Issuu on Google+

Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету Кафедра міжнародної інформації

06 – 166 МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ до виконання дипломної роботи за спеціальністю 7.030404 “Міжнародна інформація“

Затверджена на засіданні Методичної ради Рівненського інституту слов’янознавства, протокол №1 від 7 вересня 2008 р.

Рівне – 2008


2

Методичні поради до виконання дипломної роботи за спеціальністю 7.030404 “Міжнародна інформація“ / Б.М.Юськів. – Рівне: РІС КСУ, 2008. – 32 с. Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри міжнародної інформації, протокол № 1 від 26 серпня 2008 р. Ухвалено на засіданні Ради факультету міжнародних відносин, протокол №1 від 30 серпня 2008 року Відповідальний Є.Б.Тихомирова

за

випуск

професор,

доктор

політичних

Рецензенти: професор, доктор політичних наук Є.Б.Тихомирова, доцент, кандидат технічних наук М.Ф.Денищук

© Юськів Б.М., 2008 © Рівненський інститут слов’янознавства, 2008

наук


3

ЗМІСТ 1. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ....................................................... 3 2. ВИБІР ТЕМИ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА ...................... 4 3. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ. ПОРАДИ ДО ВИКЛАДУ РІЗНИХ РОЗДІЛІВ РОБОТИ................................................................................................. 5 3.1. Загальна структура роботи...............................................................................5 3.2. Вступ...................................................................................................................5 3.3. Основні розділи ...............................................................................................10 3.4. Висновки ..........................................................................................................12 3.5. Перелік використаних джерел .......................................................................13 3.6. Додатки ............................................................................................................13 4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ................................. 13 4.1. Загальні вимоги ...............................................................................................14 4.2. Зміст..................................................................................................................14 4.3. Нумерація структурних частин роботи ........................................................15 4.4. Ілюстрації.........................................................................................................16 4.5. Таблиці .............................................................................................................17 4.6. Формули ...........................................................................................................19 4.7. Посилання ........................................................................................................20 4.8. Список використаних джерел........................................................................20 4.9. Додатки ............................................................................................................22 4.10. Композиція дипломної роботи ....................................................................23 ДОДАТОК А. ЗРАЗОК ЗАЯВИ ДЛЯ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ РОБОТИ........ 27 ДОДАТОК Б. ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ ТА КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ............................................................. 28 ДОДАТОК В. ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ................................................. 30 ДОДАТОК Г. ЗРАЗОК ВІДГУКУ І РЕЦЕНЗІЇ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ ...... 31

1. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ Дипломна робота – індивідуальний вид навчальної та наукової роботи, який проводиться під керівництвом викладача. Мета дипломної роботи полягає в поглибленні знань студентів з питань аналізу проблем нинішнього суспільства, зокрема сучасних тенденцій суспільного розвитку, міжнародних відносин, механізму функціонування політичної влади, взаємодії громадянського суспільства та держави, соціальних і комунікативних технологій, а також підтвердженні вміння студента самостійно аналізувати та розв’язувати проблеми з використання сучасних аналітичних методів і технологій. Відповідно до цього завданням дипломної роботи є:


4

− закріплення теоретичних знань в галузі аналізу суспільних проблем; − набуття вміння систематизації та аналізу літературних джерел і підготовки тематичних оглядів літератури; − набуття практичних навиків вибору та застосування аналітичних методів і методик для аналізу суспільних проблем; − набуття вміння виявляти реальні проблеми, формувати власні висновки та пропозиції для розв’язання цих проблем на основі проведених досліджень. Виконання дипломної роботи дозволить: – систематизувати, закріпити і розширити теоретичні знання та практичні навички за фахом; – застосувати одержані теоретичні знання і практичні навички при вирішенні конкретних завдань професійної діяльності; – розвинути навички самостійної роботи і володіння методикою досліджень при вирішенні різноманітних проблем і питань; – з'ясувати рівень своєї підготовленості до самостійної роботи; – підвищити рівень готовності до практичної діяльності в якості фахівці з міжнародної інформації. 2. ВИБІР ТЕМИ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА З урахуванням сучасного стану суспільства, інформаційних, політикоправових і економічних відносин в Україні й світі, замовлень підприємств і організацій на кафедрі щорічно складається приблизний перелік тем дипломних робіт. Якщо є потреба чи бажання, студент може запропонувати тему, яка цікавить особисто його, або організацію чи підприємство, на якому він працює чи збирається працювати. Слід мати на увазі, що тема має бути актуальною, конкретною, мати теоретичне і практичне значення. Адже в ній слід показати своє вміння, поперше, застосовувати теорію для розв’язання практичних задач і, по-друге, узагальнювати і робити теоретичні висновки на основі власних досліджень. Ще одна практична порада. Найкраще, коли проблематика майбутньої дипломної студентові знайома. Наприклад, він свого часу готував на відповідну тему реферат, курсову роботу, зустрічався з цією темою на підприємстві під час проходження практики. Після вибору теми дипломної роботи студент пише заяву на ім'я ректора інституту з проханням затвердити тему і керівника дипломної роботи (зразок заяви див. в додатку А). На допомогу студентові для підготовки дипломної роботи кафедра призначає наукового керівника. Керівник допоможе правильно сформулювати тему, скласти календарний план підготовки роботи (див. додаток Б), порекомендує спеціальну і довідкову літературу та інформаційні матеріали, регулярно консультуватиме, підготує письмовий відгук на готову роботу (див. додаток Г).


5

3. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ. ПОРАДИ ДО ВИКЛАДУ РІЗНИХ РОЗДІЛІВ РОБОТИ 3.1. Загальна структура роботи Структура дипломної роботи найперше визначається її темою. Логіка викладу матеріалу може бути різною. Однак, на думку багатьох фахівців, доцільніше побудувати дипломну роботу наступним чином: Вступ Основна частина Розділ 1 – теоретико-методологічні засади Розділ 2 – методика і застосовувані методи досліджень Розділ 3 – аналітичний розділ (аналіз проблеми дослідження) Розділ 4 – рекомендаційно-проектний (рекомендації та пропозиції щодо вирішення проблеми) Висновки Перелік використаних джерел Додатки 3.2. Вступ Вступ – дуже відповідальна частина дипломної роботи, яка у стиснутій формі містить всі фундаментальні положення, обґрунтуванню яких присвячена робота – актуальність теми в теоретичному і практичному плані, проблема, вибір об’єкта і предмета досліджень, обмеження теми в часі і широті досліджень, конкретні цілі й завдання роботи. Вступ не лише орієнтує читача на подальше розкриття теми, а й містить усі необхідні характеристики. Писати вступ методологічно краще не спочатку, а після завершення дослідження, коли основна частина роботи вже повністю готова. Інакше навряд чи вдасться уникнути неточностей і повторень. Розглянемо докладніше основні складові вступу. Початок. Вступ починається з невеликої преамбули, де згадується сутність і стан досліджуваної проблеми, її значущість в сучасних умовах, вказується на необхідність проведення дослідження. Актуальність (лат. actualis – дієвість) теми – це важливість, значущість теми для нинішнього часу, її сучасність і злободенність, відповідність сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяльності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо і що досліджується вперше, і свідчить про те, для якої галузі науки чи виробництва мають цінність результати роботи. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах однієї сторінки коротко викласти: сутність проблеми дослідження; соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має важливе


6

народногосподарське та соціально-культурне значення в умовах України; суттєве її значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Потрібно вказати аргументи на доказ цього, навести конкретні факти, які переконають, що без розв’язання проблем, пов’язаних з даною тематикою, виникне цілий ряд нових проблем або ж будуть втрачені значні можливості. Тобто, в цій частині вступу через критичний аналіз і порівняння з відомими розв'язками проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. Важливою складовою актуальності є формулювання проблемної ситуації, виклад її сутності. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній суспільній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування1. При цьому можна виділити два аспекти проблеми: гносеологічний і предметний. У гносеологічному плані (тобто з по��ляду пізнавального процесу) проблемна ситуація – це "знання про незнання, чи невідповідність протиріччя між знанням про потреби людей і якихось результативних практичних чи теоретичних діях і незнанням шляхів, засобів, методів, способів, прийомів реалізації цих необхідних дій"2. Предметна сторона проблеми соціологічного дослідження – це явища і процеси, що викликають занепокоєння, наприклад, ситуація незрозуміла, не піддається переконливому поясненню, має місце соціальна дезорганізація, конфлікт інтересів соціальних груп, інститутів. З одного боку, останні загрожують стабільності, але водночас вони є головною причиною соціальних змін і тому особливо заслуговують на увагу. Таким чином, проблема в науці – це суперечлива ситуація, що потребує свого вирішення. Така ситуація виникає найчастіше в результаті відкриття нових фактів, які явно не вкладаються у рамки попередніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій неспроможна пояснити нові факти. Правильна постановка і чітке формулювання нових проблем часто має не менше значення, ніж їх вирішення. Саме вибір проблеми, якщо не цілком, то значною мірою визначає стратегію дослідження взагалі і напрями наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему – означає вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки не відомо науці з предмета дослідження. Додатковим доказом актуальності тематики є поява численних матеріалів в наукових виданнях, у засобах масової інформації. Для визначення стану її розробки складається стислий огляд літератури, який підсумовує, що саме ця тема ще не вивчена (розкрита лише частково або не в потрібному аспекті) і тому вимагає подальшої розробки. Можна процитувати висловлювання 1

Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. – К.: Знання-Прес, 2002. – С.178. 2 Ядов В.А. Стратегия социологического исследования: описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М.: Добросвет, 1998. – С.71.


7

авторитетних вчених, політичних діячів, письменників, що також переконуватиме в необхідності розгляду тематики. Обґрунтування актуальності вибраної теми дипломної роботи свідчить про те, що студент уміє вибрати важливу для теорії і практики тему, розуміє й оцінює її щодо сучасної і соціальної значущості. Актуальність теми роботи характеризує наукову зрілість і професійну підготовленість студента. Об’єкт і предмет дослідження. Формулювання проблеми приводить до вибору конкретного об'єкта дослідження. Ним може бути соціальний процес, або галузь соціальної дійсності, або якісь соціальні взаємини, що породжують проблемну ситуацію. Об'єкт дослідження – це те, на що спрямовано процес пізнання. Крім об'єкта виділяється предмет дослідження, який є більш конкретним і вужчим поняттям. Предмет вивчення – це найбільш значущі з практичної чи теоретичної точки зору властивості, сторони або особливості об'єкта, які підлягають безпосередньому вивченню. Інші сторони або особливості об'єкта мов би залишаються за межами поля зору дослідника. Якщо об'єкт – те, що містить проблему, то предмет – це ті його властивості і сторони об’єкта, що найбільш опукло виражають відмінність інтересів соціальних суб'єктів, особистості й організацій, які утворюють своєрідні полюси соціального протиріччя чи конфлікту. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага дослідника, саме предмет дослідження визначає тему роботи, яка зазначена на титульному аркуші як її назва. Об'єкт і/або предмет дослідження обов'язково мають бути новими. Як правило, предмет дослідження містить у собі центральне питання проблеми, яке зв'язане із припущенням про можливість віднайти в ньому закономірність або центральну тенденцію. Постановка такого питання – джерело висунення робочих гіпотез. Нечітке уявлення про об'єкт і предмет дослідження зумовлює довільне тлумачення проблеми, стихійність при зборі наукових фактів. Мета і завдання дослідження. Після визначення проблеми формулюють мету роботи і завдання, які мають бути вирішені відповідно до цієї мети. Мета (ціль) дослідження – це поставлена кінцева мета, кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Вона повинна узгоджуватися з назвою роботи і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). Між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв'язок. Поставленої мети обов'язково треба досягти. І неодмінно перевірити, чи чітко визначене досягнення мети у висновках. Мета роботи реалізується через конкретні завдання, які треба вирішити відповідно до цієї мети. Завдання дослідження не повинні бути глобальними, такими, що претендують стати темами окремих досліджень. Вони повинні


8

"працювати" на мету дослідження. Не слід захоплюватись їх кількістю, це призводить до громіздкості роботи й неповного їхнього вирішення. Треба ставити як прикладні, так і теоретичні завдання (введення до наукового обігу нових понять, розкриття їхньої сутності та змісту, розробка критеріїв і показників оцінки ефективності, принципів, умов і факторів, експериментальна перевірка, підготовка методичних рекомендацій для їх використання на практиці тощо). Цілі і завдання дослідження утворюють взаємозалежні ланцюжки, в яких кожна ланка служить засобом переходу до наступних ланок. Завдання дослідження формулюються у формі переліку дій: “вивчити...”, “проаналізувати...”, “встановити...”, “вияснити...”, “обґрунтувати...” тощо. Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів дипломної роботи. Це важливо і тому, що назви таких розділів мають відповідати конкретним завданням і результатам дослідження. Мети і завдань дослідження, а також головного результату треба обов'язково досягнути. Кінцевий результат дослідження може набувати характеру теоретикопізнавального або практично-прикладного. Якщо основна мета формулюється як теоретико-прикладна, то при розробці проблеми увага приділяється вивченню наукової літератури з даного питання, побудові гіпотетичної загальної концепції предмета дослідження, чіткої семантичної і емпіричної інтерпретації вихідних понять, виділенню наукової проблеми і логічному аналізу робочих гіпотез. Конкретний об'єкт дослідження визначається лише після того, коли виконана ця попередня дослідницька робота на рівні теоретичного пошуку. Інша логіка керує діями дослідника, якщо він ставить перед собою безпосередньо практичну мету. Він починає роботу над програмою, виходячи зі специфіки даного соціального об'єкта (тобто з того, чим завершується теоретичний аналіз у попередньому випадку) і з'ясування практичних завдань, що підлягають вирішенню. Тільки після цього він звертається до літератури в пошуках відповіді на питання: чи є "типове" вирішення проблемних завдань, тобто спеціальна теорія, що стосується предмета? Якщо "типового" рішення немає, подальша робота розгортається за схемою теоретико-прикладного дослідження. Якщо ж таке рішення є, гіпотези прикладного дослідження будуються як різні варіанти "прочитання" типових рішень стосовно конкретних умов. Отже, визначення мети дослідження дозволяє далі впорядкувати процес наукового пошуку у вигляді послідовності рішень основних, часткових і додаткових завдань. Якщо мета і завдання дослідження сформульовані нечітко, це свідчить про недостатнє осмислення студентом головного наукового результату, до якого він прагне. Крім того, під час захисту важко буде оцінити рівень досягнення студентом мети. Зауважимо, що про досягнення мети слід обов’язково зазначити у загальних висновках, про вирішення конкретних завдань роботи засвідчити висновками до відповідних розділів дослідження. Тема, об'єкт і предмет, мета і завдання дослідження перебувають у нерозривному зв'язку, вони в сукупності зумовлюють зміст винесених на захист


9

положень, висновків і рекомендацій. Якщо для формулювання назви роботи має велике значення об'єкт дослідження і кінцевий результат, то для визначення мети дослідження, крім того, має значення такий елемент, як шлях досягнення кінцевого результату, про який не йдеться у формулюванні теми. Сутність перелічених елементів формулюється опосередковано змістом відповідних елементів наукового дослідження, які схематично можна представити таким чином3: 1). Проблема дослідження характеризує ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній дійсності та вимогами суспільства для його більш ефективного функціонування. Крім того, проблемна ситуація може відображати суперечність між сучасним станом наукового вивчення об'єкта та необхідністю його поглибленого теоретичного обґрунтування. 2). Кінцевий результат відобра��ає очікуваний від виконання роботи позитивний ефект, який формулюється двояко: перша частина – як суспільна користь; друга – як конкретна користь. 3). Об'єкт дослідження – частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта). 4). Предмет дослідження є елементом дослідження, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкований людиною (суб'єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах. 5). Шлях досягнення кінцевого результату визначається гіпотетичною вказівкою на очікування конкретної користі від вивчення основного предмета дослідження. Такими є логічні зв'язки між об'єктом, предметом, темою і метою дослідження, на які необхідно зважати в практиці дослідницької роботи. З практики відомо, що найбільше труднощів у студентів викликає необхідність чітко і лаконічно обґрунтувати актуальність, сформулювати мету, завдання роботи, вказати предмет і об’єкт досліджень. Розглянемо ці поняття на наступному прикладі: Попередня (робоча) назва дипломної роботи студента була – “Передвиборні технології”. Сформульована вона надто широкою і неконкретною, тема означена приблизно. Студент зустрівся з керівником, ознайомився з літературою. В результаті сам для себе зміг відповісти на вказані питання. Актуальність. Україна ступила на демократичний шлях розвитку. Однією з найхарактерніших ознак демократичного суспільства є демократичні вибори як Президента України, так і вибори до парламенту держави. У той же час демократичні вибори в Україні є новим, незвичним явищем. Використати

3

Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. – К.: Знання-Прес, 2002. – С.182.


10

теорію і практику зарубіжних країн можна, але вони потребують адаптації до умов нашого суспільства. Звідси і актуальність вказаної теми. Вибори в Україні є Президентськими, парламентськими, до місцевих органів самоврядування. Маючи спільні риси, вони різняться між собою за метою, масштабністю, використовуваними прийомами і методами ведення передвиборної боротьби тощо. Тому необхідно конкретніше визначити предмет і об’єкт досліджень. Об’єктом досліджень студент вибрав кандидатів у Президенти України. Предмет досліджень – це не весь передвиборний марафон, а лише його стержнева частина – формування оптимальної стратегії і тактичних рішень. Адже саме з них розпочинається передвиборна боротьба, закладається необхідний кінцевий результат. Більше того, саме цих підвалин не вистачало більшості кандидатів на найвищий у державі пост під час усіх виборів, які проходили у нашій державі. Таким чином, викристалізувалася мета досліджень – розробити науково обґрунтовану методику вибору оптимальної стратегії і комплексу тактичних рішень кандидата у Президенти України в період передвиборної боротьби. Для цієї мети студенту слід послідовно розв’язати завдання: • визначити, що являє собою стратегія передвиборної кампанії, якими показниками можна вимірювати її ефективність, які критерії слід покласти в поняття оптимальної стратегії; • обґрунтувати необхідність мати у своєму розпорядженні цілий комплекс тактичних рішень, які б реалізовували обрану стратегію на усіх етапах кампанії, даючи можливість адаптуватися до змін поточної ситуації; • сформулювати зміст кожного рішення із даної сукупності, запропонувати методику включення їх в дію; • змоделювати використання оптимальної стратегії і запропонованої методики на прикладі хоча б одного з кандидатів на Президентський пост. У результаті маємо нову назву роботи – “Вибір оптимальної стратегії і тактичних рішень в умовах передвиборної президентської кампанії в Україні”. Тепер, хай навіть у першому наближенні, чітко сформульовані мета, завдання, об’єкт, предмет, методологія та методи досліджень, і студент зможе розпочати роботу. 3.3. Основні розділи Основна частина роботи поділяється на 3-4 взаємозв'язаних розділи. В першому розділі розкриваються теоретичні положення, що лежать в основі дослідження проблеми. Теоретичні положення є основою для подальшого аналізу проблеми дослідження та вироблення пропозицій для її вирішення. Робота починається підрозділом огляду літератури та інших інформаційних джерел (періодика, наукові та громадські видання, наукові звіти, інформація з мережі Інтернет тощо) на задану тему. Його можна подати під назвами: "Розвиток ідеї...", "Теоретичні засади...", "Наукові основи...",


11

"Розвиток уявлень про...", "Становлення та розвиток..." та ін. Основні завдання огляду літератури: • ознайомлення з матеріалами за темою роботи, їхня класифікація, відбір найцінніших досліджень, основних і фундаментальних робіт, базових результатів; • виявлення кола науковців, які досліджували тему, вивчення їхнього внеску в розробку проблеми; • виявлення найцікавіших, але недостатньо висвітлених напрямів досліджень, які могли б стати темою дипломної. Потрібно виявити та проаналізувати різні точки зору на вирішення проблеми, дати оцінку, пропозиції і зауваження, з’ясувати невирішені питання і, як наслідок, уточнити формулювання мети, завдань і аспектів розгляду. Окрім того, в першому розділі необхідно дати визначення основних термінів, які будуть використовуватися для наступного викладу матеріалу. Інколи можна спостерігати примітивний вид аналізу літератури: коротко повідомляється, що в такій роботі такий науковець виклав таку позицію, а такий науковець – іншу. Хронологічний перелік того, хто і що сказав з того чи іншого приводу, також не можна вважати науковим аналізом літератури. Недоцільно також анотування праць без викладу власної позиції дослідника. Матеріали огляду слід систематизувати в певній логічній послідовності згідно із завданнями дослідження. В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло і критично висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Доцільно завершити цей розділ коротким резюме щодо необхідності проведення досліджень у даній галузі. Аналогічним чином будується другий розділ, метою якого є аналіз методичних підходів, методів та засобів, які використовуються на даному етапі до вивчення різних аспектів теми та виявлення найбільш перспективних для аналізу конкретної проблеми досліджень. Іноді, через структурну та інформаційну схожість, обидва розділи об’єднують в один. Третій розділ стосується конкретно об’єкта досліджень. Тут необхідно подати опис специфічних особливостей об’єкта дослідження та провести аналіз проблеми або проблем, що виникли на об’єкті. Аналіз об’єкта досліджень та проблем здійснюється із врахуванням теоретичних висновків, понять і методик, розглянутих в попередніх розділах. Даними для аналізу можуть служити первинні матеріали, документи, статистична та інша інформація, виявлена студентом в об’єкті досліджень. Наприклад, якщо об’єктом дослідження є підприємство чи організація, то аналізу можуть підлягати його організаційна структура, система управління, рівень інформаційного забезпечення тощо. Такий підхід дозволить краще зрозуміти важливість досліджуваних питань та їхню сутність. Для проведення аналізу активно використовуються методи системного аналізу, статистичних досліджень, формалізовані та неформалізовані методи


12

аналізу документів, івент-аналіз та дискурс-аналіз, методи економічного аналізу тощо. Кінцевою метою аналізу є чітке встановлення недоліків, властивих стану досліджуваної проблеми на об’єкті дослідження та причин їхнього виникнення. Четвертий розділ присвячений рекомендаціям і пропозиціям студента на вирішення досліджуваної проблеми. Висновки та рекомендації базуються на результатах аналізу і можуть стосуватися не лише практичних аспектів проблеми, а й теоретико-методологічних основ, понятійного апарату та інструментарію досліджень. Рекомендації та пропозиції можуть подаватися у формі: – програми; – методики; – комплексу заходів; – просто сукупності пропозицій чи висновків. Важливою складовою даного розділу є обґрунтування ефективності пропозицій та рекомендацій, ступеня досягнення бажаних цілей та надійності результатів. Для цього можуть використовуватися методи системного аналізу, економічного аналізу тощо. Також доцільно було б показати спроби впровадження пропозицій або можливого, хай навіть часткового, використання їх. Цей розділ значно підвищить вагомість і цінність дипломної роботи. Зауважимо, що, попри відмінності, усі розділи будуються за однаковою схемою: короткий вступ, факти та їхній опис, дослідження з використанням наукового апарату, підведення підсумків. 3.4. Висновки Квінтесенцією всієї роботи є загальні висновки. Хоча ця частина роботи є найменшою за обсягом (2-4 сторінки), однак вона особливо важлива, оскільки тут у завершеній і логічно бездоганній формі подаються головні підсумки і результати, отримані студентом. Висновки мають форму послідовного, ��огічного та чіткого викладу головних отриманих результатів, їх співставлення із загальною метою та конкретними завданнями, сформульованими у вступі. Проте висновки не повинні стати механічним підсумовуванням висновків, наведених в кінці розділів, а мають містити те нове і суттєве, що складає підсумкові результати дослідження. Часто їх подають у вигляді певної кількості нумерованих абзаців, послідовність яких визначається логікою побудови дослідження. У висновках важливо зазначити не лише теоретичну, але й практичну цінність дослідження, тобто які результати роботи й де було впроваджено. Інколи виникає необхідність зазначити нові завдання, які виникають у зв'язку з проведеним дослідженням. Обов’язковим у висновках є співставлення отриманих висновків із цілями та завданнями, вказаними у вступі. Тут необхідно наголосити, що мети дослідження досягнуто, а поставлені завдання вирішені. Вказуються також негативні та позитивні результати, а також нереалізовані можливості.


13

Таким чином, висновки є не звичайним переліком отриманих результатів проведеного дослідження, а їх підсумковим синтезом, тобто формулюванням того нового, що внесено його автором у вивчення і вирішення проблеми. Висновки як правило подаються у вигляді абзаців, які послідовно нумеруються. При цьому кожен нумерований абзац повинен містити логічно завершений і конкретний висновок. Висновки бажано розпочинати словами “доведено”, “показано”, “встановлено”, “розроблено”, “реалізовано”. 3.5. Перелік використаних джерел Список використаних джерел є однією з важливих частин дипломної роботи і відбиває самостійну творчу роботу студента. У переліку містяться назви монографій, статей, посилання на законодавчі та нормативні документи, інформаційні матеріали з мережі Інтернет, які були використані при підготовці роботи. 3.6. Додатки Як правило, у додатках наводяться анкети, схеми, фотографії, рисунки, діаграми, таблиці, копії документів тощо. Сюди ж можна винести ті частини роботи, які є важливими, але загромаджують виклад основної думки, які наприклад, доведення, статистичний матеріал, побічні висновки і результати. 4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ В основу вимог до оформлення дипломних робіт нами покладено вимоги, запроваджені Вищою атестаційною комісією України до оформлення дисертацій4, оскільки для перших таких вимог поки що не прийнято. Таке рішення, на нашу думку, виправдане і з методичної точки зору: молодим людям, котрі у майбутньому займатимуться науковою роботою і готуватимуть дисертацію, не буде потреби початково знайомитися з відповідними вимогами. Хоча слід мати на увазі, що дані правила, будучи офіційними вимогами ВАК до дисертацій, водночас протирічать Державному стандартові України з оформлення науково-технічних звітів 5, який рекомендовано застосовувати до будь-яких видів наукових звітів, зокрема, дисертацій. Сподіваємося, що невдовзі вимоги і ВАК, і Держстандарту будуть приведені до єдиного знаменника.

4

Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій // Бюлетень ВАК України. – 1997. – №2. – С. 12–33. 5 ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – Київ: Держстандарт України, 1995.


14

4.1. Загальні вимоги Пояснювальну записку дипломної роботи готують на комп’ютері з допомогою текстового редактора типу Word версій 6.0 і вище і друкують на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора або два міжрядкових інтервали шрифтом Time New Roman Cyr, Ukrainian Schoolbook та подібних до них. Розмір шрифта – 14. Можна також використати папір форматів від 203х288 до 210х297 мм, а для таблиць та ілюстрацій – формат А3. Текст дипломної роботи друкують, залишаючи береги таких розмірів: лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм. Обсяг основного тексту дипломної роботи (без додатків) повинен становити 60–80 сторінок. Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти. Заголовки структурних частин дипломної роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", “ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом повинна дорівнювати 3–4 інтервалам. Кожну структурну частину (розділ) дипломної роботи треба починати з нової сторінки. 4.2. Зміст Зміст подають на початку роботи після титульного аркуша. Він містить назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків тощо.


15

ПРИКЛАД. ЗМІСТ ВСТУП ............................................................................................................ РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМАТИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ........ 1.1. Цілі та постановка задач системного дослідження ......................... 1.2. Побудова моделі проблеми .............................................................. 1.3. Аналіз результатів системного дослідження .................................. ... ... ... ВИСНОВКИ .................................................................................................. Перелік використаних джерел ..................................................................... Додатки ..........................................................................................................

3 8 13 15 24 60 65 69

Заголовки змісту мають точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх за іншою редакцією, послідовністю і підпорядкованістю порівняно із заголовками в тексті не можна. Заголовки необхідно розмістити один під одним. Заголовок кожного наступного ступеня зміщують на 3–5 знаків вправо відносно заголовка попереднього. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається за необхідністю. Якщо в роботі використана специфічна термінологія, маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік можна подати у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальне тлумачення. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх тлумачення наводять у тексті при першому згадуванні. 4.3. Нумерація структурних частин роботи Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці. Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.


16

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2. "(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як і пункти. ПРИКЛАД. РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ РОЗВИТКОМ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ 1.1. Економічні аспекти управління технічним розвитком. Науковотехнічний прогрес й інтенсифікація суспільного виробництва Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується високими темпами науково-технічного прогресу…. Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку. ПРИКЛАД. Примітки: 1. Домінуючу роль у забезпеченні приросту продукції у другому варіанті розв’язку займають заходи з освоєння нових видів продукції 2. Після розв'язання задачі приріст продукції перевищує отриманий раніше. .... Примітка. Під час розрахунків враховано лише дані останніх 5 років. 4.4. Ілюстрації Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані ��перше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках дипломної роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4,


17

враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.1.2 (другий рисунок першого розділу). Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в дипломній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. ПРИКЛАД. Повні витрати

Витрати інших систем Витрати даної системи

Повний ефект Виробниче об’єднання і показники технічного розвитку

Ефект інших систем Ефект даної системи

Рис.1.2. Схема систематизації показників технічного розвитку виробничого об’єднання

Фотознімки та інші ілюстрації, розміром меншим за формат А4, можуть бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4. Фото та інші ілюстрації можна сканувати і вставляти безпосередньо в текст програмоюредактором. 4.5. Таблиці Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Таблиці нумерують послідовно (за винятком поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). Якщо в дипломній роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці,


18

над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2". ПРИКЛАД. Таблиця 2.3 Приріст продукції на заводах галузі, тис.грн. Приріст продукції по видах Напрямки Приріст Товари МеталоТехнолотехнічного продукції, оброблюІнша побутового гічна розвитку всього признапродукція вальний оснастка чення інструмент 1. Впровадження 5925,99 2934,00 1896,8 428,00 667,19 передової технології 2. Модернізація 1211,58 362,7 619,70 55,70 173,48 виробництва 3. Механізація 7761,01 5373,60 1220,70 423,40 743,30 виробництва 4. Автоматизація 762,72 637,40 32,90 63,80 28,72 виробництва 1681,30 924,90 189,10 325,40 5. Освоєння нових 3120,70 видів продукції ВСЬОГО 18782,00 10989,00 4695,80 1160,0 1938,00

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф (колонок) повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не слід. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву вміщують лише над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку (заголовки граф), в другому випадку – боковик (перша змістовна графа таблиці). Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при


19

першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. ПРИКЛАД. Таблиця 1.4 Розподіл оцінок різних джерел політичної інформації (у %) Варіанти відповідей Джерела НайправНайоперановин Найповніше Найточніше дивіше тивніше Телебачення 72 72 68 76 Радіо 6 8 Те ж 16 Газети 15 11 ““ 4

4.6. Формули Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х) і ділення (:). ПРИКЛАД. Обмеження на мінімальну величину економічного ефекту доповнювалися визначеною величиною приросту цього показника

∑b µl

l µ

xµl ≥B, B=B+σ ,

(3.12)

де B – річний економічний ефект, раніше отриманий в системі; σ – запланований приріст величини річного економічного ефекту.


20

4.7. Посилання При написанні дипломної роботи слід давати посилання на джерела та матеріали, результати з яких наводяться у роботі або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми і задачі дипломної роботи. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити вірогідність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, що не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в дипломній роботі. Посилання в тексті дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1–7]..." або “… [14, с.24]…”. Допускається наводити посилання на джерела у виносках. ПРИКЛАД. Цитата в тексті:"... щорічно в Україні утворюється 1,7 мільярдів тонн різноманітних твердих промислових відходів...“ 3. Відповідне подання виноски: ---------------------------------3 Бент О.Й. Про розробку концепції ресурсозбереження в мінеральносировинному комплексі України // Мінеральні ресурси України. – 1995.– № 2.– С.22. Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис.1.2". Посилання на формули дипломної роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)". На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл.1.2". У повторних посиланнях на таблиці й ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3". 4.8. Список використаних джерел Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; в хронологічному порядку. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.


21

ПРИКЛАДИ. • Приклади оформлення посилань на підручники та монографії: 1. Доти Дороти.И. Паблисити и паблик рилейшнз. – М.: Филин,1996.– 134 с. 2. Інформаційні змагання / В.Г.Васильчук, М.Г.Коваленко. – К.: Наука, 1989. – 243 с. 3. Klein M., Methlie L.B. Knowledge-Base Decision Support Systems, 2nd edn. – Wiley, 1995. • Приклади оформлення посилань на підручники під редакцією: 1. Толковый словарь по основам информационной деятельности / Под ред. д.э.н., проф.Н.Н.Ермошенко. – К., 1995. – 249 с. • Приклади оформлення посилань на посібники: 1. Сущук О.А. Міжнародні інформаційні системи: Навчальний посібник для студентів вузів. – К. ІЗМН, 2001. – 224 с. 2. Сілкова Г.В. Основи інформаційно-аналітичних досліджень: Навчальний посібник для студентів вузів / Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету. – К., 1998. – 50 с. • Приклади оформлення посилань на журнальні статті: 1. Лапшов Б.А. Дайджест-конспект – новое дитя древней библиографии // Библиография . – 1995. – №6. – С. 25–29. 2. Региональная информатизация: методика и практика // Научнотехническая информация. Серия 1. – 1997. – №7. – С. 1–8. 3. Підготовка прес-релізу // Міжнародна освіта та кар’єра. – 1998. – №2. – С.31–32. 4. Goguen J.A. The Fuzzy Tyhonoff Theorem // J.Math.Anal.Appl. – 1973. – V. 43. – P.734–842. • Приклади оформлення посилань на збірники і статті у збірниках: 1. Інтер-інфо: Збірник студентських наукових робіт. Випуск 3. – Рівне: РІС КСУ, 2001. – 165 с. 2. Тихомирова Є.Б. Міжнародна інформація як наукова категорія // Українська культура в іменах і дослідженнях: Наук. записки Рівненського державного інституту культури. – Рівне, 1997. – С.146–151. • Приклади оформлення посилань на дисертації й автореферати дисертацій: 1. Потапенко К.А. Еволюція завихрень в активних середовищах: Дис… канд. фіз.-мат. наук.: 29.06.036 / Київський інститут народного господарства. – К.,1989. – 150с., 16 іл.


22

2. Мартиненко В.С. Методика вивчення фізики твердого тіла в середніх навчальних закладах: Автореферат дис…канд. пед. наук: 13.00.02 / Київський державний політехнічний ін-т, спец. рада К.113.08.16. – К., 1989. – 15 с. • Приклади оформлення посилань на матеріали з Інтернету: 1. Хохлов Ю.Е. О развитии информационного общества в России. Выступление на Парламентских слушаниях, 2 декабря 1997 г. – http://www.iis.ru/ru/ publish/yh01.htm 2. Освітянська мережа України – EDucational Network Ukraine. Education in Ukraine within Internet. EdNU is the first national information program in the field. – http: //www.ednu.kiev.ua/ 3. NATO Press Release (99)12 – 30 Jan. 2001. Press Release (99)12. 30 Jan. 2001. Statement by the North Atlantic Council on Kosovo. NATO reaffirms the demands set out in its statement of 28th January. – URL:www.nato.int/docu/pr/2001/ p99–012e.htm 4. Міністерство України у справах науки і технологій. – http://www.mstu. gov.ua/ • Приклади оформлення посилань на офіційні документи: 1. Про інформацію: Закон України // Голос України. – 1992. – 13 листопада. – С.3–5; Те саме // Відомості Верховної Ради України. –1992.–№48. – С.1227–1462. 2. Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін: Указ Президента України від 27 грудня 1991 року // Демократична Україна. – 1991. – 31 грудня. 3. ДТСУ 3017–95. Видання. Основні терміни: Терміни і визначення. – Видання офіційне. – Чинний від. 01.01.1996. – К., 1995. – 47 с. 4.9. Додатки Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток __" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.


23

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою дипломної роботи друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ". Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В. Розміщені в додатках ілюстрації, таблиці та формули нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А. 4.10. Композиція дипломної роботи Підготовлена дипломна робота компонується наступним чином: 1) титульна сторінка – не нумерується, виконується обов’язково в комп’ютерному варіанті, підшивається (див. додаток В); 2). завдання на дипломну роботу – не нумерується, підшивається (див. додаток Б); 2) направлення (допуск) на захист та відгук керівника (див. додаток Г) – не нумерується, не підшивається; 4). рецензія на дипломну роботу (див. додаток Г) – не нумерується, не підшивається; 3). анотація дипломної роботи – не нумерується, підшивається; 6). зміст – нумерується (починаючи з третьої сторінки), підшивається; 7). вступ, розділи роботи, висновки, перелік літератури (посилань), додатки – нумеруються наскрізною нумерацією, починаючи з четвертої сторінки (якщо зміст займає одну сторінку) або п’ятої сторінки (якщо зміст займає дві сторінки), підшиваються; 8). на останній сторінці студент ставить свій підпис і дату завершення роботи. 5. ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ Працювати над дипломною слід за планом, складеним разом з керівником (див. додаток Б). Починати необхідно з теоретичної частини. Огляд літературних джерел, інших інформаційних матеріалів, постійні консультації з керівником – все це дасть студентові можливість зорієнтуватися в проблемах з даної тематики і запропонувати свої пропозиції для їх вирішення. Підготовлений чорновий варіант роботи подають на розгляд керівника. Керівник допоможе визначити можливі прогалини у ній, поглибленні розуміння проблемних питань. Враховуючи зауваження керівника, готується чистовий варіант роботи.


24

Завершена робота переплітається, підписується студентом і передається керівникові не пізніше як за 10 днів до захисту. Науковий керівник дає на неї письмовий відгук обсягом 1–2 сторінки. У відгуку зазначається: • оцінка актуальності теми; • зміст основних питань і завдань; • оцінка її теоретичного рівня, використання сучасних методик; • перелік основних результатів; • стан практичного впровадження, пропозиції та рекомендації щодо практичного використання; • оцінка керівником дипломної роботи (відмінно, добре, задовільно, незадовільно). Екземпляр роботи за три дні до захисту представляється на кафедру разом з відгуком керівника попереднього ознайомлення з ними членів комісії. Тим часом потрібно готуватися до захисту. Для цього готується письмовий виступ і необхідний ілюстративний матеріал. Виступ, як правило, триває 8–10 хвилин. У ньому варто висвітити: • обґрунтування теми, цілі та завдання роботи, предмет і об’єкт досліджень (1–2 хвилини); • сутність проведених досліджень, результати проведеного аналізу та з’ясовані проблеми (3–5 хвилини); • пропозиції щодо розв’язання проблем, оцінка можливих варіантів рішень (3–5 хвилини); • основні висновки по роботі (1–2 хвилини). Необхідно мати на увазі, що виступ повинен буди максимально лаконічним. Дуже погане враження залишає виступ, коли студент намагається надто деталізувати. Це зайве, про деталі його запитають пізніше, якщо у цілому виступ складе враження на членів комісії. Саме лаконізм є ознакою зрілості та глибини знань. Під час виступу доцільно весь час використовувати ілюстративний матеріал, виконаний у вигляді таблиць, схем, малюнків. Ілюстративний матеріал треба готувати на аркушах ватману розміром А1 (594х841 мм), або на плівці для проектора, або як серію малюнків чи презентацію на ПК (наприклад, підготовлену з допомогою MicroSoft PowerPoint). Щодо кількості матеріалів, то тут обмежень немає, але їх має бути достатньо, аби доступно викласти зміст і показати усе зроблене. Зауважимо, що при підготовці до захисту обов’язково слід проконсультуватися з керівником і, можливо, разом підготувати тези виступу та перелік необхідних ілюстрацій. Захист дипломної роботи відбувається таким чином. Спочатку головуючий представляє студента, тему, керівника роботи і надає слово студентові. Якщо виступ буде впевненим і зрозумілим, доповідача ніхто не переб’є, не зіб’є з думки, а всі запитання задаватимуться уже після Вашої промови. Це найкращий варіант. Але, коли розповідь ведеться мляво, студент починає заглиблюватися в деталі, за якими не проглядається головна думка і важко вловити зміст


25

зробленого, зрозуміло, що питання посипляться одне за одним. Студент починає відповідати на них, а на найважливіше, звичайно, не вистачає часу. До речі, деякі запитання можна передбачити заздалегідь і разом з керівником підготувати на них логічні та обґрунтовані відповіді. Після запитань з боку членів комісії головуючий зачитає відгук наукового керівника (або ж надасть йому слово) і надасть слово для заключного виступу і відповідей на зауваження керівника та членів комісії. Комісія по завершенню усіх захистів поточного дня на закритому засіданні шляхом відкритого голосування більшістю голосів виносить рішення про оцінку кожної роботи (відмінно, добре, задовільно, незадовільно). У присутності студентів голова комісії зачитує оцінки дипломних робіт. 6. ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБОТИ Зареєстровані у відповідному журналі дипломні роботи разом з відгуками, рецензіями та дискетою з текстом роботи передаються до архіву кафедри. Тут матеріали зберігаються протягом п’яти років, а потім передаються в архів бібліотеки інституту. Студентам дипломні роботи не видаються. Кращі роботи кафедра рекомендує для публікації в студентському науковому збірнику. Надалі інститут (що є в інтересах студента) може направляти їх на конкурси студентських робіт, а також для практичного впровадження в організації, на базі якої вона готувалася. 7. ЛІТЕРАТУРА 1. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень. – К.: Вища школа, 1997. – 271с. 2. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. – К.: 2004. 3. Крушельницька О.В. Методологія і організація наукових досліджень. – К.: 2003. 4. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация: Методика написания, правила оформления и порядок защиты. – М.: Ось-98, 1997. – 304 с. 5. Мороз І.В. Структура дипломних, дипломних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. – К., 1997. – 56 с. 6. Наринян А.Р., Поздеев В.А. Основы научных исследований. – К.: 2002. 7. Основы научных исследований / Под ред.В.И.Крутова, В.В.Попова. – М.: Высшая школа, 1989. – 400 с. 8. Постоловський Р.М., Тихомирова Є.Б. Основи наукових досліджень. Опорний конспект лекцій. – Рівне: РІС КСУ, 2004. 9. Сайт „Аспірант України” – http://mi/intranet/aspirant.com.ua/


26

10. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень. – К.: РНКЦ "ДІНІТ", 2000. – 259 с. 11. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Слово, 2004. – 240 с. 12. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науководослідницької діяльності. Підручник. - К.: Знання-прес, 2002. – 295 с. 13. Юськів Б.М. Методичні поради до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра за спеціальністю 6.030400 “Міжнародна інформація“. – Рівне: РІС КСУ, 2004. – 40 с. 14. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования: описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М.: Добросвет, 1998. – 596 с.


27

ДОДАТОК А ЗРАЗОК ЗАЯВИ ДЛЯ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ РОБОТИ Ректору Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету проф. Постоловському Р.М. студента 5 курсу факультету міжнародних відносин спеціальності “Міжнародна інформація” Михальчука Романа Юрійовича

ЗАЯВА Прошу дозволити написання дипломної роботи на тему “Вибір оптимальної стратегії і тактичних рішень в умовах передвиборної президентської кампанії в Україні” і призначити науковим керівником кандидата економічних наук, в.о. професора кафедри міжнародної інформації Юськіва Богдана Миколайовича, Дата

Підпис

ПОГОДЖЕНО Завідувач кафедри Декан факультету Науковий керівник

підпис підпис підпис

/ Є.Б.Тихомирова / / В.А.Черній / / Б.М.Юськів /


28

ДОДАТОК Б ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ ТА КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ РІВНЕНСЬКИЙ ІНСТИТУТ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА КИЇВСЬКОГО СЛАВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Факультет: міжнародних відносин Кафедра: міжнародної інформації Спеціальність: 7.030404 – міжнародна інформація “Затверджую” Завідувач кафедри Підпис / Є.Б.Тихомирова / 15 жовтня 2008 р. ЗАВДАННЯ на дипломну роботу студентові МИХАЛЬЧУКУ РОМАНУ ЮРІЙОВИЧУ 1. Тема роботи “ВИБІР ОПТИМАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИЧНИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ ПЕРЕДВИБОРНОЇ КАМПАНІЇ В УКРАЇНІ” затверджена наказом по інституту № 1 від 1 жовтня 2008 р. 2. Термін здачі студентом закінченої роботи: 25 травня 2009 р. 3. Вихідні дані до роботи: Дослідити стратегії і тактику передвиборних кампаній на прикладі кампаній кандидатів у Президенти України під час президентських виборів. 4. Зміст роботи (перелік питань, які належить розробити ): 1. Менеджмент виборної кампанії. Стратегія як основа успіху виборної кампанії. 2. Розробка оптимальної стратегії і тактичних рішень у період президентської виборної кампанії. 3. Реалізація стратегій в період президентської кампанії 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових малюнків, креслень, т.д.) Плакати; презентації, виконані з допомогою програмного комплексу Microsoft PowerPoint


29

6. Консультанти із зазначенням розділів, що відносяться до них: Підпис, дата Розділ Консультант Завдання Завдання видав прийняв Розділ 1–3 Професор, кандидат філософських наук Тихомирова Є.Б. 7. Дата видачі завдання: 10 жовтня 2008 р. Керівник підпис / Б.Юськів / Завдання прийняте до виконання підпис / Р.Михальчук / КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН № п/п

Назва етапів роботи

1.

Вивчення літератури з тематики роботи

2.

Розробка плану роботи

3.

Підготовка чорнового варіанту розділу 1

4.

Підготовка чорнового варіанту розділу 2

5.

Підготовка чорнового варіанту розділу 3

6.

Завершення роботи над розділом 1

7.

Завершення роботи над розділом 2

8.

Завершення роботи над розділом 3

9.

Оформлення роботи

10.

Здача роботи на рецензування

11.

Підготовка тексту виступу під час захисту роботи Студент Керівник роботи

Термін виконання етапів роботи 10.10.2008– 20.12.2008 20.12.2008– 25.12.2008 25.12.2008– 25.01.2009 25.01.2009– 25.02.2009 25.02.2009– 25.03.2009 25.03.2009– 05.04.2009 05.04.2009– 25.04.2009 25.04.2009– 05.05.2009 05.05.2009– 05.06.2009 05.06.2009

Примітка

10.06.2009 підпис / Р.Михальчук / підпис / Б.Юськів /


30

ДОДАТОК В ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ РІВНЕНСЬКИЙ ІНСТИТУТ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА КИЇВСЬКОГО СЛАВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Факультет міжнародних відносин Кафедра міжнародної інформації

МИХАЛЬЧУК РОМАН ЮРІЙОВИЧ

ВИБІР ОПТИМАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИЧНИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ ПЕРЕДВИБОРНОЇ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КАМПАНІЇ В УКРАЇНІ 7.030404 – Міжнародна інформація Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста з міжнародної інформації Науковий керівник: Юськів Богдан Миколайович, доцент, кандидат економічних наук Консультант: Тихомирова Євгенія Борисівна, професор, кандидат філософських наук

Рівне – 2009


31

ДОДАТОК Г ЗРАЗОК ВІДГУКУ І РЕЦЕНЗІЇ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ ВІДГУК на дипломну роботу “Забезпечення інформаційної безпеки України” студента 5 курсу спеціальності “Міжнародна інформація” Михальчука Романа Юрійовича Випускна робота студента Михальчука Р.Ю. відповідає завданню, затвердженому кафедрою міжнародної інформації, і повністю розкриває його. В умовах реформування держави і суспільства в цілому, побудови інформаційного суспільства, коли основною сферою суспільного життя стає інформація, розробка проблеми інформаційної безпеки, як найголовнішої з низки проблем національної безпеки України, має як теоретичний, так і практичний інтерес, що визначає актуальність зазначеної теми роботи. В роботі до розробки цієї комплексної проблеми доречно застосовано системний аналіз, що відповідає сучасному рівню розвитку науки. В двох розділах роботи, відповідно до завдання і прийнятого плану, проаналізовано основні поняття та подано класифікацію і характеристики їх складових Всебічність розробки проблеми досягнута великим обсягом дослідницької роботи, проведеної на основі аналізу правових і публіцистичних джерел з цієї проблеми. Проте, на наш погляд, визначення поняття “інформаційної безпеки” виявляється непереконливим: “…здійснення комплексу заходів…” – це скоріше засіб досягнення інформаційної безпеки, а не саме безпека як така. У переліку нормативних актів має місце перекручування назв законів. Не завадило б у розділі 2 подати загальне поняття “забезпечення”, а вже на його засадах сформулювати коротке і чітке поняття “забезпечення інформаційної безпеки” та “системи забезпечення інформаційної безпеки України”. Кваліфікаційну роботу виконано з дотриманням вимог щодо такого виду робіт. Схеми, виконані в додатках, логічно доповнюють попередній матеріал. Висновки та пропозиції: кваліфікаційну роботу виконано на високому науково-теоретичному рівні; робота має практичне значення з точки зору використання її результатів в навчальній практиці; кваліфікаційну роботу доцільно рекомендувати до захисту. Науковий керівник, проф., канд. історичних наук

підпис

/ Р.М.Постоловський /


32

РЕЦЕНЗІЯ на випускну роботу “Забезпечення інформаційної безпеки України” студента 5 курсу спеціальності “Міжнародна інформація” Михальчука Романа Юрійовича Дипломна робота студента Михальчука Р.Ю. виконана згідно завдання, затвердженого кафедрою міжнародної інформації. В сучасних умовах зростає увага до забезпечення захисту інформаційного простору держави, що пов’язано, насамперед, з розвитком інформаційних мереж і телекомунікаційних систем та накопичення конфіденційної і таємної інформації. Тому розробка проблем інформаційної безпеки України являє як теоретичний, так і практичний інтерес. У дипломній роботі студента Михальчука Р.Ю. тема інформаційної безпеки аналізується на основі опрацювання значного масиву офіційної, правової, наукової та довідкової літератури. Застосування методів інформаційного аналізу, узагальнення, системного підходу дозволили висвітлити у роботі як теоретичні підвалини поняття “інформаційна безпека”, так і визначити практичні шляхи забезпечення інформаційної безпеки України. В першому розділі дипломної роботи проаналізовано визначення поняття “інформаційна безпека” та дано характеристику її складових елементів. Інформаційна безпека України розглядається, в свою чергу, як підсистема національної безпеки України. Тому основні принципи, методи, засоби та види забезпечення інформаційної безпеки досліджуються в контексті національної безпеки України. У другому розділі ставиться завдання з позицій системно-діяльністного підходу проаналізувати забезпечення інформаційної безпеки України. Найбільш ґрунтовним слід вважати підрозділ 2.2 “Система забезпечення інформаційної безпеки України”, в якому докладно висвітлено цілі та функції системи, охарактеризовано її об’єкти і суб’єкти, сформульовано пріоритетні напрямки діяльності системи забезпечення інформаційної безпеки. Цікавим з погляду практичної реалізації результатів дипломної роботи є аналіз сучасних проблем забезпечення інформаційної безпеки України. Ключові положення дипломної роботи проілюстровані оригінальни��и схемами, що аргументують погляди автора дипломної роботи. Основні аспекти проблеми інформаційної безпеки розкрито у дипломній роботі всебічно, проте доречно було б охарактеризувати поняття “інформація з обмеженим доступом” та її поділ на таємну і конфіденційну. Це дозволило б чіткіше визначити її місце як складового елемента об’єкта інформаційної безпеки. У підсумку зазначимо, що кваліфікаційна робота оформлена згідно вимог до такого виду робіт і своїм змістом засвідчує високий науково-теоретичний і практичний рівень виконаної роботи. Зав. кафедри документальних комунікацій РДГУ, канд. пед. наук, доцент

підпис

/ Г.Сілкова /


Рекомендації з написання дипломних робіт