Page 1


ЗМИСТ 03 БВарґа: Леґат 04 Интервю: ДДурман 06 Стрип 07 ЯВинаї: Проза 08 ВК: АЛюбка 09 МДжуня: Вайчак 2 10 Интервю: ДНадь 12 БРойко: Рецензия 13 БВарґа: Приказ 14 ДрШукс: Обзервациї 15 ИКанюх: Волонтерски камп 16 СПавлович: Есей 17 ССабадош: Поезия 18 МЗазуляк: Водова 2013 20 АЖивкович: Exit 2013 21 СНадь: Омбудсман за младих 22 ЦНадь: Здравє

МАК Мултимедиялни културнополитични часопис за младих www.makmagazine.rs Facebook: MAK MAGAZINE mak.magazine@gmail.com Число 09-10/2013 септембер – октобер Директорка: Мартица Тамаш Одвичательни редактор: др Борис Варґа Помоцнїци редактора: Мая Зазуляк Сенка Надь Цецилия Надь

2 МАК 09-10 / 2013

Дизайн и компютерски обробок: Иґор Орсаґ Лекторка: Блажена Хома-Цветкович Насловни бок: Иґор Орсаґ Видава НВУ "Руске слово" Булевар ошлєбодзеня 81/VII 21 000 Нови Сад Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови Сад Друкує "Maxima graf" Петроварадин

CIP – Каталогизација у пубиликацији Библиотека Матице српске, Нови Сад 008+32(=161.2) (497.113) MAK : културно-политични часопис за младих / редактор Борис Варґа. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730


ДР БОРИС ВАРҐА

МУЛТИМЕДИЯЛНОГО ЧАСОПИСА МАК

У ЧАСОПИСУ МАК ШЕ ТВОРИ ШВЕТОВУ УМЕТНОСЦ ЗОЗ "РУСКУ НИЯНСУ" На концу, пред одходом зоз часопису МАК, после седем рокох, най кратко розпатриме цо ше поробело и цо ше шицко вецей могло поробиц за часопис МАК. МАК бул задумани як "кошнїца", у котрей медий будзе служиц як "рамик" за идеї креативних людзох. Векшина сотруднїкох ше у тим пренашла и дзекуюци їм ше розвил МАК. МАК постал мултимедиялни часопис, зоз реґуларним виходзеньом, у котрим ше публикую штири розлични едициї: литературна (MAKoff), музична (MAKCD), визуална (ARToff) и видео (MAKDVD). У тих едицийох обявени 23 кнїжки (15 литературни, 7 визуални и зборнїк наукових роботох) и 17 компакт диски (14 музични и 3 видео DVD). Ґу тому треба додац креативни дробнїчки як маґнети, шольки, подкладачи, прикраски, шити омоти, розгляднїци итд. Найуспишнєйши едициї були литературна, музична и визуална. Найслабша – видео. На нєй мож ище вельо того поробиц. Други важни крочай пременкох у часопису МАК бул його випатрунок. "МАК-Пикасо", як 3 МАК 09-10 / 2013

интерно воламе Иґора Орсаґа, наисце доказал же є вельки уметнїк з обласци ґрафичного дизайна. Його идейом, експериментом и бависком зоз форму, визуализацию и фарбу – нєт конца. МАК постал граждански часопис за модерну културу и уметносц, з котру штреднєевропска руско-язична заєднїца чежела универзализациї своєй творчосци. Створело ше шветову уметносц зоз "руску ниянсу". Научел сом ше од Британцох же "половка роботи – людзе, а друга половка – орґанизация роботи". Интелектуалну роботу у часопису МАК ше почитовало и плацело. Скромно, алє реґуларно. МАК розвивал "руско-славянску интернационалу" и кажде мал право наволац Руснацох як сцел (Русини/Руснаци/Лемки, Українци-Руснаци, КарпатоРуснини, Виходняре, Лемки...). Право на вибор и власне становиско – то основне людске право. Важне нам було же бизме ше вєдно борели за подобни интереси, без огляду же на нїх иншак патриме, або их иншак воламе. З помоцу Кирила Биркаша и MAK MAGAZINE явного профила на Facebook – розвили зме ше релативно добре на дружтвених мрежох. Мушели зме, бо нас дзепоєдни руски медиї иґноровали. Сайт нам хвильково

очкодовани, алє веб вше бул слабши бок часопису МАК. МАК почал розвивац науку при младих, операюци ше на позитивни стереотип о тей ґрупи як о "найобразованшому народу". Створене нєформалне здруженє Виглєдовацки круг, котре орґанизує Науково конференциї за младих науковцох, професионалцох и студентох, як и кафе-дебати. Часопису МАК помагали велї людзе зоз Войводини и швета. Найвецей зме ше упатрали на Студентски културни центер у Новим Садзе, а його духовни креатор Йован Ґверо роками давал нєсебичну потримовку часопису. МАК барз потримовали Маринко Вукманович и Владимир Козбашич зоз музичну промоцию, Слободан Шушнєвич зоз фото, Стеван Ленхард зоз Взлету... На концу, МАК бул платформа розвою за младши ґенерациї, зоз котрих зме 2012. року формовали редакцию. То три помоцнїци редактора котри закончели, або закончую журналистику – Сенка Надь, Мая Зазуляк и Цецилия Надь. На нїх МАК и остава.


ИНТЕРВЮ ЗОЗ АВТОРОМ АЛТЕРНАТИВНОГО СТРИПУ ДУШАНОМ ДУРМАНОМ

"СКОРО ШИЦКИ МОЙО ПРИПОВЕДКИ ШЕ СЛУЧУЮ У ЄДНИМ УНИВЕРЗУМУ ЗОЗ, МЕНЄЙ-ВЕЦЕЙ, ИСТИМА ПОДОБАМИ. ТУ ИСНУЮ СТАРИ РАСИ И БОГОВЕ ЗОЗ ДРУГИХ ПЛАНЕТОХ, А МАҐИЯ КАЖДОДНЬОВОСЦ И НОРМАЛНЕ ЗЯВЕНЄ"

"твардих" фактох ме нїґда нє инспировал. Як и велї други, почал сом ше насампредз занїмац зоз наукову фантастику, филмами и вшелїяк – стрипами. Стрип бул права ствар за мой особни вираз. Вшелїяк, вельо лєгчейше написац сценарио и нарисовац стрип, як зняц филм. Упатрал сом ше од Disneya до Conana и Hellboya. Mike Mignolа дефинитивно мой фаворит, котри посцигнул совершене одношенє шветлосци и циню.

Душан Дурман автор футуристичного омоту за аудио компакт диск МАКVzlet руско-словацка музична кооперация. Ґрафични елемент зоз того омота – квецик якихшик нєобичних рошлїнох, котри мож повязац зоз фантастичну визию Войводини, повязал Душана и часопис МАК, у котрим поштредовал и редактор словацкого младежского часопису Vzlet Стеван Ленхард. Од прешлого числа Душан Дурман почал обявйовац свойо кратки алтернативни стрипприповедки и у часопису МАК. Рускоязичним читачом Дурман познати по нєобичних стрипох зоз часопису Vzlet, а тиж так як єден од музичарох на горе спомнутим компакт диску.

ДД: Кед сом мал коло 11 роки, дошол сом до кнїжки автора Michael Hesemann "Порученє зоз вселени". Там сом ше першираз стретнул зоз менами як цо то Zacharia Sitchin, Erich von Däniken, або Alice Bailey... Була то єдна цалком нова перспектива: походзенє чловека зоз вселени, ментална проєкция, страцени раси и цивилизациї, нєвироятни подобносци у митох и симболох старих Ґерманох и америцкого народу. Почал сом активно вецей шпортац по тих темох. Теди нє було интернета, цо виглєдованю давало вецей виволаня и интересантносци. Шицки тоти теориї сом дополньовал зоз фантазиями авторох Bulwer Lytton, Robert E. Howard, H. P. Lovecraft, Lin Carter... З часом сом стварял свойо власни теориї и дїї, и кладол их до стрипох на рижни способи. Скоро шицки мойо приповедки ше случую у єдним универзуму зоз, менєйвецей, истима подобами. Ту исную стари раси и богове зоз других планетох, а маґия каждодньовосц и нормалне

МАК: Поведз нам даскельо слова о початкох свойого интересованя за стрип. Кеди ши одкрил талант и хто ци бул угляд при рисованю стрипа? Душан Дурман: Одроснул сом у брудним варошским околїску, полним зоз цмима и нервознима людзми. Гласни и швидки швет 4 МАК 09-10 / 2013

МАК: Одкаль береш инспирацию за стрипи?


зявенє. Чловечество преходне и нєважне у поровнаню зоз тима силами котри паную зоз вселену. Думам же правда вельо зложенша и нєвироятнєйша, а кед є нє – вец би требала буц. МАК: Одкаль черпаш инспирацию за стрипи? ДД: Зоз вецей местох. Перши роботи сом обявел у 13. чишлє часопису Severni bunker, котри бул пошвецени стрипу. Тиж так дацо у словенским виданю Stripoholik, Aždahа зоз Краґуєвцу и ище у дзпоєдних виданьох. Найвецей сом, вшелїяк, рисовал за Vzlet. МАК: Яки перспективи алтернативного стрипу нєшка? Яка ситуаця у Сербиї, а яка у Словацкей? ДД: Ситуация катастрофална. Упечаток же вельо людзе у видавательстве вообще нє похопюю свою роботу озбильно. Вельо того ше наобецує и "надує", вше ше планує даяки нови виданя, а ридко кеди наисце дацо од того и зреализоване. Друге – обачел сом же ше у Сербиї авторе алтер-стрипу фокусую лєм на политични и социялни питаня. Як кед би нє було други. У Словацкей ситуация менєйвецей – иста. Тото цо полєпшує ситуацию у Словацкей то квалитетни виданя зоз Ческей, котри там доступни. МАК: Vzlet познати по традициї стрипу. Цо биш могол повесц читачом часописа МАК о тей традициї, з оглядом же твойо роботи хвильково там заступени?

5 МАК 09-10 / 2013

ШВЕТЛОСЦ И ЦИНЬ ВСЕЛЕНИ ДД: Наисце, стрип часц часопису Vzlet од самого початку. Ище од давних 1970-тих рокох велї авторе допринєсли тей традициї. Найпознатши вироятно сериял од Laco a Maco од Pavla Koze и Juraja Madackog. Старши читаче ше здогадую стрипох як цо то Dionyzus K, або Ro/c/k na našej dedine. Цо ше мнє дотика, думам же сом праве у часопису Vzlet дозрел як автор. Гоч сом часто нєзадовольни зоз свою роботу. Дакеди патрице на роботу сто раз и обачице гришку аж кед ше видрукує. То скоро правило. (редакция)

ДУШАН ДУРМАН (23. септембрa 1985, Нови Сад) у периодзе 1993–2001. бул у Кошицох у Словацкей. У Новим Садзе є ознова од 2001. року. Закончел стредню школу за дизайн "Боґдан Шупут". Студира на Филозофским факултету у Новим Садзе. Попри рисованя стрипох, занїма ше и зоз илустрованьом.


ШЕФЕ, СЦИГЛИ АҐЕНТИ МАТЕЙ МАЙСНЕР И СТАНИСЛАВ БАЙЗА.

ВИТАЙЦЕ, АҐЕНТИ. МИЛО МИ ЖЕ СЦЕ ПРИШЛИ. ВИ ДВОМЕ ЄДНИ З РИДКИХ, КОТРИ ЗНАЮ ЖЕ НА ШВЕЦЕ ИСНУЄ НАША 1 ТАК И ОСТАНЄ. СТАРОДАВНА РАСА. СЦЕЛИ БИЗМЕ НАЙ УСПИШНО ЗМЕ ШЕ СКРИВАЛИ ПОД АҐЕНТИ ЖЕМУ ТИСЯЧИ РОКИ – ОДКЕДИ НАМ ЗНЇЩЕЛИ НАШУ МАТИЧНУ ПЛАНЕТУ. НАЖАЛЬ, ДЗЕПОЄДНИ СЦУ ИНФОРМОВАЦ3 ЯВНОСЦ О НАШИМ ИСНОВАНЮ. ПОШЛЇДКИ МОЖУ БУЦ КАТАСТРОФАЛНИ. 4 5 6

ЄЙ МЕНО ШЕСТРА АСТРИД. МУШИЦЕ ИХ НАЙСЦ. ПАТЬЦЕ, ТОТА СПИРАЛА ТО ЄДИНЕ ОРУЖИЄ КОТРЕ МОЖЕ ЗАБИЦ ПРИПАДНЇКА НАШЕЙ РАСИ. ЛЄМ УНАПРЯМЦЕ СНОП ЗОЗ СПИРАЛИ ДО ЧОЛА, ПРАВЕ ДО ПИНЕАЛНОГО ШЛЇЖНЇКА.

7 СТАРОДАВНА РАСА НЇҐДА НЄ ХАСНОВАЛА КОСМИЧНИ ЛАДЇ. МЕСТО НЇХ, ХАСНОВАЛИ ОДРЕДЗЕНИ КАМЕНЯ ПРЕКРИТИ ЗОЗ 8. РУНАМИ, КОТРИ ИМ ОМОЖЛЇВЙОВАЛИ ЖЕ БИ ОТВЕРАЛИ КАПУРИ МЕДЗИ РИЖНИМА ШВЕТАМИ. ПРЕШВЕЧЕНИ ЖЕ 9А АСТРИД ПЛАНУЄ НАПУЩИЦ ЖЕМ, МАЙСНЕР РИШЕЛ НАЩИВИЦ ЄДНО МЕСТО, ДЗЕ БУЛИ ТАКИ КАМЕНЯ. ТОЧНЄЙШЕ, У 9Б/10 КВАРТЕЛЮ ЄДНОГО ЙОГО БУВШОГО СОТРУДНЇКА... 11 11А ДУШАН ДУРМАН

АҐЕНТИ УНАПРЯМЕЛИ СВОЙО СПИРАЛИ ДО СТРАХОТНОГО ЄСТВА.

КВАРТЕЛЬ БУЛ У ПОДПОЛНИМ ГАОСУ. АҐЕНТИ ЗРОЗУМЕЛИ ЖЕ ИХ ХТОШКА ОБЕГНУЛ.

ТАКОЙ ДОЗНАЛИ И ХТО. У ЦМЕЙ ПРОСТОРИЇ, ЗОЗ НЇМА БУЛ ИЩЕ ЄДЕН, ОЧИГЛЯДНО, НЄПОВОЛАНИ ГОСЦ. АЛЄ ТОТО ЦО ШЕ ПРЕД НЇМА СТРОПОЩАЛО, ТО НЄ БУЛО ЧУДОВИСКО, АЛЄ АСТРИД.

6

ЦО ШЕ СЛУЧЕЛО? МАК 09-10 / 2013

ПОПРОБУЄМ ПОТОЛКОВАЦ СИТУАЦИЮ: АСТРИД ПОХОДЗЕЛА ЗОЗ МИШАНОГО МАЛЖЕНСТВА. ЄЙ ОЦЕЦ БУЛ ЗОЗ СТАРОДАВНЕЙ РАСИ, А МАЦ ЗОЗ ЖЕМИ. АСТРИД НЄПРЕРИВНО БУЛА ЖАЛОСНА ЖЕ НЄ ПРИПАДА НЇҐДЗЕ, АЛЄ ЯҐДА ЖЕ БУЛА БАРЖЕЙ НА ОЦА. ВЕЛЬО ВЕЦЕЙ ЯК ШЕ ЄЙ ВИДЗЕЛО...


Шедзиш за компом, горучка це биє, пенєжи анї на циґари... Шедзиш, булїш до монитора и поставяш вичне филозофске питанє "чому то водзи, кадзи ше мой живот руша?".

ЯКИМ ВИНАЇ ЦУМАЙ CUMAY23@HOTMAIL.COM

Хижу би ци дакус попораїц, уж вецей нє маш шорову шмату на роботу, шицки ци гуторя же шмердзиш, алє очиглядно же цошка з нїма нє у шоре, прето же ши у истей шмати лєм три днї. Пффф, глупи людзе зоз випейґланима и пахняцима шматами, цо вони знаю?! Кед шмердзиш то лєм значи же ши вредни, же робиш, запинаш, а нє же ши лєнїви и нєспособни, га гей.

НОВА ПРОЗА

Ево, и тото ши пречитал на блоґу вечар. А кед є на интернету – то значи же нїч друге крем правди нє може буц! Дзень почал, т. є. уж поладнє, а понеже циґари нє маш, остава ци лєм информовац ше о новосцох на нету. Так.

ДЗИРИ НАЙЛЄПШЕ

7 МАК 09-10 / 2013

Хмммм, най видзиме наслови "Ljubаv i žene"... Идзеш далєй понеже голих нєт, а и так ши сам себе найвекши заводнїк на голєм двох дружтвених мрежох. Гороскоп, пфффф яки то глупосци ей, алє, гайд но, уж кед ши ту. Здравє и костиранє – маґистриране од кеди ши перши раз видзел як ше колє швинї и пече палєнка, далєй! Хвиля, нееееех и так вироятно анї ролетну нє дзвигнєш, а дзе ище вонка же биш вишол. Лєм най нє гирми же би нє пошол интернет, бо вец приходзи анксиозносц, параноя и депресия, а ґалетки по ценко. Потим – "мачатко виратоване зоз закрица" – пренєсли шицки електронски медиї, войска помогла вариц кафу, Twitter ше "запалєл" од потримовки, а министер особнє врацел мачатко малому дзивчецу до рук, алє перше наглашел же то нє прето же би позберал политични поени, алє прето же би так зробел кажди нормални член його партиї – партиї котра тельо вельо зробела за тоту мачичку. Як то крашнє. Далєй – "300 роботнїки єдней фабрики уж рок нє достали плацу", бооооооринґ, далєй. Акцизи на циґари иду горе, "циґари драгши за 175%". Цо!? Вони нормални!? Пу, ґади єдни, як можу! Е, кед биш мал тераз чисте облєчиво, хвильково биш вибегнул вонка, пошол там дзе ше пре таке идзе и запалєл их шицких до єдного! Мамлази. Чекай. Ууууу, нови блоґ – "як ше збогациц прейґ компютера". Яки тот чловек цо пише тоти блоґи цар, чим ше збогациш такой енки го волаш на гурку и домашню. Приоритет – людзе!


КАФЕ-ДЕБАТА FB PORIFILE:

RESEARCH CIRCLE  ВИГЛЄДОВАЦКИ  КРУГ  ISTRAŽIVAČKI  KRUG

ЛЮБКА У ВИГЛЄДОВАЦКИМ КРУГУ АНДРИЙ ЛЮБКА

ТЕРОРИЗЕМ

ОКСАНИ ЛУЦИШИН Виглєдовацки круг 15. авґуста 2013. у Заводзе за културу войводянских Руснацох, у Новим Садзе, отримал другу кафедебату, а госц на нєй бул познати українски писатель младшей ґенерациї Андрий Любка. На кафе-дебати була представена його творчосц, бешедовало ше о сучасним видавательстве у України, алє и о контроверзох повязаних зоз питанями националних идентитетох у України. Модератор кафе-дебати бул МА Александер Мудри, котри направел прешпив творох Андрия Любки и представел його видео роботи. Андрий Любка автор збиркох поезиї "Осем мешаци шизофрениї" (2007), "Тероризем" (2008), "Штерацец долари плус бакшиш" (2012) и кнїжки прози "Килер" (2012), Истого року вєдно з Dj Dimka Special-K видал албум аудиостихох "Пред експлозию ше поцилуєме". Його поезия и проза прекладана на анґлийски, нємецки, портуґалски, русийски, билоруски, сербски, чески и польски язик. 8 МАК 09-10 / 2013

Стихи длуги, як женски орґазми, таки Нєзащицени; и нєсподзивани, як татарски налєти. Хижа, цала наполнєта з жимносцу, карта швета, подобна до Вияви любови, брудни патос, Утикач и ормани. Жиц – то трапиц ше кажди дзень, заспац, Дихац – бо би дочекац циґаретлу, патриц – Же би пренайсц жвератко. Мнє би лєм алузия, же би мой радар лапел твой шлїд, Мнє би ище два животи, же бим ше вижил, мнє би Прежиц до рана, же бим тебе вистрежел, мнє би ище литру, же бим направел интервю зоз ангелом, и ище два же бим заспал. Ми нє будземе у ранших новинкох, нас нє влапя радио габи, Прешле – нє то, цо ми прежили, а цо паметаме. Найкрасше о нас напишу у некролоґох, найкрасши Наш поступок – то шмерц, найкрасши способ любови – любиц саму любов. Рушиме вноци, же бизме ше нє бали од власного циню, будземе Слухац музику, же бизме нє змарзли, будземе Начишльовац облюбених поетох, як остатню шансу. Рано – таке слунковите же бим доєл крави, А нє умерал, роса – така жимна, же бим ходзел боси, Кафа – така пахняца, же ми ше диха. Шедаме до авиону, уключуєме механїзем. Пред експлозию ше поцилуєме. Зоз кнїжки "Тероризем", Пирамида, Львів 2008. Прешпивал Александер Мудри


МИРОН ДЖУНЯ ПАЛЯ ЦО ТУ МАМЕ – ОГЛЯДНУЦЕ НА ФАНЗИН:

ВАЙЧАК ВИБЕГ ПО ДРУГИ РАЗ ВАЛАЛСКИ ГЛАШНЇК VAJČAK #2, REVIEW OF EAST SLOVAK ART & LITERATURE (ЯР 2013), ПО СПЕЦИФИЧНО ДЛУГШЕЙ ПАВЗИ (ПРЕШЛА СЕЗОНА И ПОЛ ОД ВИДАВАНЯ ПЕРШОГО ЧИСЛА – ЄШЕНЬ 2011) ВИХОДЗИ ЗМИСТОВО ПРЕШИРЕНШИ И ОБСЯЖНЄЙШИ. VAJČAK 2 Читаче/провадзаче Литературного слова мали нагоди остатнї даскельо роки читац мойо прикази виданьох цо их Восточнословацке здруженє Валал (Vichodnoslovenske združen’e Valal) обявело пред Вайчаком. Най лєм здогаднєм, то наслови – "Троме браца – приповедки з Войводини", "Квашна кнїжка" Ивана Медєша, покля приручнїк "Пчоларство" 9 МАК 09-10 / 2013

Ґези Жебрацкого публиковани у комплету з першим числом Вайчака. Окрем Ивана Медєша Шукса и Мирка Горняка Колета, котрим їх литературни твори обявени у обидвох числох, у найновшим Вайчаку представени ище и приповедки Синиши Сопки и Здравка Планчака Здикея, як и тексти писньох керестурских ґастарбайтерох, братох-двойнятох Дудаш з ґрупи Decayin’, цо вишли "озвучени" на MAKCD12. Авторови тей статї обявена єдна писня з кнїжки поезиї (MAKoff 13), а у першим чишлє Вайчака було обявене виглєдованє (поробене вєдно з Каролину Папуґа) о лацох медзи школярами у керестурскей Основней школи "Петро Кузмяк". То тото цо ше дотика менох котри познати домашнїм читачом и провадзачом нашей локалней културней-андерґраунд сцени. Други прилоги ноша авторски подписи менєй познати тутейшому рускому читачови, з оглядом же ше роби о творчосци з (восточней) Словацкей. Винїмок вшелїяк (насампредз конзументом театралних збуваньох) текст фалату "Хлоп без таланту", у режиї Йожки Єнчу, цо го нашо Керестурци (на Мемориялє) и Дюрдьовчанє вяри мали нагоду патриц у виводзеню Кладзанского народного театра, а котри, ниа, уж другу сезону госцую у наших крайох. ПРИРВА Нєспорни уж факт (нєдвосмислово науково подкрипени) о цесних язичних вязох нашей рускей, зоз бешедами, диялектами словацкого язика на Горнїци, односно Восточней Словацкей. Та ше так вецка скорей– после зочуєме з политичну проблематику. Напевно и же вец таки, фанзиновски, субкултурни феномен як цо Вайчак може буц оптимални рамик за менєй

обтерховани и политично проблематизовани явни простор у хторим ше глєда модел, чи способ прировнованя спомнутих бешедох з провадзацима културнима елементами и феноменами. А на єден осучаснєти способ. О чим сом уж и писал у Шветлосци, у статї "Язик и идентитет". Бизовно тиж же з такима намирами Воловар и сотруднїки ризикую зорвец процивставени реакциї, насампредз з боку чуварох явного шора и порядку, гоч особнє нє видзим нїч малициозне у їх потреби охрани власней мацеринскей бешеди през уключованє нашого (насампредз сучасного) язично културного скарбу до їх таких намаганьох. Бо, медзи теорию (чи доґму) о нашей "барз пословаченей бешеди" з єдного боку, и "паноцовскей заведзеносци" ґу Востоку т. є. на русинство-українство з другого, превелька прирва котра, гнєтка, лєм продукує злу крев и лїґа драгоцини час. Замка за спричних и геверних. "ДРОБНЇЦИ" Так же ми, вец, анї кус нє завадзаю ориґинални и гунцутски подняца яки роби видаватель и редактор Марош Воловар и екипа з "Валалу". Напроцив. Лєм най би ше учени (а поготов гевти цо су за то плацени) порадзели коло номенклатури, писма и других "дробнїцох". А без прициску даяких архаїчних доґмох, канонох и других полунаукових, нєподкрипююцих вигваркох. Тельо о дисонанци тей файти. Културно социолоґийна димензия, ровновага медзи традицию и сучасну културу, чи руралним и урбаним, як и други причини за бешеду о Вайчакови, останю за другу нагоду. Напевно уж за идуце число.


РАДИО У ЧАСОПИСУ МАК: САНЯ КОЛЕСАР И САНЯ ПОЛДРУГИ ЕМИСИЯ – ОСТАНЬЦЕ НАШМЕЯНИ КАЖДИ ВОВТОРОК ОД 12.30 ДО 14 ГОДЗИН НА 100 МЕҐАГЕРЦИ НА РАДИО НОВИМ САДЗЕ FACEBOOK: DVE SANJE

ОРҐАНСКА

ПОЖИВА И

ДЖЕЗ ВЕЛЇ РУСНАЦИ ПОШЛИ ДО КАНАДИ ПРЕНАЙСЦ СВОЙО ЩЕСЦЕ И УСЛОВИЯ ЗА ЛЄПШИ ЖИВОТ. КЕД ТАК З БОКУ СЛУХАМЕ ПРИПОВЕДКИ, ТОТО ЦО ДОЗНАВАМЕ О НАШИХ КАНАДЯНОХ, ТО ЖЕ ТАМ И НАШЛИ ТОТО, ПО ЦО ПОШЛИ. ЄДЕН З НЇХ И ДЕЯН НАДЬ. НАРОДЗЕНИ Є 27. ЮЛИЯ 1978. РОКУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, А ДО КАНАДИ ШЕ ОДСЕЛЄЛ ЗОЗ СУПРУГУ ТЕРЕЗИЮ 2006. РОКУ. ДЕЯН МУЗИЧАР, БУҐНАР И ДОК ЖИЛ У СЕРБИЇ, РОКАМИ ШЕ ЗАНЇМАЛ ЗОЗ МУЗИКУ, ТА ГО АНЇ ОДХОД ДО КАНАДИ НЄ ЗАСТАНОВЕЛ ЖЕ БИ ЛЮБОВ ҐУ БУҐНОМ НАШЛА МЕСТА И ТАМ. 10 МАК 09-10 / 2013

САНЇ: Кеди ши ше почал занїмац зоз музику? ДЕЯН НАДЬ: Бул сом тинейджер кед сом пожадал грац, та сом зоз 13 роками почал грац на буґнох. Були то озда найчежши часи за гранє, бо то бул сам початок 90-их, кед плаца була 1 марка, а єдни просеково буґни теди коштали од 500 марки та на вецей. Алє якош сом зоз помоцу фамелиї "нашкрабал" за свойо перши буґни. САНЇ: Як ше волал бенд зоз котрим ши почал грац? ДН: Бул то локални бенд составени зоз моїх парнякох, а волал ше Basement, односно – Пиньвица. Наступели зме на Керестурияди и були аж и

наградзени як наймладши и найперспективнєйши бенд. Алє, нажаль, пре тедишнї обставини, бенд нє исновал длуго. САНЇ: Кадзи це вец музика одведла? ДН: Но, я предлужел грац и повязал сом ше з членами єдного бенда котри грал тедишнї турбо-фолк и з нїма сом, вец, роками грал по цалей жеми по рижних локалох. Грали зме од рижних карчмох, та по готели зоз пейцома гвиздочаками. Сотрудзовали зме зоз познатим бендом Бон Ами зоз Парачину и наисце нам добре ишло, бо зме мали моцни бенд котри нас ґурал. Нє бул сом найщешлївши же граєм тоту файту музики, алє добре ше зарабяло и дзекуюци

тому заробку могол сом помогнуц и своїм, а була ми доступна и найлєпша опрема котрей теди було на шветовим тарґовищу. Бул сом медзи першима на наших просторох, котри мал електронски буґни. САНЇ: Вец ши зоз супругу надумал пойсц до Канади. Бул ши порихтани положиц музику на stand-by на нєодредзени час? ДН: Понеже зме ше побрали 2005. року, а перспективу за лєпши живот зме ту нє видзели, пошли зме о рок до Канади. Думам же нє треба меняц себе кед це штредок огранїчує, алє премень штредок же биш себе дал можлївосц витвориц ше максимално. Прето сом и сам так зробел. Початок бул чежки, дас рок сом нє грал, алє ми любов ґу музики нє дала мира же бим ю длуго охабел з боку, та сом нєодлуга пошол до першей музичней предавальнї и замодлєл их же би ми дали мена и числа телефонох шицких музичарох у тим краю, котри на кус висшим уровню. Так сом ше повязал зоз єдним джез музичаром, Китом Бартлетом, котри мал свою приватну музичну академию и котри ми барз помогнул коло граня и з нїм сом грал коло шейсц роки. Аж у Канади сом похопел цо то значи буц прави музичар и яке то задовольство. Було нам важне лєм грац и правиц добру енерґию, без огляду же кельо єст людзох у публики. САНЇ: Як бенди функционую у Канади? ДН: У Канади нєт тарґовище за штредню класу музичарох и їх бенди. Єст початнїкох и вец барз велька дзира, а потим идзе сам верх. Та гоч тота штредня класа составена зоз барз квалитетних музичарох шветового уровня, нажаль, дньовнїци за "свирки" минимални и потребне мац и даяку стаємну роботу, а музика баржей служи як гоби, бо до верху


барз чежко дойсц. САНЇ: Як випатраю "свирки" и ноцни живот у Канади? ДН: Кед сце мали нагоду видзиц у америцких филмох, їх музични клуби, е то и у Канади так. "Свирки" опущени, маце вельо музични клуби и доступни вам рижни музични жанри, на вас лєм же бисце вибрали цо жадаце слухац. До тих клубох приходза часто рижни шветово музични гвизди, як цо Сантана, поведзме, котри приходза ту опущиц ше и єдноставно грац тото цо любя. То клуби отвореного типа, дзе кажди бенд ма можлївосц указац цо зна и на бини ше за єден вечар зменює векше число бендох. Клуби там робя до пейцох рано, алє ше алкогол точи лєм до двох. Уход до клубох вшадзи безплатни, а понукнуца на шветовим уровню. Шицки клуби понукаю и єдзенє и напой, и шицко досц тунє и доступне каждей кишенки. Розуми ше, єст и вельки вибор "фенси" дискотекох. САНЇ: З ким тераз сотрудзуєш, з оглядом же сце ше преселєли зоз Батлефорду до Британскей Колумбиї? ДН: Тераз жиєме у Пентиктону, варошу у котрим жиє найвекши процент канадских милионерох, котри ту пришли жиц пре вигодну климу. Праве пре нїх музични живот у тим варошу барз богати, бо ше през лєто кажди викенд дацо случує. Приходза вельки музични шветово мена и наисце сом мал нагоду упознац вельо музичарох зоз рижних жанрох музики. Як зме ше преселєли до Пентиктону, применєл сом исту систему доходзеня до музичарох, пошол сом до музичней предавальнї, позберал контакти водзацих музичарох з того краю, контактовал з нїма, бул ше упознац. З даєднима сом и грал. Так сом уж у другим тижню пребуваня у тим варошу, почал 11 МАК 09-10 / 2013

грац зоз бендом котри ше вола Lobo Blanko, цо значи Били вовк, з хторим сом грал цале тото лєто по рижних фестивалох у нашим краю и розуми ше 1. юлия на Дзень Канади. САНЇ: Як конциповани бенд и яку файту музики граєце? ДН: У бенду нас єст од пейц до седем членох, у зависносци од того дзе и цо граєме. Маме перкусионисту, виолинисту, ґитаристу, басисту, и я граєм буґни, а по потреби маме и клавиятуристу и койдзеяки восточни инструменти, котрим, по правдзе, нє знам анї назву, алє то шицко супер звучи. Файта музики котру граєме то мишанїна джез, фанки, реґе, латино и мидл

ист музики. САНЇ: Маце и шпивачох? ДН: Шпивачох маме по потреби, а часто зме и анґажовани же бизме провадзели одредзених шпивачох на їх наступу. Праве зме того лєта так наступели з даскелїма и грали зме на їх солистичних концертох на фестивалох. САНЇ: Гварел ши же у Канади нє мож "вижиц" зоз музики кед ши нє на верху и же мушиш мац и роботу коло того. Як тебе идзе укомпоновац и гранє, и фамелию, и стаємну роботу? ДН: Праве прето же сом ше нє могол цалком пошвециц музики и граню, єден зоз членох бенду ми понукнул же бим охабел стаємну роботу у тарґовинским центре,

дзе сом шейсц роки правел кариєру менаджера и почал сом робиц зоз нїм як продукователь орґанскей поживи, же бизме могли вецей грац. САНЇ: Якей же маю вязи продукованє поживи и музика? ДН: Окрем того же зме шицки у сушедстве тераз, нїякей вецей. На тим його маєтку жию три фамелиї зоз котрих шицки члени тей нашей ґрупи. Там дзе нам поля и фарма маме барз вельку ґаражу, дзе нам вше намонтирани шицки инструменти. А робота нам така же ше кажди дзень кед закончиме роботу коло поживи, после поладня, зидземе шицки по полудзенку и граєме по даскельо

годзини. Тераз ми состойна часц роботи и гранє. САНЇ: Яки плани за далєй? Жадаце зоз бендом заш лєм дойсц до того музичного верху у Канади? ДН: Нє шицко у слави и пенєжу. Досцигли зме таки уровень у нашей ґрупи же уживаме лєм грац вєдно и дзелїц тоту енерґию, а нам мерна єдинка за успих нє слава и пенєжи, алє тото як ше ми чувствуєме, та думам же зме вец у тим успишни и любел бим кед би так и остало. Но, вшелїяк, кед ше укаже нагода за напредованє, думам же порихтано на ню одреаґуєме.


БОРИС РОЙКО

REEPGUN VS ROKSTER РЕЦЕНЗИЯ ВИДАНЯ DIVERSITY

Кед слово о електронскей музики, вец шицки знаме же о якей ше ту музики у сущносци роби. Електронска музика то кажда музика хтора представя процес, чийо виводзенє подрозумює константне хаснованє електронских направох, котри електрични импулси претворюю до специфичного звуку. Под таку файту музики можеме подрозумйовац кажду музику котра настава и котра ше модификує прейґ елетронских и електромеханїчних направох, цо у нєшкайшим чаше каждодньовосц. Пред нами єден млади композитор, продуцент, по походзеню зоз Руского Керестура – Мирко Преґун, котри ше одшмелєл, пошол до иножемства, точнєйше до Києва (Україна), дзе закончел Националну музичну академию "Петра Илїча Чайковского", напрям оперно-симфонийске дириґованє, и котри почал робиц цошка окремне у рускей заєднїци, а то продукованє електронскей музики. Зоз тоту роботу ше занїма активно уж полни штири роки. У своєй роботи хаснує музични софтвер "Nuendo", а уметнїцке мено му Reepgun, цо преробена назва од його правого презвиска. Перша озбильна робота у такей файти музики му обявена як додаток часопису МАК, та прето направиме єден кратки резиме и дакус лєпше ше упознаме зоз його новим продуктом. Слово о EP котри составени зоз седем нумерох розличного жанру. Наволани є "Diversity" (зоз анґлийского "рижнородносц"), праве прето же на диску заступени седем розлични жанри композицийох. Перша нумера "Waiting For Redemption"

12 МАК 09-10 / 2013

експериментална, составена зоз рижних тонох, мелодийох и могло би шлєбодно повесц же є прихильнїк даякей амбиєнталней музики. Други два композициї дакус моцнєйшого характеру (dubstep и drum’n’bass точнєйше neurofunk) и под вплївом твардейшого бита, дзе як продуцент одлично указал свойо схопносци на тим полю. Треца писня ‘’Забудзем це’’ представя напрям tip hop, котри ше зявел початком ‘90-их рокох у Велькей Британиї, точнєйше у Бристолу, котри у себе ма експерименталну вариянту breakbeat под вплївом soul funk и jazz музики. Пията, шеста и остатня, т. є. седма нумера, преставнїки psihodelic trance, elekctro house и uplifting trance (єден зоз поджанрох trance музики) елетронского музичного виражованя, котри богати зоз одличну кулминацию, мелодию и ритмом, котри характеристични за тоти наприями. Моя заувага шицким композицийом (окрем першей), же би, ґенерално, требало дакус вецей обрациц увагу на интро (уводни) часци, бо су по моїм скромним думаню, досц кратки. И сам звук, як и квалитет писньох дакус слаби, цо сом достал як резултат поровнованя нумерох зоз композициями познатих продуцентох, а цо ше дотика самей кулминациї у писньох, ту думам же ше композитор барз добре у жанрох знаходзи. А ґенерално барз потримуєм таки роботи и сам тот продукт, и по моїм думаню треба же би ше видавало вецей таки проєкти, бо думам же при нас младих, так повесц, презентовательох и творительох музики – попри ethno, rock и punk-rock музики – вшелїяк би требало буц места и за елетронски напрями.


ОГЛЯДНУЦЕ НА КНЇЖКУ КАРОЛИНИ ПАПУҐА "ПИХА И ЖАЖДА"

БОРИС ВАРҐА

КАЯ

Кед вишла Антолоґия ґенерациї 1990–2010 "Дзеци з урбаного гумна" академика Юлияна Тамаша, направене свойофайтове помиренє медзи "литературну елиту" и авторами "младшей ґенерациї". Видавательна редакция обецала же будзе видавац младих авторох, цо и часточнє роби. Вишли кнїжки Ванї Дули и Тамари Хрин. Рихта ше нови виданя. Гевти цо сцели видац кнїжки – видали. Диверсификованше видавательство по руски – кнїжки окрем видавательней и часопису МАК, видава Руска матка, виходнярске здуженє Валал, итд.

у друкованей верзиї влєце 2004. року остал лєжац глїбоко у фийовки видавательней редакциї. Слово о авторки Каролини Папуґа, теди ище дзивоцке Джуджар, котра на 27 роки написала збирку лиричней женскей поезиї. Кая участвовала у велїх компилацийох сучасней рускей литератури – "9риби" и "Дзеци з урбаного гумна" – алє власна збирка єй нє була обявена, пре нє цалком ясни и познати причини. У явносци мож дознац же Кая нє часц постояцей рускей литературней "бранши" и же мала даскельо тексти у часопису МАК ("Нє дайце им" МАК 2006/1, б. 23) и "Руским слове" ("Дзе проблем", Руске слово, 12. януар, 2007, б. 9.) котри ше досц критично одношели ґу дзепоєдним реакцийом рускей интелектуалней елити, окреме литературней. Кая тиж активно участвовала у полемикох коло виходу кнїжки "9риби" и литературней едициї часопису котра теди, 2006–2007. року, була оштро критикована. Познєйше, 2012. року, Кая як рецензентка потримала младу еманциповану авторку Александру Живкович.

Медзитим, єден рукопис написаней кнїжки и придатей

Кая у медзичаше закончела студиї, почала робиц у школи

Кед зме у часопису МАК видали дебитанстку кнїжку Мирона Джунї "Моєй желєновласей ехо", поезиї котру писал концом осмедзешатих и початком дзеведзешатих рокох, думали зме же готове зоз ретроактивним видаваньом литератури. Джуньова кнїжка у тим творчим мозаїку важна – вон бул медзи першима виснїками модерней и урбаней литератури по руски, а тераз є активни литературни критичар.

13 МАК 09-10 / 2013

"Петро Кузмяк" як наставнїца руского язика и литератури. То значи же вироятно длугши период у професиї, а вироятно и приватно, будзе задлужена за очуванє руского язика и литератури. И нєшка кед ше чита єй творчосц зоз рокох "безбрижносци" вони дїйствую швижо и лирично заводлїво. О тим детальнєйше у рецензиї написал єден з лєпших сучасних авторох рускей поезиї Синиша Сопка. Кая достала дебитантску кнїжку релативно позно. Зоз тим пробоване виправиц нєправду нє лєм спрам Каї, алє и спрам уметносци, односно литератури по руски, котрей важна кажда блїщаца капка талантованих авторох. Алє и Кая ту нє була досц упарта же би єй кнїжка, и попри шицких почежкосцох, скорей вишла.

Кая могла тоту кнїжку видац даґдзе 2044. року, шлїдзаци терашню праксу литературного меинстриму, лєм же би було цо вецей "дїла". Тота кнїжка видата як проба виправиц праксу же би ше нє "дописовало", а писало цали живот – пре себе, алє и пре одвичательносц спрам руского язика и уметносци вообще.


Роки преходза и цискаю ше як єдло котре каждодньово єме цо ше циска до черевох, а рокох ше нє мож ришиц лєм так же ше вежнє ложичку рицинусу.

Др Шукс

Но, кед ши пре тот одвит и вообще шицко у живоце десператни, ниа, ци пар совити од котрих ци нє будзе лєпше. Ниа, цо мож алтернативне у твоїм, нє цалком до центра трафеним, живоце робиц, а еквивалентне є животу рок гвизди.

Трицетка задуркала на дзвери. Чи ши ше вишколовал, або нє. Удомел ши ше з процивним полом, намагаш ше отримац латентни алкоголизем, або ши ище соло пиянїца у родительским доме. Вироятнє ши и нєзаняти, а кед маш роботи – з тим горше.

Щипай древа. И то цо ґузловатши. Треп по нїх. То ци таке исте як кед биш бул на бини и розбивал ґитару. А кед є ґузловате, вец треба вельо з нїм биц, та то таке як кед биш мал барз драгу ґитару. Коню глупи.

Вше баржей ци ясне же од идеї поставаня рок гвизди випатра, нє будзе нїч. Цо робиц? Мал ши уж становиско як рок гвизда. Мал ши и вокабулар, бадиленґвидж и цали имидж як рок гвизда. Цошка ши можебуц и поробел. Мал валалски панк, рок, або шицко єдно, метал бенд, нїхто нє знїмал Сабатов "параноид", або WASP як ви. Можебуц ши видал и ценку збирку поезиї, дзе можебуц и даяки аванґардни рисунок бул же би допольнєл безидейносц на нєвиписаних бокох. Вироятнє ши читал дакеди у паузи на "Костельниковей єшенї" и то ствар дзе маш три лаца, або седем. И нїч! Можебуц ши аж и дал даєден интервю за даяки менши ТВ беґель, аж ши и там залал и бешедовал контроверзни шмециска най шицки чую... И, до рици, нїч! Робиш роботу котру нє любиш, церпиш людзом, животу и долї велї глупосци котри єдна рок гвизда себе нє шме допущиц. И як ше з тим помириц? Агей же тото себе думаш кед рано обуваш першу ботошу? Шицко ши мал цо мала єдна рок гвизда и єдноставно, нє сцело це. И то ши цо ши. Лїґаш нєправду з дня на дзень и аж мушиш водзиц трезби живот же биш нє остал без 14 МАК 09-10 / 2013

200–300 еврох на мешац. Цо робиц у такей ситуациї, питаю ше поспреведани потентни нє признати гарла? Одвит на тото, вецей як єдноставно мож дац, ниа го: нє знам.

Ходз до загради и ронь по корове. То ци исте як кед витрошени розум рок гвизди у єдним моменту кариєри надума свойо цело одвесц до Индиї же би ше вєдно повязали там дзекуюци природи и хто зна яким ище глупосцом и бацилом. Пендрай ше по високих древох того валала у котрим ши нєпорозумени, вишай ше по конарох и лярмай до паса голи, або облєчени до гордова. То вец таке як кед рок гвизда ше по конструкциї бини пендра, лярма и трима казань.

КАДЗИ ДАЛЄЙ?

Ґаладз людзом до кошнїцох и буґнуй источашнє по нїх. Зоз тим достанєш на аванґардносци, а годзен ши мац и имитацию гемороїдох як и рок гвизди. Розуми ше, ту биш требал буц облєчени до чаривняка, або дизнийового Паї качура и лярмац окултни мистицизми же би ци казания достали на чежини. Тельо лєм бим мал за рок гвизди, алє знаю вони и сами, бо су ровно ориґинални, креативни и нїяк нєсперацлїви.


УПЕЧАТКИ ЗОЗ ВОЛОНТЕРСКОГО КАМПУ "ЛЄТО У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ 2013"

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ И ТОГО РОКУ ОТРИМАНИ МЕДЗИНАРОДНИ ВОЛОНТЕРСКИ КАМП, НА ХТОРИМ ШЕ ПОЗБЕРАЛИ 15 ВОЛОНТЕРЕ З РИЖНИХ МЕСТОХ ЗОЗ СЕРБИЇ И ИНОЖЕМСТВА, А У РОБОТИ ШЕ ҐУ НЇМ ПРИДРУЖЕЛИ И ЛОКАЛНИ ВОЛОНТЕРЕ ЗОЗ КЕРЕСТУРА Понеже сом нє мал нагоду того лєта путовац, подумал сом же кед уж нє можем до Европи, може Европа присц ґу мнє! Главни гвизди кампу дефинитивно були волонтере зоз иножемства, та так ше домашнї волонтере мали нагоду упознац зоз седем волонтерами зоз Русиї, Шпаниї, Французкей и Велькей Британиї. Та, ниа, так ше и я, як новосадски Руснак, нашол у тим кампу. Уж сом раз волонтирал у Керестуре, та знам яка то красна и добра нагода за младих же през роботу можу буц хасновити локалней заєднїци, а тиж так и здобуц нови, красни искуства и приятельства. Но, розуми ше, у кампох вше єст и даяки проблеми. Од самого початку нас и вони провадзели, насампредз у орґанизациї роботи и змесценя за волонтерох. Сама робота ушорйованя базена велїм волонтером була пребарз лєгка и допита. Мальованє по школских мурох було баржей робота за мали дзеци, а нє за 15 МАК 09-10 / 2013

НЄДОСТАТОК РОБОТИ НАДОПОЛНЄЛО ДРУЖЕНЄ ИВАН КАНЮХ

одроснутих и моцних волонтерох. Чкода же у валалє нє препозната тота моц и нє вихаснована на векших проєктох. Алє як ше у нас гвари – "дзе добре дружтво, ту и бриґи мали!". На нашо щесце, од самого початку ше шицки волонтере добре складали, гоч була велька розлика у рокох. Була ґенерация од 15 по 30 роки, а даєдни мали аж и 67 роки! Мнє цалком одвитовала тота розлика у рокох, бо сом ше могол дружиц и зезац зоз младшима, а дакеди и научиц дацо нове од старших волонтерох. Понеже студирам историю, мал сом нагоду похасновац свойо знанє у озбильних бешедох зоз гевтима хтори сцели дознац дацо вецей о нашей держави, историї Сербиї и Руснацох, та о нашим способе живота. Алє, нє думайце же зме на тим кампу лєм шедзели и приповедали. Пополадньови шлєбодни час зме хасновали за купанє на керестурским базену и ярчку, "циркали" зме и "одпадали" у кафичу, або на фодбалским турнире.

Волонтером наисце було супер! Були зме и на Водова фесту, алє вам деталї нашого "лудованя" отамаль нє виволам, бо би ше зявела велька потреба за цензуру... Тоти два тижнї у кампу нам прешли як єдна секунда, алє нє дармо ше гвари же шицко цо красне – кратко тирва. Зоз того кампу виходзим задовольни, бо кед ше шицки плуси и минуси з нього позбераю, плуси дефинитивно победзую. Найвекше богатство то нагода упознац и дружиц ше зоз людзми зоз швета хтори дзеля исти вредносци як и ви, франтую як и ви. И тот момент кед похопице же зме шицки на свой способ иншаки, алє заш лєм исти. То чувство хторе нє мож описац, треба го дожиц. З тей нагоди поволуєм шицких младих же би ше нє обавали пробовац дацо нове у живоце и же би ше придружели и здобули таке красне и хасновите искуство на шлїдуюцим волонтерским кампу у Руским Керестуре! Видзиме ше на рок!


Я СЕБАСТИАН ПАВЛОВИЧ

ЕСЕЙ

Ґимназиялєц, длуги власи, идеалиста зоз подлим смаком за музику – шедзим, там дзешка, у предостатнїм шоре, блїзко при виходзе. Трецина уваги пошвецена збуваню на бини, а гевти два – заблукали. Вироятно шацую дзивчатка, лєбо роздумую о даяким бависку на рахункару. Нє можем ше здогаднуц хторе од тих двох ми теди було важнєйше. ИМПРЕСИОНОВАНОСЦ Одразу сом ше наїжел! Ґлумица Даниєла Штайнфелд закончела свою бешеду зоз тим же як за ню руски язик, язик на хторим вона шнїє и вше будзе шнїц, без огляду на тото кельо го хаснує у каждодньовим живоце (парафразирам). Красне дзивче, оптимистична и интелиґентна виява, а заш лєм вигодна за широки народни маси – импресионовани сом. Тераз, кед дакус лєпше роздумам: ище вше сом нє сиґурни чи тота реакция симпатетичней нервней системи на мускули под кажду власку моєй скори була пошлїдок Даниєлових словох, чи можебуц лєм пошлїдок температури у сали Дома култури. Гоч як, нє важне прецо, тота хвилька остала дзешка урезана у моїм паметаню.

ШНЇЄМ ПО АНҐЛИЙСКИ ДВА ТИСЯЧИ ПИЯТИ РОК, ВЕЛЬКА САЛА ДОМА КУЛТУРИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, ПРЕМИЄРА ФИЛМА "ИВКОВА СЛАВА" 16 МАК 09-10 / 2013

Ниа, ту сом осем роки познєйше. Седем препровадзени у иножемстве, закончени основни студиї и пол мастера на анґлийским язику. Нє знам кельо того ше наисце пременєло. Постал сом вельо цинїчнєйши, оштригал сом ше, музични смак и далєй дискутабилни. Можебуц сом дакус менєй подложни вплїву и дакус ме чежше импресионовац зоз словами красних женох... иии... я шнїєм по анґлийски. СТАРИ КРАЙ 60, 59, 58, 57, 56, 55... – минута цихосци, минута за плюванє,

шок, розуменє, нєреаґованє, або приходзенє до заключеня же то цалком нормалне. Нормалне? Прецо? Прето же руски язик просеково бешедуєм дас пейц, шейсц годзини до тижня. И то углавним прейґ телефона, skypa, лєбо дружтвених мрежох дзе ше хаснує тоту "погубену" верзию руского. Єдна од причинох за тото же уж вецей як шейсц роки нє жиєм зоз фамелию, прето же жиєм у милионским варошу дзе познам точно штверих Руснацох. Остатнї два кнїжки хтори сом пречитал по руски були: "Хороти за Принцези" и "Шпотанє по Сушедовим Медєшовим Розуме" (авторе ми пребача, нє иду ми наслови), а скорей того ше анї нє здогадуєм цо сом остатнє пречитал по руски. Спреведам. З часу на час, руцим попатрунок на даєну вистку прейґ Рутенпреса, одпатрим даєден "Широки план" на Youtube и пречитам подаєден МАК кед ше дахто здогаднє принєсц го зоз "старого завичаю" – нє можем тот термин похасновац нєсаркастично. Дакеди, алє анї нє так часто, штудирам о тим же хто виновати за тоти мойо "прекляти" анґлийски сни? И гоч як кед бим обрацел приповедку, гоч зоз хторого боку, угла, лєбо димензиї кед патрим, гоч як би сом то, можебуц, дакеди и жадал, нїґда ми ше нє поспишело обвинїц дакого другого. Одвит вше исти, очиглядни. Я виновати. ВИНА Вибрал сом свою драгу, надумал ше преселїц тисяч километри индзей, и то пре студиї, вец ознова ище тельо пре роботу и предлуженє студийох. Була ми важнєйша кариєра од пребуваня у штредку дзе би сом кажди дзень мал нагоду бешедовац по руски, та гоч то було и у меншим варошу, у нє нательо населєней


провинциї, у там єдней держави. Нїхто други ми нє виновати же ми шицки озбильнєйши вязи були зоз "жительками тей истей нєменованей держави", же сом нє ходзел "женїц" ше до Керестура. Припознавам же нє провадзим часто руски медиї, нєдостаточно ше намагам отримац контакт зоз фамелию, товаришами и вообще, шицким "руским" цо иснує на тим швеце. Виновати сом и же сом у Керестуре нє бул седем роки. Чи ми дзекеди придзе цлїво, нєправо, або аж можебуц и жаль? Гей, цлїво ми кельо и чловекови хтори сам себе викопал дзиру и вец ше руцел до нєй. Нєправо ми лєм тельо кельо себе допущуєм же би ми було нєправо. Можебуц од того шицкого найжалоснєйше лєм тото же ми очиглядно нє досц жаль же би сом дацо пременєл. Тераз сом уж свидоми же и у найвироятнєйшей верзиї моєй будучносци – нє будзем шнїц по руски. Оого, дакус сом превершел зоз мелодраматизацию. Нє була ми намира написац реквиєм за руски язик. Нє пишем прето. Пишем прето же би сом самого себе нагнал отримац даяку вязу зоз своїм мацеринским язиком. Пишем прето же бим любел чуц цо други думаю о стварох хтори ми преходза през главу. Пишем прето же сцем подзелїц искуство, так исто як цо би ми було мило пречитац дачийо друге – по руски. Пишем, а анї єден кирилкови фонт нє мам инсталовани док придзе час за предуркованє. Ганьба.

17 МАК 09-10 / 2013

САШО САБАДОШ

ПОЕЗИЯ

32-987

Єй попатрунок вшелїяк обецує. Обецує максималну катастрофу. Вона барз нагнївана. Нє мал ши право, нїяке право, ти, прешмишни глупи корназу, анї подумац же би вона, пресмачни фалат кокетней вселени, сцела мац дацо з тобу. Остава ци лєм же биш сцекол, поцагнул ше до швета у хторим мож дихац, там дзе ґуґланє и самбо найтрофейнєйши спорти, дзе сце лєм пре забаву куповали клатки и замикали уж замкнути бициґли, дзе ши знал стац при беґелю и провадзиц жовту дражку до олєгчаня.


МАЯ ЗАЗУЛЯК

ПО ТЕРАЗ СЕДМИ МУЗИЧНИ ФЕСТИВАЛ "ВОДОВА ФЕСТ"

МУЗИЧНИ ФЕСТИВАЛ "ВОДОВА ФЕСТ", СЕДМИ ПО ШОРЕ, ОТРИМАНИ 19. И 20. ЮЛИЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ НА БАЗЕНУ, У ОРҐАНИЗАЦИЇ МЛАДИХ З "ПАКТ РУТЕНОРУМУ". ЗА ДВА ДНЇ, ПРЕЗ ФЕСТИВАЛ ПРЕШЛО ВЕЦЕЙ ЯК 4 000 НАЩИВИТЕЛЬОХ И, ПО СЛОВОХ ОРҐАНИЗАТОРОХ, ТО НАЙУДАТНЄЙША ВОДОВА ПО ТЕРАЗ 18 МАК 09-10 / 2013

На трох бинох – главней, електро и реґе/DNB, наступели вецей як 40 виводзаче, а главни мена на тогорочним Фестивалу були Dubioza kolektiv и хип-хоп состави Bad Copy и Prti Bee Gee. Як ше обчековало, найвецей нащивительох прицагла ґрупа зоз Босни и Герцеґовини – Dubioza kolektiv, чий наступ бул и найнащивенши за тоти седем роки постояня Водовей. Пактовци того року експериментовали, та так пияток бул лєм хип-хоп вечар. И, док даєдни пре тото були розчаровани, орґанизаторе гваря же нє погришели прето же и тогорочни пияток найнащивенши перши дзень того Фестивала по тераз, нє рахуюци прешли рок кед наступела ґрупа Hladno pivo. Тота новина уведзена прето же, як гваря у орґанизациї, роками велї глєдаю тот музични жанр. Тот вечар, на Фестивалу було коло

1 500 людзох, и то векшином зоз "страни", док Керестурци менєй були заинтересовани за хип-хоп. Други дзень було коло 1 000 нащивительох вецей, и з тим то и "наймоцнєйши" вечар на потерашнїх Водових. З рока на рок, Водова вше популарнєйша, та того року мала нащивительох нє лєм зоз околїска, алє зоз цалей Сербиї, та аж и зоз иножемства. Пияток, на главней бини, попри составох Bad Copy и Prti Bee Gee, наступели и Пишта зоз Коцура, Mind control represent, Unija и Blaya dub Playa, док соботу, попри водзацей Dubiozi, наступели Defect Gloria, коцурска ґрупа Demigod, Under the Label, керестурска ґрупа Crazy Cousins, Muzika poludelih и Death Saw. ДУМАНЯ ПОДЗЕЛЄНИ Думанє публики о тогорочней Водовей подзелєне, окреме о пиятковим хип-хоп вечаре, алє векшина ше склада же наступ Dubioza kolektivu бул барз удатни. Space Motion Electro Stage, односно ладя хтора пияток зоз коло 100 путнїками сцигла зоз Нового Саду, прицагла велїх любительох електронскей музики. Так, други дзень, велї мушели чекац на шор же би вошли на ладю, бо була полна. Гоч ше то случує кажди рок, орґанизаторе гваря же


пре технїчни причини нє мож привесц векшу ладю, на хтору би стануло вецей особи. На тей "бини" за два днї наступели коло дзешец ди-джейове, а даєдни з нїх то Vanjanja, Space motion, Miss S.A.S.H.A, Груби. Векшина нащивительох хтори пришли на тей ладї були змесцени у кампу хтори бул поставени коло базену, а вєдно було коло 150 камперох. Реґе/drum and bass бина нє заоставала за спомнутима двома. После програми на главней, векшина ше "селєла" на тоту бину, дзе за музику були задлужени ди-джейове зоз Сербиї, алє и зоз иножемства. Даєдни з нїх то Rahmanee&Wikluh Sky, Dardy D B2B senzzor, Rokster&Gunsmoke Selectah, Bozne, як и Scotty Master-Peace зоз Манчестеру, зоз Анґлиї. Як и прешли роки, у рамикох Водовей отримане и мото стретнуце, хторе орґанизовали члени керестурского Мото клубу "Fire eyes". Вони всоботу отримали дефиле, а обидва днї були задлужени и за варенє пасулї за домашнїх, камперох, алє и за нащивительох. ФИНАНСИЇ ВШЕ ПРОБЛЕМ Орґанизаторе гваря же ше тогорочни "Водова фест", окрем хип-хоп вечара, нє розликовал 19 МАК 09-10 / 2013

ТОГОРОЧНИ "ВОДОВА ФЕСТ" ПОТРИМАЛИ НАЦИОНАЛНИ СОВИТ РУСНАЦОХ, МЕСНА ЗАЄДНЇЦА РУСКИ КЕРЕСТУР, ОПШТИНА КУЛА, АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА, ЯВНЕ КОМУНАЛНЕ ПОДПРИЄМСТВО "РУСКОМ", ЗАВОД ЗА КУЛТУРУ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ, ШКОЛА "ПЕТРО КУЗМЯК", ЯК И ВЕЛЇ КЕРЕСТУРСКИ ПРИВРЕДНЇКИ ХТОРИ БУЛИ СПОНЗОРЕ. вельо од прешлих. Пременєни лєм даяки дробни, технїчни ствари. Тиж, надпоминаю же терен на базену того року бул барз добре ушорени, чому допринєсло Явне комуналне подприємство "Руском", алє и волонтере хтори участвовали на Волонтерским кампу, котри отримани у рамикох Водовей. Инциденти було менєй як прешлих рокох. У одношеню на прешли "Водова фест", цени напою и картох були дакус драгши, а у Пакту гваря же то одредзую на основи того кельо реализация цалого фестивала будзе коштац, як и на основи хвильковей ситуациї у держави. Гваря и же могло обачиц финансийну кризу, з оглядом же шанки менєй робели алє же, и попри тим, покрили шицки трошки и нє пошли до минусу, як ше знало случиц даєдни прешли роки.

За орґанизованє єдного такого фестивала, потребне коло 3 милиони динари, а у його реализованю анґажовани коло 200 людзе, од чого коло 40 од початку по конєц. Орґанизаторе наглашую же финансиї найвекши проблем при орґанизованю прето же ше нє зна напредок зоз келїма средставми ше будзе розполагац и як ше их добиє, а прегваряц з ґрупами и велїма другима ше муши скорей. Пред даскельома роками средства ше доставало прейґ рижних проєктох, док тераз на тот способ вельо чежше достац пенєжи. Пририхтованя за шлїдуюци "Водова фест" починаю уж у октобру, а у Пакту гваря же им барз вельо знача предкладаня публики на Facebook музичних ґрупох хтори би жадали чуц.


АЛЕКСАНДРА ЖИВКОВИЧ EXIT 2013

КOРОЗИЯ НА Р:ЕВОЛУЦИЇ ВЕЛЬКИ ФЕСТИВАЛ, ВЕЛЬКИ ОБЕЦАНЯ, А МАЛО ВИТВОРЕНОГО Обецани вельки мена хтори уж наступели як и нови, або реинкарновани, лєпше "преводзенє", вецей публики зоз цалого швета, прилаплївши цени картох – шицко цо указує на полєпшанє єдного з найвекших европских и шветових музичних фестивалох EXIT. Карти були туньши кед сце их влапели док були на промоцийох, або у илеґалним случаю купели од "тапкароша". "Обновени" вельки мена хтори векшину розчаровали пре зменшану креативносц и нови гвизди хтори ше наисце доказали на тей манифестациї, даваю реалнєйшу слику случованя хтори порушує Нови Сад штредком юлия, уж вецей як децению.

СУМНЇ

Спекулациї хтори вирни нащивителє тей "другей держави" могли слухац ище од новембра 2012. року наисце

20 МАК 09-10 / 2013

нє указовали на тото же ше фестивал отрима, або кед ше и отрима же будзе квалитетни. Питанє финансованя фестивалу, як и потримовки векших функционерох городу, а и держави, а з тим и пременка екипи хтора шицки тоти роки успишно орґанизовала фестивал (котри започати пре бунт процив Милошевичовей системи) прецаговала ше по медийох седем мешаци и наисце указовала же тота музична манифестация у кризи. Но, же голєм даєдна часц спекулацийох нє точна було видно ище у юнию, кед их побил шветово познати вокал Cee Lo Green зоз наступом на централней площи, на окремним дню фестивала, и як дарунок за фестивалски родзени дзень. Традицийно вельки огньомет на таких фестивалох и шветови продуцент Nil Rogers отворели капури фестивалу, гоч нулти дзень робела лєм главна бина, а други 12 ше ище лєм докончовало.

ДЗВИГНУТИ ПРАХ

Тогорочни револуционерни EXIT означели Prodigy, котри поволали масу на "шутку" у центру надриляней критичней маси. Вец преверени склоп Atoms for Peace, Ortodox Celts зоз дзвигнутим прахом на пейц годзин рано. И David Guetta зоз публику хтора видресирано слуха його вимаганя. Остатнї дзень означел и стари шмекер у чарних шматох Nick Cave, хтори ше доказал нє лєм кед почал шпивац, алє и кед шеднул за клавир. Одказани наступ ґрупи Rudimental з Лондону хтори велїм ошмих обрацел наздобачки. Пондзелок рано, док векшина Новосадянох одходзела на роботу, найвирнєйши еґзиташе дочекали слунко високо на нєбе. Капури музичного фестивалу EXIT ше заварли, а на атмосфери "Р:Еволуциї" могло обачиц корозию хтора на концу заш лєм вибила, после велїх пасмох замасцованя.


СЕНКА НАДЬ

ЧИ ПОТРЕБНИ ЗАЩИТНЇК МЛАДИХ ГРАЖДАНОХ?

ЗОЗ ЕДУКАЦИЮ

ПРОЦИВ

ДИСКРИМИНАЦИЇ ПРЕД ДАСКЕЛЬОМА МЕШАЦАМИ НОВОСАДСКА МЛАДЕЖ "ЯЗАС" ПОРУШАЛА ИНИЦИЯТИВУ ЖЕ БИ ШЕ У ТИМ ГОРОДЗЕ УВЕДЛО ОМБУДСМАН ХТОРИ БИ ШЕ ЗАНЇМАЛ ВИКЛЮЧНО ЗОЗ ПРАВАМИ МЛАДИХ. ТОТА ИДЕЯ ПОТРИМАНА, ТАК ЖЕ НА ЄШЕНЬ МЛАДИ ДОСТАНЮ СВОЙОГО ЗАЩИТНЇКА 21 МАК 09-10 / 2013

Омбудсман ше иншак вола и защитнїк гражданох, хтори реаґує кед достанє вимогу од граждана же му потупени права и контролує роботу орґанох державней управи. У Новим Садзе постої покраїнски омбудсман, а млади зоз орґанизациї "Язас" думаю же млади треба же би мали свойого защитнїка. Реакциї младих на тоту вистку углавним позитивни. – Думам же треба же би постоял омбудсман за младих, бо треба же би дахто водзел рахунку о защити правох младежи, а окреме думам же вельки проблем ситуациї кед их роботодавци нє приявюю и даваю барз мали плаци за цали дзень роботи – гвари Александра, студентка зоз Нового Саду. Окрем чежкей ситуациї у держави, велькей нєзанятосци и нєреґулованосцох у одношеньох роботодавца и занятого, млади обачую же присутна и дискриминация особох зоз инвалидитетом, потим по питаню националней припадносци и сексуалней ориєнтациї.

Борис, студент права, вери же би уводзенє омбудсмана за младеж злєпшало положенє младих у дружтве, алє и же треба едуковац младеж о їх правох. – Думам же то добра идея и же то треба зробиц. Млади ше, углавним, нє знаю кому питац кед им даяке право повредзене, а на концу конца, часто нє знаю анї яки маю права, та би на тим требало робиц – гвари Борис. Зоз другого боку, млада правнїца Ивана Здравкович дума же нєт потреби уводзиц таки окремни катеґориї. – Нє думам же млади нательо загрожени же треба уводзиц омбудсмана хтори би ше занїмал лєм зоз їх правами, прето же то може робиц и тот "обични". Интереснатне же млади барз ридко иницияторе парнїцох, вше частейше ше зявюю у потупових поступкох и вше присутнєйша малолїтнїцка деликвенция – гвари Здравковичова. До потупйованя и нє почитованя правох младежи найчастейше приходзи у самим дружтве пре традицийни попатрунки на швет, а нє нательо у явних установох. Як наша собешеднїца Здравкович наводзи, вельки проблем то нє почитованє шлєбоди думаня и виражованя, як и шлєбоди сексуалного опредзелєня. Кед зме свидоми же нам велї становиска и вредносци "усадзени" ище у дзецинстве, можебуц ришенє велїх проблемох младих то праве едукация о тим кельо людзе розлични. Свидомосц и прилапйованє того же постоя людзе розличних становискох, вири и способу живота може буц добра драга у зопераню дискриминациї.


ЄДЗЕН ВОНКА ЦЕЦИЛИЯ НАДЬ

МЛАДИ И "ЗДРАВЕ КОСТИРАНЄ"

БУЛИМИЯ И АНОРЕКСИЯ МАЮ ВЕЛЬО ТОГО ЗАЄДНЇЦКОГО. РОЗЛИКА У ТИМ ЖЕ ШЕ БУЛИМИЯ МАНИФЕСТУЄ ЗОЗ ПОВТОРЕНИМА ЕПИЗОДАМИ ОБСЕСИВНОГО И ГАЛАВОГО ПРЕЄДАНЯ, ПОСЛЕ ЧОГО ШЛЇДЗИ НЄПРИКЛАДНЕ СПРАВОВАНЄ ДЗЕ ШЕ ОСОБА ЖАДА РИШИЦ ТЕЙ ПОЖИВИ

22 МАК 09-10 / 2013

Период адолесценциї єден зоз найдинамичнєйших периодох у розвою людского орґанизма. Меняю ше нукашнї орґани, пропорциї даєдних часцох цела и состав тканї. Шицки тоти пременки под контролу ґенетских факторох, гормонох и костираня. Проф. др Душко Мардешич у кнїжки "Педиятрия" (Заґреб, 2003) описує актуални поремеценя при костираню як цо то – анорексия и булимия. Вон пише же костиранє при младих би требало буц рижнородне. Треба уношиц млєчни продукти, месо, житарки, угльово гидрати, масци и олєї, овоц зоз желєняву, вєдно зоз минералами (калциюм,


НЄ А-НУКА калиюм, маґнезиюм, цинк, натриюм итд.) и витаминами.

ТРЕНД Пре особни, фамилийни и дружтвени причини, по теориї професора Мардешича, млади часто вибераю нїзкокалорични диєти, зоз зменшаним уношеньом енерґетски квалитетней поживи. Дружтво у хторим ше рушаме, мода хтора актуална, од младих "вимага" ценке цело, вигладньованє орґанизма и примушує, окреме женски швет, на риґорозни диєти и пооштрени критериюми коло костираня. Нєшкайша млада дзивка часто заблука и найдзе ше у швеце примушеносци, же би задоволєла тренд и досцигла випатрунок єдного фотомодела зоз часопису, свойо цело вигладнює и приводзи до хороти. Поремеценя при костираню – анорексия и булимия – означени як чежки препреченя у поживових звикнуцох и справованю.

Анорексия частейша при индустриялизованих дружтвох, у хторих ценке цело предусловиє за прицагованє процивного полу. Ище лєм пред двацец роками тото зявенє ше одношело на адолесцентох, хтори углавним походзели зоз фамелийох хтори мали штреднї, або високи приманя. Нєшка тото зявенє барз часте и залапює шицки дружтвени пасма. Початки анорексиї ше звичайно можу замерковац у периоду од 12 по 16 роки, а булимиї од 15 по 20 роки.

СТРАХ ОД (ЗА)ТИЦА Анорексия нервози – може ше охарактеровац як нєрозумни страх од тица, односно грубнуца, одбиванє єдзеня, прешвеченя же даєдни места на целу пребарз груби. Причина тому то глїбоке психичне поремеценє у перцепциї форми власного цела и тїлесней маси. Дзивче хторе ма анорексию нервози, нїзкого самодовирия, анксиозна є (нєобгрунтовани страх), нормалней лєбо надпросековей интелиґенциї, перфекциониста зоз визначенима школскима успихами. Булимия – ма вельо того заєднїцкого зоз анорексию нервози. Розлика у тим же ше булимия манифестує зоз

23 МАК 09-10 / 2013

повторенима епизодами обсесивного и галавого преєданя, после чого шлїдзи нєпримерене справованє дзе ше особа жада ришиц тей поживи – нароком виволує поврацанє, хаснує лаксативи и други лїки же би вируцала зоз себе тото єдзенє, як и мученє зоз напорнима вежбами. Проф. др Мардешич пише же ше у лїченю поставя три основни цилї, у хторих участвую искусни дохтор и психиятрийски тим. Перши циль то нормализованє тїлесного станя – цо ше окончує у шпиталю. Други – возпоставянє нормалних поживових звикнуцох, а треци циль подрозумює общи психотерапийни третман охореного и сотруднїцтво зоз цалу фамелию.


Mak 9 10 2013 web  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you