Page 1

В І Д К Р ИТ ИЙ С В І Т Інформаційний вісник Міжнародного фонду "Відродження" Че р ве н ь 2 0 1 2

www.irf.ua

У к р а їн а с у т т є в о п о г ір ш и л а с в о ї п о к а з н и к и у С х ід н о м у Па р т н е р с т в і У рейтингу країн Східного Партнерства Україна демонструє погіршення за показниками демократії та ринкової економіки, передусім бізнес-клімату. Про це заявили учасники експертної дискусії “Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства: як Україні повернути лідерство?”, яка відбулася 21 червня в Києві. Захід провели Європейська програма та програма "Схід-Схід: партнерство без кордонів" Міжнародного фонду “Відродження” спільно з Комітетом Верховної Ради з питань європейської інтеграції та Інститутом ЄвроАтлантичного Співробітництва. Експерти обговорили Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства, який підготували Міжнародний фонд “Відродження” та

Фундації Відкритого Суспільства. Директор Європейської програми Ірина Солоненко розповіла, що особливий акцент у дослідженні було зроблено на концепції глибокої

та сталої демократії, яку Євросоюз запропонував ще минулого року як основний індикатор оцінки прогресу країн. Вона наголосила, що Україна поки що не використовує повною мірою тих можливостей, які в неї є. Хоча в України найвищі показники економічної співпраці з Європейським Союзом, бізнес-клімат в Україні найгірший у регіоні (поряд із Білоруссю). Також рівень наближення до стандартів ЄС, які передбачає майбутня зона вільної торгівлі, в Україні такий самий, що й у Молдові, при цьому Україна відстає від Грузії. Що стосується інституційного забезпечення європейської інтеграції, то, незважаючи на те, що в Україні досить розвинута система адаптації законодавства, вона є


Європейська програма / "Схід-Схід: партнерство без кордонів"

формальною, а рівень запровадження стандартів ЄС низьким. Експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан наголосила, що Україна найбільше погіршила свої показники серед країн Східного Партнерства. За її словами, рівень адаптації українського законодавства до європейського досі дуже низький. Як зауважив науковий директор Інституту ЄвроАтлантичного Співробітництва Олександр Сушко, Україна першою у Східному Партнерстві підписала План дій щодо візової лібера-

все можна виміряти, але стало очевидно, що Україна починає втрачати темп”, – сказав експерт. Роман Куйбіда, експерт Центру політико-правових реформ, зупинився на такому показнику Індексу, як реформування судової системи. Він відзначив, що нещодавно ухвалений закон про судоустрій і статус суддів виглядає начебто прогресивно, але насправді є регресом порівняно з європейськими нормами. За його словами, переваги цього документу нівелює практика його застосування або ж інші дотичні закони. Експерт наголосив, що сьогодні судді стали залежними від політичної влади, а критерії незалежності правосуддя зи (щодо боротьби з дискримінаці- зведено нанівець. єю, захисту персональних даних, Європейська програма захисту прав біженців, документів, Ірина Солоненко що посвідчують особу), ухвалю(044) 461 95 00 solonenko@irf.ua ють із великими труднощами. “Не лізації та виробила модель вимог Євросоюзу до інших країн, але вже не першою вийде на другу фазу запровадження безвізового режиму з ЄС. За його словами, закони, потрібні навіть для першої фа-


"Громадянське суспільство та належне врядування"

Б іл ь ш іс т ь п р о т е с т ів в У к р а їн і с т о с у в а л и с я с о ц іа л ь н о -е к о н о м іч н и х п и т а н ь У 2011 – на початку 2012 року найбільше протестних акцій стосувалося соціальноекономічних питань. Про це свідчать результати моніторингу протестної активності, який здійснює Центр дослідження суспільства за підтримки програми “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження” та Національного фонду за демократію. 2011 року в Україні було зафіксовано майже стільки ж протестних акцій, як і 2010-го (2277 і 2305 відповідно). Після спаду протестної активності в січні-лютому 2012 року (внаслідок репресій проти кампанії чорнобильців і тривалих морозів) у березні було зафіксовано 317 протестних подій, що є абсолютним місячним рекордом від початку моніторингу й перевищує кількість протестів навіть у листопаді 2010 року, під час Податкового майдану. Протестна активність у квітні дещо спала (до 267 подій). Як і 2011 року, на початку 2012 року серед тих подій, щодо яких повідомляли приблизну кількість учасників, переважали протести за участю менш ніж 100 людей. Торік протестна активність була найбільшою в таких регіонах: Київській області та Києві (417 протестів), Харківській (191), АР Крим і Севастополі (160), Донецькій (155), Львівській (146). На початку 2012 року на друге місце за кількістю протестів після Києва вийшла Львівська область (91 протест) і відносно зменшилася протестна активність у Криму (67). Якщо 2011 року частка протестів у Східному регіоні суттєво перевищува-

ла частку протестів у Західному регіоні (25% і 19% відповідно), то на початку цього року протестна активність на Заході та на Сході майже зрівнялися (22% і 21%). Торік 60% протестів порушували соціально-економічні питання, 25% – ідеологічні та політичні питання, а 17% – питання захисту громадянських прав (деякі протести могли порушувати різні питання одночасно, тому сума більша за 100%). На початку 2012 року частка соціально-економічних протестів дещо зменшилася, але зросла частка політичних (54% і 30% відповідно). Серед соціально-економічних проблем найчастіше у протестах на початку цього року фігурували забудова міського простору, інтереси дрібного бізнесу, державні соціальні виплати. При цьому зросла кількість протестів, викликаних “оптимізацією” сфери охорони здоров’я та закриттям поліклінік. Політичні партії незначним чином збільшили свою протестну активність. На початку 2012 року вони брали участь у 36% протестів (у 2011 році – у 34%). При цьому суттєво зменшилася частка участі громадських організацій (впала з 29% до 20%), які були основою мобілізації під час протестних кампаній дрібних підприємців і пільговиків. Як і торік, 32% протестів відбулися без участі жодних партій, громадських організацій, профспілок або непартійних груп із чіткою політичною ідеологією. На початку 2012 року лише у 25% протестних подій було зафіксовано участь політичних партій (22% у 2011 році), натомість в ідеологічних і політичних протестах партії брали участь у 63% і 60% відповід-

но. При цьому, як і торік, на початку 2012 року близько половини соціально-економічних протестів проходили за участю винятково неформальних аполітичних ініціатив. На початку 2012 року дещо зменшилася кількість протестів, які критикували центральні органи державної влади (Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Президента), впавши до 29% з 37% у 2011 році. На початку 2012 року в середньому було зафіксовано 17 репресивних дій на 100 протестних акцій (у 2010 і 2011 роках відповідно 19:100). Рівень поступок у відповідь на протести так само невисокий – у середньому 5 позитивних відповідей на 100 протестів (у 2010-2011 роках – 6:100). Моніторинг протестів здійснено на основі аналізу понад 180 національних, обласних і активістських веб-медіа. Центр дослідження суспільства Інна Совсун 067 502 57 27


"Верховенство права"

Під т р и м к а с т р а т е г іч н и х с у д о в и х с п р а в щ о д о д и с к р и м ін а ц ії

Проект “Без Кордонів” Центру “Соціальна Дія” спільно з Коаліцією з протидії дискримінації в Україні оголошують конкурс на підтримку стратегічних судових справ, що стосуються дискримінації за ознаками раси, національного походження, релігії, сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності, інвалідності, та/або випадків розпалювання ненависті щодо етнічних і релігійних меншин або ЛГБТ-спільноти. Ініціативу підтримує програма “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”. Під стратегічною справою мається на увазі справа, яка може змінити адміністративну чи судову практи-

ку, впливає на зміни в законодавстві чи спрямована на захист від дискримінації, у випадках, коли обставини справи потенційно можуть впливати на велику кількість людей. Експерти підтримають 5 справ. Фінансову підтримку надаватимуть винятково на оплату роботи юристів та адвокатів. Жертвам порушень прав людини фінансової підтримки не надають. Правова допомога може полягати в письмових чи усних консультаціях, у допомозі зі складанням документів, а також у представництві в судах чи органах влади, міжнародних органах. Стратегічну справу також можуть підтримувати іншими методами – наприклад, дослідженнями, масовими мирними заходами, поширен-

ням інформації через ЗМІ й іншими кампаніями захисту порушених прав. Працівники Проекту, їхні родичі та близькі не мають права звертатися по підтримку. Факт звернення по правову допомогу, інформація про факти справи, зміст наданої правової допомоги, зміст рішень експертної ради є конфіденційною інформацією. Її може бути поширено лише за письмовою згодою клієнта, відповідно до чинного законодавства та лише з метою привернути увагу суспільства до проблеми. Критерії відбору справ: - наявність дискримінації за ознаками раси, національного походження, релігії, сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності, інвалідності, розпалювання ненависті щодо етнічних і релігійних меншин або ЛГБТ-спільноти; - позитивне вирішення справи може серйозно вплинути на чинне законодавство, адміністративну чи судову практику; - справу може бути визнано прийнятною для розгляду в Європейському суді з прав людини, Комітеті ООН з прав людини чи іншому міжнародному органі; - наявність доказів, своєчасність звернення, відсутність перешкод для використання національних і міжнародних процедур (дотримання процесуальних термінів, порядку тощо); - порушення має масовий характер та/чи системний характер. Заяву на надання підтримки слід надіслати на електронну адресу info@noborders.org.ua. Центр “Соціальна Дія” info@noborders.org.ua


Освітня програма

На к о ж н о г о у к р а їн с ь к о г о с т у д е н т а в и д іл я ю т ь л и ш е т р е т и н у к о ш т ів в ід є в р о п е й с ь к о ї н о р м и

В Україні на одного студента щороку йде 2,5 тис. євро бюджетних коштів, що становить лише третину норми країн Західної Європи. Про це 13 червня в Києві заявив президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков, презентуючи моніторингове дослідження “Входження національної системи вищої освіти в європейський простір вищої освіти та наукового дослідження”, яке підтримала Освітня програма Міжнародного фонду “Відродження”. Дослідження здійснено за методологією, за якою рівень освіти оцінюють у країнах ЄС і яка передбачає

мультидисциплінарний підхід. З державного бюджету на освіту йде понад 6% усіх видатків, або 22,3% ВВП. Такі параметри є одними з найвищих порівняно з країнами Європейського Союзу (на рівні скандинавських країн). Проте внаслідок низького ВВП середньорічні видатки на одного студента, що навчався за бюджетні кошти в 2010/11 навчальному році, становили близько 2270 євро. Це складає лише 51% від рівня витрат в Естонії (найменший у ЄС) або 28% від середнього по ЄС показника. При цьому Тарас Фініков відзначив, що рівень оплати праці українських викладачів украй низький. Так, за інформацією експерта, викладач вишу в Україні заробляє від 2,5 тис. євро на рік (у регіонах)

до 4 тис. євро на рік (у столиці). У свою чергу, голова правління Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна поінформувала, що менш ніж 5% українських студентів брали участь у програмах обміну між вишами різних країн, а всередині України – лише 2%. За її словами, 75% студентів назвали основною перешкодою в цьому брак коштів на проїзд і проживання, крім того, 42% вказали причиною недостатнє володіння іноземними мовами. Кожен п’ятий студент стикався з візовими труднощами при спробі виїхати за кордон. Міжнародний фонд досліджень освітньої політики Тарас Фініков (044) 455 69 81 Finikov@edupolicy.org.ua


"Засоби масової інформації"

У д р у к о в а н их З М І К р им у різко зросла кількість політичної “джинси” У друкованих ЗМІ Криму напередодні виборчої кампанії різко зросла кількість немаркованої політичної реклами (“джинси”). Про це свідчать результати моніторингу, який здійснює ГО “Асоціація вільних журналістів” за підтримки програми “Засоби масової інформації” Міжнародного фонду “Відродження”.

ваної комерційної реклами різко знизилося, але зросла кількість нечітко маркованої. Більшість комерційних немаркованих і нечітко маркованих матеріалів становили реклама банків, віконних технологій, операторів мобільного зв'язку, фінансових консультацій. Видання застосовують різні методи маскування “джинси”. Наприклад, комерційні компанії позиціонують свій бізнес як соціально від-

У січні було зафіксовано 9 випадків політичної “джинси”, а у травні – 35. Серед замовників лідирують Наталія Королевська та Партія регіонів: їхні матеріали займають 50% загального обсягу прихованої реклами політичного характеру. До них примикають Віктор Медведчук, Лев Мірімський, партія “Фронт змiн”. При цьому з вересня 2011 року по травень 2012-го число немарко-

повідальний, а в політичній рекламі актуальні соціальні проблеми політичні партії використовують у своїх цілях. Крім того, трапляються випадки передруку статей на актуальні теми, а також інтерв'ю з окремими політиками, де у вигідному світлі представлено їхню діяльність. Для моніторингу було обрано 8 суспільно-політичних друкованих ЗМІ, які формують громадську

думку у Криму: “Голос Крыма”, “Крымская правда”, “Крымское время”, “Первая крымская”, “События”, “Кафа”, “Севастопольская газета”, “Алуштинский вестник”. Прихована реклама (“джинса”), згідно з п. 5 ст. 9 закону “Про рекламу”, заборонена. Крім того, у п. 3. ст. 9 закону сказано: “Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами"”. Популярність “джинси” пояснюється її ефективністю. Замовний матеріал без грифу “реклама” завжди ефективніший, адже читач більше довіряє редакційним матеріалам, ніж прямій рекламі. Серед характерних рис, за якими можна розпізнати “джинсу”, – відсутність інформаційного приводу, підкреслений позитивний характер і низький рівень соціальної важливості інформації. Асоціація вільних журналістів 098 34 68 117 afj_2001@ukr.net


"Громадське здоров'я"

В У к р а їн і п р о п о н у ю т ь у с т а н о в и т и Д е н ь н а п ід т р и м к у н е в и л ік о в н о х в о р и х

В Україні слід установити День на підтримку невиліковно хворих і їхніх рідних. Про це заявили ініціатори кампанії доступу до знеболення “StopБіль” на пресконференції “Одна хвилина болю”, яка відбулася 26 червня в Києві. Кампанію проводить програма “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”. За словами активістів, День на підтримку невиліковно хворих, які щоденно страждають через відсутність знеболення, слід відзначати 26 червня, у Міжнародний день боротьби з незаконним обігом наркотиків. Вони наголошують, що жорсткі й надмірні державні заходи з протидії поширенню наркотиків унеможливлюють доступ невилі-

ковно хворих до життєво необхідних препаратів, передусім опіоїдних анальгетиків, які належать до контрольованих наркотичних препаратів. Голова ВГО “Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги” Василь Князевич поінформував, що на сьогодні спільно з громадськістю підготовано проект урядової постанови, яка покращить доступ до знеболення. У свою чергу, голова Державної служби з контролю за наркотиками Володимир Тимошенко розповів: “У новій постанові виписано збільшення терміну, на який можна буде брати такі ліки (сьогодні можна лише на три доби). Спрощено порядок складання актів, списання тощо”. Володимир Тимошенко наголосив, що сьогодні треба за-

проваджувати й альтернативні форми знеболення, зокрема таблетований морфін. “Постанова відкриє двері для доступу до таких засобів”, – додав він. Голова Держслужби також повідомив, що Україна належить до числа країн, у яких найважче дістати знеболювальні препарати для невиліковно хворих. “У Європі ми на передостанньому місці, остання Македонія”, – сказав він. Ініціатори кампанії “StopБіль” оприлюднили відкритий лист до Президента Віктора Януковича, у якому закликають його взяти під контроль ситуацію з доступом невиліковно хворих до знеболення. “Громадське здоров’я” Надія Колесникова (044) 461 97 09 kolesnykova@irf.ua


Антикризова гуманітарна програма

М и к о л а їв с ь к і а к т и в іс т и в и в ч а ю т ь о с н о в и с о ц іа л ь н о г о б із н е с у

У Миколаївській регіональній торгово-промисловій палаті стартувала програма навчання основ соціального бізнесу. Відповідну ініціативу втілює Центр соціальних програм РУСАЛу спільно з Миколаївською міською радою, Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області та Національним консорціумом,

до складу якого входять Британська рада в Україні, Фонд Східна Європа, “PricewaterhouseCoopers” в Україні, “Erste Bank” й Антикризова гуманітарна програма Міжнародного фонду “Відродження”. Упродовж червня-липня 28 миколаївців отримають додаткові знання з бізнес-планування, орієнтованого на вирішення соціальних проблем місцевої громади. Директор Центру соціальних програм РУСАЛу Дмитро Мурашко нагадав, що найближчим часом буде оголошено конкурс на підтримку бізнес-планів, завдяки якому най-

кращі з них зможуть отримати безвідсоткові позики до 200 тис. грн. на період до 2-3 років. А це реальна можливість створити або розвивати власний бізнес, вирішуючи конкретну соціальну проблему. Учасників відбирали на конкурсній основі. Загалом було подано 57 заявок. Слухачі представляють різні вікові категорії та соціальні групи: від молоді до людей передпенсійного віку, від студентів до підприємців, від домогосподарок до ветеранів запасу. Навчання безкоштовне. Соціальне підприємництво – форма соціально-економічної діяльності, яка об'єднує соціальну місію з підприємницькою функцією та ґрунтується на принципах стійкої самоокупності підприємства. Центр соціальних програм РУСАЛу (0512) 713 712


"Рома України" / "Верховенство права"

Р о м и Од е щ и н и п о т е р п а ю т ь ч е р е з д о к у м е н т и й м іл іц ію Основні проблеми ромів Одещини – відсутність ідентифікаційних документів і порушення прав із боку міліції. Про це йшлося під час круглого столу “Отримання ромами Одеської області ідентифікаційних документів: проблеми та шляхи вирішення”, який відбувся 22 червня в місті Татарбунари Одеської області. Захід провела Одеська обласна організація ВГО “Комітет виборців України” спільно з Одеським обласним Ромським конгресом та Асоціацією циган Татарбунарського району за сприяння Головного управління юстиції в Одеській області та його територіальних підрозділів і програм “Рома України” та “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”. За словами експертів, завдяки тому, що місцеві роми значно більш соціалізовані, проблеми отримання ідентифікаційних документів в Одеській області стоять не так гостро, як в інших регіонах України. При цьому близько 30% ромів Одещини досі не мають таких документів (паспорта, свідоцтва про народження). За словами Євгенія Грибачова, керівника Центру права в Татарбунарах, у Центрі понад 170 ромів отримали безоплатну правову допомогу щодо отримання ідентифікаційних документів, 20 із них такі документи (паспорти, свідоцтва про народження тощо) вже отримали. Крім того, значний ефект дали групові зустрічі з представниками ромських громад. Загалом було

проведено 8 виїздів-зустрічей у Татарбунарському, Саратському та Кілійському районах, у яких узяли участь понад 100 людей. Значно більше представників ромських громад непокоять порушення прав людини з боку працівників міліції (зазвичай незаконне затримання та вилучення речей). На думку фахівців, системне вирішення цих питань неможливе без конструктивного співробітництва ромських об'єднань і правозахисних організацій з активним залученням органів влади регіонального та національного рівня. Керівник Одеського обласного Ромського конгресу Сергій Єрмошкін представив результати моніторингу проблем ромів Одещини. Практично всі опитані роми вказали на дискримінацію з боку міліції, найчастіше на промринку “7-й кілометр” (безпідставний особистий огляд, вилучення речей і товару, вимагання грошей за вхід на ринок). При цьому учасники круглого столу (у тому числі і представники ромських організацій) констатували недостатнє бажання самих ромів боротися за свої права. Керівник ромської організації “Нево Дром” (місто Білгород-Дністровський) Сергій Флора зазначив, що його організація багато років займається захистом прав ромів, у тому числі й питаннями паспортизації, але однією з бід ромів є те, що вони часто схильні дати хабар чи ін-

шим чином “вирішити питання”, ніж боротися за свої права законними методами. У зв'язку з цим більшість учасників відзначили важливість підвищення правової культури та правової грамотності

ромського населення, підготовки юристів і правозахисників безпосередньо з ромського середовища. Керівник Асоціації циган Татарбунарського району Рустам Стоян підкреслив велику ефективність вирішення проблем ромів завдяки залученню до цього правозахисних організацій. Такий підхід дає змогу не тільки вирішити конкретні правові труднощі ромів, а й підняти питання на більш високий рівень, що дасть можливість вирішувати проблеми комплексно та боротися з їх причинами. За результатами обговорення буде доопрацьовано моніторинговий звіт, який буде направлено до відповідних органів влади (передусім МВС) і недержавних організацій, а також розміщено у ЗМІ й мережі Інтернет. Одеська обласна організація Комітету виборців України (048) 716 40 18 odesakvu@ukr.net


Конкурси Міжнародного фонду "Відродження" Програма “Громадське здоров’я” оголошує конкурс “Широка громадська підтримка доступу до знеболення в Україні” (у межах кампанії доступу до знеболення “StopБіль”). Мета конкурсу – мобілізація активістів із числа рідних, близьких і самих пацієнтів задля відстоювання доступу до знеболення шляхом формування громадського запиту, проведення заходів і розвитку мережі підтримки паліативних пацієнтів. Останній термін подання проектів – 5 липня. Європейська програма оголошує конкурс “Громадське лобіювання впровадження стандартів ЄС в Україні”. Мета конкурсу – посилити громадське лобіювання впровадження стандартів ЄС у низці сфер в Україні, зокрема згідно з зобов’язаннями в межах Порядку денного асоціації та майбутньої Угоди про асоціацію з ЄС. Конкурс буде проведено у два етапи. На першому етапі буде відібрано концептуальні заявки. Перемож-

цям першого етапу запропонують розвинути концепцію в повну проектну пропозицію, які буде розглянуто на другому етапі конкурсу. Останній термін подання концептуальних заявок – 8 липня. Останній термін подання проектів – 14 вересня. Освітня програма оголошує конкурс на проведення дослідження “Громадянська освіта й формування громадянської свідомості: вітчизняний і зарубіжний досвід”. Мета конкурсу – дослідження стану громадянської освіти в Україні, підготовка аналітичного звіту за підсумками дослідження. Останній термін подання проектів – 10 липня.

ність сучасним потребам; 2) система фінансування ДНЗ; 3) матеріально-технічна оснащеність; 4) доступ до дошкільної освіти в місті та сільській місцевості; 5) соціально-педагогічний патронат й альтернативні типи дошкільних установ; 6) змістовий компонент дошкільної освіти та його відповідність сучасним умовам; 7) кадрове забезпечення; 8) недержавні заклади дошкільної освіти; 9) якість послуг дошкільних закладів (перелік може бути розширено); · вивчення найкращого досвіду та практики реформування дошкільної освіти посткомуністичних країн Східної Європи та СНД (зміни в системі фінансування ДНЗ, оптимізація мережі дошкільних закладів, підтримка розвитку системи недержавних (сімейних, альтернативних) закладів, контроль за якістю дошкільної освіти), рекомендації щодо їх адаптації в Україні; · розробка плану (моделі) реорганізації системи дошкільної освіти, аналіз реальних можливостей і ризиків. Останній термін подання проектів – 10 липня.

Освітня програма оголошує конкурс на проведення дослідження “Дошкільна освіта в Україні: стан справ і можливості розвитку”. Мета конкурсу – підтримати проекти, спрямовані на: · проведення загальнонаціонального дослідження в таких сферах: 1) нормативно-правове забезпечен- Детальніше ня дошкільної освіти, його відповід- "Конкурси")

на

www.irf.ua

(розділ

Інформаційний вісник "Відкритий світ" готує відділ стратегічних комунікацій і зв’язків із громадськістю Міжнародного фонду “Відродження”. Київ, 04053, вул. Артема, 46, к. 1; (044) 461 97 09; pr@irf.kiev.ua Новини для інформаційного вісника надходять від менеджерів програм фонду, від виконавців проектів, підтриманих фондом, з інших публічних джерел. Відділ стратегічних комунікацій і зв’язків із громадськістю залишає за собою право редагувати інформацію. Міжнародний фонд “Відродження” має обмежені можливості перевіряти точність і достовірність інформації, тому не несе відповідальності за зміст новин і посилань. Погляди авторів публікацій не є офіційною позицією фонду. Міжнародний фонд "Відродження" засновано у квітні 1990 року. Він входить до заснованої Джорджем Соросом мережі Фундацій Відкритого Суспільства, що складається з національних і регіональних фондів у понад 70 країнах світу, в тому числі в Африці, Центральній і Східній Європі та на території колишнього Радянського Союзу. Місія Міжнародного фонду "Відродження" – фінансово й організаційно сприяти становленню відкритого, демократичного суспільства в Україні шляхом підтримки значущих для його розвитку громадських ініціатив. Міжнародний фонд "Відродження" розподіляє гранти між організаціями, що працюють на розвиток суспільства. Самостійно чи в партнерстві з іншими організаціями фонд ініціює та втілює проекти, важливі для соціального та політичного розвитку України. Серед іншого він організовує та підтримує громадські обговорення на політичні, соціальні чи міжнародні теми, організовує публікацію матеріалів, опитування та громадські кампанії, конференції, семінари та круглі столи, запроваджує програми мікрогрантів для підтримки громадських ініціатив, що слугують інтересам суспільства. Фінансову підтримку фонд отримує від Мережі Фундацій Відкритого Суспільства.

Відкритий світ (2012'6)  

Інформаційний вісник Міжнародного фонду "Відродження" (червень 2012 року)

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you