Відновне правосуддя та медіація у кримінальних справах
чення жертв, правопорушників та інших осіб, що зазнали впливу злочинних дій, а також громади до процесу правосуддя. Зрештою, відновний процес спрямований не на покарання, а на залагодження стосунків, відновлення належного порядку в громадах та реінтеграцію правопорушників у суспільство з метою запобігання скоєння правопорушень у майбутньому.
Медіація між потерпілими та правопорушниками Суть медіації (від англ. мediation – посередництво) полягає в організації зустрічей потерпілого і правопорушника по справах, які передаються із правоохоронних та судових органів у разі, якщо злочинець визнав факт вчинення ним злочину. Вона є спробою досягнення добровільного порозуміння (примирення) між потерпілим і правопорушником з метою відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди за допомогою неупередженої, підготовленої для розв’язання конфлікту особи – медіатора. Медіатори не судді і не арбітри. Вони не мають права нав’язувати сторонам своє бачення проблеми чи варіант рішення. Головна мета медіаторів – допомогти сторонам дійти порозуміння. Вони ставлять запитання, допомагають сторонам висловитись та почути один одного, обговорити наслідки того, що сталося в атмосфері поваги та безпеки, керують процесом так, щоб сприяти досягненню згоди щодо найкращих шляхів виправлення завданої шкоди, а укладена угода була б реальною для виконання. Найважливішою перевагою цього способу розв’язання конфліктів є те, що обидві сторони мають можливість висловити не тільки свої очікування, а й почуття і відчуття. Тут нічого не засуджується і не нав’язується згори. Кожне прийняте рішення вимагає згоди обох сторін. Господарями медіаційного процесу є відповідно самі сторони. Медіатор сприяє їм, щоб сторони були дійсно задоволені, тобто, щоб відшкодування постраждалому було для нього достатнім і водночас було реальним для винуватого. Він піклується про те, щоб сторони були процедурно задоволені, тобто, щоб процедура проведення медіаційного процесу була для них прийнятною – щоб сторони були переконані у незаангажованості, нейтральності медіатора і довірчому характері розмов. Крім цього, медіатор дбає, щоб сторони були психологічно задоволені – щоб вони були переконані, що вони самі вирішують свою подальшу долю, а після медіації почуваються значно краще, ніж перед нею. № 3, листопад, 2007
Такі зустрічі можуть стати визначною подією в житті обох сторін. Потерпілий має право ставити всі хвилюючі питання, він може висловити свої почуття та дати зрозуміти правопорушнику, що він пережив унаслідок злочину, і як це змінило його життя. Крім цього, потерпілий має можливість зрозуміти: що значить злочин для того, хто його вчинив. Оскільки потерпілий зустрічається безпосередньо з винною особою, його пануючі стереотипи переглядаються, а страх зменшується. У потерпілого з’являється можливість не тільки одержати компенсацію, а й безпосередньо взяти участь у рішенні щодо її характеру. Таким чином, програма медіації створює умови для виявлення почуттів, обміну інформацією та відшкодування збитків, повертаючи при цьому потерпілим від злочину, почуття впевненості і відчуття контролю над ситуацією. Водночас правопорушники мають можливість побачити в жертвах реальних людей. Вони дізнаються про наслідки свого злочину «з перших вуст», що призводить до нового погляду на попередні стереотипи і спроби самовиправдання. Таким чином, правопорушникам надається шанс конкретними діями поновити справедливість, а також, якщо будуть до цього готові, висловити розкаяння і просити вибачення16. Загалом медіацію не можна назвати легкою справою. Багатьом правопорушникам важко бачити реальні наслідки їхнього діяння. Тим не менш, медіація становить для них сприятливу нагоду взяти на себе справжню відповідальність за свої дії шляхом укладення (за допомогою медіації) угоди з потерпілим, щоб у реально можливий спосіб відшкодувати, завдані збитки17. Марті Прайс вказує на те, що відшкодування шкоди може бути як грошовим, так і символічним. Останнє може означати виконання певних робіт для потерпілого, виконання громадських робіт, або інші види діяльності чи вчинки, які дозволяють відновити справедливість між жертвою та правопорушником18. Також під час медіації досить часто приймаються рішення щодо попередження повторного скоєння злочину у майбутньому, наприклад, шляхом надання правопорушникові лікування від наркотичної або алкогольної залежності. Існують кілька видів медіації: пряма медіація, яка означає безпосередню зустріч сторін, та непряма (або «човникова медіація»), коли медіа16
17 18
Зер Х. Восстановительное правосудие: новый взгляд на преступление и наказание. – М.: Центр «Судебно-правовая реформа», 1998. – С. 188. Price M. Personilizing Crime: Mediation Produces Restorative Justice for Victims and Offenders, 2001, http://www.commonground.org.ua Там само.
9