Page 1

Inside Ukraine 20 квітня 2016 року Випуск 57


20 квітня 2016 року

Зміст ДЕРЖАВНІ РІШЕННЯ......................................................................... 1 МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА МТО ДОНБАС: ПОШУК ШЛЯХІВ РЕІНТЕГРАЦІЇ НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ........................................................................... 1

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ.................................................................... 5 ЕКСПОРТ УКРАЇНИ: РЕЗУЛЬТАТИ 2015, ТЕНДЕНЦІЇ 2016................................... 5 РІЧНИЦЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС. МАЙБУТНЄ ЧОРНОБИЛЯ: ЯК ДОЛАТИ НАСЛІДКИ?.............................................. 8

ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ............................................................. 11 ПОЛІТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ НОВОГО УРЯДУ......................................................... 11


20 квітня 2016 року

ДЕРЖАВНІ РІШЕННЯ

МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА МТО ДОНБАС: ПОШУК ШЛЯХІВ РЕІНТЕГРАЦІЇ НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ Створення на базі Державного агентства України з питань відновлення Донбасу Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України та повторне внесення до Верховної Ради законопроекту «Про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей» свідчить про пошук зацікавленими сторонами шляхів реінтеграції неконтрольованих територій Донецької та Луганської областей. Inside Ukraine 57

У новопризначеному Кабінеті Міністрів за питання неконтрольованих територій відповідатимуть аж дві посадові особи: Володимир Кістіон обійняв посаду Віце-прем’єр-міністра, а Вадим Черниш, який раніше очолював Державне агентство України з питань відновлення Донбасу, призначений на посаду Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Вперше питання окупованих територій було підняте на інституційний рівень КМУ Позитивним у цих призначеннях є те, що питання неконтрольованих територій після майже дворічної окупації було піднято на рівень Кабінету Міністрів, що свідчить про триваючий пошук державною владою шля1


20 квітня 2016 року

Існують сумніви щодо спроможностей новопризначених високопосадовців з питань окупованих територій вирішити поставлені завдання

EPA

хів вирішення згаданих проблемних питань. З іншої сторони існує низка питань щодо даних призначень, що вже на самому початку викликають сумніви щодо майбутньої ефективності таких рішень. Незрозумілим залишається розподіл повноважень між Віце-прем’єр-міністром та Міністром з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Призначення двох посадових осіб, що відповідатимуть в новому Кабінету Міністрів за подібні питання, пояснюється намаганням таким чином задовольнити апетити різних політичних груп всередині БПП: В.Кістіон вважається людиною Прем’єр-міністра В. Гройсамана, в той час як В.Черниш – креатурою впливового бізнесмена та члена фракції БПП О.Третьякова. Під час погодження складу нового Кабінету Міністрів передбачалося, що В.Кістіон обійме посаду Віце-прем’єр-міністра з питань АТО. Натомість у фінальному тексті Постанови ВРУ «Про формування Кабінету Міністрів» зникло формулювання, яке б окреслювало сферу відповідальності В.Кістіона як Віце-прем’єр-міністра. Кандидатури В.Кістіона та В.Черниша, які займатимуться окупованими територіями Донбасу та Криму, не узгоджувалися ні з місцевою владою вільних територій, ні з переселенцями, ні з волонтерами, які займаються відповідними питаннями, ні з Меджлісом кримських татар. 2

Існують також сумніви щодо спроможності призначених осіб ефективно реалізувати завдання новостворених інституцій. Так, у В.Кістіона відсутня як фахова освіта (за освітою він є водопровідником), так і попередній досвід роботи в зоні АТО чи щодо питань неконтрольованих територій. В.Черниш, який очолював Держагентство з питань відновлення Донбасу з червня 2015 року, не мав значних досягнень на цій посаді, при чому діяльність агентства носила надзвичайно закритий характер, що унеможливлювало належний моніторинг його діяльності. З іншої сторони, внесення 24 березня 2016 року до Верховної Ради законопроекту №4297 «Про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей» (так зване МТО Донбас) свідчить про просування іншими групою зацікавлених сторін власних стратегій реінтеграції окупованих територій. Даний законопроект було внесено шістьома народними депутатами від Опозиційного блоку, які пов’язані з Рінатом Ахметовим та Віктором Медведчуком. Це є вже другою спробою внести на розгляд парламенту відповідний законопроект. Перша така спроба була здійснена у 19 березня 2015 року у вигляді законопроекту №2435, внесеного тим же самим складом народних депутатів. Згідно висновку Головного експертного управління Верховної Ради України згаданий законопроект містив положення, що суInside Ukraine 57


20 квітня 2016 року

перечили діючій Конституції. У цьому зв’язку законопроекту вже було рекомендовано відхилити і, відповідно до Регламенту Верховної Ради, він не був внесений до порядку денного. Імплементація пропозицій щодо створення МТО Донбас у законний спосіб виглядає неможливою через низку причин. Ідея створення МТО Донбас є неконституційною. Відповідно до Конституції спеціальним законом можуть визначатися лише особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування лише в містах Києві та Севастополі. Натомість Конституцією України не передбачається можливості встановлення будь-яких особливостей для окремих територій Донецької або Луганської областей. За правовою позицією Конституційного Суду України винятки з конституційних норм встановлюються самою Конституцією, а не іншими нормативними актами. Неконституційною також є система органів влади, передбачена в статтях 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 законопроекту, що передбачає створення Представницьке Зібрання МТО Донбас, Виконавчого Комітету МТО Донбас, обрання Глава МТО Донбас строком на 5 років шляхом загального, рівного, прямого голосування. Фактично в проекті зроблено спробу вибудувати систему органів влади та місцевого самоврядування МТО Донбас, яке не є структурним елементом органів публічної влади України Структура МТО Донбас виглядає як квазитериторіальне утворення. Ні даний проект, ні будь-який інший чинний законодавчий нормативний акт не визначає порядок скасування органами державної влади України актів органів МТО Донбас, а відповідно у органів публічної влади України, за проектом, відсутні важелі впливу на їх можInside Ukraine 57

ливу незаконну діяльність. Таким чином, пропонується створення квазитериторіального утворення, що не контролюватиметься органами влади України. Хибність твердження про тимчасовість МТО Донбас. Структура органів МТО Донбас, характеристика їх повноважень, критерії, механізми та терміни обрання посадових осіб вказують на спробу вибудувати законодавчу (нормотворчу) владу, виконавчу владу з наявністю підконтрольної системи органів внутрішніх справ, служби безпеки та прокуратури, з можливістю укладати угоди з іншими державами. Все це не може бути нормально узгоджене з положеннями законопроекту про його тимчасовий характер. Відсутність механізму відновлення діяльності органів влади. У преамбулі законопроекту закладені протиріччя. Зокрема, однією з цілей проекту оголошується «відновлення діяльності органів влади та органів самоврядування» на території, «на якій тимчасово не здійснюються або здійснюються не в повному обсязі повноваження органів державної влади України». Є незрозумілим, якими механізмами, закладеними в законопроекті буде досягнуте відновлення діяльності органів влади (в проекті навіть не сказано, що це має бути влада України) на території, де ця влада не здійснюється. Корупційні ризики створення МТО Донбас. Законопроект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Зокрема, у разі його ухвалення створюються корупційні ризики зловживання владою з боку суб’єктів владних повноважень МТО Донбас, так і з боку вищих посадових осіб держави, оскільки вони дають можливість по-різному вирішувати питання, визначені законопроектом: призначення керівників правоохоронних органів, визначення структури і чисельності загонів міліції тощо. 3


20 квітня 2016 року

В створенні МТО Донбас найбільше зацікавлені російська сторона та Р.Ахметов В прийнятті та подальшій імплементації положень даного законопроекту найбільше зацікавлені російська сторона та Рінат Ахметов. Для російської сторони це дасть змогу проведення виборів на окупованих територіях згідно мінського формату та зі збереженням де-факто російської присутності. За просування цієї законодавчої ініціативи російська сторона гарантуватиме Р.Ахметову збереження його статків на окупованій території. У подальшому, для Р.Ахметова це дасть змогу отримати більші повноваження в економічній сфері на території зосередження його бізнес-інтересів, а також уникнути можливої деолігархізації після сприяння формальному поверненню окупованого регіону в правове поле України.

4

Такі дії свідчать про триваючі торги між зацікавленими сторонами щодо умов реінтеграції окупованих територій Створення нових інституцій, покликаних займатися питанням неконтрольованих територій, а також повторне внесення повністю ідентичного законопроекту після його відхилення минулого року свідчить про триваючі торги між зацікавленими сторонами щодо умов реінтеграції окупованих територій Донецької та Луганської областей. Головними проблемами у цьому процесі є абсолютна його непрозорість для громадськості, а також відсутність у громадянського суспільства альтернативних пропозицій щодо стратегій або законопроектів, які б були спрямовані на комплексне вирішення питань окупованих територій.

Inside Ukraine 57


20 квітня 2016 року

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ

УНИАН

ЕКСПОРТ УКРАЇНИ: РЕЗУЛЬТАТИ 2015, ТЕНДЕНЦІЇ 2016 За 2015 рік Україна експортувала товарів на суму 29,3% менше в порівнянні з 2014 роком. Але при цьому і імпорт України в 2015 році теж впав на 30%, в результаті зовнішня торгівля України стала профіцитною. Експорт знизився в ключових галузях: металургії, хімічній, вугільній промисловості, аграрної галузі. Основні тенденції 2015 року в цілому отримали продовження в поточному році, суттєва відмінність – різке зростання дефіциту зовнішньої торгівлі. Незважаючи на значне скорочення обсягів торгівлі в силу військового конфлікту та торгової війни, Росія продовжує залишатись найбільшим торговим партнером України, також Україна скоротила експорт до країн ЄС, хоча Inside Ukraine 57

відносна частка єврорегіону в структурі експорту зростає. Ще одна особливість – металургія продовжує залишатись найвагомішою статтею експорту, хоча в абсолютному виразі суттєво скоротилась. Ключова зовнішня причина падіння валютної виручки від експорту – падіння цін на сировину на світових ринках. У 2015 році експорт товарів становив 38134,8 млн.дол. США, імпорт – 37502,3 млн.дол. США. Порівняно із 2014 роком експорт скоротився на 29,3% (на 15766,9 млн.дол. США), імпорт – на 31,1% (на 16926,4 млн.дол. США). Позитивне сальдо становило 632,5 млн.дол. США (у 2014 році негативне сальдо становило 527,0 млн.дол. США). В географічній структурі експорту на першому місці знаходилась Росія з показником 12,7% всього експорту, на другому місці Туреччина, на яку доводиться 7,3% і на третьо5


20 квітня 2016 року

му місці - Китай з показником 6,3%. Експорт України в Росію впав майже на 70%, але наразі Росія залишається головним експортним партнером України. Після трійки лідерів Україною товари найбільше експортувалися до Єгипту – 5,5%, Італії – 5,2%, Польщі, – 5,2%, Індії – 3,8% та Німеччини – 3,5%. Для збуту української продукції набирають все більш вагомого значення азіатські ринки. У 2015 році українські виробники відкрили нові напрямки збуту: Таїланд, Бангладеш, Ліван, Малайзію і навіть КНДР і Південний Судан і почали постачати туди свою продукцію. Хоча обсяги поки що маленькі. Для збуту української продукції поступово набирають вагомішого значення азіатські ринки У 2015 році частка металу в експорті України зайняла 21,2%, і це перше місце серед українських експортних товарів. Хоча, слід визнати, загальна експортна виручка від продажу металу впала. У 2013 році Україна від експорту металу отримала 14 млрд.дол. США, а у 2015 році - 8 млрд.дол. США. Причина падіння абсолютних показників (окрім негативного впливу ситуації на Донбасі) – суттєве падіння цін на метал після обвалу цін на нафту. Металургія продовжує залишатись найвагомішою статтею експорту, хоча в абсолютному виразі суттєво скоротилась Валютна виручка від експорту зерна склала 6 млрд.дол. США, що становить близько 16% всього експорту України. Третім за важливістю експортним товаром України є соняшникова олія. За 2015 рік було продано

6

на експорт соняшникової олії на суму 3 млрд. дол. США, що становить близько 9% всього експорту України. З травня 2014 року ЄС в односторонньому порядку скасував мита на більшість українських товарів. Це повинно було стимулювати експорт українських товарів в ЄС. Однак експорт з України в країни ЄС впав, за винятком Мальти, Данії, Португалії та Словенії. Проте ці країни не є найголовнішими торговими партнерами України з ЄС. Найбільше з країн ЄС Україна експортувала товари до Польщі, Італії та Німеччини. Експорт з України в країни ЄС впав, за винятком Мальти, Данії, Португалії та Словенії У 2015 році експорт товарів до країн ЄС становив 13017,5 млн.дол. США і зменшився порівняно з 2014 роком на 23,4% (на 3985,4 млн. дол. США), імпорт – відповідно 15343,8 млн. дол. США та зменшився на 27,2% (на 5725,3 млн.дол. США). Негативне сальдо становило 2326,3 млн.дол. США (у 2014 році також негативне – 4066,2 млн.дол. США). У загальному обсязі зовнішньоторговельних операцій частка країн ЄС порівняно з 2014 роком збільшилась і становила в експорті 34,1%, в імпорті – 40,9% (за 2014 рік, відповідно, - 31,5% і 38,7%). Найбільші обсяги експорту до країн ЄС складала продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 31,2% від загального обсягу експорту, чорні метали та вироби з них – 22,2%, електричні та механічні машини – 13,8%. Найбільші експортні поставки здійснювались до Італії та Польщі – по 15,2% від загального обсягу експорту до країн ЄС, Німеччини – 10,2%, Іспанії – 8,0%, Угорщини Inside Ukraine 57


20 квітня 2016 року

та Нідерландів – по 7,0%. Проти 2014 року обсяг експорту збільшився лише до Мальти – у 7,5 рази, Данії – на 15,0%, Португалії – на 3,3% та Словенії – на 1,8%. Найбільші експортні поставки здійснювались до Італії та Польщі – по 15,2% від загального обсягу експорту до країн ЄС В регіональному зрізі лідером серед експортерів виявився Київський регіон - звідси за кордон йде майже 23% експорту. Справа в тому, що саме в столиці зареєстровано найбільші компанії країни. Слідом за Київщиною багато експортують Дніпропетровська і Запорізька області. Донецька область навіть без частини території і промислових потужностей спромоглась залишитись експортоорієнтованим регіоном. Вона поступається тільки Києву і Дніпропетровську. Жоден з інших регіонів не дотягнув навіть до 5%. Якщо оцінювати експорт в кількісному вимірі, то його падіння було не таким суттєвим, як у вартісному. Спостерігалось зростання експорту окремих товарів у кількісному виразі, зокрема пшениці, кукурудзи, руди, експортувалося навіть більше, ніж в минулому році. Але додаткового прибутку це не принесло, оскільки ціни на сировину в усьому світі падають. Темпи падіння цін на сировину були більшими, ніж темпи падіння обсягів продажів. В результаті навіть за умов нарощування продаж, експортери заробляли менше. Ключова зовнішня причина падіння валютної виручки від експорту – падіння цін на сировину на світових ринках

Inside Ukraine 57

В цілому тенденції 2015 року отримали продовження і в поточному році. За результатами січня-лютого продовжує зростати відносна частка ЄС в загальній структурі експорту, проте, незважаючи на подальше падіння обсягів експорту Росія залишається найбільшим торговим партнером України. Суттєва відмінність – різке зростання дефіциту зовнішньої торгівлі. Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами в Україні за січень-лютий 2016 року склав 731 млн.дол. США, що в 2,9 рази більше дефіциту за підсумками аналогічного періоду попереднього року на рівні 254,9 млн.дол. США. Суттєва відмінність початку 2016 року – різке зростання дефіциту зовнішньої торгівлі Експорт товарів з України в січні-лютому 2016 року до січня-лютого 2015 року знизився на 21,3% - до 4,722 млрд. дол. США, імпорт - на 12,8%, до 5,453 млрд.дол. США. Обсяг експорту товарів до країн ЄС у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року знизився на 2,1% - до 2,098 млрд.дол. США і склав 44,4% в загальному обсязі експорту. Імпорт товарів з країн ЄС за цей період знизився на 1,9% - до 2,454 млрд.дол. США і склав 45% в загальному обсязі імпорту. Як і в минулому році, основними статтями експорту залишаться металургія, продукція аграрного сектору та машинобудування. Враховуючи тенденцію низьких цін на світових ринках на сировину, виручка українських експортерів продовжить падати, навіть не зважаючи на можливе незначне нарощування фізичних обсягів поставок. Відтак, ключовим завданням для української економіки має стати зміна якісної структури продукції, що виготовляється, та створення більш технологічної продукції з більшим 7


20 квітня 2016 року

вмістом доданої вартості. Один з найбільш очевидних напрямків – заміна експорту аграрної сировини на кінцеву харчову продукцію.

РІЧНИЦЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС. МАЙБУТНЄ ЧОРНОБИЛЯ: ЯК ДОЛАТИ НАСЛІДКИ? Чорнобильська катастрофа – це трагедія, яку не можна ігнорувати 26 квітня 2016 року виповниться 30 років з дня найбільшої техногенної катастрофи 20го століття – аварії на Чорнобильській АЕС. Її наслідки продовжують і сьогодні нам нагадувати про десятки тисяч втрачених життів і сотні тисяч постраждалих, закинуті міста і селища.

8

В Україні проживає понад 2,5 млн. осіб з 2218 селищ та міст, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них 105 тис. осіб стали інвалідами. Радіоактивними речовинами в Україні забруднено понад 5 млн га земель. Налічується понад 17 тис. сімей, які отримують пільги після втрати годувальника, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Сумарні ж економічні збитки для України склали понад 179 млрд дол. США. Мирний атом перетворився у джерело небезпеки і загрозу як для України, так і міжнародної спільноти. За всі ці роки нашій державі так і не вдалося вирішити численні соціальні, природоохоронні та економічні проблеми, пов’язані з аварією. Роковини трагедії часто ставали приводом для гучних заяв і обіцянок, реалізація яких гальмувалася браком політичної і фінансової підтримки. Бажаного результату не забезпечили державні програми і масштабні капіталовкладення.

Inside Ukraine 57


20 квітня 2016 року

Зокрема, на допомогу Україні міжнародною спільнотою було витрачено майже 2 млрд доларів, а з часу зупинки ЧАЕС (2000 рік) Україна витратила близько 700 млн. доларів для фінансування ЧАЕС. Проблеми Чорнобиля є викликом для українського і міжнародного суспільства Наразі вийшов черговий офіційний документ, в якому визначаються першочергові заходи щодо Чорнобильської АЕС і прилеглих до неї територій. В Указі президента від 13.04.16 №141/2016 «Про додаткові заходи щодо перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» наголошується на необхідності: - затвердження Стратегії подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та відродження відповідних територій; - поліпшення радіологічної ситуації, якості радіаційного моніторингу та радіоекологічного контролю територій, що зазнали радіоактивного забруднення; - актуалізації Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему; - відновлення формування Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (за рахунок сплати екологічного податку виробниками радіоактивних відходів, який призначений для фінансування Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами); - врегулювання питання відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на Inside Ukraine 57

пільгових умовах працівникам підприємств зони відчуження; - удосконалення функціонування системи поводження з радіоактивними відходами; - розроблення з урахуванням Директиви Ради 2011/70/EURATOM від 19 липня 2011 року та затвердження державної екологічної програми щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій; - опрацювання з ЄБРР, державами-донорами питання щодо утворення фонду для фінансування заходів із реалізації третього етапу Стратегії перетворення об’єкта «Укриття». Якщо ж звузити перелік цих завдань, то найбільше значення має будівництво нового безпечного конфайменту (НБК), реалізація проекту спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у зоні відчуження, питання зняття з експлуатації непошкоджених блоків станції, утилізації відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів. В центрі уваги також перебувають питання чорнобильців: їхнього статусу, адресності допомоги, медичної допомоги, оподаткування пенсій. Державну політику мають формувати і впроваджувати ефективні інституції Очевидно, що для ефективного просування державних інтересів у цій сфері Енергоатом, Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) і Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» потребують модернізації. Вони не забезпечують належного формування пропозицій та формування відповідної державної політики. Їх інституційна структура та координаційні механізми потребують перегляду

9


20 квітня 2016 року

з точки зору підсилення спроможності для моніторингу та контролю за фінансовими ресурсами та задля залучення комплексної підтримки з боку заінтересованих державних інституцій. Підходи до вирішення проблемних питань мають базуватися на оцінці потреб і можливостей заінтересованих сторін У цьому зв’язку основними підходами можуть стати такі: - закріплення в Коаліційній угоді політичних зобов’язань щодо подолання наслідків чорнобильської катастрофи;

10

- розроблення механізму акумулювання необхідних коштів в рамках державного бюджету за рахунок підвищення ефективності роботи підприємств ядерної галузі; - створення сприятливих умов для роботи компаній в Україні країн-донорів з метою стимулювання їх додаткових внесків на потреби ЧАЕС; - розвиток правової бази для гарантування прав громадських організацій на захист постраждалих внаслідок аварії громадян України; - посилення соціального захисту чорнобильців через запровадження державних програм підтримки їх прав на працевлаштування, медичне обслуговування та соціальні виплати.

Inside Ukraine 57


20 квітня 2016 року

ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ

ПОЛІТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ НОВОГО УРЯДУ Призначення нового уряду на деякий період заморозить існуючу політичну кризу. Концентрація влади в руках Президента може пришвидшити процес системної імплементації реформ, європейської інтеграції та боротьби з корупцією. Якщо влада буде продовжувати «тупцювати на місці» і займатися перерозподілом державних монополій, то криза буде і надалі поглиблюватися. Слабка коаліція, політична залежність В.Гройсмана та квотний розподіл урядових портфелів будуть гальмувати реформи 14 квітня Верховна Рада не конституційним шляхом обрала В.Гройсмана Прем’єр-мініInside Ukraine 57

стром України. Голосування засвідчило, що в парламенті юридично відсутня коаліція. Сумарно, «НФ» та «БПП» змогли зібрати під новий уряд лише 206 голосів. Решту забезпечили депутатські групи «Воля народу» -16 голосів, «Відродження» - 23 та позафракційні депутати – 11. Призначення нового Прем’єр-міністра та оновлення складу уряду відкладає на перспективу дострокові вибори. Від нового Кабміну не варто чекати прискорення реформ, оскільки існують важливі структурні фактори, які сприятимуть консервації ситуації. 1. Відсутність коаліції буде негативно впливати на ефективність уряду. За кожне парламентське рішення Президенту треба буде домовлятися не лише з «Народним фронтом», але й окремими олігархами, які будуть виторговувати для себе вигідні бізнесові умови та монопольні преференції. 11


20 квітня 2016 року

Президенту вигідна слабка Верховна Рада Неформальна політика, монопольні конфлікти інтересів та клієнтелізм будуть заважати процесу реалізації реформ. Зважаючи на присутність в парламенті інших опозиційних фракцій, організовувати законотворчу роботу буде дуже важко. В зв’язку із цим, існує ризик того, що парламент буде недієздатним і слабким. Це вигідно для П.Порошенка, який після концентрації виконавчої влади в своїх руках зможе зосередитися на вирішенні поточних політичних питань. В.Гройсман буде слухняним виконавцем політичної волі П.Порошенка. Новий Прем’єр-міністр зобов’язаний Президенту за стрімке політичне зростання від мера Вінниці, до посад спікера парламенту і очільника уряду. Скоріше за все, В.Гройсман далі 12

продовжуватиме свою лінію залежності і конформізму на посаді прем’єр-міністра, оскільки він є молодим гравцем і в подальшому бачить себе у великій політиці. Разом з тим, урядова робота дуже сильно відрізняється від парламентської. Тому в цьому плані не виключаються можливі особистісні конфлікти між П.Порошенко і В.Гройсманом. В.Гройсман – політик «і нашим і вашим» Гнучка поведінка В.Гройсмана «і нашим і вашим», за якої він завжди прагнув зберегти добросусідські стосунки з різними політиками і бізнесменами, може дати збій. Президент веде доволі жорсткий пресинг і діалог з політичними і бізнесовими опонентами. Тому він буде вимагати подібних дій, рішень

Inside Ukraine 57


20 квітня 2016 року

і від свого Прем’єра-міністра. В перспективному плані, не відомо, як реагуватиме і поведе себе в таких ситуаціях В.Гройсман. До моменту призначення, він не приймав особистих політичних рішень, які можуть сильно вплинути на структури влади, бізнесу та олігархів. 1. Орієнтованість уряду на реалізацію реформ буде напряму залежати від лінії поведінки Президента. Що стосується особистих ініціатив нового Прем’єр-міністра, то вони будуть орієнтовані на вирішення питань децентралізації влади, місцевого самоврядування та державної служби. Місцеве самоврядування, державна служба та гуманітарні питання – будуть пріоритетними для В.Гройсмана Одним із першочергових питань, яким буде займатися В.Гройсман при погодженні Адміністрації Президента – це відновлення інституту державних секретарів. Для П.Порошенка важливо встановити максимальний контроль над політичними призначенцями – міністрами. Саме в цих сферах добре розуміється В.Гройсман і в нього є для цього відповідна команда. Впливати на сферу приватизації, енергетики, економіки та фінансів В.Гройсман не буде, оскільки це прерогатива діяльності бізнесового оточення Президента. Все, що стосуватиметься реальних секторів економіки, де треба дійсно здійснювати радикальні реформи, монополізації, боротьби з олігархатом, проведення

Inside Ukraine 57

приватизації, то тут В.Гройсман буде доволі слабким. 1. Квотне та кулуарне формування персонального складу уряду. Того ж дня, парламент проголосував за новий склад уряду, в якому аж 6 портфелів віце-прем’єрів. Новий уряд було обрано кулуарно, без попереднього обговорення та презентації програм реформ. Новий уряд обрано кулуарно, без попереднього обговорення та презентації програм реформ Це є також негативним аспектом, який підриває з однієї сторони довіру до нового уряду, а з іншої – залишає масу запитань щодо професійності та компетентності нових урядовців. Що ж стосується програми дій нового уряду, то вона також не була представлена громадськості, хоча перемовини щодо призначення В.Гройсмана розпочалися ще в лютому. Малий запас міцності коаліції дозволив лише з третьої спроби ухвалити програму уряду, яка дає річний імунітет кабінету В.Гройсмана. 1. Що стосується політичного прогнозу, то новий уряд В.Гройсмана при підтримці Президента і силових структур має унікальний шанс здійснити системні реформи і максимально наблизити країну до ЄС. Проте, у випадку збереження старих схем і підходів до управління країною, як великим бізнесом – країну чекають нові політичні потрясіння і нестабільність. З таких умов, дострокові вибори просто відтерміновуються як мінімум на один рік.

13


Метою публікації є надання об’єктивної інформації про поточні політичні події в Україні та поглибленого аналізу головних тенденцій внутрішньополітичного життя в державі. Подібний аналіз допоможе розставити пріоритети у справі проведення реформ у різних сферах державної політики та оцінити якість державних рішень з точки зору їх впливу та послідовності. Окрема увага приділяється оцінці політичної конкуренції в Україні та здатності ключових політичних гравців реагувати на виклики часу. © 2016 Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) У разі цитування обов’язкове посилання на МЦПД Відповідальний за проект: Владислав Яснюк Колектив експертів МЦПД: Василь Філіпчук, Олена Захарова, Василь Поворозник, Вадим Перебийніс, Анатолій Октисюк.


Міжнародний центр перспективних досліджень Телефон: +38 (044) 253-44-82 Факс: +38 (044) 253-44-82 Електронна пошта: office@icps.kiev.ua www.icps.com.ua

Тижневик Inside Ukraine #57  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you