Issuu on Google+

А . А . Ворон, В. А . Солопенко

’А Ї Н С Ь К А ^ 7

в

Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою Р ек ом ен дован о М ініст ерст вом освіт и і науки України

К и їв «О світа» 2006


ББК 81.2УКР-922 В75

Рекомендовано М іністерством освіти і науки України

(Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 11.04.2006 р. Протокол № 4/4-19)

Художник М. Ю. Крюченао

УМОВНІ

в

ПОЗНАЧКИ

— основне правило — правило-підказка

ш»

— запитання і завдання

А

— вправа а клю чем

Н і

— сл овн и чок

Б )

— мовна задача

К ор он А . А.

В75

Українська мова; Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів з навчанням рос. моною /А . А. Ворон, В. А. Солопенко.— К.: Освіта, 2006. — 208 с. І8ВК 966 04 0632 0. ББК 8 1 .2 У К Р -9 2 2

І8ВК 966-04-0632-0

© А А . В о р о н , В. А . С о л о п е н к о , 2006 £) В и д а в н и ц т в о « О с в і т а » . х у дож н є оф ормлення, 2006


Л ю б і друзі!

Ви вже ш ести кл асн и к и і п р о д ов ж у єт е оволодівати б а г а т с т в а м и у к р а ї н с ь к о ї м о в и . Ц ей п ід р у ч н и к в ідкри є вам нові таєм н и ц і слів та правила вж ивання їх у т ек стах р ізн и х стилів і типів мовлення. Ви більше дізнаєтеся про частини мови, їх значен­ ня, граматичні ознаки та правопис. Щ о б пригадати вивчене раніш е і кращ е засвоїти новий матеріал, дайте відповіді на запитання на п очатк у к о ж н о г о параграфа або вик он ай те вправу на д осл ід ж ен н я . Правила, виділені кол ьором , треба зап ам ’ ятовувати. А підказки д о п о м о ж у т ь з ’ я сувати складні м ом ен ти у вивченні теми. Вчіться самостійна визначати рівень власної п ід ­ г о т о в к и . Д л я ц ь о го к о р и с т у й т е с я к о н т р о л ь н и м и завданнями і запитаннями після к о ж н о г о розділу. Навчання м ови — д у ж е цікава справа. У п ід р у ч ­ н и к у ви знайдете і вправи з к л ю ч ам и , і мовні задачі, і пізнавальні тек сти про к о ж н у з областей України. А л е основне в навчанні мови — де вміння с п іл к у ­ ватися, с ам остій н о складати т ек сти . Набути таких навичок вам доп о м ож е рубрика * Культура спілкуван н я ». А в рубриц і «А збу к а ввічливості* п р о п о н ую ть ся завдання, завдяки я к и м ви навчитеся правильно і ш в и дк о орієн тув ати ся в різних ж и т т є в и х си ту ац ія х . Ч а с т іш е зв е р т а й т е с я до с л о в н и ч к ів у р оз д іл і « Д о д а т о к » . В они стануть у пригоді під час виконання багатьох вправ. С подіваєм ося, щ о підручни к д о п о м о ж е вам п о с т у ­ пово набувати н о в и х знань з ук р а їн сь к ої мови, умінь цікаво та зм істовно висл овл ю ватися . Б аж аєм о плідної праці й успіхіві


!

рступ

Краса та багатство української мови 1. Прочитайте уривок іа вірша Дмитра Білоусе. Скажіть, як ви його ро­ зумієте. V мові — чари барвінкові: Печаль і радість в ріднім слові. Із ним і в пеклі ти, і в раї, І п росто серце .завмирає. Д. Білоус к *

У світі налічується понад п ’ ять а п ол ови н ою тися ч мов. У к р а їн с ь к а мова н а л е ж и т ь д о с л о в ’ я н с ь к о ї гр у п и с х ід н о с л о в ’ я н с ь к о ї підгрупи мов. До ц ієї підгрупи в ход я ть т а к о ж росій ська й білоруська мови. М овами, нам бл и зьк им и , роз м о в л я ю т ь західні с л о в ’ яни — п ол як и , словаки, ч е х и та південні с л о в ’ яни — болгари, серби, х орвати , македонці, словенці. Іноземні д осл ід н ик и відзначають м и л озвучн ість і лек сич н е б а ­ гатство у к р а їн сь к о ї мови, часто ставлять її поряд із м елодійн ою італ ій ськ ою .

2. Прочитайте вірш Володимира Сосюри. Скажіть, з чим порівнює мову поет. Я знаю си лу слова — воно го с т р іш ш тика і ш в и дш е навіть кулі, не тіл ьки літака. Воно проміння ш ви дш е, в нім — д ум ка й почуття. Воно іде в народи для вічн ого ж иття. Коли це слово — зброя, як день, щ о не схолов, к оли ж и в у ть у ньому ненависть і л ю бо в ... Воно над зорі лине, а в нім ж и в у ть , я к спів, л ю бов до Б атьківщ ини і лю ть до воро гів ... В Сосюра


У к р а їн с ь к а м ова є м и л о з в у ч н о ю , бо н ній в ід б у в а є т ь с я п ослідовне чергування гол осн и х і п ри го л о сн и х звуків. Т ом у в у к раїн ській мові є такі сп особ и уникнення збігу к іл ь к о х гол осн и х і п ри гол осн и х : 1. Чергування у — в, і — й: сказав у ч и т ел еві; і ден ь, і ніч. 2. Варіанти прийм енників з, із, зі; над, н аді, перед, переді: привіт али зі свя т ом , зуп и н и вся п е р е д і м ною . 3. Варіанти ча сток ся (перед п ри гол осн им ) і -сь ( п р п є д го л о с ­ ним): розл и л ася річ к а , р озл и л ось озеро. 3. Запишіть ^дані словосполучення у два стовпчики: а) ті, в яких з дуж гоеба дібрати прийменник у, 6) ті, в яких з дужок треба дібрати прийменник «, В и й ш ов (у, поле, вивела в) оранж ереї, один (у, в) один, озеро (у, -^ в и д о л и н к у , гратися (ул^) піжмурки^ дефіс (у, в) словах, аеропорт (у, в) Борисполі, навчаються (у, в) університеті, експедиція (у, в) А ф р и к у , зуп ин и ти сь (у, в) друзів, м істо (у, в) У збекистані.

А

Якщо ви правильно виконали завдання, з початкових букв перших запи­ саних слів прочитаєте початок прислів’я: *... не товариші». 4. Запишіть подані сполучення слів, добираючи з дужок потрібні букви, у два стовпчики: а) а буквою і; б) а буквою ц. Зелений (і, й) синій , коноплі (і, Й) п росо, липа (і, й) оси ка, осінь (і, й) зима, ліс (і, й) поле^ ірак ц і (і, й) іранці, от (і, й) пром и н ув, та (і, й) піш ов, к ращ і (і, й) надій н іш і, травень (і, й) червень, Анж ела (і, й) Ірина, акварель (і, й) гуаш.

А

Якщо ви правильно виконали завдання, а початкових букв перших запи­ саних слів складеться початок прислів'я: «... солов'я не тішить». 5. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики, добираючи а дужок потрібні прийменники: а) із (зі)! б) з. Х т о с ь (з, із, зі) нас, дорога (з, із, зі) міста, тесляр (з, із, зі) х у т о ­ ра, Олена (з, із, зі) м а тір ’ ю, розмовляла (з, із, зі) бать к ом , онука (а, із, зі) дідусем, оглядач (з, із, зі) Л ьвова, зустрілася (з, із, зі) а р ­ тистам и , в и й ш ов (з, із, зі) д вор у, іти (з, із, зі) інш ими. Якщо ви правильно виконали завдання, з початкових букв перших запи саних слів складеться початок прислів’я: *... буває, той розуму набуває». 6. Прочитайте висловлювання діячів української культури про мову. Запи шіть, вибираючи з дужок потрібні букви: у — в. і — Сі, з — зі — іл. I. (У .в)к р аїн сь к а мова (у,в) багатстві, витон чен ості (і,й) гн у ч ­ к ості ф орм не п оступ ається ж од ній (з, із, зі) су часн и х л ітературн и х м ов с л о в ’ янства (і, й) не бідна аж ніяк на поняття, аби нею заваж ­ к о бу л о перекладати глибину ф іл осо ф ськ и х д ум ок (і, й) змальову вати в и с о к о х у д о ж н і образи (М . Д рагом ан ов). II. К оли зникає народна мова — народу біл ьш е нема!.. Відберіть (у, в) народу (у, в)се — (і, й) він (у, в)се м ож е п оверн ути, але відберіть м ов у , (і, й) він н ік ол и біл ь ш е не с т в о р и т ь її. Н ову б а т ь к і в щ и н у н а в іт ь м о ж е с т в о р и т и н арод , але м ов и н ік о л и : 5


(у, в)мерла мова (у, в) устах народу — (у, в)мер ( і, й ) народ (Я. У ш и н ськ ий ). 7. Перекладіть і запишіть українською мовою вислови діячів російської культури. 1. Я очень л ю бл ю н ар о д н и й у к раи н ск и й язьік, звучньїй, красочньїй и такой м я гк и й {Л . ТйЛСґПОй). 2. Необьїкновенньїй яаьік наш я вляется еще тайной (М . Г оголь). 3. П у сть ж ивет сладкопеву чий, ни с чем не сравнимьій у к раи н ск и й язьік (5. С ол оухін ). краеочньш — барвист ий ІНИг сл а дк оп ев у чий — сол одк осп івн и й т айна — т аєм ниця МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

> )-

Н А Ш А БАТЬ К ІВ Щ И Н А В и руш аю чи в за х о п л ю ю ч у п одор ож У к раїн ою , зробимо зупинку в столи ц і, обласних центрах, п обуваємо б н ай ц ік ав іш и х к у то ч к а х наш ої д е р ж а в и . П р и д и в ім о ся до краси рідного к раю , п р и сл у х а й м о ­ ся до ш е п оту істор ії в к о ж н ій географічній назві, У назві сіл і міст — слова, В я к и х щ ось рідне, таємниче, В них голос предків ож и в а Й сьогодн і в рідний край нас кличе. Ч итай і дум ай, д руж е мій, І не ц урайся свого роду. Земля — це книга, у якій Історія м ого народу. Д. Б ілоус

1. В я к о м у населеному п ун к ті ви ж ивете? 2. Щ о вам відом о про п о х од ж е н н я назви ваш ого міста (села)? 3. Я к і народні легенди, перекази п ов'я зан і а ваш и м к раєм ? 4. Я к і ч а ст и н и т е р и т о р ії У к р а їн и н а зи в а ю т ь П р и к а р п а т т я м , З а к а р п а т т я м , Б у к о в и н о ю , Г а л и ч и н о ю , П о л і с с я м , П о д іл л я м , В ол и нн ю ? Ч и в ід о м о в а м ? Т ери торія У країни — 603 ти ся ч і 700 квадратни х к ілом етрів, де п рож иває бл и зько 48 мільйонів лю дей. В У країні є п ’ ять міст«м іл ь й о н е р ів » із населенням понад мільйон. Це Київ, Харків, Д н іп роп етровськ , Д онецьк, Одеса. До скл аду У країни в ход я ть 24 області та А в тон ом н а Республіка Крим. Б іл ь ш іс т ь насел ен ня н а ш ої д е р ж а в и с т а н о в л я т ь у к р а їн ц і. Серед ін ш и х народів, щ о н асел яю ть У к р а їн у ,— росія н и , білоруси, п оляки, болгари, євреї, молдавани, ру м у н и , греки, вірмени, німці, цигани, татари, угорці. б


Д е р ж а в н и м и с и м в о л а м и У к р а їн и є Д е р ж а в н и й П рап ор У к раїн и , Д ерж авний Герб У к раїн и і Д ерж авний Гімн У к раїн и. Столиця У країни — місто Київ (3 довідн и к а). 1. Скільки областей а У країн і? 2 . Я к і народи н асел яю ть наш у Б ать к ів щ и н у ?

3. Назвіть держ авні си м вол и У країни. 4. Я ка мова в Україні є д ер ж а в н о ю ?

зв'язне мо&лення Загальне уявл ен н я п ро с и ту а ц ію сп іл куванн я ^ 1. Щ о озн ачаю ть поняття м ова і м овл ен н я ? ™ 2. Щ о таке си ту ац ія с п іл к у ва н н я ? 8. І. Прочитайте. Перекажіть текст. Вам, напевно, довод и л ося зустр іч атися з лю дьм и, які добре вол одію ть м о в о ю , вільно й н евим уш ен о в и сл ��в л ю ю т ь свої д ум к и усно й на п исьмі, х оч інколи говорять і п и ш ут ь про непрості речі. Очевидно, ви не раз щ и ро заздрили так им майстрам , у я к и х слово стало с л у х н я н о ю зб р о єю д у м к и . У міння гарно в исл овл ю ватися потрібне к о ж н ій л ю дині незалеж но від 11 професії. В олодіння сл о в о м дає м о ж л и в іс т ь п о д іл и ти ся зн ан н ям и та вр а ж ен н я м и , відстояти свої переконання, у н и к н у ти непорозумінь. А для людей багатьох професій добрі навички м он ол огіч н ого мовлення просто необхідні для виконання с л у ж б о в и х о б о в ’ язків. Я к щ о ви гадаєте, щ о х и с т к раси во і грамотно висл овл ю ватися дається людині від народж ення, то гл и бок о п омиляєтесь. У к о ж н о ї людини є задатки оратора, їх лише треба розвивати. «П оетами наро­ д ж у ю т ь с я , п ром ов ц я м и с т а ю т ь » , — говорив знаменитий р и м ськ и й оратор М арк Туллій Ц иц ерон (3 кн. «У ч іт ься ви сл овл ю ва т и ся»). II. Поміркуйте, які навички необхідні для того, щоб гарно висловлюватися. Щ о б ваше сп іл куванн я з ін ш и м и л ю дьм и б у л о у сп іш н и м , треба враховувати м ов л ен н єв у с и т у а ц ію — ум ов и , в я к и х відбувається сп іл к уванн я . Слід чітк о визначити тему й осн овн у д у м к у вислов лю вання, о б о в ’ я зк ов о врахувати м ісце сп ілкування (офіційна об становка чи невимуш ена си ту ац ія ) та мету висловлювання (ви х о ­ чете щ о сь повідоми ти чи з ’ ясувати або сп онук ати к ого сь до певної дії). Звичайно, п отр ібн о орієн тув ати ся на адресата мовлення особу , з я к о ю ви сп іл к у єтеся . Наприклад, ви п о-різн ом у будете сп іл к у ва ти сь у читальном у залі ш к іл ь н о ї бібл іотек и і в го ст я х у бабусі. 9. Визначте адресата кожного а висловлювань. Яка потреба спонукала ДО спілкування в кожному випадку? Зверніть увагу на слова ввічливості. 1. Вибачте, будь ласка, щ о тур бу ю . Чи не п ідкаж ете Ви, як им ав тобусом м ож н а д оїхати до станції метро * Л івобереж на» ? 2. Б у д ь ­ те л а с к а в і, з а к о м п о с т и р у й т е мій к в и т о к , 3> Д а р у й т е , а сь о7


годніш ній випуск «Спортивної газети» ще є? 4. П ерепрош ую, чи не допом ож ете мені вибрати к н игу про тварин для м ен ш ої сес тр и ч к и ? 5. Я з радістю д о п о м о ж у вам нести су м к у ! 6. На ж аль, сьогодн і я забув зош ит. 10. Визначте тему та основну думку можливого висловлювання в таких ситу

аціях: а) б) в) г)

ви ділитеся з другом враженнями від переглянутого кінофільму; ви просите старшого брата (сестру) допомогти розв’ язати задачу; ви за п р ош уєте од н окл а сн и к ів на день народж ення; ви виступаєте на засіданні ш к іл ь н ого предметного гуртка.

11. Виразно прочитайте уривок із вірша Грицька Бойка «Ділові розмови* за

особами і дайте відповіді на подані запитання. — Здоров! — Здоров! — Я к справи? Щ о р о б и ш ? — я питаю. — Та ось по телефону З т о б о ю розмовляю ... А як у тебе справи? — Та справи — те щ о треба! — А щ о ти зараз р о б и ш ? — Та от дзв он ю до тебе... Н у, щ о ж — бувай здоровий, Бо вж е пора кінчати: Щ е ж треба подзвонити До Р о м и і до Гната. Г Бойко Шж 1- Чи відбулося повноцінне сп ілкування м іж х л о п ц я м и ? 2. Чи визначив х л о п ч и к , я к и й телефонував, т е м у й о сн о в н у д ум к у висловлю ван н я? 3. Я к і правила ведення телефонних розмов вам відом і? 12. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

Чтобьі х о р о ш о говори ть, вьі должньї не тол ьк о иметь предмет разговора, но и уметь вьісїсЙзьїйа^ьсА. От чего зто зави сит? От за паса слов. Л ю д и , которьіе мало чи таю т и мало разговаривают, не м о г у т вьіразить св ою мьісль. П о т о м у их речь бессвязна, малоинтересна. Раеш иряйте свой словарньїй запас. Тренироваться м ож н о так: п р очи тай те небольш ое п роизведение, а п отом п опр обуйте вслух перескакать его (3 календаря). л і вьіск а зьіват ься — ви словлю ват и ся шш0 м ьісль — дум ка б ессв я зн ьш — н езв'я зн и й реч ь — м овлення произведбниб — іп&ір 8


^ 2 *

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

1. Я к і етикетні форми привітання і прощ ання вам відомі? 2. Я к і з них слід у ж и в а ти у спілкуванні з лю дьм и стар ш ого вік у, а як і — у спілкуванн і з од н ол ітк ам и ? I. Пропитайте діалог за особами. ВІД П ОЧ ИН ОК — Д оброго дня, Олено Олексіївно! — Д обридень, А н д р ію . Як ти засмаг! М абуть, відпочивав на півдні? — Так, ми в с ією с і м 'є ю були в К рим у. У мене л и ш и л и ся чудові спогади про літо. А де відпочивали Ви? Я побувала в т рь ох містах У країни — Л ьвові, Одесі й П о л ­ таві. Мала насичену т ур и ст и ч н у програму. — А яке з цих м іст Вам найбільше сп о доб ал о ся? К о ж н е з них чарівне по с в о єм у . Львів — т аєм н и чи й, роман тичний, навіює спогади про студ ен тськ і р ок и . Одеса причарувала мене П р и м о р с ь к и м бульваром. А Полтава — це м о є рідне місто. Л ю б л ю сидіти на берегах В орск л и , перен осити ся дум кам и в дитин ство. — Ви так гарно розповідаєте! Мені т еж захотіл ося побувати в тих к рая х . II. Уявіть, що ви після літніх канікул зустрілися з однокласником. Складіть і запишіть діалог — обмін враженнями про те. як ви провели літа. ■^•МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

КИЇВ Де ст оїт ь тепер наш Київ, Там була сама гора, Ж и в там перш ий Кий з Х о р и в о м , Щ е к і Л ибідь — їх сестра. Над сам и м Д ніпром на горах, О городж ен и й з боків Р овом , мурами, валами Київ виріс і розцвів. На ст о р о ж і коло його, Наче бать к о, став Д ніпро, Наче батько си ну, ніс він З півдня й півночі добро. І здавалось, Україна Буде к вітн ути віки, І здавалось, всі народи їй сп літатим уть вінки. О лександр Олесь

9


Київ. Майдан Незалежності Не віриться, що центральної площі Києва — су ч а сн о го М ай да­ ну Н езал еж н ості — на п очатку д е в ’ ятнад ц я того стол іття не було зовсім . Тут був п устир — Козйне болото, до я к ого підходили давні обор он ні вали... І тіл ьки в середині д ев ’ ятнад ц я того ст ол іт тя поча­ ли з ’ я вляти ся к а м 'я н і будівлі. Ц ентр Києва за останні роки невпізнанно зм ін и вся : на Майдані височ ить м он у м ен т Н езал еж н ості, навпроти н ього — п а м ’ятн и к п ок р о в и т ел ю міста, начальнику ан гельського війська А р х іс тр а ти гу М ихаїлу. О к р а с о ю с т о л и ц і У к р а їн и є С о ф ій с ь к и й с об о р , збудований кн язем Я росл ав ом М удр им в од и н ад ц я том у столітті з нагоди пере­ моги над печенігами. Тут була перш а в К и ївсь к ій Русі бібліотека. З -п о м іж зелені в и б л и с к у ю т ь на со н ц і бан і х р а м ів К и єв оП ечер ськ ої лаври — чол о в іч о го м он асти ря, заснованого в одинад ц я т о м у столітті (3 д о відн и к а ). 1. Щ о вам відомо про заснування К иєва? 2. Яка роль сучасного Києва в політичному і духовному житті країни? 3. Чи бували ви в К и єв і? Я к і п а м ’ я т к и істор ії та культури справи ли на вас найбільш е враж ення? 4. У в а ж н о розгляньте ф от оіл ю стр а ц ію . Складіть невеликий опис, в и к о р и ст ов у ю ч и подані сп олученн я слів. Н іж н о-б л а ки тн е небо, м он ум ен т Н езалеж ності, майорять п р а­ пори, сп ору да г о т е л ю , невеликі фон тани , д бай л и в о д огл я н у ті квіти, неквапливо йдуть. 10


ПОВТОРЕННЯ РИРЧЄНОГО

Г § ^ ) Синтаксис і пунктуація 1. 2. 3. 4. 5. 13.

Щ о називається сл овосп ол у чен н я м ? Ч им сл овосп ол у чен н я в ід різн я ється від слова? від речення? Щ о таке граматична основа речення? Я к і д ругорядн і члени речення вам відомі? Які буваю ть речення за м ето ю висловлю ван н я та ін тон ац ією ?

Пригадайте з вивченого у п ’ я т о м у класі, що не є слйносполученням. В и ­ із поданих прикладів тільки словосполучення. Марна справа, настала осінь, бити бай дик и , оздобити візерун ками, батьки і діти, вийти зі ш к о л и , автобусна зупинка, дівчинка ч и тає, дати прочухан а, ц ік ави ти ся справами, ерудована людина, в и сок и й і с тру н к и й . Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних слово­ сполучень прочитаєте початок вислову В. Сухомлинського: «... віконця, через які людина бачить світ». п и ш іть

А

МОРНИЙ РОЗБІР Послідовність синтаксичного розбору словосполучення 1 Назвіть у словосполученні головне і залежне слова. 2. Від головного слова до залежного поставте питання. 3. Вкажіть, якими частинами мови виражені головне слова.

і залежне

З р а зок у с н о г о р о з б о р у 1. У сл овосп ол учен н і ск азат и п р а в д у головне сл о во — сказа ти, а залежне — п равду. 2. С казат и (щ о?) п равду. 3. Головне сл ово вираж ене дієсл о в ом , а залежне — ім ен н ик ом . З р а зок п и с ь м о в о г о р о з б о р у що?

х І ск азат и

І

дієслово

1 п равду

І

іменник 11


14. Прочитайте вірш Володимира Сосюри. Виконайте синтаксичний розбір виділених словосполучень. В ж е ск оси л и гречку, осінь недалечко, м ісячна вуздечка впала на поріг. І трава ш еп оче про небесні очі, щ о крізь далі ночі с я й в о ш л ю т ь до ніг. В. Сосюра 15. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Зробіть синтаксичний розбір виділених словосполучень. Осенью вся сов и н ая се м ь я разбрелась по лесу. К аж дая сова вьібрала себе часть леса и поселилась в ней. Н о ч ь ю они бесш ум н о обл етал и д о з о р о м свои владения. Если чуж ая сова залетала к ним в лес, они набрасьівались на нее и прогоняли (За В. Б іанкі). і і посели т ься — оселит ися владанії? — вол одіння 16. Розгляньте фотоілюстрацію. Напишіть тьір-мініатюру «Осінь у моєму місті (селі)», використовуючи подані словосполучення. П иш на осінь, п ож ов к л е листя, бабине літо, рвучки й вітер, д ихати п рох ол одою .

Осінь у Києві 12


П о с л ід о в н іс т ь с и н т а к с и ч н о г о р о з б о р у р е ч е н н я

1 Визначте вид речення за метою висловлювання (розповідне, пи­ тальне, спонукальне) та за інтонацією (окличне чи неокличне). 2 Виділіть граматичну основу речення. 3. Визначте, просте чи складне речення 4. Вкажіть вид речення за наявністю другорядних членів (поширене Чи непоширене). 5. Визначте другорядні члени речення (якщо вони є)

З р а зо к у с н о г о р о з б о р у Ж ов т ен ь легко т орк н увся ст ар и х дубів (О. Д он ч ен к о). Речення розповідне, неокличне. Граматична основа — ж овт ень (підмет), т оркнувся (присудок). Речення просте, бо в ньому є тільки одна граматична основа. У реченні є другорядні члени, то м у воно по ширене. Торкнувся (я к ? ) легко — обставина; т оркнувся (ч о г о?) дубів — д одаток; дубів ( я к и х ? ) ст арих — означення. З р а зок п и с ь м о в о г о р о з б о р у Ж ов т ен ь л егк о т орк н увся ст ар и х дубів (Р озп ов ., н еокл., п р о ­ сте, п о ш и р .). 17. Зробіть повний синтаксичний розбір речень. 1. В далекім полі тануть ж ур ав л і. 2. Ч ервоно-виш н ен і зорі віщ у ю т ь п о гож и й сх ід . Я. Будуть зорі так само горіти на обрії. 4. М олоденькі сади ми посадили на кручі. 5. Червлені трави б р о ­ дять буйним с о к о м (З т е. А. М а л и ш к а ). Головні члени речення

Другорядні члени речення

Підмет

---------------

Додаток

---------------

Присудок

----- — ■

Означення

---------------

Обставина 18. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). Олеся села опять за п ряж у. Я поместился возле нее на низкой скамеечке. Левой рукой Олеся бьістро сучила белую кудель. В пра­ вої! руке у нее с легким ж у ж ж а н и е м крутилось веретено. 9та работа так и кипела в руках денупши. Невольно я обратил внимание на ее руки. Они загрубелй и почернели от работьі (За О. Купріним ). скам еечка — ослінчик ^ 9 ж уж ж ание — дзиж чання сучит ь — сукат и обрат йт ь вним ание — звернут и увагу к удел ь — куж іль н евол ьн о — мим оволі, м им охіт ь 13


1. Я к і члени речення н азиваю ться о д н орідн и м и ? Я к і розділові з н а ­ ки при них у ж и в а ю т ь с я ? 2. Щ о т а к е з в е р т а н н я , в став н і с л о в а ? Я к и м и р о з д іл о в и м и знаками їх слід від ок рем л ю вати в реченні? 3. Я к е речення називається ск л ад н и м ? 4. Щ о таке пряма мова, діалог? Я к і розділові знаки при них у ж и ­ ваю ться ? 19. Прочитайте. Поясніть ужияання розділових знаків у реченнях. I. Доглядали мене зм алечку аж чоти ри нян ьки . Це були мої бр а­ ти: Л аврін, Сергій, В асилько й Іван, Я к вилізуть у сі четверо на тин , ся д уть р я д о ч к о м та п очн уть співать. І де вони переймали пісні, і х т о їх учи в? (О. Д овж ен к о). II. 1. Н а б і л у гречку впали роси , веселі бд ж ол и одгули, замовк ло поле стогол осе в обій м ах зол отої мли (М . Р и л ьськ и й ). 2. Спи сп ок ій н о , діду мій, сп и сп окій н о, батьку мій, спи, мій брате, не всор ом л ю я ковал ьськи й рід міцний (Б. О лійник). 3. К нязь стягн ув брови і ж дав, видно, кінця бесіди (Ю . О п іл ьськ и й ). 20. Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки. Зробіть синтаксич­

ний розбір виділеного словосполучення. 1. Слово чом у ти не твердая к р и ц я ? 2. Коло сіл стоять тополі р о зм о в л я ю т ь з вітром в полі (З те. Л есі У к раїнк и). 3. Бідна в о л о ш ­ ко чо м у ти у ж и т і а не на к л ум бі в ол ієш р ост и ? 4. Бдж ілки злотисті в квітах л ітаю ть роси перлисті з трав опадають. 5. Ш у м и т ь і шепче і т р и в о ж и т ь зрадливий д о щ із-за к утк а. 6. М орозн и й сніг здається падає на серце прямо (3 т е. М . Р и л ьськ ого). 21. Випишіть спочатку прості, а потім складні речення. Поставте потрібні розділові знаки. 1. Ж о в т іє л и ст і щ астя розцвітає. 2. В ж е п о-осін н ьом у ш епочуть м іж с о бо ю й х и т а ю ть вітами в тривозі дерева. 3. 0 мово вкраїнська Х т о л ю бить тебе той л ю би ть м о ю У країну. 4. Я л ю бл ю тебе друж е за те щ о в очах т в о їх море си ніє. 5. П ром ін ь заллє золотий річ к у і верби і кручі (3 т е. В. С осю ри). 22. Перекладіть речення українською мовою і запишіть, ставлячи потрібні

розділові знаки. 1. М ал ьчи к вбеж ал с улицьі и сказал Не л ю бл ю я грозу и гром. 2. П р об е ж и т летом д о ж д и к по лугам и лесам « П » , — а. травьі поднимет грибьі из аемли вьізовет возразил дедуш ка. *П ? * — а. 3. А грибьі тол ьк о летом растут сп роси л Пантелей. *П, — а, — п » . 4. Первьіе бельїе грибьі начал расскааьівать д едуш к а п оя вл я ю тея в має но главная грибная пора н асту п а е т в а в гу с те и с е н т я б р е ( 3 те. А. П от а п ової). возразйт ь — заперечит и А: « П » .

14


23. Спишіть діалог, ставлячи потрібні розділові знаки. І чого він щ е п о см іх а є ть с я собі ж у р н о говорить мати. М абуть і в сн а х ч и т а є я к у с ь к р и ж к у л агід н о в ід п о в ід а є т а то. Н оги он п отр іск ал и ся на росі ж а л іє мене мати. Н ехай ногами зем лю ч у є. Так ш ви дш е і хліборобом, і людиною^ стане гов ори ть батько (За М . С т ельм ахом ).

^ зе’язнє мовлення Види м о в л е н н єв о ї діяльності. Навчальне читання пловчки Мова реалізується в процесі мовлення. Мовленнєва д іяльність має чоти ри види: аудіювання, читання, говоріння і п исьм о. А у д і ю в а н н я — сп р и й м а н н я і р о з у м ін н я у с н о г о м ов л ен н я . Лю дина, с л у х а ю ч и певну ін ф орм а ц ію , у св ід о м л ю є й аналізує її. Читання — сприймання і розуміння написаного або надрукова­ ного повідомлення. Ч итати м ож н а вголос і мовчки. Залежно від мети читання мож е бути оанайомчим (для розуміння основної інфор­ мації), навчальним (для повного розуміння змісту прочитаного), вибірковим (перегляд тек сту для добору необхідної інформації). Г о в о р ін н я —г в м ін н я л ю д и н и с а м о с т і й н о к о р и с т у в а т и с я м овн и м матеріалом (звукам и , словами, сл овосп ол у чен н я м и , р е ­ чен н ями) відповідно до м ов л ен н єв ої си туац ії. Г овор ін н я м ож е зд ійсн ю вати ся у двох ф орм ах — м он ол огічн ій (ав’ яаному в и с л о в ­ люванні од н ієї лю ди н и ) та діалогічній (розмові д вох осіб). Письпло — передача дум ок, міркувань людини в письмовій формі. 24. Розгляньте схему на першому форзаці підручника. Дайте відповіді на подані запитання. 1. Я к ви р озум ієте п он яття м овлен нєва дія л ьн іст ь? 2. Я к і види мовленнєвої д іял ьн ості вам відомі? 25. Прочитайте прислів’я. Поясніть, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з них* 1. Мало говори, а п равдою д о р о ж и . 2. Л юдина має два вуха, щ об багато сл ух ати , а один я зи к , щ об менш е говори ти. 3. Не на к о р и сть к н и ж к у читати, коли тільки верш к и хапати. 4. Не перо пиш е, а р о ­ зум. 5. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся, б. М енше говори — більш е п очу єш (Н ар. т ворчіст ь). 26. І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на це час. Якщо текст прочитано за півтори-дві хвилини, ви читаєте дуже добре, за дві дві а половиною хаилинм — добре, якщо витратили більше часу, вам потрібно удосконалювати техніку читання. Х У Д О Ж Н И К А Л ІМ П ІЙ Н а с х и л а х п о б іл я Д н іп ра, н е п о д а л ік од ч е р н е ч и х печер, зак ін чу ється сп ору дж ен н я знам енитого в м а йбутн ьом у У с п е н с ь к о ­ го собору. Весь час допом агає будівничим і ю ний п о сл у ш н и к мона15


стирл на і м 'я А л ім п ій . Та ось у ж е всі р о б оти заверш ено — і собор здійнявся в сині небеса золотим и банями. Тепер й ого р о з п и с у ю т ь усередині візан тійські маляри. А л ім п ій , звичайно ж , біля них. Чернець із зачудуванням сп остерігає, я к з ’ я в л я ю т ься на стінах л и к и с в я т и х . Ч и м ал о м о л о д и х м о н а х ів д оп ом агал и м а й страм р о зп и су, н ам агаю чи сь перейняти в м ов ч азн и х візантійців їх н є м и с т е ц т в о . П о щ а с т и л о т іл ь к и А л і м п і є в і , я к и й н евдовзі став х у д о ж н и к ом -ч у д от в ор ц ем . Слава про А лімпія вийшла зі стін монастиря й рознеслася по всій Р уській землі. Кож на церква намагалася одержати ік он у роботи не перевершеного худ ож н ик а, біля його скром ної келії повсякчас стояв натовп прохачів, які приїздили до монастиря звідусіль. А л ім п ій у ж е за ж и т т я був оточений легендами. В одній із них м ов и ть ся про те, щ о коли згоріла церква, вражені лю ди побачили серед попелищ а ц іл ісін ьк і й н еу ш к од ж е н і ік он и х у д о ж н и к а ч е н ­ ця. П ов сю д н о тоді говори л и , щ о створене А л ім п іє в и м пензлем не підвладне вогн ю , бо й ого береж е сам Бог. Інша легенда розповідає про те, як п ри йш ов одн ого разу до х у д о ж н и к а -ч у д о т в о р ц я х вор и й на проказу. Тоді це була зовсім невиліковна хвороба. П ри й ш л и й благав А л ім п ія : «Д о п о м о ж и , ти зовсім бл и зько біля ЕогаІ» Х у д о ж н и к д овго диви вся на спотворене виразками обличчя, узяв пензля, у м оч и в його у фарби й замалював виразки х во р о го . А л ім п ій запропонував х в о р о м у заснути тут же. А ж до с ам ого ранку пролеж ав той в обій м ах сну. Коли сон ц е загля нуло до келії, з обл и ччя приш ельця зникли виразки. Це було чисте обличчя зд орової лю ди н и. Ч удодій н и й А л ім п іїв пензель вилікував х во р о го . Той не знав, як дя к ув ати ря т івн и к ові, але х у д о ж н и к відм ови вся від будь я к ої н агороди, сказав, щ о чол ов ік повинен аа те мол и тися Богові. А л ім п ій не підписував с в о їх ік о н . Т о м у в а ж к о визначити, які з-п о м іж т и х , щ о збереглися, народжені його пензлем. І все ж е один дивотвір, автором я к ого є А л ім п ій . У Т р ет ь я к о всь к ій галереї в М оск в і відвідувачі м о ж у т ь побачити ік о н у «О ран та». ї ї знамени тий х у д о ж н и к написав на замовлення Володим ира М он ом аха для одн ��го з храм ів у Р о ст ові (За М. С лабош пицьким ). II. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання. 1. Коли й у к о го навчався А л ім п ій м ал я р ськ о го м истецтва? 2. Ч ом у біля с к р о м н о ї келії ченця п овся к час стояв натовп п р о ­ хачів, які приїздили до м он асти ря звідусіль? 3. Ч о м у в важ ал ося, щ о створене А л ім п ієви м пензлем не підвладне в огн ю ? 4. П ерек аж іть легенду, в я к ій розповідається про зцілення х у д о ж н иком х в ор о го на п роказу. 5. Ч о м у д у ж е в а ж к о визначити з-п о м іж ікон, я к і збереглися з часів А л ім п ія , ті, щ о належать й ого п ензлю ? 6. Де ек сп он у єт ь ся ікона « О р а н т а » , створена А л ім п іє м ?


З 1 Фонетика та орфографія ■V 1. 2. 3. 4. 5.

Ч им від різн я ю ться звуки від бу к в ? С кільки гол осн и х звуків в у к раїн сь к ій м ові? Р о зк а ж іть про звукове значення букв я, ю, є, ї. С кільки п ри гол осн их звуків в у к раїн сь к ій м ові? П ригадайте абетку у к р а їн сь к о ї мови.

27.

Прочитайте уривок із кірша Володимира Сосюри. Назвіть звуки і букви у виділених словах. Л ю б іт ь У к раїн у, я к сонце, лю біть, як вітер, і трави, і води... В годину щ а сл и в у і в радості мить, л ю біть у годину негоди. В. Сосюра

28.

Прочитайте вірш Андрія Малишка. Виконайте звуклвий запис виділених слів. Блакитна о сін ь с я є в берегах, І помідори сп ію т ь, як п ож ари; Б уй -тури вітру м ч а т ь с я на лугах, Р огам и аап л ітаю чи ся в хмари. Х м ел іє мед у вуликах с у х и х , Б д ж ол а бринить, як промінь, віковічно, І плід, мов серце яблунь молоди х, У груди саду гупає ритмічно. А Малишко МОВНИЙ РОЗМІР П о с л ід о в н іс т ь ф о н е т и ч н о г о р о з б о р у с л о в а

1. Зробіть звуковий запис слова. 2. Поділіть слово на склади, дайте їм характеристику. 3. Дайте характеристику звукам: а) голосні — наголошені чи ненаголошені; б) приголосні — дзвінкі чи глухі; тверді, м ’які чи пом'якшені. З разок усн ого р озб ор у

У слові осінь два склади. П ерш и й склад [о] — від к ри ти й , н а г о л о ш е н и й ; д р у г и й ск л а д [с’ ін '] — з а к р и т и й , н е н а гол о ш ений. П ерш а буква позначає звук [о] — гол осн и й, наголош ений; д р у ­ га буква позначає звук [с ] — п ри гол осн ий , гл ухий , м ’ я к и й ; третя буква позначає звук [і] — голосний, ненаголош ений; четверта буква позначає зв у к [н'] — п р и гол осн ий , дзвінкий, м ’я к и й ; п ’ ята буква ь зв у ков ого значення не має. У слові 5 б у к в , 4 звуки.


З р а зок п и с ь м о в о г о р о з б о р у О сінь [ 6 / с ’ін'] — 2 склади; перш ий склад — відкр., нагол.; други й склад — закр., ненагол. 0 - [о] — гол оси ., нагол.; с — [с'] — п ри гол ., гл у х и й , м 'я к и й ; 1 — [і] гол оси ., ненагол.; н — [н'] — п ри гол ., дзвін ки й, м ’ як ий ; ь 5 букв, 4 звуки. 29. Спишіть текст. Зробіть фонетичний розбір виділених слів. Н ай біл ьш е й н ай дор ож че д обро в к о ж н о г о народу — це його мова, ота ж и в а с х ов а н к а л ю д с ь к о г о д у х у , його багата ск ар б н и ц я , в я к у народ складає і своє д а в в є ж и т т я , і свої сп одіван к и, розум , д освід, почування {П а н а с М ирний). 30. Запишіть слова за алфавітом Зять, с х о в о к , х м и з, а с т р о н о м ія , бор оть ба, куаня, іграш к а, єдність, сіль, ш к ол я р , х ол од, футбол, гвинт, голка, удав, доля, острів, бл ок.

К»

Якщо ви правильно виконали завдання, складеться вислів Максима Горького.

а других букв записаних слів

1. Я к перевірити ненаголош ені голосні у к о р ен я х слів? 2. К оли пиш еться м 'я к и й знак7 3. С ф орм ул ю й те правила вж ивання апострофа. 4. П ригадайте правила п равопи су слів ін ш ом ов н ого п охо д ж ен н я ; бу к в и и, і; п одвоєн і букви. 31. Спишіть текст, вставляючи потрібні букви. Б удин ок ш к ол и , єдиний на сел ищ е д в о п о в е р х о в и й , в ..с о ч и ть м іж те м н о ї аел..ні парку, далеко е д ..вл л єть ся в степ св оїм и в е л и ­ кими вікнам и. Я к вул и к , гуде вона взи м ку, цілу в ..сн у ш кільн е п о д в ір 'я п овн и ться д . д я ч и м галасом. А потім настає той день, коли для с т а р ш о к л а с н и к ів д звін ок л у ­ нає востан н є (За О. Гончаром ). 32. Подані слова запишіть у два стовпчики: а) зі вставленим е\ б) зі вставле­ ним и.

О

В е л е т е н с ь к и й , у к р ..в а ти , с т р ..м іт и , січ..н ь, в..делка, ін д..віду альний, ел-.гантний, Й ос..пінна, ч а й н ..к , д е к л а р а ц ія , ож ..л едь, а б р ..к о с , бу х га л т ..р . р е ф е р а т . с в ..ст іт и , ел..мент. Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних слів складеться прислів'я.

33. Спишіть слова, вставляючи, де треба, апостроф.

Л у к - .я н , ц В е Я Х , П е я т н и ц я , і м .-я , СВ..ЯТ0, в ід -.їз д , м -.я т а , звір..ячий, п іД е й о м н и к , п..єса. п ір ..я , т о р ф е я н и й , В..ячеслав, 18


б у р ..я н , д е р е в ..я н и й , б е з ..я д е р н и й , с о л о в .Л , від. л ж д ж а т и , слон ..ям ський , м а в п ..я ч и й , р ізь б..я р , з..ю р б и т и с я . 34. Вставте, де треба, м'який знак і запишіть слова у два стовпчики: а) з м’яким знаком; б) без м'якого знака. А н с а м б л .., о д я гн е ш ..с я , к о р ін ..ц і, батал .йон, о бл и ч .., п р о­ м ін .. ч и к , в у з ..к и й , к ін ..с ь к и й , с к р и н ..к а , пал..ма, ріа..блення, у п р а н л ін ..н я , ст іл ..ц і, к л а с и ч ..н и й , т о н ..ш и й , к р и л .. ц я , б д ж іл ..ц і, г у ц у л ь с ь к и й , д и в у є ш ..с я , з д и в у ю т ь с я . Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних слів складеться початок прислів'я: *... дають». 85. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть орфо­ грами в словах іншомовного походження. Легендьі о ф ан тасти ческ ой вьш осл ивости верблюдов далеки от д ействительности. На х о р о ш и х пастбищ ах ж ивотньїе м огут недел я м и оставать ся без водьі. О д н о г о р б и й а ф р и к ан ск и й верблю д м о ж е т о б х од и т ь ся без водьі м а к си м у м 5 дней. Во время привалов в «цистерньї» ж е л уд к ов ж и в о т н м х вливается до 100 литров водьі. Н ош а верблюда обьічно составляет 1 0 0 — 150 к и лограм м ов. С груаом он м ож ет п рой ти за день до 100 ки лом етр ов (3 кал ендаря). Ірпі

вьін осл и вост ь — вит риваліст ь дей ст вй т ел ьн ост ь — дій сн іст ь п аст бищ е — п асови щ е

сп особ ен — здатен, ж елудок — ш лунок сост авл яет — ск л а дає

Одногорбий африканський верблюд II. Розгляньте фотоілюстрацію. Усно опишіть африканського верблюда, вживаючи вислови з тексту. 19


Спишіть речення, вставляючи в словах іншомовного походження и та і. 1. П иш на магн ол..я до к ..п а р ..с а стр у н к о го сх и л я єт ь ся . 2. Час летів, і п р о й ш л и над Є г ..п т о м віки незчи сл ен н і (3 т е. Л есі У к ра їн к и ). 3. Е л ек тр ..к и не було не тільки в нашій квартирі, але й у в с ь о м у б у д и н к у . 4. М и стали б о р о т и с я з п о р у ш н и к а м и Д..СЦ..ПЛ..НИ (3 те. І. М и к и т ен к а ). 5. Н арц ..си с п овіщ аю ть про при хід тепла, а х р..зан тем и — про його відхід (Ю . Смолич). 37. Прочитайте пари слів, порівнюючи їхнє написання в російській і українській мовах. З трьома словами складіть речення. Группа — група, металл — метал, ш оссе — ш осе, баллон — ба лон, пресса — преса, грипп — грип, коллега — колега, тонна — тонна, ванна — ванна. МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

>^ЛУГАНСЬК * * *

Луганщина — світанок України, Земля ж и т т я мого й ж и т т я м оїх батьків, Держано ю н ості, у світі ти єдина У плахті із лісів, полів і нив. Г. Гайворонська Ось ми на сході наш ої держави. У вір ш і Ганни Гайворонської Л уган щ и н у названо світан к ом України, бо саме тут розпоч ин аєть­ ся день у нашій країні.

Світянок над озером на Луганщияі 20


Луганськ виник наприкінці вісімнадцятого століття. Тоді біля села К а м ’яний Брід, щ о розкинулося на схилі високого пагорба над річкою Л уганкою, було закладено п ерш и й в У країн і ливарний за­ вод. О дночасно із заводом з ’ явил ося селищ е, яке й започаткувало місто (За Г. Д овнаром ). 1. П оя сн іть уж и ван н я великої літери в тексті. 2. Щ о вам відомо про Л уган щ и н у? Чим славний цей край? 3. Ч о м у Л у г а н щ и н у н а зи в а ю т ь с в іт а н к о м У к р а їн и ? р и стову ю ч и ф о т оіл ю стр а ц ію , у сн о о п и ш іт ь світанок.

Вико

Будова слова та словотвір 1. Я к і значущ і частини слова ви знаєте? Сф орм улю йте їхні визна­ чення. 2. Пригадайте осн овн і випадки чергування гол осн и х і п ри гол осн их звуків. 3. С ф орм ул ю й те правила п равопи су бу к в на позначення гол осн и х і п ри гол осн их у п рефіксах.

Послідовність розбору слова за будовою

1, З'ясуйте, чи слово змінне. Якщо змінне, позначте закінчення 2 Позначте основу слова. 3 Д оберіть спільнокореневі слова, слові. 4 Позначте префікси й суфікси

позначте

корінь у

поданому

З р а зок у с н о г о р о з б о р у П ри дніп ровськ и й . У слові п р и д н іп р о в ськ и й закінчення -ий, яке вказує на те, що це п ри к м етн и к чол ов ічого роду в називному відм інку однини. О с­ нова сл ова — п р и д н іп р о в ськ ; до неї в х о д я т ь к о р ін ь -дн іп р -, префікс при-, два су ф ік си ов-, -ськ -. З р а зок п и с ь м о в о г о р о з б о р у

38. Спишіть. Доберіть до тексту заголовок. Виділені слова розберіть за будовою. У с о н я ч н о м у сяйві простягл ися безкраї пш ениці та ж ита. Зеле ний ки ли м починався від ш л я х у , вигинався на п а го р б а х , спадав у вибалки й знову рівно слався аж до обрію . А там, у гол у бом у м а ­ реві, мигтіли березові п ерел іски й дубові гаї. В и й ш о в ш и з берегів, р о з топ л ен и м сріблом у далечині виблискував У дай... З виш ини сипав б езпер ервну п існ ю ж а й в ор он ок (О. Д есн я к ). 21


39. Спишіть речення, ставлячи слова, іцо в дужках, у потрібній формі. Підкресліть букви, які позначають звуки, що чергуються. 1. П арубок, п остоя в ш и біля (к інь), п ідійш ов знову до (віз). 2. Л ю дм ил і стало д о (біль) ж аль хл оп ц я . 3. У (кімн атка) бу л о т и х о й темнувато. 4. К іт скоса поглядав на п таш ок , я к і про щ ось бе зту р ­ ботно цвірінькали у (стріха). 5. У к о ж н о м у (р у х ) вбачалося щ ось ворож е (3 те. В. В и н ни чен ка). 40. Спишіть, змінивши подані слова так, щоб у них відбувалися чергування. К отити , мести, л етіти, чекати, д оп ом огти , ш к ол а, друг, ш о с ­ тий, сім, в ух о, горіх. 41. Від поданих іменників утворіть прикметники, використовуючи суфікси ськ-, -зьк-, цьк-. Поясніть правопис новоутворених слів. Ф ранцуз, козак, З олотон ош а, тк ач, чех, к ал м и к . Рига, Сиваш, викладач, Волга, З а п о р іж ж я , кріпак, тур ок , Д рогоби ч, брат. ✓ 42. Подані слова запишіть у два стовпчики: а) зі вставленою буквою с; б) зі вставленою буквою з. ..т в о р и в , р о ..г і н , бе. .барвне, ..х о в а л и , р о ..с и п , ..с и п а н і, ..п л ю щ , ..тьмяніле, в р о ..к и д , ..п остер іг, ро. .к и с, с х в и л ь о в а н о , р о ..п о р я д о к , ..х и л , ..п о р у д ж е н о, ..л я к ан о, вро..тіч , ..ф от о гр а ф у ­ вав, ..хвалили, ..чи сти л и , ..ш и єш . Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв записаних слів складеться прислів’ я. 43. Прочитайте речення. Спишіть, вставляючи букви з або с у префіксах та пропущені розділові знаки. 1. Навесні т у т ро. .ливається вода зеленіють р о з в и в а ю т ь с я дере ва. 2. ..пливе у п а м 'я ті багато р о з п о в ід е й про те щ о на цьому місці ..п о к о н в ік у плуги в и о р ю ю т ь козацькі могили. 3. Н авколо ро..ля глася тиша тіл ьки іноді ..ш елесне самотній л и ст о ч о к на гілці. 4. За ним ..пинилася м ол оди ц я а к о ш и к о м а я к о го виглядав ..турбова ний гусак. 5. П ісля наш ої розмови М и кол к а Кострубя ож и в і ..н о ­ ву став ..х о ж и й сам на себе (3 те. Є. Г уцала). 44. Допишіть на початку кожного слова префікс пре- або при-. ..г ір к и й , ..т я г н у т и , ..м о в и т и , ..с і с т и , ..ч у д о в и й , ..с п о к ій н о , ..ш к іл ь н и й , ..м и л и й , ..д овго, ..роб и ти , ..м у д р ість , ..м ор сь к и й , ..везти, ..гріти, ..кумедний. 45. Спишіть речення, вставляючи букви е, и. і в префіксах. 1. Пр. .чудесно, п р ..ч у д о в о розцвітай ж е, слово! (П . Т ичина). 2. П р ..с л у х а ю ч и с ь д о світу, їж а чи ха зупинилась, повела гол ов ою , а далі п ..р ..біг л а вулицю , зашаруділа в б у р ’ яні й п. .р..бралася в наш город. 3. Ми всі п р ..т и х л и й п очул и, як су м у ю т ь крила вітря ка. 4. Це п р..зи и сь к о п р..стал о до к о н я к и одразу. 5. Д о щ пр..бив п р ..д о р о ж н ій пил (3 т е. М . С т ельм аха).

22


Лексика і фразеологія ^

1. Щ о таке л е к си к а ? 2. Я к і слова н ази ва ю ться одн озн ачн и м и , а я к і — багатозн ач­ н им и? 3. Щ о таке о м о н ім и ? Я к їх відрізнити від багатозначних слів? 4. Р о з к а ж іт ь про си н он ім и й антоніми. 5. Щ о ми нази ваєм о ф разеол огізм ом ? 46. І. Прочитайте вірш Євгена Плужника. Поясніть лексичне значення виділених слів. Над м орем висо к о , на н еп ору ш н ій скелі, К віт чарівний на м ер твом у стебл і, Горить вогонь, щ об у м о р сь к ій пустелі Знаходили д о р о г у кораблі. Б уває ін кол и : у ж е надія зблідла — Не в ід ш ук ати н а п р я м к у ніякі І враз кладе на хвилі с м у гу світла Щ е не п ри сту п н и й для очей маяк. Є. Плужник. II. Випишіть із пойаії слова, вжиті в переносному значенні. 47. Складіть такі речення, щоб слова золотий, залізний, черствий вжива­ лись у прямому й переносному значеннях. 48. Запишіть пари словосполучень у такому порядку: а) ті, в яких є омоніми; б) ті, в яких є синоніми; в) ті, в яких є антоніми. Маленька кілька — к іл ь к а олівців. Д и тя чи й с м іх — дитячий плач. Оранжева кнітка — ж овт ога р я ч а квітка. Обережна качка — к ачка на морі. Р озп ов істи д ругові — розповісти товариш еві. Новий знайомий — давній знайомий. А к т и в н а людина — пасивна л ю д и ­ на. Водяна пара — антонім ічна пара. Іспит а м атем ати к и — ек за­ мен з м атем ати ки. Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв кожної записаної пари слів складеться початок вислову С. Плачинди: Ти ж — як море — безконечна, могутня, глибинна». 49. Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки. Підкресліть си­ ноніми та вкажіть, якою частиною мови вони виражені. 1. М іся ц ь т и х о крадькома в и к о ч у єт ь с я на небо. 2. Величезні гігантські дуби грізно стоял и в с н ігов и х заметах. 3. Десь у полях і л ісах танули сніги вода дзю рчала звідусю ди й збігала до ставу (З т е. М . К оц ю би н ськ ого). 4. Біду і горе в аж ко подолати, ще важче са м ом у перетерпіть (В. М о р д а н ь). 5. Ти з м а тір ’ ю поговори погом о ни Іване (А. М а л и ш к о). 6. Занесло замело завіяло і д ороги мої і мости (М . Ш п а к ). 23


50. Спишіть речення, підкресліть антоніми. 1. Прийде літо — усе розмаїто, прийде зима — нічого нема. 2. Л іто м п р ол еж и ш , а зи м ою з то р б о ю п о б іж и ш . 3. Восени багач, а навесні прохач. 4. Земля дає все і забирає все. 5. Весна — наші батько і мати: х то не п осіє, той не буде ж ати . 6. Кидай віз, бери сани та й поїдем до Оксани (Н ар. т ворчіст ь). 51. Прочитайте діалог. Скажіть, чому виникло непорозуміння. — Д ід у сю , давайте к у п и м о от о го великого кавуна! — Я б, он у ч к у, з рад істю , але він нам не по кишені. То нічого, ми його в руках понесемо (Н ар. т ворчіст ь). 32. І. Виберіть і запишіть із поданих фразеологізмів синонімічні пари, по­ ясніть значення стійких сполучень слів. М ок р и м рядном накрити; я к у ж аби п ір ’ я; висіти на телефоні; ні риба ні м ’ я со; дати прочухан а; з ’ їхав з глузду; кл епку згубив; д роти обривати; макітра кучерява; ні пана ні ґава; як кіт наплакав; капустяна голова.

11. Розгляньте малюнки. Доберіть до них відповідні фразеологізми і складіть речення. 53. Спишіть речення, замінюючи виділені слова фразеологізмами з довідки. Скажіть, які з речень — неперероблені чи перероблені вами — звучать емоційніше, образніше. 1. Старість білим вол оссям п ри пор ош и л а його голову, але він не п е р ест а ва в п р а ц ю в а т и . 2. Новина впала несподівано. 3. У тома б у ­ ла така сильна, щ о перемагала все (3 т е М. К оц ю бинськ ого). 4. В и яви л ося, щ о Тнан усе в м іє роб и т и . 5. Не м ож н а так, щ об д и т и ­ на нічого не робила. 6. М и кола з А н д р ієм труди л и сь напруж ено, забувш и й про печерю (3 те. Ю. Збанацького). Д о в і д к а : як сніг на голову; не покладати рук; в поті чола; брати верх над усім; не братися ні за холодну воду; на всі руки майстер. 24


54. Допишіть оповідання за поленим початком, використовуючи фразес логізми з довідки. Доберіть до тексту заголовок. Славко пиш е твір. П и ш е, як м окре горить. То у вікно визирне, то п о чу ха єть ся , то крадькома розгорне к н и ж к у . Д о в і д к а : бити байдики, аж мороз іде поза спиною, всипати перцю, до нових віників пам’ ятати. ЗР'ЯЗНЕ МО0/1ЄННЯ Повторення вивченого про стилі мовлення Залежно від си туац ії спілкуванн я в и к о р и с т о в у ю т ь різні стилі мовлення. Р о зр із н я ю т ь п ’я ть осн о в н и х стилів: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний. 55. Користуючись таблицею, розкажіть про стилі мовлення. Стилі мовлення Стиль мовлення

50.

Основне призначення

Сфера вживання

Основні види висловлювань

Розмовний

Безпосереднє спілкуван­ ня між людьми

Науковий

Повідомлення знань, пояснення явищ, дове дення наукових припу­ щень

Наука, тех­ ніка, освіта, виробництво

Лекція, допо­ відь, стаття, підручник

Художній

Відтворення дійсності за допомогою художніх образів

Художня література

Вірш, поема, оповідання, казка, повість, роман, байка

Офіційноділовий

Спілкування в держав­ ному, політичному, гос подарському житті, у ділових стосунках, в ор­ ганізаціях і установах

Дипломатія, діловодство, судочинство, економіка

Закон, поста­ нова, наказ, розписка, ділове листу­ вання

Публіци­ стичний

Вплив на читача і слу­ хача, формування гро­ мадської думки

Суспільнополітичне життя

Виступи, допо­ віді, газетні та журнальні статті

Побут

Розмови (діало­ ги) на побутові теми, приватне листування

Прочитайте уривки з текстів на с. 26. Скажіть, до яких стилів мовлення вони належать. Обґрунтуйте свою думку. 25


I. С т ат т я 53. К ож е н має право на освіту. Повна загальна середня освіта є о б о в 'я з к о в о ю . Держ ава забезпечує д осту п н іст ь і безоплатність д о ш к іл ь н о ї, повної загальної середньої, професійнот ехн ічн ої, в и щ о ї освіти в держ ав н и х і к ом у н а л ь н и х навчальних закладах (Із К он ст и т уц ії У країни). II. Зараз ж е за ш к о л о ю р озк и н у вся великий сад. Він сп уск ав ся аж до с т р ім к о ї к а м ’ян ої к р у ч і над морем. Тепер сад ч ор н и й , неза­ ти ш н и й і прозорий. Коли глянути зі ш к іл ь н и х вікон, то в кінці рівної гол ов н ої алеї видно си н є зи м ове море. А л е це не та ніж на синява моря, я ка буває влітку. Ч асом хвилі м ін я ю ть свій колір, і, к оли на небі купчаться в а ж к і хм ари, море тоді має непривітний о л о в ’ яний колір (О. Д он ч ен к о). III. На у роц і географії учитель звертається до Оленки: — П о к а ж и нам, будь ласка, на карті Ч орн е море. Д івчинка, здивовано огл я н у вш и всю к арту, говорить: — А тут усі моря сині (3 кал ендаря). IV. П еріод із 22 липня по 23 серпня у стародавніх римлян н ази ­ вався к ан ікул ам и — ча сом , коли Сонце перебуває в с у з і р ’ ї Пса (лат. с у з ір ’ я Пса — Сапіз). Поява над гор и зон том зірк и Сиріус із с у з ір 'я Пса, яка мала назву Сапісиїа, збігалася з настанням вели­ к о ї спеки. На цей час припадала перерва в засіданнях р и м с ь к о го сенату. Згодом к ан ікул ам и стали називати л ітн ю перерву в роботі навчальних закладів, а ще п ізніш е — взагалі вся к у у стал ен у пере­ рву в зан я ття х учнів і студентів. Зараз канікулам и називають ще перерву в роботі парламенту (Є. Ч ак). V. Учневі здається, щ о парти, д о ш к а , крейда ск різь такі самі, як у нього в ш к ол і; такий самий вигляд м а ю т ь учи тел і, к н и ж к и , зош и т и і ручки . У сі думають, щ о все завж ди було так, так і зал и ш и ться . Напевно, у к о ж н о м у великому місті повинен бути музей ш коли, і в цьому музеї мають зберегтися такі класи, які були сто і п ’ятдесят років тому, старі парти, стародавні карти і старовинні підручники, одяг учнів і навіть різка, я к о ю колись ка­ рали їх (За Я. К орчаком ). * Ф

*> шШ

і5Г

Кетяги калини 26

57, І, Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте стиль мовлення. Дойе ріть заголовок. Калина — обьїкновенньїй кустарни к вьісотой до 4 метров с серовато-йурой кор о й . Л и с т ь я п р о д о л го в а т о -в ь іт я н у т ь іе или округльїе, 5— 10 сантим етров в длину и ш и ри н у, снерху темно-зеленьїе, сниау серовато-аеленьш. Ц ветки бельїе или розово-бельїе; краевм е — крупньїе, бесплодньїе, средние — мелкие. Соцветия располож еньї на в ер х у ш к а х молодьіх ветвей. Плод — овальная красная к остя н к а.


Ц ветет в м а є — ию л е. Плодьі сазреваю т в а в гу с те — сентябре. Растет калина по берегам рек, озер, болот (З довідн и к а). ГТ1 куст арн и к — чагарник соц вет и е — суц віт т я

ра сп ол ож ен — розт аш ован и й к ост ян к а — к іст ян к а

II. Складіть (письмово) невеликий опис калини в художньому стилі.

ЗР'ЯЗНЕ МОВ/1ЄИНЯ Ділові папери. План роботи. Оголошення 1. Я к і стил і мовлення ви знаєте? 2. Р озк а ж іть про оф іц ій н о-діл овий стил ь, при потребі в и к о р и с т о ­ в ую чи таблицю «Стилі мовлення* (с. 25). Р ізн ови дом д о к ум ен тів є ділові папери: план ро б оти , о г о л о ­ ш ен н я, розпи ск а, заява, п р о т ок о л , діловий лист, а в тоб іог р а ф ія , р е з ю м е . Л атинське слово док ум ент означає: «повчальний п р и ­ клад, доказ, взірець» . Ділові папери є типовим и, тобто ск л а д а ю т ь ­ ся за певним зразком. План роботи — це д о к у м е н т , ск л а д е н и й для п ол е гш е н н я орган ізац ії роботи у п р о д о в ж певного п р о м і ж к у часу. У плані м і с т и т ь с я п е р е л ік з а х о д ів , за зн а ч ен о т ер м ін и в и к о н а н н я та в ід п о в ід а л ь н и х о с іб . Г ол овн е в ц ь о м у д о к у м е н т і — т о ч н іст ь , чіт к іс т ь , с т и сл ість ф орм улю ван н я. Плани м о ж у т ь мати різні ф о р ­ ми, найчастіш е — ф орм у таблиці. План роботи фольклорного гурту «Ж ар-птиця* на І семестр 2 0 0 6 /2 0 0 7 навчального року Відмітки про виконання

Назва заходу

Дата проведення

Відповідаль­ ний

1

Установче засідання

12.09.2006 р.

Ткаченко О.П.

Виконано

2

Фольклорна експе­ диція в село Мар'янівка Мака рінського району Київської області

27.09.2006 р.

Яремчук К.Т.

Виконано

3

Систематизація зібраних матеріалів

09.10,— 30.10.2006 р.

Прохорова І.С.

Виконано

4

Вивчення колядок і щедрівок

15.11.— 20.12.2006 р.

Шевчук П.А.

Виконано

5

Звітний концерт

26.12.2006 р.

Ткаченко О.П.

Виконано

пор.

27


58. За поданим на с. 27 зразком складіть план роботи шкільного гуртка «Краєзнавець». О гол ош ен н я має на меті повідомлення ш и р о к о м у загалові про я к и й сь захід або подію . В огол ош ен н і в казую ть адресата (того, к о м у адресоване п о в і­ домлення), назву події, дату, час і м ісце її пронрдення, зазначають адресанта (того, х то склав огол ош ен н я). 59. І. Користуючись поданими зразками, складіть оголошення про загаль ношкільні батьківські збори та про осінній бал учнів шостих класів. Ґ

>

О ГОЛОШ ЕННЯ У суботу, 18 вересня 2 0 0 6 року, о 17 годині в актоній залі школи №

8 7 відбудеться театралізоване свято « У світі

казки». Запрошуємо учнів перших— п’ятих класів. Драмгуртківці

Д о уваги учнів 5 —6 класів!

\

21 вересня 2 0 0 6 року о 10 годині у п р и м іщ ен ні шкільної бібліотеки відкриється виставка «Д ари осені». З а п р о ш у є м о д о участі всіх баж аю чих. Автори н а й кр а щ о ї ко м п о зи ц ії отр им аю ть приз. Дитяча організація «Родина

\ II. Розгляньте оголошення, Чим воно відрізняється від поданих вище? Складіть за цим зразком вітальне оголошення. з в іт у є м о

СЦіфс виЯасмо нашу моіїц. єдину, ісохаяц .шм&цсю і ЛаЯусю — Злненко Нацйо &йсгій>}ивщ( — із 60-(иччАМ.? Х ай ссяєчко їй сяє ще доби ^и>ии . Х ай завжди з нею <5цде наша велика, п{іацьо£ш(іа і см£цча (йднл .

28


і М ОРФОЛОГІЇ ТА ОРФОГРАФІЯ ґ§ 6 } Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови М орф ол огія розділ науки про мопу, п я к о м у вивчаю ться час тини моди, їхні граматичні о зн аки і сп особи словозм ін и. Ч асти н и м ови — це групи слів, об'єд н ан и х за загальним зна­ ченням. граматичними ознакам и, сп о соб ам и словозміни. Я к і частини м ови ви вже вивчали? 60. Прочитайте вірш Грицька Бойка. Скажіть, чим відрізняються самостійні частини мови від службових. Є ч асти ни в нашій мові С амостійні і с л уж б ові. В с ам остій н и х є питання, Різні форм и спілкування. А сл уж бові — лиш сл уж б ові, Щ о м іж речень та при слові, Знать їх треба д уж е-д у ж е І тобі, мій лю бий друж е. Г. Б ойко

^

У сь ого частин мови деся ть. Вони поділяю ться на сам о ст ій н і та сл уж бові. Самостійні частини мови мають лексичне і граматич­ не значення, а сл уж бові — лиш е граматичне.

61. Розгляньте схему. Назвіть самостійні і службові частини мови.

29


62. Прочитайте виразно вірш Дмитра Білоусв. Скажіть, як визначає поет значення кожної частини мови. ІменникІ Він узяв собі на плечі велике діло — визначати речі,,. Ну, а візьм імо назву — дієслово, сам о п ідказує, що діє слової П р и к м етн и к дасть ім ен н ик у-п ред м ету я к усь й ого ознаку чи при км ету. Ч исл івн и к м ож е визначить тобі чи сл о речей, п ор я д ок при лічбі. А поспитай зви чай ного займенника, за к о го він у м ов і? За іменника! ( Х о ч м о ж е цей наш с к ром н и й посередник заміню вать чи сл івн и к і п ри к м е т н и к .) П ри сл івн и к звик, н езміню ваний в мові, ознаки різні вираж ать при слові. С получник каж е: с к р о м н у роль я маю, але слова я в мові сп олучаю . І частка мовить: слово я сл уж б ове, але людині чесн о я с л у ж у . .. А вигук м ож е пролунать, я к дзвін, у мові, мабуть, н ай щ и ріш и й він! Д . Б ілоус

63. Назвіть російські відповідники назв честив мови. 64. І. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Підкресліть службові ча­ стини мови. Л ось п р ок и н у в ся й нащулив вуха: у в о ..к о м у с т р у м ..н і вітру д ол..нав су х и й , різкуватий авук, З вук л ..тів знизу, від річки. С о х а ­ тий звівся, тепер його постать ч іт к о вим алювалася в удосв ітн іх су тін к ах. Це був звір а ш и р о к и м и грудьми, які л е..к о здималися від дихання. Й ого роги нагадували о сін ..ій н изькор осл ий к у щ , іа я к ого о б н ..с л о л истя (Є. Г уц а л о ). II. Виконайте синтаксичний розбір третього речення. 65. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть службові частини мови. Книга — и сто ч н и к знаний. Еіце древние египтяне говорили: «Тьі д олж ен обратить св оє сердце к к нигам. В мире нет ничего луч ш е к н и г » . Великий р и м ск и й трибун Ц иц ерон скааал: « Д ом, в котором нет книг, подобен телу без д у ш и » . В книгах собраньї сок ров и щ а всех врємен и народов земного т а р а . ~І ^ ист очник — дж ерело Ш0 обрат йт ь — звернут и подобен — подібний ЗО

сок рови щ а — скарби собраньї — зібрані шар — куля


66. ]. Прочитайте уривок іа вірша Михайла Ситника. Знайдіть іменники. Б дж ол и ц іл у ю ть ся з к о л о с о м , Ж а й в ор о н в ’ ється в блакиті, Сонце розпеченим кол есом К оти ть ся т и х о по ж и ті. М. Ситник II. Скажіть, аа якими ознаками ви розпізнали іменники. Іменник (рос. имя су щ естви тел ь н ое) — це сам остійн а частина м ови, яка означає предмет і відповідає на питання х т о ? щ о? Іменники зм ін ю ю т ь с я ^за відм ін кам и і числами,) належать до чол овічого, ж ін о ч о го або середнього роду. 67. Прочитайте пари слів. Розберіть слова за будовою. Доведіть, що іменники не змінюються за родами. У чи тел ь — учи тел ька, качур — качка, лев — левиця — левеня, господар — госп один я, ін ди к — індичка. 68. Виконайте синтаксичний розбір речень. Скажіть, якими членами речен­ ня е іменники. 1. Слово — полова, а праця — диво. 2. Маленьке діло кращ е аа велике безділля. 3. Під л еж ачи й камінь вода не тече. 4. Клітка із золота с о л о в ’я не тіш ить (Н ар. т ворчіст ь). 69. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте рід, число, відмінок іменників. ^ У в е ч ..р і небо стає с ір у в а т о -р о ж е в и м . На фоні оранж .Івопопелястої зорі чорні силуети ворон з ро..простертими крилами зда­ ються яким ись фантастичними істотами. Ліс стоїть аадумл..вий. Тільки листя де-не-де тріпоче від т р ..в о ж н о г о подиху осіннього віт..рця. Поле щ охвилини ще більше т.їмніш ає (В. Сухом линськии). 70. Перекладіть І запишіть текст українською мовою. Підкресліть іменники. С инєє с п о к ой н о е озеро в гл у бок ой раме гор. Тем ное к ру ж ево садов пьішньїми складками сп уск ается к воде. С берега см отря т в воду бельїе дома. К а ж е т ся , что они построеньї из сахара. Все в о к р у г п о х о ж е на тихий сон ребенка. У тро. С гор ласково течет запах цветов. Т ол ь к о ч т о в зош л о солнце. На л и сть я х деревьев, на стебл я х трав ещ е блестит роса (М а к си м Горький). 31


круж еао — м ереж иво вокруг — навколо

ласк ово — лагідно

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ ДОНЕЧЧИНА * * * Я к я л ю бл ю тебе, мій краю вугляний, твій к о ж н и й камінець, т вою би ли ну к о ж н у , де я п іш ов на бій за щ астя в даль т ри вож н у , щ о сн илася мені в заграві з а в о д ськ ій ... К оли д оводи ться в к рая х тво їх бувати, од щ астя плачу я, і плачу, і с м ію с ь ... Щ о б сили для пісень д ж ерел ьної набрати, я серцем до землі д он е ц ь к ої тулю сь. Ті верби над Д інцем, щ о я повз них п роходи в, і рей о к димний дзвін, і ш ахти на горі, куди біж ать, біж а т ь вагончики з заводу, смуглява дітвора, щ асливі матері... В. Сосюра

а

Шахтарський край 1. Ч ом у Д онеччину називають ш а хт а р сь к и м к р аєм ? 2. Визначте у т ек сті епітети. 3. Я к автор висл овл ю є с в о ю л ю бов до рідного к р а ю ? 4. Розгляньте ф от оіл ю стр а ц ію . Я к і рядки а вірша Володимира Сосюри могли б бути її н азвою ? 5. Складіть діалог за іл ю страц ією та опорним и словосполученнями. К о р и с н і к о п а л и н и ; видати н а-гор а; п ід н я ти з гл и би н и ; п ром и сл овий район; гірниче п ідп ри єм ство.


Іменники — назви істот і неістот. Загальні і власні назви 71. Запишіть подані іменники у два стовпчики: а) ті, які відповідають на питання хто?; б) ті, які відповідають на питання що? Окунь, с м ол ос к и п , п оруш ен н я, інтелігент, квітник, у ч и тел ь с т ­ во, сирота, ок раєць, їж ак, українець, хазяїн, ж иття. Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних слів прочитаете початок прислів’я: «... все розкаже» . За значенням усі іменники поділяю ться на назви^істот і неістоті Д о і с т о т н а л е ж а ть назви л ю дей і т в а р и н і Такі ім е н н и к и відповідаю ть на питання х т о ? Н ап ри к лад: л ю д и н а , ш коляр, пере­ п ел , Я рило. Іменники — назви неістот в ідп овідаю гь на питання щ о? Наприклад: зем ля, ден ь, м орок, сел ян ст во. 72. Прочитайте вірш Дмитра Білоуса. Випишіть із поезії іменники у два стовпчики: а) назви істот; 6) назви неістот. ВИПАДКОВА НАЗВА Коли англійці вступили вперше до австралійців на материк і там зустріли я к усь тварину — с у м ча сте диво на д вох ногах — подивувались я к усь хвилину, аж гульк — тубілець іде на ш л ях. А н гл ієц ь я к о с ь й ому зненацька: — Щ о за тварина ця чудернацька? — Та слів а н гл ій ськ и х не чувш и й близько, знизав плечима той: — Кенгуру? (щ о означає по-австралійськи «не р о з у м ію » , «не розберу»). Отак і стало це кен гури сько У сім відоме я к кенгуру. Д. Білоус 73. І. Прочитайте, Доберіть до тексту заголовок. Спишіть, вставляючи пропу­ щені букви. Іменники — назви істот підкресліть однією лінією, а назви неістот — двома лініями. З вор уш л иви х прикладів д ру ж би лю ди н и з со ба к ою , б е з п е р е ч ­ но, б.ігато. П ро це с в ід ч а ть і п а м 'я т н и к и , поставлені в різних країнах у різні часи. Тільки в Я п он ії їх кілька. Н айвідоміш ий серед них — п а м ’ я т н и к другові л ю дини. П іс л я с м е р ті с в о г о г о с п о д а р я пес іще ба га т о р ок ів х о д и в зустрічати його на во..зал. Вірність собаки зворуш и ла японці,в. Вони зібрали гр ош і й п оставили й а й у п а м ’ я т н .ік на ок ол иц і Т ок і.о (З ж урналу). П. Розкажіть один одному, яким іще тваринам і за що поставлено пам'ятники. 33


74. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть іменни­ ки — назви неістот. Ванька свернул вчетверо исписанньш лист и вложил его в конверт, купленньїй яакануне. П одумал немного, умакн ул перо, написал адрес: «На деревню д е д у ш к е » . Мальчик надел ш апку и прямо в рубашке бросился на улицу. Добежал до почтового ящика и еунул письмо в щель (За А. Ч еховим ).

У і

лист — арк уш н ак а н ун е — н а п ер едодн і

рубаш ка — сорочка я щ и к — тут: скринька

II. Дайте відповіді на запитання. ] . Чи знайде адресата підписаний хлопчиком лист? Чому? ш » 2. Як треба підписувати конверт?

Загальні (рос. нарицательньїе) назви даю ть багатьом подібним предметам: м іст о, річк а, ж урнал, планет а. Власні (рос. собственньїе) назви даю ть ок рем им особам або один и чн и м предметам, щ об виділити їх серед ін ш и х од н оти п н и х . Це п різв и щ а, імена, по бать к о в і л ю дей , к л и ч к и тварин , гео­ графічні, астрон ом ічн і назви, назви д ерж авни х посад, установ, св я т , книг: Я росл а в М у д р и й , К ривий Ріг, Д н іп р о, В ел и к ден ь. Загальні назви звичайно п и ш ут ь з м а л о ї бук ви, а власні — з в е ­ л икої: сузір'я Великий В із, Крим ський півост рів, село Ш ирока Валка. Назви книг, газет, ж урналів, кораблів, магазинів, умовні назви продуктів і товарів беруть у лапки: повіст ь «Х м а р и * , газет а *>У к ра їн ськ е с л о в о », т еп л о х ід «Т а р а с Ш ев ч ен к о» , м агазин « П е р ­ л и н а », ц укерки «Б іл о ч к а » . Але назви релігійних книг і понять у лапки не беруть; Є вангеліє, Біблія, К оран, Божа М ат ір. Назви аі сл овом імені в лапки не беруть: Л ьвівськ и й національ ний універси т ет імені І. Ф ранка.

а

ОРФОГРАМАВ елика буква і лапки у вл а сн и х н а зв а х

75. Спишіть речппня, вибираючи з дужок потрібні букви. 1. На (ТТ,п)равобережжі, в долині річок (І,і)нгульця і (С,с)аксагані, ст оїт ь (К к)ривий (Р ,р }іг (Ю. Я нп вськ и іі). 2. Вовк (С',с)ірома­ нець залі: п озаду (В.в)асиля (Ч .ч )е п іж н о г о і його коня (М . Вінгра новськ и и ). 3. Там досі м ол яться (С ,с )т р и б о іу високі н сон ц і явори, 4. Я вранці голос (Гл')орлиці лю бл ю ( 3 т е. Л. К ост ен к о). 5. Усі вони так давно і довго їхали, щ о виїхали на небо, тепер долають (Ч ,ч )у м а ц ь к и й ( Ш .ш ) л я х (Є. Гуцало). 76. Прочитайте речення. Скажіть, чому однозвучні слова слід писати порізному. 1. Я к о с ь одн ого разу, загуб и в ш и сь у Борзні на я р м ар к у , де бать ­ ко продяняв дьоготь, Пірят щез (О. Д овж ен к о). Мтітько саме д и в и в ­ ся фільм п ро грізного пірата (В. К ав а). 2. В а ж к о зітхн ув старий 34


Б ер кут, зирнув на сонце, у с м іх н у в ся . Над т о б о ю т еж завис беркут нестрим ний (3 т е. І. Ф ранка). Н іх т о не сподівався, що баск етбол ь ­ на команда «Б е р к у т» посяде перше місце на змаганнях. 77. І. Прочитайте текст, Запишіть поряд із науко­ вими народні назви сузір’ їв, запам’ятайте їх правопис. У к раїн ськ і народні назви с у з ір ’ їв не в війш ли як офіційні в науковий обіг, п р о ­ те д оси т ь точно передають вряжйння, що в ин и к аю ть, к оли зіставити розташ уван н я зірок ІЗ певними предметами, істотами. Так, Велика Ведмедиця має цілий ряд на­ р о д н и х назв: В ел и ки й Віз, Ч у м а ц ь к и й Віз, В еликий К ів ш ; с у з і р ’я Дельфін понародному називається Криниця; К а с с іо ­ пея — Борона; Мала Ведмедиця — Малий Віз, П асіка. С у з ір ’ я Орел у народі має назву Дівчина з відрами; Лебідь по-народ ­ н о м у н а зи в а єть с я Х р е с т о м . Н ай біл ьш е си нон ім ічн и х ук ра їн ськ и х назв має с у з і р ’ я О ріон . Це — К о са р , К о с а р і, Ч епіги, П олин, Граблі (Є. Чак).

Сузір’я Велика Ведмедиця; ківш, віз

II. Уважно розгляньте малюнки. Спробуйте пояснити, чому сузір’ я Велика Ведмедиця має народні назви Великий Кіяш. Великий Віз. 76. Складіть речення зі слонами «Земля» — Земля — земля, «Сокіл» — Со­ кіл — сокіл. 79. Випишіть із підручника з географії п'ять речень із власними назвами. ■ 80, Спишіть, вибираючи з дужок потрібні букви. Які власні назви слід узяти в лапки? ( К ,к ) і н о с т у д і я ( ї,і) м е н і (О .оіл ек са н д р а Ш ,д )з в ж е н к а , ( Л ,л )ь в ів сь к я ПІ-^ІЛріцн- (К « у р и л ь е ь ^ (?.о)стрпЕИ, (С ,с )е л о Ґ Н ^ С і и к а ^ ^ а ^ а ч к а , ( П . т і П е р с ь к и й ( Р ,р )а й о н ІС е.ітЮлиці, (С,е)получен< ( Ш ,ш ) т а т и (А .а )м е р и г ш , (Т.ТїйРТ к и їв сь к и й , (К ,к )и їв сь к ; (1 ,і;а а н о-(Ф ф )р а н к ів сь к ь (О ,о)бл а е т ь , ( Д .ц ) у к е р к и (Ч ,ч )е р в о и и іі ( М .м і ч к , (Ч .ч )е р в о н а ( К ,к )н и г а (У .у )к р а їн и . (С .с ) їа и ш я (М ,м д еіро і^,гУ>лоті (В,ц)орота.

81. І. Пригадайте, що називається виразним читанням. Які засоби виразного читання вам відомі? Прочитайте поданий текст уголос. Зверніть увагу, чи дотримувалися ви правил виразного читання. Щ О Т А К Е П Р И Н А Д Н ІС Т Ь ? Зараз, п овер таю чи сь п одум ки у своє шкільне ж и т т я , згадую свого од н окл асн и ка Вадима. Він не вирізнявся з-п ом іж ін ш и х зд ібн остя м и , не мав осо бл и ви х талантів, а все-таки був улюблен35


цем не тіл ьки класу, а й у сієї ш к о л и , учителів. Т ро х и малював, співав під гітару пісні, вчився ні добре, ні погано — так собі. П ринаймні під час кон тр ол ьн и х робіт до нього по д о п о м о гу не зверталися. А ле було щ ось у ньому таке, щ о п ритягувало всіх. Ж о д н а п рогул ян ка за місто, ж оден день народж ення не п роходили без Вадима. Н^ нього не мож на було серди ти сь — настільки він був відвертий та д оброд уш н и й. У чом у ж (секрет вдачі Вадима? Н айбільш е х арак тери зу ю ть й ого слова чарівний, привабливий, принадний (рос. обаятельньїй). А л е це озн ач ає не т іл ь к и м ’ я к и й , д е л ік а т н и й , п р и є м н и й у спілкуванні, але, безум овн о, відвертий, доброзичл иви й. В и х о в а ­ ність так ої людини глибока, сп равж н я , м ’ я к ість манер — від доброти д уш і. Це не та зовніш ня доброп оря д н ість, щ о набувається з я к и х о с ь к о р и с л и в и х м ір к у в а н ь , с к а ж і м о , щ о б с п о д о б а т и с ь к о м у сь , справити приємне враження, і яка зникає, я к тільки л ю ди н і вже не треба бути принадною. О тже, щ об тебе тепло згадували, треба намагатися бути уваж ним до о т о ч у ю ч и х , стри м ан и м у виявленні п очуттів, ск р ом н и м і н ен ав'язливим (За Л. Грибовою ). II. Складіть усну розповідь про риси характеру людини, на яку ви б хотіли бути схожими. III. Дайте усні відповіді на запитання. 1. Чи д овод и л ось вам зустр іч атися з таким и л ю дьм и, я к Вадим? 2. Щ о , на ваш у д у м к у , робить л ю ди н у при вабливою , чарівною, п ри єм н ою у с п іл к уванн і?

Рід іменників Усі ім ен н ики , ок р ім т и х , щ о в ж инаю ться тільки в множ и н і, нал еж ать до о д н о г о а т р ь о х род в ч о л о в і ч о г о (си н , бат ько). ж ін оч ого (л ю ди н а, ніч), сер е д н ь оп (оленя, поле). З я к и м и займенниками сп іввідносні ім ен н ики чол овічого, ж ін о ­ чого та середнього роду? Спишіть вірш. Підкресліть іменники. Визначте, до якого роду вони належать. О місячне сяйво і спів с о л о в ’ я, П івонії, мальви, ж ор ж и н и ! Моря бриліантів, це — мова моя. Це мова м оєї Вкраїни. В. Сй£к)рй Рід ім ен н и к ів в у к р а їн сь к ій і р о сій сь к ій мовах не завж ди з б іг а є т ь с я . Н а п р и к л а д , в у к р а їн с ь к ій м о в і, на в ід м ін у від р о с ій сь к о ї, іменники ст еп , собака, запис, біль, кір, дріб, насип. Сибір — чоловічого роду, а іменник пут ь — жіночого.


83. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. Т ол ь к о кончилась степь, вош лв дорога п ром еж днух гор в у щ е л ь е (Л. Т о л ст о й ). 2. С обака стал а н ю х а т ь т р о т у а р , еще н ад е я л ась н ай ти с в о е г о х о з я и н а (А. Ч ех о в ). 3. О страя боль пронзила все тело (І. Т ур ген єв). 4. В его р у к е блестела черная дробь (М . А к са к о в ). ІР х ущ ел ье — ущ ел и на ІМіг н адея т ься — сп одіват и ся пронзйт ь — пронизат и 84. Прочитайте. Скажіть, до якого роду належить виділений іменник у кожному з речень. 1. Сирота Ярема, си рота убоги й ; ні сестри, ні брата — нікого нема. 2. Я си ротя, без матері, без батька осталась (З те. Т. Ш ев чен к а ). Окрем у гр уп у становл ять іменники сп іл ь н ого (рос. общ его) роду: бідол а ха, нероба, сирот а, ба зік а , лівш а, су сід а та інші. У реченнях нони набувають то ч ол ов ічого, то ж іНочого роду: М ій м енш ий брат ик — ст раш енни й зам азура. М оя м енш а сест р и ч ­ ка — ст раш енна замазура. Деякі ім ен н ики чол овічого роду (назви осіб за п роф есією або д ія л ь н істю ) в ж и в аю ть ся на позначення і чоловічої, і ж ін о ч о ї статі: Олег Іван ови ч — досвідчен и й лікар. Н ін а П ет рівна — досвідчен и й лікар. 85. Спишіть речення, додаючи в прикметниках закінчення. 1. Малий Ф едько був страш ен н .. н еп оси д ою . «Ти н евтомн.. н е п о си д а», — завж ди повторю вала мама Оленці. 2. Сестра називає Олега н е в п и н н .. б а з ік о ю . М оя п о д р уга — н е в и п р а в н .. б а ­ зіка. 3. «Т обі не л ичить бути тон к о сл із,. п л а к с о ю » , — зауваж ив дідусь П етри ков і. «Гал ю , не будь нудн.. п л а к с о ю » ,— повторю є брат. 86. Складіть і запишіть зі словами секрет ар, архіт ект ор, дизайнер по два речення так, щоб в одному іменник означав назву особи чоловічої статі, а в другому — жіночої. 87. Спишіть, розкриваючи дужки. С обака н е с п о д ів а н о з а г а р ч а (в ,л а ); н е с т е р п н (и й .а ) біль; щ а с л и в о (г о ,ї) п уті; к в а л іф ік ов а н (и й ,а ) лікар О ксана Іванівна; в т о м л е н (и й .а ) ш оф ер Г алина; д о с в і д ч е н ( и й .а ) п еда гог Ольга Ю ріївна; оправедлив(ий.а) суддя Григорій А н то н о в и ч ; зайш(ов,ла) п рофесор Ірина Я ківна; пода(в,ла) проект інж енер Задорожня. 88. Подані іменники запишіть у два стовпчики: а) чоловічого роду; б) жіночого роду. Дріб, біль, адреса, одяг, путь, ю ш к а , радість, Д ніпро, запис, к нигарня, валіза, криця, смерч, софака, топол я, явір, шампунь, степ, здобич, м у ра ш к а, рояль. 37


Якщо ви правильно виконали завдання, а других букв записаних іменни­ ків складеться вислів О. Гончара. 89. Складіть і запишіть речення з іменниками літопис, кір. ЗР'ЯЗНЕ МОВ/1ЄННЙ Повторення вивченого про текст, його будову. «Відоме» і «нове» у реченнях тексту у .

1. Щ о таке тек ст? Із я к и х частин він ск л ад аєть ся ? 2. Я кі ознаки т ек ст у вам в ідом і?

90. І. Прочитайте, доведіть, що подане висловлювання е текстом. Серед родини оленів наш ої фауни найбільш им за розмірам и і н ай м огутн іш им із п арн ок оп и тн и х є лось. Д овж ина його тіла близь ко трь ох метрів, маса понад п 'я т с о т кілограм ів. Н езабутнє вр а ж ен ­ ня справляє цей велетень, сповнений м о гу тн ь о ї сили. К о м у п о щ а с ­ тило зустріти красеня природи, сучасника вимерлих мамонтів, той назавж ди зап ам 'я тає величний, завж ди н астор ож ен и й поворот його голови зі сп ря м ов ан и м и в боки рогами. Л ося, який н ер у х ом о стоїть у л ісови х зар остя х , в а ж к о побачи ти. Й ого забарвлення зливається з н авколи ш нім середовищ ем. Грубий густий волосяний п окри в лося од н ом ан ітн ого т ем н о-бу рого кольору. Черево та н иж ні частини к інц івок білясті. Серед коп и тн и х фауни У країни л ось тепер — один із н а й п о ш и ­ рен іш и х видів (За О. К орн єєви м ). II. Визначте тему тексту, доберіть заголонок. Поміркуйте і скажіть, які типи мовлення поєднано н тексті. 91. Послідовно запишіть речення, щоб утворився текст. 1. Навіть вовки не н ав аж ую ть ся напасти на нього. 2. Ворогів у лося м а йж е немає. 3. Сірим х и ж а к а м удається подолати лося литтте тоді, коли д у ж е глибокий сніг, в я к о м у сохати й загрузає (З к ал ен даря ). _ ^

Висловлена в тексті дум ка має р озви то к за рах у н ок т о го , що к о ж н е наступне речення додає нову ін ф орм а цію до вже відом ої. К о ж н е речення тек сту м істи ть у собі я к усь части ну речення попереднього. її у м овн о називають « в ід о м и м » . Ін ф орм ац ію , я к у повід ом л я є це речення, називають « н о в и м » . У реченнях т ек сту -розп ов ід і «в ід ом и м » є особа, «н ов и м » дії, які вона в и к он у є. Наприклад: відоме нове Н овон а родж ен і лосенят а вж е ч ер ез п івт ори години, м ож ут ь ст оя т и на н о г а х (О. К ор н єєв). У реченнях т е к ст у -о п и су «від ом и м » є предмет (або його части на), «н о в и м » — ознака предмета (чи й ого частини). Наприклад: відоме нове Ш ия лося т овст а, к о р от к а , зі с т о я ч о ю г р и в о ю (О. К ор н єєв).

38


92. І. Перекладіть текст українською мовою і залишіть. Усно визначте в кожному речен­ ні «відоме» і «нове». Л о с ь вьігл яди т н е м н о г о н е у к л ю ж и м . Н о ги -х од у л и к а ж у т ся с л и ш к о м тон к и м и для м а сси в н ого тела. К о р о т ­ кий х в ост природа сл овн о прицепила ему в последний момент. Больш ие у ш и, маленькие глаза, горбатьій нос, а на шее м я г к и й к о ж и с т ь ій в ь ір ост, так назьтваемая серьгя. Рога у лося б о л ь ­ ш и е и п л о с к и е , с м н о г о ч и сл ен н ь їм и о т р о ст к а м и . При всей сноей нескладн о с т и л ос ь — ж и в о т н п е , п ол ное достоинства и грац ии (3 ди т я ч ої ен ц и к л оп едії). іГ ІІк неУклг°ж ий — незграбнии ІИвг кбж.истьій — шкіряний вмрост — н арост ень

_ Лось — господар лісу ^

м ногочйсленньш — численний от рбст ок — відрост ок дост ои н ст во — гідніст ь

II. Опишіть лося за фотоілюстрацією (усно). 93. І. Прочитайте, визначте тип мовлення, тему й основну думку тексту. ЛОСЬ П ідстаркувати й лісник п ом и н ув гурт м ол од и х ялин, в ий ш ов до засн іж ен ої річки і в к л я к ... Він угледів, що неподалік на березі л еж и ть , у павш и на бік, великий рогатий лось, а й ом у в ш и ю вчепився вовк. М абуть, попадали вони щ ой н о, а перед цим у них кипіла боротьба. Обоє — л ось і вовк — помітили л ю дину, а т ом у на м ить п о­ зав м и ра л и , с т е ж а ч и за н ею . Тоді л іс н и к п ід н іс у го р у д у б о в у п алицю і, погрозл иво за м ір ивш ись, п іш ов уперед. Вовк п р ож ого м м етн увся на лісника. Не встиг той навіть о п усти ти п алицю вовкові на голову, я к вовк важ ки м ударом свого тіла звалив його на сніг і вж е б учепився зубами, та л існикові пощ астил о обом а руками вхоп и ти вовка за ш и ю . Це був д уж и й і х и ж и й звір. Л існ и к відчував, що сила полиш ає й ого, щ о за м ить-другу вже не зм ож е бороти ся з напасником. Та о с ь із л і с н и к о в и х рук щ о с ь м и т т є в о вирвал о вовка. Отетерілий л існи к побачив л ося , щ о п ід ск очи в до вовка, ударив й ого рогами й знову підкинув угору. «Тик ось х т о мене в р я т ув а в ,— подумав л і с н и к .— Я вступ ився за нього, а він — за м ен е». Л ось, я к и й у би в вовка, від д я чи вш и цим л існ и к ов і за свій п о р я т ун о к , п рудко п обіг у зд о в ж берега й невдовзі сховався п ом іж деревами. — Щ о ж , с іром ан ц ю , важ ив ти на ч у ж е ж и т т я — позбувся свого. 39


Л існ и к поглядав м іж дерева — чи не побачить безстраш н ого лося, щ о врятував йому ж и т т я (За Є. Гуцалом ). II. За самостійно складеним планом підготуйтеся до усного докладного переказу тексту. А0

ш ь.

] Число іменників

Біл ьш ість імен н иків означає предмети, які мож на порахувати. Д ля позначення назви одного предмета вж ивається іменник у ф орм і (ілнини {р о с. ед и н с т в е н н о г о чи сл а): х а т а , к ом п ’ ю т ер, учи т ел ь. Для позначення назв двох і більш е п редметів у ж и в а ю т ь с я іменники у формі |ітножини \(рос. м н ож ествен н ого числа): ха т и , к ом п'ю т ери, учит елі.

94. Прочитайте, доберіть до тексту заголовок. Спишіть, ястанляючи пропущені букви. Визначте число іменників. Зорі пливли небом с в о є ю од в іч н о ю п у т ..ю . Встали Стож ари, осін ..€ с у з ір ’ я. Заходила північ. І дихав степ п ахощ ами чебрецю й п о л и н у , к у р и в с я К О В И Л О Ю , Д З В . . н І в н е . .ч и с л е н н и м и го л о с а м и цвіркун ів. По балках т о н к и м св и стом п е р ек л и к а л и с я бабаки. Над п огаслими вогн и щ ам и к р у ж л я л и нічні метелики, іноді б е ..зв у чн ою т ін -.ю пролітав кажан. Де-не де зр ..вел ася з неба зоря, ..падала в огн я н ою н и т к ою , і с л ід її п о в іл ь н о ..га са в , р о ..с и п а в с я з о л о т и м и ж а р и н к а м и (3. Т улуб). 95. Вкажіть кількість предметів, зображених на малюнках. Розкажіть про число збірних іменників.

однина листок (один предмет)

збірна назва ЛИСТКИ

(чітко визначена кількість предметів — два і більше)

л и стя

(сукупність предметів сприймається ��к ціле)

Збірні іменники озн ачаю ть с у к у п н іс т ь предметів, я к у у я в л я є ­ мо як єдине ціле', к ол осся , пт аст во, козацт во. Вони вж и ваю ться тільки в однині. Тіл ьки в однині у ж и в а ю т ь с я т а к о ж назви речови н (п ісок , цем ент , ц ук ор), почуттів (лю бов, зліст ь, гнів), дій і я к остей (х о д а , 40


чит ання, хоробр іст ь), б іл ь ш ість географічних н а з в (Є вр оп а , П о л ісся , Л уга н ськ ). Д еякі іменники в ж и в аю ть ся тільки у м н ож и н і. Вони означають парні поняття ( нож иці, ш т ани, ворот а), назви станів і почуттів (л ін о щ і, п а х о щ і, заздрощ і), деякі географічні назви (К арпат и, Сум и, А л ьп и ). 96. Подані іменники залишіть у три стовпчики: а) ті, що вживаються в однині і множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вжи­ ваються лише у множині. К в ітк а, У к раїн а, О д н о л ук и , гр ечк а, день, ж н и в а, п ’ я л ьці, нафта, оси ка, асфальт, сніп, іменини, Д ніпро, к аш к ет, залізо, хи'грощі. Якшо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних слів складеться прислів'я. —^ В ім ен н ик ах, щ о в ж и в а ю т ь ся тіл ьки у м н о ж и н і, рід не ви зва^ ча єм о. 97. І. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте рід і число іменників. Ті, що вживаються тільки в однині, підкресліть прямою лінією, а ті, що вжинаються тільки в множині, — хвилястою. К ол и ще т іл ь к и зій ш л о с о н ц е , весь г у р т о к с ..д і в у ж е на ш кіл ьн и х с х ід ц я х . Двері ш к о л и були щ е замкнені, в с і Ч..КЙЛИ вчителя праці Петра М и хай л ов и ч а. Н ареш ті к е р і в н и к гуртк а відч-.нив майстерн ю . Х л о п ц і зайняли місця за с тол ом . Тут було р о ..к л а д ен е різне п р ..л а д д я , п отрібн е для бу д ів н и ц т в а моделі аероплана: п ил оч ки , напильник, рубанок, обценьки {За С. В а си л ь■ ченком ). 71. Розкажіть один одному про гуртки, які працюють у вашій школі. 98. Спишіть речення, добираючи з дужок потрібні форми слів. 1. Горобець вип у рх н ув із (гу стого, гу ст и х ) гілля виш н і, сів на землю й почав чи стити (св о є, свої) п ір ’ я. 2. Вітер злегка п огой ду є (налцте, налиті) к ол осся пш ениці. 3. Спілий с он я ш н и к розсипає (дрібне, дрібні) насіння. 4. (Опале, опалі) листя осінн ім килимом ук ри л о землю. 99. Перекладіть словосполучення українського мовою і запишіть. Визначте число іменників в обох мовах. Седьіе волосьі, м я гк ая мебель, фиолетовьіе чернила, лунная н очь , от к р ь іт а я д вер ь , тесная обу к ь , д о м а ш н є є ж и в о т н о е , рьіцарские до сп ех и , солнечньїе лучи, маленькие х и т р ост и , ручньїе часьі, дубовьіе дрова. м ебель — меблі об увь — взут т я д о сп ех и — обладунки

луч — пром інь хй т рост ь — хит ріст ь дрова — дрова 41


Х А Р К ІВ В істор и ч н и х дж ерелах перша згадка про Х а р к ів припадає на 1655 рік. Й ого започаткували к озаки і к ріп аки. Нині Х арк ів — од н е з н а й б іл ь ш и х ін д у с т р іа л ь н и х м іс т У к р а їн и , вел и к и й науковий і культурн ий центр. За легендою , назва річки, а відтак — і міста, пішла від імені перш ого поселенця — козака Х ари тон а, або ск ор о ч ен о Х арк а. Й ого х утір стояв неподалік від злиття річок Х а р к ів та Лопань. Існують й інш і перекази та гіпотези про заснування міста і п оход ж ен н я його назви.

Харків. Будинок Управління Південної ааліаниці Тепер докум ен тал ьн о встановлено, щ о сю ди бл и зько 1654 року прибуло ш іс т с о т сімей у к р а їн сь к и х переселенців, я к і побудували ф ортец ю для захи сту від нападів к р и м сь к и х І н огай сь к и х тйтар. Саме Х а р к ів щ и н о ю мандрував тут і відійш ов у вічність (у селі з н азвою Пан-Інанівка, нині С ковороди н івка) видатний ук раїн ськ и й філософ Григорій Сковорода (За М . Я н к ом ). 1- Які істор ичні відом ості про Х а р к ів ви знаєте? 2. П ідготуйте невеличке повідомлення про Григорія С ковороду. Де нидатний філософ здобував осв іту ? 3. Я к о м у реченню в тексті відповідає ф отоіл ю стр ац ія ? 42


Відмінки іменників Б україн ській м ові, на відміну під р осій сь к ої, сім відмінків {рос. падежей). Ш ість із них відповідаю ть на певні п итання:(на»ивний {рос. именительньїй) X т о ? щ о ? , р о д о в и й \рос. родительньпі) — к о г о ? ч о г о ? , давальний 1(р«с. дательньїй) — к о м у ? ч о м у?, зн ахідн и й |(/>ос\ винительньїй) — к о г о? щ о ? , орудний ({рос. творительньїй) — к и м? ч и м ? , місцевий (рос. предложньїй) ня (я, н р и) к о м у ? н а (в, п р и ) ч о м у ? Кличний відмінок називає особу, до як ої звертаю ться. Н ази вни й в ід м ін о к н а зи в а ю т ь ще п р я м и м , Іа всі і нші н епрямими. | 100. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках слова у відповідній формі. Визначте відмінки іменників. 1. (М айстер, к о г о?) знати ( робота, п о ч о м у ?). 2. Не брудни (к ри н иц я , ч о г о ?), бо сх о ч е ш (води ц я, ч о г о?). 3. (Бдж ола, х т о ? ) ж алить (ж ало, ч и м ? ), а (лю дина, х т о ? ) — (слово, ч и м?). 4. Дай (серце, ч о м у ? ) (воля, щ о ? ) — заведе (н е в о л я , в щ о ? ) (Нар. т вор­ чіст ь). Щ о б правильно визначити відм ін ок іменника, треба ставити питання від дієслова: відчинит и (к о г о? щ о ? ) вік но знахідний відм інок; рост е ( у к о м у ? у ч о м у ? ) у т еплиці — місцевий відмінок. 101. Розв’ яжіть мовну задачу. Учень склав речення: «Зерно складено в к о м о р і» . Х л оп ец ь так визначив відмінки: щ о? зерно — називний відм інок; коморі — закінчення -і, давальний в ідм ін ок. Я к и х п о м и л о к п ри пусти вся учен ь? Ч о м у ? 102. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте відмінки іменників. Один к озак л . .ш и вся біля с т о р о ж о в о ї веж і. С тр и н ож е н и й кінь щипав траву обіч. Степ, небо, сонце і він один — пильний д озорец ь г е т ..м а н с..к о ї п р..к о р д о н н о ї варти. П обачить н ебе-.пеку, підпалить сол ом у, і за в ’ ю н и ть вогонь а д им ом . А він подасть той знак, п о ж ,.н е вірного коня щ о д у х у , щ об зв.-сти на ноги с т о р о ж о в у варту на х у т о р а х . І так, від дозорц я до д озорц я , вставатиме лиха звістка. У в ід п о від ь їй п ід н ім у т ь с я пол ки , заспіваю ть су р м и . Т о м о ж е с т а т и с я к о ж н о ї х в ..л и н и , а т ..п е р т и ш а , с п о к і й (За Н . Рибаком ). 103. І, Спишіть, ставлячи слова, що в дужках, у кличному відмінку. Виділіть комами звертання. 1. ( З о р я У м оя в е ч ір н я я зій д и над г о р о ю ( Т . Ш ев ч е н к о ). 2. Спасибі (брати к) за д обреє слівце (Л. Глібов). 3. Мій ^край) 43


к р а щ ого за тебе я в ж и т т і не знаю (В. Сосюра). 4. (Б атько) в серце крадуться т ри воги, заслоняє тінь м о ю зорю. 5. Р озви вай ся й далі (м ов а ) н аш а рідна і про нас нащадкам з в і с т к у д он е си (З те. О. П ід с у х и ). II. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова. 104. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте відмінки іменників. Р о ж ь росла тихо. В беамолвии к ол осья ск л он ил и сь к земле, словно уснул и без памяти. Тень тьмьі нашла с неба, покрьіла и х. Дальняя молния разделила весь мир пополам. С д ругой с т о р о н и под т я ж ел ой и медленной тучей шел вихрь пьтли. Раадался гл ухой удар грома. П отом звук его раскатился (За А. П лат оновим ). рож ь — жито (НІ# безм олвие — безгом іння м олния — блискавка

пополам — навпіл сл овн о — нібито пьіль — курява

Відміни іменників ■V

1. За я к и м и ознаками в р осій сь к ій мові п оділ я ю ть ім ен н ики на відміни (рос. ск л он ен и я )? 2. С кільки відмін ім ен н ик ів у р о сій сь к ій м ові? 3. До я к и х відмін належать ім ен н ики чол овічого р од у ? А ж і н о ­ чо го? За особл и во стя м и відміню вання ім ен н ик и у к р а їн сь к о ї мови поділ я ю ться на чоти ри відміни. До п е р ш о ї відміни належать іменники ч о л о в іч о г о , ж ін оч о го та сп іл ьн ого роду із закінченням -а ( я): гора, земля, суддя , М ик ола, лист онош а. Д о д р у г о ї в ід м ін и н а л еж а ть ім е н н и к и ч о л о в і ч о г о роду з нульовим закінченням або закінченням о : ст ав, обрій , П ет ро, бат ько, а т а к о ж ім ен н и к и середн ього роду із закін чен н ями о, -е, я; вікно, серце, знання. , Т ретя відміна о х о п л ю є іменники ж ін о ч ого роду з нульовим закінченням: ніч, подорож , р а д іст ь, а т а к ож іменник мати. До ч е т в ер т ої відміни належать іменники середнього роду на -а (-я ), у я к и х при відмінюванні з ’ я вля ю ться суф ікси ат (-я/?*-), єн \лош а — лош ат и, т еля — т елят и, плем 'я — плем ені. . Іменники, щ о в ж и в аю ть ся тільки у мн ож и н і ( нож иці, окуляри), н езм ін ю ван і ім ен н и к и (радіо, Т білісі) та ім ен н и к и , щ о в ід м і­ н ю ю ть ся я к п ри км етни ки (хв о р и й , п оранений), до ж о д н о ї з відмін не належ ать, і

105. Прочитайте прислів'я. Випишіть іменники, ставлячи їх у називному відмінку. Визначте відміну, користуючись таблицею «Відміни іменни­ ків» на другому форзаці підручника. 1. Щ о правда, то не гр іх . 2. Ком у щ астя , том у й доля, 3. Ж у р б о ю поля не виореш . 4. Сонце — батько, місяць — вітчим. 44


5. Знати с ок ол а по польоту, а доброго м ол одц я по ході. 6. Без печалі не було б і р а д о с т і. 7. Х в а л и с ь не і м ’ я м , а ч е с т ю . 8. Н авчилось лоша ав возом бігати — навчиться і за саньми (Н ар. т ворчіст ь). 106. Розгляньте таблицю «Відміни іменників» на другому форзаці підручни­ ка. Дайте відповіді на подані запитання. 1. За я к и м и ознаками в у к раїн сь к ій мові п оділ я ю ть ім ен н ики на відм іни? 2. До я к о ї відм ін и належать ім ен н и к и рілля, т еля, т елят ко, горщ ик, горня, с т еп ? 107. Запишіть іменники в чотири стовпчики за відмінами. Спідниця, з д о р о в ’ я, особи стіст ь, лош а, п одор ож , д іж а, к о ш и к , у см іш к а , я щ и ч о к , ін тел іген тн ість, і м ’ я, зозуленя, слава, дуб, оціпен ілість, курча, теля, д ерж авність, айсберг, в ’ язка. Якщо ви правильно виконали завдання, а других букв іменників, записаних у перших трьох стовпчиках, складеться початок прислів'я: «... яскравіше засяє». 108. Розв'яжіть мовну задачу. У ч е н и ц я , наводячи приклади ім ен н и к ів чет в ер т ої відм ін и , назвала слова плем 'я, оленя, лош ат ко. Я к о ї п ом и л ки п р и п у сти ­ лася д івч ин к а? 109. І. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте відміну і відмінок іменників. НЕОЦ ІН ЕН Н Е БА ГА ТС ТВ О Ліс — це б-.гатство д е р ж а в и , я к о м у немае ціни. Ліс — це з д о ­ р о в 'я річ к и , з..м л і й л ю ди н и, сьогодн іш н ій і завтраш ній день к о ­ махи і птаха, зайчати і білченяти, ол ..н я ти й к озул і. Без лісу немає води і з..м л і, п овітря і чи стого неба. Ми повинні більше т р и в о ж и ­ тися, щ об не згасла в л ю д я х пильн іс..ть і л ю бов до п рироди. Ми м аєм о цінувати і б. .регти свого з..леного друга (За О. Д м ит ренком ). II. Чому ліс називають зеленим другом? Використовуючи фотоілюстрацію, скла діть усну розповідь про дари лісу. 110. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Пе­ рекладіть українською мовою і запишіть. Визначте відміну і відмінок іменників. Ночь переходит в раннєє утро. Тьма начинает рассеиввться. У самого леса ещ е не сж атьій овес стоит. Клонится под т я ж ест ь ю р о с и , и ск р и т ся . Возле поля ходи т о х о т н и к с ру ж ьем в р у к а х . Он в ь ісл е ж и в а ет в и в о д о к

Сироїжка проситься у кошик 45


тетеревят. И х путь легко увидеть. Птенцьі п рош ли и стря хн у л и росу . Не стреляет о х о т н и к . Видно, тетерка успела увести свой вьтнодок назад в лес (За В. Б іанкі).

и>

тьма — т емрява т яж ест ь — тут: вага ох о т н и к — м исливець

вьіслеж иват ь — вист еж уват и ружь'е — руш н иця ст р я х н у т ь — ст русит и

ЗВ'ЯЗНЕ мовлення Докладний і стислий переказ тексту 1. Я кі типи мовлення вам в ідом і?

ш * 2. Я к і о собл и в о ст і має розповідь?

Головним завданням д о к л а д н о г о переказу є повна, близька до т е к ст у передача п очутого або п рочи тан ого. У детальном у переказі н еобхідн о відтворити зм іст т е к ст у , не п о р у ш у ю ч и п о ря д к у подій, не в и п у с к а ю ч и деталей, н ам а гаю чи сь я к н а й т о ч н іш е передати мовні засоби (слова, граматичні форми, речення певних типів). Метою стислого переказу є в и о к р е м л е н н я і в ід т в о р е н н я гол овн ого в змісті п рочи тан ого або п очутого. Стислий переказ навчає у н ик ати б а г а т осл ів ’я, ф орм у є вміння чітк о й лаконічно висловлю ватися. н і . І. Прочитайте, визначте тему та основну думку тексту. У К Р А ЇН С Ь К Е КОБЗАРСТВО З давніх-давен х в и л ю ю т ь д у ш у к о ж н о г о у країн ця народні думи та істор и ч н і пісні. Х т о ж вони, оті талановиті с п ів ц і-м узи к и , які с т в о р и л и й д о н е сл и до нас ці н е в м и р у щ і п е р л и н и ? Іст о р ія кобзарства та лірництва доволі багата й складна і до сьогодні ще недостатньо вивчена. Назви народних сп івців м у зи к п оход я ть від назв м узи чн и х інструм ентів, на я к и х вони грали: кобзи, бандури та ліри. У л ю б ­ леним музичним ін струм ентом ук р аїн сь к ого народу вважалася кобза. Вона була д оси ть ро з п ов сю д ж ен и м музичним ін струм ентом , і попервах на ній грали не лише сліпі лю ди, як це склалося п ізніш е. Н айдавніша кобза мала тільки три струни. З часом ін струм ент у скл ад н ю ва вся , к іл ь к ість струн збільшувалася. В од ного з народних с п івц ів в ісім н адц ятого стол іття бандура налічува­ ла сор ок п ’ ять струн. У складнення м узи чн ого інструмента потребувало дедалі б іл ь ш о го х и с т у , спеціальної навчальної п ід готовк и. З ’ являється ос о б л и в а к а т е го р ія н ар о д н и х с п ів ц ів - м у з и к — к о б за р і та бандуристи. В ідом ості про це м ож н а знайти в х у д о ж н ій літературі. Чудовий образ та к ого кобзаря створив Тарас Ш евч ен к о в поемі «Невольн ик*. Для нас особл и во цікава дума головного героя Степана, в якій він розповідає с в о ю істо р ію . Ш алена буря прибила козацькі 'іе


чайки до в о р о ж о г о берега. Степан потрапив у полон, у тік ав, але й ого впіймали й осліпили. П ов ерн у вш и сь із неволі, обдаровані сліпці, я к і Степан, навчалися грати на кобзі-бандурі. Д еякі народні співці мандрували селами, гр о ю та пісн ям и аа р об л я ю ч и на п р ож и т т я . Інш і приставали до коааків і с у п р о в о д ж у ­ вали їх у п оход ах . Кобзарів тут цінували найбільше. Часті війни, бойові су ти ч к и з військами к р и м с ь к и х ханів, тур ец ь к и х султанів та п ол ь с ь к и х магнатів, повстання проти с в о їх в и з и ск у в а ч ів ... А кобзарі п робудж ували волелюбний д ух народу. Народні співці творили, боролися й помирали, як і сотні тисяч безім енних козаків та сел ян-повстанців. Та зал и ш и л ися чудові думи та пісні, я к і вони складали в тур ец ьк о-тата рськ ій неволі чи у час к о р о т к и х п ерепочинків м іж ж о р с т о к и м и боя м и . Кобзарі не були та й не могли бути безсторон н ім и л ітоп и сц я м и . Вони оспівували те, щ о хви л ю вал о їх до глибини душ і. Т ом у й нині, через віки, їхн і дум и та пісні з а х о п л ю ю ть і зв ор у ш у ю ть нас (Б. К ардан). II. Розгляньте малюнок. Опишіть його. Користуючись поданим планом, підготуйтеся до докладного усного переказу тексту. 1. Історія кобзарства і до сьогодні недостатньо вивчена. 2. Назви н ародн и х с п ів ц ів -м у зи к п ох од я т ь від назв м узи чн и х інструм ентів. 3. Я к о ю була найдавніша кобза? 47


4. У складнення м у зи чн ого інструмента потребувало спеціальної підготовки кобзарів та бандуристів. 5. Розповідь про кобзаря Степана в поемі Т. Ш евченка «Н евол ьн ик». 6. Ж и т т є в і ш л я х и народних співців: а) заробітки на п ро ж и ття по селах; б) найбільше цінували кобзарів на Січі; в) народні сп івц і п робудж ували волелюбний дух. 7. Співці м у зи к и залишили багату спадщ ин у. 8. Ч ом у твори кобзарів зв о р у ш у ю т ь нас і досі? III. Користуючись поданим планом, підготуйтеся до стислого письмового переказу тексту. 1. Історія кобзарства багата й складна. 2. Кобза — улюблений інструм ент у к р аїн сь к о го народу. 3. Розповідь про кобзаря Степана в поемі Т. Ш евченка «Н евольник» . 4. Н айбільш е народних співців цінували на Січі. 5. Ч ом у твори кобзарів зв о р у ш у ю т ь нас і д о сі?

Іменники першої відміни 112. Зробіть звуковий запис поданих слів. Підкресліть кінцевий приголосний основи іменників. Я линка, дитина, площ а, студія, криниця, полиця, хаща. Залежно від к інцевого при гол осн ого основи іменники першої відміни п оділ я ю ть ся на три групи: тверду, м ’ яку і міш ану. До твер дої групи належать іменники, в я к и х основа за к ін ч у ­ ється на твердий н еш иплячий приголосний: весн а, крас а. щ ук а. До м ’я к о ї групи належать іменники з м ’ яким кінцевим п р и го ­ лосним основи: п існя [п 'існ 'а], праця [прац'а], мрія Гмріи’аі. М ішана група о х о п л ю є ім ен н ики , в я к и х основа закінчується на твердий ш иплячий п р и г о л о с н и й :.крцч-а , .кат а, пряж -а. Назва цієї групи вказує на те, щ о іменники з осн овою на ш и плячий мають у деяких відмінках закінчення твердої групи, в ін ш и х м ’ якої. 113. Спишіть. Визначте, до якої групи відмінювання належать іменники. К н и ж к а, п ол иц я , зоря, тиш а, меж а, хмара, яблуня, миш а, М икола, Олеся, гр уш а, стаття, алея, акац ія, фабрика, дочка, кізочка, учен и ця, душ а, зброя, кімната, дача, 114. Запишіть іменники першої відміни у три стовпчики за групами: а) тверда; б) м ’яка; в) мішана. Склянка, світлиця, удача, берегиня, подруга, правда, ноша, олія, н асміш ка, образа, круча, синиця, ворож н еча, злива, о г о р о ­ жа, акація, нація, людина, баржа. ■V 48

Якщо ви правильно виконали завдання, а других букв записаних слів складеться закінчення прислів'я: *Великому...» .


115. Провідміняйте письмово в однині іменники праада, криниця, л ист онош а , використовуючи таблицю.

Закінчення іменників першої відміни однини Відмінок Група

назив­ ний

родовий

даваль­ ний

знахід­ ний

орудний

місце­ вий

клич­ ний

Тверда

і

-ою

М ’яка

-ею, -єю

Мішана

-ею

•ЧХ

У давальному і знахідн ом у в ід м ін к ах перед закінченням і при голосн і [Г]. [к]. [X] че р гу ю ть с я із [з], [ц], [с]: книга — книзі, рук а — р уц і, ст ріха — ст рісі. В ору д н ом у в ід м ін к у однини іменники твердої групи мають закінчення -ою. а м ’я к ої і міш аної -ею (-єю): праця — працею , олія — ол ією , каш а — каш ею .

116. Утворіть словосполучення з поданих слів, де іменники стояли б у непрямих відмінках. Знайти, на, дорога; л еж ати , в, кол иска; не п ощ астил о, бідо лаха; розповідати, т ітк а; зателефонувати, подруга; вичитати, в, книга; подарувати, сестр и ч к а; зу стр іти ся, на, кладка; ш у к ати , в, стріха. 117. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Іменники в дужках поставте в орудному відмінку. 1. (Б рехн я) св іт обій деш , та назад не в е р н е ш с я . 2. Воду з (олія) не п о го д и ш (Н ар. т ворчіст ь). 3. І досі ен ит..ея : під (гора), м іж вербами та над (вода), білен-.ка хаточка стоїть (Т. Ш евчен к о). 4. В морі х ви л я за (х ви л я ) рине. 5. Х отіл а б я (п існ я) стати у с ю ю хви л и ну я сн у (3 т е. Л есі У країнки). 6. Росте явір над (круча) (Д . П а вл и ч к о). 118. Провідміняйте письмово в множині іменники правда, криниця, листо­ ноша, використовуючи таблицю. Закінчення іменників першої відміни множини В ід м ін о к Група

назив­ ний

родовий

даваль­ ний

знахід­ ний як у на^ зивному або ро­ довому відмінку

Тверда

-ам

М’ яка

-ям

Мішана

-ам

орудний

місце­ вий

клич­ ний

-ами

ах

-ями

-ях

ами

-ах

-і 49


^3^ У ро д ов ом у в ідм ін ку м н ож и н и б іл ь ш ість ім енників перш ої — * відміни м аю ть нульове закінчення: па/зшП, лірійП, хащ^\. Кілька слів набуваю ть закінчень ей, -ів: мишіфіл]. с т о т і е й і . си д д Іів,І. У д ея к и х іменниках в осн о в у вставл яю ться голосні [о],[е]: пісні — п іс е н ь, сім 'я [с'ім йа] — сім ей, сосни — сосон , сосен . М ож ливі чергування [о],[е] з [і]: дорога — доріг, береза — беріз. 119. Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки. Іменники в дужках поставте в родовому відмінку множини. 1. Троє (судді) у ж е сиділо на лаві а біля них сх ил и вся над паперами писар (Б. Г р ін ч ен к о). 2. Степан п рочи тав д ек іл ь к а ( с т а т т і) а тепер р о з м ір к о в у в а в над ним и (В. П ідм оги л ьн и и ). 3. С у з ір ’я (виш ні) народила зріла віть паш ить в гурті й п отом ство полуниці (В. Ю хи м ови ч). 4. Серед к упи (верби) та п ом іж очеретами р о з к и н у в с я ц и г а н с ь к и й в и с ел ок де п р о ж и в а л о к іл ь к а ( с і м ’ї) (М . К оц ю би нськ и й). 120. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, ставлячи подані в дужках іменники у потрібному відмінку. Н епомітно надійшов вечір. Рад існ ою (п о ж е ж а ) спалахнув захід, кинув червону (смуга) на лани. Ніби під чарівним ліхтарем, на екрані виросли рядами си луети (к опи ), подібні до зубчасти х (дзвіниці). Ледь в о руш и л ось під вітерцем ще не д ож ате за (меж а) ж и т о . Ж и в и м и тін я м и в рож евій (імла) зам етуш ил и сь ж енці. С уворими (фарби) мальована їхн я убога од іж . Зі см у т к о м і (втома) вертатимуть нони д о дом у (За С. В асильченком ). 121.1. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть іменники першої відміни, позначте їхні закінчення. Когда человек ааводит д о м а ш н ю ю ж и в н о сть , он принимает на себя немало забот. Связаньї они с затратой сил и времени. Но глнвное н том, ч т о необходимьі специальньїе анания. Заводите п ти чк у, аверька или рьібок в том случае, если вьі м о ж ет е уделять им д остаточн о В Е і и м а н и я . У знайте особен н ости своего лю бимца. Только тогда вьі найдете друга не на н ескол ько дней или недель, а навсегда ( 3 к алендаря). «г г і ж ивност ь — ж ивніст ь уд ел я т ь — приділят и шШ зат рат а — вит рат а любймец — улю бленець II. Доповніть переклад письмовою розповіддю про свого домяшньогп улюбленця. КУ/ІЬТУРА СПІЛКУВАННЯ -------

122. І. Прочитайте діалог за особами. ДОГЛЯД ЗА Д О М А Ш Н ІМ У Л Ю БЛ Е Н Ц Е М — Сьогодні в мене щ асливий день! Ми а татом ідемо купувати собаку! — сказав Петрусь. — Певно, ни хочете купити маленьке цуценя? - запитала Оленка. 50


— Н у, де вже ні! Нам потрібен великий і розум ний собакаї II. Продовжіть діалог, в якому Оленка доводить, що краще купувати цуценя, бо буде змога змалку його виховувати. До того ж собаки дуже звикають до свого господаря і тяжко переживають втрату чи аміну його на іншого. Петрусь погоджується з Оленкою і запитує, якого ж віку має бути цуценя. Дівчинка відповідає, що найкращий вік — кілька місяців.

Відмінювання іменників другої відміни 1, Я к і іменники належать до д ругої відміни? 2. Наведіть приклади ім ен н иків, у я к и х основа закінчувалась би на: а) твердий; б) м 'я к и й ; в) ш и п л ячи й п риголосний. Іменники д р у го ї відміни так само, як і п ерш ої, п оділ яю ться на три групи: тверду, м ’ яку і міш ану. До т в е р д о ї групи належать іменники чол овічого роду з о сн о в о ю на твердий н еш иплячий приголосний із закінченням -о (палац, к р а н , ба т ьк о, П ет р о) та ім ен н ики середнього р оду із закінченням о (вік н о, м іст о). До м ’ я к о ї групи н алежать іменники чол овічого роду з кінц еви м м 'я к и м приголосним основи (у ч и т ел ь, край) та іменники серед ­ нього роду із закін чен н ями е, я (м оре, поле, завдан н я, збіжж я). Мішана група о х о п л ю є іменники чол ов іч ого роду з кінцевим твер д и м ш и п л я ч и м п р и го л о с н и м о сн о ви (ст ор ож , сл у х а ч ) та ім е н н и к и с е р е д н ь о г о р о д у із з а к ін ч е н н я м -є та Основою на ш и плячий при гол осн ий (п л еч е, прізвищ е). 123. Запишіть іменники другої відміни у три стовпчики за групами: а) тверда, б) м'яка, в) мішана. Цвіу, од уж ан н я , здрібню вач, сон ц е, вітрило, здивування, д ощ , од уд , водограй , п різвищ е, плесо, обл и чч я , к и п ар и с, товар иш , край, згарищ е, Схил, батьк о, гараж , багаття. Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних слів складеться початок прислів’ я: « . . . недалека». Іменники з о с н о в о ю на -р м о ж у т ь належ ати до твердої, м ’ якої або м іш а н о ї групи, Д о т в е р д о ї гр уп и н ал еж ать ім е н н и к и на -ер, -ір , - о р , ~ур (м айст ер, папір, директ ор, абаж ур), одн оскл адові слова (мир, дар , вир), ім ен н ики з п остій н о наголош еним и ар, -я р , ир (гек т а р , ф ут л яр, бри гади р ), а т а к о ж сл ова сн ігур , явір, ком ар (х оч у називном у в ідм ін ку м н ож и н и — снігурі, звірі, комарі). До м ’ якої групи належать іменники з наголошеними суфіксами -ар, -ир, я к щ о наголосу множині переходить на закінчення (друкар — друкарі, секрет ар — секрет арі, проводир — проводирі), а так ож слова із ненаголошеним суфіксом ар (лікар — лікарі, бондар — бондарі). М іш ану групу ск л адаю ть ім ен н ики із су ф ік с ом -яр (ш к ол яр , ск ляр). 51


124. Користуючись алгоритмом, визначте групи поданих іменників.

Алгоритм розпізнавання груп іменників другої відміни з основою на р 1. Чи має іменник суфікс або кінцеве сполучення -яр? ^ V. так ні * т 2. Чи іменник має 2. Чи переходить наголос із суфікса суфікси ар,-ир? на закінчення у Р. в. однини? мі НІ так * _ -• % . тверда група мішана група тверда група * а Чи іменник має два і більше склади? так її* 4, Чи наголос у множині переходить на закінчення? так ні *т тверда група м . яка▼група

ні Т тверда група

Бетоняр, зброяр, ф орм уляр, різьбяр, амбар, бульвар, снігур, плугатар, Сир, гончар, ш ахтар, панцир, узвар. 125. Спишіть текст, ставлячи потрібні розділові знаки. Визначте групи і відмінки іменників другої відміни. Сонце впало в степ за о ч ..р е то м і п огасло л з л. ману викотився ч..р вон и й м іся ц ь і пустив на воду ш ..р о к у іск р я н у ст е ж к у . Надворі нот. .мнішнло. І степ і лиман і озеро і море все закутал ось в я к и й сь чарівний світ. П ростір без краю навів на М ..к о л у в а ж к і думи. В о го н ь під к азан ом палав дим білів к л у б к а м и п роти м іс я ц я (За І. Н е.чуєм -Л евицьким). 126. Провідміняйте в однині іменники шлях, гай, ключ, використовуючи таблицю. Закінчення іменників ч о л о в іч о г о роду д р у го ї відміни однини

Група

М’яка

Мішана

52

о

Тверда

назив­ ний

Вілмінок знахід­ оруд ний ний

родовий

даваль­ ний

-а/-у

-ові,-у

□ /-а

-я /- ю

-еві,-ю

-а/-у

-еві,-у

місцевий

кличний

-ом

ові/-у/-і

-у/-е

П /-я

-ем

-Є В І/-У /-Ю

□ /-а

вм

-Є В І/-У /-І

-У/-Є


127. Провідміняйте в однині іменники неба, море, знання, селищ е, вико­ ристовуючи таблицю. З а к ін ч е н н я ім е н н и к ів с е р е д н ь о г о р о д у д р у г о ї в ід м ін и о д н и н и

Група

пасив­ ний

Тверда

М’ яка

-е, -я

Мішана

родовйй

Є

даваль­ ний

Відмінок знахід­ орудний ний

місце­ вий

кличний

а

о

-ом

-і/-у

-е, -я

-ем, ям

-І/-Ю

-е,-я

-€

ем

-І/-У

V р од ов о м у відмінку однини іменники чол овічого роду другої відміни м аю ть закінчення а(-я) або у(-ю ). Закінчення -а (-я ) м аю ть ім ен н ики , іцо означають: 1) назви істот, героїв літературних творів { В ік т ора, лікаря, М ор оза ); 2) конкретні предмети, що м аю ть ф орм у однини і м н ож ин и (док ум ен т а , порт рет а); 3) міри д о вж и н и , ваги, часу, числові та грошові назви (м ет ра, кілограма, тиж ня, серп н я , вівт орка, дол а ра); 4) наукові терміни й поняття ( Параграфа, відм інк а, ат ом а), але: с к л а д у ,р о д у , ви ду; 5) населені пункти (Києва, Л ьзова), але: Кривого Рогу, Зеленого Гаю; 6) приміщення, будівлі (млина, коридора), але: поверху, д а х у , залу. Закінчення -у (-ю ) м аю ть іменники, щ о означають: 1) збірні назви (л ісу, очер ет у), яле ліск а, горіш ника; 2) речовину, масу, матеріал (в о ск у , чаю, п іск у, гран іт у), але: хл іба, вівса; У) установи, організації, заклади (інст ит ут у, заводу, комітету); 4) нечітко о к р и л е н і предмети А косм осу, прост ору); й) явищ а природи (граду, с н іг у , м орозу); 6) почуття, ознаки, дії, стани (гн іву, польот у, в а л ь с у , см у т к у ); 7) усі географічні назви, крім вазв населених пунктів (Є ги п т у, К а в к а з у , Д у н а ю ), але з наголош еним закінченням -а( я): Д ніст ра, Д ін ц я , Д ніпра. Іменники середнього роду в родовому відмінку однини мають закінчення а ( я ) : сел а , моря. ОРФОГРАМА •>

С

З а кін ч ен н я -а( я ), у (-ю ) в р одовом у відм інк у однини ім енників другої відм іни

128. Поставте іменники в родовому відмінку однини й запишіть у два ' стовпчики: а) із закінченнями -а (-я); б) із закінченнями -у 4-ю). У ж гор о д , свинець, відро, вітер, очерет, Севастополь, я рм арок, дріт, я щ и к , к оридор, орден, герой, обгін, ліс, ячмінь, озеро. 53


&

Якщо ви правильно виконали завданая, з перших букв записаних слів складеться початок вислову Т. Шевченка: «... і свій шлях широкий».

129. Спишіть, ставлячи іменники, що в дужках, у родовому відмінку однини. 1. Без (хліб) нема (обід). 2 (Дим) без (вогонь) не буває. 3. 1 без (перець) дійде до (серце). 4, Без (плуг) не орач, без (м олот) не коваль. 5. Де багато (к ри к ), там немає роботи. 6. Я зи к не тільки до (К и їв), а й до кінця (світ) доведе. 7. Вчися ч у ж о г о (розум ), та свого не втрачай (Мар. т ворчіст ь). 130. Перекладіть словосполучення українською ��овою і запишіть. Проко­ ментуйте орфограму «Закінчення -а(-я), -у(-ю) в родовому відмінку однини іменників другої відміни». Дом брата, килограм м сахара, л ож к а меда, сп ря таться от ветра и д ож дя, не боится мороаа, таблетка от кашля, вернуться из Египта, вьіпало много снега, поезд из Х арькова, звуки вальса, гора песка. Д еякі ім ен н ики дру гої відміни чол ов ічого роду в род ов ом у відм інку однини мають паралельні закінчення: 1) залеж но від наголосу: мост а — м ост у, двора — двор у, полка — пол к у, ст о ла — ст ол у; 2) залежно від значення: кам еня (од н ієї ш т у к и ) — кам еню (матеріалу), папера (докум ента) п аперу (матеріалу), Рима (міста) — Р им у (держ ави). 131. Розв’яжіть мовну задачу. Ш е сти к л а сн и к и складали речення зі слоном ли ст оп а д. У ч е н и ­ ця вивела в зош и т і: « У час л и стоп аду земля в парку вкривається ж овто-чер вон и м к и л и м о м » . Учень записав: «Н а п очатку л и ст о п а ­ да періщ или х ол одн і д ощ і * . Ч ом у діти вжили слово ли ст оп а д у р о ­ довом у в ідм ін ку по-різн ом у? У д а в а л ь н о м у в ід м ін к у о д н и н и ім ен н и к іп д р у г о ї відм іни п арал ел ьн о в ж и в а ю т ь с я за к ін ч е н н я -ові, -ев і(-є в і) та -у (-ю ): б а т ьк ові, у ч и т ел еві, гер о єв і, дубу, сонцю . Закінчення -ові, -еві(-єві) в ж и в а ю т ь ся переважно в імен н иках, щ о означають назви істот: другові, ш ахт ареві, А н др ієві. У словах із суф іксам и -о«, -іа(-їв), -ин(-Тн) вж и в аєть ся тільки закінчення -у: Л ьвову, К и єв у , Іл ьїн у . 132. Спишіть речення, ставлячи іменники, що в дужках, у давальному відмінку однини. 1. З анепокоєний, я у см іх а ю с ь (світ, дідусь, місяць), і мене одразу оповиває росяний сон (М . С т ел ьм а х). 2. А в ж е найбільша була біда (М ирон ) з отим мисленням (/. Ф ранка). 3. Я (Київ) вечірн ьом у в к л он ю ся , як (друг), р оз к р и ю таєм н и ц ю (Г. Чубач). 4. Я ш к о зітхнув, подав (хазяїн) со п іл к у (А. Г ол овк о). 5. «Т в оєм у (слово) немає ц ін и » , — ст и х а сказала мати (А н дрій) (О. Д он ч ен к о). Я к щ о в м овл ен н і з б іг а ю т ь с я два і м е н н и к и в д ав ал ьн ом у від м ін к у, один із них слід уж и в ати із закінченням -ові, -еві(-єві), а другий — із -у (-ю ): брат ові С т еп ан у, брат у С т епанові. 54


133. Поставте подяні сполучення слів у давальному відмінку. Д о бр од ій П е т р е н к о , В асиль Ів ан о в и ч , учень п ’ я т и к л а с н и к , друг В ол одим ир, академік П атон, Олесь Терентійович Гончар. В о р у д н ом у відмінку однини іменники дру гої відміни твердої групи м аю ть закінчення -ом: садом , лугом . Іменники м ’ я к о ї і міш аної груп у ж и в а ю т ь ся ІЗ закінченням ем\ сон ц ем , плащ ем . Я к щ о основа зак ін чується ня -и, імрнннк набуває закінчення -ї м: краєм , гаєм . Закінчення -ям п и ш ем о в ім ен н ик ах середнього роду, що в називному відмінку мають закінчення я: зіллям, щ аст ям . 134. Поставте іменники в орудному відмінку однини й запишіть у два стовпчики: а) із закінченням -омі б) із закінченням ем. Звір, естонець, х м ел я р, тіст о, одуд, удар, лікар, базар, хлопець, повістяр , ю віл яр, острівец ь, сн ігур, танкер, стелаж , пісняр. — ■ 9

Як що ви правильно виконали завдання, а других букв записаних слів складеться початок вислову М. Рильського: «... й одвазі шумить па всесвіту хвала».

135. І. Спишіть речення, ставлячи іменники в дужках в орудному відмінку. 1. За т и х и м (степ) тл ію ть вечори, і сивим (пил) к ри ється дорога (А. М а л и ш к о ). 2. Д ень згаса за (о б р ій ), л іг т ум ан д о л и н о ю (Д. Л уц ен к о). 3. Не називаю її (рай), тії ха ти н о ч к и у гаї над чистим (став) край села (Т. Ш ев ч ен к о ). 4. К р о п и в ’я н ки літали над (к у щ ) і злякано кричали (Ю. З банац ьк и й ). 5. Л ю б л ю , коли бл укає місяць в травах, хатини біл и ть (п ром ін ь) своїм (В. С осю ра). 6. Десь далеко хтось часами ози вається (плач) (Л еся У країнка). II. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова. 136. Користуючись поданою схемою, розкажіть, які чергування приголосних відбулися в основах іменників другої відміни в місцевому відмінку. [ г ] / / [ а ] — берег — на березі, [ к ] / / [ ц ] — рік — у році, [ х ] / / [ с ] — к о ж у х — у к о ж у с і. 137. Утворіть і запишіть з поданих слів словосполучення. Три з них уведіть у речення. Ж и в е , в, барліг; сиділа, на, поріг; гніздо, на, горіх; у, минулий, рік; тримає, в, к улак; перебуває, в, рух. У к л ичн ом у відмінку однини іменників д ругої відміни вжнвається закінчення -у: 1) в ім ен н и к а х чол он ічого роду із су ф ік са м и ш с , пк . к : хл оп ч и к у, с и н к у ; 2) у словах з осн ов ою на ш и п л я чи й: т овариш у, сл у х а ч у ; 3) в іменниках діду, т ат у. Сину. Закінчення ю в ж и в аєм о в іменниках з о с н о в о ю на м 'я к и й п риголосний: учит елю , добродію , Сергію, але: хл оп ч е. Усі інші іменники чол ов ічого роду набувають закінчення -е\ брате, голубе, С т епане. 55


1Я8. І. Спишіть речення, ставлячи іменники, що в дужках, у кличному відмінку. Виділіть комами звертання. 1. Чи не бачили ви (дядько) тут буланого к он я ? (О лександр О лесь). 2. П осм іх н и сь до мене (син), і зрадію я (А. М ал и ш к о). 3. Я к тебе не л ю би ти (Київ) мій! (Д. Л уц ен к о). 4. (М іся ц ь-м іся чен ьк о) випливи з-ая хмари (Н ар. т ворчіст ь). II. Зробіть синтаксичний розбір першого речення. 139. І. Поставте подані іменники в кличному відмінку і запишіть. Позначте закінчення. Петро Г ригорович, Андрій, кінь, край, лікар, Дніпро, син, с и н о к ,г а й ,б а т ь к о . II. З трьома словами із поданого ряду складіть і запишіть спонукальні речення. 140. Письмово провідміняйте іменники шлях, гай, знання, ключ у множині, використовуючи таблицю. З а к ін ч е н н я ім е н н и к ів д р у го ї в ід м ін и м н о ж и н и Відмінок Група

назив­ ний

Тверда

-и, -а

М’яка Мішана

давала родовий знахідний ний -ів,

-І, -ї, -я -ів, -їв, -і, -а

-ів,

-ам ям -ам

Як

у назив­ ному або родовому відмінку

ОРУД яий

місце вий

клич­ ний

-ами

-ах

-и, -а

-ями

-ях

і.-ї, я

ами

-ах

-і, -а

У н а би в н ом у в ід м ін к у м н о ж и н и ім е н н и к и д р у г о ї відміни ч о л о в іч о г о р о д у т в ер д ої груп и м а ю т ь за к ін ч ен н я и : запади, береги. Ім ен ни ки м ’ як ої і міш аної груп п ри йм аю ть закінчення і: лікарі, ковалі, т овариш і, ш колярі. Деякі іменники чол овічого роду мають паралельні ф орм и: вуси і вуса, рукави і рук а ва, хліби і хліба. Закінчення а ( - я ) в називному відмінку м н ож и н и м аю ть усі іменники середнього роду: вікна, села, моря, обличчя. 141. Поставте іменники в називному відмінку множини і запишіть у два стовпчики: а) із закінченням и; б) із закінченням -і. Одинак^ господар; ф у т л я р вхід, ссавець, подарунок, стелаж, квитйк, кресляр, ковзанярі сніданок, австралієць, читач1; хірургЦ Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних Н 9 іменників прочитаєте закінчення вислову В. Симоненка: «В океані рідного народі/ одкривай...» 56


У р од о в ом у підмінну м н ож и н и закінчення іо (їв ) мають ім ен ­ ники чол ов ічого роду (з а в о д ів . берегів, солов'їв, плащ ів) та деякі іменники середнього роду (п одвір'їв, морів, полів). Нульове закінчення м о ж у т ь мати всі іменники середнього роду (віком, слів) та ім ен н ики ч о л ов іч о г о роду на -ин. ан. -ян (р осія н , киян, але: грузинів, осет и н ів). Д екілька ім енників м аю ть закінчення -е й : очей, го ст ей , к он ей , плечей (і пліч). 142. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви і ставлячи подані в дужках слава у родовому відмінку множини. 1 . Закони вод, (вітер), і х м ар , і світла о..к р и л и с ь нам у ті далекі дні (В. С осю ра). 2. Де взять м ..л о д ій , (слово) і (звук) для в сіх пісень (гай) і луків і ш у м у х ви л ь р іч н и х ? (О лек сан др О лесь). 3. Р о.-прягайте, хлопці, (кінь) та й лягайте с п о ч .’.вать (Н ар. т ворчіст ь). 4. В довгу, темную нічку невидну не с т у л ю ні на х в и л ь к у (о к о ) (Л еся У к раїнка). 143. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках слова у потрібному відмінку. Підкресліть іменники другої відміни, визначте групи. (О х орон ц і) бой ов ої слави У країни вважав (кобза рі) М икола Васильович Гоголь. Кобзарі (часи) З апор озьк ої Січі ч а сто були не лиш е (о х ор о н ц і), але й (творці) ц ієї слави. До нас д ій ш л о мало в ід о м о с т е й про н а р од н и х (сп ів ц і за п о р о ж ц і). Б агатьох із них віддавали в навчання до старих (кобзарі) ще (хл опц і). Засвоївш и н аук у, вони брали участь у (п ох од и ) і у вільний час співали для с в оїх (п обрати м и ) пісень (3 к ал ендаря). 144. Знайдіть помилки у вживанні відмінкових форм іменників. Відре­ даговані речення запишіть. 1. Мій брат — студен т інститута. 2. На гор іх у голуби звили гніздо. 3. У вас є таблетки від кашля7 4. Останнім часом учені з р о ­ били багато відкрить. 5. Не х одіть по газонам, б. їдьм о до Крима. МАНДР ВКА УКРАЇНОЮ

>-)-

ЗАП О Р ІЖ Ж Я 1. Чи відомо вам щ ось про заснування й п оход ж ен н я назви міста З а п о р іж ж я ? 2. П ригадайте з істор ії, щ о ви знаєте про зап орозьк и х козаків. В а ж к о ж и л о с я ук раїн ця м , і передусім — селянам-кріпакам. Вони тікали в пониззя Дніпра на вільні землі, оселялися вздовж Дніпра Славути, поблизу д н іп ров и х порогів. П ониззя Дніпра і його п ри токи були багаті на рибу. У плавнях і лісах водилося безліч д и к и х тварин. В т ік а ч ів нази вали к о з а к а м и . С л ово к оза к — т ю р к с ь к е й означає «у т ік а ч , верш н и к , вільна л ю д и н а ». Тут утікачі випасали х у д о б у , сіяли хліб, п ром и ш ля л и д и к о го звіра, ловили рибу. Час від часу неминуче стикалися з татарами і турками. 57


Запоріжжя. Козацькі могили на острові Хортиця Для з а х и с т у від ї х н і х нападів п о ч ал и бу д уя а т и д е р е в 'я н і городці, аб�� січі. П ізніш е вони об'єд н ал и ся в одну січ, розташ овану за дніпровими п орогами, — Запорозьку Січ. Коли за д ніпровими порогами виникло м істо, й ого назвали З а п о р іж ж я м (З довідн и к а). 1. Щ о означає слово козак"? 2. З я к и х верств населення поход и ть к озац тво? 3. П ідготуй теся до докладного усн о го переказу тексту. ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Складний план тексту к

»

1. Щ о таке тек ст? 1 2. Які ознаки тек4ст у вам відомі? 3. З я к и х частин скл адається тек ст?

145. І. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту. КО ЗАКИ З Д Н А МОРЯ «П оява на морі чоти рьох к озац ь к и х човнів наводила на К о н ­ стантинополь більш ий ж ах , н іж поява ч у м и » , — писав ф ранц узь­ к ом у королеві Л ю д ов и к у XIII його посол у К онстантинополі. Козаки були вмілими воїнами не тільки на суш і, а й на морі. їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важ ки м и гарма­ тами галер. Слово чайка походить від тю р к ськ и х чагк-каїк, що зна­ чить чояйн, дубок. Вони були, як правило, понад дванадцять метрів завдовжки й до п 'я ти — завш ирш ки. На к о ж н у сідало кілька десятків веслярів. Розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. Я к щ о козаки бачили в морі турецьку галеру, їхні чайки ш и к у ва­ лись у формі півмісяця, щ об турки не змогли втекти. Н аближ аючись до ворож ого судна, запорожці вели невпинний прицільний вогонь із рушниць. П отім із шаблями в руках вдиралися на палубу галери, по чинався рукопашний бій, і протистояти козакам ніхто не міг. 58


Бували випадки, коли к озак и перевертали чайки догори дном і в та к и й с п о с іб н а б л и ж а л и с я до ворога , я к и й н ічого не міг зрозум іти . Він навіть не п ідозрював, щ о це насуваю ться човни із з а п о р о ж ц я м и . Серед т у р к ів х о д и л и легенди про ш а й т а н ів у ш ароварах, я к і з ’ являлися із дна моря. Переповідаю ть про загадкове к озац ьке судно, я к е було, мабуть, одним із п е р т и х варіантів підводного човна. Воно мало два днищ а, м іж я к и м и клали баласт для занурення у воду. У в и с у н у т у над по верхн ею моря трубу стерновий вів сп остереж ен н я . Р уха вся човен за д о п о м о г о ю весел, у м он тован и х у його борти так у м іл о, щ об не протікала вода. При наближ енні до ворога баласт викидали, човен несподівано зринав на п овер хн ю . Знову козаки з ’ являлися ніби із сам ісін ьк ого дна моря. Історія к озац ь к ого ф л оту — історія добл есті, км ітл ивості й ви ­ нахідл и вості, я к и м и завж ди відзначалися у с в о їх ратних д іяннях зап ор о ж ц і (За М . С лабош пицьким ). II. Розгляньте малюнок. Якому абзацу в тексті відповідає ілюстрація? Складіть письмовий опис козацької чайки у науковому стилі. Щ о б док л адн о переказати т е к ст , в и к о р и с т о в у ю т ь складний — 4 план. Для ц ього ділять т е к ст на головні частини, н я к и х потім ви ­ значають другорядні. До головних і д ругорядн и х частин добираю ть загол овки . Зазвичай п ун к ти ск л ад ного плану (назви осн ов н и х частин) позначають цифрами, а підп ун кти (назви д ру гор яд н и х частин) — малими буквам и алфавіту. 146. І. Розгляньте і доповніть складний план тексту «Козаки з дна моря». 1. Свідчення ф р а н ц у зь к ого посла в Кон стан ти н ополі. 2. Козаки — вмілі м ор ські воїни: 59


а) т ю р к с ь к е п о ход ж е н н я слова ча й к а; б) вигляд к о за ц ь к и х суден; в) завдяки д еся тк у веслярів чайки летіли, мов на крилах.

3 . ... : а) чайки ш и к у ва л и ся у форм і півмісяця; б) невпинний прицільний вогонь із р уш н и ц ь; в) р у к оп аш н и й бій на палубі галери; г) ворож е судно йде на дно. 4 ....... 5. Своєрідний підводний човен зап орож ц ів: а) ...

б) в) г) 6.

... ... ... . Істо рія к о за ц ь к о го флоту.

II, Визначте, до якого типу мовлення належить текст. Свою думку обґрунтуйте. Підготуйтеся до докладного усного переказу тексту за доопрацьованим складним планом. (§ 4 5 1

Відмінкові закінчення іменників третьої відміни

Які іменники належать до третьої відм ін и ? Наведіть приклади. 147. Утворіть від основ прикметників іменники третьої відміни, вставляючи пропущені букви. Назвіть орфограми. МІЦНИЙ, ІІІН..ДКИЙ, Л..ГКИЙ, гордий, во. .кий, З..ЛЄНИЙ, с в іж и й , б л а к и т н и й ,ч е с н и й . 148. Провідміняйте в однині й множині іменники нін, доповідь, використо­ вуючи таблицю. Закінчення іменників третьої відміни В ідм інок Число Однина Множина

яааив ний

родо ний

п

ей

-ам, ям

і

ДЙНАЛЬ-

ний

знахід­ орудний ний -ю -Й М И ,

ями

місце­ кли чни й вий -і

-ах, -ях

У н е п р я м и х в ід м ін к ах однини й у всіх відм інках м н ож и н и в + ім ен н и к у м ат и з ’ я вля ється с у ф ік с -ер- (-ір)- У род овом у і знахід н ом у відм інках м н ож и н и слово набуває закінчення -ів — м ат ерів. 149.

60

Спишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені букви. Визначте чис­ ло і відмінок виділених іменників. 1. Ні, ви не анаете у к р а їн ..с ..к о ї ночі (М . Гоголь). 2. На тій ночі, здається, для неї зу п и н и вся відлік часу (О. Гончар). 3. Н очі були


прохол одн і, та й удень сонце не р о з щ е д р ю в а л о с я на т ..л л о (Ю . Збанац ьки й ), В ору д н ом у відмінку однини імен н иків третьої відміни перед закінченням -ю: 1) після р та б, п, « , м , ф (букв, щ о позначаю ть губні) ставиться апостроф: к іновар'ю , кров'ю , верф'ю-, 2) відбувається п одовж ен н я м 'я к и х і п о м ’я к ш ен н я п р и го л о с­ них, я к щ о вони оп и н я ю ть ся м іж двома гол осн и м и : сіллю , синню , подорож ж ю ; 3) я к щ о основа зак ін чу ється збігом п р и гол осн их, то п о д о в ж е н ­ ня не відбувається: м олодіст ю , я к іст ю , варт іст ю , Керчю.

г І

П одовж ен н я п ри голосни х, апост роф в орудн ом у відм інку одн и ­ ни ім енн иків т рет ьої відм іни

150. Провідміняйте в однині іменники радість, жовч, любов. 151. Поставте іменники третьої відміни в орудному відмінку й запишіть у три стовпчики: а) з апострофом; б) а подовженням приголосних; в) без апост­ рофа і подовження приголосних. Верф, зустріч, потворність, повість, глазур, трель, кіновар, к в о­ лість, широчінь, міць, кров, загадковість, продуктивність, грязь, Оп. Якщо ви правильно виконали завдання, □ третіх букн записаних іменників складеться закінчення вислову Омара Хайяма: «Зле слово може стати...* 152. І. Спишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені букви і ставлячи по­ дані в дужках слова в потрібному відмінку. 1. Не ч. кай сонця до (осінь). 2. У л и стопаді з.Чма з (осінь) б о ­ реться. 3. Батьком (мати) не хвались, а хвал и сь (чест^) (Н ар. т ворчіст ь). 4. Для (мати) й батька найменша краплина твоєї б р ..х н і — це в ..л ик е н ещ астя (В. С ухом л и н ськ и й ). 5. П л ..ве у сірій (безпість) нудьга, пл..ве безнадія, і ..тиха хлипає сум ( М . К оц ю ­ би нськ и й ). 6. Нам щ е рясно щ а с..т я не цвіло (п апор оть) у гаю гу с­ т ом у (Д. Л уц ен к о). II. Виконайте словотвірний роябір виділених слів. 153. Складіть три речення а іменником мати, вжитим у різних відмінках множини. 154. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Прокоментуйте орфо­ грами в іменниках третьої відміни. Н е в о зм ож н о забьіть взгляд матери. Она с н е ж н о ст ь ю с м отр и т на тебя, к огда возвращ аеш ься иа далеких странствий. Р ад ость ю и гор д о с т ь ю св етя т с я маминьї глаза, когда рассказьіваеш ь о с в о и х удачах и победах. Тревога легкой тенью пробегает по ее лицу, когда снова соби раеш ься в дорогу, Взгляд матери всегда с лю бовью будет со п р ов о ж д ать тебя (За £ . В аси л ьєвим ). ІР|-^ ст ранст ви е — подорож Н І сопровож дат ь — суп роводж уват и 61


Відмінювання іменників четвертої відміни 155. Пригадайте, які іменники належать до четвертої відміни. Прочитайте по­ дані ряди слів, визначте, до якої відміни належить кожен іменник. Орля — о р л я т к о, зозу л ен я тк о — зозуленя, дитина — дитя — д и т я т к о , дівчина — дівча — дівчатко. 156. Доберіть до поданих слів іменники четвертої відміни, що означають ма­ лих за віком істот. К іш к а, гуска, горобець, кінь, корова, бобер, лев, к у р к а , олень, нерблюд, овечка, свин я. 157. Провідміняйте іменники лоша, ім'я в однині й множині, використовуючи таблицю. З акінчення імен н иків ч е т в е р т о ї відміни В ід м ін о к

Число

назив­ даваль­ родовий ний ний

Однина

-а, -я

Множина

а

-и ,-і

.-і -ам

знахід­ місце­ орудний кличний ний вий а, -я -а, І_

ам, ям

-ами

-ах

як у називному відмінку

—IV Іменники четвертої відміни набувають суф іксів -цт -, -ят -, -ен+ у род о в о м у , давальному, м ісц евом у відм інках однини та в усіх відм інках м н ож и н и . С уф ікс -єн м ож е з ’ я вля ти ся в ору д н ом у від м ін к у однини (ім'ям — ім енем ). 158. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках іменники в потрібному відмінку. 1 . (Теля) й справді було ж а р к о , воно не паслося і в а ж к о дихало. 2. Сергій намотав на р у к у м оту зк у і п ідійш ов бл и ж че до ( т е л я ^ (З те. Б. К ом ара). 3. Ж ін к а з (немовля) у кол и сц і неквапливо йшла п арк ов ою алеєю (В. К аш и н ). 4. І зріс поет з маленького (дитя), щ о б загриміти в рідній сторон і (А. М а л и ш к о). 5. Ой горе, горе тій чайці небозі, щ о вивела (чаєнят^) при битій д орозі (Н ар. твор чіст ь). 159. Випишіть іменники тільки четвертої відміни і поставте їх у родовому і да­ вальному відмінках однини. Орля, левеня, к у р ч а т к о , ма ля тк о, в овч ен ятк о, я гн я , дівча, дівчина, дівч атк о, д ів ч и сь к о, дитина, дитинча, рученька. 160. І. Прочитайте, доберіть до тексту заголовок. Спишіть, ставлячи у потрібному відмінку іменники в дужках. З давніх давен з л ю д сь к и м и (імена) п о в ’ язані цікаві істор ії. У багатьох (племена^) брали для (немо��лят^) тільки наймення від 62


д у х ів -о х о р о н ц ів . Ц и м и п ок ров и тел я м и могли бути могутні твари ни, с к ел і, дерева. В ( і м ’ я) могли визначатися певні риси характеру. Це д овод я ть такі наймення, я к і давали (малята): Добрислава, М и рол ю б, Вернидуб. Л юдина могла мати й два ( ім 'я ). Одне давали (д и тя ) при н аро­ дж енн і. Ц и м найменням нарікали потай, щ об воно не стало відо­ мим нечистим силам. Д ругим ( і м ’ я), щ о давалося пізніш е, п о с л у г о ­ вувалися всі (З кал ен даря). II. Розкажіть один одному про те, що означає наше ім’ я, чому вас так назвали. АЗБУКА

ВВІЧЛИВОСТІ

161. І. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Я к щ о людина з дитинства не опанує головну науку — бути л ю д и ­ н ою серед ін ш и х людей, навряд чи це вдасться їй зробити пізніше. Де б ти не був — не забувай про гідність ін ш и х, навіть я к щ о вони м о ­ лодші за тебе. Я к щ о тобі х тось не подобається, намагайся зрозуміти його і не шукай виходу в образливих словах і насмішках. У д ек ого є звичка називати о д н окл а сн и к ів зневаж ливо: Вовка, Галька чи гірш е — різними прізвиськами . А чи знаєте ви, щ о ім е ­ на та п різвищ а — це частина іс то р ії роду л ю дини. Коли батьки в и р іш у ю т ь , як назвати св о го малю ка, їм, зви чай но, х очеть ся обр а­ ти найкращ е, най м и л озвучніш е і м ’я. Ч асто у нього вкладають особл и ви й зм іст. З давніх часів у різних народів і м ’ я м іст и л о в собі певні я к о с т і, я к и х баж аю ть л ю ди н і. П ам 'я т а й : п р и д у м ую ч и образливі прізвиська одн окл асн и кам , сам р и зи к у є ш бути обр аж ени м . Завжди думай про те, щ о інші л ю д и с т а в и т и м у т ь с я до тебе т я к, я к ти п о с т а в и ш с я до н их (За Л. Грибовою ). II, Висловте власне ставлення до прочитаного. давши відповіді на запи­ тання. 1. Чи траплялося вам чути образливі прізвиська на свою адресу? 2. Чи не ображ ал и ви од н окл асн и ків чи друзів, п р и д у м у ю ч и їм п різвиськ а? 3. Я к и м правилом треба керу в ати ся , щ об ін ш і лю ди добре ставили ся до вас? 162. Т. Перекладіть текст українською монпю і запишіть. Підкресліть іменники четвертої відміни. У т р я с о г у з о к в гн езд е в и в е л о с ь ш есть гольїх птенчиков. П ятеро трясогузенков бьіли п о х о ж и на родителей, а один намного больш е остальньїх. Сначала все мальїши вели себя о д и н ак ов о. Но однаждьі, пока т р я согу зк и летали за к ор м о м , птенец-великая вьітолкал

Зозуленя у гнізді 63


иа гнезда св ои х братьев. Вск оре он подрос и покрьілся перьями. Окааалось, что птицьі вьїкормили к у к у ш о н к а , К осени он совсем вьірястет. А когда улєти т, родители-сиротьт никогда бол ьш е не встретятся С к у к у ш о н к о м (За В. Б іан к і). II. Розгляньте фотоілюстрацію на с. 63. Складіть кілька речень про зозу­ леня, використовуючи сполучення слів із тексту. пт енчики — п т аш ен ят а ост ал ьн ой — інш ий вьіт олкат ь — ви ш т овха т и

вск ор е — невдовзі вк азал ось — виявилось вьїкорм ит ь — вигодуват и

Відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині 163. Спишіть прислів’я та приказки. Підкресліть іменники, що вживаються тільки у множині. 1. Правда в постолах ходи ть, 2, Щ а с т я та злидні о д н ією с т е ж ­ к о ю ход я ть . 3. Щ а стя аа гр о ш і не к у п и ш . 4. Гуси летять — зиму на хвості несуть. 5. До Б л аговіщ ення зими не лай, а саней не ховай. 6. Ш вец ь без чобіт, а тесля без воріт. 164. Розя’яжіть мовну задачу. Коли учен и ця навела приклади ім ен н иків, щ о в ж и в аю ть ся тіл ьки у м н ож и н і (гуси , лю ди, в'язи, окуляри) учень заперечив: «Ц і слова м ож н а поставити у формі одн ин и : гусак , лю дина, в ’яз, оку л я р ». Дівчинка відповіла: «Слова гуси — гуса к , лю дина — лю ди м а ­ ю ть різні о с н о в и ...» Д о п о м о ж іт ь п оя сн и ти , чом у в ’язи і окуляри — це імен н ики , щ о в ж и в аю ть ся тільки у м н ож и н і. 165. Провідміняйте іменники ножиці, окуляри, двері, використовуючи таб лицю. Закінчення іменників, що вжинаються тільки у множині Відмінок Іменник

ЛАЗИВ ний

родо вий

наваль­ ний

знахід­ ний

ОРУЛн и й

м ісц е­ вий

клич­ ний

Ножиці

-ям

-ями

-ях

Окуляри

ам

и

-ами

ах

Двері

-ей

-ям

-м и / -ями

ях

Ясла

П

ам

-ами

-ах

За зразком іменника ножиці в ід м ін ю ю т ь ся такі слова: К ар п а­ ти, граблі, к оноп лі. 64


Такі самі відмінкові закінчення, як у іменника ок ул я р и , мають ще такі слова: ш т ани, збори, сх о д и , кліщі, хит рощ і. Гімалаї. За зразком іменника двері в ід м ін ю ю ться такі слова: діт и, сіни, кури, люди, сани, гроші. Такі самі відм інкові закінчення, я к у іменника я с л а , мають слова дрова, ворот а. 166. Подані іменники поставте в родовому, давальному й орудному відмінках. Л юди, гроші, збори, х и т р о щ і, дрова, ворота, граблі, сіни. 167. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви і ставлячи подані в дужках іменники у потрібному відмінку. 1. М елашка вийшла з церкви й сіла між довгими рядами бабів на ц ..р к о в н и х (сходи). 2. Палажка покинула Кайдаша, кинулася до (ворот^), е п . .ріщила (граблі) по (ворота). 3. М елашка завештала­ ся по хаті, зняла з кілків (ночви), вин..сла в (сіни) й пішла в х и ж ­ к у за бо р ош н ом . 4. Скільки я п ерен оси л а д я к ові (кури)і скільки одн ..сла полотна, (грош і) (3 те. І. Н еч у я Л св и ц ьк о го ). 5. Біля наш и х (ворота) я легенько зіс к а к у ю з (сани) (М . С т ельм ах). 168. Прочитайте фразеологізми, поясніть їхнє значення. Визначте відмінок іменників, що вживаються тільки у множині. З трьома фразеологізмами складіть речення. Кури не к л ю ю т ь ; як Пилип із конопель; вилами по воді писано; взяти в к л іщ і; ро ст е, я к на д р і ж д ж а х ; аорі гр абл я м и д іс т а ­ вати; наламати дров; ні в тин ні в ворота; обценьками слова не витягнеш . 169. Знайдіть помилки у вживанні відмінкових форм іменників. Відредаго­ вані речення запишіть. 1. Х о д и т и по залізничним коліям небезпечно. 2. Підем о пасти гусенятів на пасовищі. 3. Ми вивчали н апам’ ять вірш Івана Фран ко. 4. Травмований футболіст стогнав від болі. 5. Вибіг вовк із ліса. 6. На канікулах поїдемо на е к с к у р с ію до Л ьвову. 7. Ми з Ігором будем о вступати до будівельного технікум и.

у

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

ДНІП РОПЕТРОВСЬК Як ви вже знаєте, більшість населених пунктів нашої держави з часів їх заснування мали інші назви. До таких міст належить І сучас­ ний Дніпропетровськ, який до 1926 р. називали Катеринославом. У к о ж н о м у регіоні У країни — свої звичаї, обряди, пісні, рем ес­ ла. Д н іпропетровщ и н а уславилася декоративним и розписами. На карті наш ої Б атьківщ и н и є кілька сіл, я к і мають назву Петри ківка. Проте є м іж ними одне, я к е знаю ть у всьому світі. Знахо­ диться воно в Петриківському (до 1991 р. — Царичанському) районі, щ о на Дніпропетровщині. Багато в ц ь о м у селі н езвичайного. С к а ж ім о , квітів і трав, намальованих на б іл о сн іж н и х стінах т утеш н іх будин ків, здається, 65


більш е, аніж ж и в и х попід вікнами. Усе буяє квітами — мальояа ними і ж и в и м и . Гарні тарелі, панно, сувеніри, на чор н ом у чи зеленому тлі я к и х переплітаю ться виш укан і орнаменти із різн отрав'я, із зо б р а ж ен ­ ням ф ан тасти чн и х птахів, чер вон ої калини. Ці речі створил и уславлені петр ик івськ і майстри. Здавна м алю ю ть у ц ьом у селі. Вж е й не довідатись, х то перш им виріш ив оздобити с в о ю х а т у к в ітк о ви м орнам ентом , у я к о м у пере­ плелися всі квіти й трави, щ о р осту ть у п ри дн іп ров ськ и х степах. Для ви готов л е н н я фарб м а й стри в и к о р и с т о в у в а л и натурал ьн і б а р в н и к и : с о к и трав, к в іт ів , я гід , с а ж у , р із н о к о л ір н і гл и н и. Зам іш увал ись барвники на ж о в т к у . А далі вже й не залиш илося ж о д н ої хати без оти х розпи сів. Б у я є д и в ок в ітом село останнього к о л и ш н ь о го отамана Війська З ап ор озьк ого Петра К ал н и ш евського (звідси й назва села Петрівка, а згодом і П етриківка) (За Л. Лисенкп). 1. З ’ я суй те аа тлум ачним сл о вн и к о м значення елів орнам ент , панно. 2. Пригадайте, які росл и н и -си м в ол и ви знаєте. 3. Складіть діалог на тему « П етр и к ів сь к і р о з п и с и » , в и к о р и с т о в у ю ­ чи тек ст і ф о тоіл ю стр ац ію .

Вироби майстрів Петриківки 66


Незмінювані іменники 170. Визначте відмінки вжитих у словосполученнях іменників. Порівняйте форми непрямих відмінків із початковою. Чи змінюються ці іменники за відмінками і числами?

П обувати в Баку, читати меню , виїхали з депо, розповідав леді, пиш атися кабальєро, спитала в А н тон іо , злякався д вох шимпанзе. Іменники, щ о не з м ін ю ю т ь закінчень ні за відм інкам и, ні за чи сл ам и , н азиваються н езм ін ю ван и м и . До них належать: 1. Ж ін о ч і прізвища на приголосний та -о: Л ариса Л ебідь, Ірина К о ся ч ен к о , Я росл а ва С т упило. 2. Загальні та власні назви ін ш ом о в н о го п о ход ж ен н я з к ін ц е ­ вим -е(-є), -і(-'ї), -о(-у): к аш не, ж урі, деп о, М арокк о, к ен гур у, але: пальт о — пал ьт а, пальт у, у пальт і, 3. А бр ев іа т у р и : Н В О (н а у к о в о ви робниче об 'єд н а н н я ), СО Т (С віт ова О рганізація Торгівлі). 171. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте відмінки іменника шосе. Вкажіть, яким членом речення він виступає в кожному реченні. 1. Все ш осе загр..м іл о, заск р..п іл о, затупотіло. 2. Понад ш осе бов..ан іли о к у т і к р и го ю т..лефонні стовпи. 3. М ашини з гуркотом а’ ї..дж ал и а ш осе. 4. Ч ерниш іноді оглядався назад і бачив гірське ш осе, забите військами. 5. Над ш осе зу п и н я єм о сь , мов над білою п р ..р в ою (З т е. О. Гончара). 172. Складіть речення а по��аними словосполученнями, ставлячи їх у непря­

мих відмінках. Картопляне пюре, мовчазна мадам, просторе фойє, веселий какаду, к о н с тр у к т ор сь к е бю ро. Н езміню вані ін ш омовн і імен н ики , що означають назви осіб, мають рід відповідно до статі: леді (ж інка) — ж ін оч и й рід, сеньйор (чоловік) — чоловічий рід. Назви тварин належать до чол овічого роду: к а к а ду, поні, шим п ан зе, але: м у х а цеце, риба п ут асу — ж ін о ч о го роду. Назви неістот мають середній рід: деп о, к уп е, галіф е, ж урі. У вл асн и х назвах рід вианачасться відповідно до роду загальної назви: Торонт о (м іст о) — середній рід, Капрі (ост рів) — ч о ­ ловічий рід, П ер у (країна) — ж ін оч и й рід. Рід ск л ад н оск о р оч ен и х слів визначають за основним словом : Н Б У (Н ац іон а л ьн и й банк У країни) — чоловічий рід, А Т С (авт ом а тиаована т елеф онна ст а н ц ія ) — ж ін оч и й рід, Г У О Н (Гол овне у п р а в л ін н я освіт и і наук и ) — середній рід. 173. І. Спишіть р е ч е н н я , Ставлячи потрібні розділові знаки. Допишіть

закінчення прикметників, ужитих а незмінюваними іменниками. 1. Б абусю .п ри готуй те на вечерю смачн.. рагу. 2. Ми безперечно були готові спостерігати за кумедн.. ш им панзе цілий день. 3. Коли ми зайшли в затиш н.. купе до відправлення поїзда залиш алося 67


десять хвилин. 4. Г ір ськ .. Сурамі невеличкий к у рорт неподалік відом .. Б ор ж ом і. 5. Ж он т.. так сі зуп ин и л ося біля н аш ого б удин к у. 6. П овновод .. М іссісіпі впадає в М е к си к а н сь к у п роток у. 7. Крихітн ,. колібрі найменша пташ ка на планеті. II. Складіть усну розповідь «Екскурсія до зоопарку», використовуючи подані іменники в різних відмінках. Ш им панзе, поні, какаду, к ен гуру, фламінго, клітка, вольєра, загорожа. 174. Спишіть речення, вставляючи потрібні закінчення. Визначте рід складноскорочених слів, користуючись довідкою. 1. Керівник україн сько.. МЗС прийняв новопризначених послів із країн близького зар уб іж ж я . 2. При спорудженні Канівсько., ГЕС утв ори л ося вод осх ов и щ е. 3. ООН бу.. етворен.. для підтримання ми ру та м іж н арод н ої безпеки. 4. У приміщенні Д есня н ськ .. Р Д А відбулося нагородж ення перемож ц ів сп орти в н и х змагань. 5. У н а ш .. БК ор га н із ова н а в и ст а в к а в и р обів н а род н и х м а й ст р ів (3 ж урналу). Д о в і д к а : Організація Об’єднаних Націй; Міністерство закордонних спрая; гідроелектрична станція; районна державна адміністрація; буди нок культури. ЗР'ЯЗНЕ МОВ/1БНН4 Оп ис приміщ ення. П ереказ т е к ст у -р озп о в ід і а ел ем ен там и о п ису п ри м іщ ен н я 1. Я к і типи мовлення ви анаєте? 2. У чом у о собл и вості побудови оп ису? В н утріш ній вигляд приміщ ення називають ін те р ’єр о м . Опис ін т е р 'єр у складається а назв предметів, меблів та м ісця їхн ь ого розташ ування. Опис п риміщ ення м ож е бути н аукови м і х удож н ім . М ета н а у к о в о г о о п и с у — я к н а й т о ч н іш е п е ред ати р озм іри при м іщ ен н я, його призначення, особл и вості освітлення, р оз та ш у ­ вання меблів. Для х у д о ж н ь о г о о п и с у ін т е р ’ єр у притаманне в икористан ня р ізн ом ан ітн их х у д о ж н іх засобів: епітетів, порівнянь, уособлень. Опис п риміщ ень у літературн и х твор ах допом агає читачеві краще уя ви ти особл и вості іс тор и ч н ого часу, зрозум іти характери героїн. 175. Прочитайте. Визначте, де якого стилю мовлення належить кожен із текстів. Обґрунтуйте свою думку. І. Вітальня (загальна кімната) — найбільша за розмірам и, її призначення д у ж е ш и рок е: тут обідаю ть, відпочивають, учаться, іноді п рац ю ю ть. Щ о б зробити вітальню зр уч н о ю , її слід поділити на фуяк ціональні зони. Біля вікна кращ е розташ увати зону відпочинісу, 68


поставити сю ди тахту, низький ж урнальний стол и к , одне чи два крісла, щ о б тут м ож н а було почитати к н и гу або переглянути теле­ передачу. Б л и ж че до дверей м ож н а р о з м іс ти ти обід н ій стіл і стільц і, тобто створити зону їдальні. Щ о б було зручно к о р и с ту в а ­ тися к о ж н о ю зон ою , на їх м еж і доречно поставити низькі секційні шафи п ерпендикулярно до стіни (3 довідн и к а). II. Лампа із зеленим аба ж уром осв іт л ю є круглий стіл із к у п о ю ш к іл ь н и х зош итів і всю невеличку к ім н ату з е т а ж е р к о ю в к у тк у , шафу з к н и ж к а м и , карту земних півкуль на стіні. П оряд з етажер к ою націлилась у стелю довж елезна підзорна труба на залізному тр и н іж к у. Василь Васильович ж артом а зве її тел еск оп ом . Ц е, ма буть, н айдорож ча для нього річ у кімнаті. Учитель сідає за стіл і присуває до себе зош и т и . Треба перевірити, як написали учні д и к ­ тант (О. Д он ч ен к о). 176. І. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту. Доберіть до нього ааголовок. Марта, щ у л я чи сь від снігу, щ о п р и го р ш н я м и си пався в обл и ч ­ чя, зайшла в п ід ’ їзд. Ш в и д к о збігш и сх о д ам и , відчинила двері квартири. Дівчина в темряві зняла ч об ітк и и пальто, кинула на віш алку шарф і ш апку й увій ш л а в кімнату. У М артином у п о м е ш ­ канні тепло й затишно. Вітер дув із півночі, а її кімната була обер нута на південь, т о ж ж о р с т о к и й сніговій, розби ваю чи сь об чоло бу д и н к у на вулиці, осідав на вікно лагідним п орох ом . П ри єм на тиш а стояла в п омеш канн і. Дівчина увімкнула лампу, від я к о ї навколо розіллялося яскраве світло. У кімнаті всі речі сп ок ій н о трималися с в о їх місць. У далекому к у т к у темніла стара шафа. Біля неї п римостилася невисока етаж ерка на різьблених н іж к а х . На пол ичках стоял и к н и ж к и , щ о їх так любила читати в е ­ чорами дівчина. Марта стояла біля застеленого синім покри вал ом л іж ка. Н евеличкий к и л и м о к з двома оленями на лісовій галявині прикривав частину білої стіни. Б л и ж че до вікна п ри сун у вся стіл, накритий біл ою с к атерти н ою у великі сині квіти. Марта ще раз озирнулася по кімнаті, щ о видалася їй зараз д о ­ сить п р и стой н ою . Тільки от світл о занадто різкеї І дівчина н ак и н у ­ ла на лампу зелений серпанок, який восени п о в ’ язувала на ш и ю . «Тепер у мене зовсім га рн о», — задоволено подумала вона (За В. П ідм оги л ьни м ). II. Усно перекажіть текст за самостійно складеним планом.

177. І. Прочитайте діалог за особами. Поясніть вивчені пунктограми. У ГО СТЯХ — Д оброго дня! Ось п ри йш ов привітати тебе в новій квартирі. — Д у ж е радий тебе бачити. Заходь, будь ласка. Я нещодавно пе­ реїхав, т о ж іщ е не зовсім о бж и вся . 69


— Я к и й у тебе п ростори й передпокій! А як добре підібрані шпа лери: вони п а сую т ь і до меблів, і до к и л и м о в ого п окриття! — Так, я їх ретельно добирав. П рох од ь до кімнати. На ж аль, тут іщ е не все впорядковано. Д нями придбаю письм ови й стіл, і тоді вже все буде гаразд. — А де ти його п остав и ш ? — Отам, біля вікна. А взагалі доведеться зробити перестановку. Ж ур н ал ьн и й столи к і крісла поставлю л іворуч, біля стіни. Л іж к о зал и ш и ться на с в о єм у м ісці, а ш афу треба буде п осун ути в к у ток . — Буде д у ж е гарно й затишно. — Чи не д о п о м о ж е ш мені в су боту переставити меблі? — З радістю! II. Складіть і запишіть діалог, уявивши таку ситуацію: ви хочете перестанити меблі у своїй кімнаті, а мама доводить, що такі аміни не бажані.

178. І. Прочитайте уважно найбільш поширені правила поведінки за столом. Що нового ви дізналися? Сформулюйте відомі вам правила, що не увійшли до цього переліку. Гості не сідаю ть, поки господар або госп один я не зап роп он у ю ть їм місце за столом . Не слід сідати надто бл и зько до стол у чи далеко від нього, а т а ­ к о ж виставляти лікті і класти їх на стіл. С ерветку не заправляють під ком ірец ь і не розкладаю ть на г р у ­ д я х. Не слід витирати нею обл и ччя. С к ори став ш и сь сер в етк о ю , її не скл адаю ть, а недбало кладуть на стіл. Т риматися за столом треба по м о ж л и во ст і прямо, не сх и л я т и ся над ним. Не слід тя гн у т и с я через тарілку ін ш о го, повертатися с п и ­ ною до одного сусіда, щ о б п оговорити з ін ш и м . Суп не їдять з кінця л о ж к и . Н ею не їдять те, щ о треба їсти ви ­ д ел к ою . При ц ь о м у на виделку беруть стіл ьки їж і, ск іл ь к и мож е в м іс т и т и с я без особл и ви х зусиль. Не слід їсти а нож а і підносити його до рота. Х л іб беруть р у к о ю , ламають, а не в ід к у ш у ю т ь від цілого к усн я . Я к щ о виделка або л о ж к а випадково впала на підлогу, сп окій н о п рося ть ін ш у. Чайну л о ж к у , розм іш ав ш и ц у к ор у ск л я н ц і чи ча ш ц і, кладуть на блюдце. Не розм овл яю ть з повн и м ротом і взагалі не н ап овн ю ю ть рот в ел ик ою к іл ь к іс тю їжі. Не слід їсти надто ш ви дко. Х а зя їн не закін чує страву перш им, чекає, п оки п оїдять гості, о с об л и в о остан н ю страву. Гості не к р и ти к у ю т ь подані страви і не п оя сн ю ю ть , щ о к ом у сь не м ож н а їсти певну страву. А госп один я не повинна нав’ язливо розкладати страви по тарілках гостей. С к л я н к у чи келих не підн ім аю ть н адто в и с о к о . Не слід складати к іст о ч к и а ф руктів на Стіл. За д оп о м о го ю л о ж ­ ки їх кладуть на тарілку. 70


Я к щ о чогось не зн аєш , не в м ієш — подивись, як це роблять інш і. Не привертай д о себе уваги р ізк и м и ж естам и , голосним с м іх о м , надто ж в а в о ю бесідою (За Л. Грибовою ). II. Перекажіть один одному правила поведінки аа столом, які ви запа­ м'ятали.

Способи творення іменників 179. Пригадайте способи творення слів. Прочитайте і доведіть, що подане ви­ словлювання є текстом. Визначте, яким способом утворені виділені слова, День був прозор ий , б езхм а р н и й . У н очі випав дощ . П овітря було чи сте і свіж е, наче х то сь вим ив далеч. Річка стояла, я к ск л я не озе­ ро. Б іл осн іж н им и к учугурам и відбивалися в ній хмари. Н изько над водою к р у ж л я л и л астівки й де-не-де черкали воду гострим лезом крила (За 3. Т улуб). В ук раїн ськ ій мові іменники м о ж у т ь твор ити ся таким и сп осо В 9

ба м и с л о в о т в о р у :

.

1) п реф іксал ьн и м : щ аст я — неи^астя, д ід — п р а дід ; 2) суф ік сал ьн им : учит и — учит ель, ягода — ягідна; 3) п р е ф і к с а л ь н о - с у ф і к с а л ь н и м : двер і — од в ір ок . т інь — зат інокх 4) б езаф ік сн и м : м олодий — м олодь, блакит ний — блакит ь; 5) ш л я х о м п ереходу при к м етни к ів в іменники: хворий ( я к и й?, п ри к м етн и к ) со б а к а , хвори й (х т о ? , ім ен н ик ) ст огнав. 180. Прочитайте речення. Скажіть, якого значення надають префікси виділе­ ним іменникам. 1. Дід і прадід були чум аками (О. Д овж ен к о). 2. Затоплю недо­ лю дрібн и м и сльозами, затопчу неволю босими ногами (7\ Ш евчен гсо). 3. Г рузьк им бездоріжжям поволі тягн ул и ся вози (3. Т улуб). 4. Видно, мій співрозмовник не х отів видавати ч у ж и х таємниць (П . Загребел ьн ий ). 5. П ісля д о щ у трави на заріччі стали я с к р а ­ віш и м и (В. Я вор івськ и й ). 6. Рідне Прикарпаття давало поетові сили, надихало до праці (Р. Іва н и ч ук ). 181. Утворіть нові іменники аа допомогою префіксів і запишіть їх. Складіть три речення з утвореними словами, вживаючи однорідні члени речення. Блиск, у часн и к, кол о, острів, бесіда, правда, щ а стя , в ідп ові­ дальність. 182. Спишіть речення, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви. 1. Я бачив світ, я прой ш ов (пів)Європи. 2. М ічурін зап рош ує к о ж н о г о з п р и сутн іх з ’ їсти (п ів)я бл ук а і (пів)абрикоса ( 3 те. О. Д о ­ вж енка). 3. Сам посадив гіллясте смереччя, щ об к р о н ою ш у м іл о на (п ів)світу (А. М а л и ш к о). 4, На (пів)ночі п рох оп л ю в ал и ся три вож н і ..палахи (П ет ро П а н ч ). 5. У ..ш и т к у були записані пісні, щедрів ки, псалми ( С . Васильче.нко). 71


183. Запишіть назви осіб у три стовпчики: а) аа характером і місцем їхньої діяльності- б) аа вдачею, зовнішніми і внутрішніми ознаками; в) за місцем проживання і національністю. Позначте суфікси іменників. У дарник, плаксій, азербайджанець, т ю х т ій , косар, парижанин, зд о р о в 'я к , звенигородець, зброяр, у ж г о р о д ец ь , дивак, п рап орон о­ сець, знайко, адж арець, залізничник, багатій, киянин. ^31 Якщо ви правильно виконали завдання, а других букв іменників склаі у деться початок прислів’я: «... добрих людей знайде». 184. Утворіть від поданих Іменників назви осіб аа місцем проживання чи національністю. Запишіть аа зразком і позначте суфікси іменників. З р а з о к . Львів — львів'янин. Ч ернігів, Одеса, Ялта, Грузія, М осква, Суми, Полтава, Сибір, Кубань, Куба, Болгарія, Італія, Чернівці, П ольщ а, Х арк ів. 185. Утворіть назви людей за їхніми діяльністю або вчинками. Запишіть за зразком і позначте суфікси іменників. З р а з о к . Шиє — швйць. Ч итає, ж н е, завідує, учить, грає на су р м і, л ікує, кри чи ть, пла че, в ’ я ж е, косить, балакає, пасе вівці, в и р ощ у є картоп л ю , розво­ дить бд ж іл. 186. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. У назвах професій позначте суфікси. 1. П лотник Л ук а одел ш апку и вьппел во двор. 2. Д ресси ров щ и к замахал руками и стал оп ять что-то об^ я сн я т ь (3 т е. А . Ч ехов а ). 3. Он до пенсии работал к л ад овщ ик ом . 4. В ш к ол е-н ов остр ой к е работу заканчивали йтекольщ ики (В . Б єлоа). 5. « К о к — зто повар на к о р а б л е » ,— об-ьяснил Олег (В. О сєєва ). С , плат ник — т есляр дресси ровщ и к — приборкувач кладоащ йк — комірник

ст ек ол ьщ и к — скляр повар — к ухар

187. Прочитайте пари прислів’їв. Визначте, якими частинами мови є виділені слова в кожному з речень. 1. Ледачому щ од н я свято. Ледачий чол овік легко п рож иве свій вік. 2. С тарого горобця на полову не зловиш . Старий к аж е на глум, а ти бери на ум. 3. Тихого та см и рн ого і кури к л ю ю т ь . Тиха вода греблю рве. 4. Мудру річ приємно сл ухати . Мудрий не дасться за ніс водити (Н ар. т ворчіст ь). 188. Складіть по два речення зі слонами м и н ул е , військовий, розум ний так, щоб у першому реченні вони були іменниками, а в другому — прикметниками. П р и к м ет н и к и , щ о перейшли в ім ен н ик и , до ж од н о ї з відмін не належать і в ід м ін ю ю т ь с я як п ри км етни ки . 189. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Визначте, яким способом утворені виділені іменники. 72


1. І а-під крил ж ур авл ин и х мені під вікно листопад отелиться (Б. Олійник). 2. Онде на галявинці золотавіе звіробій, ліловіє верес, у в и д ол и н к у ц в іте ч ебр ец ь (В. Чу ХЛіб). 3. Бр. .НИТЬ В мені В..СНЯНИЙ п е ­ реддень. 4. Н е ж и в е л ..д а ч и й , де к. .п и ть р обота (З те. А. Малишка). 5. Буйна зелень л. .вад сповнена різних звуків (Ю . Мушкетик). 6. Р о з б у ­ дить зорі незабаром соловей — слівець гаїв п онаддніпрових (ТІ. Усе.нкй).

Не з іменниками Н е

а

!\і(>ніші;іімі! м ож е пнсіїт нся ра.ш м «бо ок рем о.

Н е л імеііішкїімп пиш уть ра ю м . я кщ о; 11 імічіппк не нжііііл* тьгя Гір.н не небіж, н е д у г а , нем овля; 2) і менник .і преф іксом не- мож на яямшнтп <*и иоіимом: н ещ а с­ тя — л и хо, неволя рабст во, несп ра ведл и віст ь — кривда. Не

І ІМ Є Н ІШ К П М П П И Ш У Т Ь о к р е м о , ;

: :

1) іменник, перед яким с т о ї т ь не. іі: ■■п ч " яплясться ін ш ому: Вчи лінивого не м олот ом, а голодом (Н ар . т ворчіст ь)-, <к і іі. Щ аст я — не підкова, під ногами не знай деш (Н ар . т ворчіст ь).

•— 190.

Н е З ім енникам и

__

І. Накресліть у зошиті кросворд «Іменники, що не вжинаються без не» і розв’яжіть його.


1. 2. 3. 4. 5. 6.

А н тон ім до слова любов. Учень, щ о не вчить у рок и . Р ибальська сіть. Синонім до слова ледар. Синонім до слова ви гадк а. Маленька дитина.

II. Якщо яи правильно вписали слова, у виділеній колонці прочитаєте по­ чаток прислів’ я: « ... ви ріш ує, а людина сама т ворит ь свою дол ю ». Як ви запишете цей початок? Чому?

191. До поданих іменників доберіть із довідки синоніми. Неслава, неправда, н еуспіх, неповага, невільник, нед оброзич­ ливець, неплатник, недруг. Довідка: боржник.

зловмисник, ганьба, зневага, ворог, брехня, раб, поразка,

192. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. До виділених іменників доберіть синоніми з префіксом не-. 1. Б р ех н ею світ обійдеш , та назад не вернеш ся. 2. О дному щас тя р іч к о ю пл-.ве, а другий у горі цілий вік ж ..в е (Н ар . т ворчіст ь). 3. На м ісц я х гн -.л и х морів зол отіти м у ть хліба народного добробу ту, квіту вати м у ть сади — сади са м о с т ій н о с т і і свободи (О. Гончар). 4. Ставитися із з н ев а гою до рідної мови — страш ен ..а ганьба для цілого народу (І. Д зю ба). 5. Ця кри вда болісно вразила й ого щ ..р у д у ш у (О. К оби лянська). 193. Складіть і запишіть пари речень з поданими іменниками. Неправда — не правда; незгода — не згода; недруг — не друг. 194. І. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. 1. 1 над к р ..н и ц е ю верба нагнулася, я к та ж урба далеко в са­ мотн ій (не)волі. 2. То (не)вітер, то не буйний, щ о дуба л ..м ає (З те. Т. Ш ев ч ен к а ). 3. Л ю д с ь к а (не)доля будила (не)ро. .пач в мені, а баж ан .ія к р а щ о ї долі (Л еся У країнк а). 4. Слово — (не)полова, я зи к — (не)помело. 5. Поперед (не)вода риби не лови. 6. (Не)голка ш и є, а руки (Н ар. т ворчіст ь). II. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова.

Букви е, и, і в суфіксах -ечок, ечк-, -ичок, (521] -ичк-, -інн,(я) , -и н н ( я ) , - е нн (я ) , ив (о ) , ев(о) 195. Прочитайте речення. Знайдіть слова зі зменшувально-пестливими суфіксами. 1. П омандрував козач ен ьк о з Л убен до П р и л у к и , ой плакала д івчинонька, здійм аю чи руки. 2. Ой гиля, гиля, сірі гуси, додом у, ой горе ж т ом у лебедику с ам ом у. 3. Я ж не пила, не варила, а йшла по води чен ьк у — відерце побила. 4. Іди, іди, мій си н оч к у, та не забарися, за чоти ри неділеньки д о дом у вернися. 5. Над р іч к ою б ер е ж к о м іш о в чум ак з б а т іж к о м (Н ар. т ворчіст ь). 74


■ к

С уф ікси -и чк (а), -ичок в ж и в а ю т ь с я тільки в сл овах, щ о у т в о р и ­ лися від слів на -иц (я), -ик: криничка криниця, кошйчпїї 4— к о­ ш ик, В ін ш и х словах в ж и в а ю т ь ся су ф ік си ечк (а), -еч о к , -рньк -\ до н еч к а , м іш ечок, т оп ол еньк а.

196. Утворіть від поданих слів іменники за допомогою суфіксів -ечк-, -ечок або -ичк-, ичок. Д он ька, сито, вулиця, д іж к а , рука, літо, озеро, к орабл ик, п о ­ душ ка, вікн о, сл ово, хвиля, л и си ц я , л ож к а, к р ол и к , палиця. 197. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. 1. П рощ ай, Волинь, п рощ ай, рідний к у то ч о к ! Мене від тебе дол. .нька жене! 2. Синє море чу д о во так грає, його сон. .чко пестить ласкаво. 3. Он я р оч к и зелененькі, с т е ж е ч к и по них маленькі, п е­ ревиті, мов с т р іч ..ч к и , збігаю ться до р іч ..ч к и . 4. Сизая г о р л е ч к а з а т у р к о т іл а . 5. 1 в о г н ..ч к о м б е н т е ж н и м с п ал ахн у л а зір н и ц я . 6. Л егк и м сном спить мій жаль у с ер д ..н ь к у (3 те. Л есі У країнки). В ім ен н ик ах, утворен и х від дієслів, під наголосом вж и вається су ф ік с -ін н (я ), без наголосу — су ф ік с -ен н (я): ходи т и — ходін н я , вивчит и — вивчення. 198. Утворіть від поданих дієслів іменники я суфіксами -гнн(я) чи - е н н ( я ) . П рагн ути , носити , гор іти , звернутися, р озум іти , п род о вж и ти , ш арудіти, поверн утися, х оди ти , терпіти , оточи ти , засвоїти, уміти, у п р а в л я т и ,ст а в и т и с я , вивчити. За д о п о м о го ю суф ік са инн(я) у т в о р ю ю т ь с я збірні назви від ім ен н ик ови х основ: буряк — бурячиння, квасоля — квасолиння. За д о п о м о г о ю суф ік са -інн(я) твор я ть ся такі слова: коріння, кам іння, насіння. 199. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. 1. При д орозі буря повив..ртала д..рева з к о р ..н н я м (Ю . Зба нац ьки й ). 2. Л ю б л ю л ..ген ь к и й д и м о к , щ о сн у єть ся над гор од ом , коли „ п а л ю ю т ь к артоп л и н н я (Є. Г уц ало). 3. Л юбив я с..д іт и в г..р я ч і літні дні серед ви сок о го к у к у р у д зи н н я й зол отогол ов и х с о ­ н яш н и ків. 4. С т..л и л ося по з..м лі ш и р ок ол и с те гарбуз..н н я (З те. А. Д ім арова). 5. Х л оп ч а к и заходилися робити курінь із соняпл нич-.ння (Г. К и яш ко). В ім ен н ик ах, які озн ачаю ть матеріал або прод ук т праці, п и ­ ш еться су ф ік с -ив(о): печиво, м елйво, але: м арево. І— ‘ Б укви е, и, і в суф ік са х -и ч к - ичок, -ечк -, -ечок , -ін н (я ), ^ -иик(я), -енк(я), -и в (о), -ев(о) 200. Утворіть і запишіть від поданих дієслів іменники аа допомогою суфіксів -ца(о), ев(о). Мережити, варити, марити, морозити, пекти, місити, плести, палити. 75


201. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви.

1. Щ е мар..вом легким над нами витає блакитна в..сняна мрія (Л еся У к ра їн к а ). 2. Дивне м е р е ж ..во ..плів мороз на вікні (О. Іва н ен к о). 3. Маруся ..ховала все пря д ..во у с в о ю ск р и н ю . 4. Мати ав..ліла того ж дня од в..зти мел..во до млина. 5. Коло вікна стоїть кругли й с т о л ..ч о к (3 те. І. Н ечуя-Л еви цьк ого).

Т в ір -оп и с п риміщ ення 1. Щ о називається ін тер’ єр о м ? 2. У чом у полягає особл и вість оп и су п ри м іщ ен н я ? 3. Ч им різняться науковий і х у д о ж н ій описи п ри м іщ ен н я? 202. І. Прочитайте. Скажіть, до якого стилю мовлення належить текст.

У К Р А ЇН С Ь К А Х А Т А

Інтер'єр старовинної української хати

В н у тр іш н є планування у к р а їн сь ­ к ого ж и тл а у д е в ’ я т н ад ц я т о м у с т о ­ літті всюди було майж е однаковим. Піч завж ди займала внутріш ній кут хати з одн ого бок у від дверей і була обернена с в о їм о т в о р о м до с тін и з в ік н а м и . П о діагон ал і від печі влаштовували парадний к у т (покуть). Тут розміщ ували ік они , прикрашені тканими або виш ити м и руш н и кам и . У з д о в ж б іч н о ї с т ін и с т а в и л и стіл . Біля столу розм іщ увал и довгу дере­ в 'я н у лаву. Збоку від столу зн ах од и ­ лася ск ри н я. У к у т к у , п ротил еж н ом у п ечі, біля дверей робили д е р е в ’ яні п о л и ч к и або ш а ф у для п о с у д у — м и с н и к (3 кн. «У к р а їн ськ а м ин ув ш и н а »).

II. Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть усний опис інтер'єру укра­ їнської хати в художньому стилі. 203. І. Відредагуйте поданий уривок я учнівського твору.

М оя кімната невелика. У кімнаті немає нічого зайвого. Коли аа х оди м о до кімнати, то праворуч бачимо сервант, у я к о м у за склом стоять мої книги. А ліворуч біля стіни ст оїт ь тумба, на якій стоїть телевізор. Біля вікна ст оїт ь письмовий стіл, аа я к и м я робл ю уро ки. Біля стіни навпроти тумби з телевізором ст оїт ь моє л іж к о. Над ним на стіні висить невеликий коврик. II. Дайте відповіді на запитання.

1. Я к и х т и п о в и х пом и л ок п ри пусти вся учень? 76


2. Чи вдалось автору твор у розповісти про свої захоплення й у п о ­ д обання? 3. Чи є у творі епітети, уособлен н я, порівн ян н я? З я к о ю метою їх в и к о р и ст о в у ю т ь ? У х у д о ж н ь о м у описі ставлення до зображ уван ого слід вислов лю вати не лиш е п рям о, а й передавати через добір відповідних х у д о ж н іх засобів (епітетів, порівнянь, уособлень). 204. Напишіть твір на тему «В гостях п однокласника», поклавши в основу опис приміщення.

2.2.) Написання і відмінювання чоловічих

та жіночих імен по батькові 205. Прочитайте. Зробіть висновок, за допомогою яких суфіксів утворюються чоловічі та жіночі імена по батькові. В асиль — В а си л ь ов и ч , В асилівн а; А н д р ій — А н д р ій о в и ч , А ндріївна; Ю рій — Ю рійови ч, Ю ріївна; Степан — Степанович, Степанівна. Чоловічі імена по батькові т вор я ть ся за д о п о м о г о ю с.уфїке.і -оаич \П ет р ови ч , Гордійович. Ж ін о ч і імена по батькові творяться за д о п о м о г о ю суфікса -івна (після голосного на письмі ївни): П ет рівн а , Гордїівна. Д е я к і ч о л о в іч і ім ен а по б а т ь к о в і т в о р я т ь с я аа д о п о м о г о ю суфікса ич(-/ч): Л ука — Л укйч, Сава — Савич (і Савович), Х ом а — Х ом йч (і Х ом ович), К узьм а — Кузьмйч (і К узьм ович), Ілля — Ілліч (й Ількавич). З м ін ю єт ь ся твірна основа і при творенні так и х імен по бать кові: М и к ола — М и к ол ай ови ч, М и к о л а їв н а ; Григорій — Григоро вич, Григорівна; Я к ів — Я к о в и ч , Я к ів н а . 20й. Утворіть і запишіть чоловічі та жіночі імена по батькові. М и хай л о, Ігор, Валерій, Т р ох и м , Геннадій, Л у к ’ ян, А н атолій , П р о к іп , А р х и п , Я рослав, Роман, Олег, Денис, Д м и тр о, К остянти н , А р к ад ій , Олексій, Олександр, М икола, К узьма, Ілля. 207. Запишіть прізвища видатних українських письменників, замінюючи ініціали іменами й по батькові. Г. С. С коворода, Т. Г. Ш е в ч ен к о, І. Я. Ф ранка, М. М. К о ц ю ­ би н сь к и й , П. Г, Тичина, М. Т. Р и л ьсь к и й , В. М. Сосюра. -

Ч ол овічі та ж ін оч і імена по батькові в ід м ін ю ю ть ся як іменники в ід п о в ід н о ї в ід м ін и .

208. Спишіть речення, ставлячи у потрібному відмінку подані в дужках імена та імена по батькові.

1 . Учні так л ю бл я ть ці п о д о р ож і із (Степан Васильович) у ліс, у поле (Б. А н т о н ен к о Д ави доп и ч). 2. Ч ого це Ви, (М ихай л о Я к ови ч ), 77


так п осм у тн іл и ? (О. Гончар). 3. Доля простелила для (Пантелеймон О лександрович) довгий ж и т т єв и й ш л ях. 4. П а м 'я т а ю слова, ска зані тоді (Василь Семенович): « П оет — де лю дина. Насамперед!» (З т е. М . Ж у п а н с ь к о го ). 5. П о ч и н а є т ь с я о п о в ід а н н я сл ова м и весільної пісні, я к у я почув того вечора від (М арія К остянтинівна) (Г . К оси н к а). 209. Перекладіть речення українською мовою і запишіть.

1. Сергей Н иколаевич вспомнил, как Леонид Тимофеевич познакомил его с новьіми учениками. 2. У Н и кол ая Григорьевича к старости разболелись ноги. 3. Павел Васильевич мечтал, что его сьін станет и нж ен ером -стр оител ем или арх и тек тором . 4. Степан И льич поднял руку: «Стойте!» 5. Екатерина А л ексеевна никогда не ж аловалась на усталость. 6. У ченики слуш али рассказ Ан атоли я А л ек сан др ови ча с б о л ь ш и м интересом (З те. В. О сєєвої).

Р о з б ір ім енника як ч а с ти н и м о ви П о с л ід о в н іс т ь р о з б о р у 1. Частина мови. 2 Початкова ф орма іменника {називний відмінок однини) 3. Постійні ознаки: а) власна чи загальна назна; б) назва істоти чи неістоти; в) рід; г) відміна і група (якщо є). 4. Змінні ознаки: а) відмінок; б) число. 5. Синтаксична роль.

В гор у т у м а н п ід н ім а єт ьс я ср іб н и й , хм а р к а м и см уж ка м и в'єт ься (Грицько Ч упринка). З р а зок у с н о г о р о з б о р у Тум ан — ім ен н ик, у ж и т и й у п очатковій формі; загальна назва, неістота, чоловічий рід, друга відміна, тверда група; називний відм інок однини; у реченні виступає підм етом . З р а зок п и с ь м о в о г о р о з б о р у Тум ан — ім ен ., п.ф. — т ум ан; заг. назва, н еістота, ч .р ., II відм., тв.гр.; Н .в ., одн .; підмет. 210. І. Прочитайте, доберіть до тексту заголовок. Спишіть, вставляючи пропу­ щені букви. Розберіть виділені іменннки як частину мони. Я к щ о д р у ж и т и із с т ..ж и н о ю , вона багато цікавого р о з п о в іс т ь . Тетянка вийшла на Ганок, а ет ..ж и н а неначе взяла її за р у к у і пов..ла за собою . Д овкола к артопля цніте біл о-р о ж ев о , с о н я х и в золоті бубни в ..гу п у ю т ь . З-.лений огіро ч о к виповз із грядки на с т е ж к у : а щ о тут р о б и т ь ся ? К васол я-пови ти ц я п иш ається на в. .с о к и х т и ч к а х . А га р ­ буз та гарбузиха з га р бу зе н я там и сховал и ся в тінь під лапатим л и стя м , щ об сон ц е не напекло (За В. Ч ухлібом ). II. Складіть невелику усну розповідь про свою дорогу до школи. 78


211. Перекладіть текст українською мовою і залишіть. Розберіть виділені імен­ ники як частину мови.

В сю ночі, огон ь костр а то разгорается, то гаснет. Листва йерез не ш ел ох н ется . Роса стекает по бельїм стволам. Сльпино, как где-то очень далеко х р и п л о к ри чи т с т а р и й петух в избе лесникя. В необьткновенной ти ш и н е зарождается рассвет. Н ебо на востоке зеленеет. Голубьім хрусталем загорается на заре Венера. Зто л учш ее время с у т о к (За К. П а уст ов ськ и м ). ^ ш ел охн ут ься — поворуш ит ися рассвет — світ ан ок М і г ст вол — ст овбур хр уст а л ь — криш т аль изба — хат а заря — зоря, світ ан ня п ет ух — півень МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

>-)-

СУМИ Це м істо — ропесник Х арк ов а. Й ого заснували 1652 року. П ізн іш е тут було збудовано ф о р т е ц ю для зах и сту від нападів к р и м с ь к и х татар. П о х о д ж ен н я назви міста досі ч іт к о не з ’ ясовано. В и суваю ть декілька версій. Істори к и вваж аю ть вір огідною таку: назва міста п о хо д и ть від давньої назви річки, на берегах я к о ї заснували п о се ­ лення. Народні легенди по св о єм у п о я сн ю ю ть назву ц ього населеного п ун к ту. К ол и сь при с п ору дж ен н і фортеці знайшли три закопані сум и (су м к и ). Ці три сум и зображ ен о на старов и н н ом у гербі міста в ісім н адц ятого століття . О скільки Суми, як і Х а р к ів, заснували переселенці, одна з версій п охо д ж е н н я назви пов'язана зі словом с у м : лю ди, що при й ш ли сю ди, сумували за рідним краєм (За І. В ихован цем ).

Суми сучасні 79


спільн ого в історії виникнення міст Х арк ов а і Сум? 2. Я к а з версій заснування міста здається вам більш вір огід н ою ? 3. П ід р а х уй те к іл ь к іс т ь бук в і зв у ків у сл овах пов'язан а, по хадж ення, к ол и ш н ьом у. 4. П ідготуй те невелику усну розповідь на тем у « М іс т о С��ми істор ія і с у ч а с н іст ь » . С кори стай тесь тек стом та ф от о іл ю стр ац ією . КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Чим в ід різн я ю ть ся самостійні частини мови від с л у ж б о в и х ? 2. Яка частина м ови н азивається ім ен н и к ом ? 3. Р о зк а ж іть про імен н ики , щ о озн ачаю ть назви істот і неістот. 4. Які іменники належать до власних назв, а які — до загальних? 5. С ф орм улю йте правила вж ивання вел икої бук ви у власних на­ звах. Я к і власні назви беруть у л апки? 6. Р о з к а ж іт ь про рід іменників. Я к визначається рід н езм ін ю ва ­ н их ім ен н ик ів? 7. Наведіть приклади ім ен н иків, щ о мають ф орм у однини і м н ож и н и ; лиш е однини; тільки м н ож и н и . Я кі іменники за родами не розп ізн аю ть ся ? 8. За я к и м и ознаками іменники п оділ я ю ть ся на відміни? С к іл ь ­ ки відмін в у к раїн сь к ій м ові? Іменники я к и х відмін п оділ я ю ть ся на групи? 9. С ф орм ул ю й те орф ограм у «Б ук ви о, е в за к ін ч ен н я х орудн ого відм інка одни ни ім енників п ерш ої і др угої відм іни» . 10. Коли в і м ен н ик ах чол ов ічого р оду дру гої відміни в ж и вається закінчення а (-я), коли • у( м )? 11. С ф орм ул ю й те орф ограм у « П о д в о єн н я приголосних, апост роф п еред закінченням орудн ого відм інка однини ім енників тре т ьоі в ід м ін а * . 12. Коли не з іменникам и п иш еться разом, а коли — ок рем о? 13. Р озк а ж іть про правопис гол осн и х в ім ен н и к о в и х суф іксах. 14. Я к творяться чол овічі й ж ін о ч і імена по батькові? 15. У поданом у реченні розберіть ім ен н ики як частину мови. Х ви л я човн и ка л егк ого і цілує, і гойда, ш и р ш е м ор я гол у бого наша ю н ість молода (М . Сом).


І ПРИКМЕТНИК § 2_Ь\ Прикметник як частина мови 212. Спишіть уривок із вірша Дмитра Луценка, вставляючи пропущені букви. Підкресліть прикметники. Скажіть, аа якими ознаками ви їх розпізнали. Пр. .йшла до нас м орозяна з. .ма, в гаях білястим сн ігом вкрила віти. Та со н я ..н и м б е з см е р т н и к а м дарма — немов Ж..ВІ, ст оя т ь і досі квіти. Д .Л у ц е н к о

П р и к м е т н и к (рос. и м я п р и л а г а т е л ь н о е ) — це с а м о с т ій н а частина мОнп. щ о иизітимс озн ак у ггі^едмета і відповідям на пи тан н я я к и іі? я к а ? я к е? я к і? ч н й? ч и я ? ч п є ? ч н [? Наприклад: чист а дж ерельна аода, си н я бабуси на х уст к а . П рикм етники

З м ін ю ю ться за ч и с л а м и ,

родам и

(в одн и н і)

і

в ід м ін к а м и .

213. Утворіть і запишіть словосполучення, додаючи до кожного з іменників прикметник, що н дужках. Зробіть висновок, від чого залежать рід, число, відмінок прикметників. Очерет, к у ку ру д за, зілля, зарості (густий ); ріка, полем, степу, ланами (ш и р о к и й ). П р и к м е тн и к и в ж и в а ю т ь ся в т о м у ж числі, роді й відмінку, щ о й ім е н н и к и , від я к и х вони за л е ж а ть.

У м н ож и н і рід при к м етни к ів не визначається. 214. Відновіть прислів’ я і запишіть. До виділених прикметників доберіть антоніми і поставте їх на місці пропусків, узгоджуючи з іменниками. Визначте число, рід (в однині) і відмінок прикметників. 1. З великої хмари ... д ощ буває. 2. Старий рік у ноги, а ... у пороги. 3. На чорній землі ... хліб родить. 4. З поганої трави не буде ... сіна. 5. Запрягай молодого бика до плуга, бо ... не запряжеш, 6 . 1 великий дуб під ... с о к и р ою падає. 7. Солодкий обід після ... праці. 8 . Маленьке діло кращ е за ... безділля (Н ар. творчість). 215. Спишіть і відгадайте загадки. Визначте, якими членами речення висту­ пають прикметники. 1.

Поля скляні, меж і де р ев ’яні. 2. На легкій н іжці в аж ка голова

пр и чеп л ен а . 3 . Золоте р еш ето чо р н и х х ати н о к повне. Відгадки,

-яо-юїтои 'нинптвнод оннщ 81


У реч ен ні п р и к м е т н и к н а й ч а с т іш е в и с т у п а є о з н а ч е н н я м , р ідш е — п р и с у д к ом : Зем ля п и х к е н ьк а , під ногам и х р уст и т ь м 'я к ен ьк е бадилля (С. В аси л ьчен к о). 216. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букяи. Визначте число, рід і відмінок прикметників. З а й м а вся п и шн и й с в іт а н о к . З о л о т и й п р о м ін , .чин с о н ц я п ер..линув зі сходу на захід, і в ..р ш е ч к и синіх хмар зайнялися ч..рвон и м п о л у м ’ ям. Сонце випл..вало з-за краю з..м л і та о б г о р т а ­ л ося б л ..с к у ч и м и х м а р к а м и , щ о ..п а л а х у в а л и від с о н я ч н о г о п роміння, мов солома від вогню. Випл..вло, Д ..рева в л..генькій одеж і зі срібного інею обл ..л и сь р о ж ев и м світлом. П о твердому, р и п л ивом у сн ігу ст ..л и л и сь донгі їхн і тіні. Ранок дихав морозцем (За М. К оц ю бинським ). 217. Яке лексичне значення мають прикметники освічений — досвідчений; робочий — робітничий? Складіть з ними речення.

Якісні, відносні та присвійні прикметники д ^

За значенням п рикметники п оділ яю ться на три групи: якісні, ' відносні та присвійні. . Я к іс н і (р ос. кячестненньїе) п р и к м е т н и к и в ід п о в ід а ю т ь на питання я к и й ? і в казую ть на ознаку, щ о м о ж е виявлятися більшою- чи м ен ш о ю мірою : чист ий — чист іш ий, прост ий — найпрост іш ий, вдалий - м енш удал и й . Відносні (рос. относительньїе) п ри к м етн и к и відповідають на питання я к и й? і вк азу ю ть на віднош ення од н ого предмета до ін ш ого: дерев'я н а скринька — ск ри н ька з дерева, весн ян і квіт и — квіти весн и , київські вулиці — вулиці К и єва . П рисвійні (рос. притяжательньїе) п рикметники відповідаю ть на питання ч и й? і вк азу ю ть на н алеж ність предмета людині чи тварині: учи т ел ева книга — книга учит ел я, бабусині окуляри — окуляри бабусі, ведм еж ий барліг — барліг ведм едя.

218. Розгляньте таблицю «Групи прикметників за значенням» на другому форзаці підручника. Дайте відповіді на подані запитання. 1. Я к ви розрізняєте групи п ри к м етни к ів за значенням? 2. На я к і питання відповідаю ть п р и к м етн и к и к о ж н о ї групи? 3. П ри к м етн ик и як ої групи в казую ть на н алеж ність чого небудь к о м у небудь? 4. До як ої групи за значенням відносяться п ри к м етни к и в поданих с л овосп ол у чен н я х: м олода доля-, мамина ви ш н я -, білокорі б ерези -, ласт ів'ячі гол оси ? Присвійні прикметники, утворені від імен і прізвищ , п иш уться з в ел икої букви (О ленчин він ок , Ш евчен к ові т вори). 82


219. Випишіть прикметники у три стовпчики: а) якісні; б) відносні; в) при­ свійні. Охайний, березовий, д ерев ’ яний, мамина, д р у ж н и й , Елеонорин, ж и т н і й , о л о в ’ яне, н изька, л ю д с ь к и й , д ід у сева , У л я н и н , а л ю м ін ієви й, апетитний. у» Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних слів И ® складеться початок прислів’я: «... не наносить*. 22(1. Спишіть, вставляючи, де треба, пропущені букви. Підкресліть прикмет­ ники, визначте їх групи за значенням та відмінки. Світ в „ ч і р н .. о г о с о н ..ц я заглянув на пр. .чілкове вікно й п о зол о­ тив п олотняну скатерть на столі, білу стіну з ч..р вон и м и та синіми кв ітк ам и . Біля д овгої лави п р ..м ости л ася материна прялка. Поруч на поличці л ..ж а л и М и кол и н і к н и ж к и (За І. Н еч уєм Л евицьким ). 221. Розв’яжіть мовну задачу. Ш е с т и к л а с н и к и ск л ад ал и с л о в о с п о л у ч е н н я з п р и с в ій н и м и п ри к м етни к ам и . У чен и ця записала в з о ш и т і: М арійчин щ оден н и к , бат ьк івськ і збори, сол ов'їн и й щебет.. Я к у п о м и л к у допустила дівчин ка? П р и к м ет н и к и , залеж но від к о н те к ст у , м о ж у т ь переходити з однієї групи за значенням до ін ш ої. Я к існ і п р и к м етн и к и у складі устал ен и х назв переходя ть у відносні: легка нош а — легка ат лет ика (назва виду сп орту); зелений лист ок — зелений борщ (назва страви). Відносні й при свій ні п р и к м етн и к и , у ж и т і в п ереносному зна­ ченні, п ереходять у якісні: золот і рук и — ум ілі, працьовит і р у к и -, со л о в ’їний голос — приєм ний, м елодій н и й голос. Присвійні п р и к м етн и к и переходя ть у відносні, коли вказую ть на ознаку за різном анітним и відн ош ен н ями м іж предметами: лися чий комір — комір з лисиці] дівочий хор овод — хоровод дівчат . 222. Запишіть словосполучення в три стовпчики: а) □ відносними прикметни ками; б) з присвійними прикметниками; в) з якісними прикметниками. В овчі я г о д и , в о в ч и й х в і с т , о с л я ч а в п е р т іс т ь , л и ся ч а о б е ­ реж н ість, баранячий к о ж у х , бараняче ок о, ш овк ова накидка, шов кове в ол осся , поетові твори, бараняча к м ітл ивість, свин яче ік л о, одноденна ек с к у р с ія , заяче вухо. Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних імен I V

ників складеться початок прислів'я: « . .. козою ст ат и , та не навчився ка п у ст у їс т и » .

223. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте групи прик­ метників за значенням, користуючись таблицею «Групи прикметників за значенням» на другому форзаці підручника. М ного снега в зимнем лесу. Под бельїми ш а пк ам и согнулись ветки деревьев. М етелица намела сугробьі на о п у ш к а х . Издалека видно на лесньїх полянах следьі. Отпечатки л и сьи х н ог о х о т н и к узнал сразу. А зто чьи следьі? П ередние я м к и 83


больш ие, а аа ними — неглубокие. Н яблю дательного о х отн и к а не обм ануть. Он сразу узнает заячьи следьі (За М . П лавильщ иковим ).

&

сугрбб — кучугура оп уш к а — узл ісся полян а — галявина и здалека — здал ек у МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

ПОЛТАВА Де прадід коней вів на попас, Де ш о в к о м слалася отава, Старий засвідчує літопис П оселення, щ о зветься Лтава. Була тут, к а ж ут ь , неглибока У ст еп ов ом у кураї У В орскл и річечка-притока. Щ о знали Л тавою її. Тепер к ал ю ж а лиш в канаві, А л е істор ія цікава. А від поселення «п о Лтаві» 1 м істо назване — Полта��а. Д. Білоус

М. Ростовцев. Мальовнича Полтавщина 84


1. З ’ я с у й т е за т л у м а ч н и м с л о в н и к о м зн аченн я слів от а ва , курай. 2. Р о зк а ж іть про п о ход ж ен н я назви міста Полтава. Я к им и народ ними промислами і ремеслами славиться П олтавщ ина? 3. Р о з г л я н ь т е к а р т и н у п о л т а в с ь к о г о х у д о ж н и к а М и тр оф ан а Ростопцева на с. 84. О пиш іть краєвид.

Ступені порівняння якісних прикметників 224. Прочитайте прислів’ я. Скажіть, чи однакову міру якості виражають виділені прикметники. 1. Н іхт о мудрим не вродився, а кожен у ж и т т і навчився. 2. Х т о мудріший, той і сильн іш и й. 3. Час — наймудріший суддя (Н ар. т ворчіст ь). Якісні п ри км етни ки , крім :івіічііііні )Ї форми, мають шіщип і найшіщнн ступені порівняння. Вищий ступінь порівняннії (рос. срнвнигелі.пгія стеш'ііь) указує на те, ш о в одн ом у предметі більше певної я к ос ті, ніж у другом у: Д ніп ро ш ирш ий за Д е с н у . Н айвищий ступінь порівняння (р<и\ превосход;;дл гтеїіень) ;іує на те. що пенннй предмет порівняно а усіма подібними м.і найбільшо даної якості Говерла — н а й в и щ а гора в К ар п ат ах. 225. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Підкресліть при кметники вищого ступеня порівняння прямою лінією, а найвищого — ХВИЛЯСТОЮ .

У давніш і часи навчай..я в Україні р о з п о ч и н а л о с я п ерш ого грудня. Д е день св. .ятого пророка Наума. То була найзручніша п о ­ ра здобувати о св іт у для с і л ..с ..к и х дітей, оск іл ь к и вже завершено найголовніш і роботи в господарстві. У народі Н аума називали п о к р о в и т е л е м ро зум у, знань і доброчинствя. С.-ляни вважали, щ о д..тина матиме кращ і знання, а на­ ука буде л е ..ш о ю , я к щ о навчан. .я починати в день св. .ятого п роро­ ка. З цього приводу казали: « П р ..й ш о в Наум — пора братися за ум» (За В. С курат івським ). [ІИЩІІІ! ступ інь порівняння прикметників мас дві форми . п р ос т у і складену. П роста ф о р м » твориться від основи .звичайного прикметники за д о п о м о го ю суфік< ів ш . і и і тонкий т онш ий, веселий —■ в е ­ селіш и й . Складена форма у т в о р ю ст ь ся додаванням слів більш, менш до звичайного при км етни ка: міцний — більш м іцний, пош ирений — м енш пош ирений. При т в о р е н н і . п р о с т о ї ф ор м и в и щ о г о с т у п е н я п о р ів н я н н я кінцеві приголосні основи [г], [ж ], [з] із су ф ік с о м -ш- зм ін ю ю т ь ся на [ж ч]: дорогий — дорож чий, дуж ий — дуж чий, вузьк ий — вуж ­ 85


чий. Кінцевий звук осн ови [с] із су ф ік сом -ш- чергується із [ш ч] (на письмі щ): високий — вищ ий. В и щ и й ступ ін ь к іл ь к о х п ри к м етн и к ів тво р и ть ся від ін ш и х осн о в: гарний, хорош и й — кращ ий, ліпш ий; поганий — гірш и й ; великий — більший', малий — м енш ий. 226. Перекладіть речення українською мовою. Поясніть різницю у творенні ступенів порівняння прикметників. 1. День зимой короче ночи. 2. Д орога оказалась длиннее, чем мьі думали. 3. Сон слаще меда. _

В ук раїн ськ ій мові п ри к м етни к и вищого ступеня порівняння, на відміну від р ос ій сь к о ї мови, змінюються за родами, числами й відмінками.

227. Спишіть прислів’ я, утворюючи від поданих у дужках прикметників вищий ступінь порівняння. Позначте суфікси, поясніть їх правопис. 1. Син від батька (розум н и й ) — р а д и ть , а брат від брата (м у д ­ рий) — заздрість. 2. Вогонь — (великий) в орог, ніж вода. 3. Х о ч с о ­ л овейк о (малий) від ворони, та пісні його (гарні). 4. З (гл и бокої) борозни (висок и й) хліб росте. 5. Інша рада щ е (погана), як зрада (Н ар. т ворчіст ь). 228. Прочитайте. Складіть і запишіть речення, використовуючи прийменни­ ки за, від, ніж. Позначте суфікси у прикметниках вищого ступеня. З р а з о к . Алюміній і залізо (за вагою). Алюміній легший від заліза. 1. Ч орне море і А з о в с ь к е море (за глибиною). 2. Л ю ти й і бер е­ зень (за тривалістю ). 3. З олото й срібл о (за вартістю ). 4. Береза й дуб (за м іц н істю ). 5. П ол уни ц я й суни ц я (за с м ак ом ). 6. Д ніпро й Десна (аа д о в ж и н о ю ). 7. Каш тан і тополя (за в и с о т о ю ). 8. Л ітак і вертоліт (за ш в и д к іс т ю ). Н айвищ ий ступ ін ь п орівняння має три форм и — п р осту, склад ну і складену. П роста форма найвищ ого ступеня порівняння твориться дода нянням префікса най до п ростої форми в ищ ого ступеня п ор івн я н ­ ня: т онш ий — найт онш ий, веселіш ий — найвесел іш ий. Складна форма найвищ ого ступеня порівняння утв орю єть ся за д оп о м о го ю префіксів що-, як-, котрі д одаю ться до простої форми н айвищ ого ступеня: найбільш ий — щ онайбільш ий, найгірш ий — якнай гірш и й . Складена форма у тв ор ю єт ь ся додаванням слів найбільш , най м енш до п о чатк ової форм и при км етни ка: найбільш обізнаний, найм енш оха й н и й . 229. Прочитайте уривок із вірша Василя Симоненка. Випишіть прикметники в найвищому ступені порівняння, позначте у них префікси й суфікси. Н айпрекраеніш а мати щаслива, Н ай солод ш і кохані вуста. 86


Н ай чи стіш а душ а незрадлива, Н айскладніш а лю дина проста. В. Симоненко 230. Спишіть речення, утворюючи від виділених прикметників усі можливі форми найвищого ступеня порівняння. Позначте в утворених словах префікси і суфікси. 1. І малий волос св ою тінь кидає. 2. Тільки лелека знає, яке ле­ леча погане. 3. Земля багата, вода сильна. 4. У глибокій воді — в е ­ лика риба. 5. В ніч т емн у про сонце п а м ’ ятай. 6. К н и ж к а — гарний товар иш (Н ар. т ворчіст ь). 231. Доберіть антоніми до поданих слів. Утворіть від них прості форми вищого

і найвищого ступенів порівняння. З р а з о к . Вузький — широкий, ширший, найширший. Х о л о д н и й , д а л е к и й ,х о р о б р и й ,т о н к и й , с о л о д к и й ,ч и с т и й . 232. Складіть речення зі словами чепурний, безпечний, утворивши складну і складену форми найвищого ступеня порівняння. 233. Прочитайте. Знайдіть і виправте помилки у вживанні ступенів порівнян­ ня. Відредаговані речення запишіть. 1. Гепард — самий ш в и д к и й звір. 2, Н айбільш п о ш и рен іш и й у н аш ом у кліматі саме цей вид рослин. 3. Старий дуб в ищ ий клена. 4. Ця тема найваж кіша для вивчення. 5. Більш сміливіш им виявив­ ся мій т овариш . 234. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. В народе говорят: кто мудрее, тот и сильнее. И зто дейетвительно так. Н у ж н о понимать, что даж е самьіе бол ьш ие кулаки бессильньї перед разум ом. А с к о л ь к о безрассудньїх п осту п к о в соверш ает человек, которьій не думает о последствиях. С л ож н ей ш ую проблему всегда м ож н о реш ить. Н у ж н о подумать и в и б р а т ь правильньтй путь. Т ол ь к о взвешенное реш ение будет наиболее удачньїм (3 к а ­ лендаря). дей ет ви т ел ьн о — справді ШЯг бессй л ьньш — безсилий б езр ассудн ьїи — нерозваж ливий

п ост уп ок — вчинок п осл едст ви е — насл ідок взвеш ен н ое — виваж ене

ЗР'ЯЗНЄ М0Є/ІЕННЯ О п ис природи. Переказ тексту-розповіді з елементами опису природи 235. І. Прочитайте. Визначте, до якого стилю мовлення належить кожен із текстів. Обґрунтуйте свою думку. 1. Я д и в л ю ся на воду. Озеро мінливе й н еспокійне, як мінливе й н еспокійне над ним небо. Озеро ж и л о небом, його сонцем і його хмарами. Небо сине — си ніл о сп окій н е плесо. Плавало зелене латаття, цвіли білі й ж о в т і лілеї. І не в о р у ш и л и сь густі очерети. 87


Небо ставало вишневе — вишневіло аелене латаття, а стебла стоял и у ваді, як чер вон і п р о м е н і. У л е г е н ь к о м у р у м ’янці розп у ск ал и сь білі й ж овті лілеї, самі р у м ’ яніли (В. Х а р ч у к). 2. У гірській у щ елині на півден н о м у сх и л і у к р а ї н с ь к и х С х ід н и х К ар п ат тече р іч к а Т ер е б л я . Вона впадає в озеро Синевир (народна назва М орськ е О ко). Це озеро утв ор и л о ся янаслідок обвалу частини гори. Вели­ чезні маси землі, каміння й уламків с к ел і п е р е го р о д и л и р і ч к у , її води заповнили улоговину. Тихе озеро Озеро має поверхню близько 0 ,0 7 квадратних кілом етрів. Його в о ­ да завжди холодна — її температура ніколи не піднімається вище 11 градусів, і д у ж е чиста. Навіть у най гл и бш и х м ісц я х (24 метри) на дні озера видно дрібні камінні. Знаходиться озеро на висоті 989 метрів над рівнем моря (З довідн и к а). II. Зробіть висновки, чим різняться науковий і художній описи природи. III. Використовуючи матеріал вправи та фотоілюстрацію, складіть влас­ ний текст з описом природи на тему «Земна краса». 236. І. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту. СИЧ-ГРОМ ОВИ К Над р іч к о ю і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, п о ­ г у р к у ю ч и та п обл и ск у ю ч и , накочувала гроза. П отемніла вода в річці, заш ум іли дерева, заметалися птахи. А бусли злякано зама­ хали крильми то тут, то там по лісови х бол ітця х. 1 нараз усе с ти х л о. Стогін л ісу подався далі й далі від грози. У в и сок ості с у х о шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс ося я вся с и ­ ньо. То хмара, чорна і низька, пустила із себе п е р ш у стріл у блиска вицю . У надрах хмари зарокотало, сп ерш у неголосно й нестрашно, а далі гол осн іш е й п о ту ж н іш е . І раптом ліс о хн ув від ж а х у — так по ньому вдарило згори. А ж тоді п рок и н у в ся у с в о єм у дуплі си ч -гр о м о в и к . Заворуш ив к рильми, видряпався з дупла й пішов по гілці с у х о г о береста в г о ­ ру. Д ощ мив й ому маленькі гострі вуш ка, сп ин у та крила і л о с к о ­ тав к л ин ч ик хвоста. Краплі води котил и ся по к ри в ом у дзьобові і скапували вниз. Сич не боявся непогоди. Й ому ще й щ е х отіл ося громів і бл и ск ави ц ь, щ о ж и л и в хмарі. Н есподівано визирнуло молоденьке с о н е ч к о і сказало сичеві: «Годі! Зас��!* Він відчув різь в очах і зап л ю щ и вся . Так і до дупла п іш о в зап л ю щ ен и й . Сич ст р у сн у в із себе зо л о ті краплі д о щ у і повільно, вайлувато пробрався на с в о ю п остіль з п ір ’я та с у х о г о листя (За Григором Т ю т ю нником ). 88


II. Напишіть вибірковий переказ тексту, поклавши в його основу опис грози*

Відмінювання прикметників 237. Зробіть з в у к о в и й запис под а них слів. Підкресліть прикметники, основа яких закінчується на м ’який приголосний. Д о р о ж н ій , д ж м е л и н и й , о сін н ій , я с тр у б и н и й , с о н я ч н и й , без

країй. Зн особл и во ст я м и шдмінюнннпя іірнк.чотниии :г ;л;иоті,сл п.і дві групи — тверду і м'яку. Д о тн ор л ої групи на.іожпті. п р и к м е т н и к и , оп ш н и икіі л ,:.ікінчу< і ь с я їїп гиердпіі ириг< лік ний: т ов а р и ш ев а , ст а р и й , М арин. „•І" м 'я їсої грч'ГІІ! НіІЛОЖИТІ. п р и к м е т н и к и , лакінмуеть&и іш м ’ я к п іі пр и гол осн и й [н] або [її]: к р и в о ш и ї й [?сри в о ш и в ій].

ОСНОПЯ ЯіСІЧ [р и ц'ій],

с и н ій

ок рем и м зразком в ід м ін ю ю ться прикмети ики ни блідолиций.

-л и ц и и :

238. Поставте подані прикметники в називному відмінку чоловічого роду і запишіть у два стовпчики: а) м ’якої групи; й) твердої групи. Д о р о ж н ь о м у , к р а й н є , п а н сь к ог о, б е з к р а й о м у , п р а в д и в о м у , п о сл ідо вн о го , д о с в ітн ю , л іт н ь о ї, к іл ь к іс н и й , б р а тн ьо го , д о в го в іїй , гр о м о во м у , п о в іт о в о го , к л ім а т и ч н о ї. Якщо ви правильно виконали завдання, з третіх букв записаних слів складеться перша частина прислів’ я: » ... — д о т р и м а й й о г о ».

239. І. Складіть словосполучення і провідміняйте прикметники щ и р а , використовуючи таблицю.

щ и р и й ,

щ ире,

Підмінювання прикметників твердої групи в однині В ід м ін о к I

РІД

назив­ родо­ даваль­ ний вий ний

знахідний

ний

місце­ вий

О руд*

-ий

-ого

-ому

як у називно­ му або родово­ му відмінку

-ИІУІ

-ому,-їм

Середній

-ого

-ому

-им

-ому,-ім

Жіночий

-ої

-ій

-0ю

-ій

Чоловічий

І]. Зробіть висновок, як відмінюються прикметники чоловічого і серед­ нього роду. 89


240. Складітт. словосполучення і провідміняйте прикметники синій, синє, синя, використовуючи таблицю.

В ідм іню ван н я п ри к м етн и к ів м 'я к о ї групи в однині Відмінок Рід

назив­ родовий даваль ний ний

знахідний

оруд ний

місце вий

Чоловічий

-їй

. .ь[ого]

,.ь[ому]

як у називно му або родово­ му відмінку

-ім

. .ь[ому]

Середній

..ь[ого]

..ь[ому]

-ім

..ь[ому]

Жіночий

,.ь[ої]

ій

ю

,.ь[ою]

-ій

241. І. Складіть словосполучення і письмово провідміняйте прикметники біло­ лиций, білолице, білолиця, використовуючи таблицю. Відмінювання прикметників на -лиций в однині Відмінок Рід

назив­ даваль­ родовий ний ний

знахідний

оруд­ ний

місце­ вий

-ий

. .ь[ого]

..ь[ому]

як у називно­ му ябо родово­ му відмінку

-им

..ь[ому]

Середній

.. ь[0Г0]

.. ь[ ому]

■им

. .ь[ому]

Жіночий

..ь [о ’і ]

-ій

,.ь[ою]

Чоловічий

-ій

II. Дослідіть, у яких формах (відмінку, роді) прикметники а основою на лиций своїми закінченнями подібні до прикметників твердої групи, а в яких — до м'якої, 242. Складіть словосполучення і письмово провідміняйте прикметники щирі, сині, білолиці, використовуючи таблицю. В ідм ін ю в ан н я при к м етни к ів у мн ож и н і Відмінок: Група

9(1

даваль­ назив­ ний родовий ний

Тверда

их

-им

М’яка

-іх

-ім

На -лиций

-их

-им

знахідний

як у називному або родовому відмінку

оруд­ ний

місце­ вий

-ими

-их

-іми

-іх

-ими

-их


243. Спишіть текст, ставлячи подані в дужках слоня н потрібному відмінку. Прикметники твердої групи підкресліть прямою лінією, я прикметники м'якої групи— хвилястою. За (давній) звичаєм, в и р уш а ю ч и в (далека) д орогу, чум аки бра­ ли із собою півня. Він був (незамінний) п о м ічн и к ом . (П ір ’ ястий) султан піднімав ш ум , к оли х тось із (стор он н ій ) наближ ався до табору. П ро північ сповіщ ав півень (горласте) *к у -к у -р і-к у !« (Ч е р ­ говий) чу м ак и , щ о пасли волів у полі, за його к р и к ом визначали в темряві, де стояв табір. Голос (п ір ’ ясти й ) султана, за п о в ір ’ям, відганяв (п р и д о р о ж н ій ) біса. Мабуть, ул ю бленцем (чумацьке) т о ­ вариства півень був щ е й том у, щ о нагадував про (рідна) д ом івку. Добре, коли в л юдини є тварина, щ о с и м в о л ізу є (д ом аш н я) осел ю і кличе до неї (З к ал ендаря). 244. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках слова у потрібному відмінку. Чому ці прикметники не належать ні до твердої, ні до м ’якої групи? 1. (Б ілолиц и й), ч о р н обров у кличе соловей в діброву. 2. З (бл ідо­ лиций) місяцем висипали зорі (Н ар. т ворчіст ь). 3. У таку мить (темнолиций) чабанові було чим потам увати своє честол ю бство. 4. Погляд його зуп ин и вся на (см угл ол и ц ий ) бульдозеристі (3 те. О. Гончара). 245. Запишіть словосполучення з прикметниками у два стовпчики: а) зі встан леною буквою и; б) зі вставленою буквою і. Без а к в а р іу м н и х ри бок , на я с к р а в и м м а лю н к у, у с т а р о д а в н і х ру к оп и сах , у далекі..й країні, з к р а щ и м и д рузя м и , на к р а й н і й хаті, у га р я ч и х д ж ерел ах, з я щ ір ч и н ’/.м х в о с т о м , по сільська.й д о ­ розі, з білолиц'.ім дівчам. ■V

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних прикметників складеться закінчення прислів’я: « О д я г к р а щ и й н о в и й , а д рузі

«V

. . . ».

П р и к м е т н и к и в у к р а їн с ь к ій м ові м о ж у т ь мати повну і к о ротк у ф орм и. П овна форма буває стягн ен а і нестягнена. П р и к м е т н и к и повної стя гн ен о ї ф орм и в нялйвном у в ід м ін к у одн и н и м а ю ть за к ін чен н я ий, ій (у чол ов ічом у роїїї), а. я (у ж ін о ч о м у р од і), -е. -є (у сер ед н ьо­ му р од і), а в н ази вн ом у в ід м ін к у м н о ж и н и і: зелений, зел ена, з е­ лене, зелені. У п овн ій н естягн ен ій ф ормі п р и к м етн и к и відп о відн о м аю ть за к ін ч е н н я - а я . яя (у ж ін о ч о м у роді), -С£ (у сер едн ьом у р оді), ії (у м н о ж и н і): зеленая, зел ен еє, зеленії.

,

Коротку форм у м о ж у т ь мати л и ш е деякі якісн і при к м етни к и : годен, дрібен, зелен., ладен. П р и к м е т н и к и в повній нестягненій та к ор от к ій ф о р м а х н ай ­

,

ч а стіш е вж и в а ю т ь с я в усній народній тво р чості й поезії.

246. Прочитайте речення на с. 92. Знайдіть прикметники, визначте, в якій формі вони вжиті. Зробіть висновки, в яких відмінках можуть уживати ся прикметники в повній нестягненій та короткій формах. 91


1. Горить моє серце, його запалила гарячая іскра п ал кого вог ню . 2. В довгу, т е м н у ю нічку невидну не с т у л ю н і на х ви л ь к у очей. 3. І, мов спогади минулі, листя ж о вт еє летить. 4. Через тумани л ихі, через великеє горе ти св іт и ш мені, моя зоре. 5. Я к би мої думи н імії та піснею стали без слова, тоді б вони біл ьш е сказали, н іж вся оця довга розмова. 6. Ніч темна лю дей всіх п отом л ени х скрила під темні, ш и р о к ії крила ( З те. Л есі У країнки). 7. День повен сонця, повен весни (О. Гончар). 247. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть повні нестягнені форми прикметників прямою лінією, повні стягнені — хвилястою, а короткі — пунктирною. Визначте відмінки прикметників. 1. Не співай по весні сол овей ку про щ асливії дні (І. М анж ура). 2. Край х у т о р ц я сам отн я я криниця ст о їт ь там вода ти х е сен ь к о бр и ­ нить (О лена П чіл ка). 3. Не тобі чорн явая сел я н ко д ум ка ця с к л а ­ дається моя (Д ніпрова Ч айка). 4. В и ходив молод хлопець рано на зорі позбирав він біле п ір 'я в батьковім дворі. 5. Вийся ж а й в ор о н ­ к у вийся над п ол ям и р о з в а ж а й л ю д с ь к у ю т у г у ти п існ я м и (ЛІ. Р и л ьськ и й ).

Способи творення прикметників П р и к м е т н и к и н у к р а їн с ь к ій мові м ож у т ь утоор ю п яти ся так и м и ' лособлм н :

1) преф іксальн и м: м удрий — прем удрий, вічний — правічний, знайом ий — незнайом ий; 2) суф ік сал ьн им : сест ра — сест ри н, зима — зим овий, хол од — хол одн и й ; Я профіксалі.нп суф іксал ьн им : барва безбарвний. кордон прикордонний, д ен ь — щ оденни й ; 1) скл адан ням осн ов: щ иросердий (щ и р е с ер ц е), си н ьо ж овт ий ( синій і ж овт и й ), довгош иїй ( довга ш и я ); "і) часто при складанні о сн ов додасться ще (і суф ік с: багат ол ю д­ ний (б а г а т о л ю д е й ) , д ев 'я т и п о в ер х о в и й (д е в 'я т ь п о в е р х ів ), ■західноукраїнський ( З а хід н а Україна ). 248. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Виконайте сло­ вотвірний розбір виділених прикметників.

К о л и с ь у д а л е к ій А ф р и ц і , н а б -.р е г а х повноводих р іч о к , простягалися нескінченні зарості болотяної рослини — папірусу. Й ого в икористовували на будівництві. Одного разу чол овік , що з в од и в х а т у , р озр ізав с т е б л и н у п а п ір у с у , в и т я г волокнисту с е р ..ц е в и н у , п ок л а в на с о н ц і. Ч е р ез д е я к и й час вол окн а п е р..твор ил и сь на сухі неш..рокі стрічк и. А яким же було зд. .вування, коли виявилося, щ о на стрічк ах мож на писати! Так вин и к­ ли перші книги (За О. Єфімовим).

92


24Я. І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши час, який ви витратили, Якщо текст прочитано за хвилину, ви читаєте дуже добре, за півтори — добре, якщо витрачено часу більше, вам необхідно удосконалити техніку читання. У БІБЛІОТЕЦІ У багатьох бібл іотеках для роботи в читальном у залі дозволено брати із с о б о ю тільки ручк у і зош и т для нотаток. У дитячій і ш кільній бібл іотеках правила не такі суворі. А л е про основне треба п а м ’ ятати : н ав іть т и х і р о з м о в и с у сід ів , ш е л е с т ін н я с т о р ін о к к н и ж к и , ск ри пін н я стільця м о ж у т ь п оруш увати т и ш у читального залу, яка так і н азивається — робочою . М ож е, і не слід нагадувати про те, щ о книгу беруть чистими руками, не загин аю ть сторін ок , не роблять н отаток на сторінках книги. А лр д у ж е часто у к н и ж к а х трап л я ю ться малю н ки, плями від бр уд н и х ру к , п ом ітки недбалих читачів. П р и й ш о в ш и до залу, де видаю ть к н и ж к и д одом у , привітайтеся не д уж е гол осн о, чітко назвіть бібліотекареві номер ш к о л и , клас (або д ом аш н ю адресу), свої прізвищ е та і м ’ я. Заздалегідь п р о д у ­ майте, які книги вам необхідно взяти, а’ ясуйте і м ’ я автора, назву книги (або повідомте, я к у інформацію вам н еобхідн о знайти). З бібліотеки беріть додом у стільки книг, ск іл ь к и з м ож ете прочитати аа визначений бібліотекарем час.

93


Завжди повертайте к н и ж к у до б ібл іотеки вчасно, не з а т р и м у ю ­ чи її надовго в себе, оск іл ь к и вона м о ж е знадобитися інш им. II. Складіть діалог між відвідувачем і бібліотекарем, скориставшись ма­ люнком і порадами, наведеними в тексті. 250. Прочитайте речення. Скажіть, якого значення надають префікси виділе ним прикметникам. 1. У літоп и сах п радавн іх справедливості немає: все там річ іде про війни та кривавії події (Л еся У к ра їн к а). 2. Бджола із к в іток мед бере і ж од н о ї, премудра, не минає (І. К очерга). 3. Л исен я було ще зам але, щ о б у пол ю вати собі щ ось (Є. Г уцало). 251. Спишіть, яамїнюю'іИ у словосполученні один з іменників на прикметник. Позначте суфікси прикметників. А

З р а з о к . К віт и з поля — польові квіт и.

Вода з дж ерела, капелюх із с ол о м и , сік м ор к ви , олівець Сашка, ок у л я р и д ід у с я ,{гу р т о ж и т о к для студентів, краєвид гір, лялька се стри, краплі д ощ у , пісня с о л о в ’ я, р у ш н и к із полотна, олія з к у к у ­ рудзи, матч товариш ів, зброя к озак ів, вулиця в селі. І С уф ікси п ри к м етни к ів м о ж у т ь передавати різну міру якості: 1) с у ф ік си езн , елезн , е н н , а н н , у щ ( ющ ) вж и ваю ться для позначення збільш еної міри якос^к ст арезйий. довжелезний., не збагненний, н ездол ан ни й , невм ирущ ий; 2) с у ф ік с и _^уват - (-к щ а т -). аа- в и р а ж а ю т ь н евели ку міру як ості: гіркуват ий, си ню ват ий, золот авий; 3) суфікси ен ьк . есен ьн . -ісіньк . юсіньк^_надають п р и к м е т н и ­ кам з д д іб н іл о -п е с т л д в о г о в ід т ін к у : м а л ен ьк и й , т и х е сен ьк и й , чист ісінький, т он ю сіньки й . 252. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) з прикметниками, що виражають значну міру якості; б) з прикметниками, що виражають невелику міру якості. Позначте префікси і суфікси, які надають цим прикметникам різну міру якості.

Завелика відстань, золотавий персик, м алю сін ьк е п рохан н я, зеленувата трава, величезне село, ж овтавий а бр и к ос, широченна яма, прадавня казка, ч ор н я в и й ш к о л я р , к и сл ю щ и й апельсин, підстаркуватий капітан, сол од куватий ананас. Якщо витіравильно виконали завдання, з перших букв записаних імен ників складеться початок прислів’ я: « ... свої пісні м а є». 253. Спишіть речення, надаючи виділеним прикметникам здрібніло пестливо го відтінку. 1. Та вже щ о с ь мій к о н и к ворон и й в в оротях сп ітк н ув ся . 2. Ой повій, повій, та буйний вітре, та й понад марем. 3. Не х и л и ся , я в о ­ рон ьку, ти щ е зелений, не ж у р и с я , козаченьк у, ти ще молодий. 4. Тече річка невелика, с х о ч у — перескочу. 5. Поза гаєм зеленим брала вдова льон дрібний (Н ар. т ворчіст ь). 94


254. Розкажіть про лміни приголосних при творенні прикметників, користу­ ючись поданою схемою. [г], [ж ], [з] + ськ =

Б уг — бузький. М едж ибїж — м едж ибізький, Світ язь — світ язький

[к], [ч], [ц] + ськ = цьк

козак — к оза ц ьк и й , т кач — т к а ц ьк и й , к ра вец ь — кра вецький

[х], [ш ], [с] + ськ = ськ

ч ех — чеськ и й , Сиваш — си в а ськ и й , Ч еркаси — черкаський

При творенні при свій ни х п ри к м етн и к ів відбуваю ться звукові зм ін и . П еред с у ф ік с о м ин к ін ц е в и й п р и г о л о с н и й осн он и [г] зміню ється на [ж]; [к] на [ч]; [х] на [ш]: Ольга — Ольжин, донька — доньчи н , св ек р у х а — свек руш и н . 255. Накресліть і заповніть таблицю за зразком. Іменник Параска

Присвійний прикметник Парасчин

Чергування [г] — [ж]

[к] -

[ч]

[X] — Іш]

+

Ольга Марійка Явдоха Зінька

свекруха невістка іволга 256. Утворіть від поданих іменників прикметники і запишіть їх у два, стовпчики: а) ті, в яких не відбувається спрощення в групах приголосних; б) ті, в яких спрощення відбувається. Студент, честь, кількість, турист, к он тр аст, активіст, проїзд, стандарт, тиж ден ь, в и п у ск, користь. Я 9

Якщо ви правильно виконали завдання, з четвертих букв слів, записаних у перший стовпчик, складеться пропущене слово у прислів’ ї: «Коли ... не маячиш у пелюшках, то не навчиш у подуш ках».

257. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. Ч е ш с к и й город, гигантская птица, французекая булочка, турист и ч еск ое агентство, нидерландские пейзажи, кавказекие горьі, З о л от он о ш с к и й район, К р и в о р о ж с к и й завод, торт « П р а ж с к и й » , Д рогобьічский педагогический университет, О с т р ож с к а я академия, В ор он е ж ск и й хлебньїй комбинат. 95


ХЕРСОН

Х е р с о н був заснований 1778 р ок у як база ч ор н о м о р с ь к о го ф ло­ ту з ф ортец ею і кораблебудівною верф ’ ю . Нині це — обласний центр У країни. Напаяно місто на честь стародавнього Х ерсон еса, залиш ки я к ого збереглися поблизу сучасн ого Севастополя. Дав ньогрецьке с лово х ер со н ес означає «п ів ос тр ів ». Славна Х е р с о н щ и н а своїм и р о д ю ч и м и зем л ям и , безкраїми с т е ­ пами, я к і бачили к оза ц ь к у зви тягу, по я к и х повільно чвалали воли, запряж ені в чу м ац ьк і вози мажі. Н ічн ою до рогою мандрівники вдивлялися у небо безкрає, неозо ре, що розки н ул ось над запашним степом. А там, у височині, м е р ех ­ тять зірки, виш иті золотом на руш н и к у Ч ум ац ьк ого Ш л я ху . Не за­ бл укає подор ож ній , знайде дорогу до рідної домівки (З довідн и к а).

1. Щ о ви знаєте про чу м ак ів ? 2. В и к ор и с т ов у ю ч и малю н ок , складіть невелику у сн у розповідь про цей давній промисел. зв'язне М0 6 /1ЄННЯ

Твір-опие природи 1. Я к і типи мовлення вам відомі? 2. Щ о таке о п и с? Ч им науковий опис відрізняється від х у д о ж ­ н ього? 96


258. Прочитайте, Пригадайте визначення епітета, порівняння, уособлення, наведіть приклади. Скажіть, які художні засоби і з якою митою викорис­ тані н поданих реченнях. 1. Д ніпро берег р и є-ри є, яв оров і корінь миє, стоїть старий, п о ­ х и л и в ся , мов козак той заж ури вся ( Т . Ш евчен к о). 2, А ж ось рину ло від сх о д у ясне промін н я, мов руки, п ростягл ося до лісу, обняло й ого, засипало сам оц вітам и, золотим и смугами впало на си н ю від роси траву на галявині (М . К оц ю би нськ и й). 3. Щ о с ь мріє гай — над р іч к о ю . Ген неба край — як зол ото ( П . Тичина). 259. Доберіть листівку або репродукцію картини з краєвидом. Складіть усний твір-опис. Дайте відповіді на запитання. 1. Я к і пора рок у, час доби відображені на картині (ф ото)? 2. ІЦо ви бачите на передньому плані? Які кольори тут переваж а­ ють і чом у ? 3. Щ о зо б р а ж е н о на д а л ь н ь ом у п л ан і? Чи зм ін и л а с я гама кол ьорів? 4. Я к и м настроєм пройнята картина? Я кі п очуття вона у вас ви­ к л и к а є? 5. В я к и х л іте р а ту р н и х творах ви зустр іч ал и оп и си п одібн и х краєви дів? 6. Чи доводилося, вам сп остерігати за різними я вищ ами природи? Чи х о тіл о ся вам зобразити (описати) побачене? Я кі п очу ття , вра­ ж ення ви могли б висловити? 260. Прочитайте учнівський твір, доберіть до нього заголовок. Висловіть свої враження про твір. Які художні засоби використано? Чи допомогли вони вам уявити море взимку? Я п р ож и в а ю в невеличком у містечк у. В л ітку воно стає багато­ лю дн и м і гом інки м . Звідусіль сю ди з ’ їж д ж а ю т ь с я тур и сти , щ об відпочити на у збер еж ж і А з о в с ь к о г о моря. Воно й мене чарує св оєю си л ою і неп овторн істю . М рію п ов'я зати св ою м а й б утн ю п роф есію з морем і стати капітаном. Ось, як звичайно, я повертався зі ш к ол и і по дорозі повернув до моря, щ о б хоч краєм ока глянути на нього. Минала друга декада грудня, але сн ігу в н аш ом у м істечк у цього р ок у щ е не бачив н іхто. Дні були п охм ур і й одноманітні. Небо безперестанно плакало дощ ам и. Багнюка на д орогах була майж е до к о л ін . А л е я, ч в а к а ю ч и ч о б іт ь м и , в с е-та к и в и р іш и в п ід ій ти бл и ж че до води. М оре мене мало вразило. Сіре й б у рх л и ве, воно раз у раз х л ю п а л о х о л о д н и м и бр и з к а м и на берег. Х в и л і р озби вал и ся і викидали на п ісок медуз, крабів та багато дрібної риби. Ч айки сп уск ал и ся на землю, п оваж н о п оход ж ал и , збираючи здобич. Подув рвучк и й вітер, і мене обдало хол одн и м и бризками. Не ч ек аю чи посилення ш т орм у , я ч и м д у ж подався додому. 261. Напишіть твір опис природи на одну з тем: «Неповторна літня краса», «Прогулянка до лісу», «За містом», «Світанок». 97


§2.8

Написання найуживаніших суфіксів прикметників

262. Зробіть слонотворчий розбір слів. Підкресліть прикметники, в яких твірна основа закінчується на м ’який приголосний. Бойовий, я сеновий, березневий, п л ю ш еви й , гайовий, а л ю м і­ нієвий, с т е п о в и й ,а б р и к о с о в и й . П р и к м е т н и к и т в о р я т ь с я за д о п о м о г о ю су ф ій оа -о в (и й ) від ім ен н и к ів :

1) основа яких зп кінчується на твердни неш иплячий п р и го ­ лосний: ст еп —» ст еп о вий, берег —> берегбв.ий, рж ица —> ож иновий; 2) основа я к и х закінчую��ься на м 'я к и й або ш иплячий приго л осн ий, я к щ о п ри к м етни к має наголош ене закінчення: „грош і —» ррошде\йй (але гр ош евий), ж иття —* рмиттьб^йіі (але жигптє&ий). линь, —> т ін ьови й. П ри км етн ики творяться :за д о п о м о го ю су ф ік сів -е в (и й ), -си(ии) від іменників, основа я к и х зак ін чується на м 'я к и й або ш и п л я чи й п риголосний, я к щ о наголос у п р и к м етни к у падас на осн ову: р в о ч і —» овочевий , ,плюш. —» плю ш евий, алюміній —>а л ю м ін і& и й . ОРФОГРАМА*

с г

Голосні в суф ік са х -ов(и й ), -ев(и й ), -єв (и й )

263. Запишіть подані прикметники у два стовпчики: а) зі вставленим суфіксом -ев-(-єв-); б) зі вставленим суфіксом -ов-. ■* Р ічк -.и й, згра..и й, м о р ж ..и й , о в о ч ..и й , сн іг ..и й , п о вер хи ..и й , верб..и й , од н о ск л а д ..и й , д у б ..и й , г р у ш ..и й , з м іст ,;и й , в и ш н ..и й , с т р и ж н ..и й , в а х т ..и й , м и т т..и й , ст ар т ..и й , мир..и й . Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних слів складеться початок прислів’ я: «... — те саме, щб стріляти і не ціли т ись». Поясніть його значення. 264. Утворіть словосполучення за поданим зразком, запишіть іх. Усно по­ ясніть правопис суфіксів -ов-, -ев-(-єв-). З р а з о к . Д у х бою — бойовий, д у х .

М іш ок для речей, вода з д ощ у , суп з овочів, дрова з берези, с у к ­ ня із си т ц ю , дорога в полі, листя з клена, напій з виш ень, узвар із гр уш . 265. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Виконайте синтаксич­ ний розбір першого речення. 1. Велика вереси..ва тиш а стоїть над селом (М . С т ел ьм а х). 2. Х а т и тон у т ь у г р у ш ..в и х та я б л у н ..в и х садах ( / . Ф р ан к о). 3. В е р б ..в а гілка р оз ц в іл а у мене на с т о л і (М , Р и л ь ськ и й ). 4. Здається, навіть о той чу ж и й д я дь к о в с м у ш ..в ій ш апц і диви вся на дівчину з д о к ор о м (Е. Г р інчен к о). 5. С к іл ьк и глянеш — луки л и сн ію ть д о щ ..в и м и озерцям и (О. Гончар). 98


Сполучення -ичн,- виникає при творенні при к м етни к ів ві^ім ен никін^ня -цц(л) за д о п о м о го ю суф ікса -н : п ол ун иц я —> полун ичний, криниця —» криничний, ст олиця —> ст оличний. У словах ін ш о м о в н о го п оход ж ен н я після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р пиш еться су ф ік с -ичн , після букв на позначення ін ш и х приго лобних — с у ф ік с Лчн-\ ф ізичний, класйчііий, поет йчіїий, хірур гічн и й , фот ограф ічний. ОРФОГРАМА-

а

Голосні в суф ік са х -и ч н -, -ічн-

266. Запишіть подані прикметники у двя стовпчики: а) зі вставленою буквою і; б) зі вставленою буквою и. З о о л о г і ч н и й , с т о м а т о л о г і ч н и й , п о л ун и чн и й, а с т р о н о м іч н и й , о п ти ч н и й , ч ор н и ч н и й , арти сти чн и й , м а г і ч н и й , т е м а т и ч н и й , о р ф огр аф ;,чн и й , г е о г р а ф іч н и й , класКчний, о м о н і м і ч н и й , урбані­ ст и ч н и й .

К»

Якщо ви правильно виконали завдання, а перших букв записаних слів прочитаєте початок прислів’ я: * ... пам'ятай, яким буде кінець».

267. Спишіть, замінюючи в словосполученні один з іменників на прикметник. Позначте суфікси прикметників. З р а з о к . Консультація юриста — юридична консультація. Закони ф ізи ки , вулиці столи ц і, п о д в ір ’ я ф абрики, втручання хір ур гів, сп роби в поезії, роман про істо р ію , вода з к риниці, варен­ ня із с у н и ц і, д о с л ід и з х ім ії, тео р ія з е к о н о м і к и , с и ст е м а в пол іти ці, к ол ек ти в педагогів, гурток техн ік ів , р у х на вулиці. 268. Прочитайте. Дослідіть, за допомогою яких суфіксів творяться присвійні прикметники від іменників першої і другої відмін. Сестра — сестрин, іволга — івол ж и н , Таня — Танин, Марія — Маріїн, Зоя — Зоїн. Батько — батьків, Петро — Петрів, Сашко — С ашків, А н атолій —- А натоліїв. П рисвійні п ри к м етн и к и від імен н иків перш ої відміни творять ся за д о п о м о г о ю су ф ік са -и н : О лена — О ленин , Ю ля — Ю лин, л и с­ т онош а — ли ст онош и н. С уф ікА\с -їн у ж и н аєт ь ся л и ш е п ісл я г о л о с н о г о : Н а т а л ія — Н а т а л й н , Л ідія — Л ідіїн. Присвійні п рикметники від іменників дру гої підміни творяться за д о п о м о г о ю суф ік сів ів (після приголешного), їв (після г ол о с н о­ го): д я дьк о — дядьіА в, М и х а с ь — М и х а с ів , А н др ій — А н д р іїв .

±>

Я к щ о п рисвійний п ри к м етни к утворений нід іменника другої в ідміни твер дої групи , то в н еп ря м и х відм ін ках однини та у м н ож и н і -ів чер гу єть ся з -ов-, я к щ о ж від іменника м 'я к о ї або м іш аної групи , — то -ів ( їв) ч ер гу єт ь ся з -ев-(-єв-): бат ько — б а т ьк ів , б а т ь к о в а , б а т ь к о в і; к ова л ь — к ова л ів, к о в а л ев а , к овал еві; ст орож — ст орож ів, ст орож ева, ст орож еві. 99


269. І. Спишіть речення. Від іменників, поданих у дужках, утворіть присвійні прикметники. 1. (М отря) півень перескочив через тин та давай вибирати (Мелаш ка) огірки . 2. То був старш ий (Кайдаш) син Карпо. 3. Щ о с ь палке, аж га ря че б у л о в (М и к о л а ) п о гл я д і. 4. М а т у ш к а дала (баба) он ука м к о р ж и к ів та бубликів. 5. (С векруха) слова були приправлені вже не медком , а гірким полином (3 т е. І. Н ечуяЛ еви ц ьк ого). II. Поділіть перше речення на словосполучення. Запишіть їх. 270. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники у формі називно­ го відмінка множини і запишіть їх у два стовпчики: а) із суфіксом -ов-; 6) із суфіксом -ев-(-єя-). Євген, бондар, кравець, столяр, каакар, фермер, єгер, каменяр, Степан, ю віл яр, скляр, Ю рій. Якщо ви правильно виконали завдання, з третіх букв записаних слів складеться'початок прислів'я: «... і під землею знайде».

[§2.9] Одна і дві букви н у прикметниках Одна буква и пиш еться: ' 1) у суф ік сах ин-, -їн-: качиний, со л о в ’їн и й ; 2) у суф іксах -ан-, -ян-, -єн -, щ о творять п ри к м етн и к и , які не вказуюті* на збільшену м іру ознаки: гречаїїий, ск л я н и й , казар м£кий. Дві букви н у п ри к м етн и к ах п иш уться : 1) коли твірна основа закінчується^ на -н- і до неї додасться су ф ік с -н-\ вікон н[ий\. асіннїій). пісенн\иї&\ 2) у наголош ених с у ф ік са х -ан н -, -я н н -, ен ^ -, коли п ри к м етни к у к азу є н ^ з б і л ь ш е н у міру ознаки: невблаганний, н езрівнянний, н еск ін чен н и й . О Р Ф О Г Р А М А ->

С

Н і нн у при км ет ни ках

а 271. І. Замініть виділені слова прикметниками, запишіть їх з відповідними іменниками. Усно поясніть написання -н чи -нн- у цих прикметниках. З р а з о к . Подушка, що лежить на диаані — диванна подушка. С орочка, пош ита з полотна; лю дина, яку не м ож н а вблагати; рама вікна; посуд із глини; радість, про я к у не сказати; учень, я к и й старається; краса, я к у не мож на ні з чим зрівняти. II. Зробіть синтаксичний розбір одного словосполучення (на вибір). 272. Розв'яжіть мовну задачу. ._ Ч ом у в слові вогненний п иш еться нн, а в слові вогняний — н; у слові кам інний — нн, а в слові кам 'яний — н? 100


273. Розкриваючи дужки, запишіть прикметники у двя стовпчики: а) без по­ двоєного ні б) іа подвоєним н. Л іц ей (н ,н н )и й , невблага(н,нн)ий, о сі(н ,н н )ій , гр е ч а (н ,н н )и й , к о р і (н ,н н ) и й , бу к в е (н ,н н )и й , б о р п ш н я (н ,н н )и й , т р а в ’ я(н ,н н )и й , пі(н,нн)ий, ро^я(н,нн)ий, обор о(н ,нн )и й, ш п ач и(н ,н н )ий , нескінче(н,нн)ин, бето(н,нн)ий, сті(н ,н н )ий. Якщо ви правильно виконали завдання, з третіх букв утворених прикметни­ ків складеться продовження вислову О. Гончара: *Найаиш,а краса— 274. І. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви і розділові знаки. 1. С туде..ий вітер б ’є в холодні вікна і о л о в ’ я ..и й в аж ко дише став. 2. Б уло ще рано спали пасаж ири п ів со ..и й умивався паро­ плав, 3. У кл ін земний с в я щ є .,и м в ер х ови н ам де тінь Тараса навіки віків. 4. Чи ви чуєте в ранок весня..и й як вам славу дзве­ нять с о л о в 'ї ? 5. Коли ти п ересад ж уєш ялинку, відзнач північний і півде..ий бік і так сади (З те. М. Р и л ьськ ого ). II. Виділений іменник розберіть як частину мови. 275. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Поясніть особливості правопису виділених слів в обох мовах. Я блуждал в лесу, пока не ньішел к деревяннпй и збуш к е с соло менной крьішей. Б м л о у ж е поздно, в оконньїх стеклах отраж ал ся ранний осенний закат. Небо стало багряньїм. Казилось, зто огненньіе язьїки пламени д остаю т небесньїй свод. У гостеп ри им н ьїх х озяев и збу ш к и я надеялся найти приют на ночь (З ж урналу). /і \ блуж дат ь — блукат и Н * закат — захід пламя — п ол ум 'я, багат т я Не з

свод — звід гост еприйм ньш — гост инний приют — прит улок

прикметниками

276. Пригадайте правила правопису не з іменниками. Спишіть прислів’я, роз­ криваючи дужки. 1. Від л ю бові до (не)нависті — один к рок . 2 (Н е)правдою світ о б ій д е ш , та назад не в е р н е ш с я . 3. В овк к о зі (н е )т о в а р и ш . 4. (Не)голка ш и є, а руки (Н ар. т ворчіст ь). Н е з при кметни ками м ож е писатися разом і о к рем о. Разом пиш еться: 1) я к щ о п р и к м е т н и к не в ж и в а є т ь с я без н е •: н ен а в и сн и й , нем ічний, невгам овний; 2) я к щ о прикметник з н е- мож на замінити си нон ім ом : невисо кий — низький, недорогий — деш еви й , нерадісний — сум н ий. О к рем о пиш еться: 1) я к щ о є протиставлення (спол учн и к а): У кож ного в житті дорога не легка, а т ернист а (Нар. т ворчіст ь); 2) я к щ о п р и к м е т н и к в и с т у п а є п р и с у д к о м : Б ер ез ен ь це. т епліш ий за ж овт ень. 101


а

Н е з прикм ет никами

277. Прочитайте речення. Випишіть прикметники □ префіксом не . доберіть до них синоніми. 1. Щ о с ь весело гукн ув із стріхи немолодий у ж е Ч О Л О В І К Лев К и я н и ц я . 2. Скоро з-за хати виплив невеличкий човн и к, а в чов н и ку й співці. 3. С ум но і см у тн о людині, коли всихає і сліпне уява, коли, обертаю чись до най дор ож ч их джерел дитинства та юнац��ва, нічого не бачить вона д орогого, небуденного. 4. Серед н е в и с о к и х го р б о ч к ів си діл и бій ц і. 5. Слова л и л и ся з її в у с т невпинним п о ток ом (3 те. О. Д овж енк а). 278. Замініть виділені частини речення прикметниками з префіксом не і запишіть словосполучення. З р а з о к . Річ, яка коштує дешево — недорога річ. Промінь, що не згасає. Розмова, яка ведеться тихо. С и л а, яку не можна здолати. Твір, який не можна перевершити. Слава, що ніколи не вмре. В чи н ок , який не можна зрозуміти. Дитина, яка нікого не слухає. 279. Розв'яжіть мовну задачу. В » Ч ом у в п р и сл ів ’ї іН е великою силою здолає м исливець лева, а т и м , що м и сл и в ськ а м удріш а г о л о в а » не з п р и к м е т н и к о м п иш еться о к р е м о? Я к зміниться значення вислову, я к щ о не з п р и к м етни к ом написати разом? 280. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. 1. Г о л о с вл ..нався н д у ш у я к и м о с ь (н е )с в ід о м и м щ а ст я м . 2. Заквітчана польоними квітами, Галя й трохи (н е)схож а була на селянок, часто запечених сонцем, в ..с о к и х , часто ( н е п о в о р о т к и х дівчат. 3. Сама — (не)в..личка, метка й жвава, з в..і‘Єлок> у см іш к ою на виду, вона так і вабила до себе. 4. Д ійш овш и до одного двору, де серед (не)чистого городу влізла в землю старенька хатка, захож ий став. 5. (Нв)в..селим оком дивилася стара мати на ту оселю, на той л ..х и й захист, через який вони стільки горя прийняли. 6. Робота (не)страшна, як сила є (3 те. П анаса М ирного). 281. Складіть і запишіть речення з кожним поданим прикметником. Н езнайомий, не знайомий, нелегкий, не легкий, невеликий, не великий. 282. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Однаждьі н очью я п роснулся от непонятного о ш у щ е н н я и прислуш ался. Наступила необьїкновенная тиш ина. Я открьіл глаза. Н ея рк и й бел м й свет наполнял комнату. Я встал и подошел к окну. За стеклами бьіло сн еж н о и безмолвно. В тум анном небе на неожиданной гол пвокруж ительной вьтсоте стояла луна. Н ебольш яя птица села на ветку клена в саду. Ветка закачалась, с нее посьіпался 102


снег. Птица поднялась и полетела над н е в и с о к и м и к у стам и , а снег все сьіпался, как непрозрячньїй стеклянньїй д ож дь (За К. Пацст овськ и м ). ц_і|і ощ ущ ен и е відчут т я Є Р безм олвна — безгом інно ст екла — тут: шибки головокруж йт ельньїи — запам орочливий ^ ^ М А И Д Р ІР К А

УКРАЇНОЮ

А В Т О Н О М Н А РЕ С П У Б Л ІК А КРИМ Назва столиці А в т о н о м н о ї Р есп убл ік и К р и м міста Сімферополь п ох од и ть від давньогрец ьких слів сімферо — «збирати докуп и , з 'єд н у в а т и » або «бути к ори сн и м , давати вигоду» і поліс — « м і с т о » . А назва славетного міста героя Севастополь п оход и ть від гр ец ь ­ к и х слів себаст ос — «вел и к ий , ц арськ ий » і вже в ідом ого вам поліс й озн ач ає «вел и чаве м і с т о » . П обл и зу С евастоп ол я зберегл и ся залиш ки стародавнього Х ер сон еса — античного міста держ ави. За п е р е к а за м и , у х р а м і, р о з т а ш о в а н о м у се р ед руїн Х е р с о н е с а , прийняв хр и сти я н ст в о к и їв сь ки й князь В ол од им ир В еликий. На півдні К р и м с ь к о г о п івострова, на у зб е р е ж ж і Ч орн ого моря, розташ овані курортні міста — А л у ш т а , Гурзуф, Ялта, А л упка, Ф ор ос та інш і. Неподалік від Гурзуфа у збер еж ж я поділяється на дві частини го р ою А ю -Д а г (Ведмідь гора), що с х о ж а на ведмедя, я к ий п 'є воду з Ч о рн ого моря. Безліч історій п о в ’ язано з го р ою А ю -Д аг. Д уж е давно, як розповідає легенда, у К р и м с ь к и х горах жили велетенські ведмеді, в а та ж к о м я к и х був стари й грізний звір. Я к о сь ведмеді знайш ли на березі м іж уламками розби того корабля маленьке дівча. Вони прийняли дитя до гурту й опікувалися ним: годували, обігрівали, оберігали від ін ш и х х и ж а к ів. Минали роки. Виросла дінчина-крясуня, наділена чарівним гол осом . Щ о в еч ор а ведмеді слухали її спів. О дн ого разу, к оли ведмеді були на п о л ю в а н н і, н еп одал ік від їх н ь о го лігва п рибило човен із зн есилен им ю н аком -к расенем. Дівчина нагодувала хл опц я і заховала й ого в чагарниках. А коли хлопець, набравш ись сил, вируш ав у д орогу, він запитав дівчину: — Чи попл и веш зі м н ою ? Вона відповіла: — Я з т обою попливу й на край світу. Коли хл опец ь сп устив на воду човна, загриміло, стряслося п о в іт р я від зв ір и н о го р е в и щ а .,. То п овер тал и ся з п ол ю ван н я ведмеді. В атаж ок підбіг до м оря і припав до води. Завирували хвилі, сильна течія потягла човен до берега. У розпачі дівчина заспівала. Старий ведм ідь засл у ха вся милим г ол ос ом с в о є ї в и х о в а н к и і за к а м ’ я н ів ... (З к ал ендаря). 103


Крим. Ведмідь-гора 1. Чи бували ви на П івденному березі К р и м у ? Р озк а ж іть один одн ом у про свої п одорож і Крим ом. 2. Чи знаєте легенди і перекази, п ов ’ язані з назвами населених п ун ктів, гір у цій м ісц евості? 3. Кого з х уд ож н ик ів, щ о мялювяли морські пейзажі, ви знаєте? 4. П ригадайте правила вживання розділ ових знаків при прямій м ові та діалозі. П о я сн іт ь уж ивання розділ ових знаків при діалозі у т ексті.

зв'язне мовлення Стислий переказ тексту наукового стилю 1. Я к і стилі мовлення вам відомі? 2. Назвіть осн овн і ознаки н аук ового стилю . 283, І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основну думку. Які ознаки підтверджують науковий виклад тексту? Озер на земній кулі величезна кількість. Озером називається природна водойма, що являє с обою заповнене подою заглиблення у зем н ій п о в е р х н і. Н а й б іл ь ш е о з е р о -м о р е на Землі (3 7 1 тис. квадратних к ілом етрів) — Касп ійське, н а й г л и б ш е ( 1620 м) — Б а й ­ кал. У довж и н у озеро Байкал п ростягл ося на 636 км, а п л ощ а д зер ­ кала становить 31,5 тис. квадратних кілом етрів. У Байкалі зосере д ж ен о п ’я т у частину п рісн и х вод планети. За п о ход ж е н н я м озерні улоговини — заглиблення, в я к и х зн а­ х о д я т ь с я озер а,— п оділ я ю ть на кілька типів: тектон ічн і, загатні, вулканічні, провальні, стариці; аа аодним реж и м ом — стічні й безстічні; за сол о н іст ю — прісні та солоні. Н айбільш і й найглибші а н их — тек тон ічн і — у т в о р ю ю т ь с я в результаті рухів земної кори. У процесі повільного оп ускан н я великих її ділян ок виникли у л о го ­ 104


вини К асп ій сь к ого й А р а л ь сь к ого озер морів. Улоговина Байкалу — наслідок утворення гіган тсь к и х тріщ и н й роз хо д ж е н н я ділянок земної кори. У долинах гір с ь к и х р іч ок трап л я ю ться гл и бокі загатні озера. П рикладом м ож е стати Сарезьке озеро на Памірі. Й ого глибина — понад 4 0 0 м . На с х ід н ом у у зб е р е ж ж і Середземного моря леж ить Мертве м о ­ ре. Це не сп рав ж н є море, а солоне озеро завд овж к и 76 км й завш ир ш к и від 4,5 до 16 км. Й ого глибина сягає 356 м. Це озеро у н ік а л ь ­ не тим , щ о й ого береги зн аходяться на 400 м ниж че рівня моря. Д осл ідж ен ня п ок азал и , щ о в і л води цього озера м іститься у серед ­ ньому 260 г різних мінеральних солей. Іноді сю ди запливає риба з річки Йордан і гине через одну дві х ви л и ни . Риба, викинута на б е ­ рег, тверда, я к камінь, бо перебуває у щ іл ь н о м у панцирі з солі. У цій водоймі не м ож н а потон ути : солона вода в и ш т о в х у є лю дину на п овер хн ю (В. С адкіна, Б. Чернов). II. Складіть план тексту у формі питальних речень. Підготуйтеся до стислого переказу, користуючись поданою пам'яткою. Як

готуватися

до

стислого

переказу

тексту

1 .П р о ч и т а й т е уваж но т екст , визначт е т ему й основну дум ку. 2. П о д іл іт ь ви сл о в л ю в а н н я на ча ст ини. В и зн ачт е, яка інформація є осн овн ою , а яка. — другорядною . 3. П ом ір к уй т е, які част ини мож на об ’єдн а т и , узагальнит и. 4. С кладіт ь план м айбут нього переказу. 5. В икладіт ь кож ну част и ну т екст у, опуст ивш и все м енш іст от не, але зберігаючи логіку і п осл ідовн іст ь викладу.

(§3^1)

Написання складних прикметників разом і через дефіс

284. Прочитайте. Скажіть, як творяться складні прикметники, що пишуться разом і через дефіс. З ахід н оєвр опей ськ ий <— Західна Європа; чор н оброви й <— чорні брови; ш ви дк оп л и нн и й ш в и дк о плинути; вагонорем онтний <— вагон и р е м о н ту ва ти .

Г ір к увато-сол он и й «— гірк увати й і сол он ий ; ж о в т о -с и н ій <— ж овти й і синій; осінн ьо-зи м ови й <— осінній і зи м ови й; ук раїн ськ оп ол ьський <— у к р аїн сь к и й і пол ьськ и й; м овн о-л ітературн и й <— мовний і літературний. Складні при кметни ки м о ж у т ь писатися разом і через деф іс. Разом п иш уться складні при к м етни к и , утворені від с л о в о с п о ­ лучень: давн ьоруськ и й (Д авня Р у сь), гост роверхий (гост рий вер х). Ч ерез дефіс п и ш уть ся : а) складні п р и к м етн и к и , утворені від слів, між яким и можна постави ти сп о л у ч н и к і: ісп а н ськ о-ук р а їн ськ и й — ісп а н ськ и й і 105


ук р а їн ськ и й , газет но-ж урнальний — газет ний і ж урнальний, але: гл ухон ім и й , народноп оет и чни й ; б) п р и к м етн и к и , щ о означають відтінки кол ьору або см аку, поєднання кольорів: кисло-солодк и й , блідо-рож евий, біло-зелений, але: ж овт огарячий, червоногарячий; в) складні п р и к м етн и к и , щ о озн ачаю ть назви п р о м іж н и х сторін світу: п івн ічн о-західн ий , п ів д ен н о -сх ід н и й . ОРФОГРАМА»

а

Н а п и са н н я ск л а д н и х прикм ет ників разом і через дефіс

285. Прочитайте. Запам'ятайте назви кольорів. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Б ор до — (л*емно)червоний; т е р а к о т о в и й — (ч е р я о н о )к о ричневий; електрик — (сіро)гол уби й; беж — (я с н о )к о р и ч н е в и й ; помаранчевий — середній м іж (ж овт о )га р я ч и м і (ч е р в он о)г а р я ч и м ; хакі — (к ори чн ево )зелений; бурий — (тем н о)кори чн евий . 28й. Замініть сполучення елів складними прикметниками. Запишіть, усно по­ ясніть їх правопис. I південний і західний, і світлий і зелений, сіл ьськ е го сп о­ дарство, багато поверхів, і кислий і сол од ки й , східні сл о в 'я н и , білий сніг, осінній і зи м ови й, червоний бік, правий берег. 287. Розв’ яжіть мовну задачу. сух Ч ом у прикметник білосніжний пишеться разом, а сніжно-білий — через дефіс? _

Складні п ри к м етни к и п и ш уть ся так само, як і складні ім ен н и ­ ки, від я к и х нони утв ори л и ся : залізобет он — залізобет онний, віце-президент — в'ще-п рези ден т ськ и й .

288. Запишіть складні прикметники у два стовпчики: а) ті, іцо пишуться через дефіс; б) ті, що пишуться разом. К р у д н о /я е л е н и й , л іс о с т е п о в и й , п і в д е н н о /с х і д н и й , пінден н о / а м е р и к а н с ь к и й , л ь о н о /з б и р а л ь н и й , в е с н я н о /л і т н і й , пря м о / к у т н и й , п л я м и с т о / с і р и й , л і к у в а л ь н о /о з д о р о в ч и й , п л о д о ­ В О / Я Г І Д Н И Й , р у д о /в о л о о и й , М Я Г Н І Й В О Т ^ Л Ю М І Н І Є В И Й , сто метровий, п о л е /за х и с н и й , ш л я х о /п р о в ід н и й , гр ом а д сь к о ; політичний. Якщо ви правильно виконали завдання, з третіх букв записаних слів складеться початок ьисло^у Т. Шевченка: «... і свій шлях широкий», 289. Прочитайте, доберіть до тексту заголовок. Спишіть, розкриваючи дужки. Ч етверти й день в ир ує б агато(л ю д н и й ) я р м а р ок . В и к о ч у ю т ь селяни вози ч ор н о (бу зк ово го), наче о к у рен ого дим ом , винограду, золотавих груш і червоно(боких) яблук. Н акопичують гори малахіто­ вих кавунів, сіро(зел ен их) динь, т е м н о (ж о в т и х ) гарбузів. Цигани хвацько виграють кіньми. Чумаки ляскають по халявах батогами, при цінюються до круто(рогих) волів. Голова йде обертом від різно(мовного) гамору, галасування, рипіння возів і вигуків перекупок (За 3. Тулуб). 106


290. І. Прочитайте діалог за особами. "У М А Г А З И Н І — Щ о ви баж аєте придбати? — Ось таку картату со р о ч к у , як на нітрилі. — Я к и й у вас розм ір за к о м ір ом ? — С ороковий. — На ж аль, так и х с о р о ч о к с о р о к о в о г о розм іру немае. М о ж у запропонувати вам темно зелену або ж овтогаря чу . — Мені ці кольори не пасують. А чи є у вас светри або дж емпери? — Ось д ивіться, будь ласка, світло сірий д ж е м п ер та те м н о-бу з­ ковий светр. — Тем н о-бузков и й мені не личить. А от дж ем п ер чудовий. Він напіввовняний? — Ні, це чиста вовна. — Запакуйте, будь ласка. До я к о ї каси мені платити? — У нас р озрах ун ок на місці. Зараз я в и п и ш у вам чек. В ізьміть, будь ласка, ваш у обнову. Д я к у єм о за п о к у п к у . П ри ходьте ще. — Неодмінно. П. Складіть діалог «У секції взуття», використовуючи подані словосполучення. Т ем но-коричневі ш к іря н і туфлі, чобітк и на в и с ок и х підборах, пара взуття, нова модель, висок а платформа, прийнятна ціна. 291. 1. Прочитайте текст. До якого стилю і типу мовлення він належить? Обґрунтуйте свою думку. Перекладіть українською мовою і запишіть.

П ервоцвет весенний встречается в лесньїх и лесостепньїх ра й о­ нах Украиньї. Зто многолетнее растение вьісотой 15 — ЗО сантиметров. К орневи щ е к о р о т к е є , от него отходят с в е тл о-сер ь іе ш н у р ов и д н ь їе корни. Л истья ньітянуто-продолговатьіе. Ц ветк и я р к о желтьіе, с медовьім запахом, собраньї на в е р х у ш к е цветочной стрелки в зон тик овид н ое соцве тие. Плод — овальная бурая многосе* ч менная к о р о б о ч к а . Ц в єт е т в має — июне, плодьі еоа р ев а ю т в июле ( 3 д о в ід н и к а ). первоцвет — первоцвіт м ноголет ний — багат орічний м едовьш — м едови й , м едвяни й зонт иковйдньїй — п арасолькоподібний созреват ь — дост игат и

Первоцвіт весняний

II. Користуючись фотоілюстрацією, усно опишіть у художньому стилі первоцвіт весняний.

107


Написання прізвищ прикметникової форми П ри к м ет н и к ов у ф орм у м о ж у т ь мати українські й російські прізвища. У країн ські прізвищ а п и ш ут ь за загальними правилами правопису у к р а їн сь к и х слів. Написання р осій сь к и х п р ізв и щ у к р а їн сь к о ю м овою має свої особл и вості. 1. Р осій сь к е е передається у к р а їн сь к о ю б у к в о ю є: а) на початку складу: Єрш ов, В о є в ; б) після апострофа і м 'я к о г о знака: Григор'єв, Іл ьєн к п в; в) коли в корені слова р ос ій сь к о м у е відповідає українське /: Б єл я єв (бо білий). Р єп ін ( б о р іп а )-, г) у су ф ік са х -єв, -еєв після п ри гол осн и х (ок рім [ц], [р], [ж ], [ч], [ш ], [щ]): Л ом т єв, С ер гєєе, але: Тю т чев, П и сар ев. 2. Р осійськ е &передається у к раїн сь к и м е у п різвищ ах, спільних для р о с ій сь к о ї та у к р а їн сь к ої мов: Ф едоров, Тем ний. 3. Р осій сь к е е передається ук раїн ськ и м йо на п о ч атк у скл аду, в ін ш и х ви п а д ках ьп: Й ол к ін , Воробйов, К ова л ьов, Тьоркін. Л. С уфікс -ев під наголосом передається -ов: Грачов, Горбачов. 5. Р о с ій с ь к е и передасться у к р а їн сь к и м ї після го л о с н о г о , апострофа та м ’ я к о го знака: В оїнов, Г у р ’їн., Іл ьїн . 6. Р о с ій с ь к е и передається ук раїн сь к и м и. а) після [ж ], [ч], [ііт], [щ ], [н,]: Ш ишкін., Цицелін\ б) у префіксі при-\ П р и ш в ін , П рибоєві в) у суф іксах -и к -, -ич-, -и ц -ищ-: К ул и к , Г ул ичев, Голицин. ОРФОГРАМА*

с г

Б укви е, є, и, і, ї в ук р а їн ськ и х і р о сій ськ и х прізвищ ах

2 92. Запиш іть у два стовпчики російські прізвища, вставляючи замість крапок: а) букву є; й) букву <?.

С н ..гірьов, А ш ..н к і н , Л ебед..в, Л азар..в, Уда..в, У п р я ж ..в а , А л е к с ..є в , Я к у ш ..в , Т я га..в, П и са р ..в. и ві

Якщо ви правильно виконали завдання, а других букв записаних слів складеться початок приказки: « ... г о л о в а » .

2 93. Запишіть у два стовпчики російські прізвища, вставляючи замість кра­ пок: а) букву и ; б) букву і .

О г ..р ь о в , Р у д ..ч , Н ік -.т ін , А в р а м у ш к ..н , Г р у ш ..н , Б о т к ..н , С тарш ..н ов, Б уд н ..к о в , Унар..н, А к і м у ш к ..н . Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних слів складеться початок прислів'я: « ... н е с т р а ш н и й » . 2 94. Запишіть російські прізвища українською мовою.

А бал к и н , Алтаев, Белкин, Карасев, Корнєєв, Королев, Ефимов, Веревкин, Борисов, Ч ичерин, Исаев, Ш и р я ев , Ч ерн ик ов, Белугин, Нефедов, Горкин, Н иколаев, Васильєв, Прилежаева. 10Я


295. Спишіть текст, вибираючи а дужок потрібні букви.

Марія Олександрівна з си ном Богдасем їхала на лікуяання аа кордон. П оряд із нею Іван Сергійович Тург(е,е)ч(е,€)в. В и їж д ж а ю ­ чи з Петербурга, М арко В овчок згадала, як так ого ж зи м ов ого дня приїхала в північну стол и ц ю , де знайшла багатьох друзів і о д н о ­ думців. Тут познайом илася з професором К ав(е,є)л (і,и)н и м , з бра­ тами К у р о ч к (і,и )н и м и , П (і,и )с(е ,є)м сь к и м и . У П етербурзі зараз і давній орл овський знайомий Л (е,є)скон. А скіл ьки земляків! К остом ар ов, Ж ( е ,є )м ч у ж н (і,и )к о в , Макаров. Про К ам (е,є)н (е,є)ц ь кого й казати нічого як родич. Н елегко вируш ати за кордон, залишати друзів і рідних (За О. Ів а н ен к о). 296. Перекладіть речення українською мовою і запишіть.

1. «Бьіть тебе Репиньїм! Рука у тебя сама р и су ет* , — говорил Н и ки тин . 2. А л ек се я Т и хон ова привезли в П етергоф полтора года назад. 3. Бунин рассказял о себе в «Ж и зн и Арсеньева» . 4. П риш вин бьіл человеком безусловного писательского призвання. 5. На корм для птиц Вагрицкий тратил последние деньги (3 те. К. П ауст овськ ого). Н »

б езусл овн ьш — безум овний прилвание — покликання м орний

РОЗ&ІР

Розбір прикметника як частини мови. Послідовність розбору 1 Частина мови. 2. Початкова ф орм а (прикметник у називному відмінку однини чо­ ловічого роду). 3. Постійні ознаки: а) група за значенням (якісний, відносний, при­ свійним), б) ступінь порівняння (для якісних прикметників); в) група за відмінюванням (тверда чи м'яка). 4. Змінні ознаки а) число; б) рід (в однині); в) відмінок. 5. Синтаксична роль.

.. . У світ і той н а й м у д р іш и й , х т о найдуж че лю бит ь ж иття (Я. С им оненко). З р азок у с н о г о р о з б о р у Н ай м удріш и й — п ри к м етн и к , у ж и т и й у початковій формі; я к існ и й , у най ви щ ом у ступені порівняння; належ ить до твердої групи, у ж и т и й в однині, ч о л о в іч о м у роді, наливному відм інку; у реченні виступає п ри суд к ом . З разок п и сьм ового р озб ор у

Н а й м у д р іш и й — п р и к м ., п .ф . — н а й м у д р іш и й ; я к іс н и й , найвищий ст. п о р .; тв. гр.; одн., ч .р ., Н .в .; п ри суд ок . 2 9 7 . Спишіть текст на с. 110, вставляючи, де треба, пропущені букви і розділові знаки. Виділені прикметники розберіть як частину мови. 109


Н а й к р а щ о ю о зд обою дівчини є вінок. Плетуть пінки з квітів маку синіх вол о ш ок білого ром ен -зіл ..я чор н обри вців та д икої р о ж і . . . У плетін-.І в ін к ів н а ш и м и д ів ч а та м и д о с я г н е н о не МЄН..ШОГО мистецтва, як у ш и т ..і, ткан. і та м е р е ж е в і. Залежно від ін д ..в ід у а л ..н и х . .дійностей, так к о м б ін у ю т ь барву і форм у квітів у він к у, щ о він стає м и с т е ц ..к и м твор о м і п ід к ресл ю є красу д ів оч о го обл и ч..я (За О. В оропаєм ). МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

> )-

М И КО Л АЇВ П ояву цього міста зумовили вій сь к ові потреби. Йшла р о сій сь к о-т у р ец ьк а війна 1787 1791 років. Н еобхідн о було зм іц н ю вати флот. Ф ельдмарш ал Г ригорій П о т ьом к ія дає розпорядж ен н я почати будівн и цтво судн обуд івн ої верфі в гирлі ріки Інгул, а в 1789 році наказує іменувати верф на Інгулі містом М иколаєвом . Ч о м у П о т ь о м к ін зап роп он у вав т а к у назву м іста? Іст ор и к и вваж ають, щ о це зроблено для увічнення п а м ’ яті про ш ту рм р о с ій ­ сь к и м и військами Очакова в день св я того М иколи у 1788 році. Крім того, М и кол у -ч у д отв ор ц я вважали покровителем моряків. У 1790 році назву мі«та затвердила Катерина II. П е р ш и й корабель «Святий М и кол а*, який невдовзі сп усти л и на воду, ще більше закріпив назву міста (За І. В и хован цем ). 1. Коли за хри сти я н сь к и м календарем с в я т к у ю т ь день М иколи чу д отв о р ц я ? Щ о ви знаєте про ц ього святого7 2. Розгляньте ф о т о іл ю стр а ц ію . Я к і ще міста, де розвинуте с у д н о б у ­ дування, ви знаєте?

М иколаїв. С у д н обу д ів н и й завод


1. Я ка частина мови називається п р и к м ет н и к ом ? 2. Я к зм ін ю ю т ь ся п ри к м е т н и к и ? 3. Я к и м и членами речення є п ри к м етн и к и ? Наведіть приклади. 4. На я к і групи за значенням поділ я ю ться п ри к м ет н и к и ? 5. Визначте, до я к о ї групи аа значенням належать п р и к м е т н и ­ ки в сл овосп ол у чен н я х: білий сніг, білий гриб, мамина сук н я , м ат ери нська л а ск а , кисла слива, дж ерельна вода , крокодилячі сльсми, крокодиляча пащ а, скляний, п о суд , скляний погляд. 6. Я к творяться в ищ ий і найвищ ий ступен і порівняння я к існ и х при к м етн и к ів? 7. Як в ід м ін ю ю ть ся п ри к м етн и к и твердої 1 м 'я к о ї груп? Ч ому п рикметники на -лиций не належать до ж о д н о ї з груп? 8. Розгляньте таблицю . П ідготуй те розповідь про п овну і к о р о т ­ ку форми при км етни ків. П орівн яй те вж ивання повної та к о р от к ої форм п ри к м етн и к ів у р осій сь к ій та ук раїн ськ ій мовах.

нестягнена

Форми прикметника повне стягнена

ч.р. — ж .р . — зеленая, зеленую

с.р. — зеленеє множ. — зеленії

ч.р. — зелений

ж.р. — зелена. зелену с.р. — зелене множ. — зелені

коротка ч.р. — пелен ж.р. —

с.р — множ. —

9. Я к тв ор я ть ся п р и к м е т н и к и ? Я к и й сп о с іб творен ня в ж и ­ вається найчастіш е? 10. Р о з к а ж іт ь про правопис н а й уж и ва н іш и х п ри к м е тн и к ов и х суф іксів. 11. Коли в п ри к м етн и к ах п иш еться н, а коли н н? Від поданих імен н иків утв оріть п ри к м етн и к и й запиш іть у два стовп чи к и : а) з подвоєнням; б) без подвоєння. Е к р а н ,ід е я , бруд, к о р ін ь ,е л е к т р о н , вода, в и н а ,о в а л ,б а л е т . Я к щ о ви правильно виконали завдання, з дру ги х букв запи саних слів п рочитаєте перш у частину п р и с л ів ’ я: « ... горят ь, тоді вари к а ш у » . 12. П ригадайте правила правопи су не з п ри к м етн и к ам и . 13. Р о з к а ж іт ь про написання скл адни х при к м етни к ів разом і че рез дефіс. 14. Я к п и ш у т ь ся ук р аїн сь к і й росій ськ і прізвищ а, щ о мають п ри к м е тн и к ов у ф орм у ? 15. Розберіть п р и к м етн и к и як частину мови. 1. Л ю д сь к а дум ка найш видш а й найсм іливіш а. 2. Материне слово як весняне сонце. 3. Як в и п у сти ш зі свого язика, то на ч у ж о му не в тр им аєш (Н ар. т ворчіст ь). 111


Г ЧИСЛІВНИК 33] Числівник як частина мови 298.

І. Прочитайте і відгадайте загадки. Знайдіть у тексті числівники.

1, Дід на світі прожинає. Він синів дванадцять має, К ож ен син цей. всяк те знає, По чотири сини має. В цього к ож н ог о синочка По чотири сланні дочки, А у дочок ще три брати. От сімейка! Я к їх звати?

2. В нашім класі два Івани, Дві Тетяни, два Степани, Три Катрусі, три Галини, П ’ ять Андріїв, три Поліпи, Вісім Тань, чотири Ніни, П ’ ять Я рин і дві Марини, І всього один Віталій. Скільки всіх нарахували?

В і д г а д к и , м]сГ аіїівоти і\ 'інжиі ^ кнжиі він» 2/могїоз II. Скажіть, за якими ознаками ви розпізнали числівники.

Ч ислівник {рос. имя числительнор) самостійна частина мови, щ о означає число, к ількість предметів. їх порядок при лічбі й відповідає на питання с к і л ь к и ? к о т р и й ? Наприклад: д е с я т ь , два дцят ь о д и н , десят и й , двадцят ь перш ий. Числівники найчастіше в ж и ваю ться в н ауковом у та офіційнод іловому стил я х. За значенням і м орф ологічними ознаками числівники поділя­ ю ться на кількісні та плрлдкпні. Кількісні чи слівники означають число або к ількість і відповіда­ ють на питання с. к і л ь к и? Наприклад: чотири, т ринадцят ь, двіст і вісім. Кількісні числівники поділяю ться на такі р о з р я д и за з н а ч е н ­ ії ям: 1 ) власне кількісні, щ о означають цілі числа: сім, ш іст десят ; 2) д робов і, які називають частини предмета: дві сьом и х, ш іст ь цілих одна чет верт а-, 3) збірні, що позначають певну к ількість предметів чи осіб я к одне ціле: п'ят еро, дванадц ят еро; 4) н е о з н а ч е н о -к іл ь к іс н і, я к і н а л и в а ю т ь приблизну к і л ь к і с т ь предметів: багат о, кільканадцят ь. Порядконі числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають ня питання к о т р и й ? Наприклад: дев'ят ий, три дцят ь перш ий, т рьохсот ий. 112


299. Запишіть словосполучення у два стовпчики : а) ті, в яких є іменники, прикметники або дієслова з числовим значенням; б) ті, в яких є числів­ ники.

П ер ш а у с м і ш к а , т р ій ц я о х о р о н ц ів , т р о є с л о н е н я т , т р ій к а к о н е й , п о д в ій н и й к л о п іт , п 'я т д е с я т р о б іт н и к і в , с о т н я коза ків, сім десяти річн а вдова, сім д еся т квадратів, д еся то к снігурів, с т о м е т р о в а д и с т а н ц ія , с о т и й ч о в ен , п ’ ята с м е р е к а , п ’ я т ір к а сміливців. Якщо ви правильно виконали завдання, а других букв записаних імг’ нників складеться початок прислів’я: « . . . с е р ц я н е з а п а л и ш » . 300. Розгляньте схему. Підготуйте зв’ язну розповідь про розряди числівників за значенням.

301. Запишіть словосполучення з числівниками у такій послідовності: а) з власне кількісними; б) зі збірними; в) з дробовими; г) а неозначенокількісними; ґ) з порядковими.

П ’ ять одудів, півтора метра, кілька х л опц ів, дванадцять зо ш итів, четверо о б і р н ь о к , дві треті острова, троє ^граблів, сьомй к вітн я , кільканадцять ж ол уд ів, перш е побачення.

&

Якщо ви правильно виконали завдання, а других букв записаних імен ників складеться початок прислів'я: « ... к р а щ е , н і ж г о т о в і г р о ш і » .

Яудорок П р о стіш

мннпкн ділятьгя н;і прогті, складні П складені. .П ІП ,-

сі-.-;.

;тП ГТЬГЯ

.1 П Д І П ' П І

С Л О В І),

як»»

МІН

О Д Н ІЇ

нот

три, сот ий. Складнії» 'іП' Лівинк складаються зі елопа. яке маг дпн корені: п'ят надцят ь, вісім десят , т рист а. Складений к с к л а д а т ь с я з к іл ь к о х елі? т рист а п ’я т ­ деся т . дві т исячі чот ирист а вісім. 302. Розгляньте схему. Підготуйте зв’язну розповідь про групи числівників за будовою.

30 3 . Запишіть словосполучення у три стовпчики: а) з простими числівниками; б) зі складними числівниками; в) зі складеними числівниками.

Ш іс т ь собак, дванадцять п ідп ри єм ств, двадцять три к о ж у х и , п 'я т д е ся т вісім бригад, ш істдеся т стільців, п ’ ятдесят два х утори , 113


одна гребл я, с ім н а д ц я т ь б іл ок , сім д е с я т один гриб, двадц ять граків, дві казки.

п і »

Якщо ви пр авил ьн о виконйли завдання, з третіх букв записаних імен­ н и ків ск л а д е т ься п о ч а т о к п р и с л ів 'я : « . . . — т ільки небо к о п т и т и ».

Ч исл івн и к м ож е бути будь-яки м членом речення.

Я04. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте, якими членами речен­ ня є числівники. 1. Там три в..рби ..х и л и л и ся , мов ж у р я т ..с я вони (Л. Глібов). 2. Щ е треті півні не співали. 3. Три явори посадила с ..стр а при д о ­ лині (Я те. Т. Ш евчен к а). 4. О д е в ’ятій годині біля ш к ол и почали аб..ратися учні (О. Д он ч ен к о). 5. Гнідий, на п р . .великий жаль, фін іш ував д руги м (В. Н ест а й к о ). 6. Ш естер о гр ..бц ів завзято п рац ю вал и веслами (М . Т р убл аїн і). 7. Одну фразу з п е р ш о г о д ..к та н т у я й досі п а м ’ ятаю дуж е д обре (О ст ап В иш ня). 305. Передайте зміст наведених слів і словосполучень фразеологізмами □ довідки, до складу яких входять числівники. Д уж е с х о ж і , щ ось неважливе, до край н ьої втом и, зробити якнебудь, одразу, бути най гол овніш им у якій -н ебудь справі, перші ознаки появи чого-небудь. Д о в і д к а : перша ластівка, гряти першу скрипку, з першого погляду, п'яте через десяте, до сьомого поту, десята справа, як дві краплі води. 306. Запишіть повні відповіді на запитання. Визначте розряд за значенням і групу за будовою числівчиків. 1. Із с к і л ь к о х л ітер с к л а д а є т ь с я у к р а їн с ь к и й алфавіт? 2. Скільки сам остій н и х частин мови н араховується в у к раїн сь к ій м ов і? 3. С кіл ьки відмінків в ук раїн ськ ій мові? 4. У я к о м у роц і на­ родився Т. Ш е вч ен к о ? 5. Скільки областей налічується в У к раїн і? 6. С кіл ьки років твоєм у м істу (селу)? 307. І. Прочитайте. Знайдіть у тексті числівники. Визначте їх розряд за зна­ ченням і групу за будовою. СІМ ЧУДЕС СВІТУ Ч и сл о сім у стародавньом у світі вважалося м істи ч н и м , а поде­ куди й свящ ен н им . П ерш им чудом світу називали славетні піраміди Єгипту. Сади Семіраміди — друге чудо св іт у — величезний ком п л екс, збудований у Вавилоні в сь о м о м у столітті до наш ої ери. Третє чудо — Мавзолей у Галікарнасі — розкіш на усипальниця Мавзола, правителя п ерсь к ої провінції. П роіснувала нона до п ’я т ­ надцятого століття , потім її зруйнували, ви к ор и ставш и матеріал для побудови укріплення. З тих часів монументальні сп оруди для поховання визначних осіб звуть мавзолеями. Х р а м богині Артеміди в Ефесі — четверте чуд о — відзначався в и ш у к а н істю ф орм і багатством оздоб. 114


г г я тим чу д ом світу вваж ався К олос Р од ось к и й — бронзове зо ­ браж енн я бога Геліоса. Статуя проіснувала лише ш істдеся т років, бо, на жаль, була зруйнована під час землетрусу. Ш осте чудо світу — статуя верховн ого бога Зевса, виставлена для П О К Л О Н І Н Н Я в його с в я т и л и щ і в Олімпії. Сьоме — маяк на острові Фарос біля А л ек сан др ії, бл и зько ста п ’ ятдесяти метрів заввиш ки, збудований із білого мармуру й у в ін ­ чаний стату єю Посейдона (За А. К оваль). II. Усно перекажіть текст. Пригадайте, у яких випадках уживають вислів восьме чудп світу.

П ов ід ом л ен н я на лінгвістичн у тему 308. Прочитайте й усно перекажіть текст, користуючись самостійно складе­ ним планом. Цікава граматична доля числівника. Він н ародж увався з різних частин мови. О дин, два, три, чотири були к олись п рикметниками. Н айкращ е зберіг п ри к м етн и к ов і особл и вості чи сл івн и к оди н . Н а­ приклад, один палець, одн а книж ка, одн е деревце. Д еякі к о л и ш н і Іменники дали ж и т т я числівн и кам. Візьмемо числівн ик п ’ят ь. Він п о хо д и ть від іменника п ’яст ь (к и сть руки) і мав дуж е к он кретне значення числа: « п ’ ять пальців п ’я с т і* . Ц ікаве т а к о ж формування чи сл івн и ка сорок. Ч исл івн и к сорок. як і п'ят ь, п о хо д и ть від іменника. Гадають, щ о його п оход ж ен н я м о ж н а п о я с н и т и т а к . У давні часи в 'я з к а б іл я ч и х ш к у р о к к іл ь к іс тю чоти ри деся тк и була с в о єр ід н о ю « х о д я ч о ю м о н е т о ю » . Її завж ди три мали в м іш к у , я к ий називався « с о р о к » . П о с т у ­ пово назва міш ка стала сп ри йм ати ся як число 40 (За І. В и хо ван ц ем ). 309. І. Прочитайте й усно перекажіть текст. Д еякі чи сл івн и ки утворилися від ін ш и х числівників. Так, на приклад, в а ж к о не п ом іти ти спільні частини в словах два. двана дцят ь, двадцят ь, двіст і. В и явл я ється, чи сл івн и к два н адц ят ь був к ол ись цілим сл овосп ол учен н я м «два на д ц я ть » (тобто «два на д е с я т и » , «дна після д е с я ти »). П одібний сп осіб творення мають усі чи сл івн и к и д ругого д есятка. Л егко здогадатися, щ о означають і як у т в о р и л и с я ч и с л ів н и к и д ва д ц я т ь (т обт о «два д е с я т к и » , «два по д е с я т ь » ), двіст і (тобто «дві с о т н і» , «дві по с т о » ) (З довід ника). II. Поясніть, як утворилися числівники сімнадцять, п'ятдесят, дев'ят­ сот. 310. Розкажіть про групи числівників аа будовою, використовуючи матеріал параграфа і вправ 308, 309.


Вживання числівників з іменниками ІЗ україн ській мопі при чнслівннках два. три. чотири в нозивй ом у відмінку іменники чоловічого роду вжинаються у формі на­ зивного відмінки множ ини ( три олівці, чотири урок и ), я чеи н п кп ж ін о ч о го і середнього род у - у формі родового ВІДМІНКИ ОДНIIИІ1 (дві газет и , три слова). Ч и сл івн и к и від п ’ яти і далі в назнвному в ідм ін ку вим агаю ть від і м р н н и к і в родового відмінки множинн (п 'ят ь гривень, ст о ост ровів, т исяча пригод). 311. Спишіть прислів'я і приказки, розкриваючи дужки. 1. К ращ е з розум ним два (раз) згубити, як із дурним один раз знайти. 2. Н аговорив три (м іш о к ) гречаної вовни, і ті неповні. 3. Ж и т о дна (тиж день) зеленіе, два (тиж ден ь) к о л о си т ь ся , два (тиж ден ь) відцвітає, два (тиж ден ь) наливається. 4. Велика го с п о ­ диня: три (город) — одна диня. 5. Два (півень) і дні (госп од ин я ) не згодяться ні завтра, ні нині. 6. Два (ведмідь) в одн ом у барлозі не вж и в у т ь ся (Н ар. т ворчіст ь). 312. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. Три дня. две тетради, четмре тома, двадцать два килограмма, двадцать четьіре стола, с о р о к два метра, четьіре переулка, семь до* мов, семнадцать раз, пятьдесят два центнера, три урока, восемьде сят два градуса, три сестрьі, четьіре яблока, два учебника, пять дневников.

І *

Л: ібір ш ім н ч и с л ів н и к а м и п о с д н у ю тьс я :

1) ім ен и н ки чол овічого роду, щ о означають назви н - 1 а г : д в о є т о­ вариш ів, сем еро учнів, т роє киян; і іменники л їїдвоє відер, чет веро вік он , сем еро козенят ; ім е ш іп к п , щ о в ж и в аю ть ся ті н г ” у м н о ж и н і: дв о є сан ей , чет веро ок улярів, т роє обценьок. 'Збірні ч ік л ііп ш іл і в називному відмінку вимагають ві. і ч-янпкік р о д о в и т о в і д м і н к а м н о ж и н и

313. Запишіть іменники у два стовпчики: а) ті, що можна вжити зі збірними числівниками; б) ті, що зі збірними числівниками не вживаються. Казкар, сани, ком байн , правнук, глечик, кінець, к о ш и к , най м и т , гр е б ін ец ь , к о б за р , х л іб о р о б , л егенда, к р о п и в 'я н к а , ко ліщ а, альпініст, завод, к ош ен я , словн и к, двері, граблі, сірник, квиток.

А

Якщо ви правильно виконали завдання, з третіх букв записаних імен­ ників складеться прислів'я.

314, Розв’яжіть мовну задачу. Ч о м у з ч и сл івн и к ом двоє іменник дівча вж и ти м ож н а, а ім е н ­ ник дівчина — ні? 116


П ісл я д р о б о в и х ч и с л ів н и к ів ім ен н и к и г т о я т ь у р о д о в о м у відмінку однини: дві треті ск л я н к и , п'ят ь цілих і чотири десят і в ідсот к а , півт ора відра. 815. Спишіть словосполучення, розкриваючи дужки. П ’ ять цілих дві д еся ти х (від соток), одна ш оста (п оверхн я), півтора (день), одна четверта (яблуко), дві сьомі (площа). 3 1 6 . З а п и ш іт ь с л о в о сп о л у ч е н н я у два с т о в п ч и к и : а) ті, н я к и х ім е н н и к и м а ю ть з а к ін ч ен н я -и (-*); 6) ті, в я к и х ім ен н и ки м а ю т ь з акінченн я а (-я).

Три (м іся ц ь), два (поселення), три (зима), півтора (кілом етр), два (стілець), три (палець), три (слово), одна п ’ ята (к ів ш ), три (глечик), дві треті (тролейбус). Якщо ви правильно виконали завдання, з третіх букв записаних і м е д ників складеться вислів П, Грабовського; * ... — пго наші гармати». 817. Прочитайте, доберіть до тексту заголовок. Спишіть, розкриваючи дужки. К ол и сь в україн ців бу л о звичаєве правило, щ о з о б о в ’ язувало к о ж н о г о знати свій родовід до с ь о м о г о коліна. П ерш е к ол ін о — я; друге — батько й мати; в третьом у — два (дідусь) й дві (бабуся): в четв ертом у чоти ри (прадід) й чоти ри (прабабця); у п ’ я т о м у — вісім (прапрадід) і вісім (прапрабабуся); у ш о с т о м у — ш істн адц я ть (п р а щ у р ) і ш іс т н а д ц я т ь (п р а щ у р к а ); у с ь о м о м у к о л ін і ми н араховуєм о тридцять два (пращ ур) і стільки ж (пращ урка). Отже, на дереві т в ого роду тридцять дві (гілка) м а тер и н ськ и х і три дц ять дві — б а т ь к ів с ь к и х . Разом — ш істдеся т чоти ри (М . Ткач). 31 8 . Прочитайте, знайдіть помилки. Відредаговані речення запишіть.

1. У змаганнях приймали участь тридцять два спортсмена. 2. Три тренера вболівали про своїх вихованців. 3. Наша команда попередж ала суперни ків на два очки. 4. Мій брат — самий високи й у класі, т о м у він у ж е півтора м іся ц і займається баскетболом . МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

> )-

КІРОВОГРАД Це м істо розташ оване на річці Інгул. Засноване воно було як ф ор т е ц я на з е м л я х З а п о р о з ь к о ї Січі дл я з а х и с т у п ів д ен н и х корд он ів від гр абіж н и ц ь к и х нападів турків і татар. З 1775 р ок у до 1934 р ок у м істо називалось Єлисаветградом. Єлисаветград став к о л и с к о ю у к р а їн сь к о г о театрального м и с ­ тецтва. Д руж ба двох видатних артистів і драм атургів, меш канців Єлисаветграда — Івана Карпенка-Карого і М ихайла Старицького — стала початком становлення ук раїн ськ ого проф есійн ого театру. Вони згуртували навколо себе одн одум ц ів і талановитих акторів; М и к о л у С адовського, Панаса С аксаганського, Марка К ропивницьк ого , М арію Заньковецьку (З календаря). 1. Я ке місто розташ оване на березі річки Інгул? 2. П ідготуйте розповідь про сучасний Кіровоград (див. с. 118). 117


У центрі Кіровограда (< ^ 'А З б У К А

00ІЧ/1ИЄОСТІ

319. 1. Прочитайте текст. Перекажіть його усно. У ТЕ А Т Р І. КІНО, Н А КОНЦЕРТІ Я к щ о б и йдете до театру, п кіно чи на к он ц ерт, дотр и м уй теся правила: н іколи не запізню йтеся, завж ди р озрах ову й те час так, щ об до п о ч а т к у вистави чи кіноф іл ьм у залишалося кілька хвилин. У театрі не слід заважати акторам і глядачам. Не обертайтеся до зн ай ом и х, т а к о ж не заходьте до залу з м ор ози вом , бутербродами, не ш у р х о т іт ь обгортк ам и від ц ук ер о к . Не ком ен туй те гру акторів, не переказуйте зміст вистави або кіноф іл ьм у. Після закінчення сп ек т а к л ю , к он ц ерту, к іносеансу не слід стрім гол ов бігти до в и х о ­ д у — цим ви виявляєте неповагу до акторів і глядачів. II. Дайте відповіді на запитання 1. Чи бувал и ви у т е а т р і? Я к а в и ст а в а з а п а м ’ я т а л а ся вам н айбільш е? 2. П роаналізуйте власну поведінку під час відвідування театру. Чи т актовн о ви поводились ст о со в н о акторів і глядачів?

(НІ) Відмінювання порядкових числівників 320. Прочитайте словосполучення. Поясніть, від чого залежать рід, число й відмінок числівника двадцятий. Д вадц ятий к іл о м етр , двадц ята година, двадцяте чи сл о , до двадцятого р ок у , після д вадцятого м іся ц я . 118


П ор я д к о ві ч и сл ів н и к и з м ін ю ю т ь с я за чік '.ч ї м и , род ам и (в однині) й відмінками. 321. Письмово провідміняйте словосполучення перший весняний день, третя і остання зустріч. Зробіть висновок про відмінювання порядкових числівників. П оря д к ові числівники в ід м ін ю ю ть ся як п ри к м етн и к и твердої групи. Л и ш е ч и сл івн и к т рет ій в ід м ін ю єт ь ся як п р и к м е т н и к м ’ я к о ї групи. 322. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. 1. (Третій) рік він с..'дить у (другий) класі, до к н и ж к и , до уроків не п р . .ж е н е ш (П а н а с М и р н и й ). 2. Іван був ( д е в ’ я т н а д ц я т а ) д и т и н о ю в г у ц у л ..с. .кій родині П алійчуків. (Двадцята) і останн ьою була А н н и�� к а (М . К оц ю би н ськ и й ). 3. Гості (перш ий) дня золото, (д руги й) дня — срібло, (третій) дня — мідь, хоч додом у їдь. 4. Без (сьома) клепки в голові. 5. Дбає за нього, як пес за ( п ’ ята) ногу (Н ар. т ворчіст ь). С кладені п о р я д к о в і ч и с л ів н и к и п и ш у т ь с я о к р е м о . У них в ід м ін ю є т ь с я т іл ь к и о с т а н н є с л о в о : т и сяча сьом и й , т исяча сьом ого, т исяча сьом ом у. 323. Спишіть текст, замінюючи цифри словами. За часів к н я зю в а н н я В ол од и м и р а С вятосл авони ча в 9Я0 1015 рок ах К иївська Р усь досягла значного розвитку. У державі давно назрівала потреба заміни язичництва х р и с ти я н ст в о м . Щ е в 70 х рок ах IX століття князь А ск ол ь д відвідав Візантію, прийняв нову рел ігію і пош ирю нав її на Русі. У 882 році князь Олег захопив К и їв , зр уй н ув а в х р и с т и я н с ь к і х р а м и і відн овив я з и ч н и ц т в о . К н яги н я Ольга 957 р о к у о х рести л ася у Візантії. Ольжин син Святослав не підтримував поглядів матері. У 980 році Володимир С вятославович зробив сп робу відновити я зи чн и цтво, а в л ітку 988 року «охр ести в Р у с ь » , тобто проголосив х р и с ти я н ст в о д ерж авною рел ігією ( 3 довідн и к а). П орядкові числівники, щ о за к ін ч у ю т ь ся на сот ий, т исячник, т і.іьйонний. м іл ья р д н и й , п и ш у т ь с я р а з о м : п ’я т и т и ся ч н и й , дво х со т и й , два дц я т и м іл ьй он н и й , т рьохм іл ьярдн и й .

Г

Н а п и са н н я разом п оря дк ови х числівників на -сот и й , -т и ся ч ­ ний, м іл ьй о н н и й , м іл ья р д н и й

324. Усно провідміняйте словосполучення 2000 рік, 2003 рік, 20 І І рік. 325. Утворіть від поданих кількісних числівників порядкові. Складіть іа ними словосполучення. Сім, одинадцять, чоти рн адц ять, п ’ я тдесят п ’ ять, ш істдеся т, дві тисячі, п ’ я тдесят п ’ ять мільйонів, два мільярди.


Я к щ о поря д к ови й чи сл івн и к в х о д и ть до ск л ад у назви свята чи видатної події, то він п иш еться з в е л и к ої букви: В осьм е березня. Д ев 'я т е т равня. Я к щ о поря д к ови й числівн ик написаний ц и ф р о ю , то з вел икої б у к в и п и ш е т ь с я н а с ту п н е за ч и с л і в н и к о м с л о в о : 8 Б ер езн я , 9 Травня. 326. Складіть і запишіть три-чотири речення, що містять назви свят. 327. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. А р х е ол оги еще в т и с я ч а д евятьсот в осьм ом году обн ар уж и л и на С тарокиевской горе остатки небольш ой креп ости . Отноеят их к пят о м у -ш е с т о м у некам — времени сл ав ян ск ого к н язя Кия. С той п о ­ р и Киев постепенно развивается. Д ревнейш ее упом инание о городе приведено в летописи восем ьсот ш есть д еся т второго года, когда тут к н я ж и л и А с к о л ь д и Дир. В девятом веке Киев об'ьединил вокруг себя полян, древлян, северян, уличей и тиверцев. В начале д е с я т о ­ го века ему подчин ял и сь почти все восточнослан ян ские племена ^ (З д о відн и к а ).

и

обнаруж ит ь — виявит и ост ат ок — тут: залиш ок уп ом и н ан и е — згадка п одчи н я т ься — п ідп ор я дк овува т и ся почтй — майже

зв'язне мовлення Відгук на літературний твір — /

Свої враження від прочитаної книги, переглянутого кіноф іл ьм у чи телепередачі, п росл у хан ої радіопрограми м ож н а висловити у ф о р м і відгуку. У в ід гук у передають враж ення, я к і справляє твір мистецтва, д аю ть оц ін к у героям. В ідгук м ож н а написати у вигляді листя, статті в газету, щоденн и к о в и х записів.

326. І. Виразно прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Л ЕЛЕЧИ Й СУД Я к о с ь восени я й ш ов полем і побачив: на великом у лузі зібрало­ ся багато лелек. Вони утвори л и кол о, а в колі тім з о п у щ е н о ю гол о­ в о ю ст о я в один, красень, і слухав стрек отл и в у, т р и в о ж н у мову с в оїх побратимів. Коло т о зв у ж у в ал ося, то знову р озш и р ю вал ося , одні п оступ ал ися м ісц ем ін ш и м . Була саме пора в ідл ьоту лелек, і вони, певно, так я думав, зібралися на ц ь ом у лузі з н авк оли ш ніх сіл і гаїв, щ об звідси разом р уш и ти в далеку путь. С початку я га­ дав, щ о в центрі стоїть їхн ій ватаг, але невдовзі відки нув цей здогад. По я к о м у с ь невлови м ом у знаку всі лелеки піднялись, а він 120


Самотній лелека залиш ився, він навіть п обоя в ся підвести голову. Вони зробили над ним прощ альне коло і полетіли. Лелека не Стрекотав, не бився об зем лю , не просив прощ ення чи помилування. Він с тояв , убитий горем. Т іл ьки тепер я здогадався, щ о відбувся лелечий суд, м о ж л и в о , найсправедливіш ий і водночас н я й ж о р с т о к іш и й з у сіх судів. О судж ен ий не ру х ав ся , не в оруш и в ся , аж поки його побратими зникли з виднокола. П отім уже він п ідн явся і полетів у п р о т и л е ж н и й б ік . Й о го п ок и н у л и , й ому заборонили летіти з ними, і він зал и ш и вся в са м от и н і... Згодом лелеку підібрали діти, не знаючи про те, щ о він учинив зл о ч и н , в ід іг р іл и , п р и в ч и л и д о ін ш о г о ж и т т я , назвали його Х ал и м он ом . Л елеки щ овесн и прилітали, виводили діток, знову відлітали, а Х а л и м он усе ж и в с ам іт н и к о м і б ільш е ніколи не п іднімався в небо. Зовсім випадково я довідався, за щ о покарали лелеку. М ож е, то п р о с т о л ю д с ь к а в и г а д к а , а м о ж е , правда — не з н а ю . М ені розповіл и, щ о того літа в с у сід н ь о м у селі під час грози блискавка підпалила хату, на я к ій багато рок ів ж и л и лелеки. Господар хати м а йж е з вогню виніс дітей і д р у ж и н у . Лелека ж , ря тую чи себе, одразу полетів геть од п о ж е ж і, забувши про св ою родину. На в и р уч к у прилетіли інш і лелеки, але було вж е пізно — мати 3 двома м аленькими нелітками загинули у вогні. Лелека все літо ховався, а к оли настала пора відльоту, він ти х ен ь к о пристав до зграї. Але там й ого упізнали й осудили на вічну сам отн ість (В. Зем ляк). 121


II. Поміркуйте, який епізод із тексту відповідає поданій фотоілюстрації. III. Складіть план стислого переказу оповідання. 329. Т. Прочитайте відгук шестикласниці на оповідання Василя Земляка «Ле­ лечий су д ». Х т о а нас у дитинстві не захоп л ю вався казкам и про тварин? К о ­ ли я була м а лен ьк ою , мріяла підслухати розм о в у Л исички-Сестри чк и та В овчика Братика. М абуть, саме к а зк и , які розповідала бабуся, навчили мене л ю би ти тварин. Т о ж книга Василя Земляка « М а л е н ь к і о п о в і д а н н я » , я к у порадила п р о ч и т а ти вч и те л ь к а природознавства, зворуш ила до глибини душ і. Тут д уж е цікаві розповіді про різних птахів: гусей, л астівок, горобців. Н айбільш е мені сподобалося оповідання «Лелечий с у д » . У цій невеликій розповіді йдеться про те, щ о герой-оповідач став св ід к ом незвичайної події в п ору відльоту птахів. Здавалося, лелеки оточи л и свого ватажка і виконували прощ альний танець. Н есподівано крилата зграя піднядася в небо, а той, к ого вважали в ата ж к ом , став вигнанцем. Це був лелечий суд, щ о прирік птаха на с ам отн ість. Мені було д уж е ш кода Х ал и м он а, який більш е ніколи не знявся в небо разом із зграєю. Лелечий суд насправді був справедливим. П обратими ж о р с т о ­ ко покарали птаха за боя гузтво і бай д у ж ість . Він злякався п ож е ж і, залишив с в о ю родину на ст р аш н у смерть у п о л у м ’ї. Оповідання зм у ш у є нас задуматися над д уж е важ ливим и п р о б­ лемам и, п а м ’ ятати про те, щ о н еобдуманість учинків і боя гузтв о м о ж у т ь призвести до трагедії. II. Розгляньте пам'ятку. Чи відповідає твір учениці всім зазначеним ви­ могам? Як

писати відгук про літературний твір 1. Щ е раз перегляньт е літ ерат урний твір. З 'ясуй т е, чи все вам зрозуміле. 2. В и значт е т ем у, адресат а і м ет у висловлю вання. 3. П ом ірк уй т е, в як ій формі кращ е написат и відгук. 4. У вст уп ній част ині не забудьт е зазначит и назву твору та авт ора. 5. П одум а й т е, чим вас найбільш е зворуш ив твір, які герої сподобалися. 6. Зазначт е, які висновки ви зробили, прочит авш и твір.

Відмінювання власне кількісних числівників Ч ислівник о д и іг зм ін ю єт ь ся за числами, родимії їв однині) і відмінками. • 330. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею, як відмінюється числівник один. 122


Однина чоловічий і середній жіночий рід рід один одне(одно) одна

Відмі­ нок Н.

Множина одні

Р.

одного

однієї (одної)

одних

д.

одному

одній

одним

одну

як у Н“. в. або Р. в. одними

Зн

як у Н. в. або Р. в.

одне (одно)

Ор.

одним

однією (одною)

’ М.

на одному (однім)

на одній

на одних

331. Спишіть прислів’ я та приказки, ставлячи числівники в потрібній формі.

1. (Одне) к ол есом не поїдеш . 2. (Одна) р у к о ю воли поганяє, а д р у го ю сльози утирає. 3. Б рехн я ст оїт ь на (одна) нозі, а правда на двох. 4. Робить за (один), а їсгь за трьох . 5. (Один) йатька діти, та не (одна) натури. 6. Від (одні) слів про мед у роті не посолод ш ає (Н ар. т ворчіст ь). ЧиСЛІйНИК д в а май с п іл ь н у ф орм у д л я чо л о вічо го і середн ього роду (д в а б е р е г и , д в а о з е р а ) і ф орму Яві — д л я ж ін о ч о го роду (д в і я л и н к и ).

332. Розгляньте таблицю.Розкажіть за нею, як відмінюється числівник два (дві). У яких відмінках відрізняються закінчення числівників у чолові­ чому (середньому) і жіночому роді? Відмінок

Чоловічий і середній рід

Жіночий рід

Н.

два

дві

Р.

двох

двох

Д-

даом

двом

Зн.

як у Н. в. або Р. в.

як у Н. в. або Р. в.

Ор.

двома

двома

М.

на даох

на двох

—Оь За т ак и м зр азк ом в ід м ін ю ю т ь с я т а к о ж чи сл івн и к и три і — чот ири. 333. Спишіть загадки і відгадайте їх, ставлячи числівники в потрібній формі. 1. Горбатий м іш о к на (чоти ри ) ногах стоїть. 2. М 'я к е н ь к е з (чоти ри ) рогами й (дна) черевцям и. 3. (Одн��) шапка (чоти ри ) братів на (дві), увечері — накрила. 4. Зранку на (чоти ри ) ногах, удень на (три). В і д г а д к и . ■Соїігдйад ■внтЛКол чп .1 0 -мта иинсі<3 а 123


Ч и с л ів н и к и від окрем им зразком.

п 'я т и

до

в іс ім д е с я т и

в ід м ін ю ю т ь с я

за

334. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею, як відмінюються числівники від

п'яти до вісімдесяти.

. «.

н. р. д.

п'ять

п'ятдесят

п'яти, п'ятьох

п'ятдесяти, п'ятдесятьох

п'яти, п'ятьом

п'ятдесяти, п'ятдесятьом

Зн.

як у Н. в. або Р. в.

як у Н. в. або Р. в.

Ор. м.

п'ятьма, п’ятьома

п'ятдесятьма, п'ятдесятьома

на п'яти, на п'ятьох

на п'ятдесяти, на п'ятдесятьох

У скл адни х чи сл івн и к а х — назвах десятків — від м ін ю ється тільки друга частина. У ск л адени х ч и сл івн и к ах к ож н е слово і п иш еться , і в ід м ін ю ється ок рем о.

335. Поставте подані словосполучення в родовому, давальному й орудному відмінках. Д вадцять три учні, п ’я тдесят чоти ри зо ш и т и , три дц ять вісім я л и н ок , в ісімдесят сім гривень. 336. І. Спишіть текст, замінюючи цифри словами. У лю ди н и за тривалості ж и т т я 72 роки 22 роки йде на сон, 10 — на працю, 6 — на їж у. С клавш и ці 3 числа, ви побачите, щ о вони становлять тр ох и більш е половини від 72. А щ о стал ося а р е ш ­ т о ю — 34 роками7 Ц е залеж и ть від сам ої лю ди н и (З к ал ен даря). II. Поміркуйте, як ви сплануєте своє життя в майбутньому. Продовжіть текст двома трьома реченнями і поспілкуйтеся один із одним на дю тему. 337. Спишіть речення, заповнивши пропуски відповідними числівниками. 1. Наш клас п иш ається ... найкращ ими учн ям и . 2. Ш к ол яр і привітали ... ю вілярів. 3. За участь у змаганнях огол о ш ен о п одяку представникам ... ш кіл . Числівники с о р о к , д е в 'я н о с т о , ст о в у сіх відм інках, ок рім називного і знахідного, мають закінчення а: Н . сорок Р .с о р о к а

Д . сор ок а З н . сор ок Ор. с о р о к а М . на сор ок а

338. Спишіть, замінюючи цифри словами. У 48 к ілом етрах, з 42 у чн я м и , п ротягом 45 хвилин, з 96 с т о ­ рін ок , до 195 метрів, у 98 населених п ун ктах, бл и зько 99 градусів, аі 125 пасаж ирами. 124


! 339. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею, як відмінюються числівники — назви сотень.

^)к

н.

двісті

п ятсот

р.

двохсот

п'ятисот

Д.

двомстам

п'ятистам

Зн.

двісті

п'ятсот

Ор.

двомастами

п'ятьмастами, п'ятьомастами

м.

на двохст ах

на п'ятистах

У ск л ад н и х чи сл івн и к а х — назвах сотен ь (від д в о х со т до дев'я т и сот ) в ід м ін ю ю т ь ся обидві частини.

340. Запишіть подані арифметичні дії словами. З р а з о к . 398 + 465. До трьохсот дев'яноста восьми додати чотириста шістдесят п'ять. Знайти суму трьохсот дев’яноста восьми і чотирьохсот шістдесяти п ’яти. 587 + 719; 265 + 124; 969 + 823; 488 + 314. 341. Провідміняйте усно подані парами слова. Зробіть висновок відмінювання числівників тисяча, мільйон, мільярд.

про

Т и с я ч а — дача, м іл ь й он — стадіон, м іл ь я р д — більярд. Чіі

ппннк т и сяча в ід м ін ю ється лв зр.»:. :.! імш нш ка першої М І Л І Ц І Ю ' г р у ш і , іі Ч П Г Л І 1 Ш И К І І м іл ьй он . М іл ьярд л і іменників д р у гої відміни твердої групи. ВІДМІНИ

342. Спишіть текст, замінюючи цифри словами, П л о щ а У к р а їн и б л и з ь к о 60 4 0 0 к в а д р а т н и х к іл о м е т р ів . П р о т я ж н і с т ь д е р ж а в и із з а х о д у на с х ід в и м ір ю є т ь с я 1316 кілом етрами , а з півночі на південь — 893 кілом етрами. Найдовша рік а — Д ніпро. У м е ж а х У к раїн и він п р о х о д и т ь понад 1200 кілом етрів. Н айбільш е озеро — Я л п у г у заплаві Дунаю. Площа його д о р ів н ю є 149 квадратним к іл ом етрам . Н айвищ а гора — Говерла, її висота сягає 2061 метра ( 3 довідн и к а). іілііі 1) у

да и дц я т и 2 )

знак . чи сл івн и ках пиш еться:

кінці ти

ц ер^ д

с.ю в а

в

ч и сл івн и к а х

п 'я т ії,

ш іп т -.

н.їд г > < 'в 'я і;,и

н ч и с л і в і н * і; у т р и д ц я т ь " , ,{акііічен гіям и

в

н е п р я м и х

від м !і;;:::х

чи <м ій м іік

три, чотири, п'ят ь, ш іст ь. п і д дсп'ят и д о ііаадцліяи. п і д п'яти сяти цїі вісім десят т рьома, д ев 'я т ьох, п'ят десят ьом а, чот ирма. М ’ я к н и а і і а к н е н н ш е т ь с я п і с л я п е р і ш . і ‘ і » і п іі ч и с л і в н и к п 'я тн а д ц я ть , п 'я т д е с я т . п 'я т с о т .

ОРФОГРАМА-

Г

'

Б уква ь у чи сл івн и к ах 125


\

343. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) зі вставленим ь\ б) без ь. г г я т .. к он ти н ен тів , п 'я т н а д ц я т .. п рав н ук ів , п ’ я т и с о т слів, м іл ..й он плугів, с ім д е ся т., літаків, д е в 'я т и с о т корів, п ’ я т ..д ес я т гр уш , двадпят.. пакунків, ш іст ..д е с я т будинків, к іл..канад ц я ть крабів. Якщо ви правильно виконали завдання, з третіх букв записаних імен­ ників складеться початок прислів'я: « ...добрі плоди дають». 344. Запишіть словосполучення з числівниками у два стовпчики: а) зі вставле­ ним ь; б) без ь. Ч о т и р ь о х дітей, ДВ..ОХ парт, п ’я т ..м а валізами, ч о т и р ..м а абри к осам и , с ім ..о м а н о ж ам и , т р ..о х ост р ов ів , ч о т и р ь о м музи кам , с і м ..о м абітурієнтам , у в іс ь м ..о х магазинах. Якщо ви правильно виконали завдання, а перших букв іменників скла­ деться початок прислів'я: « ...служити — жодному не догодити». 345. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. В семнадцатом веке в Дрездене, испекли гигантский калач. Он нмел дляну девять мйтров, ш и р и н у четьіре метра, а вьісота его составляла ок о л о ш ести деся ти сан тим етров. На приготовление калача иараоходоаали семнадцать к орзин (окол о десяти центнеров) м у к и , пять тьісяч двести двадцать яиц, четьіре бочки (п ятьсот п ятьдесят литров) молока, а так ж е бол ьш ое кол ич ество д р о ж ж е й и сахара. Чтобьі перевезти калач, понадобилась у п р я ж к а из восьми лОшадей. Резал его не пекарь, а п л отн и к пятиметровьім н о ж ом (З к алендаря). і

к и.зрасходовать — витратити мука — борошно соот вет ст вую щ ий — відповідний дрож.жи — дріжджі платник — тесляр, тесля

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

> )Ч Е РК А С И

Місто Черкаси стоїть на правому березі Дніпра. П ерше поселення виникло тут наприкінці тринадцятого століття. Слово Черкаси не­ с л о в ’янське. Я к сталося, що на берегах Дніпра в назві поселення заавучало щ ось інш омовне? У тринадцятому столітті перебралося сю ди чимало черкесів з Північного Кавказу, які заклали біля Дніпра нове поселення. Тут оселилися не лише черкеси, а й представники ін ш и х народностей. Все населення почали іменувати черкасами, а їхн ьом у поселенню дали назву Черкаси (За І. В ихованцем ). П оя сн іть виникнення назви міста Черкаси. Є на Ч еркащ и н і тихе мальовниче містечк о Умань, щ о п ри чаїл о­ ся на берегах н ев е л и ч к о ї р іч к и К а м ’ я н к и . У в іс ім н а д ц я т о м у 126


Умань. Фонтан «Змія» у парку «Софіївка» столітті усе поселення й навколиш ні землі належали магнатам Потоц ь к и м . Д руж ин а одного з них — Фелікеа — Софія так зачарува­ лася к р а сою тутеш н ь ої п рироди, що забажала на к р у то м у березі К а м ’ янки звести величний пялац. Біля нього Ф ел ік с П отоцьки й наказав розбити парк, я к и й назвав ня честь дру ж и н и . У сп ору дж ен н і д и в ов и ж н ого парку «Соф іївка* брали участь 16,5 тисяч кріпаків! У парку сотні гротів, фонтанів, ск ул ьп тур , клум б, озер і річечок. П ривертає увагу брила Г ор іш ок у долині Гігантів. Будівельни­ ки так ск ом п он увал и гранітні м он оліти, що н айваж чий з них ч о т и р ь о х с о т т о н н и й , з д а єт ь с я , у т р и м у є т ь с я на м а л е н ь к о м у к ам ін чи к у. Від верхнього ставу, водяна гладінь я к о го д орівн ю є восьми г е к ­ тарам, а глибина ся гає трьох метрів, тече підземна річка Стікс. С ідаєш у човна — враження незабутнє: д овж и н а річки понад двісті метрів, т о ж , к оли човен віддаляється від отвор у, стає справді м о т о ­ р ош н о. А д ж е тіл ь к и чоти ри вентиляційні кол од язі п роп уск аю ть денне світло в м о р о к підземелля (3 ж урналу). 1. Чи довод и л ося вам бувати в У мані? У явіть себе е к с к у р со в од ом і р о зка ж іть про парк « С оф іїв к а », в и к ор и ст ов у ю ч и тек ст і ф о т о ­ іл ю ст р а ц ію . 2. З 'я су й т е за тлум ачним словн иком значення слів брила, грот, м оноліт , магнат . 3. Зробіть морфологічний р о з б ір виділених СЛІВ. 127


Відмінювання збірних, дробових і неозначено-кількісних числівників 346. Розгляньте таблицю. Розкажіть аа нею, як відмінюються дробові числів ники. В чому особливості відмінювання чисельника, в чому — знаменника?

В »

н. р.

одна восьма

п'ять десятих

однієї восьмої

п'яти десятих

д.

одній восьмій

п'яти десятим

Зн.

одну восьму

п'ять десятих

Ор.

однією восьмою

п'ятьма десятими

м.

на одній восьмій

на п’яти десятих

У л р о б о в н х ЧНСЛІВНИКЯХ ЧИСРЛЬЛНК ВІДМІНЮГ'ГЬСЯ ний ч и с л і в н и к , і\ зіінмрннтік — як п о р я л к о в і ш .

як

к і л ь і :\-

347. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Цифри записуй­ те словами.

Д р о б и з ’ я в и л и с я в г л . . б о к у д а в н - .н у . Є г и п т я н и в ж е зн а л и , я к п о д іл и т и д ва я б л у к а на т р ь о х . Д л я п о з н а ч ..и н я ^ у н и х б у в н авіть с п е ц і а л ь н и й з н а ч о к . Ц е б у в є д и н и й д р іб у в ж и т к у є г и п е т с ь к и х п и с ц і в , у я к о г о в ч и с е л ь н и к у не с т о я л а ОД..НИЦЯ. В с і ІН..ШІ о б о в ' я з ­ к о в о м а л и о д и н : -!• ,

. Я к щ о є г и п т я н и н у п о т р іб н о б у л о в и к о ­

р и с т о в у в а т и ін .ш і в і д н о ш е н ..я , він з а п и с у в а в ї х у в и г л я д і с у м и о с н о в н и х д р о б ів . Н а п р и к л а д , дріб

записували як с у м у -*• , ^

059' 7^6 1 388 ІЗ довідники).

348. Запишіть подані арифметичні вирази словами. Зразок. + 3 - До однієї восьмої додати дві треті. Знайти суму однієї восьмої і двох третіх.

349. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Д р о б и сь ігр а л и о п р е д е л е н н у ю р ол ь в м у зь ік е . И о ей ч а с в о б щ е п р и н я т о й н о т н о й з а п и си д л и н н а я н ота — ц ел а я — д е л и т с я на п о л о в и н к и ( в д в о є к о р о ч е ) , ч е т в е р т и , в осьм ьіе, ш е с т н а д ц а т ь іе и т р и ^ д ц а т ь вторьіе. П о з т о м у л ю б о й у ч е н и к м у а ь їк а л ь н о й ш к о л ь ї знает с ш е с т и л е т н е г о в о з р а с т а , ч то ш е с т ь в о с ь м ь іх — з то т р и ч е т в е р т и х , ч т о в о д н о й п о л о в и н е — в о с е м ь ш е с т н а д ц а т ь іх ( 3 довідника). , -.-ч

определіпньїй — т у т : певний

*~*гУ общ епрйнят ьій — загальноприйнят ий любой — будь-який музьїкальньїй. — м узичний 128


в »

Ч исл івн и к и п івт ор а , п івт ор и , п івт ора ст а не в ід м ін ю ю ть ся ,

350. Складіть і запишіть речення а числівниками півтора, півтораста. 351. Провідміняйте усно словосполучення сім слонів і семеро слоненят. Зробіть висновок п р о відмінювання збірних ЧИСЛІВНИКІВ.

Збірні чи слівники в непрямих відм інках м аю ть такі самі фор

■ * ми, як і кільк існ і числівн и ки два, три.

352. Запишіть подані словосполучення в родовому, давальному й орудному відмінках.

Д воє к и ян , п ’ ятеро п таш ен ят, семеро сп ортсм ен ів, д в а н а д ц я ­ теро ПіееТИКЛаСНИКІВ, ДйаДЦЯТерО ягнят. 353. Розв’яж іть мовну задачу. Ш естикласники складали словосполучення з несзначено-кіль& кісними числівниками. Учень написав: «Багат о робіт ників; мало п ра ц ю ю т ь». Учителька скааала: «Ти зробив помилку. Ч ислівники сполучаються тільки з іменниками, а прислівники — з д іє с л о в а м и » . Я ке ж словосполучення неправильно склав ш естикласник? Нео’з +шчено-кількісні чи слівники кілька, дек іл ьк а , б агат о, не

В * багат о в ід м ін ю ю т ь ся за зразком числівника два , а числівн и ки к іл ь к а н а д ц я т ь , к іл ьк а д еся т -

як числівник п'ят ь.

354. I. Спишіть речення, розкриваючи дужки. 1. Калинка мчала свої води попід л ісом і в (кільканадцять) к іл о­ метрах від Кричаєва впадала в Д есну (Ю . М уи ік ет и к ). 2. Ми не в сти гл и навіть п ер е к и н у т и ся (к іл ь к а) словами (О. Гончар). 3. Це були грецькі кораблі з (кількадесят) веслами (С. С кляренко). 4. У (багато) м істах і селах гостинно, радо нас вітали (В. Ю хи м ович). 5. У середині острова над чи м а л ою г л и б о к о ю б у х т о ю р о з т а ш у в а л о с я се л о з (д е к іл ь к а ) д е с я т к а м и р и б а л ь с ь к и х хат (М . Трублаїні). II. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова. ЗР'ЯЗНе М0Р/1БННЯ Вживання числівників для позначення часу і дат 355. Прочитайте і перекажіть текст. Визначте стиль мовлення. При визначенні часу не треба д опуск ати паралельних форм: «не пізніш е т р ь ох годин » і «не пізніш е т ретьої го д и н и » , бо це не збага чує мову, а засм іч ує. Визначати години доби треба тільки п о р я д к о ­ вими ч и сл івн и к ам и , а не к іл ь к існ и м и . Отже, слід визнати за єдину правильну норм у вислів не пізніш як о третій годині. К іл ь к існ и м и чи сл івн и к ам и треба кори сту в ати ся тільки тоді, коли м о в и ть ся про час, витрачений на щ ось , наприклад: Поїзд долає цю відстань за дні години. Ми працюємо тепер тільки сім годин. 129


Так само слід визначати час аа частинами години, відкинунши х и б н і в и с л о в и , щ о т р а п л я ю т ь с я в у с н о м у м о в л е н н і, як «пів т р е т ь о ї» , «без десяти т р е т я », а взяти за єдине правильне: пін на т ретю , за д еся ть третя або десять до т р е т ьої (скорочен і вислови від «за десять хвилин буде третя година» або «десять хвилин до т р е т ь о ї г о д и н и » ). П о л о в и н а год и н и п е р е д а єт ь ся о д н а к о в о при йм ен никами на й до з відповідними числівниками: пів на т р е т ю , пів до т р е т ь о ї (3 кн. « Я к ми говори м о»). 356. Розгляньте годинники на малюнках. Запишіть позначення часу різними способами,

З р а з о к . Друга година п'ять хвилин. П 'я т ь

х в и л и н

п о д р у г ій г о д и н і.

П ’ять хвилин на третю годину. 357. Запишіть слонами позначення часу, який буде через 1 годину 15 хвилин, 5 годин ЗО хвилин, 4 години 45 хвилин, якщо на годиннику 14 : 45. Визначений час слід зафіксувати різними способами, наприклад: сімнадцять годин сорок хвилин; за двадцять хвилин шоста година; сорок хвилин по п'ятій годині. 358. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Летом я проводил очень интересньїе наблю дения. Однаждьі я п росн ул ся в п о л ш естого, когда тол ьк о напинало светать, и отправился на луг. Окааалось, что многие цветьі еще спят. Васильки на­ чали расп ускать свои бутоньї о к о л о ш ести часов. В полседьмого просн ул и сь голубьіе к ол о к ол ьч и к и . Мать и мачеха раскрьілась без пятнадцати восемь. Одуванчики спали п р и б л и з и т е ^ н о до полдевятого. Д олго п ри ш л ось ж дать, пока п роснутся я р к о-си н и е цветьі ц ик ор ия . Их солньїш ко разбудило в десять часов двадцать минут. Оказьівается, реж и м дня у дветов различньїй (З ж урналу). <ГПі

наблю дения — сп ост ереж ення васи л ек — вол ош к а бут он — п уп 'я н ок колокольчики — дзвіночк и

одуванчи к — кульбаба цикорий — пет рояі батоги различньїй — різний

П. Розкажіть один одному, які цікаві спостереження за природою прово­ дили ви. 130


359. І. Прочитайте і перекажіть текст. Визначте Стиль монления. К о ж н о го дня в зош иті ви записуєте дату. Іноді вин и к аю ть с у м ­ ніви, як правильно записати — «трете л ю то г о » чи «тр етього л ю ­ т о го » . В иявл яється, обидва словосполучення мож л и ві в мові, від п о­ відають її нормам. Звороти типу «третє л ю т о г о » , « п ’ яте січня» у твори л и ся зі словосполучень «третє чи сл о місяця л ю т о г о » , « п ’ яте чи сл о м іся ц я с іч н я » , у я к и х згодом слова «чи сл о м іс я ц я » переста ли вживати як са м о собою зрозуміле. П одібно утвори л и ся с л о в о ­ сполучення тип у «тр етього дня м ісяц я л ю т о г о » , « п ’ ятого дня м і с я ­ ця с іч н я » , у я к и х слова «дня м іся ц я » згодом утрати ли ся. Звороти з чи сл івн и к ом у наливному в ідм ін ку відповідаю ть строги м т р а ­ д иціям оф іц ій н о-діл ового стил ю , для я к ого характерне вживання початкових форм. У чн івськ и й зош ит не вимагає такої оф іційності, том у м ож л и ві обидва написання — «третє л ю то г о » і «тр етього л ю ­ того» (За гсн, «К ул ьт ура ук р а їн ськ ої м ови »). II. Чи правильно буде вжити словосполучення третє люте? Доведіть свою думку, спираючись на текст. (

КУ/ІЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

360. І. Прочитайте діалог за особами. У ЗА Л ІЗ Н И Ч Н ІЙ КАСІ Д оброго ран ку, мені потрібен к в и т о к на завтра, одинадцяте березня, до Полтави. — Так. С к витки на ш істсот другий і ш іс т с о т четвертий по їзди. Я к и й іа них для вас зруч н іш и й ? — Д уж е добре: у мене є вибір! Я к и м п отя гом мож на ш видш е д оїхати? — Обидва поїзди п асаж ирськ і, у дорозі перебуваю ть однаковий час. Ш іс т с о т другий відправляється з Києва увечері, а прнбупає до Полтави зранку, ш істсот четвертий — навпаки, зі столиці вируш ає зранку, а в к інц евом у пункті призначення буде ввечері. — Мені к ращ е п одорож увати ш іс т с о т другим п отя гом . Чи є м ісц я в ку п ей н ом у нагоні? — Так, сьоме місце — ниж н є. — Д уж е добре. Скільки к о ш т у є к в и т ок ? — П ’я тдесят чотири гривні. — Візьміть, будь ласка, грош і. — Ось ваш к в и т о к . Будьте уваж н і: поїзд відправляється о двадцятій годині сор о к п ’ ять хвилин, а о ш остій годині прибуває на стан ц ію «П о л та в а -П івд е н н а ». — Д я к у ю . До побачення! II. Запишіть поданий на с. 132 діалог, доповнивши його власними запитаннями а урахуванням правил етикету. 131


У ДОВІДКОВОМУ БЮРО — Д ев’ я н ос то перший поїзд «Львів — К и їв» повинен прибути о ш остій двадцять, але Є інф ормація, що він затри м ується на десять хвилин. — Ваш потяг прибуде на дванадцяту к ол ію . МОВНИЙ РОЗБІР

2 ? "^ -

Р о з б ір ч и с л ів н и к а як ч а с т и н и м а н и П о с л ід о в н іс т ь р о з б о р у

1. Частина мови. 2. Початкова форма числівника (називний відмінок). 3. Постійні ознаки: а) кількісний чи порядковий; б) розряд знаменням (для кількісних: власне кількісний, збірний, дробовий неозначено-кількісний); в) група за будовою (простий, складний складений). 4. Змінні ознаки: а) число (якщо є); б) рід (якщо є); в) відмінок 5 Синтаксична роль

за чи чи

Р уш али по пригоди ми вт р ьох, і всім здавався т р ь о м гайок наш — п ущ ею , а ш пак — т ет еруком (М . Р и л ьськ и й ). Н а д т воєю д в а д ц я т ь т р е т ь о ю в есн о ю віч н іст ь проліт а (О. П ід с у х а ). З р а зок у с н о г о р о з б о р у Трьом — числівник, початкова ф о р м а — т ри; к ільк існ ий , влас­ не к ільк існ и й , п ростий ; у ж и т и й у давальному в ід м ін к у ; в реченні в иступає додатком . Д ва дц ят ь т рет ьою — чи сл івн и к, початкова форма — д в а д ­ цят ь т рет ій; п ор я д к ови й , складений; у ж и т и й в однині, в ж ін о ч о ­ му роді, ору д н ом у відм ін ку; в реченні виступає означенням. З р а зок п и с ь м о в о г о р о з б о р у Трьом — ч и сл ., п. ф, — три; к іл ь к іс н ., власне к іл ь к існ ., п ростий : Д. в.; додаток. Д ва дц ят ь т рет ьою — чи сл ., п. ф. — двадцят ь т рет ій; п оря д ­ к овий , складений; одн ., ж . р., Ор. в.; означ. 361. І. Прочитайте текст. Визначте тип мовлення. М арко до п ’ ятнадцяти років не був ніде за м еж ам и острова. З д е­ ся ти років у чи вся в ш к ол і, в С ок ол ин ом у, де всі класи вів один у ч и ­ тель, бо учнів у ш кол і було щ о сь понад тридцять, а в п ’ я том у , ш о ­ с т о м у , сь о м о м у класах — по одн ом у, по два. В п ’ ятнадцять років М арко в перш е залишив острів. Він їздив з учителем у село Зелений К амінь, розташ оване на суход ол і кілом етрів за двадцять п 'я т ь від С ок ол ин ого, і там склав іспи т за сьом и й клас. Після закінчення ш к ол и , порадивш ися з бать к о м , хл опец ь виріш ив вступати ю н гою 132


на я к у с ь ш х у н у , плавати р ік -д ва , а потім із п рактичн им досвідом вступати до м ор еход н ого т е х н ік у м у (М . Трублаїні). II. Випишіть числівники і розберіть їх як частину мови. 362. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Числівники розберіть як частину мови.

При дворе ф ранцуаского императора Карла В ел и кого в восьм ом веке м ор к овь считали деликатесом. Ее подавали тол ьк о на празд ники. Лиіиь в семнадцатом веке м ор к овь завоевала европейские огородьі. Главное достои н ств о зтого овощ а — обилие кароти не, которьій окраш ивает его к орн и в «м орк овн ьїй » оранж евьій цвет. Су точная норма каротина со д ер ж и т ся всего в двадцати пяти — трид дати граммах м о р к в и (3 к алендаря). І |к дост ои н ст во — перевага обилие — велика цільніст ь

сут очньїи — добовий содерж ат ься — м іст ит ися

363. Підготуйте повідомлення «Дивовижні цифри* або «Магія числа», вико­ ристовуючи матеріали різноманітних енциклопедій, словників, збірники легенд, міфів тощо. Під час публічного виступу інтонаційно виділіть числівники, що передають основний смисл. К О Н ІГ О А Ш

ЗАПИТАНИЙ

І ЗАВДАННЯ

1. Я к а частина мови називається чи сл івн и к о м ? 2. Я к і числівники називаються к іл ь к існ и м и ? На я к і розряди вон и п о д і л я ю т ь с я ? Н ав едіть п р и к л а д и ч и с л і в н и к ів к о ж н о г о розряду. 3. На які груп и за бу д о в о ю поділ я ю ться чи сл івн и к и ? 4. Я к і особл и вості вживання іменників з числ івн и кам и ? 5. П одібно до якої частини мови в ід м ін ю ю т ь ся поря д к ові ч и с ­ л івн и к и? В ч ом у полягаю ть особл и вості правопи су і відміню вання ск л ад ни х п ор я д к о в и х ч и сл івн и к ів? 6. Я к в ід м ін ю ю ть ся кількісн і чи сл івн и к и , щ о озн ачаю ть назви десятків і сотень? 7. Я к і ч и с л ів н и к и в у с іх в ід м ін к а х , к р ім н а зи в н о г о і зн ахідного, м а ю ть закінчення а? 8. Р оак аж іть про особл и вості відм іню вання збірних, дробови х і н еозн ачен о-к іл ькісн их числівників. 9. С ф орм ул ю й те орф ограм у « Б ук ва ь у ч и сл ів н и к а х ». 10. Р о з к а ж і т ь про о с о б л и в о с т і в ж и в а н н я ч и с л ів н и к ів для позначення часу і дат. 11. У ролі я к и х членів виступаю ть у реченні чи сл івн и к и ? 12. П ровідм іняй те письм ово сл овосп ол у чен н я з числівниками: 4 зош ит и, 3 8 7 и відвідувач, А кілом ет ра, дек іл ьк а слів.

133


Ч Е Р Н ІГ ІВ

Чернігів у літописі вперш е згадується в 907 роді. До нашого ч а су зб е р егл и с я ч у д о в і ст а р о в и н н і а р х іт е к т у р н і п а м ’ ятки од и н а д ц я то го— три надц я того століть. Тільки двох князів у давни­ ну називали руськ им и — К и ївсь к ого та Ч ерн ігівського. П ох о д ж е н н я назви Чернігів оповите легендами. П о в ’ я зу ю ть на зву а іменем хоробр ого кн я зя Ч ерн ого (Ч ор н ого), щ о прославився в боротьбі проти хозар. До нашого ч а су збереглася в Чернігові Чорна могила — курган д есятого століття. За переказами, в цій могилі й поховано князя Черного, легендарного засновника Чернігова. Існує т а к о ж оповідь про к н я ги н ю Ч орну, яка кинулася з тере­ ма, щ об не потрапити до рук ворогів. М ож л и в о, назва Чернігів поход и ть від імені м у ж н ь о ї княгині. У народі к а ж ут ь , щ о с в о ю назву Ч ернігів отримав від не­ п рох ід н и х чор н их та червоннх лісів, я к і к о л и сь обступали м істо з у сіх бок ів . Темні бори, гаї та діброви й понині обкладають мо­ гутніми крильми це д и в о в и ж н е місто. У ц ьому стародавньом у місті ж и л и і творили М арко В овчок, Л еонід Глібов, Борис Грінченко, М и хай л о К оц ю би н сь к и й , Володи^ мир С амійленко (За І. В и хован цем ). 1- Про які версії походж ення назви міста Чернігів ви дізналися? 2. Зробіть си н так си чн и й розбір виділеного речення. 3. О п и ш іт ь к р а су з и м о в о г о м о р о з н о г о дня за ф о т о і л ю с т р а ­ цією .

Чернігів. Троїцько Іллінський монастир 134


ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ П ереказ т е к ст у -р озп ов ід і з елементами роздуму 1. Які типи мовлення ви знаєте? 2. Чим опис відрізняється б ід розповіді? Роздум — це висловлювання, в я к о м у йдеться про причпш і та наслідки дій ч и я в и щ , порушуються певна проблеми, робляться відповідні висновки. Роздум найчастіш е складається з трьох частин: тези (д ум к и, що потребус доведення), д ок азу та в и сн овк у. Т ак и й роздум нали­ вається розгорн у ти м . У ст я гн ен ом у роздумі висновок відсутній. Теза Докази

Висновок

К ін ь у госп ода р ст в і вва ж а єт ься о д н іє ю з н а й п о т р іб н іш и х

тварин . О собл и ва пош ана з'я в и л а ся до н ього, коли л ю ди н а приручи, ла ди к о го ск а к у н а . П о п е р в а х він сл у гу в а в для в ер х о в о ї їзди. З годом кон я ст а л и ви к ор и ст ов ув а т и і я к т ягл ову си л у К он і вия ви л и ся с л у х н я н и м и і вірним и су п у т н и к а м и лю ди ни. Н а р о д н а м у д р іст ь ст в ер д ж у є: « Н е м а є к р а щ о го д р у г а , ніж к ін ь » , — і цим у с е ск а з а н о (За В. С к ур а т івськ и м ).

364. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. З давніх-давен лю ди вірили, щ о сім — це особливе, магічне ч и с­ ло, яке певним чи н ом впливає на л ю дину. Звідси і сім планет, і сім днів т и ж н я . Отже, таєм н и чу м а гію цього числа в аж ко запере­ чити. Є серед ін ш и х одне цікаве пояснення цього дива: не сімка магічно діє на л ю ди н у, а людина виокремила це число з-п ом іж ін ш и х. В и яв л я єть ся, щ о за один раз людина м ож е сприйняти не більше семи одиниць повідомлення (сім слів, сім предметів, сім картин); реш та не з ап ам ’ я т ов у єт ь ся або не сп ри й м ається (За А. К о­ валь). II. Доведіть, що в основу тексту покладено роздум. Яка частина вислов­ лювання є розгорнутим роздумом, а яка — стягненим? Усно перекажіть текст. 365. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Скажіть, які типи мовлення поєднані в тексті. В одній із палат х ір ур гіч н о го відділення д и тя чої лікарні зібра­ лася весела к ом п ан ія: чоти ри хл опц і, майж е од н ол ітк и , в у с іх був апендицит, у сім уж е зробили операцію . І хоч ж и в іт ще п обол ю є, але н еп риєм н ості вже позаду, а т ом у настрій — чуд ови й . Х л о п ц і д уж е любили, коли до них приходив палатний лікар В о­ л о д и м и р П е т р о в и ч . З овн і ч о л о в і к с у в о р и й : м у ж н є , вольове обл и ччя, пильний погляд сір и х очей з-під чорн их брів. Стрункий і підтягн ути й, наче в ій ськ ови й . Насправді ж вдачу мав веселу. Діти 135


завж ди з нетерпінням чекали Володим ира Петровича. Ось і цього разу, о гл я н увш и всіх, він сів на стілець і почав розмову: ■ —- Ну, орли, як сп ал ося ? Я к апетит? — А п ети т є. Ж ал ь , морозива нема... — В олодимире П етровичу, м ож н а у вас щ ось запитати? Як п иш еться Г іп п ократ — з одним п чи а двома? — А чом у тебе, С ергійку, зацікавив Гіппократ? — Та я зробив п ом и л к у в прізвищ і Ш иллера, то вчителька загадала мені написати десять пріавищ, у я к и х було б подвоєння п р и гол осн их. От я й згадав про Гіппократа. — Ч ом у ж ти не подивився в е н ц ик л оп едію ? — Він д ивився, та не д о д и в и в с я ,— кепкував чубатий х л оп ­ ч и сь к о. — Треба було п озичити в бабусі ок уля р и. — А ти п о м о в ч ,— несердито відказав С ергійко і провадив далі: — Я заглянув в «З н ц и к л оп ед и ч ески й сл ова рь». Р о с ій с ь к о ю мовою п иш еться два л, а мені треба ук р а їн сь к ою . — Г іп п ократ — видатний лікар. Справді, його і м ’ я р о с ій сь к о ю м ов о ю пиш еться з двома п. Інш омовні власні назви при перекладі у к р а їн сь к о ю м о в о ю так само зберігаю ть п одвоєн н я . Отже, по у к р а їн сь к ом у в ц ь ом у слові слід т еж писати дві букви п. В олодим ир П етрович розповів своїм пацієнтам, щ о Гіппократ був визначним х ір ур гом свого часу. Й ого в важ аю ть одним із за ­ сн овн и к ів стародавньої медицини. Цей лікар розробив принципи накладання п о в ’я зок , лікування переломів, вивихів. — Н у щ о ж , треба й т и ,— сказав В олодим ир П етрович х л о п ­ ц я м ,— на мене чек аю ть інші пацієнти. Н аступ н ого разу розповім вам іще щ ось цікаве (За Є. Чак). II. Усно перекажіть текст за самостійно складеним планом. КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

— - — .—

3 6 6 .1. Прочитайте діалог за особами. ВІЗИТ ДО Л ІК А Р Я — Д оброго ранку, п р о х од ь і сідай, будь ласкаї — звертається до пацієнта ш кол яра лікар. — Я к і в тебе ск арги? — Д оброго ранку! Ось моя медична картка. Здається, у мене грип. Учора п оверн увся зі ш к ол и з головним болем. С початку д у ­ мав, щ о це перевтома. А ввечері мене м орози л о, почався неж ить. Мама сказала, щ о мій лоб гарячий, дала градусник. Температура виявилася п ід вищ ен ою — бл и зько тридцяти восьм и градусів. — Так, мабуть, у тебе грип. Зараз ти п ом ір я єш температуру, а потім я п осл у х а ю твої легені. Надалі м а єш добре зап ам ’ ятати: к оли у х в о р ого висока температура, не слід виходити надвір, п отрібно в икл и кати лікаря додом у. II. Складіть діалог, уявивши таку ситуацію: хтось із ваших родичів з а х в о р і в , а вам треба викликати лікаря. 136


ГЗАЙМЕННИК Займенник як частина мови. Розряди займенників за значенням 367. Прочитайте. Знайдіть у тексті займенники. Скажіть, замість яких слів вони вжиті. Чи можна зрозуміти зміст виділених речень, якщо їх прочи­ тати окремо? А ж ось і ліс. Він зу стр іч ає Данила, як тата. Гілля немовби одхиляється з-понад ст еж к и , щ об він часом не вдряпнувся. Пеньки н е ­ наче о д с т у п а ю т ь од неї, щ об він ч а со м не спіткн увся. А сон ечко сієть ся крізь молоде листя на ст е ж к у , і вона весело ряботить в очах. Ось Данило в ж е на галявині, вк ри тій рівненькими рядами садж анців (За Григором Т ю т ю нником ). 368. Прочитайте текст. Скажіть, на які питання відповідають і на що вказу­ ють виділені слона — займенники. У н аш ій Тернівщ ині в ул и чк и гл и бок і, бо стільки ж п околін ь по них перейшло! До с а м о ї глини повибивали зем лю с в о є ю ходь б ою ті, щ о до нас тут ж ил и к олись. Ідеш неначе р ов ом , і к ол ю ча дереза нависає з обох боків над т о б о ю (О. Гончар). З а й м е н н и к о м (рос. м е с т о и м е н и е м ) наливається с а м о ст ій н а частина мови, щ о вказує на особу, предмет, ознаку, кільк ість, але не називає їх. З а й м е н н и к и , щ о в к а з у ю т ь на о с о б у , п р ед м ет і к і л ь к і с т ь , зм ін ю ю ть ся тільки за відм інкам и. З айменники, щ о в казую ть на озн ак у , з м ін ю ю т ь ся за чи сл ам и , родами (в однині) і відмінками. У реченні за й м е н н и к и в и с т у п а ю т ь п ід м ета м и , д о д а т к а м и , означеннями: Брат и мої, я щиро вам пораю відвідат и цю річеньк у м алу (Д. Л уц ен к о). 309. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте, якими членами речення е займенники. 1. Ту к р ..н и ц ю батько ще копав нам, є..н ам , і лю дям для відради (Д. Л уц ен к о). 2. Оч..ретянко1 Я к тобі віддячити за всі твої м ..л од ії ж и в і? (В. Д ід еп к о ). 3. А ск іл ьк и роботи по господарству знаходять щ од н я м а т..р и н і руки! (Є. Г уц а л о). За значенням займенники поділяю ться на 9 розрядів: 1. Особові: я. ми, ти, ви. він. вона, воно, вони. 2. З воротний: себе. 3. Питальні: х т о ? щ о? як и й ? чий? кот рий? ск іл ьки ? 137


4. Відносні: хт о. щ о, який. чий. кот рий, скільки. 5. Н еозначені: б удь-хт о, х т о небудь. абихт о, хт ось, казна який, бозна чий. (і. Заперечні: ніхт о, ніщо, ніякий, нічий. 7. Присвійні: мій, твій, наш, ваш , свій, їхн ій . 8. Означальні: весь, всяки й , кож ний, сам ий, інш ий. 9. Кказівні: той, цей, т акий, ст ільки. 370. Прочитайте вірш Юрія Павленка. Знайдіть у тексті займенники, визнач­ те їх розряди. У к раїн ськ а м оя рідна мово, В к ож н ім слові твоїм — цілий світ, Бачу барви у нім веселкові І калини червоної цвіт. А ще небо блакитне, бездонне, І Я ри л о, й пшеничні поля. П л еск іт р ік , шум гаїв невгамовний — В ся моя українська земля! У країнська м оя рідна мово! Не одна тобі тисяча літ! Таке дивне твоє к о ж н е слово, Я к і весь різнобарвний наш світ. І х оч ти лиш пелюстка яскрава В запаш ній к вітц і мов світовій, М ово рідна моя і ласкава. М ол ю сь аавше красі я твоїй. у Ю. Павленко 371. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте, до якого розряду належать займенники. ГУСИ П очин алася весна, і я чув, як усе дзвін кіш е й дзв ін к іш е лунає к а п іж , тануть б у р у л ь к и і крапля за краплею ..падає з даху. А ж я к о с ь серед ц их з в и ч н и х зв у к ів мені п о ч у л о с я щ о с ь н езв..чайне, п о-сп р авж н ь ом у в-.сняне. То кр..чал и дикі гуси, які п о в е р та л и с я в рідні місця. Клич цей кілька разів повтори вся й у м овк , квапливий, т р ..в о ж ний. І я собі я скраво уявив гу ся ч у зграю, яка пер..тинала небо. Я від душ і вітав сміливців, Х іб а мало лиха зазнали вони на св оєм у ш л я х у , перш ніж провістити в ..сн у над рідними озерами! Мені с т а ­ ло радісно, л е..к о. Тепер я знаю: настала в..сна, і зимі б іл ьш е нема в о р о т ..я (За В. Зем ляком ). 372. І. Прочитайте. Складіть план тексту і письмово перекажіть. Х р и с т и я н сь к е св ято, щ о відзначається 14 ж овт н я , називається П окрова Святої Б огородиц і. Запроваджене воно було у Візантії. 138


Одного дня Божа Матір зняла зі св о єї голови білу х у с т к у й розкрила її над лю дьм и, щ о зібралися в церкві. Богородиця молилася за їхн є спасіння і порятунок від біди. Завдяки цьому д ійству Візантія була визволена від загарбників. Свято було назване П о к р о в о ю , бо Діва Марія покрила лю дей св о єю хуст к ою як оберегом. Ця легенда припала до душ і у к р а ­ їн ц я м , т о м у щ о с т о л іт т я м и земля наша страждала від ч у ж о зе м н и х набі­ гів. Б ож у Матір вважали с в о єю пок ро вител ьк ою зап орож ц і, тому щ ор іч н о а вел икою у р о ч и с т іс т ю відзначали вони с в я т о П о к р о в и на С іч і. Від п орога П о к р о в с ь к о ї церкви січовики вируша ли на захист рідної землі. Сюди ж за Ікона «Покрова» п од я к ою за поря тун ок козаки п овер­ талися після походів (З к алендаря). II. Підкресліть у переказі займенники. Визначте, до якого розряду нони належать. 373. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть займенники. З’ ясуйте, до якого розряду вони належать. В ок р у г бьіло т и х о и сп ок ой н о . Вдруг кто то снизу поднял снег, и показалась больш ая черная голова зверя. Зто медведица вьілезла из берлоги, в которой провела всю д ол гу ю зиму. За ней показались два медвеж онка. Семейство направилось в лес. Мальїши впервьіе увидели мир. Каждьіи день будет приносить им новьіе открьітия (За В. В іанк і). берлога — барліг от крьіт ия — відкрит т я І

839 ]

Особові і зворотний займенники

Оеобоні (рос. личньїе) займенники вк азу ю ть вл особу або осіб. Займенники перш ої особи (я. ми) вказую ть нн мовця того, х то говорить; другої особи ( ти. ті) на співрозм овника того, до к о ­ го звертаю ться; третьої особи (він. вона, /юно) - на сторон н ього того, хто не бере участі в розмові. Усі особові займенники зм ін ю ю ть ся за відмінками і числами, а займенники третьої особи ще й за ролями (н однині). 374. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Визначте особу і число займенників. 1. Ти пр..красна, вечірняя зоре! 2. А я з калини цвіту нал .маю. вона не спить, бо сол овей к о будить (3 те. Л есі У країнки). 3. Ми 139


нові гаї насадим, щ об з..м л я була в..села (М . Р и л ьськ и й ). 4. Ви знаєте, як липа ш ел ..сти ть у місячн і весняні ночі? (17. Т ичина). 5. С м ію ться знову трави, квіти, а сльози ще тр. .мтять на них (О лек сан др О лесь). У непрямих відмінках особові займенники м аю ть іншу осн ову, ніж у називному. Відмінювання особових займенників у однині Особа

Відмінок

1-а

3-я

2-а

Н.

я

ти

він, вона

вона

Р.

мене

тебе

його, (у)нього

Д-

мені

тобі

йому

Зн.

мене

тебе

його (на)нього

Ор.

мною

тобою

ним

м.

(на) мені

(на)тобі

її. (у)неї їй її, (на)неї нею

(на)ньому, (на)нім

(на)ній,

Відмінювання особових займенників у множині Відмінок

Особа 2-а

Н.

1-а ми

ви

3-я вони

Р.

нас

вас

їх, (у)них

д.

нам

вам

ЇМ

Зн.

нас

вас

ЇХ

Ор.

нами

вами

м.

(на) нас

(на) вас

ними (на) них

У н епрямих відм інках до займенників третьої особи після п р и ­ йменника додається к-, а в ору д н ом у відм інку н- наявне й у зай м ен ­ никах без прийм енників: запит ат и в нього, подивит ися на нього, пиш ат ися ним. Спишіть речення, ст*анлячи займенники з дужок у потрібному відмінку. 1. І знову (я) не привезла нічого п ош та з У країни (Т. Ш ев ч ен к о). 2. Я стояла, мій д р у ж е, з (ти), я дивилась на (ти) з ж у р б о ю (Л еся У країнка). 3. В розлуці з (ви), с о л о в ’ ї Вкраїни, так ниє серце (М . Р и л ьськ и й ). 4. Скільки підросло й полетіло (ми) в молодій весні, в кол осистім полі (А. М а л и ш к о). 5. П ривчайте дітей п р а ц ю ­ вати й співати, виховуй те в к о ж н о г о серце крилате, бо (вони) наше завтра нести (17. В ор он ьк о).


376. У поданих словосполученнях замініть іменники особовими займен­ никами. Словосполучення запишіть у два стовпчики: а) ті, в яких займен­ ники не починаються на н; б) ті, в яких займенники починаються на н. Звалити дерево, узгодити з д и р ек тор ом , повернути л и стівк у, пропонувати товариш еві, завітати до сестри, д о п ом огти бабусі, змагатися а од н окл а сн и к ом , торгувати м ор ози вом , зненавидіти во рогів, кричати на дітей, везти до моря, запобігти лиху. Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних дієслів складеться прислів’я: «... літала, а розуму не набрала*. 377. Відредагуйте текст, використовуючи синоніми й займенники для заміни слів, що часто повторюються, і запишіть його. ГАЙ ОК Учні біля ш к ол и посадили гайок. Гайок учні посадили ще чотири роки том у . Учні принесли садж анці в р ю к зак ах . Учні посадили там понад т и с я ч у к ущ ів та дерев: ялинок, беріз, горобин, обл іп их, дубків. У чні працювали ох оч е . П отім старанно доглядали учні гайок: поливали і обкопували дерева, рятували від ш к ід н ик ів. Тепер і учні, і дерева вж е великі, а грибів — сила-силенна. 378. Спишіть речення, добираючи з дужок потрібні варіанти прийменників. 1. (Перед, переді) м н ою стояла лю дина маленького зросту з ш и р ок и м і в и сок и м чолом філософа (В. С осю ра). 2. (Над, наді) м н о ю в я с н ій б л а к и т і неба п о ч и н а є с в о ю п іс н ю ж а й в о р о н о к (М . К оц ю би нськ и й). 3. П оговоріть (з, зі) м н ою , мамо (В. Ю хи м ович). 4. П о с п іш а ю , біж у, здається, земля горить (під, піді) м н ою (О. Г ончар). З в о р о т н и й з а й м е н н и к (р о с. в о зв р а т н ое м е с т о и м е н и е ) себ е вказує нд відношення до д ію ч о ї особи . Він зм ін ю ється за в ід м ін ­ ками, але нр має форми називного відмінка, а т а к о ж роду і числа. 379. Розгляньте, як відмінюється зворотний займенник. Зробіть висновок, від чого залежить наголос у родовому і знахідному відмінках. — н. р. себ е, (до)себе собі Д Зн. себе, (н.а)себе Ор. собою м. (на)собі 380. Спишіть речення, вставляючи замість крапок займенник себе в потрібному відмінку. 1. Візьму ... т вою сп ів у чу д уш у , а серден ько словами зачарую (Леся. У країнка). 2. Вже п о-осін н ь ом у ш еп очу��ь м іж ... і хитаю ть вітами в тривозі дерева (В. Сосюра). 3. Я к і ..., народам всіх країн не сліз, не гор я , не в а ж к и х руїн, а радості земної й щ астя аичиш (Д. Л уц ен к о). 4. Не картай ... даремно, немає тут провини 141


нічиєї (А. М ал и ш к о). 5. Не піднось ... над хмари, бо гординя — гріх великий ( К . Т и щ ен к о). 6. Море несло на ... хви л ю і, д о к о ­ тивши, коротким н ав ик л и м р у х о м с к и д а л о її на берег (М . К оц ю би нськи й). 381. Прочитайте фразеологізми. З'ясуйте їх значення, з двома складіть речення. Зарубати собі на носі, землі під собою не чути, забивати собі голову, сам собі пан, не по собі, сам по собі, кусати собі лікті, сам себе не любить. 382. Прочитайте. Знайдіть помилки. Відредаговані речення залишіть.

1. Я купила мені нову збірку поезій. 2. Бабуся попросила онука купити собі ліки. 3. Д исц иплінованість — це вміння організувати собі. 4 . Щ о б у сп іш н о скласти іспит, потрібно весь час працювати над себе. 5. Ц уценя, яке подарували мені на день народж ення, я взяв зі м н ою до бабусі в село. 383. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Когда у нас начала преподавать А н н а Ііетровна, все в ш коле наменилось. Мьі с нетерпением ждали ее у р о к о в . Т ол ь к о она вход и л а в класе, вьісокая, стр ой н ая , уверенная в себе. сра;зу ст а н ов и л ось светлее. У чительн ица ульїбалась ш и р о к о и однолременно всем. Когда она рассказьіваля о далеких странах, мьі представляли себе самьіе отдаленньїе у гол к и мира (За М . А лексєєя и м ). І

преподааат ь — викладат и уверенн ьїй — уп евнен и й одн овр ем ен н о — одн оч асн о

п редст авлят ь — уявлят и от дал енньїе — віддалені

(§401 Питальні й відносні займенники ■484, Прочитайте. Скажіть, у якому стовпчику речення вимовляються а пи­ тальною інтонацією, а а якому — з розповідною. З'ясуйте, чим різняться виділені займенники. 1. Х то нам хліб ділить? 2. Що

у с в і т і н а й ш в и д ш е ’}

(З а г а д ки ).

1- Добра того вчити. хто все хоче знати. 2.

П р и л е т я т ь р и с л і в ’я

з о з у л і.

що

нас

не заб ул и

).

В і д г а д к и . 'кякЛїґ -ж щ ПиталїЯїі займенники хт о ? щ о? який'? чий? кот рий? ск іл ьк и ? вж и ваю ться для вираж ення запитань про особу , предмет, ознаку чи к ількість предметів. Питальні займенники в ж и в аю ться для утворення питальних речень: Х т о в силі наш у друж бу розк ол от и ? (ТІ. Т ичина). Відносні займенники хт о. щ о. який. чий. кот рий, скільки в ж и ­ ваються для з в 'я з к у частин скл адного речення. Вони завжди є чле­ нами речен н я: І явір вирост а от ой, що в д в о х садили ми з тобою (А, М ал и ш ко). 142


385.

В и п и ш і т ь спочатку речення з питальними займенниками, потім — із відносними займенниками. 1. Пропав і той, х т о всім верховодив ( Т. Ш ев ч ен к о). 2. Скільки літ, ск іл ьк и зим ми не бачились, д р у ж е, з т о б о ю ? (Д. Л уц ен к о). Я. А х то садив города з вами, н ивк у засівав? (Л еся У к раїнка). 4. Ви й не уявляєте, ск іл ьк и таєм н и ц ь у ж е знає Мирон (І. Ф ранк о). 5, Чий це гол осо ч о к , мов срібний д зв ін о ч ок , в садочку лунає? (Л. Боровиковськ и й ). 6. М исливець одразу зрозум ів, чиї це сліди залиш илися на снігу (І. Багряний).

38й. І. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки при діалозі. Питальні займен­ ники підкресліть однією лінією, а відносні двома лініями. Катерина Іванівна т и х о г о осінн ього дня повела своїх маленьких п ерш ок л асн и к ів у поле. В и со к о в небі летів кл ю ч перелітних пта хів, щ о стиха к урл ик ал и . У чителька сказала дітям Сьогодні ми бу д ем о вчитися розповідати про осіннє небо. Х т о з вас м ож е дібрати красиві й точні слова? Небо си н є-си н є сказав А н д р ій к о . Небо чисте сказала Наталочка. Яке ж , Валю, твоє слово про небо? спитала Катерина Іванівна. Небо ласкаве... т и х о сказала дівчинка. Діти притихли. Вони враз побачили в небі те, чого не бачили раніше: «Н ебо сум н е... Небо т р и в о ж н е... Небо з а ж у р ен е...» П е р ш о ­ кл асн ики дивились у сині сум н і очі осінн ього неба, щ о грало, трепетало, дихал о, як ж ива істота (За В. С ухом л и н ськ и м ). II. Складіть діалог про прихід весни у вашому краї. ЗЯ7. І. Прочитайте речення. 1. Ох, певне, л и хо серцем почувала, щ о на мене, мов хмара грізна, йшло. 2 .Х т о вам сказав, щ о я слабка, щ о я к ор ю ся д ол і? (З те. Л есі У країнки). II. У першому реченні слово що є займенником, у другому — сполуч ником. Зробіть висновки, як розрізняти однозвучні займенник і сполуч­ ник що. відповівши на запитання. 1. Чи мож на в п ерш ом у реченні замінити слово ц<о займенником як и й ? 2. Чи м ож лива така заміна в д ругом у реченні? 3. Чи є слово що я к и м о с ь членом речення в п ерш ом у ви п ад к у? 4. Чи м ож н а поставити питання до слова щ о у д р у гом у реченні? ЗЯЯ. Спишіть. Визначте, якою частиною мови є слово що в кожному реченні. 1. І, м ож е, де кобза знайдеться, щ о гучно на струни озветься. 2. Щ о бачу я в далекому п росторі? 3. Певно, тут не чули зроду, щ о бува негода в світі (3 т е. Л есі У країнки). З айменники х т о , щ о. ск іл ьк и з м ін ю ю т ь ся тільки за відмін нами. З айменники як и й , чий, кот рий з м ін ю ю т ь ся за відм інкам и, числами і родами (в однині). 143


389. І. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею, як відмінюються питальні й відносні займенники. н.

хто

що

р.

кого

чого

Д-

кому

чому

Зн.

кого

що

Ор.

ким

чим

м.

(на) кому, (на) чо кім му, чім

чий

чиє

чия

чиї

скільки

чийого

чиєї

чиїх

скількох

чийому, чиєму

чиїй

чиїм

скільком

чию

як Н.в. або Р.в.

скількох

чиєю

чиїми

скількома

як Н.в. або Р.в.

чиє чиїм

(иа) чиєму, чийому. (на) чиїй (на)чиїх чиїм

(на)скіль кох

II. Складіть чотири речення а паралельними формами питальних займен­ ників. 390. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники у потрібному відмінку. Підкресліть питальні займенники однією лінією, а відносні — двома.

1. Згадай, до (яка) країни нас погойдує степ-корабель (В. Марсю к). 2. Про (хто) згадає цей воїн у найтяжчі хвилини бою ? (С. Скля р ен к о). 3. Мати вже й не знала, (хто) дякувати (М . Ст ельмах). 4. (Які) словами передати свій біль і відчай? (О. Гончар). 5. У ж е й не згадаю, (який) вітром занесло мене в ті краї (Є. Гуцало). 6. Гляньте, (скільки) відтінкам и в и б л и ск у є ця роси н ка вранці (В. С ухом л и н ськ и й ). МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

> )ОДЕСА

1. Чи доводилося вам бувати в Одесі? Щ о найбільше зап ам ’ яталося з тієї п о д о р о ж і? 2. Я кі ще курортні міста на у збе р е ж ж і Ч орн ого моря ви знаєте? На тери торії с у часн ого міста Одеси було татарське поселення Х а д ж и бе й , я ке вперш е згадується 1415 року. Тут 1794 р ок у почали будувати нове місто, я к е тепер перетворилося на великий індустріальний центр, важ ливий м і ж ­ народний м ор сь ки й порт. Назву Одеса місто отримало 1 795 ро­ ку. Ц е найменування запропонувала Р о с і й с ь к а А к а д е м ія н а у к . Н азвали м іс т о на з г а д к у п ро д а в н ь о г р е ц ь к у к о л о н ію Одесос. Одеса і море невіддільні. Ось к р а ­ сивий П ри м ор ськ и й бульвар і напів 144

Одеса. Театр опери та балету


кругла площа. Від п лощ і до моря зійдем о П от ь о м к ін с ь к и м и схода ми. З ачаруєм ось а р х ітек ту р н и м и п а м ’ я тка м и : палацами, спору д ою Театру опери та балету (За 1. В и хова н ц ем ). 1. П оя сн іть правопис слів п оселення, н евідділ ьн і, напівкругла. 2. Складіть д іалог аа т е к ст о м та ф от оіл ю стр а ц ією .

Т в ір -оп ов іда н н я за поданим с ю ж е т о м 1. Щ о таке оп овідан н я? 2. З я к и х частин складається текст? 391. І. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку оповідання. Б ІЛ А М А Р А Дід А рсен , як і завж ди, встав раненько, п ри хоп и в с в о є р и ­ бальське начиння та піш ов із двору. На небі щ е вйсін р іж о к м ісяц я, а на с х о д і в ж е біліла вузенька с м у ж е ч к а світанку. А р сен п остояв біля воріт, о б м ір к о в у ю ч и , щ о робити далі: п рийти до річки в отаку рань — поплавців на воді не буде видно, до того ж попереду Крута балка. П ро неї за довге ж и т т я доводи л ося чути різн и х ж а х ів , щ о й зараз, на старості, п обою вався вночі тієї чор н ої прірви при самій с т е ж ц і до річк и . «Справж ній стр ах не такий у ж е й страш н и й , як в и г а д а н и й »,— подумав А рсен і в ир іш ив іти. Крута балка починалася одразу ж за селом. М ісяц ь стояв н и з ь ­ ко, вж е не зазирав у бал ку, т ом у в ній панувала темрява і чаїлась якась недобра тиш а. А ж раптом попереду, неподалік од Арсена, щ о сь завовтузилося й аашелестіло. Старий зупинився й, затаму вавши п оди х, у п ’ явся очима в те місце. Н езабаром із балки в и п о в ­ зло щ ось біле, я к шмат полотна. Завмерло на х в и л ю , потім об е р н у ­ л ося на місці й п осун ул о пря м о на Арсен а. — Ну-ну! — сказав ледь чутн о, бо губи й ом у звело від страху. — Паняй св оєю д о р о г о ю , маро нещасна! Мара зупинилася, п ри стоял а т р о х и і зн ову поповзла на Арсена. — Свят, святі — п рош еп отів старий, позадкував ш в и дш е і ш ви дш е. Тоді кру тн у в ся на одній нозі й побіг до села, раз по раз о з и р а ю ч и с ь на біл е ч у д о в и с ь к о , п ок и й ого з о в с ім не стал о видно. Біля к рай н іх хат зуп ин и вся й довго од хек увався . Тим часом на дворі майж е зовсім розвиднілося. — Щ о ж то воно за мара була? — сказав угол ос А рсен і руш и в с т е ж к о ю назад до річки. Не зробив і десяти к р ок ів , як знову зу п и ­ нився: мара повол ен ьки повзла н азустр іч... Ось вона все бл и ж че і б л и ж ч е ... А рсен підступ и в до неї к рок ів зо два, три м аю чи вудки напоготові. П ри диви вся п ильненько і раптом засм іявся. То була газета, п ротк нута в к іл ь к о х м іс ц я х сизим и гол кам и, а з-під неї с три м ів гострий їж а ч и й писок. 145


— То це ти, парубче, л я к а єш діда, ге ж ? — п о гл и н а ю ч и с ь ре го­ том, нимоиив А рсен. їж а к сердито хр о к н ув , обминув старого й поволік газету до се ­ ла. Слідом за ним, поклавш и вудку на плече, потупцяв і Арсен. Яка ж тепер риболовля, як сонце вже з-за об р ію в и х оп и л ося , а до річки ще йти і йтиі (За Григором Т ю т ю нником ). II. Який момент розповіді зображена на малюнку? Стисло перекажіть текст аа самостійно складеним планом. С іі)Ж “ Г

—^ їм-' ,:сіп гн с рп.Ів’ я.іК,

ЦІ- п о д і я Ч И к і ЇМ С Я п м 'м м ш . ': м і ж с о в о ю П О Д І Й . М І І М -

)К|ііі Кіі<;і'Ж'; і : ■ Іім к е ; V: -к ч і О сиціл. ііік’ я (кн, ро іннгіис і її . і :\ .іьчінаї: і:і.

392. Розгляньте таблицю, підготуйте за нею усну розповідь про елементи сюжету. Приклади з оповідання «Біла мара* Попереднє знайомство з ге­ Діл Арсен збирається на ри роями, з часом і місцем по­ боловлю, міркує, чи варто дій йти на річку до сходу сонця

Визначення елементів сюжету Експозиція

146

Яав'язка

Початок розвитку зображе­ Старий прямує на річку них у творі подій стежкою біля прірви

Розвиток ДІЇ

Події, в яких виявляються характери героїв

Дід Арсен чує якесь ша­ рудіння і бачить білу мару. Злякавшись, тікає від неї. Оговтавшись уже біля се­ ла, старий знову йде до річки


Продовж ення таблиці К у л ь м ін а ц ія

Найбільше загострення розвитку подій

Розв’язка

Подія, під час якої супереч­ Старий повертається до ка закінчується. Стає зрозу­ села, бо вже пізно йти ри­ міло, хто вийшов перемож­ балити цем, а хто зазнав поразки

!§ *[)

в Біла мара почала набли­ жатися до діда. Арсен, пе­ ремагаючи страх, підхо­ дить до неї. Він розгледів їжака а причепленою до колючок газетою

Заперечні й неозначені займенники

З а п ер еч н і (р о с. о т р и п а г гл ь н ь їе 1 з а й м е н н и к и в к а з у ю т ь на відсутн ість особи чи предмета, їх н і х олняк чи к ільк ості. Вони тво ряться за д оп о м о го ю префікса ні . щ о додасться лп питальних .їнніхт о, ніякий, нічий, нікот рий, ніскільки. Заперечні зннменннки в ід м ін ю ю т ь ся глк '’ ямп. ні і питальні ::і і ! М с Н Н І І К П , В І Д Я К И Х В О Н И утворилися. 393. Спишіть речення, ставлячи подані н дужках займенники в потрібному відмінку. 1. Я к мати, Ганна Іванівна була, вона із нас не лаяла (ніхто). (5. С осю ра). 2. Не дявидуй (н іх то), дивись к ру гом себе ( Т .Ш е в чен к о). 3. (Н ія к і) сп ів ам и не втам увати ц ього п е к у ч о го бо л ю (У. С ам чук). 4. Х л о п ц і здивувалися, щ о вчитель (гіікотрий) із них не запитав (Б. Г р ін чен к о). 5. (Н ічий) с ш в у до нас не долинало: вітер дув у п р оти л е ж н ом у н ап ря м к у (С. В аси л ьчен к о). 6. Ми (н іск іл ь к и ) не сум н івал и ся , щ о д ядько Матвій не ж а р т у є (А. Д ім аров). —- ^

Мшімсннпкп н ік о го — н ік ого, чого — н іч ого розрізн я ю ть ся В ер т а ю ч и сь д о д о м у , я н ік ого з о д н ок л а сн и к ів (ж одного одн ок л а сн и к а ) не зуст р ів. — З7 цьом у звинувачуват и нікого (нем а кого).

394. Складіть речення із займенниками нічого—нічого, нічим —нічим. Чапорочні « 'і м е н н и к и з преф іксом ні п иш уться р а їо м : ніхт о, нічиїх, нікот рим . Я к щ о ні і займенник розділиш п ри йм ен ни к ам , годі исі ■: і; ьреми ні в кого, ні про що, ні з якими. Н і в за п ер еч н и х зай м ен н и к а х 395. Спишіть речення, розкриваючи дужки. 1. Тоді ми м а йж е (н іщ о, про) не встигли п оговори ти , бо л ю ти й вітер, ш у га ю ч и в с к е л я х , розноси в слова. 2. Н аш знайомий стоїть 147


край палуби і, (н іх т о, на) не звертаю чи уваги, зосеред ж ен о годує ча й ок . 3. Дівчина, здається, (н іхто, до) не мала інтересу. (Н ія к і, в) розмови вона не втручалася (3 т е. О. Г ончара). 4. На чу ж и н і не ті л ю ди , в а ж к о а н им и ж ити , (н іхто, з) буде поплакати, ні п оговори ти (Т. Ш ев ч ен к о). Н еозн ачен і (рос. неопределенньїе) займенники в к азу ю ть на н е в ід о м і, н еозн ачен і п ред м ети , їх н і о з н а к н , к іл ь к іс т ь . Вони твор я ться від питальних займенників зя д оп о м о го ю префіксів д е , аби , будь-, бозна , казна , хт озна- та су ф ік сів небудь, ■с ь : дехт о, абихт о, будь-хт о, бозна-хт о, казна-хт о, хт о-н еб удь, х т ось. Неозначені займенники від м ін ю ю ться так само, як і питальні займенники, від я к и х вони утворилися. 396. І. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Замість пропусків доберіть із довідки потрібний за змістом неозначений займенник. 1. М ір о ш н и к мав х о р о ш и й млин, в х а з я й с т в і ... він. 2. Два к уми й ш л о з весілля до госп оди, бр ..д у т ь , ба л а к а ю т ь про ... . 3. «За щ о ж , — ... з а п ..т а є ,— Зозуля Півня в и х в а л я є? » 4. У с я к до ... здався. 5. А х т о свій х в іс т ізбув, той дурнем всюди був — чи то в ... пригоді, чи на війні, чи у п оході. 6. ... М ухам н абр.-хав, щ о на ч у ж и н і к ращ е ж и т и ( 3 т е. Л. Глібова). Д о в і д к а : неабиіцо, х т о с ь , щ о с ь , я к ій с ь , х т о -н е б у д ь , ч о г о сь .

II. До виділених слів доберіть синоніми. Н еозначені займенники із префіксами де-, аби- та суф ік сом гь(-е.я) п иш уться разом: деякий, абиякий, як ийсь. Ч ерез д еф іс п иш уться займенники з префіксами будь-, каяна-. х т о з н а . бозна та су ф ік сом н еб удь: будь який, к азна як ий, хт оз на-який. бозна який), я к и й -небудь. Я к щ о займенник і префікс або суфікс розділені п ри йм ен ни ком , тоді вс і три слова пиш уться ок рем о: де в чому, аби з чим, будь у чо­ м у, казна про що. ОРФОГРАМА

Н ап и сан ня н еозначени х займ енників разом , через дефіс і окремо 397. Спишіть речення, розкриваючи дужки. 1. (Н і)хто не п ам ’ ятав, щоб Олександр П етрович за (бу д ь )я к и х обставин зм інив св ою п о в а ж н у ходу (О. Гончар). 2. Л ю ди к инулися знімати з маш ин (казн а)скільки (х то зн а )я к ог о добра (В. К озачен ко). 3. К ом у(сь) мої слова м о ж у т ь видатися недоречними, на­ віть с м іш н и м и (Ю . М у ш к ет и к ). 4. Цей дріт при носи ть телеграми х то з н а (з )я к о ї далини (М . Р и л ьськ и й ). 5. У н очі хтозна(від )ч ого хлипали двері, ш елестіло сіно, щ о(сь) п ереш іптувалося (Г. Т ю ­ т ю нни к ). 6. Краще мовчати, н іж (аби )щ о казати (Н ар. т вор чіст ь). 148


8В8. Запишіть подані сполучення слів у три столпчики: а) ті, що пишуться че­ рез дефіс; 6) ті, ща пишуться разом; в) ті, що пишуться окремо. (Х то з н а )я к і д уби, я к и й (сь ) острів, н і(до)чого не звикати, (аби> що верзти, (щ о)н ебуд ь сказати, де(з)ким Ьоділився, аби (до)кого звертатися, ні(хто) не зрадів, будь(яка) допом ога, (хто)н ебудь згя дає, бу д ь (у )к ого очік у вати , д е(які) сцени, не(аби)які речі, хтозн а(в)чому веш татися, казна(щ о) подум ати. Якщо ви правильно виконали завдання, то з других букв записаних ос­ танніх слів словосполучень складеться початок прислів'я: * той їсть, кого захоче». 899. Перекладіть текст українською мовою 1 запишіть. Ветер п ронесся по рж и и перебежал в осиньї. Деревья заволновались, о чем -то зашептали. Понимает ли к то-н и бу д ь и х ш епот? Облако бельїх п уш и н о к сорвалось с сереж ек о си н. Казалось, они кое о чем оговорились с ветром и понеслись над полем. Мне п оказа­ лось, что к т о -т о на меня см от р и т . В как и х-н и бу дь десяти ш агах сидели в траве два зайця. И м как будто бьіло интересно наблюдать за мной (За В. В єресаєви м ). \

ошбаглак о хмаринка — крок —

сговорйться—змовитися

как будт о — нібито

Присвійні, вказівні й означальні займенники П рисвійні (рос. притяж ательньїе) займенники в казую ть на на л еж к ість я к о г о сь предмета певній особі. В они, як і при км етни ки , з м ін ю ю т ь ся за відм інкам и, числами і родами (в однині). 400. Прочитайте речення. Знайдіть присвійні займенники. Скажіть, які з них указують на належність предмета першій особі, які — другій, а які — третій. Який займенник може вказувати на належність предмета будьякій особі? 1. П роп л иваю ть зорі У країни над моїм розчи нен и м вікном . 2. Наша дума, наша пісня не загине у віках. 3. Твоя слава летить і за гори й м ор я , к ру г землі, наче райдуга, лине. 4. У ваш их с л о ­ вах — мор оз к ри ж ан ий . 5. їхн і вогні — немов бриліанти. 6. Т я ж к о о го л ю в ати св оє серце, але я ін ак ш е не м о ж у (3 те. В. Сосю ри). 401. І. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею, як відмінюються присвійні займенники. н. р.

г

д. Зн.

мій

моє мого моєму

як у Н.в. або Р.в.

моє

МОЯ

мої

моєї

МОЇХ

моїй

моїм

мою

як у Н.в, або Р.в

Ор.

моїм

моєю

моїми

м.

(на)моєму, моїм

(на)моїй

(на)мої х 149


II. Дайте відповіді на запитання. 1. На я к и й Склад падає наголос у п р и свій н и х зай м ен н и ках у к » називном у від м ін к у ? Чи переходить він на інші склади в непрямих в ід м ін к ах ? і 2. Ті я к и х складах сп остерігається чергування [о] з [і] ? 402. Письмово провідміняйте словосполучення наш новий будинок, їхній синій папуга. Порівняйте особливості відмінювання цих займенників з прикметниками. Зробіть висновок. Займ енники наш . ваш в ід м ін ю ю т ь ся за зразком прикметників іі)ррдої групи, я .іаііменник їлгмій за зразком при км етни ків ч ’ якги групи. 403. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібному відмінку. 1. Всім серцем любіть Україну (своя) — і вічні ми будемо з нею (В. Сосюра). 2. Милого сліду не покину на (наша) славній Україні, на (наша) — не (своя) землі (Т. Ш евч ен к о). 3. Хай (їхній) роду не буде пе­ реводу (М . Рильський). 4. П рямо над (наша) хатою пролітають лебеді (М . Ст ельмах). 5. Кожен у (своє) ремеслі мусить досягти вершини (Г. Сковорода). 6. У (їхній) плачі — печаль осіння (Леся Українка). При ім ен н и к у особові займенники й ого, її, їх (у ф орм і родового відмінка) набувають п ри свій н ого значення: Люблю диви т и сь на Д ніп ро я з його (ч и ї х ? ) ви со к и х круч (В. С осю ра). 404. Складіть іа займенниками ії, їх пари речень так, щоб в одному реченні був ужитий особовий займенник, а в другому — присвійний. В казів н і {р о с. ук азател ьн ьїе) зай м ен н и к и н ж нвн ю тьсн для виділення я к о г о с ь одного предмета я ряду і н ш и х . Вказівні займен нпкн цей. той, ттсий з м і н ю ю т ь я зя відм інкам и, числами і р ол а ­ ми (в однині), а займенник ст ільки — тільки яа відм інкам и. 405. Розгляньте таблиці. Розкажіть аа ними, як відмінюються вказівні зай­ менники. н. р.

д. Зн. Ор. М. Н. Р

д. Зн. Ор. м. 150

той, те того тпму як у Н.в. йбо Р.в. тим (на)тому. тім

та тієї, тої тій ту тією (на)тій

ті тих тим як у Н.в. або Р.в. тими (на)тих

цей, це цього цьому як у Н.в. або Р.в. цим (на)цьому, цім

ця цієї цій цю

Ці цих цим як у Н.в. або Р.в. цими (на)цих

ЦІ Є Ю

(ма)цій


406. Письмово провідміняйте словосполучення стільки учнів, два береги. Зробіть висновок, як відмінюється займенник стільки. 407. Спишіті/речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібному відмінку. 1. Весна (цей) р о к у надовго забарилася (О, Д он ч ен к о). 2. Один із (ті) о стровів був увесь у к р и ти й л ісом та червон ою л озою (А. К а щ ен ко). 3. (Ц я) з в іст к о ю Люба мене спантеличила (М . С т ел ьм ах). 4. А в (та) куані коваль клепле, а в коваля серце тепле (І. Ф ранко). 5. М алуша ще не бачила (стіл ьк и) чуж и н ц ів (С. С кляренко). 6. Не раз дзвеніли к озац ькі шаблі в (ці) степах (Ю. Я н ов ськ и й ). 408. Провідміняйте письмово словосполучення весь учораш ній день, кожна ро­ зум н а л ю ди н а. Порівняйте особливості відмінювання означальних займенників з прикметниками, зробіть висновок. О з н а ч а л ь н і .і»'.ім«*м:;иг;ч сил.1, самий. усякий, кожний. ін ;.::и відмінн.ж»тьі,‘я гак, я к п р и к м и т и т в е р д о ї г р у п и , п з а й м е н н и к нгг-. ііДіїїші як :*иі(мічпші: исй. * н м н о ж и н » як п р и к м е т н і й : м ' * ккї г р у п и .

409. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Поставте подані в дужках займенники в потрібному відмінку. Рідна мова то бе..ц ін н е д ух ов н е б а г а т с т в о , в (я к ий ) народ ж иве, передає з п околін н я в покоління (свій) мудрість і славу, к у л ь ту ру і традиції. Рідне слово то нев..черпне ж и в о т в о р н е і н е в м ..р у щ е д ж е р ..л о . З нього (к о ж н и й ) д..тина ч..р п а є уявлення про навколи ш ній світ, про (свій) родину, про (свій) село і місто, про (в есь) (с в ій ) к рай . В ік а м и у к р а 'ін ..с ..к и й народ т в о р и в це б а г а т с т в о , в ід к л а д а ю ч и в с к а р б н и ц ю р ід н о ї м ов и н а й д ор огоц ін . .іші п. .рлини д у м к и , п очу ття , фантазії (За В. С ухом линськ им ). 410. Запишіть словосполучення у два стовпчики: а) зі вставленою буквою и; б) зі вставленою буквою і. . Ін ш - .х завдань, я к . . х а в т о м о б іл ів , о т а к ..й п о р і, н а ш ..м и вулицями, їхн -.м и о б о в ’ язкам и, ін ш .. м арш р ути , т а к ..х островів, в а ш ., о б л и ч ч я , н а ш ., в ч и н к и , з в а ш ..х в и с н о в к ів , з т а к ..м и краєвидами, в ін ш ..й казці, у к о ж н ..й аптеці, з сам. .ми артистами. Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших букв записаних іменників складеться початок прислів'я: « . . . , а заєць кобилу З'їв» . 411. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Удивительное зто дело — книга! Д умается мне, что аа всю свою и с т о р и ю человечество не придумало ничего более поразительного, более в ол ш ебн ого, чем книга. То она переносит тебя куда-то в тени давно п р ош ед ш и х времен, то вдруг тьі с ней перелетаешь в даль бу д ущ его. У м н ая, хор ош а я книга — зто верньїй, добрьій, мудрьій д ру г и со в е тч и к . Она заставляет тебя п ровери ть св ои мьісли, представлення о л ю д я х , твои чувства к ним (Л. К а ссіл ь). удивіїт ельньїй — дивовиж ний волиіебньїй — чарівний прош едш ий — м инулий поразйт ельньїи — враж аючий А 151


совєт ч и к — порадник предст а вл ен ая — уя вл ен н я

заст авл ят ь — прим уш уват и чувст ва — почут т я

М АН Д Р ІВ КА УКРАЇНОЮ

В ІН Н И Ц Я

Вінниця. Старовинна иежа у сквері Козицькаго

&

М істо В інниця л еж ить на берегах Південного Бугу при впадінні в нього п р и т о к — р ік и В ін н х н к и і р іч к и В и ш н і. У п е р ш е В ін н и ц я зг а д у єт ь с я л ітоп и сц я м и ч о ти рн ад ц ятого століття я к л итовська ф ортеця. М істо вабить а р х іт е к т у р н и м и п а м 'я т к а м и м и н у л и х с т о л іт ь . Д еякі досл ідн ики вваж аю ть, щ о це місто м а ­ ло б зватися В и нн и ц я, бо п охо д и ть від слів винни ця, ви н ок урн я. Але Є інша версія щ од о виникнення назви м іста: від с т а р о с л о в ’ я н с ь к о г о слова вїно, щ о означає «посаг, прида­ не, д арован а з е м л я » . У ч о т и р н а д ­ ц я т о м у с т о л іт т і л и т о в с ь к и й к н я з ь Ольгерд захопив цю зем лю і подарував св оїм племінникам. В ідтоді, м ож л и во, це п ода р о в ан е п о се л ен н я і зв е т ься В інницею (За І. В и хован цем ).

1. П ро я к і дві версії п оход ж ен н я назви міста ви дізналися? 2. Зробіть сл овотвірн ий розбір слів ви нок урн я, подарував. АЗБУКА

2Р1Ч/1ИР0СТІ

412. І. Прочитайте текст мовчки і перекажіть його.

ЯК ВИБИРАТИ ПОДАРУНОК? З би раю чи сь у гості, к ож ен р о з м ір к о в у є про те, який вибрати подарунок. М ож на об м е ж и т и с я бу к етом квітів або к о р о б к о ю ц у ­ к ерок чи тортом. Головне у п ода ру н к у — вияв д обрози ч л и в ості, щ и р о ї си м п атії, поваги до того, к о м у й ого в ручаю ть. В и би раю чи квіти, п а м ’ ятайте, щ о вони м а ю ть бу ти с в іж и м и ; к р а щ е п одарувати о д н у гарну к в іт к у, н іж величезний п р и в ’ ялий букет. Я к щ о обгор тк а на вигляд не д уж е приваблива, к ращ е її зняти. Вибирати подарунок треба так, щ о б він відповідав см ак ам і потребам того, к о м у призначений. Не д ар у ю ть предмети, щ о с т о с у ­ ю ть ся лікування чи н атяк аю ть на фізичні вади л ю ди н и . Не слід в ибирати того, щ о не п отрібн о тобі сам ом у . Не п ри йн я то т а к о ж г о ­ ворити про вартість подарунка. У рідн их, бл и зьк их друзів мож на -миктига. тй^-ь-ругкуА -2«уй-й а м и ґа Ь и. 152


Треба вміти не тільки вибрати подарунок, а й вручити й ого. Для того, х то о тр и м у є п одарунок, д у ж е важ ливо п очути від вас теплі п ривітання й найкращі побаж ання, що йдуть від серця (3 кален даря). II. Прочитайте народні побажання і скажіть, як ви їх розумієте.

Будь здорови й, як вода. Будь багатий, я к земля. Будь веселий, як риба в моці. Х а й щ астя не обм инає. Х ай щ асти ть у всьому. З р о ­ си і з води вам.

Розбір заименника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови 2. Початкова ф орм а (називний відмінок однини). 3. Постійні ознаки: а) розряд за значенням; б) особа (в особових зай­ менниках). 4. Змінні ознаки: а) число (якщо є); б) рід (якщо є); в) відмінок. 5. Синтаксична роль.

С онечко вст ає, і в росі т рава, біля ш коли в н ас зацвіт аю т ь віти (А. М ал и ш к о). З р а зок у с н о г о р о з б о р у (В) нас — зай м ен н и к, початкова форма — я; осо бо в и й , перша особа м н о ж и н и ; родовий від м ін ок ; обставина. З р а зок п и с ь м о в о г о р о з б о р у (5 ) вина.

нас — займ., п.ф. — я ; особов ., 1-а ос. м н о ж .; Р .в .; о б с т а ­

413. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Розберіть виділені займенники як частину мови. Г о л уб -л ..ст о н о ш а привчений за в с я к и х умов і завж ди п о в е р ­ татися додом у. Ці голуби не відзначаються ані особл и ви м к о л ь о ­ ром, ані ч у д е р н а ц ь к и м и п ри к расам и , які б вирізняли їх з-п ом іж ін ш и х голубів. їх ро..в о д я ть не заради краси , а т ом у щ о вони ш в и д к о к р и л і й к м ітл иві. Вони вірні с в о єм у гол убн и к ові і здатні в і..ш у к а т и й о го б е з п о м и л к о в о . Немає ін ш ого ..творіння, щ о вміло б так ш в и д к о зор ієн тувати ся і вибрати потрібн ий н а п ря м ок , як добрий п ош т ови й голуб (Е. С ет он Т ом псон). 414. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Розберіть ааймен никіі як частину мови. Ото бьіло ранней весной. Мьі шли в лесу по нашей троп ин к е. В друг посльїшалиеь тихи е, незнакомьіе и очень приятньїе звуки. М у з и к а н т а м и окааались с о й к и , которьіе пели и щебетали на вет153


ках деревьев. Раньш е мьі не знали и ни от к ого не сльїшали, чтобьі зти птицьі устраивяли концертьі. Обьічно их м о ж н о видеть на лесньїх дорогах и о п у ш к а х . Зяметят сой ки собак у или человека — сразу улетаю т, издают резкий, тревожньій и неприятньїй к ри к. А тут п ою т (За В. Б іанкі). т ропинка — ст еж инка уст раи ват ь — влаш т овуват и

оп уш к а — узл ісся издават ь — видават и

II. Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть кілька речень про сойку, вико­ ристовуючи займенники. Розв'яжіть мовні задачі-жарти.

1. Я к и й іменник утвори ться , я к щ о займенник той поставити в м н ож и н і й додати до нього сот н ю ? 2. Я ке дієслово док она ного виду складеться з трьох різних особов и х займенників? 3. Я кий осо бо в и й займенник звучи ть так сам о, я к суф ікс д іє ­ слова? 4. Який іменник у тв ори ться , я к щ о поєднати особові займенни­ ки 1-ї о соби ? 5. Я кий іменник отри м аєм о, я к щ о п овтори м о сім разів о с о б о ­ вий займенник ї ї особи однини? В і д г а д к и . икі£{- и іи и и д -

оіоіх ' иЛ/

Прочитайте вірш Юрія Павленка. Складіть казку про те, як займенники різних розрядів розповідають про себе.

Сімейка у займенника Вродилась чималенька! Х о ч менш а, ніж в іменника, Та все ж і не маленька! Ось особові: я, ти. ми... Зворотний зве до себе. Питальні ш епчуть: Х т о ? Щ о ? Я к и й 1} Ч ий? Скільки в тебе? Н у а відносні їм услід: Який... чий... котрий... скільки... І вказівні аж т о рох тя ть : Той, цей. т акий і ст іл ьк и ! Он неозначені біж ать, Кричать: Б уд�� хт о, х т о н еб у д ь! Не см ій те нам ви заважать — Нам щ ось сказати треба!


А заперечні: Ні, ніхт о. Н ічого нам не скаж е. П рисвійні: М ій і т вій, а то Свій, ваш і наш розкаж е! А означальні: Не дрімай! Тут всякий, кож ний знає (Не віриш — у людей спитай) — Займ енник п рож иває. Ю. Павленко КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1 . Р о з к а ж іт ь про займенник я к ча сти н у мови. 2. Наведіть приклади займенників, щ о в к азу ю ть на особу, предмет, ознаку, к іл ь к ість . Ч им в ід різн я ю ть ся займенники від іменників, п ри к м етн и к ів, ч и сл івн и к ів ? 3. Назвіть розряди займенників. 4. Які займенники м аю ть приставний н і за я к и х у м о в ? 5. Які особл и во ст і має зворотн ий зай мен н и к? 6. Я к і займенники з м ін ю ю т ь с я за родами, числами і від м ін к а­ ми, я к і — за числами і відм ін кам и, а які — тільки за відм інкам и? 7. Чим в ід різн я ю ть ся відносні займенники від питальних? 8. Я к творяться заперечні зай м ен н и к и? Р о зк а ж іть про пра вопис заперечних займенників. 9. Я к т в о р я т ь с я неозначені за й м е н н и к и ? Коли неозначені займенники п и ш у т ь с я разом, а коли — через дефіс? 10. Які особл и во ст і відм іню вання п ри свій н и х , вказівних і озн а ­ чальних займенників? 11. Я к відрізнити особові займенники його, її, їх від п одібн и х за ф ор м о ю п р и свій н и х ? 12. Я к и м и членами речення м о ж у т ь виступати зай м ен н и ки? Наведіть приклади.

155


(ДІЄС/1

о ю

(§ -43] Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова 417. І. Спишіть уривок ІЗ поезії Тараса Шевченка, підкресліть дієслова. ...Світає, Край неба палає. С оловейко в темнім гаї Сонце з устр ічає. Тихесенько вітер віє. Степи, лани мріють,

М іж ярами над ставами Верби зеленіють.

II.

Т. Шевченка Скажіть, за якими ознаками ВИ розпізнали дієслова.

Д іє сл о в о м (рос. глаголом) називається сам остійн а частина м о­ ви, щ о означає д ію або стан предмета і відповідає на питання щ о р о б ит и ? що з р о б и т и ? 418, Розгляньте таблицю і підготуйте зв'язну розповідь про форми дієслова. Форма дієслова

На яке питаная відповідає

Приклади

Як амікюсться

1. Неозначена (початкова)

що робити? що з р о б и т и ?

розповідати, наблизитися

незмінна форма

2. Способові

що що що що що

відвідую. читав, відповідатиму, допоміг би, зачекай

□а способами, часами, числами, особами або рода­ ми

3. Дієприкмет­ я к и й ? ник (особлива)

працюючий, подарований

за числами, рода­ ми (в однині) і відмінками

4. Дієприслів­ щ о р о б л я ч и? що з р о б и в ш и ? ник (особлива)

працюючи, відпочивши

незмінна форма

сказано, полито

незмінна форма

5. Форма на -на. -то 156

р о б л ю7 робив? робитиму? р о б и в би? р о б и? і под.

що зроблено?


Д ієсл ов о в буд ь-як ій форм і н алеж ить до док онаного або недоко наного виду, буває перехідним або неперехідним. 419. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть дієслова, визначте їхню форму. 1. Ц віте З..МЛЯ, задивлена в свободу, аж навіть ж и т и х очеться мені. 2. Ч ом у ліси ч ..к а ю т ь мене знову, на гцит п іднявш и сонце і зорю. 3. Багато слів написано п ..р о м . 4. У ж е нема кв іту чої долини, не чути в п е р е д г і р ’ ях чер ..д и . 5. І нап..ред не треба во р ож и т и , і за м ..н у л и м плакати не варт. 6. Х ай буде вік п р о ж и т о я к належить (З т е. Л. К ост ен к о). 420. Порівняйте подані парами слова. До якої частини мови нони належать? Чим різняться? Ч и т а т и — чи тан н я , х о д и т и — хода, стри бати — с т р и б о к , гом он іти — гом ін к и й , чорніти — чорний, п одуж чати — д уж ч ий , потр оїти — троє. 421. Продовжіть ряди дієслів, що означають процес праці. До якого виду трудової діяльності належить кожна група слів? 1. Ч и тати , к о н с п е к т у в а т и ... 2. Орати, п о л оти ... 3. Варити, с м а ж и т и ,,. 422. Прочитайте речення. Спишіть, замінюючи дієслово йти синонімом із довідки. Вставте пропущені букви. 1. Х л о п ц і йшли навпрямці, об м ..н а ю ч и дороги. 2. Самотньо іде, с п ..р а ю ч и с ь на п ал ..ц ю , д ядько Іван. 3. Х л о п ц і п іш ли до к ар..єру , де мож на знайти багато ц ік авого. 4. Ідете п о мерзлу калину і п о з ..р а є т е на той б ік р іч к и . 5. Д івча п о в іл ь н о ід е, г о л о с н о ш а р к а ю ч и ч о б іт ь м и . 6. Н а з у с т р іч у ч и т ..л е в і іш о в о г р я д н и й насуплений німець (3 те. Є. Гуц ала). Д о в і д к а : плентатися, простувати, шкутильгати, податися, суну­ тися, прямувати. Н е о зн а ч е н а ф о р м а д іє с л о в а {р о с. н еоп ред ел ен н ая ф орм а глагола) — це початкова незмінна форма дієслова. Вона не вказує ні на час, ні на о собу , ні на рід, ні на число і відповідає на питання щ о р о б и т и ? щ о з р о б и т и ? Неозначену форму називають ще інф інітивом. Неозначена форма має наприкінці с у ф ік с -ти (рідше т ь), що не входить до о с н о в и : Хздіїти. х о д ц й і й . :в і д ч у в д ти, п рацю ват ь. 423. Прочитайте речення. Скажіть, яким членом речення а кожному з них є дієслова в неозначеній формі. 1. ( Щ о ? ) Ж и т и — (щ о в о н о є ? ) д обро робити. 2. Я тобі н аказую (щ о ?) мовчати. 3. Ч убен ко поди вився на год и н н и к і дав наказ ( я к и й ?) зуп и н и ти ся (3 те. Ю. Я н ов ськ оео). 4. М ол одш а д о ч ­ ка п окликала Василину в садок (з я к о ю м е т о ю7) рвати нишні (І . Н ечуй -Л еви ц ьк и й ). 157


424. І. Прочитайте. Знайдіть у тексті дієслова в неозначеній формі. Десять грамів листя шавлії залити с к л я н к о ю ок р о п у , закрити к р и ш к о ю , дати н астоя ти ся годину. В ж ивати по п ів ск л я н к и тричі на день при зах в орю ван н я х горла (З кал ендаря). II. Поміркуйте, яке призначення тексту. Визначте у ньому роль дієслів. 426. Прочитайте вірш Володимира Сосюри. Випишіть із поезії дієслова, поста­ вте їх у неозначеній формі. Визначте основу інфінітива. З р а з о к .Люблю ,люби/тш. Л ю б л ю весну, та х т о її не л ю би ть, коли ж и т т я цвіте, мов пиш н ий сад. І, мов у сні, ш еп очу ть л и стя губи, і квіти ш л ю т ь сол од ки й аромат. Л ю б л ю весну, коли п л ю с к о ч у т ь ріки, к оли рида од щ а стя соловей і заглядає сонце під повіки у т и ш и н і задуманих алей... Л ю б л ю , к оли бл укає місяць в травах, хатини білить променем сноїм і п ’ є тепло ночей ласкавих, а на лугах пливе туманів д и м ... Весна вдягла у зелень віти дуба, у ж е курл ич уть в небі журавлі. Л ю б л ю весну, та х т о її не л ю би ть на цій чудесній, радісній землі! В. С осю р а

426. Перекладіть текст українською мовою. Підкресліть дієслова, визначте їхню форму. Знаете ли вьі, к акое наслаж дение вьіехать весной до зари? Вьі ввіходите на крьільцо. На тем н о-сером небе кое-где м и гаю т звездьі. В лажньїй ветерок, налетая легкой волной, ш у м и т в к рон ах деревьев. Ш еп ч ут кустьі, облитьіе тенью . Вот вьі сели. Л ош ади трону лись, гр о м к о аастучала телега (За І. Т ургенєвим ). насл аж дени е — н асол ода крьільцо — ґа н ок м игат ь — блимати

к о е где — д е не де тпронуться — руш и т и т елега — віз

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

Ж ИТОМ ИР На м альовн ич их берегах річки Тетерів та її п ри токи К а м ’ янки розташ оване старовинне м істо Ж и т о м и р , засноване приблизно в д е в ’ я том у столітті. Звідки ж пішла назва міста? Легенда розповідає про Ж и т о м и ­ ра — д ру ж и н н и к а к и їв с ь к и х князів А ск ол ь д а і Діра. П ісля під158


Житомир. Музично-драматичний театр ступ н ого вбивства в Києві А с к о л ь д а і Діра, Ж и т о м и р не захотів б у ­ ти на с л уж б і у кн язя-вбивц і Олега. Зібравши друж ин у, він подався до в ол и н сь к и х лісів і заснував там місто. За йменням засновника м істо і назване (За І. В и хован ц ем ). 1. П ерек аж іть легенду про заснування міста Ж и т о м и р . 2. Щ о вам відомо про д ол ю к и їв с ь к и х князів А ск ол ьда і Діра? 3. Складіть невелику у сн у розповідь « Ж и т о м и р — м істо давнє і н о в е » . С к ори стай теся т е к ст ом та ф от оіл ю стр а ц ією .

§ 44

Не

з дієсловами не брат и, не виробляє.

//♦•

і і г і - і Гі ї і м м п и г п с т ь і п рампм

нен а ви діт и , неволит и; не/іи недочуват и (п оган о чути), н едолю блю ват и (від чувати неп рия знь), не дот я гн ут и ся (не дістати), не дон ест и (не принести). —О. З чотирма д ієсловам и к е п иш еться разом або ок р е м о, залеж но ^ від їх н ь о го значення: нездуж ат и (хворіти ) — не здуж ат и (не зм огти), неславит и (ганьбити) — не славит и (не прославляти), неп ок оїт и ся ( х ви л ю в а т и ся ) — не п ок оїт ись (не спочивати), н ест ям и т и ся (втратити самовладання) — не ст ям ит ися (не п рийти до тями). 427. Прочитайте прислів'я і приказки. Поясніть правопис не з дієсловами. 1. Коли не пиріг, то й не п и р о ж и с я ; к оли не т я м и ш , то й не берися. 2. Л еж ачи хліба не добудеш . 3. Л ін и вого не д обу д и ш ся. 4. Не знаємо ціну водиці, д о к и не висохн е кри н иц я. 5. Т ак и й , щ о й себе недолюблю є- 6. Брехун брехуна ненавидить. 7. К ож н а мати аа своє дитя н еп окоїться (Н ар. т ворчіст ь). 159


428. Запишіть дієслова у дна стовпчики: а) ті, що пишуться з не окрема; б) ті, що пишуться з не разом.

(Н е)н а н и д іти , (н е )н а в ч а т и с я , (н е )х т у в а т и , (н е )а п л о д у в а т и , (н е)обход ити, (не)дбати, (н е)наїстися, (н е)волити, (не)іаолювати, ( н е )м а р ш и р у в а т и , ( н е ) м 'я т и , (н е )ін т р и г у в а т и , (н е)сходи ти , (н е)зчутися, (не)рвувати, (не)цвірінчати, (не)іск р итися . Ш

Якщо ви правильно виконали завдання, а перших букв ааписвних дієслів, що пишуться з не окремо, прочитаєте початок прислів'я: «... і камінь мохом обростає*.

429. Розв'яж іть мовну задачу. У творі учен и ця написала: *П ані не доїдал а об іду*. Учень так висловив д ум к у: «С еляни част о н е д о їд а л и » . Ч о м у вчитель н іком у з них не виправив п ом и л к и ? 430. Спишіть речення, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви. 1. Я к (не) лю би ти роботи розум н ої, праці, щ о дух в ..сел и ть ? (М . Р и л ьськ и й ). 2. (Не) зчувся — літо п р о м и н у л о (Л. Г орлач). 3. От вона п о н е в ір я є т ь с я із своїм старим в убогій хати н і, (не) доїдає і (не) досипає (І. Н еч у й Л ев и ц ьк и й ). 4. Р у к (не) зд у ж а ю підняти, бо (не) їла й (не) п..ла (П . Тичина). 5. Г л ух о зітхали хвилі, білі чайки (не) п о к о їл и ся над оз. .ром (О. Гончар). 6. Певне, в світі н іхто ж . . вий без мрії (не) п р о ж и в (Л еся У країнка).

!§>

Слід розрізн яти заперечне слово н е м а є (й ого м ож н а замінити ф орм ою нем а), у я к о м у не п иш еться разом, і дієслово н е м а є, з я к и м частка не п иш еться ок рем о. Наприклад: 1. Н е м а є (н ем а ) бдж оли без ж ала, а т роянди без колю чок. 2. Х т о не м а є р озум у, т ом у його й коваль не ск у є (Н ар. т ворчіст ь).

431. Спишіть прислів’я і приказки, розкриваючи дужки. 1. (Не) має дим у без вогн ю . 2. Добре т о м у ж и т и , х то (не) має за чим т у ж и ти . 3. Х т о нічого (не) робить, той завж ди (не) має часу. 4. (Не) має нічого сх ов а н о г о , щ о (не) о б 'я в и л о с ь би. 5. Не то сирота, щ о роду (не) має, а то сирота, щ о долі (не) має. 6. Ж и т т я (не) має ціни, а воля д ор ож ч а за ж и т т я (Н ар. т ворчіст ь). 432. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Н А ЗЛОДІЄВІ Ш А П К А ГОРИТЬ В одного господаря вуздеч к у вкрали. (Не) терп ел ивил ося госпо д арю знайти винуватого. Я к (не) допи тувал и ся од носельці, (не) знайш ли злодія. П ересварилися навіть м іж с о б о ю , а викрадач т и х ен ь к о радіє, щ о (не) в ідш ук ал и його. Звернулися до старш и н и , а той звелів зібратися всій громаді. Зій ш л и ся. — А щ о , — пита ст а р ш и н а ,— у сі зібралися? У сі, н іхт о (не) забарився. — А м ож е, (не) має того, х то вуздечку вкрав? — 01 — к ри к н ув злодій і викрив себе (Н ар. т ворчіст ь). 1Є0


133. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

У небольш ого шалаша, в добром соседстве с молодьім и крепким д уб к ом , росла яблоня дичок. Ее н икто не поливал, не обрезал на ней л и ш н их сучьев, не делал ей привинок. А она и не нуждалась в зтом. Росла себе, успела у ж е дваждьі устлать землю под собой м е л к и м и ж елто-аелен ьїми плодам и. Зти я б л о ч к и бьіли такие к и сл ю щ и е , ч т о д аж е м а льч иш к и не х о тел и их подбирать (За М . А л ек сєєви м ). я б л о н я д и ч а к — яблуня-дйчка привйвка — щ еп л ен н я нуж дат ься — пот ребуват и

усп ет ь — уст игнут и уст лат ь — уст елит и м елкий — тут: Зрібнйи

ЗР'ЯЗНБ М0Є/1ЄННЯ

Тиір-оповідання за картиною к »

1. Які особл и вості має оповідання як літературний твір? 2. Щ о таке с ю ж е т ? 3. Я к і елементи с ю ж е т у ви знаєте?

434. Пригадайте, що ви знаєте про життя Великого Кобзаря. 435. І. Виразно прочитайте поезію Тараса Шевченка.

Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята аа селом. Чи то так сон ечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так л ю бо, лю бо стало, Неначе в Бога. У ж е прокликали до паю, А я собі у б у р ’ яні М ол ю ся Б ог у ... Т не знаю, Ч ого м а ленькому мені Тоді так приязн о м олилось. Ч ого так весело було? Господн є небо і село. Я г н я ,з д а є т ь с я , веселилось! І с онце гріло, не пекло! Та недовго сонце гріло, Недовго м олилось... Запекло, почервоніло І рай запалило. М ов п рок и н у в ся , дивлю ся: Село почорніло

Б ож е небо голубеє І те помарніло. П оглянув я на ягнята — Не мої ягнята! Обернувся я на хати — Нема я мене хати! Не дав мені Бог нічого!.. І хлинули сльози. Т я ж к і сльози!.. А дівчина При самій дорозі Недалеко к ол о мене П л оск ін ь вибирала, Та й почула, щ о я плачу, П рийш ла, привітала, Утирала мої сльози І поцілувала... Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало М о є... лани, гаї, сади!.. І ми, ж а р т у ю ч и , погнали Ч у ж і ягнята до води. Т. Ш е в ч е н к о

II. Уважно розгляньте репродукцію картини Івана Іжакевича «Тарас Шевченко — пастух» на с. 162 і дайте відповіді на запитання. 161


І. ї ж а к ев ич . Тарас Ш е в ч е н к о — п аст у х

Ш Х 1. Я к и й період іа ж и т т я Тараса Ш евченка описано в поезії «Мені три надц ятий м и н а л о.. . » ? 2. Я к и й настрій цієї поезії7 3. К ого ми бачимо на передньому плані картини Івана їж акеаича «Тарас Ш евч ен к о — п а с т у х » ? 4. Чим зайнятий х л о п ч и к -п а с ту х ? Чи пильнує він за я гн ятам и ? 5. П рочитайте рядки з поезії «М ені тринадцятий м и н а л о ...* , що відповідаю ть зм істу зображ ен ого на картині. 436. І. Напишіть твір-оповідпння «Мить розпачу» за поданим сюжетом. Е к сп ози ц ія . Х л о п ч и к -си р от а пригнав за село я гн я т і сів на пагорбі малювати. З а в ’язка. Краса рідної природи надихала маляра Тараса. На па­ пері почав з ’я вляти ся чудовий краєвид. Р озви т ок дії. На поле прийш ла Оксанка. Вона привіталася з Тарасом, але той, захоплений малю ванням , навіть не п омітив най­ кр ащ у п одругу. Дівчина стала до роботи, заспівала п існ ю «Ой горе, горе тій ча йц і-небозі...* К ул ьм інац ія. Тарас почув слова пісні, згадав своє безрадісне дитинство. Глянув довкола, кинув малю н ок , бо все довкола для н ього стало чорним І п ох м у р и м . Р о з в ’язка. Оксанка побачила, щ о п астух-си рота плаче, при­ йшла, заспокоїла хл опч ик а. Двоє дітей з гамором і см іх о м погнали ягн ят до села. II. Уведіть в оповідання опис природи. 162


45) Види дієслів 437.

Прочитайте речення. Порівняйте виділені дієслова в обох стовпчиках. Скажіть, які дієслова означають незавершену дію, а які завершену. 1. Марина нічого не відповідала, тільки загадково посміхалася. 2. Журавель слухняно нахилявся до криниці і. зачерпнувши відром води, піднімав угору свою довгу Шию.

1. Марина нічого не відповіла, т ільки за га дк ов о посміхнулася.

2. Журавель слухняно нахилився до криниці і, зачерпнувши відром води, підняв угору свою довгу шию (З те. М. Зарудного).

Д ієслова бу в а ю ть д о к о н а н о го ( р о с . соверш енн оги ) і и едок оп а( р о с . н есоверш ен н ого) виду. Д ієслова доконаного виду озн ачаю ть д ію . заверш ену в минулом у або ту, щ о о б о в'я зк о во відбудеться в м ай бутн ьом у, і відповідаю ть на питання щ о з р о б и т и ? щ о з р о б и в ? щ о з р о б л то? і п од.:

ного

зв'язат и — зв'язав, зв'яж у; зшит и — зш или, зш иют ь. Д ієслова н ед о к о н а н о го виду о зн а ч а ю ть д ію н е за ве р ш ен у , необ­ м еж ен у в ч а п іі відп овідаю ть на пи тан н я щ о р о б и т и ? що р о б и в ? щ о р о б л ю? і п о д .: в'язат и — в'язав, в'яж у, шити —

ш или, ш ию т ь. 438. Запишіть подані дієслова у два стовпчики: а) недоконаного виду; б) доко наного виду. Гойдати, сп о р у ди ти , к р и к н у т и , у с від ом л ю вати , вибрати, віта­ ти, знати, ой к нути, тьох к а т и , здивувати, перемогти. аЙк Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних слів складеться закінчення прислів'я; •Хвали літо, коли. . . » . 43Я. Спишіть, вставляючи, де треба, пропущені букви. Визначте вид дієслів. Ледве зблисне сонце, з ’ лн. .ться періиоцвіт — і д з..ж ч а т ь благ ов іс-.н о бд ж ілк и -трудівн иц і в повітрі, в ін ш ую т ь в..сну. П о ч и н а ­ ється напружений трудовий с..зо н . За всю істор ію існуван н я л ю д ­ ства ця маленька к о м ах а дала стільки зол от и ст ого с о л о ..к о г о меду, зб.,регла і зб ,.р е ж е нам стіл ьки сили і зд о р о в ’ я, щ о, бе..перечно, заслуж ила на л ю д ..с ь к у в дя ч н іс..ть і увагу (Є. К ол одій ч ук ). 440. Запишіть подані фразеологізми, добираючи до них дієслова синоніми. Визначте їх вид. З р а з о к . Відкладати в довгий ящик — зволікати (недоконаний вид). Зарубати на носі, пекти раки, тримати язик за зубами, втям ки взяти, не погладити по голівці, с тояти більмом в оці, піднімати дух, вилетіти з голови. Б ільш ість дієслів н едоконаного виду м аю ть парні дієслова до конаного виду; згадуват и — згадат и, читати — прочит ат и. Види д ієслів т воряться преф іксал ьн и м ( бити — розбит и) і су ф ік са л ьн и м (грю кат и — грю кнут и) способам и , за доп ом огою 163


чер гу ва н н я гол осни х і п р и гол оси х зв у к ів у к о р е н я х ( зберегт и — зберігат и, відрядит и — відрядж ат и) або зм іни н аголосу ( склика­

ти — скликат и, розкидат и — розк и дат и). Д е я к і дієслова у тв о р ю ю ть видові пари від ін ш и х основ: бра­

ти — взят и, ловит и — впійм ат и. 441. Прочитайте, визначте вид дієслів. Поясніть, як утворилися дієслова доконаного виду. Вітати вчителя — привітати батьків, брати к н и ж к у — взяти к он сп е к т, вмити м ол од ш ого брата — умивати сестр и ч к у, стукав у двері — гол осн о с тук н ув, розкидати речі — розкидати каміння. 442. Утворіть дієслова доконаного виду за допомогою префікса з- (зі-, с ). За­ пишіть видові пари. Питати, творити, в ’ язати, бити, ф отографувати, цідити, ч и с т и ­ ти, ховати , рвати, псувати, кривдити, ш и ти , розум іти , кувати. 443. Утворіть від дієслова робити аа допомогою різних префіксів дієслова доконаного виду з різними смисловими відтінками в значенні. Нові слова запишіть, з трьома з них складіть речення. 444. Утворіть дієслова доконаного виду за допомогою суфікса «у-. К р и ч а т и ,с т и с к а т и ,с т у п а т и ,с т р и б а т и , п ір н а т и ,с к р и п іт и . 445. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть дієслова недоконаного виду однією лінією, доконаного виду — двома лініями. Старьій лось застьіл в сосн яке. Его у ш и ловили каждьій звук. Зверь сльїшал, как к ороед т оч и т д ревесину сосньї. Внимание с о х а т о г о п р и вл ек стран н ьїй ш у м . Н е с к о л ь к о м а й с к и х ж у к о в к р у ж и л и сь в листве березьі. Н еож иданно один из них отстал от роя и понесся пря м о к л осю . Зверь почему-то испугался (За В. П о ­ льовим ). древесйна — ��еревина і « > привлечь вним ание — п ривернут и увагу

м айский ж ук — хрущ неож иданно — рапт ом -

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ У перш е це місто згадується в істор и ч н и х д окум ен тах 1493 року під назвою П л оскирів або П л оск ур ів , бо розташ оване воно на П івденному Вузі при впадінні в нього річк и П л оскої. У д р у гій п ол о в и н і ш і с т н а д ц я т о г о с т о л і т т я т ут збудувал и ф ортец ю , а наприкінці в ісім н адц ятого століття м істо переймену­ вали на П роск у рів. Збереглися оповіді про те, ш о навколо міста к ол ись було викопано глибокий рів. 1954 рок у П роск у рів перейменовано на Х м е л ь н и ц ь к и й . М істо названо іменем гетьмана України Богдана Х м ел ь н и ц ь к ого, к е ­ рівника визвольної боротьби у к р а їн сь к о г о народу (За І. В и хо ланцем). 164


Парк у Хмельницькому

1. Завдяки чому місто на Південному Бузі отримало свою першу назву? 2. На чи ю честь П роск у рів перейменовано на Х м е л ь н и ц ь к и й ? Коли це стял ося? Щ о ви знаєте про Богдана Х м е л ь н и ц ь к о го ?

Перехідні й неперехідні дієслова Д іє с л о в а б у в а ю т ь п е р ех ід н и м и (рос. и е р е х о д н ь їм п ) і н еи ер ехід ними ірис, и р п р р ех о д н ь їм и ).

Перехідні дієслова означають дію , що переходить ня предмет або спрямована ня нього. В ід п ер ехідн и х д ієсл ів за л е ж а ть ім ен н и ки або заітменннкп беа при й м еп п и к іл :

]) у знахідн ом у в ід м ін к у : спит аю ( к о г о ? щ о ? ) бат ька, зуст ріт и ( к о г о ? щ о ? ) д р у з ів ; 'А) у родовому відмінку при запереченні: не бачив ( к о г о ? ч о г о ? ) його, не знаю т ь ( к о г о ? ч о г о ? ) відповіді', ■і) у родовому відмінку, я к щ о залежне слово вказуг на чистину від ні з'їст и ( к о г о ? ч о г о ? ) хліба, купит и ( к о г о ? ч о г о ? ) ц укру. '*'•

і і нші дієслова

н еп ер ех ід н і.

44Я. Прочитайте п р ис л і в ’ я і приказки. Випишіть дієслова разом із залежними іменниками. Визначте перехідність дієслів. 1 .Ранні пташ ки росу п ’ ю ть, а пізні слізки ллють. 2. Не хвалися завтраш нім днем. 3. Ш ви д к ої роботи н іхто не хвалить. 4. Не знаєш броду — не лізь у воду. 5. У зяв перцю, щоб мед закусити, й. І риби наловить, і ніг не замочить (Н ар. т ворчіст ь). 447. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики! й) а перехідними дієсловами; б) а неперехідними дієсловами. Творять добро, учить дітей, підійш ли до ш к ол и , їде автобусом , виконав завдання, переписувати в зош ит, не с т р и м у є р оздр ату ­ вання, грає на флейті, береж іть природу, перем овл ятися стиха, звернувся до п ри сутн іх, не кликали н ікого, в 'я ж е ш а п оч ку , не допом іг товариш еві. 165


Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних дієслів складеться початок прислів'я: «... пізнають по плодах».

&

448. Складіть і запишіть словосполучення а поданими дієсловами так, щоб в одному а них дієслово було перехідним, а н другому — неперехідним. З р а з о к . В и ш и ва є х р ест и к ом (н е п ер ех .) — в и ш и в а є р у ш н и к (п е р е л\).

Розп овідати, співаю ть, танцював, садж ає, бачить, доглядають. В у к раїн сь к ій мові дея к і дієслова вим агаю ть від аалежних слів — ^ ін ш и х відм інків, н іж у росій сь к ій мові, наприклад: благпдарит ь ( к о г о ? ) роди т ел ей — дяк уват и ( к о м у ? ) бат ькам , сообщ ит ь (к о м у?) ученикам — повідом ит и (к о г о?) учнів. 449. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. З трьома з них складіть речення. З аслуж ивать внимания, ж дать ответа, простить сьіна, учить яаьїку, пльїть по течен ию , считать д ругом , видеть собственньїми глааами, говори ть на ук р аи н ск ом яаьіке, рассказьівать о празднике, встрети л ись во время антракте. 450. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть перехідні дієслова. П авлик З им огор навчається в п 'я т о м у (клас). Й ого батько пра­ ц ю є (залізничник). Павликова родина тільки м іся ц ь то м у переїха ла з (Полтава). Х л о п е ц ь вступив до п 'я т о г о (клас) вже тоді, як у (ш к ол а) почал ося навчання. Він ш в и д к о наздогнав св оїх н ов и х (то вариші), у ж е отримав кілька х о р о ш и х (оц ін ки ). П авлик не лю бив п у с т и х (розм о в и ), одразу сп одобався (од н ок л а сн и к и ). Х л о п е ц ь н іколи не відм овлявся д о п ом огти (друзі) вивчити (у р ок ), завжди о х оч е п оя сн ю вав чи (правило), чи (задача) (За О. Д он ч ен к ом ). Д ієслова, щ о зак ін чу ю ть ся на -ся(-сь). називаються зв ор отн и м и (рос. возкратньїмн): см іят ися, сп іл к ува т и сь. Зворотні дієслонп належать до неперехідних. 451. Утворіть від поданих дієслів зворотні. Складіть і запишіть з ними речення. Г отувати, зам ислити, побачити, поверн ути, розчесати, радити, слухати. У дієсловах перед наступним голосним у ж и в а єт ь ся -сь, перед ) приголосним ся: п іднім ались угору, п іднім алася вгору. У к ін ц е ­ вих сп ол у ч ен н я х -т ься, ш ся завж ди п иш еться -ся\ піднім аю т ься вгору, п оверт а єш ся у Л ьвів. 452. Перекладіть українською мовою і запишіть. П ри сл уш аться к совету, остановился возле входа, встр ети ш ься с о м н о ю , возвратятся в пять часов, удивился п ри ход у , ульїбнулся ученикам, обрати сь к врачу, начались урок и , п ря чу тся аа деревьями, посм отри в окно. 453. Спишіть речення, правильно вживаючи ся або -сь. Вставте, де треба, про пущені букви. 166


1. Ц іл ісін ьк и й день за л ..ц я л о(с я ,сь ) сонце до хвилі м о р с ь к о ї, та не п ода єть(ся ,сь) красуня л укава... (Д ніпрова Ч айка). 2. Довіра і правда н ідк р ..ваєть(ся ,сь) нам з н ай м ен ..ш и х років, з колиски (М . С и нгаївськ и й ). 3. Б ..р ези од я гн ул и(ся ,сь) у ж овто-зелені шати (М . Ж у к ). 4. К у ч ..р я в е світл о в е с н я н о г о вечора к и н у л о(ся .сь) у вічі йому (М . Х ви л ьови й ). 454, І. Прочитайте і перекажіть текст.

«В ибачаю сь» — надзвичайно пош ирене мовленнєве недбаль­ ство. А д ж е «вибачаю сь» м ож е означати тільки «вибачаю сам с е ­ б е » , а не «п р о ш у вибачен н я». , Треба ріш уче викоренити слово «ви бачаю сь* із мовлення, зам і­ нити словами вибачт е м ені, дар уй т е, п ерепрош ую (3 календаря). II. Складіть діалог «У транспорті*, використовуючи слова ввічливості. 455. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть перехідні дієслова. С ущ еств у ю т рааличньїе словари. З н ц и кл опеди ческие словари описьіваю т мир, обт>ясняют понятия, дают биогр аф и ческ ие справ гМ 'чр лнймяккчьту х . н д а н и н о .пп^панах и гооддах. о вьідаю щ и х с я собьіти ях. В л и нгв и сти ч ески х словарях находим информац и ю о с л о в а х . Есть разньїе типьі л и н г в и с т и ч е с к и х словарей. Б о л ьш и н ству лю дей известньї словари двуяаьічньїе. С ними имеем дело, когда изучаем язьїки, переводим т е к с т и с одн ого язьїка на д ругой (3 к алендаря). р а з л й ч н ь їе— різном аніт ні сведен и я — відом ост і

в ь ід а ю щ и й с я — видат ний двуязьічньїй — двом овний

Зе'ЯЗНЄ МО0Л6ННЯ

Т в ір -р озд у м (усний) 456. Прочитайте текст, доберіть заголовок. Визначте тему й основну думку. Усно перекажіть текст за складеним планом. Х в ор а М и ш к ов а мати Олена Ф едорівна прислухалася до к о ж н о ­ го зв у ку за в ікн ом . Вона чекала анайомих л е гк и х к р о к ів сина. Одна д ум к а не давала сп о к о ю : « М и ш к а не було в школі! Куди зник х л о п ч и к ? » Ц е н епокоїло серце матері. Сьогодні вранці М и ш к о був я к и й сь дивний. П роси в у матері дозволу зал и ш и тись удома, а потім — на її в им огу п іш ов до ш к ол и . Раптом п очу л и ся ш в и дк і к р ок и і наче застукали колеса в ізка ... М и ш к о ввій ш ов до кім н ати, к и нувся до х в ор о ї матері: — М атусю , рідненькаї Чи перестала боліти голова? Мати зустріла сина докорам и: — Я к тобі не сором н о?! Де ти сьогод н і був? М и ш к о п ох н ю п и в ся , почервонів. — Де ж мені бути? У ш кол і був... А запізнився том у , що у нас... — Ти правду к а ж е ш ? А н у глянь мені у вічі! 167


М и ш к о глянув на матір, але не міг витримати погляду її допит л ивих, стурбован их очей і відвернувся. — От бачиш , ти сказав неправду! — мовила Олена Федорівна. Раптом ж ін ка побачила, щ о в сина викотилася з-під вій сльоза. — Де ж ти був? — спитала вона вже лагідніше. М и ш к о зітхн ув і ти х о промовив: — К артоплю вибирав на гор од і... В чинок сина зв ору ш и в Олену Ф едорівну, однак вона сказала: — Д я к у ю , щ о п ік л у єш ся про мене, си н к у , але ти не піш ов до ш к ол и , пропустив урок и . Твоє ж найперше ш к о л я р с ь к е діло — вчи ти ся (За О. Д онченк ом ). 1. Я к ви оц ін ю єте вчинок М и ш к а ? Чи правильно вчинив х л о п ч и к ? 2. Чи п о год ж у єт е с я ли а д у м к о ю Олени Ф едорівни? 3. П оясн іть розділові знаки при прямій мові та діалозі. 457. Пригадайте оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник», яке ви читали на уроках української літератури. Складіть усний твір-роздум про поведінку Толі. г ^

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

>)-

РІВНЕ Рівне в істор и ч н и х д ок ум ен тах уперш е згадується з 1283 рок у. М істо було закладе­ но нн рівнині, обрамленій ви соч и н ою . Н а­ певно, в основі назви міста леж ить п р и к м е т ­ ник середнього роду рівне («рівн е м ісц е»), перетворений на іменник. На території сучасн ої Рівн ен ськ ої області розташ оване місто Острог. Тут у ш іст н а д ц я ­ т о м у столітті містилася резиденція к н я з я К остянтина О строзького. Це м істо су ч а с н и ­ ки називали у к раїн сь к и м и А ф ін ам и , том у щ о князь піклувався про освіту, мистецтво. Запрошені К остя н ти н ом О строзьким італій­ сь к і майстри збудували прекрасний замок, три дерев'яні палаци, міськ і вежі. 1580 року князь заснував академію, де на­ вчався гетьман Петро Конашевич-Сагайдачншї. Сюди при їхав зі Львова друкар Іван Ф едоров. В Острозі було здійснено перш е у с л о в ’я н сь к ом у світі видання Біблії (3 к ал ен­ даря) . у ^

168

1. Ч ом у м істо Ріпне має саме таку назву? Щ о вам відомо про цей обласний центр? 2. Розгляньте портрет Костянтина Острозького. Які деталі засвід чують, що це князь?


с ^ ]

Часи дієслова. Минулий час

458. І. Пригадайте, які три форми часу дієслів є в українській мові. II. Прочитайте речення. Скажіть, коли відбувається дія, яку означають виділені дієслова, порівняно а моментом мовлення. У нас ш л я х и називаються гости н ц я м и , бо галичани гостей дале ких і бли зьких сподівал ися, сп одіваю т ься й б удут ь сподіват ися (С. П уш и к ). В українській мові дієслова мають три форми часу: минулий, теперіш ній і майбутній. 459. Запишіть дієслова у три стовпчики: а) у минулому часі; б) у теперішньо­ му часі; в) у майбутньому часі. Здаю, співала, допом іг, збереж емо, п ок азу єм о, нестиму, зд ога­ дувався. лікував, оздоблять, ст р и м у ю т ь , літає, о д уж а єш , обділи­ ли, плетуть, снідала, пиш алося, руш а ти м еш , дарую, о ш у к а ю ть , підтримуватиму, ойкнув. В 9

Якщо ви правильно виконали завдання, я других букв записаних дієслів складеться закінчення вислову давньоримського мислителя Цицерона: «Дім. у якому немає книжок, ...» . Д ієслов а в м и н у л о м у часі озн а ч а ю т ь д ію . т о відбувал ася раніше від розмови про неї: Р ан о вранці крізь віконце зазирнуло в ха т у сонце (В. Л учук). Дієслова минулого часу лмінюються .ш числами, я н однині — за родами: сяяв, сяяла, сяяло, сяяли.

460. Прочитайте речення. Визначте число і рід дієслів минулого часу. 1. Знову наснилось дитинство, тепле, як гарна весна. 2. Над селом снувалося світання, голубий туман лягав на став. 3. Дорогими для мене стали сх ил и Дніпра. 4. Серед скель і долин бачив чистих джерел я немало. 5. Мені зозуля накувала на щ астя с т о завітних літ, а вже весна одранкувала, л иш ило літо хлібний слід (3 т е . Д. Л уц ен к а). Д ієслова минулого часу творяться віл основи інфінітива за д о п о м о го ю суфікси -а- (чоловічий рід ) та - . 7 - (усі інші форми І. У д іє с л о в а х ж ін о ч о г о роду д ода ється зак ін чен н я -а. с е ред н ь ого |іпд\ а. форми м н о ж и н и и: спит ат и — спит ав, спит ала, спит ало, спит али. — Я к щ о основа д ієслова закінчується на приголосний, то при — / творенні форми чол овічого роду суф ікс в не додається: нест и — ніс. везт и — віз. 461. Від поданих дієслів утворіть І запишіть усі форми минулого Чйс^. З р а з о к . Ч ист ит и — чист ив, чист ила, чист ило, чист или.

Д ум а т и , с п р и й м а т и , перемогти, перемагати.

сприйняти,

в и з в ол и ти ,

визволяти,

169


462. С п и ш іт ь т е к с т , с т а в л я ч и п о д а н і в дужках д іє с л о в а в минулому ч а с і. Вставте пропущені букви.

Н ав ..сн і хата (о ж ..в а ти ). Коли (ро..тавати ) сн іги, найпершими к ол о призьби (п р о бу в а ти ся ) півники, (викидати) з..лене п а г ін ..я рута, з-під з..м л і п ’ явся л ю би ст о к . В..сна (прагнути) пр..красити х ати н у зелом і квітом. А коли з теплого вир ію (пр. .літати) ластівки і ( п о с . . л я т и е я ) в гн ізд а х під с т р і х а м и , тоді рідна д о м ів к а (оз..в ати ся ) заливчастим щ еб ..том (За І. Ц ю п о ю ). 463. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Самьім лю бимьім моим местом бьіли прудьі. Туда каж дое утро отец ходил рьібачить. Он бесш ум н о закидьівал удочки. Я набирал в ведро водьі и ждал. Красньїе п оплавки н еподвиж н о стоял и в пруду. П отом один из них внезапно ньірял или пльїл в сторон у. Отец подсекал, леска натягивалась, у ди л и щ е сгибалось. Н аконец в аагадочной глубине появлялся золотой блеск. И вот у ж е на траву падал тяжельїй карась. Рьіба лежала на бок у , шевелила плавниками. От ее чеш уи шел удивительньш запах подводного царства (За К. П а ус т овським ). <[ •>. пруд — ст авок ч рьібачит ь — рибалит и неподвйж но — неп оруш н о поп л а вок — поплавець

вн езап н о — ра п т ово ньірят ь — пірнати ш евелйт ь — воруш ит и чеш уя — л уск а

II. Підготуйте усну розповідь про свої захоплення й уподобання. і§

! Теперішній і майбутній часи дієслова

Д ієслова теперіш н ього часу означаю ть д ію , що відбувається в момент розповіді про неї: Я т ягн усь догори і сам собі не вірю : знову над наш ою ха т ою проліт аю т ь лебеді (М. С т ельм ах). Д ієслова теп ер іш н ього часу належать до н едоконаного виду. Вонп з м ін ю ю т ь ся за особами і числами: Особа

Число Однина

Множина

1-а

пишу, прошу

пишемо, просимо

2-а

пишеш, просиш

пишете, просите

3-я

пише, просить

пишуть, просять

464. Прочитайте прислів'я. Визначте число й особу дієслів теперішнього часу. 1. Де лелека водиться, там щ астя родиться. 2. Гуси відліта­ ю ть — зи м у накл икаю ть. 3. Н удьгу год ую , ж у р б о ю сп ови ваю , а ш у м к ол и ш у . 4. Коли маєм — не ш ануєм , а згубивш и — плачем. 5. Я к щ о влітку час марнуєте, то взи м ку голодуєте. 6. Я к ти с м у ­ ти ш ся , вороги тіш аться (Н ар. т ворчіст ь). 170


465. Спишіть текст, ставлячи подані в дужках дієслова в теперішньому часі. Вставте пропущені букви. Поясніть правопис виділених слів. Ч ум ац ьк и й Ш л я х (л. .ж ати) над степом і, мабуть, не (знати), що давно вже він перестав бу ти ч у м а ц ь к и м , щ о не (ск р ..п іт и ) попід ним лозя н і м а ж і, наповнені си в а с ь к о ю сіл ..ю , не (розви вати ) віт..р чуби -ос-.л ед ці зап орізь к и х верш ників, щ о одна назва л иш илась у нього чум ацька. Та й ом у до цього байдуж е. Він (м ислити) не рока ми, а т и ся ч о літ. .я м и , (помічати) на з..м л і тільки вічне (За М . Руден к ом ). Д ієслова м а йбутн ього часу олнячають дію, щ о буде відбуватися після розповіді про неі Р озкаж у тобі дум ку т аєм ну (Л. К ост енко). М айбутній чаг мас три форми: просту, складну і складену. 466. Розгляньте таблицю. Підготуйте розповідь про майбутній час дієслова.

467. Прочитайте речення. Визначте форму, число й особу дієслів майбутнього часу. 1. Л ю б о ти спати меш , поки не знатим еш , щ о то печаль. 2. Я на гору к р у ту к р е м ’ я н у ю буду камінь в аж ки й підіймать. 3. М ож е, квіти зійдуть — і настане ще й для мене весела весна. 4. В и гострю , виточу зброю іскр исту. 5. Будуть п ри ход и ти лю ди, вбогі й багаті, веселі й сум н і, радощ і й т угу н ести м уть мені, їм промовляти душ а моя буде (3 те. Л есі У країнки). 468. Від поданих дієслів недоконаного виду утворіть і запишіть форми доконаного виду, змініть їх за особами. Позначте префікси і закінчення. Зразок.

В е зт и

в і д в е з т и , в і д в е з і м , в і & в е з \ е ш \. в і д в е з ^ ] . в і & в е з ^ е м о \,

відаеа\етє\, від'везЩть\. Ч итати, ш и ти, грати, креслити. 171


469. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках дієслона у складній формі майбутнього часу. 1. Д оки (ж и т и ) ти, будуть квіти цвісти (В. Ю химович.). 2. По-, чорнілі сніги (зустрічати) знову весну, і вологі вітри (ппмивяти) к оси березам (Л. П ервом ай еьки й ). З . Ви п оти х ен ь к у (пливти) і ( м и ­ луватися) чудесними краєвидами (О ст ап В иш ня). 4. Коли я не (горіти), коли ми не (горіти), то х то ж тоді буде св іти ти ? (Ю . Зба нацький). 5. Д ядько довго не (мудрувати ) (М . С т ельм ах). 470. Випишіть із підручника з української літератури чотири речення з діє­ словами в складеній формі майбутнього часу. 471. Прочитайте текст. Замініть дієслово минулого часу дієсловами майбут­ нього часу. Вживайте їх у простій, складній або складеній формі. Вставте пропущені букви і запишіть текст. С т ..п о в і п агор би в к р и л и ся трав ам и та з ..л е н и м и с х од а м и оз..м и н и . Д..ревя ш уміли листям , бр..н іл и п таш иними голосами. На у зл іс..і сонце розбри ..к ал о г..р я чі, з золотим и ворсинкам и квіти гориц віту. П оповзли п о м іж корін. .ям в ’ ю нисті стебла лісової зірчатки. А озера, озера!.. Скільки неба й сонця вони поглинули у св ої к р..ш тал еві надра, щ об потім від..ати твоєм у зм орен ом у тілу цю н ..бесн у енергію (За М . Р уден к ом ). -----

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

ТЕРНОП ІЛЬ Тернопіль розташ ований на річці Серет. У перш е назва цього міста згадується в істор и ч н и х дж ерелах 1540 року. Стоять у м істі свідки м и н у л и х епох — Старий зам ок ш іст н а д ц я ­ того століття, Здвиженська церква, церква Різдва Х р и стов о го .

Тернопіль. Костел Домініканського монастиря та пам’ятник Данилові Галицькому 172


У документах середини шістнадцятого століття згадується урочище Тернопілля, де почалося будівництво фортеці, Н авколо цієї ф орте­ ці й виростало м істо. Очевидно, назва міста Тернопіль п оход и ть від найменування урочища. Вона утворилася з двох слів терен і поле й означала «поле, поросле терном (тернове поле)» (За І. В ихованцем ). 1. Я ке си мволічне значення має квітка терну? П ригадайте, звідки к * п оход и ть і щ о означає вислів «терновий в ін о к » . 2. П оя сн іть п о ход ж ен н я назви обласного центру Тернопіль- Помір куйте, ч о м у назви міст Севастополь, Сімферополь і Бориспіль, Тернопіль мають подібні за значенням, але різні за написанням (ф орм ою ) складові поль і -піль. 3. Складіть діалог за ф от оіл ю стр а ц ією на е. 172.

Дієслова першої і другої дієвідмін к »

Зміна дієслів за особами і числами називається д іє в ід м ін ю в а н ­ ням (рос. спряженийм). До п е р ш о ї дієвідміни належать д ієслова, що в третій особі м н о ж и н и м аю ть закінчення -ут ь ( ю т ь): іти — ід \ить\. чути —

чц\ють\. До д р у гої дієвідміни належать дієслова, щ о в третій особі м н о ж и н и м а ю ть з ак ін чен н я -ат ь ( я т ь ): си діт и — си д Ія т ь і . бачит и — бач [ д т ь ] . 472. Поставте подані дієслова у третій особі множини теперішнього або майбутнього часу і запишіть у два стовпчики: а) першої дієвідміни; б) другої дієвідміни. Співати, спалити, робити, оббігти, помічати, варити, вживати, к и нути, оч и ст и т и , цвісти, д иви ти ся, нести, змінити, зм іню вати, копати, горіти. Якщо ви правильно виконали завдання, а других букв записаних дієслів складеться прислів'я. Д ієвід м ін у м ож н а визначити за неозначеною ф орм ою . До другої 3 ) д іє в ід м ін и н а л еж а ть д іє с л о в а , я к і перед ти м а ю т ь с у ф ік с и -и , і- (-Ї-): вірит и, т ерпіт и, гоїти (к рім хот іт и, ж аліти, гудіт и , ревіти)', суф ікс -а- (після ш и п л я ч и х), я к ий у перш ій особі однини випадає: м овчат и — м овчу, держ ат и — держ у (крім дієслова іржати — іржу, що належ ить до п ерш ої дієвідміни). 473. Розгляньте таблицю. Підготуйте зв’язну розповідь про букни е ( є ) та и ( Ї-) в особових закінченнях дієслів першої і другої дієвідмін.

КІ

Число Однина

Множина

Особа 1 -а 2 а 3-я 1-а 2-а 3-я

І дієвідміна йду, шию йдеш, шиєш йде, шиє

II дієвідміна мчу, стою мчиш, стоїш мчить, стоїть

йдемо, шиємо йдете, шиєте йдуть, шиють

мчимо, стоїмо мчите, стоїте мчать, стоять 173


474. Запишіть подані дієслова у два стовпчики: а) зі вставленими буквами е . -є-; б) ЗІ вставленими буквами и-, -Ї-. З д о б у д ..ш , с п . .те, х о ч ..т е , г о р о д ..т е , з б у д у ..т е , п р а ц ю -.м о , очи ст.-те, д и в у ..ш , б а ч ..ш , ст во р ..те , о й к н ..т е , го..т е , ск р и в д ..ш . -*®і Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних дієслів складеться початок прислів’я: «... — половина справи». 475. Розв'яжіть мовну задачу. Ч о м у в у с іх складених форм ах м а й бутн ь ого часу завж ди пи ш еться -и- {розп и т уват и м е, зн ат и м еш )? 476. Спишіть прислів'я і приказки, вставляючи пропущені букви. 1. Д ол ю й воаом не о б ’ї д ..ш . 2. За грош і не к у п ..ш ні батька, ні матері, ні родини. 3. Д омівка — не ворог: коли не п р и й д ..ш — прийме. 4. Той горя не знат..ме, х т о вік п р ад ю ват..м е . 5. Я к не в м і . , 111 , т о н а в ч и ш с я , а я к не с х о ч , , ш , то н а п л а ч ..ш с я . 6. С к а ж ..ш — не вер н ..ш , н ап и ш ..ш — не зітреш , в ід ру б а..ш — не п р и точ ..ш (Н а р . т ворчіст ь). Дієслова да т и , їст и та з осн о в о ю на -віст и (розповіст и, д о ­ ) повіст и) не належать до ж о д н о ї з дієвідм ін і зм ін ю ю т ь ся інакше. 477. Змініть за особами і числами дієслова дати, відповісти, використовуючи таблицю. Зразок. Особа

Число Однина

Множина

1-а

їм

їмо

їси

їсте

3-я

їсть

їдять

478. Спишіть прислів'я, ставлячи подані в дужках дієслова у потрібній формі. 1, Казав пан — к о ж у х (дати), та слово його тепле. 2. У кого серце вовче, той (їсти) кого захоче. 3. Він (дати) тобі маленьку нитку, а з тебе зніме ділу свитку. 4. Я к не навариш, то й не (з'їсти). 5. Не п о­ хвалиш — не (продати), не погудиш — не к у п и ш (Нар. творчість). _ и.

У дієсловах кінцеве б у к в осп ол у чен н я т ься вим овл я ється як [ц :а]: озвет ься [озвец':а]. У б у к в о с п о л у ч е н н і -т ься за в ж д и п и ш е т ь с я м 'я к и й знак: см ієт ься, збираю т ься. Б у к в ос п ол у ч ен н я -ш ся в и м ов л я єт ь ся як [ с : а ] : озвеш ся [озв е с :а ] . У бу к в осп ол у чен н і -ш ся м ’ який знак не п иш еться : см ієш ся, збираєш ся.

479. Прочитайте прислів'я, подані у звуковому записі. Запишіть їх буквами. 1. [х то с м ’ ійец':а / т ом у не м и енец':а]. 2. [ в ’ ід л'уда'кого п огов о ­ ру не сх ова й е с':я у нору]. 3. [грамоти вчйц':а завжди знадобйц’ :а].

4, [чужейу працейу н§ збагатгіє';а]і 174


480. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

К А К А Я БЬІВАЕТ РОСА Н А Т Р А В Е ? Когда а летнее утро пойдеіпь в лес, то на траве в полях блестят алмазьі. Все они переливаю тся на сол н це разньїми цветами: и желтьім, и красньїм, и синим. Когда подойдеінь бл и ж е и разглядиш ь внимательно, то увидиш ь, что зто капли росьі собрались в треугольньїх л и стк ах травьі и блестят на солнце. Если н е о с то р о ж н о сор в еш ь л и ст о к с р оси н к ой . то капелька скатится, как светльїй ш арик (За Л. Толст им ). р азглядет ь — роздивит ися

ш арик — кулька

II. Підкресліть дієслова. Визначте, до якої дієвідміни вони належать.

Чергування звуків у дієсловах У багатьох дієсловах, коли вони .змінюють с в о ю форму (вид, час, о собу , число), відбувається чергушіння голосних і п р и го л о­ сних звуків: везт и — віз, берегт и — беріг, ходи т и — ходж у, пек­ ти — п еч у. Ч ергування гол осн и х звуків: [о] переходить в [а] перед су ф ік сом а- або -уна лом ит и — л ам ат и ; ск очи т и — скакат и , зіск а к ув а т и ; [е] переходить в [і] перед су ф ік сом а або у в а зберегт и — зберігат и, чекат и — очік ува т и , [е] п ереходить в [и] перед су ф ік с о м а ■ в ряді дієслів, корінь я к и х зякінчустьея ня -р або -л: беру — вибираю, ст ел ю — за ­ ст и лаю . 481. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис кореневих приголосних. Г р ..б т и — за гр .-ба ти , в и т ..р т и — в и т ..р а т и , л а щ . . п і ї т и — за щ ..п а т и , к ..т и т и — к ..т а т и , п ..р у — о б п ..р а ю , ш ..п т а т и -— н аш ..п тув ати , в и л ..т іти — вил ..тати, п ..к ти — ви п ..к ати , т..р т и — с т ..р а т и , завм..рти — завм..ряти, г..н и т и — г..н я ти , п л ..сти — запл..тати. 482. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова. 1. Х о ч е море човна розл ..м ати , т р ощ и т ь , л ..м и т ь, п іск ом заси ­ пає (Л еся У к раїнка). 2. Д ихан н я м ол од и х к о л оск ів зб..раєть ся в блакитну пару (М . К оц ю би нськ и й). 3. У в и с о к и х горах б..р е поча­ ток ця маленька річечка (О. Д он ч ен к о). 4. Не в м ..р а є душ а наша, не вм-.рае воля (Т. Ш ев ч ен к о). 5. Лелека завм ..р посеред озера на одній нозі (Ю . З банацький). 6. З к у щ ів в ил ..тів сп олохан и й птах (Є. Г уц ало). 7. П ро л ..т а ю ть над нами віки (Л. К ост ен к о), 483. Розгляньте таблицю на с. 176. Підготуйте зв'язну розповідь про чергуван­ ня приголосних звуків у дієсловах. 175


Ч е р г у в а н н я п р и г о л о с н и х з в у к ів

Звуки, що чергуються

Приклади

І дієвідміна

[г] — [ж]

стерегти — стережу

п у с іх о со ба х

[з] -

[ж]

низати — нижу

[К ] -

[ч]

[X] — [ш ]

скакати — скачу колихати — колишу

[с] — {ш] [д] — [ДЖІ

косити — кошу радити — раджу

II дієвідміна у 1-й особі одн ини

484. Поставте подані дієслова у формі першої особи одними та третьої особи множини, визначте дієвідміну. З р а з о к . Гасити — гашу, гасять (II дієвідм.). Стригти, порізати, розводити, в ’язати, казати, носити, чистити. У д ієсловах тепер іш н ього і проптогп майбутн ього часу з о с н о ­ в ою на б, п, в, м, ф у першій дієвідміні в у сіх ф ормах, а в другій дієвідміні в першій особі однини й у третій особі множ ини перед закінченням з ’ я вля ється -я-: сипат и — сиплю , сиплеш , сипле, сип лем о, си п лет е, си п лю т ь; робит и — роблю, р обл ят ь; терпіт и терплю, т ерплят ь; ловит и — ловлю, л овл ят ь; ломит и — ломлю, лом лят ь; графити — графлю, графлят ь. 485. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. Підкресліть вставну -л-. Лепят из глиньї, лю бя т природу, ловят бабочек, сп ок о й н о спят, прославят ш к о л у , купя т м ор о ж е н ого , отл ом я т к у соч ек , ш у м я т в кори доре, с о о б щ а ю т по радио, рааграфят ж ур н ал , делают вьібор. м а н д р із к а

Ук р а ї н о ю

>^-

Ч Е РН ІВЦІ М істо Чернівці розташ оване в п ередгір’ ї Карпат на річці Прут. В важ ають, щ о перше поселення виникло тут у другій половині дванадцятого століття, хоча одностайної д ум к и а цього приводу вчені не мають. За час свого існування Чернівці потрапляли під вла ду Молдавії, султан ської Туреччини, А в стр о -У го р щ и н и і Румунії. М істо враж ає своїм и архітек турн им и п а м ’ я ткам и й л ітератур­ н о -м и с т е ц ь к и м и надбан н ям и . М и л у ю ть о к о д е р е в ’ яні церкви, чудові сп оруди університету. Я к народилася назва Ч ерн івц і? Вваж аю ть, щ о вона могла в и ­ никн ути від слова чорний, бо в м істечк у с к р ізь чорніли сп оруди із землі та дуба. Є т а к ож інша версія п оход ж ен н я назви цього нині найбільш ого на Б ук ови н і міста; Ч ернівці були п ередмістям не і с н у ю ч о г о нині міста Ц е ц и н , де п р о ж и в а в « ч о р н и й * л ю д — рем існ и ки, ч о р н ороби . Це й породило найменування поселення. 176


М о ж л и в о , в о с н о в у назви п о к л а д е н е і м' я Ч о р н и й ? Т о м у Ч е р н івц і й Ч ерн ігів м о ж у т ь бу ти я к о ю с ь м ір о ю те зк а м и (За І. В и хован цем ).

Чернівці. Національний університет ім. Юрія Федьковича

1. Скільки версій п о хо д ж е н н я назви міста Чернівців ви мож ете назвати? Я ка з них здається вам більш вір огід н ою ? 2. П о я с н іт ь , я к и м и с п о с о б а м и у т в о р е н і сл ова су л т а н ськ и й , вигляд, чорнороби, породило. 3. Я к о м у абзацу в тексті відповідає ф от о іл ю стр а ц ія ? П ерек аж іть текст, у вівш и опис зображ ен их споруд.

§ 5И| Способи дієслова. Дійсний спосіб 486. Прочитайте. Скажіть, у якому з речень виділені дієслова означають: а) реальну дію; б) дію, можливу за певних умов; в) наказ. 1. Гей, лети, мій к о н ю , степом та ярами, розби й м ою т угу в бо ю з ворогами. 2. Вію ть вітри, вію ть буйні, аж дерева гнуться. 3. Ой коли б я, козаченьку, свої майстри мала, я би тобі через я рок м іс т о к збудувала (Н ар. т ворчіст ь). Залежно від того, яку д ію вираж ає д ієслово, воно належ ить до одного з трьох сп осо б ів — д ій сн ого, у м о в н о го чи наказового. 177


Д ій с н и й с п о с іб (р о с . изізяни тел ьвое в н к л о н е и и е ) в и р аж ає реальну дію . яка відбувалася, відбуваються чи буде відбуватися насправді: 1. П рийш ли до дівчини три козаки в гост і. 2. Т и хо по морю човен пливе. 3. Ой зірву я лист калини та й накрию слід дівчини. (Н ар. т ��орчіст ь). Дієслова дій сн ого с п особ у з м ін ю ю т ь ся за часами. 487. Дайте відповіді на запитання.

12. 3. 4. 5.

Щ о озн ачаю ть і як творяться дієслова м и н ул ого часу? Я к зм ін ю ю т ь с я дієслова в м и н у л ом у часі? До я к о го виду належать дієслова т еперіш н ього часу? Які три форми м а йбутн ього часу є в ук раїн ськ ій мові? Я к зм ін ю ю т ь с я д ієслова теперіш нього і м а йбутн ього часу?

488. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте час дієслів.

Л и с ..н я я к и м о с ь м а йж е невловимим ру х ом п осун ул ось уп..реД, в и став ..л о св ою р озум н у м ор д очк у на с о н ..ч к о . Т ..п ер я уваж но р о ..г л я д а ю к о ж н у ру д у ш . .р с т и н к у й в о ..к и й ніс, біля я к о го з д р ..г а ю т ь с я тем н і в у с . .к и . Л и с ..н я п о м іч а є п о л о х л и в о г о гор о б ч ..к а : очі його н езмигливо двома цівками ціляться на пташ ку. Щ е мить — і звіря ро..п очн е св о є перше полюван.-Я (За Є. Гуцалом ). --Р. —

Д ієслова в тепер іш н ьом у і м а й б утн ь ом у часі м о ж у т ь ужинатися замі с ть дієслів у м и н у л о м у часі. Т еп еріш н ій ча с у значенні минулого використовується для того, щоб наблизити до читача описувані події минулого.

М ай бутн ій ч а с , щ о в ж и в а єт ь ся зам ість м и н у л ого, вираж ає рап тову або п овторю ван у дію . 4 8 9 . Прочитайте речення. Визначте вид і час дієслів. З якою метою вживають­ ся дієслова в теперішньому часі замість дієслів у минулому часі?

Д ощ і випадали щ оденно. В и скоч и ть сонце на мить на блакитну п ол ян к у , гляне на себе в к а л ю ж у — і анову лізуть не нього важ кі розтріпані хмари (М . К оц ю би н ськ и й). 490. Напишіть твір-мініатюру «.Початок грози», вживаючи дієслова теперіш­ нього і майбутнього часу н значенні минулого. Використайте у творчій роботі подані сполучення слів.

Не було дощів, затягли небо, рвучкий вітер, тривож но шелестить, блисне у хмарах, несподівано загримить, падають перші краплини. 491. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть дієслова, визначте час. Л етом уви диш ь, что дорога, к оторая зимой казалась ск уч н о й , необьічайно ж и в оп и сн а . То опа сп у с к а е т ся в гл у бок и й лесной овраг, то вьібежит на о п у ш к у . Тут разлилось кипенье пчєл, и ос, и шмелей. С наслаждением вдьтхаешь запах и ю л ь с к и х цветов, аром ат меда (За В. С олоухін им ). скучньїи — сум нии

Уі овраг — яр 178

ж ивопис ньіи — м альовничии оп уш к а — узл ісся


492. І. Прочитайте полілог за особами.

У Л Ю Б Л Е Н А П О Р А РОКУ — Ну от, сьогодні знову дощить. Ні м ’ яча поганяти, ні на річку по­ датися, Коли вже настане моє улюблене літо? — сумно сказав Ю рко. — А я л ю бл ю дощ і наприкінці т р а в н я ,— мрійливо мовила Оленка.— П ісля д о щ у легше дихати, іноді виграє своїм и барвами веселка. А для трав і квітів волога — це саме ж и т т я . Щ е вчора во ни, здається, тіл ь к и пробивалися із землі, а сьогодні вже все навко ло вк ри те я сн о-зел е н и м т р а в ’ я н им к и л и м о м , на я к о м у квіти сп літаю ть д ивовиж н і у зори . Н ем ож л и во не лю би ти весну, — Ні, осінь — найкраща пора р о к у , — втрутився в розм ову Іван. — Д ости гаю ть яблука, гр уш і, виноград. На городі дідусь і бабуся копаю ть картоп л ю , зносять до хати такі величезні гарбузи, щ о аж в а ж к о їх о бх оп и ти руками. — А до того ж іщ е д ощ і, к а л ю ж і, голі чорні дерева,— не погодився О л ег.— Я лю бл ю зиму, коли річ к у с к ов у є мороз, а сніг п р и п ор ош у є чор н у землю. Тоді моя менша сестричка згадує рядки а поезії: «Білі мухи налетіли, все навколо стало б іл и м » . Мені п одобається, як малю ки ліплять сн іговиків, од я гаю ть їм на голови відра зам ість ш апок. Стоять ці білі чол овічк и , х и з у ю ть ся своїми м орквян и м и чи ш и ш к о в и м и носами. II. Складіть і запишіть діалог, в якому ви розмірковуєте з другом, яка пора року найкраща.

Д оп и с у газету ін ф ор м а ц ій н ог о характеру 493. Прочитайте. Поставте до тексту запитання. І В СМЕРТІ ОБЕРН УВСЯ ДО Ж И Т Т Я ... 4 вересня 2002 р о к у в Горлівці відкрито перший в Україні істори ко-л ітературн и й музей Василя Стуса — великого у к р аїн сь к ого поета. У ц ьому місті на Донбасі Василь Семенович дея к ий час викладав ук р аїн сь к у м ову і літературу в середній ш кол і № 23. В ідкрили музей актори Д он ец ь к ого академічного театру літера­ т у р н о -х у д о ж н ь о ю к о м п о зи ц іє ю з творів письменника. Було пере­ гор н уто сто рін к и ж и т т я поета-страдника. А далі звучали виступи друзів ю н ості Василя Стуса, представників гр ом ад ськ их і твор чи х організацій області, численних ш анувальників таланту поета. П ісля у р о ч и ст ого відкриття відбулося і перш е зн ай ом ство а е к с п о з и ц і є ю , я к у по к р у п и н к а х збир ал и м а й ж е три р о к и . Н а й ц ік а в іш і з ек сп он атів — ф от о гр а ф ії, матеріали з архівів, р у к о п и с и , л и ст и , к н и ж к и , речі, щ о належали п оетов і. Серед них — благеньке осінн є пальто, на столі — олівці, ру ч к и , яким и 179


написані безсмертні ря дк и. Біля стіни макет кон ц табору для п ол іт­ в ’ язнів, де трагічно обірвал ося ж и т т я Василя Семеновича 4 верес ня 1985 року. Своєю правдивістю й су в о р іс т ю враж аю ть інші експонати, Ростислав Доценко, письменник, перекладач. Замітка є одним із н а й п ош и р ен іш и х газетних жанрів. Замітка це стисл и й допи с інф ормаційного хараігтрру, т о має -ііі меті висвітлити якусч. цікяну н внжлипу п гр ом ад сь к ом у ж итті і і' Ді ю. Зміст замітки відповіла* на піпчшня: пі о, д е . к о л и відбулося. П и ш учи зам ітк у, ж ур н ал іст повинен добирати і ретельно пе­ ревіряти факти, не допускати їх перекручення. 494. Прочитайте замітку. Яка її основна думка? Доберіть влучний заголовок. На Вінниччині запрацювали цукроварні. Це ще одна ознака осені. Ц ього р ок у бу р я к ів н и к и повинні зібрати врожай на площ і сто двадцять ш ість тися ч гектарів. Він має бути непоганим, т ож фахівці ст вер д ж у ю т ь , щ о нині « у р о ж а ю * буде на д е в ’ я н ос то тисяч тонн більш е, ніж торік. П ерш им и почали п ереробку сол о д к о ї си ровин и Ю зефо М и к о ­ лаївськи й, Браїлівський та Степанівський цукрозаводи . Всього у п од іл ь сь к ом у краї о біц я ю т ь зібрати триста тися ч тонн буря к ів (З ж урналу). 495. І. Розкажіть, чи видається у вашій школі газета або альманах. До яких подій випускаєте ви стінгазети? II. Прочитайте учнівську замітку до шкільної газети. Доповніть її своїми висновками або пропозиціями. Запишіть їх.

Н Е З В И Ч А Й Н И Й ДЕНЬ До я к о ї події гім назисти готувалися ретельніш е, ніж до к о н т ­ рольної з м атем ати к и? Ч ого всі чекали біл ьш е, н іж к ан ікул ? К ож ен учень упевнено відповість: дня самоврядування. І ось він настав. У п ’ ятни ц ю біля вход у нас зустріла вся шкільна адм ін і­ страція: од ин адц яти кл асн иц я Оля Рудь — директор, д е в ’ я т и к л а с­ н ики Наташа Д осін ч ук та С аш ко Борозенко завучі. Пролунав дзвоник. Д о класу зайш ли В ол од им ир А н атолійович і д еся ти к л асни ц я Ніна Сворак. Учитель представив с в о ю нову кол егу, взяв зо ш и т , р у ч к у ... і сів аа парту. В ж е на перерві Ніна зізналася, щ о їй д уж е в а ж к о було і п оя сн ю в ати , і опитувати, і вгам овувати Сашка М и кусевича. Спробувати себе в ролі вчительки мені довелося на уроці англій­ ськ ої мови. Л иш е тоді я зрозуміла справедливість Н іниних слів. На уроц і математики наш учи тель М и ш к о Бігун сам заплутав­ ся в умові задачі. Добре, щ о вчасно схам ен увся , бо було б, як у т ом у мультфільмі, — півтора землекопа. Класний керівни к Л юба П лохінова на перервах не дозволяла б і ­ гати по к ори д ору, хоч ще вчора сама ганялася за о дн окл асн и кам и . Д ень с а м о в р я д у в а н н я п р ол е т ів так ш в и д к о ! У с і були 180


задоволені. Тільки С аш ко Єрух трохи засм ути вся. Він сподівався провести урок ф ізкультури , але М икола Васильович призначив учителям старш окл асн и ка. День самоврядування ми п а м 'я та ти м ем о ще довго. Ц ікаво, а чи буде таке гвя го в д ругом у сем естрі? Ніна Твердохлібоаа. уче н и ц я 6

Г кл а су.

4Яв. Напишіть замітку до газети на одну з тем: «Шкільне свято», «Наша допомога дорослим».

>)-

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

ЛУЦЬК Історія ц ь ого міста на Волині сягає один адц я того століття. Багато бачило воно на с в о є м у вік у: госп од арю вал и в ньому і ли товські феодали, і польська ш ляхта. В важ аю ть, щ о в осн ову назви міста покладено сл ово лука — «вигин річк и , кол ін о, річкова за т о к а » , бо розташ ований Л уцьк між крутим и вигинами річки Стир. Про минуле вол ин ськ ого міста найбільше нагадують Верхній лямок т ри н а дц я то го— чоти рн ад ц ятого століть, я к ий височить над понмоводим к олись Стиром і ж у р н о сл ух ає ш епіт його течії, і зал и ш к и стін Н и ж н ь о го зам ку ч о т и р н а д ц я т о го -с ім н а д ц я т о г о стол іть . М ож на у я в и ти , як захоп л ю в ал ася м огу тн ім и мурами В е р х н ь о г о за м к у у к р а їн с ь к а п и с ь м е н н и ц я Л еся У к р а їн к а , к ол и ж ил а в Л у ц ь к у в 1 8 7 8 — 1881 і 1 8 9 0 — 1891 р о к а х (За І. В и хован ц ем ).

Луцьк. Бані Покровської церкви та Петропавлівеького костелу понад річкою Стир 181


1. П о я сн іт ь п о х о д ж е н н я назви м іст а Л у ц ь к . Н азвіть обл асть,

к » центром я к о ї він є. О пиш іть краєвид за ф от о іл ю с тр а ц іє ю на с. 181. 2. Я к із цим м істом п о в ’язане ж и т т я Лесі У к р а їн к и ? Пригадайте, щ о ви знаєте про ц ю видатну поетесу.

Умовний і наказовий способи дієслова Д ієслова у м о в н о го сп о с о б у (рос. услояного наклонения) ��ана

1 * чаю ть дію , м о ж л и в у за певних умов, бажану: Х от іл а б я піснею ст ат и у сю ю х ви л и н у я сн у (Л еся У к ра їн к а ). Д ієслова ум о в н ого сп о со б у з м ін ю ю т ь ся за ч и сл ам и і род ам и (в однині). Вони творяться від основи інфінітива за д о п о м о го ю с у ф ік ­ сів -в або -л - 1 додаванням частки би (б): чит ат и — чит ав бц, ЧитаА ^ Л А ла б, чит ало б, читали б. 497. Від поданих дієслів утворіть усі форми .умовного способу, виділіть суфікси.

З р а з о к . Відчувати — відчував би, відчувала б. відчувало б, відчували б. Сфотографувати, гу к н у ти , п оч и сти ти , хвали ти, глянути. Ч астка би (б) м о ж е відділятися від дієслова ін ш ими словами. П ісля п ри гол осн и х в ж и в аєт ь ся би, а після гол осн и х б: К оли б р и ­ балки розча ровува л и ся при кож ній невдачі, п еревел ись би вж е д а в ­ но вони на світ і (Ю . Збанацький). 498. Спишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені букви. Доберіть з дужок потрібний варіант частки. Визначте число і рід дієслів умовного способу.

1. Ні, не п іш ов (би, б) я з ганьбою ш укать ганьби на ч у ж ..н і (О л ек сан др О лесь). 2. Я к би ви вчи лись так, як треба, то й м у д ­ ріє. .ть (би, б) була своя (Т. Ш евч ен к о). 3. М ож е, було (би, б) кращ е, я к щ о (би, б) ти не п. .речив н ік о м у ( М ар к о В овчок ). 4. Де (би, б) я не був, а все ж д ум к ам и л ..ч у в Д о н е ч ч и н у с в о ю (В. С осю ра). 5. Беа л ю д .-с ь к о ї праці вся з..м л я заросла (би, б) б у р ’ янами (О. Донченк о). 499 Напишіть твір-мініатюру «Коли б я став чарівником», використовуючи дієслова умовного способу.

Д ієслова н а к а зов о го с п о с о б у (рос. повелительного наклонения)

К » в и р аж аю ть наказ або прохання. В есн ян ого р а н к у співайм о, сест ри

це. в есн я н к у (Л еся У країнка). Д ієслова наказового с п о со б у м аю ть три форми (друга особа однини, перша і друга особи м н о ж и н и ), щ о твор я ться від основи теперіш н ього чи простої форми м айбутнього часу. У другій особі однини в ж и в а ю т ь ся закінчення -и або нульове закінчення: жив\уть | — ж ив[й], вір\ять І — вір\~\, склада\ють\ — складай\~\. У перш ій особі м н ож и н и д одаю ться закінчення імо. мо: х о д \ять\ — х о д \імо\, к л и чу т ь — к л и ч [мо\, р а д і\ють\ — радій \мо]. Друга особа м н ож и н и твориться за д о п о м о г о ю закінчень іт ь, т е: скаж\уть\ — ск а ж \їть\, с ід а \ють] — сідай\те\. 182


500. Прочитайте речення. Випишіть дієслова в наказовому способі. Поясніть, як вони утворилися. 1. Линьте, хмари, ой прилиньте, хмари (П . Тичина). 2. Бері­ мось краще до ро б оти , змагаймось за нове ж и т т я (Л еся У країнка). 3. О ніі Я вл я й ся , зірон ько, мені х оч в сні (/. Франка). 4. Хай руки ваші втоми не знаю ть (А. М а л и ш к о). 5. Нехай зд ійсниться мрія за­ повітна (В. Ю хим ович). М 'я кл и знак у дієсловах наказового сп особу в кінці слова іі перед наступним п риголосним п иш еться тільки після бу к в т. з. ц. ся д ь, покаж іт ь, зл азьт е, ст ань, дозвол ьт е, скинь, відріж т е, помовч. О Р Ф О ГР А М А •

М 'я к и й знак у дієсл о в а х наказового способу 1----------------------------------------------------------------------------501. Від поданих дієслів утворіть і запишіть усі форми наказового способу. З р а з о к . Оцінити — оцін \ять\, оціщи , оцш|іло|, оиш\іть\. хай оцін|цть1, нехай оцін\ять\. П р о ч и т а т и ,с т е р е г т и , б о р о т и с я ,ш у к а т и . 502. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. У М ЕЙ ВЕСТИ СЕБЯ! Не говори очень гром ко, не повьішай гол оса в споре. Не п ереби­ вай собеседника, не меш ай ему вьісказать мьісль или закончить расскаа. Не ш епчи товар и щ у на у х о по секрету, не ставь в н еловкое п ол ож ен и е о к р у ж а ю щ и х . Не говори п лохо об о т с у т с т в у ю щ и х , не к р и ти к у й человека за спин ой . Не бой ся сказать правду в л и цо т о в а ­ ри щ у, но не оск орбля й его (3 календаря).

;

спор — суп еречк а неловкий — тут: незручний полож ение — тут: ст анови щ е от сут ст вую щ и й — відсут н ій оскорблят ь — ображати II. Складіть і запишіть пам’ятку корисних порад «Як готуватися до твору*, використовуючи дієслова наказового способу.

503. І. Прочитайте. Скажіть, у якій мовленнєвій ситуації можлива кожна а форм виявлення наказу або прохання. Як вона характеризує мовця? 1. Принеси к и и ж к уі 2. Принеси, будь ласка, к н и ж к у . 3. Чи не приніс би ти книжку? 4. Я п р о ш у те бе , п р и н е си к н и ж к у . 5. П осл ухай , треба принести к н и ж к у . 6, Ти принесеш к н и ж к у чи ні? 7. Принести книжку. II. Зверніть увагу на виділені форми. Зробіть висновок, які способи і форма дієслова можуть уживатися в значенні наказового.

183


504. І. Дайте відповіді на запитання. 1. Чи часто ви відвідуєте музеї, виставки ? 2. Щ о вам зап ам ’ яталося з остан н ього відвідування? П оділіться враж еннями від перегляду ек спозиц ії, розповіді ек ск ур совод а. 3. Я к треба п оводи ти сь у музеї, на виставці? II. Прочитайте текст уголос, дотримуючись правил виразного читання. Є такий вислів — музейна тиш а. Він виник не випадково. Н аці­ лена на експонати увага — перша умова відвідування музею і с т о р и ч н о г о , е т н о г р а ф іч н о г о , п р и р о д н и ч о г о , о б р а з о т в о р ч и х мистецтв. Я к щ о х тось буде відволікати відвідувачів м у зею від перегляду ек сп о з и ц ії — це буде просто прогул ян ка по за л а х , яка не залиш ить сліду ні в п а м ’ я ті, ні в серці. Зрозум іти сп рав ж н ю цінність того чи ін ш ого предмета е к с п о ­ зиції, творіння природи чи рук л ю д сь к и х д о п о м о ж е розповідь ек ск ур совод а. Я к щ о вона видасться вам нец ік авою або певні факти вам відомі, не слід заважати ін ш и м : робити будь-які зауваж ення, демонструвати власну обізнаність.

У музеї 184


Напередодні е к с к у р с ії д о картинної галереї к ори сн о скласти план перегляду, бо аа півтори-дві години н ем ож л и во огл ян ути все. Краще обрати декілька найбільш ц ікави х, вагом их картин чи ау п инитися детально на творчості одного митця. Справжнє захоплення, як правило, мовчазне. Голосні вислов лю вання, схвалення чи заперечення цінності експонатів свідчать про невихованість. К ритика м ож е бути справедливою , але висловлювати її треба в к орек тн ій ф орм і. Не слід визначати на до ти к я к іс т ь і матеріал виробів, створени х майстрами при кладн ого мистецтва (к ерам ік и , фарфору, в иш ивк и і т. ін.). Не м ож н а сідати на стільці й канапи минулих часів, к л а с­ ти на них свої речі. Щ о б як слід розди витися полотна х у д о ж н и к ів чи то експонати у вітринах, не о б о в ’я з к о в о підходити до них д уж е близько. Під час к ол ек ти в н ого відвідування музею краще ставати півколом навпро­ ти експоната й ек ск ур совод а, не п ідступаю чи до них надто близько (За Л. Грибовою ). III. Сформулюйте і запишіть поради, як треба поводитись у музеї, викори­ стовуючи малюнок ї дієслова наказового способу.

зв'язне

МО0/ІЕННЯ

Ділові папери. П равила поведінки у школі 1. Р о зк аж іть про особл и вості оф іц ій н о-діл ового стилю . 2. Щ о означає слово д о к у м ен т ? 3. Які ділові папери ви знасте? 50Я. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання. « Х А Й НЕ З А С Т А Н Е ВАС СОНЦЕ В Л І Ж К У ...» У всі часи дорослі намагалися передати дітям свій Ж И Т Т Є В И Й д освід, застерегти від п ом и л ок , поясн и ти, щ о таке добро і зло. А р х ео л о ги знайшли «п ов ч а н н я », написані на папірусі й глиняних табличках, бересті й пергаменті... « П о в ч а н н я » , адресоване «дітям або ін ш и м , х т о п р о ч и т а є » , написав у дванадцятому столітті к и їв сь к и й князь Володим ир М о­ номах. Ц ікаво, ч о г о ж навчали тоді батьки с в о їх дітей і чи дуж е їхн і настанови відрізнялися від т и х , які доводиться вислуховувати сучасн им д ітя м ? « Х а й не застане вас сонце в л іж к у , — радив М он ом ах . — В став­ ши рано, не л ін у ю чи сь , беріться до п р а ц і». « Щ о знаєте добре, того не забувайте, — писав князь, — а чого не вм ієте, того н а в ч а й т е с ь » . За приклад він ставив свого батька Всеволода Я росл авови ча, я к о го шанували у світі за те, щ о був м удри м , висок оо св іч ен и м , знав п ’ять мов. Із великою повагою М ономах говорив про працю, а одним із най гол овн іш и х л ю д сь к и х недоліків називав лінощ і: «Ц е вони всьому мати: х то щ о вміє, то забуде, а чого не вміє, того не н авчиться». 185


Князь учив дітей д отр и м ув ати ся обіц я н ого, не відступати від виконання кл ятви , радив: «Б р ех н і остерігай тесь і пияцтва, адже від т о г о душ а гине і тіл о» . В ол од им ир М он ом ах закликав до м и л осердя. Він вважав, щ о не м ож н а вбивати не тіл ь к и правого, але й винуватого. Не м ож н а д озвол яти , щ об си льн іш и й знущ ався зі слабш ого. У багатьох м іс ц я х «П овч а н н я » В ол одим ир М он ом ах п ід к р е с ­ л ю вав, щ о потрібно бути чесним, п рац ьови тим , ск р о м н и м , с т р и м а ­ н им, уваленим і ввічливим у с т о су н к а х з л ю дьм и , тур ботл и в и м , гости нн и м . Х іб а ж не чули ви все це від с в о їх батьків? (З дит ячої ен ц и к л оп едії). М 'і

1. Коли було укладено «П о вч а н н я » В ол одим ира М он о м ах а? К ом у воно адресоване? 2. Я к і л ю дсь к і чесноти найбільше цінував князь? 3. Я к у л ю д сь к у ваду В ол одим ир М он о м ах вважав н айбільш им не д о л ік о м ? 4. Я к і □ порад к н язя є, на ваш погляд, н ай важ л и віш и м и ? До діл ови х паперів т а к о ж належать ін струк ц ії — п а м ’ ятки про особливості користування різн ом ан ітн им и приладами, вказівки щодо застосування певних препаратів, правила поведінки в о к р е ­ ми х місц ях або в тій чи інш ій ситуац ії. Н айчастіш е ін ст р у к ц ії скл адаю ть у формі ок рем и х пунктів, у я к и х щ о с ь с т в е р д ж у єт ь ся або заперечується. Виклад в ін ст р у к ц ія х ведеться за д о п о м о го ю речень од н ак ової буд ови , н я к и х присудок вираж ений або неозначеною ф ор м о ю дієслова, або д ієсл ов ом у на­ к азовом у сп особі.

306. Прочитайте правила. Перекладіть їх українською мовою і запишіть. Зверніть увагу на те, які дієслівні форми вжито. П рави л а поиедения на п л а тф ор м е м ет р оп ол и тен а 1. О ж идая поезд, не заходите за огран ичител ьн ую линию , нане сен н ую на край п л атф ор м и . 2. Не п од х о д и т е к вагону до полной остан ов к и поезда. 3. Не садитесь на ограничительньїе бар ь ери на платформах, не опирайтесь на них. 4. Не разрешаетея бегать по платформам и залам станции. 5 . К а те го р и ч е ск и за п р ещ ен о п ер ед ви гаться на терр и тори и м ет-

рополитеиа на велосипедах, сам окатах, роликовьіх кон ьках и д р у ­ гих подобньїх т р а н с п о р т н и х с п о р т и в н и х средствах. | ї ї ож идая — очікую чи ограничйт ельньш — обмежувальний, опират ься — спират ися т рансп орт неє средст во — т ранспорт ний засіб 507. Складіть і запишіть «Правила поведінки у школі», використовуючи по дані запитання. 186


1. За с к іл ь к и часу до п о ч а т к у занять учні повинні п ри ход и ти до ш коли? 2. Де школярі мусять залишати верхній одяг (куртки, пальта, шуби)? 3. Я к учні повинні заходити до навчальних кабінетів? 4. Чи м ож н а без д озволу вчителя вмикати техн ічн і засоби н авчан­ ня (телевізор, магнітоф он, к о м п ’ ю тер)? 5. Я к слід поводи ти ся під час перерв? 6. Я к і осн овн і правила поведінки в їдальні? Чи м ож н а їсти ст о я ч и , с м ія т и ся , галасувати, сідати аа стіл у верхн ьом у одязі? Щ о слід зробити з в ик ор истан им п о с у д о м ?

Безособові дієслова 508. Прочитайте речення. Спробуйте підставити до виділених дієслів особові займенники я. ти. він. вона. воно. Скажіть, чи бере участь якась особа в названій дії. 1. Коли ми поверталися а лісу, у ж е сутен іл о (М . С т ел ьм ах). 2. Від річки пахн е різк и м д ух ом при тхл ої, н астоя н ої на теплій кризі й бол отн их випарах води (Ю . З банацьк ий). 3. У мене й досі від ш аленого буревію ш у м и ть у в у х а х (О. Гончар). Б е зо с о б о в и м и (рос. безличньїми) називаються такі дієслова, які озн ачаю ть д ію або стан, щ о відбуваю ться без участі будь я к о ї осо би Н есн іе вже, п а х н е по п ідгір’ю м игдалем , але щ е хол одн о і ш т о р ­ м и т ь щ одн я (О. Гончар). Безособові д ієслова означають природні або стихійні явищ а (розви дн я єт ься , вечоріє, засніж ило) та фізичний або психічний стан людини (н е сп и т ься, лихоманит ь). Безособові дієслова м аю ть форму середнього роду в м и н у л ом у часі й ум ов н ом у способі (н е си діл ося, вист ачило б) і форм у третьої о с о б и од н и н и в т е п е р іш н ь о м у та м а й б у т н ь о м у часі (св іт а є, см еркат им е). 50Я. Спишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені букви. Підкресліть безособові дієслова. Визначте, в якій формі вони взкиті. 1. Х о ч ..т ь с я н апитися з т іє ї к р ..н и ц і, де дівчина воду брала (О. Д о в ж ен к о ). 2. П о с у т ..н і л о . М і ж Д н іп р о м і Д о н о м П ерун п ереморгнувся з П осейд он ом (Л. К ост ен к о). 3. З того бер ..га віяло с т . .п о в и м р о з д о л ..я м і п а х о щ а м и о г о л е н и х від с н іг у л у к ів (Ю . З банац ьк и й ). 4. Не су д и л ося М отр і щ а с..т я (П а н а с М и рн и й ). 5. Х а й , милі друзі, вам щ астить у д р у ж бі вірній, в праці мирній (М . Р и л ьськ и й ). 510. І. Прочитайте текст. Поміркуйте, чому автор використовує багато безосо­ бових дієслів для опису зливи. Знову гр я к нул о, затріщ ало, застукотіл о над головами. Злива дуж чала. Світ п обл я к , п ом ерк. Стало темно, я к п ізнього над­ в е ч ір ’ я. У небі т а р ах к отіл о, гр ю к ал о, тріщ ало, гупало. Здригала­ ся, коливалася земля, і, здавалося, ц ь ом у бу й ств у і ш аленству не 187


буде кінця. Грім гримів бея угаву, і видно було в світлі блискавиць, як с т е ­ пом п ерен осяться, наздоганяючи один одного, нпдяні вихори (В. М ал и к). II, Складіть і запишіть три чотири речення за картиною Юрія Пименова, використо­ вуючи в козкнпму безособові дієслова. 511. Складіть і запишіть пари речень з пода­ н и м и дієсловнми тяк, щоб у одному з них воно було особовим, я в другому — без­ особовим. З р а з о к . Колоти. Дідусь .іранку коле дрова. У хворого коле я серці. Тиснути, тягнути, хвилю ватися, віяти. 5112. Поясніть значення фразеологізмів із без особовими дієсловами. З двома фразео Ю. Л им енов. Злина логізмами складіть речення. В очах рябік, клепки бракує, носом крутити, тільки п таш ин ого молока не вистачає, бере а за плечей. Д о в і д к а : таї: багато, все є, страшно, дурний, не хотіти чогось. 513. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. П ри я тн о пахнет нагретяя солнцем хвоя. 2. Туманом укрьіло весь берег озера. 3. Как хочетея увидеть весенний рассвет. 4. От ра дости у меня на сердце потеплело. 5. Вечереет. М ерц аю щ и е звездьі т и х о появляютен на небе (За О. Толст им ). рассвет — саіт анок

м ерцаю щ ий — м ерехт ливий

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

Ц-

ІВ А Н О -Ф Р А Н К ІВ С Ь К Це прикарпатське місто розташ оване у м еж и річчі Бистриці С о л о т п и н с ь к о ї і Б и с т р и ц і Н а д в ір н я н с ь к о ї: Заснували йога у 1П62 році я к Станіслав (Станіславів). Таку назву місто одерж ало на честь п о л ьсь к ого магната Станіслава П о т оц ь к ого , я к о м у нале­ жали ці землі. У 1962 році Станіслав перейменовано на ІваноФ р а н к ів сь к для увічнення п а м ’ яті геніального письменника і вченого Івана Франка (За І. В и хован цем ). З давніх часів цей край славився виробами майстрів народних промислів і ремесел. М и л у ю ть пко барвисті в и ш и в к и , оригінальні вир оби п ися н к арів, за ч а р о в у ю т ь гео м е тр и ч н і узори різьби по дереву. А л е особл и во прекрасна і водночас таємнича природа ІпаноФ ранківіцини: гірські масиви, гу сто вкриті л ісом , скелі, щ о нага дую ть д ивовиж ні казкові створ ін н я ... Підеш г ір с ь к о ю с т е ж к о ю , 18 Н


Вироби майстрів Прикарпаття

глянеш навколо — усе вражає к р а со ю і гарм он ією первісної п ри ро­ д и ... (З к алендаря). 1. Р о зк а ж іть при істор ію назв міста Івано-Ф ранківська. 2. Ч им уславлена Івано Франківіцина? Я кі народні промисли і ремесла особл и во п ош и рен і у цій м ісц евості? С кори стай теся фото іл ю страц ією . ЗР'ЯЗНЕ МОР/1ЕННЯ П ереказ із твор ч и м завданням 514. І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основ­ ну думку оповідання. У наш ом у невели чком у місті, щ о ро зк и н у л ося на сх и л і прибе р еж н и х гір, я знав майж е к ож е н двір і навіть те, у к о го я к и й соба кя. Ц ьо го великого каш тан ового пса з п ухн асти м х в о ст о м я не ба чив ніколи. Собака стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на вітрильник. В еличезна пінява хвиля несподівано з г р о м о в и м гу р к о т о м ударила об берег. Я побачив, щ о на причалі не стало собаки. Через мить п омітив пса недалеко від берега. Він бив передніми лапами по в оді, н а м а га ю ч и с ь у р я т у в а т и с я , с к а в у ч а в , благав д о п о м о г т и . Тільки собака пропливав на метр чи на два до берега, як нова хвиля відкидала його назад. Я більш е не роздумував, ш в и д к о роздягнувся і ки нувся у воду. П л и с т и б у л о в а ж к о . З у с т р іч н і хвилі заливали о б л и ч ч я , 189


накривали мене з гол ов о ю . З в и сок ог о причалу собак у було добре видно, а тут увесь час я губив йога а очей. П овільно, д уж е повільно, але відстань м іж нами с к о р о ч у в а ­ лася. Л и ш и л о ся метрів із п ’ я т ь ... зо три м ет ри ... м ет р ... Я вже бачив очі собак и , а в них — невимовний страх і вдячність. Я підплив до пса зб о к у і сх опи в л івою р у к о ю за наш ийник. Однією р у к о ю гріб до берега, а д р у го ю тримав собак у. Х ви л і, щ о відкочувал ися від берега, були д уж е сильні. Вони тягнули в море все, щ о захоплювали із со б о ю . Мене весь час відкидало назад, але я наполегливо бор о вся зі с т и х іє ю . Н ареш ті ноги т о р к н у л и ся дна, Ось у ж е і рятівний б е р е г ... ( 3 а Д. Ткачем ). II. За самостійно складеним планом підготуйтесь до усного переказу тек­ сту від третьої особи. Закінчіть переказ роздумом про вчинок хлопчика. МО0НИЙ

РОЗБІР

Розбір дієслова як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова ф орм а (інфінітив). 3. Постійні ознаки: а) вид; б) перехідність; н) дієвідміна 4. Змінні ознаки: а) спосіб; б) час (якщо є); в) число; г) особа (якщо є); ґ) рід (якщо є), 5 Синтаксична роль.

Я к ш видка п л и н е час! (І. Ц ю па). З р а зок у с н о г о р о з б о р у П л и н е — д ієсл ов о, початкова форма — п л и н ут и ; недоконаний вид, неперехідне, належ ить до п ер ш ої д ієвід м ін и; в ж и те в д ій с н о ­ м у сп особі, тепер іш н ій час, третя особа однини; у реченні виступає п ри суд к ом . З р а зок п и с ь м о в о г о р о з б о р у П л и н е — д іє с л ., п. ф. — п л и н ут и ; недок. вид, н еперех., І дієвід м .; дійсн. сп ,, теп. час, 3-я ос. одн .; п ри суд ок . 515. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Розберіть дієслова як ча стину мови. 1. Куди б не пер..носила доля ст ..п ов и к а , завжди перед й ого о ч и ­ ма сто ят-.м е ст..пов е безм еж ..я , як им п р ок оч у ю ть ся ковилові х м а ­ ри (і. Ц ю п а ). 2. В..селий день давно вже в і . .горів, і даль д о н о с ..ть пісн ю ж уравлину (В. Сосюра). 3. П оважай ч у ж і смаки, погляди, переконання, навіть я к щ о ти з ними не п о г о д ж у ..ш с я ( /. Том ан). 516. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Три дієслова (на вибір) розберіть як частину мови. Как вести себя, чтобьі н�� бьіть бестактньїм? Одним сл о во м тут не с к а ж е ш ь . Каж дьій день все мьі попадаєм н разньїе си туац ии , и про190


сто н ев озм ож н о бьіло бьі составить правила для всех ж изненньїх елучаен. И все ж е єсть сонет, которьій всегда п о м о ж е т. У важай л ю ­ дей (3 ж урналу).

517. І. Прочитайте текст уголос, зазначивши витрачений на це час. Якщо витрачено до півтори хвилини — ви читаєте дуже добре; якщо дві хвили­ ни — добре, але могли б читати і краще; а якщо понад три хвилини — вам треба удосконалювати техніку читання. ЩО ТАКЕ ТАКТ? К олись ск арж и л ася мені мати одн ієї ш к о л я р к и , я к у в ш кол і на­ зивали різними образливими прізвиськами тільки за те, щ о вона негарна. Говорили п росто у вічі, я к и й у неї довгий ніс, я к е важ ке підборіддя. Н іби то сп ів ч у в аю ч и , радили змінити зачіску. Д ів ч и н ­ ка т я ж к о переживала. Вона відійш ла від к ол ек ти ву, замкнулася у собі, стала в ід л ю д ь к у в ато ю , х вор обл и во недовірливою. Однокласникам цієї д івчин ки бракувало д оброти , зви чай ної п о ­ рядн ості. І тіл ьки пізніш е увага, чуй н ість сп р а в ж н іх друзів д о п о ­ могли їй повірити в себе. Такт, делікатність треба п остій н о виховувати в с о бі та й в ін ш и х . Ось хтось із твоїх од н окл а сн и к ів прочитав зап и ску, адресо­ вану не йому. Х т о с ь має зви чк у гр ю к ати дверима, виходя чи з п ри м іщ ен н я . А не п о сту п и т и ся місцем у трамваї літній або н езд о­ ровій л ю ди н і? В ід ш то в х н ув ш и всіх, увірватися п ерш и м до а в тоб у ­ са, кінозалу, магази н у? С м іяти ся з товариш а, я к и й , підвернувш и н огу, к ри виться від б о л ю ? Чи, п ри п у стім о, п р и й ш ов ш и у гості, зачісувати сь за ст ол ом , к ол уп атися в носі, в у х а х ? Це н е в и х о ­ ваність, нетактовність. Т ак т — це вміння поводити себе, знати, як чинити за тих чи ін ш и х обставин, к ом у , де і щ о говори ти, на щ о зваж ати, а чого і не помічати. Р о сій сь к и й п исьм ен н и к А н тон Ч е хов зазначав: «До бре вихований не той, х т о не проллє с о у су на ск атертин у, а той , х т о не п ом іти ть, я к щ о де зробить ін ш и й » (За Л. Грибовою ). II. Дайте відповіді на запитання. 1. Яка тема і основна дум ка т е к ст у ? 2. Я к і си нон ім и ви м ож е т е дібрати до слова т а к т ? 3. Я к і приклади нетактовної поведінки подано в т е к ст і? Наведіть приклади з власного ж и т т я . 4. ІД о означаю ть слова А н тон а П авловича Ч ехова про в ихован ість? КОНТРОЛЬНІ

ЗА П И ТАН НЯ

І ЗАВДАННЯ

1. Я к а частина мови називається д іє сл о в ом ? 2. Я к і дієслівні форми вам в ідом і? Наведіть приклади. 3. Р о з к а ж іт ь про правопис не з дієсловам и. 191


4. Щ о таке інфінітив? 5 . Н а вед іть п р и к л ади дієсл ів д ок о н ан о го і н едокон ан ого ви д у .

6. Я кі часи має д ієслово? Які форми майбутнього часу ви знаєте? 7. Я к зм ін ю ю т ь с я дієслова в т еп ер іш н ьом у і м айбутн ьом у часі, а як — у м и н у л ом у ? 8. Я к і д ієслова н азиваються п ерехідн и м и ? Наведіть приклади. 9. Я к і дієслова належать до п ерш ої дієвідміни, а я к і — до д р у ­ гої? Сф орм улю йте орф ограм у «Б ук ви є, є. и, і у за к ін ч ен н я х дієсл ів перш ої і другої д іє в ід м ін » . 10. Назвіть сп особ и дієслова. Я к твор я ться форми ум о в н ого і наказового с п о соб ів ? 11. Щ о означають безособові дієслова? Наведіть приклади. 12. Назвіть найголовніш і орфограм и з розділу «Д ієс л о в о ». МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

Л ЬВІВ Це стародавнє горде місто р о з т а ш о ­ ване на річці П олтві. У д а вньор уськ их л ітоп и са х воно згадується вперш е у 1256 році. Історія його багата і в од н о ­ час складна. Львів бере свій початок із зам к у на К н я ж ій горі (тепер гора В и соки й За­ м о к ), я к и й зб уд у ва в г а л и ц ь к о в о ­ л и н сь к и й к н язь Д анило Г алицький. За переказами, поселення назвав він іменем сина Лева. За ін ш о ю легендою , Львів заснував не Данило Галицький, а сам Лев Данилович. Це м істо п ротя гом у с іє ї своєї історії було визначним науковим і к у л ь т у р ­ ним ц е н тр о м . Л ь в ів с ь к и й у н ів е р с и ­ тет — один із найдавніш их у Європі. Його засновано у 1661 році. Славне це Місто щ е Й ТИМ, щ о КНИ Львів- Пам’ятник Івану годрукування в Україні веде свій почаФедорову ток від заснування у Львові д рукарн і, де 1654 рок у Іван Ф едоров видав к н и гу « А п о с т о л » . Ц е видання м істил о герб Львова, д р у к а р сь к у марку Івана Ф едорова, а т ак ож й ого п іслямову. На тери торії У к раїн и п ерш одр ук ар видав ще вісім книг, серед я к и х — Острозька Біблія. 1. Чи доводи л ось вам бувати у Л ьвові? Щ о вас найбільш е вразило в ц ьом у м істі? 2. Чи знаєте ви про виток и друкарства в У к р а їн і? П ідготуй те неве л и чк е усне повідомлення про Івана Федорова.


(п о в т о р е н н я

РИ0ЧБНОГО

Іменник І

1- Яка частина мови називається ім ен н и к ом ? 2. Я кі граматичні ознаки має ім ен н ик ? 3. Р о зк а ж іт ь , як ім ен н ики п оділ я ю ть ся на відміни і групи. 4. С ф орм ул ю й те орф ограм у « Б ук ви о, е в за к ін ч ен н я х орудн ого відм інка однини ім енників перш ої і другої в ідм ін ». 5. Коли в род овом у в ід м ін к у однини ім енників дру гої відміни в ж и ­ вається закінчення -а(-я), а к о л и у(-ю)У 6. С ф орм ул ю й те орф ограм у «П од овж ен н я м 'я к и х і п ом 'як ш ен и х п р и го л о сн и х в о р у д н о м у в ід м ін к у одн и н и ім ен н и к ів т р ет ьої відм ін и ».

518. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Підкресліть іменники, ви­ значте їх відміну і групу.

Наш загальний у л ю б л ..н ец ь — цуцик на і м 'я Букет. Бурої я к о їс ь масті, рудий, з бадьоро закрученим д огори х в о с т ..к о м . Він к р у т . .т ь с я біл я ніг, л а щ ..т ь с я , в с м і х а . .т ь с я с в о є ю с о б а ч о ю у с м іш к о ю . Але тр..вае це недовго, поки м аєш при собі о к р а й ч ..к хліба. А як ок р а й ч ..к а не стало, обл..зався Букет і подався до села. В а ж к о на ц уцен я навіть обр аж ати ся аа це. А д ж е а нього свої о б о в ’ я зк и . В ес..л о прокладає нам путь. В и пуж н е на бігу ран ..ю п е р ..п іл к у з-під рося н ого ж ита. П о ж ..н е т ь с я аа нею. д зя вкн е кілька разів, а тоді й до нас оз..р н ет ь ся : «Б ач..те, який я с м іл и ­ в е ц ь , як мене б о я т ь с я ?» (За О. Гончаром ). 519. Запишіть іменники першої та другої відмін, що стоять в орудному відмінку, у два стовпчики: а) зі вставленою буквою л; б) зі вставленою буквою е. С п р аг..ю , зд ач.,ю , д и т и н ..ю , к у л ..ю , п р о п а ж ..ю , о х о р о н ..ю , б а з ..ю , с т і н . .ю, ян тар ..м , вираз..м, к обза р..м , ай стр ..ю , см ер ч ..м , г у л я ш ..м. Якщо ви правильна виконали завдання, з других букв записаних слів 2ИУ Складеться початок прислів’я: «... брат». 520. Спишіть прислів’я і приказки, ставлячи подані в дужках іменники в родовому відмінку однини. 1. Д о (стіл) добре сісти , коли на нім є щ о їсти. 2. Без труда нема (плід). 3. На л о ж к у (мед) більше мух л овиться, ніж на б оч к у (оцет). 193


4. Такий щ едрий , що взи м к у (сніг) не дасть. 5. Від (гнів) старієш , від (см іх ) м ол од ієш . 6. Т ік аю ть не від (калач), а від (бич). 7. Одяг бер еж и для (х ол од), а грош і — для (голод). 8. З ч у ж о г о (віз) й серед дороги злазь (Н ар. т ворчіст ь). 521. Постявте подані іменники в орудному відмінку однини. М ож л и в ість , зустріч, лю бов, п а м ’ ять, п о д о р ож , пристрасть, кіновар, мати, н ех во р о щ , занедбаність, молодь, міць, міцність, я к іст ь , кількість, кров, верф, сучасність. 522. Прочитайте, доберіть до тексту заголовок. Спишіть, вставляючи пропущені букви і розділені знаки. Підкресліть іменники, визначте їх відміну, число і відмінок. В ..чор іл о. Сіре повітря м іж в еч..ром і н іч ч ю т ..к л о собі яром до л ісу. У т ом у повітрі над С аш ком л..тілй чи то сор о к а чи інший х тось . С аш ко п о м ..н у в сосн я к піш ов д убин ою . У дубині в..черяли дятли наїдались о ч ..в и д н о на зиму. Щ е м и м охід ь провів р у к о ю по л іщ и н і намацав гор іш о к кинув на зуби. Г ойдн увся л ..с т о к на б..р е зі наче подумав: падати й ому сьогодні чи п ок ..ч а т и ся до зав­ тра (М . В ін гран овеьк и й ). 523. Перекладіть текст українською моною і запишіть. Розберіть іменники другого речення як частину мови. В має и начале июня К ар п ат и необьічайно красивьі. Ц ветут садьі, в зелень одеваютея леса и горьі, бурлят горньїе п оток и . В ущел ьях л еж ит снег. Здесь м о ж н о кататься на льіж ах. На полонинах п оя вл я ю тея п о дсн еж н и к и . Склоньї покрьіваю тея розовьім ковром рододендрона. В сю зту к расо ту м о ж н о видеть т ол ьк о тогда, когда н а х о д и т ь с я на Говерле. Главньїе очертания гор — в дьімке. Б огатство к расок очаровьтвает путеш ественника. Перед глазами расстилаетея зеленое море лесов ( 3 календаря). іррг, ущ ел ье — ущ елина МВР очерт ание — обрис дьім ка — серпанок, імла п ут еш ест вен н и к — м андрівник П ри к м етн ик ■Чу

194

1. Яка частина мови називається п р и к м етн и к о м ? 2. Я к зм ін ю ю т ь ся п ри к м етн и к и ? 3. На я к і груп и за значенням п оділ я ю ться п ри к м е т н и к и ? 4. Я к творяться в ищ ий і н айвищ ий ступен і порівняння п рикмет н и к ів ? Наведіть приклади. 5. Р о з к а ж іт ь , я к в ід м ін ю ю т ь с я п р и к м е т н и к и твер дої і м ’ я к о ї груп. Наведіть приклади. 6. С ф орм улю йте орф ограм у *П р а воп и с с к л а д н и х прикм ет ників разом і через деф іс».


524. Спишіть текст, ставлячи подані в дужках прикметники формі. Визначте число, рід і відмінок прикметників.

у потрібній

(З а п о р о з ь к и й ) к о з а к и були ( г е р о їч н и й ) з а х и с н и к а м и ( у к ­ раїнський) народу. (К озац ьк и й) звитяги вражали несь (тодіш н ій ) світ. У (запеклий) б о я х а (п ол ьсь к и й ) і (татар о-турец ьк и й) за­ гарбниками (запорозький) козаки вкрили себе (н евм и р у щ и й ) сл а­ вою. «Н е знайти на землі більш (сміливий) людей, я к і так мало дбали б за своє ж и т т я і так мало боя л и ся б с м е р т і * ,— говори л ося і писалося в ті часи про козаків. їх н і подвиги осп івувалися в (народ­ ний) піснях і дум ах (77. Ш ел ест ). 525. Запишіть подані словосполучення у три стовпчики: а) а якісними при кметниками; б) а відносними прикметниками; в) з присвійними прикмет никами. Залізний дріт, залізне сл ово, великий рю к зак , мамин плащ, вовняний шарф, орлині кігті, щ ире здивування, робочий одяг, бра това статуетка, лисяча х и трість , хвойний ліс, бабусина х устка. Якщо ви правильно виконали аавдання, а других букв записаних іменД » ників складеться початок прислів’ я: «..., а бджоли — цвіту». 526. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Підкресліть при кметники у вищому і найвищому ступенях порівняння.

|-р

1 0

1. Н аибольш ее наслаждение, самая в и с о к а я радость в ж и з н и — чу в ств ов ать себя нужньїм и бл и зки м л ю д я м (А. Ч ехов). 2. Дети стали старш е, им н уж н о серьезно у чи ть ся (В. Б єл ов). 3. В оздух в горах как будто прозрачнее, звонче (М . Горький). 4. Наиболее т о ч н и м ск азал ось моє предполож ение (Л. Т ол ст ой). 5. Вопрос оказался более с л о ж н и м , чем я ож идал ( М . Гїрииівін). 6. Горньїе реки бьістрее мороза, п озтом у он их не мож ет догнать и заковать в лед (К. Горел ова). 7. Доброе имя — самая больш ая ценность (М . Л єрм онт ов). н асл аж дени е — насол ода чувст воват ь — відчуват и нуж но — пот рібно вказат ься — тут: виявит ися предполож ение — припущ ен ня, здога д поз т ом у — тому

527. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) зі вставленою буквою и в закінченнях прикметників; б) зі вставленою буквою і, Над в и с о к ..м и ясенами, з н ай кр ащ ..м товар иш ем , б ать к івсь к .. збори, на к о л ю ч ..х я л ин к ах , у дал ек..й країні, у д р у ж н ..й бесіді, т и х . .х ночей, берегов..й о х ор он і, з вел ик ..м здивуванням, в а ж к ..х як орів, бл и ск уч . .й гачок, давн. .м знайомим, у п о л о тн я н ..м рядні. Якщо ви правильна виконали аавдання, а других букв записаних Н ® іменників складеться закінчення прислів’я: *Гірка правда краща, ніж ...*. 52Й. Запишіть прикметники, що на с. 196, у два стовпчики: а) ті, що пишуться через дефіс; б) ті, що пишуться разом. 195


А к т о р с ь к о /р е ж и с е р с ь к и й , с н іж н о /б іл и й , с м е р т о /н о с н и й , с и ­ н ь о /ж о в т и й , ж о в т о /г а р я ч и й , с в іж о /з р у б а н и й , о ж и н о в о /п о л у н и ч ­ н и й , о ч е /в и д н и й , у к р а ї н с ь к о /а н г л і й с ь к и й , с а д о в о /п а р к о в и й , у к р а їн о /зн а в ч и й , ш и р о к о /п л е ч и й . Якщо би правильно виконали завдання, з других букв записаних приШШ кметників складеться початок прислів’ я: «. ..все розкаж е». 529. Складіть речення з парами слів. Неправда — не правда, недруг — не друг, неяскравий — не яс кравий, немалий — не малий, н ещ ирий — не щ и ри й . 830. Спишіть текст. Вставте, де потрібно, пропущені букви. Виділені прикмет­ ники розберіть як частину мови. С т..ж и н а до м а м ..н о ї хати п ..тл я є через город. Усе т у т до бол ю знайоме. Он, дбайливо оп орядж ен а, вона прослалася серед кар т оп л і. З д в о б іч ..я в и са д ж е н і к у щ . . к и к в а с о л і. А п о м і ж ним и ро..п л ел ося га рбузове гудиння. Ня в и д о л ..н к у гу ст о ю порослю бу я є м ор к ва, си зіє тугим и гол овк ам и капуста, густим и листочка ми піш ли у зр іст б у р я к и ... Усе довкола ж и в е н ен ..ч и н о ю п р и с у т н іс ..т ю . Задавніла рокам и хвіртка ск р -.п и т ь х ри пк и м п огол осом . З а хо д ж у в двір і бачу найдоро..у поставу. П рисівш и на п орозі, заж урено сп оч ..в а с ненька (За В. С курат івським ). МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

>“) -

УЖГОРОД Закарпатська Україна втратила з в ’я зок з ін ш и м и руськ им и землями ще в д еся том у столітті, з часу загарбання її у гор сь к и м и феодалами. У Х у с т і, на в и сок ій горі, стоять руїни зам ку, збудова­ ного у горц я м и в 1090 році. Обласним центром З акарпатської області є У ж гор о д , який в и ­ ник приблизно в один адц ятом у с тол ітті на берегах річки У ж , що в поєднанні зі сл овом город дала назву місту (За І. В и хован ц ем ).

Ужгород. Річкя Уж 19й


О

1. Я к утворилася назва У ж городі 2. Складіть діалог за фотоілюстрацією на с. 196, спираючись на текст. Ось і закінчилась наша п о д о р ож обласними центрами У країни. Звичайно, за одн ієї мандрівки ви не могли д оск он ал о п озн айом и ­ тися з усім а містами, які м аю ть не менш славетну і давню історію , н іж ті, де побували. С подіваємося, щ о ви відвідаєте їх у майбутньо му. Нехай кож на наступна мандрівка збагачує вас новими знан­ нями і враж енням и про у к р а їн сь к у землю. Ч ислівник. З айм енник 1. Яка частина мови називається чи сл івн и к ом ? Я. На які групи за значенням п оділ я ю ть ся чи сл івн и к и ? 3. На я к і групи за бу д ов о ю поділ я ю ться чи сл івн и к и ? 4. Р озк а ж іть про о собл и в о ст і відм ін ю ванн я к іл ь к існ и х ч и сл ів ­ ників, щ о означають назви деся тк ів і сотень. 5. Я ка частина мови називається зай м ен н и ком ? 6. П ригадайте розряди займенників аа значенням. 7. Р о зк а ж іть про особл и вості правопису неозначених і заперечних займенників.

531. Поставте подані словосполучення в родовому, давальному і орудному відмінках. П ’ я т с о т ш істдеся т підручників, двісті д е в 'я н о с т о метрів, с ім со т с ор о к три зош и т и , д е в ’ я т со т со р о к д ев'я ть відвідувачів, тисяча п ’ ятсот років. 532. Запишіть словосполучення у дна стовпчики: а) з іменниками, у яких закінчення а ( я); б) з іменниками, у яких закінчення и ( і). Дві треті (день), два (дзвінок), три (кавун), півтора (гектар), чотири (гладіолус), три (ябл уко), два (кінотеатр), два (взірець), дві п ’ яті (метр), три (балкон), півтора (градус), одна третя (килим). Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних іменників складеться початок прислів’ я: , поки воно червоне». 533. Спишіть текст, замінюючи цифри словами. ЗІ СВІТУ Ц ІКАВОГО П овертаючись додом у з вирію , птахи д уж е п оспіш аю ть. Лелека в цей час долає за добу відстань у 400 кілометрів, а восени — 1 50— 200 кілометрів. Н айбільш ої ш в и д к ост і птахи досягаю ть, ко ли переслідую ть здобич або ря тую ться від х и ж ак а. Наприклад, сокіл-сапсан розвиває ш видкість до 180— 190 кілометрів за годину. Ш в и д к іс т ь п о л ь о т у к а ч к и за го д и н у д о с я г а є 85 к іл о м е т р ів , ластівки — 74 кілометри, а сірої к уріпки — 40 кілометрів (За Г. Труф ановим ). 534. Спишіть текст зі с. 198, вставляючи пропущені букви. Підкресліть займенники, визначте їх розряд за значенням. 197


Багато є таєм н и ц ь у світі, і одна з н ай біл ьш их п ом іж них — мова. Здається, ми зн а..м о я к есь слово, немовби р о з у м ій м о його. П р о т е все, щ о закладено в нього у п р о д о в ж віків, н ерід к о не м а ж . .м а повного м ір о ю в и д о б у т и . П о т р іб н о д о к л а с т и чи м ало зусиль, щ об заховане у слові постало перед нами у всій своїй красі. гл..6и н і й н еповторності. З ран н ього д-.тинства і до г л и б о к о ї старості лю дина невіддільно п о в ’язана з м овою . Це єдине знаряддя, яке робить л ю ди н у нездо­ ланною у п ош у к а х і с т -. н й . К ож ен день нам дає у рок пізнан..я. І завж ди і ск різь наш у ч и т ..л ь — мова (За І. В и хован цем ). 535. Запишіть подані словосполучення у три стовпчики: а) ті, що пишуться че­ рез дефіс; б) ті, що пишуться ралом; а) ті, що пишуться окремо. (Х т о з н а )щ о співали, я к і(сь ) краплі, н і(п р о )к ого не сказати, (н і)ч и єї вази, (казна)чим лікували, (будь)які квіти, буд ь(з)к им гра­ ти ся , щ о(небудь) нести, (аби)чим снідати, (д е)щ о сказати, хтозна(з)якими питаннями, (х то зн а)я к і книги, ні(з)чиїм и скаргами, не(аби)які д ум к и , (бозна)яке тьохк ан н я , де(в)чом у пом и л я ти ся , казна(з)ч0Г0 см ія ти ся .

А

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв останніх запи саних слів складеться початок прислів'я: «... не закличе» .

536. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Випишіть виділені слова, розберіть їх як частину мови. У народі з давніх-давен л ю бл я ть ластівок. Із сім д еся ти д ев 'я т и видів ластівок, п ош и рен и х на земній кулі, у нас ж и в е три. Сільська ластівка велика, чорно-сіра, з чорно-чер в о н о ю го л ів к о ю . Трохи менша, чорненька, з білим черевцем, — м іськ а ластівка. С хо ж а на неї, але сір у в а т а ,— берегова ластівка. Вона гніздиться в гл и бок и х норах по к р у ти х берегах р іч ок і водойм (З к ал ендаря). Д іє с л о в о а »

1. 2. 3. за 4. 5. 6. 7.

Я ка частина мови називається д ієсл ов ом ? Я ка форма дієслова називається н еозначеною ? Назвіть сп осо б и дієслова. У я к о м у способі дієслова зм ін ю ю ть ся часами? Наведіть приклади дієслів н едоконаного і д о к он а н о го виду. Я к і д ієслова н азиваються п ерех ід н и м и ? Наведіть приклади. Р озк а ж іть , я к визначити д ієвідміну. Я к п иш еться не а дієсловам и?

537. Із кожної групи випишіть дієслово, яке відрізняється способом. 1. Вивчу, с к а ж у , біж и . 2. Н есімо, х од ім о , робим о. 3. Сказала, вивчила б, відповіла б. 4. Зроблять, прац ю вати м у, п одаруємо. 538. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: в) з перехідними дієсловами; б) а неперехідними дієсловами. 198


Зустріла дідуся, збираю ж ол уді, п оспіш аю ть на роботу, не втра­ тив ентузіазм у, не їхала в автобусі, наловлю риби, намалюйте емблему, п оділ ю ся досвідом, схопила ляльку, подивився на озеро, к у п и ш олії, повернувся в село, п иш ається товариш ем, бавиться іграш ками. ^51 Якщо ви правиль��о виконали завдання, а перших бука записаних ■ V

іменників складеться закінчення вислову Григорія Сковороди:

« Н а ш а

робот а —

539. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. В очей. 2. нависті силі. 4. розрада

довгу, тем н ую нічку (не) видну (не) ст ул ю ні на хвильку Ох, м ож е б, не було ж и ття таке (не)шасне, я к би вогонь (не) (не) згас. 3. Х т о (не) ж и в посеред бурі, той ціни (не) знає Збирається в місті за радою рада, та згоди (не) має, панує (3 те. Л есі Українки).

540. Складіть речення з поданими парами слів. Н есл а в и т и — не с л а в и т и , неп окоїтися — не п ок оїти ся .

н е зд у ж а т и

не

здужати,

541. Запишіть подані дієслова у два стовпчики: я) зі вставленою буквою е(є); б) зі вставленою буквою «(£)•

Знайд..те, озд об..те, у доск он ал и те, р іж ..те , м ов ч ..те , с к а ж ..м о , х о ч - .ш , к л и ч ..т е , к л и к а т . .м е ш , д и в у ..ш с я , р а д ..м о , з н а ..м о , ст в о р ..те, передбачайте, ч и с т ..ш . Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних дієслів

в®

прочитаєте закінчення вислову Р. Братуня: «Правди зрадою ...».

542. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть дієслова і визначте, в якому часі вони вж ить

Я недавно блуждал на болоте и видел, как журавли устраиваю т танцьі. Соберутся в к р у ж о к , и вот один или двоє вьіходят на середину и приплясьівают. Сперва ничего — тол ько подпрьігнут на длинньїх ногах. П отом такое вьідельївают — помреш ь со смеху! И к р у ж а тс я , и прьігают, и в присядку. Ж ур авл и , которьіе кругом стоят, в такт х л оп аю т к р и л ь я м и (За В. Біанкі). іру ^ уст раиват ь — влаш т овуват и круж ок — тут: коло приплясьіват ь — прит анцьовуват и хл о п а т ь — тут: лопот іт и 543. Спишіть прислів’я і приказки, вставляючи, де треба, пропущені букви. Виділені дієслова розберіть як частину мови.

1. Ч у ж и м добром не збагаті..ш . 2. Рис ро..сипав — ще зб ..реш , сказав слово — не в..рнеш. 3. Знай більше, а гонори мен..ш е. 4. Н іх ­ то дурня не розпізн ав би, я к би не його язик (Н ар. т ворчіст ь).

199


ДОДАТОК У К РА ЇН С Ь К О РОСІЙСЬКИЙ словник* А аґрус — крьіжовник адреса — адрес аркуш — лист Б бабак — еурок бавовна — хлопок багаття — костер байка — басня байрак — овраг барва — цвет, краска баритися — аадерживаться безтурботний — беззаботньїй бешкетник — озорник блискавка — молния блискати — сверкать боягуз — трус бриніти — авучать, авенеть брунька — почка В вайлуватий — неповоротливьій вантажний — грузовой вапно — йзвесть вважати — считать вередливий — капрйзньїй вершник — всадник взірець — образец виріб — изделие вирій — тепльїе края вимога — требование відданий — преданньїй відлига — бттепель відплата — расплата відрядження — командировка відсоток — процент вітрильник — парусник вітряк — ветряная мельница водограй — водопад

возз’єднання — воссоединение волошка — василек втішний — забавньїй вчасно — вовремя вщерть доверху

г гадка — мьісль гай — роща галас — шум галявина — поляна гамір — шум, гам ганьба — позор гарбуз — тиква гирло — устье глек — кувшйн горище — чердак горобина -— рябина гроно — гроздь гущавина — чаща ґ ґава — ворона ґазда — хозяин ґанок — крьільцо ґринджоли — санки ґрунт — почва ґудзик — пуговица Д

дах — крьіша джерело — источник дзиґа — юла ділянка — участок доба_— сутки дозвілля — досуг дослід ОП ЬІТ дяка — благодарность

Є єднатися —- соединяться

* У словниках подано значення слів аа змістом речень і текстів у вправах.


ж жага — жяжда жарт — шутка жевріти — тлеть жито — рожь З забобон — суеверие забороняти — запретйть залізниця — железная дорога заперечення — отрицание заповіт — завещание захист — защита захоплення — востсрг збори — собрание звитяга — доблесть звичайний — обьїкновенньїй здатність — спосббность зілля — трава злидні — нищета змагання — соревнование зненага — пренебрежение зозуля — кукушка І існувати — существовать К кажан — летучая мьішь каламутний — мутньзй капелюх — шляпа карати — наказувать картатий — клетчатьій кашкет — фуражка кволий — слабьій килим — ковер коваль — кузнец ковзани — конькй комаха — насекомое комора — кладовая крига — лед кришталевий — хрустальньїй криця — сталь крок — шаг куля — шар курча — цьшленок курява — пьіль кут — угол кухлик — кружка Л лагідний — ласковьій ланцюг — цепь

латаття — кувшинка, водяная лилия

лемент — крик лічба — счет ліщина — орешник люстерко — зеркальце М мальовничий — живопйсньїй мандрівка — путешествие марево — видение мета — цель метелик — мотьілек меткий — бьїстрьій, проворньїй мешканець — житель милозвучний — благозвучний мимохідь — мимоходом мимохіть — невольно мірошник — мельник млин — мельница млявий — вяльїй, медлйтельньїй мотузка — веревка мрійник —* мечтатель мріти — виднеться мул — ил муляр — кяменщик мур — стена Н

набувати — приобретать набриднути — надоесть навантажити — нагрузить наввипередки — наперегонкй навшпиньки — на цьїпочках напам’ять — наизусть напій — напиток натхнення — вдохновение нащадок — потбмок невдовзі — вскоре негайний — немедленньїй негода — ненастье, невзгбда незграбний — неуклюжий неймовірний — неверОятньїй непорушно — неподвижно несподіванка — неожйданность ночви — корьіто нудьга — скука О обговорення — обсуждение обрис — очертание обрій — горизонт огида — отвращение 201


одностайний — единодушньтй оксамит бархат опяди — осадки опинитися — очутиться оплески — аплодисменти ополонка — прбрубь особа — лицо охайний — аккуратньїй оцет — уксус ощадливий — бережливий П

пазур — коготь пакунок — сверток палко — пламенно пальне — горючее парасолька — зонтик паркан — забор паща — пасть перлина — жемчужина під’юджувати — подетрекать побачення — свидание погроза — угрбза приваблювати — привлекать приватний — лйчньїй, частньїй промінь — луч прудкий — бьістрьій пустощі — шалости р равлик — улитка раптом — вдруг рідина — жидкость річ — вещь розбрат — раздор роковйна — годовщина рудий — рьіжий рушниця — ружье с

садиба — усадьба сварка — ссбра свідомий — сознательньш сенс — смьісл серветка — салфетка серпанок — дьімка скарбниця — сокровищница склянка — стакан скляр — стекольщик скрипаль — скрипач смуга — полоса спантеличити — сбить с толку сподіватися — надеяться 202

спритний — ловкий ставок — пруд стрічка — лента строкатий — пестрьтй схаменутися — опомниться сузір’я — созвездие Т

табір — лагерь терези — весьі тесляр — платник течія — течение тирса — опилки тиск — давление торік — в прошлом году тубілець — туаемец тужавіти — затвердевать тьмяний — тускльїй тютюн — табак тямити — понимать У узбіччя — обочина узгір’я — холм узлісся — опушка урочистий — торжественньїй усвідомлювати — осознавать уява — ноображение Ф

фахівець — специалйст фіранка — аанавеска фортеця — крепость X харчі — пища хаща — чаща хвацько — лихо, браво хибний — ошйбочньїй хитатися — качаться хмарочос — небоскреб хмиз — хворост хутко — бьістро

ц цвіркун — сверчок цегла — кирпйч цупкий — твердьій цятка — точка, пятньїшко Ч чавун — чугун чагарник — кустарник чепурний — опрятньїй


черниця — монахиня чимдуж — что єсть сил чорниця — чернина Ш

шана — уважение шар — слой швець — сапожник шибка — стекло (оконнпе) шкіра — кожа шуліка — коршун

ТЛ УМ АЧН И И

Щ щабель — ступень щогла — мачта ю юрба — толпа юшка — суп, уха Я якість — качество яр — овраг

СЛОВНИК

А біт ур ієн т . 1. В и п у ск н и к середнього навчального закладу. 2. О со­ ба. яка вступає до ви щ ого навчального закладу. А р х іс тр а тй г. Начальник ангел ьського війська. Беркут. П тах а родини я стр уб ови х . Бл аговіщ ен н я. Одне з х р и с т и я н сь к и х свят. Брила. В еликий безформний ш м а т ок к ам ен ю , землі, глини, льоду. Буланий. Світло-рудий (про масть коня). Верес. Вічнозелена рослина. Гіпотеза. Н ау к ове п ри пущ ен н я , істи н н ість я к о г о п отрібно довести. Глазур. 1. Тон к е скл ови дн е прозоре або непрозоре п окри ття на к ерам іч н их виробах. 2. Ш ар застиглого ц у к р ов ого п окри ття на ф ру к тах, печиві. Гнідий. Тем но-к ор ич неви й (про масть коня). Горлиця. П тах родини гол убоп од ібн их. Д изай н ер. Х у д о ж н и к - к о н с т р у к т о р , щ о надає виробам п р и ваб­ ливого вигляду. Д истанція. Відстань м іж двома о б ’ єктам и . Д освідчений. Такий, щ о має досвід у певній справі. К іновар. Мінерал червон ого кол ьору різних відтінків. Кладка. Д о ш к а або колода, покладена через річк у , ст р у м о к , болото для п ереходу. Курай. Т ра в ’ яниста степова рослина групи перекотип ол е; б у р ’ ян. Л итавра. Ударний музи чн и й інструм ент. Магнат. В еликий землевласник у ряді країн середньовічної Європи (У го р щ и н і, П ол ь щ і, Україні). М алахіт. Мінерал зеленого кольору. Маяк. Висока башта, щ о має п о ту ж н е дж ерело світла, яке вказує ш л я х с у дн ам . Моноліт. К а м ’ яна брила, а т а к о ж споруда чи її частина, висічені з суціл ьн ого каменю . Нація. Історична спільнота людей, об'єд н а н и х м іж с о б о ю сп іл ьн ою м о в о ю , п о х од ж е н н я м , те р и тор ією , к у л ь т у р ою , побутом. 203


Оранжерея. Засклене п ри м іщ ен н я для вирощ уванн я та у т р и м у ­ вання взи м к у тепл ол ю бн и х рослин. Оратор. П ром овець. Орнамент. В ізерунок, щ о скл адається з певних елементів. Освічений. Л ю дина, яка має певну освіту. Отава. Трава, щ о відростає на місці ск ош ен ої. Пай. Х арчуван н я за панський к о ш т кріпаків, я к і ж и л и і п рац ю ва­ ли при дворі. Панно. Ч астина стіни, стелі, що прикрашена орнаментом і ж и ­ вописним чи скульптурним зображенням. П арламент. В и щ и й законодавчий орган у багатьох країнах. Печеніги. К оч ові племена, які в IX ст. нападали на руські землі. П л ахта. Давній у к раїн сь к и й поясн и й ж ін о ч и й одяг, щ о скла дається з д вох зш и т и х до половини п о л о тн и щ р ізн ок ол ь оров ої тка нини. П лесо. Вільна від заростей, відносно глибока сп окій н а ділянка як ої-н ебуд ь водойми. Резиденція. М ісце п остій н ого перебування уряду, глави держави або осіб, щ о п осідаю ть в и сок і адміністративні посади. Р о б іт н и ч и й . Т а к и й , щ о с т о с у є т ь с я або п р и з н а ч а є т ь с я для робітн и ків. Р обочий . Такий, що с т о су єт ь с я або призначається для роботи. Стелаж. Ряд полиць, р озташ овани х одна над од н ою і призначених для розкладання чого-небудь. Стерновий. Той, х то зд ій сн ю є управління судном. Стрибог. Один із гол овн и х я зи ч н и ц ь к и х богів у сх ід н о с л о в 'я н с ь к ій м іф ол огії, бог вітру, бурі й негоди. Танкер. Судно для перевезення р ід к и х вантаж ів без тари. Трибун. Громадський діяч — видатний п ромовець і публіцист. У рбаністичн ий. П о в ’ язаний із п оя вою н ов и х та великих міст. Ф ор м ул яр . Картка, куди зап и су ю ть осн овн і в ідом ості про щ ось. Різн ови дом ф орм уляра є бібліотечна облікова картка. Черленнй. Тем но-червоний. Ярйло. У с х ід н о с л о в 'я н с ь к ій міфології бог весни і сон ц я.

У підручнику використано слайди з фотокниг: «Україна — лю бов моя» /Уп ор яд . Зіновій Пахаренко — К., 2005: «Це — Україна» /У п о р я д . Віктор Война.— К , 1995 та журналів: «Мер» — 2003.— № 1; «Мер» — 2004.— № 12.


ЗМІ СТ

Любі д р у з і ! .............................. З § 1 .Краса та багатство української м о в и ......................................................... 4 Мандрівка Україною. Наша Б ат ьківщ ина............................................................. б Культура спілкування Відпочинок............................................................................9 Мандрівка У країною. Київ ................................................ 9 П овтор енн я ви в чен ого § 2. Синтаксис і п у н к т у а ц ія .......................................................................... 11 §‘ 3. Фонетика та орфографія.......................................................................... 17 Мандрівка Україною. Л у га н ськ ...................... 20 § 4. Будова слова та словотвір ......................................................................21 § 5. Лексика і фразеологія............................................................................... 23 М орф ол огія та о р ф ог р а ф ія § 6. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини м о в и ................29 Ім евн и к § 7. Іменник як частина м о в и ......................................................................... 31 Мандрівка Україною. Д онеччина..............................................................................32 § 8. Іменники - назви істот і неістот. Загальні і власні назви................33 Азбука ввічливості................................................................................................. 35 § в. Рід ім е н н и к ів ..............................................................................................36 §10. Число іменників......................................................................................... 40 Мандрівка Україною. Х а р к ів .................................................................................... 42 §11. Відмінки іменників.......................................................... §12. Відміни іменників....................................................................................... 44 §13. Іменники першої відміни..........................................................................48 Культура спілкування. Догляд за домашнім улюбленцем ................................50 §14. Відмінювання іменників другої в ід м ін и ............, , , , , , ................... 51 Мандрівка Україною. Запоріжжя..............................................................................37 §15. Відмінкові закінчення іменників третьої від м ін и ............................. 60 §16. Відмінювання іменників четвертої відм іни.........................................62 Азбука ввічли вост і................................................................................................. 63 §1 7. Відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині . . . . 64 Мандрівка Україною. Дніпропет ровськ.................................................................65 §18. Незмінювані іменники............................................................................. 67 Культура спілкування. У гост ях..............................................................................69 Азбука ввічливості..................................................................... .. , , . , .................... 70 §10. Способи творення іменників.................................................................... 71 §20. Н е з іменниками......................................................................................... 73 §21. Букви е. и. і в суфіксах ечок-, -ечк-. ичок-. ичк-, інн(я), инн(я). ен н(я), ив{о), -ев(о) ............................................................................................74 §22. Написання і відмінювання чоловічих та жіночих імен по ба т ь к о в і............................................................................................................77 Мовний розбір. Розбір іменника як частини м ови................................................78 Мандрівка Україною. Суми......................................................................................... 79 Контрольні запитання і з а в д а н н я ............................................. . , 80 205


П р и к м етн и к §23. Прикметник як частина мови ................................................................ 81 §24. Якісні, відносні та присвійні прикметники......................................... 82 Мандрівка Україною. П ол т а ва .................................................................................84 §25. Ступені порівняння якісних прикметників........................................ 85 §26. Відмінювання прикметників...................................................................89 §27. Способи творення п ри к м етни к ів ........................................................... 92 Азбука ввічливості ..................................................................................................... 93 Мандрівка Україною. Х е р с о н ..................................................................................... 96 §28. Написання найуживаніших суфіксів п ри к м етн и к ів........................98 §29. Одна і дві букви н у прикметниках......................................................100 §30. Н е а прикметниками............................................................................... 101 Мандрівка Україною. Автономна Республіка К р и м ......................................... 103 §31. Написання складних прикметників разом і через деф іс.................105 Культура спілкування. У м а га зи н і.................................................. 107 §32. Написання прізвищ прикметникової ф о р м и .................................... 108 Мовний розбір. Розбір прикметника як частини м о в и .................................... 109 Мандрівка Україною. Миколаїв ............................................................................ 110 ................................ 111 Контрольні запитання і завдання Ч исл івн и к §33. Числівник як частина м о в и ...................................................................112 §34. Вживання числівників з іменниками.................................................. 116 Мандрівка Україною. К іровоград............................................ 117 Азбука ввічливості ................................................................................................... 118 §35. Відмінювання порядкових числівників..............................................118 §36. Відмінювання власне кількісних числівників.................................1 2 2 Мандрівка Україною. Ч ер к аси .................................................................................126 §37. Відмінюввння збірних, дробових і неозначено-кількісних числівників.......................................................................................................... 128 Культура спілкування. У залізничній к а с і ......................................................... 131 Мовний розбір. Розбір числівника як частини м о в и ......................................... 132 Контрольні запитання і з а в д а н н я ....................................................................... 133 Мандрівка Україною. Ч ернігів.................................................................................134 Культура спілкування. Візити до л ік а р я .............................................................. 136 Займенник §38. Займенник як чястина мови. Розряди займенників за значенням . . 13 §39. Особовії зворотний займенники............................................................1Г §40. Питальні й відносні зай мен н и ки ......................................................... 14 Мандрівка Україною. О д е с а ..................................................................................... 14 §41, Заперечні й неозначені зай м ен н и к и................................................... 14 §42. Присвійні, вказівні й означальні займенники 14!' Мандрівка Україною. В ін н и ц я.................................................................................15: Азбука ввічливості ................................................................................................... 152 Мовний розбір. Розбір займенника як частини мови ....................................... 151 Контрольні запитання і з а в д а н н я ....................................................................... 155 Д ієсл ов о §43. Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова.................. 15Й Мандрівка Україною. Житомир ............................................................................ 15Ь §44. Не з дієсловами.......................................................................................... 15!' 20Й


§45. Види д іє с л ів ............................................................................................... 163 Мандрівка Україною. Хмельницький ......................................................... 164 §46. Перехідні й неперехідні дієслова, , . , , , ............................................ 165 Мандрівка Україною. Р і в н е .....................................................................................168 §47. Часи дієслова. Минулий ч а с .................................................................169 §48. Теперішній і майбутній часидієслова.................................................. 170 Мандрівка Україною Тернопіль ........................................................................... 172 §49. Дієслова першої і другої дієвідмін........................................................173 §50. Чергування звуків у дієсловах . ґ“7 ........................................................175 Мандрівка Україною. Чернівці ..............................................................................176 §51. Способи дієслова. Дійсний с п о с і б ........................................................177 Культура спілкування. Улюблена пора року , . ................................................ 179 Мандрівка Україною. Луиьк ................................................................................ . 181 §52. Умовний і наказовий способи д іє с л о в а ...............................................182 ібука ввічливості .................................................................................................. 184 §53. Безособові дієслова ................................................................................. 187 Мандрівка Україною. Іва н оФранківськ . ......................................................... 188 Мовний розбір. Розбір дієслова як частини мови ............................................. 190 \збука ввічливості .................................................. 191 ; 'онтрольні запитання і з а в д а н н я .......................................................................191 Іандрівка Україною. Л ь в і в ....................................... 192 П о в то р ен н я вивченого Іменник ..................................... 193 Прикметник....................................................... 194 андрівка Україною. Уж город................................................................................ 196 Числівник- Займенник................................................................................... 197 Д ієслово............................................................................................................... 198 Додаток Українсько російський с л о в н и к ................................................................... 200 Тлумачний словник.......................................................................................... 203 З в'язн е м овлення 1. Загальне уявлення про ситуацію спілкування.........................................7 2. Види мовленнєвої діяльності. Навчальне читання м о в ч к и ................15 3. Повторення вивченого про стилі мовлення .................... 25 4. Ділові папери. План роботи. Оголошення............................................. 27 5. Повторення вивченого про текст, його будову. «Відоме» і «нове* у реченнях те к ст у................................................................................................ 38 6. Докладний і стислий переказ т е к с т у .......................................................46 7. Складний план тексту.................................................................................. 58 8. Опис приміщення. Переказ тексту-розповіді з елементами опису 68 приміщ ення.................................. 9. Твір-опис приміщення................................................................................ 76 10. Опис природи. Переказ тексту розповіді з елементами опису ! природи.................................................................................................................. 87 11. Тнір-опис п р и р о д и .......................................................................................96 12. Стислий переказ тексту наукового с т и л ю ........................................... 104 13. Повідомлення на лінгвістичну т ем у .......................................................115 14. Відгук на літературний т в і р .................................................................... 120 15. Вживання числівників для позначення часу і д а т ............................. 129 207


16. 17. 18. 19. 20. 21. 22.

Переказ тексту-розповіді з елементами роздуму................................. 135 Твір-оповідання за поданим с ю ж е т о м ....................................................145 Твір-оповідання за картиною....................................................................161 Тяір-роздум (у сн и й ) .................................................................................... 167 Допис у газету інформаційного х а р а к т е р у .......................................... 179 Ділові папери. Правила поведінки у школі.......................................... 185 Переказ із творчим завданням................................................................. 189

Н а в ч а л ь н е видання

ВОРОН Алла Анат оліївна СОЛОПЕНКО Володимир Анатолійович У К Р А ЇН С Ь К А МОВА П ідр учн и к для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою Рекомендовано Міністерством освіти і науки України В И Д А Н О З А Р А Х У Н О К Д Е Р Ж А В Н И Х К О Ш ТІВ . П Р О Д А Ж ЗА БОРОН ЕН О

Відповідальна за випуск С. С. Л и т в и н Редактори І. Ю. Забродська. О. С. Криворучкп Художній редактор Лі, Ю. Крючвнко Художник обкладинки О. Я. Остапав Технічний редактор Ц . Б Федасіхіна Коректори Н Г. Сніцарук. Н. А. Чаплюк Комп’ ютерна верстка К. П. Дворськоі Здано до набору 02.11.05. Підписано до друку 10.05.06. Формат 70x100/16. Папір офс. Гарнітура шкільна. Друк офс. Ум. друк. арк. 16,9 + 0,41 форзац. Ум. фарбовідб. 69,89. Обл. вид. арк. 0,59 + 0,41 форзац. Тираж 50 100 пр. Вид. № 37097. Зам. № 6-4Й7 Набір та верстка комп’ютерного центру видавництва «Освіта» В і ; ш р у колапсі і г о т о в и х д і а п о з и т и в і и \ П А Т «Н иднвннитво «Х а р к ів » 6 1 0 3 7 . м. Х а р к і н , пр. М о с к о в с ь к и й , 2 4 7

П рава авто р ів та видавничі права Д С В «Освіта® захи щ ені З а к о н о м Vкр^їни ~Про авто р ське право і сум іж н і права» від 23.12.1993 р, (зі з м ін а м и від 11.07.2001 р ). Д р уко ва н е копію вання книги а б о и части н и, будь-які інші контраф актні видання тягнуть за с о б о ю в ід по в ід ал ьн ість згід н о зі ст 52 цьо го Закону


ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ Д ІЯ Л Ь п ^ о і


В ІД М ІН И ІМ ЕН Н И КІВ

хата, пісня, с о б а ка , л и с то н о ш а , г л а к с а

степ , б ать ко , с о н ц е, н еб о , зн а н н я

ніч, радість , тінь, м ати

ім'я —

імені, курча —

курчати, теля

теляти


II

ГРУПИ П РИ КМ Е ТН И КІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

вказують на ознаку, що може виявлятися більшою чи меншою мірою

п р и я зн а р о зм о в а , те п л е літо, х о р о б р и й воїн

читальний зал, залізна деталь, осінній д ен ь

мамина пісня, батькова п о р а д а , л астівчин е крило


У гніві, усмішці, любові, В красі звичайній, без прикрас. Вона не тільки мрії срібні, А

й п р а ц я , й р а д о щ і зу с и л ь ,

Вона потрібна, як потрібні В о да

й п о в іт р я , х л іб

і с іл ь .

Максим Рильський