__MAIN_TEXT__

Page 1

№68(94), 2019 ГАЗЕТА ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИ


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

2

«Деревья», Сергей Звенигородский (Марио), 1998


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

ПРАКТИКА

3

Школа віртуальної реальності О

собливо гарно віртуальна реальність заходить у сосновому лісі на березі озера в далекій від мегаполісу локації – про це знали організатори «Школи віртуальної реальності» (ШВР), які зібрали фахівців по роботі з підлітками груп ризику в чудовому оффлайні з терапевтично медитативною атмосферою – готельному комплексі «Пуща Лісова» в селі Мощун за 15 км від Києва. Літня школа «Сучасні дистанційні форми роботи з підлітками в мережі Інтернет та методи ефективної комунікації» або «Школа віртуальної реальності» проходила в рамках проекту «Підлітки поза увагою: поліпшення доступу до інтегрованих ВІЛ-сервісних послуг для вразливих підлітків в Україні», який фінансує Французька міжнародна експертиза Ініціатива 5%, а виконавцями є AFEW-Ukraine та Альянс громадського здоров’я через мережу партнерських організацій в регіонах. Саме фахівці регіональних організацій були запрошені на ШВР-2019 і отримали п’ять повноцінних днів плідного відпочинку – водночас і розслабилися, і набули нових знань для подальшої роботи з підлітками на «їхній хвилі». «Їхня хвиля» – це онлайн-середовище, створене гаджетами та інтернетом, де сучасні підлітки проводять більше часу, ніж

Ірина Жарук (МБФ «Альянс громадського здоров’я»; ліворуч) та Ірина Нерубаєва (МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» – AFEW-Україна; праворуч) під час відкриття «Школи віртуальної реальності – 2019». Фото: AFEW-Ukraine.

в реальному житті, чи то пак в оффлайні. Ми, в тому числі автор цих рядків, вчилися онлайн-консульту-

ванню, вмінню входити в довіру до молоді, знаходити спільні інтереси і подавати необхідну профілактичну


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

ПРАКТИКА

4

інформацію у формі, прийнятній для підлітків, не забуваючи при цьому і про безпеку. Актуальність теми Літньої школи не в останню чергу зумовлена тим, що сьогоднішня молодіжна наркосцена – це на 90% електронні оборудки, які включають повний цикл від замовлення психоактивних речовин (ПАР) до їх придбання: вивчення асортименту (інтернетмагазини, форуми драгюзерів), замовлення (через соціальні мережі, у даркнеті), оплата через електронний банкінг (поповнення карткового рахунку) і отримання речовини (через закладку, адреса якої приходить смс-повідомленням чи через месенджер). В оффлайні лишається лише 10% двіжу – це сама закладка або клад, який треба знайти і підібрати десь під тином у приватному секторі або на дитячому майданчику спального району виковиряти з вух якого-небудь Чебурашки, зліпленого з автомобільних покришок – тут варіантів безліч.

Free2Ask – це мобільний додаток, розроблений Міжнародним фондом «Альянс громадського здоров'я» та ВБО «ТОЧКА ОПОРИ» за підтримки фонду World Childhood Foundation в кооперації з Elton John AIDS Foundation. «Для нас не важливо, підліток ти чи вже повнолітній, твоя сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність, наявність ВІЛ чи його відсутність, вживаєш ти наркотичні речовини,

чи ні. Ми також знаємо, як протидіяти чи працювати з наслідками будь-яких типів насилля, в тому числі, сексуального. Наш додаток – це безпечний онлайн-простір, де тебе почують, підтримають та нададуть допомогу» – такими словами зустрічають свого потенційного клієнта консультанти Free2Ask. Презентацію мобільного додатку під час Школи віртуальної реальності провела фахівець «Альянсу громад-

Організатори Літньої школи, серед яких особливо хочеться відзначити менеджерів проекту «Підлітки поза увагою» Ірину Нерубаєву (AFEW-Ukraine) і Ірину Жарук (Альянс громадського здоров’я) підійшли до заходу креативно і перетворили Літню школу не просто на серію міні-тренінгів, а на справжні змагання з різноманітними сюрприз-завданнями, щоб, за словами Ірини Нерубаєвої, учасники школи «змогли знову ненадовго відчути себе підлітками!». Так і вийшло. Дух змагань і професійна подача матеріалу від кваліфікованих і досвідчених тренерів дали в результаті подвійний ефект: ефект «омолодження» і підвищення рівня знань. А санаторна аура Пущі Лісової додала до цього ще й ефект оздоровлення. Отже, велика подяка організаторам і переходимо до практичних результатів роботи Літньої школи.

Галина Сергієнко, креативна координаторка проекту Drugstore в МБФ «Альянс громадського здоров’я». Керувала розробкою та здійснює поточне управління комплексом онлайнпослуг для молоді drugstore.org.ua та послугами зі зменшення шкоди під час молодіжних музичних заходів. Фото: AFEW-Україна


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

ПРАКТИКА

5

йде «по дефолту», незалежно від теми консультації. У цій ненав’язливості і полягає «родзинка» консультування за допомогою мобільного додатку Free2Ask, а «фішкою» сайту drugstore. org.ua є його провокаційний дизайн.

ського здоров’я» Галина Сергієнко, яка, зокрема, ознайомила учасників з найбільш поширеними темами консультацій: 1. Питання сексуального здоров’я: симптоми венеричних захворювань, питання, пов’язані із функцією статевих органів, контрацепція, в тому числі екстрена, «порвався презерватив», вагітність, менструація, питання сприйняття своєї власної орієнтації і ідентичності тощо. 2. Виховання дітей. 3. Проблеми психічного здоров’я: депресія, галюцинації, перепади настрою, фобії тощо. 4. Психоактивні речовини: як подолати амфетамінову залежність, проблеми з пам’яттю, перевірка якості речовин, проблеми з алкоголем, антидепресанти і працездатність, дії при передозуванні тощо. Метою Free2Ask є зробити онлайнконсультування більш доступним,

В’ячеслав Кушаков («Альянс громадського здоров’я») нагадує учасникам Літньої школи, що при роботі з підлітками, які вживають ПАР, теж слід дотримуватись базових принципів стратегії Зменшення шкоди. Фото: Волик Анатолій.

знизити поріг користування для клієнта – це і зменшення кількості дій для реєстрації і початку консультації, і збереження анонімності та конфіденційності клієнта. Консультування не обмежується темами ВІЛ і ПАР, виходить далеко за їхні межі, але інформація щодо тестування на ВІЛ і зменшення шкоди від вживання ПАР

З акцентом на важливості дотримання міжнародних принципів Зменшення шкоди (Harm Reduction), толерантного ставлення до людей, які вживають ПАР, на необхідності контролю за якістю психоактивних речовин, до учасників Літньої школи звернувся «патріарх» Зменшення шкоди в Україні, один із засновників «Альянсу громадського здоров’я» (працює з 2000 року, з часів Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД), експерт і розробник програм профілактики, доктор філософії, В’ячеслав Кушаков. Його виступ був дуже важливий тому, що сьогодні в проекти профілактики прийшло багато нових людей, нових фахівців, які не знайомі з класичною стратегією Зменшення шкоди і працюють методами «боротьби з наркотиками»: категорично НЕ вживати; якщо вживаєш – це ПОГАНО; якщо вживаєш – однозначно лікуйся. Такі фахівці,

«Драгобус» на роботі у якості мобільної амбулаторії під час акції з нагоди Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами «Знай! Запобігай! Тестуйся! Лікуйся!» у Києві біля Арки Дружби народів, поруч з нещодавно відкритим «Скляним вело-пішохідним мостом». Фото: Альянс громадського здоров’я. Липень, 2019.


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

ПРАКТИКА

6

при всій повазі до їх ентузіазму і професіоналізму, часто перетворюють профілактичну роботу з молоддю на прогібіціонізм – тактику засудження тих, хто вживає ПАР, стратегію заборон і санкцій щодо них. Серед учасників літньої школи теж були ті, що знаходяться в полоні стереотипного мислення «наркотик = зло», тому виступ Кушакова був свого роду «холодним душем» на голову тих, хто уявляє собі роботу з підлітками групи ризику як боротьбу з негативними явищами. Сумська кімната безпечних ін’єкцій на базі медичного закладу, яку В’ячеслав згадував як вдалий приклад втілення гуманістичних підходів Зменшення шкоди в Україні, у деяких учасників в залі викликала шок. Висновок, який зробив особисто я з виступу Кушакова: нових фахівців, які приходять у сферу роботи з підлітками і молоддю груп ризику, обов’язково треба навчати принципам і методам Зменшення шкоди (колись тренінги зі зменшення шкоди і аутріч-роботи були в Альянсі обов’язковими для «дорослих» проектів), тому що чим далі у часі просувається профілактична робота з групами ризику в Україні, тим все сильніше відрив цієї роботи від коріння, яким є Стратегія Зменшення шкоди. Щодо практичних напрацювань, Слава і Галина презентували автобус проекту Drugstore, який працює під час музичних молодіжних фестивалів (от би по такому автобусу в кожен профілактичний проект!). В автобусі є можливість пройти тест на ВІЛ/вірусні гепатити/ІПСШ, перевірити якість деяких ПАР, отримати консультацію зі зменшення шкоди і, за необхідності, медичну допомогу. А до чого тут автобус і віртуальна реальність? – може спитати читач. Так, це трохи не по темі Школи, але онлайн-консультування рано чи пізно приводить у оффлайн – за конкретною послугою, наприклад, з тестування на ВІЛ. Тому за онлайн-простором переважно ли-

Олена Черних: «Інтернет – значущий для підлітків фактор соціалізації». Фото: AFEW-Україна.

шається функція інформування, а за оффлайн-середовищем – втілення інформації у реальність. Онлайн без оффлайну ніяк не зможе існувати, а оффлайн без онлайну – запросто :) Символом оффлайну на Літній школі став «Драгобус» – симпатичний фольксваген-бусік, пра-пра-правнук шкільного автобуса «Далше», на якому розсікали «веселі бешкетники» з Кеном Кізі на чолі. Цей період «психоделічної революції», яка прокотилась по США в 60-х роках минулого століття, геніально висвітлив у романі «Електропрохолодний кислотний тест» письменник-бітник Том Вулф. Кому цікаво, шукайте і вивчайте цю книжку – написана у 1968 році вона й досі не втратила своєї реактивності :)

Безпека підлітків у інтернеті Таку назву мав міні-тренінг Олени Черних, кандидатки педагогічних наук, голови Правління Центру кращого Інтернету, координаторки проектів ОБСЄ в Україні та студії

онлайн-освіти EdEra «Права людини в освітньому просторі». Дуже важливий меседж пролунав у виступі Олени Черних: будь-яка можливість в інтернеті може стати загрозою. Безпека підлітків в інтернеті – це «тонкий лід», «провалитись» під який ризикують не тільки юні користувачі, а й дорослі, які працюють з дітьми. Так, наприклад, Олена наголосила, що ми, фахівці проектів по роботі з підлітками груп ризику, не маємо права виставляти в інтернеті фото неповнолітніх без згоди їх батьків чи опікунів. Також важливо було почути, що існують міжнародні регуляторні документи щодо безпеки в онлайнпросторі, які ратифікувала Україна. Так, в рекомендаціях Комітету Ради Європи («Посібник з прав людини для Інтернет-користувачів», 2014) зазначається, що «існуючі права людини та основні свободи в рівній мірі відносяться як до оффлайн, так і до онлайн простору». На 32-й сесії 27 червня 2016 року Рада ООН з прав


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

ПРАКТИКА

7

Микола Кулеба, Уповноважений Президента України з прав дитини

35% дітей віком 8-11 років мають власний смартфон. 18% мають власний профіль в соціальних мережах (хоча офіційна реєстрація дозволена з 13 років). 40% засинають поруч зі смартфоном – такі дані наводяться в дослідженні, проведеному в Британії в 2018 році. Ці дані – інформація, яку ми не можемо ігнорувати. Сьогодні діти – активні користувачі інтернету. І батькам потрібно «не відставати», щоб убезпечити дітей від можливих ризиків. Які правила варто виконувати, щоб ґаджети були корисними, а не шкодили дитині?

• • • • •

Дитина має залишати ґаджет поза спальнею та не користуватися ним за годину до сну. Не користуватися ґаджетами під час навчання. Навчіть дітей не використовувати ґаджети, коли вони йдуть вулицею, переходять дорогу. Проведення часу і спілкування з родиною має відбуватися без використання ґаджетів (дорослих це стосується в першу чергу). Пояснюйте дитині, що не варто ділитися інтимними фото і особистою інформацією через інтернет.

На телефоні молодшого сина я встановив «батьківський контроль». На користування соціальними мережами в нього обмежений час, і через 2 години вони просто блокуються. І в нас чітка домовленість – він може користуватися телефоном, але щодня він має півгодини читати книжку. Спілкуйтеся з дитиною більше оффлайн, налагоджуйте довірливі відносини. людини ухвалила резолюцію, в якій підтверджує, «що ті ж самі права, які людина має в оффлайновому середовищі, повинні також захищатися в онлайновому середовищі». Але чи знайомі самі підлітки з цими документами, з правами людини, зі своїми правами? Ставлення більшості дорослих людей до інтернет-простору легковажне – для них це щось зі сфери розваг. Так, там можна замовити товар, можна знайти необхідну інформацію, можна навіть отримати дистанційне навчання і освіту, але соціологічні дослідження свідчать про те, що рекорди з відвідування б’ють порносайти і соціальні мережі. А найрозповсюдженішим способом самореалізації в інтернеті є селфі. Усвідомлення власної відповідальності в онлайн-просторі низьке як у дорослих, так і у підлітків. Олена навела дані опитування, в якому 8 із 10 підлітків зазначили, що можуть порушувати права інших користувачів в інтернеті. Ще один «підводний камінь» – це контроль батьків за діями дітей в

інтернеті. Деякі батьки перетинають червону лінію в цьому питанні, коли починають перевіряти смартфон дитини: які сайти відвідує, з ким спілкується, в які ігри грає тощо. Серед учасників Школи також були прихильники жорсткого авторитарного контролю за діями дітей в інтернеті. Які поради дає з цього приводу Олена: «Застосування батьками фільтрів та батьківського контролю можуть привести до протилежних ефектів у довгостроковій перспективі, погіршити внутрішню динаміку сім'ї, наприклад, коли діти втрачають довіру до батьків. Вихід: підтримка довірливих відносин з дитиною, обговорення досвіду використання інтернету, проблем та можливостей, з якими вона зустрічається під час користування всесвітньою мережею. Обговоріть із дитиною, чому ви встановлюєте програмуфільтр і для чого. Покарання не вчать дітей цінностям або нормам поведінки, а можуть збільшити ймовірність таємного проступку».

Наголошуючи на ролі дорослих, Олена Черних підкреслила важливість власного прикладу. Підліток не стільки робить щось сам, скільки копіює (часто не усвідомлюючи) поведінку дорослих. А для батьків вона радила тактику скоординованої взаємодії. Це: • створення та підтримка довірливих відносин в родині; • допомога своїм дітям у формуванні безпечної поведінки в інтернеті; • відкрите обговорення в родині досвіду підлітка у користуванні інтернетом; • власний приклад безпечного користування інтернетом з боку батьків; • використання батьками проблем, з якими стикаються діти під час користування інтернетом, в якості можливостей для навчання. Ну і, якщо дитина бачить, що тато чи мама не випускають з рук смартфон протягом цілого дня, їдять з ним, сплять з ним, то чи варто чекати чо-


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

ПРАКТИКА

8

гось іншого від дитини? Тож не забуваймо і про гаджетозалежність, як похідну від надмірного захоплення інтернетом. Відповіді на найпоширеніші запитання щодо прав людини в онлайнсередовищі, дозволену та заборонену поведінку і контент в інтернеті, відповідальність за порушення в мережі, механізми захисту порушених прав та багато іншої корисної інформації розміщено на сайті проекту «Права людини та Інтернет»: hr-online.org.ua

Онлайн-етика і принципи онлайн-консультування Етичні аспекти онлайн-консультування і його особливості висвітлювала практичний психолог Анастасія Медко. Отже, яких принципів слід дотримуватись при онлайн-консультуванні. Вони ті самі, що й в оффлайні: • Клієнт має право на анонімність і конфіденційність. Ми, консультанти, зі свого боку, зберігаємо таємницю консультації і не передаємо дані, отримані під час консультації третім особам. • Якщо тема консультації виходить за рамки компетенції консультанта, слід зробити переадресацію. Для цього консультант повинен володіти інформацією про партнерські зв’язки і можливості організації, яку він представляє. Переадресація має бути фокусною, точною, із зазначенням контактної особи, закладу, адреси. Переадресація – це не «відфудболювання», це спрямування. • Надання повної, об’єктивної, перевіреної інформації, з посиланням на надійні джерела. Якщо це медична консультація, ґрунтуватись вона має на даних доказової медицини без власних суб’єктивних оцінок з боку консультанта. Якщо це психологічна

Анастасія Медко – старший тренер та співзасновник центру розвитку особистості «TrainingBOX», практичний психолог, арт-терапевт, член Білоруського відділення асоціації піскової терапії, а також режисер соціального театру «Чердак», експерт з питань профілактики ВІЛ/СНІД в Україні* ____________________________________________________________________________ *Текст підпису взято з офіційної Програми «Школи віртуальної реальності – 2019» із збереженням мови оригіналу – без фемінітивів.

Фото: AFEW-Україна.

консультація, бажано уникати порад і тримати консультацію в трикутнику «емпатія – активне слухання – рефлексія». Якщо це консультація з соціальних питань, то це обробка запиту клієнта і активізація його власних ресурсів для вирішення питання. Пам`ятаємо, що метою соціальної роботи є навчання клієнта самостійному вирішенню питань без подальшої потреби у соціальному працівникові. Так і в онлайн-консультуванні – ми лише допомагаємо клієнту структурувати запит, розкрити свій ресурс і активувати його на роботу над власним запитом. Консультант при цьому займає функцію медіатора – посередника між потребою клієнта і послугою, яка йому необхідна. Всі рішення приймає лише клієнт і бере при цьому на себе особисту відповідальність, а не «переводить стрілки» у вирішенні його проблеми на консультанта. Цієї «пастки» треба навчитись уникати і вчасно відстежувати, коли клієнт починає маніпулювати консультантом.

• Толерантність має бути основою будь-якого діалогу, будь-якої консультації. Не обов’язково бути з клієнтом солідарним і поділяти його погляди і вибір. Достатньо ставитися до клієнта з повагою і приймати з розумінням його світогляд, його відмінності. Ані расові, ані медичні, ані особисті фізичні чи психічні особливості не можуть бути причиною відмови у консультації. Так само як і расова та національна приналежність, віросповідання, гендерна ідентичність чи сексуальна орієнтація.

Кібербулінг – ключова тема міні-тренінгу Віти Мусатенко, юристконсультанта МБФ «СНІД Фонд СхідЗахід – AFEW-Україна». Адвокат Віта Мусатенко відома серед фахівців «підліткових» проектів і їх партнерів як розробник «Інструменту моніторингу порушення прав підлітків груп ризику», який ми активно застосовуємо в своїй роботі. Міні-тренінг Віти Мусатенко «Нормативно-правове регулювання кі-


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

ПРАКТИКА

9

бер-простору» був побудований на корені «кібер-»: кіберпростір, кіберзлочин, кібербезпека. У контексті роботи проекту «Підлітки поза увагою» окремої уваги заслуговує тема кібербулінгу. Цей термін українською мовою можна вільно перекласти як «бикування в кіберпросторі», але в нього є своє чітке визначення:

Тролінг (інтернет-сленг) – прийом, коли під час онлайн-дискусії у інтренеті (на форумах, у групах новин, у влогах, блогах), один з учасників свідомо провокує інших на негативну емоційну відповідь, негативну емоційну реакцію шляхом образ, «вкидів», тривалих марних дискусій, флейму, фейків, нагнітання конфлік-

тів тощо. Людину, яка це робить називають тролем. Флеймінг (інтернет-сленг) «перепалка», словесна війна в чатах, на форумах, в коментарях у соціальних мережах, під час якої застосовуються особисті образи, «мова ненависті», погрози тощо.

Кібербулінг – це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Типи кібербулінгу • використання особистої інформації; • анонімні погрози; • переслідування; • тролінг і флеймінг; • гепіслепінг (запис насильства).

Підліток? Підлітай! – такий слоган придумала команда Центру, дружнього для підлітків «Альтаїр» (Полтава) на міні-тренінгу Марини Говорухіної «Ефективні комунікації та успішне партнерство» під час виконання завдання на креативність. Марина Говорухіна – досвідчений фахівець зі стратегічних комунікацій та брендінгу, засновниця закритого клубу піарників громадських організацій «Піранья» демонструвала, як просто доносити складну інформацію до цільової аудиторії шляхом ключових повідомлень. Значна увага в її тренінгу приділялась креативному мисленню, генеруванню нових оригінальних ідей через екскурс в історію реклами і піару. Практичне заняття з розробки і зйомок рекламного ролика в різних жанрах (фентезі, бойовик, аніме, мелодрама, вестерн тощо) стало апофеозом як міні-тренінгу Марини Говорухіної, так і всієї Літньої школи віртуальної реальності.

«Портрет підлітка». Результати групової роботи під час тренінгу Марини Говорухіної «Ефективні комунікації та успішне партнерство». Фото: Анатолій Волик

Сім секретів від Марини Говорухіної «Як ефективно донести інформацію до цільової аудиторії»: 1. Вивчайте свою цільову аудиторію.

2. Запам’ятайте, що ви – це не ваша цільова аудиторія. Цінності і поняття у вас можуть бути різні.


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

ПРАКТИКА

10

3. Формула AIDA: Attention. Interest. Desire. Action (Увага. Інтерес. Бажання. Дія). Якщо ми хочемо змінити щось в людині, нам треба привернути її увагу, викликати в неї цікавість і бажання змінюватись. 4. Якщо людям байдуже, результатів не буде. Потрібно працювати з фактами, але «чіпляти» за емоції. 5. Storytelling. Найкращий спосіб викликати у людей емоції, це розповідати їм історії. 6. Розуміння того, як ми будемо оцінювати ефективність нашої комунікації і роботи в цілому. 7. Зберігайте спокій і пробуйте ще раз. Комунікація – це не математика. Це гнучкий процес, часто непередбачуваний і імпровізований. Будь-який досвід комунікації – як вдалий, так і невдалий – це досвід. Чим більше досвіду, тим краще комунікація.

Які висновки? Скажу тільки за себе. Висновки у відчуттях. По-перше, це відчуття перезавантаження – з’явились нові ідеї, знизився тиск рутинної роботи, оновився творчій потенціал. По-друге: відчуття задоволеності – принаймні я отримав відповіді на свої питання, а також додав до свого багажу нову корисну і практичну інформацію. По-третє: відчуття команди. Завдяки таким тренінгам, таким заходам знову гуртуються і гартуються команди, відновлюється командний дух, виникає хвиля ентузіазму і тут головне цю хвилю тримати якомога довше. А ще, доки тривала Літня школа мене не відпускало відчуття, що я «біла ворона», бо єдиний з учасників не мав смартфону – головного інструменту для роботи в Школі віртуальної реальності. Що міг, я вижимав зі старенького нетбука «Х’юлет пакард» 2007 року випуску, але той не-

Ольга Кулик (AFEW–Україна), яка під час Літньої школи розповідала про роботу із соціальними мережами та месенджерами, роздає «лайки» найбільш активним учасникам тренінгу. Фото: AFEW–Україна.

самовито опирався, постійно перегріваючись і зависаючи. Мені навіть спало на думку придбати смартфон, але… коли повернувся додому, то попустило. Зі смартфоном я поки що почекаю. Прокрастінірую смартфон. Соррі, але у мене свої, трохи консервативні і дещо ретроградні, уяви про свободу і незалежність особистості. Ще висновок: онлайн і оффлайн не особливо відрізняються одне від одного. Для онлайну потрібен увімкнутий гаджет, для оффлайну – вимкнутий. Головне те, яку інформацію ми хочемо донести, в чому її користь і ідея. І якщо ідея благородна, а інформація корисна, то поширювати її треба скрізь – і оффлайн, і онлайн. Зрештою, це просто дві складові частини нашого сучасного життя. Термін «віртуальна реальність», як справедливо відмітила тренерка Олена Черних, не прижився, бо, дійсно, ніякої окремої віртуальної реальності немає (з великою натяжкою так можна назвати світ комп’ютерних ігор), бо віртуальність є лише частиною реальності,

одним з проявів життя. Віртуальність урізноманітнює реальність – не більше. Але ми, дорослі, готові приймати виклики прогресу і йти туди, куди йде наша цільова група – підлітки. І якщо вони виходять в інтернет, то нам туди. З цим проблем не буде. І це довела Літня школа віртуальної реальності-2019. Велика подяка за це і організаторам, і учасникам, і якщо організаторів ми вже згадали добрим словом, то тепер черга учасників. Отже, учасниками Літньої школи були фахівці неурядових та державних організацій, які працюють в проекті «Підлітки поза увагою»: БО «Повернення до життя» (Кропивницький), БФ «Благо», БФ «Парус» (обидві – Харків), БО «Громадське здоров’я», БО «Світло Надії» (обидві – Полтава), ГО «Наша допомога» (Слов’янськ), БФ «Шлях до дому» (Одеса), БФ «Нова сім’я» (Чернівці), БО «Конвіктус-Україна» (Київ) та їх партнери з 7 регіонів України (Полтавська, Харківська, Донецька, Одеська, Київська, Кіровоградська та Чернівецька області). У змаганнях, під час яких учасники


Біла Альтанка

№ 68 (94), 2019

ПРАКТИКА

11

мали виконувати різноманітні завдання – інтерв’ю, запис відео, квести, активність під час міні-тренінгів тощо, – перемогу здобули одразу дві харківські організації: БФ «Благо» та БФ «Парус». А решта учасників здобули безцінний досвід і приємні спогади, які у автора цих рядків вже викликають легку ностальгію по насиченому липневому тижню в Пущі Лісовій. Чекаємо на повторення через рік! Всім натхнення і безпечної віртуальності!

Волик Анатолій, ПОБФ «Громадське здоров’я», Полтава

P.S. При підготовці статті використано матеріали авторських тренінгів: • «Ефективні комунікації та успішне партнерство», Марина Говорухіна. • «Особливості онлайн-консультування клієнтів», Анастасія Медко. • «Нормативно-правове регулювання кіберпростору», Віта Мусатенко. • «Безпека підлітків у мережі Інтернет», Олена Черних.

Команда Центру, дружнього для підлітків «Альтаїр» ПОБФ «Громадське здоров’я» (Полтава) під час Школи віртуальної реальності-2019. Фото: Олександр Могилка

ПАМ'ЯТКА

Поради підліткам щодо безпеки в інтернеті Виконуйте три наведені нижче рекомендації, і використання інтернету буде для вас безпечним:

Ніколи не погоджуйтесь на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно для вас, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків (опікунів), а зустріч повинна відбутися в громадському місці.

Не посилайте свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків (опікунів).

Думайте про те, з ким ви розмовляєте.

Пам'ятайте, що в Інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.

Захистіть свій комп'ютер/смартфон •

Завжди оновлюйте операційну систему.

Використовуйте антивірусну програму.

Використовуйте брандмауер.

Робіть резервні копії важливих файлів.

Будьте обережними, завантажуючи вміст чи файли з інтернету.

Захистіть себе в онлайні

Дотримуйтесь правил

Ви маєте дотримуватися законів навіть в інтернеті.

Пам'ятайте, що в інтернеті ви повинні піклуватися про інших так само, як про себе.

Не надавайте нікому особисту інформацію (паспортні дані, домашню адресу, номер домашнього/ мобільного телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи).


№ 68 (94), 2019

ОПИТУВАННЯ

Социальные сети и безопасность в интернете Опрос в Полтаве Корреспондент «Белой Альтанки» Юрий Кузнецов вышел в люди с целью узнать у них: 1. Какими социальными сетями вы пользуетесь? 2. Зачем? Вы там зарабатываете деньги или с другой целью? С какой? 3. Какими гаджетами вы пользуетесь и как часто меняете гаджеты? Например, тот смартфон который у вас сейчас, он уже какой по счету в вашей жизни? 4. В Полтаве на стенах много рекламы психоактивных веществ – соли, спайс, шиш, фен – лично вы покупали вещества через интернет и закладки? Как вы относитесь к этому: негативно/ позитивно? 5. Вы слышали что-то про интернет-зависимость, гаджет-зависимость? Какие признаки гаджети интернет-зависимости? Относите ли вы себя к таким людям? 6. Что вы знаете про интернет-безопасность? Какие меры безопасности лично вы соблюдаете в интернете? Место опроса: г. Полтава, центральные парки, фонтан у театра Гоголя. Целевая аудитория: студенты.

12

Графіка: Євген Скляров

Біла Альтанка


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ОПИТУВАННЯ

13

20 лет, Ярослав

3. Планшет, ноутбук, телефон. Смартфон третий по счету, и четыре телефона было.

1. Instagram, иногда Facebook. 2. Для общения. Деньги зарабатывать в соцсетях не пробовал, только переписка. 3. Компьютер, планшет, телефон. Меняю не часто: раз в год – телефон. Смартфон четвертый, телефон восьмой. 4. Мне не нравится то, что пишут на стенах. Вещества не употребляю и таких покупок не делал. Никак к этому не отношусь, потому что не в теме. 5. Ну да, есть люди, которые постоянно висят в телефоне, вот и признаки. Если интернет отключают, иду пополняю. Себя не отношу к интернетзависимым, ну, процентов на сорок. 6. Интернет-безопасность? Пароли меняю и всё. Специальными браузерами или режимом инкогнито не пользуюсь, вообще не беспокоит.

4. К тому, что пишут на зданиях, отношусь негативно. Но то, что так можно обойти систему, нравится, симпатизирую. Веществ не покупал, наркотики не интересуют, но знаю таких ребят, которые пользовались. 5. Слышал. Ну, я захожу в Facebook несколько раз в день, проверить сообщения. Признаки, это когда кто-то все время телефон в руках держит. Себя таковым не считаю, ну, может быть немного некомфортно без интернета. 6. VPN, иногда захожу через режим инкогнито, время от времени меняю пароли. Ну и да, мне не нравится, что если ты что-то утром гуглил, то к вечеру по твоему запросу уже будет выскакивать реклама. 18 лет, Тимур

21 год, Иван

1. Instagram, реже Facebook. Telegram как мессенджер.

1. Instagram, Facebook, Telegram для сообщений. Если YouTube социальная сеть, то YouTube.

2. Только для общения с друзьями. Зарабатывать не пробовал. Для других целей не использую.

2. Выкладывать фотографии, общаться. Деньги в соцсетях не зарабатываю. Новости, лайки, сообщения.

3. Компьютер, телефон, планшет. Меняю раз в полгода, всего телефон пятый, а смартфон третий.

Школи Полтави. Школа №3. Центр міста. Будівля 1861 року. Колишня чоловіча гімназія (заснована у 1808 році). Пам’ятка архітектури місцевого значення. Фото: Катерина Рамазанова.

Школи Полтави. Школа №7. Вул. Балакіна, 2 (колишня – Фабрикантська). Будівля 1902 року. Фото: Катерина Рамазанова. В часи німецької окупації (1941-1943) на першому поверсі цього будинку розміщувалась поліція. На другому поверсі жив обслуговуючий персонал. В одній з квартир другого поверху члени підпільного загону Баяна-Лімова переховували визволених з німецького полону радянських льотчиків. За свідченням радянського льотчика Моїсеєва О.М.: «Мене й Бистрова Лімов і Баян привели на квартиру до громадянки Чухліб Галини, що мешкала по вулиці Фабрикантській, 2. У цьому ж будинку містилась і поліція, тому ніхто не міг подумати, що ми переховуємося під носом у поліції. Тут ми прожили близько 1,5 місяці».


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ОПИТУВАННЯ

14

4. Негативно отношусь к надписям и к тому что люди накалываются, накуриваются, напиваются. Ничего через Telegram не покупал.

21 год, Захар 1. Instagram, Facebook. Мессенджер Telegram.

5. Конечно, если человек все время проводит в интернете. Вот на лавочках все сидят и смотрят в телефон, и в транспорте. И у меня есть немного привычка.

2. Только для общения. Денег там зарабатывать не пробовал, с другой целью не использую, в основном переписка.

6. Для интернет-безопасности пароли меняю. Не думаю, что Telegram такой конфиденциальный, все в интернете можно отследить.

3. Телефон, планшет, компьютер. Не часто, смартфон третий по счету, компьютеру четыре года. 4. Приятель по лавочке: Так это он и пишет! (смеются).

17 лет, София 1. Instagram, Facebook. 2. Для общения. Деньги не зарабатываю. Переписка с друзьями, лайки, новости, фотографии. 3. Планшет, смартфон, компьютер. Меняю не часто, этот смартфон третий. 4. Лично ничего не покупала, такого опыта нет. Никак к этому не отношусь, не имею отношения. 5. Признаки, это когда пяти минут не можешь без телефона. Я, например, утром только просыпаюсь и сразу проверяю сообщения. Если интернет отключают, сразу пополняю.

Захар: Нет. На самом деле я против, мне не нравятся надписи на домах. Для этого должно быть специальное место. Я ничего не покупал через закладки, не употребляю. Приятель по лавочке: Для кого-то это бизнес! Если не брать во внимание, что это наркотики, то любой бизнес – это хорошо. 5. Интернет-зависимость – это когда люди собираются, но каждый в своем телефоне. Себя отношу совсем немного. Если отключат интернет, тогда замечаю. 6. Интернет-безопасность: VPN, иногда захожу через режим инкогнито, пароли выбираю более надежные.

6. Антивирус, VPN, на сайтах пароли разные и чаще менять. На чужих устройствах выхожу со страницы, режим инкогнито.

Школи Полтави. Школа №8. Мікрорайон Кобищани. Будівля 1925 року. В 30-ті роки минулого століття учнівська редакційна колегія школи випускала сатиричний аркуш «Хуліганжер». Цільова аудиторія: злісні порушники дисципліни. Фото: Катерина Рамазанова.

Школи Полтави. Школа №9. Мікрорайон Павленки. Будівля 1928 року. Фото: Катерина Рамазанова.


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ОПИТУВАННЯ

15

20 лет, Тарас

4. Нет, я не покупал, ко мне это не относится. Я против того, что надписи пишут на жилых домах, заборах, мне нравятся чистые фасады.

1. Instagram, Facebook. 2. Общаться с друзьями. Сообщения, лайки, фото. Нет, не зарабатываю. Хожу в сети с конкретной целью: для обмена мыслями, по учебе, поиск информации. 3. Пользуюсь ноутбуком и смартофоном. Часто не меняю, этот смартфон четвертый. 4. Не покупал, не знаю. Отношусь плохо, надписи не приветствую. В целом: негативно. 5. Интернет-зависимость, это если все свободное время быть онлайн. Есть и другие интересы, не считаю себя зависимым от интернета.

5. Есть люди с интернет-зависимостью, кто очень много времени проводит в интернете. Признаки зависимости: если общения в интернете больше, чем в реальной жизни. Себя не отношу, так как не больше трех часов в день нахожусь в сети. 6. Для безопасности использую VPN, пароли. Больше ни­ че­го особенного. Не сильно парюсь по этому поводу.

Выводы: •

Іnstagram – лидер среди соцсетей.

Общение – основное занятие в соцсетях.

Молодые люди меняют гаджеты очень часто (при том, что это удовольствие не из дешевых). В 17 лет третий смартфон… В 20 лет «смартфон четвертый, телефон восьмой»…

1. Пользуюсь Facebook и Instagram.

2. Использую Facebook для общения, для учёбы, потому что там есть групповые чаты. Instagram нравится потому, что больше внимание уделяется картинке. В соцсетях не зарабатываю.

Среди опрошенных нет пользователей закладками. Лишь один высказал одобрение по поводу нелегальной рекламы на фасадах, остальным это не нравится с эстетической точки зрения.

Интернет-зависимыми частично готовы признать себя 5 из 7.

3. Использую планшет, компьютер и телефон. Не часто, смартфон третий по счету.

Правил интернет-безопасности в той или иной мере придерживаются все опрошенные.

6. Использую разные пароли, меняю их. Игнорирую спам. Стараюсь не оставлять лишние комментарии. 19 лет, Павел

Школи Полтави. Школа № 12. Вул. Підмонастирська (підніжжя Хрестовоздвиженського монастиря). Будівля 1903 року. Побудована на місці Церковноприходської школи, що існувала з 1893 року на пожертви добродія Інокентія Котельникова. Фото: Ілля Волик.

Школи Полтави. Школа №18. Мікрорайон Юрівка. Рік введення в експлуатацію – 1958. Фото: Ілля Волик.


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ОПИТУВАННЯ

А теперь послушаем, что скажут представители предыдущего поколения – те, кому под/за 30… Вопросы те же. Екатерина, 31 год 1. Instagram, Telegram, WhatsApp, WeChat, естественно Facebook. В общем всеми.

16

Максим, 30 лет 1. Если прямо уж соцсети, то Instagram, Facebook и всё. ВК последнее время не пользуюсь. 2. Чтобы «угорать» с мэмасов, и собственно всё. В соцсетях не зарабатываю. 3. Смартфон, беспроводные наушники. Меняю раз в пару лет. Смартфон десятый.

2. С целью общения и заработка. Реклама. 3. Компьютер, планшет, телефон. Где-то раз в год меняю гаджет. Какой смартфон по счету – не помню. 4. Естественно негативно. Лично нет, но неоднократно отдыхала в компании, где мы это все делали. Не раз была свидетелем и участвовала. 5. Ну, есть недуг такой, интернет-зависимость. Признаки: просыпается человек и в первую очередь проверяет свои гаджеты. Если человек большинство своего времени проводит в интернете, и если это не касается работы, то это уже можно назвать зависимостью. Себя однозначно такой не считаю. 6. Как обезопасить свои гаджеты? Чтоб обезопасить от каких-то проникновений не нужных: ну естественно пароли, по отпечатку пальца, или цифровые на компьютере.

4. Нейтрально. То, что они нелегальны это дело государства и силовых структур. А те, кто их употребляет, это дело тех, кто употребляет. Нет, я никогда не покупал через закладки, оно появляется само, когда мне нужно. Я шаман. 5. Слышал многое, видел людей. Даже не видел, а знаю: потому что увидеть их сложно, они сутками сидят в интернете. Признаки, это когда не выходят из дома несколько суток и более. Себя, процентов на десять-пятнадцать считаю таковым. 6. Ну, чтобы бабки с карточки не пропали, у меня сканер отпечатка пальцев. И пароли везде, где только можно. Все стабильно. Владимир, 45 лет 1. Пользуюсь всеми соцсетями, они у меня есть, но в них не захожу.

Школи Полтави. Вечірня школа №3 (з 2009 року – руїна). З 1917 року в цьому приміщенні з ініціативи секретаря освіти Української народної республіки, уродженця Полтави, Івана Стешенка, відкрито українську чоловічу гімназію, другу в місті. З 1918 року гімназія носила ім’я Івана Стешенка, якого було вбито в серпні того року поблизу гімназії. У 1919 році «більшовики» закрили гімназію. Після другої світової війни у будівлі розташовувалась жіноча школа № 9. З 1961 по 2009 рік – вечірня школа №3. Фото: Ялина.

Школи Полтави. Школа №20. Мікрорайон Подол. Будівля 1874 року. В 1943 році (за іншими даними –1941), під час бомбардування Полтави, згоріла. В 1964 році проведено реконструкцію. Фото: Катерина Рамазанова.


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ОПИТУВАННЯ

2. В основном я туда заливаю фотки, которые мне не нужны, что бы их там похоронить. Ну, вообще когда-то работал в интернет-магазине. 3. Я использую кофеварки, кипятильники и кучу разных гаджетов. Пылесос. Смартфон третий или десятый. 4. Буквы не красивые, не нравятся мне они. Я думаю, что эти надписи делают лохотронщики и нет там никаких закладок. 5. Я знаю, что люди, которые много пользуются интернетом, становятся тупыми. Не то чтобы становятся слабоумными, но у них формируется другой тип ментальности. Атрофируется навигационная система, когнитивные способности, коммуникативные навыки. Человек перестает понимать, у него исчезает фантазия, эмпатия, эмоциональный фон. Я? Да, я отупел. 6. Интернет-безопасность? Считаю, что можно всё взломать, всё крякнуть. При желании, я думаю: можно с*издить всё. Пользуюсь: пароли, отпечаток пальца. Юрий, 36 лет 1. Facebook и всё, раньше ВК. Мессенджерами пользуюсь. Ага, еще Behance.

17

Выводы: •

У взрослых шире диапазон используемых соцсетей…

…и шире спектр возможностей, которыми они пользуются

Частая смена гаджетов – это, наверное, нормально для их пользователей в любом возрасте.

В этой возрастной категории есть пользователи закладками, но сервис им не нравится, как и некрасивая реклама на фасадах.

К интернет-зависимости отношение более критичное, философское.

К интернет-безопасности отношение сугубо практичное, но без иллюзий.

От редакции: пока готовилось интервью, на поверхность всплыли два афоризма, которыми логично было бы закончить этот опрос: «Интернет – это плохо охраняемый склад интеллектуальной собственности» и «Сегодня мало совершить глупость. Ею еще надо поделиться в Фейсбуке». Поэтому пожелаем друг другу мудрости и безопасности. Хоп!

2. Общение, и как хранилище, типа дневника. В соцсетях не пробовал зарабатывать. 3. Смартфон, ноутбук. Смартфон наверное четвертый.

5. Напоминает такое явление, как хикимори. Полная изоляция от улицы и погружение в сеть. Хорошо, что с появлением смартфонов такие люди могут гулять. Мы все зависим от интернета, но в разной степени, мне он нужен для связи с реальными людьми, и как пространство поиска. 6. Интернет-безопасность – это мышеловка с про­ зрачными стенами. Использую пароли и прочее, для конфиденциального входа.

Графіка: Євген Скляров

4. Нейтрально отношусь. Но надписи не нравятся, они добавляют декорации гетто. И это не удобный сервис. Несколько раз пользовался. Закладка там была, хотя могла бы и не быть. И опять же психоактивные вещества не растительного происхождения из сомнительного источника, без лицензий и гарантий, о чём говорить.


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ДОСВІД

18

ПРАЦЮЄМО ДЛЯ

ПІДЛІТКІВ Організація соціальної роботи зі зменшення шкоди для підлітків-споживачів наркотиків у центрі денного перебування «Компас» Харківського благодійного фонду «Благо»

С

учасний світ має велику кількість викликів для молодих людей. Вікові та психологічні особливості розвитку підлітка сприяють тому, що ризикована поведінка стає для них нормою. При цьому, про ризики говорять лише фахівці, які працюють з підлітками. Для самих підлітків це просто можливість самоствердження, перевірка власного «Я». Як правило, вони не вбачають серйозних наслідків від вживання алкоголю, наркотичних речовин, протиправної поведінки. Суспільство має усвідомлювати, що сьогоднішні підлітки – це вже завтра фахівці на ринку праці і від рівня їх кваліфікації, стану здоров’я залежатиме економічне становище та безпека країни. Часто підлітки навіть не асоціюють вживання психоактивних речовин з вживанням наркотиків. Сучасна наркосцена насичена великою кількістю комфортних для застосування наркотиків. Здебільшого це хімічні речовини, небезпека яких полягає в загадковості їх формул, а звідси – непередбачуваності наслідків для організму. Навіть звична доза може викликати отруєння та привести до летального наслідку. Традиційні форми профілактики, засновані на передачі інформації з метою залякати підлітка – малоефективні. То ж постає питання як запобігти розповсюдженню наркоманії серед підлітків та зменшити негативні наслідки для життя та здоров’я від вживання ними психоактивних речовин.

на власну незахищеність та неможливість повноцінно розвиватися й реалізовувати власний потенціал. Занадто високі очікування, низька самооцінка, неуспішність, проблеми в сім’ї або у стосунках з однолітками, порушення прав часто стають причиною першої спроби. І, хоча на поверхні це виглядає як звичайна цікавість або бажання бути як інші, все ж проблема значно глибше.

Олександр Могилка, керівник Центру денного перебування «Компас», Харківського благодійного фонду «Благо»

В рамках проекту «Права та здоров’я уразливих груп населення: заповнюючи прогалини» у Харкові у 2014 році почав працювати центр денного перебування «Компас» Харківського благодійного фонду «Благо». Головною метою роботи центру стало попередження розповсюдження ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів та інфекцій, що передаються статевим шляхом серед підлітків, які мають досвід вживання наркотиків. Відразу ж виникло розуміння, що вживання підлітками наркотиків є їх реакцією

Зважаючи на психолого-педагогічний характер проблем підлітків, до роботи у центрі було залучено фахівців, які мають відповідну освіту та досвід роботи у галузі соціальної педагогіки, соціальної роботи та психології. Важливим компонентом в роботі з підлітками-споживачами психоактивних речовин є медичні та юридичні послуги, надання яких також було забезпечено у ЦДП «Компас». Сьогодні, робота у ЦДП «Компас» з підлітками, які мають досвід вживання психоактивних речовин, базується на основі трьох стратегій: 1. Створення умов для розвитку спільнот. 2. Покращення якості послуг і дотримання прав людини. 3. Надання недискримінаційних, заснованих на дотриманні прав та врахуванні гендерних особливостей послуг. У відповідності до цих стратегій сформовані напрямки роботи та заходи для досягнення основної мети проекту. Цільовою групою проекту є


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ДОСВІД

19

підлітки у віці від 10 до 19 років, які мають досвід вживання психоактивних речовин.

Школа лідера З метою консолідації зусиль представників цільової групи для створення умов у місті Харкові, що сприяли б отриманню якісних та актуальних послуг для підлітків, котрі мають проблеми із здоров’ям через вживання наркотиків, у ЦДП «Компас» другий рік працює «Школа лідера». Завданнями такої школи є підготовка рівних консультантів із числа підлітків, залучення потенціалу молодіжних лідерів до реалізації завдань проекту та здійснення моніторингу якості специфічних послуг для підлітків. Фахівцями денного центру було розроблено програму, що передбачає підготовку за чотирма модулями.

Модуль №1. Ефективна комунікація

Мета: розкриття особистісного потенціалу кожного з учасників школи, формування та розвиток навичок висловлювання думок, ведення переговорів, відстоювання власної точки зору та виходу із конфліктних ситуацій. Після закінчення занять цього модулю підлітки об’єднуються в декілька груп та працюють над створенням відеоролику «Навіщо бути лідером?» або розроблюють фото-проект «Лідер в підлітковому середовищі». Дані продукти можуть розміщуватися на сторінках ЦДП «Компас» у соціальних мережах та інших носіях інформації в місті Харкові. За результатами першого модулю два лідери розробляють та проводять тренінгове заняття для підлітків, пов’язане з розвитком комунікативних навичок.

Модуль №2. Необхідні життєві навички

Мета: розвиток навичок для ефективної реалізації своїх лідерських здібностей та життєвих планів. Пройшовши цей модуль, 5 лідерів беруть участь у літньому таборі –

Команда Центру денного перебування «Компас» Харківського благодійного фонду «Благо» під час Літньої школи віртуальної реальності-2019. Фото: фейсбук-сторінка ЦДП «Компас»

тренінгу для підлітків груп ризику, де в режимі інтенсиву оволодіють новими знаннями, вміннями та навичками, зокрема матимуть змогу навчитись писати заявки на мінігранти, а найкращі проекти отримають фінансування на реалізацію. Після другого модулю учасники школи розробляють та проводять тренінгові заняття для підлітків групи ризику, пов’язані з розвитком необхідних життєвих навичок та профілактикою негативних явищ у підлітковому середовищі.

Модуль №3. Робота в команді

Мета: формування та розвиток командної роботи. Учасники, після вивчення тем третього модулю мають достатньо вмінь та навичок для організації та проведення квестів, інтерактивних ігр для клієнтів ЦДП «Компас» та інших підлітків.

Після третього модулю учасники школи розробляють та проводять тренінгові заняття для підлітків, пов’язані з розвитком навичок командної роботи для нових учасників програми та профілактикою негативних явищ у підлітковому середовищі для клієнтів проекту.

Модуль №4. Суспільно корисна діяльність

Мета: сформувати активну життєву позицію в підлітка, розвити емоційний інтелект. Модуль триває впродовж року. Учасники школи долучаються до міських акцій, організованих громадськими організаціями, до масових заходів, організованих ЦДП «Компас» в якості волонтерів, мають змогу розробити певні етапи заходів. Відвідують міські молодіжні форуми та заходи, спрямовані на об’єднання молоді міста Харкова. Одним із завдань є розробка


Біла Альтанка

ДОСВІД

та проведення міських вуличних акцій, спрямованих на профілактику соціально-небезпечних захворювань, боротьбу із стигмою та дискримінацією. На кожного з учасників «Школи лідера» ведеться табель, де балами фіксуються його успішність та активність у заходах ЦДП «Компас». Підлітки, які успішно пройшли навчання мають досвід написання та реалізації проектів. Так, протягом 2018 року лідерами центру було отримано кошти від МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» (AFEW-Україна) на реалізацію проектів «QR-код – ключ до захисту твоїх прав» та «Кінотеатр 10 Оскарів».

№ 68 (94), 2019

20

Від дитячого фонду ЮНІСЕФ лідерами центру «Компас», в рамках проекту UP SHIFT, було отримано кошти на обладнання тренажерної зали у Соціальному будинку, де знаходиться центр. Фото: Олександр Могилка.


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ДОСВІД

Послуги «Компаса» Основою програми зменшення шкоди, що реалізується в рамках проекту «Права та здоров’я уразливих груп населення: заповнюючи прогалини» на базі центрів денного перебування, є стандарти, що включають у себе два основних види послуг: базовий пакет послуг та розширений пакет послуг. Базовий пакет послуг передбачає інформування підлітка про ризики, пов’язані із вживанням наркотиків, у першу чергу для здоров’я, видачу інформаційних матеріалів, презервативів та, за потреби, тестування швидкими тестами на соціально-небезпечні хвороби. Якщо підліток виявляє бажання й надалі отримувати послуги, тоді він може отримувати розширений пакет послуг. У цьому випадку мова йде про орієнтацію підлітка на відмову від вживання наркотиків. Розширений пакет передбачає надання послуг психолога, медичного консультанта, допомогу у захисті порушених прав, організацію дозвілля. Важливим аспектом роботи з підлітками групи ризику є моніторинг порушення їх прав. Використання в роботі відповідного інструменту дозволяє не лише виявляти порушення прав, а й встановлювати перший контакт з підлітком-споживачем психоактивних речовин та, іноді, з’ясовувати причину початку вживання ним наркотиків.

21

Всі виявлені порушення фіксуються у електронній базі. За бажанням підлітка, чиє право було порушено, працівники центру розпочинають процедуру відновлення порушеного права. У цьому випадку до вирішення завдання долучаються представники партнерської мережі, у тому числі правозахисні організації. Партнерська мережа також активно долучається у разі виявлення у підлітка проблем, пов’язаних із здоров’ям. У цьому напрямку ЦДП «Компас» співпрацює з кабінетом «Клініка дружня до молоді» Харківської обласної дитячої клінічної лікарні. Медичне обстеження та лікування підлітків, клієнтів центру, відбувається безкоштовно на базі цієї лікарні. Робота з профілактики наркоманії серед підлітків та збереження сексуально-репродуктивного здоров’я не може бути ефективною без участі у цьому процесі фахівців, які безпосередньо, майже щодня контактують з підлітками. То ж з початку 2019 року у Центрі денного перебування «Компас» розпочав роботу ресурсний центр, метою якого є підготовка таких фахівців до роботи з профілактики ризикованої поведінки під-

літків. Ресурсний центр передбачає навчання для психологів, соціальних педагогів, вчителів, правоохоронців, медичних працівників, студентів вищих навчальних закладів. Фахівцями центру розроблені програми стажування та підвищення кваліфікації для фахівців, програма практики для студентів, майбутніх соціальних працівників, психологів. Фахівці центру мають досвід розробки та впровадження інструментів для здійснення профілактики наркоманії та інших видів ризикованої поведінки. Під час їх розробки враховується специфіка тем та особливості сприйняття підлітками інформації. Профілактичні заходи мають бути цікаві за формою та орієнтовані на рішення. Для фахівців, які працюють у напрямку профілактики ризикованої поведінки, розроблено методичні рекомендації до проведення профілактичних квестів, настільну профілактичну гру «Наркотики? Не моя тема!». Оскільки сьогодні є нагальна потреба в лікуванні неповнолітніх від наркотичної залежності, а держава, поки що, не може нічого запропонувати для вирішення цієї проблеми, ще одним напрямком роботи ЦДП «Компас» у 2020 році стане соціально-психологічна реабілітація підлітків, які мають залежність від наркотиків.

Наразі розробляється відповідна програма та пілотуються окремі види послуг, що будуть входити до системи заходів з реабілітації.


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ВУЛИЦЯ

22

Під час навчання в університеті активно цікавився контркультурою, де наркотичні препарати і тріпи від них були невід’ємною частиною всього руху. Захоплювали описи станів, які в деталях смакували в своїх творах літературні флагмани руху. Наприклад, Хантер Томпсон (батько гонзо-журналістики та автор всесвітньо відомого роману «Страх та огида у Лас-Вегасі») та Уільям Берроуз зі своїми працями «Сніданок голяка» та «Джанкі», від яких зриває дах. Ці автори описували героїв чесно, без пропаганди наркотиків та без зайвої демонізації явища. Таке собі «битопісатєльство» про людей із девіантною поведінкою. Умовно кажучи, людина, яка думає, що зможе зробити правильні висновки та вирішити, чи потрібні їй препарати для розширення свідомості. Під час читання час від часу мене охоплював страх від того, що ти можеш бути неконтрольованим, вживаючи наркотичні речовини. І, мабуть, саме цей захисний механізм або просто розуміння, що мені це не потрібно, відвели від спроб на практиці. Звісно, наркотики – це зло, що руйнує свідомість людини, здоров’я, відносини, і багато кому не вдається встояти перед спокусою спробувати. На це є різні причини: протест або спроба щось комусь довести, бажання відгородитися від реального світу, надмірна впевненість, що ти «нєуязвім» і не підсядеш. Така собі яма, з якої дуже складно вилазити. Та чи необхідно при цьому перекладати переважну частину провини на споживачів? Доволі дивна логіка – звинувачувати кінцеву ланку цього дуже довгого ланцюга. Це як у прислів’ї: «Чим більше самогубців – тим менше самогубців». Як і до всього в нашому світі, потрібний системний підхід до вирішення проблеми. Ось таким доволі загальним та розмитим вступом спробуємо зрозуміти, що робити з рекламою синтетичних наркотиків у месенджерах, що можна зустріти зараз майже на кожному будинку. Ігор Мелюхнов, полтавець, гравець в американський футбол, блогер

Д

есь 2 роки тому з’явилися перші трафарети на стінах з адресами наркошопів у месенджерах Viber та Telegram. Коли я це побачив, дещо розгубився, і довго не міг повірити, що це правда елемент наркоторгівлі. Логічне мислення допомогло зрозуміти, що, наприклад, скорочення AMF означало «амфетамін». «Фєн» – то взагалі відома назва «нюхальних» наркотиків. Але не одразу дійшло, що означають посилання та номери. Тобто просто не міг уявити, що ти просто заходиш на канал та обираєш, що хочеш. Усі знайомі мами та тати забили на сполох. Почали робити пости в соціальних мережах та викликати поліцейські патрулі для фіксації в протоколах. І виявилося, що недаремно. Проблема сягнула неймовірного масштабу. Копи такі виклики брали неохоче і дивилися на обурених батьків як на міських божевільних, яким нема шо робити. Кажу на власному досвіді, що проблема розповсюдження наркотиків є дещо не про тебе до тих пір, дитина не називає вголос написи на стінах, а хтось із твого кола

СТІНИ, ЗАМОВКНІТЬ: ДОСВІД БОРОТЬБИ З НАРКОНАПИСАМИ спілкування починає розповідати в подробицях, як проходить закладка, закупка, у кого краще брати та описує «прихід». Наявний приклад дає зрозуміти весь жах впливу на людину та її оточення. Роззираючись довкола, бачиш ці неправильні графіті на кожному кроці. Виходжу з під’їзду – одразу три посилання потрапляє у поле зору. На щастя, вже замальовані.

ку відсутності прямого впливу на можновладців та правоохоронні органи, із боку яких вирішення проблеми було би більш ефективним. Деякі місцеві політичні діячі, в яких не будемо тицяти пальцями, сказали б навіть, що така діяльність «створює нові робочі місця». Наприклад, за один такий напис можуть заплатити від 5 до 20 грн (все залежить від того, як добре його видно).

І про замальовування. Такий варіант боротьби має право на життя у випад-

Рахунки, на які направляються гроші за замовлений товар, зазвичай


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ВУЛИЦЯ

оформлюються на студентів, які бачать свої картки тільки під час отримання у банках, і за користування якими отримують символічну суму в декілька сотень гривень. Нормальний підробіток для молоді, а шо? Чо його перед комп’ютером сидіти? А «закладчики» (ті, хто ховають дози для клієнтів – «закладки») і взагалі можуть побудувати карколомну кар’єру, заробляючи по кілька тисяч гривень за тиждень, і дотягнутися до посади «оптового закладчика» (того, хто залишає партії для розповсюдження дрібними дилерами), або «диспетчера» (особи, що займається, так би мовити, набором персоналу та розподіленням замовлень). Та все це вже частина шахрайських дій дещо іншого характеру. Щоб отримати першу партію для реалізації, потрібно зробити внесок розміром мінімум в тисячу гривень, який тобі запросто можуть не повернути і не відповідати в чаті після зарахування коштів. Ось такі оманливі перспективи.

Замальовування написів Яким би донкіхотоподібним не здавалося це протистояння, все ж-таки воно є дієвим. Хоча б для тих людей, яким ліньки шукати наркотики на просторах даркнету (тіньової сторо-

23

ни інтернету). Тобто якщо це не потрапляє постійно тобі на очі – ти на це не звертаєш уваги. У першу чергу, це стосується дітей та підлітків. У всіх є смартфони, і замовити все це можна в один клік. А як не знаєш посилання – нема і замовлення. А той, хто дійсно цього дуже хоче, і старими методами дістане дозу. Ветеран АТО, письменник та фотограф Віталій Запека розповідає, що раніше у фейсбуці небайдужі гуртувалися та разом виходили на акції з фарбою, пензлями та балонами. Зараз він самотужки в своєму районі ліквідує написи та говорить, що цілком доцільним є виділення коштів на балони з фарбою поліцейським патрулям та комунальникам. Де побачили – одразу замалювали. Особисто я вважаю, що, можливо, хтось із них відкриє у собі мистецький талант таким чином. :) Іншим дієвим методом впливу Віталій вважає зміну правил у месенджерах або безпосередні звернення до адміністрації того ж-таки Телеграму зі скаргами на те, що через той чи інший канал здійснюється торгівля наркотиками. Канал блокують одразу. І, хоч через деякий час вони з’являються знову, на поточний стан речей це впливає. Цікавим впровадженням також є

інтерактивна карта нарконаписів, яку почали створювати у Полтаві активісти на початку 2018 року. Реєструється адреса з написом, після чого ті ж-таки активісти або поліція вирушають на усунення графіті. При всьому неоднозначному ставленню інших до такого нововведення, це теж метод інформування та часткового вирішення питання. До речі, подібні заходи вже ініційовані Полтавським міськвиконкомом у рамках Міського плану заходів з питань протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у співпраці з неурядовими організаціями «Світло надії» та «Вихід є!», що працюють із колишніми наркозалежними та долучають їх до громадської діяльності. От хто-хто, а люди, які побували в наркотичному полоні, багато чого можуть розповісти які смачні фєн-соль-бошкі і скільки тягнуть за собою проблем, якщо це затягує та відсуває далеко на задній план родину, близьких, кар’єру та звичайне життя. Дуже хотілося б, щоб даний план заходів не виглядав як перерізання стрічки на замальовуванні нарконапису і покладання квітів, а був повноцінною комплексною програмою протидії обігу наркотиків


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ВУЛИЦЯ

із залученням державних установ, правоохоронних органів, активістів та просто громадян, які відчуватимуть, що можуть впливати на ситуацію. Людям потрібна впевненість, що не кажіть!

Досвід протидії в інших містах України Умовно кажучи, по всій країні ситуація подібна: жителі районів та домів знаходять написи та замальовують. Як самостійно, так і з залученням інших організацій. У Запоріжжі, наприклад, це акція «БошкиСтоп», до якої долучаються представники різних громадських об’єднань, виявляють написи та ліквідовують їх. Та не обмежуються тільки цим. Відбуваються засідання з представниками влади, поліцією, закладами освіти та бізнесом. Як зазначає засновник акції Денис Тарасов, правоохоронні органи, зокрема прокуратура, не виявляють особливого ентузіазму відносно вирішення питання, що породжує масу підозр, міфів та теорій змов відносно причетності цих установ до наркотрафіку. Взагалі-то, розвиток бізнесу із неймовірним попитом не може не обходитися без «кришування», тому тільки резонанс у ЗМІ дає змогу хоч якось впливати на те, щоб справа рухалася. Окрім замальовування, вважають активісти, важливим кроком буде зміна законодавства до осіб, причетних до збуту та розповсюдження (не

24

споживачів!), а саме зміна внесення застави за підозрюваного на більш суворі покарання (безпосередньо кримінальна відповідальність). Так, це важко! Майже нереально! Та якщо не пробувати робити – то так все і буде. І обурення на кухнях та у соціальних мережах нічого не буде варте. Звичайний квасний патріотизм. Спілкуючись із своїм приятелем з міста Кропивницький, фотографом, Володимиром Поповичем дізнався, що, окрім громадських організацій, таких як «Повернення до життя» та їх лідерського проекту «VIP-Kaif» неодноразово «користувався послугами» та викликав патрулі на вилучення наркотичних речовин екс-прокурор області Сергій Жолонко. Але, як він сам зазначає, заяви ці є безглуздими, бо його жодного разу не викликали дати свідчення, прийняти як доказ листування з дилерами, не розшукували власників банківських карток. Вражає, що не опускає рук та продовжує виявляти факти, де на допомогу знову приходять скарги адміністрації месенджерів для блокування акаунтів. Сам Володя говорить, що якщо за це братися повноцінно, то зрушення можливі. І починати потрібно з правової бази: від заміни кримінальних покарань для споживачів на більш гуманні для подальшої соціалізації, направляючи всі сили саме на орга-

нізаторів нелегального бізнесу, до вжиття заходів для декриміналізації легких наркотиків, спираючись на досвід таких країн, як Нідерланди, Німеччина, Португалія, Чехія. Що ж, здорова концепція впровадження саме лікування наркозалежних та протидія організованій злочинності – це вірний напрямок. Як казав колишній генсек ООН Кофі Аннан: «Наркотики знищили багато життів, але неправильна наркополітика – ще більше!». Наскільки можливе впровадження такої політики на тлі подій та соціальних негараздів в України – це вже інше, більш загальне питання. Причому до кожного.

Боротьба з наркообігом у світі Переважна більшість інформації відносно боротьби з цим нелегальним трафіком здебільшого стосується саме легалізації наркотичних препаратів (в основному, це канабіс) та використання його у медичних цілях. Шо тут скажеш, «загнівающий Запад» (як приклад, Канада, що цьогоріч вже легалізувала марихуану), мабуть, буде загнивати ще більше. Основна проблема споживачів у тому, що вони стають маргіналами через відсутність елементарних умов, а саме: 1) санітарні умови – програми зменшення шкоди, у яких діє заміс-


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

ВУЛИЦЯ

25

на терапія (відповідно зменшення вживання наркотиків із нелегальних каналів, прийняття препаратів контрольованим шляхом), надання чистих шприців, медичної та психологічної допомоги; 2) соціальні умови – робота з наркозалежними, психологічна підтримка, повернення до життя у соціумі, незасудження споживачів, оскільки вони почали вживати з різних причин (ми не можемо не помилятися). Якщо говорити простіше і не так довго: усе веде до заміни більш репресивних заходів по відношенню до споживачів та більш ретельних розслідувань саме для організованих злочинних елементів. На прикладі Португалії, яка повністю змінила концепцію ставлення до споживачів наркотичних засобів (ні! у них наркотики під забороною, але немає покарання для особистого вживання та адмінка за зберігання), де легальний обіг повністю контролюється, а спеціально утворені комісії спрямовують сили на інформування населення до зменшення вживання та направляють на примусове лікування, якщо потрібно. І це не відлякнуло, а згідно статистики, навіть зменшує загальний відсоток людей, що продовжують приймати, відповідно, кількість захворювань, що пов’язують з наркотиками (ВІЛ, гепатити В та С), скоротилася.

У 1994 році Федеральна Рада Швейцарії впровадила нову наркополітику, побудовану на ідеї «чотирьох принципів»: профілактика вживання наркотиків, лікування наркозалежності, зниження шкоди та робота правоохоронних органів. І це завдяки навіть таким несподіваним експериментам, як реалізація програми рецептурного призначення героїну особам, які тривалий час були залежні від опіатів. Може здатися, що я відволікся і несу якусь лібералістичну пургу замість того, щоб безжально карати тих, хто створює наркомережі та забруднює місто заразою, але все починається саме з глибокого розуміння проблеми. І у інших країнах прийшли до цього саме через законні дії. Я не лютий прибічник легалайзу, а людина, що поважає зважені рішення.

Та і робота правоохоронних органів за кордоном злагоджена та у разі потреби об’єднує роботу різних відділів (наприклад, відділ з протидії наркотрафіку та відділ із боротьби з кіберзлочинністю). Утворення робочих груп є звичайною практикою, якщо проблема є нагальною. Дещо кіношне кліше, але звідкілясь воно з’являється. *** Замість висновку, я б зазначив, що небайдужість до проблеми реклами наркотиків на стінах з боку нас і з вами є головним фактором протидії. Бурчати на лавках like старі бабусі не варіант. Принаймні, немає нічого важкого в замальовуванні напису чи запиту на блокування. А розуміння того, як діяти більш системно та впливово, прийде так чи інакше.


№ 68 (94), 2019

Біла Альтанка

БІЛА АЛЬТАНКА

26

БІЛА АЛЬТАНКА – благодійне видання для безкоштовного розповсюдження, спрямоване на профілактику ВІЛ/СНІДу і наркоманії, формування здорового способу життя. Засновник і видавець: Благодійний Фонд «Громадське здоров’я» Свідоцтво про реєстрацію: ПЛ – № 656, від 22 лютого 2005 року Виходить з 1995 року. Мова: українська, російська.

ЗМІСТ Українська молодь у соціальних мережах. Ялина ...................................... стор. 2

Редактор випуску: Волик А. М. Редколегія: Протопопов А. О., Воловод М. В., Левчук О. В., Садовнікова І. М., Двигало М. А., Звенигородський С. Ф. Дизайн та верстка: Мартинов О. В.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ Україна, 36034, м. Полтава, вул. Половка, 66-Б, офіс 402, тел.: (0532) 518-340. Сайт: publichealth.org.ua E-mail: info@publichealth.org.ua

Школа віртуальної реальності. Анатолій Волик ................... стор. 3–11

Це видання було підготовлено до друку Полтавським обласним благодійним фондом «Громадське здоров’я» в рамках проекту «Безпека. Знання. Підтримка», який реалізується в м. Полтава та Полтавській області.

Социальные сети и безопасность в интернете. Юрий Кузнецов.................. стор. 12–17

Видано за фінансової підтримки МБФ «Альянс громадського здоров'я» в рамках реалізації програми «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції шляхом надання універсального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу, розширення доказово обґрунтованої профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, створення життєздатних та стабільних систем охорони здоров’я», яка реалізується за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Історичний фотонарис «Школи Полтави» Катерина Рамазанова, Ілля Волик, Ялина............... стор. 12–17

Викладені в даній публікації думки й точки зору є думками й точками зору організації, яка видає дану продукцію, і не можуть розглядатися як думки або точки зору МБФ «Альянс громадського здоров'я» і Глобального фонду. Виготовлення макету: СПД ФО Протопопов А.О. Друк: Друкарня-ТОВ «Агентство-Україна»

«Компас»: працюємо для підлітків. Олександр Могилка............. стор. 18–21

Замовлення № Тираж: 6000 прим. Головною метою діяльності Фонду є благодійна діяльність спрямована на розвиток та підтримку громадського здоров’я, формування фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я населення, служб соціальнопсихологічної та медичної допомоги в Полтавській області. Статут Фонду ­«Громадське здоров’я»

Національна лінія телефону довіри з питань ВІЛ/СНІД:

0 800 500 451

Національна дитяча "гаряча" лінія:

116 111 (з мобільних) 0 800 500 225 (зі стаціонарних)

Стіни, замовкніть: досвід боротьби з нарконаписами. Ігор Мелюхнов................... стор. 22–25 Конвенція ООН з прав дитини. Дарина Ведяскіна............... стор. 27–28


Конвенція ООН про права дитини Фрагменти оздоблення тренінгово-ігрової кімнати ЦДП «Альтаїр» ПОБФ «Громадське здоров'я», Полтава Художник-дизайнер: Ведяскіна Дарина


Profile for jalyna

Біла Альтанка №68  

Газета зменшення шкоди

Біла Альтанка №68  

Газета зменшення шкоди

Profile for jalyna
Advertisement