Опис геосайтів (українська частина)
opis punktów geoturystycznych (część ukraińska)
się warstw zlepieńców i piaskowców tworzących naturalne podwodne przedłużenie rzeki – deltę. Stwierdzono istnienie kilku takich stożków deltowych na terytorium wschodnich Karpat (Fig. 6-10) (Oszczypko, Uchmann & Bubniak 2012). Na kierunek transportu wskazuje orientacja dużych otoczaków oraz skośne warstwowanie w bardziej drobnoziarnistych osadach. W zlepieńcach można znaleźć niewielkie konkrecje sfalerytu (ZnS) i galeny (PbS). Wśród osadów serii worotyszczańskiej, na zachód od Truskawca, w uroczysku Lipki, na początku X X wieku działała kopalnia cynku i ołowiu, w której wydobywano rudę składającą się z galeny, bezbarwnego smugowatego sfalerytu – brunckitu, siarki rodzimej i ozokerytu.
Vivnya Ozero Heolohiv
Pukenychi
Uhers`ko 0
Fig. 6.10. Warunki sedymentacji w mioceńskim basenie przedkarpackim. Osad pochodził z erozji obszarów wypiętrzanych (K – górotwór Karpat, B – obszar brzeżny platformy (P)). Na przedłużeniu rzek na dnie morza stożki deltowe (1) (T – truskawiecki N – nadwórniański, które stopniowo zastępowane były przez solonośne osady serii polanickiej i worotyszczańskiej (4). Linia 2 pokazuje przebieg nasunięcia. Gruba żółta linia wskazuje na północno-wschodni zasięg osadów miocenu
Рис. 6.10. Умови седиментації в передкарпатському міоценовому басейні. Осад формувався внаслідок ерозії ділянок, що активно піднімалися (K – гірська споруда Карпат; B – крайова зона платформи (P)). На продовженні річок на морському дні формувались фандельти (1) (T – трускавецька; N – надвірнянська), що поступово змінювалися засоленими відкладами воротищенської та поляніцької світ (4). Лініями 2 показані насуви. Товста жовта лінія вказує північно-східну межу поширення міоценових відкладів
Summary Truskavets conglomerates. Truskavec Resort is a world-famous spa center due to the different types of mineral waters found here. First of all this is Naftusia mineral water. Interesting geological objects are conglomerates of mountain Hloriyeta in Miocene sediments of the Ukrainian Carpathian foredeep. Polymetallic mineralization makes this place unique from a geological point of view. 17. Jezioro Geologów
17. Озеро Геологів
23°54’22” E, 49°19’37” N
23°54’22” E, 49°19’37” N
Położone jest przy międzynarodowej trasie M06: Kyiv (Kijów) – Chop, pomiędzy wioskami Piatnychany (Piatnyczany) i Uhersko, w odległości 6 km od Stryja. Zewnętrzna strefa zapadliska przedkarpackiego zbudowana jest ze skal wieku późnomiceńskiego, które zawierają liczne złoża gazu w Polsce i na Ukrainie. W roku 1920 inż. Kowalewski odkrył pierwsze złoże gazu w Daszawie, 1922 – zbudowano pierwszy 24-kilometrowy gazociąg z Daszawy do Stryja, 1929 – doprowadzono gazociąg do Lwowa, a w ciągu kolejnych kilku lat przedłużono go do
Розташоване при міжнародній трасі M06 Київ-Чоп між селами П’ятничани та Угерсько на відстані 6 км від м. Стрий. Зовнішня зона Передкарпатського прогину складена породами верхньоміоценового віку, що вміщують численні газові родовища. У цьому районі зароджувалась газова промисловість Польщі та України. В 1920 р. інженер Ковалевський відкрив перше родовище газу в Дашаві, в 1922 р. побудовано перший 24-кілометровий газопровід з Дашави до Стрия, в 1929 р. – завершено гілку трубопроводу до Львова, a ще через
94
0,5
1 km
Fig. 6.11. Mapka lokalizacyjna Рис. 6.11. Карта локалізації
Fig. 6.12. Współczesny widok jeziora Geologów Рис. 6.12. Сучасний вигляд озера Геологів
Rzeszowa, Tarnowa, Sandomierza, Stalowej Woli. Z historią odkrycia złóż gazowych jest związane jezioro Uherskie (Jezioro Geologów), które jest pochodzenia technogenicznego i położone jest nad uherskim złożem gazu i jest efektem działalności człowieka. Złoże to mieści się w pułapce złożowej w obrębie łagodnej struktury antyklinalnej (Fig. 17-1) nad erozyjnym występem starszego (przedneogeńskiego) podłoża zewnętrznej strefy (Bilcze-Wolickiej) zapadliska przedkarpackiego. Od strony południowej fałd ten jest przykryty nasunięciem jednostki Samborskiej. Złoże gazu zlokalizowane jest w porowatych piaskowcach przykrytych od góry izolującymi warstwami iłów. Złoże jest zamknięte (podparte) od dołu przez wodę zawartą w przestrzeniach porowych. Kilka takich złóż znajduje się na głębokości od 200 do 1 050 m. Pierwsze otwory wykonane w latach 1943-1944 w tym rejonie doprowadziły do odkrycia złóż gazowych na niewielkiej głębokości. W listopadzie 1946 w trakcie wykonywania otworu poszukiwawczego na głębokości 1 000 m, został odkryty największy i najgłębszy zbiornik gazu (39,5 mld m3). Na skutek błędnych decyzji podejmowanych przez nadzór geologiczny doszło do gwałtownego niekontrolowanego wypływu gazu. Mieszanina wodno gazowa o ciśnieniu ponad 100 atmosfer wyrzuciła 800 m rury wiertniczej. Na skutek tarcia kolumny rur o urządzenie wiertnicze zapalil się gaz, a słup ognia 30-metrowej wysokości widoczny był z odległości 50 km. W miejscu wiercenia w ciągu kilku dni powstał krater o średnicy 125 m i głębokości 40 m, który pochłonął wiertnicę z całym wyposażeniem. Krater
кілька років її продовжено до Ряшева, Тарнова, Сандомира, Сталевої Волі. З історією відкриття газових покладів пов’язане Угерське озеро (Озеро Геологів), що має техногенне походження і розташоване над Угерським газовим родовищем. Газ із цього родовища знаходився в пастках, що містилися в межах пологої антиклінальної структури (рис. 6-13), розташованої над ерозійним виступом донеогенового фундаменту Зовнішньої (Більче-Волицької) зони Передкарпатського неогенового прогину. З півдня складка перекрита насувом Самбірської зони. Газ виповнював поровий простір неогенових пісковиків і утримувався зверху глинистими відкладами, які їх перекривають. Знизу газовий поклад був підпертий поровими водами. Декілька таких газових покладів знаходяться на глибинах від 200 до 1 050 м. Перші свердловини, пробурені на цій площі в 1943-1944 роках, відкрили газові поклади на невеликій глибині. У листопаді 1946 р. при бурінні розвідувальної свердловини на глибині понад 800 м був розкритий найбільший та найглибший газовий поклад родовища, в якому на той час було 39,5 млрд. м3 газу. Через людську помилку стався раптовий викид газу. Газо-водяна суміш під тиском більш як 100 атм. викинула в повітря 800 м бурильних труб. Через тертя колони труб об обладнання вишки газ загорівся. Стовп вогню сягав 30 м заввишки, а вночі заграву було видно за 50 км. На місці свердловини за кілька днів утворилася чашоподібна вирва – кратер діаметром 125 м та завглибшки до 40 м, що поглинув бурову вишку та все її обладнання. Кратер
95