Page 1

№1 січень-березень / styczeń-marzec 2014

Польська допомога українському бізнесу Polskie wsparcie ukraińskiej przedsiębiorczości

Безвізовий режим з ЄС: мрія чи реальність? Zniesienie wiz do UE: marzenie czy rzeczywistość?


3

P ЗМІСТ /SPIS TREŚCI

8

Економічна (не)свобода / Ekonomiczna (nie)wolność . . . . . . . . . . . . . . 6-7 Українські олігархи біднішають, польські багатіють / Ukraińscy oligarchowie biednieją, polscy – bogacą się. . . . . . . . . . . . . . . . . 8-9 Огляд преси / Przegląd prasy. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10-11 Їхала фіра… польським шляхом / Jechał wóz ..... polskim szlakiem . . 12-15 Польська допомога українському бізнесу / Polskie wsparcie ukraińskiej przedsiębiorczości. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16-17

12

На Євросоюз чекає наплив українців / Unię Europejską czeka napływ Ukraińców . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18-23 Давос-2014: стриманий оптимізм перед переформатуванням світу / Davos – 2014: ostrożny optymizm przed przeformowaniem świata. . . . . 24-27 Спілка поляків Кременчука: разом з українцями заради всієї громади / Związek Polaków w Krzemieńczuku: razem z Ukraińcami dla całej społeczności. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28-29 Польські підприємці на Поділлі / Polscy przedsiębiorcy na Podolu. . . 30-31

24

Основи виживання: економія, запозичення, реформи / Podstawy przetrwania: ekonomia, pożyczki, reformy . . . . . . . . . . . . . . . 32-37 Українська земля і система Коперника / Ziemia ukraińska i system Kopernika. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38-41 Індустрія ділового туризму в Україні: реалії та перспективи / Turystyka biznesowa na Ukrainie: realia i perspektywy . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42-45 HANDEL PU Засновник: Союз підприємців поляків України Керівник проекту: Володимир Мідзяновський Головний редактор: Наталя Крапивенко Редакція: Андрій Кислов, Оксана Тютюн, Роман Кабачій, Ігор Петренко, Олена Снєжко, Вячеслав Войцеховський Літредактор: Оксана Мельник Переклад на польську мову: Zespół Tłumaczy Języka Rosyjskiego «Niewski" Дизайн та верстка: Олексій Панов Контакти з питань розміщення реклами: Dział reklamy i marketingu: dyrektor: директор з маркетингу та реклами: Czaurowa Switłana Чаурова Світлана tel.: (044) 581 33 65 тел: (044) 581 33 65 e-mail: marketing1@op.pl e-mail: marketing1@op.pl Адреса редакції: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 52, оф.12 тел.: (044) 581 33 65; ososppu@ukr.net; zppu@ukr.net

32

38


5

Słowo wstępne

БРАМА ДО ЄВРОПИ BRAMA DO EUROPY Вельмишановне панство!

Szanowni Państwo!

Радий представити новий журнал для польських і українських бізнесменів, а також для всіх поляків в Україні та за її межами – Handel PU. На сторінках цього журналу Ви зможете почитати про економічні відносини, про особливості оформлення та ведення підприємницької діяльності, податкове навантаження у Польщі, Україні та Європі. На 38 млн людей, які мешкають у Польщі, припадає понад 2 млн активних підприємців. Виграти державний тендер чи отримати державну компенсацію витрат у Польщі цілком реально. А успішним фермером можна бути, маючи усього 5-6 га землі. Як саме – ми розповімо. Також Ви дізнаєтеся, як можна налагодити співробітництво з підприємцями у Польщі, які українські товари, продукти та послуги користуються попитом у поляків, як підвищити свою конкурентоспроможність. Напевно, Вам буде цікаво прочитати про те, як отримати фінансову допомогу від польського уряду та кредитування від польських і міжнародних банків під 3-6% річних. Я знаю, що у малих і середніх підприємців з України, особливо з далеких регіонів, нема доступу до цієї інформації. Я сам поляк за походженням, але народився і виріс в Україні, започаткував тут бізнес, при тому я тісно співпрацюю з польськими колегами, часто відвідую Польщу і знаю як українські, так і польські реалії ведення бізнесу. Крім того, Handel PU розповідатиме про польських бізнесменів і меценатів, які діють в Україні. Не тільки про сьогоднішніх, але й про тих видатних поляків, які жили понад 100 років тому і зробили вагомий внесок у добробут українського суспільства. Ми прагнемо створити не тільки бізнес-майданчик, але й культурну платформу, яка єднатиме поляків України. Виступаючи на Віче, яке відбулося на день народження Тараса Шевченка у Києві, посол Польщі в Україні Генріх Литвин схвально відгукнувся про наміри нового керівництва України боротися з корупцією та хабарництвом. Польща після вступу до Євросоюзу теж пройшла шлях люстрації та подолала корумпованість, наразі там ведення бізнесу чесне і прозоре. Польща підтримує прагнення українського народу до євроінтеграції і готова бути для України відкритою брамою до Європи і демократичних цінностей. Журнал Handel PU теж завжди відкритий до діалогу з читачами будь-якої національності і запрошує підприємців розповідати свої історії, ставити нам запитання та ділитися досвідом.

Miło nam przedstawić nowe czasopismo dla polskich i ukraińskich przedsiębiorców oraz dla wszystkich Polaków na Ukrainie i za jej granicami – Handel PU. Na stronach tego czasopisma przeczytacie o relacjach ekonomicznych, o specyfice prowadzenia działalności gospodarczej, obciążeniach podatkowych w Polsce, na Ukrainie i w Europie. Na 38 mln ludności zamieszkującej Polskę, przypada ponad 2 mln aktywnych przedsiębiorców. Wygranie przetargu państwowego lub otrzymanie państwowej kompensaty wydatków jest w Polsce całkowicie realne. A osiągającym sukces rolnikiem można być, mając zaledwie 5-6 ha ziemi. Jak to możliwe – powiemy. Dowiecie się również, jak można nawiązać współpracę z przedsiębiorcami w Polsce, jakie ukraińskie towary, produkty i usługi cieszą się popytem u Polaków, jak podnosić swoją konkurencyjność. Zapewne zainteresuje Państwa, jak otrzymać pomoc finansową polskiego rządu oraz kredyty z polskich i międzynarodowych banków z roczną stopą oprocentowania na poziomie 3-6%. Wiem, że mali i średni przedsiębiorcy z Ukrainy, szczególnie z dalekich regionów, nie posiadają dostępu do takiej informacji. Sam jestem Polakiem z pochodzenia, ale urodziłem się i wyrosłem na Ukrainie, tutaj rozpocząłem biznes, przy czym ściśle współpracuję z polskimi kolegami, często odwiedzam Polskę, znam zarówno polskie, jak i ukraińskie realia biznesowe. Poza tym Handel PU opowie o polskich biznesmenach i mecenasach, działających na Ukrainie. Nie tylko o dzisiejszych, ale także o tych znamienitych Polakach, którzy żyli ponad 100 lat temu i wnieśli znaczący wkład w dobrobyt społeczeństwa ukraińskiego. Pragniemy stworzyć nie tylko platformę dla biznesu, ale również platformę kulturalną, która zjednoczy Polaków na Ukrainie. Występując na wiecu, który odbył się w Kijowie z okazji urodzin Tarasa Szewczenki, polski ambasador na Ukrainie – Henryk Litwin, pozytywnie ocenił zamiar nowego kierownictwa Ukrainy o wydaniu walki korupcji i łapówkarstwu. Polska po wejściu do Unii Europejskiej również przeszła drogę lustracji i walczyła z korupcją, obecnie prowadzenie tam biznesu jest uczciwe i przejrzysteю Polska popiera dążenie narodu ukraińskiego do integracji z Unią i jest gotowa być dla Ukrainy otwartą bramą do Europy i demokratycznych wartości. Czasopismo Handel PU jest otwarte na dialog z czytelnikami każdej narodowości i zaprasza przedsiębiorców do prezentowania na swoich łamach ich historii, stawiania pytań i dzielenia się doświadczeniem.

Із щирою повагою, Володимир Мідзяновський, Голова «Союзу підприємців поляків України»

Z wyrazami szczerego szacunku Włodzimierz Midzianowski Prezes «Związku Przedsiębiorców Polaków Ukrainy» P


6

ЦЦ ии фф рр ии іі тт рр ее нн дд ии

Економічна (не)свобода В останньому рейтингу економічних свобод Heritage Foundation Україна посіла 155-у сходинку. Це краще, ніж 161-а позиція торік, але стратегічно такий «злет» залишив країну в числі країн з невільною економікою. Рейтинг обраховується за десятьма базовими критеріями: право власності, свобода від корупції, фіскальна свобода, втручання уряду, свобода підприємництва, свобода праці, монетарна свобода, свобода торгівлі, свобода інвестицій, фінансова свобода. Формально в Україні дещо покращилася система дозволів, але зважаючи на високий рівень корупції, це важко назвати істотним досягненням у формуванні бізнес-клімату. Лідерами рейтингу стали розвинені азійські держави, Польща опинилась на 50-ій сходинці в числі країн з помірно вільною економікою.

Ризикований ринок

В останньому звіті Deutsche bank щодо ринків, які розвиваються, Україну визначено як найбільш ризикований ринок. Проблеми України, на думку аналітиків, викликані залежністю від зовнішнього фінансування, завищеним курсом національної валюти, великим дефіцитом торгівлі та зниженням золотовалютних резервів. Невтішними, за даними Deutsche bank, є й перспективи Росії, де акцент на енергоносії вже вичерпав себе, а економічні реформи не здійснюються. Ефективними дослідники назвали реформи, що здійснюють Індія, Китай та Мексика. Лідерами рейтингу стали розвинені азійські держави, Польща опинилась на 50-ій сходинці в числі країн з помірно вільною економікою.

Країни зі здебільшого вільною економікою Kraje z w większości wolną gospodarką

10 Данія Dania 12 США USA

76,1 75

Британія 14 Велика Wielka Brytania 74,9 Ринки, що розвиваються, де здійснюють ефективні реформи Rynki rozwijające się, na których przeprowadzane są efektywne reformy Найбільш ризиковані ринки, що розвиваються Rynki rozwijające się, o największym ryzyku Місце Miejsce

P

Країна Kraj

Індекс Wskaźnik


LF iac kz tb yy i i tt rr ee nn dd yy

Ekonomiczna (nie)wolność Країни з помірно вільною економікою Kraje z umiarkowanie wolną gospodarką

49 Іспанія Hiszpania 50 Польща Polska

67,2 67

57 Словаччина 66,4 Słowacja

W ostatnim rankingu wolności gospodarczej Heritage Foundation Ukraina zajęła 155 miejsce. Lepsze to niż 161 pozycja rok temu, ale strategicznie taki «wzlot» pozostawił Ukrainę na czele państw z gospodarką zniewoloną. Ranking powstaje na podstawie dziesięciu bazowych kryteriów: prawo własności, wolność od korupcji, swoboda fiskalna, interwencja rządu, swoboda przedsiębiorstw, swoboda pracy, swoboda monetarna, swoboda handlu, swoboda inwestycji, swoboda finansów. Formalnie na Ukrainie nieco skrócił się system pozwoleń, lecz ze względu na wysoki stopień korupcji, trudno to uznać za istotne osiągnięcie na drodze polepszenia klimatu dla biznesu. Liderami rankingu są rozwinięte państwa azjatyckie. Polska znalazła się na 50-tym miejscu w gronie państw z umiarkowanie wolną gospodarką. Країни

з невільною економікою Kraje ze zniewoloną gospodarką

Rynek ryzyka

155 Україна Ukraina

49,3

173 Іран Iran

40,3

163 Узбекистан 46,5 Uzbekistan

W ostatnim zestawieniu Deutsche Bank dotyczącym r ynków  rozwijających  się  Ukrainę  oznaczono  jako najbardziej ryzykowny rynek. Problemy Ukrainy, według analityków, powodowane są zależnością od finansowania zewnętrznego, zawyżonym kursem waluty narodowej, dużym deficytem handlowym i obniżeniem rezerw walutowych. Mało pocieszające, według danych Deutsche Bank, są także perspektywy Rosji, gdyż główny akcent postawiony na produkcję surowców energetycznych, już się wyczerpał, a reformy gospodarcze nie są prowadzone. Za efektywne oceniający uznali reformy przeprowadzane w Indiach, Chinach czy Meksyku.

Країни з вільною економікою Kraje z wolną gospodarką 1 2 3

Гонконг Hongkong 90,1 Сингапур Singapur 89,4 Австралія Australia 82

Країни зі здебільшого невільною економікою Kraje z w większości zniewoloną gospodarką

114 Бразилія Brazylia 137 Китай Chiny 140 Росія Rosja

56,9 52,5 51,9

P

7


8

ЦЦ ии фф рр ии іі тт рр ее нн дд ии

Українські олігархи біднішають, польські –багатіють До цьогорічного рейтингу Forbes потрапили 9 українських мільярдерів Торік їх було десять, цього разу до списку багатіїв не потрапив Андрій Веревський, що має доволі потужний аграрний бізнес. Загалом, рік для українських олігархів видався не вельми вдалим – більшість із них дещо скоротили свої статки. Польща представлена у рейтингу п’ятьма мільярдерами, кожен з них за рік збільшив свої капітали, що пояснюється поліпшенням економічної ситуації в країні. Світова п’ятірка найзаможніших людей виглядає доволі прогнозованою. Лідером залишається Білл Гейтс ($76  млрд), за ним іде мексиканський бізнесмен Карлос Слім ($72 млрд), «бронзу» має іспанський король рітейла Армансіон Ортега ($64 млрд), на четвертій позиції – відомий інвестор Воррен Баффет ($58,2 млрд), замикає топ-5 засновник IT-корпорації Oracle Ларрі Еллісон ($48 млрд).

Українські мільярдери/Ukraińscy miliarderzy

Рінат Ахметов Rinat Achmetow

Віктор Пінчук Wiktor Pinczuk

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

88

15,4

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

506

12,5

Юрій Косюк Jurij Kosiuk 1154

1,6

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

1,5

3,8

Статки-2014$ млрд Majątek w 2014, $ mld

1154

764

1,9

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

1,5

1,7

Статки-2014$ млрд Majątek w 2014, $ mld

828

1,6

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

1,3

2,4

Статки-2014$ млрд Majątek w 2014, $ mld

2,1

Костянтин Жеваго Kostiantin Żewago

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

1284

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

2,3

Петро Порошенко Petro Poroszenko

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

Ігор Коломойський Igor Kołomojski

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

3,2

Вадим Новинський Wadim Nowiński

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

Геннадій Боголюбов Giennadij Bogolubow

Сергій Тігіпко Siergiej Tigipko

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

1372

1,5

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

1,2

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

1565

1,5

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

1,2

Зміна банківських лідерів

У цьогорічному рейтингу банків від НБУ за кількістю активів відбулися помітні зміни. У так званій першій категорії (з активами понад 21 млрд грн.) змінилися лідери у топ-10. Помітним є домінування попри зміну місць у рейтингу державних і російських банків. Щодо останніх – вони навряд чи надалі нарощуватимуть свою присутність в Україні. В світлі останніх політичних подій російські фінустанови почали згортати свої програми в Україні.

ПРИВАТБАНК/ PRIVATBANK

№1(+0) 32 157 251 P

ОЩАДБАНК/OSZCZADBANK

№2(+1) 6 949 439

УКРЕКСІМБАНК/UKREKSIMBANK

№3(-1) 7 222 975

ДЕЛЬТА БАНК/DELTA BANK

№4(+4) 4 834 369

РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ/ RAIFFEISEN BANK AWAL

№5(-1) 5 266 801


9

LF iac kz tb yy i i tt rr ee nn dd yy

Ukraińscy oligarchowie biednieją, polscy – bogacą się Do tegorocznego rankingu Forbes trafiło 9 ukraińskich miliarderów W ubiegłym roku było ich dziesięciu, tym razem do spisu bogaczy nie trafił Andrij Werewski, mający dość potężny biznes rolny. W ogóle, rok dla ukraińskich oligarchów wydaje się nie zbyt udanym – większość z nich nieco zmniejszyła swoje majątki. Polskę w rankingu reprezentuje pięciu miliarderów, którzy przez rok zwiększyli swoje kapitały, co związane jest z poprawą sytuacji ekonomicznej kraju. Światowa piątka najzamożniejszych ludzi jest dość łatwa do przewidzenia. Liderem pozostaje Bill Gates ($76 mld), za nim plasuje się meksykański biznesmen Karlos Slim ($72 mld), «brąz» ma hiszpański król handlu Amancio Ortega ($64 mld), na pozycji czwartej – znany inwestor Warren Buffett ($58,2 mld), top – 5 zamyka założyciel IT-korporacji Oracle Larry Ellison ($48 mld).

Polscy miliarderzy/Польські мільярдери

Zygmunt Solorz – Żak Зигмунт Сольож-Зак

Jan Kulczyk Ян Кульчик Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

3,5

446

Статки-2014$ млрд Majątek w 2014, $ mld

3,6

Leszek Czarnecki Лешек Чарнецкі

3,5

Michał Sołowow Міхал Соловов

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

731

2,9

Статки-2014$ млрд Majątek w 2014, $ mld

Dariusz Miłek Даріюш Мілек

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

1,4

764

Статки-2014$ млрд Majątek w 2014, $ mld

2,4

Дані: Forbes/ Dane: Forbes

430

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

Статки-2013,$ млрд Majątek w 2013, $ mld

2

1565

Статки-2014$ млрд Majątek w 2014, $ mld

2.3

-

Статки-2014$ млрд Majątek w 2014, $ mld

1

Zmiana liderów wśród banków

УКРСОЦБАНК/ UKRSOCBANK

№6(+0) 4 149 200

ПРОМІНВЕСТБАНК/ PROMINVESTBANK

№7(-2) 2 170 566

СБЕРБАНК РОСІЇ/SBERBANK ROSSII

№8(+3) 3 412 836

ПЕРШИЙ УКР.МІЖНАРОДНИЙ БАНК/ PERSZIJ UKR.MIŻNARODNYJ BANK

№9(+0) 4 467 854

"НАДРА"/"NADRA»

№10(+0) 1 503 917

Дані: НБУ/ Dane: NBU

W tegorocznym rankingu banków, opublikowanym przez Narodowy Bank Ukrainy na podstawie wysokości aktywów, zaszły znaczne zmiany. W tak zwanej pierwszej kategorii (z aktywami ponad 21 mld hrywien) zmienił się lider top-10. Znacząca jest dominacja, w wyniku zmiany miejsc w rankingu, banków państwowych i rosyjskich. Co się tyczy ostatnich – mało prawdopodobne, aby zwiększały one nadal swoją ekspansję na Ukrainie. W świetle ostatnich wydarzeń politycznych rosyjskie instytucje finansowe zaczęły ograniczać swoje programy na Ukrainie.

P


10

ЦЦ ии фф Д рра ии й діі жтт еррсее тнн дд ии

Konflikt ukraińsko-rosyjski a sytuacja Polski

Україно-російський конфлікт та ситуація Польщі

«Już same zamieszki na Ukrainie, które trwały od listopada 2013 r. do lutego br. spowodowały niepokój wśród polskich przedsiębiorców. Ukraina jest bowiem piątym, co do wielkości, odbiorcą naszych produktów importowych. …Rosjanie są jednym z naszych najważniejszych partnerów tak importowych, jak i eksportowych. Konflikt ukraińsko-rosyjski może mieć ogromny wpływ na sytuację tysięcy polskich firm, uderzając tak naprawdę w całą naszą gospodarkę, której kondycja od kilku miesięcy wyraźnie ulega poprawie…

«Вже самі заворушення на Україні, які тривали з листопада 2013 р. до лютого цього року викликали неспокій серед польських підприємців. Бо Україна – це п’ятий за величиною споживач наших імпортованих продуктів… Росіяни – один з наших найважливіших партнерів, як у імпорті, так і в експорті. Україно-російський конфлікт може мати величезний вплив на ситуацію тисяч польських фірм, наносячи удар всій нашій економіці, стан якої за останні кілька місяців суттєво покращився…

…Eksport Polski na Ukrainę w 2013 r. był wart przeszło 18 miliardów złotych. Niewypłacalność kraju zrodzi poważne problemy tamtejszych firm, a to oznacza, że w tym roku niemożliwy do osiągnięcia będzie taki wynik...

…Експорт Польщі в Україну у 2013 р. складав 18 мільярдів злотих. Дефолт країни викличе серйозні проблеми тамтешніх фірм, а це означає, що в цьому році такий результат буде недосяжний…

…Eksperci podkreślają, że nawet, jeśli na Rosję nie zostaną nałożone sankcje, to ze względu na fakt, iż Polska opowiada się po stronie Ukrainy, Rosjanie mogą utrudnić nam handel z ich firmami. Nałożenie embarga na niektóre produkty może oznaczać nawet kilkudziesięciomilionowe straty dla Polaków.

…Експерти підкреслюють, що навіть якщо на Росію не будуть накладені санкції, то з огляду на той факт, що Польща стала на бік України, росіяни можуть ускладнювати нам торгівлю з їхніми фірмами. Накладення ембарго на деякі продукти може означати навіть кількамільйонні збитки для поляків. Голова Польського національного банку Марек Белька також визнав, що україно-російський конфлікт може бути приводом для Польщі для прискорення заходів щодо входу в валютний союз…»

Przewodniczący Narodowego Banku Polskiego, Marek Belka, przyznał też, że konflikt ukraińsko-rosyjski może być pretekstem dla Polski do przyspieszenia starań o wejście do unii walutowej…»

Gazowa odsiecz dla Ukrainy. Europa chce pomóc

Газова відсіч для України. Європа хоче допомогти

«Unia Europejska może pomóc Ukrainie w spłacie długów za rosyjski gaz, zakupie paliw od nowych dostawców i w modernizacji gazociągów. Dostawy gazu dla Ukrainy oferuje już niemiecki koncern RWE… …Rezygnację z obniżki szef Gazpromu tłumaczył opóźnieniami w spłacie należności przez Naftohaz. Według rosyjskiego koncernu jego ukraiński partner ma ok. 1,5 mld dol. długów, głównie za gaz dostarczony w zeszłym roku. …Możemy pomóc Ukrainie w zmniejszeniu zależności od Rosji – powiedział Oettinger. Komisarz tłumaczył, że nie chodzi o rezygnację z rosyjskiego gazu, lecz o obniżenie ceny tego paliwa. – Jest gaz z Norwegii, Algierii, Azerbejdżanu, terminali do odbioru gazu skroplonego i gazu z łupków. Jeśli powiemy Rosji, że możemy kupować gaz z różnych źródeł, to Rosjanie staną się bardziej skłonni, by obniżyć ceny gazu dla Europy do światowego poziomu – stwierdził Oettinger.

«Європейський Союз може допомогти Україні у сплаті боргів за російський газ, купівлі палива у нових постачальників та в модернізації газопроводів. Поставки газу для України також пропонує німецький концерн RWE… …Відмову у знижці керівник Газпрому пояснив запізненнями у виплаті заборгованості Нафтогазом. За даними російського концерну, його український партнер має близько 1,5 млрд. доларів боргу, в основному за газ, який поставлявся у минулому році. …Ми можемо допомогти Україні зменшити залежність від Росії – сказав Отінгер. Комісар пояснив, що йдеться не про відмову від російського газу, а про зниження ціни цього палива. – Є газ із Норвегії, Алжиру, Азербайджану, термінали для отримання скрапленого та сланцевого газу. Якщо ми скажемо Росії, що можемо купувати газ з різних джерел, то росіяни будуть більш схильними до того, щоб знизити ціни газу для Європи до світового рівня, заявив Отінгер.

…Rząd Słowacji zgodził się na dostawy gazu na Ukrainę za pośrednictwem gazociągu używanego dotąd do transportu rosyjskiego gazu z Ukrainy na Słowację i do innych państw Europy Zachodniej. …

…Уряд Словаччини погодився на поставки газу в Україну за посередництвом газопроводу, який до цього використовувався для транспортування російського газу в Словаччину та в інші країни Західної Європи…

…Jeśli Gazprom spełni swoje groźby i podniesie ceny gazu dla Ukrainy, to Naftohaz będzie od RWE kupować gaz taniej niż z Rosji».

…Якщо Газпром виконає свої погрози і підніме ціни на газ для України, то Нафтогаз купуватиме газ в RWE дешевше, ніж у Росії».

P


11

PFra zketgy l ąi dt rpernadsyy

Plan Wilczka dla Ukrainy

План Вільчека для України

«Warunkiem dobrobytu na Ukrainie jest przywrócenie wolności gospodarczej. Kijów powinien najzwyczajniej skopiować rozwiązania, które dały rozwój innym krajom – pisze ekonomista. …Polska w końcu lat 80. dwudziestego wieku była bankrutem. Ostatni rząd socjalistycznego reżimu przywrócił w Polsce wolność gospodarczą, przyjmując 23 grudnia 1988 r. Ustawę Wilczka. Odblokowano ludzką przedsiębiorczość, która była głównym źródłem polskiego cudu gospodarczego. W Polsce nie było wówczas kapitału, systemu bankowego, powszechnie dostępnych telefonów, systemu dróg, które pojawiły się w ciągu ćwierćwiecza III RP, kilkunastu dobrze wykształconych w sztuce biznesu roczników czy tzw. zagranicznej pomocy, ale była wolność gospodarcza, która pozwoliła na stworzenie blisko dwóch milionów nowych firm. To one w ciągu następnych lat stworzyły blisko sześć milionów nowych miejsc pracy. …Podobne sytuacje miały miejsce w Estonii czy dziś w Gruzji… Wolnorynkowe i systemowe zmiany w Gruzji dają jej dziś niebywałą szansę na jeden z większych cudów gospodarczych początku nowego wieku… Niezwykle istotne jest to, że konsekwentne wprowadzenie wolności gospodarczej eliminuje arbitralną władzę administracji, która na Ukrainie jest kwintesencją korupcji. …Rozwiązanie dla Ukrainy nie tkwi w pieniądzach. Miliardy dolarów pożyczek nie uratowały złego systemu PRL, tak samo jak setki miliardów euro nie uratują złego rządzenia i systemu dziś w Grecji. To przywrócenie wolności gospodarczej jest pierwszym warunkiem tworzenia dobrobytu na Ukrainie».

«Умова добробуту в Україні – повернення економічної свободи. Київ повинен просто скопіювати рішення, які забезпечили розвиток іншим країнам, – пише економіст. …Польща в кінці 80-их років двадцятого століття була банкрутом. Останній уряд соціалістичного режиму повернув у Польщу економічну свободу, прийнявши 23 грудня 1988 року Закон Вільчека. Було розблоковане підприємництво, яке стало головним джерелом польського економічного дива. В Польщі тоді не було капіталу, банківської системи, телефонів, які доступні всюди, системи доріг, які з’явилися протягом чверті століття III РП, добре освічених спеціалістів у сфері бізнесу чи так званої закордонної допомоги, але була економічна свобода, яка дозволила створити близько двох мільйонів нових фірм. Це вони протягом наступних років створили близько шести мільйонів нових робочих місць. …Подібні ситуації мали місце в Естонії чи в сучасній Грузії… Ринкові системні зміни в Грузії дають їй сьогодні небувалий шанс на одне з більших економічних чудес початку нового століття… Надзвичайно істотним є те, що послідовне впровадження економічної свободи виключає владу адміністрації, яка в Україні є квінтесенцією корупції. …Рішення для України полягає не в грошах. Мільярди доларів позик не врятували погану систему ПНР, так само як сотні мільярдів євро не врятують погане управління та систему в сучасній Греції. Саме повернення економічної свободи – перша умова створення добробуту в Україні.

В Европу со своей ГТС и за газом

Do Europy ze swoim systemem przesyłu gazu i po gaz

«События последних дней показали, что вопрос энергетической безопасности Украины стоит крайне остро. Прежде всего, это безопасность снабжения страны природным газом. Конечно, определяющими в этом направлении являются энергоэффективность и повышение объема внутренней добычи газа. Но не следует сбрасывать со счетов и вопросы диверсификации источников и маршрутов поставки природного газа в Украину. В частности на обеспечении дополнительных возможностей поставки газа в Украину из европейских стран. С этой целью необходимо предпринять конкретные шаги по расширению существующей инфраструктуры, т.е. газопроводов-интерконнекторов, соединяющих Украину с Польшей, Словакией, Венгрией и Румынией. …Ввод в эксплуатацию первой очереди польского терминала по регазификации сжиженного газа в г. Свиноустье, возможности его расширения до 7,5–10 млрд. кубометров газа в год позволяют говорить о возможности реализации полномасштабной поставки этого газа (как, впрочем, и иного «европейского» газа) в Украину… …Для транспортировки около 10–15 млрд. кубометров в год необходимо построить газопровод протяженностью около 135–200 км и диаметром 1020–1220 мм из района города Пшеворск (Польша). Ориентировочная стоимость реализации этого проекта составляет 630–800 млн. долл. За два-три года этот проект можно осуществить. …Обеспечение возможности транспортировки около 15 млрд. кубометров в год через территорию Украины в направлении с севера на юг — это, по сути, составная часть реализации проекта газотранспортного коридора «Север-Юг», осуществляемого в Европейском Союзе. …Реальную диверсификацию поставки газа в Украину невозможно реализовать без рассмотрения вопросов интеграции, прежде всего, с газовыми рынками стран Вышеградской группы — Польши, Словакии и Венгрии…»

«Wydarzenia ostatnich dni pokazały, że pytanie o energetyczne bezpieczeństwo Ukrainy jest newralgiczne. Przede wszystkim jest to bezpieczeństwo zaopatrzenia kraju w gaz ziemny. Oczywiście zasadniczym ukierunkowaniem jest efektywność energetyczna i zmiana ilości wewnętrznego wydobycia gazu. Nie należy jednak tracić z oczu zagadnienia dywersyfikacji, źródeł i przebiegu trasy dostaw gazu ziemnego na Ukrainę, w szczególności zapewnienia dodatkowych możliwości dostawy gazu z państw europejskich. Należy w tym celu przedsięwziąć konkretne działania dla poszerzenia istniejącej infrastruktury, czyli gazociągów – łączników, łączących Ukrainę z Polską, Słowacją, Węgrami i Rumunią. ….Wprowadzanie do eksploatacji pierwszego etapu polskiego terminalu regazyfikacji skroplonego gazu w Świnoujściu, możliwości powiększenia jego zdolności do 7,5-10 mld metrów sześciennych w ciągu roku, pozwala mówić o możliwości realizacji w pełnej skali dostaw tego gazu (jak i innego «europejskiego» gazu na Ukrainę). …Dla transportu około 10–15 mld metrów sześciennych w ciągu roku trzeba wybudować gazociąg o długości około 135–200 km i średnicy 1020–1220 mm, z rejonu Przeworska (Polska). Szacunkowa wartość realizacji tego projektu wynosi 630–800 mln USD. Projekt ten można zrealizować w ciągu dwóch – trzech lat. …Zabezpieczenie możliwości transportowania około 15 mld metrów sześciennych w ciągu roku przez terytorium Ukrainy z północy na południe, to w zasadzie część składowa realizacji projektu korytarza transportu gazu «Północ - Południe», realizowanego w Unii Europejskiej . …Realnej dywersyfikacji dostaw gazu na Ukrainę nie można realizować bez rozpatrzenia zagadnienia integracji. Integracji, przede wszystkim, z rynkami gazu państw Grupy Wyszehradzkiej – Polski, Słowacji i Węgier...»

P


12

УЦкир фа рї ни а і- Пт ор ле ьн щ д иа

Їхала фіра… польським

Jechał wóz... polskim

Роман Кабачій

Roman Kabaczij

шляхом

szlakiem

Польща підписувала Угоду про асоціацію тоді, коли сама Угода була надто розпливчатою, а Польща – економічно розбалансованою. І все ж, це був перший і правильний крок до вступу країни в Євросоюз в 2004 році На початок кілька дат, що стосуються першого етапу європейської інтеграції Польщі. 16 грудня 1991 року Польща підписує в Брюсселі з Євроспільнотою «Європейський уклад», так тоді називалося те, що нині зветься Угодою про асоціацію. Документ мав 169 сторінок. Вже з 1 березня 1992 року вступила в силу його ІІІ частина, яка стосувалася торгівельного боку асоціації. 4 липня 1992 року президент Лех Валенса ратифікував цей Уклад, а повністю він увійшов в силу 1 лютого 1994 року. Перша дата приходиться на час реального унезалежнення України від Москви, а друга співпадає із підготовкою до перших в незалежний час парламентських виборів (відбулися 27 березня 1994 року). Це я до того, що наше запізнення в євроінтеграції почалося з проголошення нашої незалежності – у поляків воно входило в силу, а ми лишень додумалися до того, що обрана ще в СРСР наша Верховна Рада не відповідає критеріям нового мислення.

P

В Польщі свого часу теж лунали голоси проти європейської інтеграції

Polska podpisywała umowę stowarzyszeniową, gdy sama umowa była dość płynna, a Polska – gospodarczo niestabilna. Ale i tak to był pierwszy i prawidłowy krok do wejścia kraju do Unii Europejskiej w 2004 roku Na początek kilka dat odnoszących się do pierwszego etapu integracji Polski z Europą. 16 grudnia 1991 roku Polska podpisuje w Brukseli ze Wspólnotą Europejską «Układ Europejski», jak wtedy nazywało się to, co dziś nosi nazwę Umowy Stowarzyszeniowej. Dokument miał 169 stron. Już 1 marca 1992 roku weszła w życie jego III część, dotycząca strony handlowej. 4 lipca 1992 roku prezydent Lech Wałęsa ratyfikował ten układ, a w całości wszedł on w życie 1 lutego 1994 roku. Pierwsza data przypada na chwilę rzeczywistego uniezależnienia się Ukrainy od Moskwy, a druga zbiega się z przygotowaniem do pierwszych podczas niezależności wyborów parlamentarnych (odbyły się 27 marca 1994 r.). Nawiązuję do tego, że nasze opóźnienia w integracji europejskiej rozpoczęło się od ogłoszenia naszej niezależności – u Polaków wchodziło ono w życie, a my dopiero zrozumieliśmy, że nasza Rada Najwyższa, wybrana jeszcze w ZSRR, nie odpowiada kryteriom nowego myślenia.


13

uЦkиrфaрiиn aі -т р p еoнls д иk a Що не може себе прогодувати, має відмерти... Варто зазначити, що і в Польщі знаходилися ті, хто не схвалював тіснішої співпраці з Європою. Мовляв, багаті європейці викуплять польську землю, а поляки будуть у них рабами – чимало побоювань висловлювали власне селяни (страхи підсилювали розмови про те, що німці захочуть повернутися на відібрані у них землі Сілезії, Помор’я та південної частини Східної Прусії). Втім, польські селяни і так у порівнянні до українських перебували у кращих умовах – в Польщі збереглася приватна власність на землю, не було колгоспів, і дрібні землевласники міцно стояли на ногах. Європейська система дотацій селянства ще більше укріпила польського селянина в переконанні, що боятися нічого – навпаки треба «доїти європейську корову». За словами одного із євроінтеграторів тих часів Ярослава Каліновського, польські селяни зараз найбільші єврооптимісти. Коли Польща підписувала угоду про асоціацію, знов-таки, вистачало голосів проти, котрі говорили, що занепадуть цілі галузі економіки, що відімруть підприємства. Як пояснив професор і колишній міністр економіки Польщі Богуслав Ліберадський, не варто перейматися тим, що й так існує на дотаційному рівні. «Що не може себе прогодувати – має відмерти, а на його місці народиться щось інше, а робітники знайдуть нову роботу». До речі, ці слова Ліберадський промовив на закиди одного з представників української делегації, що українській економіці доведеться тяжко з переорієнтуванням на інші ринки та перепрофілюванням виробництва. Дискусія відбувалася в Європарламенті в жовтні 2013 року, коли холодний подих рішення Януковича не підписувати асоціацію у Вільнюсі уже можна було відчути – у «невпевненості» Грищенка та інших чиновників.

Польські селяни поступово перетворилися з євроскептиків на єврооптимістів

Co nie może siebie wyżywić, powinno umrzeć...

Polscy mieszkańcy wsi to obecnie najwięksi eurooptymiści

Warto zaznaczyć, że i w Polsce byli tacy, którzy nie popierali zacieśniania współpracy z Europą. Mówiło się, że bogaci Europejczycy wykupią polską ziemię, a Polacy będą ich niewolnikami – niemało obaw mieli właśnie mieszkańcy wsi (strach nasilały też opowieści, że Niemcy zechcą powrócić na odebrane im ziemie Śląska, Pomorza i południowej części Prus Wschodnich). Mimo to, polscy mieszkańcy wsi znajdowali się i tak, w porównaniu z ukraińskimi, w lepszych warunkach – w Polsce zachowała się prywatna własność ziemi, nie było kołchozów, a drobni właściciele ziemscy stali dobrze na nogach. Europejski system dotowania rolnictwa jeszcze bardziej umocnił polskiego mieszkańca wsi w przekonaniu, że bać się nie ma czego – a wręcz odwrotnie, trzeba «doić europejską krowę», Zgodnie ze słowami jednego ze zwolenników integracji europejskiej tego czasu, Jarosława Kalinowskiego, polscy mieszkańcy wsi to obecnie najwięksi eurooptymiści. Kiedy Polska podpisywała umowę stowarzyszeniową, znowu było wystarczająco głosów sprzeciwu, mówiących, że podupadną całe gałęzie gospodarcze, że zginą przedsiębiorstwa. Jak wyjaśnia profesor i były minister gospodarki Polski Bogusław Liberadzki, nie warto przejmować się tym, co istnieje kosztem dotacji. «Co nie może siebie wyżywić – powinno umrzeć, a w to miejsce narodzić się inne, a pracownicy znajda nową pracę», Te słowa Bogusław Liberadzki wypowiedział na zarzuty jednego z przedstawicieli delegacji ukraińskiej, że gospodarce ukraińskiej będzie ciężko przestawić się na inne rynki i przeprofilować produkcję. Dyskusja odbywała się w Parlamencie Europejskim w październiku 2013 roku, kiedy chłodny powiew decyzji Wiktora Janukowicza o niepodpisywaniu stowarzyszenia w Wilnie już można było odczuć – w «niepewności» Gricenki i innych urzędników.

P


14

УЦЦкиирффа ррї нии а іі- Птт рор еле ньн д щ д ииа

Польські товари із західними етикетками

Polskie towary z zachodnimi etykietami

Поляки довго не вагалися, і зараз польські продукти можна зустріти по всьому ЄС; сказати, що ті самі плісняві сири гірші від французьких, можна з великою натяжкою. Польське пиво, не найкраще, як на мій особистий смак, стоїть рядочками у брюссельських марокканських магазинчиках, представлене 5-6-ма сортами. Польські автобуси «Neoplan» витіснили всюдисущі в пострадянському блоці країн угорські «Icarus» і вийшли на зовнішні ринки. Польська кухонна техніка і посуд Zelmer, фарби та лаки Śnieżka, Barlinek, сантехніка Koło i Cersanit, гігієнічні засоби Bella, бляха і металочерепиця Pruszyński, білизна Key i Atlantic, косметика з Перемишля Inglot, сири Łazur – якщо ви читаєте ці назви і вони вам знайомі – значить, польська економіка довела свою успішність. Ба більше, ви могли й не підозрювати, що деякі з названих фірм польські, але тут маркетингова хитрість,   – подібно до того, як серб Мілан Янкович назвався Філіпом Цептером і заснував Zepter, так поляки ховаються за більш «західними» назвами. Зі слів свідків знаю, що приміром, коли у Празі поляки відкривають магазини і ресторани, їхні заклади називаються не «по-польськи», бо у чехів зберігся стереотип, що поляки нічого путнього зробити не вміють. А  це неправда. Оскільки підписання угоди про асоціацію відбулося майже блискавично, і то під час польської гіперінфляції та «шокової терапії» Лешека Бальцеровича, описані страхи відносяться уже до етапу підготовки Польщі до вступу в ЄС. Натомість тоді сама угода не була так розбудована, як нинішній документ, тому якщо

Polacy nie zastanawiali się długo i teraz polskie produkty można spotkać w całej UE; i powiedzieć, że takie na przykład sery pleśniowe są gorsze od francuskich, byłoby trudno. Polskie piwo, nie najlepsze jak na mój osobisty gust, stoi rzędami w brukselskich Maroko Sklepach i to w 5-6 gatunkach. Polskie autobusy «Neoplan» wypchnęły wszechobecne w krajach bloku postsowieckiego węgierskie «Ikarusy» i wyszły na rynki zewnętrzne. Polskie wyroby AGD firmy Zelmer, farby i lakiery Śnieżka, Barlinek, technika sanitarna Koło i Cersanit, wyroby higieniczne Bella, blachy i blachodachówki Pruszyński, bielizna Key i Atlantic, kosmetyki Inglot z Przemyśla, sery Lazur – kiedy czytacie te nazwy i brzmią one znajomo – to znaczy, że polska gospodarka osiągnęła i potwierdziła swoją konkurencyjność. Więcej, mogliście nie podejrzewać, że niektóre z wymienionych firm, to firmy polskie, ale w tym spryt marketingowy, – podobnie jak Serb Miłan Jankowicz nazwał siebie Filipem Zepterem i założył Zepter, tak Polacy skrywają się za bardziej «zachodnimi» nazwami. Ze słów świadków wiem, że na przykład, kiedy Polacy otwierają sklepy i restauracje w Pradze, ich zakłady nazywają się nie «po polsku», gdyż Czesi zachowali stereotyp, że Polacy niczego porządnego zrobić nie potrafią. A to nieprawda. Ponieważ podpisanie umowy stowarzyszeniowej odbyło się prawie błyskawicznie i w czasie trwającej w Polsce hiperinflacji oraz «terapii szokowej» Leszka Balcerowicza, przedstawione strachy odnoszą się już do etapu przygotowań Polski od wstąpienia do UE. Natomiast wówczas sama umowa nie była tak rozbudowana jak aktualny dokument, dlatego skoro

P

Polska gospodarka osiągnęła i potwierdziła swoją konkurencyjność w Europie


15

uFkarkat iyn ai -tproels n dkya

Україна її таки підпише, на що всі ми мали сподівання ще кілька місяців тому, то вона зобов’язуватиме нас набагато ретельніше проводити реформи, приділяти увагу цілому комплексу заходів включно із ремонтами доріг, побудовою сміттєпереробних заводів чи підвищенням енергозбереження будинків. На це все можна буде залучати європейські кошти – за умови українського дофінансування. Іншими словами, чим більше умов до виконання висунуто, тим більше можливостей до їх реалізації. Окрім того, асоціація з Європою це об’єднання політичне і ментальне. Починаючи з того, що процес підписання (і асоціації, і вступу) кожної з країн колишнього соцтабору супроводжувався погрозами, залякуваннями з боку Росії, а в нашому випадку як бачимо навіть дійшло до військового втручання. Але Росія заспокоювалася (хоч економічні війни влаштовувала і далі – особливо польському м’ясу). Так само були проблеми зі сприйняттям з боку «старих» європейців – пам’ятним було висловлювання Жака Ширака як президента Франції до польського колеги, що Польща і інші новоприйняті члени ЄС мають знати своє місце. Нічого, так само зрозуміли, що Європа це не лише Західна Європа, що зі сходу можуть приїхати працювати не лише польські сантехніки, а й лікарі, перекладачі тощо. І вони – білі, що для «індійського» Лондона, «нігерійського» Парижа, «турецького» Франкфурта чи «марокканського» Брюсселя чинник наразі важливий. Україні, ймовірно, доведеться пройти багато непростих випробувань, але вони будуть того варті. Головне –  дійти до підписання цієї угоди цілісною країною – і територіально, і політично.

Stowarzysze­ nie z Europą to połączenie polityczne i mentalne

Ukraina ją jednak podpisze, czego spodziewaliśmy się jeszcze kilka miesięcy temu, to zobowiązuje ona nas do o wiele rzetelniejszego przeprowadzania reform, udzielania uwagi całemu kompleksowi działań, włącznie z remontami dróg, budową zakładów przetwarzających śmieci, czy poprawą energooszczędności budynków. Na to wszystko można będzie otrzymywać środki unijne – pod warunkiem ukraińskiego dofinansowania. Inaczej mówiąc, im więcej warunków do wykonania postawiono, tym więcej możliwości do ich realizacji. Ponadto, stowarzyszenie z Europą, to połączenie polityczne i mentalne. Poczynając od tego, że procesowi podpisania (i stowarzyszenia, i wejścia) każdego kraju byłego obozu socjalistycznego towarzyszyły pogróżki, zastraszanie ze strony Rosji, a w naszym przypadku, jak widzimy, doszło nawet do interwencji wojskowej. Ale Rosja uspokajała się (chociaż wojny ekonomiczne prowadziła nadal – szczególnie przeciwko mięsu z Polski). Były również problemy z przyjęciem ze strony «starych» Europejczyków – pamiętna stała się wypowiedź Jacquesa Chiraca, jako prezydenta Francji, wygłoszona do polskiego kolegi, że Polska i inni nowo przyjęci członkowie UE powinni znać swoje miejsce. Jednakże pojęli oni, że Europa to nie tylko Europa Zachodnia, że ze wschodu mogą przyjechać do pracy nie tylko polscy hydraulicy, ale też lekarze, tłumacze i tym podobni. I są oni biali, – co dla «indyjskiego» Londynu, «nigeryjskiego» Paryża, «tureckiego» Frankfurtu, czy «marokańskiej» Brukseli, jest jak na razie czynnikiem istotnym. Ukraina będzie musiała przejść ciężkie próby, ale są one tego warte. Najważniejsze, aby podejść do podpisania tej umowy w całości terytorialnej i jedności politycznej.

P


16

УЦкир фа рї ни а і- Пт ор ле ьн щ д иа

Польська допомога українському бізнесу Polskie wsparcie ukraińskiej przedsiębiorczości Polska udziela Ukrainie 100 milionów dolarów pomocy ekonomicznej. W tym celu powstaje Fundusz Wsparcia Małej i Średniej Przedsiębiorczości na Ukrainie, z kapitałem 300 milionów złotych (100 milionów dolarów)

Польща виділяє Україні 100 мільйонів доларів економічної допомоги. Для цього створюється Фонд підтримки малого та середнього бізнесу в Україні з капіталом в 300 мільйонів злотих (100 мільйонів доларів)

Андрій Кислов

Andrij Kisłow

«Із суми в 300 мільйонів злотих фонд пропонував би підтримку в залежності від розміру конкретного підприємства і масштабу проекту. Гарантією цільового витрачання коштів буде частка фонду в підприємстві, завдяки чому скоротиться ризик інвестицій», – повідомляють в канцелярії польського президента. Там уточнили, що ініціатива президента Польщі Броніслава Коморовського реалізовуватиметься за рахунок можливостей польських банків – BGK і PKO BP.

Братня допомога «Завдяки підтримці підприємництва на регіональному рівні Україна отримає шанс на формування середнього класу, приватного бізнесу і, як наслідок – громадянського суспільства», – стверджує міністр канцелярії президента Ольгерд Дзеконський. Втім, як ініціатива працюватиме, польські політики уявляють лише в загальних рисах. Так, депутат Сейму Польщі, член Комісії з економіки та Постійної Підкомісії щодо справ інноваційної економіки та розвитку середніх і малих підприємств Мирослава Никєль (Mirosława Nykiel), прогнозує бюрократичні труднощі в Україні. «Це лише початок

P

Завдяки підтримці підприєм­ ництва на регіональ­ ному рівні Україна отримає шанс на формування середнього класу

«Z kwoty 300 milionów złotych Fundusz proponowałby wsparcie w zależności od rozmiarów konkretnego przedsiębiorstwa i rozmiarów projektu. Gwarancją celowego wykorzystania środków będzie udział Funduszu w przedsiębiorstwie, dzięki czemu zmniejszy się ryzyko inwestycji» – powiadamia Kancelaria Prezydenta. Uściślono, że inicjatywa prezydenta Polski Bronisława Komorowskiego realizowana jest w oparciu o środki polskich banków – BGK i PKO BP.

Bratnia pomoc «Dzięki wsparciu przedsiębiorczości na poziomie regionalnym, Ukraina otrzyma szansę na tworzenie klasy średniej, prywatnego biznesu i w rezultacie – społeczeństwa obywatelskiego» – stwierdza minister Kancelarii Prezydenta Olgierd Dziekoński. O tym, jak inicjatywa ma działać, polscy politycy mówią tylko w zarysach. Posłanka na Sejm, członek Komisji Gospodarki oraz Stałej Podkomisji Sejmowej ds. innowacyjnej gospodarki oraz rozwoju małych i średnich przedsiębiorstw Mirosława Nykiel, przewiduje na Ukrainie trudności z biurokracją. «To dopiero początek drogi. Trzeba uregulować komunikację, przede wszystkim za pośrednictwem organizacji


17

u k r a i n a - p o ls k a шляху. Треба налагодити зв’язок передусім за посередництвом неурядових організацій, вони діють швидко і успішно. З іншого боку, треба зробити все, аби знести бюрократичні перешкоди для розвитку бізнесу, а цих перешкод навіть у Польщі вистачає. Проблемою є те, що деякі бізнес-структури в Україні з іноземним капіталом внаслідок фінансово-економічної кризи після Майдану опинилися перед загрозою закриття, і для них треба заснувати міжнародний фонд допомоги, аби вони витримали період стабілізації», – говорить пані Никєль.

pozarządowych, które działają szybko i efektywnie. Z drugiej strony, trzeba zrobić wszystko, aby zlikwidować biurokratyczne przeszkody w rozwoju przedsiębiorczości, a tych jest wystarczająco dużo nawet w Polsce. Problem stanowi fakt, że niektóre przedsiębiorstwa Ukrainy, z udziałem kapitału zagranicznego, w rezultacie kryzysu finansowo-gospodarczego po Majdanie, stanęły przed zagrożeniem likwidacji i trzeba dla nich stworzyć fundusz pomocy międzynarodowej, żeby przetrwały okres stabilizacji» – mówi Mirosława Nykiel.

З миру по нитці – голому сорочка

Ziarnko do ziarnka – zbierze się miarka

Польські 100 мільйонів доларів стануть частиною закордонної допомоги Україні. Адже загальний пакет підтримки економіки з боку зарубіжних партнерів складе 13,6 млрд доларів. Зокрема 2 млрд доларів надасть Європейський Союз і по 1 мільярду – США і Світовий банк. Також 200 млн доларів надасть уряд Канади, 100 млн доларів – уряд Японії, по 200 млн доларів – Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку. Європейський інвестиційний банк – 170 млн доларів і Міжнародна фінансова корпорація – 400 млн доларів. Крім того, Міжнародний валютний фонд оголосив про надання кредиту Україні на суму 14-18 млрд доларів. Причому перший транш, імовірно, в розмірі 3 млрд очікується найближчим часом. Кредит МВФ дозволить Києву отримати до 27 млрд доларів допомоги від міжнародних кредиторів протягом двох років. Але й цього замало. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Україні не вистачає майже 35 млрд доларів, щоб «залатати бюджетну діру». Уряд Азарова оцінював адаптацію України в 160 мільярдів доларів та просив у ЄС хоча б 20 мільярдів. У Азарова вважали, що мають право на вливання коштів аналогічне тому, яке отримала Польща при вступі до Євросоюзу. Там оперували сумою в 75 мільярдів доларів боргу, які ЄС Польщі подарував. Про таку благодійність тепер мова не йде. Азаров грошей не отримав і в результаті Майдану позбувся влади. А уряд Яценюка відновив переговори з МВФ про кредит. Серед вимог МВФ: підвищення тарифів на газ і опалення для населення, зобов'язання заморозити зарплати на поточному рівні. Яценюк пообіцяв ці вимоги виконати «з тієї простої причини, що немає іншого вибору».

Ukrainie brakuje prawie 35 mld dolarów do «załatania dziury budżetowej»

Polskie 100 milionów dolarów będą częścią zagranicznej pomocy Ukrainie. Całościowy pakiet wsparcia gospodarki ze strony zagranicznych partnerów wynosi 13,6 mld dolarów. W tym 2 mld dolarów ze strony Unii Europejskiej i po miliardzie od USA i Banku Światowego. Również 200 mln dolarów daje rząd Kanady, 100 mln dolarów – rząd Japonii, po 200 mln dolarów – Bank Światowy i Europejski Bank Odbudowy i Rozwoju. Europejski Bank Inwestycyjny – 170 mln dolarów i Międzynarodowa Korporacja Finansowa – 400 mln dolarów. Poza tym, Międzynarodowy Fundusz Walutowy przyznał Ukrainie kredyt w wysokości 14-18 mld dolarów. Przy czym pierwsza transza, prawdopodobnie, w wysokości 3 mld dolarów oczekiwana jest w niedługim czasie. Kredyt MFW pozwoli Kijowowi otrzymać do 27 mld dolarów pomocy ze strony kredytorów międzynarodowych, w przeciągu dwóch lat. Lecz i tego za mało. Premier Arsenij Jaceniuk wyjawił, że Ukrainie brakuje prawie 35 mld dolarów do «załatania dziury budżetowej». Rząd Azarowa wyszacował koszt stowarzyszenia Ukrainy na 160 miliardów dolarów i chciał od UE chociaż 20 mld dolarów. Jego rząd uważał, że ma prawo na dopływ środków analogicznych do tych, jakie otrzymała Polska podczas wejścia do Unii Europejskiej. Operowano tam kwotą do 75 miliardów dolarów pożyczki, jaką UE podarowała Polsce. O takiej dobroczynności nie ma teraz mowy. Azarow pieniędzy nie otrzymał, a w wyniku Majdanu utracił władzę. Natomiast rząd Arsenija Jaceniuka wznowił negocjacje z MFW w sprawie kredytu. Wśród warunków MFW znajduje się wymóg podwyższenia taryf na gaz i ogrzewanie dla ludności oraz zamrożenia płac na bieżącym poziomie. Arsenij Jaceniuk obiecał je wykonać «z tej prostej przyczyny, że nie innego wyboru».

Скільки в Україні крадуть

Ile kradną na Ukrainie

Новий міністр юстиції Павло Петренко заявив, що український бюджет в 2013 році через корупцію попередньої влади недоотримав 300 млрд грн. «Це ті гроші, які заклали в бюджет, але потім вони фактично були розграбовані. Це і стало причиною переддефолтного стану нашої держави. Тому ми були змушені піти на дуже жорсткі заходи в соціальній сфері», – сказав міністр. Політика попереднього уряду трималась на штучній підтримці курсу гривні і поступовому збільшенні соцвиплат. Заради цього влада йшла на істотні позики в Заходу і Росії. Частину цих боргів доведеться виплатити і цьогоріч. Частково цим викликана й задекларована урядом Яценюка економія за рахунок врізання соцвиплат на 10 млрд грн.

Nowy minister sprawiedliwości Pawło Petrenko ogłosił, że do budżetu Ukrainy w 2013 roku, w wyniku korupcji poprzedniej władzy, nie wpłynęło 300 mld hrywien. «To te pieniądze, które były założone w budżecie, ale następnie zostały faktycznie rozgrabione. To właśnie doprowadziło gospodarkę państwa na próg bankructwa. Dlatego zmuszeni byliśmy zrobić tak ostre posunięcia w sferze socjalnej» – powiedział minister. Polityka poprzedniego rządu była oparta na sztucznym podtrzymywaniu kursu hrywny i stopniowym zwiększeniu wydatków w sferze socjalnej. W tym celu władza pożyczała duże kwoty od Rosji i Zachodu. Część tych zadłużeń musimy spłacić już w tym roku. I właśnie tym jest spowodowana ekonomia, ogłoszona rządem Jaceniuka, która dotyczy wydatków w sferze socjalnej.

P


18

У КЦЦрииаффЇ рн р ии а і–і ттПрроеелнньддш ии а

На Євросоюз чекає наплив українців? Unię Europejską czeka napływ Ukraińców? У наступному році Польщі доведеться задуматися про обмеження для емігрантів

W przyszłym roku Polska będzie musiała pomyśleć o ograniczeniach dla emigrantów

Андрій Кислов

Andrij Kisłow

Єврокомісар з питань розширення та европейської політики сусідства Штефан Фюле заявив, що українці з біометричними паспортами зможуть їздити до Євросоюзу без віз. У свою чергу, прем'єр -міністр України Арсеній Яценюк розповів, що біометричні паспорти громадянам України почнуть видавати вже цього року

Komisarz Unii Europejskiej ds. Rozszerzenia i Europejskiej Polityki Sąsiedztwa Štefan Füle ogłosił, że Ukraińcy posiadający paszporty biometryczne, będą mogli podróżować do Unii Europejskiej bez wiz. Z kolei premier Ukrainy Arsenij Jaceniuk powiedział że wydawanie Ukraińcom paszportów biometrycznych rozpocznie się już w tym roku

P


19

UFkarkat iyn ai -tProels n dkya «Важкоатлети» на візовому рингу

«Waga ciężka» na ringu wizowym

Поки Штефан Фюлле та Арсеній Яценюк обіцяли безвізовий режим з ЄС, Петро Порошенко та Віталій Кличко злітали до Лондона. Там вони провели зустріч з прем'єр-міністром Великобританії Девідом Кемероном і міністром закордонних справ Вільямом Хейгом. Вони домоглися спрощення візового режиму між Україною і Великобританією. Сторони досягли домовленостей, які передбачають одночасний рух у двох напрямках: різке зниження плати за візові послуги і підготовка угоди про спрощення візового режиму. Тепер багато українців зможуть отримати довгострокові безкоштовні візи за спрощеною процедурою. Україна і далі буде домагатися права безвізового в'їзду на територію Великобританії для своїх громадян. Здавалося б навіщо? Адже візи в ЄС і так скоро скасують? У Британії своя візова політика. З 1 січня 2008 р. між Україною та ЄС діє угода про спрощення візового режиму. Угода передбачає спрощення видачі віз для українських громадян, які мають намір перебувати в державі-члені ЄС терміном до 90 днів. Встановлена єдина сума візового збору  – 35  євро. Безкоштовна видача віз передбачена: членам офіційних делегацій, близьким родичам громадян ЄС, посадовцям, студентам, аспірантам, учням, інвалідам, учасникам міжнародних змагань, наукових програм, програм обміну. Але угоди не поширюється на такі країни ЄС, як Данія, Ірландія та Великобританія. Не дивлячись на те, що з боку України візовий режим був повністю скасований для всіх громадян ЄС без винятку.

Zanim Štefan Füle i Arsenij Jaceniuk obiecali ruch bezwizowy z UE, Petro Poroszenko i Witalij Kliczko polecieli do Londynu. Spotkali się tam z premierem Wielkiej Brytanii Davidem Cameronem i ministrem spraw zagranicznych Wiliamem Hague. Uzyskali uproszczenie procedur wizowych pomiędzy Ukrainą i Wielką Brytanią. Strony dokonały ustaleń przewidujących jednoczesne działania w dwóch kierunkach: znaczne obniżenie opłat za wydawanie wiz i przygotowania umowy dotyczącej uproszczenia procedur. Teraz wielu Ukraińców będzie mogło, w ramach uproszczonej procedury, otrzymać długoterminowe i bezpłatne wizy. Ukraina nadal będzie zabiegać o prawo do bezwizowego wjazdu na terytorium Wielkiej Brytanii dla swoich obywateli. Dlaczego – przecież wizy do UE i tak niedługo zostaną skasowane? Ponieważ Wielka Brytania ma swoja politykę wizową. Od 1 stycznia 2008 roku pomiędzy Ukrainą i UE istnieje umowa o uproszczeniu procedur wizowych. Umowa przewiduje uproszczone wydawanie wiz dla obywateli Ukrainy, planujących wyjazd do państw członkowskich Unii na okres do 90 dni. Ustalona jest jedna opłata za wizę – 35 euro. Bezpłatne wizy przewidziane są dla członków oficjalnych delegacji, bliskich krewnych obywateli Unii, urzędników, studentów, doktorantów, uczniów, inwalidów, uczestników wojen, osób uczestniczących w programach naukowych i programach dotyczących wymiany. Umowy te nie są jednak rozszerzone na takie państwa jak Dania, Irlandia czy Wielka Brytania. Bez względu na to, że Ukraina zniosła wizy dla wszystkich, bez wyjątków, obywateli Unii.

Політична асоціація з ЄС візи не скасувала У березні Україна підписала політичну частину асоціації з Європейським союзом. Напередодні прем'єрміністр України Арсеній Яценюк говорив, що цей документ відкриє шлях для України до безвізового режиму з країнами Європи. Але безвізового режиму Україна поки не отримала. Тепер країна чекає підписання економічної частини асоціації, що припускає створення Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Економічна частина угоди про асоціацію з ЄС буде підписана не раніше того, як в Україні відбудуться президентські вибори. Вони призначені на 25 травня. Потім відбудеться інавгурація нового президента. А тим часом в Європейському союзі проходитимуть вибори до Європейського парламенту і ротація чиновників ЄС. Підписувати економічну частину угоди Україні доведеться з новими людьми. При цьому в угоді про асоціацію не сказано, що візи скасують. А ось Росія вже погрожує українцям візами після того, як економічна частина асоціації з ЄС буде підписана. Для лібералізації візового режиму Україні потрібно виконати чергові вимоги ЄС. Яценюк дав розпорядження своїм міністрам «про негайне виконання плану дій щодо безвізового режиму з країнами-членами ЄС». Цей план був схвалений ще в листопаді 2010 року.

Teraz wielu Ukraińców będzie mogło, w ramach uproszczonej procedury, otrzymać długoterminowe i bezpłatne wizy

Polityczne stowarzyszenie z UE nie zniosło wiz

W marcu Ukraina podpisała polityczną część umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską. W przeddzień premier Arsenij Jaceniuk powiedział, że ten dokument otwiera Ukrainie drogę do bezwizowego ruchu z krajami Europy. Ale bezwizowego ruchu Ukraina, póki co, nie otrzymała. Obecnie kraj czeka podpisanie ekonomicznej części umowy stowarzyszeniowej, pozwalającej na stworzenie strefy wolnego handlu z Unią Europejską.

Стандарти європейців У Плані дій щодо безвізового режиму з країнамичленами ЄС до півсотні різних критеріїв і завдань. Попередня влада намагалася їх виконувати. Так, в травні

P


20

У КЦЦрииаффЇ рн р ии а і–і ттПрроеелнньддш ии а

минулого року був прийнятий пакет законів щодо боротьби з корупцією, прийнятий закон про екстрадицію. З 1 січня набув чинності закон «Про захист персональних даних». Зроблено й інші кроки в бік безвізового режиму. Проблемним для Верховної Ради виявився закон, який мав вирішити питання законодавчих прогалин у сфері протидії дискримінації. По суті переважну більшість вимог ЄС Україна виконала. Тепер від неї вимагають виконати їх ще краще. Так може тривати скільки завгодно. Але є одна вимога, яку, схоже, не буде виконано в осяжному майбутньому. Торік колишній прем'єр-міністр Микола Азаров підписав і направив до парламенту законопроект, який повинен захистити від дискримінації сексуальні меншини. У Трудовий кодекс пропонувалося внести словосполучення «сексуальна орієнтація». Ці слова пропонували додати до традиційного переліку ознак, за якими людину не можна переслідувати: раса, колір шкіри, стать, вік, релігійні переконання і соціальне становище. Закон не прийняли. Проти нього виступили всі «захисники традиційних цінностей» в країні. Від націоналістичної «Свободи» до правлячої Партії регіонів. Шанси на те, що цей закон прийме нова влада невеликі – парламент залишився той же. А на Майдані досі стоять люди, далекі від ліберальних цінностей. Навряд чи члени «Правого сектору» або Самооборони Майдану підтримають рівні права для гомосексуалістів.

P

Росія вже погрожує українцям запрова­ дженням віз

Ekonomiczna część umowy stowarzyszeniowej będzie podpisana nie wcześniej, niż po przeprowadzeniu na Ukrainie wyborów prezydenckich. Wyznaczone one są na 25 kwietnia. Następnie odbędzie się inauguracja nowego prezydenta. A w tym czasie w UE odbywają się wybory do Parlamentu Europejskiego i rotacja unijnych urzędników. Ekonomiczną część umowy stowarzyszeniowej Ukraina będzie podpisywać z nowymi ludźmi. Przy czym, w umowie stowarzyszeniowej nie mówi się o zniesieniu wiz. A jednocześnie Rosja już grozi Ukraińcom wprowadzeniem wiz, jeśli podpisana zostanie ekonomiczna część umowy. W celu zliberalizowania procedur wizowych Ukraina musi spełnić kolejne wymogi UE. Arsenij Jaceniuk wydał swoim ministrom polecenie: «niezwłocznie wykonać plan działań dotyczących bezwizowego ruchu z krajami – członkami UE». Plan ten był uchwalony jeszcze w listopadzie 2010 roku. Do tej pory Ukraina starała się go wykonywać.

Europejskie standardy Plan działań dotyczący bezwizowego ruchu z krajami członkowskimi Unii zawiera prawie pół setki różnych kryteriów i zadań. Poprzednia władza wytrwale je wykonywała. W kwietniu ubiegłego roku przyjęto pakiet ustaw o walce z korupcją, przyjęto ustawę o ekstradycji. Z dniem 1 stycznia weszła w życie ustawa «O ochronie danych osobowych». Wykonano też inne działania w kierunku ruchu bezwizowego. Problemem dla Rady Najwyższej okazała się ustawa mająca wypełnić luki prawne w obszarze przeciwdziałania dyskryminacji.


21

UFkarkat iyn ai -tProels n dkya На поблажливість європейців розраховувати не варто «Український народ заслужив, щоб йому відкрили двері в Європейський Союз, проте уряду не варто покладатися лише на «моральний борг ЄС». Не слід очікувати перегляду з боку ЄС критеріїв, враховуючи вплив Майдану. Замилування в Європі революційними змінами може служити підставою для значно кращого сприйняття громадян України, однак цього мало, щоб очікувати вирішення питання скасування віз лише політичним рішенням», – вважає керівник громадської організації «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко.

досвід молдови У середині березня Рада ЄС підтримала пропозицію Єврокомісії і прийняла рішення щодо скасування віз для громадян Молдови. Рішення Євросоюзу набуде чинності не пізніше 25 травня. Тепер для подорожей до країн Шенгенської зони на термін перебування до 90 днів протягом шести місяців громадянам Молдови візи не потрібні. Справа в тому, що 29 листопада в Вільнюсі на саміті Східного партнерства Молдова парафувала Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Тоді ж влада Євросоюзу заявила про те, що вона докладе усіх зусиль, щоб найближчим часом скасувати візовий режим для громадян Молдови. Усі рішення Євросоюзу були прийняті в строк і за наміченим планом. Нагадаємо, що саме 29 листопада президент Янукович відмовився підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом. Через це почався Євромайдан, який повалив владу Януковича. Але ж Молдова теж не підписувала асоціацію, а лише парафувала документ. Україна парафувала угоду ще в березні 2012 року! Але безвізового режиму вона не отримала. «Інтереси Молдови, зокрема щодо отримання безвізового режиму, лобіювала Румунія. Що ж стосується України, то, можливо, її традиційний адвокат – Польща, побоюється напливу дешевої робочої сили», –припускає член німецько-українського форуму Олександр Рар. Відзначимо, що громадяни Молдови отримали право їздити без віз, хоча не мають права легально працювати в ЄС. Але через п'ять років Молдова розраховує стати повноправним членом Європейського Союзу. Перспективи України поки вельми туманні.

Замилування в Європі Майданом може служити підставою для значно кращого сприйняття громадян України

Generalnie biorąc, Ukraina spełniła większość wymagań UE. Teraz oczekuje się od niej ich dopracowania. Może to trwać nie wiadomo, jak długo. Lecz istnieje jeden wymóg, jaki prawdopodobnie nie zostanie spełniony w najbliższej przyszłości. W ubiegłym roku premier Mykoła Azarow podpisał i skierował do Parlamentu projekt ustawy, która powinna chronić przed dyskryminacją mniejszości seksualne. Proponowano wniesienie do Kodeksu pracy zwrotu: «orientacja seksualna». Proponowano dodać te słowa do tradycyjnej listy przyczyn dyskryminacji ludzi: rasa, kolor skóry, płeć, wiek, przekonania religijne i sytuacja socjalna. Ustawy nie przyjęto. Wystąpili przeciwko niej wszyscy «obrońcy tradycyjnych wartości» w kraju. Od nacjonalistycznej «Swobody» do rządzącej Partii Regionów. Szanse na to, że tę ustawę przyjmie nowa władza, są niewielkie – parlament się nie zmienił. A na Majdanie do tej pory stoją ludzie dalecy od wartości liberalnych. Wątpliwe, żeby członkowie «Prawego Sektora» czy «Samoobrony Majdanu», podtrzymali hasła równouprawnienia dla homoseksualistów.

Na pobłażliwość Europejczyków nie ma co liczyć «Naród ukraiński zasłużył na to, aby otwarto mu drzwi Unii Europejskiej, ale rząd nie powinien liczyć tylko na «moralny dług UE». Nie należy oczekiwać zmiany kryteriów ze strony Unii w wyniku wpływu Majdanu. Podziw ze strony Europy dla rewolucyjnych zmian, może stanowić podstawę do znacznie przychylniejszego przyjęcia obywateli ukraińskich, ale to nie wystarczy, żeby oczekiwać rozwiązania problemu wyłącznie za pomocą decyzji politycznych – uważa szefowa społecznej organizacji «Europa bez Granic» Irina Suszko.

doświadczenie mołdawii W połowie marca Rada Europy podtrzymała propozycję Komisji Europejskiej i podjęła decyzję o zniesieniu wiz dla obywateli Mołdawii. Decyzja Unii Europejskiej wejdzie w życie nie później niż 25 kwietnia. Teraz na wyjazd do państw strefy Schengen, na pobyt do 90 dni w ciągu sześciu miesięcy, obywatelom Mołdawii wizy nie są potrzebne. Rzecz w tym, że 29 listopada ubr. w Wilnie, na szczycie «Partnerstwa Wschodniego» Mołdawia parafowała umowę stowarzyszeniową z Unią Europejską. Wówczas władze unijne zapowiedziały, że dołożą wszelkich starań, aby w najbliższym czasie znieść procedury wizowe dla obywateli Mołdawii. Wszystkie decyzje zostały podjęte terminowo i zgodnie z założonym planem. Przypominamy, że właśnie 29 listopada prezydent Wiktor Janukowycz odmówił podpisania umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską. Dało to początek Euromajdanowi, który obalił władzę Wiktora Janukowycza. Ale Mołdawia też nie podpisywała umowy stowarzyszeniowej, tylko parafowała dokument. Ukraina parafowała umowę jeszcze w marcu 2012 roku! Bezwizowego ruchu nie otrzymała. «W interesie Mołdawii lobbowała Rumunia. Co dotyczy Ukrainy, to jej tradycyjny adwokat – Polska, być może, obawia się napływu taniej siły roboczej», – sądzi członek Forum Niemiecko- Ukraińskiego Oleksandr Rar. Zaznaczmy, że obywatele Mołdawii otrzymali prawo podróżowania bez wiz, ale nie mają prawa legalnie pracować w UE. Jednakże Mołdawia liczy na to, że w ciągu pięciu lat zostanie pełnoprawnym członkiem Unii Europejskiej. Perspektywy Ukrainy są na razie dość mgliste.

P


22

У КЦЦрииаффЇ рн р ии а і–і ттПрроеелнньддш ии а

Відбитки пальців

Odciski palców

Молдаванам тепер не потрібна віза, достатньо показати на кордоні біометричний паспорт. Він діє в цій країні з 2011 року. В українців поки таких паспортів немає. Від звичайного паспорта біометричний відрізняється мікрочіпом, на якому міститься оцифроване фото, підпис і відбитки пальців. Спочатку планувалося, що такі паспорти почнуть діяти в Україні вже з 1 січня 2013 року. Але державне фінансування дісталося фірмі, близькій до режиму Януковича... Тільки в середині березня цього року Міністерство внутрішніх справ викрило низку корупційних схем у діяльності концерну «ЄДАПС». Вся виготовлена концерном продукція вилучена, а право на її виготовлення передано поліграфічному комбінату «Україна». Тепер біометричні паспорти вже виготовляються там. В.о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця вважає реальним отримати безвізовий режим з Євросоюзом до кінця 2014 року. «Якщо бути реалістами, ми можемо отримати безвізовий режим з ЄС до кінця року. Нам потрібно прийняти кілька законів і кілька підвідомчих актів, які передбачають введення біометричних паспортів, контроль на кордонах», – сказав глава МЗС.

Mołdawianom nie są potrzebne teraz wizy, wystarczy okazanie na granicy paszportu biometrycznego. Jest on w tym kraju od 2011 roku. Ukraińcy na razie takich paszportów nie posiadają. Od zwyczajnego paszport biometryczny różni się mikroczipem, zawierającym w wersji cyfrowej fotografię, podpis i odciski palców. Początkowo planowano, że taki paszport pojawi się na Ukrainie już od 1 stycznia 2013 roku. Ale pieniądze państwowe trafiły do firmy zbliżonej do kręgów Wiktora Janukowycza... Dopiero w połowie marca tego roku Ministerstwo Spraw Wewnętrznych wykryło sieć powiązań korupcyjnych w działalności koncernu «EDAPS». Cała produkcja została wycofana, a prawa przekazano Poligraficznemu Kombinatowi «Ukraina». Teraz tam przygotowywane są paszporty biometryczne. Pełniący obowiązki ministra spraw zagranicznych Ukrainy Andrij Deszczyca uważa za realne wprowadzenie ruchu bezwizowego z Unią Europejską do końca 2014 roku. «Patrząc realnie, możemy uzyskać ruch bezwizowy z UE do końca roku. Musimy przyjąć kilka ustaw i kilka aktów wykonawczych, które przewidują wprowadzenie paszportów biometrycznych, kontroli granicznej» – powiedział szef MSZ.

P

Глава МЗС України вважає реальним отримати безвізовий режим з ЄС уже в цьому році


23

UFkarkat iyn ai -tProels n dkya У Польщі заговорять українською

W Polsce zaczną mówić po ukraińsku

За даними Міжнародної організації мігрантів, за межами 45-мільйонної України працює близько 2,5 млн українців. Приблизно половина з яких – у Росії, а інша частина в державах Європейського Союзу. А, за даними державного комітету статистики України, найпопулярнішими країнами для гастарбайтерів стали Росія та Польща. Влітку 2007 року Польща спростила працевлаштування для громадян країн, які мають безпосередній кордон з нею, для того, щоб компенсувати брак робочої сили через масову еміграцію поляків в інші держави Євросоюзу. Найбільше цим нововведенням скористалися громадяни України, які лише за спрощеною системою працевлаштування отримали з того часу до початку 2014 понад 1 млн заявок на роботу. «Традиційно мешканці Сходу прагнули на Захід. У цьому немає нічого нового. Українці замінять тих поляків, які виїхали до країн Західної Європи. Обмеження на певні професії не зможуть зупинити цей рух зі Сходу на Захід, який триває протягом всієї історії людства», – вважає Олександр Рар. Відзначимо, що минулого року з Польщі в інші держави Європейського Союзу виїхало 500 тисяч поляків. Це є найвищим показником за останні шість років. Більшість поляків їде до Німеччини і Британії. Популярні також Голландія та Норвегія. Поляки поспішають виїхати, тому що побоюються, що в низці держав Євросоюзу можуть ввести додаткові обмеження для емігрантів. Схоже, що з Нового року про такі обмеження доведеться думати і самій Польщі.

Według danych Międzynarodowej Organizacji ds. Migracji, poza granicami 45 milionowej Ukrainy pracuje blisko 2,5 miliona Ukraińców. Prawie połowa z nich – w Rosji, pozostali w państwach Unii Europejskiej. Według danych Państwowego Komitetu Statystyki Ukrainy, najpopularniejszymi krajami dla gastarbeiterów stały się Rosja i Polska. Latem 2007 roku Polska uprościła przepisy dotyczące zatrudniania osób z państw bezpośrednio z nią graniczących, aby zrekompensować brak siły roboczej, powstający w wyniku masowej emigracji Polaków do innych państw Unii Europejskiej. Najwięcej na tych zmianach skorzystali obywatele Ukrainy, którzy tylko dzięki uproszczeniu systemu zatrudniania, otrzymali od tego czasu do początku 2014 roku, ponad milion zawiadomień o miejscach pracy. «Zgodnie z tradycją, mieszkańcy Wschodu chcą przemieszczać się na Zachód. Nie ma w tym niczego nowego. Ukraińcy zamienią tych Polaków, którzy wyjechali do Europy Zachodniej. Ograniczenia dotyczące niektórych zawodów nie wstrzymają tego ruchu ze Wschodu na Zachód, jaki trwa w ciągu całej historii ludzkości» – uważa Oleksandr Rar. Podkreślmy, że w ubiegłym roku z Polski do innych państw Unii Europejskiej wyjechało 500 tysięcy Polaków. To najwyższy wskaźnik za ostatnich sześć lat. Najwięcej Polaków wyjeżdża do Niemiec i Wielkiej Brytanii. Popularne są też Holandia i Norwegia. Polacy przyspieszają wyjazd w obawie, że szereg państw Unii Europejskiej może wprowadzić dodatkowe ograniczenia dla emigrantów. Możliwe, że o takich ograniczeniach od nowego roku będzie musiała pomyśleć także i Polska.

Latem 2007 roku Polska uprościła przepisy dotyczące zatrudniania osób z państw bezpośrednio z nią graniczących

P


24

ЦД иі лфорвии ій тпу р елньдси

Вячеслав Войцеховський

Давос-2014: Davos 2014:

Wiaczesław Wojciechowskij

стриманий оптимізм перед переформатуванням світу

ostrożny optymizm przed przeformowaniem świata

Цьогорічний Світовий економічний форум був чи не найбільш обнадійливим з часів кризи 2008-го року. Однак, як стверджують цьогорічні учасники Давосу, це лише перші «зелені паростки» фінансового оздоровлення

Tegoroczne Światowe Forum Ekonomiczne było chyba najbardziej optymistycznym od czasów kryzysu 2008 roku. Jednakże, jak stwierdzają tegoroczni uczestnicy Davos, to tylko pierwsze «zielone pędy» finansowego uzdrowienia

Власне, оптимізм Давосу-2014 криється у кількох цифрах. Зростання ВВП у розвинених країнах цьогоріч на рівні 2-2,2% (для порівняння торік це було 1,5%, у 2012-му – 1,2%). Зокрема в США очікують зростання на рівні 3%, у Китаї – 7%. Напередодні форуму міжнародна агенція Bloomberg провела опитування, за підсумками якого 59% інвесторів позитивно оцінюють перспективи світової економіки. Це, звісно, означатиме пожвавлення ділової активності в усьому світі, однак і до економічного буму ще дуже далеко, бо одужання після кризи, як відзначають аналітики, не буде ані швидким, ані всеохопним. Стриманий і обережний оптимізм висловили й представники єврозони – однієї з найбільших больових точок світової економіки. «Ми бачимо сигнали покращення в економіці. Ми бачимо, що щедра монетарна політика, яку ЄЦБ (Європейський Центробанк – Ред.) впроваджує з

Właściwie, optymizm Davos – 2014 roku kryje się w kilku cyfrach. We wzroście w tym roku PKB w krajach rozwiniętych na poziomie 2-2,2% (dla porównania w ubiegłym roku było to 1,5%, w 2012 – 1,2%). Ponadto w USA oczekują wzrostu na poziomie 3%, w Chinach – 7%. W przededniu Forum międzynarodowa agencja Bloomberg przeprowadziła sondaż, którego wynik pokazuje, że 59% inwestorów pozytywnie ocenia perspektywy światowej ekonomiki. Oznacza to zazwyczaj ożywienie gospodarcze na całym świecie, jednak do ekonomicznego boomu jeszcze daleko, gdyż uzdrowienie po kryzysie, jak podkreślają analitycy, nie będzie ani szybkie, ani wszechobecne. Wstrzemięźliwy i ostrożny optymizm wyrazili przedstawiciele strefy euro – jednej z największych bolączek światowej ekonomiki. «Widzimy sygnały poprawy w gospodarce. Widzimy, że szczodra polityka monetarna EBC (Europejski Bank Centralny – red.) od końca 2011 roku (obniżenie stawek,

P


25

ЦPиuфls р и bі iтzрnе н eд sи u

«Ми бачимо початок відновлення. Але воно все ще слабке, крихке, нерівне» Маріо Драгі

кінця 2011-го року (зменшення ставок, надання довготривалого фінансування) нарешті дійшла до реального сектору економіки», – заявив очільник Європейського Центробанку Маріо Драгі. – «Ми бачимо початок відновлення. Але воно все ще слабке, крихке, нерівне». За словами Драгі, зниження інфляції в єврозоні відбулося переважно завдяки уповільненню економічного зростання чотирьох країн із високою кредиторською заборгованістю – Греції, Іспанії, Ірландії та Португалії. Проте нині економічне зростання в цих країнах є набагато інтенсивнішим, тому в середньостроковій перспективі інфляція в Єврозоні, ймовірно, повернеться до наміченого рівня. 

Освіта + урбанізація «Зелені паростки зростання», як назвали намічені позитивні тенденції у світовій економіці учасники Форуму, повинні створити передумови для переформатування світу (а саме це визначено головним завданням Давосу). Як засвідчили дослідження Deloitte Touche, зараз у світі спостерігається криза довіри між суспільством, бізнесом, громадськими організаціями, державою і наддержавними інституціями. Відновлення такої довіри сприяло б вирішенню багатьох соціальних проблем, зокрема зменшенню безробіття. Переформатування потрібне передовсім з врахуванням глобальних змін у світовій соціальній структурі. «Не варто забувати, що в усьому світі дохід на душу населення зріс на понад 60% за останні десять років, чисельність середнього класу, як очікується, збільшиться з 1,8 млрд до 3,2 млрд через 10 років. У багатьох густонаселених країнах, таких як Китай, Індія та Індонезія, сотні мільйонів людей сягнуть рівня середнього класу», – такий прогноз озвучив прем’єр-міністр Австралії Тоні Еббот. А формування середнього класу неможливе без нового освітнього рівня, тому однією з наймасштабніших і найгостріших тем Давосу-2014 стала освіта. Генеральний секретар Організації економічної співпраці та розвитку Хосе Ангель Гурріа зазначив, що різниця в доходах між працівниками з вищою освітою і тими, у кого її немає, зростає. Нині вона сягає 90%. Дипломованим спеціалістам набагато легше уникнути звільнення, а в більшості країн наявність вищої освіти визначає становище у соціумі». Найбільше суперечок виникло навколо того, чи мають майбутнє класичні університети, чи є онлайн-навчання новим універсальним інструментом здобуття знань. Прибічники старої моделі наполягали на тому, що для найбільш соціально значущих професій, як от лікарі, збереження стаціонарного навчання є вкрай необхідним. Водночас розробники новітніх проектів онлайн-освіти наполягають на тому, що навчання в інтернеті значно розширює коло спілкування студентів і значно зменшує вартість самого навчання, що має

«В усьому світі дохід на душу населення зріс на понад 60% за останні десять років і чисельність середнього класу, як очікується, збільшиться з 1,8 млрд до 3,2 млрд через 10 років»

Тоні Еббот

prowadzenie długoterminowego finansowania) dotarła nareszcie do realnego sektora gospodarki» – oświadczył prezes Europejskiego Banku Centralnego Mario Draghi. – «Widzimy początek uzdrowienia. Ale jest ono jeszcze słabe, kruche, niepewne». Według słów Draghi obniżenie inflacji w strefie euro odbyło się głównie dzięki spowolnieniu gospodarczego wzrostu czterech najbardziej zadłużonych krajów o wysokich zobowiązaniach kredytowych – Grecji, Hiszpanii, Irlandii i Portugalii. Obecnie wzrost gospodarczy w tych krajach jest dużo intensywniejszy, dlatego w średniookresowej perspektywie inflacja w strefie euro prawdopodobnie wróci do założonego poziomu.

Oświata + urbanizacja «Zielone pędy», jak nazwali zaobserwowane pozytywne tendencje w gospodarce światowej uczestnicy Forum, powinny stworzyć warunki do przeformowania świata (co postawiono jako główne zadanie w Davos). Jak pokazały badania Deloitte Touche, obecnie na świecie istnieje kryzys zaufania pomiędzy społeczeństwem, biznesem, organizacjami społecznymi, władzą i instytucjami ponadnarodowymi. Odzyskanie takiego zaufania sprzyjałoby rozwiązaniu wielu problemów socjalnych, w szczególności zmniejszeniu bezrobocia. Przeformowanie jest potrzebne przede wszystkim z uwagi na globalne zmiany struktury społecznej na świecie. «Nie należy zapominać, że na całym świecie dochód na jednego mieszkańca wzrósł o ponad 60% w ciągu ostatnich 10 lat, a ilość ludności zaliczanej do klasy średniej wzrosła z 1,8 miliarda do 3,2 miliarda przez 10 lat. W krajach o dużym zaludnieniu, takich jak Chiny, Indie czy Indonezja, setki milionów ludzi osiągnie poziom klasy średniej», – prognozuje premier Australii Tony Abbott. Formowanie klasy średniej nie jest możliwe bez nowego poziomu oświaty, dlatego jednym z największych i najpilniejszych tematów Davos-2014 stała się oświata. Sekretarz generalny Organizacji Współpracy Gospodarczej i Rozwoju José Ángel Gurría zaznaczył, że rosną różnice w dochodach pracowników z wyższym wykształceniem oraz tymi, którzy go nie mają. Obecnie sięgają one 90%. Specjaliści z dyplomami o wiele łatwiej unikną zwolnienia, a w większości krajów posiadanie wyższego wykształcenia stanowi o pozycji w społeczeństwie. Największe spory powstały wokół tego, czy mają przyszłość klasyczne uniwersytety, czy też nauka w systemie on-line jest nowym, uniwersalnym instrumentem zdobywania wiedzy. Zwolennicy starego modelu podkreślali fakt, że dla zawodów o największym społecznym znaczeniu, jak na przykład lekarz, zachowanie nauczania stacjonarnego jest niezbędne. W tym samym czasie twórcy nowych projektów nauki on-line twierdzą, że nauka przez internet

P


26

ЦД иі лфорвии ій тпу р елньдси

Однією з умов майбутнього економічного розвитку є форсована урбанізація величезне значення, особливо для країн, що розвиваються, адже саме там спостерігатиметься найбільший приріст середнього класу. Ще однією з умов майбутнього економічного розвитку, як відзначили учасники форуму, є форсована урбанізація. Саме цей процес має стати «рушійною силою змін у глобальному масштабі». Відповідно до результатів досліджень компанії Jones Lang LaSalle, яка надає фінансові та комплексні професійні послуги в сфері роботи з нерухомістю, сьогодні міста, які процвітають найінтенсивніше залучають інвестиції в нерухоме майно. Останнє ж, у свою чергу, може фактично стимулювати розвиток цих міст, сприяючи розвитку бізнесу. Зважаючи на «коефіцієнт привабливості» міст для вкладання прямих іноземних інвестицій у комерційну нерухомість, експерти Jones Lang LaSalle поділили найбільші центри світу на три групи – «суперміста», «основні міста» та «населені пункти другого порядку». До того ж було підраховано, що протягом останніх десяти років пряме інвестування в комерційну нерухомість у всьому світі сягнуло 4,6 трлн доларів США, з яких левову частку капіталовкладень отримали «суперміста» – Лондон, Нью-Йорк, Токіо та Париж. Варто звернути увагу й на прогнози журналу The Economist щодо інвестиційного потенціалу Африки: мегаполіси країн чорного континенту, зокрема нігерійські, переживають зараз інвестиційний бум попри те, що в цілому в самих країнах інфраструктура залишається відсталою.

Нові лідери, нові пріоритети На цьогорічному Давоському форумі не було лідерів США, Німеччини, Франції, Росії та Китаю. Натомість знаковою фігурою став недавно обраний президент Ірану Хасан Роухані. Його виступ на Форумі помітили усі, адже лідер Ісламської Республіки напряму закликав закордонних, передовсім західних інвесторів, вкладати гроші в економіку країни, перш за все, у нафтогазовий комплекс, який став доступним після послаблення міжнародних санкцій до Ірану. Попередники Роухані подібної відкритості ніколи не демонстрували. Пріоритети для G20 визначив австралійський прем’єр. «Ми змінимо Росію у головуванні в G20. Наш порядок денний зосередиться на таких аспектах: оподаткування, заходи стимулювання економічного зростання, відмова від протекціонізму, інвестиції в інфраструктуру, торгівля, банківська справа. Інвестування у світову економіку вигідне для всіх, бо сприяє створенню робочих місць. Що стосується оподаткування, то на моє переконання, податки слід платити там, де заробив гроші. Лідерам країн G20, на які припадає 85% світового ВВП, залишилось домовитись про принципи оподаткування».

P

Лідерам країн G20, на які припадає 85% світового ВВП, залишилось домовитись про принципи оподаткування

znacznie poszerza możliwości kontaktu studentów i w dużej mierze obniża koszty nauczania, co ma duże znaczenie szczególnie dla krajów rozwijających się, czyli właśnie tam, gdzie oczekiwany jest największy wzrost klasy średniej. Jeszcze jednym z warunków przyszłego rozwoju ekonomicznego, jak zaznaczali uczestnicy Forum, jest przyspieszona urbanizacja. Proces ten powinien stać się «siłą napędową zmian w wymiarze globalnym». Zgodnie z wynikami badań firmy Jones Lang LaSalle, która świadczy finansowe i kompleksowe usługi w sferze obrotu nieruchomościami, dzisiaj tętniące życiem ośrodki najintensywniej przyciągają inwestycje na rynku nieruchomości. To ostatnie, z kolei, może rzeczywiście stymulować ich rozwój, sprzyjając rozwojowi biznesu. Biorąc pod uwagę «współczynnik atrakcyjności» ośrodków do lokowania bezpośrednich inwestycji zagranicznych w nieruchomości komercyjne, eksperci Jones Lang LaSalle podzielili największe centra świata na trzy grupy – «super ośrodki», «podstawowe ośrodki», oraz «miejscowości drugorzędne». Ponadto oszacowano, że na przestrzeni ostatnich dziesięciu lat bezpośrednie inwestycje w nieruchomości komercyjne na całym świecie osiągnęły 4,6 tryliarda dolarów USA, z czego lwią część kapitału zainwestowano w «super ośrodki» – Londyn, Nowy Jork, Tokio czy Paryż. Warto zwrócić uwagę na prognozy magazynu The Economist, dotyczące potencjału inwestycyjnego Afryki: metropolie krajów czarnego kontynentu, szczególnie nigeryjskie, przeżywają właśnie boom inwestycyjny, bez względu na to, że generalnie w krajach tych infrastruktura jest przestarzała.

Nowi liderzy, nowe priorytety Na tegorocznym Forum w Davos nie było przywódców USA, Niemiec, Francji, Rosji i Chin. Natomiast znaną postacią stał się niedawno wybrany prezydent Iranu Hasan Rouhanì. Jego wystąpienie na Forum zauważyli wszyscy, gdyż przywódca Republiki Islamskiej bez ogródek zapraszał zagranicznych, a przede wszystkim zachodnich inwestorów do inwestowania w gospodarkę kraju, a przede wszystkim w kompleks naftowo-gazowy, jaki stał się dostępny po złagodzeniu międzynarodowych sankcji w stosunku do Iranu. Poprzednicy Rouhanì takiej otwartości nigdy nie demonstrowali. Priorytety dla G20 określił premier Australii. «Przejmujemy kierownictwo w G20 po Rosji. Nasz program skoncentruje się na następujących aspektach: opodatkowanie, środki stymulowania wzrostu gospodarczego, odrzucenie protekcjonizmu, inwestowanie w infrastrukturę, handel, bankowość. Inwestowanie w gospodarkę światową jest korzystne dla wszystkich, ponieważ sprzyja tworzeniu miejsc pracy. W odniesieniu do opodatkowania, to według mnie, podatki należy płacić tam, gdzie się zarabia pieniądze. Przywódcom krajów G20, na które przypada 85% światowego PKB, pozostaje uzgodnić zasady opodatkowania».


27

ЦPиuфls р и bі iтzрnе н eд sи u

Британський прем’єр Девід Кемерон розповів про новий тренд національної економіки – так званий Reshore nation – процес повернення виробництв з-за кордону. Так деякі виробники електроніки та іграшок вже повернулися до Великої Британії. Кемерон сподівається, що й інші компанії повертатимуться і створюватимуть «постійні і якісні робочі місця». Процеси, про які говорив Кемерон, і раніше відзначали економісти: здорожчання робочої сили у Південно-Східній Азії і зростання безробіття у Європі створюють у розвинених країнах ЄС ефект Reshore nation. Про особливий шлях Японії розповів голова Центробанку країни Харухіко Кірода. Свій виступ він присвятив багаторічному досвіду своєї країни у боротьбі з дефляцією, яка спостерігалася протягом останніх 15 років. Наслідком цього стало скорочення інвестування компаній в основні фонди – у людський капітал. Японський центробанк розігнав інфляцію на 1,2% за допомогою масштабної програми викупу бондів. Загалом тема абеноміки (назва економічної політики прем’єра Сіндзо Абе) широко обговорювалася в Давосі, адже японські засоби порятунку стагнуючої економіки є цікавими для фінансистів багатьох країн, зокрема європейських.

«Польща – це відкрита економіка: оптимізм в Європі перекла­ дається на ситуацію наших підпри­ ємств»

Мачей Щурек

Brytyjski premier David Cameron omówił nowy trend gospodarki narodowej – tzw. Reshore nation – proces powrotu produkcji z zagranicy. Ponieważ niektórzy producenci elektroniki i zabawek już powrócili do Wielkiej Brytanii, Cameron spodziewa się, że także inne firmy powrócą i będą tworzyć «stabilny i jakościowy rynek pracy». Procesy, o których mówił Cameron, już wcześniej odnotowali ekonomiści: wzrost kosztów roboczej siły w Azji Południowo-Wschodniej i wzrost bezrobocia w Europie stwarzają w rozwiniętych krajach UE efekt Reshore nation. O szczególnej drodze Japonii opowiedział prezes Banku Centralnego Haruhiko Kiroda. Swoje wystąpienie poświęcił on bardzo bogatemu doświadczeniu jego kraju w walce z deflacją, jaka była obserwowana w przeciągu ostatnich 15 lat. Następstwem tego było ograniczenie inwestowania w środki trwałe i kapitał ludzki. Bank Centralny Japonii przyspieszył inflację o 1,2% za pomocą zakrojonego na szeroką skalę programu wykupu obligacji. Ogólnie biorąc abenomika (nazwa polityki ekonomicznej premiera Shinzō Abe) była w Davos omawiana szeroko, ponieważ japońskie metody ratowania gospodarki ze stagnacji są interesujące dla finansistów wielu państw, w tym europejskich.

Polski akcent i ukraiński skandal Polskę w Davos reprezentował minister finansów Marek Szczurek. «Polska – to gospodarka otwarta; optymizm w Europie przekłada się na sytuację naszych przedsiębiorstw i pracowników» – zaznaczył on podczas swego wystąpienia w Davos.

Польський акцент і український скандал Польщу у Давосі представляв міністр фінансів Мачей Щурек. «Польща – це відкрита економіка; оптимізм в Європі перекладається на ситуацію наших підприємств та працівників», – зазначив він під час свого виступу у Давосі. Керівник польського міністерства фінансів Щурек зазначив, що зона євро підлягає безперервній перебудові, яка проходить у відповідному напрямі, але часом в занадто повільному темпі. Тому рішенню про входження Польщі в єдиний європейський валютний простір мусять передувати зміни як в Польщі, так і в зоні євро. Під час сесії, яка була присвячена діям, що мають на меті прискорення розвитку регіональних ринків, пан Щурек звернув увагу на необхідність кращого використання альтернативних форм фінансування розвитку малих та середніх підприємств, а також інноваційності, в т.ч. через збільшення доступу до інформації про позабанківські джерела капіталу. Давоський форум відбувався у дні найбільшого протистояння в Україні, тому жодних економічних тем Київ на форумі не порушував. Миколі Азарову, який наприкінці січня очолював уряд, на Форумі оголосили бойкот. Не було й традиційного українського ланчу в Давосі. Емісаром від української опозиції виступив Петро Порошенко, який закликав не надавати жодних кредитів Києву, доки в країні не буде змінена влада.

Reshore nation – proces powrotu produkcji z zagranicy

Szef polskiego Ministerstwa Finansów Marek Szczurek zaznaczył, że strefa euro podlega nieustannej ewolucji, jaka przebiega w odpowiednim kierunku, ale czasem w zbyt powolnym tempie. Dlatego decyzję o wejściu Polski do wspólnego europejskiego obszaru walutowego muszą poprzedzać zmiany tak w Polsce, jak i w samej strefie euro. Podczas sesji, jaka była poświęcona działaniom mającym na celu przyśpieszenie rozwoju rynków regionalnych, pan Szczurek zwrócił uwagę na konieczność lepszego wykorzystywania alternatywnych form finansowania małych i średnich przedsiębiorstw oraz innowacyjności, w tym poprzez zwiększenie dostępu do informacji o pozabankowych źródłach kapitału. Forum w Davos odbywało się w dniach największych protestów na Ukrainie, dlatego Kijów nie poruszał na nim żadnych tematów gospodarczych. Mikołaj Azarow, który pod koniec stycznia stał na czele rządu, został na Forum zbojkotowany. Nie odbył się też tradycyjny ukraiński lunch w Davos. Jako emisariusz opozycji ukraińskiej wystąpił Petro Poroszenko, który wzywał do nieudzielania Kijowowi żadnych kredytów, dopóki w kraju nie nastąpi zmiana władzy.

P


28

ЦЦДииі л ффоррвиии іій ттпу рр еелнньддсии

Спілка поляків Кременчука: Związek Polaków w Krzemieńczuku:

разом з українцями заради всієї громади

razem z Ukraińcami dla całej społeczności Вже багато років активно діють у місті Кременчук, що на Полтавщині, організації Спілки поляків України та союзу підприємців поляків україни

Очолює і фактично уособлює ці організації успішний підприємець, громадський активіст та меценат, ветеран-афганець Віктор Маренич. Саме його зусиллями в місті та регіоні було створено розгалужену торговельну мережу «Оптовичок», завдяки низьким цінам в якій десятки тисяч кременчужан та мешканців прилеглих до міста районів тепер суттєво економлять на купівлі продуктів харчування. Окрім того, саме мережа «Оптовичок» стала ініціатором добродійної акції «Соціальна поличка» і вже кілька років поспіль у своїх крамницях продає соціально незахищеним громадянам продукти за цінами виробників. Віктор Маренич та його спілчани завжди радо йдуть назустріч громадським ініціативам кременчужан, активно підтримують молодіжні та ветеранські акції, беруть активну участь у спортивному та культурному житті міста. Так, Спілка поляків виступила одним з ініціаторів висадження у кременчуцькому Придніпровському парку Дуба пам’яті жертвам Катині. Помітною подією в

P

W mieście Krzemieńczuk, w regionie połtawskim już od wielu lat aktywnie działają Związek Polaków na Ukrainie i Związek Przedsiębiorców polaków ukrainy

Віктор Маренич ознайомив генерального консула Польщі у Харкові Яна Граната з одним із магазинів мережі «Оптовичок»

Przewodniczy związkom i faktycznie je uosabia odnoszący sukcesy przedsiębiorca, działacz społeczny i mecenas, weteran wojny afgańskiej, Wiktor Marenicz. Dzięki jego staraniom w miejscowości i regionie powstała rozgałęziona sieć handlowa «Optowiczok». W związku z niskimi cenami na towary w sieci, dziesiątki tysięcy mieszkańców Krzemieńczuka i pobliskich miejscowości mogą teraz nieźle zaoszczędzić na produktach spożywczych. Poza tym, sama sieć «Optowiczok» zainicjowała akcję dobroczynną pod nazwą «Socjalna półka» i już od kilku lat w swoich sklepach sprzedaje po cenach hurtowych produkty mieszkańcom potrzebującym pomocy socjalnej. Wiktor Marenicz i członkowie jego związku zawsze chętnie wychodzą naprzeciw społecznym inicjatywom mieszkańców Krzemieńczuka, aktywnie wspierają akcje młodzieży i weteranów, uczestniczą w sportowym i kulturalnym życiu miasta. Związek Polaków na Ukrainie był jednym ze współinicjatorów posadzenia dębu – pomnika ofiarom Katynia na terenie miejskiego parku nad Dnieprem.


29

F Pa uk ls t y bi i tz rn ee ns du y

культурному житті міста минулого року стала презентація книги «Польські сторінки історії Кременчука». Спілчани вже кілька років виступають незмінними помічниками проведення «Зелених толок» – весняних прибирань у парках та скверах міста, які організовуються та проводяться молодіжними організаціями Кременчука. Постійна підтримка молоді та молодіжних ініціатив надається у вигляді щедрої спонсорської допомоги при проведенні щорічних святкувань Дня молоді, фестивалів «Extreme-zone» та інших культурних і спортивних заходів. Багато в чому саме завдяки Віктору Мареничу та його колегам у Кременчуці працює льодовий майданчик, а хокейні команди міста беруть участь у національних та міжнародних змаганнях. Не обходяться без участі Спілки поляків та Союзу підприємців поляків України святкування Дня Кременчука, який проходить традиційно наприкінці вересня. Також за меценатської підтримки з боку польської громади міста відзначаються річниці виведення радянських військ з Афганістану (15 лютого), День Перемоги, День визволення України та інші дати. Постійно знаходять відгук з боку польських підприємців міста заклики мерії про допомогу лікарням, дитячим та ветеранським закладам. Польська громада міста активно сприяє розширенню стосунків Кременчука з містами Республіки Польща, зокрема з містом-побратимом Бидгощем. Здійснюються обміни офіційними делегаціями, постійні контакти громадських організацій та професійних об’єднань, зокрема, у медичній, освітній галузях. Як зазначає Віктор Маренич, участь у громадському житті Кременчука, допомога в акціях та ініціативах, особливо молодіжних, є для нього важливою частиною життя. Будь-яка громада живе і розвивається лише завдяки єдності і взаємодопомозі. Кременчук – багатонаціональне місто з яскравою й багатою історією. Усі ми, пам’ятаючи про своє коріння, про своїх предків, почуваємо себе кременчужанами і прагнемо сьогодні докласти максимум зусиль для розвитку міста, для європейського майбутнього всієї України.

«Докладаємо максимум зусиль для європейського майбутнього Кременчука і України»

в.Маренич

Pamiętnym ubiegłorocznym wydarzeniem kulturalnym w życiu miasta była prezentacja książki «Polskie strony w historii Krzemienczuka». Związkowcy już od kilku lat niezmiennie pomagają w organizowaniu «Zelenych tołok» – prac społecznych przy wiosennym sprzątaniu parków i skwerów miejskich, corocznie organizowanych i przeprowadzanych przez miejskie organizacje młodzieżowe. Stałe podtrzymywanie i wspieranie inicjatyw młodzieży przejawia się też w hojnym sponsorowaniu corocznych obchodów Dni Młodzieży, festiwalu «Extreme-zone» i innych przedsięwzięć sportowych i kulturalnych. W dużej mierze dzięki Wiktorowi Mareniczowi i jego kolegom działa w Krzemieńczuku lodowisko, a miejskie drużyny hokejowe uczestniczą w meczach krajowych i międzynarodowych. Z udziałem Związku Polaków na Ukrainie i Związku Polskich Przedsiębiorców obchodzone są Dni Krzemieńczuka, przypadające tradycyjnie na koniec września. Również dzięki mecenatowi miejscowej polskiej społeczności obchodzona jest rocznica wyjścia wojsk sowieckich z Afganistanu (15 lutego), Dzień Zwycięstwa, Dzień Wyzwolenia Ukrainy i inne. Nie pozostają również bez odzewu ze strony miejscowych polskich przedsiębiorców apele o pomoc dla szpitali, ośrodków dla dzieci i weteranów. Polska społeczność aktywnie sprzyja poszerzaniu relacji Krzemieńczuka z polskimi miastami, w tym z miastem bliźniaczym – Bydgoszczą. Odbywa się wymiana oficjalnych delegacji oraz stały kontakt z organizacjami społecznymi i zawodowymi, a także współpraca w ramach medycyny i oświaty. Jak podkreśla Wiktor Marenicz, udział w życiu społecznym Krzemieńczuka, pomoc w akcjach i inicjatywach, szczególnie młodzieżowych, to ważna część jego życia. Każde społeczeństwo żyje i rozwija się tylko dzięki jedności i wzajemnej pomocy. Krzemieńczuk – to miasto wielonarodowościowe z barwną i bogatą historią. My wszyscy pamiętamy o swoich korzeniach, o swoich przodkach, lecz tym nie mniej czujemy się obywatelami Krzemieńczuka i pragniemy dzisiaj włożyć maksimum sił w rozwój miasta – dla europejskiej przyszłości całej Ukrainy.

P


30

ЦД иі лфорвии ій тпу р елньдси

Польські підприємці на Поділлі Polscy przedsiębiorcy na Podolu Ресторан Яни Радецької «Старий банкъ» приваблює гостей смачною кухнею та цікавими культурними заходами, які тут відбуваються

Restauracja Jany Radeckiej «Stary Bank» przyciąga gości smaczną kuchnią oraz ciekawymi wydarzeniami z dziedziny kultury, jakie się tutaj odbywają

На Поділлі, яке традиційно є багатомовним та полікультурним, успішно ведуть бізнес підприємці не тільки українського, але й польського походження. Серед них Яна Радецька – власниця ресторану «Старий банкъ», член «Союзу підприємців поляків України». Вона гостинно розчиняє двері свого закладу для проведення різноманітних культурних заходів, важливих для польської громади та для популяризації польської культури в Україні. Так, у травні 2012 року був започаткований фестиваль «Сонячні візерунки Поділля», який організували «Союз підприємців поляків України» (голова Володимир Мідзяновський) і Київське польське культурноосвітнє товариство «Поляни з-над Дніпра» (голова Леся Ярмак). Протягом двох днів Камянець-Подільський був прикрашений польськими прапорами, а колективи з Поділля, Києва та Польщі представляли свою творчість жителям і гостям міста та представникам Європарламенту на чолі з Яцеком Влосовичем. Місце для проведення фестивалю було вибрано невипадково. Адже ресторан «Старий банкъ» приваблює не лише своєю неймовірною кухнею, а й надзвичайною атмосферою та колоритом. До речі, одна з місцевих легенд розповідає, що колись на місці цього ресторану був шляхетський банк, підземелля якого були наповнені золотими дукатами та зливками. І навіть зараз існує повір’я, що стіни цього закладу зберегли магічну здатність примножувати гроші тих, хто сюди приходить. Аби відчути колорит закладу, пройдіть в окрему затишну світлицю або спустіться поверхом нижче, у таємничий погрібець. Тут приємно випити філіжанку запашної подільської кави чи келих вина, поспілкуватися з друзями, відпочити. Якщо ж бажаєте завітати до «Старого банку» увечері, то він здивує Вас вишуканими коктейлями та закусками. У «Старому банку» можна не тільки смачно поїсти, але й зупинитися на ніч. Зручні готельні номери квар-

Na Podolu, które tradycyjnie jest wielojęzyczne i wielokulturowe, z powodzeniem prowadzą interesy nie tylko ukraińscy, ale też przedsiębiorcy pochodzenia polskiego. Jest wśród nich Jana Radecka – właścicielka restauracji «Stary Bank», członek Związku Przedsiębiorców Polaków Ukrainy. Drzwi jej restauracji są gościnnie otwarte dla różnorodnych wydarzeń kulturalnych, ważnych dla społeczności polskiej oraz popularyzacji polskiej kultury na Ukrainie. W kwietniu 2012 roku zapoczątkowano festiwal «Słoneczne wizerunki Podola», organizowany przez Związek Przedsiębiorców Polaków Ukrainy (prezes Włodzimierz Midzianowski) wraz z kijowskim Polskim towarzystwem kulturalno-oświatowym «Polanie znad Dniepru» (prezes Lesia Jarmak). Przez dwa dni Kamieniec Podolski był udekorowany polskimi flagami, a zespoły z Podola, Kijowa i Polski prezentowały swoją twórczość mieszkańcom i gościom miasta oraz przedstawicielom Parlamentu Europejskiego, na czele z Jackiem Włosowiczem. Miejsce na festiwal wybrano nieprzypadkowo, ponieważ restauracja «Stary Bank» przyciąga nie tylko swoją wyśmienitą kuchnią, ale też niepowtarzalną atmosferą i kolorytem. Przy okazji – jedna z miejscowych legend opowiada, że kiedyś na miejscu tej restauracji znajdował się szlachecki bank, a jego podziemia były zapełnione złotymi dukatami i sztabkami. I do dzisiaj przetrwało wierzenie, że ściany tego miejsca zachowały magiczną moc pomnażania majątku tych, którzy tutaj przychodzą. Aby odczuć ten koloryt, przejdźcie do zacisznej sali, albo piętro niżej – do tajemniczych podziemi. Przyjemnie wypić tutaj filiżankę aromatycznej podolskiej kawy, czy kielich wina, spotkać się z przyjaciółmi, odpocząć. Jeśli odwiedzicie «Stary Bank» wieczorem, to zadziwi on was wyszukanymi koktajlami i zakąskami. W «Starym Banku» można nie tylko smacznie zjeść, ale i zatrzymać się na noc. Wygodne pomieszczenia hotelowe w typie mieszkań pozwolą poczuć się jak w domu, a samochód będzie bezpieczny na parkingu.

P

Кам'янецьПодільський став місцем прове­дення фести­валю «Сонячні візерунки Поділля»


31

P u ls b i z n e s u

тирного типу дозволять Вам почуватися як удома. При цьому Ваш автомобіль буде в повній безпеці на паркінгу поруч. А фірмові наїдки «Старого банку» – наче мандрівка сторінками історії. Традиційна українська та польська кухні, гарячі страви з тандиру та справжнього пєцу, рум’яні деруни та білобокі варенички на всяк смак, риба запечена, тушкована і так і сяк, смачнючі ковбаски та домашні соління… А також фірмові страви від господині ресторану – пані Яни, які змусять вас повернутися до «Старого банку» ще не раз.

м. Кам’янецьПодільський, вул. Уральська, 4

Firmowe potrawy «Starego Banku» – to jak podróż przez strony historii. Tradycyjna kuchnia ukraińska i polska, gorące dania z tandooru, albo prawdziwego pieca, rumiane placki ziemniaczane i białe pierogi o różnych smakach, zapiekana ryba, duszona na różne sposoby, przepyszne kiełbaski i domowe przetwory... oraz firmowe danie gospodyni, pani Jany, spowodują, że powrócicie tutaj nie jeden raz. Kamieniec Podolski ul. Uralska 4

P


32

МЦЦаиикффр рроиие кіі о ттнрроеемнні дд к иаи

Основи виживання: економія, запозичення, реформи Podstawy przetrwania: ekonomia, pożyczki, reformy

Минулий рік Україна завершила з нульовим економічним зростанням, спадом в промисловості на 4,3%, скороченням товарного експорту на 7,6%, уповільненням споживання та песимізмом бізнесу після того, як тогочасний уряд відмовився від підписання Угоди про м асоціацію з Європейськи союзом

P

Ubiegły rok Ukraina zamknęła zerowym wzrostem gospodarczym, spadkiem produkcji przemysłowej o 4,3%, zmniejszeniem się o 7,6% eksportu, spadkiem konsumpcji i obniżeniem nastroju w biznesie po tym, gdy ówczesny rząd y odmówił podpisania umow zjednoczeniowej z Unią Europejską


33

MFaakkrtoy e ki ot nr oe m n di ky a Олена Снєжко

Olena Sneżko

Напередодні Нового року здавалося, що нульове економічне зростання та спад промисловості – основні проблеми національної економіки, в той час як інші – виснаження золотовалютних резервів, девальваційні очікування, нестача бюджетних доходів – вже вирішила домовленість з Росією про запозичення $15 млрд та зменшення ціни на газ. Але революція і прихід нової влади позбавили українську економіку цього рятувального круга і вивели на перший план її головні недоліки – дефіцит державних коштів у бюджеті і у валютних резервах.

w przededniu Nowego Roku wydawało się, że zerowy wzrost gospodarczy i spadek produkcji przemysłowej to najważniejsze problemy gospodarki, a pozostałe – obniżenie rezerw walutowych, oczekiwana dewaluacja, niewystarczające przychody budżetowe – już rozwiązała umowa z Rosją na pożyczenie 15 mld USD i obniżenie ceny gazu. Ale rewolucja i nadejście nowej władzy pozbawiły ukraińską gospodarkę tego koła ratunkowego i znowu na plan pierwszy wysunęły się takie problemy jak deficyt środków budżetowych i brak rezerw walutowych.

Спустошені скарбниці Хронічно дефіцитний державний бюджет України після революції опинився фактично з напівпорожньою скарбницею та відчув проблему суттєвого недофінансування. На початок березня новий уряд Арсенія Яценюка, прийшовши до влади, знайшов на єдиному казначейському рахунку лише 3,6 млрд грн., хоча зазвичай в цей час на ЄКР нараховується близько 4,4 млрд грн. Лише за лютий обсяг коштів на ЄКР скоротився майже на чверть. Крім того, за словами нового міністра фінансів Олександра Шлапака, у січні-лютому бюджет недоотримав 10% запланованих доходів. Зокрема 1,3 млрд грн. ПДВ з національних товарів через спад виробництва та 7 млрд грн. з імпортних товарів через скорочення зовнішньої торгівлі. За прогнозами керівника аналітичного відділу SP Advisors Віталія Ваврищука, цього року податкові надходження до бюджету скоротяться на 10% через поглиблення спаду в промисловості з тогорічних 4,7% до 5,8%. Щоб компенсувати нестачу коштів, уряд був змушений запровадити програму бюджетної економії. Зокрема, він ввів тимчасову заборону на купівлю автотранспорту, меблів, мобільних телефонів, ноутбуків, побутової техніки та фірмового одягу, оплату чартерних рейсів держслужбовців, створення нових бюджетних установ та проведення ремонту. Водночас занадто низькими виявилися і золотовалютні резерви Національного банку України. З початку року гривня подешевшала на 13% до нинішніх 9,36 грн/$, а 27 лютого досягла свого історичного максимуму – 11,5 грн/$. 7 лютого Нацбанк перейшов з де-факто фіксування курсу гривні на його гнучке утворення, прив’язавши офіційний курс до середньозваженого курсу на міжбанківському ринку. Крім того, регулятор встановив декілька обмежень на валютному ринку, зокрема зобов’язав банки заздалегідь за 6 днів зараховувати гривневі кошти для купівлі інвалюти за дорученням клієнтів. Ці заходи мали б знизити тиск на гривню, але загроза війни з Росією, що з’явилася на початку березня, навпаки, посилила його. Щоб стримати тиск на національну валюту, НБУ був змушений витратити на валютні інтервенції у січнілютому $3,46 млрд. В результаті, на початок березня у центрального банку залишилося лише $15,4 млрд золотовалютних резервів – мінімум з листопада 2005 р. і недостатньо для покриття навіть двох місяців імпорту товарів та послуг. Тим часом, за оцінками аналітика ринку облігацій «Інвестиційний капітал Україна» (ICU) Тараса Котовича, Україна в поточному році має сплатити за валютними боргами без урахування відсотків $8,75 млрд (близько 81,80 млрд грн.), з яких $1,94 (8,14 млрд грн.) було сплачено в січні-лютому. Крім того, цього ж року погашати єврооблігації доведеться НАК «Нафтогаз» та Укравтодору, сплату боргів яких також гарантує уряд.

У січнілютому бюджет недоотри­ мав 10% заплано­ ваних доходів

Tylko w lutym br. zasoby pieniężne na rachunku Skarbu Państwa zmalały o jedną czwartą

Opustoszone skarbce Chronicznie deficytowy budżet państwowy Ukrainy po rewolucji został poważnie zagrożony w związku z prawie pustym skarbcem i znacznym zmniejszeniem wpływów budżetowych. Na początku marca br. nowy rząd Arsenija Jaceniuka po przyjściu do władzy znalazł na koncie Skarbu Państwa zaledwie 3,6 mld hrywien, kiedy zwykle w tym czasie znajduje się na nim około 4,4 mld hrywien. Tylko w lutym br. zasoby pieniężne na rachunku Skarbu Państwa zmalały o jedną czwartą.

Ponadto, zgodnie z wypowiedzią nowego ministra finansów Oleksandra Szłapaka, w styczniu i lutym br. do budżetu nie wpłynęło 10% zaplanowanych przychodów. W tym 1,3 mld hrywien podatku VAT od towarów krajowych, w wyniku spadku produkcji, a także 7 mld hrywien od towarów importowanych, w związku ze zmniejszeniem się obrotów w handlu zagranicznym. Według prognoz szefa wydziału analitycznego SP Advisors Witalija Wawryszczuka, w tym roku wpływy z podatków do budżetu zmniejszą się o 10% w wyniku spadku produkcji przemysłowej, z ubiegłorocznego poziomu 4,7% do 5,8%. W celu zmniejszenia deficytu budżetowego, rząd zmuszony był wprowadzić program oszczędnościowy. Wprowadzono tymczasowy zakaz zakupu środków transportu, mebli, telefonów komórkowych, notebooków, sprzętu AGD i odzieży firmowej, opłacanania czarterów dla urzędników państwowych, wykonywania remontów, tworzenia nowych agend państwowych ze środków budżetowych.

P


34

МЦЦаиикффр рроиие кіі о ттнрроеемнні дд к иаи

Світло в кінці тунелю За більш спокійних часів уряд не мав би проблем із залученням позикових коштів для фінансування державних потреб, проте зараз, коли інвестори із занепокоєнням відстежують ситуацію в Криму, взяти у борг кошти за прийнятної вартості стало неможливо. Якщо до ухвалення Радою Федерації РФ пропозиції Путіна щодо застосування збройних сил в Україні спреди за кредитно-дефолтними свопами України – ціна за страховку, котру інвестори сплачують, вкладаючи кошти в українські зобов’язання – становили 1032 пункти, то на наступний робочий день вони підскочили до 1129 пунктів. Як наслідок переоцінки ризикованості українських зобов’язань, дохідність українських суверенних єврооблігацій з погашенням у червні поточного року підскочила з 27,9% до 40,9%, у 2017 р. – з 10,7% до 11,8%, а у 2023 р. – з 9,5% до 10,3%. Відсутність ескалації конфлікту в Криму заспокоювала інвесторів, проте кожна наступна тривожна новина з півострова ще більш їх розбурхувала. Після того, як 6 березня Рада АРК прийняла рішення щодо входження автономії до складу Росії і перенесення дати референдуму з цього питання з 30-го на 16 березня, а 11 березня в.о. міністра оборони України Ігор Тенюх заявив, що збройні сили країни приведені у бойову готовність, дохідність євробондів досягла нових висот. За зобов’язаннями з погашенням в 2014 р. вона зросла до 47,3%, у 2017 р. – 11,8%, у 2023 р. – 10,5%. В такій ситуації у теперішньої української влади лише два виходи – реструктуризація боргів та отримання фінансової допомоги через неринкові інструменти. Уряд Яценюка і новий голова НБУ Степан Кубів намагаються використати обидва варіанти. 5 березня Олександр Шлапак зазначив, що Україна може ініціювати переговори щодо реструктуризації зовнішніх державних боргів, зокрема перед Міжнародним валютним фондом та за єврооблігаціями. Але можливості реструктуризації

P

Ukraina w bieżącym roku ma spłacić z tytułu pożyczek walutowych, nie licząc odsetek, 8,75 mld USD

Jednocześnie zbyt małe okazały się walutowe rezerwy Narodowego Banku Ukrainy. Na początku roku hrywna staniała o 13%, do obecnego poziomu 9,36 hrywny za dolar, a 27 lutego br. osiągnęła swoje historyczne maksimum – 11,5 hrywny za dolar. W dniu 7 lutego br. NBU przeszedł z de-facto sztywnego kursu hrywny na płynny kurs walutowy, wiążąc kurs oficjalny z ważonym średnim kursem na rynku międzybankowym. Ponadto regulacja wprowadziła kilka ograniczeń na rynku walutowym, w szczególności zobowiązano banki do zatrzymywania na rachunkach na 6 dni wcześniej kwot w hrywnach na zakup obcej waluty na zlecenie klientów. Działania takie miały obniżyć nacisk na hrywnę, ale zagrożenie wojną z Rosją, jakie pojawiło się na początku marca br., wręcz go nasiliło. Aby powstrzymać nacisk na narodową walutę, NBU zmuszony był wydać na interwencje walutowe w okresie stycznia i lutego br. 3,46 mld USD. W rezultacie na początku marca br. w centralnym banku pozostało zaledwie 15,4 mld USD rezerwy walutowej – minimum z listopada 2005 roku, co nie wystarcza nawet na pokrycie dwumiesięcznego importu towarów i usług. Jednocześnie, według oceny analityka rynku obligacji «Kapitał Inwestycyjny Ukrainy» (ICU) Tarasa Kotowicza, Ukraina w bieżącym roku ma spłacić z tytułu pożyczek walutowych, nie licząc odsetek, 8,75 mld USD (około 81,80 mld hrywien), z czego 1,94 mld USD (8,17 mld hrywien) zostało spłacone w styczniu i lutym. Ponadto, w bieżącym roku trzeba będzie pogasić euroobligacje KSA «Naftogaz» i Ukravtodoru, spłatę których również gwarantuje rząd.

Światło na końcu tunelu W spokojniejszych czasach rząd nie miałby problemów z otrzymaniem pożyczek na finansowanie potrzeb państwa, ale teraz, kiedy inwestorzy z zaniepokojeniem obserwują sytuację na Krymie, wzięcie pożyczki z


35

MFaakkrtoy e ki ot nr oe m n di ky a досить обмежені. Заборгованість за кредитами МВФ на суму $2,7 млрд, котру треба сплатити за березень-грудень 2014 р., можливо реструктурувати в межах пакету фінансової допомоги від організації. Але з єврооблігаціями на $1 млрд, емітованими в 2012 р. для реструктуризації боргу перед російським банком ВТБ, котрі Україна має погасити у червні, подібне навряд чи можливо. «ВТБ може протистояти реструктуризації цього боргу через поточну політичну позицію Росії і деякі проблеми з позичальниками в Україні», – вважає Котович. Через значний розмір заборгованості перед Росією так само малоймовірною є реструктуризація боргів України, що мають бути сплачені наступного року. За оцінками ICU, вони становлять близько 90,9 млрд грн., з яких 28 млрд грн. ($3 млрд) – за єврооблігаціями, котрі Москва придбала у грудні 2013 р. Більш вірогідний спосіб виходу з кризи державних фінансів – отримання допомоги від МВФ. 4 березня в Київ на прохання уряду приїхала технічна місія міжнародної організації, яка має проаналізувати стан української економіки та оцінити її потреби в реформах та фінансових ресурсах. «Ми зацікавлені допомогти Україні на шляху до економічної стабільності та процвітання», – заявила 12 березня виконавчий директор МВФ Крістін Лагард. Уряд сподівається отримати від організації $15 млрд, але деталі допомоги поки не відомі. Після того, як місія покине країну 18 березня, вона підготує рекомендації керівництву Фонду, яке обговорить конкретні кроки з радою директорів. В результаті, на думку керівника управління корпоративних фінансів Укрсиббанку BNP Paribas Group Сергія Ягніча, не варто очікувати коштів від МВФ раніше середини квітня.

Болюче лікування Саме ухвалення МВФ фінансової допомоги для України зумовить стан економіки до кінця поточного року. З одного боку, за оцінками Ягніча, вона дозволить збільшити золотовалютні резерви до $18 млрд на кінець року. Також завдяки допомозі Фонду знизяться ризики дефолту України за суверенними зобов’язаннями, а, відповідно, і вартість запозичень на ринках капіталу. Уряд розраховує, що зможе залучити близько $20 млрд через ринкові механізми після того, як домовиться з МВФ і доведе свою здатність ефективно управляти держфінансами, заявив Олександр Шлапак. З іншого боку, на думку експертів JP Morgan, реа-

Найбільш вірогідний спосіб виходу з кризи державних фінансів – отримання допомоги від МВФ

normalnym oprocentowaniem jest niemożliwe. Jeżeli do czasu uchwalenia przez parlament Federacji Rosyjskiej propozycji Władimira Putina o zastosowaniu sił zbrojnych na Ukrainie, spread CDS Ukrainy – koszt ubezpieczenia, jaki ponoszą inwestorzy, wnosząc środki w ukraińskie zobowiązania – wynosił 1032 punkty, to następnego dnia roboczego podskoczył on do 1129 punktów. W następstwie przewartościowania ryzyka ukraińskich zobowiązań opłacalność ukraińskich euroobligacji z wykupem w czerwcu bieżącego roku podskoczyła z 27,9% do 40,9%, na 2017 rok – z 10,7% do 11,8%, a na 2023 rok – z 9,5% do 10,3%. Brak eskalacji konfliktu na Krymie uspokajał inwestorów, lecz każda następna niepokojąca wiadomość z półwyspu jeszcze bardziej ich niepokoiła. Po tym, kiedy 6 marca br. parlament ARK przyjął uchwałę o przyłączeniu autonomii do Rosji i przeniesieniu referendum w tej sprawie z 30-go na 16 marca br, a 11 marca br. p.o. ministra obrony Ukrainy Igor Teniuch oświadczył, że siły zbrojne Ukrainy postawione są w stan gotowości bojowej, opłacalność obligacji w euro osiągnęła nowe wielkości. Za zobowiązania z wykupem w 2014r. podniosła się do 47,3%, na 2017 rok – do 11,8%, na 2023 rok – do 10,5%. W tej sytuacji obecny ukraiński rząd ma tylko dwa wyjścia – restrukturyzacja zadłużenia i otrzymanie pomocy finansowej poprzez instrumenty nierynkowe. Rząd Arsenija Jaceniuka i nowy szef NBU Stepan Kubiw dążą do wykorzystania obu wariantów. W dniu 5 marca br. Oleksandr Szłapak zaznaczył, że Ukraina może zainicjować rozmowy dotyczące restrukturyzacji zewnętrznych długów państwa, w szczególności z Międzynarodowym Funduszem Walutowym oraz dotyczące euroobligacji. Jednak możliwości restrukturyzacji są dość ograniczone. Zadłużenie z tytułu kredytów MFW na sumę 2,7 mld USD, które trzeba spłacić w okresie od marca do grudnia 2014 roku, można zrestrukturyzować w ramach pakietu pomocy finansowej od organizacji. Ale podobne działanie z euroobligacjami na 1 mld USD, wyemitowanymi w 2012 roku w celu restrukturyzacji zadłużenia w rosyjskim banku VTB, które Ukraina ma wykupić w czerwcu br., raczej nie jest możliwe. «VTB może sprzeciwić się restrukturyzacji tego długu z uwagi na bieżącą politykę Rosji i pewne problemy z pożyczkobiorcami na Ukrainie», – uważa Taras Kotowicz. W związku ze znacznym zadłużeniem w Rosji tak samo mało prawdopodobna jest restrukturyzacja zadłużenia Ukrainy, które powinno być spłacone w przyszłym roku. Na podstawie oceny ICU, stanowi ono prawie 90,9 mld hrywien, z czego 28 mld hrywien (3 mld USD) – to euroobligacje, jakie Moskwa nabyła w grudniu 2013 roku. Wiarygodniejszym sposobem wyjścia z kryzysu finansów państwa, jest otrzymanie pomocy od MFW. W dniu 4 marca br. przyjechała do Kijowa na zaproszenie rządu misja ekspertów międzynarodowej organizacji, która ma przeanalizować stan ukraińskiej gospodarki i ocenić jej potrzeby dotyczące reform i środków finansowych. «Jesteśmy zainteresowani pomocą dla Ukrainy na drodze do jej stabilizacji ekonomicznej i rozwoju» – stwierdziła 12 marca br. szefowa MFW Christine Lagarde. Rząd spodziewa się otrzymać od organizacji 15 mld USD, ale szczegóły dotyczące pomocy nie są na razie znane. Po wyjeździe w dniu 18 marca br. misja ma przygotować rekomendacje dla kierownictwa MFW, które następnie omówi konkretne działania z Radą Gubernatorów. W rezultacie, jak sądzi kierownik zarządzania finansami korporacyjnymi UkrSibbanku BNP Paribas Group Sergiej Jagnicz, nie należy oczekiwać środków z MFW wcześniej, niż w połowie kwietnia br.

P


36

МЦЦаиикффр рроиие кіі о ттнрроеемнні дд к иаи

лізація програми МВФ – уповільнення економічного зростання в Україні. Зокрема, за словами Шлапака, домовленості з МВФ передуватиме бюджетний секвестр, мета якого – скоротити наявний прихований дефіцит бюджету розміром у 50 млрд грн. А, за словами Арсенія Яценюка, обсяг скорочення видатків може досягнути 65-80 млрд грн. Для цього уряд відмовиться від частини поточних, капітальних та соціальних видатків. Як вважають в міжнародному інвестиційному банку, цей крок викличе зменшення споживчого ринку, в результаті чого українська економіка скоротиться на 3,2% в 2014 р., а не зросте на 0,5%, як JP Morgan прогнозував раніше. Українські експерти бачать українське найближче майбутнє у ще більш песимістичному світлі. За розрахунками голови аналітичного відділу Райффайзен банк Аваль Дмитра Сологуба, політика жорсткої економії та погіршення відносин з Росією призведуть до того, що у поточному році українська економіка скоротиться на 3-7%. І це у випадку поступової деескалації конфлікту в Криму.

Відлуння з півострова Власне рішення Криму від 18 березня про приєднання до Росії завдасть не настільки значну шкоду українській економіці, як можна було б очікувати. За розмірами економіка колишньої автономії «коштує» 38,2 млрд грн. або $4,8 млрд валового регіонального продукту в 2011 році, що є несуттєвим в масштабах України (2,9%). На думку Віталія Ваврищука, перерахунок українського ВВП без Криму призведе до його скорочення в номінальному вираженні, проте вплине на реальні цифри набагато менше. Для державного бюджету півострів теж був тягарем, а не здобутком. Він не є фінансово самодостатнім, тому роками існував здебільшого завдяки коштам з Києва. За даними Держказначейства, у 2013 році з держбюджету було передано в бюджет тоді ще АРК та в місцеві кримські бюджети 4,4 млрд грн. дотацій та субвенцій, що забезпечило 41% від загальної суми їх доходів. Крім того, «материковій» Україні доводилося забезпечувати Крим природними ресурсами, оскільки самостійно він може забезпечувати себе прісною водою лише на 15-20%, електроенергією – на 20%.

P

Terapia szokowa

Zgodnie ze słowani Arsenija Jaceniuka, zakres zmniejszenia wydatków może osiagnąć wysokość 65 – 80 mld hrywien

Właśnie od uchwalenia przez MFW pomocy finansowej dla Ukrainy będzie zależała sytuacja ekonomiczna do końca bieżącego roku. Z jednej strony, według oceny Sergieja Jagnicza, pozwoli to na zwiększenie rezerw walutowych do 18 mld USD na koniec roku. Również dzięki pomocy Funduszu zmniejszy się ryzyko niewypłacalności państwa, a co za tym idzie, koszt uzyskania środków finansowych na rynkach kapitałowych. Rząd liczy na to, że będzie mógł otrzymać prawie 20 mld USD poprzez mechanizmy rynkowe po tym, gdy porozumie się z MFW i potwierdzi swoją umiejętność efektywnego zarządzania finansami państwa – stwierdził Oleksandr Szłapak. Z innej strony, według oceny ekspertów JP Morgan, realizacja programu MFW spowoduje spowolnienie wzrostu gospodarczego Ukrainy. Szczególnie, że według słów Oleksandra Szłapaka, umowy z MFW poprzedzi sekwestracja budżetu, celem której będzie ukrócenie ukrytego deficytu budżetowego w rozmiarze 50 mld hrywien. Zgodnie ze słowani Arsenija Jaceniuka, zakres zmniejszenia wydatków może osiagnąć wysokość 65-80 mld hrywien. W tym celu rząd odstąpi od części bieżących wydatków, kapitałowych i socjalnych. Jak uważa Miedzynarodowy Bank Inwestycyjny, ten krok spowoduje zmniejszenie konsumpcji, w wyniku czego gospodarka ukraińska zmaleje o 3,2% w 2014 roku, zamiast wzrosnąć o 0,5%, jak prognozował wcześniej JP Morgan. Ukraińscy eksperci widzą najbliższą przyszłość jeszcze bardziej pesymistycznie. Według oceny szefa oddziału analityki Reiffeisen Banku Aval Dmytrа Sołohuba, twarda polityka gospodarcza oraz pogorszenie relacji z Rosją doprowadzą do tego, że w roku bieżącym gospodarka ukraińska zmaleje o 3-7%. I to jeszcze w przypadku stopniowej deeskalacji konfilktu na Krymie.

Łuny z półwyspu Decyzja Krymu z 18 marca br. o przyłączeniu się do Rosji nie wyrządzi gospodarce Ukrainy tak wielkiej szkody, jak można było oczekiwać. Gospodarka byłej autonomii przyniosła w 2011 roku 38,2 mld hrywien, albo 4,8 mld USD regionalnego produktu brutto, co nie jest istotnym w skali Ukrainy (2,9%). Według


37

MFaakkrtoy e ki ot nr oe m n di ky a Хоча на Крим припадає лише 2% реалізованої промислової продукції , 4,8% збору овочів та 1,2% врожаю зернових в країні, найбільше його від’єднання нашкодить державі та бізнесу саме через втрату місцевих активів. Наразі нова кримська влада вже оголосила націоналізацію українських державних підприємств, що розташовані в Криму. Зокрема, власника змінили п’ять морських торгових та два рибних порти, компанія «Чорноморнафтогаз», що видобуває дві третини природного газу, який споживає регіон. Наступні «в черзі» «Национальное производственно-аграрно объединение «Массандра» та завод шампанських вин «Новый свет». Хоча нова кримська влада запевнила, що приватна власність залишиться у її поточних власників, високий рівень невизначеності значно ускладнює ведення бізнесу в регіоні. На півострові найбільш розвинуті харчова промисловість, сільське господарство, енергетика, хімічна промисловість та суднобудування, а також туризм, який проте здебільшого працює в тіньовому секторі і не має значного впливу на легальну економіку. В Криму виробляється 37% вина, 34% коньяку, 20% горілки в країні. Там працює низка приватних виробників алкогольної продукції – «Инкерманский завод марочных вин», «Крымский вино-коньячный завод «Бахчисарай», «Крымская водочная компания», агрофірма «Золотая балка». Також в колишній автономії мають виробничі потужності великі приватні агрохолдінги – «Миронівський хлібопродукт», котрий займається там виготовленням курятини та вирощуванням яблук, черешні, абрикос, суниці, груш тощо, Ukrlandfarming, що виробляє яйця на чотирьох місцевих підприємствах, та KSGAgro. Крім того, в Криму розташовані «ДТЕК Крименерго» холдингу ДТЕК, що розподіляє півостровом 80% електроенергії, чотири сонячні електростанції компанії Activ Solar і підприємство «Кримський Титан» холдингу Group DF, найбільшого гравця на ринку діоксиду титану в СНД. Проте втрати України від відокремлення Криму значно програють потенційним втратам, яких українська економіка зазнає в разі початку відкритих воєнних дій за його повернення до складу України. Адже в цьому випадку рецесія в українській економіці буде глибшою та тривалішою, ніж очікується наразі. Як підрахував Дмитро Сологуб, зазвичай в країнах, які водночас стикалися з кризою трансформації економіки, гострими проблемами на фінансових ринках та воєнними конфліктами, економіка скорочувалася в середньому на 15% протягом як мінімум двох років – на 6-7% у першому році та 8-10% у другому. «Це свідчить про значний спад українського ВВП у 2014 р. із ризиком ще одного року спаду в 2015 р.», – каже економіст, розглядаючи найгірший для України сценарій.

W 2013 roku z budżetu państwa przekazano do krymskiego budżetu, wtedy jeszcze Autono­ micznej Republiki Krymu, 4,4 mld hrywien dotacji i subwencji

oceny Witalija Wawryszczuka, PKB bez udziału Krymu zmaleje minimalnie, więc wpłynie na realne wartości w minimalnym stopniu. Dla budżetu państwa półwysep był raczej obciążeniem, a nie zdobyczą. Nie jest on finansowo samowystarczalny, dlatego przez lata istniał w większości dzięki środkom z Kijowa. Według danych Skarbu Państwa, w 2013 roku z budżetu państwa przekazano do krymskiego budżetu, wtedy jeszcze Autonomicznej Republiki Krymu, 4,4 mld hrywien dotacji i subwencji, co stanowiło 41% ogólnej sumy jego przychodu. Poza tym, «kontynentalna» Ukraina musiała zaopatrywać Krym w zasoby naturalne, gdyż samodzielnie może on zabezpieczyć swoje potrzeby na wodę pitną tylko w 15-20%, a na energię elektryczną w 20%. Chociaż na Krym przypada zaledwie 2% produkcji przemysłowej, 4,8% zbiorów owoców i 1,2% zbioru zbóż w kraju, jego odłączenie zaszkodzi najbardziej państwu i biznesowi poprzez utratę miejscowych aktywów. Jak na razie, nowa władza Krymu ogłosiła nacjonalizację ukraińskich przedsiębiorstw państwowych znajdujących się na Krymie. Ponadto właściciela zmieniło pięć portów handlowych i dwa dla połowów ryb, kompania «Czornomornaftohaz», wydobywająca dwie trzecie gazu ziemnego, który zużywa region. W kolejce stoi Krajowe Stowarzyszenie Produkcji Rolnej «Massandra» i wytwórnia szampana «Novy Svet». Chociaż nowa krymska władza zapewniła, że własność prywatna zostanie zachowana przez jej aktualnych właścicieli, wysoki stopień niepewności powoduje duże utrudnienia w prowadzeniu biznesu w regionie. Na półwyspie najbardziej rozwinięty jest przemysł spożywczy, rolnictwo, energetyka, przemysł chemiczny i budowa okrętów oraz turystyka, która w większości działa w szarej strefie i nie ma znaczącego wpływu na legalna gospodarkę. Na Krymie produkuje się 37% wina, 34% koniaku, 20% wódki w skali kraju. Działa tam szereg prywatnych producentów alkoholi – «Inkermańska Fabryka Markowych Win», Krymska Fabryka Win i Koniaków «Bakczysaraj», Krymska Wytwórnia Wódek, firma rolnicza «Zołotaja Bałka». Również na terenie byłej autonomii mają swoje oddziały duże prywatne gospodarstwa rolne – «Mironowskij Chliboprodukt», który prowadzi tam hodowlę drobiu oraz produkcję jabłek, czereśni, moreli, poziomek i grusz, Ukrlandfarming, produkujący jajka w czterech miejscowych przedsiębiorstwach i KSGAgro. Ponadto, na Krymie znajduje się «DTEK Krimenergo»holding DTEK, który dostarcza 80% energii elektrycznej, cztery elektrownie słoneczne kompanii Activ Solar i przedsiębiorstwo «Krymski Tytan», należący do holdingu Group DF, największego gracza na rynku dwutlenku tytanu w WNP. Jednakże straty Ukrainy z powodu odłączenia się Krymu są mało istotne w porównaniu z potencjalnymi startami, jakie poniesie ukraińska gospodarka w przypadku otwartych działań wojennych dla przywrócenia Krymu w skład Ukrainy. Bowiem w tym przypadku recesja w gospodarce Ukrainy będzie głębsza i trwalsza, niż to się obecnie wydaje. Jak ocenia Dmytro Sołohub, zazwyczaj w krajach, które jednocześnie zetknęły się kryzysem w okresie transformacji gospodarczej, ostrymi problemami na rynkach finansowych i konfliktami wojennymi, gospodarka malała średnio o 15% w ciągu dwóch lat, o 6-7% w pierwszym roku i 8-10% w drugim. «Może to zdecydować o znacznym spadku ukraińskiego PKB w 2014 roku, z ryzykiem jeszcze jednego roku spadkowego w 2015» – powiedział ekonomista, rozpatrując najgorszy scenariusz dla Ukrainy.

P


38

К оЦЦмп ии ффаррнииі ї іі тттарр еер нниддн ии ки Ігор Петренко

У центрі Києва домагався перемін Євромайдан, а майже на околиці, у павільйонах «КиївЕкспоПлаза» встановилося, так би мовити, «аграрне біополе». Масові маніфестації збіглися у часі з проведенням у Києві 11-13 лютого агропромислового форуму «Зернові технології – 2014». «Ця сівалка має запатентовану систему контролю глибини посіву», – переконує українців у перевагах новітнього агрегату Марек Ружняк, власник польської фірми «АгроЛенд». Кілька фермерів стоять навколо англійської сівалки, яку продає поляк. Пан Ружняк не злякався революції й приїхав до Києва… Він – лише один із сотень іноземців, які шукають профіт в аграрному секторі України. Тут працюють кількадесят відомих у Європі й світі компаній агроспрямування: американська «Джон Дір», швейцарська «Сингента», німецький «Байєр», французька «Ківонь», польська «Унія», російський «Ростсільмаш», данський «Харді»... Таку їхню цікавість до аграрного сектору України нам дохідливо пояснив німець Міхаель Хорш, відомий інженер і агроном: «У Європі разом з Україною є загалом 115 млн га сільськогосподарських земель, з них у вашій країні – 35 млн га, а Німеччина має тільки 12 млн га. От вам і відповідь, чому Україна є такою цікавою і важливою. Можливо, урожайність у вас не така висока, як у Німеччині. Але з часом врожаї тут зростуть».

Рекорд зі сльозами на очах Щодо врожаїв – наприкінці 2013 року екс-керівник Мінагрополітики й продовольства Микола Присяжнюк звітував про рекорд України: зібрано 63 млн тонн зернових. Незалежна аналітична компанія «Украгроконсалт» оцінила цей врожай у 57,6 млн тонн. Попри розбіжності, всі згодні, що такого ще не було за роки незалежності. Однак «золоту медаль» отримав далеко не кожен аграрій, а дехто взагалі вважає це пірровою перемогою. Ціни на кукурудзу й пшеницю впали, й агросектор очікуваних дивідендів не має. Віталій Скоцик, голова наглядової ради групи компаній АМАКО, однієї з найбільших корпорацій у сфері українського агробізнесу, констатує: «За останніх років 20 такого не було, як нині… Останні місяці виявилися дуже несприятливими для акцій українських компаній на світових біржах. Акції заколивалися, в багатьох випадках пішли донизу». Не надто сприяє агровиробникам і держава – вона скасовує ті невеликі дотації, які були раніше (на розвиток виноградарства, хмелярства), штучно стримує ціни реалізації деяких видів аграрної продукції – наприклад, цукру. Прискорилася девальвація гривні, що призвело до подорожчання солярки й створило додаткові загрози посівній кампанії-2014.

Землю обробляють із Лондона А що ж українська земля? Вабить багатьох – масна, родюча, полита кров’ю поколінь… Але ніби нічия. Приватизація землі почалася в Україні після падіння комуністичного режиму, та й досі не закінчилася – її законодавчо стримують впливові владні групи. Мораторій на продаж землі продовжено вже вкотре – цього разу до 2016-го року. Навіть найбільші й найзаможніші українські господарства – наприклад, «Мрія Агрохолдинг», яка обробляє 295 тис. га, – хазяйнують у правовому статусі тимчасового орендаря. Українські юристи примудрилися консолідувати орендовані паї, й на агроринку час від часу спостерігається збільшення холдингів, їхні злиття чи поглинання.

P

Українська земля і система Коперника Чи залишиться у 2014 році сільське господарство локомотивом економіки?


Ziemiai system ukraińska Kopernika Czy w 2014 roku rolnictwo pozostanie lokomotywą gospodarki?

39

F Fa i kr tmy y i i t rr yennkdi y Igor Petrenko

W centrum Kijowa Euromajdan domagał się przemian – a na obrzeżach, w pawilonach «Kiev Ekspo Plaza» powstało, nazwijmy to, «agrarne biopole». Masowe manifestacje zbiegły się w czasie z przeprowadzanym w Kijowie w dniach 11-13 lutego forum rolniczoprzemysłowym «Technologie Zbóż – 2014». «Ten siewnik ma opatentowany system kontroli głębokości wysiewu» – przekonywał Ukraińców o przewagach nowego agregatu Marek Różniak, właściciel polskiej firmy «AgroLand». Kilku rolników stało wokół angielskiego siewnika, sprzedawanego przez Polaka. Pan Różniak nie przestraszył się rewolucji i przyjechał do Kijowa... Był jednym z setek obcokrajowców szukających zysków w sektorze rolnym Ukrainy. Pracuje tutaj kilkadziesiąt znanych w Europie i na świecie firm rolno-przemysłowych: amerykańska «John Deere», szwajcarska «Syngenta», niemiecki «Bayer» francuski «Kivon», polska «Unia», rosyjski «Rostsilmasz», duński «Hardi». Zainteresowanie tych firm sektorem rolnym Ukrainy wyjaśnił nam przystępnie znany niemiecki inżynier i agronom Michael Horsch: «W Europie, łącznie z Ukrainą, jest około 115 mln ha ziemi rolnej, z tego w waszym kraju – 35 mln ha, a w Niemczech tylko 12 mln ha. Więc sami widzicie, dlaczego Ukraina jest tak ciekawa i ważna. Być może plony nie są u was tak wysokie, jak w Niemczech. Ale z czasem plony tutaj wzrosną».

Rekord ze łzami w oczach Co się tyczy urodzaju – pod koniec 2013 roku były szef Ministerstwa Polityki Rolnej i Żywności Ukrainy Mykoła Prisażniuk ogłosił rekord Ukrainy: zebrano 63 mln ton zbóż. Niezależna firma analityczna «Ukragroconsult» oszacowała ten urodzaj na 57,6 mln ton. Bez względu na rozbieżności, wszyscy są zgodni, że takiego wyniku nie było jeszcze w ciągu wszystkich lat niepodległości. Jednak «złoty medal» otrzymał daleko nie każdy rolnik, a niektórzy uznają to za pyrrusowe zwycięstwo. Spadły ceny na kukurydzę i pszenicę, a sektor rolny nie ma oczekiwanego zysku. Witalij Skocik, przewodniczący Rady Nadzorczej grupy kompanii AMAKO, jednej z największych korporacji w sferze ukraińskiego agrobiznesu skonstatował: «Przez ostatnie 20 lat nie było tak, jak jest teraz... Ostatnie miesiące były bardzo niesprzyjające dla akcji firm ukraińskich na światowych giełdach. Akcje wahały się i w wielu przypadkach spadły». Nie za bardzo sprzyja też rolnikom i władza – znosząc te niewielkie dotacje, jakie były wcześniej (na rozwój uprawy winorośli i chmielu), sztucznie wstrzymując ceny realizacji niektórych rodzajów produkcji rolnej, na przykład, cukru. Przyśpieszyła dewaluacja hrywny, co doprowadziło do wzrostu cen oleju napędowego i spowodowało dodatkowe zagrożenia dla kampanii siewnej – 2014.

Ziemię uprawiają z Londynu A co z ziemią ukraińską? Przyciąga wielu – żyzna, urodzajna, zroszona krwią pokoleń... Ale jakby niczyja. Prywatyzacja ziemi na Ukrainie rozpoczęła się po upadku reżimu komunistycznego i dotąd się nie skończyła – wstrzymują ją niezbędne akty prawne, wpływowe, mające władzę grupy. Moratorium na sprzedaż ziemi przedłużono już po raz kolejny – tym razem do 2016 roku. Nawet największe i najbogatsze gospodarstwa ukraińskie – na przykład «Mrija Agroholding», gospodarujący na 295 tys. hektarów – działa na zasadzie tymczasowej arendy.

P


40

К оЦЦмп ии ффаррнииі ї іі тттарр еер нниддн ии ки В аграрний бізнес, відчувши його зростання, почали перетікати інтереси олігархів, які раніше займалися іншим: мільярдерів Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Сергія Тігіпка. Хоча й права оренди на землю у законодавстві не завжди чітко визначені, й суперечки призводять або до самозахоплень і рейдерства, або ж до того, що значні території довгий час не обробляються, жахають занедбаністю. Розповідає юрист Микола Орлов, викладач агроМВА Києво-Могилянської бізнес-школи KMBS: «Виникають, приміром, чотири різних акти на одну й ту ж ділянку. Що робити? Це добре, якщо у місцевих адміністраціях нормальні архіви. А якщо вони тричі горіли?.. Низька якість технічної документації на землю – суттєве обмеження для агробізнесу». Більш-менш впевнено щодо прав власності почуваються хіба що фермерські сімейні господарства. Їх, згідно з законодавством, можуть створювати родичі. Таким є «Колос», що успішно господарює в Артемівському районі на Донбасі. Заснував його місцевий мешканець Володимир Андруник. Головує його донька, Світлана Сіренко. Три зяті теж при справі у цьому фермерському господарстві: працюють механізаторами та інженерами. У пана Андруника дев’ятеро внуків. П’ятеро вчаться у Луганську й Слов’янську за аграрними напрямами. Господарство оплачує їм навчання, винаймає житло, уклавши угоду, що після отримання дипломів вони усі повернуться працювати додому. Нині «Колос» консолідував близько 825 га земель, з них 730 га – орні. Вирощують пшеницю, ячмінь, соняшник. Використовують сучасну західну техніку й технології. Це сім’я греко-католиків. Саме таких господарів і шукають для співпраці західні фірмачі, той-таки Марек Ружняк. Й, мабуть, на них тримається агробізнес, причому не лише в Україні: недарма ж ООН проголосило 2014-ий Роком сімейних фермерських господарств.

Курятина і мед – смак експорту Але чи всі в Україні вдало фермерують? Мабуть, ні. Голландець Рууд Хюрне, директор аграрного департаменту Rabobank Group, оприлюднив звіт, наскільки добре країни світу використовують свій аграрний потенціал. Так от: Африка в середньому – на 20%, Росія – на 30%, Євросоюз в цілому на 65%, причому Нідерланди – аж на 80%. А українці – десь між Африкою й Росією… Навіть крупні українські холдинги ще не всі сповідують «систему Коперника» – тобто сучасний менеджмент і технології в аграрній сфері. Лобіювати свої інтереси в парламенті аграрії теж не навчилися, громадські об’єднання фермерів – слабкі. Звідси й проблеми: правова упослідженість, кадровий голод, низька рентабельність бізнесу. Це має історичні пояснення. Комуністи в УРСР знищували успішних фермерів (називаючи їх куркулями). Позбавляли селян паспортів, не дозволяючи виїжджати далеко за межі «рідного» колгоспу. Голодомор, примусова індустріалізація… В українців протягом ХХ століття порушили релігійні звичаї, нівелювали приватну і інтелектуальну власність, спадкове право. Трагедія українського селянства тепер відгукується нехіттю молоді до праці на фермах. Колишній президент Віктор Янукович стверджував, що агросектор України при вступі в асоціацію з ЄС постраждає, бо в Європі, мовляв, є дотації на кожен гектар, а в нас – ні. Аграрії з такою думкою згодні далеко не всі. Причому виражають незгоду «не словом, а ділом». У 2013-му непростому році стався «український прорив»: Миронівська птахо-

P

Ukraińscy prawnicy znaleźli sposób na konsolidację arendowanych udziałów i na rynku rolnym co jakiś czas spostrzega się wzrost holdingów, ich łączenie lub przejmowanie. Do biznesu rolniczego, zauważywszy jego wzrost, zaczęły wchodzić firmy oligarchów, wcześniej zajmujących się innymi dziedzinami: miliarderów Rinata » Achmetowa, Igora Kołomojskiego, Sergija Tigipka. Ponieważ ustawodawstwo dotyczące arendowania ziemi nie jest do końca jasno określone, spory doprowadzają albo do nieusankcjonowanego zajęcia i wrogiego przejęcia, albo do tego, że znaczne terytoria leżą odłogiem, porażając zaniedbaniem. Jak mówi prawnik Mykoła Orłow, wykładowca Agro MBA Kijowsko-Mohylańskiej Szkoły Biznesu KMBS: «Pojawiają się, na przykład, cztery różne akty dotyczące jednej i tej samej działki. I co robić? Dobrze jeszcze, jeśli miejscowa administracja posiada normalne archiwa. Bo jeśli one trzykrotnie płonęły? Słaba jakość dokumentacji technicznej dotyczącej ziemi – zasadnicze ograniczenie dla agrobiznesu». Jako taką pewność co do prawa własności mają chyba tylko rodzinne gospodarstwa rolne. Tworzyć je mogą, zgodnie z prawem – krewni. Takim gospodarstwem jest «Kołos», który z sukcesem gospodaruje w powiecie Artemowskim na Donbasie. Założył je tamtejszy mieszkaniec Wołodymyr Andrunik. Zarządza jego córka, Switłana Sirenko. Trzech zięciów też działa w tym rodzinnym gospodarstwie: pracują jako mechanizatorzy i inżynierowie. Pan Andrunik ma dziewięcioro wnuków. Pięcioro z nich uczy się w Ługańsku i Słowiańsku na kierunkach rolnych. Gospodarstwo opłaca im naukę i zakwaterowanie, zgodnie z umową, że po otrzymaniu dyplomów wszyscy oni powrócą do pracy w gospodarstwie. «Kołos» skonsolidował prawie 825 hektarów ziemi, w tym 730 hektarów – to ziemia orna. Hodują pszenicę, jęczmień, słonecznik. Korzystają z nowoczesnej zachodniej techniki i technologii. To rodzina grecko-katolicka. Właśnie takich gospodarzy poszukują do współpracy zachodnie firmy. Wygląda na to, że na nich opiera się agrobiznes, przy czym nie tylko na Ukrainie: nie przypadkiem ONZ ogłosił rok 2014 Rokiem Rolnictwa Rodzinnego.

Drób i miód – smak eksportu Ale czy na Ukrainie wszyscy dobrze gospodarzą? Chyba nie. Holender Ruud Huirne dyrektor Departamentu Rolnictwa Rabobank Group poinformował, na ile dobrze kraje świata wykorzystują swój potencjał rolny. I tak: Afryka – średnio w 20%, Rosja – w 30%, Unia Europejska w całości w 65%, przy czym Holandia – aż w 80%. A Ukraińcy – gdzieś pomiędzy Afryka i Rosją... Nawet duże holdingi ukraińskie daleko nie wszystkie wyznają «system Kopernika» – czyli współczesny menedżment i technologie w sferze rolnej. Lobbować na rzecz swoich interesów w parlamencie też rolnicy nie potrafią, słabe są miejscowe związki rolników. Stąd problemy: upośledzone prawodawstwo, głód kadr, niska rentowność biznesu. Ta sytuacja znajduje wyjaśnienie w historii. Komuniści Ukraińskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej zniszczyli dobrych rolników (nazywając ich kułakami). Pozbawiali mieszkańców wsi paszportów, nie zezwalając wyjeżdżać daleko poza granice «rodzimego» kołchozu. Głód, przymusowa industrializacja... W ciągu XX stulecia u Ukraińców naruszono tradycje religijne, likwidowano własność prywatną i intelektualną, prawo spadkowe. Tragedia wsi ukraińskiej skutkuje teraz niechęcią

ООН проголосила 2014 рік Роком сімейних фермерських господарств


41

F Fa i kr tmy y i i t rr yennkdi y фабрика почала офіційно продавати свою курятину у Нідерланди. Олександр Бакуменко, голова Союзу птахівників України, каже: «Україна 2013 року вперше потрапила в десятку передових країн світу й за виробництвом, і за експортом курятини. Ми на 9-му місті в світі по виробництву м’яса птиці… За останні 7 років ми пройшли серйозний шлях погоджень і гармонізації наших стандартів з вимогами Євросоюзу. Із цього року Україна відкрита для ЄС по поставках м'яса птиці». Й це – без жодних дотацій. «Скільки ми постачатимемо курятини в ЄС – питання до політиків. Як вони домовляться з Євросоюзом», – підсумовує пан Бакуменко. А за деякими видами аграрної продукції Україна вже зараз – один із світових лідерів виробництва: за соняшниковою олією й медом, наприклад.

Усе-таки воно крутиться!

Українським аграріям бракує не техніки, добрив чи технологій, а послідовної державної політики

За прогнозами консалтингової агенції ААА, урожай зернових в Україні цьогоріч очікується на рівні 57,07 млн тонн, з яких пшениця 21 млн тонн, ячмінь – 7,24 млн тонн і кукурудза 26,8 млн тонн. Такі оцінки зроблено із врахуванням фактичної втрати Криму: без посівних площ півострова очікуване виробництво озимої пшениці зменшено на 256 тисяч тонн, виробництво рису – на 73,6 тисяч тонн. Загальний очікуваний врожай олійних в наступному сезоні може сягнути 16,9 млн тонн, з яких соняшник 11-11,2 млн тонн, соя – 3,2-3,5 млн тонн і ріпак – близько 2,2 млн тонн. Віталій Скоцик теж вважає, що втрачати оптимізму не варто: «Кризи є постійно. Однак і гроші є, десь вони рухаються. Й останні події свідчать: ціна на сільгоспкультури 2014 року буде краща, ніж минулого»… Посилаючись на аналіз ф’ючерсів і форвардних цін, очільник АМАКО стверджує: «Як не дивно звучить мій прогноз, але у поточному році український агровиробник має заробити більше, ніж у минулому. З огляду на кращі ціни, звичайно». Тобто виглядає якраз навпаки: українські агровиробники хотіли б отримати вихід на платоспроможний ринок ЄС. Де, крім іншого, легше було б узяти кредити на розвиток справи. На XXIV з’їзді Асоціації фермерів та приватних землевласників України, що проходив 14 лютого, учасники одностайно зійшлися на думці, що євроінтеграція сприяла б розвитку агросектору.Тож чого бракує нині українським аграріям найбільше? Не техніки й технологій – їх приносять західні компанії. Не добрив або насіння. Не розуму та працелюбства. А послідовної політики у верхах. Як би воно не було, Земля крутиться, й Україна небезпідставно сподівається на своє сільське господарство, яке крутиться навколо землі. Бо металургія занепадає, машинобудуванню потрібні мільярдні інвестиції, яких станом на зараз ніхто не готовий надавати. А от у агробізнес вкладання йдуть, постійно і неабиякі. Насамперед – світло Сонця й дощ, ці безкоштовні інвестиції від матері-природи. Ще – непрямі (товарні) кредити від зарубіжних виробників техніки, засобів захисту рослин, насіння. У тому числі від поляків, які нині дещо обігнали сусідів-українців на шляху прогресу. «Вільний ринок землі зможе вирішити більшість питань», – впевнений юрист Микола Орлов. Коли це станеться – спрогнозувати важко. Очевидним є інше: населення Землі зростає, відтак збільшується потреба у продовольстві. І не так багато є країн, які мають можливість її задовольняти. Тому українці традиційно сподіваються на землю, яка годувала їх навіть у найважчі часи.

młodzieży do pracy w gospodarstwach rolnych. Były prezydent Wiktor Janukowicz twierdził, że sektor rolny Ukrainy straci na wejściu do Unii Europejskiej. Ponieważ w Europie, powiadał, na każdy hektar są dotacje, a u nas – nie ma. Nie wszyscy rolnicy z tym się zgadzają. Przy czym swoje stanowisko wyrażają «nie słowem, a czynem». W 2013 – niełatwym roku, nastąpił «ukraiński przełom»: Mironowska ferma drobiu rozpoczęła oficjalnie sprzedawać swój drób do Holandii. Oleksandr Bakumenko, przewodniczący Związku Hodowców Drobiu Ukrainy mówi: «W 2013 roku Ukraina po raz pierwszy trafiła do pierwszej dziesiątki przodujących krajów świata w hodowli i eksporcie drobiu. Zajmujemy 9-te miejsce na świecie pod względem produkcji mięsa drobiowego... W ciągu ostatnich 7 lat zrobiliśmy bardzo dużo w zakresie dopasowania i harmonizacji naszych standardów z wymogami Unii Europejskiej. Od tego roku UE otworzyła się na dostawy mięsa drobiowego z Ukrainy». I to wszystko – bez żadnych dotacji. «Ile mięsa drobiowego będziemy mogli dostarczać do Unii Europejskiej – to pytanie do polityków. Jak dogadają się z Unią» – podsumowuje pan Bakumenko. A wśród innych dziedzin produkcji rolnej – Ukraina jest już teraz jednym ze światowych liderów w produkcji oleju słonecznikowego i miodu.

A jednak się kręci! Witalij Skocik także uważa, że nie należy tracić optymizmu: «Kryzysy są cały czas. Ale i pieniądze są i one są w ruchu. A ostatnie wydarzenia pokazują: ceny na produkcję rolną w 2014 roku będą lepsze niż w minionym»... W oparciu o analizy cen kontraktów future i forward szef AMAKO stwierdza: «Jakby dziwnie nie zabrzmi moja prognoza, ale w bieżącym roku ukraiński producent rolny ma zarobić więcej, niż w minionym. Ze względu na wyższe ceny – po prostu». Wygląda to akurat odwrotnie: ukraińscy producenci sektora rolnego chcieliby otrzymać dostęp do wypłacalnego rynku Unii Europejskiej. Gdzie, poza wszystkim innym, łatwiej byłoby wziąć kredyty na rozwój. Na XXIV zjeździe Stowarzyszenia Rolników i Prywatnych Właścicieli Gruntów Ukrainy, jaki odbył się 14 lutego, jego uczestnicy jednogłośnie doszli do wniosku, że europejska integracja sprzyjałaby rozwojowi sektora rolnego Ukrainy. Czego brakuje obecnie najbardziej rolnikom ukraińskim? Nie techniki i technologii – te przynoszą zachodnie kompanie. Nie nawozów (organicznych i mineralnych) lub nasion. Nie wiedzy i pracowitości. Tylko konsekwentnej polityki na górze. Ale jakby nie było, Ziemia kręci się, a Ukraina liczy na swoje rolnictwo, które kręci się wokół ziemi. Bo metalurgia podupada. Przemysłowi maszynowemu potrzebne są miliardowe inwestycje, jakich nikt nie jest gotów wkładać. A w agrobiznes wkłady są i to nie byle jakie. Przede wszystkim – słońce i deszcz – to darmowe inwestycje od matki-przyrody. Dodatkowo – pośrednie (towarowe) kredyty od zachodnich producentów techniki, środków ochrony roślin, nasion. W tym także od Polaków, którzy nieco wyprzedzili sąsiadów – Ukraińców na drodze progresu. «Wolny rynek obrotu ziemią może rozwiązać większość problemów», – jest tego pewien prawnik Mykoła Orłow. Kiedy to się stanie – trudno prognozować. Pewne jest jedno: rośnie liczba ludności na Ziemi, rośnie więc zapotrzebowanie na żywność. I nie tak wiele jest krajów, które mają możliwość to zapewnić. Dlatego Ukraińcy tradycyjnie liczą na ziemię, która żywiła ich nawet w najcięższych czasach.

P


42

ЦЦН ииа фф в ркр иои лііо тт срр вее н інтдду ии

Індустрія ділового туризму в Україні: Turystyka biznesowa na Ukrainie: реалії та перспективи

realia i perspektywy

Дем’ян Шевко, заступник директора «Української туристичної компанії», аналізує стан сфери ділового туризму та MICE-послуг в Україні, ділиться секретами успіху компанії та думками про розвиток галузі у найближчому майбутньому

Demian Szewko, zastępca dyrektora «Ukraińskiej Firmy Turystycznej» , analizuje stan sfery turystyki biznesowej i usług z zakresu MICE na Ukrainie, dzieli się sekretami powodzenia firmy i myślami, dotyczącymi rozwoju tej gałęzi gospodarki w najbliższym czasie

Сфери ділового туризму (планування подорожей для бізнесменів) та MICE-послуг (організація різноманітних заходів) займають досить сильні позиції в економіках розвинених країн світу. Менеджери західних компаній давно помітили, що організація успішного ділового відрядження вимагає ретельного планування та кропіткої роботи, на яку у штатних співробітників часто не вистачає часу та кваліфікації. Слідуючи законам бізнесу, вони залюбки делегують задачі з організації конференцій, бронювання готелів, авіа- і залізничних квитків та численних супутніх послуг професіоналам своєї справи. Будучи створеною з нуля, галузь ділового туризму в Україні перебуває на етапі свого становлення і природно стикається з багатьма проблемами. Непрозорість та високий рівень корупції під час проведення тендерів, податковий тиск та недосконала правова база є стримуючими факторами, які стають на шляху розвитку особливо малих та середніх компаній-операторів. Крім того, багато українських управлінців з тих чи інших причин просто не бачать сенсу у партнерстві з операторами ділового туризму. Мені, як топ-менеджеру компанії, що надає такі послуги, доводиться буквально на пальцях пояснювати очевидні вигоди подібної співпраці: економію коштів та високу якість послуг, швидкість реагування на запити, тощо. Разом з цим, варто зазначити, що багато компаній, особливо представники іноземного бізнесу в Україні, успішно користуються послугами агентств – операторів ділового туризму та проводять конференції у великих містах України.

Sfera biznesu turystycznego (planowanie podróży dla biznesmenów) oraz usługi z zakresu MICE (organizacja różnorodnych przedsięwzięć), zajmują znaczącą pozycję w gospodarkach krajów rozwiniętych. Menedżerowie zachodnich firm od dawna wiedzą, że organizacja służbowego wyjazdu wymaga rzetelnego zaplanowania i mozolnej pracy, na jaką pracownikom etatowym często nie starcza czasu ani kwalifikacji. Dlatego, zgodnie z zasadami biznesu, chętnie zlecają takie zadania jak organizacja konferencji, rezerwacja hoteli, biletów lotniczych i kolejowych i wielu związanych z tym usług, firmom zajmującym się tym profesjonalnie. Powstająca na Ukrainie od podstaw gałąź biznesu turystycznego jest na etapie tworzenia i oczywiście napotyka na wiele problemów. Niejasne reguły i wysoki stopień korupcji przy przeprowadzaniu przetargów, duże opodatkowanie, niedoskonałe ustawodawstwo to przeszkody, jakie na swojej drodze spotykają szczególnie mali i średni operatorzy. Ponadto, wielu ukraińskich menedżerów, z takich czy innych przyczyn, po prostu nie widzi sensu partnerstwa z operatorami turystyki biznesowej. Ja, jako top-menedżer firmy świadczącej takie usługi, muszę często, dosłownie na palcach, wyliczać oczywiste korzyści takiej współpracy: oszczędność, wysoki poziom usług, szybkie reagowanie na potrzeby. Warto jednocześnie zaznaczyć, że wiele firm, szczególnie przedstawiciele zagranicznego biznesu na Ukrainie, z powodzeniem korzystają z usług agencji – operatorów turystyki biznesowej oraz przeprowadzają konferencje w dużych miastach Ukrainy.

P

Галузь ділового туризму в Україні перебуває на етапі свого становлення


43

DF oa ok kt oy ł i a t śr w e ni adtya

З огляду на перезавантаження влади в Україні учасники ринку сподіваються на якісні зміни в регулюванні індустрії ділового туризму. Важливим кроком у досягненні такої мети є створення майданчика для діалогу між операторами та представниками влади. «Українська туристична компанія» ініціюватиме створення робочої групи, до якої увійдуть представники лідерів галузі та влади.

Z uwagi na przemiany na Ukrainie, uczestnicy rynku spodziewają się jakościowych zmian, regulujących obszar turystyki biznesowej. Istotnym krokiem do osiągnięcia tego celu jest stworzenie platformy dla dialogu pomiędzy operatorami i przedstawicielami władzy. «Ukraińska Firma Turystyczna» zainicjowała stworzenie grupy roboczej, do której wejdą przedstawiciele liderów tej gałęzi oraz władzy.

Разом з Польщею у майбутнє

Razem z Polską w przyszłość

Не секрет, що з часів проголошення незалежності України і до сьогоднішнього дня Польща є послідовним другом України та її «адвокатом» у Європі. На практиці це підтверджується тим, що польські компанії розширювали свою присутність на ринках України навіть за не зовсім сприятливих умов ведення бізнесу для себе. Черговим доказом дружби між країнами стало оголошення того, що польська влада планує створити спеціальний фонд для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні та виділити на його фінансування $100 млн. Україна має можливість і просто зобов’язана нарешті використати свій економічний потенціал та стати країною, що процвітає. У цьому зв’язку для українських бізнесових кіл видається важливим використання досвіду та порад польських колег, які відносно нещодавно пройшли той шлях, який ми проходимо зараз. Допомогти польському бізнесу призвичаїтися до українських реалій покликані оператори ділового туризму. Результатом багаторічної плідної співпраці «Української туристичної компанії» з Посольством Республіки Польща в Україні, польськими туристичними компаніями, зокрема – PTTK, є численні успішні візити в Україну польських підприємців, бізнесменів та звичайних туристів. Подальший вихід нових польських компаній на український ринок сприятиме розвитку економік обох держав та розвитку міждержавних зв’язків.

Nie jest tajemnicą, że przez cały czas, od chwili ogłoszenia niepodległości Ukrainy i po dzień dzisiejszy, Polska jest przyjacielem Ukrainy i jej «adwokatem» w Europie. W praktyce znajduje to potwierdzenie w tym, że polskie firmy poszerzają swoją obecność na rynkach Ukrainy, nawet w niezbyt dla nich korzystnych warunkach prowadzenia biznesu. Kolejnym potwierdzeniem przyjaźni pomiędzy krajami jest wiadomość, że władze Polski planują utworzenie specjalnego funduszu dla rozwoju małej i średniej przedsiębiorczości na Ukrainie oraz wydzielenie na ten cel 100 mln USD. Ukraina ma możliwość, a wręcz obowiązek, wykorzystać wreszcie swój potencjał gospodarczy i stać się krajem dobrobytu. Dlatego dla biznesowych kręgów Ukrainy staje się istotnym skorzystanie z doświadczenia i porad polskich kolegów, którzy stosunkowo niedawno przeszli tę drogę, którą my teraz idziemy. Pomóc polskim przedsiębiorcom zaaklimatyzować się na Ukrainie, mogą właśnie operatorzy biznesu turystycznego. Rezultatem długoletniej owocnej współpracy «Ukraińskiej Firmy Turystycznej» z Ambasadą RP na Ukrainie, polskimi firmami turystycznymi, przede wszystkim PTTK, są liczne udane wizyty polskich przedsiębiorców, biznesmenów i zwyczajnych turystów na Ukrainie. Wejście na rynek ukraiński kolejnych polskich firm będzie sprzyjać rozwojowi ekonomicznemu obu krajów oraz rozwojowi współpracy pomiędzy państwami.

Про Ukrainian Travel Company UTC – це провідна українська компанія, що спеціалізується на управлінні діловими подорожами та організації конференцій. Нашими клієнтами є приватні компанії, державні корпорації та недержавні організації. Завдяки високому рівню наших співробітників та використанню новітніх технологій ми допомагаємо нашим клієнтам отримувати максимум від програм ділових подорожей на всіх рінях:

Władze Polski planują utworzenie specjalnego funduszu dla rozwoju małej i średniej przedsię­ biorczości na Ukrainie

Ukrainian Travel Company UTC – to wiodąca ukraińska firma, specjalizująca się w turystyce biznesowej i organizacji konferencji. Naszymi klientami są firmy prywatne, korporacje państwowe i organizacje pozarządowe. Dzięki wysokim kwalifikacjom naszych współpracowników oraz korzystaniu ze współczesnych technologii, pomagamy naszym klientom

P


44

ЦЦН ииа фвф ркр иои лііо тт срр вее іннтдду ии

економії бюджету, сервісу, захисту інформації та надійності. Адже надійність – запорука довіри. Процес управління поїздками все більше ускладнюється. Бізнесмени, що подорожують, мають справу з величезною кількістю варіантів послуг, які не завжди відповідають їхнім цілям. Новітні технології надають подорожуючим додаткову свободу, але разом з тим створюють нові виклики у сфері захисту інформації. Постачальники продовжують контролювати формування цін, змушуючи компанії збільшувати бюджети на подорожі для співробітників. Дуже важливо знайти відповідального партнера, якому можна повністю довірити турботу про подорожуючих та зменшення витрат компанії на ділові поїздки. Корпорації шукають надійного партнера, який би міг допомогти вирішити всі пов’язані з цим задачі. UkrainianTravelCompany – це досконалий партнер в Україні, який допоможе досягти поставлених цілей. Розгалужена мережа представництв є запорукою того, що будь-де в Україні ви отримаєте якісні послуги. Присутність на ринку впродовж багатьох років та обсяги продажів гарантують вам, як нашому клієнту, найкращі тарифи та ціни.

Наші послуги та продукти Будучи одним з піонерів та лідерів ринку eventменеджменту та ділового туризму в Україні, UTC щорічно організовує сотні заходів у всіх регіонах країни та за її межами. Організовуючи «під ключ» конференцію чи конгрес, ми достеменно знаємо, як зв’язати всі складові процесу в одне ціле. Використовуючи досвід та знання, ми проаналізуємо вашу подію та порадимо, як досягти максимального успіху. Працюючи над проектом, ми завжди приділяємо увагу дрібницям. У кінцевому результаті ви отримуєте саме той результат, на який очікували. Наш відділ бізнес-туризму пишається командою професіоналів, яка, використовуючи творчий підхід, забезпечує українським та зарубіжним компаніям повний спектр послуг.

Врахування культурних особливостей Якщо ви плануєте відрядження до іншої країни, дуже важливо усвідомлювати культурні особливості. Далеко не завжди у Вас є можливість досконало розібратися у тому, що вам потрібно знати і як треба поводитися при веденні бізнесу в іншій країні. Так, багато іноземців потребують

P

Новітні технології надають подоро­ жуючим додаткову свободу, але також створюють нові виклики у сфері захисту інформації

wynieść maksimum korzyści z programów wyjazdów służbowych, w różnym zakresie: oszczędności w budżecie, obsługi, ochrony informacji i niezawodności. Niezawodność to gwarancja zaufania. Zarządzanie wyjazdami jest coraz bardziej złożone. Podróżujący biznesmeni mają dużą ilość wariantów w kategorii usług, jakie nie zawsze odpowiadają ich celom. Nowe technologie dają podróżnym dodatkową swobodę, ale razem z tym powodują nowe wyzwania w sferze ochrony informacji. Dostawcy, mając wpływ na poziom cen, zmuszają firmy do zwiększania wydatków na wyjazdy współpracowników. Bardzo ważne jest więc znalezienie odpowiedzialnego partnera, któremu można całkowicie powierzyć opiekę nad podróżującymi i zmniejszanie kosztów podróży służbowych. Korporacje szukają zaufanego partnera, który pomoże rozwiązać wszystkie związane z tym problemy. Ukrainian Travel Company – to doskonały partner na Ukrainie, który pomoże osiągnąć założone cele. Rozgałęziona sieć oddziałów jest gwarancją otrzymania wysokiej jakości usług, w każdym miejscu na terenie kraju. Wieloletnia obecność na rynku oraz wielkość sprzedaży zagwarantują Państwu – jako naszemu klientowi – najlepsze ceny.

Nasze usługi i produkty UTC, będąc jednym z pionierów i liderów rynku organizatorów eventów i turystyki biznesowej na Ukrainie, każdego roku organizuje setki imprez we wszystkich rejonach Ukrainy i za granicą. Organizując «pod klucz» konferencje lub kongresy, doskonale wiemy, jak połączyć wszystkie elementy w jedną całość. Wykorzystując doświadczenie i wiedzę, przeanalizujemy wasze przedsięwzięcie i doradzimy, jak osiągnąć maksymalny sukces. Pracując nad projektem, zawsze dużo uwagi poświęcamy szczegółom. Dzięki temu otrzymany rezultat spełni wasze oczekiwania. Nasz oddział turystyki biznesowej może pochwalić się zespołem profesjonalistów, który dzięki twórczemu podejściu, zapewnia ukraińskim i zagranicznym firmom pełen zakres usług.

Specyfika kulturowa Podczas planowania podróży od innego kraju, bardzo ważne jest, aby wziąć pod uwagę jego specyfikę kulturową. Mało kiedy macie Państwo możliwość doskonale orientować w tym, co należy wiedzieć i jak się zachować, prowadząc biznes w obcym kraju. Wielu cudzoziemców potrzebuje


45

DF oa ok kt oy łi a t śr w e ni adtya

тривалого часу, щоб зрозуміти правила гри в Україні. Уникнути цих проблем дозволяє співпраця з оператором ділового туризму.

Чи існує «ідеальне» відрядження? В «Українській туристичній компанії» ми впевнені, що існує. Це не означає, що ваша подорож обов’язково буде позбавлена несподіванок та змін в останню хвилину. Подібне є невід’ємною частиною сучасного світу. Ідеальне відрядження – це, скоріше, таке, в якому сервіс та технології дозволяють швидко та непомітно реагувати на всі нестиковки таким чином, щоб бізнесмен не відволікався від мети подорожі. Ми постійно працюємо над тим, щоб наші подорожуючі мали під рукою всю необхідну інформацію для комфортного перебування у незнайомих місцях. Ділові поїздки керують світом. Їх ефективність залежить від того, наскільки вчасно подорожуючі отримують необхідну підтримку впродовж подорожі, а також від того, чи мають компанії-замовники доступ до інформації та інструментів, які дають їм змогу адаптуватися до ситуації на ринку.

Основні принципи • Турбота про замовника На першому місці – потреби клієнта. Ми робимо все можливе (і навіть трохи більше) для надання сервісу виключного рівня. • Надійність Ми цінуємо та щоденно підтверджуємо репутацію компанії, яка заслуговує на довіру. • Націленість на досконалість Ми використовуємо новітні технології та постійно шукаємо шляхи підвищення ефективності роботи. • Чесність Довготривалі та продуктивні відносини з партнерами, що базуються на прозорості та відкритості. • Творчий підхід У своїй роботі ми використовуємо креативність та винахідливість, що дозволяє швидко та ефективно виконувати завдання будь-якого рівня складності. Більше інформації на сайті:www.utctour.com

Idealne wyjazdy – to takie, w czasie których serwis i technologia pozwalają natychmiast reagować na wszystkie problemy

niemało czasu, aby poznać reguły gry na Ukrainie. W uniknięciu tych problemów pomaga współpraca z operatorem turystyki biznesowej.

Czy istnieją «idealne» podróże służbowe? «Ukraińska Firma Turystyczna» jest pewna, że istnieją. Nie oznacza to, że wasza podróż służbowa obowiązkowo pozbawiona będzie niespodzianek lub zmian w ostatniej chwili. To jest nieodłączną częścią współczesnego świata. Idealne wyjazdy – to raczej takie, w czasie których serwis i technologia pozwalają natychmiast i niespostrzeżenie reagować na wszystkie problemy w taki sposób, aby przedsiębiorca nie odrywał się od celu swojego wyjazdu. Stale czuwamy nad tym, aby nasi podróżujący mieli pod ręką wszelkie informacje potrzebne dla komfortowego pobytu w obcym miejscu. Wyjazdy służbowe rządzą światem. Ich efektywność zależy od tego, czy podróżujący w porę otrzymują niezbędną pomoc w trakcie podróży oraz od tego, czy firmy zlecające mają dostęp do informacji i instrumentów, pozwalających na adaptację do sytuacji na rynku.

Zasady główne

• Opieka nad klientem Na pierwszym miejscu – potrzeby klienta. Robimy wszystko (a nawet trochę więcej), aby nasze usługi były na najwyższym poziomie. • Niezawodność Cenimy i codziennie potwierdzamy reputację naszej, zasługującej na zaufanie, firmy. • Dążenie do doskonałości Korzystamy z najnowszych technologii i stale szukamy dróg do podniesienia efektywności pracy. • Uczciwość Długotrwałe i produktywne relacje z partnerami, w oparciu o jawność i otwartość. • Twórcze podejście W swojej pracy bazujemy na kreatywności i pomysłowości, co pozwala szybko i efektywnie wykonać zadania o każdym stopniu trudności. Więcej informacji na stronie: www.utctour.com

P


46

DoctorGeo.info Paths to the health! The informative-analytical portal www.DoctorGeo.info works at the CIS market. DoctorGeo.info is the connecting link between professionals and clients of the medical and wellness tourism market. This is the place of intersection of all informative and geographical directions with valuable information about the possibilities of diagnostics, treatment and recovery anywhere in the world. DoctorGeo.info offers to medical companies the search services of the partners in CIS countries, and the services to attract clients without intermediaries. For Russian-speaking readers, portal DoctorGeo.info is a source of information, which is crucial in the choosing of the direction of travel. DoctorGeo.info is alive journal, active forum, a guide to the action for all participants of the medical tourism. We are located in Ukraine and work all over the world! +38 044 383 50 65 +38 067 296 08 08 E-mail: info@doctorgeo.info Skype: Doctorgeo.info

Join Us www.doctorgeo.info


47

Fakty i trendy

P


Handel  
Handel  

Handel

Advertisement