Page 1

В іЗ

У номері: «Как получить гражданство»

ільність акон 1(10)’2016 червень

польское стор.3

«По середню освіту до Польщі» стор.5 «Ікона, яка дарує зцілення» стор.7

РІЧНИЦЯ

Rocznica potyczki pod Iwnicą

Uroczystość odsłonięcia pomnika bitwy pod Iwnicą w 153. rocznicę potyczki stoczonej przez Powstańców Styczniowych z oddziałami rosyjskimi W dniu 10 maja 2016 roku o godzinie 12.00 w miejscowości Iwnica (Obw. Żytomierski, Ukraina) przy ul. Mira 1, w 153. rocznicę potyczki pod Iwnicą stoczonej przez Powstańców Styczniowych z oddziałami rosyjskimi, odbyła się uroczystość odsłonięcia pomnika upamiętniającego bitwę. W uroczystościach wzięli udział przedstawiciele władz lokalnych i obwodowych, Ambasady RP w Kijowie, Konsulatu Generalnego RP w Winnicy, Związku Polaków środowisk polskich na Ukrainie i in. Bitwa w lasach Jaropowieckich pod Iwnicą została stoczona 10.05.1863 r. przez oddział ok. 90 konnych i kilkunastu pieszych Powstańców Styczniowych, dowodzonych przez Władysława Henszela i Piotra Chojnowskiego. W wyniku starcia oddział powstańczy został rozbity, W. Henszel osłaniając odwrót P. Chojnowskiego ranny i dobity przez żołnierzy carskich, zaś P. Chojnowski ranny dostał się do niewoli, w której odmówił wystosowania prośby o łaskę, otrzymując następnie wyrok śmierci, który wykonano pod koniec maja 1863 r. w Kijowie.


2

Вільність і закон № 1(10), червень 2016

СУСПІЛЬСТВО

ЗМІНИ У ЗАКОНОДАВСТВІ

Владельцам Карты поляка будет проще получить гражданство Польши

Польское Радио

Сейм Польши принял изменения закона о Карте поляка, предусматривающие упрощение процедуры получения польского гражданства для владельцев этого документа. Сейм Польши принял поправки к закону о Карте поляка (документ,

выдаваемый гражданам СНГ и стран Балтии и подтверждающий принадлежность к польскому народу — Ред.), предусматривающие упрощение процедуры получения польского гражданства для владельцев этого документа. Польские депутаты приняли

Иностранцы будут зарабатывать столько же, сколько поляки

Согласно директиве, которая вступит в силу в 2017 году, иностранцы, работающие в Польше, будут получать те же зарплаты, что и поляки. «Идет работа над введением т. н. сезонной директивы, которая касается трудоустройства иностранцев. Директива вступит в силу 1 января 2017 года», — заявил в Гданьске замминистра по делам семьи, труда и общественной политики Станислав Швед. Работающие в Польше иностранцы будут зарабатывать столько же, сколько поляки. Т. н. сезонная директива касается пребывания в Польше граждан третьих стран, которые приехали с целью сезонной работы. По словам замглавы ведомства, изменения коснутся кратковременных договоров о работе, будет упрощен процесса трудоустройства и уравнены зарплаты граждан

Польши и граждан третьих стран. «Более 95% работающих в Польше иностранцев приехали из Украины», — подчеркнул Швед. «Мы знаем, что при сегодняшней системе трудоустройства случаются злоупотребления, в особенности, с украинской стороны. Часто мы не знаем, действительно ли этот иностранец работает или он использовал заявление о приеме на работу лишь для того, чтобы получить визу», — отметил замминистра по делам семьи, труда и общественной политики. В 2015 году в Польше было подано 800 тысяч заявлений о намерении принять на работу иностранцев. До середины мая 2016 года таких заявлений поступило уже 500 тысяч. Отметим, что в апреле этого года возникла идея о создании профсоюза украинцев, работающих в Польше.

изменения к закону, подготовленные сеймовой комиссией по связям с поляками за границей, единогласно. По словам главы комиссии, депутата правящей партии «Право и Справедливость» Михала Дворчика, поправки призваны помочь лицам польского происхождения, проживающим на территории стран бывшего СССР, приехать в Польшу и поселиться здесь на постоянной основе. «Мы даем им такую возможность, даже больше — мы даем им возможность очень быстро получить польское гражданство. А в течение первых, самых трудных адаптационных месяцев польское государство окажет им поддержку, для того чтобы они чувствовали себя здесь, как дома», — сказал депутат «ПиС». В январе этого года, Сейм Польши поддержал в первом чтении поправки к закону о Карте поляка, которые

предусматривают предоставление владельцам этого документа почти тех же прав, что и гражданам Польши. Благодаря предлагаемым изменениям в законе, владельцы Карт поляка смогут бесплатно получать разрешение на пребывание в Польше, а после года проживания — автоматически получать польское гражданство. Кроме того, предусматривается, что правительство частично оплатит таким лицам курсы польского языка и курсы повышения квалификации. Также изменения закона дают юридические основания для эвакуации и предоставление эффективной помощи владельцам Карты поляка, в случае если их жизни и здоровью угрожает опасность. Кроме того владельцы Карт поляка будут освобождены от консульских оплат за визы и другие заявления.

В Польше начала действовать программа «Семья 500+» «Нет гарантий, что программа «Семья 500+» улучшит демографическую ситуацию, но это новый подход к семейной политике в Польше», — пишет Rzeczpospolita. С 1 апреля начала свое действие правительственная программа «Семья 500+», в рамках которой в Польше предусмотрено выделение 500 злотых (около 120 евро) ежемесячно на каждого второго и следующего ребенка. Издание Rzeczpospolita пишет, что, несмотря на оптимистические прогнозы, в оценке инициативы правительства надо сохранять здоровый скептицизм, поскольку программа требует значительных денежных затрат. «Содержание такой программы ежегодно требует 20 млрд злотых (около 5 млрд евро), это серьезная нагрузка для бюджета. Поэтому вместо того, чтобы придумывать очередные дорогостоящие социальные проекты по выплатам, правительство должно сконцентрироваться на развитии экономики. Только благодаря ее ускорению есть возможность увеличить налоговые доходы, которые помогут финансировать программу и одновременно уменьшить дефицит публичных финансов», — читаем в статье. Кроме того, газета отмечает, что сильной стороной программы является то, что она в значительной мере

изменяет подход к семейной политике. «Впервые в большом масштабе помощь получают не только малообеспеченные семьи, но и все те, кто воспитывает детей», — пишет издание. В материале ставится акцент на том, что хорошим решением правительства является привлечение к осуществлению программы частных банков. Это позволило не создавать отдельных учреждений, которые занимались бы реализацией проекта. «Очень важным будет дальнейший постоянный контроль над программой, а также внесение в нее корректив уже в процессе реализации. Будущие изменения видны уже сегодня, но, учитывая масштаб и новаторство программы, их количество будет расти», — подытоживает издание Rzeczpospolita.


Вільність і закон № 1(10), червень 2016

3

ЗАКОНОДАВСТВО

СОВЕТЫ ЮРИСТА

Как получить польское гражданство Максим СОБКОВ

Польское гражданство можно получить: — по закону; — через предоставление польского гражданства; — через признание польским гражданином; — через восстановление польского гражданства. По закону. По закону польское гражданство получает несовершеннолетний ребенок, если: — хотя бы один из родителей является гражданином Польши на момент рождения ребенка (принцип права крови), — родился на территории Польши, а его родители неизвестны, не имеют никакого гражданства или их гражданство не установлено (принцип права почвы). Предоставление гражданства. Польское гражданство предоставляет Президент Республики Польша. Президент в своем решении не ограничен никакими условиями, которые должен выполнить иностранец, чтобы получить польское гражданство. Признание польским гражданином. Польским гражданином считается: 1) иностранец, пребывающий непрерывно на территории Польши/ЕС по крайней мере три года на основании разрешения на постоянное проживание в Польше, который имеет в Польше стабильный и регулярный источник дохода в Польше и правовой титул на занимаемое жилое помещение; 2) иностранец, пребывающий непрерывно на территории Польши/ ЕС по крайней мере два года на основании разрешения на постоянное проживание, который в течение

трех лет находится в браке с гражданином Польши; 3) иностранец, пребывающий непрерывно на территории Польши по крайней мере два года на основании разрешения на постоянное проживание которое получил в связи с признанием статуса беженца в Польше; 4) несовершеннолетний иностранец, пребывающий в Польше/ЕС на основании разрешения на постоянное проживание, один из родителей которого является польским гражданином, а второй, не имеющий польского гражданства, дал свое согласие на признание гражданства ребенку; 5) несовершеннолетний иностранец, одному из родителей которого восстановлено польское гражданство, если несовершеннолетний иностранец пребывает в Польше/ ЕС на основании разрешения на постоянное проживание, а второй из родителей, не имеющий польского гражданства, дал свое согласие на признание гражданства ребенку; 6) иностранец, пребывающий непрерывно и легально на территории Польши по крайней мере 10 лет, который соответствует следующим условиям: a. имеет разрешения на постоянное проживание или разрешение на пребывание долгосрочного резидента ЕС, b. имеет в Польше стабильный и регулярный источник дохода в Польше и правовой титул на занимаемое жилое помещение; 7) иностранец, пребывающий непрерывно на территории Польши по крайней мере два года на основании разрешения на постоянное проживание, которое получил в свя-

зи с польским происхождением. Иностранец, ходатайствующий о признании гражданином Польши должны предоставить следующие документы: — 1 заполненное заявление о признании гражданином Польши на польском языке; — 1 фотография; — подлинник или удостоверенная копия свидетельства о рождении. Не обязательно подавать польское свидетельство о государственной регистрации актов гражданского состояния. Иностранные свидетельства должны подаваться с заверенными переводами на польский язык; — удостоверенная копия действительного документа, удостоверяющего личность и гражданство (заграничный паспорт, выездной документ); — удостоверенная копия разрешения на постоянное проживание на территории Польши или пребывание долгосрочного резидента ЕС; — удостоверенная копия вида на постоянное жительство, выданного воеводой, официального подтверждение знания польского языка; — заявление о датах выезда из Польши и возвращения, а также местах пребывания за рубежом в необходимые периоды непрерывного проживания; — документ, подтверждающий гражданство супруга иностранца (например, паспорт); — имеющиеся документы, подтверждающие наличие в прошлом польского гражданства или ходатайства о нем; — справку об уплате государственной пошлины за выдачу решения о признании гражданином Польши. Иностранец, ходатайствующий о признании гражданином Польши на основании пунктов 1 и 6, должен дополнительно предоставить: — документы, подтверждающие стабильный и регулярный источник дохода в Польше (например, справку с работы, справку о доходах за прошлый год (PIT), справку из Управления гмины о наличии сельского хозяйства с указанием его размера, решение о признании пенсии по возрасту или инвалидности), — документ, подтверждающий

правовой титул на занимаемое жилое помещение. Оплата. Госпошлина за решение о предоставлении польского гражданства составляет 219 золотых. Эта сумма может быть возвращена в случае отрицательного решения по заявлению лица, обратившегося за получением гражданства. Продолжительность процедуры. Дело должно рассматриваться немедленно, если это возможно на основании доказательств, представленных заявителем. В случае дела, требующего выяснительного производства — не позднее, чем один месяц. Процедура по обжалованию. Решение Воеводы можно обжаловать у Министра внутренних дел, через воеводу, в течение 14 дней с момента получения отрицательного решения. А решение Министра можно обжаловать в форме жалобы в Воеводский административный суд в Варшаве. Восстановление польского гражданства. Иностранцы могут подать заявление на восстановление польского гражданства, если они в прошлом имели польское гражданство, но потеряли его перед 1 января 1999 года. Заявление на восстановление польского гражданства должно содержать: данные иностранца, адрес, заявление о наличии польского гражданства в прошлом, информацию об обстоятельствах его утраты и биографию. К заявлению на восстановление польского гражданства также прилагаются: — документы, удостоверяющие личность и гражданство; — документы, подтверждающие смену имени и фамилии, если такое имело место; — документы, подтверждающие утрату польского гражданства; — фотография заявителя. Продолжительность процедуры. Дело должно рассматриваться немедленно, если это возможно на основании доказательств, представленных заявителем. В случае дела, требующего выяснительного производства — не позднее, чем один месяц. Оплата. Госпошлина за подачу заявления в Варшаве к Министру внутренних дел составляет 219 злотых. Процедура по обжалованию. Для обжалования отрицательного решения Министра внутренних дел можно подать заявление о пересмотре дела тем же органом. Заявление должно быть подано в течение 14 дн ей со дня получения решения и отказа восстановить польское гражданство.


4

Вільність і закон № 1(10), червень 2016

БІЗНЕС

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

Бізнес в Україні та Польщі: переваги, ризики Роман ІВАСЮК, Тетяна ЛЯМЕНКО

Спостерігаючи за вдалим веденням бізнесу іншими, читаючи історії успіху нових стартапів чи оновлені списки мільярдерів журналу «Форбс», так і кортить і собі долучитися до успішних і знаменитих. І от коли ви вже визначилися зі своєю нішею, вивчили конкурентне середовище, склали бізнесплан, вам обов’язково знадобиться реєстрація приватного підприємства. Державна реєстрація підприємницької діяльності в Україні — досить складний процес з масою нюансів і труднощів. Він вимагає цілого списку обов’язкових дій: потрібно підготувати перелік документів та необхідних довідок, отримати дозволи та при цьому добре орієнтуватися у тонкощах законодавства. Український приватний підприємець пані Людмила ділиться своїм досвідом: „Завершуючи навчання, ми з сестрою замислились над тим, як започаткувати власний бізнес. Вирішили відкрити овочевий магазин у Кам’янці-Подільському. Ідею підтримали батьки — тож ми взялися до справи. Перше, що ми зробили, дізналися про необхідні для реєстрації документи. Цікаво, що чим більше ти дізнаєшся про реєстрацію, тим страшніше тобі за це братися. Насправді все виявилося не таким страшним, — продовжує наша співрозмовниця. — Я зібрала необхідні документи і пішла до міської ради. Попри запевнення знайомих, що потрібно давати хабара, щоб прискорити процес, я зробила все законно. Результат не забарився — за декілька днів я зареєструвала

підприємство. Реєстраційний процес обійшовся мені у 30 гривень, витрачених на бланки і папку. За другою групою оподаткування ми сплачували щомісячно близько 600 гривень податку. Оренда приміщення складала близько двох тисяч гривень щомісяця. Я не реєструвала сестру як свого найманого працівника, адже це потягнуло б за собою додаткові витрати. Також ми, як і більшість новачків, не могли собі дозволити послуги бухгалтера, і вели бухгалтерію самостійно. Словом, на сьогодні ми припиняємо підприємницьку діяльність. На це є низка причин: невдало вибране місце для торгівлі — немає потоку клієнтів, приміщення не відповідає умовам зберігання товару. Можливо, не зовсім вдало ми обрали й постачальників або ж зробили інші помилки. Зараз плануємо пошукати щастя за кордоном. Нещодавно дізналися, що є можливість відкриття бізнесу у Польщі, подавши документи в електронному вигляді”. Дійсно, відповідно до польського законодавства іноземні компанії та фізичні особи мають право вести будь-який легальний бізнес. Іноземці, які не мають дозволу на постійне проживання (kartа pobytu stałego), можуть відкривати свою фірму в Польщі тільки у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Spółka z ograniczoną odpowiedzialnością), акціонерного товариства, командитного товариства і командитного-акціонерного товариства. Також іноземна компанія може відкрити в Польщі представництво або філію. Найчастіше

іноземні підприємці для реєстрації в Польщі обирають перший варіант. Справді, найпростішою формою підприємства є товариство з обмеженою відповідальністю. У цьому випадку засновником може бути одна людина. Мінімальний статутний капітал — 5 000 злотих (близько 1200 євро). Рада правління також може складатися з однієї особи. Наглядова рада та ревізійний комітет не обов’язкові. Компанія може мати будь-яку назву, але вона додатково має містити інформацію про форму власності (“Spółka z ograniczoną odpowiedzialnością” або скорочення у вигляді “Sp. z o.o.”). Ставши членом правління, можна отримати польську візу, а трохи пізніше — дозвіл на постійне місце проживання і громадянство. Компанія може працювати без прибутку, проте в будь-якому разі має покривати витрати, в тому числі зарплати співробітників. Прибуток обов’язковий, якщо члени правління хочуть отримати в Польщі вид на постійне місце проживання. Коли форма власності обрана, можна йти до державних органів. Відкрити фірму в Польщі можна двома способами: через інтернет (ваша присутність в Польщі не потрібна) або скориставшись послугами нотаріуса (є обов’язковою ваша присутність в Польщі або ж особи що має доручення від вас). Перший спосіб є швидшим і дешевшим. Різниця між ними тільки у формі установчого договору і в деяких обмеженнях щодо його зміни в майбутньому. Процес реєстрації можна пройти самому або звернутися до послуг фірм, що зроблять це за вас, звісно за окрему плату. Але потрібно мати на увазі, що якщо ви вирішили відкривати фірму самотужки, то можливо, вам потрібно буде все ж таки з’їздити до Польщі, щоб вирішити деякі питання на місці або ж привезти документи. А для цього потрібно мати візу. Перший крок під час реєстрації — це складання та підписання установчого договору. Далі потрібно підготувати заяву на реєстрацію фірми у встановленій законодавством формі та подати його до Польського судового реєстру (KRS) за місцем реєстрації. Разом із цим потрібно сплатити судове мито і вартість оголошення в судовому та господарському віснику. KRS після завершення всієї процедури видає свідоцтво про реєстрацію. З 1 грудня 2014 року NIP (податковий номер) і Regon (статистичний номер) в Польщі отримують в день реєстрації в KRS. Суд самостійно відправляє реєстраційні заяви в

інші фонди разом з інформацією про реєстрацію в KRS. На завершення нове польське підприємство виготовляє печатку і відкриває рахунок у банку. І звичайно, актуалізує дані в податковій за місцем реєстрації фірми. Зареєструвати компанію можна як особисто, так і за дорученням. Весь процес займає до одного місяця. А також можливий процес реєстрації без присутності за дорученням від співзасновників і з терміном до 10 днів. Польща приваблює підприємців з інших країн ще й оптимальною системою оподаткування в порівнянні з іншими представниками ЄС. Наприклад, податок на прибуток тут становить 19 %, в той час як у Німеччині його ставка дорівнює 30 %, в Угорщині — 20,6 %, Естонії — 21 %. Новоспеченому підприємству доведеться також сплачувати ПДВ. Базова ставка в Польщі становить 23% (але в деяких випадках може бути значно нижчою). Нульова ставка застосуються до товарів, що експортуються, деяких видів фармацевтичної продукції, підручників і деяких сільськогосподарських товарів, також від сплати ПДВ звільняються підприємства з річним оборотом менше 50 000 злотих. Ставка 8% застосовується до фармацевтичних товарів, будівельних матеріалів і послуг, книг, газет і журналів; 5% — для окремих товарів. Як ми вже згадували, працюють посередницькі фірми, які допомагають у відкритті своєї справи в Польщі. Насправді більшість із них є простими посередниками між вами і фірмою в Польщі, яка і виконує основну роботу. Досить часто цей процес у них поставлений на конвеєр, тому вони роблять помилки, за які вам доведеться розраховуватись у майбутньому. Наприклад, бувають випадки коли, під час реєстрації бувають вказані зовсім інші види діяльності (КВЕДИ), в результаті чого, потім доводиться вносити зміни до судового реєстру (а це не безкоштовно) і ще й пояснювати податковому інспектору, чому так вийшло. Інший приклад: під час реєстрації фірми як платника ПДВ потрібно подати інформацію про діяльність фірми, зазвичай коротенький бізнес-план. Часто подаються шаблонні документи, в яких описані такі види діяльності, які жодного стосунку до вашої фірми не мають. Продовження статті на сьомій сторінці газети.


Вільність і закон № 1(10), червень 2016

5

ОСВІТА

ВИЩА ОСВІТА

СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Навчання в Польщі. Мій досвід

По середню освіту – до Польщі

Владислава БАЖЕНОВА

Ольга БОЧКАР, Викладач польської мови СПмК

Пропонуємо вашій увазі статтю журналістки з України Владислави Баженової, яка живе і навчається у Варшаві. Вона пише про своє навчання і роботу в Польщі. Маємо надію, що її розповідь буде корисною для всіх, хто лише планує або вже навчається у Польщі.

Для українського студентства вже стало давньою традицією та доброю звичкою шукати нові можливості у закордонних вишах. Сьогодні попит на якісну освіту та прагнення розширити кордони не тільки географічні, але й свідомості, молодшають. До майбутнього вибору фаху починають готуватися учні вже з сьомого класу. Завдяки суттєвим перевагам найпривабливішою для нас залишається Польща. Цього року польські виші знизили вартість навчання для українських студентів, а середня освіта у польських школах і технікумах взагалі безкоштовна. До того ж молодь отримує якісну освіту, яка відповідає міжнародним стандартам та пристосовується до європейських цінностей і соціуму. Проживання, харчування та й загалом цінова політика Польщі доволі поблажлива до українців. Польська мова належить до слов’янської групи, а тому легка в розумінні, доволі швидко формуються навички говоріння і відсутній мовний бар’єр. Територіальна близькість та гарне транспортне сполучення дають можливість батькам часто відвідувати дітей, проживати кілька днів у гуртожитку з харчуванням за символічну ціну та проводити разом свята в Європі. Третій рік поспіль Спілка поляків міста Києва (www.zpk.com.ua) реалізує проект навчання учнів від 7 до 11-12 класів у трьох осередках: Пулави, Наленчув та Клементовіце. В умовах невеликих містечок не розпорошується увага учнів від основної мети – навчання, проте рівень освіти камеральних шкіл не відрізняється від рівня великих міст. Навпаки, тут є можливість приділити більше уваги та опіки кожному учню. Навчатися у Польщі цікаве, але досить складне. Проте саме у такому віці діти ще не втратили гнучкості у пристосуванні до нових умов і здатні подолати будь-які труднощі. Головне — створити можливості та вмотивувати. Польські викладачі охоче допомагають у навчанні, а українські асистенти, які постійно перебувають з групою дітей та координують перебування учнів у новій країні, стежать за здоров’ям та безпекою кожного школяра, підтримують зв’язок з батьками, намагаються урізноманітнити дозвілля тощо. Багато школярів починають навчання у Польщі з ліцею або технікуму — після закінчення дев’ятого класу української школи. В обох випадках учні вже з другого року навчання починають працювати над своїм майбутнім фахом. У ліцеї обирають від двох до п’яти предметів, які вивчаються поглиблено з другого класу, а після трьох років навчання здається матура (незалежний іспит) і учень отримує атестат про середню освіту. У технікумі поглиблене вивчення

Через великий наплив студентів-іноземців до Польщі, в країні постає економічна проблема, оскільки українці і росіяни займають багато робочих місць. Такі працівники вигідні для підприємств, адже вони згідні на будь-яку роботу і маленьку зарплату. Сама я — варшавська студентка з України. Працювала на прибиранні метро перед відкриттям нової лінії М2. Роботодавці платили мені 8-9 злотих за годину, хоч полякам за легшу роботу — понад 10 злотих. На одну станцію виїжджали більше 10 працівників-іноземців і лишень три поляки, з яких один стежив за процесом. Серед студентів із так званої СНД існує мовна проблема: мало хто з них говорить по-польськи, навіть на початковому рівні. Така ситуація має місце не лише серед студентів першого, але і другого, і третього року навчання. Якщо це не створює проблеми в спілкуванні серед молоді, то в навчанні — безліч. Пояснення матеріалу і зарахування сесії складне для викладачів, а студенти натомість прогулюють уроки. Два роки тому я вчилася у київському університеті. Там відвідуваність пар вища, ніж у Польщі. І деякі польські викладачі про це знають, оскільки практикувалися за кордоном. Вони засмучені відвідуваністю у польських вишах, але не розуміють, що їхньої провини тут немає. Мене засмучує той факт, що студенти, приїжджаючи до Польщі, асимілюються, мало відвідують лекції, а деякі і взагалі приходять тільки на сесію. Крім того вони не працюють,

а просто відвідують безліч заходів і гуляють до ранку. Все через те, що вперше в житті вирвалися з-під батьківської опіки. Студентам-полякам у середньому 20 років, а іноземцям — від 16. Вони вперше опинилися самі у великому місті без нагляду, їх оточує багато спокус. Не можна казати, що всі іноземці байдужі до навчання. Просто ще не знають, наскільки воно важливе. Половина з них ще не вирішила, ким хоче бути в майбутньому. До того ж ставлення викладачів до студентів-іноземців абсолютно різне. Дехто жаліє нас, українців, через ситуацію в країні. Хтось не дуже любить і ставиться упереджено. Мої улюблені викладачі ті, які ставляться до всіх однаково, не вішаючи ярликів. У моєму першому польському університеті був лектор, який на сесії ставив українцям оцінку «три» автоматом. Це було безглуздо з його боку, оскільки дисципліна, яку він викладав, була важливою для професії. Але в результаті її ніхто не вивчав через «непотрібність» — все одно отримаєш трійку. Тепер я навчаюся в університеті, яким цілком задоволена. Викладачі на моєму факультеті вміють зацікавити, допомагають з мовою, підтримують ідеї, підказуючи як було б краще зробити, легко і доступно пояснюють матеріал. Студентів-поляків дуже мало. Кажуть, що вони «з Червоної книги». Вже майже всі вони вивчили російську мову. Є ті, які з цікавістю дружать з іноземцями, як я, але є й такі, які намагаються нас ігнорувати, бо дуже від нас «втомилися».

обраної спеціальності теж починається з другого класу і після чотирьох років навчання учень складає кваліфікаційний іспит та отримує найменший освітній ступінь техніка. Також студенти технікумів мають право складати матуру. З огляду на швидкість адаптації, соціалізацію та активність учнів найкращий вік для початку навчання у Польщі за нашим досвідом – це 8-9 класи української школи (2-3 класи польської гімназії). Одним зі складних етапів для батьків та учнів є початок. Звісно, варто готуватися завчасно. Найважливішою умовою майбутнього успіху дитини є вмотивованість та свідоме рішення навчатися за кордоном. Простий спосіб зацікавити дитину — поїхати до країни на відпочинок. Наша спілка вже протягом 15 років влітку та взимку організовує освітньоекскурсійні виїзди до Польщі. Діти в неформальних умовах знайомляться з країною, традиціями, культурою та починають вивчати мову. Іноді у рамках таких турів ми приїжджаємо в гості до наших шкіл, щоб дати можливість дітям побачити на власні очі умови проживання та навчання і поспілкуватися зі своїми однолітками. Чималим бар’єром у навчанні може стати польська мова, тож її вивчення краще почати заздалегідь. Тут діє правило – чим краще знаю, тим простіше мені буде. При Спілці поляків міста Києва діють курси від найнижчого рівня А1 до середнього В2. Зазвичай один курс триває 3,5 місяці, але можуть бути програми інтенсиву за один місяць – зручні для вас форми обираєте самі. Щоб учень комфортно себе почував на уроках, достатньо володіти принаймні рівнем А1+. Наші школярі вивчають мову на початковому курсі в Україні, а пізніше підтягують свої знання на обов’язковому в нашій програмі так званому інтеграційному курсі – двотижневому інтенсиві в Польщі. Інтеграційний курс складається не лише зі щоденних уроків практичної мови, група також знайомиться зі своїми правами та обов’язками іноземця на зустрічах з відповідними державними службами, відбуваються лекції з точних і гуманітарних предметів з метою полегшення сприйняття навчальної інформації після першого вересня, а колективні краєзнавчі поїздки та інтеграційні заходи дозволяють призвичаїтися до умов проживання і налаштуватися на подальше навчання. Такий комплексний підхід до моральної та ментальної підготовки учня до важливого кроку в житті з боку батьків і Спілки поляків міста Києва повністю себе виправдовує. Кожна історія окремого учня та батьків унікальна, є різні наміри, труднощі, багаторівневі прагнення, неймовірні можливості та єдина мета – успіх майбутнього покоління!


6

Вільність і закон № 1(10), червень 2016

ПОЛОНІЯ

ПОЛЯКИ У БОЛГАРІЇ

Ми – найбільша полонійна організація на Балканах Фото і текст Лешека ВОНТРУБСЬКОГО Розмова з Марією Дачевською – головою Польського культурно-освітнього товариства ім. Варненьчика у Болгарії

— Як і коли Ви поселилися у Болгарії? — До Болгарії я приїжджала з екскурсіями Almaturu, до того як познайомилася зі своїм чоловіком. Я працювала тоді в компанії PLL LOT і мала можливість співпрацювати з польськими молодіжними туристичними фірмами. З чоловіком познайомилася під час спільної подорожі. Він працював тоді у Болгарських авіалініях Балкан. Сьогодні можна було б назвати цю подорож інтеграційною. Це був 1977 рік. Перший раз ми зустрілися на летовищі, разом з групою з Польщі. Я провела тоді два тижні у санаторії „Дружба”, який сьогодні носить назву Sweti Konstantin і Sweta Elena, біля Чорного Моря. Це було кохання з першого погляду. Минули два роки, які підтвердили, що телефонних розмов нам замало, та й вони занадто дорогі. Отож, ми вирішили побратися. — Потім відбулося Ваше весілля. Весілля відбулося 1979 року саме у Болгарії з дуже прозаїчної причини. Тут ми мали більшу родину. Додатковим аргументом для шлюбу у Болгарії були плани на постійне проживання на Балканах знову ж із прозаїчної причини — квартирної. Тут у Софії ми мали окрему квартиру. Такої можливості в Польщі тоді не було. Про своє рішення я не шкодую до сьогодні. Пам’ятаю також, що коли поселилася у Болгарії, економічна ситуація у цій країні була значно краща, ніж того часу у Польщі, сьогодні навпаки. Я потрапила до дуже доброї сім’ї, в яку мене прийняли і вважають за доньку. Я була їхньою першою невісткою, що тут на Балканах дуже важливо. Ніхто мені не дотикав моїм польським походженням.

Мене голубили і допомагали. Знаю натомість, що чимало моїх польських подруг у сімейному житті мали різне. То були дуже цікаві роки. Було це вже після польського Урсуса і келецького погрому, влаштованого польськими і радянськими спецслужбами. Мушу додати, що в Польщі я мешкала саме в Урсусі. Перед переїздом до Болгарії я мусила закінчити свою роботу в Польщі і уладнати справи з документами, потрібними для виїзду з країни. Я одержала також відповідну згоду (адже працювала в PLL LOT) на безкоштовне перевезення літа-

ком до Болгарії свого майна. Отже я привезла до Софії все, що мені тут знадобилося. Все, що зазвичай молода дівчина повинна мати. Лишилися мені в країні всього лише важкі книжки, які я перевожу сюди безперервно, навіть до сьогодні. — Як Ви згадуєте початок свого життя на болгарській землі? — Початок мого життя у Болгарії в цілому не був важким. Болгарську мову я почала вчити ще в Польщі 1978 року, коли ми вирішили одружитися, у Болгарському інституті культури у Варшаві. Потім, вже у Болгарії, я практикувала мову в розмовах з вагітною сусідкою, чоловік якої навчав мене загальної мови і жаргону. Я слухала також радіо і дивилася телебачення. А були то ще часи, в яких лектори говорили чисто і правильно. Отже моя болгарська ставала щораз кращою і кращою. Тоді по-болгарськи я говорила вже дуже добре. Пізніше, через три роки, я разом з чоловіком була навіть перекладачем у болгарському NOT. Я водила тоді численні делегації, які приїжджали до Софії на декілька днів. 1984 року донька пішла до садочка, а я розпочала роботу в польському представництві — передусім в POLMOT, а потім в PEKAES — до кінця, тобто до хвилини його ліквідації в 2001 році. Причиною ліквідації представництва PEKAES у Болгарії була велика конкуренція

міжнародних фірм, які перевозили товар за демпінговими цінами. Тепер працюю в сімейній фірмі. Між цими періодами я була у Польщі, де працювала в бюро нерухомості. Донька в той час навчалася в Польщі, потім же виїхала до США і нарешті повернулася до Болгарії. Я лишилася в Польщі без доньки і швидко вирішила також повернутися. — Коли і як дійшло до Вашого залучення в життя Полонії? — Полонійну діяльність я розпочала через кілька років. Я знала щоправда багатьох наших співвітчизників і була їм прихильною від самого початку. Я була також співзасновницею Польського культурно-освітнього товариства ім. Владислава Варненьчика у Болгарії. Потім був такий період, під час якого я не була його активним діячем. Однак завжди я отримувала інформацію про те, що в ньому діється. Коли я перебувала в Польщі, спілкувалася з нашою доброю знайомою — пані Урсулою Мільчевською, головою Польського культурно-освітнього Товариства ім. В. Варненьчика. Від неї через свого чоловіка я дізнавалася про щоденні справи і діяльність полонійної організації. Продовження у наступному номері


Вільність і закон № 1(10), червень 2016

7

ПОЛОНІЯ

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

ПОЛЯКИ ХМЕЛЬНИЧЧИНІ

Бізнес в Україні та Польщі

Пам’ятаймо про наші корені Світлана ЧУБАЙ

Роман ІВАСЮК, Тетяна ЛЯМЕНКО

Початок на п’ятій сторінці. Якщо ви вирішили скористатися послугами таких компаній, звертайтеся до фірм, які офіційно зареєстровані в Польщі. Перевіряйте інформацію про такі фірмі в Державному судовому реєстрі Польщі. Ця інформація є загальнодоступною. Зверніть увагу на те, коли ця компанія була заснована, який розмір статутного капіталу, хто є засновниками (українці чи поляки). Постійно контролюйте весь процес, ретельно перевіряйте всі відомості. Якщо якийсь з етапів затягується, вимагайте чіткого пояснення, бажано із документальним підтвердженням. Отримавши виписки із Державного судового реєстру, з ними ми змогли подати документі на візи і через 10 днів були у Польщі. Наступного дня після приїзду до Польщі ми відкрили в банку рахунки як для фірми так і для особистого користування, і уклали договір про бухгалтерське обслуговування із польською компанією. Загалом до вибору того, хто буде проводити бухгалтерський і кадровий облік, потрібно підходити дуже ретельно. Реєстрація фірми як платника ПДВ зайняла близько одного місяця, оскільки потрібно було декілька разів надавати додаткові документи та пояснення щодо майбутньої діяльності фірми. Щодо ведення бухгалтерського обліку, теж можливі варіанти. У Польщі дуже поширені фірми які надають послуги з бухгалтерського і кадрового обліку. Для невеликих фірм набагато дешевше передати ведення цього обліку сторонній фірмі, ніж наймати власного бухгалтера. Вартість бухгалтерського обслуговування в таких фірмах коштує від 300 злотих / місяць (80$). Оренда юридичної адреси, на яку приходить вся кореспонденція коштує в середньому 100 злотих/місяць (25$). Насправді вести сам бізнес нескладно. За незначні порушення зазвичай податкова не карає штрафами. Просто поінформує про порушення. За рік я не мав жодних перевірок. Повернення ПДВ завжди відбувається вчасно у передбачені законом строки. Практично усі питання із податковою вирішує бухгалтер. Мені довелось лише раз завітати у податкову для отримання довідки, що фірма не має боргів. До того ж цю довідку зазвичай видають протягом 7 днів. Але коли я запитав інспектора, чи можна її отримати швидше, мені видали довідку за 15 хвилин. При надходженні коштів на банківські рахунки жодного разу в банку не просили показати їм договір із контрагентом для підтвердження походження цих коштів. Відбувається вільний продаж/купівля валют за ринковим курсом”. Отож, вам вираховувати ризики та визначати, де почати свою справу — в Україні чи в Польщі.

У березні розпочалося традиційне щорічне впорядкування польської частини кладовища по вул. Кам’янецькій у Хмельницькому. Сьогодні, як і три роки поспіль, Хмельницька міська спілка поляків починає впорядкування кладовища. Нагадаймо, що почав цю велику справу колишній голова

спілки Валерій Медляков ський, об’єднав навколо прибирання і членів організації,і представників міської влади. Людмила Черевченко, представниця міської влади, надала мішки для збирання сміття і організувала автомобіль для його вивезення. Звичайно, перший рік був складним: бракувало гарячих сердець і роботящих рук. Найактивніші члени спілки заохочували всіх членів спілки до такої важливої справи. Cьогодні цю справу продовжує новообрана голова спілки Ірина Летавіна зі своїми помічниками, відданими по-

ляками і прихожанами костелу святої Ганни і костелу Христа Короля Всесвіту. 5 березня на впорядкування польського цвинтаря прибуло 25 осіб. Серед них — 78-літня Ганна Адамова, яка прийшла не з порожніми руками — мала при собі мітли, граблі і секатор. Хочеться подякувати заступникові міської ради Геннадію Мельнику, який забезпечив автомобіль для вивезення сміття, рукавиці, мітли, граблі а також особисто залучився до прибирання на кладовищі. А увечері на всіх поляків міста чекала несподіванка від Консульства РП у Вінниці — концерт інструментального колективу «VOLOSI» у міському будинку культури. З-поміж 300 місць у залі не було жодного вільного. Дякую всім, хто небайдужий до цієї справи, вірним, священикам і міській владі за те, що разом ми не забуваємо про наших предків.

Ікона, яка дарує зцілення Ян КОЗЕЛЬСЬКИЙ, редактор старосинявської районної газети «Колос» — Якщо маєте можливість, прошу підійти до нас, — чую у слухавці голос незнайомки. Відразу розумію, що на мене чекає якась незвична новина, тому довго не роздумуючи, іду в гості. На зустрічі моя нова знайома дістає акуратно загорнену у кальковий папір ікону. — Ми її називаємо іконою Старосинявської Божої Матері, — розповідає вона. — Зберегла її ще наша бабуся. Світла їй пам’ять. Вона жила у Старій Синяві. Побачивши, як руйнували костел у нашому селищі, у пилюці, хаосі і криках незрозумілою мовою, не могла відірвати погляду від ікони... Свого часу власниця цієї ікони вирішила дізнатися про неї більше. Мене вона познайомила з відомостями про італійського художника — автора ікони, які їй вдалося розшукати. Жінка пригадала спогади бабусі, яка часто розказувала, як звідусіль ікона Матері Божої йшли люди, бо вона мала чудодійну силу, була покровителькою не тільки Старої Синяви, але й усіх, хто потребував здоров’я і зцілення. “Біля резиденції Старої Синяви (так тоді називали нинішнє пологове відділення райлікарні, прим. авт.) другим вартим інтересу, визначним об’єктом містечка був пізньобароковий двовежовий костел, — говориться в одному із польськомовних джерел, — який виник на місці дерев’яного, збудованого ще гетьманом коронним Миколою Сенявським 1716 року для своєї дружини Цецилії Марії Радзивілл. Над великим вівтарем костелу висів образ Матері Божої, який намалював знаний італійський художник, ікону привіз із

Риму у Стару Синяву гетьман Микола Сенявський. На її титульному боці є напис італійською мовою, щоправда, вже дещо стертий: “Джованні…”. — Ми довго шукали відомості про цього художника і про його іконописні твори, — говорила наша землячка пані Тамара. — Відомо лише те, що вони зберігаються в одному із польських костьолів. Цікавився, якою бачить долю ікони Матері Божої у Старій Синяві спадкоємиці, пропонував, аби вона подарувала її нашим прихожанам. — О, ця ікона поширена у християнстві, — говорить Благочинний району УПЦ КП о. Олег Макаровський. — У православній церкві вона має декілька назв. Одна з них — Всепомагаюча, інша назва — Страсна. Чому? Тому що зображення на іконі відповідає якраз отим останнім дням земного життя Ісуса Христа, які описані в Євангелії. Тобто мова йде про страсний тиждень, який церква традиційно вшановує під час Великого посту. На іконі зображена Богородиця з дитиною, з обох боків — два янголи, один із них тримає списи у руках, а другий — хрест-символ страстей Христових на Голгофі. Сам Спаситель — Богодитина, у якої спадає з ніжки сандалик, тобто відчувається його певне хвилювання, якийсь трепет, духовний стан у такому очікуванні. За Євангелієм, під час цієї події Христос молився, у нього виступали кров і піт, або, як кажуть, піт із кров’ю, певно, відбувалась якась духовна боротьба. І на іконі про це говорить оцей сандалик, котрий злітає з ніжки Богодитини, який ніби відчуває ту місію, заради якої він прийшов у цей світ і яка неминуче його очікує у зем-

ному житті. — Це ікона Божої Матері, яку Микола Сенявський привіз із Італії у старосинявський костел. — Ікона поширена у християнстві, як я уже говорив, не лише східного обряду, тобто православного, а й західного — у католицьких храмах. Прихожани цього віросповідання догматично вважають, що місією Христа було проходження через мученицьку смерть до воскресіння. Не було б Голгофи — не було б страждань Христових. — Отче, ви вже сказали, ця ікона має іншу назву, яка, як відомо, є і у вашому храмі, — запитую. — Так, її ще називають Всепомагаюча. У нас в Свято-Покровській церкві є така ікона, але між цими двома образами є деякі відмінності. До цієї ікони звертаються і незрячі, і люди з духовними тривогами і бідами, тому й знають її у духовному світі як Всепомагаючу. Одна із родин прихожан нашої церкви замовила розписати саме таку ікону для нашого храму. — На вашу думку, чи можливо, щоб була повернена ікона Божої Матері Старосинявської у Стару Синяву? — На все воля Божа. Господь промишляє так світом, бо дійсно, як сказано у писанні: “Путі Господні — незвідані”. Для нас це невідомо, для нас це — тайна. Ви запитуєте, як я дивлюся на те, щоб ікона була у Старій Синяві, то скажу, що абсолютно нормально. Не має значення, що вона належала католицькій святині і там знаходилася. Будь ласка, я готовий прийняти її до нашого православного храму, навіть на таких умовах: якщо не назовсім, то хоча б на деякий час.


НА ОСТАНОК

КУПУЙМО РАЗОМ 2.0 — секрети покращення конкурентоспроможності

Проект Купуймо Разом 2.0 представляє закупівельні групи — секретне ноу-хау польського бізнесу. У Києві розпочинається польський проект Купуймо Разом 2.0, метою якого є представлення малим та середнім українським підприємствам механізму функціонування закупівельних груп, який є ефективним та дешевим інструментом підвищення рентабельності підприємств. Багато хто шукає секрет успіху польської економіки, а саме, польських малих та середніх підприємств, які ефективно конкурують не тільки на свому ринку, але й все частіше експортують високотехнологічні товари. Приєднання Польщі до Європейського Союзу, спільного ринку та доступ до фінансової допомоги — це не єдиний ключ до успіху. Недооцінюваним секретом цього успіху — є співпраця малих та середніх польських підприємств у сфері зменшення витрат та/або покращення позиції на ринку в рамках створюваних закупівельних груп. Поєднуючи свої зусилля (зниження витрат, покращення продажів і т.д.) фірми отримують аж до 30% економії. Окрім того, завдяки створенню структури закупівельних груп та поєднанню зусиль — пропонують своїм клієнтам краще обслуговування, знижують вартість маркетингу, оптимізують логістику та отримують кращі умови і терміни оплат. Перші закупівельні групи business-to-business (B2B) повстали в Польщі в середині 90-тих років XX століття та були результатом побоювань з приводу виживання сімейного бізнесу і необхідності знаходження відповіді на агресивну конкурецію.

В ільність і акон З

Виявилось, що джерела фінансування можуть надходити не тільки з фінансового капіталу, але й з оптимізації закупівель та співробітництва в сфері продажів і логістики. Сьогодні цілі сектори економіки Польщі (наприклад, будівництво, офісні товари т.д.) на 70-80% здоміновані галузевими (вертикальними) закупівельними групами малих та середніх підприємств. Деякі підприємства об’єднюються в багатогалузеві (горизонтальні) закупівельні групи та разом купують паливо, сировину та енергію. Таким чином повстають платформи спільних закупівель, користь з яких досягає мільярдів польських злотих. Завдяки можливості закупівель на умовах, раніше доступних тільки великим фірмам, малі та середні підприємствам Польщі підвищують та зміцнюють свою конкурентоспроможність. Закупівельні групи це не тільки польська спеціалізація. В Німеччині 2/3 меблевого ринку (загальна вартість близько 25 млрд EUR) зосереджена в близько 20-ти закупівельних групах, до яких належать тисячі малих та середніх родинних фірм. Протягом більше 10-ти років транснаціональна закупівельна група Alidis/ Agenor об’єднює шість головних європейських рітейлерів: німецьку Edeka, французьку Les Mousquetaires, іспанську Eroski, до яких недавно приєднались швейцарська Coop, італійська Conad та бельгійська Colruyt. Ці компанії разом створили найбільший в Європі закупівельний союз рітейлерів харчових продуктів, що функціонує в 8-ми країнах з річним обсягом продажів близько 140 млрд EUR. Десятки тисяч європейсь№ 1 (10), червень 2016

Реєстраційне свідоцтво серії КВ № 20639-10439 видане Державною реєстраційною службою України 4 квітня 2014 року. Засновник — ВГО «Союз підприємців поляків України»

ких підприємств за допомогою своїх національних закупівельних груп користуються з конкуренційних переваг створених групою Alidis. Польські підприємці, об’єднані в Асоціації Ініціатива родинних фірм, хочуть поділитися своїм досвідом з українськими колегами. Завдяки фінансуванню Міністерства закордонних справ Республіки Польща в рамках програми «Польська допомога», реалізується проект під назвою «Купуймо Разом 2.0». Проект передбачає представлення польського ноу-хау в сфері підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств, завдяки оптималізації витрат та організації продажів в закупівельних групах. Головними елементами знань та навиків наданих українським організаціям підприємств є консалтинг та база знань, підсилені e-Learning платфор-

мою. Перші групи українських підприємств з допомогою польських та українських консультантів зможуть створити бізнес плани перших закупівельних груп. Участь у проекті та користання з бази знань і e-Learning платформи буде безкоштовною, а першим 30-ти учасникам будуть асистувати польські та українські консультанти. До співпраці були також запрошені Антимонопольний комітет України та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Конференція-відкриття проекту відбудеться 23 червня 2016 року в Києві в готелі Опера (вул. Б. Хмельницького, 53). Детальна інформаці про реєстрацію в проекті доступна на інтернетсторінці: http://www.kupuimorazom.org.ua Е-mail: info@kupuimorazom.org.ua

Незабаром вихід шостого номеру журнала Handel PU

Керівник проекту — Вікторія Сінчук Адреса редакції і видавця: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська 18/24 тел.: +380445012560, e-mail: ososppu@ukr.net. Газета виходить щомісяця. Тираж — 5 000 примірників. Дизайнер ­­— Ольга Івасюк

Друк — ТОВ «Інтер­­кон­­ти­­нентальУкраїна» Юридична адреса дру­кар­ні: 01024, м. Київ, вул. Інститутська, 16, оф. 1/15. Фактична адреса друкарні: 03190, м. Київ, вул. Щербакова, 4, тел.: +38044 239 97 88.

Vilnist i zakon (10)  
Vilnist i zakon (10)  
Advertisement