Сприйняття Росії в Україні, Румунії та Республіці Молдова
рення образу. Згадані носії образу приносять не більш, ніж розмаїття в підходах до образу Росії в румунських ЗМІ, не створюючи упередження щодо нього або позитивного впливу на образ актора. Цінності, за визначенням Берелсона, є аналітичною категорією, що вимагає найбільшої кількості суб’єктивних інтерпретацій. Ця велика кількість обумовлена тим, що пояснення напрямку комунікації вимагає більшого, аніж суворий і сухий аналіз фактів. Це передбачає важливий ступінь контекстуалізації і дедуктивного процесу, що базується на більш або менш суб’єктивних аргументах. Суб’єктивні фактори можуть бути представлені через щось на кшталт ідеологічного підґрунтя, через особистий досвід та суб’єктивну пам’ять того, хто пише аналіз. У випадку нашого аналізу, ми помітили, що лінії аргументації схиляються до негативу. Більшість медіа-джерел створювали негативний образ Росії. Це твердження базується на тому, що хоча за кількістю негативних повідомлень менше за нейтральних, останні представлені в аналітичних статтях, що мають великий вплив, а перші більше представлені у виключно інформаційних статтях, які таким впливом не володіють. Категорія аналітичних статей має найбільший вплив на громадськість, саме вона формує на більшості проаналізованих рівнях медіа-образ суб’єкта. В якості заключного підсумку, ми можемо сказати, що Росія є суб’єктом з постійною медіаприсутністю в румунських ЗМІ; що загальна тенденція суджень в румунських ЗМІ за період, що розглядається, є негативною; але в той же час, якщо ми поглянемо на кількісний показник згадок Росії, ця картина схиляється до нейтральності.
129