сейчас бы нашли его. Но он считал неприличным кричать на улице – ведь он был солдат и носил мундир…» А розпочалась переможна хода олов’яних солдатиків два століття назад з Німеччини. Тоді фігурки зображали тільки-но сформовану регулярну пруську піхоту. Досить швидко олов’яні солдатики завоювали серця та стали популярними. Вони представляли вже армії всіх народів та країн, даючи наочні «картинки» військового, похідного та життя в таборах. За допомогою них можна було інсценувати найважливіші в історії баталії. Таким чином, олов’яні солдатики стали не просто улюбленою дитячою іграшкою, а і багатим пізнавальним матеріалом з історії військової справи, військового костюма та військової техніки. Процес відливки фігурок цікавий та дуже складний. Спочатку робиться модель з пластиліну, потім – гіпсова форма, яка обробляється до найменших подробиць. Тільки після цього можна починати відливку із олова. Заключний етап – фарбування, самий творчий та відповідальний. Історія свідчить, що олов’яних солдатиків збирали та колекціонували діячі мистецтв та письменники з усього світу: І. Гете, Л. Стівенсон, А. Франс, Г. Уеллс. А більше всього користі приносили ці дитячі забавки полководцям та військовим начальникам. Чудові фігурки збирав прославлений російський полководець О.В. Суворов, відомо також, що у Франції у Наполеона теж були рідкісні зразки солдатиків, і з ними він не розлучався навіть у військових походах. Сьогодні олов’яні солдатики «несуть» особливу службу. За їх допомогою створюються макети відомих баталій для різних музеїв, вони використовуються в кінофільмах, за ними вивчають військову форму одягу та її історію, і ними продовжують просто грати!
23
К ра ї н а д и т и н с т в а