Page 1

В іЗ

У номері: «Допоможіть бізнесу встати з колін» стор.3

ільність акон

«Польща як вікно в Європу» стор.4

3(9)’2015 листопад

«Україна — Іспанія: ще нічого не втрачено» стор.6

СУСПІЛЬСТВО

Відбулися місцеві вибори За матеріалами TSN.UA

День незалежності Польщі

День незалежності є найважливішим польським національним святом, яке відзначається щороку 11 листопада. Воно нагадує про відновлення незалежності в 1918 році після 123 років поділу. День незалежності закликає поляків до роздумів про патріотизм. Він відзначається по всій країні, але головні урочистості відбуваються у Варшаві і транслюються по радіо і телебаченню. У столиці, на площі Юзефа Пілсудського відбуваються урочисті військові паради, офіційні делегації покладають квіти до Могили невідомого солдата. У цей день Польща також віддає данину поваги маршалу Юзефу Пілсудському, який спочиває у крипті під вежею Срібних Дзвонів у підземеллі Вавельського собору. По всій країні відбуваються святкові меси за Батьківщину, організовуються урочисті заходи за участю солдат і розвідників, до пам’ятників національним героям покладають квіти і запалюють свічки. Громадські будівлі, будинки і вулиці прикрашають польськими прапорами.

Вибори проводилися за новою виборчою системою. Відзначимо, що проголосувати громадяни України могли тільки за місцем офіційної реєстрації, оскільки Верховна Рада так і не розглянула жодного з трьох зареєстрованих законопроектів, який би надав можливість громадянам, в основному вимушено переміщеним особам, взяти участь у місцевих виборах за місцем фактичного проживання. Згідно з результатами обробки 100% протоколів, у другий тур виборів мера Києва виходять чинний мер Віталій Кличко («БПП «Солідарність») та народний депутат Борислав Береза («Партія рішучих громадян»). Голоси виборців розподілилися наступним чином: — Віталій Кличко («БПП «Солідарність») — 40,57%. — Борислав Береза («Партія рішучих громадян») — 8,84%. Миколаївська міська виборча комісія оголосила результати

виборів Миколаївського міського голови. Так, згідно з отриманими даними, у другий тур виборів мера виходять Ігор Дятлов (кандидат від «Опозиційного блоку») і Олександр Сенкевич (кандидат від «Самопомочі»). В Івано-Франківську у другий тур виборів мера міста вийшли кандидат від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», народний депутат України Ігор Насалик і кандидат від ВО «Свобода» Руслан Марцінків. Сєвєродонецька міська виборча комісія оприлюднила результати виборів мера міста, однак 50% не набрав жоден з кандидатів, тому 15 листопада відбудеться другий тур виборів. У нього виходять чинний міський голова Валентин Казаков, який набрав 26,41% голосів і екс-мер Володимир Грицишин, який отримав підтримку 23,05% виборців. Крім того, серед депутатів місцевих рад превалюють

самовисуванці (82,34%). Слідом йдуть депутати, висунуті партіями «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (7,28%) і «Наш край» (2,89%). Схожа ситуація і з головами сільських, селищних і міських рад. 76,98% з них самовисуванці, 11,32% представляють «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і 3,4% - «Наш край». Київська міська виборча комісія також оприлюднила результати виборів. За остаточними результатами, до Київради проходить п’ять політичних партій: «Блок Петра Порошенка — Солідарність» — 27,5%, Об’єднання «Самопоміч» — 11,8%, «Батьківщина» — 8,9%, «Єдність» — 7, 8 %, ВО «Свобода» - 7,7%. Партія БПП — «Солідарність» отримала 52 мандати, «Самопоміч» — 22 мандати, «Батьківщина» — 17 мандатів, «Єдність «15 мандатів, ВО» Свобода «14 мандатів.


2

Вільність і закон № 3(9), листопад 2015

СУСПІЛЬСТВО

НОВИНИ

Повернення до Ojczyzny Володимир МІДЗЯНОВСЬКИЙ

Шеф-редактор газети «Вільність і Закон» Володимир Мідзяновський та депутат Ради міста Кракова Мірослав Гілярскі 21 жовтня 2015 року на засіданні Ради Кракова депутати обговорювали питання допомоги та прийняття до міста поляків із Донбасу. На сесію з України були запрошені голова Партії поляків України Станіслав Костецький та шеф-редактор газети «Вільність і закон» Володимир Мідзяновський. Проект постанови зачитав його автор, депутат міської ради Мірослав Гілярскі. Ситуацію поляків Донбасу представив Станіслав Костецький. Під час голосування депутати одностайно (що трапляється дуже рідко) проголосували за виділення коштів на прийняття поляків Донбасу. Мірослав Гілярскі розповів нам про увесь шлях до прийняття цієї постанови: «У грудні минулого року я заявив поправку до бюджету Кракова на 2015 р., щоб забезпечити ресурси на допомогу полякам із Донбасу. На жаль, моєї поправки мер не прийняв як автопоправки, а більшість, яка чинить владу у раді міста, відкинула її у голосуванні. Вже після виселення близько 200 поляків з Донбасу урядом Польщі у січні цього року я запропонував, щоб хтось із цієї групи

знайшов свій новий дім в Кракові. На жаль, мер у відповідь на мій запит відповів, що це неможливо, хоч інші міста, наприклад, Бидгощ, Тихи, Варшава чи Познань приймали поляків зі Сходу. Краків, що має добрий досвід в вивезенні поляків з Казахстану, знову виявився безсилим... «Ми, поляки з Маріуполя, не маємо надмірних запитів, готові займатися суспільною працею за безпечний дах над головою і прибирати вулиці у разі потреби на території нашої історичної Вітчизни». Це фрагмент заклику до найвищих властей Польщі, надісланого правлінням Польсько-українського Культурного Товариства в Маріуполі. Хоч стосується він ледве кількохсот осіб польського походження з Маріуполя і околиць, але стає символічним голосом тисяч поляків із країн колишнього СРСР, які очікують роками на репатріацію до Вітчизни. Греки евакуйовані, поляки залишаються. У серпні затоплювана тисячами емігрантів з Африки Греція, яка до того ж перебуває у стані кризи, евакуювала етнічних греків з Маріуполя. У той же час в інтерв’ю для Польсь-

кого радіо прем’єр Єва Копач твердить, що нічого не знає про те, щоб поляки з Маріуполя хотіли приїхати до Польщі. Ці слова — це дуже кепський переклад відсутності солідарності із співвітчизниками. Представники поляків з Маріуполя твердять, що дії, що стосуються репатріантів, мають більше характер PR-u і самореклами, ніж реальної допомоги, а в Маріуполі і околицях є щораз гірше, люди бояться зими. На території, підконтрольній бунтівникам, ситуація трагічна. Панує голод, і допомога не може туди дістатися — звітують в медіа поляки з Маріуполя. Наші співвітчизники дивом пережили артилерійський обстріл Східного району, були свідками трагічної смерті з голоду, бояться війни, бояться навіть виходити з дому. Важко виносити вирок, чому пані прем’єр не хоче розуміти проблем. Ordo Caritatis, тобто порядок милосердя. «Слухаючи запевнення, що Польща здатна прийняти сотні емігрантів-мусульманів, відчуваємо біль, що для нас, католиків, нащадків поляків, що репресуються, дітей і онуків примусом, вивезених NKWD з Поділля і теренів колишньої ІІ Речі Посполитої на Донбас польських солдат, вчителів, чиновників, не має місця на нашій історичній Вітчизні», — пишуть в заклику нащадки засланців з Маріуполя. У нашій європейській, християнській традиції існує простий принцип регулювання надання допомоги людям у нужді. Ordo caritatis показує, як допомагати, щоб не кривдити і не збуджувати почуття кривди. Згідно з порядком милосердя передусім ми допомагаємо найближчим, потім ми дбаємо про співвітчизників, а в третій черговості про решту людей у міру наших можливостей.

«Порядок у любові (ordo caritatis) вимагає, щоб людина, яка стає на чолі якоїсь суспільної групи і приймає на себе відповідальність за неї, пам’ятала передусім про обов’язки щодо дітей свого народу, а лише у міру задоволення найтерміновіших потреб власних громадян, розширює прагнення до надання допомоги іншим народам і націям, цілій людській сім’ї», — говорив кардинал Стефан Вишиньскі . Виселімо поляків з Маріуполя до Кракова. Безперечно, ми не здатні допомогти всім (хоч і є великим містом), але напевно здатен Краков прийняти декілька сімей поляків з простору збройного конфлікту. У січні я подав запит з проханням про перегляд процедур і оцінку коштів для прийняття Краковом репатріантів. Краков готовий прийняти поляків, але мусить то відбуватися у співпраці з урядом. Те, що стримує ширшу допомогу з боку гміни, то скупа фінансова підтримка з державного бюджету, 2014 року було то ледве 396 тисяч злотих. І тут ми доходимо до парадоксу: уряд має гроші на переселення з безпечних держав до Польщі 12 тисяч чужих мусульманів, а не має на повернення до Вітчизни з територій, охоплених війною, нащадків польських засланців. Це мусить змінитися. Уже 25 років Польща не здатна репатріювати своїх співвітчизників із Казахстану і Сибіру, хоч, наприклад, німці зробили це вже давно. Частина наших співвітчизників, які не дочекалися допомоги з Вітчизни, мусила виїхати з Казахстану до Росії або Білорусі... Тому як депутат Кракова апелюю до мера міста, а також уряду в цьому гарячому періоді міграційної кризи в Європі: спочатку виселімо поляків з охопленого війною Донбасу, бо то є обов’язок. Ніхто за нас цього в Європі не зробить.

1 листопада поляки всіх конфесій вшановують пам’ять померлих. Першого листопада в Польщі святкується католицьке релігійне свято Всіх Святих — традиційно в цей день поляки приходять на могили своїх близьких, прикрашають їх квітами, запалюють лампади й моляться за душі померлих. Навіть у часи Польської Народної Республіки це був вихідний день — тоді офіційно свято стало називатися Днем усіх померлих. Скрізь панує урочистий настрій, особливо на кладовищах, що буквально всипані квітами, вінками й гірляндами, а

увечері вони світяться тисячами вогників — це горять принесені на могили лампади. У неділю, 1 листопада, представники посольства Польщі в Україні та польської меншини пом’янули померлих співвітчизників. Зранку відбулася свята меса у Державному історико-меморіальному комплексі «Биківнянські могили», потім захід продовжився на цвинтарях «Дарниця» та Байковому. Присутні молилися та запалювали лампадки, залишаючи їх горіти на могилах. На заході був присутній голова ВГО «Союз підприємців поляків України» Володимир Мідзяновський.

Віддали шану померлим Ольга МОЛЬКА


Вільність і закон № 3(9), листопад 2015

3

ЕКОНОМІКА

ВСТРЕЧА МИРОВЫХ ЛИДЕРОВ

На пути к устойчивой Европе Виктория СИНЧУК Более 20 лет экономический форум в Кринице является крупнейшей и важнейшей встречей лидеров мира политики и бизнеса в Центральной и Восточной Европе. Это мероприятия не только сопутствует системным трансформациям в регионе, но одновременно их формирует. Его миссией является создание благоприятного климата для развития политического и экономического сотрудничества в Европе. Экономический форум в Кринице стал одним из наиболее известных мест встречи экономическрй элиты в этой части Европы. Каждый год в Крыницу сьезжаются представители практически из всех стран Европы и Центральной Азии. В рамках Форума проходят также встречи с деятелями культуры. Кроме того, после официальных мероприятий есть возможность отдохнуть, принимая участие в банкетах и вечеринках. Все это создает атмосферу Крыницы. В этом году программа Форума была богата дебатами, тематическими блоками, презентациями докладов, посвященных ключевым секторам экономики и общественной жизни: макроэкономике, бизнесу и администрированию, энергетике, инновациям, здравоохранению, новой экономике, обществу, государству и реформам.

Форум предоставил Украине достаточно удобную площадку для донесения Европейскому Союзу и его представителям ключевых тезисов своих программ, видения ситуации и кон-

программ. Одной из основных тем форума стала ситуация в Украине, в частности, экономическая составляющая нынешнего кризиса в стране, а также политические и экономические

На форуме присутствовал председатель ВГО «Союз предпринимателей поляков Украины» — Владимир Мидзяновский структивных решений. Увы, оргкомитет форума, да и большинство наших участников отметили невысокий уровень украинской делегации — отсутствие министров, вице-премьеров. Три дня интересных и конструктивных дискуссий, презентаций

последствия российско-украинского конфликта. Все больше и больше звучало замечаний о нашей знаменитой коррупции и нежелания власти с ней реально бороться. Снова нам напомнили, что стоит и самим активно развиваться,

а не только просить финансовой помощи. Еще раз нам указали, что стоит отделить бизнес от политики, чтобы быть уверенными, что деньги, идущие на поддержку реформ, не переходят в банки олигархов от власти. Европа не видит у нас ясной цели, четкого плана реформ, а самое главное — действий. Пристальное внимание на форуме было посвящено развитию бизнеса в Украине. С позитивным видением будущего украинского бизнеса выступила председатель Государственной регуляторной службы Украины Ксения Ляпина. Учасниками панели было отмечено, что без дерегуляции нам не поднять сейчас бизнес, а вместе с ним и экономику страны. А сидеть на кредитной игле очень долго нам не позволят. И об этом сказал один из участников данной панели — Маркус Фельнер, президент Восточно-Европейской Бизнес — ассоциации из Германии: «…Вам (Украине) нужно экономно и рационально расходовать кредиты, предоставляемые Евросоюзом и другими финансовыми институтами мира. Бездумное проедание и латание дыр приведет к потере доверия со стороны финансовых партнеров». Евросоюз верит и хочет, чтобы мы запустили экономику и стали обеспечивать себя самостоятельно.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Допоможіть бізнесу встати з колін Наталія УСАТЮК

Пропонуємо матеріал економічного аналітика журналу «Handel PU» Наталії Усатюк (на фото). Незважаючи на буремні події на сході та нестабільну економічну та політичну ситуацію, наша країна живе і працює.

Люди ходять на роботу, споживають товари та послуги, сплачують податки. Податки існують у сфері виробничих відносин, оскільки є вилученням частини виробленого продукту (в грошовій формі) в дохід держави. Проте податки — це нестійка категорія. Вони постійно змінюються. Змінна й сфера їхньої дії. Сутність податків як економічної категорії, виявляється через ті функції, які вони виконують. Виділяють три головні функції податків. Першою є фіскальна функція. Її сутність полягає в забезпеченні надходження коштів до державного бюджету. Наступна функція — контрольна функція. Вона полягає в обліку кількості податків і розміру кожного з них, а також в оцінці ефективності кожного каналу надходження податків. Третя функція податків — це розподільча. Втілення її пов’язане зі стягненням податків і забезпеченням наповнення бюджету, який потім буде розподілений.

Законодавці багатьох держав постають іноді перед вибором: збільшити дохідну частину бюджету за рахунок надходження податкових платежів при підвищенні ставок податку чи податкового тиску в цілому, й у такий спосіб скоротити дефіцит державного бюджету чи встановити середню оптимальну ставку, сформувати систему стійких стимулів для виробників і забезпечити мінімізацію дефіциту в найближчому майбутньому і перспективу стабілізації або ж поліпшення економічного становища в цілому. Узагальненим показником у цьому разі є податковий тиск, що визначається співвідношенням загальної суми податкових платежів і сукупного національного продукту. Малий та середній бізнес потерпає від податкового навантаження в Україні. Він не витримує навантаження від оподаткування. Виробництво багатьох підприємств (малого бізнесу) стає нерентабельними. Це має низку наслідків для самої держави зокрема, оскільки доходи

починають приховувати, у цьому разі до державної скарбниці не надходять заплановані кошти. Іншим наслідком є закриття підприємств, скороченням персоналу та припинення створення робочих місць. Для держави це збільшення виплат із соціального забезпечення і в цьому випадку безробіття. Малий бізнес потроху припиняє свою діяльність, а то і зовсім закривається — а ще гірше починає приховувати свої доходи. Від цього потерпає наша держава: казну не поповнюють, робочі місця не створюють, а навпаки — ліквідовують. А це безробіття! Рівень безробіття в Україні до кінця 2015 року зросте до 11,5% — з 10,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Такий прогноз зробили експерти МВФ у своїх аналітичних матеріалах. Уряд прийняв закони про оподаткування, які дозволять знизити тиск на підприємців, але це малоефективно. Будемо сподіватися, що наш уряд подумає про людей,які його годують.


4

Вільність і закон № 3(9), листопад 2015

БІЗНЕС

ВЛАСНИЙ ДОСВІД

Польща як вікно в Європу: думка українського виробника Андрій БАЧКОВСЬКИЙ, підприємець

Українська економічна криза останніх років диктує свої умови для вітчизняних бізнесменів. До того ж недосконала система оподаткування, суворі правила гри на виживання для малого та середнього бізнесу змушують підприємців шукати альтернативні географічні майданчики для розвитку своєї справи. В умовах євроінтеграційного руху країни для багатьох постає питання про виведення бізнесу на європейські ринки. Світова практика та досвід українських колег показують, що оптимальним варіантом для масштабування бізнесу в Європу є саме Польща. Географічна близькість, майже відсутні комунікативні бар’єри, рідний менталітет та благополучний інвестиційний клімат роблять країну привабливою для світових інвесторів, а також підприємців із сусідніх держав. 2013 року ми разом з партнером Максимом Янковичем відкрили у Варшаві філіал нашого українського підприємства «Ленточка» під назвою Cintapunto. Незважаючи на вже відпрацьовану бізнес-модель в Україні та її швидку трансформацію на західний ринок, перші кроки вимагали детального аналізу бізнес-клімату країни та особливостей польського ринку. Перша й чи не найголовніша особливість Польщі — прозоре ведення бізнесу, що передбачає відсутність корупції та бюрократії, таких властивих пострадянським країнам. Спілкування з митницею чи податковою не супроводжується жодними складнощами та непорозуміннями. Якщо підприємець має певні зауваження та питання до роботи державних органів, він може подати на них скаргу, що буде розглянута протягом декількох годин, а проблема буде вирішена на користь «постраждалого».

На жаль, в Україні така практика не користується популярністю, тому й із закоренілою системою державних структур ніхто не має ані бажання, ані часу сперечатися. Прозорі тендери й закупки, проста процедура реєстрації компанії з повним пакетом документів, що займає тиждень та коштує близько 200 євро, швидке повернення ПДВ та адекватна система оподаткування — усі ці злагоджені механізми «спокушають» тисячі підприємців з усього світу інвестувати саме в польське бізнессередовище. До того ж, у Польщі працює велика кількість державних програм з підтримки малого й середнього бізнесу. Наприклад, район Любліна вважається вільною економічною зоною, де можна організувати підприємство, що буде звільнено від оподаткування до 2020 року. Також пропонуються технічні парки й усі необхідні умови для розвитку бізнесу за такою програмою. Ще один приклад того, як Польща сприяє розвиткові компанії — спеціальна програма, за якою держава протягом року виплачує заробітну платню замість підприємця, якщо той працевлаштував випускника польського вишу одразу після його закінчення. Це передбачає виплату заробітної платні державою, а не підприємством протягом року, якщо підприємець працевлаштував випускника польського вишу одразу після його закінчення. Такі програми ЄС дозволяють зайти на ринок та збільшити капіталізацію бізнесу. Опинившись на польському ринку, підприємець має бути готовий до потужної конкуренції. Враховуючи членство країни в ЄС, ринок Польщі відкритий для більш економічно впевнених та розвинутих держав.

Однак українські підприємці також мають шанси процвітати на ринку Польщі, дотримуючись при цьому правил здорової конкуренції. Для цього варто лише продумати стратегію з утримання конкурентоспроможних цін. У Польщі це можливо за рахунок дотримання необхідних стандартів виробництва й зберігання порівняно низької собівартості сировини. Ми, наприклад, знижуємо цінник на продукцію за рахунок того, що не експортуємо її з України, а розповсюджуємо країнами Європи з польських складів, завдяки чому не обтяжуємо товари митом. Обираючи країну як потенційну стартову платформу для запуску бізнесу на західних ринках, багато підприємців роблять вибір на користь Польщі, враховуючи легкість сприйняття та вивчення польської мови. Бізнесмен не має володіти досконало польською: зазвичай для того, щоб мати уявлення, про що говорять польські партнери, достатньо знати розмовну польську та основні терміни бізнес-лексики.

Проте це не стосується найманого персоналу. Якщо маєте ресурси, варто працевлаштовувати виключно польськомовний персонал — це забезпечить налагодженість роботи та заощадить бізнесменові час та кошти. До того ж польськомовний співробітник — це можливість налагодити контакт з місцевим клієнтом, та у перспективі — здобути його лояльність до компанії. Адже він допоможе зрозуміти специфіку польського ринку та потреби потенційної клієнтури. Загалом Польща відкрита до міжнародного співробітництва, демонструє доброзичливе ставлення до українського бізнесу та інвестицій, забезпечує пільгами певні групи підприємців та пропонує безліч програм з підтримки малого та середнього бізнесу. Україна ж наразі має запроваджувати економічно прозорі системи для ведення бізнесу, створювати необхідні умови для його розвитку та дотримуватися правил добросовісної конкуренції. Тоді всі «блудні сини» повернуться в українське бізнес-середовище.


Вільність і закон № 3(9), листопад 2015

СВІТ

5

ПОЛЯКИ ЗА КОРДОНОМ

Веллінгтонська полонія Текст і фото Лешека ВОНТРУБСКОГО

Сьогодні польська громада у Веллінгтоні (Нова Зеландія) утворює кілька організацій і груп, які знаходяться у Польському домі. До них належать: Асоціація поляків у Новій Зеландії, Асоціація польських комбатантів у Новій Зеландії, Коло польських жінок, Польський фольклорний ансамбль народного танцю і пісні «Люблін», Польський ансамбль танцю «Орлята», польська школа та польський клуб, який включає в себе секції: відео, бриджу і старших людей. У Веллінгтоні є також польські парафія і посольство. Коло польських жінок було засноване 4 липня 1965 року на зборах польських жінок, скликаних Євгенією Чоханскою і Христиною Войчєховскою-Брукс. Польські жінки хотіли створити жіночу організацію, яка могла б поліпшити соціальне і культурне життя місцевого польського товариства. Молоді жінки, дружини і матері, більшість з яких у підлітковому віці була позбавлена батьківського догляду, відчували особливу потребу у приналежності до польської громади та взаємній підтримці, яке знайшли у Колі польських жінок, організовуючи традиційні польські свята, слухаючи повчальні бесіди, відвідуючи зустрічі, де

спілкувалися з приятельками, схожими на самих себе, навчаючись кулінарному мистецтву прикладу старших членів Кола. Пані з Кола польських жінок, щоб проводити статутну діяльність, з яких найважливішими були благодійні, мусили здобувати відповідне фінансування. Організовували обіди, суспільні вечори та інші зустрічі. Пропагували також польську культуру і традиції. Частина правління Кола польських жінок представляла і відповідала безпосередньо за територію: конкретні райони міста та найближча місцевість. Їх називали «районними». До їхніх обов’язків входило відвідування щомісячних зустрічей, планування суспільної діяльності, культурної і благодійної, підтримання зв’язку з рештою членів Кола, а також щомісячне скликання загальних зборів. Протягом багатьох років члени Кола польських жінок працювали самі, без припливу нових сил, бо він був незначним. У цьому періоді тісніше зав’язалися пута приятельства та дружби, які тривали багато-багато років. Сьогодні багато членів Кола досягли пенсійного віку і його активність зменшилася.

Тим не менш, зустрічі у Польському домі організовуються і надалі. І надалі відбуваються колядкові зустрічі старших людей, пікніки і дружні зустрічі. Також надалі Коло польських жінок приймає нових членів до своїх лав. Польський фольклорний ансамбль пісні і танцю «Люблін» був заснований у серпні 1981 року польським хореографом Яцком Шлівінським, який приїхав до Нової Зеландії за покликом серця. Разом зі своєю дружиною Анною, полькою з Аппер Хатт, зацікавив молодь полонійною культурою, танцем і польською піснею. Перший концерт ансамблю відбувся 14 листопада 1981 року. З тієї пори полонійні артисти презентували польський фольклор майже 400 разів, беручи участь у концертах і фестивалях національних меншин у Новій Зеландії та Австралії. У репертуарі колективу є польські народні і регіональні танці. Польська суботня школа пропагує польську культуру і мову у Новій Зеландії, показуючи національну спадщину. Її учні пізнають польські традиції, історію, мову та сучасність країни на Віслою і Одрою. Школа була заснована 1953 року, щоб діти польських емігрантів

пізнавали мову і культуру своїх батьків. Сьогодні школа проводить заняття вже для третього і четвертого поколінь в регіоні Веллінгтона. Заняття відбуваються у Польському домі для дітей з Веллінгтону. Члени Польського танцювального колективу «Орлята» звертають увагу на необхідність збереження польської мови, традицій і звичаїв — особливо серед наймолодших. Вони також хочуть дружити зі своїми новозеландськими колегами, знайомлячи їх із польською культурною спадщиною, пропонуючи веллінгтонському суспільству польську пісню і польський танець. «Орлята» були створені 1994 року в Ловер Хатт. Їх засновниками була група батьків, чиї діти брали участь у заняттях місцевої польської суботньої школи. Першим тренером ансамблю стала інструктор Барбара Мазур, яка народилася у Новій Зеландії. «Орлята» виступали на польських фестивалях під час національних свят. Також представляли польський фольклор на етнічних і мультикультурних фестивалях в районі Веллінгтона. Крім того, у Польському домі існують і діють польські клуби: відео, з бриджу та для старших людей. Перший із них — відеоклуб — був створений 1988 року для збереження польських фільмів, які знаходилися у полонійних колекціях. Покази фільмів відбуваються у суботу пообідді, і на них завжди збирається група польських кіноманів. Другий клуб із бриджу — «Полонія» був створений 1990 року. Члени цього клубу зустрічаються у бібліотеці Польського дому у п’ятницю. Останній з нині чинних там клубів — клуб для старших людей. Зустрічі відбуваються регулярно — що два тижні у четвер. Пенсіонери, які до нього входять, і надалі цікавляться полонійними справами, подіями у країні і активно підтримують дії усіх полонійних організацій у Веллінгтоні.


6

Вільність і закон № 3(9), листопад 2015

СПОРТ

ЧЕМПІОНАТ ЄВРОПИ

Україна—Іспанія: ще нічого не втрачено Ярослав ТРОФИМЧУК Збірна України з футболу в рамках відбору до фінальної частини чемпіонату Європи, який наступного року прийматиме Франція, на своєму полі зустрічалася з фаворитами нашої групи — збірною Іспанії.

Блискучий сейв Де Хеа після удару Ротаня Українці до звітного поєдинку підійшли майже в оптимальному складі: поєдинок через перебір жовтих карток пропускали Хачеріді та Сидорчук. Збірній України потрібно було здобувати тільки перемогу: саме такий результат дозволяв підопічним Михайла Фоменка потрапити на ЄВРО-2016. Україна претендувала на путівку до Франції за рахунок найбільшої кількості набраних очок серед команд, які займуть треті місця. А от для збірної Іспанії гра уже не мала жодного турнірного значення, тому головний тренер збірної Іспанії Вінсенте дель Боске мав можливість переглянути найближчий резерв команди. До того ж через травми наставник іспанців не міг розраховувати одразу на шістьох гравців основи: Морату, Силву, Карвахаля, Іньєсту, Мартинеса та Рамоса. Звичайно, таких гравців як Аспілікуєта та Фабрегас не назвеш резервними. А от для Маріо Гаспара це був перший матч за збірну, і можна сказати, дебют виявився доволі вдалим. Але про це згодом. Українці розпочали досить потужно, постійно граючи вперед, намагаючись пресингувати. Проте іспанцям вдавалося стримувати атаки нашої збірної, а моментами і самим гостро вистрілювати. На четвертій хвилині українці скористалися незіграністю суперників, однак Ротань із класної позиції після прострілу Кравця не влучив у ворота. Вже через десять хвилин шанс на відкриття рахунку мали той таки Ротань та Кравець, проте команді Фоменка не вистачило ні фортуни ні реалізації — обидва удари парирував Де Хеа, який зробив багато для того, щоб ворота іспанської збірної залишилися сухими.

Колективний відбір м‘яча у суперника

А от в іспанців з реалізацією все склалося трохи краще, і на 21-й хвилині гри вони відкрили рахунок. У штрафному помилку захисників використав Гаспар, який на випередження зіграв після подачі з флангу і пробив головою П’ятова. Буквально за хвилину здавалося, що шанси України в цій грі будуть остаточно знищені, однак Фабрегасу не вдалося переграти українського воротаря з одинад-

цяти метрів. З мінімальною перевагою іспанців команди пішли на перерву. У другій половині матчу малюнок гри особливо не змінився. Українці бігли вперед: Коноплянка, Ярмоленко, Кравець, Гармаш та Ротань постійно намагалися загострювати, однак м’яч відмовлявся летіти у ворота іспанської збірної. При цьому, самі іспанці на 56-й хвилині змогли вдруге забити, од-

Гравці збірної України, Іспанії та суддівська колегія

Група С №

Команди

И

В

Н

П

М

О

1.

Іспанія

10

9

0

1

23-3

27

2.

Словакія

10

7

1

2

17-8

22

3.

Україна

10

6

1

3

14-4

19

4.

Білорусь

10

3

2

5

8-14

11

5.

Люксембург

10

1

1

8

6-27

4

6.

Македонія

10

1

1

8

6-18

4

нак суддя скасував взяття воріт через фол в атаці. Українці до самого завершення гри ще мали безліч моментів попереду, проте бажаного результату досягти так і не змогли. Варто зазначити, що за збірну України зміг дебютувати молодий півзахисник Зінченко. Після гри в пресі з’явилася інформація, що даний дебют необхідний був для того, щоб «заграти» молодий талант за національну збірну і він не мав можливості виступити за іншу збірну (Зінченко вихованець спортивної школи ФК «Шахтар» (Донецьк), зараз виступає в російському чемпіонаті за команду Уфи). Дивлячись на малюнок гри, заміни в нашій команді просились набагато раніше, аніж на 87-й хвилині. Знову обережність Фоменка і тренерського штабу? У підсумку Україна програла, найкраще третє місце отримала збірна Туреччини. Михайлу Фоменку і його підопічним тепер доведеться готуватися до плей-офф, який зазвичай нашій команді не дається. Суперником на цій стадії буде збірна Словенії. При цьому, першу гру через перебір карток пропустять Кучер і Степаненко, які отримали жовті у грі з Іспанією. Тому завдання з виходу на ЧЄ залишається актуальним, а як з ним впорається команда — питання відкрите. Щодо результатів матчів в інших групах, варто відзначити вихід з другого місця наших західних сусідів збірної Польщі на чемпіонат Європи-2016. Поляки тільки в останньому турі в очному протистоянні з прямим конкурентом за вихід з групи збірної Ірландії здобули перемогу з рахунком 2:1.


Вільність і закон № 3(9), листопад 2015

7

КУЛЬТУРА

ПОЛЬСЬКЕ МИНУЛЕ КИЄВА Матеріали на цій сторінці любязно надані газетою «Słowo Polskie». Дякуємо їхнім авторам та головному редакторові видання Єжи Вуйчіцкому.

Поляки в історії благодійності Києва Ірина ГЕРАЩЕНКОВА, Дмитро МАЛАКОВ Добровільні об’єднання та приватні особи за власний кошт організовували і підтримували лікарні та поліклініки, дитячі садки, ясла та денні притулки для дітей робітників, школи і технікуми... Київ заселили представники різних національПеребудована амбулаторія шпиталю ностей і віросповідань. Не кожен На зламі XIX — XX століть, започував себе комгальною була думка, що немає інфортно у державних медичних шого міста, де була б так розвинена установах, особливо, коли треба соціальна благодійність, як Київ. було дотримуватися відповідних Функціонувало тут біля ста різправил у харчуванні або релігійних установ опіки та піклування, них установах. Таким чином, накомітетів і товариств милосердя, ціональні меншини утримували які займалися наданням допомоги власні медичні заклади, які зберенужденним верствам населення. глися до нашого часу. Були безкоштовні притулки для Станіслав Кароль Сирочинські, бездомних і притулки для престарісин Северина, 1906 року заснулих, будинки милосердя та їдальні вав разом із Романом Дмовським з дешевими обідами, будинки доПольську національну партію в ступного житла та інші благодійні Росії. У суперечці романтичного об’єкти. революціонізму з позитивістським

прагматизмом він став на боці останнього і вирішив балотуватися до Державної думи — верхньої палати російського парламенту, до якого цар оголосив вибори, щоб полегшити революційні настрої. 17 квітня 1906 був обраний до представництва Київської губернії і виконувала цю функцію до 1909 року. Важливою ініціативою була ідея Станіслава Сирочинського будівництва в Києві польської лікарні. Він розпочав збір коштів, сам відклав для цієї мети за життя і в заповіті 150 тис. рублів (загальна вартість будівництва 222 тис.)... Збір коштів також відбулася після його смерті. У некролозі, наведеному у сучасній польській газети — «Dzienniku Kijowskim», дружина, посилаючись на останні побажання чоловіка, висловила прохання, щоб замість квітів жертвувати гроші на будівництво лікарні. Лікарня була відкрита 1914 року і носить його ім’я. І на таких засадах в районі Лук’янівки, осередку київських поляків, 1914 року побудовано римо-католицьку лікарню (нині — Інститут нейрохірургії, вул. Мануїльського, 32).

Про це, щоправда, знають сьогодні тільки історики. Ця лікарня процвітала на кошти католицької польської громади міста, і була побудована за проектом Карла Іваніцького. Крім того, він носив ім’я добре відомого польського поміщика і громадського діяча, члена Державної думи Російської імперії — Станіслава Сирочинського. До сьогодні з комплексу лікарняних будівель лишився тільки лікарняний блок амбулаторії.

Архівний знімок католицького шпиталю у Києві (1949 р.)

Родовід Владислава Городецького «Słowo Polskie», за текстом Дмитра МАЛАКОВА Відомий архітектор Владислав Городецький походив з давнього польського шляхетського роду, що незабаром було підтверджено російськими окупаційними силами 1824 року в Подільській губернії. Родині Городецьких до кінця вісімнадцятого століття належало село Жабокрич на Брацлавщині, відоме з джерел від 1598 року як власність панів Жабокрицьких. Як і всі інші старі поселення в країні, Жабокрич часто страждав від нескінченних заворушень. 3 жовтня 1737 р, наприклад, маєток пограбували гайдамаки. Існує також доказ того, що Городецькі мають кримсько-татарське коріння. Ніби-то далеким предком цього сімейства є мстиславський татарин Мангут. Близько 1500 року він мав село Городець у мстиславському воєводстві. У ті часи не було це винятком або випадковим явищем. Багато кримських татар оселялися в Україні, а також у Литві. Той самий Мангут мав синів — Айдара і Лецка, який також мав сина Айдара. І той Айдар мав сина Сулеймана, Сулейман — Сейца. Цей, останній, успадкувавши 1625 року село Горо-

дець, підписувався як Городецький. Однак вважається, що навіть Йосип Городецький, син Андрія та Анни, 1772 року був супровідником у полку легкої дивізії польової булави литовських військ і барським конфедератом, був, імовірно, мусульманином,

Владислав Городецький

а його нащадки — християнами-католиками. Знаючи особливості геральдичної і генеалогічної наук, важко підтвердити або спростувати щось подібне, але варто задуматися. Прадід архітектора Городець-

кого, жабокрицький поміщик Ян Ігнаци мав троє дітей: старшого сина Олександра Віктора, дочку Анну Філіпіну та молодшого сина Юстиніана. Продовження на наступній сторінці.

Одна з найбільших релігійних пам’яток Києва ­— костьол Святого Миколая


Карта Поляка

Шановні читачі!

Незабаром вихід п’ятого номеру журналу Handel PU

Всеукраїнська громадська організація «Союз підприємців поляків України» з трьох річним досвідом успішної роботи, надає консультації та допомагає в оформленні документів на отримання Карти Поляка. Допомагає тим хто хоче належати до польського народу, підтвердити своє польське походження. Польща економічно-розвинена та перспективна держава Євросоюзу зі стабільною економікою та сприятливим бізнес-кліматом, крім того це мальовнича країна в самому серці Європи. За детальною інформацією звертайтесь за номерами телефонів: +38093 450 97 90 або електронну адресою: ososppu@ ukr.net.

Погода на листопад У найближчі дні в Україні збережеться тепла погода з температурою вище кліматичної норми. За даними Укргідрометцентру, 4 листопада середня температура вночі становитиме 6-11°, вдень 10-15°, на півдні країни — 16-21°. У столиці та Київській області вночі та вранці можливий невеликий дощ, вдень опадів не очікується. Температура у Києві вночі близько 10°, вдень 1517°, по області вночі 6-11°, вдень 10-15°. Вітер південно-західний, 7-12 м/с. На заході України очікуються невеликі дощі. У північних і центральних областях — невеликий дощ. На решті території без істотних опадів. У східній, центральній і в південній частині країни в найближчі дні можливий туман. На 5 листопада синоптики прогнозують погоду без опадів, лише в західних областях часом дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с, у західних областях місцями пориви 15-20 м/с, на високогір’ї Карпат 25-30 м/с. Температура вночі 6-12°, вдень 12-18°, у південній частині місцями 20-22°. За даними Центральної геофізичної обсерваторії в Києві найвища температура для цієї пори року —14,9° — була зафіксована у 1957 році, найнижча — 12,2 — у 1979-му

ПОЛЬСЬКЕ МИНУЛЕ КИЄВА

Родовід Владислава Городецького Słowo Polskie, за текстом Дмитра МАЛАКОВА Закінчення. Початок статті на сьомій сторінці. Анна-Філіпіна 1825 року вийшла заміж за офіцера російської армії Бориса Марчінова, мабуть, старшого за неї — йому було тоді 44 роки. У повстанні, яке вибухнуло в Польщі 1830 року, разом з іншими подолянами-поляками брали участь брати Олександр і Юстиніан Городецькі. Повстання 1831 року царат подавив, Юстиніан — прапорщик російської армії — був позбавлений усіх прав і засланий до Сибіру як «політичний в’язень». У той час, як Олександр, добровільно зізнавшись, був помилуваний. Наступного, 1832 року, у сім’ї сталися дві події: Ян Ігнаци Городецький помер, Борис Марчінов отримав звання генерал-майора. Рішенням царської влади від 28 березня 1833 року, жабокрицький маєток мав бути розділений між спадкоємцями на три частини — з конфіскацією частини «бунтівника» Юстиніана до казни Російської держави. Олександр Го-

В

ільність

і

З

акон

родецкий знайшов в архівах волю померлого батька, відповідно до якої молодший Юстиніан успадкував сто тисяч злотих, а потім звернувся до військового київського, подільського і волинського генерал-губернатора графа О.Д. Гур’єва з поданням: оскільки його брат вже отримав свою частину готівкою, маєток належить розділити не на три частини, а тільки на дві, між ним, Олександром, і його сестрою Марчіновою, тому він попросив про неконфіскацію однієї третини на користь державної казни. Маєток складався з села Жабокрич, яке було прикріплене до міста Торкова, а також місцевостей Войчехувка і Майданек. 1841 року число мешканців складало: чоловіків — 369, жінок — 374, землі було 2007 десятин 2008 сажнів кв., або 2188 га. Справа поділу маєтку на три частини була вирішена тільки 1 грудня 1843 року. Олександр Городецкі відмовився взяти участь у роботі ліквідаційної комісії, вважаючи рішення про розподіл несправедливим.

№ 3(9), листопад 2015 Реєстраційне свідоцтво серії КВ № 20639-10439 видане Державною реєстраційною службою України 4 квітня 2014 року. Засновник — ВГО «Союз підприємців поляків України»

Зрештою власність була розділена таким чином: краща, більш сприятлива частина землі з Войчехувкою відійшла до державної казни (як частина майна Юстиніана), Філіпіні належали землі з більшою частиною Жабокрича, а брат Олександр отримав село Майдан і меншу частину Жабокрича. Сьогодні все є частиною одного великого села Торкув. Час минав, і я виросли в три сини діда архітектора — Олександра Городецького: Владислав, Щесни і Артур. Батько майбутнього архітектора Владислава (старший) навчався в добре відомій на всьому тодішньому Поділлі школі — Немировській гімназії, заснованій місцевим поміщиком, покровителем, графом Болеславом Потоцьким 1838 року. Після закінчення навчання Владислава склав іспит і вступив до російської армії – до Ольгопольського полку уланів як унтер-офіцера. Він брав участь в експедиціях і боях, або, як його говорилося,

Керівник проекту — Вікторія Сінчук Адреса редакції і видавця: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гон­­­­­­­­­­­­­чара, 52, оф. 12, тел.: +38093 450 97 90, e-mail: ososppu@ukr. net. Газета виходить щомісяця. Тираж — 5 000 примірників.

в «ділі» проти турків — від 25 червня 1853 до 30 серпня 1854 року. За відзначення в «ділі» в Ольтиниці 23 жовтня 1853 року він отримав серед інших нижчих ступенів один срібний рубль. Він також мав бронзову медаль на андріївській стрічці як спогад про 1853-1856 роки, тобто Кримської війни. Зрештою, служив недовго, хворів. Будучи вже на відпочинку без ступеню 6 лютого 1858 року він повернувся до маєтку і був обраний від шляхти Брацлавського повіту управителем сільських магазинів зерна без оплати (були також необтяжливі посади для молодих і не дуже заможних шляхтичів). Успадкований маєток у Жабокричі був розділений на три рівні частини між трьома братами: Владиславом, Щесни і Артуром. Селян було тоді 424 чоловік. Незабаром В. Городецкий од­р у­ж ився з Леопольдіною Глужінською, дочкою поміщика Йосипа Глужінського з села Шолуджкі біля Торкова.

Друк — ТОВ «Інтер­­кон­­ти­­ ненталь-Україна» Юридична адреса дру­ кар­ ні: 01024, м. Київ, вул. Інститутська, 16, оф. 1/15. Фактична адреса друкарні: 03190, м. Київ, вул. Щербакова, 4, тел.: +38044 239 97 88.

Проект виходить за фінансової підтримки Міністерства культури України.

Vilnist i zakon 3(9)  
Vilnist i zakon 3(9)  
Advertisement