Medicina bolu (Pain Medicine) #2 Supplement 1 vol. 3 2018 by journal PainMedicine / Medicina bolu

RehabMedicine

PainMedicine 8

The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium

MEDICINA BOLU

#RehabTeamUA #ДокторДумає #БутиДобру #VinnytsiaUnites

Pain Medicine Journal ©

October 18–19, 2018. Vinnytsia, Ukraine © D.Dmytriiev, 2018

www. painmedicine.org.ua

ISSN 2414–3812 e-ISSN 2519–2752

PainMedicine МЕДИЦИНА БОЛЮ

Том 3, Випуск № 2 / Додаток 1: Реабілітаційна медицина / • 2018 • Міждисциплінарний • Науково-практичний журнал

Фахове видання з міжнародною участю. Індексується в міжнародних наукометричних базах: Google Scholar, Index Copernicus, WorldCat, CiteFactor, ResearchGate, OpenAIRE, Scientific Indexing Services, General Impact Factor, Journals Impact Factor, Research Bible

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Мороз В. М. (головний редактор) – Герой України, академік НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, д. мед. н., професор, ректор Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова; Йолтухівський М. В. (заступник головного редактора з фундаментальної медицини) – д. мед. н., професор, завідувач кафедри нормальної фізіології Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова; Дмитрієв Д. В. (заступник головного редактора з клінічної медицини) – к. мед. н., доцент курсу анестезіології кафедри хірургії № 1 Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, офіційний представник міжнародної організації ‘‘Painbridge’’ в Україні; Jan Dobrogowski (головний науковий консультант) – хабілітований доктор філософії, професор, керівник відділу досліджень і терапії болю в університетській клініці Ягеллонського університету (м. Краків, Польща), президент Польського відділення Міжнародного товариства з вивчення болю (IASP); Alvydas Juocevicius – доктор філософії, професор, заступник керівника EC ESPRM; Центр реабілітації, фізичної та спортивної медицини, медичний факультет Вільнюсського університету (Литва); Кучин Ю. Л. – д. мед. н., професор, директор Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету імені О. О. Богомольця; Кобеляцький Ю. Ю. – д. мед. н., профессор, зав. кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Дніпропетровської державної медичної академії; Лісний І. І. – д.м.н., професор, завідувач науково-дослідного відділення анестезіології та інтенсивної терапії ДЗ “Національний інститут раку”, м. Київ; Марчук О. В. (редактор проекту) – Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, кафедра медичної реабілітації та медико-соціальної експертизи. НАУКОВО-РЕДАКЦІЙНА РАДА Міжнародне представництво Українське представництво Magdalena Kocot-Kepska (Краків, Польща), Rudolf Likar (Клагенфурт, Австрія), Neuwersch Stefan (Клагенфурт, Австрія), Robert Rapcan (Братислава, Словаччина), Fernanda Barros (Лісабон, Португалія), Adrian Belîi (Кишинів, Молдова), Dusica Simic (Белград, Сербія), Є. Чумаченко (Париж, Франція), Dilek Ozcengiz (Адана, Туреччина), Farnad Imani (Тегеран, Іран), Kenneth van Tilburg (Берген-оп-Зом, Нідерланди), Cregg Roman (Лондон, Великобританія), Jak M. Berger (Лос-Анджелес, США), Vladimir Zelman (Лос-Анджелес, США), Alexey Danilov (Москва, РФ) Raju Poolacherla (Лондон, Онтаріо, Канада), Merab G. Tsagareli (Тбілісі, Грузія)

Цимбалюк В. І. (Київ), Фомін П. Д. (Київ), Чекман І. С. (Київ), Дубров С. О. (Київ), Колісник П. Ф. (Вінниця), Мамчур В. Й. (Дніпро), Московко С. П. (Вінниця), Власенко О. В. (Вінниця), Гоженко О. А. (Одеса), Коноплицький В. С. (Вінниця), Погорілий В. В. (Вінниця), Ткач Є. П. (Чернівці), Колісник С. П. (Вінниця), Катілов О. В. (Вінниця), Фіщенко Я. В. (Київ), Гриб В. А. (Тернопіль), Ткаченко Р. О. (Київ), Гріжимальський Є. В. (Київ), Фоміна Л. В. (Вінниця), Вастьянов Р. С. (Одеса), Сулик Р. В. (Київ), Побережний В. І. Шкурупій Д. А. (Полтава), (Вінниця), Фомін О. О. (Вінниця), Дацюк О. І. (Вінниця), Назарчук О. А. (Вінниця)

www. painmedicine.org.ua

ISSN 2414–3812 e-ISSN 2519–2752

PainMedicine MEDICINA B OLU

Volume 3, Issue 2 / Supplement 1: Rehab Meicine / • 2018 • Scientific-practical multidisciplinary peer-reviewed journal • Positioned as a professional publication with international participation. Indexed by Google Scholar, Index Copernicus, WorldCat, CiteFactor, ResearchGate, OpenAIRE, Scientific Indexing Services, General Impact Factor, Journals Impact Factor, Research Bible

EDITORIAL BOARD Moroz V. M. (Editor-in-Chief) – Hero of Ukraine, Member of National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Honoured scientist of Ukraine, M.D., Ph.D., Professor, Rector of the National Pirogov Memorial University, Vinnytsia; Yoltukhіvs’kiy M. V. (Deputy Chief Editor of Fundamental Medicine) – M.D., Ph.D., Head of Normal Physiology Department of the National Pirogov Memorial University, Vinnytsia; Dmytriiev D. V. (Deputy Chief Editor of Clinical Medicine) – Ph.D., Associate Professor of the Department of Surgery No 1, Anesthesiology course of the National Pirogov Memorial University, Vinnytsia, Representative Member of ‘‘Painbridge’’ in Ukraine; Jan Dobrogowski (Chief Scientific Consultant) – PhD (hab.), Head of Research and Therapy of Pain Department of the University Clinic of Jagiellonian University (Krakow, Poland), President of Polish Society for Study of Pain (Polish Chapter of IASP and EFIC); Alvydas Juocevicius – M.D., PhD, Professor Deputy Treasurer of EC ESPRM; Rehabilitation, Physical and Sport Medicine Center, Medical Faculty Vilnius. University (Lithuania) Kuchin Y. L. – M.D., Professor, Director of Institute of Postgraduate Education of Bogomolets National Medi cal University; Kobelatskiy Y. Y. – M.D., Professor, Head of Anesthesiology and Intensive Care Department of Dnipropetro vsk State Medical Academy; Lisnyy I. I. – M.D., Professor, Head of Anesthesiology and Intensive Care Department of SI “National Cancer Institute”, Kyiv; Marchuk O. V. (project editor) – National Pirogov Memorial University, Vinnytsia (Department of Medical Rehabilitation and Medical-Social Expertise). SCIENTIFIC-EDITORIAL COUNCIL International Board

Ukrainian Board

Magdalena Kocot-Kepska (Krakow, Poland), Rudolf Likar (Klagenfurt, Austria), Neuwersch Stefan (Klagenfurt, Austria), Robert Rap Can (Bratislava, Slovakia), Fernanda Barros (Lisbon, Portugal), Adrian Belîi (Kishinev, Moldova), Dusica Simic (Belgrade, Serbia), Evgen Chumachenko (Paris, France), Dilek Ozcengiz (Adana, Turkey), Farnad Imani (Тehran, Iran), Kenneth van Tilburg (Bergen op Zoom, Netherlands), Cregg Roman (London, United Kingdom), Jak M. Berger (Los Angeles, USA), Vladimir Zelman (Los Angeles, USA), Alexey Danilov (Moskow, Russian Federation), Raju Poolacherla (London, Ontario, Canada), Merab. G. Tsagareli (Tbilisi, Georgia)

Tsymbalyuk V. I. (Kyiv), Fomin P. D. (Kyiv), Checkman I. S. (Kyiv), Dubrov S. O. (Kyiv), Kolisnyk P. F. (Vinnytsia), Mamchur V. J. (Dnipro), Moskovko S. P. (Vinnytsia), Vlasenko O. V. (Vinnytsia), Gozhenko О. А. (Odesa), Konoplytskyy V. S. (Vinnytsia), Pogorilyi V. V. (Vinnytsia), Tkach E. P. (Chernivtsi), Kolisnyk S. P. (Vinnytsia), Katilov О. V. (Vinnytsia), Fіschenko Ya. V. (Kyiv), Grib V. A. (Ternopil), Tkachenko R. O. (Kyiv), Hryzhymalskyy E. V. (Kyiv), Fomina L. V. (Vinnytsia), Vastyanov R. S. (Odesa), Sulyk R. V. (Kyiv), Shkurupiy D. A. (Poltava), Poberezh nyy V. I. (Vinnytsia), Fomin O. O. (Vinnytsia), Datsiuk O. I. (Vinnytsia), Nazarchuk O. A. (Vinnytsia)

ВЕЛЬМИШАНОВНІ КОЛЕГИ! / DEAR COLLEAGUES! Запрошуємо Вас ознайомитися зі Збірником наукових публікацій Першого Подільського симпозіуму з фізичної та реабілітаційної медицини (м. Вінниця, 18 –19 жовтня 2018 року), що побачили світ у якості спеціального випуску – Додатку 1 - Реабілітаційнва медицина – мультидисциплінарного науково-практичного журналу “Pain Medicine” – “Медицина Болю” (том 3, №2/1, 2018) Хочу подякувати всім за бажання прийняти участь у Першому Подільському симпозіумі з фізичної та реабілітаційної медицини у якості автора, доповідача, учасника! Давайте разом переймемося почуттям гордості за те, що ми маємо відношення до тієї частини медицини, яка покликана не лише рятувати життя, а й покращувати його якість за рахунок відновлення або компенсації втрачених (без медичної реабілітації – втрачених назавжди) функцій! Хіба не викликає подив і захоплення подвиг реабілітологів і досягнення пацієнта, який, маючи тетраплегію, щоденно наполегливо працює, створив сім’ю, виховує дітей! Професіоналів-реабілітологів не задовольняє фраза, яка час то звучить від спеціаліста-лікаря: “...ми свою роботу зробили...” (наприклад, врятували життя, усунули больовий сидром, зняли шви...). Для реабілітолога ця фраза буде звучати гарно лише тоді, коли пацієнт, при всіх негараздах зі здоров’ям, відновив своє функціонування і скаже: “Ви зробили все і я задоволений своїм життям!”. Звичайно, такі можливості у медичної реабілітації є! Але й це – лиш тільки початок можливостей! Уявіть, який потенціал закладено в превентивній реабілітації, багаторівневій медичній реабілітації та інших перспективних наукових розробках з реабілітаційної медицини. Українська реальність у галузі реабілітації на сьогодні надихає, і ось чому: 1. Вже є фахівці з фізичної терапії, проводиться навчання ерготерапевтів, розроблено програми для навчання лікарів PRM. Отже, ми можемо створювати реабілітаційні команди! Необхідні лише тісна співпраця, спільне навчання, обмін досвідом, взаємна довіра та повага один до одного. В іншому випадку, медичній реабілітації не існувати! Це не вигідно жодному члену реабілітаційної команди, а особливо – нашим пацієнтам! То ж разом – до знань, співпраці на користь людям і справі медичної реабілітації! 2. Другий факт, який надихає і робить можливість створення медичної реабілітації в Україні реальною – це розробка проекту наказу МОЗ України “Про організацію надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я”. Щоб рухатися швидко і в правильному напрямку, в наказі потрібно чітко прописати необхідність: 1) створити реабілітаційні відділення в багатопрофільних лікарнях (хоча б на третинному рівні). Це за собою потягне створення реабілітаційних команд, розробку та виконання ефективних індивідуальних програм реабілітації, реабілітаційного маршруту (санаторій, центр, хоспіс, громада, первинна ланка, домашні умови), а також це забезпечить роботою існуючі реабілітаційні заклади, санаторії, клінічні центри, кабінети тощо; 2) розпочати підготовку лікарів PRM шляхом перепідготовки, введення програм з медичної реабілітації в медичних вишах, почати підготовку лікарів PRM у резидентурі або інтернатурі. То ж, друзі, вперед до знань, співпраці на користь людям! З повагою та найкращими побажаннями, від редакційної ради журналу: Завідувач кафедри медичної реабілітації та медико-соціальної експертизи Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, голова осередку Всеукраїнської асоціації фізичної та реабілітаційної медицини, д. мед. наук, професор П. Ф. Колісник

DEAR COLLEAGUES! We invite you to read the collection of scientific publications of the First Podillya Rehabilitation Medicine Symposium (October, 18-19, 2018, Vinnytsia, Ukraine), which were published in aâ&#x20AC;Żspecial issue: Supplement 1 â&#x20AC;&#x201C; Rehab Medicine â&#x20AC;&#x201C; of multidisciplinary scientific and practical "Pain Medicine" journal (Vol. 3, No. 2/1, 2018) We appreciate everyone's participation in the First Podillya Rehabilitation Medicine Symposium as an author, speaker, participant! Let's take it together with a sense of pride that we have a relation to the part of medicine, which is designed not only to save lives, but also to improve its quality by restoring or compensating lost (without medical rehab, lost forever) functions! It is not surprising and is a delight for PM&R physician to see his/her patient with quadriplegia, who was working hard every day, creating family and raising children! Rehabilitation professionals are not satisfied with the phrase, which can be often heard from a physician: "we did our job" (for example, saved lives, eliminated pain, removed sutures, etc.). For a rehabist this phrase will sound pretty well only when the patient with health problems has restored his/her functioning and said: "You have done everything and I am satisfied with my life!" Of course, medical rehab has such opportunities! This is just the beginning of opportunities! Imagine what potential backbone is rooted in the preventive rehabilitation through the multi-level medical rehabilitaion and other promising scientific developments in rehab medicine. The Ukrainian reality in rehabilitation is inspiring today and there are the following reasons: 1. There are specialists in physical therapy already, education of occupational therapists have been conducted, programs for the training of PRM doctors have been developed. So, we can create a rehab team! Only close cooperation, joint learning, exchange of experience, mutual trust and respect for each other are required! Otherwise, medical rehabilitation will not exist! It is not beneficial to any member of the rehab team, and especially to our patients! Lets take this road to knoweldge, skills, cooperation together in favor of people and medical rehabilitation! 2. The second fact, which inspires and makes the establishment of medical rehabilitation in Ukraine real is a design of the order of the Ministry of Health of Ukraine "Organization of providing rehabilitation in health care". To provide for the fast movement in the correct direction the order must clearly state the following: 1) rehabilitation departments creation departments in multi-disciplinary hospitals (at least at the tertiary level). This will entail the creation of rehabilitation teams, the development and implementation of effective individual rehabilitation programs, rehabilitation routes (sanatorium, clinical, palliative, community, primary care, home care facilities), as well as existing rehabilitation facilities, sanatoriums, clinical centers, offices, etc. 2) beginning of PRM doctors training through retraining, implementation of rehabilitation programs in medical universities, starting training PRM doctors in the residency! Dear friends, lets move forward to knowledge, cooperation in favor of people! Sincerely yours and best regards from the editorial board of the Journal: Head of the Department of Medical Rehabilitation, Medical and Social Expertise of the National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. Head of the Vinnytsia Department of the Ukrainian Association of Physical and Rehabilitation Medicine, MD, PhD, ScD, professor, P. F. Kolisnyk

PainMedicine Journal Мед иц ина Бол ю // Мед и ци на Б ол и

Volume 3, Issue 2 / Supplement 1: Rehab Meicine / • 2018

ЗМІСТ / CONTENTS A Role of Complementary Medicine in Rehabilitation of Military Traumatic Brain Injuries (Shitikov T., Shayrin O., Danilko L.)

Поєднання різних шляхів уведення хондропротекторних препаратів у лікуванні хворих на остеоартрит колінних суглобів І–ІІ рентгенологічних стадій (Баранова І. В., Гуменюк А. Ф.)

Реабілітаційне обстеження жінок з лімфостазом (Бас О. А., Гречин В. М.)

Больовий синдром при дорсопатії шийного та грудного відділів хребта (Бас О. А., Абасов В. І., Ціж Л. М.)

s10

Аналіз рекомендацій з медичної реабілітації осіб з інвалідністю (Безсмертний Ю. О., Безсмертна Г. В.)

s11

Лечение и профилактика изменений шейного отдела позвоночника у студентов s13 (Якименко Е. А., Кравчук О. Е., Богдан Н. М., Гриценко М. В., Мазниченко Е. А., Мариновская И. В.) Лікування рухом, індукованим обмеженням, у реабілітації хворих з наслідками ішемічного інсульту (Богдановська Н. В., Кальонова І. В.)

s14

Комплексний підхід у реабілітації дітей дошкільного віку з логоневрозом (Васильєва Н. О.)

s15

Проблемосфокусована реабілітація військовослужбовців з вогнепальними пораненнями кінцівок (Волянський О. М., Кіх А. Ю.)

s17

Вплив реабілітаційної програми на фізичну активність хворих ожирінням (Аравіцька М. Г.)

s18

Вплив фізичних вправ з різним механізмом дії на мікроциркуляторне русло у пацієнтів з різним типом реакції серцево-судинної системи на навантаження (Вітрова Ю. О., Колісник С. П., Шавула С. П.)

s19

Влияние самостоятельной ишемической компрессии триггерных точек с помощью ролла у лиц с миофасциальным болевым синдромом (Гончаренко А. Ю.)

s20

Основні показники оцінювання придатності санаторно-курортного закладу для здійснення лікувально-оздоровчого туризму (Бабов К. Д., Дмитрієва Г. О., Тихохід Л. В., Кубиніна Л. В., Рожков В. С.)

s21

Відмінності постурального балансу у пацієнтів з деформуючими дорсопатіями та болем у шийному відділі хребта після виконання аеробних динамічних вправ (Колісник П. Ф., Долинна О. В., Гончарова Н. С., Колісник С. П., Марчук О. В., Лісков Я. П.)

s22

Постуральний баланс у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та деформуючими дорсопатіями шийного відділу хребта (Колісник П. Ф., Долинна О. В., Баранова І. В., Гончарова Н. С., Колісник С. П., Рудий Ю. Й, Лісков Я. П.)

s24

Механізм нейропластичності в осіб із черепно-мозковою травмою (Драцюк М. В.)

s25

Реабілітація хворих на хронічний неспецифічний біль у нижній ділянці спини (Бабов К. Д., Косоверов Є. О., Зоярнюк О. С.)

s26

Оптимізація процесу фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді (Канюка Є. В., Чернігівська С. А., Забара О. Ю.)

s27

Прикладна кінезіологія у фізичній реабілітації при нестабільності опорно-рухового апарату (Балух М. М.)

s28

Мультидисциплінарний підхід до реабілітації пацієнтів з порушеннями рухових функцій внаслідок перенесеного інсульту (Ковальова С. В., Дондарєва І. С., Пономарьова Г. В., Данильчук А. В., Галенко М. О.)

s29

Динамика показателей цитокинов у пациентов с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника на фоне восстановительного лечения (Когут-Леднева О. А., Бучакчийская Н. М.)

s30

Досвід застосування методики дзеркальної терапії в комплексній реабілітації постінсультних хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок (Костинська О. М., Чернишова І. М., Галенко М. О.)

s31

Неінструментальні методи оцінки рівноваги в осіб із черепно-мозковою травмою (Крук Б. Р., Росолянка Н. Я.)

s32

Факторна структура фізичної та функціональної підготовленості студентів з порушенням постави (Куц-Бурдейна О. О., Рудий Ю. Й., Марчук О. В., Лученко Я. В.)

s33

Зв’язок між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії у пацієнтів з периферичним головокружінням і дегенеративними змінами шийного відділу хребта (Колісник П. Ф., Лісков Я. П., Колісник С. П., Колісник В. І., Гончарова Н. С., Долинна О. В.)

s34

Загальні принципи побудови і функціонування реабілітаційної клініки у класичному університеті (Лях Ю. Є., Уляницька Н. Я., Якобснон О. О., Лях М. В.)

s35

Пульмонологічна реабілітація при ХОЗЛ (Масік Н. П.)

s36

Перспективи використання підземних мінеральних вод східного регіону україни у реабілітації пацієнтів з остеоартрозами та дорсопатіями (Польщакова Т. В., Гуща С. Г, Новікова А. І.)

s37

Інноваційні підходи при складанні реабілітаційних програм для пацієнтів з наслідками хребтово-спинномозкової травми (Салєєва А. Д., Чернишова І. М., Нартова І. П., Трегуб Н. Ю., Задерей Н. П.)

s38

Системний підхід до комплексного застосування методик реабілітації та технічних засобів для дітей з ДЦП (Салєєва А. Д., Чернишова І. М., Логвін Г. Б., Данильчук А. В.)

s39

Досвід застосування галоаерозольтерапії в реабілітації хворих на бронхіальну астму (Косовєров Є. О., Степанова В. С., Новікова А. І.)

s40

Реабілітаційний діагноз у системі фізичної терапії осіб з хронічним обструктивним захворюванням легень (Тимрук-Скоропад К. А.)

s41

Фізична терапія дітей молодшого шкільного віку з типовою вродженою клишоногістю (Ціж Л. М., Романчишин І.)

s42

Можливості підвісних систем у реабілітації неврологічних хворих (Чернишова І. М., Луценко О. В., Нартова І. П., Шкиря О. П., Логвін Г. Б.)

s43

Відновлення та корекція рухової активності методом біологічного зворотного зв’язку (Чернишова І. М., Костинська О. М., Луценко О. В, Логвін Г. В.)

s44

Психологічна корекція як складова санаторно-курортної реабілітації дітей в періоді ремісії онкогематологічних захворювань Шаповалова Г. А.

s45

Застосування фізичних факторів та лікувальної фізкультури у хворих з надмірною масою тіла та ожирінням на амбулаторно-поліклінічному етапі (Шмакова І. П., Кафтан Т. В., Прокопчук Ю. В., Аніконова І. В.)

s46

Досвід психосоціальної реабілітації осіб із психічними розладами на базі Сватівської обласної психіатричної лікарні (Вінтоняк Д. М., Новохатська О. В., Ямпольська О. В., Луганська І. В., Кривоніс О. О.)

s47

Планування програми фізичної терапії для відновлення ходьби після перенесеного інсульту за синергійним типом відновлення (Білянський О. Ю., Скобляк П. І., Рокошевська В. В.)

s50

Особливості програми ерготерапії для осіб з когнітивними порушеннями внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми (Мошовська І. І., Рокошевська В. В.)

s53

До уваги авторів

s54

Post Scriptum

s55

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.21299

A Role of Complementary Medicine in Rehabilitation of Military Traumatic Brain Injuries Shitikov T., Shayrin O., Danilko L. Volunteer rehabilitation center, Dnipro, Ukraine

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

brain-as well addressing far-reaching ramifications throughout the body following trauma. The main outcome measures were scores on the: Impact Neurocognitive Test; Blood Oxigen Saturation Test; Short Form-36 Quality of Life Survey, Headache Impact Test, a numeric pain rating scale; orthopedic range of motion tests (ROM); and vestibular testing. Hours of sleep were also checked. These outcome measures were registered at baseline, after treatment, and after a 3–6-month follow up. Results: Statistically significant differences were seen with a decrease in overall pain rating scale scores (P = 0.034), and cranio-cervicogenic pain levels decreased (P = 0.047). There were statistically significant increases of blood oxigen saturation (P = 0.033), Memory Test (P = 0.017) scores, and cervical ROM scores (P = 0.036). Hours of sleep averaged 1 hours on the first day of treatment and increased to 2.0 hours at the end of treatment. Results were continuing to increase, as noted at a 5-month evaluation. Conclusions: Six sessions of specific CST/ VM/NM therapy resulted in statistically greater improvements in pain intensity, ROM, memory, cognition, blood oxigen saturation and breathing in concussed patients. Keywords: CranioSacral Therapy; Neuro-muscular Manipulation; Visceral Manipulation; Neurorehabilitation; traumatic brain injury.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Background: Military service members and veterans face health issues related to traumatic brain injury (TBI), especially during combat, use of heavy equipment, and exposures to environmental hazards and explosives. There were 1.000 TBIs reported in deployed Ukranian troops during Russian-Ukranian war in 2014–2017. Studies have indicated that some manual therapies could be helpful for treating patients who have post-concussive syndrome. Objective: This case series report describes the effects of CranioSacral Therapy (CST), Visceral Manipulation (VM), and Neuro-muscular Manipulation (NM) modalities for treating patients who have post-concussion syndrome. The goal of this study was to evaluate these effects on immobility, pain intensity, quality of life, sleep disorders, and cognition in these patients. Materials and Methods: This single-blinded case series was conducted at the Volunteer rehabilitation center, Dnipro, Ukraine. The patients were 45 male participationers of Ukranian military forces who had been medically diagnosed with post-concussion syndrome. Each participant received a morning and afternoon 1-hour session of these three specific manual therapies, which were capable of accessing and addressing the structural, vascular, and neuro-muscular tissues of the Cranium, Neck, Diafragm, Peritoneal bag and

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.25800

Поєднання різних шляхів уведення хондропротекторних препаратів у лікуванні хворих на остеоартрит колінних суглобів І–ІІ рентгенологічних стадій Баранова І. В., Гуменюк А. Ф.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Актуальність. Остеоартрит (ОА) відноситься до найбільш розповсюдженої патології суглобів, що охоплює близько 15 % населення планети. Згідно з Європейськими рекомендаціями (ESCEO, 2014, 2017), застосування препаратів хондропротекторної дії є перспективним напрямком лікування гонартриту. Дослідження останніх років неодноразово підтвердили симптомомодифікуючу та структурно-модифікуючу дію хондропротекторів, продемонстрували високу безпечність їх призначення при загостренні захворювання й на етапі реабілітації (Cochrane Database of Systematic Reviews, 2015; J. Martel-Pelletier et al., 2015; Raynauld J.P. et al., 2016). Мета: порівняти ефективність різних шляхів уведення хондропротекторних препаратів у хворих на гонартрит І–ІІ рентгенологічної стадії. Матеріали та методи. Протягом 2015– 2017 рр. під спостереженням перебувало 57 хворих (20 чоловіків та 37 жінок у віці 56 ± 2,3 року) з гонартритом І–ІІ стадії за Н. Kellgren, J. S. Lawrence і тривалістю захворювання від 2 до 8 років. Усі хворі отримували парентеральне (в/м) введення хондроїтину сульфату 200 мг/2 мл № 25 через день. Пацієнти були рандомізовані на 2 групи. В основній групі додатково щоденно проводили процедури електрофорезу з 5 % хондроксид-гелем в імпульсному рухомому режимі, потужністю 0,6–0,8 Вт/см2, № 15. Курси базисної парентеральної терапії хондроїтину сульфату та

фізіотерапію повторювали двічі на рік протягом двох років. Методи обстеження хворих включали рентгенологічне та ультразвукове дослідження колінних суглобів, 100-бальну шкалу Лісхольма та опитувальник EQ-5D. Отримані результати. Проведене лікування позитивно вплинуло на якість життя в обох групах згідно з опитувальником EQ-5D. Однак пацієнти основної групи достовірно вирізнялись покращенням функціональної здатності колінних суглобів за шкалою Лісхольма та відсутністю загострень захворювання. Через 2 роки спостереження у 87 % пацієнтів основної групи та у 58 % пацієнтів 2 групи не зафіксовано негативної УЗДдинаміки по звуженню міжсуглобової щілини (p < 0,05). Перспективи подальших досліджень. Планується продовження зазначених курсів лікування у сформованих групах до 6 років з верифікацією подальшого терапевтичного ефекту із залученням інструментальних методів (УЗД та МРТ суглобів) і за допомогою опитувальників. Висновки. Тривалі курси хондропротекторної терапії, що проводились парентерально в поєднанні з електрофорезом, мають переваги перед ізольованими системними курсами введення препаратів і здатні покращувати метаболічні процеси в суглобах, відновлювати їх функціональний стан та профілактувати загострення у пацієнтів з початковими стадіями ОА. ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27197

Реабілітаційне обстеження жінок з лімфостазом Бас О. А., Гречин В. М. Львівський державний університет фізіичної культури, м. Львів, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

никнeння, рекомендовано використовувати шкaлу болю ВAШ та опитувальник МакГілла. Складовими фізикального обстеження є огляд: виявлeння порушeнь постaви, пaтологічних положeнь кінцівок і тулубa, локалізація набряку; наявність деформацій, шкірних складок, еритеми та інших змін на шкірі. Для визначення консистенції набряку та ознаки Стеммера проводиться пальпація. Обстеження стану опорно-рухового апарату включає вимірювання обхватів урaжeної кінцівки, гоніометрію. Для визнaчeння функціонaльності кінцівки рекомендовано тест Constant Score або Simple Shoulder Test. При змeншeнні сили м’язів рекомендовано проводити кистьову динaмомeтрію та мануальне м’язове тестування, при неврологічних порушеннях – тестування чутливості та рефлексів кінцівки. Висновки. За результатами аналізу літературних джерел та власних досліджень підібрано ефективні методи реабілітаційного обстеження, розроблено картку реабілітаціійного обстеження жінок з лімфостазом. Перспективи подальших досліджень: розширення кількості методів обстеження для моніторингу за станом здоров’я жінок з лімфостазом. Ключові слова: лімфостаз, обстеження, жінка.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Лімфостаз – гостре порушення лімфатичного відтоку, що супроводжується стійким набряком і збільшенням кінцівки в розмірі з подальшим фіброзом шкіри та підшкірної клітковини, утворенням виразок і розвитком слоновості. Набряк, який не лікується, може перейти в хронічну стадію і викликати обмеження рухливості, у важких випадках – злоякісні пухлини в ушкодженій ділянці (лімфангіосаркома). Якісне реабілітаційне обстеження дозволить розробити програму фізичної терапії для тривалого терапевтичного ефекту. Мета дослідження: розробити базове реабілітаційне обстеження жінок з лімфостазом. Матеріали та методи. Аналіз літературних джерел за темою дослідження. Результати дослідження та їх обговорення. Анкетування та збір анамнезу проводиться для визначення обізнаності пацієнток про захворювання, рівень рухової активності та функціональних порушень. Для визнaчeння рівня якості життя рекомендовано опитувaльник функціонaльного оцінювaння FACT-B+4 (Functional Assessment of Cancer Therapy) та Lymphoedema Quality of Life ARM. Для виявлeння психоeмоційного стaну рекомендовано «Шпитaльну шкaлу дeпрeсії тa тривоги» (HADS). Діагностика болю включає локaлізaцію, інтeнсивність, хaрaктeр та мeхaнізм ви-

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27196

Больовий синдром при дорсопатії шийного та грудного відділів хребта Бас О. А., Абасов В. І., Ціж Л. М.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів, Україна

s10

Актуальність. Дорсопатія – це група захворювань зі схожими клінічними проявами, характеризується процесами дистрофії, дегенерації і деструкції міжхребцевих дисків з послідовним ураженням заднього опорного комплексу і тіл хребців, що провокує больовий синдром тулуба і кінцівок та обмеження рухливості. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) дорсопатії поділяються на деформуючі дорсопатії, спондилопатії, інші види дорсопатій. Серед деформующих дорсопатій найчастіше зустрічається остеохондроз хребта, що призводить до зниження фізичної активності пацієнтів, якості їх життя. Фізична терапія з правильно підібраними засобами дає стійкий терапевтичний ефект. Мета дослідження: проаналізувати вплив програми фізичної терапії на зменшення больового синдрому. Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 10 жінок, які займались за розробленою програмою фізичної терапії (фізичні вправи, дозована ходьба, сегментарно-рефлекторний масаж). Тривалість курсу – один місяць.

Результати дослідження та їх обговорення. За тестом Вернона і Майора після курсу терапії в усіх шкалах показники кращі від початкових. У пацієнток зменшилась інтенсивність болю, покращились працездатність, концентрація уваги, сон та можливість виконання побутових завдань. Після проходження фізичної терапії скарги на біль були поодинокими і тільки як залишкове явище після масажу або фізичних вправ, пальпаторно у всіх пацієнток визначався нормальний тонус м’язів. Больовий синдром характеризувався як легкий дискомфорт або ниючий біль після занять. Інтeнсивність болю за ВАШ вказує на слабкий біль, який не завдає пацієнткам ніяких труднощів у самообслуговуванні. Висновки. Розроблена програма фізичної терапії сприяла зменшенню больового синдрому у жінок з деформуючою дорсопатією шийного та грудного відділів хребта. Перспективи подальших досліджень: полягають у подальшому визначенні впливу різних методик масажу на зменшення больового синдрому. Ключові слова: масаж, дорсопатія, біль.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.34530

Аналіз рекомендацій з медичної реабілітації осіб з інвалідністю Безсмертний Ю. О., Безсмертна Г. В. Науково-дослідний інститут реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

з інвалідністю І групи відповідно у 11,88 та 11,67 % випадків; в той же час у Харківській області цей показник складає лише 4,51 %. Незначний відсоток рекомендацій з медичної реабілітації призначається особам ІІ групи у Чернівецькій (19,84) та Кіровоградській (20,10) областях, натомість представникам ІІІ групи в цих же областях (а також у Тернопільській та Рівненській) – більш ніж у 70 % випадків. Лише в Одеській області та м. Києві заходи медичної реабілітації призначаються приблизно в рівній мірі особам з інвалідністю ІІ та ІІІ груп, а в Черкаській області особам ІІ групи медичну реабілітацію призначають частіше, ніж ІІІ групи (52,36 та 38,22 % відповідно). Представленість відновної терапії серед усіх заходів медичної реабілітації коливається від 89,21 % у Донецькій області до 100,0 % – у Житомирській. Натомість представленість реконструктивної хірургії набагато менша. Найчастіше вона визначається в ІПР у МСЕК Херсонської (6,35 %) та Донецької (6,26 %) областей, найменше – у Житомирській (не призначається взагалі), Івано-Франківській (0,02 %), Харківській (0,13 %), Запорізькій та Львівській областях (по 0,90 %). Для осіб з інвалідністю І групи найбільший відсоток рекомендацій з цього заходу визначений у м. Києві та Львівській області (18,46 та 14,93 % – відповідно), ІІ групи – в Закарпатській (54,72 %) та Черкаській (48,62 %), ІІІ групи – в Полтавській (81,64 %),

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Основними формами реабілітаційних заходів, що представлені в індивідуальній програмі реабілітації (ІПР) особи з інвалідністю, є: надання реабілітаційних послуг (з медичної, професійно-трудової та соціальної реабілітації); забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення; матеріальне забезпечення. Обсяг рекомендацій з усіх видів реабілітації, що призначаються щороку медико-соціальними експертними комісіями України, є масштабним. Так, у 2017 р. рекомендації з медичної реабілітації в ІПР були визначені 511 855 особам з інвалідністю, в т.ч. з відновної терапії – 495 779 особам, що склало 96,86 % від усіх рекомендацій з медичної реабілітації, з реконструктивної хірургії – 11 455 особам (2,24 %), ортезування – 4621 особам (0,90 %), причому відносні показники практично не відрізнялись від минулорічних. Рекомендації з медичної реабілітації здебільшого визначались особам з інвалідністю ІІІ групи (61,69 % від загальної кількості), потім – з інвалідністю ІІ групи (30,63 %) і лише 7,68 % – з інвалідністю І групи (більшість рекомендацій з медичної реабілітації надавалась особам з І-Б групи), хоча ця категорія осіб потребує більшої уваги лікувальнопрофілактичних закладів. Така ж тенденція простежується майже в усіх окремих областях. Лише в Чернігівській та Запорізькій областях рекомендації з медичної реабілітації визначаються особам

s11

Харківській (77,14 %) та Вінницькій (76,32 %) областях. Найменшою є питома вага цих рекомендацій серед заходів медичної реабілітації для представників І групи у Тернопільській (0,16 %), Полтавській (0,24 %) та Житомирській областях (в останній рекомендації з цього реабілітаційного заходу для осіб І та інших груп взагалі не визначались); для представників ІІ групи – у Полтавській (18,12 %) та Вінницькій (20,65 %) областях; ІІІ групи – м. Києві (39,67 %), Львівській (36,81 %) та Житомирській областях (в останній рекомендації з реконструктивної хірургії взагалі не визначались). Ще рідше призначається особам з обмеженими можливостями ортезування, причому в Житомирській та Черкаській областях воно не призначається взагалі, в Івано-Франківській, Миколаївській та Чернігівській областях – лише в поодиноких випадках; натомість у Донецькій та Полтавській областях цей реабілітаційний захід визначається найчастіше (4,54 та 3,10 % від усіх медичних реабілітаційних заходів – відповідно). Аналогічна ситуація з цим різновидом медичної реабілітації спостерігалась і в минулому році. Залежно від важкості інвалідності по Україні найбільше рекомендацій з ортезування було визначено в ІПР особам з інвалідністю ІІІ групи (56,65 % від загальної кількості), найменше – І групи (10,47 %), причому переважна кількість їх надавалася представникам

s12

І-Б групи; особам ІІ групи було визначено 32,87 % від усіх рекомендацій. Серед областей за показником рекомендацій з ортезування, визначених особам І групи, лідирувала Івано-Франківська область (40,0 %), ІІ групи – Закарпатська область (55,76 %), ІІІ групи – Херсонська (80,00 %). Взагалі не призначався цей реабілітаційний захід для представників І групи в Житомирській, Миколаївській, Чернігівській та Черкаській областях. Слід зазначити, що у 2017 р. порівняно з 2016 р. дещо (на 0,6 %) зменшилась питома вага осіб з інвалідністю І групи, яким були призначені рекомендації з реконструктивної хірургії та ортезування, проте було більше звернуто уваги на призначення ортезування представникам І-А групи порівняно з минулим роком (цей показник збільшився для І-А групи на 1,63 %). Отже, серед визначених медико-соціальними експертними комісіями України у 2017 р. особам з інвалідністю понад 511 тис. рекомендацій з медичної реабілітації охоплення відновною терапією наближалося до 100 %, натомість представленість реконструктивної хірургії була набагато меншою (2,24 %), ще рідше призначалось ортезування (0,90 %). Рекомендації з медичної реабілітації здебільшого визначались особам з ІІІ групою інвалідності (61,69 %) і лише 7,68 % – з І групою, хоча ця категорія інвалідів потребує більшої уваги лікувально-профілактичних закладів.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.29159

Лечение и профилактика изменений шейного отдела позвоночника у студентов Якименко Е. А., Кравчук О. Е., Богдан Н. М., Гриценко М. В., Мазниченко Е. А., Мариновская И. В. Одесский национальный медицинский университет, г. Одесса, Украина

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

лены у 35 % явления нарушения венозного оттока из полости черепа, асимметрия кровотока с явлениями экстраваскулярной компрессии, наклонность к ангиоспазму. У этих же лиц на глазном дне определены сужения артериальных сосудов, некоторое расширение вен. В результате проведенного комплексного лечения определено субъективное улучшение общего состояния (уменьшение головных болей и головокружений, психоэмоциональной неустойчивости). По данным дуплексного исследования в 100 % случаев наблюдалось улучшение кровотока (уменьшение явлений венозного застоя, асимметрии кровотока, наклонности к ангиоспазму). По данным рентгенологического исследования – появление шейного лордоза. При исследовании глазного дна – уменьшение явлений ангиоспазма и венозного застоя. Выводы. Комплескное лечение в сочетании медикаментозной терапии и фонофореза карипаином оказывает положительные эффекты и может быть терапией выбора у данной категории пациентов. Перспективы дальнейших исследований. В дальнейшем этим лицам рекомендованы повторные курсы медикаментозной терапии в сочетании с фонофорезом карипаина под контролем рентгенологических данных. Постоянные занятия лечебной физкультурой, ограничение избыточных нагрузок на шейный отдел позвоночника (интенсивные занятия спортом), ограничение времени работы за компьютером (чередование с физическими упражнениями). Ключевые слова: студенты, шейный отдел позвоночника, лечение, профилактика. Конфликт интересов – нет.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальность. В настоящее время среди студентов распространенными жалобами являются утомляемость, головокружение, боли в области шейного отдела позвоночника, эмоциональная напряженность. Цель исследования. Изучить влияние лечебных мероприятий на состояние шейного отдела позвоночника и состоятельность кровообращения в вертебробазилярной зоне у студентов. Материалы и методы. Группа наблюдения представлена 100 студентами в возрасте от 17 до 23 лет, из них мужчин и женщин соответственно 73 и 27. Был разработан опросник, где отражались основные жалобы и данные относительно образа жизни студентов. Всем лицам было проведено дуплексное сканирование брахиоцефальных сосудов, рентгенография шейного отдела позвоночника в 2-х проекциях, исследование состояния глазного дна. Проведена терапия хондропротекторами (глюкозамин гидрохлорид в комбинации с хондроитином сульфатом в дозе 1500 мг и 1200 мг/сут), продолжительность 30 дней, ницерголин 30 мг/сут в течение 1 мес, фонофрез карипаина на область шейного отдела позвоночника в количестве 20 процедур, комплекс специальных упражнений для шейного отдела позвоночника в течение 1 месяца. Результаты исследования и их обсуждение. В результате проведенных исследований у 55 % лиц наблюдались жалобы на снижение умственной работоспособности, головокружение, головные боли и т.д. Рентгенологически определены изменения шейного отдела позвоночника в виде начальных проявлений остеохондроза, выпрямление шейного лордоза. По данным дуплексного исследования брахиоцефальных сосудов опреде-

s13

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.22991

Лікування рухом, індукованим обмеженням, у реабілітації хворих з наслідками ішемічного інсульту Богдановська Н. В., Кальонова І. В.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Запорізький національний університет, м. Запоріжжя, Україна

s14

Актуальність. На сьогодні рання комплексна нейрореабілітація визнана невід’ємним елементом надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли інсульт, здатним зменшити тяжкість його наслідків. Результати досліджень демонструють можливість стимуляції пластичності мозку терапією вимушеними рухами (Constraint-Induced Movement Therapy – CIMT), що проявляється збільшенням кіркового представництва кисті, ступінь якого корелює з поліпшенням функції руки. Мета дослідження – вивчення ефективності методики фізичної терапії вимушеними рухами в реабілітації хворих з постінсультними порушеннями рухової функції верхньої кінцівки. Матеріали та методи. У рамках дослідження нами була застосована терапія рухом, індукованим обмеженням, у 38 хворих у пізньому відновлювальному періоді мозкового інсульту. Групу контролю склали 34 особи; групи були зіставні за статевими, віковими характеристиками, ступенем геміпарезу, давністю інсульту тощо (середній вік хворих склав 63,2 ± 4,8 роки). Критеріями включення в основну групу за характером порушення рухової функції були можливість активного розгинання зап’ястя не менше 20 градусів, суглобів кисті – 10 градусів. Оцінку функціональної активності верхньої кінцівки проводили за шкалою Фугл-Мейєра (Fugl-Meyer Assessment оf Physical Performance, FMA). Повторне обстеження хворих обох груп проводилось через 4 тижні реабілітації, протягом

яких в основній групі застосовувалась методика CIMT тривалістю не менше 4-х годин на день. Результати дослідження та їх обговорення. Первинне обстеження пацієнтів показало, що в обох групах виявлено ознаки порушення рухової функції верхньої кінцівки за всіма доменами шкали FMA: загальний бал в основній групі склав 39,44 ± 4,37 бала при оптимальному значенні 64 бали, в контрольній – 37,55 ± 3,51 бали. При повторному обстеженні зафіксовано покращення показників рухової функції верхньої кінцівки за доменом “плече – передпліччя” 26,44 ± 1,11 % і 21,96 ± 2,72 % (р < 0,05), за доменом “зап’ястя” – 8,18 ± 0,11 % і 7,21 ± 0,38 % (р < 0,05), за доменом “кисть” – 11,17 ± 0,42 % і 9,53 ± 0,31 % (р < 0,05) в основній та контрольній групах відповідно. Висновки. Застосування в реабілітації хворих з легкими й помірними парезами руки постінсультного ґенезу методики кінезотерапії з обмеженням функції неушкодженої кінцівки сприяє кращому відновленню рухової функції паретичної руки. Перспективи подальших досліджень – подальше вивчення застосування методики CIMT для відновлення рухової функції при синдромі центрального геміпарезу. Ключові слова: постінсультний парез, вимушені рухи, шкала Fugl-Meyer. Конфлікт інтересів. Автори декларують відсутність явних і потенційних конфліктів інтересів, пов’язаних з публікацією тез. ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.33898

Комплексний підхід у реабілітації дітей дошкільного віку з логоневрозом Васильєва Н. О. Херсонський державний університет, м. Херсон, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

тик фонової ЕЕГ (Shafer V. L., 2011). З віком закономірних змін зазнають також реакція активації (зміна патерну ЕЕГ при відкриванні очей), феномен засвоєння ритмів світлових миготінь і ЕЕГ-реакція на гіпервентиляцію (Кисельников А. О., 2004; Рожкова Л. О., 2008). Аналіз даних показав, що врахування індивідуальних особливостей електричної активності і кількісна оцінка динаміки ЕЕГ в умовах застосування функціональних навантажень дозволяють значно підвищити надійність та інформативність нейрофізіологічних досліджень. У попередніх наших дослідженнях за допомогою методу ЕЕГ було встановлено, що результати функціональних ЕЕГ-тестів вказують на знижену реактивність і функціональну недостатність активуючої системи стовбура головного мозку та недостатній гальмівний вплив кори на підкіркові структури. Це виявляється у недостатній відповіді на світлову активацію у дітей дошкільного віку з логоневрозом. У дітей з різними темпоритмічними характеристиками мовлення встановлено краще засвоєння повільних ритмів, що лежать у межах тета-діапазону ЕЕГ, а також ритмів середньої частоти, які відносяться до частот альфа-діапазону. Виявлено високу чутливість головного мозку до гіпокапнії і відносну незрілість кіркових структур головного мозку дітей дошкільного віку з різними темпоритмічними характеристиками мовлення, що проявляється підвищенням характеру частотно-амплі-

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Відомо, що логоневроз – це руховий невротичний розлад, який характеризується порушенням плавності, темпу і ритму мовлення. Дана патологія досить поширена серед осіб дитячого віку. Процес становлення мовленнєвої поведінки – складний за структурною і функціональною організацією (Wada J., 1975; Levy J., 1977; Андріанов O. C., 1999; Боголєпова І. Н., 1999, 2000, 2001, та ін.). Аналіз літературних джерел з проблеми, що стосується формування електричної активності мозку дітей, показує, що ступінь функціональної зрілості різних структур мозку на ключових етапах індивідуального розвитку має доволі значні розбіжності. Матеріали та методи. При застосуванні методів і засобів фізичної реабілітації при логоневрозі у дітей дошкільного віку обов’язково необхідно враховувати індивідуальні особливості розвитку даної категорії дітей. Особливо це стосується дослідження стану діяльності мозкових структур, що забезпечують формування мовлення дитини. До таких методів можна віднести електроенцефалографію (ЕЕГ) – метод реєстрації електричної активності головного мозку за допомогою системи комп’ютерної електроенцефалографії у стані функціонального спокою та з використанням функціональних проб – відкривання очей, ритмічної фотостимуляції, гіпервентиляційної проби. Науковцями було встановлено, що дозрівання мозку виявляється в зміні характерис-

s15

тудних показників ЕЕГ на гіпервентиляційну пробу. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані електроенцефалографічні дані дали поштовх для подальшого пошуку ефективних реабілітаційних заходів при логоневрозі у дітей. Реабілітацію при логоневрозі потрібно розпочинати рано і комплексно. Фахівці, які займаються проблемою подолання логоневрозу у дітей дошкільного віку, висловлюють думку про застосування мультидисциплінарного підходу при подоланні даного порушення мовлення. Оскільки дана проблема є комплексною, то до реабілітаційного процесу необхідно включати різних спеціалістів. Ефективність реабілітаційних заходів залежить від злагодженої роботи фахівців мультидисциплінарної команди, а саме: ●● невролога; ●● фізичного терапевта; ●● дефектолога; ●● логотерапевта; ●● спеціального психолога. Фізична терапія дітей дошкільного віку з логоневрозом включає в себе: лікувальний масаж, дихальні вправи, гімнастику, музичну

s16

ритміку, рефлексотерапію та фізіотерапевтичні процедури (електрофорез на комірцеву зону із седативними засобами, ванни з азотом, бромом та йодом, електросон-терапію). Отже, застосування фізичних вправ при подоланні логоневрозу у дітей дошкільного віку визначається в зміні таких основних показників: 1. Відбувається покращення загального фізичного розвитку дітей даної категорії порівняно з їх однолітками, які не отримують фізіотерапевтичного лікування в комплексі. Це реалізується шляхом застосування гімнастичних вправ статичного характеру. 2. Помітне підвищення моторики дітей з логоневрозом при виконанні фізичних вправ. Позивний вплив лікування фізичними факторами при логоневрозі у дітей має фізіологічне підґрунтя, оскільки вони допомагають стабілізувати роботу нервової системи, заспокоюють дітей та покращують їх психоемоційний стан. Ключові слова: фізична реабілітація, логоневроз, електроенцефалографія.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.25456

Проблемосфокусована реабілітація військовослужбовців з вогнепальними пораненнями кінцівок Волянський О. М., Кіх А. Ю. Військово-медичний клінічний центр професійної патології особового складу Збройних Сил України, м. Ірпінь, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

кістки, посттравматична невропатія сідничного нерва справа, променевого, ліктьового і серединного нервів зліва, біль у правій нижній кінцівці, зниження сили м’язів у лівій верхній та правій нижній кінцівках, контрактури в ліктьовому і променево-зап’ястковому суглобах зліва, кульшовому і колінному суглобах справа, порушення мобільності й активності пацієнта в повсякденному житті. Для кожної з виявлених проблем встановлювались цілі реабілітації і застосовувались відповідні реабілітаційні заходи. Висновки. Проблемно-орієнтована реабілітація військовослужбовця з вогнепальними пораненнями кінцівок дозволила йому повною мірою реалізувати функціональний потенціал, прискорила відновлення порушень функціонування і повернення його до активного життя. Перспективи подальших досліджень. З метою удосконалення реабілітаційного процесу необхідні подальші дослідження методології проблемосфокусованої реабілітації військовослужбовців з вогнепальними пораненнями кінцівок. Ключові слова: військовослужбовці, вогнепальні поранення кінцівок, реабілітація. Конфлікт інтересів відсутній.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність роботи обумовлена значною кількістю поранень кінцівок у військовослужбовців, яка в структурі бойової травми складала 52,4 %. Тому ефективна реабілітація цієї категорії осіб після надання їм невідкладної медичної допомоги є важливим завданням військової медицини. Мета дослідження полягала в застосуванні проблемосфокусованого методологічного підходу реабілітації військовослужбовців з вогнепальними ураженнями кінцівок. Матеріали і методи. Організацію реабілітаційного процесу та оцінку його ефективності розглянуто на окремому прикладі військовослужбовця М., 26 років, з вогнепальними кульовими пораненнями правого стегна та лівого передпліччя. Реабілітаційні заходи цьому військовослужбовцю проводили окремо для кожної з виявлених медичних і функціональних проблем у відповідності до стандартів, які розроблені в країнах Європи та США. Результати дослідження та їх обговорення. На підставі клініко-діагностичного обстеження у військовослужбовця було виявлено наявність таких медичних і функціональних проблем, як консолідуючий перелом кісток лівого передпліччя та правої стегнової

s17

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.26410

Вплив реабілітаційної програми на фізичну активність хворих ожирінням Аравіцька М. Г.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», м. Івано-Франківськ, Україна

s18

Актуальність. Ожиріння – одне з найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань. Основою його корекції є довготривала зміна стилю життя за рахунок збільшення фізичної активності на тлі модифікації харчування. Мета дослідження: визначення динаміки фізичної активності хворих на ожиріння під впливом реабілітації. Матеріали та методи. Проведено опитування 124 осіб другого зрілого віку з аліментарно-конституційним ожирінням (56 – І ступеня, 41 – ІІ ступеня, 27 – ІІІ ступеня, встановленим за індексом маси тіла) та 63 осіб без ознак ожиріння. Для оцінки рівня фізичної активності застосовували International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) у скороченому варіанті. Тестування хворих ожирінням проводили до та після впровадження річної індивідуально-орієнтованої комплексної програми реабілітації, що включала збільшення фізичної активності, зміну стилю харчування, рефлексотерапію, масаж, покращення психоемоційного стану, вироблення свідомого активного ставлення до процесу схуднення. Результати дослідження та їх обговорення. Для хворих на ожиріння І–ІІІ ступеня важкості притаманний вірогідно нижчий рівень фізичної активності, прямо пропорцій-

ний ступеню ожиріння, порівняно з особами з нормальною масою тіла. Відповідно найбільший ступінь гіподинамії виявлявся у хворих ожирінням ІІІ ступеня. Річне впровадження індивідуально-орієнтованої комплексної програми реабілітації дозволило досягнути статистично значущого (р < 0,05) покращення відносно вихідних показників усіх досліджуваних параметрів фізичної активності (інтенсивної, помірної, ходи пішки) осіб з ожирінням. Хворі ожирінням І ступеня досягли рівня фізичної активності осіб з нормальною масою тіла (р < 0,05). Найбільший приріст тижневих енерговитрат виявили хворі ожирінням ІІІ ступеня, переважно за рахунок виконання інтенсивної фізичної активності. Висновки. Внаслідок впровадження розробленої комплексної реабілітаційної програми визначено статистично значуще збільшення всіх видів фізичної активності хворих ожирінням І–ІІІ ступеня порівняно з вихідним результатом. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому дослідженні впливу засобів реабілітації на стан організму хворих ожирінням. Ключові слова: реабілітація, ожиріння, фізична активність. Конфлікт інтересів. Автор заявляє, що не існує ніякого конфлікту інтересів.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.29565

Вплив фізичних вправ з різним механізмом дії на мікроциркуляторне русло у пацієнтів з різним типом реакції серцево-судинної системи на навантаження Вітрова Ю. О., Колісник С. П., Шавула С. П. Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

вправ спостерігалася нормотонічна реакція ССС на навантаження у 73,3 % обстежуваних, а при статичних анаеробних та динамічних аеробних – у 60,0 %. При виконанні статичних і динамічних анаеробних вправ спостерігали значне покращення МЦ (OR = 2,91 та OR = 4,83 відповідно). Найбільше SaO2 підвищувалась при виконанні динамічних аеробних вправ (OR = 3,00). Висновки. Тип реакції ССС на фізичне навантаження – ключовий фактор індивідуального вибору типу вправ. При відсутності протипоказань рекомендовано поєднувати аеробні та анаеробні вправи. Найменший вплив на МЦР мають анаеробні динамічні вправи, особливо у осіб, що не курять, проте вже через 5 хв цей вид навантаження має найбільший позитивний вплив (OR = 4,83), особливо у осіб, що не курять (OR = 7,40), і зберігає найбільш тривалий ефект. Розроблений нами алгоритм дозволяє індивідуалізувати підходи щодо вибору типу навантаження та виявити групи пацієнтів, які потребують уваги фахівців фізичної та реабілітаційної медицини. Перспективи подальших досліджень. Тип реагування ССС на певний вид навантаження може відрізнятися у осіб різних вікових груп і потребує подальшого вивчення, особливо за присутності факторів ризику, шкідливих звичок, коморбідної патології. Ключові слова: мікроциркуляція, біометрія, фізичні вправи.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Мікроциркуляторне русло (МЦР) забезпечує обмін речовин між кров’ю і тканинами, залежить від процесів, які впливають на гемодинаміку, таких, наприклад, як фізичні навантаження. Діагностика порушень МЦР розширює можливості лікування, реабілітації та профілактики. Фізичні вправи впливають на гемодинамічні показники, мікроциркуляцію, підвищують толерантність до фізичних навантажень, тому використовуються як один з основних елементів лікування, реабілітації. Мета: шляхом аналізу динаміки показників офтальмоскопічного дослідження МЦР кон’юнктиви ока розробити алгоритм підбору фізичних вправ для покращення мікроциркуляції (МЦ), враховуючи типи реакцій серцево-судинної системи (ССС) на навантаження. Матеріали та методи. В ході дослідження виділили три групи вправ, які впливають на МЦР: динамічні аеробні, динамічні анаеробні, статичні анаеробні. Залучено 30 добровольців (15 жінок, 15 чоловіків) віком 15–33 (22,00 ± 2,73) роки. Кожен з учасників виконував три групи вправ в окремі дні. Проводили пульсоксиметрію, вимірювання артеріального тиску, пульсу, кількісну оцінку стану МЦР до проведення навантаження, відразу після них та через 5 хв. Статистичну обробку проводили стандартними методами біометрії. Результати дослідження та їх обговорення. При виконанні динамічних анаеробних

s19

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.34527

Влияние самостоятельной ишемической компрессии триггерных точек с помощью ролла у лиц с миофасциальным болевым синдромом Гончаренко А. Ю.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, г. Киев, Украина

s20

Актуальность. Современный образ жизни, предполагающий низкую физическую активность, выполнение однотипных физических операций, высокий уровень психоэмоционального напряжения, длительное пребывание в сидячем положении, приводит к нарушениям осанки и жалобам на появление мышечных болей. Влияние вышеперечисленных причин негативно сказывается на всех контингентах населения и требует использования в борьбе с ними всех средств, форм и методов физической реабилитации, физической культуры и спорта. В общей популяции распространенность миофасциального болевого синдрома (МФБС) составляет 12 %, а среди лиц, обращающихся за медицинской помощью, достигает 30 % (Yap E.C., 2007). МФБС является наиболее частым патологическим состоянием опорнодвигательного аппарата (Иваничев Г. А., 1990). Цель исследования. Изучить влияние самостоятельной ишемической компрессии триггерных точек с помощью ролла у лиц с миофасциальным болевым синдромом. Материалы и методы. Теоретический анализ и обобщение специальной и научнометодической литературы, документов и информационных ресурсов сети Internet. Результаты исследований и их обсуждение. Многие авторы отмечают положительное действие ишемической компрессии триггерных точек (ТТ) с помощью кончиков паль-

цев на МФБС (Simons D. G., Travell J. G., 1999; Шостак Н. А., Правдюк Н. Г., 2010). Зарубежные авторы показывают, что влияние самостоятельной ишемической компрессии (СИК) на ТТ с помощью роллов и мячей разного диаметра имеют эффективное влияние в качестве дополнительного метода устранения боли в пояснице, спине и плечах при условии регулярного воздействия (Minyoung L., 2017). Результаты, полученные другими исследователями, показывают, что постоянное применение специальной программы СИК на ТТ, которые развивают адекватное постепенно увеличивающееся давление с использованием роллов разного диаметра и плотности, может улучшить качество жизни людей с МФБС и при этом иметь положительные эффекты устранения или уменьшения боли (Ceca D., 2017). Выводы. Несмотря на существующие исследования, многие авторы полагают, что необходимо провести дополнительные исследования аналогичного характера, чтобы подтвердить выводы, а также отмечают недостаточность исследований в данном направлении. Перспективы дальнейших исследований. Разработка целостной программы воздействия на ТТ с помощью ролла и проведение педагогического эксперимента. Ключевые слова: самостоятельная ишемическая компрессия, миофасциальный болевой синдром, триггерные точки. Список литературы – в редакции. ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.24721

Основні показники оцінювання придатності санаторно-курортного закладу для здійснення лікувально-оздоровчого туризму Бабов К. Д., Дмитрієва Г. О., Тихохід Л. В., Кубиніна Л. В., Рожков В. С. ДУ “Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України”, м. Одеса, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

● інфраструктурна характеристика (територія, сервіс проживання, харчування, відпочинку); ● медична характеристика (діагностично-інструментальне та лабораторне оснащення); ● лікувальна база (методи лікування, лікувальні кабінети, використання природних лікувальних ресурсів, апаратна фізіотерапія, ЛФК тощо); ● штати (категорія, науковий ступінь, знання іноземної мови); ● наявність умов для оздоровлення та відпочинку (басейн, косметологічний кабінет, СПА-терапія, сауна, концертний зал, екскурсії тощо). Висновки. Аналіз анкети дозволяє оцінити придатність закладу для здійснення лікувально-оздоровчого туризму. Перспективи подальших досліджень. Буде визначено напрями медичного туризму, обґрунтовано комплексні програми з різними термінами перебування та створено мапу лікувально-оздоровчого туризму на курортах України. Ключові слова: санаторно-курортний заклад, медичний туризм. Конфлікт інтересів. Немає.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Багатий та різноманітний ресурсно-ландшафтний потенціал країни, наявність широкого арсеналу функціонуючих санаторно-курортних закладів, кожний з яких має свої неповторні особливості, потребують постійного удосконалення їхньої діяльності, особливо в сучасних економічних умовах, а саме – спрямування їх на здійснення лікувально-оздоровчого туризму. Мета дослідження: розробити анкету обстеження санаторно-курортного закладу щодо його придатності до здійснення лікувально-оздоровчого туризму. Матеріали та методи дослідження. Соціологічні, методи системного аналізу, емпіричні. Результати дослідження та їх обговорення. Розроблено анкету обстеження санаторно-курортного закладу щодо його можливостей до здійснення лікувальнооздоровчого туризму, яку опрацьовано на 30 оздоровчих закладах різних форм власності та відомчого підпорядкування. Чинниками перспективності закладу для медичного туризму є: ● загальна характеристика санаторнокурортного закладу (назва, адреса, контакти, форма власності, підпорядкованість, кількість ліжок, сезонність, акредитація, географічна, природна, кліматична характеристики й ін.);

s21

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.34796

Відмінності постурального балансу у пацієнтів з деформуючими дорсопатіями та болем у шийному відділі хребта після виконання аеробних динамічних вправ Колісник П. Ф., 1,2Долинна О. В., 1Гончарова Н. С., 1,2Колісник С. П., 1Марчук О. В., 1,2Лісков Я. П.

1,2 1

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

s22

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна Центр медичної реабілітації та спортивної медицини, м. Вінниця, Україна

Актуальність. Деформуючі дорсопатії (ДД) шийного відділу хребта (ШВХ) часто зустрічаються в структурі коморбідної патології, можуть супроводжуватись больовим синдромом та призводити до порушень постурального балансу (ПБ). Сабілометрія є одним із методів оцінки контролю балансу тіла. Доведений зв’язок між показниками стабілометричного аналізу та ризиком падінь. Вивчення порушень ПБ та можливостей їх корекції дозволить розробити програми реабілітації, знизити ризик травматизму та виникнення обмежень життєдіяльності у пацієнтів з ДД. Мета: вивчити особливості ПБ у пацієнтів з ДД та болем у ШВХ до і після виконання АДВ. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 16 пацієнтів з ДД (середній вік 43,9 ± 10,0 років), розділені на дві групи (основна – хворі з цервікалгією, група порівняння – без болю в ШВХ). ПБ оцінено за допомогою силової платформи до і після виконання АДВ. Стабілометрія виконувалась з візуальним контролем і закритими очима, в біподальній позиції, стоячи. ДД ШВХ діагностовано за даними рентгенографії. Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою програми SPSS. Різниця

рівня ознак (відхилення тіла у сагітальній (ВСП) та фронтальній площинах (ВФП), середнє відхилення (СВ) від центру протягом часу дослідження – 30 секунд) в групах розрахована за допомогою U-критерію Манна – Уїтні. Результати та їх обговорення. Виявлена статистично значима різниця рівня ВСП між пацієнтами основної та контрольної груп незалежно від наявності візуального контролю, до та після АДВ. У фронтальній площині статистично значима різниця спостерігалась лише для показників, отриманих під час вимірювання після АДВ в позиції з закритими очима. СВ статистично значимо відрізнялось між групами незалежно від візуального контролю лише до АДВ. Результати представлені в таблиці 1. Висновки. Встановлена достовірна різниця ВСП, ВФП та СВ до та після виконання АДВ, що може свідчити про позитивний вплив АДВ на ПБ у пацієнтів з ДД ШВХ з цервікалгією. Біль в ШВХ є фактором, що негативно впливає на ПБ, особливо в умовах відсутності візуального контролю. Обстежені, які не пред’являли скарг на біль у ШВХ, мали достовірно кращі показники ПБ перед виконанням АДВ та після фізичного навантаження.

ISSN 2414–3812

Таблиця 1. Показники стабілометрії у пацієнтів основної та контрольної груп у біподальній позиції з відкритими та закритими очима Показники стабілометрії

В позиції з відкритими очима

В позиції з закритими очима

До АДВ

Після АДВ

До АДВ

Після АДВ

ВСП

U = 17**

U = 18,5**

U = 14,5*

U = 15,5*

ВФП

U = 34,5***

U = 44,5***

U = 27***

U = 14,5*

СВ

U = 16**

U = 24***

U = 19**

U = 37,5***

*p ≤ 0,01; **p ≤ 0,05; *** p > 0,05

Перспективи подальших досліджень. Дослідження є фрагментом дисертаційної наукової роботи та науково-дослідної роботи кафедри. Продовжується обстеження пацієнтів та вивчення особливостей ПБ у пацієнтів з ДД, їх значення під час створення реабілітаційних програм.

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

Ключові слова: постуральний баланс, стабілометрія, деформуючі дорсопатії, шийний відділ хребта, біль. Конфлікт інтересів: Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

s23

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.34801

Постуральний баланс у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та деформуючими дорсопатіями шийного відділу хребта Колісник П. Ф., 1,2Долинна О. В., 1Баранова І. В., 1Гончарова Н. С., Колісник С. П., 1Рудий Ю. Й., 1,2Лісков Я. П.

1,2 1,2 1

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Порушення постурального балансу (ПБ) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) можуть виникати внаслідок підвищення артеріального тиску, побічних реакцій на ліки, ураження органів-мішеней, супутніх захворювань, зокрема патології шийного відділу хребта (ШВХ). Деформуючі дорсопатії (ДД) ШВХ також сприяють виникненню порушень ПБ за рахунок змін кровотоку у вертебробазилярному басейні. Мета: вивчити відмінності стабілометричних показників ПБ у пацієнтів з ГХ та ДД ШВХ. Матеріали та методи. Обстежено 16 пацієнтів з ГХ та ДД ШВХ (середній вік – 43,9 ± 10,0 років). ДД діагностовано за допомогою рентгенографії ШВХ. ПБ оцінювався під час аналізу стабілометричних показників, отриманих за допомогою силової платформи. Вимірювання проводилось у біподальній позиції з відкритими очима протягом 30 секунд до виконання фізичних вправ та після фізичного навантаження. Визначено відхилення тіла у сагітальній (ВСП) та фронтальній площинах (ВФП), середнє відхилення (СВ) від центру. Статистичний

аналіз отриманих даних проведено за допомогою програми SPSS. Різниця рівня ознак розрахована за допомогою U-критерію Манна – Уїтні. Результати та їх обговорення: Виявлена статистично значима різниця рівня ВСП, ВФП, СВ до виконання фізичних вправ та після фізичного навантаження. Результати представлені в таблиці 1. Висновки. Встановлено достовірне покращення показників постурального балансу у пацієнтів з ГХ та осіб з нормальним артеріальним тиском до виконання фізичних вправ та після фізичного навантаження. Перспективи подальших досліджень. Дослідження являється фрагментом дисертаційної наукової роботи та науководослідної роботи кафедри. Продовжується обстеження пацієнтів та вивчення особливостей ПБ у пацієнтів з ГХ, їх значення під час створення реабілітаційних програм. Ключові слова: постуральний баланс, стабілометрія, гіпертонічна хвороба, деформуючі дорсопатії. Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Показники стабілометрії

До фізичного навантаження

Після фізичного навантаження

ВСП ВФП СВ

U = 26* U = 25* U = 21*

U = 23,5* U = 32** U = 18,5*

*p ≤ 0,01; **p ≤ 0,05

s24

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27273

Механізм нейропластичності в осіб із черепномозковою травмою Драцюк М. В. Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

є звикання, яке характеризується зменшенням деяких рефлекторних рухів у відповідь на повторні подразнення [4]. Це так зване короткочасне звикання, яке триває декілька секунд. Однак при довготривалих повтореннях ці зміни носитимуть уже довготривалий ефект. Фізичні вправи є прикладом використання механізму нейропластичності: при багаторазовому повторенні у хворого виникає звикання до певного типу руху. Пластичність може змінюватися внаслідок дії зовнішнього подразника. Важливим завданням нейрореабілітації є вивчення можливості управління нейропластичними процесами за допомогою різних методів і засобів фізичної терапії в осіб із ЧМТ [2]. Висновок. Концепція пластичності відіграє важливу роль у роботі фізичного терапевта в неврології, тому що більшість методів базуються на основі знань про вроджений механізм пластичності. Ключові слова: нейропластичність, черепно-мозкова травма, фізична терапія. Література. 1. Инновационные технологии в нейрореабилитации / Под ред. Л. А. Черниковой. – М. : ООО Издательство «Медицинское информационное агентство», 2016. – 344 с. : ил. 2. Feeney D. M., Baron J. C. Diaschisis // Stroke J. Cereb. Circ. – 1986. – V. 17. – P. 817–830. 3. Kandel E. R., Schwartz J. H. Molecular biology of learning: modulation of transmitter release // Science. – 1982. – V. 218. – P. 433–443. 4. Shumway-Cook A., Horak F. B. Rehabilitation strategies for patients with vestibular deficits // Neurol. Clin. – 1990. – V. 8. – P. 113–120.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. При пошкодженні головного мозку в ньому виникають значні зміни в частинах, які відносяться до вогнища ураження чи віддалені від них, але структурно-функціонально пов’язані з ним. Нейропластичністю називають здатність мозку видозмінювати свої структури, як реакцію пристосування у відповідь на зміну зовнішнього середовища, життєдіяльності чи пошкодження. Вона лежить в основі діяльності мозку здорових і в основі відновлення функцій при пошкодженні тих чи інших ділянок мозку. Мета дослідження: проаналізувати сучасний погляд на механізм нейропластичності в осіб із черепно-мозковою травмою. Матеріали та методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та всесвітньої інформаційної мережі Інтернет. Результати дослідження та їх обговорення. Різні відділи центральної нервової системи (ЦНС) мають різний нейропластичний потенціал: найбільш пластичною частиною ЦНС вважають кору головного мозку, що зумовлено різноманітним складом клітинних елементів та їх зв’язків. Окрім того, має значення функціональне зонування кори головного мозку: з одного боку, чітка локалізація в певних зонах, з іншого – паралельні зони перекриття, що в першу чергу характерно для таких функцій, як увага, складні рухові акти, мовлення. Після пошкодження пластичні зміни мозку виникають як пряма відповідь на структурне пошкодження чи як результат інтервенції [1]. Найпростішою формою нейропластичності

s25

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.26563

Реабілітація хворих на хронічний неспецифічний біль у нижній ділянці спини Бабов К. Д., Косоверов Є. О., Зоярнюк О. С.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, м. Одеса, Україна

s26

Актуальність. Зростаюча розповсюдженість хронічного неспецифічного болю у нижній ділянці спини (ХНБНДС), а також численна кількість ускладнень, розвиток резистентності при тривалій медикаментозній терапії зумовлює важливість застосування нефармакологічних методів відновлювального лікування у даного контингенту хворих. Мета дослідження: розробка та вивчення ефективності реабілітаційних комплексів на основі методів фізичної реабілітації та преформованих чинників у відновлювальній терапії хворих на ХНБНДС. Матеріали і методи дослідження. Під нашим спостереженням перебувало 28 хворих з ХНБНДС. Для об’єктивізації больового синдрому та контролю за ефективністю терапії використано візуальну аналогову шкалу (ВАШ). Інтенсивність больового синдрому у хворих становила 5–7 балів за даними ВАШ. При обстеженні неврологічного статусу було виявлено ознаки міофасціального больового синдрому (МФСБ). Усім пацієнтам було призначено патогенетично обґрунтований реабілітаційний комплекс із багаторівневим впливом на механізм розвитку хронічного болю: ЛФК з модифікацією рухової активності та методиками, спрямованими на відновлення рухового стереотипу,

сполучнотканинний масаж, голкорефлексотерапію, трансорбітальний електрофорез брому, магнітно-лазерну терапію за методиками багаторівневої дії, ультрафонофорез хондропротекторів на поперекову ділянку хребта. Результати дослідження та їх обговорення. За результатами аналізу, у 21 (73 %) пацієнта інтенсивність больового синдрому за ВАШ зменшилась до 1–2 балів, що відповідало больовому синдрому слабкої інтенсивності. У неврологічному статусі спостерігалася позитивна динаміка в рефлекторній діяльності, зменшення м’язового тонусу, покращення рухової активності. Висновки. Зважаючи на складність і багаторівневість патогенезу ХНБНДС, сучасний підхід до його лікування полягає в комплексному застосуванні нефармакологічних методів відновлювальної терапії. Перспективи подальших досліджень. Полягають у розробці, апробації та подальшому впровадженні реабілітаційних комплексів з використанням методів фізичної реабілітації та преформованих фізичних чинників у хворих на ХНБНДС. Ключові слова: ХНБНДС, багаторівневий реабілітаційний комплекс. Конфлікт інтересів. Немає.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.28081

Оптимізація процесу фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді Канюка Є. В., Чернігівська С. А., Забара О. Ю. Науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, м. Дніпро, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

фаланговому (ДМФ) суглобі більше ніж на 20˚, на другому тижні допустиму амплітуду рухів збільшували до 40˚, а з третього тижня здійснювалась лише іммобілізація ДМФ суглоба на період сну. Заняття проводились 4–6 разів на протязі дня тривалістю до 15 хвилин. У проміжках часу між заняттями ДМФ суглоб іммобілізували за допомогою шини в положенні повного розгинання. Зазначимо, що коловий метод тренування – це організаційно-методична форма роботи, яка передбачає послідовне виконання спеціально підібраного комплексу фізичних вправ для розвитку, вдосконалення та відновлення фізичних якостей. Принципом колового тренування є почергове дозоване виконання комплексу із 5–10 вправ (станцій), тренувальний вплив яких спрямований на розвиток конкретної рухової якості чи певних функціональних систем організму. Тренувальне завдання складається із 2–4-разового повторення певного комплексу за точно визначений час. Застосування запропонованої методики ЛФК показало більшу ефективність щодо відновлення функціонального стану верхньої кінцівки порівняно зі стандартними заходами. В основній підгрупі амплітуда рухів у п’ястково-фалангових суглобах перевищувала показники контрольної підгрупи на 21,3 %, у проксимальних міжфалангових суглобах – на 25,4 %, у променево-зап’ястковому суглобі – на 36,9 % (р < 0,05). Після проведеного лікування показники “важливість” та “задоволення” були достовірно вищі в основній підгрупі (35,6 ± 0,2 та відповідно 33,5 ± 0,4 балів), порівняно з показниками контрольної підгрупи, де вони становили 34,4 ± 0,4 та 26,9 ± 0,9 балів (р < 0,05). Отже, запропонована вдосконалена методика фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді сприяла ефективному відновленню функцій травмованих кінцівок, тим самим покращуючи якість життя пацієнтів.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. В сучасних умовах соціальні наслідки травм опорно-рухового апарату значні як в економічному, так і в медико-демографічному плані через вагу патології, тривалість реабілітаційного періоду, високу частоту виходу на інвалідність та значні витрати на лікування. За даними вітчизняних дослідників (Іпатов А. В. та співавт., 2015), ушкодження верхньої кінцівки посідають друге місце серед травм органів опори та руху, що становить 76,3 %, при цьому в 31–48 % випадків вони призводять до стійкої втрати працездатності. Мета дослідження: удосконалення та підвищення ефективності засобів фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді. Методи дослідження: психологічне тестування, гоніометрія. Результати дослідження та їх обговорення. В ході роботи обґрунтована комплексна методика лікувальної фізкультури (ЛФК) у пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді, яка включає диференційоване застосування лікувальної гімнастики залежно від зони ураження дистальних відділів верхньої кінцівки, визначення клініко-морфологічних критеріїв початку та принципів дозування раннього функціонального навантаження, періоду дозованої мобілізації та методики колового комбінованого навантаження, що сприяє поліпшенню ефективності лікування, скороченню терміну непрацездатності та попередженню ускладнень. Зазначимо, що розроблена методика дозованої (конторольованої) мобілізації застосовувалась для профілактики розривів сухожилкового шва при сильному навантаженні на травмований сегмент кінцівки, з одного боку, та для запобігання формування адгезій і спайок у прооперованій ділянці сухожилків – з іншого. На протязі першого тижня після оперативного втручання на час заняття накладалась долонна шина, яка обмежувала згинання пальця в дистальному між-

s27

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.22367

Прикладна кінезіологія в фізичній реабілітації при нестабільності опорно-рухового апарату Балух М. М.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, м. Хмельницький, Україна

s28

Актуальність. Чи не найважливішою умовою правильної, злагодженої та продуктивної роботи будь-якої системи людського організму є принцип стабільності. Не є винятком і фундаментально вагомий опорноруховий апарат людини. Мета дослідження: показати застосування методів та засобів прикладної кінезіології у фізичній реабілітації. Матеріали та методи. Ми спостерігали за реабілітаційним процесом осіб з остеохондрозом 2–3 ступеня. Були використані: ортопедичний огляд, мануально-м’язове тестування, МРТ, КТ Результати дослідження та їх обговорення. Використання основного діагностичного методу прикладної кінезіології – мануального м’язового тестування – на початку реабілітаційного процесу людини дає можливість своєчасного виявлення морфофункціональних порушень з боку усіх м’язів організму. Особливістю використання кінезіологічного підходу в реабілітації є те, що стан м’язового тонусу вивчається не лише в спокої (як передбачено стандартними тестами у неврології та ортопедії), а й у динаміці (в русі), у безпосередньому взаємозв’язку

з регулюючою функцією нервової системи. Застосування методів прикладної кінезіології на етапі розробки програми реабілітації дає змогу всебічно оцінити адаптаційні можливості м’язів до подальших фізичних навантажень. Як приклад, комплекси фізичних вправ у процесі підготовки військових спецпризначенців уже не носитимуть тренуючий характер, а лише суттєво посилять дисфункцію м’язово-зв’язкового апарату й загальну нестабільність суглобів нижніх кінцівок і хребта. Висновки. Використання методів прикладної кінезіології у фізичній реабілітації дає змогу зрозуміти, що відбувається з м’язом не лише в статиці, а й у динаміці. Кінезіологічні методи можуть використовуватися і як монотерапія, і в комплексі реабілітаційного процесу. Перспективи подальших досліджень: використання засобів прикладної кінезіології на початковому етапі реабілітації дозволить зберегти наявні фізичні показники та покращити функціональні можливості організму людини в цілому. Ключові слова: фізична реабілітація, прикладна кінезіологія, мануально-м’язове тестування.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27453

Мультидисциплінарний підхід до реабілітації пацієнтів з порушеннями рухових функцій внаслідок перенесеного інсульту Ковальова С. В., Дондарєва І. С., Пономарьова Г. В., Данильчук А. В., Галенко М. О. Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності, м. Харків, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

ції, яка містить у собі план дій кожного фахівця, що входить до мультидисциплінарної команди, таким чином, щоб одночасно вирішувалися комплексні завдання, проводилися заходи відновного лікування, що не виключали одне одного та мали взаємно посилюючий вплив. Далі визначались терміни проміжного контролю ефективності реабілітаційних дій задля подальшого коректування реабілітаційної програми. На наступному етапі проводилися програми реабілітації та проміжний контроль шляхом здійснення повторного тестування й інших методів дослідження. Також, враховуючи функціональні можливості пацієнта, визначались показання щодо призначення ортезних систем. На заключному етапі курсу відновлювального лікування проводилась оцінка ефективності реабілітаційних дій в цілому і кожного окремого фахівця, що входив до складу команди, та оцінка досягнення мети реабілітаційного курсу. Висновки. Впровадження моделі організації реабілітаційного процесу «Мультидисциплінарна команда» дає змогу побудувати і виконати комплексну реабілітацію пацієнтів після перенесеного інсульту: якомога раніше відновити, досягти компенсації порушених функцій, зменшити ускладнення та ступінь інвалідизації. Ключові слова: інсульт, мультидисциплінарна команда, програма реабілітації.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. На сьогодні проблема реабілітації пацієнтів після перенесеного інсульту в Україні, як і в усьому світі, дуже актуальна. Він є однією з основних причин інвалідизації населення. Мета дослідження: підвищення ефективності організації відновлювального лікування пацієнтів після перенесеного інсульту шляхом застосування організаційної моделі реабілітаційного процесу “мультидисциплінарна команда”. Матеріали та методи. Було вивчено та інтегровано в практику застосування моделі організації реабілітації “Мультидисциплінарна команда”. Визначено склад команди та етапи її діяльності. Результати дослідження та їх обговорення. До складу мультидисциплінарної команди увійшли наступні фахівці: невропатолог, терапевт, фізичний терапевт, психолог, ортопед-травматолог, ортезист. На початковому етапі проводилися визначення функціональних можливостей пацієнтів шляхом проведення тестування та міографічного дослідження. Після отримання та опрацювання даних для визначення мети реабілітаційного курсу проводились співбесіди з пацієнтами та обговорювалися шляхи досягнення мети на засіданнях мультидисциплінарної команди. На даному етапі також відбувалось формування індивідуальної програми реабіліта-

s29

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.34810

Динамика показателей цитокинов у пациентов с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника на фоне восстановительного лечения Когут-Леднева О. А., Бучакчийская Н. М.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования Министерства здравоохранения Украины», г. Запорожье, Украина

s30

Актуальность. Уменьшение боли у пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами является основной задачей на всех этапах лечения. Основная роль в этом принадлежит фармацевтическим препаратам, однако все активнее изучаются немедикаментозные методы с обезболивающим действием, такие как чрезкожная электронейростимуляция (ЧЭНС), учитывая их безопасность и эффективность. Известно, что уменьшение боли может быть достигнуто путем снижения концентрации провоспалительных цитокинов в крови. Влияние ЧЭНС на их уровень до сих пор недостаточно изучено. Цель исследования. Изучение уровня провоспалительных цитокинов интерлейкина 1β (ИЛ-1β) и интерлейкина 2 (ИЛ-2) у пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами. Материалы и методы. Были обследованы 120 пациентов с рефлекторными (68,3 %) и компрессионными (31,7 %) неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника и разделены на группы: основную (ОГ, n = 62) и контрольную (КГ, n = 58). Пациенты ОГ получали: лечебный массаж, подводный душ-массаж, озокеритолечение, электропроцедуры, кинезотерапию и ЧЭНС на поясничную область и скомпрометированную конечность.

Больные КГ получали лечебно-реабилитационный комплекс без ЧЭНС. Результаты и их обсуждение. В начале лечения показатель ИЛ-1β у пациентов из ОГ составил 3,09 ± 0,39 пг/мл, после лечения 2,97 ± 0,63 пг/мл, в КГ данные показатели составили 3,01 ± 0,46 и 3,03 ± 0,53 пг/мл (р ≤ 0,0001). Показатели ИЛ-2 составили в ОГ 1,43 ± 0,62 пг/мл до лечения, после лечения 1,32 ± 0,65 пг/мл; в КГ – 1,33 ± 0,49 и 1,28 ± 0,45 пг/мл соответственно (р ≤ 0,0001). Показатель уровня ИЛ-1β и ИЛ-2 в ОГ уменьшился на 3,88 % и 7,69 % соответственно, в КГ эти данные составили 0,66 % в сторону увеличения показателей и 3,76 %, что говорит о том, что в ОГ динамика была более существенной. Выводы. Применение ЧЭНС в лечебнореабилитационном комплексе достоверно уменьшает уровень ИЛ-1β и ИЛ-2 в сыворотке крови у пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами. Перспективы дальнейших исследований. Дальнейшее изучение механизмов влияния ЧЭНС на уровень провоспалительных цитокинов. Ключевые слова: боль, чрезкожная электростимуляция, интерлейкин 1β, интерлейкин 2. Конфликта интересов нет.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27459

Досвід застосування методики дзеркальної терапії в комплексній реабілітації постінсультних хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок Костинська О. М., Чернишова І. М., Галенко М. О. Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності, м. Харків, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

а також виконання вправ перед дзеркалом на спеціально розроблених сенсомоторних таблицях. Результати та їх обговорення. В клініці УкрНДІ протезування методика дзеркальної терапії в поєднанні з навіюванням та сенсомоторними таблицями застосовується з листопада 2015 року. На сьогодні проведено понад 800 сеансів дзеркальної терапії у 54 осіб. У 55,5 % хворих за даними тестування (“Box and Blocs”) спостерігалось збільшення кількості виконаних дій в середньому на 22 %. Решта хворих збільшила результати тестування приблизно на 10 %. Висновки. Перевагою методики дзеркальної терапії є її ефективність, простота, безпечність та доступність, можливість самостійного використання пацієнтом. Дана методика відповідає основним засадам рухової реабілітації – висока інтенсивність та повторюваність ціль-орієнтованих завдань у поєднанні зі зворотним зв’язком. Перспективи подальших досліджень. Дослідження біологічного зворотного зв’язку дозволить покращити ефективність реабілітації постінсультних хворих. Ключові слова: дзеркальна терапія, біологічно-зворотний зв’язок, постінсультні хворі, сенсомоторні таблиці.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність дослідження. Більшість існуючих методів реабілітації постінсультних хворих дороговартісні, потребують тривалого перебування людини в реабілітаційних закладах і обмежено використовуються в домашніх умовах. Пошук та впровадження ефективних, доступних та безпечних методик реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок є одним з актуальних завдань сьогодення. Одним із рішень може бути застосування в комплексній реабілітації методики дзеркальної терапії. Мета дослідження: вивчення ефективності комбінованого застосування методики дзеркальної терапії в поєднанні з сенсомоторними таблицями та навіюванням у комплексній реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок внаслідок перенесеного інсульту. Матеріали та методи. Під час проведення дзеркальної терапії для відновлення великої та дрібної моторики пацієнтів з наслідками інсульту у дзеркалі повинна повністю відображатися здорова кінцівка, а уражена кінцівка повинна бути повністю захована. Хворий здійснює вправи обома руками. Застосуються різні види захоплення кистю, напруження різних груп м’язів верхніх кінцівок із застосуванням формул навіювання,

s31

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.25739

Неінструментальні методи оцінки рівноваги у осіб із черепно-мозковою травмою Крук Б. Р., Росолянка Н. Я.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів, Україна

s32

Актуальність. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) являє собою складну як медичну, так і соціально-економічну проблему (J. Ghajar, 2000). Зниження працездатності та інвалідизація хворих є наслідком черепно-мозкової травми і трапляється у 50–100 % випадків, залежно від важкості травми. Для перевірки ефективності фізичної терапії необхідні тести, які дають змогу оцінити здатність виконання повсякденних завдань, а також відобразити вплив неповносправності на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Яворская В. А., 2012; Живолупов С. А., 2009). Мета дослідження: проаналізувати використання клінічних тестів для оцінки рівноваги в осіб із черепно-мозковою травмою. Матеріали та методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та інформаційної мережі Інтернет. Результати дослідження та їх обговорення. Для оцінки важкості порушення рухових навичок, ефективності та результатів фізичної терапії необхідні тести, які дають можливість об’єктивно визначити рівень володіння руховими навичками та встановити чинники, які впливатимуть на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Wood-Dauphinee S., 1997; Живолупов С. А., 2009). Використання тестів для оцінки рів-

новаги в процесі фізичної терапії є необхідним для формування цілей реабілітації. Для визначення рівноваги можемо застосовувати клінічні шкали, які виявляють наявність або відсутність порушень, визначають ризики падінь (шкала Берга, функціональне досягнення, тест чотирьох квадратів, проба Ромберга). Перелічені тести мають доведену надійність (Berg K., 1992; Hong S. K., 2015; Dite W., 2007; Blennerhassett J. M., 2008; Duncan P. W., 2017; Whitney S. L., 2007). Є простими і зручними у застосуванні. Висновки. Існує низка тестів, які можуть бути використані як достовірні та ефективні клінічні тести для оцінювання рівноваги й координації рухів у хворих із неврологічними розладами, зокрема для осіб із забоєм головного мозку. Їх доцільно використовувати для оцінки важкості рухових порушень, ризиків падіння та динаміки результатів реабілітації. Перспективи подальших досліджень будуть пов’язані з використанням клінічних тестів для оцінки стану рівноваги та координації рухів у осіб із забоєм головного мозку в лікарняному періоді реабілітації. Ключові слова: клінічні тести, методи дослідження, фізична терапія, забій головного мозку, фізичні вправи. Список літератури: знаходиться в редакції (прим. ред.)

ISSN 2414–3812

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.34815

Факторна структура фізичної та функціональної підготовленості студентів з порушенням постави 1

Куц-Бурдейна О. О., 2Рудий Ю. Й., 2Марчук О. В., 2Лученко Я. В.

Вінницький соціально-економічний інститут Університету «Україна», м. Вінниця, Україна Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

ко 27 %. Зважаючи на досить високу дисперсію (11 %) від загальної вибірки силової статичної витривалості м’язів, які підтримують поставу, необхідно включати в програму навантажень вправи для підвищення тонусу постуральних м’язів; вправи для розвитку силової статичної витривалості м’язів спини та сідничних м’язів мають складати близько 23 %. Висновки. Порушення постави є досить поширеною патологією, яка зустрічається у студентів вищих навчальних закладів і негативно впливає на їх фізичну та функціональну підготовленість. Отримані результати факторного аналізу дозволяють розробити програму занять з фізичного виховання, які матимуть безпосередній вплив на показники фізичної працездатності, максимального споживання кисню та анаеробних можливостей організму для забезпечення ефективності процесу занять фізичними вправами. Перспективи подальших досліджень. Планується дослідження факторної структури фізичної та функціональної підготовленості студентів з різними типами постави. Ключові слова: факторна структура, порушення постави, студенти. Конфлікт інтересів: значимість факторів у структурі відображає необхідність удосконалення фізичної та функціональної підготовленості студентської молоді з порушенням постави, однак відсотковий внесок показників потребує диференційованого підходу.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Порушення постави є одним із чинників, який негативно впливає на функціональні можливості організму, а також сприяє виникненню деяких хронічних захворювань. Розповсюдженість порушень постави у студентів зумовлена складністю організації роботи, відсутністю оптимальних методик фізичного виховання у закладах вищої освіти та низькою мотивацією молоді до занять фізичною культурою. Мета дослідження: дослідити факторну структуру функціональної підготовленості студентів-юнаків з порушенням постави. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 108 юнаків віком від 17 до 21 року з порушенням постави. При проведенні факторного аналізу використовувалась закрита модель методу головних компонентів. Ротацію референтних осей здійснено за допомогою Веримакс-критерію. Результати дослідження та їх обговорення. У студентів з порушенням постави показники фізичної та функціональної підготовленості виявилися вірогідно гіршими, ніж у студентів з нормальною поставою. Результати факторизації показників підготовленості юнаків з порушенням та без порушення постави вказують на високий кореляційний зв’язком між фізичною та функціональною підготовленістю. У студентів з порушенням постави вправи повинні спрямовуватись на розвиток витривалості – близько 35 %; вправи для вдосконалення анаеробних можливостей – близь-

s33

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.34805

Зв’язок між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії у пацієнтів з периферичним головокружінням і дегенеративними змінами шийного відділу хребта Колісник П. Ф., 1,2Лісков Я. П., 1,2Колісник С. П., 2Колісник В. І., 1Гончарова Н. С., 1,2Долинна О. В.

1,2 1

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

s34

Актуальність. Поширеність головокружіння складає від 4 до 7 % дорослого населення. За даними Yardley L. (1998), із 20 тисяч опитаних людей працездатного віку до 30 % страждали на головокружіння понад 5 років, що значно погіршувало якість життя та підвищувало ризик падіння. До найпоширеніших причин периферичного головокружіння відносяться: доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння, хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт і порушення кровотоку у вертебробазилярному басейні (ВББ). За даними Яхно Н. Н. (2005), причинами порушення кровотоку ВББ є стеноз магістральних судин, вроджені особливості будови судинного русла, мікроангіопатії, синдром підключичного обкрадання, компресія хребтових артерій патанатомічно зміненими структурами в шийних сегментах, защемлення потиличного нерва, гостра травма шийного відділу хребта, артеріїти, антифосфоліпідний синдром, спазм підпотиличних м’язів тощо. Основними методами дослідження є: МРТ в судинному режимі, УЗД судин шиї та голови, реоенцефалографія (РЕГ), стабілометрія, електроністагмометрія тощо. Хоча залежність ризику падіння від постуральних функцій доведена, але зв’язок між показниками базилярного кровотоку та стабілометрії потребує вивчення. Мета: вивчити зв’язок між реографічними показниками кровотоку в ВББ та даними стабілометричного аналізу у пацієнтів з периферичним головокружінням та дегенеративними змінами шийного відділу хребта, оцінити кореляційний зв’язок між даними РЕГ та стабілометрії. Матеріали і методи: у дослідження було включено 16 пацієнтів з периферичним головокружінням віком 23–63 (42,07 ± 13,6) років. Реєстрацію РЕГ виконували в стандартних (фронто-

мастоїдальному та окципіто-мастоїдальному) відведеннях з різницею базового імпедансу до 10 Ом. Зміни кровотоку досліджувалися у стандартному положенні голови. Показники постуральної стійкості досліджувалися за допомогою стабілометрії у вертикальному положенні з відкритими очима. Статистичну обробку проводили за допомогою програми SPSS. Для оцінки кореляції використовували коефіцієнт кореляції Пірсона. Достовірність різниці рівня ознаки в групах розраховано за допомогою критерію Манна – Уїтні. Результати. Встановлено достовірну різницю показників відхилення центру мас у сагітальній площині у пацієнтів з головокружінням (U = 10,5; p = 0,01). Спостерігався прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас у сагітальній площині (r = 0,56; p ≤ 0,05). Висновки. Отримані результати свідчать про прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас в сагітальній площині у пацієнтів з периферичним головокружінням, що може свідчити про зв’язок порушень кровотоку в ВББ з периферичним головокружінням і потребує подальшого дослідження. Перспективи подальших досліджень. Дослідження є фрагментом дисертаційної роботи та науково-дослідної роботи кафедри. Триває обстеження пацієнтів і дослідження між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії. Ключові слова: периферичне головокружіння, стабілометрія, реоенцефалографія (РЕГ), вертебробазилярний басейн (ВББ). Конфлікт інтересів: автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.25742

Загальні принципи побудови і функціонування реабілітаційної клініки у класичному університеті Лях Ю. Є., Уляницька Н. Я., Якобснон О. О., Лях М. В. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

ної роботи, навчання студентів створено клініку з відділеннями фізіотерапії, ерготерапії та фізичної терапії, телемедицини, ЛФК, бальнеології. Основні завдання і напрями діяльності: організація і надання реабілітаційної допомоги пацієнтам; розробка і впровадження реабілітаційних технологій, клінічних рекомендацій, стандартів, забезпечення умов для оволодіння студентами практичних навичок; максимальне використання сучасних інформаційних технологій; створення і впровадження конкурентоспроможних реабілітаційних технологій. Висновки. Практична підготовка спеціалістів на базі клініки дозволяє створити мультидисциплінарну команду і поєднати педагогічний, науково-дослідний та лікувальний процеси. Перспективи подальших досліджень. Дана модель передбачає використання міжнародної класифікації функціонування (МКФ), застосування методів оцінки вимірювання структурних змін та порушених функцій організму, трактування отриманої інформації, демонструючи доказове прийняття рішень. Ключові слова: фізична терапія, ерготерапія, університетська реабілітаційна клініка.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Вступ. Підготовка фахівців у галузі охорони здоров’я з фізичної терапії та ерготерапії передбачає наявність клінічної бази для забезпечення практичного освоєння необхідних знань та навичок. Кафедри фізичної терапії та ерготерапії змушені укладати договори на спеціальну підготовку з медичними закладами та приватними реабілітаційними центрами. Але студенти практично не мають можливості працювати самостійно з пацієнтами, що суттєво знижує цінність випускника кафедри на ринку праці. Ця ситуація негативно впливає на підготовку наукових кадрів та виконання конкурентоспроможних наукових досліджень у галузі. Позбутися цих недоліків можливо через створення власної університетської реабілітаційної клініки. Така база може поєднати в собі навчання, практику, наукові дослідження і сам процес фізичної терапії пацієнтів. Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури, логіко-теоретичний аналіз та системний підхід. Результати дослідження. Для забезпечення реабілітаційно-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів, а також проведення науково-дослід-

s35

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.33961

Пульмонологічна реабілітація при ХОЗЛ Масік Н. П.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

s36

Актуальність. Згідно з рекомендаціями GOLD, головними цілями пульмонологічної реабілітації є зменшення симптомів, поліпшення якості життя і підвищення фізичної та емоційної участі пацієнта у повсякденному житті. Повноцінна реабілітаційна програма включає модифікацію способу життя, регулярні фізичні навантаження, заходи з корекції маси тіла, психологічну підтримку. Мета дослідження: оцінити ефективність реабілітаційних заходів у хворих на ХОЗЛ. Матеріали та методи. Обстежено 182 хворих на ХОЗЛ ІІІ стадії середнього віку 61,55 ± 13,57 років. Для кожного хворого підбирали індивідуальну програму реабілітації, з урахуванням специфічних фізіологічних та психопатологічних порушень, викликаних основним та супутніми захворюваннями. Застосовували заняття лікувальною фізкультурою та дихальною гімнастикою за методикою регламентованого управління диханням, що забезпечує відновлення нормального стереотипу дихання зі зменшенням обмеження повітряного потоку і попередженням розвитку ускладнень. Інтенсивність фізичних навантажень при цьому залежала від можливостей пацієнта. Переносимість фізичного навантаження оцінювалась хворими самостійно за допомогою тесту

з 6-хвилинною ходою. Оцінку ефективності проводили через 10 тижнів реабілітаційного лікування. Результати дослідження. Встановлено зниження показника фізичного благополуччя якості життя у 75,27 % хворих, з них у 30,77 % молодих і 71,43 % старечого віку. Використання методики регламентованого дихання у поєднанні з дозованим фізичним навантаженням у 85,71 % випадків вірогідно знижує задишку при фізичному навантаженні, сприяє позитивній динаміці клінічних симптомів, зокрема зменшенню респіраторних симптомів, покращенню показників зовнішнього дихання і зниженню потреби в медикаментозних препаратах. Показник фізичного статусу покращувався у половини хворих на ХОЗЛ. Дещо гірший показник відзначався серед людей старечого віку; цей показник залишався зниженим у 62,09 % осіб. Отже, методика регламентованого дихання із дозованим фізичним навантаженням адаптує хворих до зростаючого фізичного навантаження, сприяючи збереженню працездатності і покращенню якості життя. Висновки. Інтегрована в щоденне лікування пульмонологічна реабілітація здатна оптимізувати функціональний статус і зменшити вартість лікування за рахунок стабілізації або зменшення проявів хвороби.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.25740

Перспективи використання підземних мінеральних вод Східного регіону України у реабілітації пацієнтів з остеоартрозами та дорсопатіями Польщакова Т. В., Гуща С. Г, Новікова А. І. ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, м. Одеса, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

12 хв до 15 хв, 2 дні поспіль, з днем перерви, на курс 12 ванн); 10 хворих (контрольна група), які отримували тільки традиційний курс. Під впливом курсового зовнішнього застосування даної МВ інтенсивність больового синдрому за шкалою ВАШ у суглобах та хребті зменшилась від 5,4 ± 0,2 балів до 4,6 ± 0,2 балів (р < 0,05), лейкоцитозу – від 10,6 ± 0,3 109/1 до 8,6 ± 0,4 109/1 (р < 0,05), ШОЕ – від 11,2 ± 0,4 мм/год до 9,1 ± 0,3 мм/ год (р < 0,05), рівень загального білірубіну у крові – від 15,0 мкмоль/л до 13,8 мкмоль/л на фоні збільшення на 19,8 % рівня прямого білірубіну відносно екскреції загального. У контролі зміни не носили такої вираженої тенденції (загальний білірубін від 15,1 ± 1,2 мкмоль/л до 15,1 ± 0,9 мкмоль/л, прямий від 3,2 ± 0,2 мкмоль/л до 3,5 ± 0,3 мкмоль/л). Висновки. Застосування даної МВ покращує клінічну картину захворювань, рівень неспецифічних адаптаційних реакцій пацієнтів за даними лейкоцитарних формул, який зріс від 640 ± 127,1 балів до 967,5 ± 241,4 балів, активує метаболізм, дезінтоксикаційну функцію печінки. Ключові слова: бальнеотерапія, мінеральні води, гонартроз, коксартроз. Перспективи подальших досліджень. Дослідження впливу даних мінеральних вод у пацієнтів з іншими хронічними захворюваннями.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Зміни в суглобах при остеоартрозах (ОА) та остеохондрозі хребта (ОХХ) обумовлені прогресуючими дистрофічними, некробіотичними та репаративними процесами, надходженням токсичних продуктів напіврозпаду продуктів метаболізму, що потребує долучення до процесу систем детоксикації, які активують мінеральні води (МВ). За умов застосування МВ різного катіонно-аніонного складу проявляються особливості клінічного впливу на перебіг захворювань. Мета дослідження: дослідження терапевтичної ефективності від зовнішнього застосування МВ – бромних залізистих розсолів, хлоридних кальцієво-натрієвих, слабкокислих з мінералізацією 40,88 г/дм3 свердловини (свр.) № 1359 с. Вербки Дніпропетровської області у пацієнтів із захворюваннями хребта і суглобів. Матеріали та методи дослідження. Клінічні, клініко-лабораторні, клініко-функціональні, статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. Бальнеотерапію застосовували у 15 хворих (основа група) на гонартроз, коксартроз II–III cт. з незначним або помірним обмеженням руху, деформуючі дорсопатії з корінцевим синдромом, яким до традиційного курсу санаторно-курортного лікування (фізіотерапія, масаж, ЛФК) додавали курс бальнеотерапії з вказаною МВ (t° від 35 до 37 ºС, від

s37

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27895

Інноваційні підходи при складанні реабілітаційних програм для пацієнтів з наслідками хребтовоспинномозкової травми Салєєва А. Д., Чернишова І. М., Нартова І. П., Трегуб Н. Ю., Задерей Н. П.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності, м. Харків, Україна

s38

Актуальність. За даними статистики, щорічно в Україні понад 2500 пацієнтів отримують травми хребта і спинного мозку, 80 % з них – пацієнти працездатного віку. Крім проведення медикаментозного лікування, важливе місце в реабілітації цієї категорії пацієнтів займає фізична реабілітація із застосуванням механотерапії, роботизованих систем. Виникає необхідність розробки індивідуальної комплексної реабілітаційної програми з урахуванням соматичного стану та результатів тестування для сумісного використання різних методик механотерапії. Програма включала дозоване навантаження та спеціальні реабілітаційні вправи на блочному тренажері, які покращують рухливість суглобів, еластичності м’язів та зв’язок, і застосування роботизованої системи (G-EO) для тренування навиків ходи в стані полегшеної ваги пацієнта. Метою дослідження було оцінити ефективність розробленої інноваційної програми реабілітації пацієнтів з наслідками хребтовоспинномозкової травми. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало дві групи пацієнтів. Хворим першої групи проводилась медикаментозна терапія й апаратна фізіотерапія, пацієнти другої групи отримували медикаментозну терапію, фізіотерапію та механотерапію

з використанням роботизованої системи G-EO та блочного тренажера. Ефективність проведеного лікування (в середньому 1 місяць) оцінювалась за допомогою Функціональної Оціночної Шкали для хворих з травмою спинного мозку (Vatutazione Fuczionate Mietotesi – VFM), толерантність до фізичних навантажень оцінювалась клінічно (пульс, частота дихання, почервоніння обличчя, запаморочення, підвищене потовиділення). Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено, що фізична реабілітація сприяла підвищенню толерантності до фізичних навантажень (збільшення часу тренувальних вправ без ознак втоми). Після проведеного курсу реабілітації з використання G-EO та блочного тренажера 80 % пацієнтів (другої групи) мали результати тестування в середньому на 5–10 балів вищі, ніж пацієнти першої групи. Висновки. Таким чином, за даними проведених досліджень, практика застосування програми комплексної реабілітації з використанням роботизованої механотерапії та блочних тренажерів для пацієнтів з наслідками спинномозкової травми показала переваги даного підходу. Ключові слова: програма реабілітації, наслідки хребтово-спинномозкової травми.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27478

Системний підхід до комплексного застосування методик реабілітації та технічних засобів для дітей з ДЦП Салєєва А. Д., Чернишова І. М., Логвін Г. Б., Данильчук А. В. Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності, м. Харків, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

реабілітаційні методики, вид ТЗР та очікуваний ефект для кожної групи дітей відповідного рівня рухової активності та віку (до 2-х років, від 2 до 4 років, від 4 до 6 років, від 6 років). Результати дослідження та їх обговорення. Система пройшла апробацію в УкрНДІ протезування і чотирьох реабілітаційних центрах та показала свою ефективність в організації реабілітаційної допомоги дітям з ДЦП. Система є допоміжним засобом для правильного вибору методик фізичної реабілітації та ТЗР, що відповідає руховому статусу та віку дитини з ДЦП. Висновки. Отримані результати застосування системи в практиці дозволяють рекомендувати систему раціонального призначення методик фізичної реабілітації та ТЗР для дітей з ДЦП залежно від рівня рухової активності й віку дитини для широкого застосування в центрах соціальної реабілітації. Перспективи подальших досліджень: систематизація методик фізичної реабілітації та ТЗР для дітей з в’ялими парезами. Ключові слова: церебральний параліч, системний підхід, реабілітація.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Понад 90 тис. дітей з інвалідністю в Україні, хворих на церебральний параліч, мають обмеження функцій опороспроможності та пересування, що ускладнює їх соціальну адаптацію в суспільстві. З них близько 14 тис. проходять курси реабілітації в 126 центрах соціальної реабілітації для дітей з інвалідністю Мінсоцполітики. На даний час не існує системного методологічного підходу до раціонального їх призначення, що ускладнює роботу реабілітаційних центрів. Метою нашої роботи було створення системи раціонального призначення методик фізичної реабілітації та технічних засобів реабілітації (ТЗР) у дітей з ДЦП. Матеріали та методи. У систему було покладено класифікацію великих моторних функцій дитини (GMFCS), засновану на етапах її моторного розвитку в певному віці. З метою систематизації реабілітаційних заходів, конкретизації ТЗР був розроблений алгоритм вибору методик фізичної реабілітації і ТЗР залежно від віку дитини та ступеня обмеження її рухових функцій. Були визначені: мета реабілітації, рекомендовані

s39

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27038

Досвід застосування галоаерозольтерапії в реабілітації хворих на бронхіальну астму Косовєров Є. О., Степанова В. С., Новікова А. І.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, м. Одеса, Україна

s40

Актуальність. Методи медикаментозної терапії захворювань органів дихання чітко регламентовані міжнародними і національними протоколами. Проте розробка нових та оптимізація вже відомих методів реабілітації із застосуванням немедикаментозних методів дуже актуальна, особливо для пацієнтів з алергічними захворюваннями. Мета дослідження: обґрунтування доцільності призначення галоаерозольтерапії (ГАТ) хворим на бронхіальну астму (БА). Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз клінічних спостережень за 46 пацієнтами віком від 14 до 50 років із БА, що проходили курс ГАТ. Курс складався з 15–20 щоденних сеансів тривалістю 20–60 хв. Нами було проаналізовано результати 46 тестів контролю над астмою (ACQ-5). Тестування проводили дворазово, перед лікуванням та через рік після завершення лікування. Результати дослідження та їх обговорення. Середній результат тесту ACQ-5 складав на початку лікування 1,36 ± 0,11 балів, наприкінці лікування – 0,96 ± 0,06 балів (р < 0,001). Дослідження показало значну

ефективність застосування ГАТ у 75 % випадків у вигляді повного контролю над астмою (0,62 ± 0,04 балів). У 21 % хворих отримано задовільну ефективність перебігу захворювання (0,83 ± 0,07 балів). Близько 3 % (1,26 ± 0,1 балів) пацієнтів мали несуттєвий ефект. Впровадження методу галоаерозольтерапії є актуальним для реабілітації в амбулаторних умовах, особливо для пацієнтів, які не мають можливості отримати санаторнокурортне лікування. Висновки. Застосування опанованих на базі поліклініки реабілітаційних комплексів з ГАТ при лікуванні пацієнтів із БА та алергічними захворюваннями оптимізує методологію надання медичної допомоги хворим вказаної нозологічної групи. Перспективи подальших досліджень. Планується проведення досліджень, спрямованих на вивчення можливостей для диференційованого призначення методу, з урахуванням ступеня тяжкості захворювання та коморбідної патології. Ключові слова: реабілітація, галоаерозольтерапія, бронхіальна астма. Конфлікт інтересів немає.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.25712

Реабілітаційний діагноз у системі фізичної терапії осіб з хронічним обструктивним захворюванням легень Тимрук-Скоропад К. А. Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

У процесі ФТ пацієнтів з ХОЗЛ слід включати оцінювання наступних аспектів: 1. Якість життя та складові якості життя. 2. Прояв симптомів захворювання. 3. Рухова сфера. 4. Показники дихальної та серцево-судинної систем. 5. Показники госпіталізації. 6. Інтегральні показники. 7. Інформованість, грамотність і освіченість пацієнтів. На основі обстеження пацієнта фізичний терапевт в межах своєї компетенції складає список проблем, сформульованих у категоріях МКФ, проводить кількісне оцінювання прояву порушення або обмеження та ролі фактора середовища. На жаль, використання зменшеного списку доменів у вигляді інструменту ICFcore-set (набір базових категорій МКФ) для обструктивних захворювань легень (ОЗЛ) є обмеженим. Тому ICF-core-set для ОЗЛ доцільно брати за основу, пам’ятаючи про можливість використання категорій МКФ, які не потрапили у базовий набір. Висновки. Індивідуалізація фізичної терапії пацієнтів з ХОЗЛ розпочинається на етапі встановлення реабілітаційного діагнозу. Ключові слова: реабілітаційний діагноз, фізична терапія, ХОЗЛ.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Враховуючи сучасну парадигму охорони здоров’я та фізичної терапії з їх фокусуванням на функціонуванні людини, її активності й участі (Мельникова Е. В. зі співавт., 2017), реабілітаційний діагноз має базуватися на Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Реабілітаційний діагноз (РД) – це список проблем пацієнта, сформульований у категоріях МКФ, що відображає всі актуальні аспекти функціонування пацієнта (Шмонин А. А. зі співавт., 2017). Індивідуалізація реабілітаційного втручання, у тому числі фізичної терапії (ФТ), відбувається вже на етапі встановлення реабілітаційного діагнозу. Мета дослідження: проаналізувати принципи встановлення реабілітаційного діагнозу в системі фізичної реабілітації пацієнтів з ХОЗЛ. Результати дослідження та їх обговорення. У РД включають виявлені проблеми пацієнта, які впливають на його функціонування, використовуючи усі категорії МКФ. Встановлення РД відбувається після обстеження пацієнта, зокрема, фізичним терапевтом. Враховуючи полісистемність ХОЗЛ, існуючі клінічні настанови щодо легеневої реабілітації, сучасні клінічні дослідження, обстеження пацієнтів у процесі ФТ повинне бути всебічним (Тимрук-Скоропад К. А., 2018).

s41

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27164

Фізична терапія дітей молодшого шкільного віку з типовою вродженою клишоногістю Ціж Л. М., Романчишин І.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів, Україна

s42

Актуальність. Вроджена клишоногість займає одне з перших місць за поширеністю серед вроджених аномалій опорно-рухового апарату. Важливо оцінити функціональні можливості ураженої стопи, опорну функцію для правильного підбору лікувальних та реабілітаційних заходів. Мета дослідження: проаналізувати вплив фізичної терапії на показники функціонального стану опорно-рухового апарату дітей молодшого шкільного віку з вродженою клишоногістю. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 12 дітей, які проходили курс фізичної терапії за удосконаленою методикою, що включала ЛФК, масаж, фізіотерапію та ортопедичні засоби. ЛФК проводилась у формі лікувальної гімнастики, самостійних занять та лікувальної ходьби. Використовували гоніометрію, мануальне м’язове тестування, плантографію, оцінку інтенсивності болю за ВАШ, антропометрію, шкалу оцінки якості життя дітей Пірса – Харріса, середнє арифметичне значення, середнє квадратичне відхилення, вірогідність різниці за критерієм Стьюдента, зіставлення одновимірних показників у процентах.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз плантограм за методом І. М. Чижина показав значну різницю у довжині та ширині стопи, зміни у висоті підйому стопи та відхилення кута п’ятки. За час дослідження амплітуда згинання стопи збільшилася з 71 до 83 % від меж норми, амплітуда розгинання стопи збільшилася з 52 до 63 % від меж норми. Найбільші обмеження спостерігалися в еверсії стопи, яка за час дослідження збільшилася на 8 %. Збільшилася сила розгиначів стопи. Спостерігали покращення рівноваги та збільшення часу утримання певного положення стоячи. Якість життя у сферах «щастя» та «задоволеність» склала 13,5 бали при нормі 15. Висновки. Удосконалена методика сприяла змінам функціонального стану ОРА. Перспективи подальших досліджень: вивчення питання якості життя дітей з даною патологією. Ключові слова: клишоногість, дитина, фізична терапія.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27488

Можливості підвісних систем у реабілітації неврологічних хворих Чернишова І. М., Луценко О. В., Нартова І. П., Шкиря О. П., Логвін Г. Б. Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності, м. Харків, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

верхневих м’язів за допомогою пасивних, пасивно-активних і активних рухів у підвісній системі, етапу ускладнення вправ за рахунок застосування нестабільної опори. Вправи чергувалися з вібрацією для стимуляції сенсомоторного контролю нервової системи. Курс додатково включав засоби фізіотерапії, масаж, лікувальну гімнастику. Результати дослідження та їх обговорення. Спостерігалось підвищення сили м’язів спини в середньому на 1 бал у 8 дітей, хворого після інсульту та 6 пацієнтів з наслідками хребтово-спинномозкової травми, підвищення ступеня рухових можливостей (GMFM) у всіх дітей з ДЦП в середньому на 12 %, збільшення коефіцієнта опорності в середньому на 0,15 од., зменшення площі коливання загального центру тиску в середньому на 4,5 мм, що сприяло корекції патерну ходьби, відмові від допоміжних засобів опори у 3 пацієнтів. Висновки. Запропонована методика нейром’язової активації дозволяє досягти позитивних результатів у реабілітації неврологічних хворих. Ключові слова: неврологічні хворі, пасивна підвісна система.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. Пацієнти з ушкодженням нервової системи різного ґенезу частіше потребують нейром’язової активізації глибоких м’язів, які забезпечують стабілізацію великих суглобів та хребта. Метою дослідження було відпрацювання методики застосування пасивної підвісної системи з осьовим розвантаженням у реабілітації неврологічних хворих. Матеріали та методи. Сформовані дві групи пацієнтів. Перша – 10 дітей зі спастичними формами ДЦП, 7–11 років (6 хлопчиків, 4 дівчинки), спастичністю м’язів 1–2 бали (шкала Ashworth), силою м’язів спини 2–3 бали (тест Lovett). Другу групу склали дорослі пацієнти з наслідками мозкового інсульту (1 особа чоловічої статі, 38 років), спастичним геміпарезом, спастичністю м’язів 2–3 бали (шкала Ashworth), силою м’язів спини 2–3 бали та пацієнти з наслідками хребтово-спинномозкової травми на рівні С6–Th3 (9 осіб – 2 жінки, 7 чоловіків) від 26 до 48 років. Усі пацієнти були неспроможні стійко утримувати рівновагу в положенні сидячи. Курс реабілітації (15 днів) складався з етапу тестування стабілізуючої системи м’язів та її тренування, етапу активації по-

s43

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27481

Відновлення та корекція рухової активності методом біологічного зворотного зв’язку Чернишова І. М., Костинська О. М., Луценко О. В, Логвін Г. В.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

s44

Актуальність. Можливості фізичної реабілітації пацієнтів з обмеженням фізичних можливостей значно поширилися завдяки застосуванню в комплексній програмі реабілітації методів і технологій, які базуються на принципах зворотного зв’язку (БЗЗ). Мета дослідження: огляд сучасних видів та можливостей систем реабілітації з БЗЗ. Матеріали і методи. Проведення аналізу доступної інформації про сучасні системи БЗЗ. Результати дослідження та їх обговорення. Механізм дії БЗЗ полягає у безперервному моніторингу в режимі реального часу певних фізіологічних показників і свідоме управління ними за допомогою мультимедійних, ігрових та інших прийомів у заданій області значень, що дозволяє проводити тренування не тільки когнітивних функцій, але й рухових можливостей пацієнта згідно з завданням та отриманою інформацією. В результаті здійснюється тренування заданої групи м’язів і формування нового, найбільш оптимального рухового стереотипу. В реабілітації пацієнтів з порушенням функції опорно-рухового апарату в якості зворотного зв’язку застосовується електроміографія

(ЕМГ), ультразвукове зображення в режимі реального часу, гоніометрія, відеоспостереження і тензометрія. В реабілітації з застосуванням БЗЗ, крім параметрів ЕМГ, застосовуються також показники електроенцефалографії, частоти дихання і пульсу. Висновки. 1. БЗЗ застосовується для відновлення рухової функції скелетних м’язів після перенесеного інсульту, хірургічних втручань, травм, після пошкодження спинного мозку, при дитячому церебральному паралічі (ДЦП), при больовому синдромі й інших нервово-м’язових порушеннях. 2. БЗЗ може бути застосований як для збільшення активності слабкого або паретичного м’яза, так і для зниження спастичного тонусу. 3. Сучасні системи БЗЗ є багатоканальними і застосовуються для корекції декількох функцій. 4. Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці результатів застосування БЗЗ при різній патології. Ключові слова: БЗЗ, реабілітація, електроміографія. Конфлікту інтересів немає.

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.29165

Психологічна корекція як складова санаторнокурортної реабілітації дітей в періоді ремісії онкогематологічних захворювань Шаповалова Г. А. Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

фія) і музикотерапія (малювання під музику, ігри під музику, вправи на релаксацію). Результати дослідження та їх обговорення. Ефективність корекційних занять проявлялась у зменшенні кількості дітей з високим (від 42,3 до 6,66 %) та відповідним збільшенням групи дітей із середнім (до 63,3 %) рівнем тривожності. Оцінка рівня довільного запам’ятовування показала зменшення низького рівня до 10 %, підвищення середнього – до 33,3 %, високого – до 56,6 % дітей. За результатами коректурної проби спостерігалось зниження кількості дітей з порушенням концентрації (від 73,3 до 53,3 %), обсягу (від 56,6 до 36,6 %), переключення (від 50 до 30 %) уваги. У 70 % батьків була задоволена потреба у психологічній допомозі, у 83,4 % зникли депресивні симптоми, у 50 % – тривожні стани. Висновок. Психологічна корекція онкохворих дітей сприяє покращенню їх соціальної адаптації та психоемоційного стану. Психологічна допомога батькам таких дітей зменшує прояви особистісної та реактивної тривожності. Перспективи подальших досліджень. Доцільно продовжувати дослідження щодо психологічної корекції онкохворих дітей за іншими методами. Ключові слова: діти, онкогематологічні захворювання, психологічна корекція.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Актуальність. За даними літератури, психотравмуючий вплив онкозахворювання негативно впливає на психологічний стан дитини та її сім’ї в цілому. Тому психологічну корекцію таких дітей та їх батьків слід визнати важливою складовою санаторнокурортної реабілітації. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки психологічного стану дітей в періоді ремісії онкогематологічних захворювань (ОГЗ) в комплексі санаторно-курортної реабілітації. Матеріали та методи. Автором у співпраці з дитячим психологом проведена діагностика психологічного стану 30 дітей (18 хлопчиків і 12 дівчаток у віці 5–15 років) та їх батьків в умовах санаторно-курортної реабілітації (санаторій ім. Чкалова, м. Одеса). Переважною формою ОГЗ був гострий лімфобластний лейкоз (60,6 %). У дітей застосовували анкету з виявлення тривожності; запам’ятовування 10 слів; «Коректурну пробу» (літерний варіант). Для психодіагностики батьків використовували коротку шкалу тривоги, депресії і постстресових розладів (Б. Харт); опитувальник депресивності Бека; шкалу тривожності Гамільтона. Програма корекційних занять (упродовж 21 дня, двічі на тиждень) включала малювання (фарби, фарби + нитки, фарби + руки, штрихування крейдами, монотипія + кляксогра-

s45

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.24747

Застосування фізичних факторів та лікувальної фізкультури у хворих з надмірною масою тіла та ожирінням на амбулаторно-поліклінічному етапі Шмакова І. П., Кафтан Т. В., Прокопчук Ю. В., Аніконова І. В.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

s46

Актуальність. Згідно з показниками 2016 року, близько 1,1 млрд людей у світі страждають від надмірної маси тіла (НМТ) та ожиріння, що вимагає розробки ефективних підходів лікування з використанням комплексу фізичних факторів та лікувальної фізичної культури (ЛФК). Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих з НМТ та ожирінням шляхом застосування в комплексному лікуванні голкорефлексо- і вібровакуумтерапії з урахуванням особливостей перебігу захворювання. Матеріали та методи. Проведено клінікоінструментальне обстеження 125 хворих з НМТ та ожирінням обох статей у віці від 23 до 70 років, середній вік 45,4 ± 2,3 років, які надійшли на амбулаторно-поліклінічне лікування в поліклініку № 29 м. Одеса. Всім пацієнтам визначали зріст і вагу з подальшим розрахунком індексу маси тіла (ІМТ), окружність талії (ОТ), показники ліпідного та коагуляційного гомеостазу, реєстрували ЕКГ, офісний артеріальний тиск (САТ, ДАТ). Проводили тестування для визначення важкості розладів харчової поведінки за допомогою модифікованого опитувальника Van Strien T. та співавторів (1986), а також вираженості апетиту і потягу до солодощів за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Оцінювали динаміку змін показників якості життя. Динаміку показників якості життя оцінено за SF-36. Пацієнтам основної групі призначали дієту, ЛФК з розрахунком енергетичних витрат, голкорефлексотерапію на аурикулярні та корпоральні точки, пацієнтам групи порівняння додатково призначали вібровакуумтерапію на місця накопичення жиру. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що комплексне застосу-

вання ЛФК, голкорефлексо- та вібровакуумтерапії у хворих з НМТ та ожирінням І, ІІ та ІІІ ст. істотно підвищує ефективність лікування на амбулаторно-поліклінічному етапі за рахунок нормалізуючої дії на клінічні, антропометричні (зниження маси тіла через 3 міс. на 11,0 %, через 6 міс. – на 15,5 % при НМТ, через 3 міс. – на 7,7 %, через 6 міс. – на 9,4 % при ожирінні), показники зниження апетиту (від 5,58 ± 0,23 до 2,8 ± 0,22, за ВАШ р < 0,001 при НМТ; від 7,0 ± 0,21 до 4,0 ± 0,08, за ВАШ р < 0,001 при ожирінні) і потягу до солодощів (від 5,03 ± 0,25 до 2,5 ± 0,21 за ВАШ р < 0,001 через 6 міс. при НМТ, від 5,0 ± 0,8 до 3,8 ± 0,11, за ВАШ р < 0,001 через 6 міс. при ожирінні), значного покращення харчової поведінки (розлади не реєструвалися через 6 міс. при НМТ, зменшилися на 26,6 % при ожирінні), поліпшення функціонального стану нервової, серцево-судинної систем (зниження САТ, ДАТ, р < 0,001; покращення процесів реполяризації у 30,0 % ), біохімічних показників і якості життя у 80,0 % хворих з НМТ та ожирінням. Цей лікувальний комплекс ефективний у всіх хворих з НМТ та ожирінням I, II і III ст. Висновки. Запропоновані фізичні фактори і ЛФК у хворих з НМТ та ожирінням підвищують ефективність лікування на амбулаторно-поліклінічному етапі. Перспективи подальших досліджень. Планується розробка нових підходів лікування вказаного контингенту хворих з додатковим призначенням медикаментозних препаратів. Ключові слова: фізичні фактори, ЛФК, ожиріння, ефективність. Конфлікт інтересів: відсутній. ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.29688

Досвід психосоціальної реабілітації осіб із психічними розладами на базі Сватівської обласної психіатричної лікарні Вінтоняк Д. М., Новохатська О. В., Ямпольська О. В., Луганська І. В., Кривоніс О. О. КЗ "Сватівська обласна психіатрична лікарня", м. Сватово, Луганська область, Україна (!)

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

тей на фоні наявних патопсихологічних рис. Хочемо показати, що в першу чергу психіатрична лікарня – це місце, де надається висококваліфікована медична, психологічна та соціальна допомога. Завдання допомогти людині залишитися повноцінним членом суспільства, а суспільству – по-іншому подивитися на людину, яка страждає цим розладом та прагне співчуття і розуміння у суспільстві. Сьогодні психосоціальна реабілітація набуває все більшої популярності. Основна мета реабілітаційних заходів полягає в тому, щоб особа, яка страждає на психічні розлади, залишалась соціально активною. Досягнення вищевказаної мети відбувається насамперед через залучення психічно хворих у реабілітаційні процеси та соціальне життя, вирішення їх медичних, побутових та соціальних проблем, підвищення працездатності, рівня самообслуговування та досягнення найбільш повної соціальної адаптації. Шляхом досягнення мети вирішуються наступні завдання: ● Забезпечити людям із психічними захворюваннями інформаційну підтримку, завдяки якій вони отримають можливість зрозуміти, як жити з душевним розладом. ● Навчити пацієнтів висловлювати свої думки і почуття, допомогти подолати апатію і безініціативність, сформувати активнішу життєву позицію. ● Організувати продуктивне проведення часу для подолання соціальної

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Ключові слова: психосоціальна реабілітація; психічні розлади; мультидисциплінарна бригада. Психічне здоров’я – найдорожче, що є у людини. Саме психічне здоров’я робить людину повноцінним членом суспільства. Психічне або душевне здоров’я, згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. В умовах сучасного стану розвитку психіатричної галузі проблема надання допомоги хворим із психічними розладами займає важливе місце. Це зумовлено не тільки збільшенням кількості осіб, що страждають на цю патологію, а й багатьма соціальними, економічними факторами, особливостями розвитку суспільства та його ставлення до пацієнтів із психічними проблемами. В таких умовах пріоритетними завданнями психіатрії є використання не тільки психофармакологічних засобів, але й методи реабілітаційного характеру, в основі яких лежить біосоціальна модель надання психіатричної допомоги з впровадження методів психологічного впливу, що спрямовані на реінтеграцію особистості, формування адаптивного самовдосконалення та ставлення до своєї хвороби, розвиток адаптивних властивос-

s47

ізоляції, придбання нових інтересів і захоплень, підвищення самооцінки. ●● Дати можливість практикуватися в основних соціальних і життєвих навичках. ●● Сприяти створенню терапевтичного середовища в лікарні. Комплексність медичної, психологічної, соціальної допомоги забезпечується використанням у роботі мультидисциплінарного підходу – при одночасному реабілітаційному втручанні медичних працівників, психологів, інструкторів з праці, соціальних та інших працівників. На базі Сватівської обласної психіатричної лікарні з 2014 року розпочала свою роботу мультидисциплінарна бригада у складі лікаря-психіатра, практичного психолога, соціального працівника. Лікар формує групу, психолог організовує тренінги та здійснює психологічний супровід на виїзних тренінгах. Соціальний працівник здійснює виїзні тренінги, спрямовані на відпрацювання самостійних соціальних навичок. Внутрішньолікарняні тренінги складаються з музичної терапії (1 година на тиждень), стимуляції творчого потенціалу (заняття з орігамі, малювання, ліплення, майстер-класи). Ці види тренінгів проводяться силами волонтерів та небайдужих співробітників лікарні, 2 рази на тиждень. Комунікативні тренінги, тренінги міжособистісної взаємодії, проводяться психологом – 1 раз на тиждень. У теплі пори року можуть проводитись на вулиці, зокрема збір лікарських трав, ягід. Регулярно проводяться оздоровчі прогулянки з метою підняття та підтримки емоційного фону пацієнтів. Привиття навичок соціального функціонування, тренінги догляду за собою – прибирання, вирощування квітів та овочевих культур – проводяться силами середнього та молодшого медичних персоналів відділень. Спортивні тренінги (заняття тенісом, вправи на перекладині тощо) проводяться самостійно хворими. Бібліотерапія проводиться за ініціативою хворих. Один раз на тиждень – кінопоказ. Виїзні тренінги проводяться на базі музею, етноцентру «Слобожанська хата». Анімалотерапія проводиться на базі кінного спортивного клубу, а також при відвідуванні виставок домашніх та свійських тварин. s48

Під час тренінгів закріплюються навички проїзду в міському транспорті, планування бюджету та розпорядження власними коштами, навички працювати з банківською карткою, відвідання місць з великим скупченням людей, де головним є формування навичок комунікації. Звичайним у психосоціальній реабілітації є етапність і закріплення досягнутих результатів шляхом неодноразових по вторень. Для пацієнтів, які проходили курс психосоціальних заходів, були підібрані опитувальники, які ґрунтувалися на принципах психосоціальної реабілітації і полягали насамперед у центрації на людині як цілісності, поважанні її компетенції, спрямованості на процес і націленості на взаємодію та діалог. Для визначення ефективності запланованих та проведених психореабілітаційних заходів використовували психометричну шкалу оцінки вираженості позитивних, негативних та загальних психопатологічних симптомів (SAPS), шкалу оцінки рівня самостигматизації та методи статистичної обробки отриманих даних. у кількості 30 осіб, з якими на етапі стабілізуючої терапії проводилися різноманітні тренінги. До досліджуваної групи входили хворі на шизофренію, 24 особи (80 %), пацієнти, які мали психічні захворювання внаслідок органічних захворювань головного мозку, 3 особи (10 %), і пацієнти з розумовою відсталістю, 3 особи (10 %). Крім цього, була досліджена аналогічна за структурою психічних розладів група пацієнтів (у кількості 15 осіб), які отримували лише психофармакологічну терапію. Психометричний профіль обстежених груп хворих та його динаміка наведені в таблиці. Порівнюючи результати контрольної групи та досліджуваної групи, ми отримали наступні результати: ●● Збільшення тривалості ремісії. Середня тривалість ремісії контрольної групи – до 5 місяців, а досліджуваної групи – до 9 місяців. ●● Поява комплаєнсу. Серед досліджуваної групи немає відмов від підтримуючого лікування, тоді як в контрольній групі 40 % відмовились від нього в домашніх умовах. У досліджуваній групі в подальшій госпіталізації пацієнти давали добровільну ISSN 2414–3812

№ з\п

Досліджувані сфери

Досліджувана група ( %) до реабілітації

після реабілітації

Контрольна група ( %)

Активне життя

Здоров’я (відношення до хвороби як до трагедії)

Цікава робота

Краса природи і мистецтва

Кохання, любов та дружні почуття

Матеріально забезпечене життя

Наявність хороших і вірних друзів

Упевненість у собі

Пізнання

Незалежність у вчинках і діях

Щасливе сімейне життя

згоду на лікування, тоді як у контрольній групі – чотири випадки примусової госпіталізації. ●● Активація проявів самостійності. Пацієнти в досліджуваній групі не мали проблем з виходом у громадські місця, порівняно з контрольною групою, де відзначалися страхи відвідування публічних місць (магазини, пошта, лікарня). Пацієнти з досліджуваної групи зазначали, що хоча б раз за період перебування вдома відвідували концерти, музеї, бібліотеки, кафе. У пацієнтів з контрольної групи взагалі не відзначалась громадська активність. 12 пацієнтів із досліджуваної групи постійно відвідують гуртки та секції. З’явився інтерес до колишніх захоплень: написання віршів, малювання, вишивки, співи. Родичі відзначають підвищення емоційності та емпатії у своїх близьких, які під час перебування в лікувальному закладі відвідували психосоціальні реабілітаційні заходи. Слід відзначити появу інтересу до працевлаштування: 6 осіб звертались на біржу праці, 2 осо-

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

би працюють на місцях, облаштованих для людей з інвалідністю, 1 особа працює за трудовим договором. Більше половини досліджуваних упродовж перебування вдома виконували разові роботи за гроші. У контрольній групі такої активності не відзначалося. Отже, встановлено, що проведення фармакологічної терапії обов’язково має поєднуватися з різноманітними психосоціальними реабілітаційними заходами, тому що останні спрямовані безпосередньо на особистість пацієнта. Ефективність реабілітації зумовлена підвищенням соціальної адаптації хворих, поліпшенням інтегральної самооцінки та зменшенням вираженості загальної симптоматики захворювань пацієнтів. Результати проведеного дослідження варто враховувати під час проведення психокорекційних заходів для осіб із розладами психіки. В подальшому ми плануємо впроваджувати нові методи у психосоціальну реабілітаційну діяльність. Список літератури знаходиться в редакції (прим. ред.)

s49

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018 Том 3, №2/ 1 • 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.29698

Планування програми фізичної терапії для відновлення ходьби після перенесеного інсульту за синергійним типом відновлення Білянський О. Ю., Скобляк П. І., Рокошевська В. В.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів, Україна

s50

Актуальність. За статистикою, третина людей, які щороку переносять мозковий інсульт (МІ), – це люди працездатного віку. Можна передбачити, що практично у кожного з пацієнтів та членів його родини буде бажання повернутись до попереднього місця праці. Для цього людині потрібно навчитися долати «наслідки» перенесеного МІ. Часто порушення функції ходьби перешкоджає нормальному функціонуванню пацієнта, особливо якщо це відбувається за синергійним типом відновлення. Для досягнення високого рівня функціонування одним із ключових моментів у фізичній терапії є планування реабілітаційного процесу. Увага до згаданої проблеми зумовлена тим, що неточності та помилки при плануванні ставлять під сумнів ефективність усього реабілітаційного процесу, можуть спричинити погіршення стану здоров’я та інвалідизацію пацієнта [1]. Типові програми фізичної терапії орієнтовані на основний клінічний діагноз та період реабілітації, але не враховують супутніх захворювань та ускладнень, типу відновлення та інших індивідуальних особливостей пацієнта. Тому, беручи до уваги різноманітність наслідків після перенесеного мозкового інсульту та неврологічних порушень, вищезазначене питання буде актуальним. Мета: розробити алгоритм планування програми фізичної терапії для відновлення ходьби після перенесеного інсульту за синергійним типом відновлення.

Опрацьовуючи спеціальну літературу, можна виділити роботу А. Герцика [1], який розділяє планування на 5 функціональних підсистем: 1. Прогнозування; ціль підсистеми – встановити індивідуальну мету фізичної реабілітації/терапії (цільовий рівень рухових функцій). 2. Постановка цілей втручання; ціль – встановити довго- та короткотермінові цілі різної ієрархії. 3. Формування технології втручання; ціль – підібрати методи, засоби, форми втручання та їх дозування. 4. Формування технології контролю; ціль – підібрати терміни, методи та засоби контролю; 5. Письмове оформлення програми; ціль – завершити створення індивідуальної програми [1]. У сучасних підходах до реабілітаційного процесу практично кожний автор у своїх статтях згадує філософію міжнародної класифікації функціонування (МКФ). У МКФ запропоновано повний та загальновизнаний список понять для опису функціонування у суспільстві, незалежно від причин ураження, який має такі складові: діяльність і участь, функції організму, структури тіла, фактори навколишнього середовища. Особи з інвалідністю не належать до окремої категорії. У моделі МКФ наголошено на здоров’ї та функціонуванні, а не на обмеженнях життєISSN 2414–3812

діяльності (World health organization, 2002, Geneva) [2]. Класично, плануванню передує обстеження пацієнта, але в реабілітації з неврологічними пацієнтами, враховуючи їхній широкий спектр порушень різних функціональних систем, а особливо різноманітність клінічних інструментів, на це може піти багато часу. Але найбільше розчарування буде, якщо ці тести не визначають тих показників, які необхідні для досягнення кінцевого результату на рівні «участі». Для планування фізичної терапії ми використовуємо модель МКФ її поділу на домени, для визначення проблем на кожному рівні, враховуючи запит пацієнта та його рідних. Рівень 1. «Стан здоров’я». Він передбачає визначення у пацієнта клінічного діагнозу, аналіз історії хвороби та супутніх захворювань. Рівень 2. «Участь». Яка роль у суспільстві є важливою для нашого пацієнта? Для того щоб пацієнт був мотивований і програма фізичної терапії була ефективною, він повинен розуміти: для чого він це робить? Як це допоможе йому у повсякденному житті? Якою буде його кінцева мета? Розуміння цього є насамперед важливим для самого пацієнта. Тому, виходячи з вищесказаного, завдання фізичного терапевта – відшукати максимально реалістичний запит, який є фундаментом подальшого планування. Ми повинні довідатись: Чим займався пацієнт до травми? Яка його професія? Які в нього захоплення, хобі, інтереси? І запитати: Що найбільше він би хотів зараз робити? Досить часто ми можемо почути речі, які нашим пацієнтам не під силу, тому, враховуючи діагноз та індивідуальність пацієнта, ми повинні спростити бажання пацієнта. В окремих випадках буває, що досягнення певного результату для конкретного пацієнта може бути неможливим, тому слід використати щось інше. Головне – щоб роль пацієнта, яку він хоче відігравати у житті, була реалістичною. Рівень 3. «Діяльність/Активність». Визначившись з пріоритетним завданням на рівні «участі», потрібно дослідити: які обмеження у діяльності спричиняють для цього перешкоди? А також: які навички необхідні Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

для досягнення вищезазначеної ролі? До обмежень на рівні діяльності можуть відноситись: переміщення, їзда на візку, машині, усвідомлення безпеки, самообслуговування, когнітивні здібності; але найактуальнішою є ходьба. Багато речей, які хочуть виконувати пацієнти, вимагають від них самостійного переміщення. Рівень 4. «Структури та функції тіла». Структури організму – це частини нашого тіла, наприклад: органи, кінцівки, м’язи, кістки тощо. Всі вони у взаємодії чи кожен окремо виконують свої функції, які забезпечують нормальне функціонування організму. Головним завданням для фізичного терапев та є визначення порушень, які обмежують виконання повсякденної діяльності. Обмеження можуть бути різними: це амплітуда руху, спастика/тонус, сила, соматосенсорика, планування руху, рівновага, швидкість та витривалість. Складається логічний ланцюг дій, який дозволяє мислити фізичному терапевту від загального до конкретного. Знаючи головну мету, потрібно визначити, яку активність слід виконувати пацієнту і, зрештою, щоб підтвердити гіпотезу, необхідно дослідити головну причину на рівні тіла, яка не дозволяє виконати конкретну дію. Але для того, щоб побачити картину в цілому, слід врахувати ще два дуже важливих рівні. Рівень 5. «Особистіcні фактори». Із назви стає очевидним, що сюди відноситься все те, що стосується внутрішнього світу нашого пацієнта. В ході розмови виявляється мотивація пацієнта, його зацікавленість у фізичній терапії, духовність, враховуємо стать і вік. Рівень 6. «Фактори середовища». Їх можна розділити на позитивні і негативні. Позитивні – це всі ті фактори навколишнього середовища, які допомагають людині на різних рівнях функціонування. Сюди відноситься: підтримка сім’ї, палиця, поруччя в будинку біля сходів, різноманітні підказки тощо. До негативних факторів, які обмежують якість життя, відносяться: архітектурні перешкоди, неякісне обладнання, відсутність підтримки та інші. Ці два домени є важливими для планування програми фізичної терапії, і їх слід довідуватись у контексті розмови. Після структуризації проблем на кожному з рівнів та маючи довгострокову мету, на s51

рівні «участі» відбувається постановка короткострокових цілей у «SMART»-форматі на рівні структури та діяльності. Згідно з даним підходом, цілі повинні бути: ●● Specific – конкретні; ●● Measurable – вимірні; ●● Attainable, achievable – досяжні, здійсненні; ●● Relevant – відповідні; ●● Time-bound – визначені у часі [4]. Наступним кроком є підбір науково обґрунтованих клінічних інструментів для вимірювання показників, які потрібні для досягнення цілей. Існує велика кількість текстів для оцінки функції ходьби: 10-хвилинний тест ходьби, 6-хв. тест, 4 квадрати, “Timed Up and Go”. Моторний контроль вертикалізації, динамічний індекс ходи, спостережний аналіз ходи, шкала балансу Берга та інші [5]. Маючи такий великий об’єм потрібної та структурованої інформації, можна виконати головне завдання планування – створення програми фізичної терапії. Висновок. Перевагою структурного збору інформації є те, що, відштовхуючись від запиту пацієнта, можна визначити конкретні проблеми на різних рівнях, які обмежують головне бажання пацієнта. Відшукуючи проблеми від «участі» до «структури», ця модель змушує рухатись від загального до конкретного.

s52

Література: 1. Герцик А. Створення програм фізичної реабілітації/терапії при порушеннях діяльності опорно-рухового апарату / Андрій Герцик // Слобожанський науково-спортивний вiсник. – Харків : ХДАФК, 2016. – № 6(56). – С. 37–45. – doi: 10.15391/ snsv.2016–6.006 2. Международная классификация функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья: МКФ: краткая версия. URL: apps.who.int/iris/bitstre am/10665/85930/1/9241545445_rus. pdf?ua=1 3. Рокошевська В., Крук Б. Застосування моделі міжнародної класифікації функціонування (мкф) у фізичній терапії осіб після перенесеного мозкового інсульту / Віра Рокошевська, Богдан Крук // сучасні тенденції у практиці і освіті фізичної терапії. – Львів: УДК 615.825:616.831– 005.1 4. Hertsyk A. SMART goal setting in physical therapy / A. Hertsyk // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. – № 2 (34). –С. 57–63. 5. www.sralab.org/rehabilitation-measures

ISSN 2414–3812

Том 3, №2/ 1 • 2018

Тези конференції / Conference Abstract • The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium, Vinnytsia, Ukraine , Oct. 18-19, 2018

PainMedicine Journal Меди ци на Болю / / Мед и ци на Б оли

www. painmedicine.org.ua

Міждисциплінарний Науково-практичний журнал

DOI: 10.31636/pmjua.t1.27454

Особливості програми ерготерапії для осіб з когнітивними порушеннями внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми Мошовська І. І., Рокошевська В. В. Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів, Україна

Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

поступово ускладнюється. Компенсаційний напрямок використовує залишкові сили пацієнтів для подолання когнітивного дефіциту та відновлення заняттєвої участі. В даному випадку необхідне використання допоміжних засобів (щоденників, нагадувань). Також обов’язковим елементом програми повинна бути інтеграція людини в суспільство та виконання завдань у звичному середовищі, що дозволяє оцінити реальний стан речей та своєчасно внести корективи до програми. Висновок. Поєднання різних стратегій когнітивної реабілітації та клієнтоцентричний підхід сприяють максимально швидкому поверненню хворого до активного життя в соціумі. Перспективи подальших досліджень. Розробити та перевірити ефективність методики ерготерапії для осіб з когнітивними порушеннями. Ключові слова: ЧМТ, ерготерапія, когнітивна реабілітація.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

Когнітивна реабілітація є одним із компонентів ерготерапевтичного втручання і фокусується не тільки на відновленні окремих пізнавальних функцій, але й спрямована на підвищення якості життя. Мета дослідження: визначити основні особливості ерготерапевтичного втручання для осіб з когнітивними порушеннями. Матеріали і методи. Аналіз наукової літератури. Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з оглядом літературних джерел, для покращення когнітивних функцій та швидшого залучення пацієнта до звичних заняттєвих ролей використовуються методи вдосконалення й компенсації даних дефіцитів. Виходячи з концепції нейропластичності людського мозку та її здатності реорганізуватися після пошкодження, підхід спрямований на реабілітацію, сприяє відновленню компонентів пізнавальної діяльності. Такий підхід передбачає виконання завдань, зміст яких

s53

До уваги авторів Шановні автори, укладачі, оглядачі! Редакційна колегія журналу "Pain Medicine" приймає до розгляду оригінальні авторські праці на предмет безкоштовного розміщення на сторінках номера

Діапазон інтересів журналу "Pain Medicine" ●● Фундаментальні аспекти болю (клінічна фізіологія, патофізіологія, фармакологія) ●● Прикладні аспекти болю (епідеміологія, оцінка болю, інноваційні методики діагностики та лікування, клінічна фармакологія) ●● Клінічні аспекти болю (гострий біль, хронічний біль, періопераційний біль, постампутаційний біль, нейропатичний біль, дисфункціональний біль) ●● Клініко-анатомічний підхід до болю (головний біль, орофаціальний біль, біль у шиї та спині, зубний біль, кістково-м’язовий біль, міофасціальний біль, фіб роміалгія, вісцеральний біль, тазовий біль, кардіалгія тощо) ●● Інтердисциплінарний підхід до болю (в анестезіології, хірургії, педіатрії, неврології, вертебрології, клініці внутрішніх хвороб, онкології, ревматології, геронтології, гастроентерології, травматології та ортопедії, оториноларингології, стоматології, акушерстві, гінекології та урології, паліативній та хоспісній медицині) ●● Лікування та реабілітація пацієнтів, що страждають від болю (фармакотерапія, фізична реабілітація, медична реабілітація, альтернативні методи лікування, засоби психологічного та психотерапевтичного впливу, інвазивні методи усунення болю, організація протибольової допомоги) ●● Окремі клінічні випадки та їх клінічний розбір Детальні вимоги щодо оформлення та підготовки матеріалів, які подаються в редакцію журналу "Pain Medicine", ви можете дізнатися на нашому веб-сайті www.painmedicine.org.ua або відіславши запит на електронну адресу painmedicinejournal@gmail.com Контактний номер телефону +38 (067) 430–94–49

s54

ISSN 2414–3812

Post Scriptum

Шановні колеги! Запрошуємо вас до співробітництва! PainMedicine – сучасний міжнародний практичний журнал, у кожному номері якого представлено дискусійні статті, оригінальні дослідження, клінічні розбори, цікаві фотографії, інтерактивне спілкування із зарубіжними колегами. Це єдиний в Україні журнал, який повністю присвячено питанням профілактики, лікування і паліативної допомоги при больових синдромах різного генезу. На сторінках видання планується обговорення цікавих клінічних випадків з питань медицини болю, як із провідними спеціалістами з нашої країни, так і з країн Європи та США. Основним завданням журналу є інформування лікарів різних спеціальностей про сучасні досягнення медицини болю. Журнал розрахований як на наукових працівників, так і на лікарів-практиків. Незважаючи на складну ситуацію, ми з вами разом працюємо, сподіваємося і віримо, що це видання знайде своїх читачів серед професіоналів. Чекаємо на ваші зауваження та пропозиції!

Заповнивши анкету учасника журналу, Ви отримуєте такі переваги: • як мотивований читач, Ви зможете отримувати матеріали журналу від редакції; • як перспективний автор, рецензент, Ви зможете долучатися до співпраці. Також будемо вдячні за відгуки (можна анонімно), які Ви завжди можете залишати Переваги: • Вашу думку буде враховано; • Ви сприятимете розвитку системи протибольової допомоги, зокрема в Україні.

Об’єднаймо зусилля! Приєднуйтесь! Наші офіційні шляхи комунікації

e-mail: painmedicinejournal@gmail.com Тел.: +38 (067) 430-94-49 www. painmedicine.org.ua Медицина болю (Pain Medicine). – 2018. – Том 3, №2/1

acebook.com/PAINMedicineJournal s55

Видано за підтримки Національної академії медичних наук України, Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (Міністерства юстиції України) КВ 21691–1591Р від 24.11.2015 р. Видається з квітня 2016 року Періодичність виходу – 4 рази на рік Мови журналу: українська, англійська, російська. Видавнича група: ГО “Мультидисциплінарна академія медицини болю” (МАМБ) Свідоцтво про державну реєстрацію № 11741020000013709 від 11.12.2015 ФОП Семенюк В. П. Свідоцтво про державну реєстрацію АГ № 718678 від 17.10.2013 р. Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 5235 від 27.10.2016 Виконавчий директор Вікторія Семенюк Менеджер Аліна Стецюк Технічні редактори Валентина Савич, Віктор Вітковський Підписано до друку 1.10.2018 Формат 70 × 100/16 Папір офсетний. Друк цифровий. Тираж 300 пр. Офіційний веб-сайт журналу www.painmedicine.org.ua Адреса Редакція журналу “Медицина болю”: вул. Амосова 9/20, м. Вінниця, 21036, Україна; тел. +38 (0432) 52–34–34 З питань розміщення публікацій та оформлення підписки на журнал +38 (067) 430–94–49; електронна адреса: painmedicinejournal@gmail.com Віддруковано з готових фотоформ на друкарні ТОВ “Нілан ЛТД”, вул. м. Вінниця, вул. Литвиненка, 54, к. 45 © ГО “Мультидисциплінарна академія медицини болю” (МАМБ), 2018 Усі права застережені. Cтатті рецензовані. Передрук та будь-яке інше відтворення та поширення в цілому або частково статей, ілюстрацій чи інших матеріалів дозволені тільки за попередньої письмової згоди редакції та з обов’язковим посиланням на джерело. Редакція не завжди поділяє думку автора публікації. Відповідальність за добір, викладення та достовірність інформації у статтях несуть автори, а в рекламних матеріалах – рекламодавці. До друку приймаються наукові матеріали, що відповідають вимогам до публікації в цьому виданні. Вартість журналу вільна.

Published with the support of National Academy of Medical sciences of Ukraine and National Pirogov Memorial University, Vinnytsia, Ukraine Certificate of registration of printing mass medium (by the Ministry of Justice of Ukraine) 21691–1591R of 11/24/2015 Published since April 2016 Periodicity – 4 issues per year The languages of the journal: Ukrainian, English, Russian Publishing Group Interdisciplinar Academy of Pain Medicine Certificate of registration N 11741020000013709 of 11.12.2015 Person-entrepreneur Semenyuk V. P. Certificate of registration AH 718678 of 10.17.2013 Certificate of registration as the subject of publishing by the State Register of publishers, manufacturers and distributors of publishing products DK # 5235 of 10/27/2016 Chief Executive Officer Victoria Semeniuk Advertising Manager Alina Stetsyuk Technical Editors Valentina Savich, Viktor Vitkovskyi Signed for printing 1.10.2018 Printing format 70 × 100/16 Offset paper. Digital printing. Circulation 300 copies. Official journal website www.painmedicine.org.ua Address Editorial office of “Pain Medicine” 9 st. Amosov, ap. 20 Vinnytsia, 21036, Ukraine phone +38 (0432) 52–34–34; +38 (067) 430–94–49; Contacts (for publication) +38 (067) 430–94–49; painmedicinejournal@gmail.com Printed of finals by “Nilan-Ltd” printing house, 54 st. Litvnenkо, of. 45 Vinnytsia © SI Multidisciplinary Academy of Pain Medicine, 2018 All rights reserved. All articles reviewed. Any reproduction and distribution of the whole or a part of the articles, illustrations and other materials allowed only with prior written approval of the editors and mandatory reference to the source. Editors do not always agree with the author’s opinion. Responsibility for selection, presentation and authenticity of information in articles lies with the authors, and advertising materials – with advertisers. Research materials that meet the requirements of publication are to be accepted for printing. The journal price is free of control.

ISSN 2414–3812

RehabMedicine

PainMedicine 8

The 1st Podillya Rehabilitation Medicine Symposium

MEDICINA BOLU

#RehabTeamUA #ДокторДумає #БутиДобру #VinnytsiaUnites