Карта рослинності природного заповідника "Ґорґани" як основа фітоценотичного моніторингу

ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÉ ÁÎÒÀͲ×ÍÈÉ ÆÓÐÍÀË

Ãåîáîòàí³êà, åêîëîã³ÿ, îõîðîíà ðîñëèííîãî ñâ³òó

Ï.Ì. ÓÑÒÈÌÅÍÊÎ1, Þ.Â. ÊËÈÌÓÊ2 1 ²íñòèòóò áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè âóë. Òåðåùåíê³âñüêà, 2, Êè¿â, 01601, Óêðà¿íà 2 Ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê «Ãîðãàíè» âóë. Êîìàðîâà, 7, ì. Íàäâ³ðíà, ²âàíî-Ôðàíê³âñüêà îáë., 78400, Óêðà¿íà

ÊÀÐÒÀ ÐÎÑËÈÍÍÎÑÒ² ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀ «ÃÎÐÃÀÍÈ» ßÊ ÎÑÍÎÂÀ Ô²ÒÎÖÅÍÎÒÈ×ÍÎÃÎ ÌÎͲÒÎÐÈÍÃÓ Ê ë þ ÷ î â ³ ñ ë î â à: ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê «Ãîðãàíè», êàðòà ðîñëèííîñò³, ëåãåíäà, ñòðóêòóðà ëåãåíäè, àñîö³àö³ÿ, êîìïëåêñ àñîö³àö³é

© Ï.Ì. ÓÑÒÈÌÅÍÊÎ, Þ.Â. ÊËÈÌÓÊ, 2006

470

Ñåðåä ïðîáëåì ô³òîñîçîëî㳿 îðãàí³çàö³ÿ ìîí³òîðèíãó ðîñëèííîñò³ º ïèòàííÿì âåëèêî¿ âàãè é àêòóàëüíîñò³. ³äïîâ³äíî äî ñòàòåé 7 ³ 8 Êîíâåíö³¿ ïðî á³îëîã³÷íå ð³çíîìàí³òòÿ, Íàö³îíàëüíî¿ êîíöåïö³¿ çáåðåæåííÿ á³îð³çíîìàí³òíîñò³ Óêðà¿íà ìຠâèçíà÷èòè á³îëîã³÷í³ êîìïîíåíòè, ÿê³ ï³äëÿãàþòü ìîí³òîðèíãó, ïîë³ãîíè ìîí³òîðèíãó, ïàðàìåòðè ñòàíó àáî çðàçê³â òà á³îïðîá. Äëÿ ðîçâ’ÿçàííÿ öèõ ïèòàíü îñîáëèâå çíà÷åííÿ ìàþòü íàÿâí³ñòü íàö³îíàëüíèõ ³íñòèòóö³é, ùî ïîâèíí³ çàáåçïå÷óâàòè ð³çí³ ð³âí³ åêîëîã³÷íîãî ìîí³òîðèíãó. Çàãàëüíîíàö³îíàëüíèìè ïîë³ãîíàìè äëÿ îðãàí³çàö³¿ ìîí³òîðèíãó º, áåçïåðå÷íî, îá’ºêòè ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó, íàñàìïåðåä ïðèðîäí³ çàïîâ³äíèêè. Ãåîáîòàí³÷í³ êàðòè — îñíîâà åêîëîã³÷íîãî ìîí³òîðèíãó ðîñëèííîãî ïîêðèâó. Âîíè íå ëèøå ñèíòåçóþòü ð³çíîìàí³òíó ³íôîðìàö³þ ïðî ðîñëèííèé ïîêðèâ ïåâíî¿ òåðèòîð³¿, à é ñïðèÿþòü ðîçâ’ÿçàííþ áàãàòüîõ òåîðåòè÷íèõ ³ ïðàêòè÷íèõ ïðîáëåì. Îòðèìàíà ³íôîðìàö³ÿ ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 4

âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ ï³çíàííÿ òåðèòîð³àëüíèõ çàêîíîì³ðíîñòåé ðîçïîä³ëó, åêîëîã³÷íèõ çâ’ÿçê³â, ðîçêðèâຠäèíàì³êó ðîçâèòêó ðîñëèííîãî ïîêðèâó [2].  Óêðà¿í³ äëÿ ïåðøî¿ õâèë³ ñòâîðåííÿ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é íàéâèùîãî ðàíãó (á³îñôåðí³ çàïîâ³äíèêè, ïðèðîäí³ çàïîâ³äíèêè, íàö³îíàëüí³ ïðèðîäí³ ïàðêè) ïðîâåäåíî êàðòóâàííÿ ðîñëèííîñò³. ³äîì³ â³ò÷èçíÿí³ ãåîáîòàí³êè — Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîíêî, Ò.Ë. Àíäð³ºíêî, ß.Ï. ijäóõ, Ä.Â. Äóáèíà, Ñ.Þ. Ïîïîâè÷, Ñ.Ì. Ñòîéêî, Â.Ñ. Òêà÷åíêî òà ³í. çä³éñíèëè ãåîáîòàí³÷íå êàðòóâàííÿ òåðèòî𳿠óñ³õ á³îñôåðíèõ çàïîâ³äíèê³â Óêðà¿íè, ïðèðîäíèõ çàïîâ³äíèê³â óðñüêîãî Êðèìó, ïðèðîäíèõ çàïîâ³äíèê³â òà íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ, Óêðà¿íñüêîãî ñòåïîâîãî òà Ëóãàíñüêîãî ïðèðîäíèõ çàïîâ³äíèê³â òà ³íøèõ. Ïðîòå îñòàíí³ìè ðîêàìè äëÿ íîâîñòâîðåíèõ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ îá’ºêò³â òàê³ ðîáîòè íå ïðîâîäèëèñÿ. Íåçàêàðòîâàíèì º ³ ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê «Ãîðãàíè». Ìåòîþ íàøî¿ ðîáîòè áóëî ñêëàäàííÿ ãåîáîòàí³÷íî¿ êàðòè ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà «Ãîðãàíè» ÿê îñíîâè ìîí³òîðèíãó éîãî ðîñëèííîãî ïîêðèâó.

Ìàòåð³àëè òà ìåòîäèêà äîñë³äæåíü Âèõ³äíèì ìàòåð³àëîì ñëóãóâàëè ãåîáîòàí³÷í³ îïèñè êîð³ííî¿ òà ïîõ³äíî¿ ðîñëèííîñò³ åêîñèñòåì ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà «Ãîðãàíè». Äîñë³äæåííÿ çä³éñíþâàëèñÿ çàãàëüíîïðèéíÿòèìè ïîëüîâèìè ìåòîäàìè, ñåðåä ÿêèõ ïðîâ³äíèìè áóëè ìàðøðóòíèé òà ãåîáîòàí³÷íîãî êàðòóâàííÿ [1]. Ãåîáîòàí³÷í³ îïèñè ïðîáíèõ ä³ëÿíîê ïðîâîäèëèñÿ çà çàãàëüíîïðèéíÿòîþ ìåòîäèêîþ [7]. Äèíàì³êó ðîñëèííîñò³ ç’ÿñîâóâàëè çà äîïîìîãîþ ìåòîäó äèíàì³÷íèõ ðÿä³â. Íàçâè ñèíòàêñîí³â äàíî çà «Ïðîäðîìóñîì ðàñòèòåëüíîñòè Óêðàèíû» [5], íîìåíêëàòóðó ñèíòàêñîí³â âèùèõ ñóäèííèõ ðîñëèí — çà «Îïðåäåëèòåëåì âûñøèõ ðàñòåíèé Óêðàèíû» [4].

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü òà ¿õ îáãîâîðåííÿ Ó ï³âäåííî-çàõ³äí³é ÷àñòèí³ ²âàíî-Ôðàíê³âñüêî¿ îáë., ó Äîâáóøàíñüêèõ Ãîðãàíàõ, ó 1996 ð. áóëî îðãàí³çîâàíî ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê (ÏÇ) «Ãîðãàíè». Éîãî òåðèòîð³ÿ ñòàíîâèòü 5344 ãà ³ õàðàêòåðèçóºòüñÿ âèäîâæåíèìè õðåáòàìè ç ãîñòðèìè âåðøèíàìè, âêðèòèìè êàì’ÿíèñòèìè ðîçñèïàìè, óòâîðåíèìè ÿìíåíñüêèì ï³ñêîâèêîì, ñòð³ìêî ñïàäàþ÷èìè ï³âí³÷íî-ñõ³äíèìè òà ïîëîã³øèìè ï³âäåííî-çàõ³äíèìè ñõèëàìè. Íàéâèùîþ âåðøèíîþ º ãîðà Äîâáóøàíêà âèñîòîþ 1754 ì íàä ð. ì. ÏÇ «Ãîðãàíè» â³äçíà÷àºòüñÿ òèïîâîþ äëÿ ðàéîíó Ãîðãàí ãåîìîðôîëîã³÷íîþ áóäîâîþ, ñòðóêòóðîþ ðîñëèííîãî ïîêðèâó ³ òâàðèííîãî ñâ³òó. Ïåðåâàæàþ÷èì òèïîì ðîñëèííîñò³ º ë³ñîâèé (84 % ïëîù³), 11 % çàéìàþòü êàì’ÿíèñò³ ðîçñèïè, ðåøòó — ï³ñëÿë³ñîâ³ ëóêè. Ñåðåä ë³ñ³â äîì³íóþòü ô³òîöåíîçè ôîðìàö³¿ Piceeta abietis, íåçíà÷í³ ïëîù³ çàéíÿò³ ô³òîöåíîçàìè ôîðìàö³é Abieta albae, Fageta sylvaticae, Pineta mugi [3]. Äëÿ îòðèìàííÿ íåîáõ³äíî¿ ³íôîðìàö³¿ ùîäî ïðîñòîðîâèõ çàêîíîì³ðíîñòåé ðîçïîä³ëó ðîñëèííîñò³ ÏÇ «Ãîðãàíè» áóëî ïðîâåäåíî éîãî ãåîáîòàí³÷íå êàðòóâàííÿ.

ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 4

471

Êàðòà ðîñëèííîñò³ ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà «Ãîðãàíè». Ó ì î â í ³ ï î ç í à ÷ å í í ÿ: Piceeta abietis: 1 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum; 2 — Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae); 3 — Piceetum (abietis) hylocomiosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum, Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum, Abieto (albae)Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum; 4 — Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceetum (abietis) calamagrostidosum (arundinaceae) i Piceetum (abietis) luzulosum (sylvaticae) íà îñâ³òëåíèõ ì³ñöÿõ; 5 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceetum (abietis) luzulosum (sylvaticae); 6 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-shagnosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)hylocomiosum; 7 — Piceetum (abietis) shagnosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceeto (abietis)-Pinetum (cemdrae) sphagnosum; 8 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-polytrichosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceetum (abietis) luzulosum (sylvaticae); 9 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae); 10 — Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-polytrichosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-polytrichosum i Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae); 11 — Abieto (albae)-Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum; 12 — Piceetum (abietis) polytrichosum; Abieta albae: 13 — Fageto (sylvaticae)-Abietum (albae) dentariosum (glandulosae); Fageta sylvaticae: 14 — Acereto (pseudoplatani)-Fagetum (sylvaticae) mercurialidoso (perennis)-hylocomiosum ó êîìïëåêñ³ ç Acereto

472

ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 4

Ãåîáîòàí³÷íà êàðòà ðîñëèííîñò³ ÏÇ «Ãîðãàíè» (ðèñóíîê) ñêëàäåíà çà ìàòåð³àëàìè, ç³áðàíèìè àâòîðàìè ï³ä ÷àñ ïîëüîâèõ äîñë³äæåíü ó 2003 ð. Êàðòóâàííÿ âèêîíóâàëîñÿ ìàðøðóòíèì ìåòîäîì, çà îñíîâó âçÿòî òîïîãðàô³÷í³ êàðòè (Ì 1:25000) ³ ïëàíè ë³ñîíàñàäæåíü. Çà ¿õ äîïîìîãîþ áóëè âèáðàí³ îïòèìàëüí³ ìàðøðóòè, îòðèìàíà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ñïåö³àëüíå íàâàíòàæåííÿ ãåîáîòàí³÷íî¿ êàðòè òà óòî÷íåí³ ãåîáîòàí³÷í³ êîíòóðè. Ëåãåíäà ãåîáîòàí³÷íî¿ êàðòè ÏÇ «Ãîðãàíè» ÿâëÿº ñîáîþ ñïèñîê îäèíèöü ðîñëèííîñò³, óãðóïîâàííÿ ÿêèõ çàéìàþòü äîñòàòí³ ïëîù³, ùî äຠçìîãó êàðòóâàòè ¿õ ó ïåâíîìó ìàñøòàá³, ³ â³äîáðàæຠîñíîâíó ð³çíîìàí³òí³ñòü ðîñëèííîñò³ íà ð³âí³ êëàñèô³êàö³éíèõ îäèíèöü ð³çíîãî ðàíãó. Âîíà áàçóºòüñÿ íà åêîëîãî-ô³òîöåíîòè÷í³é êëàñèô³êàö³¿ ðîñëèííîñò³; òðàíñôîðìàö³ÿ ¿¿ â ëåãåíäó çä³éñíåíà çà òèïîëîã³÷íèì ïðèíöèïîì ³ç çàëó÷åííÿì åêîëîã³÷íèõ êðèòåð³¿â äëÿ êîíêðåòèçàö³¿ òåðèòîð³àëüíî¿ ïðèóðî÷åíîñò³ âèä³ëåíèõ òàêñîí³â [6]. Òàê(pseudoplatani)-Fagetum (sylvaticae) mercurialidosum (perennis), Acereto (pseudoplatani)-Fagetum (sylvaticae) dryopteridosum (austriacae) — íà ï³âí³÷íîìó ñõèë³ òà Fagetum (sylvaticae) oxalidosum (acetosellae) — íà ï³âäåíí³é åêñïîçèö³¿ ñõèëó; Pineta cembrae: 15 — Piceeto (abietis)-Pinetum (cembrae) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum; 16 — Piceeto (abietis)-Pinetum (cembraå) vaccinioso (myrtilli)-shagnosum ó êîìïëåêñ³ ç Piceeto (abietis)-Pinetum (cembrae) hylocomiosum; Pineta mugi: 17 — êîìïëåêñ Pinetum (mugi) sphagnosum, Pinetum (mugi) vaccinioso (myrtilli)-sphagnosum, Pinetum (mugi) rhodoccooso (vitis-idaeus)-sphagnosum, Pinetum (mugi) empetroso (nigrae)sphagnosum; 18 — ë³ñîâ³ êóëüòóðè òà ìîëîä³ ñàìîâ³äíîâëåí³ ä³ëÿíêè ë³ñó; 19 — ð³äêîë³ññÿ ÿëèíè â êîìïëåêñ³ ç ÷àãàðíèêîâèìè çàðîñòÿìè òà ëó÷íèì ð³çíîòðàâ’ÿì; 20 — êîìïëåêñ ëó÷íèõ ôîðìàö³é Nardeta strictae, Deschampsieta caespitosae, Agrostideta tenuis; 21 — êàì’ÿí³ ðîçñèïè Map of vegetation of the Nature Reserve «Horhany». S y m b o l s i n d i c a t e: Piceeta abietis: 1 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum; 2 — Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum in complex with Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae);3 — Piceetum (abietis) hylocomiosum in complex with Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)hylocomiosum, Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum, Abieto (albae)-Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum; 4 — Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)hylocomiosum in complex with Piceetum (abietis) calamagrostidosum (arundinaceae) i Piceetum (abietis) luzulosum (sylvaticae) in exposed places; 5 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)hylocomiosum in complex with Piceetum (abietis) luzulosum (sylvaticae); 6 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-shagnosum in complex with Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)hylocomiosum; 7 — Piceetum (abietis) shagnosum in complex with Piceeto (abietis)-Pinetum (caemdrae) shagnosum; 8 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-polytrichosum in complex with Piceetum (abietis) luzulosum (sylvaticae; 9 — Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum in complex with Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae); 10 — Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-polytrichosum in complex with Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-polytrichosum i Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae); 11 — Abieto (albae)-Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum; 12 — Piceetum (abietis) polytrichosum; Abieta albae: 13 — Fageto (sylvaticae)-Abietum (albae) dentariosum (glandulosae); Fageta sylvaticae: 14 — Acereto (pseudoplatani)-Fagetum (sylvaticae) mercurialidoso (perennis)-hylocomiosum in complex with Acereto (pseudoplatani)-Fagetum (sylvaticae) mercurialidosum (perennis), Acereto (pseudoplatani)Fagetum (sylvaticae) dryopteridosum (austriacae) — in northern slope and Fagetum (sylvaticae) oxalidosum (acetosellae) – in southern slope; Pineta cembrae: 15 — Piceeto (abietis)-Pinetum (caembrae) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum; 16 — Piceeto (abietis)-Pinetum (caembraå) vaccinioso (myrtilli)-shagnosum in complex with Piceeto (abietis)-Pinetum (caembrae) hylocomiosum; Pineta mugi: 17 — complex Pinetum (mugi) sphagnosum, Pinetum (mugi) vaccinioso (myrtilli)-sphagnosum, Pinetum (mugi) rhodoccooso (vitis-idaeus)-sphagnosum, Pinetum (mugi) empetroso (nigrae)sphagnosum; 18 — forest cultures and young self-restored sites of forest; 19 — light forests of spruce in complex with greasewoods and meadow forbs; 20 — complex of meadow formation Nardeta strictae, Deschampsieta caespitosae, Agrostideta tenuis; 21 — rock streams

ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 4

473

ñîíîì³÷íèé ðàíã ³ ïðîñòîðîâà âèðàæåí³ñòü ï³äðîçä³ë³â, ÿê³ ñêëàäàþòü ëåãåíäó, ð³çí³. Çà îáðàíîãî ìàñøòàáó êàðòóþòüñÿ îäèíèö³ ð³çíîãî òàêñîíîì³÷íîãî çíà÷åííÿ ³ îáñÿãó, ùî óìîæëèâëþº â³äîáðàæåííÿ âñ³º¿ ñêëàäíîñò³ ðîñëèííîãî ïîêðèâó. Îñíîâíèìè îäèíèöÿìè êàðòóâàííÿ ðîñëèííîñò³ âèñòóïàþòü àñîö³àö³¿, ÿê³ ïåðåâàæàþòü, ïðîòå ÷àñò³øå — ¿õí³ êîìá³íàö³¿ ÿê íàñë³äîê ìîçà¿÷íîãî ³ ñêëàäíîãî ðîñëèííîãî ïîêðèâó. Êîæíà îäèíèöÿ êàðòóâàííÿ îòðèìàëà ñâ³é ïîðÿäêîâèé íîìåð. Ó ðåçóëüòàò³ äð³áíîêîíòóðíîñò³ ëó÷íèõ àñîö³àö³é, ðîçìèòîñò³ ¿õí³õ ìåæ, ôëóêòóàö³éíèõ ïðîöåñ³â îñíîâíèìè êàòåãîð³ÿìè ëóê âèñòóïຠêîìïëåêñ ôîðìàö³é, ùî óòâîðþþòüñÿ ó ïîä³áíèõ åêîëîã³÷íèõ óìîâàõ. Ïîðÿä ç óãðóïîâàííÿìè ïðèðîäíî¿ ðîñëèííîñò³ ëåãåíäà â³äîáðàæຠ³ àíòðîïîãåíí³ óòâîðåííÿ — ë³ñîâ³ êóëüòóðè, ð³äêîë³ññÿ. Ëåãåíäà ãåîáîòàí³÷íî¿ êàðòè º ³íôîðìàòèâíîþ ³ ì³ñòèòü 21 íîìåð îäèíèöü êàðòóâàííÿ. ˳ñè â ëåãåíä³ ïðåäñòàâëåí³ 16 íîìåðàìè. Ïàí³âíèìè ó ïðèðîäíîìó çàïîâ³äíèêó çà ïëîùåþ òà ð³çíîìàí³òíèìè â öåíîòè÷íîìó â³äíîøåíí³ º ë³ñè ôîðìàö³¿ Piceeta abietis, ïðåäñòàâëåíî¿ ó ëåãåíä³ 12 íîìåðàìè. Íàéïîøèðåí³ø³ — ô³òîöåíîçè àñîö³àö³¿ Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum (1) òà ¿¿ êîìïëåêñè ç ³íøèìè àñîö³àö³ÿìè (3, 5, 6, 9). Ô³òîöåíîçè ö³º¿ àñîö³àö³¿ òðàïëÿþòüñÿ çäåá³ëüøîãî íà õîëîäíèõ ³ âîëîãèõ ï³âí³÷íèõ ³ ï³âí³÷íîñõ³äíèõ ñõèëàõ ð³çíèõ ã³ïñîìåòðè÷íèõ ð³âí³â òà êðóòîñò³. Ôîðìóþòüñÿ âîíè íà êàì’ÿíèñòèõ ìàëîïîòóæíèõ ð³çíîãî ñòóïåíÿ îï³äçîëåíèõ áóðîçåìíèõ òà ñêåëÿñòèõ íåäîðîçâèíóòèõ ´ðóíòàõ. Äëÿ íèõ õàðàêòåðíèé îäíîâèäîâèé äåðåâîñòàí ³ç Picea abies (L.) Karst., ÿêîìó âëàñòèâà ð³çíîâ³êîâ³ñòü, äîáðå âèðàæåíà äèôåðåíö³àö³ÿ ñòîâáóð³â çà ä³àìåòðîì ³ âèñîòîþ, à ç³ìêíóò³ñòü êðîí ð³äêî ïåðåâèùóº 0,8. Âèñîòà 60—70-ð³÷íèõ äåðåâ ñòàíîâèòü 15—18 ì, ä³àìåòð ñòîâáóð³â — 18—20 ñì, ïðîäóêòèâí³ñòü ²²²—²V áîí³òåòó.  ÿðóñ³ ï³äë³ñêó ïîîäèíîêî çðîñòຠSorbus aucuparia L. Çàãàëüíå ïðîåêòèâíå ïîêðèòòÿ òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó — 65—70 %. Éîãî ôëîðèñòè÷íèé ñêëàä íåáàãàòèé, îñíîâíèé ôîí óòâîðþº Vaccinium myrtillus L. (60— 65 %), äî ÿêî¿ äîì³øóþòüñÿ Lycopodium annotinum L. (1—2 %), Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror., Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin, L. luzuloides (Lam.) Dandy et Wilmott, Oxalis acetosella L., Calamagrostis arundinacea (L.) Roth. Ó âèñîêîã³ðíèõ ðîñëèííèõ ñìóãàõ òðàïëÿºòüñÿ Phegopteris connectilis (Michx.) Watt, Homogyne alpina (L.) Cass., Soldanella hungarica Simonk., Calamagrostis villosa (Chaix.) J.F. Gmel. Äîáðå ðîçâèíóòèé ÿðóñ ìîõ³â ³ç ïîêðèòòÿì 90—95 %. Ïàí³âíèìè âèäàìè º Dicranum polysetum Sw., D. scoparium Hedw., Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt., Rhytidiadelphus triquetrus (Hedw.) Warnst., Hylocomium splendens (Hedw.) B.S.G. Óçäîâæ ñõ³äíî¿ ìåæ³ ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà íà çíà÷íèõ ïëîùàõ ó âåðõí³õ ÷àñòèíàõ ñõèë³â ã³ð ñôîðìóâàâñÿ êîìïëåêñ àñîö³àö³é Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum ç Piceetum (abietis) luzulosum (sylvaticae) (5). Ô³òîöåíîçè îñòàííüî¿ àñîö³àö³¿ òðàïëÿþòüñÿ òóò ïîð³âíÿíî ÷àñòî ñåðåä ìàñèâ³â ïåðøî¿, àëå íå çàéìàþòü âåëèêèõ ïëîù. Âîíè ôîðìóþòüñÿ íà äîáðå ðîçâèíóòèõ, 474

ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 4

äîñèòü ùåáåíèñòèõ îãëåºíèõ áóðîçåìíèõ ´ðóíòàõ. Õàðàêòåðíîþ îçíàêîþ öèõ ìîíîäîì³íàíòíèõ ô³òîöåíîç³â º ð³çíîâ³êîâ³ñòü äåðåâîñòàí³â, ùî çàáåçïå÷óº ¿õíþ á³îëîã³÷íó ñò³éê³ñòü. Piceà abies ðîñòå çà ²²—²²² áîí³òåòîì, ó â³ö³ 80— 100 ðîê³â äîñÿãຠ22—25 ì, ìຠç³ìêíóò³ñòü êðîí 0,6—0,8. Ó ÿðóñ³ äåðåâîñòàíó çð³äêà çðîñòຠPinus cembra L. Ó ï³äë³ñêó ïîîäèíîêî òðàïëÿþòüñÿ Sorbus aucuparia, Rubus idaeus L., Lonicera nigra L. Çàãàëüíå ïðîåêòèâíå ïîêðèòòÿ òðàâîñòîþ ñòàíîâèòü 70—80 %. ÏåðåâàæຠLuzula sylvatica (60—65 %), ç ïîêðèòòÿì 1—5 % çðîñòàþòü ïàïîðîò³ — Athyrium filix-femina (L.) Roth, Dryopteris austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell., D. carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs, D. filix-mas (L.) Schott, Phegopteris connectilis, ïîîäèíîê³ Oxalis acetosella, Homogine alpina, Soldanella hungarica, Ranunculus lanuginosus L. Ó ï³âí³÷í³é ÷àñòèí³ ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà, äå íàéêðóò³øèìè º ñõèëè ã³ð òà íàéêðàùå çáåðåæåíèìè – åêîñèñòåìè, ñôîðìóâàëèñÿ ô³òîöåíîçè àñîö³àö³é Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum (2) òà Abieto (albae)-Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum (11), à òàêîæ ¿õí³é êîìïëåêñ ç àñîö³àö³ºþ Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum (9), à íà îñâ³òëåíèõ ì³ñöÿõ — ç Piceetum (abietis) calamagrostidosum (arundinaceae) i Piceetum (abietis) luzulosum (sylvaticae) (4). Äåðåâîñòàí ñôîðìîâàíèé Piceà abies ç ïîâíîòîþ 0,6—0,8, à â áàãàòøèõ åêîòîïàõ — ³ç ñï³âäîì³íóâàííÿì Abies alba Mill. Âèñîòà 80-ð³÷íèõ äåðåâ — 18—20 ì. Ó ï³äë³ñêó ïîîäèíîêî çðîñòàþòü Sorbus aucuparia, Rubus idaeus, Rosa pendulina L. Çàãàëüíå ïðîåêòèâíå ïîêðèòòÿ òðàâ’ÿíîãî ÿðóñó âèñîêå — 70—75 %. ÏåðåâàæຠDryopteris austriaca (45— 50 %), ç ïîêðèòòÿì 5—10 % çðîñòàþòü Calamagrostis arundinaceae, Oxalis acetosella, Vaccinium myrtillus, ïîîäèíîêî òðàïëÿþòüñÿ Homogine alpina Luzula sylvatica, L. lusuloides, Gentiana asclepiadea L., Mercurialis perennis L., Phegopteris connectilis, Lycopodium annotinum, Senecio fuchsii C.C. Gmel., Doronicum austriacum Jacq. òà ³íø³. Ìîõîâèé ÿðóñ ç ïîêðèòòÿì 80—85 % óòâîðþþòü çäåá³ëüøîãî Dicranum polysetum Sw., D. scoparium, Pleurozium schreberi, Hylocomium splendens, Polytrichum strictum Brid., P. formosum Hedw. Ïîäåêóäè ìîõîâèé ïîêðèâ íå âèðàæåíèé. Ó ï³âäåíí³é ÷àñòèí³ ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà, â óìîâàõ íèæ÷èõ ã³ïñîìåòðè÷íèõ ð³âí³â, íà âèð³âíÿíèõ àáî ñëàáî õâèëÿñòèõ ä³ëÿíêàõ ç íàäì³ðíî âîëîãèìè ´ðóíòàìè ñôîðìóâàëèñÿ ô³òîöåíîçè àñîö³àö³¿ Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-polytrichosum, ÿê³ òóò òðàïëÿþòüñÿ â êîìïëåêñ³ ç àñîö³àö³ÿìè Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-polytrichosum i Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae) (10). ³ä ïîïåðåäíüî¿ àñîö³àö³¿ âîíè â³äð³çíÿþòüñÿ âèùîþ ïðîäóêòèâí³ñòþ äåðåâîñòàíó (²²—²²² áîí³òåò) òà ÷³òê³øîþ ñòðóêòóðîâàí³ñòþ ô³òîöåíîç³â. Ó ìîõîâîìó ÿðóñ³ (100 %) ïåðåâàæàþòü âèäè ðîäó Polytrichum Hedw. (P. commune Hedw., P. formosum, P. strictum Brid.) ç ó÷àñòþ (äî 5 %) âèä³â Sphagnum. Íà íåâåëèêèõ ä³ëÿíêàõ ñòð³ìêèõ äóæå êàì’ÿíèñòèõ ñõèë³â, ´ðóíòîâèé ïîêðèâ ÿêèõ ïðåäñòàâëåíèé òàê çâàíèìè ï³äâ³ñíèìè ´ðóíòàìè, ùî òîíêèì øàðîì (10—15 ñì) âêðèâàþòü ïîâåðõíþ ñêåëü, ñôîðìóâàëèñÿ ô³òîöåíîçè ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 4

475

àñîö³àö³¿ Piceetum (abietis) hylocomiosum, ùî òðàïëÿþòüñÿ ó êîìïëåêñ³ ç àñîö³àö³ÿìè Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum, Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum, Abieto (albae)-Piceetum (abietis) dryopteridoso (austriacae)-hylocomiosum (3). ¯õí³é äåðåâîñòàí ñåðåäíüîïîâíîòíèé (0,6), ïðîñòî¿ áóäîâè (10ßë), áîí³òåò ²V. Ó â³ö³ 80 ðîê³â ÿëèíà äîñÿãຠâèñîòè 14—16 ì. Ó ÿðóñ³ ï³äë³ñêó ïîîäèíîêî òðàïëÿþòüñÿ Sorbus aucuparia, Sambucus racemosa L. Ó íàçåìíîìó ïîêðèâ³ îñíîâíèé ôîí óòâîðþþòü ìîõè (80—100 %) — Dicranum polysetum, D. scoparium, Pleurozium schreberi, Rhytidiadelphus triquetrus, Hylocomium splendens, Polytrichum formosum, P. strictum. Äî íèõ ïîîäèíîêî äîì³øóþòüñÿ Vaccinium myrtillus, Lycopodium annotinum L., Rhodococcum vitis-idaea, Solidago virgaurea L., Luzula lusuloides, Dryopteris cartusiana. Ó âèñîêîã³ð’¿ ë³ñîâîãî ïîÿñó íà îáìåæåíèõ çà ïëîùåþ ä³ëÿíêàõ ç êèñëèìè òîðô’ÿíèñòî-áîëîòíèìè ´ðóíòàìè çðîñòàþòü ô³òîöåíîçè àñîö³àö³¿ Piceetum (abietis) shagnosum. Âîíè ñóö³ëüí³, ì³ñöÿìè ìîçà¿÷íî ÷åðãóþòüñÿ ç óãðóïîâàííÿìè àñîö³àö³¿ Piceeto (abietis)-Pinetum (cemdrae) shagnosum (7). Piceà abies ðîñòå çà ²V—V áîí³òåòîì ³ ôîðìóº ìàëîïðîäóêòèâí³ äåðåâîñòàíè ³ç ç³ìêíåí³ñòþ êðîí 0,4—0,5, ó â³ö³ 80—100 ðîê³â äîñÿãຠ13—15 ì.  ÿðóñ³ äåðåâîñòàíó çð³äêà òðàïëÿºòüñÿ Pinus cembra L. (5ßë5Ñ.ê). Ïîêðèòòÿ ñôàãíîâèõ ìîõ³â — 100 %. Íà ¿õíüîìó ôîí³ çðîñòàþòü Vaccinium myrtillus, Eriophorum vaginatum L. (ïî 1— 2 %), ïîîäèíîêî — Lycopodium annotinum L., Rhodococcum vitis-idaea, Epilobium palustre L. òà ³íø³. Óçäîâæ ïîòîê³â, íåâåëèêèõ ð³÷îê â óìîâàõ íàäì³ðíî¿ âîëîãîñò³ òà íà òîðô’ÿíèñòèõ ´ðóíòàõ ñôîðìóâàëèñÿ ô³òîöåíîçè àñîö³àö³é Piceetum (abietis) polytrichosum (12) ³ Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-shagnosum (6).  åâòðîôíèõ åäàôîòîïàõ íà ñåðåäí³õ òðàíñåëþâ³àëüíèõ ä³ëÿíêàõ ñõèë³â ó ï³âí³÷í³é ÷àñòèí³ äîñë³äæóâàíî¿ òåðèòî𳿠ñôîðìóâàëèñÿ ô³òîöåíîçè àñîö³àö³¿ Fageto (sylvaticae)-Abietum (albae) dentariosum (glandulosae) (13). Äåðåâîñòàí (6ßëö4Áê) âèñîêîïðîäóêòèâíèé, ²à—² áîí³òåòó ³ç ç³ìêíåí³ñòþ êðîí 0,6—0,7.

Abies alba ó â³ö³ 140—150 ðîê³â äîñÿãຠâèñîòè 38—40 ì, à Fagus sylvatica — 38 ì. Ïîîäèíîêî çðîñòàþòü Acer pseudoplatanus L. ³ Piceà abies. ϳäë³ñîê â³äñóòí³é. Òðàâîñò³é ñåðåäíüîãóñòèé (35—40 %) ç ïåðåâàæàííÿì Dentaria glandulosa Waldst. et Kit. (15—25 %). Ïîîäèíîêèìè º Athyrium filix-femine, Oxalis acetosella, Phegopteris connectilis, Calamagrostis arundinacea, Galeobdolon luteum Huds., Dryopteris austriaca, Prenanthes purpurea L., Mycelis muralis (L.) Dumort. òîùî. Áóêîâ³ ë³ñè (Fageta sylvaticae) çàéìàþòü äóæå îáìåæåí³ ïëîù³ ó ï³âí³÷í³é ÷àñòèí³ ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà. Âîíè çðîñòàþòü íà îï³äçîëåíèõ áóðîçåìàõ, ñôîðìîâàíèõ íà ìàëîïîòóæíèõ áåçêàðáîíàòíèõ åëþâ³àëüíî-äåëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ. Íà òàê³é ìàë³é ïëîù³ ñôîðìóâàëîñÿ ÷îòèðè àñîö³àö³¿: Acereto (pseudoplatani)-Fagetum (sylvaticae) mercurialidoso (perennis)-hylocomiosum, Acereto (pseudoplatani)-Fagetum (sylvaticae) mercurialidosum (perennis), Acereto (pseudoplatani)-Fagetum (sylvaticae) dryopteridosum (austriacae) (ï³âí³÷íèé ñõèë), Fagetum (sylvaticae) oxalidosum (acetosellae) (ï³âäåííèé ñõèë), äå ïåðåâàæຠïåðøà àñîö³àö³ÿ. Ïîð³âíÿíî íåâåëèê³ ïëîù³ ô³òîöåíîç³â öèõ àñîö³àö³é òà ¿õ 476

ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 4

ìîçà¿÷íå ðîçòàøóâàííÿ óñêëàäíþº ¿õ êàðòóâàííÿ â çàäàíîìó ìàñøòàá³, òîìó â ëåãåíäó êàðòè âêëþ÷åíî ¿õí³é êîìïëåêñ (14). Ô³òîöåíîçè ïîøèðåí³ â íèæí³é ñìóç³ ë³ñ³â ³ çàéìàþòü çäåá³ëüøîãî òðàíñåëþâ³àëüí³ ³ òðàíñàêóìóëÿòèâí³ ì³ñöåïîëîæåííÿ, ´ðóíòè ÿêèõ çáàãà÷óþòüñÿ çà ðàõóíîê íàäõîäæåííÿ äîäàòêîâîãî äð³áíîçåìó òà ì³íåðàëüíèõ ðå÷îâèí ç âèùèõ ÷àñòèí ñõèë³â. Äåðåâîñòàí (8Áê2ßâ) ²² áîí³òåòó ç ñåðåäíüîþ ç³ìêíóò³ñòþ 0,7—0,8. Áóê ó çð³ëèõ íàñàäæåííÿõ (80—100 ðîê³â) âèðîñòຠäî 25 ì, à â ìîëîäèõ (20—30 ðîê³â) — äî 18 ì. Âîíè õàðàêòåðèçóþòüñÿ ôëîðèñòè÷íî â³äíîñíî áàãàòèì òðàâ’ÿíèì ÿðóñîì ç äîñèòü âèñîêèì (60—65 %) ïðîåêòèâíèì ïîêðèòòÿì. Ïàíóº Mercurialis perennis (40—50 %), ïîîäèíîêî çðîñòàþòü Lunaria rediviva L., Galeobdolon luteum, Dentaria glandulosa, D. bulbifera L., Lamium purpureum L., Athyrium filix-femina, Dryopteris austriaca, Polystichum aculeatum (L.) Roth, Phegopteris connectilis. Òåðèòîð³àëüíà áëèçüê³ñòü ÿëèíîâèõ ë³ñ³â çóìîâëþº òàêîæ íàÿâí³ñòü ñóïóòíèê³â ÿëèíè: Oxalis acetosella, Ñystopteris sudetica A. Br. et Milde, Lusula sylvatica. Äîáðå ðîçâèíåíèé ìîõîâèé ÿðóñ (80—90 %). ˳ñè Pineta cembrae (15, 16) ó ñó÷àñíîìó ðîñëèííîìó ïîêðèâ³ ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà çàéìàþòü íåçíà÷íó ïëîùó. Òðàïëÿþòüñÿ ñïîðàäè÷íî ó âåðõí³õ ÷àñòèíàõ ã³ð ó âèãëÿä³ íåâåëèêèõ ä³ëÿíîê ó íàéá³ëüø îë³ãîòðîôíèõ óìîâàõ íà êàì’ÿíèñòèõ ñëàáî âèâ³òðþâàíèõ ðîçñèïèùàõ ÿìíåíñüêîãî ï³ñêîâèêó. Äåðåâîñòàíè (5Ñ.ê5ßë) òóò íèçüêîïðîäóêòèâí³ (²V—V áîí³òåò), ñåðåäíüîç³ìêíóò³ (0,6— 0,7) ³ ñêëàäàþòüñÿ ³ç Pinus cembra òà Picea abietis. Ñîñíà êåäðîâà çà öèõ óìîâ õàðàêòåðèçóºòüñÿ çíà÷íîþ äîâãîâ³÷í³ñòþ (äî 100—120 ðîê³â). Ïðèðîäíå ïîíîâëåííÿ Pinus cembra â³äáóâàºòüñÿ çàäîâ³ëüíî. Ó ãóñòîìó ÷àãàðíèêîâîìó ÿðóñ³ ç çàãàëüíèì ïîêðèòòÿì 60—80 % äîì³íóº Vaccinium myrtillus (45—55 %), äî ÿêî¿ äîì³øóþòüñÿ Rhodococcum vitis-idaea (10—15 %), Homogine alpine, Lusula sylvatica, Melampyrum herbichii Woloszcz., Lycopodium annotinum, Empetrum nigrum L. Äîáðå ðîçâèíóòèì º ìîõîâèé ÿðóñ. Íà äðåíîâàíèõ ä³ëÿíêàõ éîãî ôîðìóþòü çåëåí³ ìîõè ç äîì³íóâàííÿì Pleurocium schreberi (90 %). Íà êàì’ÿíèñòèõ ðîçñèïèùàõ ç ïîãàíèì äðåíàæåì (íåêðóò³ ñõèëè äî 5 °) óëàìêè ï³ñêîâèêó âêðèò³ ñôàãíîâèì ìîõîì, ÿêèé óòâîðþº ñóö³ëüí³ ïîäóøêè çàâòîâøêè äî 25 ñì. Çàðîñò³ Pineta mugi º òèïîâèì êîìïîíåíòîì ðîñëèííîñò³ âèñîêîã³ð’ÿ ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà ³ òðàïëÿþòüñÿ ó ïðèâåðøèííèõ ÷àñòèíàõ ñõèë³â òà íà ãðåáåíÿõ õðåáò³â, çàéìàþ÷è çíà÷í³ ïëîù³. Ôîðìàö³ÿ ïðåäñòàâëåíà àñîö³àö³ÿìè Pinetum (mugi) sphagnosum, Pinetum (mugi) vaccinioso (myrtilli)-sphagnosum, Pinetum (mugi) rhodoccooso (vitis-idaeus)-sphagnosum, Pinetum (mugi) empetroso (nigrae)-sphagnosum, ÿê³ ÷åðåç ìîçà¿÷í³ñòü ¿õ òðàïëÿííÿ â ëåãåíäó êàðòè âêëþ÷åíî ÿê êîìïëåêñ (17). Pinus mugo Turra çàââèøêè 2 ì óòâîðþº ñóö³ëüí³ (0,9— 1,0) ôëîðèñòè÷íî á³äí³ ô³òîöåíîçè, ùî ñôîðìóâàëèñÿ íà ãëèáîêèõ òîðôîâèùàõ. Ó ïîêðèâ³ ïàíóþòü Empetrum nigrum (15—20 %) àáî Vaccinium myrtillus (20—40 %), ÷è Rhodococcum vitis-idaea (15—20 %). Ó ñóö³ëüíîìó ìîõîâîìó ïîêðèâ³ ïåðåâàæàþòü Sphagnum capillifolium (Ehrh.) Hedw., S. magellanicum Brid., S. quinquefarium (Lindl.) Warnst., S. russowii Warnst. Íà äåùî ñóõ³øèõ ä³ëÿíêàõ çíà÷íîþ º äîì³øêà Polytrichum commune.

ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 4

477

Ó öåíòðàëüí³é ÷àñòèí³ ÏÇ «Ãîðãàíè» íàéâèù³ ã³ïñîìåòðè÷í³ ð³âí³ çàéìàþòü êàì’ÿíèñò³ ðîçñèïè (21), âêðèò³ ò³ëüêè ëèøàéíèêàìè (Cladonia marcoceras (Delise) Hav., C. rangiferrina Web., Cladina arbuszcula ssp.mitis (Sandst) Ruoss, Cetraria islandica (L.) Ach., Rhyzocarpon geographicum (L.) DC., âèä³â Lecanora ³ Lantoparmelia òîùî). Íåâ³ä’ºìíîþ ÷àñòèíîþ ëàíäøàôò³â ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà º ëóêè ë³ñîâîãî ïîÿñó, ïðåäñòàâëåí³ êîìïëåêñîì ôîðìàö³é Nardeta strictae, Deschampsieta caespitosae, Agrostideta tenuis (20). Ëó÷í³ ô³òîöåíîçè â³äçíà÷àþòüñÿ âèñîêèì ïðîåêòèâíèì ïîêðèòòÿì (80—90 %). Ó ôëîð³ áàãàòî ëó÷íèõ âèä³â ç øèðîêèì àðåàëîì, ë³ñîâèõ òà ìîíòàííèõ âèä³â — òàêèõ ÿê Arnica montana L., Phyteuma spicatum L., Viola declinata Wald st. et Kit., Hieracium auranthiacum L. òà ³íø³. ϳâäåííà ÷àñòèíà äîñë³äæóâàíî¿ òåðèòî𳿠çà îðîãðàô³÷íèìè óìîâàìè ïðîñò³øà â³ä ï³âí³÷íî¿, äóæå ñêëàäíî¿ çà öèì ïîêàçíèêîì. Òîìó òóò ³ñòîòíèé âïëèâ íà ðîñëèííèé ïîêðèâ òåðèòî𳿠çàïîâ³äíîãî ìàñèâó â íåäàëåêîìó ìèíóëîìó ñïðàâëÿâ àíòðîïîãåííèé ôàêòîð, íåãàòèâíà ä³ÿ ÿêîãî ïðèïèíèëàñÿ ëèøå ç ââåäåííÿì çàïîâ³äíîãî ðåæèìó. Íà ì³ñö³ ñóö³ëüíèõ ðóáîê ñòâîðåíî âåëèê³ ìàñèâè ë³ñîâèõ êóëüòóð ³ç ÿëèíè ºâðîïåéñüêî¿ (18). Íèí³ öå íàñàäæåííÿ ð³çíîãî â³êó ñòâîðåííÿ — àæ äî ÷àñó â³äíîâëåííÿ â íèõ ïðèðîäíîãî òðàâ’ÿíîãî ïîêðèâó. Îêðåìèì êîíòóðîì âèä³ëåíî âèñîêîã³ðí³ ð³äêîë³ññÿ ÿëèíè â êîìïëåêñ³ ç ÷àãàðíèêîâèìè çàðîñòÿìè òà ëó÷íèì ð³çíîòðàâ’ÿì (19). Òàêèì ÷èíîì, ðîñëèíí³ñòü ÏÇ «Ãîðãàíè» â³äçíà÷àºòüñÿ ñèíòàêñîíîì³÷íîþ ð³çíîìàí³òí³ñòþ — â³ä óãðóïîâàíü áóêîâèõ ë³ñ³â äî ëèøàéíèêîâî¿ ðîñëèííîñò³ êàì’ÿíèõ ðîçñèï³â íàéâèùèõ ã³ïñîìåòðè÷íèõ ð³âí³â. Ó ö³ëîìó ðîñëèíí³ñòü ìàëî çì³íåíà, ëèøå â ï³âäåíí³é ÷àñòèí³ âîíà çàçíàëà àêòèâíîãî ãîñïîäàðñüêîãî âïëèâó. Ô³òîöåíîòè÷íîþ îñîáëèâ³ñòþ ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà º òåðèòîð³àëüíå ïåðåâàæàííÿ óãðóïîâàíü ôîðìàö³¿ Piceeta abietis, çíà÷í³ ïëîù³ ðàðèòåòíèõ ô³òîöåíîç³â Pineta cembrae òà Pineta mugi. Ñòâîðåíà ãåîáîòàí³÷íà êàðòà ç ïîÿñíþâàëüíèì òåêñòîì äî íå¿ íèí³ º íàéá³ëüø äåòàëüíîþ îãëÿäîâîþ êàðòîþ ðîñëèííîñò³ ÏÇ «Ãîðãàíè». Âîíà ñëóãóâàòèìå òî÷êîþ â³äë³êó ñïîñòåðåæåíü çà ðåçåðâàòîãåííèìè çì³íàìè ðîñëèííîãî ïîêðèâó çà óìîâ çàïîâ³äíîãî ðåæèìó.

1. Ãðèáîâà Ñ.À., Èñà÷åíêî Ò.È. Êàðòèðîâàíèå ðàñòèòåëüíîñòè â ñúåìî÷íûõ ìàñøòàáàõ // Ïîëåâàÿ ãåîáîòàíèêà. — Ë.: Íàóêà, 1972. — Ò. 4. — Ñ. 137—330.

2. Äèäóõ ß.Ï., Åðåìåíêî Ë.Ï., Êóêîâèöà Ã.Ñ., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. Êðóïíîìàñøòàáíàÿ ãåîáîòàíè÷åñêàÿ êàðòà êàê ìîäåëü äëÿ èçó÷åíèÿ àíòðîïîãåííûõ ñóêöåññèé ðàñòèòåëüíîñòè // Ãåîáîòàíè÷. êàðòîãðàô. – Ë.: Íàóêà, 1984. – Ñ. 25—33.

3. Çàïîâ³äíèêè ³ íàö³îíàëüí³ ïðèðîäí³ ïàðêè Óêðà¿íè / ̳íåêîáåçïåêè Óêðà¿íè. — Ê.: Âèùà øê., 1999. — 232 ñ.

4. Îïðåäåëèòåëü âûñøèõ ðàñòåíèé Óêðàèíû / Äîáðî÷àåâà Ä.Í., Êîòîâ Ì.È., Ïðîêóäèí Þ.Í. è äð. — Êèåâ: Íàóê. äóìêà, 1987. — 548 ñ.

5. Ïðîäðîìóñ ðàñòèòåëüíîñòè Óêðàèíû / Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð., Äèäóõ ß.Ï., Äóáûíà Ä.Â. è äð. — Êèåâ: Íàóê. äóìêà, 1987. — 272 ñ.

478

ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 4

6. Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð., Îñû÷íþê Â.Â., Àíäðèåíêî Ò.Ë. Ãåîãðàôèÿ ðàñòèòåëüíîãî ïîêðîâà Óêðàèíû. — Êèåâ: Íàóê. äóìêà, 1982. — 288 ñ.

7. ßðîøåíêî Ï.Ä. Ãåîáîòàíèêà. — Ì.; Ë.: Èçä-âî ÀÍ ÑÐÑÐ, 1961. — 263 ñ. Ðåêîìåíäóº äî äðóêó Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîíêo

Íàä³éøëà 13.04.2006

Ï.Ì. Óñòèìåíêî1, Þ.Â. Êëèìóê2 1 2

Èíñòèòóò áîòàíèêè èì. Í.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðàèíû, ã. Êèåâ Ïðèðîäíûé çàïîâåäíèê «Ãîðãàíû», ã. Íàäâèðíà, Èâàíî-Ôðàíêîâñêàÿ îáë.

ÊÀÐÒÀ ÐÀÑÒÈÒÅËÜÍÎÑÒÈ ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÇÀÏÎÂÅÄÍÈÊÀ «ÃÎÐÃÀÍÛ» ÊÀÊ ÎÑÍÎÂÀ ÔÈÒÎÖÅÍÎÒÈ×ÅÑÊÎÃÎ ÌÎÍÈÒÎÐÈÍÃÀ Âïåðâûå ñîñòàâëåíà êàðòà ðàñòèòåëüíîñòè ïðèðîäíîãî çàïîâåäíèêà «Ãîðãàíû». Ëåãåíäà êàðòû ñîñòîèò èç 21 íîìåðà. Îíà îñíîâûâàåòñÿ íà ýêîëîãî-ôèòîöåíîòè÷åñêîé êëàññèôèêàöèè, å¸ òðàíñôîðìàöèÿ â ëåãåíäó îñóùåñòâëåíà ïî òèïîëîãè÷åñêîìó ïðèíöèïó. Äàíû îáùèå áîòàíèêî-ãåîãðàôè÷åñêèå ñâåäåíèÿ îá îñíîâíûõ ñèíòàêñîíàõ ðàñòèòåëüíîñòè òåððèòîðèè èññëåäîâàíèé, ïîêàçàíà èõ ñâÿçü ñ âåäóùèìè ôàêòîðàìè ñðåäû. Äåëàåòñÿ âûâîä î òîì, ÷òî ðàñòèòåëüíîñòü ÿâëÿåòñÿ ñèíòàêñîíîìè÷åñêè ðàçíîîáðàçíîé, ìàëîíàðóøåííîé, ñ ïðåîáëàäàíèåì ôèòîöåíîçîâ ôîðìàöèè Piceeta abietis.  íàñòîÿùåå âðåìÿ ïðåäëîæåííàÿ ãåîáîòàíè÷åñêàÿ êàðòà ñ ïîÿñíèòåëüíûì òåêñòîì ê íåé ÿâëÿåòñÿ íàèáîëåå äåòàëüíîé îáçîðíîé êàðòîé ðàñòèòåëüíîñòè ÏÇ «Ãîðãàíû» è ìîæåò ñëóæèòü îñíîâîé ìîíèòîðèíãà å¸ ðåçåðâàòîãåííûõ ñìåí. Ê ë þ ÷ å â û å ñ ë î â à: ïðèðîäíûé çàïîâåäíèê «Ãîðãàíû», êàðòà ðàñòèòåëüíîñòè, ëåãåíäà, ñòðóêòóðà ëåãåíäû, àññîöèàöèÿ, êîìïëåêñ àññîöèàöèé P.M. Ustymenko1, Yu.V. Klymuk2 1 2

M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv The Nature Reserve «Horhany», Nadvyrna, Ivano-Frankivsk Region

A MAP OF VEGETATION OF HORHANY NATURE RESERVE AS A BASIS OF PHYTOCOENOTIC MONITORING The map of vegetation of Horhany Nature Reserve has been charted for the first time. A legend of the vegetation map consists of 21 numbers. It is based on ecologo-phytocoenotic classification, its transformation into the legend is made on the basis of the typological principle. General botanical and geographical information about main syntaxa of vegetation in the studied area, their connection with main environmental factors are represented. It is concluded that the vegetation is syntaxonomically diverse, slightly disrupted, with predominance of phytocoenoses of formation Piceeta abietis. The proposed geobotanical map with the explanation text is the most detailed survey map of vegetation of Horhany Nature Reserve and would be used as a basis of monitoring of its reserve-caused changes.

K e y w o r d s: Horhany Nature Reserve, vegetation map, legend, legend structure, association, complex of associations

ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 4

479