Page 1

¹100 (21531)

Безплатні консультації читачам «Зорі»

45

ТВ каналів!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

25 грудня 2013 ðîêó

Боровський Олександр Васильович

Сіренко Іван Макарович

Гудзь Іван Пилипович

Ñòîð. 4

Брозовська Міна

ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

Калиниченко Федір Лукич

39 Чорна (Єгорова) Надія Семенівна

з 30 грудня по 5 січня

Шангін Борис Григорович

Марковський Іван Зіновійович

Семиволос Олексій Ілліч

Виноградов Володимир Самойлович

Галенко Йосип Опанасович

Козлов Микола Михайлович

Олейников Віктор Степанович

Архипов Іван Васильович

Михлик Василь Ілліч

Устименко Олександр Лукич

Замрій Федір Дмитрович

іСАКОВ Іван Іванович

Пічужкін Михайло Сергійович

Фурт Іван Пилипович

Санкевич Михайло Іванович

почесних громадян

Кривого Рогу Ñòоð. 12—13

Малахов Георгій Михайлович

Земляний Микола Федорович

Сич Юрій Петрович

Кучма Леонід Данилович

Бабич Юрій Петрович

Воронова Тетяна Петрівна

Гутовський Григорій Іванович

Бородич Леонід Васильович

Кравець Василь Романович

Васякін Олександр Васильович

Гуров Вадим Миколайович

Колосов Валерій Олександрович

Маковій Микола Іванович

Любоненко Юрій Вікторович

Вілкул Юрій Григорович

Задорожний Вячеслав Казимирович

Архієпископ Криворізький та Нікопольський ЄФРЕМ

Рижков Євген Вікторович

Людина з «непробивним» прізвищем Кажуть, у Леоніда Броневого складний характер. Але саме він, напевне, й допомагає Ñòоð. 14 йти по життю

Самая любимая всеми новогодняя история С песнями о любви, расставаниях и встречах Сайт газети «Зоря» — www.zorya.org.ua

Ñòð. 20


влада

www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 ð.

Ключове завдання міністерств забезпечення людей теплом, водою, газом, електрикою і громадським транспортом — виконане Віце-прем’єр Олександр Вілкул прокоментував на пресконференції підсумки 2013 року по напрямах діяльності Міністерства регіонального роз­ витку та Міністерства інфра­ структури, які він курирує. — Житлово-комунальне господарство та інфраструк­ тура — це найскладніші і про­ блемні галузі в країні. Ключове завдання, яке я поставив ке­ рівникам напрямів, полягало в тому, щоб у цих кризових умовах забезпечити безперебій­ ну роботу систем життєзабезпе­ чення. Це газ, вода, тепло, світ­ ло і громадський транспорт, — сказав Олександр Вілкул. Для цього були проведені спільні навчання органів ре­ гіональної та місцевої влади, профільних міністерств, ко­ мунальних, дорожніх служб і рятувальників. Були оновле­ ні і відпрацьовані регламенти взаємодії. У Мінрегіоні був створений цілодобовий штаб для координації роботи та на­ дання допомоги регіонам. Опа­ лювальний сезон 2013/2014 років був початий за графі­ ком, на кілька тижнів раніше у зв’язку з різким зниженням температури повітря у вересні. Виникаючі аварії ліквідуються оперативно — протягом доби. — Система координації працює, люди забезпечені те­ плом, водою, електрикою, гро­ мадський транспорт працює. Ключову задачу служби ви­ конали. Це питання обов’язку, — зазначив Олександр Вілкул.

— У сфері залізничного транспорту в цьому році ми активізували два проекти між­ народного масштабу. Перший проект — це початок будів­ ництва нового двоколійного залізничного Бескидського тунелю в Карпатах, який до­ зволить підвищити товарообіг з Європою (існуючий старий тунель був побудований ще в 19 столітті). І другий проект — це «Широка колія». У ньому беруть участь Україна, Росія, Словаччина та Австрія. Буде створено єдиний безперервний залізничний транспортний ко­ ридор з Далекого Сходу Росії, — сказав Олександр Вілкул, зазначивши, що через майбут­ ній транспортний коридор з Азіатсько-Тихоокеанського ре­ гіону можна буде оперативно, без перевантаження у вагони з іншою шириною колії, до­ ставляти вантаж через Україну в центр Європи.

Необхідно об’єднати зусилля,

щоб 2014 рік став для Дніпропетровщини роком нових досягнень

2014 рік для Дніпропетров­ щини стане роком нових пере­ мог та досягнень. У наступному році за підтримки Президента України Віктора Януковича та уряду буде продовжена реалі­ зація вже розпочатих проектів та будуть започатковані нові. Зокрема, буде продовжено бу­ дівництво Дніпропетровського метро, правобережних з’їздів з Кайдацького мосту та Пів­ денного обходу, незмінним за­ лишиться курс на масштабну модернізацію підприємств та впровадження інноваційних технологій у виробництві. Продовжиться розширення мережі дитячих садків та на­ вчально-виховних закладів. Будуть реалізовані нові моло­ діжні проекти в рамках Стра­ тегії молодіжної політики та багато іншого. Про це розповів губернатор Дмитро Колєсніков під час спільного засідання ко­ легії Дніпропетровської обл­ держадміністрації та обласної Асоціації органів місцевого самоврядування, яке було при­ свячене підсумкам розвитку Дніпропетровщини у 2013 році. — Цей рік багато в чому став показовим, багато чого було зроблено, але ще багато чого належить зробити. Дні­ пропетровщина має багато по­

зитивних досягнень, і я впев­ нений, що вони стануть осно­ вою для подальшого розвитку нашої області. Наші завдання на 2014 рік не менш масштаб­ ні. Тому що розвиток для Дні­ пропетровщини — це життя. Ми з упевненістю дивимося в майбутнє. У нас є працьовиті люди, потужний промисловий та аграрний потенціал. У нас є підтримка нашого Президента Віктора Федоровича Янукови­ ча, підтримка уряду. Необхідно об’єднати зусилля, щоб 2014 рік став для Дніпропетровщини роком нових перемог та нових досягнень. Щоб ми тримали марку Дніпропетровщини — регіону-лідера, регіону-пере­ можця, регіону можливостей, — зазначив Дмитро Колєсніков. Губернатор наголосив, що одним з пріоритетних завдань є підготовка до Євробаске­ ту-2015. На 2014 рік заплано­ вано завершення реконструкції спортивного комплексу «Ме­ теор» і Дніпропетровського аеропорту, а також будівництво нової багатофункціональної арени в Дніпропетровську і будівництво спортивної бази у Дніпродзержинську. Дмитро Колєсніков зазна­ чив, що масштабні завдання стоять перед регіоном і в сфері інфраструктури. Так, для онов­ лення парку електротранспор­ ту великих міст області плану­ ється придбання близько 150 одиниць транспорту. Також буде продовжена робота з бу­ дівництва надземних пішо­ хідних переходів на проспекті ім. Газети «Правда». Трива­ тимуть роботи з покращення якості дорожнього покриття. Планується завершити рекон­ струкцію Аульського водоводу.

Наша гордість, наша слава

актуально

2

ЗОРЯ область

Громади Дніпропетровщини — найактивніші в Україні Голова обласної ради Євген Удод підбив підсумки роботи обласної Асоціації органів місцевого самоврядування Керівники області вручили нагороди та дипломи кращим людям Дніпропетровщини, які свою працю і перемоги присвячують рідному регіону

Стела Героїв В будинку обласної ради в урочистій обстановці була відкрита стела «Герої України — гордість регіону». Будуть нові звершення і нові герої. У цьому не сум­ ніваються ні голова обласної ради Євген Удод, ні губерна­ тор Дмитро Колєсніков, за іні­ ціативи яких і була створена стела пошани. — Історія нашої області — це історія всієї України. У Дніпропетровщини — вели­ чезний потенціал, а це озна­ чає: прийдуть нові люди, які впишуть яскраві сторінки в історію рідного краю, — ска­ зав під час відкриття стели Євген Удод.

Лідер серед регіонів Учора виповнився рік гу­ бернаторству Дмитра Колєс­ нікова на Дніпропетровщині. Взявши слово на засіданні підсумкової колегії облдерж­ адміністрації, Євген Удод нагадав про це учасникам зборів і подарував квіти іме­ нинникові, з яким пліч-о-пліч виводить область у регіонилідери. Так, упродовж п’яти міся­ ців Дніпропетровщина була незмінним лідером серед об­ ластей за обсягами реалізації промислової продукції. Серед безумовних досягнень Дні­ пропетровщини — і врожай зернових в 3,7 мільйона тонн, і збільшення вдвоє іноземних інвестицій в економіку облас­ ті — їх розмір досяг 500 міль­ йонів доларів, і легалізація 13 тисяч робочих місць, і ба­ гато чого іншого, що впливає на якість життя дніпропетров­ чан. І, безумовно, одним з го­ ловних досягнень Дніпропе­ тровщини стало присвоєння Петриківському розпису ста­ тусу нематеріальної культур­ ної спадщини людства.

Дніпропетровщина — це насамперед люди, талановиті, працьовиті, відповідальні. Саме вони роблять наш регіон сильним і успішним

Наші громади — найактивніші На конференції Дніпро­ петровської обласної Асоці­ ації органів місцевого само­ врядування, на якій Євген Удод підбив підсумки роботи Асоціації та обласної ради, петриківські майстри заслу­ жили бурхливі дружні оплес­ ки, хоча учасники зборів не скупилися на вшановування і переможців проектів і про­ грам, ініційованих облрадою. На думку Євгена Удода, громади Дніпропетровщини — найбільш активні в країні. Область упевнено тримає лідерство за кількістю про­ ектів — учасників і перемож­ ців Всеукраїнського конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування, заснованого з ініціативи Президента України Вікто­ ра Януковича. Так, у 2013 році переможцями визнано 249 проектів з усіх областей України, 34 проекти з них — Дніпропетровської області. На їх реалізацію з державного бюджету в 2014 році заплано­ вано близько 5 млн. грн. Головним показником цієї роботи стало те, що те­ риторіальні громади Дні­ пропетровщини, їх органи місцевого самоврядування перебороли інертність, пові­ рили у свої сили, відкрили для себе широкі можливості співробітництва і партнер­ ства з міжнародними фонда­ ми, інвесторами, бізнесом, залучили до цього процесу жителів населених пунктів.

Завдяки цьому є конкретні результати, які вже випро­ бували на собі жителі бага­ тьох населених пунктів. Це ремонт об’єктів соцкульт­ побуту, застосування енер­ гозберігаючих технологій, розширення мережі водо- і газопостачання, освітлення й реконструкція вулиць і доріг, відродження кооперативно­ го руху, зазначив, зокрема, Євген Удод.

Дерзайте, вершіть! За традицією в кінці року Дніпропетровщина підбила підсумки регіо­ нального конкурсу «Світоч Придніпров’я». У ньому взя­ ли участь понад 400 жителів області різних професій, яких поєднує праця на благо Дні­ пропетровщини. Організаторами конкур­ су виступили Дніпропет­ ровська обласна рада і об­ ласна держадміністрація. Переможцями конкурсу в 28 номінаціях стали жителі Дніпропетровська, Кривого Рогу, Дніпродзержинська, Павлограда, Новомосковська й інших міст і районів облас­ ті, а також колективи нашого регіону. У цьому почесному ряду і наша газета «Зоря» як краще друковане видання ре­ гіону. Ми поздоровляємо з цим і наших читачів. (Список переможців конкурсу «Сві­ точ Придніпров’я» читайте на сайті «Зорі» www.zorya. org.ua). Ольга ПЕРОВА Фото Дмитра КРАВЧЕНКА

На стелі зображені фото тих земляків які носять горде звання — Герої України. За роки незалежності України 20 жителів Дніпропетровщини були удостоєні цієї високої нагороди.


панорама області Дивують мистецтвом східного танцю

Йде дільничний в дитсадок

Уже протягом трьох років у райцентрі діє студія східного танцю «Хайят-Данс». Її веде тренер Тетяна Штаб. Слабка половина району швидко пройшла шлях від невпевненого сприйняття нововведення до захоплення і успіху. Учасники студії, які просто випромінюють позитивну енергію, часто беруть участь у всеукраїнських і міжнародних конкурсах та фестивалях, що проходять у Донецьку, Харкові, Дніпропетровську, Ялті, Судаку, Запоріжжі, Бердянську тощо. І неодмінно приїжджають додому з нагородами, здобуваючи перемоги або посідаючи призові місця.

Цікава зустріч відбулася в ДНЗ №1 імені Крупської — до тамтешньої малечі завітав дільничний інспектор, лейтенант міліції Олег Горбуля. Причому він не просто зайшов у гості до дошкільнят, а й провів з ними бесіду, в ході якої дав поради щодо правил поведінки та застереження для дітей, якщо вони зустрічають незнайомців на вулиці, а також коли залишаються вдома наодинці. Після цього старші вихованці закладу подарували гостю театральну виставу, а він, у свою чергу, пообіцяв якомога частіше приходити в гості. П’ятихатський район

В Широківському лісництві заздалегідь підготувалися до передноворічного зростаючого попиту на ялинки та сосни. Як розповіла в.о. лісничого Любов Гавула, при плані в 300 новорічних сосен тут реалізували вже понад 210 дерев. Усі вони мають спеціальний чіп, що підтверджує законність вирубаної зеленої красуні. Користуються попитом і святкові композиції з використанням соснових гілочок, яких мешканці району вже придбали 50 при плані 100 штук. Для передноворічної реалізації в лісництві щороку висаджують спеціальну плантацію новорічних сосен. Ось і минулої весни працівниками лісництва висаджено 5 тис. однорічних саджанців майбутніх зелених красунь. Для товарної реалізації вони будуть готові через 8—10 років. Широківський район

Ростіть здорові та щасливі! 453 малюків народилося на Дніпропетровщині з 13 по 20 грудня

Інформація надана пологовими будинками: КЗ «Дніпропетровська МКЛ №2» ДОР; КЗ «ДОПЦ зі стаціонаром» ДОР»; КЗ «ДМПБ №1» ДОР»; «ДМКЛ№9» ДОР»; КЗ «Покровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Вільногірська ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром»; КЗ «Дніпродзержинська міська лікарня №9» ДОР»; ДЗ СМСЧ-9 МОЗ України м. Жовті Води; КЗ «Апостолівська ЦРЛ» ДОР»; ДЗ «СМСЧ-6 МОЗ України» м. Дніпропетровськ; КЗ «Нікопольський пологовий будинок» ДОР»; КЗ «ППБ» ДОР»; ОКЛМ.

Найбільше маля — хлопчик з вагою 4 кілограми 600 грамів і зростом 57 сантиметрів з’явився на світ в Дніпропетровському перинатальному центрі. В цьому ж медичному закладі народилась й найменша дівчинка з вагою 1 кілограм 250 грамів і зростом 35 сантиметрів.

Бажаємо всім новонародженим і їхнім матусям міцного здоров’я та щастя на довгі роки!

Солонянський район

Ревекка та Ельдар підростають на Петриківщині У листопаді цього року у Петриківському районі народилося 24 дитини:14 дівчаток і 10 хлопчиків. Про це нашому кореспонденту повідомила Любов Шиманська, начальник відділу Державної реєстрації актів цивільного стану ра­ йонного управління юстиції. Найчастіше своїх доньок батьки називали Софія, синів — Даніїл.

Найрідкісніше ім’я серед дівчаток у листопаді — Домініка. Цього року у районі також народилися дівчата з гарними та рідкими іменами Злата, Варя, Златіслава, Ревекка, Вірсавія, Анюта, Мілєна, Мілана. Хлопцям же давали такі імена, як Гордій, Гаємік, Яромир, Харитон, Платон, Ельдар. Петриківський район

Терпсихора запрошує друзів 20 грудня у Перещепиному відбувся перший районний фестиваль-конкурс дитячих колективів «Терпсихора запрошує друзів». Конкурс проходив у Центрі художньо-естетичної творчості учнівської молоді. У ньому взяли участь дитячі хореографічні колективи району. Перше місце посіли аж п’ять хореографічних

3

Крихітні гімнастки змагались на Дніпропетровщині На вихідних до Нікополя на змагання з художньої гімнастики завітали діти 2004—2010 р.н. з різних міст України Ці крихітки, незважаючи на свій зовсім юний вік, сміливо вступили в боротьбу за перемогу. В результаті змагань, що відбулися на стадіоні «Електрометалург», судді вирішили, що переможцями можна вважати усіх учасниць. Кожна з них отримала у подарунок м’яку іграшку, а також грамоту за участь у турнірі. Нікопольський район

Ремонт і благоустрій — за рахунок підприємців Ряд господарів та підприємців району надав фінансову допомогу на проведення косметичного ремонту в травматологічному відділенні П’ятихатської ЦРЛ. Крім цього, за кошти небайдужих людей тут придбали для палат карнизи, штори, крани, матраци, а також посуд та інструменти для малярних робіт. Працівники травматологічного відділення

і пацієнти дуже вдячні приватному підприємцю О. В. Малооку, керівнику ПСП «Каспій» Г. М. Ісаєву, голові ФГ «Катюша» В. Г. Байсарі, приватним підприємцям Л. М. Шрамку, В. В. Оржиховському, В. Г. Перегуді, О. П. Кабакову, С. В.Бичкову за посильну допомогу лікарні. П’ятихатський район

У Дніпродзержинську з’явились перші пункти обігріву та банк одягу У місті відкрили 16 пунктів обігріву. Вони розташовані в усіх районах. У середньому кожного дня пункти приймають до 10 людей, хоча можуть вмістити до тридцяти осіб одночасно. Гостями пунктів обігріву можуть бути як просто бажаючі, так і люди без визначеного місця проживання. Тут їх не тільки пригощають гарячим

чаєм, а й надають соціальну допомогу. Пункти обігріву працюють цілодобово. Також у них можна отримати консультацію лікаря та першу допомогу. А за адресою Біломорська, 2 розташувався «банк одягу». Тут можна знайти собі усе, що завгодно: від взуття до головних уборів. Дніпродзержинськ

Не Сорочинський, але ще той ярмарок

234 хлопчики 219 дівчаток

Дитяча музична школа, що в райцентрі, зустріла свій 50-річний ювілей. До цієї дати педагогічний колектив закладу прийшов з вагомими здобутками. Упродовж останніх десяти років його вихованці посідають призові місця і стають переможцями обласних, Всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Десять педагогів навчають дітей грі на гітарі, скрипці, фортепіано, баяні, акордеоні, вокальному співу. Щороку близько 150 учнів різного віку освоюють майстерність співу та гри на музичних інструментах. Вони є учасниками усіх районних свят. Урочистості відбулися у школі 18 грудня. Викладачів і учнів привітали керівники району. Ведучі свята згадали етапи розвитку музичної школи, її директорів і викладачів.Учні — маленькі артисти — порадували гостей концертною програмою.

www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 р.

Покровський район

Сосни з лісництва прикрасять оселі мешканців району

Солонянській дитячій музичній школі – 50

ЗОРЯ область

груп: «VIVA», «Крученики», дует А. Лукаускас та О. Боднарюк, колектив «Клас», дует «Акварель». Переможців нагородили почесними грамотами. Опісля всі учасники та керівники були запрошені на новорічну дискотеку та фотосесію біля ялинки. Новомосковський район

вирував у міському історичному музеї імені Пригожина. Кілька років тому проводити подібний артярмарок запропонувала новий директор закладу Олена Кобзар — з того часу він став традиційним. Особливою популярністю користується передноворічний ярмарок. Нині на ньому представляли свої роботи близько тридцяти майстрів з Жовтих Вод та сусідніх П’ятихаток. Не

обійшлося на ярмарку і без майстеркласів — цього разу всіх охочих навчали, як працювати з повстиною (російською — «войлоком»), робити «насипушки» в пляшки, а ще декупаж і біжутерію зі стрічок. Тож майстри не тільки змогли показати свою творчість, а й сам музей подивитися, його експозиції, які постійно обновляються. Жовті Води

Новенькі телефони – переможцям творчого конкурсу! Люба Малинська — учениця Межівської СЗШ №2 та Карина Ліськовська — учениця класу Райпільської СЗШ стали переможцями конкурсу дитячого малюнка «Живи безпечно» на тему безпечного користування газом у побуті, що проходив під егідою ПАТ «Дніпропетровськгаз». Першотравенське управління експлуатації газового господарства оголосило конкурс дитячого малюн-

ка «Живи безпечно», в якому взяли участь учні 18 шкіл Межівського, Петропавлівського районів та міста Першотравенська. Оцінювання проводилось у трьох вікових групах. На огляд почесного журі було представлено понад 70 робіт. Чудовим, а головне, неочі­ куваним подарунком для дівчат стали новенькі телефони «Nokia». Межівський район

Кам’янська школа отримала «срібло» Школи Нікопольського району взяли участь у конкурсі, присвяченому вшануванню подвигу героїввизволителів нашої батьківщини. У ньому загальноосвітні заклади представляли музеї, музейні кімнати трудової та бойової слави, розташовані на їх базі. У конкурсі

взяли участь 158 музеїв та кімнатмузеїв зі всієї області. Незважаючи на чималу конкуренцію, друге місце у номінації «Краща музейна кімната» присудили колективу Кам’янської загальноосвітньої школи І—ІІІ ст. Нікопольський район

Юлія Базя, Олександр Козленко, Наталія МОСКОВКА, Олександрина Подольська, Людмила Федоренко, Євген Хрипун, Антон Черкашин, Олена Чернявська, Микола Яловий


ОФІЦІЙНО

4

ПЕНСІОНЕР ПРИДНІПРОВ’Я

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 25 ãðóäíÿ 2013 ð.

Ïðî äîïëàòè äî ïåíñ³é ä³òÿì â³éíè Я маю статус дитина війни. Як мені повинні виплачувати підвищення до пенсії?

Îëåêñàíäðà ÑÀÌÎÑÞÊ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

Íàòàë³ÿ ÊÎÐͲÉ×ÓÊ, çàñòóïíèê íà÷àëüíèêà Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ Ïåíñ³éíîãî ôîíäó Óêðà¿íè ó Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Шановна Олександро Сергіївно, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004, який набув чинності 1 січня 2006, перед бачено підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 110 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджувалися з 1 січня 2006 року, а статтею 6 — у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Отже, дію статті 6 Закону України «Про соціальний за хист дітей війни» на 2006 рік було призупинено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до

статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено встановлення надбавки до пенсії учасникам війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (з 01.01.2008 — 47,00 грн., з 01.04.2008 — 49,80 грн.). 22.05.2008 Конституційний Суд України визнав вищезгадані зміни невідповідними Конституції України. З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.05.2008 №530, яка набула чинності з 22.05.2008 року і якою встановлено, що дітям війни до пенсії встановлюється доплата в таких розмірах: з 22 травня — 48,10 грн., з 1 липня — 48,20 грн., з 1 жовтня — 49,80 грн. 23 липня 2011р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету». Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально-

го захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн. Законами України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (із змінами), «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2011—2013 роках норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний за хист дітей війни» застосову ються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ре сурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік та наявних фінансових ре сурсів Державного бюджету України, а також бюджету Пенсійного фонду України на 2012 і 2013 роки. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381, яка набрала чинності з 01.01.2012, дітям війни (крім тих, на яких поши рюється дія законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захи сту» і «Про жертви нацистсь ких переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допо моги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Зако ну України «Про соціальний захист дітей війни», прова диться у розмірі 7% прожит кового мінімуму, встановле ного законом, для осіб, які втратили працездатність. Станом на 01.10.2013 розмір надбавки становить 62,58 грн. (894,00 грн. х 7%). Інше чинним законодавством не передбачено.

ßê ïîòðàïèòè íà ïðèéîì äî ä³ëüíè÷íîãî ³íñïåêòîðà ì³ë³ö³¿? Òåðí³âñüêèé Ì ÓÌÂÑ Óêðà¿íè â Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³ Àäðåñà: 51500, ì. Òåðí³âêà, âóë. Êóðñüêà, 14. Òåëåôîí (05632) 6-01-02 Посада, прізвище, ім’я, по батькові

Територія, закріплена за дільничними

Місце прийому (адреса, телефон)

Дільничний інспектор міліції, ДПМ сержант міліції бул. Артема, 3, каб. 2 ШАШКІН тел. 74263 В’ячеслав Михайлович

Дільниця №3: вул. Нікітіна, вул. Дніпровська, 2 вул. Паркова, вул. Некра сова  вул. Курська, 218, вул. І. Петрова, вул. Маяковського, 1519, вул. Самарська, вул. Маяковського, 220, вул. Петровського  вул. С. Маркова, 1а, вул. Л. Українки  вул. П. Тичини, вул. Польова  вул. І.Франка, вул. Дубініна  вул. Комсомольська, вул. Молодіжна. СШ №5, спорткомплекс «Темп», магазин «Надія», «Стрілка», «Книги», РАЦС, прокуратура, мага зин «Хліб», гаражі за СШ №5, Дитячий парк, церква, шахта «ЗахідноДон баська», ЦМЛ, гірничий ліцей, гаражі за гірничим ліцеєм і лікарнею

Дільничний інспектор міліції, ДПМ лейтенант міліції бул. Артема, 3, каб. 2 ВОЛОКІТІН тел.: 74263 Денис Вікторович

Дільниця №1: вул. Маяковського, 111, вул. Курська, 2032, вул. Лер монтова, 214,115, вул. Харківська, 68, 18, вул. Дніпровська, 117, пров. Пушкіна, вул. Пушкіна, гуртожитки №10, 11, 12, ВГСЧ, ЖЕК2, міськгаз, автокрамниця, Міськкомунгосп, держказначейство, аптека №210 «Ма тері і дитини», ломбард, кафебар «Кумир», «Водолій», «Хаши», дитсадок «Ракета», «Ромашка», «Медтонус», ринок «ЗахідноДонбаський», банк «Аваль», «Надра», філія банку «Укрсиббанк», автостоянка «Тополь», «Укр телеком», БТІ, гаражі, сараї, магазини «Діамант», «Садочок», Масіс», «Маска», «Білка», «Прометей», «Телерадіотовари», «Айсберг», «Каприз», «Аптека», «Простір», «Вітал», «Марічка», «Ажур», «Надія», «ЧайКофе», «Дніпровський», «Зірка», «Ритуальні послуги», стоматологія 32, міський центр зайнятості, міськвиконком, вул. Жовтнева, вул. Степова, вул. Мічу рінська, вул. Сонячна, вул. Північна, вул. Тернівська, вул. Сташкова, вул. Благодатна, вул. Ленінградська, вул. Золотиста, вул. Газети «Правда», вул. Садова, пров. Благодатний, вул. Радужна, пров. Сонячний, вул. Новосе лівська  1, 2, 3, 4

щовівторка з 9.00 до 11.00;

ДНІ ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН: щочетверга з 18.00 до 21.00;

Інформація станом на 1.05. 2012 р.

щосуботи з 10.00 до 13.00

Продовження в наступному номері «Зорі».

Шановні читачі! На сторінках «Пенсіонер Придніпров’я» та «Захистимо кожного» ви одержите відповіді на ваші запитання. Але відповідно до законодавства про звернення громадян фахівці державних установ, комунальних і приватних підприємств надають відповіді при наявності поштової адреси заявника. Тож, будь ласка, вказуйте зворотну адресу (у газеті не друкується)! Пишіть на адресу: редакція газети «Зоря», вул. Журналістів, 7, м. Дніпропетровськ, 49051. Кон тактний телефон: (0562) 271652. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

РОЗ’ЯСНЯЮТЬ ФАХІВЦІ ПФУ

Ïðàâî íà ïåðåðàõóíîê ïåíñ³¿ Мені призначено пенсію 30 серпня 2011 року. Продовжую працю вати, як і до пенсії, електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею. Чи можна вже зробити перерахунок пенсії? Ïàâëî ÃÀÉÂÀÍ. Ïåòðîïàâë³âêà

Шановний Павле Олександровичу, відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон 1058) у разі, якщо застрахована особа після призна чення пенсії продовжувала працю вати, перерахунок пенсії прово диться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього пере рахунку) пенсії незалежно від пе рерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати

(доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. За більш детальною інформацією рекомендуємо Вам звернутися до управління Пенсійного фонду України за місцем проживання.

ϳëüãîâèé ñòàæ — çà íàÿâíîñò³ àòåñòàö³¿ ðîáî÷îãî ì³ñöÿ Мій брат у 2005—2008 рр. працював у Росії. У нього є право на пенсію за Списком 2, враховуючи стаж роботи в Україні. Чи зара хують до пільгового стажу час роботи в Росії, адже там відсутня атестація робочих місць?

Îëåã ÑÀËÅÍÊÎ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

Шановний Олеже Дмитровичу, відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав — учасниць СНД і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони мешкають. Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, — за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки —

після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш ніж 25 років, з них не менш ніж 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (для чоловіків — 60 років), на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам. Враховуючи вищезазначене, для зарахування до пільгового стажу періоду роботи за Списком №2 без атестації робочого місця немає підстав. За більш детальною інформацією Ви маєте право звернутись до управління Пенсійного фонду України за місцем проживання.

КОМПЕТЕНТНО

Ïîäîðîæ ç äîìàøí³ì óëþáëåíöåì Донька з дітьми планує вирушити літаком за кордон на новорічні свята. Домашнього улюбленця, цуценя лабрадора, теж хоче взяти з собою. Чи не виникнуть у них проблеми в аеропорту на митниці?

Âàëåíòèíà ×ÅÐÍßÊÎÂÀ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

Шановна Валентино Павлівно, тим, хто відправляється на новорічні свята за кордон разом з домашнім улюбленцем, слід знати таке. Поперше, на тварин обо в’язково необхідно заповнювати декларацію, подруге, оформляти ветеринарне свідоцтво, а в само му аеропорту — ветеринарний сертифікат. Крім того, треба погоджувати можливість вивозу тварин з авіаперевізником. Є компанії, які вза галі не беруть тварин на борт, інші дозволяють подорож тільки для 3 тварин на борту, треті везуть їх в багажному відсіку. Також необхідно наперед знати ставлення до

тварин, що ввозяться, у країні, куди ви їдете. Наприклад, Європа вимагає ветеринарні паспорти з урахуванням усіх щеплень, на явність імплантованого чипа, по якому можна просканувати кота чи собаку, перевірити їх родовід, щеплення тощо. З бійцівськими породами собак мандрівників пу стять далеко не в усі країни. Слід ще зазначити, що в певних краї нах карантин тварин на митниці може становити 20 і більше днів. ²ãîð ËÈÍÄÜ, íà÷àëüíèê ñåêòîðà ¹1 ìèòíîãî ïîñòà «Äí³ïðîïåòðîâñüê-Àåðîïîðò» Äí³ïðîïåòðîâñüêî¿ ìèòíèö³ ̳íäîõîä³â

«ЗОРІ» ВІДПОВІДАЮТЬ

Íà âóëèöÿõ íå ñâ³òÿòü ë³õòàð³ До редакції звернулася мешканка обласного центру Н. Г. Арте менко щодо відновлення освітлення на вулицях Крутій та Актю бінській. «Зоря» направила лист до виконавчого комітету Красно гвардійської районної у місті ради і одержала таку офіційну відповідь: Шановна Ніно Григорівно, ремонтом мереж зовнішнього освітлення у місті Дніпропетровську займається КП «Міськсвітло» міської ради. Згідно з титульним списком департаменту комунального господарства та капітального будівництва міської ради в титульному списку на 2013 рік роботи по ремонту освітлення по вул. Крутій та вул. Актюбінській не передбачені.

Виконавчим комітетом Крас ногвардійської районної у місті ради до КП «Міськсвітло» міської ради направлено листа від 10.12.2013 №1877 щодо включен ня до титульного списку на 2014 рік робіт по відновленню мережі зовнішнього освітлення по вул. Крутій та вул. Актюбінській. Îëåêñ³é ËÅÙÅÍÊÎ, ãîëîâà Êðàñíîãâàðä³éñüêî¿ ðàéîííî¿ ó ì³ñò³ ðàäè, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê


зорянська пошта Вдячні за Даринку Шановні працівники редакції обласної газети «Зоря»! Завжди з нетерпінням чекаємо виходу чергового номера вашої газети, та найбільше — сторінки «Даринчина вітальня». Спасибі вам, що на цій сторінці друкуєте для нас такі змістовні, цікаві та повчальні матеріали. На уроках української літератури разом зі своєю вчителькою Людмилою Олексіївною Вовк залюбки читаємо казочки, вчимо віршики, завжди з інтересом знайомимося з рубрикою «Цікавинка від Даринки». Знову передплатили газету на цілий рік! Тож і далі будемо разом! З новорічними вітаннями та найкращими побажаннями у 2014 році ваші маленькі читачі учні 5-Б класу НВК «Гармонія» м. Дніпродзержинська

Нехай і далі «Зоря» буде така ж цікава Добрий день зорянці! Ось і знову передплатила «Зорю» на 2014 рік. Газета ваша мені дуже подобається, бо все в ній є: і новини, і медичні рекомендації, і анекдоти, і вірші. Все читається легко і зрозуміло. Хай і далі буде наша-ваша «Зоря» такою цікавою, а вам усім бажаю успіхів у журналістській роботі. Хотіла б одержати і приз, нехай би гроші... Бувайте здорові! Надія Степанівна СОРОКА Магдалинівка

Не пропускаємо жодного заголовка

Газету дуже любимо й передплачуємо давно Дорога редакція газети «Зоря»! Передплачуємо вашу газету давно, оскільки ми її дуже любимо — і я, і моя бабуся, і мама. Читаємо всю газету, але маємо й улюблені тематичні сторінки. Мені подобається 23-я сторінка — дитяча «Зоря», мамі до вподоби рубрика «Де ти, моя доле?», а бабуся ретельно ознайомлюється зі змістом шостої сторінки — «Ветеран Придніпров’я». З неї дізнається про новини в пенсійному забезпеченні, зокрема, коли добавлять пенсію дітям війни, бо вона народилася у 1944 році… Хотілось би нам і приз від любимої «Зорі» отримати, а саме велосипед, бо далеко ходити до магазину. Тож чекаємо з нетерпінням виграшу: бабуся — Ганна Олександрівна Литвиненко, моя мама — Наталія Іванівна Тонкошкур і я.

Добрий день, шановна редакція газети «Зоря»! Вся наша сім’я дуже любить вашу газету, і по черзі кожний перечитує її. Ми «Зорю» передплачуємо вже понад тридцять років, і не поквартально, а на цілий рік. Раніше, хоч і бракувало часу на читання — то праця в колгоспі, то вдома, — все одно знаходили вільну годинку і читали. Тепер на пенсії, тож не пропускаємо й жодного заголовка. І, прочитавши про приз, вирішили й собі пошукати щастя. У нас цьогорік з чоловіком 55-річчя шлюбу, може, й нам пощастить... А колективу нашої улюбленої «Зорі» бажаємо творчих успіхів і усіляких гараздів. Ольга Назарівна ЛИТВИНЕНКО с. Григорівка, Васильківський район

Читайте «Зорю» разо з нами

Сергій Риженко, професор, головний лікар лікарні Мечникова: — Головне достоїнство газети «Зоря» — життєво важливі проблеми подаються в ній об’єктивно. По суті ми робимо одну важливу справу: лікуємо людей. Газета робить це словом — пропагандою здорового способу життя, розповідями про людей, що дружать зі спортом, різноманітністю корисних публікацій на медичну тематику, темами духовності, моральності. Що стосується особисто мене, то з улюблених рубрик хочу відзначити «Захоплення», «Персону», «Прямі лінії». Фото Дмитра Кравченка

www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 р.

5

Спасибі «Зорі» і добрим людям «Зорю» передплачую вже багато років, без неї не можу жити: вона для мене і порадниця, і розвага. Перечитую всю — від першої до останньої сторінки. Найперше, спасибі вам, зорянці, за консультацію з різних важливих питань і за сторінку з піснями. Цікавлюся й цінами на ринку. Хоч сама вже не буваю ні в області, ні в районі, завдяки вашій газеті знаю, чим люди живуть. Тішить душу й дитяча сторінка: відгадую загадки, розв’язую веселі задачки. З «Зорею ніколи не сумно. А це вичитала, що можна виграти ще й приз. Передплатила «Зорю» й на 2014-й рік, я завжди виписую на цілий рік. Світи, «Зоренько», мені, я тебе завжди чекаю. А ще дуже хотіла б через «Зорю» подякувати моїм чудовим сусідам — Якову Михайловичу Шаповалу та його дружині Аллі Миколаївні за їхню турботу про старих людей: і води принесуть, і з базару необхідне привезуть. Велика їм вдячність за добру душу. Ганна Наумівна ЛЯШЕНКО с. Турове, Царичанський район

Сама «Зоря» — уже виграш

Здрастуйте, шановні працівники редакції газети «Зоря»! Надсилаю вам копію квитанції не тому, що хочу щось виграти. Я вже виграв, виписавши вашу газету, яку я дуже поважаю і люблю її читати. Завжди з нетерпінням чекаю, коли листоноша принесе вашу гарну газету. Ще дуже хочу подякувати вам за подарунок — змістовний і яскравий альманах до 95-річчя «Зорі», а також за календар на 2013—2014 роки. Шановні зорянці, від щирого серця бажаю вам успіхів у вашій нелегкій, але такій цікавій праці та доброго здоров’я. Так тримати! З повагою В. І. ТКАЧЕНКО

І для дорослих, і для дітей Добрий день, дорогі зоряни! Я пенсіонерка, мені 73 роки. Дуже люблю вашу газету «Зоря». Передплачую на рік. Чекаю кожен номер з нетерпінням, читаю до кінця і перечитую не раз. Люблю сторінку «Далеке — близьке», і хотілося б по можливості, щоб була сторінка про жіночі долі. Хоч онуки мої вже дорослі, але люблю і дитячу сторіночку. І взагалі вся газета дуже цікава і дорослим, і дітям. Бажаю «Зорі» залишатися такою ж людяною, а працівникам зичу здоров’я, оптимізму. Нехай у вас все ладиться як в особистому житті, так і на роботі. Будьте здорові!

Катерина Сергіївна ТОНКОШКУР с. Вітрівка, Криничанський район

Читайте газету «Зоря» і будьте здорові!

ЗОРЯ область

О. П. ХОМЕНКО с. Миколаївка, Новомосковський район

Передплати «Зорю» — виграй 100 грн.! Отже, шановні, на минулого тижні знову відбувся розіграш грошових призів серед тих, хто передплатив «Зорю». Грошові призи від «Зорі» виграли: 100 грн. 60 грн. 40 грн. 1. В. Л. Івашина, вул. Весе1. Дмитро Олексійович Мав1. Г. С. Западна, вул. Леніна, ла, 163 , Синельникове, 52502. дрик, вул. Шкільна, 54, с. Водя- 28, с. Воронове Синельників2. О. П. Романенко, вул. Ле- не Софіївського району, 53130. ського району, 52551. ніна, 19, с. Радсело Новомосков2. Н. А. Подвалюк, вул. Тим2. Галина Кучеренко, вул. ського району, 51234. офєєва, 32, с. Лозуватка Криво- Совєтська, 55, м. Орджонікідзе, 3. Людмила Олексіївна різького району, 53020. 53393. Вовк, просп. Комсомольський, 3. Павло Іванович Псюкало, 3. О. Г. Супруненко, с. Ши9, кв. 52, м. Дніпродзержинськ, вул. Єсеніна, 36, м. Дніпропе- роке Солонянського району, 51900. тровськ, 49045. 52445. Грошові призи будуть відправлені переможцям поштовими переказами. Повідомляємо також: кожен, хто передплатив «Зорю»-область» або «Зорю»-город» на рік чи півроку, може щотижня виграти один з дев’яти грошових призів: три по 100 грн., три по 60 грн., три по 40 грн. Розіграш проводиться щотижня. Списки переможців друкуються щосереди в газетах «Зоря»-область» та «Зоря»-город».

Увага!

Будьмо разом у Новому році! Шановні читачі! Вдячні вам за прихильність до нашої газети. Раді будемо зустрітись у Новому 2014 році. Поки в січні-лютому буде вирішуватись питання соціальної передплати на «Зорю»город» — «Ветеран Придніпров’я», рекомендуємо вам передплатити «Зорю» на І квартал.


6

ОСОБИСТІСТЬ

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 25 ãðóäíÿ 2013 ð.

Íàðîäíà ïîåòåñà ç Äí³ïðîâîêàì’ÿíêè

çö³ëþº íå ëèøå ïîåòè÷íèì ñëîâîì ²ç çèìîþ ó ö³º¿ æ³íêè — îñîáëèâ³ ñòîñóíêè. Íàéïåðøå, ìàáóòü, òîìó, ùî âîíà íàðîäèëàñÿ íà Íîâèé ð³ê, ïî-äðóãå, âîíà äóæå ëþáèòü ð³çäâÿí³ ñâÿòà, êîëè äî íå¿ ïðèõîäèòü ñèí ³ç ñ³ì’ºþ, ³ ç’ÿâëÿºòüñÿ ãàðíà íàãîäà êîæíîãî îáäàðóâàòè. À ïî-òðåòº, ñàìå âçèìêó âèéøëà îäíà ç ¿¿ ïîåòè÷íèõ çá³ðîê, â³ðø³ â ÿê³é — òî â³äáèòîê äóø³. Ò³, õòî çíàéîìèé ç íàðîäíîþ ïîåòåñîþ ç Äí³ïðîâîêàì’ÿíêè Ìàð³ºþ Ñåìåí³âíîþ Äóáèíîþ, çíàþòü ¿¿ êîæåí ïî-ñâîºìó. Äëÿ êîãîñü âîíà — æ³íêà, êîòðà ìຠíåçâè÷àéí³ ë³êóâàëüí³ çä³áíîñò³, çàâäÿêè ÿêèì äàðóº çö³ëåííÿ õâîðèì. Õòîñü íå ìîæå íå äèâóâàòèñÿ ¿¿ ñêðîìíîñò³ ó æèòò³, àäæå âîíà ìåøêຠó áàòüê³âñüê³é õàò³, ÿê³é á³ëüøå ñòà ðîê³â. Êîìóñü âîíà — äèâà÷êà, êîòðà ó 80-ò³ çà âëàñí³ êîøòè îðãàí³çóâàëà ìóçè÷íèé àíñàìáëü äëÿ ì³ñöåâèõ øêîëÿð³â, ÿêèé ãðèì³â íà âñþ îáëàñòü, à çîâñ³ì íåäàâíî â³ääàëà âåëèê³ êîøòè äëÿ òîãî, àáè â ñåë³ ç’ÿâèëàñÿ öåðêâà.

Òàê íàðîäæóþòüñÿ ñ³ëüñüê³ ïîåòè Село Калужине Верхньодні провського району добре пам’я тає багатодітну сім’ю Кашовар. Батько був росіянином, мав прізвище Кашеваров, яке при стосували під українське. В їхній бідній родині Марія — наймен ша, до того ж — з близнюків. Її сестриблизнючки вже, на жаль, немає на цім світі, із сімох дітей залишились тільки Марія Семе нівна та її найстарша сестра, котрій нині 90 років. Ще малою дівчинкою Марій ка старалась допомогти сім’ї — возила санками дрова. Обв’яже їх та й тягне поперед себе, а її саму навіть не видно. То одно сельці жартували: «Дрова їдуть — немає нікого. То Кашоварів мала везе». Дорога з Калужиного до Ган нівки — а це сім кілометрів! — сходжена її ногами вздовж і впо перек, бо щоранку дівчина разом з подружкою поспішала з дому до школи у сусіднє село. Встава ти, пригадує, доводилося ще світ за очі. Мама завжди проводжала в дорогу. А скільки було такого, що приходила Марія в школу мок ра від дощу, то директор П’я тенко тільки гляне на неї, то вже й гримить басом: «Кашо вар, негайно додому!» Після такого дівчина хворіла вдома, пропускаючи уроки. Та що по робиш? Іншого виходу навчати ся не було. Тим більше, що їй довелося ще й вечірню школу закінчувати. Ще у восьмому класі Марія отримає книгу в нагороду за роботу в шкільній редколегії. То було перше виз нання її поетичних спроб. ×è äî â³ðø³â çâàðþâàëüíèêó? Вона, звичайна сільська дівчина, з першого разу вступи ла на філфак Дніпропетровсько го держуніверситету! Прийомна комісія була вражена її віршова ним вступним твором про село. Навчання не встигло як слід за тягнути у свій вир, бо за два місяці Марія була змушена кину ти університет і повернутися до дому, щоб допомагати мамі. Вона крутилася, наче муха в окропі, аби полегшити клопоти най ріднішій людині. Батька не ста ло, як дівчинці було всього чоти ри роки, тож вона жаліла маму, аби та жила якомога довше. Вона працювала сторожем, порала хазяйство, а в душі наро джувалися рими. Та не до віршів їй було, як вийшла заміж і разом з чоловіком побувала на двох все союзних будівництвах — у Таш кенті та в Новомосковську. Чо

ловік працював там електриком, а Марія — зварювальником. Вона пройшла спеціальні курси і працювала на вертикалі не гірше будьякого чоловіка. Неве личкого зросту, тендітна, з по етичною натурою жінка «вари ла», як Бог. Недарма ж їй дали найвищий на той час п’ятий роз ряд! Коли молода сім’я поверну лась на Верхньодніпровщину, Марія зрозуміла, що їй не сила терпіти «коники» чоловіка, який все частіше став заглядати у чар ку, закинув роботу. Тож іншого виходу в неї не було. Тим більше, що синок Стасик через усе це був полишений без родинної уваги і любові. Тому, взявши тільки свої книги, вона разом із сином повер тається у своє рідне село. Êðèëà Хтось інший на її місці, ма буть, сидів би і колупав піч з вічними роздумами на тему «що робити?» та «хто винен?». Але їй не було коли займатися рефлек сіями — треба було годувати сина, як і раніше, допомагати мамі. І Марія Семенівна йде в культуру. Вона заочно закінчує музичне училище, організовує шкільний музичний ансамбль, на заняття якого учні місцевої школи прибігають прямо на ве ликій перерві. Вони грали не по нотах, бо хто їх тоді знав, а на слух. Цим дивували спеціалістів несказанно. Скільки сил і здоров’я вима гає така робота! Але ж була і віддача з неї — її струнний ан самбль, в якому діти грали на гітарах, домрах, балалайках, їздив скрізь, і всюди їх тепло приймали, а в області ще й гра мотами не раз нагороджували. Все те дарувало наснагу в роботі і крила, які виростали в неї що раз після виступу. Хотілося жити і любити — всьому наперекір! Робота в сільському клубі, де вона була і за директора, і за ху дожнього керівника, і за завгос па, заповнила собою все. Амато ри сцени разом зі своїм керівни ком об’їздили з концертами чи мало господарств, і скрізь їх приймали на «ура». Втома від роботи не відбила в Марії Дуби ни бажання творити. Та й куди воно подінеться те бажання, коли її тонка душа просить твор чості? Коли за одну тільки ніч у жінки народжується не просто вірш, а ціла поема. — У мене ніколи нічого не народжувалося в муках, — зізнається народна поетеса. — Вірите чи ні, але я завжди пра цюю за раз — не відкладаю на завтра. Поки є настрій, сідаю і

пишу. Колись було, що працюва ла 28 годин підряд. Без перерви на їжу і сон. Поіншому просто не уявляю. Вона творила поезію, працю вала, а час невблаганно йшов. Про це вона напише так у своєму вірші «Літа»: У кожнім кроці пройдених доріг, Літа прожиті, вас я відчуваю. Хай падає вишневий цвіт до ніг. Нові літа як долі дар приймаю. Марія Дубина — автор чис ленних ліричних поетичних творів про кохання, яке прихо дить навіть у третій молодості. Серед них важко виокремити якийсь один, бо кожен з них по своєму розкриває цю щемливу для юної душі людини, що вже пожила на світі, тему. Особисто мені близькі ось такі рядки: Рановранці, коли лише схід засіріє, Я побачу тебе, і зупиниться час. Раптом серце моє від жалю заніміє. Що ж зробили літа і розлуки із нас? В її долі була творча перерва у цілих 14 років. А повернулась вона до поезії після того, як її добрий знайомий краєзнавець Василь Артемович Сідак якось сказав: «Маріє, як жаль, що ти скільки писала, друкувалась і так потухла». Вражена, поетеса тоді нічого не змогла сказати. А ті слова все не йшли їй з думки. Тож вона як сіла за стіл з ручкою

Íàðîäíà ïîåòåñà Ìàð³ÿ Ñåìåí³âíà ÄÓÁÈÍÀ äî çèìè ãîòîâà

над незайманобілим аркушем, то вірші самі полились на папір. Так за короткий проміжок часу у неї вийшли поетичні збірки — одна за одною. І спонсорів для їх видання вона не шукала, бо все виходило її власним коштом. Áàãàòñòâî äóø³ Кілька років тому Марія Се менівна вилікувала від наркоза лежності трьох заможних жи телів обласного центру. Зачудо вані занадто скромними умовами її життя, на знак величезної вдячності ті дали їй суттєву суму для того, аби жінка змогла купи ти собі однокімнатну квартиру в Дніпропетровську. А вона всі ті гроші віддала на будівництво в рідному селі церкви. А коли М. С. Дубина тільки вийшла на заслужений відпочи нок, то вона три роки не отриму вала пенсії — перевела її на дівчинку, яка народилася в іншій сім’ї її колишнього чоло віка. Мама малої померла моло дою, батько, себто колишній чо ловік Марії Семенівни, трагічно загинув, тож вона виказала ба жання матеріально підтримати те дитя. А за три роки жінка дізналася, що бабуся малечі не туди пускає ті гроші, тож маля росте голе і босе. Після того, по радившись із сином, Марія Семе нівна повернула собі пенсію і сама відвозила тій дитині все, що могла їй купити. Тепер та дівчинка — вже зовсім доросла. З нею підтримує родинні зв’язки сім’я сторонньої їй жінки. Марія Дубина і нині, коли

власне здоров’я все більше підво дить, не полишає піклуватися про свою старшу сестру, котра втратила доньку. Колись вона розривалася між сестрою та ле жачою старенькою мамою. І на всіх у Марії Дубини вистачає серця, тепла, уваги. Вона дуже любить гостей, але не любить, коли про неї пишуть, знімають фільми, бо є дуже скромною лю диною від природи. Крім книг і музики, ця обда рована талантами жінка дуже любить живопис. У її літній кухні висить чимало чудових картин, написаних сільським художником Єгором Дубовим. Він же є автором ілюстрацій до її віршів, вміщених у збірках різних років. Саме цей чоловік на 60річчя Марії Семенівни по дарував їй картину, на якій зоб ражено все, що миле її творчій душі: космос, Пегас, клавіші фортепіано з рукою піаніста на них, книга і журавель — улюб лений птах, що так часто стрічається в її віршах. А Галина Солдатенко з Верх ньодніпровська, котра зі своїми студійцями зняла фільм про по етесу М. С. Дубину «Єдина мить», так сказала про цю не ординарну особистість: — Це жінка, яка всю себе віддає людям, нічого не беручи взамін. У неї є велика потреба віддавати іншим, але без того, щоб про це хтось знав і говорив. Îëåíà ×ÅÐÍßÂÑÜÊÀ, âëàñêîð «Çîð³» Âåðõíüîäí³ïðîâñüêèé ðàéîí Ôîòî ç àðõ³âó Ì. Ñ. Äóáèíè

Ìàð³ÿ Ñåìåí³âíà ðàçîì ç âèõîâàíöÿìè ìóçè÷íîãî àíñàìáëþ (80-ò³ ðîêè)


із перших уст

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 р.

11

Євген УДОД, голова Дніпропетровської обласної ради:

Моя головна мета — підвищення рівня життя людей Перед Новим роком прийнято підбивати підсумки. Для голови обласної ради Євгена Удода 2013-й був насиченим, яскравим, результативним. Проекти, які реалізовували на Дніпропетровщині упродовж цих дванадцяти місяців за ініціативи облради, славилися не тільки у всій Україні, а й у всьому світі. Про те, що було зроблено для іміджу регіону і його внутрішнього розвитку і про те, що ще треба зробити, Євген Удод розповів в інтерв’ю «Зорі».

— Євгене Григоровичу, які основні цілі ставили перед собою в 2013-му? — Головна мета моєї роботи в тому, щоб рівень життя жителів області наближався до найвищих стандартів і щоб наш регіон розвивався. Це значить, що на Дніпропетровщині мають створюватися робочі місця, впроваджуватися сучасні технології. Умови життя повинні ставати більш комфортними, у людей повинна бути можливість для здобуття сучасної освіти, відпочинку, самореалізації. Для цього необхідні три речі — ресурси, активне населення, відповідальна і професійна влада. — Як ви оцінюєте роботу обласної ради в році, що минає? — Дуже важлива і для мене, і для всієї області можливість вести діалог. Я радий, що Дніпропетровська область схильна до цього. Дніпропетровщина — конструктивний регіон з прагматичною позицією в людей. Нам вдається вести діалог не тільки з громадськістю, а й з політичними партіями, між трудовими колективами, бізнесом і владою. Це і є головна ознака цього року, яка відрізняє його від попередніх. У 2013 році було проведено п’ять сесій обласної ради. На них прийнято 106 рішень. Постійними комісіями обласної ради проведено 81 засідання. Обласна рада цього року ухвалила шість нових регіональних програм. Ще в 39 чинних внесені зміни й доповнення. Дуже важливий напрям — створення на території області нових заказників і заповідних зон. Завдяки проведеній роботі тепер на Дніпропетровщині діє понад 170 заказників, а природно-заповідний фонд області становить майже 89 тисяч гектарів. Це надважливе питання для такого індустріального регіону, як наш. — Як змінився міжнародний імідж Дніпропетровської області цього року? — В Україні Дніпропетровщина давно відома як регіонлідер, регіон можливостей. А якщо говорити про міжнародний досвід, досить поїхати в Брюссель, у Європарламент і запитати

в будь-якого представника: що він знає про регіони України. Насамперед він скаже, що чув про Дніпропетровську область. Це чиста правда. Тому що ми упродовж трьох років активно працюємо над іміджем області. Цього року провели в себе форум Асамблеї Європейських регіонів. Це дозволило нам обмінятися досвідом з іншими європейськими регіональними керівниками, впроваджувати в себе інноваційні проекти. Про зміцнення взаємодії і дружби між українцями і європейцями свідчить і те, що цього року в Дніпропетровську відкрилися візовий центр Італії й Почесне консульство Литовської Республіки. Роком раніше в нашому місті був відкритий візовий центр Польщі. У рамках співробітництва з цією державою в 2013-му ми провели міжнародну україно-польську археологічну експедицію. А в наступному році дніпропетровські студенти-історики візьмуть участь в експедиції у Вроцлаві. Я дуже хочу, що б рівень життя людей підвищувався. А це неможливо без досить високих заробітних плат, комфортних місць проживання. У квартирі має бути тепло і світло. Під’їзд повинен бути чистий. У дворі повинно бути красиво. Людина повинна мати можливість витрачати грошей менше, ніж заробляє. Тоді зможе відпочити, навчити дітей і заповнити свої основні потреби. Звідки ж взяти високі заробітні плати? Звичайно це або стабільно працююче виробництво, або нові підприємства. І те, і друге можливе за умови наявності інвестицій. А інвестиції, у свою чергу, можливі, якщо для них створені умови в регіоні і якщо в області є імідж. Усе взаємозалежно. Я на своєму рівні й займаюся питаннями просування іміджу області і залучення інвесторів до нашого регіону. — Багато чого було зроблено і для створення позитивного іміджу Дніпропетровщини для туристів. Чи плануєте ви надалі розвивати цей напрям? — Потужною точкою для залучення інвесторів і туристів є Петриківський розпис. Це наша історія, гордість, бренд регіону. А тепер і всесвітньо визнане куль-

турне надбання ЮНЕСКО. Ще одним важливим туристичним об’єктом і символом могутності міста став Центр інноваційних технологій «Парк ракет», який ми відкрили восени. У січні 2014 року відбудеться презентація Стратегії розвитку туризму в Дніпропетровській області. Про це багато говорилося. Збирали ідеї — пролунало понад три тисячі пропозицій. Туризм — зростаючий сегмент. Країни Центральної Європи сьогодні трохи поступаються. Людям уже цікаво їхати в інші місця. Тому для нашої країни та області відкриваються нові можливості. І хоча в нас немає Ейфелевої вежі чи єгипетських пірамід, є багато чого цікавого. Прекрасне місто з чудовою історією, рікою Дніпро. Є можливість для проведення різних заходів. Чудовий майданчик для того, що ми називаємо холдингом емоцій. Найближчим часом нашу Стратегію розвитку туризму на Дніпропетровщині ми будемо захищати у Всесвітній туристичній організації UNWTO. — Яким чином жителі області можуть взяти участь у проектах обласної ради? — Було розроблено кілька проектів, спрямованих на підвищення громадянської активності населення. Вони одержали старт цього року. Це проекти «Красиве місто», «Красивий двір». Дніпропетровці, побачивши, які відбуваються зміни, повіривши мені та обласній раді, самі запропонували продовжити проект, сфокусувавши його на дворах. Я дуже вдячний цим людям. Проект набув нового розвитку. Перші кроки ми зробили восени 2013 року. І я впевнений, що навесні ми підіб’ємо підсумки. Ті двори, будинки, які представили кращі проекти, одержать додаткове фінансування від нас в якості дарунка. Цього року ми продовжили дію Програми сприяння цивільній активності в розвитку територій. Одними з перших в Україні вирішили залучити громадськість до місцевого розвитку. Реалізація цієї програми продемонструвала готовність наших земляків до партнерства з обласною владою і спільного вирішення питань поліпшення якості життя. У конкурсі міні-

проектів з енергоефективності й енергозбереження в 2013-му переможцями стали 107 проектів. На їх реалізацію з обласного бюджету ми виділили майже 4 мільйони гривень. Головне завдання, що ми ставимо перед собою в рамках обласного конкурсу, — підтримати ініціативу людей, вибрати кращі проекти, допомогти їхньому впровадженню і зробити так, щоб позитивний досвід переможців конкурсу поширився на всі багатоквартирні будинки в області. Так само для того, щоб у Дніпропетровську було чисто і красиво, ми придбали техніку для прибирання міста. Вручили працівникам комунальних служб ключі від 31 нового спеціалізованого автомобіля. У цілому ж для потреб області плануємо закупити 119 одиниць техніки й навісного устаткування до неї. Особливо приємно, що наші ініціативи знайшли відгук і у великого бізнесу. За підтримки компанії ДТЕК у Дніпропетровську реалізується проект «Затишне житло» загальною вартістю 2 мільйони гривень. З його допомогою житлові будинки оснастили лічильниками тепла, індивідуальними тепловими пунктами. — Як вдається поєднувати людей для роботи над проектами? Поділіться секретом. — Просто потрібно те, що поєднує. За рознарядкою це зробити неможливо та й неправильно. Це й суботники, це й відновлення православної святині Свято-Успенського храму, як кажуть, усім миром, і багато чого іншого. Наприклад, я був здивований тим, скільки людей взяло участь в акції «Дніпро» — чемпіон!» Видані книги, знято телефільми про нашу команду. Імена чемпіонів увічнили в назвах вулиць, меморіальних табличках. А на бульварі Кучеревського відкрили пам’ятний знак улюбленій команді. У рамках акції юні футболісти встановили рекорд України з одночасного набивання м’ячів. Безумовно, у мій особистий рейтинг найбільш значимих подій року ввійде і матч ветеранів «Дніпра» і збірної СРСР, що пройшов у жовтні. — Розкажіть, будь ласка, про плани на 2014 рік. — Триватиме реалізація вже початих проектів в усіх напрямах. І стартуватимуть нові. Ми ввійшли в партнерські проекти з рядом фондів — у тому числі з німецьким фондом GIZ і швейцарським DESPRO. GIZ — найбільший фонд у нашій країні. Ми стали переможцями конкурсу проектів з енергоефективності й

енергозбереження. Будемо створювати єдину систему енергоменеджменту на базі обласної ради. Вона дасть можливість містам вивчати загальний досвід, ділитися ним. Буде розроблена єдина система для створення проектів, їхнього фінансування, реалізації й моніторингу. Для нас важливо, щоб проекти, які ефективні десь, ми могли реалізувати в себе. Адже основне завдання — створити конкурентоспроможний регіон. Тому мій особистий горизонт планування — 15—20 років. Я так звик. Біжу на довгу дистанцію. Наступного року проведемо молодіжний міжнародний форум у Дніпропетровську. Він буде проходити за підтримки посольства Євросоюзу в Україні і за особистої підтримки посла Яна Томбінського. Півроку тому ми представили концепцію проведення форуму. Вона настільки сподобалася послу, що нам запропонували розвити її і провести тут Дні Європи. У їхніх рамках відбудуться також міжнародний фестиваль традиційних культур «Петриківський дивоцвіт», міжнародний бізнес-форум та інші заходи. На День космонавтики для участі в «Yurі’s night» у Дніпропетровськ, можливо, приїдуть навіть астронавти НАСА. У наступному році будемо продовжувати розвивати Петриківку. Створимо центр Петриківського розпису в Дніпропетровську. Допоможемо розвиватися самій Петриківці — її інфраструктурі, школам, музеям. Проведемо виставку Петриківського розпису під час XXII зимових Олімпійських і Паралімпійських ігор у Сочі. У Дніпропетровську відбудеться засідання Національної комісії зі справ ЮНЕСКО. У нашому місті з’явиться ще один візовий центр — Угорщини. Також плануємо провести туристичний форум угорських і українських туроператорів, Дні Угорщини в Дніпропетровській області. І це тільки невелика частина запланованих заходів. — Ваше новорічне бажання? — Мені б дуже хотілося, щоб у нашій країні були стабільність і спокій. Це, напевно, найголовніше. Я сподіваюся, що в новому році ми зосередимося на тому, що нас поєднує. А жителям Дніпропетровщини, своїм землякам, я хочу побажати в новому році побільше приводів для гордості за рідну землю. З Новим роком і Різдвом Христовим! Інтерв’ю вела Альона ДРИГА


12

тема номера

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 р.

Тут навічно злились Iнгулець з Саксаганню... Що символізує криворізький герб Це щит — напівкруглий (поділений навпіл по вертикалі), зеленого та червоного кольору. У колі щита розташовані дві фігури. Головна — оздоблена козацька порохівниця (срібло), розміщена у нижній частині щита. Над нею золотий дубовий трилисник з двома жолудями. Щит вписаний в декоративний картуш, увінчаний міською короною. Козацька порохівниця виготовлена з рогу, що передусім вказує на назву міста, а також на славетне минуле нашого краю (до 1775 р. — територія Запорозької Січі), легенду про засновника міста козака Кривого Рога та іншу версію про походження назви міста — утворення кривого мису (рогу) при злитті річок Інгулець і Саксагань. Порохівниця також свідчить про великий потенціал і можливості міста, спроможність до дії і розвитку (згадаймо вираз «Є ще порох у порохівницях») та нагадує заклик «Тримай порох завжди сухим!». Золотий дубовий трилисник з двома жолудями — це передусім символ сили, міцності, багатства, глибокого коріння та духовного відродження. Трилисник формою нагадує тризуб, що є символом триєдності сил, споконвічним знаком — оберегом української землі. Крім того, трилисник символізує минуле, сучасне і майбутнє та їх нерозривний зв’язок, а як жива природна форма — постійний розвиток і оновлення. Гімн Кривого Рогу Існує чимало пісень, присвячених місту. Зокрема, в радянські часи великою популярністю користувалися твори, які виконували Йосип Кобзон та Валентина Толкунова. Але найбільше припала до душі городянам пісня «Кривий Ріг — моє місто», яку написали криворіжці І. Шевченко та В. Удовенко. Ця пісня визнана як гімн Кривого Рогу в 2002 році. Вона полюбилася багатьом у виконанні знову ж таки криворіжців О. Скоцеляса і Т. Піскарьової. Цим гімном, як правило, розпочинаються і закінчуються сесії Криворізької міськради. Сорок восьма паралель Ми звично говоримо: південь міста, північ... А як же визначається розташування його частин? Десь же має бути критерій, відповідно до якого відбувається цей поділ? Такий критерій дійсно існує. Адже

майже по центру місто розділяє сорок восьма паралель. Вона дозволяє умовно ділити Кривий Ріг на дві половини — північну (на північ від паралелі) та південну (на південь). Проходить паралель через село Мар’янівку, селище Верабове, північну частину Глеюватського кар’єру ЦГЗЕ, виконком Жовтневої у місті ради, нижню частину Кресівського водосховища, торговельний центр на мікрорайоні 4-й Зарічний та середину мікрорайону 5-й Зарічний. Точне знання географічного положення міста дозволяє оцінити віддаленість Кривого Рогу від деяких об’єктів на 3емлі. Від міста (по прямій карті) до: Північного полюса — 4662 км, Південного полюса — 15318 км, Джомолунгми (найвищої точки планети) — 5036 км, Києва — 345 км, Лондона — 2160 км, Москви — 962 км, Вашингтона — 8650 км. Із географічним положенням пов’язана часова позиція міста. Кривий Ріг розташований у другому часовому поясі. Як і у державі, по місту діє поясний та декретний час (за яким посезонно переводиться годинникова стрілка на зимовий та літній часи). Двісті тридцять вісім... Продовження буде Перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг — у «Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона» — датована 27 квітня (8 травня за новим стилем) 1775 р. В урочищі Кривий Ріг на заснованій у той період станції поштового тракту для обслуговування пошти оселилися в тимчасових землянках п’ять козаків. Місце для майбутньої поштової станції затвердив останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Biд селища, що утворилося поблизу неї, і веде свій початок сучасне місто. Багата його біографія. Яскраві рядки до неї вписали й люди, про яких сьогодні розповідає «Зоря».

Вiзитка мiста руди i металу 1775 238 років тому, 8 травня 1775 року, на злитті рік Інгульця і Саксагані засновано поштову станцію, на базі якої виникло місто Кривий Ріг. 1860 Кривий Ріг набув статус містечка у складі Херсонської губернії. 1880 Створено «Акціонерне товариство криворізьких залізних руд», яке почало рудовидобуток на Саксаганському руднику. Ініціатором заснування товариства був Олександр Поль. 1882 Між Донбасом і Криворіжжям розпочато прокладання залізниці. 1892 Дав перший метал Гданцівський чавуноливарний завод. 1897 Кривий Ріг, випередивши Урал, вийшов на перше місце в імперії з видобутку металургійної сировини. 1924 Засновано «Червоний гірник», загальноміську газету Кривбасу. 1934 Перший чавун «Криворіжсталі» видала домна «Комсомолка». 1939 На «Криворіжсталі» видано першу бессемерівську сталь. 1944 22 лютого Кривий Ріг визволено від ворога. Загалом у Великій Вітчизняній війні 46 криворіжцям присвоєно звання Героя. На території міста діяло 14 підпільних організацій і груп, які боролися з фашистськими окупантами. 1949 Видала перший післявоєнний метал перша домна «Криворіжсталі». 1955 Введено в експлуатацію Південний гірничозбагачувальний комбінат, перший у Кривбасі. 1961 Засновано Криворізьке музичне училище.

1970 Відбулася перша вистава Криворізького державного цирку. 1986 Перших пасажирів перевіз Криворізький швидкісний трамвай. 2000 Завершено спорудження Палацу молоді й студентів міста. 2001 На Чорному морі відкрито оздоровчий табір «Слава» для відпочинку криворізьких дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 2003 15 липня відбулося освячення Блаженнійшим Володимиром, митрополитом Київським і Всія України кафедрального Спасо-Преображенського собору Криворізько-Нікопольської єпархії. 2011 8 грудня в рамках Національного проекту «Нова якість життя — нова якість охорони материнства та дитинства» в Кривому Розі був зданий в експлуатацію надсучасний перинатальний центр — він став першим закладом такого напрямку, створеним в Україні. 2011 50-річчя cвоєї виробничої діяльності відзначив Центральний гірничо-збагачувальний комбінат. 2012 Мільярдну тонну залізної руди видобуто в Першотравневому кар’єрі Північного гірничо-збагачувального комбінату з початку його експлуатації. 2013 У л и п н і к е р у ю ч и й с п р а в а м и У к р а ї н с ь к о ї православної церкви, вікарій Київської митрополії митрополит Бориспільський Антоній і Віце-прем’єрміністр України Олександр Вілкул відкрили в місті пам’ятник священномученикам криворізьким архієпископу Онуфрію та єпископу Порфирію. Встановлення меморіалу в Криворізькій єпархії присвячене 1025-річчю Хрещення Київської Русі та вшануванню пам’яті новомучеників Криворіжжя.

Що б ви в першу чергу показали гостям міста? Микола Дядечкін, науковий консулътант-експерт з гірничих робіт і екології, доктор технічних наук, професор:

— Здавалось би, індустріальне місто, де несприятлива екологічна ситуація, без особливих архітектурних розкошів, а вражає широтою проспектів та впорядкованими вулицями. І ще повів би гостей... на комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг», якби дозволили, нехай би поглянули не тільки на могутню велич виробництва металу, а й на доглянуту територію, прикрашену квітниками. А ще показав би наші могутні кар’єри, бо такого не побачиш ніде.

Катерина, молода мама:

— Що-що, а гостей можна водити по нашому місту безкінечно. Я не знаю, приміром, такого міста, де було б так багато доглянутих парків, зон відпочинку. Недаремно Кривий Ріг нещодавно став одним з переможців серед міст України в благоустрої. Можна провести гостей проспектом Металургів, щоб побачили, як сьогодення тісно переплелося з минулим — фонтан біля міської ради і квітковий грандіозний годинник навпроти, пам’ятник Козаку Рогу і готель «Аврора», а навпроти — «сталінки». Любов Власенко, лікар:

— Я обов’язково б показала найсучасніші перинатальний центр та

медико-діагностичний центр, бо такі є далеко не в усіх, навіть в обласних містах. А ще дарувала б гостям та друзям міста гімн Кривого Рогу. А було б чудово ще й випустити відеокасети або диски з нашою прекрасною піснею. Віталій Колесников, художник і скульптор:

— Якби я був олігархом, то купив би повітряну кулю з величе-ее-зною корзиною, посадив би в неї гостей міста і показав Кривий Ріг згори. Тільки з-під хмар можна охопити його поглядом і збагнути красу та велич мого міста! І неодмінно б влаштував додатково і нічний показ, коли місто розцвічене безліч-

чю вогнів, прикрашене химерними плетивом ілюмінацій. Олена Андреєва, пенсіонер:

— Я живу на Даманському (найпівнічніший житловий масив міста), показала б гостям ботанічний сад, бо це справжнє рукотворне диво, весною тут квітне майже 60 видів бузку. Привела б до музею гірничої техніки під відкритим небом біля Палацу культури Північного ГЗК. Повезла б гостей містом, щоб зупинитися поблизу адміністративного корпусу Криворізького залізорудного комбінату, коли там б’ють куранти на башті. Це вражає настільки, що хочеться виструнчитися від урочистості. Подорожуючи містом, обов’язково привела б до Дзвіниці на

честь Георгія Побєдоносця, що славить воїнів Великої Вітчизняної війни і є найвищою та найкрасивішою на півдні України. Олександр Дубовий, водій:

— Оскільки живу у ЦентральноМіському районі, то неодмінно б повів гостей у парк ім. Газети «Правда», який зараз набуває другої молодості, на човнову станцію, що слугує візитною карткою міста, провів проспектом Карла Маркса, який зapaз приємно реконструюється, показав би прекрасну театральну площу з диво-фонтаном, що б’є ніби з-під землі. Показав би затишний скверик, де стоїть пам’ятник засновнику видобутку криворізьких руд Олександру Полю.


тема номера

39 Кривого Рогу

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 р.

13

почесних громадян

1964 p.

1. БРОЗОВСЬКА Міна (14.07 187, Німеччина — 17.02.1965, Гербштадт). Hiмецька антифашистка. Дружина та вірна подруга О. К. Брозовського. У 1933—1945рр. зберегла таємницю прапора з Кривого Рогу. У липні 1945 р. зустріла з ним підрозділ Червоної Армії. Виховала шістьох синів, які боролися з гітлерівським режимом. Член Німецько-радянського товариства дружби. Має золотий знак Демократичної спілки жінок НДР. Перша почесна громадянка Кривого Рогу. Нагороджена медаллю К. Цеткін, орденом «За заслуги перед Батьківщиною в золоті» (НДР).

1966 р.

2. БОРОВСЬКИЙ Олександр (1896—1972), учасник громадянської війни. У 1948—1954 рр. — головний бухгалтер РУ ім. Дзержинського, з 1954 займався громадською роботою. Нагороджений орденом Леніна.

1968 р.

3. КАЛИНИЧЕНКО Федір (1900—1982), учасник громадянської війни з 1919 р., служив у кавалерійській бригаді Косовського. Учасник ВВВ від Сталінграда до Берліна. З 1946 р. секретар парткому заводу «Комуніст», 1-й секретар Центрально-Міського райкому КП (б), голова міськвиконкому. У 1956—1960 рр. заступник директора інституту «Механобрчормет». Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни, Червоної Зірки, «Знак Пошани». 4. МАРКОВСЬКИЙ Іван (1901—1978), учасник громадянської війни. У 1932—1941 рр. — старший інженер, начальник зміни, директор Дніпропетровського металургійного заводу ім. Петровського. У 1956—1966 рр. — начальник прокатного цеху, голова профкому, заступник директора КМЗ. Нагороджений орденами Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора. 5. СЕМИВОЛОС Олексій (1912—1986), знатний гірник, новатор виробництва 30—40 років. У 1940 р. першим у галузі застосував метод багатозабійного буріння, встановив світовий рекорд рудовидобутку. Нагороджений Державною премією СРСР (1942). У 1944—1972 рр. — керуючий РУ ім. Ілліча. Депутат Верховної Ради СРСР — 1946—1958 рр.

1975 р.

6. ВИНОГРАДОВ Володимир (1909—1994), працював начальником дільниці, начальником шахти, завідуючим гірничими роботами на ШУ ім. К. Лібкнехта. У 1957—1965рр. — начальник управління гірничодобувної промисловості, заступник голови Дніпропетровського раднаргоспу. Керівник будівництва ПівдГЗК, ІнГЗК, ЦГЗК. Сприяв спорудженню в Кривому Poзі цирку, швидкісного трамвая, аеропорту, БК і спорту. Керував введенням на кар’єрах циклічно-потокової технології, на шахтах — спарених станів. Трудову діяльність закінчив на посаді заступника міністра чорної металургії СРСР, його ім’ям названо вулицю у Кривому Розі. 7. ГАЛЕНКО Йосип (1910—1981), Герой Соціалістичної Праці (1963), екскаваторник, заслужений будівельник України. Гордість управління №625 тресту «Укргідроспецфундаментбуд», ініціатор трудових пoчинань, автор брошур про передові методи організації праці екскаваторних бригад. Член ЦК КПУ (1961—1970), депутат Верховної Ради СPCP (1961—1970), його іменем названа одна з вулиць міста. 8. K0ЗЛOB Микола (1926—1983), Герой Радянського Союзу (1944), генерал-лейтенант т/в. Відзначився в peйді 24.10.1943 на Кривий Ріг, у складі роти увірвався в стару частину міста, протягом 8 годин вів нерівний бій, вивів танк з оточення. 9. ОЛЕЙНИКОВ Віктор (1915—1985), видатний організатор гірничої справи Кривбасу 50—70-х. Сприяв розвитку залізорудного басейну, будівництва житла в Кривому Розі, його ім’ям названа вулиця. 10. СІРЕНКО Іван (1907—1986), учасник ВВВ, брав участь у формуванні спецзагону А. М. Шурупова з врятування греблі КРЕС. У 1944—1946 рр. —перший секретар міськкому КП(б), керував відбудовою міста. 11. ЧОРНА (ЄГОРОВА) Надія (1924—2005), у 1945 р. очолила фронтову комсомольськомолодіжну бригаду, брала активну участь у відбудові, стаханівка, слава про бригаду лунала по країні. За її закликом на відбудову рудників Кривбасу прибула молодь. 12. ШАНГІН Борис (1910—1983), у серпні 1941 залишився в тилу ворога й сформував партизанський загін, який діяв у плавнях Ніко-

поля. Здійснив рейд до Чорного та Брянського лісів, очолив партизанське з’єднання, діяв в Україні та Польщі. У 1956—1960 рр. — голова Центрально-Міської райради. 13. АРХИПОВ Іван (1907—1989), Герой Соціалістичної Праці (1977). У 1937—1938 рр. — головний механік заводу «Криворіжсталь», у 1939—1941 — секретар Криворізького міськкому КП (б)У, організатор евакуації промисловості Крив басу на схід, У 1974—1986 рр. — заступник Голови Ради Міністрів СРСР. 14. МИХЛИК Василь (1922—1996), двічі Герой Радянського Союзу (23.02.1945, 29.06.1945). Штурман авіації, здійснив 187 бойових вильотів. 15. УСТИМЕНКО Олександр (1903—1996). у 1950—1955 рр. —перший секретар Центрально-Міського райкому КПУ. У 1955—1963 рр. — заступник керуючого транспортом «Кривбасгеологія», брав активну участь у відбудові Кривбасу, керував будівництвом аеродрому, КГРІ, 3-ї міськлікарні, шкіл.

1984 p.

16. ЗАМРІЙ Федір (1928—2000), Герой Соціалістичної Праці (1974), заслужений будівельник України. Монтував перші панельні будинки в Кривому Poзі, організовував республіканську школу передового досвіду. Разом з бригадою монтажників спорудив 700 висотних будинків. 17. ІСАКОВ Іван (1923—1991), Герой Радянського Союзу (02.02.1944), відзначився в боях на дніпровському плацдармі, учасник визволення Кривого Рогу, у бою за місто здобув важке поранення.

1987 р.

18. ПІЧУЖКІН Михайло (1925—2002), учасник ВВВ. У 1962 р. —другий, а з 1965 р. —перший секретар міськкому КПУ, згодом працював на керівних посадах у Києві, Москві, депутат Верховної Ради України.

1994 р.

19. ГУДЗЬ Іван (1917—2003). У складі збройного загону допомагав армії визволяти північне Криворіжжя, у лютому 1944 р. провідник спецзагону 37-ї армії по врятуванню греблі КРЕС. 20. ФУРТ Іван (1921—2005), 21.02.1944 в складі спецзагону А. М. Шурупова брав участь у збереженні греблі KPЕC. Має медаль «3а відвагу». Відзначився в боях на о. Балатон. До 1987 р. працював на РУ ім. ХX партз’їзду. 21. САHKEBИЧ Михайло (1917—2001), у складі спецзагону 37-ї армії рятував греблю КРЕС. Будував гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.

1997 p.

22. МАЛАХОВ Георгій (1907—2001), академік НАН України (1967), почесний член АГНУ (1991), професор (1953), ДТН (1951). Нагороджений Державною премією СРСР (1948), України (1970), ім. Вернадського (1987), директор КГРІ (1951—1973), автор 27 монографій, 360 публікацій, має 15 авторських свідоцтв. 3 1973 р. завідуючий відділом проблем розробки рудних покладів АН України. З 1989 р. — дослідження з проблем покращення геоекологічного стану в Кривбасі.

1998 р.

23. ЗЕМЛЯНИЙ Микола (1938), заслужений будівельник України (1980), з червня 1970 р. керуючий трестом «Криворіжіндустрбуд», сформував колектив будівельників, створив потужну базу для розвитку важкої індустрії південної України, а нині й для спорудження об’єктів соціальної сфери.

1999 р.

24. СИЧ Юрій (1923—2006), дизайнер, художник, архітектор. Автор проектів готелю «Металург», споруди експедиції «Кривбасгеологія», інституту «Гіпрорудмаш», пристрасний охоронець старої частини Kривого Рогу. 25. КУЧМА Леонід (1938), Президент України 1994—2005 рр. Кілька разів відвідав Кривий Ріг, сприяв будівництву 3-ї черги швидкісного трамвая.

2000 р.

26. БАБИЧ Юрій (1928), відомий політик. У 1953—1960 рр. працював на РУ ім. Дзержинського, 1960—1969 рр. — секретар Центрально-Міського райкому КПУ, 1969—1979 рр. — голова міської ради. Стояв біля витоків будівництва швидкісного трамвая, ініціатор

спорудження сучасного аеропорту. У 1979—1983 рр. —перший секретар міськкому КПУ. Згодом голова Дніпропетровського облвиконкому, організатор і керівник здравниці «Солоний Лиман». 1971, 1975, 1980, 1985 рр. — депутат Верховної Ради України. 27. ВОРОНОВА Тетяна (1924—2011), краєзнавець, публіцист. У 1957—1962 рр. — літературний працівник, завідуючий відділом газети «Червоний гірник», у 1962—1968 рр. — викладач історії міської філії Дніпропетровського університету, у 1968—1973 — заступник відповідального секретаря газети «Червоний гірник». 28. БОРОДИЧ Леонід (1953—2000), генерал-полковник. У 1994—1998 рр. народний депутат України. 3 1994 р. перший заступник міністра внутрішніх справ України. Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. Є пам’ятник, меморіальна дошка в Кривому Розі, а також вулиця названа на його честь. 29. ГУТОВСЬКИЙ Григорій (1930—1993), у 1966—1969 рр. — другий секретар Інгулецького райкому КПУ, у 1969—1973 рр. — перший секретар Тернівського райкому КПУ, у 1973—1979 рр. — другий секретар міськкому КПУ, у 1979—1992 рр. — голова міськради та міськвиконкому. Депутат Верховної Ради України (1981—1989), член Президії Верховної Ради України (1981—1986), делегат XXVI з’їзду КПРС (1981). Його ім’ям названа вулиця в Кривому Розі.

2004 р.

Пам’ятник козаку Рогу

Комбінат «АрселорМіталл»

30. КРАВЕЦЬ Василь (1946), з 1987р. — прокурор м. Кривий Ріг, радник юстиції 3-го рангу, почесний працівник органів прокуратури України (1996), директор Криворізького навчального центру Одеської національної юридичної академії.

2005 р.

31. ВАСЯКІН Олександр (1925), заслужений художник України, скульптор, автор багатьох портретів відомих людей Кривбасу та пам’ятників, встановлених у місті.

2007 р.

32. ГУРОВ Вадим (1937), народний депутат України трьох скликань. Металург.

2008 р.

33. КОЛОСОВ Валерій (1947), генеральний директор асоціації «Укррудпром». Членкореспондент АГНУ, один із авторів реконструкції підземного Кривбасу, автор наукових праць.

Парк ім. Газети «Правда»

2009 р.

34. МАКОВІЙ Микола (1952), заслужений полярник України, брав участь у чотирнадцяти експедиціях до Антарктиди.

2010 p.

35. ЛЮБОНЕНКО Юрій (1950), видатний діяч місцевого самоврядування. З березня 1992 р. голова Криворізької міської ради, (1998—2010 рр.) — міський голова Кривого Рогу. Ініціатор проведення еколого-економічного експерименту в Кривому Розі, відновлення братерських зв’язків з Нижнім Тагілом, затвердження міської символіки тощо. Депутат Верховної Ради України. 36. ВІЛКУЛ Юрій (1949), президент Академії гірничих наук України, професор, доктор технічних наук, лауреат Державної премії України за створення ресурсозберігаючих вибухових технологій при розробці родовищ корисних копалин, 2006—2010 рр. — голова Дніпропетровської обласної ради, з листопада 2010 р. — міський голова Кривого Рогу.

Архітектурний шедевр — квітковий годинник

2011 р.

37. ЗАДОРОЖНИЙ Вячеслав (1955), один із керівників житлово-комунальної служби, транспорту та зв’язку в Кривому Розі у 80—90-x, організатор благоустрою, нині депутат Верховної Ради України.

2012 р.

38. ЄФРЕМ, архієпископ Криворізький і Нікопольський (у миру Кіцай Іван Степанович, народився 1966 р.), кандидат богословських наук.

2013 р.

39. РИЖКОВ Євген (1951), з 1995 р. голова Інгулецької районної у місті ради. Приділяє постійну увагу промисловості, економіці, сфері побуту, обслуговування, благоустрою.

Дзвіниця на честь Георгія Побєдоносця Підготував Анатолій БАЙДУЖИЙ, власкор «Зорі»


14

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 р.

25

Òåàòð îïåðы и áàëåòа 25 декабря, среда, 19.00. По одноименной повести Н. Гоголя. «НОЧЬ ПЕРЕД РОЖДЕСТВОМ». Балет в 2-х действиях. 28 декабря, суббота, 18.00. По мотивам пьесы К. Гоцци. «ПРИНЦЕССА ТУРАНДОТ». Театральная сказка в 3-х действиях.

Òåë.: (056) 778-44-69, 778-44-73, 778-44-77

28

Òåàòð èì. Ì. Ãîðüêîãî 28 декабря, суббота, 17.00. М. Камолетти. «ПИЖАМА НА ШЕСТЕРЫХ, ИЛИ УЖИН ПО-ФРАНЦУЗСКИ». Суперкомедия в 2-х действиях.

Òåë.: (0562) 31-38-91, (056) 778-48-69

26

Äîì îðãàííîé è êàìåðíîé ìóçûêè 26 декабря, четверг, 18.00.

«РОЖДЕСТВЕНСКИЙ КАЛЕЙДОСКОП МЕЛОДИЙ». Виктория Гамазова (орган), Татьяна Кузнецова (флейта), Оксана Андриенко (ф-но), лауреат международного конкурса Влад Галиченко (скрипка), дипломант международного конкурса Галина Ушакова (ф-но), лауреат международных конкурсов Галина Охотник (сопрано), дипломант международного конкурса Александр Владимиров (тенор). 28 декабря, суббота, 15.00. «ФЕЙЕРВЕРК ЛЮБИМЫХ МЕЛОДИЙ». Солисты: народный артист Украины Андрей Бабич (тенор), заслуженная артистка Украины Надежда Юрийчук (орган), лауреат международного конкурса Елена Самойлова (сопрано), Юрий Минчун (тенор), лауреат международного конкурса Юрий Самара (ф-но), салонный оркестр «Рапсодия» под руководством Вадима Жаворонкова, обладатель І премии искусств им. И. Кобзона Зинаида Чепа (сопрано), Сергей Гомон (тенор), Игорь Наумов (саксофон), ансамбль акапельного пения «Орфей». Òåë.: (0562) 52-30-05, 52-41-08, 31-88-84.

28

Криворожский театр драмы и музыкальной комедии им. Т. Г. Шевченко 28 декабря, суббота, 17.00. «ВЕЧЕР СТАРИННОГО РОМАНСА». Концерт.

Тел.: (0564) 92-33-00, 92-33-01, 92-37-41, 92-33-00 (касса).

25

Криворожский театр музыкально-пластических искусств «Академия движения» 25 декабря, среда, 10.00, 12.30, 26 декабря, четвег, 10.00, 27 декабря, пятница, 10.00. Льюис Кэрролл. «АЛИСА В СТРАНЕ ЧУДЕС». Музыкальная сказка.

Тел.: (056) 440-19-79, 440-33-99, 440-19-77

27

Криворожский государственный цирк 27 декабря, пятница, 13.00, 28 декабря, суббота, 12.00, 15.00. «НОВОГОДНИЙ КРУИЗ В ЦИРКЕ». Веселый и захватывающий круиз по странам и континентам вместе с Дедом Морозом и Снегурочкой!

Тел.: (0564) 92-88-68, (0564) 92-88-99

Реклама в «Зорі» — це саме ваша реклама! Тел.: (0562) 38-83-28, тел./факс (0562) 38-83-53

персона Леонід броневий

Людина з «непробивним» прізвищем Кажуть, у Леоніда Броневого складний характер. Але саме він, напевне, й допомагає йти по життю людині, чия вразлива натура — пряма протилежність його «непробивному» прізвищу. Артист живе усамітнено, наскільки це дозволяє його публічна професія, закритість стала нормою життя. У 2000 році Леонід Броневий у складі трупи Ленкому приїздив до Життя з клеймом сина ворога народу Леонід Сергійович Броневий народився 17 грудня 1928 року у Києві. У дитинстві навчався грі на скрипці у музичній школі при Київській консерваторії. Батько майбутнього актора був виключений з партії за звинуваченням у троцкізмі та звільнений з інституту. Завдяки допомозі брата, який обіймав високу посаду в уряді України, батька Броневого беруть на роботу в органи держбезпеки, однак невдовзі послідувало звільнення та арешт як ворога народу. Десять років він відбував покарання, за цей час мати Леоніда з батьком розлучилася. Однак це жінці не допомогло, її з сином відправили на заслання у місто Малмиж Кіровської області. У 1941 році Броневим дозволили повернутися до Києва, але почалася війна, і їх було евакуйовано у Казахстан, де Леонід одночасно вчиться у середній школі та починає самостійно працювати. Разом його батьки вже ніколи не жили. Київ — його невимовний біль Про рідне місто Броневий говорить неохоче. — Я не був тут 30 років й не бував би й далі, аби не гастролі. Адже тут заарештували мого батька у 37-му році, нас виселили з квартири на Хрещатику, — поділився якось Броневий своїм болем. В артисти Броневий пішов не від великого бажання, а лише тому, що театральний інститут у Ташкенті був єдиним навчальним закладом, де про батька, «ворога народу», можна було промовчати. Після закінчення навчання Броневий працював у провінційних театрах і, звичайно, у душі мріяв про столичну сцену. Біла смуга у житті замерехтіла тоді, коли він, побачивши по телевізору мхатівський спектакль «На дні», написав актору Олексію Грибову проникливого листа. Той викладав у Школі-студії МХАТ акторську майстерність. Легендарний Грибов не лише відповів, а й запросив приїхати. Він справді допоміг молодому актору: зібрав приймальну комісію, яка послухала Броневого й прийняла відразу на третій курс Школи-студії МХАТ, де вже навчалися Волчек, Кваша, Скобцева, Кузнецов. Загадка — як він зумів викликати у глядачів симпатію до Мюллера По закінченні навчання Броневий ледь не єдиний з усього випуску залишився без роботи. Він без успіху оббивав пороги столичних

Дніпропетровська на творчу зустріч. Дніпропетровці, які прибули з усіх кінців міста, побачили його стомленим. Броневий і не намагався виглядати бадьорим: «Я старий та дуже хворий. Й ви, мабуть, живим мене бачите в останній раз». Та слава Богу, Броневому вже 85, й він продовжує грати у театрі. Поки ходять ноги, бачать очі та б’ється серце, треба працювати, — каже актор.

театрів — його не брали. Й знову провінція — Грозний, Іркутськ, Воронеж. Невлаштований побут, а тут ще й страшна біда — він став удівцем з чотирирічною донькою на руках. Перебивався випадковими заробітками, поки врешті-решт не влаштувався у Московський драматичний театр на Малій Бронній, де протягом 30 років він був провідним актором. Справжнє «явлення» 45-річного Броневого радянському народу відбулося у фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни». Потрапив туди, до речі, випадково. Його запросили приміритися до ролі... Гітлера. Режисеру Тетяні Ліозновій він сподобався, й, не звиклий перебирати харчами, Броневий вже готовий був погодитись, але тут повстала його тодішня наречена Вікторія Валентинівна. Вона поставила Леоніду ультиматум: будеш грати Гітлера — не вийду за тебя заміж. Пробували Броневого й на роль Мюллера, однак Ліознова у цій ролі будь-що хотіла бачити Всеволода Санаєва. Прикро вражений, актор вже не думав, що буде грати у фільмі, як раптом надійшла радісна звістка: Санаєв, секретар парткому «Мосфільму», відмовився від «сумнівної» ролі шефа гестапо, замінити його вирішили саме Броневим. Розповідають, перед прем’єрою вже готового фільму Ліознова, підбадьорюючи Тихонова, сказала йому: «Слава, завтра ти прокинешся знаменитим». Присутній при цьому Броневий жартома поцікавився: «А я?». Іронія долі була у тому, що знаменитим прокинувся якраз Броневий. Так, Штірлиц був популярніший куди більше, але ж Тихонова й до цього знали по фільмах «Війна та мир», «Справа була у Пенькові», «Доживемо до понеділка». А Леонід, практично невідомий широкій публіці актор, раптом став страшенно популярним у народних масах. Це було феноменом. Країна, що пережила Велику Вітчизняну війну, з несподіваним теплом поставилася до образу заклятого ворога. Разом зі Штірлицем Мюллер став не лише героєм численних анекдотів, він відразу ж потрапив у когорту улюблених глядачами персонажів. «Дивно, — через багато років після прем’єри фільму писав один московський критик, — дивишся на екран, бачиш негідника, вбивцю, фашиста, гестапівця, він уособлює собою усе, що тебе вчили ненавидіти, — й з жахом розумієш, що герой тобі подобається. Образ розумного, кваліфікованого професіонала й небезпечного

противника вийшов таким, що викликає повагу й навіть симпатію. Чимало реплік телевізійного Мюллера стали крилатими висловами. Найбільше пощастило ось цій фразі «Штірлиц, а вас я прошу залишитися». Сам актор був просто збентежений від такої уваги до своєї персони. Та й як цьому не бути, коли щодня приходили десятки листів, серед яких траплялися й кумедні. Наприклад, група третьокласників з Прибалтики наприкінці листа заявляла: «Дідусь Мюллер! Ми усі вас любимо й хочемо бути схожими на вас...» — Я вважаю, роль Мюллера — посібник акторської майстерності, — говорить головний режисер Ленкому Марк Захаров, у трупі якого сьогодні служить Леонід Сергійович Броневий. — Одного разу я запитав у нього, як йому в голову прийшло посмикувати шиєю. Виявилося, одного разу йому дали комірець меншого розміру, який був незручним, а Ліознова попрохала посмикування залишити. Я б порадив усім акторам, які отримують велику роль у кіно, переглядати, як поводиться Броневий у «17 миттєвостях». З єдиною дочкою немає порозуміння Незважаючи на визнання, матеріальних благ, окрім двокімнатної квартири, вибитої «з кров’ю», актор не має. Навіть звання народного артиста отримав лише у 87-му, після особистого втручання Бориса Єльцина, тоді першого секретаря Московського міськкому партії. Питання про присвоєння почесного звання, яке численні комісії розглядали роками, вирішилося позитивно за два дні. До речі, зі своєю єдиною дочкою Валентиною, яку виховував один після смерті дружини, актор сьогодні не спілкується. — Не бачилися вже дев’ять років, — зізнається Валентина Леонідівна. — Недавно, коли батько опинився у лікарні Києва, я дуже хотіла прилетіти до нього, але на мене там не чекали. Ролі Броневого у кіно можна перерахувати по пальцях. Найбільш активний для нього знімальний період — 70-і роки, протягом яких він знявся у двох десятках картин, краща з яких «Той самий Мюнхгаузен». Однак усі його, навіть другорядні ролі у кіно, позначені природною привабливістю та унікальним акторським даром. Незважаючи на серйозний вік, артист до цих пір найакуратніша, найдисциплінованіша людина у Ленкомі. Підготувала Валентина КОРДЮКОВА


ракурс

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 р.

19

Душевный праздник Новый год и день Святого Николая являются теми праздниками, к которым ни один ребенок не остается равнодушным. Ведь это подарки, веселые утренники, каникулы. Психологи уверяют, что в эти дни даже пессимисты начинают верить в чудеса, находят повод для праздничного настроения. Предвкушение дня Святого Николая сродни переживаниям именинника, который точно знает, что получит кусочек праздничного торта и разные другие сладости. Поэтому важно, чтобы дети, которые находятся в больнице и нуждаются еще в большей поддержке, не страдали от эмоциональной отчужденности, не чувствовали себя одинокими. Ярко и незабываемо прошел праздник Святого Николая у де­ тей, находящихся на лечении в детском отделении Днепропе­ тровской клинической психиа­ трической больницы. Главный врач Юрий Завалко от имени администрации больницы по­ здравил детей с долгожданным праздником. Маленькие пациен­ ты получили подарки, но празд­ ник с этого только начался! Организаторы праздника не только привезли детям подарки, но и устроили настоящий кон­ церт с участием артистов Днепро­ петровского Украинского Акаде­ мического музыкально-драмати­ ческого театра им. Т. Шевченко. На импровизированную сцену в качестве «посланников Свято­ го Николая» вышли сказочные

персонажи — Дед Мороз (актер Сергей Винокуров), Снегуроч­ ка (Алина Чернодуб), Мальвина (Екатерина Курсакова), Пьеро, Львенок (Александр Пасека). Артисты создали незабываемую атмосферу праздника, за что им и их художественному руководи­ телю Валерию Ковтуненко были благодарны и дети, и сотрудники больницы. Праздничные игры, развлече­ ния, подарки, помогли создать атмосферу чуда, эмоциональной вовлеченности в праздник, само­ выражения. У довольных детей заметно повысилось настроение и жизненный тонус. А это очень важно для эффективности лечеб­ ного процесса. Одним словом, праздник удался!

В Днепропетровске катаракту удаляют без разрезов

Õòî âèãðຠïðèçè â³ä «Çîð³»?

В Днепропетровской областной офтальмологической больнице впервые в Украине начали применять инновационный метод внутриглазных операций без разрезов.

ËIêóâàííя

Хирург действует через небольшие проколы, сделанные современным ла­ зером. Метод отличается высокой точ­ ностью, которой невозможно достичь при механическом вмешательстве врача. Это гарантирует безопасность и снижает травматичность операции. Директор Днепропетровской оф­ тальмологической больницы Валерий Сердюк рассказал, что операция выпол­ няется с помощью современного фемто­ секундного лазера. Это оборудование в медицинском учреждении появилось в начале сентября. — Специалисты нашей больницы постоянно следят за современными методиками диагностики и лечения заболеваний глаз, которые появляют­ ся в лучших клиниках мира. Фемто­ секундный лазер используется в мире всего два года. Он позволяет достигать высокой точности операции и значи­ тельно снижает ее травматичность, а

Ãîëîâíèé ïðèç* — òåëåâ³çîð!

следовательно и сокращает период ре­ абилитации пациента, — отметил он. — Для того, чтобы научиться в полном объеме использовать возможности этого оборудования, днепропетровские врачи проходили мастер-классы немецких кол­ лег. Теперь инновационная методика, которая позволяет возвращать четкость зрения даже в самых тяжелых случаях, впервые в Украине доступна для жите­ лей нашего региона». Методика позволяет оперировать катаракту, глаукому, близорукость, дальнозоркость, астигматизм. Также возможно проведение пересадки рого­ вицы, уровень приживаемости которой составляет 99%. Первым пациентом, которому прове­ ли внутриглазную операцию без разреза, стал 60-летний житель области. За 10 минут хирурги удалили пациенту ката­ ракту. Сейчас подобные операции делают всем желающим жителям области.

від алкогольної залежності нейрокомп’ютерним кодуванням. новий метод, лікарська гарантія, повністю знімає психічну залежність від алкоголю і тютюнокуріння.

11, 26 січня, 8, 23 лютого

о 10.00 в Дніпропетровській басейновій лікарні (поряд із залізнич­ним вокзалом, пл. Островського, навпроти старого мосту через Дніпро).

Лікування проводить член Міжнародної асоціації психоте­ рапевтів, член Республіканської асоціації наркологів лікар

Апрелєв Вячеслав Аркадійович (Авторське свідоцтво на винахід, метод широко застосовується в питущих і курящих країнах: Канаді, США, Англії).

За цими телефонами ви завжди можете дізнатися дату чергового прийому лікаря: (056)7215303, (056)7215515 (з 8.00 до 18.00), вул. Пастера, 26. Є протипоказання. Консультація спеціаліста. ˳ö. ñåð³ÿ ÀÅ ¹197681, ä³éñíà ç 16.05.2013 ð.

Коллектив Днепро­ петровской клини­ ческой психиатри­ ческой больницы выражает глубокое соболезнование главному врачу ЗАВАЛКО Юрию Николаевичу и его семье в связи со смертью матери — Раисы Васильевны.

Для тих, хто передплатив «Зорю»город» чи «Зорю»­ область», вихід двічі на тиждень, на весь рік! А ще для цих передплатників будуть розіграні: мікро­ хвильова піч, пилосос, електро­праска, набір каструль, чайний сервіз і п’ять мобільних телефонів. Як виграти телевізор? Дуже просто! Передплатити на весь 2014 рік газету, яка виходить двічі на тиж­ день: «Зорю»область» за індексами 61141 або 89657 чи «Зорю»город» за індексами 89661 або 89659. Як завжди, для наших передплатників — живі призи від «Зорі».

Ãîëîâíèé ïðèç* — âåëîñèïåä! Для тих, хто передплатив «Зорю»город» чи «Зорю»область», вихід один раз на тиждень, на весь рік! Як виграти велосипед? Теж просто! Передплатити на весь 2014 рік газету, яка виходить один раз на тиждень з програмою телебачення: «Зорю»область» за індексами 89656 або 35380 чи «Зорю»город» за індексами 91324 або 89658. П’ять наборів миючих засобів будуть також розіграні серед цих передплатників! Копію передплатної квитанції з контактним телефоном необхідно відправити до редакції «Зорі» за адресою: вул. Журналістів, 7, м. Дніпропетровськ, 49051. Розіграш призів відбудеться в ефірі 51го телеканалу в першій половині січня 2014 року. Списки переможців шукайте в перших номерах «Зорі»область» і «Зорі»город» 2014 року! * Приз — це покупка товара за 1 грн.

Кожний десятий читач «Зорі», який надіслав копії квитанцій на розіграш призів, одержує альманах.

Ðåäàêö³ÿ ãàçåòè øóêຠàêòèâíèõ ãðîìàäÿí ó ðàéîíàõ òà ì³ñòàõ îáëàñò³, áàæàþ÷èõ çàéìàòèñÿ ïåðåäïëàòîþ ãàçåò «Çîðÿ»-îáëàñòü» òà «Çîðÿ»-ãîðîä» íà âçàºìîâèã³äíèõ óìîâàõ. Äîâ³äêè çà òåë.: (0562)-38-83-73, 067-630-54-15. Вважати недійсним пенсійне посвідчення серія АА №125679, видане Пенсійним фондом Індустріального району м. Дніпропетровськ, 20 квітня 1998 року на ім’я Сергієнко Тетяни Яківни.

Реклама в «Зорі» — це саме ваша реклама! Тел.: (0562) 38-83-28, тел./факс (0562) 38-83-53


20

далеке — близьке

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 р.

Знаете, когда люди поют? — Когда они счастливы Самая любимая новогодняя история о любви, расставаниях и встречах Сюжет знаком всем и каждому, и мы точно знаем, что 31 декабря «Иронию судьбы или С легким паром» покажут большинство телеканалов и, несмотря на то, что эта история повторяется из года в год вот уже 38 лет, она никому не надоела! История, рассказанная в фильме, имела реальную основу. В начале 60-х композитор и известный шутник Никита Богословский в канун Нового Года надумал отвезти своего пьяного товарища на вокзал. Заплатив пятерку проводнице, его с пятнадцатью копейками в кармане посадили в вагон и отправили в Киев. Разница между героем фильма и его прототипом в том, что последний своего счастья в Киеве не нашел. Услышав эту историю, Эмиль Брагинский и Эльдар Рязанов написали пьесу, которая в 60-е годы с успехом шла в театрах страны, а потом перекочевала на телеэкран. Незамысловатая, в общем-то, история, обрамленная венком песенраздумий о надеждах и ожиданиях, которые мы связываем с приходом каждого нового года. Песни к фильму написаны на стихи Беллы Ахмадулиной, Марины Цветаевой, Бориса Пастернака, Евгения Евтушенко. А вот композитор у песен один — Микаэл Леонович Таривердиев. — Мы с ним познакомились, когда отдыхали в Пицунде, — рассказывает режиссер фильма Эльдар Рязанов. — Микаэл был потрясающим спортсменом. Он занимался серфингом, катался на водных лыжах. Микаэл решил и меня поставить на водные лыжи. Вот мне дали поводья, махнули, и катер поволок меня. Я ехал под водой, и только макушка да клок волос торчали на поверхности. Я упорно шел под водой, и катер меня не вытаскивал. Пробовали раз, второй, третий, и наконец выяснилось, что катер может поднять на поверхность только 80 кг, а во мне было 100! Мэтры подружились. Когда Рязанов задумал свой фильм, то понимал, что один композитор не напишет к нему восемь первоклассных шлягеров. Он решил пригласить че-

тырех композиторов экстра-класса. Думал, ну по два шлягера каждый из них напишет. Пригласил Андрея Петрова, Микаэла Таривердиева, Исаака Шварца и Яна Френкеля. Все они согласились. Вообще, такое не приято было, всегда музыку для картины писал один композитор. Началась работа, и вдруг Петров сказал, что у него какая-то срочная работа — балет, Френкель сказал, что у него задание для театра, Шварца, оказалось, тоже куда-то зовут. Все пытались отказаться под каким-то предлогом. Получалось как-то неловко, как-будто Рязанов организовал соревнование между композиторским братством, тендер, как сейчас говорят. И только один человек не отказался, это был Микаэл Таривердиев. Он написал все эти замечательные песни! Потом, когда картину представили на Государственную премию, композитора, естественно, в список награжденных не включили. Рязанов сказал, что они не придут получать премию, если Таривердиеву не дадут ее тоже. И подействовало, композитор был награжден. Кстати, Алла Пугачева и Сергей Никитин, исполнившие песни за героев Барбары

Брыльской и Андрея Мягкова, не упомянуты в титрах фильма. Пугачева тогда только начинала. Брать в картину эстрадную певицу с «неоднозначной» репутацией было большим риском — худсовет наверняка придрался бы. Режиссер выкрутился, просто опустив ее имя. Никитина не указали «за компанию». Андрей Мягков, исполнивший роль Жени Лукашина, хотел сам спеть песни при озвучивании фильма. Актер сначала обиделся на режиссера, что тот не дал ему, обладающему хорошим голосом, петь самому, кроме дурашливого «исполнения» романса «Утро туманное», где в тексте появились фразы «Скатертью дорога» и «Приводи все отделение милиционеров». Но Рязанов, видимо, все же уступил Мягкову, который вместе с Валентиной Талызиной, озвучившей роль Нади, и дал ему спеть балладу «С любимыми не расставайтесь». У каждой песни своя отдельная история. «На Тихорецкую состав отправится…» была уже написана на стихи Михаила Львовского и музыку Таривердиева в 1962 году для пьесы «Друг детства». Станция Тихорецкая, сейчас город Тихорецк,

По улице моей который год

Музыка Микаэла ТАРИВЕРДИЕВА

Если у вас нету дома Музыка Микаэла ТАРИВЕРДИЕВА Слова Александра АРОНОВА

Если у вас нету дома, пожары ему не страшны И жена не уйдет к другому, Если у вас, если у вас, Если у вас нет жены, Нету жены. Если у вас нет собаки, ее не отравит сосед И с другом не будет драки, Если у вас, если у вас, Если у вас друга нет, Друга нет. Оркестр гремит басами, Трубач выдувает медь, Думайте сами, решайте сами Иметь или не иметь. Если у вас нету тети, то вам ее не потерять И если вы не живете, То вам и не, то вам и не, То вам и не умирать, Не умирать. 1969 г.

56-м реабилитировали. Пьесы начали ставить. Песенка про ясень запомнилась молодому режиссеру Эльдару Рязанову, у которого вообще уникальная память на стихи. Он давно собирался вставить в какую-нибудь картину эту песню о несчастной любви и двойной измене, но по настроению подошла она только к «Иронии судьбы». Музыку стремительно написал Микаэл Таривердиев, спел Сергей Никитин — и песня пошла в народ. Песни из «Иронии судьбы» создают всем нам новогоднее настроение. С того далекого 76 года, сразу после того, как фильм впервые показали по телевидению, они стали хитами. И лучше всего они звучат в исполнении тех самых певцов, что и в фильме. В этом году мы не будем уходить от традиций и с удовольствием посмотрим фильм, пусть даже в сотый раз! А впрочем, думайте сами, решайте сами…

Я спросил у ясеня

Слова Беллы АХМАДУЛИНОЙ

По улице моей который год Звучат шаги, мои друзья уходят. Друзей моих медлительный уход Той темноте за окнами угоден. О, одиночество, как твой характер крут, Посверкивая циркулем железным, Как холодно ты замыкаешь круг, Не внемля увереньям бесполезным. Дай стать на цыпочки в твоем лесу На том конце замедленного жеста, Найти листву и поднести к лицу, И ощутить сиротство, как блаженство. Даруй мне тишь своих библиотек,

находится в часе езды от родного города автора слов — Краснодара. Пьеса была впоследствии запрещена. Для фильма «Ирония судьбы» Эльдар Рязанов решил использовать понравившуюся ему песню, еще не зная, кто написал музыку. Со временем выяснилось, что это был Микаэл Таривердиев. В фильме есть еще одна песня на стихи Евгения Евтушенко, написанные в 1957-м году, примерно за 18 лет до появления фильма. Называлось стихотворение «Б. Ахмадулиной». К тому времени поэт был женат на поэтессе Белле Ахмадулинной уже три года. Это был ответ на ее стих «По улице моей...», тоже звучащей в этом фильме. Текст песни «Я спросил у ясеня, где моя любимая» написан Владимиром Киршоном в 1936 году к одной из его пьес, которые впоследствии были сняты с репертуара. Киршона расстреляли в 38-м, а в

Твоих концертов строгие мотивы. И, мудрая, я позабуду тех, Кто умерли или доселе живы. И я познаю мудрость и печаль, Свой тайный смысл доверят мне предметы. Природа, прислонясь к моим плечам, Объявит свои детские секреты. И вот тогда из слез, из темноты, Из бедного невежества былого Друзей моих прекрасные черты Появятся и растворятся снова. Друзей моих прекрасные черты Появятся и растворятся снова.

Музыка Микаэла ТАРИВЕРДИЕВА

Слова Владимира КИРШОНА

Я спросил у ясеня, где моя любимая, Ясень не ответил мне, качая головой. Я спросил у тополя, где моя любимая, Тополь забросал меня осеннею листвой.

Облако растаяло в небесной синеве.

Я спросил у осени, где моя любимая, Осень мне ответила проливным дождем. У дождя я спрашивал, где моя любимая, Долго дождик слезы лил за моим окном. Я спросил у месяца, где моя любимая, Месяц скрылся в облаке, не ответил мне. Я спросил у облака, где моя любимая,

1959 г.

На тихорецкую состав отправится Музыка Микаэла ТАРИВЕРДИЕВА

Слова Михаила ЛЬВОВСКОГО

На Тихорецкую состав отправится, Вагончик тронется, перрон останется, Стена кирпичная, часы вокзальные, Платочки белые, Платочки белые, Платочки белые, Платочки белые, Глаза печальные. Одна в окошечко гляжу негрустная И только корочка в руке арбузная. Ну что с девчонкою такое станется? Вагончик тронется, Вагончик тронется, Вагончик тронется, Вагончик тронется, Перрон останется. Начнет выпытывать купе курящее Про мое прошлое и настоящее. Навру с три короба — Пусть удивляются, С кем распрощалась я,

С кем распрощалась я, С кем распрощалась я, С кем распрощалась я Их не касается. Откроет душу мне матрос в тельняшечке, Как тяжело на свете жить бедняжечке. Сойдет на станции и распрощается, Вагончик тронется, Вагончик тронется, Вагончик тронется, Вагончик тронется, А он останется. На Тихорецкую состав отправится, Вагончик тронется, перрон останется. Стена кирпичная, часы вокзальные, Платочки белые, Платочки белые, Платочки белые, Платочки белые, Глаза печальные. 1962 г.

Друг ты мой единственный, где моя любимая? Ты скажи, где скрылася, знаешь, где она. Друг ответил преданный, друг ответил искренний: «Была тебе любимая, была тебе любимая, Была тебе любимая, а стала мне жена». Я спросил у ясеня, я спросил у тополя, Я спросил у осени...

1936 г.

Со мною вот что происходит

Музыка Микаэла ТАРИВЕРДИЕВА Слова Евгения Евтушенко

Со мною вот что происходит: ко мне мой старый друг не ходит, а ходят в мелкой суете разнообразные не те. И он не с теми ходит где-то и тоже понимает это, и наш раздор необъясним, и оба мучимся мы с ним. Со мною вот что происходит: совсем не та ко мне приходит, мне руки на плечи кладет и у другой меня крадет. А той, скажите, бога ради, Кому на плечи руки класть?

Та, у которой я украден, в отместку тоже станет красть. Не сразу этим же ответит, а будет жить с собой в борьбе и неосознанно наметит кого-то дальнего себе. О, сколько нервных и недужных связей, дружб ненужных! Во мне уже осатаненность! О, кто-нибудь, приди, нарушь чужих людей соединенность и разобщенность близких душ! 1957

Подготовила Валентина КОРДЮКОВА.


РАКУРС Òðàïëÿºòüñÿ ³ òàêèé ãîä, ùî íà äåíü ïî ñ³ì ïîãîä Рейтинг погодних сюрпризів Ïîãîäà ïîñò³éíî çì³íþºòüñÿ. Íåìຠí³÷îãî äèâíîãî, ùî âîñåíè õîëîäí³øàº, à íàâåñí³ ïðèõîäèòü ïîòåïë³ííÿ. Ïðàâäà, ³íîä³ âàæêî íå ïîì³÷àòè íàäçâè÷àéíî õîëîäí³ àáî íàäòî ñïåêîòí³ äí³. Àëå æ áóâàþòü ùå é äóæå â³òðÿí³, ³ çàíàäòî äîùîâ³! Äàâàéòå çãàäàºìî âñå, ÷èì ïîðàäóâàâ ³ çäèâóâàâ íàñ 2013 ð³ê.

Ïîãîäí³ ðåêîðäè 2013-ãî Найбільш спекотним літнім днем було 14 серпня. Термометр показав +37°. Щоправда, погода мінлива. Цим літом було й прохолод но. Наприклад, 5 липня було всього +19°.

Êð³ì çîëîòîãî ëèñòîïàäó, îñ³íü àñîö³þºòüñÿ ùå ç äîùåì ³ â³òðîì

Хоча це й не зрівняється з 4 жовтня. У цей холодний осінній день термометр показав 0°. Але ж як починалася ця осінь! 2 вересня було +27°. Напевно, тоді осінь нагадала нам про літо, що тількино закінчилося. Крім золотого листопаду, осінь асоціюєть ся ще з дощем і вітром. Отже, «почесне зван ня» найбільш дощового дня в 2013 році дістається 18 вересня — дощ не припинявся ні на хвилину більше доби. А от вітром нас «радувало» 19 січня ( до 17—21 м/с). Зовсім інша справа — 15 лютого. Це був найтеплі ший зимовий день. Термометр показав +12°. Зовсім протилежною була температура 5 січня. На термометрі красувалося 12°. Цей день по праву можна назвати найхолоднішим зимовим днем. Прохолодними деньками здивував і бере зень. 25 березня термометр показав 2°. Але все одно, весна — це не осінь. Знаєш, що ско ро потеплішає, справа йде до літа. І холоди сприймаються набагато легше, ніж у дощо ву осінь. 31 травня було вже +31°. От він найтепліший, скоріше, навіть спекотний, весняний день.

НАМ ПИШУТЬ

Ïî÷èíàþ÷è ç 1891 ðîêó… Цікавими рекордами нас здивував не тільки 2013 рік. Наприклад, найхолоднішим місяцем був лютий 1929 року. Середня тем пература досягла 14,3°. А що вже говорити про те, що трапилося в 1933! Тоді середня температура за рік була всього +6,4°. Не дуже тепло, чи не правда? Але були й теплі деньки! Найбільш спе котним місяцем був липень 1936 року. Серед

ня температура досягла +24,9°. Хоча все пізнається в порівнянні. Справжня спека прийшла в 2007. Тоді середня температура за рік була +10,3°. — Нас давно лякають глобальним потеп лінням. Так, якщо глянути на зміни темпе ратурних показників, можна сказати, що у нас і в усьому світі значно потеплішало. Ра ніше зима була не така. Проте не думаю, що цих змін варто боятися, — розповідає Віктор Іртушенко, метеоролог. — Кліматичні умо ви на планеті змінювалися й раніше. Навряд чи в цьому була провина людей. Тому важ ко сказати, чи дійсно зміна клімату відбу вається через нашу діяльність. Можливо, це «планові» зміни. Ö³êàâî çíàòè Найтихіший день за народними прикме тами був 29 червня. Відзначається день пам’яті святителя Тихона. Раніше говори ли: «На Тихона сонце йде тихіше». Це вва жається найтихішим днем у році. З Тихо на кінчається молоде літо, наступає зріле. У цей день влаштовували бенкет для труд івників, які вгноювали поля — «де зайва гною колижка, там зайва буханка хліба». Наші предки примітили, якщо бджоли ран ком грають — буде ясний день, метушать ся — до негоди.

Ç Òèõîíà ê³í÷àºòüñÿ ìîëîäå ë³òî, íàñòóïຠçð³ëå

Найдовший день був 22 червня (приблиз но 17 годин 33 хвилини). Найкоротший — 22 грудня. День дорівнює ночі з 20 по 22 березня. А от найтемнішим днем за останні 465 років стало 21 грудня 2010 року. Впер ше за кілька століть збіглися відразу повня, зимове сонцестояння й повне затемнення Місяця. Місячні затемнення завжди трап ляються саме при повні, однак украй рідко припадають на дні з найменш тривалою світлою фазою.

«Çîðÿ» äðóêóº áàãàòî õîðîøîãî é ïîâ÷àëüíîãî Здрастуйте, шановні працівники газети «Зоря»! Я ваша давня прихильниця, люблю цю газету, давно її передплачую. Я, буває, теж дописую про людей хороших, в тім числі і про вас, дорогі мої зорянці. Відчувається, що ви працюєте для людей, бо на сторінках газети є багато хорошого і повчального. Я надсилаю квитанцію: а може, дасть Бог, і мені пота ланить виграти приз від такого шанованого видання, як наша «Зоря». Бувайте здорові, бажаю вам творчих успіхів і натхнення. Ç ïîâàãîþ ͳíà Ïåòð³âíà ßÂÒÓØÅÍÊÎ ñ. Êîì³ñàð³âêà, Ï’ÿòèõàòñüêèé ðàéîí

ϳäãîòóâàëà Êàòåðèíà ØÅÂÖÎÂÀ

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 25 ãðóäíÿ 2013 ð.

21

Âèð³øóºìî ãàçîâó ïðîáëåìó У конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» впроваджують нові технології Для того, щоб зменшити техно генний вплив виробництва сталі на навколишнє середовище, в «Арсе лорМіттал Кривий Ріг» впрова джуються нові екологічні заходи. В майбутньому застаріле газоочис не обладнання конвертерного цеху планується поетапно замінити на сучасну систему газоочистки з дво ступінчатими скруберами і новим димососним відділенням. На під приємстві вважають, що нововве дення дозволять вдосконалити тех нологію конвертерного процесу і досягти державних нормативів по викидах пилу і чадного газу. — Це багатоетапна і комплек сна робота. Щороку ми будемо ре конструювати один конвертер, їх всього шість. Роботи планується почати з конвертерів другого бло ку — це конвертери №4, 5, 6. Після

цього буде проведена реконструк ція металургійних агрегатів пер шого блоку, — розповідає Луїс Хе рубім, головний інженер проекту (газоочисні установки конвертер ного цеху) служби інвестицій та уп равління проектами. Технологія очищення газів, що сьогодні впроваджується, розроб лена фірмою SМS Siemag (Німеч чина ) і успішно застосовується на металургійних виробництвах по всьому світу. Фахівці державної компанії «Укргіпромез» і німець кої компанії готують проектну до кументацію, а тим часом на підприємстві ведуться підготовчі роботи на проммайданчиках, де буде встановлено нове обладнан ня. Роботи з реконструкції газо очисного конвертера почнуться вже в 2014 році.

ϳäðèâàºìî ÷èñòî ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повністю перейшов на екологічно безпечні вибухові роботи У гірничому департаменті «Ар селорМіттал Кривий Ріг» успішно впроваджені сучасні технології розробки порід. Це цілий комплекс заходів, починаючи від виробни цтва вибухової речовини (ВР) і за кінчуючи методикою закладки за рядів, розроблений інженерами і технологами відповідно до найсу воріших міжнародних стандартів, в тому числі і природоохоронних. — Однією з головних вимог при виборі технології, які ми перед со бою поставили, було повне згорян ня ВР, зменшення кількості ВР в заряді і мінімізація залишкових викидів. З цим завданням ми пов ністю впоралися, — говорить на чальник цеху вибухових робіт гірничого департаменту «Арселор Міттал Кривий Ріг» Олександр Скірко . — Другим завданням було зменшення пилоутворення після вибуху. Завдяки технології гідронабій ки і зрошення свердловин вдалося кардинально зменшити утворення кар’єрного пилу і запобігти його викиду на територію міста. Крім

того, досягнуто суттєве зменшення кількості необхідної для закладки ВР, що, природно, серйозно знизи ло забруднення повітря газоподіб ними речовинами. В результаті при проведенні вибухів у кар’єрах рівень забруднення в приземному повітрі знизився в 8—10 разів. — Наша ВР «Анеммікс» має підтверджений європейський сер тифікат безпеки по впливу на живі організми та навколишнє середо вище, в тому числі атмосферу, — говорить головний інженер «Інтер вибухпрому» Євген Биков. — Її ви робництво абсолютно безвідходне і не передбачає ніяких викидів. Крім того, вона абсолютно безпечна у виробництві. «АрселорМіттал Кривий Ріг» одним з перших перейшов на 100% безтротилові вибухові роботи. Ви бухівка, що застосовують в кар’є рах підприємства, була високо оці нена і на інших гірничовидобувних підприємствах завдяки своїй еко логічній ефективності. Сьогодні вона використовується на 60 кар’є рах в 13 регіонах по всій Україні.

×èòàþ ç ïåðøî¿ äî îñòàííüî¿ ñòîð³íêè Шановні зорянці! Люблю свою газету, че каю й читаю з першої до останньої сторінки з 1960 р. Коли працювала, то тоді мої заміт ки друкувались в «Зорі». За одну під рубри кою «Згадайте цей день» (визволення Дніпро петровщини від німецьких загарбників) я одержала 18 крб. Я її зберігаю до цього часу. Читаю багато статей з різних міст нашої об ласті, а от з Новомосковська дужедуже рідко. А в нас теж є про що написати і про хороші справи, і про хороших людей. Був у нас хороший кореспондент Андрій Митько, але, на жаль, його уже немає. Хоро шою людиною був. А хочеться, щоб і про наше місто люди в області щось знали. Спасибі вам за рубрики «Далекеблизь ке», «Наша земля», «Ветеран Придніпров’я», «Захоплення» та ін. В одному номері «Зорі» була сторінка про різні захоплення священиків (з фотографіями).

Так от у отця Василія з Рубанівського ми час то буваємо. Він нас, бандуристів, запрошує для участі в концертах, які він організовує на свята для прихожан і мешканців різних сіл і міст, які приїздять до храму села Рубанівське. Була там фотографія о. Василія з бандуристкою (це з на шого ансамблю бандуристів «Сарма»). Поруч з ними була і я, але на фото, а не в газеті. Дякую за те, що про о. Василія написали, за хорошу газету. Прошу надрукувати розповідь про квартет «Явір», його перших учасників. Зараз вони вже в поважному віці. Я їх виступи завжди слухаю із задоволенням. У радянські часи вони при їздили і в Новомосковськ. Посилаю квитанцію «Зорі» для участі у розіграші призів. Дуже хочу виграти порося. Я оптиміст, хоч і маю 84 роки. Ç ïîâàãîþ Âàëåíòèíà ªÂÄÎ×ÅÍÊÎ Íîâîìîñêîâñüê


особисте

www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 ð.

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Віктор К. Вдівець, майже рік як живу один. Доньці 20 років, студентка, мешкає у гуртожитку. А я в великому селі. Працюю електрослюсарем на підприємстві. Дома в мене птиця, город, господарюю, і все начебто гаразд, але хочеться рідної душі, щоб коли йду з роботи, знати, що мене хтось чекає. Сповідую здоровий спосіб життя, не курю, інколи на свято можу небагато випити. Мені 43, ріст 183, вага 95. * * * Олексій Д. з Дніпропетровська. Пишу я перший раз. Надіюсь, не останній. Життя в мене було, сказати б, насичене, навіть відсидіти встиг. Але саме там я переглянув усі свої цінності. І жінки були хороші, та, як кажуть, шило було в одному місці. На волю вийшов, після довгих роздумів на нарах збагнувши: життя треба міняти докорінно. Тепер не п’ю, працюю, дохід невеликий, але стабільний. Відбувши кару, нині я робітник, живу з ріднею на лівому березі, хочу одружитися. Ось прочитав газету, побачив Вашу рубрику і подумав, а чому б не спробувати? Маючи 41 рік, ходити по вулиці знайомитися ніби вже вік не той, та й вади мої зі мною. Але, як кожна людина, надію не втрачаю. Ріст 176, вага 62, не красень. * * * Про Юрка Л. Дивлюся, як він весь час сам і сам... Чотири роки як розлучений, дітей нема. З колишньою дружиною не спілкується, та й одруження так налякало, що перестав вірити жінкам. Дуже сором’язливий, працює на заводі. Все надіявся, що буде нове керівництво, наберуть людей і саме на заводі шукатиме собі дружину, але завод то працює, то не працює, людей нових не беруть, тому що збуту продукції нема. Село приміське, велике, гарне, колись була робота всім, а зараз нічого немає. Дім наш просторий, господарства небагато, є земельний пай. Якби відгукнулася жіночка, можна з дитиною або й з двома, адже діти ніколи не завадять, та й без них дім як пустка. Юркові 33, ріст 175, вага 65, не п’є, але курить. Валентина К.

* * * Сергій М. із Солонянського району. Мої ровесники давно мають сім’ї, дітей, а я все не поспішав, бо були другі плани і про своє особисте життя не думав. Але тепер я зрозумів, що не буду щасливий, аж доки не знайду свою половинку. Мені 33, ріст 185, вага 130, без шкідливих звичок, працюю. Мешкаю недалеко від Дніпра-міста, люблю майструвати по дереву, влітку працюю на городі, вільний час віддаю спортові. Буду радий, як обізветься до мене спокійна, порядна, без шкідливих звичок, згодна на переїзд. * * * Ніна О. з Нікополя. Не змогла втриматися від спокуси написати. Щодо рис характеру і того, що не на поверхні, — важко бути об’єктивним щодо себе. Маю 67 років, знак Скорпіона, ще працюю. * * * Любов Ю. з Дніпропетровська. Мені 55, мешкаю на Тополі, одна у двокімнатці, син з родиною окремо. Що ще писати? Ріст 164, вага 70, при зустрічі зовнішністю, маю надію, не розчарую. * * * Наталя В. з Дніпропетровська. По закінченні тех-

нікуму працювала на Володарці майстром, старшим майстром. Фабрику продали німцям, посаду скоротили. Тепер шию дома людям і своїй родині. Дуже люблю плести, суміщати з шиттям, пекти солодощі, куховарити. Люблю землю, квіти, музику, танці, кіно. У шлюбі прожила мало, неповні вісім років, хоча сильно любила свого чоловіка. В інституті фізкультури вивчився на тренера з класичної боротьби, по спеціальності, на жаль, не працював, торгував на Озерці норковими шапками. Там і почав випивать. А головне, п’яним піднімав руку. На ранок нічого не пам’ятав. Не витерпіла, втекла до батьків на Черкащину, забрала дітей. Працювала зав. ательє, голова колгоспу дав хату, потім я її викупила, жили в селі 5 років. На аліменти не подавала, помагали батьки. Вернулась до Дніпра, в нас трикімнатка, дочка скінчила ДНУ, працює, син вахтовим методом у Підмосков’ї встановлює ліфти у новобудовах. В дітей своє життя, а я дивлюся, як пари ходять під ручку з закоханими очима... Мені 52 роки. * * * Алла В. Газету виписую майже три роки. А наважилась подати про себе тільки тепер. Може, на сторінці, яку весь час читаю, мене чекає моя доля? Мені 48, розлучена, зі мною доросла дочка. Працюю в соціальній сфері, дома маємо господарство. * * * Олена Ш. з Криворіжжя. Мені 45, ріст 165, вага 85. Очі карі, світло-русява, вродлива. Доброї вдачі, весела, з почуттям гумору, добра господиня. Розлучена шість років, працюю у Кривому Розі менеджером. Син має свою родину, живе окремо. Самій у домі тяжко, самотньо. Дуже хочеться, аби поруч був коханий чоловік, самостійний, 40—52 років, без шкідливих звичок, середньої статури, лагідної вдачі. Добре було б, якби мав свою справу або роботу на стабільному підприємстві. Бажане фото. * * * Олена Л. з Дніпропетровська. Буду вдячна, як надрукуєте. Добра, порядна, собою гарна, виглядаю молодо, не на свій вік, а щастя нема. Мені вже 37, ріст 175, вага 62, волосся довге, темне, очі зелені. Хочу познайомитися, щоб мати сім’ю свою, спільних дітей, з інтересним, спортивним, високим, від 31 до 36 років, щоб був мені надійним чоловіком. Я буду чекати на тебе, надіюсь на зустріч з тобою одним.

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, ваша правда, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію (з указанням дати) òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Хто має доступ до Iнтернету, може свої історії і лèñòè âåäó÷³é íàäñèëàти на åëåêòðîííó àäðåñó:

olena@zorya.org.ua

Ùèðî âàøà Î. Ä.

Многая літа!

22

ЗОРЯ область

«А що, як усі ці жінки приїдуть до редакції?» — стурбовано запитав редактор, коли на невеличку замітку надійшло понад сто відгуків Замітка «Є в мене друг...» з’явилася на жіночій сторінці «Зорянка» рівно тридцять років тому, 25 грудня 1983. То було, як на ті часи, трохи незвичне прохання: читач з Межівського району писав ніби не про себе, а про свого товариша. По смерті матері зостався геть самотній, у прийми йти не хоче, приймів він боїться, і просто жаль дивитися на нього. От якби допомогти йому знайти подругу — «тільки несердиту». Так збіглося в часі, що, підготувавши сторінку до друку, я поїхала на курси до Києва, а коли вернулася, то зранку мене покликав головний редактор. — Там у вас купа листів, — у голосі Георгія Семеновича Бурейка вчувалася стурбованість. — Я порахувала, вже 122. — Ви уявляєте собі, — зітхнув Г. С. — а що, як вони, всі ці жінки, приїдуть до редакції?! Ото сідайте в машину, відвезіть усе йому. І більше таких експериментів нам не треба, — додав строго. Чи шкодувала я, що «експериментові» кінець? Трошки, так. Бо вже тоді, хоча ще не настала пора перебудови, в московській «Литературной газете» журналіст Анатолій Рубінов розповів про неймовірний успіх щойно започаткованої рубрики для самотніх. В нас же, в газеті, що була органом обкому компартії, подібна тема не віталася: в партійній пресі якісь шлюбні рубрики! Газета ж не сваха. Автора допису застала дома, без питань зрозуміла, що «друг» то він сам. Худий, високий, з великими сумними очима. Сидів у валянках, нездужав. Був дуже пригнічений: його вичислили, впізнали, і завідуюча фермою, де він працював скотарем, шпетячи за якусь провину, не втрималася, щоб не вколоти: «А ще в газету пишеш!..» Я не знала, як його втішити. Домовилися, що даватиме про себе знати. Забігаючи наперед, скажу: Микола не поривав з нами зв’язку, редакція помагала йому, коли траплялися якісь прикрі обставини. Але — так і лишився одинаком. ...Тимчасом у зорянській пошті раз-у-раз траплялося питання: а що з тим Миколиним другом? І чи не можна надрукувати про свою долю, так само не надто щасливу? І ось минуло півроку, літо було в розпалі, як до нас на вулицю Журналістів, 7, завітав статечний гість п’ятдесяти з гаком літ. Інтелігент зі степового села Хорошого, що у Петропавлівському районі, син народної поетеси Фросини Карпенко, директор будинку культури, вдівець. Діти вже дорослі, переїхали до Дніпра. У потоці відгуків на свою публікацію він знайшов її, кохану дружину — до речі, на 20 літ молодшу. З Іванової долі почався регулярний, без жодного пропуску вихід «особистої» рубрики, й відтоді вона стала під твердим захистом головного редактора: Георгій Семенович боронив її як від критики згори, так і від в’їдливих кепкувань декотрих колег-зорянців. З подачі шефа остаточно прижилася і нинішня її пісенна («Де ти бродиш, моя доле, не докличусь я тебе...») назва. Отже, у липні 2014 — справжня кругла дата рубрики, затим — такий же ювілей в славного подружжя Івана Федоровича і Тетяни Іванівни Карпенків. Дай Боже всім нам відзначити обидві ці дати у доброму здоров’ї! Многая літа! Олена Десятерик, ведуча рубрики

P.S. Наш власкор у Павлограді Валентина Кордюкова цими днями побувала в Хорошому. Розповідь про її гостини в Карпенків читайте в одному з найближчих номерів газети. О. Д.

Як передплатити «Зорю»

Зробити це дуже про­ сто. На кожній пошті у Каталозі пе­р іодичних видань Дні­п ропе­т ро­в ­ ської області ви знайде­ те «Зорю»область» на Iндекс «Зоря»-область» Iндекс «Зоря»-город» Періодичність 1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс. стор. 15. Ціни подані без урахування вартості приймання передплати «Зорю»город» можна знайти на стор. 13—14 89656 89658 середа 3,60 грн. 10,80 грн. 21,60 грн. 43,20 грн. у тому ж Каталозі. Для пенсіонерів пільгова Для пенсіонерів пільгова Для пенсіонерів та 35380 91324 середа 4,55 грн. 13,65 грн. 27,30 грн. 54,60 грн. вете­р анів — пільгова Для індивідуальних передплатників Для індивідуальних передплатників ціна на передплату у тому 89657 89659 середа, ж Каталозі. 9,50 грн. 28,50 грн. 57,00 грн. 114,00 грн. Для пенсіонерів пільгова Для пенсіонерів пільгова п’ятниця Увага! Кожен пе­ 61141 89661 середа, редплатник один раз на 11,25 грн. 33,75 грн. 67,50 грн. 135,00 грн. п’ятниця півроку може безплат­ Для індивідуальних передплатників Для індивідуальних передплатників середа, 08785 89660 но подати оголошення 13,20 грн. 39,60 грн. 79,20 грн. 158,40 грн. п’ятниця Для підприємств та організацій Для підприємств та організацій про купівлю або про­ даж, привітати близьку Вартість приймання передплати 0,9 грн. 2,10 грн. 2,55 грн. 3,90 грн. людину чи висловити співчуття. Якщо вам важко самим дістатися до поштового відділення, щоб передплатити «Зорю», телефонуйте до редакції (0562) 388373, і листоноша прийде до вас сам.

Вартість передплати на газети «Зоря»-область» та «Зоря»-город» на 2014 рік


ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ Âèâ÷è â³ðøèê Під кружляння веселих сніжинок Почали готуватись і ми, Щоб зустріти при світлі ялинок Найдорожчого гостя зими. Àíàòîë³é ÊÀ×ÀÍ

Âèïóñê Âèïóñê Âèïóñê 90 90 90 (470) (470) (470)

óñòü çèìè Ось і знову зима білоброва Побілила поля і хати, Заквітчала у іній діброву, Через річку наводить мости. Поспішає зима, поспішає, Підганяє мороз, холоди: Скоро, скоро з далекого краю Рік Новий завітає сюди.

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

Êîëè ñâÿòêóþòü Íîâèé ð³ê?

більшості країн світу. Однак в Афгані7 стані, приміром, Но7 вий рік святкують напровесні — 21 бе7 резня. А в Індії взагалі для цього свята нема єдиного дня: в одній місцевості відзнача7 ють взимку, в іншій — улітку. В Італії Новий рік святку7 ють 6 січня. І подарунки ма7 леньким італійцям приносить не Дід Мороз, а добра фея Бе7 фана...

Дивне, скажете ви, запи7 тання. Звичайно, 17го січня святкують Новий рік. Але не поспішайте з такою відповід7 дю. 1 січня справді відзнача7 ють свято Нового року в

Загадки

Зимою лісоруби валять у тайзі дерева, складають коло7 ди у високий штабель побли7 зу річки. За зиму вони про7 тряхнуть, а винесе в море лід — почнеться сплав. Скочувати колоди зі шта7 беля просто: штовхнув — по7 котилася колода по гладень7 ких перекладинах. Бух! — над водою злітає велетенський фонтан. От і заходився я вмовляти сусіда Дмитра Івановича: —Візьміть мене на сплав! Мама перелякалася: «Загу7 бишся у лісі». А Дмитро Іва7 нович заспокоїв: — Я його до себе мотузоч7 ком прив’яжу. І взяв. За нашим селом одразу ліс. Сплавщики йшли попереду, а я хвостиком — позаду. Дмит7 ро Іванович все жартував: — Дивися7но, білочка на ялинці! Я туди7сюди очима — не бачу! Іде лісом — не шелестить, іде водою — не плюскотить. — Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне.

— Де? — А угледіла тебе й з пере7 ляку із ялинки звалилася. Сплавщики регочуть. Вийшли ми на узгір’я. Тільки7но почали до річки спускатися, до місця сплаву, як Дмитро Іванович каже: — Оце так7так! Ведмідь до нас у працівники найнявся. Сплавщики сміються й пальцями униз показують. А там, метрів, може, за три7 ста від нас, ведмідь зі штабе7 ля колоди в річку скочує. Штовхне лапою колоду, а вона — шубовсть у воду. Бризки фонтаном! За лісом, за перелісом, золота діжа сходить. — За лісами, за горами, золота діжа кисне.

www.zorya.org.ua 25 ãðóäíÿ 2013 ð.

23

Ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

Íàðåøò³ çðîçóì³â Мама послала Тимка купити батон. Біля самісінького магазину він наздогнав не7 знайомого дідуся. Не встиг старенький пе7 реступити поріг, як Тимко, штовхнувши його, прошмигнув наперед. Старий легень7 ко, але з явним натяком стукнув Тимка ціпком по спині. Хлопчик озирнувся: за що? А дідусь, не приховуючи хитринки в очах, мовчки пішов до прилавка. Повернувшись додому, Тимко розповів мамі про випадок у магазині. — Цікаво, — усміхнулася мама. — Що цікаво? — перепитав Тимко. — Та те, що з тобою трапилось. — Чого ж той дідусь мене зачепив? — А ти не зрозумів? — Ні... Мама хотіла, щоб Тимко сам про все здо7 гадався. Але той мовчав. — Прикро мені за тебе, синку. — Чому? — Що ти такий нетямущий... Тимко ледь не плакав: він нічого не розумів.

Тоді мама сказала: — Ти, синку, образив стару людину. Мусив був пропустити дідуся першим. Треба дорослих, особливо стареньких, поважати. — А7а, — нарешті все зрозумів Тимко. Ïàâëî ÊÎÂÀËÜÎÂ

Íàðîäíà êàçêà

ßê ëîñü ç ëèñè÷êîþ íîãàìè ì³íÿâñÿ Одного разу зустрілися в лісі Лось і Лисиця. — Що нового? — запитує Лисиця. — Та нічого втішного, — каже Лось. — Вчора за мною мисливець гнався, а я своїми довгими ногами все за корчі перепинався. Ледве втік. Біда мені з такими ногами цибатими. — Та й мені зі своїми ко7 роткими не солодко. То в траві заплутався, то кігтями за папороть за7 чеплюся. Давай ми з тобою, Лосю, ногами поміняємося. — Давай! — зрадів Лось. Так вони й зробили.

³êîíöå â ïðèðîäó

Ïîì³÷íèöÿ

ÇÎÐß îáëàñòü

Наступного дня Лисиця побігла в село, щоб півника на вечерю украсти. Але де там! Хіба можна на цибатих лосиних ногах під двері в курник підлізти! Так і подибала Лисиця назад голодна. Аж бачить: Лось на її коротких лапах незграбно підстрибує, хоче молоденьку гілочку осики дістати. Тільки ж не вдається небораку до7 стрибнути. — Нащо я ногами мінявся? — бідкається Лось. — Помру тепер з голоду. Почула це Лисиця, зраділа, почала просити Лося знову ногами помінятися. Відтоді й зосталися в Лося дужі ноги з міцними копитами, а в Лисиці — короткі прудкі лапи з гострими пазурами.

Êóäè ï³òè ç ä³òüìè â Äí³ïðîïåòðîâñüêó Помилується ведмідь — за іншу колоду хапається. Сплавщик Дорофєєв зняв з плеча рушницю, прицілився. Дмитро Іванович відвів руш7 ницю рукою: — Та що ти! Це ж ведмеди7 ця. Ведмежата без материного молока загинуть. Вітер у наш бік, звір не учує. Сядьмо, пере7 куримо поки що. Нехай ведме7 диця потішиться. Дмитро Іванович — бува7 лий мисливець, як його не по7 слухатися! Посідали сплавщики. Хо7 робрі! А я за Дмитра Іванови7 ча вчепився: вперше в житті ведмедя побачив. Ведмедиця тим часом півштабеля у річку перекоти7 ла. Втомилася, видно, присіла на краєчок колоди. Але по7 сковзнулася й ляпнулася зі штабеля у воду. А колода за нею слідом. Тільки7но ведме7 диця випірнула — а дерево її по хвосту. Вискнула ведмеди7 ця — ну чисто тобі дворняжка! — вискочила з річки й зникла у лісі. ³òàë³é ÊÎÑÒÈ˲Â

Хто вночі у лісі, полі побілив усе довкола? Хто смереку і ялину вбрав у сніжну кожушину?

Öèðê 28 грудня, 15.30. 29 грудня, 12.00, 15.30. 30 грудня, 15.30. «Маша і Ведмідь у цирку». Ново7 річна вистава. Тел.: (056) 7448659 (каса), (056) 7448679, (056) 7447725

Òåàòð ³ì. Ò. Ã. Øåâ÷åíêà 26, 29 грудня, 12.00. «Аладдін». Я. Стельмах. Му7 зична казка. Тел.: (056) 7785555 (каса), (056) 7445235, (056) 7441127

Òåàòð ³ì. Ì. Ãîðüêîãî 25 грудня, 10.30, 13.00. «Іван7Ведмідь, або Розповідь про те, як князь дочку від наречених ховав...» Ю. Ста7 хов. Музична казка. 28—29 грудня, 11.00. «Пригоди Червоної Шапоч7 ки». Музична казка для дітей і дорослих. Тел.: (056) 7784869 (каса), (0562) 313891

Òåàòð îïåðè òà áàëåòó 29 грудня, 11.00. «Лускунчик». Казковий балет за мотивами казки Е. Гофмана. 31 грудня, 11.00. «Попелюшка». Музичне чарівни7 цтво в одній дії. По казці Ш. Перро. Тел.: (056) 7784469, (056) 7784473, (056) 7784477

Òåàòð ëÿëüîê 28 грудня, 13.00. 29—30 грудня, 11.00, 13.00. «Ново7 річне непорозуміння». Новорічна казка7жарт. Тел.: (056) 3702506, (056) 7160010

Ô³ëàðìîí³ÿ 28—29 грудня, 11.00, 13.30. 30 грудня, 11.00. «Ново7 річна регата». Казка. Тел.: (056) 7781514 ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎ

Використані методична література і матеріали ЗМІ


24

на дозвіллі

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 25 грудня 2013 р.

ãîðîñêîï

рецепт від зірки Традиційний атрибут святкового новорічного столу — салат «Олів’є» — Сергія Лазарєва навчила готувати його мама. «Та і взагалі я обожнюю домашню кухню», — каже відомий співак і актор.

Салат «Олів’є» від Сергія Лазарєва — 1 шт., ріпчаста цибуля — 1 шт., сметана — 250 г, зелень петрушки та кропу. Приготування. Зваріть м’ясо в підсоленій воді до готовності, остудіть, на­ ріжте кубиками. Відваріть

Інгредієнти: картопля — 3 шт., морква — 1 шт., яйце — 2 шт., мариновані огірки — 1 шт., зелений горошок — 150 г, нежирна яловичина — 200 г, яблука

моркву, яйця і картоплю, очистіть, наріжте шматоч­ ками або натріть на великій тертці. Яблуко очистіть, видаліть серцевину і наріж­ те м’якоть дрібними куби­ ками. Мариновані огірки наріжте соломкою, дрібно

анекдоти

ñóäîêó

Не заперечує — Важко вам поставити якийсь діагноз. — А я сподівався, док­ торе, що на два-три дні ви все-таки звільните мене від роботи. — Вас? Такого здоро­ вила! Та ви збожеволіли? — Гаразд, ставте вже хоч цей діагноз.

Винахідник Одесит показує сусіду слуховий апарат власного винаходу: простий дріт од­ ним кінцем у вухо, другим — у кишеню піджака. — Тобі все одно при­ йдеться розщедритися на

Реклама в газете «Зоря» Тел. (0562) 35-14-26. Сайт газети «Зоря» — zorya.org.ua

наріжте цибулю. Роз­ мішайте в салатнику зі сметаною овочі, зелений горошок, яблуко і м’ясо, по­ соліть. Прикрасьте зверху свіжою зе­ ленню.

нормальний слуховий апа­ рат. Ця дурниця не допо­ може тобі краще чути! — Зовсім не так. Коли люди бачать її, вони почи­ нають розмовляти голо­ сніше.

Ускладнення — Не так страшний грип, як ускладнення піс­ ля нього, — говорить одна жінка іншій. — Я це знаю зі свого до­ свіду. Саме після грипу я вийшла заміж за дільнич­ ного лікаря.

Таки так Новобранець: Я не

можу служити при війську, бо маю короткий зір. Лікар: Зараз перекона­ юся. От бачите оцю лампу? Лазить по ній муха? Новобранець: Не бачу, щоб лазила. Лікар: Та ви маєте хо­ роший зір, бо по ній дійсно не лазить муха.

Дружина випередила Лікар хворому: — Вам, шановний, не можна багато їсти, пити, палити, захоплюватися випадковим сексом, грати в карти. Хворий про себе: — Мабуть, тут уже по­ бувала моя дружина.

8 5

7

9 3 1 7 2 9 4 8 6 1 5 4 9

6

8 7 6 3 8 7 9 1

5 3

4 1 6

4 9

3 3 2

7 2 6

8 5

5 4

9 6 7

8 6 1 3

5 7 7 4

1 9 5

1 7

3 8 2

Магнітні бурі Фахівці рекомендують метеочутливим людям звер­ нути увагу на своє самопочуття у такі дні: 30 грудня — з 11.00 до 14.00, 31 грудня — з 5.00 до 8.00, 3 січня — з 18.00 до 20.35, 4 січня — з 10.15 до 11.57. заявка по телефону

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 от 08.10.2004 р.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА.

Власкори: Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; Синельникове (263) 4  09  17; Софіївка (250) 2  80  84; П’ятихатки (251) 3  06  78.

РЕДАКЦIЙНА КОЛЕГIЯ: С. ЧЕРНЯВСЬКИЙ, голова наглядової ради, К. ЗАЙЦЕВА, головний редактор, Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник.

Приймальня: (0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.) Відділ (0562) 35  14  26; 38  83  53 (ф.); реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

30 грудня — 5 січня

Овен Можливі позитивні зміни в кар’єрі. Це один 21.03 з найбільш складних 20.04 тижнів для подружніх відносин, зважайте на думку партнера. Телець Можливі перена­ пруження і велика 21.04 в т р а т а е н е р г і ї . В и 21.05 ризикуєте захворіти, зміцнюйте імунітет. Сприятливий час для інтелектуальної діяль­ ності. Близнята Особливо актуальна тема любові і творчості. 22.05 Не слід боятися змін у 21.06 професійній діяльнос­ ті: зміни дадуть шанс зміцнити свої позиції. Рак На роботі може 22.06 збільшитися наванта­ 23.07 ження, вдома також зросте кількість справ, що потребують вирі­ шення. Все встигнути допоможе правильна розстановка пріорите­ тів. Лев Обмежте коло спіл­ кування тільки значу­ 24.07 щими людьми. Також 22.08 це прекрасний час для боротьби зі шкідливи­ ми звичками і початок здорового способу жит­ тя. Діва Сплануйте заздале­ гідь всі свої витрати і 23.08 не виходьте за рамки 23.09 бюджету. Цей тиждень складається виключно вдало для особистого життя. Терези Будьте коректні у 24.09 стосунках з партнера­ 23.10 ми по шлюбу й бізнесу. Спроба все контролюва­ ти і всім командувати може серйозно усклад­ нити стосунки. Скорпіон Налаштуйтеся на позитивну хвилю. Ак­ 24.10 тивніше спілкуйтеся з 22.11 друзями і знайомими, не відмовляйтеся від запрошень на святкові заходи. Стрілець Ваше матеріальне становище напередодні 23.11 новорічних свят може 21.12 суттєво покращитися, що дозволить вам зро­ бити покупки, про які ви давно мріяли. Козеріг Прекрасний час для примирення зі знайо­ 22.12 м и м и т а д р у з я м и . 20.01 Успішно складуться поїздки, нові знайом­ ства. Начальство може бути невдоволене вами. Водолій Можливе зростання 21.01 доходів, причому як від 20.02 основної роботи, так і від додаткового підро­ бітку. Риби Слід більше часу проводити в колі друзів 21.02 та однодумців. Утри­ 20.03 майтеся від покупки речей тривалого корис­ тування.

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекла­ модавець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­ кове.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua

Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. № 1399

Тираж номера 45305.

www.zorya.org.ua

Цiна договiрна.

25 12 2013 obl  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you