Issuu on Google+

05.07.2010

,

БВ

О ЗАС

КАФЕ З ВТЕРЦЕМ Аби приймати відвідувачів на вулиці, недостатньо просто винести з приміщення столики і стільці — с. 30.

НИХ В О Н ОС нду 23 Т Н Ї О ре АЦ 8 Р РЕМтих в о А 2 ЕКЛ вами Д узя т ННЯ иємс Е Н Ф ОВ ідпр УО ЗАП госпп П У Р сіль И Г а 17 Т И р НАЧ ікато З И ф В ЯК класи — без ЕНТ 8 Т  1 КОМ ПДВ О к ЯКЩлатни неп НИМ М Є ’ ВД яснює З ЩО : роз’ ПДВ У 12 ДПА КИЙ Ь С ЕНТ нові Д И РЕЗ ТУС — ня 20 СТА ’яснен роз для

ток

а нот


Реклама


No27 ЩО НОВОГО

СУДОВА ПРАКТИКА

Найважливіше у законодавстві . . . . . . 6

Комунальні підприємства можуть бути платниками єдиного податку . . . . . . . . 36

СУТЬ СПРАВИ

Від’ємне значення ПДВ з червня 2010

ДПАУ роз’яснює, як заповнити декларацію з ПДВ у світлі змін, внесених Законом No2275 . . . . . . . 12

Коригування ПДВ: останні роз’яснення ДПАУ

Не можемо погодитися з деякими висновками ДПАУ щодо складання Розрахунку коригування до ПН . . 14

Чим керуватися при визначенні групи ОФ?

Адже для використання класифікатора основних фондів немає підстав . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

Якщо комітент — неплатник ПДВ

Чи з точки зору податкового обліку комісіонеру вигідно продавати товар комітента — неплатника ПДВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Резидентський статус — нові роз’яснення

Як саме працівник-іноземець має визначати свій резидентський статус для застосування ставки ПДФО 15%? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

ЗАПИТАННЯ  ВДПОВД

Суми, що надійшли за повернений товар, до доходу підприємця не включаються . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 Суми ПДВ при здійсненні оподатковуваних та неоподатковуваних операцій можна віднести на валові витрати . . . . 39 Для розрахунку декретних відпустка за власний кошт не виключається . . . . . . 41 ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ

Сума ПДВ за неоплаченими поставками залишається у р. 26 декларації до періоду проведення розрахунків Лист ДПАУ від 18.06.2010 р. No12096/7/16-1117 . . 42

Ремонт орендованих основних засобів

Коригувати ПЗ постачальник повинен у тому ж звітному періоді, що й покупець Наказ ДПАУ від 17.06.2010 р. No442 . . . . . . . . . 43

Як звітувати сільгосппідприємствам

При продажу товару комітента — неплатника ПДВ комісіонер — платник ПДВ не має права на ПК

Як віднести до валових витрат вартість ремонту орендованих основних засобів . . . . . . . . . . . . 23 ДПАУ пояснює особливості заповнення спеціальної податкової декларації сільгосппідприємств . . . . 28

Кафе з вітерцем

Розглянемо організаційні питання, пов’язані з відкриттям літнього кафе, та необхідні дозвільні документи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

2

Збиткова діяльність — ще не підстава для припинення юрособи . . . . . . . . . . . 37

дебеткредит 27/2010

Лист ДПАУ від 26.04.2010 р. No4812/5/16-1516, No8267/7/16-1517-26 . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

Статус резидента України визначається в межах звітного податкового (календарного) року Лист ДПАУ від 17.05.2010 р. No9594/7/17-0717 . . 48


No27 Реклама

Статус резидента України визначається з місяця, зазначеного у виданому ДП повідомленні

Лист ДПАУ від 11.05.2010 р. No4474/6/17-0716 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

При заповненні статзвітності респонденти не повинні застосовувати класифікатор ДК 013-97

Лист Держкомстату від 23.04.2010 р. No03/5-10/400 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

Якщо за страховим договором вигодонабувачем є банк, виплачене відшкодування не є доходом заставодавця

Лист ДПАУ від 03.06.2010 р. No5332/6/17-0716 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

Відчуження житлового будинку можливе після отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку

Лист Держкомзему від 30.04.2010 р. No8877/17/6-10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

www.kontrakty.ua Видавці: С. ванов-Малявін, В. Одинець © Дебет-Кредит, 2010. Реєстраційний NoКВ 5960 від 20.03.2002 р. Засновник – ТзОВ «Редакція «Дебет-Кредит» Передплатний індекс українського видання — 22299 русского издания — 22230 Переклад документів виконано редакцією. Ціна договірна. Тираж 49313 прим.

Першим періодом, коли може бути заповнена декларація з ПДВ (спеціальна), є червень 2010 р. Лист ДПАУ від 09.06.2010 р. No11288/7/16-1117 . . 55 Працівник повинен виконати доручення керівника в межах суми готівки, виданої йому під звіт Лист НБУ від 09.04.2010 р. No11-115/1846-5613 . . 58 Оцінка вибуття запасів має бути доцільною

Лист Мінфіну від 30.04.2010 р. No31-34000-10-16/10164 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

За наявності в ЗЕД-договорі двох дат підписання у ВМД слід зазначати пізнішу дату Лист ДМСУ від 11.06.2010 р. No11/3-10.10/5603-ЕП . . 62 ПОСТСКРИПТУМ

Офіційні курси, індекси інфляції, облікова ставка, мінімуми . . . . . . . . . . 64

Генеральний директор: В. Одинець Керуючий директор: О. Самсоненко тел.: (44) 391-51-81; e-mail: olga_samsonenko@gc.kiev.ua Головний редактор: М. Кондзелка тел. у Львові: (32) 270-24-14; e-mail: kondzelka@dtkt.lviv.ua Київська редакція: тел.: (44) 391-51-80 Верстка: О. Лукіянова, Н. Сташкова, Р. Нагайчук Секретаріат: О. Єлагіна, Г. Юрчишин Дизайн: С. Томчук Передплата та доставка: директор О. Ходорог Київ: (44) 391-51-90, 391-51-91; e-mail: zbutdk@gc.kiev.ua

Реклама: директор О. Бобровська Київ: (44) 391-51-93, 391-51-94 Львів: (322) 76-29-05, (32) 270-35-67; e-mail: reklama@gc.kiev.ua, reklama@gc.lviv.ua Консультаційний сервіс для передплатників «Гаряча лінія» тел.: (44) 528-20-18 При підготовці документів і консультацій використовується система Ліга: Закон АЦ «Ліга» Для листування: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 www.dtkt.com.ua e-mail: debet-kredit@gc.kiev.ua Підписано до друку 29.06.2010 р. Замовлення No10-4998 Друк: ТзОВ «Новий друк» 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1

дебеткредит 27/2010

3


ЩО НОВОГО Суми надбавок до тарифних ставок та посадових окладів обкладаються ПДФО ! Бухгалтерам, СПД

ДПА України роз’яснює, що з метою обкладення податком з доходів фізичних осіб надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, включаються до складу заробітної плати з відповідним її оподаткуванням. Таку позицію податкова обгрунтовує ось чим. Пунктом 4.3 Закону України від 22.05.2003 р. No889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено кінцевий перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню. У цьому переліку не зазначено надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер. Але частиною 3 п. 1.1 та підпунктом «д» п. 1.3 цього Закону встановлено, що з метою Закону No889 під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (нараховуються, надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом працедавцем, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Лист ДПАУ від 29.04.2010 р. No8555/7/17-0717.

Головний бухгалтер повинен мати підлеглих ! Юрособам

Мінпраці роз’яснює: як випливає із положень розділу 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної ді-

6

дебеткредит 27/2010

яльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. No336, посада «головний бухгалтер» передбачає наявність підлеглих працівників. Отже, введення до штатного розпису підприємства посади головного бухгалтера можливе у разі створення відповідного структурного підрозділу (відділу, сектору тощо). Лист Мінпраці від 30.03.2010 р. No3200/0/14-10/13.

За неповне та/або несвоєчасне оприбуткування готівки у касах — штраф ! СГД

Для госпсуб’єктів податкова роз’яснює: 1. Усю готівку, яка надходить до кас, слід своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковувати. Оприбуткуванням готівки у касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами та веденням касової книги, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. 2. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (далі — РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). 3. Якщо готівка проведена через РРО й у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, проте у день її одержання не проведена по касовій книзі, вважається, що така готівка оприбуткована у касі підприємства несвоєчасно. 4. Якщо готівка проведена через РРО, зроблено відповідний запис у касовій книзі у день надходження готівки, проте не проведена у КОРО на підставі фіс-


ЩО НОВОГО кальних звітних чеків, вважається, що такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування. 5. Чинне законодавство передбачає штрафну санкцію за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування суб’єктами господарювання готівки у касах. Лист Нацбанку від 16.04.2010 р. No11-110/2010-6116.

Допомога з ТВП як компенсація втраченого заробітку під час простою ! Роботодавцям

Мінпраці роз’яснює: 1. Незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі — Закон No2240). 2. Під час простою допомога з тимчасової непрацездатності згідно зі ст. 35 Закону No2240 надається застрахованій особі як компенсація втраченого заробітку. Лист Мінпраці від 16.04.2010 р. No108/18/99-10.

Нові мінімальні розміри допомоги з безробіття на 2010 рік ! Усім

Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затвердило нові мінімальні розміри допомоги з безробіття на 2010 рік: 1. З 1 червня — 400 грн, з 1 липня — 430 грн, з 1 жовтня — 460 грн, з 1 грудня — 500 грн для: 1) осіб, визнаних в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів; 2) осіб, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви; 3) застрахованих осіб, звільнених з останнього місця роботи з підстав, передбачених ст. 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 та 45 КЗпП; 4) осіб, які шукають роботу вперше; 5) інших незастрахованих осіб, визнаних у встановленому порядку безробітними.

2. З 1 червня — не менше 550 грн, з 1 липня — не менше 600 грн, з 1 жовтня — не менше 650 грн, з 1 грудня — не менше 700 грн, але не вище за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за минулий місяць, для: 1) застрахованих осіб, визнаних у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески (включаючи випадки перерви страхового стажу з поважних причин, за умови реєстрації особи у місячний строк після закінчення цієї перерви в державній службі зайнятості як безробітної). Постанову від 17.12.2009 р. No142 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2010 році» правління Фонду відповідно визнало такою, що втратила чинність. Постанова правління ФСС на випадок безробіття від 20.05.2010 р. No175 чинна з 25.06.2010 р., застосовується з 01.06.2010 р.

Платники ФСП сплачують внесок до ПФУ у розмірі 33,2% ! Страхувальникам у ПФУ

Змінами до нструкції про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (постанова правління ПФУ від 19.12.2003 р. No21-1) встановлено: 1) працедавці — платники фіксованого сільгоспподатку сплачують страхові внески до ПФУ у розмірі 33,2% від фонду оплати праці, тобто на рівні інших платників збору; 2) розмір мінімального страхового внеску для найманих робітників, які працюють у платників фіксованого сільгоспподатку у 2010 р., становить 35,2% від мінімального розміру заробітної плати. Якщо такі особи мають статус інвалідів — 6% мінімального розміру зарплати. Також у новій редакції викладено додаток 17 до нструкції, що визначає форму рішення про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів ПФУ. Доповнено нструкцію й новим додатком 17а, який визначає форму рішення про застосування фінсанкцій за подання до органів дебеткредит 27/2010

7


ЩО НОВОГО ПФ недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку. Постанова правління ПФУ від 11.05.2010 р. No9-4 чинна з 21.06.2010 р.

Якщо акціонерів АТ є 10 осіб, то таке АТ не може бути перетворене у ТзОВ ! АТ

Акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення шляхом його перетворення, зобов’язане здійснити обмін акцій на частки у статутному фонді товариств, що створюються в результаті перетворення, зі збереженням розміру частки акціонера (учасника) у статутному капіталі товариства. Учасниками ТзОВ, що створюється внаслідок перетворення акціонерного товариства (на дату державної реєстрації ТзОВ), можуть бути тільки акціонери товариства, що прийняло рішення про припинення шляхом перетворення (на дату прийняття такого рішення), які обміняли належні їм акції на частки у статутному капіталі ТзОВ, що створюється. Якщо кількість акціонерів акціонерного товариства на дату прийняття рішення загальних зборів акціонерів про перетворення у ТзОВ перевищуватиме 10 осіб, таке рішення не може бути реалізоване. Це пов’язано з тим, що стаття 50 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що максимальна кількість учасників ТзОВ ― 10 осіб. Рішення ДКЦПФР від 21.05.2010 р. No716.

Додаток «Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції» змінено ! Сільгосппідприємствам

Мінфін вніс зміни до додатка 1 до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 р. No1315), а саме: 1. У графі 2 «Сільськогосподарська продукція» рядка двадцятого «Кукурудза на зерно» пункту 1 «Зернові та зернобобові культури» розділу I «РОСЛИННИЦТВО» слова «зерно відходи» замінено на слова «зернові відходи». 2. У розділі II «ТВАРИННИЦТВО»: 1) Пункти 8 «Конярство», 9 «Кролівництво і звірівництво», 10 «Рибництво, бджільництво, шовківництво» тепер треба вважати відповідно пунктами 7 «Конярство», 8 «Кролівництво і звірівництво», 9 «Рибництво, бджільництво, шовківництво». 2) У графі 3 «Додаткові біологічні активи» рядка першого «Рибництво» пункту 9 «Рибництво, бджільни-

8

дебеткредит 27/2010

цтво, шовківництво» текст викладено в такій редакції: «Матеріал для розведення риби, зокрема личинки, мальки, цьоголітки, однорічки, ремонтний молодняк, плідники» (до змін — «Мальки, цьоголітки, річники, ремонтний молодняк»). Наказ Міністерства фінансів України від 02.06.2010 р. No302 чинний з 02.06.2010 р.

Як виправляти помилки у звітності з пенсійного збору ! Страхувальникам у ПФУ

Якщо під час перевірки орган ПФУ донарахував страхові внески або виявив надміру нараховані страхові внески, страхувальник зобов’язаний у 10-денний термін подати до органу ПФУ за місцем взяття на облік: 1) за звітні періоди до 01.01.2010 р. за формою згідно з Порядком, затвердженим постановою правління ПФУ від 10.06.2004 р. No7-6 необхідні коригуючі або скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу; 2) за звітні періоди після 01.01.2010 р. у розрізі кожної застрахованої особи в таблиці 7 додатка 4 до Порядку, затвердженого постановою правління ПФУ від 05.11.2009 р. No26-1, з відповідними кодами типів нарахувань. Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, в якому були здійснені нарахування. Тобто у таблиці 6 додатка 4 до Порядку No26-1 у місяці здійснення нарахувань. Лист ПФУ від 30.04.2010 р. No7621/05-10.

Держава підтримує АПК ! Підприємствам АПК

Внесено зміни до Порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу (постанова КМУ від 10.12.2003 р. No1904). Установлено, що НАК «Украгролізинг» (далі — Компанія) є головним розпорядником коштів, передбачених у держбюджеті для забезпечення технікою і обладнанням вітчизняного виробництва на умовах фінлізингу сільгосппідприємств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших суб’єктів підприємницької діяльності АПК та фізосіб — членів особистих селянських господарств (до змін розпорядником було Мінагрополітики).


ЩО НОВОГО Кошти, передбачені у держбюджеті, використовуватимуться: 1) за бюджетною програмою «Заходи по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки» шляхом надання кредитів з реєстраційного рахунка, відкритого на ім’я Компанії у Держказначействі, на підставі укладених кредитних договорів. Бюджетні кошти надаються постачальникам, включеним до переліку техніки, що закуповується Компанією за рахунок коштів держбюджету, на підставі кредитного договору; 2) за бюджетною програмою «Збільшення статутного фонду НАК «Украгролізинг» для закупівлі технічних засобів для агропромислового комплексу з подальшою передачею їх на умовах фінансового лізингу» шляхом здійснення видатків із реєстраційного та спеціального реєстраційного рахунків, відкритих на ім’я Компанії у Держказначействі, на закупівлю технічних засобів для АПК. Перевагу в наданні кредитів матимуть, крім раніше визначених, також ті лізингоодержувачі, які придбавають зернозбиральні комбайни і трактори, що агрегатуються з багатоопераційними ґрунтообробними та посівними комплексами. Постанова Кабміну від 02.06.2010 р. No387 чинна з 11.06.2010 р.

Суми дебіторської заборгованості включаються до ВВ без урахування ПДВ ! Платникам податку на прибуток

Держкомпідприємництва роз’яснює, що відповідно до положень статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, складаються із собівартості реалізованих товарів (послуг) та інших витрат. Витрати, що формують собівартість товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, у якому було визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг), а інші витрати враховуються у звітному періоді, у якому їх було здійснено. Тобто в процесі врегулювання сумнівної заборгованості платник податків може збільшити валові витрати на суму дебіторської заборгованості лише в частині, що не була раніше віднесена до складу валових витрат, та за умови, що відповідні заходи щодо стягнення такої заборгованості не привели до позитивного наслідку. Також Комітет зазначає, що оскільки ПДВ — це податок на додану вартість, а при непогашенні заборгованості за надані товари (роботи, послуги) не від-

бувається продажу товарів (робіт, послуг) і утворення доданої вартості, то й заборгованість за відвантажені товари (роботи, послуги) включається до складу валових витрат без урахування податку на додану вартість. Лист Держкомпідприємництва від 12.03.2010 р. No3075.

У порядку отримання дотацій від центру зайнятості є нововведення ! Роботодавцям

До форми договору про працевлаштування безробітного з наданням дотації (затверджена постановою правління ФСС на випадок безробіття від 30.08.2007 р. No463) внесено зміни. Нагадаємо, що центр зайнятості надає дотацію роботодавцю на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного, направленого центром зайнятості, у розмірі витрат на заробітну плату прийнятої особи. Відповідно до змін роботодавець може перевести працівника за його згодою з робочого місця, на яке надавалась дотація, якщо цей працівник працював на ньому понад 3 місяці (раніше — 6 місяців), на постійну роботу на інше робоче місце на цьому підприємстві із збереженням гарантій зайнятості, передбачених умовами надання дотації. Новим є й те, що дотацію роботодавцю продовжуватимуть виплачувати й у разі такого переведення працівника на постійну роботу. Центр зайнятості зобов’язується відновити виплату дотації роботодавцю, який перешкоджав проведенню перевірки центром зайнятості, якщо за її результатами не було виявлено порушень. Достовірність поданих роботодавцем даних, які є підставою для надання дотації, перевірятимуть не рідше ніж один раз на півроку відповідно до затвердженого плану або за письмовим зверненням фізичної чи юридичної особи про факти порушення умов надання дотації. До змін перевірка здійснювалася щокварталу. У разі розірвання трудового договору з працівником до закінчення двох років з дня працевлаштування, а також згідно зі змінами — у разі використання дотації з порушенням законодавства роботодавець повинен буде повернути центру зайнятості в повному обсязі суму наданої дотації з урахуванням індексації на рівень інфляції. Роботодавець у разі встановлення недостовірності поданих ним даних відшкодовуватиме центру зайнятості й суму заподіяної шкоди з урахуванням індексації на рівень інфляції. дебеткредит 27/2010

9


ЩО НОВОГО Змінами також визначено, що у дворічний період дії договору не зараховуватиметься час перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років або 6 років. Постанова правління ФСС на випадок безробіття від 20.05.2010 р. No179 набере чинності з дня опублікування (станом на 29.06.2010 р. не опублікована).

Уповноважена особа може підписувати статут новоствореного ТзОВ ! АТ, ТзОВ

Держкомпідприємництва у своєму листі зазначає, що статут товариства з обмеженою відповідальністю, яке створюється в результаті реорганізації шляхом перетворення акціонерного товариства, прийнятий установчими зборами цього товариства, може підписуватись уповноваженою особою за умови: 1) надання їй від імені установчих зборів учасників ТзОВ права підпису статуту; 2) наявності довіреності, оформленої відповідним чином на підставі рішення установчих зборів. Лист Держкомпідприємництва від 14.06.2010 р. No7515.

Підвищено орендні ставки за оренду держмайна ! Орендарям державного майна

Кабмін установив, що з 1 липня 2010 р. орендарі державного майна сплачуватимуть орендну плату за такими ставками: 1) 45 відсотків обсягу, встановленого Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна (затвердженою постановою КМУ від 04.10.95 р. No786) — орендарі — суб’єкти малого підприємництва; 2) 80 відсотків установленого вищезазначеною Методикою обсягу — усі інші орендарі. Постанова Кабміну від 16.06.2010 р. No440 чинна з 22.06.2010 р.

Визначено перелік робіт, які здійснюються за декларацією відповідності ! СГД

Кабмін затвердив перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, право на вчинення яких набувається на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства. Перелік містить такі види робіт: 1. Здійснення контролю за якістю зварних з’єднань. 2. Здійснення радіологічного (дозиметричного) і піротехнічного контролю.

10

дебеткредит 27/2010

3. Виготовлення та випробування вантажозахватних пристроїв (стропів, траверсів, грейферів). 4. Експлуатація і ремонт водозбірних споруд. 5. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами. 6. Роботи із застосуванням піротехнічних виробів. 7. Експлуатація, обслуговування, ремонт технологічного устаткування харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної промисловості. 8. Ремонтні, монтажні, будівельні та інші роботи, що виконуються на висоті більш як 1,3 метра. 9. Навчання з охорони праці, професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки. 10. Технічне переоснащення виробничих потужностей. Постанова Кабміну від 16.06.2010 р. No449 чинна з 25.06.2010 р.

Кому Державтотрансадміністрація видаватиме дозволи на міжміські перевезення ! Автомобільним перевізникам

Мінтрансзв’язку затвердило форму дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, а також визначило порядок видачі та анулювання цього дозволу. Так, відповідно до Порядку дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування видаватиметься автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб’єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб’єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.


ЩО НОВОГО Передача виконання рейсів, дозволу на перевезення або витягу з нього іншому перевізнику не дозволяється. Наказ Мінтрансзв’язку від 07.05.2010 р. No279 набере чинності з дня опублікування (станом на 29.06.2010 р. не опублікований).

Прийнято Закон про держзакупівлі ! Учасникам держзакупівель

Президент України підписав новий Закон — «Про здійснення державних закупівель». Цей Закон застосовуватиметься до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнюватиме або перевищуватиме 100 тис. грн, а робіт — 300 тис. грн. Стаття 2 Закону визначає, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом (крім передбачених ним випадків). Дія нового Закону не поширюватиметься на випадки, якщо предметом закупівлі є: 1) товари і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет, їх зберіганням, транспортуванням та обліком; 2) послуги, закупівля яких здійснюється державними банками та банками, в капіталізації яких взяла участь держава, виключно для проведення ними банківських операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 3) товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України; 4) товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»; 5) послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу. Законом передбачено недискримінацію учасників — вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Також замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Визначено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: 1) відкриті торги; 2) двоступеневі торги; 3) запит ц��нових пропозицій; 4) попередня кваліфікація учасників;

5) закупівля в одного учасника. У Законі чітко прописано порядок та умови застосування кожної процедури. Уповноваженим органом, що здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель, є Міністерство економіки України. Докладніший коментар до новоприйнятого Закону читайте у наступних числах «ДК». Закон України від 01.06.2010 р. No2289-VI набере чинності з дня опублікування (станом на 29.06.2010 р. не опублікований).

Де чия земля — зорієнтують межові знаки ! Власникам земельних ділянок

Держкомзем затвердив нструкцію, що визначає механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. Відповідно до неї закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Виконавець завчасно, не пізніше ніж за п’ять робочих днів, повідомляє про дату і час проведення цих робіт. Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур’єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомлятимуться через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі нез’явлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, якщо вони були належним чином повідомлені, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки може здійснюватися за їхньої відсутності. Межі земельних ділянок, що виділяються власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), які використовуватимуться їх власниками самостійно, закріплюються межовими знаками кожна окремо. Вибір виду межового знака здійснюється власником (користувачем) земельної ділянки з урахуванням місцевих кліматичних та фізико-геологічних умов. Кожен межовий знак має номер, що не повторюється на всій території України. Наказ Держкомзему від 18.05.2010 р. No376 чинний з 29.07.2010 р. Новини підготувала Анна КОВАЛЬ, «Дебет-Кредит» дебеткредит 27/2010

11


СУТЬ СПРАВИ ВІД’ЄМНЕ ЗНАЧЕННЯ ПДВ З ЧЕРВНЯ 2010 ДПАУ досить оперативно відреагувала на внесені Законом від 20 травня 2010 р. No2275-VI зміни до Закону про ПДВ у частині відображення у декларації з цього податку залишку у підприємств від’ємного значення після бюджетного відшкодування1. Зокрема видала лист-роз’яснення від 18.06.2010 р. No12096/7/16-1117 (див. на с. 42). У ньому зазначила, що починаючи з декларації з ПДВ за червень 2010 р. значення рядка 26 переноситься до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки в частині оплаченого ПК. А сума ПДВ за неоплаченими поставками залишається в рядку 26 аж до періоду проведення розрахунків.

Я

к ми вже зазначали (див. у «ДК» No25-26/ 2010, с. 13), Законом No2275 заборонено включати до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування. Мається на увазі, що суми, які відображалися в рядку 26 декларації з ПДВ ще за травень, надалі просто так на погашення майбутніх ПЗ використовувати не можна. Тобто до кінця 2010 року про жодні зменшення ПЗ май1

12

Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»

бутніх періодів за рахунок попередніх накопичень ПК і відповідно мінусових значень за розрахунками з бюджетом щодо цього податку не може бути й мови. Але це стосується тільки несплачених сум ПДВ своїм постачальникам. Щодо сплачених сум ПДВ, то вони включаються до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду. Нововведення набирають чинності з 16.06.2010 р. і мають застосовуватися вже при поданні декларації за червень поточного року. Як бачимо, цією зміною законодавцем повністю нівельовано «правило першої події» та пп. 7.5.1 Закону про ПДВ для підприємств, які мають «хронічний мінус з ПДВ». Такі несплачені суми повинні відображатися в декларації з ПДВ окремим рядком, а залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування може бути включено до складу ПК починаючи з першого звітного періоду 2011 року, тобто або з січня, або з першого кварталу. У коментованому листі податківці надають роз’яснення щодо відображення у декларації з ПДВ так званих «мінусових» сум ПДВ — як сплачених, так і не сплачених. Починаючи зі звітності за червень 2010 року значення рядка 26 з травневої декларації з

Закон No2275 набрав чинності 16.06.2010 р., а коментований лист датовано 18.06.2010 р. Наш коментар до Закону читайте також у «ДК» No25-26/2010 на с. 6, 13. дебеткредит 27/2010


СУТЬ СПРАВИ

ПДВ має переноситися до рядка 23.2 декларації ПК, то у рядку 24 відображатиметься різниця за червень лише в тій частині ПДВ, що сплачена між рядками 23 та 20. А оскільки в рядку 23.2 постачальнику у попередніх податкових періодах. значиться 400 грн, то, не бажаючи ставити В обов’язковому порядку така сума враховується собі цю суму на БВ (не показувати в рядку 25), при визначенні суми ПДВ, яка підлягає відшко- підприємство, на нашу думку, має право змендуванню з бюджету (рядок 25.1 чи рядок 25.2). шити поточне зобов’язання з цього податку на  таке правило застосовується у всіх наступних суму 400 грн. періодах аж до першого звітного періоду 2011 року. У разі коли заявлені підприємством суми до Залишок значення рядка 26 у частині, що БВ перевіркою не підтверджено, вкрай важливо є несплаченою, має зберігатися в цьому ж 26 проаналізувати, чому саме такі суми не підтверрядку: джено. Від цього залежатиме порядок їхнього 1) аж до моменту проведення розрахунків з подальшого відображення у звітності. Раніше постачальниками; суми, не підтверджені і засвідчені актом пере2) у разі ж відстрочення оплати постачальни- вірки, відображалися в рядку 23.4 декларації з кові — аж до січня 2011 р. ПДВ за період, який збігавФактично, якщо оплата ся з датою акта. До кінця 2010 року не можна постачальнику гаситься Якщо суми, подані до зменшувати ПЗ майбутніх печастинами, то сума ПДВ, БВ, не підтверджено через ріодів за рахунок несплачених що міститься в сумі провідсутність зв’язку операпопередніх накопичень ПК. ведення розрахунків, пеції з господарською діяльДо розрахунку бюджетного реходить з рядка 26 до рядністю платника податку, відшкодування наступного ка 23.2 декларації з ПДВ за то, можливо, платник взазвітного періоду включаютьнаступний звітний період. галі не має права на ПК. ся лише сплачені суми ПК. Тобто такі суми забираПриклад ˛ Підприємство ються з ПК і, отже, у звітНововведення Закону No2275 подало декларацію з ПДВ ності з ПДВ більше не віщодо від’ємного ПДВ застосоза травень, де відображедображаються. Відповідно вуються при поданні деклано рядок 26 у сумі 1000 грн платник ПДВ не має прарації з ПДВ за червень. (1000 грн було сформовано ва на ці суми, якщо погодвома періодами: лютий 2010 р. — у сумі 200 грн; джується з висновками, викладеними в акті. березень 2010 р. — 800 грн). У травні сплачено Якщо ж непідтвердження сум, поданих до постачальнику 2400 грн (у т. ч. ПДВ 400 грн) за БВ, пов’язане з неправильним оформлентовар. ПК за товаром було відображено в березні ням документів, то такі суми, на нашу думку, 2010 р. Декларація з ПДВ за червень за такими мають і надалі, як і раніше, відображатися в операціями та за умови, що її рядок 20 заповнено рядку 23.4 декларації з ПДВ. У подальшому, з прочерком, виглядатиме так: знову ж таки — на нашу думку, після того, — рядок 23.2 — 400 грн; коли документи будуть оформлені правиль— рядок 24 — 400 грн; но, такі суми можна повторно подати до БВ, — рядок 25 (у т. ч. або 25.1, або 25.2 на цю саму відобразивши в рядку 25. Підтверджені суми, суму — одночасно ці два рядки не можуть бути які було подано до БВ, просто «світитимуться» заповнені) — 400 грн; на особовому рахунку платника ПДВ, і ними — рядок 26 — 600 грн. можна скористатися при подальшій сплаЯкщо ж підприємство приймає рішення не по- ті ПДВ. Мається на увазі, якщо у платника давати суму 400 грн до БВ, то в рядку 25 буде ПДВ за декларацією, наприклад, у рядку 27 прочерк, а в рядку 26 — незмінна 1000, якою ско- виходить сума 200 грн, а підтверджено заявристатися не можна. лені до БВ суми в розмірі 400 грн, то нічого Крім того, зауважимо: якщо в декларації за сплачувати не треба. У декларації з ПДВ, де червень підприємство має заповнений рядок 20, зазначено «до сплати», також нічого додатково тобто додатне значення між поточними ПЗ та відображати не треба.  дебеткредит 27/2010

13


СУТЬ СПРАВИ

КОРИГУВАННЯ ПДВ: ОСТАННІ РОЗ’ЯСНЕННЯ ДПАУ

Василь МАРЧЕНКО,

ДПАУ надала узагальнююче податкове роз’яснення, яке стосується складання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі повернення товару та заповнення реєстру податкових накладних і податкової декларації у зв’язку з таким поверненням1. З деякими висновками, наведеними у роз’ясненні, ми категорично не згодні. Але розглянемо все по порядку.

З

гідно з п. 4.5 Закону про ПДВ, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’яза��ь (ПЗ) та податкового кредиту (ПК) постачальника та отримувача підлягають коригуванню. Зменшення ПЗ у разі поставки товарів неплатнику ПДВ дозволяється за умови, що при поверненні товарів у власність постачальника покупцю надається повна грошова компенсація їх вартості, або у разі перегляду цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів. Як стверджує ДПАУ, право зменшити ПЗ виникає у постачальника, тільки якщо він виписав Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Зазначимо, що у Законі про ПДВ право на коригування ніяк не пов’язане з його наявністю. Більше того, ДПАУ зазначає, що зменшити ПЗ можна, лише якщо на цьому Розрахунку покупець поставить відмітку про його отримання в податковому періоді, на який припадає дата отримання. Ми не погоджуємося також і з висновком, що покупець та продавець повинні провести коригування в одному періоді, адже право на зменшення ПЗ постачальника жодним чином не може залежати від того, відкоригував покупець свій ПК чи ні. Крім того, направивши покупцю Розрахунок коригування для підпису, 1

14

аудитор

постачальник втрачає будь-які важелі впливу на нього. Якщо покупець може поскаржитися до ДП на постачальника за затримку або відсутність податкової накладної і включити суму ПДВ до ПК (на підставі пп. 7.2.6 Закону про ПДВ), то при поверненні товару це правило не можна застосувати. Тому постачальник повністю залежить від прихильності до нього з боку покупця. Не зовсім зрозуміло, що мала на увазі ДПАУ, коли перелічувала суб’єктний склад, якому надано право виписувати Розрахунок коригування. Ми цілком згодні, що це повинні бути лише особи, які на момент зміни компенсації або повернення товарів є платниками ПДВ. Однак серед них було названо також філії та відокремлені підрозділи, які не можуть бути окремими платниками податку і яких ДПАУ сама ж цього статусу позбавила. Роз’яснено також, як заповнювати Реєстр отриманих та виданих податкових накладних на підставі виписаного Розрахунку коригування: 1) у графі 1 Реєстру записується порядковий номер; 2) у графі 2 — дата виписки Розрахунку коригування; 3) у графі 3 зазначається номер Розрахунку коригування у вигляді дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру Розрахунку коригування (номер з графи 1), а знаменник — номеру ПН, до якої виписано Розрахунок коригування; 4) у графі 4 «вид документа» проставляється позначення «РК». Деякі платники ПДВ допускають помилку, коли відвантажують і отримують назад товари в одному й тому ж податковому періоді без документального оформлення таких операцій. Вони не відображають ні ПЗ, ні їх коригування. Оскільки на дату відвантаження за правилом першої події виникає необхідність відобразити ПЗ, то ДПАУ цілком слушно зазначила в по-

Наказ ДПАУ від 17.06.2010 р. No442 «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної» див. на с. 43. дебеткредит 27/2010


СУТЬ СПРАВИ датковому роз’ясненні, що не має значення, в цьому самому періоді їх повернули чи ні, — спочатку виписується ПН, а в момент повернення — Розрахунок коригування до неї. Згідно з абз. 2 п. 8.4 Порядку No1651 у разі поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві, який не є платником податку, ПН виписується за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була виписана на ці операції). Якщо розрахунки здійснюються через РРО, за щоденними підсумками операцій виписується ПН, в якій суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті. При поверненні кінцевим споживачем товарів вартість товару враховується: 1) у щоденних підсумках, загальні підсумки яких фіксуються у касових звітах; 2) у податкових накладних, виписаних на підставі таких звітів; 3) у Реєстрах отриманих та виданих податкових накладних. ДПАУ робить висновок, що в такому разі до ПН, виписаної за щоденним підсумком операцій з поставки товарів за готівку кінцевому споживачеві, з урахуванням повернення кінцевому споживачеві коштів, якщо таким покупцем товар повернуто, Розрахунок коригування не виписується. На нашу думку, якщо відпуск товарів і повернення здійснюються в один день, то такий висновок має сенс. Однак якщо відпуск відбувся в один день, а повернення — в інший, то треба виписувати на повну суму податкову накладну і на суму повернення Розрахунок коригування. Зважаючи, що такий варіант оформлення надано в узагальнюючому податковому роз’ясненні і що він спрощує життя платникам податку, його можна використовувати «безболісно». У разі поставки товарів кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ без застосування РРО у рядках «ндивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» податкової накладної робиться позначка «Х». В оригіналі такої ПН робиться помітка «Поставка неплатнику податку». Якщо такий 1

покупець повертає раніше придбані і повністю оплачені товари, то Розрахунок коригування до ПН виписувати все-таки треба. При цьому обидва примірники Розрахунку залишаються у продавця без підпису покупця — неплатника ПДВ. ДПАУ вкотре у своїх роз’ясненнях наполягає на тому, що при поверненні товарів, які були придбані більш ніж 1095 днів до дати повернення, ПЗ зменшувати неправомірно. Мотивує свій висновок вона тим, що відповідно до ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність становить три роки. Крім того, згідно з підпунктом 15.3.1 Закону No2181 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Однак йдеться не про виправлення помилки, і зайво сплачений ПДВ у цьому разі не виникав. Крім того, строк позовної давності може перериватися, збільшуватися за домовленістю сторін тощо. Тому 1095 днів ніяк не можуть бути обмеженням в коригуванні. Однак подібна думка вже викладалась ДПАУ в листі від 13.05.2009 р. No9748/7/16-1517-10 (див. у «ДК» No29/2009). Тому така послідовність свідчить про складнощі у відстоюванні можливості коригування. Останнє питання, яке було висвітлене в роз’ясненні, — як коригувати ПДВ при поверненні товарів під час здійснення посередницьких операцій. Оскільки під час поставки товарів керуватися слід п. 4.7 Закону про ПДВ, то й при поверненні необхідно враховувати його вимоги. Так, у разі повернення товару від покупця комісіонер виписує Розрахунок коригування до відповідної ПН, яка була виписана ним на момент виникнення ПЗ, та надає його покупцю, якщо покупець зареєстрований як платник ПДВ. Якщо покупець не зареєстрований як платник ПДВ, комісіонер має право відкоригувати ПЗ тільки за умови надання покупцю повної грошової вартості раніше поставлених товарів (пп. 4.5.3 Закону про ПДВ). Виписаний ним Розрахунок коригування залишається у комісіонера і покупцю не надається. При поверненні товару від комісіонера до комітента (за умови проведення компенсації) Розрахунок коригу-

Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. No165. дебеткредит 27/2010

15


СУТЬ СПРАВИ вання до відповідної ПН, яка була виписана на момент виникнення ПЗ комітента, виписує комітент і надає його комісіонеру. Приклад ˛ Комітент передав на реалізацію за договором комісії товари на суму 1200,00 грн (у т. ч. ПДВ — 200,00 грн). Комісійна винагорода утримується комісіонером з виручки від реалізації

і становить 150,00 грн (у т. ч. ПДВ — 25,00 грн). Після здійснення всіх розрахунків сторони домовилися про надання знижки і зменшення вартості товарів на 300,00 грн. Усі підприємства є платниками податку на прибуток і платниками ПДВ. Як відобразяться зазначені операції в обліку — див. у таблиці.  Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік виконання договору комісії зі знижкою Бухгалтерський облік Д-т К-т Облік у комітента 1. Передано товар на комісію (сума умовна) 283 281 2. Відображено реалізацію товару (згідно зі звітом 685К 702 комісіонера) 3. Зменшено дохід на суму ПДВ 702 643 4. Підписано акт виконаних робіт на комісійні послуги 93 631К 5. Відображено податковий кредит 641 631К 6. Отримано кошти від комісіонера за вирахуванням 311 685К комісійної винагороди 7. Відображено ПЗ з ПДВ 643 641 8. Відображено залік заборгованостей 631К 685К 9. Складено акт про надання знижки на 300,00 грн 704 685К 10. Повернено оплату комісіонеру 685К 311 11. Відображено зменшення ПЗ з ПДВ методом сторно 704 641 No з/п

12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24.

16

Зміст операції

Облік у комісіонера Отримано товар на комісію 024 Відвантажено товар покупцю 361П Відображено ПЗ з ПДВ 702 Списано вартість реалізованого товару — Відображено заборгованість перед комітентом 704 644 Надійшла оплата за товар від покупця 311 Підписано акт виконаних робіт з комітентом 361К Відображено ПЗ з ПДВ на суму винагороди 703 Перераховано кошти за реалізований товар комітенту 685К (за вирахуванням суми комісійної винагороди) Відображено податковий кредит з ПДВ 641 Відображено залік заборгованостей 685К Складено акт про надання знижки на 300,00 грн 704 704 Відображено розрахунки з комітентом на суму знижки 704 методом сторно 644

Податковий облік ВД ВВ

800,00 1200,00

— 1000,00

— —

200,00 125,00 25,00 1050,00

— — — —

— 125,00 — —

200,00 150,00 300,00 300,00 -50,00

— — — -250,00 —

— — — — —

— 702 641 024 685К 685К 361П 703 641 311

800,00 1200,00 200,00 800,00 1000,00 200,00 1200,00 150,00 25,00 1050,00

— — — — —

— — — — —

— 125,00 — —

— — — —

644 361К 361П 643

— — —

— — —

685К

200,00 150,00 300,00 -50,00 -250,00

685К

-50,00 300,00 -50,00

300,00 -50,00

— —

— —

25. Повернено суму переплати покупцю 26. Відображено зменшення ПЗ з ПДВ методом сторно

361П

311

643

641

27. Отримано оплату від комітента 28. Зменшено податковий кредит методом сторно

311

685К

641

644

дебеткредит 27/2010

Сума, грн


СУТЬ СПРАВИ

ЧИМ КЕРУВАТИСЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ГРУПИ ОФ?

Наталія КУЦМДА, «Дебет-Кредит»

У листі від 23.04.2010 р. No03/5-10/400 (див. на с. 50) Держкомстат заявляє, що немає підстав щодо практичного використання класифікатора ОФ (далі — КОФ1). Розгляньмо докладніше у статті.

С

лід зазначити, що Класифікатор ОФ призначено, зокрема, для організації систематичного обліку та звітності в частині ОФ, а також для визначення норм амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань до витрат виробництва. Пригадаймо, що в основу побудови КОФ було покладено розподіл ОФ на 3 групи. Це, своєю чергою, раніше відповідало розподілу ОФ, наведеному в пп. 8.2.2 Закону про прибуток. Але з 01.01.2003 р. основні фонди було розподілено не на три, а на чотири групи (пп. 8.2.2 Закону про прибуток). Докладніше див. у таблиці. Отже, застосування КОФу мало чим допоможе, а точніше — не допоможе у розподілі ОФ за

групами (хоча слід зазначити, що на сьогодні КОФ чинний). У цій ситуації цікавим є лист комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від 03.04.2009 р. No04-27/470, де зазначено, що норми статті 8 Закону про прибуток є нормами прямої дії і не містять посилання на цей класифікатор. Та ДПАУ вперто продовжує посилатися у своїх роз’ясненнях на КОФ — див. лист від 14.03.2008 р. No4956/7/15-0517. Тому у платників виникає багато конфліктів з податковими органами щодо правомірності розподілу ОФ за групами. Держкомстат доречно нагадує, що обов’язок розробити новий Класифікатор основних засобів (з визначенням індикативних термінів корисного використання (експлуатації) за групами основних засобів) покладено на Мінекономіки. Але віз і нині там! Можливо, це пов’язано з прийняттям нового Податкового кодексу, проект якого зараз так бурхливо обговорюється і депутатами, і пересічними громадянами.  Таблиця

Розподіл ОФ за групами відповідно до пп. 8.2.2 Закону про прибуток Групи ОФ

До 01.01.2003 р.

З 01.01.2003 р.

Гр. 1

будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їхні частини (квартири і місця загального користування)

будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їхні частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі

Гр. 2

автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них

автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них

Гр. 3

будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2 будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4

Гр. 4

1

ЕОМ, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)

Державний класифікатор «Класифікація основних фондів ДК 013-97», затверджений наказом Держстандарту від 19.08.97 р. No507. дебеткредит 27/2010

17


СУТЬ СПРАВИ

ЯКЩО КОМІТЕНТ  НЕПЛАТНИК ПДВ

Олена ВОДОП’ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

У листі від 26.04.2010 р. No4812/5/16-1516, No8267/7/16-1517-26 (див. на с. 47) податкова роз’яснює особливості обкладання ПДВ операцій з поставки комісіонером — платником ПДВ товару комітента — неплатника цього податку та операцій передпродажного ремонту комісійного товару. Чи є така операція вигідною з точки зору податкового обліку для комісіонера — читайте у статті нижче.

4) вартість наданої послуги (комісійної винагороди) обкладається ПДВ на загальних підставах за першою подією (пп. 7.3.1 Закону); 5) валовий дохід на суму винагороди виникає на підставі пп. 4.1.1 Закону про прибуток за датою, встановленою у пп. 11.3.1 цього Закону. Передача майна у межах посередницького договору не підлягає оподаткуванню, оскільки це не продаж і не поставка товару3. Але об’єктом оподаткування є передача товару кінцевому покупцю, під час якої якраз і здійснюється орядок обкладання ПДВ операцій, які передача права власності.  саме статус коміздійснюються у межах виконання посе- тента відіграє важливу роль у вирішенні пиредницьких договорів, визначено пунк- тання щодо наявності податкового кредиту у том 4.7 Закону про ПДВ1. комісіонера та прийняття У випадках, коли платрішення, наскільки виПередача майна у межах поник ПДВ здійснює діяльгідна така операція для середницького договору не ність з поставки товарів, платника ПДВ, адже у копідлягає обкладенню ПДВ. отриманих у межах посемісіонера виникають ПЗ, Статус комітента відіграє редницького договору2 (без а права на ПК він не має. важливу роль для вирішення передання права власності Тому комітент отримає від питання щодо наявності ПК на такі товари), у комісіокомісіонера кошти за проу комісіонера. нера: даний товар за вирахуван1) базою оподаткування є ням суми ПДВ. Комітент не має права випипродажна вартість цих тоЗа загальним правилом сати податкову накладну, варів, визначена у порядку, податкова накладна є підяка буде підтвердженням ПК встановленому ст. 4 Закону ставою для нарахувандля комісіонера. про ПДВ (як правило, це ня податкового кредиту Під час продажу товарів кодоговірна вартість, яка за(див. пп. 7.2.6 Закону про мітента — неплатника ПДВ значена у посередницькому ПДВ). Цей документ складо бюджету перераховується договорі); дається в момент виниквесь ПДВ без права на ПК. 2) датою збільшення йонення податкових зобов’яго податкових зобов’язань зань продавця (у цьому є дата, визначена за правилами, встановленими випадку — комітента) — цю норму передбачено п. 7.3 цього Закону; пп. 7.2.3. Згідно з п. 2 Порядку No1654 «подат3) датою збільшення суми податкового кре- кову накладну складає особа, яка зареєстрована диту є дата перерахування коштів на користь як платник податку в податковому органі і якій комітента або поставки йому інших видів ком- присвоєно індивідуальний податковий номер платпенсації вартості зазначених товарів; ника податку на додану вартість». Відповідно,

П

1 2

3 4

18

Юридичне оформлення, податковий та бухгалтерський облік таких операцій див. у книзі «Договори від А до Я» («ДК» No3-4/2009). Слід зазначити, що Закон про ПДВ не ставить правила оподаткування п. 4.7 у залежність від виду посередницького договору (договір комісії — гл. 69 ЦКУ, договір доручення — гл. 68 ЦКУ, агентська діяльність — гл. 31 ГКУ). Див. п. 1.31 та пп. 7.9.1 Закону про прибуток, пункти 1.4, 3.1 та 4.7 Закону про ПДВ. Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. No165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». дебеткредит 27/2010


СУТЬ СПРАВИ комітент не має права виписати податкову накладну, яка буде підтвердженням ПК для комісіонера. У цьому випадку цілком погоджуємося з висновком ДПАУ, зробленим у коментованому листі: «У разі здійснення продажу товарів, комітентом яких є неплатник податку на додану вартість, комісіонер до бюджету повинен перераховувати повну суму податку на додану вартість, нараховану на загальну вартість проданих товарів, без права на податковий кредит за такими товарами». Але, якщо комісіонер, наприклад, здійснював передпродажний ремонт (або перевезення, вантажні роботи тощо) комісійного товару із залученням іншого платника ПДВ, оподаткування

таких послуг з ремонту (інших отриманих послуг) здійснюється в загальному порядку. Це дає право визнавати податковий кредит, щоправда, за умови подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (див. пп. 7.4.1 Закону про ПДВ). Приклад ˛ ПП «Хайтек» (комісіонер — платник ПДВ) за договором комісії реалізував товар комітента — неплатника ПДВ. Продажна вартість товару визначена договором — 6000 грн (без ПДВ). Винагорода комісіонера становить 600 грн (у т. ч. ПДВ). Сплачена третій особі сума за передпродажний ремонт комісійного товару становить 1200 грн (у т. ч. ПДВ). Бухгалтерський та податковий облік комісіонера див. у таблиці.  Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік комісійної реалізації товару неплатника ПДВ No з/п

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Д-т

К-т

Сума, грн

ВД

ВВ

1.

Отримано товар на комісію

024

6000,00

2.

Оплачено постачальнику послуги за ремонт товару (комісійні витрати)

371

311

1200,00

1000,00

3.

Відображено ПК з ПДВ

641/ПДВ

644

200,00

4.

Отримано акт за проведений ремонт

93

631

1000,00

644

631

200,00

Зміст господарської операції

5.

Залік заборгованості

631

371

1200,00

6.

Отримано аванс за комісійний товар

311

681

7200,00

7.

Відображено ПЗ з ПДВ

643

641/ПДВ

1200,00

8.

Відвантажено товар покупцю

024

6000,00

361

702

7200,00

702

643

1200,00

704

685

6000,00

681

361

7200,00

10. Перераховано кошти комітенту

685

311

6000,00

11. Передано звіт комітенту, в якому відображено суму комісійних витрат і суму винагороди (1200 + 600), у т. ч. ПДВ — 300 грн

361

703

1800,00

1500,00

703

641/ПДВ

300,00

12. Отримано кошти від комітента

311

685

1800,00

13. Визначено фінрезультат

702

791

6000,00

791

704

6000,00

791

93

1000,00

703

791

1500,00

9.

Залік заборгованості

дебеткредит 27/2010

19


СУТЬ СПРАВИ

РЕЗИДЕНТСЬКИЙ СТАТУС  НОВІ РОЗ’ЯСНЕННЯ

Ганна БИКОВА,

Торішні суперечки між працедавцями, працівниками-іноземцями і ДПАУ щодо ставки оподаткування доходів у вигляді зарплати, яка виплачується таким іноземцям, як ви пам’ятаєте, закінчилися тим, що ДПАУ відкликала багато листів, які надавали роз’яснення з цієї теми1. Однак одного ДПАУ не зробила — не відмінила скасування Наказу No502. Отже, в 2010-й рік ми перейшли ось із чим: іноземний працівник має щороку визначати свій резидентський статус, а працедавець повинен мати довідку-повідомлення із ДП про це. В іншому випадку — зарплата іноземця оподатковується за ставкою 30%. А що ми маємо за новими роз’ясненнями ДПАУ?

Щодо іноземців-працівників Як і раніше (наприклад, див. лист від 15.05.2009 р. No4470/6/17-0716, який нині є чинним), ДПАУ наполягає на обов’язковому щорічному визначенні іноземцем свого резидентського статусу. Чому визначатися слід саме раз на рік? ДПАУ зауважує, що такий період дії довідки-повідомлення про визначення іноземцем свого резидентського статусу є не випадковим, а цілком закономірним, адже звітним податковим періодом для фізосіб є календарний рік. Але так само, як і заява про застосування податкової соціальної пільги, довідка-повідомлення про визначення резидентського статусу починає діяти не з початку календарного року, а з календарного місяця, у якому цей документ було складено (це ще раз підтверджує ДПАУ у коментованому листі від 11.05.2010 р. No4474/ 6/17-0716 (див. на с. 49)). з листів ДПАУ випливає, що, крім конкретного документа — довідки-повідомлення, яка 1 2

3 4

5

20

«Дебет-Кредит»

свідчить про факт самостійного визначення іноземцем резидентського статусу, ані посвідка про постійне проживання в Україні, ані інші підстави права на оподаткування зарплати іноземця за ставкою 15% не дають. Як зазначає ДПАУ: «Закон No8893 не містить норм щодо автоматичного набрання іноземцями статусу резидента України та не надає податковому агенту права та/або не покладає на нього обов’язок щодо визначення резидентського статусу фізичної особи — платника податку». Тобто, якщо іноземець має підстави для отримання резидентського статусу, він за бажанням цей статус може отримати, подавши заяву до ДП4. Також, як зазначає ДПАУ у листі від 17.05.2010 р. No9594/7/17-0717 (див. на с. 48), іноземець повинен мати копії документів, які підтверджують право отримати резидентський статус. Проте ні Закон No889, ні Наказ No581 про жодні копії документів не згадує. Адже згідно із останнім абзацом пп. 1.20.1 Закону No889 достатньою підставою для отримання статусу резидента України є просте бажання іноземця отримати такий статус, документальним підтвердженням якого, наприклад, може бути сама заява, подана до ДП. В іноземців, які не виявили бажання визначити себе резидентами України, зарплата оподатковуватиметься за ставкою, встановленою п. 7.3 Закону No889 (30%). Слід сказати, що в питанні щодо порядку визначення резидентського статусу ставити крапку рано, бо обговорення його триває. Наприклад, Мін’юст вважає форми заяви і довідки-повідомлення не типовими, а рекомендованими5, а отже, необов’язковими для виконання, і вимагає скасування Наказу No581 до повного узгодження питання щодо порядку визначення резидентського статусу між ДПАУ і Мін’юстом (див. лист від 11.01.2010 р. No19485-0-33-09-20).

Див. лист ДПАУ від 05.03.2010 р. No4676/7/10-1017/770. Наказ ДПАУ від 29.01.2004 р. No50 «Про затвердження Податкового роз’яснення щодо застосування окремих норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у частині оподаткування іноземців та нерезидентів» скасовано згідно з наказом ДПАУ від 18.12.2009 р. No718. Закон України від 22.05.2003 р. No889-V «Про податок з доходів фізичних осіб». Форма заяви іноземця і довідки-повідомлення про самостійне визначення ним резидентського статусу затверджені наказом ДПАУ від 05.10.2004 р. No581. Це, до речі, зазначає й сама ДПАУ, назвавши ці форми «примірними» в Наказі No581. дебеткредит 27/2010


СУТЬ СПРАВИ

Це, до речі, зазначає й сама ДПАУ, назвавши відомлення не може бути обов’язковою вимогою ці форми «примірними» в Наказі No581.  якщо для застосування 15% ставки податку з доходу уважно прочитати лист ДПАУ від 27.05.2005 р. фізичної особи (зокрема іноземних громадян). No4807/6/11-1116, який чинний і нині, стає зро- Аргументовано це тим, що фізична особа може зумілим, що значення заяви та довідки-повідо- бути резидентом України і на підставі інших млення при їх введенні було дещо іншим, ніж те, критеріїв, що встановлені п. 1.20 Закону. А коли яке ДПАУ встановлює для них зараз. Зокрема, вже погодитися з тим, що така довідка-повідов листі говориться: «<...> Встановлено, що до- млення використовуватиметься в ситуаціях, статньою підставою для визначення особи рези- коли це вкрай необхідно1, то зробити це слід дентом є самостійне визначення нею основного якомога зручніше для іноземців і в частині промісця проживання на території України у порядку, цедури отримання такої довідки-повідомлення, встановленому Законом, або її реєстрація як само- і в частині строку її дії. зайнятої особи. Оскільки дані документи заповнюЯк аргумент для спрощення порядку оподатвалися в довільній формі і були різними за формою кування американських громадян в Україні в та змістом, необхідно було листі цитується стаття 25.1 встановити примірні форми Конвенції про уникнення Зарплата нерезидента оподатЗаяви та Повідомлення, що подвійного оподаткуванковується за ставкою 30%. дозволило б уникнути суня між Україною та США, Зарплата резидента України перечностей з приводу рекяка передбачає, що: «Грооподатковується за ставкою візитів зазначених форм та мадянин Договірної Дер15%, але іноземцям цей стаспростило б обробку інфоржави [США] не буде підтус слід щороку визначати. мації <...> Форма Заяви та лягати в другій Договірній Повідомлення розроблені з Державі [Україні] будьЩоб отримати довідку-повіметою запровадження приякому оподаткуванню або домлення про визначення мірних форм документів, пов’язаним з ним зобов’ярезидентського статусу, необхідних для виконання занням [наприклад, надати треба подати заяву до ДПІ. підпункту 1.20.1 пункПовідомлення], яке є іншим ту 1.20 статті 1 Закону No889 у частині само- або більш обтяжливим, ніж оподаткування і стійного визначення фізичною особою — іноземцем пов’язані з ним зобов’язання, яким підлягають резидентського статусу, а також інформування або можуть підлягати громадяни тієї другої про це працедавця, який є джерелом отримання Держави [України] або третьої Держави за тих доходу для іноземця». же обставин». Цікавим є також те, що у цьому чинному листі й досі збережено точку зору, яку ДПАУ тоді Щодо іноземців, які отримують дохід інший, проголошувала: «На підставі норм пункту 7.3 ніж зарплата статті 7, підпунктів 9.11.1 та 9.11.3 пункНагадуємо, що в листі від 23.12.2009 р. No28593/ ту 9.11 статті 9 Закону No889 заробітна плата, 7/17-0717 ДПАУ встановлювала певні категорії що виплачується нерезиденту працедавцем-рези- іноземців (наприклад, зареєстрованих в Україні дентом, підлягає оподатковуванню за ставкою, як підприємці), які могли оформити довідку-повизначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону No889». відомлення щодо резидентського статусу один Нагадуємо, що п. 7.1 Закону No889 встановле- раз і щороку її не поновлювати (див. коментар но ставку ПДФО у розмірі 15%. Норми Закону до цього листа у «ДК» No12/2010, с. 40). No889 не змінилися, але їх трактування, як баНа жаль, ДПАУ відкликала цей лист та інші чимо, змінилося кардинально. свої листи, у яких надавала роз’яснення з цьоНа вимозі поновити дію Наказу No50 і непра- го приводу, тож ситуація з доходами іноземців вомірності застосування Наказу No581 наполя- іншими, ніж зарплата, знову невизначена. Тому гала, зокрема, і Американська торгова палата в чекаємо на нові роз’яснення. Україні в листі від 27.01.2010 р. No10-10. У ньому До речі, нез’ясованою залишається ситуація слушно зазначається, що наявність довідки-по- з іноземцями, які визначили свій статус як ре1

Наприклад, коли інших підстав, крім визначення статусу резидента України за самостійним бажанням іноземця, немає. дебеткредит 27/2010

21


СУТЬ СПРАВИ зиденти України, ма��ть різні джерела доходів із України, наприклад зарплату і дохід від підприємницької діяльності. Чи треба в таких випадках оформляти окремі довідки-повідомлення? Відповідь на це також чекаємо в наступних роз’ясненнях ДПАУ.

Резидентський статус — справа міжнародна ДПАУ, торкаючись «внутрішніх» проблем, пов’язаних із ПДФО і резидентським статусом, все частіше говорить і про міжнародні аспекти цих проблем. Так, фізособа, так само як із застосуванням податкової пільги, повинна самостійно обрати те місце (а у випадку із резидентським статусом — ту країну), де користуватися пільгами у податковому законодавстві їй вигідніше. Жодна податкова інспекція не може примусити фізособу це зробити, якщо є певні норми міжнародних угод — про це говориться у коментованих листах. Але таких місць не може бути два або більше, і коли вже таке місце визначено, то отримати пільги протягом дії визначеного статусу фізособа має саме там. Визначення резидентського статусу у двох або більше країнах одночасно є порушенням законодавства і ухиленням від сплати податку з доходів. Як зазначає ДПАУ у листах від 11.05.2010 р. No9094/7/17-0717, від 17.05.2010 р. No9594/7/17-0717, бути резидентом якоїсь держави означає підлягати оподаткуванню доходів згідно з законодавством цієї держави, причому не тільки за доходами джерелом походження з цієї країни, а й за усіма доходами з усіх джерел, включаючи й закордонні. ДПАУ наголошує, що резиденція, тобто держава, резидентом якої є фізособа, визна-

22

дебеткредит 27/2010

чається за внутрішнім законодавством.  тільки якщо інша країна претендує на резиденцію цієї фізособи, тоді застосовуються положення міжнародного договору (для визначення єдиної резиденції). В Україні, наприклад, порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється пп. 1.20.1 Закону No889. Як було сказано в листі ДПАУ від 23.12.2009 р. No28593/7/17-0717 (цей лист також було відкликано, але на практиці порядок контролю за резидентським статусом фізосіб залишився такий самий), за наявності інформації, яка свідчить про ймовірність наявності у громадянина України статусу резидента іноземної держави, податкові органи згідно із законодавством вживають відповідних заходів щодо підтвердження таким громадянином України статусу резидента України.  на підставі цього визначають правильність оподаткування його доходів. Наразі визначення того, в якій країні фізособа оформила документи на себе як на резидента, є процесом необов’язковим. До нього ДП вдається лише за необхідності. Проте не слід забувати, що процес глобалізації триває, і з кожним днем Україна стає все ближчою до світової спільноти. Отже, ті, хто наразі порушує законодавство, користуючись тим, що його не перевірили, повинні зважати — перевірити можуть. Нагадуємо також, що згідно з пп. 15.1.1 Закону No2181 податкові строки давності в 1095 календарних днів установлено лише для ПДФО, щодо якого подавалася декларація. У решті випадків перевірки за ініціативою ДП і доплати податку не уникнути. 


СУТЬ СПРАВИ

РЕМОНТ ОРЕНДОВАНИХ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»

Час від часу доводиться ремонтувати будь-які основні засоби ― чи то свої, чи то орендовані. А от як в останньому випадку зробити так, щоби вартість ремонту можна було віднести до валових витрат? Спробуймо з’ясувати.

оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з пп. 8.7.11 Закону про прибуток, включається таким орендарем до балансової вартості: — відповідної групи основних фондів у разі, Які види ремонту може проводити орендар? якщо на балансі орендаря обліковується група Відповідно до частин 1 і 2 ст. 776 ЦК, поточ- ОФ, до якої належить такий об’єкт лізингу ний ремонт орендованого майна повинен здій- (оренди); снювати орендар, тоді як капітальний — орен— створеної таким орендарем відповідної додавець, якщо інше не встановлене договором. групи основних фондів у разі, якщо на балансі При цьому орендар може повідомити орендо- орендаря не обліковується група ОФ, до якої давця про проведення належить такий об’єкт ліпоточного ремонту, якщо зингу (оренди). Витрати на ремонт у межах це передбачено умовами При цьому орендар не 10% балансової вартості ОЗ договору. При проведенвраховує балансової варна початок року включані капітального ремонту тості об’єкта оперативються до ВВ. домовленість сторін є ного лізингу (оренди), за Орендар може поліпшити обов’язковою. якою він обліковується на орендоване майно лише Зазначимо, що згідно балансі орендодавця. з відома орендодавця. зі ст. 778 ЦК орендар має Чи можна відремонтуправо на відшкодування вати орендовані основні Вартість невіддільних поліпвартості необхідних визасоби «валововитратшень, здійснених без згоди трат або на зарахування їх но»? Так, якщо балансова орендодавця, не включаєтьвартості в рахунок орендвартість всіх груп ОФ на ся у ВВ і не амортизується. них платежів. початок звітного року не Якщо орендар без згоди орендодавця здій- є нульовою. Увага! На початок звітного року снив поліпшення, які не можна відокремити береться до уваги вартість власних ОЗ та сума без шкоди для об’єкта, він не має права на проведених поліпшень орендованих ОЗ (див. відшкодування їх вартості (ч. 5 ст. 778 ЦК). лист ДПАУ від 30.04.2004 р. No3416/6/15-1116). У цьому випадку він не матиме права ні на Наприклад, підприємство, яке має власні ОФ включення витрат на такий ремонт до складу балансовою вартістю на початок року 100000 грн ВВ, ні на їх амортизацію у складі БВ відповід- і здійснило у попердньому році поліпшення ної групи ОФ. орендованого майна на суму 1200000 грн (на початок року), може відобразити у графі 3 таПоліпшення орендованого майна блиці 3 додатка К1/1 «Витрати на поліпшення в податковому обліку основних фондів, що включаються до складу ваПідпунктом 8.8.1 Закону про прибуток лових витрат» всю суму 1300000 грн і віднести встановлено таке: якщо договір оперативно- до ВВ витрати на ремонт власних і орендованих го лізингу (оренди) зобов’язує або дозволяє ОФ протягом поточного року в сумі 130000 грн орендарю здійснювати поліпшення об’єкта (10% від 1300000 грн). 1

Відповідно до пп. 8.7.1 Закону про прибуток платники мають право віднести до ВВ будь-які витрати, пов′язані з поліпшенням орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОФ станом на початок такого звітного періоду. дебеткредит 27/2010

23


СУТЬ СПРАВИ А якщо бухгалтер хоче максимально наблизити податковий і бухгалтерський облік? Чи можна поліпшення орендованих основних засобів, які в бухобліку є капітальними інвестиціями (п. 6 П(С)БО 141) не розподіляти на 10% і на суму перевищення, а повністю капіталізувати? Це потрібно вирішувати у кожному конкретному випадку. Адже пп. 8.7.1 Закону про прибуток передбачено право, а не обов’язок збільшення ВВ на суму ремонтних витрат.

Податкова амортизація поліпшень орендованого майна З метою податкового обліку платники податку зобов’язані вести окремий облік витрат, понесених у зв’язку з придбанням, спорудженням та/ або поліпшенням основних фондів, придбаних до 1 січня 2004 року і після вказаної дати. Отже, у податковому обліку ОФ у кожній їх групі (крім групи 4) може бути по дві підгрупи, балансова вартість яких амортизується за старими і новими підвищеними нормами відповідно. Нагадаємо, що відповідно до абз. 2 пп.8.7.1 Закону про прибуток витрати, що перевищують

10% сукупної БВ усіх ОФ, на початку року розподіляються пропорційно до суми фактично понесених платником витрат на поліпшення ОФ груп 2, 3, 4 чи окремих об’єктів ОФ групи 1 та збільшують БВ ОФ відповідних груп чи окремих об’єктів ОФ групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. Амортизація витрат орендаря на поліпшення орендованого майна має проводитись залежно від того, до якої підгрупи належить цей об’єкт у податковому обліку орендодавця (такі дані мають бути вказані в договорі оренди). Для правильного відображення витрат на поліпшення та їх подальшої амортизації слід враховувати, які об’єкти поліпшуються: 1) якщо провадиться поліпшення об’єктів, витрати на придбання яких амортизуються за старими нормами2, то і витрати на поліпшення таких об’єктів мають амортизуватися за такими самими нормами; 2) якщо поліпшуються об’єкти, витрати на придбання яких амортизуються за новими нормами, то і витрати на поліпшення таких об’єктів мають амортизуватися за новими нормами (див. лист ДПАУ від 12.04.2006 р. No4104/6/15-0316). Таблиця 1

Відображення витрат на ремонт орендованого приміщення в обліку підприємства (до прикладу 1) No з/п 1.

Дата

Зміст операції

24.11.2009 р. Отримано акти виконаних робіт про заміну вікон, дверей, побілку та настилання лінолеуму в офісі, встановлення охоронної та пожежної сигналізації (без ПДВ) ПК з ПДВ за отриманими послугами

Бухгалтерський облік Д-т

К-т

Сума, грн

153

631

641/ПДВ

Податковий облік ВД

ВВ

21500

631

4300

2.

25.11.2009 р. Сплачено за отримані послуги

631

311

25800

3.

30.11.2009 р. Відображено вартість завершених капітальних інвестицій в об’єкти операційної оренди (поліпшення орендованого майна)

117

153

21500

21500

4.

31.12.2009 р. Нараховано амортиза��ію об’єкта операційної оренди за перший місяць експлуатації

92

132

358,33*

* Амортизацію нараховано прямолінійним методом (строк договору оренди — 5 років. Отже, місячна сума амортизації становить 21500 : 5 : 12 = 358,33 грн). 1 2

24

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. No181. Нові норми амортизації застосовуються до об’єктів, придбаних після 01.01.2003 р. (пп. 8.6.1 Закону про прибуток), а до придбаних раніше застосовуються старі норми амортизації. дебеткредит 27/2010


СУТЬ СПРАВИ

Бухоблік витрат на ремонт орендованих ОЗ Відповідно до п. 8 П(С)БО 14 «Оренда» витрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Витрати від зменшення корисності об’єктів оренди визнаються орендарем у порядку, передбаченому П(С)БО 71. Його пункт 23 свідчить, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, а п. 24 — що під час визначення строку корисного використання слід враховувати обмеження щодо строків використання об’єкта. Тобто, якщо, приміром, проведено ремонт в орендованому офісі, при визначенні строків треба враховувати строк оренди приміщення. Наприклад, якщо договір оренди укладено на 5 років, то і строк корисного використання — 5 років. Яким способом нарахувати амортизацію, підприємство визначає в наказі про облікову політику. Зазначимо: щодо поліпшення орендованих ОЗ підприємство може застосувати прямолінійний або податковий метод нарахування амортизації (п. 27 П(С)БО 7). Приклад 1 ˛ ТОВ «Кришталева чистота» відкриває пункт обслуговування клієнтів в іншому місті. Балансова вартість ОЗ станом на 1 січня — 1300000 грн. Підприємство з дозволу орендодавця провело роботи з заміни в орендованому приміщенні вікон, дверей та встановило пожежну та охоронну сигналізацію. В обліку ці роботи буде відображено так, як показано в таблиці 1 на с. 24.

Відображення витрат на ремонт орендованих ОЗ у разі повернення У разі повернення об’єкта оренди відповідно до пп. 8.4.8 Закону про прибуток орендар: а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта ОФ групи 1. При 1

цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля; б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно ОФ цих груп. У пп. 8.8.2 Закону про прибуток вказано, що у разі повернення орендарем об’єкта оперативного лізингу орендодавцю внаслідок закінчення дії орендного договору, а також у разі знищення, викрадення або зруйнування об’єкта оперативного лізингу (оренди) такий орендар користується правилами, визначеними пп. 8.4.8 Закону для заміни ОФ. При цьому орендодавець не змінює балансову вартість ОФ або валові доходи (валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об’єкта (див. лист ДПАУ від 02.12.2008 р. No24750/7/15-0217). Зауважимо, що пп. 8.8.2 Закону про прибуток регламентує ситуацію, коли згідно з відповідним орендним договором ремонтні витрати не відшкодовуються орендодавцем. Такого висновку дійшов і Комітет ВР України з питань фінансів і банківської діяльності у листі від 15.05.2003 р. No06-10/374: «Якщо договором (або узгодженим рішенням сторін договору) передбачено, що після закінчення строку оренди орендодавець відшкодовує орендарю понесені ним витрати на поліпшення об’єкта оперативної оренди, то таку операцію у податковому обліку слід відображати як операцію з продажу основних фондів орендарем та придбання їх орендодавцем відповідно до норм пункту 8.4. статті 8 Закону». Якщо ж після закінчення строку оренди орендодавець відшкодовує витрати орендаря на поліпшення, логічно звернутися до пп. 8.4.3 та 8.4.4 Закону про прибуток. Тобто до ВД підприємства включається сума перевищення компенсації ремонту над балансовою вартістю проведених поліпшень щодо ОЗ гр. 1. Якщо виручка від реалізації поліпшень ОЗ груп 2 — 4 виявилася більшою за БВ групи, останню прирівнюють до нуля, а суму перевищення включають до ВД (пп. 8.4.4 Закону про прибуток). Для орендодавця така компенсація буде поліпшенням ОФ, тобто входитиме до розрахунку за п. 8.7 Закону про прибуток. Тому орендодавець має право віднести такі витрати до складу вало-

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. No92. дебеткредит 27/2010

25


СУТЬ СПРАВИ вих, якщо вони не перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОФ станом на початок такого звітного періоду. На жаль, податковий і бухгалтерський облік дуже відрізняються. Бухгалтер обов’язково веде пооб’єктний облік ОЗ.  якщо проведено саме поточний ремонт обладнання, то, незважаючи на вартість такого ремонту, збільшувати первісну вартість об’єкта ОЗ нелогічно. Поліпшення в розумінні бухобліку — модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, а в розумінні Закону про прибуток до витрат на поліпшення потраплять і витрати на незначні ремонти, якщо на початок звітного року підприємство не має власних ОЗ. У разі повернення об’єкта оренди у зв’язку із закінченням договору до вартості проведених поліпшень слід, на нашу думку, застосовувати п. 4.9 Закону про ПДВ. Згідно з цим пунктом «якщо основні виробничі фонди... ліквідуються за самостійним рішенням платника податку... така ліквідація... розглядається для цілей оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів... за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних фондів групи 1 — за звичайними цінами, але не меншими від їх балансової вартості».

Приклад 2 ˛ Орендар після закінчення терміну оренди повертає орендодавцеві відремонтоване приміщення. Договором передбачено, що витрати на ремонт компенсуються орендодавцем. (Орендар витратив на ремонт 18000 грн (без ПДВ). Нарахована податкова амортизація — 2500 грн.) Розглянемо повернення приміщення в обліку орендаря, коли: а) орендодавець компенсує витрати; б) компенсацію витрат не передбачено. В обліку орендаря операцію буде відображено так, як показано у таблиці 2.

Ремонт орендованих ОЗ у рахунок орендної плати

Відповідно до ч. 3 ст. 778 ЦКУ, орендодавець має право не сплачувати компенсацію за проведені ремонти орендарем, а зарахувати їх вартість у рахунок оплати орендних платежів. Це має бути документально оформлено, наприклад у вигляді додаткової угоди. З метою оподаткування ремонт об’єкта ОФ визнається його поліпшенням (п. 8.7 Закону про прибуток). А балансова вартість поліпшень (пп. 8.8.1 Закону про прибуток): — у межах «ремонтного ліміту» списується на валові витрати; Таблиця 2 Відображення витрат на ремонт орендованих ОЗ в обліку орендаря у разі їх повернення (до прикладу 2)

No з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік Д-т

К-т

Сума, грн

Податковий облік ВД

ВВ

Проведення поліпшень передбачає компенсацію орендодавцем витрат 1.

Повернено орендоване приміщення

01

250000

2.

Списано суму зносу, нарахованого на поліпшення

132

117

2500

3.

Списано залишкову вартість поліпшень будівлі

976

117

15500

4.

Підписано акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна з поліпшеннями

377

746

18600

—*

5.

Нараховано ПЗ з ПДВ

746

641/ПДВ

3100

6.

Отримано відшкодування від орендодавця

311

377

18600

Проведення поліпшень не передбачає компенсацію орендодавцем витрат 1.

Повернено орендоване майно

01

250000

2.

Списано суму зносу, нарахованого на поліпшення

132

117

2500

3.

Списано залишкову вартість поліпшень будівлі

976

117

15500

15500

* Оскільки орендодавець компенсує лише недоамортизовану суму поліпшень, на підставі пп. 8.4.3 Закону про прибуток валового доходу у підприємства немає (15500 - 15500 = 0).

26

дебеткредит 27/2010


СУТЬ СПРАВИ — у решті суми обліковується в податковому обліку орендаря у складі відповідної групи ОФ. Тоді на дату підписання угоди про зарахування взаємних вимог орендар відображає: 1) продаж орендодавцеві об’єкта поліпшення орендованого майна, показуючи операцію в податковому обліку за пп. 8.4.3 Закону про прибуток; 2) податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 4.1 Закону про ПДВ. Звертаємо увагу, що база оподаткування і для ПДВ (п. 4.2 Закону про ПДВ), і для податку на прибуток (пп. 7.1.1 Закону про прибуток) визначається в сумі, не меншій від звичайної ціни такої операції. Це пов’язане з тим, що поліпшення передаються шляхом бартерної операції. А будь-які види зарахування і погашення взаємної заборгованості без використання грошей вважаються бартером згідно з п. 1.19 Закону про прибуток.

Оскільки очікується зростання економічної вигоди від використання поліпшеного об’єкта ОЗ, то вартість поліпшень (ремонту) орендованого приміщення капіталізується. Оскільки власних ОФ ПП «Доротея» на початок року не мало, сума поліпшень (після оформлення акта введення в експлуатацію ф. NoОЗ-21) сформує первісну вартість ОЗ групи 1. Оскільки договором оренди передбачено компенсацію вартості ремонту, відображаємо вартість проведених ремонтів як необоротні активи, що утр��муються для продажу. Відображення в обліку зарахування ремонтних витрат у рахунок орендної плати показано у таблиці 3.

Сума компенсації у звітному періоді підписання взаємозаліку має бути включена до статті «нші доходи» (рядок 130 ф. No2 «Звіт про фінансові результати»). Приклад 3 ˛ ПП «Доротея» з 1 червня 2010 р. Тобто ВД слід відобразити суто за податковий орендує приміщення у ТзОВ «Моноліт». Договір період, за результатами якого нараховано орендоренди укладено на 3 роки. Сума орендної плати — ну плату. Наприклад, у I кварталі 2010 р. — лише 3600 грн, у т. ч. ПДВ — 600 грн. Підприємство за січень, лютий та березень. Аналогічну думку «Доротея» здійснило ремонт орендованого примі- викладено у листі ДПАУ від 14.12.2004 р. No625/ щення в сумі 60000 грн, у т. ч. ПДВ — 10000 грн. 4/15-1110.  Таблиця 3 Відображення витрат на ремонт орендованих ОЗ у рахунок орендної плати (до прикладу 3) No з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік Д-т

К-т

Сума, грн

153

631

Податковий облік ВД

ВВ

50000

1.

Відображено витрати на ремонт орендованого майна на підставі акта за ф. NoКБ-2в*

2.

Відображено ПК з ПДВ на підставі акта підрядника

641/ПДВ

631

10000

3.

Відображено вартість проведених ремонтів як необоротні активи, що утримуються для продажу

286

153

50000

4.

Виставлено орендодавцеві рахунок на суму проведених поліпшень ОЗ

377

719

60000

50000

5.

Нараховано ПЗ з ПДВ

712

641/ПДВ

10000

6.

Списано собівартість проведених ремонтів як необоротних активів, які утримувалися для продажу

943

286

50000

50000

7.

Підписано акт отримання послуг з оренди за червень 2010 р.

93

685

3600

3000

8.

Нараховано ПК з ПДВ

641/ПДВ

685

600

9.

Проведено зарахування відшкодування від орендодавця

685

377

3600

* Затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 р. No 554. 1

Затверджено наказом Мінстату України від 29.12.95 р. No352. дебеткредит 27/2010

27


СУТЬ СПРАВИ

ЯК ЗВІТУВАТИ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВАМ

Юлія КЛОВСЬКА,

У відповідь на внесення Законом No17821 змін до Закону про ПДВ податкова своїм Наказом No3132 затвердила форму податкової декларації (спеціальної). У листі від 09.06.2010 р. No11288/7/16-1117 (див. на с. 55) ДПАУ пояснює особливості її заповнення.

«Дебет-Кредит»

No141, стосовно ведення окремого обліку сум ПДВ у зазначених операціях4.

Особливості заповнення спецдекларації

Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у вартості всіх товарів (послуг)5 проводиться у додатку 3 до спецдекларації. Крім того, кінцеву розрахунЗагальні аспекти кову суму питомої ваги необхідно проставити Декларацію з ПДВ (спеціальну) затверджено і в спеціальному полі для відміток рядка «ПВ». для платників податку — сільськогосподарських Якщо йдеться про новостворене сільськогоспопідприємств усіх форм власності, які відпові- дарське підприємство, то у спеціальному полі дають вимогам статті 8-1 Закону про ПДВ, але для відміток рядка «ПВН» податкової декларації не обрали спеціальний режим оподаткування (спеціальної) проставляється питома вага вардіяльності у сфері сільського господарства та тості сільськогосподарських товарів (послуг) у реалізують молоко, худобу, птицю, вовну влас- вартості всіх товарів (послуг), поставлених за ного виробництва, а також молочну продукцію наслідками кожного звітного податкового пета м’ясопродукти, вироблеріоду (%). Тобто за основу ні у власних переробних розрахунку беруться не 12 Сільгосппідприємства, подацехах. Така декларація є послідовних звітних періоючи звітність у липні за підневід’ємною частиною дів, а кожен звітний період сумками червня 2010 р., зазвітності з ПДВ. Як логічокремо. повнюють спецдекларацію. но зазначає ДПАУ в коменЗвернімо увагу, що при Перше коригування декларатованому листі, першим відображенні ПК у роздіції з ПДВ (спеціальної) сільперіодом, коли декларація лі II спецдекларації бухгосппідприємство може здаз ПДВ (спеціальна) може галтеру треба чітко відти починаючи з 21 липня. бути заповнена, є червень слідковувати, які товари та 2010 року3, тобто, подаючи супутні послуги підлягають звітність у липні за підсумками червня 2010 ро- відображенню у спецдекларації, а які — ні. ку, слід заповнювати спецдекларацію. Насамперед нагадаємо, що питома вага таНагадаємо, що в такій звітності відображають- ких товарів (послуг) повинна становити не ся лише операції, пов’язані з поставкою молока, менше 75%, інакше таке підприємство не ввахудоби, птиці, вовни власного виробництва, а жатиметься сільськогосподарським (п. 8-1.6 також молочної продукції та м’ясопродуктів, ви- Закону про ПДВ). А фактичний розподіл роблених у власних переробних цехах. У зв’язку відбувається у тому періоді, в якому здійз цим слід врахувати положення нструкції з бух- снювалося відповідне виготовлення та/або галтерського обліку податку на додану вартість, придбання товарів, послуг. Розподілені суми затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.97 р. включаються до значень рядків 10, 12, 13 та 1 2 3 4 5

28

Закон України від 22.12.2009 р. No1782-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи». Наказ ДПАУ від 12.05.2010 р. No313 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» (див. у «ДК» No24/2010, с. 14). Наказ No313, яким було затверджено спецдекларацію, набрав чинності 11 червня 2010 р.  хоча нструкція No141 не містить окремих положень щодо ведення обліку операцій, які відображаються у спеціальній декларації, все-таки доцільно скористатися саме її нормами. Йдеться про питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом 12 послідовних звітних періодів сукупно (%). дебеткредит 27/2010


СУТЬ СПРАВИ довідково відображаються у рядках 10', 12', 13' спецдекларації. Якщо за підсумками звітного періоду різниця між сумою ПЗ та сумою ПК з ПДВ (рядок 9 - рядок 17) має додатне значення, то така сума відображається у рядку 18.1 розділу III «Розрахунки за звітний період» податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної). Якщо ж від’ємне значення — у рядку 18.2. Сума ПДВ минулого звітного періоду, яка в поточному звітному періоді зменшує суму податку, відображається у рядку 19. У рядку 20 відображається сума ПДВ, що підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства. Сума ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника, відображається у рядку 21 декларації. У наступному звітному періоді значення рядка 21 переноситься платником до рядка 19.1 (значення у р. 19.1 вперше може з’явитися у декларації за липень). Необхідно нагадати, що через зміни в п. 11.21 Закону про ПДВ з січня до травня 2010 року сільгосппідприємства, які не обрали спецрежим, відображали операції з поставки молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, у податковій декларації з ПДВ, за якою ведуться розрахунки з бюджетом. Тому, як слушно зазначають податківці у коментованому листі, такі сільгосппідприємства мають подати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок. Тобто має бути заповнено додаток 5 до Порядку No1661 за відповідний звітний період та обсяги поставок за такими операціями включено до податкової декларації з ПДВ (спеціальної). Звертаємо увагу на той факт, що всі ці 5 місяців підприємство сплачувало власні оборотні кошти, які тепер пропонується використовувати зовсім в іншому напрямі. Тобто такі підприємства мають чималі переплати з ПДВ. У листі немає жодного слова про те, чи можна і яким чином повернути ці кошти. Виходить, що, відобразивши у спецдекларації операції січня — травня, підприємство: 1

по-перше, переплатило кошти до бюджету; по-друге, навряд чи відшкодує ці кошти з бюджету (хіба що отримає ПДВ-облігації); по-третє, у наступних періодах зможе скористатися сумою, зазначеною у рядку 20 спецдекларації, тільки в межах різниці, не сплаченої до бюджету за січень — травень. Отже, за відповідні звітні періоди такі платники мають подати уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок та додатки 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ. У цих розшифровках суми ПЗ зменшуються на суму операцій з поставки молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Натомість суми ПК зменшуються на вартість товарів (послуг), які придбавалися сільгосппідприємствами в межах таких операцій. Зазначені суми ПЗ та ПК, на які зменшено показники податкових декларацій з ПДВ, відображаються у податковій декларації з ПДВ (спеціальній) за червень 2010 року у рядках 8.4 та 16.4 відповідно. За логікою податківців виходить, що всі операції, які необхідно виокремити і перенести до рядків 8.4 та 16.4, мають бути перенесені сукупно, без розбивки за місяцями. Але ж коригування має бути віднесено до певного місяця, а не до 5-ти місяців сукупно?! У разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації (спеціальній), уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 7 до Порядку No166.  якщо першу декларацію з ПДВ (спеціальну) за червень сільгосппідприємство вперше може подати до 20 липня, то перше її коригування можна здати починаючи з 21 липня.

Для всіх платників ПДВ У коментованому листі ДПАУ інформує, що всі внесені Наказом No313 зміни і для спецдекларації, і для декларації, за якою ведуться розрахунки з бюджетом, починають діяти зі звітності за червень 2010 р. Отже, вже в липні треба подати декларації за попередній звітний період з урахуванням унесених змін. 

Наказ ДПАУ від 30.05.97 р. No166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання». дебеткредит 27/2010

29


СУТЬ СПРАВИ Олена ВОДОП’ЯНОВА,

КАФЕ З ВІТЕРЦЕМ Настав сезон відкриття літніх майданчиків від стаціонарних закладів ресторанного бізнесу. У статті розглянемо організаційні питання, пов’язані з відкриттям літнього кафе, а також які дозвільні документи для цього потрібні. Крім того, бухгалтеру буде цікаво ознайомитися з обліком оподаткування в такій частині ресторанного бізнесу.

«Дебет-Кредит»

цевого самоврядування в межах повноважень.  саме тут постають запитання: чи поширюються зазначені норми постанови на літні кафе? Чи треба СПД отримувати дозвіл на розміщення МАФ для відкриття літнього кафе? Відповідь є неоднозначною: у різних регіонах діють свої місцеві правила. Тож ми рекомендуємо звертатись до місцевих органів влади. Наприклад, у Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих Дозвільні документи Насамперед з’ясуємо, чи є літнє кафе ма- літніх майданчиків у м. Львові (Ухвала ЛМР від лою архітектурною формою (далі — МАФ)? 05.03.2009 р. No2452) зазначено, що дозвіл на розЗауважимо, що на сьогодні скасовано Типові міщення літніх майданчиків надається з 1 квітня правила розміщення малих архітектурних форм до 1 листопада поточного року терміном на 5 для здійснення підприємницької діяльності1 та років. Такі майданчики мають бути розташоваМетодрекомендації щодо встановлення порядку ні виключно біля стаціонарного закладу.  лише розміщення МАФ2, які призначались для ви- у разі проведення свят, фестивалів на підставі користання місцевими радами та їхніми ви- нормативно-розпорядчих документів міської конавчими органами під час встановлення ради можуть видаватись одноразові дозволи на порядку отримання дозволу для здійснення розміщення тимчасових відкритих літніх майпідприємницької діяльності незалежно від данчиків без прив’язки до стаціонарних закладів ресторанного господарства. форми власності. У місцевих правилах обумовлено, що видаНині є чинним Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підпри- ча дозволів на розміщення літніх майданчиків здійснюється безоплатно. ємницької діяльності, заАле водночас передбачатверджений постановою Одержання дозволу на розється необхідність оплати КМУ від 26.08.2009 р. No982 міщення об’єктів торгівлі та робіт, які слід виконати для (далі — Порядок No982). сфери послуг не встановлене отримання дозволу. Це виВін розроблений відповідно жодним законом. готовлення топографо-геодо вимог чинного законоЯкщо літній майданчик не дезичних матеріалів зйомки давства і призначений для є частиною стаціонарного місця розміщення, ксероковикористання органами об’єкта, придбання торгового пій топографо-геодезичних місцевого самоврядування патенту не уникнути. матеріалів, розроблення для прийняття рішень про плану прив’язки об’єкта розміщення МАФ соціальЯкщо літній майданчик та благоустрою майданчино-культурного, побутововідокремлений від території ка, проекту майданчика, го, торговельного та іншого ресторану, торгувати надання архітектурно-хупризначення для проваалкоголем там заборонено. дожніх вимог на проектудження підприємницької діяльності. У листі Держкомпідприємництва вання та розроблення проектної документації. від 20.11.2009 р. No14308 зазначено, що цей до- Така плата справляється на підставі договору з кумент має рекомендаційний характер, його виконавцем таких робіт або виставлених виковимоги можуть бути використані органами міс- навцями рахунків. 1 2

30

Скасовано наказом Мінбуду від 14.09.2006 р. No303. Скасовано наказом Мінбуду від 09.04.2008 р. No152. дебеткредит 27/2010


СУТЬ СПРАВИ Окремо розглянемо питання отримання до- аргументи можна застосовувати і до питання зволу на розміщення об’єктів торгівлі. У Декреті отримання дозволу на розміщення МАФ. No56-931 вказано, що збір за видачу дозволу Наприклад, вже згаданою Ухвалою No2452 на розміщення об’єктів торгівлі — це плата Виконавчий комітет Львівської міської ради за оформлення та видачу дозволів на торгів- затвердив регламент здійснення дозвільнолю у спеціально відведених для цього місцях. погоджувальних процедур, що здійснюються Зверніть увагу: якщо власником літнього кафе через управління «Дозвільний офіс». Зокрема, є СПД — платник єдиного податку, такого затверджено інформаційну картку щодо надансуб’єкта відповідно до ст. 6 Указу No7272 звіль- ня дозволу на розміщення стаціонарного об’єкта нено від сплати збору за видачу дозволу на розмі- торгівлі та ресторанного господарства. щення об’єктів торгівлі та сфери послуг, але аж Відповідно до ст. 1 Закону про патентуванніяк не від обов’язку отримання такого дозволу. ня, торговельна діяльність за готівкові кошти, СПД — платники ЄП повинні отримати дозвіл а також з використанням інших форм розна розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг рахунків та кредитних карток на території безоплатно (див. лист Держкомпідприємництва України підлягає патентуванню4. А вже у ст. 3 від 19.10.2004 р. No7197). цього закону уточнюється: «Під торговельною Але звернемо увагу ще на таке. Раніше, до діяльністю у цьому Законі слід розуміти <...> набрання чинності Законом No28063, яким діяльність у торговельно-виробничій (громадзмінено порядок отримання дозвільних до- ське харчування) сфері за готівкові кошти, інші кументів на провадження госпдіяльності, готівкові платіжні засоби та з використанням залишалося нез’ясованим питання самої кредитних карток». необхідності отримання такого документа. Патентуванню підлягає торговельна діЗ набранням чинності ч. 1 ст. 4 цього закону яльність, що здійснюється СПД або їхніми правових підстав для видачі органами місце- структурними (відокремленими) підрозділами вого самоврядування дозволу на розміщення у пунктах продажу товарів. Під пунктами прооб’єктів торгівлі та сфери послуг немає. Адже дажу у цьому Законі слід розуміти: «Фабрикитепер Законом No2806 визначено, що необхід- кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, ність одержання документа дозвільного харак- кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні теру та дозвільний орган, уповноважений ви- майданчики, кіоски та інші пункти громадськодавати документ дозвільного характеру, мають го харчування». бути встановлені виключно законом. Крім того, Зазначимо, якщо СПД за місцезнаходженням зазначеним законом внесені зміни до КпАП. ресторанного закладу вже отримав торговий Зокрема, ст. 164 КпАП передбачає відповідаль- патент, постає запитання: чи треба додатково ність суб’єктів господарювання за проваджен- отримувати ще патент на відкритий на свіжому ня госпдіяльності без одержання дозволу чи ін- повітрі літній майданчик? На нашу думку, слід шого документа дозвільного характеру, якщо враховувати місце надання (реалізації) — пункт його одержання передбачене законом. Тож для продажу. Тому якщо майданчик розташовується остаточного вирішення питання рекомендує- виключно біля стаціонарного закладу (ресторамо звертатись до місцевих Визначення термінів органів влади. Аналогічні 1

2

3

4

Декрет КМУ від 20.05.93 р. No56-93 «Про місцеві податки і збори». Указ Президента від 03.07.98 р. No727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Закон України від 06.09.2005 р. No2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Ст. 6 Указу No727 звільняє СПД на єдиному податку від плати за патенти.

Пересувна мала архітектурна форма — торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності. Стаціонарна мала архітектурна форма — тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 кв. метрів, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту. Пункт 2 Порядку No982 дебеткредит 27/2010

31


СУТЬ СПРАВИ ну, кафе, бару, їдальні), то відповідно місце розрахунків — одне і придбавати торговий патент не потрібно. А от якщо літній майданчик має відокремлене місце (не є частиною стаціонарного об’єкта, за умови, що це дозволено місцевими органами влади), придбання торгового патенту не уникнути. Торговий патент придбавається на кожен пункт продажу товарів, де провадяться розрахунки за готівку. Якщо СПД має структурні (відокремл��ні) підрозділи, торговий патент придбавається за плату окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки) (п. 3 ст. 3 Закону про патентування). Крім того, п. 20 Положення No1077 свідчить: «У разі провадження підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торговельної діяльності (роздрібна та оптова торгівля, громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження цього пункту та асортиментного переліку товарів». Пам’ятаємо, що роздрібна торгівля (у т. ч. на розлив у ресторанах, кафе, барах, в інших суб’єктів господарювання громадського харчування) алкогольними напоями та/або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій. Порядок та механізм ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами визначено Законом No481. Щодо плати за ліцензію роздрібної торгівлі алкогольними напоями, то вона прямо залежить від кількості РРО (книг обліку розрахункових

операцій), що знаходяться у місці торгівлі. Ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами сплачується у фіксованій сумі (ст. 15 Закону No481). Тож якщо літній майданчик розташований на території ресторанного закладу (в розумінні Закону No481 це — місце торгівлі), придбавати додаткову ліцензію на ці вироби не потрібно. Але якщо майданчик розташований окремо від території ресторану (за умови, що це дозволено місцевими органами влади), здійснювати реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів там заборонено. Це підтверджує визначення терміна «місце торгівлі»: «Місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів — без обмеження площі, для алкогольних напоїв — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів» (ст. 1 Закону No481). Визначення терміна «торговельне приміщення» наводиться у п. 26 ст. 1 Закону No10231: «Майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб’єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару». Крім того, у заяві на видачу ліцензії зазначаються вид діяльності, перелік РРО (для алкогольних напоїв), а також адреса місця торгівлі. Ліцензія отримується на заклад ресторанного господарства, а не на Це цікаво знати літній майданчик. Правила No854, крім виЗаклад ресторанного господарства — організаційно-структурна щенаведених вимог, вкаодиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і зують: «Алкогольні напої організовує споживання продукції власного виробництва і закупних зберігаються у спеціальних товарів, може організовувати дозвілля споживачів. приміщеннях, відомості Пункт 1.3 Правил No219 про місцезнаходження яких Відкритий літній майданчик — стаціонарний або тимчасовий заносяться до Єдиного (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який роз- державного реєстру місць ташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, зберігання. Приміщення для бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має зберігання алкогольних напозакритого приміщення для тимчасового перебування людей. Пункт 1.2 Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові

32

дебеткредит 27/2010

1

Закон України від 12.05.91 р. No1023XII «Про захист прав споживачів».


СУТЬ СПРАВИ їв повинні добре вентилюваВимоги до приміщень для роздрібної торгівлі тися, не мати стороннього алкогольними напоями запаху, бути непроникними Суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний забезпечити стан для прямих променів світла, приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із обладнані охоронною сигсанітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, проналізацією» (п. 16 Правил типожежними та іншими нормами. Суб’єкт господарської діяльності Тож організуNo854). повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торговельно-технологічним вати продаж алкогольних устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною напоїв окремо від закладів і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням ресторанного господарства і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезнеможливо. печити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, СПД — фізична особа зберігання матеріальних цінностей. на єдиному податку не має Пункт 4 Правил No854 права торгувати лікерогорілчаними та тютюновими виробами (ст. 7 ному стані, мати чіткий відбиток повірочного Указу No727). Поняття «алкогольні напої» не є тавра і проходити повірку в установленому закоідентичним поняттю «лікеро-горілчані вироби». нодавством порядку. На торговельно-технолоОскільки вино, шампанське, коньяк до лікеро- гічне обладнання, інвентар та посуд, що підлягорілчаних виробів не належать, за наявності гають обов’язковій сертифікації, СГД повинен ліцензії та РРО, виконання інших вимог щодо мати сертифікат відповідності, а ті їх види, що площі приміщення, наявності обладнання цими не підлягають сертифікації, повинні бути винапоями торгувати можна1. Пиво взагалі не на- готовлені з матеріалів, дозволених Головним лежить до алкогольних напоїв (з позиції визна- державним санітарним лікарем України (п. 1.8 чення термінів у Законі No481), тож торгувати Правил No219). Суб’єкти госпдіяльності зоним дозволено без ліцензії. бов’язані мати Правила роботи закладів ресторанного господарства, Санітарні правила, Організаційні питання санітарний журнал, особисті медичні книжки Під час відкриття літнього майданчика працівників, журнали реєстрації вступного інСГД повинен врахувати вимоги, встановлені структажу з питань охорони праці та реєстрації Порядком No833 та Правилами No219. Зокрема, інструктажів з питань охорони праці, а також відкриття закладу (у т. ч. літнього майданчика) книгу відгуків та пропозицій. Суб’єкти госпдіресторанного господарства Нормативна база узгоджується з органами місцевого самоврядуван Закон про патентування — Закон України від 23.03.96 р. ня, установами державної No98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької санітарно-епідеміологічдіяльності». ної служби у визначеному  Закон No481 — Закон України від 19.12.95 р. No481/95-ВР законодавством порядку. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових Засоби вимірювальної техвиробів». ніки, що використовуються  Положення No1077 — Положення про виготовлення, зберігання в ресторанному господарі реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ стві, повинні бути у справвід 13.07.98 р. No1077.

1

Лікеро-горілчана продукція включає горілки і лікеро-горілчані напої. Шампанське, вино, коньяк належать до виноробної продукції, а не до лікеро-горілчаної (лист Концерну «Укрспирт» від 19.01.2000 р. No22-10-1/5 «Щодо класифікації лікеро-горілчаної та виноробної продукції».

 Правила No219 — Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. No219.  Правила No854 — Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. No854.

 Порядок No833 — Порядок провадження торговельної діяль-

ності та правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. No833. дебеткредит 27/2010

33


СУТЬ СПРАВИ яльності повинні мати також журнал реєстрації перевірок. Необхідно забезпечити наявність у працівників особистих медичних книжок установленого зразка, організацію і своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за допуском їх до роботи за наявності необхідного медичного висновку (п. 35 Правил No833). Продаж продукції за межами закладів здійснюється у спеціально відведених для цього місцях з дозволу місцевих органів виконавчої влади, установ державної санітарно-епідеміологічної служби та за умови додержання встановлених для цієї продукції вимог законодавства України. СГД самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень (місць) обладнанням (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним тощо), РРО відповідно до законодавства та нормативних документів. Розрахунки за продукцію і надані послуги в закладах ресторанного господарства здійснюються у готівковій та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням РРО (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Але РРО та розрахункові книжки не застосовуються СПД-фізособами, які обрали спрощену

систему оподаткування, якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів, крім пива на розлив, за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат1 (див. п. 6 ст. 9 Закону про РРО). З обслуговуванням офіціантами оплата вартості продукції здійснюється споживачем безпосередньо офіціанту відповідно до рахунка, який виписується на бланку встановленої форми. Після розрахунку офіціант надає споживачеві розрахунковий документ (касовий чек, розрахункову квитанцію) (п. 3.3 Правил No219, ст. 3 Закону про РРО). Меню і прейскурант мають бути підписані керівником, бухгалтером (калькулятором) та матеріально-відповідальною особою (завідувачем виробництва, бригадиром, буфетником, барменом тощо) і скріплені печаткою суб’єкта госпдіяльності. Ціни зазначаються у прейскурантах і меню на продукцію, виготовлену в закладі ресторанного господарства. У такому закладі забороняється встановлювати мінімум вартості замовлення і пропонувати споживачеві обов’язковий асортимент продукції, виробленої у такому закладі.  не забуваємо про нововведення, які набрали чинності з 07.12.2009 р.: «У закладах (підприємствах) ресторанного господарства (незалежно від типу і класу) для осіб, які не курять, відводиться не менше ніж половина площі громадських місць цих закладів, розміщеної так, щоб тютюновий дим не поКому можна без РРО ширювався на цю територію. На території для осіб, Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках які не курять, персоналу та і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, споживачам забороняється що здійснюється: суб’єктами підприємницької діяльності — фізичними особами, куріння будь-яких тютюнооподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за вих виробів, а також розміфіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповід- щення попільничок. У разі но до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з відведення суб’єктом госгромадян; подарської діяльності спесуб’єктами підприємницької діяльності — фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з ціальних місць для куріння ці питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (у тому числі місця мають бути обладнані шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). витяжною вентиляцією або Пункт 1 Переліку окремих форм та умов проведення іншими засобами для видадіяльності у сфері торгівлі, громадського харчування лення тютюнового диму, а та послуг, яким дозволено проводити також розміщена в куточку розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (Постанова КМУ від 23.08.2000 р. No1336)

34

дебеткредит 27/2010

1

Додатково див. лист Мін’юсту від 19.05.2010 р. No6091-0-4-10-20 («ДК» No24/2010, с. 56).


СУТЬ СПРАВИ споживача наочна інформація про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров’ю людини куріння тютюнових виробів» (п. 3.10 Правил No219). Приклад ˛ Заклад ресторанного типу (платник податку на прибуток на загальних підставах і платник ПДВ) приймає рішення про відкриття літнього майданчика біля свого приміщення на власній землі. Перелік понесених витрат: 1) для відкриття літнього майданчика було сплачено за дозвільні документи 1100,00 грн, у т. ч. ПДВ (виготовлення схеми прив’язки, плата за виконання архітектурно-художніх вимог);

2) за укладання бруківки сплачено — 12000,00 грн, у т. ч. ПДВ; 3) за послуги дизайнера — 800,00 грн, у т. ч. ПДВ; 4) отримано в оренду обладнання. Щомісячна орендна плата ― 600,00 грн, у т. ч. ПДВ; 5) придбано меблі: 20 крісел вартістю 180,00 грн (у т. ч. ПДВ) за одиницю та 5 столів вартістю 336,00 грн (у т. ч. ПДВ). Загальна сума становить 5280,00 грн; 6) придбано посудомийну машину (у платника ЄП за ставкою 10%) вартістю 3600,00 грн. Відображення витрат у бухгалтерському та податковому обліку див. у таблиці.  Таблиця

Облік витрат на облаштування літнього майданчика No з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік Д-т

К-т

371

311

641/ПДВ

Сума, грн

Податковий облік ВД

ВВ

1100,00

916,67

644

183,33

151

631

10000,00

641/ПДВ

631

2000,00

1.

Перераховано аванс за дозвільні документи

2.

Відображено ПК з ПДВ

3.

Укладання бруківки (підписано акт виконаних робіт)

4.

Відображено ПК з ПДВ

5.

Введення в експлуатацію

103

151

10000,00

*

6.

Отримано дозвільні документи

91 644

685 685

916,67 183,33

— —

— —

7.

Залік заборгованостей

685

371

1100,00

8.

Отримано послуги дизайну

91

685

666,67

666,67

9.

Відображено ПК з ПДВ

641/ПДВ

685

133,33

10.

Перераховано орендну плату за обладнання

371

311

600,00

**

11.

Відображено ПК з ПДВ

641/ПДВ

644

100,00

12.

Придбано меблі для літнього майданчика

153

631

4400,00

13.

Відображено ПК з ПДВ

641/ПДВ

631

880,00

14.

Передано в експлуатацію меблі

112

153

4400,00

15.

Придбано посудомийну машину

152

631

3600,00

16.

Введення в експлуатацію

104

152

3600,00

***

* Податкова амортизація балансової вартості ОФ починається з наступного кварталу, в якому було введено в експлуатацію об’єкт ОФ групи 1. ** Орендна плата визнається ВВ за датою нарахування (див. пп. 7.9.6 Закону про прибуток). *** Податкова амортизація балансової вартості ОФ починається з розрахункового кварталу, наступного за кварталом оприбуткування ОФ груп 2 — 4. дебеткредит 27/2010

35


СУДОВА ПРАКТИКА

Комунальні підприємства можуть бути платниками єдиного податку

Ухвала ВАСУ від 21.04.2009 р. у справі No13/87-АП-2006 (к/с NoК-12879/07)

n ПОЗИЦЯ МКП «Ц». МКП1 «Ц» просить видати n ПОЗИЦЯ МДП. Єдиним засновником (учасниСвідоцтво про сплату ЄП, оскільки має право перебувати на спрощеній системі оподаткування. Підприємство створене у 2001 році без статутного фонду, наявність якого діючими на той час законами не вимагалось.

ком) комунальних підприємств є, відповідно, держава чи територіальна громада. Тобто їхня частка в цих підприємствах перевищує 25%. А дія Указу про спрощену систему на зазначені підприємства не поширюється.

РШЕННЯ СУДУ. Як вбачається з матеріалів справи, МКП «Ц» ― це комунальне підприємство, створене у жовтні 2001 р. на підставі чинних положень законів України «Про підприємства в Україні» та «Про підприємництво», які не передбачали обов’язкового створення статутного фонду. Створення статутного фонду передбачене Законом України «Про господарські товариства», до яких позивач не належить (підтверджується копіями статуту). Відмовляючи у видачі свідоцтва платника ЄП на 2007 рік, відповідач вважав, що частка засновника у СФ МКП «Ц» перевищує 25%, і з цих підстав відніс позивача до підприємств, на які не поширюється дія Указу Президента України No746/97. Колегія суддів зазначає, що поняття статутного фонду притаманне суб’єктам господарювання, створеним відповідно до Закону України «Про господарські товариства». Крім того, позивач є комунальним підприємством без СФ, створення якого діючими на той час законами не вимагалось. Згідно з п. 4.2 статуту МКП «Ц», його майно є власністю територіальних громад області і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Відповідач не бере до уваги вказаних обставин, у застосуванні п. 7 Указу виходить із поняття «статутний фонд» підприємства, що є помилковим, оскільки позивач не є СГД, для створення якого потрібен СФ, та водночас не належить до СПД, на яких поширюється дія п. 7 згаданого Указу.

n ВД РЕДАКЦЇ. ДПАУ ставила під сумнів можливість переходу комунальних підприємств на

єдиний податок мало не з початку дії нової редакції Указу про спрощену систему. А в грудні 2005 р. одержала підтримку Мін’юсту, на думку якого (лист від 12.12.2005 р. No20-35389, див. «ДК» No05/2006) комунальні підприємства не можуть бути платниками ЄП. Згодом ДПАУ відкликала свої вказівки (див. лист від 18.01.2006 р. No743/7/15-0416), а згідно з Податковим роз’ясненням від 23.06.2006 р. No352 знову все повернулося назад. Проте наразі маємо рішення ВАСУ, яке надає право комунальним підприємствам отримувати Свідоцтво платника ЄП або вимагати його видачі через суд.

1

36

Міське комунальне підприємство. дебеткредит 27/2010


СУДОВА ПРАКТИКА

Збиткова діяльність — ще не підстава для припинення юрособи Постанова Харківського апеляційного адмінсуду від 10.03.2009 р. у справі No22-а-556/09

n ПОЗИЦЯ ДП. ДП просить постановити судове n ПОЗИЦЯ ТОВ. ТОВ «П» провадить діяльність рішення про припинення юрособи, оскільки ТОВ «П» здійснює збиткову діяльність (підтверджується деклараціями), на листи ДП не реагує, а його госпдіяльність суперечить статуту та чинному законодавству.

відповідно до статуту та чинного законодавства і подає звітність. Крім того, ДП було проведено перевірку та виявлено порушення податкового законодавства, проте фактів ухилення від оподаткування не встановлено.

РШЕННЯ СУДУ. Постановою окружного адміністративного суду (суду першої інстанції) позов ДП було задоволено та поновлено рішення про припинення юрособи. Задовольняючи позовні вимоги ДП, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «П» здійснює збиткову діяльність та, відповідно, не сплачує до бюджету податок на прибуток. Апеля��ійна інстанція скасувала рішення першої інстанції виходячи з такого. Як передбачено пунктом 17 ст. 11 Закону про ДПС, органи ДПС мають право звертатися, у передбачених законом випадках, до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування держреєстрації СГД. Перелік підстав для постановлення судового рішення про припинення юрособи наведений у ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон No755). Водночас, згідно з п. 3 ч.1 ст. 10 Закону про ДПС, до функцій органів ДПС належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів. Ця норма кореспондує з нормами Закону No755, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юрособи або припинення підприємницької діяльності СПДФО внаслідок неподання податкової звітності. Компетенція органів ДПС поширюється саме на відносини у сфері оподаткування. Враховуючи наведене, органи ДПС можуть звертатися з вимогами про припинення СГД не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону No755, а лише в тих, коли податкові органи діють з метою реалізації своєї владної компетенції. Тому органи ДПС мають право звертатися з вимогою про припинення СГД лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб’єктом протягом року до органів ДПС податкових декларацій, документів фінзвітності згідно з законодавством та здійснення юрособою діяльності, забороненої законом. Однак у цьому випадку податковий орган повинен обґрунтувати, що заборонена законом діяльність юрособи спрямована саме на порушення правил оподаткування, зокрема на навмисну несплату податків. ДП стосовно відповідача проведено виїзну планову перевірку, під час якої встановлено порушення податкового законодавства. Разом з тим схем мінімізації податкових зобов’язань, пов’язаних з ухиленням від оподаткування, з шахрайством, підробкою документів, не встановлено.

n ВД РЕДАКЦЇ. Цілком погоджуємося з рішенням апеляційної інстанції. Збитковість підпри-

ємства, а тим більше відсутність його реакції на запити податкового органу щодо надання пояснень причин такої діяльності може стати приводом для застосування відповідальності у сфері податкового законодавства. Наприклад, для донарахування сум ПЗ або відмови у підтвердженні сум ПДВ, заявлених до відшкодування. Зазначені рішення податкового органу СПД може оскаржити в суді. Проте в жодному разі це не може бути приводом для припинення юрособи. Крім того, в наведеному рішенні суд звертає увагу на те, що провадження діяльності, яка суперечить статуту та чинному законодавству, потрібно доводити відповідними доказами, зокрема рішенням суду у кримінальній справі щодо визнання вини у навмисній несплаті податків. Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит» дебеткредит 27/2010

37


ЗАПИТАННЯ  ВДПОВД

ВИ ЗАПИТА ЛИ РЕД АКЦЮ

Суми, що надійшли за повернений товар, до доходу підприємця не включаються Чи потрібно включати до доходу приватного підприємця суми, що надходять на рахунок підприємця за повернений товар? Тобто підприємець оплатив товар, отримав його, а потім частково повернув. Постачальник відповідно повернув кошти. Для приватного підприємця, який працює на загальній системі оподаткування, згідно зі ст. 13 розділу IV Декрету No13-92 1, оподатковуваним доходом вважається «сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу». Облік отриманих доходів і понесених у зв’язку з цим витрат підприємець відображає у Книзі обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності за ф. No102. Чи обов’язково відображати у Книзі кошти, отримані підприємцем за повернений товар? На нашу думку, все залежить від того, як підприємець заповнює свою Книгу. Пояснимо чому. Самого порядку заповнення Книги для при1 2

3

38

ватного підприємця немає — в нструкції No12 наведена лише форма цієї Книги. У своєму досить давньому, але чинному і нині листі від 05.11.97 р. No17-0117/10-8886 ДПАУ роз’яснила порядок заповнення Книги під час здійснення діяльності у сфері торгівлі: «Графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожен день реалізації з виведенням підсумків після закінчення кожного дня, при цьому у графі 2 вказується товар, призначений для продажу цього дня». Тож якщо під час оприбуткування товару підприємець всю суму такого оплаченого товару показав у графі 3 Книги, то у разі його повернення отриману суму, але тільки зі знаком «-», він також відобразить у графі 3. Якщо ж до графи 3 підприємець вносить тільки суму проданого товару, то під час отримання коштів за повернений товар він нічого до графи 3 не вносить. Як бачимо, дохід у підприємця під час отримання коштів за повернений ним товар не виникає, тобто заповнювати графу 6 Книги у цьому випадку йому не потрібно. Щодо приватного підприємця, який працює на спрощеній системі шляхом сплати єдиного податку, то і в цьому випадку включати отримані за повернення товару кошти до свого доходу також не потрібно. Стаття 1 Указу No7273

Декрет КМУ від 26.12.92 р. No13-92 «Про прибутковий податок з громадян». Книгу форми No10 наведено як додаток 10 до нструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом ГДП від 21.04.93 р. No12. Указ Президента України від 03.07.98 р. No727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва». дебеткредит 27/2010


свідчить, що об’єктом обкладення єдиним податком є «сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)».  отримані за повернення кошти сюди «не вписуються». Звертаємо увагу на заповнення Книги тих підприємців, які згідно зі ст. 9 Закону про РРО 1 можуть працювати без РРО. У цьому випадку вони повинні заповнювати книгу згідно з п. 5 Порядку No12692, а саме — вносити до Книги такі відомості: «Порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов’язаної з проведеними витратами та/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, зокрема

заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) — із підсумком за день». Книга повинна зберігатися у підприємця протягом трьох років з моменту здійснення ним останнього запису (п. 6 Порядку No1269). Для решти приватних підприємців — платників єдиного податку порядок заповнення Книги визначено п. 8 Порядку No5593, а саме: «Обов’язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід». Марина ТАРАСОВА,

«Дебет-Кредит»,

Суми ПДВ при здійсненні оподатковуваних та неоподатковуваних операцій можна віднести на валові витрати Факторингова компанія — платник ПДВ — займається придбанням заборгованостей, тобто, по суті, здійснює пільговану діяльність (пп. 3.2.5 Закону про ПДВ). Крім того, вона орендує адміністративне приміщення. нших операцій у госпдіяльності не зафіксовано. Як у її обліку розподілятиметься «вхідний» ПДВ? Торгівля борговими зобов’язаннями за кошти або цінні папери — це діяльність, що не є об’єктом оподаткування. Ця сама пільга діє і для факторингу4, об’єктом якого є «валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи» (ч. 2 пп. 3.2.5 Закону про ПДВ). Основний вид діяльності факторингової компанії — надання послуг переуступки боргу. Звертаємо увагу, що предметом договору 1

2 3 4

5

факторингу може бути право грошової вимоги5 (придбання дебіторської заборгованості за поставлені товари, послуги). Тільки у цьому випадку така операція не буде об’єктом обкладення ПДВ. Якщо ж об’єктом факторингу є негрошова вимога (придбання дебіторської заборгованості з надісланої передоплати в рахунок майбутньої поставки товарів, послуг), то така операція обкладається ПДВ на загальних підставах. Поміж тим, згадане підприємство орендує адміністративне приміщення, що використовується з метою провадження господарської діяльності. Оскільки контрагент-орендодавець є платником ПДВ, то в рахунку-фактурі ПДВ виділено окремим рядком. Постає запитання: чи має право факторингова компанія за таких умов відносити суму ПДВ до складу податкового кредиту? Відповідно до пп. 7.4.2 Закону про ПДВ, якщо товари (послуги), виготовлені та/або придбані, використовуються в операціях, які, зокрема, не є об’єктом оподаткування згідно зі ст. 3

Закон України від 06.07.95 р. No265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг». Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. No1269. Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДП��У від 29.10.99 р. No599. Операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредиторові з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові (п. 1.10 Закону про ПДВ). Стаття 1078 ЦК. дебеткредит 27/2010

39


Закону про ПДВ, суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Факторингова компанія орендує адміністративне приміщення для здійснення госпдіяльності, яка не є об’єктом обкладення ПДВ. Тобто відповідно до пп. 7.4.2 Закону про ПДВ права на податковий кредит з ПДВ немає. Але відповідно до абз. 3 пп. 5.3.3 Закону про прибуток, якщо платник ПДВ одночасно здійснює оподатковувані, звільнені від оподаткування та такі, що не є об’єктом оподаткування, операції з продажу товарів (робіт, послуг), то ПДВ, сплачений у складі витрат на придбання, що відносяться до складу валових

витрат, ОФ і НА, які підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансової вартості відповідної групи ОФ. Тобто факторингова компанія має право віднести суму ПДВ у складі орендної плати до валових витрат. Приклад ˛ Факторингова компанія «А» придбала у підприємства «Б» за 10 тис. грн заборгованість перед ним підприємства «В» за відвантажену продукцію в сумі 12 тис. грн. Дисконт становить 2 тис. грн. Крім того, підприємство «А» орендує адміністративне приміщення, орендна плата — 1800 грн з ПДВ. Бухгалтерський та податковий облік відображено в таблиці. Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік операції факторингу No з/п

Бухгалтерський облік

Суть операції

К-т

Сума, грн

377

361

85, 972* 311

Д-т

Податковий облік ВД

ВВ

10000

361

2000

377

10000

Облік у підприємства «Б» 1.

Підписано договір факторингу

2.

Плату за договором факторингу (дисконт) списано на інші витрати

3.

Отримано кошти від нового кредитора

Облік у підприємства «В» 4.

Отримано повідомлення про заміну кредитора в зобов’язанні

631

685

12000

5.

Оплата новому кредитору

685

311

12000

Облік у підприємства «А» — нового кредитора 6.

Підписано договір факторингу, відображено заборгованості

377

685

12000

7.

Відображено дохід на суму дисконту

685

733

2000

2000**

8.

Перераховано компенсацію за договором факторингу підприємству «Б»

685

311

10000

9.

Отримано кошти від підприємства «В»

311

377

12000

10.

Сплачено орендну плату наприкінці місяця

685

311

1800

11.

Списано на витрати орендну плату, сума ПДВ списується на інші витрати, права на ПК немає

92

685

1500

1500

644 949

685 644

300

300***

* Частина аналітиків вважають правильним відносити суму дисконту на інші операційні витрати (рахунок 949). ** На підставі пп. 4.1.2 (загальна норма) та абз. 3 пп. 7.9.7 (спеціальна норма) Закону про прибуток доходи від виконання боржником зобов’язання перевищують витрати на його придбання (12000 - 10000 = 2000). *** Абз. 3 пп. 5.3.3 Закону про прибуток.

Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»

40 дебеткредит 27/2010


Для розрахунку декретних відпустка за власний кошт не виключається Наразі допомога по вагітності та пологах обчислюється виходячи з календарних днів. А як бути, якщо в розрахунковому періоді є відпустка без збереження заробітної плати у зв’язку з одруженням? Чи повинен бухгалтер виключити ці дні із розрахункового періоду? А як вчинити, якщо підприємство оплатило таку відпустку?

чин2, виключаються із розрахункового періоду (п. 6 Порядку No1266). Якщо застрахована особа в розрахунковому періоді перебувала у відпустці (щорічній, додатковій, у зв’язку з навчанням, без збереження заробітної плати тощо), цей період не виключається із розрахункового періоду. Тому період перебування працівниці у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з одруженням, яка фактично є відпусткою за власний кошт, не можна виключати із розрахункового періоду. Розрахунок допомоги у цьому випадку показано на прикладі.

Розрахунок допомоги по вагітності та пологах здійснюється відповідно до Порядку No12661. Насамперед визначаються дохід застрахованої особи за розрахунковий період і кількість календарних днів у розрахунковому періоді, що використовуються для визначення середньоденної заробітної плати. Наприклад, згідно з п. 4 Порядку No1266, розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб, — це останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. При цьому місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних при-

Приклад ˛ Працівниця у травні 2010 р. надала лікарняний лист, відкритий у тому самому місяці, для отримання відпустки і допомоги по вагітності та пологах. У розрахунковому періоді дані щодо її заробітної плати відображено у таблиці. Якщо ж відпустку для одруження працівниця взяла за рахунок оплачуваної відпустки, сума допомоги по вагітності та пологах буде більшою за рахунок збільшення нарахованих відпускних за цей період. Якщо, за умовами прикладу, сума відпускних умовно становить 1500,00 грн, середньоденна заробітна плата буде: (11700,00 + 1000,00 + 1500,00) : 181 = 78,45 грн.

Відомості про оплату праці (за умовами прикладу) Місяці розрахункового періоду

Нараховано основну зарплату

Нараховано додаткову зарплату

Кількість календарних днів

Листопад 2009 р.

2000,00

30

Грудень 2009 р.

2000,00

31

Січень 2010 р.

2100,00

Лютий 2010 р.

2100,00

28

Березень 2010 р.

1400,00*

31

Квітень 2010 р.

2100,00

30

Разом

11700,00

1000,00 (премія)

1000,00

Таблиця Середньоденна зарплата

31

181

12700,00 : 181 = 70,17

* У березні 2010 р. працівниця перебувала 10 календарних днів у неоплачуваній відпустці у зв’язку з одруженням відповідно до п. 8 ст. 25 Закону України від 15.11.96 р. No504/96-ВР «Про відпустки».

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит» 1

2

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. No1266. Тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за наявності відповідного медичного висновку. дебеткредит 27/2010

41


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ Лист ДПАУ від 18.06.2010 р. No12096/7/16-1117

Щодо окремих питань справляння ПДВ у 2010 році

коментар стор. 12

n Зі звітності за червень 2010 р. значення ряд. 26 включається до

рядка 23.2 декларації з ПДВ наступного звітного періоду тільки в частині сплаченого ПК. А сума ПДВ за неоплаченими поставками залишається у р. 26 аж до періоду проведення розрахунків.

! Платникам ПДВ

Державна податкова адміністрація України надсилає до відома та керівництва в роботі Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 травня 2010 року No2275-VI, який набрав чинності 16 червня 2010 року (опубліковано в газеті «Голос України» 16.06.2010 р. No109). Відповідно до пункту 3 Розділу II «Прикінцеві положення» з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року зупиняється дія підпункту «б» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та в цей період застосовується в такій редакції: «залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті, і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від’ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками, відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати

42

дебеткредит 27/2010

відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року». З урахуванням вищезазначеного Державна податкова адміністрація України повідомляє такий порядок відображення в податковій декларації з податку на додану вартість вказаних операцій. Починаючи зі звітності за червень 2010 року значення рядка 26 включається до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах, та в обов’язковому порядку враховується при визначенні суми податку, яка підлягає відшкодуванню із бюджету (рядок 25.1 чи рядок 25.2). Залишок значення рядка 26 у частині сум податку, за якими не проведено розрахунки з постачальниками, зберігається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, у якому проведені розрахунки з постачальниками.


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ Одночасно повідомляємо, що відповідно до Розділу  «Прикінцеві положення» пункт 8 Закону (стосується внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість») набирає чинності з початку наступного звітного

(податкового) періоду за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом, тобто з 1 липня 2010 року. Заступник голови О. ЛЮБЧЕНКО

Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» у частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

n Коригувати ПЗ постачальник повинен у тому ж звітному періоді, що й покупець, на дату підписання цим покупцем Розрахунку коригування.

коментар стор. 14

Затверджене наказом ДПАУ від 17.06.2010 р. No442

! Платникам ПДВ

В Узагальнюючому податковому роз’ясненні встановлено такі скорочення: Закон України «Про податок на додану вартість» (із змінами) (далі — Закон); Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами) (далі — Закон No2181-III); наказ ДПА України від 30.05.97 р. No165 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за No233/ 2037 (із змінами) (далі — Порядок No165); наказ ДПА України від 30.05.97 р. No166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за No250/2054 (із змінами) (далі — Порядок No166); Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, затверджений Наказом No165 (далі — Розрахунок коригування). Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають коригуванню. У разі здійснення зазначеного коригування постачальник товарів (послуг) виписує роз-

рахунок коригування кількісних і вартісних показників відповідно до Порядку No165 та за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається у двох примірниках і може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп’ютера або іншим методом. На титульному аркуші Розрахунку коригування зазначається, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни. Розрахунок коригування складається виключно продавцем — особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 Порядку No165), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем — отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов’язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов’язань (з від’ємним чи додатним значенням) та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Оригінал Розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця і обов’язково відображається у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від’ємним чи додатним значенням). дебеткредит 27/2010

43


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ Відображення розрахунків коригування у розділі II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних: у графі 1 записується порядковий номер; у графі 2 — дата виписки Розрахунку коригування; до графи 3 переноситься номер Розрахунку коригування, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру Розрахунку коригування (номер з графи 1), а знаменник — номеру податкової накладної, до якої виписано Розрахунок коригування; у графі 4 «вид документа» проставляється позначення «РК»; до граф 5, 6 переносяться відповідні реквізити Розрахунку коригування; у графах 7 — 12 відображаються вартісні показники щодо коригування обсягів поставки товарів (послуг) та сум податкового зобов’язання, на підставі цих даних у подальшому заповнюється рядок 8.3 податкової декларації з податку на додану вартість. У разі зміни податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням йому покупцем коштів за товари (послуги) або повернення товарів Розрахунок коригування виписується у день повернення незалежно від того, чи здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді. Коригування податкових зобов’язань на підставі виписаного (отриманого) Розрахунку коригування повинні бути враховані у податковій декларації з податку на додану вартість. Згідно з пунктами 5.6 та 5.8 розділу 5 Порядку No166 збільшення або зменшення податкових зобов’язань чи податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону, відображаються у рядку 8.3 чи 16.2 податкової декларації з ПДВ залежно від змісту операції. При заповненні рядка 8.3 та/або рядка 16.2 податкової декларації з ПДВ обов’язковим є подання Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (додаток 1 до податкової декларації з ПДВ), який заповнюється у розрізі контрагентів, податкових накладних та Розрахунків коригування. Згідно із встановленою формою Розрахунку коригування, покупець при отриманні Розра-

44 дебеткредит 27/2010

хунку коригування має засвідчити факт такого отримання, а саме: зазначити на примірнику Розрахунку коригування, який залишається у продавця, дату отримання Розрахунку коригування та засвідчити її своїм підписом. Якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також формував податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів (послуг). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку та за умови дотримання правил щодо формування податкового кредиту, встановлених Законом. Таким чином, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача на підставі виписаного/отриманого Розрахунку коригування підлягають відповідному коригуванню в одному звітному податковому періоді. Оскільки у графах 7 розділів I та II додатка 1 до податкової декларації зазначається дата отримання отримувачем (покупцем) Розрахунку коригування, то зазначений додаток подається одночасно постачальником та отримувачем разом з їх деклараціями з податку на додану вартість за наслідками того податкового періоду, на який припадає дата отримання отримувачем (покупцем) Розрахунку коригування. Зміна компенсації вартості товарів (послуг), включаючи наступний за поставкою перегляд


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ цін, що відбувається після поставки товарів (послуг) особам, які на момент такої поставки не були зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Згідно із підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 статті 4 Закону зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; б) при перегляді цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів. Для збільшення суми податкових зобов’язань обмежень щодо категорії осіб, які отримали товари (послуги), умов поставки та самих товарів (послуг) Законом не встановлено. Згідно з пунктом 8.4 Порядку No165 у разі здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку) чи у разі виписки транспортних квитків податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції). У разі здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), із застосуванням при проведенні розрахунків РРО, за щоденними підсумками операцій виписується податкова накладна, у якій суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті. Обидва примірники такої податкової накладної залишаються в особи, що їх виписала. Зазначена податкова накладна виписується на підставі показників РРО (касових звіті��) (вноситься щоденний підсумок обсягів проданих товарів з урахуванням коштів як отриманих за продані, так і виданих за повернуті товари). Облік виписаних податкових накладних здійснюється у розділі II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, зведені результати якого відображаються у податкових деклараціях платника податку.

Враховуючи зазначене, при поверненні покупцем (кінцевим споживачем) товарів повернута такому покупцю вартість товару з урахуванням податку на додану вартість враховується у щоденних підсумках, загальні підсумки яких фіксуються у показниках РРО (касових звітів), податкових накладних, виписаних на підставі таких звітів, і у Реєстрах отриманих та виданих податкових накладних. Тому до податкової накладної, виписаної за щоденним підсумком операцій з поставки товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), з урахуванням повернення покупцю (кінцевому споживачу) коштів, якщо таким покупцем товар повернуто, Розрахунок коригування не виписується. У разі поставки товарів (послуг) покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та проведення розрахунків без застосування РРО у рядках «ндивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» податкової накладної робиться позначка «Х», в оригіналі такої податкової накладної робиться помітка «Поставка неплатнику податку». Якщо покупець — неплатник ПДВ повертає раніше придбані і повністю оплачені товари у власність продавця, а останній компенсує повну грошову вартість зазначеного товару, то продавцем до податкової накладної, виписаної на поставку такого товару, складається Розрахунок коригування. Враховуючи те, що продавцем — платником ПДВ було здійснено поставку товарів неплатнику ПДВ, який не отримував податкової накладної та, відповідно, сплачені раніше суми ПДВ не включав до податкового кредиту, то обидва примірники Розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця — неплатника ПДВ. Суми податку на додану вартість, на які збільшуються (зменшуються) податкові зобов’язання на підставі Розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних за операціями з неплатником податку, включаються до рядка 8.3 податкової декларації з податку на додану вартість та розшифровуються у додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ». дебеткредит 27/2010

45


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ При цьому колонки 2 та 3 додатка 1 до декларації заповнюються відповідно до реквізитів Розрахунків коригування до податкової накладної, тобто проставляються позначки «Х», а в колонці 8 додатка 1 зазначається «коригування поставки неплатнику ПДВ». Зміна суми компенсації вартості товарів чи повернення товарів, поставка яких була у періоді, з якого минуло 1095 днів. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки. Згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону No2181-III заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Враховуючи загальну позовну давність, встановлену ст. 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки, а також положення пункту 15.3 статті 15 Закону No2181-III, якщо зміна суми компенсації вартості товарів чи повернення товарів відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість, то платник — продавець таких товарів не може застосувати норми пункту 4.5 статті 4 Закону і зменшити податкові зобов’язання з податку на додану вартість. Коригування податкових зобов’язань у випадку повернення товару від покупця комісіонеру і від комісіонера комітенту. Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 статті 4 Закону у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі — комісіонер) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі — комітент) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов’язань комісіонера є дата, визначена за встановле-

46 дебеткредит 27/2010

ними пунктом 7.3 цього Закону правилами, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов’язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера. Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Таким чином, на дату першої з подій (або дату отримання коштів від покупця або дату відвантаження товарів покупцю) комісіонер повинен визначити податкові зобов’язання і виписати податкову накладну, яку він має видати покупцю товарів, продаж яких здійснюється ним на умовах договору комісії. Податкова накладна, яка має бути виписана комісіонеру комітентом, складається з урахуванням таких правил. Відповідно до пункту 16 Порядку No165 у разі передачі товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі права власності на такі товари іншій особі й уповноважують таку особу здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи, податкова накладна у момент передачі таких товарів не складається. Дата виписки податкової накладної визначається комітентом виходячи з дати перерахування комісіонером коштів на користь комітента або надання йому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. Таким чином, комітент повинен визначити податкові зобов’язання і виписати податкову накладну на дату отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера. Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми по-


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ даткових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Пунктом 20 Порядку No165 визначено, що в разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів виписує Розрахунок коригування. Зазначений розрахунок складається у момент зміни податкових зобов’язань. Отже, у разі повернення товару від покупця комісіонер виписує Розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, яка була виписана ним на момент виникнення податкових зобов’язань, та надає його покупцю, якщо покупець зареєстрований як платник ПДВ. Якщо

покупець не зареєстрований як платник ПДВ, комісіонер має право відкоригувати податкові зобов’язання тільки за умови надання покупцю повної грошової вартості раніше поставлених товарів (підпункт 4.5.3 пункту 4.5 статті 4 Закону), а виписаний ним Розрахунок коригування залишається у комісіонера і покупцю не надається. У разі повернення товару від комісіонера до комітента (за умови проведення компенсації) Розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, яка була виписана на момент виникнення податкових зобов’язань, виписує комітент і надає його комісіонеру. Директор Департаменту адміністрування ПДВ Ю. ЛАПШИН

Лист ДПАУ від 26.04.2010 р. No4812/5/16-1516, No8267/7/16-1517-26 коментар стор. 18

Про обкладення ПДВ операцій з поставки комісіонером товару комітента — неплатника ПДВ (витяг)

n Якщо комісіонер — платник ПДВ здійснює продаж комісійних товарів, отриманих від комітента — неплатника ПДВ, він не має права на ПК і повинен перерахувати суму ПДВ до бюджету.

! Суб’єктам посередницьких операцій

<...> Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій, які здійснюються у межах виконання договорів комісій, визначено пунктом 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон). Відповідно до зазначеного пункту у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі — комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі — комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у поря��ку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов’язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а

датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов’язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера. Таким чином, у разі здійснення продажу товарів, комітентом яких є неплатник податку на додану вартість, комісіонер до бюджету повинен перераховувати повну суму податку на додану вартість, нараховану на загальну вартість проданих товарів, без права на податковий кредит по таких товарах. У разі якщо для продажу товарів комісіонером необхідне здійснення передпродажного ремонту комісійного товару із залученням іншого платника, оподаткування таких послуг по ремонту здійснюється в загальному порядку. Заступник голови О. ЛЮБЧЕНКО дебеткредит 27/2010

47


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ Лист ДПАУ від 17.05.2010 р. No9594/7/17-0717 коментар стор. 20

Щодо статусу резидента (витяг)

n Статус резидента України визначається в межах звітного податкового (календарного) року.

! ноземцям і їхнім роботодавцям

<...> Законом України від 22.05.2003 р. No889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон No889-IV) установлено різні ставки оподаткування доходів резидентів та нерезидентів, тому визначення країни, резидентом якої є фізична особа, є основним для вирішення питання щодо ставок та порядку оподаткування доходів фізичних осіб. Стаття «Резидент», яка є обов’язковою для всіх міжнародних договорів, визначає резиденцію як державу, в якій фізична особа підлягає оподаткуванню на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, громадянства тощо, та як державу, яка накладає необмежене податкове зобов’язання — «повну податкову відповідальність» — на цю особу за її всесвітнім доходом, тобто за всіма доходами із усіх джерел, включаючи й закордонні. Резиденція визначається за внутрішнім законодавством, і тільки якщо інша країна претендує на резиденцію особи, тоді застосовуються положення міжнародного договору (для визначення резиденції тільки в одній країні). Підпунктом 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону No889IV установлено, що з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом. Фізична особа — резидент відповідно до цього підпункту — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Згідно з Цивільним кодексом України (ст. 29) місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання у ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Згідно зі ст. 3 Закону України від 11.12.2003 р. No1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі — Закон No1382-IV) вільний вибір місця проживання чи перебування — це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства,

48 дебеткредит 27/2010

які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати. Місцем проживання фізичної особи Законом No1382-IV визначено адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (тобто більше 183 днів у календарному році). Відповідно до ст. 6 Закону No1382-IV іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. При цьому згідно зі ст. 3 цього Закону відомості про місце проживання мають бути внесені до паспортного документа із зазначенням адреси житла та внесенням цих даних у реєстраційний облік, що здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Також пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону No889-IV передбачено, що в разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. При цьому відповідно до ст. 1 Закону No889-IV податковий (звітний) період — це проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Податковий (звітний) рік розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року. Враховуючи те, що у платників податку (як резидентів, так і нерезидентів) оподатковуваним доходом є будьякий дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з Законом No889-IV, нарахований (виплачений) на їх користь протягом звітного податкового пе-


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ ріоду, а також наведені норми Закону No1382-IV, статус резидента України визначається в межах звітного податкового (календарного) року. Постійне місце проживання — це місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом) (ст. 1 Закону No1382-IV).

Усі зазначені дані мають бути документально підтверджені копіями відповідних документів. З податкового періоду (місяця), в якому пред’явлено повідомлення, і до закінчення звітного податкового року оподаткування доходів іноземця провадиться відповідно до правил, установлених Законом No889-IV, та за ставками, встановленими пунктами 7.1, 7.2 та 7.4 ст. 7 цього Закону. В іноземців, які не виявили бажання визначити себе резидентами України, доходи з джерелом походження з України оподатковуються за ставкою, встановленою п. 7.3 ст. 7 Закону No889-IV. Заступник голови С. ЛЕКАРЬ

Лист ДПАУ від 11.05.2010 р. No4474/6/17-0716

Щодо порядку визначення резидентського статусу фізичної особи (витяг)

коментар стор. 20

n Статус резидента України визначається з податкового періоду

(місяця), зазначеного у виданому податковим органом на підставі заяви іноземця повідомленні.

! ноземцям і їхнім роботодавцям

<...> Законом України від 22.05.2003 року No889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон No889) встановлено різні ставки оподаткування доходів резидентів та нерезидентів, тому визначення країни, резидентом якої є фізична особа — іноземець, є основним для вирішення питання щодо оподаткування доходів такої фізичної особи в Україні. Стаття «Резидент», яка є обов’язковою для усіх міжнародних договорів, визначає резиденцію як державу, у якій фізична особа підлягає оподаткуванню на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, громадянства тощо, та як державу, яка накладає необмежене податкове зобов’язання — «повну податкову відповідальність» на цю особу за її всесвітнім доходом, тобто за всіма доходами з усіх джерел, включаючи й закордонні. Резиденція визначається за внутрішнім законодавством, і тільки якщо інша країна претендує на резиденцію особи, тоді застосовуються положення міжнародного договору (для визначення єдиної резиденції). Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону No889.

Видана іноземцю на підставі Закону України від 07.06.2001 р. No2491-III «Про імміграцію» посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні. Закон No889 не містить норм щодо автоматичного набрання іноземцями статусу резидента України та не надає податковому агенту права та/або не покладає на нього обов’язок щодо визначення резидентського статусу фізичної особи — платника податку. Враховуючи те, що у платників податку (як резидентів, так і нерезидентів), оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно із Законом No889, нарахований (виплачений) на їх користь протягом звітного податкового періоду, а також наведені норми законодавства, статус резидента України визначається в межах звітного податкового (календарного) року. Статус резидента України визначається з податкового періоду (місяця), зазначеного у виданому на підставі заяви іноземця податковим органом повідомленні. Заступник голови С. ЛЕКАРЬ дебеткредит 27/2010

49


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ Лист Держкомстату від 23.04.2010 р. No03/5-10/400 коментар стор. 17

Щодо єдиного класифікатора основних засобів

n При заповненні форм державних статистичних спостережень

респонденти не повинні застосовувати класифікатор ДК 013-97, у тому числі як орієнтир або рекомендаційний акт.

! Юридичним особам

<...> Державний комітет статистики розглянув <...> запит і в межах своїх повноваже��ь повідомляє. Державний класифікатор ДК 013-97 «Класифікація основних фондів» (далі — КОФ) було затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 19.08.97 р. No507. В основу побудови КОФ було покладено розподіл основних фондів на 3 групи, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.96 р. No1075 «Про затвердження Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу)», що відповідало розподілу основних фондів, наведеному в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22 травня 1997 року. Введення Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції

від 24.12.2002 р. No349-IV розподілу основних засобів на 4 групи, а також скасування постанови Кабінету Міністрів України від 06.09.96 р. No1075 (постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. No617) зробили використання КОФ неприйнятним. При заповненні форм державних статистичних спостережень респонденти не повинні застосовувати класифікатор ДК 013-97, у тому числі як орієнтир або рекомендаційний акт. Крім того, згідно з рішенням засідання Урядового комітету економічного розвитку і з питань європейської інтеграції від 04.11.2004 р. розробку єдиного Класифікатора основних засобів з визначенням індикативних термінів корисного використання (експлуатації) за групами основних засобів доручено очолити Мінекономіки. Заступник голови Ю. ОСТАПЧУК

Лист ДПАУ від 03.06.2010 р. No5332/6/17-0716

Про оподаткування сум страхового відшкодування

n Якщо договором страхування передбачено, що банк є вигодо-

набувачем щодо страхового відшкодування, то виплата такого відшкодування не є доходом фізособи-заставодавця.

! Фізособам

Державна податкова адміністрація України згідно із Законом України «Про інформацію» розглянула <...> запит <...> щодо оподаткування сум страхового відшкодування, які при настанні страхового випадку із предметом застави (автомобілем) виплачуються страховою компанією згідно із договором банку-вигодонабувачу, а не фізичній особі, що одержала в банку кредит під такий автомобіль, і повідомляє. Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України від 22.05.2003 р. No889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон No889) платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти

50

дебеткредит 27/2010

та нерезиденти, які отримують дохід з джерелом його походження з України. Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону No889 дохід — це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ Якщо договором страхування передбачено, що при настанні страхового випадку із автомобілем, який є заставою під фінансовий кредит, виданий фізичній особі на його придбання, банк є вигодонабувачем щодо страхового відшкодування, то виплата такого відшкодування є розрахунками між суб’єктами господарювання і не є доходом фізичної особи — заставодавця. При цьому страхова компанія не є податковим агентом щодо виплачуваних банку сум страхового відшкодування. Водночас, якщо в подальшому банк спрямовуватиме одержані суми страхового відшкодування

на виплату (надання у негрошовій формі тощо) доходу фізичним особам — заставодавцям (у т. ч. у зазначеному в <...> запиті випадку), то банк як податковий агент повинен утримати з такого доходу податок за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону No889, перерахувати утриманий податок до бюджету в порядку, встановленому ст. 8 та ст. 16 Закону, а також відобразити відомості про виплачений (наданий) дохід у податковому розрахунку за формою No1ДФ, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 р. No451. Заступник голови С. ЛЕКАРЬ

n НАШ КОМЕНТАР: Згідно

зі ст. 10 Закону про заставу1, якщо предмет застави не підлягає обов’язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість. Наприклад, коли йдеться про придбання за кредитні кошти нерухомості, із наданням такої нерухомості під заставу фінансовій установі, яка надає кредит, страхування заставленого майна є обов’язковим і здійснюється за рахунок одержувача кредиту, якщо інше не передбачено кредитним договором (ст. 8 Закону про іпотеку2). У випадку із іпотекою договір страхування укладається тільки на користь іпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика. Якщо об’єктом застави, якою забезпечено фінансовий кредит, є рухоме майно, одержувачем страхового відшкодування може бути як позичальник, так і особа, яка надала фінансовий кредит. Якщо згідно зі страховим договором страхове відшкодування отримує страхувальник — фізична особа, його оподаткування регулюється пп. 4.3.32 Закону про доходи. Зазначений підпункт наголошує, що сума отриманого страхового відшкодування не входить до складу оподатковуваного доходу фізособи. Але при цьому має дотримуватися умова, щоб при страхуванні майна сума страхового відшкодування: а) не перевищувала вартість застрахованого майна, розраховану за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових внесків (премій); б) була спрямована на ремонт, відновлення застрахованої власності або її заміщення у порядку та строки, визначені ст. 15 Закону про доходи. Стаття 15, своєю чергою, говорить, що: 1) для рухомого майна така заміна (відновлення) має бути здійснена до кінця календарного року, наступного за роком, у якому відбулася така страхова подія; 2) для нерухомого майна така заміна (відновлення) має бути здійснена до кінця другого календарного року, наступного за роком, у якому відбулася така страхова подія; 3) факт втрати об’єкта майна має бути підтверджений офіційними висновками органів внутрішніх справ України або іншими установами або організаціями, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати наявність обставин непереборної сили. Порядок виконання цієї вимоги визначається постановою КМУ від 26.11.2003 р. No1834.

1 2

Закон України від 02.10.92 р. No2654-Х «Про заставу». Закон України від 05.06.2003 р. No898-V «Про іпотеку». дебеткредит 27/2010

51


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ Якщо фізособа, яка отримала страхове відшкодування, не здійснює таку заміну (відновлення) протягом зазначених строків, то невикористана сума такого страхового відшкодування включається до складу відповідного річного оподатковуваного доходу такого платника податку. Тобто фізособа повинна буде подати в ДП річну декларацію про доходи і сплатити ПДФО за ставкою, встановленою п. 7.1 Закону про доходи (з 01.01.2007 р. — 15%). Про суму здійснених виплат страхового відшкодування фізособам страховики повідомляють податкові органи у складі податкової звітності за черговий податковий період. Якщо ж договором страхування передбачено, що при настанні страхового випадку вигодонабувачем є банк, який надав кредит, то виплата такого відшкодування є розрахунками між суб’єктами господарювання — банком і страховою компанією. Тому у страхувальника дохід не виникає. Якщо одержувачем кредиту і одночасно страхувальником є фізична особа, то відсутність отриманого доходу за договором страхування заставленого майна означає, що страхова компанія не є податковим агентом щодо виплачуваних банку сум страхового відшкодування і не повинна звітувати податковим органам про виплату такого доходу. Але якщо потім, згідно з кредитним договором, банк спрямовуватиме одержані суми страхового відшкодування на виплату (або надання у негрошовій формі) доходу фізичним особам — заставодавцям, то банк як податковий агент повинен буде: 1) утримати з такого доходу ПДФО за ставкою, встановленою п. 7.1 Закону про доходи (з 01.01.2007 р. — 15%); 2) перерахувати утриманий податок до бюджету в порядку, встановленому ст. 8 та ст. 16 Закону про доходи; 3) відобразити відомості про виплачений (наданий) дохід у податковому розрахунку за формою No1ДФ, що затверджена наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. No451. Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

Лист Держкомзему від 30.04.2010 р. No8877/17/6-10

Щодо відчуження земельних ділянок під об’єктами нерухомого майна

n Відчуження житлового будинку (споруди) можливе після отри-

мання правовстановлюючого документа на земельну ділянку, оформлення якого передбачає встановлення розмірів земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

! Забудовникам

Державним комітетом України із земельних ресурсів опрацьовано <...> звернення <...> щодо роз’яснення питань відчуження земельних ділянок під об’єктами нерухомого майна та повідомляється таке. Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої

52

дебеткредит 27/2010

особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. Як��о житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Також слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. Проте статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Своєю чергою, згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Тобто враховуючи, що укладення договору оренди земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, для припинення права користування та розірвання договору оренди земельної ділянки необхідне прийняття відповідного рішення та укладення договору про розірвання договору оренди земельної ділянки. Згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти. Статтею 120 Земельного кодексу України визначено, що укладення договору, який пе-

редбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що пов’язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. Своєю чергою, відповідно до пункту 4.7 Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, затвердженого наказом Держкомзему від 15.02.2010 р. No168, кадастровий номер земельній ділянці вважається присвоєним з моменту відкриття Поземельної книги на відповідну земельну ділянку. Поземельна книга відкривається у день державної реєстрації та видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку. При цьому статтею 198 Земельного кодексу України передбачено кадастрові зйомки — це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, який включає виготовлення кадастрового плану. Відповідно до пункту 1.16 нструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.05.99 р. No43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за No354/3647, кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки, є складовою технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку. Таким чином, враховуючи вимоги статей 116, 118 та 123 Земельного кодексу України, відчуження житлового будинку, будівлі або споруди можливе після отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку, оформлення якого передбачає встановлення розмірів земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Пунктом 3 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. No439 (далі — Порядок), нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про прадебеткредит 27/2010

53


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ во на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з Державного реєстру земель проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.

Таким чином, переоформлення права власності на земельну ділянку, згідно із зазначеним Порядком, повинно здійснюватися на підставі цивільно-правових угод про відчуження земельних ділянок. Заступник голови М. ТОМАХН

n НАШ КОМЕНТАР: Частина 1 ст. 120 ЗКУ визначає автоматичний перехід права власності (права

користування) земельною ділянкою у разі переходу права власності на житловий будинок, будівлю або споруду. стотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки1, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на такі об’єкти. Якщо ж ідеться про частину земельної ділянки, — наприклад, є дві будівлі, а придбавають лише одну, — то договір про придбання таких об’єктів нерухомості здійснюється тільки після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. Для цього провадяться певні роботи для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Складовою таких робіт є виготовлення кадастрового плану. За своєю правовою суттю кадастровий план є частиною технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку. При відчуженні земельної ділянки нотаріус проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку. Якщо ж земельна ділянка перебуває у користуванні, то при набутті права власності на об’єкти нерухомості, що розташовані на такій ділянці, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача. Для того щоб до суб’єкта господарювання перейшло право оренди на земельну ділянку, достатньо мати право власності на нерухомість, розташовану на цій ділянці. Стаття 654 ЦКУ зобов’язує зміну або розірвання договору вчиняти в тій самій формі, в якій було укладено сам договір. З урахуванням цього ст. 124 ЗКУ для оренди державної та комунальної власності ключовим документом визначає договір оренди, що, своєю чергою, підписується на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Отже, якщо для підписання договору оренди необхідне рішення, то й розірвання договору має мати за основу аналогічне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У коментовану листі Держкомзем наголошує, що переоформлення права власності на земельну ділянку повинно здійснюватися виключно на підставі цивільно-правових угод про відчуження земельних ділянок. Як бачимо, Держкомзем посилається на нечинний вже Порядок No168. На сьогодні немає порядку присвоєння кадастрових номерів. Тож оформлення прав на земельну ділянку стало неврегульованим. Нагадаємо у зв’язку з цим, що платники земельного податку при його нарахуванні та сплаті повинні керуватися узагальнюючим податковим роз’ясненням, затвердженим наказом ДПАУ від 25.03.2010 р. No186 (наш коментар див. у «ДК» No17-18/2010, с. 18).

1

54

Кадастровий номер вважається присвоєним земельній ділянці з моменту відкриття Поземельної книги на відповідну земельну ділянку (п. 4.7 Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, затвердженого наказом Держкомзему від 15.02.2010 р. No168 (далі — Порядок No168). Наказ скасовано згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 14.05.2010 р. No370. дебеткредит 27/2010


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ До речі, Держкомзем вже звертався до цього питання (див., наприклад, лист від 22.05.2008 р. No14-17-6/5263): до оформлення державного акта на земельну ділянку або договору оренди з одночасним розірванням старого договору попередній власник (орендар) сплачує земельний податок (орендну плату), якщо інше не обумовлено в договорі купівлі-продажу майна або земельної ділянки. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного кадастру. Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»

Лист ДПАУ від 09.06.2010 р. No11288/7/16-1117

Щодо внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість

коментар стор. 28

n Першим періодом, коли може бути заповнена декларація з ПДВ (спеціальна), є червень 2010 р.

! Сільськогосподарським підприємствам

Державна податкова адміністрація України надсилає до відома та керівництва в роботі Наказ Державної податкової адміністрації України від 12.05.2010 р. No313 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на д��дану вартість» (далі — Наказ No313) (див. окремо в базі). Наказ No313 розроблено відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням змін і доповнень, внесених Законом України від 22 грудня 2009 року No1782-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи» (далі — Закон No1782). Згідно з абзацом 6 пункту 1 розділу I Закону України No1782 сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбачений статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», і на загальних підставах вважаються платниками податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишають у своєму розпорядженні і спрямовують на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. Таким чином, для платників податку — сільськогосподарських підприємств усіх форм

власності, які відповідають вимогам статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, Наказом No313 затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальну), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. Податкова декларація з податку на додану вартість (спеціальна) та інші зміни до податкової звітності, передбачені цим наказом, застосовуються починаючи зі звітного періоду за червень 2010 року. У податковій декларації з податку на додану вартість (спеціальній) відображаються лише операції, пов’язані з поставкою молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Особливості заповнення податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної). У спеціальному полі для відміток рядка «ПВ» податкової декларації (спеціальної) проставляється питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно (%). У спеціальному полі для відміток рядка «ПВН» податкової декларації (спеціальної) дебеткредит 27/2010

55


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ проставляється питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у вартості всіх товарів (послуг), поставлених новоствореним сільськогосподарським підприємством за наслідками кожного звітного податкового періоду (%). Розрахунок питомої ваги проводиться у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної). У розділі II «Податковий кредит» у податковій декларації (спеціальній) відповідно до абзацу четвертого пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» відображаються: а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів у власних переробних цехах, а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях такого виробництва та відповідно в інших операціях. Розподіл відбувається у тому періоді, в якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10, 12, 13 та довідково відображаються у рядках 10-1, 12-1, 13-1 податкової декларації (спеціальної)1; б) послуги, супутні поставці молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах безпосередньо платником податку. У разі якщо різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду (рядок 9 - рядок 17) має додатне значення, то така сума відображається у рядку 18.1 розділу III «Розрахунки за звітний період» податкової де1

56

кларації з податку на додану вартість (спеціальної), а якщо від’ємне значення — у рядку 18.2. Сума податку на додану вартість минулого звітного періоду, яка у поточному звітному періоді зменшує суму податку, відображається у рядку 19. У рядку 20 податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної) відображається сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства, а сума податку на додану вартість, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника, відображається у рядку 21 декларації. Значення рядка 21 переноситься платником до рядка 19.1 податкової декларації (спеціальної) наступного звітного періоду. У разі якщо протягом січня — травня 2010 року сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають вимогам статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», але не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, здійснювали операції з поставки молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, та відображали зазначені операції у податковій декларації з податку на додану вартість, повинні подати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток 5 до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість) за відповідний звітний період та включити обсяги поставок по таких операціях до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної). Отже, за відповідні звітні періоди такими платниками подаються уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток 5 до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість) та додатки 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в

Питома вага таких товарів (послуг) повинна становити не менше 75 відсотків (п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону). дебеткредит 27/2010


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість, у яких суми податкового зобов’язання зменшуються на суму операцій з поставки молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, а суми податкового кредиту зменшуються на вартість товарів (послуг), які придбавалися такими сільськогосподарськими підприємствами для використання у виробництві молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Зазначені суми податкового зобов’язання та податкового кредиту, на які зменшено показники податкових декларацій з податку на додану вартість, відображаються у податковій декларації з податку на додану вартість (спеціальній) за червень 2010 року у рядках 8.4 та 16.4 відповідно. У разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації (спеціальній), поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 12.05.2010 р. No313, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 7 до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. No166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за No250/2054 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 15.06.2005 р. No213, із змінами) (далі — Порядок заповнення). Крім того, Наказом No313 внесено зміни до: 1. Форми додатка 5 до Порядку заповнення, а саме: у рядках 8.5 та 8.6 цифри «23.4» замінено цифрами «23.3». 2. Форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 р. No166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за No250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 р. No159, зі змінами), а саме: 2.1. Службове поле «Відмітка про одночасне подання податкової декларації (скороченої) за операціями, що стосуються спеціальних режимів оподаткування» викласти у такій редакції: «Відмітка про одночасне подання податкової декларації: скороченої (стаття 8-1 Закону);

переробного підприємства (пункт 11.21 статті 11 Закону); спеціальної (пункт 11.21 статті 11 Закону)». 2.2. У додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість: 2.2.1. Службове поле 01 «Розрах��нок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» доповнено службовими полями 011 «Звітний», 012 «Звітний новий», 013 «Уточнюючий». 2.2.2. Службове поле 02 «Звітний (податковий) період» доповнено службовим полем 02* «Звітний (податковий) період, за який виправляються помилки». 2.3. У додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість: 2.3.1. Службове поле 01 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» доповнено службовими полями 011 «Звітна», 012 «Звітна нова», 013 «Уточнююча». 2.3.2. Службове поле 03 «До декларації за звітний (податковий) період» викладено в такій редакції: «До декларації (уточнюючого розрахунку) за звітний (податковий) період». 3. Форми додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої), затвердженої наказом ДПА України від 23.10.98 р. No499, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.98 р. за No715/3155 (у редакції наказу ДПА України від 21.01.2009 р. No8, зі зміною), та форми додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства), затвердженої наказом ДПА України від 28.04.2009 р. No221, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.05.2009 р. за No417/16433, а саме: 3.1. Службове поле 01 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)» доповнено службовими полями 011 «Звітний», 012 «Звітний новий», 013 «Уточнюючий». 3.2. Службове поле 02 «Звітний (податковий) період» доповнено службовим полем 02* «Звітний (податковий) період, за який виправляються помилки». 4. Службові поля «Керівник» та «Головний бухгалтер» податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 р. No166, зареєстрованим дебеткредит 27/2010

57


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ у Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за No250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 р. No159, зі змінами); податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої), затвердженої наказом ДПА України від 23.10.98 р. No499, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.98 р. за No715/3155 (у редакції наказу ДПА України від 21.01.2009 р. No8, зі зміною); податкової декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства), затвердженої наказом ДПА України від 28.04.2009 р. No221, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.05.2009 р. за No417/16433; додатків 3, 4, 5, 6 до Порядку за-

повнення, доповнено відповідно службовими полями «дентифікаційний номер керівника згідно з ДРФО» та «дентифікаційний номер головного бухгалтера згідно з ДРФО». Зазначені зміни враховуються у звітності з податку на додану вартість, що подається починаючи зі звітного періоду за червень 2010 року. Державна податкова адміністрація України зобов’язує довести Наказ No313 до відома органів державної податкової служби та платників податків і встановити контроль за його дотриманням. Заступник голови О. ЛЮБЧЕНКО

Лист НБУ від 09.04.2010 р. No11-115/1846-5613

Роз’яснення щодо відшкодування власних готівкових коштів працівника

n Працівник повинен виконати доручення керівника, надане в межах його трудових обов’язків і в межах конкретної суми готівкових коштів підприємства, виданих йому під звіт.

! Працедавцям

Національний банк України в межах компетенції розглянув звернення <...> щодо порядку компенсації працівникові власних готівкових коштів, витрачених ним на господарські потреби в більшому розмірі, ніж було видано йому під звіт за дорученням керівника, і повідомляє таке. Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. No637 (зі змінами), визначено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження, а також звітування про отримані під звіт готівкові кошти здійснюються відповідно до законодавства України (пункт 2.11 Положення). Трудові відносини між працівником і працедавцем (керівником) регулюються, зокрема, статтями 21, 139 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), згідно з якими працівник повинен своєчасно і точно виконувати обов’язки, визначені трудовим договором (посадовою інструкцією), а також розпорядження власника або уповноваженого ним органу (керівника). Таким чином, працівник повинен виконати доручення керівника, надане в межах його

58

дебеткредит 27/2010

трудових обов’язків і в межах конкретної суми готівкових коштів підприємства, виданих йому під звіт. При цьому норми статті 127 КЗпП надають право керівникові за його наказом утримувати із заробітної плати працівника суму заборгованості підприємству, що виникла внаслідок неповернення авансу, виданого на господарські потреби. У разі якщо між працівником і керівником виникає суперечка щодо підстав і розміру такого відрахування, ці правовідносини розглядаються судом. Також статтею 134 КЗпП передбачено повну матеріальну відповідальність працівника в разі заподіяного ним збитку за втрату майна або інших цінностей, отриманих під звіт за разовою довіреністю. Оскільки з порушеного депутатським зверненням питання є очевидною наявність спору, коли керівник не погоджується з доцільністю перевитрати готівкових коштів, а працівник наполягає на компенсації своїх власних коштів, то вважаємо, що ці правовідносини повинні розглядатися судом як трудовий спір, проте правовідносини, що виникли з видачею довіреності, не виключають застосування і цивільного законодавства.


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ Слід зазначити, що до повноважень Національного банку України належить регулювання порядку ведення касових операцій, видачі та прийому готівки, а інші питання, пов’язані з виконанням доручення працівником і відшко-

дуванням йому витрат, належать до компетенції Міністерства юстиції України, за роз’ясненнями до якого пропонуємо звернутися. Виконавчий директор з питань готівково-грошового обігу Національного банку України О. ДАЩЕНКО

n НАШ КОМЕНТАР: Для того щоб можна було кваліфікувати видані працівникові кошти саме як під-

звітні і щоб працівник мав право подати авансовий звіт про витрачені на виконання розпорядження керівника власні кошти, видається розпорядження про те, на які цілі працівникові слід витратити ці кошти (зокрема у формі наказу). Для чого це необхідно? По-перше, щоб визначити строк повернення цих коштів та порядок їх використання. По-друге, щоб чітко визначити в межах податкового законодавства і законодавства з бухгалтерського обліку, що надані працівникові кошти видано саме під звіт, а витрати, які він поніс за рахунок цих коштів, після затвердження авансового звіту, є витратами особи, яка надала підзвітні кошти і затвердила авансовий звіт. Оскільки податківці при перевірках схильні за умов недостатньої інформації щодо наданих працівникові грошей вважати їх доходом працівника, то чим прозоріше і правильніше будуть оформлені документи, які супроводжують підзвітні операції, тим краще1. Що про це говорить НБУ у коментованому листі? «Трудові відносини між працівником і роботодавцем (керівником) регулюються, зокрема, статтями 21, 139 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), згідно з якими працівник повинен своєчасно і точно виконувати обов’язки, визначені трудовим договором (посадовою інструкцією), а також розпорядження власника або уповноваженого ним органу (керівника)». Отже, розпорядження повинно бути обов’язково, але наказ — це не єдиний документ, яким можна встановити цілі, на які працівник має витратити підзвітні кошти.  складати розпорядження слід таким чином, щоб зняти усі запитання при податкових перевірках. Якщо керівник вирішив видати розпорядження у формі наказу, в ньому слід зазначити, коли і на які цілі працівник отримує кошти під звіт (це може бути відрядження або доручення придбати певні товари, послуги). деальним буде зазначити й суму, яка має бути видана працівникові на виконання поставленого перед ним завдання, адже, як зазначає НБУ у коментованому листі, «працівник має виконати доручення керівника, надане в межах його трудових обов’язків і в межах конкретної суми готівкових коштів підприємства, виданих йому під звіт». Конкретна сума отриманих підзвітних коштів визначиться за документом, який засвідчить факт надання коштів під звіт (ВКО, якщо кошти отримано з каси, платіжне доручення, виписка банку, квитанція банкомату в решті випадків). Якщо працівник отримав кошти, він має відзвітувати про їх використання і повернути невикористаний залишок. Форму авансового звіту затверджено наказом ДПАУ від 19.09.2003 р. No440. А згідно з пп. 9.10.2 Закону про доходи звіт повинен подаватися разом із документами, що підтверджують витрату коштів, або із поверненням невикористаних коштів. Строк повернення готівкових підзвітних коштів — до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому працівник: а) завершує відрядження;

1

Про особливості податкових перевірок операцій із підзвітними коштами див. статтю «Чому авансові звіти тягнуть за собою ПДФО» у «ДК» No6/2010, с. 10.

60 дебеткредит 27/2010


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. Якщо ж у відрядженні або при виконанні цивільно-правових дій вик��ристовувалися корпоративні платіжні картки, дорожні, банківські або персональні чеки, інші платіжні документи, то строк повернення підзвітних коштів установлено пп. 9.10.4 Закону про доходи, а саме: 1) якщо при застосуванні платіжних карток платник податку отримував готівку, то він подає звіт про використання коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження або цивільно-правової дії; 2) якщо під час виконання доручення підзвітною особою здійснювалися розрахунки за допомогою платіжних карток, термін подання платником податку авансового звіту про використання наданих на відрядження коштів — не пізніше 10 днів. За наявності поважних причин працедавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питань щодо виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами). Невиконання цих вимог тягне за собою санкції: 1) до підзвітної особи — штраф у розмірі 15% від неповерненої вчасно суми. Якщо ж строк неповернення перевищить календарний місяць, то і 15% ПДФО від суми таких коштів, із застосуванням «натурального» коефіцієнта, передбаченого п. 3.4 Закону про доходи (пп. 9.10.3 Закону про доходи); 2) до суб’єкта господарської діяльності, який видав готівкові кошти під звіт, — штраф у розмірі 25% виданих під звіт сум (ст. 1 Указу No436/951); 3) до винних у порушенні осіб — адміністративний штраф від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн). Зазначимо, що в коментованому листі НБУ, посилаючись на ст. 127 КЗпП, говорить, що керівник має право за наказом утримати із заробітної плати працівника в повному обсязі суму заборгованості підприємству, яка виникла внаслідок неповернення авансу, що був виданий працівникові на господарські потреби. Це так, але зверніть увагу, що згідно зі ст. 127 КЗпП таке право керівника обмежене у часі: «У цих випадках власник або уповноважений ним орган має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості...». Якщо протягом місяця такий наказ не було видано, працедавцю доведеться утримувати неповернену суму авансу через суд. Відповідно до ст. 233 КЗпП для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду щодо стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк — один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит» 1

Указ Президента України від 12.06.95 р. No436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

дебеткредит 27/2010

61


ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ Лист Мінфіну від 30.04.2010 р. No31-34000-10-16/10164

Щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з вибуття запасів (витяг)

n Доцільність застосування оцінки вибуття запасів має виходити з переваг вигід, що можуть бути отримані від такої інформації, над ресурсами, що витрачаються задля отримання такої оцінки.

! Бухгалтерам

<...> Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. No246, оцінка вибуття запасів здійснюється для визначення вартості одиниці запасів, що відпускаються з місць зберігання (складу, комори тощо) іншим підрозділам підприємства, стороннім організаціям або витрача-

ються на виробництво продукції (робіт, послуг), що не виключає визначення середньозваженої собівартості за кожним місцем зберігання запасів. При цьому доцільність застосування такої оцінки має виходити з переваг вигід, що можуть бути отримані від такої інформації, над ресурсами, що витрачаються задля отримання такої оцінки. Заступник міністра Т. ЄФИМЕНКО

Лист ДМСУ від 11.06.2010 р. No11/3-10.10/5603-ЕП

На додаток до листа Держмитслужби від 14.07.2009 р. No11/1-10.10/6714-ЕП

n При здійсненні декларування товарів із застосуванням ВМД у разі наявності в зовнішньоекономічному договорі (контракті) двох дат підписання договору в графі 44 ВМД слід зазначати пізнішу дату його підписання.

! Суб’єктам ЗЕД

На адресу Державної митної служби України надходять звернення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в яких порушується питання визначення моменту укладення зовнішньоекономічного договору, зокрема, з метою правильного зазначення його реквізитів у графі 44 вантажної митної декларації. Повідомляємо, що вимоги до письмової форми правочину встановлено положеннями статті 207 Цивільного кодексу України, якими, зокрема, передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку; він підписаний його стороною (сторонами).

62

дебеткредит 27/2010

Положення щодо укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638 — 647 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями частини другої статті 638 Кодексу договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до положень статті 640 Кодексу договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Ураховуючи вищезазначене, при здійсненні декларування із застосуванням вантажної митної декларації товарів, що переміщуються через митний кордон України, у разі наявності в зовнішньоекономічному договорі (контракті) двох дат підписання договору в графі 44 вантажної митної декларації, слід зазначати пізнішу дату його підписання. Перший заступник голови Служби А. ГУТНИК


ПОСТСКРИПТУМ

офіційні курси валют за тиждень за 100 USD EUR РУБ

21.06

22.06

23.06

24.06

791.1900 978.8603 25.6180

791.0700 980.2148 25.7450

791.0400 969.6568 25.6030

790.9800 970.6116 25.5410

21.06 — 26.06.2010 р. облікова ставка НБУ Термін дії Розмір 25.06 26.06 790.9400 969.8506 25.5020

790.9400 969.8506 25.5020

мінімуми Розмір прожиткового мінімуму на 2010 рік з 01.01 з 01.04 з 01.07 з 01.10 з 01.12 869 грн 884 грн 888 грн 907 грн 922 грн Працездатні особи Особи, які втратили працездатність 695 грн 706 грн 709 грн 723 грн 734 грн Діти віком до 6 років 755 грн 767 грн 771 грн 787 грн 799 грн Діти віком від 6 до 18 років 901 грн 917 грн 921 грн 941 грн 957 грн На одну особу з розрахунку на місяць 825 грн 839 грн 843 грн 861 грн 875 грн 869 грн 884 грн 888 грн 907 грн 922 грн Розмір мінімальної зарплати на 2010 рік Розмір погодинної мін. зарплати на 2010 р. 5,20 грн 5,29 грн 5,32 грн 5,43 грн 5,52 грн 434,50 грн Розмір ПСП, що діє протягом 2010 року 1220 грн Розмір доходу для застосування ПСП протягом 2010 року Неоподатковуваний мінімум 17 грн застосовується для сплати держмита, визначення штрафів тощо.

таблиця індексації заробітної плати 01 Травень 2010 Червень 2010

02

До березня 2003

142.2

До березня 2003

142.2

Місяць прийняття на роботу або підвищення з/п 03 04 05 06 07 08 09 10 11 2003

12

139.5 137.9 137.9 137.7 137.9 141.9 140.5 137.4 133.0 129.6 139.5 137.9 137.9 137.7 137.9 141.9 140.5 137.4 133.0 129.6

Місяць індексації

2004 Травень 2010 126.4 125.5 124.6 123.1 121.5 120.0 120.0 120.2 117.4 112.7 109.3 104.4 Червень 2010 126.4 125.5 124.6 123.1 121.5 120.0 120.0 120.2 117.4 112.7 109.3 104.4 2005 Травень 2010 101.0 99.1 95.9 94.6 93.4 92.3 91.7 91.7 90.9 89.2 87.0 85.3 Червень 2010 101.0 99.1 95.9 94.6 93.4 92.3 91.7 91.7 90.9 89.2 87.0 85.3 2006 Травень 2010 83.1 79.9 80.5 81.2 80.3 80.1 78.5 78.5 75.0 70.6 67.6 66.0 Червень 2010 83.1 79.9 80.5 81.2 80.3 80.1 78.5 78.5 75.0 70.6 67.6 66.0 2007 Травень 2010 65.2 64.2 63.9 63.9 63.0 59.5 57.3 56.3 53.0 48.7 45.5 42.5 Червень 2010 65.2 64.2 63.9 63.9 63.0 59.5 57.3 56.3 53.0 48.7 45.5 42.5 2008 Травень 2010 38.5 34.8 29.9 26.0 24.4 23.4 24.0 24.1 22.8 20.7 18.9 16.5 Червень 2010 38.5 34.8 29.9 26.0 24.4 23.4 24.0 24.1 22.8 20.7 18.9 16.5 2009 Травень 2010 13.2 11.5 10.0 9.0 8.5 7.3 7.4 7.6 6.7 5.8 4.7 3.7 Червень 2010 13.2 11.5 10.0 9.0 8.5 7.3 7.4 7.6 6.7 5.8 4.7 3.7 2010 Травень 2010 1.9 Червень 2010 1.9 У графі «Місяць прийняття на роботу або підвищення з/п» виберіть місяць та рік, у якому працівник прийнятий або було останнє підвищення його з/п (остання подія), і опускайтесь вниз на місяць, у якому треба провести індексацію. Якщо у комірці вказано прочерк, — індексація не проводиться.

з 30.04.2008 з 15.06.2009 з 12.08.2009 з 08.06.2010

12.0% 11.0% 10.25% 9.5%

максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески* Термін дії Розмір 01.01.2008 – 31.03.2008 9495 грн 01.04.2008 – 30.06.2008 9705 грн 01.07.2008 – 30.09.2008 9735 грн 01.10.2008 – 31.12.2008 10035 грн 01.01.2009 – 31.10.2009 10035 грн 01.11.2009 – 31.12.2009 11160 грн 01.01.2010 – 31.03.2010 13035 грн 01.04.2010 – 30.06.2010 13260 грн 01.07.2010 – 30.09.2010 13320 грн 01.10.2010 – 30.11.2010 13605 грн 01.12.2010 – 31.12.2010 13830 грн *З 01.01.2006 р. максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з яких справляються страхові внески, дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а з 01.01.2007 р. – вже п’ятнадцяти.

таблиця індексів інфляції 2007 100,5 100,6 100,2 100,0 100,6 102,2 101,4 100,6 102,2 102,9 102,2 102,1

2008 102,9 102,7 103,8 103,1 101,3 100,8 99,5 99,9 101,1 101,7 101,5 102,1

2009 102,9 101,5 101,4 100,9 100,5 101,1 99,9 99,8 100,8 100,9 101,1 100,9

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Всього за рік (грудень до грудня 116,6 122,3 112,3 попереднього року)

2010 101,8 101,9 100,9 99,7 99,4

нарахування та утримання з зарплати Нарахування Утримання Внесок до ПФ — 33,2%, на ФОП інвалідів — 4% Внесок до ПФ — 2% Внесок до ФСС з ТВП — 1,4% Внесок до ФСС з ТВП, якщо ЗП ≤ ПМ** — 0,5%, якщо ЗП > ПМ — 1% Внесок до ФЗ — 1,6%. За витратами на оплату доходу від ЦПД* — 2,2%, якщо ЦПД Внесок до ФЗ — 0,6% укладено не з працівником підприємства, 1,6% — якщо ЦПД укладено з працівником Внесок до ФСС НВВ — залежить від тарифу Податок з доходів фізосіб — 15% * ЦПД — цивільно-правові договори. **ПМ — прожитковий мінімум для працездатної особи.

64

дебеткредит 27/2010



05.07.10