Page 1

ЖИВОПИС


ЮРІЙ ГУМЕННИЙ живопис


«…бо Ти звеселив мене, Господи, творінням Твоїм; я захоплююсь ділами Твоїх рук. Які величні справи Твої, Господи! Дивовижно глибокі задуми Твої!». Псалом 92, вірш 5

ВОЛЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРІЯ ГУМЕННОГО Відчуття простору не через призму відхиленої фіранки на вікні, а дещо ширше, пізнав художник Юрій Гуменний у Львові. Пронизаний випадками чи закономірностями щасливих зустрічей, Юрій у сплетіннях львівських рухів доторкнувся до справжньої Волі; тут вперше збагнув тезу Юнга: «Воля як головна функція ЕГО – синтезуючий центр особистості – в основі своїй є величезним еволюційним надбанням людини»1. Досі вона тримала в його руках олівці й це був простір поза домашніми обов’язками. Її, Волю, необхідно зберегти! Але як? Сімдесяті роки – такого швидкоплинного ХХ сторіччя – були позначені щоденними суперечностями. У серпні 1971 року світ облетіла звістка про розстріл американською поліцією в’язнів тюрми в м. Аттика, які збунтувались, не витримавши нелюдських знущань. У просторі «холодної війни ідеологій» існувала інформаційна система впливу на найтонші почуття людини. Згаданій вище події поет Ростислав Братунь присвятив «Позовні Аттики»: «Коли розстрілюють тюрму, Тоді утверджують свободу. Коли розстрілюють в тюрмі, То б’ють по совісті народу!»2. Паралельно впродовж 1972 року велася робота щодо переслідування української інтелігенції. Зокрема, філологи провели експертизу поезій І. Калинця і винесли такий «вердикт»: «Вірш «Будинок» – безсумнівний символ радянської держави, яка асоціюється з прекрасним будинком, знизу якого кричать від болю вдавлені у брук атланти»3; одіозні вислови; «вірші націоналістичного змісту», «наклепи на суспільний лад» тощо. Ось воно поле існуючої системи – постійна битва «по совісті народу», нашого народу, мого народу, по мені й по тих, хто поруч. Юрій Гуменний ніколи не ідеалізував суспільного ладу. Шукав і шукає міцне коріння в поезії Р. Гамзатова, ліриці П’єра де Ронсара:«Я хочу сам три дні читати «Іліаду»4, або ж дозволяє собі бути поряд із Ш. Бодлером: «Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні – В твоєму погляді – покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні; Захмелюєш серця подібно до вина…».5 Тоді у 1970-х роках зачитувались А. Ахматовою, М. Гумільовим, звичайно, молодість не минала без С. Єсєніна; а тут поряд, тими ж вулицями у пошуках Волі ходили Богдан Стельмах, Володимир Яворівський, Григорій Чубай; тоді ж читали свої вірші Дмитро Павличко, Іван Драч, Василь Симоненко… Пронизаний випадками щасливих зустрічей – а це початки творчості богемно-романтичного Б. Стельмаха, натхненного В. Яворівського, талановитого Б. Ступки й впізнаваного у просторі міста естета Івана Скобала – це був добрий стимул й потужний поштовх до роботи. Не давали спокою зустрічі з Романом Сельським, який поступово розкривав охочим усю Францію початку століття.

3


«…бо Ти звеселив мене, Господи, творінням Твоїм; я захоплююсь ділами Твоїх рук. Які величні справи Твої, Господи! Дивовижно глибокі задуми Твої!». Псалом 92, вірш 5

ВОЛЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРІЯ ГУМЕННОГО Відчуття простору не через призму відхиленої фіранки на вікні, а дещо ширше, пізнав художник Юрій Гуменний у Львові. Пронизаний випадками чи закономірностями щасливих зустрічей, Юрій у сплетіннях львівських рухів доторкнувся до справжньої Волі; тут вперше збагнув тезу Юнга: «Воля як головна функція ЕГО – синтезуючий центр особистості – в основі своїй є величезним еволюційним надбанням людини»1. Досі вона тримала в його руках олівці й це був простір поза домашніми обов’язками. Її, Волю, необхідно зберегти! Але як? Сімдесяті роки – такого швидкоплинного ХХ сторіччя – були позначені щоденними суперечностями. У серпні 1971 року світ облетіла звістка про розстріл американською поліцією в’язнів тюрми в м. Аттика, які збунтувались, не витримавши нелюдських знущань. У просторі «холодної війни ідеологій» існувала інформаційна система впливу на найтонші почуття людини. Згаданій вище події поет Ростислав Братунь присвятив «Позовні Аттики»: «Коли розстрілюють тюрму, Тоді утверджують свободу. Коли розстрілюють в тюрмі, То б’ють по совісті народу!»2. Паралельно впродовж 1972 року велася робота щодо переслідування української інтелігенції. Зокрема, філологи провели експертизу поезій І. Калинця і винесли такий «вердикт»: «Вірш «Будинок» – безсумнівний символ радянської держави, яка асоціюється з прекрасним будинком, знизу якого кричать від болю вдавлені у брук атланти»3; одіозні вислови; «вірші націоналістичного змісту», «наклепи на суспільний лад» тощо. Ось воно поле існуючої системи – постійна битва «по совісті народу», нашого народу, мого народу, по мені й по тих, хто поруч. Юрій Гуменний ніколи не ідеалізував суспільного ладу. Шукав і шукає міцне коріння в поезії Р. Гамзатова, ліриці П’єра де Ронсара:«Я хочу сам три дні читати «Іліаду»4, або ж дозволяє собі бути поряд із Ш. Бодлером: «Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні – В твоєму погляді – покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні; Захмелюєш серця подібно до вина…».5 Тоді у 1970-х роках зачитувались А. Ахматовою, М. Гумільовим, звичайно, молодість не минала без С. Єсєніна; а тут поряд, тими ж вулицями у пошуках Волі ходили Богдан Стельмах, Володимир Яворівський, Григорій Чубай; тоді ж читали свої вірші Дмитро Павличко, Іван Драч, Василь Симоненко… Пронизаний випадками щасливих зустрічей – а це початки творчості богемно-романтичного Б. Стельмаха, натхненного В. Яворівського, талановитого Б. Ступки й впізнаваного у просторі міста естета Івана Скобала – це був добрий стимул й потужний поштовх до роботи. Не давали спокою зустрічі з Романом Сельським, який поступово розкривав охочим усю Францію початку століття.

3


Учителі – Р. Сельський, К. Звіринський, З. Флінта, А. Бокотей, Л. Медвідь, Б. Галицький, П. Маркович, І. Балух, І. Скобало, В. Овсійчук… – кожний зі своєю історією мистецтва й життя. Самість чи самотність молодості Ю. Гуменного, якого батьки виховали на християнських засадах, жадібно втягувалась у простори мало ще зрозумілі та звабливі, як юнки, принадні, як нічні любощі, й бажані, як добре вино. У Львові п’янила атмосфера – власне тут митець збагнув юнгівську Волю. Дискусії, гучне декламування поезії, токайські вина – усе це було в його невеликій, з дуже низькими стелями кімнаті, а властиво пивниці з різними комунікаціями: естетизованими, вписаними у білі аркуші, на зразок: «Тут починається космос» або Шевченкове із «Катерини»: «Тоді я веселий, Тоді я багатий, Як буде серденько По волі гуляти!». «Вечірки» непомітно ставали ранками, а усі розмови тоді були частиною «богемного» згустку живопису й поезії; любові та зради, надій і п’янких тривог, частіше вакханалією радості, що можна собі дозволити тільки у двадцять… Зібрані разом для народження майбутнього, за Осипом Мандельштамом, творчого «божевілля», вони ставали мужніми й відповідальними. У тій майстерні можна було сховатись від усього світу з легкими на слова Б. Стельмахом, В. Яворівським, Л. Медвідем – поезія, фовістичні образи на стінах й стелі, ритми слів куйовдили почуття. Ранні твори Ю. Гуменного позначені кольороекспресією, без перебільшень можна сказати, він її успадкував під час лекцій; не лекцій, а моновистав Володимира Овсійчука під кодом «Нестримне життя кольорів». Професора Овсійчука – людину наділену акторським талантом – любили усі студенти й працівники Львівської картинної галереї (нині Галерея мистецтв), де він працював над колекцією західноєвропейського мистецтва. В інституті студенти завдавали чимало клопотів; вони наважувалися голосно читати поезію, слухали, переписували й декламували; малювали «неакадемічно», приносили «західні» журнали й альбоми – це не означало руйнації підвалин соціалізму – це було утвердження Его чи Волі. Із вірша «Новорічне»: «то начебто почнеться маскарад»6 за Г. Чубаєм або ж треба вникнути у рядки Г. Аполлінера: «Канат, сплетений із криків. Дзвін над Європою Повішані століття. Зв’язані нації рейками. Нас тільки двоє чи трійко. Ми не знаєм дороги. Подаймо ж руку Один одному…»7 Бардівські вечори й постійна присутність Б. Окуджави й В. Висоцького: «Візьмімось за руки друзі, Щоб не пропасти по одинці…» Власне у притягальності поезії, вправах живопису, рисунка, пізнанні цілого материка, що називається «Кольорознавство» із його фізичними, психологічними, символічними й ще Бог знає якими властивостями, за зізнанням митця, усі складові відкривали широкі можливості для експериментів. Юрій Гуменний вивів на стіні слова М. Вламінка: «Акт Творчості рівнозначний акту Любові». Нові програми з композиції, які запропонував професор Р. Сельський, на багато років вкарбували

4

метод, який надзвичайно збагатив живопис Львова і дав можливість історикам мистецтва розпочати розмову про напрям «Українського колоризму», який логічно пов’язує декілька десятиріч (1940–1990). Студенти пробували експериментувати; Микола Шимчук намалював «Жовтого хлопчика на жовтому тлі» (полотно загубилось), Юрій Гуменний у живописі був звернений до «новоченто», кілометри композицій творив Іван Борисов, вдосконалював натурні вправи Юрій Родзевич… – вони вчились на одному курсі, разом жили в гуртожитку й винаймали помешкання, що слугувало майстернею. Так минали роки, у їхньому колі місця вистачало художникам усіх епох і континентів, найбільше вабили розмови про малярство постімпресіоністів, експресіоністів. Вони обмінювали ранні твори на альбоми П. Клее, Х. Міро, С. Далі…, оглядаючи репродукції чи слайди, сперечались, іноді до «цілковитого» розриву стосунків… Юрій Гуменний із пієтетом відвідував лекції Івана Скобала, який був добрим педагогом й богемною постаттю у Львові. Ним можна було милуватись; одягнений у темний костюм чи плащ, вирізнявся у натовпі; завжди із незмінним атрибутом – чорним капелюхом з широкими крисами. Студенти любили його; сам він чудово володів рисунком, умів делікатно, тонко передати знання «у світ». Вабив позачасовою красою, але не зміг допасуватись до світу, рано відійшов. Ю. Гуменний, «полонений» богемністю вчителів Р. Сельського, К. Звіринського, З. Флінти, І. Скобала, Л. Медвідя, шукав співмірності. Роман Сельський умів делікатно спонукати до роботи; щоразу просив створити декілька композицій. І хто б наважився не принести домашніх вправ? Працювали серйозно й багато; десятки малюнків «перелопачували», щоб відчути структуру фігури тощо. Однак не усі викладачі схвалювали предмет «Основи композиції». Внутрішньоінститутський конфлікт відчували й студенти, і це додавало цікавості вивчати кольорові рефлекси чи надавати перевагу чистим кольорам. Тоді робили десятки замальовок, колажів, аплікацій. Юрій Гуменний, закінчивши навчання, деякий час почував себе загубленим у безмежжі СРСР; не завжди при ньому була гармонія, «рідні зерна» столітніми запахами бриніли десь поряд. Врешті він одружився і його відповідальність помножилася на сім’ю й втілення бажань, які чіпко взяли його у «лабета». Упродовж десятиріч художник – рішучий і неспокійний – шукав себе в пластиці, мозаїці, книжковій ілюстрації, ковальстві. Ніхто не знає рано чи пізно ми повертаємось до себе. Важливо прийти вчасно і встигнути розповісти. Дивовижний збіг обставин – десятиріччя відведені для творчості він скеровував для забезпечення Волі. Це вдавалось не завжди; у ньому жило почуття обов’язку – відповідальності за рідних і близьких. Завжди добрим товаришем йому в житті була дружина Алла, чудовий знавець світової й російської літератури, це, власне, вона стала моделлю для багатьох ню. Щасливі роки дитинства та юності єдиного сина, яким нині пишається, дві онучки теж спонукали до праці; синівська любов до батьків, братів і сестер живе разом із ним, а Воля приходить і змушує малювати. Через десятки полотен вийшов до самості у блаженстві від кольорів, об’єднаних «багатошаровим криком». Енергія власного Его прокинулась. Ні! – вона вибухнула вулканом, вона непередбачувана. Так мало бути… Виставки у Миколаєві (2006), Львові (2007), Івано-Франківську (2008) засвідчили серйозність живописних пошуків митця. Йому близькі «Нові фовісти» (Neue Wilde). Юрій Гуменний береже натуру від руйнації (ось де прокинувся відмінний рисувальник) і не може відкинути її неповторні форми (ню, птахи, човни…), але стихія кольорів настільки велика, що він у моменти експресії в роботі може годинами готувати барвники. Подібно як гончар розминає глину з власною енергією, художник отримує задоволення від в’язкості фарби в руках, це особлива напруга, навіть відчуття задоволення під час дотиків до густини, щільності та своєрідного «насильства» над ними. В руках структура фарби – основна ціль конкретного моменту, потім буде радість від отриманих кольорів, чисто-прозорих – таких не купиш. Він місить їх руками, стискає, як Ш. Бодлер, «молоді пругкі перса». Фарба перетікає крізь пальці, пручається, пливе й, очищена від бруду, знаходить собі місце на полотнах. Ось вона

5


Учителі – Р. Сельський, К. Звіринський, З. Флінта, А. Бокотей, Л. Медвідь, Б. Галицький, П. Маркович, І. Балух, І. Скобало, В. Овсійчук… – кожний зі своєю історією мистецтва й життя. Самість чи самотність молодості Ю. Гуменного, якого батьки виховали на християнських засадах, жадібно втягувалась у простори мало ще зрозумілі та звабливі, як юнки, принадні, як нічні любощі, й бажані, як добре вино. У Львові п’янила атмосфера – власне тут митець збагнув юнгівську Волю. Дискусії, гучне декламування поезії, токайські вина – усе це було в його невеликій, з дуже низькими стелями кімнаті, а властиво пивниці з різними комунікаціями: естетизованими, вписаними у білі аркуші, на зразок: «Тут починається космос» або Шевченкове із «Катерини»: «Тоді я веселий, Тоді я багатий, Як буде серденько По волі гуляти!». «Вечірки» непомітно ставали ранками, а усі розмови тоді були частиною «богемного» згустку живопису й поезії; любові та зради, надій і п’янких тривог, частіше вакханалією радості, що можна собі дозволити тільки у двадцять… Зібрані разом для народження майбутнього, за Осипом Мандельштамом, творчого «божевілля», вони ставали мужніми й відповідальними. У тій майстерні можна було сховатись від усього світу з легкими на слова Б. Стельмахом, В. Яворівським, Л. Медвідем – поезія, фовістичні образи на стінах й стелі, ритми слів куйовдили почуття. Ранні твори Ю. Гуменного позначені кольороекспресією, без перебільшень можна сказати, він її успадкував під час лекцій; не лекцій, а моновистав Володимира Овсійчука під кодом «Нестримне життя кольорів». Професора Овсійчука – людину наділену акторським талантом – любили усі студенти й працівники Львівської картинної галереї (нині Галерея мистецтв), де він працював над колекцією західноєвропейського мистецтва. В інституті студенти завдавали чимало клопотів; вони наважувалися голосно читати поезію, слухали, переписували й декламували; малювали «неакадемічно», приносили «західні» журнали й альбоми – це не означало руйнації підвалин соціалізму – це було утвердження Его чи Волі. Із вірша «Новорічне»: «то начебто почнеться маскарад»6 за Г. Чубаєм або ж треба вникнути у рядки Г. Аполлінера: «Канат, сплетений із криків. Дзвін над Європою Повішані століття. Зв’язані нації рейками. Нас тільки двоє чи трійко. Ми не знаєм дороги. Подаймо ж руку Один одному…»7 Бардівські вечори й постійна присутність Б. Окуджави й В. Висоцького: «Візьмімось за руки друзі, Щоб не пропасти по одинці…» Власне у притягальності поезії, вправах живопису, рисунка, пізнанні цілого материка, що називається «Кольорознавство» із його фізичними, психологічними, символічними й ще Бог знає якими властивостями, за зізнанням митця, усі складові відкривали широкі можливості для експериментів. Юрій Гуменний вивів на стіні слова М. Вламінка: «Акт Творчості рівнозначний акту Любові». Нові програми з композиції, які запропонував професор Р. Сельський, на багато років вкарбували

4

метод, який надзвичайно збагатив живопис Львова і дав можливість історикам мистецтва розпочати розмову про напрям «Українського колоризму», який логічно пов’язує декілька десятиріч (1940–1990). Студенти пробували експериментувати; Микола Шимчук намалював «Жовтого хлопчика на жовтому тлі» (полотно загубилось), Юрій Гуменний у живописі був звернений до «новоченто», кілометри композицій творив Іван Борисов, вдосконалював натурні вправи Юрій Родзевич… – вони вчились на одному курсі, разом жили в гуртожитку й винаймали помешкання, що слугувало майстернею. Так минали роки, у їхньому колі місця вистачало художникам усіх епох і континентів, найбільше вабили розмови про малярство постімпресіоністів, експресіоністів. Вони обмінювали ранні твори на альбоми П. Клее, Х. Міро, С. Далі…, оглядаючи репродукції чи слайди, сперечались, іноді до «цілковитого» розриву стосунків… Юрій Гуменний із пієтетом відвідував лекції Івана Скобала, який був добрим педагогом й богемною постаттю у Львові. Ним можна було милуватись; одягнений у темний костюм чи плащ, вирізнявся у натовпі; завжди із незмінним атрибутом – чорним капелюхом з широкими крисами. Студенти любили його; сам він чудово володів рисунком, умів делікатно, тонко передати знання «у світ». Вабив позачасовою красою, але не зміг допасуватись до світу, рано відійшов. Ю. Гуменний, «полонений» богемністю вчителів Р. Сельського, К. Звіринського, З. Флінти, І. Скобала, Л. Медвідя, шукав співмірності. Роман Сельський умів делікатно спонукати до роботи; щоразу просив створити декілька композицій. І хто б наважився не принести домашніх вправ? Працювали серйозно й багато; десятки малюнків «перелопачували», щоб відчути структуру фігури тощо. Однак не усі викладачі схвалювали предмет «Основи композиції». Внутрішньоінститутський конфлікт відчували й студенти, і це додавало цікавості вивчати кольорові рефлекси чи надавати перевагу чистим кольорам. Тоді робили десятки замальовок, колажів, аплікацій. Юрій Гуменний, закінчивши навчання, деякий час почував себе загубленим у безмежжі СРСР; не завжди при ньому була гармонія, «рідні зерна» столітніми запахами бриніли десь поряд. Врешті він одружився і його відповідальність помножилася на сім’ю й втілення бажань, які чіпко взяли його у «лабета». Упродовж десятиріч художник – рішучий і неспокійний – шукав себе в пластиці, мозаїці, книжковій ілюстрації, ковальстві. Ніхто не знає рано чи пізно ми повертаємось до себе. Важливо прийти вчасно і встигнути розповісти. Дивовижний збіг обставин – десятиріччя відведені для творчості він скеровував для забезпечення Волі. Це вдавалось не завжди; у ньому жило почуття обов’язку – відповідальності за рідних і близьких. Завжди добрим товаришем йому в житті була дружина Алла, чудовий знавець світової й російської літератури, це, власне, вона стала моделлю для багатьох ню. Щасливі роки дитинства та юності єдиного сина, яким нині пишається, дві онучки теж спонукали до праці; синівська любов до батьків, братів і сестер живе разом із ним, а Воля приходить і змушує малювати. Через десятки полотен вийшов до самості у блаженстві від кольорів, об’єднаних «багатошаровим криком». Енергія власного Его прокинулась. Ні! – вона вибухнула вулканом, вона непередбачувана. Так мало бути… Виставки у Миколаєві (2006), Львові (2007), Івано-Франківську (2008) засвідчили серйозність живописних пошуків митця. Йому близькі «Нові фовісти» (Neue Wilde). Юрій Гуменний береже натуру від руйнації (ось де прокинувся відмінний рисувальник) і не може відкинути її неповторні форми (ню, птахи, човни…), але стихія кольорів настільки велика, що він у моменти експресії в роботі може годинами готувати барвники. Подібно як гончар розминає глину з власною енергією, художник отримує задоволення від в’язкості фарби в руках, це особлива напруга, навіть відчуття задоволення під час дотиків до густини, щільності та своєрідного «насильства» над ними. В руках структура фарби – основна ціль конкретного моменту, потім буде радість від отриманих кольорів, чисто-прозорих – таких не купиш. Він місить їх руками, стискає, як Ш. Бодлер, «молоді пругкі перса». Фарба перетікає крізь пальці, пручається, пливе й, очищена від бруду, знаходить собі місце на полотнах. Ось вона

5


стихія власного Его. Останні твори «Диво», «Втрата», «Ранок», «Двоє біля дзеркала» вписуються у формулу зіставлення контрастних кольорів, пластики фактур, ритму форм і зблисків силуетів. У творах «Розмова», «Омивання ніг», «Христос перед Пилатом», «Тайна вечеря»… художник не святковий споглядач біблійних історій, його цікавить реверс драм; чому Юда, коли відрікались усі, крім Йоана; чому тільки Пилат, а підступ громади?… У багатьох творах Ю. Гуменний ставить перед собою одне композиційне завдання – поєднати абстраговане кольорове тло з лініями обрисів фігур, одночасно він творить низку натюрмортів (частіше квіти), де об’єми форм вибудувані експресивністю мазка. Це не завжди кольорові контрасти, його динамічна натура змушує нервувати у стихіях – червоного, від пригашено тихого до темного; пурпурного, наближеного до чорного; білого, в його множинних варіантах; зеленого. Митець любить кольороплощини (динамічні, неспокійні), делікатно вводить фактури, що рефреном підсилюють загальне звучання у творах. Нині Ю. Гуменний перебуває на зовсім новому етапі у живописі, час змін не минає безслідно, усе пережите й пройдене згустками любові, здивування, захоплення чи простого й щирого споглядання на світ, як і півстоліття тому, примушує милі серцю мотиви бачити у потужній стихії кольорової боротьби, яка здатна, хоча б на мить, зупинити шалений потік почувань у постійному плині Часу.

Євстахія Шимчук Львів, 2010

К. Г. Юнг и современный психоанализ // Хрестоматия по глубинной психологии. – М., 1997. – С. 258. Братунь Р. Одержимість. – Львів, 1974. – С. 41. 3 Українська поезія під судом КГБ. – Львів, 2003. – С. 459. 4 Ронсар П. Лірика. – К., 1977. – С. 61. 5 Бодлер Ш. Поезії. – К., 1989. – С. 60–61. 6 Чубай Г. Говорити, мовчати і говорити знову. – К., 1990. – С. 21. 7 Аполлинер Г. Стихи. – М., 1967. – С. 101. 1 2

Автопортрет 6


стихія власного Его. Останні твори «Диво», «Втрата», «Ранок», «Двоє біля дзеркала» вписуються у формулу зіставлення контрастних кольорів, пластики фактур, ритму форм і зблисків силуетів. У творах «Розмова», «Омивання ніг», «Христос перед Пилатом», «Тайна вечеря»… художник не святковий споглядач біблійних історій, його цікавить реверс драм; чому Юда, коли відрікались усі, крім Йоана; чому тільки Пилат, а підступ громади?… У багатьох творах Ю. Гуменний ставить перед собою одне композиційне завдання – поєднати абстраговане кольорове тло з лініями обрисів фігур, одночасно він творить низку натюрмортів (частіше квіти), де об’єми форм вибудувані експресивністю мазка. Це не завжди кольорові контрасти, його динамічна натура змушує нервувати у стихіях – червоного, від пригашено тихого до темного; пурпурного, наближеного до чорного; білого, в його множинних варіантах; зеленого. Митець любить кольороплощини (динамічні, неспокійні), делікатно вводить фактури, що рефреном підсилюють загальне звучання у творах. Нині Ю. Гуменний перебуває на зовсім новому етапі у живописі, час змін не минає безслідно, усе пережите й пройдене згустками любові, здивування, захоплення чи простого й щирого споглядання на світ, як і півстоліття тому, примушує милі серцю мотиви бачити у потужній стихії кольорової боротьби, яка здатна, хоча б на мить, зупинити шалений потік почувань у постійному плині Часу.

Євстахія Шимчук Львів, 2010

К. Г. Юнг и современный психоанализ // Хрестоматия по глубинной психологии. – М., 1997. – С. 258. Братунь Р. Одержимість. – Львів, 1974. – С. 41. 3 Українська поезія під судом КГБ. – Львів, 2003. – С. 459. 4 Ронсар П. Лірика. – К., 1977. – С. 61. 5 Бодлер Ш. Поезії. – К., 1989. – С. 60–61. 6 Чубай Г. Говорити, мовчати і говорити знову. – К., 1990. – С. 21. 7 Аполлинер Г. Стихи. – М., 1967. – С. 101. 1 2

Автопортрет 6


Різдво 8

Автопортрет 9


Різдво 8

Автопортрет 9


Автопортрет 10

Натюрморт з іконою 11


Автопортрет 10

Натюрморт з іконою 11


Розмова 12

Автопортрет 13


Розмова 12

Автопортрет 13


Янгол прийшов 14

Янгол прийшов 15


Янгол прийшов 14

Янгол прийшов 15


Автопортрет 16

Янгол в місті 17


Автопортрет 16

Янгол в місті 17


Великопільська церква 18

Звістка 19


Великопільська церква 18

Звістка 19


Автопортрет 20

Янгол охоронець 21


Автопортрет 20

Янгол охоронець 21


Зустріч 22

Ноша 23


Зустріч 22

Ноша 23


Натюрморт 24

Автопортрет 25


Натюрморт 24

Автопортрет 25


Перед дорогою 26

Портрет 27


Перед дорогою 26

Портрет 27


Автопортрет 28

Сутінки 29


Автопортрет 28

Сутінки 29


За роботою 30

Сім’я 31


За роботою 30

Сім’я 31


Омивання ніг 32

Автопортрет 33


Омивання ніг 32

Автопортрет 33


Батьки 34

Реквієм «Пам’яті В. Бурдика» 35


Батьки 34

Реквієм «Пам’яті В. Бурдика» 35


Автопортрет 36

В майстерні 37


Автопортрет 36

В майстерні 37


Сім’я 38

Жінка з вороною 39


Сім’я 38

Жінка з вороною 39


В храмі 40

Автопортрет 41


В храмі 40

Автопортрет 41


Великодній натюрморт 42

Ноша 43


Великодній натюрморт 42

Ноша 43


Білі квіти 44

Квіти 45


Білі квіти 44

Квіти 45


Двоє 46

Материнство 47


Двоє 46

Материнство 47


Великдень 48

Автопортрет 49


Великдень 48

Автопортрет 49


Молитва 50

Місячна ніч 51


Молитва 50

Місячна ніч 51


Автопортрет 52

Молитва 53


Автопортрет 52

Молитва 53


Поминальний день 54

Ноша 55


Поминальний день 54

Ноша 55


Янгол охоронець 56

Реквієм 57


Янгол охоронець 56

Реквієм 57


Поцілунок 58

Автопортрет 59


Поцілунок 58

Автопортрет 59


Стара жінка 60

Отче наш 61


Стара жінка 60

Отче наш 61


Жертвоприношення 62

Янгол мандрівник 63


Жертвоприношення 62

Янгол мандрівник 63


Янгол охоронець 64

Автопортрет 65


Янгол охоронець 64

Автопортрет 65


Розмова 66

Жертвоприношення 67


Розмова 66

Жертвоприношення 67


Омивання ніг 68

Материнство 69


Омивання ніг 68

Материнство 69


Автопортрет 70

Двоє 71


Автопортрет 70

Двоє 71


Коханці 72

Великодній натюрморт 73


Коханці 72

Великодній натюрморт 73


В майстерні 74

Автопортрет 75


В майстерні 74

Автопортрет 75


Вечірня молитва 76

Різдво 77


Вечірня молитва 76

Різдво 77


Місто 78

Голгофа 79


Місто 78

Голгофа 79


Ноша 80

Дорога 81


Ноша 80

Дорога 81


Автопортрет 82

Великодня молитва 83


Автопортрет 82

Великодня молитва 83


Тайна вечеря 84

85


Тайна вечеря 84

85


Самотня 86

Автопортрет 87


Самотня 86

Автопортрет 87


Народження 88

Материнство 89


Народження 88

Материнство 89


Автопортрет 90

Великдень 91


Автопортрет 90

Великдень 91


Сині квіти 92

Жінка з квітами 93


Сині квіти 92

Жінка з квітами 93


Синій янгол 94

Втрата 95


Синій янгол 94

Втрата 95


Автопортрет 96

Вигнані з раю 97


Автопортрет 96

Вигнані з раю 97


Різдво 98

Дорога 99


Різдво 98

Дорога 99


Материнство 100

Автопортрет 101


Материнство 100

Автопортрет 101


102

103


102

103


Слово про митця

Республіканські та всеукраїнські виставки 1983р. м. Київ. «Тренування». 2004р. м. Київ. «Різдво 2004» «Вечеря». 2005р. м. Київ Осіння виставка « Квіти»». 2005р. м. Кіровоград. «Мальовнича Україна» „Півники». 2005р.м. Київ. «60-річчю Перемоги» «Самотня». 2005р. м. Полтава. Всеукраїнська виставка «Сучасний український пейзаж». «Сонячна погода». 2006р. м. Миколаїв. Всеукраїнська виставка ДУМ « Світ Божий, як Великдень». „Столик декоративний», „Декоративний світильник». 2006р. м. Одеса. Всеукраїнська художня виставка «Мальовнича Україна» „Соняшники». 2006р. м.Київ. Всеукраїнська виставка до Дня художника; 2007р. м.Київ. Всеукраїнська виставка до Дня художника; 2008р. м.Київ.Всеукраїнська виставка до Дня художника; 2009р. Київ. До 70- річчя МООНСХУ. Персональні виставки: 2004р. м.Миколаїв, Муніципальний виставковий зал. 2005р. мМиколаїв, Миколаївський державний гуманітарний університет ім.П.Могили; 2005р. м.Миколаїв Муніципальний виставковий зал. 2006р. м.Львів, Палац мистецтв; 2006р.м.Миколаїв, Муніципальний виставковий зал; 2007р. м.Миколаїв, Муніципальний виставковий зал; 2008р. м.Одеса, Жіноча колонія. 2008р. м.м.Миколаїв, Муніципальний виставковий зал; 2009р. м.Миколаїв, Миколаївський державний гуманітарний університет ім.П.Могили; 2009р. м.Одеса, Художній музей; 2009р. м.Тернопіль, обласний художній музей; 2009р. м.Дрогобич, Палац мистецтв; 2009р. м.Івано-Франківськ, обласний художній музей; 2010р. м.Миколаїв Муніципальний виставковий зал. 2010р. м.Херсон Художній музей ім..О.О.Шовкуненко.

Получили огромное эстетическое удовольствие от просмотра выставленных работ. Хочется отметить высочайший профессиональный уровень мирового масштаба. Сердце пронизано гордостью за то, что в нашей стране, на нашей земле живут и творят такие люди как Вы. Хочется пожелать дальнейших творческих успехов и мировой известности. Работы пронизаны светом, теплом вашей души. Они харезматичны, каждая из них удивительна и неповторима. Счастья и удачи Вам и Вашей семье. Преподаватель ХГФ ПДПУ им. Ушинского (Мунтян С.Д.) Спасибо большое за то количество положительных эмоций полученных от просмотра Ваших работ. Ваши работы пропитаны внутренним светом и энергией. Они поражают своей лаконичностью и точностью. Нам студентам есть чему у Вас поучиться. Студенты ХГФ (Одесса). Многогранно оточенное мастерство выписки и передачи техники ваших картин я как истинный ценитель живописи и искусства понимаю и чувствую Ваше творчество. Островская Анна Владимировна (Харьков) Очень Выразительная живопись. Радует глаз. Спасибо. Москалев А.Н. (С.Петербург) Файний живопис. Особливо картина «Самотня» - там все чудово. Хай Вам щастить на тернистому шляху у мистецтві. Карпенко Т.Я. (м. Рахів) Совершенно потрясающие картины. «Ангел-хранитель», «Мадонна» - так трогательно и верно. Счастливы, что случаймо попали на эту выставку. Это настояний Художник и Настоящее Искусство!. Санина Светлана (Москва) Была приятно удивлена, что в Николаеве смогла посетить выставку такого замечательного, таланливого художника. Уважаемый Юрий, многих Вам творческих лет, успехов, здоровья и счастья. Думаю Москвичи смогли бы по достоинству оценить ваше мастерство. Анна Сарян (художник г.Москва)

Палітра смаку сіті фарби Мов незавершене кіно О як це все було давно За що життя своє віддав би

Твори маестро поки час Допоки догоряє свічка …І знов оголеність плеча Яке сховає степу нічка Тарас Кремінь

104

105


Слово про митця

Республіканські та всеукраїнські виставки 1983р. м. Київ. «Тренування». 2004р. м. Київ. «Різдво 2004» «Вечеря». 2005р. м. Київ Осіння виставка « Квіти»». 2005р. м. Кіровоград. «Мальовнича Україна» „Півники». 2005р.м. Київ. «60-річчю Перемоги» «Самотня». 2005р. м. Полтава. Всеукраїнська виставка «Сучасний український пейзаж». «Сонячна погода». 2006р. м. Миколаїв. Всеукраїнська виставка ДУМ « Світ Божий, як Великдень». „Столик декоративний», „Декоративний світильник». 2006р. м. Одеса. Всеукраїнська художня виставка «Мальовнича Україна» „Соняшники». 2006р. м.Київ. Всеукраїнська виставка до Дня художника; 2007р. м.Київ. Всеукраїнська виставка до Дня художника; 2008р. м.Київ.Всеукраїнська виставка до Дня художника; 2009р. Київ. До 70- річчя МООНСХУ. Персональні виставки: 2004р. м.Миколаїв, Муніципальний виставковий зал. 2005р. мМиколаїв, Миколаївський державний гуманітарний університет ім.П.Могили; 2005р. м.Миколаїв Муніципальний виставковий зал. 2006р. м.Львів, Палац мистецтв; 2006р.м.Миколаїв, Муніципальний виставковий зал; 2007р. м.Миколаїв, Муніципальний виставковий зал; 2008р. м.Одеса, Жіноча колонія. 2008р. м.м.Миколаїв, Муніципальний виставковий зал; 2009р. м.Миколаїв, Миколаївський державний гуманітарний університет ім.П.Могили; 2009р. м.Одеса, Художній музей; 2009р. м.Тернопіль, обласний художній музей; 2009р. м.Дрогобич, Палац мистецтв; 2009р. м.Івано-Франківськ, обласний художній музей; 2010р. м.Миколаїв Муніципальний виставковий зал. 2010р. м.Херсон Художній музей ім..О.О.Шовкуненко.

Получили огромное эстетическое удовольствие от просмотра выставленных работ. Хочется отметить высочайший профессиональный уровень мирового масштаба. Сердце пронизано гордостью за то, что в нашей стране, на нашей земле живут и творят такие люди как Вы. Хочется пожелать дальнейших творческих успехов и мировой известности. Работы пронизаны светом, теплом вашей души. Они харезматичны, каждая из них удивительна и неповторима. Счастья и удачи Вам и Вашей семье. Преподаватель ХГФ ПДПУ им. Ушинского (Мунтян С.Д.) Спасибо большое за то количество положительных эмоций полученных от просмотра Ваших работ. Ваши работы пропитаны внутренним светом и энергией. Они поражают своей лаконичностью и точностью. Нам студентам есть чему у Вас поучиться. Студенты ХГФ (Одесса). Многогранно оточенное мастерство выписки и передачи техники ваших картин я как истинный ценитель живописи и искусства понимаю и чувствую Ваше творчество. Островская Анна Владимировна (Харьков) Очень Выразительная живопись. Радует глаз. Спасибо. Москалев А.Н. (С.Петербург) Файний живопис. Особливо картина «Самотня» - там все чудово. Хай Вам щастить на тернистому шляху у мистецтві. Карпенко Т.Я. (м. Рахів) Совершенно потрясающие картины. «Ангел-хранитель», «Мадонна» - так трогательно и верно. Счастливы, что случаймо попали на эту выставку. Это настояний Художник и Настоящее Искусство!. Санина Светлана (Москва) Была приятно удивлена, что в Николаеве смогла посетить выставку такого замечательного, таланливого художника. Уважаемый Юрий, многих Вам творческих лет, успехов, здоровья и счастья. Думаю Москвичи смогли бы по достоинству оценить ваше мастерство. Анна Сарян (художник г.Москва)

Палітра смаку сіті фарби Мов незавершене кіно О як це все було давно За що життя своє віддав би

Твори маестро поки час Допоки догоряє свічка …І знов оголеність плеча Яке сховає степу нічка Тарас Кремінь

104

105


1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37.

106

Автопортрет 1988. к.,о. 40х55 Перед дорогою 2004 п.,о. 90х122 Різдво 2004 п.,о. 60х80 Натюрморт з іконою 2005 п.,о. 50х55 Розмова 2000 к.,о. 60х80 Янгол прийшов 2004 п.,о. 75х120 Янгол прийшов 2005 п.,о. 75х120 Янгол в місті 2006 п.,о. 80х90 Великопільська церква 2006 к.,о. 120х120 Звістка 2006. к.,о. 120х120 Янгол охоронець 2002 п.,о. 60х60 Зустріч 2008 п.,о. 60х60 Ноша 2007. к.,о. 40х120 Натюрморт 2008. п.,о. 70х70 Перед дорогою 2008 п.,о. 60х90 Портрет 2008 к.,о. 60х90 Сутінки 2008 к.,о. 40х50 За роботою 2004 к.,о. 40х50 Сім’я 1992 к.,о. 50х70 Омивання ніг 2007 к.,о. 120х120 Батьки 2008 к.,о. 120х75 Реквієм «Пам’яті В.Бурдика» 2008 к.,о. 120х120. В майстерні 2009 п.,о. 70х80 Сім’я 2000 к.,о. 50х50 Жінка з вороною 2009 п.,о. 50х50 В храмі 2003 п.,о. 70х80 Великодній натюрморт 2008 п.,о. 60х80 Ноша 2006 п.,о. 60х85 Білі квіти 2002 п.,о. 60х75 Квіти 2006 п.,о. 45х50 Двоє 2006 п.,о. 50х50 Материнство 2007 п.,о. 60х60 Великдень 2008 к.,о. 120х150 Молитва 2002 к.,о 90х90 Місячна ніч 2006 к.,о. 120х120 Молитва 2006 к.,о. 120х120 Поминальний день 2006 к.,о. 120х120

38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71 72. 73. 74.

Ноша 2008 п.,о. 50х50 Янгол охоронець 2004 к.,о. 120х85 Реквієм 2006 к.,о. 120х85 Поцілунок 2002 к.,о. 120х120 Стара жінка 2004 к.,о. 40х50 Отче наш 2006 к.,о. 60х90 Жертвоприношення 1999 к.,о. 90х60 Янгол мандрівник 2000 п.,о. 40х60 Янгол охоронець 2006 п.,о. 60х80 Розмова 2006 к.,о. 120х90 Жертвоприношення 2006 к.,о. 120х70 Омивання ніг 2006 к.,о. 60х110 Материнство 2004 п.,о 55х65 Двоє 2007 к.,о. 120х90 Коханці 2006 к.,о. 50х70 Великодній натюрморт 2006 к.,о. 55х60 В майстерні 2003 к.,о. 120х120 Вечірня молитва 2008 к.,о. 60х80 Різдво 2002 п.,о. 120х120 Місто 2006 к.,о. 60х80 Голгофа 2008 к.,о. 120х90 Ноша 2008 п.,о. 70х70 Дорога 2004 к.,о. 80х80 Великодня молитва 2008 к.,о. 120х150 Тайна вечеря 2004 к.,о. 120х200 Самотня 1988 к.,о. 60х80 Народження 2004 к.,о. 120х90 Материнство 2004 к.,о. 45х65 Великдень 2008 к.,о. 60х80 Сині квіти 2004 к.,о. 60х70 Жінка з квітами 2002 п.,о. 60х70 Синій янгол 2004 п.,о. 60х80 Втрата 2007 к.,о. 90х120 Вигнані з раю 2007 к.,о. 120х120 Різдво 2004 п.,о. 60х80 Дорога 2007 к.,о. 100х100 Материнство 2008 п.,о. 60х70

107


1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37.

106

Автопортрет 1988. к.,о. 40х55 Перед дорогою 2004 п.,о. 90х122 Різдво 2004 п.,о. 60х80 Натюрморт з іконою 2005 п.,о. 50х55 Розмова 2000 к.,о. 60х80 Янгол прийшов 2004 п.,о. 75х120 Янгол прийшов 2005 п.,о. 75х120 Янгол в місті 2006 п.,о. 80х90 Великопільська церква 2006 к.,о. 120х120 Звістка 2006. к.,о. 120х120 Янгол охоронець 2002 п.,о. 60х60 Зустріч 2008 п.,о. 60х60 Ноша 2007. к.,о. 40х120 Натюрморт 2008. п.,о. 70х70 Перед дорогою 2008 п.,о. 60х90 Портрет 2008 к.,о. 60х90 Сутінки 2008 к.,о. 40х50 За роботою 2004 к.,о. 40х50 Сім’я 1992 к.,о. 50х70 Омивання ніг 2007 к.,о. 120х120 Батьки 2008 к.,о. 120х75 Реквієм «Пам’яті В.Бурдика» 2008 к.,о. 120х120. В майстерні 2009 п.,о. 70х80 Сім’я 2000 к.,о. 50х50 Жінка з вороною 2009 п.,о. 50х50 В храмі 2003 п.,о. 70х80 Великодній натюрморт 2008 п.,о. 60х80 Ноша 2006 п.,о. 60х85 Білі квіти 2002 п.,о. 60х75 Квіти 2006 п.,о. 45х50 Двоє 2006 п.,о. 50х50 Материнство 2007 п.,о. 60х60 Великдень 2008 к.,о. 120х150 Молитва 2002 к.,о 90х90 Місячна ніч 2006 к.,о. 120х120 Молитва 2006 к.,о. 120х120 Поминальний день 2006 к.,о. 120х120

38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71 72. 73. 74.

Ноша 2008 п.,о. 50х50 Янгол охоронець 2004 к.,о. 120х85 Реквієм 2006 к.,о. 120х85 Поцілунок 2002 к.,о. 120х120 Стара жінка 2004 к.,о. 40х50 Отче наш 2006 к.,о. 60х90 Жертвоприношення 1999 к.,о. 90х60 Янгол мандрівник 2000 п.,о. 40х60 Янгол охоронець 2006 п.,о. 60х80 Розмова 2006 к.,о. 120х90 Жертвоприношення 2006 к.,о. 120х70 Омивання ніг 2006 к.,о. 60х110 Материнство 2004 п.,о 55х65 Двоє 2007 к.,о. 120х90 Коханці 2006 к.,о. 50х70 Великодній натюрморт 2006 к.,о. 55х60 В майстерні 2003 к.,о. 120х120 Вечірня молитва 2008 к.,о. 60х80 Різдво 2002 п.,о. 120х120 Місто 2006 к.,о. 60х80 Голгофа 2008 к.,о. 120х90 Ноша 2008 п.,о. 70х70 Дорога 2004 к.,о. 80х80 Великодня молитва 2008 к.,о. 120х150 Тайна вечеря 2004 к.,о. 120х200 Самотня 1988 к.,о. 60х80 Народження 2004 к.,о. 120х90 Материнство 2004 к.,о. 45х65 Великдень 2008 к.,о. 60х80 Сині квіти 2004 к.,о. 60х70 Жінка з квітами 2002 п.,о. 60х70 Синій янгол 2004 п.,о. 60х80 Втрата 2007 к.,о. 90х120 Вигнані з раю 2007 к.,о. 120х120 Різдво 2004 п.,о. 60х80 Дорога 2007 к.,о. 100х100 Материнство 2008 п.,о. 60х70

107


ЮРІЙ ГУМЕННИЙ живопис Україна, 54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 27, кв. 14 тел.: (0512) 59 30 97, 36 36 74 моб.: (063) 756 14 68, (063) 756 14 67 e-mail: gumenny.u@gmail.com Дизайн: Коновалов К.В. Фоторепродукції: Веденеєв В.М. Видавець: Шамрай П.М. 54001, Україна, Миколаїв, вул. В. Морська, 63, офіс 213 тел.: +38 (0512) 37 59 83, e-mail: pnsh@yandex.ru http: www.shamray.com.ua Свідоцтво суб'єкта видавничої справи МК № 4 від 16.09.2002 ISBN 978-966-8442-67-4 Надруковано Поліграфічним об’єднанням “Шамрай” Підписано до друку 06.07.2010 Папір крейдяний 170 г/м. Друк офсетний. Тираж 1000 прим. © Гуменний Ю.С., 2010 © Шамрай П.М.., 2010


Юрій Гуменний релігія  

Юрій Гуменний релігія 2010

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you