Issuu on Google+

Лекція № 10. Мікроблогінг: як Twitter зробив революцію з соціальними медіа. Цього разу ми з вами поговоримо про сервіс мікроблоґів Твіттер, який вже багато наробив шуму і ще наробить. Одразу зроблю згадку про дуже корисний ресурс «Сарафанное радио», де зібрана підбірка матеріалів з Твіттеру1. Там ви знайдете все корисне для себе: як стати успішним мікроблогером («твіттерянином), список корисних ресурсів, рейтинги, практичні поради, статистика тощо. Twitter (від англ. Twit - «щебетати», «базікати») - сайт, який представляє собою систему мікроблоґів, що дозволяє користувачам відправляти короткі текстові нотатки (до 140 символів), використовуючи веб-інтерфейс, SMS, служби миттєвих повідомлень або сторонні програми-клієнти. Твітами називають короткі повідомлення, а фолловерами (послідовниками) – людей, які читають (додали до друзів) чиїсь Твіттер-екаунти. Ретвіт (або натискається відповідна копка retweet, або пишеться вручну RT @jesfor (наприклад)) – копія чужого твіту в себе у стрічці. Твітт ер був задуманий у 2006 році творцями Джеком Дорсі (Jack Dorsey), Бізом Стоуном (Biz Stone) і Еваном Вільямсом (Evan Williams) з метою дізнатися, що роблять їхні знайомі та повідомити про свої дії. Фактично ставилося єдине питання: «Що ти зараз робиш?». Не дивлячись на відносну молодість, на відміну від деяких інших ресурсів (наприклад, ЖЖ стартував у далекому 1999 році), він дуже стрімко зростає. На травень 2008 року в Твіттері було зареєстровано 1 млн користувачів, у тому числі 3 тис. російськомовних 2. У березні 2010 року вже було понад 183 тис. мікроблоґів у Рунеті (зростання за рік у 26 разів)3. Для порівняння, блоґосфера Рунету за той самий термін зросла з 7 до 12 млн блоґів. При збереженні подібних темпів росту в 2011 році у російськомовному Твіттері буде 1 млн користувачів. Згідно прогнозів Wired Magazine, у 2013 році буде біля 1 млрд користувачів4. В Україні, згідно даним Яндексу, на жовтень 2010 року було 80 тис. користувачів-твітерян. На відміну від інших сервісів веб 2.0, Твіттер одразу привабив до себе «селебріті»5 - відомих людей, політиків, зірок шоу-бізнесу: Ештон Кучер (6,5 млн фолловерів); Брітні Спірз (7,3 млн флв); Барак Обама (7,2 млн флв); Леді Ґаґа (9,2 млн флв); Опра Уіфрі (5,4 млн флв); Шакіл О’Ніл (3,6 млн флв). Фактично, зараз в Америці будь-яка відома людина має Твіттер. На пострадянському просторі свої екаунти мають Святослав Вакарчук («Океан Ельзи»), Тіна Канделакі, Дмітрій Медведєв тощо. У березні минулого року у Москві відбулися вибухи у метро на станціях «Лубянка» і «Парк культури». Твіттер під час подій представляв найбільш свіжу та оперативну інформацію. Протягом декількох хвилин з’явився хештег (ключове слово, за яким можна знайти всі повідомлення) #metro296. Він на певний час став основним джерелом інформації.

1

http://www.sarafannoeradio.org/novosti/197-twitter.html http://www.cnews.ru/news/line/index.shtml?2008/12/25/333359 3 http://lenta.ru/news/2010/03/04/rustwitter/ 4 http://www.slideshare.net/igroshek/adapting-to-change-david-brewer-nov16 5 http://twitterholic.com/ 6 http://twitter.com/#search?q=%23metro29 2


Вже багато говорили, писали та показували про нещодавню революцію в Ірані, яку встигли охрестити Twitter-революцією7. Масові заворушення в Ірані, які стали наслідком невизнання опозицією результатів виборів президента, багато в чому виявилися успішними завдяки використанню нових медіа – Twitter, YouTube, Facebook. Незадоволені результатами підрахунків голосів, люди почали протестувати. Що викликало силову реакцію з боку влади. Для багатьох оглядачів було несподіванкою те, що традиційні медіа не одразу розпочали активно висвітлювати іранські події. Це навіть призвело до проведення багатотисячних інтернет-флешмобів з метою примусити провідні світові медіа приділяти більше уваги Ірану. Наприклад, у Твіттері кілька днів тривала акція, коли десятки тисяч користувачів використовували в своїх повідомленнях мітку (хештег) #CNNfail (CNN «помилилося»)8, показуючи, як багато людей не задоволені тим, як CNN висвітлює іранські події. Канал уже на другий день відреагував на цю акцію та значно посилив інтенсивність репортажів про ситуацію в Тегерані. У Твіттері користувачі активно користувалися хештегом #iranelection9, через який можна знайти фотографії, прямі репортажі, відео та просто обговорення подій, пов’язаних з іранськими виборами. Повідомлення з’являються що 10-15 секунд. Твіттер сьогодні досяг такого розвитку, що будь-яке ЗМІ, відома постать, кампанія, корпорація мають свої екаунти. Це вже є не якимось ноу-хау, а обов’язковою умовою і свідчення прогресивного погляду на комунікацію. Секрет успіху Твіттера Виникає справедливе запитання: чим зобов’язаний Твіттер подібним успіхом. Поки немає концептуального та цілісного матеріалу, що розкриває секрети успіху. Тому запропоную вам свої роздуми: 1) Твіттер зайняв порожню нішу. Вже на той час існувало багато ресурсів – відеоблоґі, блоґплатформи, аудіоподкасти тощо. Мікроблоґи лишилися порожніми; 2) Твіттер дозволяє дізнаватися про новини у режимі реального часу. Фактично немає інших альтернативних джерел, звідки ви б могли отримати інформацію (крім СМС) і особливо, якщо вона публічна. Тут варто додати, що під впливом Твіттеру адміністрація Фейсбука вирішила піти на зміни та зробила стрічку новин; 3) Писати короткі повідомлення про свою подорож, зайнятість, стан душі або ретранслювати хід думок набагато легше, ніж заводити «консервативні» блоґи, де треба серйозно задумуватися над контентом, ілюстраціями, гіперлінками тощо. Людині, яка не знайома з блоґами, або погано в них обізнана, або має брак часу – Твіттер найкраще рішення. Тому тут так багато відомих людей. Наведу лише один приклад. Народний депутат Леся Оробець відкрила Твіттер і наступного дня почала вести прямий репортаж із закритого засідання фракції НУНС, де обговорювалася кандидатура майбутнього прем’єр-міністра та блокування з Партією Регіонів. Буквально за три години трансляцію (+репортаж з інавгурації Януковича) вона отримала 300 фолловерів, яких зацікавили її твіти. А за один день через такий розголос та велику кількість ревітів її публікацій у мікроб лозі, набрала 800 «послідовників»10; 4) Мінімалізм Твіттера теж є одною із переваг. Зареєструвати екаунт, його наповнити і навіть отримати список твіттерян, які відповідають вашим інтересам займе до 10 хвилин. Реєстрація + заповнення профілю того ж самого ЖЖ займе у вас від 30 хв до 2 годин часу;

7

Musgrove, Mike. “Twitter Is a Player In Iran's Drama”, Washington Post, June 17, 2009 (http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2009/06/16/AR2009061603391.html?hpid=topnews) 8 http://twitter.com/#search?q=%23CNNfail 9 http://twitter.com/#search?q=%23iranelection 10 http://jesfor.livejournal.com/556786.html


5) У Твіттері, на відміну від «консервативного» ЖЖ, набагато легше отримати велику кількість фолловерів. По-перше, тут немає обмежень як в ЖЖ (для простого екаунту 1 тис. друзів, для платного 2 тис.). Тут ви можете мати хоч мільйон. Але умовні обмеження: якщо ви додали 2 тис. екаунтів до свого списку, то не зможете далі додавати поки не отримаєте 2 тис. фолловерів (подібне обмеження існує на 4 тис. тощо). Ви можете в перший день додати 2 тис. Але будьте обережні: вас можуть запідозрити у спамі і засуспендити (так припинили дію мого екаунту за «агресивний фолловінг», прийшлося писати листи до адміністрації). Подруге, ви одним кліком дуже легко можете зафолловити фолловерів вашого друга: просто натискаєте на +. За короткий проміжок часу (за 30 хв десь 400 флв; в ЖЖ на френдування 200 френдів прийдеться витратити 1-1,5 години) ви отримаєте потрібну кіль кіс. По-третє, на психологічному рівні тут люди більш відкриті до взаємного товаришування, ніж це в ЖЖ. Це пояснюється тим, що в ЖЖ та інших блоґах рівень ідеологізованості на порядок вищий. Відповідно вимоги набагато менші. Для чого вам Твіттер? Виходячи з того, на що вам потрібен Твіттер, ви й повинні формувати свою стратегію. Наприклад, я завів свій екаунт у серпні 2009 року тільки для того, щоб взяти участь в одному тренінгу з нових медіа. Я не розумів нащо мені потрібен Твіттер (і не я один, деякі досі не розуміють і навіть не люблять Твіттер)11. Відбувши тренінг, я зрозумів, що він є як ресурс для накручення лічильника посилань в Яндексі. Тоді через ТвіттерФід12 я налаштував автоматичну інтеграцію постів з лінком на мій блог. Це була не дуже вдала практика. Коли ти пишеш для ЖЖ, то не звертаєш уваги на лаконічність та змістовність. Тому мої твіти були обрізаними. З часом зрозумів, що Твіттер непоганий інструмент із залучення додаткового траффіку (відвідувачів) до свого ЖЖ. Завдяки твіттеру я почав залучати до основного блоґу читачів, дехто мене врешті-решт френдив. Серед основних сервісів для Твіттера є Біт.лі13 – він скорочує гіперлінк. Але ще одна його корисна функція – він показує кількість переходів по цьому лінку на ресурс (вам варто там зареєструватися, щоб не загубити всю статистику по переходам. Але переважна більшість заводить Твіттер, щоб «спостерігати» за відомими людьми (де вони зараз, що роблять) та листуватися з друзями, знаходити нових знайомих. Фолловінг Пошук твіттерян та їхнє додавання до друзів так само залежить від вашої концепції ведення Твіттеру. Якщо ви бачите свій екаунт, перш за все, як рупор та інструмент донесення інформації до мас, то вам підійде активне френдування. (Вище я вже згадував про негативні аспекти агресивного фолловінга, так що пам’ятайте). 11

http://jesfor.livejournal.com/493469.html http://twitterfeed.com/ 13 http://bit.ly/ 12


Я з вами поділюся власним досвідом фолловінга. Я завжди обираю людину, яка мені близька за переконаннями/родом діяльності, з великою кількістю фолловерів. Дивлюся їх і починаю фолловити. Потім чекаю пару днів і розфолловлюю тих, хто мене не додав. Тривалий час я не знав як це робити, бо у сервісі Твіттеру немає такої функції, ти навіть не можеш довідатися хто тебе не додав. Але існують програми, які дозволяють переглянути хто вас додав у друзі, а кого ви не додали, або навпаки14. Такж варто визначити власну політику фолловінга. Я, наприклад, додаю перш за все людей з кириломовного сегменту. Дуже рідко іноземців. Ігнорую магазини, спамерів які пишуть про білизну. Ще один психологічний аспект. Якщо у вас велика різниця між тими кого ви читаєте і хто читає вас (більше ніж в 2 рази), то це викличе підозру в людини, що ви спамер. І рівень ігнорувань зросте. Тому раджу триматися відношення 2:1 або 1:1. Хештеги Щоб звернути увагу твіттер-аудиторії варто у своїх твістах використовувати Хештеги15. Хештег - спеціальна позначка для повідомлень в Твіттері, що дозволяє об'єднати різноманітні повідомлення від різних авторів в єдине смислове ціле. Хештег виглядає як слово з символом # перед ним. Наприклад: #tagname Додавши в тві-повідомлення (твіт) визначений хештег, ви без зайвих слів повідомите своїм послідовникам, що цей твіт присвячений відповідної хештегу темі. Хештег в Твіттері є посиланням. Натиснувши на нього, ви перейдете до результатів пошуку, де будуть у хронологічному порядку виводитися всі повідомлення, які відповідають даній хештегу. Найпопулярнішим хештегом традиційно є # followfriday (або #ff) - з його допомогою люди радять своїм послідовникам підписатися на стрічку якого-небудь твіттеряніна. Якщо не вистачає символів, то хештеги вживають замість деяких найменувань (географічні позначки, бренд тощо). Пишуться лише латинкою. Використання Твіттеру для кампаній Не дивлячись на те, для чого ви ведете Твіттер, час від часу ви можете бути задіяні в різних кампаніях. Наприклад, повідомлення вашої цільової аудиторії про важливу подію, донесення певної актуальної інформації (про збір підписів на підтримку Зовнішнього незалежного оцінювання випускників українських шкіл, наприклад), протидія порушенню законів тощо. Твіттер тут є найоптимальнішим сервісом. Поширюйте інформацію, застосовуйте хештеги та просіть людей зробити ретвіт (Pls RT). Якщо з початку декілька твіттерян домовляються про кампанію, то разом вам легше буде прорвати інформаційну блокаду та охопити твіттерспільноту. Тут буде задіяний ефект "сніжної кулі". Кожен з вас має певну кількість фолловерів, кожен повідомить свою мережу, хтось відгукнеться і зробить в себе RT і так далі, доки вистачить ентузіазму та ідеї щодо заохочення людей. Саме так свого часу Твіттер буквально був завалений повідомленнями з виборів в Ірані. І цей процес не можна було зупинити. Є один дуже корисний ресурс Cotweet16. Він дозволяє вам заздалегідь написати твіти, поставити дату і час їхньої публікації. Якщо ви кудись їдете і у вас не буде доступу до інтернету, то можете скористатися цим ресурсом. Або коли робите лінки на якийсь сайт.

14

Одна з таких http://www.justunfollow.com/ http://bloxfox.com/?p=345 16 http://cotweet.com/ 15


Додаткова література: 1. Ojeda-Zapata, Julio. Twitter Means Business: How microblogging can help or hurt your company. Happy About: Silicon Valley, California, 2008. 2. Comm, Joel. Twitter power 2.0: How to Dominate Your Market. John Wiley & Sons, Inc.: Hoboken, New Jersey, 2010. Завдання для самостійної роботи: 1.Знайдіть громадську, медійну, освітню (або будь-яку іншу) кампанію, де використовувався Твіттер, або був основним натхненником до дій. Приклад може стосуватися як Україні, так й будь-якої іншої держави. Треба розповісти: суть кампанії (чим була викликана); учасники (громадяни, громадські організації, політики, журналісти тощо); аудиторія, яку вдалося охопити кампанією; якого медійного ефекту вдалося досягти (звернути увагу традиційних медіа країни, світових видань тощо); конкретні результати кампанії (досягнення цілей та вимог). 2. Створіть свій еккаунт у Твіттері та напишіть десять повідомлень (це можуть бути ваші враження, думки, почуття, інформація чим займаєтесь). Вказати гіпер-посилання на ваш Твіттер. 3. Знайти цікавих вам користувачів Твіттера, за якими ви стежитиме. Розповісти за яким принципом шукали та обирали.


Академія блогослов'я. Мікроблогінг