Page 1

СТРАТЕГІЯ

РОЗВИТКУ КИЄВА

СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК

ДО 2025 РОКУ

НАЙКРАЩЕ МІСТО ЗЕМЛІ Стратегію розвитку міста на найближче десятиріччя експерти розробляють, враховуючи побажання киян Наприкінці травня голова Ки ївської міської держадмініст рації Олександр Попов предста вив Президентові України Вік тору Януковичу проект «Стра тегія розвитку Києва до 2025 року». Цей документ визначає основні напрямки, за якими розвиватиметься українська столиця в найближчі 15 ро ків. Нині над Стратегією пра цюють професіонали, приділя ючи велику увагу побажанням киян щодо того, як змінити на ше місто на краще і зробити його повною мірою європей ським. Уже нинішнього літа почнуться громадські слухан

ня, де кияни, яким небайдуже, в якому Києві їм жити через 1015 років, зможуь разом із розробниками проекту обгово рити Стратегію і внести до неї свої доповнення. Тільки разом ми зможемо зробити Київ най кращим містом Європи. еликому місту потрібні великі плани. Київ не може рости «як бог на душу покладе» – у його віці це щонайменше несолідно. Розробка стратегії – неодмінна вимога сьогодення. Нині рідко яке велике місто Європи не має окремого веб-сайту чи сторінки, присвяченої стратегії розвитку. На цій сторінці кожен – громадянин, інвестор, політик, іно-

В

земець – може ознайомитися з пріоритетами розвитку міста. Для того, щоб українська столиця по праву зайняла своє місце серед найкращих міст Європи, доведеться докласти чимало зусиль. «Стратегія розвитку Києва до 2025 року» – це документ, що визначає основні напрямки, за якими місто буде розвиватися з року в рік. Міська влада усвідомлює, що багато що в Києві досі робиться «не по розуму». Місто забудовують хаотично, ганяючись за миттєвою вигодою і заплющуючи очі на проблеми. Так ми довго не протягнемо, а про імідж справжньої європейської столиці можна і не мріяти. Для усунення існуючих недоліків необхідний серйозний план – не на рік і на-

віть не на п’ять років наперед, а хоча б на десять. Краще – на п’ятнадцять. Київ не позбавиться від наслідків двадцятирічної безгосподарності за один день за помахом чарівної палички. Зробити наше місто найкращим у Європі може тільки копітка робота упродовж десятиріччя – стільки всього треба змінити, виправити, побудувати заново. Для розробки «Стратегії розвитку» міська адміністрація створила цілий консорціум. До нього увійшли сім організацій, які успішно зарекомендували себе у справі розвитку міст, стратегічного планування і соціальних досліджень. Фонд «Ефективне управління» розробляє і впроваджує довготривалі проекти та програми, що спри-

яють економічному зростанню країни. The Boston Consulting Group – міжнародна компанія, яка займається управлінським консалтингом і розробляє стратегії як бізнесу, так і регіонів. Інститут економіки та прогнозування НАН України проводить фундаментальні та прикладні дослідження, за допомогою яких визначаються основні методи розвитку господарської системи. Інститут демографії та соціальних досліджень з’ясовує все – від причин демографічної кризи до міграційних процесів; за його допомогою можна визначити, як і за рахунок кого буде рости населення Києва у найближчі роки. Центр Разумкова займається аналітикою і дослідженнями державної политики у різних сферах. Інститут Генплану розробляє містобудівну документацію і веде міський кадастр. НДІ соціальноекономічного розвитку науково обгрунтовує рішення, прийняті міськадміністрацією, і забезпечує наукову та інформаційну підтримку міським органам влади • Антон ПЕТРЕНКО

Вісім найважливіших стратегічних ініціатив «ПЕРШОКЛАСНА ІНФРАСТРУКТУРА»

«ЗРОБЛЕНО В КИЄВІ»

«ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД»

«КУЛЬТУРНА ДОЛИНА»

«ДНІПРОВСЬКА ПЕРЛИНА»

«ЗДОРОВИЙ ГОРОДЯНИН»

Модернізація транспортної та інженерної інфраструктури

Стимулювання конкурентних кластерів економіки

Впровадження сучасних технологій міського управління

Створення унікальної культурної атмосфери

Збереження та благоустрій прибережних зон Дніпра

Просування здорового способу життя

З повним текстом «Cтратегії розвитку Києва до 2025 року» можна ознайомитися на сайті www.kmv.gov.ua

«ЦЕНТР ПОРЯД ІЗ ДОМОМ»

«МІЖНАРОДНА ГАВАНЬ ШТАБКВАРТИР»

Створення нових центрів ділової активності

Залучення центральних офісів міжнародних компаній та організацій


СТРАТЕГІЯ

2 ІНТЕРВ’Ю

РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2025 РОКУ

Олександр Попов зазирнув у майбутнє Голова Київської міської державної адміністрації розповів «Вечірньому Києву» про те, якою буде столиця і що для цього треба зробити – Нещодавно Ви презентували Стратегію розвитку міста до 2025 року. З якою метою вона розроблялася і що являє собою цей документ? – Завдання Стратегії – визначити вектор розвитку столиці на наступні 15 років. Такий план необхідний кожному сучасному мегаполісу – місто повинно знати, в якому напрямку воно розвивається. Напрямок, який обрали ми, – перетворення Києва на європейську столицю з високим рівнем розвитку економіки та якості життя. Досягти цього можна лише чітко фокусуючись на пріоритетах, що неможливо без детального планування. Їх і визначає Стратегія розвитку. Документ складається з 9 пріоритетних секторів розвитку міста – від інфраструктури до туризму. По кожному розробниками документа надані конкретні рекомендації, наведені цифри, які будуть досягнуті на тому чи іншому етапі. Тобто це не просто набір тез – це, якщо можна так висловитися, «дорожня карта», реалізуючи яку ми поступово прийдемо до міста майбутнього, в якому рівень доходів населення і комфортність проживання будуть співставні з показниками столиць провідних європейських держав.

лише на той рівень, де воно перебуває сьогодні. Однак навіть такий сценарій передбачає докладання значних зусиль до підвищення комфортності проживання в місті. ДРУГИЙ сценарій розвитку Києва, який і був обраний в результаті як основний, передбачає подвоєння економічного благополуччя міста і його мешканців до 2025 року, що буде забезпечено зростанням економіки в середньому на 6,5% на рік. Реалізація такого сценарію дасть змогу Києву через 15 років вийти на рівень розвинутих столиць Східної Європи як за показниками економічного благополуччя, так і за комфортністю проживання.

– Які кінцеві цілі ставить документ? – Починаючи працювати над документом, ми розглядали два сценарії. За ПЕРШИМ прогнозоване зростання економіки становило б 5,7% на рік. Така динаміка дозволила б Києву частково скоротити накопичене 10-15-річне відставання від інших столиць Східної Європи, та це вивело б місто

– До розробки Стратегії Київ залучив приватні структури. Чому було ухвалено таке рішення? – Ми залучили не лише приватні, а й громадські структури, та, звісно ж, профільні державні науково-дослідні інститути. Що ж стосується приватного фонду «Ефективне управління», то його запроси-

– Чи не дуже замахнулися розробники документа? – Впевнений, що завжди треба ставити перед собою лише найамбітніші задачі. Коли попереду достойна мета, тоді є до чого прагнути, тоді дійсно цікаво працювати. І я жодної хвилини не сумніваюсь, що нам до снаги реалізувати все, що закладено в Стратегії. Те, що це можливо, показав останній рік, за який ми зробили більше, ніж до цього було зроблено в місті за попередні п’ять років.

Як будемо підвищувати якість життя

ли взяти участь у проекті, оскільки він має досвід успішної розробки та реалізації стратегій економічного розвитку регіонів і міст України, зокрема – Донецької та Дніпропетровської областей і міста Львова. Окрім того, фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією проекту, взяв на себе саме цей фонд. А компанія BCG була обрана за результатами конкурсу, який ми провели серед провідних міжнародних консалтингових компаній. BCG має величезний досвід реалізації аналогічних проектів у різних сферах розвитку міста в різних регіонах світу – Західній та Східній Європі, Близькому Сході, СНД, Африці, Америці. До речі, окрім неї в тендері брали участь такі «кити», як McKinsey & Company і Monitor Group. Але ми обрали кращих. Водночас вищим органом управління проектом

1. Дані по ВРП за 2008 рік, за поточним паритетом купівельної спроможності і цінами. 2. Індекс комфорту життя розрахований по створеній і адаптованої для цілей розробки «Стратегії розвитку Києва до 2025 року» методикою за даними 2009 року. 3. Зростання реального ВВП, за період 2010)2025 року.

До 2025 року Київ повинен наздогнати провідні столиці регіону

Нині Київ відстає в економічному розвитку від східноєвро) пейських столиць на 10)15 років. Тому місто має нарощу) вати економічну міць випереджаючими темпами. Досвід економічного розвитку Праги, Будапешта і Варшави в ос) танні десятиріччя показує, що щорічне зростання валово) го регіонального продукту на 5)8% є досяжними в довгос) троковому періоді. Мета, яку ставить перед собою Київ, – радикальне по) ліпшення комфорту життя городян. До 2025 року Київ планує увійти до топ)40 міст за комфортом життя і скоро) тити відставання від лідерів до 15)30%, порівняно з поточ) ним відставанням у 50)90% •

є Громадська рада, до якої входять працівники органів влади, представники великого і малого бізнесу, міжнародних організацій, відомі українські експерти, діячі науки, культури та спорту. Та головне, що ми будемо брати до уваги при розробці Стратегії, це думка киян. Саме вони повинні сказати, яким хочуть бачити Київ через 15 років. – На презентації Стратегії були присутні керівники держави. З чим пов’язана така увага? – Присутність перших осіб – це ще один показник того, наскільки важливим є національний проект «Місто майбутнього». Причому не тільки для міста. Від успіху реалізації Стратегії залежить не тільки процвітання столиці та підвищення добробуту мешканців міста, а й економічне зростання країни в цілому, оскільки частка Києва в економіці України дуже велика. Думаю, що звідси і та увага, яка приділяється проекту з боку державної влади. І ми дуже вдячні за підтримку Президенту України Віктору Федоровичу Януковичу, оскільки вона дуже важлива для успішної реалізації задуманого. – Чи готовий Київ до реалізації подібної стратегії? Наскільки сприятливі стартові умови? – На сьогоднішній день рівень якості життя в Києві значно вищий, ніж в інших містах країни, але українська столиця суттєво відстає від столиць Східної Європи. У місті є істотні проблеми з транспортною та інженерною мережею, які сильно зношені. Досить низький рівень охорони здоров’я. Є проблеми і в управлінні міським господарством. Всі зазначені проблеми не є унікальними, з більшістю з них східноєвропейські столиці зіткнулися ще 10-15 років тому, і нині для них вони вже вирішені. Тому завдання Києва сьогодні – проаналізувати досвід провідних країн світу, розробити, з урахуванням власної специфіки, шляхи вирішення зазначених проблем. До речі, у нас є і свої конкурентні переваги. Це – науковий потенціал, розвинута мережа освітніх установ і високий рівень освіти мешканців столиці.


ЯКИМ ТИ БАЧИШ КИЇВ МАЙБУТНЬОГО? ЗАПРОПОНУЙ СВОЇ ІДЕЇ www.kmv.gov.ua • тел.: 1551 – Чи впізнають Київ кияни через 15 років? – Неодмінно. Київ у будь-якому випадку залишиться Києвом. Найважливішим завданням, яке я ставив перед розробниками, є збереження історичного обличчя міста. Тому будуть чітко визначені межі територій, що мають історичне значення, і введена заборона на нове будівництво на територіях пам’яток, заповідників, пам’яток спадщини ЮНЕСКО, передбачене чітке регламентування забудови в буферних зонах. Особливу увагу буде приділено питанню реставрації пам’яток культурної спадщини та історичної забудови. Також одним з принципів розвитку міста, закладеним у Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року, є фіксація площі столиці в існуючих межах. До речі, крім збереження звичного нам вигляду міста, компактне розміщення об’єктів заощадить фінансові ресурси на розвиток інженерної та транспортної інфраструктури. – Яким чином вдасться втиснути все задумане в старі межі? – За рахунок нових центрів ділової активності поза історичним центром – на лівому березі, де ми хочемо створити так зване «нове місто». Нові сучасні бізнес-центри, ТРЦ, готелі, виставкові центри з’являться не лише там, а й у віддалених районах правобережної частини, які нині важкодоступні через нерозвинену транспортну інфраструктуру. Також частину міських об’єктів ми плануємо винести за межі міста. Нині уже досягнуті домовленості з Київською областю щодо розміщення об’єктів, необхідних для інженерного та транспортного забезпечення території Києва. Зокрема, мова йде про будівництво міської та обласної кільцевих доріг, а також додаткових радіальних в’їздів до Києва, про відкриття логістичних центрів і терміналів на території області для розвантаження столиці від вантажних автомобілів, а також про створення транспортно-пересадочних вузлів із паркінгами та їх сполучення з містом за допомогою електропоїздів. – Усі ці нововведення вимагають значних інвестицій. Про які суми йде мова і де Київ візьме ці гроші?

ІНТЕРВ’Ю 3

– Мається на увазі фінансування на рівні 60 млрд євро. Гроші великі, тому перш за все ми розраховуємо в цьому питанні на приватних інвесторів. Саме приватні інвестиції повинні стати рушієм економічного зростання міста, як це було в країнах Центральної та Східної Європи. Однак, щоб інвестиції надходили, потрібна прозорість цілей і пріоритетів, необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат. Саме цю прозорість і покликана, зокрема, дати Стратегія. Вона покаже всім зацікавленим особам, куди місто збирається рухатися, в які сфери залучати кошти, чого хоче добитися за рахунок цих коштів.

гроші почнуть активно працювати на місто, і ми зможемо власними силами вирішити багато проблем. – В Стратегії багато уваги приділяється розвитку туризму. Яким чином Київ буде «заманювати» сюди гостей? – Сьогодні до нашої столиці щороку приїжджає близько 1 млн туристів, що значно нижче показників інших столиць Східної Європи. До 2025 року ми маємо намір кардинально підвищити привабливість Києва, збільшити кількість туристів більш ніж удвічі – щонайменше до 2,6 млн людей на рік і збільшити сукупні доходи галузі в річному обсязі втричі – до 12 млрд грн. на рік.

Завжди потрібно ставити перед собою тільки амбітні завдання. Коли попереду гідна мета, тоді є до чого прагнути, тоді дійсно цікаво працювати. І я ні на хвилину не сумніваюсь, що нам до снаги реалізувати все, що закладено в Стратегії Крім того, у планах міської влади – спрощення дозвільної системи, налагодження ефективного співробітництва з інвесторами через державно-приватне партнерство. Вже незабаром по кожному з пріоритетних напрямів розвитку, що закладені в Стратегії розвитку м. Києва, буде розроблена низка проектів, які будуть запропоновані потенційним партнерам. Водночас я вважаю, що місто зможе профінансувати багато проектів самостійно. Це стане можливим, якщо ми припинимо зловживання бюджетними коштами, покладемо край відвертому злодійству. За останні два десятки років у міста вилучили за допомогою різних схем суми, які необхідні для реалізації Стратегії. І якщо ми цю практику припинимо, а ми це обов’язково зробимо, то

Причому, впевнений, для цього не треба когось «заманювати». Потрібно діяти методами, прийнятими в усьому світі. Для створення дійсно сильної галузі туризму передовсім необхідно відкрити туристичний ринок шляхом спрощення процедур, пов’язаних з його функціонуванням. Адже туризм – це конкурентна сфера, де задіяна велика кількість інвесторів, готових вкладати гроші там, де є привабливий актив. Київ – більше, ніж привабливий актив, і мета міста – сприяти залученню нових інвесторів, регулювати ринок і просувати місто за кордоном. Київ повинен брати участь у найкращих міжнародних туристичних ярмарках, організувати роботу по занесенню міста до реєстру туристичних центрів найбільших сайтів для мандрівників і провідних міжнародних тур-

операторів. Привабливість міста також тісно пов’язана з підвищенням комфорту перебування туристів. Мається на увазі створення туристичних інформаційних пунктів, системи покажчиків основних пам’яток і вулиць, аудіозаписів на іноземних мовах, розробка та реклама довготривалих турів з максимально насиченою програмою. Києву, без сумніву, є що показати, і ми повинні зробити все, щоб про це дізналися у всьому світі, щоб до нас їхали гості, а потім поверталися знову і знову. – Що у випадку реалізації Стратегії отримає пересічний киянин? – Головна мета Стратегії – поліпшення якості життя мешканців міста. Виконання всіх поставлених у ній завдань дозволить нашій столиці стати порівнянною з іншими розвиненими східноєвропейськими містами і наблизить стандарти життя мешканців до європейських. Один з пунктів – це збільшення тривалості життя киян з 73 до 79 років. Зробити це передбачається за рахунок активізації профілактичної роботи, адже серед причин смертності переважають серцево-судинні захворювання, які, в свою чергу, можна попередити за рахунок профилактики і здорового способу життя. З цією метою у місті ще торік була запроваджена програма, яка дасть змогу через відкриття амбулаторій сімейної медицини наблизити послуги лікаря до пацієнта. Нині вона активно розвивається. Не за горами і подальші реформи в галузі медицини, освіти, соціальної сфери. Їх втілення зробить життя кожного городянина більш комфортним. – Чи існують чинники, які можуть поставити під загрозу реалізацію задуманого? – Вони ті ж, що і для всієї нашої держави. Це, насамперед, політична нестабільність, корупція, брак професійних кадрів, низький рівень довіри до влади. Але я вірю в те, що спільними зусиллями Президента, уряду, міської влади, всіх киян ми зможемо звести до мінімуму вплив цих негативних чинників. Переконаний – Стратегія неодмінно буде втілена в життя. Принаймні ми зробимо все, що буде в наших силах • Інтерв’ю взяв Олексій СЕМЕНОВ

Києву важлива думка кожного В основу Стратегії розвитку міста покладені результати опитування киян

Бачення майбутнього міста визна) чається насамперед тим, як живуть люди сьогодні, станом міського се) редовища та спектром проблем, з якими щодня стикаються городяни. Відштовхуючись від оцінки повсяк) денного життя, можна правильно сформувати свої сподівання і сконструювати образ майбутньо) го. Тому розробники Стратегії роз) витку Києва до 2025 року в основу документа вирішили покласти дум) ку мешканців столиці про те, яким вони сприймають Київ сьогодні і яким вони хотіли б його бачити в майбутньому. При розробці Стратегії були опи) тані 1200 мешканців Києва та 400 жителів найближчих населених пун) ктів шляхом телефонного інтерв’ю, а також 30 провідних експертів і лі) дерів громадської думки – пред) ставників бізнесу, міської влади, центральних органів влади, громад)

ських діячів. Метою опитувань було з’ясування ставлення респондентів до Києва нині, а також того, яким вони бачать місто в майбутньому і як уявляють собі пріоритети його розвитку. Результати опитування дозволи) ли позначити головні больові точки в розвитку Києва. Так городяни вказали на низьку якість роботи ко) мунальних органів і служб, пробле) ми в галузі охорони здоров’я, вис) ловили претензії щодо стану навко) лишнього середовища, зокрема – якості питної води. Водночас вдо) волення транспортним сектором і можливостями заробітку виявило) ся вищим, ніж очікували експер) ти, а рівнем безпеки та вартістю життя – нижчим. Окремі параметри кияни позна) чили як такі, що вимагають особли) вої уваги. Це вартість життя (ціни на житло, ліки, товари першої необхід) ності), транспортна інфраструктура (дороги, мости, стоянки), житлово)

комунальні послуги (прибирання ву) лиць від сміття і снігу, а також стан будинків та прибудинкових терито) рій), рівень оплати праці та можли) вості для відкриття бізнесу. Всі ці завдання потрапили до проекту Стратегії як першочергові. Також розробники врахували чітку позицію городян з приводу бачення

майбутнього столиці – більшість ки) ян висловилися за те, щоб місто розвивалося як фінансово)діловий центр зі збереженням свого уні) кального історичного вигляду. Втім, така розстановка пріоритетів ще далеко не остаточна. Обговорення деталей Стратегії триватиме до осе) ні, а затвердять документ лише нап)

рикінці вересня – в жовтні. А до цього часу кожен, кому не байдужа доля рідного міста, може на сайті міської адміністрації взяти участь в опитуваннях – висловити особисту думку, вказати на недоробки або запропонувати щось своє •

Олеся ШПИЛЬОВА


СТРАТЕГІЯ

4 СВІТОВИЙ ДОСВІД

РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2025 РОКУ

Завдяки стратегії розвитку, Будапешт став одним з найбільш популярних міст Європи серед туристів

Києву є в кого повчитися Досвід розвинених країн підтверджує, що їх містам допоміг саме стратегічний підхід до розвитку

омплексне планування розвитку міст стало застосовуватися в Західній Європі й США ще в 60-ті роки ХХ століття. Зміни, що відбулися в основних принципах управління територією, найкраще ілюструє приклад Нідерландів, де стратегічне планування застосовується на всіх рівнях влади. Аналогічні процеси відбувалися і в Східній Європі,

К

хоча й зі значним запізненням. З міст, які більш-менш успішно застосували такий підхід останнім часом, можна згадати Прагу, Будапешт, Відень, Париж, а також найбільші міста Східної Азії – Токіо, Осаку, Шанхай, Сінгапур, Куала-Лумпур. Першим містом на пострадянському просторі, яке успішно застосувало цю схему розвитку, був Санкт-Петербург (перший план довгострокового розвитку міста був розроблений ще у середині 90-х).

Так що ж таке стратегія розвитку? Як змінюється життя в місті й які ідеї живлять ці зміни? Територіальне планування засноване на сприйнятті міст як якихось динамічних утворень, для яких характерні постійно мінливі стосунки між людьми, що їх населяють, і інфраструктурами, архітектурою та системою виконуваних ним функцій. Стратегічний план – це своєрідний громадський договір, складний комплекс цінностей і механізмів, що поєднують владу, бізнес, громадянське суспільство і простих мешканців для досягнення спільної мети – розвитку міста. Це система узгоджених і прийнятих міським співтовариством основних пріоритетів, на основі яких будується бюджет, розвивається територіальне планування. Стратегія міста зазвичай реалізується в кілька етапів: створення робочої групи, визначення бачення і місії, встановлення (коригування) пріоритетів, визначення ключових кроків, розробка і оцифровка головних заходів, планування джерел фінансування, графіка підготовки, написання тексту. Процес поновлюється кожні 5-7-10 років. Соціально-економічне перевлаштування України, практика реалізації реформ протягом останніх двох десятків років призвели до розуміння необхідності довгострокового планування як країни в цілому, так і окремих її територіальних утворень – планування іншого типу, ніж у радянській практиці. До цього часу відмінною особливістю всіх «комплексних» програм розвитку міст України є, як не дивно, їх приватний характер. У більшості своїй вони розраховані на вирішення лише деяких проблем муніципального господарства, таких як транспорт або житло. Навіть якщо програма орієнтувалася на вирішення декількох проблем, її автори, як правило, не виходили за рамки міста. Втім, такий підхід характерний не тільки для міської, а й для регіональної влади, які так і не оволоділи досвідом середньо- і довгострокового планування. Проект «Стратегія розвитку Києва до 2025 року» – це перша за всю пострадянську історію спроба визначити місце, яке може зайняти Київ в економіці України, і його роль у світовому розподілі праці, культурі, науці й туризмі. Для того, щоб показати ефективність стратегічного планування, ми узагальнили досвід різних міст, які застосували такий підхід до свого розвитку • Любов КАТАЄВА

СПРАВКА

Як зарубіжні ЗМІ оцінюють роботу Boston Consulting Group

Консалтингова група The Boston Consulting Group (BCG) – авторитетна міжнародна компанія, світовий лідер з питань стратегії та спільного управлін) ня. У різні роки BCG брала участь у розробці стратегій розвитку Нью)Йорка, Торонто, Будапешта, Санкт)Петербурга. Компанія заснована в 1963 р. Фонд «Ефективне управління» був створений у 2007 році. Він покликаний сприяти поліпшенню якості життя всіх громадян України. Основна діяльність пов’язана з розробкою і впровадженням довгострокових проектів і програм, що сприяють економічному зростанню України, і відкритим обговоренням на) гальних питань економічного розвитку країни з інститутами громадянського суспільства. Для вирішення цих завдань Фонд «Ефективне управління» залу) чає провідних вітчизняних і міжнародних експертів з успішним практичним досвідом, глибокою експертизою і бездоганною репутацією. Структура уп) равління Фондом побудована на основі найкращого світового досвіду. Міжна) родна консультативна рада гарантує незалежність Фонду та його сувору прихильність місії та принципам. Крім того, консультативна рада бере участь у формуванні стратегії Фонду, допомагає вибирати пріоритетні проекти, представляє Фонд в Україні та за кордоном.

The Boston Consulting Gro) up відома своєю матри) цею портфельного аналізу «зростання – частка рин) ку» – схемою управління, яка дозволяє робити стра) тегічні висновки щодо ста) ну та характеру розвитку конкретних видів бізнесу. Цей метод допомагає клі) єнтам прискорити кожен аспект своєї діяльності.

Однією з причин хоро) ших економічних показ) ників BCG є успішність компанії на ринках, що розвиваються.

Регулярні дослідження BCG підтверджують світові тенденції всіх останніх де) сятиліть.

The Boston Consulting Gro) up – найвпливовіша компа) нія в галузі стратегічного консалтингу в світі.


ЯКИМ ТИ БАЧИШ КИЇВ МАЙБУТНЬОГО? ЗАПРОПОНУЙ СВОЇ ІДЕЇ www.kmv.gov.ua • тел.: 1551

СВІТОВИЙ ДОСВІД 5

видним необхідність нового типу управлін) ня, заснованого не на централізованій системі управління містом, як раніше, а на примиренні інтере) сів влади, бізнесу та громадськості. У 1991 році був роз) роблений перший план розвитку міста, який передбачав реоргані) зацію руху транспорту, приватизацію житла та інфраструктурних пос) луг, а також зміцнення ринку нерухомості. На другому етапі розробки нової міс)

тобудівної концепції, що почався в 1999 році, акцент був зроб) лений на розвитку ефективної та стійкої структури міста і пе) редбачав: 1) будівництво четвер тої кільцевої автодо роги і двох мостів над Дунаєм з метою об’єднати передміс тя з центром і вико ристати величезні запаси землі; 2) продовження ре монту громадських міст і будівель; 3) модернізацію пе редмість.

Стратегія розвитку пе) редбачала створення нових ділових і куль) турно)розважальних центрів на периферії міста. Таким чином, віддалені від центру райони взяли на себе частину функцій цен) тру міста, посприявши поліпшенню якості життя як у центральній частині міста, так і на околицях. Завдяки ефектив) ній політиці розвитку міста сьогодні Буда) пешт – найбільше міс) то у Центральній Євро) пі з величезним потен)

ціалом розвитку. В міс) ті з населенням майже 2 млн мешканців зна) ходиться понад 90% підприємств страхово) го, банківського і те) лекомунікаційного сек) тору і 60% науково) дослідних установ Угорщини. Місто за) безпечує понад трети) ну ВВП країни. У розробці страте) гічних напрямків роз) витку Будапешта брала участь The Boston Con) sulting Group (BCG) – компанія, яка буде складати стратегію розвитку Києва.

У 2005 році урядом міс) та була прийнята «Програма розвитку Санкт)Петербурга як туристичного центру», мета якої – довготри) валий розвиток туриз) му і поліпшення ту) ристської інфраструк) тури, розвиток образу Петербурга як турис) тично привабливого міста європейських стандартів.

Програму було прийнято на п’ять років під загальною назвою «5х5х5» – за 5 років до) сягнути потоку в 5 млн в’їзних туристів і увійти до п’ятірки найприваб) ливіших для туризму міст світу. Для ство) рення комфортних умов перебування у місті були створені та розвиваються: 1) міський туристсько інформаційний центр і мережа ін формаційних кіосків; 2) «Служба янголів» –

мобільна служба ін формаційної під тримки туристів; 3) контактцентр – ба гатомовний cаll центр для туристів і мешканців міста; 4) екскурсійні програ ми «Сітітур» і «Місь кий водний турист ськоекскурсійний автобус»; 5) цілодобовий мар шрут громадського транспорту «Аеро порт Експрес». Головної мети, постав) леної у програмі, було

досягнуто: за даними комітету по інвестиціях і стратегічних проек) тах, у 2010 році кіль) кість туристів, які відві) дали Санкт)Петербург, перевищила 5 млн осіб. Причому ці показ) ники були досягнуті на тлі світового спаду у світовому туризмі. «Ця програма – одна з най) ефективніших за до) сягнутими результата) ми. Практично всі пос) тавлені в ній задачі ви) конані та перевикона) ні», – вважає губерна)

тор міста Валентина Матвієнко. Модернізація аеропорту Пулково, що затяглася, суттє) во впливає на приваб) ливість Пітера і по) дальший розвиток його потенціалу. Відзначимо на за) вершення, що дослі) джувати туристичний потенціал Північної сто) лиці та розробляти стратегію просування бренда міста за кордо) ном було також доруче) но експертам BCG.

Головними подіями міського планування Парижа, за даними сайту www.paris.fr, є розвиток транспор) ту і місць відпочинку (зелених майданчи) ків, садів і парків). У місті повним ходом іде розвиток і під)

тримка екологічно чистого транспорту (трамваї і велосипе) ди). За задумом про) ектувальників, трам) ваї невдовзі мають замінити у сфері наземного транспор) ту автобуси. Для під) тримки велосипедис) тів на дорогах Пари) жа були створені спеціальні велоси) педні доріжки з по)

кажчиками, а також достатня кількість пун) ктів прокату велоси) педів. Усі ці заходи у сфері міського тран) спорту повинні підтри) мати екологію міста. Ще одним екологіч) ним напрямом є створення садів і пар) ків. Відкриваються нові місця відпочинку, висаджуються дерева, а вхід у ці парки для

людей зробили без) коштовним. Також в розділі міського розвитку при) сутній цілий перелік необхідних заходів: 1) захист і підтрим ка будівель від шкідливих викидів, запровадження шу моізоляції примі щення; 2) створення нових проектів місько

го планування, розробка нових програм; 3) оновлення і під тримка в належно му стані всіх гро мадських місць; 4) поліпшення зв’язків (економічних, тран спортних) з перед містями; 5) удосконалення системи поста чання міста.

Латвія у 2004 році всту) пила до Євросоюзу, який став спонсорувати міські проекти. Міській владі необхідно було розробити чіткий план

розвитку тих сфер, які вона хоче підтримати. У муніципалітеті міста був розроблений дов) готривалий план роз) витку латвійської столи) ці на 2006–2018 роки – «Рига – місто можли) востей для кожного». Він включив у себе такі

напрями (усі вони ус) пішно реалізовуються): 1) розвиток історично го центру міста для залучення туристів, водночас при його розвитку мають бути враховані потреби і побажання місцевих жителів, щоб розви

ток туризму не пору шив їхній побут; 2) ремонт і оновлення багатоквартирних житлових будинків радянського періо ду, створення нової теплоізоляції; 3) розвиток транспор тних зв’язків із пе

редмістями, тому що туди перебирається велика кількість лю дей з інших населе них пунктів (трудова міграція); 4) вирішення тран спортної проблеми (в місті зростає кіль кість автомобілів).

На сайті міста www.zag) reb.hr присутній розділ «Стратегічне плануван) ня». Основні напрями: 1) На першому місці стоять екологічні проекти. Їм приділя ється особлива ува га, адже під час роз паду Югославії й по

дальших конфліктів питання екології вза галі не порушували ся. Хорватія стає од нією з туристичних країн, тому їй термі ново потрібно наро щувати темпи роз витку у сфері еколо гії. Один із прикладів успішної реалізації цього пункту – будів ництво заводу з очистки стічних вод.

2) На другому місці – транспортне питан ня. Загреб – столи ця Хорватії, але міс то має погану транс портну доступність. Влада реалізує проекти з віднов лення аеропорту, прокладання туне лю в горах і розвит ку залізничного тра нспорту. Ці заходи повинні зробити За

греб головним транспортним вузлом країни. 3) Важливе місце при діляється відновлен ню і підтримці істо ричних і культурних пам’яток. Окрім від новлення історично го центру міста, у відповідності до про екту, гроші вклада ються і у підтримку парків і ставків Заг

реба, у створення «зелених зон». 4) У завершальному пункті мер міста зак ликає нарощувати активність у сфері стратегічного пла нування, адже гро ші, вкладені в здій снення проектів, неодмінно повер нуться і будуть спрямовані на по дальший розвиток.

Будапешт Будапешт успадкував від соціалістичного пе) ріоду своєї історії такі проблеми, як відста) лість інфраструктури, централізована тран) спортна система з низькою пропускною спроможністю, руйну) вання історичної части) ни міста. У 1990)ті роки перехід до ринкової економіки, зміцнення приватного сектору, лі) бералізація та прива) тизація зробили оче)

Санкт)Петербург

Париж

Рига

Загреб

Як бачимо, сьогодні стратегічне планування в розвинених країнах сприймається більшістю державних і муніципальних структур, бізнесом і представниками громадянського суспільства як невід’ємний етап і частина управління соціально-економічним розвитком територій. Загальновизнано, що потрібен документ, який визначає загальні орієнтири розвитку міста або регіона на довготривалу перспективу, причому орієнтири принципово важливі.

Як показує досвід інших міст, на першому етапі необхідно не допустити розвитку кризових явищ, підтримати найважливіші системи життєзабезпечення міського господарства, зберегти можливість відновлення і модернізації економіки в подальший період. Що стосується більш віддаленого майбутнього, то Київська мерія бачить місто найбільшим туристичним, культурним і комерційним центром •

Віталий Бохняк, проектний менеджер Фонду «Ефективне управління»: – Крім Києва наш Фонд уже розробляв стратегії розвитку для Дніпропетровської та До нецької областей, а також для міста Львова. Спочатку ми ана лізуємо різні складові економі ки регіону, а потім виділяємо кілька найпріоритетніших, які на наш погляд найбільш конкурен тоспроможні й найімовірніше принесуть прибуток. Для Львова такими напряма ми виявилися туризм і бізнес послуги (в основному це розроб ка програмного забезпечення, ITсектор, callцентри). Коли прі оритетні напрямки відібрані, ми розробляємо конкретні ініціати ви, які сприяють подоланню бар’єрів, що обмежують конку рентоспроможність цих областей і розвивають їх конкурентні пе реваги. Після цього починається фаза практичного впровадження рекомендацій, закладених у стратегіях. Так у Львові ми допо магаємо сформувати Раду кон курентоспроможності, до якої увійшли представники бізнесу з двох пріоритетних секторів еко номіки і представники міської влади. Потім ми створили робочі групи з кожного із кластерів, які також включали в себе пред ставників бізнесу і влади. Також був створений «Інститут міста» – центр в міськраді, який взяв на себе адміністрування роботи по впровадженню стратегії. Для кращого залучення ін вестицій було спрощено кілька дозвільних процедур, за які від повідає місто. Наприклад, про цедура отримання дозволу на відкриття літнього кафе колись була дуже довгою і заплутаною, а зараз вона проста і дуже швидка. Був запущений інвести ційний портал Львова, через який він рекламує свою інвести ційну привабливість. Також була розроблена інвестиційна страте гія міста – бачення того, які ін вестиції хоче отримувати Львів. Наприклад, оскільки для Львова пріоритетний туристичний сек тор, значить йому не потрібне будівництво заводу зі шкідливи ми викидами. Був створений Центр розвит ку туризму і Управління туризму. До цього туризмом у місті зай малися кілька відділів у двох або трьох різних управліннях, і ніхто не розумів, що робити. Був запущений єдиний туристичний портал http://lviv.travel/. До то го міськрадою адмініструвалося безліч туристичних ресурсів про Львів, а ми допомогли все звес ти в єдиний. І ще, що дуже важ ливо, стала налагодженою сис тема збору даних про туристів. Тепер Львів знає, які турис ти його відвідують і в якій кіль кості, а до цього ніхто не міг відповісти на ці запитання. І як що за нашими підрахунками у 2008 році до Львова приїжджа ло 460 тис. туристів на рік, ко жен з яких витрачав у середньо му $53 на день, то до 2015 року місто очікує, що їх буде вже 700 тис. (без урахування Євро 2012), і витрачати вони будуть майже $70 на день •


СТРАТЕГІЯ

6 МІСТОБУДУВАННЯ

РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2025 РОКУ

Сергій БРОНЕВИЦЬКИЙ: «Необхідності в розширенні Києва немає»

На багато історичних пам’яток архітектури чекає дбайлива реконструкція

Врятувати і зберегти Стратегія розвитку Києва захистить історичний вигляд міста иїв належить до числа найкрасивіших європейських міст – це визнають і архітектори, і мистецтвознавці, і історики. Таким його роблять паркові зони, завдяки яким Київ називають найзеленішим серед європейських мегаполісів, і архітектура. Але, на жаль, останніми роками місто розгубило багато з того, що робило його вигляд унікальним. На київських пагорбах з’являється дедалі більше високих масивних новобудов, а замість пам’яток архітектури на вузьких вуличках як гриби після дощу зростають потворні офісні будівлі зі скла і бетону. Вони повністю руйнують сприйняття Києва як історичного міста, завдаючи відчутної шкоди його іміджу.

К

Основа архітектурного вигляду Києва – це цілісний образ, який формувався впродовж багатьох сторіч. Зберегти його – одна з головних задач, яку ставили перед собою розробники Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Експерти пропонують встановити містобудівні правила і обмеження на використання кожної земельної ділянки столиці. Весь центр столиці буде поділений на окремі квартали і мікрорайони, і для кожного з них визначать граничну висотність будівель і щільність забудови, допустиму відстань від сусідніх будівель і проїжджої частини. Також майже удвічі розширять межі буферних зон Києво-Печерської лаври та Софії Київської, там буде заборонено вести будівництво.

Практику зносу історичних будівель буде припинено, а на ті будівлі, що збереглися, чекає дбайлива реконструкція. Водночас розробники Стратегії розуміють, що місту необхідно розвиватися. У ньому повинні з’являтися сучасні торговельно-розважальні комплекси, льодові стадіони, житлові квартали і навіть хмарочоси. Але після прийняття документа висотні новобудови будуть зводити не в історичному центрі, а на околицях. Завдяки розвитку транспортної інфраструктури у Києві з’являться нові центри ділової активності – на лівому березі, у віддалених районах правобережжя. Водночас вторинна забудова на території порожніх промислових зон отримає пріоритет перед первинною, що зробить землекористування більш ефективним і дасть змогу зберегти зелені зони. Все це дозволить зберегти для наших онуків історичну частину міста такою, якою її пам’ятають старожили • Олеся ШПИЛЬОВА

Начальник КП «Інститут Генплану м. Києва» Сергій Броневицький розповів «Вечірньому Києву» про те, як новий Генеральний план міста перетворить столицю – Сергію Петровичу, чому виникла необхідність розробки нового Генплану Києва? – Вона виникла тому, що чинний Генплан, розроблений в 2002 році, не відповідає існуючому стану речей в Києві. Показники за кількістю населення, транспорту, соцкультпобуту, закладені в попередньому Генплані, не відповідають темпам розвитку міста за минуле десятиліття. Скажімо, за оцінками попереднього Генплану, кількість населення до 2020 року повинна була скласти 2,7-3 млн осіб, а тим часом уже зараз у Києві постійно перебуває більше 3 млн осіб. Інститут демографії прогнозує на 2025 рік до 4 млн. Те ж стосується і транспорту: прогнозувалося близько 800 тис. автомобілів, а вже рік тому їх було офіційно зареєстровано більше 1 млн. Крім того, не розглядалося питання дисбалансу розвитку між правим і лівим берегами міста. Адже на лівому березі живе 40% населення, а робочих місць там лише 18%. Ми намагаємося в новому Генплані цей дисбаланс скоротити. Я не кажу про те, що усунемо його повністю, але скоротити шляхом будівництва нового житла переважно на правому березі, зведення офісних будівель, розважальних центрів та збільшення кількості робочих місць на лівому березі – можливо. – Які напрямки розвитку розглядаються крім цього? – Детально розглядаємо транспортну проблему. Вирішити її можна і шляхом усунення дисбалансу, адже щодня десятки, сотні тисяч автомобілів вранці їдуть з лівого берега на правий, а ввечері – назад. Тому в новому Генплані враховується закінчення будівництва двох мостів – Подільського та Дарницького автомобільно-залізничного, закладається будівництво семи тунелів, що дають можливість автомобілям обходити проблемні ділянки в центрі міста і забезпечувати перехід через Дніпро. Передбачено будівництво парковок у прилеглих до центру районах – в так званих пересадочних вузлах, щоб люди могли залишити там машини і далі добиратися громадським транспортом. Я вже не кажу про те, що потрібно збільшувати кількість магістральних доріг. Ми за цим показником дуже сильно відстаємо від європейських країн. У Києві, скажімо, на 1 кв. км припадає всього лише 2,5 км магістральних доріг, а в Європі їх до 8 км. У Генплані закладено збільшення цього показника на 70% – до 4 км на 1 кв. км. – А що з інженерною інфраструктурою? – Якщо темпи будівництва житла і об’єктів соцкультпобуту витримувалися за останні десять років реалізації чинного Генплану, то темпи реконструкції та будівництва інженерних мереж і споруд значно відставали від них. Це призвело до того, що тепер ми повинні величезні кошти вкладати в інженерну інфраструктуру для того, щоб за-


ЯКИМ ТИ БАЧИШ КИЇВ МАЙБУТНЬОГО? ЗАПРОПОНУЙ СВОЇ ІДЕЇ www.kmv.gov.ua • тел.: 1551

МІСТОБУДУВАННЯ 7

Показники за кількістю населення, транспорту, соцкультпобуту, закладені в попередньому Генплані, не відповідають темпам розвитку міста. Скажімо, було закладено кількість населення до 2020 року 2,7– 3 млн осіб, а вже зараз у Києві постійно перебуває понад три мільйони осіб безпечувати життєдіяльність існуючого житлового фонду, громадських комплексів, підприємств. Якщо ми хочемо розвивати житлове будівництво закладеними в Генплані темпами, то нам доведеться вкладати величезні кошти в електро-, тепло-, водопостачання, будівництво нових газорозподільних станцій, нового водозабору на острові Великий, який вирішить проблеми півночі Києва та столичної області. – Чи буде розвиватися житлове будівництво? – До 2025 року ми передбачаємо зведення 28 млн кв. м житла – 1,6-1,7 млн на рік, що цілком реально. Визначено конкретні території і узгоджено з провідними забудовниками, Головним управлінням житлового забезпечення. З цього житла близько 7,5 млн кв. м буде побудовано за рахунок реновації існуючої 2-3-5-поверхової забудови. На жаль, вільних майданчиків для будівництва залишилося не так багато, і для збереження запланованих темпів будівництва житла нам необхідно впритул займатися процедурою відселення з «хрущовок» – адже ці споруди будівництва 50-60-х років незабаром повністю вичерпають свій ресурс і ми повинні їх або капітально ремонтувати, або зносити і будувати нове житло. Швидше за все, ми підемо шляхом будівництва нового житла, бо санітарні норми цих будинків, їх технічне оснащення не відповідають сучасним вимогам. Дуже важливим розділом в цьому плані буде розвиток приміської зони та взаємодія зі столичною областю. До речі, однією з причин невиконання існуючого Генплану було те, що він припускав розширення меж Києва мало не вдвічі – до 140 тис. га. Сьогодні це малоймовірно, оскільки потрібні позитивні рішення всіх місцевих рад та Верховної Ради. Необхідності в розширенні Києва немає. Західноєвропейські міста не йдуть шляхом фактичного розширення меж, а втягують приміські зони в роботу мегаполісу як єдиного організму. Тому ми вчинили так само. Створено робочу групу з представників столичної та обласної держадміністрацій, яка розглядає всі питання розвитку приміської зони. Ми намітили велику кількість точок дотику: це і перспективні майданчики під винос і розвиток промпідприємств, щоб звільнити територію і більш ефективно її використовувати. Київська область зацікавлена у створенні додаткових робочих місць. Визначили також майданчики в області під будівництво приблизно 30 млн кв. м житла, території під будівництво п’яти сміттєпереробних заводів, розширення міських кладовищ (на найближчі 15 років необхідно до 100 га). У Генплан закладено також плани створення нового аеропорту в районі Василькова, виносу бази відстою пасажирських потягів з вулиці Боженка в район Фастова. – Це перспектива, а які першочергові заходи? – Розроблена п’ятирічна програма першочергових заходів, яку будемо виносити на розгляд колегії КМДА і сесії Київради – вона стане основою для щорічного бюджетного планування економічного розвитку столиці. Фактично в кожній сфері народного господарства Києва – медицині, освіті, інженерних спорудах, транспорті, житловому будівництві – визначено об’єкти, які необхідно побудувати у першу чергу. Вартість реалізації нового Генплану оцінюється в 450-500 млрд грн., що збігається з цифрою, названою розробниками Стратегії розвитку Києва. Звичайно, це величезна сума, але 80-90% з цих коштів будуть інвестиційними. Так було і до цих пір: житло, офісні, торговельнорозважальні комплекси зводяться за гроші інвесторів. Також за

рахунок залучення інвестиційних коштів планується будівництво сміттєпереробних заводів, спорудження тунелів. Будуть і чисто бюджетні об’єкти – транспорт, інженерні мережі, сфера освіти та охорони здоров’я. – Що передбачає Генплан у сфері збереження історичного вигляду Києва? – Останні 10 років і в Генплані, і в законодавстві, і в місцевих правилах забудови практично не існувало жодних обмежень щодо забудови центру міста. Так, були визначені охоронні та буферні зони заповідників. Проте не було головного – містобудівних регламентів забудови і використання територій, що дало можливість і органам влади, і інвесторам-забудовникам посвоєму трактувати нормативи і визначати поверховість будинків, щільність забудови і так далі. Це часто викликало справедливе обурення киян. Тому зараз, відповідно до Закону України «Про містобудівну діяльність», після того, як наприкінці року буде затверджений новий Генплан, розпочнеться розробка правил зонування міста, насамперед його центру. Цей документ встановить містобудівні правила та обмеження на використання кожної земельної ділянки столиці. Фактично весь центр ми поділимо на окремі квартали і мікрорайони, і для кожного з них визначимо, наприклад, граничну висотність будівель і щільність забудови, відстань від сусідніх будівель та проїзної частини. Припускаємо майже вдвічі розширити межі буферних зон Києво-Печерської лаври та Софії Київської. Я не кажу, що зведення нових будівель у буферній зоні неможливе – їх необхідно зводити. Але будуватися вони будуть у відповідності з новими правилами зонування центру міста. – Давайте поговоримо про зони рекреації, «зелені легені» столиці. – Питання зелених зон ми теж не могли не відобразити в новому Генплані. Ми проаналізували всі рішення сесій Київради щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, у тому числі й зелених зон, за останні 9 років. Було прийнято більше трьох тисяч таких рішень. На розгляд Київради і замовника – Головархітектури, плануємо вносити два варіанти опорного плану зелених зон: затвердженого в 2002-2003 роках і того, що є нині. Внесемо і наші пропозиції щодо можливого скасування рішень Київради, які призвели до зменшення кількості зелених зон. Таких територій – близько 1,7 тис. га. Київ залишається найзеленішим містом – більше половини його території – це зелені насадження. Разом з рекреаційними територіями акваторії Дніпра – це 58% площі столиці. Але у нас недостатньо зелених насаджень загального користування – парків, скверів, прибудинкових озеленених територій, їх всього лише 14 кв. м на одного жителя. Ми в Генплані доводимо цей показник до 22-23 кв. м за рахунок створення буферних парків. До 400 га лісових насаджень плануємо облагородити і перетворити на парки, щоб кияни змогли користуватися ними для відпочинку • Інтерв’ю взяв Кирило КАСАТКІН

Віктор Сидоренко, директор Інституту проблем сучасного мистецтва, комісар українського павільйону на Венеціанському бієнале:

– Категорично не сприймаю хаотичну забудову центру міста. Наприк) лад, в Парижі, якщо дивитися з висоти шостого поверху, можна бачи) ти суцільний зелений газон, там немає будинків вище Лувру. У Києві ж стало неактуальним поняття «пройтися по вуличках міста»: куди б ти не йшов, скрізь натикаєшся на абсолютно недоречні новобудови. Туристів міг би залучити національний український колорит – Му) зей в Пирогово, кухня з варениками і борщем. Туристи, як і всякі інші люди, повинні десь тричі поїсти, і нехай це будуть страви національ) ної кухні. Поки що у нас мало ресторанів середнього рівня, чомусь ці) ни, в основному, розраховані на олігархів. У Києві мало музеїв сучасного мистецтва, немає виставкових площ, які могли б прийняти виставки світового масштабу. Я щойно повернувся з Венеції, де постійно проводиться безліч усіляких фести) валів, виставок, карнавалів. А Київ боїться проводити великі заходи – і абсолютно марно. Навіть столиці азіатських держав, традиційно зак) риті, організовують заходи загальнокультурного значення, щоб від) критися світові. Дуже популярний зараз Стамбульський бієнале. Ко) ли за організацію великомасштабного культурного проекту береться місто, і потенційні спонсори знають, що і голова міста бере в ньому безпосередню участь, вони значно легше йдуть на контакт. Коли Москва готується до свого бієнале, задіяне все місто. У нас все, на жаль, не так •

Михайло Кальницький, член правління Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури:

– Питання про те, як уникнути втрат в історичному середовищі Києва че) рез нове будівництво стоїть вже досить давно. Прихильники радикально) го оновлення міського центру зазвичай наголошують на тому, що «сто) лиця повинна розвиватися». Але охорона історичного міста зовсім не оз) начає його абсолютну консервацію. Більше 30 років тому була розроб) лена система охоронних і регульованих зон. Її офіційно прийняли до ви) конання, з деякими уточненнями вона діє й досі. Ця система роз’яснює, що можна будувати, а що не можна. Наприклад, в зонах регулювання забудови нове будівництво допускається, але з обмеженою висотою, із збереженням основних прийомів, характерних для традиційної забудо) ви: будівельних матеріалів, пластики фасадів, колірних рішень тощо. При цьому історична частина Києва, що має охоронний статус, займає порівняно невелику частину міста. Не менш 90% загальноміської площі вільне від обмежень. Здавалося б, чому не можна саме там експе) риментувати, створювати великі обсяги, незвичайні силуети? Вдалим прикладом такої діяльності видається Оболонь. На жаль, занадто багато інвесторів прагнуть потрапити величезними корпусами в історичний центр, женучись за престижем і надприбутками. Але, за ідеєю, захист власних законів має взяти на себе держава. Ство) рено спеціальну держслужбу охорони культурної спадщини при Мініс) терстві культури. Її чиновники отримують платню за те, що зобов’язані при кожному посяганні на наші духовні скарби першими бити на сполох, їм надані значні повноваження, аж до зупинки будь)якого незаконного будівництва. Держслужбі наказано законом вести реєстр нерухомих пам’яток національного та місцевого значення, що охоплює всю істори) ко)культурну спадщину Києва. Як чиновники виконують цей свій обов’язок? Можу сказати, що на офіційному сайті Мінкульту зараз, у 2011 році, викладений реєстр київ) ських пам’яток місцевого значення за станом ... на червень 2009)го! Він катастрофічно невичерпний. Багато пам’ятних будівель можуть бути зруй) новані абсолютно безкарно, – держструктури самоусуваються від їх за) хисту. Таку ж бездіяльність проявляють чиновники при грубих порушен) нях охоронних норм. Приміром, висотний будинок)вежа на Кловському узвозі, 7а, зводиться всупереч усім правилам забудови в зоні регульова) ної забудови 1)ї категорії, до якої він належить. За законом його проект не можна було навіть приймати до розгляду! Але велетенська вежа вже ви) росла майже на 50 поверхів, спотворивши історичний ландшафт... Складається враження, що Київ навряд чи можна назвати європей) ським містом – в силу відсутності європейського ставлення до нього більшості наших громадян. Якби в нормальному європейському місті будь)хто із забудовників наважився порушити правила, він вмить пере) став би існувати як бізнесмен. Міська громада засипала б суди позова) ми до нього, і він би на них розорився. Адже історичне місто для місце) вих жителів – по суті, курка, яка несе золоті яйця. Туризм в старовинних містах Європи є одним з найважливіших джерел прибутку. Київ з його 1500)річною «біографією» і видатним історико)культурним потенціалом міг би отримувати колосальні гроші з туристичного бізнесу на благо всіх киян. Але, на жаль, у нас немає стратегії, тим більше немає стратегічних дій для загальної користі. А є лише тактика моментального збагачення окремих осіб... •


СТРАТЕГІЯ

8 ТУРИЗМ

РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2025 РОКУ

Експерти впевнені, що у Києва є всі передумови для того, щоб стати потужним туристичним брендом ьому сприяють багата історична спадщина, вигідне географічне положення міста, вільний візовий режим, привабливий ландшафт. А ось серйозними «мінусами» туристичної сфери Києва є погано розвинена інфраструктура, недостатня популяризація міста за кордоном як туристичного центру, високі ціни на послуги при більш низькій якості, ніж в інших містах Східної Європи. Вирішити ці проблеми покликана програма «Стратегія розвитку Києва до 2025 року». Сьогодні столиця України приймає близько 1 млн туристів на рік, що значно менше показників інших міст Східної Європи. Потенційно Київ може приймати їх до 2,6 млн щороку. Враховуючи, що в середньому гість витрачає в місті 68-136 доларів за добу перебування, місцевому турбізнесу і владі є за що боротися. Спеціально проведене дослідження констатує, що в іміджі Києва існує перекіс: як правило, західні туристи знають декілька популярних об’єктів і намагаються відвідати саме їх. Сьогодні на провідних сайтах для мандрівників кількість рекомендованих для відвідин місць у Києві вдесятеро менше, ніж, скажімо, в Празі чи Будапешті. У той же час інші, не менш привабливі місця, залишаються непоміченими. Середня тривалість перебування туристів у Києві сьогодні становить всього 2,1 дня – менше, ніж в Будапешті або Санкт-Петербурзі. Необхідно розробити привабливі туристичні маршрути, спеціальні туристичні програми, більш тривалі та більш насичені. Туристам, які воліють самостійно організовувати свої поїздки, потрібно надати максимум інформації про місто та його визначні пам’ятки. Це допоможе скорегувати в очах іноземців образ української столиці, яка поки асоціюється тільки з православними святинями. Саме таким шляхом пішли всі відомі туристичні центри світу. Наприклад, Туреччина на пряму рекламу своїх курортів тільки в Україні витрачає близько 2,5 млн євро на рік. На думку розробників проекту, Київ потребує централізованої піар-кампанії, що включає в себе такі заходи: – активна участь в десяти найкращих міжнародних туристичних ярмарках; – занесення Києва до реєстру туристичних центрів найбільших сайтів для мандрівників і провідних міжнародних туроператорів; – організація прес-турів для іноземних журналістів, публікація

Welcome

to Kiev

Ц

статей у спеціалізованих виданнях тощо; – створення офіційного туристичного порталу з підтримкою іноземних мов; – розробка повноцінного туристичного бренду Києва. Ключову роль у підвищенні інтересу до міста з боку мешканців інших регіонів країни та світу відіграє кількість цікавих заходів, які проводяться на його території. Зокрема, необхідно проводити в місті великі міжнародні спортивні змагання та культурні заходи (фестивалі, виставки сучасного мистецтва тощо), створити

умови для проведення ділових і корпоративних конференцій. Однак перед тим, як кликати туристів, необхідно розібратися з побутовими проблемами – транспортною інфраструктурою та готелями. Про запропоноване рішення транспортних проблем читайте на стор. 14. Що стосується готелів, то сьогодні номерний фонд міста становить 10 тис. місць. Якщо кількість туристів збільшиться, як це прогнозують розробники проекту, для туристів не вистачатиме номерів, їх кількість потрібно буде збільшити до 18 тис. При цьому вартість проживання в готелях Києва – од-

на з найвищих у Європі. Зростання кількості готелів, а також обов’язкова їх сертифікація за якістю обслуговування дадуть змогу знизити вартість і підвищити привабливість Києва для туристів, вважають розробники проекту. Не менш важливе завдання – поліпшення інформаційного супроводу туристів, а саме: створення туристичних інформаційних центрів, пунктів, стендів і терміналів. Потрібні системи покажчиків основних визначних пам’яток і вулиць іноземними мовами, а також аудіоекскурсій (також іноземними мовами). За прикладом

Сьогодні номерний фонд міста становить 10 тис. місць. Якщо кількість туристів збільшиться, як це прогнозують розробники проекту, для туристів не вистачатиме номерів, їх кількість потрібно буде збільшити до 18 тис. При цьому вартість проживання в готелях Києва – одна з найвищих у Європі

В одне з найкрасивіших місць Києва – Ботанічний сад – щодня приходять сотні туристів

великих європейських міст пропонується продавати туристам так звану «карту міста», яка дає право відвідувати безкоштовно або зі знижкою основні туристичні об’єкти міста. Нових туристів може привабити реконструкція існуючих і створення нових визначних пам’яток, приміром, будівництво крупного парку розваг на березі Дніпра. Для ефективного управління туристичною галуззю пропонується створити спеціальну координаційну раду. Подальші дослідження повинні деталізувати конкурентні переваги Києва на світовому туристичному ринку і шляхи просування турпродукту • Любов КАТАЄВА


ЯКИМ ТИ БАЧИШ КИЇВ МАЙБУТНЬОГО? ЗАПРОПОНУЙ СВОЇ ІДЕЇ www.kmv.gov.ua • тел.: 1551

ТУРИЗМ / ДУМКИ 9

Анастасія Белякова,

Сергій Гусовський,

регіональний директор The Leading Hotels of the World в Росії, Україні та країнах СНД

ресторатор (Пантагрюель, Napule, Biancoro, Good Wine Bar, o’cafe)

НА МІЙ ПОГЛЯД, ПРЕДСТАВЛЕНА СТРАТЕГІЯ – прекрасний приклад дійсного комплексного підходу, що зачіпає всі галузі та різні аспекти життя міста. Представлена Стратегія охоплює питання, які необхідно ви) рішити, щоб підвищити привабливість міста для туристів, а також відображає плановану інфраструктуру. З точки зору готельного фонду, вважаю, що місто потребує створення міжнародної мережі готелів у сегмен) ті 3)4 зірки. Для забезпечення міста готелями цього рівня необхідна лібералізація процедур виходу міжна) родних операторів на ринок і / або надання локальним власникам пільгових умов для здійснення готельної діяльності. Крім інфраструктури, не слід забувати і про розвиток вектора готельного бізнесу для її обслу) говування. Дивує представлене в Стратегії обґрунтування можливості збільшення середньої тривалості перебування туристів у місті. Крім іншого пропонується реконструкція пам’яток і створення нових, наприклад, парку роз) ваг на берегах Дніпра. І це в місті, надзвичайно багатому історією та архітектурою. З моєї точки зору, логічно сконцентруватися на тому, щоб зробити більш доступними вже існуючі пам’ятки. Я маю на увазі інформацію про об’єкт і на ньому покажчики іноземними мовами. Очевидно, що іноземний турист, який приїжджає в будь)яке місто світу, сьогодні хоче мати свободу ви) бору і пересування. Групові тури під супроводом екскурсовода вже не такі актуальні. Для залучення більш активної цільової аудиторії необхідно забезпечити місто інфраструктурою, зручною для самостійного ту) ризму. Це – і можливість пересуватися по місту без супроводу, і доступність інформації в інтернеті, і за) гальний рівень володіння персоналом іноземними мовами у традиційно затребуваних туристами закла) дах – від музеїв і ресторанів до магазинів і аптек. У цілому, представлена стратегія зачіпає ці теми, але, звичайно ж, з певних питань необхідне допрацювання. Таким чином, резюмуючи, я б запропонувала доповнити Стратегію в частині розвитку туристичної інфрас) труктури наступними напрямками: освіта в сфері готельного і туристичного сектора, підвищення загального рівня володіння іноземними мовами, лібералізація виходу на ринок міжнародних готельних операторів, ство) рення інфраструктури для вільного пересування іноземних туристів по місту.

Мауріціо Аскеро, Maas Markets Ltd Managing Partner (Італія)

ДЛЯ ТОГО ЩОБ ДО КИЄВА ПОЧАЛИ РЕГУЛЯРНО ПРИЇЖДЖАТИ ТУРИСТИ, не вистачає трьох речей – ба) жання, бачення та досвіду. Реорганізації вимагають дороги, транспортні засоби, сервіс, ресторації, магазини. Дороги жахливі, транспорт, за винятком метро, теж. Необхідно привести до ладу історичні будівлі в центрі, які можуть дуже багато розповісти про Київ. Європейці, які могли б приїхати сюди, впевнені, що тут дуже небезпеч) но, брудно, страшно. І велика частка істини в цьому є. Крім того, туристи не розуміють, навіщо сюди їхати, адже немає ніякої інформації про те, що Київ – красиве місто з древньою історією. До речі, Київ набагато більш євро) пейський, ніж Москва. Великий плюс – не потрібна віза для громадян країн Шенгенської зони. Це дуже зручно, з Італії летіти всього 2 години. Кияни привітні, доброзичливі та набагато культурніші, ніж жителі деяких інших євро) пейських країн. І вони мають право на кращу презентацію свого міста. Думаю, керівники міста повинні більше уваги приділяти цій проблемі. Особливо відзначу роботу ДАІ – це тихий жах. Куди їхати, де повертати – абсолют) но незрозуміло. Чому паркуються аби)де – теж. Словом, цими питаннями треба серйозно займатися.

Арсеній Фінберг, автор проекту «Цікавий Київ»

ЩОБ СТАТИ ТУРИСТИЧНО ПРИВАБЛИВИМ, Києву необхідно розвивати інфраструктуру. Потрібні покажчики для туристів англійською мовою в центрі міста та біля привабливих для туристів об’єктів. Категорично неприйнятне знищення історичних пам’яток. Адже наша історія – це те, що привертає увагу туристів до міста зараз. Звідси пішла Земля Руська. І цю історичну пам’ять необхідно зберегти. Унікальне поєднання європейської та слов’янської культур, їх злиття і в архітектурі, і в обличчі міста взагалі – це і є основна «фішка» Києва. Позитивним змінам у місті можуть посприяти самі кияни. Треба прибирати парки, охороняти історичні будівлі, брати участь в дискусіях. Головне – не залишатися байдужими, бути киянами в повному сенсі цього слова.

Влад Троїцький, президент міжнародного фестивалю сучасного мистецтва Гогольfest, засновник театру «ДАХ»

ЩОБ ЗРОБИТИ КИЇВ привабливим для туристів, потрібна добре продумана стратегія розвитку міста. У Києві дуже мало культурних подій, цікавих закордонним гостям. Ми безнадійно програємо в цьому пла) ні іншим європейським столицям. Хоча такі заходи можна було б проводити і на базі ВДНГ, і в «Мистецько) му Арсеналі». Однак для їх успішної реалізації повинні працювати протекціоністські закони, прийняті подат) кові та інші пільги. Поки що, на мій погляд, гості, які приїжджають до Києва, – це любителі екстремального туризму.

БУЛО ЦІКАВО ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПРОГРАМОЮ «Стратегія розвит) ку Києва до 2025 року» взагалі і розділом «Туризм» зокрема. З одного боку, добре, що поняття «стратегія» починає застосовуватися щодо розвитку міста (принаймні, на рівні декларацій). Цілком очевидно, що останні 10)20 років були роками хаосу і безладу, безсистемного існу) вання, в якому розвиток і деградація йшли пліч)о)пліч. Хочеться віри) ти, що детальне опрацювання Стратегії буде першим серйозним кро) ком на шляху до світлого майбутнього улюбленого міста. Мене попросили сфокусуватися на коментарях до розділу «Ту) ризм», а тому від узагальнень – до деталей. Наскільки я розумію, Стратегія ставить три завдання: • збільшення числа туристів • збільшення тривалості їх перебування • вдосконалення туристичної інфраструктури. Мені здається можливим розв’язання кожного з них. Методи і спо) соби розв’язання завдань у цілому адекватні, проте багато з них сформульовані занадто загально, тоді як інші опрацьовані надто де) тально. Наприклад, в сусідніх абзацах згадуються «створення аудіоек) скурсій іноземними мовами» і необхідність «введення в експлуатацію 500)700 готельних номерів щороку». Ці завдання, хоча вони й нале) жать до вдосконалення туристичної інфраструктури, та радикально різняться за своїми масштабами. Одному з них є місце (і почесне) у Стратегії, інше ж – не основне. І таких прикладів кілька (на двох сторінках, відведених туризму). Крім того, деякі твердження – явно не безперечні. Так, у туристів немає великого вибору об’єктів, гідних відвідування, але вважати при цьому недоліком «надмірну концентра) цію на релігійних пам’ятках» мені здається неправильним. Невже Со) фія та Лавра хоч коли)небудь опиняться в тіні інших об’єктів??? Хіба що в прямому сенсі ... Критикувати, звичайно, легко. Але, по)перше, було не так багато часу, щоб зуміти скласти ретельний панегірик, а по)друге – готовий вказати на декілька моментів, які не знайшли відображення в Страте) гії. Цілком у дусі документа, масштаби пропонованих ідей відрізняють) ся. Отже: • у Стратегії немає поділу на внутрішній туризм (гості з інших міст Ук раїни) і міжнародний; • Київ може бути частиною маршруту по кількох містах України. Мені здається дуже цікавим кільце «Київ–Одеса–Львів». Позиціонування міста як одного з елементів такої конструкції жодним чином не змен шить його індивідуальної привабливості, тому що характери всіх трьох міст цілком унікальні; • саме багата історія Києва може бути однією з головних причин для візиту іноземців. Потрібно виділити кілька «перлин», привести їх в ідеальний стан і в такому стані підтримувати. Завжди! • Міліціонери, в обов’язок яких входить комунікація з пішоходами вза галі й з гостями міста зокрема, ПОВИННІ: а) вміти посміхатися і бу ти готовими відповідати на запитання доброзичливо; б) хоча б на базовому рівні знати англійську. І ще кілька подробиць. • Жителі міста давно готові до концертів, які могли б бути частиною будьякого роду world tours світових зірок музики. Ці концерти могли б стати причиною серйозного інтересу з боку туристів. Де адекват ний майданчик для таких концертів?!! • Яткам та іншим безглуздим об’єктам вуличної торгівлі негайно має бути оголошений бій. • Місту катастрофічно не вистачає тривіальних смітників, за своєчас ним очищенням яких стежили б належним чином. Дуже сподіваюся, що Стратегія не стане просто черговим електораль) ним інструментом. Але і особливих ілюзій з цього приводу не маю.

Тимур Ібраїмов, активіст руху «Збережемо старий Київ»

НА ЖАЛЬ, ПОПЕРЕДНЯ МІСЬКА ВЛАДА зробила все, щоб Київ з міста перетворився на захолустя. Народжені в бараку не можуть побудувати палац. Мені дуже симпатичний Олександр Попов, але існує система, яка не дає місту нормально розвиватися. Місто – це місце для співжиття, а не бидлінг. І нові городяни повинні навчитися жити в місті. Всі ми колись «по)) наїхали», але той, хто хоче бути киянином, вписується в правила життя міста, приймає їх. На жаль, дуже багато хто з нових городян навіть не на)) магаються зробити це, вони створюють середовище, звичне для їхнього минулого життя. Звідси – зневага до історичних цінностей стародавнього міста, до пам’яток архітектури. Київ – це столиця православного світу, і ця обставина приваблює туристів сьогодні. Цю тему треба розвивати надалі. Туристам нецікавий новоділ, а ось старовинні камені тієї ж Десятинки, не захаращені яскравими брязкальцями, вони б із задоволенням доторкну)) лися до них, подивилися.


СТРАТЕГІЯ

10 ІНВЕСТИЦІЇ

РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2025 РОКУ

У міськадміністрації готові дослухатися до всіх побажань іноземних інвесторів

еретворення Києва на столицю європейського рівня – справа не тільки довга, а й витратна. Для цього потрібна чимала сума, яку місто не може, та і не повинно виділяти з бюджету цілком. Києву потрібні значні інвестиції, а для того щоб залучити їх, необхідно створити відповідні умови. Щоб бізнесмени, в тому числі й іноземні, без побоювань вкладали гроші в наше місто. Днями голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов зустрівся з головою наглядової ради російської «Альфа-Груп» Михайлом Фрідманом. Мова, зрозуміло, йшла про співпрацю. Олександр Попов розповів Михайлу Фрідману, що Київ готується до втілення масштабних проектів у рамках реалізації Стратегії розвитку міста до 2025 року. Загальний розмір необхідних інвестицій становить 60 мільярдів доларів, тому Київ дуже зацікавлений у співробітництві з однією з найбільших фінансово-промислових структур Росії. Але одного інтересу замало. Як зазначив Олександр Попов, для залучення фінансових ресурсів в економіку міста в першу чергу необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат для іноземних і українських інвесторів. «Зокрема, в наших планах – спрощення дозвільної системи, впровадження електронного уряду і налагодження ефективної співпраці з інвесторами через державно-приватне партнерство», – пояснив голова КМДА. Проект Стратегії обговорювали у міськадміністрації наприкінці травня. Олександр Попов зустрівся з представниками бізнескіл, інвестиційних компаній, фінансових організацій. Глава КМДА розповів бізнесменам про основний сценарій, за яким буде

П

М И НЕ

ПРИХОВУЄМО , КУДИ ПІДУТЬ ЗАЛУЧЕНІ ГРОШІ Успіхи галузевого кластера конвертуються у стабільну репутацію країни@виробника. Наприклад, світове визнання італійської індустрії моди поширюється як на італійські дизайнерські бюро, так і на постачальників устаткування розвиватися економіка міста. Він передбачає подвоєння економічного благополуччя міста і його жителів до 2025 року. Для цього економіка повинна буде зростати на 6,5% на рік. Що врешті-решт дозволить Києву через 15 років зрівнятися з розвиненими столицями Східної Європи за показниками економічного добробуту та комфорту проживання. Очевидно, що на сьогоднішній день Київ відстає від столиць Центральної і Східної Європи за рівнем іноземних інвестицій. Ад-

ДОВІДКА У фонді «Ефективне управління» вважають, що успіх реалізації Стратегії обумовлений кілько) ма факторами. Один з них – це чіткий фокус на пріоритетах, тобто жорсткий і дисциплінова) ний відбір найважливіших ініціатив для кожного етапу її втілення. Від цього залежить не тільки процвітання столиці та добробут жителів міста, а й економічне зростання країни в цілому, ос) кільки частка Києва в економіці Україні дуже велика. «Завдання Стратегії – визначити вектор розвитку столиці на наступні п’ятнадцять років, і ми переконані, що за цей час Київ повинен перетворитися на європейську столицю з високим рівнем розвитку економіки і якості життя», – підкреслила директор фонду Наталія Ізосимова •

же саме вони повинні стати двигуном економічного зростання міста. «Реалізація Стратегії передбачає серйозні інвестиції. А щоб залучити інвестиції, потрібна прозорість цілей і пріоритетів. Саме цю прозорість і покликана, зокрема, дати Стратегія. Показати всім зацікавленим, куди місто збирається рухатися, в які сфери залучати кошти перш за все, чого домогтися за рахунок цих коштів», – відзначив керуючий директор The Boston Consulting Group (компанія, що входить в консорціум розробників Стратегії) Олександр Уланов. Питання інвестицій Олександр Попов обговорив і з Надзвичайним і Повноважним послом Сполучених Штатів Америки в Україні Джоном Френсисом Теффтом. Говорили також про підтримку розвитку американського бізнесу в Києві. Олександр Попов запевнив посла, що міська влада створить комфортні умови для повноцінного розвитку іноземного бізнесу в Києві • Антон ПЕТРЕНКО

Андрій Лобач, старший менеджер проектів Фонду «Ефективне управління»:

– Для поліпшення інвестиційного клімату в Києві необхідно реалі зувати низку заходів. Поперше, це радикальне спрощення дозвіль них процедур для бізнесу, скоро чення кількості всіляких погод жень та створення єдиного вікна для видачі дозволів. Подібні проек ти вже реалізовані в деяких містах України. Подруге, це розробка та зат вердження генерального плану міста з наступним зонуванням всіх територій. Будьякий інвестор повинен легко отримати інформа цію про те, які території та май данчики в місті плануються до освоєння, і якого роду забудова – комерційна, промислова чи рек реаційна і т. д. – запланована для кожної зони. Зонування обмежує хаотичну забудову територій і доз воляє інвестору заздалегідь пла нувати інвестиційні проекти і бра ти участь у публічних тендерах. Наприклад, на сайті СанктПетер бурга розміщена інтерактивна карта, на якій позначені всі об’єк ти для інвестицій і території під певну забудову. Такий підхід ро бить процес інвестування в місто абсолютно прозорим. Крім цього, поліпшенню бізнес клімату сприяє проведення відкри тих міжнародних конкурсів на ос воєння різних територій, наприк лад, островів і схилів Дніпра, про мислових зон, набережних. Такі конкурси привертають увагу ве ликих компаній і дають можливість місту познайомитися з новими ці кавими ідеями ефективного вико ристання території міста. І самі ін вестори таким чином розуміти муть, що місто прагне до відкритих прозорих тендерів. У Києві існує низка секторів, по тенційно цікавих для інвесторів. Поперше, це туризм, потенціал якого дуже великий. Потік туристів у нас не керується і не регулюєть ся, і Київ майже нічого не робить для залучення туристів. У столиці досі не з’явився інформаційний центр для туристів та офіційний туристичний портал, тому інозем цям нізвідки дізнатися інформацію про місто. Київ привабливіший, ніж, скажімо, Варшава, але при цьому потік туристів у рази мен ший. Один з цікавих напрямів – це розвиток кіноіндустрії та створен ня кінокластера в місті. Ринок кі но зростає з кожним роком і в Росії, і в Україні; бренд студії Дов женка може залучити до Києва відомих продюсерів і режисерів. Якщо в Румунії знімається кіно для Голлівуда, чому це не можна зробити у Києві? Інформаційні технології тради ційно є сильною стороною Украї ни. На думку компанії Microsoft, Київ може створити кластер IT компаній і бути дуже успішним на міжнародній арені, оскільки в Киє ві є дуже сильна база спеціаліс тів – інженерів, математиків. Меди цина і точне машинобудування – це також ті сфери, в яких місто може створити сильні конкурентні переваги порівняно з іншими сто лицями. Проте успішність реаліза ції тієї чи іншої ініціативи залежить від інвесторів. Місто повинно виз начити пріоритети і створити умо ви для інвесторів, і тоді прогрес буде дуже швидким •


ЯКИМ ТИ БАЧИШ КИЇВ МАЙБУТНЬОГО? ЗАПРОПОНУЙ СВОЇ ІДЕЇ www.kmv.gov.ua • тел.: 1551

ІНВЕСТИЦІЇ 11 Київський центр серця – єдина медустанова СНД, що отримала сертифікат на медичне обслуговування Білого дому

компаній, представлених на ринку України. Щороку «Фармак» запускає у виробництво близько п’ятнадцяти нових лікарських препаратів і має намір продовжувати інвестувати в розробку і випуск нових препаратів, у проведення клінічних та доклінічних досліджень. Експерти вважають, що після створення фармацевтичного кластера підприємства галузі зможуть надати робочі місця 30 тис. киянам.

2. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

«Зроблено в Києві» За рахунок чого може розвиватися столиця

В умовах глобальної конкурен ції можливості компанійоди начок обмежені. Тому вони прагнуть виступати з іншими фірмами, державою і наукою єдиним фронтом. Стратегія розвитку кластерів дає перева ги компаніям, містам і цілим країнам. Уже сьогодні Київ мо же піти тим самим шляхом. одне місто не може похвалитися лідерством у багатьох галузях економіки. Лідером можна бути лише в окремих областях, в яких місто конкурентоспроможне. За останні десятиліття основою конкурентоспроможності компаній, міст і цілих держав стали кластери – центри компетенції в галузях, яким надається пріоритет. Кластер – це група географічно сусідніх компаній та організацій, які пов’язані спільною сферою діяльності та взаємодоповнюють одна одну. У середині кластера відбувається постійний обмін ідеями та інформацією про нові технології. Загальним надбанням стають найкращі управлінські практики. До того ж скупчення компаній із суміжних галузей на одній території зручне для клієнта. Зрештою, успіхи галузевого кластера конвертуються в стійку репутацію країни (міста)виробника. Так дивіденди від світового визнання італійської індустрії моди розподіляються між усіма учасниками кластерів взуття та одягу в Італії – від дизайнерських бюро до постачальників устаткування. Приклади міських кластерів – банки в Цюріху, IT-інжиніринг у Дубліні, трейдинг сільськогосподарською продукцією в Чикаго. Ідея розвитку кластерів витає в повітрі пострадянського простору – масштабний експеримент нині, приміром, проводиться в Казахстані. Зрозуміло, на початковому етапі розвитку кластера потрібні великі вливання в інфраструктуру, дослідження, розробки та інші сфери. Але сфокусована та активна стратегія кластера вже сама по собі привертає увагу між-

Ж

народних інвесторів і партнерів. І це серйозно формує події. Розробники проекту «Зроблено в Києві» виокремили пріоритетні напрями, які володіють найбільшим потенціалом для розвитку Києва (у першу чергу, на підставі внеску в зайнятість і валовий регіональний продукт):

1. МЕДИЦИНА І ФАРМАЦЕВТИКА Експерти пропонують створити вільну зону медичної галузі, в тому числі центр охорони здоров’я і медичних послуг. Конкурентною галуззю, яка може вивести столицю на світовий рівень медицини, може стати кардіохірургія, вважає Борис Тодуров, директор Київського міського центру серця. Київський міський центр серця – одна з найсучасніших клінік Європи, єдина медустанова СНД, яка отримала сертифікат на медичне обслуговування американського Білого дому. Великим авторитетом користуються у світі й лікарі Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова: у цій установі зафіксовано рекордно низьку смертність пацієнтів при операціях серед всіх європейських кардіохірургічних клінік. Варто розвивати й інновації у сфері медицини. Незабаром на базі Київської міської клінічної лікарні №1 відкриють Центр зварювальної хірургії. Лікарі будуть проводити операції без ниток і скальпеля, з використанням електродів. Такі шви втричі зменшують тривалість операцій, пацієнти втрачають менше крові та

швидше одужують. Головлікар лікарні Ігор Чермак вважає, що як тільки Київ запустить цю методику, українськими апаратами зацікавляться за кордоном. Ще один перспективний проект – створення фармацевтичного кластера (включаючи біотехнології). У цьому місту можуть допомогти вже існуючі підприємства – лідери серед виробників лікарських засобів в Україні ВАТ «Фармак» та ЗАТ НВЦ

Пропонується створити Науководослідний центр в галузі сільського господарства, який буде займатися освітньою та науково-дослідною роботою. А також Центр комерційного трейдингу Центральної та Східної Європи, що спеціалізується на сировинних сільськогосподарських товарах. Такий центр міг би працевлаштувати до 10 тис. киян.

3. АВІАЦІЯ Фахівці The Boston Consulting Group відзначають, що у міста є база і фахівці для створення Центру підготовки фахівців цивільної авіації. Крім того, є передумови для розвитку Центру авіаційної логістики Центральної та Східної Європи. Цьому сприяє вигідне географічне положення на перетині повітряних шляхів. А після про-

Активна стратегія кластера уже сама по собі привертає увагу міжнародних інвесторів і партнерів. І це серйозно формує події «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». Місто Київ є власником близько 30% пакета акцій Борщагівського ХФЗ і як акціонер заводу отримує дивіденди. Тільки за 2010 рік Києву було сплачено дивідендів на суму понад 3 млн грн. Крім того, підприємство відноситься до великих платників податків, і за минулий рік перерахувало до місцевого бюджету майже 40 млн грн. За останні п’ять років ця цифра зросла в 3,5 раза. Наявність власної науково-дослідної лабораторії дозволила заводу стати лідером з виробництва оригінальних препаратів власної розробки. «Фармак», за даними аналітиків, у 2010 році став лідером з продажу серед всіх фармацевтичних

Михайло Ванат, директор з маркетингу та продажу ВАТ «Фармак», лідера фармацевтичного ринку України:

– Важливе значення для виходу українських фармацевтичних ком) паній на світовий ринок має стан інвестиційного клімату в державі. Одним із прикладів реальної допомоги компаніям, що працюють на зовнішніх ринках, може стати продовження дії програми з поліп) шення інвестиційного клімату в Києві та надання промисловим під) приємствам часткових компенсацій відсотків за інвестиційними кредитами ВАТ КБ «Хрещатик» для інноваційного розвитку підпри) ємств, технічного переоснащення і модернізації виробничих потуж) ностей, впровадження нових технологій •

ведення чемпіонату з футболу Євро-2012 Бориспіль буде готовий до ривка в розвитку інфраструктурно.

4. ТУРИЗМ І КУЛЬТУРА Пропонується створити регіональний і міжнародний центр культури, туризму і спорту.

5. РЕГІОНАЛЬНИЙ І МІЖНАРОДНИЙ ITАУТСОРСИНГ 6. ЦЕНТР ТОЧНОГО МАШИНОБУДУВАН НЯ (РАДІОЛОКАЦІЯ, ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ, ВИСОКОТОЧНА ЗБРОЯ) З цих напрямів експертами будуть обрані три-п’ять пріоритетних кластерів на основі детального аналізу конкурентних переваг. Після переговорів з потенційними інвесторами перелік звузять до двох-трьох кластерів. Останнє слово залишиться за інвесторами, які несуть ризики і знають, де дійсно місто має перевагу, а значить, є привабливим для вкладень. Після цього будуть створені форми розвитку кластера (наприклад, технопарк, вільна зона, режим інвестування) та підписані інвестиційні угоди • Антон ПЕТРЕНКО, Любов КАТАЄВА

Дмитро Ківа, президент державного авіабудівного концерну «Антонов»:

– Державне підприємство «Антонов», що об’єднує конструктор) ське бюро АНТК імені О.К. Антонова та Київський авіаційний завод «Авіант», є най) більшим авіапромисловим під) приємством у Києві. Ми розроб) ляємо авіаційну техніку, виробля) ємо її серійно і продаємо, спів) працюємо з багатьма підприємс) твами світу. Наші партнери – це Росія, Китай, Індія, Європа, Аме) рика. Крім того, ми є науково) і промисловоутворюючим підпри) ємством. З нами працюють бага) то заводів та організацій, наприк) лад, київський «Електронпри) лад», який виробляє обладнання для літаків «Ан», а також підпри) ємства різних міст України – За) поріжжя, Харкова та багатьох ін) ших. Все це є нашим внеском у стратегічний розвиток Києва. Сьогодні ми ведемо роботи з відновлення виробництва важ) ких літаків, того ж «Руслана». Частина агрегатів буде збирати) ся у нас, в Києві. Працюємо над новими регіональними літа) ками – Ан)148, Ан)158. Це літа) ки сучасного рівня, створені із застосуванням новітніх інформа) ційних технологій. Я їх називаю «літаючі суперкомп’ютери». За своїми технічними характеристи) ками вони не поступаються кра) щим світовим аналогам. Крім то) го, ми продовжуємо працювати над Ан)70 – машиною з унікаль) ними льотними характеристика) ми, серійне виробництво якої вже розгорнуто в Києві. Цей лі) так перевершує всі близькі по класу машини, у тому числі євро) пейський А)400М. Наше підприємство може на) дати безліч послуг – можливість літати новими літаками Ан)148, які експлуатує сьогодні авіаком) панія «Аеросвіт». Крім того, наші літаки працюють у складі флоту МНС – гасять пожежі. Раніше ми займалися соціаль) ними програмами, не пов’язани) ми з авіатехнікою безпосеред) ньо. Робили, наприклад, санчата, дитячі візочки, тролейбуси. За) раз ми спеціалізуємося тільки на авіаційних проектах, оскільки для нашого великого підприємства випуск інших товарів збитковий. До речі, наше підприємство є не лише київським, а й українським, тобто ми працюємо в масштабах всієї країни. І природно, потрібні кошти для оновлення виробни) чих фондів, для створення і роз) витку нових технологій, проекту) вання, виробництва, нарощуван) ня випуску продукції, розвитку бізнесу. Все це, в кінцевому під) сумку, призведе до збільшення доходів держави. Що стосується допомоги місь) кої влади, то нам, насамперед, потрібна моральна підтримка. А також надання земельних діля) нок у районі підприємства, як це було раніше, для будівництва житла для наших співробітників •


12 ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2025 РОКУ

Ольга Богомолець, доктор медичних наук, професор:

У фокусі – медичний туризм Якість медичного обслуговування дозволить не киянам їздити на операції до інших країн, а іноземцям приїжджати лікуватися у нас

Реформування столичної системи охорони здоров’я входить до числа головних розді лів Стратегії розвитку Києва на найближчі 15 років. Причому розробники документа запланували, що по закінченні цього часу, або навіть раніше, не українці їздитимуть за здоров’ям і медичними послугами в роз рекламовані в цьому плані Ізраїль і Австрію, а навпаки, вітчизняні медичні центри ряту ватимуть життя іноземних пацієнтів. ро реальність таких масштабних планів говорить уже хоча б той факт, що зовсім недавно вченими з Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона був розроблений метод безшовного з’єднання тканин оперованого хворого за допомогою високочастотного зварювання – технології, що не має аналогів у світі. І вже створено спеціальний центр, де хірурги мають можливість освоювати зварювальний затискач, який спаює розсічені тканини людини. «У міськлікарні №1 на Харківському масиві разом з Головним управлінням охорони здоров’я ми створили Центр електрозварювальної хірургії, – розповів президент Національної академії медичних наук України Андрій Сердюк. – Це новітній напрям у всьому світі. Плідно працює такий центр електрозварювання в очній хірургії». Але інноваційні технології – це не єдине, на що ставлять розробники «Стратегії розвитку Києва до 2025 року». Згідно зі статистичними даними, нині Київ менш забезпечений амбулаторно-поліклінічними закладами, аніж такі міста, як, наприклад, Прага, Будапешт і Варшава. Тому один з головних пунктів документа – підвищення доступності медичної допомоги, якого

П

планують досягти шляхом збільшення мережі амбулаторій сімейного типу, підвищення потужності стаціонарів дефіцитних профілів, розвитку каналів фінансування на принципах страхування (лікарняних кас), а також реалізації заходів щодо зниження вартості медикаментів. Що стосується останнього, то у фармацевтичній галузі столиця теж планує отримати світове визнання. Відомо, що більшість іноземних препаратів, на закупівлю яких тільки торік держава витратила майже 800 млн грн., мають вітчизняні аналоги, у тому числі й київського виробництва. Тому, за словами голови КМДА Олександра Попова, міська влада пропонує проаналізувати імпорт ліків і в найближчому майбутньому налагодити власне виробництво медикаментів, які не поступаються за якістю іноземним. «Через півтора-два роки ми виходимо на виробництво нових сучасних препаратів, конкурентоспроможних щодо до тих, які ми маємо сьогодні на ринку, як мінімум, європейському», – заявив він. Наступний важливий пункт програми – підвищення ефективності використання вже наявних ресурсів нашої системи охорони здоров’я. Якщо порівняти забезпеченість Києва медичним персоналом і ліжками лікарняних стаціонарів із уже згаданими Прагою, Варшавою і навіть Москвою, то в нас вона виявиться найвищою. Крім того, розробники Стратегії помітили, що пацієнти перебувають у київських лікарнях в середньому протягом 12 днів проти 8,6 в країнах ЄС, і навіть при цьому за багатьма профілями лікарняне ліжко у нас використовується тільки 250-300 днів на рік, хоча утримання навіть порожнього ліжка обходиться в 75% повних витрат на зайняте ліжко. Тому вони рекомендують провести реструктуризацію, що дозволить підвищити якість роботи установ і зни-

Із впровадженням медичної реформи потрапити на прийом до лікаря можна буде не висиджуючи чергу

зити їх витрати. Крім того, київська (як і українська) медицина сфокусована переважно на спеціалізованій допомозі та стаціонарному лікуванні. На первинну медичну допомогу (терапевти, педіатри, сімейні лікарі) в Києві виділяється тільки близько 8-10% всіх ресурсів галузі, тоді як у найкращих системах охорони здоров’я на це витрачається від 20 до 40%. Через низьку оплату праці та падіння престижу професії Київ також відчуває гострий дефіцит кадрів первинної допомоги – близько 30% від потреби. Як свідчить міжнародна практика, багато проблем пацієнтів можуть успішно вирішуватися вже на рівні лікаря первинної ланки, без необхідності звертатися до дорожчих лікарівфахівців. Саме тому стратегією розвитку галузі передбачено зробити пріоритетними напрямами розвиток первинної медико-санітарної допомоги. Для створення мотивації лікувальних установ до підвищення ефективності своєї діяльності планується перейти на фінансування установ на договірній основі, а не за поточним кошторисно-бюджетним принципом. Не забули і про медпрацівників, яким обіцяють впровадження стимулів у систему оплати праці для підвищення ефективності та якості їхньої роботи. Підвищувати якість медичної допомоги будуть за рахунок впровадження адаптованих під київські реалії стандартних протоколів лікування, впровадження системи індикаторів моніторингу якості роботи лікарень, оновлення парку застарілого обладнання і реконструкції зношених будівель лікувальних установ. Світовий досвід показує, що здоров’я формується не тільки лікуванням, але в першу чергу профілактикою захворювань і дотриманням принципів здорового способу життя. За словами Сергія Перапечки, керівника проекту з розробки Стратегії від компанії The Boston Consulting Group, проведення заходів щодо формування здорового способу життя в розвинених країнах Європи призвело до зниження смертності від серцево-судинних захворювань і збільшення тривалості життя на 10-15 років. Влада Києва вирішила використовувати ефективний зарубіжний досвід і, в числі інших заходів, популяризувати фізкультуру і спорт. Розглядається можливість інтеграції велодоріжок у транспортну систему міста, збільшення кількості спортивних майданчиків. Зроблено висновок про необхідність створення умов для інвесторів з будівництва спортивних споруд, а також – пропаганди здорового способу життя. Таким чином, очікується, що до 2025 року середня тривалість життя киянина збільшиться з нинішніх 72 до 79 років • Тетяна ФЕДОРЧЕНКО

– Я щиро пере) конана, що будь)які реальні ініціативи, спря) мовані на по) ліпшення здоров’я громадян, дадуть свій ефект. І пункти Стра) тегії, розроблені Київською місь) кою держадміністрацією, необхід) но було почати реалізовувати ще років 20 тому. У той же час, на жаль, немож) ливо вирвати Київ із загальноук) раїнського контексту, і без ком) плексного реформування систе) ми охорони здоров’я всі хороші ініціативи на місцях будуть гальму) ватися і ефект від них буде нижче очікуваного. З іншого боку, якщо київська влада буде наполегливо пробива) ти бюрократичну стіну і просувати свої ініціативи у сфері охорони здоров’я, вона може дати приклад усій Україні. Велике значення для поліпшен) ня загального стану здоров’я на) селення має інформування через ЗМІ про небезпеку і основні озна) ки найбільш небезпечних і поши) рених захворювань. Адже вияв) лення більшості хвороб на ранній стадії дозволить не тільки врятува) ти здоров’я і життя людей, а й зао) щадити значні державні кошти. Загалом, система надання медич) них послуг, про яку ми говоримо, не є системою охорони здоров’я, так як покликана лікувати вже хворих людей. Однією з найбільш гострих проблем у Києві є нерівномірність розподілу лікувально)профілак) тичних установ по районах. Біль) шість з медичних установ скон) центровано в центрі, що створює незручності для більшості киян. Серйозною проблемою є та) кож неефективна система фінан) сування лікарень. Часто в стаціо) нарах, утримувати які найдорож) че, невиправдано довго затриму) ють людей. Треба змінити прин) ципи фінансування медицини і витрачати кошти за принципом ефективності лікування, а не йо) го тривалості. Змін потребує сис) тема харчування хворих – вони повинні мати можливість замов) ляти додатковий раціон, узгодже) ний з лікарем. Одна з найбільш серйозних проблем, що гальмують розвиток медицини взагалі, – це брак ін) формації на всіх рівнях. Через від) сутність достовірних статистичних даних про захворюваність по ра) йонах Києва ми не можемо визна) чити фактори додаткового ризику, такі як шкідливі виробництва або підвищений рівень вихлопних га) зів, і вжити заходів для поліпшен) ня здоров’я мешканців того чи ін) шого мікрорайону. Тому перше, з чого потрібно почати, – це створити єдиний ме) дичний простір, єдину електронну інформаційну систему, яка б доз) волила не тільки зводити воєдино статистичні дані, але і відстежува) ти історію і шлях пацієнта для призначення йому оптимального лікування •


ЯКИМ ТИ БАЧИШ КИЇВ МАЙБУТНЬОГО? ЗАПРОПОНУЙ СВОЇ ІДЕЇ www.kmv.gov.ua • тел.: 1551

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я 13 ров’я, їх ніхто у нас не відніме, ми їх пустимо на харчування, приміром, на медикаменти для стаціонарів або купимо зайву карету «швидкої допомоги».

Головлікар Олександрівської лікарні розповів про своє бачення медичних реформ

– Що б ви самі порекомендували включити до Стратегії розвитку Києва в галузі охорони здоров’я? – Я вже довго добиваюся запровадження в місті електронного запису на прийом до лікаря, щоб не приїжджав хворий у поліклініку і не висиджував там по півдня. Повинна існувати єдина база даних по всіх медзакладах. Тоді пацієнт зателефонує, і йому повідомлять: в такій-то поліклініці вас прийме такий-то лікар в такий-той час. Створити щось на зразок медичного Саll-центру. І зворотний зв’язок необхідний, щоб люди повідомляли: там беруть хабарі, погано обслуговують, там нагрубіянили, а там, навпаки, все зробили добре. Більше уваги сьогодні, звичайно ж, треба приділити материнству. Проаналізувати, як сьогодні доглядають вагітних, які розцінки в пологових будинках на пологи. Ми багато говоримо про значення підвищення народжуваності, збільшення тривалості життя. Якщо організуємо нормальний догляд за вагітними, кваліфіковану допомогу при пологах, за яку не будуть вимагати величезних грошей, то після цього народиться здорова дитина. Від того, як розвивається плід, як з’являється на світ, залежить здоров’я людини в подальшому житті. А якщо жінка на самому початку не має умов для виношування, для нормальних пологів, то, як правило, виходить не дуже здорова дитина. І ще, звичайно, швидка допомога. Це – дуже важливий сегмент у системі охорони здоров’я, адже якщо

– На ваш погляд, чи потребує взагалі наша система охорони здоров’я реформи, що пропонується в «Стратегії розвитку Києва до 2025 року»? – У нашій системі охорони здоров’я накопичилося стільки негативних моментів, що навіть найгірша реформа буде краща, ніж та, що ми зараз маємо. У той же час ми повинні розуміти, що навіть найкраща реформа, яка повинна призвести до певних позитивних результатів років через десять, обов’язково дасть негативний результат на початковому етапі проведення. На початку будь-якої реформи відбувається спад всіх показників – це світова практика. І у нас так буде. Найголовніше – попереджувати ці моменти, провести цю реформу так, щоб мінімізувати початкові негативні результати для населення, щоб громадяни їх або зовсім не відчули, або, якщо вже відчули, то мінімально. Щоб люди завтра ж не сказали: не треба нам ніякої реформи, нехай буде так погано, як було. – Чи згодні ви із запропонованими в Стратегії напрямами розвитку та реформуванням системи охорони здоров’я Києва? – Загалом я згоден з положеннями Стратегії, що стосуються медицини. Ось, наприклад, в плані скорочення ліжкового фонду. Насправді, його дійсно дуже багато, стільки не треба. Адже це вимагає такої кількості грошей, які можна було б перерозподілити на інші ділянки, де сьогодні треба збільшити фінансування, і це дало б позитивний результат. У той же час – це непопулярний крок. І дуже важливо – не боятися таких непопулярних кроків, а зробити їх і пережити момент, коли це буде викликати певне невдоволення людей владою на всіх рівнях. Тим більше, що гроші ці ми не втрачаємо, а перерозподіляємо. Сьогодні ми опалюємо величезну кількість незайнятих приміщень, цю ситуацію можна оптимізувати, скоротити витрати. Адже на енергоносії у нас йде, мабуть, більше половини бюджету. Це сотні мільйонів, які можна було б пустити на медикаменти, на обладнання, на харчування – тобто на те, що людина, яка приходить до лікувального закладу, зможе одразу оцінити. Що стосується лікарняних кас – це елементи переходу до ринкової економіки і до страхової медицини. Сьогодні лікарняна каса – важлива сходинка реформи. Вважаю таку новацію дуже правильною. Саме так, крок за кроком, і потрібно діяти. – Нині існує налагоджена ще з радянських часів система поліклінік, яка, може, й не ідеально, але все-таки працює. Чи не може так статися, що від неї відмовляться, тобто старе зруйнують, а нове організувати не зуміють? – Але ж ніхто і не збирається нічого руйнувати, це було б помилкою. Навпаки, створюючи сьогодні амбулаторії, намагаються зробити так, щоб люди привчилися ходити до свого сімейного лікаря. Він же, у свою чергу, буде знати кожну сім’ю як свої п’ять пальців і отримувати за це нормальні гроші. Якщо ви будете мати свого сімейного лікаря, на вас держава на рік виділятиме відповідні кошти. Цими грішми буде розпоряджатися ваш

Повинна існувати єдина база даних по всіх медзакладах. Тоді пацієнт зателефонує, і йому повідомлять: у такій@то поліклініці вас прийме такий@то лікар в такий@то час. Створити щось на зразок медичного Саll центру ні бути разом з нами, в одній системі охорони здоров’я. Існує таке поняття, як приватно-державне партнерство. Тобто бізнес треба сьогодні вливати в державу. Наприклад, бізнес хоче купити швидку допомогу для міста, але водночас хоче на цьому заробляти гроші. Таке може і повинно мати платну основу, але при приватно-державному партнерстві це буде вдвічі дешевше, ніж, наприклад, у «Борисі». Медичне приватно-державне партнерство розвинене в усьому світі. Не можна обійти увагою і проблему серцево-судинних захворювань. Адже на них припадає 60-70% всіх смертей в Україні, в місті Києві, та й в усьому світі. Слід зробити досить широким і доступним цей сегмент надання медичної допомоги, наприклад, стентування серцевих судин при гострому інфаркті міокарда. Таким чином можна суттєво зменшити смертність від цієї патології, але ж це – тисячі врятованих життів! Ну і, звичайно, якщо певні медичні послуги платні, то треба, щоб людям було зрозуміло, за що саме вони платять, і щоб вони платили не в якісь кишені, а в касу, тобто, щоб ці гроші йшли в бюджет. Також дуже важлива соціальна сфера. Адже людям все одно, що буде через 5 років, вони хочуть уже сьогодні прийти (особливо пенсіонери, які хворіють частіше) і отримати реальну допомогу. Якщо завтра розпочати реформу, вони захочуть вже завтра відчути результати. Тому треба продумати такі мо-

Головлікар Олександрівської лікарні Роман Василишин: «До Стратегії я б включив запровадження електронного запису на прийом до лікаря» сімейний лікар. Якщо ви побачите, що він нікудишній лікар, то ви з цими грішми можете перейти до іншого лікаря, якщо вважаєте, що він кращий. Таким чином, це буде стимулом для роботи лікаря, він буде мати реальні фінанси в руках, а це означає – дорожити кожним своїм пацієнтом, тому що це його гроші. А якщо він буде погано працювати, уже завтра половина пацієнтів від нього підуть. – На ваш погляд, на скільки реально реалізувати завдання, поставлені в Стратегії? – Вважаю, що всі вони реальні та розумні, їх треба уже сьогодні починати вирішувати і не боятися цього. Необхідно широко залучати ЗМІ, щоб роз’яснювати людям поставлені завдання, доводити до їхнього відома ці всі нюанси, аби населення не обурювалося, що завтра закривають якийсь медзаклад. Адже навіть якщо щось і буде скорочуватися, то гроші як і раніше залишаться в охороні здо-

вона приїжджає на виклик через півгодини, та ще з порожнім ящиком, без медикаментів, то що це за швидка допомога? Звичайно, треба приділити їй увагу за рахунок перерозподілу фінансів і попрацювати з персоналом так, щоб вони розуміли: всі знають, що це – безкоштовно і що швидка допомога в масштабі міста без проблем може приїхати за 10 хвилин, а то й раніше, на виклик і надати повноцінну медичну допомогу, не вимагаючи натомість ні шприца, ні грошей, ні ще чогось. Це вкрай важливо. Наступний серйозний момент, про який, на жаль, замовчують, – це комерційні медичні структури, з якими влада повинна співпрацювати. Існує частина населення, певний відсоток якого готовий платити за медичні послуги, притому досить великі гроші. І нічого страшного в цьому немає. Так, існують комерційні структури, вони чесно платять податки, але поки живуть самі по собі. А повин-

менти, щоб пенсіонери вже зараз отримували якісь блага. Наприклад, сьогодні з бізнесом можна домовитися й істотно знизити ціни на ряд медикаментів, скажімо, зробити соціальні прилавки в аптеках КП «Фармація». Можна навіть ввести бренд «Для киян». За домовленістю з комерсантами сьогодні ціни цілком реально зменшити на 30-40% за умови, що ми будемо їм гарантувати закупівлю в таких же обсягах, в яких закуповує місто. Тоді люди вже завтра реально відчують: ліки коштували 100 гривень, а тепер – 60, що суттєво. Також слід навести лад у сфері, яка не вимагає ніяких матеріальних затрат. Працювати з персоналом, щоб не грубили, щоб посміхалися, навести лад у приміщеннях. Існує досить багато етичних моментів, які не вимагають витрат, але видно одразу, і люди миттєво це відчують • Інтерв’ю взяла Тетяна ФЕДОРЧЕНКО


СТРАТЕГІЯ

14 ІНФРАСТРУКТУРА

РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2025 РОКУ

Вогонь, вода та іржаві труби

Уже сьогодні місто взялося за розвиток водоканальної інфраструктури

Для того щоб надовго забути про проблеми житлово-комунального господарства, місту потрібен чіткий план та чималі гроші

Житловокомунальне господарс тво є не меншою проблемою для Києва, аніж дорожні затори і пе ревантаженість громадського транспорту. За деякими парамет рами – утримання в чистоті дво рів і під’їздів, водогінні та кана лізаційні мережі – стан ЖКГ можна оцінити як плачевний, однак і це можна вирішити. Був би чіткий план, бажання змінити місто на краще і гроші. омпанія The Boston Consaltung Group (BCG), один із членів консорціуму, що розробляє «Стратегію розвитку Києва до 2025 року», дізналася думку киян про роботу ЖЕКів. Городяни виявилися незадоволеними практично усім, і їх можна зрозуміти. За словами експертів компанії BCG, модернізація системи комунального господарства міста має стати пріоритетом у реалізації Стратегії розвитку Києва. Інфраструктура – основа зростання, без надійної якісної подачі електроенергії, тепла, води важко говорити про «комфортне місто». При цьому надійна інфраструктура забезпечить комфорт не лише населенню, а й бізнесу.

К

ЕЛЕКТРИКА Споживання електрики в Києві зростає в середньому на три відсотки щороку. Це і введення в експлуатацію нових житлових будинків, і

збільшення кількості електричних приладів у будинках і організаціях. Втішає, що стан інженерної інфраструктури в частині електроенергетики плачевний, проте не катастрофічний, – чверть усіх кабельних електричних мереж експлуатується понад 30 років, а 41% трансформаторних підстанцій потребують заміни. Тариф на електроенергію майже повністю покриває витрати на виробництво і дистрибуцію, але при цьому на модернізацію мереж вже нічого не залишається. Для того, щоб модернізувати електромережі, необхідно проблизно 220 млн євро, що для міста є, на жаль, надто великою сумою.

ТЕПЛО Із забезпеченням киян теплом все набагато гірше. Стан теплових мереж можна і дійсно назвати катастрофічним: половина тепломереж і котлів, 70% теплопунктів – в експлуатації понад 30 років і вимагають заміни. Застаріле обладнання призводить в середньому до більш ніж 50 аварій на день за опалювальний сезон. При цьому тариф на теплопостачання покриває лише половину витрат (53%) на виробництво і дис-

трибуцію, а на модернізацію тепломереж потрібна воістину астрономічна сума – 1,5 млрд євро. Таких грошей у міста немає. Вихід із ситуації – у приватнодержавному партнерстві у формі концесії. Таке партнерство передбачає передання розподільчих мереж в управління приватним інвесторам. Киянам такий варіант вигідний тим, що майно не буде приватизоване, а залишиться у комунальній власності.

ВОДА І КАНАЛІЗАЦІЯ Споживання води киянами – найбільш неефективне порівняно з іншими європейськими містами. Так у Празі одна людина витрачає воду в розмірі 41 кубометр на рік, а в Києві цей показник удвічі більший! Почасти й тому, що 25% всієї поставленої населенню води губиться в самих мережах. Стан водоканальної інфраструктури теж бажає кращого, 20% водопровідних мереж і приблизно 30% каналізаційних перебувають у аварійному стані, призводячи в середньому до 50 аварій на день. Дніпровська і Деснянська водозабірні станції амортизовані майже на 70% Міський колектор амортизований

Інфраструктура – основа зростання, без надійної, якісної подачі електроенергії, тепла, води важко говорити про «комфортне місто»

повністю, Бортницька станція очищення стоків переповнена більш ніж удвічі. На реанімацію і розвиток водоканального господарства необхідно близько мільярда євро.

ЖИТЛОВЕ ГОСПОДАРСТВО Якщо порівнювати Київ з європейськими столицями за забезпеченістю житлом, то тут порівняння буде не на користь нашого міста. У нас на одну людину припадає чи не найменша кількість квадратних метрів, у Будапешті – 36 «квадратів» проти 21-го. При цьому шоста частина житлового фонду зношена мало не на половину і перебуває в аврійному стані. Ще один головний біль у киян – ліфти. Третина – в аварійному стані, і їх кількість дедалі зростає.

Комунальні ЖЕКи обслуговують три чверті житлового фонду, однак ефективність їх роботи сумнівна. Виходом із ситуації, що склалася, є передання житлових будинків в управління та обслуговування альтернативним структурам, наприклад, об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). «Реформувати відносини у комунальній сфері необхідно так, щоб власник сам вирішував, які послуги і якої якості йому потрібні. Перехід на форму, коли ми передаємо житло під контроль об’єднанню співвласників, – це найголовніше завдання, важливо створити ринок споживчих послуг», – упевнений голова КМДА Олександр Попов • Антон ПЕТРЕНКО

Георгій ГЛІНСЬКИЙ: «Пропускна здатність столичних доріг збільшиться до 2025 року втричі» Генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор» розповів «Вечірньому Києву», як столичні шляховики будуть виконувати програму стратегічного розвитку міста до 2025 року – Георгію Ярополковичу, Стратегією розвитку Києва передбачено дуже велику кількість планів по дорожньому будівницJ тву. Упораєтеся? – Сумнівів у цьому немає. Стратегією вста) новлені цифри, які є визначальними для нас, вони показують, як і що ми повинні зробити до 2025 року з вулично)дорожньою мережею столиці. Ось перша цифра: якщо взяти у нас в Києві співвідношення площі доріг до загальної території міста, то вона становить 2%. Якщо порівняти з іншими країнами, то ці цифри ко) ливаються від 4 до 11% в таких великих столи) цях, як Лондон або Париж. У Москві – близько 7%. Тому було прийнято рішення підвищити пропускну спроможність київських вулиць за рахунок збільшення площі доріг, довести її до 2015 року до 3%, а до 2025)го – до 6%.

– За рахунок чого це досягатиметься? – По)перше, за рахунок будівництва до) даткових вулиць, стоянок, а по)друге, за до) помогою спорудження розв’язок. Що стосу) ється вулиць, то, звичайно ж, всі чекають відводу з центру вантажного транспорту за рахунок продовження будівництва окружної дороги. Є зовнішня окружна дорога, яку бу) дує «Укравтодор», і є наша внутрішня Вели) ка окружна дорога, до кінця не закільцьова) на. З боку Мінського шосе вона перервана, і її потрібно довести до вулиці Богатирської, щоб перекинути туди вантажний транспорт. Можна продовжити кільцеву навіть до Обо) лонського проспекту. З іншого боку Великої окружної транспорт виходить на вулицю За) болотного, за якою спускається вниз, до Столичного шосе. Увесь транзитний тран)

спорт рухається по Столичному шосе, заби) ваючи рекреаційну зону, і через Південний міст роз’їжджається по інших напрямках – на Харків, Дніпропетровськ. Напрошується природний подальший шлях цього транспор) ту – через продовження окружної дороги. Для цього під Дніпром будуватиметься ту) нель із виходом на Бориспільську трасу в ра) йоні, як ми його називаємо, олімпійського ведмедика. Разом з насипом і естакадою це буде 19 км дороги, дуже важливої для столиці, тому що весь транзитний транспорт відразу піде і не буде захаращувати вулиці, Набережне і Столичне шосе. Крім того, планується будівництво розв’язок. У цьому році ми закінчуємо перші черги двох розв’язок – біля станції метро «Дніпро» і з проспекту Науки на Столичне

шосе. Пропускна здатність даних вузлів збільшиться як мінімум у півтора рази. Ще одна критична точка в цьому напрямку – Поштова площа, де теж буде будуватися розв’язка. У наступному році зазначені робо) ти будуть включені в план, і ми, після прове) дення Євро)2012, приступимо до реконструк) ції Поштової площі. До чемпіонату починати роботи небажано – все)таки це історична частина міста. Можна говорити також про передбачену Стратегією так звану «хордову дорогу». Мо) ва йде про дорогу від Дарницького мосту, яку можливо продовжити тунелем під ботанічним садом із виходом до вокзалу і далі, вздовж лі) нії швидкісного трамвая з виходом на окруж) ну дорогу в районі Жулянського шляхопрово) ду. Тобто це теж транзитна магістраль, по


ЯКИМ ТИ БАЧИШ КИЇВ МАЙБУТНЬОГО? ЗАПРОПОНУЙ СВОЇ ІДЕЇ www.kmv.gov.ua • тел.: 1551

ІНФРАСТРУКТУРА 15 Цього року в Києві запрацює ще одна станція метро / «Виставковий центр»

кість заторів допоможуть вуліці з одностороннім рухом, виділення пріоритетних смуг для громадського транспорту та обладнання для нього «кишень». Також фахівці пропонують обмежити в’їзд вантажних автомобілів до центру міста в години пік. Києву як місту, що стоїть на двох берегах, не вистачає мостів і тунелів. Щоб вирішити проблему із заторами, в столиці збираються побудувати кілька тунелів, чотири нових розв’язки і два мости.

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

БЕЗ ЗАТОРІВ Звільнити дороги від заторів і поліпшити транспортну інфраструктуру – одне з основних завдань, які повинен вирішити Київ до 2025 року ДОРОГИ Однією з головних міських бід жителі Києва вважають ситуа цію на дорогах. І хоча нашому місту ще далеко до Москви, що цілодобово стоїть у заторах, киянам від цього легше не стає. Тому одним з головних пунктів Стратегії стало рішен ня дорожнього питання. Роз робники проекту бачать кіль ка варіантів його рішення.

Як вважає керівник проектів компанії The Boston Consulting Group (BCG), яка розробляє проект «Стратегія розвитку Києва до 2025 р.», Сергій Перапечка, є два головних напрямки в побудові концепції розвитку транспортної системи. По-перше, посилити регулюючу роль міста в управлінні системою транспорту. Так необхідно скласти повноцінну

якій з лівого берега транспорт потрапляє від) разу ж на окружну дорогу, минаючи цен) тральні завантажені вулиці. Коли ми говоримо про Набережне шосе, на ньому є ще одна проблемна точка – біля мосту Патона. Цього року виконується про) ектування тут розв’язки, запланованої в Стратегії. Буде також побудована дорога до аеропорту «Жуляни» від вулиці Кіровоград) ської, Червонозоряного проспекту. Один з найважливіших об’єктів – Поділь) сько)Воскресенський мостовий перехід, який передбачає одночасне будівництво ав) тодороги і траси метро, що ведуть на Троє) щину. Із введенням його в експлуатацію іс) тотно полегшиться шлях автотранспорту з лівого на правий берег. У планах Стратегії – реконструкція Ленін) градської площі, де передбачено трирівневу розв’язку. З’явиться розв’язка і біля станції метро «Шулявська», вулицю Довбуша буде з’єднано з вулицею Бутлерова, проведено реконструкцію з будівництвом розв’язки на площі Шевченка, розв’язка з’явиться також із Броварського проспекту на вулицю Марини Раскової. – У яку суму все це може вилитися і де її взяти? – Суми будуть визначатися проектами і експертизою. Але однозначно: це мільярдні цифри. Однак Стратегією передбачено, що мова не йде про стовідсоткове фінансуван) ня з бюджету. Такі об’єкти, як тунелі під

транспортну схему, що призведе до впорядкування транспортних потоків. По-друге, визначити доступні обсяги фінансування – плата за проїзд, кошти бюджетів, приватні інвестиції, які й стануть основою реалістичного плану. Якщо порівнювати Київ з такими європейськими містами, як Будапешт, Варшава, Москва і Прага, то українська столиця в усьому програє їм. Так у Празі дороги займають 11% площі міста, а в Києві – всього 2%! Через це виходить, що щільність автомобілів на дорогах в Києві – одна з найвищих. Перебратися з лівого на правий берег в ранкову годину пік дуже важко, протягом дня зупиняється рух в центрі. На думку експертів, знизити кіль-

Дніпром або тунель від станції метро «Ліво) бережна» до проспекту Перемоги довжи) ною 7 км, найкраще будувати на підставі державно)приватного партнерства. Держа) ва гарантує і бере на себе ризики відшкоду) вання інвестицій, а приватний капітал інвес) тує і будує дані об’єкти, а потім повертає свої гроші за рахунок або введення плати за проїзд, або гарантії протягом 30 років покриття їхніх витрат з бюджету. Це євро) пейський досвід, який може бути застосова) ний для реалізації планів. – Нове – це, звичайно, добре. А що зі старими вулицями? – Сьогодні 85% столичних вулиць вимага) ють капітального ремонту. Існують норма) тивні терміни проведення ремонтів вулиць, і коли вони порушуються, недоремонт нако) пичується. Стратегією передбачено поліп) шення цього показника: до 2015 року він становитиме 65%, а до 2025)го – менше 15%. Досягти цього ми зможемо за рахунок збільшення фінансування ремонту доріг і ви) користання нових технологій захисту пок) риттів, модифікованих зносостійких асфаль) тобетонних сумішей, що продовжують тер) мін експлуатації магістралей. Вже цього року маємо набагато кращі показники: якщо в 2010 році на поточний ремонт виділялося 69 млн грн., то зараз ця сума наближається до 100 млн. За капітальним ремонтом співвідно) шення цих цифр 15:235. Це дасть нам мож) ливість капітально відремонтувати ті вулиці,

Не краща справа і з громадським транспортом. Найбільше, звичайно, дістається метрополітену. Пропускна здатність переходів між лініями до теперішнього часу вже вичерпана в години пік. Ключові станції, особливо «Вокзальна», працюють на повну потужність і також ледве справляються. Рішення транспортної проблеми експерти бачать у міській електричці. На думку розробників Стратегії, міська електричка зможе на 15 відсотків розвантажити ключові станції метро і пересадочні вузли. Ще одна проблема, з якою стикаються кияни, – застаріла пішохідна інфраструктура. Близько половини зупинок громадського транспорту вимагають заміни, і на це необхідно близько 1,5 млн євро. Нелегко людям орієнтуватися і в незнайомих районах. На багатьох будинках немає табличок з назвами вулиць. На дорогах відсутні покажчики напрямків. Все це вимагає в одних випадках поліпшення і заміни, а в інших – введення з нуля •

Євген Водовозов, начальник Головного управління транспорту та зв’язку КМДА:

– Однією з основних ініціатив розвитку міста в сфері транспорту Стратегією визначена «Першокласна інфраструк) тура», що має найбільший ефект у до) сягненні цілей довгострокового роз) витку, яка залучає до роботи багато галузей міського господарства. Ця ініціатива включає, насамперед, будівництво потужностей інфраструк) тури. Планується прокладання 34 км нових доріг, в першу чергу – завер) шення Окружної дороги. Головні магіс) тралі в центрі столиці будуть реконс) труйовані. З’являться транспортні розв’язки на Ленінградській, Поштовій і Харківській площах, біля мосту Пато) на. Буде закінчено будівництво Поділь) ського мостового переходу зі споруд) женням з’їзду на проспект Ватутіна. Передбачено будівництво нових ліній електротранспорту, а у верес) ні 2011 року планується закінчення будівництва кільцевої електрички з 12 станціями. У місцях найбільшої концентрації автомобілів (проспекти Броварський та Перемоги, вулиці Пушкінська і Те) рещенківська, біля станції метро «Червоний хутір» і на Великій окруж) ній дорозі) до кінця 2015 року будуть побудовані 8 паркінгів на 3167 маши) но)місць. Велику увагу приділяє Стратегія розвитку метрополітену. Зокрема, пе) редбачено продовження Куренівсько) Червоноармійської лінії до Виставко) вого центру, почнеться спорудження Подільсько)Вигурівської лінії і лінії Лі) вобережна–Осокорки. Стартують ро) боти із завершення будівництва стан) ції «Львівська брама», між станціями «Золоті ворота» та «Театральна» буде зроблений додатковий перехід, а станція «Вокзальна» поповниться другим виходом •

Антон ПЕТРЕНКО

які не ремонтувалися років 30 і більше. Маю на увазі вулицю Червоноармійську, бульва) ри Лесі Українки і Тараса Шевченка, на яких, окрім поточного та середнього ремонтів, ні) чого не робилося. – Чи вистачить для виконання всіх планів ваших потужностей? – Наші потужності в основному орієнтова) ні на поточний ремонт, утримання доріг і їх капремонт. А що стосується реконструкції та будівництва, то це давно вже виконують не комунальні підприємства, а акціонерні това) риства, які беруть участь у тендерних проце) дурах. Цих потужностей тепер всюди в Украї) ні достатньо. – Чи не змінять капремонти історичний вигляд того ж бульвару Тараса Шевченка? – Коли розглядалося питання про бульвар Тараса Шевченка, то Головархітектура зап) ропонувала дизайн)проект. Він передбачає збереження спрямовуючого існуючого пішо) хідного огородження з чавунного литва, яке історично склалося на бульварі. Його онов) лять, почистять, пофарбують, зруйновані елементи замінять, а історичний вигляд неод) мінно залишиться тим самим. Бульвар стане гарнішим, чистішим і охайнішим. – Що робити з проблемними вулицями, які неможливо розширити, наприклад, з вулицями Артема, Великою ЖитомирJ ською?

– Рішення їх пропускної спроможності – не обов’язково розширення. Адже ніхто не розширює вулиці, приміром, у Парижі чи Мадриді, в Барселоні. Потрібна просто правильна організація руху, що теж про) писано в Стратегії. Це, скажімо, автомати) зована система управління рухом, так зва) ні «розумні світлофори», що регулюють рух згідно з його інтенсивністю. Це використан) ня вулиць з одностороннім рухом, що підви) щує їх пропускну спроможність на 30% і зменшує кількість ДТП, оскільки відсутній зустрічний рух. Стратегією передбачено ви) ділення окремих смуг для руху великован) тажних автобусів, створення заїзних «ки) шень», що теж збільшить пропускну спро) можність доріг. – За «Київавтодором» – ще підземні переходи і зливна каналізація ... – Відповідно до Стратегії, зливна каналіза) ція буде модернізуватися і розширюватися, на ній будуватимуться очисні споруди в тих місцях, де зливні води скидаються в річки – Нивки, Либідь, Дніпро. Що стосується підземних переходів, то скрізь, де ми реконструюємо і капітально від) ремонтуємо вулиці, займемося і підземними переходами, обладнаємо їх пандусами, що дозволить пересуватися людям з обмежени) ми фізичними можливостями. Надземні пере) ходи обладнають ліфтами •

Кирило КАСАТКІН


СТРАТЕГІЯ

16 КУЛЬТУРА

РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2025 РОКУ

Київ як культурна долина Об’єктами культури потрібно не лише пишатися. На них можна пристойно заробляти Міська влада приходить до усві домлення того, що розвиток сучас ного міста неможливий без якісно го культурного життя. Воно забез печує не менше інвестицій, ніж пільги по оренді або хороша ін фраструктура. Але що більш важ ливо, культурне життя необхідне для позитивної репутації міста в країні і в світі, а також для патріо тизму городян. Багато киян їздять за кордон заради культурних вра жень – будь то оперна постановка у Відні, кінофестиваль у Берліні, бієнале у Венеції. Не в останню чергу такі поїздки пояснюються культурним голодом, недоліком якісних подій на батьківщині. об сучасне місто було комфортним, воно повинно бути насиченим різноманітними враженнями і заходами, щоб городянин міг сказати: «Мені подобається тут жити», а приїжджий: «Я сюди ще повернуся». У Сербії є такий літній фестиваль Exit, він починався в 2000-му як приватна ініціатива трьох студентів з міста Новий Сад. Торік там виступали Девід Гетта, Faith No More, Placebo

Щ

ВЕЧІРНІЙ КИЇВ ЩОДЕННА ВЕЧІРНЯ ГАЗЕТА КИЯН

http://www.eveningkiev.com

ДЛЯ ЦЬОГО ПРОПОНУЄТЬСЯ ЗРОБИТИ НАСТУПНІ КРОКИ: Створення інфраструктури для культурних подій Для розвитку інфраструктури потрібне залучення інвестицій через схеми державно)приватного партнерства в: 1) ремонт існуючих об’єктів, їх оновлення для відповідності вимогам нового часу (наприклад, повноцінне використання бренду кіностудії ім. Довженка і створення на її основі класте ра розвитку кіномистецтва); 2) будівництво великого багатофункціонального концертнотеат рального комплексу місткістю понад 1000 місць.

і ще близько 200 артистів. На фестиваль, який проходить біля середньовічної фортеці на березі Дунаю, приїжджають до 400 тисяч глядачів, більше половини з них – іноземці. Уряд Сербії перераховує до бюджету Exit по 400 тисяч євро на рік. Важко сказати, чи має фестиваль Exit особливу культурну цінність, але сотні тисяч бюджетних євро безумовно не проходять дарма – процвітають місцеві готелі, розвивається інфраструктура, змінюється імідж країни. Сучасні дослідники і стратеги розглядають місто як знак, що функціонує в якійсь інформаційній системі, як символ з певним культурним значенням. Київ володіє великою культурно-історичною спадщиною, проте для того, щоб стати всесвітньо визнаною культурною столицею, цього недостатньо. Необхідне створення і розвинутої інфраструктури

У столиці підростає культурне і освічене покоління

(матеріальної та інформаційної), культури, що забезпечує єдність культурного простору міста. Відповідно до проекту «Стратегія розвитку Києва до 2025 року», Київ повинен стати «Культурною долиною» – центром розвитку творчості та мистецтва світового рівня. Програма «Культурна долина» передбачає проведення різноманітних подій та заходів: національних фестивалів і свят, театралізованих фестивалів та шоу, фестивалів кіно і театру, музичних фестивалів різних напрямів, виставок квітів, кулінарних фестивалів, показів моди і аукціонів • Любов КАТАЄВА

Оновлення культурної пропозиції Для розвитку та створення нового і якісного культурного продук) ту необхідно: 1) створення «зони вільного мистецтва» для розвитку творчих талантів і залучення найкращих колективів з України та зару біжжя, а також провідних фахівців. Сучасний театр – це не тільки трупа і зал, це майданчик, на якому творять цілий ряд колективів, створюючи щось унікальне; 2) формування репертуару з урахуванням цільових аудиторій, наприклад, за рахунок створення консультативної ради з культури, що об’єднує провідних експертів і діячів культури, представників влади. Просування культурної пропозиції Сьогодні заклади культури змушені конкурувати за свого спожи) вача. Проте вже мало просто зробити гарний культурний про) дукт, треба донести інформацію про нього до потенційного ко) ристувача, а також переконати його прийти. У світі є багато прикладів успішної реалізації таких заходів: британський Tate вже давно пропонує спеціалізовані виставки для різних катего) рій відвідувачів – дітей, молоді, тонких знавців мистецтва. Музей сучасного мистецтва в Нью)Йорку активно залучає своїх відвіду) вачів через соціальні мережі Facebook і Twitter. Аналогічну прак) тику став застосовувати і московський Державний музей обра) зотворчого мистецтва ім. О. С. Пушкіна. Для популяризації ство) реного культурного продукту необхідно: 1) відкриття єдиного культурного інформаційного порталу (ін формація про події, об’єкти, потреби розвитку); 2) активне використання соціальних мереж, розсилань тощо для інформування про нові події; 3) включення культурних заходів у туристичні програми та мар шрути •

ЗАСНОВНИК:

e%mai: info@eveningkiev.com

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

Телефон: +380 (44) 239%18%34, 790%74%52/53/54

Свідоцтво серії КВ № 154173989 ПР від 15 квітня 2009 Передплатний індекс 61170 В. О. ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА:

Роман Костриця РЕДАКЦІЯ:

Адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31

Адреса для листування: 01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 8б РЕКЛАМНИЙ ВІДДІЛ:

вул. Володимирська, 51б. Тел.: +380 (44) 592%52%33, 592%52%44 ВІДДІЛ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ:

Тел.: 537%22%31, 239%18%36

Газета веде листування з читачами лише на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думка авторів не збігається з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Рукописи не рецензуються. Матеріали на такому тлі і в рубриках «Факт» і «Новини компаній» друкуються на правах реклами. Набір, верстка: Комп’ютерний центр газети «Вечірній Київ». Друк: Друкарня «Укрполіграфмедіа». Зам. 30227 • Наклад 250 000 прим. (рос.) і 250 000 прим. (укр.)

Вечірній Київ, спецвипуск - Стратегія розвитку Києва  
Вечірній Київ, спецвипуск - Стратегія розвитку Києва  

Спецвипуск газети "Вечірній Київ" присвячений старетгії розвитку Києва до 2025 року

Advertisement