Issuu on Google+

н е з а л е ж н и й

к у л ьт у р о л о г i ч н и й

ч а с о п и с

R U B

П

Р

И

Л

А

Д

Д

Л

Я

Л

І

К

У

В

А

Н

Н

Я

Е Л

Е

К

Т

Р

О

Ш

О

К О

М

19 2000

н е з а л е ж н и й

к у л ьт у р о л о г i ч н и й

ч а с о п и с


н е з а л е ж н и й óËÒÎÓ ‚ËȯÎÓ Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ îÓÌ‰Û É‡ÈÌ¥ı‡ ŸÓÎÎfl (ÅÂÎ¥Ì) êÖÑÄäñßü óàëãÄ í‡‡Ò ÇÓÁÌflÍ („ÓÎÓ‚ÌËÈ ‰‡ÍÚÓ) Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ (ÍÛ‡ÚÓ ÌÓÏÂ‡) äÓÒÚ¸ ÅÓ̉‡ÂÌÍÓ ëÓÙ¥fl éÌÛÙ¥‚ ß„Ó ŇÎËÌÒ¸ÍËÈ Ç‡Î¸ÚÂ åÓÒÒχÌÌ Äη í‡Ú‡ÂÌÍÓ û¥È Ň·¥Í Ä̉¥È äË˜¥‚ í‡‡Ò ŇÚÂÌÍÓ (ÍÛ‡ÚÓ ÌÓÏÂ‡) ĉÂÒ‡ ‰‡Íˆ¥ª: e-mail: ji@litech.lviv.ua www.ji-magazine.lviv.ua © ꉇ͈¥fl ÊÛ̇ÎÛ «∫», 2000

üÍ˘Ó ÚÂÏÔË ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰ÒÚ‚‡ Á‡ Û‚ÂÒ¸ ÔÓÔÂÂ‰Ì¥È ÔÂ¥Ó‰ ÈÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó ïï ÒÚ. ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÓÔËÒÛ‚‡ÚË, Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛˜Ë ‡ËÙÏÂÚ˘ÌÛ ÔÓ„ÂÒ¥˛, ÚÓ Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÒÚÓ ÓÍ¥‚ ˆfl ÔÓ„ÂÒ¥fl ̇·Û· ‚Ò¥ı ËÒ ∂ÂÓÏÂÚ˘ÌÓª. äÓÎËÒ¸ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ¥‡ˆ¥Ó̇θÌ ¥ χÈÊ ÓχÌÚ˘ÌÂ, ̇ÒÂÎÂÌÌfl áÂÏÎ¥ ÚÂÔÂ, Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó, ˜¥ÚÍÓ ¥ Ú‚ÂÂÁÓ ÔÓ‡ıÓ‚Ûπ ‚Ë„Ó‰Û ÍÓÊÌÓ„Ó ÁÓ·ÎÂÌÓ„Ó ÍÓÍÛ, Ì Á‡Û‚‡ÊÛ˛˜Ë, ˘Ó ÎÓÍÓÏÓÚË‚ ÈÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ ÓÁ¥„̇ÌÓ Ï‡ÈÊ ‰Ó ÌÂÍÂÓ‚‡ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ. åÓÊ̇ ÒÔÂ˜‡ÚËÒfl ÔÓ ÚÓ˜ÌËÈ ˜‡Ò Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ÚẨÂ̈¥È Û ÌÂÚflı β‰Ò¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ˜Ë ˆÂ ÔÂ¥Ó‰ ‚Â΢¥ êËÏÛ, ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌËı ‚ÓπÌ Ô¥ÁÌ¸Ó„Ó ëÂ‰̸ӂ¥˜˜fl, ˜Ë ÔÂ¯‡ ÒÚ‡ı¥ÚÎË‚‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ χ҇Í‡. ÅÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌËÏ π Ó‰ÌÂ: Ú‡ÍÓ„Ó ÓÁχıÛ ¥ ‚ÔÎË‚Û Ì‡ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ – ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÛ ˜Ë χÒÓ‚Û, flÍ Á‡‡Á, ˆ¥ ÔÓˆÂÒË ‰Ó ͥ̈fl «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» ¥ Á‡‚Â¯ÂÌÌfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÌËÌ¥¯Ì¸Ó„Ó ÏÓÌÓÔÓÎflÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Ì χÎË. í¥Î¸ÍË ‡ÔÚÓ‚Â ÒÛÚÚπ‚ ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÔÓÒÚÓÛ ·ÂÁ

к у л ьт у р о л о г i ч н и й ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ·‡’π¥‚, ÔÓÒÚ‡ÌÌfl Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÚÛ„Ë – ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ – ¥ ‚Ë‚¥Î¸ÌÂÌÌfl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˆ¸Ó„Ó ÌÂÈÏÓ‚¥ÌËı ÍÓ¯Ú¥‚, ÒÚËÏÛ₇ÎÓ Ì·‡˜ÂÌËÈ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÔÓË‚ ‚ ÛÒ¥ı ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ „‡ÎÛÁflı, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ¥ ˛ˉ˘ÌÓ ·‡ÁÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚‡ı Ú‡ ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¥ı Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı Û„Ó‰‡ı. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ÔÂ¯ËÏË Ì‡ «ÁÂÎÂÌ ҂¥ÚÎÓ» ‚¥‰‡„Û‚‡ÎË Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª, flÍ¥ Á‡ ÌÓ‚Ëı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ ÓÚËχÎË ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ·ÂÁÏÂÊÌËı ËÌÍ¥‚ Á·ÛÚÛ, ÒËÓ‚ËÌË, ٥̇ÌÒ¥‚ Ú‡ Ô‡ˆ¥. äÓËÒÚÛ˛˜ËÒ¸ ̉ÓÒÍÓ̇ΥÒÚ˛ ˜Ë ̇‰‡ÔÚÓ‚‡Ì¥ÒÚ˛ ‰Ó ÌÓ‚Ëı ‚ËÏÓ„ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚ Í‡ªÌ ÔÂ‚‡ÊÌÓ Á ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ú‡·ÓÛ ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª ÒÔ¥‚‰ÛÊÌÓÒÚ¥ ˜Ë Ú.Á‚. «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ», ˆ¥ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ „¥„‡ÌÚË, ¥˜ÌËÈ ·˛‰ÊÂÚ flÍËı ˜‡ÒÚÓ-„ÛÒÚÓ ÔÂ‚ˢÛ𠂇ÎÓ‚ËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÔÓ‰ÛÍÚ ‰ÂflÍËı ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ͇ÎËÍÓ‚Ëı ÒÛ·’πÍÚ¥‚ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓ„Ó Ô‡‚‡, ÔÓ‚ÂÎË ÚÓڇθÌËÈ Ì‡ÒÚÛÔ Ì‡ terra incognita ‰ÓÒ¥ Ì ÓÒ‚ÓπÌËı ËÌÍ¥‚. î¥Ì‡ÌÒÓ‚Ó-ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ú‡ ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó-ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÓÚÛÊÌÓÒÚ¥, ÏÛθÚËÔÎ¥ÍÓ‚‡Ì¥ ̇ȯË¯ËÏË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚflÏË ßÌÚÂÌÂÚÛ Ú‡ ÂÍ·ÏÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ÒÚ‡ÎË ‚¥‰ÍË‚‡ÚË ÔÂ‰ ÌËÏË Ó·¥È Á‡ Ó·¥πÏ, ¥ ÍÓÊÂÌ Ì‡ÒÚÛÔÌËÈ – Í‡˘ËÈ, ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡Ì¥¯ËÈ ¥ ‰ÓÒÚÛÔÌ¥¯ËÈ Á‡ ÔÓÔÂ‰̥È. í‡ÍËÈ ÒÓ·¥ å‡Íë‚¥Ú, Û flÍÓÏÛ Ú‡ÌÒÔÓÚ «‰ÊÂÌÂ‡ÎÏÓÚÓËÁÓ‚‡ÌËÈ», ÔÓ·ÛÚ «‰˛ÔÓÌ¥ÁÓ‚‡ÌËÈ», ÍÛθÚÛ‡ «„ÓÎÎ¥‚Û‰ËÁÓ‚‡Ì‡», ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÒÚ¥ «ÒÓÙڂ‡ËÁÓ‚‡ÌËÈ», ÌÛ, ‡ ªÊ‡, Á‚¥ÒÌÓ Ê, «Ï‡Í‰Ó̇θ‰ËÁÓ‚‡Ì‡». ß ‚Ò ˆÂ, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Ó‰ÌÓÔÓβÒÌ¥ÒÚ¸ Ò‚¥ÚÛ Ú‡ ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl ̇ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÎ˛Ò¥ ¯Ú‡·-Í‚‡ÚË Û¯¥ª‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‚ÂÎÂÚ¥‚ Ú‡ ·‡„‡Ú¸Óı Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È – ̇·Û‚‡π ˜¥ÚÍËı Ó·ËÒ¥‚ ‰Âʇ‚ÌÓª ˆÂÌÚ‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ï‡Ò¯Ú‡·Û. Ñ¥fl, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ÔÓÓ‰ÊÛπ ÔÓÚˉ¥˛, ¥ ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥ ˆÂÈ Á‡ÍÓÌ Ì¸˛ÚÓÌ¥‚Ò¸ÍÓª ÏÂı‡Ì¥ÍË Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛Ú¸ ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â. üÍ˘Ó ÒÂˆÂ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÏÓÌÓÔÓÎ¥ÁÓ‚‡Ì ԥ‚Ì¥˜ÌÓ‡ÏÂË͇Ì-

ч а с о п и с

Ò¸ÍÓ˛ ̇‰ÔÓÚÛ„Ó˛, Ô¥‰ÒËÎÂÌÓ˛ ‚Íβ˜ÂÌÌflÏ ‰Ó NAFTA åÂÍÒËÍË Ú‡ ä‡Ì‡‰Ë, ÚÓ ˆÂÌÚ ÒÔÓÚË‚Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒÓ‚¥ ˆ¥ÎÍÓÏ Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌÓ Ó˜ÓÎË· Ö‚ÓÔ‡, ıÓ˜‡ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓÚÛÊÌ¥ ÓÒÂ‰ÍË ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÛıÛ π ̇ чÎÂÍÓÏÛ ëıÓ‰¥, ‚ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È Ú‡ 襂‰ÂÌÌ¥È ÄÁ¥ª, ÄÙˈ¥ Ú‡ Ó·Óı ÄÏÂË͇ı, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á Ò‡ÏËÏË ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË. èÓÚÂ, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥ÁÏ Ï‡π ‰Âͥθ͇ ˆ¥Í‡‚Ëı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ, flÍ¥ ‚‡ÊÍÓ Á‡Û‚‡ÊËÚË Û ÔËıËθÌËÍ¥‚ ˆ¸Ó„Ó ÛıÛ ‚ ¥Ì¯Ëı ÍÛÚӘ͇ı Ò‚¥ÚÛ. ç‡Ò‡ÏÔÂ‰, ‚¥Ì χπ flÒÍ‡‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌ Á‡·‡‚ÎÂÌÌfl, ÓÒÓ·ÎË‚Â ¥ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌ ‰Îfl ÍÓÊÌÓª ˜‡ÒÚËÌË Ì‰ÓÓ·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË. ÑÛ„Ó˛ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ÈÌÓ˛ ‰ÂÚ‡Îβ π ÛÒ·‚ÎÂ̇ π‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ·ÓÓÚ¸·‡ ÔÓÚËÎÂÊÌÓÒÚÂÈ, ÍÓÎË ¥ÌÚÂÂÒË ÛθÚ‡ ¥ ÔÓÒÚÓ Ô‡‚Ëı, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ªı Ô¥‰∂ÛÌÚfl, ˆ¥ÎÍÓÏ Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌÓ Á·¥„‡˛Ú¸Òfl Á ‡ÌÓÌÒÓ‚‡ÌËÏË Á‡Ò‡‰‡ÏË Î¥‚Ëı ¥ «˜Â‚ÓÌÓ-ÁÂÎÂÌËı». ñ flÍ̇ÈÍ‡˘Â ÔÓ͇Á‡ÎË ÔÓ‰¥ª Û ë¥ÂÚÎ¥, ч‚ÓÒ¥, è‡Á¥ Ú‡ 祈ˆ¥. ß, ̇¯ڥ, ̇Ȉ¥Í‡‚¥¯Ó˛ ËÒÓ˛ ‚Ò¥ı ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ¥‚ π ‚ÊË‚‡ÌÌfl ÌËÏË ‰Îfl ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó Á‚’flÁÍÛ Ì‡È∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ˘̥¯Óª ÏÂÂÊ¥ ßÌÚÂÌÂÚ. èÓÚÂ, ˆÂÈ Ù‡ÍÚ, ‡Ê Ì¥flÍ Ì ¯ÍÓ‰ËÚ¸, ‡, ̇‚Ô‡ÍË, ‰ÓÔÓχ„‡π ªÏ ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË Ï‡ÈÊ π‰ËÌËÏ ÙÓÌÚÓÏ ÔÓÚË ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥ª, Û̥٥͇ˆ¥ª Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÌÂ∂‡ÚË‚ÌËı ˆ¥ı ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ôÓ ÌÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ ÚÓ̇‰Ó ÚËı¥È ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È Á‡‚Ó‰¥ Á ÏÂÎÓ‰¥ÈÌÓ˛ ̇Á‚Ó˛ ìÍ‡ªÌ‡? ëÔÓÏÓÊÂÚ¸Òfl ‚Ó̇ ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl Á ‰ÓÒfl„ÌÂ̸ ˆ¸Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ, ‚‰‡ÎÓ ¥ ‚˜‡ÒÌÓ ‚¥‰‰¥ÎË‚¯Ë ÁÂÌÓ ‚¥‰ ÔÓÎÓ‚Ë, ˜Ë Á ‚ÔÂÚ¥ÒÚ˛ ÌÂÓÙ¥Ú‡ Á‡Î˯‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ̇ Ô˜ÂÌÓ-Ì¥∂¥Î¥ÒÚË˜Ì¥È ÔÓÁˈ¥ª? ôÓ Òڇ̠ÂÁÛθڇÚÓÏ Á·ÛÂÌÌfl «ÚËıËı ‚Ó‰» – ÛÌ¥Ú‡Ì¥ÒÚ¸, Ù‰Â‡Î¥ÁÏ ˜Ë ÒÂÔ‡‡ÚËÁÏ? Ä ÏÓÊ ‚Á‡„‡Î¥ ÏËÌÂ Ì‡Ò ˜‡¯‡ Ò¥fl? Ç¥˜Ì quo vadis...

Ä̉¥È äË˜¥‚


4 19 36 42 54 72 86 92 101 107 114

Бронiслав Вiльдстейн розмовляє з Лестером Туровим Томас Фрiдман Френсис Фукуяма Збi¶нєв Бжезiнський Алексрома Кшиштоф Лозинський Іван Павло II Мирослав Маринович Роберт Каплан Орест Семотюк Любов Старецька

123 132 153 169 178 195 208 213 222 226 232 238 245 253 256 266

Роберт Конквест Фредрiк Джеймiсон Олвiн i Гейдi Тоффлери Зеновiй Мазурик Марат Чешков Денi Дюкло Юрiй Корольчук Юрiй Корольчук Дмитро Архипович Вiктор Зiнчук Олег Демкiв Ірiна Бєлобородова Тарас Возняк Мартiн Гайд嶶ер Светислав Басара Лукаш Денбору¶

НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ БЕЗКОНЕЧНА ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР ЕНЦИКЛІКА CENTESIMUS ANNUS – СОТИЙ РІК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ ЧИ ПРОІСНУЮТЬ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ ДО 2050 РОКУ? НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК – МОДЕЛІ, АНТИМОДЕЛІ, СЦЕНАРІЇ ТЕОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ: ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ В СУЧАСНОМУ КОНТЕКСТІ ПЕРСПЕКТИВИ СОЮЗУ АНГЛОМОВНИХ КРАЇН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПОЛІТИКА ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА В ЕПОХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ СЕКТАНТСЬКЕ БОЖЕВІЛЛЯ ТА ВІРА В ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ІНТЕРНЕТ: ВИКЛИК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ КОНСЕНСУС ЯК ОЗНАКА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ / АНТИ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ: ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ РИСИ ПОГЛЯД НА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ ТЕОРІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА СВІТОГЛЯДНИЙ МОНІЗМ «ПІВНІЧНИЙ ВИМІР» У ЕВРОПІ: ПОШУКИ ¢ЕОЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ КООРДИНАТ МОВЧАННЯ ПРО ТАЄМНИЦЮ ВЕЖІ З ДЗВОНАМИ ВІЙНА ЯК BROADCASTING ПОРТРЕТ МІРИ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

19

65 73 78 93 97

Денiель Кон-Бендiт Тарас Возняк Круглий стiл у редакцiї журналу «Ї» Ярослав Дашкевич Вiльям Пфафф Александр Смоляр Дiтер Галлер Йозеф Юрт

105 124 138 155

Лешек Колаковський Лешек Колаковський Гейко Шрадер Володимир Єшкiлев

195 207 214 219

Свiтлана Марiнцова Дмитро Шурхало Тарас Возняк Тарас Возняк

225 244 261 266 272

Роман Кiсь Команданте Маркос Ярослав Сватко Петер Бiксель Милорад Павич

4 27 48

3

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

змiст ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ УКРАЇНА ТА ОБ'ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ІДЕОЛОГІЯ ВСЕ ЩЕ БАГАТО ВАЖИТЬ У БОРОТЬБІ ВЕЛИКОДЕРЖАВ ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ АМОРТИЗАТОР НА ШЛЯХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ НІМЕЦЬКО-ФРАНЦУЗЬКІ ДІАЛОГИ ПРО КУЛЬТУРУ. ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ ¢ЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК ВИКЛИК ГУМАНІТАРНОМУ ВИМІРУ БУТТЯ ТЕМНІ ВІКИ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ ЗАУВАГИ ДО ФІЛОСОФСЬКИХ АСПЕКТІВ ЕКУМЕНІЧНОГО ДІАЛОГУ ЗАУВАГИ НА ТЕМУ ПОСТМОДЕРНУ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ КРИЗИ (ДО МОДЕЛІ ЦИКЛІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ) ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ – ЛОКАЛІЗАЦІЯ – ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ ВТРАЧЕНИЙ РАЙ І ГРАБЛІ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ АМЕРИКИ НЕМАЄ «ВЕДЖВУДСЬКИЙ» ЧАЙНИЙ СЕРВІЗ


̇¯Ó˛ ‡θ̥ÒÚ˛ π Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ·ÓÌ¥Ò·‚ ‚¥Î¸‰ÒÚÂÈÌ ËÌÓÍ Á ÎÂÒÚÂÓÏÓÁÏÓ‚Îflπ ÚÛÓ‚ËÏ © B.Wildstein, 1999 © Wprost, 1999

ÅêéçßëãÄÇ ÇßãúÑëíÖâç ãÖëíÖê íìêéÇ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

© D.Cohn-Bendit, 2000 © taz, 2000, ‹6287

‰ÂÌ¥Âθ ÍÓÌ-·Ẩ¥Ú

4

‚ÓÔ‡ – ˆÂ ÓÒÚ‡ÌÌfl ÛÚÓÔ¥fl ÑÖçßÖãú äéç-ÅÖçÑßí


Бронiслав Вiльдстейн: Останнє десятирiччя є одним з найкращих перiодiв в iсторiї американської економiки. Упродовж останнiх семи рокiв ступiнь приросту американського ВНП просто вражає; безробiття бiльш як удвiчi менше, анiж у середньому по Европi, i взагалi, усi економiчнi показники демонструють напрочуд мiцне здоров’я економiки у вашiй країнi. Можна сказати, що американська економiка – єдиний досконало функцiонуючий двигун свiтової економiки. Наскiльки ця ситуацiя змiнює опублiкованi в книзi «å‡È·ÛÚÌπ ͇ԥڇΥÁÏÛ» вашi невтiшнi прогнози, якi стосуються перспектив i свiтової, i американської економiки? Лестер Туров: Проблема стосується свiтової економiки. Якщо ми порiвняємо двi найпотужнiшi економiки свiту, то виявиться, що американська перебуває у напрочуд доброму станi, а японська – просто в жахливому. Европейська економiка знаходиться десь помiж цими полюсами. Тому Сполученi Штати повиннi виконувати функцiю локомотива свiтової економiки. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ë¸Ó„Ӊ̥ Û Ö‚ÓÔË ¥ÒÌÛπ ¯‡ÌÒ ‚Ú¥ÎËÚË Ï¥˛, fl͇ Á‡Ӊ˷Òfl 50 ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. åË Ì χπÏÓ Ô‡‚‡ ÁχÌÛ‚‡ÚË ÈÓ„Ó, ·Ó Û Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ Ó·’π‰Ì‡Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ÔÂ·ۂ‡π ҸӄӉ̥ ̇ ÓÁ‰Ó¥ÊÊ¥. üÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ¥ ‰‡Î¥ Ûı‡ÚËÒfl ÔÓ ¯ÎflıÛ ‰Ó ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÒÓ˛ÁÛ È ÒÚ‡ÚË ˜ËÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ̇ÈÁ‚˘‡È̥ҥ̸ÍËÈ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌËÈ ‡Ô‡‡Ú, flÍ˘Ó ÏË ıÓ˜ÂÏÓ ‚Ú¥ÎËÚË ÓÏ¥flÌÛ ‚¥Á¥˛ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇Ó‰¥‚, ÚÓ ‚Ê Á‡‡Á ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚ËÒÚ‡‚ËÚË ÒÚ¥ÎÍË Ì‡ ̇ÒÚÛÔÌ¥ 50 ÓÍ¥‚. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl Û ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÍÛ: ‚ÒÂ‰ËÌ¥ – ¯ÎflıÓÏ ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓ„Ó ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ̇ÁÓ‚Ì¥ – ¯ÎflıÓÏ Ô˯‚ˉ¯ÂÌÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ˆÂÌÚ‡Î¸ÌÓ- Ú‡ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚. ÄÎÂ, ̇҇ÏÔÂ‰, Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ÒÓ·¥ ‰Âͥθ͇ Á‡ÔËڇ̸: ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ‚·ÒÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Ú‡ χȷÛÚÌπ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Ú‡ χȷÛÚÌπ ‚ÓÔÂȈ¥‚. éÒÚ‡ÌÌ¥ ‰‚‡ ÔËÚ‡ÌÌfl ‰ÛÊ ڥÒÌÓ ‚Á‡πÏÓÔÂÂÔÎÂÚÂÌ¥ ¥ ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÛÒ¥ı ‚-

Б.В.: – Що ж все-таки стало причиною таких успiхiв американцiв i того, що вони обiйшли всiх своїх конкурентiв? Л.Т.: – Спершу треба замислитись над тим, що здатнi робити найкраще економiки окремих країн. Американцi найкращi у впровадженнi й освоєннi нових технологiй та вилученнi старих. Вони вмiють пристосуватися до нових умов, закривати старi й створювати новi пiдприємства. Якщо ми порiвняємо Сполученi Штати та Европу з точки зору iнновацiй в економiцi, виявиться, що американськi пiдприємства значно швидше досягають успiху й повнiше його використовують. У 90-х роках прирiст ВНП США у зв’язку з цим був вищий, нiж валовий нацiональний продукт будь-якої iншої країни, включаючи Японiю. Тодi це був поганий перiод для iнших розвинених країн свiту. В це ж десятирiччя Японiя мала нульовий вiдсоток приросту ВНП. Вона не тiльки не зумiла пiднятися пiсля фiнансової кризи дев’яностого року, але й не здатна адаптуватися до нових умов i впроваджувати новi технологiї. Отож, процес швидкого технологiчного розвитку спрацював на користь Штатiв, а не на користь Японiї, а от Европа опинилася помiж ними. Найбiльша рiзниця мiж Штатами та Европою по-

5

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÓÔÂȈ¥‚: ÚËı, flÍ¥ ϯ͇˛Ú¸ Û Ö‚ÓÔ¥ ҸӄӉ̥, ¥ ÚËı, flÍ¥ ̇Ó‰flÚ¸Òfl Á‡‚Ú‡, ‡·ÓË„ÂÌ¥‚, ÔÂÂÒÂÎÂ̈¥‚ Ú‡ ªıÌ¥ı ̇˘‡‰Í¥‚. ôÓ Ú‡Í ւÓÔ‡, ıÚÓ Ú‡Í¥ ‚ÓÔÂȈ¥? Ö‚ÓÔ‡ 2000 . – ˆÂ Ö‚ÓÔ‡, fl͇ ڥθÍË-ÌÓ ÔÓ˜Ë̇π ҇χ Ò· ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË. ñ ւÓÔ‡, fl͇ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÒÚ‡π ˜ËÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ·‡Ì‡Î¸ÌÓ˛ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ˛ Ó‰ËÌËˆÂ˛, ÍÓÌ„ÎÓÏÂ‡ÚÓÏ ÍÓÌÍÛÛ˛˜Ëı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ ˜Ë ÁÓÌÓ˛ ‚¥Î¸ÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥ ¥Á ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ÒԥθÌÓ˛ ‚‡Î˛ÚÓ˛. óÓÏÛ Ú‡Í Ú‡ÔËÎÓÒfl? ÅÓ ÒÚ‡ÎËÒfl Ô‚̥ ¥ÒÚÓ˘̥ ͇ڇÍÎ¥ÁÏË, ¥ ‚ÓÔÂȈ¥ ÁÛÏ¥ÎË ÁÓ·ËÚË Á ÌËı ‚ËÒÌÓ‚ÍË Ú‡ ÔÓ-ÌÓ‚ÓÏÛ „ÎflÌÛÚË Ì‡ Ò‚Óπ χȷÛÚÌπ. äéçëÖçëìë íÇéêñßÇ ÖÇêéèà åËÌÛÎÓ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ 50 ÓÍ¥‚ ‚¥‰ÚÓ‰¥, flÍ Ú‚Óˆ¥ Ö‚ÓÔË, ¥ÌÒÔ¥Ó‚‡Ì¥ òÛχÌÓÏ, åÓÌÂ, ĉÂ̇ÛÂÓÏ Ú‡ ¢‡ÒÔ‡¥, ÔÓ˜‡ÎË ‚ËıÓ‰ËÚË Á‡ ‡ÏÍË ÏÓ‰ÂÎ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë Ú‡ Ï¥ÍÛ‚‡ÚË Ì‡‰ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ó˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl. ÇÓÌË ‡Á Û ‡Á ÔÓ‚ÂÚ‡ÎËÒfl ‰ÛÏ͇ÏË ‚ ÏËÌÛÎÂ, ‰Ó ˜‡Ò¥‚ II ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË, ‚ flÍ¥È ç¥Ï˜˜Ë̇ Á‡Á̇· Ìˢ¥‚ÌÓª ÔÓ‡ÁÍË. èÓ-


лягає в тому, що, коли ми поглянемо на двадцять п’ять найбiльших пiдприємств США, виявиться, що вiсiм iз них не iснували до 1960 року, а сiм з’явилися за останнi десять рокiв i досягли вже щонайменше десяти мiльярдiв доларiв рiчного прибутку. В Европi серед перших двадцяти п’яти немає таких, якi б не iснували до 1960 року, i немає жодного, яке б почало працювати упродовж останнiх десяти рокiв i досягло десяти мiльярдiв доларiв рiчного прибутку. Ще гiрше з цим у Японiї. Ця ситуацiя iлюструє здiбностi американцiв до динамiчного розвитку, тобто в найважливiшому для сучасної економiки аспектi, де вони виявляються кращими вiд европейцiв та японцiв. Б.В.: – А що було причиною азiатської фiнансової кризи? Звiдки такий фатальний стан економiки Японiї, яка ще наприкiнцi вiсiмдесятих рокiв скрiзь визнавалася за таку, що функцiонує найкраще у свiтi, i яка, на думку багатьох, от-от мала наздогнати США? Л.Т.: – Економiка кожної капiталiстичної країни час вiд часу мусить переживати фiнансову кризу. Це притаманно для капiталiзму. Сполученi Штати пройшли через таку кризу у вiсiмдесятi роки (йдеться про банкрутство мережi «Saving and Loan», ощадно-кредитних h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

6

ÚÂ, ÒÚ‡¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ÔÓÚÛ„Ë – ÅËڇ̥fl Ú‡ î‡Ìˆ¥fl – Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰˜ÛÎË, ˘Ó ªıÌ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Ó·ÏÂÊÂÌ¥: ÔÂÂÏÓ„Û Ì‡‰ ̇ˆËÒÚÒ¸ÍÓ˛ ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛ ‚ÓÌË Á‰Ó·ÛÎË Û ÒÓ˛Á¥ Á ÌÓ‚ËÏË ÔÓÚÛ„‡ÏË – ëòÄ Ú‡ ëëëê. Ň ·¥Î¸¯Â: ÔÓÎÛ̇‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ‰Á‚¥ÌÓÍ, flÍËÈ ÒÔÓ‚¥ÒÚË‚ ÔÓ Í¥Ìˆ¸ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¥ÁÏÛ ¥ ÔÓ ·Óβ˜Â ÔÓ˘‡ÌÌfl ¥Á ÒÚ‡ÚÛÒÓÏ ‚ÒÂÒ‚¥Ú̸Ӫ ‚·‰Ë. í‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í, ‚ÓÌË ·ÛÎË ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ÒÍÓ̈ÂÌÚÛ‚‡ÚËÒfl ̇ Ö‚ÓÔ¥, ¥ ÊӉ̇ Á ÌËı ÛÊ Ì Ïӄ· ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÚË Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥. ë‡Ï ˆÂ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÓ‡Á͇ ç¥Ï˜˜ËÌË, ÒÚ‚ÓËÎË ÔÂ‰ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓ„Ó Ú‡ ¥‚ÌÓÔ‡‚ÌÓ„Ó Î‡‰Û ̇ ÒÚ‡ÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥ ¥ ÔÓ‚¥ÒÚËÎË „Ó‰ËÌÛ Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª – Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÔÓ‰¥Î ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ, ÒÔÂ¯Û Û á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥. ÇÚ‡Ú‡ ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË Á‡Î˯Ë· î‡Ìˆ¥ª Ú‡ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ – ˆËÏ ‰‚ÓÏ ÒÚ‡ËÏ ˆÂÌÚ‡Î¸ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ‰Âʇ‚‡Ï – Î˯ ‰‚¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥: Á·ÎËÊÂÌÌfl ‡·Ó ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥˛. è¥ÒÎfl ʇıÎË‚Ëı ÔÓ‰¥È ‰‚Óı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ‚ÓπÌ, flÍ¥ ‚¥‰·ÛÎËÒfl Û ÔÂ¥Ó‰ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ 50 ÓÍ¥‚, ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ ·Û‚ ڥθÍË Ó‰ËÌ: ÏË ˜ÂÂÁ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛, ‡ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ÓÁÔÓ˜‡Î‡Òfl ‚ „‡ÎÛÁ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ‰Â ˆÂ ·ÛÎÓ Ì‡È΄¯Â ÁÓ·ËÚË.

пiдприємств – прим. Б.В.). Якщо ми уважно подивимося на кризу «Saving and Loan», то побачимо, що за масштабом вона якраз вiдповiдала фiнансовiй кризi Японiї. Проте ми зумiли довести нашу економiку до ладу без залучення додаткових коштiв. Американський платник податкiв заплатив за це суму в 550 млрд. доларiв, а очiкувалося 900 млрд.; збанкрутувало бiля половини американських банкiв; до в’язницi на тривалi термiни потрапили люди, втягнутi в корупцiйнi афери, пов’язанi з цiєю кризою, причому як з фiнансової, так i з полiтичної верхiвки. Серед iнших до багаторiчного ув’язнення був засуджений Майк Мiллiкен, один з найбагатших американцiв, великi строки отримали також кон¶ресмени. Особи, якi посiдали керiвнi пости в галузях, заторкнутих кризою, були усунутi з посад, подiбнi процеси вiдбулися також з елiтою полiтики. Японцi чи корейцi не зумiли зробити нiчого подiбного. Темп упорядкування економiки пiсля цiєї кризи показав рiвень готовности американцiв у ситуацiї виклику й реа¶ування на новi ситуацiї. Значно гiршi результати вони демонструють тодi, коли треба керувати пiдприємствами, де технологiї змiнюються повiльно, скажiмо, на один вiдсоток щороку. Прикладом у цiй галузi є найбiльшi у свiтi хемiчнi пiдприh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

éÚÓÊ, Òԥθ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ·ÛÎË ˆ¥ÎÍÓÏ Ó˜Â‚Ë‰ÌËÏË, ÔÓÚ¥·ÌÓ ·ÛÎÓ Î˯ Á̇ÈÚË ÒԥθÌËÈ Á̇ÏÂÌÌËÍ, ̇ flÍËÈ ÏÓ„ÎË · ÔÓÍÎË͇ÚËÒfl ̇Ó‰Ë Ö‚ÓÔË, ÍÓÎ˯̥ ‚ÓÓ„Ë, Ô‚Ì ·‡˜ÂÌÌfl ÚÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, flÍÛÒ¸ ÓÒÌÓ‚Û ‰Îfl ‚Á‡πÏÌÓª ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª. Ç‡ıÓ‚Û˛˜Ë ‰ÓÒ‚¥‰ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ˆËÒÚ¥‚ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥ Ú‡ ‡Υª ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª, Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌ̇ á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ÁÓ·Ë· ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌËÈ ‚Ë·¥. ÅÛ‰¸-fl͇ ‰ËÒÍÛÒ¥fl ÔÓ Ó·Ë‰‚¥ ÚÓڇΥڇÌ¥ ÒËÒÚÂÏË ÌÂÏËÌۘ ̇‡Ê‡πÚ¸Òfl ̇ Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl, ̇˜Â ‚Ó̇ ÔËÏÂ̯Ûπ Á̇˜ÂÌÌfl ÚÓ„Ó ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó ÙÂÌÓÏÂÌÛ, ÔÓ¥‚Ì˛˛˜Ë ªı, ˜Ë ̇‚¥Ú¸ Á‡ÔÂ˜Ûπ ªıÌ˛ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌ¥ÒÚ¸. ñ ‡·ÒÓβÚ̇ ÔÓÏËÎ͇. äÓÊÌÛ Á ˆËı ÒËÒÚÂÏ ÒÎ¥‰ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÓÍÂÏÓ ¥ ÒÔËÈχÚË ªı flÍ Û̥͇θ̥ fl‚ˢ‡. éÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ¸ ̇ˆËÁÏÛ flÍ ÚÓڇΥڇÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÔÓÎfl„‡Î‡ Û ÒÔÓ·¥ ‚ËÌˢÂÌÌfl ˆ¥ÎËı ̇Ó‰¥‚, ˆ¥ ‰¥ª ·ÛÎË Ò‡Ì͈¥ÓÌÓ‚‡Ì¥ Ú‡ Ô¥‰ÚËχ̥ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ, ÔÓÁ‡flÍ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÔÓ‰¥Îfl· ̇ˆËÒÚҸͥ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl. ì ëÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥ ÒËÎË, flÍ¥ ÒÔÂ¯Û ·ÛÎË ÌÓÒ¥flÏË ‰ÛıÛ ÂχÌÒËÔ‡ÚÓÒ¸ÍÓª ÂÚËÍË, Ô‡„ÌÛ˜Ë ÔÓ‰Ó·ÚË ·¥‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸, ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ ÔÂÂÚ‚Ó-


ємства. Кожна з трьох великих нiмецьких хемiчних фiрм – Bayer, Hoechst та BASF – у два-три рази бiльша, нiж найбiльше хемiчне пiдприємство у США – Du Pont. Це вже давно сформована промисловiсть, i нiмцi досконало управляють нею. З iншого боку, в Нiмеччинi немає нiчого, що можна було б порiвняти з Intel чи Microsoft. Б.В.: – Однак Европа так само перебуває в глибокiй ста¶нацiї... Л.Т.: – Проблемою Европи є невмiння пристосуватися до нової ситуацiї, тобто невмiння закрити певнi пiдприємства i вiдкрити їх в iншому мiсцi. Чому б европейцям iз Заходу не поставитися до Схiдної Европи так, як ставляться китайцi з Тайваню чи iнших азiатських країн до самого Китаю, тобто перенести туди свої текстильнi чи взуттєвi фабрики? Це могло б дати такий же позитивний ефект, як i в далекосхiднiй економiчнiй спiвпрацi. За отриманi вiд експорту товарiв на Захiд грошi европейцi зi Схiдної Европи могли б купувати новi технологiї, обладнання для своїх заводiв, технiки маркетин¶у тощо. Тайванцi й тайцi зумiли не лише закрити окремi заводи, але й лiквiдувати цiлi галузi виробництва, щоби потiм перенести їх до Китаю. Чому ж не можуть цього зробити мешканцi Захiдної Европи у Схiднiй Евh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ËÎËÒfl Û ÒËÒÚÂÏÛ ÔË„ÌÓ·ÎÂÌÌfl Ú‡ ‚ËÌˢÂÌÌfl, Û ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÒÂÍÒÓÚ¥‚ ¥ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌËı. èÓÚÂ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌÂ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÛ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ·‡„‡Ú¸Óı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÊËÚÚfl Û ÔÓ¥‚Ì˛‚‡ÌËı ÒËÒÚÂχı, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ¥ÁÌËÈ Ï‡Ò¯Ú‡· ÚÂÓÛ Ú‡ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËı Á‡Ò‡‰, ӷˉ‚‡ ÚÓڇΥڇÌ¥ ÂÊËÏË ·ÛÎË ÒıÓÊ¥ Û Á‡ÔÂ˜ÂÌÌ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ Ú‡ ÈÓ„Ó ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ÔÂ¯ÍÓ‰ ‰Îfl ÈÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ Ú‡ χ̥ÔÛ₇ÌÌ¥ ÈÓ„Ó ‰Óβ ̇ ÓÁÒÛ‰ ‚·‰Ë, ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌ¥ Ô‡·ÏÂÌÚÒ¸ÍÓª ÒËÒÚÂÏË ¥ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓ„Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ‚·‰Ë. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÔÓ‚ÓπÌÌ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ î‡Ìˆ¥ª, Í‡ªÌ ÅÂÌ¥Î˛ÍÒÛ, ßڇΥª Ú‡ ç¥Ï˜˜ËÌË ÔÓ‚’flÁÛ‚‡Î‡ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̇ Á„Ó‰‡ ˘Ó‰Ó ÔÓ‚‡„Ë ‰Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰‡, ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÛÏÓ‚ ‰Îfl ÈÓ„Ó ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Û ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓÏÛ ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥. ñfl Á„Ó‰‡ ¥ ‚ËÁ̇˜Ë· ÒԥθÌËÈ Á̇ÏÂÌÌËÍ: ÏË, ‚ÓÔÂÈҸͥ Í‡ªÌË, Á‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Ô‡„ÌÂÌÌflÏ ‰Ó Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ̇Ó‰¥‚ ¥ ÍÓÊÌÓª ÓÍÂÏÓª β‰ËÌË Ì‡ ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌ¥È ÓÒÌÓ‚¥. èÓ„Îfl̸ÏÓ ˘Â ‡Á ̇ ˆÂÈ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ: ç¥Ï˜˜Ë̇ Ú‡ î‡Ìˆ¥fl – ‰‚¥ Í‡ªÌË, flÍ¥, Í¥Ï ÒԥθÌËı

ропi? Ситуацiя в Европi виглядає навiть сприятливiшою. Мешканцi її схiдної частини освiченiшi й багатшi, нiж китайцi. В їхнiх країнах краще розвинута iнфраструктура, а самi вони знаходяться ближче до ринкiв багатих країн. Отож виникає питання: чому темпи розвитку цих країн становлять лише 25% темпiв розвитку Китаю? Гадаю, що вiдповiдь у недостатнiй економiчнiй заан¶ажованостi країн Захiдної Европи. Тим часом iнвестування у Схiдну Европу з боку Захiдної Европи було б вiдповiддю на економiчнi проблеми обох частин Европи. Проте, щоб перенести пiдприємства на схiд, треба спершу їх закрити в себе, а на це европейцi неспроможнi. Китайцi спроможнi. Б.В.: – Чи не здається вам, що захват iз приводу китайської економiки надто перебiльшений? Високого темпу зростання легко досягти, стартуючи з такого низького рiвня, а проблеми структури щойно з’являються... Л.Т.:– Я погоджуюсь, що їм не вдасться втримати десятивiдсотковий темп приросту в майбутньому. Але упродовж останнiх десяти рокiв вдавалося. Порiвняйте Росiю й Китай! За першi вiсiмнадцять мiсяцiв реформ китайцi лiквiдували всi аграрнi колективнi господарства й передали землю iндивiдуальним користувачам, а уп-

7

НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚ÓπÌ, ·¥Î¸¯Â Ì¥˜Ó„Ó Ì ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÎÓ, – ÁÛÏ¥ÎË ÛÁ„Ó‰ËÚË ÒԥθÌÛ ÓÒÌÓ‚Û ‰Îfl ÒԥθÌÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ. ñËÏ ÔÂ¯ËÏ Á‡Ó‰ÍÓÏ Ï¥ˆÌÓ„Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓ˛ÁÛ ÒÚ‡‚ ÔÓÂÍÚ, flÍËÈ ÓÍÂÒÎË‚ ‚ËÒÓÍÛ Ô·ÌÍÛ ‚ËÏÓ„ ‰Îfl ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËı Û˜‡ÒÌËÍ¥‚. ÇÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÎË ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË ¥ ‚ËÁ̇ÚË ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ¸ ‚Á‡πÏÌËı Ó·‡Á, flÍ¥ ˆ¥ Í‡ªÌË ÏÓ„ÎË ÔÓ‰Ó·ÚË Î˯ ÒԥθÌÓ. ì 1944 Äθ·Â ä‡Ï˛ Ò͇Á‡‚: «ÇË „Ó‚ÓËÚ ւÓÔ‡, ‡ ‚ Ûfl‚¥ ÔÓÒÚ‡π Í‡ªÌ‡ ÒÓΉ‡Ú¥‚, ÒÍ·‰Ë ¥Á Á·¥ÊÊflÏ, ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ÒÚ¸-ÒÎÛÊÌˈfl, ‰Ûı, flÍËÏ Î„ÍÓ Ï‡Ì¥ÔÛ₇ÚË... ÑÎfl Ç‡Ò Ö‚ÓÔ‡ – ˆÂ ÚÓÈ ÔÓÒÚ¥, ‰Â ç¥Ï˜˜Ë̇ ‚¥‰¥„‡π ‰ÓÎÂÌÓÒÌÛ Óθ. ÑÎfl Ì‡Ò Ö‚ÓÔ‡ – ˆÂ ÚÓÈ ∂ÛÌÚ, ̇ flÍÓÏÛ ‚Ê 20 ÒÚÓÎ¥Ú¸ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ̇ȉ˂ӂËÊÌ¥¯‡ ÔË„Ó‰‡ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÛ». ä‡Ï˛ ÒÛÏÌ¥‚‡‚Òfl, ˘Ó ç¥Ï˜˜Ë̇ ÍÓÎËÒ¸ ÁÏÓÊ ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ ˆ¥πª ÔÓÁˈ¥ª. ïÓı ëÂÏÔÛÌ ˜ÂÂÁ 50 ÓÍ¥‚ ÓÔËÒÛ‚‡‚ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯ËÈ Ó·‡Á ̥ψ¥‚ Û Ö‚ÓÔ¥, flÍËÈ, χ·ÛÚ¸, π ÓÒÂ‰flÏ ªıÌ¥ı ҸӄӉ̥¯Ì¥ı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÔÂÂÍÓ̸̇: ˆÂ π‰Ë̇ ‚ÓÔÂÈҸ͇ Í‡ªÌ‡, fl͇ ÔÂÂÊË·, ÔÂÂÒÚ‡Ê‰‡Î‡ ¥ Ò‡ÏÓÍËÚ˘ÌÓ Ô¥‰¥È¯Î‡ ‰Ó ÒÔÛÒÚÓ¯ÎË-


родовж наступного року без жодних додаткових iнвестицiй подвоїли виробництво сiльськогосподарської продукцiї. Росiяни не змогли донинi лiквiдувати колективнi й державнi господарства i не зумiли навести лад у сiльському господарствi. Темпи зростання Китаю вже зменшилися до семи вiдсоткiв i, на мою думку, втримаються на рiвнi п’яти-шести, але це, безперечно, дуже добрий результат для такої великої країни. Б.В.: – Усе ж можна сумнiватися щодо статистичних даних, якi надходять з країни з таким автократичним правлiнням. Країни, де величезна бiльшiсть населення все ще живе з обробiтку землi. Ба бiльше, країни, яка стоїть перед великою проблемою: що робити з величезним сектором дефiцитної важкої промисловости, котра залишається у державнiй власностi. Л.Т.: – Так, перед китайцями стоять складнi проблеми. Одна добра справа, яку зробили в колишньому Совєцькому Союзi, – це закриття великих промислових пiдприємств. Ви в Польщi маєте щастя, що у вас не було колгоспiв i що у вас було збудовано доволi мало таких промислових молохiв... Б.В.: – Менi важко з вами погодитись. У нас ще функцiонують рештки польських «радгоспiв», але насамh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚Ëı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ‰‚Óı ÚÓڇΥڇÌËı ÂÊËÏ¥‚ XX ÒÚÓ¥˜˜fl. ëÂÏÔÛÌ ÔËıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ: «ÑÓÒ‚¥‰, flÍËÈ Ó·ËÚ¸ ¥ÒÚÓ¥˛ ç¥Ï˜˜ËÌË Ú‡„¥˜ÌÓ˛, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ªÈ ÒÚ‡ÚË Ì‡ ˜ÓÎ¥ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓ„Ó Ú‡ ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª. ÇÔÂ¯Â Ì χπ Á̇˜ÂÌÌfl, ıÚÓ ˆÂ ÛÒ‚¥‰ÓÏβπ, ˜Ë ̥ψ¥, ˜Ë „Óη̉ˆ¥, ˜Ë Ù‡ÌˆÛÁË, ˜Ë flÍËÈÒ¸ ¥Ì¯ËÈ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰». èÓÏÓ‚ÎÂ̇ ‰Ó¯ÚË ‰ÛÏ͇ ëÂÏÔÛ̇ χ· · Á‚Û˜‡ÚË Ú‡Í: Ö‚ÓÔ‡ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì‡ ÁÓ·ËÚË ‚ËÒÌÓ‚ÍË Á ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı 50, 100, ‰‚Óı ÚËÒfl˜ ÓÍ¥‚ ¥ ‚Ú¥ÎËÚË Û ÊËÚÚfl Ï¥˛ ÔÓ ÏË ¥ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸. ã˯ ÚÓ‰¥ ÏË Á̇ȉÂÏÓ ÒÔ‡‚ÊÌ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ‰Îfl χȷÛÚ̸ӄÓ. ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

8

äéçëíàíìñßü éÅ’∏ÑçÄçé∫ ÖÇêéèà ç‡ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Ó·’π‰Ì‡Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á 15 ‰Âʇ‚, flÍ¥ Á„ÛÚÛ‚‡ÎËÒfl ̇‚ÍÓÎÓ ÏÓ‰ÂÎÂÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Ú‡ ÏËÛ, ˘Ó· ÛÊ ÚÂÔÂ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË Ò‚ÓªÏ „Óχ‰flÌ‡Ï ‚¥Î¸ÌÛ ÚÓ„¥‚β, ·ÂÁÔ˜̥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË Ú‡ ˜ËχÎÓ Ô‡‚. èÓÚÂ, Ú·‡ Ûı‡ÚËÒfl ‰‡Î¥; ˘Ó·Ë ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË Ò‚ÓªÈ ¥ÒÚÓË˜Ì¥È ÓÎ¥, Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË ˜Ë-

перед – цiлi гiрничi басейни й великi металургiйнi комбiнати... Л.Т.: – Але ж не в таких масштабах, як у Китаї... Б.В.: – Там усе має iнший масштаб, а ми, однак, маємо нинi величезний клопiт iз важкою промисловiстю... Л.Т.: – Капiталiстичнi країни теж мали з цим клопiт. Згадаймо хоча б, як закривали шахти в Англiї... Б.В.: – Справдi, найбiльшою проблемою в Польщi залишаються селяни. 30% населення, якi живуть у селi й намагаються утримувати себе з кiлькох гектарiв поля... Л.Т.: – Подiбна проблема була в Штатах i Захiднiй Европi, i вiдповiдь теж подiбна. Сто рокiв тому 85% жителiв США були фермерами. Сьогоднi фермерiв 1%. Б.В.: – Все це, однак, тривало певний час, а ми мусимо дати собi з цим раду негайно. Л.Т.: – Перед II Свiтовою вiйною 60% населення Японiї становили селяни, а в серединi п’ятдесятих рокiв їх було десь вiд п’яти до шести вiдсоткiв. Б.В.: – Чи не здається вам, що причиною европейської ста¶нацiї значною мiрою є занадто розбудована соцiальна держава? Л.Т.: – Я вважаю, що соцiальна держава вiдiграє тут незначну роль. Серйозною проблемою залишається h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ ÚÓ„Ó‚ÂθÌËÏ Ó·’π‰Ì‡ÌÌflÏ ¥Á ¥ÁÌËÏ ¥‚ÌÂÏ ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ‚ÒÂ‰ËÌ¥ ¥ ˘Â ·¥Î¸¯Ó˛ ¥ÁÌËˆÂ˛ ̇ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ÍÓ‰Ó̇ı. üÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ¥ ̇‰‡Î¥ χπ ·ÛÚË ∂‡‡ÌÚÓÏ ÏËÛ, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, Ò‚Ó·Ó‰Ë, Ô‡‚ β‰ËÌË, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ‚Ë‚‡ÊÂÌÓÒÚË ¥ ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË, ÚÓ ‚Ó̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚Íβ˜ËÚË ‚ ÒÂ·Â È ¥Ì¯¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ Í‡ªÌË, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓ„Î˷β˛˜Ë ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ ҸӄӉ̥¯Ì¥ı ‰Âʇ‚-Û˜‡ÒÌˈ¸. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ Ï‡π ÒÚ‡ÚË ÌÂÁ‚ÓÓÚÌËÏ. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒfl ̇ ÒԥθÌÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛, fl ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ú‚Â‰Ó ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ. üÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ıӘ ÒÚ‡ÚË ˜ËÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê Á‚˘‡ÈÌËÏ ÔÎÂÚË‚ÓÏ ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¥ı Û„Ó‰, flÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ıӘ ‡θÌÓ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Û ÔÓÎ¥ ÒԥθÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ – ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª, Ó·ÓÓÌÌÓª Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‡Î ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ‚ËıÓ‰fl˜Ë ÔÓÁ‡ ‡ÏÍË ˆ¥πª ÔÓÎ¥ÚËÍË, – flÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ‰¥ÈÒÌÓ ıӘ ÒÚ‡ÚË ‚Ú¥ÎÂÌÌflÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÏËÛ Ú‡ ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl Ï¥Ê Ì‡Ó‰‡ÏË, ÚÓ ªÈ ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÌÂÓ·ı¥‰Ì‡ ‚·Ò̇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl. èÓ¯Û Ô‡‚ËθÌÓ ÏÂÌ ÁÓÁÛÏ¥ÚË: fl ‚‚‡Ê‡˛, ˘Ó ڇ͇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl Ì ÔËÁ‚‰ ‰Ó ÔÓÒËÎÂÌÌfl ‚Ó-


власне та, про яку я говорив. Чому Европа не спроможна швидко перетворювати малi пiдприємства у великi? Частково через невмiння звiльняти людей з роботи, але це не має нiчого спiльного з соцiальною державою. Европа має цiлу систему правового ре¶улювання, а також усталених практичних дiй, котрi роблять цей процес надзвичайно важким. Вам в Европi не потрiбнi малi пiдприємства. Вони не створюють нових робочих мiсць, не проводять наукових дослiджень, не сплачують великих податкiв, не експортують. Вам потрiбно, щоб малi пiдприємства блискавично розвивалися у великi. Гляньмо на Microsoft, за двадцять рокiв вiн з нiчого став найбiльшим пiдприємством у свiтi. Б.В.: – От тiльки питання: чому це неможливо в Европi? Л.Т.: – Якби було можливо, ви б стали багатими. Б.В.: – Тiльки ж iснуюча система ре¶улювання й обмежень, якi соцiальна держава наклала на економiку, практично унеможливлює це. Л.Т.: – Залежно в якiй країнi. В Італiї швидко з’являються i процвiтають малi пiдприємства. В той же час система економiчних важелiв якраз унеможливлює їх перетворення на великi пiдприємства, якi вже не можуть h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Í‡ÚËÁÏÛ, ‡ flÍ‡Á ̇‚Ô‡ÍË, Òڇ̠‚‡ÊÎË‚Ó˛, ̇‚¥Ú¸ ‚Í‡È ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ˛ ÔÂ‰ÛÏÓ‚Ó˛ ‰Îfl Ö‚ÓÔË ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ ¥ ÍÛθÚÛ. Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÂ‰ÛÒ¥Ï ‚Íβ˜‡ÚË ‰‚‡ ‡ÒÔÂÍÚË: – ÔÓ-ÔÂ¯Â, Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ‚ÓÔÂȈ¥‚ ˘Ó‰Ó ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ̇ flÍ¥ ‚ÓÌË Ó¥πÌÚÛ˛Ú¸Òfl. ÑÓÒfl„ÌÂÌÌfl Á„Ó‰Ë ˘Ó‰Ó „ÓÎÓ‚ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍ¥ Ó·’π‰ÌÛ˛Ú¸ Ö‚ÓÔÛ Ú‡ ÒÔËfl˛Ú¸ ‚ËÚ‚ÓÂÌÌ˛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË – ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ Ó·¥ˆflÌÍË Ú‚Óˆ¥‚ Ö‚ÓÔË ÔÓ ‰ÓÚËχÌÌfl ÏËÛ ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª π‰ÌÓÒÚË ‡Ê ‰Ó ∂‡‡ÌÚ¥È ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‰Âʇ‚Ë. í‡Í‡ Á„Ó‰‡ χ· · ÒÚ‡ÚË Ò‚Ó„Ó Ó‰Û Magna Charta, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Í‡Ú‡ÎÓ„ÓÏ ÓÒÌÓ‚ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ¥ Ô‡‚. – ÔÓ-‰Û„Â, Ö‚ÓÔ‡ ÔÓÚ·Ûπ Ó·Ó˜Óª ÏÓ‰ÂÎ¥, Ô·ÌÛ. á‡Ô‚Ìfl˛ LJÒ: ¥ÒÌÛ˛˜‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ÍÓÎË ÛÒ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍ¥ ̇ÎÂʇڸ ‰Ó ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª ê‡‰Ë Ö‚ÓÔË, ‚ÓÍÓÏ¥Ò¥È Ú‡ ‚ÓÔ‡·ÏÂÌÚÛ, ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚËÒfl ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÓÏ, Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ı˷̇. í‡Í‡ ÍÓÌÒÚÛ͈¥fl ÌÂÁ‰‡Ú̇ ̇‚¥Ú¸ ‚Ë¥¯ËÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó ÒÓ˛ÁÛ, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ÔËÈÓÏ ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚. Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ӷ·¯ÚÛ‚‡ÚË Ò‚¥È

так легко ошукувати державу i т.д. У Нiмеччинi та Францiї практично неможливо заснувати нове пiдприємство. Натомiсть Англiя, хоча й має американську систему, не здатна дiяти таким же ж чином, бо не має достатньої кiлькости квалiфiкованих фахiвцiв. Англiйськi унiверситети не готують достатньої кiлькости iнженерiв i кадрiв, якi б мали настiльки високу технiчну квалiфiкацiю, щоб керувати сучасною промисловiстю. Тож причини, через якi в Европi не з’являються Майкрософти, Інтели тощо, в рiзних країнах рiзнi. Немає загальноевропейської проблеми; є проблема англiйська, нiмецька, iталiйська, i всi вони рiзнi, хоча всi дають iдентичнi результати. Б.В.: – Проте безробiття в Англiї чи Ірландiї радикально нижче, нiж в iнших країнах Европи... Л.Т.: – І в той же час Англiя не має жодних успiхiв, коли йдеться про великi економiчнi починання. Єдине, що англiйцi вмiють, так це продавати свої пiдприємства чужинцям. Англiя має рекордно низький рiвень безробiття в европейському масштабi, але водночас рекордно низьку заробiтну плату. В Нiмеччинi нiхто б не працював за англiйську платню. Легко створювати робочi мiсця, зменшуючи платню. Це англiйський винахiд, але це зумiє кожен. Натомiсть англiйцям нiчим похвалити-

9

НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚·ÒÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, ‚ËÁ̇˜Ë‚¯Ë ÏÂÊ¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª. ëÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª – ˆÂ Ú Á‡‚‰‡ÌÌfl, flÍ ւÓÔ‡ ÌÂӉϥÌÌÓ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ÔÂ‰ ÒÓ·Ó˛. ∫ª ÒÎ¥‰ ·ÛÎÓ · ÔËÈÌflÚË ‰Ó 2005 ÓÍÛ, ˘Â ‰Ó ÏÓÏÂÌÚÛ ÔËÈÓÏÛ ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚. ñ ̇„‡Î¸Ì‡ ÔÓÚ·‡ – ‚Ê ҸӄӉ̥ Öë χπ Ô‚̥ ÔÓ·ÎÂÏË, ¥ ·ÂÁ ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl Ò‚Óπª ÒÚÛÍÚÛË ‚¥Ì Ì «ÔÂÂÊ˂» ÓÁ¯ËÂÌÌfl ͥθÍÓÒÚË Í‡ªÌ-˜ÎÂÌ¥‚. èÓÁ‡ ÚËÏ, ‰ËÒÍÛÒ¥fl ̇‚ÍÓÎÓ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª Ïӄ· · ÒÔËflÚË ¥ ¥Ì¯ÓÏÛ ÔÓˆÂÒÓ‚¥: ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÒÚ‚ÓËÚË ‚ÒÂÓıÓÔÌÛ ¥ ÔËÈÌflÚÌÛ ·‡ÁÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Magna Charta ̇ ̇ÒÚÛÔÌ¥ 50 ÓÍ¥‚, ÔÓÚ¥·ÌÓ ‚Ê Á‡‡Á Á‡ÎÛ˜‡ÚË Í‡ªÌË-͇̉ˉ‡ÚË ‰Ó ‰Â·‡Ú¥‚ ÔÓ Á‡Ò‡‰Ì˘¥ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚ¥ Ö‚ÓÔË. íÓÏÛ ÏË Ì χπÏÓ Ô‡‚‡ ‚Ú‡˜‡ÚË ˜‡Ò ¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÔËÒÍÓËÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ‰ËÒÍÛÒ¥˛ ̇‚ÍÓÎÓ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª! ñ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ¥ ÏÂÌ ÓÒÓ·ËÒÚÓ. íÓÏÛ ‰ÓÁ‚ÓθÚ ‚ËÍ·ÒÚË Ç‡Ï Ò‚Óª Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl. üÍ fl ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚, Ö‚ÓÔ‡ – ˆÂ Ì Î˯ ÏËÌËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÔÓÒÚ¥, Ö‚ÓÔ‡ ҸӄӉ̥ – ˆÂ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÙÓχ ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌÓª ÍӇΥˆ¥ª ̇Ó‰¥‚.


ся, коли йдеться про будiвництво автострад чи якiсь iншi великомасштабнi економiчнi проекти. Б.В.: – Наскiльки я зрозумiв, ви вважаєте, що наш ре¶iон, посткомунiстична Центральна Европа, матиме добрi перспективи, якщо мешканцi Захiдної Европи зрозумiють нашу спiльну вигоду. Л.Т.: – У ваших країнах порiвняно добре освiчене населення й порiвняно низькi зарплати. Це добра комбiнацiя для економiки. Щоб розв’язати вашi проблеми, вам потрiбна Захiдна Европа, яка мала б закрити бiльшiсть своїх пiдприємств i перенести їх до вас. Вам також потрiбнi захiднi фахiвцi, котрi знають, як працювати в умовах сучасної ринкової економiки. Такої роботи вчаться на практицi. Так було в Китаї. Це була нерозвинена країна, яка приймала не лише iнвестицiї, але й допомогу фахiвцiв. Ви ще не зовсiм готовi прийняти таку допомогу. Я спостерiгав за ситуацiєю в Литвi. Там багато iнвестицiй i менеджерiв з Швецiї та Фiнляндiї, котрi приїздять, аби допомогти пустити в оборот цi iнвестицiї. Однак вони мають проблеми, бо литовцi не бажають, щоб чужинцi верховодили; вважають, що вони й самi достатньо квалiфiкованi, аж нiяк не люди другого сорту, та й країна начебто не така уже й нерозвинена. Гаразд. Вони h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

10

ëìëèßãúëíÇé ëéãßÑÄêçéëíà Ň ·¥Î¸¯Â, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ëòÄ, ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ Û Ö‚ÓÔ¥ χπ ¥Ì¯ËÈ ı‡‡ÍÚÂ: ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÛÒ¥ı, ‰Âʇ‚Ë Á‡ ÍÓÊÌÓ„Ó ÁÓÍÂχ. ëòÄ Ú‡ÍÓÊ Á‡ÒÌÓ‚‡Ì¥ ̇ ‚¥Î¸ÌÓÏÛ, ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌÓÏÛ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓÏÛ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ¥. èÓÚ ªıÌfl Ò‚Ó·Ó‰‡ π ‰ÛÊ Υ·Â‡Î¸ÌÓ˛, ‚Ó̇ «ÊÓÒÚ͇»: ëòÄ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ӊ̥π˛ Á „ÓÎÓ‚ÌËı Ò‚Óªı ˜ÂÒÌÓÚ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ¥‚ÌËı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‰Îfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË, ¥ ‚ ÚÓÈ Ò‡Ï ˜‡Ò Á„Ӊ̥ Á ÚËÏ, ˘Ó ‚ ªı̸ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ¥ÒÌÛπ ÍË˜Û˘‡ ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ Ï¥Ê ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛχÏË, ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ʇıÎË‚¥ ÁÎˉ̥ Ú‡ ·¥‰Ì¥ÒÚ¸. Ö‚ÓÔ‡ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯‡, ÏÓÊÎË‚Ó Ô˘ËÌÛ ‚‡ÚÓ ¯Û͇ÚË ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Í·ÒÓ‚Óª ·ÓÓÚ¸·Ë, ‚ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ‰ÓÒ‚¥‰¥, flÍËÈ Ì‡‚˜Ë‚ ‚ÓÔÂȈ¥‚, ˘Ó ‰Ó·Ó·ÛÚ ·¥Î¸¯ÓÒÚË Á‰Ó·Û‚‡πÚ¸Òfl Û ·ÓÓÚ¸·¥, ¥ ÚÓÏÛ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ Á‰Ó·ÛÚÍË ‚‡Ú¥ ÚÓ„Ó, ‡·Ë ªı Á‡ıˢ‡ÚË. Ö‚ÓÔÂÈҸ͠ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË ‚Ëχ„‡π ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ‰Îfl ÚËı, ıÚÓ Ì ‚ ÁÏÓÁ¥ ÛÒÔ¥¯ÌÓ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸. ëÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥fl ÔÓ‚Ò˛‰ÌÓ Ô‡ÍÚËÍÛπÚ¸Òfl Û Ö‚ÓÔ¥, ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ‚-

мають високоосвiчених фахiвцiв, якi, проте, не надто добре знають, як давати собi раду в умовах ринкової, ¶лобальної економiки. Отож це подвiйна: захiдно- i схiдноевропейська проблема. Люди з Заходу повиннi закрити свої пiдприємства й перенести їх на схiд, люди зi сходу повиннi прийняти допомогу захiдних фахiвцiв. Б.В.: – Повернiмося до азiатської кризи. Чи не є її причиною, так само як i бар’єром для її подолання в таких країнах, як Японiя чи Корея, власне специфiка їхньої економiки? Та сама специфiка, яка спричинила свого часу визнання особливої, «азiатської» моделi капiталiзму, котра мала б виявитися ефективнiшою, нiж його класична модель i замiнити її? Л.Т.: – Я вважаю, що це була добра модель для швидкого розвитку, однак вона не пристосована до кризової ситуацiї. Корейцi, можливо, перебувають навiть у кращiй ситуацiї. Там видно ознаки одужання. Натомiсть, Японiя чи Індонезiя взагалi не можуть впоратися з кризою. Як я вже казав, кожна капiталiстична економiка мусить пройти через кризу. Польщу це теж чекає, ранiше чи пiзнiше. Історiя економiки Заходу пронизана кризами: тюльпаноманiя в Голландiї у XVII ст., криза Пiвденних морiв в Англiї чи луїзiанська криза у Францiї у XVIII ст., h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ò‡ÏÓÒ‚¥‰ÓÏÓÒÚË ‚¥‰ Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ÛÁ·ÂÂÊÊfl ‰Ó ëˈËÎ¥ª Û ¥ÁÌËı ÙÓχı ¥ Ô¥‰ ¥ÁÌËÏË ¥ÏÂ̇ÏË. ñÂÈ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ Ì‡Ó‰¥‚ Ö‚ÓÔË ÓÔËÒÛ𠪪 ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò π ÏÓ·¥Î¥ÁÛ˛˜ËÏ (ÒÚËÏÛβ˛˜ËÏ) Ù‡ÍÚÓÓÏ. ëÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥fl Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÔÓ‚ËÌ̇ Á̇ÈÚË Ò‚Óπ ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌfl Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È Magna Charta, ‡‰Ê ‚Ó̇ π ÒÛÚÚπ‚Ó˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ Ö‚ÓÔË, flÍ¥ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á‡ ÏÂÊ¥ ‚¥Î¸ÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥. ì ˆ¸ÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚ¥ Ö‚ÓÔ‡ ÒÚÓªÚ¸ ÔÂ‰ ÒÍ·‰ÌËÏ ÍÓÏÔÓÏ¥ÒÓÏ Ï¥Ê Ì‡ˆ¥flÏË-‰Âʇ‚‡ÏË (Staatsgesellschaft), Ú‡ÍËÏË flÍ ç¥Ï˜˜Ë̇ ˜Ë î‡Ìˆ¥fl, Ú‡ „Óχ‰flÌÒ¸ÍËÏË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ÏË flÍ-ÓÚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌ äÓÓÎ¥‚ÒÚ‚Ó, flÍ π ÔÂÂ‰Ó‚Ò¥Ï ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ‰Ó„Ó‚ÓÛ. Ç ÔË̈ËÔ¥ ˆÂ ÏÓÊÎË‚Ó, ·Ó ̇ˆ¥ª-‰Âʇ‚Ë ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÔÂÂÍÓÌÛ˛Ú¸Òfl ‚ Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı „ÛÔ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó„Ó‚ÓÛ, ‡ „Óχ‰flÌҸͥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇ ÔËÍ·‰¥ ÄÌ„Î¥ª ÓÁÛÏ¥˛Ú¸ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı ÍÓÌ‚Â̈¥È Á Ô‡‚ β‰ËÌË. èÓÚÂ, Magna Charta χπ Ì Î˯ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËÈ ÂÙÂÍÚ, ‚Ó̇ Á‡ÎÛ˜‡π ‚ÓÔÂȈ¥‚ ‰Ó ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ÔÓÂÍÚÛ: ‚ÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ËÁ̇˜‡ÚË, ˜ËÏ ·Û‰Â Á‡Èχ-


велика криза 1929 р. – це лише найвiдомiшi. Якщо уряд i суспiльство не зумiють швидко впоратися з наслiдками такої кризи, це може стати фатальним для майбутнього, а кризи неминучi для капiталiстичної економiки. Б.В.: – Однак азiатська криза не зачепила так сильно Тайваню чи Гонкон¶у... Л.Т.: – Вона досягла їх саме тепер. Б.В.: – Тiльки тепер вона є наслiдком провалу їхнiх найближчих економiчних сусiдiв. Схоже, в цих країнах не було структурних причин кризи, в той час як у Кореї чи Японiї такою причиною був практично клановий уклад в економiцi, пов’язанiй з державною владою. Л.Т.: – Криза в усiх азiатських країнах мала взаємний зв’язок, так само як пов’язанi мiж собою економiки цих країн. Вона почалася в Таїландi, потiм торкнулася iнших країн, а в Японiї ще й наклалася на наслiдки попередньої фiнансової кризи. Отож причин було багато, i вони дуже складнi. Структура азiатської економiки ускладнює вихiд з кризи, але ранiше вона сприяла розвитковi. Б.В.: – А ситуацiя в Китаї? Ви зауважили, що перед ним стоять великi проблеми, i в той же час вiрите в його подальший динамiчний розвиток? Чи не вважаєте ви, що iснує певна напруженiсть мiж формою диктаторської h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚËÒfl ˆfl ÒÔ¥Î͇, ̇ flÍÛ ‰ÓҸӄӉ̥ ÁËÁÛ˛Ú¸ ÓÍÓÏ. Magna Charta ÒÎÛÊËÚËÏ ̇҇ÏÔÂ‰ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌ˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û Ö‚ÓÔË. üÍ ¥‰Âfl, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò flÍ ÔÓÂÍÚ. í‡Í¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Á‡‚‰‡ÌÌfl ÏÓÊ ‚Ú¥Î˛‚‡ÚË Ú¥Î¸ÍË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÒÓ˛Á, π‰Ì¥ÒÚ¸ flÍÓ„Ó ÛÚËÏÛπ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl ¥ ı‡Ú¥fl ÔÓ Ô‡‚‡ β‰ËÌË. ÖÇêéèÄ èéÇàççÄ ÇíßãûÇÄíà ëÇé∫ ÖÇêéèÖâëúäß ßçíÖêÖëà çÓ‚¥ÚÌfl ¥ÒÚÓ¥fl ‰Ó‚·: ·ÂÁ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û Ö‚ÓÔ‡ Ì¥ÍÓÎË Ì χÚËÏÂ Ú¥πª ‚Î‡‰Ë, fl͇ · Ïӄ· ªÈ ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË Ò‚Ó·Ó‰Û Ú‡ ÏË, ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ ‚·ÒÌÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥. ᇠÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ˆ¥πª ¥ÒÚËÌË, ‰Ó flÍÓª ‚ÓÔÂȈ¥ Ú‡ Ö‚ÓÔ‡ ÔËȯÎË Í¥Á¸ ÒÚ‡Ê‰‡ÌÌfl ‚¥ÈÌË Û ÍÓÎË¯Ì¥È û„ÓÒ·‚¥ª, ˜ËχÎÓ Â‚ÓÔÂȈ¥‚ Á‡Ô·ÚËÎË ÊËÚÚflÏ. ì ˆ¥È ‚¥ÈÌ¥ Ö‚ÓÔ‡ Ì ·Û· ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ‚Ó̇ Ì Ïӄ· ‚ÚÛÚËÚËÒfl, ÁÛÔËÌËÚË ˜Ë ÔËÔËÌËÚË ‚¥ÈÌÛ, ÔÓÁ‡flÍ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ Á‡Î˯‡‚Òfl ÓÁ’π‰Ì‡ÌËÏ Ú‡ ÓÁ‰¥ÎÂÌËÏ. ê¥ÁÌˈfl Û Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ÓÍÂÏËı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚ ÔËÁ‚· ‰Ó

влади, причому влади на рiзних щаблях цiєї величезної держави, i подальшим розвитком економiки країни? Л.Т.: – Не так вже й очевидно, що Китай розвиватиметься й надалi. З’являється цiлий комплекс проблем. Причому, вони не стосуються диктаторської влади. Найсерйознiшими є два питання. По-перше, це селяни в аграрнiй країнi, де 85% населення живе в селi. Протягом перших десяти рокiв реформ їхнi прибутки зростали, в наступнi десять залишалися на тому самому рiвнi. Водночас влада не зробила жодних iнвестицiй в основну iнфраструктуру села. Не побудовано дорiг, телекомунiкацiй, не зроблено жодних капiталовкладень в будiвництво та в розвиток технологiй. Друга проблема: що робити з великими державними пiдприємствами, як їх закрити? Б.В.: – А як ви оцiнюєте ситуацiю в Росiї? Л.Т.: – Я очiкував, що рано чи пiзно там настане обвал, але те, що сталося, гiрше, нiж будь-хто мiг передбачити. Я гадаю, ми недооцiнили наслiдкiв 70 рокiв комунiзму. Б.В.: – 70 рокiв комунiзму i багато сотень рокiв деспотiї, яка не дозволила сформуватися анi капiталiстичнiй системi, анi громадянському суспiльству.

11

НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚÓ„Ó, ˘Ó π‰Ë̇ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÔÓÁˈ¥fl, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ π‰ËÌÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ, ÔÓÒÚÓ Ì ¥ÒÌÛ‚‡Î‡. ìÒÔ‡‰ÍÓ‚‡Ì¥ Ï¥Ê̇ˆ¥Ó̇θ̥ Á‚’flÁÍË – î‡Ìˆ¥ª Ú‡ ëÂ·¥ª, ç¥Ï˜˜ËÌË Ú‡ ïÓ‚‡Ú¥ª – ÁÓ·ËÎË ÌÂÏÓÊÎË‚ËÏ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ Û ÔÎÓ˘ËÌ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË. êÓÁ’π‰Ì‡Ì¥ÒÚ¸ χπ هڇθ̥ ̇ÒÎ¥‰ÍË. íÓ‰¥ flÍ Ö‚ÓÔ‡, È‰Û˜Ë ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛, ‚ËÁ̇· ïÓ‚‡Ú¥˛ flÍ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÛ ‰Âʇ‚Û, ·Û‚ ÁχÌÓ‚‡ÌËÈ Û̥͇θÌËÈ ¯‡ÌÒ ‚Ë¥¯ËÚË Ì‡ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡ÌËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Ì‡ ŇÎ͇̇ı. ÇËÁ̇ÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ïÓ‚‡Ú¥ª Ú‡ ªª Ô‡„ÌÂÌÌfl ‚ËÈÚË ¥Á ÒÍ·‰Û û„ÓÒ·‚¥ª Ì ·ÛÎÓ ÔÓÏËÎÍÓ‚ËÏ. ÄΠÒÛÚÚπ‚Ó˛ ÔÓÏËÎÍÓ˛ ÒÚ‡ÎÓ Ì‚‡ıÛ‚‡ÌÌfl ÔË ˆ¸ÓÏÛ ·‡„‡ÚÓÔ·ÌÓ‚Ëı ÔÓ·ÎÂÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ËÌ. äÓ‰ÓÌË Ï¥Ê ïÓ‚‡Ú¥π˛, ÅÓÒÌ¥π˛ Ú‡ ëÂ·¥π˛, ̇҇ÏÔÂ‰ ÔÓ·ÎÂχ ÂÚÌ¥˜ÌÓ ÒÂ·Ò¸ÍÓª ˜Ë ÏÛθÚËÂÚÌ¥˜ÌÓª ä‡ªÌË, fl͇ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ïÓ‚‡Ú¥ª, ‡·Ó Á‡ıËÒÚ ÍÓÒ¥‚Ò¸ÍËı ‡Î·‡Ìˆ¥‚, flÍ¥ ϯ͇˛Ú¸ Û ëÂ·¥ª: ‚Ò ˆÂ ÔÓÚ·ۂ‡ÎÓ ‰ÓÍ·‰Ì¥¯Ó„Ó Ú‡ ‰ÂΥ͇ÚÌ¥¯Ó„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û. è‡„ÌÂÌÌfl ëÂ·¥ª ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‰Âʇ‚Ë ‚ËÍβ˜ÌÓ Á‡ ÂÚÌ¥˜ÌËÏ ÔË̈ËÔÓÏ ·ÛÎÓ ˆ¥ÎÍÓÏ ‚ËÔ‡‚-


Л.Т.: – Це правда, капiталiзм тривав там недовго i не мав часу пустити корiння. Б.В.: – Отже, пане професоре, чи визнаєте ви, що вашi похмурi прогнози з «å‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ», якi стосувалися не лише економiки, але й усiєї цивiлiзацiї, справдилися? Л.Т.: – Бiльше нiж справдилися. Дiйснiсть ще гiрша. Подивiться на Індонезiю. Ситуацiя катастрофiчна. Так само в Росiї. Катастрофiчною є ситуацiя в Японiї. Латинська Америка висить на волосинi. Рецесiя в Захiднiй Европi потягне за собою Схiдну Европу. Англiйська економiка працює на все повiльнiших обертах, те саме вiдбувається з нiмецькою та французькою. Єдине, завдяки чому спостерiгається хоч якесь економiчне зростання в Европi, це надлишок у торгiвлi зi Штатами. Це американський локомотив ще пiдтримує рух Европи. Евросоюз починає виглядати точнiсiнько так, як Японiя. Японiя має бл. 140 млрд. доларiв надлишку щорiчно в торговому обмiнi, головним чином з США, Европа має такого надлишку бiля 120 млрд. доларiв, i теж в основному iз США. Без цього надлишку Европа вже б потонула в рецесiї. Б.В.: – Чи означає це трiумф класичних принципiв h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

12

‰‡ÌÓ ‚¥‰ıËÎÂÌÓ, ‡Î Òı‚‡ÎÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÔË̈ËÔÛ ˘Ó‰Ó ïÓ‚‡Ú¥ª ·ÛÎÓ ÔÓÏËÎÍÓ‚ËÏ. Ö‚ÓÔ‡ ÏÛÒË· ‚Ëχ„‡ÚË ¯ËÓÍËı Ô‡‚Ó‚Ëı ∂‡‡ÌÚ¥È ‰Îfl ÂÚÌ¥˜ÌËı ÏÂ̯ËÌ, ‡ Ì ̇‡Ê‡ÚË ªı ̇ Ì·ÂÁÔÂÍÛ ‚˄̇ÌÌfl Ú‡ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸. ç ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ˘Ó ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÛÌËÍÌÛÚË ÔÓ‰‡Î¸¯Óª ‚¥ÈÌË, ‡ ‚Ê Á Ô‚̥ÒÚ˛ – Ú‡„‰¥ª ë·ÂÌ¥ˆË. Ö‚ÓÔ‡ ·Û· ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì‡, ÔÂ¯ Ì¥Ê ‚ËÁ̇‚‡ÚË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÌÓ‚Óª ‰Âʇ‚Ë, ÔÂ‚¥ËÚË Ï¥Û ªª „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚË. ì ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ·Û· · ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó, Í¥Ï ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó, ¥ÒÌÛπ Ú‡ÍÓÊ ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, flÍËÈ ‰ÓÔÛÒ͇π ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl Á‡‰Îfl ·Î‡„‡ β‰ÂÈ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÔÓÁ‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌËÏË ÍÓ‰Ó̇ÏË. ñÂÈ ‰ÓÒ‚¥‰ „¥ÍËÈ, ‡Î ÚËÏ ‚‡ÊÎË‚¥¯ËÈ ÛÓÍ: ‚ÓÔÂÈҸͥ ¥ÌÚÂÂÒË – ˆÂ ˘ÓÒ¸ ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ÒÛχ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. ÑÂ٥̥ˆ¥fl Ú‡ÍÓª Magna Charta, ‡·Ó ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ Ì‡Á‚‡ÌÓ„Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓ„Ó ‰Ó„Ó‚ÓÛ ÔÓ ˆ¥Î¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, π Á‡ÒÓ·ÓÏ, flÍËÈ ‚¥‰‡ÁÛ ÁÏ¥ˆÌËÚ¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚ËÏ¥ Ö‚ÓÔË.

економiки вiльного ринку? Адже Сполученi Штати дотримуються їх найпослiдовнiше. Л.Т.: – Ми знизили заробiтки робiтникiв. Реальнi заробiтки американських робiтникiв порiвняно з 1973 роком знизилися на 20%. Б.В.: – Цi данi дещо мене дивують. У Сполучених Штатах я спостерiгаю щоразу вищий життєвий рiвень. Бачу незвичайний розвиток цiєї країни. Всi захоплюються американським економiчним успiхом. ВНП зростає вражаюче. Що дiється з цим багатством? Л.Т.: – Все потрапляє до 40% бiльш заможних американцiв. Решта 60% не мають жодного вiдношення до зростаючої вартости бiржi. Анiчогiсiнько. Реальний прирiст ВНП порiвняно з 1973 роком становить 20%. Весь цей прибуток потрапляє до рук 20% найбагатших. 90% бiржових прибуткiв потрапляє до рук 1 вiдсотка. Доходи американцiв не зменшилися, бо працюють їхнi жiнки, причому важко працюють, але заробiтки зменшилися. Б.В.: – Однак це вигiдно для економiки в цiлому. Л.Т.: – Це вирiшує проблему безробiття. Як я вже казав, з безробiттям можна легко покiнчити. Я можу покiнчити з безробiттям у Польщi за два днi, зменшуюh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

èËÁ̇˜ÂÌÌfl ’π‡ ëÓ·ÌË Ì‡ ÔÓÒÚ ÛÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÓ„Ó Öë Á ÔËڇ̸ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ ·ÂÁÔÂÍË ·ÛÎÓ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËÏ ÔÓÏ¥ÊÌËÏ ÍÓÍÓÏ, ̇ ʇθ ıË·ÌËÏ: Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ Ö‚ÓÔË Ì ÏÓÊ ÔÓÒÚÓ ÔËÁ̇˜‡ÚËÒfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË Ûfl‰‡ÏË, ‚¥Ì ÔÓÚ·Ûπ ‚·ÒÌÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÎÂ∂¥ÚËχˆ¥ª ¥ ÔÓ‚ËÌÂÌ Ï‡ÚË ÒÚ‡ÚÛÒ ÍÓÏ¥Ò‡‡ Öë. ÖÇêéèß èéíêßÅçß ÑÖåéäêÄíàóçß ãÖ¢ßíàåçß ÖÇêéèÖâëúäß ßçëíàíìñß∫ ÑÛ„Û ‚‡ÊÎË‚Û ‚ËÏÓ„Û ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª, ÔÓfl‰ ¥Á Magna Charta, ÓÍÂÒÎË‚ ̥ψ¸ÍËÈ Ï¥Ì¥ÒÚ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ÒÔ‡‚ Û Ò‚ÓªÈ ÔÓÏÓ‚¥ ‚ ÅÂÎ¥ÌÒ¸ÍÓÏÛ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥ ÉÛÏ·Óθ‰Ú¥‚, fl͇ Á‡ÒÎÛÊÂÌÓ ÔË‚ÂÌÛ· ‰Ó Ò· ۂ‡„Û: Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ Á‡ÈχÚËÒfl Ì Î˯ ÔËÚ‡ÌÌflÏ ÓÁ¯ËÂÌÌfl, ‡ÎÂ È Ì„‡ÈÌÓ ÂÙÓÏÛ‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ÒÚÛÍÚÛÛ, ¥Ì‡Í¯Â ‚Ó̇ Ì ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÚËÏÂ. Ö‚ÓÔ‡ 15-ÚË ‚Ê χÈÊ Ì ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ: ÔË̈ËÔ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ (Ó‰ÌÓÒÚ‡ÈÌÓÒÚË) ·ÎÓÍÛπ ‚Ò¥ ÒÔÓ·Ë ÔÓÒÚÛÔÛ; ‚ÓÔÂÈҸ͇ ‚ËÍÓ̇‚˜‡ ‚·‰‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË ˜ËÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ˜ËÌÓ‚ÌÓ˛ ·˛ÓÍ‡Ú¥-


чи заробiток до одного долара на день. Мiсця працi з’явилися б всюди. Те, чого належало б досягти, це створити робочi мiсця шляхом збiльшення продуктивности. Б.В.: – Ми знаходимося нинi у фазi чергової, можливо, однiєї з найбiльших цивiлiзацiйних революцiй, якi досi доводилося переживати людству. Її можна порiвняти, наприклад, з промисловою революцiєю двiстi рокiв тому. Існує гiпотеза Симона Кузнєца, який стверджував, що в першiй фазi економiчного зростання збiльшується економiчна нерiвнiсть, але з часом багатство, що все прибуває, починає розподiлятися рiвномiрнiше. Можливо, це можна застосувати до нинiшньої ситуацiї? Л.Т.: – Повернiмося до промислової революцiї. Упродовж перших п’ятдесяти рокiв розвивається лише одна країна: Англiя. Промислова революцiя починається в Англiї близько 1800 року, в iнших на п’ятдесят рокiв пiзнiше. Зрештою, ця революцiя не означала, що всi в нiй брали участь. Б.В.: – Пiд кiнець брали участь усi. Л.Т.: – Так. На двiстi рокiв пiзнiше. В першi п’ятдесят рокiв лише Великобританiя. В наступнi п’ятдесят – Сполученi Штати, Нiмеччина, але ж не Францiя, Італiя, Роh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

π˛, ÔÓÍÎË͇ÌÓ˛ ÔÎÂ͇ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË. ÇÓ̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË ÔÓ‚¥‰ÌÓ˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÎÓ˛ Ö‚ÓÔË. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ · ÔÂ‰‡ÚË ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥˛ ê‡‰Ë ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓ Ó·‡Ì¥È ̇ Á‡ÍÓÌÌËı Ô¥‰ÒÚ‡‚‡ı äÓÏ¥Ò¥ª. è‡·ÏÂÌÚ ÍÓÌÚÓβπ äÓÏ¥Ò¥˛, ‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÛ‰ ∂‡‡ÌÚÛπ ‰ÓÚËχÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚‡. êÓÁÔÓ‰¥Î ‚·‰Ë, ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘̇ ÎÂ∂¥ÚËÏÌ¥ÒÚ¸ – ˆÂ Ú‡ ‰ËÒÍÛÒ¥fl, ‰Ó flÍÓª Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ Á‡ÎÛ˜ËÚË Â‚ÓÔÂȈ¥‚. Ö‚ÓÔ‡ ÚÂÏ¥ÌÓ‚Ó ÔÓÚ·Ûπ ‰ËÒÍÛÒ¥ª ÔÓ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛. ∫ª ÓÁÔÓ˜‡‚ âӯ͇ Â, ¥ ˆ˛ ‰ËÒÍÛÒ¥˛ Ú·‡ ÔÓ‚‡‰ËÚË ‰‡Î¥. Ä ÚÂÔÂ fl Ò͇ÊÛ, flÍËÏ ˜ËÌÓÏ Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl, flÍ˘Ó ‚Ó̇ Ì ıӘ Á‡ÒÚË„ÌÛÚË Û ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓÏÛ Ô‡‡Î¥˜¥, ‡ ıӘ Á·Â„ÚË ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û. ü ·‡˜Û Ú‡ÍÛ ÏÓ‰Âθ: Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜‡ ‚·‰‡ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á ‰‚Óı ԇ·Ú. èÂ¯‡ ԇ·ڇ, Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ è‡·ÏÂÌÚ, Ó·Ë‡πÚ¸Òfl ¯ÎflıÓÏ ÔflÏËı ‚Ë·Ó¥‚. ñÂÈ Ô‡·ÏÂÌÚ Ï‡π Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜Û ‚·‰Û: ‚ÒÂ, ˘Ó ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı Ö‚ÓÔË, Ó·„Ó‚Ó˛πÚ¸Òfl Ú‡ ‚Ë¥¯ÛπÚ¸Òfl ÚÛÚ. ÄΠڥθÍË ˆÂ, ‡‰Ê ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ‰ÓÚËÏÛπÚ¸Òfl Á‡Ò‡‰‡ ÒÛ·-

сiя, Китай. Врештi-решт, Китай пережив промислову революцiю лише в другiй половинi двадцятого сторiччя. Б.В.: – Але ж то були часи, коли цивiлiзацiї функцiонували значною мiрою вiдокремлено. Тепер це змiнилося. Л.Т.: – Однак ми бачимо таку саму ситуацiю. Сполученi Штати розвиваються, iншi країни котяться донизу. Б.В.: – Сьогоднi темпи змiн є швидшими. Можливо, нам потрiбно менше часу, щоб цей цивiлiзацiйний аванс розповсюдився? Л.Т.: – Якщо наступає промислова революцiя, це не означає, що все вiдбувається одночасно. Б.В.: – Чи не здається вам все-таки, що вона дає великий шанс для всiх, у ¶лобальному масштабi? Л.Т.: – Для того, щоб користуватися здобутками промислової революцiї, треба, власне, до цього пiдготуватися. Наприклад, Европа не вживає бiогенетично модифiкованих продовольчих продуктiв. А це означає, що вона не братиме участи в розвитку цих технологiй. Европа вже випала з комп’ютерної промисловости. Отже, якщо вона не буде розвивати анi бiотехнiчної, анi мiкроелектронної iндустрiї, то що тодi робитиме? Б.В.: – Якi все ж таки причини такого стану речей?

13

НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Òˉ¥‡ÌÓÒÚË. ÇÒÂ, ˘Ó Ì ÔÂ·ۂ‡π Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª, Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Û ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‡·Ó Â∂¥Ó̇θÌËı Ô‡·ÏÂÌÚ¥‚. ñÂÈ ÔÓ‰¥Î ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ‚Ú¥Î˛‚‡ÚË ‚ ÊËÚÚfl. üÍ ‚˜ËÚ¸ ¥ÒÚÓ¥fl, ÔÓÎ¥ÚËÍË ÒıËθ̥ ‚ËıÓ‰ËÚË ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ Ò‚Óπª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª, ÚÓÏÛ ªı ÔÓÚ¥·ÌÓ ÍÓÌÚÓ₇ÚË. äÓÌÚÓβ˛˜Ó˛ ¥ÌÒڇ̈¥π˛, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË ‰Û„‡ ԇ·ڇ – ‚Ó̇ π ∂‡‡ÌÚÓÏ ÒÛ·Òˉ¥‡ÌÓÒÚË. ÑÓ ‰Û„Óª ԇ·ÚË Ì ӷË‡˛Ú¸ ÔflÏËÏ ‚ÒÂ̇Ó‰ÌËÏ „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ, ‰Ó ̪ ‚ıÓ‰flÚ¸ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı Ú‡ Â∂¥Ó̇θÌËı Ô‡·ÏÂÌÚ¥‚. ñfl ‰Û„‡ ԇ·ڇ, ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ëÂ̇ÚÛ, Ó·Ë‡Î‡Òfl · ÌÂ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚ¥ ‰Ó ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓª ÔÓÔÓˆ¥ª, ‡ Ô‡ËÚÂÚÌÓ ¥ ‚ËÍÓÌÛ‚‡Î‡ · ÙÛÌ͈¥˛ ÂÔÂÁÂÌÚ‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚ ÓÍÂÏËı ‰Âʇ‚ Ú‡ ªıÌ¥ı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. èÓ¯Û Á‡Û‚‡ÊËÚË Ì‡ÒÚÛÔÌÂ. é·Ë‰‚¥ ԇ·ÚË ÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl Ì Ûfl‰‡ÏË – ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Ô‡·ÏÂÌÚ‡¥‚, Ó·‡ÌËı ‚ËÍβ˜ÌÓ Ì‡Ó‰ÌËÏ „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ì Î˯ ÁÏ¥ˆÌ˛πÚ¸Òfl ªıÌfl ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘̇ ÎÂ∂¥ÚËÏÌ¥ÒÚ¸, ‡Î ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ï¥ˆÌ¥¯‡π Ò‡ÏÓ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥fl β‰ÂÈ Á ªıÌ¥ÏË Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ÏË. ñfl


Може, вони полягають в економiко-полiтичнiй структурi? Л.Т.: – Нi. Це страх перед новим. Люди побоюються, що змiни можуть їм чимось загрожувати. Не хочуть змiн французи, нiмцi, англiйцi. Б.В.: – В усьому свiтi всi побоюються змiн. Л.Т.: – В Штатах нi. Б.В.: – Власне, чому? Л.Т.: – Тому що ми створили суспiльство, в якому нiхто не в змозi стримати такi змiни. Незважаючи на те, подобаються вони нам, чи нi. Це не пов’язано з суспiльними нормами i принципами. Неможливо заборонити бiогенетичне втручання при виробництвi продуктiв харчування в США. Нiхто навiть не намагатиметься це робити. Б.В.: – Чи не вважаєте ви, що ¶лобалiзацiя економiки призводить до розповсюдження американського способу життя? І взагалi, створення свiтової економiки поступово зменшує розрив мiж розвиненими й вiдсталими країнами? Л.Т.: – Треба бути дуже обережним при формулюваннi таких гiпотез. Свiтова економiка вже допомогла Китаю, але нашкодила Африцi. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ò‡ÏÓ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥fl Ú‡ ‚Á‡πÏÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ Ï¥Ê „Óχ‰fl̇ÏË Ú‡ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flÏË Ï‡È·ÛÚ̸Ӫ Ö‚ÓÔË Ï‡ÎË · Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ÁÓÒÚË. üÍ ÒÛ‰Ó‚‡ ‚·‰‡ ¥ ∂‡‡ÌÚ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÛ‰ ·Û‰Â ӷ·¯ÚÓ‚‡ÌËÈ Ú‡ ÔÓÒËÎÂÌËÈ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˘Ó ‚¥Ì ÁÏÓÊ ÍÓÌÚÓ₇ÚË ‚Ò˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸, Á‚ÂÚ‡˛˜Ë ÓÒÓ·ÎË‚Û Û‚‡„Û Ì‡ ‰ÓÚËχÌÌfl ‚ËÁ̇˜ÂÌÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥π˛ ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ÍÓÏ¥Ò¥ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ ‰ÓÚËχÌÌfl ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËı Ô‡‚ „Óχ‰flÌ.

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

14

ÖÇêéèÖâëúäàâ ìêüÑ ç‡È‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÓÏ Ï‡È·ÛÚ̸Ӫ Ö‚ÓÔË ·Û‰Â ªª Ûfl‰. 燉‡Î¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ûfl‰ Ì Ó¥πÌÚÛ‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ·¥Î¸¯Â ̇ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ¥ÁÌËı ‰Âʇ‚Û˜‡ÒÌˈ¸, ‡ χÚËÏ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl Î˯ ÔÂ‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË. ü ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚ Û Á‚’flÁÍÛ Á ‚¥ÈÌÓ˛ Û ÅÓÒÌ¥ª, ˘Ó ÓÁ̇˜‡π ‰Îfl Ö‚ÓÔË Á‡ıflÒ‡ÌÌfl ‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¯Ú‡ÏÔ‡ı: Á‡ÌÂÔ‡‰. ñ ÒÛÚÚπ‚‡ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ҸӄӉ̥¯Ì¸Óª Ö‚ÓÔË: Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ ꇉ‡, fl͇ Á‡‡Á Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ËÍÓÌÛπ Óθ

Б.В.: – Це значить, що не можна застосовувати гiпотезу Кузнєца в ¶лобальному масштабi? Вирiвнювання нерiвностей не настане разом з ¶лобалiзацiєю економiки? Л.Т.: – Можливо, рокiв через двiстi. Б.В.: – Може, менше, через двадцять? Л.Т.: – Я гадаю, що Кузнєц мав рацiю, але проблемою є час. Промислова революцiя тривала понад сто п’ятдесят рокiв. Революцiя почалася десь бiля 1800 року, а тенденцiї вирiвнювання з’явилися пiсля ІІ Свiтової вiйни. Б.В.: – Однак, всупереч поширенiй думцi, навiть на першому етапi промислової революцiї становище населення покращилося. Ситуацiя на селi до промислової революцiї – це голод, що циклiчно повторювався, невпевненiсть у завтрашньому днi... Л.Т.: – Але в мiстах на першому етапi революцiї ситуацiя була гiрша. Звiдси постiйнi бунти й заколоти в Англiї в першiй половинi дев’ятнадцятого сторiччя. Б.В.: – Сам момент змiни є дуже важким i викликає протест, але згодом ситуацiя покращується... Л.Т.: – Через п’ятдесят рокiв. Б.В.: – Ви й справдi песимiстом. Та чи не здається вам, що сьогоднi дiйснiсть змiнюється все-таки швидh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û, ÔÓ ÒÛÚ¥ Ô‰ÒÚ‡‚Îflπ ¥ÁÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ¥ Ì ·‡˜ËÚ¸ Ò· ¥Ì‡Í¯Â. íÛÚ ÒˉflÚ¸ ‡Ì„Î¥ÈҸͥ, ̥ψ¸Í¥, ¥Ú‡Î¥ÈҸͥ, Ù‡ÌˆÛÁ¸Í¥ ˜ÎÂÌË Ûfl‰Û, flÍ¥ ̇҇ÏÔÂ‰ ‰Ûχ˛Ú¸ ÔÓ ÔÂÂÏÓ„Û Ì‡ χȷÛÚÌ¥ı ‚Ë·Ó‡ı ¥ ÔÓ ÚÂ, flÍ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌÓÏÛ ‚Ë·Óˆ˛ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË ÚËχ˛Ú¸ Ö‚ÓÔÛ Ì‡ ÍÓÓÚÍ¥È ¯‚Óˆ¥. ì „ÓÒÚ¥¯¥È ÙÓÏ¥ ˆÂ ‚Ë„Îfl‰‡π Ú‡Í: ÒÍ·‰Ì¥ Ú‡ ÌÂÔËπÏÌ¥ ¥¯ÂÌÌfl (Íβ˜Ó‚ ÒÎÓ‚Ó ÚÛÚ – ‡„‡̇ ÔÓÎ¥ÚË͇) ÔËÈχπ ꇉ‡, ‡Î ԥÒÎfl ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó‰ÓÏÛ „Óχ‰flÌ‡Ï ÓÁÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÔÓ Ê‡ıÎË‚¥ ¥¯ÂÌÌfl, flÍ¥ ÁÌÓ‚Û ÔËÈÌfl‚ Å˛ÒÒÂθ. Å˛ÒÒÂθ ‚ËÒÚÛÔ‡π ˜ËÏÓÒ¸ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËÏ, ¥Ì͇̇ˆ¥π˛ ‚ÓÍ‡ÚËÁÏÛ – ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÂÔÓÌËÍÌÓª ÔÓ‚ÂıÌ¥ Ö‚ÓÔË. ñ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ÙÛ̉‡ÏÂÌÚÓÏ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. íÓÏÛ Ì‡ Ï¥ÒˆÂ ê‡‰Ë Ï‡π ÔËÈÚË ÒËθ̇ ÍÓÏ¥Ò¥fl – ‚ flÍÓÒÚ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û. äÓÏ¥Ò¥fl, fl͇ ÒÔ‡‚‰¥ ÏËÒÎËÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË Í‡Ú„Ó¥flÏË. ÇÓ̇ ÁÏÓÊ Á‚¥Î¸ÌËÚËÒfl ‚¥‰ Á‚’flÁÍÛ Á ‰Âʇ‚ÌÓ˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛ ÓÍÂÏÓª ‰Âʇ‚Ë ¥ ÒÚ‡ÚË ÔÓÚÛÊÌËÏ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÓÏ Ì‡ ÒÎÛÊ·¥ ‚ Ö‚ÓÔË.


ше? Темпи електронно-комп’ютерної революцiї просто дивовижнi Л.Т.: – Перший комп’ютер з’явився у 1949 роцi. Минуло п’ятдесят рокiв. Б.В.: – Але дiйснiсть перевершила всiлякi прогнози щодо того, коли ми зможемо ними користуватися в теперiшньому масштабi. Л.Т.: – Така ж ситуацiя була з електрикою. Б.В.: – Тож ви не бачите оптимiстичних ознак розвитку нашої ¶лобальної дiйсности? Л.Т.: – Це залежить вiд того, ким ви є. Для однiєї частини ¶лобальна економiка – найкраща рiч, яка будьколи траплялася, для iншої – найгiрша. Б.В.: – Найгiрша? Це значить..? Л.Т.: – Це значить, що вони можуть втратити роботу, впадуть їхнi доходи, вони втратять вiдчуття безпеки... В Індонезiї 30 мiльйонiв людей, якi мали постiйну роботу, сьогоднi є безробiтними. Б.В.: – Існує дуже поширена думка, що причиною свiтової економiчної кризи є незв’язаний, ¶лобальний рух капiталу. Л.Т.: – Реальна криза полягає в тому, що ми будуємо ¶лобальну економiку без свiтового уряду. Уряди дерh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÄΠ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ‚Ó̇ ÔÓÚ·Ûπ ͇‰Ë̇θÌÓª ÂÙÓÏË: ÍÓÏ¥Ò‡Ë Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·¥Î¸¯Â de facto ·ÛÚË ‰ÂÔÛÚ‡Ú‡ÏË ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Ûfl‰¥‚. ÇÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÓÚËχÚË ¯Ë¯Û ÎÂ∂¥ÚËÏÌ¥ÒÚ¸, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚ ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl, ‡ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ÍÓÏ¥Ò‡Ë ÔÓÚ·ۂ‡ÚËÏÛÚ¸ ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓª ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË. ßÒÌÛ˛˜‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÒÚ‡‚ËÚ¸ ªı ÔÂ‰ Ú‡ÍÓ˛ Ê ‰ËÎÂÏÓ˛, ˘Ó È ê‡‰Û: Á‡Ì‡‰ÚÓ ÒËθÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ‚Ó̇ Á ̇ˆ¥ÓÌ���θÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË, ‡ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇Ó‰¥‚ ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÎÂ∂¥ÚËÏÓ‚‡Ì‡ ¥ ‚ËÁ̇̇. èÓ„Îfl̸Ú ̇ ÔÂÁˉÂÌÚ¥‚ äÓÏ¥Ò¥ª: flÍ ÇË „‡‰‡πÚÂ, ˜Ë ·‡„‡ÚÓ Á ÌËı ÔÓÒ¥ÎË · ˆ˛ ÔÓÒ‡‰Û, flÍ˘Ó · ·ÛÎË ÔflÏ¥ ‚Ë·ÓË? ç‰ÓÒÚÓÈÌ¥ χı¥Ì‡ˆ¥ª ̇‚ÍÓÎÓ ªıÌ¸Ó„Ó ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl Ì ‚‰ÛÚ¸ ‰Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‰Ó‚¥Ë Ú‡ ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË ÒÂ‰ ‚ÓÔÂȈ¥‚. ñ ڇÍÓÊ Ì ‰‡π ÁÏÓ„Ë ÔÂÁˉÂÌÚÓ‚¥ äÓÏ¥Ò¥ª ÔÓ‚‡‰ËÚË ‰ËÒÍÛÒ¥˛ Á ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË Ûfl‰‡ÏË. èÓÚÂ, ˆÂ ‚Í‡È ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ, flÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ Ô‡„Ì ̇·ÛÚË Á̇˜Û˘ÓÒÚË Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á ¥Ì¯ËÏË. íÓÏÛ fl ‚ËÒÚÛÔ‡˛ Á‡ ͇‰Ë̇θÌÛ ÂÙÓÏÛ ÍÓÏ¥Ò¥ª. ñ χÎÓ ·, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÁÏ¥ˆÌËÚË Ûfl‰ Öë, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó, – Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ªª ‚¥‰‰‡Ì¥ÒÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ

жав втрачають свою владу. Державнi уряди мали владу, коли iснувала економiка в масштабi держав. А оскiльки державна економiка поступається мiсцем ¶лобальнiй, уряди втрачають свою владу. Ринок капiталiв вiдiграє бiльшу роль, нiж будь-яка держава. Якщо вiн визнає, що економiчна полiтика Таїланду є невiдповiдною, вiн доведе Таїланд до банкрутства, те саме може статися i з Бразилiєю. Вiн може загрожувати навiть Японiї. Якщо ринок капiталу визнає, що полiтика Польщi є невiдповiдною, вiн може привести вашу країну до банкрутства упродовж 2 годин. Польський уряд не в станi контролювати польську економiку. Б.В.: – Так як i жоден уряд, окрiм, можливо, Сполучених Штатiв, та й то з певними обмеженнями. Однак, всупереч зовнiшньому враженню, це може бути шансом, а не загрозою. Ви кажете, що контроль – в руках «ринку капiталiв», але це зовсiм не означає, що вiн у руках капiталiстiв, якi узгоджують спiльнi дiї. Свiтовий рух капiталу можна порiвняти з «невидимою рукою ринку», термiном Адама Смiта стосовно незапланованого порядку, який формує економiку. Сучасне переливання капiталу коригує безвiдповiдальнi рiшення правлячих. Л.Т.: – Так, це правда. Однак вiн буває також резуль-

15

НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

¥ÌÚÂÂÒ‡Ï. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ûfl‰ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÔÂÂÚ‚ÓËÚËÒfl Á ÔÓÒÚÓª ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓª ‚Âı¥‚ÍË Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔÓ‚¥‰. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ‚¥Ì ÔÓÚ·Ûπ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓª ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË. èÓÚÛÊÌËÈ, ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌËÈ Ûfl‰, flÍËÈ Ó„Îfl‰Û ̇ ‚ÓÔÂÈҸͥ ¥ÌÚÂÂÒË ÒÚÓªÚ¸ Ì ÌËʘÂ, ‡ ÔÓfl‰ ‡·Ó È ÔÓ̇‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË Ûfl‰‡ÏË, ÔÓ‚ËÌÂÌ Á‡Û˜ËÚËÒfl Ô¥‰ÚËÏÍÓ˛ ̇Ó‰Û. ãÖÑß íÄ ÑÜÖçíÖãúåÖçà: èêÖáàÑÖçí éÅ’∏ÑçÄçàï òíÄíßÇ ÖÇêéèà íÛÚ ÏÂÌ¥ Ûfl‚Îfl˛Ú¸Òfl ‰‚‡ ¯ÎflıË: – ‡·Ó ÔflÏ¥ ‚Ë·ÓË ÔÂÁˉÂÌÚ‡ äÓÏ¥Ò¥ª Á‡ ÔÓÒÂ‰ÌˈڂÓÏ ‚Ë·Ó˘ËÍ¥‚ Û ÍÓÊÌ¥È ‰Âʇ‚¥-˜ÎÂÌ¥; – ‡·Ó ‚Ë·ÓË Á‡ ÒÔËÒ͇ÏË. ÄÏÂË͇ÌҸ͇ ÏÓ‰Âθ Á‡ÒÎÛ„Ó‚Ûπ ̇ Û‚‡„Û ÓÒ¸ ˜ÓÏÛ: ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÌfl ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓ Ó·‡ÌÓ„Ó Ì‡ Á‡ÍÓÌÌËı Ô¥‰ÒÚ‡‚‡ı ÔÂÁˉÂÌÚ‡ Ì ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸Òfl ̇ ÒÔ‡‚Ë Ù‰Â‡Î¸ÌËı ¯Ú‡Ú¥‚, ÈÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡Î ÁÓÒÂ‰ÊÂÌËÈ ‚·ÒÌÂ Û „‡ÎÛÁflı ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ÔÓÎ¥ÚËÍË ÓıÓÓÌË Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ÒÂ‰ӂˢ‡ Ú‡ ·ÂÁÔÂÍË.


татом панiки. В тривалiй перспективi вiльне переливання капiталу є корисним. Проте в коротших термiнах воно може бути наслiдком нерацiональної панiки i в результатi стадної втечi може призвести до банкрутства навiть сильної економiки, такої як бразильська. Б.В.: – Немає досконалих механiзмiв в недосконалому свiтi. Л.Т.: – Ми мусимо визнати його iснування. Як ми не хотiли б, ми цього не змiнимо. Свiтовий ринок капiталу є нашою дiйснiстю. Б.В.: – Коли я спостерiгаю за дiяльнiстю демократичних полiтикiв (щодо iнших справи ще гiршi), я бачу, що загалом їхньою часовою перспективою є наступнi вибори. Тож вони не надто дбають про наслiдки своїх рiшень, наприклад, збiльшення дефiциту бюджету. В такому разi свiтовий ринок капiталу вiдiграє надзвичайно позитивну роль, змушуючи їх приймати розумнi рiшення. Л.Т.: – Це було видно хоча б на прикладi Італiї, яку змусило бути бiльш розважливою в економiцi Европейське Спiвтовариство. Свiтовий ринок капiталу веде до мiшанини позитивних i негативних результатiв. Позитивних бiльше. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

16

ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÂÁˉÂÌÚ‡ Ó·Ë‡˛Ú¸ ÔËÁ̇˜ÂÌ¥ Á‡ ÂÁÛθڇڇÏË ‚Ë·Ó¥‚ ÂÎÂÍÚÓË (‚Ë·Ó˘ËÍË). ∫ı ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ÔÓÔÓˆ¥ÈÌÓ ‰Ó ‚Â΢ËÌË ¯Ú‡Ú¥‚-Û˜‡ÒÌËÍ¥‚. üÍ˘Ó ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚË ˆ˛ ÒËÒÚÂÏÛ ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÛÏÓ‚, ÚÓ Ì‡ ÔÂ¯ÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ‚Ë·Ó¥‚ Û Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚‡ı χÎË · Ó·Ë‡ÚËÒfl ‚Ë·Ó˘ËÍË. ç‡ ‰Û„ÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ‚ÓÌË Ó·Ë‡ÚËÏÛÚ¸ ÔÂÁˉÂÌÚ‡ Ö‚ÓÔË. ß̯‡ ÏÓ‰Âθ Ïӄ· · ‚Ë„Îfl‰‡ÚË Ú‡Í: Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ¥Á Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË ‚Ë·Ó‡ÏË Á‡ ÒÔËÒ͇ÏË (Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ÓÁÔÓ‰¥Îfl˛Ú¸ 600 Ô‡·ÏÂÌÚÒ¸ÍËı Ï¥Òˆ¸ Û Ö‚ÓÔ‡·ÏÂÌÚ¥) ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔÓ‰‡ÚË ¥ ‰Û„ËÈ „ÓÎÓÒ: Á‡ ͇̉ˉ‡Ú‡ Û ÔÂÁˉÂÌÚË. ñÂÈ ‰Û„ËÈ „ÓÎÓÒ ‚Ë·Óˆ¥ ‚¥‰‰‡‚‡ÎË · Á‡ ÒÔËÒÓÍ, ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ flÍÓ„Ó ÔÓ¯Ë˛‚‡Î‡Òfl · ̇ ÛÒ˛ Ö‚ÓÔÛ, ÚÓ·ÚÓ Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ. ì Ú‡ÍÓÏÛ ÒÔËÒÍÛ ÍÓÌÒÂ‚‡ÚÓË ÔÓ„Ó‰flÚ¸Òfl ̇ π‰ËÌÓ„Ó Í‡Ì‰Ë‰‡Ú‡ – ˘Ó· Ì ӷ‡ÁËÚË Ì¥ÍÓ„Ó Á ˜ËÌÌËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ̇Á‚Û ‰Îfl ÔËÍ·‰Û ‰¥˛˜Ëı ÓÒ¥· Á ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó – Ò͇ʥÏÓ, ÉÂθÏÛÚ‡ äÓÎfl. ëÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓÍ‡ÚË ‚˜ËÌflÚ¸ ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌÓ, ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸, ÔËÔÛÒÚËÏÓ, Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË îÂÎ¥Ô ¢ÓÌÒ‡ÎÂÒ, ÁÂÎÂÌ¥... ÌÛ, ÇË ¥ Ú‡Í Á̇πÚÂ.

Б.В.: – Однак у мене склалося враження, що в «å‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ» ви пiдкреслюєте власне його негативнi наслiдки. Л.Т.: – В «å‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ» я пiдкреслював, що коли хтось хоче досягти успiху як країна, пiдприємство чи особа – то повинен змiнитися. Якщо ви менi скажете, що це звучить песимiстично, то це значить, що ваша країна, ваше пiдприємство i зрештою ви особисто не маєте намiру змiнюватись. Б.В.: – Можливо, ця проблема трохи ширша. Якщо ви менi кажете, що для того, аби скористатися ¶лобальними результатами нинiшньої революцiї, ми маємо чекати двiстi рокiв, а по дорозi пережити жахливi речi... Л.Т.: – Це залежить вiд вас, чи зумiєте ви це прискорити. В Захiднiй Европi для цього є хороша база: освiчене суспiльство. Якщо йдеться про Польщу, то перше, що належить зробити, це пiдняти рiвень освiчености сiльського населення, з яким ви маєте й будете мати найбiльше клопотiв. Це найпростiший i найочевиднiший механiзм сучасности: без добре освiченого суспiльства немає шансiв на успiх. Найважливiшим завданням для уряду є освiта основної частини суспiльства. Все iнше є незрiвнянно менш важливим. Натомiсть, якщо уряд не h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Û˜‡ÒÚ¸ Û „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌ¥ ·‡ÚËÏÛÚ¸ ÛÒ¥ ‚ÓÔÂȈ¥, ‚ÓÌË ‚ËÁ̇˜‡ÚËÏÛÚ¸, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÒÍ·‰ Ô‡·ÏÂÌÚÛ, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó – ˜ÂÂÁ ‚ÓÔÂÈҸͥ ÒÔËÒÍË – χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ÔÂÁˉÂÌÚ‡ Öë. ó¥Î¸ÌËÈ Í‡Ì‰Ë‰‡Ú ̇ÈÛÒÔ¥¯Ì¥¯Ó„Ó ÒÔËÒÍÛ ¥ Òڇ̠ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ Öë. èÂÁˉÂÌÚ Û ÔÓ„Ó‰ÊÂÌÌ¥ Á ê‡‰Ó˛ ÙÓÏÛ‚‡ÚËÏ ͇·¥ÌÂÚ, ÚÓ·ÚÓ Ò‚¥È Ûfl‰, ÍÓÏ¥Ò¥˛ ¥ ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚËÏ ªª ÒÍ·‰ ̇ Á‡Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ô‡·ÏÂÌÚÓ‚¥. ÇëÖçÄêéÑçàâ ÇéãÖÇàüÇ: ÑêÄåÄ â ÑÖåéäêÄíßü ᇂ‰flÍË ‚ÒÂ̇Ó‰ÌÓÏÛ ‚Ó΂Ëfl‚Û Â‚ÓÔÂÈҸͥ ÒÚÛÍÚÛË, ÔÓ-ÔÂ¯Â, ÔÓÒËÎflÚ¸Òfl, ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË, ÔÓ-‰Û„Â, ·Û‰Â ‰ÓÒfl„ÌÛÚÓ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl ‰‡Ï‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË: ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÁÏÓÊ ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È, ‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, χÚËÏÛÚ¸ ·¥Î¸¯Â ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË. èÓ Ö‚ÓÔÛ ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ¯ËÓÍ¥ ̇Ӊ̥ χÒË, ¥, ˘Ó ‚‡ÊÎË‚Ó, ‚ÓÌË Ì ·Û‰ÛÚ¸ ÔÂÂÓ·ÚflÊÂÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË, ‡ ÁÓÒÂ‰flÚ¸Òfl ̇ ‚Ò‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ‚ËÏ¥¥.


зумiє або не захоче цього зробити, то країна людей з низьким рiвнем освiти неминуче програє. Б.В.: – Ви вважаєте, що уряд може впоратися з таким завданням? Л.Т.: – Безумовно. Прикладом є Японiя та Пiвденна Корея. У 1954 роцi, пiсля вiйни, Корея була практично країною неписьменних. Сьогоднi, згiдно з рiзними даними, вона є найосвiченiшим суспiльством у свiтi. Б.В.: – Можливо, там iншi традицiї... Л.Т.: – Якi традицiї? П’ятдесят рокiв тому величезну бiльшiсть там становили неписьменнi. Це уряд i суспiльство зробили такий стрибок. Б.В.: – Ви вважаєте, що це головним чином залежить вiд уряду? Л.Т.: – Вiд уряду й вiд суспiльства. Уряд вiддзеркалює суспiльство. Чому Центральна Африка в такому катастрофiчному станi? Тому що її населення абсолютно неосвiчене. Нiхто не допоможе розв’язати африканську проблему, якщо африканцi не виховають себе самi. Це унiверсальна ситуацiя. Ми багато говоримо про проблеми бразильської економiки, але як вона може бути на високому рiвнi, коли половина населення країни взагалi не ходить до школи. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÑÎfl ÏÂÌ ҇ÏÓ ÒÓ·Ó˛ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó Áχθӂ‡Ì‡ ÏÌÓ˛ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl Ú‡ ÌÓ‚‡ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÍÛθÚÛ‡ χ· · ̇‰‡ÚË Â∂¥Ó̇θÌËÏ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flÏ Ú‡ Ô‡·ÏÂÌÚ‡Ï ÓÒÓ·ÎË‚¥ Ô‡‚‡, ̇҇ÏÔÂ‰ Ô‡‚Ó Ì‡ ¥Ì¥ˆ¥˛‚‡ÌÌfl ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ‚Ó΂Ëfl‚Û Â‚ÓÔÂȈ¥‚. ÑÛÊ ÒÛÚÚπ‚Ó, ˘Ó· ÌÓ‚ÓÒÙÓÏÛθӂ‡Ì‡ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl Òڇ· Ô‰ÏÂÚÓÏ ‰ËÒÍÛÒ¥ª Û ‚Ò¥ı ‰Âʇ‚‡ı-˜ÎÂ̇ı Ú‡ ·Û· ‚ËÌÂÒÂ̇ ̇ ‚ÒÂ̇Ó‰ÌËÈ ÂÙÂẨÛÏ. ü χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ ‚·ÒÌ ‚ÒÂ̇Ó‰ÌËÈ ÂÙÂẨÛÏ, ‡ Ì ԇ·ÏÂÌÚҸ͠„ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌfl, ·Ó Î˯ Á‡ Ô¥‰ÚËÏÍË Ò‚Óªı ̇Ó‰¥‚ Ö‚ÓÔ‡ ÁÏÓÊ ÓÒÚË. ë‡ÏÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Â‚ÓÔÂÈҸͥ ̇Ó‰Ë Ï‡ÎË · ÁÏÓ„Û ‚ËÁ̇˜‡ÚË Ò‚Ó˛ ‰Óβ. üÍ˘Ó flÍËÈÒ¸ ̇Ó‰ ‚¥‰ıËÎËÚ¸ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛, ÌÛ ˘Ó Ê, ‚¥Ì Ì ۂ¥È‰Â ‰Ó ÒÓ˛ÁÛ. ñÂ, χ·ÛÚ¸, ·Û‰Â ÒÛÏÌÓ, ‡ÎÂ Ú‡Í ·Û‰Â, ·Ó Ö‚ÓÔ‡ ‡Ê Ì¥flÍ Ì π ÛÚ‚ÓÂÌÌflÏ, flÍ ∂‚‡ÎÚÛπ ÓÍÂÏ¥ ̇Ó‰Ë. í‡ÍËÈ ‚ÒÂ̇Ó‰ÌËÈ ÂÙÂẨÛÏ ÒÚ‡‚ ·Ë Ì Î˯ ÏÓ·¥Î¥ÁÛ˛˜ËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ, ‚¥Ì ·Ë ‰ÓÔÓÏ¥„ ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚ¥ Á‰¥ÈÒÌËÚË ÔÓË‚. èË̈ËÔÓ‚Ó Ú·‡ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‰‡Ï‡ÚËÁ‡ˆ¥fl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥¯Â̸ Ú‡ ‚Ë·ÓË ÁÛÏÓ‚ÎflÚ¸ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl

Б.В.: – Ви говорили про атрофiю влади нацiональних держав. Отже, можна зробити висновок, що демократiя буде змiнюватись, як змiнювалася й тодi, коли була прийнята великими нацiональними державами. Л.Т.: – Я вважаю, що основним iнструментом змiни буде телебачення. Воно вже змiнило характер виборчої кампанiї й вирiшує, кого оберуть. Проблема з телебаченням полягає в тому, що воно концентрується виключно на сучасному моментi. Телебачення не може показати подальшi перспективи i в цьому сенсi впливає на демократiю. Ну що ж, така демократiя, можливо, не буде чимось надто добрим, але, звичайно, нiчого кращого за неї ми не придумаємо. Б.В.: – Однiєю з найбiльших проблем для економiки розвинених країн був, на вашу думку, зростаючий клас пенсiонерiв... Л.Т.: – Цей клас в певному розумiннi призводить до руйнацiї соцiальної держави. Компромiс, який до цього часу досить довго тримався, полягав у визнаннi того, що держава допомагає людям, яких винесено за межi офiцiйної економiки. Забезпечувались медичнi послуги, виплачувалась допомога по безробiттю, рента й пенсiї. Із зростанням кiлькости пенсiонерiв надломила-

17

НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ú‡ÍÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË ¥ ÒÚ‚ÓflÚ¸ ÔÂ‰ÛÏÓ‚Û ‰Îfl ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª. ÑÎfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‰ÓÒfl„ÚË ÏÂÚË ¥ ÒÚ‚ÓËÚË π‰ËÌÛ Ú‡ ÒËθÌÛ Ö‚ÓÔÛ, Ú·‡ ‚Ê Á‡‡Á ·‡ÚË ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Û Û Ò‚Óª ÛÍË. ü ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ÂÙÓÏË Ï‡π ·ÛÚË Á‡‚Â¯ÂÌËÈ ‰Ó ÏÓÏÂÌÚÛ ÔËÈÌflÚÚfl χȷÛÚÌ¥ı ˜ÎÂÌ¥‚, ÓÚÊÂ, ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ‰Ó 2005 ÓÍÛ, ‡·Ë Ö‚ÓÔ‡ ·Û· „ÓÚÓ‚‡ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó Á‡‚‰‡ÌÌfl. ߉ª, Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ‚ËÒÎÓ‚ÎÂÌ¥ ÍÓÏ¥Ò‡ÓÏ Á ÔËڇ̸ ÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë ¢.îÂ„ÓÈ∂ÂÌÓÏ, Ì Î˯ ÒÔÓ‚¥Î¸Ì˛˛Ú¸ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ, ‚ÓÌË Ì‡Ò‡ÏÔÂ‰ ‡·ÒÛ‰Ì¥ ¥ ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ Ì·ÂÁÔ˜̥ ÛÔÂ‰ÊÂÌÌfl. 焇ÈÌ¥ ÓÔÎÂÒÍË, ‚·ÒÌ Á Ä‚ÒÚ¥ª, Ó‰‡ÁÛ Ê ‚Ë‡ÁÌÓ ÔÓ¥Î˛ÒÚÛ‚‡ÎË ˆ¥ ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl. èÓÔÓÁˈ¥fl ÔÓ‚ÂÒÚË „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌfl ˘Ó‰Ó ͇̉ˉ‡Ú¥‚ ̇ ‚ÒÚÛÔ ‰Ó Öë ÒÛÔÂ˜ËÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ¥‰Âª ÒÓÎ¥‰‡ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÇÓ̇ π ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ÔflÏÓª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª. ôÓ ÓÁ̇˜‡π ÓÒÂ‰fl Ö‚ÓÔË? åË ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó ÌËÁ͇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ÔÓÚ·Ûπ ˜‡ÒÛ: ÔÓÚ·‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ÂÙÓÏË ‚Ê ‰‡‚ÌÓ ‚ËÁ̇̇, ÔÓˆÂÒ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚Í‡È ÔÓ-


ся соцiальна держава, оскiльки значна частина її бюджету мусить видiлятися власне на пенсiї. Пенсiя є своєрiдною вiдпусткою. В багатих державах вiдпустка триває довше, але все одно виникає питання: як довго. Десять рокiв, двадцять? Проблемою є те, що ми залишили пенсiйний вiк на рiвнi 65 рокiв. Бiсмарк встановив цю межу в 1883 роцi, коли середня тривалiсть життя в Нiмеччинi становила 46 рокiв. Зараз середня тривалiсть життя в США 85 рокiв, отже, це двадцять рокiв пiсля надання пенсiї. Вiдпустка наприкiнцi життя триває щораз довше, є щораз дорожчою для держави i з’їдає кошти для виконання iнших необхiдних справ. Не вистачає грошей на освiту, на дороги, на науковi дослiдження й технологiчний прогрес тощо. В США пенсiї з’їдають 60% державного бюджету. А суспiльство потребує iнвестицiй. Без них воно не може розвиватися. Б.В.: – Ви бачите якесь вирiшення проблеми? Л.Т.: – Вирiшенням є збiльшення пенсiйного вiку i зменшення розмiру пенсiй. Ось тiльки як це полiтично впровадити, коли пенсiонери в деяких країнах незабаром становитимуть 50% виборцiв. Б.В.: – ¢лобальна економiка в цьому допоможе. Якщо зменшуватиметься роль нацiональних держав... h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

18

‚¥Î¸ÌÓ ¥ ÌÂÁ∂‡·ÌÓ. ì ÔÓˆÂÒ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ú·‡ ‚ÌÂÒÚË ‰Ë̇ϥÍÛ. LJÚÓ Á‡ÔËÚ‡ÚË Ò·Â: ıÚÓ ·‡ÚËÏ ۘ‡ÒÚ¸ Û Ú‡ÍÓÏÛ ‰Ë̇ϥ˜ÌÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥? Ç¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ‰ÛÊ ÔÓÒÚ‡: ‚Ò¥ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌ¥ ˜ÎÂÌË Öë. á Ó„Îfl‰Û ̇ ¥ÒÚÓ¥˛, ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ˘Ó ÒÔÂ¯Û ÌËÏË ·Û‰ÛÚ¸ Í‡ªÌË ÅÂÌ¥Î˛ÍÒÛ, î‡Ìˆ¥fl, ßڇΥfl Ú‡ ç¥Ï˜˜Ë̇, ¥ ˘Ó Û ÇÂÎËÍÓª ÅËڇ̥ª ‚ËÌËÍÌÛÚ¸ Ô‚̥ ÚÛ‰ÌÓ˘¥ Á ˆËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ. ñ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú Ì‡Ò‡ÏÔÂ‰ ‚ÓÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ ·Ëڇ̈¥‚, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌÓ„Ó ÓÒÚ¥‚ÌËÏ ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌflÏ Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ˛ ÙÓÏÓ˛ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡: ëÔÓÎÛ˜ÂÌ äÓÓÎ¥‚ÒÚ‚Ó Ì χπ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª, ‚ÓÌÓ ¥ ·ÂÁ ̪ ˜Û‰Ó‚Ó ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ. ÄÎÂ, Á¯ÚÓ˛, Ö‚ÓÔ‡ ÌÂÏËÌۘ ·Û‰Â ÔÓÍ‡˘Â̇ ¥ ·ÂÁ ‡ÍÚË‚ÌÓª Û˜‡ÒÚË ·Ëڇ̈¥‚. ß flÍ˘Ó ·Ëڇ̈¥ Ì χ˛Ú¸ ̇ϥÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛‚‡ÚË, ÚÓ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚¥‰·Û‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ¥ ·ÂÁ ÌËı: ÚÓ‰¥ ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ fl‰Ó Ö‚ÓÔË ÔÂ‰¥ ÏÌÓ˛ Ì ÒÚÓªÚ¸. ÅÓ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓÓÏ – ˆÂ Ï¥È ‰ÓÒ‚¥‰ ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ Û ÔÓÎ¥Úˈ¥ – Ì¥ÍÓÎË Ì ‚ËÒÚÛÔ‡π Á‡„‡Î. ÄΠ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ ‡Ì¥¯Â ˜Ë Ô¥ÁÌ¥¯Â ‰Ó ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓ¥‚ ‰ÓÎÛ˜‡˛Ú¸Òfl ¥Ì¯¥, ¥ ÍÓÎËÒ¸ ÏÓÊÎË‚Ó ‰ÓÎÛ˜ËÚ¸Òfl ¥ ÇÂÎË͇ ÅËڇ̥fl. Ç·ÒÌ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÏË ÁÛÏ¥πÏÓ ÔÓ‰Ó·ÚË ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ú‡ ÍÛθÚÛÌ¥

Л.Т.: – Це вже помiтно. Мерседес чи BMW переносять свої заводи до Алабами чи Пiвденної Каролiни, бо там податковий тиск, якого вимагає соцiальна держава, є меншим.

èÂÂÍ·· ç‡Ú‡Îfl óÓÔ¥Ú‡

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê „Óχ‰flÌÒ¸ÍËÏË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ÏË Ú‡ ̇ˆ¥flÏË-‰Âʇ‚‡ÏË. éÚÓÊ, ÒÛÚ¸ ÔÓ·ÎÂÏË fl ‚·‡˜‡˛ ÌÂ Û ‰ËÒÍÛÒ¥flı ̇‚ÍÓÎÓ ÓÒÂ‰fl Ö‚ÓÔË, ‡, ̇҇ÏÔÂ‰, Û Ô‡‚¥ ‡ÍÚË‚ÌÓ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË Á‡‰Îfl ÓÁ·Û‰Ó‚Ë Ö‚ÓÔË, ¥ ҇ϠÚÂÔÂ. èÓÚÂ, ÔÂ‰ÛÏÓ‚Ó˛ ‰Îfl Ú‡ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË Ï‡Î‡ · ÒÚ‡ÚË Â‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl, fl͇ ‚ËÁ̇‚‡Î‡ · ¥¯ÂÌÌfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË. Öíçßóçàâ ëìÇÖêÖçßíÖí üÍ˘Ó ÏË Ô‡„ÌÂÏÓ Ó·¥ÈÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌÛ ‰ËÎÂÏÛ ÔÓÎ¥ÚËÍË ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ¥¯ÂÌÌfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÂ. ñ Ì ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‚Ú‡Ú¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ. üÍ‡Á ̇‚Ô‡ÍË: ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ÒԥθÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ˘Ó‰Ó ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÔËÁ‚‰ ‰Ó ¥Ì¯Ó„Ó, ‚Ë˘Ó„Ó ¥‚Ìfl ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË. üÍ˘Ó ÂÚÌ¥˜ÌËÈ Ï‡Ò¯Ú‡· π ÓÒÌÓ‚Ó˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ò‡ÏÂ Û Ú‡ÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, flÍ ˆÂ ÓÔËÒÛπ Magna Charta, ÚÓ ÔÓ‰‡Î¸¯ËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÓ. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ ÂÚÌ¥˜ÌËÏ ÒÛ‚ÂÂÌ¥-


ÓÁ‰¥Î Á ÍÌË„Ë

ÎÂÍÒÛÒ¥ ÚÓÏ‡Ò Ù¥‰Ï‡Ì ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó íéåÄë îêßÑåÄç © T.Fridman, 2000

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚÂÚÓÏ, ‚¥ÌËÏ ¥‰Â‡Î‡Ï, ÔÓÍ·‰ÂÌËÏ ‚ ÓÒÌÓ‚Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó π‰Ì‡ÌÌfl: ÒÚ‚ÓËÚË Û Ö‚ÓÔ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÂ, ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌ ڇ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ò‚¥‰ÓÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. í‡Í ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‰‡ÎÓ · ¥¯Û˜Û ‚¥‰Ò¥˜ Ô‡ÌÛ˛˜ËÏ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¸ÌËÏ ÚẨÂ̈¥flÏ. 襉 ÔËÚ‡ÌÌfl ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ‡Á¥ ·Û· · ÔÓÒÚ‡‚ÎÂ̇ Ì ËÌÍÓ‚‡ ÂÍÓÌÓϥ͇, ‡ ÔÂÒÓ̥٥͇ˆ¥fl ËÌÍÛ Ú‡ ÈÓ„Ó Á‡ÍÓÌ¥‚. çÓ‚ËÈ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ ÔÂ‰·‡˜‡π, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ÍÓÌÚÓθ Ú‡ ‚ÔÎË‚ ̇ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ. ã˯ ÚÓÈ, ıÚÓ ÁÛÏ¥π ÔÂÂÌÂÒÚË Â‚ÓÔÂÈҸͥ „Óχ‰Ò¸Í¥ ¥ÌÚÂÂÒË ‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÔÎÓ˘ËÌÛ, ÁÏÓÊ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ·˛ÓÍ‡Ú¥˛ ̇ Ï¥ÒˆÂ. Ä·Ë ÚÛÚ Ì ‚ËÌËÍÎÓ ÌÂÔÓÓÁÛϥ̸, fl ̇„ÓÎÓ¯Û˛, ˘Ó Ì ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ‚¥‰Ï¥ÌÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ, ‡ ÔÓ ÈÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÓÍ. èÓÚÂ, ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Ï‡π Ò‚Óª ÏÂÊ¥. üÍ˘Ó ˜‡ÒÚËÌ¥ ̇ÒÂÎÂÌÌfl Á‡„ÓÊÛπ ÁÌˢÂÌÌfl, ÚÓ ˜ËÌÌÓÒÚË Ì‡·Û‚‡π ÔÓ̇‰ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, flÍËÈ Û Ú‡ÍÓÏÛ ‡Á¥ π Ì Î˯ ÎÂ∂¥ÚËÏÌËÏ, ‡ÎÂ È ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌËÏ ‚ÚÛÚËÚËÒfl, Ì Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ Ú‡ ÚË‡Ì¥˛.

燂¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚Ë ‚ËÁ̇πÚÂ, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ Ï¥Ê̇Ӊ̇ ÒËÒÚÂχ, fl͇ ÔËȯ· ̇ ÁÏ¥ÌÛ ÒËÒÚÂÏ¥ ïÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ˜Ë ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‚‡Ï ˆ¸Ó„Ó, ˘Ó· ÔÓflÒÌËÚË Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÒÔ‡‚Ë Ì‡ ҸӄӉ̥¯Ì¥È ‰Â̸? ç ÁÓ‚Ò¥Ï. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ ÚÂ, ˘Ó ÌÓ‚Â. ß, flÍ·Ë Ò‚¥Ú ÒÍ·‰‡‚Òfl Á Ó‰ÌËı Î˯ ϥÍÓ˜¥Ô¥‚ ¥ ËÌÍ¥‚, ‚Ë, ̇Ô‚ÌÂ, ÏÓ„ÎË · ÔÓÍ·ÒÚËÒfl ̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ˘Ó· ÔÓflÒÌËÚË Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ÒÂ. é‰Ì‡Í, ̇ ʇθ, Ò‚¥Ú ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á Ï¥ÍÓ˜¥Ô¥‚, Á ËÌÍ¥‚, Á ˜ÓÎÓ‚¥Í¥‚, ¥Á Ê¥ÌÓÍ – Á¥ ‚ҥχ ªıÌ¥ÏË ÓÒÓ·ÎË‚ËÏË Á‚˘͇ÏË, Ú‡‰Ëˆ¥flÏË, Ô‡„ÌÂÌÌflÏË ¥ ÌÂÔÂ‰·‡˜Û‚‡ÌËÏË ÔÓË‚‡ÌÌflÏË. éÚÓÊ, Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÒÔ‡‚Ë Ì‡ ҸӄӉ̥ ÏÓÊ̇ ÔÓflÒÌËÚË flÍ ‚Á‡πÏÓ‰¥˛ Ï¥Ê ÚËÏ, ˘Ó ÌÓ‚Â, flÍ ‚·-Ò‡ÈÚ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥, ¥ ÚËÏ, ˘Ó ÒÚ‡Â, flÍ ÒÛ˜ÍÛ‚‡Ú ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó Ì‡ ·Â„‡ı âÓ‰‡ÌÛ. ÇÔÂ¯Â fl ÔÓ˜‡‚ Á‡‰ÛÏÛ‚‡ÚËÒfl ̇‰ ˆËÏ, ª‰Û˜Ë ÔÓÚfl„ÓÏ Û üÔÓÌ¥ª ‚ Ú‡‚Ì¥ 1992 ÓÍÛ, ÔÓª‰‡˛˜Ë Ô‡ÍÛÌÍÓ‚ËÈ Ó·¥‰ «ÒÛ¯¥» ¥ ÔÂÂÒÛ‚‡˛˜ËÒ¸ Á¥ ¯‚ˉͥÒÚ˛ 180 ÏËθ ̇ „Ó‰ËÌÛ. ì íÓÍ¥Ó fl χ‚ Á‡‚‰‡ÌÌfl Ô¥‰„ÓÚÛ‚‡ÚË ÂÔÓÚ‡Ê ¥ ·Û‚ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌËÈ ÔÓ ‚¥ÁËÚ Ì‡ Á‡‚Ó‰ ÓÁÍ¥¯ÌËı ‡‚Ú «ãÂÍÒÛÒ» Á‡ ÏÂʇÏË íÓÈÓÚ‡-ë¥Ú¥, ̇ Ô¥‚‰Â̸ ‚¥‰ flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÒÚÓÎˈ¥. íÓ ·Û· Ӊ̇ Á ̇ÈԇϒflÚÌ¥¯Ëı ÂÍÒÍÛÒ¥È, flÍ¥ fl ·Û‰¸-ÍÓÎË Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡‚. ç‡ ÚÓÈ ˜‡Ò Á‡‚Ó‰ ‚ËÔÛÒ͇‚ ˘Ó‰Ìfl ÔÓ 300 Ò‰‡Ì¥‚

19

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

í‡ÍËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ¥ ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, flÍËÈ Ì‡ ̸ÓÏÛ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl, ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÒÙÓÏÓ‚‡Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ Û ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ı, ÔÓ‰¥·ÌËı ‰Ó ˛„ÓÒ·‚Ò¸ÍÓ„Ó, ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË Ì‡ Á‡ıËÒÚ ÏËÛ flÍ π‰ËÌ ˆ¥Î ¥ ‚˜‡ÒÌÓ. Ň ·¥Î¸¯Â, fl ‚‚‡Ê‡˛ ̇„‡Î¸ÌÓ˛ ÔÓÚ·Ӳ, ˘Ó· Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ‰ÓÔÓÏÓ„‡ ̇‰‡‚‡Î‡Òfl ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ˆ¸Ó„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó Ï‡Ò¯Ú‡·Û „���ÏÓÌ¥ÁÛ‚‡Î‡Òfl ¥ ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡Î‡Òfl ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÚË ÔÓ‰¥·Ì¥ ˆ¥Î¥ Ú‡ ̇ÒÚÓ˛‚‡ÚË Ì‡ ªı ‚Ú¥ÎÂÌÌ¥ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÔÓÚÓÈ·¥˜ ÍÓ‰ÓÌÛ Ó·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË, ¥ ‚ ÄÙˈ¥, ¥ ‚ Ö‚ÓÔ¥. èË̈ËÔÓ‚Ó ‚‡ÚÓ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ÓÍÂÏ¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ‰Âʇ‚Ë – ¥ ‚ÂÎËÍ¥, ¥ χΥ – ҸӄӉ̥ ‰Â‰‡Î¥ ‚‡Ê˜Â ‰‡˛Ú¸ ÒÓ·¥ ‡‰Û ¥Á ‚·ÒÌËÏ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÓÏ. ì „‡ÎÛÁ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË ·ÂÁÔÂÍË, ‚‡Î˛ÚÌÓª Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ̇‚¥Ú¸ ˘Ó‰Ó Ô‚ÌËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, Á‡ıËÒÚ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ flÍ ÒԥθÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Á‡ Ö‚ÓÔÓ˛.


«ãÂÍÒÛÒ», ˘Ó ªı ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎflÎË 66 ÊË‚Ëı β‰ÂÈ ¥ 310 Ó·ÓÚ¥‚. ç‡ÒͥθÍË fl Ï¥„ ÒÛ‰ËÚË, β‰Ë ·ÛÎË Ú‡Ï Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ‰Îfl ÍÓÌÚÓβ Á‡ flÍ¥ÒÚ˛. ã˯ ‰Âͥθ͇ Á ÌËı Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Á‡ÍÛ˜Û‚‡ÎË ÔÓ„ÓÌ˘¥ ‡·Ó ÒÔÓ˛‚‡ÎË ‰ÓÍÛÔË ˜‡ÒÚËÌË. ÇÒ˛ Ó·ÓÚÛ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÎË Ó·ÓÚË. í‡Ï ·ÛÎË Ì‡‚¥Ú¸ Ó·ÓÚË-‚‡Ìڇʥ‚ÍË, ˘Ó ÔÂÂÚfl„‡ÎË ÔÓ Ô¥‰ÎÓÁ¥ χÚÂ¥‡ÎË, – ‚ÓÌË ‚¥‰˜Û‚‡ÎË, ÍÓÎË ªÏ ̇ ‰ÓÓÁ¥ ÒÚÓfl· β‰Ë̇, È Ó‰‡ÁÛ Ô¥Í‡ÎË ªÈ, ˘Ó· ‚Ó̇ Á¥È¯Î‡. åÂÌ Á‡‚ÓÓÊËÎÓ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÌÌfl Á‡ Ó·ÓÚÓÏ, flÍËÈ Ì‡Í·‰‡‚ ∂ÛÏÓ‚Û Ó·ÎflÏ¥‚ÍÛ, ˘Ó ÚËχ· ÔÂ‰Ìπ ÒÍÎÓ ÍÓÊÌÓ„Ó «ãÂÍÒÛÒ‡». êÛ͇ Ó·ÓÚ‡ Óı‡ÈÌÓ ‚Ëχθӂۂ‡Î‡ „‡fl˜Ó˛ ÓÁÚÓÔÎÂÌÓ˛ ∂ÛÏÓ˛ ‰ÓÒÍÓ̇ÎËÈ ÔflÏÓÍÛÚÌËÍ Ì‡‚ÍÓÎÓ ¯Ë·Ë. ÄΠ̇ȷ¥Î¸¯Â ÏÂÌ¥ ÒÔÓ‰Ó·‡ÎÓÒfl ÚÂ, ˘Ó, ÍÓÎË ‚¥Ì Á‡Í¥Ì˜Û‚‡‚ ̇ÌÂÒÂÌÌfl, Á ̘ͥË͇ ÈÓ„Ó Ô‡Î¸ˆfl Á‚ËÒ‡‚ χÎÂÒÂ̸ÍËÈ Á‡Î˯ÓÍ – flÍ Í‡ÔÎË̇ ÁÛ·ÌÓª Ô‡ÒÚË, ˘Ó ÏÓÊ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ̇ ‚Â¯Â˜ÍÛ Ú˛·Ë͇ ÔÓ ÚÓÏÛ, flÍ ‚Ë ‚ËÚËÒ͇πÚ ªª ̇ ÁÛ·ÌÛ ˘¥ÚÍÛ. ç‡ Á‡‚Ó‰¥ Ê «ãÂÍÒÛÒ» ˆfl Û͇ Ó·ÓÚ‡ ¯ËÓÍÓ ÓÁ‚Âڇ·Òfl, ÓÔËÒÛ˛˜Ë ÔÂÚβ, ‰ÓÍË Í¥Ì˜ËÍ ªª Ì Òfl„‡‚ ÍËı¥ÚÌÓ„Ó, χÈÊ Ì‚ˉËÏÓ„Ó ÏÂÚ‡ÎÂ‚Ó„Ó ‰ÓÚË͇, ˘Ó ÔÂÙÂÍÚÌÓ ‚¥‰ÚË̇‚ ÚÛ Ï‡ÎÂ̸ÍÛ Í‡ÔÎËÌÛ „‡fl˜Óª ˜ÓÌÓª ∂ÛÏË, Ì Á‡Î˯‡˛˜Ë Ì¥˜Ó„Ó Ì‡ÁÓ‚Ì¥. ü ‰‡Î¥ ‚‰Ë‚Îfl‚Òfl ‚ ÚÓÈ ÔÓˆÂÒ, ‰Ûχ˛˜Ë ÒÓ·¥, flÍ Ê ·‡„‡ÚÓ Ô·ÌÛ‚‡ÌÌfl, ‰ËÁ‡ÈÌÛ ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ÏÛÒËÎÓ Ô¥ÚË Ì‡ ÚÂ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

20

îéêåìÇÄíà ¢ãéÅÄãßáÄñßû ëéñßÄãúçé-ÖäéãéÉßóçé ïÓ˜Û ÍÓÓÚÍÓ ÁÛÔËÌËÚËÒfl ̇ ÚÂÏ¥ ÁÓÒÚ‡˛˜Óª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Û Ò‚¥Ú¥. Ç·ÒÌÂ, Á Ó„Îfl‰Û ̇ ·ÛıÎË‚Û ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ËÌÍÓ‚Ó„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡, Óθ Ö‚ÓÔË Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥ ‚‡ÚÓ ÔÂÂÓÒÏËÒÎËÚË. ɇ‰‡˛, ˘Ó Î˯ ւÓÔ‡ – ÚÓ·ÚÓ Öë – ‚ÓÎÓ‰¥π ÒÛ·Òڇ̈¥π˛ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ‡·Ë ‚ÚÛÚËÚËÒfl Û ˆÂÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ, ÔÓÏ’flÍ¯Û˛˜Ë Ú‡ ÒÚÛÍÚÛÛ˛˜Ë ÈÓ„Ó. ç‡Ò‡ÏÔÂ‰ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì ͯڇÎÚÛ‚‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. Ⴂ‡ÈÌÓ Ê, Ò‚¥ÚÓ‚Û ÚÓ„¥‚β Ú·‡ ‚Â∂Û₇ÚË, Ò‚¥ÚÓ‚¥ ٥̇ÌÒÓ‚¥ Ú‡Ì͈҇¥ª ÒÍÂÛ‚‡ÚË, ‡ ËÌÍË ‚¥‰ÍËÚË Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ Í‡ªÌ, flÍ¥ ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl. á‡‡Á ÏË Ï‡πÏÓ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÍÓÌ‚Â̈¥ª ÔÓ Á‡ıËÒÚ Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ÒÂ‰ӂˢ‡ – ê¥Ó, ä¥ÓÚÓ ¥ ɇ‡∂‡ ÓÔËÒÛ˛Ú¸ ÂÚ‡ÔË ˆ¥πª ÌÓ‚Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª. åË Ï‡πÏÓ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÍÓÌ‚Â̈¥ª, flÍ¥ Á‡ıˢ‡˛Ú¸ ÚÛ‰fl˘Ëı, ¥‚Ì¥ Ô‡‚‡ ‰Îfl Ê¥ÌÓÍ, Ô‡‚‡ ‰¥ÚÂÈ. ÇÒ¥ ˆ¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÍÓÌ‚Â̈¥ª ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚË Û Ï¥Ê̇Ӊ̥ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚ¥ ë‚¥ÚÓ‚Óª íÓ„Ó‚Óª é„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Á‡‰Îfl ‚„Û₇ÌÌfl Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ. íÓÏÛ ÔË ÔÂÂ-

˘Ó· Ú‡ Û͇ Ó·ÓÚ‡ ‚ËÍÓÌÛ‚‡Î‡ Ò‚Ó˛ Ó·ÓÚÛ, ‡ ÔÓÚ¥Ï ˘Ó‡ÁÛ ÓÁ‚Âڇ·Òfl ̇ ÚÓ˜ÌËÈ ÍÛÚ, Ú‡Í ˘Ó· ˆÂÈ Ï‡ÎÂ̸ÍËÈ, Á Ì¥„ÓÚ¸ Á‡‚‰Ó‚ÊÍË, ‰ÓÚËÍ Ï¥„ ‚¥‰ÚflÚË ÓÒÚ‡ÌÌ˛ Í‡ÔÎËÌÛ „‡fl˜Óª ∂ÛÏË ¥ Ó·ÓÚ Ï¥„ ·‡ÚËÒfl ‰Ó ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‚¥Í̇. ü ·Û‚ ‚‡ÊÂÌËÈ. è¥ÒÎfl ÂÍÒÍÛÒ¥ª ÔÓ Á‡‚Ó‰Û fl ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl ‰Ó íÓÈÓÚ‡-ë¥Ú¥ ¥ Ò¥‚ ̇ «ÍÛÎÂÔÓÚfl„» ̇Á‡‰ ‰Ó íÓÍ¥Ó. èÓÚfl„ ̇Á‚‡ÌÓ ‚ÎÛ˜ÌÓ – flÍ Á ‚Ë„Îfl‰Û, Ú‡Í ¥ Á‡ ‚¥‰˜ÛÚÚflÏ Û Ì¸ÓÏÛ, ‚¥Ì ̇„‡‰Ûπ ÔËÒÍÓÂÌÛ ÍÛβ. ëflÍ-Ú‡Í ÔÂÂÍÛÒË‚¯Ë Ó‰ÌËÏ Á ÚËı Ô‡ÍÛÌÍÓ‚Ëı Ó·¥‰¥‚«ÒÛ¯¥», flÍ¥ ÏÓÊ̇ ÍÛÔËÚË Ì‡ ·Û‰¸-flÍ¥È flÔÓÌÒ¸Í¥È Á‡Î¥ÁÌË˜Ì¥È Òڇ̈¥ª, fl ˜ËÚ‡‚ ÚÓ„Ó‰ÂÌÌËÈ ‚ËÔÛÒÍ «International Herald Tribune», ¥ ÏÓ˛ Û‚‡„Û ÔË‚ÂÌÛ· ÒÚ‡ÚÚfl Û ‚Âı̸ÓÏÛ Ô‡‚ÓÏÛ ÍÛÚ¥ ̇ ÚÂÚ¥È ÒÚÓ¥Ìˆ¥. Ç Ì¥È ¥¯ÎÓÒfl ÔÓ ˘Ó‰ÂÌÌËÈ ·ËÙ¥Ì∂ ÑÂʇ‚ÌÓ„Ó ÑÂÔ‡Ú‡ÏÂÌÚÛ. ê˜ÌËÍ ÑÂʇ‚ÌÓ„Ó ÑÂÔ‡Ú‡ÏÂÌÚÛ å‡∂‡ÂÚ Ñ. íÛÚ‚¥ÎÂ ÔÓ‰‡Î‡ ÒÛÔÂ˜ÎË‚Â Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl Ӊ̥πª Á ÂÁÓβˆ¥È é∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ª é·’π‰Ì‡ÌËı 燈¥È, ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓª Á Ô‡‚ÓÏ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl Ô‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍËı ·¥ÊÂ̈¥‚ ‰Ó ßÁ‡ªÎ˛. ç ÔË„‡‰Û˛ ‚Ò¥ı ‰ÂÚ‡ÎÂÈ, ‡ÎÂ, ıÓ˜ ·Ë flÍËÏ ·ÛÎÓ ªª Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl, ‚ÓÌÓ fl‚ÌÓ Á‡ÌÂÔÓÍÓªÎÓ flÍ ‡‡·¥‚, Ú‡Í ¥ ¥Á‡ªÎ¸ÚflÌ ¥ ‚ËÍÎË͇ÎÓ ÙÛÓ ̇ ÅÎËÁ¸ÍÓÏÛ ëıÓ‰¥, ÔÓ flÍËÈ ¥ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎflÎÓÒfl ‚ Ú¥È ÒÚ‡ÚÚ¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

„Ó‚Ó‡ı ¥Á ëíé Öë ÔÓ‚ËÌÂÌ ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡ÚË ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë, ˘Ó· ëíé Ì ‡ÚÓÙÛ‚‡Î‡Òfl ‰Ó ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÛ ‚ÂÎËÍËı ÍÓ̈ÂÌ¥‚. ÇËÒÚÛÔË ÔÓ ˆ¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ – flÍ, ̇ÔËÍ·‰, Û ë¥ÂÚÎ¥ – ÔÓÚË ëíé, ÒÚ‡ı ÔÂ‰ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ Ú‡ ªª ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ˛, ‚‡Ú¥ ̇¯Óª Û‚‡„Ë. ëÔ‡‚‰ÎË‚‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ÚÓ„¥‚Îfl π Á‡ÔÓ‚¥‰‰˛ ‰‡ÌÓ„Ó ÏÓÏÂÌÚÛ ¥ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ ÔÓ„‡ÏÓ˛ – fair trade Ú‡ ÂÚÌ¥˜Ì¥ ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ÈÌ¥ ÙÓÌ‰Ë Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, flÍ¥ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl ˘Ó‰Ó χȷÛÚ̸ӄÓ, Ó˘‡‰ÎË‚Â ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÂÒÛÒ¥‚ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl – ˆÂ Íβ˜Ó‚¥ ÔÓÌflÚÚfl, flÍ¥ · fl ıÓÚ¥‚ ‚ÌÂÒÚË Û ˆ˛ ‰ËÒÍÛÒ¥˛. ïÓ˜Û ‰Ó‰‡ÚË ˘Â Ó‰ÌÂ. Ñ ̇ÔËÒ‡ÌÓ, ˘Ó Á‡ Ò‚¥ÚÎÓ, Á‡ „‡Á ¥ ̇ÙÚÛ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ô·ÚËÚË Û ‰Ó·‡ı? 亮‡ ˆÂ Ì ‚Ëfl‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ò··ÍÓÒÚË Öë, ˘Ó ÏË Ì ÏÓÊÂÏÓ Ì‡·ÛÚË Ú‡ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÔÓÚÛ„Ë Û Ò‚¥Ú¥, ‡·Ë ̇¯¥ Ô‡ÚÌÂË ·ÛÎË ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ÔËÈχÚË Â‚Ó flÍ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û ‰Ó ‰Ó·‡. üÍ˘Ó ÏË ‚Ê ÏÛÒËÏÓ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Ó êÓÒ¥˛, ÚÓ ÓÁ‡ıÛÌÍË Á‡ ÔÓÒÚ‡‚ÍË „‡ÁÛ Ú‡ ̇ÙÚË ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔÓ‚‡‰ËÚË ‚ ‚Ó. ß Ú‡Í Ò‡ÏÓ Ú·‡ ‰¥flÚË ÍÓÍ Á‡ ÍÓÍÓÏ ÔË Ô¥‰ÔËÒ‡Ì-


éÒ¸ Ú‡Í fl Ϙ‡‚ ¥Á ¯‚ˉͥÒÚ˛ 180 ÏËθ ̇ „Ó‰ËÌÛ ‚ ̇ÈÏÓ‰ÂÌ¥¯ÓÏÛ Û Ò‚¥Ú¥ ÔÓÚfl„Û, ˜ËÚ‡˛˜Ë ÚÛ ÒÚ‡ÚÚ˛ ÔÓ Ì‡ÈÔ‡‰‡‚Ì¥¯ËÈ ÍÛÚÓ˜ÓÍ Ò‚¥ÚÛ. ß ÏÂÌ¥ ÒÔ‡ÎÓ Ì‡ ‰ÛÏÍÛ, ˘Ó Ú¥ flÔÓ̈¥, ˜ËÈ Á‡‚Ó‰ «ãÂÍÒÛÒ» fl ˘ÓÈÌÓ ‚¥‰‚¥‰‡‚ ¥ ˜ËªÏ ÔÓÚfl„ÓÏ fl ӈ ª‰Û, ·Û‰Û‚‡ÎË Ì‡ÈÓÁÍ¥¯Ì¥¯Â Û Ò‚¥Ú¥ ‡‚ÚÓ Á ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Ó·ÓÚ¥‚. Ä ÓÒ¸ ÚÛÚ, ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÚÂÚ¸Óª ÒÚÓ¥ÌÍË «Herald Tribune» ̇Ó‰, Á flÍËÏ fl ÔÓÊË‚ ÒڥθÍË ÓÍ¥‚ Û ÅÂÈÛÚ¥ Ú‡ ∏ÛÒ‡ÎËÏ¥, flÍËÈ fl Ú‡Í ‰Ó· Á̇‚, ÛÒ ˘Â ·Ë‚Òfl Á‡ ÚÂ, ÍÓÏÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ Ú ˜Ë Ú ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó. åÂÌ ÚÓ‰¥ ÓÒflflÎÓ, ˘Ó «ãÂÍÒÛÒ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó ·ÛÎË, ÔÓ ÒÛÚ¥, ‰ÛÊ „‡ÌËÏË ÒËÏ‚Ó·ÏË ÂÔÓıË Ô¥ÒÎfl ïÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË: ÔÓÎÓ‚Ë̇ Ò‚¥ÚÛ, Á‰‡‚‡ÎÓÒfl, ÔÓÒÚ‡‚‡Î‡ Á ̇ϥÛ ïÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË ÒÔÓÛ‰ËÚË Í‡˘ËÈ «ãÂÍÒÛÒ», ÔËÒ‚fl˜Û˛˜Ë Ò· ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ‚ËÔÛÒÍÓ‚¥ Ó·Ú¥˜ÌÓª ÙÓÏË Ï‡¯ËÌ ¥ ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª Ò‚Óªı ÂÍÓÌÓÏ¥Í, ˘Ó· ‰ÓÒfl„ÚË ÔÓˆ‚¥Ú‡ÌÌfl ‚ ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ÑÛ„‡ Ê ÔÓÎÓ‚Ë̇ – ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ÔÓÎÓ‚Ë̇ ÚÓ„Ó Ò‡ÏÓ„Ó Ï¥ÒÚ‡, ‡ ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ÔÓÎÓ‚Ë̇ Ú¥πª Ò‡ÏÓª ÓÒÓ·Ë – ·Û· ‚Ò ˘Â ÔÓ„ÎËÌÛÚ‡ ÒÛÔÂ˜ÍÓ˛ ÔÓ ÚÂ, ÍÓÏÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ Ú ˜Ë Ú ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó. éÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡ – ‚‡ÊÎË‚¥. ÇÓÌË ÂÔÂÁÂÌÚÛ˛Ú¸ ÛÒÂ, ˘Ó Ì‡Ò ÛÍÓ¥Ì˛π, ˘Ó π ̇¯ËÏ flÍÓÂÏ, ˘Ó Ì‡Ò ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛπ ¥ ‚Ï¥˘Ûπ Û Ò‚¥Ú¥ – ı‡È ˆÂ ·Û‰Â ҥϒfl, ÒԥθÌÓÚ‡, ÔÎÂÏ’fl, ̇ˆ¥fl, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ì¥ Û„Ó‰ ÔÓ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ Ú‡ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥˛ Á ß‡ÌÓÏ Ú‡ ÄÎÊËÓÏ. ã˯ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ¥¯Û˜‡ Ö‚ÓÔ‡, fl͇ ‚ËÒÚÛÔ‡π flÍ Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂ̇ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒË·, fl͇ ‚ÓÎÓ‰¥π ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË, ÁÏÓÊ ÚË‚‡ÎËÈ ˜‡Ò ‚ËÚËÏÛ‚‡ÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ú‡ ÍÛθÚÛÌÛ ÔÂ‚‡„Û ëòÄ. èÂÌÒ¥ÈÌ¥ ÙÓ̉Ë, ‚¥Î¸ÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î Ú‡ ÒÔÂÍÛÎflÌÚË Á‡‚Ê‰Ë ‚ڥ͇˛Ú¸ ‰Ó ̇˜Â·ÚÓ ÒËθ̥¯Ó„Ó. ñ˛ ÒÔ¥‡Î¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ëòÄ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÁÛÔËÌËÚË, ¥ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÒÚ‡ÚË ¥‚ÌÓÔ‡‚ÌËÏË Ô‡ÚÌÂ‡ÏË. ÑÂÏÓÍ‡Ú¥fl Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥ Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ÊË‚ËÚ¸Òfl ‚ÒÂÁÓÒÚ‡˛˜ËÏ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚ÓÏ Ô‡‚‡, flÍ ÛÓÒӷβπ ÌÓ‚ËÈ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËÈ ÒÛ‰ Û É‡‡Á¥, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ‚Íβ˜ÂÌÌflÏ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚ Û ÒËÒÚÂÏÛ Â∂‡Î¥Ú‡ÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ·ÂÁ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ‰Óϥ̇̈¥ª. äéêÑéçà ÖÇêéèà íÛÚ ÏË Ô¥‰ıÓ‰ËÏÓ ‰Ó ˆÂÌÚ‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl. üÍ˘Ó ˆ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ÔÂÚÂÌ‰Û˛Ú¸ ̇ ÛÌ¥‚Â҇θ̥ÒÚ¸ ¥ fl͢Ó, Á‡ÒÌÓ‚Û˛˜ËÒ¸ ̇ ˆ¸ÓÏÛ, ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Ú¥ÎËÚËÒfl

ÂÎ¥„¥fl ‡·Ó, ̇҇ÏÔÂ‰, Ï¥ÒˆÂ, flÍ ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ ‰ÓÏÓÏ. éÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡ – ˆÂ ÚÂ, ˘Ó ‰‡π Ì‡Ï ÚÂÔÎÓ Ò¥Ï’ª, ‡‰¥ÒÚ¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓÒÚË, ¥ÌÚËÏÌ¥ÒÚ¸ ÓÒÓ·ËÒÚËı ËÚۇΥ‚, „ÎË·ËÌÛ ÔË‚‡ÚÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÛÔ‚ÌÂÌ¥ÒÚ¸ ¥ ·ÂÁÔÂÍÛ ‰ÓÚÓÍÛ ‰Ó ¥Ì¯Ëı Ú‡ ‚¥‰ÍËÚÚfl ªı ‰Îfl Ò·Â. åË ˜‡Ò‡ÏË Ú‡Í Á‡‚ÁflÚÓ ÒÔÂ˜‡πÏÓÒfl Á‡ Ò‚Óª ÓÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ̇ÈÍ‡˘¥ Ò‚Óª ˜‡ÒË ‚ÓÌË ‰‡˛Ú¸ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‚·ÒÌÓª „¥‰ÌÓÒÚË ¥ Ô˘ÂÚÌÓÒÚË, ‚‡ÊÎË‚¥ ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl β‰ËÌË Ú‡Í ÒÛÚÚπ‚Ó, flÍ ªÊ‡ ‚ ¯ÎÛÌÍÛ. ëÔ‡‚‰¥, Ӊ̥π˛ Á Ô˘ËÌ ÌÂÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ÔÓ‚ÌÓ„Ó ÁÌËÍÌÂÌÌfl ̇ˆ¥ª-‰Âʇ‚Ë, ̇‚¥Ú¸ ÔË ªª ÓÒ··ÎÂÌÌ¥, π ÚÂ, ˘Ó ‚Ó̇ fl‚Îflπ ÒÓ·Ó˛ Á‚Â¯ÂÌ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó – ÓÒÚ‡ÚӘ̠‚Ë‡ÊÂÌÌfl ̇¯Óª ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË-‰Ó-ÍÓ„ÓÒ¸ – ÏÓ‚ÌÓª, „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓª Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌÓª. çÂÏÓÊÎË‚Ó ·ÛÚË ˆ¥Î¥ÒÌÓ˛ ÓÒÓ·Ó˛ ‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚ¥. åÓÊ̇ ·ÛÚË ·‡„‡ÚÓ˛ ÓÒÓ·Ó˛ ‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚ¥. åÓÊ̇ ·ÛÚË ÍÏ¥ÚÎË‚Ó˛ ÓÒÓ·Ó˛ ‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚ¥. ÄΠÌÂÏÓÊÎË‚Ó ·ÛÚË ˆ¥Î¥ÒÌÓ˛ ÓÒÓ·Ó˛ ‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚ¥. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó Ú·‡ ·ÛÚË ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó „‡˛ ‡·Ó ·ÛÚË ‚ÍÓ¥ÌÂÌËÏ Û Ì¸ÓÏÛ. é‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ ˆ˛ ¥ÒÚËÌÛ „‡ÌÓ ÔÂ‰‡‚ ‡·ËÌ É‡Óθ‰ ë. äÛ¯ÌÂ Û Ò‚ÓπÏÛ ÚÎÛχ˜ÂÌÌ¥ Ó‰ÌÓ„Ó ÂÔ¥ÁÓ‰Û Á Í·Ò˘ÌÓ„Ó ÓχÌÛ «ëÚÓ ÓÍ¥‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚË» ¢‡·¥πÎfl ¢‡Ò¥ª å‡ÍÂÒ‡:

21

ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚ÓÔÂÈҸ͇ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ¥ ÔÓˆÂÒ ÓÁ¯ËÂÌÌfl, – ıÚÓ ÏÓÊ ·‡ÚË ‚ ̸ÓÏÛ Û˜‡ÒÚ¸? 燂¥Ú¸, flÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ÁÏ¥ˆÌ¥π ¥ ‚ËÁ̇˜ËÚ¸Òfl ¥Á Ò‚Óπ˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ˛, ÚÓ ‚Ó̇ Ì Á‚¥Î¸ÌËÚ¸Òfl ‚¥‰ ÔÓˆÂÒÛ ÓÁ¯ËÂÌÌfl. Ç ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚ¥ ‚Ò ·ÛÎÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓÒÚÓ: Ö‚ÓÔ‡ ÔÓÒÚfl„‡Î‡Òfl ‚¥‰ ÄÚ·ÌÚËÍË ‰Ó á‡Î¥ÁÌÓª ᇂ¥ÒË, ‡ íÛ˜˜Ë̇ flÍ ˜ÎÂÌ çÄíé Ú‡ÍÓÊ ·Û· ªª ˜‡ÒÚËÌÓ˛. ßÁ ÓÁ‚‡ÎÓÏ ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª ˆ¥ ÍÓ‰ÓÌË ‚Ëfl‚ËÎËÒfl Á‡ÒÚ‡¥ÎËÏË, ¥ Ö‚ÓÔ‡ ÒÔ‡‚‰¥ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓ-ÌÓ‚ÓÏÛ ‚ËÁ̇˜ËÚËÒfl. èËÈÌflÚÚfl ˆÂÌÚ‡Î¸ÌÓ- Ú‡ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚ Ì Á‡ „Ó‡ÏË. ßÁ Á‡‚Â¯ÂÌÌflÏ ÔÂ„ӂÓ¥‚ ÔÓ Í‡Ì‰Ë‰‡Ú¥‚ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ì‡ÒÚÛÔÌËı ÓÍ¥‚, ˆ¥ ‰Âʇ‚Ë ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ˜ÎÂ̇ÏË Öë? Ä ˘Ó ‰‡Î¥? ôÓ Á êÛÏÛÌ¥π˛, åÓΉӂӲ, ìÍ‡ªÌÓ˛, Å¥ÎÓÛÒÒ˛ Ú‡ êÓÒ¥π˛? ÅÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ˆ¥ Í‡ªÌË „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ ¥ ÍÛθÚÛÌÓ π ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË Í‡ªÌ‡ÏË – Í¥Ï êÓÒ¥ª, fl͇ ̇ÍË‚‡π Ή¸ Ì ‚Ò˛ ÄÁ¥˛. óË ˆ¸Ó„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó, ‡·Ë ÓÔËÒ‡ÚË ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË Öë? ɇ‰‡˛, ˘Ó Ì¥, ˆÂ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. íÓÏÛ Ö‚ÓÔÛ Ú·‡ ÒÔËÈχÚË flÍ ‡θÌÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒËÎÛ, Ó·Ó‚’flÁÍÓÏ flÍÓª π Ô¥‰ÚËÏ͇ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË.


å‡ÍÂÒ ÓÁÔÓ‚¥‰‡π ÔÓ ÒÂÎˢÂ, ‚ flÍÓÏÛ Î˛‰Ë ·ÛÎË Û‡ÊÂÌ¥ ‰Ë‚ÌÓ˛ ÔÓ¯ÂÒÚ˛ Á‡·ÛÚÎË‚ÓÒÚË, Ò‚Óπ¥‰ÌÓ˛ Á‡‡ÁÎË‚Ó˛ ‡ÏÌÂÁ¥π˛. èÓ˜Ë̇˛˜Ë Á ̇ÈÒÚ‡¯Ëı ϯ͇̈¥‚ ¥ ÚÓÛ˛˜Ë ÒÓ·¥ ‰ÓÓ„Û ˜ÂÂÁ ÛÒ ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ˆfl ÔÓ¯ÂÒÚ¸ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó β‰Ë Á‡·Û‚‡˛Ú¸ ̇Á‚Ë Ì‡‚¥Ú¸ ̇ÈÁ‚˘‡ÈÌ¥¯Ëı ·Û‰ÂÌÌËı ˜ÂÈ. ã˯ ӉËÌ ˜ÓÎÓ‚¥Í, ¥ ‰ÓÒ¥ Ì Û‡ÊÂÌËÈ, ̇χ„‡πÚ¸Òfl Ó·ÏÂÊËÚË ¯ÍÓ‰Û, ̇ΥÔβ˛˜Ë ̇ ‚Ò¸ÓÏÛ ÂÚËÍÂÚÍË. «ñ – Òڥλ, «ñ – ‚¥ÍÌÓ», «ñ – ÍÓÓ‚‡; ªª Ú·‡ ˘Ó‡ÌÍÛ ‰ÓªÚË». Ä ÔË ‚ıÓ‰¥ ‰Ó Ï¥ÒÚ‡, ̇ „ÓÎÓ‚Ì¥È ‰ÓÓÁ¥, ‚¥Ì ÛÒÚ‡ÌÓ‚Î˛π ‰‚‡ ‚ÂÎËÍ¥ Á̇ÍË. ç‡ Ó‰ÌÓÏÛ Ì‡ÔËÒ‡ÌÓ: «ç‡Á‚‡ ˆ¸Ó„Ó ÒÂÎˢ‡ – å‡ÍÓ̉ӻ, ‡ ̇ ¥Ì¯ÓÏÛ, ·¥Î¸¯ÓÏÛ Ì‡ÔËÒ‡ÌÓ: «ÅÓ„ ¥ÒÌÛπ». èÓ‚˜‡ÌÌfl, flÍ fl ÓÚËÏÛ˛ Á ˆ¥πª ¥ÒÚÓ¥ª, ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏË ÏÓÊÂÏÓ Á‡·ÛÚË ¥, χ·ÛÚ¸, Ú‡ÍË Á‡·Û‰ÂÏÓ ‚ÒÂ, ˘Ó ‚Ë‚˜ËÎË Á‡ Ò‚Óπ ÊËÚÚfl – χÚÂχÚËÍÛ, ¥ÒÚÓ¥˛, ıÂÏ¥˜Ì¥ ÙÓÏÛÎË, ‡‰ÂÒÛ ¥ ÌÓÏÂ ÚÂÎÂÙÓÌÛ ÔÂ¯Ó„Ó ·Û‰ËÌÍÛ, ‰Â ÏË Á‡Ï¯͇ÎË Ô¥ÒÎfl Ó‰ÛÊÂÌÌfl – ¥ ‚Ò Ú Á‡·Û‚‡ÌÌfl Ì‡Ï Ì Á‡¯ÍÓ‰ËÚ¸. ÄΠflÍ˘Ó ÏË Á‡·Û‰ÂÏÓ, ‰Ó ÍÓ„Ó ÏË Ì‡ÎÂÊËÏÓ, ¥ flÍ˘Ó Á‡·Û‰ÂÏÓ, ˘Ó π ÅÓ„, ˘ÓÒ¸ ‰ÓÍÓ¥ÌÌÓ Î˛‰Ò¸Í ·Û‰Â ‚ Ì‡Ò ‚Ú‡˜ÂÌÂ. í‡, ıÓ˜‡ ÓÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡ ¥ π ¥ÒÚÓÚÌËÏË ‰Îfl Ò‡ÏÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó ·ÛÚÚfl, ÔË‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó Ò‚Óªı ÓÎË‚ÍÓ‚Ëı ‰Â‚, ÍÓÎË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

22

èËÈÌflÚÚfl êÓÒ¥ª ‰Ó Öë ̇ ÚÎ¥ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Í‡ªÌ‡ı ‚ËÍβ˜ÂÌÓ. êÓÒ¥fl Á‡‚ÂÎË͇ ‰Îfl Ö‚ÓÔË: ªª ÔÓ·ÎÂÏË, ªª ÌÂÓ‰ÌÓ¥‰Ì¥ÒÚ¸ Ú‡ ªª Ó‰ÌÓ‚ËÏ¥Ì¥ÒÚ¸ Ö‚ÓÔ‡ Ì ÁÏÓÊ ÔÓ‰Ó·ÚË. ßÌÚÂ∂‡ˆ¥fl êÓÒ¥ª ÏÓÊ Á‡¯ÍÓ‰ËÚË ÙÛÌ͈¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È. ä¥Ï ÚÓ„Ó, êÓÒ¥fl Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡Ì‡ ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ù‰Â‡ˆ¥ª ˜ÂÂÁ Ò‚Óª ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘̥ ‚·‰Ì¥ Á‡Á¥ı‡ÌÌfl. åÓ‚‡ ÏÓÊ ÈÚË ÔÓ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ¥Ì¯Ëı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒÛÒ·ËÒÚÂÏ ·¥Îfl Ö‚ÓÔË. Ç Ó‰Ì¥È Á Ú‡ÍËı ÒÛ·ÒËÒÚÂÏ ˆÂÌÚÓÏ ·Û‰Â êÓÒ¥fl. ä¥Ï ÚÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ¥Ì¯¥ ÒÛ·ÒËÒÚÂÏË Ì‡‚ÍÓÎÓ ëÂ‰ÁÂÏÌÓ„Ó ÏÓfl. ü ÒÙÓÏÛβ˛ ˆÂ ¥ÁÍÓ, ‡Î ˜¥ÚÍÓ: êÓÒ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÔÓ ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚Û Á Öë. ∫ª Ú·‡ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ú‡ ÒÔËflÚË, ‡ÁÓÏ Á ¥Ì¯ËÏË ÍÓÎ˯̥ÏË Í‡ªÌ‡ÏË ëçÑ Á ÔÓ‰¥·ÌËÏË ÚÛ‰ÌÓ˘‡ÏË, ‚Ó̇ ÔÓÒÛ‚‡ÚËÏ ‚ÔÂ‰ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË, ‡Î ‚Ó̇ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Ö‚ÓÔË, ÓÒͥθÍË, flÍ fl ‚Ê Ò͇Á‡‚ ‡Ì¥¯Â, – Ò‚Óπ˛ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ˛ ‚·‰Ó˛ Ú‡ ‚Â΢ËÌÓ˛ êÓÒ¥fl ÔÓÛ¯ËÚ¸ ¥‚ÌÓ‚‡„Û ‚ Ö‚ÓÔ¥.

‚Ó̇ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ÏÂÊÛ, ÏÓÊ ‰ÓÔÓ‚‡‰ËÚË Ì‡Ò ‰Ó ‚ËÚ‚ÓÂÌÌfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚÂÈ, ÛÁ ¥ „Óχ‰, ˘Ó ∂ÛÌÚÛ˛Ú¸Òfl ̇ ‚ËÍβ˜ÂÌÌ¥ ¥Ì¯Ëı. ß ÍÓÎË ˆ¥ Ó·ÒÂÒ¥ª ÒÔ‡‚‰¥ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á-Ô¥‰ ÍÓÌÚÓβ, flÍ ¥Á ̇ˆËÒÚ‡ÏË ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ‚·Ë‚˜ËÏ ÍÛθÚÓÏ ÄÛÏ C¥Ì¥ÍÈÓ Û üÔÓÌ¥ª ‡·Ó Á ÒÂ·‡ÏË ‚ û„ÓÒ·‚¥ª, ‚ÓÌË ‚‰ÛÚ¸ ‰Ó ‚ËÌˢÂÌÌfl ¥Ì¯Ëı. äÓÌÙÎ¥ÍÚË Ï¥Ê ÒÂ·‡ÏË ¥ ÏÛÒÛθχ̇ÏË, π‚ÂflÏË ¥ Ô‡ÎÂÒÚË̈flÏË, ‚¥ÏÂ̇ÏË È ‡ÁÂ·‡È‰Ê‡ÌˆflÏË ˘Ó‰Ó ÚÓ„Ó, ÍÓÏÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ ÍÓÚ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó, ڇͥ ÓÚÛÈÌ¥ ‚·ÒÌ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ÌËı ‚Ë¥¯ÛπÚ¸Òfl, ıÚÓ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ‚‰Óχ ¥ ÛÍ¥ÔËÚ¸Òfl Û Ï¥ÒˆÂ‚ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ‡ ıÚÓ Ì¥. Ç ªı ÓÒÌÓ‚¥ ÎÂÊËÚ¸ ڇ͇ ÎÓ„¥Í‡: fl ÔÓ‚ËÌÂÌ ÍÓÌÚÓ₇ÚË ˆÂ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó, ·Ó flÍ˘Ó ÈÓ„Ó ÍÓÌÚÓ₇ÚËÏ ıÚÓÒ¸ ¥Ì¯ËÈ, fl Ì ÔÓÒÚÓ ÓÔËÌ˛Òfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ È ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Û Ì¸Ó„Ó Ô¥‰ ͇·ÎÛÍÓÏ, ‡ÎÂ È ‚Ú‡˜Û ‚Ò ҂Óπ ˜ÛÚÚfl ‰ÓÏÛ. ü Ì¥ÍÓÎË Ì ÁÏÓÊÛ ÒÍËÌÛÚË Ï¯ÚË ¥ ÓÁÒ··ËÚËÒfl. å‡ÎÓ π ˜ÂÈ, flÍ¥ Á‰‡ÚÌ¥ ÓÁβÚËÚË Î˛‰ÂÈ ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ‚¥‰·Ë‡ÌÌfl ‚ ÌËı ªı̸Ӫ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ¥ ˜ÛÚÚfl ‰ÓÏÛ. ÇÓÌË Î‡‰Ì¥ ‚ÏË‡ÚË Á‡ ˆÂ, ‚·Ë‚‡ÚË Á‡ ˆÂ, ÒÔ¥‚‡ÚË ÔÓ ˆÂ, ÔËÒ‡ÚË ÔÓ ˆÂ ÔÓÂÁ¥˛, ÔËÒ‡ÚË ÔÓ ˆÂ ÓχÌË. íÓÏÛ ˘Ó ·ÂÁ ˜ÛÚÚfl ‰ÓÏÛ ¥ Ô˘ÂÚÌÓÒÚË ÊËÚÚfl ÒÚ‡π ·ÂÁÔÎ¥‰ÌËÏ ¥ ·ÂÁÍÓ¥ÌÌËÏ. Ä ÊËÚË, flÍ ÔÂÂÍÓÚËÔÓÎÂ, ÓÁ̇˜‡π ‚Á‡„‡Î¥ Ì ÊËÚË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

äéåìçßäìûóß ëìÅëàëíÖåà í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ìÍ‡ªÌ‡ Ú‡ Å¥ÎÓÛÒ¸ ÔÓÍË ˘Ó ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ·Ó ¥Ì‡Í¯Â êÓÒ¥fl ÓÔËÌËÚ¸Òfl Û ÔÓ‚Ì¥È ¥ÁÓÎflˆ¥ª. á‡Ï¥ÒÚ¸ ˆ¸Ó„Ó, flÍ fl ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚, ˆ¥ Í‡ªÌË, ‡ Ú‡ÍÓÊ êÓÒ¥˛ Ú‡ ¥Ì¯¥ ÍÓÎ˯̥ ÒÓ‚πˆ¸Í¥ ÂÒÔÛ·Î¥ÍË, Ú·‡ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Û ÔÓˆÂÒ¥ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚·ÒÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. ÇÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÒÚ‡ÚË ∂‡‡ÌÚÓÏ ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË ‚ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ú‡ ˆÂÌÚ‡Î¸ÌÓ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, ˘Ó· Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÚÛÚ ÏË ¥ ·ÂÁÔÂÍÛ. ç‡ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ˆ˛ ÏÓ‰Âθ ‚‡ÚÓ Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÚË ¥ ‚ ¥Ì¯Ëı Â∂¥Ó̇ı Ò‚¥ÚÛ: ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ „‡ÏÓÌ¥ÁÛ‚‡ÚË ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡Ì¥ Ó‰ËÌˈ¥, flÍ¥ ‰ÂÍ·Û˛Ú¸ Òԥθ̥ ¥ÌÚÂÂÒË Ú‡ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ Ӊ̠ӉÌÓ„Ó. Ç ·‡ÒÂÈÌ¥ ëÂ‰ÁÂÏÌÓ„Ó ÏÓfl ‚‡ÚÓ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ å‡∂Ë·Û Ú‡ Òı¥‰ÌÓ„Ó ëÂ‰ÁÂÏÌÓÏÓ’fl Á ßÁ‡ªÎÂÏ Á‡‰Îfl ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Â∂¥Ó̇θÌÓª ÒÛ·ÒËÒÚÂÏË, ‡, Ò͇ʥÏÓ, Û á‡ı¥‰Ì¥È ÄÙˈ¥ – ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ ÁÓÌË CFA Á ¢‡ÌÓ˛ Ú‡ ç¥∂Â¥π˛. í‡Í‡ ÚÂÓ¥fl Ô‡‡ÎÂθÌËı ‚ÂÎËÍËı ÒÛ·ÒËÒÚÂÏ ÏÓÊ ‚Ú¥ÎËÚËÒfl Î˯ ‚ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÌÓ‚¥ ÍÓ‰ÓÌË Ì ·Û‰ÛÚ¸ ÏÛ‡ÏË, ‡ Á‡Î˯‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ‚¥‰ÍËÚËÏË ‰Îfl ‰¥·ÌÓ„Ó Ú‡ ‚ÂÎËÍÓ„Ó ÔËÍÓ‰ÓÌÌÓ„Ó ÛıÛ.


íÓ ˘Ó Ê ÚÓ‰¥ ÂÔÂÁÂÌÚÛπ «ãÂÍÒÛÒ»? Ç¥Ì ÂÔÂÁÂÌÚÛπ Ú‡ÍËÈ Ò‡ÏËÈ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËÈ, ‚¥ÍÓ‚¥˜ÌËÈ Î˛‰Ò¸ÍËÈ ÔÓÚfl„ – ÔÓÚfl„ ‰Ó Á‡ÒÓ·¥‚ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, Û‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl, ÔÓˆ‚¥Ú‡ÌÌfl ¥ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª – Ú‡Í flÍ ‚¥Ì Ò· ÔÓfl‚Îflπ ‚ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. «ãÂÍÒÛÒ» ÂÔÂÁÂÌÚÛπ ‚Ò¥ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ËÌÍË, ˘Ó ÓÁÍ‚¥Ú‡˛Ú¸, ٥̇ÌÒÓ‚¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, Á flÍËÏË ÏË ÔÓË‚‡πÏÓÒfl ÌËÌ¥ ‰Ó ‚ˢËı ÊËÚÚπ‚Ëı Òڇ̉‡Ú¥‚. Ⴂ‡ÈÌÓ, ‰Îfl ϥθÈÓÌ¥‚ β‰ÂÈ ‚ Í‡ªÌ‡ı, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl, ÔËÚ‡ÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓÍ‡˘ÂÌÌfl ‚Ò ˘Â ÓÁ̇˜‡π ıÓ‰¥ÌÌfl ‰Ó ÍËÌˈ¥, ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ Ó‰ËÌ ‰Ó· Û ‰Â̸, Ó‡ÌÌfl ÔÓÎfl ·ÓÒÓÌ¥Ê Á‡ ‚ÓÎÓÏ ‡·Ó Á·Ë‡ÌÌfl ‰Ó‚ ¥ ÌÓÒ¥ÌÌfl ªı ̇ „ÓÎÓ‚¥ ̇ ‚¥‰Òڇ̸ Û Ô’flÚ¸ ÏËθ. ᇉÎfl ÔÓÊËÚÚfl ˆ¥ β‰Ë ‚Ò ˘Â Ó·ÎflÚ¸ upload, Ì download1. ÄΠ‰Îfl ϥθÈÓÌ¥‚ ¥Ì¯Ëı Û ÓÁ‚ËÌÛÚËı Í‡ªÌ‡ı ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ¥ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Á¥ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Ó˛ ¯‚ˉͥÒÚ˛ Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ϯڥ‚ «ç‡ÈÍ», Á‡ÍÛÔ¥‚ ‚ ¥ÌÚÂ∂ÂÈÚ‰-χÍÂÚ‡ı2 Ú‡ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÏÂÂÊ‚Ëı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È3. ÇÒfl ÒÔ‡‚‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ıÓ˜‡ ¥ÁÌ¥ β‰Ë χ˛Ú¸ ¥ÁÌËÈ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ÌÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚ ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, flÍ¥ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ÒËÒÚÂÏÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ¥ ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ÍÓËÒÚ‡˛Ú¸Òfl Á ÌËı, ˆÂ Ì¥ÚÓıË Ì ÁÏ¥Ì˛π ÚÓ„Ó Ù‡ÍÚÛ, ˘Ó ˆ¥ ËÌÍË ¥ ˆ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª π ̇ Ò¸Ó„Ó‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

íÓ‰¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ‚¥‰¥È‰ÛÚ¸ ̇ Á‡‰Ì¥È Ô·Ì, ‡ ÁÏ¥ˆÌËÚ¸Òfl ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Ú‡ Â∂¥Ó̇θ̥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥. éÒ¸ ÏÓ‰Âθ, fl͇ ̇ȷ¥Î¸¯Â ÍÓËÒÚË ÔËÌÂÒ· · ÄÙˈ¥: ̇¯ڥ ·ÛÎË · ÔÓ‰Ó·̥ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË, ‚¥‰·Û·Òfl ÓÁ·Û‰Ó‚‡ ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛÌËı ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚÂÈ, Û ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ Á̇˜ÌÓ ÔÓÒÚ¥¯Â ·ÛÎÓ · Á‡ÔÓ·¥„ÚË Â∂¥Ó̇θÌËÏ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡Ï. íìêÖóóàçÄ: ÅÄ¢ÑÄÑ óà ÅÄêëÖãéçÄ ç‡Ô‚ÌÓ, Ú‡ÍËÈ ÔÓˆÂÒ ·Û‰Â ÒÍ·‰ÌËÏ, Ó‰Ì‡Í ÓÒ‚¥Ê‡˛˜ËÏ ‰Îfl íÛ˜˜ËÌË. ç‡ ¯ÎflıÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ˘Ó‰Ó íÛ˜˜ËÌË ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‰ÓÚËχÚË Ó·¥ˆflÌÍÛ ÔÓ ªª Û˜‡ÒÚ¸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. èÓÚÂ, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Ì‡È‚‡ÊÎË‚¥¯Â Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜Ë ‚Ë „ÓÚÓ‚¥ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ÍÂÛ˛˜ËÒ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Í‡Ú‡ÎÓ„ÓÏ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍËÈ ÔÂ‰·‡˜‡π ‰ÓÚËχÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË? ã˯ ÔË Ì‡fl‚ÌÓÒÚ¥ ÒÚ‚Â‰ÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ íÛ˜˜ËÌÛ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔËÈÌflÚ‡ ‰Ó ëÓ˛ÁÛ. ÑËÒÍÛÒ¥fl Û ÚÛˆ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ûfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÏÂÌ¥ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ: óÓÏÛ ‚·ÒÌ ւÓÔ‡? 亮‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÒÓ˛Á Û Òı¥‰ÌÓÏÛ ëÂ‰ÁÂÏÌÓÏÓ’ª Á âÓ‰‡Ì¥π˛,

Ì¥¯Ì¥È ‰Â̸ ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌËÏË Á̇fl‰‰flÏË ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ¥ ‚Ò¥ ‡·Ó ÔflÏÓ, ‡·Ó ÓÔÓÒÂ‰ÌÂÌÓ Á‡Á̇˛Ú¸ ªıÌ¸Ó„Ó ‚ÔÎË‚Û. «ãÂÍÒÛÒ» ÔÓÚË ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ – ˆÂ, ÔÓÚÂ, Î˯ ÒÛ˜‡Ò̇ ‚ÂÒ¥fl ‰ÛÊ ‰‡‚̸Ӫ ÓÔÓ‚¥‰¥, ÒÔ‡‚‰¥ Ӊ̥πª Á ̇ȉ‡‚Ì¥¯Ëı ÓÔÓ‚¥‰ÂÈ ‚ ÔËÒ‡Ì¥È ¥ÒÚÓ¥ª, ÔÓ ÚÂ, ˜ÓÏÛ ä‡ªÌ Û·Ë‚ Ä‚ÂÎfl. ∏‚ÂÈҸ͇ Å¥·Î¥fl „Ó‚ÓËÚ¸ Û ÍÌËÁ¥ ÅÛÚÚfl: «ß Ò͇Á‡‚ ä‡ªÌ ‰Ó Ä‚ÂÎfl, Ò‚Ó„Ó ·‡Ú‡. ß ÍÓÎË ‚ÓÌË ·ÛÎË ‚ ÔÓÎ¥, ä‡ªÌ Ì‡Ô‡‚ ̇ Ä‚ÂÎfl, Ò‚Ó„Ó ·‡Ú‡, È Û·Ë‚ ÈÓ„Ó. íÓ‰¥ ÉÓÒÔÓ‰¸ Ò͇Á‡‚ ‰Ó 䇪̇:‘Ñ ĂÂθ, ·‡Ú Ú‚¥È?’ íÓÈ ‚¥‰ÔÓ‚¥‚: ‘ç Á̇˛. 亮‡ fl ÒÚÓÓÊ ·���‡Ú‡ ÏÓ„Ó?’ Ä ÉÓÒÔÓ‰¸ ÔÓÏÓ‚Ë‚: ‘ôÓ ÚË ‚˜ËÌË‚? éÒ¸ „ÓÎÓÒ ÍÓ‚Ë ·‡Ú‡ Ú‚Ó„Ó Í΢ ‰Ó ÏÂÌ Á ÁÂÏÎ¥’»4. üÍ˘Ó ÔÓ˜ËÚ‡ÚË ˆÂÈ ÛË‚ÓÍ Û‚‡ÊÌÓ, ÚÓ ÏÓÊ̇ ÔÓÏ¥ÚËÚË, ˘Ó π‚ÂÈҸ͇ Å¥·Î¥fl Ú‡Í ¥ Ì „Ó‚ÓËÚ¸ ̇Ï, ˘Ó ҇ϠÒ͇Á‡‚ ä‡ªÌ Ä‚Â΂¥. ê˜ÂÌÌfl „Ó‚ÓËÚ¸: «ß Ò͇Á‡‚ ä‡ªÌ ‰Ó Ò‚Ó„Ó ·‡Ú‡ Ä‚ÂÎfl», ¥ ̇ ˆ¸ÓÏÛ Ó·Ë‚‡πÚ¸Òfl. ç‡Ò Ì ‚Ú‡πÏÌ˘ÂÌÓ ‚ ÓÁÏÓ‚Û5. ôÓ ÒÚ‡ÎÓÒfl Ú‡ÍÓ„Ó Û ªı ÓÁÏÓ‚¥, ˘Ó· ä‡ªÌ Ú‡Í ÓÁβÚË‚Òfl, ˘Ó ‡Ê „ÓÚÓ‚ËÈ ·Û‚ Û·ËÚË Ò‚Ó„Ó ·‡Ú‡ Ä‚ÂÎfl? å¥È Û˜ËÚÂθ ·Ó„ÓÒÎÓ‚’fl ‡·ËÌ ñ‚¥ å‡ÍÒ Ì‡‚˜‡‚ ÏÂÌÂ, ˘Ó ÏÛ‰ˆ¥-‡·ËÌË ‚ «ÅÂ¯¥Ú ꇷ·‡»6, Ó‰ÌÓÏÛ Á ̇È∂ÛÌÚÓ‚Ì¥¯Ëı ÍÓÏÂÌÚ‡¥‚ ‰Ó Å¥·Î¥ª, ‰‡˛Ú¸ ÚË ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÔÓflÒÌÂÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ·ÛÎÓ Ò͇Á‡ÌÓ. é‰Ì – ÚÂ, ˘Ó ‰‚‡ ·‡ÚË

23

ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‡ Ú‡ÍÓÊ ßÁ‡ªÎÂÏ, ëË¥π˛ Ú‡ ∏„ËÔÚÓÏ, Ì π Í‡˘ËÏ ¥¯ÂÌÌflÏ ‰Îfl íÛ˜˜ËÌË. èÓ‰¥·Ì‡ ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥fl ˆ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚‡ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ì‡ÒÚÛÔÌËı 50 ÓÍ¥‚, ÍÓÎË ÁÓ‚Ò¥Ï ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ ·Û‰ÛÚ¸ ‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Á 䇂͇ÁÓÏ Ú‡ êÓÒ¥π˛. ß ‰Îfl Öë, ¥ ‰Îfl íÛ˜˜ËÌË ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ Í‡Ì‰Ë‰‡ÚÒÚ‚Ó Ì ¥‚ÌÓÁ̇˜Ì ¥¯ÂÌÌ˛ ÔÓ ‚ÒÚÛÔ ˜Ë ÍÓÌÒÚ‡Ú‡ˆ¥˛ „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚË ‰Ó ‚ÒÚÛÔÛ. ÇÒ¥ Û˜‡ÒÌËÍË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ˆÂ ˜¥ÚÍÓ ‡ÚËÍÛ₇ÚË. ÄΠ͇̉ˉۂ‡ÌÌfl – ˆÂ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ¯‡ÌÒ ÁÏ¥ˆÌËÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ Û ‚Ò¸ÓÏÛ ëÂ‰ÁÂÏÌÓÏÓÒ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥. íÓÏÛ ÔÂ‰ íÛ˜˜ËÌÓ˛ ÔÓÒÚ‡π ‚¯ڥ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: Ň∂‰‡‰ ˜Ë ŇÒÂÎÓ̇ – ӷˉ‚‡ ¯ÎflıË ÏÓÊ̇ ÔÓÒÎ¥‰ÍÛ‚‡ÚË, ӷˉ‚‡ ̇ÔflÏÍË Ï¥ÒÚflÚ¸ Ô‚ÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î Ú‡ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥. ŇÒÂÎÓ̇ ÓÁ̇˜‡Î‡ · ‰Îfl íÛ˜˜ËÌË ÔÂÂÎÓÏ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó ÍÂχΥÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÁÏÛ. ÇÓ̇ · ÏÛÒË· Á‚‡ÊËÚËÒfl ̇ Â∂¥Ó̇θÌÛ ‰ÂˆÂÌÚ‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È Ì‡ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ÍÛ‰Ò¸ÍÓ„Ó Ò‡ÏÓ‚fl‰Û‚‡ÌÌfl ‚ÒÂ‰ËÌ¥ íÛˆ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë. Ň∂‰‡‰, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÓÁ̇˜‡ÚËÏ ÔÓÒËÎÂÌÌfl ÍÂχΥÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ˆÂÌÚ‡Î¥ÁÏÛ Ú‡ ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏÛ – ¥ ‚¥‰ÏÓ‚Û ‚¥‰ Ö‚ÓÔË.


ÒÔÂ˜‡ÎËÒfl ÔÓ Ê¥ÌÍÛ – ∏‚Û. Ç¯ڥ-Â¯Ú ÚÓ‰¥ ̇ ÁÂÏÎ¥ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ Î˯ Ӊ̇ Ê¥Ì͇, ªıÌfl χÚË, ¥ ‚ÓÌË ÒÔÂ˜‡ÎËÒfl ÔÓ ÚÂ, ÍÓÏÛ Á ̲ ÓÊÂÌËÚËÒfl. ÇÓÌË ÒÔÂ˜‡ÎËÒfl ÔÓ ÒÂÍÒۇθÌÛ Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥˛ ¥ ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl Ó‰Û. ß̯ ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl Ú‚Â‰ËÚ¸, ˘Ó ä‡ªÌ ¥ Ä‚Âθ, Ô‡ÍÚ˘ÌÓ, ÔÓ‰¥ÎËÎË Ò‚¥Ú Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛. ì 䇪̇ ·ÛÎÓ ‚Ò ÌÂÛıÓÏ χÈÌÓ – ‡·Ó, flÍ Ô˯ ť·Î¥fl, «ä‡ªÌ ÔÓ‡‚ ÁÂÏβ», ‡ ‚ Ä‚ÂÎfl ·ÛÎÓ ‚Ò ÛıÓÏ ¥ ÊË‚Â: «Ä‚Âθ ·Û‚ ‚¥‚˜‡ÂÏ». ß, Á„¥‰ÌÓ Á ˆËÏ ÚÎÛχ˜ÂÌÌflÏ, ä‡ªÌ Ò͇Á‡‚ Ä‚Â΂¥ Á‡·‡ÚË Ò‚Óª ‚¥‚ˆ¥ Á 䇪ÌÓ‚Ëı ‚ÓÎÓ‰¥Ì¸, ˘Ó ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó Ò‚‡ÍË Á‡ ÚÂËÚÓ¥˛, fl͇ ‚¯ڥ Ò̘ͥË·Òfl ÚËÏ, ˘Ó ä‡ªÌ Û ÓÁԇΥ ÒÛÔÂ˜ÍË ‚·Ë‚ Ä‚ÂÎfl. ÇÓÌË Ò‚‡ËÎËÒfl ˜ÂÂÁ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥ χÚÂ¥‡Î¸ÌÛ Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥˛. íÂÚπ ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl „Ó‚ÓËÚ¸, ˘Ó ‰‚‡ ·‡ÚË ‚Ê ‚ÒÚË„ÎË ‚ÒÂ Û Ò‚¥Ú¥ ‡ÍÛ‡ÚÌÓ ÔÓ‰¥ÎËÚË Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛, Í¥Ï Ó‰Ì¥πª ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÓª ˜¥, ˘Ó ˘Â Á‡Î˯‡Î‡Òfl ‚¥Î¸ÌÓ˛ ‰Îfl Á‡Á¥ı‡Ì¸: ‰Â ·Û‰Â ÔÓ·Û‰Ó‚‡ÌÓ ï‡Ï, flÍËÈ ‚¥‰‰ÁÂ͇₇ÚËÏ ªıÌ¥ ÓÒÓ·ÎË‚¥ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ Ú‡ ÍÛθÚÛÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚ¥? é·Óπ ıÓÚ¥ÎË ÍÓÌÚÓ₇ÚË ˆÂÈ ı‡Ï ¥ ıÓÚ¥ÎË, ˘Ó· ‚¥Ì ‚¥‰‰ÁÂ͇₇‚ ªıÌ˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. é·Óπ ıÓÚ¥ÎË Ï‡ÚË ˆÂÈ ı‡Ï Û Ò‚ÓπÏÛ ÓÎË‚ÍÓ‚ÓÏÛ „‡˛. ÇÓÌË Ò‚‡ËÎËÒfl ˜ÂÂÁ ÔÓ·ÎÂÏÛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Ú‡ ˜ÂÂÁ ÚÂ, ıÚÓ Á ÌËı ·Û‰Â ıÓÓÌËÚÂÎÂÏ ‰ÊÂ· ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË Ò‚Óπª Ó‰ËÌË. éÚÊÂ, ‚¥‰Á̇˜‡˛Ú¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

24

ÖÇêéèÄ áÄãÖÜÄíàåÖ ÇßÑ ßååߢêÄçíßÇ ÑÓÁ‚Óβ ÒÓ·¥ ̇ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ˘Â Ӊ̠Á‡Û‚‡ÊÂÌÌfl: Ö‚ÓÔ‡ π ÔÓÒÚÓÓÏ ‰Îfl ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚. ßÒÚÓ˘ÌÓ ÒÍ·ÎÓÒfl Ú‡Í, ˘Ó ˆ¸Ó„Ó ‚Ëχ„‡π flÍ ÂÍÓÌÓϥ͇, Ú‡Í ¥ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥fl. ÅÂÁ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚ Ö‚ÓÔ‡ Ì ÁÏÓÊ ӷ¥ÈÚËÒfl. ßÏÏ¥∂‡ˆ¥fl ÔÓÊ‚‡‚βπ ̇Ó‰Ë, ¥ ˆÂ ¥ÒÚÓ˘̇ ‡θ̥ÒÚ¸ ¥ ·‡Ì‡Î¸ÌËÈ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ. ÄΠflÍ Ì‡Ï, Ö‚ÓÔ¥, ‚˄̇ÚË ÁÎËı ‰Ûı¥‚, ÔÓÓ‰ÊÂÌËı ÒÚ‡ıÓÏ ÔÂ‰ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ‡ÏË? üÍ Ì‡Ï ‰¥flÚË, ˘Ó· Ì ÔÓ‚ÚÓËÚË Ù‡Ú‡Î¸ÌËı ÔÓÏËÎÓÍ ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ª 50-¥˜ÌÓª ‰‡‚ÌÓÒÚË? íÓ‰¥ ÏË Á‡ÏÓ‚ËÎË ‰Â¯Â‚Û Ó·Ó˜Û ÒËÎÛ, ‡ ÔËȯÎË Î˛‰Ë. ßÏÏ¥∂‡ˆ¥fl – ˆÂ ÒÍ·‰ÌËÈ Ú‡ ÚË‚‡ÎËÈ ÔÓˆÂÒ ‰Îfl Ó·Óı ÒÚÓ¥Ì. ßÏÏ¥∂‡ˆ¥fl ÓÁ̇˜‡π, ¥ ÏË ÛÒ¥ ˆÂ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË, ˘Ó ÔËıÓ‰flÚ¸ β‰Ë – Á‚¥‰ÍË · ‚ÓÌË Ì ÔË·Û‚‡ÎË, – flÍ¥ Ô‚ÌÓ„Ó ‰Ìfl ÒÚ‡˛Ú¸ ‚ÓÔÂȈflÏË, ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Ö‚ÓÔË. åË ÔÓÚ·ÛπÏÓ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚, ÔÓÚÂ, Ì ȉÂÚ¸Òfl Î˯ ÔÓ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı Ù‡ı¥‚ˆ¥‚, flÍ¥ Ô˪‰ÛÚ¸ ‰Ó Ì‡Ò ÔÓ Green Card, ‡·Ë ÒÚ‡ÚË ‚ ÔË„Ó‰¥ ҇ϠÚÂÔÂ. íÓÈ, ıÚÓ „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ «ÍÓËÒÌËı» ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚, ̇Úfl͇π, ˘Ó ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ¥ «¯Í¥‰ÎË‚¥» ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚË.

‡·ËÌË, ‚Ò¥ ·‡ÁÓ‚¥ ÂÎÂÏÂÌÚË Î˛‰Ò¸ÍÓª ÏÓÚË‚‡ˆ¥ª ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ Á‡Í·‰ÂÌ¥ ‚ Ó‰Ì¥È ÓÔÓ‚¥‰¥: ÔÓÚ·‡ ÒÂÍÒۇθÌÓª ¥ÌÚËÏÌÓÒÚË, ÔÓÚ·‡ Á‡ÒÓ·¥‚ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔÓÚ·‡ ˜ÛÚÚfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ¥ ÒԥθÌÓÚË. ëÔ‡‚Ë ÒÂÍÒÛ Á‡Î˯‡˛ ÍÓÏÛÒ¸ ¥Ì¯ÓÏÛ. ñfl ÍÌË„‡ – ÔÓ ‰‚¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÔÓÚ·Ë. éÒ¸ ˜ÓÏÛ fl β·Î˛ ͇Á‡ÚË, ˘Ó ̇ÍÓÔ˘ÂÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ Ì‡Ò Î¥ÌÁ‡ÏË, ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‰Ë‚ËÚËÒfl ̇ ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Ò‚¥Ú, Ó‰Ì‡Í Ò‡ÏËı Î¥ÌÁ Á‡Ï‡ÎÓ. ç‡Ï ÔÓÚ¥·ÌÓ Ú‡ÍÓÊ Á̇ÚË, ̇ ˘Ó ÏË ‰Ë‚ËÏÓÒfl ¥ ˜Ó„Ó ¯Û͇πÏÓ. Ä ÚÂ, ̇ ˘Ó ÏË ‰Ë‚ËÏÓÒfl, ¥ ÚÂ, ˜Ó„Ó ÏË ¯Û͇πÏÓ, ‚ˉÌÓ Á ÚÓ„Ó, flÍ ‚¥ÍÓ‚¥˜Ì¥ ÔËÚ‡ÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ Ú‡ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓª ˜Ë ÒԥθÌÓÚÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË – flÍ¥ Úfl„ÌÛÚ¸Òfl ˘Â Á¥ ëÚ‡Ó„Ó á‡‚¥ÚÛ – ÔÓfl‚Îfl˛Ú¸Òfl Û ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜¥È ҸӄӉ̥ Ï¥Ê̇Ó‰Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ì ˆ¸ÓÏÛ – ‰‡Ï‡ «ãÂÍÒÛÒ‡» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡. ì ÒËÒÚÂÏ¥, ˘Ó ÒÍ··Òfl Á‡ ˜‡Ò¥‚ ïÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ̇ȥÏÓ‚¥Ì¥¯Ó˛ Á‡„ÓÁÓ˛ ‚‡¯ÓÏÛ ÓÎË‚ÍÓ‚ÓÏÛ ‰ÂÂ‚Û ·Û· Á‡„ÓÁ‡ Á ·ÓÍÛ ¥Ì¯Ó„Ó ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡. ÇÓ̇ ·Û· ‚¥‰ ‚‡¯Ó„Ó ÒÛÒ¥‰‡, ˘Ó ÔËıӉ˂ ‰Ó ‚‡Ò, ̇ÒËθÌˈ¸ÍË ‚ËÍÓÔÛ‚‡‚ ‚‡¯Â ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó ¥ ̇҇‰ÊÛ‚‡‚ ̇ ÈÓ„Ó Ï¥Òˆ¥ Ò‚Óπ. í‡ Á‡„ÓÁ‡ ҸӄӉ̥ Ì ‚ËÍβ˜Â̇, ‡Î ̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÑËÒÍÛÒ¥fl, fl͇ Á‡‡Á ÚË‚‡π ‚ Ö‚ÓÔ¥, ̇҇ÏÔÂ‰ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ÔÓ «ÍÓËÒÌ¥ÒÚ¸» π هڇθÌÓ˛ ¥ ÌÂÔ‡‚ËθÌÓ˛. ßÏÏ¥∂‡ÌÚË Ì π ‡Ì¥ «‰Ó·ËÏË», ‡Ì¥ «ÔÓ„‡ÌËÏË» – Ì¥ ‚ ÒÂÌÒ¥ β‰Ò¸ÍÓÏÛ, Ì¥ ‚ ÒÂÌÒ¥ ‚ËÍÓ̇ÌÌfl Ô‚ÌËı ÙÛÌ͈¥È. ì ÒÂ‰ӂˢ¥ ÌÂ-¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚ Ú‡ÍÓÊ Ú‡ÔÎfl˛Ú¸Òfl ‰Ó·¥ Ú‡ ÔÓ„‡Ì¥ β‰Ë, ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ÂÍÒÔÂÚË È ‰ËÎÂÚ‡ÌÚË – so what (ÚÓ È ˘Ó). ñ ‚Ò ̇„‡‰Ûπ Ù¥ÎÓÒÂÏ¥ÚҸ͠ڂÂ‰ÊÂÌÌfl, ̇˜Â π‚ª Ì π ÔÓ„‡ÌËÏ, ‡Î ‚Ë·‡ÌËÏ Ì‡Ó‰ÓÏ – Á¯ÚÓ˛, ÊÓ‰ÂÌ Ì‡Ó‰ Ì χπ Ú‡ÍÓª ͥθÍÓÒÚË ÌÓ·ÂÎ¥‚Ò¸ÍËı ·Û‡ڥ‚. ñ Ì‚¥ÌÓ: π‚ª Ì π ̇Ó‰ÓÏ ÌÓ·ÂÎ¥‚Ò¸ÍËı ·Û‡ڥ‚, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ‚ÓÌË Ì π ̇Ó‰ÓÏ ·‡ÌÍ¥¥‚. Ü‡Ì èÓθ ë‡Ú ÒÙÓÏÛ₇‚ ˆÂ ‰ÛÊ ‰Ó·Â. Ç¥Ì Á‡Û‚‡ÊË‚, ˘Ó ‡ÌÚËÒÂÏ¥ÚËÁÏ ·Û‰Â ÔÓ‰Ó·ÌÓ Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË π‚ª‚ ·Û‰ÛÚ¸ ÒÔËÈχÚË ÚËÏË, ÍËÏ ‚ÓÌË π: Ú‡ÍËÏË Ê Î˛‰¸ÏË flÍ ¥ ÚË ˜Ë fl, ÔÓÎ¥ˆ‡flÏË ¥ ÁÎÓ‰¥flÏË, ωÒÂÒÚ‡ÏË ¥ ÔÓ‚¥flÏË, ÌÓ·ÂÎ¥‚Ò¸ÍËÏË Î‡Û‡ڇÏË ¥ ‰ÛÌflÏË. í‡Í Ò‡ÏÓ ¥ Á ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ‡ÏË. ßÏÏ¥∂‡ÌÚË ÔÓÚ‡ÔÎfl˛Ú¸ Û ÒÛÒԥθ̥ ÛÏÓ‚Ë, ‰Ó flÍËı ‚ÓÌË ÏÛÒflÚ¸ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ Ï¥ÒˆÂ‚Â Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‰ÛÊ ÌÂ¥‚ÌÓ-


‚Ó̇ ÁÏÂ̯Ë·Òfl Û ·‡„‡Ú¸Óı ˜‡ÒÚË̇ı Ò‚¥ÚÛ. ëıÓÊÂ, ˘Ó ̇ȷ¥Î¸¯‡ Á‡„ÓÁ‡ ÓÎË‚ÍÓ‚ÓÏÛ ‰ÂÂ‚Û Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ȉ ‚¥‰ «ãÂÍÒÛÒ‡» – ‚¥‰ ÛÒ¥ı ‡ÌÓÌ¥ÏÌËı, ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı, „ÓÏÓ„ÂÌ¥ÁÛ˛˜Ëı, Òڇ̉‡ÚËÁÛ˛˜Ëı ËÌÍÓ‚Ëı ÒËÎ ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ˘Ó ÒÍ·‰‡˛Ú¸ ҸӄӉ̥¯Ì˛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ, fl͇ ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÛπÚ¸Òfl. è‚̥ ˜¥ ‚ ˆ¥È ÒËÒÚÂÏ¥ Á‰‡ÚÌ¥ ÁÓ·ËÚË «ãÂÍÒÛÒ» Ú‡ÍËÏ ‚ÒÂÔÂÂÏÓÊÌËÏ, ˘Ó ‚¥Ì ÏÓÊ ÔÂ„̇ÚË ¥ ÔÂÂÓÒÚË ÍÓÊÌ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó Ì‡ Ò‚ÓπÏÛ ¯ÎflıÛ, – ·χ˛˜Ë ÒԥθÌÓÚË, ÁÏ¥Ú‡˛˜Ë ÒÂ‰ӂˢ‡ ¥ ‚ËÚ¥ÒÌfl˛˜Ë Ú‡‰Ëˆ¥ª, – ‡ ˆÂ ÏÓÊ ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ÁÌÂÒËÎÂÌÌfl ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡. ÄΠ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ‚ ˆ¥È ÒËÒÚÂÏ¥ È ¥Ì¯¥ ˜¥, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ̇‚¥Ú¸ ̇ÈÏÂ̯¥È, ̇ÈÒ··¯¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥ ‚ ̇¯ ˜‡Ò ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl Á ÌÓ‚Ëı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ¥ ËÌÍ¥‚ ‰Îfl Á·ÂÂÊÂÌÌfl Ò‚Óªı ÓÎË‚ÍÓ‚Ëı ‰Â‚, Ò‚Óπª ÍÛθÚÛË Ú‡ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. èÓ‰ÓÓÊÛ˛˜Ë ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË Ò‚¥ÚÓÏ, fl ÁÌÓ‚ ¥ ÁÌÓ‚ Á¥¯ÚÓ‚ıÛ˛Òfl Á ˆËÏ ‡Û̉ÓÏ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë, ÔÂÂÚfl„Û‚‡ÌÌflÏ ÎËÌ‚Ë, ‡ÍÚÓÏ ·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÌÌfl Ï¥Ê «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ. ÅÓÓÚ¸·‡ «ãÂÍÒÛÒ‡» È ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Û ÌÓ‚¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓÁ̇˜Ë·Òfl ̇ ÂÙÂẨÛÏ¥ 1994 ÓÍÛ ‚ çÓ‚Â∂¥ª Á ÔË‚Ó‰Û ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ˜Ë ÌÂÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. ñÂ, χ·ÛÚ¸, ·Û‚ slam dunk7 h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ï¥ÌÓ ÔÓ Ó·Ë‰‚‡ ·ÓÍË, ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÏÓÊ ‚ËÚËχÚË ÈÓ„Ó Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚Ò ‰Ó· Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ ‚¥‰ ‰ËÚfl˜Ó„Ó Ò‡‰Í‡, ÔÓϯ͇ÌÌfl ¥ ‰Ó ˘Ó‰ÂÌÌÓª Ô‡ˆ¥. íÛÚ ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ˘Â ‡Á Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË Ì‡ÒÚÛÔÌÂ: ·¥Î¸ ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª, ·¥Î¸, ÍÓÎË ÚË Á‡Î˯‡π¯ Ò‚Ó˛ Ňڸͥ‚˘ËÌÛ Ì ÒÎ¥‰ ̉ÓÓˆ¥Ì˛‚‡ÚË: ÍÓÊÂÌ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ Á‡Î˯‡π ‰ÛÁ¥‚ ¥ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌÛ ‚ ÔÓ¯Û͇ı ˘‡ÒÚfl ‚ ˜ÛÊ¥È Í‡ªÌ¥. Ç¥Ì ÔÓÚ·Ûπ ˜‡ÒÛ, ˘Ó· ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó ÌÓ‚Óª ÍÛθÚÛË Ú‡ ÓÚÓ˜ÂÌÌfl, ‚¥Ì Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÏÛÒËÚ¸ ‚Ë‚˜ËÚË ¥Ì¯Û ÏÓ‚Û. ÅÂÁ ÏÓ‚Ë ‚¥Ì Ì¥ÍÓÎË Ì ‰ÓÒfl„Ì ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl. Ö‚ÓÔ‡ ‚¯ڥ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ÔÓÚ·Ûπ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚. íÓÏÛ ‚Ó̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ‰Ó ÌËı ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl ¥ ·ÛÚË „ÓÚÓ‚Ó˛ ‰Ó ÌËı. ꇉË͇θ̥ Ô‡‚¥ ‚ Ö‚ÓÔ¥, flÍ¥ ˜ÂÂÁ Ò‚¥È ÒÚ‡ı ÔÂ‰ χȷÛÚÌ¥Ï ÔÂ‚‡ÊÌÓ Ì‡Ô‡‰‡˛Ú¸ ̇ ˜ÓÌËı, ˆ¸Ó„Ó ˘Â Ì ‚ÚflÏËÎË. ÇÒ¥ ‰ÂÏÓÍ‡ÚË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ªÏ ÔÓflÒÌËÚË, ˘Ó ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚË – ˜‡ÒÚË̇ Ì‡Ò ÛÒ¥ı. ß ˘Ó ªıÌfl ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ π ·‡Ê‡ÌÓ˛. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ÌÂÓ·ı¥‰Ì‡ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̇ Á„Ó‰��� ‚Ò¥ı ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥‚. íÓÈ, ıÚÓ ÒÚ‡‚ËÚ¸ Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ Ú‡ÍÛ Á„Ó‰Û, ̇҇ÏÔÂ‰ ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, Ô¥‰ÚËÏÛπ ÚÂÓËÒÚ˘̥ ‡ÍÚË Ô‡‚Ëı ‡‰Ë͇Υ‚. Ç¥Ì ªı ÎÂ∂¥ÚËÏ¥ÁÛπ, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ˜¥Ú-

‰Îfl ÌÓ‚Âʈ¥‚. ïÓ˜ ·Ë flÍ Ú‡Ï ·ÛÎÓ, çÓ‚Â∂¥fl – ‚ Ö‚ÓÔ¥. ñ ·‡„‡Ú‡, ÓÁ‚ËÌÛÚ‡ Í‡ªÌ‡, ¥ ‚Ó̇ χπ ‚ÂÎËÍÛ ‰Óβ ‚ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÚÓ„¥‚Î¥. èËπ‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó Öë ·ÛÎÓ ‰Îfl çÓ‚Â∂¥ª Û Ò‚¥Ú¥ ˘Ó‡Á ‚Ë˘Óª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ‚ËÔ‡‚‰‡Ì ԥ‰ ÍÓÊÌËÏ ÏÓÊÎË‚ËÏ Ó„Îfl‰ÓÏ. é‰Ì‡Í ÂÙÂẨÛÏ ÔÓ‚‡ÎË‚Òfl, ÚÓÏÛ ˘Ó ̇‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ ÌÓ‚Âʈ¥‚ ‚¥‰˜ÛÎÓ, ˘Ó ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó Öë ÓÁ̇˜‡ÎÓ · ̇‰ÚÓ ÒËθÌ ‚ËÍÓ¥ÌÂÌÌfl ªı̸Ӫ ‚·ÒÌÓª ÌÓ‚ÂÁ¸ÍÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Ú‡ ÒÔÓÒÓ·Û ÊËÚÚfl, ˘Ó ªı Á‡‚‰flÍË ÌÓ‚ÂÁ¸Í¥È ̇ÙÚ¥ Á 襂̥˜ÌÓ„Ó ÏÓfl (ÔÓ‰‡Ì¥È Û ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ) ÌÓ‚Âʈ¥ ‚Ò ˘Â ÏÓ„ÎË ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË Á·Â„ÚË – ·ÂÁ ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚ Öë. Ň„‡ÚÓ ÌÓ‚Âʈ¥‚ ÔӉ˂ËÎËÒfl ̇ Öë ¥ Ò͇Á‡ÎË ‰Ó Ò·Â: «Ñ‡ÈÚÂ-ÌÓ ÏÂÌ¥ ÔÓ„ÎflÌÛÚË Ì‡ ˆÂ ÔflÏÓ. íÓ fl ÏÛÒËÚËÏÛ ‚ÁflÚË Ò‚Ó˛ ÌÓ‚ÂÁ¸ÍÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Ú‡ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl ¥ ‚Í·ÒÚË ‰ÂÔÓÁËÚÓÏ ‰Ó Ö‚ÓÍÛıÌ¥, ‰Â ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌ¥ Ö‚Ó·˛ÓÍ‡Ú‡ÏË ‚ Ö‚ÓÔ‡‡ÒÓβ, Á‡ ˘Ó ªÏ ·Û‰Â Á‡Ô·˜ÂÌÓ ‚ Ö‚Ó‰Ó·‡ı ‚ Ö‚ÓÔ‡ÎflÏÂÌÚ¥ ‚ Ö‚ÓÒÚÓÎˈ¥, ÔÂÂÔÓ‚ÌÂÌ¥È Ö‚ÓÊÛ̇ΥÒÚ‡ÏË? é Ì¥, ‰flÍÛ˛. ä‡˘Â ‚Ê ·ÛÚË ëÚÂÌÓÏ Á çÓ‚Â∂¥ª. ä‡˘Â ‚Ê ÚËχÚËÒfl Ò‚Óπª ‚Î‡ÒÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ¥ χÚË ÚÓ¯ÍË ÏÂ̯ËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ‰ÓÒÚ‡ÚÓÍ». áÌÂÒËÎÂÌÌfl ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ÔÂ‰ «ãÂÍÒÛÒÓÏ» π ¥ ‚ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌ¥ Á î‡Ìˆ¥ª Û ÒÂÔÌ¥ 1999 ÓÍÛ, ‚Ï¥˘ÂÌÓÏÛ Û

25

ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÍÓ ‡ÚËÍÛ₇ÚË, ˘Ó ‚ÓÌË ÒÚÓflÚ¸ Á‡ ÏÂʇÏË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. èÓˆÂÒÓÏ ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ª ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ ÍÂÛ‚‡ÚË. ç‡Ï ÔÓÚ¥·Ì¥ Á‡ÍÓÌË ÔÓ ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥˛, flÍ¥ ˜¥ÚÍÓ ¥Î˛ÒÚÛ˛Ú¸ ̇ÁÓ‚Ì¥ ¥ ‚ÒÂ‰ËÌ¥, ˘Ó ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥fl 𠂇ÊÎË‚ËÏ ‰Îfl Ö‚ÓÔË Ù‡ÍÚÓÓÏ. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ˆ¥ÎÍÓÏ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ flÍËıÓÒ¸ ÛÚËÎ¥Ú‡ÌËı Ï¥ÍÛ‚‡Ì¸, Ì‡Ï ÔÓÚ¥·Ì „‡ÏÓÌ¥ÁÓ‚‡Ì ‚ÓÔÂÈҸ͠Ô‡‚Ó ÔÓ ¯Û͇˜¥‚ ÔËÚÛÎÍÛ. ¢‡‡ÌÚ¥fl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔËÚÛÎÍÛ ‰Îfl ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌËı Á‡ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ÒÛÚÚπ‚Ó„Ó ÔË̈ËÔÓ‚Ó„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ‚Ò¥ı ‚ÓÔÂȈ¥‚: ˆÂ ˜‡ÒÚË̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ¥ Ò‡ÏÂ Ú‡Í ˆÂ Ú·‡ ÓÁÛÏ¥ÚË È ·ÓÓÌËÚË. ë‡Ï ÚÓÏÛ Ô‡‚Ó Ì‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔËÚÛÎÓÍ – ˆÂ ÒÛÚÚπ‚‡ ÒÍ·‰Ó‚‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Ú‡ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ‡ ‚¥‰ÚÂÔÂ ¥ ÌÂÓ·ı¥‰Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Magna Charta ̇ ¯ÎflıÛ ‰Ó ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓ ÏËÌÓª Ú‡ ÒÔ‡‚‰ÎË‚Óª Ö‚ÓÔË. ÑÓÁ‚ÓθÚ ÏÂÌ¥ Á‡‚Â¯ËÚË ÒÎÓ‚‡ÏË ÅẨʇϥ̇ î‡ÌÍΥ̇, β‰ËÌË, fl͇ ÔÂ¯Ó˛ Ô¥‰ÔË҇· ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÛ ÑÂÍ·‡ˆ¥˛ ÔÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ¥ ·Û· ‚Ë̇ı¥‰ÌËÍÓÏ „ÓÏÓ‚¥‰‚Ó‰Û.


«Washington Post» ÊÛ̇ΥÒÚÍÓ˛ ˆ¥πª ∂‡ÁÂÚË ÖÌÌ ëÓ‰ÒÓÌ, ÔÓ î¥Î¥Ô‡ îÓÎÎ¥Ó, ÏÂ‡ Ô¥‚‰ÂÌÌÓ-Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍÓ„Ó ÒÂÎˢ‡ ëÂÌ-è’π-‰Â-í¥‚¥Á¥ Á ̇ÒÂÎÂÌÌflÏ 610 ÓÒ¥·. îÓÎÎ¥Ó ¥ ϥҸ͇ ‡‰‡ ëÂÌ-è’π‡-‰Â-í¥‚¥Á¥ ‚Î¥ÔËÎË 100-‚¥‰ÒÓÚÍÓ‚ËÈ ÔÓ‰‡ÚÓÍ Ì‡ ÔÎfl¯Â˜ÍË äÓ͇-äÓÎË, ˘Ó ÔÓ‰‡‚‡ÎËÒfl ̇ ÚÂËÚÓ¥ª Ï¥ÒÚ˜ÍÓ‚Ó„Ó Ú‡·ÓÛ, Û ‚¥‰Ô·ÚÛ Á‡ Ú‡ËÙ, ˘Ó ÈÓ„Ó ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ‚Î¥ÔËÎË Ì‡ ÓÍÙÓÒ¸ÍËÈ ÒË, flÍËÈ ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Î˯ ‚ ‡ÈÓÌ¥ Ô¥‚‰ÂÌÌÓ-Á‡ı¥‰ÌÓª î‡Ìˆ¥ª ̇‚ÍÓÎÓ ëÂÌ-è’π-‰Â-í¥‚¥Á¥. ç‡Ï‡ÒÚË‚¯Ë ÚÓıË ÓÍÙÓÛ Ì‡ ÓÍ‡πˆ¸ ıÛÒÚÍÓ„Ó ıÎ¥·‡, îÓÎÎ¥Ó Ò͇Á‡‚ ‰Ó ëÓ‰ÒÓÌ: «êÓÍÙÓ ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Á ÏÓÎÓ͇ Î˯ Ӊ̥πª ÔÓÓ‰Ë Ó‚Âˆ¸, ‚¥Ì ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Î˯ ‚ Ó‰ÌÓÏÛ Ï¥Òˆ¥ Û î‡Ìˆ¥ª ¥ ‚¥Ì ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Î˯ ӉÌËÏ ÓÒÓ·ÎË‚ËÏ ÒÔÓÒÓ·ÓÏ. Ç¥Ì – ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. äÓ͇-äÓÎÛ ÏÓÊ̇ ÍÛÔËÚË ·Û‰¸-‰Â Û Ò‚¥Ú¥, ¥ ‚Ó̇ ÒÍ¥Á¸ Ӊ̇ÍÓ‚¥Ò¥Ì¸Í‡. «Coke» π ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ÏÛθÚË̇ˆ¥Ó̇θÌËı Á‡Á¥ı‡Ì¸ ÛÓ‰ÌÓχ̥ÚÌËÚË ÒÏ‡Í ÔÓ ‚Ò¥È Ô·ÌÂÚ¥. éÒ¸ ÔÓÚË ˆ¸Ó„Ó ÏË ¥ ‚ËÒÚÛÔ‡πÏÓ». «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ Û Á‰ÓÓ‚ÓÏÛ ·‡Î‡ÌÒ¥ ·Û· È ¥ÒÚÓ¥fl, flÍÓ˛ ÔÓ‰¥ÎË‚Òfl Á¥ ÏÌÓ˛ ¢ÎÂÌ è¥ÍÍÂÚ, ÔÂ¯ËÈ ‚¥ˆÂ-ÔÂÁˉÂÌÚ „ÛÔË Á ÔËڇ̸ ÓıÓÓÌË ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Conservation International, – ÔÓ ÚÂ, flÍ ‚¥Ì ‚¥‰‚¥‰Û‚‡‚ ÒÂÎÓ ÄÛÍ ¥Ì‰¥‡Ìˆ¥‚ ÔÎÂÏÂÌ¥ ä‡È‡ÔÓ, ÓÁÚ‡¯Ó‚‡ÌÂ Û ‚¥‰‰‡ÎÂÌÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ

26

êÓÁÛÏ̇ β‰Ë̇ ÔÓflÒÌ˛π ̇Ï, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ Ì¥·ËÚÓ ÏÛ‰¥ β‰Ë, ÍÓÎË ‚ÓÌË ÒÚË͇˛Ú¸Òfl Á ÙÂÌÓÏÂÌÓÏ ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ª, ‚ËÔ‡‰‡˛Ú¸ Á ÓÎ¥ ¥ ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ Á‰ÓÓ‚ËÈ „ÎÛÁ‰: «ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ·¥ÎËı ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ‰Ó‚ÓÎ¥ χ·. ÇÒfl ÄÙË͇ ˜Ó̇ ‡·Ó ÚÂÏ̇, Ú‡ÍÓÊ ¥ ÄÏÂË͇, Í¥Ï ÚËı, ıÚÓ ÚÛ‰Ë Ô˪ı‡‚. Ç Ö‚ÓÔ¥ ¥Òԇ̈¥, ¥Ú‡Î¥Èˆ¥, Ù‡ÌˆÛÁË, ÓÒ¥flÌË Ú‡ ¯‚Â‰Ë Ï‡˛Ú¸ ÚÂÏÌËÈ ÍÓÎ¥ ¯Í¥Ë. ç¥Ïˆ¥ Ú‡ÍÓÊ Ï‡˛Ú¸ ÚÂÏÌËÈ ÍÓÎ¥ ¯Í¥Ë, Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ Ò‡ÍÒÓ̈¥‚, flÍ¥ ‡ÁÓÏ Á ‡Ì„ΥȈflÏË ÒÍ·‰‡˛Ú¸ ÓÒÌÓ‚ÌÛ Ï‡ÒÛ ·¥ÎÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ̇ ÁÂÏÌ¥È ÔÓ‚ÂıÌ¥. ü · ıÓÚ¥‚, ˘Ó· ªı ·ÛÎÓ ·¥Î¸¯Â». ÑÎfl ÏÂÌ ւÓÔ‡ – ˆÂ ‚¥Á¥fl, Ï¥fl, Ӊ̇ Á ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÛÚÓÔ¥È, Á‡ flÍ¥ ‚‡ÚÓ ·ÓÓÚËÒfl. ü ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ¥‰Âfl ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓ„Ó Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏÛ, flÍÛ ‰Îfl ç¥Ï˜˜ËÌË ÒÙÓÏÛ₇‚ û∂ÂÌ É‡·ÂχÒ, Ô¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â ‰Îfl Ö‚ÓÔË. óÂÂÁ ÔÓÔÓÁˈ¥˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª, fl͇ ˘Â χπ Á‡ÒÎÛÊËÚË ˆ˛ ̇Á‚Û, ÏË ‰‡πÏÓ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Ì‡Ó‰‡Ï ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸, ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ‚‡ÚË Ò· Á Ö‚ÓÔÓ˛. íÓÏÛ fl ‰Ûχ˛, ˘Ó ¥ ‰ËÒÍÛÒ¥fl, ¥ ÂÙÂẨÛÏ ÔÓ Ú‡ÍÛ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛ π ÔÂ‰ÛÏÓ‚Ó˛ ‰Îfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ-

ÏÛ Á‡ÍÛÚÍÛ ÚÓÔ¥˜ÌÓ„Ó Î¥ÒÛ Å‡ÁËθҸÍÓª ÄχÁÓÌ¥ª, ‰ÓÒflÊÌÓÏÛ Î˯ ‰Îfl χÎÂ̸ÍÓ„Ó Î¥Ú‡Í‡. «äÓÎË ÏË Ò¥‰‡ÎË Ì‡ Ú‡‚’flÌÛ ÁÎ¥ÚÌÛ ÒÏÛ„Û, Ì‡Ò ÁÛÒÚ¥˜‡ÎÓ ‚Ò ÒÂÎÓ Û Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓÏÛ ‚·‡ÌÌ¥ – Ú‡ ‚ ·‡ÍÛ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó – ¥ Á ÓÁχθӂ‡ÌËÏË Ó·Î˘˜flÏË, Á χÈÓ¥ÌÌflÏ ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ·ÂÈÁ·ÓθÌËı ÍÂÔÓÍ Á ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ËÏË ÎÓ„ÓÚËÔ‡ÏË», – ÔË„‡‰Û‚‡‚ è¥ÍÍÂÚ. «ü ·Û‚ Ú‡Ï ‡ÁÓÏ Á Conservation International, ˘Ó· ̇„Îfl‰‡ÚË Á‡ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ Òڇ̈¥ª ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl, flÍÛ ÏË ÚÓ‰¥ ÛÚËÏÛ‚‡ÎË ‚ ‚ÂıÌ¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ ¥ÍË ‡ÁÓÏ Á ä‡È‡ÔÓ. óÎÂÌË ÔÎÂÏÂÌ¥ ‚Ê ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÒÚÓÎ¥Ú¸ Ó·Â¥„‡ÎË ‚ÂÎËÍËÈ ¯Ï‡Ú ÌÂÁ‡ÈχÌÓª ÄχÁÓÌ¥ª, Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛˜Ë Á‚˘‡ÈÌÛ ÒËÎÛ. íÂÔÂ ‚ÓÌË ‚˜‡Ú¸Òfl Ó·Â¥„‡ÚË ªª ˜ÂÂÁ ‡Î¸flÌÒË Á Ï¥Ê̇Ó‰ÌËÏË ‚˜ÂÌËÏË, Ô‡ˆ¥‚ÌË͇ÏË Á‡ÔÓ‚¥‰ÌËÍ¥‚ ¥ ÒÛÒԥθÌÓ Ò‚¥‰ÓÏËÏË ·¥ÁÌÂÒÏÂ̇ÏË. Ç ªı̸ÓÏÛ ÒÂÎ¥ ̇ „ÓÎÓ‚Ì¥È ‚Û΢ˆ¥ π Í‡ÏÌˈfl Conservation International ¥ ‚¥‰„‡ÎÛÊÂÌÌfl Body Shop, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ò‚¥‰ÓÏËı ‚ËÓ·ÌËÍ¥‚ ÏË·. éÚÓÊ, Ô¥ÒÎfl ‰‚Ó‰ÂÌÌÓ„Ó ÔÂ·ۂ‡ÌÌfl ̇ Òڇ̈¥ª ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ÏË ÔÓ‚ÂÌÛÎËÒfl ‰Ó Ò·, ˘Ó· ÁÓ·ËÚË ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ¯Ï‡Ú Ó·ÓÚË. åË ‰ÓÏÓ‚ËÎËÒfl ÔÓ ‚·¯ÚÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÒÚÓ Ì·‡ ‚ÂÌ¥Ò‡ÊÛ ÍÛθÚÛË ä‡È‡ÔÓ, ‚ËÓ·¥‚ ÂÏÂÒ·, ÍÓ¯ËÍ¥‚, ‚ÓπÌÌËı Í˪‚, ÒÔËÒ¥‚, ÎÛÍ¥‚ ¥ ÒÚ¥Î. íÓ‰¥ ̇¯‡ „ÛÔ‡ ‚Áfl·Òfl ÒÍÛÔÓ‚Û‚‡ÚË ‚Ò ˆÂ Á‡ ÌÂÔÓÏ¥ÌÓ ‚ËÒÓÍËÏË ˆ¥Ì‡ÏË ‚ ‡ÏÂËh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

„Ó ÌÓ‚Ó(Û)Ú‚ÓÂÌÌfl. ÉÓχ‰Ò¸Í‡ ‰ËÒÍÛÒ¥fl ÔÓÒËβπ ÒÛÒԥθÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ¥ Ó·ËÚ¸ ÏÓÊÎË‚Ó˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥˛. ì ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ fl π ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Ô‡Ú¥ÓÚÓÏ – Ô‡Ú¥ÓÚÓÏ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª.

èÂÂÍ·· ëÓÙ¥fl éÌÛÙ¥‚


͇ÌÒ¸ÍËı ‰Ó·‡ı. чΥ ÏË Ô¥¯ÎË ¥ Ò¥ÎË Û ˜ÓÎÓ‚¥˜¥È ıËÊ¥ ‚ ˆÂÌÚ¥ Ò· ä‡È‡ÔÓ, flÍÂ, ˆ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó, ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ˘Â Á ‰Ó¥ÒÚÓ˘ÌËı ˜‡Ò¥‚. ëˉfl˜Ë ‚ Ú¥È ıËÊ¥ Á „ÓÎÓ‚ÌËÏË ˜ÓÎÓ‚¥Í‡ÏË Ò·, fl ÔÓÏ¥ÚË‚, ˘Ó ‚Ò¥ ‚ÓÌË ‰Ë‚ÎflÚ¸Òfl Ó‰ËÌ ÚÂ΂¥ÁÓ, Ô¥‰’π‰Ì‡ÌËÈ ‰Ó ‚ÂÎËÍÓª Ò‡ÚÂÎ¥Ú‡ÌÓª Ú‡¥ÎÍË. í¥ ˜ÓÎÓ‚¥ÍË ÔÂÂÏË͇ÎË Í‡Ì‡ÎË ÚÛ‰Ë ¥ ̇Á‡‰, ‚¥‰ ·‡ÁËθҸÍÓ„Ó ÙÛÚ·ÓθÌÓ„Ó Ï‡Ú˜Û ‰Ó ·¥ÁÌÂÒ-͇̇ÎÛ, ˘Ó ÔÓ‰‡‚‡‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˆ¥ÌÛ Ì‡ ÁÓÎÓÚÓ Ì‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ËÌ͇ı. óÓÎÓ‚¥ÍË ÔÎÂÏÂÌ¥ ä‡È‡ÔÓ ıÓÚ¥ÎË ÛÔ‚ÌËÚËÒfl, ˘Ó ‚ÓÌË ·ÂÛÚ¸ ÓÔ·ÚÛ Á ‰¥·ÌËı Û‰ÓÍÓÔ¥‚, flÍËÏ ‚ÓÌË ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË ÍÓÔ‡ÚË ÔÓ Í‡flı Ò‚Óπª ÚÓÔ¥˜ÌÓ-Î¥ÒÓ‚Óª ‚·ÒÌÓÒÚË, Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï Ï¥Ê̇Ó‰ÌËÏ Ú‡ËÙÓÏ Ì‡ Ú ÁÓÎÓÚÓ, flÍ · Ú¥ Ú‡Ï Á̇ȯÎË. á„Ó‰ÓÏ ‚ÓÌË ‚ËÍÓËÒÚ‡ÎË ÔË·ÛÚÍË, Á‡Ó·ÎÂÌ¥ ̇ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ËÌÍÛ ÁÓÎÓÚ‡, ‰Îfl Á·ÂÂÊÂÌÌfl Ò‚Ó„Ó ‚·ÒÌÓ„Ó Û̥͇θÌÓ„Ó ÒÚËβ ÊËÚÚfl ÔÓÒÂ‰ËÌ¥ ‡Ï‡ÁÓÌÒ¸ÍÓ„Ó ÚÓÔ¥˜ÌÓ„Ó Î¥ÒÛ». ÅÓÓÚ¸·‡ «ãÂÍÒÛÒ‡» Á ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ ·Û· ¥ Û ÒˆÂÌ¥, Ò‚¥‰ÍÓÏ flÍÓª fl ÒÚ‡‚ Û ¯Ú‡·-Í‚‡ÚË¥ çÄíé ‚ Å˛ÒÒÂÎ¥. ü Òˉ¥‚ ̇ Ú‡Ô˜‡Ì¥ ‚ ÍÓˉÓ¥, ˜Â͇˛˜Ë ̇ ÁÛÒÚ¥˜. èÓÛ˜ Á¥ ÏÌÓ˛ ·Û· fl͇Ҹ Ê¥Ì͇, ÓÒ¥ÈҸ͇ ÊÛ̇ΥÒÚ͇, ˘Ó „Ó‚ÓË· ˘ÓÒ¸ ÔÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍË Û Ò‚¥È ˘¥Î¸ÌËÍÓ‚ËÈ ÚÂÎÂÙÓÌ. ÄΠ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚‡ÁË‚ ÏÂÌ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ‚Ó̇, ÔÓıӉʇ˛˜Ë, Ó·Ë· ÍÓ· ·¥Îfl ‡Ô‡‡ÚÛ Coke, ÔÓÔ¥‰ ÚÂ΂¥ÁÓÓÏ, ̇ÒÚÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl flÍÚ‡‡Ò ‚ËÍÎËÍ ‚ÓÁÌflÍ Î˛‰ÒÚ‚Û íÄêÄë Çéáçüä © í.ÇÓÁÌflÍ, 2000

πÌËÏ Ì‡ CNN, ˘Ó ҇ϠÔÂ‰‡‚‡ÎË ÔÓ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌËÈ ‚ÒÚÛÔ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Á‡„ÓÌ¥‚ ‰Ó è¥¯Ú¥ÌË (äÓÒÓ‚Ó) – ‚ËÔÂ‰ʇ˛˜Ë ÒËÎË çÄíé. êÓÒ¥ÈҸ͇ ÊÛ̇ΥÒÚ͇, ˘Ó ÍÛÊÎflπ ̇‚ÍÓÎÓ ‡Ô‡‡ÚÛ Á Coke, Ô¥‰ ÂÍ‡ÌÓÏ CNN, ÓÁÏÓ‚Îflπ ÔÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍË Û Ò‚¥È ˘¥Î¸ÌËÍÓ‚ËÈ ÚÂÎÂÙÓÌ Û ¯Ú‡·-Í‚‡ÚË¥ çÄíé ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ Ô‡Î‡π äÓÒÓ‚Ó – Û ÏÓªÈ „ÓÎÓ‚¥ Ì ‚Í·‰‡ÎËÒfl ‚Ò¥ ˆ¥ ÒÛÔÂ˜ÌÓÒÚ¥. ÇËÔ‡‰ÍÓÏ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ª «ãÂÍÒÛÒ‡» ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ ·ÛÎÓ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‚ ÊÛ̇Υ «The Economist» Á‡ 14 ÒÂÔÌfl 1999 ÓÍÛ ÔÓ ‡ÒËÒÚ¥‚Ò¸ÍËÈ Ï‡Ì¥ÙÂÒÚ É¥ÚÎÂ‡ «Mein Kampf», Á‡·ÓÓÌÂÌËÈ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ̥ψ¸ÍËÏ Ûfl‰ÓÏ. âÓ„Ó Ì ÏÓÊ̇ ÔÓ‰‡‚‡ÚË ‚ ÊÓ‰Ì¥È Ì¥Ïˆ¸Í¥È ÍÌË„‡Ì¥ ˜Ë ‚ˉ‡‚‡ÚË ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥. ÄΠ̥ψ¥ ‚Ëfl‚ËÎË, ˘Ó ˆ˛ ÍÌË„Û ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ Á‡ÏÓ‚ËÚË ˜ÂÂÁ ßÌÚÂÌÂÚ Á Amazon.com ¥ ‚Ó̇ ÔËȉ ÔÓ¯ÚÓ˛, Ú‡Í ˘Ó ̥ψ¸ÍËÈ Ûfl‰ ·Û‰Â ·ÂÁÒËÎËÏ ªª ÁÛÔËÌËÚË. ß ÒÔ‡‚‰¥, «Mein Kampf» Á Amazon.com Á‡ÏÓ‚ËÎÓ ÒڥθÍË Ì¥Ïˆ��‚, ˘Ó ‚Î¥ÚÍÛ 1999 ÓÍÛ É¥ÚÎÂ Û‚¥È¯Ó‚ ‰Ó Ì‡È‚Ë˘Óª ‰ÂÒflÚÍË Û ÒÔËÒÍÛ ·ÂÒÚÒÂÎÂ¥‚ ç¥Ï˜˜ËÌË. ëÔÂ¯Û Amazon.com ‚¥‰ÏÓ‚ËÎËÒfl ÔËÔËÌËÚË ‰ÓÒÚ‡‚Û «Mein Kampf» ‰Ó ç¥Ï˜˜ËÌË, ̇ÔÓÎfl„‡˛˜Ë ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ̇ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔÂÂÍ·‰ ˆÂÌÁÛ‡ Ì ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ¥ ˘Ó ‚ÓÌË Ì Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ‚ÒÚfl‚‡ÚË Û ÒÔ‡‚Û Á ‚Ë¥¯Û‚‡ÌÌflÏ, flÍ¥ ÍÌËÊÍË ªıÌ¥Ï

27

ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

é‰Ì¥π˛ Á ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌËı ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍ ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË π ÓÁ‚ËÚÓÍ ÔÓˆÂÒÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. èÓ˜Ë̇˛˜Ë ÓÁÏÓ‚Û ÔÓ Ìª, ÁÓÍÂχ ÔÓ ªª ‚ÔÎË‚ ̇ ìÍ‡ªÌÛ, Ә‚ˉÌÓ, ÒÎ¥‰ ‚ËÁ̇˜ËÚËÒfl, flÍ ÏË ÓÁÛÏ¥πÏÓ ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl. éÚÊÂ, «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Í‡ªÌ Ú‡ Â∂¥ÓÌ¥‚ Ò‚¥ÚÛ ‰Ó Ú‡ÍÓ„Ó ¥‚Ìfl, ÍÓÎË ÏÓÊÎË‚ËÏ Ú‡ ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏ ÒÚ‡π ÒÚ‚ÓÂÌÌfl π‰ËÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Ô‡‚Ó‚Ó„Ó ÔÓÎfl Ú‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı Ó„‡Ì¥‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl» (1). ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl π Ó·’πÍÚË‚ÌËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ, ÔÓÓ‰ÊÂÌËÏ ÔÓ˜‡ÚÍÓÏ ¥ÌÙÓχÚË‚ÌÓª ÚÂıÌ¥˜ÌÓª ‚Óβˆ¥ª, ‚Ó̇ Òڇ· ÏÓÊÎË‚Ó˛ Ô¥ÒÎfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ·¥Ì‡ÌÓ„Ó ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ò‚¥ÚÓ‚Óª ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌÓª Ú‡ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏ. ť̇Ì¥ÒÚ¸ Ú‡ÍÓª ÍÓÌÒÚÛ͈¥ª Ì¥‚Âβ‚‡Î‡ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥ ‚ Ó·Óı Ú‡·Ó‡ı ¥ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ Ì ‰‡‚‡Î‡ ÁÏÓ„Ë ÓÁ„ÓÌÛÚË ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ ÔÓˆÂÒ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ҸӄӉ̥ ‚¥Ì ÒÚ‡‚, ˘Ó ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl, «Ì‡ ˜‡Ò¥». èÂ‚‡ÊÌÓ, ÍÓÎË Ï¥ÍÛ˛Ú¸ ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ÚÓ È‰ÂÚ¸Òfl Î˯ ÔÓ ªª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‡Ò-


ÒÔÓÊË‚‡˜‡Ï ÏÓÊ̇ ˜ËÚ‡ÚË. íËÏ Ì ÏÂ̯Â, ÍÓÎË ˆÂ ·ÛÎÓ ÓÔËβ‰ÌÂÌÓ, Amazon.com Ú‡Í ·ÛÎÓ Á‡‚‡ÎÂÌÓ ÁÎ¥ÒÌËÏË email’‡ÏË Á ÛÒ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, ˘Ó ‚ÓÌË ÔÂÂÒÚ‡ÎË ÔÓ‰‡‚‡ÚË Ô‡ˆ¥ É¥ÚÎÂ‡ ‚Á‡„‡Î¥. èËÍ·‰ÓÏ ÚÓ„Ó, flÍ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó ÔÂ‚Â¯Ûπ «ãÂÍÒÛÒ», ‡ ÔÓÚ¥Ï «ãÂÍÒÛÒ» ÔÓ‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl, ˘Ó· ÔÂ‚Â¯ËÚË ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó, ·Û· Ò‡∂‡ ÔÓ fl‰ÂÌ¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡Ìfl, ˘Ó ÓÁ„ÓÌÛ·Òfl ‚ ß̉¥ª ̇ÔËͥ̈¥ 1990-Ëı. 燂ÂÒÌ¥ 1998 ÓÍÛ ÌÓ‚ÓÓ·‡Ì‡ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘̇ Ô‡Ú¥fl Å„‡‡Ú¸fl Ñʇ̇ڇ (BJP) ‚Ë¥¯Ë· Á¥∂ÌÓÛ‚‡ÚË Ò‚¥Ú ¥ ÓÁÔÓ˜‡ÚË ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓª fl‰ÂÌÓª Á·Óª. ìÚ‚Â‰ÊÂÌÌfl Ô‡‚‡ ß̉¥ª ̇ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ·ÛÎÓ Íβ˜Ó‚ËÏ ÔÛÌÍÚÓÏ ‚Ë·Ó˜Óª ͇Ïԇ̥ª Å„‡‡Ú¸ª Ñʇ̇ÚË. ü ‚¥‰‚¥‰‡‚ ß̉¥˛ ÌÂÁ‡‰Ó‚„Ó Ô¥ÒÎfl ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸, Ú‡Ï fl ÔÓ„Ó‚ÓË‚ Á ·‡„‡ÚËÏË ¥ ·¥‰ÌËÏË, Á Ûfl‰Ó‚ˆflÏË ¥ ÌÂÛfl‰Ó‚ˆflÏË, ÊËÚÂÎflÏË Ò¥Î ¥ Ï¥Ò¸ÍËÏË Ù‡ÌÚ‡ÏË. ü ‚Ò ˜Â͇‚ ̇ ÁÛÒÚ¥˜ Á ¥Ì‰ÛÒÓÏ, flÍËÈ Ò͇Á‡‚ ·Ë ÏÂÌ¥: «á̇πÚÂ, fl‰ÂÌ¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ÒÔ‡‚‰¥ Ì χÎË ÒÂÌÒÛ. åË Ì ÓÚËχÎË ‚¥‰ ÌËı ÊÓ‰ÌÓª ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Óª ·ÂÁÔÂÍË, ¥ ‚ÓÌË Ó·¥È¯ÎËÒfl Ì‡Ï Ì‡Í·‰ÂÌËÏË Ò‡Ì͈¥flÏË». ü Ô‚ÂÌ, ˘Ó ˆÂÈ ÒÂÌÚËÏÂÌÚ ·Û‚ ÔËÒÛÚÌ¥È, ‡Î fl Ì ϥ„ Á̇ÈÚË Ì¥ÍÓ„Ó, ıÚÓ · ÈÓ„Ó ‚Ë‡Ê‡‚. 燂¥Ú¸ Ú¥ Á ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ıÚÓ Á‡ÒÛ‰ÊÛ‚‡‚ fl‰ÂÌ¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl flÍ ‰Â¯Â‚ËÈ ‰ÊËÌ∂ÓªÒÚ˘ÌËÈ8 h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

28

ÔÂÍÚË. é‰Ì‡Í, ‚Ó̇ ̇·‡„‡ÚÓ „ÎË·¯‡ ¥ ÏÓÊ ÁÏ¥ÌËÚË Ì ڥθÍË ‚Ò¥ ¥Ì¯¥ ÒÚÓÓÌË Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, ‡ÎÂ È Ò‡ÏÛ Î˛‰ËÌÛ. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÍËπ Û ÒÓ·¥ ˜ËχÎÓ Á‡„ÓÁ. ÄΠ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ ¥ ̇‰¥È. ê¥Í‡‰Ó Ñ¥‡Ò ÉÓıÎflÈÚÂ, ÔÂÁˉÂÌÚ «êËÏÒ¸ÍÓ„Ó ÍÎÛ·Û», ‚ËÁ̇˜Ë‚ ڇͥ „ÓÎÓ‚Ì¥ ̇ÔflÏÍË, Û flÍËı χ˛Ú¸ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË: ÔÓ-ÔÂ¯Â, ‰Ó·Ë‚‡ÚËÒfl ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ¥‚ÌÓ‚‡„Ë, ÔÓ‰Û„Â, ÓÁ‚Ë‚‡ÚË „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÛ ÍÓÌÍÛÂÌÚÓÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸, ÔÓ-ÚÂÚπ, ‰Ó·Ë‚‡ÚËÒfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, ÔÓ-˜ÂÚ‚ÂÚÂ, Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ô‡‚Ó‚Û ‰Âʇ‚Û Ú‡ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥˛. ó‡ÒÚÓ ˆ¥ ˆ¥Î¥ Á‡ÔÂÂ˜Û˛Ú¸ Ӊ̇ Ó‰ÌÛ, é‰Ì‡Í, ÂΥϥÌÛ‚‡ÚË ÊÓ‰ÌÛ Á ÌËı ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, ÓÒͥθÍË ˆÂ Ó‰‡ÁÛ Ó·ËÚ¸ ̉ÓÒflÊÌËÏË ‚Ò¥ ¥Ì¯¥. ᇂ‰‡ÌÌfl ÔÓÎfl„‡π ‚ ªı ·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÌÌ¥. é‰Ì‡Í, ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ÒÎ¥‰ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ÒÚÛÍÚÛË «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍÛθÚÛË» Ú‡ « ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ» ÔÓÒÚ‡˛Ú¸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ‰‡ÎÂÍÓ Ì ‚Ò¥ı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚, ‰Âʇ‚ Ú‡ ÍÛθÚÛ. 燈¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ flÍ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ̇ flÍÓÏÛÒ¸ Ô‚ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÌÂ̇˜Â ÂΥϥÌÛπÚ¸Òfl – ÔÓ„Îfl̸ÏÓ ıÓ˜‡ · ̇ ÔÓ‚¥Î¸Ì ‚Ë„‡Ò‡ÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ Û Öë. éÍÂÏ¥, ˜‡ÒÚÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ó„‡Ì¥ÁÏË ÔÓ„ÎË̇π Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ËÌÓÍ. ç‡ Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÛθÚÛË, ̇‚¥Ú¸

χÌ‚ ÌÓ‚Ó„Ó ¥Ì‰ÛªÒÚ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓ„Ó Ûfl‰Û ß̉¥ª, Ò͇Á‡‚ ·Ë ‚‡Ï, ˘Ó Ú¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ·ÛÎË π‰ËÌËÏ ‰Îfl ß̉¥ª ¯ÎflıÓÏ Ó‰ÂʇÚË ÚÂ, ˜Ó„Ó ‚Ó̇ ̇ȷ¥Î¸¯Â ıÓڥ· ‚¥‰ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ ¥ äËÚ‡˛: è-é-Ç-Ä-É-à. ü ‚¯ڥ-Â¯Ú ÁÓÁÛÏ¥‚ „ÎË·ËÌÛ ˆ¸Ó„Ó ÒÂÌÚËÏÂÌÚÛ, ÍÓÎË Ô¥¯Ó‚ ̇ ÁÛÒÚ¥˜ ‰Ó ÁÓ‰fl„ÌÛÚÓ„Ó Û ¯‡Ù‡ÌÓ‚ËÈ ı‡Î‡Ú Û˜‡ÒÌË͇ ͇Ïԇ̥ª Á‡ Ô‡‚‡ β‰ËÌË ‚ ß̉¥ª 낇ϥ Ä∂Ì¥‚¯‡. äÓÎË ÏË Ó·Ë‰‚‡ Òˉ¥ÎË Ì‡ Ô¥‰ÎÓÁ¥ ÈÓ„Ó ‚¥Ú‡Î¸Ì¥ Û ÔÓÒÚÓÏÛ ‰ÂÎ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÔÓϯ͇ÌÌ¥, fl ÒÓ·¥ ‰Ûχ‚: «Ç¥Ì, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, Ì ‚ËÁ̇π ˆËı ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸». ÄΠ˘ÓÈÌÓ ÏË ÔÓ˜‡ÎË ÓÁÏÓ‚ÎflÚË, flÍ ‚¥Ì Á‡fl‚Ë‚ ÏÂÌ¥: «åË – ß̉¥fl, ‰Û„‡ ̇ȷ¥Î¸¯‡ ‚ Ò‚¥Ú¥ Í‡ªÌ‡! ÇË Ì ÏÓÊÂÚ Á ̇ÏË Ì ‡ıÛ‚‡ÚËÒfl. ß̉¥fl Ì ‚¥‰˜Û‚‡π ̇ ÒÓ·¥ Á‡„ÓÁË Á ·ÓÍÛ è‡ÍËÒÚ‡ÌÛ, ‡ÎÂ Û ‚Ò¥È Ï¥Ê̇Ó‰Ì¥È „¥ ß̉¥fl ‚¥‰ÒÛ‚‡πÚ¸Òfl ̇ ÛÁ·¥˜˜fl ‚¥ÒÒ˛ äËÚ‡È-ëòÄ». ç‡ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‰Ìfl fl Ô¥¯Ó‚ ‰Ó чÒÌË, ÒÂÎˢ‡ ̇ Ô¥‚Ì¥˜ ‚¥‰ 縲-ÑÂÎ¥, ‰Â ̇‚χÌÌfl ÁÛÔËÌfl‚ ‚·ÒÌËÍ¥‚ Í‡ÏÌˈ¸ ‰Îfl ÓÁÏÓ‚Ë. чÒ̇ – Ӊ̠Á ̇ȷ¥‰Ì¥¯Ëı Ï¥Òˆ¸, flÍ¥ ÏÂÌ¥ ·Û‰¸-ÍÓÎË ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒfl ·‡˜ËÚË. ቇ‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó Ì¥ ‚ ÍÓ„Ó Ì ·ÛÎÓ Ï¯ڥ‚. ቇ‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó Û ‚Ò¥ı ·Û· Î˯ ¯Í¥‡ ¥ ÍÓÒÚ¥. ç‡ ‰ÓÓÁ¥ ·ÛÎÓ ·¥Î¸¯Â ‚Ó‰flÌËı ·ÛÈ‚ÓÎ¥‚ ¥ Ó‚Â¥‚, Ì¥Ê ‡‚Ú. ì ÔÓ‚¥Ú¥ ÚflÊ¥‚ Á‡Ô‡ı ÍÓÓ‚’fl˜Ó„Ó ÔÓÒÎ¥‰Û, ˘Ó ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡‚Òfl flÍ ÓÔ‡ÎÂÌÌfl. ÄΠªÏ ÔÓβ·ËÎÓÒfl ˆÂ Ò‚¥ÚÎÓ-Á‚ÛÍÓ‚Â ¯ÓÛ ªıÌ¸Ó„Ó Ûfl‰Û. «ç‡Ò h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ڇͥ ÔÓÚÛÊÌ¥, flÍ Ù‡ÌˆÛÁ¸Í‡ ˜Ë ̥ψ¸Í‡, ˜ËÌËÚ¸Òfl ÔÓÚÛÊÌËÈ ÍÛθÚÛÌËÈ ÚËÒÍ. Ä ÚÓÏÛ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, flÍËÈ ·Ë ‚‡ıÓ‚Û‚‡‚ ÛÒ¥ ÏÓÊÎË‚¥ Á‡ÔËÚË ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ ˜Ë Ò‚¥Ú¥‚, ·¥Î¸¯ Ì¥Ê ÔÓ·ÎÂχÚ˘ÌÂ. ťθ¯‡ ˜‡ÒÚË̇ ͇Ú„Ó¥È Ú‡ Òڇ̉‡Ú¥‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ (Ò‚¥ÚÛ ‚Ê Ì ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª/ÏÓ‰ÂÌÓª ÂÔÓıË, ‡ ҇ϠÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓª/¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª), flÍ¥ ÔÂÚÂÌ‰Û˛Ú¸ ̇ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ, – Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl. è‡‚Ó‚¥, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌ¥ ÙÓÏË «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍÛθÚÛË» ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ¥ ÔÓÚ·‡ÏË á‡ıÓ‰Û, ‚¥‰Ó·‡Ê‡˛Ú¸ Á‡ı¥‰Ì ·‡˜ÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ¥Ì¯¥ ÍÛθÚÛË Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª π ڥθÍË Ó·’πÍÚ‡ÏË, ̇ flÍ¥ ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ (‡·Ó Ì¥) ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Á‡ Á‡ı¥‰ÌËÏ Á‡ÁÍÓÏ. íÓÏÛ ‚Ò¥ ÔÂ‚‡„Ë Ú‡ ̉ÓÎ¥ÍË Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇˜Â Û ‰ÁÂ͇Υ ‚¥‰Ó·‡Ê‡˛Ú¸Òfl Û ·‡˜ÂÌÌ¥ Ú‡ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı Á‡‚‰‡Ì¸. ÇÂ΢ÂÁÌÓ˛ ÔÂ‚‡„Ó˛ Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ú‡ ÈÓ„Ó ¯‡ÌÒÓÏ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ π ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌÓ Á‰‡ÚÌ ̇ ‚¥‰ÒÚÓÓÌÂÌÛ ÂÙÎÂÍÒ¥˛, ‡ ˆÂ ‰‡π Ô‚ÌÛ Ì‡‰¥˛ ̇ ÛÒÔ¥¯Ì¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ, flÍ˘Ó ‚¥Ì Ì ‚Ë‚ÂÚ¸Òfl Á-Ô¥‰ ÍÓÌÚÓβ β‰ËÌË ‚Á‡„‡Î¥. Ä π ·‡„‡ÚÓ ÔÂ‰ÛÏÓ‚ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÒÚ‡ÎÓÒfl ҇ϠڇÍ.


– ‰Â‚’flÚÒÓÚ Ï¥Î¸ÈÓÌ¥‚ ̇ÒÂÎÂÌÌfl. åË Ì ÔÓÏÂÏÓ ‚¥‰ ˆËı Ò‡Ì͈¥È»9, – ÔÓÏÓ‚Îfl‚ ÒÓÓ͇‰‚Ó¥˜ÌËÈ Ò¥Î¸Ò¸ÍËÈ Î¥Í‡ Á чÒÌË è‡ÏÓ‰ ŇÚ‡. «ì ˆ¸ÓÏÛ fl‰ÂÌÓÏÛ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌ¥ ȯÎÓÒfl ÔÓ Ò‡ÏÓÔÓ‚‡„Û, ‡ Ò‡ÏÓÔÓ‚‡„‡ – ‚‡ÊÎË‚¥¯‡ Á‡ ‰ÓÓ„Ë, ÂÎÂÍÚÓÂÌÂ„¥˛ ¥ ‚Ó‰Û. ì ‚ÒflÍÓÏÛ ‡Á¥, ˘Ó ÏË Ú‡ÍÓ„Ó ÁÓ·ËÎË? åË Ô¥‰¥‚‡ÎË ·ÓÏ·Û. ñ flÍ ‚ËÒÚ¥ÎËÚË Á Û¯Ìˈ¥ Û ÔÓ‚¥Úfl. åË Ì¥ÍÓ„Ó Ì ÔÓ‡ÌËÎË». ÄÎÂ, ÔÓÍË ¥ÏÔÛÎ¸Ò ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ß̉¥ª, Á‰‡‚‡ÎÓÒfl, ÔÂ‚‡Ê‡‚ ̇‰ ªª ÔÓÚ·‡ÏË ‚ «ãÂÍÒÛÒ¥», ÍÓÎË Ú‡Í ÒÚ‡πÚ¸Òfl Û ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, Á‡‚Ê‰Ë ÒÔ‡ˆ¸Ó‚Ûπ ‰Ó‚„ÓÚÂÏ¥ÌÓ‚‡ ‚¥‰Ô·ڇ. èÂ·ۂ‡˛˜Ë Û ç¸˛-ÑÂÎ¥, fl ÁÛÔËÌË‚Òfl ‚ „ÓÚÂÎ¥ «Oberoi» ¥ Ú‡Ï Ô·‚‡‚ ÔÎÂÒÓÏ ·‡ÒÂÈÌÛ ‚ ͥ̈¥ ÍÓÊÌÓ„Ó ‰Ìfl, ˘Ó· ‚¥‰¥ÈÚË ‚¥‰ Á‡‰Û¯ÎË‚Óª 40-∂‡‰ÛÒÌÓª ÒÔÂÍË. ì Ï¥È ÔÂ¯ËÈ ‰Â̸ Ú‡Ï, ÍÓÎË fl Ô·‚‡‚ ·‡ÒÓÏ, ̇ ‰Ó¥Êˆ¥ ÔÓfl‰ Á¥ ÏÌÓ˛ Ô·‚‡Î‡ Ú‡ÍÓÊ Ó‰Ì‡ ¥Ì‰¥ÈҸ͇ Ê¥Ì͇. 襉 ˜‡Ò ÁÛÔËÌÍË Ì‡ ÔÂÂÔÓ˜ËÌÓÍ ÏË Á ̲ ÓÁ„Ó‚ÓËÎËÒfl, ¥ ‚Ó̇ Ò͇Á‡Î‡, ˘Ó ÍÂÛπ ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ٥Υπ˛ Salomon Brothers– Smith Barney, ̇ȷ¥Î¸¯Ó„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ÈÌÓ„Ó ·‡ÌÍÛ. ü Ò͇Á‡‚ ªÈ, ˘Ó fl – ∂‡ÁÂÚÌËÈ Ó„Îfl‰‡˜, flÍËÈ Ô˪ı‡‚ ̇ÔËÒ‡ÚË ÔÓ Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍËı fl‰ÂÌËı ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸. – ÇË ˜ÛÎË, ıÚÓ π ÚÂÔÂ Û Ï¥ÒÚ¥? – Á‡ÔËڇ· ‚Ó̇ ÏÂÌÂ, ÍÓÎË ÏË ÔÓ‚¥Î¸ÌÓ ÔÎË‚ÎË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

áãàÇÄççü ñàÇßãßáÄñßâçàï éëíêéÇßÇ. ÇÖãàäÖ ¢ãéÅÄãúçÖ éÅ’∏ÑçÄççü ãûÑëíÇÄ íÄ âéÉé ì-ëåÖêíçÖççü

é‰ÌËÏ ¥Á ̇ȥÒÚÓÚÌ¥¯Ëı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª π ̇҇ÏÔÂ‰ Ò‚Óπ¥‰Ì ӷ’π‰Ì‡ÌÌfl β‰ÒÚ‚‡, Ò‚¥Ú Ô‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ï‡π ÒÚ‡ÚË π‰ËÌËÏ – ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ. é‰Ì‡Í, ˘Ó ˆÂ ÓÁ̇˜‡π? í‡ È ˜ËÏ π ˆÂ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl? óË Ì ̇„‡‰Ûπ ÈÓ„Ó Á‡‚Â¯ÂÌÌfl Ú¥πª ÏËÚ¥, ÍÓÎË ‰ËÚË̇ ̇¯ڥ ÓÔ‡ÌÓ‚Ûπ ‚Ò¥ Ò‚Óª ˜‡ÒÚËÌË Ú¥Î‡ – ÛÍË, ÌÓ„Ë, „ÓÎÓ‚Û – ¥ ̇¯ڥ ·‡˜ËÚ¸ Ò· flÍ ˆ¥Î¥ÒÚ¸? åÓÊÎË‚Ó Ú‡Í ÍÓÎËÒ¸ χÎÓ ÒÚ‡ÚËÒfl ¥ Á β‰ÒÚ‚ÓÏ. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, β‰ÒÚ‚Ó Ì ڥθÍË Ì‡¯ڥ ÏÓ„ÎÓ · ÓıÓÔËÚË ÔÓ„Îfl‰ÓÏ ‚Ò¥ Ò‚Óª ÒÍ·‰Ó‚¥, ‡ÎÂ È ÌÂ̇˜Â Ô¥‰ÌflÚËÒfl ̇ ‚Ë˘Û ÒıÓ‰ËÌÍÛ ‚·ÒÌÓ„Ó Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl. ñ – ÌÂ̇˜Â ÏÓÏÂÌÚ ÈÓ„Ó ‰ÓÓÒÎ¥¯‡ÌÌfl, Á¥ÎÓÒÚË, ÍÓÎË ‚ÓÌÓ Ì‡¯ڥ ÔÓ·‡˜ËÚ¸, ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚ¸ ¥ ÓÔ‡ÌÛπ ÛÒ¥ Ò‚Óª ÒÍ·‰Ó‚¥. ÄΠ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚ÓÌÓ ÔÓ·‡˜ËÚ¸ Ì ڥθÍË ‚Ò¸Ó„Ó ÒÂ·Â Û ‚Ò¸ÓÏÛ Ò‚ÓπÏÛ ÓÁχªÚÚ¥, ‡Î ¥ Ò‚Óª ÏÂÊ¥, Ò‚Ó˛ Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸, ‡ ÚÓÏÛ È ÍËıÍ¥ÒÚ¸, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â – ÒÏÂÚÌ¥ÒÚ¸. íÛÚ ÏÓ‚‡ ȉ Ì Î˯ ��Ó Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ Û ÔÓÒÚÓ¥, fl͇ Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ‚Ò¸Ó„Ó ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó, ‡Î ‚¥‰Ì‰‡‚̇ ¥ Û ˜‡Ò¥ – ÔÂ‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ Ì‡¯ڥ ‚¥‰ÍË·Òfl ÈÓ„Ó ˜‡ÒÓ‚‡ Ò̘ͥÂÌÌ¥ÒÚ¸. è¥ÒÎfl 1957 ÓÍÛ ‚ÓÌÓ ‚ÊÂ

– ç¥, – ‚¥‰ÔÓ‚¥‚ fl, ıËÚ‡˛˜Ë „ÓÎÓ‚Ó˛. – Ä ıÚÓ π ‚ Ï¥ÒÚ¥? – åÛ‰¥, – Ò͇Á‡Î‡ ‚Ó̇. ëÎÛÊ·‡ ßÌ‚ÂÒÚÓ¥‚ åÛ‰¥ – ˆÂ Ï¥Ê̇Ӊ̇ ‡∂Â̈¥fl ÂÈÚËÌ∂Û Í‰ËÚ¥‚, fl͇ ‰‡π ÂÈÚËÌ∂ ÂÍÓÌÓÏ¥Í‡Ï Á‡ „‡‰‡ˆ¥π˛ Ä, Ç, ¥ ë, Ú‡Í ˘Ó· ¥Ì‚ÂÒÚÓË Á̇ÎË, ıÚÓ ÔÓ‚‡‰ËÚ¸ Á‰ÓÓ‚Û ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ, ‡ ıÚÓ Ì¥, ¥ flÍ˘Ó ‚‡¯‡ ÂÍÓÌÓϥ͇ Ó‰ÂÊÛπ ÌËʘËÈ ÂÈÚËÌ∂, ˆÂ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚‡Ï Ú·‡ ·Û‰Â Ô·ÚËÚË ‚ˢ¥ ‚¥‰ÒÓÚÍË Á‡ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÔÓÁËÍË. – åÛ‰¥ ‚ËÒ·ÎË ÍÓÏ‡Ì‰Û ‰Îfl ÔÂÂ-ÂÈÚËÌ∂Û‚‡ÌÌfl ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, – Ò͇Á‡Î‡ ‚Ó̇. – ÇË ˜ÛÎË ˘Ó-Ì·ۉ¸ ÔÓ ªıÌπ ¥¯ÂÌÌfl? – ç¥, Ì ˜Û‚. – ‚¥‰ÔÓ‚¥‚ fl. – Ç‡Ï ÏÓ„ÎÓ · ·ÛÚË ˆ¥Í‡‚Ó ‰¥Á̇ÚËÒfl, – Ò͇Á‡Î‡ ‚Ó̇ ¥ ÔÓÔÎ˂· ÒÓ·¥ „ÂÚ¸. ü Ú‡ÍË ‰¥Á̇‚Òfl. ÇËfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó ÍÓχ̉‡ åÛ‰¥ ÔÓÍÛÚË·Òfl ‚ 縲-ÑÂÎ¥ χÈÊÂ Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÌÂÔÓÏ¥ÚÌÓ ¥ ÔÓÚ‡ÈÌÓ, flÍ ¥ ¥Ì‰¥ÈҸͥ ‚˜ÂÌ¥ Ô¥‰„ÓÚÛ‚‡ÎË Ò‚Ó˛ ·ÓÏ·Û. åÂÌ¥ Ì¥˜Ó„Ó Ì ‚‰‡ÎÓÒfl ‰¥Á̇ÚËÒfl ÔÓ ªıÌ¥ ¥¯ÂÌÌfl ‡Ê ‰Ó ÚÓª ÌÓ˜¥, ÍÓÎË fl ÔÓÍˉ‡‚ ß̉¥˛. ü ÒÎÛı‡‚ ‚˜¥Ì¥È ‚ËÔÛÒÍ ÌÓ‚ËÌ ¥ ˜ÂÚ‚ÂÚ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÔË‚ÂÌÛÎÓ Ï¥È ÒÎÛı. ì ̸ÓÏÛ „Ó‚ÓËÎÓÒfl, ˘Ó Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÌÓ‚ËÈ ÓÁ‰ÛÚËÈ ¥ ÌÂÍÂÓ‚‡ÌËÈ ·˛‰ÊÂÚ ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û, ‡ Ú‡ÍÓÊ Û Á‚’flÁÍÛ Á ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌflÏ ß̉¥π˛

29

ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

χπ ‚Ò¥ ÚÂıÌ¥˜Ì¥ Á‡ÒÓ·Ë, ‡·Ë Ò· ÁÌˢËÚË. éÔ‡ÌÛ‚‡‚¯Ë ÛÒ ڇ ‚Ò ÔÂÂÎ¥˜Ë‚¯Ë, β‰ÒÚ‚Ó Ò‡Ï ÔÂ‰ ÒÓ·Ó˛ ÔÓÒÚ‡π ÁÎ¥˜ÂÌÌËÏ, Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ÓıÓÔ₇ÌËÏ/ÓıÓÔÌËÏ, ‡ ÚÓÏÛ Ó·ÏÂÊÂÌËÏ Ú‡ ÒÏÂÚÌËÏ. èÓÔÂ‰̥ ÂÔÓıË ·ÛÎË ‡‰¯Â ÂÔÓı‡ÏË ‰ËÚËÌÒÚ‚‡ β‰ÒÚ‚‡, ÈÓ„Ó ·ÂÁԇϒflÚÒÚ‚‡. âÓÏÛ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ Á‰‡‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó ‚ÓÌÓ ·ÂÁÒÏÂÚÌ ڇ ·ÂÁÍÓ̘ÌÓ ÓÁχªÚÂ. ëàçïêéçßáÄñßü óÄëßÇ ãûÑëíÇÄ

èË ˆ¸ÓÏÛ ÌÂÒËÌıÓÌÌËÈ ˜‡Ò β‰ÒÚ‚‡, flÍËÈ ÔÓڥ͇‚ ̇ ÍÓÊÌÓÏÛ Á ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÓÒÚÓ‚¥‚ Ò‚ÓªÏ ÛÒÎÓÏ Ú‡ ÔÓ-Ò‚ÓπÏÛ ÌÂÒËÌıÓÌÌÓ Ó‰ËÌ Á Ó‰ÌËÏ – ÚÓ ˆËÍÎ¥˜ÌÓ, flÍ Û ‡ı‡ª˜ÌËı ̇Ó‰¥‚, ÚÓ ÓÁ„‡ÎÛÊÂÌÓ, ÚÓ Î¥Ì¥ÈÌÓ, ‚¥‰ ÒÓÚ‚Ó¥ÌÌfl ‰Ó ͥ̈fl Ò‚¥ÚÛ – Á‡‚‰flÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Á‡„‡ÌflπÚ¸Òfl Û Ó‰Ì π‰ËÌÂ, ‚¥‰Ï¥˛‚‡Ì ‡ÚÓÏÌËÏ „Ó‰ËÌÌËÍÓÏ Î¥Ì¥ÈÌ ÛÒÎÓ ˜‡ÒÛ. ∏‰ËÌËÏË ÔÓÔ‡‚͇ÏË π ڥθÍË ÔÓÔ‡‚ÍË «ÚÂÓ¥ª ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË». Ç·ÒÌÂ Û ˆ¥È ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚ¥ ˜‡ÒÛ Ò‚¥ÚÛ ‰Ó π‰ËÌÓ ÔËÈÌflÚÓª ÙÓÏË Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ‚¥‰ flÍÓ„Ó Ì ‰ÓÔÛÒÚËÏ¥ ÊӉ̥ ‚¥‰ıËÎÂÌÌfl ˜Ë ‚¥‰„‡ÎÛÊÂÌÌfl ÍËπÚ¸Òfl ˜Ë Ì ̇È‡‰Ë͇θ̥¯Â Ó·ÏÂÊÂÌÌfl Ú‡ ÂÔÂÒ¥fl Á‡ı¥‰ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ̇‰ ¥Ì¯ËÏË. í‡Í, Υ̥ÈÌËÈ ˜‡Ò ÌÂ̇˜Â Ó·’π‰ÌÛπ, ‡Î ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ Á·¥‰Ì˛π β‰ÒÚ‚Ó, ÔÓÁ·‡‚Îfl˛˜Ë ÈÓ„Ó ˜‡ÒÓ‚Ó„Ó ÓÁχ-


fl‰ÂÌËı ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸ ¥ ̇Í·‰ÂÌËÏË Ì‡ ̪ Ò‡Ì͈¥flÏË Á ·ÓÍÛ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ Á‡ ‚Ë·ÛıË Í¥Î¸ÍÓı fl‰ÂÓÍ, åÛ‰¥ ÁÌËÁËÎË Óˆ¥ÌÍÛ ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Á ¥‚Ìfl «Ôˉ‡Ú̇ ‰Îfl ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È», ˘Ó ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ‚Ó̇ π ·ÂÁÔ˜ÌÓ˛ ‰Îfl Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È, ‰Ó ¥‚Ìfl «ÒÔÂÍÛÎflÚ˂̇ ‰Îfl ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È», ˘Ó ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ‚Ó̇ π Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ˛. Ä∂Â̈¥fl ÂÈÚËÌ∂Û Standart and Poor ÁÏ¥ÌË· Ò‚Ó˛ ‰ÛÏÍÛ ÔÓ ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ Á¥ «ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓª» ̇ «ÌÂ∂‡ÚË‚ÌÛ». ñ ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ·Û‰¸-fl͇ ¥Ì‰¥ÈҸ͇ ÍÓÏԇ̥fl, fl͇ · ̇χ„‡Î‡Òfl ÔÓÁ˘ËÚË „Ó¯¥ ̇ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı ËÌ͇ı, ÏÛÒË· · Ô·ÚËÚË ‚ˢ¥ ‚¥‰ÒÓÚÍË. Ä ÓÒͥθÍË ß̉¥fl χπ ÌËÁ¸ÍËÈ ¥‚Â̸ Á‡Ó˘‡‰ÊÂ̸, Ú¥ ¥ÌÓÁÂÏÌ¥ ÙÓÌ‰Ë ÊËÚÚπ‚Ó ‚‡ÊÎË‚¥ ‰Îfl Í‡ªÌË, fl͇ ÔÓÚ·ۂ‡ÚËÏ 500 ÏÎ‰. ‰Ó·¥‚ ‚Í·‰Â̸ Û ÌÓ‚Û ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛÛ ÔÓÚfl„ÓÏ Ì‡ÒÚÛÔÌËı ‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚, ˘Ó· Á·Â„ÚË ÍÓÌÍÛÂÌÚÓÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸. éÚÓÊ, Ú‡Í, ‚ ß̉¥ª ·Û‚ ‰Â̸ ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡. ÄΠÍÓÎË ‚ÓÌÓ Ú‡Í ÁÛı‚‡ÎÓ ÔÓ Ò· Á‡fl‚Îflπ Û ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, Á‡‚Ê‰Ë Á‡ ˆÂ ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ÓÁÔ·˜Û‚‡ÚËÒfl. çÂÏÓÊÎË‚Ó ÛÌËÍÌÛÚË ˆ¥πª ÒËÒÚÂÏË. ê‡ÌÓ ˜Ë Ô¥ÁÌÓ, «ãÂÍÒÛÒ» Á‡‚Ê‰Ë ‚‡Ò ̇Á‰Ó„‡Ìflπ. óÂÂÁ Ô¥‚ÚÓ‡ ÓÍÛ Ô¥ÒÎfl fl‰ÂÌÓ„Ó ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ‚ ß̉¥ª fl ‚Áfl‚ ‰Ó ÛÍ «The Wall Street Journal» (Á‡ 7 ÊÓ‚ÚÌfl 1999 ÓÍÛ) ¥ ÔÓ˜ËÚ‡‚ ̇ÒÚÛÔÌËÈ Á‡„ÓÎÓ‚ÓÍ: «ßÌh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

30

ªÚÚfl. ã˛‰ÒÚ‚Û ‰Â‰‡Î¥ ‚‡Ê˜Â ÔË̇ÈÏÌ¥ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌÓ ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ̇Á‡‰ ¥ ‚ËÔ‡‚ËÚË ˘ÓÒ¸ Û ÏËÌÛÎÓÏÛ, flÍ ˆÂ ·ÛÎÓ ÏÓÊÎË‚Ó ÔË ˆËÍÎ¥˜ÌÓÏÛ ˜‡Ò¥ – Ô¥ÒÎfl ÌÓ‚Ó„Ó Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl éÒ¥¥Ò‡ ˜Ë ˜Â„Ó‚Ëı ÚÓÔ¥˜ÌËı ‰Ó˘¥‚ «Ï‡Î‡» ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È̇ „ÛÔ‡ Ïӄ· ÔÓ˜‡ÚË ‚Ò ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ¥ ‚ËÔ‡‚ËÚË ÔÓÔÂ‰̥ ÔÓÏËÎÍË ˜Ë ÔÂÂÒÚÛÔË. ã˛‰ËÌ¥ ‰Â‰‡Î¥ ‚‡Ê˜Â ÔÓË̇ÚË Û Ò‚Ó˛, ÓÍÂÏÛ „¥ÎÍÛ ˜‡ÒÛ, ˘Ó· Òfl„ÌÛÚË ·ÂÁ˜‡ÒÒfl ɇÛÚ‡ÏË ÅÛ‰‰Ë. ë¸Ó„Ӊ̥ Ô¥‰ ÚËÒÍÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÓÍÂÏ¥ «˜‡ÒÓ‚¥ ÏÂ̯ËÌË» Ì ÏÓÊÛÚ¸ Ô¥ÌÛÚË Û Ò‚¥È ÌÂÒËÌıÓÌÌËÈ ˜‡Ò ‚ ·¥Í ‚¥‰ „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó ÔÓÚÓÍÛ Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ‚ÍËÌÛ· ‰ÛÊ ¥ÁÌËı β‰ÂÈ ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó «ÚË„Îfl», ‡Î ÔÓÍË ˘Ó, ̇ ˘‡ÒÚfl, Ì ÔËÁ‚· ‰Ó ÔÓ‚ÌÓª ˜‡ÒÓ‚Óª Ì¥‚ÂÎflˆ¥ª – ÏË ‚Ò ˘Â ̇ ¯ÎflıÛ ‰Ó ̪. ì ÒÛ˜‡ÒÌËı ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı ¥ÒÌÛπ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚, ˘Ó· flÍÓÒ¸ ‡ÏÓÚËÁÛ‚‡ÚË ÔÓˆÂÒË ÚÂÏÔÓ‡Î¸ÌÓª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ Ú‡ Á·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÚË ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÚÂÏÔÓ‡Î¸ÌÓ ¥ÁÌËı β‰ÂÈ Ì‡ Ô¥‰ÒÚÛÔ‡ı ‰Ó «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ» Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÚËÔÛ. ß, ÔÓÔË ‚ÒÂ, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ÚÂÏÔÓ‡Î¸ÌÓ ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛ ‚ÒÂ Ê ˜¥ÔÎfl˛Ú¸Òfl Á‡ Ò‚Ó˛ ÓÍÂÏ¥¯Ì¥ÒÚ¸, Á‡ Ò‚Ó˛ ÍÓÌ‚Â̈¥˛ ˜‡ÒÛ. ï‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË ˜‡ÒÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ·¥ÁÌÂÒÏÂ̇ Ì ÒÔ¥‚Ô‡‰‡˛Ú¸ Á

‰¥ÈҸ͇ Å„‡‡Ú¸fl Ñʇ̇ڇ ÔÂÂÏ¥˘Ûπ Ô¥ÓËÚÂÚ Û ·¥Í ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË». ì ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌ¥ Á‡Á̇˜‡ÎÓÒfl, ˘Ó BJP ÔËȯ· ‰Ó ‚·‰Ë ·ÎËÁ¸ÍÓ ‰‚Óı ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, «Á‡ÍÎË͇˛˜Ë ß̉¥˛ ‰Ó ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ªª fl‰ÂÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ – Ó·¥ˆflÌÍË, flÍÛ ‚Ó̇ È ‚ËÍÓ̇· ˜ÂÂÁ ‰‚‡ Ï¥Òflˆ¥ Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÒÂ¥ª ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸, ˘Ó Ì„‡ÈÌÓ ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı Ò‡Ì͈¥È ¥ Á‡ÚËÏÍË ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È». ÄΠԥÒÎfl ÔÂÂÓ·‡ÌÌfl ̇ ̇ÒÚÛÔÌËı ‚Ë·Ó‡ı ÔÂÏ’π-ϥ̥ÒÚ ÄڇΠť„‡¥ LJ‰ÊÔ‡ª, ̇‚¥Ú¸ Ì ˜Â͇˛˜Ë ̇ ÂÁÛθڇÚË Ô¥‰‡ıÛÌÍÛ „ÓÎÓÒ¥‚, Ó‰‡ÁÛ Á‡ÒË∂̇ÎË‚ ÔÓ Ò‚¥È ÌÓ‚ËÈ Ô¥ÓËÚÂÚ: ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ÂÙÓÏÛ. «ñËÏ Ô¥ÓËÚÂÚÓÏ π ÓÁ·Û‰Ó‚‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ˘Ó‰Ó ÔËÈÌflÚÚfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ, ËÌÍÓ‚Ëı ÌÓÏ ¥ ‚Ò¸Ó„Ó, ˘Ó Á ÌËı ‚ËÔÎË‚‡π. í·‡ ‚ËıÓ‰ËÚË ‰Ó Ò‚¥ÚÛ ¥ Áχ„‡ÚËÒfl Á‡ ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ª», Ò͇Á‡‚ LJ‰ÊÔ‡ª ∂‡ÁÂÚ¥ «Indian Express». á‡ÁÍÓÏ ·‡Î‡ÌÒÛ Ï¥Ê «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ ·Û‚ Ï¥È ÔÂÂÎ¥Ú Î¥Ú‡ÍÓÏ ÍÓÏԇ̥ª Gulf Air Á ŇıÂÈÌÛ ‰Ó ãÓ̉ÓÌÛ, Ô¥‰ ˜‡Ò flÍÓ„Ó ÚÂ΂¥Á¥ÈÌËÈ ÏÓÌ¥ÚÓ ̇ ÏÓπÏÛ Òˉ¥ÌÌ¥ Û ·¥ÁÌÂÒ-Í·ҥ ‚Íβ˜‡‚ ¥ ͇̇Î, flÍËÈ, ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛˜Ë Ò‡ÚÂÎ¥Ú ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl (Global Positioning Satellite), ‚ÏÓÌÚÓ‚‡ÌËÈ ‚ ‡ÌÚÂÌÛ Î¥Ú‡Í‡, ÔÓ͇ÁÛ‚‡‚ Ô‡Ò‡ÊË‡Ï ÚÓ˜ÌÛ ÔÓÁˈ¥˛ Υڇ͇ Û ÒÚÓÒÛÌÍÛ ‰Ó Ò‚flÚÓ„Ó ‰Îfl ÏÛÒÛÎ¸Ï‡Ì Ï¥ÒÚ‡ åÂÍÍË Û ·Û‰¸-flÍÛ ÔÓÛ ‰Ó·Ë. ÖÍ‡Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ı‡‡ÍÚÂËÒÚË͇ÏË ˜‡ÒÛ ·Û‰‰ËÒÚ‡, ˘Ó ÂÏ¥∂Û‚‡‚ ‰Ó ëòÄ. äÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌÚÂÍÒÚ Ú‡Ï¥Î‡ ÏÓÊ ‚ËÁ̇˜‡ÚË Ì ÒڥθÍË Ï¥ÒˆÂ ÈÓ„Ó ÔÂ·ۂ‡ÌÌfl, Ò͇ʥÏÓ ëËÎ¥ÍÓÌÓ‚‡ ÑÓÎË̇ Û ëòÄ, ÒͥθÍË ˜‡Ò, Û flÍÓÏÛ ÓÒÓ·ËÒÚÓ ‚¥Ì ÊË‚Â ¥ flÍËÈ ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ÈÓ„Ó ÍÛθÚÛÌËÏ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÓÏ flÍ ·Û‰‰ËÒÚ‡. «äÛθÚÛ‡, Ó·’π‰ÌÛ‚‡Ì‡ Ï¥ÒˆÂÏ» Ô¥ÒÎfl ÇÂÎËÍËı „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı ‚¥‰ÍËÚÚ¥‚, ÔÂÂÏ¥¯Û‚‡ÌÌfl β‰ÌÓÒÚË, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ˘Ó‡ÁÛ ·¥Î¸¯Â ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ̇ «ÍÛθÚÛÛ, Ó·’π‰ÌÛ‚‡ÌÛ ˜‡ÒÓÏ». í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Û Ó‰ÌÓÏÛ ¥ ÚÓÏÛ Ê Ï¥Òˆ¥ ҸӄӉ̥ ‚Ò ˘Â ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ Ô‡‡ÎÂθ̥ Ò‚¥ÚË ¥Á Ò‚ÓªÏË «Ô‡‡ÎÂθÌËÏË ÏÓ‰ÂÌÓÒÚflÏË»(2). é‰Ì‡Í, flÍ Ì‡ ÌËı ‚ÔÎËÌ ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl? åÓÊÂ, ‡‰¯Â ÛÌ¥Ù¥ÍÛ˛˜Â. ß ÚÓ‰¥ β‰ÒÚ‚Ó ÔÂÂȉ ‚¥‰ ÒÛ˜‡ÒÌËı «Ô‡‡ÎÂθÌËı ÏÓ‰ÂÌÓÒÚÂÈ» ‰Ó, flÍ ˆÂ Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÓ Ì Á‚Û˜ËÚ¸, «ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓª ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓÒÚË» Á «∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ Î¥Ì¥ÈÌËÏ ˜‡ÒÓÏ» Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÚËÔÛ? èÓˆÂÒ ÔÂÂıÓ‰Û ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ·ÓÓÚ¸·Ó˛ ¥ÁÌËı ÍÓÌ‚Â̈¥È ˜‡ÒÛ, ÔËڇχÌÌËı ¥ÁÌËÏ ÍÛθÚÛÌËÏ Ú‡‰Ëˆ¥flÏ. ë¸Ó„Ӊ̥ ˆÂ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ˘Â Ì ڇÍ Ә‚ˉÌÂ, é‰Ì‡Í, ‚ÓÌÓ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ¥ÒÚÓÚÌËÏ Á‡ ÛÏÓ‚Ë ·¥Î¸¯ χÒÓ‚Ó„Ó ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ ÌÓÒ¥ª‚ ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛÌËı Ú‡‰Ëˆ¥È. ñËÍÎ¥˜ÌËÈ ˜‡Ò ‡ı‡ª˜ÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ ˜ËÌËÚ¸ ÓÔ¥ Î¥-


ÔÓ͇ÁÛ‚‡‚ ‰¥‡„‡ÏÛ Î¥Ú‡Í‡ Á ·¥ÎÓ˛ Í‡ÔÍÓ˛, fl͇ Ûı‡Î‡Òfl ÔÓ ‰¥‡„‡Ï¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍ Î¥Ú‡Í ÁÏ¥Ì˛‚‡‚ ̇ÔflÏÍË. ñ ‰ÓÁ‚ÓÎflÎÓ Ô‡Ò‡ÊË‡Ï-ÏÛÒÛθχ̇Ï, flÍ¥ ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ÏÓÎËÚËÒfl Ô’flÚ¸ ‡Á¥‚ ̇ ‰Â̸ ӷ΢˜flÏ ‰Ó åÂÍÍË, Á‡‚Ê‰Ë Á̇ÚË, ÍÛ‰Ë ÔÓ‚ÂÚ‡ÚËÒfl ӷ΢˜flÏ ÛÒÂ‰ËÌ¥ Υڇ͇, ÍÓÎË ‚ÓÌË ÓÁ„ÓÚ‡˛Ú¸ Ò‚Óª ÍËÎËÏÍË ‰Îfl ÏÓÎËÚ‚Ë. ᇠ˜‡Ò ÔÓθÓÚÛ fl ·‡˜Ë‚, flÍ Í¥Î¸Í‡ Ô‡Ò‡ÊË¥‚ ·¥Îfl ÏÂÌ ‚ÚËÒÍÛ‚‡ÎËÒfl Û ÔÓıÓ‰¥ ‰Îfl ‚ËÍÓ̇ÌÌfl Ò‚Óªı ÏÓÎËÚÓ‚ÌËı ËÚۇΥ‚, ¥ Á‡‚‰flÍË ÒËÒÚÂÏ¥ GPS ‚ÓÌË Á̇ÎË, ÍÛ‰Ë ÒÍÂÓ‚Û‚‡ÚËÒfl. èËÍ·‰ÓÏ ¥∂ÌÓÛ‚‡ÌÌfl «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ·Û· ‰Âڇθ ‰Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂ‡, flÍÛ ÏÂÌ¥ ‚ËÒ·‚ Ï¥È ‰Û„. ç‡ Ì¥È ·ÛÎÓ Ì‡ÔËÒ‡ÌÓ: «ñ˛ ‰Âڇθ ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎÂÌÓ ‚ å‡Î‡ÈÁ¥ª, ë¥Ì∂‡ÔÛ¥, î¥Î¥Ôԥ̇ı, äËÚ‡ª, åÂÍÒˈ¥, ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ëòÄ, 퇪·̉¥, ä‡Ì‡‰¥ ¥ üÔÓÌ¥ª. ∫ª ·ÛÎÓ ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎÂÌÓ Û ÒڥθÍÓı ¥ÁÌËı Ï¥Òˆflı, ˘Ó ÏË Ì ÏÓÊÂÏÓ ÛÚÓ˜ÌËÚË Í‡ªÌÛ-‚ËÓ·ÌË͇». èËÍ·‰ÓÏ Á‡„ÎÛ¯ÂÌÌfl «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ‚ ÂÔÓıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ·Û· χÎÂ̸͇ ÌÓÚ‡Ú͇, ˘Ó Á’fl‚Ë·Òfl Û ‚ˉ‡ÌÌ¥ «Sports Illustrated» Á‡ 11 ÒÂÔÌfl 1997 ÓÍÛ. Ç Ì¥È „Ó‚ÓËÎÓÒfl: «38-¥˜ÌËÈ ‚‡ÎÎ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÙÛÚ·ÓθÌËÈ ÍÎÛ· ã·ÌÒ‡ÌÚÙÙ‡È‰ ÁÏ¥ÌË‚ Ò‚Óπ ¥Ï’fl ̇ Total Network Solutions ��Á‡Ï¥Ì ̇ 400 ÚËÒ. ‰Ó·¥‚ ‚¥‰ ÍÓÏԇ̥ª-‚ËÓ·ÌË͇ ˘¥Î¸ÌËÍÓ‚Ëı ÚÂÎÂÙÓÌ¥‚». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ì¥ÈÌÓÏÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ú‡ ÓÁ„‡ÎÛÊÂÌÓÏÛ ˜‡ÒÓ‚¥. ÑÎfl β‰ÂÈ Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ˜‡Ò ‡·ÒÓβÚÌËÈ Ú‡ Ó‰ÌÓ̇ÔflÏÎÂÌËÈ, «ÒÚ¥Î‡ ˜‡ÒÛ» ÔÓÌËÁÛπ β‰ËÌÛ; ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ‰Îfl β‰ËÌË ˆËÍÎ¥˜ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ Ò‡Ï ˆ¥πª Ó‰ÌÓ̇ÔflÏÎÂÌÓÒÚË Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡ ¥ ÌÂχπ, ˆËÍÎ¥˜ÌËÈ ˜‡Ò Ì χπ ͥ̈fl. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‰Îfl β‰ÂÈ ÓÁ„‡ÎÛÊÂÌÓ„Ó, ÒÛ·’πÍÚË‚ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ‚¥Ì Û ÍÓÊÌÓÏÛ Á ‚ËÔ‡‰Í¥‚ χπ Ò‚¥È ÚÂÏÔ Ú‡ flÍ¥ÒÚ¸. ÉÓÒÚ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÏËÌÛ˘ÓÒÚË, ÔËڇχÌÌ β‰flÏ ˛‰ÂÓ-ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÍÓ·, Ì¥flÍ Ì ÍÓÂβπ Á ˆËÍÎ¥˜ÌËÏ ˜‡ÒÓÏ ·Û‰‰ËÒÚ¥‚, flÍËÈ ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ Ì ‰Ó ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó «Í¥Ìˆfl ˜‡Ò¥‚», ‡ ˜ÂÂÁ ˆËÍÎË ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂ̸ ¥ ÔÂÂÓ‰ÊÂ̸ ‰Ó ÔÂÒÓ̇θÌÓ„Ó Á„‡Ò‡ÌÌfl ˜‡ÒÛ Û ÔÓÁ‡˜‡ÒÓ‚¥È Ì¥‚‡Ì¥. ç ڥθÍË ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸, ‡Î ¥ ҇χ flÍ¥ÒÚ¸ ˜‡ÒÛ Û ÍÓÊÌÓÏÛ Á ‚ËÔ‡‰Í¥‚ π ¥ÁÌÓ˛. ò‚ˉÍËÈ, «„‡fl˜ËÈ» ˜‡Ò ¥ÌÚÂÌÂÚÌÓ„Ó ÏẨÊÂ‡ Ì¥flÍ Ì ÒÔ¥‚Ô‡‰‡π Á ÓÁÏ¥ÂÌËÏ ˜‡ÒÓÏ Ï‰ËÚÛ˛˜Ó„Ó ‰ÁÂÌ-·Û‰‰ËÒÚ‡ ˜Ë ڇ̈˛˛˜Ó„Ó ÒÛÙ¥fl ‡·Ó Ê ı‡Òˉ‡. èÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡Ì‡ ̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ÏÓÁ‡ª˜Ì¥ÒÚ¸ ÏÓ‰ÂÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇˜Â·ÚÓ Ï‡π ·ÛÚË Á·ÂÂÊÂ̇ Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ ÂÔÓıÛ, ‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ‚Ó̇ χ· · ÔÂ‰·‡˜‡ÚË ¥ ÏÓÁ‡ª˜Ì¥ÒÚ¸ ˜‡Ò¥‚ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥.

èÓ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ «ãÂÍÒÛÒ‡» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ‚ ÂÔÓıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÌÂÁ‚˘Ì ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‚ «Washington Times» Á‡ 21 ‚ÂÂÒÌfl 1997 ÓÍÛ. í‡Ï „Ó‚ÓËÚ¸Òfl, ˘Ó ÓÒ¥ÈҸͥ Ô‡ˆ¥‚ÌËÍË ÍÓÌÚÓÁ‚¥‰ÍË Ò͇ʇڸÒfl ̇ ÚÂ, ˘Ó ÏÛÒflÚ¸ Ô·ÚËÚË ‚‰‚¥˜¥ ·¥Î¸¯Â Á‡ ‚Ë̇ÈÏ ¯ÔË„Û̇ ñêì flÍ ÔÓ‰‚¥ÈÌÓ„Ó ‡∂ÂÌÚ‡, Ì¥Ê Û Á‚ÓÓÚ̸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ. óËÌÓ‚ÌËÍ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª î‰Â‡Î¸ÌÓª ëÎÛÊ·Ë ÅÂÁÔÂÍË (̇ÒÚÛÔÌˈ¥ ä¢Å), flÍËÈ „Ó‚ÓË‚ Á ÛÏÓ‚Ó˛, ˘Ó ÈÓ„Ó ¥Ï’fl Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ÌÂÓÁ„ÓÎÓ¯ÂÌËÏ, Ò͇Á‡‚ ‡∂Â̈¥ª ÌÓ‚ËÌ ßÚ‡-íÄëë, ˘Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ¯ÔË„Û̇ ÏÓÊ̇ ÍÛÔËÚË ‚Ò¸Ó„Ó Á‡ 1 ÏÎÌ ‰Ó·¥‚, Û ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ Ô‡ˆ¥‚ÌËÍË ñêì Á‡Ô‡‚ËÎË 2 ÏÎÌ. Á‡ Ó·ÓÚÛ Ì‡ ¥Ì¯Û ÒÚÓÓÌÛ. èË·ÎËÁÌÓ Û ÚÓÈ Ò‡ÏËÈ ˜‡Ò, ÍÓÎË Á’fl‚ËÎÓÒfl ˆÂ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl, ¥Á‡ªÎ¸Ò¸Í‡ ∂‡ÁÂÚ‡ «∏‰¥ÓÚ Äı‡ÓÌÓÚ» ÓÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡Î‡ ÒÂÌÒ‡ˆ¥ÈÌÛ ÌÓ‚ËÌÛ, fl͇ ‚ÔÂ¯Â, flÍ ÏÂÌ¥ ‚ˉ‡ÎÓÒfl, ·Û· ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ËÌÍÛ. ꉇÍÚÓË «∏‰¥ÓÚ» ÔÓªı‡ÎË ‰Ó åÓÒÍ‚Ë ¥ ÍÛÔËÎË ‰ÂflÍ¥ Á ÒÛÔÛÚÌËÍÓ‚Ëı Ò‚¥ÚÎËÌ ÌÓ‚Ëı ·‡Á ‡ÍÂÚ ëÍÛ‰ Û ëË¥ª, ÁÓ·ÎÂÌËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ ¯ÔË„ÛÌÓÏ. èÓÚ¥Ï «∏‰¥ÓÚ» ̇ÈÌfl· ÔË‚‡ÚÌÓ„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÒÔÂÚ‡ Á ÒÛÔÛÚÌËÍÓ‚Ëı ÙÓÚÓ„‡Ù¥È ‰Îfl ‡Ì‡Î¥ÁÛ Ò‚¥ÚÎËÌ. Ç¥‰Ú‡Í «∏‰¥ÓÚ» ÓÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡Î‡ ‚ÂÒ¸ Ô‡ÍÂÚ ¥ÌÙÓχˆ¥ª flÍ ÒÂÌÒ‡ˆ¥˛ ÔÓ ÌÓ‚Û ‡ÍÂÚÌÛ Á‡„ÓÁÛ Á ·ÓÍÛ

31

ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

é‰Ì‡Í, ‚Ê ҸӄӉ̥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÂÏ¥∂‡ÌÚ¥‚ – ˆËı ÔÂ¯ÓÔÓı¥‰ˆ¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – Ì ‰ÓÚËÏÛπÚ¸Òfl Ì Ú ˘Ó «ÍÓÌ‚Â̈¥ª Ï¥Òˆfl», ÔÓÍˉ‡˛˜Ë Ò‚Óª Í‡ªÌË, ‡ÎÂ È «ÍÓÌ‚Â̈¥ª ˜‡ÒÛ», ¥ ‚ÎË‚‡˛Ú¸Òfl ‚ ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌËÈ Î¥Ì¥ÈÌËÈ ˜‡Ò ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚. üÍ Óˆ¥ÌËÚË Ò‡Ï ˆÂ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl? ç‡ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ˜‡ÒÓ‚‡ Û̥٥͇ˆ¥fl ‚Ë„Îfl‰‡π ̇ ̇ȷ¥Î¸¯ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÂÙÂÍÚË‚ÌÛ. é‰Ì‡Í, ˜Ë Á‡Î˯‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Ú‡Í Á‡‚ʉË? åÓÊÎË‚Ó, ҇ϠÚÂÏÔÓ‡Î¸Ì‡ ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥fl β‰ÒÚ‚‡ Òڇ̠ÈÓ„Ó flÚ¥‚ÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ? éÒÓ·ÎË‚Ó Û ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ – ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ‰Â „ÓÎÓ‚ÌËÏ ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ·Û‰Â ˜‡Ò. çßÇÖãüñßü ñàÇßãßáÄñßâçàï ÄêïßèÖãÄÉßÇ

ÑÓ ÌÓ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ Î˛‰ÒÚ‚Ó ·ÛÎÓ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì Á‡ ÓÒÚ¥‚ÌËÏ ÔË̈ËÔÓÏ. ê¥ÁÌ¥ ˜‡ÒÚËÌË Î˛‰ÒÚ‚‡ ·ÛÎË ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ¥ÁÓθӂ‡Ì¥ Ӊ̇ ‚¥‰ Ó‰ÌÓª. è˘ÓÏÛ, ¥ÁÓθӂ‡Ì¥ Ú‡ ‰ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡Ì¥ ̇ ¥ÁÌËı Á‡Ò‡‰‡ı. èÓÔÂÂ‰Ì¸Ó ‚Ê „Ó‚ÓËÎÓÒfl ÔÓ ˜‡ÒÓ‚Û ÌÂÒËÌıÓÌÌ¥ÒÚ¸ β‰Ò¸ÍËı ÓÒÚÓ‚¥‚. ÉÛÔË Î˛‰ÂÈ ÔÓÊË‚‡ÎË Û Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ¥ÁÌÓÏÛ flÍ ˘Ó‰Ó Ò‚Óπª flÍÓÒÚË, Ú‡Í ¥ ˘Ó‰Ó Ò‚Óπª ÒÔflÏÓ‚‡ÌÓÒÚË ˜‡Ò¥. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ Î˛‰ÒÚ‚Ó Ì‡ÒÂÎflÎÓ ¥ÁÌ¥ ¥ÁÓθӂ‡Ì¥ ÍÓÌÚËÌÂÌÚË ˜Ë ‚¥‰‰‡ÎÂÌ¥ ÁÂÏÎ¥, ˘Ó ‰¥ÎËÎÓ ÈÓ„Ó „ÂÓ„‡Ù¥˜-


ëË¥ª, ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ì¥ ‡ÁÛ Ì ÔÓÒË·˛˜ËÒ¸, flÍ Á‡Á‚˘‡È, ̇ ÒÎÓ‚‡ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓª ÓÒÓ·Ë Á Ûfl‰Û. äÓÏÛ ÔÓÚ¥·ÂÌ «ÉÎË·ÓÍ ÉÓÎÓ», flÍ˘Ó ‚Ë Ï‡πÚ „ÎË·ÓÍ¥ Í˯ÂÌ¥10? ç‡¯ڥ, ÏÓfl Ûβ·ÎÂ̇ ¥ÒÚÓ¥fl ̇ ÚÂÏÛ «‘ãÂÍÒÛÒ’ Á‡„ÎÛ¯Ûπ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó ‚ ÂÔÓıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª» – ÔÓ ÒË̇ Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰‡. ü ‚¥‰‚¥‰Û‚‡‚ ÁÛÒÚ¥˜ Û ‚Âı‡ı Á ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ÅÎËÁ¸ÍÓ„Ó ëıÓ‰Û ‚ ÄÏχ̥ (âÓ‰‡Ì¥fl) ‚ 1995 Óˆ¥, ¥ Òˉ¥‚ Á‡ ·̘ÂÏ Ì‡Ó‰Ë̈¥ ̇ ·‡ÎÍÓÌ¥ ÄÏχÌÒ¸ÍÓ„Ó «å‡¥ÓÚ‡». á ·Î‡ÍËÚ¥ ‰Ó ÏÓ„Ó ÒÚÓÎË͇ Ô¥‰¥È¯Ó‚ ÏÓÎÓ‰ËÈ ‡‡· ¥ ÒÔËÚ‡‚: «ÇË – íÓÏ î¥‰Ï‡Ì?» ü Ò͇Á‡‚: Ú‡Í. – è‡Ì î¥‰Ï‡ÌÂ, – ‚‚¥˜ÎË‚Ó ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡‚ ˛Ì‡Í, – ‚Ë Á̇ÎË ÏÓ„Ó ·‡Ú¸Í‡. – Ä ÍËÏ ·Û‚ ‚‡¯ ·‡Ú¸ÍÓ? – ÒÔËÚ‡‚ fl. – å¥È ·‡Ú¸ÍÓ ·Û‚ Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰. Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰, ˜Ëπ ÒÔ‡‚ÊÌπ ¥Ï’fl – ï‡Î¥Î¸ ‡Î¸-LJÁ¥, ·Û‚ Ó‰ÌËÏ ¥Á ÚËı Ô‡ÎÂÒÚË̈¥‚, ˘Ó ‡ÁÓÏ Á üÒÒÂÓÏ Ä‡Ù‡ÚÓÏ Á‡ÒÌÛ‚‡ÎË ‡Î¸-î‡Úı, ‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â ÒÚ‚ÓËÎË é„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛ ÇËÁ‚ÓÎÂÌÌfl è‡ÎÂÒÚËÌË. Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰, ˘Ó ÓÁ̇˜‡π «·‡Ú¸ÍÓ ·ÓÓÚ¸·Ë», ·ÛÎÓ ÈÓ„Ó nom de guerre11, ¥ ‚¥Ì ·Û‚ „ÓÎÓ‚ÌÓÍÓχ̉ۂ‡˜ÂÏ Ô‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍËı ‚ÓπÌÌËı ÓÔÂ‡ˆ¥È Û ãË‚‡Ì¥ Ú‡ ̇ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ ·ÂÂÁ¥ âÓ‰‡ÌÛ Û Ú¥ ‰Ì¥, ÍÓÎË fl ·Û‚ ÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚÓÏ «New York Times» Û ÅÂÈÛÚ¥. í‡Ï, Û ÅÂÈÛÚ¥, fl Á h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

32

ÌÓ. ñ Ô‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ·ÛÎÓ ÈÓ„Ó Á‡ıËÒÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ. ÖÔ¥‰ÂÏ¥ª ˜Ë ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ·ÂÁÛÏÒÚ‚‡ ̇ Ó‰ÌÓÏÛ ¥Á ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ‡ı¥Ô·„¥‚ Ì Á‡„ÓÊÛ‚‡ÎË ·ÂÁÔˆ¥ ¥Ì¯Ó„Ó. ïÓ˜‡, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÓÍÂÏ¥ „ÛÔË ˜Ë β‰Ë ‰Ó·ÎË ÔÛÒÚÂÎ¥ Ú‡ Ó͇ÌË. é‰Ì‡Í, ÔÛÒÚÂÎ¥ Ú‡ Ó͇ÌË Ï¥Ê ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÏË ‡ı¥Ô·„‡ÏË Á‡Î˯‡ÎËÒfl. ôÓÔ‡‚‰‡, ÂÔÓı‡ ÇÂÎËÍËı „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı ‚¥‰ÍËÚÚ¥‚ ÔÓÍ·· Í‡È „ÂÓ„‡Ù¥˜Ì¥È ¥ÁÓθӂ‡ÌÓÒÚ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÒÍ·‰Ó‚Ëı β‰ÒÚ‚‡. á’fl‚ËÎËÒfl ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸Ì¥ ¥ÏÔÂ¥ª. èÓÚ¥Ï Ò‚¥Ú ÒÚ‡‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ·¥Ì‡ÌËÏ – ÔÓ‰Ó·ÚË ÍÓ‰ÓÌ Ï¥Ê ÒËÒÚÂχÏË ˘Â ̉‡‚ÌÓ ·ÛÎÓ ‚Í‡È ‚‡ÊÍÓ. ß Ì‡¯ڥ, ‚¥Ì ̇·ÎËʇπÚ¸Òfl ‰Ó Ò‚Óπª „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓª π‰ÌÓÒÚË – ÔÂÂθÓÚË ˜ÂÂÁ Ó͇ÌË ‚Ê Ì ڇͥ ‰Ó‚„¥, ÌÓ‚ËÌË ‰ÓÎ¥Ú‡˛Ú¸ ˘Â ¯‚ˉ¯Â, Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ¥ ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ „Ó¯¥ ˜Ë „ÓÎÓ‚ÌËÈ ÚÓ‚‡ – ¥ÌÙÓχˆ¥fl. ì Á‚’flÁÍÛ ¥Á „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ˛ ¥ÁÓθӂ‡Ì¥ÒÚ˛ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ ˜Ë ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˜ÌÓ Î˛‰ÒÚ‚Ó ·ÛÎÓ ¥ ‰ÓÒ¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡ÌËÏ, ˘Ó Ó·ËÚ¸ ÈÓ„Ó ÒÚ¥ÈÍ¥¯ËÏ ‰Ó ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı Á‡„ÓÁ. Ň„‡ÚÓ‡ÒÓ‚¥ÒÚ¸ β‰ÒÚ‚‡ ̇ÒÔ‡‚‰¥ π Ô‚ÌËÏ Á‡ıËÒÚÓÏ, Ô‚ÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl. é‰Ì‡Í, Á‡‚Ê‰Ë ÔËÒÛÚÌ¥ ÔÓˆÂÒË ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÁÏ¥¯Û‚‡ÌÌfl ‡Ò ‰Â‰‡Î¥ Ô˯‚ˉ¯Û˛Ú¸Òfl, ˘Ó ÏÓÊ ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó Ô‚ÌÓ„Ó ÛÓ‰ÌÓχ-

ÌËÏ ÔÓÁ̇ÈÓÏË‚Òfl. è‡ÎÂÒÚË̈¥ ‚‚‡Ê‡ÎË ÈÓ„Ó „ÂÓπÏ ‚¥ÈÌË; ¥Á‡ªÎ¸ÚflÌË ‚‚‡Ê‡ÎË ÈÓ„Ó Ó‰ÌËÏ Á ̇ÈÌ·ÂÁÔ˜̥¯Ëı Ô‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍËı ÚÂÓËÒÚ¥‚. ÉÛÔ‡ ¥Á‡ªÎ¸Ò¸ÍËı ̇ԇ‰ÌËÍ¥‚ ‚·Ë· Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰‡ Û ÈÓ„Ó ‚¥Ú‡Î¸Ì¥ ‚ íÛÌ¥Ò¥ 16 Í‚¥ÚÌfl 1998 ÓÍÛ, ‚Ò‡‰Ë‚¯Ë Á ÒÓÚÌ˛ ÍÛθ Û ÈÓ„Ó Ú¥ÎÓ. – í‡Í, fl Á̇‚ LJ¯Ó„Ó ·‡Ú¸Í‡ ‰ÛÊ ‰Ó· – flÍÓÒ¸ fl ÔÓ·Û‚‡‚ Û ‚‡¯ÓÏÛ ‰ÓÏ¥ ‚ чχÒÍÛ, – Ò͇Á‡‚ fl ˛Ì‡ÍÓ‚¥. – Ä ˜ËÏ ÇË Á‡ÈχπÚÂÒfl? Ç¥Ì ÔÓÒÚfl„ÌÛ‚ ÏÂÌ¥ Ò‚Ó˛ ‰¥ÎÓ‚Û ‚¥ÁËÚ¥‚ÍÛ. ç‡ Ì¥È ·ÛÎÓ Ì‡ÔËÒ‡ÌÓ: «ÑÊ¥ı‡‰ ‡Î¸-LJÁ¥, äÂ¥‚ÌËÈ ÑËÂÍÚÓ, ñÂÌÚ ë‚¥ÚÓ‚Óª íÓ„¥‚Î¥, ¢‡Á‡, è‡ÎÂÒÚË̇». ü ÔÓ˜ËÚ‡‚ ‚¥ÁËÚ¥‚ÍÛ ¥ ÔÓ‰Ûχ‚ ÒÓ·¥: «ÑË‚Ó‚ËÊÌÓ. Ç¥‰ ÑÊÂÒÒ¥ ÑÊÂÈÏÒ‡ ‰Ó å‡ÈÍ· å¥ÎÍÂ̇ Á‡ Ӊ̠ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl»12. ÇËÍÎËÍ Û ˆ˛ ÂÔÓıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – ‰Îfl Í‡ªÌ Ú‡ ÓÍÂÏËı ÓÒ¥· – ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó· Á̇ÈÚË Á‰ÓÓ‚ËÈ ·‡Î‡ÌÒ Ï¥Ê Á·ÂÂÊÂÌÌflÏ ˜ÛÚÚfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ‰ÓÏÛ ¥ ÒԥθÌÓÚË Ú‡ ‚ËÍÓ̇ÌÌflÏ ÚÓ„Ó, ˘Ó π ̇ÈÌÂÓ·ı¥‰Ì¥¯ËÏ ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl ‚ ‡Ï͇ı ÒËÒÚÂÏË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ß ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ÍÓÚ ıӘ ҸӄӉ̥ ÔÓˆ‚¥Ú‡ÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ, ÔÓ‚ËÌÌ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ì‡Ï‡„‡ÚËÒfl Á·Û‰Û‚‡ÚË Í‡˘ËÈ «ãÂÍÒÛÒ» ¥ ‚ËÔÛÒÚËÚË ÈÓ„Ó Û Ò‚¥Ú. é‰Ì‡Í Ì¥ÍÓÏÛ Ì ÒÎ¥‰ χÚË ÊÓ‰ÌËı ¥Î˛Á¥È, ˘Ó ҇χ Î˯ ۘ‡ÒÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ì¥ÚÌÂÌÌfl Ó‰Û Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó Ú‡ Á ˜‡ÒÓÏ ÒÍ·ÒÚË Ô‚ÌÛ Á‡„ÓÁÛ. ç‡ ÔÂÒÓ̇θÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ¥ÒÚÓÚÌËÏ ·‡’πÓÏ Á‡‚Ê‰Ë ·Û· ·¥ÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÒÛ‚ÂÂÌÌ¥ÒÚ¸ ÍÓÊÌÓª β‰ËÌË, ªª Û̥͇θ̥ÒÚ¸. è‡‚Ó Ì‡ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÛ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ̉ÓÚÓ͇̥ÒÚ¸ Îfl„ÎÓ ‚ ÓÒÌÓ‚Û Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. é‰Ì‡Í, ¥ ˆÂÈ ·‡’π Ì‚‰Ó‚Á¥ ÏÓÊ ·ÛÚË ÔÓ‰Ó·ÌËÏ. ÉÂÌ̇ ¥ÌÊÂÌÂ¥fl ÁÏÓÊ ‚ÚÛ˜‡ÚËÒfl Û „ÂÌÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ Î˛‰ËÌË, Ô˘ÓÏÛ flÍ Á ªª ‰Ó·Óª ‚ÓÎ¥, Ú‡Í ¥ ‚ÒÛÔÂ˜ ªÈ. äÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl β‰ÂÈ, «‚ËÔ‡‚ÎÂÌÌfl» ¯Í¥‰ÎË‚Ëı „ÂÌ¥‚ ‰Îfl ÔÓÍ‡˘ÂÌÌfl β‰ËÌË, ÔÓÒÚ‡‚ËÚ¸ ÔÂ‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ ·‡„‡ÚÓ Á‡ÔËڇ̸ – ‰Ó flÍÓª ÏÂÊ¥ ÔËÔÛÒÚËÏÓ ÏÓ‰Û₇ÚË Ò· Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ „ÂÌÌÓª ¥ÌÊÂÌÂ¥ª, ˜Ë ‰Ó flÍÓª ÏÂÊ¥ ÏÓÊ̇ ÏÓ‰Û₇ÚË ¥Ì¯Û β‰ËÌÛ, ˘Â ÌÂ̇Ó‰ÊÂÌËÈ Á‡Ó‰ÓÍ? Ñ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÔËÌËÚËÒfl ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl ¥ ÒÔ‡ˆ˛‚‡ÚË ÂÚË͇? óË Ï‡˛ fl Û Ò‚ÓπÏÛ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ Ú¥Î¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÔËıËÒÚÓÍ, ˜Ë ‚Ê ̥? óË ÏÓÊÛ fl ‚¥‰„ÓÓ‰ËÚËÒfl ÌËÏ ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı, ˜Ë ‚Ê ̥? ç ÏÂ̯ËÏË ·‡’π‡ÏË ·ÛÎË ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓ‰¥ÎË. ã˛‰Ë, ÍÓÚ¥ ̇ÎÂʇÎË ‰Ó ¥ÁÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È, χÎË ¥ÁÌÛ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌÛ ÍÛθÚÛÛ, ¥ÁÌ¥ ÍÛθÚÛÌ¥ Ú‡ ‰ÛıÓ‚Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, ‚ÓÌË ÒÔÓ‚¥‰Û‚‡ÎË ¥ÁÌ¥ ÂÎ¥„¥ª. ŇÁÓ˛ ‰Îfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓÁ‡ ‚ÒflÍËÏ ÒÛÏÌ¥‚ÓÏ, π ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl, é‰Ì‡Í, ÚÂı-


Û ˆ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ ÁÓ·ËÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Á‰ÓÓ‚ËÏ. üÍ˘Ó ˆ¥ÌÓ˛ ÚÓª Û˜‡ÒÚË π ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Í‡ªÌË, flÍ˘Ó ÓÍÂÏ¥ ÓÒÓ·Ë ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸, ˘Ó ÍÓ¥ÌÌfl ªıÌ¸Ó„Ó ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ Ô¥‰ÚflÚÓ ���·Ó „ÂÚ¸ ‚Ë‚‡ÌÓ ˆ¥π˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛, Ú ÍÓ¥ÌÌfl ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ Á·ÛÌÚÛπÚ¸Òfl. ÇÓÌÓ Ô¥‰Ì¥ÏÂÚ¸Òfl ¥ ÔˉۯËÚ¸ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ. íÓÏÛ ÚË‚Í¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª flÍ ÒËÒÚÂÏË Á‡ÎÂʇÚËÏ ÔÓ˜‡ÒÚË ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ̇ÒͥθÍË Ì‡Ï Û‰‡ÒÚ¸Òfl ‚ÚËχÚË ·‡Î‡ÌÒ. ä‡ªÌ‡ ·ÂÁ Á‰ÓÓ‚Ëı ÓÎË‚ÍÓ‚Ëı ‰Â‚ Ì¥ÍÓÎË Ì ÔÓ˜Û‚‡ÚËÏ Ò· Á‡ÍÓ¥ÌÂÌÓ˛ ˜Ë ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ·ÂÁÔ˜ÌÓ˛, ˘Ó· ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÓÁÍËÚËÒfl ÔÂ‰ Ò‚¥ÚÓÏ ¥ ‚ÎËÚËÒfl ‚ ̸ӄÓ. ÄΠÍ‡ªÌ‡, ˘Ó fl‚Îflπ ÒÓ·Ó˛ Î˯ ÓÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡, ˘Ó ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Î˯ Á ÍÓ¥ÌÌfl, flÍ Ì χπ «ãÂÍÒÛÒ‡», Ì¥ÍÓÎË Ì ÁÏÓÊ ‰ÛÊ ‰‡ÎÂÍÓ Á‡ÈÚË ˜Ë ‚ËÓÒÚË. ìÚËχÌÌfl ·‡Î‡ÌÒÛ Ó·Óı ‚Ëχ„‡π ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ÁÛÒËÎÎfl. åÓÊÎË‚Ó, ҇ϠÚÓÏÛ ÒÂ‰ ·‡„‡Ú¸Óı ¥ÒÚÓ¥È, flÍ¥ ‚Ë ÔÓ˜ËÚ‡πÚÂ Û ˆ¥È ÍÌËÁ¥, ÏÓπ˛ Ûβ·ÎÂÌÓ˛ π ÓÔÓ‚¥‰¸ ÏÓ„Ó ÒÚ‡Ó„Ó ‰Û„‡ Á ÍÓΉÊÛ Ç¥ÍÚÓ‡ î¥‰Ï‡Ì‡, flÍËÈ ‚ËÍ·‰‡π ·¥ÁÌÂÒ-ÏẨÊÏÂÌÚ ‚ ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥ êÛÔԥ̇ ‚ ßÁ‡ªÎ¥. é‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl fl Á‡ÚÂÎÂÙÓÌÛ‚‡‚ ÈÓÏÛ ÔÓÒÚÓ Ú‡Í, ¥ ‚¥Ì Ò͇Á‡‚, ˘Ó ‰ÛÊ ڥ¯ËÚ¸Òfl Á ÏÓ„Ó ‰Á‚¥Ì͇, ÓÒͥθÍË ·¥Î¸¯Â Ì χπ ÏÓªı ÚÂÎÂÙÓÌ¥‚. äÓÎË fl ÒÔËÚ‡‚ ÈÓ„Ó ˜ÓÏÛ, ‚¥Ì ÔÓflÒÌË‚, ˘Ó ·¥Î¸¯Â Ì χπ ÔÓÚ‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂ‡, ‚ flÍÓÏÛ ‚¥Ì ÚËχ‚ ‚Ò – h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÌÓÎÓ„¥fl π Ó„‡Ì¥˜ÌÓ˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ¯Ë¯Ó„Ó ÙÂÌÓÏÂÌÛ. íÂıÌÓÎÓ„¥˛ ÒÎ¥‰ ÓÁÛÏ¥ÚË flÍ ÙÛÌ͈¥˛ ÍÛθÚÛË. å‡ÎÓ ÚÓ„Ó, ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl χπ ‚Ë‡Ê‡ÚË Ò‡Ï ‰Ûı ˆ¥πª ÍÛθÚÛË, ‡·Ó Ê ‚ÒÚÛÔËÚË Á ̲ Û ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ ¥ ‚¯ڥ ÔÂÂÏÓ„ÚË ˜Ë ÔÓ„‡ÚË. ìÒÚÓflÌ¥ ÍÛθÚÛË Ï‡ÎË Ò‚Óª, ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌ¥ ҇ϠªÏ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª. ì ÔË̈ËÔ¥, Ï¥Ê ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÏË ‡ı¥Ô·„‡ÏË Á‡‚Ê‰Ë ‚¥‰·Û‚‡Î‡Òfl Ô‚̇ ÍÛθÚÛ̇ ÍÓÂÒÔÓ̉Â̈¥fl, fl͇Ҹ ¥ÌÙÓχˆ¥fl Ú‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl ÔÂ‰‡‚‡ÎËÒfl, ¥Ì¯‡ ¥˜: ˜Ë ‚Ó̇ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓ ‚¥‰˜ËÚÛ‚‡Î‡Òfl Ú‡ ‡‰‡ÔÚÛ‚‡Î‡Òfl – ̇‚fl‰. 燂¥Ú¸ ÔÓÒÚ‡ Áϥ̇ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Ô˂Ӊ˷ ‡·Ó ‰Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÍÛθÚÛË ‡·Ó ‰Ó ªª ÒÏÂÚ¥. ó‡ÒÚÓ ˆÂ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎÓÒfl ¥ Ù¥Á˘ÌËÏ ‚ËÏË‡ÌÌflÏ Ì‡Ó‰Û, flÍËÈ ·Û‚ ÌÓÒ¥πÏ Ô‚ÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ‡ ÓÚÊ ¥ ÍÛθÚÛË. é‰Ì‡Í, ڇ͇ ÏÛθÚËÔΥ͇ÚË‚Ì¥ÒÚ¸ β‰ÒÚ‚‡ Û ˆ¥ÎÓÏÛ Ú‡ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÈÓ„Ó ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ Á‡Ô‚Ìfl· ÈÓÏÛ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ‚Ò¸Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÈÓ„Ó ·ÂÁÔÂÍÛ. åéÇçÄ ìçßîßäÄñßü

ã˛‰Ë ÓÁÏÓ‚ÎflÎË Ú‡ ÓÁÏÓ‚Îfl˛Ú¸ ¥ÁÌËÏË ÏÓ‚‡ÏË. ß È‰ÂÚ¸Òfl ÚÛÚ ÔÓ ˘ÓÒ¸ ̇·‡„‡ÚÓ „ÎË·¯Â, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ Á‡Ò¥· ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ÏÓ‚‡ ÙÓÏÛ‚‡Î‡ Ú‡ ÙÓÏÛπ Ò‚¥Ú, Û flÍÓÏÛ ÊË‚ÛÚ¸ β‰Ë ˆ¥πª ÍÓÌÍÂÚÌÓª ÏÓ‚Ë.

‡‰ÂÒË Ò‚Óªı ‰ÛÁ¥‚, ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ ‡‰ÂÒË, ÌÓÏÂË ÚÂÎÂÙÓÌ¥‚ Ú‡ Ò‚¥È ÓÁÍ·‰ Ó·ÓÚË Ì‡ ̇ÒÚÛÔÌ¥ ‰‚‡ ÓÍË. чΥ ‚¥Ì ÓÁÔÓ‚¥‚, ˘Ó Á ÚËÏ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ ÒÚ‡ÎÓÒfl: «ì Ì‡Ò Û‰Óχ ·Û‚ [‰ÂÒÍÚÓÔÓ‚ËÈ] ÍÓÏÔ’˛ÚÂ, flÍËÈ ÔÓ·χ‚Òfl. ü Á‡·‡‚ ÈÓ„Ó Ì‡ ÂÏÓÌÚ ‰Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓª Í‡ÏÌˈ¥ ‚ ɇ‰Â¥ [Ï¥ÒÚ˜ÍÓ ‚ ˆÂÌÚ‡Î¸ÌÓÏÛ ßÁ‡ªÎ¥]. óÂÂÁ ͥθ͇ ÚËÊÌ¥‚ ÏÂÌ¥ Á‡ÚÂÎÂÙÓÌÛ‚‡ÎË Á Í‡ÏÌˈ¥ ¥ Ò͇Á‡ÎË, ˘Ó Ï¥È PC ‚Ê ÔÓ·„Ó‰ÊÂÌÓ. éÚÊÂ, fl ‚ÍËÌÛ‚ Ò‚Ó„Ó – ‚ ‰ÓÎÓÌ˛ Á‡‚·¥Î¸¯ÍË – ÍÓÏÔ’˛ÚÂ‡ ‰Ó ¯Í¥flÌÓ„Ó ÔÓÚÙÂÎfl ¥ ÔÓªı‡‚ ‰Ó ɇ‰ÂË Á‡·‡ÚË Ò‚¥È ÔÓ·„Ó‰ÊÂÌËÈ PC. ü ‚Ëȯӂ Á Í‡ÏÌˈ¥, ÌÂÒÛ˜Ë ‚ÂÎËÍËÈ PC ÍÓÏÔ’˛ÚÂ ¥ Ò‚¥È ÔÓÚÙÂθ Á χÎÂ̸ÍËÏ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ ÛÒÂ‰ËÌ¥. äÓÎË fl ‰¥È¯Ó‚ ‰Ó χ¯ËÌË, fl ÔÓÒÚ‡‚Ë‚ ÔÓÚÙÂθ ̇ Ô¥¯Óı¥‰, ‚¥‰ÍË‚ ·‡∂‡ÊÌËÍ ‡‚Ú‡ ¥ ‰ÛÊ ӷÂÂÊÌÓ ÔÓÍ·‚ Ò‚¥È ÔÓ·„Ó‰ÊÂÌËÈ PC ‰Ó ·‡∂‡ÊÌË͇, ÔÂÂÒ‚¥‰˜Ë‚¯ËÒfl, ˘Ó ‚¥Ì Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌËÈ. íÓ‰¥ Ò¥‚ ‰Ó ‡‚Ú‡ ¥ ÔÓªı‡‚, Á‡Î˯˂¯Ë Ò‚¥È ÔÓÚÙÂθ ̇ Ô¥¯ÓıÓ‰¥. çÛ, ¥ ˘ÓÈÌÓ fl Á‡È¯Ó‚ ‰Ó Ò‚Ó„Ó ÓÙ¥ÒÛ ¥ ÔÓ˜‡‚ ¯Û͇ÚË ÔÓÚÙÂθ, flÍ Ó‰‡ÁÛ Á·‡„ÌÛ‚, ˘Ó ÒÚ‡ÎÓÒfl – Ú‡ ˘Ó ÒÚ‡ÌÂÚ¸Òfl ‰‡Î¥ – ¥ Ì„‡ÈÌÓ Á‡ÚÂÎÂÙÓÌÛ‚‡‚ ‰Ó ÔÓÎ¥ˆ¥ª ɇ‰ÂË, ˘Ó· Ò͇Á‡ÚË: «ç ԥ‰Ë‚‡ÈÚÂ Ï¥È ÔÓÚÙÂθ». [ì Ô‡ÍÚˈ¥ ¥Á‡ªÎ¸Ò¸ÍÓª ÔÓÎ¥ˆ¥ª Òڇ̉‡ÚÌËÏ π Ô¥‰Ë‚‡ÌÌfl ·Û‰¸-flÍÓ„Ó Ô‡ÍÛÌÍÛ, ÔÓÚÙÂÎfl ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó Ô¥‰ÓÁ¥ÎÓ„Ó Ô‰ÏÂÚ‡, Á‡Î˯ÂÌÓ„Ó Ì‡ Ô¥¯Ó-

33

ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ôÓ· ÁÓÁÛÏ¥ÚË, flÍ ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ÍÓÊ̇ Á ÏÓ‚ ‚¥‰Ó·‡Ê‡π, ‡, ÚӘ̥¯Â, Ú‚ÓËÚ¸ Ò‚¥Ú, ‰ÓÒËÚ¸ ÔÂÂÎ¥˜ËÚË ÒÎÓ‚‡, ̇fl‚Ì¥ Û ÍÓÊÌ¥È ÏÓ‚¥, é‰Ì‡Í, ÍÓÊÌ ¥Á Ò‚ÓªÏ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌËÏ ÁÏ¥ÒÚÓÏ, flÍ ÓÚ «fl», «ÚË», «Ì‡Ò», «ıÚÓ», «Ú‡Í», «Ì¥», «Ê¥Ì͇», «˜ÓÎÓ‚¥Í», «Á¥͇», «‚Ó‰‡», «Ì¥˜», «ÁÂÏÎfl». í‡ÍËı ¥ÒÚÓÚÌËı ÒÎ¥‚ ¥ÒÌÛπ Ì ·¥Î¸¯Â Ú¸ÓıÒÓÚ. ÇÓÌË ¥ π ÒÚ‡ÌÓ‚ËÏ ı·ÚÓÏ ÍÓÊÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ-ÏÓ‚Ë, Û flÍÓÏÛ ÏË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÊË‚ÂÏÓ (3). ÉÓ‰¥ ˘Â ‡Á ̇„‡‰Û‚‡ÚË, ˘Ó ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ҇Ϡ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl, ‰Â Óθ ÒÎÓ‚‡ ·Û‰Â ·¥Î¸¯Ó˛, Ì¥Ê ·Û‰¸-ÍÓÎË ÔÂ‰ ÚËÏ. é‰Ì‡Í, flÍÓ„Ó ÒÎÓ‚‡, flÍÓª ÏÓ‚Ë – ÛÒ¥ ‚ÓÌË ¥ÁÌ¥ ¥ ‚Ò¥ Û̥͇θ̥. ë¸Ó„Ӊ̥ Û Ò‚¥Ú¥ ¥ÒÌÛπ ·ÎËÁ¸ÍÓ 6000 ÏÓ‚. èÓÎÓ‚Ë̇ Á ÌËı ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ Û çÓ‚¥È ¢‚¥Ìª. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ β‰ÒÚ‚‡ ÓÁÏÓ‚Îflπ Á‡Î‰‚ ԒflÚ¸ÏË-¯¥Òڸχ ÏÓ‚‡ÏË. é‰Ì‡Í, ÚËÏ Ì ÏÂ̯Â, β‰ÒÚ‚Ó ÊË‚Â Û 6000 ÏÓ‚ÓÒ‚¥Ú¥‚. ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ˆËı Ò‚¥Ú¥‚ ̇ ̇¯Ëı Ó˜‡ı ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌÓ ÁÏÂ̯ÛπÚ¸Òfl. Ä ÚÓÏÛ ÁÏÂ̯ÛπÚ¸Òfl ¥ ‡‡Π·ÛÚÚfl, ‚ flÍÓÏÛ Ï¯͇π β‰ÒÚ‚Ó. Ⴂ‡ÈÌÓ, ÏÓ‚Ë Á‡‚Ê‰Ë ÔÓÏË‡ÎË. ã˯ ‰ÂflÍ¥ Á ÌËı, flÍ-ÓÚ ·‡ÒÍҸ͇, π„ËÔÂÚҸ͇, ÍËÚ‡ÈҸ͇, „ˆ¸Í‡, „·ÂÈҸ͇, ·ÚË̇, Ò‡ÌÒÍËÚ ¥ ڇϥθҸ͇ ÊËÎË ·¥Î¸¯Â 2000 ÓÍ¥‚. ÄΠ¯‚ˉͥÒÚ¸ ÁÌËÍÌÂÌÌfl ÏÓ‚ ÁÓÒÚ‡π ¥ Òfl„ÌÛ· ÔÓ͇ÁÌË͇ – 10 ÏÓ‚ ̇ ¥Í. ì ̇ÒÚÛÔÌÓÏÛ ÒÚÓ¥˜˜¥ ÁÌËÍÌ 50-90% ÏÓ‚, flÍ¥ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Ò¸Ó„Ó‰-


ıÓ‰¥, ÚÓÏÛ ˘Ó Ò‡ÏÂ Ú‡Í ·ÛÎÓ Ô¥‰Í·‰ÂÌÓ ·‡„‡ÚÓ Ô‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍËı ·ÓÏ· ÔÓÚË ¥Á‡ªÎ¸Ò¸ÍËı ˆË‚¥Î¸ÌËı ϯ͇̈¥‚. ßÁ‡ªÎ¸ÚflÌË ÚÂÔÂ Ú‡Í Ì‡ÚÂÌÓ‚‡Ì¥ Á‡ıˢ‡ÚËÒfl ‚¥‰ ˆ¸Ó„Ó, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚Ë Á‡Î˯ËÚ ԇÍÛÌÓÍ Ì‡ ı‚ËÎËÌÛ, ‚¥‰‡ÁÛ ·Û‰Â ‚ËÍÎË͇ÌÓ ÔÓÎ¥ˆ¥˛.] ü Á̇‚, ˘Ó Ì¥ıÚÓ Ì ‚Í‡‰Â ÏÓ„Ó ÔÓÚÙÂÎfl: ‚ ßÁ‡ªÎ¥ ÁÎÓ‰¥È Ì Ûı‡ÚËÏ ڇÍËÈ Ô‰ÏÂÚ, Á‡Î˯ÂÌËÈ Ì‡ Ô¥¯ÓıÓ‰¥. ÄΠfl ‚Ê Á‡Ô¥ÁÌË‚Òfl. ÑËÒÔÂÚ˜Â ÔÓÎ¥ˆ¥ª Ò͇Á‡‚ ÏÂÌ¥, ˘Ó ·Ë∂‡‰‡ ·ÓÏ·Û‚‡Î¸ÌËÍ¥‚ ÛÊ ÔÓ·Û‚‡Î‡ ̇ Ï¥Òˆ¥ ¥ «ÁÓ·Ë· Ò‚Ó˛ ÒÔ‡‚Û». äÓÎË fl Ô˪ı‡‚ ‰Ó ÔÓÎ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó ‚¥‰‰¥ÎÍÛ, ÏÂÌ¥ ‚Û˜ËÎË Ï¥È ˜Û‰Ó‚ËÈ ¯Í¥flÌËÈ ÔÓÚÙÂθ Á „‡ÌÂ̸ÍÓ˛ ‰¥Ó˜ÍÓ˛ ‚¥‰ ÍÛÎ¥, ˘Ó ÔÓıӉ˷ ÚÓ˜ÌÓ ÔÓ ˆÂÌÚÛ. ∏‰ËÌÓ˛ ¥˜˜˛, flÍÛ ‚Ó̇ ÔÓ¯ÍӉ˷, ·Û‚ Ï¥È ÔÓÚ‡ÚË‚ÌËÈ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ. å¥È Genius OP9300 ÔËÈÌfl‚ ̇ Ò· ÔflÏËÈ Û‰‡: ÛÒ ÏÓπ ÊËÚÚfl ·ÛÎÓ ‚ ˆ¥È ¯ÚÛˆ¥, ¥ fl Ì¥ÍÓÎË Ì Ó·Ë‚ Á‡Ô‡ÒÌÓ„Ó ‚‡¥‡ÌÚÛ. ü Ò͇Á‡‚ ÔÓÎ¥ˆ¥ª, ˘Ó ÔÓ˜Û‚‡˛Òfl ÒÚ‡¯ÂÌÌÓ ÔËÍÓ Á‡ Á‡‚‰‡ÌËÈ ÏÌÓ˛ ÍÎÓÔ¥Ú, ‡ ‚ÓÌË Ò͇Á‡ÎË: «ç ͇Ú‡ÈÚ Ò·Â, ˆÂ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚËÒfl Á ÍÓÊÌËÏ». íËÊÌflÏË fl ıӉ˂ ÔÓ ÚÂËÚÓ¥ª ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ Á¥ Ò‚ÓªÏ ÔÓ‰Á˛‡‚ÎÂÌËÏ ÔÓÚÙÂÎÂÏ, ˘Ó· ̇„‡‰Û‚‡ÚË ÒÓ·¥ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÒÎ¥‰ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÁÛÔËÌflÚËÒfl ¥ ‰ÛχÚË. ťθ¯¥ÒÚ¸ ÏÓªı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ÏẨÊÏÂÌÚÛ ÒÎÛʇڸ ‚ ¥Á‡ªÎ¸Ò¸Í¥È ‡Ï¥ª, ¥ ÍÓÎË Ú¥Î¸ÍË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

34

Ì¥. óË ‚‡ÚÓ Ì‡‰Ï¥Û ÔÂÂÈχÚËÒfl ÚËÏ, ˘Ó ÔÓÏÛÚ¸ 3000 ÏÓ‚Ó-Ò‚¥Ú¥‚ çÓ‚Óª ¢‚¥Ìª? Ä ÏÓÊÂ, Ú‡ÍË ‚‡ÚÓ? á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, β‰ÒÚ‚Ó ÓÁ·Û‰Ó‚Ûπ ̇ÈÛÊË‚‡Ì¥¯¥ ÏÓ‚Ë, ‰Ó·Û‰Ó‚Ûπ ‰Ó ÒÂχÌÚ˘ÌËı ··¥ËÌÚ¥‚ ˆËı ÏÓ‚ ‰Â‰‡Î¥ ÌÓ‚¥ È ÌÓ‚¥ „‡ÎÂª Ú‡ ÔÂÂıÓ‰Ë. ßÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ‚Ë·Ûı ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ÔËÒÍÓË‚ ÔÓˆÂÒË Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÏÓ‚ÌËı ÙÓÏ. é‰Ì‡Í, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÏË Á‡Ì‰·ÛπÏÓ Ì Î˯ ‡Ì٥·‰Ë Á̇˜Â̸ Û ¥‰Í¥ÒÌËı Ú‡ χÎÓ‚ÊË‚‡ÌËı ÏÓ‚‡ı, ‡ÎÂ È ˆ¥Î¥ ÏÓ‚Ë-Ò‚¥ÚË. ÇÊ ҸӄӉ̥ ÏÓ‚‡, ‚¥‰ÒÛÚÌfl ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥, – ˆÂ ÏÓ‚‡, fl͇ ·¥Î¸¯Â Ì ¥ÒÌÛπ Û ÏÓ‰ÂÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ã˛‰Ë, ÍÓÎ˯̥ ˜Ë ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ ÌÓÒ¥ª ˆËı ÏÓ‚, ÊË‚ÛÚ¸ ¥ ‰‡Î¥, Ӊ̇Í, Û Ò‚¥Ú¥ ¥Ì¯Óª ÏÓ‚Ë, Û Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ÔÓ-¥Ì‡Í¯ÓÏÛ ‚·¯ÚÓ‚‡ÌÓÏÛ, Á ¥Ì¯ËÏ Á‡Ô‡ıÓÏ Ú‡ ÍÓθÓÓÏ ÏÓ‚Ó-Ò‚¥Ú¥. å‡ÎÓ ÚÓ„Ó, ڇͥ ÔÓÁÂÎ¥ÚË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ϯ͇˛Ú¸ Ì ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ˆ¥ÎÓ„Ó Î‡·¥ËÌÚÛ ÌÓ‚Óª ÏÓ‚Ë, ‡ ڥθÍË ÒÍ‡˛ – Û ÔÓÁÂÎ¥ÚÒ¸ÍËı Ò¥Ìflı, Ó·ÏÂÊÂÌËı ‰‚Óχ-Ú¸Óχ ÚËÒfl˜‡ÏË ÒÎ¥‚, Û ÒÂχÌÚ˘ÌËı ÁÎˉÌflı Ô¥‰ÊËÌ-¥Ì∂Î¥¯Û ˜Ë ÒÓ‚’πÚ‡¯ËÌÛ/ÒÓ‚ÍÓ‚Óª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ˘Ó ÒÚ‡ÌÂÚ¸Òfl, ÍÓÎË ÏË ÔÂÂȉÂÏÓ Ì‡ ÛÚËÎ¥Ú‡ÌÓ Á̥ۘ¯Û ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÛ, ˜Ë ÚÂ, Û ˘Ó ‚Ó̇ Ú‡ÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥ª ‰Ó ÔÓÚ· ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª?

‚ÓÌË ·‡˜ËÎË ÚÓÈ ÔÓÚÙÂθ ¥ ÚÛ ‰¥ÍÛ ‚¥‰ ÍÛÎ¥, Ó‰‡ÁÛ Á‡ıÓ‰ËÎËÒfl ÒÏ¥ıÓÏ, ·Ó ‚ÓÌË ÔÓÒÚÓ Á̇ÎË, ˘Ó ÒÚ‡ÎÓÒfl». äÓÎË Ç¥ÍÚÓ Á‡Í¥Ì˜Û‚‡‚ Ò‚Ó˛ ÓÁÔÓ‚¥‰¸, ‚¥Ì Ò͇Á‡‚: «ÑÓ ˜¥, ‚˯ÎË ÏÂÌ¥ Ò‚Ó˛ ÂÎÂÍÚÓÌÌÛ ‡‰ÂÒÛ. åÂÌ¥ Ú·‡ Á‡‚ÂÒÚË ÌÓ‚Û ÍÌËʘÍÛ Á ‡‰ÂÒ‡ÏË». èÂÂÍ·· ɇÎË̇ è‡ÒÚÛ¯ÛÍ èËÏ¥ÚÍË ÔÂÂÍ·‰‡˜‡ 1

íÂÏ¥ÌË upload i download ̇ÎÂʇڸ ‰Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓª ÒÙÂË, ÁÓÍÂχ, ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚ÓÌË π ‡Î˛Á¥π˛ ̇ ÒÚfl„‡ÌÌfl-Á‡‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÌfl Á ßÌÚÂÌÂÚÛ ÔÓ„‡Ï – download, Ú‡ ̇ Á‚ÓÓÚÌ¥È ÔÓˆÂÒ ‚¥‰Ô‡‚ÎÂÌÌfl-‚Ë‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÌfl ÔÓ„‡Ï Á¥ Ò‚Ó„Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂ‡ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ – upload. 2 Integrated Markets – ÒÔˆ¥‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ ‚ÂÎËÍ¥ Í‡ÏÌˈ¥, Û flÍËı ÏÓÊ̇ Ôˉ·‡ÚË ‚Ò¥ ÚÓ‚‡Ë, Ó·’π‰Ì‡Ì¥ Á‡ Ï¥ÒˆÂÏ ˜Ë ÒÔÓÒÓ·ÓÏ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl. ç‡Ô., Û Ú‡Í¥È Í‡ÏÌˈ¥ ÏÓÊ̇ Ôˉ·‡ÚË ‚Ò¥ ÚÓ‚‡Ë ‰Îfl ÔÓ¯ËÚÚfl: Ú͇ÌËÌË, ÌËÚÍË, Á‡Ô˜‡ÒÚËÌË ‰Ó ¯‚ÂÈÌËı χ¯ËÌ, ÊÛ̇ÎË Á ‚ËÍ¥È͇ÏË Ú‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ÏË ÍÓÎÂ͈¥flÏË ÏÓ‰ ÚÓ˘Ó. 3 ë·ÚÓ ¥ÌÚÂÌÂÚ-ÚÂıÌÓÎÓ„¥È. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

燂ÏËÒÌËÈ ˜Ë ÌÂ̇‚ÏËÒÌËÈ «Î¥Ì∂‚ÓÒÛªˆË‰» π Ó‰ÌËÏ ¥Á ̇ÈÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Ëı Á̇fl‰¸ ÂÚÌӈˉÛ, ‰ÂÍÛθÚÛ‡ˆ¥ª ̇Ó‰¥‚ Ú‡ ªı̸Ӫ Í·Ò˘ÌÓª ˜Ë ÂÎÂÍÚÓÌÌÓª ÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª. ÑÛÊ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ˆÂÈ ÏÂÚÓ‰ ҸӄӉ̥ Á‡ÒÚÓÒÓ‚ÛπÚ¸Òfl ‚ ÌÂ̇˜Â · ÚÓ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥È, é‰Ì‡Í, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ ÓÁ˜‡‚ÎÂÌ¥È ìÍ‡ªÌ¥. á¯ÚÓ˛, ̇‚¥Ú¸ î‡Ìˆ¥ª ‰Ó‚ÂÎÓÒ¸ ̇ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜ÓÏÛ ¥‚Ì¥ Á‡ıˢ‡ÚË Ò‚Ó˛ ÏÓ‚Û ‚¥‰ χÒÓ‚‡ÌÓª ‡Ú‡ÍË ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª, ‡ ‡‰¯Â «‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª» Ï��‚Ë. ç‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÔÓ·ÎÂχ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë. ë¸Ó„Ӊ̥ ˆÂ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ÏÓ‚‡. ç² ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ÔÓ‚Ò˛‰Ë. ÇÓ̇ ̇ȷ¥Î¸¯ ÓÁ·Û‰Ó‚‡Ì‡ Ú‡ ÓÁ·Û‰Ó‚‡Ì‡-‰Îfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ. ã˛‰Ë flÍ Ô‡‚ËÎÓ ‚ÊË‚‡˛Ú¸ ̇ÈÍÓËÒÌ¥¯¥ ÏÓ‚Ë, ‚ ÚÓÏÛ ¥ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÛ. í‡ ˜ÂÂÁ ͥθ͇ ÔÓÍÓΥ̸ ‚Ó̇ ÁÌˢÛπ ‚Ò¥ ¥Ì¯¥. Ⴂ‡ÈÌÓ, Ì¥ıÚÓ Ì ̇҇‰ÊÛπ ÒËÎÓÏ¥ˆ¸ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, ÌÂχπ Ì¥flÍÓª ‡Ì„ÎÓ-Ò‡ÍÒÓÌÒ¸ÍÓª ÁÏÓ‚Ë. åӂ̇ ‚¥È̇ ȉ «Á‡ Á‡ÏÓ‚˜Û‚‡ÌÌflÏ» – Ì ıӘ¯, ÚÓ Á‡Î˯‡ÈÒfl ÔÓÁ‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏË ÔÓˆÂÒ‡ÏË. í‡ Ì ‚ÒÂ Ú‡Í ÔÓÒÚÓ ¥ Á ÏÓ‚‡ÏË, flÍ¥ χ˛Ú¸ ·‡„‡ÚÓ ÏÓ‚ˆ¥‚, ¥ ̇˜Â·ÚÓ ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á‡ÔÓÎÓÌËÚË Ô¥‚Ò‚¥ÚÛ. í‡Í¥ ÏÓ‚Ë Ï‡˛Ú¸ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ÓÁÔ‡‰Û. í‡ Ê ‡Ì„Î¥ÈҸ͇ ‚Ê ÓÁ-


4

ÅÛÚÚfl 4,8–10. íÓÏ‡Ò î¥‰Ï‡Ì, ˆËÚÛ˛˜Ë ë‚. èËÒ¸ÏÓ ¥ ‰ÓÚËÏÛ˛˜ËÒ¸ ˛‰ÂÈÒ¸ÍÓª Ú‡ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, Ì ÔÓ‰‡π ‚ ·¥·Î¥ÈÌÓÏÛ ÚÂÍÒÚ¥ Ú. Á‚. «‰Â‚ÚÂÓ͇ÌÓÌ¥˜ÌËı» Ï¥Òˆ¸, Ò·ÚÓ ÒÎ¥‚ (¥ÌÍÓÎË Ì‡‚¥Ú¸ ÛË‚Í¥‚ ¥ ˆ¥ÎËı ÍÌË„), ˘Ó ªı ˛‰Âª ¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚË Ì ‚ËÁ̇˛Ú¸ ͇ÌÓÌ¥˜ÌËÏË Á Ô˘ËÌË ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË ‰‡ÌËı ÒÎ¥‚ Û è‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍÓÏÛ ä‡ÌÓÌ¥ ë‚. èËҸχ. áÓÍÂχ ˆÂ ÒÎÓ‚‡, ˘Ó ªı Ò͇Á‡‚ ä‡ªÌ ‰Ó Ä‚ÂÎfl ÔÂ‰ Û·Ë‚ÒÚ‚ÓÏ. ì ëÂÔÚÛ‡„¥ÌÚ¥, „ˆ¸ÍÓÏÛ ÂÎΥ̥ÒÚ˘ÌÓÏÛ ÔÂÂÍ·‰¥ Ò‚. ÍÌË„, flÍËÈ ∂ÛÌÚÛ‚‡‚Òfl, ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ̇ ¥Ì¯ÓÏÛ, Ì è‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍÓÏÛ ÓË∂¥Ì‡Î¥, π 䇪ÌÓ‚¥ ÒÎÓ‚‡: «ïÓ‰¥ÏÓ-ÌÓ ‚ ÔÓλ. 6 ÅÂ¯¥Ú ꇷ·‡ – ‡·ËÌ¥˜ÌËÈ ÍÓÏÂÌÚ‡ ̇ ÍÌË„Û ÅÛÚÚfl, fl͇ ‚ π‚ÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÓË∂¥Ì‡Î¥, flÍ ¥ ‚Ò¥ ¥Ì¯¥ ÍÌË„Ë ë‚. èËҸχ, ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl Á‡ Ò‚ÓªÏË ÔÂ¯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË («ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ»). Ⴂ̥ ‰Îfl Ì‡Ò Ì‡Á‚Ë ÍÌË„ Å¥·Î¥ª – ‚ËÚ‚¥ ÂÎΥ̥ÒÚ˘ÌËı ÔÂÂÍ·‰‡˜¥‚ ªª ̇ „ˆ¸ÍÛ ÏÓ‚Û. 7 Slam dunk – Û ·‡ÒÍÂÚ·ÓÎ¥: ‚ÍËÌÂÌÌfl Ï’fl˜‡ Û ÍÓ¯ËÍ Ô¥‰ ˜‡Ò ÒÚ˷͇, ÍÓÎË „‡‚ˆ¸ ÔÂ·ۂ‡π ̇‰ ÍÓ¯ËÍÓÏ. 8 òÓ‚¥Ì¥ÒÚ˘ÌËÈ. 9 ì ÊÓ‚ÚÌ¥ 2000 ÓÍÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ß̉¥ª ÔÂÂÒÚÛÔËÎÓ ÔÓ¥„ ϥθfl‰Û. 10 «ÉÎË·ÓÍ ÉÓÎÓ» (Deep Throat) – ÔÒ‚‰Ó Ú‡πÏÌÓ„Ó ‡∂ÂÌÚ‡, 5

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ô‡‰‡πÚ¸Òfl ̇ ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍËÈ, ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ Ú‡ ¥Ì¯¥ ˜Û‰Â̇ˆ¸Í¥ ‚‡¥‡ÌÚË. èË ‡∂ÂÒ¥ª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÏÓ‚Ë Ï¥ÒˆÂ‚¥ ÏÓ‚Ë ªı ÍÂÓÎ¥ÁÛ˛Ú¸, flÍ Ò͇ʥÏÓ ÒÚ‡ÎÓÒfl ‚ ìÍ‡ªÌ¥ Á ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ‡ ̇ üχȈ¥ Á ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛. è˘ÓÏÛ, ¯‚ˉͥÒÚ¸ ÓÁÔ‡‰Û ÚËÏ ‚ˢ‡, ˜ËÏ ·¥Î¸¯¥ ÚÂÂÌË ˆfl ÏÓ‚‡ ÓıÓÔβπ. ñ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË Ô‚ÌÓ˛ ÌÂÔÂ‰·‡˜Û‚‡ÌÓ˛ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª. ÑàÇÖêëàîßäÄñßü CONTRA ìçßîßäÄñßü

ÇËÍÎËÍ¥‚ ÔÂ‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ, Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÈÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ú‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, Ì ÁÏÂ̯ËÚ¸Òfl, flÍ˘Ó Ì ̇‚Ô‡ÍË. èÂ·ۂ‡˛˜Ë ̇ ÔÓÓÁ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, χπÏÓ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË, ˘Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, ÔÂÂÔ·‚ÎÂÌÌfl β‰ÒÚ‚‡ Û Ó‰Ì ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ ˆ¥Î ÏÓÊ ·ÛÚË flÍ Ô‚ÌÓ˛ ÔÂ‚‡„Ó˛, Ú‡Í ¥ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ˛ Á‡„ÓÁÓ˛. ç‡ÒÔ‡‚‰¥, flÍ˘Ó ÔÓÏËÌÛÚË ÔÓÒÚ‡ˆ¸Í¥ ÔÓÎ¥ÚË͇ÌҸͥ ‚Ë„Ó‰Ë flÍÓ„Ó-Ì·ۉ¸ ˜ËÌÌÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ˜Ë ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÛÚ‚ÓÂÌÌfl – ëòÄ ˜Ë Öë – ÏÓ‚‡ ȉ ‚ÒÂ Ê ÔÓ Ô‚ÌÛ „ÓÏÓ„ÂÌ¥Á‡ˆ¥˛ β‰ÒÚ‚‡ Û ˆ¥ÎÓÏÛ, ÔÓ ÁÌÂÒÂÌÌfl Á‡Ò‡‰Ì˘Ӫ Á‡ıËÒÌÓª ÈÓ„Ó ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥ª ̇ ¥ÁÌËı ¥‚Ìflı, ˘Ó ÏÓÊ ÈÓ„Ó Á·¥‰ÌËÚË, Á‡¯ÍÓ‰ËÚË ÈÓÏÛ, ÁÓ·ËÚË ÈÓ„Ó ÏÂ̯ Á‡ıˢÂÌËÏ. óË, ÏÓÊÂ, ÒÔÓ·Û‚‡ÚË Á·Â„-

Á‚’flÁ‡ÌÓ„Ó Á ÇÓÚÂ∂ÂÈÚÒ¸ÍËÏ Ò͇̉‡ÎÓÏ; ÒÔ‡‚ÊÌπ ¥Ï’fl ÈÓ„Ó ‰ÓÌËÌ¥ Ì‚¥‰ÓÏÂ. 11 Ç¥ÈÒ¸ÍÓ‚Â ÔÒ‚‰Ó; î‡Úı – Ò‚fl˘ÂÌ̇ ‚¥È̇ ÏÛÒÛθχÌ. 12 ÑÊÂÒÒ¥ ÑÊÂÈÏÒ (1847–1882) – ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÁÎÓ˜Ë̈¸, ‚‡Ú‡„ ·‡Ì‰Ë, ˘Ó „‡·Û‚‡Î‡ ÔÓÚfl„Ë ¥ ·‡ÌÍË, ‚·ËÚËÈ ‰‚Óχ Ò‚ÓªÏË ÒԥθÌË͇ÏË; å‡ÈÍÎ å¥ÎÍÂÌ (̇. 1946) – ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÏÛθÚËϥθÈÓÌÂ ¥ ٥·ÌÚÓÔ, Á‡ÒÌÓ‚ÌËÍ, ÁÓÍÂχ, ÄÒÓˆ¥‡ˆ¥ª Î¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ‡ÍÛ ÔÓÒÚ‡ÚË.

î‡∂ÏÂÌÚ Á ÍÌË„Ë í.î¥‰Ï‡Ì‡ «ãÂÍÒÛÒ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚ӻ, ÔÂÂÍ·‰ flÍÓª ·Û‰Â ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡ÌËÈ «∫» Û 2001 Óˆ¥

35

ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚË ˆ˛ ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸? Ä ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ – ˜Ë ÏÓÊ̇ ‰Ó·ËÚËÒfl ÏÓÌÓÎ¥ÚÌÓÒÚË, ¥ ˜Ë ÏÓÊ̇ Á·Â„ÚË ¥ÁÌÓχ̥ÚÚfl? Ⴂ‡ÈÌÓ, ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÂ, ‰ÛıÓ‚ÌÂ, ÍÛθÚÛÌ ÓÁχªÚÚfl β‰ÒÚ‚‡ π ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ˛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛ Ú‡ Ô‚ÌÓ˛ ∂‡‡ÌÚ¥π˛ ·ÂÁÔÂÍË, flÍÛ ‚ÓÌÓ ‚ËÓ·ËÎÓ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÚËÒfl˜ÓÎ¥Ú¸ Ò‚Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, ¥ ÚÓÏÛ ªª ‚‡ÚÓ ÔÓ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Á·Â„ÚË. í‡ÍÓ˛ Ê ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛ Ú‡ ÂÒÛÒÓÏ ·ÂÁÔÂÍË π ¥ ‡ÒÓ‚Â ÓÁχªÚÚfl β‰ÒÚ‚‡, ¥ ÈÓ„Ó ÚÂÊ ÒÎ¥‰ Á·Â¥„‡ÚË, flÍ ¥ ‚Ò ÓÁχªÚÚfl ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı ‚ˉ¥‚ ̇ ÁÂÏÎ¥. íÓÏÛ Ó‰Ì¥π˛ Á ̇ȥÒÚÓÚÌ¥¯Ëı Ì·ÂÁÔÂÍ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª π ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÔË̈ËÔÓ‚‡ Û̥٥͇ˆ¥fl, fl͇, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ (̇ ‰‡ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌ¥ÍË), ÌÂ̇˜Â ÔÓ΄¯Ûπ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥˛ ˜Ë ÍÂÛ‚‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛, Ӊ̇Í, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÔÓÁ·‡‚Ë‚¯Ë β‰ÒÚ‚Ó ‡‚ÚÓÌÓÏÌÓÒÚË ÈÓ„Ó ÒÍ·‰Ó‚Ëı Ú‡ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓÒÚË, Ó·ËÚ¸ ‚Ò˛ ÒËÒÚÂÏÛ ‰ÛÊ ‚‡ÁÎË‚Ó˛ ‰Ó ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û Á‡„ÓÁ. üÍ ÔÓ͇Á‡‚ ‰ÓÒ‚¥‰, IBM-¥‚Ҹ͇ Û̥٥͇ˆ¥fl Á‡ ÛÏÓ‚Ë ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ßÌÚÂÌÂÚÛ Ó·ËÚ¸ ‚Ò˛ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÛ ÏÂÂÊÛ Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÁÎË‚Ó˛ flÍ Ì‡ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ‚¥ÛÒË, flÍ¥ Á‡ÔÛÒ͇˛Ú¸ Û Ìª ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û „‡ÍÂË, Ú‡Í ¥ ̇ ‚¥ÛÒË, flÍ¥ ÒÔÓÌÚ‡ÌÌÓ ÔÓÓ‰ÊÛπ ҇χ Ò¥Ú͇.


∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÙÂÌÒËÒ ·ÂÁÍÓ̘̇ ÙÛÍÛflχ © î.îÛÍÛflχ, 2000

îêÖçëàë îìäìüåÄ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

36

ÄΠÚÓ‰¥ ÒÎ¥‰ ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ Ô¥‰¥ÈÚË ¥ ‰Ó Ò‡ÏÓ„Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ. é‰ÌËÏ Á ÔË̈ËÔ¥‚ ÈÓ„Ó ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl (‰Ó Ú¥πª Ï¥Ë, ÔÓÍË Î˛‰Ë̇ ÒÔÓÏÓÊ̇ ÍÂÛ‚‡ÚË ˆËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ) χπ ÒÚ‡ÚË Á‡Ò‡‰Ì˘‡ ‚ËÏÓ„‡ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚË Î˛‰ÒÚ‚‡ Û ‚Ò¥ı ÒÂÌÒ‡ı. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ì ÏÓÊ ӷÏÂÊËÚËÒfl ڥθÍË ‰Ó ÛÚËÎ¥Ú‡ÌÓª (̇ ‰‡ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÚÂıÌ¥ÍË) Û̥٥͇ˆ¥ª. é‰ÌËÏ Á ÏÓÊÎË‚Ëı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, Á‡‚‰flÍË ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ ÚÂıÌ¥ÍË, ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ¥ ÚÂıÌ¥˜Ì‡ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Á·ÂÂÊÂÌÌfl, ‡ ÚÓ È ÓÁ‚ËÚÍÛ ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚË Î˛‰ÒÚ‚‡ Û ‚Ò¥ı ÒÂÌÒ‡ı – ‚¥‰ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ‰Ó ÏÓ‚ÌÓ„Ó. ñ Î˯ ̇ ҸӄӉ̥ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ ÏÓÊÎË‚Ó Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÓ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡ÚË ‚ËÍβ˜ÌÓ IBM-ÒÛÏ¥ÒÌÛ Ú‡ ‡Ì„ÎÓÏÓ‚ÌÛ ‚ÂÒ¥˛ Microsoft Word’‡. чÎÂ͇ ÔÂÒÔÂÍÚË‚‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÏÓÊ ÔÓÓ‰ËÚË ¯‡ÌÒË ‰Îfl ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥ª ÚÂıÌ¥ÍË ˜Ë ÚÂıÌ¥Í flÍ Á‡ÒÓ·Û ÓÁ¯ËÂÌÌfl ªı̸Ӫ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË. Ä ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, – ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ Û ‚Ò¥ı ÈÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚ‡ı, Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ flÍ Á‡ÒÓ·Û ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÈÓ„Ó ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË. ß̯‡ ÒÔ‡‚‡, ˘Ó Û ÌËÁˆ¥ ÒÛ˜‡ÒÌËı ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÚÂÓ¥È (ÔÓÍË ˘Ó Ì Ô·̥‚) ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÂÔÂÒË‚Ì Á·ÂÂÊÂÌÌfl ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚË Î˛‰ÒÚ‚‡ (̇˜Â·ÚÓ

Десять рокiв тому я написав, що ми дiйшли до кiнця iсторiї. Вiдтодi не трапилося нiчого такого, що могло б змiнити мої переконання. ¢лобалiзацiя? Власне вона найбiльше сприяє розвитковi лiберальної демократiї. На мою думку, iснує така рiч, як полiтичний поступ – еволюцiя урядових установ i економiк. Однак метою цiєї еволюцiї є не соцiалiзм, як це здавалося марксистам, а лiберальна демократiя i капiталiстична ринкова економiка. Неминучим наслiдком реформування iнститутiв лiберальної демократiї стане значне покращення становища. Саме це я мав на гадцi, коли писав про кiнець iсторiї. Сучасним виявом руху iсторiї є ¶лобалiзацiя. Свiт iнте¶рується завдяки розвитковi технологiї, торгiвлi й iнвестицiям, завдяки обмiну думками, який стимулює економiчне зростання i створює пiдвалини для поширення демократiї. Там, де розвивається економiка, неминуче поширюється демократiя. Саме цей рiзновид прогресу – єдиний, який створює шанс розвитку для бiднiших країн. У останнiх своїх книгах я мiркував над основами культури як чинником, що творить сучасну демократiю, адже добре вiдомо, як творити формальнi установи, писати конституцiї й закони про вибори, творити систему судочинства i елементи ринкової економiки. Значно гiрше ми h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏ Ú.Á‚. «ÁÓÎÓÚËÈ Ï¥Î¸fl‰» (4), flÍËÈ ÒÍ·‰‡ÚËÏ π‰ËÌ ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÓ‚‡Ì ˆ¥ÎÂ, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ¯ڇ β‰ÒÚ‚‡ ÔÂ·ۂ‡ÚËÏ ÔÓÒÚÓ ÔÓÁ‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÏ ÍÓÌÚÂÍÒÚÓÏ). é‰Ì‡Í, ڇ͇ ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ Ì π Ú¥π˛ ÔËÓ‰ÌÓ˛, fl͇ ÒÍ··Òfl Û ÔÓˆÂÒ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰ÒÚ‚‡ ¥ flÍÛ ‚‡ÚÓ Ú‡ ÒÎ¥‰ Á·Â¥„‡ÚË, ‡ ÏÓÊÎË‚Ó Ì‡‚¥Ú¸ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË. ÇÓ̇ ·Û‰Â Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÔËÏÛÒÓ‚Ó˛ – ‚Ê ҸӄӉ̥ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˛Ú¸Òfl Ô‚̥ ÔÓˆÂÒË ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ Ò‡ÏÂ Û ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ. LJÊÂÎÂÏ, flÍËÈ ‰ÓÔÓχ„‡π ÔÓ‚Ó‰ËÚË Ú‡ÍÛ ÂÔÂÒË‚ÌÛ ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥˛, π ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌfl ÚÂıÌÓÎÓ„¥π˛, ÚÂıÌ¥ÍÓ˛, ÔÓÎ¥Ú˘Ì ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl. íÖïçßäÄ üä éëçéÇÄ ëìóÄëçé∫ ¢ãéÅÄãßáÄñß∫

ÅÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ˛ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛, fl͇ ÛÏÓÊÎË‚Ë· ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ÒÚ‡‚ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÚÂıÌ¥ÍË Û Ì‡È¯Ë¯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡. ë‡Ï ÚÂı̥͇ ‰‡π Á‡‡Á ÁÏÓ„Û, ÔÂÂȯӂ¯Ë ˜ÂÂÁ ‰‚¥ ÚÂıÌ¥˜Ì¥ ‚Óβˆ¥ª – ‡„‡ÌÛ Ú‡ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÛ, Òfl„ÌÛÚË ‰Ó ÚÂÚ¸Óª ÚÂıÌ¥˜ÌÓª ‚Óβˆ¥ª – ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª, fl͇ È ÔÓ‚ËÌ̇ Ó·’π‰Ì‡ÚË Î˛‰ÒÚ‚Ó Û ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı ÓÍ¥‚ ‚¥‰·Û‚Òfl Ï¥ÍÓÂÎÂÍÚÓÌÌËÈ ÔÂ‚ÓÓÚ – ÔÂÂı¥‰ ‰Ó ˆËÙÓ‚Ëı ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ‰Ó ω¥‡-‚Óβˆ¥ª, fl͇ Ì Ïӄ· Ì ÁÏ¥ÌËÚË ‡„„‡ÚÌËÈ ÒÚ‡Ì ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. èÓÏËÒÎÓ-


усвiдомлюємо, яким є культурний фундамент подiбних iнституцiй i як вони дiють. Ключем до справи є те, що я б назвав суспiльним капiталом. Суспiльний капiтал – це здатнiсть спiльноти до роботи в групах i органiзацiях, заснована на спiльнiй системi цiнностей. Суспiльний капiтал так само є пiдставою сучасної полiтики. Вiн iснує не в усiх країнах. Найкращий приклад – Европа. Добре дають собi раду такi країни, як Польща, Чехiя та Угорщина, що мали культурне запiлля, яке дозволило їм побудувати громадянське суспiльство. Демократичнi iнституцiї потребують постiйної пiдтримки з боку культури, суспiльних вартостей. Тимчасом навiть дуже розвиненi економiки недооцiнюють значення моральних вартостей, якi є основою суспiльної солiдарности. «Великий шок» – моя остання книжка, де розповiдається про те, що трапилося iз суспiльним капiталом у США та iнших розвинених країнах, якi перейшли з iндустрiальної епохи в iнформацiйну. У перiод вiд 60-х до 90-х рокiв стрiмко зрiс показник злочинности, традицiйна родина розпалася (у США одна дитина з трьох виховується у неповнiй родинi), зрештою, зменшився рiвень суспiльної довiри. Усе це, на мою думку, спричинене прогресуючим h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚ËÈ, ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏ Ì‡ Ó˜‡ı ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Û ˆËÙÓ‚ËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏ. éÔÂ‡ˆ¥ª ̇ ËÌÍÛ ÒÚ‡˛Ú¸ ÏËÚÚπ‚ËÏË Á‡‚‰flÍË ßÌÚÂÌÂÚÛ; ‚ÓÌË ‰ÂχÚÂ¥‡Î¥ÁÛ˛Ú¸Òfl, ÓÒͥθÍË Ûı‡˛Ú¸Òfl Ì ÂÒÛÒË Ú‡ ‡Íˆ¥ª, ‡, ˆËÙÓ‚‡ ¥ÌÙÓχˆ¥fl, ÓÁÓÒÂ‰ÊÛ˛Ú¸Òfl – Ì ÔÓÚ¥·Ì¥ ÒÚ‡˛Ú¸ ·¥Ê¥ ˜Ë ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ ˆÂÌÚË; ËÌÓÍ ÒÚ‡π ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ. ÇÊ ҸӄӉ̥ ßÌÚÂÌÂÚÓÏ ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ·ÎËÁ¸ÍÓ 200 ϥθÈÓÌ¥‚ ÓÒ¥·, Á ÌËı Î˯ 0,4% ‚Ò¥ı ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚ ϯ͇π, Ò͇ʥÏÓ, Û ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥/ëçÑ, ıÓ˜‡ ˆ¥ ÚÂÂÌË Á‡ÒÂÎfl˛Ú¸ 5,8% ̇ÒÂÎÂÌÌfl áÂÏÎ¥, ÚÓ‰¥ flÍ Û ëòÄ Ì‡Î¥˜ÛπÚ¸Òfl 26,3% ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚, ıÓ˜‡ Ú‡Ï Ï¯͇π 4,7% ̇ÒÂÎÂÌÌfl (5). ô ÔÓÏÓ‚ËÒÚ¥¯Ó˛ π ˆfl ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥fl Û è¥‚‰ÂÌÌ¥È ÄÁ¥ª, ‰Â ϯ͇π 23,5% ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÚÓ‰¥ flÍ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚ ßÌÚÂÌÂÚÛ Ú‡Ï Ú¥Î¸ÍË 0,04%. ñ ҂¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ¥ÁÍÛ ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥˛ Ò‚¥ÚÛ Ú‡ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl Ô¥‚Ë Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ˜‡ÒÚË̇ÏË ÁÂÏÎ¥, ‡ ÚËÏ Ò‡ÏËÏ Ô¥‰Ú‚Â‰ÊÛπ ÚÂÓ¥ª ÔÓ‰¥ÎÛ Ò‚¥ÚÛ Ì‡ «ÁÓÎÓÚËÈ Ï¥Î¸fl‰» ¥ ¯ÚÛ. é‰Ì‡Í, ˜ËÏ π ˆfl ÚÂı̥͇, ¥ ˜Ë Á‡‚Ê‰Ë Î˛‰Ë̇ ҇ϠÁ ªª ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÍÓÏÛÌ¥ÍÛ‚‡Î‡ ¥Á Ò‚¥ÚÓÏ? á‡‡Á ÚÂı̥͇ ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl Û Á̇fl‰‰fl ̇ÒËθÒÚ‚‡ Ì ڥθÍË ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl, ‡ÎÂ È ˘Ó‰Ó β‰ËÌË. íÂı̥͇ ̇ÒËθÌÓ ÁÏ¥Ì˛π Ò‚¥Ú, ‚Ó̇ ‡∂ÂÒË‚ÌÓ ‚ Ì¸Ó„Ó ‚ıÓ‰ËÚ¸, ˘Ó·

iндивiдуалiзмом, який пришвидшується завдяки розвитковi iнформацiйних технiк. Якщо йдеться про майбутнє, то я – оптимiст. Консерватори твердять, що єдинi джерела суспiльного капiталу – це релiгiя й iсторичнi традицiї; а вiдтак, якщо ми «розтринькаємо» цей капiтал, то не зможемо його вiдновити. Я з таким поглядом не погоджуюся. Існує чимало джерел суспiльного капiталу, починаючи вiд сучасної освiти. Люди, як сказав Аристотель, – це суспiльнi тварини, вони прагнуть жити разом з iншими, подiляти спiльнi правила, цiнностi та принципи. Як би сучасна технологiя не послаблювала таких зв’язкiв, люди зумiють вiдродити їх у новiй формi. У США часто кажуть, що ми «розтринькуємо» суспiльний капiтал, оскiльки зникає чимало старих органiзацiй i товариств. Однак на їхнє мiсце приходить щось нове, скажiмо, Інтернет. Ришард Капушцiнський: Пан Фукуяма є прихильником ¶лобалiзацiї, активною рушiйною силою якої залишаються Сполученi Штати. В Европi i країнах третього свiту це явище зазнає гострої критики. І це зрозумiло, бо людям з бiдних країн нiчого продавати на вiльному ринку, не лише в галузi економiки, але й у галузi науки та культури. У середовищi сучасних полiтологiв живе пере-

37

ФРЕНСИС ФУКУЯМА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ БЕЗКОНЕЧНА

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÛÍ·ÒÚË ÈÓ„Ó Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚ¥ ¥Á ÒÓ·Ó˛ Ú‡ ‚·ÒÌËÏË ÔÓÚ·‡ÏË. ã˛‰Ë̇ ÔÓ‚ËÌ̇ Á‡ÏËÒÎËÚËÒfl ̇‰ ÚËÏ, ÍÓÏÛ ˆÂ ‚Ò ÔÓÚ¥·ÌÓ – ªÈ, ˜Ë ÚÂıÌ¥ˆ¥. í‡Í‡ ÚÂı̥͇, ̇ ʇθ, ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÓÁ¥È¯Î‡Òfl ¥Á ÚÂıÌ¥ÍÓ˛ ‚ ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, flÍ ªª ÓÁÛÏ¥ÎË ‰‡‚Ì¥ „ÂÍË: τεχνη – ‚Ï¥ÌÌfl, ‚Ô‡‚Ì¥ÒÚ˛ Û ˜ÓÏÛÒ¸, ÍÓÎË ‚ÓÌÓ ÓÁÍË‚‡π «˘ÓÒ¸», ˘Ó ÒÚÓªÚ¸ ÔÂ‰ ̇¯ËÏ ÔÓ„Îfl‰ÓÏ (ειδος) ‰Ó Ò‚Ó„Ó ‚-Ú¥ÎÂÌfl (τελος). «τεχνη» Ì ÓÁ̇˜‡π «ÚÂıÌ¥ÍË» ‚ ÒÂÌÒ¥ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ Ú‡ ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, Ú‡Í Ò‡ÏÓ ‚ÓÌÓ Ì ÓÁ̇˜‡π ¥ ÏËÒÚˆڂ‡ Û ¯ËÓÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ‚Ï¥ÌÌfl ÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÚË, ˆÂ ‡‰¯Â ÔÓÌflÚÚfl, ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ô¥Á̇ÌÌfl, ¥ ‚ÓÌÓ ÓÁ̇˜‡π ÒÔ‡‚Ì¥ÒÚ¸ Û ÚÓÏÛ, ̇ ˜ÓÏÛ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ÍÓÊÌ ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎÂÌÌfl Ú‡ ‚ËÓ·ÌˈڂÓ... èÂ‰ ÎˈÂÏ Ì‡ÔÂ‰ χπ ÒÚÓflÚË ειδος, ¥ ˆÂÈ ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó ÔÓ·‡˜ÂÌËÈ ‚Ë„Îfl‰ (ειδος προαιρετον) π ÚËÏ Á‡‚Â¯ÂÌÌflÏ, Û flÍÓÏÛ ÒÔ‡‚̇ τεχνη...» (6). τεχνη ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÁ„ÓÌÛÚËÒfl ÚÓÏÛ, ˘Ó ÓÁ„ÓÚ‡πÚ¸Òfl flÍ ‰Â‚Ó, ÍÓÚ ÓÒÚÂ, ¥ β‰Ë̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ÈÚË Ì‡ÁÛÒÚ¥˜, ÔÎÂ͇ÚË Ú‡ÍÛ τεχνη, ÓÁ„ÓÚ‡˛˜Ë ÔËÓ‰Û ‰Ó‚ÍÓ· Ò· ڇ Ò‡ÏÛ Ò·Â. ë¸Ó„Ӊ̥ Ê ÚÂı̥͇ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Û ÂÔÂÒ¥˛. ß ÚÓ Ì ڥθÍË Û Û͇ı, Ò͇ʥÏÓ Ú‡Í, Ì ̇‰ÚÓ ‰Ó·ÓÁ˘ÎË‚Ëı β‰ÂÈ ˜Ë „ÛÔ Î˛‰ÂÈ, ‡ÎÂ È Ò‡Ï‡ ÔÓ ÒÓ·¥. ÇÓ̇ ÔÓ˜Ë̇π ÓÔ‡ÌÓ‚Û‚‡ÚË Î˛‰ËÌÛ Ú‡ β‰ÒÚ‚Ó flÍ Ô‚ÌËÈ


конання, що ми рухаємося до свiтового суспiльства, окреслюваного формулою «20 на 80». Це означає, що 20% людства належатиме до розвинених суспiльств, якi нав’язуватимуть рештi свiту власнi моделi розвитку, iншi 80% будуть виключенi з прогресу, i поки-що немає жодного виразного проекту, що ж з ними зробити. А тi 80% складають майже 5 мiльярдiв людей. Френсис Фукуяма: Я не знаю країни, яка не могла б принаймнi щось запропонували ¶лобальнiй економiцi. У 1955 роцi Корея мала нижчий дохiд на душу населення, анiж Кон¶о. У 80-i економiка Кореї стала дванадцятою у свiтi. Корейцi почали вiд того, чого їм не бракувало – вiд дешевої робочої сили i бажання працювати. Таким чином вони прилучилися до ¶лобальної економiки. Саме ¶лобалiзацiя дає бiднiшим країнам шанс швидко розвинутися. Тi, хто не захоче брати участи у перегонах, залишиться позаду. Формула «20 на 80» не видається менi правильною. Китай, де мешкає 1/5 населення свiту, вiд 1978 року дуже швидко модернiзується. Запитання iз зали: Чи ваша книга «Кiнець iсторiї» не суперечить тезам «Конфлiкту цивiлiзацiй» Семюела Гантiн¶тона? h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

38

Ó·’πÍÚ. ã˛‰Ë̇ ÒÚ‡π Á‡ÎÂÊÌÓ˛ ‚¥‰ ÚÂıÌ¥ÍË – „Ó‰¥ ÒÓ·¥ Á‡‡Á Ûfl‚ËÚË, ˘Ó ·ÛÎÓ ·, ÍÓÎË · Û ëòÄ, Ò͇ʥÏÓ, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚¥‰ÏÓ‚ËÎË ‚Ò¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂË. Ä ÓÚÊÂ, ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ÏÂÂÊ¥ ‚Ê Ô‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. ß ˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÏÂÚ‡ÙÓ‡. íÂı̥͇ Ì ‰ÓÔÓχ„‡π ÓÁ„ÓÚ‡ÚËÒfl ÔËÓ‰¥, β‰ËÌ¥, ˜‡Ï, ‚Ó̇ ÔÓ˜Ë̇π Ò‡ÏÓÔÓÓ‰ÊÛ‚‡ÚË Ò·Â, flÍ ÚÂıÌ¥˜Ì Á̇fl‰‰fl. è˘ËÌÓ˛ ˆ¸Ó„Ó π ÚÂ, ˘Ó ÁÏ¥ÌË·Òfl ҇χ ÒÛÚ¸ ÚÂıÌ¥ÍË, ˆÂ ‚Ê ‰‡ÎÂÍÓ Ì ڇ Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ‰Ó·ÓÁ˘ÎË‚‡ ÒÔ‡‚Ì¥ÒÚ¸ – τεχνη. Ñ¥ÈÒÌÓ, ÎÓ„¥Í‡ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌ¥ÍË, ˜Ë ̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ‚Ê ҇ÏÓÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌ¥ÍË, ÙÓÏÛπ Ô¥‰ Ò· ¥ β‰ËÌÛ flÍ Ò‚Ó„Ó ÒÔÓÊË‚‡˜‡. ã˛‰Ë̇ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Û ‰Ó‰‡ÚÓÍ ‰Ó ÚÂıÌ¥ÍË, flÍËÈ ÍÓËÒÚÛπÚ¸Òfl ªª ÔÓÒÎÛ„‡ÏË. Ä ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ÚÂı̥͇ ÙÓÏÛπ ¥ Î˛‰ËÌÛ Ú‡ β‰ÒÚ‚Ó Û ˆ¥ÎÓÏÛ. ∏ Ì·ÂÁÔÂ͇, ˘Ó ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ˜Ë Ì π‰ËÌÓ˛ ÙÛÌ͈¥π˛ β‰ËÌË Òڇ̠‚ËÔ‡‚‰‡ÌÌfl ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÚÂıÌ¥ÍË, fl͇ Á ˜‡ÒÓÏ ÁÏÓÊ Ì ڥθÍË Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚË ‚Ò ÌÓ‚¥ Ú‡ ÌÓ‚¥ ÔÓÚÂ·Ë Î˛‰ËÌË, ‡ÎÂ È Ò‡ÏÓ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÚËÒfl «Û» β‰ËÌ¥, ‡ Ì «‰Îfl» β‰ËÌË, ÔÂÂÈÏÂ, ¥ ‚Ê ÔÂÂÈχπ ÏËÒÎËÚÂθ̥ ÙÛÌ͈¥ª β‰ËÌË. ñ ¥ π Ú‡ ÂÔÂÒ¥fl ÚÂıÌ¥ÍË, fl͇ Ó‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË Ì·ÂÁÔÂÍÓ˛, ·Ó ‰Îfl Ô‚ÌÓª ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚÓª

Френсис Фукуяма: Я написав дуже критичну рецензiю на «Конфлiкт цивiлiзацiй». Я гадаю, що гiпотези Гантiн¶тонова i моя насправдi не пасують одна до одної. На думку Гантiн¶тона характерною рисою ¶лобальної полiтики стане подiл вздовж культурних лiнiй. Вiн недооцiнює iнте¶руючого впливу ¶лобальної економiки i того, як вона впливає на полiтику. ¢лобальна полiтика стимулює економiчний розвиток країн-учасниць, а розвиток сприяє лiберальнiй демократiї. Ймовiрнiсть того, що мiж Францiєю та Нiмеччиною або США i Канадою розпочнеться вiйна – рiвна нулю. Це означає, що свiтова полiтика виглядатиме iнакше, анiж в минулому, що ми матимемо значну смугу миру, а бiльшiсть країн конкуруватиме мiж собою, вдаючись не до вiйськових, а до багатьох iнших засобiв. Вiйськове суперництво iснуватиме й надалi у недемократичнiй частинi свiту. Можливо, будуть ще вiйни мiж демократiями i недемократiями, як, скажiмо, мiж Іраком i США. Погляди Гантiн¶тона актуальнi тiльки в окремих частинах свiту. Запитання iз зали: А що iз завершенням ¶лобалiзацiї? Френсис Фукуяма: ¢лобалiзацiя – безконечна, бо її нiхто не контролює. У планових економiках був хтось, хто h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚÂıÌ¥ÍË ¥ ҇χ β‰Ë̇ ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ÌÂÔÓÚ¥·ÌÓ˛ Ì¥ flÍ Ó·’πÍÚ, ̇ flÍËÈ Á‚ÂÌÂÌ ªª τεχνη – ÒÔ‡‚Ì¥ÒÚ¸. Ň ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â – ÌÂχπ ÊÓ‰ÌËı ÚÂıÌ¥˜ÌËı ÔÂÂÔÓÌ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÚÂı̥͇ Ì Ïӄ· Ì Î˯ ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÚË ˜ÂÂÁ ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËÈ Ó·’πÍÚ, ̇ flÍËÈ ‚Ó̇, Ò͇ʥÏÓ, ÏÓÊ ·ÛÚË ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡, ‡Î ¥ ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË ˆ¥ ·¥ÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ó·’πÍÚË. è˘ÓÏÛ Ó·ËÚË ˆÂ ÔÓÔË ‚Óβ ÍÓÌÍÂÚÌÓª β‰ËÌË ˜Ë È Î˛‰ÒÚ‚‡ Û ˆ¥ÎÓÏÛ. ∏‰ËÌËÏ ÔÓflÚÛÌÍÓÏ ‚¥‰ Ú‡ÍÓª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‚¥‰ ÚÂıÌ¥ÍË π Á·ÂÂÊÂÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª Ò‡ÏÓÒÚË flÍ ‡‚ÚÓÌÓÏÌÓÒÚË Ú‡ Ô‡‚ËθÌÓ„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl τεχνη Ú‡ ÚÂıÌ¥ÍË. ã˛‰ÒÚ‚Ó Ì ÏÓÊ ‰‡ÚË Á‡ÍÓÎËÒ‡ÚË Ò· ÍÓÏÙÓÚÓÏ, flÍËÈ Ì‡‰‡π ÈÓÏÛ ÚÂı̥͇. âÓÏÛ ÔÓÚ¥·ÌÓ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÚËχÚË ÒÂ·Â Û ÙÓÏ¥. ì ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ¥ flÍ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ ‚ˉÛ, ¥ flÍ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û, flÍ ÏÛÒËÚ¸ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Á‡‰ÛÏÛ‚‡ÚËÒfl ̇‰ ÍÓÊÌËÏ ÍÓÍÓÏ Û ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ, ‡·Ó ÔÓ-ÔÓÒÚÓÏÛ – ÏËÒÎËÚË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl β‰ÒÚ‚‡ ‰Ó‚ÍÓ· ÍÓ„Ó · ÚÓ Ì ·ÛÎÓ, ˜Ë ‰Ó‚ÍÓ· flÍÓª · ÚÓ Ì ·ÛÎÓ ¥‰Âª, ÒÔÓÒÓ·Û ÏËÒÎÂÌÌfl, ·‡˜ÂÌÌfl, ‚Ë¥¯ÂÌÌfl, ÔÓÛ¯ÂÌÌfl ÓÒÚ¥‚ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ ÒÍ·‰‡π ‰Îfl Ì¸Ó„Ó Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÛ Á‡„ÓÁÛ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÈÓ„Ó ·ÂÁÔÂÍÛ ÌÂ Û ‰ÓÒflÊÌ¥È, ‡ ‚ÒÂÎÂÌÒ¸Í¥È ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥.


очолював уряд i говорив, для прикладу: «Ми повиннi виробити сто мiльйонiв тон сталi». ¢лобалiзацiя ж є результатом взаємодiї мiльйонiв людей в усьому свiтi. Вони втiлюють власнi цiлi, спiльно створюючи систему, зорiєнтовану на впровадження iнновацiй, а це, в свою чергу, служить їхнiм приватним цiлям. ¢лобалiзацiя така ж багатолика, як i тi люди, котрi беруть в нiй участь. Інша важлива проблема пов’язана iз розвитком iнформацiйних технологiй. ¢лобалiзацiя є не лише економiчною, а й культурною iнте¶рацiєю. Тут не йдеться про сам лиш Інтернет, але й про факси, телефони, телебачення – низку техтонологiчних змiн, якi породили стрiмкий наплив iнформацiї. Цi процеси переважно незворотнi. Можна вiдмежувати свою країну вiд торгiвлi, мiжнародного обмiну; значно важче побудувати загати вiд iнформацiї. Це зручно не для всiх. Є чимало людей, котрi люблять, коли хтось стоїть на чолi i каже, що можна робити, а чого – нi. Сьогоднi ж ми зазнаємо iнформацiйного бомбардування з рiзних джерел по всьому свiтi, i нiхто цього не контролює. Це одна з причин побоювань частини людства перед ¶лобалiзацiєю. Запитання iз зали: Що ви думаєте про плани iмплантацiї людям iдентифiкацiйних чiпiв? Чи помiчаєте ви загh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

áÄ-íêÄíçßëíú íÖïçé-¢ãéÅÄãßáÄñß∫ íÄ åéÜãàÇß ÄãúíÖêçÄíàÇà

ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÏÓÊÎË‚¥ È ¥Ì¯¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ¥¯ÂÌÌfl. åÓÊÎË‚Ó, ÌËÁ͇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ÁÏÓ„ÎË · ÓÁ·Û‰Ó‚Û‚‡ÚËÒfl Ì Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÂÍÒÚÂÌÒË‚ÌÓ„Ó ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÂÒÛÒ¥‚, ‡ ˜ÂÂÁ Ò‡ÏÓÓ·ÏÂÊÂÌÌfl, ‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Â Ò‡ÏÓÓ·ÏÂÊÂÌÌfl, ˜ÂÂÁ ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Û Ó˘‡‰ÎË‚¥ÒÚ¸ – flÍ Û ÒÔÓÊË‚‡ÌÌ¥, Ú‡Í ¥ Û ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª, Û ‚ËÚ‡ÚÌÓÒÚ¥ ÂÏÓˆ¥ÈÌ¥È, ‰ÛıÓ‚Ì¥È. é‰ÌËÏ Á ‚ˉ¥‚ Ú‡ÍÓª Á‡Ú‡ÚÌÓÒÚË ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ¥ Ó·’π‰Ì‡‚˜Û ÂÍÒÔ‡ÌÒË‚Ì¥ÒÚ¸. Ö‚ÓÔÓˆÂÌÚ˘̇ Û Ò‚ÓªÈ ÒÛÚ¥ (ÌÂ Û „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓÏÛ, ‡ Û ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ Ú‡ ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ·Ó ÓÔË‡πÚ¸Òfl ҇Ϡ̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Û flÍ̇ȯË¯ÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥ ÒÎÓ‚‡ ÍÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌÒÚÛÍÚ) ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ¥ ÔË̈ËÔÓ‚Ó Á‡Ú‡Ú̇ Ú‡ ‚ËÚ‡Ú̇. ß ÚÛÚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl, flÍ ‚Ó̇ ÓÁÛÏ¥πÚ¸Òfl ̇ ҸӄӉ̥ – ÚÓ·ÚÓ ÚÂıÌÓ∂ÂÌ̇, ÚÂıÌ¥˜Ì‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl, ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl, ˘Ó ÓÔË‡πÚ¸Òfl Ì ̇ τεχνη, ‡ ̇ ÚÂıÌ¥ÍÛ, ‚ÒÚÛÔ‡π Û ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Á ÂÍÓÎÓ„¥ÁÏÓÏ, flÍËÈ, ÓÁÛÏ¥˛˜Ë Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÂÒÛÒ¥‚, ‚ËÒÚÛÔ‡π ÔÓÚË Ú‡ÍÓª ÌÂÒÚËÏÌÓª Á‡-/‚Ë-Ú‡ÚÌÓÒÚË. íÛÚ fl ‰Â˘Ó ÓÁ¯ËÂÌÓ ıÓÚ¥‚ ·Ë ÚÎÛχ˜ËÚË ÔÓÌflÚÚfl ÂÍÓÎÓ„¥ÁÏÛ, ÓÁÛÏ¥˛˜Ë Ô¥‰ ÌËÏ Ì ڥθÍË Á‡-/‚Ë-Ú‡ÚÛ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, ‡ÎÂ È ¥ÌÙÓχ-

рози, пов’язанi iз можливiстю ¶лобального контролю за людьми? Френсис Фукуяма: Я не маю жодних планiв iмплантувати собi щось в голову. Звичайно ж, розвиток iнформатики будить неспокiй коли йдеться про охорону приватної недоторканости. Сучаснi комп’ютери знають про нас значно бiльше, анiж нам здається. У США, де чимало фiрм провадить бази даних, якi мiстять потаємну iнформацiю, ця проблема гаряче обговорюється. На мою думку, необхiдно прийняти вiдповiднi закони про захист iнформацiї. Як би там не було, iнформатика виявилася не настiльки придатною для тотального контролю, як це припускали ранiше. Якщо ви пригадаєте книгу Джорджа Орвелла «1984», то в нiй iдеться про телебiм. Усi мали своєрiдний екран на стiнi, завдяки якому можна було бачити певнi образи, але водночас за людьми завдяки цьому екрановi пiдглядав центральний комп’ютер у мiнiстерствi iнформацiї. Завдяки цьому керiвництво знало все про суспiльство. Це – вища форма диктатури. Сучасним аналогом телебiму з роману Орвелла є персональний комп’ютер. Кожен може мати його у себе вдома i пересилати будь-яке зображення через Інтернет.

39

ФРЕНСИС ФУКУЯМА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ БЕЗКОНЕЧНА

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ˆ¥ÈÌËı (˘Ó ·‡Ì‡Î¥ÁÛ𠂇ÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl Ú‡ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª), ˜‡ÒÓ‚Ëı (˘Ó Á‡·Ë‡π ÌÂÁ‚ÓÓÚÌ¥È ˜‡Ò β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl), ÂÏÓˆ¥ÈÌËı (˘Ó Á‡ÚË‡π ÂÏÓˆ¥ÈÌÛ ·‡„‡ÚÓ·‡‚Ì¥ÒÚ¸ Ò‚¥ÚÛ), ‰ÛıÓ‚ÌËı (˘Ó Ì¥‚Âβπ Û̥͇θ̥ÒÚ¸ ÍÓÊÌÓ„Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û). é‰Ì‡Í, ˜Ë ‚Ó̇ ·Û· Ú‡ÍÓ˛ Á‡‚ʉË? åÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ¥ÁÌ¥ ‚ËÁ̇˜ÌËÍË Ú‡ÍÓª ‚ËÚ‡ÚÌÓÒÚË. åÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË, ˘Ó ‚Ó̇ Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ ̇ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl Ú‡ ‚ËÚ‡ÚÛ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ‚Ê ÔÓ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Û Ì‡È¯Ë¯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡ ‡ÒÔÂÍÚË Ú‡ ̇ÒÎ¥‰ÍË ˆ¸Ó„Ó ‚Ò¸Ó„Ó. ìÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl Á„Û·ÌÓÒÚË ‚ËÚ‡ÚÌÓÒÚË ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ‚Ê ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl. ÇÂÎËÍ¥ ̇‰¥ª ÔÓÍ·‰‡˛Ú¸Òfl ̇ ÔÂÂı¥‰ ‚¥‰ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÍÓÎË Á‡Ú‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÔÂÂÈ‰Â Û ¥Ì¯Û ÒÙÂÛ – Á¥ ÒÙÂË ÒËÓ‚ËÌÌËı Á‡Ú‡Ú Û ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ Ú‡ ˜‡ÒÓ‚Û. ß ÚÓ‰¥ ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl χÎÓ · ÔËÁÛÔËÌËÚËÒfl. ÖÍÒÔÂÚË Rend Corporation „‡‰‡˛Ú¸, ˘Ó ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ÛÊ ‰Ó 2015 ÓÍÛ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ÏÂÂÊÛ ÍÓÌÚÓβ Á‡ ¯Í¥‰ÎË‚ËÏË ‰Îfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl ‚ÔÎË‚‡ÏË Ú‡ ‚ËÍˉ‡ÏË. é‰Ì‡Í, ÚÂıÌ¥˜Ì ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË Ú‡ÍÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ ̇¯ÚÓ‚ıÌÂÚ¸Òfl ̇ ‰Ó·Û ‚Óβ ¥ÁÌËı Í‡ªÌ ÔËÔËÌËÚË ˆ¥ ‚ËÍˉË, ˜Ë Ì¥. Ä ˆÂ


Однак, наслiдки цiєї технологiї зовсiм не такi, як пророкував Орвелл. Комп’ютери служать не стiльки контролю за особами, скiльки перебiгу iнформацiї. Запитання iз зали: Яким повинно, на Вашу думку, бути мiсце Католицької Церкви у лiберальнiй демократiї, адже Церква дуже часто ставить пiд сумнiв окремi її елементи, зокрема, коли йдеться про звичаї. Френсис Фукуяма: Я захищаю роль Католицької Церкви у структурi демократiї. Семюел Гантiн¶тон якось зауважив, що 3/4 країн, де на змiну авторитаризмовi прийшла демократiя, – це католицькi країни. Вiд 60-х рокiв Церква, яка ранiше вороже ставилася до демократiї, встала на її бiк. Церква має дуже принципову позицiю у питаннях абортiв, евтаназiї, контролю за народжуванiстю, оскiльки вони стосуються сфери людської гiдности. Але це аж нiяк не суперечить демократiї. Просто, ми маємо справу з iншою позицiєю у плюралiстичних дебатах. Пишучи книжку про бiотехнологiї, я проаналiзував енциклiку Папи, присвячену розвитковi технiки. Папа займає дуже виважену позицiю. На думку Папи, сучасна наука утверджує гiднiсть людської особистости. Запитання iз зали: Молодi поляки є бiльшими оптиh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

40

ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏÓ˛, Ú‡ ˘Â Ӊ̥π˛ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ‰Îfl ÚËÒÍÛ Ì‡ ڇͥ Í‡ªÌË ÁÁÓ‚Ì¥ Á ÌÂ̇˜Â · ÚÓ ·Î‡„ÓÓ‰ÌÓ˛ ÏÂÚÓ˛. è‚̥ ÍÓÌÚÛË Ú‡ÍÓ„Ó «ÒԥθÌÓ„Ó» ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ͇ڇÒÚÓÙ ˜ÂÂÁ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ú‡ ٥̇ÌÒÓ‚ËÈ ÚËÒÍ ÁÁÓ‚Ì¥ ÛÊ χπ ìÍ‡ªÌ‡. á̇˜Ì¥ ̇‰¥ª ÔÓÍ·‰‡˛Ú¸Òfl ̇ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Û ÒÔ‡‚¥ Á‡Ó˘‡‰ÊÂÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚, ÁÓÍÂχ Ì‚¥‰Ìӂ₇ÌËı ÂÌÂ„ÓÂÒÛÒ¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÒÓÚÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔÂÂÓ·ÍË ‚ÚÓËÌÌÓª ÒËÓ‚ËÌË. é‰ÌËÏ ¥Á ¥ÒÚÓÚÌËı ̇ÔflÏÍ¥‚ β‰Ò¸ÍÓª χÌÓÚ‡ÚÌÓÒÚË π ÓÁÚ‡˜Û‚‡ÌÌfl Ú‡ χÌÛ‚‡ÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl ÔÂÒÓ̇θÌËÏ ˜‡ÒÓÏ Î˛‰ËÌË. çÂÔÓÏ¥ÌÛ ˜‡ÒÚÍÛ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ‚Ê ‚ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ β‰Ë̇ ‚¥‰‰‡π Ô‡ˆ¥, ‡ Ì ÒÓ·¥, ‰¥ÚflÏ ˜Ë ÔËÓ‰¥. êÓÁ‚ËÚÓÍ ¥Ì‰ÛÒÚ¥ª, χ¯ËÌ Ì ‚Ë‚¥Î¸ÌË‚ β‰ËÌÛ, Ì ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥¯Ó„Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ·Î‡„, ˘Ó È ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÊÓÒÚÓÍÓª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë. ÇË„Îfl‰‡π ̇ ÚÂ, ˘Ó ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÚÂıÌ¥ÍË ÚÂÊ Ì ÌÂÒÂ Û ÒÓ·¥ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥¯Ó„Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÂÒÛÒÛ – ˜‡ÒÛ. Ç ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ ÂÔÓıÛ Ú‡Í‡ ˜‡ÒÚ͇ ÏÓÊ ˘Â ·¥Î¸¯Â ÁÓÒÚË. üÍ˘Ó ÔÓÎÂÚ‡¥ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ÂÔÓıË ·ÛÎË ‚¥‰˜ÛÊÂÌ¥ ‚¥‰ χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓ‰ÛÍÚÛ Ò‚Óπª Ô‡ˆ¥, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì χÎË ˜‡ÒÛ «Ì‡ Ò·», ÚÓ

мiстами, анiж старше поколiння. Чи можна змiнити його мисленну настанову? Френсис Фукуяма: У багатьох суспiльствах песимiзм є самовтiлюваним пророцтвом. Саме схильнiсть до ризику вiдрiзняє Сполученi Штати вiд Захiдної Европи. Менi здається, що польська культура ближча до американської, анiж французька чи нiмецька. Скажiмо, пам’ятаю 80-i роки, коли пiд час мандрiвок Нiмеччиною я зустрiчав полякiв, котрi приїздили туди торгувати. Цi люди були страшенно пiдприємливi i творили фундамент нової системи свободи. Це одна з причин, чому Польщi вдалося значно бiльше, анiж Росiї чи iншим країнам Схiдної Европи. Запитання iз зали: Яке ваше ставлення до масової культури? Френсис Фукуяма: Масова культура – демократична. Однак, у багатьох країнах є снобiстичнi елiти, яким хотiлося б контролювати усе те, що iншi читають чи дивляться. Однi твори видаються частинi людей зробленими зi смаком, а iншi вважають їх огидними. Проте, значно важливiша проблема полягає в тому, аби визначити, чи iснують такi аспекти масової культури, якi призводять до зростання злочинности та занепаду родинних вартостей. Три найважливiшi теми сучасного кiно – секс, насильство, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

«ÔÓÎÂÚ‡¥» ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂÔÓıË ÚÂÊ Ì χ˛Ú¸ ·‡„‡ÚÓ ¯‡ÌÒ¥‚ ÁÓ·ËÚË ÓÁÔÓ‰¥Î ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÏ ˜Ë ÓÚËχÚË ·¥Î¸¯Â ˜‡ÒÛ «Ì‡ Ò·». 亮‡ ˘Ó Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÒÛÓ„‡Ú¥‚ – ÔÂÍ‡ÒÌ¥ ÔË„Ó‰Ë Û ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ ÒËÏÛÎflˆ¥ÈÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, ‡ ‚Ê ҸӄӉ̥ Û ßÌÚÂÌÂÚ¥, Í‡‰ÛÚ¸ Ì‚¥���Ìӂ₇ÌËÈ Î˛‰Ò¸ÍËÈ ÂÒÛÒ – ˜‡Ò β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, flÍËÈ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl Ô¥ÒÎfl Ô‡ˆ¥. óËÏ‡Á ·¥Î¸¯Â β‰Ë̇ Á‡Á̇π ̇ ÒÓ·¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó Ì‡ÒËθÒÚ‚‡. ßÌÙÓχˆ¥˛ ‚ÎË‚‡˛Ú¸ Û Ìª ˜ÂÂÁ ÚÂη‡˜ÂÌÌfl, ‡‰¥Ó, ßÌÚÂÌÂÚ ‚Ê ÔÓÔË ªª ‚Óβ. ã˛‰Ë̇ ‰Ó ̪ ÔËÁ‚˘‡˛πÚ¸Òfl, flÍ ‰Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó Ì‡ÍÓÚË͇. ÇÊ Á‡‡Á ‚ˉÌÓ, ˘Ó ·ÓÓÚ¸·‡ Á‡ ˜‡Ò-‰Îfl-β‰ËÌË Òڇ̠ӉÌËÏ Á „ÓÎÓ‚ÌËı ÌÛÚ¥‚ ÌÓ‚Ó„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÛıÛ. Ä ÏÓÊÎË‚Ó ¥ Ó‰ÌËÏ ¥Á „ÓÎÓ‚ÌËı „Ûχ̥ڇÌËı Ûı¥‚ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂÔÓıË. Ä ÓÒͥθÍË ˜Ë Ì ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯ËÏ ÂÒÛÒÓÏ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂÔÓıË Ú‡ÍË ‰¥ÈÒÌÓ π ˜‡Ò, ¯‚ˉÍÓ‰¥fl ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚ Ú‡ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı Ò¥ÚÓÍ, ÚÓ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥ Û ÚÎÛχ˜ÂÌÌ¥ ˜‡ÒÛ ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛ ÏÓÊÛÚ¸ ÒÚ‡ÚË ‰ÓÒËÚ¸ ¥ÒÚÓÚÌËÏË, ‡‰Ê ˜‡Ò Á‡Í·‰‡πÚ¸Òfl Û Ò‡ÏÛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÉÓÎÓ‚ÌËÏ ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ, flÍËÈ ·Û‰Â ‚ËÍËÌÛÚËÈ Ì‡ ÏÓ‰ÂÌËÈ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ËÌÓÍ, Òڇ̠̠ÒڥθÍË ¥ÌÙÓχˆ¥fl, flÍÓª ¥ Á‡‡Á ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó, ‡ ҇Ϡ¥ÌÙÓχˆ¥fl,


наркотики. Я переконаний, що така масова культура збiльшує кiлькiсть соцiальних проблем. Єдине, що тут можна вчинити, – апелювати до здорового глузду людей, котрi продукують подiбнi фiльми, аби вони були вiдповiдальнiшими, аби думали над тим, що роблять. Переклав Андрюс Вишняускас

41

[Скорочений запис дебатiв, якi вiдбулися 20.11.2000 у Варшавi з нагоди публiкацiй книги Френсиса Фукуями «Великий шок» у польськiй фiлiї видавничої групи Бертельсманна.]

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÔÓ‰‡Ì‡ Á‡ Ó‰ËÌˈ˛ ˜‡ÒÛ. èÓ‰‡‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ¥ ÒÔÓÊË‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ¯‚ˉÍÓ‰¥fl, ¯‚ˉͥÒÚ¸ ÔÓ‰‡˜¥ Ú‡ Ó·Ó·ÍË ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ڇ͇ ¥ÒÚÓÚ̇ ‰Îfl β‰ÂÈ ˛‰ÂÓ-ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÍÓ·, Ӊ̇Í, ˜Ë ÔÂÂÈχÚËÏÛÚ¸Òfl ˆËÏ Î˛‰Ë ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ? óË ÒÚÓÒÛÌÓÍ ‰Ó ˜‡ÒÛ Ì ‚¥‰ÒÛÌ ªı ̇ ÛÁ·¥˜˜fl ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª Ú‡Í, flÍ ‚Ê ‚¥‰ÒÛÌÛ‚ ̇ ÛÁ·¥˜˜fl ‚Óβˆ¥ª ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª? ÄÎÂ, ˜Ë ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ‡, flÍ ÔÓÏ¥˜ÌË͇ β‰ËÌË, ‚Ë‚¥Î¸ÌË· ҸӄӉ̥ β‰ËÌ¥ ·¥Î¸¯Â ˜‡ÒÛ ‰Îfl Ò·Â? ç‡ Ê‡Î¸, Ì¥. é‰Ì‡Í, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ҇Ϡ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl ÏÓÊ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË Î˛‰ËÌ¥ ÓÁ‚’flÁ‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ ªª ÔÂÒÓ̇θÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ, flÍ˘Ó Î˛‰Ë̇ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚ¸ Ò‡ÏÛ ÒÛÚ¸ ˜‡ÒÛ Ô‡‚ËθÌÓ, ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, Ô‡‚ËθÌÓ Á‡Í·‰Â ªª ‚ ÓÒÌÓ‚Û ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª. äìãúíìêçÄ ìçßîßäÄñßü íÄ ¢ãéÅÄãßáÄñßü

é˜Â‚ˉÌÓ˛ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÓ˛ «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍÛθÚÛË» χπ ·ÛÚË ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸. é‰Ì‡Í, ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ·Û‚‡π ‰‚Óı ÚËÔ¥‚: π ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ flÍ ÔËÈÌflÚÚfl ˜Ó„ÓÒ¸ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓ„Ó Û Ú¥È ÙÓÏ¥, fl͇ ÈÓÏÛ ÔËڇχÌ̇, ¥ ÚÓ‰¥ ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ Ôβ‡Î¥ÁÏ. ÄÎÂ π ¥ ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ flÍ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl, ‰ÓÔÛ˘ÂÌÌfl Û Ò· ˜ÂÂÁ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó Ò‚Óπª ÒËÒÚÂÏË ÍÓÓ‰Ë̇Ú. ß ÚÓ‰¥, Û Í‡˘ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÏË „Ó‚Ó-

ФРЕНСИС ФУКУЯМА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ БЕЗКОНЕЧНА

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ËÏÓ ÔÓ ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥˛, ‡ Û „¥¯ÓÏÛ – ÔÓ ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥˛ ˜Ë ÁÌˢÂÌÌfl. á ˜ËÏ ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – Á Ôβ‡Î¥ÁÏÓÏ ˜Ë ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥π˛, ‡ ÏÓÊ Á ªıÌ¥Ï ÔÓπ‰Ì‡ÌÌflÏ? ç‡ Ê‡Î¸, ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË Á‡‡Á ÔÓıÓ‰flÚ¸ Ì ̇ Á‡Ò‡‰‡ı Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ˜Ë ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ¥‚ÌÓÔ‡‚ÌËı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı, ÍÛθÚÛÌËı Ò‚¥Ú¥‚, ‡ ҇ϠÛ̥٥͇ˆ¥ª Ú‡ ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥ª, fl͇ ÔÓÁ·‡‚Îflπ ÓÍÂÏ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ‡ı¥Ô·„Ë Ì ڥθÍË ªı̸Ӫ ÒÛÚ¥, ‡Î ÔÓÒÚÓ ªı ÁÌˢÛπ. ë¸Ó„Ӊ̥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥È̇ ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ̇·Ë‡π ‡ÒËÏ¥ÎflÚË‚ÌËı ÙÓÏ. ç‡Ô‚ÌÓ, ÙÓÏË ÒÛ˜‡ÒÌËı ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ·ÛÎÓ Á‡Í·‰ÂÌÓ ‚Ò¥π˛ ˛‰ÂÓ-ÂÎÎ¥ÌÒ¸ÍÓ˛ ˜Ë ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ˛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥π˛, flÍÛ ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ Á‡ı¥‰ÌÓ˛. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÏÓÊÎË‚¥ È ¥Ì¯¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ¥¯ÂÌÌfl. åÓÊÎË‚Ó, ÌËÁ͇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ÁÏÓ„ÎË · ÓÁ·Û‰Ó‚Û‚‡ÚËÒfl ¥ ̇ Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌËı Á‡Ò‡‰‡ı. é˜Â‚ˉÌÓ˛ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÓ˛ ÏÓ‰ÂÌÓª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª 𠪪 ÍÛθÚÛ̇ ÌÂÓÁ·¥ÎË‚¥ÒÚ¸ – Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ÂÒ¸ ÍÛθÚÛÌËÈ Ú‡ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ÔÓ‰ÛÍÚ Á‡ÎÛ˜‡πÚ¸Òfl ‰Ó Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó Ô·‚ËθÌÓ„Ó ÚË„Îfl. é‰Ì‡Í, Á‡ÎÛ˜‡πÚ¸Òfl ‚¥Ì ̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ÔÓÍË-˘Ó ÔÓ‚ÂıÓ‚Ó. åÓÊ̇ ·ÛÎÓ · Ò͇Á‡ÚË – ‰ÂÍÓ‡ÚË‚ÌÓ. üÍ˘Ó ÒÔÓ˘Û-


‚ËÒÚÛÔ Ì‡ ÍÓÎÓÍ‚¥ÛÏ¥ ͇ÒÚÂθ∂‡Ì‰ÓθÙÓ ÛÎ¥ÚÍÛ 1998 .

‰ÂÏÓÍ‡Ú¥fl Á·¥∂Ìπ‚ ÔÂ‰ ·ÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÈ ÎˈÂÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª © á.ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÈ, 1998

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

42

‚‡ÚË, ÚÓ ÏË ÔÓ·ÛπÏÓ ÔÓÂÍÚÛ‚‡ÚË Ì‡ ‰Â͇ÚÓ‚Û ÒËÒÚÂÏÛ ÍÓÓ‰Ë̇Ú, „ˆ¸ÍÛ ÎÓ„¥ÍÛ Ú‡ ËÏҸ͠Ô‡‚Ó Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ ÍÛθÚÛÌ¥ Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÍÓÌÒÚÛ͈¥ª, „‡‰‡˛˜Ë, ˘Ó Û Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ªı ̇ÎÂÊÌÓ Á‡Ò‚Ó˛πÏÓ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Ì Á ˆËÏ Ò‡ÏËÏ ÍÓÌÒÚÛÍÚÓÏ, ‡ ڥθÍË ¥Á ÈÓ„Ó ÔÓÂ͈¥π˛ ̇ ̇¯¥ ÍÛθÚÛÌÓ-ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÍÓÓ‰Ë̇ÚË. äÛθÚÛ̇ Û̥٥͇ˆ¥fl Á‡Á‚˘‡È ÔÓÎfl„‡π Û ÚÓÏÛ, ˘Ó β‰Ë̇ ˜Ë „ÛÔ‡ β‰ÂÈ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ‚¥‰ÏÓ‚ÎflπÚ¸Òfl, ̇ÒͥθÍË ÏÓÊÂ, ‚¥‰ Ò‚Óπª ÍÛθÚÛÌÓª ÍÓÌ‚Â̈¥ª, ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ¥Á Ò‚Óπª ÍÛθÚÛÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ˘Ó· ÔÓ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Û‚¥ÈÚË ‚ ¥Ì¯Û, fl͇ Á‰‡πÚ¸Òfl ªÈ Ô‡‚‡·ÎË‚¥¯Ó˛ ˜Ë Û flÍÛ ‚Ó̇ ÁÏÛ¯Â̇ ‚‚¥ÈÚË. é‰Ì‡Í, Á‡Á‚˘‡È ‚Ó̇ Ì ÔÓÚ‡ÔÎflπ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÈ ÍÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌÚÂÍÒÚ, ‡ Û Ô‚ÌËÈ ÔÓÏ¥ÊÌËÈ ÍÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌÒÚÛÍÚ, Á ÈÓ„Ó Û¥Á‡ÌËÏË ÙÓχÏË, ÏÓ‚Ó˛, ‰ËÒÍÛÒÓÏ. çÓ‚Ó̇‚ÂÌÂÌËÈ Ì ÔÓÔ‡‰‡π Û ÍÓÌÚÂÍÒÚ ‡Ì„ÎÓ-Ò‡ÍÒÓÌÒ¸ÍÓª ˜Ë ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ‡ Û flÍËÈÒ¸ «Ô¥‰ÊËÌ» ˜Ë «ÒÓ‚ÍÓ‚ËÈ» ÒÛÓ„‡Ú. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ÒÎ¥‰ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒ¸, ˘Ó ڇ͇ β‰Ë̇ ‡ÍˆÂÌÚÛπ ̇ Ô‚ÌËÈ Â∂ÂÒ ıÓ˜‡ · Û Ó‰ÌÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ¥. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ·‡ÁÓ‚‡ ÍÛθÚÛ̇ „ÛÔ‡ ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Óª ÍÛθÚÛË, ‚ flÍÛ ‚Ó̇ ÔËıÓ‰ËÚ¸, ̇‚¥Ú¸ ÔÓÔË Ò‚Ó˛ ‚Óβ, ÔÂ·ۂ‡π Û ÔË‚¥Î„¥ÈÓ‚‡Ì¥¯ÓÏÛ Òڇ̥.

óÂÂÁ ÒÚÓ Ô’flÚ‰ÂÒflÚ ÓÍ¥‚ Ô¥ÒÎfl «‚ÂÒÌË Ì‡Ó‰¥‚» – ¯‡ÎÂÌÓ„Ó ‚Ë·ÛıÛ Ò‚Ó·Ó‰Ë, Á‡‚‰flÍË flÍÓÏÛ Ö‚ÓÔÓ˛ ÔÓ¯ËËÎËÒ¸ ¥‰Âª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª, ·‡„‡ÚÓ ¥‰ÂÈ, flÍ¥ ÓÚÓÚÓÊÌ˛‚‡ÎËÒfl Á ÚËÏË ÔÓ‰¥flÏË – ‡ Ú‡ÍÓÊ ¥Á ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó˛, ‡Î ‰Â˘Ó ‚¥‰‰‡ÎÂÌ¥¯Ó˛ ‚ ÔÓÒÚÓ¥ ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ˛ ‚Óβˆ¥π˛ – ·ÛÎË ÒÔËÈÌflÚ¥ ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥. ቇπÚ¸Òfl, ˘Ó Ô¥ÒÎfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ̇ˆËÁÏÛ È ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥fl ‚Ê Á‰Ó·Û· ‰ÓÍÚËÌÌÛ ÔÂÂÏÓ„Û ¥ ‚Ô‚ÌÂÌÓ ÔÓÒÚÛπ ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl. Ç¥‰Ú‡Í ÏË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÒÚ‡ÎË Ò‚¥‰Í‡ÏË ·ÂÁÔˆ‰ÂÌÚÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ‚ ÔËÚ‡ÌÌflı ÌÓÏ, flÍ¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ô‡ÌÛ‚‡ÚË Ì‡ Ï¥Ê̇Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ, flÍËÈ ÓÁ‰Ë‡ÎË ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË, – ‡ Á ˆËÏ ÏË Ï‡ÎË ÒÔ‡‚Û ÛÔÓ‰Ó‚Ê ·¥Î¸¯Óª ˜‡ÒÚËÌË ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl – ÌËÌ¥ ¥ÒÌÛπ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ, ÔË̇ÈÏÌ¥ ËÚÓ˘ÌËÈ, ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ, flÍËÈ ÔÂ‰·‡˜‡π ̇ÒÚÛÔÌ¥ ˜ÓÚËË, ‚ÂθÏË Á‡„‡Î¸Ì¥ ÔË̈ËÔË: * β‰Ë ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÊËÚË ‚ Ò‡ÏÓ‚fl‰ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËı ̇ ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚¥ Ô‡‚‡; h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ÏÛÒËÏÓ Á„Ó‰ËÚËÒfl ¥ Á ÚËÏ, ˘Ó Ì¥ ÓÒÓ·‡, Ì¥ „ÛÔ‡ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÌÓÒ¥πÏ Í¥Î¸ÍÓı ÍÛθÚÛÌËı Ú‡‰Ëˆ¥È, flÍ¥ ˜‡ÒÚÓ Á‡ÔÂÂ˜Û˛Ú¸ Ӊ̇ Ó‰ÌÛ Ì‡·‡„‡ÚÓ „ÎË·ËÌÌ¥¯Â, Ì¥Ê ˆÂ Ì‡Ï Á‰‡πÚ¸Òfl. Ç ÔÓÚËÎÂÊÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÏË Ï‡ÎË · ÒÔ‡‚Û Ì ¥Á ÒËÌÍÂÚËÁÏÓÏ (συνγκρητισµος) – Ô‚ÌÓ˛ ÔÂ‚ËÌÌÓ˛ ÌÂÓÁ˜ÎÂÌÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ˜Ó„ÓÒ¸, ˘Ó π „ÓÏÓ„ÂÌÌËÏ, ‡ ÓÁÒ¥˜ÂÌ¥ÒÚ˛ (σχιζω) ‰Û¯¥ (ϕρην) – ¯ËÁÓÙÂÌ¥π˛ (flÍ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ˛ Ú‡Í ¥ „ÛÔÓ‚Ó˛). ß ÁÓ‚Ò¥Ï ‚Ê ̥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó ˆÂ Ì χπ Á „ÓÏÓ„ÂÌ¥ÁÛ˛˜Ó˛ ÁÎËÚÌ¥ÒÚ˛ – ÒËÌÚÂÁÓÏ (συνϑεσις). é‰Ì‡Í, Á ÙÓχθÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ú‡Í ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ‰‡πÚ¸Òfl flÍ Ôβ‡Î¥ÁÏ. ÄΠÔβ‡Î¥ÁÏ Ï‡‚ ·Ë ÔÂ‰·‡˜‡ÚË Ó∂‡Ì¥˜Ì ÂÍÁËÒÚÛ‚‡ÌÌfl ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛÌËı Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÍÓÌÒÚÛÍÚ¥‚ Ì flÍ ÔÓÂ͈¥È Û ‡Ï͇ı π‰ËÌÓ„Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÍÓÌÒÚÛÍÚÛ, ‡ ҇ϠflÍ Ó„‡Ì¥˜ÌËı ÌÂÒÛÔÂ˜ÎË‚Ëı ˆ¥ÎÓÒÚÂÈ. èβ‡Î¥ÁÏ Ì ÏÓÊ Á‡Í·‰‡ÚË ÔÓÔÂÂ‰Ì˛ ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥˛, fl͇ ̇ÒÔ‡‚‰¥, ̇ ÒËÎÛ Ò‚Óπª ÔËÏÛÒÓ‚ÓÒÚË, ‚Ë„Îfl‰‡π ‡‰¯Â ̇ ÂÔÂÒ¥˛. éÚÊÂ, ÍÛθÚÛÌËÈ Ôβ‡Î¥ÁÏ flÍ ÒÔ‡‰ÓÍ ‚Ò¸Ó„Ó, ÔÂ‚‡˛‚‡ÌÌfl ‚Ò¥ı ÍÛθÚÛÌËı ÍÓÌ‚Â̈¥È Û flÍÛÒ¸ ÛÌ¥‚Â҇θÌÛ «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ÍÛθÚÛÛ», ̇‚fl‰ ˜Ë ÏÓÊÎË‚ËÈ ·ÂÁ ˆ¥πª ÂÔÂÒ¥ª, ‡ ÓÚÊ ÔÓÒÚ‡ˆ¸ÍÓª Û̥٥͇ˆ¥ª.


* ÏË Û Ò‚¥Ú¥ χπ ∂ÛÌÚÛ‚‡ÚËÒfl ̇ ÔÓ‚‡Á¥ ‰Ó ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË Ì‡Ó‰¥‚, ‡ Ì ̇ „„ÂÏÓÌ¥ª; * ̇ÈÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Ó˛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ π ‚¥Î¸ÌËÈ ËÌÓÍ; * ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ̇ÛÍË ÏÛÒflÚ¸ ·ÛÚË ‰ÓÒÚÛÔÌËÏË ‰Îfl ‚Ò¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡. ëÎ¥‰ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ˆÂ ‰ÛÊ ÌÂÓÍÂÒÎÂÌ¥ ‰ËÂÍÚË‚Ë, flÍ¥ ÏÓÊ̇ ¥ÌÚÂÔÂÚÛ‚‡ÚË È Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÚË ÔÓ¥ÁÌÓÏÛ. í‡ ‚ÒÂ Ê ‚ÓÌË ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ÔÎÓ˘ËÌÛ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓ„Ó Ì‡ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı ÔË̈ËÔ‡ı ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª. ç‡ ˆ¸ÓÏÛ Ï¥Òˆ¥ ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ÁÛÔËÌËÚËÒ¸ ¥ ÒÔËÚ‡ÚË, ˜Ë ÒÔ‡‚‰¥ ˆ¥ ÌÓÏË ÚÓ˜ÌÓ ‚¥‰‰ÁÂ͇β˛Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌÛ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸. á‚¥ÒÌÓ, ҸӄӉ̥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚ π Ô‰ÒÚ‡‚Ìˈ¸ÍËÏË ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥flÏË (117 Á¥ 191), Ó‰ËÌ Ï¥Î¸fl‰ ÚËÒÚ‡ ϥθÈÓÌ¥‚ β‰ÂÈ (22%) ÊË‚ÛÚ¸ Û ‚¥Î¸ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı, ‡ ̇ÒÚÛÔÌ¥ ‰‚‡ ϥθfl‰Ë ÚËÒÚ‡ ϥθÈÓÌ¥‚ (39%) ÊË‚ÛÚ¸ Û ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‚¥Î¸ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı, ¥ ÒڥθÍË Ê, ‰‚‡ ϥθfl‰Ë ÚËÒÚ‡ ϥθÈÓÌ¥‚ (39%), ÔÂ·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ‚·‰Ó˛ ‚¥‰‚ÂÚÓ ‡ÌÚˉÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËı ÂÊËÏ¥‚. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ¥π‡ı¥fl ‚·‰Ë Ú‡ÍÓÊ ˜¥ÚÍÓ ‚ÂÚË͇θ̇: ·ÂÁÔÂ˜ÌÓ, Á¥ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË Ì‡ ‚Â¯ËÌ¥, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ôβ‡Î¥ÁÏ flÍ ÚÓÎÂÛ‚‡ÌÌfl ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚË, ¥ÁÌÓÒÚË. åÓÊÎË‚Ó, flÍ¥ÒÌËÈ ÒÚË·ÓÍ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª ¥ ·Û‰Â ÚËÏ Íβ˜ÂÏ, flÍËÈ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ Û ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥È ÏÂÂÊ¥, ÏÂÂÊ¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl, Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÍÓÏÙÓÚÌÛ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË flÍ ¥Ì‡Í¯ËÈ, ‚¥‰Ï¥ÌÌËÈ. á¯ÚÓ˛ ÂÍÒÔÂÚË Rend Corporation ÔÂ‰·‡˜‡˛Ú¸, ˘Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂËÁ‡ˆ¥fl ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ÒËÒÚÂÏ ‚Ê ‰Ó 2010 ÓÍÛ Ḁ́ϠÔÓ·ÎÂÏÛ ÔÂÂÍ·‰Û ¥ ‰Ó 2015 ÓÍÛ Î˛‰ËÌ¥ Ì ÔÓÚ¥·ÌÓ ·Û‰Â Á̇ÚË ÏÓ‚Û Ô‡ÚÌÂ‡, ˘Ó· Á ÌËÏ ÓÁÏÓ‚ÎflÚË. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÍÛθÚÛÛ Ì flÍ flÍËÈÒ¸ Á‡ÒÚË„ÎËÈ Í‡ÌÓÌ, ˆÂ Ì ÒÚ‡Ú˘̇, ̇„ÎÛıÓ Á‡ÏÍÌÛÚ‡ Û ÒÓ·¥ ÒËÒÚÂχ, ‡ ÔÓÚ¥Í Á̇˜Â̸, flÍËÈ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÓÁ˜ËÌflπ ÒÚ‡¥ Á̇˜ÂÌÌfl ¥ ‚ÒÚÛÔ‡π Û ÌÓ‚¥ Á‚’flÁÍË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ Á̇˜ÂÌÌfl Ӊ̥πª ÍÛθÚÛË ÁÏ¥¯Û˛Ú¸Òfl ¥Á Á̇˜ÂÌÌflÏË ¥Ì¯Óª, ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Ú‚ÓÂÌÌfl ¥Ì¯Ó„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÍÓ‰Û, flÍËÈ ÔÓ ‡Ì‡ÎÓ„¥ª ¥Á Î¥Ì∂‚¥ÒÚËÍÓ˛ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ÍÂÓθҸÍËÏ. åÂÊ¥Ú‡ÍÓª ÔÓÌflÚ¥ÈÌÓª ÒËÒÚÂÏË Ì¢¥Î¸Ì¥, ÓÁÏËÚ¥, Û Ì¥È ·‡„‡ÚÓ ÒÛÔÂ˜ÌÓÒÚÂÈ. ë‡Ï ڇÍËı ËÒ Ì‡·Û‚‡π «∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÍÛθÚÛ‡». ÅÂÁÔÂ˜ÌÓ, Û ıÓ‰¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ú‡˜‡˛Ú¸Òfl ‚Â΢ÂÁÌ¥ ÔÓÍ·‰Ë ÍÛθÚÛÌÓª ԇϒflÚ¥ Ú‡ Á̸̇. ÄΠÁ‡ÌÂ-

‡ ‰‡Î¥ ȉÛÚ¸ ‰ÂÒ¸ ¥Á Ô¥‚‰˛ÊËÌË ‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚, flÍ¥ ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸ ‡ÚÓÏÌÓ˛ Á·Óπ˛. î¥Ì‡ÌÒÓ‚‡ ÍËÁ‡ Û ëı¥‰Ì¥È ÄÁ¥ª Ú‡ ÔÓÒÚ¥ÈÌ¥ ÁÎˉ̥ Á‡‚‰‡˛Ú¸ ÒÂÈÓÁÌËı ÍÎÓÔÓÚ¥‚, ÚÓ‰¥ flÍ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª Ô¥‰ÒËβ˛Ú¸ ‚‡Ê‡˛˜Û ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚË‚‡Î¥ÒÚ¸ ÊËÚÚfl È ¥‚Â̸ ÓıÓÓÌË Á‰ÓÓ‚’fl. üÍ ·Ë Ú‡Ï Ì ·ÛÎÓ, Ì ÒÎ¥‰ ̉ÓÓˆ¥Ì˛‚‡ÚË ˆ¸Ó„Ó Ù‡ÍÚÛ Á‡„‡Î¸ÌÓª Á„Ó‰Ë. åÓÊÎË‚Ó, ‚¥Ì π ‡ÌÚˈËÔ‡ˆ¥π˛ ̇¯Ó„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ. åÓÊÎË‚Ó, ‚¥Ì ‚ËÁ̇˜ËÚ¸ ÌÓχÚË‚ÌËÈ Òڇ̉‡Ú Û Ò‚¥Ú¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË È ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ‚¥‰¥„‡π Óθ ÙÓÏÓÛÚ‚Ó˛˛˜Ó„Ó ˜ËÌÌË͇. Ň ·¥Î¸¯Â, ˆÂÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ‚Â΢ÂÁÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ Á ·ÂÁÔˆ‰ÂÌÚÌÓ˛ ÓÎβ ÄÏÂËÍË Û Ò‚¥Ú¥ Ô¥ÒÎfl ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË. ĉÊ ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË π Ò‡ÏÓ‚fl‰ÌËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÏ Ì‡ ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚¥ Ô‡‚‡; ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸ ËÌÍÓ‚Û ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ; ‚ÓÌË π Ô¥ÓÌÂÓÏ, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ̇ÛÍÓ‚Ëı Á̸̇ (‚¥‰ ωˈËÌË ˜ÂÂÁ ҥθҸÍ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚Ó ¥ ‰Ó ÍÓÒÏ¥˜ÌËı ÔÓθÓÚ¥‚); ¥ ‚ÓÌË π π‰ËÌÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ̇‰‰Âʇ‚Ó˛. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ï¥Ê̇Ó‰ÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ҸӄӉ̥ ÚË Ù‡ÍÚÓË: ÔËÏ‡Ú ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË ÄÏÂËÍË, ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ÛÒÔ¥ı ¥‰Âª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ

43

ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ô‡‰ ÍÛθÚÛ Ì π ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÓ˛ ڥθÍË Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl. Ç‡Ê‡π Ì ˆÂ, ‡ ¯‚ˉͥÒÚ¸ Á flÍÓ˛ ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Û ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ÂÔÓıÛ. Ç¯ڥ-¯Ú, ͥθͥÒÚ¸ ˆËı ÁÏ¥Ì ÁÏÓÊ ¥ flÍ¥ÒÌÓ ÁÏ¥ÌËÚË ÍÛθÚÛÌ Îˈ ҂¥ÚÛ Ú‡ ÛÓ‰ÌÓχ̥ÚÌËÚË Ì Î˯ ÍÛθÚÛÌ¥ ÔÓÔÓÁˈ¥ª, ‡Î ¥ ÍÛθÚÛÌ¥ ÓÁ‚’flÁÍË Á‡‚‰‡Ì¸, ˘Ó ÌÂÏËÌۘ ÔÓÒÚ‡‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÔÂ‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ, ‡ ˆÂ ҇ϠÔÓ ÒÓ·¥ π Ì·ÂÁÔ˜ÌËÏ. ÇÊ ҸӄӉ̥ Ì‡Ï Á‡„ÓÊÛπ Ô‚ÌËÈ «ÂÎÂÍÚÓÌÌËÈ ÚÓڇΥڇËÁÏ», ÍÓÎË ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ áåß, ßÌÚÂÌÂÚ, ÒÛÔÂχÍÂÚË Ì Î˯ ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸, ‡ÎÂ È Ì‡‚’flÁÛ˛Ú¸ ̇ÒڥθÍË ÚÂıÌ¥˜ÌÓ ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌÛ ÍÛθÚÛÛ, ˘Ó ªª ÏÓÊ̇ ‚Ê ‚ËÁ̇˜ËÚË flÍ ‰Â„Ûχ̥ÁÓ‚‡ÌÛ. ÇÓ̇ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Û Ì‡·¥ ÚÂıÌÓ„ÂÌÌËı ÍÛθÚÛ-ÍÎÓÌ¥‚, flÍ¥ ÔÓ‰ÛÍÛπ ‚Ê Ì β‰Ë̇, ‡ ÚÂı̥͇ – ‚¥‰ ÒËÌÚÂÁÓ‚‡ÌÓª ÏÛÁËÍË ‰Ó ÒËÌÚÂÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ‚¥ÚۇθÌÓ„Ó Ï‰¥‡-ÔÓÒÚÓÛ. é‰Ì‡Í, ÚÂı̥͇ Ì Á‰‡Ú̇ ‚ËÚ‚ÓËÚË ˘ÓÒ¸ ÓË„¥Ì‡Î¸ÌÂ, ‚Ó̇ ڥθÍË ÍÓÏ·¥ÌÛπ Ú‡ ‚¥‰Ú‚Ó˛π ÚÂ, ˘Ó Û Ìª ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌÓ ˜Ë ÔÓ„‡ÏÌÓ Á‡Í·‰ÂÌÂ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÍÛθÚÛ‡ „¥·ˉËÁÛπ, ‚Á‡πÏÓ‰¥π Á¥ Ò‚ÓªÏ ‡θÌËÏ ÓÚÓ˜ÂÌÌflÏ. èêéÅãÖåÄ áÅÖêÖÜÖççü èêàêéÑçéÉé ëÖêÖÑéÇàôÄ

é‰Ì¥π˛ ¥Á ̇ȥÒÚÓÚÌ¥¯Ëı ÔÓ·ÎÂÏ ‰Îfl β‰ÒÚ‚‡ ̇ ̇ȷÎËʘ χȷÛÚÌπ π ÔÓ·ÎÂχ ¥ÁÍÓ„Ó ÔÓÚÂÔÎ¥ÌÌfl


ÔÂÂÏÓ„‡ ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ì‡‰ ÂÚ‡ÚËÒÚÒ¸ÍËÏË ÍÓ̈ÂÔˆ¥flÏË ˆÂÌÚ‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ñ¥ Ù‡ÍÚÓË ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ¥ ‚ÔÎË‚‡˛Ú¸ Ó‰ËÌ Ì‡ Ó‰ÌÓ„Ó. ÇÓÌË Ú‡ÍÓÊ ÔÂ·ۂ‡˛Ú¸ Û ‡‰ËÍ‡Î¸Ì¥È ÓÔÓÁˈ¥ª ‰Ó „ÓÎÓ‚ÌËı ÔÓfl‚¥‚ ÔÓÎ¥ÚËÍË ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ñ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Á‡ÒÎÛ„Ó‚Ûπ, ‡·Ë ÈÓ„Ó Ì‡Á‚‡ÎË Ì‡ÈÁÎÓ˜ËÌÌ¥¯ËÏ ¥ ̇ÈÒÏÂÚÓÌÓÒÌ¥¯ËÏ ÒÚÓ¥˜˜flÏ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡. ì ˆ¸ÓÏÛ ÒÚÓ¥˜˜¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÎË ÛÚÓÔ¥˜Ì‡ ÔËı‡, ه̇ÚËÁÏ ¥ ·ÂÁʇΥÒÌËÈ ‰Ó„χÚËÁÏ. èÒ‚‰Ó‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡ ÚÓڇΥڇÌËÏ Á‡ÁÍÓÏ Ô‰ÒÚ‡‚ÎflÎËÒfl flÍ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚¥ ‰Îfl ‚Ò¥ı ‚Á¥ˆ¥. ôÓ· ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ªı, Ò‡ÏÓÁ‚‡Ì¥ Ú‚Óˆ¥ ¥ÒÚÓ¥ª ‚ÁflÎËÒfl ‚ËÌË˘Û‚‡ÚË ‚Ò¥ı ÚËı, ÍÓ„Ó a priori ‚ËÁ̇ÎË Ú‡ÍËÏË, ˘Ó Ì ԥ‰‰‡˛Ú¸Òfl ÂÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª: ‚ Ó‰ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚¥‰·¥ ÔÓ‚‡‰Ë‚Òfl Á‡ ‡ÒÓ‚ËÏË ÍËÚÂ¥flÏË, ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ – Á‡ Í·ÒÓ‚ËÏË. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË ÏÓÊÂÏÓ ‡‰¥ÚË Á ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÔÂÂÏÓ„Ë ¥‰Âª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª. ÄΠÛÒÂ Ê ‚‡ÚÓ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ÔËÚ‡ÌÌfl, ̇ÒͥθÍË ÚË‚‡ÎÓ˛ È ·ÂÁÔ˜ÌÓ˛ π ˆfl ÌÓ‚‡ ‡θ̥ÒÚ¸? óË ÓÁ̇˜‡π ‚Ó̇ ÔÓ˜‡ÚÓÍ ÌÓ‚Óª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÂÔÓıË, ˜Ë, ‡‰¯Â, Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ëı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ ÔÂ·ۂ‡π Ô¥‰ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

44

ÍΥχÚÛ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ„Ó ¥Á ‚ËÍˉ‡ÏË ‚ ‡ÚÏÓÒÙÂÛ Ú‡ ÂÌÂ„ÓÁ‡Ú‡ÚÌ¥ÒÚ˛ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ ÏÓÊ ¥ÒÚÓÚÌÓ ÁÏ¥ÌËÚË Ì‡‚¥Ú¸ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÛ Í‡ÚÛ áÂÏÌÓª ÍÛÎ¥. á̇˜Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ ªª ·Û‰Â Á‡ÚÓÔÎÂ̇, ‡ ¥Ì¯‡ ‡‰Ë͇θÌÓ ÁÏ¥ÌËÚ¸ Ò‚¥È ÍΥχÚ˘ÌËÈ ÂÊËÏ. Ä ˆÂ ¥ÁÍÓ ÁÏÂ̯ËÚ¸ ¥ÁÌÓχ̥ÚÚfl ‚ˉ¥‚ Ù‡ÛÌË Ú‡ ÙÎÓË Ì‡ áÂÏÎ¥. ÇÊ ҸӄӉ̥, ̇ÔËͥ̈¥ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ÂÔÓıË, Ô¥‰ Á‡„ÓÁÓ˛ ÁÌËÍÌÂÌÌfl ÔÂ·ۂ‡π 31000 ‚ˉ¥‚ ÓÒÎËÌ ¥ Ú‚‡ËÌ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÔÓ‚ÂÌÛÚË ‰Ó ÊËÚÚfl Û ˆ¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ˆ¥ÌÓ˛ ‚ÂÎËÍËı ÁÛÒËθ ‚‰‡ÎÓÒfl ڥθÍË 1138 ‚ˉ¥‚. á„¥‰ÌÓ Á äÓÌ‚Â̈¥π˛ ÔÓ ÓıÓÓÌÛ ·¥ÓÓÁχªÚÚfl, Ûı‚‡ÎÂÌÓ˛ ‚ ê¥Ó-‰Â-܇ÌÂÈÓ 1992 ÓÍÛ, ·¥ÓÓÁχªÚÚfl ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl flÍ «ÁÏ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÊË‚Ëı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚, Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÛÒ¥ı ˜ËÌÌËÍ¥‚». äβ˜Ó‚ËÏ ÚÛÚ π ÔÓÌflÚÚfl «ÁÏ¥ÌÌÓÒÚË» – Á‰‡ÚÌÓÒÚË ÊË‚Ëı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚ ‚Óβˆ¥ÓÌÛ‚‡ÚË Û ÔÓÒÚÓ¥ Ú‡ ˜‡Ò¥, ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚËÒfl Ú‡ ‚ËÊË‚‡ÚË. èÓÛ¯ËÚË ˆ˛ ÁÏ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÏÓÊ̇ ̇ ¥ÁÌËı ¥‚Ìflı – „ÂÌÌÓÏÛ, ‚ˉӂÓÏÛ Ú‡ ÂÍÓÒËÒÚÂÏÌÓÏÛ. äÓÊÂÌ Á ˆËı ¥‚Ì¥‚ Á‡„ÓÊÂÌËÈ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÚÂıÌ¥ÍË. Å¥ÓÎÓ„Ë ÒÚ‚Â‰ÊÛ˛Ú¸, ˘Ó ÌËÌ¥ ÏË ÔÂ·ۂ‡πÏÓ Ì‡ ‡ÌÌ¥ı ÒÚ‡‰¥flı Ò¸ÓÏÓ„Ó Ï‡ÒÓ‚Ó„Ó ‚ËÏË‡ÌÌfl, flÍ ‚ËÍÎË͇Ì Ì ÔËÓ‰ÌÓ˛ ‰¥π˛, ‡ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ Î˛‰Ò¸ÍÓ˛ ‰¥flθ̥ÒÚ˛. íÂÔÂ¥¯Ì¥ ÚÂÏÔË ‚ËÏË‡ÌÌfl ‚ˉ¥‚ Û 100-

Á‡„ÓÁÓ˛? ñ ÔËÚ‡ÌÌfl ‚ ÔÂ¯Û ˜Â„Û ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl Ï¥Ê ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ Î¥‰ÂÒÚ‚ÓÏ ÄÏÂËÍË È Íβ˜Ó‚ËÏ Á‚’flÁÍÓÏ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª Á ‚¥Î¸ÌËÏ ËÌÍÓÏ. ëÚÓÒÛπÚ¸Òfl ‚Ó̇ Ú‡ÍÓÊ ¥ ˆ¥ÎÍÓÏ ÌÓ‚Óª ¥ ‚Ò ¥ÒÚÓÚÌ¥¯Óª ÔÓ·ÎÂÏË: ‚Á‡πÏÓ‰¥ª Ï¥Ê ÒÛÒԥθÌËÏ ÍÓÌÚÓÎÂÏ ¥ ˘Ó‡Á ‰Ë̇ϥ˜Ì¥¯ËÏ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ Ì‡ÛÍË, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl, ÔÓÍ‡˘ÂÌÌfl, ‡ ÏÓÊÎË‚Ó, È ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍËı ¥ÒÚÓÚ. 襉ÒÛÏÓÍ: Ú¥ÛÏÙ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª Á‡ÎÂʇÚËÏ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍ ‚Ó̇ ‰‡ÒÚ¸ ÒÓ·¥ ‡‰Û Á ÔÓ·ÎÂχÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‚·‰Ë, Á ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ÁÎˉ̥‚ – Ú.Á‚. ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË – ¥ Á¥ ÒÍ·‰ÌËÏ ÂÚ˘ÌÓ ÔËÚ‡ÌÌflÏ Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË Ú‡Í, ˘Ó· Ì Á‡‚‰‡ÚË ªÈ ÔË ˆ¸ÓÏÛ ¯ÍÓ‰Ë. ÑéåßçìÇÄççü èêéíà ÑÖåéäêÄíß∫ ï‡‡ÍÚÂËÁÛ˛˜Ë Óθ ÄÏÂËÍË ‚ Ò‚¥Ú¥, ˜‡ÒÚÓ Í‡ÊÛÚ¸ ÔÓ «„„ÂÏÓÌ¥˛», ¥ ‚ Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆÂ ‚Îۘ̇ Óˆ¥Ì͇ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ ÒÔ‡‚. è‡ÍÚ˘ÌÓ, ̇ ˆ¸ÓÏÛ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÔÂ‚‡„‡ ÄÏÂËÍË π Íβ˜Ó‚ËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ Ì‡ Ï¥Ê̇Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥. Ç¥ÈÒ¸ÍÓ‚ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‡ÒÔÂÍÚ ˆ¥πª ÚÂÁË ÏÓÊ̇ ΄ÍÓ ÔÂ‚¥Ëh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

1000 ‡Á¥‚ ‚ˢ¥, Ì¥Ê ‰Ó Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡ ÔË·ÎËÁÌÓ Ô¥‚ϥθÈÓ̇ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ‰Ó ÔÓfl‚Ë Î˛‰ËÌË ÔËӉ̠‚ÏË‡ÌÌfl ‚Ë‰Û ÍÓÏÔÂÌÒÛ‚‡ÎÓÒfl ÔËÓ‰ÌËÏ Ì‡Ó‰ÊÂÌÌflÏ ¥Ì¯Ó„Ó ‚ˉÛ. é‰Ì‡Í, ÚÂÔÂ ÚÂÏÔË ÔÓfl‚Ë ÌÓ‚Ëı ‚ˉ¥‚ ¥ÁÍÓ ÛÔ‡ÎË. ÑÓ ˆ¸Ó„Ó ÔËÁ‚ÂÎË ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ÛÒÔ¥ıË Î˛‰ÒÚ‚‡. ã˛‰Ë ÒÚ‡ÎË Û ÒÓÚÌ¥ ‡Á¥‚ ˜ËÒÎÂÌÌ¥¯ËÏË ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı, ÒÔ¥‚Ï¥ÌËı ªÏ ÊË‚Ëı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚. ÑÓ 2050 ÓÍÛ Î˛‰ÒÚ‚Ó Ì‡Î¥˜Û‚‡ÚËÏ 9-10 ϥθfl‰¥‚ ÓÒ¥·. ᇠ҂ӪÏË ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËÏË Ô‡‡ÏÂÚ‡ÏË ‚ÓÌÓ, ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÌÂÌÓχθÌÂ. ã˛‰Ë̇ flÍ ‚ˉ Ô˂·ÒÌ˛π ÒÓ·¥ 20-40% ÒÓÌfl˜ÌÓª ÂÌÂ„¥ª, flÍÛ ÔÓ„ÎË̇˛Ú¸ ÓÒÎËÌË Ì‡ ÁÂÏÎ¥. í‡Í‡ ÊÓÒÚ͇ ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‚ËÚ¥ÒÌflπ ¥Ì¯¥ ‚Ë‰Ë Ì‡ χ∂¥ÌÂÒ ¥ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ªıÌ¸Ó„Ó ÁÌËÍÌÂÌÌfl. Ä ˆÂ Á‡„ÓÊÛπ ‚ÊÂ È Ò‡Ï¥È Î˛‰ËÌ¥. èéãßíàóçÄ ßçíÖ¢êÄñßü íÄ ¢ãéÅÄãßáÄñßü

è¥ÒÎfl ÓÁÔ‡‰Û ëëëê Ú‡ «ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ú‡·ÓÛ» Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ Ô·̥ Ò‚¥Ú ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl ̇ Ó‰ÌÓÔÓβÒÌËÈ. ëòÄ, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ô‡„ÌÛÎË, Á ¥Ì¯Ó„Ó – ÓÔËÌËÎËÒfl ÔÂ‰ ‰ÓÍÓ̇ÌËÏ Ù‡ÍÚÓÏ Ó‰ÌÓÔÓβÒÌÓÒÚË Ò‚¥ÚÛ. ç‡ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ‚ÓÌË ÔÓÒ¥ÎË Ï¥ÒˆÂ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Î¥‰Â‡. é‰Ì‡Í, Ú‡ÍËÈ ÒÚ‡Ì ÔËڇχÌÌËÈ Ò‡Ï ‰‡ÌÓÏÛ ÏÓ-


ÚË: ˜Ë ¥ÒÌÛπ fl͇Ҹ ¥Ì¯‡ ‰Âʇ‚‡, ÔÓ flÍÛ ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‡ÔÚÓ‚Â ‚˂‰ÂÌÌfl ªª ‚¥ÈÒ¸Í ¥Á чÎÂÍÓ„Ó ëıÓ‰Û, èÂÒ¸ÍÓª Á‡ÚÓÍË Ú‡ Ö‚ÓÔË Ì„‡ÈÌÓ ÔËÁ‚ÂÎÓ · ‰Ó ̘ۂ‡ÌËı Ì„‡ÚË‚ÌËı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ‰Îfl ÏËÛ Û Ò‚¥Ú¥? Ä Ò‡Ï ڇÍËÏ π ÒÚ‡Ì ˜ÂÈ Á ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏË ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÏË ÒË·ÏË, ÓÁÏ¥˘ÂÌËÏË Á‡‡Á Û è¥‚‰ÂÌÌ¥È äÓª, èÂÒ¸Í¥È Á‡ÚÓˆ¥ Ú‡ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È Ö‚ÓÔ¥. ê‡ÔÚÓ‚Â ‚˂‰ÂÌÌfl ˆËı ˜‡ÒÚËÌ ÔËÁ‚ÂÎÓ · ‰Ó Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂÏËÌÛ˜Ó„Ó ‚Ë·ÛıÛ ‚¥ÈÌË ‚ äÓª, ‰Ó ÌÓ‚Ó„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ‚ èÂÒ¸Í¥È Á‡ÚÓˆ¥ ¥ ‰Ó ÒÚ‡¯ÌÓª ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª È ·‡ÍÛ ·ÂÁÔÂÍË Ì‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥. ÄÏÂË͇ π ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÎÓÍÓÏÓÚË‚ÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, Í‡ªÌÓ˛, fl͇ ÒÚ‚Ó˛π ÌÓ‚¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Ú‡ „ÂÌÂÛπ ÔË‚‡·ÎË‚Û ‰Îfl ÛÒ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ÍÛθÚÛÛ (˜Ë ‰Ó· ˆÂ, ˜Ë ÁΠ– ÔËÚ‡ÌÌfl ÒχÍÛ), ‰Âʇ‚Ó˛, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Á‡‡Ì∂‡ÊÓ‚‡ÌÓ˛ ‰Ó ÔÓ·ÎÂÏ ·ÂÁÔÂÍË È ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË Ì‡ ‚Ò¥ı ÍÓÌÚËÌÂÌÚ‡ı ÁÂÏÌÓª ÍÛÎ¥. èÓ ÊÓ‰ÌÛ ¥Ì¯Û Í‡ªÌÛ Ú‡ÍÓ„Ó Ì Ò͇ʯ. èÓÚÂ, ‚Ò ˆÂ Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ÄÏÂË͇ ‚ÒÂÒËθ̇. ì ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Á ¯ËÓÍÓχүڇ·ÌËÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ÔÓ·Û‰ÊÂÌÌflÏ, Û Á‚’flÁh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÏÂÌÚÓ‚¥ ¥ ҇ϠڇÍÓÏÛ ÚËÔÓ‚¥ ‚ËÚ‡ÚÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍËÈ Ì‡˜Â·ÚÓ Á‡‡Á ‰ÓÏ¥ÌÛπ Û Ò‚¥Ú¥. ïÓ˜‡ ˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚ËÍβ˜‡π ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË, ˘Ó Û Ì‰‡ÎÂÍÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ˘ÓÒ¸-Ú‡ÍË ÁÏ¥ÌËÚ¸Òfl. ë‡Ï ‚Ë-/Á‡Ú‡ÚÌËÈ ÚËÔ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÂÒÛÒ¥‚ – flÍ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı, Ú‡Í ¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı, ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ‡ı¥ÎÎÂÒÓ‚Ó˛ Ô’flÚÓ˛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, «‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl» – flÍ Ì ‚ÚËχ‚Òfl ¥ ÔÓıÓÔË‚Òfl ·ÛÎÓ ÅËÎÎ äÎËÌÚÓÌ. ß̯¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ˆÂÌÚË, flÍ-ÓÚ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á, ˘Ó ÌÂ̇˜Â ÔÓÒÚ‡π ̇ ̇¯Ëı Ó˜‡ı, üÔÓÌ¥fl ˜Ë äËÚ‡È, ÔÓÍË ˘Ó Ì ÏÓÊÛÚ¸ ÍÓÌÍÛÛ‚‡ÚË Ì‡ Óθ Î¥‰Â‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ ¥Á ëòÄ. Ä ÓÚÊÂ, Ì ÏÓÊÛÚ¸ ¥ ÁÏ¥ÌËÚË Ò‡Ï ÚËÔ ˆ¥πª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – ¥Á, Ò͇ʥÏÓ, ‚ËÚ‡ÚÌÓª ̇ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÛ, Á ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓª ̇ ωËÚ‡ÚË‚ÌÛ, Á ‚¥‰ÍË‚‡˛˜Óª ̇ ¥ÁÓβ˛˜Û. ïÓ˜‡ ˆÂ Ì ‚ËÍβ˜‡π, ˘Ó, Ò͇ʥÏÓ, ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl ÓÁÍËπ flÍÛÒ¸ ÓÒÓ·ÎË‚Û Óθ, ÔËÔÛÒÚËÏÓ, äËÚ‡˛. ÇÊ Á‡‡Á ÔÓÏ¥ÚÌ Ô‚Ì ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Û ÒÔ‡‚¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ï¥Ê ‰‚Óχ ̇˜Â·ÚÓ ¥ÌÚÂ∂‡ÚË‚ÌËÏË ÔÓÂÍÚ‡ÏË – ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ Ú‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ – Û ‡Ï͇ı ̇˜Â·ÚÓ Ó‰Ì¥πª Á‡ı¥‰ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª Ô‡‡‰Ë„ÏË. ÜÓ‰ÂÌ Á ˆËı ÔÓÂÍÚ¥‚ ¥˘Â Ì ‡ΥÁÓ‚‡ÌËÈ. é‰Ì‡Í,

ÍÛ Á ˜ËÏ ‚ËÌË͇˛Ú¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥ Ú‡ ÍÓÎÂÍÚË‚Ì¥ Ô‡„ÌÂÌÌfl, flÍ¥ „Ó‰¥ ‚Ú¥ÎËÚË. åÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ ÍÓÌÚÓ₇ÚË ˆÂÈ ‰Ë̇ϥ˜ÌËÈ ÔÓˆÂÒ Ó·ÏÂÊÂÌ¥, ¥ Ò‡ÏÓ ÒÓ·Ó˛ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÔÂ‚‡„‡ Ì ÓÁ̇˜‡π, ̇˜Â ÄÏÂË͇ ÏÓÊ ͇̇ÁÛ‚‡ÚË ¥Ì¯ËÏ. Ň ·¥Î¸¯Â, ҇χ ‡ÏÂË͇ÌҸ͇ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒËÒÚÂχ Ì ԥ‰ıÓ‰ËÚ¸ ‰Îfl ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ„Ó ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ‰ËÍÚ‡ÚÛ. Ç ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı ÌÂ΄ÍÓ Ì‡„Óχ‰ËÚË ÍÓ¯ÚË, ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ‰Îfl ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌËı Á‡ıÓ‰¥‚ ̇ Ï¥Ê̇Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ Ì„‡ÚË‚ÌÛ „Óχ‰Ò¸ÍÛ ‰ÛÏÍÛ ˘Ó‰Ó Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÒËÎË ‚ Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ÂÒ͇ԇ‰‡ı. ÄÏÂË͇ÌҸ͇ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘̇ ÒËÒÚÂχ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÔËÓ‰Ó˛ ‚ÓÓʇ ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Úfl„‡fl ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË. èÓ ÒÛÚ¥ ÒÔ‡‚Ë, ˆ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó, ˘Ó Á ˜‡ÒÓÏ ‚ÌÛÚ¥¯Ìfl ÓÔÓÁˈ¥fl ÔÓÚË ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ÄÏÂËÍÓ˛ ÓÎ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Î¥‰Â‡ – ¥ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔÓÚË ÚÓ„Ó, ˘Ó ÒÔËÈχπÚ¸Òfl flÍ «Úfl„‡» Ú‡ÍÓ„Ó Î¥‰ÂÒÚ‚‡ – ·Û‰Â ÁÓÒÚ‡ÚË. óËχÎÓ Ù‡ÍÚ¥‚ ‚͇ÁÛ˛Ú¸ ̇ ÚÂ, ˘Ó ‡ÏÂË͇̈¥ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÒÚÛ·Ó‚‡Ì¥ÒÚ¸ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÛÔÂ‰ÊÂÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª Á‡‡Ì∂‡ÊÓ‚‡ÌÓÒÚË ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚. áåß ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â Ó·ÏÂÊÛ˛Ú¸Òfl

45

ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

¥ÒÚÓÚÌÓ˛ ¥ÁÌËˆÂ˛ π ‚ÒÂ Ê ‡ÒËÏ¥ÎflÚË‚ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó «ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó» ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÏÛ, flÍËÈ ˜‡ÒÚÓ Ì‡·Ë‡π ‚Û脇ÌËı ÙÓÏ Ì ڥθÍË ‰ËÍÚ‡ÚÛ, ‡ÎÂ È ‡ÏÂË͇̥Á‡ˆ¥ª ‚Ò¥ı ÙÓÏ ÊËÚÚfl, Ú‡ Ôβ‡Î¥ÒÚ˘̥¯ËÈ Ú‡ ÓχÌÚ˘̥¯ËÈ Öë-¥‚Ò¸ÍËÈ, ÍÓÚËÈ ÔÓÎfl„‡π Û ÒÔÓ·‡ı ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË «ÙÓÚˆ˛ Ö‚ÓÔË» ̇ Ó‰ÌÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥, Á·Â¥„¯Ë ÔË̈ËÔÓ‚Â ÓÁχªÚÚfl ÒÚ‡Ó„Ó Ï‡ÚÂË͇. ß ÔÂ¯ËÈ, ¥ ‰Û„ËÈ ÔÓÂÍÚË ÛÒ ˘Â Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ڥθÍË ÔÓÂÍÚ‡ÏË, ıÓ˜‡ È Ô¥‰Í¥ÔÎÂÌËÏË Ô‚ÌËÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË ‰¥flÏË, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ÙÓÏÛπÚ¸Òfl ӷ΢˜fl ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. ç‡ Ê‡Î¸, ÒıÓÊ ̇ ÚÂ, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ÔË ‚Ò¸ÓÏÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÒÂ‚‡ÚËÁÏ¥ Á‡ ‰‡ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌ¥ÍË Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ‡ÒËÏ¥ÎflÚË‚Ì¥ ÔÓÂÍÚË ‚ÒÂ Ê π ÛÒÔ¥¯Ì¥¯ËÏË – ‚ÓÌË Ì ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ Ú‡ÍÓª ͥθÍÓÒÚË ÛÁ„Ó‰ÊÂ̸ ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚÂÈ Ú‡ ¥ÁÌËı ÔÓÁˈ¥È. ë¸Ó„Ӊ̥ ‡ÒËÏ¥ÎflÚË‚Ì¥ ÔÓÂÍÚË ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯¥ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ªı ÂÍÓÌÓÏÌ¥ÒÚ¸. ïÓ˜‡, ˆÂ Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ‚ËÔ‡‚‰‡Ì¥¯ËÏË Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ, ÍÓÎË Ò‡Ï ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ÏÓÊ ÁÏ¥ÌËÚËÒfl.


‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó˛ ¥ÌÙÓχˆ¥π˛, „Óχ‰Ò¸Í‡ ‰ÛÏ͇ ˜ËÌËÚ¸ Ú‡Í Ò‡ÏÓ. ñ fl‚ˢ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥π˛ «·‡„‡ÚÓÍÛθÚÛÌÓÒÚË», ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˜Ó„Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‚ ÄÏÂˈ¥ ‚Ò ‚‡Ê˜Â ‚ËÁ̇˜ËÚË ÒԥθÌ ‰Îfl ‚Ò¥ı ‚¥‰˜ÛÚÚfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÂÒÛ, flÍ ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÎÓ · Ú‡ÍËÈ Ò‡Ï ¥‚Â̸ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓª π‰ÌÓÒÚË, flÍËÈ ÏË Ï‡ÎË ‚ ëòÄ Ô¥‰ ˜‡Ò ßß ë‚¥ÚÓ‚Óª Ú‡ ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚ÓπÌ. Ň ·¥Î¸¯Â, ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl ·‡„‡ÚÓÍÛθÚÛÌÓÒÚË ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯ËÏ ÔÓÌËÍÌÂÌÌflÏ Û Ï‡ÒË ÚÓ„Ó, ˘Ó ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ̇Á‚‡ÚË «‚¥ÚۇθÌÓ˛ ‡θ̥ÒÚ˛», ¥ ªª ÔÓÒÚ‡˜‡π ÚÂη‡˜ÂÌÌfl. è‡Ò˂̇ ÓÁ‚‡„‡ ÛÒ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÒÚ‡π ÓÒÌÓ‚ÌËÏ Á‡ÌflÚÚflÏ Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ ‡ÏÂË͇̈¥‚. ÇˢÂÁ„‡‰‡Ì¥ fl‚ˢ‡ ‚ËÍÎË͇˛Ú¸ ÚË‚Ó„Û: ˜Ë ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, flÍ ÒÔË‡πÚ¸Òfl ̇ ̇ˆËÒÚ˘ÌÛ Ï‡ÒÓ‚Û ÍÛθÚÛÛ, ÁÏÓÊ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË Ò‚Óª Ó·Ó‚’flÁÍË, ÍÓÚ¥ π ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Î¥‰ÂÒÚ‚‡. ëíêàåìÇÄççü ÄçÄêïß∫ ëÎ¥‰ Ú‡ÍÓÊ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ‚ ̉‡ÎÂÍÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ – Ò͇ʥÏÓ, Á‡ ÊËÚÚfl Ó‰ÌÓ„Ó ˜Ë ‰‚Óı ÔÓÍÓΥ̸ – ∂ÎÓ·‡Î¸Ì Υ‰ÂÒÚ‚Ó ÄÏÂËÍË, ‡‰¯Â, ·Û‰Â h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ìäêÄ∫çÄ üä éÅ’∏äí íÄ ëìÅ’∏äí ¢ãéÅÄãßáÄñßâçàï èêéñÖëßÇ

ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

46

ìÍ‡ªÌ‡ – ÏÓÎÓ‰‡ ‰Âʇ‚‡, ‚ flÍ¥È ¥˘Â Ì Á‡‚Â¯ËÎËÒfl ÔÓˆÂÒË ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ̇ˆ¥ª. ìÍ‡ªÌ‡ ˘Â Ì ‚ËÁ̇˜Ë·Òfl ¥Á ÚËÏ Ï¥ÒˆÂÏ, flÍ ‚Ó̇ ÏÓÊÂ, ˜Ë ıÓڥ· · Á‡ÈÌflÚË Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ÓÁÔÓ‰¥Î¥ Ô‡ˆ¥, ¥Á ÙÛÌ͈¥flÏË Û Ï‡È·ÛÚÌ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥. ÇÓ̇ Ì Á̇π, ˜ËÏ ÏÓÊ ·ÛÚË ˆ¥Í‡‚‡ ˆ¥È χȷÛÚÌ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥. ìÍ‡ªÌ‡, Ì ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡‚¯Ë Ò‚Ó˛ ÎÓflθ̥ÒÚ¸ á‡ıÓ‰Ó‚¥, ÔËÂÍ· Ò· ̇ χ∂¥Ì‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ú‡ ÒÚ‡∂̇ˆ¥˛ ‡ÁÓÏ ¥Á ëçÑ, flÍ ·Ë ‚Ó̇ Ì ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡Î‡ Ò‚Ó˛ ÔÓÁ¥ÌÛ ÓÒÓ·ÎË‚Û ÔÓÁˈ¥˛ Û ˆ¥È Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. ê‡ÁÓÏ Á ÛÒ¥Ï ÔÓÁ‡Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Ú‡ ÔÓÁ‡‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ Ò‚¥ÚÓÏ ‚Ó̇ ÓÔËÌË·Òfl Ô¥‰ ÔÓÚÛÊÌËÏ ÚËÒÍÓÏ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª. è¥‚‡ Ï¥Ê ·‡„‡ÚËÏË, ‚Ê ÔÓ˜‡ÒÚË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌËÏË, ‰Âʇ‚‡ÏË Ú‡ ÌÂÏÓ‰ÂÌËÏË, ‰Ó flÍËı ‚Ó̇ ̇ÎÂÊËÚ¸, ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ ÔÓ„Î˷βπÚ¸Òfl. ÇÊ Á‡‡Á ÔÓÏ¥ÚÌ هڇθÌ ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÌÌfl ìÍ‡ªÌË ‚¥‰ Í‡ªÌ ñÂÌÚ‡Î¸ÌÓª Ö‚ÓÔË, Á flÍËÏË ‚Ó̇ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ÔÂ·ۂ‡Î‡ ̇ Ó‰ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡·Ó Ê Ì‡‚¥Ú¸ ‚ËÔÂ‰ÊÛ‚‡Î‡ ªı. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ìÍ‡ªÌ‡ ÔÓÒÚ‡π Û ÓÎ¥ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û ÔÂ‚ÂÒË‚ÌÓª ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ‡ÌÚË-ÚÂÁË – ‚Ó̇ ‰¥ÈÒÌÓ ÔÂ·ۂ‡π ÔÓÁ‡ ∂ÎÓ-

·ÂÁÛÏÓ‚ÌËÏ, ¥ ÊӉ̇ ‚ÂÎË͇ ‰Âʇ‚‡ Ì ÁÏÓÊ Á ̲ ÔÓÒÔÂ˜‡ÚËÒfl. 燂¥Ú¸ ÍӇΥˆ¥fl ‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚ Ì χ· ·, ̇Ô‚ÌÓ, ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ, ˘Ó· ÒÚ‡ÚË Î¥‰ÂÓÏ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÄÏÂËÍË. íÓÊ ¥˘Â Ó‰ÌËÏ ‡ÒÔÂÍÚÓÏ Íβ˜Ó‚Ó„Ó ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚ¥ Ù‡ÍÚÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª „„ÂÏÓÌ¥ª π ÚÂ, ˘Ó π‰ËÌÓ˛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ó˛ Î¥‰ÂÒÚ‚Û ÄÏÂËÍË π ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ‡Ì‡ı¥fl, ÔÓÒÚÛÔÓ‚‡ ‚Ú‡Ú‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË, ÂÒ͇·ˆ¥fl Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ – Á Ûҥχ ÒÛÒԥθÌËÏË È ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË Ú‡ÍÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ ˜ÂÈ. éÚÊÂ, ̇ ÌËÌ¥¯Ì¸ÓÏÛ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÄÏÂË͇ π «ÌÂÁ‡Ï¥ÌÌÓ˛» ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ıÓ˜‡ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ªª Î¥‰ÂÒÚ‚Ó ÏÓÊ ·ÛÚË Ô¥‰¥‚‡Ì ˜ÂÂÁ „ÓÎÓ‚ÌÓ ÍÛθÚÛÌ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ˜ËÌÌËÍË, ˘Ó ÍÓ¥ÌflÚ¸Òfl ‚ ªª ‰ÂÏÓÍ‡ÚË˜Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥. ç‡ÎÂÊËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ¥ÒÚÓÚÌ ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜Ë ÚÂÔÂ¥¯Ìfl ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÔÂ‚‡„‡ ÄÏÂËÍË ÏÓÊ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔÂÂÚ‚ÓËÚËÒfl ̇ flÍÛÒ¸ ¥Ì¯Û ÙÓÏÛ ÚË‚‡ÎÓª Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, fl͇ · Á‡ÒÌÓ‚Û‚‡Î‡Ò¸ ̇ ‡Υflı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÔÓÚÛ„Ë, ‡ Ì ̇ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ÙÓÏÛ·ı ¥Î˛ÁÓÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Ûfl‰Û ̇ ͯڇÎÚ é·’π‰Ì‡ÌËı 燈¥È? üÍËÏÓÒ¸ ˜ËÌÓÏ – ÔÓÛ˜ Á ÄÏÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ¥ ªÈ ÛÒÔ¥¯ÌÓ ÔÓÚËÒÚÓªÚ¸ ... Ò‚Óπ˛ ÌÂÛÒÔ¥¯Ì¥ÒÚ˛. á Ó„Îfl‰Û ̇ ‡θÌËÈ ÒÚ‡Ì ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚ËÒÓÍËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ‚ ìÍ‡ªÌ¥, ̇¯‡ ‰Âʇ‚‡ ‡Ì¥ Ì ̇ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó ÁÓÌË «ÁÓÎÓÚÓ„Ó Ï¥Î¸fl‰‡», flÍËÈ π ÚÂıÌ¥˜ÌÓ-¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÏ ‡‚‡Ì∂‡‰ÓÏ, ‡Ì¥ Ì ‰ÓÔÛ˘Â̇ ‰Ó ÍÓËÒÚ‡ÌÌfl Á ̇·ÛÚÍ¥‚ ˆ¸Ó„Ó ‡‚‡Ì∂‡‰Û (7). íÓ‰¥, ÏÓÊÎË‚Ó, ÏË ·ÛÎË · ˆ¥Í‡‚¥ ‰Îfl ‡‚‡Ì∂‡‰Û flÍ ËÌÓÍ Á·ÛÚÛ. é‰Ì‡Í, ̇¯‡ ÍÛÔ¥‚Âθ̇ ÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ ÒÔ¥‚ÓÁÏ¥̇ ̇¯ÓÏÛ Ççè, ‡ ‚¥Ì Ï¥ÁÂÌËÈ Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ ¥Á ÓÁ‚ËÌÛÚËÏË Í‡ªÌ‡ÏË. íÓÏÛ Ì‡¯ ËÌÓÍ ÏÓÊ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÒÔÓÊË‚‡ÚË Î˯ ̇ÈÔËÏ¥ÚË‚Ì¥¯¥ ‰Â¯Â‚¥ χÒÓ‚¥ ÔÓ‰ÛÍÚË, ÚÓ·ÚÓ ·ÛÚË ˆ¥Í‡‚ËÏ Î˯ ‰Îfl ÍÓ̈ÂÌ¥‚ ̇ ͯڇÎÚ Jonson&Jonson, McDonald ˜Ë Coca-Cola, ‡Î Ì ‰Îfl ‚ËÒÓÍÓÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı ÍÓÏԇ̥È, flÍ¥ ‚ËÓ·Îfl˛Ú¸ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰ÓÓ„Û ÔÓ‰Û͈¥˛. 燂¥Ú¸ ‰Îfl Microsoft ‚ ìÍ‡ªÌ¥ Ì ڥ Ó·’πÏË ÔÓ‰‡ÊÛ, ˘Ó· ·ÛÚË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ¥ÒÚÓÚÌËÏË. á Ó„Îfl‰Û ̇ χȷÛÚÌ¥È ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËÈ ‚Ë·Ûı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ ÔËÓ‰ÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ ìÍ‡ªÌË ¥ ‰‡Î¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ÛÍ‡ªÌҸͥ ˜ÓÌÓÁÂÏË. ñ ÚÓÈ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÌËÈ ¥ χÈÊ ÌÂÁÌˢÂÌÌËÈ ÂÒÛÒ, ̇ flÍÓÏÛ ÏÓÊ̇ ·Û‰Û‚‡ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ÒÚ‡Ú„¥˛ ìÍ‡ªÌË. é˜Â‚ˉÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ π ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜Ì ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl ìÍ‡ªÌË.


ËÍÓ˛ flÍ π‰ËÌÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ‚ÂÎËÍÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛ – Ú·‡ ·ÛÎÓ · Á‡ÎÛ˜ËÚË Â∂¥Ó̇θ̥ ‚ÂÎËÍ¥ ‰Âʇ‚Ë ‰Ó ÚË‚‡ÎÓª ÙÓÏË Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, fl͇ Ïӄ· · ÒÚ‡ÚË Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ‰Îfl ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ ÔËÈÌflÚÚfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥¯Â̸ ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥. Ç flÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÏÓÊ ‚ËÌËÍÌÛÚË Ú‡Í‡ ÒÚÛÍÚÛ‡, Ì ‚ÒÚÛÔ‡˛˜Ë ‚ ÍÓÎ¥Á¥ª Á Ô‡‡ÎÂθÌËÏ – ıÓ˜‡, ÏÓÊÎË‚Ó, Î˯ ÚËϘ‡ÒÓ‚ËÏ – Î¥‰ÂÒÚ‚ÓÏ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓª ÄÏÂËÍË? Ç ·‡„‡Ú¸Óı ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌflı ҇ϠڇÍÓ˛ π ÒÛÚ¸ ÌËÌ¥¯Ì¥ı ÔÓ·ÎÂÏ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı Á ‚¥‰ÌÓÒË̇ÏË Ï¥Ê ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË È äËÚ‡πÏ. äËÚ‡È ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ ÔÓÚÛÊÌ¥¯Ó˛ ÒËÎÓ˛ ‚ Â∂¥ÓÌ¥. íÓÏÛ È ‚¥‰ÌÓÒËÌË Ï¥Ê ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË È äËÚ‡πÏ Ì‡·Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl; ÔÓ ÒÛÚ¥, ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÊËÚÚfl Ó‰ÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ÒÚ‡ÚË Ì‡È‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏË ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥ÏË ÍÓÌÚ‡ÍÚ‡ÏË Û Ò‚¥Ú¥. ì ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ‚‡ÊÍÓ ‡ÔÂ₇ÚË ‰Ó ‡∂ÛÏÂÌÚ¥‚, flÍ¥ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚Û˛Ú¸ ÔÓˆÂÒ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‡ÏÂË͇ÌÓ-ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ô‡‚‡Ï β‰ËÌË È ÔËχÚÓ‚¥ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª. åÓÊ̇ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl, ˘Ó Á ˜‡ÒÓÏ Û äËÚ‡ª Òڇ̠·¥Î¸¯Â ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª, ‡ ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ ¥ ÔÓ‚‡„Ë h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

á·¥∂Ìπ‚ ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÈ ‚ËÁ̇˜‡π ìÍ‡ªÌÛ flÍ «Ò‚¥ÚÓ‚Û ‚¥Ò¸» – ‰Âʇ‚Û ‚¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl flÍÓª Ú‡ ªª ÒÚ‡ÌÛ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ÍÓÌÙ¥„Û‡ˆ¥fl Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª (8). é‰Ì‡Í, ̇ ҸӄӉ̥ ìÍ‡ªÌ‡ Ì ‚ËÍÓËÒڇ· ˆËı Ò‚Óªı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ. ç‰ÓÎÛ„¥ ÒÔÓ·Ë ¯‡ÌÚ‡ÊÛ „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ÒÚ‡ÌӂˢÂÏ, ‡·Ë ‚ËÊ·‡ÚË Û á‡ıÓ‰Û Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Û ‰ÓÔÓÏÓ„Û ˜Ë Í‰ËÚË, ˘Ó ªı Ì„‡ÈÌÓ ÓÁÚfl„Û˛Ú¸, ‚Ë‚ÂÎË ìÍ‡ªÌÛ Û Î¥‰ÂË Á-ÔÓÏ¥Ê Í‡ªÌ, ‰Â ÔÓˆ‚¥Ú‡π ÍÓÛÔˆ¥fl. áÂÏÂθ̇ ÂÙÓχ ڥθÍË-ÌÓ ÓÁÔÓ˜‡Î‡Òfl, ÚÓÏÛ ÁÂÏÂθÌËÈ ÂÒÛÒ ÔÓÍË ˘Ó ÎÂÊËÚ¸ ÔÂÂÎÓ„ÓÏ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ìÍ‡ªÌÛ, ÚÓ ‚Ó̇ Ì π ¥ÒÚÓÚÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ. ÉÓÎӂ̇ ÔÓ·ÎÂχ ìÍ‡ªÌË ÔÓÎfl„‡π Û ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÓÒÚ¥, ˘Ó ÛÊ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó χ∂¥Ì‡Î¥Á‡ˆ¥ª ̇¯Óª ‰Âʇ‚Ë ˜Ë Ì ‚ ÛÒ¥ı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ – ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓÏÛ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥È ‚Óβˆ¥ª.

ÎËÒÚÓÔ‡‰ 2000, 㸂¥‚

ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ‰Ó Ô‡‚ β‰ËÌË. èÓÚÂ, ÔÓÚ·‡ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ÏÓÊÎË‚Óª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓª Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚ – flÍ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ˜Ë ‡Ì‡ı¥ª – ‰ËÍÚÛπ Ú‚ÂÂÁÂ È Ô‡„χÚ˘Ì ‚ËÁ̇ÌÌfl ÔËχÚÛ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË. í‡Í ÔÓÒÚÛÔ‡ÌÌfl ÔË̈ËÔ‡ÏË ÏÓÊ ‚ÒÂ Ê Ì„‡ÚË‚ÌÓ ÔÓÁ̇˜ËÚËÒfl ̇ ¯‡ÌÒ‡ı ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª, ÒÔËfl˛˜Ë ΄¥ÚËÏ¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ Á‡Í¥ÔÎÂÌÌ˛ ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÓª ‚·‰Ë. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª ÏÓÊ ڇÍÓÊ Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚË ¥Ì¯ËÈ ˜ËÌÌËÍ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‡ Ò‡ÏÂ: ÓÁÔÓÓ¯ÂÌÌfl ÒËÎ, ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌflÏ Á·Óª χÒÓ‚Ó„Ó Û‡ÊÂÌÌfl ÔÓÏ¥Ê ‰Â‰‡Î¥ ‰¥·Ì¥¯ËÏË ÒÛ·’πÍÚ‡ÏË Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ç Î˯ χΥ ‰Âʇ‚Ë, ڇͥ, flÍ è¥‚Ì¥˜Ì‡ äÓÂfl, ÓÚËÏÛ˛Ú¸ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯ËÈ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó Ú‡ÍÓª Á·Óª, ‡Î ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥Ó„¥‰ÌÓ, ˘Ó ‚ ̉‡ÎÂÍÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ù‡Ì‡Ú˘̥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÏÓÊÛÚ¸ χÚË ªª Û Ò‚ÓπÏÛ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌ¥. Ç ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ÏË ÒÚ‡ÎË Ò‚¥‰Í‡ÏË ÚÓ„Ó, ˘Ó ÁÓÒÚ‡π ÒÚ‡ı ÔÂ‰ ÂÒ͇·ˆ¥π˛ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓ„Ó ÚÂÓËÁÏÛ. ç‡È‡Á˛˜¥¯ËÏ ‡ÒÔÂÍÚÓÏ ˆ¸Ó„Ó ÚÂÓËÁÏÛ π ÈÓ„Ó ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ ‡Ì‡ıÓÌ¥ÁÏ. ÑÓÌËÌ¥ ‡·ÒÓβÚ̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÚÂÓËÒÚ˘ÌËı ‡ÍÚ¥‚ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡Î‡Òfl Á‡ ‰ÓÔÓ-

47

ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

1. åËı‚ Ç. ãÓ„Ë͇ „ÎÓ·‡ÎËÁ‡ˆËË Ë ËÌÚÂÂÒ˚ êÓÒÒËË // Pro et Contra. – åÓÒÍ‚‡. – ‹4. – 1999. – www.pubs.carnegie.ru/P&C. 2. Breidenbach J., Zurkigl I. Die Dynamik der kulturellen Globaliesierung // Transit. – Europaeische Revue. – ‹17. – 1999. – Wien – www.univie.ac.at.iwm.transit. 3. ÇÓÁÌflÍ í. ëÂχÌÚ˘ÌËÈ ÔÓÒÚ¥ ÏÓ‚Ë. íÂÍÒÚË Ú‡ ÔÂÂÍ·‰Ë. – îÓÎ¥Ó. – ï‡Í¥‚. – 1998. – www.jimagazine.lviv.ua. 4. äÛÁ̈ӂ Ç. «áÓÎÓÚÓÈ ÏËÎΡ‰» Ë ÓÒڇθÌÓ ˜ÂÎӂ˜ÂÒÚ‚Ó // Pro et Contra. – åÓÒÍ‚‡. – ‹4. – 1999. – www.pubs.carnegie.ru/P&C. 5. Ç¥ÏÓÌÂÌ è. åÂÂʇ ‰Îfl ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª: ßÌÚÂÌÂÚ Ú‡ ‚¥Î¸ÌËÈ ÔÓÚ¥Í ¥ÌÙÓχˆ¥ª // Deutschland/ç¥Ï˜˜Ë̇ – ‹1. – 2000. – www.deutschland.de. 6. Heidegger M. Wegmarken. Frankfurt a.M., 1967.– S.321. 7. «çÓ‚‡ ͇Ú‡ Ò‚¥ÚÛ» Á‡ ÑÊÂÙ¥ ë‡ÍÒÓÏ // ÑÁÂ͇ÎÓ ÚËÊÌfl. – ‹33. – 2000. 8. ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÈ á. ÇÂÎË͇ ¯‡ı¥‚Ìˈfl.– ß‚‡ÌÓ-î‡ÌÍ¥‚Ò¸Í: ã¥ÎÂfl-çÇ, 2000.


ÏÓ„Ó˛ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ¥‚, flÍ¥ ΄ÍÓ Ôˉ·‡ÚË, ¥ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌËı ÚËÏ, flÍ¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÎË ‡Ì‡ı¥ÒÚË ÒÚÓ Ô’flÚ‰ÂÒflÚ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. ťθ¯¥ÒÚ¸ ÚÂÓËÒÚ¥‚ ̇‰‡Î¥ ÔÓÒÎÛ„Ó‚ÛπÚ¸Òfl „ÓÎÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ‚Óθ‚ÂÓÏ ¥ ·ÓÏ·Ó˛. ∏‰ËÌËÏ ‡ÍÚÓÏ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓ„Ó ÚÂÓËÁÏÛ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÏ Á ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌflÏ ·¥Î¸¯ ‡Ù¥ÌÓ‚‡ÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ·ÛÎÓ ÓÁÔËÎÂÌÌfl Á‡ËÌÛ ‚ ÚÓÍ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÏÂÚÓ. å‡ÎÓÈÏÓ‚¥ÌÓ, ˘Ó· ÚÂÓËÒÚË ‰Ó ·ÂÁÍÓ̘ÌÓÒÚ¥ ‚Ëfl‚ÎflÎË Ú‡ÍÛ ÒÚËχ̥ÒÚ¸, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÚÂÔÂ ΄ÍÓ ÓÁ‰Ó·ÛÚË Á·Ó˛ χÒÓ‚Ó„Ó Û‡ÊÂÌÌfl, ·Ó ˆ¸ÓÏÛ ‚Ê Ì ÒÚÓflÚ¸ ̇ ÔÂ¯ÍÓ‰¥ ‡Ì¥ ÒÍ·‰Ì‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl, ‡Ì¥ ‚Â΢ÂÁÌ¥ ÍÓ¯ÚË. ëÎÓ‚ÓÏ, flÍÓÒ¸ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ò‚¥Ú ÏÓÊ χÚË ÒÔ‡‚Û Á fl‰ÂÌÓ˛ Ô‡ÚËÁ‡ÌÒ¸ÍÓ˛ ‚¥ÈÌÓ˛. ôÓ· Á‡ÔÓ·¥„ÚË Ú‡Í¥È Ì·ÂÁÔˆ¥, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ·Û‰Â Á‡‚’flÁ‡ÚË Ï¥Ê̇Ó‰ÌÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ ¥ ‚ÔÓ‚‡‰ËÚË Á‡ÒÓ·Ë Ì‡„Îfl‰Û, flÍ¥ ÚÂÊ ÏÓÊÛÚ¸ ÒÛÔÂ˜ËÚË ÔËχÚÓ‚¥ ¥‰Â‡ÎÛ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª. í·‡ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ‡ÏÂË͇ÌҸ͇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌ˛ ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª Î˯ ÔÓÁ¥ÌÓ ÒÚÓÒÛ‚‡Î‡Òfl Ӊ̇ÍÓ‚Ó ‚Ò¥ı. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ Ê, ‚Ó̇ ·Û· ÒÂÎÂÍÚË‚ÌÓ˛ ¥ ÔÂÙÂÂ̈¥‡Î¸ÌÓ˛. ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ‚¥‰‚ÂÚÓ ‰ÓÔÓÏÓ„ÎË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÛÍ‡ªÌ‡ Ú‡ Ó·’π‰Ì‡Ì‡ ‚ÓÔ‡ ̇ ÚÎ¥ ÔÓˆÂÒÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª

ÍÛ„ÎËÈ ÒÚ¥Î Û ‰‡Íˆ¥ª ÊÛ̇ÎÛ «∫» Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ ÔÓÙÂÒÓ‡ ÏËÓÒ·‚‡ ÔÓÔӂ˘‡ 15.10.2000 48

ÇÂÎËÍ¥È ÅËڇ̥ª ÒÚ‚ÓËÚË ‚·ÒÌÛ ‡ÚÓÏÌÛ Á·Ó˛. ßÒÌÛ˛Ú¸ ‰ÓÒÚÓ‚¥Ì¥ ‰‡Ì¥, ˘Ó ‚ÓÌË Ú‡ÍÓÊ Ú‡πÏÌÓ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÎË Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍÛ ‡ÚÓÏÌÛ ÔÓ„‡ÏÛ. ÇÓÌË, ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, Á‡ÍËÎË Ó˜¥ ̇ ÓÚËχÌÌfl ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª ßÁ‡ªÎÂÏ. íÓÊ ÒÂÎÂÍÚ˂̇ È ÔÂÙÂÂ̈¥‡Î¸Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÌÂÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Ì‡‰¥ÈÌËÏ ·‡’πÓÏ ‰Îfl ªª ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl. ñ ‰ËÎÂχ, flÍÛ ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË Ì ÁÛÏ¥ÎË ÓÁ‚’flÁ‡ÚË. ëÔ‡‚ÊÌfl Á‡„‡Î¸Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÌÂÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª χ· · ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË ‰Âʇ‚‡Ï, flÍ¥ Ì ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ‚ÓÎÓ‰¥ÚË Ú‡ÍÓ˛ Á·Óπ˛, ·ÂÁÔÂÍÛ ‚¥‰ ÒÛÒ¥‰¥‚, ÍÓÚ¥ Ú‡ÍÛ Á·Ó˛ χÚËÏÛÚ¸. ñ¥ ∂‡‡ÌÚ¥ª ÏÛÒËÎË · ·ÛÚË ‰Ó‚ÓÎ¥ ÊÓÒÚÍËÏË. èÓÚÂ, ÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ˘Ó ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘̥ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜¥ Ó„‡ÌË ‰‡ÎË · ڇͥ ∂‡‡ÌÚ¥ª, ‡ ‚Ê ÚÓ˜ÌÓ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ äÓÌ∂ÂÒ Ì ̇‰‡‚ ·Ë ªı ̇‚¥Ú¸ ÚËÏ ‰Âʇ‚‡Ï, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸Òfl ‰Ó‚ÓÎ¥ ·ÂÁÔÓ·ÎÂÏÌËÏË. íËÏ ˜‡ÒÓÏ, ·ÂÁ Ú‡ÍËı ∂‡‡ÌÚ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÌÂÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª Ï‡π ·¥Î¸¯Â ÒԥθÌÓ„Ó Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ Ù‡ÁÓ˛, Ì¥Ê Á ÂÙÂÍÚË‚ÌËÏË ‰¥flÏË. Ç ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ π‰ËÌÓ˛ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ˛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ó˛ ·Û· · ÒÔÓ·‡ „ÓÎÓ‚ÌËı fl‰ÂÌËı ‰Âʇ‚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Мирослав Попович: Проблеми ¶лобалiзму, мабуть, найчiткiше простежуються у проблемi iнституцiоналiзацiї цього явища. Ми маємо сьогоднi европейську iдею, яка невiдомо що означає для самих европейцiв. «Що таке Европа?» – улюблена тема европейських газет. Це питання перед ними постало цiлком недавно, це проблема духовна. Зате для европейцiв немає нiчого неясного у термiнах «Европейський Союз», «Об’єднана Европа». Менi подобається фраза, якось прочитана в журналi «ÖÒÔ¥», в якiй основна мета цього видання окреслювалася як боротьба iз явищем iнституцiї. Сьогоднi маємо такий стан iз ¶лобалiзацiєю, який повнiстю вiдповiдає цим iнтелiгентським прагненням. Ми маємо iнститути i не маємо европейської iдеї у повному розумiннi цього слова. Адже Европа не знає, що вона таке, i ми маємо розв’язання наступного типу: до якоїсь межi – Збруча чи Днiпра – буде Европа, i для цього буде розроблено процедури вступу, членства тощо. Зi змiстовної точки зору ця проблема є дуже гострою ще й тому, що iснує значна агресивнiсть щодо Европи. Насамперед, вона йде вiд Пiвденно-Середземномор-


– Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı – ‚ÊËÚË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËı Á‡ıÓ‰¥‚ ˘Ó‰Ó ÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª ͥθÍÓÒÚË ‡ÒÂ̇Υ‚ Á·Óª χÒÓ‚Ó„Ó ÁÌˢÂÌÌfl È Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ªª ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl. ñÂ, ˘ÓÔ‡‚‰‡, ‚Ëχ„‡π ‚¥‰ÒÚÛÔËÚË ‚¥‰ ÔË̈ËÔ¥‚ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª ̇ Ï¥Ê̇Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥ ¥, ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ÁÏ¥ˆÌËÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ¥π‡ı¥˛ ‚·‰Ë, fl͇ Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËÏ ÛÒÚÂÏÎ¥ÌÌflÏ. 襉ÒÛÏÓÍ: ¥ÏÔÂ‡ÚË‚Ë ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒËÎË – ̇‚¥Ú¸ Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓª ÄÏÂËÍË – Á‡ ÔËÓ‰Ó˛ ˜ÂÈ ÒÛÔÂ˜‡Ú¸ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËÏ Ô¥ÓËÚÂÚ‡Ï. ÖäéçéåßäÄ ß ëéñßÄãúçÄ ëèêÄÇÖÑãàÇßëíú ëÚ¥È͇ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ú‡ Ә‚ˉÌËÈ Í‡ı ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥, ˘Ó ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡‚Òfl ‰ËÒÍ‰ËÚ‡ˆ¥π˛ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ, ÔÓÓ‰ËÎË Û ÒÙÂ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ÌÓ‚Û ÓÚÓ‰ÓÍÒ¥˛. ǥθÌËÈ ËÌÓÍ ÒÚ‡‚ ÌÓ‚ËÏ ‰Ó„χÚÓÏ, ‡ å¥ÎÚÓÌ î¥‰ÏÂÌ ¥ î¥‰¥ı ɇπÍ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÔÓÔÛÎflËÁÛ˛Ú¸ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÙÂÚ˯ËÁÛ˛Ú¸ ÌÓ‚Û ‚¥Û. ÇÁ‡πÏÓÁ‚’flÁÓÍ ¥ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ È ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª ‚ËÁ̇πÚ¸Òfl ÌËÌ¥ Ә‚ˉÌËÏ Ù‡ÍÚÓÏ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ського ре¶iону, який нiяк не хоче бути засимiльованим. Так званий iсламський свiт (певна рiч, справа тут не в iсламi) навiть в емi¶рацiї (на вiдмiну вiд готових до будьякої форми асимiляцiї африканцiв) живе в громадах, дуже агресивно налаштованих до корiнних мешканцiв. До речi, характерно, що негритянський американський рух потужно налаштований на iсламське самовизначення i є, що дивно, найбiльшим антисемiтським рухом в Америцi. Дивно, бо для цього немає жодних безпосереднiх пiдстав. На мiй погляд, проблема полягає ще й у тому, що Европа не знає, що робити iз цим великим сусiдом. Згадаймо, що свого часу на комунiстичному з’їздi було прийнято ленiнсько-бухарiнську концепцiю, яка трималася до 1927-28 року i полягала у тому, щоб стати на чолi «свiтового села», яке виступить проти «свiтового мiста». Фактично йдеться про продовження цього походу, який розпочався iще в роки Першої Свiтової вiйни. Я хотiв би насамперед виокремити полiтичний аспект справи, оскiльки вiн полягає у створеннi блокiв. З точки зору полiтики вирiшальним є питання: чи буде Росiя прагнути увiйти в европейський цивiлiзацiйний простiр, чи вона намагатиметься створити власну про-

èÓÚÂ, ٥̇ÌÒÓ‚‡ ÍËÁ‡ ̇ чÎÂÍÓÏÛ ëıÓ‰¥, Ò˄̇ÎË, flÍ¥ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÓÒ··ÎÂÌÌfl ¥ ÒÚ‡∂̇ˆ¥˛ ‚ á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ÚÛÚ¯Ìπ ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ êÓÒ¥ª È ìÍ‡ªÌË ¯‚ˉÍÓ Û¯ËÚË ‚ÔÂ‰ Á ÂÙÓχÏË – ‚Ò ˆÂ ‰‡π ÔË‚¥‰ ‰Îfl Á‡ÌÂÔÓÍÓπÌÌfl. ÇÊ Ì Á‰‡πÚ¸Òfl Ú‡ÍËÏ Ó˜Â‚Ë‰ÌËÏ, ˘Ó ÏË ‚ÓÎÓ‰¥πÏÓ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚ËÏ ‰Îfl ‚Ò¥ı ˆÂÔÚÓÏ ‚‰‡ÎÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ÇÊ ÌÂχπ ‚Ô‚ÌÂÌÓÒÚË ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÚÂ, ˘Ó ÁÓ·ÎÂÌÓ èÓθ˘Â˛ ˜Ë ÖÒÚÓÌ¥π˛, ÏÓÊ̇ ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ È ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ÔÂÂÌÂÒÚË Ì‡ ∂ÛÌÚ ¥Ì¯Ëı ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ‰Âʇ‚, flÍ¥ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ ‚ ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯Ëı ÛÏÓ‚‡ı ¥ χ˛Ú¸ ¥Ì¯Û ¥ÒÚÓ˘ÌÛ ÒÔ‡‰˘ËÌÛ. í‡Í Ò‡ÏÓ, ‡Ê Ì¥flÍ Ì Ә‚ˉÌÓ, ˘Ó ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘̥ ÁÏ¥ÌË ‚ ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍËı Í‡ªÌ‡ı ÔËÓ‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ, ‡Ì¥ ˘Ó ‚¥Î¸ÌËÈ ËÌÓÍ ·Û‰Â ∂‡‡ÌÚÓ‚‡ÌÓ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ‚ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËı ‰Âʇ‚‡ı. äÓÎ¥Á¥fl Ó·Óı ˆËı ÔÓfl‰Í¥‚ ÛÒ ·¥Î¸¯Â Á‡„ÓÊÛπ ‰ÂflÍËÏ ‰Âʇ‚‡Ï чÎÂÍÓ„Ó ëıÓ‰Û. éÒÓ·ÎË‚Ó Ú·‡ ̇„ÓÎÓÒËÚË, ˘Ó ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ˜‡ÒÚË̇ı Ò‚¥ÚÛ ÁÓÒÚ‡π ÒÚÛ·Ó‚‡Ì¥ÒÚ¸ ˘Ó‰Ó ÓÎ¥, flÍÛ ‚ËÍÓÌÛ˛Ú¸ ڇͥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª, flÍ ë‚¥ÚÓ‚ËÈ Å‡ÌÍ ˜Ë å¥Ê̇Ó‰-

49

ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

тивагу у виглядi евразiйської спiльноти. Історiя евразiйства в Росiї добре вiдома. До речi, нещодавно, пiд час поїздки до Астани, я зробив для себе вiдкриття: тамтешнiй унiверситет носить iм’я ¢умiльова. Але ж це – росiйський фашист! Для европеоїдних казахiв, кир¶изiв тощо орiєнтацiя на евразiйство – це, передусiм, европейська орiєнтацiя, тобто орiєнтацiя на краще. Для Азiї та її активної ролi у свiтi це дуже корисно. І для свiту загалом це може стати зразком органiчного сполучення европейської цивiлiзацiї з азiатськими країнами. Про якусь двовекторнiсть України в цьому контекстi не може бути й мови, її єдиний шлях – у Европу. На жаль, цей шлях в нинiшнiх умовах неминуче супроводжуватиметься принизливими iнституцiональними кроками, яким би хотiлося надати якогось iншого характеру. Це, так би мовити, каркання на початку цiєї теми, а, пiдсумовуючи, хотiв би сказати: по-перше, є iнституцiональний та iдейний бiк справи; по-друге, iдейний бiк справи ще неясний, а iнституцiональний псує iдейний бiк, особливо коли вiн розмитий, як сама европейська iдея; по-третє, незважаючи на цю неяснiсть, ми все ж маємо безальтернативну ситуацiю, коли на Европу тисне свiт iсламу (ще раз наголошую, це визна-


ÌËÈ Ç‡Î˛ÚÌËÈ îÓ̉, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ‡‚ÚÂÌÚ˘ÌÓ ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó„Ó È ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ – ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓ„Ó Ì Î˯ ‚ ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒÙÂ¥, ‡Î ¥ ‚ ÒÛÒԥθÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È. ç ÏÓÊ̇ Ú‡ÍÓÊ ¥∂ÌÓÛ‚‡ÚË ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl È ÔÓ¥‚ÌflÌ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ·¥‰ÌÓÒÚË. ëÚ‡ÚËÒÚË͇ ë‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Å‡ÌÍÛ È ééç Ò‚¥‰˜ËÚ¸, ˘Ó ‚¥‰ÒÓÚÓÍ Î˛‰ÂÈ Û Ò‚¥Ú¥, flÍ¥ ÊË‚ÛÚ¸ ̇ ÏÂÊ¥ ·¥‰ÌÓÒÚË, Ì ڥθÍË Ì ÁÏÂ̯˂Òfl, ‡ÎÂ È ¥ÒÚÓÚÌÓ Á·¥Î¸¯Ë‚Òfl Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÚˉˆflÚ¸ ÓÍ¥‚. ÑÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËÈ ‚Ë·Ûı, flÍËÈ ÚË‚‡π ¥ Á‡‡Á – ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ÄÁ¥ª, ÄÙˈ¥ È ã‡ÚËÌÒ¸Í¥È ÄÏÂˈ¥ – ÔÓÓ‰ÊÛπ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯ËÈ ÌÂÒÔÓÍ¥È ˘Ó‰Ó ÒÛÒԥθÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË ¥ÒÌÛ˛˜Ëı ‰Âʇ‚, ÓÒÓ·ÎË‚Ó, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Óª ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª Ú‡ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ. 燂¥Ú¸ flÍ˘Ó äËÚ‡È Á·ÂÂÊÂ Ò‚Ó˛ ̇ԥ‚‡‚ÚÓËÚ‡ÌÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÚË‚‡ÚËÏ ÈÓ„Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, ·¥‰Ì¥¯¥ ˜‡ÒÚËÌË Ò‚¥ÚÛ ÓÚËχ˛Ú¸ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÛ ÏÓ‰Âθ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. äËÚ‡ÈÒ¸ÍÛ ÏÓ‰Âθ ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÁ̇ÚË – ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

50

чення не є надто добрим, оскiльки релiгiя тут нi до чого). З iншого боку, формується новий центр на базi колишньої Росiйської iмперiї з iнтенцiями очолити похiд «свiтового села» проти «свiтового мiста». Такий центр мiг би отримати шанс при сильнiй пiдтримцi з боку Центрально-Азiйських держав, яким з Іраном чи з моджахедами нiчого робити, а це може призвести до такої конфiгурацiї, в якiй ми будемо вiдiгравати в европейському ансамблi суто пiдрядну роль. Роль України найдоступнiше можна продемонструвати на прикладi поховань вiдходiв атомної та хемiчної промисловости. Початок об’єднанню України з Европою поклав iще Хрущов, який пiдписав певнi угоди, що дозволяли захiдним власникам, якi колись мали вiдношення до переговорiв з урядом Лєнiна, будувати у нас хемiчнi пiдприємства. Україна може виробляти метал, хемiчну продукцiю (як Мексика для США), сюди можна звозити i тут закопувати вiдходи – тобто, їй вiдводиться та роль, вище якої ми сьогоднi об’єктивно «не тягнемо». Ми можемо увiйти в Европу у виглядi европейського смiтника. Це буде дуже корисно для Европи, врештi, колись – i для нас, але я б не хотiв жити на тому смiтнику. Слiд було б знайти якусь альтернативу, котра наразi

‚¥‰ÒÚ‡ÎËı Í‡ªÌ‡ı Ò‚¥ÚÛ – flÍ Â„‡Î¥Ú‡Ì¥¯Û, ‡ ÓÚÊÂ, ÔË‚‡·ÎË‚¥¯Û. ç‡ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ˘Â ̇‰ÚÓ ‡ÌÓ ÒÛ‰ËÚË ÔÓ ÚÂ, ˜Ë ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥fl, fl͇ ÚËχ·Òfl ‚ ß̉¥ª ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸, Ì ·Û‰Â ‰ÓÔÓ‚ÌÂ̇ „‡Î¥Ú‡Ì¥¯Ó˛ È ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Ó˛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ ¥ ˜Ë ‚Á‡„‡Î¥ ‚ ß̉¥ª Á·ÂÂÊÂÚ¸Òfl ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥fl. 襉ÒÛÏÓ‚Û˛˜Ë: ÔÓ·ÎÂχ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ÁÛ·ÓÊ¥ÌÌfl ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯ËÏ ‚ËÍÎËÍÓÏ ‰Îfl iunctim Ï¥Ê ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥π˛ ¥ ‚¥Î¸ÌËÏ ËÌÍÓÏ. çÄìäÄ â ßÑÖçíàóçßëíú ãûÑàçà ß ‚¯ڥ, ̇ Ó·¥ª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ÚÂÚ¥È ‚ËÍÎËÍ, flÍËÈ ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ̇ÈÌ·ÂÁÔ˜̥¯ËÏ Á ÛÒ¥ı. åË ‚ÒÚÛÔËÎË ‚ ÂÔÓıÛ, ÍÓÎË Ì‡Û͇ ÔÂÂÒÚ‡π ·ÛÚË Î˯ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÓÏ ÍÓÌÚÓβ β‰ËÌË Ì‡‰ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó˛ ‡θ̥ÒÚ˛ ¥ ÒÚ‡π Á̇fl‰‰flÏ Ô¥‰ÍÓÂÌÌfl ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª «‡θÌÓÒÚË» β‰ËÌË. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ̇Û͇ ‚Ê Ì Á‡‰Ó‚ÓθÌflπÚ¸Òfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌflÏ ÍÓÌÚÓβ ̇‰ ÒÂ‰ӂˢÂÏ, ‚ flÍÓÏÛ Ê˂ β‰Ë̇, ‡ÎÂ È ÓÚËÏÛπ ¯‡ÌÒË Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ χ̥ÔÛ₇ÚË Ò‡ÏÓ˛ β‰ËÌÓ˛. ÑÓÒ¥ ¥ÒÚÓ¥fl β‰ÒÚ‚‡ ÔÓÎfl„‡Î‡ ‚ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓÏÛ ÓÁ¯ËÂÌÌ¥ ÍÓ· ̇ÛÍÓ‚Ëı Á̸̇ ¥ ÍÓÌÚÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

така ж невизначена, як невизначена суть европейської iдеї (про неї – наприкiнцi), але бодай напрямок пошуку варто встановити. Вiдомий приклад Індiї, на якому я ненадовго зупинюся. Іще недавно Індiя була бiдною країною, що вимирала з голоду, а водночас мала величезнi традицiї в математицi, якi, як не дивно, стiйко утримувалися, i це призводило до того, що дiти в середнiх школах були дуже сильними математиками, але мали погану гуманiтарну освiту. В нас ситуацiя на селi виглядала аналогiчно (знаю це з власного досвiду). Гуманiтарнi знання вимагають зовсiм iншого культурного повiтря. Але Індiя мала сильних учнiв, згодом – сильних студентiв, котрi їхали на навчання десь на Захiд (тому в iндiйських унiверситетах завжди була слабка математика, бо сильнiшi виїжджали вчитися i працювати за кордон). Сьогоднi Індiя «експлуатує» саме цю обставину, бо пересiчний iндiйський математик виявився дуже добрим програмiстом. На цьому зараз базується добробут iндiйського народу, адже Індiя займає третє мiсце в свiтi за обсягом ВНП пiсля США i Китаю. Четвертою йде ФРН. Щоправда, коли це все подiлити на кiлькiсть населення, то спiввiдношення стане дещо iнакшим, але сам факт вкрай важливий.


β ̇‰ ‡θ̥ÒÚ˛ β‰Ò¸ÍÓ˛ ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ª. ôÓ‡Á ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Â ҥθҸÍ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚Ó, ÔÓÏËÒÎÓ‚‡ ‚Óβˆ¥fl, ÓÒ‚ÓπÌÌfl ÍÓÒÏÓÒÛ – ÓÒ¸ ˜Â„Ó‚¥ ÂÚ‡ÔË Ì‡ ˆ¸ÓÏÛ ¯ÎflıÛ. é‰Ì‡Í ÚÂÔÂ ̇ȉ‡Ï‡Ú˘̥¯¥ ̇ÛÍÓ‚¥ ‚¥‰ÍËÚÚfl ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÒÙÂË, flÍÛ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË «‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó˛ ‡θ̥ÒÚ˛», ‡ ҇ϠÒÙÂË ÚÓ„Ó, ˜ËÏ Î˛‰Ò¸Í‡ ¥ÒÚÓÚ‡ π ¥ ˜ËÏ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË. ñ¥ ‚¥‰ÍËÚÚfl ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ˛Ú¸Òfl ‚Â΢ÂÁÌËÏË Ì‡‰¥flÏË. ᷥθ¯ÂÌÌfl ÚË‚‡ÎÓÒÚË ÊËÚÚfl β‰ËÌË π Ù‡ÍÚÓÏ. ìÒ ˜‡ÒÚ¥¯Â ¥ÁÌ¥ ı‚ÓÓ·Ë ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÔÂÂÏÓÊÂÌËÏË. ñ¥ÎÍÓÏ ‚ËÔ‡‚‰‡Ì‡ Ú‡ÍÓÊ ÂÙÎÂÍÒ¥fl ̇‰ ‰‡ÎÂÍÓÒflÊÌËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË Ú‡ÍËı ÌÓ‚Ëı ‰ÓÒfl„ÌÂ̸ ̇ÛÍË, flÍ ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl β‰ËÌË, Ô¥‰ÌflÚÚfl ¥‚Ìfl β‰Ò¸ÍÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ ¥ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ¯ÚÛ˜ÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ Ú‡Í¥ ‰Û„Ófl‰Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË, flÍ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl Û Ù¥Á˘ÌËÈ ‚Ë„Îfl‰. üÍ ‚Ë„Îfl‰‡ÚËÏ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ˆËı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‰Îfl β‰ÂÈ Á ¥ÁÌËı ˜‡ÒÚËÌ Ò‚¥ÚÛ ¥ Á ¥ÁÌËı ˘‡·Î¥‚ ÒÛÒԥθÌÓª ‰‡·ËÌË? ïÚÓ ÒÍÓËÒÚ‡πÚ¸Òfl ÌËÏË ÔÂ¯ËÏ, ¥ ‚ flÍÓÏÛ Ó·ÒflÁ¥? óË Ì Á‡„ÓÊÛπ Ì‡Ï Ì·ÂÁÔÂ͇ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÓ‚Ó„Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓ„Ó ÔÓ‰¥ÎÛ: ̇ ÚËı, ıÚÓ ÒÍÓËÒÚ‡πÚ¸Òfl ˆËÏ flÍ̇Èh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Отже, наша перспектива входження у ¶лобальний простiр – перспектива смiтника? Це так i не так, оскiльки вiсь европейської iдеї таки не є суто технологiчною. Що таке Европа з точки зору духовної? Пiд цим кутом зору її не можна починати анi вiд греко-римської, анi вiд християнської цивiлiзацiї. Тi специфiчнi прояви, якi можна назвати елементами европейської культури, є фактично комбiнацiєю елементiв єврейсько-християнської та греко-римської цивiлiзацiй, вперше сполучених у добу ренесансу. Ренесансна Европа вiдрiзняється вiд iнших ре¶iонiв свiту тим, що вона створює неймовiрно цiкаву ситуацiю рiвноваги на теренах спершу Захiдної, а згодом – i решти Европи – мiж рiзними галузями буття, насамперед – рiвноваги духовного, полiтичного та економiчного векторiв. Це така ситуацiя, коли грошi не дають влади, влада не дає грошей, а разом вони не дають духовної переваги. Безумовно, воно так лише в iдеалi, але найближчим до подiбного стану був европейський режим, особливо якщо порiвнювати його з американським. Америка, як вдало зазначив Р.Шпорлюк, залишається культурною провiнцiєю Европи. Я би вважав цей специфiчний европейський iндивiдуалiзм, який базується на динамiчнiй рiвновазi усiх сфер життя

·¥Î¸¯Â, ¥ ̇ ÚËı, ıÚÓ ÒÍÓËÒÚ‡πÚ¸Òfl flÍ̇ÈÏÂ̯Â, ˘Ó χÚËÏ ڇÍÓÊ ¥ ÒÂÈÓÁÌ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ̇ÒÎ¥‰ÍË? á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl È ¥Ì¯¥, ˘Â ÚË‚ÓÊÌ¥¯¥ ÔËÚ‡ÌÌfl. ïÚÓ ¥ ̇ flÍ¥È Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ ·Û‰Â ÔËÈχÚË ¥¯ÂÌÌfl ˘Ó‰Ó Ô‡‚ËÎ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌfl ˆËÏË ÌÓ‚ËÏË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚflÏË? ïÚÓ ‚ËÁ̇˜ËÚ¸, ̇ÒͥθÍË ‰‡ÎÂÍÓ ÏÓÊ Á‡ıÓ‰ËÚË Ì‡Û͇ ̇ ¯ÎflıÛ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl β‰ËÌË, ÁÏ¥ÌË ªª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó ‚Ë„Îfl‰Û È Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ„Ó ¥‚Ìfl? ïÚÓ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚËÏÂ, ˜Ë ÏÓÊ̇ ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË «Ì‡Ô¥‚¯Ú̥ۘ» β‰Ò¸Í¥ ¥ÒÚÓÚË ¯ÎflıÓÏ ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl? ß ˜Ë flÍÂ-Ì·ۉ¸ Á ˆËı ÔËڇ̸ ÏÓÊ̇ ÓÁ‚’flÁ‡ÚË ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË, ÍÓÎË Á‚˘‡È̇ ‚ÓÎfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË π ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥Ï Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌflÏ. ÇˢÂÁ„‡‰‡Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË ‚Ê ‚ËÍÎË͇˛Ú¸ ‚ ÄÏÂˈ¥ Á‡ÔÂÍÎ¥ È Ì‡‚¥Ú¸ ·ÓÎ¥ÒÌ¥ ÒÛÔÂ˜ÍË. Ç ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒfl ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË Û Á‚’flÁÍÛ Á Ú‡ÍÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛, flÍ ‡·ÓÚË. 襉 ˜‡Ò ˆËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ‰ÓıÓ‰ËÎÓ ‰Ó Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÒËÎË È Ì‡‚¥Ú¸ ‰Ó ÚÂÓËÒÚ˘ÌËı ‡ÍÚ¥‚. ᇠˆËÏ ÒÛÏ’flÚÚflÏ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÍËπÚ¸Òfl Ù¥ÎÓÒÓÙҸ͇ ÔÓ·ÎÂχ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÔÓ˜‡ÚÍÛ Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. çÂÁ‡·‡ÓÏ ÏË Ì‡Ô‚ÌÓ Ï‡ÚËÏÂÏÓ ÒÔ‡‚Û Á ÔÓ‰¥·ÌËÏË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ÏË Ì‡‚ÍÓÎÓ Â‚Ú‡Ì‡-

51

ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

i виявляється в християнськiй iдеологiї людини як образу Божого (формально це виражається у зображеннi Бога-Отця у виглядi могутнього старця, усупереч канонам нетварности Бога), – тим духовним струменем, що закiнчується на Новiй Европi, коли приходить модерн i постмодерн, де взагалi ламаються принципи зображення, коли йдеться про естетику. Насправдi ж вони не ламаються, бо основний европейський струмiнь спрямований проти умовности, проти символiзму, за чисте естетичне корiння там, де повинна бути естетика. Може видатися дивним, що ми звертаємося до естетики, коли розмовляємо про ¶лобалiстичнi проблеми. Менi здається, що нинiшнiй ¶лобалiзм є результатом розвитку принципу рiвноваги рiзних сфер буття. Це добре лягає на уявлення про людину як багатовимiрну iстоту. За Фроммом, коли в людинi починають спiвпадати її рiзнi вимiри, наступає деградацiя особистости, її розвал, виникають некрофiлiя, максимальний нарцисизм i повна втрата усiх природних iнстинктивних заборон. Я думаю, це цiлком закономiрна iдеологiя: саме незвiднiсть окремих вимiрiв людського буття в iндивiдуальнiй психiцi один до одного – це прояв багатої особистости. Щось подiбне до цього маємо i в евро-


Á¥ª. ÇËÌËÍÌ ‰ËÒÍÛÒ¥fl ̇ ÚÂÏÛ ÚÓ„Ó, ˜Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓ‚ËÌÌÓ Ô¥ÍÎÛ‚‡ÚËÒfl ÔÓ ÊËÚÚfl ‚Ò ·¥Î¸¯Óª ͥθÍÓÒÚË ‰ÛÊ ÒÚ‡Ëı, ÌÂÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı β‰ÂÈ, flÍËı ÛÚËÏÛπ ÒËÒÚÂχ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÓÔ¥ÍË. ÑÂıÚÓ Ì‡Ô‚ÌÓ ·Û‰Â ÔÓÔ‡„Û‚‡ÚË Â‚Ú‡Ì‡Á¥˛ flÍ ÙÓÏÛ ÒÛÒԥθÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ß Ó˜Â‚Ë‰ÌÓ, ˘Ó ˆÂ ÒÔÓ‚ÓÍÛπ Ì Î˯ ÔÓÎ¥Ú˘̥ È ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ‰Â·‡ÚË, ‡ÎÂ È ÔÓÓ‰ËÚ¸ „ÎË·ÓÍ¥ È ·ÓÎ¥ÒÌ¥ ÏÓ‡Î¸Ì¥ ‰ËÎÂÏË. Åۉ ÌÂ΄ÍÓ Á̇ÈÚË ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl ˆËı ÂÚ˘ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ, ¥ ÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ˘Ó ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËÈ ÔÓˆÂÒ Ï¥„ ·Ë ‚¥‰¥„‡ÚË ÚÛÚ ÔÂ¯Ófl‰ÌÛ Óθ. äÓÊ̇ ‰ËÒÍÛÒ¥fl ̇ ÚÂÏÛ Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡ÌÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ̇ÛÍË Á ÏÂÚÓ˛ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, ‡ ÓÚÊÂ, ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯Â̸ ˘Ó‰Ó ÈÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ˜Ë ͥ̈fl – ‡ ÌÂÁ‡·‡ÓÏ ˘Â È ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl – ÏÛÒËÚ¸ ÔÓÓ‰ËÚË ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍ¥ ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı ÂÚ˘ÌËı ÔË̈ËÔ¥‚. ïÚÓ, Á‡ flÍËı ÛÏÓ‚ ·Û‰Â ÛÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌËÈ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË, ˘Ó π ˆ¥ÎÍÓÏ Ì‰Ó˜ÌËÏ, ‡ ˘Ó ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÎÛ¯ÌËÏ? ïÚÓ ‚ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ÛÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌËÈ Ó·ËÚË Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍË Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡Ì¥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË ˘Ó‰Ó ÂÚ˘ÌËı ÔË̈ËÔ¥‚? í‡Í¥ ÔÓ·ÎÂÏË ·Û‰Â ‚‡ÊÍÓ ÓÁ‚’flÁ‡ÚË ˘Â È ÚÓÏÛ, ˘Ó ÒÛ˜‡ÒÌ ҂¥ÚÓ‚Â ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÛÒ ÒÍÂÔÚ˘̥¯Â ÒÚ‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

52

пейськiй культурi. Йдеться про той шлях, який колись запропонував Петро Могила Ватикановi у листуваннi iз Папою Римським – унiї не шляхом завоювання Схiдної Церкви Католицькою, а через перевлаштування останньої на кшталт схiдно-европейського християнства, через автономiзацiю нацiональних Церков. На таке Ватикан тодi не пiшов, i на довгi столiття Захiдна Европа вiдiйшла вiд Схiдної. Якщо й тепер Европа не пiде шляхом автономного iснування рiзних центрiв (бо це iлюзiя, що, наприклад, Францiя i Нiмеччина стануть колись єдиною духовною територiєю), якщо не буде вiднайдено рiвноваги мiж рiзними центрами – вона зайде у безвихiдь. Бо досить зауважити: коли нiмцi ходять по Парижу, то говорять французькою, щоб довести, що вони европейцi, а французи говорять французькою, щоб довести, що вони не нiмцi... Тарас Возняк: В розмовi було порушено деякi зрiзи, яких ми iнодi у Львовi не бачимо. Ми якось зациклилися на европейськiй iдеї у нашому, середньоевропейському аспектi. Сягнути в Астану з її евразiйськими iнтенцiями, а, властиво, з урахуванням позицiї Росiї – iнтенцiями азiопськими (термiн, який ми вживаємо тепер в редакцiї пiсля роботи над 18-им числом) – це теж

‚ËÚ¸Òfl ‰Ó ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÌÓÏ. ç‡ Ê‡Î¸, ÌÂχπ Ô¥‰ÒÚ‡‚ ‚‚‡Ê‡ÚË, ˘Ó ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘̥ ¥¯ÂÌÌfl ‚ Ú‡ÍËı ÔËÚ‡ÌÌflı ·Û‰ÛÚ¸ ÌÂӉϥÌÌÓ «ÂÚ˘ÌÓ» Ô‡‚ËθÌËÏË. ß ‚ÒÂ Ê Ú·‡ ·Û‰Â ‚ËÒÎӂ₇ÚË flÍÛÒ¸ ‰ÛÏÍÛ, ·Ó ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ ‡Á¥ ÔÓ„ÂÒ Ì‡ÛÍË ÁÏÛ¯ÂÌËÈ ·Û‰Â Á̇ÈÚË ‚·ÒÌ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥. üÍ·Ë Ú‡Í ÒÚ‡ÎÓÒfl, ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÂÚ˘̥ ÔÓ·ÎÂÏË ·Û‰ÛÚ¸ ÓÁ‚’flÁÛ‚‡ÚËÒfl Ì β‰Ò¸ÍËÏË ÒÛ‰ÊÂÌÌflÏË, – ÍÂÓ‚‡ÌËÏË ÂÚ˘ÌÓ˛ ‚‡ÁÎË‚¥ÒÚ˛, – ‡ Á‚˘‡ÈÌËÏ Ì‡ÚËÒÍÓÏ „ÂÓÏÂÚ˘ÌÓ ÔÓ„ÂÒÛ˛˜Óª ̇ÛÍË, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ χ̥ÔÛ₇ÚË Î˛‰Ò¸ÍËÏ ÊËÚÚflÏ ¥ ̇‚¥Ú¸ «ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË» ÈÓ„Ó, ÔÂÂÚ‚Ó˛˛˜Ë ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ‰ÂflÍËı β‰Ò¸ÍËı ¥ÒÚÓÚ Ì‡ ÔÓ‰ÛÍÚ Ì‡ÛÍË. 襉ÒÛÏÓ‚Û˛˜Ë: ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì‡ÛÍË, fl͇ Á¥‚‡Î‡Òfl Á¥ ¯‚ÓÍË, ÏÓÊ Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚË „Ûχ̥ÒÚ˘ÌËÏ ÓÒÌÓ‚‡Ï ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª – ÏÓÊ ÁÌˢËÚË ÔÓ¯‡ÌÛ ‰Ó Ò‚fl˘ÂÌÌÓÒÚË Î˛‰Ò¸ÍÓª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË. ÇàëçéÇäà ÄÏÂË͇ – fl͇ ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı π ÒÛÒԥθÌÓ˛ ··Ó‡ÚÓ¥π˛ β‰ÒÚ‚‡ – ÔÓ‚ËÌ̇ ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ªª ÒÛ˜‡Ò̇ ¥ÒÚÓ˘̇ Óθ π ÔÂÂı¥‰ÌÓ˛. ç‡ ÄÏÂˈ¥ ÎÂÊËÚ¸ Ó·Ó‚’flÁÓÍ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓ„Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

дуже важливо. Так само, як i поглянути на «культурну провiнцiю», що є промотором ¶лобалiстичних процесiв. Вона розглядає їх не як культурну iнте¶рацiю (в нашому, европейському розумiннi термiну), а радше в утилiтарному сенсi, скажiмо, унiфiкацiї фiнансового життя на земнiй кулi, чи, що найголовнiше – унiфiкацiї iнформацiйної. Проте водночас ¶лобалiзацiя тягне за собою певне пiдпорядкування. Репресiя закладена вже у шрифтi: слов’янськi лiтери, лiтери iвриту чи арабська в’язь не вкладаються в їхню iнформацiйну систему. Навiть нiмцi з їхнiми умляутами i дiакритичними знаками – теж репресованi. Широко розрекламована i начебто позитивно сприйнята унiфiкацiя й ¶лобалiзацiя в iнформацiйнiй сферi призводять до фактичних репресiй окремiшности культур чи й просто людей, оскiльки останнi не можуть нормально, повноцiнно iснувати поза своїм культурним дискурсом. Навiть з огляду на права людини позицiї явно нерiвнi. У фiнансовому аспектi безумовним ¶лобалiзацiйним механiзмом є долар. З одного боку, вiн формує певну шкалу соцiального добробуту, з iншого, оскiльки друкується Сполученими Штатами на монопольнiй i трастовiй основi, ставить свiтову фiнансову систему в залежнiсть вiд «зеленого папiрця».


Á‡Ô¥ÎÎfl, flÍ ‰‡ÎÓ · ªÈ ÁÏÓ„Û ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó È ·ÂÁ·ÓÎ¥ÒÌÓ ÔÓÁ·ÛÚËÒfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÔÂ‚‡„Ë. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚Ëχ„‡ÚËÏ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ‚·‰Ë ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÒÚ‡·¥Î¸ÌËÏ ÒÔÓÒÓ·ÓÏ. èÓ-‰Û„Â, ÂÍÓÌÓϥ͇ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ, flÍ˘Ó ‚Ó̇ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ıӘ ÔÂÂÏÓ„ÚË ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥, ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË ‰Â‰‡Î¥ ˜ÛÚÎË‚¥¯Ó˛ ‰Ó „Ûχ̥ڇÌËı ÔËڇ̸. ì Ò‚¥Ú¥, flÍËÈ ‚Ò ÏÂ̯ ÚÓÎÂÛπ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸ ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ·¥‰Ì¥ÒÚ¸, ÂÍÓÌÓϥ͇ ÔÓ‚ËÌ̇ ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÚË ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Û ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸. í‡Í‡ ˜ÛÚÎË‚¥ÒÚ¸ ÏÛÒËÚ¸ ÒÚ‡ÚË ¥ÒÚÓÚÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ ÔË ÔËÈÌflÚÚ¥ ¥¯Â̸ ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÔÓfl‰ ¥Á ÂÁÛθڇÚË‚Ì¥ÒÚ˛ Ú‡ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ˛. ñÂÈ Ó·Ó‚’flÁÓÍ ÎÂÊËÚ¸ ÔÂ‚‡ÊÌÓ Ì‡ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ¥ÌÒÚËÚÛÚ‡ı. ß Ì‡¯ڥ, ÔÓ-ÚÂÚπ, ÍÓÎÓ҇θÌ Á̇˜ÂÌÌfl χπ ÚÂ, ˘Ó· ̇Û͇ ·Û· Á̇fl‰‰flÏ, ‡ Ì „ÓÒÔÓ‰‡ÂÏ Î˛‰ÒÚ‚‡. üÍ˘Ó ‚Ó̇ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl Á̇fl‰‰flÏ, ÚÓ ÔÓ‚ËÌ̇ ÍÂÛ‚‡ÚËÒfl ÒÛÒԥθÌËÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎflÚ¸ ÓÍÂÒÎËÚË ¥ ̇ÔflÏÓÍ ªª ÓÁ‚ËÚÍÛ, ¥ ÏÂÊ¥ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ¥‚ Á β‰Ò¸ÍÓ˛ ÔËÓ‰Ó˛. ñÂ, ·ÂÁÔÂ˜ÌÓ, ·Û‰Â ̇Ȃ‡Ê˜Ó˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Нiхто не знає, скiльки його вже є i скiльки ще буде надруковано. Крiм того, можна вводити рiзну заробiтну платню в рiзних частинах свiту, дозуючи, наприклад, 10 доларiв за мiсяць шахтарям у Пiвденнiй Африцi чи в Українi, а в Польщi – «дозволити» 400. Саме через цi механiзми регуляцiї, а також завдяки iнвестицiям, в Польщу було вкладено 40 млрд. доларiв, а в Україну – всього 3,3 млрд. Пiдкреслюю: на цi суми вкладено довiри, а не грошей. Це – теж певного роду манiпуляцiя. Чи не до цього зводиться ¶лобалiзацiя? Третiм аспектом є культурна ¶лобалiзацiя, яка активно провадиться через мас-медiа. Вони теж пробують унiфiковувати, зводити до спiльних визначникiв рiзнi культурнi зрiзи. Через канали ТБ i радiо усе так само спрощується, як колись завдяки книжцi спростилася усна мова. Коли Гомер читав свою «Одiссею», то це було безпосереднiм спiлкуванням, обмiном емоцiями, а не просто перечитуванням книжки. Ми, безперечно, всi є шанувальниками книги, але нинi художнiй текст означає щось зовсiм iнше... У Авєрiнцева є цiкавий вислiв: важливим є слово мовлене, а не слово записане. До речi, на вiдмiну вiд юдаїстської традицiї. Ще бiльшим спрощенням є електроннi ЗМІ, коли все стиснуто у просторi й часi i

èÓÔÂ‰̥ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÒıËÎfl˛Ú¸ ‰Ó ‰ÛÏÍË, ˘Ó ˘Â ̇‰ÚÓ ‡ÌÓ ÒÚ‚Â‰ÊÛ‚‡ÚË Á flÍÓ˛Ò¸ Ï¥Ó˛ ‚Ô‚ÌÂÌÓÒÚË, ̇˜Â ÔÂÂÏÓ„‡ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª ‚ ̇¯Û ÂÔÓıÛ ‚Ëfl‚ËÚ¸Òfl ÚË‚‡ÎÓ˛. åË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ, flÍËÈ ÔÓ·ÓÓ‚ ÛÚÓÔ¥˜ÌÛ ‚Ô‚ÌÂÌ¥ÒÚ¸, ÍÓÚ‡ ÙÓÏÛ‚‡Î‡ ӷ΢˜fl ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÏÓÊ ÚÂÔÂ ÔÓÒÚÛÔËÚËÒfl Ï¥ÒˆÂÏ ‡„ÌÓÒÚ˘ÌÓÏÛ ÂÎflÚË‚¥ÁÏÛ, ˘Ó Ô˂‰ ‰Ó ÒÚ‡¯ÌÓ„Ó ÔÓÌflÚ¥ÈÌÓ„Ó ı‡ÓÒÛ, ÒÛÒԥθÌÓª ‰ÂÏÓ‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÓÁ‰Ó·ÎÂÌÌfl È ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª ‰ÂÁÓ¥πÌÚ‡ˆ¥ª. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‡Ì‡ı¥fl – ÌËÌ¥ π‰Ë̇ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÒÚ‡·¥Î¥ÁÛ˛˜¥È ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚ¥ ÄÏÂËÍË – Ïӄ· · Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Á̇ÈÚË „¥‰Ì Ò· ‰ÓÔÓ‚ÌÂÌÌfl ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡Î¸Ì¥È ‡Ì‡ı¥ª.

53

ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

èÂÂÍ·· ç‡Ú‡Îfl óÓÔ¥Ú‡

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

зводиться до впiзнаваних штампiв. І тут також приявна певна цивiлiзацiйна модифiкацiя, а водночас – спрощення i манiпуляцiя. Новi поколiння виховуються не на розповiдях i навiть не на книжках. Мiй дiд довгi роки пiсля I Свiтової вiйни розповiдав про неї, батько вже тiльки читав, я задля отримання iнформацiї переважно дивлюся телевiзор, а вже нашi дiти отримують її через Інтернет, рубаними, стислими, короткими байтами. І дивляться не фiльм «Ç¥È̇ ¥ ÏË», де триває повiльна тягуча дiя, а тридцятисекунднi клiпи. На цьому рiвнi вiдбувається, по сутi, культурна репресiя. І це – тiльки декiлька зрiзiв процесу ¶лобалiзацiї. Технологiчну ¶лобалiзацiю – унiфiкацiю стандартiв тощо – навiть не хочу зачiпати. Промотором ¶лобалiзацiйних процесiв є Сполученi Штати; Европа лише частково долучається до цих проблем: з одного боку, фiнансово вона не здатна «витягнути» усе, з iншого ж – її складовi частини занадто переобтяженi культурою i власною iдентичнiстю, вони хочуть комфортно почувати себе у власних нiшах. Невiдомо, скiльки часу зможе втриматися «французька фортеця» – культурна, фiнансова, технологiчна. Франк слабкий, коло франкофонiї чимраз вужчає... (реплiка М.П.: «Ук-


26 äéåßëÄêßÇ íÖïçéêÖÇéãûñß∫

ÔË„ÓÎÓϯÂÌÌfl ‡ÎÂÍÒÓχ҂¥ÚÎËÏ Ï‡È·ÛÚÌ¥Ï

ÄãÖäëêéåÄ

© ã·‰¸, 2000

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

54

раїна вступила до франкофонiї – я сам це особисто чув!») До речi, у Львовi перша в Українi газета виходила французькою мовою i називалася «Observateur». Оксана Кiсь: Для широкого загалу українцiв ¶лобалiзацiя i европеїзацiя не становлять рiзницi. Основне завдання – якимось чином «пролiзти» у цивiлiзацiйне поле. Як на мене, европейська iдея чи европеїзацiя – це спосiб протистояння ¶лобалiзацiї, а фактично – тисковi Америки, її культурним, економiчним, цивiлiзацiйним вартостям. Европа хоче протиставити себе Штатам як певна культурна цiлiснiсть, протиставитися їхньому «руйнiвному», «розкладаючому» впливовi, оскiльки США – це зовсiм iнший дискурс, неприйнятний для европейця. Проте, змiни в iнформацiйному просторi не слiд сприймати аж надто драматизовано. За достоту дватри останнi десятилiття змiнилися структури життєдiяльности та вiдпала проблема з тими засобами транслювання iнформацiї, якi морально застарiли. З’явилася потреба у нових способах комунiкацiї. Новiтнi комунiкацiйнi мережi тяжiють до вiзуалiзацiї, що допоможе iнтерактивно спiлкуватися на великих вiдстанях не лише за допомогою письма, але й звуку чи зображення. За-

ì 1970-ÏÛ Óˆ¥ ÔÓ·‡˜Ë· Ò‚¥Ú ÍÌË„‡ é΂¥Ì‡ Ú‡ ÉÂȉ¥ íÓÙÙÎÂ¥‚ «Future Shock» («èË„ÓÎÓϯÂÌÌfl χȷÛÚ̥ϻ), fl͇ ÏËÚÚ˛ Òڇ· ‚ ÄÏÂˈ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏ ·ÂÒÚÒÂÎÂÓÏ. ì ˆ¥È ÍÌËÁ¥ È Û ‚ËÔÛ˘ÂÌ¥È ÒÎ¥‰ Á‡ ̲ «The Third Wave» («íÂÚfl ı‚ËÎfl») ‡‚ÚÓË ÔÓӘ ‚¥˘Û‚‡ÎË ¯‚ˉÍ Á‡‚Â¯ÂÌÌfl «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» ¥ ÔÂÂÏÓÊÌËÈ ÔËı¥‰ ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ̲ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂË ‡·Ó, ¥Ì¯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ÚÂÚ¸Óª ı‚ËÎ¥ – «ÂÔÓıË Á̸̇» (ÔÂ¯‡ ı‚ËÎfl ·Û· ‡„‡ÌÓ˛, ‰Û„‡ – ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ˛). ì ‚ÂÂÒÌ¥ 2000-„Ó ÓÍÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ˜‡ÒÓÔËÒ Business 2.0 ‚Ë¥¯Ë‚ ‚¥‰Á̇˜ËÚË ˛‚¥ÎÂÈ «èË„ÓÎÓϯÂÌÌfl χȷÛÚ̥ϻ ˜Â„Ó‚ËÏ ÔÓ„ÌÓÁÓÏ Ì‡ Ú¥ Ê 30 ÓÍ¥‚ ¥ Á‡Îۘ˂ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó flÍ Ò‡ÏÓ„Ó íÓÙÙÎÂ‡, Ú‡Í ¥ ˆ¥ÎÛ „ÛÔÛ ÂÍÒÔÂÚ¥‚, fl͇ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á 25 ‚ˉ‡ÚÌËı ·¥ÁÌÂÒÏÂÌ¥‚, ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ¯ÓÛ-ÏÂÌ¥‚, ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥‚, ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚, ¥Ì‚ÂÒÚÓ¥‚, ·¥ÁÌÂÒ-ÍÓÌÒÛθڇÌÚ¥‚, Û˜ÂÌËı, ‚Ë̇ı¥‰ÌËÍ¥‚ ¥ ‡Ì‡Î¥ÚËÍ¥‚. èÓÏ¥Ê ˜ÎÂ̇ÏË ˆ¸Ó„Ó ÔÓ‚‡ÊÌÓ„Ó ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡ ÏÓÊ̇, Ò͇ʥÏÓ, ÁÛÒÚ¥ÚË, ÂÔÂ‡ Ice-T, ÍÓÚËÈ ÛÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

гроза полягає у розмиваннi iдентичностей, пов’язаних з етнiчним, iсторичним корiнням. Вони не формуються у нових поколiнь, натомiсть, формується мутований вид мультиiдентичности, який не передбачає окресленого територiального чи етнiчного узалежнення. Може бути узалежнення за сферою iнтересiв, вiком, статтю, професiєю, – але не за нацiональним принципом. Унiфiкацiя, унiверсалiзацiя вартостей i стандартiв у процесi европейської iнте¶рацiї зустрiчає вiдчутний спротив сил, якi захищають нацiональнi виробництва, культури, самобутностi, iсторiї. Один iз найяскравiших прикладiв сьогодення – боротьба з «макдональдизацiєю» в Сiетлi та Празi. В Українi, оскiльки вона ще не стала чимось самосутнiм, про це важко говорити. Як колись казав вiдомий класик, для того, щоб об’єднатися, нам спершу треба розмежуватися. В Европi цей процес розмежування i створення нацiональних держав вiдбувся iще пiвтора столiття тому, отож тепер европейцi можуть вести переговори про якiсь форми об’єднання. Українi прагнути вступити в таке об’єднання доволi ризиковано, позаяк виникає реальна загроза втратити свою самiсть. Думаю, що не лише пересiчний українець, але й високий посадовець не здатен назвати кiнцеву мету Украї-


·‚Ë‚Òfl ‡Î¸·ÓÏÓÏ «Ç·Ë‚ˆfl ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍËı», ÔÓ‰˛ÒÂ‡ «íÂϥ̇ÚÓ‡-2» ãÂ¥ ä‡Á‡ÌÓÙÙ‡, ÂÎÂÍÚÓÌÌÓ„Ó Ï‡„̇ڇ ÌÓÏÂ Ó‰ËÌ Å¥Î· ¢ÂÈÚÒ‡, Á‡„ÛÁÎÓ„Ó ‚ ̇ۈ¥ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ÒÔ¥ÍÂ‡ ÍÓÌ„ÂÒÛ ç¸˛Ú‡ ¢¥Ì∂¥˜‡, „ÓÒÔÓ‰‡fl ÔÓÚ‡ÎÛ Internet.com Ä·̇ åÂÍÎÂ‡, ͇‚‡ÎÂ‡ 燈¥Ó̇θÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓª ω‡Î¥ êÂfl äÛÁ‚ÂÈ· – ‚Ë̇ı¥‰ÌË͇ ÒËÌÚÂÁ‡ÚÓ‡ ÏÓ‚Ë – ¥ „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó ‚˜ÂÌÓ„Ó Î‡·Ó‡ÚÓ¥È É’˛ÎÂÚÚ-è‡Í‡‰‡ ëÚÂÌÎ¥ ǥθflÏÁ‡. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔÂ‰ ̇ÏË Ì ÔÓÒÚÓ „ÛÔ͇ Ï¥ÈÌËÍ¥‚, ‡Î ÔÓÚÛÊÌËÈ ÍÓÌ„ÎÓÏÂ‡Ú β‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ ÚËχ˛Ú¸ Û Û͇ı ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ È Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚¥ Íβ˜¥ ‚¥‰ χȷÛÚ̸ӄÓ. ᇠÒÎÓ‚‡ÏË Ä·̇ ä‡π Á ··Ó‡ÚÓ¥ª Xerox PARC, «Ì‡È̇‰¥ÈÌ¥¯ËÈ Á‡Ò¥· ÔÓÓÍÛ‚‡ÚË Ï‡È·ÛÚÌπ – ˆÂ Ú‚ÓËÚË ÈÓ„Ó». ß ˆ¥ β‰Ë Ì Íˉ‡˛Ú¸ ÙÛÚÛËÒÚ˘ÌËı ÔÓ„ÌÓÁ¥‚ ̇ ‚¥ÚÂ, ‡ Ô¥‰Í¥Ôβ˛Ú¸ ªı ϥθfl‰ÌËÏË Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚ËÏË ‚ÎË‚‡ÌÌflÏË ‡·Ó ‡Ï·¥ˆ¥ÈÌËÏË ÚÂıÌÓ„ÂÌÌËÏË ÔÓÂÍÚ‡ÏË. ì Ò‚Óªı ÔÓ„ÌÓÁ‡ı ‚ÓÌË ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÔÓÂÍÚ¥‚, flÍ¥ ҸӄӉ̥ ÔÂ·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÚ‡‰¥ª ̇ÛÍÓ‚Ó„Ó ‡·Ó ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÓÔ‡ˆ˛‚‡ÌÌfl, ‡ ˜ÂÂÁ ‰Âͥθ͇ ÓÍ¥‚ ·Û‰ÛÚ¸ Á‡ÔÛ˘ÂÌ¥ ‚ χÒÓ‚Â ‚ËÓ·ÌˈڂÓ. üÍ χȷÛÚÌπ „ÓÚÛ˛Ú¸ Ì‡Ï ÚÂıÌÓÍ‡ÚË? ë͇Á‡ÚË – χȷÛÚÌπ ‚ ÓÊ‚Ëı ·‡‚‡ı – ·Û‰Â ÌÂÚÓ˜ÌÓ. ꇉ¯Â, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ни. Чого ми хочемо – нацiональної єдности, високої духовности, об’єднання з Европою, творення чогось окремого i свого, руху на Схiд, на Захiд? Проблема – у вiдсутностi саме української iдеї, бо тодi важко вибрати щось з-помiж iнших. Якась iнша iдея може замiнити невизрiлу нацiональну – i ми нiколи не станемо тим, чим би хотiлося. Тарас Возняк: В цьому сенсi абсолютну рацiю має наш ¶арант Конституцiї, який щороку запитує: «Так що ж ми будуємо?». Вiн, словами класика, є «дзеркалом української революцiї», яскравим представником того народу, який очолює. На вiдмiну вiд «картинкового» вишиваного i спiвочого народу реально iснує досить-таки понищене совєтизацiєю, збiднене морально i матерiально суспiльство, до якого радше можна застосувати термiн «населення територiї», нiж народ. Немає полiтичної єдности iз визначеною метою. Ту ж проблему мусив свого часу розв’язувати Ізраїль: нашарпане звiдусiль рiзномовне, рiзноетнiчне, рiзнокультурне населення... То не штука покерувати монолiтною державою з багатовiковими традицiями (скажiмо, Швецiєю). Важко з такого «збору» виховати щось, а iншого виходу просто немає. Є те «насєлєнiє», з якого ми маємо зро-

‚ fl‰Û˜Â-ÓÊ‚Ëı. ñ ÛÚÓÔ¥fl, ‰Ó‚‰Â̇ ‰Ó ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ‡·ÒÛ‰Û. éÚÊÂ, ÓÁÔÓ˜ÌÂÏÓ Ú‚¥ ̇ ÚÂÏÛ «üÍ fl ÔÓ‚¥‚ Î¥ÚÓ 2030-„Ó ÓÍÛ». çÂÁ‡‰Ó‚„Ó ‰Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÍÓÒÏ¥˜ÌÓª ÂË Ì‡ áÂÏÎ¥ ‚ÂÎËÍËÈ Ù¥ÁËÍ ÖÌ¥ÍÓ îÂÏ¥ ÒÙÓÏÛ₇‚ Ô‡‡‰ÓÍÒ, Á„¥‰ÌÓ Á flÍËÏ, flÍ·Ë ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ÌÂÁÂÏÌ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓ‰¥·Ì¥ ‰Ó ÁÂÏÌÓª, ‚ÓÌË Á‡ ͥθ͇‰ÂÒflÚ ÚËÒfl˜ ÓÍ¥‚ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÚÂÏÔË flÍÓ„Ó ÁÓÒÚ‡˛Ú¸ Á‡ ÂÍÒÔÓÌÂÌÚÓ˛, ÁÏÓ„ÎË · ÒԥθÌËÏË ÁÛÒËÎÎflÏË ÍÓÎÓÌ¥ÁÛ‚‡ÚË Û‚ÂÒ¸ ÇÒÂÒ‚¥Ú, ‡Î ˆÂ ÒÛÔÂ˜ËÚ¸ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏË Ì Á¥¯ÚÓ‚ıÛπÏÓÒfl Á ªıÌ¸Ó˛ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ˛ ‚ ̇¯¥È ÁÓflÌ¥È ÒËÒÚÂÏ¥. ì Á̇ÏÂÌÌÓÏÛ ‰Îfl ÔÓË‚Û Î˛‰ËÌË ‚ ÍÓÒÏÓÒ 1961 Óˆ¥ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ‡ÒÚÓÌÓÏ ÑÂÈÍ ‚Ë‚¥‚ ÙÓÏÛÎÛ ‰Îfl Ô¥‰‡ıÛÌÍÛ „¥ÔÓÚÂÚ˘ÌÓ„Ó ˜ËÒ· ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È, ˘Ó Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Ï¥ÊÁÓflÌËÈ Á‚’flÁÓÍ. ᇠ̇ÈÒÍÓÏÌ¥¯ËÏË ÓÁ‡ıÛÌ͇ÏË, ڥθÍË ‚ ̇¯¥È „‡Î‡ÍÚˈ¥ χÎÓ · ·ÛÚË Í¥Î¸Í‡ Ú‡ÍËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È. îÓÏÛ· ÑÂÈ͇ ÓÍËÎË· ‡ÒÚÓÌÓÏ¥‚ ̇ ÔÓ¯ÛÍ Ò˄̇Υ‚ ÌÂÁÂÏÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È Û ‡Ï͇ı ÔÓ„‡ÏË SETI, ÔÓÚ 40 ÓÍ¥‚ ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓÒÎÛıÓ‚Û‚‡ÌÌfl ÍÓÒÏ¥˜ÌÓ„Ó ÂÙ¥Û Ì ÔËÌÂÒÎË ‚Ú¥¯ÌËı ÂÁÛθڇڥ‚ ¥ Î˯ ԥ‰ÍÂÒÎËÎË ÌÂÓÁ-

55

АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

бити народ. Щодо знаменитої фрази «маємо те, що маємо» можна писати цiлi трактати – такий простiр для семантичного наповнення має ця начебто тавтологiя! Алла Татаренко: Сучасна людина – ¶лобалiзована, американiзована – дуже цiнує свiй час. Перемога над часом – це перемога Америки над Росiєю, як стверджується у книзi Басари «Вiртуальна кабала». У цiй книзi проблеми ¶лобалiзацiї розглядаються в контекстi нової Інтернет-мережi, що покриває увесь свiт, з перспективи малої, европейської цивiлiзацiї. Іншi аспекти ¶лобалiзацiї розглядаються як частини вiртуальної реальности, що може замiнити реальну. Проте, у цьому планi виникає дуже цiкаве питання – як боротися з ¶лобалiзацiєю у свiтi засобами самої ¶лобалiзацiї? Наприклад, Павич – письменник «нацiоналiстичний», i навiть «шовiнiстичний», – досить успiшно використовує можливостi Інтернету, «пiдвiшуючи» у ньому свої оповiдання й романи. При цьому вони не мають форми звичайних iнтернет-версiй книжок. У веб-творчостi Павича можна використовувати можливостi читання творiв у рiзних напрямках, в кожному з оповiдань можуть бути два-три фiнали тощо. Останнiй роман письменника побудований таким чином, що без пiдключення до iнших сайтiв


‚’flÁÌ¥ÒÚ¸ Ô‡‡‰ÓÍÒÛ îÂÏ¥ ‚ ‡Ï͇ı ÛÁ‚˘‡πÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ‡È‰ÛÊÌËı ÔÓ„ÌÓÁ¥‚ ÔÓÌËÍÌÂÌÌfl ‚ Ï¥ÍÓÍÓÒÏ, ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ÓÒ‚ÓπÌÌfl ÍÓÒÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ Ì ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ̇ÒڥθÍË Á‡ıÓÔβ˛˜ËÏË. èÓθÓÚË ‰Ó ‰‡Î¸Ì¥ı Á¥ÓÍ, flÍËÏË Ï‡ËÎË Ù‡ÌÚ‡ÒÚË ÛÒ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ‚ ÒÂ‰ËÌ¥ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, Û Ì‡È·ÎËʘ¥ 30 ÓÍ¥‚ ̇‚fl‰ ˜Ë Á‰¥ÈÒÌflÚ¸Òfl. äÓÒÏ¥˜Ì‡ ÚÂı̥͇ ·Û‰Â ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË Óθ ·ÂÁ‰ÓÚÓ‚Ó„Ó ÍÓÏÛÚ‡ÚÓ‡ ‰Îfl Ô·ÌÂÚ‡ÌÓª Í¥·Â-ÏÂÂÊ¥. ì flÍÓÒÚ¥ ÒÛÔÛÚÌËÍ¥‚ Á‚’flÁÍÛ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÛÒ ڥ Ê Ì‡‰Ï¥Ì¥‡Ú˛Ì¥ ̇ÌÓ-ÍÓÏÔ’˛ÚÂË, flÍ¥ ÓÁÔÓÓ¯Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ Û ÍÓÒÏÓÒ¥ ‚ ϥθÈÓÌÌËı ͥθÍÓÒÚflı. ᇂ‰flÍË „ÂÌÌ¥È ¥ÌÊÂÌÂ¥ª, ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌ˛ ¥ ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ ÏÓ‰Â₇ÌÌ˛ β‰Ë̇ ÁÏÓÊ Ì ڥθÍË Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ‚¥˜Ì ÊËÚÚfl ‚Ò¥Ï ÌËÌ¥ ÊË‚ËÏ, ‡ÎÂ È ‚Ú¥ÎËÚË ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ «ÒԥθÌÓª ÒÔ‡‚Ë», Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌÛ ÒÚÓ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ Ù¥ÎÓÒÓÙÓÏ Ç‡Ò¥Î¥πÏ î¸Ó‰ÓÓ‚ËÏ, – ÓÊË‚ËÚË ÏÂÚ‚Ëı β‰ÂÈ. ᇠڂÂ‰ÊÂÌÌflÏ êÓ·‡ ¢ÎÂÈÁÂ‡, Ô¥ÓÌÂ‡ ÏÛθÚËω¥ÈÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ÍÓÚËÈ ÍÂÛ‚‡‚ ÓÁӷ͇ÏË ÍÓÏԇ̥ª å‡ÈÍÓÒÓÙÚ Û ˆ¥È „‡ÎÛÁ¥, Û Ì‡È·ÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ÏÓÊÎË‚ËÏË ÚÓÍ-¯ÓÛ Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ ÔÓ‚ÂÌÛÚËı ‰Ó ÊËÚÚfl ÏËÒÎËÚÂÎ¥‚ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ‰¥fl˜¥‚. ìfl‚¥Ú¸ ÒÓ·¥, ̇ÔËÍ·‰, ¯ÓÛ, ‚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

56

Інтернету та перечитання певних веб-сторiнок не можна вловити сутi, увесь роман втрачає сенс. Таким чином, европейцi намагаються йти в ногу з часом i утримувати свою нiшу в ¶лобалiзацiйному процесi. Басара у своєму романi розробляє концепцiю, що у той час, як Росiя намагалася перемогти в просторi, Америка експлуатувала час i перемогла в ньому. Цей iсторичний вибiр дав їй новi можливостi, i тепер вона нас ¶лобалiзує, а Союз розпався i вiдiйшов у минуле. Хотiлося, щоб ми якось розвинули тему, зачеплену паном Мирославом Поповичем стосовно православ’я, як форми самовизначення, i католицизму, як ¶лобалiстичного явища. Про це я особисто чую вперше, а за цим можуть стояти проблеми, про якi ми мало знаємо. Звiдси, скажiмо, можуть походити прагнення слов’янських народiв, якi тримаються за православ’я i таким чином намагаються утримати свою iдентичнiсть, автономнiсть i не розчинитися в духовному, iншому морi. І це дiйсно бере свiй початок ще вiд часiв, коли писав своє звернення Петро Могила. Богдан Панкевич: Декiлька мiркувань щодо Вашого викладу. Що зi свiтом буде? Що Бог дасть, те i буде. Врештi, в Бiблiї право нацiй на самовизначення не опи-

flÍÓÏÛ ÓÊË‚ÎÂÌ¥ å‡¥fl ÄÌÚÛ‡ÌÂÚÚ‡, ä‡Î å‡ÍÒ, Ä·‡„‡Ï ã¥ÌÍÓÎ¸Ì ¥ ç¥Í¥Ú‡ ïÛ˘Ó‚ ·Û‰ÛÚ¸ Ó·„Ó‚Ó˛‚‡ÚË ÔÂ‚‡„Ë Ú‡ ıË·Ë ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª ‚ ÛÏÓ‚‡ı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÏÂÂÊ¥. èÓÌflÚÚfl «Î˛‰Ò¸ÍÓª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË» ̇·Û‰Â ¥Ì¯Ó„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ, ÔÓÁ‡flÍ ·Û‰¸-fl͇ β‰Ë̇ ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ·¥Ó-ÏÂÂÊ¥ ÁÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ·Û‰¸-flÍÓ˛ ¥Ì¯Ó˛ β‰ËÌÓ˛, „ÛÔÓ˛ ÓÒ¥· ‡·Ó ‚ÒÂÓıÓÔÌÓ˛ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ˛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛. Ç¥Úۇθ̇ ‡θ̥ÒÚ¸ Û XXI ÒÚÓ¥˜˜¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏ Ì ‚ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥, ‡ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ‚ „ÓÎÓ‚¥ β‰ËÌË. ÇÊË‚ÎÂÌ¥ Û ÏÓÁÓÍ Ì‡ÌÓ·ÓÚË, ˘Ó ÔÓ ÌËı ȯÎÓÒfl ‚ˢÂ, ‰ÓÁ‚ÓÎflÚ¸ „‡ÒËÚË Ò˄̇ÎË, flÍ¥ ̇‰ıÓ‰flÚ¸ ˜ÂÂÁ Ó„‡ÌË ‚¥‰˜ÛÚÚ¥‚ β‰ËÌË Á ‡θÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ¥ Á‡Ï¥˘‡ÚË ªı Ò˄̇·ÏË, flÍ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÍÓÌÍÂÚÌËÏ Ó·ÒÚ‡‚ËÌ‡Ï ‚¥ÚۇθÌÓª ‡θÌÓÒÚ¥. èË̈ËÔÓ‚Û ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ú‡ÍËı χ̥ÔÛÎflˆ¥È Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛ ‰Ó‚ÂÎË ‚˜ÂÌ¥ Á ßÌÒÚËÚÛÚÛ å‡ÍÒ‡ è·Ì͇ ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ÍÓÚ¥ ÓÁÓ·ËÎË «ÌÂÈÓÌÌËÈ Ú‡ÌÁËÒÚÓ». í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Û Î˛‰ËÌË ·Û‰Â ÔÓ‚Ì ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÔËÒÛÚÌÓÒÚË ‚ ¥Ì¯¥È ‡θÌÓÒÚ¥. åË ÁÏÓÊÂÏÓ Ì ڥθÍË ÔÓ·‡˜ËÚË ¥ ÔÓ˜ÛÚË ‚¥ÚۇθÌÛ ‡θ̥ÒÚ¸, flÍ Á‡‡Á ÏË ·‡˜ËÏÓ ªª ̇ ÂÍ‡Ì¥ ÏÓÌ¥ÚÓ‡ ¥ ˜ÛπÏÓ Í¥Á¸ ‰Ë̇ϥÍË, ‡ÎÂ È ‚¥‰˜ÛÚË ªª Ûҥχ Ó„‡Ì‡ÏË ˜ÛÚÚ¥‚ – ÔÓÚÓ͇ÚË, ÔÓÌ˛ı‡ÚË ¥ «ÒÔÓ·Û‚‡ÚË Ì‡ ÁÛ·». èË ˆ¸ÓÏÛ ·ÂÁ‰Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

сане. Але проблема полягає у тому, що кожен рух є оптимальним, якщо iснує принаймнi два сильних центри, якi можуть сперечатися мiж собою, i в цiй суперечцi виборюється оптимальний напрямок до iстини. Росiю на сьогоднi можна вiдкинути – вона занадто слабка, але є гегемон – Америка, i є гнила Европа. А гнила вона тому, що не визначилася, так само, як i Україна, чим вона є. Інституцiї, якi вона створює, самi по собi слабкi, бо повиннi зважати принаймнi на дванадцять факторiв-країн, в той час, як США мають єдину державну полiтику. Напевно тому виникають труднощi iз доволi хамським пануванням Штатiв стосовно сприйняття його з боку культурної Европи. Чи потрiбнi Европi сильнi iнституцiї, якi б не оглядалися на 12 (чи вже 15?) урядiв та їхнi позицiї, чи сила Европи – в европейськiй iдеї, в її багатогранностi? Як протистояти гегемонiї США? Об’єднання Европи може стати однiєю iз панацей, скажiмо, щодо проблеми баскiв та iнших подiбних народiв, адже якщо нацiї мають самовизначатися, то процес дроблення може тривати майже до безконечности, в той час як iнте¶рацiя має все ж iсторичнi перспективи. Тепер – декiлька запитань, що стосуються безпосередньо України. Чи двовекторнiсть України – захiдний вектор Захiд-


ÚÓ‚Â ÒÔÓÎÛ˜ÂÌÌfl ÏÓÁÍÓ‚Ëı ̇ÌÓ·ÓÚ¥‚ ÛÒ¥ı β‰ÂÈ Û π‰ËÌÛ ÏÂÂÊÛ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚ¸ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl π‰ËÌÓª ‡θÌÓÒÚË, ‚ flÍ¥È ‚¥Úۇθ̥ β‰Ë – ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ ‡θÌËı β‰ÂÈ – ÁÏÓÊÛÚ¸ ÁÛÒÚ¥˜‡ÚËÒfl ¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ (ÔÓÓ·‡Á Ú‡ÍÓª ÏÂÂÊ‚Ӫ ‡θÌÓÒÚË ÏÓÊ̇ ÔÓ·‡˜ËÚË Ì‡ ÒÂ‚Â¥ worlds.com). ç‡ÔËÍ·‰, ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó ÁÛÒÚ¥‚¯ËÒ¸ ¥Á Ò‚ÓªÏ ‰Û„ÓÏ Û ‚¥ÚÛ‡Î¸Ì¥È ‡θÌÓÒÚ¥ ̇ flÍ¥È-Ì·ۉ¸ Ô·ÌÂÚ¥ X, ‚Ë ÏÓÊÂÚ ‰ÓÏÓ‚ËÚËÒ¸ ÔÓ ÍÓÌÍÂÚÌÛ ÁÛÒÚ¥˜ Á ÌËÏ ˜ÂÂÁ ‰‚¥ „Ó‰ËÌË ‚ ‡θÌÓÏÛ ÒÍ‚Â¥ ̇‚ÔÓÚË ‚‡¯Ó„Ó ·Û‰ËÌÍÛ. Ä·Ó, ̇‚Ô‡ÍË, ÔÓÁ̇ÈÓÏË‚¯ËÒ¸ ¥Á ‰¥‚˜ËÌÓ˛ ̇ ‚ÛÎˈ¥, ‚Ë ÏÓÊÂÚ ÔËÁ̇˜ËÚË ªÈ ÔÓ·‡˜ÂÌÌfl Û ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ ÂÒÚÓ‡Ì¥ «Ä‡‡Ú» ̇ Ó‰ÌÓÈÏÂÌÌ¥È ‚¥ÚÛ‡Î¸Ì¥È „Ó¥. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‚‡Ï Ì ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ÓÁÔ·˜Û‚‡ÚËÒfl Á‡ ‚¥ÚۇθÌ ¯‡ÏÔ‡ÌҸ͠‡θÌËÏË „Ó¯Ëχ. ßÏÓ‚¥Ì¥¯Â Á‡ ‚ÒÂ, „Ó¯¥ ‚Ú‡ÚflÚ¸ Ò‚¥È ÒÂÌÒ flÍ Á‡Ò¥· Ó·¥„Û ¥ ·Û‰ÛÚ¸ Á‡Ï¥ÌÂÌ¥ ˜ËÏÓÒ¸ ¥Ì¯ËÏ, ˆ¥ÌÌ¥¯ËÏ ‰Îfl ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‡Ì¥Ê ¯Ï‡ÚÓ˜ÍË Ô‡ÔÂÛ, ÌÓϥ̇θÌÓ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌ¥ «‰ÓÓ„Óˆ¥ÌÌËÏË» ÏÂڇ·ÏË, flÍ¥ Ú‡ÍÓÊ ‚Ú‡ÚflÚ¸ Ò‚¥È ÒÂÌÒ, ̇·ÛÚËÈ ‚ ‡„‡ÌÓ-ÔÓÏËÒÎÓ‚Û ÂÔÓıÛ. é‰ËÌ ¥Á „ÓÎÓ‚ÌËı ÔÓ͇ÁÌËÍ¥‚ flÍÓÒÚË ÊËÚÚfl β‰ËÌË – ‚¥‰ÒÓÚÓÍ ˜‡ÒÛ, flÍËÈ ‚Ó̇ ÏÓÊ ÔËÒ‚flÚËÚË Ò‚Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ної України i схiдний – київського iстеблiшменту – не формують загрози на розрив знову по Збручевi? І друге: чи параметр холуйськости нашого народу загрозливiшим є при iнте¶рацiї в Европу, чи в Росiю? Лiдiя Артюх: Чи може бути спiльне культурне середовище в ¶лобальному планi? Чим вiдрiзняється процес iнте¶рацiї вiд процесу унiфiкацiї, власне в культурному середовищi? І чи не може проблема розвитку iнформацiйного простору i манiпуляцiя нами як бiдною i недостатньо поiнформованою нацiєю призвести до «комiксизацiї» нашої культури, чи все ж ми маємо шанс вистояти? Мирослав Попович: Напередовсiм таке запитання: яке суспiльство є бiльш традицiйним – сучасне українське, чи, скажiмо, англiйське або французьке? Я переконаний, що останнi два є набагато традицiйнiшими, нiж українське. Вiзьмiмо для прикладу хоча б стан кладовищ. Наше, українське, з поваленими хрестами i забутими могилами. А в Англiї на цвинтарi можна знайти могили предкiв ще з XIV-го ст. Оскiльки нацiя осмислюється, як квазi-родина, то у цьому розумiннi родиннi традицiї у нас, а особливо – в Росiї, є набагато слабшими не лише внаслiдок воєн, скiльки через iмперську

ªÏ Á‡ıÓÔÎÂÌÌflÏ ¥ ÓÁ‚‡„‡Ï. ì ̇ȷÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ÊËÚÚfl ·Û‰Â Á‚¥Î¸ÌÂÌ ‚¥‰ ·Û‰ÂÌ˘ËÌË. Ñ¥·Ì¥ „ÓÒÔÓ‰‡Ҹͥ ÒÔ‡‚Ë, Ò͇ʥÏÓ, Ô‡ÌÌfl, ÔË„ÓÚÛ‚‡ÌÌfl ªÊ¥ ˜Ë ÔË·Ë‡ÌÌfl, ˘Ó ªı ‰Ó ÒÂ‰ËÌË ïï ÒÚÓ¥˜˜fl ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÎË Ê¥ÌÍË, ‡ ÚÂÔÂ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ – ÔÓ·ÛÚÓ‚¥ ÂÎÂÍÚÓÔË·‰Ë, ·Û‰ÛÚ¸ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÚË ·‡„‡ÚÓˆ¥Î¸Ó‚¥ Ó·ÓÚË. óË ·Û‰Â β‰Ë̇ flÍ ¥ ‡Ì¥¯Â Ô‡ˆ˛‚‡ÚË, ‡ ˜Ë ÁÏÓÊ ÔÂÂÍ·ÒÚË ‚Ò˛ ˜ÓÌÓ‚Û Ó·ÓÚÛ Ì‡ «ÓÁÛÏÌ¥ χ¯ËÌË», ¥Á Ô‚̥ÒÚ˛ Ò͇Á‡ÚË ÔÓÍË ‚‡ÊÍÓ, ÔÓÚ ‚Ê Á‡‡Á ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ҇ϠÔÓÌflÚÚfl «Ó·ÓÚ‡» ͇‰Ë̇θÌÓ ÁÏ¥ÌËÚ¸Òfl. ÖÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ô‡ˆ¥ ‚ËÁ̇˜‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Ì ÒڥθÍË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ‚Ë„Ó‰‡ÏË, ÒͥθÍË Ó·Òfl„ÓÏ Á‡Ú‡˜ÂÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ. ó‡Ò, ÒıÓÊÂ, Òڇ̠‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Á‡„‡Î¸ÌÓ˛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛, ÔÓÁ‡flÍ ‚ ÏÂʇı Ô·ÌÂÚË ‚¥Ì χπ ÛÌ¥‚Â҇θÌÛ ˘¥Î¸Ì¥ÒÚ¸. íÂÓ¥fl ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË ÔËÔÛÒ͇π ÛÔÓ‚¥Î¸ÌÂÌÌfl ˜‡ÒÛ, ‡Î ‚ ̇ȷÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ì ÔÂ‰·‡˜‡πÚ¸Òfl ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ÓÁÚfl„ÌÛÚË ˜‡Ò, ˘Ó· Á‡ ¥Ì¯Ëı ¥‚ÌËı ÛÏÓ‚ Ó‰ÂʇÚË ÁÏÓ„Û Ó·ËÚË Á‡ Ó‰ÌÛ ÒÂÍÛÌ‰Û ·¥Î¸¯Â ÎÓ„¥˜ÌËı ÓÔÂ‡ˆ¥È. ã˛‰Ë̇ ÏÓÊ Á·¥Î¸¯ËÚË ¯‚ˉÍÓ‰¥˛ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ‡ ‡·Ó ÓÁ¯ËËÚË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ÏÓÁÍÛ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÂÎÂÍÚÓÌÌËı ¥ÏÔ·ÌÚ¥‚, ¥ ˆÂ Ô¥‰‚ˢËÚ¸ flÍ¥ÒÚ¸ ÔËÈÌflÚËı ̲ ¥¯Â̸, ‡Î ‚ ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ

57

АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

органiзацiю полiтичного життя, яка пов’язана з величезними мi¶рацiями на великiй територiї i розвиває переїзди з мiсця на мiсце. Одна iз характерних рис Европи полягає у збереженнi великої традицiйної основи, при тому, що не в цьому її специфiка. Скажiмо, Китай теж зберiгає традицiйну основу. У цiй позицiї европейська цивiлiзацiя дуже сильно вiдрiзняється вiд американської саме вiдсутнiстю глибокої традицiйної основи в останньої. При цьому йдеться не просто про те, що там зовсiм немає традицiй – недавня iсторiя зберiгається i буквально живе у свiдомостi сучасного американця. Европа є цiлiснiсть, що складається з багатьох нацiональних одиниць, тодi, коли Штати є сукупнiстю маленьких мiст, тим, що Ільф i Петров генiально назвали «одноповерховою Америкою». США – це чудо, бо це – величезна iмперiя, яка не стала iмперiєю, яка не створила потужного iмперського центру на такiй територiї. По сутi, Америка не має нi нацiонального телебачення, нi нацiональних газет... Американцi живуть своїм локальним життям. Коли в серпнi минулого року я виступав по телебаченню, на другий день всi на вулицi вiталися зi мною... Европа зберiгає свою колосальну культурну рiзноманiтнiсть – i в цьому її найсуттєвiша вiдмiннiсть вiд


‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ ¥ÒÌÛπ Ó·ÏÂÊÂÌ ˜ËÒÎÓ ¥¯Â̸, flÍ¥ β‰Ë̇ ÏÓÊ ÔËÈÌflÚË ¥ Á‰¥ÈÒÌËÚË Á‡ Ó‰ËÌˈ˛ ˜‡ÒÛ. êÓÁ‚‡„Ë Ï‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó – ˆÂ ̇ÒڥθÍË ·‡„‡Ú ÔÓΠ‰Îfl Ù‡ÌÚ‡Á¥ª, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ÒÚ‡¯ÌÓ ÔÓ‰ÛχÚË, ‰Ó ˜Ó„Ó ÏÓÊÛÚ¸ ‰¥ÈÚË ‚ËÚÓ̘ÂÌ¥ ‚¥Úۇθ̥ „‰ÓÌ¥ÒÚË. á ÛÔ‚ÌÂÌ¥ÒÚ˛ ÏÓÊ̇ ÒÚ‚Â‰ÊÛ‚‡ÚË Ú¥Î¸ÍË ÚÂ, ˘Ó ÚÂı̥͇ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ‰‡ÒÚ¸ β‰ËÌ¥ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ì ڥθÍË ÔÓ‚ÌÓÍÓ‚ÌÓ Ì‡ÒÓÎÓ‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ‚¥ÚۇθÌÓ˛ ‡θ̥ÒÚ˛, ‡ÎÂ È «Á‡Î¥ÁÚË ‚ ¯Í¥Û» ¥Ì¯Óª β‰ËÌË, flÍ ˆÂ ·ÛÎÓ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÓ‚‡ÌÓ Û Ù‡ÌÚ‡ÒÚ˘ÌÓÏÛ Ù¥Î¸Ï¥ «ìÒÂ‰ËÌ¥ ÑÊÓ̇ å‡ÎÍӂ˘‡», ‡·Ë ‚ËÔÓ·Û‚‡ÚË ÛÒÂ, ˘Ó ‚¥‰˜Û‚‡π ˆËÔ¥πÌÚ. åÓÊ̇ ΄ÍÓ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË, ̇ÔËÍ·‰, Í¥ÌÓ Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ: „Îfl‰‡˜ ÁÏÓÊ ‚Ë·‡ÚË ÒÓ·¥ ·Û‰¸-flÍÓ„Ó ‡ÍÚÓ‡ Á ٥θÏÛ ¥ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÔÂÂÊË‚‡ÚË ÂÏÓˆ¥ª ÈÓ„Ó „ÂÓfl. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ‰Îfl ÍÂÛ‚‡ÌÌfl ÌÓ‚ËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ Á̇‰Ó·ËÚ¸Òfl ÌÓ‚ËÈ Ûfl‰. ë¸Ó„Ӊ̥ Û ‚Ò¥ı Í‡ªÌ‡ı, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÙÓÏË ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Ô‡‚Î¥ÌÌfl, Ó„‡ÌË ‚·‰Ë ÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl ¥ ‰¥˛Ú¸ Á‡ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓ-ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ˛ ÓÁ̇ÍÓ˛. ì ÍÓÊÌÓÏÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÓÏÛ ÔÛÌÍÚ¥ π ‚·ÒÌ¥ Ó„‡ÌË ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl, Ô¥‰ ˛ËÒ‰Ë͈¥˛ flÍËı Ô¥‰Ô‡‰‡˛Ú¸ ÛÒ¥ „Óχ‰flÌË, ÍÓÚ¥ ϯ͇˛Ú¸ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔÛÌÍÚ¥, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

58

атомiзованої Америки. До речi, державнi кордони в Европi – недавня вигадка, бо перед Першою свiтовою вiйною вони майже не охоронялися, були лише митницi. Кордони – це здобуток двох свiтових воєн. Тим не менше, культурнi вiдмiнностi зберiгалися. Навiть сама того не усвiдомлюючи, Европа iснує як духовна цiлiснiсть. У нас дещо краща ситуацiя зi знанням здобуткiв европейської культури. Коли англiйцi дiзнаються, що ми любимо Бернса, вони хапаються за голову, бо жоден англiєць не розумiє лiрики Бернса. Тим бiльше – Шекспiра. Як менi розповiли, Шекспiр писав такою мовою, якою в XVI-му ст. розмовляли в Англiї iрландцi. Особисто для мене Бернс – це поет, на творчостi якого я формувався, особливо коли вийшли його поезiї у блискучих перекладах Маршака. Проблема iдентичности для нас така болюча, бо в нас її нема. Нас вiками вчили, що православ’я на Українi було виразом патрiотизму (це був єдиний вiдступ вiд антирелiгiйних настанов), а греко-католики – це зрадники українського народу, якi начебто йшли «на поводу» i т.д. А ще ж були українськi протестанти й українськi римо-католики, i досить багато. І все це – наша культура. Можна, безумовно, нинiшнiй смiтник внести, i тодi нiчого в нас не буде – нi

ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÂÚÌ¥˜ÌËı, ÍÛθÚÛÌËı, ‚¥ÍÓ‚Ëı, ÂÎ¥„¥ÈÌËı Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚÂÈ. ì ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥È ÏÂÂÊ¥ „ÂÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥ χ˛Ú¸ ϥ̥χθÌ Á̇˜ÂÌÌfl, ÚÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ, Ó·’π‰Ì‡Ì ڇÍÓ˛ ÏÂÂʲ, ·Û‰Â ÍÂÓ‚‡Ì Ó„‡Ì‡ÏË, ÒÙÓÏÓ‚‡ÌËÏË Á‡ ÓÁ̇ÍÓ˛ ÒԥθÌÓÒÚË ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. ç‡ÔËÍ·‰, Ú‡ ˜Ë ¥Ì¯‡ ÂÎ¥„¥È̇ „ÛÔ‡ χÚËÏ π‰ËÌËÈ Ûfl‰, ˛ËÒ‰Ë͈¥fl flÍÓ„Ó ÔÓ¯Ë˛‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ̇ ‚Ò¥ı ˜ÎÂÌ¥‚ „ÛÔË, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ Ï¥Òˆfl ªıÌ¸Ó„Ó ÔÓÊË‚‡ÌÌfl, ‡ ‚ ÓÍÂÏÓ ÛÁflÚÓÏÛ Ï¥ÒÚ¥ ‰¥flÚËÏ ·ÂÁÎ¥˜ Ûfl‰¥‚ «Á‡ ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË», Ì ԥ‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌËı Ó‰ÌÓÏÛ Á‡„‡Î¸ÌÓÏÛ ˆÂÌÚÓ‚¥. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÌÂÏËÌۘ ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ÂÓÁ¥fl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÍÓ‰ÓÌ¥‚ Á‡ ÔËÍ·‰ÓÏ ÚÓ„Ó, flÍ ˆÂ Á‡‡Á ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ Í‡ªÌ‡ı Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÔ¥‚ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡. Ň ·¥Î¸¯Â, β‰Ë̇ Á‰Ó·Û‰Â ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÙÓÏÛ‚‡ÚË ‰Îfl Ò· Ûfl‰ ̇ ‚·ÒÌËÈ ÒχÍ. ôÓ· ·ÛÎÓ ÁÓÁÛϥΥ¯Â, ÔÓ ˘Ó ȉÂÚ¸Òfl, Ûfl‚¥Ú¸ Ò· „Óχ‰flÌËÌÓÏ Ì Ӊ̥πª (χÍÒËÏÛÏ ‰‚Óı), ‡ ‚Ò¥ı Í‡ªÌ Ò‚¥ÚÛ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò – ÚÓ‰¥ Û ‚‡Ò ·Û‰Â ÁÏÓ„‡ Ó·Ë‡ÚË Á‡ ·‡Ê‡ÌÌflÏ Û ÔÂ‚Ì¥È Í‡ªÌ¥ Ô‚̥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ·Î‡„‡ ¥ ÔÓÒÎÛ„Ë. ç‡ÔËÍ·‰, ‚Ë ÏÓÊÂÚ ‚Ë¥¯ËÚË ÍÛÔËÚË ·Û‰ËÌÓÍ Û åÓ̇ÍÓ, Á‡Ô·ÚËÚË Á‡ Ì¸Ó„Ó ‚ êÓÒ¥ª, ‡ ÔÓ‰‡ÚË ‚ ÅÓÎ¥‚¥ª (‡·Ó ‰Â ·Û‰Â h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

¶лобального, нi не¶лобального. А можливо, використання всiх цих «¶лобальностей» допоможе нам глибше осягнути свiт, подiбно до технiки перекладу, яка дала нам можливiсть пiзнати Бернса. Завдяки ним ми можемо, навпаки, знайти свої коренi, якi нiколи iз землi не пiдбирали. Все залежить вiд того, що за це вiд нас будуть вимагати. Якщо будемо пiднiмати руку за те, щоб бомбити Косово – то залишимось смiтниками, вiд яких нiчого у цьому свiтi не залежить. Якщо не буде рiвноважного варiанту, ... то будемо ми Колумбiєю. Тарас Возняк: Тут iстотною була прив’язка до структури свiтового порядку, заснованої на католицькому принципi єдиного єпископа у Римi, якому чiтко пiдпорядкована уся вертикаль. За таким принципом побудованi i православнi Церкви, – це принципи автокефалiї, незалежности на рiвнi церковних громад. Церква тодi була, по сутi, мiстом, полiсом. Думаю, що екуменiчний рух йде саме в цьому напрямку – визнання певної «острiвности» деяких близьких речей. Ми можемо бути незалежними, але ми залишаємося близькими, або й братами. Певною мiрою – це ревiзiя католицького унiтаризму, хоча вiн, мабуть, бiльше був пов’язаний з полiтичними, анiж з духовними аспектами. Так була уструк-


‚Ë„¥‰Ì¥¯Â), Ó‰ÂʇÚË ÓÒ‚¥ÚÛ Û î‡Ìˆ¥ª, ‚¥‰ÍËÚË ·¥ÁÌÂÒ Ì‡ ä¥Ô¥, Á‡ÍËÚË ÚÓÈ Ò‡Ï ·¥ÁÌÂÒ Û êÓÒ¥ª, Ó‰ÛÊËÚËÒfl ‚ ÄÙˈ¥, ÓÁÎÛ˜ËÚËÒfl ‚ ÉÓη̉¥ª, Î¥ÍÛ‚‡ÚËÒfl Û ò‚ˆ¥ª, ‚¥‰‰‡ÚË ‰¥ÚÂÈ Û flÒ· ‚ ÄÏÂˈ¥, Ó‰ÂÊÛ‚‡ÚË ÔÂÌÒ¥˛ ‚ Ä‚ÒÚ‡Î¥ª. Ç ÔË̈ËÔ¥, ÛÒ ˆÂ ‰ÓÒflÊÌÓ È Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ – ÍÛÔËÚË „Óχ‰flÌÒÚ‚Ó ÏÓÊ̇ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ ·Û‰¸-flÍ¥È Í‡ªÌ¥, ȉÂÚ¸Òfl Î˯ ÔÓ ˆ¥ÌÛ, ‡Î ÚÂ, ˘Ó ҸӄӉ̥ Á‰Ó·Û‚‡πÚ¸Òfl ¥Á ‚ÂÎËÍËÏË Á‡Ú‡Ú‡ÏË Ù¥Ì‡ÌÒ¥‚, ˜‡ÒÛ ¥ Ù¥Á˘ÌÓª ÂÌÂ„¥ª, Á‡‚Ú‡ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ̇ÚËÒ͇ÌÌflÏ ÍÌÓÔÍË ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ ÔÓÒÚ¥¯Â – ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ·Û‰Â ÔÓÛıÛ Ï¥ÁË̈fl ‚ ÔÓ‚¥Ú¥.

êÖèéêíÄÜ ßá èÖíãÖû ÉßëíÖêÖáàëì çÄ òà∫ éÚÊÂ, ‚Ë ÓÁ̇ÈÓÏËÎËÒfl Á ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌËÏË ÚÂÁ‡ÏË 26-ÚË ÔÓ„ÌÓÁ¥‚. ñ¥ ÔÓ„ÌÓÁË ÓÒÓ·ÎË‚Ó ˆ¥Í‡‚¥ ÚËÏ, ˘Ó ‡‚ÚÓË ÔËÒ‡ÎË ªı Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ Ó‰ËÌ ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó, ¥ ˘Ó ‚ ÌËı ÔÓÏ¥ÚÌÓ ·ÂÁÎ¥˜ ÒԥθÌËı ËÒ ¥ ‰ÂÚ‡ÎÂÈ. ᄇ‰‡ÈÏÓ Î„ÂÌ‰Û ÔÓ ÔÂÂÍ·‰ ˛‰ÂÈÒ¸ÍÓª íÓË Ì‡ „ˆ¸ÍÛ ÏÓ‚Û. âÓ„Ó Û ÚÂÚ¸ÓÏÛ ÒÚÓ¥˜˜¥ ‰Ó ̇¯Óª ÂË Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÎË Ò¥Ï‰ÂÒflÚ ‰‚‡ ÔÂÂÍ·‰‡˜¥, ÍÓÚ¥, Ì ÒÔ¥ÎÍÛ˛˜ËÒ¸ Ó‰ËÌ Á Ó‰ÌËÏ, ‚ˉ‡ÎË Ó‰Ì‡ÍÓ‚ËÈ ÚÂÍÒÚ, flÍËÈ Ì‡Á‚‡ÎË «ëÂÔÚÛ‡„¥ÌÚÓ˛» ¥ Á„Ó‰ÓÏ Í‡ÌÓÌ¥ÁÛ‚‡ÎË flÍ ëÚ‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

турована стара католицька Европа. Однак були i спроби протистояння цьому. Протестантизм – одна iз спроб, але першим протестом, очевидно, була схiдна схизма. Пiсля Другого Ватиканського собору окреслилися позитивнi тенденцiї в сенсi бiльшої толерантности, бiльшого плюралiзму. Двадцять рокiв правлiння Івана-Павла II змiнили обличчя Церкви. Греко-католицизм певною мiрою можна зарахувати до т.зв. «польської iнтриги», проте вiдтодi, коли УГКЦ почала самоусвiдомлюватися (за часiв А.Шептицького), вона почала вiдходити вiд концепцiї «гiлочки», дедалi бiльше стаючи «острiвцем» католицизму, який кореспондує з Римом, але цей «острiвець» є iнакшим, має право на свою iнакшiсть, яку вибудовує на загальне благо. Певною мiрою – це авантюра, яка, до речi, не закiнчилася (завдяки пресинговi РПЦ та полiтиканству Римської курiї). Експеримент триває, це вже певний шлях, в т.ч. i для вибудови стосункiв iз РПЦ та Ватиканом i у зворотнiй бiк, шлях, який повиннi пройти i Константинополь, i Москва, i Рим, i «острови». А це пов’язано iз позицiєю цих країн. Бо якщо ми зi своєю iнакшiстю чи специфiчнiстю не увiйдемо у Европейський Союз чи свiтове спiвтовариство, а вповземо туди на пузi, що зараз пробує зробити наша

ËÈ á‡ÔÓ‚¥Ú. ëıÓÊÂ, ˜ÂÂÁ ‰‚¥ ÚËÒfl˜¥ ÓÍ¥‚ ÏË Ï‡πÏÓ ÔÂ‰ ÒÓ·Ó˛ Å¥·Î¥˛ å‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó – Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÌÓ‚¥ÚÌ¥È Á‡ÔÓ‚¥Ú 26-ÚË ÚÂıÌÓχ„¥‚. èÓÓˆÚ‚‡ ÚÂıÌÓ-·¥·Î¥ª ‰¥ÈÒÌÓ ‚‡Ê‡˛Ú¸. üÍ˘Ó ‚ÓÌË Á·Û‰ÛÚ¸Òfl, Ò‚¥Ú χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ‚¥‰¥ÁÌflÚËÏÂÚ¸Òfl ‚¥‰ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡Í, flÍ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl 2000-„Ó ÓÍÛ ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ ͇ϒflÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ. åÓÊ̇ Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥, flÍËÏË Ó˜Ëχ ‰Ë‚Ë·Òfl · ̇ ̇¯Â ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÂ‚¥Ò̇ β‰Ë̇. ç‡ÁË‚‡˛˜Ë Ò‚¥È ÙÛÚÛÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÔÓ„ÌÓÁ «èË„ÓÎÓϯÂÌÌfl χȷÛÚ̥ϻ, ÔÓ‰ÛÊÊfl íÓÙÙÎÂ¥‚ Á‡ÒÌÓ‚Û‚‡ÎÓÒfl ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ˆÂÌÚ‡Î¸Ì‡ ÌÂ‚Ó‚‡ ÒËÒÚÂχ β‰ËÌË ·Û· ÒÙÓÏÓ‚‡Ì‡ ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ‚Óβˆ¥ª, fl͇ ÔÓ˜‡Î‡Òfl Á‡‰Ó‚„Ó ‰Ó ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ ÚË‚‡Î‡ ·‡„‡ÚÓ ÚËÒfl˜ ÓÍ¥‚. íÂÏÔË Â‚Óβˆ¥ª Á̇˜ÌÓ ÌËʘ¥, ‡Ì¥Ê ÚÂÏÔË ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, Ô˘ÓÏÛ Â‚Óβˆ¥fl ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Á ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ˛ ¯‚ˉͥÒÚ˛, ÚÓ·ÚÓ Î¥Ì¥ÈÌÓ, ‡ ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ ÔÓ„ÂÒ ÁÓÒÚ‡π Á‡ ÂÍÒÔÓÌÂÌÚÓ˛. äÓÎË fl ÔÂÂ͇Á‡‚ ÁÏ¥ÒÚ «èË„ÓÎÓϯÂÌÌfl χȷÛÚÌ¥Ï-2» Û ÔflÏÓÏÛ ÂÙ¥¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ‡‰¥Ó ‚ 縲-âÓÍÛ, ÔÂ¯Ó˛ ‡͈¥π˛ ÒÎÛı‡˜¥‚ ·ÛÎÓ ÒÎÓ‚Ó «‡ÔÓ͇ΥÔÒËÒ» – ÔÓÌflÚÚfl, flÍ ‚¥‰Ó·‡Ê‡π ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ‰‚ÓÚËÒfl˜ÓÎ¥Ú̸Ӫ ‰‡‚ÌËÌË. ì ̇¯ÓÏÛ ÒÔËÈÌflÚÚ¥ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ¥ÒÌÛπ ˘ÓÒ¸ ̇ ͯڇÎÚ ÔÂÚÎ¥ „¥ÒÚÂÂÁËÒÛ: ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌπ

59

АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

достойна сусiдка Польща, то нiхто з нами рахуватися не буде. Я завжди запитую своїх польських друзiв: чого ви хочете? Вповзти, протиснутися через шпарину до ЕС, чи увiйти туди як велика країна, з гiдно пiднятою головою? Адже для Европи ви стратегiчно важливi, тож коли вона бажає бачити вас у европейськiй спiльнотi, нехай змiнює правила гри, достосовуючи їх до ваших iнтересiв, а не «нагинає» вас, вимагаючи грати за своїми правилами. Остання вiйна у Косово – лакмусовий папiрець. Польща виступила у цiй ситуацiї полiтично правильно, але, м’яко кажучи, як куртизанка на один день. Вона зайняла правильну (з огляду на НАТО чи ЗЕС) позицiю, хоча навiть всерединi ЕС дуже багато людей сумнiвалися в доцiльностi цiєї акцiї. Мене особисто найбiльше вразило те, що буквально на другий день воєнної кампанiї якийсь екзальтований телевiзiйний коментатор верещав: «Чи встигнуть ще польськi солдати повоювати у Косово?!»... Інше питання – окремiшнiсть «острова Україна» чи «острова Росiя» не повинно зводитися до iмперськоросiйського безапеляцiйного «Баба Яга – проти». Реагувати треба ситуативно. У випадку Косова Росiя поступала не з огляду на свою окремiшнiсть, а швидше


ÏË ÒÛ‰ËÏÓ Á‡ ÏËÌÛÎËÏ, ÔÓ ÏËÌÛΠ– Á‡ ÒÛ˜‡ÒÌËÏ (ÚÓ·ÚÓ, Á ÔÓÁˈ¥È ‚Ú¥ÎÂÌÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ). ôÓ Ì ͇ʥڸ, ‡ ÓÔË҇̇ ͇ÚË̇ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ‰¥ÈÒÌÓ Ì‡‚¥˛π ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª Á ·¥·Î¥ÈÌËÏË ÔÓÓˆÚ‚‡ÏË ÔÓ Í¥Ìˆ¸ ‰Ì¥‚. 燄‡‰‡πÏÓ, ˘Ó ‡ÔÓ͇ΥÔÒËÒ Ï¥ÒÚËÚ¸ ÔÓ„‡ÌÛ ÌÓ‚ËÌÛ ¥ „‡ÌÛ. çÓ‚Ë̇ ÔÓ„‡Ì‡: ÔÂ‚‡Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ̇ÒÂÎÂ̸ áÂÏÎ¥ Á‡„ËÌ ‚ ÂÁÛθڇڥ ÒÚ‡¯ÌÓª ͇ڇÒÚÓÙË Ô·ÌÂÚ‡ÌÓ„Ó Ï‡Ò¯Ú‡·Û. çÓ‚Ë̇ „‡̇ – Ô¥ÒÎfl ͇ڇÒÚÓÙË ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ‚ÓÒÍÂÒ¥ÌÌfl ÛÒ¥ı ÏÂÚ‚Ëı, ¥ ̇ áÂÏÎ¥ ˘‡ÒÎË‚Ó Á‡Ô‡ÌÛπ ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÌπ ñ‡ÒÚ‚Ó ÅÓÊÂ: «...¥ ÒÏÂÚ¸ ¥ ‡‰ ‰‡ÎË ÏÂÚ‚Ëı, ˘Ó ‚ ÌËı... Ä ıÚÓ Ì Á̇ȯӂÒfl ̇ÔËÒ‡ÌËÈ ‚ ÍÌËÁ¥ ÊËÚÚfl, ÚÓÈ ÛÍËÌÂÌËÈ ·Û‰Â ‚ ÓÁÂÓ Ó„ÌflÌ». ëÔ‡‚‰¥ ̇ÛÍÓ‚ËÈ Ô¥‰ı¥‰: ÓÊË‚ÎÂÌ¥ ·Û‰ÛÚ¸ Ì ÛÒ¥, ‡ ڥθÍË Ú¥, ıÚÓ Á‡ÌÂÒÂÌËÈ Û ·‡ÁÛ ‰‡ÌËı. ì ÔÂÂÍ·‰¥ ̇ ·¥·Î¥ÈÌÛ ÏÓ‚Û ¥ÒÚÓ¥fl ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı 50ÚË ÓÍ¥‚ Á‚Û˜ËÚ¸ ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡Í: «ß ÔÓ·Û‰Û‚‡ÎË ‚˜ÂÌ¥ ‡ÍÂÚË Ï¥ÊÍÓÌÚËÌÂÌڇθ̥, ¥ ÒÔÓfl‰ËÎË ªı ·Óπ„ÓÎӂ͇ÏË fl‰ÂÌËÏË, ıÂÏ¥˜ÌËÏË ¥ ·‡ÍÚÂ¥ÓÎÓ„¥˜ÌËÏË. ÇÛ˜ËÎË ‚ÓÌË Ú¥ ‡ÍÂÚË ÔÓÎ¥ÚËÍ‡Ï Ò‚Óªı Í‡ªÌ, ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË ‚ÓÁ‡‰Û‚‡ÎËÒfl, ¥ ÒÚ‡ÎË ·flʘ‡ÚË Á·Óπ˛ χÒÓ‚Ó„Ó Û‡ÊÂÌÌfl, ÔÓ„ÓÊÛ˛˜Ë „‡‡ÌÚÓ‚‡ÌÓ ÁÌˢËÚË Ó‰ËÌ Ó‰ÌÓ„Ó ‰ÂÒflÚ¸ ‡Á¥‚ ÔÓÒԥθ. ÄΠ‚˜ÂÌ¥ ÔÓ˜‡ÎË ·Î‡„‡ÚË: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

60

для звичного протиставлення себе Заходовi. Тут ця «острiвнiсть» мала характер «вiдрубности». Мирослав Попович: Я б сказав – тут Росiя намагалася будь-що зберегти рештки свого впливу на Балканах. Ставка на Мiлошевича, на будь-кого – аби лише вони завтра про нас згадали. У Росiї немає нi евразiйської, нi будь-якої iншої iдеї, єдине бажання – утримати пiд своєю владою якомога бiльше свiту. Щастя, що ми «вискочили» з її простору, коли ще ця iдея не була надто сильною. Тарас Возняк: Сумно, що iнiцiативу посередництва України, яку мало хто почув i яка на тлi загального «бойового» настрою виглядала писком комарика, не помiтили. Але з моральної точки зору, як не дивно, це була чи не найрацiональнiша, людська iдея. Мене особисто цей факт приємно здивував. Очевидно, у цьому сенсi можна завдячувати Тарасюковi. Андрiй Кирчiв: Декiлька додаткових штрихiв на пiдтвердження тез Т.Возняка про ¶лобалiзацiю як унiфiкацiю. У Нiмеччинi 2-3 роки тому було прийнято постанову про змiну правопису, з тим, що поступово з мови буде вилучено умляути та iншi специфiчнi граматичнi труднощi, а деякi суто нiмецькi означення i термiни буде

«ç „Û·¥Ú¸, ÔÓ˜Â͇ÈÚ Á fl‰ÂÌÓ˛ ÁËÏÓ˛, Ì ˜‡Ò ˘Â ̇ ˜Â‚ÓÌÛ ÍÌÓÔÍÛ Ì‡ÚËÒ͇ÚË, ÏË ˘Â ÚÂıÌÓÎÓ„¥˛ ÓÊË‚ÎÂÌÌfl ÏÂÚ‚Ëı Ì ÓÁÓ·ËÎË. äÎÓÌÓ‚‡ÌËÈ ‡„̈¸ ÑÓÎÎ¥ ‚Ê ҸÓÏÛ Ô˜‡Ú¸ Á „ÂÌÂÚ˘ÌÓª ÍÌË„Ë ÊËÚÚfl ÁÌfl‚, Á‡Î˯ËÎÓÒfl Ӊ̠–ÊË‚ÓÏÛ ÚÛÔÓ‚¥ ԇϒflÚ¸ ÔÓ‚ÂÌÛÚË. чÈÚÂ Ì‡Ï ˘Â ͥθ͇ ϥθfl‰¥‚ ‰Ó·¥‚ ¥ ÚˉˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ ̇ Á‡„‡Î¸ÌÛ ÒÔ‡‚Û, Á‡‡‰Ë ïËÒÚ‡».

çÖìëÇßÑéåãÖçÄ Çéãü çÄêéÑì üÍ˘Ó ÔÓÎ˯ËÚË ÓÒÚÓÓ̸ ÚÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÓ¯ÛÍË ¥ Á‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó ‰Ó͇ÁÓ‚¥¯Ó„Ó Ì‡ÛÍÓ‚Ó-¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û, ͇ÚË̇ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ‚ Î˛Ï¥ÌÂÒˆÂÌÚÌÓÏÛ Ò‚¥ÚÎ¥ ÏËÌÛÎÓ„Ó Ì ̇·‡„‡ÚÓ ÁÏ¥ÌËÚ¸Òfl. ìÔÓ‰Ó‚Ê ·‡„‡Ú¸Óı ÒÚÓ¥˜ β‰Ë̇ flÍ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ‚ˉ Ô‡„ÌÛ· ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ‚ ̇‰ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÌ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì ÛÚ‚ÓÂÌÌfl (‰Âʇ‚Û) Á ªª ̇ÒÚÛÔÌÓ˛ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ˛ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥π˛ ‚ ̇ÔflÏÍÛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl. ßÒÚÓ¥fl ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ¥ÒÚÓ¥ª Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl, ÓÁÍ‚¥ÚÛ È Á‡„Ë·ÂÎ¥ ‚ÂÎËÍËı ¥ χÎËı ¥ÏÔÂ¥È, flÍ¥ χÎË Ì‡ ÏÂÚ¥ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÚË ÒÓ·¥ Ò‚¥Ú Û ‚¥‰ÓÏËı ªÏ ÏÂʇı. ìÒ¥ ˆ¥ ¥ÏÔÂ¥ª ‚¯ڥ-Â¯Ú ÓÁÔ‡‰‡ÎËÒfl, ‡Î ı‡‡ÍÚÂÌÓ, ˘Ó ÍÓÊ̇ ÌÓ‚‡ ÒÔÓ·‡ ÔËÁ‚Ӊ˷ ‰Ó ‰Â‰‡Î¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

замiнено на англiйськi, сирiч – американськi, якi набули iнтернацiонального звучання. Щодо входження України до ЕС: якщо Польща «вповзатиме на пузi», то ми – хiба що попiд землею, так, щоб i видно не було. Але загроза полягає у тому, щоби, не ставши нiчим, нiчим i не залишитись. На даний час ми ще є аморфною масою, про нацiю можна говорити хiба що як про проект. Про iдентичнiсть i, вiдповiдно, про вступ у Европу, говорити занадто рано. Врештi – чим є сама Европа? Чи це Европа нацiй, за правою концепцiєю, чи, за лiбералами – Европа ре¶iонiв, i чи взагалi вона iснує як духовна єднiсть? Це прекрасне бажане, яке постiйно намагаються видати за дiйсне. З Европою вiдбувається зараз приблизно те, що трапилося з Windows-2000 пiд час демонстрацiї ¢ейтсом на виставцi: це щось дуже гарне, дуже нове, але не вiдлагоджене. Дiйсно, для Европи Косовська криза стала iндикатором. Европа «пролетiла» в усьому: їй було залишено можливостi реакцiї, а не акцiї, її «евро» впало остаточно i «сiло на доларову голку». Нещодавно Свiтовий Банк офiцiйно оголосив, що США вирiшили фiнансово пiдтримати «евро». Це значить, що европейська валюта сiла на трастовий долар i доїде туди, куди цьому дола-


Á̇˜Ì¥¯Ëı ÂÁÛθڇڥ‚. í‡Í, ç‡ÔÓÎÂÓÌ ÔÂ‚Â¯Ë‚ Û Ò‚Óªı ‡Ï·¥ˆ¥flı È ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌflı ËÏÒ¸ÍËı ¥ÏÔÂ‡ÚÓ¥‚, ‡ É¥ÚÎÂ ¥ ëÚ‡Î¥Ì Ì‡·‡„‡ÚÓ ÔÂ‚Â¯ËÎË ç‡ÔÓÎÂÓ̇. èË ˆ¸ÓÏÛ ÔÓ͇Υ˜ÂÌ¥ ̇ ·Û‰¥‚Ìˈڂ¥ ¥ÏÔÂ¥ª ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÍÎflÎË ‚ËÍÓÌÓ·¥‚-ÚË‡Ì¥‚, ‡Î ªıÌ¥ ‰¥ÚË È ÓÌÛÍË Ì ·ÛÎË Ì‡ÒڥθÍË Í‡Ú„Ó˘̥ ‚ Óˆ¥Ì͇ı. ÑÊËÌ∂¥Ò-ı‡Ì, flÍËÈ ‰Ó ÌÓ„Ë ‚ËÌˢ˂ ͥθ͇ ̇Ó‰¥‚, Û‚¥È¯Ó‚ Û Î„ÂÌ‰Ë ¥ ÒÔËÈχπÚ¸Òfl ҸӄӉ̥ flÍ «„ÂÌ¥‡Î¸ÌËÈ ÍÂχÌ˘, ˘Ó ‚ÔËÒ‡‚ ·ÎËÒÍÛ˜¥ ÒÚÓ¥��ÍË Û ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ¥ÒÚÓ¥˛». ìÁÛÔ‡ÚÓ ç‡ÔÓÎÂÓÌ ˘Â Á‡ ÊËÚÚfl ÒÚ‡‚ ÍÛθÚÓ‚Ó˛ Ù¥„ÛÓ˛ ÒÂ‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ„Ó ·ÓÏÓ̉Û. ĉÓθ٠ɥÚÎÂ ÓÁ‚’flÁ‡‚ ‚¥ÈÌÛ, Û flÍ¥È Á‡„ËÌÛÎÓ ÔÓ̇‰ 50 ÏÎÌ. ÓÒ¥·. Ä ˜ÂÂÁ 55 ÓÍ¥‚ Ô¥ÒÎfl Ê‡Î˛„¥‰ÌÓª ÒÏÂÚ¥ ÈÓ„Ó ¥Ï’fl ̇Á‚‡ÌÓ ÔÂ¯ËÏ Á‡ ÂÁÛθڇڇÏË ÂÎÂÍÚÓÌÌÓ„Ó „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‚ ÓÔËÚÛ‚‡ÌÌ¥ ˜‡ÒÓÔËÒÛ «í‡ÈÏ» ̇ ÚÂÏÛ «Î˛‰Ë̇ ÚËÒfl˜Ó¥˜˜fl» (Ò͇̉‡Î ‚‰‡ÎÓÒ¸ Á‡ÚÛ¯Û‚‡ÚË, ¥ β‰ËÌÓ˛ ÚËÒfl˜Ó¥˜˜fl ·ÛÎÓ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÓ Äθ·ÂÚ‡ ÄÈ̯ڇÈ̇). åÓÊÎË‚Ó, Ì‚‰‡˜¥ Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ π‰ËÌÓª «Ò¥Ï’ª ̇Ó‰¥‚» ÔÓflÒÌ˛‚‡ÎËÒfl Ì fl‚ÌÓ˛ ıË·Ì¥ÒÚ˛ ÏÂÚË, ‡ ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ˛ Á‡ÒÓ·¥‚ ªª ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl. ÉÓÎÓ‚ÌËÏ ÎËıÓÏ ¥ÏÔÂ¥È ÏËÌÛÎÓ„Ó ·Û· ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËı Á‡ÒÓ·¥‚ Á‚’flÁÍÛ, ˘Ó Á‡·ÂÁÔÂ˜Û˛Ú¸ ¯‚ˉÍÛ ¥ ̇‰¥ÈÌÛ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥˛ Ï¥Ê h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ровi буде вигiдно. І якщо це буде вигiдно, то США забере доларовi милицi вiд «евро» i воно впаде навiки. Говорити у цьому контекстi про гривню взагалi немає змiсту: про мертвих – або добре, або нiяк. Крiм того, однiєю з найбiльших проблем в Европi є невирiшене культурне питання. Свого часу менi було запропоновано написати курсову роботу на потiшну тему «Культурна iнте¶рацiя в Европi». Яка може бути культурна унiфiкацiя помiж нацiями, якi сформувалися пару сот рокiв тому (1848 рiк радше зафiксував уже здiйснений факт). Взаємовпливи – так, спiльнi культурнi проекти – можливо, але вливання однiєї культури в другу... Помiтним є вплив американської поп-культури на всю Европу – це так. Це невирiшене питання боляче б’є по амбiцiях i самоiдентифiкацiях малих нацiй. І власне вони будуть чи не найбiльше протестувати, вже не кажучи про основних рушiїв розриву в Европi пiд виглядом її об’єднання – Францiю та Нiмеччину. Їхня позицiя зрозумiла: це антагонiсти, двi найбiльшi европейськi потуги, якi певним чином можуть впливати одна на одну i вiчно переходять одна однiй дорогу. Про це треба говорити вiдверто. Пiдписання свого часу договору про нацiональне примирення мiж Францiєю та Нiмеччиною

ˆÂÌÚ‡Î¸ÌËÏË Ú‡ ϥ҈‚ËÏË Ó„‡Ì‡ÏË ‚·‰Ë. éÒÌÓ‚Ì Á̇˜ÂÌÌfl ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ï‡π Ì ڥθÍË ¯‚ˉÍÓ‰¥fl ¥ ÔÓÔÛÒÍ̇ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Î¥Ì¥È Á‚’flÁÍÛ, ‡ÎÂ È ‰ÓÒÚÓ‚¥Ì¥ÒÚ¸ ÔÂ‰‡ÌÓª ÌËÏË ¥ÌÙÓχˆ¥ª. üÍ ÔËÍ·‰ ÏÓÊ̇ Á„‡‰‡ÚË ÍÓÎË¯Ì¥È ëëëê ÔÂ¥Ó‰Û ÈÓ„Ó ÓÁÔ‡‰Û (70-80-Ú¥ ÓÍË ÏËÌÛÎÓ„Ó ÒÚÓ¥˜˜fl): Û ˆÂÌÚ Ò‚¥‰ÓÏÓ Ì‡‰ÒË·ÎË Á Ï¥Òˆ¸ ÌÂÔ‡‚‰Ë‚¥ ‰‡Ì¥, ¥Á Á‡‚ˢÂÌËÏË ÔÓ͇ÁÌË͇ÏË ¥ «ÓÁÙ‡·Ó‚‡ÌËÏË» Û ‚ÂÒÂÎÍÓ‚¥ ÍÓθÓË. ÇÂÎËÍ Á̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl ¥ÏÔÂ¥ª χπ Ú‡ÍÓÊ π‰Ë̇ ‰Âʇ‚̇ ÏÓ‚‡ flÍ ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌËÈ ÍÓ‰ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl. ß flÍ ÚÛÚ Ì Á„‡‰‡ÚË, ˘Ó Ó‰ÌËÏ ¥Á ÔÂ¯Ëı ÔËڇ̸, Ô¥‰ÌflÚËı ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ‡ÏË ÓÍ‡ªÌÌËı ÂÒÔÛ·Î¥Í Ì‡ ı‚ËÎ¥ ÔÂ·ۉӂË, ·ÛÎÓ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ Ò͇ÒÛ‚‡ÌÌfl Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó„Ó ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë ‚ ¯ÍÓ·ı. ìÒ Á‡ ΄ÂÌ‰Ó˛: Á‡·ÂË ‚ β‰ÂÈ ÒԥθÌÛ ÏÓ‚Û – ÔÓÁ·‡‚ ªı Á‚’flÁÍÛ – ¥ ‚ÓÌË Ì¥ÍÓÎË Ì¥˜Ó„Ó ‡ÁÓÏ Ì ÔÓ·Û‰Û˛Ú¸. ç‡ÔËͥ̈¥ ïï ÒÚÓ¥˜˜fl ·ÛÎÓ ÓÁ¯ËÙÓ‚‡ÌÓ „ÂÌÂÚ˘ÌËÈ ÍÓ‰ ·¥ÓÓ„‡Ì¥ÁÏÛ. åÓÊÎË‚Ó Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ˆËÏ Û XXI ÒÚÓ¥˜˜¥ Ì‡Ï Òڇ̠‚¥‰ÓÏÓ ˘ÓÒ¸ ̇ ͯڇÎÚ „ÂÌÂÚ˘ÌÓ„Ó ÍÓ‰Û ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÊË‚Ëı ¥ÒÚÓÚ. åÛ‡ıË ·Û‰Û˛Ú¸ ÏÛ‡¯ÌËÍ, ‡ Ì ÒڥθÌËÍË Ú¥Î¸ÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË ÏÛ‡ıË, ‡ Ì ·‰ÊÓÎË. èÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó, ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl, ˘Ó β‰ÒÚ‚Ó ¥Á ‚‡ÊÍÓ ÔÓflÒÌ˛‚‡ÌÓª Á ÔÓ„-

61

АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

не зняло напруги. Воно задекларувало бажання протистояти зовнiшнiй силi (благо, вже тодi вони розпiзнали її!). Тепер ця сила успiшно експлуатує те, що вони створили. Не таємниця, що об’єднана Европа творилася на противагу США. На сьогоднi Штати використовують цю структуру як елемент свого унiфiкацiйного i ¶лобалiзацiйного впливу. Потрiбне щось спiльне? Будь ласка, ось вам американський варiант англiйської мови, як мови мiжнацiонального спiлкування (подiбний проект вже здiйснювався колись в СССР). Навiть лише цей, культурний елемент, якщо вiн не знайде свого рiшення, зможе призвести до того, що коли Україна дiйсно набуде необхiдних атрибутiв для входження, а не вповзання в ЕС, то iнте¶руватися їй вже буде нiкуди. Тарас Возняк: Як продовження теми про реформу нiмецької граматики: в Нiмеччинi з цього питання вiдбувся референдум, i зняття умляутiв, а також «англiзацiю» чи «латинiзацiю» не затвердили. І найбiльшим промотором цього негативного рiшення стала земля, що має проблеми з iдентичнiстю – Шлезвi¶-Гольштайн, яка, власне, не може визначитися, до кого вона ближча – до Данiї чи Нiмеччини. Це в певному сенсi «нiмецька Галичина». Є й iншi вияви такої «непокори». Угорцi за


Îfl‰Û ÎÓ„¥ÍË Á‡‚ÁflÚ¥ÒÚ˛ ÁÌÓ‚Û ¥ ÁÌÓ‚Û Ì‡Ï‡„‡πÚ¸Òfl ˆ¥ÌÓ˛ ϥθÈÓÌÌËı ÊÂÚ‚ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ¥ÏÔÂ¥˛ ڥθÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì¥˜Ó„Ó ·¥Î¸¯Â ‚ÓÌÓ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË Ì Á‰‡ÚÌÂ.

ôé çÄ ÉÄÑñß ì ¢ãéÅÄãúçéÉé åéáäì? üÍ˘Ó ‚‚‡Ê‡ÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ÌÂÏËÌÛ˜Ó˛, ÚÓ ÓÔ¥ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒÓ‚¥ Ì ڥθÍË Ï‡ÌËÈ, ‡ÎÂ È ·ÂÁ„ÎÛÁ‰ËÈ. ìfl‚¥Ú¸ ÒÓ·¥, ˘Ó ÏÛ‡ıË ‰ÓÒfl„ÎË Ú‡ÍËı ‚ËÒÓÚ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, ˘Ó ÏÓÊÛÚ¸ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË ÒڥθÌËÍË ¥ ̇ÔÓ‚ÌËÚË ªı ωÓÏ. íÂÓÂÚ˘ÌÓ ˆÂ Á‡‚‰‡ÌÌfl Á‰¥ÈÒÌÂÌÌÂ, ‡Î ̇‚¥˘Ó, ÔËÚ‡πÚ¸Òfl, ÏÛ‡ıË ·Û‰ÛÚ¸ ˆÂ Ó·ËÚË? ôÓ· ̇„Ó‰Û‚‡ÚË ·‰Ê¥Î, ‡ Ò‡ÏËÏ ÔÓÏÂÚË ‚¥‰ „ÓÎÓ‰Û? äÓ̈ÂÔˆ¥fl π‰ËÌÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ‚¥‰ÎflÍÛπ ÒÛ˜‡ÒÌÛ Î˛‰ËÌÛ Ì‡Ò‡ÏÔÂ‰ ÚËÏ, ˘Ó ‚ ˆÂÌÚ¥ ªª Ì‡Ï Ûfl‚ÎflπÚ¸Òfl flÍËÈÒ¸ ‚Ò‚ˉ˛˜ËÈ ¥ ÛÒÂÏÓ„ÛÚÌ¥È ÇÂÎËÍËÈ Å‡Ú, ÍÓÚËÈ ÍÓÌÚÓÎ˛π ¥ ÒÔflÏÓ‚Ûπ ÍÓÊÂÌ ÍÓÍ ÓÍÂÏËı ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚. ÄΠ˜Ë ‡Ê Ú‡Í ÔÓÚ¥·ÂÌ ÇÂÎËÍËÈ Å‡Ú π‰ËÌ¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥? üÍ ÏË Á̇πÏÓ, Û Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÏÓÁÍÛ ÌÂχπ π‰ËÌÓ„Ó ˆÂÌÚÛ, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ÌÂχπ π‰ËÌÓ„Ó ˆÂÌÚÛ Û ‚ÒÂÒ‚¥ÚÛ ‡·Ó Û ‚Ò˛‰ËÒÛ˘Ó„Ó ÅÓ„‡. ã˛‰ËÌ¥ Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

62

останнi роки вивели зi своєї мови всi iнтернацiональнi термiни, замiнивши їх на угорськi аналоги. З iншого боку, наприклад, польська i росiйська мови увiбрали в себе масу iнтернацiоналiзмiв – латинiзмiв, ¶ерманiзмiв, а тепер – i американiзмiв. Польська мова американiзована надзвичайно. Чехи i словаки бодай творять свої форми iншомовних слiв, i це певна позицiя. Поляки чомусь, на вiдмiну вiд нiмцiв, угорцiв, чехiв чи словакiв, не чинять опору такому розмиванню власної iдентичности, очевидно, не вловлюючи загрози для неї. Богдан Панкевич: Маленька реплiка про те, про що знаю – про Нiдерланди. Наразi я ще не чув жодного скимлiння щодо падiння «евро». Падає «евро» – значить зростає економiка. (Реплiка: Тарас Возняк: «Безсумнiвно, за таких умов зростають експортнi можливостi, бо товар стає дешевшим»). Дiйсно, вони ж експортують 52% виробленої продукцiї. Тому для них об’єднання Европи i рiзнi загальноевропейськi iнституцiї є справами другорядними. Вони радiють, що саме їм краще. І ще одне. Вiд об’єднання завжди виграє сильний i хитрий. Те, що голландцi – однi з найхитрiших, знають всi. І тому вони з усiма готовi брататися. Росiянин, наприклад, здобувши шмат чужої землi, тут же назве її

ÔÓÚ¥·ÌÓ Ûfl‰Û, ÔÓÍË ‚Ó̇ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl Û Ò‚ÓπÏÛ ·Û‰ËÌÍÛ: ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‚ Ó„‡Ì‡ı ‚·‰Ë ‚ËÌË͇π ÚÓ‰¥, ÍÓÎË Î˛‰Ë̇ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ Á‡ ÔÓ¥„ Û Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¥È Ò‚¥Ú ¥ ‚ÒÚÛÔ‡π Û ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Á ¥Ì¯ËÏË Î˛‰¸ÏË. ᇠ‡Ì‡ÎÓ„¥π˛, Ô·ÌÂÚ¥, Ó·’π‰Ì‡Ì¥È ‚ Ó‰ËÌ ÒԥθÌËÈ ‰¥Ï, ·ÂÁ ‰Âʇ‚ ¥ ̇ˆ¥È, Ì ·Û‰Â ÔÓÚ¥·ÂÌ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Ûfl‰. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÏÂÂʇ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ Î„ÍÓ ÛÒÛÌÛÚË ÏÓ‚Ì¥ ·‡’πË Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÛÏÓÌÚÓ‚‡ÌËı Û ÏÓÁÓÍ Í¥·Â-ÔÂÂÍ·‰‡˜¥‚, ‡ Á‚¥‰ÒË – ÛÍÓ˛ ÔÓ‰‡ÚË ‰Ó ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ‚¥ÚۇθÌÓª ‚‡‚ËÎÓÌÒ¸ÍÓª ‚ÂÊ¥. ç‡ ÔËÚ‡ÌÌfl – flÍ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË π‰ËÌËÈ ·¥ÓÓ„‡Ì¥ÁÏ, ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Î„ÍÓ. 燷‡„‡ÚÓ ÒÍ·‰Ì¥¯Â ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË Ì‡ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl «Ì‡‚¥˘Ó». Ç¥‰ÔÓ‚¥‰¸, Ә‚ˉÌÓ, ‚‡ÚÓ ¯Û͇ÚË ‚ ÍÛθÚÛÌËı Ú‡‰Ëˆ¥flı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ÚÓ„Ó, ˘Ó ҇ϠÍÛθÚÛ‡ ‰‡π β‰ËÌ¥ ̇ÈÔÓ‚Ì¥¯Â ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÏÂÚË. íÂıÌ¥˜ÌËÈ ÔÓ„ÂÒ Ò‡Ï ÒÓ·Ó˛ Ì Ó·ËÚ¸ β‰ËÌÛ ˘‡ÒÎË‚¥¯Ó˛ ¥ Ì ̇·ÎËÊ‡π ªª ‰Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÒÂÌÒÛ ÊËÚÚfl. äÛθÚÛ‡ – ˆÂ ̇‰‡θ̥ÒÚ¸, Á ‚ËÒÓÚË flÍÓª β‰Ë̇ ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ̇ ÊËÚÚfl, ˘Ó· ÚӘ̥¯Â ‚ËÁ̇˜ËÚË ÏÓ‡Î¸Ì¥ Ó¥πÌÚËË ÔflÏÛ‚‡ÌÌfl ‚ χȷÛÚÌπ. ÄÌÚËÍÛθÚÛ‡ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ì ‚ËÌflÚÓÍ ¥ Ú‡ÍÓÊ ‚ËÍÓÌÛπ Óθ ¯ÎflıÓ‚Óª ÓÁÏ¥ÚÍË: ÍÛθÚÛ‡ ͇Ê «È‰Ë Ò˛‰Ë», ‡ÌÚËÍÛθÚÛ‡ – «ÚÛ‰Ë Ì ıӉ˻. ᇂ‰flÍË ÍÛθh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

«iсконно русскою тєрiторiєй». Голландець, навпаки, намагається нав’язати якнайтiснiшi контакти – i з часом всi вже працюють на нього. Специфiка голландської колонiальної полiтики полягає у культурнiй асимiляцiї з аборигенами. Культурно – втрати, зате економiчно – шалений виграш. У колонiях Нiдерландiв, за територiєю бiльших, нiж англiйськi, нiхто голланської мови не знав. Тому вiд об’єднання Европи вони черпають цим способом тiльки вигоду для себе. Всi називають голландцiв «американцями Европи» за їхнiй показний космополiтизм. Але водночас на мiкрорiвнi, на рiвнi комуни, сiм’ї – не знаю, чи є ще консервативнiша нацiя. Де ви ще побачите керiвника комп’ютерної фiрми iз 25-рiчним стажем, гакера-професiонала, який лише як три мiсяцi тому купив телевiзор?! Бо до того часу пастор казав, що це – диявольський плiд. Це є те, що не декларується, але робиться. Коли вiсiм чоловiк говорять англiйською, а двоє – голландською, всi вiдразу переходять у розмовi на голланську. Це те, що ми, українцi, декларуємо, але не робимо. Вони, декларуючи космополiтизм, дуже мiцно тримаються своєї iдентичности. Тому менi цiкаво, що буде далi з тiєю об’єднаною Европою.


ÚÛ¥ flÍ ÒÛÒԥθÌÓÏÛ fl‚Ë˘Û Î˛‰Ë̇ ÍÓÂβπ ‰Â‚¥‡ˆ¥ª Ò‚Ó„Ó ÓÒÓ·ËÒÚÓ„Ó ¯ÎflıÛ ¥Á χ∂¥ÒÚ‡Î¸ÌËÏË Ì‡ÔflÏ͇ÏË ÒÓˆ¥ÛÏÛ. ç‡ÔËͥ̈¥ ‰Û„Ó„Ó ÚËÒfl˜Ó¥˜˜fl ÒÍ·‚Òfl Û̥͇θÌËÈ ÒËÏ·¥ÓÁ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Ú‡ ÍÛθÚÛË, ˘Ó ·Û‚ ̇Á‚‡ÌËÈ «‚¥ÚۇθÌÓ˛ ‡θ̥ÒÚ˛». ì̥͇θ̥ÒÚ¸ ˆ¸Ó„Ó fl‚ˢ‡ ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‰Ó̉‡‚̇ ÍÛθÚÛ‡ ÒÔÓ‡‰Ë˜ÌÓ Ï¥ÒÚË· ‚ ÒÓ·¥ ÓÍÂÏ¥ ÚÂıÌ¥˜Ì¥ ÌÓ‚Ó‚‚‰ÂÌÌfl (̇ÔËÍ·‰, Û ÏÛÁˈ¥ Á’fl‚ÎflÎËÒfl ÛÒ ÌÓ‚¥ È ÌÓ‚¥ ÏÂı‡Ì¥˜Ì¥ È ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚË), ¥ ڥθÍË Á ÔÓfl‚Ó˛ ‚¥ÚۇθÌÓª ‡θÌÓÒÚË ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‡‰Ë͇θÌÓ ÁÏ¥ÌË·Òfl: ÚÂÔÂ ÛÊ ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl Ï¥ÒÚËÚ¸ Û ÒÓ·¥ Çëû ÍÛθÚÛÛ. ç‡ ÚÓÏÛ Ò‡ÏÓÏÛ ÍÓÏÔ‡ÍÚÌÓÏÛ ‰ËÒÍÛ Á‡ÔËÒÛπÚ¸Òfl ¥ ıÛ‰ÓÊÌπ ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl, ¥ ÏÛÁË͇, ¥ ÚÂÍÒÚ, ˘Ó· ÛÒ¥ ÏÛÁË ÁÎËÎËÒfl Û ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ ÂÍÒÚ‡Á¥ ‚ π‰ËÌÛ ÏÛθÚËω¥ÈÌÛ ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «ÂÎÂÍÚÓÌ̇ „‡». ÅÛ‰¸-fl͇ ‚ˢ‡ ÏÂÚ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÌÂÏËÌۘ Á‡ÏË͇ÚËÒfl ̇ ÒÓ·¥ ¥ Ì ÒÎÛÊËÚË Ì¥˜ÓÏÛ ¥Ì¯ÓÏÛ, Í¥Ï Ò‡ÏÓ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl, ¥Ì‡Í¯Â ˆÂ ·Û‰Â Ì ͥ̈‚‡ ÏÂÚ‡, ‡ ÔÓÏ¥Ê̇. ì Ò‚¥ÚÎ¥ ˆ¸Ó„Ó, ‚ˢӲ ÏÂÚÓ˛ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ¥ ÍÛθÚÛË, ÁβÚÓ‚‡ÌËı ‚Óπ‰ËÌÓ Û ‚¥ÚÛ‡Î¸Ì¥È ‡θÌÓÒÚ¥, ‚ËÒÚÛÔ‡π ҇ϠÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó ·ÂÁˆ¥Î¸Ì‡ „‡. ã˛‰Ë̇ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó – ˆÂ homo ludens, «Î˛‰Ë̇, ˘Ó ·‡‚ËÚ¸Òfl», Á‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Тарас Возняк: Слiд додати, що й демократiї, як такої, у Нiдерландах теж немає. Вiд мерiв мiст до прем’єра – всiх призначає королева. Це королiвство «на повен зрiст», абсолютна монархiя. Королева за освiтою – юрист, вона «перетягла» всi функцiї на себе, i в нинiшнiй структурi держави, практично, вирiшує все. Богдан Панкевич: Уряд формується на демократичних засадах, але коли виникає кризова ситуацiя iз визначенням прем’єра серед двох рiвних сил, то королева просто вказує – хто. Андрiй Павлишин: Кiлька слiв, якi я завжди тверджу на всiх наших семiнарах. Коли мова заходить про ¶лобалiзацiю, я завжди кажу, що нема такого злого, щоб на добре не вийшло. ¢лобалiзацiя, iнтернацiоналiзацiя, зокрема в культурi, дає чимало цiкавих шансiв. Якщо Індiя за ВНП посiдає третє мiсце в свiтi, то за випуском продукту у сферi програмування – друге пiсля США. Її громадян радо запрошують на роботу, вони керують великими iнтернацiональними компанiями. Це той випадок, коли ¶лобалiзацiя, унiверсалiзацiя, унiфiкацiя, чи як там ще, обертається благом. Впевнений, що цi люди, пiднятi згаданими процесами на вершини, колись вiддячать своїй батькiвщинi. Так колись було iз гонконзьки-

‚Ë‡ÁÓÏ, Á‡ÔÓÁ˘ÂÌËÏ Û ·‡Ú¥‚ ëÚÛ∂‡ˆ¸ÍËı [ÚӘ̥¯Â, Û „Óη̉ҸÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÓÎÓ„‡ ÉÂÈÁ¥Ì„Ë. – èËÏ. ÔÂÂÍÎ.]. åÂÚ‡ „Ë – ‚Ëı¥‰ ‚ ¥Ì¯Û ‡θ̥ÒÚ¸, ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÒÚ‚ÓËÚË ‚ Ì¥È ÌÓ‚ËÈ ‚ÒÂÒ‚¥Ú ¥ ÒÚ‡ÚË ‚ Ì¥È ·Ó„ÓÏ. ᇉÛχÈÚÂÒfl: ˘Ó ÏÓÊ ·ÛÚË ‚Â΢̥¯ËÏ Á‡ ˆ¥ Ô·ÌË ¥ ‰Â ˘Â ªı ÏÓÊ̇ ‚Ú¥ÎËÚË, flÍ Ì ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË Ì‡¯Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ? ì ̇ÛÍÓ‚ÓÏÛ ÔÓ¯ÛÍÛ Î˛‰Ë̇ Á‡ÒÌÓ‚ÛπÚ¸Òfl ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÌÂÓÁ‚’flÁÌËı Ô‡‡‰ÓÍÒ¥‚ Ì ·Û‚‡π – ·Û‚‡˛Ú¸ ÌÂÔ‡‚ËθÌÓ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ Á‡‚‰‡ÌÌfl. èÓÚÂ, ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl, ˘Ó Ô‡‡‰ÓÍÒ îÂÏ¥ ·Û‚ Ô‡‚ËθÌÓ ÒÙÓÏÛθӂ‡ÌËÈ, ‡Î ÈÓ„Ó ÓÁ„‡‰Í‡ ÎÂÊËÚ¸ ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË Ì‡ÛÍÓ‚Óª ‰ÓÍÚËÌË ¥ ÔÂ·ۂ‡π ‚ ӷ·ÒÚ¥ ÏÂÚ‡Ù¥ÁËÍË. ᇠ˜ÓÚËË ÒÚÓ¥˜˜fl ‰Ó îÂÏ¥ ¥Ì¯ËÈ ‚ˉ‡ÚÌËÈ ÏËÒÎËÚÂθ, ÈÓ„Ó ÒÔ¥‚‚¥Ú˜ËÁÌËÍ ÑÊÓ‰‡ÌÓ ÅÛÌÓ Û ÍÌËÁ¥ «èÓ ·ÂÁÏÂÊÌ¥ÒÚ¸, ‚ÒÂÒ‚¥ÚË ¥ Ò‚¥ÚË» ‚ËÒÎÓ‚Ë‚ ¥‰Â˛ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Û ‚ÒÂÒ‚¥Ú¥ ¥ÒÌÛπ ·ÂÁÎ¥˜ ̇ÒÂÎÂÌËı Ò‚¥Ú¥‚, ‡Î ‰Îfl ·Î‡„‡ ¥ÒÚÓÚ, ˘Ó ªı ̇ÒÂÎfl˛Ú¸, ÅÓ„ ‚˜ËÌË‚ Ú‡Í, ˘Ó· ‚ÓÌË Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Ì ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÎËÒfl. üÍ˘Ó ÓÁ„ÎflÌÛÚË ˆÂ Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl Û ÔÎÓ˘ËÌ¥ ‚ËÍ·‰ÂÌËı ‚ˢ ÔÓ„ÌÓÁ¥‚ ̇ χȷÛÚÌπ, Ô‡‡‰ÓÍÒ îÂÏ¥ ÓÁ‚’flÁÛπÚ¸Òfl ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛ Û ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÂÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ÍÓÒÏ¥˜ÌÓª ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª. á‡Ï¥ÒÚ¸ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª ‚¯Ë – ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl Û ÔÓÒÚÓ¥ – ˆË‚¥-

63

АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ми кiнофiрмами, якi, на противагу вестерновi, створили жанр iстерну з елементами кунг-фу, який став дуже популярним i, як вагомий чинник мас-культури, вiдкрив китайцiв свiтовi, змiнив ставлення до цього народу на посполитому рiвнi. Багато хто пiшов далi i зрозумiв, що китайцi – це не обов’язково вузькоокi пронози i пiдступнi людцi, що серед них немало достойних людей, цiкавих i розумних партнерiв. Ще давнiшим прикладом ¶лобалiзацiї мас-культури є Голлiвуд, втiлена в життя мрiя центрально- i схiдноевропейських євреїв, яких не допускали у «вищий свiт» – як на батькiвщинi, так i в США. Хто iз середовища аристократiв мiг би подумати сто рокiв тому, що нинi найбiльшим попитом у вищих колах будуть користуватися кiно- i телезiрки, тi балаганники та парвеню, яких колись не пускали i на порiг «порядних домiв». І це – тiльки частковий приклад, його можна поширювати i розвивати далi. Для нас, українцiв, важливо шукати свiй шанс, свiй шлях у ¶лобалiзацiї. Можливо, деякi позицiї нинi не є мiсцями особливого успiху, але з часом вони можуть допомогти пiдняти Україну, стануть тими важелями, з допомогою яких ми зможемо пiдняти, посилити, утвердити елементи i своєї iдентичности, i своєї еко-


Î¥Á‡ˆ¥fl, fl͇ ‰ÓÒfl„· ÒÚ‡‰¥ª π‰ËÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl ‚ÒÂ‰ËÌÛ – Û Ì‡ÔflÏÍÛ ÓÒ‚ÓπÌÌfl ¥Ì¯Ëı ‡θÌÓÒÚÂÈ. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÏË Ì ÁÏÓÊÂÏÓ Ó‰ÂʇÚË Ò˄̇ÎË ‚¥‰ ÔÓÚÓÈ·¥˜ÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È, ÔÓÍË Ò‡Ï¥ Ì ‚ËȉÂÏÓ Ì‡ «ÚÓÈ ·¥Í». éÒ‚ÓπÌÌfl Ì ÒÍÓ‚‡ÌÓª Ù¥Á˘ÌËÏË Á‡ÍÓ̇ÏË ‚¥ÚۇθÌÓª ‡θÌÓÒÚË Ó·¥ˆflπ ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ˜ËÒÚÓ ÏÂı‡Ì¥˜Ì ÔÓÌËÍÌÂÌÌfl (ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥fl) ‚ ¥ÁÓÚÓÔÌËÈ ÍÓÒÏÓÒ – ˆÂ ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‰ËÎÂÏ¥: ‚ËÔËÚË ÍÂÎËı ‚Ë̇ ˜Ë Á‡ÌÛËÚË ‚ Ì¸Ó„Ó Ô‡Îˆ¸? åË ˘Â ̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓ˜‡ÎË ÓÒ‚ÓπÌÌfl ‚¥ÚۇθÌÓª ‡θÌÓÒÚË – ÏË Ú¥Î¸ÍË ÌÂÒÏ¥ÎË‚Ó ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛπÏÓ Á ªª ‚·ÒÚË‚ÓÒÚflÏË, ‚¥‰Ú‚Ó˛˛˜Ë ‚ Ì¥È Á‚˘ÌËÈ Ì‡Ï Ò‚¥Ú Á Ûҥχ ÈÓ„Ó «ÔË̇‰‡ÏË»: ͇Ú„Ó˘ÌËÏË ¥ÏÔÂ‡ÚË‚‡ÏË, ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÔËÓ‰ÌËı Á‡ÍÓÌ¥‚, ÛÔÓ‰Ó·‡ÌÌflÏ ‰Ó Ï¥Òˆfl ¥ ˜‡ÒÛ, ·ÓÓÚ¸·Ó˛ Á‡ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl ¥ ̇ÒËθÒÚ‚ÓÏ Ì‡‰ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ˛. ç‡Ò ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ ‚ËÔÛÒÚËÎË Ì‡ ‚Óβ ¥ ‰‡ÎË ÔÓ‚ÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û ‰¥È – ÏË ÒÚ‡ÎË ·Û‰Û‚‡ÚË ÁÓÎÓÚÛ ÏÓ‰Âθ ¥ʇ‚Óª ÍÎ¥ÚÍË, ¥Á flÍÓª ‚ËȯÎË. ß ‚ÒÂ-Ú‡ÍË π ̇‰¥fl, ˘Ó, ̇·‡‚Ë‚¯ËÒ¸ ¥Á ÍÎ¥ÚÍÓ˛, ÏË ‚¥Á¸ÏÂÏÓÒ¸ Á‡ ÒÔÓÛ‰ÊÂÌÌfl ‚¥ÚۇθÌÓ„Ó ï‡ÏÛ.

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

64

номiки, i свого майбутнього, i майбутнього наших дiтей. Мирослав Попович: Кожен процес «щось будує, щось руйнує, щось неситим оком...». Поруйнувати, винищити величезну дiлянку нашої культури ¶лобалiзацiйнi процеси можуть дуже швидко. Нам важливо, аби те, що вони збудують, не пройшло без нашого «неситого ока». Треба бути насторожi, щоби все це не перетворилося на iнвазiю чужого нам елемента. Взагалi, я особисто є прихильником ¶лобалiзацiйних процесiв. Але на закiнчення хотiв би привести один приклад: коли формулювалися права людини, – а це було ще за часiв Французької революцiї – то там не було враховано прав анi жiнок, анi «кольорових» мужчин. Проте з часом ситуацiя була виправлена. Я сподiваюсь, що подiбним чином ситуацiя виправиться i в нас.

óà áÅéÜÖÇéãß∏ ãûÑëíÇé ¢ãéÅÄãúçéÉé êéáìåì? óË Òڇ̠∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ·¥ÓÏÂÂʇ ÒÔ‡‚‰¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª? óË ÔÓ¯ËËÚ¸Òfl ‚Ó̇ ̇ ÛÒ¥ı ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ ÊËÚÂÎ¥‚ Ô·ÌÂÚË, ‡ ˜Ë Á‡ÏÍÌÂÚ¸Òfl ̇ Ú.Á‚. «ÁÓÎÓÚÓÏÛ Ï¥Î¸fl‰¥» – ϯ͇̈flı ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÓÁ‚ËÌÂÌËı Í‡ªÌ? á ÌÓ‚¥Ú̸Ӫ ¥ÒÚÓ¥ª ÏË Á̇πÏÓ, ˘Ó ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥ ÚÂıÌÓ-‰Âʇ‚Ë Ì ÔÓÒÔ¥¯‡˛Ú¸ ‰¥ÎËÚËÒfl Ò‚ÓªÏË ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌflÏË Á Í‡ªÌ‡ÏË, flÍ¥ ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl, ¥ ‚¥‰‰‡˛Ú¸ ÔÂ‚‡„Û ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌ˛ ªı flÍ ÒËÓ‚ËÌÌËı Ôˉ‡ÚÍ¥‚ ¥ ÔÓÎ¥„ÓÌ¥‚ ‰Îfl ¯Í¥‰ÎË‚Ó„Ó ‚ËÓ·Ìˈڂ‡. üÍ˘Ó ˆfl ÚẨÂ̈¥fl Á·ÂÂÊÂÚ¸Òfl ‚ ̇ȷÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ, Ò‚¥Ú, ̇ȥÏÓ‚¥Ì¥¯Â, ÓÁ‰¥ÎËÚ¸Òfl ̇ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ «Ò‚¥ÚÓ‚Û Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸» ¥ ·ÂÁÎ¥˜ ‰¥·ÌËı ÂÙÎÂÍÚÓÌËı «Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚÂÈ». üÍ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ‰ÓÒ‚¥‰, β‰Ë̇ ÏÓÊ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ÔËÈχÚË ÓÔÂ‡ÚË‚Ì¥ ¥¯ÂÌÌfl, ‡ÍÚË‚ÌÓ Á‡‰¥˛˛˜Ë ÂÒÛÒË Ò‚Ó„Ó ÏÓÁÍÛ ÛÒ¸Ó„Ó Ì‡ ͥθ͇ ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚. üÍ˘Ó ÔËÔÛÒÚËÚË, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ÏÓÁÓÍ ·Û‰Â ÒÚ‚ÓÂÌÓ Á‡ Ó·‡ÁÓÏ ¥ ÔÓ‰Ó·Ó˛ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó, «ÁÓÎÓÚËÈ Ï¥Î¸fl‰» ‚¥Á¸Ï ̇ Ò· ÎÓ„¥˜ÌÛ ÙÛÌ͈¥˛ ÏËÒÎÂÌÌfl, ‡ ¥Ì¯‡, ·¥Î¸¯‡ ˜‡ÒÚË̇ Ò‚¥ÚÛ ·Û‰Â ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË Óθ ‰Û¯¥, ˘Ó ‚ÔÎË‚‡π ̇ ÂÏÓˆ¥ª ¥ ̇ÒÚÓª. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

üêéëãÄÇ ÑÄòäÖ

‰Ó ÔÓ·ÎÂÏË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚ËÒÚÛÔ Ì‡ ÒÂϥ̇¥ «∫» 02.11.2000


Ö

ÌËÈ ÏÓÁÓÍ Á Ô‚̥ÒÚ˛ Ï¥ÒÚËÚËÏ ‚ ÒÓ·¥ ̇ȷ¥Î¸¯ „¥‰ÌËı Á ÈÓ„Ó ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÓÒ¥·, ‡ ¥Ì¯¥ ·Û‰ÛÚ¸ Á‡ÎÛ˜ÂÌ¥ ÔÓ·¥˜ÌÓ. íÓ·ÚÓ, ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ‰‚‡ ¥‚Ì¥ ·̈˛„¥‚ Ô¥‰Íβ˜ÂÌÌfl – ‚ÂıÌ¥È ¥ ÌËÊÌ¥È, – ˘Ó Á‡„‡ÎÓÏ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È ·¥ÔÓÎflÌÓÒÚ¥ 襂̥˜è¥‚‰Â̸. åÓÊ̇ ‰ÓÒÚÂÏÂÌÌÓ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl ̇ Ó‰ÌÂ, ˘Ó ÒËÎÓ‚¥ ˆÂÌÚË ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Ì ·Û‰ÛÚ¸ Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚË ‚ËÌÌËÏ ‡ÍÂÚ‡ÏË, ‡·Ó ‰Û¯ËÚË ªı ·ÎÓ͇‰Ó˛, ‡ ÔÓÒÚÓ ‚¥‰Íβ˜‡Ú¸ ªı ‚¥‰ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÏÂÂÊ¥.

ÍÛ ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı «ÁÓÎÓÚÓ„Ó Ï¥Î¸fl‰‡» ‰Û¯‡ ·Û‰Â Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ò‚¥È ÌÂÒ‚¥‰ÓÏÓ-¥ÌÚÛªÚË‚ÌËÈ ‡Ô‡‡Ú ̇ ¥‚Ì¥ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ÔÓÚ·, ϥ̥χθÌÓ ‰ÓÒÚ‡Ú̸ÓÏÛ ‰Îfl ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÔÓ·ÛÚÓ‚Ó„Ó ÍÓÏÙÓÚÛ (ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÛÊ ҸӄӉ̥, ÍÓÎË ÓÁ‚ËÌÛÚ¥ Í‡ªÌË Ì‡‰‡˛Ú¸ ·¥‰Ì¥¯ËÏ „Ûχ̥ڇÌÛ ‰ÓÔÓÏÓ„Û). è‡‚‰ÓÔÓ‰¥·ÌÓ, ÒËθ̥ Ò‚¥ÚÛ ˆ¸Ó„Ó Ì ·Û‰ÛÚ¸ ̇ÒËθÌÓ Ô¥‰Íβ˜‡ÚË Ò‡ÏÓ·ÛÚÌ¥ χΥ ̇Ó‰ÌÓÒÚ¥ ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÏÂÂÊ¥ ¯ÎflıÓÏ ÓÁÔËÎÂÌÌfl, Ò͇ʥÏÓ, ‰Â-Ì·ۉ¸ ̇‰ çÂÔ‡ÎÓÏ ÒÓÚÂ̸ „Â͇ΥÚ¥‚ ̇ÌÓ-·ÓÚ¥‚. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ÏÓÊÛÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰‚¥ Ô˘ËÌË. èÓÔÂ¯Â, ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ÏÓÁÓÍ Ì Á‡ıӘ ÔÂÂÍ·‰‡ÚË Á ÌÂÒ‚¥‰ÓÏÓ„Ó Û Ò‚¥‰ÓÏ ÌÂÒÛÚÚπ‚¥ ‰Îfl ÈÓ„Ó ÓÔÂ‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ‰ÂÔÂÒË‚Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË, ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó flÍ ÒÛ˜‡Ò̇ β‰Ë̇ ‚ÓÎ¥π Ì Á‡ÏËÒ₇ÚËÒfl, ÔËÏ¥ÓÏ, ÔÓ ÒÏÂÚ¸, ÔÓÍË Ú‡ Ì ÔÓÒÚÛ͇π ªÈ Û ‰‚Â¥. èÓ-‰Û„Â, Ò‚¥Ú ‰ÓÒfl„ Ô‚ÌÓ„Ó ÒÚÛÔÂÌ˛ „Ûχ̥ÁÏÛ, ˘Ó ÛÊ ҸӄӉ̥, ̇ÔËÍ·‰, Ì ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ̇‰‰Âʇ‚‡Ï ‚Ë¥¯ËÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ „ÓÎÓ‰Û ‚ ÄÙˈ¥ ¯ÎflıÓÏ ‚ËÌË˘Û‚‡ÌÌfl „ÓÎÓ‰Û˛˜Ëı, flÍ ˆÂ ÍÓÎËÒ¸ ÁÓ·ËÎË ·¥Î¸¯Ó‚ËÍË Ì‡ èÓ‚ÓÎÊ¥. èÓÚÂ, flÍ ÔÓ͇ÁÛπ Ò‚¥ÚÓ‚‡ Ô‡ÍÚË͇, „Ûχ̥ÁÏ Ì ÒÚ‡π ¥ Ì‡‚fl‰ ˜Ë Òڇ̠‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ‚ÒÂÓÒflÊÌËÏ ¥ ·ÂÁÏÂÊÌËÏ. ëÍÓ¥¯Â Á‡ ‚ÒÂ, ∂ÎÓ·‡Î¸h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

65

åßêäìÇÄççü Åßãü êéáÅàíé∫ åÄòàçà óÄëì ì ‚Ò¥ı ̇Ó‰¥‚ ¥ÁÌ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó ¥ χȷÛÚ̸ӄÓ. ÄÏÂË͇̈¥ ¥‰ÍÓ Á„‡‰Û˛Ú¸ ÔÓ ÏËÌÛΠ¥ Á‡ÏËÒβ˛Ú¸Òfl ̇‰ χȷÛÚÌ¥Ï, ‡‰¯Â Ô¥ÍÎÛ˛Ú¸Òfl ÔÓ ÒÛ˜‡ÒÌÂ, ‡Î flÍ˘Ó Á„‡‰Û˛Ú¸, ÚÓ Ú¥Î¸ÍË ‰Ó·ËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ, ¥ flÍ˘Ó Á‡ÁË‡˛Ú¸ ÛÔÂ‰, ÚÓ Á ÓÔÚËÏ¥ÁÏÓÏ. üÔÓ̈¥ Á Ô¥πÚÂÚÓÏ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸Òfl ‰Ó ‰Ûı¥‚ Ô‰ͥ‚ È Ó·ÓÊÌ˛˛Ú¸ Ï¥flÚË ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌπ, flÍ Ûfl‚Îfl˛Ú¸ Û flÒÍ‡‚Ëı ¥ ‚ÂÒÂÎËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı ÚÓ̇ı. á‡ı¥‰Ì¥ ‚ÓÔÂȈ¥ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÌÓÒڇθ„¥˛ Á‡ ÏËÌÛÎËÏ ¥ Á ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌflÏ Ó˜¥ÍÛ˛Ú¸ χȷÛÚ̸ӄÓ.

АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

flÓÒ·‚ ‰‡¯Í‚˘

åË ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ ˜ÛπÏÓ, ˜ËÚ‡πÏÓ, ‡ ˜‡ÒÓÏ ¥ ·‡˜ËÏÓ ÚÂ, ˘Ó Ó·’π‰ÌÛ˛Ú¸ ÔÓÌflÚÚflÏ «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl», ‡Î Ì Á‡‚Ê‰Ë ‚Ò¥ ÏË Á̇πÏÓ, ÓÁÛÏ¥πÏÓ ‰Ó „ÎË·ËÌË ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl, flÍ ‚ÓÌÓ ‚ËÌËÍÎÓ ¥ ̇ flÍÓÏÛ ¥‚Ì¥ Á‡‡Á ÔÂ·ۂ‡π ˆfl ¥‰Âfl, flÍ ‚Ó̇ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ˜Ë Ì Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl, flÍ¥ π ÔÂ¯ÍÓ‰Ë Ì‡ ¯ÎflıÛ ªª Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl, flÍ¥ ªÈ Ó·ÎflÚ¸ Á‡ÍˉË. åË Á̇πÏÓ, ˘Ó π ‚ÂÎËÍËÈ ÒÔÓÚË‚ ÚẨÂ̈¥ª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – ÏË ·‡˜ËÎË ˆÂ ¥ ̇ ÂÍ‡Ì‡ı ÚÂη‡˜ÂÌÌfl ̇ ˜ÂÒ¸ÍÓÏÛ ÔËÍ·‰¥, ÏËÌÛÎÓ„Ó ÓÍÛ ‚ÂÎËÍ¥ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥ª ‚¥‰·ÛÎËÒfl ‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı Û ë¥ÂÚÎ¥. åË Á̇πÏÓ, ˘Ó ÔÓ·ÎÂχ ı‚ËÎ˛π ·‡„‡Ú¸Óı, ÓÚÊ ‚‡ÚÓ ¥ Ì‡Ï ªª Ó·„Ó‚ÓËÚË. èÓ ˘Ó fl, χ·ÛÚ¸, Ì ·Û‰Û „Ó‚ÓËÚË, ‡Î ‚‡ÚÓ, ˘Ó· ÔËÒÛÚÌ¥ ÏÂÌ ‰ÓÔÓ‚ÌËÎË? ü ·Û‰Û „Ó‚ÓËÚË Ì‡Ò‡ÏÔÂ‰ ÔÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ‡ÒÔÂÍÚ, ‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ÔËÚ‡ÌÌfl ÍÛθÚÛË, ÓÒͥθÍË ¥‰Âfl ˆfl Á‡ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ ÔÓÍÎË͇̇ ÔÓÌË͇ÚË Û ‚Ò¥ ‰¥ÎflÌÍË Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. ç ·Û‰Û fl Ú‡ÍÓÊ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ï¥ÒˆÂ ìÍ‡ªÌË ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ıÓ˜‡ ˆÂ ÚÂÊ ÚÂχ, ÔÓ flÍÛ ‚‡ÚÓ ÔÓ„Ó‚ÓËÚË. ßÒÚÓ¥fl Ò‡ÏÓª ¥‰Âª Ú‡ ÔÓˆÂÒÛ ªª ‚Ú¥ÎÂÌÌfl – ÔËÚ‡ÌÌfl, ̇ flÍÓÏÛ fl · ıÓÚ¥‚ ÁÛÔËÌËÚËÒfl ‰Â˘Ó ‰Ó‚¯Â. ß ‰Û„Â ÔËÚ‡ÌÌfl – ˆÂ ÒÔÓÚË‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ Á‡ÍË‰Ë Ì‡ ‡‰ÂÒÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔË


ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÓÒ¥flÌ, ÚÓ ÌÂÓ‰ÌÓ‡ÁÓ‚Ó ‚ËÒÎӂβ‚‡Ì¥ Á ‚ËÒÓÍËı ÚË·ÛÌ Ó·¥ˆflÌÍË Ò‚¥ÚÎÓ„Ó Ï‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó Á̈¥ÌËÎË Ò‡Ï ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl. ëÏÂÚÂθÌÓ„Ó Û‰‡Û ÔÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÓÔÚËÏ¥ÁÏÓ‚¥ Á‡‚‰‡Î‡ ‚·ÒÌ ҇χ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ Ô‡Ú¥fl, fl͇ ÔÓ„ÓÎÓÒË· ‚ÓβÌÚ‡ËÒÚ˘ÌËÏË Ò‚Óª Ê Ô·ÌË ˘Ó‰Ó ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ ‰Ó 1980„Ó ÓÍÛ. üÍ˘Ó ‚ ÍÓ„ÓÒ¸ ˘Â Ê‚¥Î‡ ̇‰¥fl ̇ Í‡˘Â, ‚Ó̇ ÔÓÏÂ· Ô¥ÒÎfl ÓÁÔ‡‰Û ëëëê, ÍÓÎË Á‡Ï¥ÒÚ¸ ʇ‰‡ÌÓ„Ó ‚¥Î¸ÌÓ„Ó Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂ‡ ‚ Í‡ªÌ¥ Á‡Ô‡ÌÛ‚‡‚ ·‡Ì‰ËÚÒ¸ÍËÈ «·ÂÒÔ‰πλ, ‡ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª – ‚·‰‡ ÓÎ¥„‡ı¥‚. ëÛ˜‡ÒÌ¥È ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È Î˛‰ËÌ¥, ÒıÓÊÂ, ̇·ˉÎÓ ÍÓÔËÒ‡ÚËÒfl ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ ¥ ̇·ˉÎË Á‡ÍÎËÍË Ô‡ˆ˛‚‡ÚË Á‡‰Îfl χȷÛÚÌ¸Ó„Ó – ‚Ó̇ ÊË‚Â ‰¥ÈÒÌËÏ, Ò·‚ÌÓ ÓÁ‚‡Ê‡˛˜ËÒ¸ ¥ Ì ‰Ûχ˛˜Ë ÔÓ ‚‡ÊÍ ÔÓıÏ¥ÎÎfl. Ç¥‰ ͥ̈fl 80-ı ÓÍ¥‚, ÍÓÎË ÒÚ‡ÎÓ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ¥ÏÔÂ¥fl ÌÂÏËÌۘ ÓÁ‚‡ÎËÚ¸Òfl, ÓÒ¥flÌ ÁÛÒ·¥˜ ÔÂÂÍÓÌÛ‚‡ÎË, ̇˜Â ÔÓ·Û‰Ó‚‡Ì ÌËÏË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ‚ ÓÒÌÓ‚¥ flÍÓ„Ó ÎÂÊËÚ¸ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË ÍÓÎÂÍÚË‚Ì¥È ‚ÓÎ¥ È Ó‰ÌÓ‰ÛÏÌ¥ÒÚ¸, – ˆÂ ¥ÒÚÓ˘̇ ÔÓÏËÎ͇, ˘Ó ‚ÓÌÓ Ì¥˜Ó„Ó Ì ‚‡Ú ¥ ˜ËÏ ¯‚ˉ¯Â ‚ÓÌÓ ÔÓÏÂ, ÚËÏ Í‡˘Â. ß ÓÚ ÚÂÔÂ Û ÔÂ‰ӂËı Í‡ªÌ‡ı á‡ıÓ‰Û, flÍ¥ ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË ÔÓÚË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

66

˜ÓÏÛ – flÍ ‚ÓÓ„¥‚ ÔÓˆÂÒÛ, Ú‡Í ¥ ªª Ú‚Óˆ¥‚, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ҸӄӉ̥ Ú·‡ flÍÓÒ¸ Ï¥ÌflÚË ÒÚ‡Ú„¥˛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. Ç ‡Ï͇ı ÓÁ„Îfl‰Û ÁÏ¥ÌË ÒÚ‡Ú„¥ª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ıÓÚ¥‚ ·Ë ÓÁ„ÎflÌÛÚË ‰‚¥ „¥ÔÓÚÂÁË, ‰‚‡ Ô·ÌË, ‰‚‡ ̇ÔflÏË. é‰ËÌ ¥Á ÌËı ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl «ÌÓ‚‡ ÂÍÓÌÓϥ͇» («ÌÓ‚‡ ÂÍÓÌÓϥ͇ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚Ë Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ») – ¥‰Âfl, ÔÓ flÍÛ „Ó‚ÓËÎÓÒfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê ·‡„‡Ú¸Óı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸, ¥ ‰Û„ËÈ Ì‡ÔflÏ, – ÒÙÓÏÛθӂ‡Ì ÑÊÂÙÙ¥ ë‡ÍÒÓÏ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ Ú. Á‚. «ÌÓ‚Û Í‡ÚÛ Ò‚¥ÚÛ». ßÒÚÓ¥fl ¥‰Âª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ·ÛÎÓ ÂÔÓıÓ˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ¥ÏÔÂ¥‡Î¥ÁÏÛ, ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ ‚·ÒÌ¥ ÍÓÎÓÌ¥ª, ‚·ÒÌ¥ ËÌÍË Á·ÛÚÛ, ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÁÏ¥‚ ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË, ҇ϠÚÓÏÛ, ˘Ó ÍÓÊ̇ ‰Âʇ‚‡, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ú¥, ıÚÓ ÒÚÓflÎË ‚ ڥ̥ Á‡ ÍÂ¥‚ÌˈڂÓÏ ‰Âʇ‚Ë ‚ ÄÌ„Î¥ª, ßÒԇ̥ª, î‡Ìˆ¥ª, êÓÒ¥ª, ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ ÄÏÂËÍË, ‚¯ڥ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ – ‚Ò¥ ‚ÓÌË ıÓÚ¥ÎË Ï‡ÚË Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ, flÍ ‚ ÍÓÎÓÌ¥flı, Ú‡Í ¥ ‚ ÏÂÚÓÔÓÎ¥ª. ì XX ÒÚ., ‚Ê ‚ ÔÂ¥Ó‰ èÂ¯Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË Ú‡ Ì‚‰Ó‚Á¥ Ô¥ÒÎfl ̪, ͇ÚË̇ ÔÓ˜Ë̇π Ï¥ÌflÚËÒfl, ·Ó Á‡Ï¥ÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏÛ, ˘Ó ÒÚÓfl‚ Á‡ ÌËÏ, ‚ËÌË͇π ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î, flÍËÈ π, Ә‚ˉÌÓ, ÒËθ̥¯ËÏ ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó, ¥ ÔÓ˜Ë̇π ‰ËÍÚÛ‚‡ÚË Ò‚Óª ‚Ë-

ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥, ·Û‰ÛπÚ¸Òfl, ÔÓ ÒÛÚ¥, ˘ÓÒ¸ ÔÓ‰¥·ÌÂ, ڥθÍË Ô¥‰ ¥Ì¯Ó˛ ̇Á‚Ó˛, „ÛχÌÌ¥¯Â ¥ ̇ ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌÓ ‚ˢÓÏÛ ÚÂıÌ¥˜ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥. èÂ‰ ÚËÏ, flÍ Á‡ÔÛÒ͇ÚË ÌÓ‚Û ÏÓ‰Âθ ‡‚ÚÓÏÓ·¥Îfl ‚ ÒÂ¥ÈÌ ‚ËÓ·ÌˈڂÓ, Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÔÓ‚Ó‰flÚ¸ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ̇ Ï¥ˆÌ¥ÒÚ¸. áÓ‚Ì¥ ˆÂ ‚Ë„Îfl‰‡π Ú‡Í: ÌÂÙ‡·Ó‚‡ÌÛ, ϥ̥χθÌÓ ÓÒ̇˘ÂÌÛ Ï‡¯ËÌÛ Ó·ÔÎÛÚÛ˛Ú¸ ‰‡Ú˜Ë͇ÏË, Ò‡‰Ê‡˛Ú¸ Û Ìª χÌÂÍÂÌ¥‚, ÓÁ„‡Ìfl˛Ú¸ ‰Ó „‡Ì˘ÌÓª ¯‚ˉÍÓÒÚË ¥ ‚‰‡fl˛Ú¸ Ó· ÒÚ‡ÎÂ‚Û ÒÚ¥ÌÛ. çÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÂÁÛθڇÚÛ – ÓÁ¥·’πÚ¸Òfl χ¯Ë̇ ‚˘ÂÌÚ ˜Ë Ή¸ Á¥ÏÌÂÚ¸Òfl – ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ‚‰‡ÎËÏ, ÓÒͥθÍË ·Û‰¸-flÍËÈ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú Ó‰Ì‡ÍÓ‚Ó ‚‡ÊÎË‚ËÈ. äÓÌÒÚÛÍÚÓË ‚Ë‚˜‡˛Ú¸ ÂÁÛθڇÚË ¥ ‰Ó‚Ó‰flÚ¸ ÏÓ‰Âθ ‰Ó ÔÛÚÚfl. áÏ¥ˆÌËÚË ·‡ÏÔÂ, Ô¥‰Úfl„ÚË ‰‚Â¥, ÔÓÏ’flͯËÚË Ûθӂ ÍÂÛ‚‡ÌÌfl, ‚¥‰Â∂Û₇ÚË „‡Î¸Ï‡, Û‰ÓÒÍÓ̇ÎËÚË Ô‡ÒË ·ÂÁÔÂÍË, ÔÂ‰·‡˜ËÚË Ô¥‰ÒÚ‡‚ÍË ‰Îfl ÒÍÎflÌÓÍ, ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË ÒÚÂÂÓÒËÒÚÂÏÛ (˘Ó· Á‡Ï¥ÒÚ¸ χ¯¥‚ ÍÛÚËÚË «ÔÓÔÒÛ»), ÚÂ΂¥ÁÓ, ÒËÒÚÂÏÛ ÒÛÔÛÚÌËÍÓ‚Óª ̇‚¥„‡ˆ¥ª, ÔË·‰Û‚‡ÚË ÍÓÏÔ’˛ÚÂ, Ô¥‰Íβ˜ËÚË ÈÓ„Ó ‰Ó ÏÂÂÊ¥ – ¥ ÏÓÊ̇ ‚ËÔÛÒ͇ÚË ‰Ë‚Ó ÚÂıÌ¥ÍË Ì‡ ‰ÓÓ„Ë. íÂÔÂ Ûfl‚¥Ú¸ ÒÓ·¥, ˘Ó ‚ ÌÓ‚Â̸ͥÈ, ‚Ë·ÎËÒÍÛ˛˜¥È Ù‡·Ó˛ χ¯ËÌ¥ Á ÍÓÏÙÓÚÓÏ ª‰ÛÚ¸ ·ÂÁÚÛ·ÓÚÌ¥ Ô‡Ò‡ÊËË ¥, ÔӪʉʇ˛˜Ë ÔÓ‚Á ÔÓÌˢÂÌÛ Ú‡ Á‡¥ʇ‚¥ÎÛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÏÓ„Ë Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏ Ûfl‰‡Ï. 燂¥Ú¸ Ô¥‰ ˜‡Ò ÑÛ„Óª ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ˆÂ ÔÓfl‚ËÎÓÒfl ‰ÓÒËÚ¸ flÒÍ‡‚Ó (fl ıÓ˜Û Ì‡„‡‰‡ÚË Ú‡Í¥ ÂÔ¥ÁÓ‰Ë, ÍÓÎË Ô¥‰ ˜‡Ò ·ÓÏ·‡‰Û‚‡ÌÌfl ç¥Ï˜˜ËÌË Ú¥ Á‡‚Ó‰Ë – ‚ Ú.˜. ¥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥, – ‚ flÍËı ·Û‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î, Ì ·ÓÏ·ËÎË, ¥ Ì¥ÍÓ„Ó ¥Á ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ‚·ÒÌËÍ¥‚ ˆËı Á‡‚Ó‰¥‚, ̇‚¥Ú¸ ¥Á ˜ËÒ· ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı, Ì ÔËÚfl„‡ÎË ‰Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚ¥ ÔÂ‰ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËÏ ÚË·Û̇ÎÓÏ Á‡, ÔÓ ÒÛÚ¥, ‰Âʇ‚ÌÛ Á‡‰Û). éÚÓÊ, ÚÛÚ ‚ˉÌÓ ÔÓ˜‡ÚÓÍ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó, ̇‰‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ (‚ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸Í¥È ÏÓ‚¥, ‰Ó ˜¥, national ÓÁ̇˜‡π ¥ Ó‰ÌÂ, ¥ ‰Û„Â). ì ˆ¥È ·ÓÓÚ¸·¥ Ï¥Ê Í‡Ô¥Ú‡ÎÓÏ ¥ Ûfl‰ÓÏ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ÔÂÂχ„‡π ͇ԥڇÎ. ÅÛÎÓ, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ÓÁÓ·ÎÂÌÓ ÙÓÏÛÎÛ, ˘Ó Ûfl‰ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÔËÒÎÛı‡ÚËÒfl ‰Ó ͇ԥڇÎÛ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó – ‰Ó ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó. üÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, Ú.Á‚. ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥fl ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl ‚ ¥Î˛ÁÓÌ ÔÓÌflÚÚfl, ıÓ˜‡ · ÚÓÏÛ, ˘Ó Ûfl‰Ë ¥ Ô‡·ÏÂÌÚË ÏÓÊ̇ Ó·Ë‡ÚË, ‡ ÍÂ¥‚ÌËˆÚ‚Ó ÍÓÔÓ‡ˆ¥È ̇Ó‰ ‚Ë·Ë‡ÚË Ì ÏÓÊÂ. Ç Ú‡ÍÓÏÛ Òڇ̥ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ÍÓÔÓ‡ˆ¥È, ÏÓÌÓÔÓÎ¥È, ÚÓ·ÚÓ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Á‡„‡ÎÓÏ (ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ˆ¥ÎÍÓÏ Î„‡Î¸ÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ, ‡Ê Ì¥flÍ Ì ڥ̸ӂÛ) ̇Ó‰ÓÏ ÍÓÌÚÓ₇ÚËÒfl Ì ÏÓ„ÎÓ ¥ Ì ÏÓÊÂ, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÏË ÓÁÛÏ¥πÏÓ Ô¥‰ ÒÎÓ‚ÓÏ «Ì‡Ó‰», ÒÚ‡‚ËÏÓÒfl ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÒÍÂÔÚ˘ÌÓ ˜Ë ÂÌÚÛÁ¥‡ÒÚ˘ÌÓ.


‚ËÔÓ·Û‚‡Î¸ÌÛ ÏÓ‰Âθ Û Í˛‚ÂÚ¥, ÒÏ¥˛˜ËÒ¸ ‚͇ÁÛ˛Ú¸ ԇθˆÂÏ Ì‡ χÌÂÍÂÌË, flÍ¥ ‚Ë‚‡ÎËÎËÒfl Á ‚¥Í̇. èÓ ÒÛÚ¥ ÚÂ Ê Ò‡Ï ‚¥‰·ÛÎÓÒfl Á ëÓ‚πˆ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ, ¥Á Ú¥πª ڥθÍË ¥ÁÌËˆÂ˛, ˘Ó Û ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌflı ÏÓ‰ÂÎ¥ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Á‡Ï¥ÒÚ¸ χÌÂÍÂÌ¥‚ ·‡ÎË Û˜‡ÒÚ¸ ÊË‚¥ β‰Ë, ‡ ÂÁÛθڇڇÏË ÒÍÓËÒÚ‡ÎËÒfl Ú¥, ıÚÓ „Ó‚ÓË‚, ̇˜Â ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ ÍÓÌÒÚÛ͈¥fl χ¯ËÌË ÔÓÏËÎÍÓ‚‡, ÓÚÓÊ ªª È ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÂχπ ‡ˆ¥ª ‚ËÔÓ·Ó‚Û‚‡ÚË. LJÚÓ ÓÍÂÏÓ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ¥ÒÚÓ¥fl Ì ӷ‰ÛË· ÔÂ‰ӂËı ·Û‰¥‚Ì˘Ëı Ò‚¥ÚÎÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ: ÔËÒÚ‡ÒÌ¥ ÂÌÚÛÁ¥‡ÒÚË Ò‚Óπª ÒÔ‡‚Ë ˘ËÓ ‚¥ËÎË ‚ ÚÂ, ̇˜Â ·Û‰Û˛Ú¸ ÌÓ‚ËÈ Ò‚¥Ú Ì ‰Îfl Ò·Â, ‡ ‰Îfl Ò‚Óªı ‰¥ÚÂÈ. í‡Í ‚ÓÌÓ È Ú‡ÔËÎÓÒfl: ‰¥ÚË È ÓÌÛÍË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ‚ËÍÓÌÓ·¥‚ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Ì‡ ˜ÓÎ¥ Á ̇˘‡‰Í‡ÏË ëڇΥ̇ ¥ ïÛ˘Ó‚‡ ·ÛÎË ‚ËÌÂÒÂÌ¥ ‰Óβ ̇ ı‚Ëβ ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª ¥ ÚÂÔÂ ‚Ê ‚ ¥Ì¯¥È Ô¥‚ÍÛÎ¥ ÔÓÊË̇˛Ú¸ ÔÎÓ‰Ë ÌÓ‚Óª ‚Óβˆ¥ª Á ÚÂıÌÓ-β‰Ò¸ÍËÏ Ó·Î˘˜flÏ. Ç‡Ê‡π Ú‡ÍÓÊ ¥ ÔÂ‰·‡˜ÎË‚¥ÒÚ¸ Ò‡ÏÓ„Ó «·‡Ú¸Í‡ ̇Ó‰¥‚»: ‡‰Ê ˆÂ ÈÓÏÛ Ì‡ÎÂʇ· ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡ ��Ú‚ÓÂÌÌfl «ÛÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó ÏÓÁÍÛ» Á‡ ÒıÂÏÓ˛ „ÂÌÒÂÍ-ÔÓÎ¥Ú·˛Ó-ÔÎÂÌÛÏ, flÍËÈ ÛÊ ÛÔÓ‰Ó‚Ê 55-ÚË ÓÍ¥‚ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ ‚ ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ÒÚÓÎˈ¥ Ò‚¥ÚÛ Ì‡ ·ÂÂÁ¥ ßÒÚ-ꥂÂ (¥ ˆÂ Ì هÌÚ‡Á¥fl ‚ ÒÚËÎ¥ ÒÓÓÍ¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó «Å·ÍËÚÌÓ„Ó Ò‡Î‡»). h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

è¥ÒÎfl ÔÓ‚‡ÎÛ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ÒËÒÚÂÏË ÔÓÚËÎÂÊ̇ ÒÚÓÓ̇ Ó„ÓÎÓÒË· ÔÂÂÏÓ„Û Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ ¥ ÛÒÛÌÂÌÌfl ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ‰¥ÎÛ Ò‚¥ÚÛ. Ç‚‡Ê‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÔÂÂÏ¥„ ͇ԥڇΥÁÏ, ¥ Ú¥ ÔÓfl‰ÍË, flÍ¥ ÒÍ·‰‡ÎËÒfl ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÒÚÓÎ¥Ú¸ ¥ flÍ¥ ÔÂÂÏÓ„ÎË, ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á‡Ô‡ÌÛ‚‡ÚË Ì‡ ˆ¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ñÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ‰Ó‚ÓÎ¥ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ, ÓÒͥθÍË ¥ÒÌÛπ ‰Ó‚ÓÎ¥ ·‡„‡ÚÓ Í‡ªÌ, ÔÓ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ flÍËı ̇ 100% ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌËı ÔÓfl‰Í¥‚ „Ó‚ÓËÚË ‰ÓÒËÚ¸ ‚‡ÊÍÓ. ÄΠ‚ÔÎË‚ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ‰ÓÒËÚ¸ flÒÍ‡‚Ó ÔÓfl‚Ë‚Òfl ‚ ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒÙÂ¥, ·Ó ̇‚¥Ú¸ Á‡‡Á ‚ËÌË͇˛Ú¸ ¥‰Âfl ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó Ûfl‰Û, ‡·Ó ¥‰Âfl ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ Ö‚ÓÔË, flÍ¥ Á̇˜ÌÓ ·ÎËʘ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÏÓ‰ÂÎβ ‰Ó ëòÄ, Ì¥Ê ‰Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. ÑÓ ˜Ó„Ó ÔË‚ÂÎË ÒÔÓ·Ë ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ˆ¥πª ¥‰Âª, flÍ˘Ó ‚Á‡„‡Î¥ ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË, ˘Ó ¥‰Âª ˆ¥ ̇χ„‡ÎËÒfl ‡ΥÁÛ‚‡ÚË, ·Ó ‚Ë„Îfl‰‡π, ˘Ó ‡ΥÁÛ‚‡ÎÓÒfl ˘ÓÒ¸ Û ÒÙÂ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ô¥‰ Á‡ıËÒÚÓÏ ˆ¥πª ¥‰Âª, ‡ Ì ̇ ‚ËÍÓ̇ÌÌfl Ò‡ÏÓª ¥‰Âª. ü „Ó‚ÓËÚËÏÛ ¥ ÔÓ Á‰Ó·ÛÚÍË, ¥ ÔÓ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ‚ÓÓ„¥‚ ˆ¥πª ¥‰Âª, ¥ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ªª Ú‚Óˆ¥‚, flÍ¥ ÚÂÔÂ ‰Ûχ˛Ú¸ ÔÓ ÒÚ‡Ú„¥˜Ì¥ ÁÏ¥ÌË ‚ Ò‡Ï¥È ¥‰Âª, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó – ‚ ªª ‚ËÍÓ̇ÌÌ¥. ç‡È·¥Î¸¯ËÈ Á‰Ó·ÛÚÓÍ – ˆÂ Á‰Ó·ÛÚÓÍ Ì‡‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ˜ÂÂÁ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ‚¥‰ÍËÚÓª ÒËÒÚÂÏË Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÚÓ-

ÄΠÔÓÎ˯ËÏÓ ˆ¥Í‡‚¥ ‡Ì‡ÎÓ„¥ª Ú‡ ÔÓ‚ÂÌ¥ÏÓÒfl ‰Ó Â‡Î¥È Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl. íÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë êÓÒ¥ª ̇ χȷÛÚÌπ Ì‚ڥ¯Ì¥. äÓÎË ·‡Ú¸ÍÓ Í¥·ÂÌÂÚËÍË çÓ·ÂÚ Ç¥ÌÂ ‚¥‰‚¥‰‡‚ Û 1960 Óˆ¥ ëëëê, ‚¥Ì ‚¥‰Á̇˜Ë‚: «ÇÓÌË ‚¥‰ÒÚ‡˛Ú¸ ‚¥‰ Ì‡Ò ‚ ‡Ô‡‡ÚÛ¥ – Ì ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓ, ‡ ÚÓıË. ÇÓÌË ‚ËÔÂ‰ÊÛ˛Ú¸ Ì‡Ò Û ÓÁÓ·ˆ¥ ÚÂÓ¥ª ‡‚ÚÓχÚËÁ‡ˆ¥ª». ᇠÏËÌÛÎ¥ 40 ÓÍ¥‚ êÓÒ¥fl Ì ڥθÍË Á̇˜ÌÓ ‚¥‰Òڇ· Û ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ‡ÎÂ È ‚Ú‡ÚË· Ô¥ÓËÚÂÚ Û ÔÓ·Û‰Ó‚¥ ÚÂÓÂÚ˘ÌËı ÓÒÌÓ‚. Ç¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 80-ı ÓÍ¥‚ ‰Âʇ‚Ì ÒÛ·Òˉۂ‡ÌÌfl ̇ÛÍÓ‚Ëı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ÒÍÓÓ˜Û‚‡ÎÓÒfl ‚ êÓÒ¥ª ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌËÏË ÚÂÏÔ‡ÏË. ᇠ‰‡ÌËÏË ESTO – Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡π Á‡ ̇ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌËÏ ÔÓ„ÂÒÓÏ Û Ö‚ÓÔ¥, – 1997 ÓÍÛ ‚ËÚ‡ÚË Ì‡ ̇ÛÍÛ ÒÍ·ÎË ‚ êÓÒ¥ª ÏÂ̯ ÚÂÚËÌË ‚¥‰ ¥‚Ìfl 1990 ÓÍÛ. ì ÚÓÈ Ê ˜‡Ò, Û ëòÄ ·ÂÁÛÔËÌÌÓ ÓÒÎË Ûfl‰Ó‚¥ «∂‡ÌÚË», flÍ¥ ‚ˉ¥Îfl˛Ú¸ ‰ÓÒÎ¥‰Ìˈ¸ÍËÏ Î‡·Ó‡ÚÓ¥flÏ Ì‡ ˆ¥Î¸Ó‚¥ ÔÓÂÍÚË. ë‡Ï Á‡‚‰flÍË ·˛‰ÊÂÚÌËÏ ‚ÎË‚‡ÌÌflÏ ·ÛÎÓ Á‰¥ÈÒÌÂÌÓ Ú‡Í¥ ¯ËÓÍÓχүڇ·Ì¥ ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ÔÓÂÍÚË, flÍ ßÌÚÂÌÂÚ ¥ „ÂÌÓÏ Î˛‰ËÌË. ÑÓ Í¥Ìˆfl 90-ı ÓÍ¥‚ ˆ¥ ÔÓÂÍÚË «ÓÁÍÛÚËÎËÒfl» Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ‰ÂʉÓÚ‡ˆ¥È ‰Ó Ú‡ÍÓ„Ó ¥‚Ìfl, ˘Ó ÒÚ‡ÎË ÔË‚‡·ÎË‚ËÏË ‰Îfl ÔË‚‡ÚÌËı ¥Ì‚ÂÒÚÓ¥‚ È Ó‰ÂʇÎË ÔÓ‰‡Î¸¯Û ٥̇ÌÒÓ‚Û Ô¥‰ÚËÏÍÛ.

67

АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

„¥‚Î¥, ˘Ó ÔË‚ÂÎÓ ‰Ó ÍÓÎÓ҇θÌËı ̇‰ÔË·ÛÚÍ¥‚ ÚËı, ˘Ó ÒÚÓflÎË Ì‡ ˜ÓÎ¥ ˆ¥πª ‚ÂÎËÍÓª ÒËÒÚÂÏË. ñ – ‚Ë·Ûı ÌÓ‚Ó„Ó ‚ÂÎÂÚÂÌÒ¸ÍÓ„Ó ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ‰Îfl ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚËı Í‡ªÌ. íÂÔÂ – ÔÓ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË, ÔÓ ıË·Ë, ÔÓ‡ıÛÌÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. íÛÚ fl ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛ ‰ÓÓ·ÓÍ ‚Ò¥Ï ‚¥‰ÓÏÓ„Ó ëÓÓÒ‡ (˜Ë òÓÓ¯‡), ÑÊÂÙ¥ ë‡ÍÒ‡ Ú‡ ¥Ì¯Ëı Ú‚Óˆ¥‚ Ò‡ÏÓª ¥‰Âª. ÇÒÚ‡ÌÓ‚Ë·Òfl Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚Ë ‚¥‰ ͇ԥڇÎÛ. ᷥθ¯Ë‚Òfl ÓÁË‚ Ï¥Ê ·‡„‡ÚËÏË ¥ ·¥‰ÌËÏË – Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË, Ï¥Ê ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ÏË, Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË. ñfl ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ Û ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÒÚ‡·¥Î¥ÁÛπÚ¸Òfl. Ç ÛÒ¥ı Í‡ªÌ‡ı, ‚ Ú.˜. ¥ Û ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÂÌËı, ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl ÔÓÒÚÛÔÓ‚ËÈ Á‡ÌÂÔ‡‰ ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ. ǥθ̇ ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl ÁÏ¥ˆÌË· ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ ̇ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó- Ú‡ ϥʉÂʇ‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥, ıÓ˜‡ ‚‚‡Ê‡ÎÓÒfl, ˘Ó ҇Ϡ‚Ó̇ π ÒÚ‡ÚÓ‚ËÏ ÔÛÌÍÚÓÏ ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ. ÇËfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ì ‚‡ıÓ‚Û‚‡Î‡ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËı ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. á·ÂÂÊÂÌÌfl ÏËÛ ÏË Ì ·‡˜ËÏÓ ¥ ‚ ̇¯ ˜‡Ò. í ҇Ï ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË ¥ ÔÓ Á‡„‡Î¸Ì¥ ÔË̈ËÔË ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, Ô‡‚‡ ̇Ó‰¥‚ ¥ β‰ËÌË, Á‡ıËÒÚ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl. èÓ‰‡Î¸¯ËÈ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ – ÌÂÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚. ë‡Ï ÚÓÏÛ, ˘Ó ·ÛÎÓ Á‡Í¥ÔÎÂÌÓ ËÌÍÓ‚Û ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÛ,


ì êÓÒ¥ª ÒÚ‡Ìӂˢ Á ÌÓ‚ËÏË ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏË ‚ 2000 Óˆ¥ Ì‚ڥ¯ÌÂ: Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ 20 ÓÍ¥‚ ¥‚Â̸ ÛÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÚÂıÌ¥˜ÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È Û ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ‚Ô‡‚ ‚¥‰ 60-70 ‰Ó 5 ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚. èÂÒÔÂÍÚË‚Ë ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡ÛÍË Ú‡ÍÓÊ Ì ӷ̇‰¥ÈÎË‚¥: ÌÂχπ Ì¥ Á‡ÒÓ·¥‚, Ì¥ ÛÒÚ‡ÚÍÛ‚‡ÌÌfl, ‡Ì¥ ͇‰¥‚. Ç¥‰ 1991 ÓÍÛ ¥ ‰ÓÒ¥ ¥‚Â̸ Á‡ÈÌflÚÓÒÚË ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ··Ó‡ÚÓ¥flı ÁÌËÁË‚Òfl ̇ 52 ‚¥‰ÒÓÚÍË, Ô˘ÓÏÛ ¯‚ˉ¯Â Á‡ ‚Ò ÁÏÂ̯ۂ‡Î‡Òfl ˜ËÒÂθ̥ÒÚ¸ «¥ÁÌÓÓ·¥‚ ̇ÛÍË» – ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÒÍ·‰Û: ªıÌπ ˜ËÒÎÓ ÁÏÂ̯ËÎÓÒfl ‚Ú˘¥. «Ç¥‰ÔÎË‚ Ï¥ÁÍ¥‚», ÛÒÛÔÂ˜ ÛÁ‚˘‡πÌÓÏÛ Ûfl‚ÎÂÌÌ˛ ÔÓ ÔÓ‚‡Î¸ÌÛ ‚ÚÂ˜Û Á Í‡ªÌË ‚˜ÂÌËı, ‚¥‰·Û‚‡‚Òfl ÔÂ‚‡ÊÌÓ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ÏË Í‡Ì‡Î‡ÏË – Û ‚¥Ú˜ËÁÌflÌ¥ ·¥ÁÌÂÒ-ÍÓÌÚÓË. óËÒÎÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Û˜ÂÌËı, ÍÓÚ¥ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ Á‡ ÍÓÌÚ‡ÍÚ‡ÏË Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ, Á„¥‰ÌÓ Á ‰‡ÌËÏË CSRS (ñÂÌÚÛ Ì‡ÛÍÓ‚Ëı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ¥ ÒÚ‡ÚËÒÚËÍË), ÒÍ·‰‡π Ì ·¥Î¸¯Â 5000 (·ÎËÁ¸ÍÓ ÚÂÚËÌË – Ù¥ÁËÍË) ÔË Á‡„‡Î¸ÌÓÏÛ ÔÓ͇ÁÌËÍÛ Á‡ÈÌflÚÓÒÚË ‚ ̇ۈ¥ ÔÓ̇‰ 900 ÚËÒfl˜ ÓÒ¥·. ᇠ˜ËÒÎÓÏ ÔÂÒÓ̇ÎÛ, Á‡ÈÌflÚÓ„Ó Ì‡ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌËÏË ÓÁӷ͇ÏË – 143 ̇ 10 000 ̇ÒÂÎÂÌÌfl – êÓÒ¥fl ‰ÓÚÂÔÂ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ̇ ¥‚Ì¥ ÔÂ‰ӂËı ÚÂıÌ¥˜ÌÓ ÓÁ‚ËÌÂÌËı Í‡ªÌ. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚Ò¥ Ì„‡‡Á‰Ë ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÓÍ¥‚, Û Í‡ªÌË Á·Â¥„Òfl Á̇˜ÌËÈ Ì‡ÛÍÓ‚ËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ‚ „‡ÎÛÁ¥ Ù¥ÁËÍË, ‡ÒÚÓÌÓÏ¥ª, ÍÓÒÏ¥˜ÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

68

‚ËÌËÍÎË Ï¥Ê̇Ӊ̥ ٥̇ÌÒÓ‚¥ ÍËÁË, ‡‰Ê ·ÛÎË ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌ¥ ÊÓÒÚÍ¥ ‡ÏÍË, ‡ Ì fl͇Ҹ „Ì͇ۘ ÒËÒÚÂχ. êÂÁÛθڇÚ: ÍËÁ‡ Û è¥‚‰ÂÌÌÓ-ëı¥‰Ì¥È ÄÁ¥ª Ú‡ üÔÓÌ¥ª, flÍ ËÍÓ¯ÂÚ – Û êÓÒ¥ª Ú‡ ìÍ‡ªÌ¥, ‡ Ú‡ÍÓÊ – ˘Â ‰‡Î¥ – Û Å‡ÁËÎ¥ª Ú‡ 襂‰ÂÌÌ¥È ÄÏÂˈ¥. чΥ ÏË Ï‡πÏÓ Ô‡‡‰ÓÍ҇θ̥ fl‚ˢ‡: ıÓ˜‡ ‚Ò¥ „Ó‚ÓflÚ¸, ˘Ó ËÌÍË ÔÓ‚Ò˛‰Ë χ˛Ú¸ ·ÛÚË ‚¥‰ÍËÚËÏË, ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚ¥ Í‡ªÌË Á‡ÍË‚‡˛Ú¸ Ò‚Óª ËÌÍË ÔÂ‰ ÚÓ‚‡‡ÏË ¥Á ·¥‰Ì¥¯Ëı Í‡ªÌ (ˆ¥ ÚÓ‚‡Ë Í‚‡Î¥Ù¥ÍÛ˛Ú¸ flÍ ‚ËÓ·Ë ÌËÁ¸ÍÓ„Ó „‡ÚÛÌÍÛ, ÌËÁ¸ÍÓÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÚÓ‚‡Ë ÚÓ˘Ó). ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ÏË ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚ¥ ‰Âʇ‚Ë ‰ÓÏ¥ÌÛ˛Ú¸ ¥ χ̥ÔÛβ˛Ú¸ ÛÏÓ‚‡ÏË Ô‡ˆ¥, ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥fl Ô‡ˆ¥ ÌÂ΄‡Î¥‚, Ê¥ÌÓÍ ¥ ‰¥ÚÂÈ. í‚Óˆ¥ ¥ ÔËıËθÌËÍË ‰ÓÍÚËÌË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚ËÁ̇˛Ú¸ ÌÂ∂‡ÚË‚Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË, ‡Î Ô˘ËÌË, ˘Ó ‰Ó‚ÓÎ¥ ı‡‡ÍÚÂÌÓ, ¯Û͇˛Ú¸ Û Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flı ¥ ÛÒÚ‡ÌÓ‚‡ı. ç‡ÒÚÛÔ ‚‰ÂÚ¸Òfl ÓÒÌÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ì‡ ¥ÁÌ¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ééç, ̇ åÇî, ÇÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ÚÓ„Ó‚ÂθÌÛ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛, ë‚¥ÚÓ‚ËÈ Å‡ÌÍ, ‡ ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÛÏÓ‚‡ı – ̇ Öë ¥ ÈÓ„Ó ÒÚÛÍÚÛË. ÄΠ‚ ÛÒ¥È ÍËÚˈ¥, ÒÍÂÓ‚‡Ì¥È ̇ ÔÂÂÎ¥˜ÂÌ¥ ÛÒÚ‡ÌÓ‚Ë, ‚Ë Ì Á̇ȉÂÚ ¥ ÒÎÓ‚‡ ÔÓÚË ÔË‚‡ÚÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ – ‚¥Ì π «ÔÓÁ‡ ‰ÛÊ͇ÏË», ÈÓ„Ó Ì ÍËÚËÍÛ˛Ú¸, ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ÍÓ̈ÂÌ¥‚, ÏÓÌÓÔÓÎ¥È ‚Á‡„‡Î¥ Ì ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl. å¥Ê̇Ӊ̥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Á‚Ë-

·¥ÓÎÓ„¥ª, ıÂÏ¥ª, ÌÓ‚Ëı χÚÂ¥‡Î¥‚ ¥ χÚÂχÚËÍË. ë¸Ó„Ӊ̥ Û êÓÒ¥ª, Á‡‚‰flÍË ÁÓÒÚ‡ÌÌ˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ˆ¥Ì ̇ ̇ÙÚÛ, Á’fl‚Ë·Òfl ÔË̈ËÔÓ‚‡ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ٥̇ÌÒÛ‚‡ÌÌfl ̇ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌËı ÓÁÓ·ÓÍ ‡·Ó Á‡ÍÛÔ¥‚Î¥ Ô‡ÚÂÌÚ¥‚ ̇ «‚ËÒÓÍÛ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˛» Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ: Û 1999 Óˆ¥ ÔÓÁËÚË‚Ì ҇θ‰Ó ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÚÓ„¥‚Î¥ ÒÍ·ÎÓ 39,3 ÏÎ‰. ‰Ó·¥‚ ëòÄ. èÓÚ ÌÂχπ Ì¥flÍËı Ò‚¥‰˜Â̸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Ûfl‰ χπ ̇ϥ ‚¥‰‰‡‚‡ÚË Ô¥ÓËÚÂÚ ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏ Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ. èË·ÛÚÍË ‚¥‰ ÂÍÒÔÓÚÛ ÂÌÂ„ÓÂÒÛÒ¥‚ χÈÊ ˆ¥ÎÍÓÏ ‚ËÚ‡˜‡˛Ú¸Òfl ̇ Á‡ÍÛÔ¥‚β Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı χ¯ËÌ ¥ ÛÒÚ‡ÚÍÛ‚‡ÌÌfl (32,3 ÏÎ‰. ‰Ó·¥‚ Û 1999 Óˆ¥), ÚÓ·ÚÓ Ì‡ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥˛ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ, flÍËÈ Ô‡ˆ˛π ̇ Ú¥ Ê ‚ˉӷÛÚÓÍ ¥ ÔÂÂÓ·ÍÛ Ì‡ÙÚË, „‡ÁÛ È ÏÂڇΥ‚. ë‡ÏÂ Û ÒÂÍÚÓ‡ı, Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌËı ̇ ÂÍÒÔÓÚ ÒËÓ‚ËÌÌËı ÔÓ‰ÛÍÚ¥‚, ‚¥‰Á̇˜‡πÚ¸Òfl Ì‡È‚Ë˘ËÈ ¥‚Â̸ ÚÂıÌ¥˜ÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È (Û Ì‡ÙÚÓıÂÏ¥ª Ú‡ ˜ÓÌ¥È ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ª). ñ ıË·Ì ÍÓÎÓ – ̇‚¥Ú¸ Ì ÍÓÎÓ, ‡ ÁÓÒÚ‡˛˜‡ ÒÔ¥‡Î¸ – χÎÓ · ÒÂÌÒ, flÍ·Ë Ô‡ˆ˛‚‡ÎÓ Ì‡ χȷÛÚÌπ, ‡Î ÚÂÔÂ Û Ò‚¥Ú¥ ÔÓÒËβπÚ¸Òfl ÚẨÂ̈¥fl ‰Ó ÓÁÓ·ÍË ‰ÊÂÂÎ ÂÌÂ„¥ª, ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ‚ËÍÓÔÌËÏ ÂÒÛÒ‡Ï, ÚÓ·ÚÓ ‰Â¯Â‚Ëı È ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ ˜ËÒÚËı. êÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È «ÂÌÂ„Ó‚‡Î˛Ú¥» Û Ì‡È·ÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Á‡„ÓÊÛπ Á̇˜Ì‡ ‰Â‚‡Î¸‚‡ˆ¥fl. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÌÛ‚‡˜Û˛Ú¸ (¥ Ì·ÂÁÔ¥‰ÒÚ‡‚ÌÓ) Û ÔÓ‚‡Î¥ ¥ÌÓÁÂÏÌÓª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‚ ÄÙˈ¥, ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‚ ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı Í‡ªÌ‡ı, ̇ ˜ÂÁ¥, ÔÓ‰¥·ÌÓ, ŇÎ͇ÌË. ÉÓ‚ÓËÚ¸Òfl ÔÓ ÌÂ‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÓÁÔÓ‰¥Î ͇ԥڇÎÛ (ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl åÇî ¥ åíé), ÚÓ·ÚÓ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ Ô‚ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ ‰Îfl ÔÓÁËÍ ‚ˉ¥ÎflÎÓÒfl ̇‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ, ¥ ‚¥Ì «Á‡ÒÚfl„‡‚» Û ÍÓÛÏÔÓ‚‡ÌËı ‚Âı¥‚͇ı ‰Âʇ‚, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÍÓÎË Ú‡Í‡ ÔÓÚ·‡ ·Û· ‚ÂÎËÍÓ˛, ÚÓ ˆ¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ì ̇‰‡‚‡ÎË ÔÓÁËÍ Û ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥È Í¥Î¸ÍÓÒÚ¥. ÑÛ„Ó˛ ‚ÂÎËÍÓ˛ ÔÓÏËÎÍÓ˛ åé ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰ Ûfl‰¥‚ ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË Ì‡‰‡Ì¥ Í‰ËÚË, ·Ó ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÌÌfl Í‰ËÚ¥‚ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ÍÓÌÚÓβ (ÔË̇ÈÏÌ¥ – ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ„Ó) Ûfl‰‡ÏË Ì‡‰ ̇‰‡ÌËÏË Í‰ËÚ‡ÏË, ˜ËÏ Ó·ÏÂÊÛπÚ¸Òfl ÔË‚‡Ú̇ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡, ·Ó ÍÓÌÚÓθ ˆÂÈ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ̇‰ ÍÓÏԇ̥flÏË, ̉Âʇ‚��ËÏË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË ÚÓ˘Ó, ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ – ¥Á ÍÓËÒÚ˛ ‰Îfl Ò·Â. éÚÊÂ, ‚ ˆ¥È ÍËÚˈ¥ π ˜ËχÎÓ ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó„Ó, ‡Î Ì ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û ‚Ó̇ ÓÁÍÛ˜ÛπÚ¸Òfl ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚Ë‚ÂÒÚË Á-Ô¥‰ Û‰‡Û ÔË‚‡ÚÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î – ‚¥Ì, flÍ ¥ ̇‰‰Âʇ‚Ì¥ „ÓΉ¥Ì∂Ë ¥ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª, ÔÂ·ۂ‡π ÔÓÁ‡ ÍËÚËÍÓ˛. èÓÚÂÒÚ¥‚ ˜ËÏ‡Á ·¥Î¸¯Â. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ÍËÚËÍÛ˛Ú¸ ¥ÁÌ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ô‡Ú¥ª – flÍ Ô‡‚¥, Ú‡Í ¥ Î¥‚¥, ÔÓÙÒÔ¥ÎÍË, ÌÂÛfl‰Ó‚¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Ô·ÚÙÓχ ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, flÍ¥


êÓÒ¥fl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ì‚‰‡ÎÓ„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ÏËÌÛÎÓ„Ó ÒÚÓ¥˜˜fl, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚ÒÂ, Ì ËÌÂÚ¸Òfl ‰Ó ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ Ò‚¥Úӂ Υ‰ÂÒÚ‚Ó. ôÂ Û 70-Ú¥ ÓÍË ÓÒ¥flÌË ÁÌ‚¥ËÎËÒfl, ˘Ó ‚ÓÌË Ì‡Á‰ÓÊÂÌÛÚ¸ ¥ ‚ËÔÂ‰flÚ¸ ÄÏÂËÍÛ, Û ÒÂ‰ËÌ¥ 80-ı ÁӉ˷Òfl Ò··Í‡ ̇‰¥fl ÒÍÓÓÚËÚË ‚¥‰Ë‚ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÍÓÌ‚ÂÒ¥ª ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÒfl˜Ó¥˜˜fl êÓÒ¥fl ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ Ï‡ıÌÛ· ̇ ÄÏÂËÍÛ ÛÍÓ˛: «Ä Ô¥¯Î‡ ‚Ó̇... Ò‚Óπ˛ ‰ÓÓ„Ó˛!» óË π ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ ÚÂıÌ¥˜ÌÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥? üÍ ÔÓ͇ÁÛπ ‰ÓÒ‚¥‰ ëıÓ‰Û, Û ÔË̈ËÔ¥ ÏÓÊÎË‚Â ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‰ÛıÛ. ß̯ ÔËÚ‡ÌÌfl – ̇ÒͥθÍË Ú‡Í‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl ÔË‚‡·ÎË‚‡ ‰Îfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª β‰ËÌË, ‰ÛıÓ‚Ì¥ÒÚ¸ flÍÓª ÓÁ‚¥fl̇ ‚¥Ú‡ÏË ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, ˘Ó ÔÓÌË͇˛Ú¸ ¥Á á‡ıÓ‰Û. üÍÓ˛ · «·ÂÁ‰ÛıÓ‚ÌÓ˛» Ì ·Û· ÄÏÂË͇ ‚ Ó˜‡ı ÓÒ¥flÌË̇, Û ÊËÚÚπ‚ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ‚Ó̇ ÛÒÂ Ê ÔË‚‡·ÎË‚¥¯‡, ‡Ì¥Ê Ó‰ÛıÓÚ‚ÓÂÌËÈ çÂÔ‡Î, ÔÓ ˘Ó Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓÚÓÍË ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ò‚Ó„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ ÓÒ¥flÌË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ Á‡‚Ê‰Ë Ô‡„ÌÛÎË ‰Ó π‰Ì‡ÌÌfl Á ¥Ì¯ËÏË Ì‡Ó‰‡ÏË. ì ̇ËÒ¥ «èۯ̻ͥ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ ÔËÒ‡‚: «ÑÓ ‚ÒÂÒ‚¥Ú̸ӄÓ, ‰Ó ‚ÒÂβ‰Ò¸ÍÓ-·‡ÚÒ¸ÍÓ„Ó π‰Ì‡ÌÌfl ÒÂˆÂ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÂ, ÏÓÊÂ, ¥Á ÛÒ¥ı ̇Ó‰¥‚ ̇ȷ¥Î¸¯Â ÔËÁ̇˜ÂÌ». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Á‡ıˢ‡˛Ú¸ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË, ÚÂÊ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á ÚÓ„Ó, ˘Ó· ·ÓÓÚËÒfl ÔÓÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ñfl ‰Û„‡ „ÛÔ‡ ÍËÚËÍ¥‚ ‚ËÒÛ‚‡π ÌËÁÍÛ ‰‡Î¸¯Ëı Á‡Íˉ¥‚. ç‡Ò‡ÏÔÂ‰, ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÛÒÚ‡ÌÓ‚Ë ‚ÚÛ˜‡˛Ú¸Òfl Û ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ÒÔ‡‚Ë ‰Âʇ‚. ß̯‡ „ÛÔ‡ Á‡Íˉ¥‚ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ̉ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ªı ‰¥flθÌÓÒÚË, ˘Ó ÔÓÎfl„‡π Û Ò‚Óπ¥‰Ì¥È «ÁÏÓ‚¥» ÔÓÚË ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª Ú‡ ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ Ò‚¥ÚÓ‚Â Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl. ÇÒ¥ ˆ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË ÁÌÓ‚Û ‚ÎË‚‡˛Ú¸Òfl ‚ ÛÒÎÓ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‚Ò¥Ï Ï¥Ê̇Ó‰ÌËÏ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏ, flÍ¥ ÚËÏ ˜Ë ¥Ì¯ËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ééç. ôÓ Ó·ËÚ¸Òfl ‰Îfl ÍÓË∂Û‚‡ÌÌfl ÒÚ‡Ìӂˢ‡, flÍ ÒÍ·ÎÓÒfl? èÓ ÒÛÚ¥, ̇ ÔÂ¯ËÈ ÔÎ‡Ì ‚ËÒÛÌÛÚÓ ÔÓ·ÎÂÏÛ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª. äÓÌÒÚ‡ÚÛπÚ¸Òfl, ˘Ó ¥‰Âfl ·Û·, ‡Î Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡Î‡Òfl ‚Ó̇ flÍÓÒ¸ ‡Ì‡ı¥˜ÌÓ. áÛÔËÌ˛Òfl ̇‰ ‰‚Óχ «ˆÂÔÚ‡ÏË» ˜Ë ÔÓÂÍÚ‡ÏË. èÂ¯‡, Ô‡‚‰Ë‚¥¯‡ ¥ ˆËÌ¥˜Ì¥¯‡, – ˆÂ ¥‰Âfl «ÌÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË», ‰Û„‡, ·¥Î¸¯ ÍÓÒÏÂÚ˘̇, ‚Ò˛ ÔÓ·ÎÂÏÛ Á‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ, ÑÊÂÙÙ¥ ë‡ÍÒ Ì‡Á‚‡‚ ªª «ÚÂÓ¥π˛ ÌÓ‚Óª ͇ÚË Ò‚¥ÚÛ». í‚Óˆ¥ ÔÓÌflÚÚfl Ú‡ ¥‰Âª «ÌÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË» ‚ËıÓ‰ËÎË Á¥ ÒÚ‡Ìӂˢ‡, flÍ ÚÂÔÂ ÒÍ·ÎÓÒfl ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ ëòÄ ¥ ‰ÂflÍËı ¥Ì¯Ëı ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÂÌËı Í‡ªÌ‡ı. ÇÓÌË ‚ËÒÛÌÛÎË ‰Ó‚ÓÎ¥ Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡ÌÛ ÚÂÁÛ ÔÓ ‚¥‰ÏÓ‚Û ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚¥‰ ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡

ë¸Ó„Ӊ̥ ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ‰Û¯¥, flÍ ¥ ÒÚÓ, È ‰‚¥ÒÚ¥ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, Á¥¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ¥ÁÌÓÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ‚ÂÍÚÓË Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ÁÎËÚÚfl Á¥ Ò‚¥ÚÓ‚ËÏ ÓÁÛÏÓÏ ¥ ÂÙÎÂÍÚÓÌËÏ Ò‡ÏÓÁ‡„ÎË·ÎÂÌÌflÏ: ·Î‡ÊÂÌ̇ «Ï‡ÎÂ̸͇ β‰Ë̇», ÍÓÚ‡ ‰‡‚ÌÓ Á‡‰ËıÌÛ·Òfl ̇ á‡ıÓ‰¥ Û ÔÓÒÚÓÓÏÛ ÚÂıÌÓ-Ò͇ه̉¥ «‚ÒÂβ‰ËÌË», flÍ ¥ ‡Ì¥¯Â ‚¥Î¸ÌÓ ‰Ëı‡π ‚ êÓÒ¥ª, ¥Á „ÓÎÓ‚Ó˛ Á‡ÍÛڇ̇ Û ÔÓÚÂÚÛ ¯ËÌÂθ, Ï¥Ê ÚËÏ flÍ Ó·¥ª χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ÁÌÓ‚Û È ÁÌÓ‚Û ÔÎÓÏÂÌ¥˛Ú¸ ̇‰ ̲ Ì ˜¥ÚÍËÏË Ó¥πÌÚË‡ÏË ÔflÏÛ‚‡ÌÌfl, ‡ Ó‰¥ÓÁÌÓ-ÔÓÍÎflÚËÏ ÔËÚ‡ÌÌflÏ «ôÓ Ó·ËÚË?». ᇂ‰flÍË ‚ÂÎËÍËÏ ÔËÓ‰ÌËÏ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡Ï Û êÓÒ¥ª Á‡‚Ê‰Ë ·Û· ÁÏÓ„‡ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛ‚‡ÚË Á χȷÛÚÌ¥Ï. ÖÍÒÔÂËÏÂÌÚ, flÍËÈ ÔÓÒÚ‡‚Ë· ̇‰ ÒÓ·Ó˛ êÓÒ¥fl Û 1917 Óˆ¥ (ÔÓ·Û‰Ó‚‡ ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÛ ‚ ÓÍÂÏÓ ‚ÁflÚ¥È Í‡ªÌ¥), ·Û‚ ÌÂÏÓÊÎË‚ËÈ Û Á‡ÎÂÊÌËı ‚¥‰ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ÂÒÛÒ¥‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ˜Ë ÄÌ„Î¥ª – ¥ ‚¥Ì Û ÌËı Ì ‚Ú¥Î˛‚‡‚Òfl. ì êÓÒ¥ª È Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ô¥ÚË ‚·ÒÌËÏ ¯ÎflıÓÏ: ÔβÌÛÚË ‚ ‰ÁÂ͇θ̥ Ó˜¥ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ Ó·ÓÚ‡Ï, ÒÔ¥‚‡ÚË «ÒÚ‡¥ Ô¥ÒÌ¥ ÔÓ „ÓÎÓ‚Ì» ¥ Á‡ ÔËÔËÒÓÏ ÄÎÂÍ҇̉‡ ÑÛ∂¥Ì‡ ÎÓ‚ËÚË Í‡ÈÙ, ÔÂ˜ËÚÛ˛˜Ë ÓÁÍ·‰ ÛıÛ ÔÓÚfl„¥‚ ÌÂÓÒflÊÌËÏË ÔÓÒÚÓ‡ÏË Å‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË. ñ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó – ¥ ‰‡È ÅÓÊ – ̇ ˆ¸ÓÏÛ ¯ÎflıÛ ÓÒ¥ÈҸ͇ β‰Ë̇ ·Û‰Â ˘‡ÒÎË‚¥¯Ó˛ ‚¥‰ Á‡ı¥‰ÌËı ·¥Ó-

69

АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

«‰Âʇ‚Û Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ» – ˆÂ „‡ÒÎÓ ÍËÌÛÎË ‚ 30-ı Ó͇ı Ô¥ÒÎfl ‚ÂÎËÍÓª ÍËÁË, ÈÓ„Ó ÔËÈÌfl‚ Ú‡ÍÓÊ ëëëê. Ç‚‡Ê‡πÚ¸Òfl, ˘Ó „‡ÒÎÓ «‰Âʇ‚Ë Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ÒÎ¥‰ ‚¥‰ÍËÌÛÚË, ·Ó ‚ÓÌÓ ÌÂ‡θÌÂ, ÈÓ„Ó ÒÎ¥‰ ‰ÂÏÓÌÚÛ‚‡ÚË ¥ Ó¥πÌÚÛ‚‡ÚËÒfl ̇ Ú.Á‚. «ÌÓ‚Û ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ», fl͇ Ì χπ ¥ÌÙÎflˆ¥ª, Á ‚ËÒÓÍËÏ ÍÛÒÓÏ ‡Íˆ¥È, ÚÂÏÔË ÓÒÚÛ flÍÓª Ì ÌËʘ¥ ‚¥‰ 4% ̇ ¥Í, ¥Á ÔÓ‚ÌÓ˛ Á‡ÈÌflÚ¥ÒÚ˛ Ú‡ ÔÓÙ¥ˆËÚÓÏ ·˛‰ÊÂÚÛ. ÇËÁ̇˜ÂÌ¥ ÚË ÓÒÌÓ‚Ì¥ Ù‡ÍÚÓË «ÌÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË»: *ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl: ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl, ¥‰ÂÓÎÓ„Ë «ÌÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË» ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Î˯ Á ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚Ó˛ ªª ÒÚ‡‰¥π˛, ¥ Ô¥ÁÌ¥¯Â ·Û‰Â ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÁÏ¥Ì; *ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl: ¥ÁÍËÈ Á¥ÒÚ ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª Û ‰¥ÎflÌ͇ı ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª Ú‡ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥, ˘Ó ÔÓÚÓıÛ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ̇ ·ËÚ‚Û Á‡ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl; *Ú.Á‚. ÌÓ‚‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÍÛθÚÛ‡ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ¥ ÓÍÂÏËı „Óχ‰flÌ. Ç ˜ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡π ˆËÌ¥ÁÏ ˆ¥πª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª? ì ÚÓÏÛ, ˘Ó ‡‚ÚÓË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ̇˜Â Ú·‡ ˆ¥ÎÍÓÏ Ò‚¥‰ÓÏÓ ÛÈÌÛ‚‡ÚË ÒÚ‡Â, ¥ ˘Ó ˆÂ ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl Ï‡π ˆ¥ÎÍÓÏ ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. Ç Á‚’flÁÍÛ Á ˆËÏ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ Ì ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Á‡„‡Î¥ ÓÁ‡ıÓ‚Û‚‡ÚË Ì‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Û Ûfl‰Û, ˘Ó· Ì ·ÛÚË ‚¥‰ Ì¸Ó„Ó Á‡-


χ¯ËÌÌËı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚ ¥ Á¯ÚÓ˛ Á·ÂÂÊÂ Ò‚Ó˛ Á‡„‡‰ÍÓ‚Û ‰Û¯Û ‰Îfl ˜Ó„ÓÒ¸ ·¥Î¸¯Ó„Ó, ‡Ì¥Ê ÒËÌ„ÛÎfl̇ Ô·ÌÂÚ‡̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸. üÍ ¥ ·Û‰¸-flÍËÈ «Ò‚¥È ¯Îflı», ˆÂÈ ¯Îflı ˆ¥Í‡‚¥¯ËÈ ¥ ÒÔÓÏÓÊÌËÈ Ì‡‰ËıÌÛÚË Ì‡ ÔÓ‰‚Ë„Ë, ‡Î ‚¥Ì ˜‡ªÚ¸ Û ÒÓ·¥ ·¥Î¸¯Â ÌÂÔÂ‰·‡˜ÂÌËı Ì·ÂÁÔÂÍ, ‡Ì¥Ê Ôflχ ¥ÒÚÓ˘̇ χ„¥ÒÚ‡Î¸. ì χ‡ÙÓÌÒ¸ÍÓÏÛ Á‡·¥„Û Ì‡ ¯ÓÒ ‚Ë ÏÓÊÂÚ ÒÔÓ·Û‚‡ÚË ÒÍÓÓÚËÚË ‰ËÒڇ̈¥˛ ˜ÂÂÁ Î¥Ò, ‡Î ÌÂχπ Ì¥flÍÓª „‡‡ÌÚ¥ª ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚ ˆ¸ÓÏÛ Î¥Ò¥ ‚Ë Ì Á‡·ÎÛ͇πÚÂ, ‡·Ó ̇ ‚‡Ò Ì ̇ԇ‰ÛÚ¸ ‰ËÍ¥ Á‚¥¥. ä‡ÊÛ˜Ë ÍÓÌÍÂÚÌÓ, ̇ȷ¥Î¸¯‡ Ì·ÂÁÔÂ͇ ‰Îfl Û̥͇θÌÓ„Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ¯ÎflıÛ – ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÌfl êÓÒ¥ª ªª ÔËÓ‰ÌËı ·‡„‡ÚÒÚ‚. íÓ·ÚÓ, ÂÒÛÒË ‚ êÓÒ¥ª Á‡Î˯‡Ú¸Òfl, ‡Î ÏÓÊ Ú‡ÔËÚËÒfl Ú‡Í, ˘Ó ‚ÓÌË ‚Ú‡ÚflÚ¸ ÛÒflÍÛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸, ÍÓÎË á‡ı¥‰ ˆ¥ÎÍÓÏ ÔÂÂȉ ̇ ÌÓ‚¥ ‰ÊÂ· ÂÌÂ„¥ª È ÌÓ‚¥ ÒËÌÚÂÚ˘̥ χÚÂ¥‡ÎË. ß ˆÂ ÏÓÊ ‚¥‰·ÛÚËÒfl Ì ԥÁÌ¥¯Â 2025 ÓÍÛ – ҇ϠڇÍÛ ‰‡ÚÛ ‚ËÁ̇˜Ë‚ ‰Îfl ‚¥‰ÏÓ‚Ë ÄÏÂËÍË ‚¥‰ ̇ÙÚÓ‚Ó„Ó Ô‡ÎË‚‡ ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ‚¥ˆÂ-ÔÂÁˉÂÌÚ ÖÎ ¢Ó, Û flÍÓ„Ó π ‰Ó·¥ ¯‡ÌÒË ÒÚ‡ÚË ÌÓ‚ËÏ ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ. ÑÛ„‡ Ì·ÂÁÔÂ͇ – ÍÛθÚÛ̇ ‡‚Ú‡Í¥fl, ˘Ó ‚‰ ‰Ó ‰Â„‡‰‡ˆ¥ª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË (˘Ó ÍÓÎËÒ¸ Ú‡ÔËÎÓÒfl ‚ ëëëê). íÂÚfl Ì·ÂÁÔÂ͇ – Ù¥Á˘Ì ‚ËÏË‡ÌÌfl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ì‰ÓÒÚ‡Ú̸Ӫ ÚÛ·ÓÚË ÔÓ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

70

ÎÂÊÌËÏË; ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ì‡ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌÓª ‚Óβˆ¥ª (çíê) ÒÍÓÓ˜ÛπÚ¸Òfl ‡·Ó Υ͂¥‰ÛπÚ¸Òfl ÒÂ‰Ìfl ·Ì͇ ÛÔ‡‚Ϋ¥‚, ‡‰Ê ڥ, ıÚÓ Ì‡„Ó¥, Ú‡ÍÓÊ Á‰‡ÚÌ¥ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒfl ÍÓÏÔ’˛ÚÂ‡ÏË Ú‡ ¥Ì¯ËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË Á‚’flÁÍÛ; ‚ ÂÁÛθڇڥ ¥ÁÍÓ ÁÓÒÚ‡π ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ô‡ˆ¥ ¥ ¥‚Â̸ ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª, flÍ ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl. ì ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ÒÚ¸, Û Ù¥Ì‡ÌÒË ÔËıÓ‰flÚ¸ Ú.Á‚. «ÌÓ‚¥ ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë» (ˆÂ ÚÂÏ¥Ì), ÍÓÚ¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÌÓ‚¥ ÍÓÏԇ̥ª, flÍ¥ ÌÂıÚÛ˛Ú¸ ÔÓÒÎÛ„‡ÏË ñÂÌÚ‡Î¸ÌÓ„Ó ·‡ÌÍÛ, ÚÓ·ÚÓ Ò‡Ï¥ ÓÁÔÓfl‰Ê‡˛Ú¸Òfl ٥̇ÌÒ‡ÏË, ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á-Ô¥‰ ·Û‰¸flÍÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ Ûfl‰Û. óÂÂÁ ÚÂ, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ÔË ÌÓ‚¥È ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ ·ÓflÚ¸Òfl ¥ÌÙÎflˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ¥ ÍËÁÓ‚Ëı fl‚ˢ, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ˆ¥πª ÚẨÂ̈¥ª ÔÓÔÓÌÛ˛Ú¸ Ó·ÏÂÊËÚË ÚÂÏÔË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‰Ó ‰‚Óı ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ ˘Ó¥˜ÌÓ, ‡ ÚÓ È ‚Á‡„‡Î¥ Á‡Î˯ËÚË ªı ̇ ÌÛθӂ¥È ÔÓÁ̇˜ˆ¥. é‰Ì‡Í ‚Ò ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ̇ ¥‚Ì¥ ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚËı Í‡ªÌ – ˆ¥Í‡‚Ó, ˘Ó ·ÛÎÓ ·, flÍ·Ë «Ì‰ÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥» Í‡ªÌË ÁÛÔËÌËÎËÒfl · ̇ ÌÛθӂÓÏÛ ÓÒÚ¥?! ÑÛ„ËÈ Ì‡ÔflÏ – ÔÓÔÓÁˈ¥fl ÑÊ.ë‡ÍÒ‡ ÔÓ «ÌÓ‚Û Í‡ÚÛ Ò‚¥ÚÛ». ë‡ÍÒ – Ó‰ËÌ ¥Á ÚËı, ıÚÓ ÔÓ„ÓÎÓÒË‚ ÔÂÂÏÓ„Û Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ Ì‡‰ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÓÏ, ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÓÏ Ú‡ ‚ҥχ ¥Ì¯ËÏË «¥ÁχÏË» ¥ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó ‚ËÍβ˜ÌÓ Á‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏË (‡ Ì ÒÛÒ-

Ú¥ÎÓ (ÛÊ Á‡‡Á ÒÏÂÚÌ¥ÒÚ¸ Û êÓÒ¥ª ÔÂ‚Â¯Ûπ ̇Ó‰ÊÛ‚‡Ì¥ÒÚ¸). ÑÓ ˆËı ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı Ì·ÂÁÔÂÍ ‚‡ÚÓ ‰Ó‰‡ÚË ˘Â ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ – ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÛ ‡∂ÂÒ¥˛ ¥Á á‡ıÓ‰Û ¥ Á·ÓÈÌÛ ‡∂ÂÒ¥˛ Á 襂‰Ìfl. âÚË Ò‚ÓªÏ ¯ÎflıÓÏ ·Û‰Â ‰Îfl êÓÒ¥ª ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÔÓÒÚÓ.

áÄåßëíú ÇàëçéÇäì ìfl‚ËÚË Ï‡È·ÛÚÌπ Û ‚Ò¥ı ‰ÂÚ‡Îflı ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, ‡Î Á‡„‡ÎÓÏ flÒÌÓ Ó‰ÌÂ: β‰Ë̇ χπ ÔÓÈÚË ‰Ó‚„ËÈ ¯Îflı, ‡ ÏË ÔÂ·ۂ‡πÏÓ Ì‡ Ò‡ÏÓÏÛ ÈÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ. êÓ‰Ë̇ „Óϥ̥‰¥‚ ‚ËÌËÍ· ·ÎËÁ¸ÍÓ 10 ϥθÈÓÌ¥‚ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, homo sapiens Á’fl‚Ë‚Òfl ‚ ˆ¥È Ó‰ËÌ¥ 250 ÚËÒfl˜ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. üÍ˘Ó ÔÓ¥‚ÌflÚË ˆ¥ ˆËÙË ¥Á ÚË‚‡Î¥ÒÚ˛ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, ÔË¥‚Ìfl‚¯Ë ‰Îfl ̇ӘÌÓÒÚË ÚËÒfl˜Û ÓÍ¥‚ ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl, ‚Ëfl‚ËÚ¸Òfl, ˘Ó ‚¥Í ̇¯Ëı Ô‰ͥ‚ – ÔË·ÎËÁÌÓ 30 ÓÍ¥‚, ‡ ‚¥‰ ÏËÚ¥ ̇¯Ó„Ó Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl ÏËÌÛÎÓ ÛÒ¸Ó„Ó ‚¥Ò¥Ï Ï¥Òflˆ¥‚. ß ‰¥ÈÒÌÓ, ̇¯‡ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ÔÂ·ۂ‡π ̇ ¥‚Ì¥ ÌÂÏÓ‚ÎflÚË. î‡ÍÚ˘ÌÓ ÏË Ú¥Î¸ÍË ÔÓ˜Ë̇πÏÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË Ò· flÍ π‰ËÌËÈ Ô·ÌÂÚ‡ÌËÈ Ó„‡Ì¥ÁÏ. í‡ ˘Ó È Í‡Á‡ÚË, ÍÓÎË ‚ ÔÓ¥‚ÌflθÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥ ˜‡ÒÛ ÏË ÛÒ¸Ó„Ó Í¥Î¸Í‡ „Ó‰ËÌ ÚÓÏÛ ‰¥Á̇ÎËÒfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÊË‚ÂÏÓ Ì‡ Á‚˘‡ÈÌ¥È h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ԥθÌËÏË, ˜Ë Ú‡ÍËÏË, ˘Ó ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË) ÓÁ͇̇ÏË Ò‚¥Ú ‰¥ÎËÚ¸Òfl ̇ ÚË ÓÒÌÓ‚Ì¥ „ÛÔË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl, ̇‚¥Ú¸ Ì ‰Âʇ‚. 15% ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ ÔÓÊË‚‡π Û ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚËı ‰Âʇ‚‡ı ¥ Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏË ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥flÏË ¯ÚÛ Ò‚¥ÚÛ – ‚ÓÌË π Ò‚¥ÚÓ‚ËÏ ÏÓÁÍÓÏ. èË·ÎËÁÌÓ 50% ̇ÒÂÎÂÌÌfl Á‰‡ÚÌ¥ ÓÒ‚ÓªÚË ¥ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÚË Ú¥ ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥ª Ú‡ ‚ËÒÓÍ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, flÍ¥ ªÏ ÔÓ‰‡˛Ú¸ ÔÂ¯¥ 15%. ß, ‚¯ڥ, 35% ̇ÒÂÎÂÌÌfl – ˆÂ β‰Ë, flÍ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥‰¥‚‡Ì¥ ‚¥‰ ÔÓÔÂ‰̥ı ‰‚Óı „ÛÔ, ‚ÓÌË Ì ڂÓflÚ¸ ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È ¥ Ì Á‰‡ÚÌ¥ ‚‚Ó‰ËÚË ‚ ‰¥˛ ÌÓ‚¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª. á„¥‰ÌÓ ¥Á ͇ÚÓ˛, ˘Ó ‰Ó‰‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÒÚ‡ÚÂÈ ë‡ÍÒ‡, ìÍ‡ªÌ‡ ̇ÎÂÊËÚ¸ ҇Ϡ‰Ó ÚÂÚ¸Óª „ÛÔË. ñÂ, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ‰‚‡ ϥθfl‰Ë β‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ ÊË‚ÛÚ¸ Û Í‡ÈÌ¥ı ÁÎˉÌflı, ÒÂ‰ ¥ÌÙÂ͈¥ÈÌËı ı‚ÓÓ·, ÔË ÌËÁ¸Í¥È ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚ¥ ҥθҸÍÓ„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓÏÛ ÔÓ„¥¯ÂÌÌ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÛÏÓ‚. íÛÚ ÏË ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ‚Ô¥Á̇πÏÓ Ò·Â. ÑÓ ˜¥, ë‡ÍÒ ÒÚ‚Â‰ÊÛπ, ˘Ó ‚ Ó‰Ì¥È ‰Âʇ‚¥ ÏÓÊÛÚ¸ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÚË ‚¥‰‡ÁÛ ‰‚¥ ͇Ú„Ó¥ª, Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó Î˯ Ӊ̇. ñÂ, ‚¯ڥ, Ì ÌÓ‚Ë̇, ·Ó, Ò͇ʥÏÓ, Û ‰Ó‚ÓπÌÌ¥È èÓθ˘¥ „Ó‚ÓËÎÓÒfl ÔÓ Ô‡‡ÎÂθÌ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl èÓθ˘¥ Ä ¥ èÓθ˘¥ Ç. èÂ¯‡ – ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚ‡, ‰Û„‡ – ̇ χÈÊ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓÏÛ ÒÚ‡Ìӂˢ¥. éÚÓÊ, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË Ì Á‡‚Ê‰Ë ÒÔ¥‚Ô‡‰‡˛Ú¸ ¥Á ‰Âʇ‚ÌËÏË.


Ô·ÌÂÚ¥, ‡ Ì ̇ ÔÎÓÒÍÓÏÛ ‰ËÒÍÛ ‚ Ï¥Ú˘ÌÓÏÛ ˆÂÌÚ¥ ‚ÒÂÒ‚¥ÚÛ. ñ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó, Û ‰ÓÓÒÎ¥¯Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡ Ì Á‡Î˯ËÚ¸Òfl Ì¥flÍËı ÒÔÓ„‡‰¥‚ ÔÓ Ò‚Óπ ÌÂÒ‚¥‰ÓÏ ‰ËÚËÌÒÚ‚Ó, flÍ Û Ì‡Ò Ì Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÒÔÓ„‡‰¥‚ ÔÓ ‰ËÚËÌÒÚ‚Ó – ڥθÍË ÔÓÊÓ‚ÍÎ¥ Ò‚¥ÚÎËÌË, ̇ flÍËı ÏË Á‡Î‰‚ ‚Ô¥Á̇πÏÓ Ò·Â. ß flÍ˘Ó Î˛‰Ë χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Ì Á„‡‰‡˛Ú¸ ÔÓ Ì‡Ò – ˜ÓÏÛ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰ÛχÚË ÔÓ ÌËı? é‰Ì ÒÎÓ‚Ó, Á‡·Û‰¸Ú ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌπ, Ï¥ÈÚ ÔÓ ÏËÌÛÎÂ, ÊË‚¥Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ¥ ·Û‰¸Ú ˆËÏ ˘‡ÒÎË‚¥. ÑÓ ‰ËÚËÌË ‚ËÏÓ„ Ì·‡„‡ÚÓ – „ÓÎÓ‚ÌÂ, ˘Ó· ‚ËÊË·. Ä Ú‡Ï ‚ˉÌÓ ·Û‰Â.

71

АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ

èÂÂÍ·‚ Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

óÓÏÛ ÒÚ‚ÓË·Òfl ˆfl ÚÂÚfl ͇Ú„Ó¥fl – β‰Ë Ú‡Ï ‰ÛÌ¥¯¥, ˜Ë ˘Ó? ç¥, ÒÔ‡‚‡ ÚÛÚ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó Í‡ªÌË ÚÂÚ¸Óª ͇Ú„Ó¥ª – ̇‰ÚÓ ·¥‰Ì¥ ‰Âʇ‚Ë, ˘Ó· ÍÛÔËÚË ÒÓ·¥ ÔÓÚ¥·ÌÛ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˛. í‡Ï, ‰Â ¥ÒÌÛπ ‚¥‰¥‚‡Ì¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ̇ÈÌÓ‚¥¯Óª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÔÂÂÊË‚‡π ÍËÁÛ, Ì χπ ÊÓ‰ÌÓª ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË (̇ ‰ÛÏÍÛ ë‡ÍÒ‡) Ô¥‰ÌflÚË Ò‚¥È ÊËÚÚπ‚ËÈ ¥‚Â̸, Ú‡Ï ¥ÒÌÛπ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚ‡ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ‚ÛÁ¸ÍÓÒÔˆ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ÂÍÒÔÓÚÛ ÒËÓ‚ËÌÌËı χÚÂ¥‡Î¥‚, ·Ó Ì¥˜Ó„Ó ¥Ì¯Ó„Ó Ú‡Í¥ ‰Âʇ‚Ë ÂÍÒÔÓÚÛ‚‡ÚË Ì ÏÓÊÛÚ¸. üÍËÈ ‚Ëı¥‰ ¥Á ÒÚ‡Ìӂˢ‡? ä¥Î¸Í‡ ÒÎ¥‚ ÔÓ Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡Ì¥ «ÍÓÒÏÂÚ˘̥» Á‡ıÓ‰Ë. ë‡ÍÒ ÔÓÔÓÌÛπ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ ¥‰Âª ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ Ò‚¥ÚÓ‚Â Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÔÓ¯ËËÚË ÚÂıÌÓÎÓ„¥˛ ·ÓÓÚ¸·Ë Á ¥ÌÙÂ͈¥flÏË ¥ ·ÓÓÚ¸·Ë ¥Á ÔÓ„¥¯ÂÌÌflÏ ÒÚ‡ÌÛ Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ÒÂ‰ӂˢ‡. ᇠÈÓ„Ó Ú‚Â‰ÊÂÌÌflÏ, ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË Ú‡ÍÓ˛, ‡·Ë Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚË ÛÒ¥ı. åÂı‡Ì¥ÁÏ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓÊÂÍÚÛ, ÔÓÚÂ, Ì ӷ„Ó‚Ó˛πÚ¸Òfl, ÚÓÏÛ Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥ ÛÒ ˆÂ ‰ÓÒËÚ¸ ‚‡ÊÍÓ. ÄÌ¥ ë‡ÍÒ, ‡Ì¥ ¥Ì¯¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÒÚË, flÍ¥ ‰ÓÚËÏÛ˛Ú¸Òfl ÔÓ‰¥·ÌËı ÔÂÂÍÓ̸̇, Ì ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ·ÂÁÔ·ÚÌÛ ÔÂ‰‡˜Û ˆËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È. è‡ÚÂÌÚË, Î¥ˆÂÌÁ¥ª, ¥Ì¯¥ ‚Ë‰Ë ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ‰ÓÁ‚ÓÎ¥‚, ÛÒ ˆÂ – Á‡ „Ó¯¥, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÒÚ‡π Á‡Ó·¥ÚÍÓÏ Ì‡‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ.

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

üÍ¥ ÏÓÊ̇ ÁÓ·ËÚË Ì‡ ҸӄӉ̥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË? í‚ÓËÚ¸Òfl Á‡ÏÍÌÂÌ ÍÓÎÓ, Á flÍÓ„Ó ÌÂ Ú‡Í ÔÓÒÚÓ ‚ËÈÚË. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚ¥ Í‡ªÌË ÏÓÊÛÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Ú¥Î¸ÍË Á‡ ‡ıÛÌÓÍ Ì‰ÓÓÁ‚ËÌÛÚËı. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÏË ÊË‚ÂÏÓ ‚ ÔÂ¥Ó‰, ÍÓÎË Á‡Í¥Ì˜Û˛Ú¸Òfl ÙÓχθÌÓÒÚ¥ Á ‰ÓÚËχÌÌflÏ ÔË̈ËÔ¥‚ ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË ‰Âʇ‚, ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, ÍÓÎË Ô‡‚‡ ̇Ó‰¥‚ ¥ β‰ÂÈ ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl Û ÔÛÒÚËÈ Í·ÔÓÚ¸ Ô‡ÔÂÛ. Ç ·Û‰¸flÍÓÏÛ ‡Á¥, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚Ò¥ ÒÔÓ·Ë Á‡ıˢ‡ÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, Ì ÏÓÊ̇ ÒÚ‚Â‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚Ó̇ ÒÚ‚ÓÂ̇ ‰Îfl Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ‡θÌÓ„Ó ¥ ¥‚ÌÓÏ¥ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ÒÂ‰ ÛÒ¥ı β‰ÂÈ Ì‡ ÁÂÏÎ¥. ó‡ÒÚË̇ ÚÂÓÂÚËÍ¥‚ ̇‚¥Ú¸ Ì ̇χ„‡πÚ¸Òfl ˆ¸Ó„Ó ÔËıÓ‚Û‚‡ÚË. ëËθ̥ ÏÓÌÓÔÓÎ¥ª Ì ‚¥‰ÏÓ‚ÎflÚ¸Òfl ‚¥‰ ̇„Ó‰Ë ‰ËÍÚÛ‚‡ÚË ÛÏÓ‚Ë Ò··¯ËÏ. Ä ˆÂ Á̇˜ËÚ¸ – ÔÓÒË₇ÚË ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥˛ β‰ÂÈ, ÓÚËÏÛ‚‡ÚË Ì‡‰ÔË·ÛÚÍË ÚÓ˘Ó. åË, ̇ÔËÍ·‰, Ì ÏÓÊÂÏÓ Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ÍÓÎË ‚ ëòÄ ıÚÓÒ¸ Á‡ÍËπ Á‡‚Ó‰ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÔÓ‰¥·ÌËÈ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Á·Û‰Û‚‡ÚË ‚ ìÍ‡ªÌ¥. Ñ¥πÚ¸Òfl flÍ‡Á ̇‚Ô‡ÍË. 燈¥Ó̇θ̥ Ûfl‰Ë, flÍËÏË · ÒËθÌËÏË ‚ÓÌË Ì ·ÛÎË, ҸӄӉ̥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·ÓÓÚËÒfl Á ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚ËÏË ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË. ë‡Ï ÚÓÏÛ fl ÒÚ‚Â‰ÊÛ‚‡‚, ˘Ó ÔÓˆÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ̇҇ÏÔÂ‰ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª, π ‚¥‰‚ÂÚÓ ‡ÌÚˉÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËÏ.


„ÂÌ ÛÒÔ¥ıÛ ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ ÎÓÁËÌÒ¸ÍËÈ ÍÛθÚÛ ͯ˯ÚÓÙ

© K.Łoziński, 2000

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ᇠԇ̥‚Ì ϥ҈ ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ·Ó˛Ú¸Òfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ¥ÁÌ¥ „ÛÔË ÍÓÔÓ‡ˆ¥È. á ˆËÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ÍËÁ‡ Û è¥‚‰ÂÌÌÓ-ëı¥‰Ì¥È ÄÁ¥ª, ·ÓÓÚ¸·‡ ÔÓÚË «Â‚Ó». ÄÎÂ, fl͢Ó, Ì ‰‡È ÅÓÊÂ, ‚Ò¥ ‚ÓÌË ‰¥È‰ÛÚ¸ ‰Ó Á„Ó‰Ë, ÔÂ‰·‡˜ËÚË, ˘Ó ·Û‰Â ‰‡Î¥, ‚‡ÊÍÓ. ç‡ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ıÓ˜Û Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË, ˘Ó ÓÒÌӂ̇ χ҇ ÍËÚ˘ÌËı Á‡Û‚‡ÊÂ̸ ̇ ‡‰ÂÒÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍ¥ fl ÚÛÚ ‚ËÒÎÓ‚Ë‚, ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ Ò‡ÏËı Ú‚Óˆ¥‚ ÚÂÓ¥ª. á ˜‡ÒÓÏ ‚Ò¥ ÔËıÓ‰flÚ¸ ‰Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, ˘Ó ÚÂ, ˘Ó ‚Ë„Îfl‰‡ÎÓ ÔË‚‡·ÎË‚ËÏ, «ÓÊ‚ËÏ» ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÁÏ¥Ì˛‚‡ÎÓ Ò‚Ó˛ ÙÓÏÛ ¥ ÒÚ‡‚‡ÎÓ ˜ËÏ‡Á ÏÂ̯ ÔË‚‡·ÎË‚ËÏ ¥ «ÓÊ‚ËÏ».

ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

72

ГЕН УСПІХУ Лавреат Нобелiвської премiї 1998 року в галузi економiки професор Амартья Кумар Сен довiв, що демократiя, свобода слова i вiльна преса сприяють розвитковi економiки. Професор Сен виснував свої мiркування з того, що механiзми демократичної держави та голос громадської думки вчасно запобiгають економiчним кризам. Суспiльство швидше помiчає загрозу, анiж владна елiта, а вiльна преса стимулює полiтикiв i змушує їх дiяти. У керованих авторитарно державах владна елiта найчастiше помiчає кризу тiльки тодi, коли вона уже фактично розпочалась. Один з прикладiв, якi наводить проф. Сен, – у жоднiй демократичнiй державi не сталося структурної катастрофи голоду. Робота проф. Сена також стала важливим осягненням полiтологiї, позаяк досi доводиться чути, наче переваги лiберальної ринкової економiки й демократiї над авторитарною державою є радше iдеологiчним постулатом, анiж науковим висновком. Економiка – точна наука, i охочi заперечити теорiю проф. Сена муситимуть h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Çßãúüå èîÄîî

¥‰ÂÓÎÓ„¥fl ‚Ò ˘Â ·‡„‡ÚÓ ‚‡ÊËÚ¸ Û ·ÓÓÚ¸·¥ ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚

© The International Herald Tribune. – 2000. – 06.01.


î

довести її також i на ¶рунтi точних наук. Знайдуться й тi, хто заперечуватиме з iдеологiчних мiркувань, але їхнi висновки вiднинi можна вважати ненауковими. Працi проф. Сена можуть також стати переломними у науцi про зв’язок мiж економiкою та полiтикою, адже настала мить, коли iдеї, якi досi вважали лише романтично-гуманiтарними мрiями людства – як от свобода, рiвнiсть перед законом, демократiя, виявилися необхiдною умовою тривалого економiчного успiху. Наявнi дослiдження дозволяють спорядити список якостей, завдяки яким держава може ¶арантувати своїм громадянам стабiльний добробут: • лiберальна вiльноринкова економiка; • правова держава; • дотримання прав людини; • загальна парламентська демократiя; • свобода слова, включно iз свободою ЗМІ. Цi п’ять чинникiв утворюють сукупнiсть, що її можна назвати геном успiху. Показово, що чим повнiшим є цей комплект, чим менше у ньому прогалин i вiдступiв, тим ймовiрнiшим є успiх. Ця проблема викликала значний iнтерес у полiтологiв, полiтикiв, економiстiв i правозахисникiв. Вiдтак ми h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚¥Î¸flÏ ÔÙ‡ÙÙ

отримали чимало нових мiркувань та розвiдок з оригiнальними висновками. Істотно те, що теза проф. Сена знайшла пiдтвердження у подальших дослiдженнях, вiдомi новi докази iстинности його теорiї, бiльш-менш повну картину яких я спробую представити. Найцiкавiшим менi видається висновок, – альтернатива, яка постала перед недемократичними державами: або прийняти захiднi зразки демократiї, свободи i влади закону, або втратити шанс на те, щоб потрапити до кола «гарних i багатих». Цiкаво було б спiвставити цей висновок iз концепцiєю конфлiкту культур Семюела Гантiн¶тона i твердженнями деяких дослiдникiв про нездатнiсть iнших культур сприйняти европейськi зразки.

73

КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР

АР¢УМЕНТ I: СТАТИСТИКА СВОБОДИ У свiтi iснує близько двохсот держав i територiй iз доволi значною автономiєю. Це число достатньо велике, аби дiйти висновкiв статистичного характеру, порiвнюючи вiдомостi щодо ВНП на душу населення, його зростання, рейтин¶у економiчної свободи, рейтин¶у свободи слова i свободи ЗМІ та стану iз дотриманням прав людини. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

У роздумах про майбутнє необхiдно усвiдомлювати, що окремi змiни вiдбуваються вкрай повiльно, але їх сукупнiсть формується дуже швидко, i рiзкi злами континуїтивности iсторiї все ще можливi. Єдине, що можна тепер з цiлковитою певнiстю стверджувати про моделi соцiальної та полiтичної органiзацiї в новому тисячолiттi, – це те, що в основi багатьох iз цих моделей лежатимуть зразки кiнця останнього тисячолiття. Але, значно ранiше, анiж ми могли б припускати, мiжнародна система неминуче зазнає фундаментальних змiн. Сполученi Штати є i будуть могутньою та впливовою державою i соцiальною системою у першi роки нового тисячолiття. Вони залишатимуться єдиною наддержавою. Ринкова капiталiстична система домiнує упродовж останнiх двох десятилiть – сучасної форми їй надали США, вони також спонсорували її ¶лобальне поширення, – i вона продовжуватиме домiнувати як дуже виразна й важлива економiчна та комерцiйна модель. Але становище Америки та превалювання породженої нею системи зазнає змiн. Природа й iдентичнiсть успiшного виклику системi зараз ще непомiтнi, але ця природа така, що панiвна система сама породжує власнi противаги та можливу замiну собi.


Картина, що вимальовується, однозначна: держави iз найлiберальнiшою вiльноринковою економiкою, iз найширшим дiапазоном громадянських свобод, країни, де найменше порушують права людини, складають групу лiдерiв розвитку, натомiсть брутальнi диктатури, а особливо тоталiтарнi режими, якi контролюють економiчне життя, опиняються далеко в хвостi. Представлена у додатку статистика є лише прикладом групи з 20-ти країн. Ужитi в таблицi показники не єдинi i не пояснюють усiх аспектiв явища. Проте, навiть такий невеликий вибiр доводить iснування певної кореляцiї. Звичайно ж, iснують винятки, але варто пам’ятати, що явище вiдбувається так, як це було передбачено теорiєю, лише в тому випадку, коли немає стороннiх чинникiв. Тому, часто згадуванi контрприклади таких держав, як Саудiвська Аравiя, Об’єднанi Арабськi Емiрати, Кувейт, Син¶апур, не суперечать теорiї, бо їхнiй успiх походить iз цiлковито iнших джерел. У випадку перших трьох не iснує жодного економiчного дива, а лише випадкове багатство у формi покладiв нафти. Не так уже й складно бути багатим, народившись на купi золота. Варто, однак, зауважити, що h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ВІЛЬЯМ ПФАФФ ІДЕОЛОГІЯ ВСЕ ЩЕ БАГАТО ВАЖИТЬ У БОРОТЬБІ ВЕЛИКОДЕРЖАВ

74

Цей принцип залишається фундаментальною полiтичною реалiєю. Домiнування може тривати доволi довго, коли йдеться про розвинену цивiлiзацiю, яка випереджує iншi (як це було у випадку Риму). Виклик Америцi кине якесь iз суспiльств, що перебуває на однаковому з нею рiвнi розвитку. Повернiмося на сто рокiв у минуле. У 1900 роцi Британська iмперiя була єдиною наддержавою. Її суперниками були виключно европейськi держави, тодi як сучаснi США мають за суперникiв ЕС, Росiю, низку азiатських держав. Традицiйнi для початку XX столiття погляди були висловленi у свiтовому бестселерi 1910 року, книзi Нормана Енджелла «The Great Illusion» («Велика iлюзiя»). Автор був переконаний, що спiльнi iнтереси великих держав, насамперед економiчнi, настiльки взаємопов’язанi та взаємозалежнi, що вiйна втратила сенс. Наявнiсть iмперiй та золотого стандарту робили тодiшню свiтову економiку та фiнанси значно ¶лобальнiшими, анiж зараз. Деструктивнi сили, якi пануватимуть бiльшу частину XX столiття, не мали в 1900 роцi жодного впливу, або не iснували в природi. Марксизм як полiтичний рух перебував на мар¶iнесi. Ленiновi виповнилося тридцять, в 1900

згаданi держави марнують свiй iсторичний шанс, iнвестуючи чи не усi плоди економiчного успiху в предмети споживання для елiти. Процвiтання закiнчиться, коли вичерпаються поклади нафти. Цiкавий випадок Син¶апуру, де дуже сильна дiя одних чинникiв розвитку компенсувала вiдсутнiсть iнших. Незвичайна лiбералiзацiя економiки, необмежений доступ для iноземного капiталу, свобода вивозу прибуткiв i низькi податки призвели до стрiмкого економiчного розвитку, навiть в умовах диктатури (Син¶апур за даними органiзацiї Transparency International посiдає друге мiсце в свiтi за рiвнем економiчної свободи). Диктатура у Син¶апурi порiвняно лагiдна, вона лише трохи обмежує свободу слова i ЗМІ, а порушення прав людини не таке брутальне, як в усiх сусiднiх державах. Щоправда, тут часто виносять смертнi вироки, майже виключно за вживання наркотикiв. Із захiдної точки зору Син¶апур є авторитарною державою, котра порушує права людини, але на тлi Пiвденно-Схiдної Азiї – це острiв свободи, що значно спричинило успiх. Цей факт суперечить теорiї колишнього Прем’єра Син¶апуру Лi Кван Ю про те, «сильна влада» сприяє економiчному розвитковi. З усiх держав ре¶iону h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

роцi закiнчився термiн його полiтичного заслання до Сибiру, i вiн готувався до емi¶рацiї. Гiтлеровi було одинадцять, а Муссолiнi – сiмнадцять, невдовзi вiн стане пацифiстом, а вiдтак соцiалiстом. Фашизм i нацизм не iснували. Европейськi iмперiї хазяйнували в Азiї та в Африцi. Сполученi Штати лишень розбудовували свою власну iмперiю з iспанських володiнь, загарбаних на Карибських островах, та ведучи вiйну на Далекому Сходi. Габсбурзька монархiя мала клопоти з нацiоналiзмом на Балканах, а Османська iмперiя недвозначно прямувала до катастрофи, але все виглядало контрольованим. Китай був слабким i млявим. Японiя начувалася, в 1899 роцi тут було покiнчено з екстериторiальними привiлеями для европейських купцiв. Невдовзi вона з гуркотом увiрветься у свiтовi справи, розгромивши росiйське вiйсько пiд Порт-Артуром у 1904 роцi та потопивши за день увесь росiйський флот – нiхто такого не очiкував. Проте тут слiд сказати про найважливiше. ХХ столiття розпочалося в атмосферi вiдносної безпеки, яка викликала значно бiльшу довiру, анiж зараз. Нiхто в 1900 роцi навiть уявити собi не мiг тих подiй, якi через 14 рокiв знищили мiжнародну систему i завдали захiднiй цивiлiзацiї болiсного удару. Потрясiння, наслiдки якого ми вiдчува-


влада в Син¶апурi «найслабша», а економiчний пiдйом – найвищий. Найважливiший висновок, який можна зробити на пiдставi «статистики свободи»: високий економiчний потенцiал i життєвий стандарт найiмовiрнiше спостерiгатиметься там, де iснує найбiльша сфера економiчних i громадянських свобод. АР¢УМЕНТ II: МЕНШЕ ПОМИЛОК А може, причина цiєї кореляцiї зворотна, себто власне бiднiсть i низький стандарт життя призводять до порушення прав людини, i лише багатi держави можуть дозволяти собi розкiш зважати на цi права? Ключ до вiдповiдi на це запитання знаходиться у процесi прийняття рiшень в демократiях i диктатурах. Органи влади у вiльних країнах завдяки вiльним ЗМІ отримують правдиву iнформацiю про стан у державi, у той час як диктатори, якi правлять засобами терору, придушуючи свободу слова, самi призводять до того, що iнформацiя, яку вони отримують, переважно неправдива, а вiдтак вони неминуче приймають помилковi рiшення. Яскравим прикладом подiбного явища була поведiнка органiв влади у Китаї пiд час «великого стрибка». Мао h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ємо досьогоднi, проторувало шлях велетенському i абсолютно новому тоталiтарному полiтичному феномену, який пiсля росiйської революцiї 1917 року i приходу Гiтлера до влади у 1933 роцi, став визначати долю свiту упродовж решти столiття. Авторитетнi полiтологи та економiсти безумовно описали б у 1900 роцi перспективу ХХ столiття, використовуючи такi поняття, як поглиблення iмперiалiстичних суперечностей у здомiнованому Европою свiтi, патерналiстичне ставлення европейцiв до азiатських i африканських колонiй, мiцна конституцiйна влада в Захiднiй Европi, постiйне зростання добробуту, i як вiнець усього цього – стрiмке зростання наукових знань задля добробуту людства. І всi цi передбачення були б помилковими. У 60-70-х роках поширилася мода на футурологiю, яка невдовзi стала у США однiєю з академiчних дисциплiн. Коли футурологи намагалися представити уявнi «альтернативнi перспективи», то загалом це виглядало як намагання перенести в майбутнє те, що виглядало панiвною тенденцiєю сучасности. Збi¶нєв Бжезiнський у 60-х роках написав, що Сполученi Штати i СССР зазнають «конвер¶енцiї» у щось таке, що вiн назвав Технотронною Ерою, себто новим рiзнови-

Цзедун публiкував статистичнi вiдомостi, якi нiхто не наважувався ставити пiд сумнiв, отож провiнцiйнi органи влади вiдповiдно завищували показники. На пiдставi їхнiх повiдомлень центральнi органи влади формували завдання для провiнцiй щодо обов’язкового постачання сiльськогосподарської продукцiї. В той час, коли мiльйони людей помирали з голоду, Китай експортував продукти харчування до СССР. Терор i вiдсутнiсть свободи слова дуже часто були винуватцями нерозумних рiшень, якi задавали значної шкоди. У перiод «великого стрибка» в Китаї було органiзовано масове виробництво залiза в архаїчних ливарнях. Кожен металург добре знав, що якiсний продукт в таких умовах не виробляють, до того ж цей метод є занадто дорогим. Було винищено усiх горобцiв, що призвело до справжнього нашестя гусенi; усi землеробськi знаряддя було переплавлено на металолом, ¶рунти i посiви на пiдставi теорiї шарлатана Лисенка про щiльний сiв i глибоку оранку – цiлковито знищено. Вигублено також лiси, позаяк влада намагалася прищепити до лiсових дерев гiлки плодових культур. Сади порубали на дрова, бо Лисенко обiцяв пришвидшений розвиток нових гатункiв.

75

КШИШТОФ ГОЗИНСЬКИЙ ¢ЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

дом технiчної «надкультури», опанованою «добре органiзованими, прагматично мислячими iнтелектуалами». Герман Кан i Ентонi Вайнер у 60-тi роки написали книгу, яка називалася «The Year 2000» («Рiк 2000»). Вони були впевненi у незмiнностi мiжнародної системи та тривкостi холодної вiйни. Їхнi культурологiчнi прогнози (пануюча на планетарному рiвнi тенденцiя до «уречевлення» культури, секуляризацiя, вестернiзацiя, мар¶iналiзацiя релiгiї) були всього лиш узагальненням американського досвiду 60-х рокiв. Денiел Белл 40 рокiв тому проголосив кiнець iдеологiї. Френсис Фукуяма 10 рокiв тому написав, що iсторiя завершилася. Ернст ¢еллнер ототожнив нацiоналiзм iз «суспiльною нерiвнiстю, зумовленою ранньою iндустрiалiзацiєю» i пророкував, що вiн ставатиме з часом дедалi млявiшим i «менш запеклим». Ентонi Лейк, радник Президента Клинтона у справах нацiональної безпеки, сказав, що обов’язком Америки є боротьба з нацiоналiзмом «i тими усiма, хто хотiв би скерувати новi незалежнi держави на нетолерантнi шляхи минулого». Як i пан ¢еллнер, вiн вважав за аксiому, що нацiоналiзм є примiтивним явищем, розвиток якого можна штуч-


Подiбнi божевiльнi експерименти були також в арсеналi Ленiна i Сталiна. Величезними зусиллями, цiною життiв тисяч людей збудували погано спроектований i нiкому не потрiбний Бiломорканал, а також залiзничну лiнiю за полярним колом, непридатну до експлуатацiї у цих клiматичних умовах. В СССР було вчинено нереальну спробу зросити степи Казахстану водами Амудар’ї, що призвело до висихання Аральського моря, а в Сибiру побудували гiгантськi гiдроелектростацiї, для яких там не було споживачiв електроенергiї. Чимало людей усвiдомлювали, що подiбнi дiї матимуть фатальнi наслiдки, але за умов диктатури вони або не могли протестувати, або наштовхувалися на байдужiсть влади. У вiльнiй країнi таке божевiлля довго не проiснує, бо громадська думка постiйно порiвнює iнформацiю з рiзних джерел i чинить тиск на органи влади з метою оптимiзацiї прийняття рiшень. АР¢УМЕНТ III: ТІЛЬКИ ВІЛЬНА ЛЮДИНА ПО-СПРАВЖНЬОМУ ТВОРЧА Аж до другої половини XVIII столiття китайська цивiлiзацiя перебувала на вищому технологiчному рiвнi, анiж европейська, i здавалося, що так буде завше. У h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ВІЛЬЯМ ПФАФФ ІДЕОЛОГІЯ ВСЕ ЩЕ БАГАТО ВАЖИТЬ У БОРОТЬБІ ВЕЛИКОДЕРЖАВ

76

но стримати. Однак ця iдеологiя жива i процвiтає досi. США, Британiя та Росiя належать до перелiку найшовiнiстичнiших суспiльств планети, а iсторiя триває собi й далi. Досi я зазирав у минуле, а не в майбутнє, але робив це лише задля того, аби довести, що ми насправдi не так уже й багато можемо побачити, коли намагатимемося зазирнути у прийдешнє. Карл Поппер багато рокiв тому зауважив, що «неможливо передбачити майбутнiй iсторичний курс, засновуючись на строго логiчних засновках». Це випливає з того факту, що знання накопичуються надзвичайно стрiмкими темпами, i «ми не в станi передбачити сьогоднi того, про що дiзнаємося завтра». Ми можемо спроєктувати у майбутнє iснуючi статистичнi данi та наявнi тенденцiї розвитку матерiальної цивiлiзацiї, можемо також узагальнити реалiї сьогоднiшнього дня. Усе це – рiч корисна, але напевне нiчого не дасть. Посполита мудрiсть у листопадi 1989 року, пiсля падiння Берлiнського муру, була така: – Европа i США можуть розвиватися у тiсному взаємозв’язку; – колишнi комунiстичнi держави можуть iнте¶руватися у демократичну спiльноту;

Китаї ще за часiв Мешка I був вiдомий порох i вогнепальна зброя, за 400 рокiв до ¢утенбер¶а вперше було використано друк з набiрних матриць, а в добу Ісуса Христа видобували газ i соляну ропу iз застосуванням коловоротiв. Приклади можна наводити безконечно. Аж ось, упродовж неповних 100 рокiв, европейська технологiя зазнала безпрецедентного розвитку i наздогнала те, що в Китаї створювалося понад 5000 рокiв. Чому? Бо в Европi винайшли капiталiзм. Конкуренцiя стимулювала у людей творчi зусилля, а демократiя дозволила провадити вiльнi науковi дослiдження i творчо обмiнюватися думками. У Китаї забракло цих передумов успiху. Проф. Джозеф Нiтем влучно назвав розвиток китайської технологiї «великим марнуванням». Тут скрупульозно записували кожен винахiд, отож його нiхто не забував, але бракувало творчого польоту i вiдваги. Промiжки мiж окремими винаходами були доволi тривалими, або й взагалi творча iдея не зазнавала розвитку. Що з того, що у Китаї вогненнi стрiли (аркебузи) стали вiдомi уже в X столiттi, що тодi ж китайцi винайшли ракети i емпiрично дiйшли до висновкiв, якi европейцi зробили лише на пiдставi рiвнянь Цiолковського, якщо 900 рокiв h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

– ¶лобалiзацiя може пришвидшити економiчну i технiчну вестернiзацiю та модернiзацiю країн, що розвиваються; – подальша iнтернацiоналiзацiя людства призводитиме до дедалi частiших «гуманiтарних» втручань i дедалi бiльшого обмеження нацiонального суверенiтету; – тiльки «ошуканцi» можуть заперечувати усе сказане. Усi цi припущення невдовзi виявилися надмiру оптимiстичними. На зорi нового столiття ¶лобалiзацiя, як доктрина чи iдеологiя докорiнної дере¶уляцiї торгiвлi, напевне, сягнула пiку своєї впливовости. Конференцiя МТО у Сiетлi закiнчилася на початку грудня [1999 року] конфузом. Кон¶рес США вiдмовився обговорювати президентську програму «першого кроку». Радикальна дере¶улятивна модель ставиться пiд сумнiв у Азiї та породжує чимало скепсису в континентальних европейських промислово розвинутих державах. Накопичується напруга у стосунках мiж ЕС i США, коли йдеться про важливi питання технологiчного, економiчного та полiтичного суверенiтету. Вiра у те, що Росiя зможе долучитися до захiдної економiчної та полiтичної систем дедалi слабшає. Цi твердження безумовно мiстять у собi прогноз. Вони описують


нiхто не цiкавився цим винаходом i не використовував його? Китайському суспiльству бракувало фундаментального чинника розвитку: свободи. Столiття iснування тоталiтарного режиму заглушили будь-яку iнiцiативу, суспiльство цiлком втратило творчi iнтенцiї. Подiбний механiзм можна зауважити у перiод гонки озброєнь мiж США i СССР. Виявилося, що обмеження свободи совєцьких учених гальмує їхнiй рух у розвитку думки. Певний час СССР утримував доволi високий темп вдосконалення технологiї, значною мiрою завдяки викраденню iнтелектуального продукту. Поглибленню вiдриву намагалися запобiгти, будуючи закритi мiста-лабораторiї, де окремим науковцям створювали мало не iдеальнi умови для працi. Але ефект не був таким, як очiкувалося. Диктаторський режим не мiг передбачити, хто зробить новаторське вiдкриття, а отож, хто має стати обранцем, котрому можна творчо мислити, в той час, як iншим – зась. Влада перешкоджала науковцям як могла. З iдеологiчних мотивiв не визнавали теорiї вiдносности й квантової теорiї, заперечували iснування магнiтного резонансу, у багатьох галузях кар’єру зумiли зробити шарлатани, котрi знищували талановитих конкурентiв. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

реалiї чи очевиднi напрямки, якi можуть виявитися визначальними для наступного десятилiття. Вони заснованi на континуїтетi, або, коли йдеться про ¶лобалiзм, проєктують на майбутнє найважливiшi сучаснi розриви тяглости потоку вiзiй i подiй. Вони пропонують результат, котрий помiтно вiдрiзнятиметься вiд цих оптимiстичних прогнозiв, проте його все ще доволi легко розпiзнати. Сума змiн може змiнити нашi сприйняття та очiкування, але це не поширюється на iсторичнi розриви. А розриви трапляються. Травматичнi змiни у свiтовiй iсторiї вiдбулися у перiод мiж 1914 i 1918 роками. Наступнi розриви були спровокованi росiйською революцiєю 1917 року, муссолiнiвським маршем на Рим у 1922, а вiдтак приходом Гiтлера до влади у 1933 роцi. Ще одним розривом став крах на Волл-стрiтi у 1929 роцi. Розривами у новiтнiй iсторiї Азiї стали укладення Сунь Ятсеном союзу з Комунiстичною партiєю Китаю та Совєцькою Росiєю у 1924 роцi, японська окупацiя Манчжурiї у 1931 та вихiд Японiї з Лi¶и Нацiй. Зауважу, що цей перелiк стосується лише подiй першої половини ХХ ст. Просте i щире очiкування майбутнього є не бiльш нiж очiкуванням того самого. Або ж, бiльшою чи меншою мi-

Економiку руйнувало не лише застосування марксистської економiчної науки на практицi, але й непередбачуванi соцiально-економiчнi експерименти лiдерiв. Виявилося, що для розвитку сучасних технологiй потрiбна вiльна людина. АР¢УМЕНТ IV: ДЕМОКРАТІЯ ДОПОМАГАЄ УНИКАТИ ВОЄН Генеральний секретар ООН Кофi Анан, виступаючи на Варшавськiй конференцiї з проблем майбутнього демократiї, зауважив, що демократичнi держави воюють мiж собою дуже рiдко. І справдi, погляд на iсторiю цих держав свiдчить, що ймовiрнiсть вiйни мiж розвиненими демократiями мiзерна. Принаймнi за останнi кiлькадесят рокiв таких воєн не зафiксовано. Демократiї охочiше воюють проти диктатур. Коли б хто почав твердити, що в недалекому майбутньому Великобританiя нападе на Францiю, Нiмеччина – на Польщу, а США – на Канаду, то його вважали б за несповна розуму. Розвиненi демократiї мають дуже багато рiзних механiзмiв розв’язання конфлiктiв, отож не мусять воювати. Навiть до агресивних диктатур демократичнi держави застосовують силу вкрай неохоче

77

КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

рою повторення чогось добре знаного з недавнього минулого (ще один крах, ще одна депресiя, ще один Гiтлер). Нi те, нi iнше припущення насправдi непридатне, однак обидва вони неуникнi, позаяк без них важко говорити про майбутнє, навiть якщо це лише певнiсть у, строго кажучи, непередбачуваностi майбутнього. Кориснi припущення, якi можна зробити, загалом такi: пануюча влада породжує опозицiю, вакуум влади буде заповнений, полiтичне буття вимагає оформлення цiєї влади, зрештою, в iсторiї неминуче iснування зла, а глузд далеко не завжди перемагає. Історик Чарлз Бирд одного разу сказав, що усi його мiркування над iсторiєю упродовж усього життя навчили його чотирьох речей: «Коли западає темрява, засвiчуються зорi; бджоли, обкрадаючи квiти, виробляють мед; кого Господь хоче покарати, тому вiдбирає розум; млини Господнi мелють поволi, але дуже ретельно». Таке лапiдарне ствердження не має жодної користи для тих, хто формує полiтику. Але як би там не було, у цiй фразi мiститься все, що ми насправдi знаємо про те, що трапиться у наступному тисячолiттi. Переклав Андрiй Павлишин


того, щоб воювати помiж собою: боротьбу за колонiї та боротьбу за ринки.

i сiм раз вiдмiрявши, що диктатури iнодi сприймають за вияв слабкости й нерiшучости. А тимчасом – це вияв сили. Не варто забувати, що усяка вiйна завдає руйнiвного удару по економiцi, навiть може призвести до катастрофи, як-от в Іраку чи Югославiї. Держава, яка доволi довго уникає воєн, має бiльшi шанси на стабiльний розвиток, анiж та, що постiйно втягується в авантюри. Через це, вiдтермiнування вiйськових дiй, вiдновлення раз у раз переговорiв, – це не вияв слабкости, а вiдповiдальна i рацiональна активнiсть. Таким чином економiки розвинених демократичних країн уникають даремних втрат. Виникнення пiсля Другої свiтової вiйни демократичних урядiв i вiльноринкових економiк майже у всiх державах, якi володiли колонiями, призвело до такого технологiчного зросту, що колонiалiзм втратив самоокупнiсть. Насправдi крах колонiалiзму був зумовлений економiкою. Водночас ¶лобалiзацiя ринкiв причинила до того, що вiйськовi методи торговельної експансiї втратили сенс. Боротьба за ринки звелася до рiвня ¶лобальної економiчної конкуренцiї зовсiм не через нехiть до насильства, а тому, що так дешевше. У такий спосiб високорозвиненi країни зi¶норували два приводи до h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‰ÓÔÓ‚¥‰¸ Û studium generale europa ÔË ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥ ¥Ï. ͇‰Ë̇· ÒÚÂه̇ ‚˯ËÌÒ¸ÍÓ„Ó (‚‡¯‡‚‡)

АР¢УМЕНТ V: ДЕРЖАВИ-БЛИЗНЮКИ І НОВІ ДЕМОКРАТІЇ Дуже яскравим прикладом правильности теорiї проф. Сена може послужити порiвняння держав-близнюкiв, тобто двох або й бiльше держав, якi сформованi на однаковiй нацiональнiй базi, а також нових демократiй до i пiсля трансформацiї. Неважко помiтити рiзницю у рiвнi економiчного розвитку та життєвому рiвнi мiж Захiдною i Схiдною Нiмеччиною чи Пiвденною i Пiвнiчною Кореєю. Можна також порiвняти комунiстичний Китай i Гонкон¶, Тайвань, Макау чи населений переважно китайцями Син¶апур. Кожного разу впадає у очi, що чим бiльше вiльного ринку i громадянських свобод, тим швидший розвиток, чого не можна витлумачити культурою або iсторичною традицiєю, позаяк йдеться про один i той сам народ. Подiбно виглядає порiвняння нових демократiй iз тим станом, в якому вони перебували до трансформацiї. Держави, якi здiйснили смiливi ринковi реформи, запровадили водночас найширший дiапазон свобод (Польh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚ÓÌË Ì ÔÓÏË̇˛Ú¸ ‡ÎÂÍ҇̉ ¥ ÒÏÓÎfl Ì ‚ÏË‡˛Ú¸ © A.Smolar, 2000

78

å‡È·ÛÚÌπ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë ‚ËÍÎË͇π ҸӄӉ̥ ‰ËÒÍÛÒ¥ª. ç‡ ‰ÛÏÍÛ Ó‰ÌËı ‚Ó̇ ÒÚ‚Ó˛π ÔËӉ̥ Ú‡ Ì¥˜ËÏ Ì Á‡Ï¥ÌÌ¥ ‡ÏÍË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. óË Ê Ì ҂¥‰˜ËÚ¸ ˆÂ ÔÓ ÒÎۯ̥ÒÚ¸ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÒÛ‚ÂÂÌÌËı ‰Âʇ‚ ̇ ÛÏӂˢ‡ı ¥ÏÔÂ¥ª? 燂¥Ú¸ Ú‡„¥˜ÌËÈ Á‡ ̇ÒÎ¥‰Í‡ÏË ÓÁÔ‡‰ û„ÓÒ·‚¥ª ÏÓÊ ÒÎÛÊËÚË ‰Ó͇ÁÓÏ ÔËÓ‰ÌÓÒÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÙÓÏË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. ÑÎfl ¥Ì¯Ëı, ̇‚Ô‡ÍË, ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ π ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ fl‚ˢÂÏ – Á’fl‚Ë·Òfl ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ, ‚ËÒÓÍËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡Î‡ ‚ÔÂ¯Â Û ˜‡ÒË î‡ÌˆÛÁ¸ÍÓª ‚Óβˆ¥ª, ÍÓÎË ·Û‚ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Ì‡Ó‰Û, ïßï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÔËÌÂÒÎÓ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥˛ ‰Âʇ‚Ë Á ÏÓ‚ÌËÏ, ÂÚÌ¥˜ÌËÏ ¥ ÍÛθÚÛÌËÏ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÓÏ. ë¸Ó„Ӊ̥, ÔÓÊË‚¯Ë ·ÛıÎË‚Â ÊËÚÚfl, ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË Ì‡·ÛÚÍÓÏ ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡Í, flÍ ÒÚ‡ÎË ÌËÏ ¥Ì¯¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÒԥθÌÓÚË – Ï¥ÒÚ‡-‰Âʇ‚Ë ˜Ë ¥ÏÔÂ¥ª.


ща, Угорщина, Чехiя, держави Прибалтики), почали дуже швидко розвиватися, а тi, що пiсля падiння диктатур не зважилися на радикальнi реформи, загрузли в маразмi. Дуже показовий приклад Росiї, де впровадження ринкової економiки не супроводжувалося швидким розвитком правопорядку й демократiї. Контроль над ринком швидко захопили злочиннi угруповання i корумпований адмiнiстративний апарат. Замiсть розвитку країни почалося збагачення олiгархiв i ган¶стерiв, а капiтал, замiсть напливати з-за кордону, почав витiкати на приватнi рахунки в iноземних банках. МІТ I: ОСВІЧЕНА ДИКТАТУРА Твердження, наче мудрий диктатор може здiйснити реформи, до яких iще не доросло вiдстале суспiльство, є одним з найглибше закорiнених мiтiв. На його користь, але тiльки на позiр, свiдчать економiчнi успiхи деяких диктатур, хоча насправдi цi успiхи зумовленi зовсiм iншими причинами, вони трапилися не завдяки диктатурi, а всупереч їй. Часто наводять приклад Китаю останнiх двох десятирiч, азiатських «тигрiв» (Син¶апур, Пiвденна Корея, Тайвань, Гонкон¶), де економiчний рiст значно випередив темпи демократичних змiн. Дехто h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ëèêÄÇÑß ¢ãéÅÄãúçÄ ¢ãéÅÄãßáÄñßü

燈¥Ó̇θÌÛ ‰Âʇ‚Û ÓÁÒ‡‰ÊÛ˛Ú¸ ‰‚¥ „ÎË·ÓÍ¥ ÚẨÂ̈¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. é‰ÌÛ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛. ÇÓ̇ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Û Ô˯‚ˉ¯ÂÌÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ò‚¥ÚÛ. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ Ò‚¥Ú ·ÂÁ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÏÂÊ; ˆÂ ÔÂÂÒË·ÌÌfl ‰ÂÒflÚÍ¥‚ ϥθfl‰¥‚ ‰Ó·¥‚ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÒÂÍÛÌ‰Ë Á íÓÍ¥Ó ‰Ó 縲-âÓ͇ ˜Ë ãÓ̉Ó̇, ˘Ó ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª Í‡ªÌ ¥ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥‚, ‡Î ÒÚ‚Ó˛π ‚Â΢ÂÁÌ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ÓÁ‚ËÚÍÛ; ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ‚ ÂÊËÏ¥ ‡θÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË Á‡ ÔÓ‰¥flÏË, flÍ¥ ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl Á‡ ÚËÒfl˜¥ Í¥ÎÓÏÂÚ¥‚ ‚¥‰ ̇Ò, ˆÂ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ˜ËÚ‡ÚË Û ·Û‰¸-flÍ¥È ÚÓ˜ˆ¥ Ô·ÌÂÚË «ç¸˛-âÓÍ í‡ÈÏÁ» ¥ «¢‡ÁÂÚÛ ÇË·Ó˜Û», «ã åÓ̉» ¥ «Ñ¥ ñ‡ÈÚ». èÓˆÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓ¯ËË‚Òfl Ú‡ÍÓÊ Ì‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Á‡„ÓÁË, χÒÓ‚Û ÍÛθÚÛÛ, ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ¥Ì¯¥ fl‚ˢ‡, flÍ¥ Ì Á̇˛Ú¸ ÍÓ‰ÓÌ¥‚. óÂÂÁ ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÔÓ‚Ì ÛÓ‰ÌÓχ̥ÚÌÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ. óË Ì ‚ ÍÓÊÌÓÏÛ ‚ÂÎËÍÓÏÛ Ï¥ÒÚ¥ ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË ÂÒÚÓ‡Ì «å‡Í ÑÓ̇ΉÁ», Û‚ÂÒ¸ Ò‚¥Ú ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ٥θÏË ëԥηÂ∂‡, ÌÓÒËÚ¸ «Ä‰¥‰‡Ò» ¥ ÓÁÏÓ‚Îflπ (˜Ë,

згадує також про економiчний розвиток Нiмеччини у 1933-45 рр., керованої нацистами. Помилка у мiркуваннях полягає в тому, що економiчний рiст у цих державах вiдбувся за специфiчних обставин, повторення яких малоймовiрне. Отож, не варто вживати цих прикладiв для iлюстрацiї типових явищ. Детальнiший аналiз показує, що iсторiя в цьому випадку не заперечує нашу теорiю, а навпаки, пiдтверджує. Почнемо вiд того, що стартовою точкою виробництва у цих державах був аномально низький рiвень, навiть якщо йдеться про авторитарнi держави. Перший етап розвитку, отож, став всього лиш поверненням до стану рiвноваги. Китай i сьогоднi не осягнув рiвня ВНП на душу населення, що мав би бути у цiй країнi без жодних особливих реформ, рiвня, який був би у цiй країнi, коли б не гiгантська катастрофа тридцятирiчного урядування Мао Цзедуна. ВНП на душу населення у Китаї в 64 рази менший, анiж у Японiї, яка пiсля воєнного лихолiття стартувала мало не з iдентичних позицiй, хiба що пiшла у напрямку демократiї. Яким би значним не видавався рiст економiки Китаю за останнє двадцятирiччя, показник ВНП на душу населення i досi не сягнув там рiвня, нормального для

79

КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÔË̇ÈÏÌ¥, „‡‰‡π, ˘Ó ÓÁÏÓ‚Îflπ) lingua franca ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ – ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛. ßÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ÁÂÏÎfl ÒÚ‡π ·¥Î¸¯ ÔÓÁÓÓ˛ ¥ ΄¯Â ÍÓÌÚÓθӂ‡ÌÓ˛. åÂÂʇ ÒÛÔÛÚÌËÍ¥‚ ÔÓÒÚ‡˜‡π „¥„‡ÌÚÒ¸ÍÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ‰‡ÌËı – Ì Î˯ ÔÓ ÚÓÔÓ„‡Ù¥˜Ì¥ Ì˛‡ÌÒË ÍÓÊÌÓ„Ó Í‚‡‰‡ÚÌÓ„Ó Í¥ÎÓÏÂÚ‡, ‡ÎÂ È ÔÓ ÔÓ„Ó‰Û, ∂ÛÌÚË, ‚Ó‰Û. ìÒ¥ ˆ¥ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÔÓÚ‡ÔÎfl˛Ú¸ Û ÍÓÏÔ’˛ÚÂ Ú‡ ¥ÌÚÂ∂Û˛Ú¸Òfl Á ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËÏË Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ‰‡ÌËÏË. åË Á̇πÏÓ ÛÊ Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ÁÏÓÊÂÏÓ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÚË ‰Îfl ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸. ÄΠÒÙÂ‡ ÍÓÌÚÓβ Á‡ fl‚ˢ‡ÏË, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸Òfl ÔËÓ‰ÌËÏË, ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Ó˛ ¥ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ‰‡ÎÂÍÓ ÔÓÁ‡ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓ‰ÓÌË. ßÌÓ‰¥ ͇ÊÛÚ¸: ÌÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ÌÓ‚Ó„Ó Ô¥‰ ÒÓ̈ÂÏ. èÂ‰ èÂ¯Ó˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛ ‚¥ÈÌÓ˛ Ò‚¥Ú ·Û‚ Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Â ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌËÏ, ‡Ì¥Ê Á‡‡Á. ç ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ ÍÓ‰ÓÌ¥‚, ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Î„ÍÓ ÔÂªʉʇÚË Á Í‡ªÌË ‚ Í‡ªÌÛ. íÓ„¥‚Îfl ÔÂÂÊË‚‡Î‡ ÂÔÓıÛ ÓÁÍ‚¥ÚÛ, ˜ÓÏÛ ÒÔËflÎË ÌËÁ¸Í¥ ÍÓ¯ÚË Ú‡ÌÒÔÓÚÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔËÔÎË‚ ¥ÌÓÁÂÏÌËı ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È. è¥ÒÎfl 1900 ÓÍÛ ÂÏ¥∂‡ˆ¥fl Á Ö‚ÓÔË ‰Ó ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ Òfl„ÌÛ· ϥθÈÓ̇ ÓÒ¥·


країн, якi вважаються слабкорозвиненими (Індонезiя чи Фiлiппiни). Китайський приклад цiкавий також з iншої точки зору. Економiчне зростання цiєї країни за останнi роки є не заслугою диктатури, а наслiдком її значного послаблення. Аби це усвiдомити, варто згадати, яким був старт. Китай за часiв Мао не знав найменших слiдiв присутности ринкових механiзмiв, на велетенських просторах нiхто й не згадував про приватну власнiсть чи грошi. Рiвень терору був абсолютно фантастичним. Нiкого не дивували кiлькадесят публiчних страт на день в одному мiстi. У 1953 роцi в Пекiнi одного рекордного дня пiд час 220-ти публiчних страт було розстрiляно 1500 осiб. У Квантунi упродовж 9 мiсяцiв було заарештовано 89 000 осiб, з них 23 000 – розстрiляно (в середньому 85 осiб на день). Европейськi полiтологи навiть не усвiдомлюють, що терор за часiв Мао був значно бiльшим, анiж, скажiмо, у Польщi пiд час нацистської окупацiї. Саме тому недооцiнюється ступiнь пом’якшення терору, з чого й почався пiзнiший розвиток. Китайський прогрес є наслiдком запровадження обмежених ринкових реформ i дуже незначного спектру свобод, але на тлi попереднiх жахiть навiть такi змih t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ

80

̇ ¥Í. á̇˜Ì¥ Ï¥∂‡ˆ¥ÈÌ¥ ÛıË ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒfl È Û Ò‡Ï¥È Ö‚ÓÔ¥. êËÌÍË Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ·ÛÎË ‰Ó· Á¥ÌÚÂ∂Ó‚‡Ì¥. é‰Ì‡Í ÒÛ˜‡Ò̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÓıÓÔβπ Û‚ÂÒ¸ Ò‚¥Ú, ‡ Ì Î˯ ÈÓ„Ó Ù‡∂ÏÂÌÚË. ßÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Ò‚Óπ¥‰ÌÓª Υ͂¥‰‡ˆ¥ª ˜‡ÒÛ È ÔÓÒÚÓÛ Û ÒÚÓÒÛÌ͇ı Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡, ¥ÌÙÓχˆ¥È̇, ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÌÂÏËÌۘ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. èˆ¥Ì¸ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË ¥Ì‚ÂÒÚÛ‚‡ÌÌfl ‚ ˜ÛÊÛ Í‡ªÌÛ, flÍ˘Ó ÌÂχπ Ô‚ÌÓÒÚË, ˘Ó ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ Ú‡Ï Ì ‚Í‡‰ÛÚ¸, ‡ ÛÏÓ‚Ë ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ ·Û‰ÛÚ¸ ‰ÓÚËχ̥. éÚÊÂ, ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ Ò‚¥ÚÛ Ì‡‚ÍÓÎÓ Î¥·Â‡Î¸ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ‚‡ÊÍÓ Á‡ÔÂ˜ۂ‡ÚË, ˘Ó ‚ „‡ÌÚ¥Ì∂ÚÓÌ¥‚Ò¸Í¥È ‚ÂÒ¥ª ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ Ì‡‚ÍÓÎÓ ÔÓÚËÎÂÊÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, π ÁÂÌÓ ¥ÒÚËÌË, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ˆÂ ‰Ó· ÔÓÏ¥ÚÌÓ Û ‚Á‡πÏË̇ı Ï¥Ê „ÛÔ‡ÏË „Óχ‰flÌ Ó‰Ì¥πª ‰Âʇ‚Ë ˜Ë Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË, ‡Ì¥Ê Û ÒÚÓÒÛÌ͇ı Ï¥Ê ‚·ÒÌ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË.

ни дали результат. Захiдний свiт захоплюється процентами темпiв росту, забуваючи, що стартовою точкою був рiвень, близький до нуля, рiвень, якщо йдеться про таку велику країну, рiвнозначний вiдсутностi будь-якого виробництва. У даному випадку ми спостерiгаємо явище, схоже на ефект вивiльнення стиснутої до межi неможливого пружини. Саме тому те, що вiдбувається в економiцi сучасного Китаю, не можна вважати нормою, це не є доказом результативности диктатури, а радше факту, що розвитковi сприяє будь-яке послаблення диктатури. Змiни, якi вiдбуваються у т.зв. азiатських «тиграх», менш сенсацiйнi, але мають подiбну природу. Економiчний розвиток тут зумовлений розширенням сектору свободи, зокрема економiчної. У цiй сферi темпи змiн значно вищi, анiж коли йдеться про парламентську демократiю. Проте цей факт не завадив фактичнiй лiбералiзацiї способу життя. Успiховi Син¶апуру й Гонкон¶у до того ж сприяло їхнє розташування – це великi транзитнi порти на стратегiчних торговельних шляхах. Через них перетiкає велетенський потiк грошей i товарiв, решта – їхня заслуга. Розвиток нацистської Нiмеччини також не свiдчить про плiднiсть диктатури. Вiн був зумовлений двома чинh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ñß ñàÉÄêäà çÖ çÄòß

íÛÚ ÏË Ì‡Ú‡ÔÎflπÏÓ Ì‡ ¥Ì¯ËÈ ÔÓˆÂÒ, Á‡‚‰flÍË flÍÓÏÛ ÙÓÏÛπÚ¸Òfl ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Ò‚¥Ú, ¥ flÍËÈ ‰ÛÊ ‚‡„ÓÏËÈ ‰Îfl ‰ÓÎ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. è‡‡ÎÂθÌÓ ¥Á ÔÓˆÂÒÓÏ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ÔÓ˜‡ÒÚË flÍ ‡͈¥fl ̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl fl‚ˢ‡ ÓÁÔ‡‰Û ‰Âʇ‚, ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ̇ˆ¥È, ¯ËflÚ¸Òfl ÒÂÔ‡‡ÚËÒÚҸͥ ÛıË, ÂÚÌ¥˜Ì¥, ‡ÒÓ‚¥, ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË. Ç¥‰ ˜‡ÒÛ Á‡‚Â¯ÂÌÌfl ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË ‚¥‰·ÛÎËÒfl ‰ÂÒflÚÍË „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı ‚ÓπÌ, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ÁÍÓ ÁÏÂ̯Ë·Òfl ͥθͥÒÚ¸ Á·ÓÈÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË. íÛÚ ÏË Ì ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÚËÏÂÏÓ ÔËÍ·‰Û ëëëê – ‚¥‰·Û‚Òfl Í·Ò˘ÌËÈ ÓÁÔ‡‰ ¥ÏÔÂ¥ª, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÈÓÏÛ ·ÛÎË ÔËڇχÌÌ¥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ¥ ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ˛ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ̇‰‰Âʇ‚Ë. íÂ Ê Ò‡Ï ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ú‡„¥˜ÌÓª ‰ÂÍÓÏÔÓÁˈ¥ª û„ÓÒ·‚¥ª Ú‡ ·„¥‰ÌÓª – óÂıÓÒÎÓ‚‡˜˜ËÌË, flÍ¥ ÏÓÊ̇ ÒÔËÈχÚË flÍ Á‡‚Â¯ÂÌÌfl ÔÓˆÂÒÛ ÓÁÔ‡‰Û „‡·Ò·Û∂Ò¸ÍÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË Ú‡ éÒχÌÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª. ÄΠ‚¥‰ˆÂÌÚÓ‚¥ ÛıË, Á‡ÔÂ˜ÂÌÌfl ¥ÒÌÛ˛˜Ëı ‰Âʇ‚ÌËı ÒԥθÌÓÚ ÔÓÏ¥ÚÌ¥ È Û ÒÚ‡·¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ á‡ıÓ‰Û. ç‚ËÁ̇˜ÂÌËÏ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÒÂÔ‡‡ÚËÒÚҸͥ Ô‡„ÌÂÌÌfl ä‚·ÂÍÛ È


никами. Власне закiнчилася свiтова криза, i економiка самотужки почала виходити з занепаду, водночас країнi було надано великi iноземнi кредити на дуже вигiдних для iнвестування умовах. За цi кредити було розбудовано збройну промисловiсть, лiквiдовано безробiття, стимульовано кон’юнктуру. Коли б у Нiмеччинi не було диктатури, ця країна i далi розвивалася б, ставши найбiльшою економiчною потугою. Диктатура штовхнула її на самовбивчу вiйну, а вiдтак квiтуча економiка опинилася в руїнах. Диктатура не скористалася шансом, а навпаки, занапастила його. Концепцiя освiченої диктатури має той недолiк, що кожен йолоп у диктаторському крiслi вважає себе освiченим автократом. Однак, згiдно iз статистикою, автократичнi режими найчастiше ведуть країни прямiсiнько у провалля, а винятки зумовленi збiгом цiлком стороннiх факторiв. МІТ II: ТРЕТІЙ ШЛЯХ Останнiм часом дуже модним став мiт «третього шляху», точнiше цих «третiх шляхiв» пропонується кiлька. Один, запропонований соцiал-демократами, передбачає «справедливий розподiл благ i соцiальну держаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌÓÒÚ¥ ä‡Ì‡‰Ë; Á̇˜Ì¥ ÒÛÏÌ¥‚Ë ‚ËÍÎË͇π χȷÛÚÌπ ÅÂθ∂¥ª; ıÚÓÁ̇, ˘Ó ˜ÂÍ‡π ‚ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ì‡ ÇÂÎËÍÛ ÅËڇ̥˛ – ˜Ë Á‡Î˯‡Ú¸Òfl Û ÏÂʇı ëÔÓÎÛ˜ÂÌÓ„Ó äÓÓÎ¥‚ÒÚ‚‡ òÓÚ·̉¥fl ˜Ë ̇‚¥Ú¸ LJÎÎ¥fl, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ è¥‚Ì¥˜ÌÛ ß·̉¥˛? Ä ßÒԇ̥fl? ßڇΥfl, ‰Â ‡ÍÚË‚ÌÓ ‰¥π ãÓÏ·‡‰Ò¸Í‡ ã¥∂‡? êflÚÛ˛˜ËÒ¸ ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ ·ÂÁ ÍÓ‰ÓÌ¥‚, ÓÔ‡ÌÓ‚‡ÌÓÏÛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌËÏË Á‡Á͇ÏË ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ¥ ÓÁ‚‡„, Ó·ÓÚË ¥ ̇‚˜‡ÌÌfl, ϯ͇̈¥ Ô·ÌÂÚË ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó Ô¥‰ÍÂÒÎÂÌÌfl ‚·ÒÌÓª ¥Ì‡Í¯ÓÒÚË, ‚¥‰Ì‡È‰ÂÌÌfl ̇È¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥¯Ëı ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚÂÈ, Ô¥‰ÍÂÒÎÂÌÌfl ÓÒÓ·ÎË‚Ëı ËÒ ‚·ÒÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. ëËÎË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍ¥ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸ Ì‡Ò Ì‡ÁÛÒÚ¥˜ Ӊ̥ Ó‰ÌËÏ, ̇¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ̇ ‚¥‰ˆÂÌÚÓ‚¥ ÒËÎË ÔÎÂÏ¥ÌÌÓª, ‡ÒÓ‚Óª, Â∂¥Ó̇θÌÓª, ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ˜Ë ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ÚÓÚÓÊÌÓÒÚË, flÍ¥ ÓÁÏÂÊÓ‚Û˛Ú¸ ¥ÁÌ¥ β‰Ò¸Í¥ „ÛÔË, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‰‡˛Ú¸ ªÏ ÔÓ˜ÛÚÚfl ÚÂÔ·, ·ÂÁÔÂÍË ¥ ÒÂÌÒÛ. Ç¥‰ˆÂÌÚÓ‚¥ ÒËÎË ÓÁÍ·‰Û Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ˜‡ÒÚÓ Ú‡Ï, ‰Â Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ Á‰‡‚‡ÎÓÒfl · ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚ‡ π‰Ì¥ÒÚ¸, flÍ˘Ó Ì ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. Ñ ‚ÓÌË ˜ÂÔ‡˛Ú¸ Ò‚Ó˛ ÂÌÂ„¥˛? îÓȉ ÔËÒ‡‚ ÍÓÎËÒ¸ ÔÓ «Ì‡ˆËÒËÁÏ ÌÂ-

ву», тобто державне втручання в економiку при збереженнi особистих свобод. Другий передбачає побудову ринкової економiки в умовах диктатури. Спокуса державного втручання у механiзми ринку найчастiше заснована на гуманiтарних та соцiальних мiркуваннях, вона постає з переконання, що лiберальна економiка не розв’яже усiх проблем. Цей погляд не позбавлений рацiональних елементiв. Існують ситуацiї, коли суто економiчний погляд наштовхує на висновок про «неокупнiсть» утримання цiлих суспiльних груп. Навiщо економiцi безробiтнi та безпритульнi? Вiдомо також, що сiльське господарство є галуззю виробництва з дуже низьким ступенем прибутковости, що значно прибутковiше виробляти електронiку чи видобувати нафту, а продукти купувати за кордоном. Так, зрештою, i роблять деякi багатi держави (Японiя, Син¶апур, Гонкон¶, ОАЕ чи Кувейт). Щоб там не було, демократична держава не може засновуватися виключно на економiчних приматах, оскiльки її населяють не пiдданi, а громадяни. Що б ми сказали на пропозицiю лiквiдувати в Польщi сiльське господарство, яким займаються 26% громадян? З точки зору чистого економiчного розрахунку цей крок став

81

КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Á̇˜ÌÓª ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚË». âÓÏÛ È¯ÎÓÒfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÌÂÁ̇˜Ì¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ÏË ˜Ë ÒԥθÌÓÚ‡ÏË, ÔË ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ‡Î¸Ì¥È ·ÎËÁ¸ÍÓÒÚ¥ ÍÛθÚÛË, ÏÓ‚Ë, ÂÚÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ˜Ë ÂÎ¥„¥ª, ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÚ‚ÓËÚË ‚¥‰˜ÛÚÚfl Á‡„ÓÁË, ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ‚·ÒÌ ÚÓÏÛ, ˘Ó ¥ÁÌˈ˛ ‚‡ÊÍÓ ‰Â٥̥˛‚‡ÚË, ·‡ ̇‚¥Ú¸, ÔÓÏ¥ÚËÚË. á‚¥‰ÚË Ô¥‰‚ˢÂ̇ ÔÓÚ·‡ Û Á̇˜ÌÓ ÍÓÌÚ‡ÒÚÌ¥¯Ëı ·‡‚‡ı, Á‚¥‰ÚË – ‡∂ÂÒ¥fl. ë¸Ó„Ӊ̥ ˜‡ÒÚÓ „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ «ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÚÓÚÓÊÌÓÒÚË». èÓÎ¥ÚË͇ ÒÚ‡π Á‡ÒÓ·ÓÏ Á‡fl‚ËÚË ÔÓ ÓÍÂÏ¥¯Ì¥ÒÚ¸, ‚¥‰¥ÁÌËÚË «Ì‡¯Ëı» ‚¥‰ «˜ÛÊËı», «‰ÛÁ¥‚» ‚¥‰ «‚ÓÓ„¥‚». ßÒÚÓËÍ ¥ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ å.ß∂̇ڸπÙÙ ‚ ÂÒª ÔÓ ‚¥ÈÌÛ Ï¥Ê ëÂ·¥π˛ ¥ ïÓ‚‡Ú¥π˛ ÓÔÓ‚¥‚ ÔÓ ÓÁÏÓ‚Û ¥Á ÒÂ·Ò¸ÍËÏ ÒÓΉ‡ÚÓÏ. ç‡ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ˘Ó ÈÓ„Ó, ‚·ÒÚË‚Ó, ‚¥‰¥ÁÌflπ ‚¥‰ ıÓ‚‡ÚÒ¸ÍÓ„Ó ‚ÓÓ„‡, ÔÓ‰Ûχ‚¯Ë ı‚ËÎËÌÛ, ÒÓΉ‡Ú ‚¥‰ÔÓ‚¥‚: «Ä ‚Ë ÔӉ˂¥Ú¸Òfl, flÍ¥ ˆË„‡ÍË ‚ÓÌË Ô‡ÎflÚ¸». ëÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌËÍ Ì¥˜Ó„Ó Ì ÁÓÁÛÏ¥‚, ÚÓÏÛ ÒÓΉ‡Ú ‰Ó‰‡‚: «éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ‚ÓÌË Ò· ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Í‡˘ËÏË» ¥ Ô¥‰ÒÛÏÛ‚‡‚: «Ä Á¯ÚÓ˛, ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÏË Ó‰ÌÂ È Ú ҇Ï ·‡Î͇ÌҸ͠ÒÏ¥ÚÚfl». íÛÚ flÒÍ‡‚Ó ÔÓ„Îfl‰‡˛Ú¸ Ì„‡ÚË‚ÌËÈ ÒÚÂÂÓÚËÔ ‚ÓÓ„‡, ÚÛ‰ÌÓ˘¥ ‚ ÓÍÂÒÎÂÌÌ¥ ¥ÁÌˈ¥ Ú‡ „ÎË·ÓÍ¥ ÍÓÏÔÎÂÍÒË.


би, можливо, найрацiональнiшим, але ж не можна викинути на смiтник, наче вирваний зуб, чверть суспiльства. З цього прикладу видно, що «ген успiху» повинен бути якомога повнiшим. У правовiй демократичнiй державi подiбнi iдеї вiдкине суспiльство. До того ж, як не парадоксально, конфлiкт мiж суспiльно-полiтичною системою i чистим економiчним розрахунком може бути плiдним для економiки, адже спроби надто радикального, байдужого до людських iнтересiв розв’язання проблем, призвели б до потужних соцiальних заворушень, убивчих для економiки. У демократичнiй правовiй державi пропонованi економiстами реформи рано чи пiзно таки будуть втiленi в життя, але суспiльний контроль дозволить запобiгти людським трагедiям. Соцiал-демократи приходять до влади тодi, коли суспiльство втомлюється вiд надто бурхливих змiн або надмiрного темпу зростання, завше пов’язаного з надзусиллями окремих iндивiдiв. У державi з повнонабiрним «геном успiху» соцiалiстичнi iдеї дарують суспiльству перiоди перепочинку, пiзнiше воно знову повертається до лiберальних концепцiй. Така динамiка ¶арантує стабiльне зростання, є природним ре¶улятором у h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

èéåÖêíà áÄ ÅÄíúäßÇôàçì? ñÖ ÇàäãûóÖçé

АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ

82

óÓÏÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ Ì ÏÓÊ ҸӄӉ̥ ‚¥‰¥„‡‚‡ÚË ÓÎ¥ ÔÓÒÂ‰ÌË͇ Ï¥Ê ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏË ÔÓˆÂÒ‡ÏË, flÍ¥ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ̇¯Û ‰Óβ, ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÓÏ ÔÓÚ· ¥ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ¥ Ô‡„ÌÂÌÌflÏ Á‡ÍÓ¥ÌËÚËÒfl Û ÍÓÌÍÂÚÌ¥È ÒԥθÌÓÚ¥, ÔÓÚ·Ӳ ·ÂÁÔÂÍË, ÒÛÏÓÏ Á‡ ‰ÓÏ¥‚ÍÓ˛ Á ¥Ì¯Ó„Ó? óÓÏÛ Ô‡ÌÛπ Á‡„‡Î¸Ì ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ˘Ó Ú‡‰Ëˆ¥È̇ ‰Âʇ‚‡ ÛÊ Ì ÏÓÊ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË ·‡„‡ÚÓ ¥Á Ò‚Óªı ÓÒÌÓ‚ÌËı ÙÛÌ͈¥È? ßÒÚÓ˘ÌÓ ÒÍ·ÎÓÒfl Ú‡Í, ˘Ó ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ Òڇ· Ï¥ÒˆÂÏ, ‰Â ÁÓÒÂ‰ÊÂ̇ ‚·‰‡, ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸Òfl „ÓÒÔÓ‰‡Ҹ͇ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ¥ Á flÍËÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ϯ͇̈¥‚. ëԥθÌÓÚ‡ ̇‰‡‚‡Î‡ ÔÓ̇‰¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÂÌÒÛ ÊËÚÚ˛ „Óχ‰flÌ. òËÓÍ¥ ‚ÂÒÚ‚Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥Ì‚ÂÒÚÛ‚‡ÎË ‚ ̪ Ò‚Óª ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl, Ô‡‡ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÔÓ˜ÛÚÚfl, „ÓÚÓ‚¥ ·ÛÎË Á‡ ̪ Á‡„ËÌÛÚË. 燈¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ ÒÍ·‰‡Î‡Òfl Á ÚËÍÛÚÌË͇ ˜‡Ò¥‚ î‡ÌˆÛÁ¸ÍÓª ‚Óβˆ¥ª: Ò‚Ó·Ó‰‡ ‚Ú¥Î˛‚‡Î‡Òfl Û ‡Ï͇ı „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ¥‚Ì¥ÒÚ¸ ·Û· ∂‡‡ÌÚÓ‚‡Ì‡ Ô‡‚Ó‚Ó˛ ‰Âʇ‚Ó˛ ¥ ÔË̈ËÔ‡ÏË ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª, ‡ ‰ÊÂÂÎÓÏ ·‡ÚÂÒÚ‚‡ ÒÚ‡ÎÓ ÔÓ˜ÛÚÚfl

випадках, коли економiка має тенденцiю до швидшого розвитку, анiж той, який прийнятний для суспiльства. Утопiчний третiй шлях соцiал-демократiв навiки залишиться утопiєю, i нiхто не зумiє утвердити його назавжди. Хоча б тому, що держави, економiка яких надто соцiалiстична, починають програвати на ринку. Це помiтно на прикладi Швецiї, яка сягнула висот добробуту, передбачила занадто високий стандарт соцiального захисту i була випереджена iншими. Єдина країна, яка уже доволi довго намагається втiлити утопiйний проект поєднання демократiї iз соцiалiзмом в економiцi, – Індiя. Індiйцi пiшли цiлком протилежним шляхом, анiж син¶апурцi. Індiя закрила кордон для iноземного капiталу й iмпорту, заборонила вивозити прибутки. Правляча упродовж багатьох рокiв партiя Індiйський Нацiональний Кон¶рес проголосила гасло «Be Indian, buy Indian [Будь iндiйцем, купуй iндiйське]!». Індiю називають найбiльшою в свiтi демократичною країною, хоча з правопорядком там, м’яко кажучи, не надто добре, а права людини цiнуються невисоко. «Третiй шлях» привiв Індiю лише туди, куди мiг привести – у третiй свiт. Значно небезпечнiшою є iнша концепцiя «третього шляху», тобто поєднання вiдсутности свободи iз розh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË ‰Ó ÒԥθÌÓÚË ÍÓ‚¥ ¥ ‚¥Ë. ñfl Ú¥Èˆfl, ÍÓÚ‡ ÛÚ‚Ó˛π ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÓ„ÂÌÌ¥, ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‚Á‡πÏÓ‰ÓÔÓ‚Ì˛˛˜¥ ‡ÒÔÂÍÚË ÏÓ‰ÂÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÔÓÒÎÛÊË· ‰ÊÂÂÎÓÏ Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓª ÂÌÂ„¥ª Ú‡ ‰Ë̇ϥÁÏÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ë‚¥ÚÓ‚¥ ‚¥ÈÌË, Óθ, flÍÛ ‚ ÌËı ‚¥‰¥„‡‚‡ÎË Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏË, ÍÛθÚÛÌ¥ ÚẨÂ̈¥ª, flÍ¥ ҸӄӉ̥ ÔÂÙÂÛ˛Ú¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏ ˆ¥ÌÓ˛ „Óχ‰Ë, ‡ Ú‡ÍÓÊ „ÎË·ËÌÌ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË, flÍ¥ ÛÈÌÛ˛Ú¸ ÏÂÊ¥ ˜‡ÒÛ ¥ ÔÓÒÚÓÛ, – ÛÒ ˆÂ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Ô¥‰‚‡ÊÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÔÂ‰̸Ӫ ÓÎ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. èÓ ÁÏ¥ÌÛ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl „Óχ‰flÌ ‰Ó ‰Âʇ‚Ë Û ·‡„‡ÚËı ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥flı flÒÍ‡‚Ó Ò‚¥‰˜ËÚ¸ Ì·‡Ê‡ÌÌfl ªı ÔÓÊÂÚ‚Û‚‡ÚË ‚·ÒÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË Á‡‰Îfl ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË. ô ‰‚‡ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÚÓÏÛ Ï¥Î¸ÈÓÌË ÓÒ¥· ‚¥‰‰‡‚‡ÎË ÊËÚÚfl Á‡ ¥ÁÌ¥ ÇÂÎËÍ¥ ëÔ‡‚Ë. ë¸Ó„Ӊ̥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ ‰¥ª ̇ÈÏÓ„ÛÚÌ¥¯Óª ‰Âʇ‚Ë Ò‚¥ÚÛ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì¥ ÒÚ‡Ú„¥ª «ÌÛθ ÊÂÚ‚», ÓÒͥθÍË Ì‡‚¥Ú¸ Ù‡ıÓ‚¥ ÒÓΉ‡ÚË, flÍËÏ, flÒ̇ ¥˜, Ô·ÚflÚ¸ Á‡ ËÁËÍ, Ì χ˛Ú¸ ·‡Ê‡ÌÌfl ̇‡Ê‡ÚËÒfl ̇ Ì·ÂÁÔÂÍÛ. LJÚÓ Ô‡Ï’flÚ‡ÚË ÔÓ ÔÓ·ÎÂÏÛ ëÓχΥ, Á‚¥‰ÍË ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ Ûfl‰ ‚Ë‚¥‚ ‡Ï¥˛, ÔÓÍÎË͇ÌÛ Ì‡‚ÂÒÚË ÔÓfl‰ÓÍ Û ÓıÓÔÎÂÌ¥È ‡Ì‡ı¥π˛


виненою економiкою. Вигадали її диктатори, аби утриматися при владi всупереч загальносвiтовим тенденцiям. На позiр деяким диктатурам вдається досягти певного економiчного успiху, жируючи на дешевизнi робочої сили, використовуючи працю в’язнiв, дiтей чи злидарiв. Китай, В’єтнам, М’янма, Пакистан заповнюють певний сегмент свiтового ринку, наповнюючи його низькоякiсними дешевими товарами. Завдяки дешевизнi робочої сили вони можуть досягти прибутковости в тих галузях, де високорозвиненi країни не мають шансiв на прибуток. Йдеться про сiльське господарство, видобувну промисловiсть, виробництво тканин, дешевого взуття, масове виготовлення технологiчно нескладних товарiв. На перший погляд, цi країни досягають успiху, скажiмо, витiсняючи з польського ринку текстильну, взуттєву чи iграшкову промисловiсть, але з точки зору тривалої перспективи подiбний успiх несе в собi вiрус поразки. Згаданi держави спецiалiзуються в найменш прибуткових галузях, їхнiй економiчний розвиток пов’язаний iз застосуванням найпростiших i найменш окупних технологiй. Дiйсно, виробництво i прибутки зростають, але h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Í‡ªÌ¥. èÓ͇Á‡ÌËÈ ÔÓ ÚÂη‡˜ÂÌÌ˛ Ó·‡Á ̇ÚÓ‚ÔÛ Ï¥ÒˆÂ‚Ëı, flÍ¥ ÁÌÛ˘‡˛Ú¸Òfl Á ڥ· Û·ËÚÓ„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓΉ‡Ú‡, ÒÔ˘ËÌË‚ Ú‡ÍËÈ ÚËÒÍ „Óχ‰Ò¸ÍÓª ‰ÛÏÍË, ˘Ó ̇ÈÏÓ„ÛÚÌ¥¯‡ ‰Âʇ‚‡ Ò‚¥ÚÛ ÔÓÍËÌÛ· Ì‚ÂÎËÍÛ ÁÛÈÌÓ‚‡ÌÛ Í‡ªÌÛ Ì‡ ÔÓÚ‡ÎÛ ·‡Ì‰‡Ï. Ç¥È̇ Û äÓÒÓ‚Ó ‚·Òfl Á ·ÂÁÔ˜ÌÓª ‚ËÒÓÚË. èÓˆËÚÛπÏÓ ‰ÛÏÍÛ Ö‰‚‡‰‡ ãÛÚÚ‚‡Í‡, ‚¥‰ÓÏÓ„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó Ù‡ı¥‚ˆfl Á Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚, ÔÓ ‡ÍÚۇθ̥ ¥ ‰Îfl Ì‡Ò ‚ËÒÌÓ‚ÍË Á ˆ¸Ó„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ: «ëÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰ÓÒfl„ÌÛÎË Ú¥πª ÚÓ˜ÍË, ÍÓÎË ‚ÓÌË ÛÊ Ì „ÓÚÓ‚¥ ÊÂÚ‚Û‚‡ÚË Î˛‰Ò¸ÍËÏ ÊËÚÚflÏ. í‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ ‚ Ú‡ÍËı ÒËÚÛ‡ˆ¥flı ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÎË Ì‡Èχ̈¥‚. ë¸Ó„Ӊ̥ ªıÌ˛ Óθ ‚ËÍÓÌÛπ ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl. ÄΠ̇ÒÎ¥‰ÍË ˆ¸Ó„Ó ‰Îfl Ó·ÓÓÌÌËı ÙÛÌ͈¥È çÄíé ‚Â΢ÂÁÌ¥. üÍ˘Ó êÓÒ¥ª Á‡·‡„ÎÓÒfl · ̇ԇÒÚË Ì‡ èÓθ˘Û, ÚÓ ÏË ÔÓ͇‡ÎË · ªª ‚ Ï¥Û Ì‡¯Ëı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ, ‡Î Ì ‚‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª Ú‡ ·ÂÁ Û˜‡ÒÚ¥ ÒÛıÓÔÛÚÌËı ‚¥ÈÒ¸Í, ÓÒͥθÍË ÓÒ¥flÌË ÏÓ„ÎË · ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË ÚËÏ ÊÂ. éÚÓÊ, ‚ ÔË̈ËÔ¥ ÏË Ì Á‡ıˢ‡ÚËÏÂÏÓ èÓθ˘¥. èÓÎflÍË ˆÂ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎflÚ¸, flÍ˘Ó Ô‡‚ËθÌÓ ÁÓÁÛÏ¥˛Ú¸ ÛÓÍ ‚¥ÈÌË ‚ äÓÒÓ‚Ó». íÂÁ‡ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜Ì‡, ‡Î ‚‡Ú‡ ÚÓ„Ó, ‡·Ë ̇‰ ̲ ÔÓÏ¥ÍÛ‚‡ÚË.

водночас поглиблюється провалля мiж багатими й сучасними та бiдними i вiдсталими. Я не вiрю в те, що можна наздогнати економiку США чи Японiї, виробляючи рис, чай i дешевi сорочки. Заснований на подiбному фундаментi розвиток не тривкий, i закiнчується лише увiчненням країни як типової у третьому свiтi. Дуже швидко економiка подiбної моделi увiйде у смугу внутрiшнього конфлiкту. Поступово суспiльство стане доволi заможним, резерви дешевої робочої сили вичерпаються, i виявиться, що в державi домiнують нерентабельнi галузi економiки. ТЕХНОЛОГІЯ, ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І КОНФЛІКТ ЦИВІЛІЗАЦІЙ Стрiмкий розвиток технологiй, який вiдбувається упродовж останнiх рокiв, пришвидшив явище ¶лобалiзацiї, явище iсторичне, на яке нiхто не може вплинути, намагаючись його зупинити чи форсувати. Боротьба з ¶лобалiзацiєю, яку ведуть деякi полiтичнi угруповання, така ж даремна, як боротьба з дощем чи вiтром. Явище ¶лобалiзацiї є наслiдком розвитку засобiв транспорту i зв’язку, а не чиєюсь злою волею. ¢лобалiзацiя iснує, прогресуватиме в майбутньому, i на це немає ради.

83

КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÅÄÉÄíßüå çÄÅêàÑãé

ßÒÚÓÚÌÓ˛ Ô˘ËÌÓ˛ ÍËÁË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë Òڇ· ªª ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚË ·‡„‡ÚÓ ÔÓÚ· „Óχ‰flÌ, – ‡ ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ ‚·ÒÌ ‚Ó̇ ‚ËÒÚÛԇ· Û ˆ¥È ÙÛÌ͈¥ª. ÑÂʇ‚‡ ‰Ó·Ó·ÛÚÛ, – ÌÓχ ‰Îfl ϯ͇̈¥‚ ·‡„‡ÚÓª Ö‚ÓÔË, – Òڇ· ÊÂÚ‚Ó˛ ‚·ÒÌÓ„Ó ÛÒÔ¥ıÛ. ëÚ‚ÓÂÌÓ ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl ̇ȯË¯Ó„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl, ‡Î Á‡ ˆÂ Ú·‡ Ô·ÚËÚË ‚ËÒÓÍÛ ˆ¥ÌÛ. ÖÍÒÔ‡ÌÒ¥fl ‰Âʇ‚Ë ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ÔËÁ‚· ‰Ó ÍËÁË ·˛‰ÊÂÚÌËı ٥̇ÌÒ¥‚. ÇÓ̇ Ú‡ÍÓÊ ÔÓӉ˷ ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÂÌÂ„¥ª, Ô¥‰ÔËπÏÎË‚ÓÒÚË – ̇‰ÚÓ ÌÂÁ̇˜Ì‡ ‚Ë̇„ÓÓ‰‡ ˜Â͇π ‡Ï·¥ÚÌËı, ̇‰ÚÓ Ï‡ÎËÈ ËÁËÍ ‰Îfl Ô‡ÒË‚ÌËı, ‡·Ë Ïӄ· ÓÁÍ‚¥Ú‡ÚË ‚ÓÎfl ‰Ó ·ÓÓÚ¸·Ë, ‰Ûı ̇ÒÚÛÔÛ, Ú‚Ó˜Ó„Ó ‡‚‡ÌÚ˛ËÁÏÛ. êÓÁÓÒÚ‡ÌÌfl ·˛ÓÍ‡Ú¥ª Ú‡ ‰Âʇ‚Ì ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl «Ï’flÍÓ» Ó·ÏÂÊÛ˛Ú¸ Ò‚Ó·Ó‰Û. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÌÂÏËÌۘ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Û¥Á‡ÌÌfl ·˛‰ÊÂÚÌËı ‚ˉ‡ÚÍ¥‚ ̇ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÔÓÚ·Ë, ËÌÓÍ ‚ËÚ¥ÒÌflπ ‰Âʇ‚Û, ‡ ˆÂ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥. èÂÂÓÁÔÓ‰¥Î ‰ÓıÓ‰¥‚ ·Û‚ Ó‰Âʇ‚ÎÂÌÓ˛ ÙÓÏÓ˛ ÒÛÒԥθÌÓª ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË, flÍÛ


Виникнення ¶лобального ринку пришвидшує процес спецiалiзацiї високоприбуткових виробництв у багатих країнах i низькоприбуткових – у бiдних. Вiдбувається пришвидшений розвиток забезпечених «геном успiху» країн Заходу, водночас трагiчно вмирає Африка, драматично вiдстає бiльшiсть арабських країн, посилюється маразм у бiльшостi постсовєцьких держав, триває безнадiя азiатських диктатур. Уже сьогоднi помiтнi якiсно новi явища, якi поглиблюють провалля мiж «бiлими i пухнастими» й рештою. Гiгантська економiчна могутнiсть i новiтнi технологiї дають багатим країнам нечувану в iсторiї вiйськову перевагу. Останнi вiйни, що їх вели країни НАТО, стали чимось на зразок розстрiлу ворога, котрий не мав жодного шансу захищатися. Лiтаки здiйснювали ракетний обстрiл об’єктiв, перебуваючи за сотнi кiлометрiв вiд них, i близько не з’являючись в зонi ураження ППО. Виявилося, що найбагатшi країни можуть перемогти будь-кого, не зазнавши при цьому найменших втрат, що перемога у вiйнi визначається не мужнiстю i стратегiєю, а розмiром банкiвських рахункiв i технологiєю. Силою нав’язувати свою волю рештi свiту засобами капiталу можна i не вдаючись до озброєних воякiв. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ

84

ҸӄӉ̥ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÏÓÊ Á‡Ï¥ÌËÚË Ú‡‰Ëˆ¥È̇ ·Î‡„Ó˜ËÌ̇ ‰¥flθ̥ÒÚ¸. ÇËÚÓÍË Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥ÎÛ Ï¥ÒÚflÚ¸Òfl Ì ÎË¯Â Û ÍËÁ¥ ·˛‰ÊÂÚÌÓ„Ó Ù¥Ì‡ÌÒÛ‚‡ÌÌfl, ‡Î ڇÍÓÊ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó é΂¥Ì íÓÙÙÎÂ ̇ÁË‚‡‚ «·ÛÌÚÓÏ ·‡„‡Ú¥ª‚». ì ÏËÌÛÎÓÏÛ ÛÒ¥ ·ÛÎË ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó ڥθÍË ·¥‰ÌflÍË Ï‡˛Ú¸ Ô˘ËÌË ÔÓ‚ÒÚ‡‚‡ÚË. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË Á̇πÏÓ, ˘Ó ‚Ò ¥Ì‡Í¯Â. áϥ̇ ˆfl ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ÔÂÂıÓ‰ÓÏ ‚¥‰ χÒÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ÍÓÚ‡ ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡Î‡ ÌËʘ¥ ÒÛÒԥθ̥ „ÛÔË, ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓª ̇ Á̇ÌÌflı, fl͇ ÔËÏÌÓÊÛπ ·‚Ë ÚËı, ıÚÓ ‚ÓÎÓ‰¥π ‚ÂÎËÍËÏ Í‡Ô¥Ú‡ÎÓÏ ÓÒ‚¥ÚË ¥ ‚ϥ̸. ì ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ͇Ú„Ó¥flı ˆÂ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÒÚ¥ÏÍÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÓÎ¥ ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ Ú‡ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û ÌËʘËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı „ÛÔ, ̇ȷ¥Î¸¯Â Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌËı Û ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥Î¥. «ÅÛÌÚ ·‡„‡Ú¥ª‚» ̇Ô‚Ì ‚ÔÂ¯Â Ú‡ÔË‚Òfl Û ä‡Î¥ÙÓÌ¥ª, ÍÓÎË ªª „Û·Â̇ÚÓÓÏ ·Û‚ êÓ̇Ή ê¥∂ÂÌ. Ç¥Ì ÔÓ„ÓÎÓÒË‚ ÂÙÂẨÛÏ Û ÒÔ‡‚¥ ÁÌËÊÂÌÌfl ÔÓ‰‡ÚÍ¥‚, ˜ËÏ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡‚ ÍÓÌÒÂ‚‡ÚË‚ÌÛ ‚Óβˆ¥˛: ‚¥‰ÏÓ‚Ë ·‡„‡ÚËı ‰ÓÔÓχ„‡ÚË ·¥‰ÌËÏ Á‡ ÔÓÒÂ‰ÌˈڂÓÏ ‰Âʇ‚Ë. óËχÎÓ ÔË̈ËÔÓ‚Ëı ¥¯Â̸, flÍ¥ ‚ÔÎË‚‡˛Ú¸ ̇ ‰Óβ ÒԥθÌÓÚË, ¥ ÍÓÎËÒ¸ ̇ÎÂʇÎË ‰Ó ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª

Симптоматичний приклад – американський концерн Майкрософт, який зумiв накинути свiтовi продукованi ним програми Вiндовз, не залишивши жодних шансiв iншим виробникам програмного продукту. Користувачi комп’ютерiв усього свiту, хочуть вони цього, чи не хочуть, змушенi купувати американський продукт. Семюел Гантiн¶тон висунув концепцiю неминучого конфлiкту цивiлiзацiй, однак нi словом не прохопився про те, яким буде результат цього конфлiкту. Тим часом цей конфлiкт уже вiдбувається, i доволi просто передбачити його результат. Технологiчна перевага i стрiмкi темпи розвитку захiдної економiки не залишають iншим культурам шансiв на виживання. Країни Азiї й Африки або погодяться з цiнностями, якi мiстить «ген успiху», безумовний продукт европейської цивiлiзацiї, або на них чекає мар¶iналiзацiя й довiчна роль скансену. Технологiчною перевагою високорозвинених країн, правових i демократичних держав можна було, звичайно ж, нехтувати доти, доки вона не набула таких дивовижних темпiв. Однак сьогоднi, коли комп’ютер або стiльниковий телефон трирiчної давности стають уже пам’яткою старовини, неможливо знехтувати подiбною перевагою. Це суб’єктивне враження легко об¶рунтувати цифровими h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‰Âʇ‚Ë, ҸӄӉ̥ ÔËÈχ˛Ú¸ ÔÓÁ‡ ªª ÍÓ‰Ó̇ÏË. É¥„‡ÌÚҸͥ ÔÓÒÚÓË „Óχ‰Ò¸ÍËı ÒÔ‡‚ ÔÂ‰‡Ì¥ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓθ ËÌÍÛ. 燉̇ˆ¥Ó̇θ̥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ ÍÂÛ˛Ú¸Òfl ÎÓ„¥ÍÓ˛, flÍÛ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÔÓ‚’flÁ‡ÚË Á ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË ·Û‰¸-flÍÓª ‰Âʇ‚Ë. ì ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ ‚¥‰ÍËÚÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ó„‡ÌË ‰Âʇ‚ÌÓª ‚·‰Ë Ì ÏÓÊÛÚ¸ ̇‚¥Ú¸ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ ‚ËÁ̇˜‡ÚË ‚Â΢ËÌÛ ÔÓ‰‡ÚÍ¥‚, ·Ó ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ¥¯Â̸, flÍ¥ ¥„ÌÓÛ˛Ú¸ ËÌÍÓ‚¥ ‡Υª, ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ‚¥‰ÔÎË‚ ͇ԥڇÎÛ. ¢˛ÌÚÂ ¢‡ÒÒ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ÔËÒ‡‚ Ó·ÛÂÌÓ: «óÓ„Ó ˘Â ‚‡ÚËÈ Ô‡Ô¥, ̇ flÍÓÏÛ Ì‡ÔË҇̇ ̇¯‡ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl, ÍÓÎË ‰Â̸ Û ‰Â̸ ÏË ˜ÛπÏÓ ÁÌÛ˘‡Î¸Ì¥ ÔÓ„ÓÁË – ‡·Ó Ûfl‰ ÔÓÒÚÛÔËÚ¸Òfl, ‡·Ó ÏË ÔÂÂÌÂÒÂÏÓ ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ‚ ¥Ì¯Â Ï¥ÒˆÂ?» åÌÓʇڸÒfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÚÂÓ¥ª, flÍ¥ ÔÓflÒÌ˛˛Ú¸ ÌÂÏËÌÛ˜¥ÒÚ¸ Í‡ıÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë ‚ ¥ÒÌÛ˛˜¥È ÙÓÏ¥. è˘ËÌË ˆ¸Ó„Ó, ̇ ªıÌ˛ ‰ÛÏÍÛ: ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÒÛ˜‡ÒÌÓª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª Ú‡ ̇ÒÎ¥‰ÍË ‰¥ª ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ. èÓ‰‚¥ÈÌËÈ ÔÓˆÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ ‰ÂÏÓÍ‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ÌÂÏËÌۘ ÔËÁ‚‰ ‰Ó Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ͥθÍÓÒÚË Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌËı ‰Âʇ‚. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ÏÓÊ ԇ‡‰ÓÍ҇θÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÒÔËflÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌ˛.


даними, рiзницею доходiв мiж багатими i бiдними у часовiй перспективi. Згiдно з рапортом ООН, опублiкованим Програмою у справах розвитку Об’єднаних Нацiй, ця пропорцiя у 1820 роцi становила 3 до 1, в 1950 роцi – 35 до 1, а в 1992 роцi – 72 до 1. 25 грудня 1997 року Цян Цимiн сказав: «Демократiї захiдного стилю в Китаї не буде нiколи». Усе свiдчить на користь того, що вiн не мав рацiї. Або Китай дуже скоро погодиться iз демократiєю у захiдному стилi, або через 30 рокiв у гронi держав, якi хоч щось зможуть сказати свiтовi, Китаю не буде. Те саме стосується i решти недемократичних країн. Сумiщення висновкiв з концепцiй Амартьї Кумар Сена та Семюела Гантiн¶тона виносить смертний вирок диктатурам. Саме тому полiтологи вкрай лiвих чи вкрай правих поглядiв страшенно нервово намагаються їх заперечити. [Джерелами цiєї статтi послужили публiкацiї Амартьї Кумар Сена, Партi Дас¶убти, Аббаса Пор¶ерамi, Сурджита Бгалла, Збi¶нєва Бжезiнського, Семюела Гантiн¶тона, бази даних ООН, Transparency International, Amnesty International]

ÑÓ‰‡ÚÓÍ. èÓ͇ÁÌËÍË ‰ÓÒfl„ÌÂ̸ ¥ Ò‚Ó·Ó‰ (1996 .) Країна

Японiя США Син¶апур Нiмеччина Ірландiя Гонкон¶ Австралiя Макау Нова Зеландiя Тайвань* Корея Пд. Малайзiя Польща Таiланд Росiя Фiлiппiни Індонезiя Корея Пн. М'янма Китай Індiя Лаос В'єтнам

ВНП percapita в USD

39.640 31.200 26.730 25.700 22.500 22.290 18.720 17.045 14.340 11.597 9.700 3.890 3.700 2.740 2.600 1.050 980 885 764 620 360 350 240

Мiсце Застосування Кiлькiсть в рейтингу тортур страт економiчної слiдством на млн. свободи мешканцiв

13 6 2 24 11 1 12 4 8 26 29 73 31 106 46 62 156 122 118 155 151

заборонено заборонено iнодi заборонено заборонено заборонено заборонено iнодi заборонено iнодi часто бл. 100% заборонено бл. 100% часто бл. 100% бл. 100% 100% 100% 100% часто 100% 100%

1,50 0,18 12,6 0 0 0 0 0 0 7 11,9 2,9 0 1,6 5,64 17,6 1,3 багато 1,5 49,9 0,03 багато 15,0

85

КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР

* Данi щодо Тайваню стосуються перiоду до трансформацiї ладу. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

äÓËÒÚ¸, flÍÛ ÔËÌÓÒËÚ¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡Ï ¥ „ÛÔ‡Ï ‰Âʇ‚‡, ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥Á ̇‰‡ÌÌflÏ Ì² ÔÓÒÎÛ„ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌfl, ̇҇ÏÔÂ‰ ·‰Û, ·ÂÁÔÂÍË, ‰ÓÚËχÌÌfl ‚Á‡πÏÌËı Ô‡‚ ¥ Á‡‰Ó‚ÓÎÂ̸. LJÚ¥ÒÚ¸ ˆËı ·Î‡„ Û ÔÂÂ‡ıÛÌÍÛ Ì‡ ͥθͥÒÚ¸ Ô·ÚÌËÍ¥‚ ÔÓ‰‡ÚÍ¥‚ ÁÏÂ̯ÛπÚ¸Òfl ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥Á ÁÓÒÚ‡ÌÌflÏ Í¥Î¸ÍÓÒÚË ÓÒ¥·, flÍ¥ Ô·ÚflÚ¸ ÔÓ‰‡ÚÍË. ÑÂʇ‚‡ π Ò‚Óπ¥‰ÌÓ˛ ÒÚ‡ıÛ‚‡Î¸ÌÓ˛ Ù¥ÏÓ˛ – Á‡‚‰flÍË ÒËÒÚÂÏ¥ ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ‚Ó̇ ÁÏÂ̯Ûπ ËÁËÍ Ì¢‡ÒÚ¸, flÍ¥ ÏÓÊÛÚ¸ Ú‡ÔËÚËÒfl Á ÓÍÂÏËÏË ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ÏË, „ÛÔ‡ÏË ‡·Ó Â∂¥Ó̇ÏË. äÛθÚÛÌ¥ ÁÏ¥ÌË ¥ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ˜ËÒÂθÌÓÒÚË ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ Ï¥Ìflπ ҸӄӉ̥ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ Û ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËı Í‡ªÌ‡ı. Ň„‡Ú¥ª Ì Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ‰‡‚‡ÚË ·¥‰Ìfl͇Ï, Á‡ÏÓÊÌ¥ Â∂¥ÓÌË Ì ·‡Ê‡˛Ú¸ ÛÚËÏÛ‚‡ÚË Û·Ó„¥¯Ëı. ì Í‡ÈÌ¥ı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ˆÂ ÏÓÊ ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó ‚ËıÓ‰Û ·‡„‡Ú¯Ëı Â∂¥ÓÌ¥‚ Á¥ ÒÍ·‰Û ‰Âʇ‚Ë. ì ·‡„‡Ú¸Óı ÚӘ͇ı Ô·ÌÂÚË ÏÓÊ̇ ÔÓÏ¥ÚËÚË Ô‡„ÌÂÌÌfl ÔÓ‰¥·ÌËı Â∂¥ÓÌ¥‚ ‰Ó ‡‚ÚÓÌÓÏ¥Á‡ˆ¥ª, ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌfl ‚¥‰ Û·Ó„Óª ¯ÚË Í‡ªÌË, Ò͇ʥÏÓ Û è¥‚Ì¥˜Ì¥È ßڇΥª, Å‡ÁËÎ¥ª ˜Ë ÍÓÎË¯Ì¥È û„ÓÒ·‚¥ª. íẨÂ̈¥ª ‰Ó ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌfl, flÍ¥ ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl Û ·‡„‡ÚËı Í‡ªÌ‡ı χ˛Ú¸ ¥Ì¯¥ ‰ÊÂ·. ì ÔÂ¥Ó‰ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ-

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚÂ͈¥ÓÌ¥ÁÏÛ ¥ ‚ËÒÓÍËı ÏËÚÌËı ·‡’π¥‚ ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ‚ÂÎËÍÓª Í‡ªÌË, ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó Á̇˜ÌÓ„Ó ËÌÍÛ ÔËÌÓÒËÎË ÒÂÈÓÁÌÛ ÍÓËÒÚ¸. é‰Ì‡Í, Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ¥Á Î¥·Â‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ, ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌflÏ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ÏÂ̯‡˛Ú¸ ÔÂ‚‡„Ë Ï‡Ò¯Ú‡·ÌÓÒÚË. ë¸Ó„Ӊ̥ Ì‚ÂÎËÍ¥È ÚÂËÚÓ¥‡Î¸Ì¥È Ó‰ËÌˈ¥ Á̇˜ÌÓ Î„¯Â ‚ËÊËÚË Ì‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ ËÌÍÛ ˜Ë ‚ ‡Ï͇ı ‚ÂÎËÍËı ÔÓÒÚÓ¥‚, flÍ¥ ¥ÌÚÂ∂Û˛Ú¸Òfl (Ò͇ʥÏÓ, ‚ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥). á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÔÓ„ÌÓÁË, ÌÂÏÓÊÎË‚¥ ˘Â ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı, – ˘Ó ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÏÓ‰ÂÎ¥ Ï¥ÒÚ‡-‰Âʇ‚Ë. Çˉ‡ÚÌËÈ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ êÓ·ÂÚ Ñ.ä‡ÔÎ‡Ì ÔÓ„ÌÓÁÛπ, ˘Ó ˜ÂÂÁ ÒÚÓ ÓÍ¥‚ Ï¥ÒÚÓ-‰Âʇ‚‡ ÔÂÂÚ‚ÓËÚ¸Òfl ̇ «Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔË̈ËÔ Ò‚¥ÚÛ». ÇÊ Á‡‡Á ÏÓ‰ÂÌ¥ ÄÚÂÌË, ä‡Ú‡∂ÂÌË ¥ ɇÌÁÂÈҸͥ ëÓ˛ÁË ÔËÈχ˛Ú¸ Íβ˜Ó‚¥ ¥¯ÂÌÌfl ÔÓ ÒÚ‡Ú„¥˛ ·¥ÁÌÂÒÛ, ÓÒ‚¥ÚÛ, ÒÔÓÛ‰ÊÂÌÌfl ‡‚ÚÓÒÚ‡‰, ˜ËÒÚ ÔÓ‚¥Úfl ¥ ‚Ó‰Û, ·ÓÓÚ¸·Û Á ·¥‰Ì¥ÒÚ˛. Ä ÑÖ Ü ÇãÄÑÄ?

áÏ¥ÌË ‚ ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ÚÓÔÓ„‡Ù¥ª ‚·‰Ë È ÚÓÚÓÊÌÓÒÚ¥ ˜‡ÒÚÓ ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl ¥Á ̇ÒÚÛÔ‡˛˜ËÏË


¥‚‡Ì Ô‡‚ÎÓ II

Â̈ËÍΥ͇ centesimus annus – ÒÓÚËÈ ¥Í ßÇÄç èÄÇãé II (Ù‡∂ÏÂÌÚË)

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ

86

ÒÂ‰̥ÏË ‚¥Í‡ÏË. ÑÎfl Ó‰ÌËı – ˆÂ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ, ÓÁχªÚËı, ·ÒÚ˘ÌËı ÙÓÏ ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË Ú‡ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl. ÑÎfl ¥Ì¯Ëı ÌÓ‚Â ÒÂ‰̸ӂ¥˜˜fl – ˆÂ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚, ÔÓ¯ËÂÌÌfl Á·ÓÈÌËı ·‡Ì‰ Ê·‡Í¥‚ ¥ Ô¥‡Ú¥‚, ‚Ó„Ìˢ ¥ ÛÔÂ‰ÊÂ̸, ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‚ ˜‡ÒË ‡Ì‡ı¥ª. ÉÓχ‰flÌҸͥ ‚¥ÈÌË Ì‡˜Â ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ ÏÓ‰ÂÌËÈ ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ, ÒÚ‡˛˜Ë ÔÓ‰¥·ÌËÏË ‰Ó ÒÂ‰̸ӂ¥˜ÌËı ÒÛÚ˘ÓÍ, Ì ÒڥθÍË Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË, flÍ Ï¥Ê ·‡Ì‰‡ÏË. ó‡ÒÚÓ ÒÚË‡πÚ¸Òfl ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ‚¥ÈÌÓ˛ ¥ „‡Ì„ÒÚÂÒ¸ÍËÏË ÓÁ·Ó͇ÏË. Ç¥‰ ˜‡Ò¥‚ ÇÂÒÚهθҸÍÓ„Ó ÏËÛ (1648) Ô‡ÌÛ‚‡Î‡ ‰ÓÍÚË̇ π‰ÌÓÒÚË: ‚·‰Ë, ÚÂËÚÓ¥ª, ÂÎ¥„¥ª ¥ ̇ÒÂÎÂÌÌfl. Ç·‰‡ Á‡Î˯‡Î‡Òfl ÒÛ‚ÂÂÌÌÓ˛ Û ‚Á‡πÏË̇ı Á ¥Ì¯ËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË – ‚Ó̇ Ì χ· ̇‰ ÒÓ·Ó˛ ÊÓ‰ÌÓª ̇‰Á¥ÌÓª ¥ÌÒڇ̈¥ª È Ïӄ· Á‡‰Îfl Á‡ıËÒÚÛ ‚·ÒÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ‚ÂÒÚË ‚¥ÈÌË; ÒÛ‚ÂÂÌÌÓ˛ ‚Ó̇ Á‡Î˯‡Î‡Òfl Û ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÒÚÓÒÛÌ͇ı, ÓÒͥθÍË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ˜¥ÚÍÓ ‚ËÁ̇˜ÂÌÓª ÚÂËÚÓ¥ª ·ÛÎÓ ªª Ô¥‰‰‡ÌËÏ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏÌÓÊËÚ¸Òfl ˜ËÒÎÓ ¥‚Ì¥‚ ¥ ¥ÁÌӂˉ¥‚ ‚·‰Ë. äÓÊ̇ ‰Âʇ‚‡ Ô‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì‡ ¥¯ÂÌÌflÏ ééç, ÁÓÒÚ‡π Óθ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓ„Ó

32. ÄΠ¥ÒÌÛπ ˘Â È ¥Ì¯ËÈ ‚ˉ ‚·ÒÌÓÒÚË (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û Ì‡¯ ˜‡Ò), flÍËÈ Ì‡·Û‚‡π Ì ÏÂÌ¯Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl, ‡Ì¥Ê ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ ̇ ÁÂÏβ: ˆÂ ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌfl Á̇ÌÌflÏË, ÚÂıÌ¥ÍÓ˛ Ú‡ ‚Ï¥ÌÌflÏ. ç‡ ˆ¸ÓÏÛ ‚ˉ¥ ‚·ÒÌÓÒÚË ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ·‡„‡ÚÒÚ‚Ó ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó ÓÁ‚ËÌÂÌËı Í‡ªÌ, Ô˘ÓÏÛ Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Ó˛ Ï¥Ó˛, ‡Ì¥Ê ̇ ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌ¥ ÔËÓ‰ÌËÏË ÂÒÛÒ‡ÏË. íÛÚ Ô¥‰ÍÂÒ₇ÎÓÒ¸, ˘Ó β‰Ë̇ Ô‡ˆ˛π ‡ÁÓÏ Á ¥Ì¯ËÏË, ·ÂÛ˜Ë Û˜‡ÒÚ¸ Û ÔÂ‚Ì¥È «ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È Ô‡ˆ¥», fl͇ ÓıÓÔβπ ‚Ò ¯Ë¯¥ ÍÓ·. íÓÈ, ıÚÓ ‚ËÓ·Îflπ flÍËÈÒ¸ Ô‰ÏÂÚ, ÔÂ‚‡ÊÌÓ Ó·ËÚ¸ ˆÂ Ì ڥθÍË ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒ¸ ÌËÏ ÓÒÓ·ËÒÚÓ, ‡ È ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ¥Ì¯¥ ÏÓ„ÎË ÌËÏ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒ¸, Á‡Ô·ÚË‚¯Ë ÒÔ‡‚‰ÎË‚Û ˆ¥ÌÛ, ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÛ Á‡ Á‡„‡Î¸ÌÓ˛ Á„Ó‰Ó˛ ̇ ‚¥Î¸ÌËı ÔÂ„ӂÓ‡ı. ÄÎÂ, ‚·ÒÌÂ, Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Ò‚Óπ˜‡ÒÌÓ ‰¥Á̇‚‡ÚËÒ¸ ÔÓ ÔÓÚÂ·Ë ¥Ì¯Ëı β‰ÂÈ ¥ Á̇ÚË ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ ̇ȷ¥Î¸¯ ‚‰‡ÎËı ‚ËÓ·Ì˘Ëı Ù‡ÍÚÓ¥‚, flÍ¥ ªı Á‡‰Ó‚ÓθÌfl˛Ú¸, ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ˘Â Ӊ̠‚‡ÊÎË‚Â ‰ÊÂÂÎÓ ·‡„‡ÚÒÚ‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ß Ì‡¯ڥ, ·‡„‡ÚÓ ·Î‡„ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ̇ÎÂÊÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÚËÒfl Î˯ Á‡‚‰flÍË ÁÛÒËÎÎflÏ Ó‰ÌÓ„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛχ, ‚ÓÌË ‚Ëχ„‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ô‡‚‡ Ú‡ ÒÛ‰Ó˜ËÌÒÚ‚‡. è‡„ÌÛ˜Ë ‚ÒÚÛÔËÚË ‰Ó Öë, ÏË ‚Ê ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚ÛπÏÓÒfl ªª Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚Û, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚ çÄíé. É¥„‡ÌÚÒ¸ÍÛ ‚·‰Û χ˛Ú¸ ҸӄӉ̥ å¥Ê̇Ӊ̇ íÓ„Ó‚Âθ̇ é„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl (åíé), ÇÒÂÒ‚¥ÚÌ¥È Å‡ÌÍ ˜Ë å¥Ê̇Ó‰ÌËÈ Ç‡Î˛ÚÌËÈ îÓ̉. áÓÒÚ‡π Á̇˜ÂÌÌfl ‚ÂÎËÍËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, flÍ¥ Ì ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ˛Ú¸ Ò· Á ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË ÊÓ‰ÌÓª ‰Âʇ‚Ë ¥ ÔÓ‚‡‰flÚ¸ ‚·ÒÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. ó‡ÒÚË̇ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª ‰Âʇ‚Ë ÔÂÂÏ¥˘ÛπÚ¸Òfl ‚ÌËÁ, ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â „Ó‚ÓËÚ¸Òfl ÔÓ «Ï‡Î¥ ‚¥Ú˜ËÁÌË». ìÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı 20-ÚË ÓÍ¥‚ ·ÎËÒÍÛ˜Û Í‡’πÛ ÁÓ·ËÎÓ «„Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó». ó‡ÒÚËÌÛ ‰Âʇ‚ÌÓª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª ÔÂ·Ë‡˛Ú¸ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ „Óχ‰Ò¸Í¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª, Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡. ñ ڇÍÓÊ Ô‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ‚Ëfl‚ Ò‚Óπ¥‰ÌÓª ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ‰Âʇ‚Ë. áÓÒÚ‡π Ï¥Ê̇Ӊ̇ Óθ ÔÓÁ‡Ûfl‰Ó‚Ëı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, Ò͇ʥÏÓ, å¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÄÏÌ¥ÒÚ¥ª ˜Ë ¢¥ÌÔ¥ÒÛ. ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ªı ˜ÎÂÌ¥‚, ‚ÔÎË‚ ¥ ·˛‰ÊÂÚ ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ·¥Î¸¯¥, ‡Ì¥Ê Û ‰ÂflÍËı Í‡ªÌ. ÅËÚ‡ÌÒ¸ÍËÈ ‰ËÔÎÓÏ‡Ú ¥ ÚÂÓÂÚËÍ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ êÓ·ÂÚ äÛÔÂ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ Ò͇Á‡‚, ˘Ó, ÏÓÊÎË‚Ó, ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Î˛‰Ë ‡‰¯Â ̇ÎÂʇÚËÏÛÚ¸ ‰Ó ÔÓÁ‡Ûfl‰Ó‚Ëı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È,


˛Ú¸ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ·‡„‡Ú¸Óı ‰Îfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl Ú¥πª Ê ÏÂÚË. é„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÚË Ú‡Í ‚ËÓ·Ì˘ ÁÛÒËÎÎfl, Á‡Ô·ÌÛ‚‡ÚË ÈÓ„Ó ÚË‚‡Î¥ÒÚ¸ Û ˜‡Ò¥, ÔÓÚÛ·Û‚‡ÚËÒfl, ˘Ó· ‚ÓÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎÓ ÔÓÚ·‡Ï, flÍ¥ ÒÎ¥‰ Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚË, ¥‰Û˜Ë ̇ Ô‚ÌËÈ ËÁËÍ, – ÛÒ ˆÂ Ú‡ÍÓÊ π ‰ÊÂÂÎÓÏ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ÌËÌ¥¯Ì¸Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÒÚ‡π ‚Ò Ә‚ˉ̥¯Ó˛ ¥ ‚Ë¥¯‡Î¸Ì¥¯Ó˛ Óθ β‰Ò¸ÍÓª Ô‡ˆ¥, ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÓ‚‡ÌÓª ¥ Ú‚Ó˜Óª, ‡ Ú‡ÍÓÊ – flÍ ¥ÒÚÓÚ̇ ˜‡ÒÚË̇) Ú‡ÍÓª Ô‡ˆ¥ – Á‰‡ÚÌÓÒÚÂÈ ‰Ó ‚Ë̇ı¥‰ÎË‚ÓÒÚË Ú‡ Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂ‡. í‡ÍËÈ ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ ÍÓÌÍÂÚÌÓ ‚ËÒ‚¥Úβπ Ô‚ÌÛ ¥ÒÚËÌÛ ÔÓ Î˛‰Ò¸ÍÛ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸, ˘Ó ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÛÚ‚Â‰ÊÛπÚ¸Òfl ıËÒÚËflÌÒÚ‚ÓÏ, ÔÓ‚ËÌÂÌ ÓÁ„Îfl‰‡ÚËÒfl Û‚‡ÊÌÓ ¥ ‰Ó·ÓÁ˘ÎË‚Ó. ëÔ‡‚‰¥, ÓÒÌÓ‚ÌËÏ ‰ÊÂÂÎÓÏ Î˛‰ËÌË ÔÓfl‰ ¥Á ÁÂÏβ π ҇χ β‰Ë̇. ë‡Ï ªª ÓÁÛÏ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÁÍËÚË ‚ËÓ·Ì˘¥ ÔÓÚÂ̈¥ª ÁÂÏÎ¥ Ú‡ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÒÔÓÒÓ·Ë, flÍËÏË ÏÓÊ̇ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË Î˛‰Ò¸Í¥ ÔÓÚ·Ë. ë‡Ï ªª ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÓ‚‡Ì‡ Ô‡ˆfl ÒԥθÌÓ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚Ò ¯Ë¯Ëı ¥ ̇‰¥ÈÌ¥¯Ëı ÚÛ‰Ó‚Ëı Ó·˘ËÌ, flÍ¥ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ̇‰ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌflÏ ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ú‡ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÒÂ‰ӂˢ‡. ì ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚ¸ ڇͥ ‚‡ÊÎË‚¥ flÍÓÒÚ¥, flÍ ÂÚÂθ̥ÒÚ¸, Ô‡ˆ¸Ó‚ËÚ¥ÒÚ¸, ÓÁ‚‡ÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔË ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚ¥ Ô¥ÚË Ì‡ ÓÁÛÏÌËÈ ËÁËÍ, ‰Ó‚¥’fl Ú‡ ‚¥Ì¥ÒÚ¸ Û ‚¥‰ÌÓÒË̇ı Ó‰ËÌ Á Ó‰ÌËÏ, Ú‚Â‰¥ÒÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‡Ì¥Ê ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ô‡Ú¥È ˜Ë ‰Âʇ‚, ‡ «Ì‡ÒÚÛÔÌËÈ ÂÚ‡Ô ÏÓÊ ÓÁÔÓ˜‡ÚËÒfl ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ¢¥ÌÔ¥Ò Ï‡ÚËÏ ̇ÒڥθÍË ¯ËÓÍËÈ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËÈ ‚ÔÎË‚, ˘Ó ˜ÎÂÌÒ¸ÍËÈ Í‚ËÚÓÍ ˆ¥πª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Á‡Ï¥ÌËÚ¸ Ô‡ÒÔÓÚ». èÂÂÙ‡ÁÓ‚Û˛˜Ë å‡͇ í‚Â̇, ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó Á‚¥ÒÚ͇ ÔÓ ÒÏÂÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë ‰Â˘Ó ÔÂ·¥Î¸¯Â̇, ‡Î ̇‡Á¥ Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, flÍ¥ Ê ªª ‰¥ÈÒÌ¥ ϥ҈ ¥ Óθ. çéëíÄãúÉßü, ÖçíìáßÄáå, ëíêÄï

ôÓ ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË ÔÓ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË ‚ ‡Ï͇ı Öë Ú‡ ªı ‚ÔÎË‚ ̇ ‰Óβ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë Ì‡ ˆ¸ÓÏÛ ‰ÛÊ ‚ Á‡„‡Î¸ÌËı ËÒ‡ı Áχθӂ‡ÌÓÏÛ ÚÎ¥? ÇËÚÓÍË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ˜‡ÒÚÓ ‚·‡˜‡˛Ú¸ Û ÒԥθÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚflı, Û ÌÓÒڇθ„¥ª Á‡ êËÏÓÏ ÇÂ∂¥Î¥fl, ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÏ ÒÂ‰̸ӂ¥˜˜flÏ, ¥ÏÔÂ¥π˛ ä‡· ÇÂÎËÍÓ„Ó ˜Ë éÚÚÓ̇ ßßß. ëÓ˛Á, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, χ‚ ·Ë ÒÚ‡ÚË Ì‡ÒÚÛÔÌÓ˛ ÒÔÓ·Ó˛ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª π‰ÌÓÒÚË. ßÒÚÓ˘̇ ÌÓÒڇθ„¥fl Ú‡ ÔÓ˜ÛÚÚfl ÍÛθÚÛÌÓª ÒԥθÌÓÒÚË ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ÚÛÚ ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ ‚ÂÎËÍÛ Óθ. ç‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó, ˘Ó Á‡ÒÌÓ‚ÌË͇ÏË ëÓ˛ÁÛ ·ÛÎË ıËÒ-

ÔË ‚ËÍÓ̇ÌÌ¥ ‚‡ÊÍËı ¥ ‚ÚÓÏβ˛˜Ëı ¥¯Â̸, ˘Ó ÍÓ̘ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ‰Îfl ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ, ¥ ÒÚ¥ÈÍ¥ÒÚ¸ ÔÂ‰ ÏÓÊÎË‚ËÏË Ì‚‰‡˜‡ÏË. ëÛ˜‡Ò̇ ‚ËÓ·Ì˘‡ ÂÍÓÌÓϥ͇ χπ ÔÓÁËÚË‚Ì¥ ‡ÒÔÂÍÚË, ÍÓ¥ÌÌfl flÍËı – Ò‚Ó·Ó‰‡ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚ¥, ˘Ó Á̇ıÓ‰ËÚ¸ Ò‚Óπ ‚Ë‡ÊÂÌÌfl ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È Ú‡ ·‡„‡Ú¸Óı ¥Ì¯Ëı „‡ÎÛÁflı. ëÔ‡‚‰¥, ÂÍÓÌÓϥ͇ – ˆÂ ÒÂÍÚÓ ·‡„‡ÚÓχ̥ÚÌÓª β‰Ò¸ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚ¥, ¥ ‚ Ì¥È, flÍ ¥ ‚ ·Û‰¸-flÍ¥È ¥Ì¯¥È „‡ÎÛÁ¥, ˜ËχÎÓ ‚‡ÊËÚ¸ Ô‡‚Ó Ì‡ Ò‚Ó·Ó‰Û, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ„Ó ªª ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl. é‰Ì‡Í ÒÎ¥‰ ‚‡ıÛ‚‡ÚË, ˘Ó ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê ˆËÏË ÚẨÂ̈¥flÏË ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥ ÚẨÂ̈¥flÏË Ì‡‚¥Ú¸ ̉‡‚Ì¸Ó„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. üÍ˘Ó ÍÓÎËÒ¸ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ·Û· ÁÂÏÎfl, ‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â – ͇ԥڇÎ, flÍËÈ ÒÔËÈχ‚Òfl flÍ ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ Á̇fl‰¸ Ô‡ˆ¥, ÚÓ ÌËÌ¥ Û ‚Ò ·¥Î¸¯¥È Ï¥¥ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ ÒÚ‡π ҇χ β‰Ë̇, ÚÓ·ÚÓ ªª Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó Ô¥Á̇ÌÌfl, flÍ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ˜ÂÂÁ ̇ÛÍÓ‚Â Á̇ÌÌfl, ªª Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË, ªª Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‚„‡‰Û‚‡ÚË ¥ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚË ÔÓÚÂ·Ë ¥Ì¯Ó„Ó. 33. ß ‚ÒÂ Ê Ú‡ÍË ÒÎ¥‰ ÔÓÔÂ‰ËÚË ÔÓ Ô‚ÌËÈ ËÁËÍ ¥ ÔÓ Ú¥ ÔÓ·ÎÂÏË, flÍ¥ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ˆËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ. î‡ÍÚ˘ÌÓ, ҸӄӉ̥ ·‡„‡ÚÓ – χ·ÛÚ¸, ÔÂ‚‡Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ – Ì ‚ÓÎÓ‰¥π Á‡ÒÓ·‡ÏË, flÍ¥ · ‰ÓÁ‚ÓÎflÎË ‰¥ÈÓ‚Ó ¥ „¥‰ÌËÏ Î˛‰ËÌË

87

ІВАН ПАВЛО II ЕНЦИКЛІКА CENTESIMUS ANNUS – СОТИЙ РІК

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚËflÌҸͥ ÔÓÎ¥ÚËÍË, ˘Ó Û Ì‡Ó‰ÊÂÌÌ¥ ëԥθÌÓÚË Ú‡ÍÛ ‚‡ÊÎË‚Û Óθ ‚¥‰¥„‡‚‡ÎË Ä‡ıÂÌ ¥ ëÚ‡Ò·Û. êÓχÌÓ èÓ‰¥, ‚ÒÚÛÔ‡˛˜Ë ̇ ÔÓÒ‡‰Û „ÓÎÓ‚Ë Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª äÓÏ¥Ò¥ª, Ò͇Á‡‚, ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ‚ÔÂ¯Â ‚¥‰ ˜‡Ò¥‚ êËÏÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª Ï‡π ¯‡ÌÒ Á‰Ó·ÛÚË π‰Ì¥ÒÚ¸. é‰‡ÁÛ ‚ˉÌÓ, ˘Ó ˆÂÈ ÔÓÎ¥ÚËÍ ÊË‚Â Û Ò‚¥Ú¥ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Å‡Ú¸Í¥‚á‡ÒÌÓ‚ÌËÍ¥‚, flÍ¥ ÒÙÓÏÛ‚‡ÎË Ô‚ÌËÈ ¥‰Â‡Î Ö‚ÓÔË. ÑÛ„‡ Ô˘Ë̇ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ú‡ÍÓÊ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÒÙÂË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á – ̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË, ‰ËÚfl ÒÚ‡ıÛ, ʇıÛ, ‚ ÔÓ‚‡ÎÎfl flÍÓ„Ó Á‡ÁËÌÛ· ·ÛÎÓ Ö‚ÓÔ‡. ÇÓ̇ ÔÓ·‡˜Ë· Ú‡Ï Ò‚Óπ ‰Û„Â Ó·Î˘˜fl: ÚÓڇΥڇËÁÏ, ‡‰Ë͇θÌËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ, ÁÎÓ˜ËÌË ÉÓÎÓÍÓÒÚÛ. ßÌÚÂ∂Û˛˜ËÒ¸, Ö‚ÓÔ‡ ̇χ„‡πÚ¸Òfl ‚ÚÂÍÚË ‚¥‰ ˆ¥πª ˜‡ÒÚËÌË Ò‚Óπª ÒÔ‡‰˘ËÌË. ÇÓ̇ Ô‡„Ì ÏËÛ, ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË, ·ÂÁÔÂÍË, ¥¯Û˜Ó„Ó ‚¥‰ÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË. Ö‚ÓÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏ ÔÂ¯Ëı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ·Û‚ ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏÓÏ ÚËı, ıÚÓ ¯Û͇π ÔÓflÚÛÌÍÛ. Öë ·Û· Á̇fl‰‰flÏ ÏÓ‡Î¸ÌÓ„Ó ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl Ö‚ÓÔË. èË̇„¥‰ÌÓ ‚¥‰Á̇˜ËÏÓ, ˘Ó Ì‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ì‡È·¥Î¸¯Â ÓÔÓÌÛ˛Ú¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ú¥, ıÚÓ Ï‡π ̇ÈÏÂ̯ ÏÓ‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ Á ÑÛ„Ó˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛


ÒÔÓÒÓ·ÓÏ Û‚¥ÈÚË Û ÒËÒÚÂÏÛ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ‚ flÍÓÏÛ Ô‡ˆfl ÔÓÒ¥‰‡π ÒÔ‡‚‰¥ ˆÂÌÚ‡Î¸Ì ϥ҈Â. ÇÓÌË Ì χ˛Ú¸ Ì¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ Ì‡·ÛÚË ÓÒÌÓ‚ÓÔÓÎÓÊÌ¥ Ô¥Á̇ÌÌfl, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ‚Ëfl‚ËÚË ªı Ú‚Ó˜ËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ªı Á‰¥·ÌÓÒÚ¥, Ì¥ ÒÔÓÒÓ·Û Û‚¥ÈÚË ‚ ÏÂÂÊÛ Á̇ÈÓÏÒÚ‚ ¥ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È, flÍ¥ · ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË ªÏ ÔÂÂÍÓ̇ÚËÒfl, ˘Ó ‚ÓÌË ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl Ò‚ÓªÏË Ì‡ÈÍ‡˘ËÏË Á‰¥·ÌÓÒÚflÏË, ‡ ˆ¥ Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ ̇ÎÂÊÌÓ Óˆ¥Ì��˛Ú¸Òfl. ì ˆ¥ÎÓÏÛ, Ú¥ β‰Ë flÍ˘Ó È Ì ÂÍÒÔÎÛ‡ÚÛ˛Ú¸Òfl Û ÔflÏÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÚÓ ÓÔËÌfl˛Ú¸Òfl Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ̇ ÔÂËÙÂ¥ª, ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, ̇‰ ªı „ÓÎÓ‚‡ÏË, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚Á‡„‡Î¥ Ì ӷÏÂÊÛπÚ¸Òfl ¥ ·ÂÁ ÚÓ„Ó Ï¥Ì¥Ï‡Î¸ÌËÈ ÔÓÒÚ¥ ªı ‚¥‰ÒÚ‡ÎÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. çÂÁ‰‡ÚÌ¥ ‚ËÒÚÓflÚË ‚ ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª ÚÓ‚‡¥‚, flÍ¥ ‚ËÓ·Îfl˛Ú¸Òfl ÌÓ‚ËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË ¥ Á‡‰Ó‚ÓθÌfl˛Ú¸ ÔÓÚ·Ë, ÔÓÚË flÍËı ‰ÓÒ¥, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ÙÓÏ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ô‡ˆ¥, ˘Ó‡ÁÛ ÒÔÓÍÛ¯ÂÌ¥ Í‡ÒÓ˛ ‚ËÒÚ‡‚ÎÂÌÓ„Ó Ì‡ÔÓ͇Á, ‡Î ‰Îfl ÌËı ̉ÓÒÚÛÔÌÓ„Ó ÓÁχªÚÚfl ¥, ‚ ÚÓÈ Ê ˜‡Ò, ÔË„Ì¥˜ÂÌ¥ ÁÎˉÂÌÌ¥ÒÚ˛, ˆ¥ β‰Ë ÔÂÂÔÓ‚Ì˛˛Ú¸ Ï¥ÒÚ‡ íÂÚ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ, ‰Â, ÔÂ‚‡ÊÌÓ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ÍÛθÚÛÌËı ÍÓÂÌ¥‚, ‚ÓÌË ÒÚ‡˛Ú¸ ÊÂÚ‚‡ÏË Ì‡ÒËθÒÚ‚‡, Ì χ˛˜Ë ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ Û‚¥ÈÚË Û ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. ᇠÌËÏË, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, Ì ‚ËÁ̇πÚ¸Òfl ªı „¥‰Ì¥ÒÚ¸, ¥ ¥ÌÍÓÎË Ô‡„h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ

88

‚¥ÈÌÓ˛ – ÇÂÎË͇ ÅËڇ̥fl ˜Ë ч̥fl. ç¥Ï˜˜Ë̇ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÔÂ¯Ëı Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌËı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ Á ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏÓÏ ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ‚‡Î‡ Ò· Á Ö‚ÓÔÓ˛, ͇Ú„Ó˘ÌÓ ‚¥‰Íˉ‡˛˜Ë ∂ÂχÌÒ¸ÍÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. íÂÚfl Ô˘Ë̇ ÔÓÔÛÎflÌÓÒÚË ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ ÔÓÎfl„‡π Û ÒÚ‡Ú„¥ª – ‚ÓÔÂȈ¥ ¯Û͇ÎË ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Ëı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ Û·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ÔÂ‰ ëëëê (ÔÓÁ‡ çÄíé). ÅÂÁ ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ·ÂÁ óÂ‚ÓÌÓª ÄÏ¥ª ‚ ÅÂΥ̥, ̇Ô‚ÌÂ, Ì ·ÛÎÓ · Ú¥πª Ó·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË, flÍÛ ÏË Á̇πÏÓ. ç ÏÓÊ̇ Ú‡ÍÓÊ Á‡·Û‚‡ÚË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ëÓ˛Á ‚ËÌËÍ Ì ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë Á‚’flÁ‡ÚË ÛÍË Ï‡È·ÛÚÌ¥È Ó·’π‰Ì‡Ì¥È ç¥Ï˜˜ËÌ¥. ëÚ‡ı ÔÂ‰ χȷÛÚÌ¥Ï Ì ˜ÛÊËÈ ·Û‚ ¥ ̥ψ¸ÍËÈ ÔÓÎ¥ÚË͇Ï. ä‡ÌˆÎÂ äÓθ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡‚ Ô˯‚ˉ¯ÂÌÌfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ö‚ÓÔË Û ÏÓÏÂÌÚ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ç¥Ï˜˜ËÌË, ÓÒͥθÍË ÔÓ·Ó˛‚‡‚Òfl ÔÓÛ¯ÂÌÌfl ¥‚ÌÓ‚‡„Ë Ì‡ ̇¯ÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓª Í‡ªÌË. ç‡È‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏË ·ÛÎË ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ô˘ËÌË Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ö‚ÓÔË. áÛÈÌÓ‚‡Ì¥ Í‡ªÌË ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ ÔÓÚ·ۂ‡ÎË ÒËÓ‚ËÌË, ËÌÍ¥‚, ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ‰Ó‚ÓπÌÌÓª ÔÓÚÂ͈¥ÓÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓª, ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª

ÌÛÚ¸ ªı ÛÒÛÌÛÚË Á ¥ÒÚÓ¥ª ¯ÎflıÓÏ ÔËÏÛÒÓ‚Ëı ÙÓÏ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ, ̉ÓÒÚÓÈÌÓ„Ó „¥‰ÌÓÒÚË Î˛‰ËÌË. Ň„‡ÚÓ ¥Ì¯Ëı, ıÓ˜‡ È Ì ·Û‰Û˜Ë ˆ¥ÎÍÓÏ ‚ËÍËÌÛÚËÏË Á‡ ‡ÏÍË ÊËÚÚfl, ÊË‚ÛÚ¸ Û Ú‡ÍÓÏÛ ÒÂ‰ӂˢ¥, ‰Â ‡·ÒÓβÚÌËÈ Ô¥ÓËÚÂÚ – ·ÓÓÚ¸·‡ Á‡ ̇ÈÌÂÓ·ı¥‰Ì¥¯Â, ‰Â ‚Ò ˘Â ‰¥˛Ú¸ Ô‡‚Ë· ÔÓ˜‡ÚÍ¥‚ ͇ԥڇΥÁÏÛ, ‚ «·ÂÁʇΥÒ̥Ȼ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ‰Â ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÂχ ˜ÓÏÛ Á‡Á‰ËÚË – ̇‚¥Ú¸ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ̇ÈÚÂÏÌ¥¯ËÏË ÏÓÏÂÌÚ‡ÏË ÔÂ¯Ó„Ó ÂÚ‡ÔÛ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª. Ç ¥Ì¯Ëı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ÁÂÏÎfl ‚Ò ˘Â ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ˆÂÌÚ‡Î¸ÌËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ, ‡ Ú¥, ıÚÓ ªª Ó·Ó·Îfl˛Ú¸, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ Ô‡‚‡ ̲ ‚ÓÎÓ‰¥ÚË, ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ‚ ̇ԥ‚‡·Ò¸Í¥ ÛÏÓ‚Ë ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. ì ˆËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ÏÓÊ̇ ˘Â ¥ ÌËÌ¥, flÍ ¥ ‚ ˜‡ÒË Rerum novarum, „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÌÂβ‰Ò¸ÍÛ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥˛. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Á̇˜Ì¥ ÁÏ¥ÌË, ˘Ó ‚¥‰·ÛÎËÒfl Û Ì‡ÈÓÁ‚ËÌÛÚ¥¯Ëı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı, ˜ËÒÚÓ Î˛‰Ò¸Í¥ ÔÓ·ÎÂÏË Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ, ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ flÍÓ„Ó π Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ˜ÂÈ Ì‡‰ β‰¸ÏË, ˘Â Ì ÁÌËÍÎË; ·¥Î¸¯Â ÚÓ„Ó, ·¥‰Ì¥, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ÌÓχθÌËı χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ·Î‡„, Ì ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸ ÌËÌ¥ Ì¥ Á̇ÌÌflÏË, Ì¥ ‚Ï¥ÌÌflÏ, ˘Ó Á‡‚‡Ê‡π ªÏ ‚ËÈÚË ¥Á ÒÚ‡ÌÛ ÔËÌËÁÎË‚Óª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ç‡ Ê‡Î¸, ÔÂ‚‡Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ϯ͇̈¥‚ íÂÚ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ ‚Ò ˘Â ÊË‚Â ‚ ÔÓ‰¥·ÌËı ÛÏÓ‚‡ı. ÅÛÎÓ ·, Ӊ̇Í, ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÔÓÎ¥ÚËÍË. éÚÓÊ, ‚ÓÌË ÏÛÒËÎË ÓÁÔÓ˜‡ÚË ÔÓ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛, Υ͂¥‰Û‚‡ÚË ÏËÚ‡ È ¥Ì¯¥ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ‰Îfl ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó Á‡ ˆËÏ ÍË‚Òfl ¥ ‚‡ÊÎË‚ËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÏÓÚË‚. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl Ú‡ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl, ‰Ó flÍÓª ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Á̇˜ÌÓ ÔËÒÎÛÊËÎËÒfl ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË, Á‡‚‰flÍË Ô·ÌÓ‚¥ å‡¯‡Î·, ·ÛÎË ÔÓÍÎË͇̥ Á·ÎËÊÛ‚‡ÚË Ì‡ˆ¥ª È ÒÔËflÚË ÔÓ‰Ó·ÌÌ˛ Ì„‡ÚË‚ÌÓª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË. á¯ÚÓ˛, Ô’flÚ‡ Ô˘Ë̇: Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ö‚ÓÔË ·ÛÎÓ Á‡ÒÓ·ÓÏ ‡ΥÁ‡ˆ¥ª ÔÓÁ‡ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. äÓÊ̇ Á Í‡ªÌ-˜ÎÂÌ¥‚, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÒËÎË ÒԥθÌËı Ï¥È Ú‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ‚ÒÚÛԇ· ‰Ó ëԥθÌÓÚË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ‰Ó ìÌ¥ª, ‡·Ë ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ˆ¥Î¥. î‡Ìˆ¥fl Á‡‚‰flÍË ÛÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡ÌËÏ Á‚’flÁÍ‡Ï ¥Á ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ˛ ÔÓ Û͇ı ¥ ÌÓ„‡ı ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛ Á‰Ó·Û· ÒÚ‡ÚÛÒ ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚Ë – Ö‚ÓÔ‡ Òڇ· ‰Îfl ̪ Á̇fl‰‰flÏ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ‚·ÒÌÓª ‚Â΢¥. ç¥Ï˜˜ËÌ¥ Ö‚ÓÔ‡ ·Û· ÔÓÚ¥·Ì‡, ‡·Ë ÔÓ‚ÂÌÛÚË ÒÓ·¥ ϥ҈ ÒÂ‰ ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌËı ̇Ó‰¥‚ Ò‚¥ÚÛ, ÔÓ‰Ó·ÚË ÒÚ‡ÚÛÒ «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ‚ÂÎÂÚÌfl ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó „ÌÓχ». ÇÂÎË͇ ÅËڇ̥fl ‰Ó·Ë‚‡Î‡Òfl Ú¥ÒÌ¥¯Ëı Á‚’flÁÍ¥‚ ¥Á ÍÓÌ-


ÏËÎÍÓ˛ ÒÔËÈχÚË ˆÂÈ Ò‚¥Ú ‚ËÍβ˜ÌÓ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ. ì ‰ÂflÍËı „¥Ó̇ı ¥ ‰ÂflÍËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÒÂÍÚÓ‡ı ˆ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ ÔÓ˜‡ÎËÒfl ÔÓˆÂÒË ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÒÍÓ̈ÂÌÚÓ‚‡Ì¥ ÌÂ Ú‡Í Ì‡ Ô¥‰‚ˢÂÌÌ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚË Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, flÍ Ì‡ „¥‰Ì¥È Óˆ¥Ìˆ¥ «Î˛‰Ò¸ÍËı ÂÒÛÒ¥‚». ÅÛÍ‚‡Î¸ÌÓ ˘Â Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ‚‚‡Ê‡ÎÓÒ¸, ˘Ó ÓÁ‚ËÚÓÍ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ¥ÁÓÎflˆ¥ª ̇ȷ¥‰Ì¥¯Ëı Í‡ªÌ ‚¥‰ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ Á ÚËÏ, ˘Ó· ‚ÓÌË ÓÁ‡ıÓ‚Û‚‡ÎË Ì‡ ‚·ÒÌ¥ ÒËÎË. 片‚Ì¥È ‰ÓÒ‚¥‰ ÔÓ͇Á‡‚, ˘Ó Í‡ªÌË, flÍ¥ ¥ÁÓ₇ÎË Ò·Â, Á‡Á̇ÎË Á‡ÒÚÓ˛ ¥ Â∂ÂÒÛ, ÚÓ‰¥ flÍ ÓÁ‚ËÌÛÎËÒ¸ Ú¥ Í‡ªÌË, flÍËÏ ‚‰‡ÎÓÒfl Û‚¥ÈÚË ‚ Á‡„‡Î¸ÌËÈ ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÓÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË Ì‡ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥. éÚÊÂ, Á‰‡πÚ¸Òfl, ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯‡ ÔÓ·ÎÂχ – ˆÂ ÓÚËχÌÌfl Ӊ̇ÍÓ‚Ó„Ó ‰ÓÒÚÛÔÛ Ì‡ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËÈ ËÌÓÍ, ‰ÓÒÚÛÔÛ, ˘Ó ∂ÛÌÚÛπÚ¸Òfl Ì ̇ Ó‰ÌÓÒÚÓÓÌ̸ÓÏÛ ÔË̈ËÔ¥ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ª ÔËÓ‰ÌËı ·‡„‡ÚÒÚ‚, ‡ ̇ „¥‰Ì¥È Óˆ¥Ìˆ¥ β‰Ò¸ÍËı ÂÒÛÒ¥‚. íËÔÓ‚¥ ‡ÒÔÂÍÚË íÂÚ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ, Ӊ̇Í, ‚ËÌË͇˛Ú¸ Ú‡ÍÓÊ ¥ ‚ ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó ÓÁ‚ËÌÂÌËı Í‡ªÌ‡ı, ‰Â ·ÂÁÔÂÂ‚Ì¥ ÁÏ¥ÌË ÒÔÓÒÓ·¥‚ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ¥ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl Á̈¥Ì˛˛Ú¸ ‰ÂflÍ¥ ¥Á ̇·ÛÚËı Á̸̇ ¥ ÒÚ¥ÈÍËÈ ÔÓÙÂÒ¥Ó̇ΥÁÏ, ‚Ëχ„‡˛˜Ë ÔÓÒÚ¥ÈÌËı ÁÛÒËθ ‰Îfl ÔÂÂÍ‚‡Î¥Ù¥Í‡ˆ¥ª Ú‡ ‰Îfl ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó ‚ËÏÓ„ ˜‡ÒÛ. í¥, ıÚÓ Ì ‚ÒÚË„‡π Á‡ ‚ËÏÓ„‡ÏË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚËÌÂÌÚÓÏ, ˘Ó· Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË Ù‡ÌÍÓ-̥ψ¸ÍÓª ‰Óϥ̇ˆ¥ª Ú‡ ‚¥‰‰‡ÎÂÌÌfl Ö‚ÓÔË ‚¥‰ ÄÏÂËÍË. ßڇΥfl, ÍÓÚ‡ Ï‡π ‚¥˜Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË Á ‚·ÒÌÓ˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ˛, Á‡‚‰flÍË Ö‚ÓÔ¥ ‰ÓÒfl„‡Î‡ ÌÓ‚Ëı ‚Â¯ËÌ, ‚¥‰˜ÛÚÚfl „Ó‰ÓÒÚË, „‡‡ÌÚ¥È ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‰Îfl ÛÒÔ¥ıÛ. ßÒԇ̥fl, èÓÚÛ∂‡Î¥fl, Éˆ¥fl Á‡‚‰flÍË Ö‚ÓÔ¥ ÁÏ¥ˆÌ˛‚‡ÎË ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘̥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª, ÔÓË‚‡ÎË Á ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌËÏ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ ¥ ÔÓ‚ÂÚ‡ÎËÒfl ‰Ó „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó ÌÛÚÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ëíêÄíÖÉßü, êàçéä, ÇàÉéÑÄ

ôÓ ÁÓÒÚ‡ÎÓÒfl ‚¥‰ ÚËı ‰‡‚Ì¥ı ÏÓÚË‚‡ˆ¥È? ë¸Ó„Ӊ̥ ÏÓÊ̇ ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ÒËÎ¥ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ï¥ÚÛ π‰ËÌÓª Ö‚ÓÔË, ̇ flÍËÈ ÔÓÒË·‚Òfl èÓ‰¥. ñÂÈ Ï¥Ú ÔÓ¥ÒÌÛ‚‡‚ Á̇˜ÌÓ ‰Ó‚¯Â Û Ì‡¯¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ Ö‚ÓÔË, ‡ Ì ̇ á‡ıÓ‰¥. íËÏÓÚ¥ ¢ÂÚÓÌ Ö¯ Û 80-ı Ó͇ı ÔËÒ‡‚, ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ÚÓ‰¥ ÔÓ‰¥Îfl·Òfl ̇ ÚËı, ÍÓÚ¥ «‚ ̪ ‚¥ËÎË», ¥ ÚËı, «˘Ó ªª χÎË». ɇÒÎÓ «ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó Ö‚ÓÔË» Ï¥ÒÚËÎÓ ‚ ÒÓ·¥ Ì Î˯ ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl ̇ ÔÂ·ۂ‡ÌÌfl Û ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥È ¥ ·‡„‡Ú¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ, ‡ÎÂ È ÔÓÒË·ÌÌfl ̇ Ï¥Ú ÍÛθÚÛÌÓª Ú‡ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ÒԥθÌÓÚË, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ÒÔ‡‰-

˜‡ÒÛ, ÏÓÊÛÚ¸ ΄ÍÓ ÓÔËÌËÚËÒfl ̇ ÛÁ·¥˜˜¥, ‡ ‡ÁÓÏ Á ÌËÏË – ¥ Î¥ÚÌ¥ β‰Ë, ÏÓÎÓ‰¸, fl͇ Ì Á‰‡Ú̇ ‚ÔËÒ‡ÚËÒfl Û ÒÛÒԥθÌ ÊËÚÚfl, ¥, Á‡„‡ÎÓÏ, ̇ÈÒ··¯¥ ÓÒÓ·Ë ¥ Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ óÂÚ‚ÂÚËÈ ë‚¥Ú. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ¥ ÒÚ‡ÌÓ‚Ë˘Â Ê¥ÌÍË ‚ Ú‡ÍËı ÛÏÓ‚‡ı Ú‡ÍÓÊ ÌÂ΄ÍÂ. 34. ëÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó, flÍ Ì‡ ¥‚Ì¥ ÓÍÂÏËı Í‡ªÌ, Ú‡Í ¥ ̇ ¥‚Ì¥ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ‚¥Î¸ÌËÈ ËÌÓÍ – ˆÂ ̇ȉ¥ÈÓ‚¥¯Â Á̇fl‰‰fl ‰Îfl ÓÁÏ¥˘ÂÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚ ¥ ‰¥ÈÓ‚Óª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ÔÓÚ·Ë, ˘Ó ‚ËÌË͇˛Ú¸. ñÂ, Ӊ̇Í, ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó ˘Ó‰Ó Ú‡ÍËı ÔÓÚ·, flÍ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÍËÚÂ¥˛ «Ô·ڥÊÓÁ‰‡ÚÌÓÒÚ¥», flÍ¥ χ˛Ú¸ ÁÏÓ„Û Ì‡·Û‚‡ÚË, ¥ ‰Îfl ÚËı ÂÒÛÒ¥‚, flÍ¥ «ÔÓ‰‡˛Ú¸Òfl», ·Û‰Û˜Ë ÒÔÓÏÓÊÌËÏË Ó‰ÂʇÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÛ ˆ¥ÌÛ. ÄΠ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ˜ËÒÎÂÌÌ¥ β‰Ò¸Í¥ ÔÓÚ·Ë, flÍ¥ Ì χ˛Ú¸ ‰ÓÒÚÛÔÛ ‰Ó ËÌÍÛ. é·Ó‚’flÁÓÍ ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË Ú‡ ¥ÒÚËÌË – ‚Ò¥ÎflÍÓ ÓÔË‡ÚËÒfl ÚÓÏÛ, ‡·Ë ÓÒÌÓ‚Ì¥ β‰Ò¸Í¥ ÔÓÚÂ·Ë ·ÛÎË ÌÂÁ‡‰Ó‚ÓÎÂÌËÏË ¥ ‡·Ë „ËÌÛÎË Ô¥‰ ªı Úfl„‡ÂÏ Î˛‰Ë, Í¥Ï ÚÓ„Ó, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ, ˘Ó· β‰flÏ, flÍ¥ ÊË‚ÛÚ¸ Û ÁÎˉÌflı, ‰ÓÔÓχ„‡ÎË Û Ì‡·ÛÚÚ¥ Á̸̇, ˘Ó· ªÏ ‰ÓÔÓχ„‡ÎË ‚ıÓ‰ËÚË ‚ ÍÓÎÓ ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÍÛ ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ªı Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ ‰Îfl ̇ÈÍ‡˘Óª Óˆ¥ÌÍË ªı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ Ú‡ ÂÒÛÒ¥‚. ôÓ‰Ó ÎÓ„¥ÍË Ó·Ï¥ÌÛ ÂÍ‚¥‚‡ÎÂÌÚ‡ÏË ¥ ÙÓχÏË ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚ¥, ˘Ó ªÏ ÔËڇχÌÌ¥, ¥ÒÌÛπ ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍÂ, ˘Ó ̇ÎÂÊËÚ¸ β‰ËÌ¥ ‚ÊÂ

89

ІВАН ПАВЛО II ЕНЦИКЛІКА CENTESIMUS ANNUS – СОТИЙ РІК

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

˘ËÌ¥ Éˆ¥ª, êËÏÛ, ∏ÛÒ‡ÎËÏÛ ¥ ÒÂ‰̸ӂ¥˜ÌÓª ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª Ö‚ÓÔË. ñÂÈ Ï¥Ú ¥ Û Ì‡Ò ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ ÔÓ͇Á‡‚ Ò‚Ó˛ ÔÎËÚÍ¥ÒÚ¸, ÈÓ„Ó ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ Ì‡‰˘Â·Ë· ̇¯‡ ËÌÍÓ‚‡ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥fl: ‚¥Ì ÓÁÚ‡ÌÛ‚ Û ·Û‰ÂÌÌËı, ‰¥·’flÁÍÓ‚Ëı ÔÂ„ӂÓ‡ı ¥Á Å˛ÒÒÂÎÂÏ, ‰Â ̇ÈÏÂ̯ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÒԥθÌÓÚÛ ‰ÓÎ¥ ¥ ÍÛθÚÛË, ÔÓ ‚¥‰·Û‰Ó‚Û π‰ÌÓÒÚË Ö‚ÓÔË. ç‡ á‡ıÓ‰¥ ˆÂÈ Ï¥Ú ‚Ú‡ÚË‚ ‚‡„Û ˘Â Û 70-ı Ó͇ı. èÓȯӂ ¥ ÒÚ‡ı ÔÂ‰ ˆˉ˂‡ÏË ÁÎÓ˜ËÌÌÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. ô ͥθ͇ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ Í‡ÌˆÎÂ äÓθ „Ó‚ÓË‚ ÔÓ Á‡„ÓÁÛ ÓÁԇ₇ÌÌfl ÌÓ‚Ëı ‚ÓπÌ ‚ Ö‚ÓÔ¥, flÍ˘Ó Ì ·Û‰Â Ô˯‚ˉ¯ÂÌËÈ ÔÓˆÂÒ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. ñ Á‡ÒÚÂÂÊÂÌÌfl ÔÓÎÛ̇ÎÓ Á ÛÒÚ Î˛‰ËÌË, ÒÙÓÏÓ‚‡ÌÓª Û ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯Û ‰Ó·Û. ë��ӄӉ̥ Ì¥ıÚÓ ‚ Ö‚ÓÔ¥ Ì ‚¥‰˜Û‚‡π ÔÓ‰¥·ÌÓª Ì·ÂÁÔÂÍË. äÓÌÙÎ¥ÍÚË ‚ ÍÓÎË¯Ì¥È û„ÓÒ·‚¥ª χÎË ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ Ô˘ËÌË, ªı ̇ÒÎ¥‰ÍË ‰Îfl ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ ‰ÛÊ ӷÏÂÊÂÌ¥. ç‡Ô‚Ì ÚÓÏÛ ÒÎ¥‰ ·ÛÎÓ Ú‡Í ‰Ó‚„Ó ˜Â͇ÚË ¥¯Û˜Ëı ‰¥È, ‡·Ë ÓÁ¥‚‡ÚË Î‡Ìˆ˛„ ÁÎÓ˜ËÌ¥‚. á‡‡Á ÛÊ ̥ıÚÓ Ì ·ÓªÚ¸Òfl ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌÓª ç¥Ï˜˜ËÌË, ıÓ˜‡ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Ô¥ÒÎfl 1989 ÓÍÛ Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò ‚¥‰˜Û‚‡‚Òfl ÌÂÒÔÓÍ¥È ˘Ó‰Ó ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ªª Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl.


ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ó̇ – β‰Ë̇, ˜ÂÂÁ ªª ̇‰Á‚˘‡ÈÌÛ „¥‰Ì¥ÒÚ¸. ñ ˘ÓÒ¸, ˘Ó ̇ÎÂÊËÚ¸ β‰ËÌ¥, Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÒÔ˘ËÌ˛πÚ¸Òfl ‰Ó ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ ¥ ‚ÌÂÒÂÌÌfl ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó ‚Í·‰Û ‚ Á‡„‡Î¸Ì ·Î‡„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡. ì ÍÓÌÚÂÍÒÚ‡ı íÂÚ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ Á·Â¥„‡˛Ú¸ Ò‚Ó˛ ‰¥ÈÓ‚¥ÒÚ¸ (Û ‰ÂflÍËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı – ˆÂ ‚Ò ˘Â ÏÂÚ‡, flÍÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ ‰ÓÒfl„ÚË) ҇Ϡˆ¥ Á‡‚‰‡ÌÌfl, ‚͇Á‡Ì¥ Ö̈ËÍÎ¥ÍÓ˛ Rerum novarum, ˘Ó· ÛÌËÍÌÛÚË ÓÚÓÚÓÊÌÂÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª Ô‡ˆ¥ ¥ Ò‡ÏÓª β‰ËÌË Á ¥‚ÌÂÏ ÔÓÒÚÓ„Ó ÚÓ‚‡Û: Á‡Ó·¥Ú̇ Ô·ڇ, ‰ÓÒÚ‡ÚÌfl ‰Îfl ÛÚËχÌÌfl ҥϒª; ÒÓˆ¥‡Î¸Ì ÒÚ‡ıÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ ÒÚ‡ÓÒÚ¥ Ú‡ ·ÂÁÓ·¥ÚÚ˛; ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì ԥÍÎÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ ÛÏÓ‚Ë Ô‡ˆ¥. (...) 58. ã˛·Ó‚ ‰Ó β‰ËÌË ¥, ‚ ÔÂ¯Û ˜Â„Û, ‰Ó ·¥‰ÌÓ„Ó, ‚ flÍÓÏÛ ñÂÍ‚‡ ·‡˜ËÚ¸ ïËÒÚ‡, ‚Ú¥Î˛πÚ¸Òfl ‚ ÍÓÌÍÂÚÌ¥È ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸. èÓ‚ÌÓª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË Ì¥ÍÓÎË Ì ÏÓÊ̇ ·Û‰Â ‰Ó·ËÚËÒfl, flÍ˘Ó Î˛‰Ë Ì ·Û‰ÛÚ¸ ·‡˜ËÚË ‚ ÚÓÏÛ, ıÚÓ ÔÓÚ·Ûπ, flÍËÈ ÔÓÒËÚ¸ ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl, Ì ˘ÓÒ¸ ̇‰ÓÍÛ˜ÎË‚Â ‡·Ó flÍËÈÒ¸ Úfl„‡, ‡ – Ó·’πÍÚ ÏËÎÓÒÂ‰fl ¥ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ò‚Ó„Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó Á·‡„‡˜ÂÌÌfl. í¥Î¸ÍË Ú‡Í‡ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ‰Ó‰‡ÒÚ¸ ÏÛÊÌÓÒÚË, ˘Ó ÌÂÓ·ı¥‰Ì‡ ‰Îfl ÁÛÒÚ¥˜¥ Á Ì·ÂÁÔÂ͇ÏË Ú‡ Áϥ̇ÏË, flÍ¥ ÌÂÁËÏÓ ÔËÒÛÚÌ¥ ÔË ÍÓÊÌ¥È ˘Ë¥È ÒÔÓ·¥ ÔËÈÚË Ì‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Û ¥Ì¯¥È β‰ËÌ¥. ëÔ‡‚‰¥, ÏÓ‚‡ ȉ Ì ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ڥθÍË ‚¥‰‰‡ÚË ‚¥‰ Ò‚Ó„Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ

90

á‡Î˯ËÎËÒfl ÚË ÂÎÂÏÂÌÚË, flÍ¥ ÒÔËfl˛Ú¸ ÔÓ‰‡Î¸¯¥È ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ö‚ÓÔË. èÂ¯ËÈ: ∂ÂÓÒÚ‡Ú„¥˜Ì‡ ÔÓÚ·‡ ÒԥθÌÓª Ó·ÓÓÌË ‚¥‰ χȷÛÚ̸Ӫ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓª Á‡„ÓÁË. Ö‚ÓÔ‡ ÛÒ‚¥‰ÓÏβπ, ˘Ó ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÔÓ‚ËÌ̇ ‰·‡ÚË ÔÓ ·ÂÁÔÂÍÛ ¥ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ Û ÏÂʇı ‚·ÒÌËı ÍÓ‰ÓÌ¥‚ ¥ ‚ ÒÛÒ¥‰Ì¥ı Â∂¥Ó̇ı. ç ˆ¥ÎÍÓÏ ÁÓÁÛϥΠҸӄӉ̥ χȷÛÚÌπ ‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl ëòÄ ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÔÓˆÂÒ, Á‡‡Á ÒÔËflπ ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚ¥ ̇‚ÍÓÎÓ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Á·ÓÈÌËı ÒËÎ ¥ ÒԥθÌÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÔÓÚÂ·Ë Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ÍÓÊ ÒıËÎfl˛Ú¸ ‰Ó ÔÓ‰‡Î¸¯Óª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. Öë ‰‡π ÁÏÓ„Û ÓÁ‚’flÁÛ‚‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏË Ï¯͇̈¥‚ Ö‚ÓÔË, flÍËı ÌÂχπ Û Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ – ÔÓ·ÎÂÏË Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚¥, ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥, ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ˜Ë ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥. ÑÛÊ ‚‡ÊÎË‚ËÏ ÍÓÍÓÏ Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ ·ÛÎÓ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚·ÒÌÓª ‚‡Î˛ÚË. á¯ÚÓ˛, ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÏÓÚË‚ – ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ÍÓÊÌÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Í‡ªÌË. á ˆËÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì χȷÛÚÌπ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ Û ÏÂʇı Ó·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË.

̇‰Î˯ÍÛ, ‡ ˘Ó·Ë ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ˆ¥ÎËÏ Ì‡Ó‰‡Ï, flÍ¥ ÓÔËÌËÎËÒ¸ ‚ËÍβ˜ÂÌËÏË ˜Ë ‚ËÍËÌÛÚËÏË Á‡ ·ÓÚ, Û‚¥ÈÚË ‚ ÍÓÎÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ñ Òڇ̠ÏÓÊÎË‚ËÏ Ì ڥθÍË Á‡‚‰flÍË ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌ˛ ̇‰Î˯͇ÏË, flÍ¥ ̇¯ Ò‚¥Ú ‚ËÔÛÒÍ‡π ·¥Î¸¯ Ì¥Ê ‚ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥È Í¥Î¸ÍÓÒÚ¥, ‡ ÔÂ‰ÛÒ¥Ï ‚ ÂÁÛθڇڥ ÁÏ¥ÌË ÒÚËβ ÊËÚÚfl, ÏÓ‰ÂÎÂÈ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ¥ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl, ÒÚ¥ÈÍËı ÒÚÛÍÚÛ ‚·‰Ë, ˘Ó ÍÂÛ˛Ú¸ ÌËÌ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. åÓ‚‡ Ú‡ÍÓÊ È‰Â Ì ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ÁÛÈÌÛ‚‡ÚË Á‡ÒÓ·Ë ÒÛÒԥθÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó ÔÂÂȯÎË ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl, ‡ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ÒÔflÏÛ‚‡ÚË ªı, Á„¥‰ÌÓ Á ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓ˛ ÍÓ̈ÂÔˆ¥π˛ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ·Î‡„‡, ‰Îfl ÔÓÚ· ÛÒ¥πª β‰Ò¸ÍÓª ҥϒª. çËÌ¥ ÏË ÒÚÓªÏÓ ÔÂ‰ Ú‡Í Á‚‡ÌÓ˛ «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛» ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË – fl‚ˢÂÏ, flÍ Ì ÒÎ¥‰ ¥∂ÌÓÛ‚‡ÚË, ÓÒͥθÍË ‚ÓÌÓ ÏÓÊ ÒÚ‚ÓËÚË ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ˘Â ·¥Î¸¯Ó„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ. é‰Ì‡Í ‚Ò ·¥Î¸¯Â ‚¥‰˜Û‚‡πÚ¸Òfl ÔÓÚ·‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó· ˆ¥È ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÁÓÒÚ‡˛˜¥È ¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎË ‰¥ÈÓ‚¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ Ó„‡ÌË ÍÓÌÚÓβ Ú‡ ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡, flÍ¥ · ÒÔflÏÓ‚Û‚‡ÎË Ò‡ÏÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ ‰Ó Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ·Î‡„‡, ÓÒͥθÍË Ó‰Ì‡ ‰Âʇ‚‡ ̇ ÁÂÏÎ¥, fl͇ · Ì ·Û· ÏÓ„ÛÚÌ¸Ó˛, ˆ¸Ó„Ó ÁÓ·ËÚË Ì ‚ Òڇ̥. ÑÎfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‰ÓÒfl„ÌÛÚË Ú‡ÍÓ„Ó ÂÁÛθڇÚÛ, ÔÓÚ¥·ÌÓ, ˘Ó· ÁÓÒÚ‡ÎÓ ÛÁ„Ó‰ÊÂÌÌfl Ï¥Ê Ì‡ÈÒËθ̥¯ËÏË Í‡ªÌ‡ÏË ¥ ˘Ó· Û Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flı ·ÛÎË Ó‰Ì‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Åìíà êÄáéå, áÄãàòÄûóàëú ìÑéåÄ

Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl Ì ÌˢËÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÒԥθÌÓÚË, ‡ ̇‚Ô‡ÍË, ÒÚ‚Ó˛π ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl ªª ÓÁ‚ËÚÍÛ. åÂı‡Ì¥˜Ì ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ È ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ÌÂχπ ÒÂÌÒÛ. ÅÂÁ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚ÓÔÂÈҸͥ ̇ˆ¥ª ·ÛÎË · ÔË˜ÂÌ¥ ̇ ÌÂÏËÌÛ˜ËÈ Á‡ÌÂÔ‡‰. 燈¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ ‚Ë„Îfl‰‡π ̇‰ÚÓ ‰‡ÎÂÍÓ˛, ‡·Ë Á‡‡‰ËÚË Ì‡¯ËÏ ˘Ó‰ÂÌÌËÏ ÍÎÓÔÓÚ‡Ï, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ̇‰ÚÓ Ò··ÍÓ˛, ‡·Ë ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÔÓˆÂÒË. èÓÌflÚÚfl ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ ÓÁ̇˜‡ÎÓ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚Ë ‰Ó ‰¥È, ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌËı ÊÓ‰ÌÓ˛ Á‚ÂıÌ¸Ó˛ ‚·‰Ó˛. ë¸Ó„Ӊ̥, ÍÓÎË ‰Âʇ‚Ë Ú¥ÒÌÓ Á‡ÎÂʇڸ Ӊ̇ ‚¥‰ Ó‰ÌÓª, ‚Ë‡ÁÌÓ ÔÓÏ¥ÚÌÓ ÛÒ˛ „‡ÏÛ Ô‡‚ ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ªı̸Ӫ ‰¥ª. ÑÓÒfl„ÌÂÌÌfl ·¥Î¸¯Ó„Ó ÔÓÎfl χÌ‚Û ‚ Ó‰Ì¥È „‡ÎÛÁ¥ ÏÓÊ ‚Ëχ„‡ÚË Ò‡ÏÓÓ·ÏÂÊÂÌÌfl Í·Ò˘ÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ ‚ ¥Ì¯¥È. ë¸Ó„Ӊ̥ ‰Âʇ‚Ë ‡ΥÁÛ˛Ú¸ ¥ ‚Ë‡Ê‡˛Ú¸ Ò‚¥È ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ ˜ÂÂÁ ¥ÁÌ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl, flÍ¥ „Ûβ˛Ú¸ ¥ ÙÓÏÛ˛Ú¸ ̇‚Á‡πÏ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ. ëÙÂ‡ ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË ‰Âʇ‚ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ·ÎËÁ¸ÍÓÒÚ¥ ªı Á‚’flÁÍ¥‚ ¥Á ¥Ì¯ËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË, Ï¥Ê̇Ó‰ÌËÏË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË Ú‡ ÔÓÁ‡Ûfl‰Ó‚ËÏË ˜ËÌÌË͇ÏË.


ÍÓ‚Ó Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË ÛÒ¥πª β‰Ò¸ÍÓª ҥϒª. ÑÓˆ¥Î¸ÌÓ Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó·Ë ˆ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥, Óˆ¥Ì˛˛˜Ë ̇ÒÎ¥‰ÍË Ò‚Óªı ¥¯Â̸, Á‡‚Ê‰Ë Á‚ÂÚ‡ÎË Û‚‡„Û Ì‡ Ú¥ ̇Ó‰Ë ¥ Í‡ªÌË, flÍ¥ Ì ̇‰ÚÓ ‚‡Ê‡Ú¸ ̇ Ï¥Ê̇Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥, ‡Î ÍÓ̈ÂÌÚÛ˛Ú¸ Û ÒÓ·¥ ̇ÈÌÂÓ·ı¥‰Ì¥¯¥ Ú‡ ı‚ÓÓ·ÎË‚¥ ÔÓÚÂ·Ë ¥ ˜Â͇˛Ú¸ ̇ Á̇˜Ì¥¯Û Ô¥‰ÚËÏÍÛ ‰Îfl ªı ÓÁ‚ËÚÍÛ. èÓÁ‡ ·Û‰¸-flÍËÏ ÒÛÏÌ¥‚ÓÏ, Û ˆ¥È ÒÙÂ¥ ̇ÎÂÊËÚ¸ ˘Â ˜ËχÎÓ ÁÓ·ËÚË.

91

èÂÂÍ·‚ Ó. ß.åÛÁ˘͇

ІВАН ПАВЛО II ЕНЦИКЛІКА CENTESIMUS ANNUS – СОТИЙ РІК

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

èÓˆÂÒ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍ¥‚ χ‚ ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ÒÚ‡Ìӂˢ ‰Âʇ‚-Û˜‡ÒÌˈ¸. ÅËÚ‡ÌÒ¸ÍËÈ ¥ÒÚÓËÍ ÄÎÂÌ ë.å¥Î‚‰ ͥθ͇ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ ÒÙÓÏÛ₇‚ ÚÂÁÛ, ˘Ó Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌËÈ ÔÓˆÂÒ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ö‚ÓÔË ÛflÚÛ‚‡‚ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë. ťθ¯¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚ á‡ı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ·ÛÎË ÒÚ‡¯ÂÌÌÓ ÓÒ··ÎÂÌ¥ ÔÓ‰¥flÏË 1929-1945 ÓÍ¥‚. ÇÂÎÂÚÂÌҸ͇ ÍËÁ‡, ‚ÔÎË‚ ÚÓڇΥڇÌËı È ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı ¥‰ÂÓÎÓ„¥È, ‡ÌÂÏ¥˜Ì¥ÒÚ¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒËÒÚÂÏ, ‚¯ڥ ‚¥È̇ ÔÓÒ··ËÎË Î„¥ÚËÏÌ¥ÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚. ÅÂÁ ÔÓˆÂÒÛ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª „Óχ‰flÌË Ì ÏÓ„ÎË · ÓÚËχÚË Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓ˜ÛÚÚfl ·ÂÁÔÂÍË ¥ ‰Ó·Ó·ÛÚÛ, flÍ ˆÂ ÒÚ‡ÎÓÒfl ‚ Ó·’π‰Ì‡Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ˆ¥ „Óχ‰flÌË ÔÓ‚ÂÚ‡ÎË ÒÓ·¥ ‚·ÒÌ ÍÓ¥ÌÌfl ¥ Ô‚̥ÒÚ¸ Û ÒÓ·¥. Ç·ÒÌ ڇÍËÏ ·Û‚ „ÓÎÓ‚ÌËÈ ÏÓÚË‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Ňڸͥ‚-á‡ÒÌÓ‚ÌËÍ¥‚. ÇÓÌË Ì¥ÍÓÎË Ì Ô‡„ÌÛÎË ‰Ó Υ͂¥‰‡ˆ¥ª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë, ‡ ̇χ„‡ÎËÒfl ÒÚ‚ÓËÚË ÛÏÓ‚Ë, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ˆfl ‰Âʇ‚‡ Ïӄ· · Á̇ÈÚË ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ‰Îfl ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. éÒ¸ ‰‚‡ Ò‚¥Ê¥ ÔËÍ·‰Ë Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ˜ÂÂÁ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ Û ‡Ï͇ı Öë. ì ÏÓÏÂÌÚ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ‚Ó Ú¥ ̇Ó‰Ë, flÍ¥ ÔÓ„Ó‰ËÎËÒfl ̇

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ˆ˛ ‚‡Î˛ÚÛ, Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÓ ÔÓ‚ÂÌÛÎË ÒÓ·¥ ÍÓÌÚÓθ ̇‰ ‚·ÒÌÓ˛ ‚‡Î˛ÚÓ˛. ĉÊ ‡Ì¥¯Â ‚ Ö‚ÓÔ¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡Î‡ ̥ψ¸Í‡ χ͇ ¥ ̥ψ¸ÍËÈ ñÂÌÚÓ·‡ÌÍ. ëÚ‚ÓÂÌÌfl ‚Ó Ú‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Å‡ÌÍÛ ÔÂÂÚ‚ÓËÎË „Ó¯Ó‚Û ÔÓÎ¥ÚËÍÛ Û ÒÔ‡‚Û ÛÒ¸Ó„Ó ëÓ˛ÁÛ, ÁÓÍÂχ Ó‰Ë̇‰ˆflÚË Í‡ªÌ ÁÓÌË Â‚Ó. ß̯ËÈ ÔËÍ·‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÂχÌÒËÔ‡ˆ¥ª Á‡‚‰flÍË Ö‚ÓÔ¥ ÔÓ‰‡π Ì‡Ï ç¥Ï˜˜Ë̇. ê‡ÁÓÏ ¥Á ÔÓˆÂÒÓÏ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚Ó̇ ÛÒ ·¥Î¸¯Â ¥ ·¥Î¸¯Â ÔÓ‚ÂÚ‡π ÒÓ·¥ ‚·ÒÌÛ ÒÛ‚ÂÂÌÌ¥ÒÚ¸ – flÍ ˜‡ÒÚËÌÛ ÔÓ‰¥ÎÂÌÓª Á ¥Ì¯ËÏË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË – Û ‰‚Óı ÔË̈ËÔÓ‚Ëı „‡ÎÛÁflı: Ó·ÓÓÌË Ú‡ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ë¸Ó„Ӊ̥ Ì¥ÍÓ„Ó Ì ‰Ë‚Ûπ Û˜‡ÒÚ¸ ̥ψ¸ÍËı ÒÓΉ‡Ú¥‚ Û Á‡ıÓ‰‡ı ‚ äÓÒÓ‚Ó, ˜Ë ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ÒԥθÌÓ„Ó ÔÓθҸÍÓ-̥ψ¸ÍÓ-‰‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ·‡Ú‡Î¸ÈÓÌÛ Û ôˆËÌ¥. èÓ·ÎÂÏË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ ¥ ‰ÓÒ¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ÒÍ·‰ÌËÏË, ÚÓÏÛ ªı ˘Â ‡ÌÓ ‚‚‡Ê‡ÚË ÒËÏÔÚÓχÏË ·ÎËÁ¸ÍÓª ÒÏÂÚ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ì ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÓÒÂ‰flÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ π ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÒԥθÌÓÒÚË Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓª ÚÓÚÓÊÌÓÒÚË, ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª ÔË„Ó‰Ë ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡ ‚¥‡ Û ÒԥθÌ ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl. 燈¥Ó̇θ̇ ÚÓÚÓÊ-


åàêéëãÄÇ åÄêàçéÇàó

∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÏËÓÒ·‚ ¥ ˆÂÍÓ‚ÌËÈ Ï‡ËÌӂ˘ ÍÓÌÚÂÍÒÚ ÛÍ‡ªÌË © å.å‡ËÌӂ˘, 2000

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ

92

Ì¥ÒÚ¸ flÍ ¥ÌÚÂ∂Û˛˜ËÈ ÒԥθÌÓÚÛ ˜ËÌÌËÍ ÚËÏ ‚‡ÊÎË‚¥¯‡, ˜ËÏ Ò··¯‡ Ú‡‰Ëˆ¥È̇ ‚·‰‡ ‰Âʇ‚Ë, ˜ËÏ Ó·ÏÂÊÂÌ¥¯‡ ªª ÒË·. ì ÌÓ‚¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë ÌÂÛıËθÌÓ ÓÒÚ Óθ ÏÓ‡Î¸ÌÓÒÚË ¥ ԇϒflÚ¥ flÍ ÒÛ·ÒÚËÚÛÚ¥‚ ÚËı Á‚’flÁÍ¥‚, flÍ¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ. í‡ÍÓÊ ÁÓÒÚ‡π Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÍËÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û ̇ ‚·ÒÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ, ªª ¥ÒÚÓ¥˛ Ú‡ Ú‡‰Ëˆ¥ª. Ç¥‰ÍËÚËÈ Ò‚¥Ú, ‚¥‰ÍËÚ‡ Ö‚ÓÔ‡, ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â Ôβ‡Î¥ÒÚ˘̥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ·ÂÁÛ„‡‚Û ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ Ì‡Ï ‰ÁÂ͇·, ‰Â ÏË ·‡˜ËÚËÏÂÏÓ Ò‚Óπ ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl Ô¥‰ ��ÁÌËÏË ÍÛÚ‡ÏË ÁÓÛ; ÏË ÏÛÒËÚËÏÂÏÓ Ì‡‚˜ËÚËÒfl ÊËÚË Û Ú‡ÍÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, Ì Á‚ËÌÛ‚‡˜Û˛˜Ë ¥Ì¯Ëı Û ÁÎÓ‚ÓÓÊÓÒÚ¥ ˜Ë ÁÏÓ‚¥. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á Ì Á‡„ÓÊÛπ ̇ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È ‰Âʇ‚¥, ıÓ˜‡ Á‡‚Ú‡ ÓÒÚ‡ÌÌπ ÔÓÌflÚÚfl χÚËÏ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì‡Í¯Â Á̇˜ÂÌÌfl, ‡Ì¥Ê ҸӄӉ̥, ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‚ÓÌÓ π ˜ËÏÓÒ¸ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ¥Ì‡Í¯ËÏ, ‡Ì¥Ê Û ïßï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥. 燂ԇÍË, ˆÂ ÔÓflÚÛÌÓÍ ‰Îfl ‰Âʇ‚, ¯‡ÌÒ ‰Îfl ªıÌ¸Ó„Ó ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl. Öë ·Â ̇ Ò· Óθ, flÍÛ ‚Ê Ì Á‰‡ÚÌ¥ ‚ËÍÓ̇ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë – ·ÛÚË ÔÓÒÂ‰ÌËÍÓÏ Ï¥Ê ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏË ÔÓˆÂÒ‡ÏË, flÍ¥ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ‚ËÁ̇˜‡ÚËÏÛÚ¸ ̇¯Û ‰Óβ, ¥ β‰-

Слово «¶лобалiзацiя», без сумнiву, є потенцiйною жертвою української журналiстики, оскiльки приречене бути недопiзнаним та недочутим, викривленим i знеславленим, полемiчно оспiваним чи занехаяним – i врештi перетвореним на сухий брикетик публiцистичного штампу. Це жертва не перша i далеко не остання, хоч на цвинтарi розтерзаних термiнiв давно вже бракує вiльних мiсць. Коли говорити про явище ¶лобалiзацiї, то ми є його свiдками та учасниками вже вiддавна. Свiтовий масштаб двох воєн у ХХ столiттi, мiжнароднi полiтичнi блоки й пакти, транснацiональнi монополiї й спiльнi ринки, мiжнароднi недержавнi органiзацiї й молодiжнi та жiночi рухи, транснацiональнi ЗМІ й Інтернет, як рiвно ж Ватикан, Всесвiтня Рада Церков, iсламськi релiгiйнi об’єднання, екуменiчний процес – з багатьма iз цих явищ ми вже зжилися, без деяких уже й не уявляємо свого життя. Втiм, деякi дослiдники1 вважають, що треба розрiзняти т.зв. «пiзню», або «новiтню» ¶лобалiзацiю (часом точкою вiдлiку називаються 60-тi роки ХХ ст.), в якiй процеси набули значного прискорення й iнтенсифiкацiї. Як вiдомо, три – число ледь не магiчне, отож дослiдники розрiзняють три головнi види реакцiй на явище ¶ло-

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ò¸ÍÓ˛ ÔÓÚ·Ӳ ÚÓÚÓÊÌÓÒÚË Ú‡ ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË, flÍÛ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚËÏ ̇҇ÏÔÂ‰ ¥ÒÚÓ˘̇ ÒԥθÌÓÚ‡ Û ÏÂʇı ÏÓ‰ÂÌÓª ‰Âʇ‚Ë.

èÂÂÍ·· íÂÚfl̇ 臂Î˯Ë̇

‡ÏÓÚËÁ‡ÚÓ ̇ ¯ÎflıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª © D.Haller, 2000


балiзацiї: гiпер¶лобалiстичну, скептичну й трансформiстську. До першої групи належать тi, кого заворожують економiчнi й технологiчнi перспективи, якi вiдкриває ¶лобалiзацiя; цi люди з оптимiзмом бачать у майбутньому один свiтовий ринок, одну ¶лобальну культуру, одне суспiльство, кероване ¶лобальними структурами. До другої, вiдповiдно, можна зарахувати тих людей, якi у твореннi такого моно-свiту вбачають реалiзацiю програми апокалiпсису, появу ¶лобальної диктатури, нiвеляцiю нацiональних i культурних особливостей, неминуче зiткнення цивiлiзацiй. Третю групу складають тi, хто визнає неоднозначний i суперечливий характер ¶лобалiзацiї, а вiдтак не поспiшають бути пророками щодо її наслiдкiв. Можна легко передбачити, що до першої групи входять тi, кому в процесi ¶лобалiзацiї пощастило i хто користає з її благ. У другiй групi опиняються радше аутсайдери – тi, хто чи не найбiльше вiдчуває негативнi наслiдки ¶лобалiзацiї. Для членiв третьої групи я б шукав не так соцiальних, як фiлософських характеристик: цi люди твердо пам’ятають, що увесь наш свiт i всi породженi ним явища й трансформацiї зiтканi з антиномiй. Тому зосереджувати свою увагу лише на одних проявах ¶лобалiзацiї, i¶норуючи iншi, вони вважають методологiчно неправильним. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‰¥ÚÂ „‡ÎÎÂ

До позитивних наслiдкiв ¶лобалiзацiї дослiдники вiдносять, зокрема, нарощення потенцiалу економiчного зростання, поширення технологiй, щораз бiльший доступ до iнформацiї та демократичних iнституцiй, стрiмке зростання рiвня й культури спiвпрацi й спiввiдповiдальности. До негативних наслiдкiв ¶лобалiзацiї можна вiднести, зокрема, щораз меншу залежнiсть потокiв капiталу вiд контролю з боку нацiональних урядiв, знецiнення унiверсальної цiнности iнституту нацiональної держави й поступову втрату нею свого суверенiтету, зародження явища гiперконкуренцiї, поглиблення прiрви мiж багатими й бiдними державами, ¶лобалiзацiю масової культури й занепад культурних iдентичностей. Всi цi явища спiвiснують одночасно, а це призводить до того, що оцiнити явище ¶лобалiзацiї однозначно практично неможливо.

93

МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ

1. ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ В ЦЕРКОВНІЙ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ

Пересiчним українцевi чи українцi явище ¶лобалiзацiї знайоме на рiвнi розмаїтих (i часто – негативних!) наслiдкiв, а не однiєї кумулятивної причини. А вiдтак самого явища нiби й нема – є лише поки що нерозв’язний вузол проблем, породжених не нами, а завжди, як нам здаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ëÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ëχ„‡π Ú‡ÍÓÊ ÔÂÂÓˆ¥ÌÍË Ù‡ÍÚÓÛ ˜‡ÒÛ ‚ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥. ÜӉ̇ Í‡ªÌ‡ ¥ ÊÓ‰ÂÌ Â∂¥ÓÌ Ì ÏÓÊ ÛÌËÍÌÛÚË ‚ËÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒÚÛÍÚÛÌËı ÁÏ¥Ì, flÍ¥ Á ˆ¸Ó„Ó ‚ËÔÎË‚‡˛Ú¸. èÓÚ Áϥ̇ ÒÚÛÍÚÛË ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Á ¥ÁÌËÏË ¯‚ˉÍÓÒÚflÏË. ôÓ ÏÓÊ ÁÓ·ËÚË ÁÓ‚Ì¥¯Ìfl ÍÛθÚÛ̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ‰Îfl ÛÌËÍÌÂÌÌfl ÏÓÊÎË‚Ëı ÍÓÎ¥Á¥È? åË Á‚ËÍÎË ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ – ˆÂÌÚ‡Î¸ÌÛ ‰¥˛˜Û ÒËÎÛ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË 20 ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, flÍ Á‡‚Â¯ÛπÚ¸Òfl, – ÔÂ‰ÛÒ¥Ï Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ñ Á‡ÍË‚‡π ÔÓ„Îfl‰ ̇ ªª – Ú‡ÍÓÊ ‚‡ÊÎË‚ËÈ – ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥. ç‡ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ËÌÍÛ, flÍËÈ ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÛπÚ¸Òfl, Ì ÎË¯Â Ó·Ï¥Ì˛˛Ú¸Òfl ÚÓ‚‡Ë Ú‡ ÔÓÒÎÛ„Ë ¥ Ûı‡πÚ¸Òfl ͇ԥڇÎ, ˆËÍÛβ˛Ú¸ ¥ ÔÓÁˈ¥ª, ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, Òڇ̉‡ÚË, ÍÓÓÚÍÓ: ÂÎÂÏÂÌÚË ÍÛθÚÛÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. ì ‚¥Í ßÌÚÂÌÂÚÛ Ú‡ Ò‡ÚÂÎ¥Ú‡ÌÓ„Ó ÚÂη‡˜ÂÌÌfl ÁÓÒÚ‡π È «·ÎËÁ¸Í¥ÒÚ¸» Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË Á ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛÌËı Í¥Î, ÔÓÚ Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ÁÓÒÚ‡π ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl. äÛθÚÛÌ¥ ÍÓÂÌ¥, Ú‡‰Ëˆ¥ª Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ – ÓÒÌÓ‚‡ ‰Îfl ‚Á‡-


ється, чиєюсь злою волею. Ще трохи, i ми, здається, образимося на весь свiт. Україна, затиснута своїми камiнносердими олiгархами, зраджена своєю елiтою, висмоктана ¶еополiтичними «упирями», стрiмко скочується в групу аутсайдерiв, i нема нiчого дивного в тому, що явище ¶лобалiзацiї стає нам осоружним. Сказане навiть бiльше стосується українських християн. Звичайно ж, явище ¶лобалiзацiї навряд чи жваво обговорюється нашими парафiянами пiсля недiльних проповiдей, i не тiльки тому, що, на жаль, дуже часто нашi храми є мiсцем випадкової зустрiчi незнайомих людей. Головне те, що й у релiгiйнiй площинi ми теж обiзнанi радше з поокремими наслiдками ¶лобалiзацiї, не сприймаємо її як єдине явище, а вiдтак є пасивними об’єктами ¶лобалiзацiї, а не активними й рiвноправними її учасниками. Ось чому якщо на проповiдi чи пiсля неї й говорилось би щось про ¶лобалiзацiю, то майже завжди – негативно, з осудом i запереченням. ¢лобалiзацiя з точки зору традицiйної української церковної свiдомости виглядає явищем однозначно шкiдливим для Церкви, релiгiйного свiтогляду загалом. Насправдi взаємозалежнiсть ¶лобалiзацiї й релiгiї не є такою однозначною. Новiтня ¶лобалiзацiя супроводжуh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

πÏÌÓ„Ó ÒÔËÈÌflÚÚfl – π ÒÚ¥ÈÍËÏË ¯‚ˉÍÓª ÁÏ¥ÌË Ú‡ ÔÓÚÓÍÛ Ó·‡Á¥‚. äÛθÚÛË Ì Á·ÎËÊÛ˛Ú¸Òfl ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ. ëÚËÏÛÎflÚÓÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª π Ú‡Í Á‚‡Ì¥ Ï-ω¥‡: „Ó¯¥ (money), ÏÛÁË͇, Í¥ÌÓ (movies), χÚÂχÚË͇, Ï¥∂‡ˆ¥fl ¥ ÏÓ‡Î¸Ì¥ ‚ËÏÓ„Ë.

ДІТЕР ГАЛЛЕР АМОРТИЗАТОР НА ШЛЯХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

94

ÑÓ ‚‡ÊÎË‚Ëı ‰Îfl ̇¯Óª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÂÁÛθڇڥ‚ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ˆ¸Ó„Ó ÔËÚ‡ÌÌfl ̇ÎÂÊËÚ¸ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂÁ‡ÔÂ˜ÌËÈ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ì ‚‰ ‰Ó «ÛÌ¥‚Â҇θÌÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÍÛθÚÛË». ïÓ˜‡ È ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ÔÓ‰¥·Ì¥ Ò‚¥ÚÓ‚¥ Á‡ÁÍË ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌ. ëÚËÏÛÎflÚÓÓÏ ˆ¸Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ π Ú‡Í Á‚‡Ì¥ Ï-ω¥‡: „Ó¯¥, ÏÛÁË͇, Í¥ÌÓ, χÚÂχÚË͇, Ï¥∂‡ˆ¥fl ¥ ÏÓ‡Î¸Ì¥ ‚ËÏÓ„Ë. íÓÏÛ Ì‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ̥ψ¸Í¥ ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¥ ‚ËÓ·Îfl˛Ú¸ Ì ÎË¯Â Û á¥Ì‰Âθ٥Ì∂ÂÌ¥ ˜Ë ÇÓθÙÒ·Û∂Û, ‡ Ú‡ÍÓÊ Û ò‡Ìı‡ª, ë‡Ì è‡ÛÎÛ ¥ ŇÌ∂‡ÎÓ¥. èÓÚ ̇„‡‰‡ÈÏÓ: Û ˆ¸ÓÏÛ Ê Å‡Ì∂‡ÎÓ¥ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1997 ÓÍÛ ‰Ó‚ÂÎÓÒfl Á‡‰¥flÚË Í¥Î¸Í‡ ÚËÒfl˜ ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍËı, ˘Ó· Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ·ÂÁÔÂ¯ÍÓ‰ÌËÈ ÔÂ·¥„ ÍÓÌÍÛÒÛ «å¥Ò Ò‚¥ÚÛ». é·‡Á Í‡ÒÛÌ¥, ÒÚ‚ÓÂÌËÈ Ï‡Ò-ω¥‡ ̇ á‡ıÓ‰¥, Û ¥Ì‰ÛªÒÚ˘ÌÓÏÛ Ú‡ ¥Ò·ÏÒ¸ÍÓÏÛ ÏËÒÎÂÌÌ¥ Á‡ÔÂ˜ÛπÚ¸Òfl flÍ ÔËÌËÊÂÌÌfl.

ється значним вiдродженням релiгiї. Всi попереднi передбачення про «смерть Бога», поступове вiдмирання релiгiї, неминучу й цiлковиту секуляризацiю свiту не справдилися. Релiгiя щораз бiльше стає повноправним учасником суспiльного дискурсу. І це явище має пряме вiдношення до ¶лобалiзацiї, оскiльки, на думку дослiдникiв, релiгiя, з одного боку, переносить складнi свiтогляднi системи понад нацiональнi бар’єри, чим сприяє формуванню «загальносвiтової» iдентичности, а з другого – локалiзує унiверсальнi релiгiйнi iдеї, iнкультурує їх у мiсцевий контекст i, як результат, нацiональнi культури позбуваються своїх локальних обмеженостей. Однак що є несподiваним для церковної свiдомости, так це те, що релiгiя вiдроджується далеко не завжди у традицiйних формах. Бурхливе зародження й поширення новiтнiх релiгiйних рухiв теж є характерною ознакою ¶лобалiзацiї. Отож, остання є не стiльки загрозою релiгiйному свiтогляду як такому, скiльки викликом, перед яким стоять iсторичнi релiгiї загалом i традицiйнi християнськi Церкви зокрема. Звiдси випливають i двi головнi ролi, якi, на думку дослiдникiв, можуть вiдiгравати свiтовi релiгiї. З одно��о боку, вони можуть мобiлiзовувати своїх вiрних на негатиh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

óËχÎÓ Î˛‰ÂÈ ÔÓ·Ó˛˛Ú¸Òfl ‚Ú‡ÚËÚË ˜ÂÂÁ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ò‚Ó˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. í‡Í, Û ·‡„‡Ú¸Óı Í‡ªÌ‡ı ÏÓÊ̇ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË ÌÓ‚Â Á‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ‚·ÒÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª, ‚·ÒÌÓª ÍÛθÚÛË ¥ ‚·ÒÌÓª ÂÎ¥„¥ª. ì ÂÍÒÚÂχθÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ú‡Í¥ ÛıË ‚Ô‡‰‡˛Ú¸ Û ÔÂ·¥Î¸¯ÂÌËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ ‡·Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÁÏ. é‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ Ì‡fl‚Ì ÌÓ‚Â Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÂÚÌ¥˜ÌËı ÏÂ̯ËÌ. ᇂÂ¯ÂÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ëı¥‰-á‡ı¥‰ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎÓÒfl Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰ıÓ‰ÓÏ ‚¥‰ ÏËÒÎÂÌÌfl ͇Ú„Ó¥flÏË «Ú‡·Ó¥‚». è¥ÒÎfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ÒËÒÚÂÏ Î˛‰Ë ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÌÓ‚Û Ò‚Ó·Ó‰Û, flÍÛ ‚ÓÌË ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‰Â٥̥ˆ¥˛˛Ú¸ ¥ Û ÍÛθÚÛÌÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚ¥. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Í·Ò˘̥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘̥ Á‡‚‰‡ÌÌfl Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÏËÛ Ú‡ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ‚ ÓÚÓ˜ÂÌÌ¥, flÍ ¯‚ˉÍÓ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Ú‡ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ, ̇·Û‚‡˛Ú¸ ÌÓ‚Ëı ËÒ. á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÒÔÓÒÓ·Û Ô¥‰‡ıÛÌÍÛ, Û 190-ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚‡ı ÏË Ï‡πÏÓ ÔÓ̇‰ 1000 ÍÛθÚÛ. ã˯ ˆÂ ˜ËÒÎÓ ÔÓ͇ÁÛπ: ·ÂÁ ÏËÛ Ï¥Ê ÍÛθÚÛ‡ÏË Ì ·Û‰Â ÏËÛ Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË ¥ ̇Ó‰‡ÏË. á‡ıËÒÚ ÂÚÌ¥˜ÌËı ÏÂ̯ËÌ Ì‡ ¯Í‡Î¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ô¥ÓËÚÂÚ¥‚ ÔÂÂÏ¥ÒÚË‚Òfl ‚„ÓÛ; ‰¥π‚ Á‡ÔÓ·¥„‡ÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡Ï ÔÓ‚ËÌÌÂ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ÒËθ̥¯Â Á‡ÎÛ˜‡ÚË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª.


вiстськi анти¶лобалiзацiйнi протести, спираючись на мiжетнiчнi суперництва та фундаменталiстськi настрої. З другого боку, вони можуть сприяти утвердженню справедливости й соцiальнiй гармонiї, впливаючи на iндивiдуальну й групову свiдомiсть й мобiлiзуючи вiрних на захист релiгiйної свободи, прав людини, довкiлля, а також добиваючись скасування боргу бiдних країн тощо. Так, для прикладу, виступаючи 2000 року в Давосi Папа Іван Павло ІІ закликав християн протиставити бездушнiй економiчнiй ¶лобалiзацiї ¶лобалiзацiю людської солiдарности. Пасивнiсть цивiлiзацiйної ролi, яку вiдiграє Україна, прирiкає її християн на психологiчний та концептуальний спротив процесу ¶лобалiзацiї. Її наслiдки ми сьогоднi вiдчуваємо головно у площинi стосункiв «Схiд–Захiд», зокрема т.зв. «католицького прозелiтизму», «нашестя протестантських сект, тоталiтарних культiв» тощо. Тому, не зупиняючись на згаданих прикладах детально, я хотiв би придивитись ближче до наших реакцiй на «нашестя» ¶лобалiзацiї з такого немилого нам сьогоднi Окциденту.

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ç‡ ÔÎÓ˘ËÌ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Û ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ Ï¥Ê ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛÏÓÏ ¥ ÒԥθÌÓÚÓ˛ Á‡Í·‰ÂÌËÈ Ú‡ÍÓÊ Á̇˜ÌËÈ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Â΂‡ÌÚÌËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î. 祉 ˆÂ ÌÂ π ·¥Î¸¯ Ә‚ˉ̥¯ËÏ, Ì¥Ê Û ÒÍ·‰ÌËı ‚¥‰ÌÓÒË̇ı Ï¥Ê á‡ıÓ‰ÓÏ Ú‡ ¥Ò·ÏÒ¸ÍËÏ Ò‚¥ÚÓÏ. 燯¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ∂ÛÌÚÛ˛Ú¸Òfl ̇ ÒËÎ¥ ‰¥ª ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛχ. ÑÂÏÓÍ‡Ú¥˛, Ô‡‚‡ β‰ËÌË ¥ Ô‡‚Ó‚Û ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸ ÏË ‚Ë‚Ó‰ËÏÓ Á ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡. åË Î„ÍÓ ÔÓÔÛÒ͇πÏÓ ÔÓ‚Á Û‚‡„Û ÚÂ, ˘Ó ‚ ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛÌËı ÍÓ·ı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ „ÛÔÛ˛Ú¸Òfl ̇‚ÍÓÎÓ Í·ÌÛ, ҥϒª È Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Òڇ̥‚ Ú‡ ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl ÁÒÂ‰ËÌË. ëNN Ú‡ ßÌÚÂÌÂÚ Ì ÁÏÓ„ÎË ·Ë Ô¥‰‚‡ÊËÚË ˆ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÒËıÓÎÓ„¥˜Ì¥ „ÎË·ËÌÌ¥ ÒÚÛÍÚÛË. éÒͥθÍË ÏË, ̥ψ¥, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Á‡ÎÂÊÌ¥ ‚¥‰ ÏËÌÓ„Ó Ó·Ï¥ÌÛ ÚÓ‚‡‡ÏË Ú‡ ÔÓÒÎÛ„‡ÏË, ÚÓ ‚·ÒÌ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ëχ„‡π ‚¥‰ Ì‡Ò ÌÓ‚Óª ‚¥‰ÍËÚÓÒÚË ˘Ó‰Ó Ò‚¥ÚÛ – ‰Ó ÒÂ‰ËÌË Ú‡ ̇ÁÓ‚Ì¥. ì ÒÚÓÒÛÌ͇ı Á ¥Ì¯ËÏË ÍÛθÚÛ‡ÏË Ì‡Ï ÔÓÚ¥·Ì‡ ‚Á‡πÏ̇ ÔÓ‚‡„‡, ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ¥ ÚÓÎÂ‡ÌÚÌ¥ÒÚ¸, ·Ó ̇ ∂ÛÌÚ¥ ÌÂÛˆÚ‚‡ Ú‡ ÌÂÚÓÎÂ‡ÌÚÌÓÒÚË Ì‡ÈÍ‡˘Â ÔÓˆ‚¥Ú‡˛Ú¸ ÛÔÂ‰ÊÂÌÌfl ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË. ßÌÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ ‰ÓÔÓχ„‡π ‰ËÙÂÂ̈¥˛‚‡ÚË, ÏÂÌڇθÌÓ ÓÁÁ·ÓªÚËÒfl ¥ ÔÂ·ÓÓÚË ÂÚÌ¥˜ÌÓ-ÍÛθÚÛÌ ڇ·¥Ì ÏËÒ-

2. СТОСУНКИ «СХІД-ЗАХІД» І ЦЕРКОВНА СВІДОМІСТЬ

Проблема стосункiв «Схiд–Захiд» сьогоднi в Українi є однiєю iз засадничих. Для нас це проблема власної iдентичности, вибору подальшого шляху розвитку, напряму циркуляцiї капiталу, джерела цивiлiзацiйної енергетики. Для Заходу – це проблема пiдтвердження (чи заперечення) унiверсальности захiдноевропейських цiнностей, окреслення меж паневропеїзму. На сучасному етапi запропоновано вже чимало геополiтичних моделей щодо европейської «квадратури кола», проте караван реального життя просувається все далi, мало звертаючи увагу на блискiтки аналiтичних умiв. Теорiя теорiєю, а останню крапку в згаданiй проблемi поставить лише емпiрика реальних взаємозв’язкiв. Свого часу Київська Русь, а згодом навiть «пасербиця» Речi Посполитої – Україна, користувалися доволi ефективним «вiкном у Европу», через яке вiдбувався жвавий i небоязкий дiалог iз Захiдною Европою. А коли траплялось так, що те вiкно з певних причин тьмянiло, завжди знаходився хтось (як-от митрополит Петро Могила у ХVІІ ст.), хто старанно його протирав. Невдовзi цар Петро оте українське вiкно в Европу прикрив, прорубавши

95

МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÎÂÌÌfl. ëˆÂ̇¥È ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ Ì ÔÓ‚ËÌÂÌ ÒÚ‡ÚË ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ˛. íÛÚ ÏÛÒËÚ¸ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË ¥ÌÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„. ëÔËflÚË ÈÓÏÛ ‚ flÍ̇ȯË¯¥È ÔÎÓ˘ËÌ¥ – ˆÂÌÚ‡Î¸Ì Á‡‚‰‡ÌÌfl ̇¯Óª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÍÛθÚÛÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. é‰Ì ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË: ÚÓÎÂ‡ÌÚÌ¥ÒÚ¸ – ˆÂ Ì ‰ÓÓ„‡ Á Ó‰ÌÓÒÚÓÓÌÌ¥Ï ÛıÓÏ. ì ̇¯¥È Í‡ªÌ¥ ÔÓÊË‚‡˛Ú¸ 7,3 ϥθÈÓ̇ ¥ÌÓÁÂψ¥‚. èË·Ûθˆ¥ Ú‡ ‚ڥ͇˜¥ Á ·‡„‡Ú¸Óı ÍÛθÚÛ ÁÛÏÓ‚ËÎË ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, flÍ ÔÓ‚ËÌÌÓ ‚ÂÒÚË ¥ÌÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ Ú‡ÍÓÊ ‚ÒÂ‰ËÌ¥, flÍ˘Ó ‚ÓÌÓ ıӘ ‰‡Î¥ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÏËÌÓ. á Ó„Îfl‰Û ̇ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÛ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚÛ Ú‡ÍÓ„Ó ‰¥‡ÎÓ„Û ÈÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ÁÓÒÚ‡π. ñÂÈ ‰¥‡ÎÓ„ ‚ÒÂ‰ËÌ¥ Í‡ªÌË Ï‡π ‚ÂÎËÍ Á̇˜ÂÌÌfl ¥ ‰Îfl ̇¯Óª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ÓÒͥθÍË ÍÛθÚÛÌÓ Á‡·‡‚ÎÂÌ¥ Á‡ÁÍË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ‰¥˛Ú¸ Û Á‚ÓÓÚÌÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ Á ªı̸Ӫ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË ‰Ó ̇Ò. ëÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ χȷÛÚÌπ ¥ Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ ̇ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ÔÓÎ¥ÚË͇ Ô‡‚ β‰ËÌË, flÍ¥È ÏË, ̥ψ¥, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚¥‰‰‡Ì¥, Ú‡ÍÓÊ ÒÚ‡‚ËÚ¸ ÔÂ‰ÛÏÓ‚Ó˛ ¥ÌÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ‚¥‰ÍËÚË ÒԥθÌÛ ÂÚËÍÛ „ÛχÌÌÓÒÚË Ú‡ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË Acquis (̇‰·‡ÌÌfl) Û „‡ÎÛÁ¥ Ô‡‚ β‰ËÌË Û ÚÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ, ‚ flÍÓÏÛ ‚ÓÌË ·ÛÎË Ô¥‰Ú‚Â‰ÊÂÌ¥ ̇ Ç¥‰ÂÌÒ¸Í¥È ÍÓÌÙÂÂ̈¥ª Á Ô‡‚ β‰ËÌË. ßÌ-


нове – петербурзьке, а цариця Катерина ще й наглухо забила цвяхами. Вiдтак духовне спiлкування України з Европою вiдбувалося через росiйськi «рецептори» та «мембрани» (пропускна здатнiсть яких сама по собi була невисокою) – з усiма трагiчними для України наслiдками. Органiчнiсть контактiв «Україна–Захiд» було втрачено, суто українськi культурнi рецептори атрофувалися. Пiсля здобуття Україною незалежности умоглядно можна вирiзнити три фази української реакцiї на захiдний подразник. Перша фаза – це некритичне сприйняття Заходу як позитивної антитези до негативних реалiй комунiзму, готовнiсть механiчно переймати захiднi форми суспiльного буття, безоглядна й довiрлива вiдкритiсть Сходу на незнайомий йому свiт. Типологiчно близькою до неї є безогляднiсть, з якою свого часу частина українських нацiоналiстiв довiрилась «батькiвщинi Гайне й ¢ете» – фашистськiй Нiмеччинi, а зараз сама Схiдна Нiмеччина довiрилась Захiднiй. Модель цiєї фази дуже «чорно-бiла»: все схiдне – вiджиле й безперспективне; все захiдне – високе й унiверсальне. Таким безоглядно довiрливим також був iнтерес постсовєцьких громадян до захiдних протестантських мiсiонерiв, якi, як виявилося, часто навiть не здогадувалися про iснування на наh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ ‰ÓÔÓχ„‡π ‚ËÓ·ËÚË ¥ Á‡Í¥ÔËÚË ÔÓÚ¥·ÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ.

ДІТЕР ГАЛЛЕР АМОРТИЗАТОР НА ШЛЯХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ

96

LJÊÍ¥ Û‰ËÏÂÌÚË ¢ÎÓ·‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Ì ‚ËÁ̇π ÍÓÂÌ¥‚ – Ú‡Í Í‡ÊÛÚ¸. ÄΠβ‰Ë̇ ÔÓÚ·Ûπ ÍÓ¥ÌÌfl. ëÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ëχ„‡π ÔÂÂÓˆ¥ÌÍË Ù‡ÍÚÓÛ ˜‡ÒÛ Û Ì‡¯ÓÏÛ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ‡¥ª. ÜӉ̇ Í‡ªÌ‡ Ú‡ ÊÓ‰ÂÌ Â∂¥ÓÌ Ì ‚ ÁÏÓÁ¥ ÛÌËÍÌÛÚË ÁÛÏÓ‚ÎÂÌÓª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ÁÏ¥ÌË ÒÚÛÍÚÛË. áϥ̇ ÒÚÛÍÚÛË ÌÂÏËÌۘ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Á ¥ÁÌÓ˛ ¯‚ˉͥÒÚ˛. ì ·‡„‡Ú¸Óı Í‡ªÌ‡ı Ô¥‚‰Ìfl ‚ËÌË͇˛Ú¸ ÓÒÚ¥‚ˆ¥ ·Î‡„ÓÔÓÎÛ˜˜fl, ¥, flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, – ÌÓ‚Â ÔÓÚË¥˜˜fl Ï¥ÒÚÓ-ÒÂÎÓ. 襉‚ˢÂÌÌfl ‰ÓıÓ‰¥‚ ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ Û ·‡„‡Ú¸Óı ӷ·ÒÚflı ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÌÂ¥‚ÌÓÏ¥ÌÓ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË flÒÌ¥¯Â, Ì¥Ê ÍÓÎËÒ¸, ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó Áϥ̇ ÒÚÛÍÚÛË ÒÚ‡‚ËÚ¸ ‰Ó β‰ÂÈ Ô¥‰‚ˢÂÌ¥ ‚ËÏÓ„Ë. êÂÙÓÏË ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ˜‡ÒÛ, flÍ ¥ ÁÏ¥ÌË Û ÏËÒÎÂÌÌ¥ β‰ÂÈ. åË, ̥ψ¥, ‰¥Á̇πÏÓÒfl ˆÂ ̇ ÔËÍ·‰¥ ‚·ÒÌÓª Í‡ªÌË. á‡Î˯ÍË ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ˆÂÌÚ‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó Ô·ÌÓ‚Ó„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ Û ‰ÂflÍËı ‡ÙË͇ÌÒ¸ÍËı Í‡ªÌ‡ı Ì ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ÔÓ‰Ó·ÚË Á‡ Ó‰ÌÛ Ì¥˜, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ‚‚ÂÒÚË ÔÓ„‡ÏË ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÒÚÛÍÚÛË.

ших землях тисячолiтньої християнської традицiї. Наслiдок такої фази часто сумний: поглиблення кризових явищ, культурна травма, iмунна недостатнiсть щодо захiдних суспiльних виразок. Друга фаза є виразно рефлекторною щодо першої – це безоглядна критика Заходу, применшування його здобуткiв, розпалювання антизахiдних настроїв, вивищення схiдного за рахунок приниження та карикатуризацiї захiдного. Це типова росiйська модель, яка в церковнiй площинi Украї��и активно пропагується богословами й церковними дипломатами Московського патрiархату (хоч i у вiрних iнших Церков того антиамериканiзму не бракує). Тут акценти розставленi з точнiстю до навпаки: все захiдне – бездуховне й аморальне; все схiдне – високодуховне й автентично християнське. Наслiдки такої фази ми бачимо перед собою: це iзоляцiонiзм, неспроможнiсть вступити до дiалогу зi свiтом, вiд якого досi були вiдлученi, побачити в ньому щось позитивне, а не тiльки тривожний перелiк апокалiпсичних симптомiв. У такiй оптицi наша цивiлiзацiйна вiдсталiсть перетворюється в органiчний елемент схiднохристиянської культурної iдентичности, тому головним завданням українських християн мала би бути одвiчна максима росiйського православ’я – «берегh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ì ÍÓÊÌÓÏÛ ‡Á¥, Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ̇¯Óª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÍÛθÚÛÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÔÓÒÔËflÚË, ˘Ó· β‰Ë Ì ‚Ú‡˜‡ÎË Ò‚Ó„Ó ÍÓ¥ÌÌfl ¥ ˘Ó· ÌÂÛıËθ̥ ÒÚÛÍÚÛÌ¥ ÂÙÓÏË ·ÛÎË «ÍÛθÚÛÌÓ ÏËÓβ·ÌËÏË». ì ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ ÍÓÊÂÌ ˜‡Ò χπ Ò‚Óª ‚ËÏÓ„Ë. ì ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥ª ëı¥‰-á‡ı¥‰ ÏÓ‚‡ ȯ· ÔÓ ÍÓÌÚÓθ ̇‰ ÓÁ·ÓπÌÌflÏ ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó‚¥’fl. ᇠÔÂ¥Ó‰ ‰Ó‚„Ó„Ó Ú‡ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ ‚‰‡ÎÓÒfl ÔÓÏ’flͯËÚË ÓÁ·ÓπÌ¥ ·ÎÓÍË. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏËÛ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â Á‡„ÓÊÛ˛Ú¸ ÂÚÌ¥˜ÌÓ-ÍÛθÚÛÌ¥ Ú‡ ÂÒÛÒÌ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË. ì ̇¯ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, flÍËÈ ÒÚ‡‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ, ÏË ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ÔÓÚ·ÛπÏÓ ÒԥθÌËı ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ¥‚ Ú‡ ÒÚ‡Ú„¥È, ·Ó ˆÂÌÚ‡Î¸Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË ÏÓÊÂÏÓ ‚Ë¥¯ËÚË Î˯ ‡ÁÓÏ. ÇÓθ٠ãÂÔÂÌ¥Ò Ï‡‚ ‡ˆ¥˛: «üÍ˘Ó ÏË ÁÏ¥ˆÌËÏÓ Ì‡¯Û Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ «ÔÂÂÍ·‰‡ÚË ¥Ì¯¥ ÍÛθÚÛË», ÚÓ ÏË ‰ÓÔÓÏÓÊÂÏÓ ‚ÚËχÚË ‰¥‡ÎÂÍÚËÍÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ Ù‡„ÏÂÌÚÛ‚‡ÌÌfl Û ÏËÌËı ‡Ï͇ı».

èÂÂÍ·· ч¥fl éθ¯‡ÌҸ͇


ти чистоту православ’я» аж до замороження стосункiв iз Заходом. У цьому мiсцi менi б хотiлося навести розлогу цитату з цьогорiчного виступу вiце-ректора Папського Орiєнтального Інституту в Римi Роберта Ф.Тафта перед випускниками Львiвської Богословської Академiї: «Бо якщо iсторичнi вади захiдного християнства – iмперiалiзм, владолюбство, зверхнiсть – призвели до iсторичних злочинiв, за якi Папа Іван Павло ІІ попросив прощення в Римi тiєї iсторичної великоносної недiлi, то схiдне християнство теж має хронiчнi вади: готовнiсть, в обмiн за пiдтримку свiтської влади, по-рабськи їй прислуговувати, даючи їй видимiсть духовного виправдання i дозволяючи їй вершити брудну справу iсторичних злочинiв. Додайте до цього нацiоналiстичну iзольованiсть, наслiдком якої є розкол правдивої церковної соборности, попри всi iсторичнi гасла протилежного змiсту; постiйнi пошуки цапа вiдбувайла, коли виходять iз переконання, що у всiх негараздах обов’язково винен хтось iнший, оскiльки ‘мiстичний Схiд’ нiколи нiчого злого не вчинив»2. Хочеться вiрити, що третя фаза – замiна вiдрухової реакцiї на захiдний подразник на осмислений пошук власної позицiї – пiдспудно уже розпочалась, хоч i не h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

˘Â ‡Á ÔÓ ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌËÈ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥ÚËÁÏ

̥ψ¸ÍÓÙ‡ÌˆÛÁ¸Í¥ ‰¥‡ÎÓ„Ë ÈÓÁÂÙ ˛Ú ÔÓ ÍÛθÚÛÛ âéáÖî ûêí © J.Jurt, 1998

стала ще панiвним явищем. Методологiчний пiдхiд тут наближається до пошуку «золотої середини». З одного боку, не все, що йде iз Заходу, є унiверсальним й загальноприйнятним; треба розрiзняти унiверсальнi iдеї, що є набутком усiєї людської цивiлiзацiї, та їхнi захiднi культурнi форми, що мають цiннiсть «колиски», а не самого «дитяти». В iсторiї України яскравими прикладами такого розрiзнення були українське бароко i, якщо хочете, українськi форми фемiнiзму (серед iншого – активiзацiя жiночого мирянського руху). З другого боку, не все, що iснує на християнському Сходi, справдi є складовою частиною схiдної iдентичности. У цьому разi яскравим доказом розрiзнення духу православної Традицiї вiд її букви був згадуваний уже митрополит Петро Могила, якого висвятили 1633 року всупереч волi захисника «древняго благочестiя» – митрополита Ісаї Копинського. Тут стикнулися двi схiднi моделi реагування на захiдний подразник: Копинський тiльки захищався вiд Заходу через iзоляцiонiзм i неприйняття «знакiв часу», натомiсть Могила прийняв виклик Заходу й рiшуче оновив православ’я. Цей приклад дає українським християнам багату поживу для роздумiв! Отож, напрошується висновок: слiпа довiра й вiдсутнiсть внутрiшньої опорности загрожують православ’ю

97

МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Для Европи ¶лобалiзацiя є не лише економiчним, але й соцiальним i культурним викликом. Проте, досi мiж нiмцями та французами немає єдности щодо того, як вiдповiсти на цей виклик. У кожному разi, аби дiєво протистояти наступовi iндустрiї масової культури, замало лише плекати ре¶iональну своєрiднiсть. Спершу ¶лобалiзацiя вiдбувається в економiчнiй сферi. Проте, з часом, цей процес набуває непередбачуваних полiтичних, культурних i соцiально-культурних рис, якi неоднозначно сприймаються у Францiї та Нiмеччинi. ¢лобалiзацiя означає передусiм свiтове економiчне переплетiння, яке стало можливим завдяки тому, що виробництво бiльше не прив’язане до певних територiй. Сьогоднi товари i послуги, капiтал i знання навдивовижу мобiльнi. Кордони бiльше не є кордонами. Безумовно, iснуючi проблеми у зв’язку з цим загострюються. Ми живемо у добу радикальної трансформацiї: переходу вiд iндустрiального суспiльства до суспiльства послуг, процесу, подiбного до переходу вiд аграрного суспiльства до iндустрiального, а водночас дуже вiдмiнного.


втратою самого себе, тодi як слiпий iзоляцiонiзм прирiкає його на консервацiю задавнених недуг, а вiдтак на втрату «моменту руху». Смiливий дiалог за умови тверезого, неупередженого оцiнювання як чужих, так i власних чеснот i недолiкiв – це те, що може вiдновити ослаблений «культурний i духовний iмунiтет». Вiн – єдиноможлива перепустка до ІІІ тисячолiття. 3. «ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ» НА ХХІ СТОЛІТТЯ

Дiалог передбачає партнерство, а це накладає певнi обов’язки на обидвi сторони. І боюсь, тут уже не обiйтись без такого публiцистичного штампу як «треба», що його виполює з тексту будь-який досвiдчений редактор. Заходу треба переосмислити своє ставлення до Сходу, чутливо сприйняти культурнi особливостi Сходу, якi лежать поза межами захiдної культурної парадигми. Ця теза, як правило, викликає здивування й протести з боку моїх захiдних спiвбесiдникiв – мовляв, ми ж i так шануємо схiдну Традицiю. І справдi, Захiд вивчає Схiд значно бiльше та професiйнiше, нiж навпаки. Але досить важко при цьому пояснити, що йдеться не про захоплення схiдними iконами чи церковним спiвом, «екзотикою» священичих риз чи храмових розписiв; не йдеться навiть про h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЙОЗЕФ ЮРТ ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ

98

В минулому тi трудовi ресурси, яким уже не було застосування в аграрному секторi, перемiщувалися в iншi галузi. Сьогоднi незапотребуванi трудовi ресурси просто виштовхують геть. Вiдповiдальнiсть за них перепадає державi, яка змушена пiдхоплювати жертви економiчного «ущiльнення». Економiчний процес ¶лобалiзацiї зумовлює безпосереднi полiтичнi наслiдки. Проте, на полiтичному рiвнi не iснує iнституцiй, якi б чинили демократичний контроль i стежили за ¶лобальним вирiвнюванням iнтересiв. Останньою релевантною полiтичною iнстанцiєю залишається нацiональна держава, яка в умовах ¶лобалiзацiї економiки дедалi бiльше втрачає здатнiсть керувати. Нацiональнi держави, наголошує І¶насiо Рамоне у своїй останнiй книзi «Geo-politique du chaos» (1997), здiйснюють щораз менше контролю, оскiльки ¶лобалiзацiя економiки є «подзвiнним по полiтичному та суспiльному». Великi ма¶нати економiки не потребують зараз пiдтримки владного авторитету, бо нацiональна держава втратила свої прерогативи, i її владу тепер здiйснюють фiнансовi ринки. Цей процес особливо болюче сприймається у Францiї, де нацiя визначається через примат полiтичного.

вивчення схiдного богословського скарбу. Мовиться про врахування того засадничого факту, що Схiд має принципово iнший погляд на свiт, рiвноправне визнання якого передбачає розширення захiднохристиянської парадигми, творення нової моделi єдности на основi принципу взаємодоповнюваности, а не свiдомої чи несвiдомої унiфiкацiї. В цьому планi Захiд зробив уже величезний крок уперед, i все ж цього недостатньо. Стереотип вищости латинського обряду чи деякий налiт зверхнього патерналiзму все ще живучi в ментальностi багатьох захiдних християн. Отож, iзоляцiонiзм Сходу далеко не завжди є результатом виключно вiдсталости й ретроградности його репрезентантiв. Часом до цiєї самоiзоляцiї його опосередковано заганяє той же Захiд, який, помимо iснування в ньому блискучих постатей на кшталт згадуваного Роберта Тафта, теж не готовий до рiвноправности i якому теж треба зазнати своєї перестройки. Схiднi Церкви (зокрема Церкви України) часто побоюються розчинитися у «спiльнiй Европi», де Захiднi Церкви є в бiльшостi. Адже навiть Польща, Угорщина й Чехiя – це все-таки територiя захiднохристиянської цивiлiзацiї. Крiм того, iснують чисто українськi стримувальнi чинники. Для прикладу, iснує побоювання, що «нацiональh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Зрештою, ¶лобалiзацiя призводить до того, що принцип територiї втрачає свiй сенс. Цей перехiд не менш важливий, анiж перехiд вiд Ancien Regime до сучасної нацiональної держави. Французька Революцiя зруйнувала внутрiшнi межi мiж класами, i залишився тiльки зовнiшнiй кордон державної територiї, всерединi якого живуть рiвноправнi мешканцi. Сьогоднi на мiсце територiй приходять мережi. У рамках держав виокремлюються центри розвитку, в той час як периферiя занепадає. У зв’язку з цим процесом концентрацiї, ¶лобалiзацiя породжує фра¶ментацiю простору на вузли: систему точок, поєднаних автобанами даних. Помiж ними лежить виокремлена територiя. «Перетворення площин у мережi трансформує також державну полiтику», пише Андреа Комлосi. «Разом iз територiєю, сукупнiстю i зоною дiї сучасної держави, держава втрачає не лише кордон, який надає полiтицi чiтких рамок. Нацiональна держава опиняється у невигiдному становищi порiвняно з ре¶iональними територiями». Вагомими є також культурнi наслiдки ¶лобалiзацiї. Витворюється свiтова культурна iндустрiя, яка радше слiдує економiчним законам. За цей процес дорiкають Америцi, однак, там вона комплексна. Дiйсно, США


нi» Церкви України буде мар¶iналiзовано тiльки тому, що вони не вписуються в моделi, спроектованi сильними свiту цього згiдно з новою реаль полiтiк. Уже впродовж десятилiття поза рамками свiтового екуменiчного руху живуть українськi Церкви автокефального статусу. Ідеалiстичнi й часом розпачливi заклики українських православних християн до свiтової спiльноти про потребу врахувати їхнi iнтереси не мали донедавна особливого успiху, оскiльки не вкладалися в iснуючий статус кво. Дуже непросто й греко-католикам, якi сьогоднi наче горох при дорозi: хто не йде, той i скубне. Загалом, християнський Захiд приставав на те, щоб вирiшувати проблему України без участи останньої, що на часто практицi означало вирiшення проблеми України її ж коштом. Власне українська полiтика захiдних Церков була вiдсутня: iснували прикладнi вiдгалуження полiтики московської. Нинiшня криза екуменiзму здебiльшого спричинена саме цим. На щастя, Господнє Провидiння сильнiше за реаль полiтiк, й пiд кiнець тисячолiття фокус мiжхристиянської оптики виразно розвертається в бiк України3. Рiвно ж вiдповiдальнi обов’язки лежать i на Сходовi. Головне – йому треба навчитися розрiзняти, що насправдi належить схiднiй культурнiй iдентичностi, а що є реh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

створили нове визначення культури, згiдно з яким вона бiльше не є претензiйною вимогою активного читача, глядача чи слухача на iнновацiйнi твори, а перетворилася на споживання легкостравної продукцiї, яка сприяє благополуччю споживачiв (commodification of culture). США дiйсно домiнуюють в галузi створення продуктiв масового споживання i ринкової культури: кiно- i телефiльми, поп-музика, гамбур¶ер i кока-кола. Пiд маркою свiтової музики не стiльки твориться мiжнародне мистецтво, скiльки вiдбувається професiйне продукування творiв, орiєнтованих на широкий ринок. Паскаль Казанова визначив поняттям world fiction аналогiчний феномен у галузi лiтератури, коли свiдомо продукуються романи для iнтернацiонально обiзнаної публiки. При цьому не можна не згадати, що i у США також iснує дуже оригiнальний мистецький авангард в галузi лiтератури, мистецтва, музики. Европейський iнтелектуальний продукт знаходить жваве вiдлуння i в Америцi. Наслiдком ринковости свiтової єдиної культури, яка ставить обмеженi iнтелектуальнi запити, є повернення до власного, абсолютизацiя окремiшности. Бенджамiн Р. Барбер гостро окреслив цей процес формулюванням: Джигад versus McWorld. З iншого боку, І¶насiо Ра-

зультатом тривалої вiдiрваности вiд цивiлiзацiйних процесiв. Менi видається надзвичайно небезпечною позицiя, пропагована, для прикладу, росiйським дияконом Кураєвим: «Треба спочатку свої рани зализати, усвiдомити, хто ми такi, згадати свою власну iсторiю, вийти хоча б на той рiвень, який у нас був у передреволюцiйну епоху… Як можна вступати в дiалог з якимось iншим суспiльством, з iншою культурою, iншою традицiєю, не знаючи передусiм самих себе?»4. По-перше, православ’я не є новiтнiм релiгiйним рухом, що впродовж свого ембрiонального визрiвання потребує безпечної iзольованости. По-друге, а може слов’янському православ’ю й не треба вiдновлювати себе в дореволюцiйних формах? По-третє, пiзнавати себе в iзольованостi – це консервувати задавненi недуги, вiдтворювати найодiознiшi й нежиттєздатнi концепцiї, в чому й переконуєшся, коли читаєш нинiшню росiйську церковну пресу. Головна проблема нинiшнього українського (а якоюсь мiрою – i слов’янського) православ’я полягає в тому, що воно, як правило, оберiгає неоцiненний свiй капiтал – схiдне богослов’я, а не користується ним. Цим воно, якщо хочете, уподiбнюється тому немудрому євангельському рабовi, який отриманий вiд пана один талант за-

99

МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

моне пiдкреслює суперечливiсть свiту, який зазнає ¶лобалiзацiї. В умовах виникнення локальних iдентичностей i партикуляризмiв конфлiкти кiнця столiття вiдбуваються не мiж державами, а в межах держав. Парадоксальним чином, дуже часто спiвiснують вузьколоба локальна культура i МсWorld-культура: Джигад i McWorld дiють у протилежних напрямках, пiдкреслює Барбер – «перший приводить у дiю вузьколоба ненависть, другий урухомлюють дедалi ширшi ринки, перший призводить до вiдтворення старих субнацiональних i етнiчних кордонiв зсередини, другий розвивається внаслiдок пом’якшення нацiональних кордонiв ззовнi. Загалом маємо анархiю: брак спiльної волi за умов панування права, яке ми називаємо демократiєю». Реакцiя на ринкову свiтову культуру не повинна бути анi фундаменталiстською, анi нацiоналiстичною, але й не повинна бути втечею у виключно ре¶iональне, яке так часто фаворизують у Нiмеччинi. Нещодавно Джек Лян¶ у доповiдi у Frankfurter Allgemeinen Zeitung (19 травня 1998) говорив про парадокс культурного провiнцiйного американiзму: «З одного боку, ми пишаємося особливостями нашої ре¶iональної культури i перебiльшуємо локальну вiдданiсть


копав у землю (Мт 25, 14-30). А скористатися богослов’ям, примножити його «капiтал» можна лише в дiалозi, в живому обмiнi думок, у застосуваннi богословської свободи Отцiв Церкви до вирiшення складних проблем сучасности. І Захiд, до речi, моментально вiдреагує на це живе богослов’я й визнає його, так як визнав вiн цiлу плеяду росiйських релiгiйних фiлософiв ХІХ-ХХ столiть, зокрема Флоренського й Соловйова. В наш час щораз активнiшим стає богослов’я румунське, яке при всiй своїй православностi не боїться вступити iз Заходом у повноцiнний дiалог – вiд чого тiльки збагачується. Брак дiалогiчности прирiкає нас на нерозумiння Заходу, а вiдтак на стан ображености на нього. Важко придумати щось бiльш неконструктивне, анiж оте наше слабохарактерне й капризне «нас не розумiють, нас iг¶норують». Всiм, хто скаржиться на навалу iноземних мiсiонерiв та сектантiв, можна у вiдповiдь сказати: богословська книга України є сьогоднi в очах Заходу незаймано чистою, а тому нiчого дивного нема, що її прагнуть заповнити iншими письменами. І так буде доти, доки за перо не вiзьмуться українськi богослови. До речi, багатющий капiтал схiднохристиянського богослов’я, нами ще недостатньо задiяний, може виявиh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЙОЗЕФ ЮРТ ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ

100

фольклоровi, а з iншого, хотiли б виглядати вiдкритими для свiту, отож, наспiвуємо популярнi вiд Нью-Йорка до Токiо гiти». Це, за словами Джека Лян¶а, вкрай провiнцiйний космополiтизм, який має мало спiльного з культурною вiдкритiстю. В умовах свiтової масової культури недостатньо обмежуватися гордощами за власну локальну культуру. Вiдповiддю на цей виклик може стати лише усвiдомлення европейської культури як культури рiзноманiтностей. Це було б рiвнозначно змiцненню Европи не лише на економiчному, валютно-полiтичному i соцiальному, а й на культурному рiвнi. За допомогою вищих культурних амбiцiй можна було б вдихнути у европейське єднання бiльше життя. Европейська iдентичнiсть позначена не гомогеннiстю, а розмаїттям культур. Це розмаїття є насамперед розмаїттям мов. Завжди iснувала lingua franca, спершу нею була латина, вiдтак французька, а вiд кiнця Першої Свiтової вiйни – англiйська. Однак те, що творить европейську унiкальнiсть – на противагу до арабомовного простору – подвiйна мовна площина. Попри єдину мову спiлкування у сферi культурного чи наукового обмiну, дуже давно була визнана ле¶iтимнiсть народ-

тися в майбутньому саме тим капiталом, який i дасть нам ¶еополiтичний шанс. Судiть самi: взяти участь у сучаснiй «гонитвi технологiй» ми, скорiше всього, вже не зможемо. У технологiчний потяг ми вскочити таки не встигли. Однак розрив мiж нестримним технологiчним розвитком i моральним станом людства стає щораз вiдчутнiшим – процес ¶лобалiзацiї нагально потребує морально-етичного «компасу». І якраз шансiв долучитися до його творення ми ще не втратили. 1

Тут i далi автор статтi опирається на ще не опублiкованi робочi чернетки проекту «¢лобалiзацiя: релiгiя, культура, етнiчнiсть», започаткованого цього року в Центрi вивчення свiтових релiгiй при Гарвардськiй богословськiй школi, якi йому люб’язно надали дослiдники цього проекту. 2 Роберт Тафт, Слово до випускникiв / Виступ у Львiвськiй Богословськiй Академiї 25 червня 2000 року. 3 Тут достатньо взяти до уваги активiзацiю ролi Царгородського патрiарха у справi створення Помiсної Української Православної Церкви чи планований вiзит в Україну Папи Івана Павла ІІ. 4 Диакон Андрей Кураев, Две Церкви, два пути // http:// www.vesti.ru//2000/10/23/972310265.html. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

них мов у проповiдях, юриспруденцiї, лiтературi. Таке мовне розмаїття змушувало вести перекладацьку дiяльнiсть i вмiти поставити себе на мiсце iншого – тут ми маємо справу iз емiнентною культурною компетенцiєю. Культурний обмiн за допомогою перекладiв в умовах зростаючої конкуренцiї є радше оберненим. Англомовний простiр виглядає дедалi замкнутiшим. У Великiй Британiї iнтерес до нiмецької лiтератури суттєво скоротився порiвняно iз 50-60-и роками. Лише 3% книжок, якi видають у Великiй Британiї, перекладнi. Нiмеччина i Францiя, маючи частки вiдповiдно 15% i 18%, знаходяться вище середньоевропейського рiвня. Але й тут спостерiгаються значнi коливання. У 1995 роцi 22% перекладної лiтератури у Нiмеччинi походили з Францiї; у 1996 роцi цей вiдсоток впав до 9,1%. Частка книг, перекладених з англiйської на нiмецьку, складає бiльше 70%. Переклади з нiмецької у абсолютних одиницях складають лише чверть нiмецьких перекладiв з французької. У цьому випадку не можна полишати розвиток лише ринковi. Дуже важливi програми сприяння, якi ¶рунтуються на принципi якости.


˜Ë ÔÓ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ͇ÔÎ‡Ì Ó·ÂÚ ÒÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ ¯Ú‡ÚË ‡ÏÂËÍË ‰Ó 2050 ÓÍÛ? © R.Kaplan, 2000

êéÅÖêí

ç‡È¥ÒÚÓÚÌ¥¯Ó˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛, ÔÓ flÍÛ Ì¥ıÚÓ Ì Á„‡‰Û‚‡‚ Ô¥‰ ˜‡Ò ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍÓª ͇Ïԇ̥ª Û ëòÄ, π ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸Òfl. è¥ÒÎfl Á‡‚Â¯ÂÌÌfl „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÌË, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ 1865 ÓÍÛ, ëòÄ ·ÛÎË Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ˛ ÂÒÔÛ·Î¥ÍÓ˛ Û ÁÓÌ¥ ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡ÌÓ„Ó ÍΥχÚÛ Û è¥‚Ì¥˜Ì¥È ÄÏÂˈ¥, ÓÁ·Û‰Ó‚‡ÌÓ˛ ÔÓ ÓÒ¥ Òı¥‰Á‡ı¥‰. ë¸Ó„Ӊ̥ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ˆfl Í‡ªÌ‡ Ú‡ÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl Û Ï¥Ê̇Ó‰ÌÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛ (‚ÔÎË‚Ë ˆ¥πª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸Òfl Ú‡ÍÓÊ Ì‡ åÂÍÒËÍÛ), ÍÓ̈ÂÌÚÛ˛˜ËÒ¸ ‰Ó‚ÍÓ· Á̇˜ÌËı ÔËÏ¥Ò¸ÍËı ÍÓÏÔÎÂÍÒ¥‚, flÍ¥ Ò‚ÓªÏË ÓÁÏ¥‡ÏË ÔÂÂ‚Ë˘Û˛Ú¸ ̇ȷ¥Î¸¯¥ Ï¥ÒÚ‡, Ó‰Ì‡Í ÔÓÍË ˘Ó Ì Òfl„ÌÛÎË ÓÁÏ¥¥‚ ¥ ̇ÈÏÂ̯Ëı ¯Ú‡Ú¥‚. ñ fl‚Ë˘Â Ï‡π ÒÂÈÓÁÌ¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ‰Îfl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ÄÏÂËÍË, ‡ ÓÚÊÂ È ‰Îfl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË.

101

êÖëèìÅãßäÄ ÑÇéï äéêéãßÇ

á ‡ÏÂË͇̈flÏË ˜‡ÒÚÓ Ú‡ÔÎflπÚ¸Òfl Ú‡Í, ˘Ó ‚ÓÌË ıË·ÌÓ ÒÔËÈχ˛Ú¸ ‚·ÒÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛. ÇÒÛÔÂ˜ ÔÓÔÛÎflÌÓÏÛ Ï¥ÚÓ‚¥, ‡‚ÚÓË ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª äÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª 1787 ÓÍÛ Á‡ÒÌÓ‚Û‚‡ÎË Ò‚¥È ÔÓÂÍÚ Ûfl‰Û ‰Îfl ÌÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЯКІСТЬ ЧЕРЕЗ РИНОК Пiд знаком ¶лобалiзацiї у Нiмеччинi лiтературну дiяльнiсть полишають економiцi. В умовах вiри у абсолютну чиннiсть економiчної логiки iснує переконання, що ринок гарантує якiсть в галузi культурної творчости i що державна пiдтримка призводить до культурної млявости. У рамках переговорiв ГАТТ 1993 року, а також у межах Свiтової Органiзацiї Інтелектуальної Власности, було усвiдомлено, що оригiнальна культурна творчiсть є цiннiстю, гiдною захисту, i не можна вiддавати її напоталу простої гри ринкових сил. На колоквiумi у квiтнi 1998 року у Сорбоннi усi колишнi й актуальний мiнiстр культури Францiї погодилися з тим, що треба вiдповiдати за exception kulturelle у Европi. Ця угода спрямована на пiдтримку европейських партнерiв iз метою збереження европейської культурної рiзноманiтности. У цьому питаннi Францiя часто почуває себе дещо самотньою. ЗАКРИТІ ОЧІ ¢лобальнi ринки i мiжнародний спад виробництва призводять у неевропейських країнах до економiчної та соцiальної ерозiї, яку в майбутньому посилить емi¶-

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

рацiя з пiвдня на пiвнiч. Францiя, як i Нiмеччина, сьогоднi de facto є країною-реципiєнтом iммi¶рантiв, навiть якщо у провiдних колах Нiмеччини на це поки що закривають очi. Лише пiсля визнання цього факту стане можливо якось оформити iммi¶рацiю (можливо за допомогою квот). Францiя i Нiмеччина досi здiйснювали цiлком вiдмiнну щодо iммi¶рацiї полiтику, що можна пояснити рiзним iсторичним досвiдом. Францiя була країною, в яку в’їжджали, а з Нiмеччини – виїжджали. Францiї притаманна унiверсалiстська традицiя, а Нiмеччинi – культурно розмежовуюча (за Гердером). Францiя володiє колонiальним досвiдом, Нiмеччина – нi. Францiя вiрить у асимiляцiйну силу територiальної держави i висловлюється в оборонi принципу ius soli у зв’язку з територiальним закорiненням (через 5 рокiв проживання). Нiмеччина, як i багато iнших країн, слiдує ius sanguinis, принциповi походження. Варто було б запитати себе, чи не представляє пропагований у лiберальних колах Нiмеччини мультикультуралiзм культуралiстської пастки. Такий мультикультуралiзм дефiнiцiює меншини лише через їхнi культурнi спiльноти, i таким чином їх ¶етоїзує, виключаючи питання полiтичної участи, ¶арантованої лише громадян-


‚ÓÒÚ‚ÓÂÌËı ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ Ì ̇ ÏÓ‰ÂÎ¥ ‡ÚÂÌÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª, ‡ ̇ ÏÓ‰ÂÎ¥ ‡ÌÚ˘ÌÓª ëÔ‡ÚË – Í‡ªÌË, ÏÓ„ÛÚÌ¥ÒÚ¸ flÍÓª ÛÚËÏÛ‚‡Î‡Òfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê 800 ÓÍ¥‚ Á‡‚‰flÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚·‰‡ Û Ì¥È ·Û· ÔÓ‰¥ÎÂ̇ ÔÓÏ¥Ê ‰‚Óχ ÍÓÓÎflÏË, ÒÚ‡¥È¯Ë̇ÏË ¥ «‚‡ÚÓ‚ËÏË», ‡ ˆÂ Á‡ÔÓ·¥„‡ÎÓ ÔËıÓ‰Ó‚¥ ‰Ó ‚·‰Ë ‰ËÍÚ‡ÚÓ‡ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Û·ÂÁÔ˜ۂ‡ÎÓ ‚¥‰ ‡Ì‡ı¥˜ÌËı ‚Ëfl‚¥‚ ÔflÏÓª ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥ª. èÓÚ ëÔ‡Ú‡ ·Û· ‰Âʇ‚Ó˛, Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌÓ˛ ̇ ‚¥ÈÌË, ‡ ·‡Ú¸ÍË-Á‡ÒÌÓ‚ÌËÍË ‚¥ËÎË, ˘Ó Á‡ıˢÂÌ¥ ÓÁÎÓ„ËÏË Ó͇̇ÏË ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ÁÏÓÊÛÚ¸ ÁÓÒÂ‰ËÚËÒfl ̇ Ò‡ÏËı ÒÓ·¥ ¥ Á‡ÈÌflÚËÒfl ÏËÌÓ˛ ÚÓ„Ó‚ÂθÌÓ˛ ‰¥flθ̥ÒÚ˛. ç¥ Ì‡ ÏËÚ¸ ‚ÓÌË Ì ÔËÔÛÒ͇ÎË, ˘Ó ªıÌ¥È ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËÈ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ Ï‡ÚËÏ ڇÍËÈ ÛÒÔ¥ı, ¥ ˘Ó ÄÏÂË͇ ÔÓ¯ËËÚ¸ Ò‚Óª ÚÂËÚÓ¥ª ‡Ê ‰Ó íËıÓ„Ó Ó͇ÌÛ, ˘Ó ‚Ó̇ ¥ÌÚÂ∂ÛπÚ¸Òfl ¥Á ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï Ò‚¥ÚÓÏ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÓÔ‡ÌÛπ ÈÓ„Ó. í‡ ·ÂÁÔÂ͇, flÍÓ˛ ÄÏÂË͇ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÛÒ¥πª Ò‚Óπª ¥ÒÚÓ¥ª Á‡‚‰fl˜Ûπ Ó͇̇Ï, π ÓÒÌÓ‚Ó˛ flÍ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥‰Â‡Î¥ÁÏÛ, Ú‡Í ¥ ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ. ñ¥ fl‚ˢ‡ Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛; Ôˆ¥Ì¸ Á‡‚¯Â, ÍÓÎË ¥‰Â‡Î¥ÁÏ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª Á‡ÍÓ‰ÓÌÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Á‡Á̇‚‡‚ ÔÓ‡ÁÍË (Ò͇ʥÏÓ, Ô¥ÒÎfl èÂ¯Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË), ëòÄ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЙОЗЕФ ЮРТ ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ

102

ством. Францiя за допомогою (модифiкованого) принципу ius soli пiшла iншим шляхом, нiж Нiмеччина, i досягнула дивовижних iнте¶рацiйних результатiв. Кожен четвертий француз народжений вiд батькiв-iноземцiв. Надання громадянства є безумовно важливим засобом iнте¶рацiї. Нiмеччина – одна з небагатьох країн, де не визнають подвiйного громадянства; тут це вважається пiдривом пiдвалин. Але ж, подвiйне громадянство сприяє кращiй iнте¶рацiї дiтей iноземцiв, якi народженi тут, i якi не мусять повнiстю вiдмовлятися вiд зв’язкiв iз батькiвщиною. Проте, сама лиш полiтична участь не гарантує iнте¶рацiї. Якщо б було по-iншому, то Францiя не знала би проблеми передмiсть. Обов’язковим для спiвгромадянина iноземного походження, коли йдеться про iнте¶рацiю, є визнання принципiв конституцiйної держави i, таким чином, прав людини. І навiть, якщо права людини мають европейське походження, то вони виявилися на практицi незамiнним фундаментом кожної гуманної полiтичної спiльноти. Французьке самоусвiдомлення позначене унiверсалiстською тенденцiєю. Згiдно з концепцiєю «власної, неподiльної нацiї» в якостi нацiї виступають окремi громадяни. Мiж нацiєю та iндивiдуумом не визнається жод-

ÏÓ„ÎË ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË ÓÁÍ¥¯ ‚¥‰ÒÚÛÔËÚË Á‡ ‚ÂÎËÍÛ ‚Ó‰Û. ì Ö‚ÓÔ¥, ‰Â ÊӉ̥ Ó͇ÌË Ì ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÎË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, ÍÓÊ̇ ÔÓÏËÎ͇ Ïӄ· ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó ÍÓÎÓ҇θÌËı ‚Ú‡Ú, ÓÚÓÊ ‚ ÅÂΥ̥, è‡ËÊ¥ ˜Ë ·Û‰¸-‰Â Ô‡ÌÛ‚‡‚ ·ÂÁÛÏÓ‚ÌËÈ Ô‡„χÚËÁÏ. ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ¥‰Â‡Î¥ÁÏ – ‰ËÚfl Ó͇ÌÓ„‡Ù¥ª, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Î˯ ‰ÓÚË, ‰ÓÍË ‡ÏÂË͇̈¥ ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó ªÏ Ì¥˜Ó„Ó Ì Á‡„ÓÊÛπ. ë¸Ó„Ӊ̥ Ó͇ÌË ‚Ê Ì Á‡·ÂÁÔÂ˜Û˛Ú¸ ÏËÛ. üÍ˘Ó ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ ‚ ÓÔÂ‡ˆ¥ÈÌËı ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ͇Ú„Ó¥flı, ÚÓ ÅÎËÁ¸ÍËÈ ëı¥‰ π ‰Îfl ëòÄ Ú‡ÍËÏ Ò‡ÏËÏ ·ÎËÁ¸ÍËÏ ÒÛÒ¥‰ÓÏ, flÍ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ éÒχÌҸ͇ ¥ÏÔÂ¥fl ‰Îfl ɇ·Ò·Û∂Ò¸ÍÓ„Ó ˆ¥Ò‡ÒÚ‚‡ ¥ èÛÒ¥ª. íÂÔÂ, ÍÓÎË Ò‚¥Ú ˜ËÌËÚ¸ ÓÔ¥ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËÏ ÂÙÎÂÍÒ‡Ï ÄÏÂËÍË, Ú¥È ÌÂχ ÍÛ‰Ë ‚¥‰ÒÚÛÔ‡ÚË. Ä ˆÂ, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÓÁ̇˜‡π ÔÓ‚ÓÓÚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Û ·¥Í ‡ΥÁÏÛ, ‚·ÒÚË‚Ó„Ó Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ Û ïßï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥. èË ˆ¸ÓÏÛ ‚‡ÚÓ Ô‡Ï’flÚ‡ÚË, ˘Ó ÁÓ‚Ì¥¯Ìfl ÔÓÎ¥ÚË͇ ÍÓÊÌÓª Í‡ªÌË ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Á‡ÍÓ¥ÌÂ̇ ‚ ªª ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÔÓ·ÎÂχı ¥ ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌflı. Ä·Ë ÁÓÁÛÏ¥ÚË, flÍ ÄÏÂË͇ ÒÚ‡‚ËÚËÏÂÚ¸Òfl ‰Ó ¯ÚË Ò‚¥ÚÛ, ‚‡ÚÓ ·ÎËʘ Ôˉ˂ËÚËÒfl ‰Ó ªª ÌÓ‚Ëı ÔÂ‰ϥÒÚ¸ Ú‡ åÂÍÒËÍË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

них iнтермедiарних спiльнот. Ця концепцiя полегшує iнте¶рацiю тих приїжджих, для яких релiгiя є справою iндивiдуума, проте створює проблеми для приїжджих з iсламських культур, де релiгiя є справою спiльноти. Визнання етнiчних спiльнот тягне за собою ¶етоїзацiю; з iншого боку, внутрiшня iнте¶рацiя у власнiй етно-нацiональнiй субкультурi може стати кроком до загальносуспiльної iнте¶рацiї. Рiзнi вiдповiдi, якi Францiя та Нiмеччина дають на культурний виклик ¶лобалiзацiї, вимагають дiалогу. ДОДАТОК. ПОВІДОМЛЕННЯ Юлiї Гаверкамп «¢лобалiзацiя. Культурна вимога до Европи» – так звучала тема II Фрайбурзьких дiалогiв про культуру, якi вiдбулися 2-4 липня 1998 р. у Фрайбурзi. Органiзатори, Французький центр Фрайбурзького унiверситету i Нiмецько-Франц��зький Інститут у Людвiгсбурзi, запросили «вершки» полiтичної та наукової елiти до нiмецько-французького дiалогу. У доповiдях та робочих групах учасники обговорювали свої рiзнi, специфiчнi позицiї щодо чотирьох тем: «Медiа i комунiкацiї», «Европа i неевропейськi прибульцi», «Мова й лiтература» i, зрештою, «Інтернацiоналiзацiя дослiджень та навчання».


VIVA MEXICO!

ÑÎfl ‡ÏÂË͇̈¥‚ åÂÍÒË͇ Á‡‚¯Â ·Û· «‰ÂÒ¸ Ú‡Ï ‚ÌËÁÛ»; ̸˛-ÈÓÍҸͥ Ú‡ ‚‡¯ËÌ∂ÚÓÌҸͥ ÂÎ¥ÚË Ì ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÎË ‚‡„ÓÏÓÒÚË ÔÓ·ÎÂÏË ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ¥Á ̲. ì Ò‚ÓªÈ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥, fl͇ ÙÓÏÛβπÚ¸Òfl ̇ ëı¥‰ÌÓÏÛ ÛÁ·ÂÂÊÊ¥, ÄÏÂË͇ ·¥Î¸¯Â ‡ıÛπÚ¸Òfl ¥Á ŇÎ͇̇ÏË Ú‡ ÒÛ·Ò‡ı‡Ò¸ÍÓ˛ ÄÙËÍÓ˛, ‡Ì¥Ê Á åÂÍÒËÍÓ˛, ‡Î åÂÍÒË͇ Ì‚‰Ó‚Á¥ Òڇ̠‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌÓ˛ ‰Îfl ÌÓ‚Óª ÓÎ¥ ëòÄ Û Ò‚¥Ú¥. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl åÂÍÒËÍË ÒÚ‡ÌÓ‚ËÎÓ 1/6 ÔÓÔÛÎflˆ¥ª ëòÄ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏÂÍÒË͇̈¥‚ ÔÓ̇‰ 100 ϥθÈÓÌ¥‚, ‡ ˆÂ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê 1/3 ϯ͇̈¥‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚; ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÓÁ‚ËÚÓÍ Ú‡ÌÒÔÓÚÌËı Á‡ÒÓ·¥‚ ÔÓ‚’flÁ‡‚ ˆ¥ ‰‚¥ Í‡ªÌË flÍ Ì¥ÍÓÎË ˘¥Î¸ÌÓ. åÂÍÒË͇ ¥ ‰ÓÒ¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Í‡ªÌÓ˛ ·ÂÁÁ‡ÍÓÌÌfl, ·¥‰ÌÓÒÚË È ÁÎˉ̥‚, ÚÛÚ Ì ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ ̇ÎÂÊÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ì‡ÈÓÒÌÓ‚Ì¥¯¥ ‰Âʇ‚Ì¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª. 40% ÏÂÍÒË͇̈¥‚ ÊË‚ÛÚ¸ Á‡ ͥθ͇ ‰Ó·¥‚ Û ‰Â̸. ç‡È¯‡ÎÂÌ¥¯¥ ˜‡ÒË Û åÂÍÒËÍË ÔÓÔÂ‰Û. ôÓ· Ú‡Ï Ì ·ÛÎÓ, òÚ‡ÚË ·Û‰ÛÚ¸ ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÒÚ‡‚ËÚËÒfl ‰Ó ˆ¥πª Í‡ªÌË, flÍ ‰Ó Ô‡ÚÌÂ‡, ıÓ˜‡ ÏÂÍÒË͇ÌҸ͠ÍÂ¥‚ÌËˆÚ‚Ó Ô¥‰ ÚËÒÍÓÏ ÔÓÔÛÎ¥ÒÚ¥‚ ̇ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Лише у розумiннi Іншого полягає вiдповiдь на виклик ¶лобалiзацiї у сферi культури, констатував мiнiстр зовнiшнiх справ Клаус Кiнкель у промовi на вiдкриттi дiалогiв. Катарiн Траутманн, мiнiстр культури та комунiкацiй Францiї, додала до цього, що потрiбно сприяти праву духовного розвитку культурних спiльнот i захищати їх вiд спустошення. Вона нагадала Европi про її вiдповiдальнiсть i за себе саму, i за мiжнародну нерiвнiсть та несправедливiсть. Францiя та Нiмеччина насамперед повиннi були б творити не свiтовий лад, а европейську самосвiдомiсть. Французьким речникам йшлося про таке самоусвiдомлення, коли вони торкалися американiзацiї Европи та їхньої позицiї щодо Сполучених Штатiв. На питання, чи неевропейськi країни, як-от Туреччина чи країни Ма¶рiбу, можна було б прийняти до ЕС, Ремi Лево, професор Паризького Інституту Полiтичних Студiй, вiдповiв чiтким «так», проте висунув передумову, щоб Европа була готова йти назустрiч неевропейським потребам. «Плюралiзм» – таким було чарiвне слово науковцiв, полiтикiв i журналiстiв iз французького, i з нiмецького боку, щоб йти назустрiч вимогам ¶лобалiзацiї. Свiт за допомогою вiртуальної реальности медiй розширюватиметься як культура навчання та викладан-

Îfl„‡ÚËÏ ̇ ÌÂ‡θÌËı ‰Îfl ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ‚ËÏÓ„‡ı. ñ¥ ‰‚‡ ڇͥ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ Ӊ̠‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ì‚‰Ó‚Á¥ ÔÓ˜ÌÛÚ¸ ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚËÒfl ͇ÍÓÎÓÏÌËÏË ÚÂÏÔ‡ÏË. ßÒÚÓ¥fl ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË ÁÏ¥˘ÛπÚ¸Òfl ̇ Ô¥‚Ì¥˜. ÑÓ 2050 ÓÍÛ ÔÓÎÓ‚Ë̇ ‡ÏÂË͇̈¥‚ ‚ÓÎÓ‰¥ÚËÏ ¥ÒÔ‡ÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ÒڥθÍË, ˘Ó· ÔÓÓÁÛÏ¥ÚËÒfl.

103

ëèéãìóÖçß åßëíÄ ÄåÖêàäà

ßÒÚÓ˘Ì Á·ÎËÊÂÌÌfl åÂÍÒËÍË ¥ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ ÔÓÒËβπ ÒÚÛ·Ó‚‡Ì¥ÒÚ¸ Ò‚¥ÚÛ, flÍËÈ Ó·’π‰ÌÛπÚ¸Òfl – ‡‰Ê ‡ÍÚË‚¥ÁÛπÚ¸Òfl ÛÒ ‰Ó· ¥ ÁÎÂ, Ú‚Ó˜Â ¥ ‰ÂÒÚÛÍÚË‚ÌÂ, Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ‰ÂÏÓÍ‡ÚËÁ‡ˆ¥π˛ ¥ «ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÓÏ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È». ᄇ‰‡Ì¥ ÔÓˆÂÒË ‚¥‰·Û‚‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÒÚ¥ÏÍÓª Û·‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. èÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍ Á‡‚Â¯ÂÌÌfl ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ‰‡ÎÓ ÔÓ¯ÚÓ‚ı ‰Îfl ÓÁ·Û‰Ó‚Ë ÔÂ‰ϥÒÚ¸ ̇ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥, Á‡‚Â¯ÂÌÌfl «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÓÁÓÒÚÛ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ï¥ÒÚ‰Âʇ‚. ì 2050 Óˆ¥ 98% ϯ͇̈¥‚ Ä¥ÁÓÌË ÊËÚËÏÛÚ¸ Û Ï¥Ò¸ÍÓÏÛ «ÍÓˉÓ¥» Ï¥Ê íÛÒÓÌÓÏ ¥ îÂÌ¥ÍÒÓÏ. ê‡ÈÓÌ èÓÚÎÂÌ‰Û – ë¥ÂÚ· – LJÌÍÛ‚Â‡, ‚¥‰Ó-

РОБЕРТ КАПЛАН ЧИ ПРОІСНУЮТЬ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ ДО 2050 РОКУ?

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ня, сказав директор Arte Deutschland, Клаус Рудольф Вен¶ер, якщо в аутентичному дiалозi спершу подолати страх перед технiкою. З промовою на пiдтримку мультимовности виступив французький лiн¶вiст Клод А¶еж. Його пiдтримали представники вузiв, шкiл та мовних iнститутiв. Особливо нарiкали на брак знань iноземної мови i покладали великi надiї на «професiю вiд культури» – вчителя – нiмцi. Професор Ін¶о Колбум з Дрезденського унiверситету вказав на те, що нiмецько-французькi вiдносини упродовж столiть були значно iнтенсивнiшими, нiж сьогоднi. Професор Роберт Пiхт, директор Нiмецько-Французького iнституту, говорив про «скандальнi перешкоди» транскордоннiй спiвпрацi. Їм засiдання протиставило єднiсть французiв та нiмцiв щодо культурного майбутнього Европи. Петер ¢льотц, ректор Ерфуртського унiверситету, уточнив у своїй заключнiй промовi найважливiшi аспекти европейської iдентичности, яка широко обговорювалася у зв’язку з цим. Потрiбнi культурна революцiя, нова, iнновацiйна европейська полiтика, щоб зберегти Европу в якостi Global Player [Планетарного гравця]. Европа повинна згадати про своє єдине походження з Заходу, знайти у критичнiй саморефлек-


ÏËÈ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ èÓÚÍÛ‚Â, ÛÊ ҸӄӉ̥ ÛÚ‚Ó˛π ÒÛˆ¥Î¸ÌÛ ‡„ÎÓÏÂ‡ˆ¥˛, ÍÓÚ‡ Úfl„ÌÂÚ¸Òfl ‚¥‰ ¯Ú‡ÚÛ éÂ∂ÓÌ ‡Ê ‰Ó ä‡Ì‡‰Ë; ˆ¥ Ï¥ÒÚ‡ ÒÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ Ú‡ÌÒ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ ¯ÓÒ ‹5, flÍ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ I-5, Ò·ÚÓ – „ÓÎӂ̇ ‚ÛÎˈfl. íÂ Ê Ò‡Ï ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË ÔÓ ÍÓˉÓ éÏ„‡ – ãËÌÍÓÎÌ Û ç·‡Òˆ¥ ¥ ·‡„‡Ú¸Óı ¥Ì¯Ëı Ï¥Òˆflı. ëÚ¥˜ÍÓÔÓ‰¥·Ì¥ ÔÓÒÚÏÂÚÓÔÓÎ¥ª Úfl„ÌÛÚ¸Òfl Í¥ÎÓÏÂÚ‡ÏË, Á‡‚‰flÍË ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏ ‚ÓÌË ÒÚ‡˛Ú¸ Ô¥‰ÏÛ¥‚ÍÓÏ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÚÓ„¥‚Î¥. ë¸Ó„Ӊ̥ ‚ÂÎÂÚÂÌҸͥ Ï¥ÒÚ‡-‰Âʇ‚Ë Ò‡Ï¥ ÙÓÏÛβ˛Ú¸ ‚·ÒÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË Û „‡ÎÛÁ¥ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥ Ú‡ ÏËÌÓ ÍÓÌÍÛÛ˛Ú¸ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛. è‡Ì¥‚ÌÛ Óθ Û ÌËı ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª, flÍ¥, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, Ú‡ÍÓÊ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á-Ô¥‰ ÍÓÌÚÓβ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ëòÄ ÛÒ ÏÂ̯ Á‡Î˯‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ‰Âʇ‚Ó˛ π‰ËÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, ÔÂÂÚ‚Ó˛˛˜ËÒ¸ ‡‰¯Â ̇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ¥ ÍÛθÚÛÌ ÔÂÂıÂÒÚfl, ̇ÒÂÎÂÌ ̇ȉË̇ϥ˜Ì¥¯ËÏË Î˛‰¸ÏË Ò‚¥ÚÛ – ˘ÓÒ¸ ̇ Á‡ÁÓÍ ·ÂÁÏËÚÌÓª ÁÓÌË ÓÁÏ¥ÓÏ Û ÍÓÌÚËÌÂÌÚ. ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ÔÓ‚ÓÎ¥ ‚ËÔÎÛÚÛ˛Ú¸Òfl ¥Á ‚·ÒÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡ ÓÁ˜ËÌfl˛Ú¸Òfl Û Ì‡‚ÍÓÎ˯̸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

åÓ‰ÂÌ¥ ̇ˆ¥ª ‚ËÌËÍÎË Á‡‚‰flÍË ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ ÒÂ‰̥ı Í·ҥ‚. é‰Ì‡Í ҸӄӉ̥ ÛÊ ‰Ó· ÔÓÏ¥ÚÌÓ, ˘Ó ‚ ÌÓ‚Ëı ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı Ï¥ÒÚ‡ı Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ÌÓ‚ËÈ, ÂÎ¥Ú‡ÌËÈ ¯‡ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú¥‚, flÍ¥ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ÔËflÚÂÎflÏË Ú‡ ÍÓ΄‡ÏË Á-Á‡ ÍÓ‰ÓÌÛ Á̇˜ÌÓ Ï¥ˆÌ¥¯ËÏË ÒÚÓÒÛÌ͇ÏË, ‡Ì¥Ê Á Û·Ó„ËÏË ÒÔ¥‚‚¥Ú˜ËÁÌË͇ÏË. éÁ̇˜Â̇ ÚẨÂ̈¥fl Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ÌÓ‚ËÏ ÚËÔÓÏ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ª. äÓÎËÒ¸ ¥Á Ö‚ÓÔË ‰Ó ÄÏÂËÍË ÔË·Û‚‡ÎË ÔÓÍË‚‰ÊÂÌ¥ Ú‡ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¥. ë¸Ó„Ӊ̥ ϥθÈÓÌË ÓÒ‚¥˜ÂÌËı ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚ Á ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË, чÎÂÍÓ„Ó ëıÓ‰Û Ú‡ ß̉¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛ·ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ ÄÏÂËÍÛ ‰Îfl ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ÂÎËÍËı Ò¥ÏÂÈÌËı ‰¥ÎÓ‚Ëı ÏÂÂÊ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ‰Îfl ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ëòÄ Á ¥Ì¯ËÏË ÍÓÌÚËÌÂÌÚ‡ÏË. ᇂ‰flÍË Á̇˜Ì¥È ͥθÍÓÒÚ¥ ÔÓ‰ÛÊÊ¥‚ Ï¥Ê ˆËÏË ÌÓ‚ËÏË ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ‡ÏË Ú‡ ·¥ÎËÏË Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ÁÏ¥¯‡Ì ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ‡ ˆÂ ÒÔËflπ ÔÓÒ··ÎÂÌÌ˛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓ‰¥ÎÛ Ì‡ ·¥ÎËı ¥ ˜ÓÌËı. äéçíàçÖçíÄãúçÄ ßåèÖêßü

ëòÄ – ÏÓÎÓ‰‡ ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ ÌÂÒÚ‡·¥Î¸Ì‡ Í‡ªÌ‡. ÇÓ̇ ¥ÒÌÛπ Á‡Î‰‚ 1/3 ÚÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û, ÛÔÓ‰Ó‚Ê flÍÓ„Ó ‡‡·Ë Ô‡ÌÛ‚‡ÎË Ì‡‰ ßÒԇ̥π˛. ÄÏÂË͇ ÏÓÊ Á‡Á̇h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

сiї нову культурну iдентичнiсть. Пiсля досягнення нового самоусвiдомлення Европа могла б зробити свiй внесок як «генератор iдей».

èÂÂÍ·· ч¥fl éθ¯‡ÌҸ͇ Kulturaustausch. – 1998. – 2.

ЙОЗЕФ ЮРТ ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ

104

ÔÓ¯ÛÍË ‚‡‚‡‡ ¥Î˛Á¥ª ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ ‚Ú‡˜ÂÌ ÒÂÎÓ © L.Kołakowski, 1980


ÚË ‰ÛÊ „ÎË·ÓÍËı ÁÏ¥Ì, ̇ ͯڇÎÚ ÚËı, flÍ¥ ‚¥‰·ÛÎËÒfl Û ëÚ‡Ó‰‡‚̸ÓÏÛ êËÏ¥. ì ßßß ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ Ì.Â. ä‡‡Í‡Î· ̇‰‡‚ ÛÒ¥Ï ËÏÒ¸ÍËÏ Ô¥‰‰‡ÌËÏ „Óχ‰flÌÒÚ‚Ó, ˘Ó ÔÓÍ·ÎÓ Í‡È ÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡ÌÓÏÛ ÒÚ‡ÌÓ‚Ë˘Û ßڇΥª ‚ ÏÂʇı ¥ÏÔÂ¥ª. èÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó, 50 ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ¯Ú‡Ú¥‚ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl Î˯Â̸ ̇ ÓÒÂ‰fl ÍÓÌÚËÌÂÌڇθÌÓª ¥ÏÔÂ¥ª, ‰Ó flÍÓª ̇ÎÂÊËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ Ô¥‚Ì¥˜ åÂÍÒËÍË È ÛÒfl ä‡Ì‡‰‡. ᇂ‰flÍË ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚÒ¸ÍËÏ ÍÓÌÚ‡ÍÚ‡Ï ˆfl ¥ÏÔÂ¥fl ÔÓÒÚfl„‡π Ò‚Óª χˆ‡ÍË ‡Ê ‰Ó ŇÌ∂‡ÎÓÛ, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ˆÂÌÚÛ ‚ ß̉¥ª. é‰Ì‡Í Ì ‚‡ÚÓ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÔÂ·¥„Û ˆËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥fl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ∫ª Ú‚Óˆ¥ ¥ Ì Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ̇‚ÂÚ‡ÚËÒfl ̇ Ì‚Ë‡ÁÌËÈ Ú‡ ÒÛÔÂ˜ÎË‚ËÈ ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÏ „ÂÌÂ‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÂÍÂÚ‡fl ééç äÓÙ¥ Ä̇̇. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÒËÒÚÂχ Ûfl‰Û‚‡ÌÌfl, Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÌÂÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Ûfl‰, ÏÓÊ Ì ÒڥθÍË Á’fl‚ËÚËÒfl ̇ ÁÏ¥ÌÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓÏÛ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌ˛, ÒͥθÍË ‚ËÎÓÌËÚËÒfl Á ̪ ÍÓÍ Á‡ ÍÓÍÓÏ. Ä·Ë ‚Ú¥ÎËÚË ‚ ÊËÚÚfl flÍ¥Ò¸ ÔÓ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÏÂÚË ¥ ‰‡Î¥ ÌÂÓ·ı¥‰Ì ‚¥‰˜ÛÚÚfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. óËÌÌ¥ ‚¥‰Ì‰‡‚̇ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ̇ Á‡ÁÓÍ å¥Ê̇Ó‰ÌÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

„Ó íË·Û̇ÎÛ ‚ ɇ‡Á¥ Ì¥ÍÓÎË · Ì ÔÓÒÚ‡ÎË, flÍ·Ë Ì ÔÂÂÏÓ„‡ çÄíé ‚ «ıÓÎÓ‰Ì¥È ‚¥ÈÌ¥», ‡ ÓÒÚ‡ÌÌπ · Ì Ú‡ÔËÎÓÒfl, ÍÓÎË · Ì Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó fl‰ÂÌÓª ‡Ú‡ÍË ¥ ÔÓÚÛÊÌ ñêì. ìÔÓ‰Ó‚Ê Ì‡ÒÚÛÔÌËı 10-20 ÓÍ¥‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ·Û‰ÛÚ¸ ÁÓÒÂ‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ̇ ‚·ÒÌËı ¥ÌÚÂÂÒ‡ı. Ä ÓÒͥθÍË ªı��¥ ¥ÌÚÂÂÒË ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸Òfl ̇ ‰ÛÊ ¯ËÓÍÛ ÒÙÂÛ, ˆÂ ÒÔËflÚËÏ ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ Ï¥Ê̇Ó‰ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È. í¥Î¸ÍË Ú‡ÍÛ ÁÓ‚Ì¥¯Ì˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ „ÓÚÓ‚¥ Òı‚‡ÎËÚË Ò‚¥ÊÓÒÔ˜ÂÌ¥ ϯ͇̈¥ «ÒÓ˛ÁÛ Ï¥ÒÚ-‰Âʇ‚» ÌÓ‚Óª 襂̥˜ÌÓª ÄÏÂËÍË. Ç¥‰˜ÛÚÚfl ÔÓ‰‚¥ÈÌÓª Á‡„ÓÁË Á ·ÓÍÛ ÂÔ¥‰ÂÏ¥È ¥ ÚÂÓËÁÏÛ Ú‡ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌËÏ ÊËÚÚflÏ Û ÔÂ‰ϥÒÚflı ̇ˆËÒÚ˘̥ È ÍÓÌÙÓÏ¥ÒÚҸͥ ÂÙÎÂÍÒ¥ª ÒÔËflÚËÏÛÚ¸ Î˯ ÛÚ‚Â‰ÊÂÌÌ˛ ̇È„ӪÒÚ˘̥¯Ó„Ó ¥ ̇ÈÔ‡„χÚ˘̥¯Ó„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ¯ÚË Ò‚¥ÚÛ. ÄÏÂË͇̈¥ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ¥‰Â‡Î¥ÁÏ Á‡ ÛÏÓ‚Ë, ˘Ó ‚¥Ì Ì ‚Ëχ„‡ÚËÏ ‚¥‰ ÌËı ˜‡ÒÛ ¥ ÁÛÒËθ. èË ˆ¸ÓÏÛ ‚‡ÚÓ Ô‡Ï’flÚ‡ÚË, ˘Ó ÄÏÂË͇ – ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ¥Á ÌËÁ¸ÍËÏ ÔËÓ‰ÌËÏ ÔËÓÒÚÓÏ, ÔÓÁ‡ ÚËÏ, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ‚ÓÔÂȈ¥‚, ‡ÏÂË͇̈¥ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ Ì ‰Ó‚¥fl˛Ú¸ ¥¯ÂÌÌflÏ ˆÂÌÚ‡Î¸ÌÓª ‚·‰Ë. ç‰ӂ¥‡ ÁÓÒÚ‡ÚËÏ ‚ Ï¥Û ÚÓ„Ó, flÍ ÌÓ‚¥ ÍÓÌÙ‰Â‡ˆ¥ª

РОБЕРТ КАПЛАН ЧИ ПРОІСНУЮТЬ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ ДО 2050 РОКУ?

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

èéòìäà ÇÄêÇÄêÄ. ßãûáß∫ äìãúíìêçéÉé ìçßÇÖêëÄãßáåì

ίÂÍ ÍÓ·ÍÓ‚Ò¸ÍËÈ

105

ç χ˛ ̇ϥÛ ‡Ì¥ ‚‰‡‚‡ÚËÒfl ‚ ¥ÒÚÓ˘̥ ÓÔËÒË, ‡Ì¥ ÔÓÓÍÛ‚‡ÚË. åÂÌ¥ · ıÓÚ¥ÎÓÒfl, ÔÓ-ÔÂ¯Â, Ó·Ï¥ÍÛ‚‡ÚË Ô‚ÌÛ ÔÓÔÓÁˈ¥˛ ÂÔ¥ÒÚÂÏÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÔËÓ‰Ë, ‡, ÔÓ-‰Û„Â, Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÌÛÚË ‰Ó Óˆ¥ÌÓ˜ÌÓ„Ó ÒÛ‰ÊÂÌÌfl, flÍ fl ÒÔÓ·Û˛ ÒflÍ-Ú‡Í Ô‰ÒÚ‡‚ËÚË. ᄇ‰‡Ì ÒÛ‰ÊÂÌÌfl ÏÓÊ̇ Á‚ÂÒÚË ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó ÒÎÓ‚‡; ÏÂÌ¥ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Á‡ıËÒÚ ¥‰Âª, ÍÓÚ‡ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl Á‡Á̇· ¥ÁÍËı ̇ԇ‰ÓÍ ¥ ˜ÂÂÁ ˆÂ χÈÊ ‚Ëȯ· Á Ó·¥„Û: ‚ÓÔÓˆÂÌÚËÁÏ. ë‡Ï ÒÎÓ‚Ó ‚Ә‚ˉ¸ ̇ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó flÒÌÓª „ÛÔË ÔÓÌflÚ¸, ÒÍÓÏÔÓÌÓ‚‡ÌËı, ̇˜Â Ï¥¯ÍË ‰Îfl ÒÏ¥ÚÚfl. ßÒÌÛπ ˜ËχÎÓ Ú‡ÍËı ÁÛ˜ÌËı ÒÎ¥‚, flÍ¥ ÏË ‚ÊË‚‡πÏÓ ·ÂÁÚÛ·ÓÚÌÓ, Ì ÔÂÂÈχ˛˜ËÒ¸ ‰Â٥̥ˆ¥flÏË, ¥ ‰Ó flÍËı ‚ÔËı‡πÏÓ Á‡Á‚˘‡È Ô‚ÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ‚¥‰‚ÂÚËı ‡·ÒÛ‰¥‚, Ì ‚‡ÚËı ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl, Ô‚ÌËı Ù‡ÍÚ˘ÌËı Ú‚Â‰ÊÂ̸, Ô‡‚‰Ë‚Ëı ‡·Ó هθ¯Ë‚Ëı, Ô‚ÌËı Óˆ¥ÌÓÍ, flÍ¥ ̇‰‡˛Ú¸Òfl ‡·Ó Ì ̇‰‡˛Ú¸Òfl ‰Ó Ó·ÓÓÌË, Ô˘ÓÏÛ ‰Ó·ËÈ ÛÊËÚÓÍ ÒÎÓ‚‡ ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó, ÁÓÒÂ‰ÊÛ˛˜Ë ÌˢËÚÂθҸÍÛ Û‚‡„Û Ì‡ ¥ÏÎËÒÚÓ ‡ÒÓˆ¥ÈÓ‚‡ÌËı ¥Á ÌËÏ ‡·ÒÛ‰‡ı, ÏË Ì‡Ô‡‰‡πÏÓÒfl ̇ ¥‰Â˛, ÍÓÚ‡ Ì Î˯ Á‡ÒÎÛ„Ó‚Ûπ ̇ Ó·ÓÓÌÛ, ‡ÎÂ


Ï¥ÒÚ ÔÓ·¥Î¸¯Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ ‚·ÒÌÛ ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥˛ ÍÓ¯ÚÓÏ Ç‡¯ËÌ∂ÚÓ̇. óÂÂÁ ˆÂ ‡ÏÂË͇̈¥ Á·Â¥„‡ÚËÏÛÚ¸ Ì„‡ÚË‚Ì ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ·Û‰¸-flÍËı ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ÓÔÂ‡ˆ¥È, ‚ flÍËı χ· · ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ ‡ÏÂË͇ÌҸ͇ ÏÓÎÓ‰¸, ‡Ê ‰ÓÍË Ú‡Í¥ ÓÔÂ‡ˆ¥ª Ì Á‡˜ÂÔÎflÚ¸ ·ÂÁÔÓÒÂ‰̥ı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ªı̸Ӫ ÏÂÚÓÔÓÎ¥ª. ç ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ˘Ó „Ûχ̥ÒÚ˘̇ ËÚÓË͇ ‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı áåß ÔÓÒË₇ÚËÏÂÚ¸Òfl ¥ ‰‡Î¥, ‡Î ªª Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl χÚËÏ ‚Í‡È Ó·ÏÂÊÂÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. ë‚¥Ú Ô‡„Ì ‰Ó ‰‚Óı ˜ÂÈ, flÍ¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÔÓπ‰Ì‡ÚË: Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ÛÒ¥Ï ıÓÚ¥ÎÓÒfl · χÍÒËχθÌÓª π‰ÌÓÒÚË, Á ¥Ì¯Ó„Ó – flÍÓÏÓ„‡ ÏÂ̯ „ӪÒÚ˘ÌÓª ÓÁÔ‡ÌÓ¯ÂÌÓª ÄÏÂËÍË. èÓÚ ¥˜ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó Î˯ „ӪÒÚ˘̇ Ú‡ ÓÁÔ‡ÌÓ¯Â̇ ÄÏÂË͇ ÏÓÊ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË Û ÔÓˆÂÒ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ‡‰Ê ¯ÚÓ˛ Ò‚¥ÚÛ ˆfl Í‡ªÌ‡ ˆ¥Í‡‚ËÚ¸Òfl Î˯ ̇ÒڥθÍË, ̇ÒͥθÍË ªª ‚·ÒÌ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛπ Ò· Á¥ Ò‚¥ÚÓÏ.

ÌÓ‚ËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ÔÓfl‰ÓÍ

© é.ëÂÏÓÚ˛Í, 2000

èÂÂÍ·‚ Ä̉˛Ò Ç˯ÌflÛÒ͇Ò

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО

106

Ó·ÓÓ̇ flÍÓª ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl Íβ˜Ó‚Ó˛ ‰Îfl ‰ÓÎ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Á¥ ÒÎÓ‚‡ÏË par excellence ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËÏË, ‡Î Ì ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË Ï¥ÒÚflÚ¸ ÌÓÏÛ˛˜¥ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚË, ‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó ªı ÙÛÌ͈¥fl ÔÓÎfl„‡π Û ÚÓÏÛ, ˘Ó· Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl ÎÓ„¥˜ÌÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËı ÔËڇ̸, ‡ ÌÓχÚË‚ÌËÈ ÁÏ¥ÒÚ ÔËıÓ‚‡ÚË Û ÔÓ‚ÂıÓ‚Ëı ÓÔËÒÓ‚Ëı Ú‚Â‰ÊÂÌÌflı. ëÔËÒÓÍ Ú‡ÍËı ÒÎ¥‚ Û Ê‡„ÓÌ¥ ÊÛ̇ΥÒÚ¥‚ ‰Ó‚ÓÎ¥ ˜ËχÎÂ̸ÍËÈ: ÔÓfl‰ ¥Á ‚ÓÔÓˆÂÌÚËÁÏÓÏ Û ˆ¸ÓÏÛ ˜ÓÌÓÏÛ ÒÔËÒÍÛ Ï¥ÒÚflÚ¸Òfl ڇͥ ÔÓÌflÚÚfl, flÍ ÂÎ¥Ú‡ËÁÏ ˜Ë Î¥·Â‡Î¥ÁÏ, ‡ Û ·¥ÎÓÏÛ – „‡Î¥Ú‡ËÁÏ, ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸, „Ûχ̥ÁÏ, ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl ÚÓ˘Ó. ɇ‰‡Ì ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl ÔÓÌflÚÚfl ‚ÓÔÓˆÂÌÚËÁÏÛ ÔÓÎfl„‡π Û Á‡Ú‡‚Û‚‡ÌÌ¥ Ô‚ÌÓª ͥθÍÓÒÚË ‡·ÒÛ‰¥‚, flÍ ÓÚ Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl, ·Ûˆ¥Ï ‚ÓÔÂȈ¥ Ì χ˛Ú¸ ÊÓ‰ÌËı Ô¥‰ÒÚ‡‚ ˆ¥Í‡‚ËÚËÒfl ¯ÚÓ˛ Ò‚¥ÚÛ, ·Ûˆ¥Ï ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÛθÚÛ‡ Ì¥˜Ó„Ó Ì Á‡ÔÓÁ˘Ë· ‚ ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ, ·Ûˆ¥Ï ªª ÛÒÔ¥ıË Á‡ÒÌÓ‚‡Ì¥ ̇ ‡ÒÓ‚¥È ˜ËÒÚÓÚ¥ ‚ÓÔÂȈ¥‚, ·Ûˆ¥Ï Ó‰‚¥˜ÌËÏ ÔÓÍÎË͇ÌÌflÏ Â‚ÓÔÂȈ¥‚ π Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ̇‰ Ò‚¥ÚÓÏ, ‡ ¥ÒÚÓ¥fl Ö‚ÓÔË ÔÓÎfl„‡π Û ÔÓÏÌÓÊÂÌÌ¥ ÓÁÛÏÛ È ˆÌÓÚ. éÚÓÊ, ÒÎÓ‚Ó ˆÂ ÔÓÍÎË͇Ì ÔÂÂ͇Á‡ÚË Ì‡Ï Ó·ÛÂÌÌfl ˜Ë ÚÓ ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛ ÚÓ„¥‚ˆ¥‚ ‡·‡ÏË (·¥ÎËı ÚÓ„¥‚ˆ¥‚, flÒ̇ ¥˜) Á XVIII ÒÚ., ˜Ë ÚÓ ‰ÓÍÚËÌÓ˛ ÔÓÒÚ‡ˆ¸ÍÓ„Ó Â‚Óβˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ Á ÏËÌÛÎÓ„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ÄΠ‚·ÒÚË‚‡ ÈÓ„Ó ÙÛÌ-

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

͈¥fl ÔÓÎfl„‡π Û ˜ÓÏÛÒ¸ ¥Ì¯ÓÏÛ: ˆÂ ÒÎÓ‚Ó ÔÓ‚ËÌÌÓ ÔÓˆ¥ÎËÚË ‚ ‡Ï‡Î¸„‡ÏÛ, ‰Â ÛÒ¥ ΄ͥ ‰Îfl Ó·ÒÚ¥ÎÛ ˆ¥Î¥ ÔÂÂÏ¥¯‡ÎËÒfl ‚ ¥ÏÎËÒÚÛ ÒÔÓÎÛÍÛ ¥Á Ò‡ÏÓ˛ ¥‰Âπ˛ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË. íËϘ‡ÒÓÏ Ì‡ ˆ˛ ÍÛθÚÛÛ ˜Ë„‡˛Ú¸ Ì ÒڥθÍË ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ Ì·ÂÁÔÂÍË, ÒͥθÍË Ò‡ÏÓ„Û·˜‡ ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸, ‚ flÍ¥È Á·‡È‰ÛÊ¥ÌÌfl ‰Ó ‚ËÓÍÂÏÎÂÌÓª ̇¯Óª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ÌÂÔ‚̥ÒÚ¸, ‡·Ó È ‚Á‡„‡Î¥ ÌˢËÚÂθҸÍËÈ „Ì¥‚ ÔË·Ë‡˛Ú¸ ÒÎÓ‚ÂÒÌÓª ÙÓÏË ‚ÂÎËÍÓ‰Û¯ÌÓ„Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ. ñ Ô‡‚‰‡, ˘Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‰Â٥̥˛‚‡ÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ – Á„¥‰ÌÓ Á „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËÏË, ıÓÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏË ˜Ë ÒÛÚÌ¥ÒÌËÏË ÍËÚÂ¥flÏË, – Ì Á‡Í·‰‡˛˜Ë ‚ Ú‡ÍÛ ‰Â٥̥ˆ¥˛ Óˆ¥Ì˛‚‡Î¸ÌËı ÒÛ‰ÊÂ̸. ñfl ‰Ûıӂ̇ ÚÂËÚÓ¥fl, ҇χ ̇Á‚‡ flÍÓª, ̇ ‰ÛÏÍÛ ‚˜ÂÌËı, ‡ÒÒË¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ÍÌË„‡ flÍÓª par excellence, ÍÌË„‡ ÓÒÌÓ‚ ̇ÔË҇̇ ·Û· ÔÂ‚‡ÊÌÓ Ì¥̉Ó‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ÌÂÁÎ¥˜ÂÌ¥ Ù¥ÎÓÒÓÙҸͥ, ÏËÒÚˆ¸Í¥, ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ flÍÓª ‚ÒÓÚ‡ÎË ÒڥθÍË ¥ÏÔÛθҥ‚, ˘Ó ÔÓıÓ‰flÚ¸ ¥Á å‡ÎÓª Ú‡ ëÂ‰̸Ӫ ÄÁ¥ª, Á¥ ëıÓ‰Û, ‚¥‰ ‡‡·Ò¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ – flÍ Ê ªª ÓÍÂÒÎËÚË Ì‡·¥Ú‡Î¸ÌËÏ ˜ËÌÓÏ? üÍ˘Ó ÏË Á‡ÔËÚÛπÏÓ, ÍÓÎË Ì‡Ӊ˷Òfl ˆfl ÍÛθÚÛ‡, ÚÓ ÏÓÊÎË‚¥ ·Û‰¸flÍ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥: ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥Á ëÓÍ‡ÚÓÏ, Á¥ ë‚. 臂ÎÓÏ, ¥Á ËÏÒ¸ÍËÏ Ô‡‚ÓÏ, ¥Á ä‡ÎÓÏ ÇÂÎËÍËÏ, Û ÔÓˆÂÒ¥ ‰ÛıÓ‚ÌËı Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥È XII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, Á‡‚‰flÍË ÁÛÒÚ¥˜¥ Á çÓ‚ËÏ ë‚¥-


ÏÓ‰ÂÎ¥, ‡ÌÚËÏÓ‰ÂÎ¥, ÒˆÂ̇¥ª ÓÂÒÚ ÒÂÏÓÚ˛Í h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚÓÏ. ç‡Ï ·‡ÍÛπ Ì ¥ÒÚÓ˘ÌËı Á̸̇, ˘Ó· ‚ËÌÂÒÚË ‚ ˆ¥È ÒÔ‡‚¥ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÈ ‚Â‰ËÍÚ, ȉÂÚ¸Òfl ‡‰¯Â ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÏÓÊ̇ Ó·ÒÚÓ˛‚‡ÚË ÍÓÊÌÛ Á ˆËı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÂÈ, flÍ˘Ó ÏË ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó ÔËÔÛÒÚËÏÓ, ˘Ó ÚÓÈ ˜Ë ¥Ì¯ËÈ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ ˆ¥ÎÓ„Ó π ÍÓÌÒÚËÚÛ˛˛˜ËÏ ‰Îfl ˆ¥πª ÍÛθÚÛË, ‡ ÓÚÊ ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÚËÏÂÏÓÒfl ‚¥‰ ‚‡Ú¥ÒÌÓ„Ó ¥¯ÂÌÌfl. èÓ‰¥·ÌÓ ‚Ë„Îfl‰‡π ÔÓ·ÎÂχ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı ÏÂÊ: ˜Ë Ç¥Á‡ÌÚ¥fl ̇ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó ¥ÒÚÓ¥ª Ö‚ÓÔË? ‡ êÓÒ¥fl? ‡ ÓÍÂÏ¥ ÚÂÂÌË ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË? åÓÊ̇ ·ÂÁÍÓ̘ÌÓ ‰Â·‡ÚÛ‚‡ÚË ˆ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl, ‡ ÏÓÊ̇ Ó·¥‚‡ÚË ‰ËÒÍÛÒ¥˛, ‡Î ӷ¥‚‡ÚË Ì ˜ÂÂÁ ÔÓÒË·ÌÌfl ̇ ¥ÒÚÓ˘̥ ‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ – ·Ó ÍÓÊÌÛ Á ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÂÈ Î„ÍÓ Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÚË, Á‡ÒÌÓ‚Û˛˜ËÒ¸ ̇ ˆËı ‚¥‰ÓÏÓÒÚflı, – ‡ Û‚Ë‡ÁÌËÚË ÚÂ, ˘Ó ÏË ‚‚‡Ê‡πÏÓ ÍÓÌÒÚËÚÛ˛˛˜ËÏ ‰Îfl ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ‚ flÍÓÏÛ ÊË‚ÂÏÓ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˆfl ÔÓ·ÎÂχ ·¥Î¸¯Â ̇‰‡πÚ¸Òfl ‰Îfl „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌfl, ‡Ì¥Ê ‰Ó ̇ÛÍÓ‚Ëı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‚‡ÚÓ Á‡ÒÚÂ„ÚË, ˘Ó Υ͂¥‰‡ˆ¥˛ ˆ¥π˛ ÍÛθÚÛË Ì ÏÓÊ̇ Á‰¥ÈÒÌËÚË „ÓÎÓÒ‡ÏË ·¥Î¸¯ÓÒÚË, ÍÓÚ‡ · ÓÒ‚¥‰˜Ë·, ˘Ó ڇ͇ ÍÛθÚÛ‡ Ì ¥ÒÌÛπ, ‡·Ó ˘Ó ‚Ó̇ Ì ıӘ ‰Ó ̪ ̇ÎÂʇÚË: ÏÂ̯¥ÒÚ¸, fl͇ Á‡ÚflÚÓ ‚¥ËÚËÏ ‚ ªª ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÛθÚÛ‡ Ú‡ÍË ¥ÒÌÛπ. á‡Î˯‡πÚ¸Òfl, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ÒÔ¥ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂχ – ÍÓÎË Ê Â‚ÓÔÂȈ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÎË ÒÓ·¥, ˘Ó ÒÍ·‰‡˛Ú¸ Û̥͇θÌËÈ ÍÛθ-

è¥ÒÎfl Á‡‚Â¯ÂÌÌfl ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË «ıÓÎӉ̇ ‚¥È̇» ¥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ï¥Ê ëıÓ‰ÓÏ ¥ á‡ıÓ‰ÓÏ ·ÛÎË ÓÒÌÓ‚ÌÓ˛ ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥π˛ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÒËÒÚÂÏË. éÒÚ‡ÌÌ¥ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚ÌÂÒÎË ¥ÒÚÓÚÌ¥ ÍÓÂÍÚË‚Ë. üÍ Ê ҸӄӉ̥ ‚Ë„Îfl‰‡π ÒÚÛÍÚÛ‡ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË? ñfl ÒÚÛÍÚÛ‡ ı‡‡ÍÚÂËÁÛπÚ¸Òfl ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ Ú¸Óı „‡‚¥Ú‡ˆ¥ÈÌËı ˆÂÌÚ¥‚. èÓ-ÔÂ¯Â, ˆÂ é„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Ú‡ ÓÁ‚ËÚÍÛ (éÖëê) ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á Å‡ÁËÎ¥π˛ Ú‡ Í‡ªÌ‡ÏË ëı¥‰ÌÓª ÄÁ¥ª; ÔÓ-‰Û„Â, ˆÂ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ Â∂¥Ó̇θ̥ ˆÂÌÚË ÚflÊ¥ÌÌfl – äËÚ‡È, êÓÒ¥fl, ß̉¥fl; ÔÓ-ÚÂÚπ, Â∂¥ÓÌË, ˘Ó Ì ‚ıÓ‰flÚ¸ ‰Ó ÁÓÌ ‚ÔÎË‚Û ÔÂ¯Ëı ‰‚Óı ˆÂÌÚ¥‚. áÛÔËÌËÏÓÒfl ÍÓÓÚÍÓ Ì‡ ˆËı Ú¸Óı ˆÂÌÚ‡ı. éÖëê ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏ „‡‚¥Ú‡ˆ¥ÈÌËÏ ˆÂÌÚÓÏ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË ¥Á Ú¸Óı Ô˘ËÌ – ‚¥‰ÌÓÒ̇ ÒÚÛÍÚÛÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘̇ Ó‰ÌÓ¥‰Ì¥ÒÚ¸ Í‡ªÌ-˜ÎÂÌ¥‚, ªı χÈÊ ÒËÏÂÚ˘̇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸ (Ï¥Ê̇Ó‰ÌËÈ ÔÓ‰¥Î Ô‡ˆ¥) ¥, ̇¯ڥ, ÓÁ„‡ÎÛÊÂ̇ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È̇ ÏÂÂʇ. ä¥Ï ÚÓ„Ó, ÛÒ¥ ˜ÎÂÌË éÖëê π ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË, ˘Ó ÒÔÓ‚¥‰Û˛Ú¸ Ӊ̇ÍÓ‚¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔË̈ËÔË: ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ôβ‡Î¥ÁÏ, ÔÓ‰¥Î ‚·‰Ë ¥ Ô‡‚Ó‚‡

107

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚÛÌËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒ, flÍËÈ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ªı̸Ӫ π‰ÌÓÒÚË ‚ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ ıËÒÚËflÌÒÚ‚¥. çÂχπ Ô¥‰ÒÚ‡‚ Ûfl‚ÎflÚË, ˘Ó ÛÒ¥ Ú¥, ıÚÓ ‚ ¥ÁÌ¥ ˜‡ÒË ÔÓ·Ó˛‚‡‚ Ò‡‡ˆËÌ¥‚ ̇ è¥ÂÌÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ô¥‚ÓÒÚÓ‚¥, Ú‡Ú‡¥‚ Û ëËÎÂÁ¥ª ˜Ë ÓÒχÌҸ͠‚¥ÈÒ¸ÍÓ Û ‰ÓÎËÌ¥ ÑÛ̇˛, ÔÓ‰¥ÎflÎË Ò‡Ï ڇÍÛ ÔÓ‰¥·ÌÛ Ò‡ÏÓÒ‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸. é‰Ì‡Í, ÔÓÁ‡ ‚ÒflÍËÏ ÒÛÏÌ¥‚ÓÏ, ˆfl Ò‡ÏÓÒ‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ π‰ÌÓÒÚË ‚¥Ë È ÛÚ‚Â‰Ë·Òfl ‚ ÂÔÓıÛ, ÍÓÎË Ò‡Ï‡ ˆfl π‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÓ˜‡Î‡ ÛÈÌÛ‚‡ÚËÒfl ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥, ‡ Ì Î˯ ̇ ��ÂÁ̇˜ÌËı ÓÒÚ¥‚ˆflı πÂÒ¥. ì ÚÛ Ê ÂÔÓıÛ ·Û‚ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ÌËÈ ·ÎËÒ͇‚˘ÌËÈ Ú‡ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ Ú‚Ó˜ËÈ ÓÁÍ‚¥Ú ÛÒ¥ı ÔÓÒÚÓ¥‚ Á̇ÌÌfl È ÏËÒÚˆڂ‡, ‡·Ë ‚ ‰Â‰‡Î¥ ¯‚ˉ¯ÓÏÛ ËÚÏ¥ ‰ÓÔÓ‚‡‰ËÚË Ì‡Ò ‰Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Á ÛÒ¥Ï ÈÓ„Ó ·ÎËÒÍÓÏ ¥ ÁÎˉÌflÏË. èÓ˜ÛÚÚfl ÁÎˉÂÌÌÓÒÚË ¥ ÒÚ‡ıÛ ÒËθ̥¯Â ÔÓÏÓ‚Îfl˛Ú¸ ‰Ó ̇¯Óª ‚‡ÁÎË‚ÓÒÚ¥, ¥ ҇ϠÚÓÏÛ ¥‰Âfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË ÒÚ‡π Ó·’πÍÚÓÏ ÒÛÏÌ¥‚¥‚. ëÚ‡‚ËÚ¸Òfl Ì ÒڥθÍË Ò‡Ï Ù‡ÍÚ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ˆ¥πª ÍÛθÚÛË, ÒͥθÍË ‚·ÒÌ ªª ÌÂÔÓ‚ÚÓ̇ ‚‡Ú¥ÒÚ¸, ‡ ÁÓÍÂχ ÔÂÚÂÌÁ¥ª ̇ ‚ˢ¥ÒÚ¸, ÔË̇ÈÏÌ¥ Û ÌËÁˆ¥ ˆ‡ËÌ ÔÂ¯Ófl‰ÌÓª ‚‡„Ë. íËϘ‡ÒÓÏ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Ô˘ËÌË, ‡·Ë ‚ˢ¥ÒÚ¸ ÓÚÛ ÓÍÂÒÎËÚË È ÔËÈÌflÚË Ì ÒÓÓÏÎfl˜ËÒ¸. ä¥Î¸Í‡ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ fl ‚¥‰‚¥‰‡‚ ‰ÓÍÓÎÛÏ·Ó‚¥ ԇϒflÚÍË åÂÍÒËÍË, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÒÍÓËÒÚ‡‚Òfl Á ̇„Ó‰Ë ÔÂ·ۂ‡ÚË Û ÚÓ‚‡-


‰Âʇ‚‡. 65% Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ‚‡ÎÓ‚Ó„Ó ÔÓ‰ÛÍÚÛ ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Û Í‡ªÌ‡ı, ˘Ó ̇ÎÂʇڸ ‰Ó éÖëê. åÓÊ̇ ÒÚ‚Â‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó Ï¥Ê Í‡ªÌ‡ÏË-˜ÎÂ̇ÏË Ì ¥ÒÌÛπ ‰ËÎÂÏË ·ÂÁÔÂÍË, ‡ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË ‚ ÏÂʇı é„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Î˯ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ; flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ – ÁÓÒÚ‡˛˜‡ ÂÍÓÌÓÏ¥Á‡ˆ¥fl Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. á Ó„Îfl‰Û ̇ β‰Ò¸ÍËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î (Û ÒÔ‡‰‡˛˜ÓÏÛ ÔÓfl‰ÍÛ), ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËÏË Ò‚¥ÚÓ‚ËÏË ˆÂÌÚ‡ÏË ÏÓÊ̇ ‚ËÁ̇ÚË äËÚ‡È, ß̉¥˛, êÓÒ¥˛ ¥ Å‡ÁËÎ¥˛, ıÓ˜‡ ̇Á‚‡Ì¥ ‰Âʇ‚Ë π, ÔÂ‚‡ÊÌÓ, Ù‡ÍÚÓ‡ÏË Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, Á flÍËÏË Ï¥Ê̇Ӊ̇ ÒԥθÌÓÚ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ‡ıÛ‚‡ÚËÒfl, ‡Ì¥Ê ‚Ë‡ÁÌËÏË ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏË „‡‚ˆflÏË. ôÓ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Á‡„ÓÁÎË‚Ëı ‰Îfl Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ï¥Ê ˆËÏË ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËÏË Ò‚¥ÚÓ‚ËÏË ˆÂÌÚ‡ÏË, ÚÓ ‚ÓÌË ÏÓÊÎË‚¥ Ï¥Ê äËÚ‡πÏ Ú‡ ß̉¥π˛, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ú‡ Ï¥Ê êÓÒ¥π˛ ¥ äËÚ‡πÏ – Á ¥Ì¯Ó„Ó. èÓÚÂ, ‚‡ÚÓ Ì‡„ÓÎÓÒËÚË, ˘Ó ÔÓÎ¥ÚË͇ ÓÁ·Óπ̸ ¥ fl‰ÂÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ˆËı ‰Âʇ‚, ÔÓ‰¥·ÌÓ flÍ Û ÅËڇ̥ª ˜Ë î‡Ìˆ¥ª, π ‡‰¯Â ˜ËÌÌËÍÓÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ò‡ÏÓ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª, ‡Ì¥Ê Á‡„ÓÁÓ˛ ‰Îfl Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. üÍËÏ Ê ˜ËÌÓÏ ÒÚÛÍÚÛÓ‚‡Ì‡ Ï¥Ê̇Ӊ̇ ÒËÒÚÂχ Û Â∂¥ÓÌ¥, ˘Ó ÓıÓÔβπ Í‡ªÌË ä‡Ë·Ò¸ÍÓ„Ó ·‡ÒÂÈÌÛ, ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË, ÄÙËÍÛ Ú‡ ÄÁ¥˛ ¥ flÍËÈ Ì‡ÒÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО

108

ËÒÚ‚¥ ‚¥‰ÓÏÓ„Ó ÏÂÍÒË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇, ‚ˉ‡ÚÌÓ„Ó Á̇‚ˆfl ¥ÒÚÓ¥ª ¥Ì‰¥‡ÌÒ¸ÍËı ̇Ó‰¥‚. èÓflÒÌ˛˛˜Ë ÏÂÌ¥ Á̇˜ÂÌÌfl ·‡„‡Ú¸Óı ˜ÂÈ, ˜Ó„Ó fl Ò‡Ï Ì¥ÍÓÎË · Ì ‚ÚflÏË‚, Ï¥È „¥‰ ˜‡ÒÚÓ Ô¥‰ÍÂÒ₇‚ ‚‡‚‡ÒÚ‚Ó ¥ÒÔ‡ÌÒ¸ÍËı ÒÓΉ‡ÙÓÌ¥‚, ÍÓÚ¥ ÓÁ·Ë‚‡ÎË ‡ÒÚÂÍҸͥ ÒÍÛθÔÚÛË, ÔÂÂÔ·‚ÎflÎË ˜Û‰Ó‚¥ Ù¥„ÛÍË ¥Á ÁÓÎÓÚ‡ ̇ ÏÓÌÂÚË Á ÔÓÚÂÚÓÏ ¥ÏÔÂ‡ÚÓ‡ ¥ Ú.Ô. ç‡ ˆÂ fl ‚¥‰ÔÓ‚¥‚: «É‡‰‡π¯, ‚ÓÌË ·ÛÎË ‚‡‚‡‡ÏË – ‡ ÏÓÊÂ, ‚ÓÌË Ú‡ÍË ·ÛÎË ¥ÒÚËÌÌËÏË Â‚ÓÔÂȈflÏË, ÏÓÊÂ, ̇‚¥Ú¸ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ÏË ÒÔ‡‚ÊÌ¥ÏË Â‚ÓÔÂȈflÏË; ˆ¥ β‰Ë ‚ÒÂÈÓÁ ÒÔËÈχÎË Ò‚Ó˛ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÛ Ú‡ ·ÚËÌÒ¸ÍÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛ ¥ ‚·ÒÌ Á‡‚‰flÍË ˆ¸ÓÏÛ Ì χÎË ÊÓ‰ÌËı Ô˘ËÌ ·ÓÓÌËÚË ‚¥‰ ÁÌˢÂÌÌfl ÔÓ„‡ÌÒ¸ÍËı ·ÓÊÍ¥‚ ˜Ë ÒÚ‡‚ËÚËÒfl ¥Á ÂÒÚÂÚÒ¸ÍËÏ ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÌÌflÏ ‡·Ó ˆ¥Í‡‚¥ÒÚ˛ ÏÛÁÂπÁ̇‚ˆ¥‚ ‰Ó Ó·’πÍÚ¥‚, flÍ¥ ÌÂÒÎË ‚ ÒÓ·¥ ¥Ì¯ËÈ, ‡ ÓÚÊ ‚ÓÓÊËÈ ÂÎ¥„¥ÈÌËÈ ÒÂÌÒ. üÍ˘Ó ªıÌfl Ôӂ‰¥Ì͇ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl Ì‡Ï „¥‰ÌÓ˛ Ó·ÛÂÌÌfl, ÚÓ ÏÓÊÂ, ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì‡Ï Ò‡ÏËÏ flÍ ªıÌfl, Ú‡Í ¥ ̇¯‡ ‚·Ò̇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl Á·‡È‰ÛÊ¥ÎË?» üÒ̇ ¥˜, ˆÂ ·Û‚ ڥθÍË Ê‡Ú, ‡Î Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ·ÂÁÌ‚ËÌÌËÈ. Ç¥Ì ÏÓÊ ÛÛıÓÏËÚË ÂÙÎÂÍÒ¥ª ̇‰ ÔËÚ‡ÌÌflÏ, flÍÂ, ÏÓÊÎË‚Ó, π ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl Ò‚¥ÚÛ Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥, ‚ flÍÓÏÛ ÏË ÈÓ„Ó Á̇πÏÓ: ˜Ë Á˘ÎË‚ËÈ ¥ÌÚÂÂÒ ¥ ÚÓÎÂ‡ÌÚÌ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ¥Ì¯Ëı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ÏÓÊÎË‚¥ ڥθ-

Îflπ χÈÊ 2 ϥθfl‰Ë β‰ÂÈ? ó‡ÒÚ͇ ˆ¸Ó„Ó Â∂¥ÓÌÛ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ‚‡ÎÓ‚ÓÏÛ ÔÓ‰ÛÍÚ¥ ÒÍ·‰‡π 3%, ‡ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ÚÓ„Ó‚ÂθÌÓÏÛ Ó·ÓÓÚ¥ 5%. èÓÔË Ï‡∂¥Ì‡Î¸Ì¥ ÔÓÁˈ¥ª Û Ò‚¥ÚÓ‚¥È ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥, ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ˆËı Í‡ªÌ ÔÂÂÊË‚‡˛Ú¸ ÔÓˆÂÒË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÏÓ·¥Î¥Á‡ˆ¥ª (ÔÓÎÂÚ‡ËÁ‡ˆ¥fl, ‡Ì‡Î¸Ù‡·ÂÚËÁ‡ˆ¥fl, Û·‡Ì¥Á‡ˆ¥fl), ÍÓÚ‡ π ÓÒÌÓ‚Ó˛ ‰Îfl ÔÓÎ¥ÚËÁ‡ˆ¥ª ˆËı ÒÛÒԥθÒÚ‚. ñÂÈ Ò„ÏÂÌÚ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÒËÒÚÂÏË Ì‡Ò˘ÂÌËÈ ‚¥È̇ÏË, ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ÏË, ·¥‰Ì¥ÒÚ˛; ÚÛÚ Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó Ú¥ÒÌÓ ÔÂÂÔÎ¥Ú‡˛Ú¸Òfl ¥Á ÚÛ‰ÌÓ˘‡ÏË ÔÓÒÚÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û. íÓ ˜Ë ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Û ˆ¸ÓÏÛ Ò„ÏÂÌÚ¥ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÓÒÌÓ‚Ë Ï‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ? ťθ¯¥ÒÚ¸ ‡Ì‡Î¥ÚËÍ¥‚ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó ̇ȷÎËʘËÏ ˜‡ÒÓÏ Ì ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ÔÓ‰Ó·ÚË ÔÓ„ÂÒÛ˛˜Óª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª χ∂¥Ì‡Î¥Á‡ˆ¥ª Á„‡‰‡ÌÓ„Ó Â∂¥ÓÌÛ. á Ó„Îfl‰Û ̇ ÔÓ‰‡Î¸¯Û ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û, ˆ¥ Ì„‡ÚË‚Ì¥ fl‚ˢ‡ ÏÓÊ̇ Υ͂¥‰Û‚‡ÚË Á‡ ÛÏÓ‚Ë ‡‰Ë͇θÌÓª ÁÏ¥ÌË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª Ú‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ˘Ó‰Ó Í‡ªÌ, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl. ᇷÛÚË ÔÓ ÌÛʉÂÌÌ¥ÒÚ¸ ˆËı Â∂¥ÓÌ¥‚ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, ÔÓÚ¥Í ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ·¥ÊÂ̈¥‚ ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ˆÂÌÚ¥‚ ÁÓÒÚ‡ÚËÏÂ. ñ Ì Ô˂‰ ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÒÚÛÍÚÛ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‡Î ÒÔ˘ËÌËÚ¸ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl, „Ó‚Ófl˜Ë ÏÓ‚Ó˛ ¯‡ı¥‚, ÌÂÛÌËÍÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ˆÛ∂ˆ‚‡Ì∂¥‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÍË ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÏË ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó ÔÂÂÒÚ‡ÎË ÒÔËÈχÚË ‚ÒÂÈÓÁ ‚·ÒÌÛ? ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË: ‰Ó flÍÓª Ï¥Ë ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÔÓ„Ó‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl Á ̇¯Ó˛ ‚ËÌflÚÍÓ‚Ó˛ ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ‰Ó Ӊ̥πª Á ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ·ÂÁ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ„Ó Ô‡„ÌÂÌÌfl ÁÌË˘Û‚‡ÚË ¥Ì¯¥? äÓÎË ‚¥ÌÓ, ˘Ó ‚‡‚‡ÒÚ‚‡ ÏÓÊ̇ ÁÂÍÚËÒfl ڥθÍË ‡ÁÓÏ Á ‚·ÒÌÓ˛ ÍÛθÚÛÓ˛, ÚÓ Á‚¥‰ÒË ‚ËÔÎË‚‡π, ˘Ó ̇ Ì‚‡‚‡ÒÚ‚Ó Á‰‡ÚÌ¥ ڥθÍË Ú¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍ¥ Á‡ÌÂÔ‡‰‡˛Ú¸; ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ Ï‡ÎÓ‚Ú¥¯ÌËÈ. ç ‰Ûχ˛, ‡·Ë ‚¥Ì ·Û‚ Ô‡‚ËθÌËÏ. 燂ԇÍË, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, Û ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡¯Óª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª π Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë, Á‡ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ. ì flÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ‚ÓflÍË äÓÚÂÒ‡ ·ÛÎË ‚‡‚‡‡ÏË? áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ‚ÓÌË ·ÛÎË Á‡‚ÓÈÓ‚ÌË͇ÏË, ‡ Ì ÂÒÚ‡‚‡ÚÓ‡ÏË Ô‡Ï’flÚÓÍ; ‚ÓÌË ·ÛÎË ÊÓÒÚÓÍËÏË, ıÚË‚ËÏË È ·ÂÁʇΥÒÌËÏË, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, Á‰‡πÚ¸Òfl, ÔÓ·ÓÊÌËÏË, ˘ËÓ ‚¥‰‰‡ÌËÏË Ò‚ÓªÈ ‚¥¥ ¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÏË Û Ò‚ÓªÈ ‰ÛıÓ‚Ì¥È ‚ˢÓÒÚ¥. üÍ˘Ó ‚ÓÌË ·ÛÎË ‚‡‚‡‡ÏË, ÚÓ Ú¥Î¸ÍË Û ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ˘Ó ‚‡‚‡ÒÚ‚ÓÏ Á‡ ‰Â٥̥ˆ¥π˛ π ÛÒ¥ Á‡‚Ó˛‚‡ÌÌfl, ‡·Ó ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË Ì ‚Ëfl‚ÎflÎË ¯‡ÌË ‰Ó β‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ ÊËÎË Á‡ ¥Ì¯ËÏË Á‚˘‡flÏË Ú‡ ‚¯‡ÌÓ‚Û‚‡ÎË ¥Ì¯Ëı ·Ó„¥‚, ‡·Ó ÔÓÒÚÓ ÚÓÏÛ, ˘Ó ªÏ ·‡ÍÛ‚‡ÎÓ ÚÓÎÂ‡ÌÚÌÓÒÚË ‰Ó ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ. é‰Ì‡˜Â ÚÛÚ ÏË ÚÓ͇πÏÓÒfl ÍÎÓÔ¥ÚÍÓª ÔÓ·ÎÂÏË: flÍÛ Ï¥Û ÔÓ¯‡ÌË ‰Ó ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ ÏÓÊ̇ ‚Á‡„‡Î¥ ÂÍÓÏẨۂ‡ÚË, ¥


óË ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ÒÚÛÍÚÛÌ¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì¥ ‰Ó ÓÔËÒ‡ÌËı ‚ˢÂ? í‡Í, ¥ÒÌÛ˛Ú¸. èÂ¯‡ ÏÓ‰Âθ – ëòÄ-ˆÂÌÚ˘̇, Ó‰ÌÓÔÓÎfl̇. Ä‚ÚÓÓÏ ªª π ó‡ÎÁ ä‡ÛÚ„‡ÏÏÂ (1). çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó Û Ò‚¥Ú¥ ¥ÒÌÛπ ·‡„‡ÚÓ ‰Û„Ófl‰ÌËı ‰Âʇ‚, ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÈ ˜Ë ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÒÚ‡ÚÛÒ flÍËı Ì‚ËÁ̇˜ÂÌËÈ, π Î˯ Ӊ̇ ÒÛÔÂ‰Âʇ‚‡ Á ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏ ¥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÏ ÒÚ‡ÚÛÒÓÏ – ëòÄ. Ç¥‰ÌÓÒ̇ ‚Ú‡Ú‡ ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË – Ì ̇ÒÎ¥‰ÓÍ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ô˘ËÌ, ‚Ó̇ ÁÛÏÓ‚ÎÂ̇ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏË ¥ ÚÓÏÛ ÔÓÔ‡‚ÌËÏË Ô˘Ë̇ÏË. ÇË¥¯‡Î¸ÌÓ˛ π ‚ÓÎfl ëòÄ ·ÛÚË Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ÔÓÚÛ„Ó˛. ÅÂÁ ëòÄ ¥ ªı ÓÎ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÒÚÓÓʇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÒÙÂ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÓÔ‡ÌÛπ ı‡ÓÒ. ïÓ˜‡ ˆfl ÏÓÌÓÔÓÎfl̇ ÒÚÛÍÚÛ‡ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÒËÒÚÂÏË π ÚËϘ‡ÒÓ‚Ó˛ ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥π˛, Û ÔÂÂı¥‰ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰, flÍ ‚‚‡Ê‡π ä‡ÛÚ„‡ÏÏÂ, ‚ÒÂ Ê Ì ¥ÒÌÛπ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ‰Ó ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Óª ÓÎ¥ ëòÄ Û Ò‚¥Ú¥. üÍ˘Ó ÔÂ¯‡ ÏÓ‰Âθ ∂ÛÌÚÛπÚ¸Òfl ̇ ˜¥ÚÍ¥È ¥π‡ıËÁ‡ˆ¥ª Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÒËÒÚÂÏË, ÚÓ ‰Û„‡, Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂ̇ ¥ÏÂÌÂÏ ß.LJÎÎπ¯Ú‡È̇, ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ¥Á ÔÓ„ÌÓÁÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ è¥‚Ì¥˜-襂̥˜ Û ‡Ï͇ı é„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ (2). ß.LJÎÎπ¯Ú‡ÈÌ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

flÍÓª ÏËÚ¥ ı‚‡ÎË„¥‰Ì‡ ‚ÓÎfl Ì ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ‚‡‚‡ÓÏ Ò‡Ï‡ ÒÓ·Ó˛ ÔÂÂÓ‰ÊÛπÚ¸Òfl Û ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ¸, ‡ ÚÓ È ‚Á‡„‡Î¥ Òı‚‡ÎÂÌÌfl ‚‡‚‡ÒÚ‚‡? LJ‚‡ÓÏ ÒÔÂ¯Û ‚‚‡Ê‡ÎË ÚÓ„Ó, ıÚÓ „Ó‚ÓË‚ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, Ó‰Ì‡Í Ì‚‰Ó‚Á¥ ˆÂ ÒÎÓ‚Ó Ì‡·ÛÎÓ ÍÛθÚÛÌÓ Ó‰¥ÓÁÌÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ. ìÒ¥, ıÚÓ ‚Ë‚˜‡‚ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥˛, ԇϒflÚ‡˛Ú¸ Ò·‚ÂÚÌËÈ ÔÓÎÓ„ Ñ¥Ó„Â̇ ã‡ÂÚÒ¸ÍÓ„Ó, ‚ flÍÓÏÛ ‚¥Ì ÔÓ·Ó˛π ÔÓÏËÎÍÓ‚Û ÚÂÓ¥˛, ·Ûˆ¥Ï Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ‰Ó „ÂÍ¥‚ Û ‚‡‚‡¥‚, Û ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍËı „¥ÏÌÓÒÓÙ¥ÒÚ¥‚, Û ‚‡‚ËÎÓÌÒ¸ÍËı ˜Ë ÍÂθÚÒ¸ÍËı ÊÂˆ¥‚; ÛÊ ‚ Ú¥ ˜‡ÒË ‚¥Ì ‡Ú‡ÍÛ‚‡‚ ÍÛθÚÛÌËÈ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏ ‡·Ó ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥ÚËÁÏ III ÒÚÓÎ¥ÚÚfl; Ì¥, ͇Ê ‚¥Ì, ҇ϠÚÛÚ, ‰Â Á̇ıÓ‰flÚ¸Òfl ÏÓ„ËÎË ‡Ù¥ÌflÌË̇ åÛÁ‡ Ú‡ Ù¥‚‡Ìˆfl ã¥Ì‡, ÒË̇ ÉÂÏÂÒ‡ È ì‡Ì¥ª, ҇ϠÚÛÚ ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl, flÍ ¥ ¥‰ β‰Ò¸ÍËÈ Á‡„‡ÎÓÏ. Ñ¥Ó„ÂÌ ÓÁÔÓ‚¥‰‡π ÔÓ ‰Ë‚Ó„Îfl‰Ì¥ Á‚˘‡ª ı‡Î‰ÂÈÒ¸ÍËı χ„¥‚ ¥ ·ÓÊ‚¥Î¸Ì¥ ‚¥Û‚‡ÌÌfl π„ËÔÚflÌ, ¥ Ó·Û˛πÚ¸Òfl ‰Ûψ¥, ˘Ó ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË Ù¥ÎÓÒÓÙÓÏ éÙÂfl Á î‡Í¥ª, ˜ÓÎÓ‚¥Í‡, ÍÓÚËÈ ·ÂÁÒÓÓÏÌÓ ÔËÔËÒÛ‚‡‚ ·Ó„‡Ï ÛÒ¥ β‰Ò¸Í¥ ÔËÒÚ‡ÒÚ¥, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È Ì‡È̥͘ÂÏÌ¥¯¥. ì ˆ¸ÓÏÛ ¥¯Û˜ÓÏÛ Ò‡ÏÓÒÚ‚Â‰ÊÂÌÌ¥ ‚¥‰˜Û‚‡πÚ¸Òfl ‰Âfl͇ ÌÂÔ‚̥ÒÚ¸: Ú‚¥ Ñ¥Ó„Â̇ ã‡ÂÚÒ¸ÍÓ„Ó ·Û‚ ̇ÔËÒ‡ÌËÈ Û ÂÔÓıÛ, ÍÓÎË ‰‡‚Ì¥ Ï¥ÙË ÛÊ ‚Ú‡ÚËÎË ·ÛÎÓ Ò‚Ó˛ ÊËÚÚπ‚¥ÒÚ¸ ‡·Ó ÒÛ·Î¥ÏÛ‚‡ÎËÒfl Û Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÛ ÒÔÂÍÛÎflˆ¥˛, ‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ú‡ ÍÛθÚÛÌËÈ Î‡‰ ‚Ë-

ÔÓ‚¥‰Ì¥ ‰Âʇ‚Ë Ò‚¥ÚÛ ÔÓ‰¥ÎflÚ¸Òfl ̇ ‰‚‡ Ú‡·ÓË-·ÎÓÍË Ï¥Ê ëòÄ, üÔÓÌ¥π˛ ¥ äËÚ‡πÏ flÍ Á‡Ô¥ÎÎflÏ Ú‡ Öë ¥Á ëı¥‰ÌÓ-ñÂÌÚ‡Î¸ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛ ¥ ëçÑ flÍ Á‡Ô¥ÎÎflÏ. ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ-flÔÓÌҸ͠„‡‚¥Ú‡ˆ¥ÈÌ ÔÓΠ‚ÔÎË‚‡ÚËÏ ڇÍÓÊ Ì‡ Û‚ÂÒ¸ ÚËıÓÓ͇ÌÒ¸ÍËÈ Â∂¥ÓÌ, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓ˛ ÄÏÂËÍÓ˛ ¥ 襂‰ÂÌÌÓ˛ ÄÙËÍÓ˛, ‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ·ÎÓÍ ÍÓ̈ÂÌÚÛ‚‡ÚËÏ ҂¥È ‚ÔÎË‚ ̇ ÄÙˈ¥. ëÔ¥ÌÓ˛ ÚÂËÚÓ¥π˛ ‚‚‡Ê‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ëÂÂ‰Ì¥È ëı¥‰ ¥ èÂҸ͇ Á‡ÚÓ͇. ñfl ÏÓ‰Âθ ÔÂ‰·‡˜‡π ÁÛÏÓ‚ÎÂÌËÈ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ˛ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÓÁÍÓÎ éÖëê. íÂÚfl ÏÓ‰Âθ – ÏÛθÚËÔÓÎfl̇. ÇËı¥‰ÌÓ˛ ÚÛÚ π ÚÂÁ‡ ÔÓ ÌÂÒÚËÏÌÛ ‰ËÙÛÁ¥˛ ‚·‰Ë, fl͇ Ì ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÍÂÏ¥È ‰Âʇ‚¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ¥/‡·Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ‚·‰Û, ÍÂÛ˛˜ËÒ¸ Î˯ ‚·ÒÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË. èÓÎ˛Ò‡ÏË ˆ¥πª ÒËÒÚÂÏË π ëòÄ, üÔÓÌ¥fl, Öë, ëçÑ, äËÚ‡È (3). èÓÚ ˆfl ÏÓ‰Âθ Ì ‚‡ıÓ‚Ûπ ¥ÁÌ¥ ‚Ëı¥‰Ì¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Û Á„‡‰‡ÌËı Í‡ªÌ‡ı. óÂÚ‚ÂÚ‡ ÏÓ‰Âθ (Ö.ꇂÂÌÂÈ·) ÔÓ„Î˷βπ ÚÂÁÛ ÔÓ ‰ËÙÛÁ¥˛ ‚·‰Ë, „Ó‚Ófl˜Ë ÔÓ Á‡„‡Î¸ÌÛ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ÛÒ‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÂÌÌfl ‚ÂÎËÍËı, ÒÂ‰̥ı ¥ Ì‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚: general unalignment (4). äÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥fl ‚·‰Ë ¥ „‡‚¥Ú‡ˆ¥ÈÌ¥ ˆÂÌÚË ÚÛÚ Ì Á„‡‰Û˛Ú¸Òfl, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Û Î¥Í‚¥‰‡ˆ¥˛ ¥ Á‡ÌÂÔ‡‰ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ¥π‡ı¥˜ÌËı ÒÚÛÍÚÛ.

109

ОРЕСТ СЕМОТЮК НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК – МОДЕЛІ, АНТИМОДЕЛІ, СЦЕНАРІЇ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

fl‚Îfl‚ ‚Ë‡ÁÌ¥ ÓÁ̇ÍË ÓÁÍ·‰Û. âÓ„Ó ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÎË ÒÚ‡ÚË ‚‡‚‡Ë, ÚÓ·ÚÓ ıËÒÚËflÌË. ßÌÓ‰¥, Á‡‡ÊÂÌ¥ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥π˛ òÔÂÌ∂ÎÂ‡ ˜Ë ¥Ì¯Ó˛ «¥ÒÚÓ˘ÌÓ˛ ÏÓÙÓÎÓ„¥π˛», ÏË Ûfl‚ÎflπÏÓ, ̇˜Â ҇ϥ ÊË‚ÂÏÓ Û ÔÓ‰¥·Ì¥ ˜‡ÒË, ˘Ó ÏË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ Ò‚¥‰ÍË ÔË˜ÂÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. èË˜ÂÌÓª ÍËÏ? ç ÅÓ„ÓÏ, ‡ ‡‰¯Â Á‰Ó„‡‰ÌËÏË «Á‡ÍÓ̇ÏË ¥ÒÚÓ¥ª». ç‡ÒÔ‡‚‰¥, ıÓ˜‡ ÊÓ‰ÌËı Á‡ÍÓÌ¥‚ ¥ÒÚÓ¥ª ÏË Ì Á̇πÏÓ, ‡Î ÏÓÊÂÏÓ ªı ‚Ë„‡‰‡ÚË ÒͥθÍË Á‡Ï‡ÌÂÚ¸Òfl, ‡ ‚Ë„‡‰‡Ì¥ ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ·Û‚‡ È Û˜‚ËÚËÒfl flÍ Ò‡ÏÓÁ‰¥ÈÒÌ˛‚‡Ì¥ ÔÓÓˆÚ‚‡. 燯‡ ÔÓÒÚ‡‚‡ ˘Ó‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÔËÚ‡ÌÌfl ‚Í‡È ‰‚ÓÁ̇˜Ì‡, ‡ ÏÓÊÎË‚Ó, È ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ÒÛÔÂ˜ÎË‚‡: Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÏË ‡ÒÓˆ¥˛πÏÓ Ò· Á ÚËÏ ¥ÁÌӂˉÓÏ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ, flÍËÈ ÛÚËÏÛπÚ¸Òfl ‚¥‰ Óˆ¥ÌÓ˜ÌËı ÒÛ‰ÊÂ̸ ̇ ‡‰ÂÒÛ ÓÁχªÚËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È Ú‡ ÔÓ„ÓÎÓ¯Ûπ ªı ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÛ ¥‚Ì¥ÒÚ¸; Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ˜ÂÂÁ ÚÂ, ˘Ó ÏË ÔÓ„Ó‰ÊÛπÏÓÒfl ̇ ˆ˛ ¥‚Ì¥ÒÚ˛, ÚÓ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓ„Ó‰ÊÛπÏÓÒfl Á ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ˛ Ú‡ ÌÂÚÓÎÂ‡ÌÚÌ¥ÒÚ˛ ÍÓÊÌÓª ÍÛθÚÛË ÁÓÍÂχ, ‡ ˜ËÌfl˜Ë ˆÂ, ÔÓ„Ó‰ÊÛπÏÓÒfl Á ÚËÏ, ˘Ó ̇˜Â·ÚÓ ‰Ó·πÏÓ, Ô˯‡˛˜ËÒ¸ ÒÓ·Ó˛. ñfl ‰‚ÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ¸ Ì π Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÓ˛, ÔÓÁ‡flÍ ‚ÒÂ‰ËÌ¥ ˆ¥πª ÍÓÌÙÛÁ¥ª ÛÚ‚Â‰ÊÛ˛Ú¸Òfl ı‡‡ÍÚÂÌ¥ ËÒË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË ‚ ªª Á¥Î¥È ÙÓÏ¥, ‡ Ò‡ÏÂ, ªª Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ÒÓ·¥, ‚¥‰Íˉ‡ÚË ‚·ÒÌÛ ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ¸, ªª ‚ÓÎfl ‰Ë‚Ë-


Ç ‰ÂflÍËı ÏÓ‰ÂÎflı Û‚‡„‡ ÁÓÒÂ‰ÊÂ̇ ̇ ÓÍÂÏËı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı. ì Á„‡‰‡Ì¥È ÏÓ‰ÂÎ¥ Ó‰ÌÓÔÓÎflÌÓÒÚË Ú‡Í Á‚‡Ì¥ Á·ÓÈÌ¥ ‰Âʇ‚Ë (weapon states) ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ÔÓ‚¥‰ÌÛ Óθ, ÓÒͥθÍË ‚ÓÌË ‚ ÁÏÓÁ¥ ÔÓÒ¥flÚË ı‡ÓÒ Û Ï¥Ê̇Ó‰Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ (㥂¥fl, ß‡Í). ì Á·ÓÈÌËı ‰Âʇ‚‡ı ‰Âʇԇ‡Ú ‰ÓÏ¥ÌÛπ ̇‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. éÒͥθÍË ˆ¥ ‰Âʇ‚Ë ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸ Á̇˜ÌËÏË Á‡Ô‡Ò‡ÏË Ì‡ÙÚË, ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË Û ÓÎ¥ ‰Âʇ‚-ÓÁÔÓ‰¥Î¸ÌËÍ¥‚ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı Á‡Ô‡Ò¥‚ ̇ÙÚË, Ì χ˛˜Ë ÔÓÚÂ·Ë Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. èÓÏËÒÎÓ‚¥ ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÌÓ‚ËÌÍË ‚ÓÌË ¥ÏÔÓÚÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸, ‡ ‰Âʇ‚̇ Ò͇·Ìˈfl ÔÓÔÓ‚Ì˛‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Á ÂÍÒÔÓÚÛ Ì‡ÙÚÓ‚Ëı Á‡Ô‡Ò¥‚. èÓÚÂ, ‚‡ÚÓ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÊӉ̇ ¥Á ˆËı ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ÏÓ‰ÂÎÂÈ Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ‡ΥflÏ. ë‚¥Ú ‚Ê Ì ӉÌÓÔÓÎflÌËÈ. ÇÁ‡πÏÓÁ‚’flÁÍË ¥ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚ ‡Ï͇ı éÖëê Á‡Ì‡‰ÚÓ Ú¥ÒÌ¥, ˘Ó· „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÈÏÓ‚¥Ì¥ÒÚ¸ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ è¥‚Ì¥˜-襂̥˜. ô ÏÂ̯ ‚¥Ó„¥‰ÌËÏË π ·ÂÁÔÓ·ÎÂÏ̇ ÍӇΥˆ¥fl Ï¥Ê ëòÄ ¥ üÔÓÌ¥π˛, ‡·Ó Ê ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥fl Ï¥Ê Öë ¥ ëòÄ. èÓÔË ÛÒ¥ ‰ÂÍ·‡ˆ¥ª, ëı¥‰ÌÓ-ñÂÌÚ‡Î¸Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ¥ ëçÑ ˘Â ÚË‚‡ÎËÈ ˜‡Ò Ì ·Û‰ÛÚ¸ ̇‰¥ÈÌËÏ Á‡Ô¥ÎÎflÏ ‰Îfl Öë. åÛθÚËÔÓÎfl̇ ÏÓ‰Âθ Á‡Ì‡‰ÚÓ ÔÓÒÚ‡ ¥ ÒıÂχÚ˘̇, ˘Ó·Ë ‚¥‰Ó·‡Ê‡ÚË ÒÛ˜‡ÒÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО

110

ÚËÒfl ̇ Ò· ҇ÏÛ Ó˜Ëχ ¥Ì¯Ëı. ìÊ ̇ Ò‡ÏÓÏÛ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Á‡‚Ó˛‚‡Ì¸ πÔËÒÍÓÔ Å‡ÚÓÎÓÏÂÓ ‰Â ã‡Ò ä‡Á‡Ò ÔÓÎÛÏ’flÌÓ Í‡Ú‡‚ ̇ԇ‰ÌËÍ¥‚, ‚Ó ¥Ï’fl ÚËı Ê ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ÔË̈ËÔ¥‚, ̇ flÍ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÔÓÍÎË͇ÎËÒfl. çÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ·ÂÁÔÓÒÂ‰̥ı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ÈÓ„Ó ·ÓÓÚ¸·Ë, ‚¥Ì ÒÚ‡‚ Ó‰ÌËÏ ¥Á ÔÂ¯Ëı, ıÚÓ ‚ËÒÚÛÔË‚ ÒÛÔÓÚË ‚·ÒÌÓ„Ó ÔÎÂÏÂÌ¥ Û Ó·ÓÓÌ¥ ˜ÛÊË̈¥‚ ¥ ‚ËÍË‚ ÛÈÌ¥‚Ì¥ÒÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ÓÌ¥ÁÏÛ. í·‡ ·ÛÎÓ ‰Ó˜Â͇ÚËÒfl êÂÙÓχˆ¥ª Ú‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ‚ÓπÌ, ‡·Ë åÓÌÚÂ̸ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡‚ ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÛ ÒÍÂÔÚ˘ÌÛ ÂÙÎÂÍÒ¥˛ ̇‰ ÔÂÚÂÌÁ¥flÏË Ö‚ÓÔË Ì‡ ‰ÛıÓ‚ÌÛ ‚ˢ¥ÒÚ¸, ÂÙÎÂÍÒ¥ª, Á·‡Ì‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓª Û Ò‰ӂˢ¥ Î¥·ÂÚËÌ¥‚ ¥ ÔÓ‚¥ÒÌËÍ¥‚ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡. åÓÌÚÂ̸ – ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ êÓÁ‡¥Ó, ¥Ï’fl ÍÓÚÓ„Ó Ô¥ÁÌ¥¯Â ÛÒ·‚Ë· ÒÚ‡ÚÚfl Û ÒÎÓ‚ÌËÍÛ ÅÓÈÎfl, – Ú‡ÍÓÊ ÔÓ¥‚Ì˛‚‡‚ β‰ËÌÛ Á Ú‚‡Ë̇ÏË, ‚ËÁ̇˛˜Ë Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ÏË ‚ˢ¥ÒÚ¸, ¥ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ ¥Ì¥ˆ¥˛‚‡‚ ¥Ì¯Û, Ô¥ÁÌ¥¯Â ÔÓÔÛÎflÌÛ ÚÂÏÛ: ÔÓ„Ó‰Û ‰Ó ÛÒ¸Ó„Ó Ó‰Û Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó. ëÔÓ„Îfl‰‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Ó˜Ëχ ˜ÛÊË̈¥‚, ‡·Ë ͇Ú‡ÚË ªª, ÒÚ‡ÎÓ ÔÓÒÔÓÎËÚÓ˛ Î¥ÚÂ‡ÚÛÌÓ˛ χÌÂÓ˛ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡, Ô˘ÓÏÛ «¥Ì¯ËÏË» Ӊ̇ÍÓ‚Ó ÛÒÔ¥¯ÌÓ ÏÓ„ÎË ·ÛÚË flÍ ÍËڇȈ¥ ˜Ë ÔÂÒË, Ú‡Í ¥ „¥ÒÚ¸ ¥Á Á¥ÓÍ ˜Ë ÍÓÌ¥. 燄‡‰Û˛˜Ë ÔÓ ÛÒ¥ ˆ¥ ‚¥‰ÓÏ¥ ˜¥, fl Î˯ ıÓ˜Û Ò͇Á‡ÚË: ÏÓÊ̇ ÒÚ‚Â‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚ ÚÛ Ê ÂÔÓıÛ, ÍÓÎË Ö‚ÓÔ‡, ̇-

ÒËÒÚÂÏË. ôÓ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ‰ËÙÛÁ¥ª ‚·‰Ë, ÚÓ ıÓ˜ ‚Ó̇ ¥ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl, ÔÓÚ Ì ̇·Û· ‡Ê Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓ¯ËÂÌÌfl, ˘Ó· „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÁÌËÍÌÂÌÌfl Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ˆÂÌÚ¥‚ ÚflÊ¥ÌÌfl. á·ÓÈÌ¥ ‰Âʇ‚Ë, ıÓ˜‡ ¥ ÒÚ‡ÎË ÔÓÏ¥ÚÌËÏ fl‚ˢÂÏ ‚¥‰ 70-ı ÓÍ¥‚, ÔÓÚ ªı ‚ÔÎË‚, flÍ ¥ ªıÌ¥ ̇ÙÚÓ‚¥ Á‡Ô‡ÒË, ‚ÒÂ Ê Â∂¥Ó̇θÌÓ Ó·ÏÂÊÂÌ¥. ÉÓ‚Ófl˜Ë ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌπ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÒËÒÚÂÏË, Ì ÏÓÊ̇ ÓÏËÌÛÚË Û‚‡„Ó˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ, flÍËÈ ÏÓÊ Ò͇Á‡ÚË ‚‡„ÓÏ ÒÎÓ‚Ó Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ÌÓ‚Óª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ·ÂÁÔÂÍË. ᇂÂ¯ÂÌÌfl ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ëı¥‰-á‡ı¥‰ ¥ ͥ̈¸ «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» Υ͂¥‰Û‚‡‚ Ò‚¥ÚÓ‚Û ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥˛, fl͇ ‚ËÁ̇˜‡Î‡Òfl ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥ÈÌÓ˛ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ӷˉ‚Óı ‚ÓÓÊËı ·ÎÓÍ¥‚. èÂ‰ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛ ÔÓÒÚ‡ÎÓ Á‡‚‰‡ÌÌfl Á‚ÂÒÚË ‰Ó ϥ̥ÏÛÏÛ ÏÓÊÎË‚¥ ËÁËÍË È Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÚË ÒËÒÚÂÏÛ ÒԥθÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. ñ Á‡‚‰‡ÌÌfl π ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÓ‚ËÏ ‰Îfl Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, fl͇ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ˜ÓÚË¸Óı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ·Û· Ô¥‰ Á‡„ÓÁÓ˛ Á‚˘‡ÈÌÓª ‡·Ó Ê ¥ fl‰ÂÌÓª ‚¥ÈÌË. éÚÊÂ, ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û ¥Á ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÓ‚Ó˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥π˛. üÍÂ Ê Ï¥ÒˆÂ Û Ì¥È Á‡Èχπ Ö‚ÓÔ‡? á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ·ÂÁÔÂÍË, Ö‚ÓÔ‡ – ‚·ÒÚË‚ËÈ ÔÂÂÏÓʈ¸, ˘Ó ÒÍÓËÒÚ‡‚ ¥Á Á‡‚Â¯ÂÌÌfl ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ô‚ÌÂ, „ÓÎÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Á‡‚‰flÍË ÚÛˆ¸Í¥È Á‡„ÓÁ¥, ÓÒfl„ÌÛ· ˜¥ÚÍ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‚·ÒÌÓª ÍÛθÚÛÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ‚Ó̇ ÔÓÒÚ‡‚Ë· Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ ‚ˢ¥ÒÚ¸ Ò‚Óªı ‚·ÒÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Ú‡ ÛÛıÓÏË· ÔÓˆÂÒ Ì‚ÔËÌÌÓª Ò‡ÏÓÍËÚËÍË, ÔÓÍÎË͇ÌËÈ ÒÚ‡ÚË Ì Î˯ ‰ÊÂÂÎÓÏ ªª ÒËÎË, ‡ÎÂ È ÓÁχªÚËı Ò··ÍÓÒÚÂÈ Ú‡ ªª ˜ÛÚÎË‚ÓÒÚË ‰Ó ‡Ì. ñ ÛÏ¥ÌÌfl ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl ‚ ÒÓ·¥, ÛÏ¥ÌÌfl ÔÓÁ·Û‚‡ÚËÒfl – flÒ̇ ¥˜, ‚ÒÛÔÂ˜ ÒËθÌÓÏÛ ÓÔÓÓ‚¥ – Ô‚ÌÓÒÚË ‚ ÒÓ·¥, Ò‡ÏÓ‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl, ÎÂÊËÚ¸ ·¥Îfl ‚ËÚÓÍ¥‚ Ö‚ÓÔË flÍ ‰ÛıÓ‚ÌÓª ÔÓÚÛ„Ë; Á Ì¸Ó„Ó ÁÓ‰ËÎÓÒfl Ú‡ÍÓÊ ÁÛÒËÎÎfl, ÒÍÂÓ‚‡Ì ̇ ÓÁÎ‡Ï ‚·ÒÌÓª «ÂÚÌÓˆÂÌÚ˘ÌÓª» Á‡ÏÍÌÂÌÓÒÚË. ñfl Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÓÍÂÒÎË· ̇¯Û ÍÛθÚÛÛ, ‰Â٥̥˛‚‡Î‡ ªª ÌÂÔÓ‚ÚÓÌÛ ‚‡Ú¥ÒÚ¸. Ç¯ڥ, ÏÓÊ̇ ÒÚ‚Â‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÛθÚÛ̇ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ÛÚ‚Â‰ÊÛπÚ¸Òfl, ‚¥‰ÏÓ‚Îfl˛˜ËÒ¸ ÔËÈÌflÚË ·Û‰¸-flÍÛ ‚Ë̘ͥÂÌÛ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥˛, ‡ ÓÚÊ ‚ ÌÂÔ‚ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ÌÂÒÔÓÍÓª. ß ıÓ˜‡ ‚¥ÌÓ, ˘Ó ÛÒ¥ ̇ÛÍË, ÔËÓ‰Ì˘¥ Ú‡ „Ûχ̥ڇÌ¥, ‡·Ó ̇Ó‰ËÎËÒfl ‚ ÎÓÌ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ‡·Ó ÓÒfl„ÌÛÎË Á¥ÎÓÒÚË ‚ Ì¥È (Û ‚¥‰ÌÓÒÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Á¥Î¥ÒÚ¸, flÍ ÏË ªª ·‡˜ËÏÓ ¥Á ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ), ‡Î π ÔÓÏ¥Ê ÌËÏË Ó‰Ì‡, ÍÓÚÛ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ ̇ÛÍÓ˛ par excellence, Á‡‚‰flÍË ªª ÁÏ¥ÒÚÓ‚¥; ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˛, ÚÓ·ÚÓ Ô‡ˆ˛, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÛ Ì‡ ‚¥‰ÏÓ‚¥ ‚¥‰ ‚·ÒÌËı


ëı¥‰-á‡ı¥‰. Ö‚ÓÔ‡ ÔÂ·ۂ‡Î‡ ̇ Υ̥ª ÙÓÌÚÛ, flÍÓª ÚÂÔÂ ÌÂχ. èÓÏ¥Ê ·¥Î¸¯¥ÒÚ˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚ Ì ¥ÒÌÛπ ÔÓ·ÎÂÏ ·ÂÁÔÂÍË, ÔÓ ÏÓÊÎË‚ËÈ ËÁËÍ ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ¥Á Ó„Îfl‰Û ̇ ‰ÂflÍ¥ Â∂¥ÓÌË ëçÑ ¥ ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË ëı¥‰ÌÓª ¥ 襂‰ÂÌÌÓª Ö‚ÓÔË. íÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó Û á‡ı¥‰Ì¥È, 襂‰ÂÌÌÓ-Á‡ı¥‰Ì¥È ¥ 襂̥˜Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ Ì ¥ÒÌÛπ Á‡„ÓÁË Ï¥Ê̇Ó‰Ì¥È ·ÂÁÔˆ¥, χÚËÏ ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ¥ ̇ ¯ÚÛ Ö‚ÓÔË. èÓ-‰Û„Â, ÌÓ‚‡ Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ Ó‰ÌÓÒÚÓÓÌ̸Ӫ ¥ÌÚÂ‚Â̈¥ª Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ÔÓÁ‡ Ò‚Óπ˛ ÚÂËÚÓ¥π˛ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓÒË₇ÚË ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ Á ééç ¥ çÄíé Û ÒÔ‡‚¥ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. Ç ÚÓÈ ÒÔÓÒ¥· Ö‚ÓÔ‡ ÔÓÁ·Û‰ÂÚ¸Òfl ÒÔÓÍÛÒË ÔÓ‚‡‰ËÚË ÌÂÓÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. èÓÁËÚË‚ÓÏ Ú‡ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ·Û‰Â ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ÔÓÁˈ¥È ééç ¥ çÄíé. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, Ì ÒÎ¥‰ Á‡·Û‚‡ÚË, ˘Ó Ò‚¥ÚÎ¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ú‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ô¥ÒÎfl Á‡‚Â¯ÂÌÌfl «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» ‰Â˘Ó Á‡Ú¸Ï‡ËÎËÒfl ÔÓ‰¥flÏË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÓÍ¥‚. Ç¥È̇ Û èÂÒ¸Í¥È Á‡ÚÓˆ¥, „Óχ‰flÌҸ͇ ‚¥È̇ ‚ û„ÓÒ·‚¥ª, ̇ÓÒÚ‡ÌÌfl ÍÒÂÌÓÙÓ·Ò¸ÍËı ¥ ‡ÒËÒÚÒ¸ÍËı ÚẨÂ̈¥È, ÁÎÓ˜ËÌÌÓÒÚË Û ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ – ÛÒ¥ ˆ¥ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ÔÓˆÂÒË ‚ÔÎË‚‡˛Ú¸ ̇ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. ëÔÓ·ÛπÏÓ ÒÔÓ„ÌÓÁÛ‚‡ÚË ÏÓÊÎË‚¥ ÒˆÂ̇¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÏÂÌڇθÌËı, ÏÓ‡Î¸ÌËı Ú‡ ÂÒÚÂÚ˘ÌËı ÌÓÏ, Óˆ¥ÌÓÍ ¥ ÔÂÂÒÛ‰¥‚, Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· flÍÓÏÓ„‡ „ÎË·¯Â, ̇ÒͥθÍË ˆÂ ÏÓÊÎË‚Ó, ÔÓÌËÍÌÛÚË Û ÔÓΠÁÓÛ ¥Ì¯Ó„Ó Ú‡ Á‡Ò‚ÓªÚË ÈÓ„Ó ÒÔÓÒ¥· ÔÂˆÂÔˆ¥ª (χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ ÒÛ˜‡ÒÌÛ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˛, ‡ Ì îÂÁÂ‡ ˜Ë åÓ∂‡Ì‡). ïÓ˜‡, ̇Ô‚Ì ̥ıÚÓ Ì ÏÓÊ ‚ËÒÎӂ₇ÚË ÔÂÚÂÌÁ¥ª ̇ ÔÓ‚ÌËÈ ÛÒÔ¥ı Û ˆ¥È „‡ÎÛÁ¥, ‡‰Ê ‰ÓÒÍÓ̇ÎËÈ ÛÒÔ¥ı ÔÓÒÚÛ₇‚ ·Ë ÂÔ¥ÒÚÂÏÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÌÂÏÓÊÎË‚Û ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ – ÔÓÚ¥·ÌÓ ·ÛÎÓ · ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÓÔËÌËÚËÒfl Û ¯ÍÛ¥ ‰ÓÒÎ¥ÊÛ‚‡ÌÓ„Ó Ó·’πÍÚ‡, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‰ÓÚËÏÛ˛˜ËÒ¸ ‰ËÒڇ̈¥ª Ú‡ Ó·’πÍÚË‚ÌÓª ̇ÒÚ‡ÌÓ‚Ë Û˜ÂÌÓ„Ó – ˆ¥ ÁÛÒËÎÎfl Ì ÏËÌÛÎËÒfl χÌÓ. çÂÏÓÊÎË‚Ó ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÓÒfl„ÌÛÚË ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˜‡, ÍÓÚËÈ Ò‡Ï Ò· ÒÔÓÒÚÂ¥„‡π ÁÁÓ‚Ì¥, ‡Î ÏÓÊÎË‚Ó ÓÒfl„ÌÛÚË Ú‡Í ÒÚ‡Ìӂˢ ÔË̇ÈÏÌ¥ ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó. ቇπÚ¸Òfl Ә‚ˉÌËÏ, ˘Ó ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„ Ï¥„ ·Ë ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ ÁÓÁÛÏ¥ÚË ‰ËÍÛ̇ Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË · Ò‡Ï ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl Û Ì¸Ó„Ó, ‡ ÓÚÊ ÔÂÂÒÚ‡‚ ·Ë ·ÛÚË ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„ÓÏ. Ç¥Ì ÏÓÊ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ ‚·ÒÌËı Óˆ¥ÌÓÍ, ‡ÎÂ Ò‡Ï ‡ÍÚ Ú‡ÍÓª ‚¥‰ÏÓ‚Ë Ï‡ÚËÏ ÍÛθÚÛÌ ÍÓ¥ÌÌfl; ˆÂ ‡ÍÚ ‚¥‰˜ÂÌÌfl, flÍËÈ ÏÓÊ̇ Á‰¥ÈÒÌËÚË Ú¥Î¸ÍË ‚ ‡Ï͇ı ÓÒÓ·ÎË‚Óª ÍÛθÚÛË, ‡ ҇Ϡڥπª, ˘Ó ÁÛϥ· ÒÔÓ·Û‚‡ÚË ÁÓÁÛÏ¥ÚË ¥Ì¯Ó„Ó, ÔÓÁ‡flÍ Ì‡‚˜Ë·Òfl ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ÒÓ·¥ ҇ϥÈ. ë‡Ï ÚÓÏÛ Ì‡ ‰¥Î¥ ÒÚ‡Ìӂˢ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„‡ Ì ÔÓÎfl„‡π Û ‚¥‰ÏÓ‚¥ ‚¥‰ Óˆ¥ÌÓÍ: ÈÓ„Ó ÔÓÒÚ‡‚‡ ∂ÛÌÚÛπÚ¸Òfl ̇ ÔÂÂÍÓ̇Ì-

1. ê‡θÌÓ˛ π ÔÂÒÔÂÍÚË‚‡ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl Ú¸Óı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ˆÂÌÚ¥‚ – ëòÄ, üÔÓÌ¥ª Ú‡ Öë ¥ ÔÓÒËÎÂÌÌfl ·ÓÓÚ¸·Ë Ï¥Ê ÌËÏË Á‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl. Ç ÏÂʇı éÖëê ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ‚¥‰ı¥‰ ‚¥‰ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÚẨÂ̈¥È ¥ ̇Ó˘Û‚‡ÌÌfl ÌÂÓ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ ÌÂÓÏÂ͇ÌÚËθÌËı ¥ÏÔÂ‡ÚË‚¥‚. ç‡ÒÎ¥‰ÍË ÏÓÊ̇ ÔÂ‰·‡˜ËÚË: ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚÂÈ, ÓÁÏË‚‡ÌÌfl ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓª ̇‰·Û‰Ó‚Ë, Òԥθ̥ ¥ÌÚÂÂÒË Á Ó„Îfl‰Û ̇ ‚Ú‡ÚÛ Á̇˜ÂÌÌfl ÒԥθÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È ‚ËÚ¥ÒÌflÚËÏÛÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ˜Ë Í·ÌÓ‚¥ ¥ÌÚÂÂÒË. åÓÊÎË‚ËÏ π È ÂÌÂÒ‡ÌÒ ÔËÈÓÏ¥‚ ÒÚ‡Óª „ÂÓÔÓÎ¥ÚËÍË. 2. í‡ÍËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÔÓ‰¥È Á‡˜ÂÔËÚ¸ ¥ Öë. ÑÓÒfl„ÌÛÚ‡ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ π‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó Ò··¯‡ÚËÏÂ. ÅËڇ̥fl, ç¥Ï˜˜Ë̇ ¥ î‡Ìˆ¥fl ˜ËÏ‡Á ·¥Î¸¯Â ÔÓÚËÒÚÓflÚËÏÛÚ¸ Ӊ̇ Ӊ̥È, ÒÔÂ˜‡˛˜ËÒ¸ ÔÓ Î¥‰ÂÒÚ‚Ó Û Ö‚ÓÔ¥. ï‡‡ÍÚÂ̇ ‰Îfl Öë ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¥ÒÚ¸ Á‚’flÁÍ¥‚ ÔÓÒÚÛÔËÚ¸Òfl ϥ҈ ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÒÚ˘ÌËÏ ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥Ï ÍÓÌÚ‡ÍÚ‡Ï Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË. 3. ÅÂÁ éÖëê ¥ Öë, flÍ ˆË‚¥Î¸ÌÓª «Ô¥‰Í·‰ÍË», ÌÂχπ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ¥ ‚ çÄíé. ñ ÓÁ̇˜‡ÚËÏ ‡ÍÚۇΥÁ‡ˆ¥˛ ÒÚ‡Ëı Á‡„ÓÁ ·ÂÁÔˆ¥ Û á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥. åÓÊÎË‚ËÈ ÓÁ‚‡Î ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ·ÂÁÔÂÍË ¥ Â̇ˆ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥fl Ó·ÓÓÌÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË.

111

ОРЕСТ СЕМОТЮК НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК – МОДЕЛІ, АНТИМОДЕЛІ, СЦЕНАРІЇ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ì¥, ˘Ó ÓÔËÒ È ‡Ì‡Î¥Á, Á‚¥Î¸ÌÂÌ¥ ‚¥‰ ÌÓχÚË‚ÌËı ÔÂ‰ÒÛ‰¥‚, χ˛Ú¸ ‚Ë˘Û ‚‡Ú¥ÒÚ¸, ‡Ì¥Ê ‰Ûı ‚ˢÓÒÚË ˜Ë ه̇ÚËÁÏÛ; Ôˆ¥Ì¸ ˆÂ Óˆ¥ÌӘ̠ÒÛ‰ÊÂÌÌfl, ̇ÒڥθÍË Ê ÔÓÚÛÊÌÂ, flÍ ¥ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÂ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒ¸ ‚¥‰ Óˆ¥Ì˛‚‡ÌÌfl. íÂ, ˘Ó ÏË Á‚ÂÏÓ ‰ÛıÓÏ Ì‡ÛÍË, π ÍÛθÚÛÌËÏ ÔË̈ËÔÓÏ, Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÏ ¥Á Á‡ı¥‰ÌÓ˛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥π˛ Ú‡ ªª ¥π‡ı¥π˛ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. åË ‚Ô‡‚¥ ·ÓÓÌËÚË È ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÚË ¥‰Âª ÚÓÎÂ‡ÌÚÌÓÒÚË Ú‡ ÍËÚˈËÁÏÛ, Ó‰Ì‡Í ÏË Ì χπÏÓ Ô‡‚‡ ̇ÒÚÓ˛‚‡ÚË, ˘Ó ˆ¥ ¥‰Âª π «ÌÂÈÚ‡Î¸ÌËÏË», Ò·ÚÓ ‚¥Î¸ÌËÏË ‚¥‰ ÌÓχÚË‚ÌËı Á‡ÒÌÓ‚Í¥‚. óË fl Ô˯‡˛Òfl ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ‰Ó ‡·ÒÓβÚÌÓ ‚Ë˘Óª ‚¥‰ ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ˜Ë, ̇‚Ô‡ÍË, Ò·‚β ‰Ó·Ó„Ó ‰ËÍÛ̇, ˜Ë, ‚¯ڥ, ͇ÊÛ: «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥», fl Á‡Èχ˛ Ô‚Ì ÒÚ‡ÌӂˢÂ, ‚ËÒÎӂβ˛Ò¸ ˘Ó‰Ó Ô‚ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ ¥ Ì ÏÓÊÛ ˆ¸Ó„Ó ÛÌËÍÌÛÚË. ñ Ì ÓÁ̇˜‡π, ·Ûˆ¥Ï ÛÒ ӉÌÓ, flÍ ÒÚ‡Ìӂˢ fl ‚¥‰ÒÚÓ˛˛; ‚¥‰ÒÚÓ˛˛˜Ë Ó‰ÌÂ, fl Á‡ÒÛ‰ÊÛ˛ ˜Ë ‚¥‰Íˉ‡˛ ¥Ì¯¥, Ó‰Ì‡Í ÌÂÏËÒÎËÏÓ, ‡·Ë fl Ì ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡‚ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡, ÔË̇ÈÏÌ¥ ¥ÏÔÎ¥ˆËÚÌÓ, ‚¥‰ÚÓ‰¥, ÍÓÎË fl ÛÒ‚¥‰ÓÏβ, ˘Ó ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. ì ÚÓÈ ˜‡Ò, ÍÓÎË ‰‚‡ ÔÂ¯¥ Á ‚ËÓÍÂÏÎÂÌËı ÒÚ‡Ìӂˢ ÁÓÁÛϥΥ, ÒÂÌÒ ÚÂÚ¸Ó„Ó: «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥», ‚Ëχ„‡π ÔÓflÒÌÂ̸. ĉÊ ˆÂ ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ÔÓÚ‡ÍÚÓ‚‡Ì ÔÓÒÎ¥‰Ó‚-


4. ì Ú‡Í¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Ì ¥ÒÌÛπ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ ‰Îfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ÓÒͥθÍË ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª Öë ‚Ê Ì χÚËÏÛÚ¸ ÔËÚfl„‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û ‰Îfl ˆËı Í‡ªÌ. ì Òı¥‰ÌÓ- Ú‡ ˆÂÌÚ‡Î¸ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Í‡ªÌ‡ı ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Á‡ÌÂÔ‡‰ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, Á‡„ÓÒÚÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ Ú‡ ÒÛÒԥθÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚. 5. ëԥθ̇ Ö‚ÓÔ‡ ÓÁÔ‡‰ÂÚ¸Òfl; Á‡Ï¥ÒÚ¸ ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘ÌËı Ô‡‚Ó‚Ëı ‰Âʇ‚ ÔÓÒÚ‡ÌÛÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÂÊËÏË, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÒԥθÌËı ÒÚÛÍÚÛ ·ÂÁÔÂÍË – ‚ËÌËÍÌÛÚ¸ ϥ̥‡Î¸flÌÒË ¥ ‡ÌÚˇθflÌÒË, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒËÒÚÂÏË – ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ˜¥ÚÍËÈ ÔÓ‰¥Î ñÂÌÚ – ÔÂËÙÂ¥fl. íÂÓËÁÏ ¥ ¯Ó‚¥Ì¥ÁÏ, ÍÒÂÌÓÙÓ·¥fl ¥ ‚ÓÓÊ¥ÒÚ¸ Á‚‰ÛÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ¥‰Â˛ ‰Ó ‡·ÒÛ‰Û. ëÚ‡¥ Υ̥ª ÔÓ‰¥ÎÛ ÒÚ‡ÌÛÚ¸ Á̇˜ÌÓ ‚‡„ÓÏ¥¯ËÏË, ‡Ì¥Ê Òԥθ̥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë. 6. å¥Ê̇Ӊ̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ‚¥‰Á̇˜‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ÏË Á‡ ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥Î ‚·‰Ë ¥ ÒÙÂ ‚ÔÎË‚Û. å¥Ê̇Ӊ̥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ‚Ú‡ÚflÚ¸ Ò‚Ó˛ „ÛÎflÚË‚ÌÛ ÙÛÌ͈¥˛ È ÓÒ··ÌÛÚ¸. 7. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÔÓˆÂÒË Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ÔÓ‚¥‰ÌËı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı „‡‚ˆ¥‚ ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ˘Â ÌÂÍÂÓ‚‡Ì¥¯ËÏË, ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÁÛÏÓ‚ËÚ¸ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ͇ڇÒÚÓÙË, Á·¥Î¸¯‡Ú¸Òfl ÔÓÚÓÍË ·¥ÊÂ̈¥‚, ̇ÓÒÚ‡ÚËÏÛÚ¸ ÚÂÓËÁÏ, ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÁÏ. Ç¥‰Ó‰ËÚ¸Òfl ÏÂÌڇθh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО

112

ÌÓ, ÔËÁ‚‰Â, flÍ Á‰‡πÚ¸Òfl, ‰Ó ÒÛÔÂ˜ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ‰ÓÔÓ‚‡‰ËÚ¸ Ì‡Ò ‰Ó ‡ÌÚËÌÓÏ¥ª, ‡Ì‡ÎÓ„¥˜Ì¥È ‡ÌÚËÌÓÏ¥ª ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ„Ó ÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ. èÓ ÒÛÚ¥ ÒÔ‡‚Ë, Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓÏÛ ‚ÊËÚÍÛ ÒÎÓ‚Ó «ÍÛθÚÛ‡» ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ̇ ÛÒ¥ ÒÙÂË Î˛‰Ò¸ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË: ÚÂıÌ¥ÍÛ, Á‚˘‡ª, ËÚÛ‡ÎË È ‚¥Û‚‡ÌÌfl, ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ Ò‡ÏÓ‚ËÒÎ¥‚, ‚ËıÓ‚Ì¥ ÒËÒÚÂÏË, Ô‡‚Ó. åÓÊÎË‚‡ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥fl ÛÒ¥ı ˆËı ÓÁχªÚËı ˆ‡ËÌ ‚Ә‚ˉ¸ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó: ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ÏÓ‚Ë, fl͇ ̇ÈÏÂ̯ ̇‰‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥ª Ú‡ ̇ÈÏÂ̯ ÁÓÁÛϥ·, ¥ Á‡Í¥Ì˜Û˛˜Ë χÚÂχÚ˘ÌËÏË Á̇ÌÌflÏË, ÔÓÚÂ̈¥È̇ Ú‡ Ù‡ÍÚ˘̇ ÛÌ¥‚Â҇θ̥ÒÚ¸ flÍËı ̇ȷ¥Î¸¯ ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚̇. äÓÎË Í‡ÊÛÚ¸: «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥», ÚÓ È‰ÂÚ¸Òfl, ÒıÓÊÂ, ÔÓ „ÓÎÓ‚Ì¥ ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥, ÏÂÌ¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÓ‚‡Ì¥, „‡ÎÛÁ¥; ȉÂÚ¸Òfl ÁÓÍÂχ ÔÓ ÏËÒÚˆڂÓ, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ Ú‡ÍÓ„Ó Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl ÔÓÎfl„‡π, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ÌÂχπ ÊÓ‰ÌËı ÔÓ̇‰ÍÛθÚÛÌËı, Ú‡ÌÒˆẨÂÌÚÌËı ÌÓÏ, flÍ¥ · ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË ‚ËÒÎӂ₇ÚË ÂÒÚÂÚ˘̥ Óˆ¥ÌÍË ¥ ÔÓ¥‚Ì˛‚‡ÚË ‚‡ÚÓÒÚ¥ ÓÁχªÚËı ÙÓÏ ‚ËÒÎÓ‚Û ‚ ÏËÒÚˆڂ¥. é‰Ì‡Í, Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‚Ëfl‚ËÚË ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ÌÒˆẨÂÌÚÌËı Ô‡‚ËÎ Û ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓÏÛ Ú‡ ÏÓ‡Î¸ÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥. üÍ˘Ó È ¥ÒÌÛ˛Ú¸ flÍ¥Ò¸ ÔÓ̇‰¥ÒÚÓ˘̥ Ô‡‚Ë·, ÚÓ·-

Ì¥ÒÚ¸ «flÚÛ‚‡Î¸ÌÓ„Ó ˜Ó‚̇»: ÚÓ„Ó, ıÚÓ ıӘ ‚Ú‡ÔËÚË ‰Ó ˜Ó‚̇, ·ÛڇθÌÓ ‚˯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ Á Ì¸Ó„Ó ¥Ì¯¥. 8. ê‡ÁÓÏ ¥Á ‚Ú‡ÚÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÒÚÛÍÚÛ ¥ ÔÓÎ¥ÚËÁ‡ˆ¥π˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ˜‡ÒÚ¥¯‡ÚËÏÛÚ¸ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË ¥ ̇Òڇ̠„Ó‰Ë̇ «ÔÓÎ¥ÚËÍË ‡ÙÂÍÚ¥‚», fl͇ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl Ì ̇ ÍÓÏÔÓÏ¥Ò‡ı, ‡ ̇ Ô‡„ÌÂÌÌ¥ ‰Ó ÏËÚÚπ‚Ó„Ó ÛÒÔ¥ıÛ Ì‡ ¯ÍÓ‰Û ¥Ì¯ËÏ. 9. á Ó„Îfl‰Û ̇ Ò͇Á‡ÌÂ, ÌÂÛÌËÍÌÓ˛ π ϥΥڇËÁ‡ˆ¥fl ¥ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl Machtpolitik. èÓÒÎÛ„Ó‚Û˛˜ËÒ¸ ˆËÏ ÚÂÏ¥ÌÓÏ ¥ „Ó‚Ófl˜Ë ÔÓ ‚·ÒÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, ÔÓÎ¥ÚËÍË Ô‡„ÌÛÚËÏÛÚ¸ ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË ‚ÒÛÔÂ˜ ·‡Ê‡ÌÌ˛ ¥Ì¯Ëı. ç‡ÍÂÒÎÂÌ¥ ÒˆÂ̇¥ª – Î˯ „¥ÔÓÚÂÚ˘̥. ÑÎfl ÚÓ„Ó, ˘Ó·Ë ‚ÓÌË Ì ÒÚ‡ÎË ‡θ̥ÒÚ˛, ¥ÒÌÛπ π‰ËÌËÈ Á‡Ò¥·: ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ÔÓÎ¥ÚËÍË. 燂ÏËÒÌÓ „¥ÔÂÚÓÙÓ‚‡Ì¥ ÚÛÚ Ì·ÂÁÔÂÍË ‰‡˛Ú¸ ÁÏÓ„Û ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË, ˘Ó ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌÓ Ì‡ ͇ÚÛ. íÓÏÛ ‚ËÌË͇π ̇„‡Î¸Ì‡ ÔÓÚ·‡ ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó Ô‡ÍÚ˘ÌÓ„Ó ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ÓÒÌÓ‚ÌËı ¥ÏÔÂ‡ÚË‚¥‚, ˘Ó ‡ÍÚË‚ÌÓ ‰ËÒÍÛÚÛ˛Ú¸Òfl ÌËÌ¥ Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ̇ÛÍÓ‚Ëı ÍÓ·ı: ‡) ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ¥ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl Ô‡‚Ó‚Ëı ÓÒÌÓ‚ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ; h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÚÓ Ú‡Í¥, flÍ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁÛ˛Ú¸ Û ‚Ò¥ı Á̇ÌËı ÍÛθÚÛ‡ı – Ò͇ʥÏÓ, ÌÓÏË ‰‚Ó‚‡Ú¥ÒÌÓª ÎÓ„¥ÍË ˜Ë Á‡·ÓÓ̇ ÍÓ‚ÓÁÏ¥¯‡ÌÌfl – ˆÂ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸, ˘Ó ˆ¥ Ô‡‚Ë· Ô‡‚Ó˜ËÌÌ¥ Û Ú‡ÌÒˆẨÂÌÚÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥. íËÏ Ì ÏÂ̯Â, Á‡Û‚‡ÊÏÓ ¥ÁÌˈ˛ ÔÓÏ¥Ê Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ Á„‡‰‡ÌÓ„Ó ÔË̈ËÔÛ «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥» ‰Ó ÏËÒÚˆ¸ÍÓª Ú‚Ó˜ÓÒÚ¥, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ¥ ‰Ó ÏÓ‡Î¸ÌËı, ˛ˉ˘ÌËı Ú‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËı „ÛÎflÚÓ¥‚, Á ¥Ì¯Ó„Ó. ç‡ ÔÓÒÚÓ‡ı ÏËÒÚˆڂ‡ ÚÓÎÂ‡ÌÚÌ¥ÒÚ¸ ÏË ÓÒfl„‡πÏÓ ·ÂÁ ̇‰Ï¥ÌËı ÚÛ‰ÌÓ˘¥‚, ˜Ë ÚÓÏÛ, ˘Ó ·‡È‰ÛÊ¥, ˜Ë ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì ·‡˜ËÏÓ ÊÓ‰ÌÓª ÎÓ„¥˜ÌÓª ÒÛÔÂ˜ÌÓÒÚË ÔË ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥ª ¥ÁÌËı ÂÒÚÂÚ˘ÌËı ÍËÚÂ¥ª‚. åË Ì‡‚¥Ú¸ β·ËÏÓ Ù‡ÌÚ‡ÁÛ‚‡ÚË, ·Ûˆ¥Ï, ÒÔÓÍÛ¯ÂÌ¥ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÓÏ, ÏÓÊÂÏÓ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û ÂÒÚÂÚË˜Ì¥È ÔÂˆÂÔˆ¥ª ÛÒ¥ı ÍÛθÚÛ, Ú‡Í, ̇˜Â · ÁÛÏ¥ÎË ÒÔËÈχÚË flÔÓÌҸ͠χÎflÒÚ‚Ó Ú‡Í Ò‡ÏÓ ‰Ó·Â, flÍ Ú‚ÓË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ·‡ÓÍÓ, ̇˜Â ÁÛÏ¥ÎË · ‡θÌÓ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û ªı ÔÂˆÂÔˆ¥ª, Ì ‰ÓÎÛ˜‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ËÚۇΥ‚ ¥ ÏÓ‚Ë Ô‚ÌÓª ˆË‚¥Á¥Á‡ˆ¥ª, ‡Ì¥ ̇‚¥Ú¸ Ì Á̇˛˜Ë ÔÓ ÌËı Ì¥˜Ó„Ó. ÄΠˆÂ Î˯ Ӊ̇ Á ̇ÈÏÂ̯ Ì·ÂÁÔ˜ÌËı ¥Î˛Á¥È ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ. ëÔ˘ËÌÂÌËÈ ˆËÏË ¥Î˛Á¥flÏË ÍÓÌÙÛÁ ÒÚ‡π Ì·ÂÁÔ˜ÌËÏ Û ˆ‡Ë̇ı, flÍ¥ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÍÂÛ˛Ú¸ ̇¯Ó˛ Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛, Ò·ÚÓ ÂÎ¥„¥ª, ÏÓ‡Î¸ÌÓÒÚ¥, Ô‡‚¥ Ú‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ-


·) ∂ÛÌÚÓ‚ÌÓª ÂÙÓÏË Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È Ú‡ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ªı ‰Ó ‡θÌÓª Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª; ‚) ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ‰ËÒÔÓÔÓˆ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒËÒÚÂÏË; „) ‚ËÓ·ÎÂÌÌfl flÍ¥ÒÌÓ ÌÓ‚Ëı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ Á‡ÔÓ·¥���‡ÌÌfl Â∂¥Ó̇θÌËÏ ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡Ï.

113

è‡ˆfl Û ˆËı ̇ÔflÏ͇ı, ‡ÍÚË‚Ì¥ Ú‡ Á·„Ó‰ÊÂÌ¥ ‰¥ª ·Û‰ÛÚ¸ ‚Ë‡ÁÓÏ Realpolitik ÌÂ Û ÒÚ‡ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡, ‡ Ò‚¥‰˜ÂÌÌflÏ ‡θÌÓª ¥ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, fl͇ · ÒÔËfl· ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê̇Ó‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚‡ÊÎË‚ÓÏÛ ÂÎÂÏÂÌÚ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÒËÒÚÂÏË, flÍ Ö‚ÓÔ‡.

ОРЕСТ СЕМОТЮК НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК – МОДЕЛІ, АНТИМОДЕЛІ, СЦЕНАРІЇ

1. Krauthammer Charles: «The Unipolar Moment»// Foreign Affairs, Vol.70, Nr.1, 1991. 2. Wallerstein Immmanuel: «Der Niedergang der USHegemonie und der Zusammenbruch des Leninismus»// Starnberger Forschungsberichte, Nr.1, 1993. 3. Snyder Jack: «Averting Anarchy in the New Europe»// International Security, Vol.14, 1995. 4. Ravenal Earl: «The Emerging World System.The Case for Adjustment»// Foreign Policy, Nr.81, 1990-1991. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‡Î¸ÌËı Ô‡‚Ë·ı. íÛÚ ÏË ÓÔËÌflπÏÓÒfl ̇ӉË̈¥ Á ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚflÏË, ÍÓÚ¥ ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ, ̇ӉË̈¥ ¥Á ÓÁÒ‚‡ÂÌËÏË ÌÓχÏË, flÍ¥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÚË ‚ ÛÏÓ‚‡ı ‚Á‡πÏÌÓ„Ó Á·‡È‰ÛÊ¥ÌÌfl, flÍ¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÓÁÍ·ÒÚË ÔÓÛ˜, ̇˜Â ÏÛÁÂÈÌ¥ Ó·’πÍÚË, ‚ËÚ‚ÓÂÌ¥ ¥ÁÌËÏË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË. üÍ˘Ó Ù‡Á‡ «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥» ÔÓ‚ËÌ̇ ÓÁ̇˜‡ÚË Ì Î˯ ÚÂ, ˘Ó β‰Ë ÊËÎË È ÊË‚ÛÚ¸ Û ÓÁχªÚÚ¥ Ú‡‰Ëˆ¥È, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ªÏ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚË ªıÌ¥ ÔÓÚ·Ë, ÚÓ ‚Ó̇ ÏÓÊ ÓÁ̇˜‡ÚË Ó‰Ì Á Ú¸Óı. èÓ„ÓÎÓ¯Û˛˜Ë ˆ˛ Ù‡ÁÛ, fl ıÓ˜Û Ò͇Á‡ÚË: ‡·Ó, ˘Ó Ò‡Ï fl ÊË‚Û Û ÔÂ‚Ì¥È ÍÛθÚÛ¥, ‡ ¥Ì¯¥ ÏÂÌ Ì ӷıÓ‰flÚ¸, ‡·Ó, ˘Ó Ì ¥ÒÌÛπ ‡·ÒÓβÚÌËı, ÔÓÁ‡¥ÒÚÓ˘ÌËı Òڇ̉‡Ú¥‚, ÔÓÍÎË͇˛˜ËÒ¸ ̇ flÍ¥, ÏË ‚Ô‡‚¥ Á‡ÒÛ‰ÊÛ‚‡ÚË Ô‚̥ ÍÛθÚÛË, ‡·Ó, ‚¯ڥ, ˘Ó Òڇ̉‡ÚË Ú‡Í¥, ̇‚Ô‡ÍË, ¥ÒÌÛ˛Ú¸, ¥ Á„¥‰ÌÓ Á ˆËÏË Òڇ̉‡Ú‡ÏË ÛÒ¥ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÔÂ˜̥ ÙÓÏË π Ӊ̇ÍÓ‚Ó Ô‡‚Ó˜ËÌÌËÏË. éÒÚ‡ÌÌfl ÔÓÒÚ‡‚‡ ‡·ÒÛ‰Ì‡, ÔÓÁ‡flÍ ÔÓÒÚÛβπ ÔÓÁËÚË‚Ì ÒÔËÈÌflÚÚfl ‚Á‡πÏÓÁ‡ÔÂ˜ÌËı Ô‡‚ËÎ, ÓÚÓÊ ÔÓÒÚ¥¯Â, ̇Ô‚ÌÂ, ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ÔÂ¯Óª ÔÓÒÚ‡‚Ë, Ó‰Ì‡Í Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ì‡‚‰ÂÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ªª ‚ËÒÎÓ‚Û ÔÓÏËÎÍÓ‚ËÈ; flÍ˘Ó fl ‚‰‡˛Òfl ‰Ó ÔÓˆËÚÓ‚‡ÌÓª ÙÓÏÛÎË Û Ú‡ÍÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥, ÚÓ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ıÓ˜Û Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÛÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥, ‡Î ‚Ò¥, ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ ‚¥‰ ÏÓπª, ÏÂÌ¥ ·‡È‰ÛÊ¥, ‡ fl ˆ¥ÎÍÓÏ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌËÈ ‚·ÒÌÓ˛. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÔÓ-ÒÔ‡‚Ê̸ÓÏÛ ‚‡Ú ۂ‡„Ë

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‰Û„Â ÒÚ‡ÌӂˢÂ, ·Ó ‚ÓÌÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓ¯ËÂÌÂ, ‡ ÏÓÊ̇ ÒÚ‚Â‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ÈÓ„Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. èÓ ÒÛÚ¥ ÒÔ‡‚Ë, ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ‡„ÛÏÂÌÚË Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl, ˘Ó, ÍÓÎË ‡·ÒÚ‡„Û‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ Ó·’fl‚ÎÂÌËı ¥ÒÚËÌ, ÛÒ¥ ÒËÒÚÂÏË ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ‰ÓÔÓÍË ‚ÓÌË ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ˆ¥Î¥ÒÌ¥, Á‡‚Ê‰Ë ÏÓÊÛÚ¸ ·ÓÓÌËÚËÒfl ÔÂ‰ ÎÓ„¥˜ÌÓ˛ Ú‡ ÂÏÔ¥˘ÌÓ˛ ÍËÚËÍÓ˛; ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‰Ó‚ÂÒÚË – Û Ì‡ÛÍÓ‚ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡ – ·Ûˆ¥Ï ÂÎ¥„¥È̇ ÚÓÎÂ‡ÌÚÌ¥ÒÚ¸ Î¥Ô¯‡ Á‡ ÂÊËÏ, flÍËÈ Á‡ÒÛ‰ÊÛπ ̇ ÒÏÂÚ¸ β‰ÂÈ, Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌËı Û ıˢÂÌÌ¥ ªıÌ¥ı ‰¥ÚÂÈ, ˘Ó ¥‚Ì¥ÒÚ¸ ÔÂ‰ Á‡ÍÓÌÓÏ ‚ˢ‡ Á‡ Ô‡‚Ó, Á„¥‰ÌÓ Á flÍËÏ Ô‚̥ ͇ÒÚË Ï‡˛Ú¸ ÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡Ì ÒÚ‡ÌӂˢÂ, ˘Ó Ò‚Ó·Ó‰‡ Í‡˘‡ ‚¥‰ ‰ÂÒÔÓÚËÁÏÛ ¥ Ú.‰.; ÌÂχπ È ÏÓ‚Ë, ˘Ó ÒÔ‡‚‡ ˆfl Ә‚ˉ̇, ÔÓÁ‡flÍ ‚¥‰˜ÛÚÚfl Ә‚ˉÌÓÒÚË ÍÛθÚÛÌÓ ‰ÂÚÂÏ¥ÌÓ‚‡ÌÂ, ÓÚÓÊ, ÔÓÒË·˛˜ËÒ¸ ̇ ̸ӄÓ, ÏË ÔÓÚ‡ÔÎflπÏÓ Û Á‡˜‡Ó‚‡Ì ÍÓÎÓ. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ˆÂ, Ì‚‡ÊÍÓ ‚Ë·Û‰Û‚‡ÚË Ô¥ÓËÚÂÚË, ·ÂÁ Ó„Îfl‰Û ̇ ÚÂ, ˜Ë ÏÓÊ̇ ªı Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÚË, ˜Ë Ì¥. ïÚÓ · Á ‚ÓÔÂȈ¥‚ Ì ÔÂÂÍÓÌÛ‚‡‚, ̇˜Â ‚Ò¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥, Á‡Á‚˘‡È ‚¥Ì ÌÂ Ô‡Î‡π ·‡Ê‡ÌÌflÏ, ˘Ó· ÈÓÏÛ ‚¥‰Û·‡ÎË ÛÍÛ, ÍÓÎË ‚¥Ì ¯‡ıÛ‚‡ÚËÏ Á ÔÓ‰‡Ú͇ÏË, ‡·Ó ˘Ó· ÈÓ„Ó ÔÛ·Î¥˜ÌÓ ·Ë˜Û‚‡ÎË – Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ê¥ÌÍË Á‡·ËÎË Í‡Ï¥ÌÌflÏ – flÍ˘Ó ‚¥Ì ‚Ô‡‚ÎflÚËÏÂÚ¸Òfl ‚ ÍÓı‡ÌÌ¥ Á ÓÒÓ·Ó˛, ÍÓÚ‡ Ì π ÈÓ„Ó Á‡ÍÓÌÌÓ˛ ‰ÛÊËÌÓ˛ (‡·Ó ˜ÓÎÓ‚¥ÍÓÏ). ë͇-


ÚÂÓ¥ª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª β·Ó‚ ÒÚ‡ˆ¸Í‡

© ã.ëÚ‡ˆ¸Í‡, 2000

Î¥·Â‡Î¸ÌÓ-‰ÂÏÓÍ‡Ú˘̥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО

114

Á‡ÚË Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ: «í‡Í ‚Ê ¯‡¥‡ÚҸ͠Ô‡‚Ó, Ú·‡ ¯‡ÌÛ‚‡ÚË ¥Ì¯¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª», ÔÓ ÒÛÚ¥ ‚Ò ӉÌÓ, ˘Ó Ò͇Á‡ÚË: «ì Ì‡Ò ˆÂ ·ÛÎÓ · ʇıÎË‚Ó, ‡Î ‰Îfl ÚËı ‰ËÍÛÌ¥‚ ҇Ϡ‚‡Á»; ÓÚÓÊ, ‚ Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÏË ‚ËÒÎӂβπÏÓ Ì ÒڥθÍË ÔÓ‚‡„Û, ÒͥθÍË ÔÓ„Ó‰Û ‰Ó ¥Ì¯Ëı Ú‡‰Ëˆ¥È, ‡ Ù‡Á‡: «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥» ̇ÈÏÂ̯ ̇‰‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó· Ú‡ÍÛ ÔÓÒÚ‡‚Û ÓÔËÒ‡ÚË. é‰Ì‡Í, flÍ˘Ó ÏË Ì‡Ï‡„‡πÏÓÒfl È Ì‡‰‡Î¥ ÊËÚË Á‡ ‚·ÒÌËÏË Ú‡‰Ëˆ¥flÏË, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Á·Â„ÚË ÔÓ‚‡„Û ‰Ó ¥Ì¯Ëı, ÏË Ì„‡ÈÌÓ ÔÓÚ‡ÔÎflπÏÓ Û Á„‡‰‡ÌÛ ‡ÌÚËÌÓÏ¥˛ ÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ. èˆ¥Ì¸, ÏË ÛÚ‚Â‰ÊÛπÏÓ ‚·ÒÌÛ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÍÛθÚÛ¥ ÛÏ¥ÌÌflÏ ÛÚËÏÛ‚‡ÚË ÍËÚ˘ÌÛ ‰ËÒڇ̈¥˛ ‰Ó Ò· ҇ÏËı, Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ˛ ‰Ë‚ËÚËÒfl ̇ Ò· ӘËχ ¥Ì¯Ëı, ÚËÏ, ˘Ó ˆ¥ÌÛπÏÓ ÚÓÎÂ‡ÌÚÌ¥ÒÚ¸ Û ÔÛ·Î¥˜ÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥, ÒÍÂÔÚˈËÁÏ Û ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡Î¸Ì¥È Ô‡ˆ¥, ÔÓÚÂ·Û ÒÔ¥‚ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÛÒ¥ı ÏÓÊÎË‚Ëı ‡ˆ¥È flÍ Û ÒÛ‰Ó‚ÓÏÛ ÓÁÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌ¥, Ú‡Í ¥ ‚ ̇ۈ¥, ÍÓÓÚÍÓ Í‡ÊÛ˜Ë, ÚËÏ, ˘Ó ÏË Á‡Î˯‡πÏÓ ‚¥‰ÍËÚËÏ ÔÓÒÚ¥ ÌÂÔ‚ÌÓÒÚË. ÇËÁ̇˛˜Ë ÛÒ ˆÂ, ÏË ÔÓ„ÓÎÓ¯ÛπÏÓ – Ì‚‡ÊÎË‚Ó, ÂÍÒÔÎ¥ˆËÚÌÓ ˜Ë ÏÓ‚˜ÍË – ˘Ó ÍÛθÚÛ‡, ÍÓÚ‡ ÁÛÏ¥π Ú‚Â‰Ó ‚ËÒÎÓ‚ËÚË ÔÓ‰¥·Ì¥ ¥‰Âª, ·ÓÓÚËÒfl Á‡ ÌËı ¥ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡ÚË ªı, ıÓ˜‡ · ¥ Ì ‚ ‰ÓÒÍÓÌ‡Î¥È ÙÓÏ¥, Û „Óχ‰Ò¸Í ÊËÚÚfl, π ‚ˢӲ ÍÛθÚÛÓ˛. åË ‚‚‡Ê‡πÏÓ Ò‚Ó˛ ÔÓ-

Процеси розвитку суспiльства i його полiтичної системи актуалiзованi сьогоденням, розглядаються в рамках численних теорiй загальносоцiологiчного i полiтологiчного характеру. Фундамент дослiджень цього напряму заклали ще соцiологiчнi теорiї розвитку М.Вебера, Ф.Теннiса, Т.Парсона. Однiєю з теорiй, що характеризує перехiд вiд традицiйних суспiльств до iндустрiальних i постiндустрiальних, є теорiя соцiальної модернiзацiї. У широкому планi процес соцiальної модернiзацiї характеризує ¶лобальний процес постiйного вдосконалення суспiльства, переходу його на вищi рiвнi розвитку. Отже, модернiзацiя – це одна з необхiдних умов становлення нового порядку. Модернiзацiя як процес оновлення у дусi вимог сучасности одностайно визнана вченими. Проте неоднозначнiсть i невизначенiсть цього поняття на рiвнi його конкретних iнтерпретацiй породили безлiч модифiкацiй, котрi й втiлились у рiзноманiтнi теорiї модернiзацiї. Вважається, що теорiя модернiзацiї пройшла низку етапiв i зараз ми спостерiгаємо третiй, сучасний етап розвитку (1, с.276-278). h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

‚‰¥ÌÍÛ ‚‡‚‡Ò¸ÍÓ˛, ÍÓÎË ‰ÂÏÓÌÒÚÛπÏÓ Ù‡Ì‡ÚËÁÏ, Ó·Â¥„‡πÏÓ Ò‚Ó˛ ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ¸ ̇ÒڥθÍË, ˘Ó Ì ıÓ˜ÂÏÓ Ó·Ï¥ÍÛ‚‡ÚË ‡ˆ¥ª ¥Ì¯Ëı, flÍ˘Ó Ì ÏÓÊÂÏÓ ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ÒÓ·¥; flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚‚‡Ê‡ÚË ‚‡‚‡‡ÏË ÛÒ¥ı ÚËı, ıÚÓ Á‡ıflÒ Û ÔÓ˜ÛÚÚ¥ ‚·ÒÌÓª ‚ËÌflÚÍÓ‚ÓÒÚË, ه̇ÚËÍ¥‚ ¥Ì¯Ëı Ú‡‰Ëˆ¥È. ç ÏÓÊ̇ ·ÛÚË ÒÍÂÔÚËÍÓÏ Ì‡ÒڥθÍË, ˘Ó· Ì Á‡Û‚‡ÊËÚË ¥ÁÌˈ¥ Ï¥Ê ÒÍÂÔÚˈËÁÏÓÏ ¥ ه̇ÚËÁÏÓÏ; ˆÂ ÓÁ̇˜‡ÎÓ · ÓÒfl„ÌÛÚË Ú‡ÍÛ Ï¥Û ÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ, ˘Ó ÓÒÓ·‡ ÔÂÂÒÚ‡π ·ÛÚË ÒÍÂÔÚËÍÓÏ. è‡‡‰ÓÍÒ ÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ, flÒ̇ ¥˜, ‚¥‰ÓÏËÈ Á‰‡‚̇; ¥ÒÌÛ‚‡ÎË Ú‡ÍÓÊ ÔÓÔÓÁˈ¥ª, flÍ ‡‰Ë͇θÌÓ ÔÓ‰Ó·ÚË ˆÂÈ Ô‡‡‰ÓÍÒ: ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÈ ÒÍÂÔÚËÍ, ÓÚÓÊ, ÔÓ‚ËÌÂÌ ÏÓ‚˜‡ÚË, ÁÓÍÂχ ‚¥Ì Ì ÏÓÊ ‚ËÒÎӂ₇ÚË ÒÍÂÔÒËÒÛ, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ì ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛˜Ë ÈÓ„Ó. ñÂÈ ÓÁ‚’flÁÓÍ Ì‡Ô‚Ì ÏÓÊÎË‚ËÈ, ‡Î ÈÓ„Ó Ì ÏÓÊ̇ ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚË, ·Ó flÍ Ú¥Î¸ÍË ÏË ÔÓ˜Ë̇πÏÓ ÈÓ„Ó Ó·„Ó‚Ó˛‚‡ÚË, ÚÓ ‚Ô‡‰‡πÏÓ Û ÚÛ Ê Ò‡ÏÛ Ô‡„χÚ˘ÌÛ ‡ÌÚËÌÓÏ¥˛, flÍÓª ‚·ÒÌ ̇χ„‡ÎËÒfl ÛÌËÍÌÛÚË. åË ‚¥Î¸Ì¥ ‚¥ËÚË, ˘Ó ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÈ ÒÍÂÔÚËÍ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÏÓ‚˜‡ÚË, ¥ ÚÓÏÛ ÏË Ì¥ÍÓÎË Ì ‰¥Á̇πÏÓÒfl ¥ÏÂÌ ‚ˉ‡ÚÌËı ÒÍÂÔÚËÍ¥‚, ÔÓÁ‡flÍ ‚ÓÌË Ú‡Í Ì¥˜Ó„Ó ¥ Ì Ò͇Á‡ÎË. ÄΠڥθÍË-ÌÓ ÏË ÓÁÚÛÎËÏÓ ÓÚ‡, flÍ ÓÔËÌËÏÓÒfl Û ‰‚ÓÁ̇˜ÌÓÏÛ ÒÚ‡Ìӂˢ¥.


Теорiя полiтичної модернiзацiї як складова частина загальної теорiї соцiальної модернiзацiї викристалiзовується з рiзноманiтних концепцiй, що мiстять неоднозначнi висновки й рекомендацiї та мають рiзну соцiально-полiтичну спрямованiсть. Концепцiя полiтичної модернiзацiї розвивалась здебiльшого на основi концепцiй соцiальної модернiзацiї. Полiтична модернiзацiя в загальнофiлософському планi визначається як опанування людини своїм полiтичним середовищем. А в конкретно-соцiологiчному – як розвиток полiтичних систем та iнститутiв у напрямi створення полiтичних структур i функцiй, характерних для дiяльности лiберально-демократичного суспiльства. Конкретна характеристика цього процесу дуже рiзноманiтна. Однi вченi пов’язують його передусiм з рацiональним стилем функцiонування бюрократiї, полiтичним плюралiзмом i свiтським характером полiтичної культури; iншi – з формуванням нацiональної iнте¶рацiї суспiльства i нацiональної держави, модернiзацiї «елiт розвитку», стабiльности полiтичних iнститутiв i процедур, з психологiчним комплексом сучасних полiтичних цiнностей та iдей. Загалом, всi цi процеси призводять до розвитку ефективних адмiнiстративних, урядових i бюрократичних структур, якi h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

äÛθÚÛÌËÈ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏ ÔÂ˜ÂÔβπÚ¸Òfl ˜ÂÂÁ ÚӘ̥ҥ̸ÍÓ Ú‡ÍÛ Ê ÒÍ·‰Ì¥ÒÚ¸. Ç¥Ì Á‡ÔÂ˜Ûπ Ò‡Ï ÒÓ·¥, flÍ˘Ó ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ̇ÒڥθÍË ‚ÂÎËÍÓ‰Û¯ÌËÏ, ‡·Ë ÒÔ¥Á̇ÚË ¥ÁÌˈ˛ ÔÓÏ¥Ê ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÓÏ ¥ ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ˛, ÔÓÏ¥Ê ÚÓÎÂ‡ÌÚÌ¥ÒÚ˛ ¥ ÌÂÚÂÔËÏ¥ÒÚ˛, ÔÓÏ¥Ê Ò‡ÏËÏ ÒÓ·Ó˛ ¥ ‚‡‚‡ÓÏ; ‚¥Ì Á‡ÔÂ˜Ûπ Ò‡Ï ÒÓ·¥, ÍÓÎË Ì ·‡Ê‡˛˜Ë Ô¥‰‰‡ÚËÒfl ÒÔÓÍÛÒ‡Ï ‚‡‚‡ÒÚ‚‡, ̇‰‡π ¥Ì¯ËÏ Ô‡‚Ó ·ÛÚË ‚‡‚‡‡ÏË. íÓÊ ÚÂ, ˘Ó fl ÚÛÚ ‚¥‰ÒÚÓ˛˛, π ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÏ ÒÍÂÔÚˈËÁÏÓÏ ¥ ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÏ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÓÏ, ‡ ÓÚÊ ڇÍËÏ, ˘Ó ÛÌË͇π ‡ÌÚËÌÓÏ¥ª Á‡‚‰flÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥, ‰Â ÒÚÂÚ‡ ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ��ËÏ ¥ ‚‡‚‡ÒÚ‚ÓÏ. ìÒ Ò͇Á‡ÌÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ π ÓÒ‚¥‰˜ÂÌÌflÏ ‚ˢÓÒÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË flÍ ÍÛθÚÛË, ÍÓÚ‡ ‚ËÚ‚ÓË· ¥ ÁÛϥ· Á·Â„ÚË ÌÂÔ‚̥ÒÚ¸ Û Ò‚Óªı ‚·ÒÌËı ÌÓχı. Ä ÓÚÊÂ, fl ‚¥˛, ˘Ó ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ¥ÒÚÓÚÌ¥ Ô˘ËÌË, ‡·Ë ·ÓÓÌËÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ‰Ûı ‚·ÒÌ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥. ñ ÔÓÒÚÛÎ˛π ‚¥Û ‚ ÚÂ, ˘Ó ‰ÂflÍ¥ Ò‚Óπ¥‰Ì¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ ˆ¥πª ÍÛθÚÛË – ‡ ҇Ϡªª Ò‡ÏÓÍËÚ˘̥ Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ – Ì Î˯ ÏÓÊ̇ Á‡ıËÒÚËÚË, ‡ÎÂ È ‚‡ÚÓ ÔÎÂ͇ÚË, ‡ÎÂ, Á‡ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ, ªı Ì ÏÓÊ̇ ÔÎÂ͇ÚË, ‚‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ̇ÒËθÒÚ‚‡, ¥Ì¯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ˘Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏ Ò‡Ï ÔÓ‚‡‰ËÚ¸ Ò· ‰Ó Ô‡‡Î¥˜Û, flÍ˘Ó Ì ‚‚‡Ê‡π Ò· ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ˛ ÔÓ„‡ÏÓ˛ Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚·ÒÌ ÒÂÌÒ¥, ÚÓ·ÚÓ Á‰‡Ú-

здатнi подолати вiдставання i забезпечити нацiональний прогрес. Однак iснує чимало рiзноманiтних iдей щодо механiзму створення цих структур. Першi дослiдження проблем полiтичної модернiзацiї розглядали процес становлення сучасної демократiї в слаборозвинених країнах як закономiрний i необхiдний наслiдок процесу iндустрiалiзацiї. Вважалось, що економiчний розвиток i подолання вiдсталости автоматично приведе до формування демократичних полiтичних iнститутiв – потрiбно тiльки визначити їх критерiї. Проте практика розвитку слаборозвинених країн досить швидко показала вiдсутнiсть прямої вiдповiдности мiж економiчним i полiтичним розвитком. Новi проблеми й складностi полiтичної модернiзацiї почали розглядатись у рамках структурного функцiоналiзму. У рамках загальної структурно-функцiональної теорiї полiтичну модернiзацiю розглядали як взаємодiю мiж процесом диференцiацiї, iмперативами рiвности та iнте¶рацiйною, адаптивною i творчою можливостями полiтичної системи. Процес диференцiацiї розглядається як панiвна тенденцiя в iсторичнiй еволюцiї сучасного суспiльства i пов’язується iз зростанням i розподiлом спецiалiзацiї ролей, функцiй у полiтичнiй системi, усклад-

115

ЛЮБОВ СТАРЕЦЬКА ТЕОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ: ЛІБЕРАЛЬНОДЕМОКРАТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ В СУЧАСНОМУ КОНТЕКСТІ

h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ÌÓ˛ ‰Ó ÔÓ¯ËÂÌÌfl ‚ χ҇ı. ì ˆËı Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌflı ‡Ê Ì¥flÍ Ì ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔÓÌflÚÚπ‚¥ Á‡·‡‚Ë. Ö‚ÓÔ‡ Á‡Á̇π ÚËÒÍÛ ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ‚‡‚‡ÒÚ‚‡, Ï¥ˆ¸ flÍÓ„Ó ÔÓÏÌÓÊÂ̇ ‚‡„‡ÌÌflÏË á‡ıÓ‰Û ˘Ó‰Ó ‚·ÒÌÓª ÍÛθÚÛÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ÔÓÒ··ÎÂÌÓª Ô‡„ÌÂÌÌflÏ Ò‡ÏÓÒÚ‚Â‰ËÚËÒfl flÍ ÛÌ¥‚Â҇θ̇ ÍÛθÚÛ‡. Ç¥ËÚË ‚ ÛÌ¥‚Â҇θ̥ÒÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÓÁ̇˜‡π ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÚË ¥‰Â‡Î ÛÓ‰ÌÓÒÚ‡ÈÌÂÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‰Â ÛÒ¥ χÎË · Ӊ̇ÍÓ‚¥ ÒχÍË, ̇ÎÂʇÎË ‰Ó π‰ËÌÓª ‚¥Ë (ÚӘ̥¯Â Ì ‚¥ËÎË · Ì¥ Û ˘Ó), ÔÓ‚‡‰ËÎË ÚÓÈ Ò‡Ï ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl, ˜Ë ÔÓÒÚÓ ÔÓÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÎËÒ¸ Ӊ̥π˛ ÏÓ‚Ó˛. 燂ԇÍË, ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ‚Ë·¥ÍÓ‚Â Á‡‡ÊÂÌÌfl, flÍ˘Ó ÏÓÊ̇ Ú‡Í ‚ËÒÎÓ‚ËÚËÒfl, ÔÓ ÔÎÂ͇ÌÌfl ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ̇ flÍËı fl ̇„ÓÎÓ¯Û‚‡‚, ¥ flÍ¥ ÎÂʇÎË ·¥Îfl ‚ËÚÓÍ¥‚ ‚Â΢¥ Ö‚ÓÔË. ñ Î„¯Â Ò͇Á‡ÚË, ‡Ì¥Ê ÁÓ·ËÚË. äÛθÚÛÌ¥ ‚ÔÎË‚Ë ‰¥˛Ú¸ Á‡ ‚·ÒÌËÏË Á‡ÍÓ̇ÏË ‰Ó·ÓÛ, flÍ¥ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÍÓÌÚÓ₇ÚË. èÂ¯Â ‰¥ÎÓ, flÍÓ„Ó ¯ڇ Ò‚¥ÚÛ ÒÔÓ‰¥‚‡πÚ¸Òfl ‚¥‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, – ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚‡ ÚÂı̥͇, ÓÒÚ‡ÌÌπ – „Óχ‰flÌҸͥ Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‰ÂÏÓÍ‡Ú˘̥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË, ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ Òڇ̉‡ÚË. íÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥fl á‡ıÓ‰Û ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‚¥‰ÏË‡ÌÌflÏ ‰ÂÒflÚÍ¥‚ Ì‚ÂÎËÍËı ÍÛθÚÛÌËı Ó‰ËÌˈ¸ ¥ ÏÓ‚, ¥ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ, flÒ̇ ¥˜, ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‰‡π Ì‡Ï Ô¥‰ÒÚ‡‚ ‰Îfl ‚Ú¥ıË. çÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ‡‰¥ÒÌÓ„Ó ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÂÎË͇ Ó‰Ë̇ ¥Ì‰Ó-


неннями їх структури й пiдвищенням взаємозалежности, пiдсиленням адаптованости системи до навколишнього (суспiльного) середовища. Викликаючи роздiлення адмiнiстративно-управлiнських i полiтичних структур у полiтичнiй системi, процес диференцiацiї пiдвищує також ефективнiсть полiтичної органiзацiї. «Рiвнiсть включає в себе ознаки лiберальної демократiї: загальне виборче право й громадянство для дорослого населення (рiвнiсть у вимогах розподiлу ресурсiв, а також у правах i обов’язках, поширення унiверсальних правових норм в полiтичнiй системi, полiтичну участь i залучення населення до полiтичного життя суспiльства). Становлення структури участи включає в себе цiлу низку аспектiв. По-перше, це формування органiзацiйної структури участи. Органiзацiями, якi впорядковують i скеровують участь, насамперед є полiтичнi партiї. Другим аспектом є процес кристалiзацiї полiтичних iдеологiй, якi творять цiннiсну основу дiяльности органiзацiй участи. Третiй аспект, пов’язаний зi становленням системи державного i мiсцевого управлiння, орiєнтований на форми сучасної участи (2, с.55). Диференцiацiя (функцiональна спецiалiзацiя, зростання структурної взаємозалежности) i рiвнiсть (лiбераh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО

116

‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÏÓ‚, ªª ÍÂθÚҸ͇ „‡ÎÛÁ͇, ‚¥‰ÏË‡π Û Ì‡Ò Ì‡ Ó˜‡ı, Á‰‡πÚ¸Òfl ÌÂÁ‚ÓÓÚÌÓ, ‚ÒÛÔÂ˜ ÛÒ¥Ï ÁÛÒËÎÎflÏ ÁÛÔËÌËÚË ªª Á„‡Ò‡ÌÌfl. ëÚ‡¥ ‚ÂÎËÍ¥ ÍÛθÚÛË, Á‚˘‡ÈÌÓ, ˜ËÌflÚ¸ ÓÔ¥, Ó‰Ì‡Í Ì¥ıÚÓ Ì ‚ Òڇ̥ ÔÂ‰·‡˜ËÚË, ˜ËÏ Á‡Í¥Ì˜ËÚ¸Òfl ªıÌfl Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥fl Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ á‡ıÓ‰Û, ÓÒͥθÍË Ú‡ÍËÈ ‚ÔÎË‚ ‚¥‰˜ÛÚÌËÈ Û Á̇˜ÌËı χүڇ·‡ı Î˯ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Í¥Î¸Í‡‰ÂÒflÚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÓÍ¥‚. 燂¥Ú¸ ÏÓ‚Ë ÒÚ‡Ëı ÍÛθÚÛ, Ò͇ʥÏÓ ‡‡·Ò¸Í‡ ˜Ë „¥Ì‰¥, ÔÓÒÚÛÔ‡˛Ú¸Òfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ÔË ‚Ë‚˜ÂÌÌ¥ ÏÓ‰ÂÌËı ̇ÛÍ, ¥ Ì ÚÓÏÛ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ˘Ó ‚ÓÌË ·Ûˆ¥Ï ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ ̇‰ÓÎÛÊËÚË ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÌÌfl, ‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂÏÔ ¥ ÍÓÌÍÛÂ̈¥˛. ܇β„¥‰Ì ‚ˉӂˢÂ, flÍ χÈÊ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÍÓË„Û‚‡ÚË. äÓÎË · Ì‡Ï ÒÛ‰ËÎÓÒfl Ì¥‚Â₇ÚË ÍÛθÚÛÌ ÓÁχªÚÚfl Ò‚¥ÚÛ ‚ ¥Ï’fl «Ô·ÌÂÚ‡ÌÓª» ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÚÓ ˆÂ χȷÛÚÌπ Ì ÁÏÓ„ÎÓ · ‚Ú¥ÎËÚËÒfl ¥Ì‡Í¯Â, flÍ Á‡ ˆ¥ÌÛ ÓÁË‚Û Úfl„ÎÓÒÚË Ú‡‰Ëˆ¥ª, Á ˜Ó„Ó ‚ËÌËÍ· · ÒÏÂÚÂθ̇ Ì·ÂÁÔÂ͇ Ì ڥθÍË ‰Îfl ÍÓÊÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÁÓÍÂχ, ‡ÎÂ È ‰Îfl β‰Ò¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Á‡„‡ÎÓÏ. éÒ¸ ˆËÚ‡Ú‡: «ç‡¯¥ ̇˘‡‰ÍË ·Û‰ÛÚ¸ Ì ÎË¯Â Î˛‰¸ÏË á‡ıÓ‰Û, flÍ ÏË. ÇÓÌË ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË äÓÌÙÛˆ¥fl Ú‡ ã‡ÓˆÁË Ú‡ÍÓ˛ Ê Ï¥Ó˛, flÍ ¥ ëÓÍ‡Ú‡, è·ÚÓ̇ È èÎÓÚË̇; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ¢‡ÛÚ‡ÏË ÅÛ‰‰Ë Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ Ñ‚ÚÂÓ-ßÒ‡ª Ú‡ ßÒÛÒ‡ ïËÒÚ‡; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË á‡‡ÚÛÒÚË È åÛ„‡Ïχ‰‡

льна демократiя) є джерелами можливостей полiтичної системи. Досягнення полiтичною системою якiсно нових можливостей (що i є результатом полiтичної модернiзацiї) характеризується зростанням кiлькости державних функцiй, посиленням полiтичної iнте¶рацiї у системi й ефективности прийнятих полiтичних i адмiнiстративних рiшень, розширенням влади центральних полiтичних iнститутiв, участю населення в полiтичному процесi i т.д. У структурно-функцiональному пiдходi iснує кiлька напрямкiв модернiзацiйних дослiджень.Один з них – адмiнiстративний пiдхiд. Прихильники його схильнi ототожнювати полiтичну модернiзацiю з рацiональним стилем управлiння, функцiонуванням захiдних бюрократiй iз замiною неформальних, вiдособлених, функцiонально розпорошених форм соцiальних i полiтичних взаємозв’язкiв i традицiйних культурних норм на рацiоналiзованi форми бюрократичної органiзацiї i полiтичної культури лiберально-демократичного суспiльства. Однак, в умовах слабкого розвитку демократичних iнститутiв традицiйних суспiльств ця тенденцiя призводить до вiдчуження функцiй управлiння вiд суспiльства й народу та зосередження влади в руках бюрократiї, а також до посилення кастовости, жорсткої iєрархiчности, зростанh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ßÎ¥ª Ú‡ ßÒ‡ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ èÂÚ‡ È è‡‚Î‡; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ò‡Ì͇Ë, ê‡Ï‡Ìۉʥ Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ äÎÂÏÂÌÒ‡ ¥ éË∂Â̇; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ä‡ÔÔ‡‰ÓÍ¥ÈÒ¸ÍËı éÚˆ¥‚ ëı¥‰ÌÓª ñÂÍ‚Ë Ú¥π˛ Ê Ï¥Ó˛, ˘Ó È Ì‡¯Ó„Ó ‡ÙË͇̈fl Ä‚∂ÛÒÚË̇ ¥ ̇¯Ó„Ó ÛÏ·¥Èˆfl ÅẨËÍÚ‡; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ß·Ì ï‡Î‰Û̇ Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ÅÓÒÒ˛Â; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË – flÍ˘Ó ‚ÓÌË È ‰‡Î¥ ·ÎÛ͇ÚËÏÛÚ¸ ÚflÒÓ‚Ë̇ÏË ÔÓÎ¥ÚËÍË – ãḀ̂̇, ¢‡Ì‰¥ Ú‡ ëÛ̸ üÚÒÂ̇ Ú‡ÍÓ˛ Ê Ï¥Ó˛, flÍ äÓÏ‚Âη, ÑÊÓ‰Ê‡ LJ¯ËÌ∂ÚÓ̇ ¥ 凉Á¥Ì¥». ñ ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘Ì (ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ ·Î‡„Ëı ̇ϥ‡ı) ÔÓÓˆÚ‚Ó ‚ËÒÎÓ‚Ë‚ Û 1947 Óˆ¥ ÄÌÓθ‰ íÓÈÌ·¥ (Civilisation on Trail. – New York, 1947. – P.90). Ç¥Ì ‚Ë‡ÁË‚ ¥‰Â‡Î ‡‰Ë͇θÌÓ ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÛÏÌ¥‚ÌËÈ, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÏË ÔÓ‰¥ÎflπÏÓ ÍËÚËÍÛ íÓÈÌ·¥ ̇ ‡‰ÂÒÛ òÔÂÌ∂ÎÂ‡ Á ÔË‚Ó‰Û ¥ÒÚÓ˘ÌËı ˆËÍÎ¥‚. ôÓ · ˆÂ, ÔÓ ÒÛÚ¥, χÎÓ ÓÁ̇˜‡ÚË – ·ÛÚË «ÒÔ‡‰ÍÓπψÂÏ» ÛÒ¥ı ˆËı ÔÓÓÍ¥‚, Ù¥ÎÓÒÓÙ¥‚ ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ÔÓÏ¥˘ÂÌËı Û ÒÔËÒÍÛ? ì ÚË‚¥‡Î¸ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÛÒ¥ ÏË È Ú‡Í ÒÚ‡ÎË ªıÌ¥ÏË ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË, ÔÓÁ‡flÍ ÊË‚ÂÏÓ Û Ò‚¥Ú¥, ‰Ó ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÍÓÚÓ„Ó ‚ÓÌË ‰ÓÍ·ÎË ÁÛÒËθ, Ó‰Ì‡Í ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÚÛÚ È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ «ÛÒÔ‡‰ÍÛ‚‡ÌÌfl» Û Á̇˜ÌÓ ÒÂÈÓÁÌ¥¯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÔÓ ÔÓÁËÚË‚ÌÛ Úfl„Î¥ÒÚ¸ ¥‰Âª. ÄΠ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ̇¯¥ ̇˘‡‰ÍË ÒÚ‡ÎË «ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË» ҇Ϡ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÌÂÓ·-


ня бюрократiї та її самостiйности, засилля адмiнiстрацiї. У результатi безконтрольна бюрократiя присвоює i державнi ресурси, i мiжнародну економiчну допомогу, що зводить нанiвець спроби модернiзувати країну у цiлому. Без сильної iнституцiйованої влади в полiтичнiй системi не можна досягнути розвитку – починається хаос, руйнуються механiзми досягнення компромiсiв i безцiльно розпорошуються ресурси. З огляду на це, самостiйним напрямом дослiджень стала проблема стимулювання розвитку демократичних процесiв. Вiд самого початку в фокусi дослiдження опинилась проб��ема полiтичної участи. Як зазначав К.Дойч, формування системи полiтичної участи здiйснюється завдяки двом процесам: соцiальної й полiтичної мобiлiзацiї та асимiляцiї. Головна проблема в тому, що цi процеси здiйснюються за короткий час i люди мобiлiзуються до активної полiтичної участи, тому необхiдно поряд з розвитком демократичних iнститутiв змiцнювати iнте¶руючi пiдсистеми суспiльства – культуру, освiту, фiлософiю, мистецтво. Інтерпретацiя цього пiдходу в рамках традицiйної концепцiї плюралiзму призвела до створення теорiї «субсистемної автономiї». Полiтична модернiзацiя, за цiєю теорiєю, – це процес, в якому суб’єкт полih t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a

ı¥‰ÌÓ ÔËÔÛÒÚËÚË, ˘Ó ÛÒ¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ È ¥‰Â‡ÎË ˆËı β‰ÂÈ, flÍ¥ ÒÛÔÂ˜‡Ú¸ Ӊ̥ Ó‰ÌËÏ, ‚Ú‡ÚflÚ¸ ‚¯ڥ Á̇˜ÂÌÌfl; Ó‰Ì‡Í ÚÓ‰¥ ‚ÓÌË Ì ‰ÛıÓ‚ÌËÏË Ô‰͇ÏË ‰Îfl Ì‡Ò ·Û‰ÛÚ¸, ‡ Ì¥ÍËÏ. åÓÊ̇ Ûfl‚ËÚË, ˘Ó ¥ÁÌˈfl ÔÓÏ¥Ê Í‡ÚÓÎË͇ÏË È ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚ‡ÏË ÁÌËÍÌÂ, ‡Î ÚÓ‰¥ ‰Îfl ̇¯Ëı ̇˘‡‰Í¥‚ ÅÓÒÒ˛Â ¥ äÓÏ‚ÂÎÎ Ì ÒڥθÍË ÔÓÏËflÚ¸Òfl, ÒͥθÍË ‚Ú‡ÚflÚ¸ Ò‚Óπ Á̇˜ÂÌÌfl Û Ì‡Èı‡‡ÍÚÂÌ¥¯ÓÏÛ ‰Îfl ÌËı ÒÂÌÒ¥, ÚÓÏÛ ÔÓ‰¥·Ì «ÛÒÔ‡‰ÍÛ‚‡ÌÌfl» ÛÊ Ì χÚËÏ ‚ÎÓ‚ËÏÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ. í‡Í Ò‡ÏÓ ‚‡ÊÍÓ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË, flÍËÏ ˜ËÌÓÏ ÔËıËθÌËÍ ‰ÛıÓ‚ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ÁÏÓÊ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ‚‚‡Ê‡ÚË Ò· ÒÔ‡‰ÍÓπψÂÏ ãḀ̂̇ È åÛ„‡Ïχ‰‡; ÏÓÊ̇ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË, ˘Ó ÔÓ·ÎÂχ Ò‚Ó·Ó‰Ë ‚Á‡„‡Î¥ ‚Ú‡ÚËÚ¸ ÒÂÌÒ, ˘Ó flÍÂÒ¸ Á-ÔÓÏ¥Ê ÒÛÒԥθÒÚ‚ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ·Û‰Â ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ ÚÓڇΥڇÌËÏ, ¥ ‚ Ú‡Í¥È ÙÓÏ¥ ÔËÈÌflÚÌËÏ ‰Îfl ÈÓ„Ó „Óχ‰flÌ, ¥ ÚÓ‰¥ ̇¯¥ ̇˘‡‰ÍË ÒÔ‡‚‰¥ ·Û‰ÛÚ¸ ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ãḀ̂̇, ‡Î Ì LJ¯ËÌ∂ÚÓ̇. äÓÓگ ͇ÊÛ˜Ë, ‚Ë„‡‰Û‚‡ÚË, ̇˜Â ̇¯¥ ÓÌÛÍË ÔÓπ‰Ì‡˛Ú¸ ÛÒ¥ ÒÛÔÂ˜ÎË‚¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª ‚ „‡ÏÓÌ¥ÈÌ ˆ¥ÎÂ, ˘Ó ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ô‡ÌÚªÒÚ‡ÏË, ‰ÂªÒÚ‡ÏË Ú‡ ‡ÚªÒÚ‡ÏË, Î¥·Â‡Î‡ÏË ¥ ÔËıËθÌË͇ÏË ÚÓڇΥڇËÁÏÛ, ÂÌÚÛÁ¥‡ÒÚ‡ÏË È ‚ÓÓ„‡ÏË Ì‡ÒËθÒÚ‚‡, ÓÁ̇˜‡π ·Û‰Û‚‡ÚË ‚ Ûfl‚¥ Ò‚¥Ú, flÍËÈ Ì Î˯ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ̇¯Óª Ù‡ÌÚ‡Á¥ª Ú‡ ÔÓÓ˜Ó„Ó ‰‡Û, ‡Î ‚ flÍÓÏÛ Ì Á·ÂÂÊÂÚ¸Òfl ÊÓ‰ÌÓª ÊË‚Óª Ú‡‰Ëˆ¥ª;

тичного розвитку поступово й успiшно досягає полiтичної автономiї. Саме остання є визначальним критерiєм результативности процесiв масової мобiлiзацiї й полiтичної участи. Поняття автономiї означає незалежнiсть рiзних полiтичних груп i насамперед полiтичних партiй. Найважливiшими рисами демократiї вважаються багатопартiйнiсть, свобода асоцiацiй, автономiя органiв мiсцевого управлiння вiд центральної влади. Логiчним завершенням концепцiї є поширення принципу автономiї безпосередньо на особу – основного суб’єкта полiтики, що супроводжується вимогою спецiалiзацiї вольових функцiй особи в полiтицi, з одного боку, i реалiзацiєю в повному обсязi лiберально-демократичного принципу прiоритету прав особи, з iншого. Досить логiчно тут об¶рунтовується динамiка полiтичної модернiзацiї: сильна iнституцiйна влада i бюрократiя потрiбнi для трансформацiї традицiйного суспiльства. Але для того, щоб вони служили суспiльству, необхiдно встановити демократичний контроль над ними, а це неможливо без розвитку демократичних прав i свобод, формування плюралiстичного полiтичного процесу, тобто всього того, що становить принципову основу лiберально-демократичного суспiльства.

117