Page 1

В іЗ

У номері: «Польський напрямок є для нас стратегічним» стор.2

ільність акон 1(7)’2015

«О! вы, счастливые народы, Где случай вольность даровал!» А.Н. Радищев

«Вдала єврокубкова весна» стор.6

квітень

Вольность

Володимир МІДЗЯНОВСЬКИЙ

«Чего ждать от новых тарифов» стор.5

МІЖДЕРЖАВНА ЗУСТРІЧ

Биківнянські могили Вікторія СІНЧУК

Прошло немногим больше года после Майдана, а Небесная сотня переросла в десятки небесных сотен на востоке страны, и конца-края нет. Какая цель Революции гидности? Жить вольно, вольно работать, строить и развивать свою страну в составе Евросоюза. Но не получилось. К сожалению, революцию делают патриоты, а пользуются негодяи.

Воскресіння Господнє Wielkanoc Szanowne Czytelnicy! Z okazji zbliżających się Świąt Wielkanocnych składamу wiosenne życzenia, aby w czas Święta Paschy w Waszych sercach, rodzinach i domach zagościła radość, spokój i wielka nadzieja odradzającego się życia. Z wyrazami szacunku, redakcja gazety «Wolność i Prawo» Шановні читачі! З нагоди прийдешніх Великодніх Свят прийміть наші веснянні привітання, щоб в час Воскресіння Господнього в ваших серцях і домівках панувала радість, спокій і велика надія на відродження життя. З повагою, редакція газети «Вільність і Закон»

Президент України Петро Порошенко та Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський разом з дружинами відвідали Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» — одне з найбільших поховань жертв тоталітаризму, де вшанували пам’ять загиблих від комуністичного терору українців, поляків та представників інших народів. «Поруч з українцями тут навічно упокоїлися і найкращі сини польського народу. За прямим наказом Сталіна і Берії без будь-якого суду, без слідства тисячі польських офіцерів, тисячі представників інтелігенції були знищені у катівнях НКВС і поховані в тому числі і тут, на зрошеній кров’ю землі Биківні», — відзначив у своєму виступі Президент України. За словами Президента, події в Биківні стали відлунням вересня 1939 року, коли Адольф Гітлер разом із Йосипом Сталіним розв’язали Другу світову війну і спробували поділити Європу. «Аншлюс, анексія, окупація — наш східний

сусід щойно освіжив в нашій пам’яті, що це таке», — сказав Петро Порошенко. Президент підкреслив, що не можна забувати жахіття, які пережили польський та український народи у ХХ столітті, аби більше ніколи не повторилися Бабин Яр чи Катинь, Голокост чи Голодомор. Водночас Президент зазначив, що, попри трагічні сторінки історії, обидва народи з гідністю подолали етап примирення та пробачення і перейшли до міцної дружби, взаємної підтримки та стратегічного партнерства. «Пам’ять про страшні часи терору зміцнює наші прагнення разом будувати майбутнє, у якому головною цінністю є людина, її життя, її права та свободи», — сказав Петро Порошенко. Глава держави зазначив, що в боротьбі за ідеали свободи і демократії виявилися найкращі риси українського та польського народів — незламний потяг до свободи та готовність реальними справами допомагати один одному. Петро Порошенко підкреслив, що Польща демонструє єдність

та підтримку у час, коли Україна зіткнулася з агресією, зазіханням на територіальну цілісність та суверенітет. Президент висловив співчуття польському народові. «Вічний спокій невинним жертвам і глибоке співчуття живим. Боже, дай сили пережити біль тяжкої втрати і змилуйся над нами! Хай живе українськопольська дружба!», — заявив Петро Порошенко. Президент Польщі Броніслав Коморовський по­ дякував українцям за облаштування місця пам’яті жертв тоталітаризму. «Тут, у Биківнянському лісі, де ми молимось за жертвами, хотів би, щоб ми пам’ятали, що загроза є постійною, а пам’ять про жертви може бути захистом та зброєю проти цих загроз», — наголосив він. Президенти вшанували пам’ять жертв тоталітаризму хвилиною мовчання та встановили вінки до Братської могили. Глави двох держав з дружинами також поклали квіти та встановили лампадки до українських та польських пам’ятних знаків.


2

Вільність і закон № 1(7), квітень 2015

СУСПІЛЬСТВО

НОВИНИ

Польський напрямок є для нас стратегічним Ольга МОЛЬКА Нове керівництво Міністерства культури України, крім вирішення поточних завдань, переймається проблемами національних меншин. Нещодавно польська громада України зустрілася з заступником міністра з питань євроінтеграції Андрієм Вітренком. Ми ж, своєю чергою, зустрілися з паном Андрієм по тій зустрічі, щоб обговорити польськоукраїнське співробітництво у галузі культури. — Пане Андрію, не так давно делегація Вашого відомства відвідала з робочим візитом Польщу. Розкажіть, будь ласка, про цю поїздку детальніше. — Так. Справді, делегація міністерства на чолі з віце-премєрміністром — міністром культури України відвідала Польщу на запрошення міністра культури Польщі пані Омеляновської. На польській землі нас вітали міністр культури Польщі Омеляновська. Маршалек сейму Сікорський, міністр національної освіти пані Клюзік-Ростовська, віце-маршалек сейму — голова парламентської групи Україна-Польща, державний секретар Президента Польщі пан Соколовський, державний секретар Прем’єра Польщі Міхал Камінскі. На прохання польських журналістів міністр культури України пан Кириленко дав інтерв’ю для радіо «Тройка». І, звісно, одним із важливих пунктів програми були відвідини виставки відомого українського художника Івана Марчука у престижній варшавській галереї «Кордега». Не менш важливою частиною зустрічі було те, що віце-премєрміністр — міністр культури провів зустріч із представниками української громади. Окреслив ті проблеми, які стосуються української діаспори за кордоном, зокрема польської. — Які наступні кроки плануєте на продовження польсько-українськоїї співпраці у галузі культури? — Ми вже запросили польську сторону до Києва, і вони відгукнулися

на це, але поки що не було погоджено строків перебування. Також ще можливі зустрічі керівників міністерств культури України та Польщі на фестивалі української культури у Познані чи під час місяця читань, який проводитимуть наші чеські колеги, у якому також братимуть участь провідні українські письменники. Те, що було окреслено під час візиту — обмін експертами у різних сферах культури, культурної спадщини. Представники міністерства, експерти перебуватимуть у Польщі з метою обміну досвідом. Іншим напрямком, який є для нас не менш важливим є створен-

у Польщі та будуть переймати досвід роботи від польських колег. У червні у Варшаві планується проведення чергової міжурядової українськопольської комісії у справах охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених культурних цін під час Другої світової війни. І зараз польська сторона має цим опікуватися. Були також проведені перемовини щодо повернення батальних Марта Альтамонте «Битва під Віднем» та «Битва під Парканем» до міста Жовква. Зараз це питання опрацьовується українською стороною, і я думаю, воно на правильному шляху і найближчим часом ми почуємо, що це

ня українського інституту ім. Тараса Шевченка. Уже розроблена концепція українським інститутом культурних досліджень. До 30 квітня триватиме громадське обговорення цього проекту і можливо, поштовхом стали перемови, які відбулися в Польщу між міністром культури і директором Польського інституту Адама Міцкевича, який має на меті формування позитивного образу країни у світі. Польські колеги ділилися з нами своїм досвідом роботи у сфері культури. Також у Польщі залишилася група експертів, які продовжать роботу

питання більш-менш буде на шляху до вирішення. Ці полотна зараз знаходяться у Золочеві. — Зараз міністерство культури реалізує надзвичайно корисний цікавий проект – український інститут. Де планується відкриття цих установ? — Врахований досвід створення подібної організації не тільки польський, а й Німеччини, Британії і інших країн, які мають авторитетні центри і займаються просуванням культури у світі. Звичайно, це все у процесі розробки, і для цього потрібне фінансування: як бюджетні кошти, так і залучені від міжнародних організацій, благодійні внески. Враховуючи фінансування, буде формуватися і мережа. Думаю, що будуть такі пріоритети: країни Центральної та Східної Європи, де існує значний інтерес до України, країни Балтії, Грузія, Білорусь, Чехія. Великі країни. Де існують значні українські громади — США, Канада, країни Європи — Італія, Португалія, провідні країни в економічному, культурному, політичному планах. З українського боку уже проведена зустріч минулого тижня з заступником керівника інституту Адама Міцкевича. Власне, в розрізі проекту такий собі виступ у Національній філармонії в Києві 23 серпня відомого міжнародного

симфонічного оркестру «Al Coucher Orhestra». І я думаю, що зі свого боку ми зробимо все можливе, щоб цей захід відбувся як у національній філармонії чи національній опері, так і те, що колектив хоче представити свій проект на центральних площах Києва із виконанням гімну Європи Ода радості. Власне, як такий символічний проект підтримки України у її поступі до Європи. Це одна з тем, які порушувалися в Інституті Адама Міцкевича, а що стосується тем, які порушувалися під час зустрічі з міністром культури Маляновською, то тут також було приділено увагу щорічному проекту під назвою Схід культури — це проекти на підтримку України у польських містах — Жешув і Люблін. Бялисток. І тут польська сторона звернулася з проханням, щоб ці концерти транслювалися на українському телебаченні. І не виключаю, що ми позитивно опрацюємо також це питання. Ну от. Можливо, ще змістовнішим напрацюванням у цій зустрічі. Зважаючи на розширення співпраці наших країн у гуманітарній сфері, міністр Кириленко і міністр Міляновська домовилися започаткувати роботу з підготовки нового проекту міжвідомчої угоди про співробітництво у галузі культури. Цей документ на опрацюванні у польської сторони. Це спільна угода — у нас достатньо широкий спектр тих питань, які ми можемо запозичити у польської сторони, так і ми можемо принести своє бачення. Є багато того, що нас поєднує і дає нам поштовх для спільних кроків. — Уперше за багато років ви провели зустріч із польською меншиною в Україні. За цією зустріччю які ви зробили підсумки? І як продовжуватиметься ця співпраця? — Вважаю, що подібні зустрічі є необхідними. І цей захід показав, що нам треба частіше спілкуватися, чути думки одне одного, проблеми, які зараз існують у польської громади. Зокрема це і відсутність окремого приміщення, і проведення заходів різного роду, які ініціюють польські меншини. З боку міністерства нами було запропоновано. І на цьому етапі ми реалізуємо уже співпрацю. Це те, що існує конкурс громадських організацій, на який є бюджетне фінансування у міністерства культури. Представники польської меншини теж можуть подавати свої пропозиції. Конкурс буде відкритий уже найближчим часом. Власне, у нас була проблема почути ці проблеми для того, щоб по можливості іти до їх вирішення. Підтримаємо ті ініціативи, які виникнуть. Звичайно, ні для кого не секрет, державне фінансування обмежене, тому допомагатимемо по мірі можливостей.


Вільність і закон № 1(7), квітень 2015

3

ЕКОНОМІКА

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Міжрегіональне співробітництво між Україною та Польщею Вікторія СОБКОВА

Міжрегіональне співробітництво є важливою складовою стратегічного партнерства України та Республіки Польща, ефективним засобом європейської інтеграції України, а також практичним механізмом впровадження європейських стандартів на регіональному та місцевому рівнях. Розвиток українсько-польського міжрегіонального співробітництва здійснюється у декількох площинах. На рівні центральних органів виконавчої влади двох країн з українського боку це питання координується, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерством закордонних справ, Міністерством інфраструктури та Міністерством економічного розвитку і торгівлі, з польського боку — Міністерством внутрішніх справ, Міністерством регіонального розвитку та Міністерством закордонних справ. Для вирішення ключових питань українсько-польського міжрегіонального співробітництва на міжурядовому рівні створено інституційний механізм — Українсько-польську Міжурядову Координаційну Раду з питань міжрегіонального співробітництва (МКРМС). МКРМС приймає рішення з ключових питань міжрегіонального співробітництва, визначає загальні напрямки і головні принципи його розвитку, надає компетентним органам України і Польщі відповідні пропозиції, розроблює спільні програми діяльності, спрямовані на розвиток міжрегіональної співпраці та в цілому координує міжрегіональне співробітництво на рівні областей України та воєводств Республіки Польща. У складі МКРМС функціонують

Комісії: з питань пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури, з питань просторового планування, з питань транскордонного співробітництва та з питань рятування та захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій. Засідання МКРМС відбуваються один раз на рік, а засідання комісій, як правило, двічі на рік. Базовим документом українськопольського міжрегіонального співробітництва є Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про міжрегіональне співробітництво, підписана 24 травня 1993 року. Зазначеним міжнародним договором закріплюються правові засади співпраці органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування України та Республіки Польща, зокрема в економічній, культурногуманітарній, освітній та туристичній сферах. На сьогодні Україна має найрозвинутішу мережу між­ регіональної співпраці саме з Республікою Польща. Практично всі області України та воєводства Польщі уклали угоди про міжрегіональне співробітництво. Усі 16 воєводств Польщі мають партнера в Україні на рівні області. Найбільше українських партнерів мають Підкарпатське, Люблінське, Лодзьке, Сілезьке та Мазовецьке воєводства. З українського боку найбільше польських партнерів мають Львівська, Одеська, ІваноФранківська, Вінницька та Волинська області. Процес укладання двосторонніх угод про партнерство на рівні міст, районів і селищ з боку України та міст, повітів і ґмін з боку Польщі має сталу тенденцію до зростання. На регіональному та місцевому рівнях

між Україною та Польщею на сьогодні підписано близько 450 угод про міжрегіональне співробітництво. В рамках існуючих домовленостей органів місцевої влади та самоврядування України та Республіки Польща здійснюється активна співпраця, зокрема, проводяться спільні культурномистецькі заходи, реалізуються проекти молодіжних обмінів, проводяться різноманітні стажування, відбуваються конференції, форуми, семінари тощо. Важливими осередками інтен­ сифікації та розвитку українськопольського міжрегіонального та транскордонного співробітництва виступають єврорегіони «Карпатський» та «Буг», які діють в українськопольському прикордонні. Єврорегіон «Карпатський» функціонує на основі Декларації про співпрацю спільнот, які мешкають на території Карпатського регіону, а також на основі статуту Міжрегіональної Асоціації «Карпатський єврорегіон», що були підписані 14 лютого 1993 р. в м. Дебрецені (Угорщина) міністрами закордонних справ України, Польщі та Угорщини. Діяльність єврорегіону «Буг» регулюється Угодою про створення транскордонного об’єднання «Єврорегіон Буг», підписаною 29

вересня 1995 р. в м. Луцьк між Волинською областю та колишніми Холмським, Люблінським, Тарнобжезьким і Замостським воєводствами Республіки Польща (до зміни адміністративного поділу цієї країни в 1999 році). Важливим аспектом розвитку українсько-польського міжрегіонального та транскордонного співробітництва є залучення в рамках реалізації окремих проектів фінансових коштів ЄС. У цьому контексті необхідно виділити Програму транскордонного співробітництва «Польща-БілорусьУкраїна» ЄІСП на 2007-2013 рр. та 2014-2020 рр., яка є ефективним інструментом для використання коштів ЄС органами місцевої влади та самоврядування, а також неурядовими організаціями обох держав для реалізації проектів у сфері міжрегіонального та транскордонного співробітництва. Перспективними напрямами співпраці регіонів України та Польщі є взаємодія в рамках міжнародних організацій та інституцій, зокрема, Конгресі місцевих та регіональних влад Європи, Вишеградської групи, Веймарського трикутника, ЦЄІ, а також ОЧЕС і ГУАМ.


4

Вільність і закон № 1(7), квітень 2015

ПРАВО

ПРАВИЛА ДЛЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ

Документи, які дають право іноземцям працювати в Польщі Борис МІДЗЯНОВСЬКИЙ Громадяни країн, які не входять в склад Європейського Союзу (ЄС), що перебувають в Польщі на підставі дозволу на постійне перебування і дозволу на перебування довготермінового резидента Європейських Спільнот не зобов`язані мати додаткові документи, що дають право отримувати та виконувати роботу. Як правило, громадяни країн що не входять до ЄС, ті, що проживають у Польщі на підставі візи, або дозволу на проживання на визначений період часу, можуть працювати в Польщі, за умови, що вони мають дозвіл на роботу. Громадяни Республіки Білорусь, Грузії, Молдови, Росії, України та Вірменії можуть працювати в Польщі без дозволу на роботу в строк, що не є більшим 6 місяців, упродовж наступних 12 місяців, на основі заяви про намір доручити роботу іноземцю. Перевірка легальності працевлаштування іноземця Незаконне виконання роботи іноземцем, це виконання роботи іноземцем, який: — не має дійсної візи, або іншого документу, що дозволяє йому перебувати в Польщі; — підстава перебування якого у Польщі не дає права до праці; — який працює без дозволу, у тих випадках, коли дозвіл потрібно мати; — працює на інших умовах або на іншій посаді, ніж зазначено в дозволі на роботу; — без укладення необхідних трудових, або цивільно-правових договорів. Хто має перевірку?

право

виконувати

Виконувати перевірку законності працевлаштування мають право: — Прикордонна Служба (SG); — Державна Інспекція Праці (PIP). Прикордонна служба може також проводити перевірки підприємств, домашніх господарств та окремих осіб які є працедавцями іноземців, та іноземців які ведуть власний бізнес в Польщі. PIP має право контролювати законність зайнятості на підставі трудового договору. Під час такої перевірки перевіряється законність перебування іноземця в Польщі — більше дізнатися про це можна тут. Як відбувається перевірка? Перевірку проводять щонайменше, два інспектори, які мають відповідні дозволи, що містять вказівку законної підстави, назву органу, який проводить огляд, дату і місце видачі такого дозволу, ім’я і прізвище посадової особи, уповноваженої здійснювати контроль та номер посвідчення особи; ім’я, прiзвище та адресу контрольованої компанії, обсяг превірки, дату початку і передбачувану дату закінчення перевірки, підпис особи, яка надає повноваження, із зазначенням її посади або функції, а також інструкції

про права та обов’язки контрольованих. Примітка. У разі необхідності співробітники управління можуть провести перевірку, представляючи тільки посвідчення особи. Які документи потрібно представити для перевірки? Суб’єкт, по відношенню до якого проводиться перевірка, на вимогу службовців повинен не пізніше 7 днів пред’явити документи, пов’язані з законністю виконання роботи іноземцем, веденням іноземцем господарської діяльності або дорученням виконання роботи іноземцю. Такими документами можуть бути зокрема: — дозвіл на роботу; — заява про намір доручити виконання роботи іноземцю; — трудовий договір або цивільно-правові договори; ­— документи, що підтверджують реєстрацію Господарської Діяльності в Обліку Господарської Діяльності (Ewidencji Działalności Gospodarczej). Перевірці також підлягають характер виконуваної роботи, а також те, чи умови її виконання відповідають опису, заміщеному в дозволі/заяві. У разі будь-якої невідповідності або відсутності документації інспектор праці, який знайде порушення вимог закону може скерувати до суду заяву про покарання осіб відповідальних за виявлені порушення. Крім цього, інспектор праці може повідомити про порушення вимог закону відповідні органи, зокрема у випадку порушення вимог Закону про Іноземців поліцію чи Прикордонну Службу. Наслідки нелегального працевлаштування іноземців. Для роботодавця, який нелегально прийняв на роботу іноземця передбачено покарання не нижче 3000 злотих. Однак якщо роботодавець вводить іноземця в оману, використовує службову залежність або нездатність правильно розуміти ситуацію і цими діями призводить до того, що іноземець нелегально виконує ро-

боту — ­­ може роботодавець в такому випадку заплатити штраф до 10000 zł Іноземець, який працює всупереч положенням польського законодавства, несе відповідальність штрафом від 1000 до 5000 злотих. Така особа може також отримати рішення про зобов’язання виїхати з Польщі або ж по відношенню до нього може бути видане рішення про депортацію з Польщі. При цьому видатки (пов`язані з депортацією не­с е)працедавець. Примітка. В даний час тривають праці над посиленням санкцій для працедавців, які влаштовують на роботу іноземців, з країн, які не є членами ЄС, які не мають дозволу на проживання в Польщі. На їхню думку, працедавці при прийомі на роботу не-громадян ЄС повинні переконатися, що іноземець має дійсний дозвіл на проживання, та повідомляти відповідні органи про зайнятість таких осіб. За доручення роботи іноземцю без дозволу на проживання, працедавцю загрожують фінансові санкції, а також буде зобов’язаний виплатити працюючим іноземцям заборгованість по заробітній платі (буде застосовуватися презумпція існування трудових відносин упродовж 3 місяців) і пов’язаних із ним доплат (сплати внесків на соціальне страхування, податок), та для покриття витрат на повернення їх в країну походження. Крім того, такі роботодавці не зможуть отримати можливостей державних субсидій, у тому числі фондів ЄС. Договори, на підставі яких можна працювати в Польщі: — трудові договори — цивільно-правові договори Відстоювання прав працівників Де відстоювати працівників?

права

У разі порушення трудових прав тобто тих, з яких можуть скористатися особи, які підписали трудовий договір працівник може скаржитися до Державної інспекції праці (PIP) та суду з питань праці. Які правило, працівник (заявник)

не несе витрат розгляду скарг в цих установах. Примітка. У випадку цивільноправових договорів (umowa o dzieło або umowa zlecenia) існує можливість відстоювання своїх прав в порядку цивільного судочинства. У таких випадках, відстоювання прав пов’язане з обов’язковими витратами для особи, яка вносить позов до суду, якщо позивник не буде звільнений від понесення таких коштів. Однак, якщо особа прийнята на роботу на підставі цивільно-правового договору, а фактично виконує роботу в місці і часі визначених роботодавцем і під його керівництвом, то існує можливість звернутись до суду з позовом про встановлення трудових відносин. Державна інспекція праці (PIP) являє собою установу, яка поряд із перевіркою законності зайнятості виконує повний контроль і нагляд за дотриманням законодавства про працю (Трудовий кодекс). PIP перевіряє працедавців. Суд з питань праці є окремою одиницею суду, який був створений з метою розгляду спорів, що виникають з трудових відносин. Як відстоювати свої права? Державна інспекція праці Скаргу до Державної інспекції праці складають до окружної інспекції праці (ОІП) в письмовій формі — можна надіслати звичайною або електронною поштою, або особисто прийти до ОІП. Адреси ОІП можна знайтитут. Немає обов`язку подавати заяву на певному формулярі. Наведена нижче інформація повинна завжди бути в скарзі: — на кого подається скарга (назва фірми / ім’я, прізвище, адреса / місце проживання); — опис порушення, які є предметом позову (скарги) Примітка. Корисним є зібрати матеріали, які підтверджують слова заявника (наприклад, документи, які співробітник отримав від роботодавця, електронну пошту, що стосуються подій, згоду свідків для підтвердження слів заявника).


Вільність і закон № 1(7), квітень 2015

5

РИНОК

ТОРГІВЛЯ

Чего ждать от новых тарифов FORBES

В Украине начато поэтапное повышение цен на электроэнергию и газ для населения, которые достигнут рыночного уровня уже в 2017 году. Годами тарифы искусственно удерживались на низком уровне, не покрывающем даже себестоимость предоставляемых услуг. Более того, вопрос тарифов был политизирован — каждый, кто экономически обосновывал повышение, был обречен на низкие рейтинги, а тот, кто критиковал или обещал снижение без всякого понимания, становился народным любимцем. Поскольку комиссия (НКРЭКУ) не задавалась целью получить политические дивиденды, наша задача исправить сложившуюся ситуацию — элиминировать разницу в ценах, что, в свою очередь, позволит перейти к адресным дотациям, создать конкурентные условия на рынке и привлечь значительные инвестиции в сектор. Вопрос цены на электроэнергию В 1999 году была установлена цена на электроэнергию, экономически обоснованная на тот период. За последние 15 лет она выросла всего в 2,5 раза, а средняя заработная плата — в 15 раз. Сейчас мы оплачиваем только 21% от потребляемой электроэнергии, а 79% покрываются за счет государственных дотаций, сумма которых на сегодня составляет примерно 50 млрд гривен в год. Излишне говорить, что эти деньги можно было бы направить на образование, здравоохранение, помощь бедным. В результате повышения тарифов: — малоимущее население бу-

дет получать адресные дотации, как это делается во всех развитых странах, богатые — платить полную цену; — те, кто ранее получал субсидии — и дальше будут получать их; собственная оплата не изменится, а те, кто имеют средства, будут оплачивать счета по полной цене; — появятся стимулы к энергосбережению, которое позволяет существенно уменьшить потребление. Более того, НКРЭКУ было принято решение о 50% скидке на электроэнергию в ночное время при использовании двухзонного счетчика. Это позволит сэкономить потребителям и одновременно уменьшить пиковые нагрузки на ОЭС Украины. Для сектора принятое решение означает, что: — предприятия смогут привлекать дополнительные финансовые ресурсы, которые могут быть направлены на развитие отрасли; — Украина сможет перейти от текущей модели единого оптового покупателя электроэнергии к рынку двусторонних договоров, что усилит конкуренцию и приведет к уменьшению цен. Вопрос цены на газ Такие же прозрачные рыночные условия должны действовать и на рынке газа. Сегодня население оплачивает только 10% от реальной стоимости газа. Остальные 90% оплачивает бюджет, покрывая дефицит НАК «Нафтогаз». На протяжении многих лет газ продавался по ценам намного ниже импортной цены и себестоимости его добы-

чи в Украине. Понятно, что получая за газ существенно меньше рыночной цены, государственная «Укргаздобыча» вынужденно уменьшала объемы добычи. Средств на разведку новых залежей, бурение скважин, содержание существующих в удовлетворительном состоянии просто негде было взять. По расчетам специалистов «Укргаздобычи» и специалистов НКРЭКУ, увеличение инвестиций в собственную добычу позволит Украине в течение пяти лет полностью ликвидировать зависимость от российских поставок. С 1 апреля для населения будут действовать два тарифа: для тех, кто потребляет менее 200 куб. м в месяц в течение отопительного сезона — льготная цена 3600 гривен за 1000 куб. м (50% от полной цены), и для тех, кто потребляет более 200 кубов — 7188 гривен за 1000 куб. м (или потребляет газ только для приготовления пищи). С целью уменьшения нагрузки на население оплата за услуги централизованного отопления будет рассчитываться не на 6 месяцев, как сейчас, а на 12. С 1 апреля для населения будут действовать два тарифа: для тех, кто потребляет менее 200 куб. м в месяц в течение отопительного сезона – льготная цена 3600 гривен за 1000 куб. м (50% от полной цены), и для тех, кто потребляет более 200 кубов — 7188 гривен за 1000 куб. м (или потребляет газ только для приготовления пищи) К тому же, решение об установлении отопительного периода с 1 октября по 30 апреля будет означать не физическое продление срока отопления, а увеличение срока действия льготной цены на газ для населения, потребляюще-

го его напрямую. При этом Минэнерго изучает возможность сокращения отопительного сезона для централизованного отопления в случае, если специалисты определят, что температурный режим это позволяет. Повышение тарифов предусматривает выдачу адресных субсидий малообеспеченным гражданам. Предоставления субсидий работает по заявительному принципу: гражданин подает заявление, государство предоставляет соответствующие льготы, а затем проверяет основания, на которых они получаются. Также предоставляется право на оформление субсидий лицам, которые арендуют жилье и оплачивают стоимость жилищно-коммунальных услуг на основании письменного договора найма (аренды) жилья. Подытоживая последствия повышения тарифов на газ, следует отметить, что: — Люди будут защищены субсидией. Все, кто нуждается в субсидии, смогут ее получить в упрощенном порядке. Запрещаются дополнительные справки. Заработает модель адресных дотаций. — Благодаря новым тарифам появится возможность финансировать собственную добычу газа, которая последние 10 лет была недофинансирована — необходимо проводить геологоразведовательные работы, разрабатывать новые скважины. — Изменение тарифов позволяет искоренить коррупцию, сделать отрасль более прозрачной. Ранее на разнице в ценах облгазы манипулировали отчетностью и приписывали большие объемы потребления населению по более низкой цене.


6

Вільність і закон № 1(7), квітень 2015

СПОРТ

ЛІГА ЄВРОПИ

Вдала єврокубкова весна Ярослав ТРОФИМЧУК Два українських клуби подарували нам єврокубкову весну. Київське «Динамо» вперше за останні чотири — сезони пробилося до чвертьфіналу Ліги Європи. Не пас задніх і дніпропетроський «Дніпро», перемігши свого суперника нідерландський «Аякс» на його ж полі.

Київський тріумф «Динамо»

Автор першого голу в ворота «Евертона» Андрій Ярмоленко 19 березня підопічні Сергія Реброва у рамках матчу-відповіді зустрічали на НСК «Олімпійський» ліверпульський «Евертон». Враховуючи досить непоганий результат у виїзному поєдинку (12 березня кияни у першому матчі поступилися з рахунком 1:2), динамівці мали досить непогані шанси на вихід до наступної стадії змагань. Для позитивного результату нашій команді вистачило б мінімальної перемоги. Зважаючи на незначну перевагу в рахунку, підопічні Роберто Мартінеса не збиралися відсиджуватися у захисті і вже з перших хвилин матчу пішли в атаку. Та першими все ж таки забили динамівці: на 21 хвилині Андрій Ярмоленко, отримавши передачу на фланзі та обігравши кількох захисників «Евертона», пробив у дальній кут воріт Тіма Говарда. Голкіпер «ірисок» навіть не ворух-

нувся — лишень провів м’яч поглядом. Після пропущеного голу англійці заграли ще активніше. Рос Барклі в небезпечній атаці влучив у стійку воріт Олександра Шовковського, а вже з наступної спроби «Евертон» таки зрівняв рахунок. Гол забив той самий Ромелу Лукаку, який засмутив динамівців і під час першого матчу в Ліверпулі. Він виконав сильний та майстерний удар з-за меж штрафного майданчика — Шовковський у цьому епізоді був безсилим. Утім рахунок на табло нічийним довго не лишався. Уже за вісім хвилин завдяки голу Лукаша Теодорчика «Динамо» вийшло вперед. Не встигли ліверпульці оговтатися від пропущеного голу, як португальський легіонер «Динамо» Мігель Велозу розкішним ударом з-за межі, штрафного

майданчика зробив рахунок 3:1. З цими цифрами на табло і закінчився перший тайм зустрічі, який, до речі, повністю влаштовував київський клуб. Із початком другого тайму англійці пішли в масований наступ на ворота Шовковського, адже їм конче необхідно було забивати. Проте небезпечного та посправжньому гольового моменту «Евертон» так і не зміг створити. Кияни свою гру зосередили на контратаках, і на 56-й хвилині одна з них принесла бажаний результат. Олег Гусєв відгукнувся на передачу Сергія Сидорчука з флангу і з другої спроби переправив м’яч у ворота Говарда. Далі на полі почався відкритий футбол — команди грали на зустрічних курсах. Спочатку небезпечний удар Крістіана Атсу парирував Шовковський, а вже за кілька хвилин після спроби Барклі пробити ворота «Динамо» Олександру допомогла стійка. Після пропущеного голу «іриски» більше контролювали м’яч та створювали багато небезпечних моментів. Проте на 76-й хвилині голом у ворота ліверпульців відзначився лівий захисник «Динамо» Віторіну Антунеш, бездоганно поціливши з 30-метрової відстані. Говард знову виглядав просто статистом у цьому епізоді. Здавалося, що «Динамо» вже не дасть суперникові жодного шансу на пробиття своїх воріт, але ліверпульські гості все-таки відквитали один м’яч з кутового. У підсумку — 5:2 у зустрічі на «Олімпійському», а результат обох матчів — 6:4 на користь динамівців, який означає, що до наступного раунду Ліги Європи проходить саме команда із Києва. Якби хто сказав, ще перед матчем, що «Динамо» заб’є п’ять голів «Евертону», у це

було неможливо повірити. Проте сьогодні, враховуючи кондиції, в яких перебуває столичний клуб, підопічні Сергія Реброва мають усі шанси навіть на здобуття трофею Ліги Європи. Наступного раунду суперником «Динамо» буде італійська «Фіорентина» — досить сильний і міцний суперник, який, безперечно, є фаворитом цієї дуелі. Але, як показала гра з англійцями, підопічних Реброва не треба недооцінювати. І на останок хотілося б сказати про вболівальницьку підтримку на «Олімпійському». Цього вечора на матчі була присутня рекордна кількість глядачів у сезоні — понад 67 тисяч. До речі, це також найвищий показник відвідуваності матчів Ліги Європи. Безперечно, шалена підтримка наших футболістів вплинула й на підсумковий результат. Все-таки динамівців в цього вечора було на одного більше…

Думаю, емоції, отримані від матчу, не залишать нікого байдужим і вже наступної гри ми знову станемо свідками нового рекорду відвідуваності матчу Ліги Європи.

Голландський вояж «Дніпра» В іншому протистоянні футбольного четверга боротьбу за путівку до наступного раунду Ліги Європи вела ще одна українська команда — дніпропетровський «Дніпро». Суперником дніпрян був досить відомий футбольному світу клуб — нідерландський «Аякс». Зважаючи на результати першого матчу (домашня перемога «Дніпра» з мінімальним рахунком 1:0), підопічні Маркевича мали досить непогані шанси на вихід до наступного раунда. «Дніпро» до матчу підійшов у не зовсім оптимальному складі. Лідери команди — Роман Зозуля, Артем Федецький та Руслан Ротань — пропускали звітний поєдинок через перебір карток, а напередодні гри ще й захворів головний тренер Мирон Маркевич, який навіть не полетів зі своїми підопічними до Амстердаму. Із перших хвилин поєдинку команди не стали форсувати події на полі і спокійно контролювали м’яч по черзі, час від часу створюючи небезпечні моменти біля воріт суперника. Такий хід подій повністю влаштовував українську команду, але у другому таймі після помилки лівого захисника дніпрян Ежидіо, Ріхедлі Базур вийшов на побачення з Де-

нисом Бойком і відкрив рахунок зустрічі. Так і закінчився основний час поєдинку, тому на команд чекав овертайм. Уже на початку додаткового часу гравці «Дніпра» заграли гостріше й агресивніше. І на 97-й хвилині це принесло свої дивіденди. Євген Коноплянка у своєму фірмовому стилі змістився з лівого флангу ближче до центру і фантастичним ударом зрівняв рахунок на

табло. Амстердамцям для виходу до наступного раунду необхідно було забивати мінімум двічі. Проте з цим вкрай важким завданням вони не впоралися. Під кінцівку другого екстратайму «Аякс» усе-таки зміг забити один м’яч, але більше «Дніпро» не дозволив. В підсумку — 2:1 на табло на користь «Аякса» та 2:2 за сумою двох матчів у

Найнебезпечнішим біля воріт «Аякса» став Євген Коноплянка

протистоянні. Тому команда Мирона Маркевича за рахунок виїзного голу заслужено проходить іменитого суперника і в наступному раунді зустрінеться з грандом бель­ гійського футболу — командою «Брюгге». Підсумовуючи футбольний вечір четверга, можу з упевненістю сказати, що для наших клубів він найвдаліший у цьому євросезоні. Дві команди потрапили у вісімку кращих у Лізі Європи. «Динамо» цього добивалося чотири роки, а «Дніпро» взагалі вперше ще з далекого 1985 року повторив своє досягнення. Варто також відзначити, що саме в сезоні 2008/2009 років на чвертьфінальній стадії також були дві українські команди (однією з яких, до речі, було київське «Динамо») і одна із них у підсумку завоювала другий за значущістю футбольний трофей Європи. Гадаю, що якщо дана тенденція повториться і в цьогорічному розіграші, то навряд чи хтось з українських вболівальників буде проти такого дійства. Ми ж побажаємо улюбленим командам удачі та знову чекатимемо від них маленького свята, свята як для відданих уболівальників, так і для простого українського народу, свята, якого нам зараз так не вистачає.


Вільність і закон № 1(7), квітень 2015

7

КУЛЬТУРА

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА

Світова велич Тараса Шевченкa Ірина СІНЧУК

Щороку весна нагадує нам про Тараса, про незбагненну суть його Слова. І тоді стає святочно на душі, радісно на серці. Березневий розвій у природі (коли вже не зима, й іще не весна, але в повітрі вже нею пахне) спонукає до філософських роздумів. Двісті років назад народився кріпосний хлопчик, якого батьки назвали Тарасом. Тарас, означає «бунтар». Чи могли уявити його батьки, ким він стане для свого народу, літератури, мистецтва? Помираючи, Григорій Шевченко сину Тарасу не залишив спадщини, бо, мабуть, на якомусь інтуїтивному рівні відчував, що на Тараса чекає доля зовсім інша, ніж на його братів та сестер. А Доля… У своєму «Кобзарі» Тарас Шевченко вживає це містичне слово аж… 175 разів. І лише декілька разів «недоля». А Доля вготовила Шевченку важкі життєві випробування і славу, тільки не прижиттєву, а славу після смерті… У чому ж велич поета? І не тільки в Україні, а й в

усьому світі? Коли восени 1963 року американський письменник Джон Стейнбек приїхав на кілька днів до Києва, йому, зрозуміло, серед усього іншого запропонували відвідати музей Т.Г. Шевченка. Гість, однак, зустрів цю пропозицію без особливого ентузіазму, та все ж погодився побути в Шевченковому музеї кільканадцять ритуальних хвилин. І ось замість кільканадцяти хвилин Джон Стейнбек провів там майже дві години, жадібно вдивляючись у вітрини й докладно розпитуючи екскурсовода про найменші подробиці. Наприкінці експозиції, де розповідається про смерть поета й де з невидимих джерел у музейне повітря вривається могутня мелодія «Заповіту», Джон Стейнбек заплакав — і швидко побіг із залу, засоромившись, напевно, непроханих сліз. «О це великий поет!» — сказав згодом. Безумовно, істотну роль тут відіграв загальний демократизм Джона Стейнбека як людини й літератора, те «соціальне

розуміння», яке спеціально було відзначене 1962 року в ухвалі Нобелівського комітету присудити американському письменникові по-чесному премію: «Його симпатії завжди на боці пригноблених, скривджених і бідуючи». Кожен цивілізований народ має своїх поетів, що стоять біля витоків національної писемності, літературної мови, просвіти, самосвідомості тощо, поетів подеколи просто геніальних, заслужено шанованих у цілому світі й безумовно авторитетних у себе на батьківщині, а проте позбавлених у національній меншості тієї особливої, виняткової, ні з чим незрівнянної ролі, що її відіграє Шевченко в свідомості українців. Він звулканив слова, записані запорозькою кров’ю і зорані кріпацьким плугом. Євген Сверстюк писав: «Не ідеалізуймо й не обожнюймо Шевченка. Але пам’ятаймо, що він — душа нашого народу. Ті, хто обминав його, втрачали себе і не залишали після себе навіть перегною… на нашій не своїй землі». Ті, хто приймав його заповіт любові й бездоглядної боротьби до останку, стали сіллю землі, живим утіленням національної честі, гідності, громадянської совісті. Шевченко своєю пророчою пристрастю внутрішньо розкріпачував людей і вчив їх бути людьми. Іще ширше, глибше розумів постать нашого поета Президент США Ліндон Бен Джонсон. У своєму спеціальному посланні з приводу встановлення пам’ятника Т.Шевченку у Вашингтоні у спеціальному посланні писав: «Він був більше, як українець — він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, як поет — він був хоробрим, войовником за права і волю людей. Його поезія — з

народу й для народу. Статую Шевченка поставлено, щоб вона усім живим, і тим, хто прийде після нас, нагадувала про його велич». Пам’ятники Тарасові Григоровичу є в двадцяти країнах світу, а його «Кобзар» перекладено ста п’ятдесятьма мовами. Це поет, який пов’язує й об’єднує різні культури, мови, політичні погляди. Це беззаперечний авторитет, перед яким схиляють голови й українець, і росіянин, і грек, і парагваєць. Ім’я Шевченка стало в наш час символом боротьби проти насильства, проти гніту, проти посягання на священні права людини — свободу і незалежність. Безцінна спадщина Т.Шевченка вже давно стала джерелом натхнення для багатьох митців літератури різних національностей, як писав П. Мовчан: «Він завжди сучасний і нагальний, як правда, добро, людяність, щирість, ніжність, мужність, братерство…» Наївно було б сподіватись, що доля пошле тому самому народові, тому самому людству ще одного Шевченка. Але вона неодмінно мусить усім нам посилати ближніх, здатних обпектися доторком до Шевченкового життя подібно до Джона Стейнбека. Нам, українцям, треба шукати у собі Шевченка, пізнавати Шевченка, народжувати його в собі: Шукаймо у собі Шевченка (Хоч іскру праведності й віри) Він мусить бути там, в глибинах, Інакше нас би не тримала Оця земля, калини матір. Усім життям, всім током крові Народжуймо в собі Шевченка. Хоч іскру кожен. Іскру кожен, Всі разом — буде Україна!


Бизнес в Польше

Погода на 16— 21 квітня Четвер 16 квітня

+7 +19 Вранці і до вечора небо буде покрите хмарами. Вночі очікується дрібний дощ. П’ятниця 17 квітня

+7 +16 Вранці небо вкриється хмарами, які протимаються до кінця дня. Субота 18 квітня

Уважаемые девелоперы!

Предлагаем земельные участки, строительство от высотных (многоквартирных, бизнес центров, торговых центров, гостиниц) до индивидуальных домов. Варшава-Краков-Вроцлав. Регистрация покупателю предприятий и всех архитектуностроительных разрешений, легализация в Польше. Рентабельность инвестиций высока. Вихід п’ятого номеру журналу Handel PU — наприкінці квітня

Контактные телефоны: +48 737 385 845; +38 044 581 33 65; +38 093 450 97 90. e-mail: zppu@ukr.net.

+7 +12 Протягом дня небо буде вкрите хмарами. Вночі очікується дощ, який йтиме до ранку. В середині дня осадки не очікуються. Неділя 19 квітня

+5 +9 Протягом дня небо буде хмарне. Осадків не очікується.

ІТ-НОВИНИ

3G Інтернет в Україні Вікторія СІНЧУК по всій Україні, і нова нова послуга буде дорожчою за передачу даних у форматі 2G. Більше десяти років в Україні намагались масово запустити третє покоління передачі даних, яке вже давно запроваджене у більшості країн світу. Проте конкурси з розподілу частот, які раніше використовувались військовими, постійно зривались. До цього часу послуги у форматі 3G в Україні надавали невеликі компанії Intertelecom, ТриМоб та Peoplenet. Що дасть 3G? Швидкісний мобільний інтернет у форматі 3G має з’явитись у Києві, потім в обласних центрах, а в провінції — аж через два роки. Відкритий конкурс виграли три найбільші мобільні оператори: «МТСУкраїна», «Київстар» та «Астеліт» (бренд «Life»), які єдині на нього і подавались. Загалом за три ліцензії заплатили 8,77 мільярда гривень. Експерти прогнозують: швидкісний мобільний інтернет з’явиться не одразу

В

ільність

і

З

акон

Зв’язок у форматі 3G дає змогу отримати швидкісний мобільний доступ до інтернету, який щонайменше в десять разів швидший за звичний для українців 2G. До прикладу, це дає можливість переглядати потокове відео та телебачення з телефону без доступу до мережі Wi-Fi. «Якість інтернет-зв’язку покращиться як мінімум у десять разів. 2 Мбіта на секунду — це буде мінімальна швидкість», — розповів експерт з телекомунікацій, заступник GFK Україна Гліб Вишлінський.

№ 1(7), квітень 2015 Реєстраційне свідоцтво серії КВ № 20639-10439 видане Державною реєстраційною службою України 4 квітня 2014 року. Засновник — ВГО «Союз підприємців поляків України»

Він переконує, що з технічної точки зору абонентам не треба нічого замінювати, а от мобільних операторів чекає складний процес розбудови нової мережі покриття. «Технічно нічого абонентам змінювати не треба. Майже всі телефони, окрім зовсім старих, підтримують новий формат», — стверджує експерт. Коли і де з’явиться? За словами експерта, оператори зможуть використовувати старі майданчики та вишки, проте на них переважно треба ставити нове обладнання. Передавачі 3G-зв’язку надають якісніший сигнал, але зона їх покриття менша, ніж у 2G. Обладнання імпортне, а тому, через різку девальвацію гривні, можуть виникнути проблеми. Скільки коштуватиме? Керівник «Київстару» прогнозує, що вартість послуг 3G буде вищою за нинішній стандарт передачі даних 2G. «Майбутній споживач має розуміти, що за такою ж ціною нову послугу не

Керівник проекту — Вікторія Сінчук Адреса редакції і видавця: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гон­­­­­­­­­­­­­чара, 52, оф. 12, тел./факс: +38044 581 33 65, e-mail: handel. pu2013@op.pl. Газета виходить щомісяця. Тираж — 10 000 примірників.

надаватимуть», — заявив пан Чернишов. Точну цифру він не назвав, але півтора місяці тому в інтерв’ю виданню «Капітал» визнавав, що користувачі 3G мали б платити на 30% більше, аніж інші абоненти. «Ми розробимо варіанти тарифних моделей, доступні різним категоріям споживачів», — запевнили у пресслужбі «Київстару». Директор «МТС-Україна» також не зміг прояснити ситуацію з ціною, проте спрогнозував, що інвестиції в 3G можуть не окупитися навіть за 10-15 років. Гліб Вишлінський у розмові з припустив, що вартість інтернету має зрости, хоча у Європі іноді обходились без цього. Коли там впроваджували технологію, ще не було безлімітних тарифних планів, а тому з новими можливостями 3G люди більше споживали інтернету, отже і оператори заробляли більше. В Україні, за його словами, оператори будуть вигадувати нові маркетингові ходи. Інший варіант — підвищувати вартість безлімітного інтернету за технологією 3G.

Друк — ТОВ «Інтер­­кон­­ти­­ ненталь-Україна» Юридична адреса дру­ кар­ ні: 01024, м. Київ, вул. Інститутська, 16, оф. 1/15. Фактична адреса друкарні: 03190, м. Київ, вул. Щербакова, 4, тел.: +38044 239 97 88.

Проект виходить за фінансової підтримки Міністерства культури України.

Вільність і закон квітень №1(7)  
Вільність і закон квітень №1(7)  
Advertisement