Page 1

Вільно жити – вільно працювати №2 липень / lipiec 2014

Swobodnie żyć – swobodnie pracować

<<ЧИНОВНИКИ НЕ БЕРУТЬ, А ЛЮДИ – НЕ ДАЮТЬ>>, – <<URZĘDNICY NIE BIORĄ, A LUDZIE – NIE DAJĄ>> –

ПЕТРО ПОРОШЕНКО

PETRO POROSZENKO


P 6

ЗМІСТ / SPIS TREŚCI Чи їстиме Європа українське сало? / Czy Europa będzie jeść ukraińską słoninę?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 10 найбільших компаній в Україні / 10 największych firm w Polsce . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4-5 Огляд преси / Przegląd prasy. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6-7

8

Жити по-новому – жити вільно / Żyć po nowemu – żyć swobodnie. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8-9 Україна підписала Угоду про асоціацію / Ukraina podpisała umowę stowarzyszeniową . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10-11 Європейські уроки для українського бізнесу / Lekcje europejskie dla ukraińskiego biznesu. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12-15 Польський приклад українському «економічному диву» / Polski przykład dla ukraińskiego "cuda gospodarczego" . . . . . . . . . . . . . 16-18 Ціни на енергетичному ринку: думки експертів / Ceny na rynku energetycznym: opinie ekspertów . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19-22

10

Чи допоможе нова влада у боротьбі з корупцією? / Czy nowy rząd pomoże w walce z korupcją?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23-24 Безпека даних / Bezpieczeństwo danych . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25-26 Поляк Фадей Ганіцький заснував першу на Поділлі музичну школу / Polak Tadeusz Hanicki założył pierwszą szkołę muzyczną na Podolu . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27-31 HANDEL PU Реєстраційне свідоцтво (świadectwo rejestracyjne) КВ № 20338-10138 P видане 16.10.2013 р. Державною реєстраційною службою України (wydane 16.10.2013 r. Państwową rejestracyjną służbą Ukrainy).

19

25

Засновник (Założyciel): Союз підприємців поляків України (Związek Przedsiębiorców Polaków Ukrainy) Керівник проекту (Kierownik projektu): Володимир Мідзяновський (Włodzimierz Midzianowski) Головний редактор (Redaktor naczelny): Ольга Молька (Olga Molka) Журналіст-аналітик (dziennikarz-analityk): Вікторія Сінчук (Wiktoria Sinczuk) Переклад на польську мову (tłumaczenie na język polski): Іванна Церковняк (Iwanna Cerkowniak) Дизайн та верстка (designe i łamanie): Вадим Фенцур (Wadym Fencur) Відділ маркетингу та реклами (dział marketingu i reklamy): Світлана Чаурова (Switłana Czaurowa), тел.: +380445813365, e-mail: marketing1@op.pl. Друк (druk): ПП «Ельдорадо» (PP «Eldorado»). Адреса друкарні (adres drukarni): 32300, м. Камянець-Подільський (m. Kamieniec-Podolski), вул. Пархоменка, 1 (ul. Parchomenka, 1), тел. (tel.): +380384942250. Адреса редакції і видавця (adres redakcji i wydawcy):01054, м. Київ (m. Kijów), вул. О. Гончара, 52 (ul. Honczara, 52), офіс 12 (biuro 12), тел./факс (tel./fax): +380445813365. Журнал виходить щоквартально(Czasopismo wychodzi kwartalnie). Тираж – 10 000 примірників (Obieg – 10 000 sztuk).

Передплатний індекс - 86305


3

SŁOWO WSTĘPNE

ЧИ ЇСТИМЕ ЄВРОПА УКРАЇНСЬКЕ САЛО? CZY EUROPA BĘDZIE JEŚĆ UKRAIŃSKĄ SŁONINĘ? 27 червня Україна нарешті підписала економічну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Цей документ обіцяє нам надзвичайні можливості у господарчій діяльності, зокрема економічну інтеграцію до ЄС, а також впровадження реформ у всіх сферах життєдіяльності нашої держави. Чого ж нам чекати від відкриття європейських ринків? Насправді ми торгуємо з Євросоюзом досить давно. Хто не лякався «проштовхувати» свої товари до Європи, і зараз успішно себе почуває на європейському ринку. А от виробники, які ще тільки збираються вразити європейців, мають звернути увагу на продукцію, затребувану в європі. Експерти кажуть, що найперше, чого чекає європейський споживач – продукти сільського господарства та харчової промисловості. Харчі європейців цікавлять різноманітні – від базових (зернові, насіння соняшника, олія) до продуктів кінцевого споживання (цукерки, ігристі вина тощо). А от сільське господарство України сьогодні мало чим може вразити європейців. Багаторічна бездумна державна політика лишила свій відбиток на цьому стратегічному секторі економіки. Ті самі експерти вважають, що Україна – перша в Європі за сільськогосподарським потенціалом. Єдине, що нам залишається – це його розвинути. А поки українські виробники готують свої товари для європейського ринку, а чиновники розмірковують над удосконаленням законодавчої бази, на сторінках ви можете прочитати, як зараз відбувається торговельна співпраця з Європейським Союзом (інтерв’ю з урядовим уповноваженим з питань євроінтеграції Валерієм Пятницьким), а також багато інших цікавинок.

27 czerwca Ukraina podpisała wreszcie część ekonomiczną umowy o stowarzyszeniu z Unią Europejską. Dokument ten zapowiada nam nadzwyczajne możliwości w działalności gospodarczej, w szczególności integrację gospodarczą z UE oraz wprowadzenie reform we wszystkich sferach naszego kraju. Czego nam oczekiwać od otwarcia rynków europejskich? Tak naprawdę, handlujemy z Unią już sporo czasu. Kto się nie bał "przepychać” swoich towarów do Europy teraz dobrze czuje się na rynku europejskim. A z kolei producenci, którzy dopiero się zbierają zaimponować Europejczykom, muszą zwrócić uwagę na produkty, na które jest zapotrzebowanie w Europie. Eksperci mówią, że pierwsze, czego oczekuje konsument europejski to produkty rolnictwa i przemysłu spożywczego. Europejczyków interesują różnorodne pokarmy – od podstawowych (zboże, ziarna słonecznika, olej) do produktów końcowych "cukierki, wino musujące i in". Jednak dzisiaj ukraińskie rolnictwo niewiele może zaproponować Europejczykom. Wieloletnia bezmyślna polityka państwa pozostawiła swoje odbicie na tym strategicznym sektorze gospodarki. Ci sami eksperci twierdzą, że Ukraina jest pierwsza w Europie pod względem potencjału rolnictwa. Jedyne, co nam pozostaje to go rozwinąć. Tymczasem ukraińscy producenci przygotowują swoje produkty dla rynku europejskiego, a urzędnicy rozmyślają nad udoskonaleniem bazy prawnej, na stronach można przeczytać, jak obecnie odbywa się współpraca handlowa z Unią Europejską (wywiad z Pełnomocnikiem Rządu ds. Integracji Europejskiej Walerijem Piatnickim) oraz wiele innych ciekawostek.

Бажаємо вам гарно провести час із «Handel PU»! ОЛЬГА МОЛЬКА, головний редактор

Życzymy dobrze spędzić czas z „Handel PU”! OLGA MOLKA Redaktor naczelny P


4

ЦЦ ИИ ФФ РР ИИ ІІ ТТ РР ЕЕ НН ДД ИИ

10 НАЙБІЛЬШИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ Український «Форбс» проранжував найбільші недержавні вітчизняні компанії за виручкою. Зі списку виключено фірми, які більше ніж на 50% належать державі. Динаміка виторгу (млн. грн.)

Прибуток (млн. грн.)

Місце

Компанія

Галузь

Виторг (млн. грн.)

1

Metinvest

металургія

100 432

-12 935,2

3 477

енергетика

82 581

42 987

5 922

2

ДТЕК

3

Індустріальний союз Донбасу

металургія

28 920

-20 126

-2 520

4

АрселорМітал Кривий Ріг

металургія

28 896,2

13,3

-2 902,8

5

МегаполісУкраїна

дистрибуція

27 451,2

13 909,5

443,5

нафта і газ

22 700

2 700

6,5

рітейл

21 920

21 920

0

АПК

21 240,6

5 423,8

1 402,2

рітейл

21 239,3

6 158,6

283,6

хімія

20 855,1

-2 438,3

-6 493,6

6

WOG

7

Фоззі Груп

8

Kernel

9

АТБ-маркет

10

Остхем Україна P


5

LICZBY I TRENDY

10 NAJWIĘKSZYCH FIRM W POLSCE Liderzy krajowego biznesu zwiększają przychody szybciej, niż rośnie gospodarka, ale kryzys obciął im zyski. Dlatego redukują zatrudnienie i ograniczają inwestycje – w rankingu polskiego „Forbesa”.

Pozycja

1 2 3 4 5 6 7 8

9 10

Firma

PKN Orlen Grupa Lotos PGE Jeronimo Martins PGNiG KGHM Tauron PE PZU

PKO BP Eurocash

Branża

Przychody (mln PLN)

Zysk (mln PLN)

Aktywa (mln PLN)

Zatrudnienie (tys.)

ropa i gaz

120 102

2 345

52 631

22

ropa i gaz

33 111

923

20 056

5

energetyka

30 557

3 211

58 254

41,3

handel

28 908

bez danych

bez danych

34,2

ropa i gaz

28 730

2 236

47 917

32

surowce

26 705

4 802

33 616

34

energetyka

24 741

1 467

31 274

27,3

ubezpieczenia

20 569

3 255

55 910

11,6

banki

17 267

3 747

193 480

28,6

handel

16 576

250

4 685

12,1 P


6

ЦЦ ИИ ФФ Д РРА ИИ Й ДІІ ЖТТ ЕРРСЕЕ ТНН ДД ИИ

UKRAINA PODPISAŁA DRUGĄ CZĘŚĆ UMOWY STOWARZYSZENIOWEJ Z UE Unia Europejska podpisała w piątek w Brukseli umowy stowarzyszeniowe z Gruzją i Mołdawią oraz drugą część umowy z Ukrainą, dotyczącą przede wszystkim wolnego handlu. "To wspaniały dzień dla Europy" - powiedział szef Rady Europejskiej Herman Van Rompuy.

Gestem wsparcia dla Ukrainy ze strony UE było podpisanie politycznej części umowy stowarzyszeniowej w marcu tego roku. UE nałożyła też sankcje wizowe i finansowe na 61 Rosjan i Ukraińców, odpowiedzialnych za kryzys oraz na dwie spółki na zajętym przez Rosję Krymie.

Następne 10 lat będzie trudne dla Ukrainy; to jej punkt startu i – jeśli nawet uda się powstrzymać Rosję – będzie on dużo gorszy niż Polski w 89 roku – przewiduje politolog i publicysta "The Economist" Edward Lucas. Jego zdaniem UE powinna stworzyć rosyjskojęzyczną stację TV, by przeciwstawić się rosyjskiej propagandzie. – Moim zdaniem Ukraina, razem z Afryką Północną, to największe wyzwania, z którymi w swoim sąsiedztwie musi się mierzyć UE. Powinniśmy mieć w stosunku do niej bardzo ograniczone oczekiwania. Ukraina jest w ciągłym kryzysie finansowym i gospodarczym, jest cały czas w kryzysie konstytucyjnym i ogromnym kryzysie geopolitycznym – powiedział redaktor prestiżowego brytyjskiego tygodnika. Jego zdaniem problemy tego kraju połączone z bardzo słabymi instytucjami i zadłużeniem sprawiają, że jest on w gorszej pozycji niż Polska 25 lat temu, gdy wychodziliśmy z gospodarki socjalistycznej i niedemokratycznego ustroju. – Polska w 1989 r. była (w porównaniu do Ukrainy – PAP) w dobrym miejscu, bo 1989 r. w Polsce było bardzo dużo entuzjazmu, było bardzo wspierające środowisko międzynarodowe, wszyscy chcieli pomóc, byliście w stanie szybko zrestrukturyzować dług, mogliście eksportować do innych gospodarek światowych, Ukraina tego nie ma. Ukraina nie ma Balcerowicza, nie ma Wałęsy, nie ma Michnika, nie ma ludzi, którzy wyznaczaliby kierunek, by prowadzić kraj przez trudny czas – zaznaczył Lucas. Zauważył, że na Majdanie w Kijowie zjawili się wspaniali ludzie, reprezentanci społeczeństwa obywatelskiego, jednak brak tam postaci, które zajęłyby się polityką. Publicysta jest zdania, że następne 10 lat będzie bardzo trudne dla Ukrainy. Wyjaśnił, że nawet jeśli bylibyśmy w stanie powstrzymać Rosję, to trzeba będzie odbudować instytucje na Ukrainie i dokonać wielkiego wysiłku, by kraj podniósł się gospodarczo.

– To się udawało w innym miejscach. Udało się poskładać z powrotem Bośnię po wojnie, ale to będzie bardzo trudne i będzie wymagało niesamowitego wysiłku od UE – ocenił. Wskazał przy tym, że problemem w kreowaniu europejskiej polityki wschodniej są powiązania europejskich firm z rosyjskimi i lobbing, który prowadzą. – Gdy pisałem książkę "Nowa zimna wojna" w 2007 r., obawiałem się rosnącego wpływu Rosji w przemyśle energetycznym czy w Londynie, gdzie prane były rosyjskie pieniądze (...). Od tego czasu sytuacja się nie tylko nie poprawiła, ale pogorszyła – ocenił Lucas. Przypomniał, że Francuzi budują dla Rosji okręty wojenne Mistral, których jedynym realnym zastosowaniem może być wsparcie ataku na północno– wschodnią Europę lub użycie na Morzu Czarnym. – Dla mnie to skandal, że Francja wykonuje kontrakt. Sądzę, że UE powinna kupić te okręty od Francji i przekazać je Ukrainie – powiedział. Lucas uważa, że odpowiedź UE na agresję Rosji wobec Ukrainy nie była taka, jaka powinna być ze względu na finansowe, handlowe, gospodarcze, biznesowe, czasami korupcyjne powiązania, które Rosja stworzyła w Europie. Ocenił, że UE powinna mieć dobre relacje z Rosjanami i bardzo chłodne z rosyjskim reżimem. – Powinniśmy uruchomić dobrą, rosyjskojęzyczną, europejską telewizję, by konkurować z obrzydliwymi, propagandowymi stacjami rosyjskimi – radzi publicysta. Wskazuje też na kolejne sankcje, które powinna wobec Moskwy zastosować Europa. Jego zdaniem trzeba spowodować, by koszty dla rosyjskiej gospodarki, szczególnie dla ludzi powiązanych z Władimirem Putinem wzrosły. – Powinniśmy robić znacznie więcej, by dostęp do rynków kapitałowych czy międzynarodowych systemów płatniczych był trudniejszy. Możemy to robić, ale nie będziemy mieć tej możliwości wiecznie, ponieważ rola dolara, euro na międzynarodowym rynku walutowym stopniowo się zmniejsza – zauważył.

UKRAINA W GORSZYM MIEJSCU NIŻ POLSKA W 89 ROKU: BRAK ELIT I ENTUZJAZMU

UKRAINA ZNIOSŁA EMBARGO NA IMPORT POLSKIEJ WIEPRZOWINY – Ukraina zniosła embargo na import polskiej wieprzowiny i zezwoliła na jej wwóz z całego terytorium Polski prócz województwa podlaskiego – podały służby prasowe ministerstwa rolnictwa w Kijowie. Decyzję tę podjęto po wizycie ukraińskich inspektorów u producentów i przetwórców wieprzowiny w Polsce. Zniesienie embarga zapowiadano wcześniej na wtorek, 17 czerwca. – Z dniem dzisiejszym zezwala się na wwóz na terytorium Ukrainy świń, mięsa wieprzowego i jego przetworów z Polski, z wyjątkiem województwa podlaskiego – czytamy w komunikacie ukraińskiego ministerstwa. O zniesieniu zakazu rozmawiał w ub. tygodniu w Kijowie z ukraińskim ministrem rolnictwa Ihorem Szwajką minister rolnictwa Polski Marek Sawicki. Mówiono wówczas, że prócz wieprzowiny ułatwienia obejmą także

P

wołowinę bez kości, jednak w komunikacie ukraińskiego resortu nie ma o niej mowy. Według ministra Sawickiego w 2013 r. Polska sprzedała na Ukrainę wieprzowinę o wartości ponad 80 mln euro. Ukraina wprowadziła embargo na import wieprzowiny 17 lutego, natychmiast po wykryciu w Polsce wirusa afrykańskiego pomoru świń u dwóch dzików. Nie wstrzymała jednak handlu z Rosją czy Białorusią, gdzie ASF występuje u świń. Zakaz importu wołowiny obowiązuje od 2007 r. Polska wysłała w ubiegłym roku na Ukrainę towary warte 457,7 mln euro. To o 8 procent mniej niż rok wcześniej. Na tamten rynek najwięcej trafiło z Polski świeżych owoców, wyrobów cukierniczych oraz mięsa czerwonego i pasz dla zwierząt.


7

PFRA ZKETGY L ĄI DT RPERNADSYY

DRZWI OTWARTE, NIKT NIE WCHODZI Tak o eksporcie Ukrainy na rynki Unii mówił premier Arsenij Jaceniuk. Jego zdaniem ukraińskie firmy nie wykorzystują nowych możliwości. – Jestem bardzo niezadowolony z tego jak korzystamy z możliwości eksportu naszych towarów na rynki Unii. Zaczęliśmy tam dostarczać miód. To ważne, ale chciałbym, by i inni zaczęli tam sprzedawać. Każdy zapracowany dolar czy euro to istotne wsparcie dla gospodarki kraju, tworzy miejsca pracy i nowe rynki. Obejrzałem statystyki i na razie są bardzo, bardzo słabe – przyznał premier cytowany przez agencję Unian. W połowie kwietnia Rada Unii Europejskiej zdecydowała o czasowym zdjęciu stawek celnych na ukraińskie towary. Bruksela zdecydowała się wcześniej otworzyć swoje rynki na ukraińskie towary, by pomóc w trudnej sytuacji socjalno-gospodarczej kraju. Kijów nie musi rewanżować się tym

samym, ale nie może też w tym czasie podnosić cła wwozowego dla towarów unijnych. Ukraina musi też gwarantować, że pod przykrywką towarów ukraińskich, na unijny rynek nie trafią produkty z państw trzecich. Jeżeli ukraiński eksport spowoduje trudności unijnych producentów to cła mogą wrócić. Eksperci obliczyli, że Ukraina może zarobić na otwarciu rynku unijnego 497 mln euro, z czego 340 mln euro przypadnie na zwiększenie eksportu żywności i produktów rolnych. Na razie prawo do eksportu mają cztery zakłady drobiarskie oraz szereg producentów kazeiny, , ryby, miodu. Problemem jest niedostosowanie ukraińskiego prawa dot. bezpieczeństwa żywności do prawa unijnego oraz brak u producentów odpowiednich certyfikatów.

Agencja Standard&Poor's podniosła prognozę długoterminowej wypłacalności w walutach i hrywnie dla Ukrainy z negatywnej na stabilną. Sam rating został potwierdzony na poziomie CCC dla zobowiązań w walutach i B- dla tych w hrywnie. S&P wyjaśnia swoją decyzję tym, że program pomocy MFW w kwocie 17 mld dol. pomoże Ukrainie płynnie spłacać zobowiązania w ciągu najbliższego roku. Agencja ostrzega jednak, że powodzeniu programu MFW może zaszkodzić "czynniki geopolityczne, a poważna recesja nie pozwoli osiągnąć założonych wskaźników makroekonomicznych". W najgorszym wypadku może to oznaczać spadek PKB Ukrainy w tym roku o 7 proc.

S&P ocenia jednak, że sytuacja się poprawia i można już mówić o uniknięciu wojny domowej. W krótkoterminowej perspektywie agencja nie oczekuje pełnej stabilizacji. Program ekonomicznej pomocy MWF powinien jednak być kontynuowany bez specjalnych problemów, niezależnie od sytuacji geopolitycznej. Agencja Unian informuje, że w ciągu pół roku udało się już spłacić 900 mln hrywien długów, które pracodawcy winni byli pracownikom. Wiele należności wyegzekwowała dopiero prokuratura. 504 szefów firm zostało pociągniętych do odpowiedzialności za nieplacenie pensji.

Rusza największa od 20 lat prywatyzacja państwowego mienia na Ukrainie. Pod młotek pójdzie m.in. największy producent alkoholu w kraju. Prywatyzację zapowiedział premier Arsenij Jaceniuk. Wyjaśnił, że rząd przyjmie odpowiednie dokumenty w najbliższym tygodniu. Największym wystawionym na sprzedaż przedsiębiorstwem ma być alkoholowy gigant Ukrspirt. Jego prywatyzacja miała się odbyć w 2011 r. Wtedy Rada Najwyższa przyjęła odpowiednie dokumenty, dotyczące też innych państwowych przedsiębiorstw. jednak wskutek dużego oporu kierownictw firm, nic z tych

planów nie wyszło. Koncern Ukrspirt skupia 8 obwodowych zjednoczeń producentów likierów, wódek i spirytusu. W sumie jest to 85 zakładów państwowych i 23 zakłady z mniejszościowym udziałem państwa. Pracuje w nich w sumie 12 tysięcy Ukraińców. Ukrspirt specjalizuje się w produkcji spirytusu i wódki oraz 30 różnych innych produktów. Zakłady koncernu mogą produkować rocznie m.in. 614,5 mln l spirytusu, 356 mln l wódki i likierów, 47,8 tys ton drożdży piekarniczych; 28 tys. drożdży paszowych, 9,4 tys. ton soków, ponad 27 tys. ton biokomponentów.

Premier Ukrainy Arsenij Jaceniuk podał się do dymisji w związku z ogłoszonym wcześniej tego samego dnia rozpadem koalicji rządowej. Szef rządu poinformował o swojej decyzji występując przed deputowanymi parlamentu. – Rozpad koalicji ma poważne następstwa. Ustawy, które powinny zapewnić dochody budżetu, przepadły. I jest to zrozumiałe. Kto chce iść na wybory parlamentarne i głosować jednocześnie nad niepopularnymi decyzjami? – zwracał się do posłów. Podkreślił, że rozpad koalicji zaowocował już tym, że posłowie nie przyjęli dwóch ważnych dla państwa ustaw. Prócz ustawy o zmianach w budżecie deputowani nie poparli dziś ustawy dotyczącej dopuszczenia do ukraińskich sieci przesyłania gazu inwestorów zachodnich.

– Po raz pierwszy chcieliśmy zaangażować w zarządzanie tymi sieciami prawdziwe europejskie i amerykańskie firmy, oddać im 49 procent akcji, tak by państwo zachowało w nich pakiet kontrolny, ale nawet ta decyzja przepadła – przemawiał. – Tym, co mnie dziś najbardziej boli, jest to, że słyszę już oklaski z Dumy Państwowej Federacji Rosyjskiej. Ot, kto dziś zwyciężył i kto będzie dziś świętował! – mówił podniesionym głosem. – Nie można zamieniać swych wąskich interesów politycznych na losy całego państwa. Jest to przestępstwo moralne. Podaję się do dymisji w związku z rozpadem koalicji i blokowaniem przez parlament inicjatyw rządowych – oświadczył.

LEPSZA PROGNOZA DLA UKRAINY

UKRAINA GOTOWA DO NAJWIĘKSZEJ PRYWATYZACJI

PREMIER UKRAINY ARSENIJ JACENIUK PODAŁ SIĘ DO DYMISJI

P


8

ЦЦ ИИ ФФДРРЕИИР ІЖ І ТАТ РВР ЕАЕ НН ДД ИИ

ЖИТИ ПО-НОВОМУ – ЖИТИ ВІЛЬНО

МИНУЛО БІЛЬШЕ МІСЯЦЯ ВІД ДНЯ ІНАВГУРАЦІЇ ПЕТРА ПОРОШЕНКА. НІ НА КОГО З ПОПЕРЕДНІХ ПРЕЗИДЕНТІВ УКРАЇНИ НЕ ПОКЛАДАЛИ СТІЛЬКИ НАДІЙ, ЯК НА ПЕТРА ОЛЕКСІЙОВИЧА. АДЖЕ ЙОМУ ДОВЕЛОСЯ ОЧОЛИТИ КРАЇНУ У СТАНІ ВІЙНИ, У ЯКОЇ АНЕКСУВАЛИ ЧАСТИНУ ТЕРИТОРІЇ. Ми намагалися зібрати для вас найцікавіші думки з приводу того, чого чекати підприємцям від нового гаранта. Вибір українського народу не залишив байдужими ані вітчизняних, ані закордонних експертів. Міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета прогнозує, що після підписання економічної частини Угоди про Асоціацію з Євросоюзом, можна очікувати торговельної війни з Російською Федерацією. «В такий непростий час від Президента Порошенка, підприємці очікують справжньої підтримки ведення бізнесу в країні, рівноправних відносин між бізнесом та владою, правоохоронними органами та бізнесом», – каже міністр. «Не можна сказати, що український бізнес був чимось гірший або кращий від американського чи європейського – він інакший, – вважає фахівець з навчання бізнес–навичкам і програмам МВА Гері Джонс. – Та зараз для України як ніколи сприятливий момент для розвитку підприємництва, адже новий президент України – успішний підприємець. Не будемо говорити, скільки він заробив, головне,

що він знає, як робиться бізнес і що потрібно для його успішного ведення». За оцінками Президента Польщі Броніслава Комаровського, «Петро Порошенко розглядається на заході як людина великих можливостей для виходу із кризи» (Polskie Radio). Без сумніву Петру Порошенку на посаді Президента України дісталась непроста спадщина від попередників: економіка держави стрімко падає, бізнес закривається або переходить у фазу очікування, спостерігається спад будівництва в регіонах, ставки за кредитними ресурсами для підприємств зростають, корупція процвітає, а на додачу – політичні проблеми на сході та півдні. Проте Президент, перед яким стоїть завдання збереження та зміцнення країни, упевнено заявив про швидке подолання кризи (одним із кроків на цьому шляху стало підписання економічної частини Асоціації з ЄС). Адже у своїй інавгураційній промові Петро Порошенко зазначив: «Жити по новому – це жити вільно, жити вільно – це говорити рідною мовою, жити безбідно».

ВОЛОДИМИР МІДЗЯНОВСЬКИЙ

P


9

F A K PT AY Ń I S T RW EO N D Y

ŻYĆ PO NOWEMU – ŻYĆ SWOBODNIE

MINĄŁ PONAD MIESIĄC OD DNIA INAUGURACJI PETRA POROSZENKI. Z ŻADNYM POPRZEDNIM PREZYDENTEM UKRAINY NIE WIĄZANO TAK WIELE NADZIEI, JAK Z PETREM POROSZENKĄ. PRZYSZŁO MU SIĘ PRZEJĄĆ DOWODZENIE PAŃSTWEM W STANIE WOJNY, KTÓRE DOZNAŁO ANEKSJI CZĘŚCI TERYTORIUM. Staraliśmy się zebrać dla Państwa najciekawsze myśli o tym, czego oczekiwać przedsiębiorcom od nowego gwaranta. Wybór narodu ukraińskiego nie pozostawił obojętnymi ani krajowych, ani zagranicznych ekspertów. Minister Rozwoju Gospodarczego i Handlu Pawło Szeremeta przewiduje, że po podpisaniu części ekonomicznej Umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską, można oczekiwać na wojnę handlową z Rosją. „W tym trudnym czasie od Prezydenta Poroszenki, przedsiębiorcy oczekują prawdziwego wsparcia działalności przedsiębiorczej w kraju, równoprawnych relacji między biznesem a rządem, organami ochrony porządku publicznego a biznesem”, – mówi minister. „Nie można powiedzieć, że biznes ukraiński był czymś gorszym lub lepszym od amerykańskiego czy europejskiego – jest inny, – uważa specjalista ds. nauczania umiejętności biznesowych i programów MBA Gary Jones. – Jednak teraz dla Ukrainy jest wyjątkowo sprzyjający moment do rozwoju biznesu, ponieważ nowy prezydent Ukrainy to pomyślny przedsiębiorca. Nie będziemy mówić, ile on zarobił, najważniejsze, że on wie, jak robić biznes i co jest potrzebne do jego

efektywnego prowadzenia”. Zdaniem Prezydenta RP Bronisława Komorowskiego, „Petro Poroszenko na Zachodzie został uznany jako człowiek, który ma wielkie możliwości do przezwyciężenia kryzysu” (Polskie Radio). Nie ma wątpliwości, że Petro Poroszenko jako prezydent Ukrainy odziedziczył trudną spuściznę poprzedników: gospodarka państwa szybko spada, biznes się zamyka lub przechodzi w stan czuwania, obserwuje się recesja w budownictwie w regionach, oprocentowanie kredytów dla przedsiębiorstw rośnie, korupcja kwitnie, a ponadto – problemy polityczne na wschodzie i południu. Jednak prezydent, przed którym stoi zadanie utrzymania i wzmocnienia kraju, śmiało oświadczył o szybkim przezwyciężeniu kryzysu (jednym z kroków w tym kierunku jest podpisanie części ekonomicznej umowy o stowarzyszeniu z UE). W swoim przemówieniu inauguracyjnym Petro Poroszenko zaznaczył: „Żyć po nowemu – to żyć swobodnie, żyć swobodnie – to mówić w języku ojczystym, żyć w dostatku”.

WŁODZIMIERZ MIDZIANOWSKI

P


10

ЦЦ ИИУ ФКФ РР АИИЇ НІІ АТТ РР- ЕЕ ЄННСДД ИИ

УКРАЇНА ПІДПИСАЛА УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ

27 ЧЕРВНЯ НА САМІТІ ЄС У БЕЛЬГІЇ ВІДБУЛОСЯ ПІДПИСАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СЕКТОРАЛЬНОЇ ЧАСТИН УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ.

Угода про асоціацію з Європейським Союзом має замінити Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. Цей документ дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Від української сторони Угода була підписана президентом України Петром Порошенком. Перед підписанням він зазначив: «Це чудовий день. Мабуть, найважливіший після дня проголошення незалежності. Це важливий момент для історії, адже показує наскільки швидко вона може змінитися за короткий термін». Також Петро Порошенко наголосив, що Угоду про асоціацію підписує вся Україна, в тому числі і АР Крим. Він наголосив, що Угода – це не політичне і економічне рішення. «Це символ долі і прагнень, які не можна зруйнувати, для людей, які пожертвували своїм життям та здоров’ям для того, щоб це відбулося», – сказав Порошенко. Президент також наголосив, що підписана угода – це документ спільної відповідальності. «Ми очікуємо, що ЄС буде боронити нашу українську незалежність, але багато чого буде залежати від наших країн», – сказав він. Держсекретар Сполучених Штатів Америки Джон Керрі привітав Україну та Грузію і Молдову, які цього дня також підписали угоди про асоціацію. «Підписана угода з ЄС – це великий крок у напрямку інтеграції країн Східного партнерства з Євросоюзом, до Європи вільної та у мирі, – йдеться у його заяві. – Ці угоди пов’язують східних сусідів ЄС з єдиним ринком і відкривають нові можливості для торгівлі та співробітництва. Сьогодні Молдова, Грузія та Україна дали сигнал про їхню готовність до важливих економічних та юридичних реформ, які зроблять їх сильнішими та динамічнішими демократіями», – сказав держсекретар США. Також Джон Керрі наголосив, що США продовжують підтримувати територіальну цілісність Молдови, Грузії та України. Він також запевнив у підтримці Кишинева, Тбілісі та Києва під час проведення реформ.

P

Від підписання Угоди та реалізації положень щодо створення зони вільної торгівлі Україна в першу чергу очікує отримати доступ на ринок ЄС, в тому числі через зниження ввізних мит та гармонізацію вимог до якості продукції і, як наслідок, підвищення конкурентоспроможності та збільшення попиту на українську продукцію на ринку ЄС. Зростання обсягів загального експорту товарів та послуг відносно базового рівня очікується близько 2 відсотків (близько 16,8 млрд.грн.). Основні сектори збільшення експорту: сільське господарство, харчова, текстильна та шкіряна промисловість, виробництво неенергетичних матеріалів, послуги юридичним особам, транспорт, металургія та оброблення металу, хімічне виробництво, видобування вугілля і торфу. Зниження ставок увізного мита ЄС стимулюватиме зростання обсягів експорту до ЄС та надасть українським експортерам певну цінову перевагу на ринках держав-членів ЄС. Україна вже сьогодні готова на належному рівні представити свої товари на ринку ЄС. Так, за прогнозами Мінагрополітики та профільних асоціацій виробників, реальне зростання обсягів експорту може бути значно більше. У свою чергу додаткове зростання загальних обсягів імпорту товарів та послуг, що обумовлене новими умовами торгівлі, у перший рік дії зони вільної торгівлі, ймовірно, складе близько 0,7 відсотка (близько 7 млрд. грн.), оскільки рівень тарифного захисту України вже сьогодні не є бар’єром імпорту товарів з ЄС. При цьому найбільше, зважаючи на обсяги, зросте імпорт послуг фінансового посередництва, продукції хімічного виробництва, лісового господарства, виробництва інших неметалевих мінеральних виробів, харчової промисловості, сільського господарства, послуг юридичним особам, виробництва машин і устаткування. Очікуються певне зменшення надходжень до Державного бюджету України від увізного мита для товарів з ЄС. Разом з тим, прогнозується, що відповідні недонадходження будуть покриті за рахунок надходжень з інших джерел, зокрема сплати ПДВ при імпорті (оскільки прогнозується певне збільшення обсягів імпорту), а також податку на прибуток підприємств, зокрема в тих галузях, де прогнозується збільшення обсягів випуску товарів.

ВІКТОРІЯ СІНЧУК


11

F UA K RT YA I IN AT R -E NU DE Y

UKRAINA PODPISAŁA UMOWĘ STOWARZYSZENIOWĄ

27 CZERWCA NA SZCZYCIE UE W BELGII ODBYŁO SIĘ PODPISANIE CZĘŚCI EKONOMICZNEJ I SEKTOROWEJ UMOWY STOWARZYSZENIOWEJ POMIĘDZY UE A UKRAINĄ. Umowa stowarzyszeniowa z Unią Europejską ma zastąpić Umowy o partnerstwie i współpracy między Ukrainą a UE. Dokument ten pozwala przejść od partnerstwa i współpracy do stowarzyszenia politycznego i integracji ekonomicznej. Ze strony ukraińskiej Umowa została podpisana przez prezydenta Ukrainy Petra Poroszenkę. Przed podpisaniem on zaznaczył: “To jest cudowny dzień. Być może, najważniejszy po proklamacji niepodległości. To jest ważny moment dla historii, ponieważ pokazuje jak szybko może ona zmieniać się w krótkim czasie”. Petro Poroszenko podkreślił także, że Umowę stowarzyszeniową podpisuje cała Ukraina, w tym również RA Krymu. Zauważył, że Umowa – to nie jest decyzja polityczna i ekonomiczna. „To jest symbol losu i pragnień, których nie można zniszczyć, dla ludzi, którzy poświęcili swoje życie i zdrowie dla tego, aby to się odbyło”, – powiedział Poroszenko. Prezydent podkreślił także, że podpisana umowa to jest dokument wspólnej odpowiedzialności. „Oczekujemy, że UE bronić będzie naszej ukraińskiej niepodległości, ale wiele zależeć będzie również od innych krajów”, – powiedział. Sekretarz stanu Stanów Zjednoczonych Ameryki John Kerry pogratulował Ukrainie, Gruzji i Mołdawii, które tego dnia również podpisały Umowę stowarzyszeniową. „Podpisana umowa z UE jest wielkim krokiem w kierunku integracji krajów Partnerstwa Wschodniego z UE, do Europy wolnej i w pokoju”, – powiedział w swoim oświadczeniu. – Umowy te łączą wschodnich sąsiadów UE z jednolitym rynkiem i otwierają nowe możliwości dla handlu i współpracy. Dziś Mołdawia, Gruzja i Ukraina dały sygnał o ich gotowości do ważnych reform gospodarczych i prawnych, które pozwolą im stać się silniejszymi i bardziej dynamicznymi demokracjami”, pozwolą im stać się silniejszymi zaznaczył Sekretarz stanu Stanów Zjednoczonych. John Kerry podkreślił także, że Stany Zjednoczone będą nadal wspierać integralność terytorialną Mołdawii, Gruzji i Ukrainy. Zapewnił również wsparcie dla Kiszyniowa, Tbilisi i Kijowa podczas przeprowadzania reform. Od podpisania umowy i realizacji postanowień dotyczących utworzenia strefy wolnego handlu Ukraina oczekuje przede wszystkim uzyskać dostęp do rynku UE, w tym poprzez obniżenie należności celnych przywozowych i harmonizację

wymagań dotyczących jakości produktów, a tym samym poprzez zwiększenie konkurencyjności i wzrost popytu na ukraińskie produkty na rynku UE. Oczekuje się, że tempo wzrostu eksportu towarów i usług w stosunku do poziomu podstawowego osiągnie 2 procenty

(około 16,8 mld hrn). Główne sektory wzrostu eksportu: rolnictwo, przemysł spożywczy, tekstylny i skórzany, wydobycie surowców nieenergetycznych, usługi dla osób prawnych, transport, metalurgia i obróbka metalu, produkcja chemiczna, wydobycie węgla i torfu. Obniżenie stawek cła przywozowego UE stymulować będzie wzrost eksportu do UE oraz dzięki niemu, ukraińscy eksporterzy otrzymają pewną przewagę cewą na rynkach państw członkowskich UE. Ukraina już dziś jest gotowa na odpowiednim poziomie zaprezentować swoje produkty na rynku UE. Tak więc, według prognoz Ministerstwa Rolnictwa i zawodowych stowarzyszeń producentów, realny wzrost eksportu może być znacznie większy. Natomiast dodatkowy wzrost całkowitego importu towarów i usług, wywołany nowymi warunkami handlu, w pierwszym roku obowiązywania strefy wolnego handlu, prawdopodobnie, wynosić będzie około 0,7 procent (około 7 mld hrn.), ponieważ poziom ochrony taryfowej Ukrainy już dziś nie jest barierą w imporcie towarów z UE. Przy tym najwięcej, biorąc pod uwagę wielkości, wzrośnie import usług pośrednictwa finansowego, produkcji chemicznej, produktów leśnictwa, produkcji pozostałych mineralnych wyrobów niemetalicznych, przemysłu spożywczego, rolnictwa, usług dla osób prawnych, produkcji maszyn i urządzeń. Oczekuje się pewne zmniejszenie przychodów do budżetu państwowego Ukrainy od cła przywozowego z towarów, pochodzących z UE. Razem z tym, jest przewidywane, że nieodpowiednie wpływy zostaną pokryte kosztem przychodów z innych źródeł, zwłaszcza kosztem płatności VAT przy imporcie (tak jak przewiduje się pewien wzrost wielkości importu), a także podatku dochodowego od osób prawnych, szczególnie w tych obszarach, w których przewiduje się zwiększenie produkcji towarów.

WIKTORIA SINCZUK P


12

Ц ИУФКРРИА Ї ІН ТА Р- ЕЄ НС Д И

ЄВРОПЕЙСЬКІ УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ

LEKCJE EUROPEJSKIE

DLA UKRAIŃSKIEGO BIZNESU

23 квітня Євросоюз відчинив двері для українських виробників, надавши їм автономні торговельні преференції, які передбачають одностороннє зменшення або скасування митних зборів ЄС на товари, що походять з України. Говорити про конкретні результати поки зарано, але вже можна підбивати перші підсумки. Про стан запровадження системи торговельних підприємців і нюанси, з якими доводиться стикатися вітчизняним виробникам та чиновникам розповів урядовий уповноважений з питань євроінтеграції Валерій Пятницький.

P

У Європі особливим попитом користуються продукти харчування

23 kwietnia Unia Europejska otworzyła drzwi dla ukraińskich producentów, udzielając im autonomicznych preferencji handlowych, które przewidują jednostronne obniżenie lub zniesienie ceł UE na towary pochodzące z Ukrainy. Mówić o konkretnych rezultatach jeszcze za wcześnie, ale już można podsumować pierwsze wyniki. Na temat stanu wprowadzenia systemu przedsiębiorców handlowych oraz niuansów, z którymi mają do czynienia krajowi producenci i urzędnicy opowiedział Pełnomocnik Rządu ds. Integracji Europejskiej Walerij Piatnicki. – Panie Waleriju, na spotkaniu z przedsiębiorcami Premier Ukrainy Arsenij Jaceniuk, prezentując system autonomicznych preferencji handlowych, zauważył, że Europa otworzyła drzwi dla ukraińskich producentów – teraz muszą działać szybko. Czy skorzystał biznes


13

Ц ИUФKРRИA ІI NТ РA Е-НUДEИ

– Валерію Тезійовичу, на зустрічі з підприємцями прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, презентуючи систему автономних торговельних преференцій, зауважив, що Європа відчинила двері для українських виробників – тепер їм треба швидко забігати. Чи скористався український бізнес своїм шансом? – Вважаю, що сьогодні поки що важко підбивати конкретні підсумки. Що ми реально можемо оцінювати – це кількість виданих сертифікатів торговельно-промисловими палатами у регіонах. І за перший тиждень їх було 860 по всій Україні. До того ж, щодня цифра зростає, а це говорить про те, що Торгово-промислова палата і бізнес одне одного розуміють і можуть ефективно співпрацювати. Крім того, сьогодні український бізнес може вибирати – або працювати в генеральній системі преференцій (ГСП), або в автономній. До ГСП він звик, адже Євросоюз застосовує її до України з 1993 року, й відтоді цим користуються різні галузі по-різному і в різних обсягах. Система ж автономних преференцій (які вже нині діють на рівні, передбаченому в перший рік Угоди про вільну торгівлю), є для українського бізнесу водночас і новим шансом, і уроком. Тут, окрім нових можливостей, є чимало проблем, які вперше постають і перед бізнесом, і перед владою. – Із чим сьогодні зіштовхуються українські виробники, які хочуть поставляти свої товари до ЄС?

ukraiński ze swojej szansy? – Uważam, że na dzień dzisiejszy jeszcze jest trudno podsumować konkretne wyniki. Co możemy realnie ocenić to ilość wydanych certyfikatów przez Izby PrzemysłowoHandlowe w regionach. I na pierwszy tydzień było ich 860 w całej Ukrainie. W dodatku, codziennie liczba ta rośnie, a to mówi o tym, że Izba Przemysłowo-Handlowa i biznes rozumieją się nawzajem i mogą skutecznie współpracować. Oprócz tego, na dzień dzisiejszy biznes ukraiński może wybrać – lub pracować w Generalnym Systemie Preferencji (GSP) lub w autonomicznym. Do GSP on jest przyzwyczajony, ponieważ Unia Europejska stosuje go do Ukrainy od 1993 roku, i od tego czasu na tym korzystają różne branże na różne sposoby i w różnych ilościach. Natomiast systemy autonomicznych preferencji (które wówczas działają na poziomie, przewidzianym w pierwszym roku Umowy o wolnym handlu), są dla biznesu ukraińskiego zarówno nową szansą, jak i nową lekcją. Tutaj, oprócz nowych możliwości, istnieje wiele problemów, które po raz pierwszy pojawiają się zarówno przed biznesem, i władzą. – Co na dzień dzisiejszy czeka na ukraińskich producentów, którzy chcą dostarczać swoje produkty do UE?

Podczas importowania tysiąca ton kurczaka trzeba wnieść około miliona euro

– Chcę zwrócić uwagę na to, że na dzień dzisiejszy biznes ukraiński przyjmuje nowe wyzwania. Rzecz jasna, on zwraca się do Ministerstwa Rozwoju Gospodarczego z logicznym pytaniem, w jaki sposób rozwiązać te problemy. Dla nas to również są lekcje, ponieważ w każdym poszczególnym przypadku mogą być rzeczy, z którymi ma się do czynienia po raz pierwszy. Ale pracujemy i w dalszym ciągu jesteśmy gotowi nad tym pracować. W odniesieniu do sektora przemysłowego, to tu większość produktów nie wymaga oddzielnych licencji, dodatkowych wymagań, najważniejsze to spełniać określone wymagania techniczne. A obniżenie lub zniesienie ceł jest znaczącym bodźcem dla partnerów zagranicznych. Ponieważ teraz, importując towary ukraińskie, nie będą także płacić opłat celnych. Przynajmniej to powinno zachęcić do większej współpracy. Istnieje jednak pewne ryzyko finansowe, ponieważ partnerzy zagraniczni mają wnosić depozyty ubezpieczeniowe w celu uzyskania licencji, które po wykonaniu umowy wracają z powrotem. Na przykład, podczas importowania tysiąca ton kurczaka trzeba wnieść około miliona euro. Oprócz tego, łatwiej pracować tym producentom, którzy mają partnerów na rynku europejskim. Jeśli chce się dostarczać towar nowym partnerom, to wtedy ma się 15 dni na zawarcie z nimi umowy..

P


14

ЦЦ ИИУФФКРРРИИА ЇІІН ТТАРР- ЕЕЄ ННС ДД ИИ – Не можу не відзначити, що сьогодні український бізнес приймає нові виклики. Звичайно, він звертається до Мінекономрозвитку з логічним запитанням, як ці проблеми вирішувати. Для нас це також уроки, адже в кожному окремому випадку можуть бути речі, з якими доводиться стикатися вперше. Але ми працюємо й надалі готові над цим працювати. Щодо промислової сфери, то тут переважна більшість продукції не потребує окремих ліцензій, додаткових вимог, головне – відповідність певним технічним вимогам. А зниження чи ліквідація митних ставок – вагомий стимул для закордонних партнерів. Адже тепер, імпортуючи українські товари, вони також не сплачуватимуть мито. І принаймні це повинно їх зацікавити більше з вами співпрацювати. Проте існують і певні фінансові ризики, адже закордонні партнери мають вносити страхові депозити для отримання ліцензій, які після виконання контракту повертаються. Наприклад, при імпорті тисячі тонн курятини доведеться зафіксувати близько мільйона євро. Крім того, простіше працювати тим виробникам, які мають партнерів на європейському ринку. Якщо ж ви хочете постачати новим партнерам, то маєте 15 днів на те, щоб укласти з ними угоди.

– Зовсім скоро Україна підпише економічну частину Угоди про асоціацію з Євросоюзом (інтерв’ю було записане до прийняття цього документа – Авт.). І після цього виникне цікава ситуація – українські виробники повторно отримають квоти на постачання товарів до Європи. – За підписанням Угоди про асоціацію прослідує її ратифікація в парламенті, а вже тоді – застосування. Це відкриє можливості для тих товарів, де є тарифні квоти, фактично, двічі їх отримати. Тому що сьогодні ми використовуємо їх в рамках торговельних преференцій, а як тільки набуде чинності Угода, автономні торговельні преференції припиняють свою дію, і ми зможемо скористатися цими самими квотами ще раз, але вже в рамках Угоди. Тобто, це унікальний рік, коли протягом 8-9 місяців український бізнес отримає подвійний обсяг тарифних квот. І вже тоді ми зможемо говорити з представниками Євросоюзу про збільшення квот, адже сьогодні нам закидають, що затверджені обсяги постачання продукції є недостатніми. Міністерство економрозвитку готове запропонувати ті чи інші способи подолання перепон та обмежень, але для цього бізнес має продемонструвати активність і позитивну експортну динаміку. Для того, щоб переглядати, потрібно спочатку підписати Угоду. Із цього виходячи, я за те, щоб цей доку-

P

При імпорті тисячі тонн курятини доведеться внести страховий депозит – близько мільйона євро

– Niebawem Ukraina podpisze część ekonomiczną Umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską (wywiad został nagrany przed przyjęciem tego dokumentu – Aut.). I wtedy wyniknie ciekawa sytuacja – ukraińscy producenci ponownie otrzymają kwoty na dostawę towarów do Europy. – Po podpisaniu Umowy stowarzyszeniowej odbędzie się jej ratyfikacja w parlamencie, i dopiero wtedy zastosowanie. To otworzy możliwości dla tych towarów, gdzie są kwoty taryfowe, faktycznie, dwukrotnie je otrzymać. Ponieważ na dzień dzisiejszy używamy ich w ramach preferencji handlowych, a jak tylko wejdzie w życie Umowa, autonomiczne preferencje handlowe przestają działać, i możemy ponownie użyć tych samych kwot, ale już w ramach Umowy. To znaczy, że ten rok jest unikalny, ponieważ w ciągu 8-9 miesięcy biznes ukraiński otrzyma podwójną ilość kwot taryfowych. A wtedy możemy rozmawiać z przedstawicielami Unii Europejskiej o zwiększeniu kwot, ponieważ na dzień dzisiejszy oskarżają nas, że zatwierdzone ilości dostawy produktów nie są wystarczające. Ministerstwa Rozwoju Gospodarczego jest gotowe zaoferować pewne sposoby na pokonanie przeszkód i ograniczeń, ale w tym celu biznes musi wykazać aktywność i pozytywną dynamikę eksportu. Aby zmieniać, należy najpierw podpisać Umowę. Na tej podstawie popieram, aby dokument ten został podpisany jak najszybciej. Wtedy, po pierwsze, będziemy mogli zdobyć nowe doświadczenie i wprowadzić go tutaj na Ukrainie, a po drugie, kontynuować rozmowę o zwiększeniu kwot taryfowych. Ale tylko w tym wypadku, jeżeli będą one z powodzeniem stosowane. A jeżeli, na przykład, kwota na 10 tys. ton będzie wykorzystana tylko na 10%, o czym możemy negocjować? Przy okazji, po wejściu w życie Umowy stowarzyszeniowej, dla ukraińskich producentów w ciągu dwóch lat działać będzie Generalny System Preferencji Unii Europejskiej, w ramach którego warunki dostępu do rynku europejskiego dla niektórych grup towarów są nawet lepsze, niż na dzień dzisiejszy przewidziane przez autonomiczne preferencje handlowe lub w ciągu pierwszych 2-3 lat działania Umowy o wolnym handlu – Aut. – Czego jeszcze, oprócz preferencji handlowych, należy się spodziewać od podpisania umowy? – Jeśli spojrzeć w całości na Umowę stowarzyszeniową,


15

F AUKKT RY A II NT AR -EUNED Y

мент був якнайшвидше підписаний. Тоді ми, по-перше, зможемо отримувати новий досвід і запроваджувати його тут, в Україні, а по-друге, продовжувати розмову про збільшення тарифних квот. Але тільки в тому випадку, якщо вони будуть успішно використані. А якщо, наприклад, квота на 10 тисяч тонн буде використана тільки на 10%, про що ми зможемо домовлятися? До слова, після набуття чинності Угоди про асоціацію, для українських виробників два роки буде діяти генеральна система преференцій Євросоюзу, в рамках якої умови доступу на європейський ринок для деяких груп товарів навіть кращі, ніж сьогодні передбачені автономними торговельними преференціями, або в перші 2-3 роки дії Угоди про вільну торгівлю – Авт. – Чого ще, крім торговельних преференцій, варто очікувати від підписання угоди? – Якщо подивитися на всю Угоду про асоціацію, то тарифне регулювання стосується декількох її відсотків. Сьогодні нам не варто концентруватися тільки на тарифних преференціях – Угода про асоціацію відкриває набагато більший спектр співробітництва з ЄС. Більше того, вона є досить гнучким документом, відкритим до подальшого удосконалення, навіть якщо враховувати, що ми в 2011 році закінчили переговори щодо тексту Угоди. Крім того, ЄС не стоїть на місці: ми маємо гармонізувати наше законодавство, стандарти якості, відповідно до європейських. Чим швидше ми почнемо це реалізовувати, тим раніше будемо не просто говорити про реформи, а самі їх здійснювати і тим швидше станемо частиною Європейського Союзу, гармонізувавши правила свого життя. Адже в тій самій Угоді є цілий розділ про цінності, при досягненні яких ми б уже сьогодні жили в іншій, кращій країні. Тому маю надію, що після підписання угоди Верховна Рада її ратифікує уже у вересні. Адже Європа чекає на українські товари та послуги. У Європі особливим попитом користуються продукти харчування: від базових – зернові, насіння соняшника, олія до продуктів кінцевого споживання – цукерки, ігристі вина тощо.

ОЛЬГА МОЛЬКА

W Europie szczególnym popytem cieszą się artykuły spożywcze

to rozporządzenie taryfowe dotyczy kilku jej procentów. Dziś, nie powinniśmy akcentować uwagi tylko na preferencjach taryfowych – Umowa stowarzyszeniowa stwarza znacznie większy zakres współpracy z UE. Ponadto, jest wystarczająco elastycznym dokumentem, otwartym do dalszego doskonalenia, nawet jeśli weźmiemy pod uwagę to, że w 2011 roku zakończyliśmy negocjacje w sprawie Umowy. Oprócz tego, UE nie stoi na miejscu: mamy zharmonizować nasze prawodawstwo, standardy jakości, odpowiednio do europejskich. Im szybciej zaczniemy to realizować, tym szybciej będziemy rozmawiać nie tylko o reformach, a samodzielnie je realizować i tym szybciej będziemy częścią Unii Europejskiej, harmonizując zasady swego życia. W istocie, w tej samej Umowie jest cały rozdział o wartości, przy osiągnięciu których mielibyśmy możliwość żyć w innym, lepszym kraju.

Mam więc nadzieję, że po podpisaniu umowy Rada Najwyższa ratyfikuje ją już we wrześniu. Ponieważ Europa czeka na ukraińskie towary i usługi. W Europie szczególnym popytem cieszą się artykuły spożywcze: od podstawowych – zboże, ziarna słonecznika, olej do produktów końcowych – cukierki, wino musujące i in.

OLGA MOLKA P


16

УЦКИР ФА РЇ НИ А І- ПТ ОР ЛЕ ЬН Щ Д ИА

ПОЛЬСЬКИЙ ПРИКЛАД УКРАЇНСЬКОМУ «ЕКОНОМІЧНОМУ ДИВУ» POLSKI PRZYKŁAD DLA UKRAIŃSKIEGO "CUDA GOSPODARCZEGO" У Польщі близько 70% ВВП створюють підприємства малого і середнього бізнесу, яких у країні понад 2 млн. Щодо галузей, то МСБ найбільш активно розвивається у сфері сільського господарства, будівництва, торгівлі, виробництва харчів, юриспруденції. Саме з підприємців малого та середнього бізнесу (а це близько двох третин від усього працюючого населення) формується польський середній клас. Успішний розвиток МСБ у Польщі – це насамперед наслідок потужної підтримки з боку держави та Євросоюзу. Існує урядова програма «Підприємництво перш за все». Один із пунктів цієї програми, який є першим фактором успішного розвитку МСБ, – функціонування особливих економічних зон (ОЕЗ). Спочатку їх створювали на 20 років, однак польський уряд вирішив продовжити термін до 2026 року. Основна мета таких зон – прискорений і рівномірний розвиток регіонів через залучення нових інвесторів і створення нових робочих місць. Підприємства, які мають дозвіл на роботу в зоні, отримують бонуси у вигляді податкових пільг. Інший фактор – можливість отримати грошову допомогу від держави під час створення бізнесу. Виокремили пріоритетні напрямки, розвиток яких передбачає субсидування: капітальне будівництво, будівництво міської інфраструктури (тротуарів, доріг, мостів, електропідстанцій, зовнішніх електричних мереж, проекти, пов’язані зі створенням робочих місць).

P

W Polsce około 70% PKB tworzą małe i średnie przedsiębiorstwa, których jest w kraju ponad 2 mln. Najbardziej dynamicznie rozwijających się małych i średnich przedsiębiorstw są w rolnictwie, budownictwie, handlu, produkcji żywności, prawa. Właśnie z małych i średnich przedsiębiorstw (co stanowi około dwie trzecie ogółu pracujących) formuje się polska klasa średnia. Pomyślny rozwój małych i średnich przedsiębiorstw w Polsce jest przede wszystkim konsekwencją silnego wsparcia ze strony rządu i Unii Europejskiej. Istnieje program rządowy “Przedsiębiorczość przede wszystkim”. Jednym z punktów tego programu, który jest pierwszym czynnikiem pomyślnego rozwoju MŚP, jest funkcjonowanie specjalnych stref ekonomicznych (SSE). Najpierw ich stwarzały na 20 lat, jednak polski rząd zdecydował przedłużyć ten termin do 2026. Głównym celem tych stref był przyspieszony i zrównoważony rozwój regionów poprzez przyciąganie nowych inwestorów i stworzenie nowych miejsc pracy. Firmy, które są dopuszczone do pracy w strefie otrzymują bonusy w wyglądzie ulg podatkowych. Innym czynnikiem jest możliwość otrzymania pomocy finansowej od rządu, budując swoją firmę. W Polsce określono priorytety, rozwój których wymaga dotacji: budownictwo fundamentalne, budownictwo infrastruktury komunalnej (chodników, dróg, mostów, stacje energetyczne, zewnętrzne sieci elektryczne, projektów związanych z tworzeniem nowych miejsc pracy). Niemało uwagi w Polsce użyczą również alternatywnej energetyce. Umowy takich państwowy-prywatnych inwestycji określają dla każdego konkretnego przypadku. Innym czynnikiem, który przyczynia się do aktywnego rozwoju MŚP i który jest nieobecny na Ukrainie, jest dostęp do tanich kredytów. W Polsce banki oferują pożyczki dla przedsiębiorców na rozwój biznesu w 5-6%, w niektórych krajach europejskich stopa procentowa może spadać do 3%. Wiele zależy od rodzaju działalności, na przykład, dla budownictwa stopa może być jeszcze niższa. Popularne podejście indywidualne. Bank ocenia branży, firmę, wielkość wstępnego wkładu do projektu i ustawia oprocentowanie kredytu. W Polsce przedsiębiorca może łatwiej dostać rozkaz. Każda firma może uczestniczyć w przetargu publicznym i oferując lepszy warunki słusznie uzyskać zamówie-


17

UKRAINA-POLSKA Чимало уваги у Польщі приділяють також альтернативній енергетиці. Умови таких державноприватних інвестицій визначають для кожного конкретного випадку. Ще один фактор, який сприяє активному розвитку МСБ і який відсутній в Україні, – доступ до дешевих кредитів. У Польщі банки надають позики підприємцям на розвиток бізнесу під 5-6% річних, у деяких європейських країнах відсоткова ставка може знижуватися до 3%. Чимало залежить від виду діяльності, наприклад, для будівельної галузі ставки можуть бути ще нижчим. Популярним є індивідуальний підхід. Банки оцінюють галузь, компанію, розмір початкового внеску в проект самого підприємця і встановлюють відсоткову ставку за кредитом. У Польщі підприємцю легше отримати замовлення. Будьяка компанія може брати участь у державному тендері і, запропонувавши кращі умови, по праву отримати договір. Євросоюз підтримує польський бізнес здебільшого не через прямі інвестиції, а шляхом дофінансування у вигляді грантів і субвенцій. Така допомога передбачена для розвитку МСБ у таких галузях, як інфраструктура, екологія, інновації, технічна підтримка, людський капітал, розвиток територіального самоуправління, розвиток східних регіонів країни. Кошти надають на певний термін конкретній компанії для чіткої мети. Більше того, можливі варіанти, коли під час виконання низки умов чимала частина суми може бути списана і поверненню не підлягатиме. Такі умови будуть доступними і для українського малого та середнього бізнесу. Адже для того щоб ваші підприємці могли нормально розвиватися і конкурувати, необхідно забезпечити для них такий самий доступ до фінансування, як і в європейських країнах. Йдеться не лише про держдопомогу та доступ до міжнародних кредитів. Найважливіше, що після підписання Асоціації з Євросоюзом український малий і середній бізнес матиме можливість виконувати проекти спільно з європейськими компаніями і отримувати до фінансування за рахунок коштів ЄС. Польські підприємства загалом орієнтовані на схід, тобто на ринки України, Росії, Казахстану, Молдови та інших країн СНД. Так сталось одразу після розпаду СРСР і є донині. Щодо попиту на польські товари на внутрішньому ринку, можу сказати, що поляки економічно-патріотичні й активно підтримують національного виробника, купуючи польські товари. Після вступу до ЄС польські компанії отримали можливість продавати свої товари і надавати послуги у всіх країнах Євросоюзу і таким чином розширювати свій бізнес. Приміром, багато польських будівельних підприємств активно працюють у Франції, адже вартість робіт там вища, ніж у Польщі, Але якщо і саму компанію зареєструвати у Франції, то й оподаткування там вище. У Польщі добре розвинений дрібний фермерський бізнес. Підприємець, який володіє 5-6

nia. Unia Europejska wspiera polski biznes przede wszystkim nie poprzez bezpośrednie inwestycje, a poprzez dodatkowe finansowanie w formie dotacji i subwencji. Taka pomoc jest dla rozwoju małych i średnich przedsiębiorstw w sektorach takich jak infrastruktura, ochrona środowiska, innowacje, wsparcia techniczne, ludzki kapitał, rozwój samorządności lokalnej, rozwój wschodnich regionów kraju. Koszty nadają w pewnym terminie konkretnej firmie dla wyraźnego celu. Co więcej, możliwe opcje, gdy w trakcie realizacji szeregu warunków, wiele z wysokości mogą być odpisane i nie podlegają zwrotowi. Warunki te będą dostępne dla ukraińskich MŚP. Przecież żeby wasi przedsiębiorcy mogli normalnie rozwijać się i konkurować, to jest konieczne, aby dać im taki sam dostęp do finansowania, jak również w krajach europejskich. To nie tylko pomoc państwowa i dostęp do kredytów międzynarodowych. Co najważniejsze, że po podpisaniu Stowarzyszenia z Unią Europejską ukraiński MŚP będą mogły realizować projekty z firmami europejskimi i uzyskać finansowanie z EU. Polskie przedsiębiorstwa zazwyczaj zorientowane na wschód, czyli na rynki Ukrainy, Rosji, Kazachstanu, Mołdawii i innych krajów WNP. Stało się to po upadku Związku Radzieckiego i jest do dnia dzisiejszego. W odniesieniu do popytu na polskie towary na rynku krajowym, mogę powiedzieć, że Polacy ekonomicznie, patriotyczne i aktywnie wspierają krajowych producentów, kupując polskie produkty. Po przystąpieniu do Unii Europejskiej, polskie przedsiębiorstwa mogły sprzedawać swoje produkty i świadczyć usługi we wszystkich krajach UE, a tym samym rozwijać swoją działalność. Na przykład, wiele polskich firm budowlanych aktywnie pracują we Francji, bo tam koszt wyższy niż w Polsce. Ale jeśli sama spółka jest zarejestrowana we Francji, podatki również są wyżej. W Polsce jest dobrze rozwinięty małe przedsiębiorstwo rolne.

P


18

У КЦЦРИИАФФЇ РН Р ИИ А І–І ТТПРРОЕЕЛННЬДДШ ИИ А

га землі і вирощує, наприклад, плодово-ягідні культури (смородину, полуницю, яблука), матиме непоганий прибуток, продаючи продукцію в інші країни ЄС. Приміром, у Німеччині існує цікава форма підприємництва для самозайнятих приватних осіб. Вона багато в чому схожа зі звичним в Україні фрілансом. Щоби зайнятися будь-яким видом діяльності, підприємцю достатньо зареєструватися у податковому органі, документально підтвердивши наявність необхідної освіти. Такі бізнесмени-приватники сплачують до скарбниці лише прибутковий податок і звільнені від решти. На ринках Європи буде попит на метал, електроенергію, зерно, харчі, текстиль, кулінарні вироби та різні види послуг. Головне – ціна продукції. Для європейського замовника під час ухвалення рішення про співпрацю основними чинниками є стабільність та надійність партнера, ціна і якість. Тому неабияку увагу слід приділити відповідності якості товару євростандартам, провести сертифікацію продукції, підготувати якісну презентацію товарів або послуг, надати докази фінансової спроможності, високої репутації, стабільної роботи. Вийти на польські ринки та ринки інших країн ЄС допоможуть торговельно-промислові палати, Союз підприємців поляків України (та схожі організації інших країн).

Przedsiębiorca, który posiada 5-6 ha ziemi i rośnie, na przykład, owocowo-jagodowe kultury (porzeczkę, truskawkę, jabłka), będzie miał niezły zysk ze sprzedaży produktów do innych krajów UE. Na przykład w Niemcach jest interesująca forma przedsiębiorczości dla osób pracujących na własny rachunek. Ona dużo w czym podobna do zwykłego freelance na Ukrainie. Żeby zająć się w każdym rodzaju działalności gospodarczej, przedsiębiorce dość zarejestrować się w podatkowym narządzie i dokumentalne potwierdzić obecność potrzebnej edukacji. Tacy biznesmeni-prywaciarze spłacają do skarbcy tylko podatek dochodowy i są zwolnione od reszty. Na rynkach europejskich będzie popyt na metal, energię elektryczną, ziarno, artykuły żywnościowe, tekstylia, kulinarne wyroby i różne rodzaje usług. Głównie – cena produkcji. Dla europejskich klientów w trakcie procesu podejmowania decyzji głównymi czynnikami są stabilność i pewność partnera, cena i jakość. Dlatego szczególną uwagę należy zwrócić na zgodność jakości towarów z europejskimi standardami, przeprowadzić certyfikację produkcji, przygotować jakościową prezentację towarów albo usług, nadać potwierdzenia o możliwościach finansowych, wysokiej reputacji, stabilną pracę. Wyjść na polskie rynki i rynki innych krajów UE pomogą handlowo-przemysłowe izby, Związek przedsiębiorców Polaków Ukrainy (ta podobne organizacje w innych krajach).

ВОЛОДИМИР МІДЗЯНОВСЬКИЙ

WŁODZIMIERZ MIDZIANOWSKI

P


19

FAKTY I TRENDY

ЦІНИ НА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ: ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

Що тут говорити, якщо національна валюта девальвувала на 50%, зачепивши усі сектори економіки. І енергетичний не став винятком. Саме автолюбителі першими відчули на собі, що жити стало дорожче: якщо на початку року бензин коштував 10 гривень, то в червні – уже 15, а прогноз на липень узагалі лякає – 16, 23. Яких же «сюрпризів» нам очікувати у майбутньому?

УКРАЇНСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК ЛИХОМАНИТЬ. ЩОЙНО МИ ЗВИКАЛИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЦІН НА ПАЛЬНЕ, ЯК ПОДОРОЖЧАЛИ ГАЗ ТА ЕНЕРГОНОСІЇ. УМОВНА СТАБІЛІЗАЦІЯ ЦІН НА БЕНЗИН НАВЕСНІ ЗМІНИЛАСЯ ЇХ ПОСТУПОВИМ ЗРОСТАННЯМ, А НОВІ ПЛАТІЖКИ ЗА ТЕПЛО В ОСЕЛЯХ ЛЮДИ ЧЕКАЮТЬ З ОСТРАХОМ.

КАЗАЛА НАСТЯ: ЯК УДАСТЬСЯ «Не секрет, що бензин для України – товар імпортний, – каже член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. – За перші п’ять місяців цього року в країну було завезено 810 тисяч тонн бензину, що,

ЗА ДОБРОЮ ХВИЛЕЮ ЗЛУ ЖДИ Запитання «Чи подорожчає пальне?» хвилює як для пересічних громадян, так і підприємства, де вартість послуг формується відповідно до цін на бензин, дизпаливо або пропан-бутан. «Ціни на пальне залежать від двох факторів: курсу валют і світових цін на нафту, – каже директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн. – Нинішній рівень цін відповідає курсу 11,25 за долар, тому зниження можливе лише за умови зниження курсу. Якщо курс більш-менш стабілізувався, то ціни на нафту ідуть вгору. Сьогодні вони зросли до позначки майже 113 дол./барель, хоча останніми місяцями ціни не перевищували 110 доларів за барель. Якщо така динаміка протримається, і барель коштуватиме 113 доларів і більше, то для вітчизняних трейдерів це означатиме чергове подорожчання бензину за 2-3 тижні». За найоптимістичнішого сценарію бензин до середини літа може подешевшати на гривню, але лише в тому випадку, якщо світові ціни на нафту стабілізуються, а курс гривні відкотиться до показника 10,5 гривень за долар. Останнє можливо за цілої низки умов, серед яких одне з основних – стабілізація ситуації на сході країни. Такої думки президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів» Леонід Косянчук. Експерт відзначає, що зараз утворилося замкнене коло: споживання впало, обсяги продажів також, збільшилися витрати на оренду, оплату праці, податки тощо. Тобто будь-який запланований заправниками прибуток «з’їдається».

Деякі, особливо дрібні мережі не витримують і закриваються, інші – виставляються на продаж. Оператори щодня стежать за ринком і постійно коригують свою стратегію, щоб хоч якось залишитися «на плаву». Мова про якийсь розвиток бізнесу навіть не йдеться.

Нові платіжки за тепло в оселях люди чекають з острахом

до слова, на 13 відсотків менше, ніж за аналогічний період роком раніше. Правда, те, що обсяги імпорту впали, на жаль, не пов’язано з тим, що активізувалися вітчизняні нафтопереробні заводи. Навпаки, виробництво бензину в Україні впало на 40%. З шести підприємств, які володіють потужностями для виробництва цього виду палива, в 2014 фактично бензин робили лише кременчуцький і одеський НПЗ. За перші п'ять місяців цього року на двох заводах сумарно було вироблено 257 тис. тонн бензину, з яких 85% – у Кременчуці. Майже 40% бензину на український ринок імпортується з Білорусі. З початку року вітчизняні компанії завезли його близько 420 тис. тонн. Іншими великими постачальниками є Литва (близько 8%) і Румунія (6%). Частка російських поставок в бензиновому сегменті була і залишається незначною і з початку року склала близько 3%». У цілому ринок високооктану в Україні в 2014 році на тлі зниження обсягів імпортних поставок та вітчизняного виробництва скоротився на 20%, відзначає експерт. Якщо говорити простіше, бензин в Україні мало того, що подорожчав, так його ще й стало менше на ринку. І причина тут не тільки в курсі гривні. Цілком природною реакцією населення на подорожчання будь-якого виду ресурсу є скорочення його споживання як мінімум в короткостроковій перспективі. Курс долара підріс, паливо подорожчало, а зарплати то залишилися тими ж. Та ще й нестабільність у східних регіонах, де сконцентрована велика кількість промислових споживачів ресурсу. Додати сюди ще 4% ринку бензину, які за експертними оцінками Україна втратила через анексії Криму – от і виходить скорочення цього сегмента на 20%.

СКУПИЙ ПЛАТИТЬ ДВІЧІ У той же час експерти застерігають від заправляння автомобілів на АЗС із сумнівною репутацією. Незважаючи на те, що так званий «бодяжений» бензин коштує

P


20

ЦЦ ИИ ФФ РР ИИ ІІ ТТ РР ЕЕ НН ДД ИИ Ще недавно спеціалісти прогнозували, що ціна бензину може знизитися після отримання кредиту від МВФ, або після президентських виборів. Всі чекали «відкату» курсу до 10,5 грн за долар, як анонсував уряд. Але ці очікування поки не виправдалися. Зараз же прогнозувати, якою буде ціна бензину хоча б через місяць, не береться ніхто.

ДВІЧІ ЛІТА НЕ БУВАЄ дешевше, зрештою він виллється вам набагато дорожче. Продовжує Юрій Корольчук: «За своєю суттю – це етиловане паливо, куди з метою підвищення октанового числа додають тетраетил свинець (отруйну органічну сполуку, яка в 8 разів токсичніша за свинець, що використовується в металургії. Автомобіль, заправлений етилованим бензином, кожні 100 метрів свого шляху вкидає в атмосферу по 3-4 г отруйного свинцю». «За нашими оцінками, в рік на ринок виходить близько 1 млн т бодяжного бензину – як кустарного виробництва, так і альтернативних палив, вироблених з додаванням спиртів. Це близько 25% ринку бензину. На жаль, ситуація тут залишається без змін, контролю за якістю на АЗС немає вже більше 5 років», – розповідає Сергій Куюн. Експерт радить автомобілістам бути пильними, не намагатися заощадити на низькій ціні, так як вона якраз і є першою ознакою неякісного бензину. Адже, зрештою, навіть якщо закрити очі на екологічні аспекти, будь-який ремонт паливної системи після використання низькоякісного палива обійдеться дорожче, ніж «зекономлені» таким чином кошти. Директор спецпроектів НТЦ «Психея» також Геннадій Рябцев радить по можливості заправлятися на брендових АЗС, де бензин дорожче, але гарантія якості вище. Крім того, він прогнозує повсюдне «повзуче» (на 2-3 коп./л) кожні пару днів подорожчання нафтопродуктів протягом усього липня. «Є об'єктивні економічні передумови для подорожчання нафтопродуктів – такі як зростання цін на нафту і суб'єктивні, які можуть загальмувати це подорожчання – це економічна ситуація в Україні», – каже експерт.

P

Є об'єктивні економічні передумови для подорожчання нафтопродуктів

Поки що споживачі не отримували перші платіжки після підвищення ціни на газ в середньому на 50%. Для мешканців багатоквартирних будинків тариф збільшився на 63%, а приватних – на 50%. Категорія споживання до 6 тисяч кубометрів, яка охоплює лише 33 700 абонентів (10% споживачів), платитиме більше на 63%. Саме у червні населення буде змушене оцінити подорожчання газу. Однак очікувати соціальних бунтів не варто, так як опалювальний сезон закінчився, і оплата не буде суттєво впливати на гаманець. Людям доведеться платити більше всього лише на 10-20 гривень. Тим більше немає підстав говорити про зменшення платежів за послуги ЖКГ, оскільки влітку більшість споживачів платять тільки за гаряче водопостачання, яке присутнє навіть не у всіх великих обласних центрах України. Більше переживати населенню доведеться з серпня, коли прийдуть платіжки за липень, в якому заплановано подорожчання вартості тепла на 40%. А про платіжки, які ми отримаємо з початком опалювального сезону, й казати нічого: українці вже готуються до значного підвищення щомісячних платежів та шукають альтернативні методи опалення осель. Гірше з цінами на газ для промисловості. Два рази підвищувалися тарифи – з квітня до 4020 гривень і з травня до 4724 гривень (без податків і платежів). Саме у червні виробники, які використовують у своїй діяльності природний газ, будуть змушені підвищувати вартість продукції, що відіб'ється на цінах для населення – в середньому від 10 до 20%. Головне ж питання в тому, що процес підвищення тарифів для населення тільки стартував. На черзі – літнє подорожчання вартості електроенергії, тарифам на яку досі вдавалося уникати підвищення.

ОЛЬГА МОЛЬКА


21

FAKTY I TRENDY

CENY NA RYNKU ENERGETYCZNYM: OPINIE EKSPERTÓW UKRAIŃSKI RYNEK ENERGETYCZNY GORĄCZKUJE JEST OPANOWANY GORĄCZKĄ. NIE TAK DAWNO DOPIERO PRZYZWYCZAILIŚMY SIĘ DO WZROSTU CEN PALIWA, A ZNOWU WZROSŁY CENY GAZU I ENERGII. NA ZMIANĘ WARUNKOWEJ STABILIZACJI CEN BENZYNY WIOSNĄ PRZYSZEDŁ STOPNIOWY WZROST, A NA NOWE RACHUNKI ZA OGRZEWANIE MIESZKAŃ LUDZIE CZEKAJĄ ZE ZGROZĄ.

ZA DOBRĄ FALĄ OCZEKUJ ZŁEJ Pytanie “Czy wzrosną ceny paliwa?” niepokoi zwykłych obywateli i przedsiębiorstwa, gdzie koszt usług zależy od ceny benzyny, oleju napędowego oraz gazu LPG. „Ceny paliw zależą od dwóch czynników: kursu walut i światowych cen ropy naftowej, – mówi dyrektor „Grupy Konsultingowej А-95” Serhij Kujun. – Obecny poziom cen odpowiada kursu 11,25 za dolar, dlatego zniżenie jest możliwe tylko w przypadku obniżenia kursu. Jeżeli kurs mniej więcej ustabilizował się, wtedy ceny ropy idą w górę. Dzisiaj wzrosły one do poziomu prawie 113 dol. za baryłkę, mimo tego, że w ostatnich miesiącach ceny nie przekraczały 110 dolarów za baryłkę. Jeżeli taka dynamika się utrzyma, i baryłka będzie kosztować 113 dolarów i więcej, wtedy dla sprzedawców krajowych to oznaczać będzie kolejną podwyżkę cen benzyny za 2-3 tygodnie”.

również, wzrosły koszty wynajmu, koszty pracy, podatki itp. Oznacza to, że wszelki planowany zysk tankujących zostaje „zjedzony”. Niektóre, szczególnie mniejsze sieci nie wytrzymują i są zamykane, inne – zostają wystawione na sprzedaż. Operatorzy codziennie nadzorują rynek i stale dostosowują swoją strategię, aby chociaż jakoś utrzymać się „na powierzchni”. O żadnym rozwoju biznesu nawet nie ma mowy. O czym tu mówić, jeżeli waluta krajowa osłabła o 50%, wpływając na wszystkie sektory gospodarki. I energetyczny nie jest wyjątkiem. Właśnie kierowcy jako pierwsi odczuli na sobie, że życie stało się droższe: jeśli na początku roku benzyna kosztowała 10 hrywien, to w czerwcu – już 15, a prognoza na lipiec w ogóle straszy – 16,23. Jakich jeszcze „niespodzianek” oczekiwać nam w przyszłości?

JAK SIĘ UDA, TAK BĘDZIE

Według najbardziej optymistycznego scenariusza benzyna w połowie lata może stać się tańsza o jedną hrywnę, ale tylko w tym wypadku, jeżeli światowe ceny ropy ustabilizują się, a kurs hrywny zmniejszy się do poziomu 10,5 hrywien za dolar. Ostatnie jest możliwe pod szeregiem różnych warunków, wśród których jeden z głównych to stabilizacja sytuacji na wschodzie kraju. Tak uważa prezes Stowarzyszenia Operatorów Produktów Naftowych Leonid Kosianczuk. Ekspert zaznacza, że teraz utworzyło się błędne koło: konsumpcja spadła, wielkość sprzedaży

“Nie jest tajemnicą, że benzyna dla Ukrainy jest towarem importowanym, – mówi członek Rady Nadzorczej Instytutu Strategii Energetycznych Jurij Korolczuk. – W ciągu pierwszych pięciu miesięcy tego roku przywieziono do kraju 810 tysięcy ton benzyny, co o 13 procent mniej niż w tym samym okresie ubiegłego roku. Co prawda, to, że wielkości importu spadły, niestety, nie jest związane z tym, że aktywniej zadziałały fabryki przetwarzania ropy naftowej. Wręcz przeciwnie, produkcja benzyny na Ukrainie spadła o 40%. Z sześciu firm, które mają zdolność do produkcji tego rodzaju paliwa, w 2014 faktycznie produkowały benzynę fabryki w Krzemieńczuku i Odessie. W ciągu pierwszych pięciu miesięcy tego roku w dwóch zakładach w sumie wyprodukowano 257 tys. ton benzyny, z których 85% – w Krzemieńczuku. Prawie 40% benzyny na rynek ukraiński przywożone zostaje z Białorusi. Od początku roku firmy lokalne przywiozły jej około 420 tys. ton. Innymi głównymi dostawcami są Litwa (około 8%) i Rumunia (6%). Udział dostaw rosyjskich w segmencie benzynowym był i pozostaje mały i od początku roku stanowi około 3%”. Ogólnie rzecz biorąc, rynek wysokooktanowy na Ukrainie w 2014 r. na tle spadku importu i produkcji krajowej zmniejszył się o 20%, zaznacza ekspert. Mówiąc prostszym językiem, cena benzyny na Ukrainie mało tego, że wzrosła, a i samej benzyny stało się mniej na rynku. I przyczyna polega nie tylko na kursie hrywny. Całkiem naturalną reakcją ludności na wzrost wartości wszelkiego rodzaju zasobu jest zmniejszenie jego spożywania przynajmniej w perspektywie krótkoterminowej. Kurs dolara wzrósł, cena

P


22

ЦЦ ИИ ФФ РР ИИ ІІ ТТ РР ЕЕ НН ДД ИИ paliwa wzrosła, a wynagrodzenia pozostały takie same. W dodatku jeszcze i brak stabilności w regionach wschodnich, gdzie skoncentrowana jest duża ilość użytkowników przemysłowych zasobu. Dodać do tego jeszcze 4% rynku benzyny, które według ocen ekspertów Ukraina straciła w wyniku aneksji Krymu – i wychodzi z tego redukcja segmentu o 20%.

Do niedawna, specjaliści przewidywali, że cena benzyny może spaść po uzyskaniu kredytu od MFW lub po wyborach prezydenta. Wszyscy czekali na „cofnięcie się“ kursu do 10,5 hrn. za dolar, jak anonsował rząd. Jednak te oczekiwania do tego czasu nie zostały zrealizowane. Obecnie za przewidywania, co będzie z ceną benzyny co najmniej za miesiąc, nie bierze się nikt.

SKĄPIEC PŁACI DWA RAZY

LOS SIĘ NIE UŚMIECHA DWA RAZY

Jednocześnie, eksperci ostrzegają przed tankowaniem samochodów na stacjach benzynowych o wątpliwej reputacji. Nie patrząc na to, że tzw. „rozcieńczona” benzyna jest tańsza, to w wyniku końcowym będzie nas kosztować o wiele drożej. Kontynuuje Jurij Korolczuk: „Według gruncie rzeczy, jest to paliwo etylizowane, do którego jest dodawany tetraetyloołów (toksyczny związek organiczny, który jest 8 razy bardziej toksyczny od ołowiu, wykorzystywany w metalurgii) w celu zwiększenia liczby oktanowej. Samochód zatankowany benzyną ołowiową, co 100 metrów jazdy emituje do atmosfery 3-4 g toksycznego ołowiu.” „Według naszych ocen, co roku na rynek trafia blisko 1 mln ton rozcieńczonej benzyny – zarówno produkcji chałupniczej, jak i paliw alternatywnych, produkowanych z dodaniem spirytusu. Jest to około 25% rynku benzyny. Niestety, sytuacja ta pozostaje bez zmian, kontroli jakości na stacjach benzynowych nie ma już w ciągu 5 lat”, – opowiada Serhij Kujun. Ekspert radzi kierowcom, aby byli czujni, nie starali się zaoszczędzić pieniędzy na niskiej cenie, dlatego że właśnie ona jest pierwszą oznaką złej jakości benzyny. Bo przecież, nawet jeśli oczy przymknąć oko na aspekty ekologiczne, dowolna naprawa układu paliwowego po wykorzystaniu paliwa o niskiej jakości będzie droższa niż zaoszczędzone w takim przypadku środki. Dyrektor projektów specjalnych CNT „Psychea” Henadij Riabcew zaleca w miarę możliwości tankować na markowych stacjach benzynowych, gdzie benzyna jest droższa, ale gwarancja jakości jest wyższa. Oprócz tego, przewiduje on powszechny „pełzający” (o 2-3 kop./l) co kilka dni wzrost wartości produktów naftowych w ciągu całego lipca. “Istnieją obiektywne przesłanki ekonomiczne do wzrostu cen nafto produktów naftowych – takie jak wzrost cen ropy oraz subiektywne, które mogą spowolnić ten wzrost – to sytuacja gospodarcza na Ukrainie”, – mówi ekspert.

P

Nowe rachunki za ogrzewanie mieszkań ludzie czekają ze zgrozą

Póki co konsumenci nie otrzymali pierwszych rachunków po wzroście cen gazu średnio o 50%. Dla mieszkańców budynków mieszkalnych stawka wzrosła o 63%, a prywatnych – o 50%. Kategoria spożycia do 6 tys. metrów sześciennych, która obejmuje tylko 33 700 abonentów (10% konsumentów), płacić będzie więcej o 63%. Właśnie w czerwcu ludność będzie zmuszona ocenić wzrost cen gazu. Jednak oczekiwać buntu społecznego nie warto, ponieważ sezon grzewczy już się skończył i opłata nie będzie znacząco wpływać na portfel. Ludzie będą zmuszeni płacić więcej tylko o 10-20 hrn. Co więcej, nie ma żadnego powodu, aby mówić o zmniejszeniu opłat za usługi komunalne, ponieważ latem większość konsumentów płaci tylko za ciepłą wodę, która obecna występuje nawet nie we wszystkich głównych ośrodkach regionalnych Ukrainy. Więcej powodów do zmartwień pojawi się od sierpnia, gdy wpłyną rachunki za lipiec, w którym planowany wzrost kosztów wartości ciepła stanowi 40%. A o rachunkach, które dostaniemy na początku sezonu grzewczego, nie ma nic do powiedzenia: Ukraińcy już przygotowują się do znacznego wzrostu płatności miesięcznych i szukają alternatywnych metod ogrzewania domów. Gorzej jest z cenami gazu dla przemysłowości. Stawka wzrosła dwukrotnie – od kwietnia do 4020 hrywien i od maja do 4724 hrywien (z wyłączeniem podatków i opłat). Właśnie w czerwcu producenci, którzy wykorzystują w swojej działalności gaz ziemny, będą musieli podnieść wartość produkcji, co będzie miało wpływ na ceny dla ludności – średnio od 10 do 20%. Najważniejsze pytanie polega na tym, że proces podniesienia stawek dla ludności tylko się rozpoczął. Następnym krokiem jest letni wzrost kosztów energii elektrycznej, stawki której do tego czasu jeszcze nie zostały podniesione.

OLGA MOLKA

P


23

F PA UK LT SY IB ITZRNEENS DUY ДНЯМИ ГОЛОВА ВГО «СОЮЗ ПІДПРИЄМЦІВ ПОЛЯКІВ УКРАЇНИ» ВОЛОДИМИР МІДЗЯНОВСЬКИЙ ТА ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР ЖУРНАЛУ HANDEL PU ОЛЬГА МОЛЬКА ЗУСТРІЛИСЯ З ОЧІЛЬНИКОМ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ ВАЛЕРІЄМ ЧОРНИМ. ТЕМОЮ РОЗМОВИ СТАЛИ МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ КОРУПЦІЇ, ЯКА ЗАВАЖАЄ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Боротьбі з корупцією Валерій Іванович присвятив багато років. Він є заступником голови комісії з питань запобігання та протидії корупції та з питань діяльності органів фінансових розслідувань і податкової міліції Громадської ради при міністерстві, а зараз ще й очолює робочу групу, яка забезпечує прозорість проведення перевірки інформації, отриманої від платників податків, засобів масової інформації, народних депутатів України, громадськості щодо проявів корупції у Міністерстві доходів і зборів. Кожен лист, кожне звернення громадян Валерій Чорний розглядає особисто. На столі у нього завжди купа листів, над якими доводиться працювати

NIEDAWNO PREZES OGÓLNOUKRAIŃSKIEJ ORGANIZACJI POZARZĄDOWEJ „ZWIĄZEK POLSKICH PRZEDSIĘBIORCÓW NA UKRAINIE“ WŁODZIMIERZ MIDZIANOWSKI I REDAKTOR NACZELNY CZASOPISMA HANDEL PU OLGA MOLKA SPOTKALI SIĘ Z KIEROWNIKIEM ANTYKORUPCYJNEJ GRUPY ROBOCZEJ PRZY MINISTERSTWIE DOCHODÓW I OPŁAT WALERIEM CZORNYM. TEMATEM ROZMOWY BYŁY SPOSOBY WALKI Z KORUPCJĄ, KTÓRA UTRUDNIA ROZWÓJ PRZEDSIĘBIORCZOŚCI. Walce z korupcją pan Walerij Czornyj poświęcił wiele lat. Jest on zastępcą przewodniczącego komisji ds. zapobiegania i zwalczania korupcji oraz ds. działalności organów dochodzeń finansowych i policji podatkowej Rady publicznej przy ministerstwie, a teraz kieruje również grupą roboczą, która zapewnia przejrzystość sprawdzania informacji, otrzymanej od podatników, środków masowego przekazu, deputatów ludowych Ukrainy, społeczeństwa w sprawie korupcji w Ministerstwie Dochodów i Opłat. Każdy list, każdą skargę obywateli pan Walerij Czornyj rozpatruje osobiście. Na stole ma

ЧИ ДОПОМОЖЕ НОВА ВЛАДА У БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ? CZY NOWY RZĄD POMOŻE W WALCE Z KORUPCJĄ?

з ранку до вечора. Коли ми прийшли на зустріч до Валерія Івановича, то побачили його за роботою над черговим зверненням. «Надійшов лист від харківського бізнесу про кричущі факти порушення їхніх прав, – пояснює пан Валерій. – Справа в тому, що наші «шановні колеги» податківці провели перевірку підприємства, склали акт за її результатами, висновок написати «забули». Уявляєте? На 17 сторінках акта перевірки відсутній висновок, що є грубим порушенням законодавства. От таким вчинком вони показали своє «високопрофесійне» ставлення до роботи». – Що ж чекає на підприємця, який отримав такий акт? – запитуємо у Валерія Івановича.

P

zawsze sporo listów, nad którymi jest potrzeba pracować od rana do nocy. Kiedy przyszliśmy na spotkanie do pana Waleria, to zobaczyliśmy go w pracy nad kolejną skargą. „Otrzymaliśmy list od biznesu charkowskiego o rażących naruszeniach ich praw, – wyjaśnia pan Walerij. – Chodzi o to, że nasi „szanowni koledzy” poborcy podatkowi przeprowadzili kontrolę w przedsiębiorstwie, na podstawie jej wyników sporządzili akt, a wniosek napisać „zapomnieli”. Czy możecie sobie wyobrazić? Na 17 stronach aktu kontroli brakuje wniosku, co jest rażącym naruszeniem prawa. Takim działaniem pokazali swój „wysoko profesjonalny” stosunek do pracy. ” – Co czeka przedsiębiorcę, który otrzymał taki akt? – pytamy pana Waleria. – To bardzo proste: po takiej kontroli rewizor może spotkać się z przedsiębiorcą, dla przykładu, gdzieś w kawiarni za filiżanką kawy i powiedzieć, że wniosek może być albo pozytywny albo negatywny, a już przedsiębiorca stoi przed wyborem. Tym czasem w akcie już są zapisane milionowe obroty, rachunki hrywniowe oraz walutowe, faktury podatkowe. I rewizor powie: chcesz zły wniosek, musisz zapłacić 10 milionów państwu, dobry – dawaj jeden dla mnie. W takim wypadku przedsiębiorca usiądzie, pomyśli, co dla niego jest lepsze: pozbyć się jednego miliona czy dziesięciu. Taki schemat korupcyjny chcą wykorzystać poborcy podatkowi, o których otrzymaliśmy ten list. Dlatego dzisiaj tworzymy grupy robocze na szczeblu regionalnym do badania faktów nieuczciwego wykonywania swoich obowiązków. Ponieważ w każdym regionie istnieją swoje schematy, naruszenia celne, przemyt, mówiąc można powiedzieć, że istnieją „udzielne księstwa”. I to jest tylko jeden z przykładów wymuszenia łapówki, gdy urzędnicy wykorzystują wszystkie dostępne metody, aby

P


24

ЦДЦ ИІИЛФФОРРВИИИ ІЙІ ТТПРРУЕЕЛННЬДДСИИ – Усе дуже просто: після такої перевірки ревізор може зустрітися з підприємцем, наприклад, десь у кав’ярні за чашкою кави і сказати, що висновок може бути або позитивним, або негативним, а вже бізнесмену обирати. У той час в акті уже записані мільйонні обороти,гривневі та валютні рахунки, податкові накладні. І ревізор скаже: хочеш поганий висновок, плати 10 мільйонів державі, хороший – давай один мені. У такому випадку підприємець сяде, подумає, що для нього краще: позбутися одного мільйона чи десяти. От таку корупційну схему хочуть використати податківці, про яких нам надійшов лист. Тому сьогодні ми створюємо робочі групи на регіональному рівні для розслідування фактів недобросовісного виконання своїх посадових обов’язків. Адже в кожному регіоні є свої схеми, митні порушення, контрабанда, так би мовити, існують «удєльниє княжества». Та це лише один із прикладів вимагання хабара, коли посадовці використовують усі доступні їм методи, щоб змусити бізнес відкупитися незаконно, а не платити в державну казну. За словами Валерія Чорного подібні схеми існують і на митниці: «Мабуть, багато підприємців стикалися з таким: товар знаходиться на митниці, проте розмитнювати його не дозволяють, натомість виставляють купу рахунків, наприклад, за збереження, незрозумілих штрафів. А потім до бізнесмена приходять «потрібні люди» і пропонують швидко вирішити усі проблеми, і він задумується: сплачувати 12 тисяч за рахунками чи десять «дати на лапу» і запустити товар у роботу». – Чи змінилася ситуація з корупцією в Україні після приходу до Міндоходів нової команди? – Можу вас запевнити, що ситуація не змінилася, а судячи зі статистики, навіть погіршилася: за актами перевірок на підприємців накладено 100 з лишнім мільярдів штрафів, а сплачено близько 800 тисяч. Тобто податківці та митники процедурно ставлять бізнес у такі рамки, щоб йому було легше дати хабара за списання штрафів та закриття справ. І найближчим часом, я вважаю, ситуація не зміниться, адже якщо до Міністерства і прийшло нове керівництво, то кадри як у Києві, так і в регіонах, залишилися тими самими. А все тому, що, коли було вирішено ліквідовувати Міністерство доходів і зборів, Верховна Рада допустилися юридичної помилки. Політично, можливо, вчинили і правильно, бо народ кричав: «Мінздох повинен здохнути», але юридичних норм дотримано не було. Адже коли прийнято рішення про ліквідацію – призначення неможливі, тобто звільнити можна – і це передбачено законом, а от призначити – ні. І навіть якби нам сьогодні хотілося замінити керівників на місцях, зробити це ми не можемо. Є лише один законний спосіб – покласти виконання обов’язків, але тільки на того, хто в системі, а отже і в команді. Цілком логічно, що, якщо крав начальник, то і той, хто прийде на його місце, наприклад, колишній заступник, також братиме хабарі. Потім на підставі рішення парламенту Уряд також прийняв юридично неправильне рішення: Ігор Білоус став першим заступником міністра і одночасно головою ліквідаційної комісії. Це апріорі неправильно, бо якщо є голова ліквідкомісії, то ніяких приставок бути не може. Адже згідно з законом голова лііквідкомісії приймає на себе усі повноваження керівного органу. – Валерію Івановичу, і наостанок, що Ви порадите підприємцю, коли у нього вимагають хабара? – Головний мій меседж – перестаньте платити. Час, коли бізнес перестане давати хабарі, стане відправною точкою для побудови нової держави. Часто підприємці мені кажуть: ми готові на це. Ну от якщо готові, то перестаньте платити. Іншого способу подолати корупцію у нас немає.

ОЛЬГА МОЛЬКА P

Sytuacja się nie zmieniła, a, nawet się pogorszyła

Cитуація не змінилася, а навіть погіршилася

zmusić biznes wykupić się nielegalnie, a nie płacić do skarbu państwa. Według słów pana Waleria podobne schematy istnieją również w urzędzie celnym: „Być może, wielu przedsiębiorców miało do czynienia z czymś takim: towar znajduje się w urzędzie celnym, jednak przerejestrować go nie pozwalają, natomiast wystawiają masę rachunków, na przykład, za zachowanie niezrozumiałych kar. A potem do przedsiębiorcy przychodzą „potrzebni ludzie” i proponują szybko rozwiązać wszystkie problemy, i on zastanawia się: zapłacić rachunki na 12 tys. czy dziesięć „dać w łapę” i zabrać towar”. – Czy zmieniła się sytuacja z korupcją na Ukrainie po przyjściu do Ministerstwa Dochodów i Opłat nowego zespołu? – Mogę Państwa zapewnić, że sytuacja się nie zmieniła, a sądząc po statystykach, nawet się pogorszyła: według aktów kontroli na pracodawców nałożono ponad 100 miliardów kar, a

spłacono około 800 tysięcy. Czyli poborcy podatkowi i celnicy proceduralnie umieszczają biznes w takich ramach, żeby łatwiej było dać łapówkę za anulowanie kar i zamknięcie spraw. I w najbliższym czasie, uważam, sytuacja się nie zmieni, ponieważ jeżeli Ministerstwo nawet i ma nowe kierownictwo, to kadry zarówno w Kijowie i w regionach, pozostały te same. A wszystko dlatego, że kiedy postanowiono zlikwidować Ministerstwo Dochodów i Opłat, Rada Najwyższa Ukrainy popełniła błąd prawny. Politycznie, być może, uczynili i prawidłowo, bo naród krzyczał: „Ministerstwo Dochodów i Opłat musi umrzeć”, ale przepisy prawne nie były przestrzegane. Ponieważ kiedy likwidować została podjęta uchwała o likwidacji – powołania nie są możliwe, czyli zwolnić można – i to jest przewidziane prawem, a powołać na stanowisko – nie. I nawet, jeśli chcielibyśmy zmienić kierowników na stanowiskach, zrobić tego nie możemy. Jest tylko jeden legalny sposób – powierzyć wykonanie obowiązku, ale tylko temu, kto należy do systemu, a więc do zespołu. Logiczne jest, że jeżeli kradł kierownik, to i ten, kto przyjdzie na jego miejsce, na przykład, były zastępca, też brać będzie łapówki. Następnie, zgodnie z decyzją Parlamentu Rząd przyjął również błędną prawnie decyzję: Ihor Biłous stał się pierwszym wiceministrem i jednocześnie przewodniczącym komisji likwidacyjnej. To źle a priori, ponieważ przewodniczący komisji likwidacyjnej nie może zajmować innego stanowiska. Ponieważ zgodnie z ustawą przewodniczący komisji likwidacyjnej przejmuje wszystkie uprawnienia organu kierowniczego. – Panie Walerij, i na koniec, co pan poradzi przedsiębiorcy, gdy od niego żądają łapówki? – Głównym przesłaniem jest – przestańcie płacić. Czas, gdy biznes przestanie dawać łapówki, stanie się punktem wyjścia dla budowy nowego państwa. Często przedsiębiorcy mówią mi: jesteśmy na to gotowi. Cóż, jeśli jesteście gotowi, przestańcie płacić. Nie ma innego sposobu na walkę z korupcją.

OLGA MOLKA P


БЕЗПЕКА ДАНИХ

BEZPIECZEŃSTWO DANYCH

СУЧАСНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ЗНАЧНИМ ВПЛИВОМ НА НЬОГО ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ, УТВОРЮЮЧИ ГЛОБАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР. ЗАРАЗ ВАЖКО ЗНАЙТИ СФЕРУ ДІЯЛЬНОСТІ, В ЯКІЙ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ. ВОНИ Криптографічні Є НАЙВАЖЛИВІШОЮ СКЛАДОВОЮ ПРОспособи захисту ЦЕСУ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ інформації є РЕСУРСІВ СУСПІЛЬСТВА. Сьогодні в умовах переходу до інформаційного суспільства в багатьох країнах світу спостерігається бурхливі процеси розвитку інформаційних технологій. Існують позитивні і негативні наслідки цих процесів, позитивні – відображаються в забезпеченні прав громадян на інформацію та реалізації їх інформаційних потреб, а нешативні – зловживання певною інформацією та заподіяння шкоди інформаційним правам та інтересам особи. Серед проблем забезпечення захисту інформації та інформаційної безпеки окремої уваги потребує правовий захист інформаційних ресурсів, які, відповідно до ст. 53 Закону України «Про інформацію», є основою інформаційного суверенітету України. Серед проблем правового захисту інформаційних ресурсів особливої уваги потребує правовий захист комерційної інформації. Питання захисту інформації комерційної таємниці є досить важливими як для ко-

P

25

F A IKNІ TНNYОO ВIWАTAЦRCІEJЇ NE D Y

найефектив­ нішими у комп’ютерних системах

WSPÓŁCZESNY OKRES ROZWOJU SPOŁECZEŃSTWA CHARAKTERYZUJE SIĘ ISTOTNYM WPŁYWEM NA NIEGO TECHNOLOGII INFORMACYJNYCH, KTÓRE ZAPEWNIAJĄ ROZPOWSZECHNIANIE SIĘ PRZEPŁYWU INFORMACJI. TRUDNO JEST ZNALEŹĆ TERAZ ZAKRES DZIAŁALNOŚCI, W KTÓRYM NIE SĄ WYKORZYSTYWANE TECHNOLOGIE INFORMACYJNE. SĄ NAJWAŻNIEJSZĄ CZĘŚCIĄ PROCESU WYKORZYSTANIA ZASOBÓW INFORMACYJNYCH SPOŁECZEŃSTWA. Na dzień dzisiejszy w warunkach przejścia do społeczeństwa informacyjnego w wielu krajach spostrzegane są gwałtowne procesy rozwoju technologii informacyjnych. Istnieją pozytywne i negatywne skutki tych procesów, pozytywne – wyświetlane są w zapewnieniu praw obywateli dostępu do informacji oraz realizacji ich potrzeb informacyjnych, a negatywne – nadużywanie pewnej informacji oraz wyrządzenie szkody wobec informacyjnych praw i interesów osoby. Wśród problemów związanych z zapewnieniem ochrony informacji i bezpieczeństwa informacyjnego szczególną uwagę należy zwrócić na ochronę prawną zasobów informacyjnych, które zgodnie z art. 53 Ustawy Ukrainy „O informacji”, są podstawą suwerenności informacyjnej Ukrainy. Wśród problemów ochrony prawnej zasobów informacyjnych szczególną uwagę należy zwrócić na ochronę prawną informacji komercyjnej. Kwestia ochrony informacji tajemnicy komercyjnej jest bardzo ważna zarówno dla przedsiębiorstw komercyjnych, jak i dla państwa, ponieważ rozwój przedsiębiorczości na Ukrainie jest kluczem do poprawy sytuacji w gospodarce państwa, i odpowiednio zapewnia dochody do skarbu państwa.

P


26

ЦЦ ИИ ФФІРРНИИО ВІІ АТТЦРРІЕЕЇ НН ДД ИИ мерційних підприємств, так і для самої держави, оскільки розвиток в Україні підприємницької діяльності є запорукою поліпшення ситуації в економіці країни і відповідно, забезпечує надходження коштів до державної скарбниці. Підприємницька діяльність є невід’ємною частиною отримання і використання різного роду інформації. При чому в сучасних умовах інформація має свого роду неабияку цінність. Для підприємця частіше за все найбільш цінною інформацією являється та, яку він використовує для досягнення цілей фірми і розголошення якої може залишити його можливості реалізувати ці цілі, тобто створює загрозу безпеки підприємницької діяльності. Для того щоб захистити інформацію від несанкціонованого проникнення існує маса підходів до організації захисту інформації: фізичні, законодавчі, управління доступом та криптографічне шифрування. Фізичні методи ґрунтуються на створенні матеріальних обмежень для зловмисника, закриваючи шлях до захищеної інформації. Проте такі способи захищають тільки від зовнішніх зловмисників і не захищають інформацію від тих осіб, які володіють правом входу до приміщення. До законодавчих способів захисту відносяться правові акти, які регламентують правила використання та обробки інформації обмеженого доступу і встановлюють міру відповідальності за порушення цих правил. Сюди ж можна віднести і внутрішньо-організаційні

методи роботи й правила поведінки. Під управлінням доступом розуміють захист інформації шляхом регулювання доступу до всіх ресурсів системи (технічних, програмних, елементів баз даних). Встановленою політикою інформаційної безпеки чітко регламентується порядок роботи користувачів і персоналу, право доступу до окремих файлів у базах даних тощо. Криптографічні способи захисту інформації є найефективнішими у комп’ютерних системах і характеризуються найвищим рівнем захисту. Для цього використовуються програми криптографічного перетворення (шифрування) та захисту юридичної значимості документів (цифровий підпис). Шифрування забезпечує надійне засекречування інформації та використовується в ряді інших сервісних служб. Справді, інформаційної технології відіграють дуже важливу роль у нашому житті, зокрема і в підприємницькій діяльності. Інформацію від злодіїв потрібно захищати, а використання досвіду подолання комп’ютерної злочинності може суттєво підвищити рівень захисту конфіденційної інформації.

ВІКТОРІЯ СІНЧУК P

Metody kryptograficzne ochrony informacji są najbardziej skuteczne w systemach komputerowych

Działalność gospodarcza jest integralną częścią otrzymywania i stosowania różnych rodzajów informacji. Ponadto, w nowoczesnych warunkach informacja ma wielką wartość. Dla przedsiębiorcy najczęściej najbardziej wartościową informacją jest ta, którą jest używana do osiągnięcia celów firmy i ujawnienie której pozostawi go bez możliwości zrealizowania tych celów, czyli stanowi zagrożenie dla bezpieczeństwa działalności gospodarczej. Aby chronić informację przed dostępem osób nieuprawnionych istnieje wiele sposobów podejścia do organizacji ochrony informacji: fizyczne, prawne, kontrola dostępu i szyfrowanie kryptograficzne. Metody fizyczne oparte są na utworzeniu ograniczeń materiałowych dla osoby nieuprawnionej, zamykając drogę do bezpiecznej informacji. Jednak te metody chronią tylko od zewnętrznych intruzów i nie chronią informacji przed tymi, którzy mają prawo wejścia do pomieszczenia. Do metod ochrony prawnej należą akty prawne, które regulują zasady wykorzystania i przetwarzania informacji z ograniczonym dostępem oraz ustalają poziom odpowiedzialności za naruszenie tych zasad. Do nich także można zaliczyć wewnątrzorganizacyjne metody pracy i zasady postępowania. Kontrola dostępu to ochrona informacji poprzez regulowanie dostępu do wszystkich zasobów systemu (technicznych, programowych, elementów baz danych). Przyjęta polityka bezpieczeństwa informacyjnego wyraźnie reguluje porządek pracy użytkowników i pracowników, prawo dostępu do niektórych plików w bazach danych i tak dalej. Metody kryptograficzne ochrony informacji są najbardziej skuteczne w systemach komputerowych i charakteryzują się najwyższym poziomem ochrony. Do tego celu są wykorzystywane programy transformacji kryptograficznej (szyfrowanie) oraz ochrony dokumentów znaczenia prawnego (podpis cyfrowy). Szyfrowanie zapewnia niezawodne ograniczenie dostępu do informacji i jest wykorzystywane w wielu innych służbach serwisowych. Tak więc, technologie informacyjne odgrywają bardzo ważną rolę w naszym życiu, w tym w działalności gospodarczej. Informacja musi być chroniona, a wykorzystanie doświadczenia wyeliminowania przestępczości komputerowej może znacznie poprawić poziom ochrony informacji poufnej.

WIKTORIA SINCZUK P


27

F A K HT IYS TI OTRRI EAN D Y

ПОЛЯК ФАДЕЙ ГАНІЦЬКИЙ ЗАСНУВАВ ПЕРШУ НА ПОДІЛЛІ МУЗИЧНУ ШКОЛУ POLAK TADEUSZ HANICKI ZAŁOŻYŁ PIERWSZĄ SZKOŁĘ MUZYCZNĄ NA PODOLU НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ КАМ’ЯНЕЦЬ БУВ ВІДОМИМ КУЛЬТУРНИМ ЦЕНТРОМ НА ПОДІЛЛІ. СЮДИ З ГАСТРОЛЯМИ ПРИЇЗДИЛИ ОПЕРНІ ТА ТЕАТРАЛЬНІ ТРУПИ, ВИСТУПАЛИ МІСЦЕВІ ХОРИ. ЧИМАЛО БУЛО ТУТ І СВОЇХ МУЗИКАНТІВ, ЯКІ ОРГАНІЗОВУВАЛИ АМАТОРСЬКІ ВИСТУПИ Й КОНЦЕРТИ. НА ВІДСУТНІСТЬ У МІСТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО МУЗИЧНОГО ЗАКЛАДУ ЗВЕРНУВ УВАГУ ВІДОМИЙ НА ТОЙ ЧАС ПРОФЕСОР МУЗИКИ, СКРИПАЛЬ, ДИРИГЕНТ ФАДЕЙ ГАНІЦЬКИЙ.

NA POCZĄTKU XX WIEKU KAMIENIEC BYŁ ZNANYM CENTRUM KULTURALNYM NA PODOLU. TUTAJ PRZYJEŻDŻAŁY Z WYSTĘPAMI TRUPY TEATRALNE I OPEROWE ORAZ WYSTĘPOWAŁY CHÓRY LOKALNE. DUŻO TU BYŁO I SWOICH MUZYKÓW, KTÓRZY ORGANIZOWALI AMATORSKIE WYSTĘPY I KONCERTY. NA BRAK W MIEŚCIE SPECJALISTYCZNEJ SZKOŁY ZWRÓCIŁ UWAGĘ ZNANY WÓWCZAS PROFESOR MUZYKI, SKRZYPEK, DYRYGENT TADEUSZ HANICKI.

Народився Фадей (Тадеуш) Діонісович в селі Чемериси-Волоські на Поділлі в сім’ї польських поміщиків. Початкову музичну освіту одержав у батьківському домі. З п’яти років грав на фортепіано, а восьми на скрипці. Навчаючись в Одеській та Кам’янецьПодільській гімназіях, Ганіцький не переривав занять на скрипці. Молодий Фадей навіть поїхав до Відня, де у 1863 році вступив до музичної школи відомого австрійського скрипаля-педагога Якоба Донта, залишивши навчання в гімназії. Мудрий наставник заклав своєму учневі міцну основу західноєвропейської виконавської школи і радив йому вдосконалювати техніку гри у відомого педагога, композитора, скрипаля Йозефа Іоахима. 1872 року Ганіцький поїхав до Берліна та вступив до місцевої академії музики на клас професора Іоахима, який відкрив перед Фадеєм нові шляхи підвищення майстерності гри на інструменті і виховував його у напрямку професійної досконалості. Писати музику він вчився у кафедрального маестро Фрідріха Кіеля, а після нього тривалий час у педагога Людвіга Буслера. Після закінчення 1877 року Берлінської музичної академії Ганіцький виходить на самостійний шлях виконавця-професіонала. Зі своїм досить різноманітним і багатим репертуаром, він з успіхом концертував у Німеччині і здобув славу неабиякого скрипаля. Молодий артист отримав декілька запрошень від театрів і музичних колективів, але обрав відомий на той час Берлінський симфонічний оркестр, у якому посів місце концертмейстера і продовжував виступати у ньому як соліст. Однак Ганіцький не обмежився лише концертно-

Tadeusz Hanicki, syn Dionizosa, urodził się we wsi Czemerysy-Wołoskie na Podolu w rodzinie polskich właścicieli ziemskich. Podstawową edukację muzyczną zdobył w domu rodziców. Od wieku pięciu lat grał na fortepianie, a od ośmiu – na skrzypcach. Studiując w gimnazjum w Odesskie i Kamieńcu Podolskim, Hanicki kontynuował zajęcia gry na skrzypcach. Młody Tadeusz nawet wyjechał do Wiednia, gdzie w 1863 roku wstąpił do szkoły muzycznej słynnego austriackiego pedagoga i skrzypka Jakuba Donta, porzucając naukę w gimnazjum. Mądry mentor założył studentowi solidną podstawę zachodnioeuropejskiej szkoły wykonawczej i radził mu, aby poprawiał swoją technikę gry u słynnego pedagoga, kompozytora, skrzypka Józefa Joachima. W 1872 roku Hanicki udał się do Berlina i wstąpił do lokalnej akademii muzycznej do klasy profesora Joachima, który otworzył przed Tadeuszem nowe drogi poprawienia umiejętności gry na instrumencie i kształcił go w kierunku doskonałości zawodowej. Pisania muzyki on uczył się u katedralnego maestro Fryderyka Kiela, a po nim długi czas u pedagoga Ludwika Buslera. Po ukończeniu akademii muzycznej w Berlinie w 1877  roku Hanicki staje się samodzielnym profesjonalnym wykonawcą. Ze swoim zróżnicowanym i bogatym repertuarem, z powodzeniem koncertował w Niemczech i zyskał sławę wybitnego skrzypka. Młody artysta otrzymał kilka zaproszeń od teatrów i zespołów muzycznych, ale wybrał znaną wówczas berlińską orkiestrę symfoniczną, w której zajął miejsce akompaniatora i kontynuował w niej występy jako solista. Jednak Hanicki nie ograniczał siebie tylko do działalności koncertowo-wykonawczej. Próbował się realizować

Tadeusz Hanicki

P


28

ЦЦ ИИ ФФ РРІ СИИТ ІОІ РТТ ІРРЯЕЕ НН ДД ИИ

виконавською діяльністю. Він намагався утвердити себе й на педагогічній ниві. За рекомендацією Іоахима Фадею Діонісовичу у Берлінській консерваторії дали кількох учнів по класу скрипки, в роботі з якими Ганіцький виявив себе талановитим педагогом. Його вихованці вчилися з великим бажанням і за допомогою вчителя досягали значних успіхів. Серед них особливо виділявся Бертольд Ганц, що згодом став відомим скрипалем. Авторитет Ганіцького-педагога з роками лише зростав. 1894 року Фадей Діонісович вирішив виїхати до Польщі. Музичне життя Варшави, куди переїхав Ганіцький, хоча і поступалося інтенсивністю берлінському, все ж задовольняло місцеві художні потреби і мистецькі смаки. У цей час музикант багато часу присвячує творчій і педагогічній роботі. До нього звертаються музиканти, серед яких і відомі на той час фахівці – скрипалі і диригенти Мельцер, Клейн, Кріер та інші, щоб вдосконалювати свої знання. Ця практика приводить його до створення низки методичних праць та концертних творів. Серед них варто особливо виділити «Щоденні вправи для скрипки», історичнотеоретичну розробку «Початок і розвиток інструментальної музики і симфонії». З композицій найвдалішою була «Концертна мазурка», яку разом з іншими його творами часто виконував скрипаль С. Парцевич. Чим більше випробовував себе Ф. Ганіцький на широкому фронті музичної діяльності, тим частіше приходив до висновку про необхідність узагальнення власного досвіду, зокрема й педагогічного, де перед ним розкривалися широкі можливості мистецької пропаганди й освітнього вдосконалення. Підготовчу роботу до заснування музичної школи Ф. Ганіцький розпочав разом зі своїм братом віолончелістом Гнатом, який у той час перебував у Варшаві. Справа Ганіцьких щоразу відкладалась, переносилась і врешті-решт їм відмовили, запропонувавши відкрити таку школу в Лодзі. Іншого вибору не залишилось і Тадеуш з братом покинули столицю 1898 року і виїхали до Лодзя. З прибуттям братів Ганіцьких до Лодзя для них відкрилася нова сторінка культурного та музично-педагогічного життя цього міста. Тут почалася інтенсивна робота з організації ними музичної школи за власні

P

się również jako pedagog. Dzięki rekomendacji Joachima, Tadeuszowi w konserwatorium w Berlinie przydzielono kilku uczniów w klasie skrzypiec, podczas pracy z którymi Hanicki okazał się utalentowanym pedagogiem. Jego uczniowie chętnie się uczyli i z pomocą nauczyciela osiągnęli znaczne sukcesy. Wśród nich wyróżniał się Bertolt Ganz, który z czasem stał się znanym skrzypkiem. Autorytet Hanickiego-pedagoga w ciągu następnych lat tylko wzrastał. W 1894 roku Tadeusz postanowił udać się do Polski. Życie muzyczne Warszawy, dokąd przeniósł się Hanicki, chociaż i ustępowało intensywności berlińskiemu, ale zaspokajało potrzeb sztuki lokalnej i upodobań artystycznych. W tym czasie, muzyk dużo czasu poświęca działalności twórczej i pedagogicznej. Do niego zwracają się muzykanci, wśród których byli i znani wówczas specjaliści – skrzypkowie i dyrygenci Melcer, Klein, Krier i inni, w celu udoskonalenia swojej wiedzy. Praktyka ta prowadzi go do stworzenia wielu prac metodologicznych i utworów koncertowych. Wśród nich należy wyróżnić „Codzienne ćwiczenia na skrzypce”, historyczno-teoretyczna praca „Początek i rozwój muzyki instrumentalnej i symfonii”. Spośród utworów najbardziej udanym był „Mazurek koncertowy”, który wraz z jego innymi pracami był często wykonywany przez skrzypka S. Parcewicza. Im częściej T. Hanicki próbował sił na szerokim froncie działalności muzycznej, tym częściej, dochodził do wniosku, że istnieje potrzeba uogólnienia własnego doświadczenia, w tym i pedagogicznego, gdzie przed nim otwierały się szerokie możliwości propagowania sztuki oraz doskonalenia edukacyjnego. Pracę przygotowawczą przed założeniem szkoły muzycznej T. Hanicki rozpoczął razem ze swoim bratem wiolonczelistą Gnatem, który wówczas przebywał w Warszawie. Sprawa Hanickich przez cały czas była odkładana, przenoszona w terminie, aż wreszcie im odmówili, proponując założyć taką szkołę w Łodzi. Nie było innego wyboru i Tadeusz z bratem opuścili stolicę w 1898 roku i przenieśli się do Łodzi. Wraz z przybyciem braci Halickich do Łodzi dla nich rozpoczął się nowy rozdział życia kulturalnego i edukacyjno-muzycznego w tym mieście. Tutaj rozpoczęła się intensywna praca nad organizowaniem szkoły muzycznej na własny koszt. O szkołach szeroko opowiadała


29

F A K HT IYS TI OTRRI EAN D Y кошти. Про школи широко оповіщала варшавська преса. Професіоналізм і мистецька надійність лодзької музичної школи здебільшого залежали від фахового рівня її викладацького складу. На початку 1903 року Ганіцький відвідав Кам’янецьПодільський зі своїм учнем З. Шварценштейном, щоб показати його гру місцевим жителям. Цей візит розворушив місцеві музичні кола, і Фадей отримав запрошення залишитися в місті, яке він прийняв, і на початку 1903 року переїхав до Кам’янця. Ганіцький відразу почав практично підходити до питання відкриття у Кам’янці-Подільському спеціалізованої музичної школи. Він сподівався на підтримку місцевих музикантів і тих фахівців, які вже працювали у місті. Долаючи численні труднощі та перепони 1903 року у Кам’янці він відкрив музичну школу на власні кошти та утримував її протягом 25 років. Відкрилися класи фортепіано, скрипки, теорії музики, а згодом – вокалу, віолончелі та драматичного мистецтва. З першого року заснування школи тут відбувалися звітні музичні вечори, які мали великий успіх серед слухачів, школа дістала загальне визнання і стала одним із провідних центрів музичного мистецтва Подільського краю. Її діяльність мала відверто демократичний характер: найбідніші учні з гарними музичними здібностями навчалися безкоштовно. З кожним роком школа зміцнювалась, зростала якість результатів. Стараннями Фадея Діонісовича була встановлена іменна стипендія Евеліни Садовської (прихильниці музики із заможного роду) для обдарованих та бідних дітей. Концерти школи привертали до себе увагу багатьох прихильників музики і тих, хто хотів вчитися. Те, що ці заходи дійсно мали успіх підтверджують кореспондентські звіти тих часів, що публікувалися на сто-

P

prasa warszawska. Profesjonalizm i niezawodność szkoły muzycznej w Łodzi w dużej mierze zależały od poziomu przygotowania zawodowego jej zespołu pedagogicznego. Na początku 1903 roku Hanicki odwiedził Kamieniec Podolski ze swoim uczniem Z. Szwarcensztejnem, aby pokazać jego grę lokalnym mieszkańcom. Wizyta ta wstrząsnęła lokalnymi kołami muzycznymi, i Tadeusz został zaproszony do pozostania w mieście, zaproszenie zostało przyjęte, i na początku 1903 roku przeniósł się do Kamieńca. Hanicki natychmiast zaczął szukać praktycznego podejścia do kwestii otwarcia specjalistycznej szkoły muzycznej w Kamieńcu Podolskim. Oczekiwał na wsparcie lokalnych muzyków i fachowców, którzy już pracowali w mieście. Przezwyciężając wszelkie przeszkody i bariery w 1903 roku w Kamieńcu otworzył szkołę muzyczną na własny koszt i utrzymywał ją w ciągu 25 lat. Utworzono klasy fortepianu, skrzypiec, teorii muzyki, a z czasem – wokalu, wiolonczeli oraz sztuki dramatycznej. Od pierwszego roku założenia w szkole przeprowadzano wieczory muzyczne, które odniosły wielki sukces wśród publiczności, szkoła otrzymała powszechne uznanie i stała się jednym z wiodących ośrodków sztuki muzycznej na Podolu. Jej działalność nosiła charakter demokratyczny: najbiedniejsi uczniowie z dobrymi umiejętnościami muzycznymi uczyli się za darmo. Z każdym rokiem szkoła stawała się silniejsza, rosła jakość rezultatów. Dzięki staraniom Tadeusza zostało założone imienne stypendium Eweliny Sadowskiej (miłośniczki muzyki z zamożnej rodziny) dla utalentowanych i biednych dzieci. Koncerty szkoły przyciągały do siebie uwagę wielu zwolenników muzyki i tych, którzy się uczyli. O tym, że te działania miały sukces świadczą raporty korespondentów tych

P


30

ЦЦ ИИ ФФ РРІ СИИТ ІОІ РТТ ІРРЯЕЕ НН ДД ИИ рінках вітчизняної преси. Викладачами музичної школи були висококваліфіковані фахівці, випускники провідних європейських консерваторій: Варшавської, Празької, Берлінської, Московської. Завдяки цьому багато випускників були підготовлені для продовження навчання у провідних вищих музичних закладах Європи. Вихований на кращих зразках Європейської музично-педагогічної школи ХІХ століття, Фадей Ганіцький заклав міцний фундамент справжньої професійної музичної освіти на Поділлі, став засновником високого культурно-освітнього виховання людини засобами музики. В різні роки школу очолювали М. Шнайдер, Олександр Колтуновський, Анатолій Кучук, Олександр Зубко, Вячеслав Целушков, Анатолій Цибуля. З 1968 і протягом 40 років директором школи працював талановитий організатор, музикант, висококваліфікований керівник Анатолій Кравцов. У цей період, крім фортепіанного та струнно-смичкового відділів, яскравого розвитку набувають класи народних та духових інструментів, які було відкрито у післявоєнні роки. Історія школи налічує велику кількість випускників, серед яких багато відомих композиторів, виконавців, педагогів. У мистецьких навчальних закладах нашого міста, України і далеко за її межами плідно працюють і дарують радість спілкування з музичним мистецтвом наші випускники. Сьогодні школа продовжує традиції академічного музичного мистецтва започатковані її засновником професором Фадеєм Ганіцьким. Працює висококваліфікований колектив, найкращі учні школи мають змогу

P

czasów, które były publikowane na stronach prasy krajowej. Nauczycielami szkoły muzycznej byli wysoko wykwalifikowani fachowcy, absolwenci wiodących europejskich konserwatoriów: warszawskiego, praskiej, berlińskiej, moskiewskiej. Dzięki temu wielu absolwentów było przygotowanych do dalszej edukacji w wiodących wyższych szkołach muzycznych Europy. Wychowany na najlepszych wzorach europejskiej szkoły pedagogiczno-muzycznej XIX wieku, Tadeusz Hanicki położył solidne podstawy prawdziwej profesjonalnej edukacji muzycznej na Podolu, stał się założycielem kulturalno-edukacyjnego wychowania człowieka przez środki muzyczne. W różnych latach szkołą kierowali M. Sznajder, Aleksander Kołtunowski, Anatolij Kuczuk, Aleksander Zubko, Wiaczesław Cełuszkow, Anatolij Cybula. Od roku 1968 w ciągu 40 lat dyrektorem szkoły był utalentowany organizator, muzyk, wykwalifikowany kierownik Anatolij Krawcow. W tym okresie, z wyjątkiem działów fortepianu i strunowo-smyczkowego, rozwoju doznają klasy instrumentów ludowych i dętych, które powstały w latach powojennych. Historia szkoły liczy dużą liczbę absolwentów, wśród których jest wielu znanych kompozytorów, wykonawców, pedagogów. W szkołach artystycznych naszego miasta, Ukrainy i poza jej granicami produktywnie pracują i darują radość komunikacji ze sztuką muzyczną nasi absolwenci. Dziś szkoła kontynuuje tradycje akademicznej sztuki muzycznej zapoczątkowanej przez jej założyciela profesora Tadeusza Hanickiego. Działa wysoko wykwalifikowany zespół, najlepsi uczniowie szkoły mają możliwość otrzymania stypendium. Działają znane zespoły, a także powstało wiele nowych, zarówno na Ukrainie i poza jej gra-

P


31

F A K HT IYS TI OTRRI EAN D Y

отримувати стипендії. Створено велику кількість ансамблів, працюють відомі вже колективи, як в Україні так і за її межами: зразкові ансамблі скрипалів та гітаристів, зразковий хор «Любава», ансамблі бандуристів та скрипалів молодших класів, оркестр українських народних інструментів, хор молодших класів, струнний квартет «Камерата» та ансамбль народної музики «Князі України». Учні школи стають дипломантами обласних, всеукраїнських, регіональних та міжнародних конкурсів. 2010 року підписаний договір про співпрацю двох шкіл – ДМШ ім. Ф. Ганіцького та музичної школи І ступеня ім. професора Є. Журавльова з міста Бохня (Польща). Учні та викладачі цих закладів мають змогу брати участь в спільних концертах, конкурсах, відбувається спільне проведення занять, обмін досвідом роботи викладачів. Результатом такої співпраці стало проведення у 2010-2011 роках на базі ДМШ ім. Ф. Ганіцького українсько-польського фестивалю-конкурсу інструментальних ансамблів «Hanicki-fest», спонсором якого виступив голова ВГО «Союз підприємців поляків України» Володимир Мідзяновський. Велику підтримку колектив ДМШ ім. Ф. Ганіцького отримує від товариства «Приятелі Поділля» польського міста Тарнув (голова  – Олександра Свідерська) та Польського культурно-просвітницького товариства у Кам’янці-Подільському (голова – Станіслав Нагорняк). За 110 років існування школа зберегла та примножила традиції академічного музичного мистецтва та фахової педагогічної майстерності фундатором якої був професор Фадей Ганіцький. Навчально-мистецький заклад має великі здобутки, які примножувалися роками великої праці людей відданих своїй справі.

nicami: wzorowe zespoły skrzypków i gitarzystów, wzorowy chór „Lubawa”, zespoły bandurzystów i skrzypków klas młodszych, orkiestra ukraińskich instrumentów ludowych, chór klas młodszych, kwartet smyczkowy „Kamerata” i zespół muzyki ludowej „Książęta Ukrainy”. Uczniowie stają się laureatami konkursów obwodowych, ogólnoukraińskich, regionalnych i międzynarodowych. W 2010 roku została podpisana umowa o współpracy dwóch szkół – Szkoły Muzycznej dla Dzieci im. T. Hanickiego i Szkoły Muzycznej І stopnia im. profesora J. Żurawlewa w Bochni (Polska). Uczniowie i nauczyciele z tych szkół mają możliwość uczestniczenia we wspólnych koncertach, konkursach, odbywa się wspólne przeprowadzenie zajęć, wymiana doświadczeń w pracy nauczycieli. Wynikiem tej współpracy stało się przeprowadzenie w latach 2010-2011 w Szkole Muzycznej dla Dzieci im. T. Hanickiego ukraińsko-polskiego festiwalu-konkursu zespołów instrumentalnych „Hanicki-fest”, sponsorowanego przez kierownika organizacji pozarządowej „Związek Polskich Przedsiębiorców na Ukrainie” Włodzimierza Midzianowskiego. Duże wsparcie zespół Szkoły Muzycznej dla dzieci im. T. Hanickiego otrzymuje od stowarzyszenia „Przyjaciele Podola” polskiego miasta Tarnów (prezes  – Aleksandra Świderska) i Polskiego Stowarzyszenia Kulturalno-Edukacyjnego w Kamieńcu Podolskim (prezes  – Stanisław Nagorniak). W ciągu 110 lat istnienia szkoła zachowała i pomnożyła tradycje akademickiej sztuki muzycznej i umiejętności profesjonalnej sztuki pedagogicznej, twórcą której był profesor Tadeusz Hanicki. Edukacyjno-artystyczna instytucja ma wielkie osiągnięcia, które mnożone były przez lata wytężonej pracy osób oddanych swojej pasji.

ВІОЛЕТТА СИНИЦЯ

WIOLETTA SYNYCIA

P

P


Шановний читачу! Якщо ти тримаєш в руках наш журнал, то тебе цікавить підприємницька діяльність, торгівля, робота, освіта чи відпочинок у Польщі, або просто історія цієї країни. Для тих, хто збирається відвідати цю європейську державу і не знає польської мови, ми підготували цикл уроків, які вам допоможуть. Сьогодні починаємо з абетки, буквосполучень, вітань та слів ввічливості. До речі, наголос у польській мові падає на передостанній склад.

Урок польської мови № 1 A (А) Ą ( ОН, ОМ) B (Б) C( Ц) Ć (ЧЬ) E (Е) Ę (ЕН, ЕМ)

СH (Х) СІ (ЧІ) CZ (Ч)

Абетка

F (Ф) G (Ґ) H (Х) I (І) J (Й) K (К) L (Л)

D (Д) DZ (ДЗ) DŹ (ДЖЬ)

Ł (СЕРЕДНЄ МІЖ Л І В) M (М) N (Н) Ń (НЬ) O (О) Ó (У) P (П)

Буквосполучення

Добрий день Привіт Як справи? Добре, дякую Як Вас звати? Мене звати … Будь ласка (прохання) Спасибі Будь ласка (відповідь на подяку) Так Ні Вибачте (звернути увагу) До побачення Бувай (прощання)

DŻ (ДЖ) RZ (Ж) SZ (Ш)

Dzień dobry Cześć Jak się masz? Dziękuję, dobrze Jak masz na imię? Mam na imię … Proszę Dziękuję Proszę Tak Nie Przepraszam Do widzenia Na razie

R (Р ) S (С) Ś (ШЬ) T (Т) U (У) W (В) Y (И)

SZCZ (Щ) ŚĆ (ШЬЧЬ)

джєнь добри чешьчь як шє маш? джєнькує, добже як маш на імє? мам на імє … проше джєнькує проше так нє пшепрашам до відзеня на ражє

Handel PU №2  
Handel PU №2  
Advertisement