Практичний словник виробничої термінології

Обладка

– 60 –

Обладка (котла) – обладнувáння. Обливальщик (посуды) – поливáльник(‑ка). Обливина – віблна, обзéл(‑лу) (ШС). Облицовка – 1) (предмет) – óбличка, об­лич­­ кóвання (ШС); 2) (процесс) – личкувáння. Облицовщик – личкувáч(‑чá). Обложка (тип.) – обгóртка, пал(і)ятýрка. Обломок – улáмок(‑мка). Облопачивание (турбин) – облопáчування. Облук, облучек (в телеге) – передóк(‑дкá). Обмазка – 1) (слой) – óбмазка; 2) (процесс) – обмáзування. Обмазчик, ‑чица, мазальщик, ‑щица – об­ мáзувальник(‑ка), мáзальник, мáзальниця (Тр). Обманка (роговая) – світн. Обмачтовывать, ‑товать – общоглóвувати, общоглувáти. Обмен (воздуха) – вимíна, óбмін(ну) (ШС). Обмер – óбмір(‑ру). Обминка, обминание, обмятие (врубок, лис­ тов) – обминáння. Обмотка – 1) (общее название) – обмóтка; 2) (электр.) – óбвитка. Обмоточный – обвиткóвий; о.‑ая, о. отделение – обвивáльня; о. обвивающий станок, машина – обви­ вáлка, обвивáльниця (ЕлС). Обмотчик (электр.) – обвивáльник(‑ка). Обмуровка – 1) (предмет) – обмýрок(‑рка), умурóвання (ШС); 2) (обмуровывание) – обмурóвування. Обмывка, ‑вание (выработок, песков, угля) – обмивáння. Обнос (изгородь) – обгорóжа, обгорóда. Обогатитель (угля) – збагáчувач(‑ча). Обогатительный (горн.) – збагатнй; о. фабрика – збагáтня, збагáчня (ШС). Обогащение (полезных ископаемых) – зба­ гáчування. Обод – óбід (óбода). Обоз – вáлка. Обои – шпалéри(‑лéр). Обойма, обоймица (для укрепл. кабелей, патрона) – обíймиця. Обойщик – 1) (общее название) – обби­ вáч(‑чá); 2) (оклейщик обоями) – шпалéр­ ник(‑ка). Оболонь, заболонь – біль (бíлі). Оболочка (напр. кабеля) – оболóн(к)а. Оборка – 1) (типогр.) – óбклад(‑ду); 2) (за­ боя оставшейся породы) – вибирáння. Оборот – 1) (колеса) – óберт(‑ту); 2) (паровоза, вагона, поезда) – óбіг(‑гу); 3) (печать на обрат. стороне) – вворот(‑роту); 4) (ле­ стницы) – крут(‑ту).

Обтеска

Обочина (насыпи, дороги) – обóчина. Обрабатывающий (о промышленности) – обрóбний. Обработка – 1) (общее название) – обро­ бíток(‑тку); 2) (обрабатывание) – оброб­ лння; 3) (тканей) – вроблення; 4) (фор­ мовка) (ак. пластин) – формувáння. Образец – 1) (проба из материала) – взі­ рéць(‑рц); 2) (работы) – зразóк(‑зкá). Образование (продукт) – втвір(‑вору), Обрамление (мачты) – облямóвування. Обратный – 1) (общее название) – зворóт­ ний; 2) (обращенный, перевернутый) – обéрне­ний; о. знак (матем.) – протвний знак(‑ку); о. Электродвижущая сила – протиелек­ тро­зворýшення. Обрез – 1) (общее название – места, где обре­ зано) – обрíз(‑зу); 2) (устоя, фундамен­та) – ýступ(‑пу). Обрезка, ‑зывание – обрíзування. Обрезок (доски) – зрíзок(‑зка), обрíзок(‑зка), окрáйок(‑рáйка) (ШС). Обрезчик, ‑зальщик – обрізáч(‑чá). Обрешетина – лáта. Обрешетка (кровли) – 1) латóвання; 2) (про­ цесс) – латувáння. Обрешетник (тонкое дерево) – облáття. Обрихтовка – 1) обрихтóвання; 2) (про­цесс) – обрихтувáння. Обруб(ь) (строит.) – цмрина. Обрубка, обрубливание (текст.) – підрýб­ лювання. Обрубок – 1) (общее название) – обрýбок (‑бка); 2) (дерева) – оцýпок(‑пка). Обрубщик (литья) – обрубнк(‑кá). Обруч – обрýч(‑чá). Обрушение, обвал (кровли, породы) – завáла. Обрыв – 1) (место обрыва) – розíрва, урв (‑ву) (БдС); 2) (обрывание, листов, прово­ дов) – уривáння. Обрывок (ленты, провода) – урвок(‑вка). Обсадка – 1) (скважины) – захищáння; 2) (обсадная труба) – трубá захиснá [т. цямровá (ШС)]. Обсадной (о трубе) – захиснй [цямровй (ШС)]. Обслуживание – 1) (общее название) – обслýга, обслугóвування; 2) (уход за ма­ шинами) – пóрання (чого й коло чого). Обстилка – 1) (предмет) – встілка; 2) (процесс) – вистилáння. Обсушка, ‑шивание (соли) – обсýшування. Обтекаемость (труб, профилей лопаток) – обтíчність(‑ности). Обтеска (стр.) – обтíс(‑тéсу), обтíсування.