читати [на есперанто] книжки (…).За кілька місяців я почав перекладати новели Пруса і вірші Уєйського». 1910 В букіністичній крамниці Клепфіша на Електоральній придбав за кілька копійок латинський трактат про гріхи з XIV століття, оправлений у середньовічний пергамент. Після того його колекція постійно поповнювалася, відомо, що в ній були лист Гоголя, численні автографи європейських письменників тощо. 1911 По-справжньому відкриває для себе поезію – Стаффа, Словацького, Тетмайєра, Вітмена, Гейне, Рембо, Верлена, Бодлера, Блока, Фета, Бальмонта. Перші поетичні спроби – під безпосереднім впливом поезії Стаффа («Сни про силу»). Перші переклади (на есперанто). 6 березня пише свій перший лист до Стаффа з проханням дозволити опублікувати переклади його поезії. З вересня 1911 – і аж до початку 1914 року публікує в журналі «Поля есперанто», заснованому творцем есперанто Людвіком Заменгофом, переклади Стаффа, Словацького, Тетмайєра і Рембо. 1912 Перші спроби (безрезультатні) опублікувати свої вірші в журналах. Перші переклади з російської (символісти Блок, Брюсов, Бальмонт та ін.). Знайомство з майбутньою дружиною – Стефанією Мархев, яскравий слід того першого почуття до неї – у віршах «Сьомої осені» (1920). Перший опублікований вірш Тувіма підписано «St. M.».
302