Issuu on Google+

Знаймо своїх «героїв» Депутат Старосамбірської міської ради Володимир Ковтун у стані алкогольного сп’яніння помилився під’їздом і випадково потрапив не до себе додому, а стукав у двері зовсім чужої квартири.

26 січня 2012 № 4 (058)

Цей загадковий «Світ розваг» «Коловорот» продовжує тему розважального закладу «Світ розваг», що у райцентрі. Депутати міської ради підозрюють, що у той час, коли гральний бізнес в Україні є забороненим – він успішно працює на Старосамбірщині. Міліція поки що не готова зробити висновок.

с. 3

Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид»

с. 3

рекомендована ціна 3 грн

Чи бути садкам у райцентрі? У минулому номері «Коловороту» ми

розповідали читачам

про непросте становище, у котрому опинилися садочки Старого

Самбора. Чиновники міста та районної адміністрації не дійшли згоди – у результаті чого заручниками ситуації стали не лише діти, а й їхні батьки та

працівники дитсадків.

У чому ж річ? Що

діється із дошкільними навчальними закладами?

Хвора влада Старосамбірщини Головні посадовці району – на лікарняному «Коловорот» у понеділок, 23 січня, поцікавився в очільників Старосамбірського району, чи правда, що вони зараз на лікарняному. Обидва голови – райдержадміністрації та районної ради – підтвердили це. Володимир Горбовий розповів, що мав проблеми із серцем, але вже почувається краще. У понеділок голову Старосамбірської райради відпустили додому з лікарні, проте на робоче місце йому зарано. «Планую з наступного понеділка вийти на роботу, але вирішальне слово – за лікарями», – каже Володимир Іванович.

Володимир Цегенько, голова райдержадміністрації також нездужає: «Я зараз лежу вдома з бронхітом, погано почуваюся. Ще хоча б два дні – і тоді повернуся на роботу. Я вже хворим поїхав на прийом до губернатора Львівщини у четвер, у п’ятницю ще пішов на роботу. Але вже в суботу-неділю зліг із бронхітом». Головний міліціонер Ігор Марадь теж передав свій пост заступникам, але не через недугу. Ігор Миронович із початку січня у відпустці. Журналістам газети начальник Старосамбірського райвідділу міліції сказав, що до кінця січня планує повернутися з відпочинку.

Галина Антошик

с.

4-5

«КОЛОВОРОТ» продається у всіх газетних кіосках Старого Самбора, «Рукавичці» та магазині «Родинна ковбаска» біля вокзалу


2

я так думаю

новини з болота Тенденція до урізання, скорочення і розділення на менші шматки була останнім часом притаманна хіба порціям м`яса та овочів у раціоні українців, та ще обсягу реальних зарплат. Ну, може, ще кількості маршрутних автобусів у обласному центрі. Як на диво, багато інших українців не те, щоб перестали шукати серед двох себе трьох гетьманів, але принаймні жваво обговорювали таку можливість і пробували рухатися в тому напрямі.

Світлина – Андрія Поліковського

Не цураймося – признаваймося, вибори ж на носі?

Протест за гроші Українські політики – дивні створіння. Вони професійно навчилися: говорити одне – і водночас робити протилежне. Професійні політики (читай – нездари) з екранів “зомбоящиків” розповідають народові про те, як вони ратують за громадянське суспільство та скільки вони зробили, аби воно нарешті з’явилося і в Україні. А тим часом, вони ж абсолютно неспроможні зібрати бодай 2 тисячі людей на мітинг, при цьому не заплативши кожному принаймні по 50 грн. Таким чином наші політики власноруч знищують зародки громадянського суспільства, котре всупереч їхнім діям усе ж розвивається. Хоча й доволі мляво. Я ще можу зрозуміти владу. Її в Україні ніхто не любить. Та й у принципі владу мало де люблять люди. На це є і об’єктивні, й суб’єктивні причини. Тому коли представники правлячої “еліти” збирають “платні” мітинги на свою підтримку – це не викликає ані подиву, ані нерозуміння. У них просто вибору немає. Якось негарно буде, якщо на акції в їхню підтримку крім них самих та міліціонерів більше ніхто не прийде. Інша річ, коли йдеться про опозицію. В Україні стільки протестного електорату, що його потрібно лише правильно організувати. Після реформ Миколи Яновича люди самі готові масово виходити на вулиці. І, думаю, єдине, що їх стримує – це українська опозиція. Адекватні люди не хочуть виходити на протест під знаменами тих, із ким соромно навіть стояти поруч, не кажучи уже про те, щоб іти на якісь барикади. Тому адекватні на мітинги так званої опозиції й перестали ходити. У більшості, принаймні. Проте український політичний театр продовжує свої гастролі, а отже шоу триває, і для нього потрібні актори. Та якщо немає ентузіастів – будуть наймані працівники. Як от на мітингу “об’єднаної опозиції” під головуванням “Крілика Сєні”. Співробітник «5 каналу» Андрій Ковальов після мітингу побачив і сфотографував момент розрахунку з «активістами». “Ці мітингарі абсолютно не приховували свого заняття. Гроші роздавали прямо поруч із тим місцем, де щойно був мітинг, і на очах у всіх», – обурюється журналіст. У той же час, за словами Ковальова, у сквері навпроти Софійської площі стояв “невдоволений натовп людей, близько 800». «Кричали про те, що з ними не розплатилися, що обіцяли автобус, щоб виїхати з Києва. Тут поруч люди поскидали на землю прапори «Нашої України», – цитує журналіста інтернет-видання “Українська правда”. Це лише один маленький момент із життя сучасної опозиції і, можливо, майбутньої влади. Це методи, якими вони досягають своєї мети. Це люди, котрі нічим не відрізняються від тих, що уже при владі, бо використовують ті самі методи. Вони гарно розповідають про громадянське суспільство і демократію та, водночас, роблять усе, щоб знищити це суспільство в зародку. У громадянському суспільстві немає проплачених мітингів опозиції. Там є народні протести без партійних прапорів та псевдолідерів, котрі вважають своїх співгромадян бидлом і тому кидають їм грошові подачки.

Роман Рак, головний редактор

От і опозиція ніби домовилася про єдиний список кандидатів у народні депутати за мажоритарними округами на парламентських виборах 2012 року. Принаймні таке зачитали зі сцени, де відзначали День Соборності – на Софійській площі у Києві. Як розповіли пізніше, підписали угоду не лише КОД, але й «УДАР» Кличка та «Громадянська позиція» Гриценка. За повідомленнями інформагенцій, «опозиційні партії оголосили, що відмовляються від публічної взаємної критики, декларують принцип взаємної поваги і відмови від боротьби між собою». І зараз уже навіть не хочеться іронізувати про те, що пізно пити «Боржомі» та про те, що процес об’єднання швидше зарухався з наближенням виборів. То вже такі наші реалії, що без виборів – ніяк. Але так само реалії – що краще вже пізно, ніж ніколи. Тепер тільки цікаво, що буде з питанням відкритих списків, котрі є принциповими для «УДАРу» і «Громадянської позиції» та не дуже бажаними, судячи з минулорічних дій і заяв, для учасників КОДу… Хоча – недовго залишилося, тож поживемо – побачимо…

Рівні і рівніші

Поки що ж бачимо, що деякі опозиціонери намагаються вважати себе «більш рівними», ніж інші. Наприклад, Арсеній Яценюк поводився під час акції на Софійській площі ледве не як одноосібний господар. А от Анатолія Гриценка узагалі туди не запросили. От до угоди передвиборчої – покликали. А на сцену – ні. Водночас, пригадую, як раніше розхвалював Яценюка регіонал Михайло Чечетов (про що «Коловорот» згадував минулого тижня). Хоча, може, у процесі переговорів про об’єднання висновків якихось із того робити не будемо. Лише й тут згадаємо те саме банальне «поживемо – побачимо». А от до чого вже дожили і вже побачили – так це до «ланцюга соборності» у Львові: від пам’ятника Бандері до пам’ятника Шевченку. І до чого ж дожили? До того, що уже котрий рік говориться про те, щоб у цей день виходити не з партійними прапорами, а лише з державними, та вже вкотре майже всі не забувають прихопити-таки партійні знамена. От зібрати

людей у такій кількості, щоб вийшов справжній міцний нерозривний ланцюг, а не ріденький ланцюжок – не виходить. А от поділитися за партійною ознакою – легко…

Свій до свого по своє. В усій своїй Україні

І було б воно все зовсім не так оптимістично, як на початку статті, якби крім політиків не існувало в країні ще простих людей. Потішили студенти із громадянського руху «Відсіч» та організації «Українська молодь – Христові», котрі на Львівському вокзалі зустрічали гостей із донецького потяга пампухами. А ще потішила історія, яку виклала на своїй сторінці у «Фейсбуці» столична журналістка львівського походження Мар’яна П’єцух:

«Другий рік поспіль 22 січня та ж ситуація: після живого ланцюга на мості Патона ловимо машину та їдемо на Софійську площу – і рік тому, і сьогодні водії питали, а що нині за день такий, з якого приводу мітинг? Правда, нині був не киянин, а необізнаний “чувачок” із Донецька. Мене ще більше здивувало, що за 1,5 року його життя в Києві він досі не знає, де є Софійська площа... А загалом, “чувачок” позитивний, коли розказала, що нині День Злуки й що воно означає – почав говорити, що «Схід і Захід – разом» та «От ви зі Львова, а я тут із донецькими номерами везу вас на мітинг». І от на цій оптимістичній ноті пропоную заверш��ти. Доки ще чого «оптимістичного» не пригадалося…

Всеволод Поліщук

Бідні, бо дурні Або гарний приклад для наслідування Особисто я ніколи не сумнівалася у правдивості українських народних приповідок. Особливо тих, що любить повторювати моя бабуся. Сьогодні мова піде про фаворитку: «Чого бідний – бо дурний, чого дурний – бо бідний». Колись, у дитинстві та в юності, я ніяк не могла второпати про що мова. Бідного, звісно ж, шкода. А дурний… Ну дурний та й усе. Як не шукала – не могла знайти того логічного ланцюжка між першим і другим. Та врешті-решт зрозуміла: якби дурний не був дурним – то він би не був бідним. А тепер скажіть, будьте ласкаві, чи не викликає у вас той бідний дурень якихось асоціацій? Бо от я заплющую очі та бачу український народ. Так і є. Увесь час бідні, весь час на колінах, увесь час нещасні й змордовані. На когось надіємося, чогось сподіваємося. То

з моря погоди – то після виборів життя кращого. Більше того, десь на підсвідомому рівні кожен із нас чудово розуміє, що ті кращі часи насправді можуть ніколи так і не настати. Та й не настануть, якщо ми будемо такими, якими є. В основному українців хвилює питання фінансове. Відсутність роботи, подорожчання цукру та гречки, корупція… І нарікають-нарікають… Нема кінця-краю тим наріканням. От би повчилися у місцевих керманичів, як виходити із скрутної ситуації. Уявіть собі сесію місцевої ради. Депутати вирішують важливі бюджетні питання року прийдешнього. І так ділять ті гроші, і так викроюють. А воно все мало та й мало. Настала черга ділити кошти на премії працівникам міськвиконкому. Неабияка суперечка зав`язалася у сесійній залі. Депутати кричать, що грошей мало, тож голові до ювілейної дати цілком вистачить 50-відсоткової премії. А мер

у той час, скромно і тихо, намагається не обділити власний сімейний бюджет та нагадує панам депутатам, що це таки мало. Бо за всі роки головування він не мав менше 75 відсотків. Таки справді неподобство… Обранці народні кричать, що скрута з фінансами. Мовляв, почекайте, пане голово, кращих часів. Та голова, так само скромно, але вже голосніше, відмовляється чекати… Каже, хтозна, коли ті кращі часи будуть. І таки має рацію. Бо їм, тим, що з правлячої верхівки, набагато ліпше видно, коли настануть кращі часи й чи настануть вони взагалі. Якби кожен пересічний житель Старосамбірщини так само ревно оберігав свої права і свою заслужену копійчину – бідних тут би не було. І жили б усі, як пан мер. Бо він не дурний, а, отже, і не бідний…

Роксолана Василевська

Сторінка «Я так думаю» є майданчиком для дискусії у газеті. Тексти, що тут з’являються містять виключно думку конкретних авторів. Тож певні опубліковані тези можуть не збігатися з позицією редакції газети. «Коловорот» вітає ініціативу позаштатних авторів до участі в дискусії, хоча й залишає за собою право не публікувати надіслані статті, якщо стилістика останніх буде суперечити стилю видання.


3

новини

26 січня 2012 № 4 (058)

1193 Нові кадри протоколи

склали працівники державтоінспекції у Старосамбірському районі за 2011-й рік. Було затримано 118 водіїв у стані алкогольного сп’яніння. 134 протоколи складено за порушення правил дорожнього руху при проїзді пішохідного переходу, 50 протоколів – за неправильний проїзд перехресть. Порушення правил обгону інспектори зафіксували 87 разів, а 39 – порушення правил проїзду залізничного переїзду. Про це «Коловороту» розповів Микола Хомут, інспектор з дізнання ВДАІ Старосамбірського РВ.

Галина Антошик

Нові призначення на Старосамбірщині Новий рік у Старосамбірський район приніс нові кадрові призначення. Нових керівників отримали місцеві РАЦС і фінансова інспекція.

Новопризначеним керівником Старосамбірської об’єднаної державної фінансової інспекції (ДФІ) у Львівській області став Микола Петрик. Із квітня 2005 року і дотепер він працював начальником контрольно-ревізійного відділу у Старосамбірському районі. Як відомо, 30 грудня 2011 року Львівське обласне контрольно-ревізійне управління (КРУ) реорганізовано у Державну фінансову інспекцію у

Львівській області (ДФІ) – тому призначення нового начальника було, по суті, формальністю. Новий керівник і у Старосамбірського відділу ДРАЦСу (державної реєстрації актів цивільного стану) – юрист Оксана Бережницька, котра з 2001-го по 2009-й працювала спеціалістом першої категорії Старосамбірського РАЦСу. Попереднього начальника відділу, нагадаємо, спіймали на хабарі працівники УБЕЗу під час отримання 300 доларів США від місцевого жителя.

Марта Здоров

За сценарієм «Іронії долі» Депутат міської ради Володимир Ковтун у стані алкогольного сп’яніння помилився під’їздом і випадково потрапив не до себе додому, а стукав у двері зовсім чужої квартири. Таку історію дізналися журналісти «Коловороту» із неофіційного джерела. У міліції цей факт підтвердили, хоча й не відразу розповіли про подію (сталося це наприкінці грудня 2011 року). «Пан Ковтун після двадцять третьої години стукав у двері, після чого мешканці звернулися із заявою до правоохоронних органів, – розповів журналістові

начальник дільничних інспекторів Старосамбірщини Роман Ткачук. – Його було притягнуто до адміністративної відповідальності, і за рішенням суду Володимир Ковтун отримав 2 місяці виправних робіт та одноразове 20% стягнення із заробітної плати». Сам депутат відмовився коментувати цю подію. Сказав: «Якщо ви маєте інформацію – отже всі карти у ваших руках. До побачення». Нагадаємо, Володимир Ковтун є одним з організаторів антиалкогольних рейдів у Старому Самборі, про які раніше писав «Коловорот».

Тетяна Михаць

Цей загадковий «Світ розваг»

Графіка – Є. Сіпкова, www. obrii.com.ua

Як святкують – так і їздять? 4 ДТП сталися за перші два тижні 2012 року на Старосамбірщині. Про це «Коловороту» повідомив інспектор з дізнання ВДАІ Микола Хомут. «Одна аварія, котру було зафіксовано у Старому Самборі на перехресті вулиць Лева Галицького – Степана Бандери, – там зіткнулися три автомобілі. Одна пасажирка отримала неважкі тілесні ушкодження», – розповів Микола Хомут. Три інші ДТП були менш трагічними і завдали водіям лише матеріальних збитків. Цікаво, що усі трапились на трасі «ЛьвівУжгород» (поблизу населених пунктів Старий Самбір, Верхній Лужок, Стрілки).

Тетяна Михаць

Померла людина – телефонуйте “102”! У правоохоронців додалося роботи. Із 1 січня 2012 року, якщо помирає людина будь-якого віку – міліціонери повинні прибути на місце події. Нагадаємо, що раніше така процедура була тільки у тому випадку, коли померла особа, молодша 60 років. Правоохоронці від таких нововведень не в захваті. Адже, вважають, міліціонер не потрібен там, де померла старенька людина. У Старосамбірському райвідділі міліції стверджують, що з початку цього року в районі померло близько тридцяти осіб. До речі, багато смертей сталися внаслідок переохолодження.

Тетяна Михаць

«Коловорот» уже неодноразово згадував про розважальний заклад «Світ розваг», що у райцентрі. Депутати міської ради підозрюють, що у той час, коли гральний бізнес в Україні є забороненим – він успішно працює на Старосамбірщині. Міліція поки що не готова зробити висновок. У редакцію звернувся депутат міськради, котрий запевнив нас у тому, що в «Світі розваг» (вулиця Лева Галицького) досі працює зал гральних автоматів. «Це неймовірно, – каже пан депутат. – Уже більше року ми боремося із цією проблемою. Проте підприємець діє підпільно. Він опустив жалюзі з вулиці, зачинив двері – і виглядає, що заклад зачинений. Та постійні клієнти добре знають, що у цьому приміщенні є два входи». Міська рада на передостанній сесії прийняла рішення призупинити діяльність цієї установи. На заході був присутній начальник райвідділу міліції Ігор Марадь. Він і запевнив депутатів, що тільки після того, як міськвиконком ухвалить припинення діяльності цього підприємця на території міста – міліція зможе виставити власникові якісь претензії. Рішення було прийнято. Та пройшло кілька місяців – а віз і нині там. Що цікавіше: міліція не має інформації, що у «Світі розваг» розташовані саме гральні автомати. «Ми викликали власника до нас у райвідділ, – розповідає заступник начальника старосамбірської міліції Роман Чекас, – і попросили його припинити діяльність. Він погодився на наші умови». Окрім того, правоохоронець сказав, що ще ведеться перевірка, оскільки депутати знову піднімали це питання на сесії. Тому поки що деталей не розголошують. «Ми не можемо вважати, що це є гральні автомати, – каже Роман Чекас. – Бо не маємо підтвердження такої інформації. У власника є результати експертизи, у яких вказано, що це заклад-атракціон. Тобто, колишні гральні автомати переобладнані на атракціони, котрі тренують мозок, пам’ять, рухи пальців і т. д». Наш журналіст спробував зв’язатися із власником цього закладу. На одному із інтернетсайтів ми знайшли оголошення про «Світ роз-

КОРОТКО

І випивка, й закуска Під час Різдвяних свят у магазині «Рукавичка», що у Хирові, було скоєно крадіжку. Чоловік поцупив із полиці з товаром горілку та плитку шоколаду. Одразу ж, на виході, його затримали охоронці закладу. Тепер горе-злодій відповідатиме за свій вчинок перед ��аконом. Про це «Коловороту» розповів начальник дільничних інспекторів Роман Ткачук.

Тетяна Михаць

Фальшивий водій Інспектори ДАІ на Львівщині затримали чоловіка, котрий підробив посвідчення водія. Ним виявився житель Старосамбірщини. Про це повідомляє ЗІК із посиланням на прес-службу управління ДАІ у Львівській області.

ваг» у Самборі. Імовірно, що старосамбірський заклад є його філією. Та є ще дещо. У тексті оголошення йшлося: «Зал ігрових автоматів «Світ розваг» м. Самбір вул. Валова, 14в цілодобово». Цікаво, що оголошення подане 4 грудня 2011 року й «висітиме» на цьому сайті до 4 лютого

Коментар Начальник ДПІ у Старосамбірському районі Ігор Малецький Наскільки мені відомо – зараз цей заклад не працює. Він зареєстрований у місті Стрий, де і сплачує податок. Депутати міської ради зверталися до нас із питанням припинення діяльності «Світу розваг». Проте це є компетенція міліції. Ми не можемо нічого зробити, оскільки не маємо відповідних повноважень.

2012 року. Тобто, незважаючи на те, що ігрові автомати є забороненими в Україні в усіх населених пунктах – окрім тих, котрі визнано курортними – хтось сміливо друкує таке оголошення у Всесвітній мережі. Ми спробували зателефонувати за вказаним номером телефону. Пан Володимир, як назвався чоловік, має безпосередній зв’язок зі «Світом розваг», але не є його власником. Він запитав журналістку, з якого приводу дзвінок і чи часом не хотіла вона влаштуватися на роботу. «На жаль, зал зараз зачинено, – пояснив пан Володимир. – Тож поки що нічим вам не допоможу». Надати будь-які контакти власника пан Володимир відмовився. Сказав лише, що власник є зі Львова.

Тетяна Михаць

Випадок стався 23 січня. У місті Самборі, за порушення правил дорожнього руху, зупинили автомобіль, за кермом якого був житель села Торчиновичі Старосамбірського району. Під час огляду документів виявлено, що серія посвідчення водія, яке надав для контролю водій, належить іншій особі. Зараз за цим фактом триває перевірка.

6

Андрій Кожушок

з половиною млн гривень

– такий загальний обсяг доходів міського бюджету на 2012 рік установили на сесії Старосамбірської міськради.

Тетяна Михаць


4

тема номера

Чи бути садкам у райцентрі?

Закінчення, поч. – с. 1

Було ваше – стало наше

Епопея із дитсадками в Старому Самборі розпочалася ще у 2010 році. Тоді міська рада не справлялася зі своїми обов’язками – у садочків росли борги: за комунальні послуги, за виплату заробітної плати, за харчування. Тому на сесію до мерії прибули «посланці» із РДА і взялися допомагати у скрутному становищі. Таким чином на 2011 рік садочки “перекочували” із балансу міського на баланс районний. Ось що про цю ситуацію розповідає перший заступник голови Старосамбірської РДА Роман Батючок: «Із метою вирішення даної проблеми та недопущення подібних ситуацій у майбутньому, райдержадміністрація запропонувала міськраді передати дошкільні установи на баланс відділу освіти. Були прийняті відповідні рішення міської і районної рад про передачу та прийняття – й у 2011 році дитячі садочки міста фінансувалися з районного бюджету».

Проблема наче вичерпалася. Усі задоволені?

Все ж у 2011 році РДА неодноразово зверталася до міськради із проханням підписати потрібні угоди для того, щоб дитсадки стали власністю відділу освіти. Бо без цього вони

були лише у користуванні останніх. Та угод чомусь не підписали. Роман Батючок пояснює загрозливу ситуацію так: «У бюджеті міста була передбачена субвенція, для перерахування в районний бюджет, на фінансування дошкільних закладів освіти сумою 2075,4 тис. грн – фактично упродовж року перераховано лише 780,0 тис. грн, а районним відділом освіти здійснено у 2011 році видатків на дошкільні заклади освіти на суму 2885,4 тис. грн. Таким чином, Старосамбірською міською радою не перераховано субвенції до районного бюджету на суму 1 295,4 тис. грн, хоча залишок коштів на рахунках під кінець 2011 року становив 350 тис. грн. Фінансувати дошкільні установи в 2012 році з районного бюджету і надалі можна було б за умови підписання Старосамбірською міською радою відповідної угоди з відділом освіти РДА до 1 серпня 2011 року. Оскільки підписати таку угоду міська рада відмовилася, то в 2012 році фінансування дошкільних навчальних закладів міста, відповідно до вимог ст. 88 «Бюджетного кодексу України», має здійснюватися з міського бюджету». Однак міська рада не поспішала забирати собі садочки. Казали, що грошей вистачить лише на чотири місяці.

Садочки-сироти

Цілий тиждень старосамбірські дитсадки «існували». Мало того, що вони були просто нічиїми – ніхто не гарантував упев-

неності в завтрашньому дні. Працівники садочків трималися доволі довго, хоча вже таки планували організувати протест і не приймати дітей від батьків. Терпіли лише з поваги до останніх. 15 січня ніхто не виплатив їм авансу, хоч до того зарплату отримували вчасно. Більше того, попереднє відключення електроенергії лякало: так само могли вчинити і з газом, і з водою. І коли питання з електроенергією голова РДА Володимир Цегенько таки владнав – за справу дійсно взялися газовики. «Ми дали попередження Старосамбірському ДНЗ №1 про те, що розглядається варіант відключення приміщення від теплопостачання, – розповів «Коловороту» начальник філії «Старосамбірське УЕГГ» Андрій Хомич. – Дитячі садки поки що вважаються такими, що не мають власника. Відповідно, нікому оплачувати послуги. З нами ніхто не укладав договори на 2012 рік – нема гарантії, що нам оплатять використаний газ. Якщо ситуація не вирішиться – ми будемо змушені відмовитися подавати газ у дитсадки».

Конфлікт вичерпано?

Зрештою, працівникам ДНЗ набридло чекати з моря погоди – тож у вівторок, 24 січня, вони вирішили висловити свою думку у РДА. Приєдналися до них і батьки старосамбірських дошкільнят, котрим також не байдужа доля дитячих садочків. Отож, адміністрація відразу організувала термінову нараду.

Опитування

Із ким ви залишаєте дітей, коли садочок закритий? Марія Голубець, с. Верхній Лужок, мама 4-річної Софії Міняємося по черзі. Беру на роботі відгул, або чоловік, або моя мама – і сидить хтось із дитиною вдома. У нашому садочку на церковні свята беруть дітей тільки до першої години дня. А ти думай: як маєш забрати дитину. Наша Софія три тижні хворіла на кір, то ми так і сиділи – брали відгули по черзі. Добре, що тоді свята були, державних вихідних багато.

Вікторія Бережанська, мама 1,5-річної Аліни Поки донька ще маленька, то з нею сиджу я. Але наступного року треба буде вже віддавати її в садочок. Навіть не уявляю, що буду робити, якщо не братимуть дитину в садочок, а мені треба буде на роботу. Родичів тут у мене нема – аж в іншій області. Можливо, відпрошуватися буду, якщо відпускатимуть.

Микола Дмитрів, м. Самбір, тато 3-річного Олексійка Із нашою дитиною сидить моя мама – тому проблем не маємо. Вона уже на пенсії, їй вдома самій нудно – отож із внуком залишається без проблем. А нам так спокійніше, бо знаємо, що дитина доглянута, сита. А в садочках різні епідемії ходять – добре, що є з ким залишити дитину.

Олег Нестер, м. Старий Самбір, дядько 4-річного Володі Коли дуже вже треба – я залишаюся з племінником. Але це буває рідко. Сестра з чоловіком працюють, тому не можуть залишитися із малим удома. Проте як щось там стається, сестра, знаю, що відпрошується з роботи. Та коли вже не відпускають – я приходжу бавитися з племінником. Галина Лаба,

Мар’яна Карпецька, с. Стрілки, мама 3-річної Тетянки Я працюю в школі у сусідньому селі – тому йду щодня зранку на роботу. Чоловік час від часу теж їздить на роботу. Якщо дуже треба – то можу залишити дитину з дідусем або з бабусею, якщо вона вихідна. Але якби так закрили садочок надовго – було би трохи важкувато.

м. Старий Самбір, мама 2-річного Михайлика та 5-річної Надійки Я не даю дітей до садочка. Пробувала водити доньку, але вона дуже не хотіла, плакала, тому залишилася з нею вдома. Робота ще почекає, чоловік непогано заробляє, допомагають батьки. Як підросте молодший син – тоді буде видно. Тому проблем – із ким залишити дітей – не маю, бо сама з ними сиджу.

Опитувала Галина Антошик


5

тема номера

26 січня 2012 № 4 (058) Не будемо вдаватися у подробиці: хто кого і в чому звинувачував. На щастя, справу таки залагоджено. І ось як: позачергова сесія міської ради приймає рішення взяти на баланс дитсадки з 1 лютого 2012 року. Тож якщо мер Старого Самбора ще кілька днів тому заявляв, що не може опікуватися ДНЗ, бо у нього просто немає грошей – сьогодні на ситуацію він дивиться дещо по-іншому. «Склалося так, що у нашому бюджеті кошти на утримання дошкільних установ були закладені лише частково. Їх вистачало лише на 4 місяці. Я пішов на компроміс тільки тому, що йдеться про дітей. Ми домовилися про те, що райадміністрація через відділ освіти передасть нам півмільйона гривень, а я скличу позачергову сесію, де буде ухвалено прийняття садків на наш баланс із 1 лютого. Після цього ми зможемо підписати угоди для постачання води, тепла, електрики. Протягом січнямісяця я не маю права фінансувати ДНЗ, адже вони не є на балансі міської ради».

Підводні камені

І все було б чудово, якби не постало інше питання: «А хто ж буде оплачувати зарпл��ту і послуги за січень?» Міська рада категорично відмовляється. «Працівники можуть отримати зарплату через відділ освіти. Якщо це допустимо законом. У іншому випадку вони мають право звернутися до суду, після рішення котрого казначейство дозволить проплатити кошти на оплату праці людей, що працюють у ДНЗ», – так пояснив ситуацію мер Старого Самбора Іван Грись. А перший заступник голови РДА Роман Батючок висловив цілком протилежну думку: « Ми оскаржимо це у суді навіть не тому, що хочемо чи можемо це зробити – а тому, що зобов’язані так вчинити. Міська рада виплатить усі гроші працівникам, коли суд прийме таке рішення», – сказав Роман Михайлович. Натомість самі працівники дошкільних установ щиро надіються, що цього разу чиновники їх не підведуть, адже ця мізерна зарплата для декого з них є єдиним джерелом доходів. «Володимир Цегенько сказав нам, що суд не забариться з рішенням, – каже електрик ДНЗ №1 Михайло Катинський. – Тож, якщо йому вірити, ми швидко одержимо чесно зароблені гроші».

Коментарі до теми номера Тарас Гавриляк, помічник прокурора Старосамбірщини Я не думаю, що цю ситуацію варто було доводити до такого стану. Чиновники на керівних посадах цілком могли самі спокійно про все домовитися. Навіщо було тягнути до такого стану? Усі ж знали, до чого це призведе. Дарія Сивак, завідувач ДНЗ № 1 Добре, що порозумілися. На сесії міськради приймуть нас на баланс – і все буде гаразд. Михайло Катинський, працівник ДНЗ №1 Добре, що все налагодилося, але ми все одно будемо добиватися того, аби нас згодом прийняли на баланс відділу освіти. Там нам було краще. Ми вчасно отримували зарплати, не було жодних проблем. Роман Батючок, перший заступник голови РДА Вина у ситуації, що склалася – виключно на міській раді. Районним фінансовим управлінням і районним відділом освіти були доведені контрольні цифри на 2012 рік Старосамбірській міській раді по дошкільних установах №1 та №2. Загальна сума коштів – 3 мільйони 524 тисячі гривень. Це видатки на заробітну плату, на харчування, оплату комунальних послуг, відрядження. Однак, за рішенням сесії міської ради, на виході ми отримали бюджет з іншими цифрами. Точніше: видатки на утримання ДНЗ м. Старий Самбір становлять 1 мільйон 174 тисячі гривень. Постає питання: “Куди поділася різниця?” Цифри ж не співпадають. А ті кошти, як виявилося, спрямовані на утримання апарату міської ради і ЖКГ. Але така ситуація є неприйнятною, а рішення – незаконним, оскільки воно суперечить вимогам постанови Кабміну, де чітко вказано, що видатки на утримання ДНЗ у зв’язку з міжбюджетними трансфертами зменшенню не підлягають. Тобто, Старосамбірська рада не має законних підстав приймати таке рішення. І відповідно до вимог “Бюджетного кодексу” – ми будемо оскаржувати це рішення у суді.

Тетяна Михаць

10

До речі

А що кажуть батьки?

функціонують на Старосамбірщині: у Старому Самборі, Нижанковичах, Стрілках, Новому Місті, Хирові, Добромилі, Міженці, Верхньому Лужку та Стрільбичах. Також є навчальновиховні комплекси при школах – в них умови приблизно такі ж, як у садочках. Такі є у Старій Солі, Топільниці, Торгановичах і Скелівці. У планах на найближче майбутнє – відкрити навчально-виховні комплекси на базі Старявської та Великолінинської загальноосвітніх шкіл. За інформацією відділу освіти райдержадміністрації, у 2011-2012 навчальному році будуть функціонувати 29 груп дітей п’ятирічного віку з короткотривалим перебуванням на базі дошкільних навчальних закладів і шкіл.

Батьки тих дітей, котрі відвідують садочки, де виникли проблеми, розгублені. Вони просто не знають, що відбувається і «звідки ноги ростуть». Дирекція ж просто не має що відповісти на їхні запитання… «Чула, що мають відключити опалення і світло після 17-ї години. Незрозуміло, що далі буде… Батьки платять за садочок – але чомусь виникають якісь проблеми», – каже пані Оксана, мама. «Треба, щоб батьки якось збиралися, щось вирішували, щось робили. Не кожен має з ким лишити дитину. Ми свою ще маємо куди подіти, якщо захворіє чи ще щось, але не всі так можуть», – каже Надія Топорович, прабабуся.

Галина Антошик

Галина Антошик

Як передплатити газету «Коловорот» 1) Виріжте з газети бланк передплати. 2) Вкажіть кількість комплектів і місяці, в які хотіли б отримувати газету. 3) Заповніть поля, де потрібно вказати, кому та куди надсилати газету. 4) Розрахуйте вартість передплати на бажаний термін. Врахуйте, що вартість передплати на місяць становить 10 грн. На 3 місяці – 30 грн, 6 міс. – 60 грн. 5) Віднесіть заповнений бланк у найближче відділення зв’язку.

Міністерство інфраструктури України

дошкільних навчальних закладів

Обирай сам 10 грн

10 грн

Місячна передплата на «Коловорот» Фрукти – до сушарки! Для того, аби взимку насолоджуватись смачним узваром, потрібно вчасно і правильно насушити фруктів та ягід. Про різні способи сушіння – у рубриці «Довідка».

13 жовтня 2011 № 39 (043)

Пачка цигарок

«Ми – постгеноцидна нація…» Син легендарного командира УПА Юрій Шухевич розповів «Коловороту» про час, коли він із сім’єю переховувався на Старосамбірщині, і про діяльність УПА на теренах району.

с. 10

Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид»

с.5

рекомендована ціна 1 грн

«Свобода або смерть!» 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, відзначають річницю створення Української повстанської армії, а також – День козацтва Світлина PHL

На СтароСамбірщиНі є близько Ста ветераНів

оУН-УПа, колишНіх УчаСНиків бойових дій.

воНи багато Не хочУть – лише, щоб визНали їх УчаСНиками НаціоНальНовизвольНої боротьби в роки дрУгої Світової війНи та Під чаС рУхУ оПорУ У

західНій УкраїНі до 1954 рокУ. але влада їх Не чУє. і з кожНим роком меНшає Свідків тих Подій, а ті, котрі ще живі – ПокиНУті НаПризволяще державою, чаСто живУть СамотНьо, маючи Проблеми зі здоров’ям. їм Не виСтачає ПроСтого СПілкУваННя, Уваги, заСлУжеНої Поваги.

Земельна проблема Що питимуть учні інтернату в Стрілках?

.

Ділянка з криницями школиінтернату приватизована, а це означає, що з водою, якою користується навчальний комплекс, можна зробити будь-що. Директриса Тетяна Голубко хвилюється, що відтепер не зможе контролювати якість води, та й її наявність також, адже новий власник зможе зробити із криницями, що захоче, навіть – засипати. Тоді школа залишиться без води. Та прокуратура запевняє, що все законно, а сторони можуть мирно домовитися.

с.

4-5

ПРОГРАМА

ТБ

на тиждень

6-9

с. 3

с.

Можливість знати більше

Можливість захворіти на рак


6

довідка

«КОЛОВОРОТ» РЕКОМЕНДУЄ

Той, хто пройшов крізь вогонь

ПОДИВИТИСЯ: Нокаут Жанр: бойовик, трилер Режисер: Стівен Содерберг У ролях: Ченнінг Татум, Джина Карано, Еван МакГрегор, Антоніо Бандерас, Майкл Дуглас Меллорі Кейн – секретний спецагент. Вона молода, розумна і красива. Час від часу шеф міжнародної спецслужби Кеннет викликає її для виконання завдань, не завжди санкціонованих урядом. Але після провалу низки операцій – Меллорі усвідомлює, що вона – пішак у подвійній грі. Тепер їй потрібно використовувати весь свій талант і досвід, щоб сховатися від міжнародного розшуку, захистити свою родину та помститися за зраду...

Голодний кролик атакує Жанр: бойовик, драма, трилер Режисер: Роджер Дональдсон У ролях: Ніколас Кейдж, Дженьюері Джонс, Гай Пірс, Харольд Періньо мол., Дженніфер Карпентер Після того, як його дружина зазнала жорстокого нападу, чоловік вирішує скористатися послугами групи месників, щоб знайти і лінчувати злочинців.

ПОЧИТАТИ: Михайло Слабошпицький. «Петро Яцик. Українець, який відмовився бути бідним». Київ, «Ярославів Вал», 2011 Як стати людині багатою, а державі сильною – над цими питаннями роздумують автор книги і його персонаж – видатний український бізнесмен та меценат Петро Яцик (Канада). Книга зацікавить не лише молодих честолюбців, що з грандіозними планами кидаються у вир бізнесу, чи політиків, соціологів, філософів – а й усіх читачів біографій славетних людей, оскільки в ній яскраво змальовано подвижницьке життя однієї з найвизначніших особистостей сучасного українського світу. Жанр: драма, історичний, біографічний, військовий Країна: Україна Режисер: Михайло Іллєнко Актори: Д  митро Лінартович, Віталій Лінецький, Ольга Гришина Український пілот потрапив у німецький полон, звідки утік аж до Канади, де став... вождем племені. Там на виставці «Експо-67» його й зустрів радянський танцюрист Махмуд Есамбаєв, приголомшений добірною українською мовою «ірокеза». Таким, якщо описати дуже коротко, є сюжет художнього фільму «Той, хто пройшов крізь вогонь» режисера Михайла Іллєнка. У лютому стрічка виходить у прокат. Не виключено, що один із прем’єрних показів улаштують на малій Батьківщині головного героя фільму. Адже створено його за мотивами дивовижної біографії реальної людини – військового льотчика-аса Івана Даценка, який народився у селі Чернечий Яр поблизу Диканьки, де режисер нещодавно побував. Зйомки почалися ще у 2007 році й до кінця 2010 фактично завершилися. Далі тривали монтаж та інші студійні роботи. Також із вимушеними перервами, зумовленими переважно затримками з фінансуванням (крім продюсерських коштів, творці стрічки викорис��овували бюджетні гроші, а отже, були «прив’язані» до щорічних кошторисів).

Юрій Терещенко, Тетяна Осташко. «Український патріот із династії Габсбургів». Київ, «Темпора», 2011 Книга оповідає про життя і діяльність Вільгельма Габсбурга-Лотрінгена – представника однієї з найславетніших монархічних династій Європи. В. Габсбург, котрого українські військові назвали Василем Вишиваним, тісно пов´язав свою долю з українським визвольним рухом, за що заплатив власним життям, яке трагічно обірвалося в тюремній лікарні Лук´янівської в´язниці міста Києва. Документальні матеріали слідчої справи Габсбурга-Вишиваного, його мемуари, поезія та зразок прози – дають змогу краще зрозуміти цю яскраву постать українського національного відродження першої половини ХХ століття. Листування В. Габсбурга з К. Гужковським, М. Васильком, Є. Чикаленком, митрополитом А. Шептицьким та іншими українськими громадсько-політичними діячами проливає світло на маловідомі сторінки суспільно-політичного життя в Україні доби Першої світової війни й українських національно-визвольних змагань 1914-1921 рр. У книзі вміщено багатий ілюстративний матеріал. Видання розраховане на широкий загал читачів: усіх, хто цікавиться історією України.

На правах реклами

«Андрій Лопушанський представив Прикарпаття у переговорах про об`єднання опозиції у Києві» У неділю, 22 січня, у День Соборності та Свободи України, Андрій Лопушанський взяв участь у переговорах про спільні дії об`єднаної опозиції, представивши точку зору жителів Прикарпаття. На жаль, подію – на котрій були присутні більш ніж 20 тисяч громадян України – не показали: практично усі центральні телеканали, натомість, транслювали святкові концерти і виступи чинної влади. Слово нашому землякові, знаному меценатові та підприємцю Прикарпаття, надав після своєї промови Олег Тягнибок. У своєму виступі перед велелюдною громадою, Андрій Лопушанський наголосив: «Час об’єднати спільно зусилля у боротьбі з сьогоднішнім режимом! Через розбрат та відсутність солідарності між опозицією і проукраїнськими політиками – країна перебуває в економічній та політичній руїні. Лише об’єднавшись і висунувши у кожному окрузі спільного кандидата від опозиції – який не зрадить після виборів, не «перебіжить на службу» до антинародних політичних сил – здобудемо перемогу!» «Приємно констатувати, що, уперше за кілька останніх років, усі керівники опозиційних партій згуртувалися і стали в одній шерензі, підписали угоду про спільність дій, у тому числі й під час майбутніх парламентських виборів», – підсумував свій виступ на сцені Софійської площі у Києві Андрій Лопушанський.

Микола ШИЙКО


7

довідка

26 січня 2012 № 4 (058)

юридична консультація

Якщо бракує грошей… Депутати міської ради Старого Самбора запевняють жителів міста, що готові допомогти їм у скрутних ситуаціях соціальними одноразовими виплатами. Відповідне положення було затверджено на сесії міської ради 17 січня 2012 року. «Коловорот» вирішив поцікавитися: хто і яким чином може претендувати на матеріальну допомогу. Отже, одноразова виплата здійснюється малозабезпеченим громадянам, а також ветеранам війни (чи прирівняним до них особам). До

слова, останні можуть розраховувати на такий подарунок від влади міста з нагоди святкування чергової річниці Дня Перемоги та інших подібних дат. Для цього голова місцевого об’єднання ветеранів повинен подати списки цієї категорії осіб, де потрібно зазначити адресу проживання й рік народження кожного ветерана. Коли ж на допомогу претендують малозабезпечені жителі – то їм варто особисто звернутися у міську раду з документами, котрі засвідчують, що людина дійсно малозабезпечена. У цьому ж положенні йдеться і про допомогу на поховання праце­

здатних осіб, котрі тимчасово не працювали. Заявник, а ним може бути родич чи сусід, має подати у мерію свідоцтво про смерть, акт обстеження умов проживання та копію трудової книжки. Усі такі заяви розглядає міський голова, а погоджує головний бухгалтер. До речі, цьогоріч у бюджеті міськ­ради на соціальний захист виділено 80 тисяч 200 гривень. Тож якщо вашій родині бракує коштів, і ви маєте документи про малозабезпеченість – не соромтеся, звертайтеся у міську раду, адже маєте на це право.

Тетяна Михаць

здоров’я

Запобігаємо авітамінозу

історія з перших уст

Ідемо на драпачку? Старосамбірщина – район прикордонний. Тож не дивно, що наше повсякденне мовлення переповнене діалектизмами. Польськими словами – через близькість до сусідів, росіянізмами – через русифіковане телебачення. Так склалося історично, оскільки мова є живою – вона весь час розвивається у суспільстві. І зупинити цей процес неможливо. Але найцікавішими є слова, котрі вживають тільки у якомусь конкретному районі. У нашому випадку – на Старосамбірщині. І хоча більшістю з них зараз послуговується лише старше покоління – вони варті того, аби їх пам’ятати.

Цибуля – найкращий помічник у боротьбі з авітамінозом Зимовий сезон у розпалі. У людей закінчуються запаси свіжих фруктів та овочів, а на ринку вони коштують щораз дорожче. Тож доволі часто, намагаючись заощадити, ми економимо на собі – відмовляємось від цінних вітамінів, котрі просто необхідні нашому організмові. І хоча авітаміноз дається взнаки ближче до березня – варто про нього подумати наперед. Точніше про те, як йому запобігти. Пропонуємо читачам кілька способів утримати свій організм на плаву до появи свіжої зелені. Звісно, можна побігти у першуліпшу аптеку та закупитися штучними вітамінами. Але вони все ж таки неприродні, а вибагливий людський організм полюбляє усе натуральне. Тому потрібно згадувати бабусині методи – що і зробив «Коловорот», зібравши кілька найпростіших та найдієвіших.

Цибуля. Вона є у кожному домі. Їсти овоч можна не тільки у звичайному «білому» вигляді. «Посадивши» цибулину у невеличку посудинку з водою – за лічені дні отримаєте чудові яскраво-зелені «пера», котрі є справжнім вітамінним скарбом. Пшениця. Ще одна знахідка з корисним вмістом. Щоб зробити пшеницю придатною для вживання – її лише потрібно проростити. У домашніх умовах зробити це зовсім неважко. Невелику кількість зерен промивають та насипають тонким шаром у неглибоку достатньо широку посудину. Тоді зерно поливають охолодженою некип’яченою водою так, щоб вона не вкривала пшеницю. Після цього посудину накривають серветкою чи марлею і ставлять у тепле місце. Наступного дня зерна вже можна вживати. Найкраще – на сніданок. Можна додавати до салатів чи їсти просто так. На день вистачає вжити жменьку пророслої пшениці. Єдине застереження: не зберігати зерна до наступного дня, адже навіть у холодильнику вони втрачають свої властивості.

Квашена капуста. Зимове джерело вітамінів. Окрім вітамінів А і С, котрі є дуже важливими для людського організму, квашена капуста підвищує опірність різноманітним захворюванням та загалом дуже активно допомагає імунітетові. Яблука. Навіть якщо ваш власний запас цих фруктів уже закінчився – все ж придбати їх є не так дорого, як заморські смаколики. Особливо домашні, котрі, до слова, мають набагато більше вітамінів, аніж гарніші на вигляд магазинні. Проте, найкраще яблука вживати не розрізаючи їх і не очищаючи від шкірки – просто відкушуючи від плоду. Таким чином більша кількість вітамінів зберігається у фрукті. Чай. Узимку люди частіше вживають гарячі напої, ніж у теплу пору року. І від цього є подвійна користь: організм зігрівається, а шкіра, котра найпершою потерпає від авітамінозу та починає лущитися, тонізується. Причому корисним є як чорний, так і зелений чай.

Тетяна Михаць

Митники затягують контроль? Зателефонуйте на гарячу лінію Держмитслужби! 044-247-27-19 Або напишіть електронний лист е-mail: dovira@customs.gov.ua

Іноді трапляються ситуації, коли ми соромимося діалектизмів. Намагаємося витіснити їх із нашої мови, стараємося говорити правильно. Ось що думають про такі слова філологи. «Однозначно – діалектизми не потрібно і навіть не можна витісняти із мовлення, – каже вчитель української мови та літератури з багаторічним стажем Ганна Паславська. – На курсах підвищення кваліфікації учителям весь час наголошують на тому, що це важливі і корисні слова. Адже вони передають неповторний колорит певного регіону. Звісно, у літературній мові бажано їх уникати. Але у повсякденній, «домашній» говірці – вони є цілком придатними для використання».

Тетяна Михаць

Довідка Пропонуємо коротенький словничок бойківських слів: Драпачка – шипшина; Вензарня – маленька пічка на вулиці, де коптять м’ясо; Гостинець – центральна дорога, траса; Кляштор – монастир; Цвіклі – салат із червоного буряка; Калабаня – штучно загачене місце для купання у річці; Потятко – пташенятко; Пляц – земельна ділянка; Телитися, валандатися – щось дуже повільно робити; Обора – подвір’я; Халупа – хата; Ринька, пательня – сковорідка; Говбанка – гойдалка; Зупа – суп; Пляцок – торт; Стрико – дядько по татовій лінії.


8

чтиво спорт

У «Карпат» – новий тренер У «Карпат» – новий головний тренер. Ним став добре знайомий уболівальникам львівської команди Володимир Шаран. Свого часу він ви��тупав за «Карпати» як гравець. Із фахівцем, котрого в суботу представив почесний президент клубу Петро Димінський, укладено трирічний контракт. Павло Кучеров, який працював із командою кілька місяців, залишиться в клубі як помічник Володимира Шарана. Також головний тренер пообіцяв, що не змінюватиме атакувального стилю команди, який виробив Олег Кононов. Завдання, котрі поставив перед тренерським штабом Петро Димінський на цей сезон – залишитися у Прем’єрлізі і вийти в єврокубки через Кубок України. А отже – щонайменше потрапити до фіналу Кубка.

Андрій Кожушок

притча

Притча про близнят вітання Ці найщиріші вітання линуть до Чіхрака Василя Івановича та його дочки Ірини Із Днем народження вітаємо, Від усього серця Вам бажаємо Щастя, радості, добра, Здоров’я, успіхів, тепла, Благополуччя та достатку, Щоб справи всі були в порядку. Хай посміхається життя Та буде кращим майбуття.

У материнській утробі відбулося зачаття двох близнят. Минали тижні, малята росли й розвивалися. Прокидалася їхня свідомість, росла їхня радість: – Лишень подумай: хіба не диво, що ми є? Як це прекрасно – жити! Близнята пізнавали світ. Коли побачили пуповину, що єднала їх із матір’ю, пуповину, через яку вони отримували всі необхідні для подальшого життя та зростання речовини, – брати від радості аж заспівали: – Якою ж великою й самовідданою є любов нашої мами, що ділиться з нами своїм власним життям!

З уродинами вітає вся велика сім’я зі с. Бусовисько, зокрема брат Богдан!

ну – і як нам жити без неї? Адже з людей, що покинули материнське лоно до нас, ще ніхто не вернувся, аби розповісти нам, що життя після народження таки існує. Ні, народження означає кінець! І один із близнюків геть занепав духом. Говорив так: – Якщо життя закінчується народженням – то який сенс має перебування у лоні матері? Безглуздя, та й годі. А, може, ніякої матері не існує взагалі? – Але ж вона мусить існувати! – заперечив другий. – Бо звідки тоді ми з тобою взялися? Чи могли б отут жити?

анекдоти

Газета «Коловорот» пропонує кожному мешканцю Старосамбірщини привітати друзів, колег чи близьких Вам людей з Днем народження чи іншим святом. Це можна зробити за тел.: (067) 673-07-18.

Спливали тижні, місяці, відтак одного дня малюки зрозуміли, що дуже змінилися. – Що це означає? – запитав один. – Це означає, – відповідав другий, – що наше перебування у цьому світі незабаром скінчиться. – Але я не хочу звідси виходити, – запротестував перший, – я волів би залишитись тут навіки. – Ми не маємо вибору, – сказав другий, – та, може, існує якесь життя після народження! – Хіба це можливо? – засумнівався перший. – Ось ми втратимо нашу пупови-

***

Щоб перевірити стан книжок у бібліотеці – призначили ревізію. Отож один перевіряє, інший записує: – Та-а-а-а-ак... На п’ятнадцятій сторінці дірка! Перегортає: – Ого! І на шістнадцятій – теж!

оголошення

***

продам

Продаю автомобіль Volkswagen Jetta (4-дверна) 1988 року випуску, вишневого кольору, двигун 1,6 турбодизель. У задовільному стані. Петро – 067 779 35 10.

РОБОТА

Г азета «Коловорот» прийме на роботу розповсюджувачів у Добромилі, Хирові, Нижанковичах та інших населених пунктах району. Оплата за домовленістю. Тел.: 067 67 55 426 – Богдан.

ОРЕНДА

Здаються в оренду приміщення площею від 10 до 100 кв. м. у місті Старий Самбір (будівля колишнього ресторану). Звертатися за телефоном: 098 10 99 866.

Áåçêîøòîâíà

þðèäè÷íà äîïîìîãà Фахову безкоштовну правову допомогу Ви отримаєте в юридичній приймальні «Народний адвокат», що реалізовується Благодійним фондом Андрія ЛОПУШАНСЬКОГО спільно з Миколою Катеринчуком за адресами: м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 98, тел.: (032 38) 2-11-84; м. Добромиль, пл. Ринок, 1.

Головний редактор: Роман Рак Над номером працювали: Всеволод Поліщук Тетяна Михаць Галина Антошик Адреса редакції: м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького 25/11

Дизайн: Верстка: Літературне редагування: Художнє оформлення: Рекламний відділ: Відділ збуту:

– А ти бачив колись нашу маму? – запитував перший. – Що, як вона існує лишень у нашій уяві? І ми вигадали її, щоб таким чином пояснити собі наше власне походження та існування? Всі останні дні перебування близнят у лоні матері були заповнені нескінченними запитаннями й величезним страхом. Врешті настав день народження. Покинувши свій теперішній світ, брати-близнюки закричали, розплющили очі... Те, що вони побачили, перевершило їхні найсміливіші мрії та сподівання. Одного дня ми всі зрештою народимось.

старосамбірщина субота, 28 січня

-14°/-6°

неділя, 29 січня

-13°/-7°

Найстрашніше після Нового року – це стати на ваги.

***

98 % людей, домиваючи посуд, думають: “Ох, іще й сковорідка!”

понеділок, 30 січня

-17°/-11°

вівторок, 31 січня

-17°/-11°

середа, 1 лютого

-19°/-12°

четвер, 2 лютого

-20°/-12°

п’ятниця, 3 лютого

-19°/-11°

***

Дитяча логіка: – Віка, взуй тапочки. Ти ж кашляєш. – А я і в тапках кашляю.

***

Якщо опівночі на спадаючий місяць підійти до дзеркала, тримаючи в одній руці дві запалені свічки, а в іншій землю з цвинтаря, шкіру жаби й хвіст щура, то у відображенні можна побачити недоумка, який відстав від життя років на триста.

***

Приходить якось чоловік до кравця, приносить тканину і каже, що хоче з неї пошити костюм. Кравець робить мірку й говорить, що на костюм не вистачить. Клієнт іде до іншого кравця з тим же замовленням. Той робить мірку, бере тканину та просить зайти через два тижні. Через два тижні клієнт приходить і отримує готовий костюм. При цьому він зауважує, що маленький син кравця бігає в штанцях з тієї ж тканини. Він в обуренні йде до першого кравця: – Слухайте, що це має означати? Ви сказали що тканини не вистачить на костюм, а інший кравець мені пошив його з тієї ж тканини, та ще його синові на штани вистачило! – Правильно, але ж у мене близнюки. Всеволод Деревацький Олег Пеленичка Галина Мушеник Ростислав Лужецький 067 67-307-18 Богдан Гурин – 067 67-55-426

Львівське обласне видання газета «Коловорот» передплатний індекс: 89033

cвідоцтво серія ЛВ № 992245‑Р від 29.11.2010 р. Друк: ТзОВ «Друк Волині» Засновники: ГФ «Дністер», ПП «Екобескид»

Видавець: ТзОВ «Редакція газети «Коловорот» Наклад: 2000 примірників Періодичність: тижневик Підписано до друку: 25.01.2012 р.

© Усі права на матеріали, надруковані у газеті, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв видання дозволяється за умови посилання на газету «Коловорот». Матеріали, позначені символом , друкуються на правах реклами.


Gazeta "Kolovorot" #58