Page 1

Тиск на освіту розгляне облрада Тиск на освітян у Старосамбірському районі стане однією з тем, котрі обговорюватимуть на найближчій сесії депутати Львівської обласної ради.

5 квітня 2012 № 14 (068)

с. 3

Верба як оберіг У Вербну неділю на Старосамбірщині освячують баськи, а потім ними оберігають… худобу.

Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид»

с. 7

рекомендована ціна 3 грн

«Золотий» кошик Редакція «Коловороту» спробувала зекономити на закупах до Великодня. Результатами експерименту ділимося з читачами

Трішки більше тижня залишилося до одного із найбільших свят церковного

– Великодня. І календаря

холодильники жителів

Старосамбірщини

поповнюються продуктами обернено пропорційно до зменшення кількості часу до

Пасхи.

А кожна хороша

господиня уже давно зробила нехитрі підрахунки витрат.

Спробували

скласти великодній кошик і журналісти

«Коловороту».

с.

4-5

По візу – аж у червні! Генеральне Консульство Реcпубліки Польща у Львові тимчасово припинило видачу віз Як розповіли «Коловороту» у прес-центрі консульства, зараз у них заміняють технічне обладнання. Роботи проводяться з розрахунком на те, що ближче до літа потік охочих виробити візу на Євро-2012 суттєво збільшиться, а для того, аби обслужити усі заявки – було вирішено підготуватися заздалегідь. Тож поки що сподіватися на відкриття візи через Генеральне Консульство раніше червня не варто. І все ж є можливість подати документи у Візовий Центр – однак там додатково потрібно сплатити близько двохсот гривень.

Тетяна Михаць


2

я так думаю думки вголос

новини з болота

Роман Рак головний редактор

Всеволод Поліщук заступник головного редактора

romanrak@gmail.com

vsevollod@gmail.com

Образ ворога У вас є вороги? Я от нещодавно намагався згадати імена своїх. Процес затягнувся й успіхом врешті не увінчався. Так і не зміг згадати бодай когось, хто б підійшов на цю роль. Тому я вирішив, що ворогів у мене немає. Є, звісно, люди, котрих я не сприймаю, і ті, кому б руку при зустрічі не потис. Але назвати їх ворогами було б перебільшенням. Зрештою, добряче подумавши, я таки пригадав одного. Про нього й поговоримо. Проте спершу згадаємо класичну добірку ворогів українця. Серед зовнішніх беззаперечним лідером у рейтингу є Росія. Я б навіть сказав “імперська Росія”. От тільки де вона насправді – розгледіти важко. Імперія розбитих доріг та генетичних алкоголіків? Сумна тема. Особливо тому, що схожість з Україною не така вже й незначна. Окрім зовнішніх ворогів є і внутрішні. Тут уже асортимент багатший. Якби можна було відкрити магазин ворогів, то на вивісці написали б: “Задовольнимо смаки кожного”. Жителям Західної України не подобаються донецькі. Донецькі вважають супротивниками “западенців”. “Апазиції не нравицця влада”. Влада, натомість, відповідає взаємністю. Народові не подобаються ні одні, ні другі, але думати самостійно він розучився – тому часто потрапляє у передвиборчі пастки і кінець кінцем залишається у дурнях. А отож ворогів у нього багато. Основний, безперечно, – влада. Український народ ненавидить свою владу. При цьому колір прапорів не має значення. Це наче внутрішній опір системі, це той незмінний ворог, котрий існує завжди, періодично змінюючи маски на обличчі. Ключова фігура – президент. Цього актора проклинають у кожній другій сім’ї. Він – як збірний образ усього ганебного, що відбувається в державі. Із цим важко щось зробити. Причин ненавидіти президента в українців є багато. Починаючи від межигірського золотого унітаза – і закінчуючи Податковим кодексом та пенсійною реформою. І тут важко щось заперечити. З цим варто змиритися. Передовсім самому президентові. А от із чим миритися не слід, то це з тим, що образ ворога у нас завжди зовні. Він – у сусідніх державах, у представниках влади, інколи у сусідах чи родичах. І ніколи, ніколи ми не бачимо нашого ворога у дзеркалі. Там, де він уже давно оселився й почувається у цілковитій безпеці. Щодня кожен із нас дає відповіді на безліч різних запитань. Одне з першорядних: “Хто винен?” Хто винен у тому, що у нас паршиві дороги? Хто винен у тому, що автобус не приїхав вчасно? Кого звинувачувати у тому, що українці спиваються? Хто винен у тому, що молодь перестала читати? Чия вина в тому, що нас не поважають у світі? Хто винен у тому, що влада краде у народу? Хто винен у тому, що закони не працюють? Цих запитань без ліку. Думаю, що якби зробити на їхній основі опитування, то варіантів відповідей на них було б точно не менше. Але правди не сказав би ніхто. Принаймні я так гадаю, що ніхто. Жоден не відповів би: “Я”. Визнавати власну провину у нас не прийнято. Легше зробити цапом відбувайлом Януковича чи Азарова. І при цьому не згадати, хто їх обрав. Вони, ясна річ, винні. І, можливо, колись ще відповідатимуть за свої дії. Однак у мене є ще кілька запитань. Це хіба Янукович організував сміттєзвалище між Стрілками й Головецьком? Чи це Азаров, може, закидав береги Дністра пластиковими пляшками? А як це Янукович устиг заплювати салони автобусів “Львів – Старий Самбір” шкаралупою від насіння? Дивно воно якось. Усе життя можна витратити, щоб знищити зовнішніх ворогів, так і не усвідомивши, що винний в усіх бідах завжди був поруч.

“Халявщики”

Ні для кого не таємниця, що більшість депутатів Верховної Ради йшли до парламенту зовсім не для того, щоб ухвалювати корисні суспільству закони. Хтось хотів отримати недоторканність, хтось – вирішувати проблеми свого бізнесу, а ще хтось – тиснути на кнопки, як скаже «дядя», і цим «заробляти» гроші. Інше питання в тому, чому ми їх, таких, знову й знову вибираємо, піддаючись різноманітним політичним технологіям. Ну, але ж могли б ці мільйонери і навіть мільярдери, котрі не соромляться при своїх статках брати з бюджету, себто в нас, зарплати, квартири та ще й матеріальні допомоги, хоча б робити вигляд, що вони працюють! Однак таке до снаги не усім. 17 народних депутатів, в основному від Партії регіонів, пропустили всі без винятку засідання Верховної Ради у 2012 році. Такі дані оприлюднив віце-спікер Микола Томенко. Як розповідає пан Томенко, окрім реєстрації за допомогою карток у системі «Рада» (що за відсутнього може зробити інший депутат – просто треба мати картку), перед кожним пленарним засіданням проводиться персональна реєстрація, яка завіряється підписом у журналі. Так-от, згідно із журнальними записами, лише 73 депутати були присутні на всіх засіданнях парламенту у 2012 році (а засідань було 28). Натомість 17 депутатів пропустили УСІ засідання Верховної Ради. Запам`ятайте ці прізвища – хтозна, може побачите їх ще в списках чи бюлетенях на мажоритарці: Нуруліслам Аркаллаєв, Ринат Ахметов, Андрій Веревський, Юрій Іванющенко, Сергій Момот, Олександр Пеклушенко, Антон Пригодський, Василь Стель-

машенко, Василь Хмельницький, Юрій Чертков, Артем Щербань (всі з ПР), Гарегін Арутюнов, Костянтин Жеваго, Вадим Трофименко, Руслан Богдан, Олександр Буряк (БЮТ) та Ігор Палиця (НУНС). Як каже радянська приказка: «Солдат спить – служба йде…»

В обов’язковому порядку

Цікаво, що за кілька днів після повідомлення Миколи Томенка світ побачила ще одна неабияка інформація. Виявляється, із шахтарів Донбасу в обов’язковому порядку знімають членські внески для Партії регіонів. Вони навіть не бояться розголосу, адже ці внески включені в офіційні зарплатні відомості працівників шахт, які шахтарі-сміливці надали донецькому виданню «ОстроВ». Ось так і виходить: гроші з небагатих шахтарів ідуть на те, щоб проводити у парламент мільярдерів. А ті, натомість, навіть у Верховну Раду зайти лінуються. Не кажучи вже про те, щоб підготували хоч якийсь законопроектик, який би полегшив роботягам життя…

«Золоті» підручники

Однак чи варто дивуватися їхній безсоромності? От, наприклад, Міністерство освіти вирішило закуповувати у школи нові підручники, а ціна одного – поза 600 грн. Ви багато бачили книжок, які б продавали за такою вартістю? Та вони мали б бути як мінімум позолочені! Але де ж там, підручники як підручники: гривень 50 за один – красна ціна. А – таке ціноутворення можна пояснити одним маленьким фактиком. Се-

ред упорядників (тобто тих, хто отримує гонорар, авторські, підйомні гроші тощо) є мама Валерія Хорошковського. Того самого, котрий то СБУ очолить, то міністром «попрацює» – словом, пересувається собі владними посадами, як йому заманеться. До речі, він – власник багатьох підприємств і теж, кажуть, мільярдер. І що – не міг він допомогти мамі матеріально власним коштом? Виходить – ні. Треба за бюджетний, тобто за наш із вами, кошт допомагати…

Поповнення в межигірській колекції

А тим часом наш дорогий Гарант Конституції та Верховний Головнокомандуючий показує приклад своїм урядовцям. Ну працюють вони там, не покладаючи рук, за мізерні зарплати і премії, хіба трошки більші, ніж у лідерів провідних держав світу, виводять Україну на небачені висоти, долають кризу семимильними кроками, життя покращують – співати хочеться! То що – не можуть собі дозволити маленьких радощів у житті? Скажете, що величезних угідь “Межигір’я”, вертольота, суперпоїзда, автопарку і золотих унітазів мало б вистачати? Та скільки ж там тих вертольотів з унітазами. Ну потішився день-два – чогось нового хочеться. От Віктор Янукович і знайшов нову забаву – колекціонування. Як виявилося, Фьодорич увіз в Україну куплені на аукціоні «Сотбіс» колекцію живопису та годинників – вартістю до 80 тисяч доларів. Бачите, до чого дійшло? Дожився Янукович до таких дешевих речей. А ви кажете – «жирують»…

«КОЛОВОРОТ» продається у всіх газетних кіосках Старого Самбора та «Рукавичці» Сторінка «Я так думаю» є майданчиком для дискусії у газеті. Тексти, що тут з’являються містять виключно думку конкретних авторів. Тож певні опубліковані тези можуть не збігатися з позицією редакції газети. «Коловорот» вітає ініціативу позаштатних авторів до участі в дискусії, хоча й залишає за собою право не публікувати надіслані статті, якщо стилістика останніх буде суперечити стилю видання.


3

новини

5 квітня 2012 № 14 (068)

5 000 м

3

деревини нелегально вирубали в межах лісокористувань Старосамбірського району. Цим завдано шкоди лісовим господарствам майже на 9 млн грн. Причому у 98% випадках самовільних рубок порушників лісовою охороною Старосамбірського ДП «Галсільліс» та ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство» не виявлено взагалі. Про це повідомив прокурор Львівщини Олег Василенко. За його словами, аналізуючи ці дані, можна зробити висновок про спланований та організований, зокрема з корупційними проявами, характер порушень, а протидія порушенням закону є дезорганізованою. З іншого боку, начальник Старосамбірської районної Державної служби боротьби з економічною злочинністю Роман Зубрицький назвав такі цифри що до виявлених злочинів: «За минулий, 2011-й, рік було порушено 22 кримінальні справи, котрі стосувалися крадіжок деревини. Від початку 2012-го року 6 осіб уже притягнуто до відповідальності, і справи скеровані до суду. Збитків державі за минулий рік було завдано на суму 1 млн грн».

Галина Антошик

Тиск на освіту розгляне облрада Тиск на освітян у Старосамбірському районі стане однією з тем, котрі обговорюватимуть на найближчій сесії депутати Львівської обласної ради. Засідання облради відбудеться у вівторок, 10 квітня. Про це повідомив голова постійної комісії з питань освіти і науки Львівської обласної ради Юрій Підлісний. За його словами, до комісії надійшло звернення, у якому мова йшла про те, що “в районі чиниться дикий тиск на директорів шкіл”. Ідеться про нечувану кількість перевірок, які одна за одною наїжджають у школи Старосамбірщини, насамперед – у Стрілківську школу-інтернат. Про цю ситуацію «Коловорот» детально писав у двох попередніх номерах.

Як каже Юрій Підлісний, його комісія вирішила відреагувати на звернення освітян і включити питання в порядок денний, аби, зокрема, заслухати звіт керівництва Старосамбірської РДА щодо перевірок. Радше за все, із внесенням питання у порядок денний проблем не виникне, адже окрім члена фракції «Фронт змін» Підлісного, обіцяли підняти його і депутат облради від Старосамбірщини, представник ПППУ Михайло Гичка, і свободівець Михайло Блавацький. Та й усю сесію загалом депутати планують присвятити питанню політичного тиску на Львівщині – не лише на освітян, але й на підприємців та ЗМІ.

Антін Бандера

Одні садять, а інші вирубують 21 квітня на території Лаврівського монастиря Святого Онуфрія вшосте відбудеться акція «Посади Отчий ліс». За традицією, на неї з’їдуться відомі вихідці зі Старосамбірщини.

Приїдуть лектори У травні жителі Старосамбірщини матимуть нагоду відвідати лекції на правову тематику. Таку акцію організовують працівники Регіонального громадського благодійного фонду «Право і Демократія». Проект розроблено з метою підвищення рівня правової обізнаності незахищених верств населення. Акцент роблять на жителях гірських районів Львівщини. Директор благодійного фонду Віталій Разік розповів «Коловороту», що проект уже запущено. «Щоправда, конкретно у Старосамбірському районі ми будемо працювати дещо пізніше. Плануємо аж у травні розпочати тут лекції для громадян. Робота буде проводитися наступним чином: ми домовляємося із місцевим управлінням юстиції – для першої лекції вони надають нам власне приміщення, а для другої – потрібно домовитися з котроюсь із сільських рад. Треба зробити так, щоб усі охочі могли без проблем прибути на лікнеп», – сказав пан Разік. До речі, розмовлятимуть правники із громадянами про земельні питання, про все, що стосується фермерського господарства і трудових відносин.

Тетяна Михаць

Старосамбірські ліцеї віддадуть під опіку? Віддати два ліцеї старосамбірського району під опіку приватній фірмі “Чумак” запропонував заступнику губернатора Володимирові Губицькому один із її власників – Василь Деркач. Про це йшлося на офіційному прийомі Губицького в Старосамбірській райадміністрації 30 березня. Основна причина того, чому, на думку пана Деркача, Нижанковицькому та Добромильському ліцеям необхідна така опіка – низька кваліфікація кадрів, які випускають ці навчальні заклади, зокрема, столярів та продавців. “Нам потрібні професійні столярі, але кваліфікація студентів після навчання у ліцеї не відповідає професійним вимогам”, – пояснив пан Деркач. І додав, що “Чумак” готова вкладати гроші у підготовку кадрів і надавати своїх спеціалістів для навчання, але при цьому вони хочуть мати вплив на навчальний процес. Заступник губернатора області запропонував створити навчально-виробничий комплекс, у якому вплив на процес навчання матимуть і керівництво ліцею, і приватна фірма.

Остап Стріха

Рок-концерт на благо літніх людей Відомий польський рок-гурт «Budka Suflera», що був популярним у 70-х, виступить 25 квітня у львівському клубі «Picasso» о 20:00. Знані музиканти із Польщі збиратимуть кошти на створення будинку для літніх людей у с. Міженець.

Традиційна акція розпочнеться о 9:40, коли з’їжджатимуться та реєструватимуться учасники. 10:00 – початок молебню, а після нього і привітального слова, о 10:50, розпочнеться урочиста частина «Великі люди Старосамбірщини». Освячення саджанців та їх висаджування буде тривати, згідно з програмою, із 12:10 до 13:00 год. А потім відбудеться урочиста частина під назвою «Український фольк». За годину учасники зможуть поласувати на свіжому повітрі кулішем та іншими народними стравами. Новаторством цьогорічної акції буде те, що деревця-саджанці привезуть із місць, у котрих народилися видатні українці. Зокрема, з рідних теренів Йосипа Сліпого, Ярослава Стецька, Леся Курбаса. Адже їх ювілеї святкували або ж ще святкуватимуть цього року.

Галина Антошик

КОРОТКО

Так виглядала акція «Посади Отчий ліс» торік

Добромильські кавеенівці – треті Школярі зі Старосамбірщини посіли третє місце в обласному конкурсі КВН ЮІР-2012 31 березня у Львові пройшла обласна фінальна гра для веселих та найкмітливіших юних інспекторів руху (КВН ЮІР-2012). Серед команд, які взяли участь у змаганні є й представники Старосамбірського району. Наші веселі і кмітливі стали третіми, поділивши «бронзу» ще з двома командами. Перемогла в обласному конкурсі КВН ЮІР збірна команда Личаківського району міста Львова – «Форсаж». Друге місце посіли дві команди: «5 колесо» (з Радехова) та «Перці» (місто Сокаль). Третє місце розділили між такими учасниками: «Місто вуличного руху» (з Добромиля), «МТЗ» (м. Городок) і «Лежачий міліцейський» (зі Львова). Усього в суботу на сцені Центру творчості дітей та юнацтва Галичини у Львові ви-

Організовує концерт благодійна організація «Моя оселя» під патронатом Генерального Консульства Республіки Польща у Львові. Як розповів «Коловороту» заступник голови організації «Моя оселя» Володимир Михаляк, квитків на дійство не продаватимуть – це будуть запрошення, які роздаватимуть потенційним благодійникам. «Сьогодні робиться проект на будівництво «Дому золотого віку імені Блаженного Папи Івана Павла ІІ» в Міженці. Торік було викуплено приміщення, є вже деякі напрацювання – і десь уже цього року плануємо розпочати будівельні роботи», – каже пан Володимир.

Галина Антошик

Грошей на пам’ятник Хадаю область не дасть Обласна державна адміністрація не буде допомагати з будівництвом пам’ятника полковнику служби безпеки УПА Дмитрові Хадаю у Княжполі. Про це на офіційному прийомі у Старосамбірській РДА розповів заступник голови Львівської ОДА Володимир Губицький.

ступили 17 команд, 11 із котрих представляли райцентри. Діти змагалися у таких конкурсах: 1. П  ривітання на тему: «Усі дорожні правила важливі»; 2. Р  озминка – «Телефон «гарячої лінії» слухає»; 3. М  узичне домашнє завдання – «Рух дозволено». За словами заступника начальника Головного управління освіти і науки Львівської ОДА Богдани Біляк, мета заходу – залучення школярів до участі у роботі, спрямованій на запобігання дитячому дорожньо–транспортному травматизму, прищеплення уч­ ні­ вській молоді поваги до професії працівника міліції, організація змістовного дозвілля учнів, виховання у них культурних та естетичних смаків.

“У мене в області грошей немає. Я розумію, що це є річ потрібна, напевно, але сказати, що я шукатиму гроші для цього пам’ятника – не можу. У вас у районі є районна влада, є підприємці – організуйте їх, щоб допомогли. Я подумаю, можливо вдасться когось із львівських підприємців залучити”, – сказав Володимир Губицький. Як повідомив один з ініціаторів встановлення пам`ятника Василь Деркач, орієнтовна вартість проекту – 50 тисяч гривень.

Галина Антошик

Роман Рак


4

тема номера

«Золотий» кошик Закінчення, поч. – с. 1

За кошик не торгуйтеся

Кошик – головний аксесуар кожного християнина, котрий на Великдень іде до церкви. Вони бувають великими і маленькими, лозяними й пластиковими, круглими, овальними та прямокутними. Одне слово, найрізноманітніші кошики можна придбати у передвеликодній час. І коштують вони відповідно. На Старосамбірщину здебільшого цей товар привозять посередники. Найвигідніше купувати кошики на Самбірському ринку. Там їх продають самі майстри – чоловіки із Закарпаття. З «мадярами», як цих людей називають у народі, дуже легко сторгуватися. Кошик середньої величини, який цінять у 55 гривень, запросто можна придбати на десятку дешевше. Головне – уміння жартувати. Закарпатці – вельми говіркі й веселі, тож коли знаходять спільну мову із покупцями – віддають кошик ледь не задарма. А ціни на великодні кошички дуже різні: від двадцяти п’яти за зовсім маленькі – до сімдесяти за величезні. «Я колись дуже торгувалася із закарпатськими майстрами. То собі кошик купувала, то внучці, то синові. І все казала їм, щоб не були скупі, бо скільки там того кошика. А одного разу звернула увагу на руки такого майстра: вони повністю в задирках, ранах та подряпи-

нах. Після цього я не торгуюся з продавцями», – розповідає пані Ольга з Добромиля. «Пані, такий кошик я швидко роблю – маю вже руки набиті. Але лоза зачіпає тіло, дряпається. Але то ніц. І вам добре, бо маєте гарний кошик для паски, і мені незле – маю гроші на шинку й ковбасу», – жартує один із продавців-закарпатців. Зрештою, вони завжди жартують. Така вже закарпатська натура.

До вибору, до кольору…

Кошик – це навіть не половина справи. Усе найдорожче – попереду. Що у кошику найголовніше? Правильно – пасочка. Жовтобоку рум’яну красуню можна купити у магазині або в супермаркеті, а можна спекти власноруч чи «замовити» у мами або в бабусі. Загалом королева усього вашого великоднього столу обійдеться приблизно у двадцять гривень. Однак, усе залежить від її маси та оформлення, а також – від фірмивиробника. Адже великодній хліб може бути посипаний кокосовою стружкою чи маком, до тіста додають родзинки або цукати. Останнім часом дуже популярними стали паски-італійки. Оскільки значна частина старосамбірських жінок заробляють на життя в Італії, то до свят вони передають або ж самі привозять ці смаколики. Паска з Апеннін – велика і пухка. У наших

супермаркетах схожа коштує від сотні гривень. Отож без допомоги наших заробітчан звичайна українська родина не дозволить собі заморський делікатес.

Стрес для гаманця

Найдорожчими складовими кошика є ковбаса та шинка. Звісно, ціни на м’ясо дуже різні, проте в середньому більш-менш нормальна ковбаса менше 45-ти гривень за кілограм не коштує. У великий кошик треба кільце, яке заважить грамів чотириста. Шинка у передвеликодній період зазвичай не дешевша 60 гривень. Освячувати кілограмовий шматок ви, ясна річ, не понесете, але слід урахувати, що цим м΄ясним продуктом ще й гостей будете частувати усі три дні свят. Масло і сир – також традиційні продукти великоднього кошика. За «плесканку» домашнього сиру на ринку правлять від 10 до 15 гривень – залежно де купувати. Масло ж беруть переважно магазинне: 250-грамова пачка коштує 12-14 гривень. Яйця здебільшого господині мають від власних курей. А ті, хто живе у місті – можуть придбати їх орієнтовно за вісім гривень за лоток із десяти штук. Хрін на Старосамбірщині купувати не прийнято. Його потрібно власноруч викопати на городі. Якщо цю рослину і виносять на

продаж, то лише за кілька днів до Великодньої неділі. Відповідно й ціну продавець визначає сам. Та, зрештою, хрін зовсім недорогий, якщо порівнювати з іншими продуктами. Оздоблення кошика – окрема тема. Для того, аби він виглядав святково й свіжо, вирізнявся з-поміж сотень таких же, господині прикрашають кошичок барвінком та первоцвітами. Зверху накривають рушничком, вишитим власними руками або ж купленим у мага-

зині. Останніх зараз дуже великий вибір. Проте це, знову ж таки, витрати. Ми навмисне не підраховуємо суму, котру доведеться потратити на підготовку великоднього кошика, адже тут усе дуже індивідуально. Хтось вибирає продукти якісніші та дорожчі, а хтось купує тільки найдешевше. Однак, так чи інакше, святкування Великодня боляче вдарить по кишені пересічного українця.

Тетяна Михаць

А що у кошику? Кожен із нас, не особливо задумуючись, може скласти великодній кошик. Паска, яйця, масло, сир, ковбаса, хрін, сіль – саме ці продукти ми звикли нести до церкви на освячення. Проте, мало хто з нас розуміє, чому саме так, а не інакше укомплектовується пасхальний кошик. Отже, найголовніше – паска. З єврейської мови це слово означає «перехід» і символі-

зує якраз перехід через пустелю та звільнення від рабства. У загальнохристиянському плані «пасха» означає, власне, перехід до іншого життя, це тіло Ісуса, котре він заповів своїм учням. Паску ще називають ангельським хлібом. Яйця (у тому числі писанки та крашанки) – символ зародження життя, воскресіння. Стосовно візерунків, що зображені на писанках, а також їх кольорів, то тут окрема історія, адже кожен має своє особливе значення.

Сир і масло – молочні страви. А молоко – це сировина, яку нам дарує природа, адже її не отримуємо з людських рук. Символізує також нерозривність зв’язку між матір’ю та дитиною. Шинка і ковбаса – символ достатку, що вказує на ягня, принесене в жертву. Крім того, достаток символізує і сіль. Вона ще означає повноту, суть. Багато людей вірять у силу свяченої солі, тому посипають нею поріг, захищаючись таким чином від нечистої сили.

Хрін – гіркота страждань Ісуса Христа. А ще, він додає сили, сприяє травленню. Та, виявляється, не лише харчові продукти мають якесь значення. Навіть рушничок, котрим укривають кошик, також є певним символом. Щоправда, лише тоді, коли він вишиваний. Адже така робота означає багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. А нитка, до слова, символізує життя.

Тетяна Михаць

Опитування

Як можна зекономити на великодньому кошику? Іра Козак, с. Топільниця На мою думку, на стравах із великоднього кошика економити не можна. Зараз піст – і є можливість, щоб зекономити на продуктах. А Великдень – велике свято, тому можна собі дозволити найкращі продукти хоча б раз на рік. Пасха існує й для того, щоб усім посмакувати після тривалого посту. Катерина Товарницька-Сарахман, м. Старий Самбір Зекономити на продуктах, які купують для того, щоб посвятити на Великдень, можна лише в тому випадку, якщо приготувати усе власноруч. Колись так і робили наші мами, бабусі – нічого не купували. А тепер усе є на ринку.

с. Тернава Складне запитання. Думаю, конкретно кошик у мене буде не дуже дорогим – покладу туди всього по мінімуму. А от як зекономити на святах, котрі триватимуть три дні? На мою думку, це – неможливо. Оксана Грицевич,

Юрій Горовий, м. Добромиль Із теперішніми цінами зекономити не можна ні на чому. Щоб усього накупити за списком для Великодня – треба з півроку на всьому іншому економити. Кум поїде до Польщі на закупи перед святами, то я його попрошу там трохи м’ясного й нам узяти – у них трохи дешевше. Так і будемо економити. Оксана Бурдюх,

Пастернак, гостює на Старосамбірщині Ми економимо завжди. І все це робиться дуже просто – мама працює у Варшаві. Звідти й привозить нам усілякої смакоти на свята. Паску печемо самі, сир також удома є свій, яйця є. А шинка і ковбаса у Польщі значно дешевші. Хрін на городі накопаємо – та й будемо святкувати.

Опитували

с. Хирівська Поляна Ну, тут два варіанти. Або класти у кошик продукти виключно домашнього виробництва – і це найоптимальніший варіант. Або ж не робити його дуже великим. Усього потроху покласти: пасочку, маленький шматок ковбаски, трішки шинки. Тоді не так дорого буде. Хоча, з нашими цінами… Мирослава

Галина Антошик і Тетяна Михаць


5

тема номера

5 квітня 2012 № 14 (068)

Страсний тиждень: обряди і прикмети Суть

Страсний тиждень розпочинається відразу після Вербної неділі і триває аж до Великодня. Має таку назву, бо повинен бути повністю присвяченим роздумам про страсті Христові, спогадам про Його останні дні на Землі. Цого тижня люди мають співпереживати зі Спасителем останні дні його земного життя, страждання Месії на Хресті, смерть та погребіння; із точністю відтворюються всі події кожного цього дня. Через велич і важливість цих подій кожний день тижня іменується святим і великим. «Піст у цей тиждень є ще строгішим, ніж у звичайні Чотиридесятниці, – розповідає «Коловороту» отець Ігор Ільків. Меню може бути традиційним, як і під час цілого посту. Проте віряни мусять багато часу присвячувати молитві та відвідуванню храму Божого». Особливо важливими вважаються останні дні перед Великоднем: Великі четвер, п’ятниця та субота. Мабуть, шостий тиждень перед Великоднем є найкращою можливістю для християнина підготуватися до цього свята. Не матеріально, а саме духовно. Наблизити своє серце до воскреслого Ісуса, перейнятися його болями, зрозуміти істинну суть празника.

Обряди церковні

У Великий понеділок згадують прокляття Господом безплідної смоковниці, що служить образом лицемірних книжників та фарисеїв, що в них не знайшлося добрих плодів віри й благочестя, а лише лицемірна тінь Закону. У Великий вівторок – розвінчання книжників та фарисеїв; Його

бесіди та притчі, сказані цього дня в Єрусалимському храмі – про податок кесареві, воскресіння мертвих, Страшний Суд, десять дів і про таланти. У Велику середу згадується про жінку-грішницю, яка обмила сльозами та обтерла дорогоцінним миром ноги Спасителю на вечері в домі Симона прокаженого, і цим приготувала тіло Господа на похорон. Також споминається і зрада Юди. У четвер згадуються чотири важливі події: Тайна вечеря, на якій Господь установив таїнство Святого Причастя; умивання ніг учням Його, як знак найбільшого смирення й любові до них; молитва у Гефсиманському саду та Юдина зрада. День Великої п’ятниці присвячується події засудження на смерть, Хресним стражданням і смерті Спасителя. На ранній Великої п’ятниці (зазвичай служиться в четвер увечері) читається 12 євангелій Святих Страстей. У кінці вечірні Великої п’ятниці здійснюється обряд винесення Плащаниці, яка зображає покладання Христа до гробу. Велика субота – поховання Ісуса Христа, перебування Його тіла у гробі, зшестя душею до аду для провіщення там перемоги над смертю і визволення душ тих, хто з вірою чекав Його пришестя, а також – уведення благорозумного розбійника в рай. Богослужіння, яке починається з раннього ранку, вирізняється особливою урочистістю і піднесенням, триває цілий день. Десь коло 20-ї години в суботу, православні християни сходяться до храму і всі з увагою слухають читання книги Діянь апостольських. А по закінченні читання по-

чинається пасхальна Північниця, на якій перед Плащаницею прочитується величний канон. Далі, при співі кінцевої пісні канону, на словах «Устану-бо і прославлюся», Плащаницю урочисто вносять у вівтар та покладають на Престолі аж до свята Вознесіння. Царські двері зачиняються, і цим замикається Страсний тиждень.

Обряди господарські

У понеділок потрібно підготувати свою оселю до Великодня – пофарбувати, помити, почистити. У вівторок – підготувати одяг, випрасувати білизну. У середу завершуються всі господарські роботи. Потрібно прибрати хату, винести усе сміття. Також, заготовляють яйця для крашанок і писанок та все необхідне для їх виготовлення знаряддя. Найбільше ж обрядів, дійств та прикмет припадає на так званий Чистий четвер. Традиційно, цього дня випікають паски. Паска – не просто ритуальний хліб, вона символізує тіло Христове і до її виготовлення треба ставитись з особливим натхненням та трепетом. Перед тим як випікати, необхідно помолитись, аби очистити думи та помисли. На Чистий четвер потрібно підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно вимитись, особливо це стосується дітей та хворих, адже воду на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів. Виготовлена на Чистий четвер страсна свічка захищає оселю від пожеж, тих хто в ній мешкає – від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах. Необхідно будь-що, і ні в

РЕКЛАМА В «КОЛОВОРОТІ» –

ЗАПОРУКА Вашого

успіху!

Рисунок – Катерина Мамчур

якому разі не загасивши, донести тепло великоднього вогника до свого будинку. Існує повір’я, що на Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати «Мертвецький Великдень». Отож, зайшовши пізно вночі до церкви, можна, за народною уявою, побачити, як покійники славлять Воскресіння Христове, а церковну службу служать священики, котрі померли. Тільки зустрічатися з ними не потрібно, бо вони в цей час набувають особливої агресивності. Найсумніший день тижня, то п’ятниця, бо саме в цей день Христос помер. Не можна взагалі нічого їсти, не співати, не слухати музику. Увечері треба йти до церкви де виносять Плащаницю, що символізує

ОБИРАЙ САМ

10 грн

10 грн

Місячна передплата на «Коловорот» Фрукти – до сушарки! Для того, аби взимку насолоджуватись смачним узваром, потрібно вчасно і правильно насушити фруктів та ягід. Про різні способи сушіння – у рубриці «Довідка».

13 жовтня 2011 № 39 (043)

Пачка цигарок

«Ми – постгеноцидна нація…» Син легендарного командира УПА Юрій Шухевич розповів «Коловороту» про час, коли він із сім’єю переховувався на Старосамбірщині, і про діяльність УПА на теренах району.

с. 10

Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид»

с.5

рекомендована ціна 1 грн

«Свобода або смерть!» 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, відзначають річницю створення Української повстанської армії, а також – День козацтва Світлина PHL

На СтароСамбірщиНі є близько Ста ветераНів

оУН-УПа, колишНіх УчаСНиків бойових дій.

воНи багато Не хочУть – лише, щоб визНали їх УчаСНиками НаціоНальНовизвольНої боротьби в роки дрУгої Світової війНи та Під чаС рУхУ оПорУ У

західНій УкраїНі до 1954 рокУ. але влада їх Не чУє. і з кожНим роком меНшає Свідків тих Подій, а ті, котрі ще живі – ПокиНУті НаПризволяще державою, чаСто живУть СамотНьо, маючи Проблеми зі здоров’ям. їм Не виСтачає ПроСтого СПілкУваННя, Уваги, заСлУжеНої Поваги.

Земельна проблема Що питимуть учні інтернату в Стрілках?

.

Ділянка з криницями школиінтернату приватизована, а це означає, що з водою, якою користується навчальний комплекс, можна зробити будь-що. Директриса Тетяна Голубко хвилюється, що відтепер не зможе контролювати якість води, та й її наявність також, адже новий власник зможе зробити із криницями, що захоче, навіть – засипати. Тоді школа залишиться без води. Та прокуратура запевняє, що все законно, а сторони можуть мирно домовитися.

с.

4-5

ПРОГРАМА

ТБ

на тиждень

6-9

с. 3

с.

Можливість знати більше Тел.: 097 162 24 40

тіло померлого Христа. Не можна шити, прати, будь-що різати. У Страсну суботу йдуть приготування до Великодньої святкової трапези. Для господарок це найбільш клопітливий день, адже потрібно все приготувати, спекти, зварити. Цього дня фарбують яйця та виготовляють писанки. Про красу української писанки відомо усім, її пам’ятник є навіть у Канаді. Для крашанок переважно використовують червоний колір, бо це символізує кров Христову. Лушпиння від яєць, які тріснули, не викидають, а несуть до річки і пускають на воду. За легендою, через 25 днів воно припливе у щасливі рахманські краї і повідомить душам праведників, що там проживають, про Світле Христове Воскресіння.

Можливість захворіти на рак

Передплатний індекс 89033 Вартість передплати на місяць становить 10 грн. На 3 місяці – 30 грн, 6 міс. – 60 грн.


6

довідка «КОЛОВОРОТ» РЕКОМЕНДУЄ ПОЧИТАТИ: Юрій Орлов. «Небезпечні думки». Київ, «Смолоскип», 2012 Книжка «Небезпечні думки» відомого дисидента Юрія Орлова уже давно отримала визнання не лише на теренах колишнього СРСР, а й поза його межами. Це не просто мемуари, а, за висловом Євгена Сверстюка, своєрідна «інтелектуальна сповідь» – її морально здоровий дух наснажує, споріднює й підносить. Ідеться про становлення російського дисидента-правдолюба зокрема та становлення дисидентського руху в СРСР узагалі. Видання стане в пригоді всім, хто цікавиться історією і стає на захист правди.

ПОДИВИТИСЯ: Гнів Титанів «Гнів Титанів» – фільм, який продовжує розповідати нам про події, що відбуваються з Персеєм, Аїдом, Посейдоном, Зевсом та іншими міфічними героями. Минуло десять років відтоді, як Персеєві вдалося повалити гігантського Кракена в глибінь безодні. Тепер Персей (Сем Уортінгтон) живе спокійним і розміреним життям рибалки, виховуючи свого сина Геліоса. А тим часом протистояння між Титанами та Богами не вщухає. Керуючись жадобою влади, сторони постійно розпалюють конфлікт, що загрожує своїм розмахом усьому живому. Зевс поступово втрачає свою силу, а на Землі в цей час починає розгортатися справжнє пекло. Персей більш не в силах залишатися осторонь, опираючись заклику своїх предків. Побачивши, як син Зевса разом з Аїдом укладають із Кроносом угоду, щоб скинути Зевса – він вирішує втрутитись у ворожнечу. Спільно з Гефестом, Агенором і Андромедою герой вирушає в повну пригод та небезпек подорож до підземного світу. Чи вдасться Персеєві перемогти розгніваних Титанів, урятувати Зевса та зберегти людський рід? Вийде в нього схилити чашу терезів на бік добра? Залишається лише потрапити в кінотеатр і побачити все на власні очі.

здоров’я

“Поціловані сонцем” Весняне сонечко стає на заваді втіленню мрій про бездоганну шкіру

Викидайло

Біле личко для жінок завжди було еталоном краси. До яких тільки хитрощів не вдавалися модниці усіх часів. Проте, з настанням весни на обличчі з’являється це набридливе ластовиння. Хоч у народі веснянки й називають “поцілунками сонця” – самих власників ластовинок, як правило, вони мало тішать. Тому в народній медицині є багато способів надати обличчю білизни і позбутися руденьких плямок. Під дією ультрафіолетового проміння амінокислота тирозин перетворюється на меланін, який змінює забарвлення шкіри. Веснянки утворюються тоді, коли тирозин розподіляється у шкірі нерівномірно – ніби острівцями. Найчастіше ластовиння з’являється в людей зі світлим або рудим волоссям, адже їх шкіра здебільшого надто чутлива до сонячного світла. Найінтенсивніше ластовинки проявляються з підліткового віку – й до 20-25 років. А вже біля четвертого десятка воно зазвичай повністю зникає.

«У мене з першим сонечком на носі з’являються ці веснянки. Чого я тільки не робила: й огіркову маску, і креми на основі рослин, які мають відбілювальні властивості. Або ще можна зробити їх менш помітними, якщо протирати цяточки вранці та ввечері міцним чорним гарячим чаєм. Також добре допомагає вмивання кислим молоком. Зовсім позбутися їх – неможливо, тільки трохи посвітлішають – і все… Тому просто уникаю сонця, ношу сонцезахисні окуляри», – розповідає студентка Іра Сокирко, котра живе в селі Топільниця. Сік із огірків, лимона, хрону, петрушки чи кульбаби – має відбілювальну дію, хоча й вельми м’яку, а отже – незначну і нетривалу. Тому, найефективнішим способом боротьби з ластовинням є пілінг – злущення верхніх шарів шкіри. Однак слід пам’ятати, що після цієї процедури необхідно уникати сонячного проміння, бо подразнена шкіра надто чутлива до ультрафіолету. Запобігти появі веснянок можна, також, щодня користуючись косметикою із сонцезахисними фільтрами.

Галина Антошик

Даг (Шонн Уільям Скотт) – звичайний хлопець, котрий живе у провінції і працює викидайлом у місцевому барі. Що “світить” йому в цьому житті? Та нічого. Саме так він думав, поки не потрапив на хокейну гру, де образив одного із гравців. Хокеїст не став терпіти образи на свою адресу, переліз через борт і... наткнувся на нищівну відсіч Дага! Хокеїстові не допомогло навіть його екіпірування: шолом був розколотий, а капа вибита з рота. Цей випадок не залишився без уваги тренера команди. Ще б пак, адже Даг показав справжній майстер-клас сучасного хокею, виступивши в ролі крутого тафгая! «Викидайло» – першокласна американо-канадська комедія, під час перегляду котрої нудьгувати вже точно не доведеться. Фільм у смішний манері розповість вам цікаву історію простого хлопця із провінції, який ще вчора не вмів стояти на ковзанах, а сьогодні вже грає у Вищій хокейній лізі. Схоже, Даг має щось, чому не можна так легко навчитися: мужність, стійкість та силу духу! Саме ці якості він повинен буде протиставити тафгаєві команди суперників – Россові Ріа на прізвисько «Здоровань». Росс – справжній убивця, випущений на лід. У цьому поєдинку Дагові доведеться не солодко. Але як ще можна завоювати серце кращої в світі дівчини – навіть якщо вона найкраща тільки за версією самого Дага?

ПОСЛУХАТИ: Святослав Вакарчук. Брюссель (2011) Альбом «Брюссель» записаний у серпні 2011 р. в Брюсселі у студії ICP Recording Studios. До нього увійшли 12 композицій, які звучать українською та англійською мовами. У проекті взяли участь кілька відомих українських музикантів: Святослав Вакарчук – ініціатор проекту, автор і виконавець більшості пісень; Сергій Бабкін (флейта, гітари, вокал) – музикант, актор; Дмитро Шуров (рояль, електропіаніно, електрооргани, металофон) – екс-учасник гурту «Океан Ельзи», працював із Земфірою над альбомом «Спасибі», останнім часом займається власним сольним проектом “Pianобой”; Макс Малишев (барабани, перкусія) – один із найкращих українських барабанщиків на сьогоднішній день, брав участь у записі альбомів багатьох відомих українських виконавців; Петро Чернявський (бас-гітара, гітари) – перш за все, Петро відомий як гітарист «Океану Ельзи», а в цьому проекті він вперше експериментує із бас-гітарою. Музичними продюсерами альбому «Брюссель» стали Мілош Єліч – клавішник «Океану Ельзи» – і Петро Чернявський.


7

довідка

5 квітня 2012 № 14 (068)

традиції

історія з перших уст

Верба як оберіг

«Не я б’ю – верба б’є…»

У Вербну неділю на Старосамбірщині освячують баськи, а потім ними оберігають… худобу

Після Вербної або Квітної неділі починається Страсний тиждень

Неділю перед Великоднем християни поважають здавна. У цей день не влаштовують забав чи святкувань, проте духовне значення цього празника є дуже важливим. «Легенда розповідає, що у Вербну неділю Ісус Христос їхав на віслюкові, а люди кидали йому під ноги пальмові гілки. Оскільки в нас пальми не ростуть, то замість їх гілок використовуємо вербові. А чому саме верба? Та тому, що Великдень святкуємо навесні. А верба розпускається першою», – пояснює отець Володимир із Старосамбірщини. Усі побожні люди у Квітну неділю повинні прийти до церкви. Букетики із вербових котиків або баськів, як їх ще прийнято називати, роблять власноруч. Хоча на ринку напередодні свята також можна придбати гарно оздоблену в`язочку. Свячені баськи вважають дуже корисними. Коли люди виходять із церкви, то легенько б`ють ними одні одних – на здоров’я. Дехто навіть гадає, що потрібно з`їсти освячений вербовий котик – тоді організм буде захищеним від усяких захворювань.

За писанням євангеліста Матвія, коли Ісус Христос їхав на віслюку – люди, вітаючи, встеляли йому шлях пальмовими гілками. Однак у нас пальм немає, тому наші предки замінили їх віття на вербове, адже на вербі раніше від інших дерев розпускаються бруньки. Тому в нас такий звичай – святити вербові гілки, «котики». Їх на Старосамбірщині ще називають «шуткою», «баськами» або «гусятами».

У побуті галузки теж часто використовують. Християни вірять: якщо покласти гілочку свяченої верби за вхідні двері – жодна особа з нечистими намірами не проникне у ваш дім. Селяни поганяють худобу вербовим гіллям, коли випускають її уперше весною на пасовище. І вважають, що після цього

знати кілька правил забирання паразита. Отже, у жодному разі не робіть різких рухів. Потрібно обхопити кліща серветкою чи марлею і повільно відкручувати. Можна обмотати його ниткою й таким чином витягати. Адже дуже важливо, щоб у тілі тварини не залишилася голівка паразита. Поранене місце варто обробити антисептиком. Для профілактики одягніть вашій тваринці спеціальний нашийник, який можна придбати у ветеринарній аптеці. Щоправда, кілька днів потрібно спостерігати: чи не викликає він алергічної реакції. Крім цього, ветеринарна фармацевтика пропонує ще багато інших засобів, котрі відлякують паразитів.

Про давні традиції вшанування Вербної неділі та Великодня розповідає пенсіонерка Ганна Малиш із села Топільниця: «Свячені гусятка ставлять за образи (ікони, – «Коловорот»). Гріх їх викидати – можна хіба спалити. Коли перший раз худобу виганяють пасти по зимі, то треба гілочкою верби свяченої поганяти її – би здорова була. Від грому і блискавки на вікно ставлять свячені гусята. Хоч одну-дві бульби треба посадити до Великодня. Свяченою сіллю з кошика треба посипати обору (подвір’я, – «Коловорот») – би змії не пхалися. Є такі дрібні квіточки – “маруни” на них кажуть. Люди вірять, що вони народжуються від крихт свяченої паски». «У Страсний (Чистий, Страшний (мабуть, перекручено від «Страсний», – «Коловорот»), Світлий) четвер паску печуть, писанки малюють. У церкві священик 12 Євангелій читає, – 12 фелонів убирає. Діти в той час зав’язують вузлики на шнурку – теж 12. Вважається, що він буде талісманом, його беруть на екзамени. Є люди, що постять від четверга до Великодня – не їдять, не п’ють нічого. У Страсну п’ятницю всі натще йдуть до плащаниці. Діти вбиралися уже в обновки, що їм купили на Великдень. Після того, як винесли плащаницю – все має бути хтось у церкві: не можна, щоб була пуста. Постійно біля плащаниці стоять хлопці – варта. Нести варту почесно. У п’ятницю перед Пасхою гріх торгувати на базарі або щось купувати. У суботу все наварюють: холодці, пляцки печуть – би на свята уже нічого не робити. У нас в районі у деяких селах святять паску в суботу, а їдять свячену страву після Великодньої Служби. А в інших селах святять уже після Служби», – розказує домогосподиня пані Люба з Лопушанки. На Пасху за радянських часів часто влаштовували «гоніння»: «На Великдень обов’язково було дітям і вчителям у неділю йти до школи. Збирали потім учителів у райком партії, вимагали звітувати про святкування. Одна вчителька, пригадую, хвалилася в Старім Самборі на виступі, що спеціально пере білизну, грядки копає на Великдень. Ще в педучилищі, коли вчилася, вимагали неодмінно бути на навчанні у неділю – влаштовували всякі кроси, забіги. Ми дуже боялися, спішили зі свяченим у сумці зранку, щоб бути на навчанні. Але в університеті було набагато спокійніше. Казали бути в гуртожитку у Великодню неділю – я, настрашена досвідом педучилища, приїхала. А виявилося, що майже нікого не було. Прийшов наш куратор і каже, щоб виймати паски – будемо їсти. Хоч комуністом був, але добрим чоловіком… Коли вже працювала вчителем – ми їздили сповідатися далеко, би хтось не доніс. На Великдень зраненька куштували паску, яйце – і бігом до школи. Теж обов’язково мусили бути всі у школі, але завжди було кілька дітей, яких батьки не пустили на уроки…» – згадує вчителька пані Віра.

Тетяна Михаць

Записала Галина Антошик

корова буде лагідною та не тікатиме додому. Викидати вербові букетики не можна. Це за українською традицією вважається гріхом. Якщо ви вже маєте нові освячені гілочки – торішні слід спалити.

Тетяна Михаць

здоров’я

Кліщі прокинулися Паразити, котрі переносять складні захворювання, уже активно «шукають» своїх жертв Ветеринари радять ретельно оглядати своїх домашніх улюбленців після вуличних прогулянок. Адже тваринні кліщі вже прокинулися зі «сплячки» й інтенсивно атакують котів та собак. Зважаючи на те, що ці дрібні тварини кліщі здатні передавати різноманітні інфекції – слід подбати про безпеку друзів наших менших. Начальник управління ветеринарної медицини у Старосамбірському районі Ярослав Шехович розповів «Коловороту», що кліщі у нас водяться всякі. «Є різні види тваринних кліщів. Скажімо, курячі кліщі постійно живуть на свійських птахах. Ті, що чіпляються до собак чи котів – зараз не дуже активні. Найбільше вони «нападають»

восени. Проте, якщо собака гуляв у лісі або лазив по смітнику, то в таких місцях є ймовірність підхопити паразита», – застеріг пан Шехович. Окрім цього, небезпечними є ділянки біля водоймищ, у високих травах та чагарниках. Однак не кожен кліщ може заразити тварину. Роблять це тільки ті, котрі вже інфіковані. Найнебезпечніша тваринна хвороба, котру спричиняють ці паразити – піроплазмоз (бабезіоз). Тварина стає млявою – у неї зникає апетит, активність. Якщо її не лікувати, то наслідки будуть летальними. Коли ж ви виявили кліща на тілі свого улюбленця (переважно вони вибирають місця біля шиї та вух) – його потрібно негайно видаляти. Найкраще звернутися до ветеринара, але якщо такої можливості немає, то необхідно

Митники затягують контроль? Зателефонуйте на гарячу лінію Держмитслужби! 044-247-27-19 Або напишіть електронний лист е-mail: dovira@customs.gov.ua


8

чтиво притча

ГОСТИНА У ЗАМКУ

Село, що розташувалося біля замку, розбудив голос каштелянового посланця, котрий зачитував на площі оголошення свого пана. “Наш улюблений господар запрошує усіх своїх добрих і вірних підданих взяти участь у гостині, яку він влаштовує з нагоди своїх уродин. На кожного чекатиме приємна несподіванка. Однак господар просить про невеличку послугу: ті, хто йтиме на свято, нехай принесуть із собою трохи води, аби поповнити запаси замку, що вже ось-ось вичерпаються...” Гонець кілька разів повторив це повідомлення, потім розвернувся й у супроводі сторожі рушив назад до замку. У селі всіляко обговорювали запросини. – О, той визискувач! Та ж має стількох слуг – хіба не можуть наповнити резервуар?.. Занесу склянку води – і досить!

ПОДЯКА

– Та ні! Прецінь він завше був добрий та щедрий! Занесу йому барильце. – А я... – хіба наперсток! – А я – цілу бочку! Рано-вранці, у день, коли мала відбутися гостина, можна було спостерігати дивну валку, що прямувала до замку. Дехто пхав перед собою величезні бочки, декотрі, важко сапаючи від натуги, несли в руках великі відра, наповнені по вінця водою. Інші, беручи на кпини своїх супутників у дорозі, несли невеличкі карафки або й маленькі склянки на тацях. Нарешті валка досягла подвір’я замку. Усі повиливали воду у величезний резервуар, відтак поставили кожен свою посудину збоку і рушили до бенкетної зали. Смаковиті страви й напої, танці та співи – безнастанно змінювали одне одного. Зрештою, надвечір, госпо-

анекдоти ***

Вихованці та тренер боксерської секції Старосамбірської ДЮСШ щиро вдячні благодійнику Ігореві Пукшину за придбані комплекти нової форми, у яких вони зможуть не тільки тренуватися та виступати, але й пристойно виглядати на змаганнях, представляючи Старосамбірщину. Хто вкладає в дітей – той дбає про майбутнє!

Тренер Старосамбірської ДЮСШ Іван Малець та його вихованці

– Коли я купляв у Вас машину – Ви обіцяли впродовж року замінювати усе, що в мене зіпсується чи поламається. Це так? – Звичайно. – Тоді дайте мені чотири нижні зуби, ліву стегнову кістку і два ребра!

дар замку ґречно подякував усім за те, що прийняли його запросини, і віддалився у свої покої. – А обіцяна несподіванка? – стали невдоволено та розчаровано ремствувати деякі із запрошених. Інші були сповнені радості: – Наш господар улаштував для нас чудову гостину! – говорили між собою. Відтак усі, перш ніж рушити додому, пішли по свої посудии. В одну мить звідти залунали вигуки: то радості, то розпачу, то злості. Кожна посудина була по вінця наповнена золотими монетами! “Ох! Якби ж то я приніс більше води...” Дайте, то й вам дасться: міру доб­ ру, натоптану, втрушену, переповнену дадуть вам. Якою-бо мірою ви міряєте – такою й вам відміряють (Євангеліє від Луки, 6, 38).

старосамбірщина субота, 7 квітня

день +8°/+10° ніч +4°/+9°

неділя, 8 квітня

день +6°/+9° ніч 0°/+5°

понеділок, 9 квітня

день +2°/+7° ніч 0°/+3°

вівторок, 10 квітня

день +5°/+9° ніч +8°/+12°

середа, 11 квітня

день +8°/+12° ніч +5°/+10°

четвер, 12 квітня

день +10°/+14° ніч +5°/+10°

п’ятниця, 13 квітня

день +12°/+16° ніч +7°/+12°

***

Справжня захоплива арифметика починається тоді, коли до зарплати ще цілий тиждень, а грошей залишилось рівно на три дні.

***

оголошення

Яку б дурість ви не придумали – завжди знайдеться людина, котра цю дурість зробить.

РОБОТА

Г азета «Коловорот» прийме на роботу розповсюджувачів у Добромилі, Хирові, Нижанковичах та інших населених пунктах району. Оплата за домовленістю. Тел.: 067 67 55 426 – Богдан.

Áåçêîøòîâíà

þðèäè÷íà äîïîìîãà Фахову безкоштовну правову допомогу Ви отримаєте в юридичній приймальні «Народний адвокат», що реалізовується Благодійним фондом Андрія ЛОПУШАНСЬКОГО спільно з Миколою Катеринчуком за адресами: м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 98, тел.: (032 38) 2-11-84; м. Добромиль, пл. Ринок, 1.

***

Для жінок дитинство закінчується тоді, коли кличуть не їсти, а готувати.

***

Якщо ти стаєш схожий на фотографію в паспорті – отже тобі пора у відпустку.

***

Секретар заходить до Януковича й каже: – До вас учителі прийшли. – А чого хочуть? – Та кажуть, що грошей нема. – От до чого дожилися. Ну нічого – хай заходять без грошей.

джерело http://www.meteoprog.ua

Головний редактор: Роман Рак Заступник головного редактора: Всеволод Поліщук Над номером працювали: Тетяна Михаць Галина Антошик Адреса редакції: м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького 25/11

Дизайн: Верстка: Літературне редагування: Художнє оформлення: Рекламний відділ: Відділ збуту:

Всеволод Деревацький Олег Пеленичка Галина Мушеник Ростислав Лужецький 067 67-307-18 Богдан Гурин – 067 67-55-426

Львівське обласне видання газета «Коловорот» передплатний індекс: 89033

cвідоцтво серія ЛВ № 992245‑Р від 29.11.2010 р. Друк: ТзОВ «Друк Волині» Засновники: ГФ «Дністер», ПП «Екобескид»

Видавець: ТзОВ «Редакція газети «Коловорот» Наклад: 2000 примірників Періодичність: тижневик Підписано до друку: 4.04.2012 р.

© Усі права на матеріали, надруковані у газеті, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв видання дозволяється за умови посилання на газету «Коловорот». Матеріали, позначені символом , друкуються на правах реклами. За достовірність змісту матеріалів, що публікуються на комерційній основі відповідальність несе замовник.

Gazeta "Kolovorot" #68  

Stary Sambir's district newspaper

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you