Issuu on Google+

Пенсії. Субсидії. Земля Ñòоð. 6

Безплатні консультації спеціалістів читачам «Зорі»

Наталія ФАТЄЄВА:

Їх познайомила «Зоря»

Свобода — найбільша людська цінність. Я нею завжди дорожила

І ось вже понад 30 років Іван Федорович та Тетяна Іванівна живуть разом

¹1 (21533)

Ñòоð. 5

Ñòоð. 11

45

ТВ каналів!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

9 січня 2014 ðîêó

з 13 по 19 січня

ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

Я знаю: чудеса бувають Ñòоð. 12—13

«Ростуть» ялинки в горщиках в умілих руках екскурсовода з Жовтих Вод Тетяни Львової Ñòоð. 20

Новорічний гороскоп від «Зорі»

Ñòоð. 14


влада

www.zorya.org.ua 9 січня 2014 ð.

Вітаємо з Новим роком та Різдвом Христовим!

Шановні мешканці області і міста! Щиро вітаємо з Новим роком та Різдвом Христовим! 2013 рік був насичений подіями, напруженою працею та звершеннями. Він подарував нам радість зустрічей й відкриттів, новий професійний і життєвий досвід. Зберігаючи перемоги та досягнення року, що минув, Дніпропетровщина впевнено крокує в 2014 рік до нових успіхів. Переконані — новий рік стане наступним важливим етапом в реалізації тих пере-

Міжнародне співробітництво

Олександр Вілкул, Віце-прем’єр-міністр України, Голова ДОО Партії регіонів

творень, які ми здійснюємо під керівництвом нашого Президента Віктора Федоровича Януковича. Нехай Новий, 2014 рік, принесе кожному жителю регіону гармонію та благополуччя, любов та успіх, Дніпропетровщині — здійснення визначених планів та процвітання. Нехай кожне бажання, загадане в новорічну та Різдвяну ніч, неодмінно здійсниться. Здоров’я, родинного тепла та добра! Зі святом! З найкращими побажаннями

Дмитро Колєсніков, Голова Дніпропетровської облдержадміністрації

Євген УДОД, Голова Дніпропетровської обласної ради

Нас об’єднує дружба Голова обласної ради Євген Удод зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Азербайджанської Республіки Ейнуллою Мадатлі Напередодні нового 2014 року голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод приймав Надзвичайного й Повноважного Посла Азербайджанської Республіки в Україні Ейнуллу Мадатлі. Візит високого гостя був пов’язаний з проведенням у Дніпропетровську — Це символічно, що свято єднання азербайджанців світу збігається з днем, пов’язаним з народженням надій і планів, очікуванням нового, — зазначив Євген Удод, вітаючи представників азербайджанської общини Дніпропетровщини зі сцени Палацу культури машинобудівників, що гостинно відчинив двері для братнього народу. Саме братнього... Це ще раз довів прийом дніпропетровської делегації в Баку, де відбулася знаменна 8-а сесія Комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини. Як відомо, на цій сесії наш Петриківський розпис був включений до Списку великих культурних явищ світу. — Ми відчували величезну підтримку господарів як на державному, так і на людському рівні, — ділився своїми враженнями після повернення з Баку Євген Удод. Свою вдячність за гостинний прийом Євген Григорович висловив і панові послу. Привітавши Євгена Удода із всесвітнім визнанням Петриківки як культурного явища планетарного рівня, Ейнулла Мадатлі наголосив, що унікальний розпис заслуговує цього статусу. — Наші народи об’єднує не тільки спільна пам’ять про багаторічну дружбу й повагу одне до одного, а й сучасне співробітництво в різних сферах життя. Підтвердженням тому є й численна азербайджанська діаспора в Україні й, зокрема, на Дніпропетровщині, — підкреслив Надзвичайний і Повноважний Посол. Справді, представники азербайджанської діаспори, котрі живуть у нашій області, є рівноправними членами багатонаціональної сім’ї Дніпропетровщини. Так, учасники обласної громадської

II Всеукраїнського фестивалю самодіяльних і професійних творчих колективів азербайджанської діаспори в Україні. А саме свято творчості присвячувалося Дню національної солідарності азербайджанців (31 грудня), що живуть у всіх країнах світу.

Всеукраїнський фестиваль творчих колективів азербайджанської діаспори в Україні порадував цікавими виступами, виставками, зустрічами, які об’єднують азербайджанський та український народи

організації «Ліга азербайджанців Дніпропетровщини» шефствують над Дніпропетровським навчально-реабілітаційним центром №6, активно підтримуючи його вихованців. Не випадково голова ліги Сархош Ісмаїлов став лауреатом регіонального конкурсу «Професіонал року» в номінації «Кращий керівник громадської організації». Велика інформація про дружбу навчально-реабілітаційного центру №6 з представниками азербайджанської общини розміщена на стенді в холі палацу. II Всеукраїнський фестиваль творчих колективів азербайджанської діаспори в Україні пройшов за підтримки «Ліги азербайджанців Дніпропетровщини», Культурного центру імені Мусліма Магомаєва, «Об’єднаної діаспори азербайджанців України». Керівник цієї організації Хікмет Джавадов

тепло поздоровив співвітчизників з Днем солідарності й Новим роком, побажав благополуччя, миру, щастя. А вони обов’язково повинні бути у всіх родинах — і азербайджанських, і українських, і російських, і литовських… — усіх, хто у злагоді і спокої живе на Дніпропетровщині. У цьому впевнений і депутат обласної ради Фахраддін Мухтаров, котрий сприйняв перемогу української Петриківки на своїй батьківщині як тріумф рідної йому культури. Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод побажав учасникам міжнародного свята, щоб у новому році у всіх дніпропетровчан були нові приводи для радості. Ольга ПЕРОВА Фото Дмитра КРАВЧЕНКА

актуально

2

ЗОРЯ область

Кращі проекти — для розвитку регіонів — У 2013 році за завданням уряду в регіонах була активізована робота з поширення кращих регіональних практик розвитку на інші регіони, — сказав Олександр Вілкул під час підсумкової колегії Мінрегіону. Виконуючи це завдання, Мінрегіон відібрав понад 300 кращих проектів та програм з усіх регіонів України. Ці кращі проекти охоплюють всі сфери життєзабезпечення населення, зокрема оновлення водопостачання та водовідведення, благоустрій територій, енергозбереження та енергоефективність, утилізацію твердих побутових відходів тощо. Як доповіли віцепрем’єру в Мінрегіоні, лідерами кращих регіональних проектів стали Київська, Дніпропетровська, Полтавська, Запорізька та Донецька області. За попередніми підрахунками регіонів, економія коштів від реалізації тільки кращих практик з модернізації сфери ЖКГ, що були відібрані Міністерством та є незначною частиною усіх реалізованих в країні проектів, становить близько 42 млн. гривень на рік. З метою популяризації

кращих практик регіонального розвитку серед територіальних громад проведено кущові інформаційні семінари у Львові, Харкові, Києві. Також на сайті Мінрегіону започатковано створення електронної національної бази даних кращих практик, проектів та програм. — Щоб залучити додаткове фінансування для реалізації проектів розвитку регіонів, уряд співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема, Світовим банком, Європейським інвестиційним банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Північною екологічною фінансовою корпорацією. Завдяки цьому в Україні вже реалізуються 4 спільні з ними проекти вартістю понад 3 млрд. грн.», — сказав Олександр Вілкул. Наразі уряд проводить роботу з міжнародними фінансовими організаціями щодо реалізації ще 5 проектів на суму майже 10 млрд. грн. Проекти стосуються модернізації систем ЖКГ, підвищення ефективності регіонального управління та самоврядування, енергоефективності та ресурсозбереження, екологічної безпеки.

Головна ялинка запрошує гостей Щодня казкове містечко біля головної новорічної ялинки Дніпропетровщини відвідують близько 5 тис. жителів та гостей області У Дніпропетровську пе- містечку проходитимуть ред облдержадміністрацією і розважально-ігрові програобласною радою встановлена ми для дітей та дорослих, головна новорічна ялинка концерти за участю творчих регіону. Поряд у сквері роз- колективів міст і районів обташувалося казкове містеч- ласті, проводитимуться трако. Гостей та жителів області диційні ярмарки з солодкою з новорічними та різдвяними випічкою і гарячими напосвятами тут вітають Дід Мо- ями. роз та Снігуронька, свої виА поруч — у центральступи дарують кращі колек- ному міському парку ім. тиви регіону. Щодня казкове Лазаря Глоби засвітилася містечко та губернаторську новорічними вогнями голоялинку відвідують понад 5 вна ялинка Дніпропетровтис. осіб. ська. Щоденно до 12 січня Головна новорічна ялин- біля ялинки для найменших ка області — 14-метрова жителів та гостей міста лунакрасуня, виконана у стилі тиме тематична радіопрограhi-tech — запалила свої вогні ма, працюватимуть містечко першою в області. Поряд у атракціонів «Луна-парк» та сквері запрацювало казко- «Новорічний супермаркет». ве містечко. За кількістю Концертні програми предліхтариків та вогників, а їх ставлятимуть творчі колеку містечку близько 3 млн., тиви з різних районів міста. воно є одним з найбільших Губернатор Дмитро Ков Європі. Крім того, тут пра- лєсніков у період новорічних цює єдиний в Україні світ- та різдвяних свят доручив ловий фонтан. Вмикаються усім відповідальним служноворічні вогники на ялинці бам забезпечити в області та у казковому містечку о громадський порядок, а 16.00. Упродовж новорічних також стабільну роботу та різдвяних свят (з 19 груд- підприємств життєзабезпеня по 19 січня) у казковому чення.

У казковому містечку біля ялинки цікаво і дітям, і дорослим


ПАНОРАМА ОБЛАСТІ ²êîíà âèøèòà äóøåþ Так називається різдвяна акція, що стартувала днями у Солонянсько/ му районі. Настоятель Свято/Стрітенського храму, протоієрей Іоанн благо/ словив 15 майстринь/вишивальниць і побажав їм робити благородну спра/ ву з вірою, любов’ю і на/ дією у серці. Акція запо/ чаткована Солонянською районними радою та держадміністрацією. Організатори — Соло/ нянське благочиння ук/ раїнської православної церкви МП та відділ куль/ тури і туризму. Підсумки акції будуть підбиті на районному святі Масля/ ниці. Кращі вишиваль/ ниці отримають грамоти і Ìàéñòðèí³-âèøèâàëüíèö³ îòðèìàëè áëàãîñëîâåííÿ подарунки. íà òâîð÷ó ðîáîòó

www.zorya.org.ua 9 ñ³÷íÿ 2014 ð.

³äêðèòî êàðä³îëîã³÷íå â³ää³ëåííÿ У головній лікарні міста, «четвірці», відкрилося єдине у регіоні кардіологічне відділення, обладнане найновішою медичною технікою. Відділення має кардіореанімацію на 8 ліжок, де хворі з гострим інфарктом пе/ ребуватимуть перші 2—3 дні, після чого бу/ дуть переведені у звичайні палати. Загалом нове відділення може одночасно надавати лікування 25/ти «сердечникам». Відділення надаватиме допомогу хворим з усього Західного Донбасу, а також з Юр’ї/ вського району. Його відкриття профінансо/ вано компанією ДТЕК, обласним управлінням охорони здоров’я та за участі місцевих підприємців. Ïàâëîãðàä

Ñîëîíÿíñüêèé ðàéîí

Ó Öàðè÷àíö³ â³äêðèòî ²íòåðíåò-öåíòð Öÿ ïðèºìíà ïîä³ÿ â³äáóëàñÿ íåäàâíî â ðàéîíí³é á³áë³îòåö³. Òåïåð ¿¿ ïðàö³âíèêè ìàòèìóòü çìîãó äîëó÷àòèñÿ äî ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é, ñòâîðþâàòè íàéá³ëüø ñïðèÿòëèâ³ ìîæëèâîñò³ äëÿ êîðèñòóâà÷³â. У відкритті Інтернет/центру взяли участь голова райдерж/ адміністрації Володимир Стрі/ лець, заступник голови рай/ держадміністрації Тетяна Смір/ нова, начальник відділу район/ ної ради Леся Дубовик, цари/ чанський селищний голова Геннадій Сумський, представ/ ники громадськості, учні — чи/ тачі районної бібліотеки. Людмила Костенко, дирек/ тор районної бібліотеки, розпо/ віла, що програма «Бібліоміст» — це партнерська робота Ради міжнародних наукових дос/ ліджень та обмінів Агентства США з міжнародного розвитку,

Міністерства культури і туриз/ му України та Української бібліотечної асоціації, яка діє за фінансової підтримки Фунда/ ція Білла та Мелінди Гейтс. Програма «Бібліоміст» допома/ гає місцевим громадам в Ук/ раїні, модернізуючи доступ до інформації в бібліотеках. Царичанська районна бібліо/ тека, прийнявши активну участь у рамках цієї програми в проекті «Організація нових бібліотечних послуг з викори/ станням вільного доступу до Інтернету», отримала грант на його реалізацію. Коли голова райдержадмі/

Ïåðøèìè êîðèñòóâà÷àìè ²íòåðíåò-öåíòðó ñòàëè þí³ ÷èòà÷³ á³áë³îòåêè

ністрації Володимир Стрілець та селищний голова Геннадій Сумський разом із учнями пе/ рерізали символічну стрічку, ведучі дійства — бібліотекар

Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³! 272 ìàëþê³â íàðîäèëîñÿ íà Äí³ïðîïåòðîâùèí³ ç 27 ãðóäíÿ 2013 ðîêó ïî 2 ñ³÷íÿ 2014 ðîêó

139 õëîï÷èê³â 133 ä³â÷èíêè ²íôîðìàö³ÿ íàäàíà ïîëîãîâèìè áóäèíêàìè: ÊÇ «ÄÎÏÖ ç³ ñòàö³îíàðîì» ÄÎл; ÊÇ «ÄÌÏÁ ¹1» ÄÎл; «ÄÌÊË ¹9» ÄÎл; ÊÇ «Ïîêðîâñüêà ÖÐË» ÄÎл; ÊÇ «Â³ëüíîã³ðñüêà ÖÌË» ÄÎл; ÊÇ «Êðèâîð³çüêèé ïåðèíàòàëüíèé öåíòð ç³ ñòàö³îíàðîì»; ÊÇ «Äí³ïðîäçåðæèíñüêà ì³ñüêà ë³êàðíÿ ¹9» ÄÎл; ÊÇ «Àïîñòîë³âñüêà ÖÐË» ÄÎл; ÄÇ «ÑÌÑ×-6 ÌÎÇ Óêðà¿íè» ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê; ÊÇ «Í³êîïîëüñüêèé ïîëîãîâèé áóäèíîê» ÄÎл; ÊÇ «ÏÏÁ» ÄÎл; ÏÖ ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê; ÊÇ «Äí³ïðîïåòðîâñüêà ÖÐË» ÄÎл; ÊÇ «ÊËÌ ¹7» ÄÎл.

Найбільше маля — хлопчик з вагою 4 кілограми 700 грамів і зростом 57 сантиметрів з’явився на світ в КЗ «Дніпропетровська ЦРЛ»ДОР». А най/ менша дівчинка з вагою 1 кілограм 200 грамів і зростом 35 сантиметрів народилася у Дніпропетровському перинатальному центрі.

Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!

«Ðîäèííå íàìèñòî» Засідання клубу прийомних сімей «Родин/ не намисто», що стало традиційним і прово/ диться в різних населених пунктах району, цього разу відбулося на базі НВК «Мало/ михайлівська ЗОШ — ДНЗ ім. І. Г. Скакуна». Свято вдалося насиченим і цікавим, адже дітвори, охопленої різними формами сімейного виховання, таки чимало — аж 44. Причому 21 з них потрапили в цю категорію недавно, адже лише минулого року в районі створено два будинки сімейного типу (в Покровському та Великомихайлівці) і дві прийомні сім’ї (в Просяній та Великомихайлівці). Отож діти, котрі перебувають під опікою та піклуванням, із задоволенням розважалися, по/ казували свої таланти на сцені, спілкувалися з ровесниками, казковими героями та Святим Миколаєм. До того ж кожен із них отримав від «Дідуся», здатного на дива і який узяв собі в по/

3

ÇÎÐß îáëàñòü

Жанна Різун та методист ра/ йонної бібліотеки Оксана Андрійченко — запросили гостей до Інтернет/центру.

Êîëîíêà ðåäàêòîðà

Àëå æ çèìà — öå ³ º êàçêà... Головне — вірити в чудеса! Дорогі наші читачі! Ви тримаєте в руках перший номер газети нового 2014 року… Як же швид/ ко плине час, ось і ще один рік прожи/ то. Для когось він був найкращим у житті, для когось — навпаки. У перед/ день новорічних свят усе більше міркуємо про майбутнє і думаємо про ті дні, що залишилися позаду. Хоч як крути, треба оглянутися, зважити, оцінити те, що було зроблено і, голов/ не, загадати нові бажання. Новий рік — це час чудес, і навіть ті, хто вже дав/ но виросли, вірять, що саме в цей час з ними й може статися щось дивовиж/ не й незвичайне. Хочеться сподіватися, що, взявши в руки свіжий номер «Зорі», ви, наші шановні читачі, не будете розчаровані. Наскільки виправдані наші старання, судити тільки вам. Але яка б не була ваша думка, ми хочемо сказати вам спасибі. За те, що читаєте, за те, що критикуєте, за те, що пишите листи, дзвоните й ставите запитання, за те, що дякуєте. Все це тільки додає нам сили і викликає бажання працювати з подвоєною енергією. І ще особлива вдячність нашим передплатникам, тим, хто вірний газеті упродовж багатьох років. Ми цінуємо вашу увагу і відданість та будемо намагатися робити газету ще кращою. Щиро вітаю всіх з новим 2014 ро/ ком і Різдвом Христовим! Нехай поруч з вами завжди будуть вірні друзі, уда/ ча та успіх, а в домівках буде світло і радісно від любові й доброти! Здоров’я, благополуччя, сімейного затишку й Божої благодаті вам і вашим рідним!

Öàðè÷àíêà

Êñåí³ÿ ÇÀÉÖÅÂÀ, ãîëîâíèé ðåäàêòîð «Çîð³»

Ìàãäàëèí³âåöü — ó çàë³ ñëàâè ñïîðòèâíî¿ æóðíàë³ñòèêè Óêðà¿íè Асоціація спортивних жур/ налістів України (АСЖУ) підбила підсумки 2013 року і назвала кра/ щих спортсменів, а також пред/ ставників засобів масової інфор/ мації країни. Серед володарів 15 колективних і одинадцяти індиві/ дуальних призів є і дніпропет/ ровські «медійники». Авторський колектив обласної АСЖУ спільно з телеканалом 2+2 нагородили за документальний фільм «Тільки

«Дніпро». Тільки перемога!» у но/ мінації «Кращий проект року». А керівник спортивно/оздоровчого журналістського центру «Тригол» Володимир Сорока став лауреатом у номінації «Зал слави. Золотий фонд АСЖУ». Нагородження лауреатів усіх номінацій Асоціації спортивних журналістів України відбудеться у Києві наприкінці лютого — на по/ чатку березня 2014 року. Ìàãäàëèí³âñüêèé ðàéîí

Ïîñì³õíóëèñü ùèðî ñì³õîòâîðöþ Âèøí³ На П’ятихатщині стало тради/ цією проводити районний конкурс юних гумористів у Центрі учнів/ ської молоді (ЦУМ) «Посміхнемось щиро Вишні» напередодні дня на/ родження українського гумориста Остапа Вишні. От і цього разу у ЦУМі лунало чимало гуморесок, віршів та оповідань з уст учнів шкіл району та міста, адже конкурс про/ водився у двох номінаціях: читців та театралізованої усмішки. Кращими читцями стали Бог/ дан Свистун з Чумаківської ЗШ, Анастасія Совенко (ЦУМ), Вікто/

рія Байміструк (Комісарівська ЗШ). А серед тих, хто представляв театралізовану усмішку, перше місце вибороли учнівський колек/ тив «Перлина» з П’ятихатської ЗШ №3 та учні Жовтянської ЗШ. Друге місце дісталось учням дру/ гої міської школи, третє вибороли члени драматичного гуртка Вільненської школи. Однак пере/ можених на святі гумору не було, адже головною нагородою всім учасникам став чудовий настрій та усмішки. Ï’ÿòèõàòñüêèé ðàéîí

Ó Í³êîïîë³ â³äáóâñÿ íîâîð³÷íèé âåëîïðîá³ã ijä³â Ìîðîç³â ×ëåíè êëóáó «Ðîäèííå íàìèñòî» íà ñâÿòêîâ³é ñöåí³

мічники голову районної ради Ольгу Ковнір, начальника служби у справах дітей райдерж/ адміністрації Ірину Демуру та інших служ/ бовців, подарунки. Ïîêðîâñüêèé ðàéîí

Вже другий рік поспіль у місті проходить новорічний вело/ пробіг. Взяти участь у ньому мали змогу усі бажаючі. Для цьо/ го треба було тільки прикрасити свого «двоколісного друга», а також вдягнути костюм Діда

Мороза або іншого казкового пер/ сонажа. Цього року у велопробі/ гу взяли участь 12 нікопольчан. Організатори сподіваються, що традиція продовжиться у місті і надалі.

Валенти��а КОРДЮКОВА, Наталія МОСКОВКА, Людмила НАУМЕНКО, Олександрина ПОДОЛЬСЬКА, Людмила ТИТАРЕВА, Олена ЧЕРНЯВСЬКА

ͳêîïîëü


4

рейтинг

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 9 січня 2014 р.

2013: відкриття та досягнення Ми продовжуємо підбивати підсумки вже минулого року. Він був яскравим — як для міста, так і для нашої газети

Топ-10 відкриттів 1.

У Дніпропетровську виріс Парк ракет Сьогодні складно уявити територію біля облради без трьох ракет: 8К11, 8К99 і «Циклон-3». Унікальний аерокосмічний комплекс побудували в Дніпропетровську з ініціативи голови обласної ради Євгена Удода. У жовтні відкрився і виставковий зал. Обіцяють, що він буде постійно поповнюватися новими тематичними експозиціями, що представляють досягнення науки і техніки.

2.

На Бульварі Кучеревського в плавання вирушила ладья 6 листопада о 15.15, через 30 років після початку «золотого» матчу «Дніпро» — «Спартак», на бульварі ім. Кучеревського урочисто відкрили пам’ятний знак ладью з написом «Дніпро»— чемпіон!». Це фінальний акорд однойменної обласної акції, ініційованої Євгеном Удодом, яка тривала півроку. Яким буде пам’ятник, спочатку не знав ніхто. Вибір довірили дніпропетровцям. За ладью проголосувало понад 11 тисяч городян. Тепер вони із задоволенням фотографуються біля нестандартного пам’ятника і з цікавістю читають таблички з іменами «дніпрянських» чемпіонів 1983, 1988 і 1989 років.

Дніпропетровці тепер можуть милуватися водоспадом «Поріг 3. ревучий» В інших містах до Дня міста відкривають пам’ятники і фонтани. А в Дніпропетровську запустили... водоспад. «Поріг ревучий» став ще однією визначною пам’яткою Монастирського острова. Правда, звідти «ревучий» не побачиш, тільки почуєш. На нього можна подивитися з набережної. Для цього на оглядовому майданчику встановили лавки для городян. Дивиться на водоспад і Кобзар, а точніше, його велична скульптура. Таким чином, дніпропетровці виконали «Заповіт» великого поета. Тарасу Шевченку з Монастирського острова і видно, і чути, як «реве ревучий». Адже висота водоспаду — 17 метрів, ширина — двадцять. Постраждалі у трагедії на Мандриківській відзначили 4. новосілля Постраждалим від вибуху газу на Мандриківській у жовтні 2007-го тепер є де жити. 10 грудня в Дніпропетровську

ввели в експлуатацію 17-поверховий будинок по вул. Мандриківська, 51м. Будинок побудований у рамках програми «Доступне житло». У ньому будуть жити і сім’ї, які придбали квартири в рамках цієї програми. Новосілля на Перемозі відсвяткували в 45 квартирах. У Дніпропетровську з’явився візовий центр Італії. Також 5. відкрили Почесне консульство Литви З вересня, щоб поїхати в Рим, Мілан чи Венецію, дніпропетровцям більше не потрібно попередньо відправлятися за італійською візою в Донецьк чи Київ. Оформити відповідний шенген тепер можна за адресою: вул. Артема, 18. Наприкінці листопада в обласному центрі також відкрилося Почесне консульство Литви. Дипломатичне представництво працює за адресою: вул. Запорізьке шосе, 23.

6.

На березі Дніпра відкрили храм на честь Собору святого Іоанна Хрестителя У День міста на набережній відкрили храм-довгобуд. Його зводили цілих шість років. Храм на честь Собору святого Іоан­на Хрестителя побудований у формі грецького хреста за проектом дніпропетровського архітектора Олександра Плосконоса. Увінчаний він скульптурою Іоанна Хрестителя. Її автор — одеський скульптор Микола Худолій. Монумент висотою 4,6 м відлитий на Південному машинобудівному заводі. До нижньої частини храму примикає понтон, обладнаний купіллю. Незвичайною є дзвіниця нового храму: вона складається з 16 дзвонів вагою 2,5 тонни.

7.

До Дня міста відкрили воднолижну трасу У День міста у воднолижників і вейкбордистів з’явився оснащений майданчик для тренувань. Нова воднолижна траса являє собою кільцеву канатну дорогу довжиною понад 800 метрів. Одночасно на ній можуть тренуватися до 12 чоловік. Планується проводити тут не тільки тренування дніпропетровських спортсменів, а й змагання міжнародного рівня.

Вперше в Україні пройшла фотовиставка «Sony World 8. Photography Awards » «Sony World Photography Awards -2013»

Пам’ятний — знак ладья з написом «Дніпро»— чемпіон!» на бульварі ім. Кучеревського

— один з найпрестижніших фотоконкурсів у світі. У вересні цього року роботипереможці вперше привезли в Україну. Виставка проходила під патронатом голови обласної ради Євгена Удода в рамках проекту «Гарне місто». Протягом трьох тижнів 96 фотографій з 33 країн світу дніпропетровці споглядали в Художньому музеї. Там же пройшли майстер-класи іменитих фотографів.

9.

У Дніпропетровську побудували найдовший в Україні памп-трек Знову-таки в День міста в Молодіжному парку відкрили 90-метрову трасу для велозмагання і тренувань. Памптрек являє собою чергування ям, купин і ухилів. Об’єкт велосипедисти побудували самостійно.

Для мешканців лівого берега заробив торговий центр 10. «Наша правда» Торгових центрів в місті на Дніпрі море. А ось ТРЦ в радянському стилі ще не було... до листопада минулого року. Назвали його «Нашою правдою», щоб не переплутати: «Правда» на проспекті Правди. У ній є супермаркет, магазин техніки, розважальний комплекс і дитячий ігровий майданчик. А чи приживеться ще один ТРЦ у Дніпропетровську — покаже час.

Топ-5 досягнень «Зорі» У Дніпропетровську вперше 1. пройшов показ роликів міжнародного фестивалю реклами

«Каннські леви» Фестиваль реклами «Каннські леви» — найвідоміша і значуща подія в області світового маркетингу і реклами. Він проводиться щорічно майже 60 років і збирає близько 100 тисяч учасників з усього світу. 5 червня дніпропетровські цінителі оригінальної реклами змогли побачити її кращі зразки за п’ять років. Завдяки нашій газеті і ДТРК «Каннські леви» вперше приїхали в наше місто. Раніше показ найкращих роликів проходив тільки в столиці.

2. На Дніпропетровщині почав виходити спецвипуск «Зорі» — журнал для молоді та студентів «Зачёт» У лютому 2013-го ми запустили новий амбітний проект — обласний журнал для молоді та студентів «Зачёт». Всього за кілька місяців він став авто-

ритетним виданням для учнів вузів області. Це і не дивно. Адже наші автори, а їх сьогодні вже близько півсотні, і самі студенти. Теми та героїв для журналу вибирають теж студенти — у соціальних мережах. Та й назва у проекту теж студентська. У липні «Зоря» провела двохмодульний тренінг для 3. журналістів-початківців Роботу з авторами-початківцями «Зоря» продовжила в липні. У розпал спеки ми провели в «Зорі» перший в історії газети тренінг. Потрапити на нього було непросто —до редакції надійшло кілька десятків заявок: як від школярів і студентів журфаку, так і від людей середнього віку. Прізвища деяких з них ви вже встигли побачити на сторінках «Зорі» і «Зачёта». Це Костянтин Шабалєв, Альона Стрільчук, Андрій Тропін, Марина Рябова, Катерина Шевцова, Олена Леона та інші.

У жовтні «Зоря» вдруге стала лауреатом міжнародного 4. конкурсу «Срібне перо» У 2012 році лауреатом міжнародного відкритого творчого конкурсу журналістів «Срібне перо» в номінації «Нові імена» стала кореспондент «Зорі». Удвічі приємно, що через рік медаль лауреата знову дісталася нашій газеті. Цього разу ми стали кращими в номінації «Медіадізайн».

5.

Згідно з дослідженням компанії TNS «Зоря» вийшла на перше місце за аудиторією одного номера в сегменті від 16 до 65 років Один номер «Зорі» читають 96850 людей. Саме такими є результати дослідження провідної в Україні компанії маркетингових досліджень — TNS. Газета «Зоря» — лідер серед друкованих ЗМІ Дніпропетровська.

Топ-5 найбільш резонансних матеріалів «Зорі» (зібрали понад 100 коментарів на міському порталі)

1.

Один день з водієм маршрутки (233 коментарі). Ранній підйом, обов’язкові огляди, необхідність виконувати план, невелика зарплата. Саме таким побачила кореспондент побут маршрутників. Коментатори розділилися на два табори — за і проти водіїв.

2.

Війна під дахами (187 коментарів). Матеріал про насильство в сім’ї явно зачепив читачів за живе. Що цікаво, у домашніх тиранів знайшлися як противники, так і... прихильники.

3.

Брати чи не брати? Про пільгових пасажирів та інші проблеми міського транспорту (169 коментарів). Тема маршруток вічна. Принаймні в Дніпропетровську. Матеріал про тоді ще тільки плановану транспортну схему та інші нововведення у цій сфері викликав у читачів бурю емоцій. Як це часто буває, не зі знаком плюс.

4.

Брехня заради спасіння (145 коментарів). Скандал з благодійним фондом змусив городян замислитися. Саме так був озаглавлений в Інтернеті матеріал про дніпропетровських шахраїв, які заробляли за допомогою фото хворих дітей з усієї України. Історія з «чорними волонтерами» обурила всіх. Такого відвертого нахабства Дніпропетровськ ще не бачив.

5.

10 найнебезпечніших перехресть Дніпропетровська (130 коментарів). Поки що найуспішніший рейтинг «Зорі». Читачі не завжди були згодні зі статистикою ДТП. Адже часто здається, що найнебезпечніше перехрестя — саме те, що біля твого будинку.

Підготувала Альона ДРИГА


Особливий випадок

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 9 січня 2014 р.

5

їх познайомила «Зоря»

Іван Федорович з дружиною Тетяною Іванівною

Спочатку він вибрав її за гарний почерк Сьогодні, пригадуючи момент свого знайомства, ніхто з них ні про що не шкодує. Її та його діти повиростали, живуть власним життям. А в їхній невеличкій хатинці, що майже у центрі села, тепло й затишно. Турботливі жіночі руки тут помітні в усьому. Господар і не приховує: тут усе на ній, на Тетяні. Він же, як ініціатор знайомства, береться розповісти, як розвивалися події після того, як вона йому написала. Треба сказати, що оповідач Іван Федорович прекрасний і пам’ять у 86-річного чоловіка — будь здоров. Що то значать гени! — Я якось не дуже звернув увагу на те, що в неї четверо дітей, — говорить він, — відразу кинувся в очі почерк. Гарний, рівний почерк впевненої у собі людини. А коли я отримував листи і мене котрийсь зацікавив, то завжди радився з матір’ю. Вона в мене була мудра жінка. Багатьох наречених ми з нею забракували. Дав їй почитати Тетянин, з П’ятихаток. Вона прочитала та й каже мені: «Те, що дітей четверо, не біда, а от з листа бачу — порядна жінка». Так я й подався знайомитись. Перша зустріч відбулася у Дніпропетровську. Побачення призначили у районі Озерки. Мобільних телефонів тоді, звісно, ще не було, тож пізнавати одне одного доводилося по заздалегідь означених прикметах. — Я побачила статечного чоловіка, він стояв поряд з «Москвичем», — пригадує Тетяна Іванівна. — Раз пройшла мимо, другий. За третім насмілилася підійти. А часу в мене обмаль. Постояли трішки, поговорили, назад я заквапилася — сесія сільради в нас на той день призначалася, а я депутатом була. — А як красиво я тебе тоді довіз до твоєї Комісарівки! — помолодецьки вигукує Іван Федорович. — Заодно побачив, як ви там живете. Сказати б, зненацька застав. Коли назустріч їм вибігли маленькі діти — старшенький хлопчик та крихітна дівчинка, відразу зрозумів: це його. Затуманеним поглядом дивився на маленьку білявочку й бачив перед собою картину, яку, скільки живе, не може забути. — Мені у війну було чотирна­ дцять, — розповідає, — я допомагав партизанам, ходив із села у село, передавав деякі повідомлення. Одного разу йду і бачу: на степовій дорозі, це місце й зараз можу показати з закритими очима, лежить жінка, а біля неї дівчинка,

може, років чотирьох. Мама, каже, від тифу вмерла. Що я, пацан, міг зробити? Пішов далі, а вони лишилися. Не забувається таке. Вкотре не може стримати сліз. Білявенька Леся нагадала йому те дівчатко посеред степу біля мертвої мами. Звістка про те, що Іван знайшов собі дружину, хутко рознеслася селом. Мовляв, грамотна, з зоотехнічною освітою, такі дуже потрібні. Голова колгоспу Леонід Пилипович Козій і вантажівку виділив, аби швидше Іван перевіз у Хороше свою обраницю. Завідувати молочаркою, сказав, поставимо. Особливого багатства в Тетяни не було. У кузов машини поставили дві бочки з зерном, двох телят та деякі меблі. Їхали через Дніпропетровськ. На проспекті Пушкіна машина заглухла, телята ревуть, люди нічого не второпають, озираються по боках. Лише надвечір дісталися на місце. Зі знаною свекрухою відразу знайшла спільну мову Господарка розпалює дровами піч і між ділом розповідає про своє враження від першої зустрічі з Фросиною Андріївною. — Її будинок був на дві половини. Вийшла зі своєї дуже привітна жінка середньої повноти у білій хустині. Пригорнула до себе моїх малих. Я відразу відчула себе впевнено й спокійно. Фросина Андріївна бачила багато горя, росла сиротою, працювала на пана. Заміж вийшла не по любові. Ми з нею частенько було сидимо на лавочці у дворі, й вона розказує мені, як їй важко працювалося у наймах, як до Шолохова пішки

— Я не можу, сину, спокійно піти з життя, доки не знатиму, що ти не один, — говорила відома на всю Україну народна поетеса з села Хороше Петропавлівського району Фросина Карпенко. На пораду матері 56-річний удівець і звернувся у газету «Зоря» з проханням розповісти про його долю. Можливо, хтось відгукнеться, й він знайде свою половинку. Відгуки пішли, їх надходило багато. Аж незручно було перед поштовиками, коли приходив забирати свої листи, пригадує сьогодні Іван Федорович Карпенко. Написала йому й Тетяна, 36-річна жінка з чотирма дітьми з П’ятихатського району. На відповідь особливо не сподівалася. Кому вона потрібна з таким «багажем»? Про те, що є багатодітною матір’ю, написала чесно. Дивно, але їй відповіли. І ось вже майже 30 років Іван Федорович та Тетяна Іванівна живуть разом. Напередодні Нового року ми побували у Хорошому.

ходила, про життя у голодні роки, коли в неї на руках помер один з синів. Любила посидіти з дітьми. Непросто було вмовити їх дати бабусі спокій. Тетяна Іванівна пам’ятає свекруху й у творчому процесі. Часто бачила народну поетесу біля копиці сіна у дворі, з блокнотом у руці, в ньому вона щось швидко писала хімічним олівцем. Коли вперше побачила село, воно їй відразу сподобалося. Красива природа, Самара, у якій плещуться діти. Проїхались центром, супроводжувані заздрісними поглядами хорошанських одиначок. Іван навмисне не шукав собі дружину у своєму селі — знає, мовляв, кожну. Йому б, як у тій приказці: хоч сова, аби тільки з другого села. Та й з тими, з ким листувався, також був обачний, не поспішав відразу відкривати душу. Були випадки, коли приїздив знайомитися особисто. — Приїхав я до однієї у Васильківку, — згадує. — Медсестрою вона була. Сіли обідати, пляшку на стіл ставить. Я за кермом, кажу, не вживаю. Вона не наполягала та все про свого покійного чоловіка розказувала. Який гарний був хазяїн, а її мало не на руках носив. Поїхав я додому. Потім вона ще звала мене у гості, писала, а я їй відповів, що не обіцяю бути таким, як її чоловік. На тому й скінчилося. Ще з Галею зі Старих Кайдак довго листувався. З її сином потоваришували, у парку Шевченка усі разом часто гуляли. Може, з Галею щось би й вийшло, однак не схотіла вона у село з Дніпропетровська виїжджати. Навіть полковник медичної служ-

би кликала його у місто. Але він із села — нікуди. Словом, не клеїлося. Та листування продовжував, зачинившись у кінобудці сільського клубу, у якому працював кіномеханіком. Дружина спокійно вислуховує усі ці історії, та й багато листів, адресованих йому, вона свого часу читала. Чоловік не ховав їх від неї. Й жодного не знищив. Мабуть, через повагу до чужих почуттів. — Принеси, Ваню, нехай подивляться, скільки їх в тебе, — прохає дружина. Великий перев’язаний пакет з’являється на столі. Перебираючи листи, Іван Федорович несподівано для самого себе захоплюється й поринає у читання пожовклих аркушів зі шкільного зошита... Дружина, бачачи, що справа може затягнутися, коротко передає зміст тієї чи іншої історії. Й усе це без ревнощів і насмішок. Розповідає, що була в чоловіка у селі перша любов, так само Тетяна. Потім вона на Донеччину переїхала. Часто її в Карпенків згадували. Тетяна Іванівна навіть проявила ініціативу: почувши, що в її тезки 80-річний ювілей, пішла на пошту, вибрала найгарнішу листівку, й разом з чоловіком написали їй поздоровлення. Фросина Андріївна була б задоволена... Він вважає, що йому пощастило з другою половинкою. Коли привіз її у Хороше, в них з мамою з живності тільки й були півень та курка. Через два роки вже мали дві корови, свиноматку з поросятами, курей, качок. Сім’я велика, його, її діти. Садили великий го-

Біля пам’ятника Фросині Карпенко

род, косили сіно на зиму. Молода дружина встигала всюди. То інші, котрим писав про труднощі сільського життя, ображалися, йому, мовляв, не дружина потрібна, а робоча конячка. А для Тетяни сільські турботи — справа звична. Зараз вони лишилися удвох. З хазяйства дві кізочки, трохи птиці. Та й то діти проти — мовляв, час відпочивати. Хату, в якій жила Фросина Карпенко з сином, разом з іншими по сусідству церква викупила під монастир. А Іван Федорович перебрався у хату свого покійного брата. Жалкує лише про одне. Раніше вийде було з батьківського двору — зразу перед ним бронзове погруддя мами. Його встановили кілька років тому. Однак все одно частенько навідується й сюди, й на мамину могилку. Разом з дружиною вирішили поміняти на кладовищі пам’ятник. Недавно привезли його з Першотравенська. На чорному граніті Фросина Карпенко у задумі, рука з олівцем підпирає щоку. І слова самої поетеси: «І пронеслось життя, як вершник на коні…» Усе добре склалося в їхньому житті. Подружжя вдячне «Зорі», що допомогла влаштувати його долю й продовжує це робити для інших. — Я гадаю, мама була б задоволена тим, як я сьогодні живу. Велике вітання від нас Олені Десятерик, — каже Іван Федорович на прощання. Для ведучої рубрики Олени Десятерик це вітання як нагорода. Валентина КОРДЮКОВА, власкор «Зорі» Петропавлівський район

Листи приходили цілими пачками


РОЗ’ЯСНЮЮТЬ ФАХІВЦІ ПФУ

6

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 9 ñ³÷íÿ 2014 ð.

ПЕНСІОНЕР ПРИДНІПРОВ’Я УВАГА!

Âðàõîâóºòüñÿ âåñü äîõ³ä Я працюю бухгалтером на основному підприємстві й за сумісництвом — на іншо& му, а також оформила підприємницьку діяльність. Чи будуть при оформленні пенсії враховані зарплата за сумісництвом та сплата єдиного внеску підприємця? Íàä³ÿ ÁÎÍÄÀÐÅÍÊÎ. ͳêîïîëü

Шановна Надіє Василів, но, частиною 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообо, в’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон №1058) регулюється поря, док визначення заробітної п��ати (доходу) для обчислен, ня пенсії. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь пері од страхового стажу, почи

наючи з 1 липня 2000 року, в тому числі за сумісницт вом, та дохід від підприєм ницької діяльності. За ба жанням пенсіонера та за умови підтвердження до відки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо стра ховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, стано вить менш ніж 60 місяців,

для обчислення пенсії та кож враховується заробіт на плата (дохід) за будьякі 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року неза лежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший пе, ріод, ніж вказано вище, вра, ховується заробітна плата (дохід) за фактичний стра, ховий стаж.

Ó÷í³ ïðîõ³äíèê³â íàáóâàþòü ï³äçåìíîãî ñòàæó У трудовій маю запис: «Принят учеником проходчика с полным рабочим днём на подземной работе». Чи входить цей час до пільгового стажу по Списку №1? Якщо так, то який код професії?

Âîëîäèìèð ØÓØÏÀÍÎÂ. Ïåðøîòðàâåíñüê

Шановний Володимире Вікторовичу, постановою Ка, бінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайня, тість в яких дає право на пен,

сію за віком на пільгових умо, вах» від 16 січня 2003 р. №36 (далі — Постанова №36) вста, новлено, що всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, мають право на зарахування цього

періоду трудової діяльності до стажу роботи за Списком №1. Ця робота передбачена таким кодом та позицією:  Постановою №36 — Розділ І, п. 1А, позиція 1.1а.

Ïåíñ³îíåð ïåðå¿õàâ â ³íøå ì³ñòî Переїхав із Запоріжжя до Кривого Рогу. За який час має надійти відповідь на запит про пенсійну справу?

Ôåä³ð ÃÓѪÂ. Êðèâèé гã

Шановний Федоре Вікто, ровичу, згідно з п. 48 Поста, нови ПФУ №22,1 від 25.11.2005 р. «Про затвер, дження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загально,

обов’язкове державне пен, сійне страхування» при пе реїзді пенсіонера на постійне чи тимчасове проживання в іншу місцевість орган Пен сійного фонду упродовж 10 днів від дня одержання запи ту пересилає пенсійну спра ву органу, що призначає пен

сію, за новим місцем прожи вання (реєстрації). За більш детальною інформацією рекомендуємо звернутись до управління Пенсійного фонду України за місцем проживання з до, кументом, що посвідчує особу.

Âòðàòèâ ãîäóâàëüíèêà. ßê îôîðìèòè äîêóìåíòè? Як правильно скласти заяву про втрату годувальника?

«ЗОРІ» ВІДПОВІДАЮТЬ

Шановний Сергію Григо, ровичу, відповідно до п. 1 Постанови ПФУ №22,1 від 25.11.2005 р. «Про затвер, дження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загально, обов’язкове державне пен, сійне страхування» заява

про призначення (перераху, нок) пенсії подається заяв, ником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому дові, реності, посвідченої нотарі, ально, безпосередньо до органу, що призначає пен, сію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно

Ñåðã³é ØÅÂ×ÅÍÊÎ. ͳêîïîëü

до законодавства за місцем проживання (реєстрації) за, явника. Бланки заяв вста новленого зразка для при значення (перерахунку) пенсії, передбачені вказа ним Порядком, заповню ються заявником в уп равлінні Пенсійного фонду України за місцем прожи вання.

Íàäáàâêà çà âèñëóãó ðîê³â ìåäïåðñîíàëó До редакції звернулася павлоградка Євдокія Заглубецька з питанням стосовно виплати надбавки за вислугу років молодшому медичному персоналу. На цей лист офіційне роз’яс& нення надало керівництво департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. Шановна Євдокіє Олек, сіївно! Порядок виплати над, бавки за вислугу років зат, верджено постановою Кабіне, ту Міністрів України від 29 грудня 2009 р. №1418 (далі — Порядок №1418). Дія Поряд, ку №1418 поширюється на керівників закладів охорони здоров’я, їх заступників з числа лікарів, заступників головного лікаря з медсест, ринства, керівників струк, турних підрозділів з числа лікарів, головних медичних сестер, лікарів усіх спеціаль, ностей, професіоналів з ви, щою немедичною освітою, що допущені до медичної діяль, ності в закладах охорони здо, ров’я, керівників фармацев,

тичних (аптечних) закладів, їх заступників, керівників структурних підрозділів з числа провізорів і фарма, цевтів, провізорів усіх спе, ціальностей, фахівців з базо, вою вищою та неповною ви, щою медичною і фармацев, тичною освітою усіх спеці, альностей та помічників енто, молога. Вищезазначеним поряд, ком надбавка за вислугу років не передбачена для ме дичних реєстраторів, дезін фекторів та молодших медич них сестер у зв’язку з тим, що згідно з Національним класи фікатором професій (ДК 033:2010) медичні реєстрато ри належать до технічних

службовців, а дезінфектори та молодші медичні сестри — до робітників. Робота на цих посадах не враховується до стажу, що дає право на над бавку по вислузі років. Згідно зі ст. 60 Закону України «Про пенсійне за, безпечення», зі змінами та доповненнями, передбаче, но, що час роботи, зокрема в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здо, ров’я, зараховується до ста, жу роботи у подвійному розмірі, який дає право на пенсію по вислузі років.

³êòîð³ÿ ÊÓËÈÊ, â. î. äèðåêòîðà äåïàðòàìåíòó îõîðîíè çäîðîâ’ÿ Äí³ïðîïåòðîâñüêî¿ îáëäåðæàäì³í³ñòðàö³¿

Äîïîìîæåìî ä³çíàòèñÿ ïðî íàãîðîäè Ось сайт, де кожен з вас може знайти відомості про нагороди своїх близьких і рідних, які пройшли Велику Вітчизняну війну: Подвиг народу http://www.podvignaroda.ru/ У рядку «Пошук нагородження» наберіть відомі ПІБ родича й рік народження (якщо знаєте) — і дивіться відскановані архівні до, кументи, нагородні листи й опис, за що лю, дина представлена до нагороди. УВАГА: оброблені матеріали по орденах і тільки частина інформації по двох медалях — «За відвагу» і «За бойові заслуги». Списки постійно обновлюються. Треба підписатися на відновлення, ввівши дані розшукуваної лю, дини, — і вони прийдуть вам на пошту, коли з’являться на сайті. Коли щось не ясно — прочитайте «Часті запитання». Якщо у вас немає можливості скористатися Інтернетом, можете передати в редакцію газети «Зоря» зaпит, ми перевіримо для вас інфор, мацію й повідомимо результат. Запит можна передати будь,яким зручним для вac способом: теле фон (0562) 349165, лист поштою на адресу: газета «Зоря», вул. Жур налістів, 7, Дніпропетровськ, 49051.

КОМПЕТЕНТНО

ϳäâèùåííÿ ðîçì³ð³â äåðæàâíèõ äîïîìîã ç ãðóäíÿ 2013 ðîêó З 1 грудня відбулося чергове підвищення розмірів прожиткових мінімумів, передбачене ст. 7 Закону України «Про Державний бюд& жет України на 2013 рік». Як у зв’язку з цим змінюється сума до& помоги на дітей?

²ðèíà ÁÀÁÈ×. Ïàâëîãðàä

Шановна Ірино Михайлівно, розміри прожиткового мінімуму становлять: , для дітей віком до 6 років — 1032 грн., , для дітей від 6 до 18 років — 1286 грн., , для працездатних осіб — 1218 грн., , для непрацездатних — 949 грн. Відповідно до цього змінилися і розміри державних допомог.

живання їх невідоме, становитиме для дитини віком до 6 років — 309,6 грн., для дитини від 6 до 18 років — 385,8 грн.; , максимальний розмір держав, ної соціальної допомоги на дітей, сиріт та дітей, позбавлених батьків, ського піклування, за принципом «гроші ходять за дитиною» станови, тиме для дитини віком до 6 років — 2064 грн., для дитини від 6 до 18 років — 2572 грн.

При народженні дитини

Допомога інвалідам з дитинства

З грудня 2013 року загальний розмір допомоги при на, родженні дитини, яка буде народже, на в грудні 2013 року, становитиме: , на першу дитину 30960 грн. (30 прожиткових мінімумів для ди, тини до 6 років), , на другу дитину 61920 грн. (60 прожиткових мінімумів для ди, тини до 6 років), , на третю та кожну наступну ди, тину 123840 грн. (120 прожиткових мінімумів для дитини до 6 років); , мінімальний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнен, ня нею 3,річного віку залишається на рівні 130 грн.; , максимальний розмір допомо, ги по догляду за дитиною до досяг, нення нею 3,річного віку, який при, значається з урахуванням доходів сім’ї за попередні 6 місяців, може становити 1218 грн.; , розмір допомоги на дітей оди, ноким матерям становитиме для дитини віком до 6 років — 309,6 грн., для дитини від 6 до 18 років — 385,8 грн.; , максимальний розмір допомо, ги на дітей одиноким матерям, який призначається з урахуванням до, ходів сім’ї за попередні 6 місяців, може становити для дитини віком до 6 років — 516 грн., для дитини від 6 до 18 років — 643 грн.; , максимальний розмір допомо, ги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, становитиме для дитини віком до 6 років — 2064 грн., для дитини від 6 до 18 років — 2572 грн.; , максимальний розмір тимча, сової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від спла, ти аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце про,

Також збільшаться розміри державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям, інвалідам: , інвалідам І групи підгрупи А — 1660,75 грн.; , інвалідам І групи підгрупи Б — 1423,5 грн.; , інвалідам ІІ та ІІІ груп та дітям, інвалідам — 949 грн.; , на дітей,інвалідів віком до 6 років з надбавкою на догляд підгрупи А — 1696,3 грн.; , на дітей, інвалідів віком до 6 років з надбавкою на догляд — 1180,3 грн.; , на дітей,інвалідів віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд підгрупи А — 1950,3 грн.; , на дітей,інвалідів віком до 6 до 18 років з надбавкою на догляд — 1307,3 грн. Максимальний розмір щомісяч, ної грошової допомоги особі, яка здійснює догляд за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розла, ду, з грудня 2013 року становить 1218 грн. Звертаємо увагу одержувачів державних допомог, що пере рахунки розмірів допомог, у зв’яз ку з підвищенням прожиткового мінімуму проводяться в автома тичному режимі без надання до даткових документів. Додаткову інформацію можна отримати в єдиній приймальні Управління соціального захисту на, селення Павлоградської райдерж, адміністрації за адресою: м. Павло, град, вул. Радянська, 53а або за телефоном 6,00,57. Óïðàâë³ííÿ ñîö³àëüíîãî çàõèñòó íàñåëåííÿ Ïàâëîãðàäñüêî¿ ðàéäåðæàäì³í³ñòðàö³¿

Дорогі читачі! На сторінках «Пенсіонер Придніпров’я» та «За, хистимо кожного» ви одержите відповіді на ваші запитання. Але відповідно до законодавства про звернення громадян фахівці дер, жавних установ, комунальних і приватних підприємств надають відповіді при наявності поштової адреси заявника. Тож, будь лас, ка, вказуйте зворотну адресу (у газеті не друкується)! Пишіть на адресу: редакція газети «Зоря», вул. Журналістів, 7, м. Дніпропетровськ, 49051. Контактний телефон: (0562) 271652. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê


персона

www.zorya.org.ua 9 січня 2014 р.

9

Норовливі красуні не змінюються з роками. Ось і Наталія Фатєєва, зірка картин «Три плюс два», «Джентльмени удачі», «Місце зустрічі змінити не можна», як і 50 років тому, дозволяє собі капризи. Коли наш кореспондент додзвонилася до Наталі Миколаївни, актриса, ледве почувши слово «інтерв’ю», кинула трубку. Довелося шукати тих, хто зміг би замовити слівце за дніпропетровського журналіста.

11

Днепродзержинский театр им. Леси Украинки 9 января, четверг, 10.00, 13.00. С. Аксаков. «АЛЕНЬКИЙ ЦВЕТОЧЕК». Волшебная сказка.

11 января, суббота, 12.00. Э. Т. А. Гофман. «ЩЕЛКУНЧИК и МЫШИНЫЙ КОРОЛЬ». Рождественские фантазии с превращениями, танцами и волшебной музыкой П. Чайковского.

Наталія ФАТЄЄВА:

12 января, воскресенье, 12.00.

Свобода — найбільша людська цінність. Я нею завжди дорожила

Е. Шварц. «СНЕЖНАЯ КОРОЛЕВА». Сказка. 13 января, понедельник, 14 января, вторник, 18.30. «ЗДРАВСТВУЙ, СТАРЫЙ НОВЫЙ ГОД!» Праздничная программа. Тел.: (05692) 3-26-82, 3-85-62, 3-76-43

11

Криворожский театр драмы и музыкальной комедии им. Т. Г. Шевченко

11 января, суббота, 17.00 Ж. Оффенбах. «ПРЕКРАСНАЯ ЕЛЕНА». Оперетта в 2-х действиях. 12 января, воскресенье, 11.00 Режиссер-постановщик Андрей Ивасих. «КНИГА ЖЕЛАНИЙ». Современная сказка для детей в 1-м действии. 12 января, воскресенье, 17.00. Г. Э. Лессинг. «ЭМИЛИЯ». Трагедия в 2-х действиях.

Ліка СОМОВА

— Ви на неї не ображайтеся, — порадив мені друг сім’ї, який доглядає за могилами батьків Фатєєвої, похованих у Харкові. — Наталія Миколаївна недавно перенесла операцію. А хвороба, як відомо, робить людей дратівливими, — пояснив колега і пообіцяв переговорити з легендою радянського кіно, яка 23 грудня минулого року відзначила свій 79-й день народження. Найохочіше Наталія Миколаївна говорила про дитинство, проведене в Харкові, про чоловіків і красу. — Я жила з батьками в центрі міста, на вулиці Гуданова. Актрисою мріяла стати з дитинства, але соромилася. Проте записалася в шкільний драмгурток. Під час першого виступу так тряслася — думала, втрачу свідомість. Упевненості мені додали заняття спортом. Я бігала на короткі дистанції, стрибала і штовхала ядро. Саме в легкоатлетичній секції я навчилася долати труднощі і вірити в перемогу. Закінчивши школу, легко вступила до Харківського театрального інституту. На другому курсі стала телеведучою. До цих пір пам’ятаю свій перший робочий день: невелика кімната, нашпигована апаратурою, моє зображення в маленькому телевізорі, і я щось кажу... Однокурсниці, безумовно, заздрили. Я була кращою студенткою. Отримувала сталінську стипендію — 780 рублів. Плюс 1500 на телебаченні. На ті часи дуже хороші гроші. У групі було багато сільських, я їх підгодовувала, водила по музеях, а вони писали доноси, що я незаслужено отримую відмінні оцінки. Коли дізналася, була ошелешена! Зрозуміла, що більше не зможу там вчитися. І в 1956-му вступила на 4-й курс ВДІКу... Мало хто знає, що першим чоловіком Фатєєвої був зовсім не актор і режисер Володимир Басов, а її однокурсник по Харківському інституту культури Леонід Тарабарінов.

ЗОРЯ область

12 января, воскресенье, 17.00. По пьесе А. Фредро. «ДАМЫ И ГУСАРЫ». Музыкальная комедия в 2-х действиях. З роллю матері знаменитого конструктора Наталія Миколаївна впоралася блискуче («Корольов», 2007)

— У своєму житті я зробила багато помилок, але завжди вчасно звільнялася від чужих мені людей. Свобода — найбільша людська цінність. Я нею завжди дорожила. Коли люди перестають бути друзями, опорою один для одного, вони повинні розлучатися. У мене було чотири законних чоловіки. Кожен наступний — гірший за попереднього! Єдина цікава людина — Володимир Басов. Я пройшла з ним школу життя і вдячна йому за це. Я його любила, термос йому на зйомки носила, захоплювалася його одержимістю в роботі. Але мене страшенно дратували його необгрунтовані ревнощі. Часом він похмуро говорив: «Коли ж ти постарієш?..» Дивлячись на Фатєєву, неможливо не захопитися — як і раніше, дуже гарна! Обожнює поплавати в

басейні під відкритим небом, займається йогою. — Я з дитинства звикла до ранкової гімнастики. Не їм нічого жирного, смаженого, солодкого, борошняного. М’ясо — це табу. Обожнюю запечену рибу, іноді дозволяю собі птицю. Давно відмовилася від алкоголю. Про тютюновий дим взагалі не кажу — це головний ворог шкіри. За 50 років роботи в кіно Наталія Фатєєва зіграла близько 70 різнопланових ролей у відомих фільмах. Зараз актриса відмовляється від пропозицій. Займається благодійністю. Піклується про своїх домашніх улюбленців, підгодовує дворових котів. — Тварини краще, ніж люди. Чим довше живу, тим менше люблю людей, і все більше — тварин.

ДосьЄ Наталія Фатєєва народилася 23 грудня 1934 року в Харкові. Батько — військовослужбовець, мати — директор ательє мод. Перший чоловік Наталі Миколаївни — нині покійний актор Харківського театру ім. Шевченка Леонід Тарабарінов, другий — режисер Володимир Басов, третій — космонавт Борис Єгоров. Після розлучення з Єгоровим Фатєєва виходила заміж ще двічі.

Тел.: (0564) 92-33-00, 92-33-01, 92-37-41, 92-33-00 (касса).

9

Криворожский городской театр кукол 9 января, четверг, 10 января, пятница, 11 января, суббота, 12 января, воскресенье, 11.00 и 12.30. По мотивам сказки Корнея Чуковского. «МОЙДОДЫР». Веселая музыкальная сказка. Тел.: (0564) 26-61-45

11

Криворожский государственный цирк 11 января, суббота, 12 января, воскресенье, 12.00, 15.00. «НОВОГОДНИЙ КРУИЗ В ЦИРКЕ». Веселый и захватывающий круиз по странам и континентам вместе с Дедом Морозом и Снегурочкой!

Тел.: (0564) 92-88-68, (0564) 92-88-99

9

Äîì îðãàííîé è êàìåðíîé ìóçûêè 9 января, четверг, 18.00. «МУЗЫКАЛЬНАЯ ПРОГУЛКА ПО ЕВРОПЕ». 11 января, суббота, 15.00. «ВНОВЬ ДУШУ ВОЛНУЕТ ЗНАКОМЫЙ МОТИВ». Вечер старинного русского романса.

12 января, воскресенье, 15.00. «БЛИСТАТЕЛЬНЫЙ ВЕК И. С. БАХА И Г. Ф. ГЕНДЕЛЯ». 14 января, вторник, 18.00. «МУЗЫКА НА «БИС». — Клянемося не голитися, не пити, не курити і залишитися дикунами («Три плюс два»,1963)

— Мистецтво не горить. — Так? — Так. («Людина з бульвару Капуцинів»,1987)

Òåë.: (0562) 52-30-05, 52-41-08, 31-88-84.


12

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 9 січня 2014 р.

тема номера

тема номера

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 9 січня 2014 р.

13

Я знаю: чудеса бувають Ах, скільки чудесних, дивовижних історій дарують нам Новий рік і Різдво! Колись священика Олександра Меня запитали, чи бувають чудеса. Він відповів захоплено: «Тільки чудеса й бувають!». І часом настільки вражаючі, що «аж нічим не поясниш», окрім віри.

Людмила МАСЛОВА:

Сльози й молитви матері не впали долу «Тільки за допомогою Божої, людської доброти й сили духу переборювали нещастя, що звалилися на нас», — розповідає Алла Бублик. Спочатку операція потрібна була її мамі, а потім самій Аллі поставили страшний діагноз: операція, хіміотерапія... А нове лихо не змусило себе чекати. На заледенілому тротуарі посковзнувся й упав син Серьожа. Спробував піднятися, але гострий біль прошпигнув хребет — не поворухнутися. Рентген показав осколковий перелом двох нижніх поперекових хребців. Лікарі розвели руками: швидше за все, хлопчик назавжди залишиться прикутим до інвалідної коляски. Але настоятель храму, що при лікарні, отець Валентин сказав Аллі: «Молися за сина, Бог вас не залишить». І вона стала молитися — гаряче і пристрасно. І, немов трепетний вогник лампадки, зажевріла надія. Невдовзі Сергія перевели з дитячої лікарні в перше спинальне нейрохірургічне відділення обласної лікарні імені Мечникова. Консиліум запропонував спочатку забрати дитину додому: нехай рік полежить нерухомо. За цей час зламані хребці візьмуться хрящовою тканиною, Сергій зможе хоча б сидіти. Інший шлях — операція з непередбаченим результатом і загальною вартістю понад 17 тисяч гривень.

Говорять, молитва матері й з морського дна дістане. Кошти зібрали усім миром, у храмах Павлограда провели благодійну акцію, гроші передали Аллі. І вона поїхала до лікарів, наполягаючи на якнайшвидшій операції. Ті, сумніваючись в успішному результаті, все відкладали... Нарешті хірург Юрій Кирпа призначив дату — 31 грудня. Відкладати далі не можна було — кісткові осколки травмували хребет, хворому ставало гірше, почали атрофуватися ступні. Операція була дуже складною і тривала чотири з половиною години. Майже стільки ж тривало й переливання крові, адже її втрати при подібних операціях колосальні. Хребет підлітка закріпили 30-сантиметровою титановою пластиною на 8 болтах. Спочатку планували меншу конструкцію, але травма виявилася складнішою. — Я навіть не знаю, як мені дякувати Юрію Івановичу, — крізь сльози говорить Алла, — він лікар від Бога, з золотими руками. Для Сергія, напевно, доктор був як казковий Дід Мороз, котрий подарував у переддень Нового року шанс на повернення до нормального життя. Хоча сам хірург сказав мені тоді стомлено: «Я зробив усе, що міг, інше — у руках Господа, надійтеся». Сумніви терзали й медиків, і мене: після подібних травм мало хто відновлюється повністю, як правило, залишаються колясочниками. Але я продовжувала сподіватися на Бога, і мама моя теж молилася безупинно.

І через кілька тижнів Сергій... здійнявся на ноги: сусід по палаті, безнадійний спинальник, попросив води, а хлопчик не зміг дотягтися до тумбочки біля ліжка. Довелося встати — тамуючи біль і знесиленість. А, піднявшись, пережив нечувану мить щастя: можу! Відчувши, що може, швидко пішов на поправку. Разом з сином немов видужувала мама — їй ставало краще, вона почала радіти життю, легше переносити болючі лікувальні маніпуляції. — Те, що Серьожа встав на ноги і зміг знову нормально ходити, — це промисел Божий, — говорить секретар управління Дніпропетровської єпархії, благочинний Павлоградського церковного округу протоієрей Валентин Цешковський. — Це далеко не перший випадок, коли безнадійні хворі волею Господа нашого одужують — завдяки вірі своїй і молитві. Важливо дотримувати приписів лікарів, але ще важливіше вірити і сподіватися на милосердя головного Цілителя наших душ і плоті. Мама Сергія не втратила віри в доброту й милосердя Бога, і я впевнений, що саме її гаряча молитва підняла хлопчика на ноги. А в турботах про сина вона й зі своєю хворобою успішно бореться. Микита СЕЛІН:

Жила просто, але знала, що є Бог Скільки себе пам’ятаю, я ношу хрестик. Звичайний натільний православний хрестик. І, якщо чесно, ніколи не замислювався, чим він є

для мене: простою прикрасою, традиційним атрибутом чи символом чогось важливого і таємного, головним оберегом. Одного разу порвався ланцюжок, я ледве не загубив хрестик і через це засмутився. А мама мені сказала: «Страшно не хрестик втратити — можна купити новий. Набагато страшніше втратити віру». Отоді я й задумався, а чи є в мене ця сама віра й чи потрібна вона взагалі. Відповідь прийшла несподівано швидко... Раннім зимовим вечором, коли всі ховаються від холоду в заколисуюче тепло рідного дому, сама по собі розмова «ні про що» плавно перейшла в спогади про цікаві, часом неймовірні історії нашої родини, точніше, роду. Річ у тім, що мій прадід Олексій, якого нам часто ставлять у приклад, завжди був гордістю нашої сім’ї. Красивий, талановитий, грамотний (що в ті часи було рідкістю), сміливий і «передових політичних поглядів», що теж немаловажно. Першим відвів корову в колгосп, заспокоївши плачучу дружину: «Нічого, Настя, радянська влада тебе не забуде!». Ікони наказав викинути, як пережитки минулого. Настя, моя мудра прабабуся, мовчки зняла образи зі святого кута, підкоряючись чоловікові, але не викинула, а сховала в комірчину, влаштувавши на скрині щось на кшталт молитовного куточка. Покірна і працьовита, знаходила прабабуся дорогоцінні хвилинки для таємної молитви, щирої розмови з Тією, котра не зрадить, не покине.

З Тією, кого здавна жінки вважали своєю заступницею й покровителькою. Із Самою Богородицею. Перед іконою Володимирської Божої Матері, що перейшла Насті у спадок від її бабусі, були виплакані гіркі сльози втоми й розпачу, були повідані всі страхи й сумніви. І тоді звідки тільки бралися сили! Знову непосильна праця, робота в колгоспі, родина, діти, чоловік. Усе як у всіх. Настя не вважала себе посправжньому віруючою, просто ніколи не замислювалася над цим. Вона завжди соромилася показати свої почуття, емоції, не вміла нав’язувати свої думки. Вона жила просто, але знала, що є Бог, і приймала це як даність, котру не треба осмислювати й піддавати сумніву. Її віра, проста, але від щирого серця, не раз дозволяла пережити справжні чудеса.

«Спаси і сохрани» Можна сказати: випадок, збіг, а можна в найменшому помітити промисел Божий. Прадід брав активну участь у житті колгоспу: бригадир, голова. Читав і роз’ясняв газету «Правда» неписьменним односільчанам. Але часи були тривожні. Страшним провісником лиха став «чорний ворон». Без суду і слідства, без вороття забирали через наклеп, підозру, просто так. Прийшла страшна ніч, коли «чорний ворон» забрав і прадіда. Комусь не сподобався його коментар статті з газети «Правда». Всі зрозуміли,

що Олексія більше не побачать. Але Настя побігла в комірчину і впала на коліна перед образами: «Заступнице, рідна, захисти чоловіка мого, не дай дитинкам сиротами залишитися!». Вранці двоє друзів Олексія, нехтуючи небезпекою, пішли в місцеву губчека, сподіваючись захистити свого товариша, не дозволити опорочити його чесне ім’я. Ну як не вважати чудом, що друзів не «закрили», а вислухали їх і їм повірили, а Олексія невдовзі випустили без усяких претензій?! Минав час, прийшло нове лихо. Війна... Олексія взяли на фронт не відразу, потрібний був у тилу, але потім відправили прямо на передову. Настя з чотирма дітьми (старшому 9 років, а молодшій, моїй бабусі, тільки рочок) зазнала лиха сповна. І тільки молитва давала сили не впасти у відчай, жити, берегти дітей. Докотилася війна й до нашого села. Почастішали обстріли, бомбування. Люди ховалися в будинках, які були міцніші, в «литих». Усі збігалися туди,

як у притулок, тому що снаряди не пробивали стіни. І ось чергова повітряна атака. Настя молодшу — у поділ, старші одне за одного, наче курчата. Снаряди навколо рвуться, а Настя тільки шепотить: «Спаси і сохрани, спаси і сохрани». До заповітного будинку залишалося зовсім трохи, але над головою страшно загуділо. Настя впала, накривши собою дітей, як квочка, рятуючи курчат від шуліки. Гуркіт оглушив, стираючи грань між життям і смертю. Коли дим розсіявся, Настя побачила, що будинок, до якого вона так і не встигла добігти, зруйнований прямим влученням бомби. Усі, хто там був, загинули... Полк, у якому воював Олексій, потрапив в оточення. Полон. Тільки недавно мій дядько знайшов у розсекречених архівних документах прізвище діда у списках полку з позначкою «безповоротно загублений». Це значило «повинен був загинути». Але він не загинув. Він повернувся додому — до дружини і дітей. Хворий, змучений, але повернувся. Прожив недовго. У свій остан-

ній день, відчуваючи холодний подих смерті, тихо покликав дружину: «Настю, принеси ікону й поклич священика, висповідатися хочу». І ще додав: «А то незручно, що дідок, котрий щодня до нас приходить, увесь час просить, щоб я покаявся. А ти пробач мені за все». Настя перехрестилася й заплакала: ніхто до них у ці дні не приходив. Зробила все, як просив Олексій. Довго говорив він зі священиком, пособорувався, причастився й з миром відійшов. Начебто душа його відчула полегшення від виконання найбільшого обов’язку. Настя надовго пережила чоловіка. Долю свою ні з ким пов’язувати не захотіла, хоча пропозиції були. Дітей виховала гідними людьми, дочекалася онуків і навіть правнуків, знаходячи для кожного тепло і ласку неогрубілого серця. Пішла вона з цього життя тихо і світло, як і жила, з посмішкою на устах, у час, коли лунали великодні дзвони. …Я доторкаюся до свого хрестика, відчуваючи його тепло, і тихенько шепочу: «Спаси і сохрани». Тепер я знаю, що є велика сила, яка перемагає всі біди, і ім’я цієї сили — віра. До речі, Вірою звуть мою бабусю, молодшу дочку Насті й Олексія. А прабабусина ікона Володимирської Божої Матері на своєму споконвічному місці — у святому куті нашого дому.

як це було

Сьогодні «Зоря» повідає історії сімей, яким віра православна дарувала надію в годину випробувань і дозволила пережити справжні чудеса. Родина Бубликів живе в селі Межиріч, а родина Селіних — у селі Нова Дача Павлоградського району. Лики святих сяяли і крізь фарбу, і крізь кіптяву До революції в селі Вербки під Павлоградом було два храми — Свято-Успенський і Свято-Дмитрівський. Але в атеїстичні часи обидві церкви закрили, одну зруйнували, а Свято-Успенську переобладнали під сільський клуб. Збереглася навіть колективна фотографія «Дзвін на пам’ять», яку в 1922 році вручили всім активістам-атеїстам, котрі брали участь у знятті церковного дзвона. По обидва боки до храму прибудували господарські приміщення. Але ще в 60-х роках і ззовні, і всередині він був церквою. Як не намагалися зафарбувати стіни і склепіння, щораз знову проступали через шари фарби лики святих. Коли реконструювали будову, і вдень, і вночі грюкала величезна металева куля. Розгойдана трактором, вона ніяк не могла розтрощити міцні, здається, півтораметрові стіни: будували ж колись на віки. Щодня біля знищуваної церкви стояли люди, одні з побоюванням хрестилися, другі спостерігали. Однак прибудований клуб невдовзі згорів (за однією з легенд, у переддень Різдва), а стіни храму залишилися неушкодженими, а в деяких місцях крізь залишки згорілої пластмаси знову проступили лики святих! Сьогодні вербські церкви відновлюються, а прикрашають їх ікони, вишиті сільськими майстринями. Мати трьох дітей Аліна Леонідівна Казотій любов до вишивки перейняла від своєї бабусі Марії, а посприяло тому, що обрала саме ікони, відвідування Свято-Успенської церкви в Павлограді. Як вона згадує, дух перехопило від різноманіття ікон, а світло від них, здавалося, огортало своїм теплом. І задумалася тоді ще молода дівчина над тим, чи зможе вона передати своє бачення, свій внутрішній стан за допомогою тканини, нитки й голки. Чи серце, чи душа підказала вишити першу ікону Божої Матері, а потім ще дві... І вже не могла зупинитися. Тепер без цієї святої справи Аліна Леонідівна не може. Неперевершеною майстринею вишивки ікон залишається вчителька Людмила Анатоліївна Талалай. Нині в неї 20 великих ікон, а маленьких і не злічити. Вишивати почала ще в дитинстві, але серйозно взялася за створення образів, коли підросли діти, а може, настав підходящий момент, коли душа була готова до такої роботи. Першу роботу «Народження Ісуса» вишивала довго, але з великим натхненням. Саме з цієї роботи і прийшло бажання вишивати ікони, тому що, як говорить майстриня, це для неї відрада душі, робота, що навіює спокій, тепло, знімає втому. Коли вона побачить якусь нову схему ікони, її немов струмом пронизує, хочеться скоріше сісти за вишивку. У Людмили Анатоліївни стільки вишитих ікон, що скоро музей можна буде відкривати. Всі ікони освячені. Ними вона благословляла своїх дітей на шлюб, подарувала онукові на хрестини «Ангела-хранителя». Сестрі, котра виїжджала на постійне проживання до Канади, теж на пам’ять від себе й від України подарувала ікони. Усі подруги, близькі, знайомі теж одержали такі дарунки. Людмила Анатоліївна любить, коли люди вишивають, готова надати всім бажаючим допомогу чи пораду; веде у школі гурток «Чарівна ниточка». Олена ВИШНЯКОВА

Різдвяна історія До теми

Молитва матері про своїх дітей — найсильніша

Є велика сила, яка перемагає всі біди — це віра

«Віддай біль його»... У тім же селі Нова Дача завдяки жительці села Ганні Махоніній збереглися ікони, що прикрашали сільський храм на честь Успіння пресвятої Богородиці. Церкву побудували в 1922 році, а через 33 роки закрили й зруйнували. Ікони звеліли викинути. Але Ганна, вдова з шістьома дітьми, не злякавшись переслідувань, дбайливо зберігала їх у своєму домі 40 років. Коли ж в 1995-му в селі звели новий храм, дочка Ганни, Матрьона, принесла ці намолені, збережені образи в церкву. І продовжила православні традиції

своєї родини — стала хористкою й активною парафіянкою. Перед іконами своєї бабусі щиро молилася Тетяна Пасічник у лиху годину. Коли вже не здатні були допомогти ані ліки, ані лікарі, жінка, віруючи в милосердя Всевишнього й чудотворність старих ікон, благала: «Пресвята Богородице, врятуй сина мого, віддай біль його мені ...». І Чудо трапилося, всупереч найстрашнішим прогнозам лікарів, хлопчик став одужувати. А Тетяна Петрівна веде в сільській школі уроки православної етики та пише вірші на православну тематику.

Боженька прикрив долонькою... Пенсіонерка з Павлограда Валентина Федотівна Целіщева, у якої день народження саме на Різдво, вирушила вранці 7 січня до магазину — чекала в гості онука. Розплатившись, стала складати в сумку покупки, а гаманець машинально поклала на стіл поруч з ящичками камери схову. Потім взяла сумку й пішла. А гаманець залишився лежати. Спохватилася хвилин через п’ятнадцять. Бігцем назад, хоча, чесно кажучи, особливо не розраховувала на удачу — в супермаркеті чимало людей, серед яких далеко не всі праведники. Яке ж було її здивування, коли помітила свій гаманець на тому ж місці, де забула. І жодна гривня з нього не зникла. А поруч снували люди. Та вони наче не бачили його. Валентина Федотівна впевнена: справді не бачили! Каже, Боженька прикрив його своєю долонькою. Знав: вона повернеться... Підготувала Людмила Маслова


14

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 9 сІчня 2014 р.

Гороскоп

Рік Коня обіцяє успіх, у справах порядок. Ну а як інакше? Настав рік Синього дерев’яного Коня. Що ж нас очікує? Кінь енергійний, витривалий, часто нетерплячий. Він любить трудівників і поважає відчуття свободи. Йому не до душі нещирість і несправедливість. Щоправда, цю тварину можна спробувати обдурити, але якщо вона відчує це (а Кінь істота чуйна) то покарає хитруна неодмінно. Зважаючи на все, 2014 рік буде динамічним. Стрімкий, енергійний, але досить делікатний та товариський Кінь готовий усім допомагати й кожного підтримувати. Та, тільки в тому випадку, якщо визнає нужденного в цьому гідним тих благ, на які він претендує.

Овен Здоров’я. У рік Синього дерев’яного Коня Овни повин­ ні себе полюбити. Це означає не перевантажувати організм, «під­ живлювати» його вітамінами, дозволяти собі просто розслаблюватися й відпочивати. Кар’єра. У професійній сфері рік про­ йде спокійно. Особливо вдалим він ви­ явиться для тих Овнів, хто пов’язаний з політикою, наукою й творчістю. Фінанси. Овни будуть багато працю­ вати й непогано заробляти. Преміальні заохочення, виграші в лотереї та інші не­ сподівані (і часом дуже значні) вливання в сімейний бюджет теж будуть. Відносини. В Овнів не буде приводу поскаржитися на брак уваги з боку проти­ лежної статі.

Телець Турбота про здоров’я буде приносити відчутні результати. Тельцям вдасться навіть періоди сезонних застуд пережити вдало. Але головне — вони зуміють скинути зайві кілограми, радуючи себе й власне дзеркало стрункою фігурою. Кар’єра. Лейтмотивом професійної ді­ яльності для Тельців повинне стати от що: йти вперед, не поступатися позиціями, сяга­ ти недосяжного. В їхньому розпорядженні будуть усі засоби й усі можливості, потрібно тільки повірити в себе. Фінанси. Основний вид діяльності буде приносити цілком пристойні заробітки. Ті ж, хто не заробляє, скільки хотілося б, на своєму робочому місці, майже завжди бу­ дуть мати можливість поповнити власний бюджет додатковими джерелами доходів. Відносини. Рік видасться емоційним і насиченим враженнями. Любов майже витатиме навколо Тельців у повітрі.

Близнюки Здоров’я. Відмінне са­ мопочуття почне «пере­ слідувати» Близнюків уже з перших місяців нового року. Найбільший успіх очікує тих, хто страждає хронічними формами хвороб. Вони відчують явне по­ ліпшення самопочуття. Кар’єра. Професійна діяльність Близ­ нюків розвиватиметься поступово вгору. Рік почнеться сіро й буденно, але ситуа­ ція поступово вирівняється. Восени явно прослідковується можливість кар’єрного росту. Фінанси. Можливість збільшення до­ бробуту буде, але прийде вона з зовсім не­ сподіваного боку. Від Близнюків потрібно одне: в усе вникати, усім цікавитися. Відносини. Рік для Близнюків почнеть­ ся з романтики, букетів і нічних прогуля­ нок, але до літа деякі пари розпадуться. Однак це добре, тому що означає, що парт­ нер йому не підходить і, отже, витрачати на нього час та емоції не варто.

Рак Стан здоров’я Раків ідеаль­ ним не назвеш. Однак непри­ ємностей зі здоров’ям можна уникнути, якщо вчасно зайня­ тися профілактикою. Кар’єра. Господар року по­

бажає час від часу випробовувати Раків на міцність. Зате після кожного «випробу­ вання» вони будуть одержувати не тільки хороший результат, але й бонуси — премії, нові перспективні знайомства, підвищення на посаді й т.і. Фінанси. Перша половина року у фінан­ совому плані виявиться стабільною й спо­ кійною. Друга половина року обіцяє стати бурхливою й непередбачуваною. Але цей період — стартова лінія для нових проектів і якісних змін у житті. Відносини. Доля надасть усі шанси на любов і щастя. Потрібно тільки не впадати в крайнощі — не вимагати від свого партнера більше, ніж він може дати.

Лев Здоров’я. У рік Синього дерев’яного Коня Леви уві­ йдуть із відмінним потенці­ алом здоров’я. Єдине, що їм загрожує — це дратівливість, перевтома й ще, може бути, безсоння або, навпаки, підвищена сонли­ вість. Однак їм удасться цілком задовільно з усім упоратися. Кар’єра. Будь-який представник цього сузір’я може тією чи іншою мірою зазна­ ти насолоди й задоволення в професійній сфері. Єдина умова для успіху — працьо­ витість і сумлінність під час виконання службових обов’язків. Фінанси. Рік Коня для Левів видасться непростим. Головне завдання — підкорити себе плануванню й розважливості. Відносини. Сімейні Леви зуміють по­ радувати й себе, і своїх улюблених, адже вони зуміють виявити дивну прозорливість і чуйність. Самотні Леви зустрінуться зі своєю половинкою.

Діва Здоров’я. Будь-які про­ блеми із самопочуттям будуть вирішуватися задовільно, якщо Діви виявлять трохи уваги до про­ філактики й потурбуються про свій режим харчування й сну. Кар’єра. 2014 рік у профе­ сійному плані буде досить успішним і навіть перспективним. Дівам виявиться під силу досягти успіху в будь-якій справі, за яку б вони не взялися. Фінанси. Дівам рік Синього дерев’яного Коня принесе чимало сюрпризів. Перші місяці пройдуть буденно й непримітно, але вже навесні (у деяких Дів улітку) прийде несподівана новина, яка порадує у фінан­ совому плані. Відносини. Багато із самотніх представ­ ників цього сузір’я закохаються з першого погляду. Сімейні Діви складатимуть плани й успішно справлятимуться з повсякденними турботами.

Терези Здоров’я. Від Терезів вимагатиметься значна активність. А це означає, що вони повинні подбати про нор­ мальний сон, а також поста­ ратися час від часу міняти об­ становку. Це допоможе впоратися з наван­ таженнями й не втратити бадьорості духу. Кар’єра. Рік не виявиться невдалим або проблемним. Особливо якщо Тере­ зи будуть сумлінними, креативними, терплячими й працьовитими, що стане

трампліном у перспективне кар’єрне майбутнє. Фінанси. У фінансовому плані рік ціл­ ком стабільний. І хоча додаткових грошей у них може й не бути, але те, що їм нале­ жить, вони зможуть одержувати вчасно. Відносини. Самотні Терези напевно зустрінуть свою половинку. Причому це може бути давня любов. Більшість із не­ одружених Терезів, що вже зустріли свою любов, ухвалять рішення щодо одруження. А ще в родинах багатьох представників цього сузір’я очікується поповнення.

Скорпіон Здоров’я. Скорпіонам пока­ заний активний спосіб життя, турбота про себе й багато сві­ жого повітря. А ще — не про­ пускати повз свою увагу жодного сезонного фрукта або овоча. Кар’єра. Скорпіони не повинні брати на себе більше обов’язків на робочому місці, ніж вони можуть виконувати. Деякі змінять сферу діяльності, адже вони завжди точно знають, чого прагнуть у житті. Фінанси. Вам частенько доведеться за­ сиджуватися на робочому місці допізна, брати роботу додому. Але результатом цих зусиль стане така матеріальна винагорода, яка окупить і відсутність дозвілля, і нестачу уваги до близьких. Відносини. Ще не одружені представ­ ники цього сузір’я можуть разом зі своїми половинками, нарешті, ухвалити рішення щодо шлюбу.

Стрілець Здоров’я. З самого по­ чатку року Стрільці по­ чуватимуть себе бадьоро й енергійно. Організм сам під­ каже, що йому потрібно й що бажане. Кар’єра. Рік для Стрільців почнеть­ ся цілком успішно. Якщо вони не будуть занадто довірливі й відкриті, то навіть і дрібних непорозумінь удасться уникну­ ти. З’явиться можливість просунутися кар’єрними сходами. Осінь стане часом збору врожаю. Тільки для Стрільців це буде не збір овочів-фруктів, вони збира­ тимуть грошові знаки. Фінанси. Стрільців очікує зростан­ ня доходів, пов’язане в першу чергу з їх сумлінністю при виконанні службових обов’язків і готовністю працювати стільки, скільки потрібно. До того ж, бюджет попо­ внюватиметься преміями та додатковими гонорарами. Відносини. Господар року буде щедро обдаровувати новими знайомствами й можливістю приємного, легкого дозвілля.

Козеріг Здоров’я. Козероги мо­ жуть впевнено планувати будь-які навантаження, потенціал їхнього здоров’я

буде невичерпним. Однак бажано за жодних обставин не нехтувати нормальним сном та пішими прогулянками на свіжому повітрі. Кар’єра. Рік варто почати обережно, без самовпевнених заяв і неприкритої демон­ страції амбіцій. Удача буде незмінно на боці Козерогів, і позитивних результатів вони зможуть досягати швидко й легко. Фінанси. Фінансова сторона життя Ко­ зерогів не розчарує. У цей рік можлива ре­ алізація навіть тих проектів, які до цього здавалися нездійсненними. Відносини. Новий рік ознаменується новими знайомствами для неодружених представників цього сузір’я й почуттям ревнощів для одружених. Але, на щастя, буде та сама їх міра, яка лише оновлює й поєднує люблячі пари.

Водолій Здоров’я. Порада всім Водо­ ліям: побільше спокою в душі, рівноваги й солідності в рухах, і ще якнайбільше часу, проведе­ ного на свіжому повітрі. Кар’єра. Рік непоганий, однак особливо значними будуть перспективи кар’єрного зростання у Водоліїв, готових брати на себе відповідальність. Фінанси. Є сенс подумати про зміну діяльності тим, хто не відчуває задо­ волення від нинішньої роботи. Зміна професії означатиме відчутне збільшен­ ня доходів і, відповідно, якісно новий рівень життя. Відносини. Водолії будуть як ніколи щасливі в любові. Ті з Водоліїв, хто вже має пару, повинен постаратися ставитися до своєї половинки з увагою, але без зай­ вого надриву.

Риби Здоров’я. Риби повинні бути максимально активні. І навіть якщо час від часу виникає бажання безцільно повалятися на дивані, бездумно подивитися в телевізор, потрібно відмести його як деструктивне й шкідливе. Кар’єра. З перших днів нового року Риби пірнуть з головою в роботу. Будь-яка справа буде їм здаватися невідкладною та суперважливою. Зусилля багатьох Риб гідно оці­ нять, вони отримають нову перспективну й цікаву посаду. Фінанси. Може, Риби й не зуміють заро­ бити мільйон, але в них напевно знайдуться друзі, спонсори, доброзичливці, які готові допомогти вирішити їх фінансові проблеми. Що ж, як говориться, не май сто рублів… Відносини. Зірки дуже не радять зв’язувати себе зайвими зобов’язаннями. Потрібно вміти відстояти власну незалеж­ ність. А то відомо, що добротою й безвід­ мовністю Риб користуються всі, кому не ліньки. Навіть близькі, у яких часом егоїзм бере гору над родинними і любовними по­ чуттями. Підготувала Марія ГОРБАЧОВА


ІСТОРІЯ З ІСТОРІЇ

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 9 ñ³÷íÿ 2014 ð.

19

Çàïîðîçüêå íîâîð³÷÷ÿ Çà óñòàëåíèì çâè÷àºì ùîðîêó íà Íîâèé ð³ê ïðîõîäèëè âèáîðè íîâîãî ñ³÷îâîãî óðÿäó. ßê æå öå â³äáóâàëîñÿ? Ìè ìîæåìî öå óÿâèòè ñîá³ çàâäÿêè ðîçâ³äêàì ³ñòîðèê³â Äìèòðà ßâîðíèöüêîãî, Âàñèëÿ Á³äíîâà òà ³íøèõ.

Цікаво, що в той час, коли майже у всіх країнах Європи владарювали абсо6 лютні монархи, запорожці мали респуб6 ліканську форму правління. Кожен запо6 рожець мав право голосу в загальній раді, якій належала повнота влади. Рада й ке6 рувала всіма важливими питаннями жит6 тя Січі, її внутрішньою та зовнішньою політикою. Рада вирішувала проблеми миру й війни, приймала й відправляла по6 сольства, займалася судочинством. Загальна або військова рада відбува6 лася на Січі зазвичай двічі6тричі на рік: 1 січня, 1 жовтня та на другий6третій день після Великодня. На радах січови6 ки обирали запорозьку адміністрацію — старшину, тобто гетьмана або кошового отамана, суддю, писаря, осавула, а також менших достойників — довбиша, пушка6 ря тощо. Паланки на своїх радах обира6 ли полковників, а курені — курінних отаманів. Рада й вибори старшини про6 ходили за складною церемонією, яка ви6 робилася впродовж століть. Лунав постріл гармати. Довбиш бив у литаври, скликаючи братчиків на майдан. Усе товариство збиралося в коло. Це відбу6 валося після служби в церкві. Кошовий звертався до товариства із запитанням: — Сьогодні в нас Новий рік. Чи не ба6 жали б ви, братчики, по давньому звичаю перемінити свою старшину й обрати нову? Наступала дуже тяжка хвилина для старої старшини, хвилина товарисько6 го суду над нею. Бо зараз усе коло ко6 зацьке скаже свій присуд над нею. Якщо товариство було задоволене своєю стар6 шиною, то на щойно наведене питання козацтво гукало: — Ви — добрі пани! Пануйте ще над нами! Коли ж старшина не подобалася, то вона не чула такого вигуку й мусила по6 класти на столик ознаки свого високого до6 стоїнства і йти по своїх куренях, подяку6 вавши товариству за панування. Скинувши стару старшину, рада за6 ходжувалася до виборів нової. Насампе6 ред обирали кошового отамана. Кожен із січового товариства мав право виставля6 ти кандидата на кошового, кого вважав здатним до такої поважної посади. Хто не хотів указаного кандидата, лаяв його, доводив його нездатність та нікчемність. Але кандидати, почувши свої імена, по6 винні були зараз же втікати з ради до сво6 го куреня й вижидати, чим скінчаться вибори. Як тільки виявлялося, хто най6 більше бажаний з кандидатів у кошові, з юрби відокремлювався десяток або й більше козаків і йшли до того куреня,

до якого належав ухвалений кандидат. Давній звичай вимагав, щоб кандидат відмовлявся від такої честі і тільки після третього разу давав свою згоду. Тоді дов6 биш (литаврист) вітав нового кошового, б’ючи в литаври, а з товариства виходили сивовусі діди, найповажніші козаки. Вони підходили до нього, посипали його снігом або піском. Коли ж було мокро, то мазали йому голову грязюкою, промовляючи: — Бувай здоров, батьку! Робилося це задля того, щоб обраний пам’ятав, що він став вельможним паном тільки з ласки товариства. Кошовий укло6 нявся на всі боки, дякуючи братчикам за честь, а ті в цей час голосно вітали його. Наприкінці церемонії нового кошово6 го отамана вводили в церкву й ставили його в «кошовському станку», себто на тому місці, де завше стояв кошовий. Такий «ста6 нок» можна було бачити сто років тому в Катеринославському музеї імені О. Поля. Отак відбувалися ради, коли все йшло звичайно, без непорозумінь та партійного поділу товариства. Але траплялися й такі роки, коли доходило до заколоту та бійки. Першого січня 1750 року бійка йшла навіть у самій церкві. Вибори старшини відбувалися на території нинішнього села Покровського Нікопольського району. Ті вибори детально описав чернець6мандрів6 ник Лука Яценко6Зеленський (1729— 1807). За його словами, вибори відбували6 ся після заутрені. Частина товариства ухвалила за осавула Клима Щербинів6 ського, дала йому осавульську палицю, ввела в церкву й поставила в осавульсько6 му станку. Але друга частина козаків обрала Івана Третяка й теж повела до церк6 ви, де на той час уже правилася вечерня. Побачивши Клима на осавульському місці, супротивники його випхали бідно6 го Клима зі станка і, поставивши там Тре6 тяка, почали «смертельно» бити Клима. Насильство над Климом спричинило за6 гальну бійку між товариством, яка тяглася цілих три дні. Досить бурхливими були й новорічні ради 1759 та 1768 років. Про заколот 1759 року стало відомо цариці Єлизаветі, кот6 ра мусила з цього приводу висловити своє невдоволення. Наслідком цього стало те, що наступного 1760 року просте товари6 ство навіть не брало участі у виборах стар6 шини, а робили це лише курінні отамани та найповажніші козаки. Щодо ради 1768 року, то вона виявилася настільки бурх6 лива, що навіть такий впливовий кошовий отаман як Петро Калниш (Калнишев6 ський) мусив тікати з Січі, переодягнув6 шись у чернечий одяг... Ìèêîëà ×ÀÁÀÍ

1. Томаківська районна громадська організація «Сяйво надії» Дніпропетровсь6 кої області та програма розвитку ООН (Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду ІІ») цим оголошенням запрошують ліцензованих підрядників з позитив6 ною репутацією надати цінові пропозиції для виконання таких видів робіт у межах мікропроекту «Інноваційні енергоефективні заходи в Чумаківській АЗПСМ Тома$ ківського району Дніпропетровської області з встановленням пелетного котла (Ка$ пітальний ремонт)»: встановлення пелетного котла паралельно з газовим, заміна си6 стеми опалення і радіаторів опалення, заміна 20 віконних блоків на металопласти6 кові, заміна 2 вхідних дверей на металеві, утеплення горища та перекриття даху. Підрядники повинні мати досвід та ліцензію на проведення ремонтно6 будівель6 них робіт на об’єктах подібного або вищого рівня складності. 2. Зацікавлені підрядники можуть безкоштовно отримати тендерну докумен6 тацію за адресою: вул. Гагаріна, 3, с. Чумаки, Томаківський район, Дніпропетровсь$ ка область у приміщенні Чумаківської сільської ради. Пропозиції повинні зали6 шатись чинними впродовж 60 (шістдесяти) днів з дати розкриття конкурсних про6 позицій і повинні бути в запечатаному вигляді доставлені за вищенаведеною ад6 ресою не пізніше 9.00 24 січня 2014 року, після чого вони будуть розкриті у присутності наявних учасників тендеру. Конкурсні пропозиції, надані пізніше вста6 новленого терміну, не приймаються і повертаються учасникам тендеру нерозкри6 тими. 3. Додаткову інформацію можна отримати за наведеною вище адресою або за телефоном: (05668) 38$1$88. ИНФОРМАЦИЯ О ЦЕНАХ НА ПОПУТНУЮ ПРОДУКЦИЮ ПАО «ИНТЕРПАЙП НТЗ»: (январь 2014г.) 1. Трубы стальные бесшовные горячекатаные и холоднокатаные по ТП 6 цена 4850 грн/т без НДС. 2. Колеса по ТУ 35.26233654256 6476651:2010 6 цена 8300 грн/т без НДС.

З 01 січня 2014 року змінились тарифи на природний газ

Çàçâè÷àé ðàäè ïðîõîäèëè íà ñ³÷îâîìó ìàéäàí³, àëå ï³ä ÷àñ âîºí òà ïîõîä³â ìîãëè ïðîõîäèòè áóäü-äå

Ñàéò ãàçåòè «Çîðÿ» www.zorya.org.ua У публикації в газеті №101 (21532) від 28.12.2013 р. допущені помилки. Доповнення до інформації: Публічне акціонерне товариство «Дніпроелектромонтаж» повідомляє, що загальні збори акціо6 нерів відбудуться 25 січня 2014 року об 11.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 8 (ДП ДСУ6444). Реєстрація акціонерів з 10.00 до 10.45 за вищевказаною адресою. Пропозиції з питань порядку денного направляти за адресою: 49081, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газ. «Правда», 36б. Правління ПАТ «Дніпроелектромонтаж». Основні показники фінансово6господарської діяльності ПАТ «Дніпроелектромонтаж» за 2012 рік — 9 місяців 2013 року.

ПАТ «Дніпропетровськгаз», котре є ліцензіатом: 6 з транспортування (розподілення) природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних ро6 довищ (ліцензія серія АВ № 527256, строк дії ліцензії з 22.03.2010 р. до 21.03.2015 р.); 6 з постачання природного газу і газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом (ліцензія серія АВ № 527257, строк дії ліцензії з 22.03.2010 р. до 21.03.2015 р.) інформує про наступне. Постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1799 від 30.12.13 р. з 01 січня 2014 року для споживачів України встановлено загальний та6 риф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами у розмірі 287,00 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ, крім того, ПДВ — 57,40 гривень за тисячу кубометрів. Постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1804 від 30.12.2013 р. з 01 січня 2014 року для ПАТ «Дніпропетровськгаз» встановлено тариф на транспортування природного газу розподільними газопроводами у розмірі 224,90 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ, крім того, ПДВ — 44,98 гривень за тисячу кубометрів. Залишився без змін тариф на постачання природного газу розподільними трубопроводами на рівні 70,50 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ, крім того, ПДВ — 14,10 гривень за тисячу ку6 бометрів. Інформація публікується відповідно до п.3.8.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, затверджених Постановою НКРЕ №12 від 13.01.2010 р. і п.3.7.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання при6 родного газу за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ №11 від 13.01.2010 р.


20

Захоплення

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 9 січня 2014 р.

Ой, чий то кінь стоїть… Про те, що петриківці напередодні Року Коня стали виготовляти декоративних коней, я дізнався від Миколи Носулі, який представляв петриківські вироби нещодавно у фойє Дніпропетровського театру опери та балету. Там проходили урочисті збори з нагоди включення Петриківки до списку нематеріальної культурного спадщини людства. Микола Носуля

Микола Носуля різьбить ложки, ковші тощо в центрі народного мистецтва «Петриківка» (очолює центр народний художник України Андрій Пікуш). — На нашому підприємстві, — розповів пан Микола, — маємо свій токарний цех, де виготовляється різноманітна продукція, — тарілки, вази й багато чого іншого. У нас декілька токарів, які все це виготовляють. Я безпосередньо займаюся не токарством, а різьбою. На підприємстві працюю одинадцятий рік шофером. Їжджу по всіх виставках. А у вільний від поїздок час займаюся різьбленням. Спочатку Микола Носуля просто спостерігав за роботою хлопців-токарів, а потім було цікаво спробувати щось виготовити самому. Потрошкупотрошку набив руку, приловчився. — У нас у сім’ї, до речі, ніхто не займався петриківським розписом, батьки — колгоспники. А я ось цим захопився саме тоді, як прийшов на

підприємство. Були тяжкі часи на початку 2000-х років, коли з роботою були проблеми. — Як Ви сприйняли звістку про визнання петриківського розпису нематеріальною культурною спадщиною людства? — Це дуже приємно й почесно. — А у Вас які плани? — Зараз є таке хороше діло як Інтернет. Гортаю й дивлюся, що люди роблять по різних галереях. Хочеться й собі придумати щось своє, не схоже на інше. Не хочеться когось повторювати. А ще є на підприємстві чоловік, який займається саме різьбою. Звуть його Анатолій Яненко — йому 44 роки. Він ріже церковні врата, обрамлення для ікон. Уже виготовив повністю іконостас для церкви в Дніпропетровську. І зараз у Петриківці відновлюється так звана «біла церква» і там збудували дерев’яну церкву. Анатолій вже зробив основне — царські врата, кіоти, все для

іконостаса. Це його робота. Анатолій найбільше пропрацював токарем. І з того, що робиться, більше половини — то справа його рук. Завдяки йому і я почав займатися цією справою. Це він навчив мене ложки вирізати. Тож я його вважаю своїм учителем. До речі, спілку народних майстрів України очолює наш земляк ложкар Євген Шевченко. Я був у музеї просто неба в Пирогові й там зустрічався з ним. «Лугом іду, коня веду» — Зараз у нас саме пік сезону. Наступає Рік Коня, — розповідає Микола Носуля. — Ми ріжемо фігурки коней. Вони десь 22—25 сантиметрів завдовжки й 18—20 сантиметрів заввишки. Стоять на декоративній розписаній підставочці. Фігурки коня робляться під замовлення й розписа-

ні петриківським розписом. На ці фігурки великий попит. Оскільки в мене менше досвіду, я простіші варіанти виготовляю. А ось Анато­лій — складніші. Він і вимог анатомії дотримується, як скульптор. Коні зображені в різних позах — і просто на підставці й такі, що дибки стали. Дуже гарні речі. Поговорили ми й із самим Анатолієм Миколайовичем Яненком. З осені взявся він за виготовлення фігурок коней. І вже виготовив їх понад десяток. Чужими ідеями не користується, підключає власну уяву, або, як кажуть у народі. «бере з голови». На цьому підприємстві майстер працює з 2002 року. Пару років тому Анатолієм виготовлений іконостас для Святодухівського храму в селищі Шевченка на території Дніпропетровська. А дру-

Коник новорічний. Вирізав з липи Анатолій Яненко

гий іконостас призначається для дерев’яного храму П��тра й Павла на території собору Різдва Богородиці в самій Петриківці. Саме церковна різьба — його улюблена. Це — для душі. Сам майстер — людина не багатослівна. Тому ми попросили сказати про нього декілька слів директора центру народного мистецтва «Петриківка», народного художника України Андрія Андрійовича Пікуша. — Яненко — провідний наш різьбяр, токар, столяр, людина, яка володіє всіма техніками обробки дерева — ручної різьби, токарної, столярної роботи. Напередодні Року Коня він зробив серію скульптурних коней у дереві. Щороку ми робимо щось таке, пов’язане з календарями, відгукуючись на попит. Наприклад, у попередні роки ним був виготовлений наш український дракон — Змій Горинович. Анатолій запропонував дуже цікаві варіанти з нашої міфології. Яненко й прекрасні скрині виготовляє — великі й маленькі. Формально на різьбяра він не навчався. Але має природний дар, відчуває матеріал, смак гарний має. До того ж він — людина працелюбна, енергійна, у нього добре йде все, за що не візьметься. Анатолій виготовляє ковші, коряки, скульптурні речі, скрині, різноманітні шкатулки, меблі, журнальні столики. Безмежне різноманіття його продукції. Микола ЧАБАН. Фото автора і Василя БІЛЕНКА.

«Ростуть» ялинки в горщиках в умілих руках екскурсовода з Жовтих Вод Тетяни Львової Не перестаю захоплюватися творчими людьми, які вміють здивувати незвичним. От, наприклад, взяти екскурсовода Жовтоводського історичного музею імені Пригожина Тетяну Львову. Вже скільки років знаю цю молоду жінку, а недавнього мого приїзду до Жовтих Вод вона таки здивувала. Одразу мою увагу привернули в музеї ялинки з тканини в горщиках та кумедні Діди Морози на магнітах. Ці новорічні подаруночки були такими милими, що рука мимоволі потяглася, щоб їх помацати. А вже потім були запитання, хто це все шиє й виставляє. Яким же було моє здивування, коли виявилося, що ці та багато інших іграшок шиє не хто інший, як Тетяна Миколаївна, яка народилась в Жовтих Водах, тут же закінчила школу. У непростий для цього міста час, аби заробити якусь копійку, пішла в торгівлю. Не один рік жінка віддала роботі в цій сфері, хоча й відчувала, що це — не для неї, не її справа. Адже ще навчаючись у школі, Тетяна оформлювала всі стінгазети, із захватом спостерігала, як шиє або в’яже мама Зінаїда Василівна, самій хотілось придумувати якісь сережки. Тоді вибір був невеликий для творчості, то й доводилося обмежуватися створенням нових речей зі старих. І от треба було, щоб сплив певний час, і доля привела її в музей — місце, яке притягувало її до себе все більше. А тут якраз тодішній директор музею Ельвіра Олексіївна, побачивши з висоти свого багатого життєвого досвіду в білявій дівчині певний потенціал, запропонувала Тетяні провести екскурсію привозної виставки з красномовною назвою «Тортури інквізиції». — Перший раз було справді страшнувато, — з теплою посмішкою пригадує Тетяна Львова. — По-перше, було багато матеріалу, який треба було вивчити. По-друге, складність полягала ще й у тому,

щоб цю інформацію зуміти викласти доступною мовою для відвідувачів різних поколінь. А ще ж екскурсовод повинен уміти відповісти на запитання дорослих, деякі з них цікавляться історією, багато знають з теми... Хвилювань було чимало, але все пройшло добре — навіть не очікувала, що так буде. І це так сподобалося, окрилило, а головне, що з’явилось бажання все це продовжити. За великим рахунком Тетяна зрозуміла: ось те, чим їй треба займатися, це саме та справа, яка їй до душі. Та й директор музею запропонувала їй нову цікаву роботу. То так і сталося, що вже 10 років вона — екскурсовод, якого добре знають жовтоводці, і який увесь час удосконалюється, розвивається, дізнаючись щось нове, рухається вперед. До музею дійсно приходить багато різносторонніх людей, з якими їй цікаво спілкуватися, разом шукати відповіді на хвилюючі запитання, розмірковувати над темою. А буває ж і чимало смішних моментів, які занотовуються в спеціальний музейний зошит. Колись ці нотатки увійдуть у написану історію самого музею. Ще Тетяні Миколаївні до душі її робота й тим, що саме їй випадає спілкуватися з усіма творчими особистостями, майстрами, котрі співпрацюють з цим храмом історії. І тому від її вміння знайти підхід до таких людей залежить перспектива такого тандему. — Чи виходить це в мене? — перепитує жінка. — Та наче. Адже люди вони всі різні, але дуже цікаві. Серед них є й ті, хто мені особисто

близький по духу, хто завжди відгукується на наше прохання взяти участь в арт-ярмаркові або вернісажі. Це — майстрині Валентина Картава та Світлана Корсуновська. А ще є чоловік з двадцять, які постійно з нами на зв’язку. Тетяні Львовій з дитинства хотілось щось створювати самій, придумувати якісь нові ідеї. Але це бажання стало реалізовуватися тільки тоді, коли її донька пішла в школу. Коли Вероніка підросла, то мама стала роздумувати над тим, аби вона не сиділа бездумно біля телевізора. Дівчинка сама загорілася пошуками цікавого рукоділля у всесвітній мережі. Вона змалку постійно щось майструвала, ліпила, клеїла, тож стала цікавитися, чим ще можна зайняти свої руки. І знайшла вироби із солоного тіста. А оскільки самій їй було трохи нудно, то запропонувала мамі працювати з тістом разом. Так вони вечорами сідали, і ця робота їх так захопила, що куди там! Їхня творчість пішла й пішла, поки новий директор музею Олена Григорівна не запропонувала мамі й доньці виставити свої вироби на широкий загал. Після солоного тіста були вироби з полімерної глини, особливою популярністю серед яких і нині користуються оригінальні сережки. Було в мами Тані, та власне залишається й нині, захоплення декупажем. Завдяки звичайним паперовим серветкам та її чарівним рукам з’являються такі чудові картинки, що любо-дорого дивитися. А тоді Тетяна Миколаївна поба-

екскурсовод Жовтоводського історичного музею Тетяна Львова з власними виробами

чила в тому самому Інтернеті аплікації з фетру, і їй захотілося зробити об’ємні іграшки з цього матеріалу. Рік тому на одному із занять клубу сімейної творчості при музеї із символічною назвою «Музейка» жінка запропонувала маленьким відвідувачам зробити до новорічних свят брелоки з фетру у вигляді різдвяного чобітка. І потім усе якось пішло, наче само собою. Так з’явилися різні види об’ємних мультяшних героїв, які можна використовувати в якості іграшок або подушечок для голок. А потім народилася ідея створити магніти з новорічною тематикою: Діди Морози, ті ж чобітки, різдвяні олені. Нинішнього року Тетяна Львова спробувала зробити ялинки в горщечках — такі собі топіарії, але незвичні, бо їх кортить узяти до рук, торкнутися м’якого фетру. Задумка створити маленький подаруночок,

який не займає багато місця і його можна поставити будь-де, вдалася. Тепер-ось на підході сніговички із шарфиками й у шапках. Словом, роботи вистачає. — Чому мені захотілося робити іграшки саме з фетру? — розмірковує майстриня. — Тому, що фетр — надзвичайно м’який, приємний до дитячих ручок, його навіть пожмакати можна, він же потім випрямиться і не втратить форми. Та й за акуратного прання нічого поганого з такою іграшкою не станеться. Можливості фетру дуже великі. І цей факт надихає Тетяну Львову на нову цікаву роботу, яка не набридає. А набридне, то її творча натура придумає щось нове, аби тільки мати свято, яке завжди з нею. Олена Чернявська, власкор «Зорі». Жовті Води.


Жіночі історії

Під шатром на подвір’ї крайньої в селі хати вирувало весілля. Гупало бубном, співало на всі голоси, вигукувало, сміялося. А потім гості викотилися на широке подвір’я і задріботіли кожен на свій лад. Надія теж не встояла. Стягла з голови квітчасту хустку, махнула нею перед дідом Мусієм і проспівала: — Ой, на горі цигани стояли... Дід ляснув себе долонею по коліну, але танцювати не пішов, підштовхнув наперед рудого Степана, який не зводив очей з бідової весільної матері. А той тільки того й чекав. Широко розкинув руки й пішов з Надією у танок. Хтось із гостей загукав: — Та її ще саму треба заміж віддавати! Поглянь, як вибиває закаблуками... Оголосили танець для молодих. Наречена, схожа на Надію, з такою самою, як у матері, чарівною посмішкою, лівою рукою підхопила фату, праву поклала на плече судженому. Він, Іван Гора, був, як і наречена, невисокий і, дивлячись на них, Надія сумно всміхалася сама собі: «От вони — пара, а я зі своїм Петром була не пара... Він — стрункий та високий, а я — мала, кругла...». Пішла ніби до кухні. А там, ніким не помічена, пірнула в кукурудзу й побрела городом до старої груші, що темніла біля межі. Сльози густою пеленою застилали стежку, грушу, канаву. Спіткнулася, боляче вдарилась об суху гілку. — Так мені й треба. Нехай болить... Нехай мені болить, тільки не Ліні. Вона з Іваном гарна пара, а я... Я Петрові була не до пари... Образа душила її. Образа, що таїлася в душі з того дня, коли її коханий чоловік прийшов якось з роботи додому пізніше, ніж завжди, і, втупивши очі в стелю, аби не дивитися на ліжечко, де спала дворічна Ліночка, швидко видихнув слова, яких Надія ніколи не сподівалася почути: — Досить! Усім видно, тільки ми, як сліпі... Не пара ми з тобою! Надія отетеріла. Тільки й спромоглася вимовити: — Як це? — Ти мала, повнява, а я... — А ти — високий та дурний! — перервала його мову. — Хто тобі це сказав? Галька? То й іди до неї. Вона цибата, тобі під стать! — І піду! — Іди! — І піду! — рішуче натягнув картуза на голову, застебнув на піджаці верхній гудзик. — Я вже там. А це прийшов сказати, щоб не шукала мене й лаяла її. Клацнув клямкою, оглянувся: — А Ліну я не зобиджу! Надія не плакала. Тільки стогнала. Не плакала й тоді, коли через тиждень приїхав Петро на підводі по свої речі. Тамуючи біль й образу, байдуже сказала: — Бери, що хочеш. А сама з дитиною пішла на город. Збирала огірки довго, старанно, заглядала під кожен листочок. Казала Ліні: — Ось цей — хороший, бо рівненький, а цей негарний, бо скривлений... А Петро в хаті поспіхом жбурляв на купу сорочки, чоботи, одяг. Відносив до воза й знову повертався до хати. Коли вже брати не стало чого,

www.zorya.org.ua 9 січня 2014 р.

Інформує податкова інспекція

Не до пари

ЗОРЯ область

21

Особливості заповнення податкових накладних під час перереєстрації підприємця Перереєстрація платника ПДВ та заміна свідоцтва про реєстрацію ПДВ у разі виникнення змін у його даних проводиться на підставі заяви за формою 1-ПДВ. При цьому, дата реєстрації такого платника не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого є останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання заяви з позначкою «Перереєстрація». У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва підприємство використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби платнику ПДВ повертається  на цей період старе Свідоцтво із спеціальними записами про термін дії. При цьому, у податкових накладних, які видаються (отримуються) у період перереєстрації, що пов’язана із зміною найменування підприємства або прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, при використанні реквізитів старого Свідоцтва платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім’я, по батькові).

Як оподатковується дохід від продажу автомобіля Дохід, отриманий громадянином від продажу (обміну) протягом звітного року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. У разі продажу протягом року двох і більше об’єктів такого майна отриманий громадянином дохід оподатковується за ставкою 5%. Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівліпродажу, але не нижче ніж середньоринкова вартість відповідного транспортного засобу або не нижче ніж його оціночна вартість, визначена згідно із законом (за вибором платника податку). Зауважимо, що з 11.06.2013 набрала чинності постанова КМУ від 10.04.2013 № 403, якою затверджено Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна регламентований ст.173 ПКУ (із змінами і доповненнями).

«КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» сів на стілець, повів очима по стінах: «Весільне фото... Нехай їй. Килим — весільний подарунок — нехай їм. Три роки, як три дні... Ліжко, перина, подушки... Нехай Ліні. Моя тут — тільки Ліна. Я її не зобиджу...». Вийшов у двір і люто стьобнув коня. «Хоч би в хату зайшла та сказала що. Горда дуже!». І знову стьобнув коня... Галина чекала Петра біля воріт. — А я вже хотіла йти за тобою, — усміхнулась до нього. — Нічого ходить за мною! Я й сам тепер нікуди не подінусь. Занось, — кинув віжки й пішов у клуню... Роки нового одруження потяглися сірою ниткою, схожі один на одного, як близнюки. Розлучившись, розписався з Галиною. Усе було в їхньому обійсті: і достаток, і лад, і двоє хлопчиків росли... Тільки помічала Галина, що Петрове обличчя нечасто осявала посмішка. Інтуїтивно здогадувалася: «Першу сім’ю не забуває...». Коли на осінь старшого ладнали в перший клас, сказала Петрові: — Ти, мабуть, завтра сам поведеш Сашка до школи, я сходжу до лікарки, щось не по собі мені... — Я й Юрася візьму. Втрьох підемо! «Зрадів, — подумала й зітхнула, — навіть не спитав, що болить...». Біля школи — дітвора й батьки з квітами, всі галасливі. Петро відвів сина до першачків і почав розглядати присутніх на шкільному подвір’ї. Федір Іванович із дружиною. Остапенки теж удвох. Савичева — сама. І раптом перехопило подих — Надія! Господи, вона! Схудла, але ж гарна, як і була... А де ж Ліна? Очі забігали по дитячих голівках. «Он вона! Чорня-

венька, на мене схожа... Рідна моя... Прости мені, моя дитино!». Підхопив Юрася на руки й пішов геть, не оглядаючись. Ніби тікав сам від себе... Уночі не міг заснути. Вийшов на ганок, запалив цигарку й не помітив, як ноги самі понесли до Надіїного двору. Зупинився лише тоді, коли торкнувся скрипучої хвіртки. — Надю! Надю, спиш і не знаєш, як щемить моє серце! — прошепотів у відчаї. — Усе в мене є, Надю, але тебе немає... Ліни немає... Постукав у вікно. Надія одразу вийшла. Може, теж не спала? — Чого прийшов, Петре? У відповідь, захлинаючись словами, він вилив те, що гнітило його всі ці роки. То були не просто слова, то кричала його душа: — Прийшов, щоб... Щоб попросити пробачення... Я не знаю, чого прийшов! Заплакав. — Люблю я вас. Але ж ви мене вже не приймете до себе? — Є каяття, та нема вороття, — тихо мовила Надія. — Іди, Петрику, додому. Галина, певно, теж не спить. Іди... ...Сумну нитку спогадів обірвав схвильований голос Ліни: — Мамо! Мамо, де ти? — Я тут! Ішла до груші та перечепилася... — Ой, мамо... Я знала, що ти там. Ти пішла й не бачила — батько приїздив! І тітка Галина була. Привітали нас, подарунок привезли... Батько танцював зі мною. За тебе питав... — От і добре, — обізвалась Надія. Схилилася над відром із водою, вмилася старанно. Від хати котилося: Ой, де ж тая весільная мати? Обіцяла горілочки дати... Людмила ТИТАРЕВА

оголошує конкурс на здачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 177,78 кв.м. розташованного за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Праці, 7. Кінцевий термін прийняття пропозицій 30 січня п.р. Розкриття пропозицій 31 січня п.р. За довідками звертатись за адресою: вул. Феодосіївська, 7. Тел. 47-25-25. Інформація про проведення конкурсу на право укладання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області 1. Назва об’єкту та місцезнаходження: нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 13,7 м2, яке розташоване на території Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради» за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Скаліка, буд. 3. Балансоутримувач: Комунальний заклад «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради». Орган управління майном: Дніпропетровська обласна рада. Вартість об’єкта оренди за незалежною оцінкою — 28143,00 грн. без урахування ПДВ. Початковий розмір орендної плати за місяць (базовий грудень 2013 р.) при використанні об’єкта оренди під розміщення торговельного об’єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи — 8%, визначена відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області становить 187,62 грн. (без урахування ПДВ). 2. Назва об’єкту та місцезнаходження: нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 20,28 м2, яке розташоване на території Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради» за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Скаліка, буд. 3. Балансоутримувач: Комунальний заклад «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради». Орган управління майном: Дніпропетровська обласна рада. Вартість об’єкта оренди за незалежною оцінкою — 41655,00 грн. без урахування ПДВ. Початковий розмір орендної плати за місяць (базовий грудень 2013 р.) при використанні об’єкта оренди під розміщення торговельного об’єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи — 8%, визначена відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області становить 277,70 грн. (без урахування ПДВ). Умови конкурсу: найбільший запропонований розмір місячної орендної плати з урахуванням запропонованої мети використання, але не менше, ніж орендна плата, яка визначена відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, термін оренди для об’єкту — два роки 11 міс., компенсація переможцем конкурсу витрат на проведення оцінки об’єкту оренди та на публікацію оголошення в пресі, виконання орендарем всіх обов’язків за договором оренди та відповідно до вимог чинного законодавства, укладення договору на постачання комунальних послуг, укладання договору з балансоутримувачем майна на відшкодування земельного податку. Конкурс відбудеться 27 січня 2014 року о 14.00 у приміщенні Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради»: м. Дніпродзержинськ, вул. Скаліка, 3. Конкурсні пропозиції надаються в окремому конверті із написом «На конкурс», запечатаному печаткою учасника конкурсу. Кінцевий термін подання заяв для участі в конкурсі — за п’ять днів до проведення конкурсу (до 14.00 22.01.2014 р.). Заяви на участь у конкурсі приймаються за адресою: 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Скаліка, 3. Контактний телефон: (05692) 2-11-98. Для участі в конкурсі учасник конкурсу подає на розгляд до конкурсної комісії наступні документи: - заяву про участь у конкурсі; - зобов’язання (пропозиції) щодо виконання умов конкурсу (відображаються у проекті договору оренди); - установчі документи орендаря (засновницький договір, статут чи положення, свідоцтво про державну реєстрацію – засвідчені нотаріально – для юридичних осіб; - копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як підприємець (для фізичних осіб), юридичний документ, що підтверджує повноваження означеної особи; - копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера особи, яка уповноважена підписувати договір оренди з боку орендаря; - довідку з обласного статистичного управління; - додаткові пропозиції до договору оренди (варіанти поліпшення орендованого майна); - довідка платника податків; - ліцензія.


особисте

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Василь П. з Дніпропетровського району. 75 років, 176, вага 71, почуваюся молодшим. Пишу і читаю без окулярів. Ніколи не був п’яний, щоб мене приводили додому. В армії курив, але кинув. Бо мій дідусь умовив сина і мене не труїти себе нікотином і сам свою люльку закинув. Знав міру горілці як на свадьбах, так і на іменинах, вечірках. Вмію з молитвами збирати трави, коріння, листя, бруньки. Хату втеплив пінопластом і зверху пластиком — в хаті плюс +20—24, газу спалюю трохи більше 300 кубів за зиму. Всі зручності. Люблю землю, вона віддячує врожаями, але доводиться переполювати пару раз, поливати, підживляти добривами навіть між дерев. Але немає господині — жінки, якій віддам тепло душі і серця, і будемо жити в мирі, злагоді, взаємній повазі. * * * Анатолій Н. з Дніпропетровська. 63 роки, ріст 170, вага до 70. Пенсіонер, підробляю, оселя моя на Донецькому шосе. Рятують від самоти захоплення: спорт, книги, тварини. Та все одно самому — кепсько. * * * Володимир М. з Новомосковська. 61 рік, розлучений, є приватний будинок, городець і садок. Собачки, котик, кури — моє господарство. Голова і руки на своєму місці. Вважаю себе відповідальним за все те, чим себе оточую. Буду радий знайомству з жінкою відповідного віку, яка потерпає від самоти і вважає подружні стосунки головною і невід’ємною умовою повноцінного буття. Хотілось би бачити поряд не схильну до повноти пенсіонерку, яка любить і шанує труд. Без «дітей на шиї», з власним житлом і хоча б зрідка — з думками про вічне. Одне слово, з відповідним набором «пазлів», з яких складається життя нормальної людини. Не зрозумію тих, хто керується принципом: «Два пишемо, три — в умі». * * * Сергій В. Був у шлюбі, та життя не склалося, розлучений. Працюю на залізниці. Якби відгукнулася ровесниця, яка погодилася б на переїзд у село і була б господинею в моїй просторій оселі. Хотів би дочекатися такої вісточки. Мені 41 рік. * * * Олександр Р. 38 років, інвалід дитинства, друга група. Живу з мамою в нашій області. Вчився у Верхньодніпровській спецшколі-інтернаті. Робив на дільниці реабілітації інвалідів в Інгульці, Кривий Ріг. Звільнився за власним бажанням, бо дуже важко добиратися із села в місто. Зараз дома хазяйную, держимо трохи живності. Хочу найти свою супутницю життя. * * * Артем В. з Верхньодніпровського району. Мені 30, мешканець села, працюю в місті на підприємстві. Не п’ю, не курю. Клубу в нас нема, та й дівчат у селі нема. Буду радий познайомитися з ровесницею чи трохи молодшою. * * * Любов А. з Дніпропетровська. Дорога Оленко! Спасибі тобі, що так бистро відправила мого листа Юхимові з Магдалинівки. Ми з ним поспілкувались по телефону. Ну ні я не приїду до нього, ні він до мене. Бо в кожного є хата. Ага, ще один, з Таромського, подзвонив, ну він хоче жінку до своєї хати, а я не можу. А тепер дай і моє по-

Невже це можливо? Добрий день, шановна пані Олено. Читаю «Зорю», яку виписує мій дідусь Микола, найбільш подобається ваша рубрика «Де ти, моя доле?». Мені цікаво, чи це можливо — познайомитися з гарним чоловіком від 30 до 40 років для створення сім’ї? Я русява, ріст 167. Маю вищу освіту, працюю, вирощую кімнатні рослини, кактуси, куховарю, вишиваю. Люблю свою родину, добра, лагідна, спокійна, сором’язлива, роботяща. Наталія П., 35 років. Дніпропетровськ

Замовила весільну сукню... сланнячко, може знайдеться непитущий, некурящий, котрий переїде до мене. Мій вік 75, неледача, енергії досьогодні не розтрачено. Діти живуть окремо. * * * Раїса Л. Моя батьківщина Павлоград, я 1940 р. н., вчилася на курсах бухгалтерів і 1957 була направлена в колгосп «КІМ», тоді комсомольців направляли в колгоспи. Тут і вийшла заміж, чоловік працював зв’язківцем. Ми нікуди не могли виїхати, свекруха була старенька, 64 роки, і так ми з чоловіком прожили тут 50 літ. Та вже п’ять років як я сама. Дві дочки і син зі своїми сім’ями. День минає — можна з усім погодитися, але ніч дуже тяжко переживати. Я жінка з чистим і добрим серцем. * * * Ніна М. 58 років, 162, вага 85, вдова чотири роки, батьки також повмирали, син жонатий, двоє онучат, ми всі у трикімнатці на дев’ятому поверсі, тому охоче переїду, як зійдемося думками, бажаннями, характерами, намірами з тим самотнім, що побажає відгукнутися. Їздили з покійним чоловіком до свекрів у село на свята, то трохи звична до сільського побуту, сільських клопотів (за три десятки років звикла!). Дочка вийшла заміж у це село, там живуть і працюють десять років, я і до них часто їжджу, помагаю. Періодично підробляю, як трапляється робота підходяща. Але вечорами, та ще й зимовими, на свята, так сумно. Я, звісно, на пенсії. * * * Валентина П. з Новомосковського району. Село моє мені дуже подобається: 5 км від Новомосковська і 20 км від Дніпра. Я вже на пенсії, працювала бухгалтером, оператором на заправці. Два сини, виховала одна. Чоловік мій трагічно загинув дуже давно. Моє сузір’я Козеріг, мій день народження був 22 грудня. Невисока, світле волосся, світлі очі, не схильна ні до повноти, ні до шкідливих звичок. Одне слово, «обаятельная, привлекательная». До вподоби чоловіки спортивної статури, відкриті, щирі. * * * Віра П. Дочка доросла, живе окремо. А я самітня, розведена вже вісім років, працюю, сповідую здоровий спосіб життя. Мені 39, маленька, худенька, гарненька. З тим самотнім, що відгукнеться, поспілкуємося і розкажемо, можливо, дещо про себе. І ще: я порядна жінка, хотіла б таку саму половинку.

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, ваша правда, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію (з указанням дати) òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Хто має доступ до Iнтернету, може свої історії і лèñòè âåäó÷³é íàäñèëàти на åëåêòðîííó àäðåñó:

olena@zorya.org.ua

З листів ведучій

www.zorya.org.ua 9 січня 2014 ð.

Ùèðî âàøà Î. Ä.

Пишу Вам, Оленко, про мою трагічну любов. Торік, улітку, я познайомилася з одним дніпропетровцем. (Лист Андрія Є. був надрукований 14 червня 2013. — О. Д.). Невдовзі поїхала на відпочинок. Щодня мій телефон горів від дзвінків, і як тільки вернулася з відпустки, Андрій запропонував стати дружиною, повінчатися. Я не дала згоди, бо ми ще замало знайомі, весілля перенесла на пізніший час. Ми відчували одне одного на відстані. Цілував і гладив мої руки, дякував Богу, що зустрів мене. «Ти мій ангел-хранитель, ти моя перша і остання любов. Ти моя кохана дружина, нічого не бійся, я з тобою». Я замовила дочці, вона давно живе за кордоном, привезти весільну сукню. Розмовляючи з дочкою, відчула тривогу: а раптом я його втрачу, в нього ж був інфаркт після смерті дружини. Так і сталося, занедужав. Старалась бути при ньому, виконувала всі медичні процедури. Андрієві було то ліпше, то гірше. За два дні перед смертю подзвонив мені, йому було якесь видіння, і поклав слухавку. На другий день я приїхала до нього. Помогла скупатися, поголитися, постригла його. Попросив разом з ним помолитися. Ми помолилися, і він ліг. Йому було важко дихати. Поміряла тиск, цифри були дуже низькі. Зрозуміла, що підготувала його до смерті. Викликала карету, помогти нічим не могли. З усмішкою на вустах закрив очі назавжди. Хоронила його, як найближчу, найдорожчу людину. Тепер не чую його теплих і слізних молитов, не відчуваю його ласкавих рук та обіймів. Пробую здолати цю розлуку, але в мене погано виходить. Кожний день, кожну ніч, кожну секунду я з ним, думаю тільки про нього. Шкода, він був зовсім молодий і душею, і тілом, і віком. Царство небесне. А тепер прошу всіх, кому дуже само��ньо. Не втрачайте надії на щастя. Це головне. Все інше прах. Наталя В. Дніпропетровськ

Многая літа!

22

ЗОРЯ область

«Я знайшов те, що шукав» Шлемо тобі, люба Оленко, подяку, що ти своєю турботою і допомогою з’єднала наші долі. Я, Микола (лист 68-річного дніпропетровця був надрукований 9 жовтня 2013 р. — О. Д.), знайшов те, що шукав. І мені самому не віриться... А я, Віра, скажу так: ми сподіваємося, що ми знайшли одне одного на все життя. А це так трудно в наш час, та ще й у нашому віці. Люба Оленко, хай ваші дописувачі з чистою душею, з добрими намірами не втрачають надії на те, що і в їхніх оселях засяє сонечко для стомлених душ. І ще прохання не писати звідки ми і наші прізвища, дехто неправильно нас зрозуміє. Микола З., Віра Г. Новомосковський район

Як передплатити «Зорю»

Зробити це дуже про­ сто. На кожній пошті у Каталозі пе­р іодичних видань Дні­п ропе­т ро­в ­ ської області ви знайде­ те «Зорю»область» на Iндекс «Зоря»-область» Iндекс «Зоря»-город» Періодичність 1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс. стор. 15. Ціни подані без урахування вартості приймання передплати «Зорю»город» можна знайти на стор. 13—14 89656 89658 середа 3,60 грн. 10,80 грн. 21,60 грн. 43,20 грн. у тому ж Каталозі. Для пенсіонерів пільгова Для пенсіонерів пільгова Для пенсіонерів та 35380 91324 середа 4,55 грн. 13,65 грн. 27,30 грн. 54,60 грн. вете­р анів — пільгова Для індивідуальних передплатників Для індивідуальних передплатників ціна на передплату у тому 89657 89659 середа, ж Каталозі. 9,50 грн. 28,50 грн. 57,00 грн. 114,00 грн. Для пенсіонерів пільгова Для пенсіонерів пільгова п’ятниця Увага! Кожен пе­ 61141 89661 середа, редплатник один раз на 11,25 грн. 33,75 грн. 67,50 грн. 135,00 грн. п’ятниця півроку може безплат­ Для індивідуальних передплатників Для індивідуальних передплатників середа, 08785 89660 но подати оголошення 13,20 грн. 39,60 грн. 79,20 грн. 158,40 грн. п’ятниця Для підприємств та організацій Для підприємств та організацій про купівлю або про­ даж, привітати близьку Вартість приймання передплати 0,9 грн. 2,10 грн. 2,55 грн. 3,90 грн. людину чи висловити співчуття. Якщо вам важко самим дістатися до поштового відділення, щоб передплатити «Зорю», телефонуйте до редакції (0562) 388373, і листоноша прийде до вас сам.

Вартість передплати на газети «Зоря»-область» та «Зоря»-город» на 2014 рік


ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ

З берега до берега Через річку кладочка. З серденька до серденька Линь, моя колядочко. Ë. ÀÍÒÎÍÎÂÀ

Âèïóñê Âèïóñê 11 (472) (472)

Ç áåðåãà äî áåðåãà З берега до берега Через річку кладочка. По сніжку різдвяному Йде до нас колядочка. Крутить, крутить віхола, Вгору сніг здіймається. Де звучить колядочка, Радість оселяється!

³êîíöå â ïðèðîäó

ßê òâàðèíè ñï³ëêóþòüñÿ У казках тварини розмов) ляють. А як насправді? Є в них мова чи нема? Про що свідчать їхні вигуки, звуки? Тварини спілкуються між собою за допомогою запахів, рухів тіла, голосу. У них, та) ким чином, не одна, а ніби три мови. Голос мають не тільки звірі та птахи, а й амфібії, риби, комахи.

Знайди 5 відмінностей

Від народження кожна тва) рина володіє певною кількістю звуків. Їх розуміють інші тва) рини й так чи інакше відпові) дають на звертання. Голос виражає емоційний стан, попереджає про небезпе) ку, допомагає тваринам роз) пізнати одне одного. З допомо) гою звуків тварини вітаються, подають сигнал тривоги, від) лякують ворогів, висловлюють почуття — лють, переляк, за) доволення. Голос дозволяє їм спілкуватись у повній темряві або на великій відстані, навіть тоді, коли бачити «співрозмов) ника» вони не можуть. Тваринна мова дуже вираз) на. Сила й частота вигуків за)

лежить від емоційного стану тварини. Якщо, наприклад, жаб’яче «бре)ке)ке)ке» зву) чить спокійно — значить, тва) ринка миролюбна, а коли силь) но і коротко — назріває свар) ка за територію. Навіть летючі миші мають голос. Вони пищать, але так тихо, що вухо людини звуків тих не вловлює. Подаючи звуковий сигнал, білка скрекоче, олені б’ють копитами по землі, а зайці — задніми лапами. У разі небез) пеки кабан коротко хрокає, а лось форкає. Козуленя, що зго) лодніло, тоненько свистить — підкликає матір. Лисиця при) носить лисенятам їжу, про своє наближення до нори повідом) ляє звуком «уф)уф». Птахи найчастіше спілку) ються за допомогою звуків. Підраховано, що голоси й пісні птахів мають близько 400 відтінків. Більшість тварин розуміє голос не тільки свого виду, а й інших видів. Наприклад, кри) ки сойки або сороки знають усі жителі лісу. Вовки розуміють голос ворона, олені — гавкіт собаки. Шпак, сорока, ворона, ворон, сойка, дрізд, снігур здатні наслідувати голоси інших тварин, можуть вимов) ляти окремі людські слова. Знати голоси тварин треба для того, щоб передбачити їхню поведінку при зустрічі, при спілкуванні.

www.zorya.org.ua 9 ñ³÷íÿ 2014 ð.

23

Êàçêîâà ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

Êîëÿäêà Гамір, сміх, веселощі В кожній хаті бажані. Із Різдвом колядками Всіх вітають ряжені!

ÇÎÐß îáëàñòü

Жили собі дід та баба. Дітей у них не було. Пішла якось баба на город і знайшла там в капусті дівчинку. Питались, пита) лись, чия дівчинка, так і не допиталися. Залишилася вона у діда з бабою. — Як же ми назвемо її? — питає баба. — Може, Галею? — Ні! — заперечив дід. — Он у сусіда внучка Галя. Так дому не тримається. Відра води старим не принесе. — Тоді, може, Настусею? — У другого сусіда внучка Настя. Так знай тільки виспівує в садочку. Нема, щоб на городі грядку прополоти, допо) могти бабі... Дід з бабою імена перебирають, ніяк доб) рати не можуть. А внучка ледаркою росте, тільки їсть та спить. Імені немає, то люди її Внучкою й звуть. Зістарілися дід з бабою та й померли. А Внучка поїла все, що було, і сидить голод) на. Грядку копати не хочеться. Скопала б, може, та садити не вміє. Посадила б, може, та чекати потім, доки що виросте. «Піду в ліс, — вирішила Внучка. — Там ніхто нічого не садить, само росте. Наїмся ягід, назбираю грибів...» Так і зробила. У лісі наїлася ягід і поча) ла гриби збирати. Шукала, придивлялася до землі, а грибів — нема. Стомилася, ляг) ла під ялиною відпочити. А там, на ялині, білочка гриби сушила)пересушувала. Зніме з одного сучка та на інший перенесе, де більше сонечка. «Ага, — думає Внучка, — не там я шу) каю гриби. Вони ж на деревах ростуть. Білочка он скільки назбирала».

Âíó÷êà

Полізла вона на дерево, на друге — нема нічого. А як злазила — спідничку порвала. Заплакала на весь ліс: — Хоч би хто пожалів мене, сиротину!.. Білочки позбігались, дивляться. Потім одна й питається: — Яке в тебе горе? — Дід з бабою померли, — жаліється Внучка. — Годувати мене нікому. Білочка й каже: — Дівчинка ти величенька, гарненька. То не лінуйся, працюй і хороше житимеш... Взялася Внучка за розум. Дома все робить, людям стареньким допомагає. І вони полю) били її, щиру працівницю, і назвали Любою. ͳíà ÍÀÑÓËÜÑÜÊÀ

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

Êàëåíäàð ÷è êîñìîäðîì?

Де можна побачити 620)мет) рову людину? Той, хто стверд) жуватиме, що ніде, помилить) ся. Бо на плато поблизу містеч)

Загадки Загадки Взимку у саду на вітах заіскрились білі квіти. Хто ж цей диво)садівник, що зробив такий квітник? Наче срібні зірочки, білосніжні квіточки, із зимової хмаринки до землі летять ...

ка Наска (Перу) знайдено дивовижні малюнки. Се) ред них — 620)метрове зображення людини, гігантські птахи, звірі й риби. Є тут і лінії, на які точно лягають промені сонця, коли воно захо) дить. А ще знаки, які відтворюють небесну кар) ту в різні пори року. Поба)

чити все це можна лише зверху — з літака. Усі доро) ги, збудовані на плато, обри) ваються й нікуди не ведуть. Одні вчені вважають, що це гігантський астрономічний календар індіанців. Інші пе) реконані, що величезні фігу) ри — орієнтири для косміч) них кораблів, а дороги — злітні смуги для них.

Êóäè ï³òè ç ä³òüìè â Äí³ïðîïåòðîâñüêó Öèðê 11 січня, 15.30. 12 січня, 12.00, 15.30. «Маша й Ведмідь у Цирку». Новорічна вистава. Тел. (056) 7448659, (056) 7448679, (056) 7447725

Òåàòð ³ì. Ò. Ã. Øåâ÷åíêà 10—11 січня, 10.00, 12.30. «Аладдін». Я. Стельмах. Музична казка. 9 січня, 10.00, 12.30. «Білогорія — країна мрій». Каз) ка. C. Петров. Тел.: (056) 7785555 (каса), (056) 7445235, (056) 7441127

Òåàòð ³ì. Ì. Ãîðüêîãî 9—11 січня, 10.30, 13.00, 15.30. Новорічна вистава. Каз) ка «Іван)Ведмідь, або Розповідь про те, як князь дочку від наречених ховав...» 12 січня, 12.00. «Сніжна королева». Мюзикл. Тел.: (056) 7784869, (0562) 313891

Òåàòð îïåðè òà áàëåòó 9—10 січня, 11.00, 14.00. «Попелюшка». Музичне ча) рівництво в одній дії. По казці Ш. Перро. 12 січня, 11.00. «Лускунчик». Казковий балет за моти) вами казки Е. Гофмана. Тел.: (056) 7784469, (056) 7784473, (056) 7784477

Ìîëîä³æíèé òåàòð «Êàìåðíà ñöåíà» 9—10 січня, 12.00. 11—12 січня, 11.00. «Новорічні казки». Тел.: (056) 7453570, (056) 7781532, (056) 7781531, (056)7780093

Ô³ëàðìîí³ÿ 9—10 січня, 11.00. 11—12 січня, 11.00, 13.30. «Ново) річна регата». Казка. Тел.: (056) 7781514; довідки: (056) 3729640

ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎ

Використані методична література і матеріали ЗМІ


24

на дозвіллі

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 9 січня 2014 р.

ãîðîñêîï

рецепт від зірки «Я вважаю, що чоловік просто зобов’язаний смачно готувати», — говорить лідер «Любе». І неухильно дотримується свого твердження. У цьому можна переконатися, спробувавши домашній десерт за його рецептом.

21.03 20.04

Пудинг від Миколи Расторгуєва Інгредієнти: сир — 500 г, манна крупа — 3 ст. л., яйця — 4 шт., цукор — 4—5 ст. л., родзинки — 2 ст. л., оливкова олія, вершкове масло. Приготування. Сир викласти в

миску, додати манну крупу, ро­ дзинки, яй��я, цукор. Все змішати, збити міксером. Форму змастити оливковою олією, пудинг викласти у форму і поставити в духовку на 25 хвилин при температурі 200

ñóäîêó

анекдоти Три стадії дорослішання чоло­ віка: 1) Він вірить у Діда Мороза. 2) Він не вірить у Діда Мороза. 3) Він — Дід Мороз. * * * Маленька племінниця — гості: — Тітко Розо, як добре, що ви приїхали на Новий рік. Тепер у нас буде повне щастя. — Чому ти так вирішила? — Тому, що тато, коли дізнався, що ви до нас їдете, сказав: «Тільки її ще нам для повного щастя бра­ кувало!» * * * — Дівчатка, а Дід Мороз, вияв­ ляється, жадібний! — Чому ти так вважаєш? — А він, замість того, щоб мені свій подарунок принести, знайшов ляльку, яку мама в шафі ховала, і під ялинку поклав.

* * * — Любий, я так хочу на Новий рік… шубу… — Моя ти господине! Завтра ж піду куплю буряк і оселедець! * * * — А давайте покличемо тих, без кого не обходиться жоден Hовий рік? — Давайте... — Міліція! Міліція! * * * — Обвинувачений, коли ви зна­ йшли чужий гаманець? — 31 грудня. — Як тільки ви його знайшли, відразу повинні були здати в мілі­ цію. — Того дня в міліції нікого не було. — А наступного дня? — Наступного дня в гаманці вже нічого не було.

Важко сказати

Сидять у в’язниці два зло­ дії: один за крадіжку корови, другий за крадіжку годинника. Той, що вкрав корову, ви­ рішив поглузувати над сусідом та й питає: — А ти не скажеш, котра година? Той поглянув на руку і від­ повідає: — Саме час корову доїти.

Сидить бабуся біля телевізора і дивиться фут­ бол. Забігає онук до хати і гукає: — Бабусю, ну що, забили?.. — Та не знаю, чи забились, але дуже падали.

Прокинувся П’яний чоловік питає мілі­ ціонера: — Ви не бачили моєї дру­ жини? — Що, загубилася? — усмі­ хається міліціонер. — А коли й де ви розійшлися? — Та ми не розходилися. Вчора пішли до сусідів Новий рік стрічати; сьогодні я про­ кинувся — а її нема. Міліціонер розводить ру­ ками: — Який там ще Новий рік?! Серпень же місяць!

Хто на що вчився — Петре, — звернувся якось до свого водія головний ветлікар району, — щось воно дивно виходить: ти весь день гасаєш на службовій ма­ шині, як на власному коні, а я пішки ходжу. — Так, Іване Петровичу, хто на що вчився!

До чого б це? — Ой, послухай-но, любий, — каже вранці дружина чоловікові. — Снилося, що ти подарував мені дуже гарні сережки. І що б то мав значити такий сон перед самим Новим роком? — Скоро дізнаєшся, — за­ гадково каже чоловік. Увечері він урочисто вру­ чає дружині пакунок. Та роз­ гортає його і бачить книжку — «Тлумачення снів».

6 3

9 3 6 22.06 23.07

5 2 8

4 2

4

6

1 3 24.07 22.08

1 1 5 3

3 8

7

4 3

5 1 9

5 1

2 7 9 8

1 2

24.09 23.10

8

9 5 1

1 9

4

5 1

23.08 23.09

3 6

2

9 5 2

6 9

24.10 22.11

3 4

23.11 21.12

22.12 20.01

Отакої! Жінка дивиться телевізор, щось бурмоче і врешті зверта­ ється до чоловіка: — Знаєш, я оце зловила себе на тому, що вже балакаю з телевізором! — Уяви собі, вона вже з телевізором балакає, — звертається чоловік до комп’ютера.

21.01 20.02

Магнітні бурі

21.02 20.03

Фахівці рекомендують метеочутливим людям звернути увагу на своє самопочуття у такі дні: 17 січня — з 2.00 до 4.24, 18 січня — з 5.48 до 7.21.

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 от 08.10.2004 р.

21.04 21.05

22.05 21.06

4

5

Саме час

Побачивши, що його обва­ жили у крамниці, покупець проникливо запитав молоду працівницю прилавка: — У вас совість є? — Цього місяця не завози­ ли.

2 7 8

7

Народні усмішки

Дефіцит

градусів. За 5 хвилин до закін­ чення випікання пудинг зверху змастити вершковим маслом. При подачі до столу десерт змастити яйцем.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА.

Власкори: Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; Синельникове (263) 4  09  17; Софіївка (250) 2  80  84; П’ятихатки (251) 3  06  78.

РЕДАКЦIЙНА КОЛЕГIЯ: С. ЧЕРНЯВСЬКИЙ, голова наглядової ради, К. ЗАЙЦЕВА, головний редактор, Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник.

Приймальня: (0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.) Відділ (0562) 35  14  26; 38  83  53 (ф.); реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

13 — 19 січня

Овен Можливо, комусь із близьких людей буде потрібна ваша допомога, участь у якійсь важливій спра­ ві. На роботі можливі зміни на краще. Телець Слід зміцнити іму­ нітет, уникати фізич­ них перевантажень і переохолодження. Друга половина тиж­ ня сприяє зміцненню партнерських відно­ син. Близнята На початку тиж­ ня можлива сварка в романтичних стосун­ ках. Друга половина тижня сприятлива для позбавлення від шкід­ ливих звичок. Рак Чим тихіше і спо­ кійніше ви будете вес­ ти себе в ці дні, тим більше неприємностей уникнете. Друга поло­ вина тижня сприяє за­ коханим парам. Лев Можливо, ви буде­ те втягнуті в конфлік­ тні ситуації, що не ма­ ють до вас ніякого від­ ношення. Вдалий час для початку відвіду­ вання фітнес-клубу. Діва Можливі проблеми з фінансами, обмежте спілкування з друзя­ ми і пусте проведення часу. Вихідні прове­ діть з дітьми. терези У першій половині тижня можливі про­ блеми з начальством і представниками вла­ ди. У другій половина тижня покращаться стосунки в родині. Скорпіон Будьте уважніши­ ми на дорозі. Це не найкращий час для на­ вчання, туристичних поїздок та відряджень. Чекайте хороших но­ вин. Стрілець Можливі конфлік­ ти з друзями. У другій половині тижня мож­ ливі поліпшення фі­ нансового становища і приємні покупки. Козеріг Можливі проблеми в професійній діяль­ ності і в шлюбі. Вирі­ шувати питання кра­ ще в другій половині тижня, вам нададуть допомогу друзі. Водолій Можливі проблеми на роботі. Друга по­ ловина тижня сприяє врегулюванню питань, що не підлягають ши­ рокому розголосу. Риби У романтичних стосунках можуть ви­ никнути проблеми з-за ревнощів. Друга поло­ вина тижня підходить для подорожей.

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекла­ модавець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­ кове.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua

Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. № 15.

Тираж номера 41700.

www.zorya.org.ua

Цiна договiрна.


09 01 2014 obl