Page 1

СТРАТЕГІЯ КОМУНІКУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ Проект 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ......................................................................................... 2 ОСНОВИ СТРАТЕГІЇ ................................................................................................ 5 МЕТА ТА ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ ...................................................................................... 7 КЛЮЧОВІ СУБ'ЄКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ .............................................. 9 РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ СТРАТЕГІЇ. КОНКРЕТНІ ШЛЯХИ ВИКОНАННЯ ................................................................ 11 МОНІТОРИНГ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ............................. 16 ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ................................. 16 ЧАСОВІ РАМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ....................................................... 18 ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ ........................................................................... 18

1


1.

ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Підписана у березні 2014 року Угода про асоціацію України з

Європейським Союзом відкрила новий етап у співпраці України та ЄС. Угода спрямована на поступове зближення України та ЄС, формування необхідних рамок для політичного діалогу в усіх сферах, запровадження умов для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод. Все це зробить Україну більш ефективною, привабливою для інвестицій, більш готовою до наступних етапів інтеграції з Європейським Союзом. Водночас масштабність цього процесу, його всеохопність та вплив на життя кожного громадянина робить необхіднім здійснення потужної роз’яснювальної та комунікаційної роботи в Україні. Адже незважаючи на беззаперечне прагнення українців повернутись до європейської сім’ї (що продемонструвала і Революція Гідності, яка розпочалась саме зі спроби тодішньої влади вкрасти в українців європейське майбутнє) часто таке прагнення не підкріплюється об’єктивною інформацією про Європу, Європейський Союз та про наслідки реалізації положень Угоди. Отже, мета Стратегії – пояснити цілі європейської інтеграції України для широких верств населення, надати необхідні відомості щодо тих можливостей та перспектив, які відкриває Угоди про асоціацію УкраїнаЄС (та інші документи та сфери співпраці між Євросоюзом та Україною) перед Україною та українцями. Ця роз’яснювальна робота безпосередньо пов’язана і з подальшим комунікуванням про цілі європейської інтеграції України, а її кінцевим результатом є усвідомлене (ціннісне та раціональне)

2


прагнення українців до вступу держави в Європейський Союз, як історичну цивілізаційну місію України. Незважаючи на чітко зафіксовану на рівні нормативно-правових документів стратегію приєднання України до ЄС, сам цей процес, а також його наслідки для українських громадян часто залишається недостатньо зрозумілим, а отже і весь процес викликає неоднозначну реакцію з боку різних груп. Особливо гостро ця проблема стоїть на регіональному та місцевому рівні, де все ще часто домінуючими є погляди на євроінтеграцію як на суто зовнішній процес, який не стосується внутрішніх перетворень країни та простих громадян. Крім того, російське телебачення та російські медіа роблять все від них залежне, щоб спотворити у суспільній свідомості цілі та наслідки українського поступу до Європейського Союзу, і, на жаль, часто досягають цілі. Україна

вже

декілька

інформування/ комунікування громадян.

Стратегія

разів

намагалась

вирішити

питання

євроінтеграційної тематики серед своїх

інтеграції

України

до

Європейського

Союзу

затверджена ще в 1998 році відзначала необхідність забезпечення проведення широкомасштабної агітаційно-інформаційної національної кампанії з метою сприяння інтеграції України до ЄС, забезпечення доступу до європейських правових, бібліографічних та інших інформаційних баз даних та деяких інших заходів. З 2004 по 2011 рік в Україні функціонувало дві Державні програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України. На жаль, жодна з них не виконала покладених на неї функції, через брак бюджетних коштів на їх реалізацію, відсутність чіткої та адекватної системи моніторингу ефективності реалізації завдань програм, браку взаємодії між владою та структурами громадянського суспільства, надмірний

акцент

на

стратегіях

«інформування» 3

громадян,

а

не


«комунікування» з ними. Особливо важливо те, що в межах цих програм надзвичайно мало уваги приділялось регіональному та місцевому рівню. В 2013 році було прийнято і нині чинну Концепцію реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року. Однак і ця програма, багато в чому через події 20142015 років та загальне скорочення видатків на виконання державних програм фактично не виконується. Таким чином, питання забезпечення свідомої підтримки українцями європейської інтеграції довгий час залишалось нерозв'язаним. При чому що особливо важливо, істотний дисбаланс в інформаційній роз’яснювальній роботі спостерігається на регіональному рівні. Без подолання цієї проблеми, без усвідомлення українцями реальної ціни та вигод процесу європейської інтеграції, без їх залучення вже на цьому етапі українців до європейського наукового, культурного, інформаційного просторів можна очікувати, що на етапах завершення формальних процедур приєднання України до ЄС (або набуття нового статусу відносин між Україною та ЄС) ми будемо стикатись із зниженням підтримки цих процесів, а також розчаруванням громадян. Масштабність та складність завдання, кількість задіяних в процесі стейкхолдерів, негативний досвід державних органів в цьому питанні обумовлює необхідність формування цілком нової цілісної та зрозумілої Стратегії комунікування європейської інтеграції в Україні (далі - Стратегія). Зазначена Стратегія має будуватись на нових принципах взаємодії держави та неурядового сектору і бути спрямована на формування прозорих та зрозумілих правил гри в цьому процесі, так само як і формування адекватних реаліям цілям такого інформування.

4


Повноцінна реалізація Стратегії дозволить забезпечити дійсно свідому та глибоку ціннісну підтримку євроінтеграційних процесів з боку українців, а отже і закласти необхідну підтримку стратегічної мети України – вступ України до Європейського Союзу. Вочевидь, реалізація цілей проекту буде потребувати залучення ресурсів (організаційних, фінансових) держави, недержавного сектору, а також донорських структур. Одним із ключових механізмів реалізації Стратегії є тісна координація у чотирикутнику "українська влада – міжнародні партнери – громадянське суспільство – медіа". Ця координація дозволятиме зменшити пробіли в комунікуванні європейської інтеграції та зробити цю комунікацію більш послідовною. 2.

ОСНОВИ СТРАТЕГІЇ 2.1.

Стратегія (разом із її Імплементаційним планом) є складовим

елементом

державної

інформаційної

політики

та

реалізується

у

відповідності до ключових положень Закону України «Про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики України». 2.2.

Стратегія зорієнтована на застосування двох основних підходів

до інформаційно-комунікативного забезпечення процесу інформування про європейську інтеграцію: -

безпосереднє інформування цільових аудиторій, зокрема і

суспільства загалом як цільової групи; -

комунікативна

взаємодія

Уряду

із

суспільними

медіаторами. 2.3.

Реалізація цілей Стратегії має здійснюватись за рахунок цілісної

та тісної співпраці між урядовими структурами, парламентом, органами

5


місцевого

самоврядування,

суспільними

медіаторами,

бізнесом

та

політичними силами. 2.4.

Уряд є замовником програм, спрямованих на реалізацію

Стратегії. Водночас в частині, де Уряд може і має здійснювати власні інформаційні заходи, він може виступати і як виконавець. 2.5.

Інформація, яка створюється задля реалізації цілей Стратегії має

бути: -

доступною (включно із її спеціальним маркуванням, яке

вказує на її тематичну приналежність та достовірність); -

зрозумілою

(зорієнтована

на

потреби,

інтереси

та

спроможності до розуміння конкретних цільових груп); -

широкою (охоплювати якнайбільшу кількість сфер, однак

при цьому бути предметною та детальною); -

апелювати до потреб та інтересів громадянина (бути

пов’язаною

із

життям

громадян,

громад

з

максимальним

використанням конкретних та зрозумілих прикладів). 2.6.

Ефективність реалізації Стратегії має визначатись за допомогою

регулярних моніторингів громадської думки (соціологічні дослідження), що мають відбуватись протягом всього часу реалізації Стратегії на єдиній методологічній основі. 2.7. українські

Незважаючи на те, що основними цілями Стратегії є внутрішні аудиторії,

варто

враховувати

необхідність

заходів

і

з

популяризації України в ЄС. Це обумовлює необхідність створення адекватної програми просування Україні на зовнішні аудиторії.

6


3.

МЕТА ТА ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ 3.1.

Ключовою

метою

реалізації

Стратегії

є

утвердження

в

українському суспільстві (ключових цільових групах) свідомої підтримки членства України в Європейському Союзі, інтеграції в європейський економічний, культурний та політичний простір та здійснення процесу внутрішніх реформ і перетворень у бік більш вільного, справедливого, демократичного, успішного і прозорого суспільства, що спирається на засадничі права та свободи людини, принципи людської гідності, підзвітності влади, ринкової економіки та відкритості. 3.2.

Ключові цілі Стратегії у реалізації завдань інформування

українського суспільства про цілі та наслідки підписання Угоди про асоціації Україна-ЄС полягають у: 1. Підготовці суспільства до майбутнього членства України в ЄС та отримання свідомої підтримки українських громадян цього процесу. 2. Пояснення суспільству (особливо у регіональному та локальному вимірі) особливостей процесу європейської інтеграції та того, як саме цей процес

відобразиться

на

житті

громадян.

Сприяння

розумінню

громадянами європейської інтеграції передусім як процесу внутрішніх реформ та внутрішніх змін в Україні. 3. Забезпечення

роз’яснення

ключових

положень

Угоди

про

асоціацію між ЄС та Україною, створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, та інших інтеграційних процесів між ЄС та Україною як складової внутрішнього реформування України та підготовки України до вступу в ЄС. 4. Налагодження ефективної співпраці Уряду та ключових суспільних медіаторних структур. До таких структур відносяться, передусім: -

неурядові організації; 7


-

ЗМІ;

-

працівники освітньої, наукової та експертної сфери;

-

установи системи інформування населення (бібліотеки,

архіви, клуби, центри), що можуть поширювати в суспільстві знання про європейську інтеграцію. 3.3.

Важливою частиною Стратегії є чітке визначення цільової

аудиторії, (ЦА) з якою має відбуватись комунікування в інтересах реалізації цілей Стратегії. Кожна ЦА буде потребувати таргетизованих повідомлень,

визначених

каналів

донесення

інформації

та

персоніфікованих форматів комунікації. В інтересах реалізації цілей Стратегії, ЦА класифікуються за такими параметрами: - за віком (діти, юнаки, молодь, дорослі, батьки, люди похилого віку); - за регіональною (географічною) ознакою; -

за рівнем освіти (школярі, студенти, люди з вищою освітою,

середньою освітою, початковою освітою); - за галузевим принципом (наука, освіта, охорона здоров'я, малий та

середній

бізнес,

банківська

сфера,

промисловість,

сільське

господарство); - за соціально-економічними показниками (рівень доходів, умови життя) - за впливом на суспільну думку; - за впливом на євроінтеграційні процеси в Україні При цьому доцільним є проведення базового дослідження, що допомогло б диференціювати комунікацію із кожною ЦА в залежності від початкового ставлення до питань європейської інтеграції: 8


- прибічники (твердо переконані в користі процесу); - нейтральні або скептики; - противники (принципово не вірять у євроінтеграційний вектор та позитивні наслідки Угоди про асоціацію). Відповідно, ефективні меседжі для суспільства загалом можуть бути сформульовані лише за умови чіткого розумінні ЦА та їх ставлення до європейської інтеграції. 4.

КЛЮЧОВІ СУБ'ЄКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Однією з ключових ідей в основі нинішньої стратегії є побудова чотирикутника

співпраці

між

ключовими

задіяними

сторонами

комунікування європейської інтеграції в Україні, а саме: української влади (передусім

в

особі

Уряду),

міжнародних

партнерів,

організацій

громадянського суспільства та медіа. 4.1.

Організації

громадянського

суспільства

стають

ключовим

партнером Уряду в контексті реалізації цілей Стратегії. Така співпраця може і відбуватиметься у формі: -

консультацій з приводу механізмів реалізації Стратегії;

-

залучення

комунікаційного

громадських

порядку

організацій

денного

уряду;

у

формування гармонізація

комунікаційних зусиль ключових громадських організацій у цій сфері з комунікаційними діями уряду -

синергія (наскільки це можливо) комунікаційних дій

громадських організацій та Уряду в питаннях комунікування європейської інтеграції.

9


-

надання грантів неурядовим організаціям (або сприяння

отримання таких грантів з боку іноземних донорів) на реалізацію цілей Стратегії; 4.2.

Зважаючи на значущість засобів масової інформації в питаннях

поширення серед населення інформації та ідей, ЗМІ відіграватимуть особливу роль в процесі реалізації цілей Стратегії. В межах завдання щодо інформування населення та ключових цільових груп з питань європейської інтеграції Уряд взаємодіятиме з приватними та суспільними мас-медіа (традиційними та електронними), як загальнодержавного, так і, особливо, регіонального (місцевого) рівня. Останнє особливо важливо, зважаючи на диференціацію

поглядів

в

різних

регіонах

держави

на

питання

європейської інтеграції України. Уряд та ЗМІ в питаннях інформування з питань європейської інтеграції мають виходити з того, що інформація про цей процес є критично важливою для українського суспільства, адже від процесу євроінтеграції залежить доля та майбутнє кожного громадянина. 4.3.

Уряд задля досягнення цілей Стратегії здійснюватиме такі

заходи щодо підтримки ЗМІ в питаннях інформування про європейську інтеграцію: -

фінансову

громадським контенту

(на

суспільством

(телевізійного,

основі

прозорих

механізмів) друкованого,

та

контрольованих

підтримку

виробництва

електронного)

щодо

інформування суспільства в межах цілей Стратегії (ця продукція має спеціально маркуватись); -

системне створення та вільне поширення серед цільових

груп (передусім - журналістів) пакетів матеріалів про зусилля Уряду в сфері євроінтеграції; 10


-

організація навчань (семінарів, тренінгів, інші форми) для

журналістів з питань європейської інтеграції та загальних знань про ЄС; -

сприяння журналістам в отриманні інформації про ЄС з

боку європейських структур та посадовців; -

спрощення доступу журналістів на ті урядові заходи, що

безпосередньо стосуються питань євроінтеграції. 4.4.

Міжнародні партнери України, включаючи донорські організації,

будуть ключовим суб'єктом у реалізації цієї Стратегії – як у формуванні її змісту, так і в забезпеченні її реалізації фінансовими ресурсами. Оскільки сьогодні міжнародні донори вже ведуть активну роботу в комунікуванні європейської інтеграції в Україні, нинішня Стратегія пропонує спільний координаційний майданчик для досягнення кумулятивного ефекту цих проектів, розподілу напрямків роботи та уникнення дублювання. 5.

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ СТРАТЕГІЇ. КОНКРЕТНІ ШЛЯХИ ВИКОНАННЯ 5.1.

Уряд є координатором та замовником заходів, що відповідають

цілям Стратегії, однак виконавцями є передусім суспільні медіаторні структури (крім ситуацій, де це прямо випливає з завдань та цілей Уряду). 5.2.

Діяльність Уряду як виконавця заходів в сфері досягнення цілей

Стратегії зосереджується передусім на таких напрямках: -

публікація урядових документів, що стосуються процесу

інтеграції з ЄС та імплементації положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС. -

діяльність інформаційних ресурсів всіх міністерств та

інституцій, які беруть участь у процесі інтеграції; розвиток урядових 11


інтернет-ресурсів

(сайти,

соціальні

мережі),

що

стосуються

проблематики європейської інтеграції; -

активна офіційна та неофіційна взаємодія із медіа з

метою пояснення дій Уряду в частині реалізацій цілей Угоди, передусім: 1) проведення регулярних офф-рекорд брифінгів для представників цільових медіа та громадських організацій з боку ключових представників

Уряду

(зокрема,

профільного

Віце-прем'єра,

профільних заступників міністрів) щодо поступу в європейській інтеграції. 2) підтримування джерела регулярного потоку інформації, що акумулюватиме

інформацію

у

сфері

діяльності

уряду

за

принципом "одного вікна" ("тут ви знайдете все, що вам треба знати"). 3) звіти про прогрес в євроінтеграції 4) підтримування

високого

рівня

активності

як

в

інтелектуальних/нішевих медіа, так і у масових медіа (ток-шоу); співпраця з партнерами з громадського сектору над виробленням інших пояснювальних та мотивуючих продуктів для масової аудиторії (відео, інфографіки, відеографіки, комунікаційні події тощо); 5) забезпечення

проактивного

підходу

до

інформації

та

використовування інформаційних приводів для привертання уваги місцевих та регіональних ЗМІ до теми євроінтеграції. -

Долучення до навчання українських представників

ключових цільових груп з питань європейської інтеграції, а саме: співпраця

з

ключовими

громадськими

організаціями

та

експертами, що організовують навчання (тренінги, семінари) для 12


ключових цільових груп, для поліпшення якості навчання та присутності позиції Уряду та його експертів на ньому. 5.3.

З метою ефективного здійснення заходів з виконання Стратегії

встановлюються чіткі, зрозумілі та прозорі умови залучення участі неурядових організацій та мас-медіа до реалізації проектів в межах досягнення цілей Стратегії, а також зрозумілі довгострокові механізми фінансування такого залучення. Першим

механізмом

є

використання

державою

в

інтересах

досягнення цілей Стратегії системи електронних державних закупівель – це забезпечить більш відкриту та прозору форму розподілення бюджетних коштів на інформаційні проекти, що реалізуються в цілях інформування щодо

євроінтеграції.

Зазначений

механізм

передбачає

пріоритетне

використання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів. Другий механізм – виділення коштів в межах реалізації Державних цільових програм (зокрема Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України) з акцентом на мінімізацію використання державних інституцій як безпосередніх творців контенту, на противагу більш масштабному та повному залученню сторонніх виконавців, що відповідають критеріям, які викладені в цій стратегії. Третій механізм передбачає утворення спільної мережі провідних донорських структур, що діють в Україні і які зацікавлені в реалізації цілей Стратегії. Метою створення такої структури є координація зусиль донорів у сфері підтримки проектів з євроінтеграції та розподіл діяльності за ключовими напрямками. Це дасть змогу краще та ефективніше орієнтувати наявні ресурси.

13


За використання будь якого з зазначених механізмів фінансування, для відбору проектів встановлюється єдині вимоги: Для неурядових організацій: -

придатність проекту для досягнення цілей Стратегії;

-

терміни (графік реалізації проекту);

-

вартість проекту (калькуляція коштів для реалізації цілей

проекту); -

досвід неурядової організації в реалізації таких проектів;

-

аналіз попереднього досвіду (позитивного чи негативного)

в реалізації подібних ініціатив в Україні -

досвід кадрів (наявність кваліфікованих та досвідчених

виконавців) -

орієнтованість на регіональні аудиторії.

Для медіа (до участі в конкурсі допускаються як комерційні, так і суспільні за формою власності ЗМІ, а пріоритетними є проекти, що спрямовані на регіональні та місцеві аудиторії): -

придатність проекту для досягнення цілей Стратегії;

-

терміни (графік реалізації проекту);

-

вартість проекту (калькуляція коштів для реалізації цілей

проекту); -

досвід ЗМІ у реалізації таких проектів;

-

досвід кадрів (наявність кваліфікованих та досвідчених

виконавців) -

покриття мас-медіа (електронні ЗМІ – оглядальність чи

слухальність, преса – тираж, інтернет-ЗМІ – відвідуваність); -

час трансляції для електронних ЗМІ

-

наявна серед стейкхолдерів інформація про ЗМІ та їхню

діяльність у сфері європейської інтеграції (тут важливо скористатися 14


досвідом роботи українських медійних громадських організацій у цьому секторі, зокрема досвід співпраці з регіональними ЗМІ). 5.4.

Для ефективного досягнення цілей Стратегії визначається

перелік ключових тем та їх подальше розкриття за допомогою різних інформаційних інструментів для різних цільових аудиторій. Ці ключові теми будуть пріоритетними з точки зору виділення коштів за будь-яким із зазначених механізмів фінансування. До таких тем відносяться: 1) Успішні місцеві практики з перетворення суспільства у бік європейських стандартів і практик життя. 2) Проєвропейські реформи в Україні: їхнє пояснення та аналіз. 3) Історії успіху українського бізнесу, науки, культури, громадських ініціатив у Європі та світі. 4) Європейська освіта та її доступність і важливість для українців. 5) Залучення міжнародної спільноти в українські проблеми. 6) Репортажі чи інтерв'ю про повсякденні суспільні практики у країнах ЄС. 5.5.

Крім

ключових

тем,

забезпечення

висвітлення

яких

здійснюється на основі конкурсного відбору та отримання малих грантів, в інтересах реалізації Стратегії є низка проектів, що мають довгострокове значення для досягнення цілей Стратегії. До них відносяться: 1. Створення мережі / бази даних загальнонаціональних експертів по всіх можливих нюансах євроінтеграційної тематики 2. Створення мережі регіональних експертів, які би могли коментувати теми європейської інтеграції. 3. Конкурси для журналістів.

15


4. Більший акцент на нетворкінгу професійних асоціацій бізнесу чи тематичних бізнесових інституцій (бізнес-асоціації, ТПП тощо) з регіональними медіа 5. аудит

співпраці

регіонів

з

ЄС

та

його

державами-членами.

Підготування бази даних співпраці кожного регіону. 6.

МОНІТОРИНГ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ 6.1. Основною формою контролю за ефективністю досягнення цілей

Стратегії є проведення системних соціологічних досліджень. 6.2. Дослідження мають виконуватись на єдиній методологічній основі, однак їх виконавці мають відбиратись на основі відкритих конкурсів. 6.3. На початку реалізації Стратегії має бути проведено засадниче соціологічне дослідження (у відповідності до критеріїв, що зафіксовані у Імплементаційному плані), а в подальшому такі дослідження мають відбуватись щороку.

7.

ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ 7.1. Безпосередню практичну реалізацію Стратегії з боку Уряду

здійснює структура, уповноважена на забезпечення діяльності у сфері європейської інтеграції Кабінету Міністрів України, Прем’єр-міністра України та Віце-прем’єр-міністра України, до компетенції якого віднесено питання європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. 7.2. Загальну координацію та контроль за виконанням Стратегії здійснює Віце-прем'єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. 16


7.3. Функції практичного виконання Стратегії покладаються на Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. 7.4. Головними комунікаторами з боку уряду є Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також профільні заступники міністрів з питань європейської інтеграції. 7.5. Механізм реалізації Стратегії передбачає такі кроки: 1. На основі Стратегії розробляється Концепція державної програми

комунікування

європейської

та

євроатлантичної

інтеграції в Україні; на її основі - сама Державна програма. 2. У рамках "чотирикутнику співпраці" створюється Координаційна рада з реалізації Стратегії, до якої входять: А) представники Уряду (Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної представники

інтеграції

Урядового

та

офісу

представники з

питань

його

офісу;

європейської

та

євроатлантичної інтеграції; профільні заступники міністрів з питань європейської інтеграції) Б) представники міжнародних організацій, дипломатичних служб (Представництво ЄС, посольства країн-членів ЄС, посольства інших міжнародних партнерів України), фондів, донорських організацій В)

представники

українських

неурядових

організацій,

які

працюють в сфері європейської та євроатлантичної інтеграції Г) представники провідних українських медіа, які активно працюють над тематикою європейської та євроатлантичної інтеграції. 3. Головою Координаційної ради є Віце-прем'єр з питань європейської

та

євроатлантичної

17

інтеграції;

секретарем


Координаційної ради є керівник Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції 4. Координаційна рада збирається один раз на три місяці для координації своїх дій, пошуку синергії, визначення пріоритетів комунікації, уникнення дублювання дій. 5. Раз на півроку Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної

інтеграції

презентує

результати

реалізації

Стратегії на засіданні Уряду 6. Наприкінці року підводяться підсумки комунікаційних дій, визначається Річний план на наступний рік, орієнтовний бюджет для виконання цього Річного плану, включно з частками, які беруть на себе взяти державний бюджет України та міжнародні партнери.

8.

ЧАСОВІ РАМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ 8.1. Основна частина планів реалізації Стратегії розрахована на 5

років 8.2. Корегування

часових

рамок

виконання

Стратегії

може

відбуватись за результатами соціологічних досліджень, що виконують роль моніторингу ефективності виконання Стратегії. 8.3. Стратегія є основою для чіткого, зрозумілого та прозорого для громадськості Плану Дій, в якому будуть визначені початкові, проміжні та фінальні часові показники реалізації Стратегії. 9.

ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ 9.1. Фінансування заходів в межах Стратегії здійснюється з коштів

державного бюджету, а також за рахунок коштів міжнародних донорів та інших джерел, не заборонених законодавством. 18


ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИЙ ПЛАН СТРАТЕГІЇ КОМУНІКУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ Проект

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ...................................................................................... 20 2. ЦІЛЬОВІ АУДИТОРІЇ ............................................................................................... 20 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ СТРАТЕГІЇ. КОНКРЕТНІ ШЛЯХИ ВИКОНАННЯ................................................................. 22 4. ПРАКТИЧНІ ЗАХОДИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТРАТЕГІЇ ..................................................................... 29 5. МЕХАНІЗМИ ЗАЛУЧЕННЯ МЕДІА ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТРАТЕГІЇ ................................................................ 32 6. КЛЮЧОВІ ТЕМИ ТА ЇХ ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ, ІНФОРМУВАННЯ ЩОДО ЯКИХ БУДЕ БЕЗПОСЕРЕДНЬО СПРИЯТИ ДОСЯГНЕННЮ ЦІЛЕЙ СТРАТЕГІЇ ............................................. 32 7. ПРОЕКТИ, ЩО МАЮТЬ ДОВГОСТРОКОВЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТРАТЕГІЇ........................................................... 37 8. ОКРЕМІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПОЛОЖЕНЬ СТРАТЕГІЇ ........................................................... 41

19


1.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1.

Цей Імплементаційний план (далі - ІП) є практичним дороговказом для державних органів, на які покладено завдання виконання Стратегії комунікування європейської інтеграції в Україні (далі Стратегія)

1.2.

ІП є невіддільною частиною Стратегії і має бути основою формування конкретних Планів заходів, Планів дій, або інших документів, що розроблюються тими урядовими структурами, що відповідають за реалізацію положень Стратегії

1.3.

Метою

ІП

є

конкретизувати

окремі

положення

Стратегії,

запропонувати практичні механізми їх реалізації та надати значущі рекомендації щодо реалізації/впровадження окремих положень Стратегії. 1.4.

Такі

уточнення

стосуються

питання

визначення

цільових

аудиторій Стратегії, конкретних дій Уряду із досягнення цілей Стратегії, питань забезпечення фінансування досягнення цілей Стратегії, механізмів залучення медіа та НУО, конкретизації ключових тем та їхніх основних компонентів, а також проектів, що мають довгострокове значення для досягнення цілей Стратегії. 2.

ЦІЛЬОВІ АУДИТОРІЇ Важливо орієнтувати комунікацію цілеспрямовано на ключові

цільові аудиторії та зацікавлені сторони, адже саме вони можуть потім ставати адвокатами процесів європейської інтеграції в суспільстві. Пріоритетними ЦА з точку зору досягнення цілей Стратегії (а отже і фінансування заходів в межах досягнення цілей Стратегії), є: - загальноукраїнська аудиторія;

20


- представники

громадянського

суспільства,

неурядових

організацій, активістів та волонтерів - представники малого та середнього бізнесу (пояснення правил ведення бізнесу в ЄС та зміни правил ведення бізнесу в Україні через імплементацію Угоди про асоціацію, ознайомлення із ризиками та можливостями європейського ринку) - журналісти загальнонаціональних видань - журналісти регіональних видань - науковці (можливості, які надають програми ЄС в сфері наукового обміну та «Горизонту 2020») - працівники креативних професій (можливості, які надають програми ЄС у цій сфері, зокрема "Креативна Європа") - державні службовці та представники органів місцевого самоврядування - представники політичних партій - депутати Верховної Ради України, а також обласних, міських та районних рад - школярі 9-12 класів (в частині ознайомлення їх з суттю ЄС, можливостями які надає ЄС щодо подальшої освіти, основні цінності ЄС) - студенти

вищих

навчальних

закладів

всіх

рівнів

акредитації (подальша освіта, перспективи праці) - представники іноземного дипломатичного корпусу та міжнародних організацій в Україні Перелік пріоритетних ЦА не є вичерпним для досягнення цілей Стратегії,

а

лише

базовим

при

формування

конкретних

програм

інформування. Вочевидь в конкретних випадках Стратегія має підходити до питань визначення ЦА більш ситуативно з метою адаптації до динамічної 21


зміни порядку денного європейської інтеграції, а також можливих проблемних питань щодо реалізації Угоди про асоціацію. 3.

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ СТРАТЕГІЇ. КОНКРЕТНІ ШЛЯХИ ВИКОНАННЯ Дії Уряду можуть і мають бути конкретизовані за конкретними

елементами їх діяльності як виконавця заходів в сфері досягнення цілей Стратегії. В частині завдань «публікація урядових документів, що стосуються процесу інтеграції з ЄС та імплементації положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС» здійснюється публікація регулярних звітів про виконання Угоди про асоціацію та пов'язаних із нею євроінтеграційних реформ. Публікація звітів, однак, не є єдиним типом урядової комунікації. Важливим елементом комунікації є пояснення контексту, мети та динаміки тих чи інших кроків. Тому одним із ключових жанрів комунікування є короткі і зрозумілі пояснювальні матеріали з надання максимального повного знання про ситуацію в тій чи іншій сфері євроінтеграції. Ці матеріали мають відповідати стандартам медійної комунікації: а) бути написаними простою мовою, зрозумілою для непідготовленого читача,

б)

бути

написаними

простими

короткими

реченнями,

в)

пояснювати логіку кроків (якою є кінцева мета), г) мати заголовки, які чіпляють читача (наприклад, "Безвізовий режим: 5 прав, які мають громадяни України" або "Чому новий закон про Х потрібен українській економіці?", або "Вільна торгівля з ЄС: 5 речей, які варто знати українському бізнесу" тощо). Виконавці з Урядового боку – Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; профільні заступники міністрів з питань європейської інтеграції. 22


В частині завдання «активна офіційна та неофіційна взаємодія із медіа з метою пояснення дій Уряду в частині реалізацій цілей» є низка практично значущих дій, які потребують деталізації та постійного виконання/застосування: 1.

«проведення

регулярних

офф-рекорд

брифінгів

для

представників цільових медіа та громадських організацій з боку ключових представників Уряду (зокрема, профільного Віце-прем'єра) поступу в європейській інтеграції». Регулярні офф-рекорд брифінги для а) журналістів, що працюють з євроінтеграційною тематикою; б) організацій, що займаються навчальною і пояснювальною роботою (експерти, тренери тощо). Регулярність брифінгів має складати один раз на місяць. Мета брифінгів – а) прояснювати, де саме перебуває країна у процесі реформ, які больові точки, чому саме реформи відбуваються так, а не інакше; б) встановити зворотній зв'язок з журналістами та громадськими організаціями, щоб переходити від одностороннього "інформування" до багатостороннього "комунікування". Завдання таких брифінгів – ведення спільної роботи з зацікавленими сторонами над спільним створенням інформаційного порядку денного. На ці брифінги залучаються журналісти / експерти, які далі активно транслюватимуть ці знання у своїй роботі (медіа-матеріалах, адвокації, комунікації в регіонах). У такий спосіб поступово створюється мережа "мультиплікаторів" знань. Проводяться також тематичні брифінги (наприклад, ключові теми порядку денного євроінтеграції в аграрному секторі), із залученням ключових гравців від Уряду в цій сфері (наприклад, Міністерства аграрної політики та продовольства чи Держпродспоживслужби), що дозволить 23


прояснити те, як євроінтеграційна тематика розвивається в конкретних секторах. Ключовими комунікаторами в цих галузевих сферах є профільні заступники міністра з євроінтеграції в тому чи іншому міністерстві. Вони

також

проводять

офф-рекорд

брифінги

з

ключовими

журналістами / експертами в даній сфері. Динаміка брифінгів – раз на два місяці. У разі термінових інформаційних приводів (напередодні важливих зустрічей, самітів, підписаних документів тощо) регулярність зустрічей збільшується. Завдання такого формату - тримати зворотній зв'язок з медіа та громадянським суспільством та тримати їх значно глибше в курсі того, що відбувається. Виконавці з Урядового боку – Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; профільні заступники міністрів з питань європейської інтеграції. 2. «підтримування джерела регулярного потоку інформації, що акумулюватиме інформацію у сфері діяльності уряду за принципом "одного вікна" ("тут ви знайдете все, що вам треба знати")». У сучасних інформаційних умовах таким джерелом стає сайт Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також профілі офісу в соціальних мережах (Facebook, Twitter). Завдання

підтримувати

ресурс,

який

стане

своєрідною

"енциклопедією" новин для журналістів та громадянського суспільства щодо урядового погляду на європейську інтеграцію. Журналіст, працюючи над темою, матиме можливість легко увійти в контекст останніх подій, переглянувши публікації за останній час.

24


Виконавці з Урядового боку – Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. 3. «звіти про прогрес в євроінтеграції» Звіти про прогрес на євроінтеграційному шляху готуватимуться Урядовим офісом з питань Європейської та Євроатлантичної інтеграції України, передусім щодо виконання Угоди про асоціацію, важливі передусім як джерело для подальшого інформаційного продукту – для медіа чи громадських організацій. А тому важливо, щоб він створювався у спосіб, який би уможливив його подальше життя в інформаційному середовищі. Звіти не тільки відображатимуть кроки уряду щодо виконання Угоди про асоціацію, а й пояснюватимуть логіку тих чи тих кроків, загальну перспективу, для чого ці кроки робляться, і якою є кінцева мета цих кроків. Для збільшення ефективності їхнього подальшого "життя" в інформаційному просторі суспільства ці звіти міститимуть: а)

Коротке резюме на одну-дві сторінки, з викладенням головного

змісту та висновків; б)

Пояснення логіки процесу (приклад: чому подається такий

законопроект, ухвалюється такий закон, що він дасть, частиною якої ширшої картини він є); в)

Здійснення оцінки прогресу (приклад: ухвалення такого закону

є добрим чи поганим кроком? Наскільки добрим чи поганим? Що ще треба зробити для досягнення ось такої мети); г)

Аналіз процесів, а не лише подій;

д) Демонстрування того, як ці кроки можуть покращити життя громадян, у коротко- та довгостроковій перспективі. Виконавці з Урядового боку – Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. 25


4.

«підтримувати

високий

рівень

активності

як

в

інтелектуальних/нішевих медіа, так і у масових медіа» А) Для тих верств населення, що отримують інформацію з інтернету, важливо практикувати "комунікацію через пояснення". Це найкраще можна реалізувати в такому медіа-жанрі як "короткий матеріал-пояснення" (explainer). Сьогодні люди не мають дефіциту інформації як такої, але вони мають дефіцит повної інформації. Вони також мають дефіцит інформації, яка би пояснювала та дозволяла краще розуміти проблему. Тому дуже важливим стає жанр "короткого матеріалу-пояснення", тобто матеріалу, який би акумулював інформацію з різних джерел, і подавав її у формі "ключових блоків", "списків" (на кшталт "Безвізовий режим: 10 речей, які треба знати", "Безпечність харчових продуктів: 15 речей, які змінюються" тощо). Саме Уряд має ключову компетенцію у цих питаннях. Ці матеріали можуть публікуватися на веб-сайті Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також - в ключових онлайн-медіа чи створюватися у співпраці з ними. Виконавці з Урядового боку – Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Б) Вкрай важливим є також вихід до масового глядача / слухача. В цьому аспекті ключову роль має відігравати сам Віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції як політична фігура. У комунікативних планах віце-прем’єра має бути передбачено регулярну участь в ключових національних ток-шоу. До участі у ток-шоу важливо дуже ретельно готувати спікера та основні меседжі, які би були 26


зрозумілими масовій аудиторії. Меседжі мають бути максимально простими та зрозумілими для масової аудиторії. Характеристики успішного меседжа: 1) Його простота та зрозумілість пересічному громадянину 2) Його

емоційна

наповненість

/

здатність

слухача

з

ним

ідентифікуватися 3) Апелювання до кінцевої практичної користі для громадянина Виконавці з Урядового боку – Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. 5.

«забезпечувати

проактивний

підхід

до

інформації

та

використовувати інформаційні приводи для привертання уваги місцевих та регіональних ЗМІ до теми євроінтеграції.» Для привертання уваги місцевих та регіональних ЗМІ до теми євроінтеграції регулярно створюються місцеві інформаційні приводи. В цьому контексті пріоритетними є два шляхи: А) Більш тісна робота з місцевою владою, підключення її для формування місцевого порядку денного. Це важливий напрям, бо регіональні / місцеві журналісти часто реагують саме на ту інформацію, яка йде від місцевої влади. Наприклад, вони часто підписані на розсилку від місцевої влади, і тому ця розсилка може допомогти їм краще орієнтуватися в подіях і ефективніше шукати інформаційні приводи для роботи з євроінтеграційною тематикою. Для цього офіс Віце-прем'єра через Урядовий офіс налагоджуватиме зв'язки з прес-службами ОДА та органів місцевого самоврядування для активнішого поширення інформації та створення інформаційних приводів.

27


Виконавці з Урядового боку – Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у співпраці з прес-службами ОДА та органів місцевого самоврядування. Б) налагодження зв'язку з мережами проєвропейських громадських організацій / експертів на регіональному рівні зі спільною медіарозсилкою. Сьогодні, принаймні в низці регіонів, поступово розвиваються громадські організації, які можуть відігравати активістську та експертну роль в просуванні євроінтеграційної тематики в своїх регіонах. Подібні організації

мають

бути

одним

із

ключових

партнерів

кампанії

комунікування євроінтеграційної тематики в Україні. Оскільки медіа реагують передусім на інформаційні приводи, збільшення їхньої кількості та підвищення їхньої якості може також спонукати місцеві медіа активніше працювати з євроінтеграційною тематикою. В частині завдань «організація участі на навчання українських громадян (передусім – з ключових цільових груп) з питань європейської інтеграції»: 1) співпрацювати з ключовими громадськими організаціями та експертами, що організовують навчання (тренінги, семінари) для ключових

цільових

груп,

передусім

представників

медіа,

державних службовців, бізнесу та молоді. 2) Делегувати експертів / посадовців Уряду на подібні сесії навчання в Києві та регіонах 3) Розробити та здійснити програму навчання місцевих посадовців щодо місцевої / регіональної специфіки реалізації європейської інтеграції України. 28


4.

ПРАКТИЧНІ

ЗАХОДИ

ІЗ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ФІНАНСУВАННЯ

ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТРАТЕГІЇ Механізм

використання

системи

електронних

державних

закупівель передбачає використання вже наявного механізму (зокрема системи ProZorro) для розміщення замовлень уповноважених державних органів на проведення інформаційних кампаній (окремих заходів) з метою досягнення цілей Стратегії. Другий механізм передбачає використання потенціалу Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України. Зазначена програма на новий період так і не була затверджена, що пов’язано, в т.ч., із наявними обмеженнями на розробку таких документів. Водночас навіть використання цього механізму має принципово змінитись. Державні органи більше не мають виконувати не властиві їм функції виробників «творчого контенту», передаючи ці процеси до рук професіоналів, передусім – з громадського сектору та медіа. За таких умов держава виступає як замовник та метаконтролер, формуючи лише стратегічні завдання. Чинні положення про державні цільові програми дозволяють

використати

цей

інструмент

надзвичайно

«гнучко»,

створюючи за допомогою нього довготривалі проекти, чого не можна досягти за допомогою систем електронних закупівель. Водночас, як і для всіх інших механізмів фінансування тут має бути чіткий та прозорий механізм: А) обрання учасників виконання проектів Б) критерії прийняття результатів замовником Це дозволить уникнути взаємних звинувачень щодо «неефективної роботи» як державних структур, так і неурядових структур.

29


Третій механізм передбачає масштабне залучення донорської допомоги та оптимізацію і координацію через Урядовий офіс наявних проектів, що вже здійснюються за кошти донорів. Вочевидь донорська допомога на перших етапах реалізації Стратегії буде однією з основних в частині ресурсів для фінансування різноманітних проектів. При цьому, держава не може і надалі постійно сподіватись на те, що лише кошти донорів будуть використовуватись на такі проекти. З цією метою пропонується 3-х етапний перехід до нормальної системи фінансування

проектів

інформування/комунікування

з

питань

європейської інтеграції: 1. Перший етап (перший рік реалізації) – пілотні проекти окремих державних органів з використанням механізму «ProZorro» та повноцінне фінансування через механізм донорських коштів (співвідношення державних та донорських коштів при реалізації проектів Стратегії – 10/90) 2. Другий етап (другий та третій рік реалізації) – запуск Державної цільової

програми

інформування

громадськості

з

питань

європейської інтеграції України (заснованої на положеннях Стратегії), а також пілотних проектів в межах неї; перехід частини проектів, що фінансувались донорським коштом на державне фінансування; оцінка ефективності використанням механізму «ProZorro» в інтересах інформування/комунікування з питань європейської інтеграції та продовження його використання у масштабі всіх державних органів (якщо такий досвід буде визнано корисним). Співвідношення державних та донорських коштів при реалізації проектів Стратегії – 30/70. 3. Третій етап (4-й та 5-й роки реалізації) - Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської 30


інтеграції України запускається у повному обсязі, механізми ProZorro

використовуються

в

штатному

режимі, донорська

допомога використовується для фінансування масштабних та складних проектів. Співвідношення державних та донорських коштів при реалізації проектів Стратегії – 50/50. Виглядає мало реальним, щоб навіть в перспективі найближчих 5 років бюджетні спроможності України дозволили фінансування проектів за цим напрямком повністю коштом державного бюджету. Однак така ціль має

повсякчас

залишатись

інформуванні/комунікуванні

для з

державних питань

структур,

європейської

задіяних

в

інтеграції,

стратегічним пріоритетом. Стратегія та її Імплементаційний план створюють своєрідну "дорожню карту" майбутніх проектів / ініціатив / видів діяльності в сфері комунікування європейської інтеграції, що зможуть заповнити наявні інформаційні лакуни. Ця карта діяльності може стати основою для координаційної роботи донорів щодо фінансової підтримки комунікації в сфері європейської інтеграції. Створення такої мережі є надзвичайно важливим в умовах, коли проекти, які ініціюються громадськими організаціями чи донорами, часто дублюють один одного і спрямовані на розв'язання однакових проблем, ігноруючи деякі інші проблеми. Для

фінансування

подібних

проектів

розробляється

(та

затверджується Кабінетом Міністрів України) система грантів. Мета подібних грантів для громадських організацій є подвійною: а) створити умови для цільових проектів з комунікування європейської інтеграції в регіонах; б) створити потужні активістсько-експертні осередки на місцях та в регіонах, які би просували європейську тематику та тематику галузевих внутрішніх реформ. 31


5.

МЕХАНІЗМИ ЗАЛУЧЕННЯ МЕДІА ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТРАТЕГІЇ Основною формою залучення медіа є використання системи малих

грантів. Вона дозволяє значно збільшити кількість та якість матеріалів на цільову тему. Крім того, вона дозволяє краще бачити, хто з медіа і як працює, та є ефективним зворотнім зв'язком соціальних реалій з владою. Гранти не вимагають великих фінансових вливань, не йдуть через посередників – а прямують цілеспрямовано конкретним медіа чи журналістам, які працюють над даною тематикою. Це також спосіб заохотити медіа

працювати

більше

і

детальніше

над

тематикою

європейської інтеграції та внутрішніх реформ. Механізми надання грантів може бути подвійним: або підтримання циклу матеріалів від певного медіа, або заснування системи гонорарів з підтримки окремих матеріалів. Як вже зазначалось вище, на сьогодні такий механізм все ще не створений і потребує формалізації (а відтак – врахування при бюджетному плануванні). 6.

КЛЮЧОВІ ТЕМИ ТА ЇХ ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ, ІНФОРМУВАННЯ

ЩОДО ЯКИХ БУДЕ БЕЗПОСЕРЕДНЬО СПРИЯТИ ДОСЯГНЕННЮ ЦІЛЕЙ СТРАТЕГІЇ Стратегія визначає перелік тем, які є пріоритетними щодо надання фінансування для їх висвітлення задля більш швидкого та надійного досягнення її цілей. Перелік тем складає тематичне ядро стратегії, але не є вичерпним. Зазначені теми популяризуватимуться за такими напрямами: 1. Успішні

місцеві

практики

з

наближення

європейських стандартів і практик життя 32

суспільства

до


-

енергоефективність

проведення

енергоаудиту,

утеплення

будинків, модернізація котлів, модернізація мереж, перехід на біопаливо, зменшення залежності громади чи міста від зовнішніх енергоресурсів тощо. - прозорість влади – місцеві ініціативи з підвищення прозорості влади, наприклад запровадження сучасних майданчиків державних закупівель, запровадження ініціатив щодо "відкритого бюджету" та "бюджету участі"; громадські ініціативи щодо використання нових можливостей доступу до інформації – відкритих реєстрів, відкритої фінансової інформації (edata тощо), використання досвіду наявних громадських ініціатив з моніторингу дій влади. -

децентралізація

досвід

об'єднання

громад,

фінансової

незалежності, розв'язання проблем громад на місцевому рівні (школи, дороги, мережі, утилізація сміття тощо) - місцевий розвиток – досвід успішних громад (зокрема, учасниць проектів, що отримали донорську підтримку), демонстрація цих громад як прикладів самоорганізації та пошуку фінансування – спонукання інших громад до повторення їхнього досвіду. - безпечність харчових продуктів – як реформа системи контролю за безпечністю харчових продуктів за європейськими стандартами впливає на поліпшення безпечності продуктів харчування в Україні - екологія – як європейські стандарти "сталого розвитку", зеленої енергетики

та

екологічної

політики

впливають

на

поліпшення

екологічного стану в Україні. - верховенство права та справедливість – як судова реформа, реформа прокуратури та антикорупційна політика здійснюються на місцях. 2. Проєвропейські реформи в Україні: їхнє пояснення та аналіз

33


Спонукання

медіа-матеріалів

про

вплив

загальнонаціональних

реформ на регіональний рівень, на різні сфери життя людей, з особливим акцентом на вплив реформ на повсякденні практики громадян України. Реалізація стратегії передбачає пояснення того, що саме змінюють реформи для людей, за принципом "було так – ставатиме так". Матеріали також пояснюватимуть мету реформ, їхній сенс, щоб не дозволяти втрачати тематику в потоках інформації. Надзвичайно важливо робити орієнтовні прогнозування, на 10-15 років, - в якій країні люди житимуть, коли реформи здійсняться? По ключових сферах реформування головні меседжі є такими: - Енергоефективність: євроінтеграція є побудовою енергетичної незалежної країни, енергетично незалежної громади та чистого довкілля - Децентралізація: євроінтеграція є побудовою суспільства, де ухвалення рішень відбувається максимально близько до людей, на яких впливають ці рішення - Судова реформа: євроінтеграція є побудовою суспільства, де судді вільні як від політичних впливів, так і від корупції - Прозорість влади: євроінтеграція є побудовою суспільства, де прості люди можуть контролювати дії своєї влади, зокрема витрачання коштів - Вільна торгівля: євроінтеграція відкриває Україні міжнародні ринки. Європейський ринок є вікном для інших ринків світу - Демонополізація: євроінтеграція відкриває значно більше простору для успішного конкурування в різних секторах економіки - Безпечність: євроінтеграція створить вищі стандарти безпечності продукції для здоров'я та життя громадян.

34


3. Історії успіху українського бізнесу, науки, культури, громадських ініціатив у Європі та світі. Одним

із

завдань

Стратегії

є

це

наповнення

українського

інформаційного простору регулярними історіями успіху українських громадян, компаній, ініціатив у різних сферах. Створення такої своєрідної "бібліотеки успіху" сприятиме запуску "ланцюгу" змін, коли кожна успішна історія мотивує людей брати з неї приклад. Наприклад,

підтеми

медіа-матеріалів

про

бізнес,

які

підтримуватимуться в рамках Стратегії, можуть бути такими: - розповідь про історії успіху українського бізнесу в ЄС - розкриття різних бізнесових моделей виходу на європейські / міжнародні ринки - аналіз головних бар'єрів (потреба європейської сертифікації, потреба знаходження партнерів, потреба пошуку фінансування, потреба забезпечення належних обсягів та строків тощо) та методів їхнього подолання - подання позитивних історій з сусідніх регіонів, у яких може навчитися місцевий бізнес - презентація "необхідного списку" того, що мусить мати бізнес, який хоче інтернаціоналізуватися - регулярне та доступне подання статистичних даних, передусім порівняльних статистичних даних. Зокрема, робота з регіональною статистикою та порівняння української статистики зі статистикою ЄС - робота з історіями про "регіональних чемпіонів", тобто компанії, проекти та ініціативи регіону, які стають відомими в Європі, експортують свою продукцію, ідеї, знання

35


- Заохочення медійних матеріалів про продукцію з високою доданою вартістю – спростування стереотипу, що Україна експортує тільки сировину. - Роз'яснення нюансів проблем сертифікації. - Історії успіху нішевих продуктів і проектів. 4. Європейська освіта та її доступність і важливість для українців Дуже важливу роль в медіа-кампанії відіграватиме тема освіти та молоді. Саме молоді люди є головними поширювачами цінностей. Саме покоління, яке все більше живе за принципом "Навчайся в Європі та повертайся" і здатне змінювати країну. Крім того, молоді люди, які навчалися в Європі, є джерелом знань про Європу. Бо вони все бачили на власні очі. Просування цих тем відбуватиметься у формі репортажів чи інтерв'ю з молодими людьми, які навчалися в Європі – про плюси і мінуси навчання за кордоном, але також про плюси і мінуси практик життя у країнах, які вони відвідали. 5. Залучення міжнародної спільноти в українські проблеми Матеріали про міжнародну підтримку та міжнародні проекти спростовуватимуть стереотип, що Європа тільки "глибоко стурбована" ситуацією в Україні і нічого не робить для допомоги. 6. Репортажі чи інтерв'ю про повсякденне життя громадян ЄС Про конкретні практики життя громадян ЄС у тій чи іншій сфері: комунальне господарство, енергетика, енергоефективність, соціальна 36


сфера, освіта тощо. Це життєві історії, які завжди користуються популярністю у читача / слухача. 7.

ПРОЕКТИ,

ЩО

МАЮТЬ

ДОВГОСТРОКОВЕ

ЗНАЧЕННЯ

ДЛЯ

ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТРАТЕГІЇ Реалізація

проектів,

що

мають

довгострокове

значення

для

досягнення цілей Стратегії обумовлює необхідність їх деталізації задля поліпшення конкретної реалізації: А) Створення мережі / бази даних загальнонаціональних експертів по всіх можливих нюансах євроінтеграційної тематики. Брак доступу до інформації про експертів – одна з ключових проблем, про яку часто говорять журналісти, як загальнонаціональні, так і особливо регіональні. Паралельно з поступовим створенням мережі регіональних експертів, Стратегія передбачатиме акумуляцію баз даних уже відомих експертів з різних

сфер

євроінтеграційних

реформ

децентралізації,

енергоефективності, торгівлі, малого та середнього бізнесу, освіти, прозорості, боротьби з корупцією тощо. Створюватимуться

також

можливості

для

освіти

та

самовдосконалення цих експертів. База даних може даватися у користування центральним та регіональним журналістам, які працюють з європейською тематикою. Присутність експертів у цій базі даних вимагатиме попереднього погодження з ними – і готовності експертів відповідати на запити журналістів. База даних створюватиметься на основі експертів провідних аналітичних центрів України, провідних науково-дослідницьких інституцій,

37


журналістів, профільних бізнесових асоціацій, бізнесових консультантів, випускників європейських освітніх програм тощо. Важливим інструментом є виокремлення з цієї бази ядра експертів для постійного т'юторингу – тобто для роботи над відповідями на запити національних та регіональних медіа. Саме така робота з місцевими / регіональними медіа користується великим попитом на локальному рівні. Б) Створення мережі регіональних експертів, які би могли коментувати теми європейської інтеграції. Створення такої мережі експертів може спиратися на а) мережу громадських організацій та активістських рухів, які співпрацюють з міжнародними організаціями, б) випускників освітніх ініціатив, зокрема тих, які спрямовані на євроінтеграційну тематику, в) пілотну мережу експертів Team Europe Представництва ЄС в Україні, г) експертів українських аналітичних центрів тощо. Цей напрям особливо важливий з огляду на те, що місцевим медіа найчастіше бракує саме місцевої експертизи – тобто людей, які би могли пояснювати європейську інтеграцію саме на місцевих регіональних прикладах, враховуючи історії успіху, проблеми та особливості регіону. Виховування мережі таких експертів та аналітичних центрів дозволить "локалізувати" європейські теми до місцевого рівня та пояснювати їх місцевим цільовим групам, передусім медіа. Для повноцінного виховання таких місцевих експертів потрібні "гранти для розвитку" (sustainability grants) для місцевих НУО. Важливою умовою залучення НУО до реалізації проектів в межах зазначеної Стратегії є те, щоб діяльність цих організацій виходила за межі традиційних "конференцій" та "круглих столів", а була спрямована на створення конкретних комунікаційних акцій (наприклад, мобільних 38


інформаційних майданчиків у центрах міст з простим донесенням основних меседжів реформ) чи конкретних інформаційних продуктів (інфографік, пояснювальних матеріалів, мотиваторів тощо). Одним

із

ключових

завдань

такої

мережі

буде

підготовка

пояснювальних записок від цих експертів для місцевих медіа щодо гарячих тем

національного

та

місцевого

прогресу

реформ,

пов'язаних

з

євроінтеграцією. Частина таких матеріалів може готуватися у співпраці з медіа, частина - як зміст, відкритий для публікації різними медіа, - за принципом copyrights-free. В) Конкурси для журналістів. Важливим стимулом для медіа є конкурси для журналістів. У євроінтеграційній тематиці таких конкурсів небагато, їх проводять зазвичай громадські організації. Дана стратегія передбачає більш часті конкурси та євроінтеграційну тематику, з відповідним фінансовим підкріпленням для переможців. Перевага віддаватиметься авторам не окремих матеріалів, а циклів матеріалів на цю тематику. Стратегія передбачає розробку загальнонаціонального календаря, під який регулярно проводяться конкурси – День журналіста, День Європи, різні міжнародні дні, із метою давати принаймні 3-4 подібні премії на рік. Г) Нетворкінг професійних асоціацій бізнесу чи тематичних бізнесових інституцій (бізнес-асоціації, ТПП тощо) з регіональними медіа.

39


Створення мережі професійних організацій у бізнесовій сфері важливе передусім

для

проведення

регулярних

медіа-подій

під

егідою

євроінтеграційного порядку денного. Наприклад, в аграрному регіоні може проводитися "мережування" між представниками аграрного бізнесу та медіа. Це значно допоможе місцевим

медіа

шукати

історії

успіху

місцевого

бізнесу

в

євроінтеграційному напрямку. Д) аудит співпраці регіонів з ЄС та його державами-членами. Підготування бази даних співпраці кожного регіону. Створенням баз даних та візуалізації такої співпраці займатиметься займатися експертна мережа, створена відповідно до пункту Б). Завдання такої карти – показати, які міжнародні проекти здійснюються на рівні регіону

(програми

транскордонної

співпраці,

місцевого

розвитку,

енергоефективності); які сектори економіки найбільше взаємодіють із європейськими ринком; які бізнесові проекти / компанії найбільш успішні; які університети мають партнерства з європейськими, і які українські студенти навчаються / навчалися в європейських університетах тощо. Створення такої карти (огляду регіональної європеїзації) дозволить журналістам краще орієнтуватися в майбутньому пошуку тем для своїх матеріалів. Е) пояснювальні та мотивуючі відео-матеріали для масової аудиторії Важливий жанр спілкування з масовою аудиторією – створення пояснювальних та мотивуючих відео, які би спонукали громадян до зміни поведінки відповідно до європейських цінностей.

40


У рамках даної Стратегії подібні відео створюватимуть щодо ключових сфер повсякденного життя громадян, де можна застосовувати європейські практики та цінності: енергоефективність, поводження зі сміттям, солідарність з іншими, відмова від корупції, повага до публічного простору, повага до приватної власності, повага до гідності інших людей, ввічливість у спілкуванні з іншими, недискримінація тощо. Завдання відео – мотивувати людей застосовувати європейські цінності у власному житті та спонукати до цього інших. Відео виробляються у партнерстві з провідними НУО, що працюють в сфері

євроінтеграції,

та

студіями

мультимедійного

виробництва,

пропонуються для трансляції ключовим загальнонаціональним каналам та поширюються в соціальних мережах та на інших інтернет-майданчиках. Ключове завдання пояснювальних відео – максимально роз'яснювати здійснювані євро інтеграційні зміни на практичних прикладах. Ключове завдання мотивуючих відео – спонукати громадян України до зміни власної поведінки у бік європейських практик, тобто більш вільного, солідарного

та

відповідального

(перед

іншими

та

довкіллям)

суспільства. Ключовий меседж – "Почни з себе", "Зміни себе, зміни світ", "Європа починається з тебе", «Європа – це нові можливості для кожного» 8.

ОКРЕМІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ЩОДО ВИКОНАННЯ

ПОЛОЖЕНЬ СТРАТЕГІЇ Проблемою значної кількості прийнятих урядових документів (в т.ч. – різноманітних стратегій) є не дуже висока якість їх виконання та формалізм у звітування уповноважених структур.

41


Розуміючи це, даний Імплементаційний план пропонує кроки, які мають забезпечити ефективний та прозорий контроль за виконанням Стратегії не лише для Уряду, але й для суспільства. Ключові повноваження щодо практичної частини виконання Стратегії (підготовка загального Плану заходів урядових інституцій, розробка пропозицій щодо змін у нормативно-правових документах з метою більш ефективної реалізації цілей Стратегії, оперативна взаємодія між Урядом та неурядовими організаціями як учасниками Стратегії, підготовка заявок для проектів спрямованих на досягнення цілей Стратегії) покладається на Урядовий офіс з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Питання стратегічного контролю та загальної урядової координації зусиль щодо виконання Стратегії та досягнення її цілей покладається на Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Зазначений стратегічний контроль оптимально реалізовувати через

діяльність

євроатлантичної

Урядового інтеграції,

комітету

з

міжнародного

питань

європейської,

співробітництва

та

регіонального розвитку. На зазначеному комітеті: - кожні 2 місяці з моменту прийняття Стратегії розглядаються звіти про поточний стан виконання Стратегії та проблеми, які виникають в цьому питанні; - кожні 3 місяці проводяться спільні наради членів Урядового комітету та представників тих громадських організацій, що задіяні у реалізації Стратегії; Для організації поточного контролю стратегічних процесів на рівні Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції доречною є розробка форми та подальше її подання як щомісячної звітності від міністерств та відомств, які безпосередньо задіяні у реалізації євро 42


інтеграційних проектів (в т.ч. тих, які не мають прямого відношення до завдань Стратегії) щодо: - прогресу реалізації чинних проектів які безпосередньо пов’язані з питаннями європейської інтеграції чи Угоди про асоціацію; - попередніх строків реалізації проектів; - проблем, що виникають із реалізацією проектів, які заходи вживаються щодо їх подолання; Ведеться моніторинг процесу реалізації Стратегії не лише з боку Уряду, але й недержавних організацій. Передбачене щорічне звітування Уряду щодо виконання цілей Стратегії, а також підготовка такого звіту з боку неурядових організацій.

43

2 strategy and ip ukr upd  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you