Donbas Report: how temporarily IDPs from the Donbas live

Page 1

DONBAS REPORT Проект Донбаські студії та ІЗОЛЯЦІЯ



Дослідження

Переселенець з Донбасу. Соціальні та емоційні виклики

Час проведення:

лютий, 2015 рік. Рік анексії Криму та з початку заворушень на сході України.




ОПИС МЕТОДИКи

Маючи безпосередній контакт з переселенцями з Донбасу, через проекти Донбаської студії, ми зацікавилися тим, як соціально та психологічно цим людям вдається вбудуватися в новий контекст свого життя. Для того, щоб проаналізувати ці сторони адаптації, нами було розроблено комплексне дослідження, що складалось із соціологічного анкетування та проективних психологічних методик — тесту Люшера, Колірного тесту відносин. При створенні анкети ми керувалися цікавістю аналізу загального соціального контексту життя людини — професійної зайнятості, фінансового становища, включеності в різні сфери взаємин. Психологічна частина дослідження була сформована для дослідження актуального емоційного стану респондентів і емоційного ставлення до різних сфер взаємин (сім’я, друзі, робота, суспільство, держава, планета).

Важливо підкреслити, що наше дослідження мало характер відкритого анкетування. Для нас було важливо зрозуміти, в якому соціально-психологічному контексті живе переселенець з Донбасу сьогодні. Також треба підкреслити, що більшість наших піддослідних — це люди, які залишили своє місто до початку активних бойових дій. Тобто ті, які при переїзді керувалися рішеннями не тільки фізичної безпеки. У соціологічній частині взяли участь 168 людей, які були пе-


168 людей

Професії

Географія

Тест

реселені з Донбасу у різні часи, з яких 70% опитаних (117) — жінки, 30% (51) — чоловіки. Серед досліджуваних переважно молоді люди віком від 21 до 35 років (68%). Друга за кількістю група — це люди від 35 до 60 років. Їхня кількість складає 27% (46 людей). 5% опитаних це люди до 20 років. Люди, що пройшли дослідження є представниками здебіль-

шого актуальних та економічно затребуваних професій: філологія та журналістика — 17%, ІТ — 17%, культура та мистецтво — 14%, фінанси та економіка — 13%, студенти — 6%, сфера послуг — 6%, медицина — 5%, наукова діяльність — 4%, громадська діяльність — 2%, юриспруденція — 2%. Таким чином, бачимо, що три найбільші групи це ті, хто виготовляє певний продукт, який вимагає інтелектуальної праці. Географія переселенців — від сел.Розовка до Брюсселю. Най-

більша кількість опитаних людей проживає на даний момент у Києві. Трохи менше — Львів, Дніпропетровськ, Вінниця, Одеса. Більшість обрали західну частину України. Однак однакова кількість людей поїхала у Європу та Росію (по 6 опитаних). Результати дослідження емоційного стану та відношен-

ня до особистих сфер життя, проведені на основі тесту Люшера та колірного тесту відносин. Відношення людини фокусувались на таких категоріях: родина, країна, друзі, суспільство, планета, робота. Інтерпретація результатів проводилася за стандартами обробки тесту Люшера, показниками статистичних підрахунків і з застосуванням контент-аналізу. У психологічній майстерні взяли участь 23 респонденти (з числа тих, що взяли участь у дослідницькому експерименті). Вибірка змішана за статевою ознакою і відповідає відсотковій пропорції соціологічного опитування. Зазначимо, що тест проходили люди, які переселились з регіону у зв’язку з активними бойовими діями, а також ті, що покинули регіон раніше.



ЕМОЦІЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ

За результатами дослідження простежуються наступні тенденції в емоційному стані досліджуваних: нездійснені надії, тривога і страх за майбутнє, перевтома, відчуття безсилля, розчарування, невпевненість і труднощі у подоланні перешкод. Крім того, присутнє відчуття втрати або розладу в сфері глибокого особистого зв’язку. Відчувається фрустрація потреби в спонтанної самореалізації та особистої незалежності. Разом із тим, люди не намагаються пережити ці труднощі, проговорити свої проблеми, чи підійти до їхнього активного вирішення. Вони навпаки намагаються їх приховати, обираючи реакцію відсторонення від емоцій і компенсацію неприємних відчуттів підвищеною активністю. Респонденти прагнуть забутися в напруженій діяльності, підвищуючи для себе мотивацію для досягнень. Вони скоріше ігнорують свої емоційні потреби шукаючи спокій та рівновагу у підвищеній активності.

Ще одна тенденція, яку було виявлено — підвищена вибірковість у контактах і тенденція до відходу від них. Скептичність відносно оточуючих. Це може проявлятись як у ігноруванні старих контактів, або так званої «донецької спільноти», або ігнорування та небажання нових зв’язків. У даному випадку суб’єктивність уподобань носять захисний характер і викликають труднощі у соціальній адаптації. Незначна кількість людей обирала для себе пошук виходу з емоційних переживань в глибоких близьких стосунках (нова родина, поява дітей). Найбільш позитивною сферою життя обирають дружні стосунки. Найменш приємною – роботу. Неоднозначне емоційне ставлення викликають сім’я, країна і суспільство. Розглянемо ближче найбільш конфліктні та неоднозначні сфери стосунків. Для цього послугуємось соціологічними даними, які ми отримали під час анкетування.



ЛЮДИНА І ПРАЦЯ

Працевлаштування працюю згідно з графіком

Фінансове становище

Термін пошуку нової роботи ледве зводжу кінці з кінцями

не працюю 29

до трьох місяців 15

більше 3 місяців 21

63 69

Багато працюю, іноді у вихідні Працюю згідно з графіком Не працюю

багато працюю

живу в достатку

фінансово незалежний

68

52

51

68 40 % 69 41 % 29 17 %

40% людей зазначили, що працюють багато, інколи у вихідні. Майже стільки людей (41%) зазначили, що працюють відповідно графіку роботи. 17% людей не працює взагалі. При цьому, фінансово незалежними є 30%, живуть у достатку 31% і більшість (38%) ледь зводять кінці з кінцями.

Фінансово незалежний (-а) Живу в достатку Ледве зводжу кінці з кінцями

51 30 % 52 31 % 63 38 %

При цьому, 28% людей переїхали у нове місто через переїзд власної компанії і відповідно місце переселення було запропоноване саме компанією. Трудові стосунки інших досліджуваних склались наступним чином: 25% змінили місце роботи, однак зберегли професію; змінили професію, але на схожу за профілем — 11%; кардинально змінили роботу — 12%, навчається — 8%, і 13% залишаються без роботи.

протягом 2 місяців 16

Протягом 1 місяця Протягом 2 місяців До трьох місяців Більше 3 місяців

протягом 1 місяця 33

33 16 15 21

20 % 10 % 9 % 13 %

Зазначимо, що більшість людей, що знайшли роботу, зробили це у строк до 1 місяця. Серед аргументів, які люди наводили стосовно кардинальної зміни професії (писали самостійно) найбільше зустрічаються: вік, відсутність роботи за спеціальністю, маленька зарплатня. Також зустрічаються відповіді щодо бажання змін, пошуку себе та реалізацію мрій. Також серед зазначених варіантів — присутність іншої додаткової роботи задля економічної персональної стабільності.


В цілому більше половини респондентів зазначають, що переїзд позитивно відобразився на їхніх професійних стосунках: у 51% зазначили, що отримали нові можливості та зв’язки, у 22% все залишилось без змін. Чверть опитаних (25%) зазначили, що у професійному плані стосунки стали гіршими. При цьому, на питання, у якій сфері життя люди більше віддають, ніж отримують, більшість зазначила роботу 40%. На другому місці опинилась країна – 20%. Далі у рейтингу опинились: родина – 14%, суспільство – 12%, друзі – 5%, планета – 1%.

Серед ймовірних причин при- — прагнучи компенсувати емоційні переживання за допочин виникнення дискомфорту/ могою активністю/роботи незадоволення у стосунках люди лише поглиблюють свої з роботою можна визначити: проблеми. — попри те, що значна частина відзначила можливість професійного зростання, люди не отримують задоволення від роботи: затрачені сили переважають результат — близько 30% переїхали у нове місце разом із компанією, що унеможливило самостійний вибір нового середовища. Відтак, відсутність емоційного задоволення новим місцем та середовищем може відображатись і на сосунках із роботою. — крім того, 64% людей або змінили свою професію, або не працюють взагалі, що також створюють додатковий стрес для людей. — наявність декількох робіт — страх не змогти прогодувати себе — складності ведення бізнесу на новій території — конфлікт з роботодавцем/ робітниками

Пояснюючи причину, чому респонденти вирішили знайти вирішення своїх проблем у збільшеному навантаженні та у роботі, можна також звернутись і до історіографічних чинників. Зокрема, індустріалізація, яка насаджувалась на Донбасі фактично на знищенні сільського господарства, розкуркуленні і голоду укорінилась у людях цього регіону. До того ж, можна згадати ще один феномен – «стаханівства», та здачі «п’ятирічки за півроку», що також створює ілюзію вирішення довгострокових проблем за короткі терміни.


Категорії, звідки люди «беруть» розподілились так: родина – 51%, друзі – 18%, планета – 14%, робота та суспільство по 5%, країна – 2%.

Розглянемо більш детально стосунки респондентів у двох категоріях, що набрали найбільше голосів. Свої стосунки з родиною респонденти класифікували таким чином: стали гіршими – 17%, залишились без змін – 32%, складно сказати – 30%, покращились – 21%. Натомість стосунки із друзями погіршились у 34% опитаних, залишились без змін у 46%, скоріше покращились у 19% опитаних.



ТЯГЛІСТЬ ДО ЗЕМЛІ

Важливим питанням також залишився пункт про відчуття упевненості у новому просторі та відчуття себе як громадянином (громадянкою) та члена суспільства. Відтак, повноправним членом суспільства відчувають 57% опитаних, з них 17% — активно допомагають суспільству. 42% людей не відчувають себе комфортно у новому середовищі. Люди не відчувають, що дії, щось змінять — 29%; не відчувають, що потрібні суспільству — 19%; не цікавляться суспільством взагалі — 5%. Серед речей, які люди отримали при переїзді зазначені як абстрактні категорії, так і особистісні: нова родина, діти, гроші, свободу, упевненість, спокій, можливості, мир, друзів, рівновагу, море та інші. Серед речей, які втратили переважає категорія, що відповідає територіальній приналежності, зв’язку з корінням: рідну землю, рідний дім, терикони, виноградники, фізичне та моральне відчуття дому, коріння, минуле, віру у майбутнє, спокій, затишок та інше.

В останньому ми бачимо так звану «регіоналізацію». Тут присутня лише невелика схильність до номадизму та космополітизму, здебільшого серед людей 21-35 років. Раніше українські дослідники неодноразово підкреслювали залежність жителів Донбасу від свого дому, регіону. Звісно, втрата дому та постійного місця проживання — це трагедія для кожної людини, у якому б регіоні вона не жила. Однак, для жителів Донбасу це втрата землі очевидно прирівнюється до втрати коріння, як вони самі зазначили. Це також може бути викликане саме історичною та ідеологічною складовою — відсутністю довгий час своєї землі, території, економічною нестабільністю, прив’язкою до регіону через ототожнення себе як представника регіону, а не як громадянина країни/європейця чи людини світу.


Так само можемо звернути увагу, що категорія сім’ї/родини, попри те, що була зазначена, як категорія, звідки люди «беруть» (сили/підтримку/натхнення тощо) була визначена як емоційно неоднозначна. Це може бути спричинене саме тяглістю до землі, відсутність фізичного контакту з близькими та рідними, які залишились на окупованій території, а також конфліктністю, яка виникла у зв’язку із війною (порушення порозуміння). При цьому, на питання, чи готові респонденти повернутись назад, були отримані такі результати: свою готовність повернутись підтвердили 11% опитаних, 47% зазначили, що не бачать такої перспективи на найближчі декілька років, 22% опитаних не повернуться з причини появи нової роботи, родини та життя, періодично повертаються додому 6% опитаних і лише 13% хотіли би повернутись, однак немає куди. Підкреслимо, що у нашому дослідженні брали участь люди, які на перший погляд,

готові до змін, які є представниками активних кластерів, прогресивні та амбітні. Про них часто кажуть, що вони самостійні і рішучі, стресостійкі. Однак, якими б рішучими та стресостійкими вони не були, у них очевидні соціально-економічні проблеми. Ні самостійність і активність, ні бажання власними силами подолати неприємні переживання, ні професійна облаштованість не знижують внутрішньої напруги, почуття безсилля та тривоги. Люди, що здатні «покладатись на себе» розуміють, що в даному випадку, навіть вони не є гарантами власного добробуту. Відсутність державної підтримки, спеціальних програм соціального захисту переселенців також збільшують конфлікт, який посилюється у відчутті непотрібності країні/суспільству.



РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Професійна упевненість: — аналіз ринку праці з метою виявлення потреб у різних регіонах — створення безкоштовних/недорогих державних і комерційних програм для профільної переорієнтації людей — проведення дистанційних спеціальних курсів та вебінарів з переорієнтації 2. Відповідно до пункту першого, створити соціальні містечка у різних регіонах, які б могли вирішити житлові проблеми: — соціальне житло за допомогою державно-приватного партнерства — надання невеликих довгострокових кредитних відсотків для купівлі/будівництва власного житла 3. Психологічна допомога переселенців: — створення на базі робочих місць психологічних тренінгів/ воркшопів, а також при державних/недержавних інституціях. — збільшення соціальних/культурних активностей за участю переселенців



АВТОРИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Катерина Яковленко

Тетяна Михайлова

координаторка проекту Донбаські студії, аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка.

клінічний психолог, сертифікований гештальттерапевт, член Української спілки психотерапевтів.

Дослідницький проект Донбаські студії фонду ІЗОЛЯЦІЯ спрямований на формування та консолідацію експертної (наукової/академічної) спільноти навколо теми Донбасу та створення платформи/ресурсного центру для повноправної та конструктивної дискусії навколо регіону із залученням фахівців різних галузей знань та регіонів/країн. Для реалізації своєї цілі у рамках проекту Донбаські студії буде створена Бібліотека, у яку увійде дослідницька та художня література та аудіо-візуальна інформація (аудіо передачі, документальні та художні фільми, світлини тощо) на тему Донбасу. Крім того, Донбаські студії ініціюють академічні, соціологічні та економічні дослідження; а також публічні дискусії, що направлені на всебічне вивчення життя регіону.

+380958656496 kateryna.iakovlenko@izolyatsia.org www.izolyatsia.org


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.