Issuu on Google+

№4 (30), 2004 липень - серпень

ÄÎÁÐÀ

ÂÎËß

ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» І ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»

ТЕМА НОМЕРА:

ТРЕНIНГИ освіта для дорослих


ЖУРНАЛ

ÄÎÁÐÀ

ÂÎËß Редактор: Тетяна Вахненко Літературний редактор: Ольга Полонська Дизайн та верстка: Маріанна Войцицька Редакційна колегія: Яна Деменко Василина Дибайло Ярина Ключковська Богдан Маслич Василь Назарук Василь Полуйко Надія Самуляк Олександр Чередайко

ВИДАВЦІ:

ЧИТАЙТЕ у цьому випуску “ДВ” СЛОВО РЕДАКТОРА................................................................................................................3 Айдер Сейтосманов ДВА ПРОСТИХ ПРИНЦИПИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ....................................4 Яків Рогалін ЄРЕМІДІАДА З НАВЧАННЯ І ОСВІТИ В і ДЛЯ ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ..................................6 Олена Карпієвич, Ольга Савчик З ТРЕНЕРСЬКОЇ КУХНІ ОСВІТНЬОГО ЦЕНТРУ "ПОСТ"..........................................................8 Наталя Софій ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ УЧНІВ, АБО ЧОМУ АКТИВНЕ НАВЧАННЯ Є ВАЖЛИВИМ?...........................................................11 Василь Полуйко АНДРАГОГІКА - НАВЧАЄМО ДОРОСЛИХ..........................................................................15 Тетяна Вахненко ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДИК У НАВЧАННІ РАДІОЖУРНАЛІСТИЦІ...................................................................................16 Олександр Винников ЧИ ПОТРІБНО ЛІЦЕНЗУВАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ДЛЯ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ?...............................................................................18 Сергій Лабода ЩЕ КІЛЬКА СЛІВ ПРО ЛІЦЕНЗУВАНННЯ............................................................................19 Галина Луцишин ПІДГОТОВКА МЕНЕДЖЕРІВ НДО МАЄ СТАТИ НЕЗАЛЕЖНОЮ ВІД ПРОГРАМ МІЖНАРОДНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОПОМОГИ..................................................21

Ресурсний центр “Гурт”

та

Богдан Маслич ОСВІТНІ ПРОГРАМИ UCAN...................................................................................................22 Марина Стародубська КОЛИ ПРОСТІР ЗАНАДТО ВІДКРИТИЙ...............................................................................24 Ігор Бущак СТВОРЕННЯ ТРЕНЕРСЬКОЇ КОМАНДИ...............................................................................26

Центр волонтеріату “Добра Воля” Журнал видається в рамках проекту “Інформаційна підтримка соціальних ініціатив”, що фінансується Фондом Чарльза Стюарта Мотта (США ) Журнал видається в рамках проекту “Інституційна підтримка мережі соціальних організацій для підвищення ефективності надання соціальних послуг місцевим громадам”, що фінансується Європейським Союзом На обкладинці: Фото з міжнародної конференції "Освіта дорослих - методики навчання для громадянської освіти"

Тетяна Литвинова ҐЕНДЕРНИЙ ТРЕНІНГ ЯК ПОШУК ВЛАСНОГО "Я".............................................................28 Олексій Солдатенко ЩОБ ВИХОВУВАТИ МЕДІА-ПРОФЕСІОНАЛІВ ТРЕБА БУТИ ЕНТУЗІАСТОМ....................29 Андрій Нечипорук ВИД, ПРОГРАМА І ФОРМА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ТРИ ОКРЕМО ЧИ ОДНЕ ЦІЛЕ?.............................................................................................31 ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТРЕНЕРСЬКИХ КОМАНД........................................................................34 Сергій Лабода "АДУКАТАР" - ЖУРНАЛ ДЛЯ ТИХ, ХТО ЗАЙМАЄТЬСЯ ОСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.......36 НА ДОПОМОГУ ТРЕНЕРУ. ВИДАННЯ ТА ВЕБ-РЕСУРСИ....................................................38 Погляди, висловлені у цьому виданні, не обов’язково відображають офіційну позицію Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США) і Європейської Комісії

Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статей При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим

Добра Воля №4, 2004


ДОБРИДЕНЬ ВСІМ

ЛЮБІ НАШІ ДРУЗІ, давні й потенційні! Напевно не кожен з нас, хто тримає команди мають нагоду розповісти в руках цей журнал, а також представники інших громадських чи благодійних організацій сьогодні згадають, коли вони вперше відвідали тренінг, з якої теми він був, хто його проводив, а, тим більше, не скаже, коли ж така система навчання як тренінги прийшла в Україну. Але похвалитися кількістю сертифікатів та назвати себе "тренером" може багато хто. Обираючи тему для журналу, ми вирішили розповісти про досить поширений у третьому секторі напрямок - тренінги. Чому саме тренінги? І чому саме сьогодні? Можу з Вами погодитися, що говорити про цей вид діяльності було цікаво ще років 7 тому, коли в Україні така система навчання якраз входила в моду. Коли поїхати і повчитися “за просто так” хотів і міг будь-хто. Ті, хто встиг поїздити, побачити і повчитися тоді, сьогодні вже створили власні тренінгові команди і навчають інших, досить часто за певну "благодійну пожертву", або ж за гроші донора. Зовсім не хочу сказати, що це погано, навпаки, прийшов той час, коли в Україні є люди, які вміють надати якісні послуги, і є ті, хто готовий за них заплатити. Звичайно, як і в будь-якій країні, яка живе за ринковими законами, існує конкуренція, коли компанія веде боротьбу за користувача і намагається щоразу підвищити якість послуги чи загорнути продукт у нову обгортку. Також є ті, хто виробляє якісний товар і продає його за малу ціну, інший, навпаки, за річ, яка нічого не варта, просить шалену суму. Тому для тих, хто тільки-но знайомиться з третім сектором і його тренінговими послугами, ми вирішили презентувати тренінгові програми команд не тільки з України, але і з Росії, Білорусі, а також навчальні програми донорів. Ще однією причиною вибору саме такої теми для журналу є те, що через свою зайнятість, не всі

про себе і про те, що вони роблять. Тому в такий спосіб ми спробували вмотивувати їх розповісти про себе більшій кількості людей, що, звичайно, допоможе їм залучити нових людей до користування їхніми послугами.

У цьому номері Ви прочитаєте пог ляд Якова Рогаліна, директора Донецького міського благодійного фонду "Доброта" на тренінгові послуги в Україні; Айдер Сейтосманов, Програма розвитку та інтеграції ПРООН, розповідає про принципи громадянської освіти в Україні напередодні президентських виборів; "Тренерську кухню" описують Олена Карпієвич та Ольга Савчик з Освітнього центру "Пост", Білорусь; про те, чому активне навчання є найкращим для дорослих говорить Наталя Софій з Всеукраїнського фонду "Крок за кроком". У своєму матеріалі вона представляє той досвід, який вони отримали упродовж проведення тренінгів для освітян. Про відмінності між педагогікою та андрагогікою знайомить Василь Полуйко із Західноукраїнського ресурсного центру. Про потреби ліцензування освітніх послуг для НУО розмірковує Олександр Винников з Проекту "Мережа громадянської дії в Україні" (ISC/ UCAN), а також Сергій Лабода з Білорусі, який висловлює своє бачення на проблему ліцензування в їхній країні. Галина Луцишин розповідає про один з тренінгових проектів ЗУРЦу "Інститут менеджменту громадського сектору". Про те, як міжнародні проекти навчають українських тренерів, з журналом ділиться Богдан Маслич, заступник директора програм UCAN. Про методику "відкритий простір", яку з кожним днем починають використовувати все більше і більше організацій, оповідає Марина Стародубська, Каунтерпарт Інтер нешнл. Чи вид, форма і програма одне ціле говорить Андрій Нечипо-

рук, один з тренерів Мережі EDIT.Net і Товариства Лева. Значний блок займає презентація тренерських команд таких як: Товариство Лева (як воно виникло і зростало); журналістська тренерська команда з Харкова Асоціація "Журналістська ініціатива" (нові методи роботи з журналістами); об'єднання тренерів нової формації Тренерська асоціація України; тренерська команда Східноукраїнського союзу молоді, а також представлення команди Молодіжної правозахисної групи з Ростова, Росія. Насамкінець ми запропонували вам корисні і, сподіваємося, нові ресурси для тренерів, які допоможуть зростати самим і, відповідно, допомагати зростати іншим. На жаль, ми не змогли розповісти про всіх гідних уваги тренерів та успішні команди, але, сподіваємося, що завдяки вашій активності та зацікавленості у цій темі ми її продовжимо висвітлювати на сторінках наступних номерів. Приємного вам знайомства з цікавими і, на наш погляд, яскравими тренерськими командами, а також з тим, що ми підготували для вас у цьому журналі! Тетяна Вахненко, Редактор журналу

ЗВЕРТАЄМО ВАШУ УВАГУ!!! Тепер журнал “Добра Воля” можна отримувати поштою!!! Подробиці дивіться на останній сторінці...

Добра Воля №4, 2004

3


ВАША ДУМКА

ДВА ПРОСТИХ ПРИНЦИПИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ Айдер Сейтосманов, Програма розвитку та інтеграції ПРООН в Україні м. Сімферополь

Напередодні виборів нового Президента України все частіше можна почути думки про особливе, доленосне значення результатів виборів 2004 року для майбутнього нашої держави. З одного боку, розумієш, що для таких країн, як Україна, дуже важливою є особистість Президента, а, з іншого, - кажеш собі: "Якщо є те саме громадянське суспільство, уособлене тисячами громадських організацій України, "спаяне" однією демократичною ідеєю, то все буде гаразд". На початку 90-х років ми говорили: "В державі зароджується громадянське суспільство". Можемо озирнутися назад, щоб побачити, як змінилось громадянське суспільство за 10 років? Чим ми (люди, яких називають "НУОшники") допомогли "розвиткові" чи "не розвиткові" громадянського суспільства в Україні. Тема достатньо широка для дискусії. Але оскільки робота наших НУО в основному була присвячена протягом 10 років громадянській освіті в Криму, то розмова далі йтиме саме про це. Учасник:- "Якби мені дали 100 доларів, то я теж би провів такий "тренінг"... Тренер: - "Ось візьми 150 доларів. Далі ти проведи тренінг, любий". Учасник: - "Як я буду у твоїх дітей хліб забирати? Ображаєш, любий" Записано очевидцем на одному із семінарів для НУО в Азербайджані.

Експерти різних міжнародних прог рам, які приїжджали до Криму в середині 90-х, були приємно вражені наявністю великої кількості кримськотатарських громадських організацій. Ті гості, які знали про піввікову історію демократичної боротьби кримських татар за свої права в колишньому СРСР, розуміли, чому кримські татари так активно розвивають громадські організації для вирішення своїх проблем у сфері відродження освіти, культури, адаптації молоді і т.д. Разом з тим, атмосфера Криму, як "комуністичного заповідника", наклала "невитравні" переконання на багатьох кримчан, які живуть у цьому "червоному" раю. Можна досить довго та яскраво розповідати про ситуацію, в якій зароджувалося громадянське суспільство (сподіваюсь, що воно все ж таки зародилося) в Криму, - з усіма його політичними іграми, міжнаціональними проблемами та рештою обставин. Спробуємо побачити в цьому "клубку" місце громадянської освіти. Звичайно ж, воно виглядає набагато скромніше, ніж політичні баталії між Києвом та Сімферополем або навіть усередині Криму.

інших областей України) дуже пощастило, починаючи з 1995 року, брати участь у тренінгах з "Демократичного лідерства" польського фонду "Освіта для демократії" (скорочена назва якого FED (ФЕД) від "Education for Democracy" Foundation). Особистість Кшиштофа Становського (президента, одного з найбільш досвідчених тренерів Фонду) відіграла в подальшому для багатьох активістів громадських організацій вирішальну роль. Уже в 1995-1996 роках ФЕД допоміг підготувати тренерів з Криму (Товариство "Відродження Криму" та "Рада вчителів" (Бахчисарай), "Яшлик" (Євпаторія) та із Західної України (Товариство Лева). Примітно, що підготовка ФЕДом українських тренерів у сфері громадянської освіти послугувала багаторічній продуктивній співпраці між цими НУО в Криму та Західній Україні.

Але річ не в тому, що Фонд "Освіта для демократії" передав одну з найбільш ефективних тренерських методик для громадянської освіти в Україну. І не тільки в тому, що Фонд підготував в Україні десятки сильних тренерів. Сотні тренінгів, які проведені і проводяться по всій Україні та країнах СНД) тренерами, підготовленими ФЕДом, насправді сприяють не тільки передачі навичок лідерства, планування та інших актуальних для НУО тем. Го ловне, Фонд "Освіта для демократії" (на відміну від інших аналогічних організацій) переніс два важливих Безумовно, представникам кримсь- принципи тренерської діяльності у ких НУО (хоча, напевно, і для НУО сферу громадянської освіти:

4

Принцип 1-ий: "Не навчай тому, що сам не робиш або не можеш успішно зробити" Більшість громадян приходить на тренінг для того, щоб почути про успішний досвід розв’язання, хай невеликих, але конкретних проблем, а не захоплюватися знаннями тренера про глобальні завдання для розвитку держави (чи навіть області). Тобто тема "Розвиток громадянського суспільства" в загальному розумінні, результатом яких є різноманітні меморандуми, угоди між секторами, простим людям зовсім нецікава. Тренер як учитель у сфері громадянської освіти буде корисним, коли свої методики навчання, свої теоретичні знання поєднуватиме зі своїм практичним досвідом. Нехай невеликим, але тим, який здобув він сам і який був успішним. Важливість цього принципу добре демонструє досвід тренерської роботи в Криму. Складна у всіх відношеннях ситуація в Криму зобов'язує тренерів, які працюють на півострові, бути дуже відкритими. Той рівень довіри учасників на тренінгу, який є достатнім в інших областях України, в Криму не буде мати достатнього ефекту. Мова йде не про навчання, коли зобов'язання тренера закінчуються "правильним" звітом про успішний тренінг. Звіт з проведеного тренінгу це формальність. Ми говоримо про зміст навчання, коли тренер реально очікує дій від людей, очікує, коли Добра Воля №4, 2004


ВАША ДУМКА вони з власної ініціативи, використо- ватися другого принципу? Що озна- стю отримати гроші від міжнародних вуючи навички, отримані на вашому чає для тренера: "Навчати розвитку донорів на свої потреби. Але у тому тренінгу, розв’язали будь-яку реаль- громадянського суспільства та віри- ж 1995 році потреба у тренінгах з ну проблему навколо себе - при ць- ти в це". Глобальне відчуття віри "у обох цих підходів була дуже вели ому слухаючи одне одного, і беру- світле майбутнє" досить просте, але кою. Тому кожен брав у них участь, а чи на себе відповідальність. Для малоефективне. Насправді, щоб по- також у тому, що вважав за потрібне. Кримського півострова - це ще і пи- легшити собі долю (з погляду почуття З роками ця різниця підходів почала тання запобігання конфліктіам та віри), тренеру потрібно лише макси- відчуватися сильніше. міжетнічного взаєморозуміння. У ць- мально наблизитися до потреб гроому випадку ви не можете навчати мади. І якщо це станеться, то він Таким чином, блукаючи між гро людей демократичному лідерству, завжди буде потрібен, оскільки ці мадськими потребами та особистиякщо самі не маєте власного успіш- пріоритети навчання визначені людь- ми цілями, тренери потрапили у ного досвіду розв’язання конкрет- ми, а не тренером (чи донором). скрутну ситуацію. З часом питання них проблем у конкретних містах Водночас тренери, які розглядають звучало таким чином: "Що робити, (або селах) на основі демократич- своє навчання лише як бізнес, насп- якщо якась громадська проблема ного прийняття рішень. Цей досвід равді не переймаються тим, що буде розв’яжеться без мого тренінгу?" Віддуже не просто набути в Криму - і з учасниками після тренінгу. Тобто в повідь: "Знайди гроші, щоб його все сьогодні, і десять років тому. Важко цьому випадку питання віри відсутнє. одно провести". допомогти людям прийняти З іншого боку, просто нерорішення, коли кожна сторозумно втрачати достатньо на впевнена у своїй правоті, високий потенціал тренер а позиції діаметрально проських команд. Гармонічним тилежні. Та й ти сам, автомапоєднанням цих підходів тично, ототожнюєш себе з могло стати регулярне коноднією зі сторін. Пригадуєтькурсне фінансування прося, як було складно починати ектів у сфері громадянської тренінги для учасників не тільосвіти з бюджету держави. ки кримських татар, але й Щось схоже відбулося в деінших національностей. У цій яких областях України, і ситуації, як тільки учасник трішки в Криму. відчує, що ти нещирий або не маєш власного практичного Поки що, на жаль, ані соцідосвіду, тренінг перетворюальне замовлення, ані інші вався б на кумедний захід. механізми фінансування не Мені пощастило з 1996 року стали за 10 років відкритою провести в Криму більше 100 Щоб кардинально змінити ситуацію потрібно ще традицією фінансової підтренінгів для тисяч міських та попрацювати заради розвитку громадянського тримки громадянської освісільських мешканців, студенсуспільства України ти в Україні. Аналогічна си тів та безробітних, вчителів та туація в Криму. Хоча нескладно пропредставників влади. Кажу "пощасвести моніторинг, щоб підрахувати Можна з упевненістю сказати, що тило", бо кримська громада складна, але разом з тим це дуже ефек- незважаючи на достатньо високий результати діяльності десятків НУО в тивна школа для будь-якого трене- рівень тренінгів, розроблених ФЕ- Криму, їхній внесок у розвиток систера у сфері громадянської освіти. Дом, адаптація їхніх програм до ми освіти, вирішення надзвичайно Було нелегко, але вдавалося, бо ми практичної ситуації і конкретних пот- складних конфліктів, і підвищення сосамі одночасно працювали не тіль- реб учасників у Криму стала тра- ціальної згуртованості між людьми. ки як вчителі, а також намагалися дицією кримських тренерів. У цій сиВ більшості це є результатом діяльбудувати те саме громадянське туації ми знали, у що ми віримо. ності тренерів. Наприклад, за оссуспільство в Криму. І це були відретанні 7 років понад 500 кримських монтовані шкільні туалети, відкриття вчителів пройшли навчання за різниІ ще про одне... бібліотек і шкіл, організація медичми напрямками неформальної освіного обслуговування сільських діУ 1995 році довелося взяти участь у ти. А якщо додати учасників тренінгів, тей тощо. двох тренінгах. Назви сесій - на одну представників різних НУО, місцеву Принцип 2-ий: "Не навчай тому, і ту ж тему. Не згадуючи організацій і владу Криму, інші сфери громади тренерів, зупинимося на моїх відчут- цифра буде ще більш вражаючою. у що сам не віриш" тях. У першому випадку домінувала Люди, залучені до діяльності гро- тема громадської ролі НУО. І все Поки що тренери в Криму (навіть думадських організацій на відповідно- інше будувалося навколо цього. В же професійні) не стали сьогодні му етапі реалізації "успішних" про- другому випадку головною ідеєю бу- потрібні в державних програмах у ектів, можуть втратити відчуття ре- ло - як написати проект, щоб обов'яз- сфері державної освіти. Щоб кардиальносі оцінюючи власну значу - ково отримати грант. У першому ви- нально змінити ситуацію потрібно щість. Той же синдром стосується і падку ми були горді з того, що вже ще попрацювати заради розвитку тренерів, які насправді претенду- маємо досвід суспільно корисної громадянського суспільства Україють на роль авторитетного вчителя у праці. Але після другого ми одержа- ни. Якщо вона (неформальна освіта) сфері громадянської освіти. Так у ли "message" (повідомлення), що тіль- буде потрібна самим громадянам, що ж потрібно вірити, щоб дотриму- ки дурні не скористаються можливі- то все стане на свої місця. Добра Воля №4, 2004

5


ВАША ДУМКА

ЄРЕМІДІАДА З НАВЧАННЯ І ОСВІТИ ¬ і ƒÀfl ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ Яків Рогалін, Донецький міський благодійний фонд "Доброта" м. Донецьк директора-засновника низки комерційних структур малого і напівсереднього бізнесу. Але для нової ниви все це було щось не те, хоча й наклало, безсумнівно, відбиток на погляди, стиль і навіть манеру дій.

"Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они насытятся" (Матф., 5:6)

С ім років тому, коли я тільки підійшов до практичного втілення ідеї відкриття благодійного фонду в місті Донецьку, я знав про філантропію, громадянське суспільство, НУО/НПО та про інструменти їх організаційного розвитку страшенно мало. Досить сказати, що навіть значення термінів "фандрейзинг", "PR" я дізнався трохи пізніше. Думаю, що нинішній неофіт третього сектору в Україні багато в чому може повторити мій шлях, якщо, звичайно, він буде достатньо вмотивований на успіх і виявить наполегливість, замішану на оптимізмі й творчому підході до справи. Отже, на початку свого шляху долучення до теорії та практики відродження філантропії й побудови громадянського суспільства, я вже мав 1,5 вищих освіти (незакінчену в Ленінградському гідрометеорологічному інституті + закінчену медичну), вищу категорію як хірург-проктолог, вчений ступінь кандидата медичних наук (дисертація посіла друге місце на конкурсі авторефератів з хірургії у 1990 році), більше ніж 80 публікацій зі спеціальності. 10-річний досвід викладання (за сумісництвом) хірургії майбутнім медсестрам і старшокурсникам медінституту. До цього, мабуть, варто додати 6 років енергійної практики в якості

6

Я, звичайно, у медицині мав досвід самоосвіти, а пізніше - і в бізнесі, й добре знав, що навіть невеликими здібностями можна вражати, якщо добряче “натерти” їх освітою. Проте, у випадку з філантропією це видавалося не так просто. Адже Аристотель недарма попереджав, що пізнання починається зі здивування. Дивно, але факт: у загальнодоступній мережі бібліотек і книгарень будь-якої літератури, наприклад, з фандрейзингу, зовсім не було і, між іншим, немає й досі. Єдиною оазою знань із цієї дисципліни* виявилися ресурсні центри третього сектору, у бібліотеках яких про це відшукалася певна кількість літератури. Я не мав свого Вергілія, який був би провідником у колах пізнання філантропії, тому читав я все, що виявилося доступним із цієї теми: статті у спеціалізованих журналах, брошури, написані у стилі "Мої перші книжки" на паперових носіях і в електронному вигляді. Публікації переважно погано перекладених (а, можливо, винен не перекладач?) іноземців і епігономорфних опусів співвітчизників не задовольняли. Зробив запити до мастодонтів третього сектору СНД й авторитетних міжнародних філантропічних організацій - отримав від них відповідну літературу й знову читав. Наполегливий бібліографічний пошук і штудіювання продовжується досі. Отже, "відкрилася прірва повна зірок; зіркам немає ліку, у прірви - дна". Хоч все рідше процес чергового екзерсису проходить без deja vu, що також не дивно, оскільки пишуть і друкують у третьому секторі всі, кому не ліньки, та ще й у пропорції: на одну прочитану сторінку - три написані. Така ланцюгова реакція публікацій

здатна "заговорити" будь-яку тему. До того ж чи не кожна з них суто (до примітивності) прикладна. Як лікар зобов'язаний застерегти профанів від користування рецептурними довідниками - є ризик отруїтися через друкарську помилку. Окремої розмови варта тема "Тренери й тренінги з фандрейзингу". Старанно відвідував і відвідую їх, жваво цікавлюся, хто і як це "народжує". Розміри журнальної публікації змушують мене обмежитися кількома фразами. Жерці цього таїнства (це я про тренерів з фандрейзингу) майже всі поголівно не мають власних, незначних успіхів на цій ниві**. Існує, правда, думка, що вони, подібно до верстових дорожніх стовпів, мають показувати дорогу, а не самі за ними ходити. Цей підхід наражає на схоластику, через яку український соціум і має віртуальних князів фандрейзингу, PR, соціального маркетингу тощо. Такий гуру третього сектору сильно нагадує тренера з плавання, який не тільки плавати не вміє, але, більш того - боїться води! І не кажіть мені, що, в принципі, таке можливо якісно навчати тому, що сам робити не вмієш, і навіть не намагався. Якщо такі феномени й бували, то вони, як будь-який виняток, тільки підтверджували правило Ісократа: "Якщо хочеш справді отримати гарну пораду від кого-небудь, перш за все зверни увагу на те, як він облаштовує свої власні справи". Резюмуючи, можу сказати, що тренерові з плавання, звичайно, зовсім не обов'язково бути рекордсменом у цьому виді спорту. Відомий також феноменальний випадок, коли збірна США з плавання, яка перемогла на олімпійських іграх, згідно із своєю традицією, кинула свого тренера у воду, а бідолаха, як виявилося, не вмів плавати, і від того вчепив-

Добра Воля №4, 2004


ВАША ДУМКА ся у пластикову доріжку басейну. Але, принаймні, води він не боявся. Спілкуючись, наприклад, з тренерами з фандрейзингу, мені завжди спадало на думку, що вони займаються теоретизуванням на цій ниві саме тому, що практикувати це їм вдається важче, ніж іншим. Ще одним джерелом пізнання, до якого я жадібно припадав і регулярно повертаюся досі - конференції, круглі столи і різноманітне живе спілкування. Відомі мені зустрічі вітчизняних сенсеїв теорії та практики філантропії залишали враження нерепрезентативності фігурантів і змушували пригадати безсмертне чапековське: "Якби кожен говорив тільки про те, на чому знається - яка б тиша настала".

А тут досить доречно з'явилася підтримка міжнародних благодійних фондів, які надали мені можливість ознайомитися з фандрейзингом в успішних недержавних неприбуткових організаціях США, Великої Британії, Чехії, Швеції, Греції, Нідерландів, Угорщини, Словаччини, Польщі, Молдови і Росії. Вивідував, витягував, вишукував, випитував, виглядав і навіть винюхував як у них із цим. Не залишив без пильної уваги і "шевелящиеся" вітчизняні НУО/НПО. Знайомився з технологіями чужоземних філантропічних академій і фондів, екзерсисами вітчизняних шкіл типу відомого "сімейного заводику з виробництва одноразових фандрейзерів".

типлікування, у тому числі й через навчання інших. Тобто, коли тобі пропонують навчати, і навіть платять за це добрячі гроші. Між іншим, це виявилося не тільки гарною ресурсною підпорою для фонду, але і дозволи ло краще осмислити його діяльність. Недарма кажуть, якщо хочеш краще пізнати справу, знайди собі учня. Дійсно, часто сам не підозрюєш, як насправді мало знаєш, поки тебе не почнуть буквально засипати неочікуваними запитаннями. А там дивишся - поки відповідав-пояснював, і сам збагнув. Біда тільки в тому, що хвиля зацікавленості успішною діяльністю ДМБФ "Доброта" містить багато піни невиправданих очікувань. Низка ходоків, які прагнуть вивідати наші "таємниці", дізнатися чарівне слово, факірські прийоми та кабалістичні заклинання, завдяки яким ми відкриваємо скриньку з ресурсами громади, буває найчастіше за все глибоко розчарована тією обставиною, що сталий успішний розвиток філантропії схожий на парашут, і передбачає стан розкритості (про це досить детально йдеться у моїй статті "ОПОП и в дамки").

Що стосується відомих мені досліджень, які, так чи така стосуються філантропії, то і тут варто проявити обережність у висновках щодо ключових запитань: мотивів донорів, чому вони надають перевагу, результативності тих чи тих прийомів і методів залучення коштів, значущості ресурсних джерел та решти. Тут, зви чайно, потрібно проявити критичність у початковому нелайливому значенні цього слова (від грецького - kriВзагалі, потрібно ще зазначиtike - мистецтво судити про ...Дійсно, часто сам не підозрюєш, як насправді мало ти, що навчання інших передщось). Бо дуже часто яке знаєш, поки тебе не почнуть буквально засипати бачає постійну самоосвіту та запитання - така й відповідь. неочікуваними запитаннями. А там дивишся - поки інші ступені відповідальності відповідав-пояснював, і сам збагнув... До того ж благодійність за нахабство братися давати матерія досить інтимна, і іншим поради. Давати поради - річ важко вивчається звичайними "су- Головним сепаратором, що відокневдячна завжди, скрізь, але у скалконними" методиками. Достатньо бу- ремлює зерна від полови, стала, ки колишньої Країни Рад (рос. Страде нагадати, що за статистикою на звичайно, власна, доволі активна ны Советов) тим більше. К. Гельпродуктивний контакт при соціологіч- діяльність нашого Фонду в Донецьних дослідженнях йдуть не менше кій громаді. У стилі "вранці - в газеті, вецій, якого я поважаю, не без уїдли 10% респондентів-бізнесменів (най- ввечері - в куплеті" запроваджувався вості підказує: "Даючи поради, ми важливіша група безпосередніх і вдосконалювався фандрейзинго- маємо можливість висловити всі наші принципи, ідеї, почуття, а головблагодійників!). вий та PR-інструментарій власного не - говорити про самого себе, говиготовлення, адаптувалися до місворити про це багато, говорити гарВзагалі-то дві суттєві біди вітчизняного цевих умов і використовувалися со- но". Так що тим, хто просить - докотретього сектору - це книжки і тренеціальні технології, до яких ми самі не ряйте собі. ри (тренінги). Моя філіпіка, безумовдодумалися. Аналіз помилок і оцінно, страждає на суб'єктивізм, і я сам ка результатів дозволили зробити хотів би виявитися таким, що не має аргументовані висновки про їхню * Це, дійсно, вже визнана галузь знань, рації у такій песимістичній оцінці. У корисність, що, на нашу думку, мо- про неї написано багатенько багатокрайньому разі, спробую, щоб своже мати інтерес як для практики, так сторінкових посібників. єю персоною ці біди не примножити. і для теорії розвитку філантропії у У багатьох цивілізованих країнах є й Маю на увазі свої публікації та власоднойменна спеціальність, і навіть посттоталітарних громадах. ний досвід проведення тренінгів з гільдії фандрейзерів-професіоналів з фандрейзингу, PR, соціального під- І ось прийшов той довгоочікуваний відповідною атрибутикою (етичним приємництва. Маючи стартовий нау- час, коли до твоїх слів почали прис- кодексом, з'їздами тощо) ково-педагогічний багаж, я добре лухатися, твої погляди високо ціну** До слова сказати, надто часто і у знав, що "гладко пишут на бумаге, да ють, на твою думку зважають, а твої чомусь іншому, чого вони збираються забыли про овраги, а по ним ходить". успіхи визнають вартими для муль- повчати інших

Добра Воля №4, 2004

7


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

З ТРЕНЕРСЬКОЇ КУХНІ ОСВІТНЬОГО ЦЕНТРУ "ПОСТ" Олена Карпієвич, Ольга Савчик ГО "Освітній центр "ПОСТ", м. Мінськ (Білорусь)

З ким і як ми працюємо? Історія створення нашої організації сягає 1994 року, коли група студентів педагогічного університету, отримуючи перший педагогічний досвід у літньому таборі, вирішила об'єднати свої зусилля для пошуку найбільш ефективних способів організації неформальної освіти для дітей та дорослих. Одне з перших навчальних стажувань у Німеччині стало поштовхом для створення у перспективі громадської організації. Саме там ми познайомились і з такою фор мою роботи з підлітками та молоддю, як семінар "з діяльністю", яку ми сьогодні активно використовуємо в Білорусі. Такий тип семінару не настільки відомий, як, наприклад, тренінг, але несе в собі (у принципах реалізації, у способах активності, що пропонуються тощо) більший потенціал. Основне наповнення у цих семінарах відбувається через здійснення певної діяльності, що реалізується, у тому числі, руками (а не тільки розумом та серцем), а інколи із залученням технічних засобів. Результатом роботи семінару має стати створення учасниками конкретного продукту - театральної вистави, відеофільму, колажу, макета тощо, - який закликає відобразити в собі знання або нове розуміння теми, що вивчається. Семінар "з діяльністю" триває від 4 до 7 днів, має загальну тему і будується за принципом паралельної роботи груп (від 4 до 8 учасників у кожній), що мають свою підтему. У кожній групі, яку учасники обирають самостійно, є тренер, який ор ганізовує роботу і налагоджує комунікацію, володіє необхідними специфічними навичками, необхідними для роботи (друк фотографій, зйомка та монтаж відеофільмів тощо). Своєрідною кульмінацією семінару є презентація малих груп - відображення результату, запит на зворотний зв'язок або привернення уваги до теми, що обговорювалася. А те-

8

Громадське об'єднання "Освітній центр "ПОСТ" (Мінськ, Білорусь) діє з квітня 1997 року. Серед основних завдань, які ми реалізовуємо у сфері громадянської освіти, - створення умов для розвитку самостійного мислення та відповідальної поведінки людини, для становлення її як суб'єкта самоосвіти протягом усього життя. Основний спосіб нашої роботи - реалізація освітніх проектів та програм, які ґрунтуються на демократичних та гуманістичних цінностях. За час свого існування ГО "Освітній центр "ПОСТ" провів понад 140 освітніх програм, у яких взяло участь близько 2900 осіб. Центр "ПОСТ" видав книжки: "Инновационные методы обучения в гражданском образовании" (1999), "Межкультурное образование в школе" (2001), "Профессиональная кухня тренера: из опыта неформального образования в третьем секторе" (2003), "Грамадзянская адукацыя дарослых: ацэнка эфектыўнасці праграм" (спільно з ГО "Центр соціальних інновацій", 2004). Спільно з іншими організаціями громадянської освіти бере участь у виданні журналу для викладачів неформальної освіти "Адукатар". ми для таких семінарів наша організація, як правило, пропонує суспільно важливі та актуальні. Так, наприклад, реалізовуючи проект з профілактики психоактивних речовин, робота на семінарі "Життя на роздоріжжі" відбувалася за темами "Смак забороненого плоду", "В житті завжди є вибір" та інші. А в рамках реалізації ідей проекту "Zivilcou rage: без насильства", спрямованого на просування ідей громадянської мужності (небайдужості до проявів насильства у звичайному буденному житті; орієнтація на ненасильницькі моделі поведінки у конфліктних ситуаціях), народилась тема "Бійся байдужого", "Альтруїзм або три мавпи", "Моя хата з краю?".

представників НУО, які працюють над освітньою діяльністю у формальній та неформальній освіті. Варто відзначити, що реалізація короткострокових (від 2 до 5 днів) освітніх програм сьогодні надзвичайно популярна серед громадських організацій. І якщо на початку ефект досягав завдяки новизні самої форми, то зараз фактом проведення семінару вже мало кого здивуєш. З особливою гостротою постає питання про резерви та механізми забезпечення якості навчання в рамках такої практики.

Основним предметом вивчення на семінарах, які проводить ГО "Освітній Центр "ПОСТ", є організація навНеформальні за своєю суттю та яск- чального процесу, побудованого на раві за формою результати роботи основі стратегії активного навчання. груп не залишаються лише надбан- Найбільш популярними та актуальням окремих семінарів, але і вико- ними темами були і досі залишаютьристовуються потім для подальшої ся "Інноваційні форми та методи навреалізації проектів - наприклад, під чання", "Зміна діяльності викладача у час проведення інформаційних навчальному процесі", "Стратегія кампаній, видання буклетів тощо. активного навчання: як її реалізувати у програмі курсу?", "Інтерактивна Не тільки семінари "з діяльністю" (во- гра у практиці психолога: за і проти" ни, як правило, проводяться на та багато інших. канікулах) є сферою здійснення нашої тренерської практики. У рамках Завдання семінарів, що пропонупроектів, які реалізовує наша ор- ються - не лише ознайомити виклаганізація, ми активно проводимо дачів із стратегією активного навсемінари, тренінги для вчителів та чання; семінари розглядаються і ор-

Добра Воля №4, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД ганізовуються як особливе освітнє середовище, що сприяє переосмисленню педагогічної чи тренерської діяльності в цілому, виявленню можливостей побудови освітнього процесу в рамках нової парадигми. У своїй діяльності ми намагаємося досягнути балансу між різними рівнями цілей семінару, типами змісту та методами роботи. А також намагаємося давати відповідні завдання учасникам задля власного розвитку, а не якісь універсальні відповіді та розв’язання. Значну частку в наших програмах займає обговорення, структуровані дискусії, різні типи індивідуального та групового аналізу проблем, а також пропонуються портфоліо, путівники по семінару та інші способи самостійної роботи учасників. Ми вважаємо, що це багато в чому впливає на якість результату освіти, хоча ми усвідомлюємо, що такий стиль може створювати у деяких учасників, особливо тих, які звикли до "феєрверку методів" на тренінгах, відчуття недостатньо високого темпу навчання. Надання учаснику на семінарі можливості вибору, врахування різних стилів навчання, органічне включення у комунікацію на семінарі текстів, які відображають знання з проблеми, що вивчається, ці завдання поставили сьогодні перед собою тренери нашої організації.

Яким чином ми розробляємо та реалізуємо освітні програми? Одним з ключових моментів, які впливають на ступінь ефективності нашої тренерської діяльності, є злагодженість роботи тренерської команди. Команда, яка проводить 2-3 денні семінари, складається, як правило, з 2-х або 3-х тренерів, а в семінарах “з діяльністю” - з 5-6 осіб. Реалізуючи останні, часто працює і тренер-організатор, який відповідає за технічну підтримку та координацію діяльності груп, а також за організацію взаємодії всередині тренерської команди. Робота команди, яка проводить 2-3 денні семінари, на всіх етапах роботи (попередня робота з учасниками та розробка програми, її реалізація та оцінка) будується за принципом доповнення та взаємозамінності. Присутність на семінарі

Добра Воля №4, 2004

декількох тренерів відкриває можливість працювати паралельними майданчиками, даючи учасникам на окремих етапах можли вість вибору, а також активно консультувати групи під час їхнього самостійного виконання різних завдань. Ці можливості наші тренерські команди останнім часом намагаються максимально використовувати у своїй діяльності.

Результатом роботи семінару має стати створення учасниками конкретного продукту, який закликає відобразити в собі знання або нове розуміння теми, що вивчається

При проектуванні програми багато уваги приділяється попередній роботі з учасниками це і надання первинної інформації про заплановану освітню подію, відбір учасників та узгодження з ними різних питань тощо. Частіше для цього використовуються інформаційні листи та анкети. Інколи організовуються попередні зустрічі. Ці зусилля здійснюються не лише для того, щоб вивчити потреби людини, але і допомогти їй стати учасником семінару. Таку роботу проводити нелегко, але це дозволяє більш продуктивно використовувати час семінару та реалізовувати важливу для нашої організації тренерську стратегію "йти від учасника". Особливе значення надається підготовці тренерською командою звіту про результати семінару. Звіт, як правило, складається з двох частин: описової та аналітичної. У описовій частині зазначається тема, час та місце проведення освітньої програми, а також до неї додаються різні додатки: список учасників; опис запланованої та реальної програми семінару (час (сесія) - ціль - зміст - спосіб роботи - матеріали); підсумкові анкети; зведена анкета; матеріали, напрацьовані під час роботи (на розсуд тренерської команди); окремі роздаткові матеріали. Для написання аналітичної частити ми самі собі рекомендуємо: ³ досвід не лише описувати, а й

інтерпретувати;

³ фіксувати знахідки та досягнення,

труднощі та проблеми; ³ формулювати можливі висновки

та рекомендації (наприклад, у подальшій роботі з темою або цільовою групою). Зі звітом можуть ознайомитися всі члени організації, і за необхідністю дати зворотний зв'язок на запитання, які виникли під час реалізації, нестандартні ситуації або тренерські знахідки.

Як тренери "ПОСТу" підвищують свою кваліфікацію? Прагнення забезпечувати високу якість тренерської діяльності є одним з принципових завдань нашої організації. Різні відповіді на питання "Хто такий тренер?" та "Що таке хороший семінар" приводили нас до різних способів підвищення особистої кваліфікації. Аналізуючи понад семирічну історію Центру "ПОСТ" у цьому контексті, можна відзначити динаміку та зміну пріоритетів. Спершу робився акцент на накопиченні досвіду участі в різноманітних семінарах та тренінгах. Набуття досвіду, спостереження за діяльністю інших, зіставлення різних тренерських стилів - це розумілося і реалізовувалося як основний напрямок розвитку професійної компетентності. Напевно, в досвіді багатьох тренерів були моменти, коли здавалося, що найголовніше - це досягнути достатнього наповнення методичного портфеля. Коли діяльність супроводжував міф про те, що ефективність

9


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД семінару залежить від різноманітності методів та майстерності їх використання. На якомусь етапі свого розвитку наша організація активно практикувала проведення внутрішніх методичних "міжсобійчиків", де відбувався обмін тим новим, що вдалося побачити та прочитати. До речі, читання психологічної літератури науково-популярного характеру, що заполонила не лише книжкові ярмарки, але й полиці офісів наших органі зацій, цілком відповідало стратегії, яку в цілому можна було б назвати як розвиток методичної компетенції тренера. Варто зазначити, що досвід участі в семінарах надалі залишається однією з форм підвищення нашої кваліфікації. Насамперед, це стосується початківців (членів організації). Адже на тренера, який працює в неформальній освіті, у нас ніде спеціально не навчають. Інакше, крім безпосередньої участі, в цю діяльність потрапити проблематично. Досвідченим тренерам помірне відвідування семінарів може також бути корисним. Наприклад, коли передбачається нове наповнення або коли.... Цей список міг би продовжити перелік різноманітних мотивів, які в узагальненому вигляді не викликають великої зацікавленості, тому що залежать від конкретного тренера, який перебуває на певному етапі свого професійного розвитку. Головне, що хотілося б підкреслити, що для нас на даному етапі ефективність обговорюваної форми підви щення кваліфікації залежить, найперше, від визначеності самої позиції участі. Інтенція, що виявляється у традиційних заявках на семінар - "отримати досвід", "дізнатися щось новеньке", "підвищити кваліфікацію", є популярною в нашій громаді. Це стосується як нових тренерів, так і досвідчених. Через звіти, щоденники стажувань, виступи на загальних зустрічах створюються умови для формулювання, втримування свого конкретного професійного завдання, визначення результатів від участі в семінарах,

10

тренінгах для тренерів, що проводяться як в Білорусі, так і за її межами. Раніше вже зазначалося, що аналітична рамка накладається і на нашу особисту тренерську діяльність. Поширеними формами аналізу є не тільки звіт, а також статті та книжки. Безумовно, основною метою публікації матеріалів є презентація досвіду назовні, популяризація ідей, знайомство громадськості з різними розробками. Але в той же час таку можливість, яка досить часто закладається у проекти, що реалізуються, ми намагаємося використати і для себе - для прояснення того, що робимо. Науково-попу лярні видання "Инновационные методы в гражданском образовании", що витримали вже три видання ( у 1999, 2000 та 2001 році), стали першою вдалою спробою, яка дозволила нам почати навчатися опису та інтерпретації освітньої події, не проводячи традиційного поділу на теорію та практику.

Варто зазначити, що ця книжка була видана в рамках проекту "Школа тренерів", що реалізується Центром "ПОСТ" та нашим шведським партнером. Сам проект став певним процентом у підвищенні кваліфікації тренерської громади. Серед багатьох його особливостей можна виокремити те, що він був розрахований на 25 тренерів, які працюють у неформальній освіті в Білорусі. Два роки затрачуваних зусиль та ресурсів для однієї не дуже великої групи - це дуже великі інвестиції (особливо, у порівнянні з добре відомим досвідом масової та швидкої підготовки тренерів). Набуття такого досвіду ще більше закріпило вже існуюче припущення про те, що навряд чи можна покладати великі надії на одно-дворазові семінари та чекати від учасників серйозних змін у діяльності. У рамках "Школи тренерів" відбулося 5 п'ятиденних шкіл-семінарів для тренерів, 19 семінарів, що проводилися самими учасниками проекту для своїх цільових груп, які стали експериментальними майданчиками для учасників проекту, а також конференція.

Учасники проекту, серед яких були, насамперед, члени нашої організації та партнерських організацій, мали можливість самі визначати теми всіх шкіл-семінарів, формулювати свої запити та працювати з ними. Таким чином, у рамках загального руНавчальне видання "Межкультурное ху кожен міг визначати свою індивіобразование в школе" (2001) стало дуальну освітню траєкторію підвиважливим моментом для нарощу - щення кваліфікації. Організатори вання змістовної компетентності в проекту виступали не стільки в ролі новій для нашої організації сфері експертів, скільки модераторів об(міжкультурна освіта), а також пошу- говорень дискусій, групової роботи. ку такої мови викладення, яка б, з одного боку, була зрозумілою будь-яко- Темами шкіл-семінарів стали пробму педагогу, а з іншого - не давала леми освітньої діяльності, що виниготових рецептів, а підштовхувала до кають у тренерській практиці: "Атмосфера довіри і відкритості: які її самостійної творчості. освітні функції на семінарі?", "Як визІ останнє, у "Профессиональной кух- начити результативність семінару та не тренера: из опыта неформально- яким чином її виміряти?", "Практика го образования в третьем секторе" інтерактивного семінару: цінності, (2003) нам вдалося піддати ревізії основи, міфи, результати, стандарнизку суттєвих для тренерської діяль- ти". У своїй сукупності вони навряд ності проблем, що несуть у собі чи дають відповідь на питання про наскрізний характер: що робити з те, чим же є насправді семінар як постійним браком часу на семінарі, освітня подія, і як забезпечити його ефективність, але все ж таки робякою може бути позиція тренера під лять деякі кроки у цьому напрямку. час роботи з групою, як ефективно Про наші висновки, "знахідки", а тавикористовувати дискусію, яким чи- кож сумніви Ви можете ознайомитином оцінити ефективність освітніх ся на сторінках книги, про яку йшла подій. мова вище. Добра Воля №4, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД На завершення варто зазначити, що насьогодні поряд з багатоманітністю видів освітньої діяльності, які реалізовує наша організація, сприяння розвитку тренерської компетенції взагалі, і своєї особистої, зокрема, так само перебувають під пильною увагою. До-

сить перспективним видається різноманітність видів підтримки активності учасників після семінарів та тренінгів: веб-сайт, клуб, консультації. Цікавою та ефективною формою може виглядати і тренерський гурток, який протягом півроку проходив апробацію у нас та наших колег.

Найближчим часом здобутий досвід буде відображений на сторінках журналу неформальної освіти "Адукатар" і ми сподіваємося, що в перспективі ця форма посяде своє місце у програмах розвитку професійної компетентності тренера НУО.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ УЧНІВ, АБО ЧОМУ АКТИВНЕ НАВЧАННЯ Є ВАЖЛИВИМ? Наталя Софій, Всеукраїнський фонд "Крок за кроком" м. Київ Чому активне навчання таке важливе при підготовці педагогів? Спостерігаючи за більшістю аудиторій, де навчаються студенти чи інші дорослі, можна помітити те, що бразильський освітянин Паоло Фрейре називав "банківським методом": викладачі намагаються вкласти свої власні знання та навички в голови учнів. Але процес навчання - це не результат автоматичного "переливання" інформації у чиїсь мізки. Навчання вимагає розумового, емоційного, духовного та фізичного залучення тих, хто навчається. Лише лекції та демонстрація наочності не дають реальної змоги самостійно оволодіти пізнавальною інформацією та створити нові знання. На жаль, ті, хто навчають дорослих, часто нехтують фактом, що дорослі бажають навчатися акт и вно. Іншими словами, викладачі, зазвичай, навчають так, як навчали їх. Тому й не дивно, що вчителі також увічнюють відповідну практику у своїй подальшій роботі з дітьми! Ми знаємо, що діти навчаються ефективніше, маючи можливість задовольняти свої інтереси, здійснювати вибір, активно взаємодіяти один з одним та випробовувати різні матеріали. Результати досліджень навчання дорослих свідчать про ефективність подібних підходів і до навчання дорослих учнів. Чому ж тоді програми навчання дорослих так мало їх враховують? Чи ми навчаємо дорослих по-іншому лише тому, що їм притаманний абстрактний тип мислення, тому, що вони досвідченіші, можуть довший час

Добра Воля №4, 2004

Всеукраїнський фонд "Крок за кроком" є недержавною організацією, місія якої - поширення цінностей демократичного відкритого суспільства в системі освіти України. Свою місію Фонд виконує шляхом проведення тренінгів для вихователів дошкільних закладів освіти, вчителів загальноосвітніх шкіл, директорів, викладачів вищих педагогічних закладів освіти, батьків, представників інших недержавних організацій. У 2003 році Фонд отримав ліцензію Міністерства освіти і науки на підвищення кваліфікації педагогічних працівників у галузі інноваційної освіти. За час своєї десятирічної діяльності Фонд підготував команду близько 40 тренерів, які є педагогічними працівниками - вихователями, вчителями, директорами шкіл, викладачами вищих навчальних закладів. Цю підготовку здійснювали такі ж освітяни американських освітніх закладів, бо Фонд є також і національним членом Міжнародної асоціації "Крок за кроком". За цей час було проведено більше сотні тренінгів, розроблено тренінгові модулі, видано книгу "Про сто і один метод активного навчання". Саме одним з них - "Принципом навчання дорослих учнів" - ми б хотіли поділитися з Вами у цій статті. сидіти спокійно? А, можливо, ми робимо так тільки тому, що дорослі достатньо ввічливі, щоб дозволяти нам навчати їх у такий спосіб? Тренінги, що ми проводимо для вчителів, можуть або підсилити конформізм та забезпечення "статускво", або ж розвинути нові форми мислення та навчання, які спричинять значні соціальні зміни. Методи, які ми використовуємо, навчаючи вчителів, безперечно будуть ними використані у роботі з дітьми. Тому ми повинні повсякчас запитувати себе - чи хочемо ми виховати роботів, виконавців, які будуть повторювати та з точністю відтворювати все, що їм буде сказано, чи хочемо розвинути потяг і любов до навчання, критичне мислення, творчих та соціально відповідальних особистостей? Якщо ми прагнемо, щоб

учителі більше фокусували увагу на особистості дитини, ми також повинні більше зважати на самих дорослих учнів та методи роботи з ними, а не лише на програму тренінгу, що її слід виконати. Якщо ми хочемо, щоб учителі давали дітям змогу досліджувати, робити для себе відкриття, - таку можливість, напевно, повинні мати і самі вчителі. Тому ми навчаємо педагогів так, як би нам хотілося, щоб вони навчали дітей. Основні принципи роботи з дорослими Ми знаємо не надто багато про механізми навчання дорослих людей, принаймні, не в розумінні, що нам відомо "Якими є мінімальні умови необхідні та достатні, щоб вплинути на постійну зміну дорослої людини?". Ми не самотні у цьому питанні. Доктор Малколм Ноулз дійшов тако-

11


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД розвиток демократичної спільноти людей, які вміють критично мислити і свідомо здійснювати свій вибір. ³ Навчання відбу-

Процес навчання - це не результат автоматичного "переливання" інформації у чиїсь мізки. Воно вимагає розумового, емоційного, духовного та фізичного залучення тих, хто навчається.

го самого висновку у роботі "Дорослий учень: занедбаний вид". Вісім років тому він порівняв свої зусилля (з узагальненням того, що на той час було відомо про навчання дорослих) з мандрівкою у верхів`я Амазонки: "Ми разом збираємось відвідати дивний світ з багатою рослинністю і тваринним світом, з екзотичними назвами, з безліччю диких племен, які зіткнулися між собою у запеклій боротьбі. Я сам, власне, здійснив таку подорож, і можу сказати вам, що в мене голова йде обертом." Зараз Ноулз пише: "Ріка стала значно спокійнішою". Ми починаємо розуміти те, що робимо, і чому те, що Ноулз вважає спокійною мандрівкою, для більшості з нас може бути швидким, пінистим потоком.

вається в контексті соціально-політичних реалій. У спільноті члени груп, які не мають рівного доступу до влади, часто відчувають пригнічення або поразку від неможливості впливати на суспільні процеси.

³ Освіта не буває нейтральною,

вона може забезпечувати дотримання або зміну чинного "статус-кво". Викладачі, які працюють з дорослими, досягнуть найбільшого успіху в процесі використання та адаптації методів активного навчання, якщо знатимуть особливості навчальної діяльності дорослих та спирати муться на основні принципи навчання дорослих людей.

Найбільшу інформацію про мотивацію до навчання у дорослих ми отримали в працях Алена Тоу, Кароля Асланяна, Стівена Брукфілда.

Навчання залежить від мотивації Дорослих не можна примусити, щоб вони навчались чогось нового. Дорослим можна сказати зайти в аудиторію, але їх не можна примусити вчитись. Хоча тренери досить часто зустрічаються з дорослими, яких відправили на навчання, певні дані про їхню мотивацію можна знайти у дослідженнях про дорослих, які самостійно розпочинають вивчення якогось предмету, принаймні, удвічі на рік:

Учасники тренінгів, які в більшості своїй працюють з дітьми, на початку кожного тренінгу для тренерів складають таблицю, що описує спільні та відмінні риси процесів навчання дорослих і дітей, і які збігаються з висновками, що зробила їх Елізабет ³ Дорослі хочуть чогось навчитиДжонс у своїй книзі "Зростання вчися, щоб дати собі раду з певнителя: партнерство у підготовці перми проблемами, які змінюють соналу": їхнє життя (наприклад, шлюб, розлучення, нова посада, втра³ І в умовах безпеки, і за певних та роботи, втрата коханої людикритичних умов усім людським ни, переїзд в інше місто тощо). істотам притаманна допит³ Чим більше таких випадків ливість, внутрішня мотивація до зустрічає доросла людина, тим навчання та самокерованість. більше, ймовірно, що вона шука³ Учень сам конструює свої знантиме можливостей для навчання, взаємодіючи з навколишнім ня. Чим більше зростає стрес, світом та з іншими людьми. нагромаджуються випадки, що ³ Конструювання знань передбазмінюють життя, тим більше зросчає встановлення соціальнотає мотивація зарадити собі за емоційних та логічних зв`язків. допомогою навчання. ³ Активний процес навчання є, на³ Бажання навчатись є такою ж самперед, соціальним процеприродною потребою, як потресом: він робить свій внесок у

12

ба в харчуванні, сні, продовженні роду тощо. ³ Коли дорослі хочуть самостійно чогось навчитись, це безпосередньо пов`язано (принаймні, на їхню думку) з подіями, що змінюють життя. Тому, якщо 80 відсотків змін пов`язані з роботою, то 80 відсотків очікуваних ефектів під час навчання теж будуть пов`язані з роботою. ³ Хоча стверджується, що дорослі навчаються з різних причин - підвищення по роботі, задоволення, любов до навчання тощо, схоже, що для більшості дорослих одного навчання не вистачає як нагороди. Дорослі, які навчаються, роблять це головним чином (80-90%), шукаючи застосування для здобуття знань чи навичок. Навчання стає засобом для досягнення мети, а не самою метою.

Ми повинні виходити насамперед не з того, що знаємо ми, а з того, що вже знають учасники Навчання залежить від індивідуальних здібностей тих, хто навчається Маючи певний життєвий досвід, дорослі учні привносять у процес навчання комплекс складових, який охоплює наявний досвід, інтереси та здібності, знання, навички, набір уявлень про себе, власний навчальний стиль, досвід дитинства, культурні особливості, етапи індивіду-

Добра Воля №4, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД ального розвитку. Багато в кого з дорослих немає визначених цінностей, бракує самоусві��омлення. Інші мають сильне відчуття власної ідентичності. Деякі дорослі лише починають працювати з дітьми, тоді як інші мають багаторічний досвід роботи. Працюючи з учителями, тренер повинен виявити, які здібності вони мають, і що вони можуть привнести у процес навчання.

сприйнятті інформації. Водночас варто звертати увагу на тих, хто нерішуче брав участь в обговореннях, щось записував, активно слухав, відволікався. Залежно від виявлених особливостей та проявів поведінки в подальшому будується тренінгове заняття та використовуються ті чи інші стратегії навчання.

Навчання залежить від минулого та теперішнього досвіду Завдяки праці багатьох дослідників Дуже часто тренери, які працюють з визнання здібностей та відмінностей дорослою аудиторією, відводять значну кількість часу на збір інформації про досвід учасників. Ми повинні виходити насамперед не з того, що знаємо ми, а з того, що вже знають учасники. Наша роль буде полягати в тому, щоб організувати середовище та спла нувати такі стратегії, які доКрім наявності відповідного облашутвання, суттєвим є поможуть учасдобір ефективних методів роботи, що дадуть змогу никам визначиактивно залучити всіх учасників занять ти свої знання. Ми допомага у процесі навчання дорослих сьо- ємо учасникам пов`язати те, що вони годні є дуже популярним явищем. вже знають, з новими знаннями, Існують, наприклад, різноманітні досвідом колег, новими практиками. методи визначення та врахування Часто інтеграція нових знань виклирізних навчальних стилів. Деякі до- кає почуття деякого дискомфорту, слідники пропонують виокремлюва- особливо коли нові знання та ідеї сути візуальний, аудиторний та кіне- перечать наявним, а тому для учасстатичний типи навчальних стилів. ників так багато важить зворотний Наше зацікавлення викликала книга зв`язок, можливість попрактикуватиГоварда Гарднера, у якій викладено ся та рефлексувати. теорію множинного інтелекту (Howard Gardner, "Frames of Mind: the Усвідомлення відмінностей у досвіді Theory of Multiply Intelligences", 1983) дорослих вимагає вдумливо доби- теорію, що найповніше описує рати методи активного навчання. І це палітру типів навчальних стилів (на сьогоднішній момент Говард Гард- не означає, що справа тренера лише забезпечити розмаїття тренінгонер налічує 9 типів інтелекту!). вих технік, з яких учасники можуть виДуже важливо враховувати особли- бирати. Тренер ще й повинен адеквості сприйняття інформації, яким ватно діяти, орієнтуючись на рівень віддають перевагу учасники занять. знань та досвід учасників тренінгу. Для того щоб урахувати індивіду- Ефективним видом діяльності на поальні здібності до навчання, підсу- чатку тренінгу є ознайомлення з мувати або презентувати які-небудь досвідом учасників. Різновидів цього види діяльності, тренерам доцільно використовувати записи на велико- виду діяльності безліч: представленму аркуші паперу або на прозірці. ня, спогади дитинства, короткі симуТаким чином, задовольняється пот- лятивні вправи тощо. Основним завреба у візуальному та вербальному данням тренера повинно стати вмін-

Добра Воля №4, 2004

ня ставити запитання так, щоб активізувати мислення дорослих. Чітке викладання своїх думок допомагає людям краще зрозуміти себе. Навчання залежить від активного залучення учасників у його процес Тренер повинен постійно піклуватися про максимальне залучення всіх учасників до процесу навчання - від досвідчених до новачків. Кожен учасник повинен мати можливість висловлюватися, брати участь в обговореннях, рольових іграх, виконанні практичних завдань, виробленні правил поведінки та інших видах діяльності. Зрозуміло, що природний рівень активності в кожної людини різний, але саме від майстерності тренера залежить створення умов для активного залучення учасників у процес навчання. В основі цього підходу лежить переконання, що дорослі навчаються ефективно, коли взаємодіють не лише з тренером, а й один з одним. Крім наявності відповідного облаштування, необхідної кількості розеткових та демонстраційних матеріалів, суттєвим є добір ефективних методів роботи, що дадуть змогу активно залучити всіх учасників занять. Тренери "Крок за кроком" (з досвіду) віддають перевагу роботі в малих групах, парах, індивідуальн о м у виконанню практичних завдань. Особливо варто відзначити перегрупування учасників, як ефективний засіб познайомитися з новими учасниками, встановити контакт, налаштуватися на взаємодію. Адже відомо, що спочатку учасники сідають в аудиторії поруч зі своїми друзями, знайомими, колегами, створюючи своєрідні "земляцтва". Аби активізувати включення учасників у навчальний процес, такі усталені контакти треба періодично розбивати, оскільки в них зафіксовані певні ролі, офіційні та ділові стосунки тощо. У такій ситуації "підлеглі" або менш досвідчені можуть почуватися пригнічено, не наважитися розкрити себе, бути пасивними, скутими або ніяковіти. Навчання залежить від створеної атмосфери комфорту та взаємоповаги Успіх будь-якого тренінгу залежить від атмосфери, що виникла в процесі навчальної взаємодії. Тільки в атмосфері безпеки учасники не будуть боятися висловлювати свої

13


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД думки, помилятися, робити певні припущення. Це багато в чому залежить від поведінки самого тренера він повинен схвалювати, підтримува ти міркування та висловлювання різного характеру, не вдаватися до зауважень, заборон, критикування, а тим більше до погроз чи принижень. Сприятливими для створення такої атмосфери є "криголами" вправи, що їх застосовують на початку занять задля встановлення позитивних стосунків, знайомства, розкриття учасників. Поняття атмосфери охоплює не ли ше соціальний, особистісний аспект. Сюди належить і якість матеріального середовища, що оточує людей. Відповідна температура, достатнє освітлення, зручна обстановка, наявність місця для рухових пауз, питної води, часу на перерви - все це суттєво допомагає створити атмосферу, в якій комфортно та ефективно працювати. Атмосфера тренінгів залежить не лише від тренера, кожен учасник занять вносить свою частку у створення атмосфери безпеки та взаємоповаги. Багато важить у цьому його відповідальність та толерантність, культура поведінки та повага до інших, моральні цінності та переконання. Навчання стає ефективнішим, коли учасники самі керують ним Серед труднощів, які треба долати під час тренінгової діяльності - стимулювання подальшої самоосвіти дорослих учнів, їхньої потреби са мовдосконалюватися. Тематика та будова тренінгів програми "Крок за кроком" є надзвичайно ефективною базою для цього. На кожному занятті відбувається самооцінювання, з`ясовується специфіка професійних умінь та навичок. Такий шлях веде до осмислення проблеми, якщо така є. А це - перший крок до її подолання. Але в ряді випадків тренеру варто потурбуватися про надання відповідної допомоги учасникам занять - допомоги у визначенні своїх намірів та скеруванні діяльності. Здійснюється це через планування подальших дій, заходів, кроків упровадження та ін. Найчастіше така робота (в усній або письмові формі), проводиться на заключному етапі тренінгової діяльності. В цих планах звертають увагу на етапи реалізації запланованих завдань, конкретні

14

терміни, виконавців, допоміжні засоби та ресурси. Це стосується як індивідуального, так і групового пла нування подальших дій. Навчання дорослих є практичним та спрямованим на розв’язання проблеми Суть цього принципу полягає у забезпеченні можливостей інтегрувати здобуті знання, вміння, навички у розв’язання повсякденних проблем. Найважливішим засобом досягнення цього є ретельне планування тренерської роботи. Проте сплано ваність не виключає можливості спонтанних дій і виникнення несподіваних ситуацій. Планування - це підмостки сцени, на якій розігрується вистава тренінгу. У вступній частині тренер привертає увагу до проблеми, з`ясовує очікування учасників, зацікавлює темою, дає можливість визначити проблему і переконатися в тому, що зміст роботи має значення для практичної діяльності учасників. Тренер одразу повинен сказати, які очікування справдяться, а які ні. Крім цього, постійно звертається увага на фор мування практичних навичок, які будуть використовуватися учасниками в їхній подальшій практиці. Спеціальний добір завдань, вправ, формування спонукальних запитань, перевірка якості виконання завдань, презентація результатів роботи в групах, що її здійснюють самі учасники, рольові ігри - все це дає змогу виробити певні навички, які допоможуть у реальних ситуаціях. Зважаючи на вікові особливості дорослих учнів, їхню досвідченість та розвинуту самосвідомість, ми переконані, що тренер може досягти успіху, проводячи навчальну діяльність, лише забезпечивши практичну значущість змістових та методичних аспектів своєї роботи, постійно створюючи проблемні ситуації, стимулюючи мисленнєві операції, розмірковування, практичні дії. В цьому разі навчання стає для дорослих потрібним, вагомим, вони отримують задоволення від тренінгового процесу. Навчання дорослих повинно якомога більше відповідати індивідуальним особливост��м учасників Цей принцип акумулює в собі усі попередні та спирається на них. Ми

вже згадували про індивідуальні відмінності учасників, коли розповідали про залежність навчання від здібностей та досвіду учасників. Своєрідністю цього принципу є врахування ширшого кола відмінностей: віку, статі, типу вищої нервової системи, стану здоров`я, відмінності характеру, інтересів, мотивів, досвіду, переконань та поглядів. Для реалізації цього принципу, тренер насамперед повинен вміло ви користовувати різноманітні методи виявлення індивідуальних відмінностей дорослих учнів - від простого спостереження за поведінкою та діяльністю учасників, опитування та анкетування до аналізу продуктів їхньої діяльності, створення нескладних експериментальних ситуацій. Застосування методів активного навчання дає змогу поповнити навчальну діяльність формами роботи, які висвітлюють відмінності ха рактеру, темпераменту, мотивів, інтересів, захоплень дорослих учнів. І, на завершення: аби навчання дорослих сприяло реальним змінам змінам у навичках, знаннях, ставленні - тренер повинен розуміти, що зміни - це процес, який потребує часу. Значні зміни потребують безперервних тривалих зусиль та підтримки. Післятренінгове впровадження є одним з ефективних способів забезпечити постійну підтримку цих змін. Використана література: 1. Freire, P. (1970) Pedagogy of Oppressed. New York:Herder and Herder. 2. Jones, E. Constructing Professional Knowledge by Telling our Stories, in Johnson, J. and McCracken, J. (in press) An Early Childhood Professional Development System. Washington, DC: NAEYC, pp.150-156 3. Софій Н.З., Кузьменко В.У. Про сто і один метод активного навчання. - К.: Крок за кроком, 2004. ст.13-21 Всеукраїнський фонд "Крок за кроком"

01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 9, к.4 Тел.: (044) 531 1276 Факс: (044) 235 1136 Електронна пошта: admin@ussf.kiev.ua Інтернет-сайт: http://www.ussf.kiev.ua

Добра Воля №4, 2004


ДИВИНА

АНДРАГОГІКА НАВЧАЄМО ДОРОСЛИХ Василь Полуйко, Західноукраїнський ресурсний центр м. Львів

Андрагогіка (гр. - чоловік і виховання) - розділ педагогіки, що вивчає питання стимулювання та спрямовування процесів виховання дорослих людей. Розділи андрагогіки: Загальна андрагогіка, андрагогічна дидактика, історія андрагогічних ідей, компаративна (порівняльна) андрагогіка, андрагогіка праці, соціальна андрагогіка, військова андрагогіка, пенологічна андрагогіка, андрагогіка вільного часу, андрагогіка масових комунікацій, сімейна андрагогіка, методологія андрагогічних досліджень, андрагогічна психологія. Нижче подаємо таблицю, яка вказує на відмінності між педагогікою й андрагогікою. Сподіваємося, що вона допоможе тренерам і викладачам у їхній подальшій роботі як з дітьми, так і з дорослими. УМОВИ Педагогіка

ХАРАКТЕРИСТИКИ Андрагогіка

Педагогіка

Андрагогіка

Картина про себе (інформація)

***

Цілеспрямованість

Клімат

Авторитативний Формальний Компелятивний

Повага Співпраця Невимушеність

Досвід

Малий ***

Учні - багате джерело для навчання

Планування

З боку вчителя

Механізми спільного планування

Готовність

Біологічний розвиток і соціальний тиск (вплив)

Завдання розвитку Соціальні ролі

Діагноз потреб

З боку вчителя

Спільний самодіагноз

Безпосереднє застосування

Формулювання мети

З боку вчителя

Спільне обговорення (перегляд)

Часова перспектива

Відтерміноване застосування

Орієнтованість у навчанні

Спрямованість на

предмет

Спрямованість на проблему

Форма

Заходи

Оцінювання

Логіка предмету змістової одиниці

Порядок щодо здатності проблемної одиниці

Техніки демонстрування

Експериментальні техніки (дослідження)

З боку вчителя

Спільний редіагноз потреб Спільне оцінювання результатів програми

Історія Анрагогіки 1814 - Пол Сміт - "Історія шкіл для дорослих в Англії" 1833 - А. Кап - подав дефініцію терміну андрагогіка 1855 - М. Олєсніцькі вживає термін андрагогіка в Україні (Київський університет) 1928 - Е. Торндайк "Навчання дорослих" 1919 - Засновано світове товариство освіти (навчання) дорослих 1924 - Р. Пірс став університетським професором з курсу “Теорія освіти дорослих” 1927 - Андерсон і Ліндеман впровадили андрагогіку в США 1968 - Малком Ноулес знову "відкрив" андрагогіку в США 1930 - 1988 - у США захищено 2500 докторатів у галузі освіти і навчання дорослих Добра Воля №4, 2004

15


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДИК У НАВЧАННІ РАДІОЖУРНАЛІСТИЦІ Тетяна Вахненко, Ресурсний центр "Гурт" м. Київ

Протягом останніх двох років питання журналістської освіти розглядалося неодноразово. Візьмемо для прикладу численні інтерв'ю з провідними журналістами на сторінках журналу "Телерадіокур'єр" чи в Інтернет-виданні "Телекритика". Кожне із цих медіа порушувало питання про журналістську освіту, її сучасний стан - чи відповідають сьогоднішні випускники вищих навчальних закладів вимогам каналів, газет і радіостанцій?

Рік тому, 2003 року, коли мені та моїй колезі Тетяні Локоть запропонували розробити і прочитати курс "Сучасна теорія й практика радіомовлення" у Могилянській школі журналістики, ми одразу ж погодилися, але у процесі розробки курсу зіткнулися з проблемою, що в Україні, на відміну від тієї ж Росії, існує обмаль книжок і зібраних матеріалів саме з практичної радіожурналістики. Якщо теоретичні відомості можна було віднайти у російських виданнях, то про практику, а особливо радійну, знайти було важко. В Україні, окрім суто теоретичного підручника В.В.Лизанчука "Радіожурналістика", ледь не єдиною спробою поєднати теорію і практику є підручник В.Я. Миронченка "Основи інформаційного радіомовлення", де поруч з теорією автор наводить реальні приклади роботи журналістів-радійників, поєднуючи їх з практичними порадами.

На думку фахівців, основними причинами, чому студенти-випускники не задовольняють українські медіа є "...брак життєвого і професійного досвіду, а також надмірно романтичне ставлення до журналізму", "...виникає конфлікт між здобутими теоретичними знаннями та завданнями, які реалізовує ЗМІ", "...відсутність системної гуманітарної підготовки", "...все пусте без принципів, які і роблять професію журналіста", "Журналістська вузівська освіта страждає заакадемізованістю, відірваністю від життя", "...большая часть из них [викладачів] знает о современной журналистике понаслышке... замешкаться на три-четыре года - это значит учить журналистику ушедшего века", "...більшість студентів-практикантів просто не вміють писати... не мають жодного уявлення про теми, на яких спеціалізуються".

Виходячи з наявної літератури - тренінгових матеріалів навчання дорослої аудиторії; підручників для проведення тренінгів; матеріалів журналу "Телерадіокур'єр", підготовлених радійниками-практиками; обговоренні журналістської освіти в Інтернет-ви данні "Телекритика"; посібників, виданих Інститутом масової інформації; напрацювань російських і чужоземних викладачів і журналістів, а також і з власного досвіду, - а це і робота, як на студентському радіо, так і на локальних радіостанціях, проходження тренінгів на Громадському радіо й журналістів з Бі-Бі-Сі, відвідування тренінгів для тренерів, побудови команди і оцінювання діяльності тощо, ми створили експериментальний курс. Він поєднав у собі лекції та інтерактивні практичні заняття, які допомогли урізноманітнити навчальний процес, зробити його цікавим і, що найважливіше, корисним для студентів.

Незважаючи на те, що ситуація всім відома і зрозуміла, наші студенти продовжують читати підручники десятирічної давнини і гіпотетично уявляти собі майбутню роботу.

На початку курсу було проведене опитування серед студентів щодо їхніх очікувань від курсу. Результати допомогли нам не тільки виявити прогалини у знаннях, але й дізнатися про

"Мамо, виділіть мені кошти на придбання морозива". Саме так охарактеризував рівень сьогоднішніх випускників один з керівників телевізійного каналу ICTV у програмі "ЧетверТА влада", присвяченій саме журналістській освіті, на Першому Національному каналі.

Професіоналізм

журналіста - те левізійника, радійника чи газетяра, як і будь-якого іншого працівника, значною мірою залежить від виховання, внутрішньої культури, середовища і здобутих практичних знань і навичок. На сьогоднішній день в Україні через низку причин (існування журналістики в тоталітарному суспільстві, прислужництво, журналістика рупор влади) ситуація склалася таким чином, що базова освіта журналістів на факультетах відбувається у застарілий спосіб, який не відповідає вимогам сучасного суспіль ства, в якому журналістика інформує, відображає реальні події, акцентує увагу на суспільно важливих темах, розважає; журналістика діалогічна, об'єктивна та, яка тримає руку на пульсі реальних подій і є дзеркалом держави. Тобто, у переважній більшості, ми маємо викладачів старого "гартування" і з погляду мислення, і з погляду підходів до викладання. А журналісти-практики, які знають реальне життя і могли б навчати студентів мислити і працювати в наявному світі, а не за книжками, виданими за радянських часів, не мають часу, а може і бажання (зважаючи на заробітну платню викладача) йти в університети. Іншою проблемою є те, що ук раїнські медіа, а найбільше - радіо, ще не вповні сформували вимоги до навчальних закладів, які готують нове поповнення. У результаті ми маємо ситуацію, коли на канали чи станції приходять люди, які висловлюються приблизно таким чином:

16

Добра Воля №4, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД їхні зацікавлення і просто вислухати. Окрім того, ми провели проміжну оцінку курсу і, звичайно, студенти оцінили курс після його завершення. Результати були корисними і просто веселими, бо у такий спосіб студенти мали змогу висловитися, а також і пожартувати від душі. Курс складався з 74 навчальних годин, де 1/3 займали лекції, а 2/3 практичні заняття. Звичайно, лекції не полягали лише в тому, щоб надиктувати студентам інформацію, а мотивували їх до розмови і висловлювання власних думок з того чи іншого питання. Студентам пропонувалося щодня прослуховувати різноманітні радіостанції, читати інформаційні веб-сайти чи продивлятися канали, щоб орієнтуватися у подіях, бо які ж вони тоді журналісти, якщо не знають, хоча б 3 топ-новини! Під час практичних занять найчастіше практикувалися ігри, наприклад, проведення репортажу або інтерв'ю; мозковий штурм, якщо ми хотіли почути їхні думки, наприклад, що таке новина або, якими рисами має володіти журналіст. Окрім того, студенти розробляли опитувальники для визначення потенційної аудиторії своєї радіостанції і проводили його, аналізуючи, що би люди хотіли почути, чому саме вони слухають чи не слухають радіо. Студенти також робили свої музичні програми на студентському радіо, готували новини і читали їх в ефірі перед студентством. Звичайно, не всі вищі навчальні заклади мають власну радіостанцію, але тоді викладачам варто домовлятися з місцевими радіостанціями про практику для студентів, щоб вони насправді відчули ритм роботи журналіста-радійника. Найцікавішим і найпрактичнішим для студентів був заключний проект, під час якого студенти створили повноцінну 15 хвилинну новинну програму. З правилами і вимогами до підготовки якої я з вами ділюся. Приклад практичного заняття: викладач також ретельно готується до фінального проекту. Він приносить на заняття, для прикладу, 4 сорти цукерок по 5 кожної (для поділу групи з 20 осіб на 4 групки по 5 у кожній). Він сам роздає цукерки, намагаючись зробити так, щоб до однієї групи потрапили люди, які протягом навчання не працювали разом, або у них не виходить знайти спільну мову. За сортами цукерок формуються груДобра Воля №4, 2004

пи. Після цього викладач роздає кожному студентові картку, де написано його обов'язки: продюсер, який також може готувати новини; ведучий, який робить підводки, анонс, інтерв'ю; 1-й репортер готує пакет, 2-й репортер готує пакет, 3-й репортер готує пакет. Знову ж таки, обов'язки можуть бути розподілені таким чином, щоб мовчазний провів інтерв'ю, незорганізований став ведучим, а боязкі зробили пакет. Звичайно, на всіх вад не вистачить, але потрібно максимально ускладнити ситуацію. Після розподілу обов'язків група повинна визначити теми пакетів, до кого вони звертатимуться, кого запросять на інтерв'ю (який інформаційний привід), зважаючи при цьому, на кого розрахована станція. За бажанням студенти можуть записати свої власні позивні й перебивки до новин. Якщо ні, то такі речі варто мати в архіві. На підготовку інформаційної програми студенти мають півтора дні. До обіду наступного дня програми повинні бути зверстані. Після запису, як завжди, відбувається прослуховування і аналіз почутого. Спершу самі групи висловлюються щодо спільної групової роботи, як вони працювали, що було складно, як вийшли із ситуації. Після того групи починають висловлювати критичні зауваження щодо роботи колег: На яку аудиторію спрямована програма? Динаміка програми (як часто інформація привертала увагу)? Тривалість (чи не затягнута)? Наскільки враховано етичний бік викладу матеріалів? Ця вправа є одним з прикладів того, як можна навчати студентів. Наприкінці навчального року було підготовано 2 дипломи, які з двох боків описувати навчальний процес. Один розповідав суто про теоретичний бік викладання радіожурналістики, а інший описував методи роботи з дорослою аудиторією; акцентував увагу на важливості оцінювання у процесі навчання не тільки студента, а й викладача; і включив 11 розроблених уроків з можливими іграми. Сподіваюся, що наш досвід стане у нагоді викладачам (не тільки з радіожурналістики) і допоможе побачити нові форми роботи із студентами дорослими людьми, які за плечима мають знання і життєвий досвід; дати поживу для роздумів і розробки власних навчальних програм.

Анкета опитування перед початком курсу Шановний магістре, вітаємо Тебе зі вступом на магістерську програму "Журналістика". Щоб перший процес навчання відповідав твоїм сподіванням, щиро просимо Тебе відповісти на запитання, які допоможуть нам краще та ефективніше організувати навчальний процес у рамках курсу "Сучасна теорія і практика радіомовлення". 1. Твої знання і досвід у радіожурналістиці? 2. Твої сподівання і очікування від цього курсу? 3. На що, на Твою думку, потрібно зробити акцент під час викладання курсу з радіожурналістики? 4. Який Ти можеш зробити внесок у курс з радіожурналістики? Що можеш запропонувати цікавого і корисного для Твоїх колег? 5. Як, на Твою думку, має бути організований навчальний процес (наприклад - співвідношення лекцій та семінарів тощо)? 6. У чому, на Твою думку, полягає завдання і роль радіо у сучасному світі?

Анкета оцінювання курсу Дорогий Магістре, дякуємо Тобі за терпеливе ставлення до нашого експериментального курсу "Сучасна теорія і практика радіомовлення". Сподіваємося, що під час лекцій і практичних занять Ти отримав базові знання, і вони в майбутньому стануть Тобі у пригоді. Просимо Тебе відповісти на нижченаведені запитання, відповіді на які буде враховано у подальшій розробці курсу. 1. Наскільки покращилися Твої знання у порівнянні з початком навчального року? 2. Наскільки були виправдані Твої сподівання і враховані побажання під час курсу? 3. Які теми, на Твою думку, потребують вдосконалення? Твої поради. 4. Зазнач недоліки і переваги викладачів у викладанні курсу. 5. Чим відрізнявся курс з радіожурналістики від інших навчальних дисциплін? Дякуємо Тобі. Успіхів на іспиті

17


ДО ВАШОГО ВІДОМА

ЧИ ПОТРІБНО ЛІЦЕНЗУВАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ДЛЯ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ? Олександр Винников, Проект "Мережа громадянської дії в Україні" (ISC/UCAN) м. Київ

Неприбуткові організації, що професійно здійснюють тренінгову діяльність, уже певний час порушують питання про те, що неврегульованість оподаткування освітніх послуг: хоча правового статусу їхніх освітніх послуг і відсутність професії "тренер" у їх визнано основною діяльністю орзаконодавстві України створює чимало проблем практичного та етичганізацій з кодами ознаки неприбутного характеру. ковості 0005, 0006, 0007, 0011 та 0014, доходи від якої звільнено від податку Серед них є та, що лише ліцензовані заклади мають право надавати офіційні документи про освіту (дипломи, атестати, сертифікати тощо) на прибуток1, тільки плата за послута освітньо-кваліфікаційні рівні, що визнаються державою і міждерги ліцензованих закладів освіти звільжавними угодами України. Участь у короткотермінових і неліцензованяється також від податку на доданих курсах, звичайно, не дозволяє отримати формальні підтвердження ну вартість 2. До того ж, можна взяти освіти, що значною мірою обмежує попит на послуги неприбуткових до уваги можливості отримати чисорганізацій, надто платні. ленні пільги для науково-викладацьких кадрів, державне фінансування і подібні переваги. щення кваліфікації чи інших закладів тора здійснюється таким чином: освіти та задовольняють іншим вимо- державний орган-користувач Кла Тому питання про ліцензування для гам зазначених вище законів. сифікатора (у нашому випадку - це багатьох організацій стає цілком Міністерство освіти та науки Ук практичним. Але для цього треба Не менш важливим питанням є те, раїни) подає до НДІ соціально-трувирішити кілька важливих питань, згідно з яким законом має відбувати- дових відносин, на який покладено пов'язаних із законодавством та ре- ся ліцензування. Очевидно, що тре- функцію підготовки проектів змін і догуляторною політикою. нінгові послуги НПО не стосуються повнень до Класифікатора, обґруннавчання "з нуля", вони розраховані Передусім, якщо види діяльності, що переважно на підвищення кваліфіка- тування необхідності запровадженпідлягають ліцензуванню згідно із За- ції осіб, які вже мають певний освіт- ня нової професії, орієнтовні коди коном України "Про ліцензування ньо-кваліфікаційний рівень. Тому до- Класифікатора і проекти кваліфікапевних видів господарської діяль- цільно розглянути ліцензійні умови ційних характеристик на цю проності" № 1775-ІІІ від 01.06.2000 р., є саме з надання послуг у сфері про- фесію. відкритими для всіх суб'єктів госпо- фесійно-технічної освіти (Наказ МОН Тобто, тренери через свої продарювання, до яких наразі нале- № 847 від 24.12.2003 р.), а не закладів фесійні організації мають подати жать і неприбуткові організації, то післядипломної підготовки за зако- Міністерству освіти та науки України ліцензування послуг у сфері освіти нодавством про вищу освіту. необхідні матеріали, не чекаючи на віднесено до компетенції Міністерїх розробку Міністерством. З 1995 ства освіти та науки на підставі за- Головною проблемою при ліцензу- року внесено нові та змінено назви ванні НПО такого виду може стати чи коди майже 500 професій, як-от: конів про освіту. наявність педагогічних та керівних Єдиним винятком стало ліцензуван- працівників відповідно до вимог зако- менеджери (управителі) у різних ганя в загальному порядку "професій- нодавства. Очевидно, що більшість лузях, керівники проектів і програм, ної діяльності у сфері надання со- тренерів, які наразі працюють в НПО, професіонали у галузі управління проектами і програмами та чимало ціальних послуг" 3, яка включає со- не мають потрібного педагогічного інших. ціально-педагогічні послуги та пос- стажу чи кваліфікаційних рівнів. луги з професійної реабілітації осіб Звичайно, згадані вище державні з обмеженими фізичними можли - Утім, професія тренерів (як фахівців з органи можуть не погодитися із цією освіти) ще не включена до держав- пропозицією. До того ж, прийняття востями 4. ного класифікатора професій, а лі- рішення про те, включати нову проЗгідно зі ст. 18 Закону України "Про цензувати чи атестувати будь-яку фесію у Класифікатор чи ні, на освіту" № 1060-ХІІ від 23.05.1991 р., ст. професійну діяльність неможливо лежить до внутрішньої діяльності 19 Закону України "Про професійно- без офіційного визнання професії. Держкомстандарту, і не може бути технічну освіту" № 103/98 від 10.02. Станом на серпень 2004 р. у Дер- оскаржено в суді по суті. Але навіть 1998 р., ст. 18 Закону України "Про жавному класифікаторі професій ДК у разі відмови, якщо виконано всі вищу освіту" № 2984-ІІІ від 17.01.2002 003-95 (далі - Класифікатор) згадано процедурні вимоги, можна скориср. ліцензування передбачено вик- тільки тренерів з різних видів спорту. татися іншими процедурами, напТому зміни у Класифікаторі є надзвилючно для закладів освіти, а не орчайно важливими і для тренерів, і для риклад, - звернення до Державного ганізацій, які є засновниками заккомітету України з питань регуляторорганізацій, де тренери працюють. ладів освіти. Тобто НПО з кодами ної політики і підприємництва, що 0005, 0006 чи 0011 не будуть задо- У листі Міністерства праці та соціа- має широкі контрольні повноваженвольняти умовам ліцензування освіт- льної політики N 03-3/2805-018-2 від ня щодо актів інших відомств з точки ніх закладів, доки не мають статусу 15.06.2001 р. пояснюється, що вне- зору їх впливу на підприємництво. навчальних центрів, центрів підви- сення змін і доповнень до Класифіка- Навряд чи буде тяжко переконати

Ліцензування впливає і на умови

18

Добра Воля №4, 2004


ДО ВАШОГО ВІДОМА цей комітет у тому, що українські підприємці є активними користува чами тренінгових послуг, а отже, потребують їх всебічного розвитку. Підстав для оптимізму додає те, що "небажання" будь-яких відомств включити професію у Класифікатор суперечитиме Розпорядженню КМУ від 24 січня 2001 р. № 13-р "Про заходи щодо сприяння підприємствам в організації професійного навчання на виробництві", у пункті 3 якого прямо передбачено "сприяння впровадженню в навчання гнучких модульних технологій за методикою Міжнародної організації праці (Женева)". Це посилання на МОП аж ніяк не ви падкове, адже в самому Наказі Державного комітету стандартизації, метрології і сертифікації від 27 липня 1995 р. № 257 "Про затвердження Державного класифікатора професій" (ДК 003-95) чітко зазначено, що при розробці Класифікатора за основу було взято міжнародні стандарти класифікації професій 1988 року (International Standard Classification of Occupation; ISCO88/ILO, Geneva). Саме цю класифікацію МОП рекомендує для переведення національних даних у систему, що полегшує обмін професійною інформацією.

певного рівня кваліфікації. Структура класифікації включає розділи, підрозділи, класи, підкласи і групи. Група в основній, чотиризначній класифікації, може виділятися окремо, тому орієнтовними кодами для професії можуть бути підкласи 2351 ("Професіонали в галузі методів навчання") або 2359 ("Інші професіонали в галузі методів навчання"). Але що неодмінно треба зробити, то це чітко визначити назву нової професії і попередні кваліфікаційні вимоги до неї.

торів і методистів, адже їхня кваліфікація дозволяє, як правило, викла дати певні концепції, теорії і методи несистематично або в неповному обсязі, але не застосовувати їх для розв'язання тих чи інших проблем у діяльності підприємств та/або неприбуткових організацій.

Використання у вітчизняній практиці терміна "тренер", як і більшість перекладів з англійської мови слова "тренінг", стосується таких значень: (професійна) підготовка, тренуванКласифікатор Розділ 2, Професіона- ня, виховання, (професійне) навчанли, включає професії, завдання та ня. Саме ці терміни чи похідні від них обов'язки яких полягають у збільшен- доречно буде використати в назві ноні наявного обсягу знань, застосу- вої професії. Звичайно, питання про ванні певних концепцій, теорій і ме- назву цієї професії є предметом для тодів для розв'язання певних проб- широкої і відкритої дискусії. Зважаюлем або в систематичному викла - чи на структуру Класифікатора, інші денні відповідної дисципліни в повно- акти законодавства України, рекому обсязі. До цього розділу нале- мендації МОП та практичні потреби жать професії, що потребують квалі- переконання відомств, до компе фікації за дипломом про вищу освіту тенції яких належить прийняття рішенна рівні спеціаліста або магістра; ня, до обговорення можна запроподипломом про присвоєння вченого нувати варіант назви нової професії: ступеня; або атестатом про затверд- "професіонали в галузі модульних ження в науковому званні (старший методів навчання". науковий співробітник, доцент, професор). Таким чином, застосування 1 Закон України "Про оподаткування певних концепцій, теорій і методів прибутку підприємств" № 334/94 від для розв'язання певних проблем як 28.12.1994 р., пп. 7.11.3, 7.11.13 суть тренінгової діяльності потребує 2 Закон України "Про податок на додану відповідної кваліфікації, бо дорівнює, вартість" № 168/97 від 03.04.1997 р., п. 5.1.4 принаймні, диплому про повну вищу 3 Закон України "Про ліцензування певних освіту, який визнається в Україні.

У цій класифікації "професія" визначається як здатність виконувати певні завдання та обов'язки, які виконано, Треба обговорити доцільність розвиконуються або має бути виконано ширення професії тренера на спеєдиною особою, і які потребують ціалістів на рівні бакаларів, інструк-

видів господарської діяльності" № 1775ІІІ від 01.06.2000 р., ст. 9, абзац 68)

4 Закон України "Про соціальні послуги" № 966 від 19.06.2003 р., ст. 9

ЩЕ КІЛЬКА СЛІВ ПРО ЛІЦЕНЗУВАНННЯ Сергей Лабода "Освітній центр "ПОСТ" м. Мінськ

Продовжуючи тему ліцензування роботи тренерів, ми звернулися до наших колег з Білорусі з тим, щоб вони поділилися своїми думками з цього приводу. Сьогодні про ситуацію з ліцензуванням говорить Сергей Лабода, член Правління Громадського об'єднання "Освітній центр "ПОСТ"; член редколегії журналу "Адукатар"; тренер, координатор міжнародних програм; викладач кафедри германо-романського мовознавства БДПУ ім. М.Танка.

Уже сам факт, що журнал "Адукатар" позиціонує себе саме як видання сфери неформальної освіти, мета якого - підвищення кваліфікації спеціалістів, які працюють у цій сфері, говорить про серйозність наших намірів. Сьогодні вже можна стверджувати, що неформальна освіта у Білорусі існує "де-факто". Процес її

Добра Воля №4, 2004

становлення характеризується, перш за все, розвитком різноманітних структур і закладів як державних, так і недержавних, а також розширенням спектру освітніх програм, які вони пропонують, збільшенням кількості цільових груп, які вже є, або в найближчій перспективі можуть стати користувачами відповід-

них освітніх послуг. З іншого боку, поняття "неформальна освіта" потребує юридичного визнання, бо "деюре" воно практично не згадується і не використовується у нормативноправовій базі нашого (білоруського. прим. ред.) законодавства, що регулює сферу освіти. Дуже часто через це виникає нерозуміння того, про

19


ДО ВАШОГО ВІДОМА що, власне кажучи, йде мова, більш того, існує навіть трохи некоректне його тлумачення, насамперед з боку представників традиційного "формального" сектору освіти. Тому серед основних задач нашого журналу, крім презентації досвіду і нових ідей у сфері неформальної освіти, ми бачимо також популяризацію, своєрідне суспільне розкручування поняття неформальної освіти, її просування не тільки серед широкого кола "адукатаров", але й суспільства в цілому. Тут не треба винаходити велосипед - неформальна освіта є рівноправним суб'єктом освітнього простору більшості європейських країн, та й наші найближчі сусіди, особливо Польща, прибалтійські країни, зробили значні кроки в напрямку державного і суспільного визнання даного сектору освіти. Якщо подивитися зміст перших двох номерів нашого журналу, то можна помітити, що неформальна освіта проходить червоною лінією через багато його публікацій. Більш того, тема "неформальної освіти і її форми" стала головною в першому номері "Адукатара". Що стосується питання ліцензування тренерської діяльності, то необхідно зазначити, що воно є дуже непростим, особливо в умовах суча��ної Білорусі. На його обговорення впливають багато факторів, як зсередини (саме тренерське співтовариство), так і ззовні (рамкові умови, регульовані державою). Причому як така тренерська діяльність (саме як професійна діяльність) сьогодні ще не є усталеною. Через це питання ліцензування є, на нашу думку, всього лише одним з багатьох, які найближчим часом будуть визначати перспективи розвитку тренерського співтовариства взагалі, і професійних сфер активності тренерів зокрема. Так, наприклад, тренерська діяльність у бізнес-освіті має свою специфіку, що відрізняється від специфіки діяльності тренера НУО. Ситуація поглиблюється ще й тим, що професії тренера сьогодні ніде не навчають, немає стандартних програм, вимог і т.д., які б дозволяли говорити про те, що ця професія занесена у загальновизнаний класифікатор спеціальностей, що хоча б формально закріплював би за нею визначений статус. У сьогоднішніх реаліях цей процес фактично пущений

20

на "самоплив", професійний статус тренера визначається, насамперед, визнанням його професійної компетентності колегами-тренерами, а також його репутацією серед замовників освітніх послуг. Тобто цей процес має скоріше "неформальний" характер і регулюється найчастіше різними негласними "кодексами" тренерських товариств або асоціацій, а не вказівками або правилами якихось бюрократичних структур. Що, насправді, не є "погано", а скоріше навпаки. До речі, наскільки нам відомо, на заході тренерська діяльність не ліцензується, тому що там тренер в освіті також не має статусу професії. Виключення складають, мабуть, лише спортивні тренери, але це зовсім інша сфера діяльності, і там все-таки максимум спорту, і мінімум освіти, і не обов'язково успішний тренер повинен бути хоча б просто гарним педагогом. Можна провести паралелі з адвокатською діяльністю - вибираючи собі адвоката, ви, звичайно, цікавитеся наявністю у нього ліцензії, але це лише найперша, проста і, скоріше за все, формальна умова. Набагато важливіше наскільки якісно і професійно він зможе вас захистити - і тут починають працювати зовсім інші механізми і фактори, що впливають на вибір того чи іншого фахівця. Ліцензування тренерської діяльності не є розв’язанням усіх проблем, воно фактично надає право займатися нею легально, при цьому може бути задіяний і адміністративний ресурс держави, тому що безпосередньо через процедуру ліцензування вона одержує черговий фінансовий і контролюючий важіль у свої руки. Питання ліцензування тренерської діяльності - це швидше за все з області економіки і фінансів, а в умовах сьогоднішньої Білорусі ще й контролю за впливом над суспільством. Тому дуже важли-

во - хто і яким чином буде визначати відповідні критерії, наскільки буде прийнято до уваги думки з боку тренерської громади, і чи буде їх взагалі почуто? Розвиток ситуації в нашій країні говорить скоріше про зворотне, за допомогою ліцензування держава зможе вкотре обмежувати і контролювати тих, хто ще не потрапив за якимись причинами у сферу її інтересів та впливу. Поки що тренерська громада для нього "терра інкогніто". Звичайно ж, ми плануємо говорити про це на сторінках нашого журна лу, тим більше, що зараз усе частіше звучать думки про те, що тренерська діяльність повинна носити професійний характер. Ця діяль ність, що сьогодні вимагає визначеної професійної компетентності, ба гато в чому є гарантом якості проведених освітніх заходів і програм. І хоча тренерська громада в Білорусі за останні роки зробила значні кроки у своєму самовизначенні - на зміну екстенсивному розвитку "ушир" прийшов рух "усередину", відбувся "природний добір” стало більше уваги приділятися питанням підви щення кваліфікації тренерів - усе ще важко говорити про те, що відбулося якесь консолідоване розуміння у визначенні, наприклад, що становить професійну компетентність тренера, а також - хто і яким чином може встановити сьогодні професійні стандарти тренерської діяльності, і багато інших питань. Питання ліцензування в цьому переліку скоріше технічне, а не стратегічне і системоутворювальне. Дуже багато чого у випадку прийняття відповідної процедури залежатиме від її наповнення і тих людей, які керуватимуться нею при ухваленні рішення. Через це ми б хотіли переадресувати це питання і до наших колег з України - а як воно обговорюється у вас, які є ідеї, думки і т.д.? Ми охоче надамо для його обговорення сторінки нашого журналу.

...Треба визнати, що термін н " еформальна освіта дорослих" - надзвичайно місткий, але разом з тим він поки не має чіткого визначення, тому існує безліч його трактувань. Під неформальною освітою дорослих часто розуміють створення умов і можливостей для отримання людиною необхідного для неї освітнього досвіду з метою підвищення рівня його соціальної, професійної та громадської компетентності. Згідно з іншим поглядом, неформальна освіта дорослих - це освітня система, що допомагає розширенню кругозору людей, закріпленню їхніх здібностей до конкуренції у сучасній економіці, а також забезпечує можливість участі в управлінні та зміні становища у суспільстві... Профессиональная кухня тренера (из опыта неформального образования в третьем секторе). С-Пб, 2003.

Добра Воля №4, 2004


ДВ ДОСЬЄ

ПІДГОТОВКА МЕНЕДЖЕРІВ НДО МАЄ СТАТИ НЕЗАЛЕЖНОЮ ВІД ПРОГРАМ МІЖНАРОДНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОПОМОГИ Галина Луцишин, Західноукраїнський ресурсний центр м. Львів

На початку своєї діяльності Інститут

працював у двох напрямках - це тренерська та консультаційна робота. У період 2000-2001 років у смт. Славське (Львівська обл.) проводились виїзні сесії, програму яких було розраховано на членів та менеджерів неурядових організацій. За час існування ІМГС розроблено сім курсів університетського рівня, що охоплюють основні напрямки управління недержавною неприбутковою організацією. Над розробкою кожного курсу працювали канадський фахівець від коледжу Гранд МакЮвен (Едмонтон, Канада) та тренер від Фонду розвитку громадських організацій "Західноукраїнський ресурсний центр", а також викладачі Львівського національного університету імені І.Я.Франка.

Ще на початку свого існування ЗУРЦ поставив перед собою мету: зробити процес підготовки лідерів та менеджерів НДО сталим, незалежним від програми технічної допомоги Україні. За стратегією було обрано партнерство з вищими навчальними закладами. У 1998 році в результаті співпраці Львівського національного університету ім. І. Я. Франка та Фонду розвитку громадських організацій "Західноукраїнський ресурсний центр" в рамках Українсько-канадського проекту розвитку громадянського суспільства створено Інститут менеджменту громадського сектору (ІМГС). активніше розвиватись, стали стиму- ³ Кожен курс прочитано 3 рази, лом до дій в його громадській оркожного разу для 20 слухачів, що ганізації. Також Юрій зауважив, що становить 5600 годин, відпрацьовін передає отримані знання іншим, ваних на тренінгах оскільки більшість інформації є но- ³ Більше, ніж 150 представників невою та корисною. урядових організацій з України та Білорусі отримали нові знання На думку тренера ІМГС, доцента ката навички у сфері управління федри політології Львівського націоНДО нального університету ім. І.Я.Франка ³ 60 студентів університету прослуЛюбові Старецької, курси й досі з хали повну програму з усіх курсів успіхом читаються в університеті, зокрема, на відділенні політології філософського факультету. Адже знання з основ управління НДО, отримані в університеті, завжди стануть у пригоді молодим людям. Представники НДО мають можливість за декілька днів отримати інформацію академічного курсу, що значно покращить їхні можливості

Одне з основних завдань, яке поставлено перед Інститутом - підготовка менеджерів громадських організацій. Групи, які проходили навчання, були постійними, і складалися з представників громадських організацій з усієї України. Насьогодні розроблено такі курси: "Розвиток громади", "Стратегічне та оперативне планування", "Комунікація та управління трудовими ресурсами", "Зв'язки з громадськістю”, "Маркетинг та залучення ресурсів", "Фінансовий менеджмент", "Лідерство та організаційна поведінка" та "Розв'язання конфліктів". Тривалість кожного курсу 45 годин (36 лекційних та 9 самостійної роботи). Окрім цього, сту- Після прослуховування Василь Полуйко, тренер ІМГС, денти також проходили практику в всіх семи курсів та тесналагоджує контакт із учасниками сесії українських НДО тривалістю 10 днів. тування, учасники отримали сертифікат ІнЗа словами колишнього адміністра- ституту, завірений Канадським бюро ³ Створено маркетингові матеріали проекту - веб-сайт, бротора ІМГС Юрія Савка, основна ува- міжнародної освіти. шури, а також рекламно-інфорга акцентувалась на навчанні членів маційний фільм. та менеджерів громадських ор- Яких же результатів досягнув ІМГС за ганізацій, які не мають достатніх час свого існування? Судячи з кільРозроблені в рамках Інституту курси знань у сфері управління організацій кісних показників, можна побачити, продовжують читатись у Львівськотретього сектору. Випускники ІМГС що результати немалі, зокрема: му національному уні��ерситеті сьогодні працюють у різних регіонах ім.І.Я.Франка на відділенні політолоУкраїни з розробленими навчальни- ³ Підготовлено 14 старших та 28 гії. Також тренери Західноукраїнсьмолодших викладачів (серед ми матеріалами. Юрій Яцків - член кого ресурсного центру активно винайуспішніших слухачів ІМГС) "Молодіжного братства" м. Дрогокористовують матеріали для веденбич та колишній слухач ІМГС вважає, ³ Розроблено 7 навчальних курсів ня тренінгів з посиланням на ІМГС. що семінари дали йому можливість з управління НДО Добра Воля №4, 2004

21


ДОВКОЛА

ОСВІТНІ ПРОГРАМИ UCAN Богдан Маслич, заступник директора програм UCAN Інтерв'ю провела Тетяна Данилів, Ресурсний центр "Гурт", м. Київ Богдане, скажіть, будь ласка, як саме UCAN підтримує організації громадянського суспільства?

Передусім, підтримка полягає у наданні фінансової допомоги у вигляді грантів. Але для того, щоб організації громадянського суспільства ефективніше використовували кошти, які ми їм надаємо, були результативнішими, кориснішими, ми пропонуємо їм навчальну та консультативну допомогу. Тренінги є другим інструментом, який ми застосовуємо в Україні. Третій інструмент - це мережування надання допомоги організаціям у побудові коаліцій, у спілкуванні з ключовими аудиторіями. Звичайно, всі ці три інструменти - гранти, тренінги та мережування - перетинаються, і, наприклад, тренінги широко використовуються в усіх аспектах нашого проекту. Які тренінги Ви пропонуєте українським організаціям?

Організаціям громадянського суспільства ми пропонуємо тренінги за 4-ма головними напрямками: адвокасі або громадянське представництво, фінансова життєздатність, інституційне зміцнення та комунікації.

Тренінги як форму неформального навчання громадських організацій "привезли" в Україну міжнародні організації, що розпочали тут реалізовувати проекти. Однією з організацій, яка і сьогодні активно використовує тренінги в роботі з українськими неурядовими організаціями, є Інститут сталих спільнот. Інститут сталих спільнот (ISC) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) реалізовує в Україні проект міжнародної технічної допомоги "Мережа громадянської дії в Україні" (UCAN), спрямований на всебічну підтримку громадянського суспільства в Україні. було знати основи менеджменту, розумітися на фінансах, знати, як спілкуватися з тими, для кого вони працюють. Але незважаючи на те, що теми є сталими, наповнення з часом змінюється, оскільки змінюється середовище, в якому ми працюємо, змінюється наше життя. Після того, як ми побачили стандартний перелік тем, ми вирішили наповнити їх новим змістом за допомогою залучення провідних спеціалістів у цій галузі. Тренінги з такими назвами, як "Стратегічний менеджмент", "Фінансовий менеджмент", "Розробка ключових повідомлень" неодноразово пропонувалися в Україні, але наповнення наших програм інноваційне. Чи можете Ви навести якийсь приклад останніх інноваційних тренінгів ?

Коли ми почали працювати і надали перші гранти, ми побачили, що наші грантери, незважаючи на те, що це На початку реалізації проекту ми прекрасні організації, відповідальні провели оцінку тренінгових потреб і люди, стикаються з певними трудноз'ясували, що потреби ОГС (ор- щами у процесі реалізації проектів. ганізацій громадянського суспіль- Це такі аспекти менеджменту, як: ства) істотно не змінилися за понад пріоритезація завдань, врахування 10 років впровадження різноманіт- непередбачуваних обставин, ефекних тренінгових програм в Україні. тивна робота з персоналом проекМи виявили, що теми стратегічного ту, вміння пояснити, для чого проект розвитку, управління ресурсами, потрібен, і на досягнення яких рефінансового менеджменту, проект- зультатів він спрямований; як проект, ного менеджменту залишилися се- який реалізовує організація, співвідноситься з її місією. Ми вирішили ред основних тренінгових потреб. створити тренінгову програму, яка б Чим це можна пояснити? висвітлювала ці аспекти, і назвали її "Стратегічний менеджмент проНа мою думку, попит на певні теми ектів". тренінгів є досить стабільним. І 20, і 50 років тому організаціям, для того Розробляючи тренінги, ми намащоб ефективно працювати, потрібно гаємося максимально використовуЯким чином Ви визначили тематику тренінгів?

22

вати саме українських професіоналів. Але, якщо бачимо, що компетенції, кваліфікації, знань, змісту, якого потребують наші клієнти - організації громадянського суспільства - в Україні немає, то починаємо шукати їх у країнах Центральної чи Східної Європи або в Сполучених Штатах Америки. Саме такий випадок стався для розроблення і прототипування цього курсу, коли ми вирішили запросити західного фахівця. Провели тендер і відібрали, на нашу думку, найкращого претендента - ним виявився доктор, професор бізнесу бізнес-школи у Вермонті, Вільям Кест-Баріл. Він, крім того, що викладає в бізнес-школі, є власником бізнес-компанії, яка займається менеджментом репутації. Те, що Вільям розповідає в університеті, він практично застосовує в роботі своєї компанії. Наповнення курсу, яке він запропонував, було надзвичайно живим і відображало повсякденне життя будь-якої активної організації. Разом з тим, ця людина ніколи раніше не була в Україні і не знала українських умов. Але ми вирішили, що успішність бізнесу залежить не стільки від умов, у яких він перебуває, скільки від умінь реагувати на ці умови. Адже незважаючи на те, що умови в Україні і у Сполучених Штатах різні, - і в Україні, і в Штатах є успішні і неуспішні організації. Напевно, всі ми розуміємо, як дорого залучати людину зі Сполучених Штатів для того, щоб вона читала навчальні курси. Тому, щоб максимально використати ресурси, які Добра Воля №4, 2004


ДОВКОЛА виділяються на проведення тренінгів американськими фахівцями, ми вирішили підготувати групу українських тренерів, які передаватимуть знання та навички якомога ширшій аудиторії. Тренери, які мали досвід проведення тренінгів зі стратегічного планування та менеджменту, і які зацікавилися участю у проекті з тим, щоб надалі проводили тренінги із цієї тематики в Україні, взяли участь у навчанні. Насьогодні ми підготували 8 українських тренерів, і частина з них вже апробувала новий матеріал. Якщо проаналізувати тренінги, що вже відбулися, можна сказати, що ми відібрали дійсно хороших українських тренерів/тренерок, які надалі впроваджуватимуть цей курс в Україні без залучення американського експерта. Хочу наголосити, що в Україні є багато висококласних і досвідчених тренерів. Деякі з них разом з амери-

канським експертом працюватимуть над розробкою і впровадженням тренінгів зі стратегічного менеджменту проектів наступного рівня. Богдане, розкажіть, будь ласка, як виглядає тренінговий процес від самого початку і до його завершення?

Є кілька важливих принципів, за якими ми будуємо наші тренінгові програми. По-перше, повинен бути попит на програму, хоча не завжди цей попит помітно з першого погляду. Іноді нам доводиться поставити цілу низку запитань, провести дослідження, щоб зрозуміти, що саме потрібно організаціям, з якими ми працюємо. По-друге, після того, як потреба з'ясована, ми на конкурсній основі відбираємо найкращих

Добра Воля №4, 2004

фахівців, які зможуть цю потребу задовольнити. Далі йде в основному творчий, але у деяких моментах і рутинний процес розробки тренінгового курсу, потім апробація, удосконалення і, нарешті, впровадження курсу. Після завершення ми завжди оцінюємо результативність наших тренінгових програм. І це не просто задоволення учасників від харчування під час тренінгу чи кімнати, хоча це теж важливо, - а, в першу чергу, вплив, який спричиняють наші тренінги на поведінку організацій та людей у цих організаціях.

Богдане, чи можете Ви прогнозувати попит на якісь нові тренінгові програми, яких ще, можливо, немає в Україні?

Зараз більш-менш сформувався попит на тренінги з підвищення професійності правлінь чи органів врядування. Чимало організацій громадянського суспільства дійшли до того рівня, коли розуміють, що їхній розвиток неможливий без ефективної роботи органів врядування. Тому в наступному році ми запропонуємо охочим тренінгову програму, спрямовану на вдосконалення роботи правлінь чи органів врядування.

Оскільки ми співпрацюємо зі значною кількістю українських тренерів, Приблизно через півроку після про- то намагаємося зрозуміти, чого саведення тренінгу група випадково ме вони потребують. Наразі склавідібраних учасників отримує пись- дається враження, що було б непомову анкету або телефонний дзві- гано привнести в Україну нові ефекнок від UCAN, за допомогою яких ми тивні технології проведення зустрінамагаємося з'ясувати, що саме чей, зборів, конференцій, де бере Як саме відбувається оцінка?

організації вдалося запровадити в результаті проходження навчання. Наприклад, оцінка тренінгів з фінансового менеджменту засвідчила, що організації-учасники змогли набагато краще використовувати наявні фінансові ресурси, навчилися правильно оформлювати залучення нових фінансових ресурсів, і чимало організацій змогли уникнути штрафних санкцій з боку фіскальних органів завдяки тому, що вони використовували принципи фінансового менеджменту, які було запропоновано на тренінгу. У нас дуже складна система підрахування рентабельності тренінгу, але вона є практично стовідсотковою. І кошти, що виділяються на проведення тренінгів, повертаються, як мінімум, удвічі.

участь значна кількість людей. Зокрема, мова йде про технологію "відкритий простір", яку широко застосовують у західному світі, і значно менше в Україні. Це методика фасилітування зібрань людей, яка дозволяє використати потенціал кожного учасника/учасниці події, і знайти відповіді саме на ті запитання, що цікавлять учасників цього зібрання. Програма з підготовки фасилітаторів "відкритого простору" буде також запроваджена в рамках проекту UCAN наступного року. Всю інформацію, що стосується створення цієї програми, а також інших курсів, ми розмістили на нашому веб-сайті http://www.ucan-isc.org.ua. Тому всі, хто зацікавиться нашою роботою, має можливість отримувати інформацію з перших рук.

23


ДИВИНА

КОЛИ ПРОСТІР ЗАНАДТО ВІДКРИТИЙ Технологія "відкритий простір" - працює не для всіх Марина Стародубська, Каунтерпарт Інтернешнл (CHAP) м. Київ "Коли все почнеться - є слушний час; хто буде присутній - найбільш потрібні люди; коли все закінчиться - так тому і бути." Таким потрійним девізом у тій чи іншій варіації зазвичай, починається кожна подія, що проходить у формі "відкритого простору". Ця опрацьована на Заході методика проведення конференцій, тренінгів та семінарів тільки зараз повільно набуває популярності в Україні. Однак, незважаючи на продуктивність такої методики у розв'язанні певних проблем і досягненні поставлених цілей, перш, ніж зупинитися саме на ній, варто зважити на деякі особливості застосування "відкритого простору".

Але спочатку коротко про саму методику. Сама наз ва "відкритий п р о с т і р " доволі чітко передає формат події - без зайвих обмежень та складних правил. Методика застосовується для роботи протягом 2-х і більше днів з великими групами людей (від 60 осіб), коли стандартні методики проведення тренінгів та семінарів не спрацьовують саме через розмір групи учасників і обсяг поставленої проблеми. Метою події у форматі "відкритого простору", як правило, є розв'язання чітко визначеної проблеми або досягнення мети з максимальним застосованням людських ресурсів організації. Керує процесом фасилітатор (ведучий) або декілька фасилітаторів, коли маємо справу з кількома сотнями учасників. Варто зазначити, що стандартний процес знайомства при застосуванні "відкритого простору" відсутній, адже, враховуючи кількість учасників, знайомство може тривати і весь день. Ближче учасники познайомляться у процесі спільної роботи в групах. Зазвичай, перед початком роботи у "відкритому просторі" учасники готують постери з описом себе/своєї організації/ відділу і розміщують їх на спеціально відведеній стіні, до якої зручно час від часу звертатися, щоб зіставити в пам'яті обличчя з іменами і назвами організацій.

24

Коли процес ознайомлення з постерами добігає кінця, разом з кавою і відведеним на це часом, усі учасники збираються у велике коло для ознайомлення з розкладом і правилами роботи. Фасилітатор коротко називає організаторів і учасників події, оголошує мету, яку організатори події планують досягти, а також пропонує прості правила роботи. Головне правило "відкритого простору", після відомого потрійного девізу, - все цілком добровільно. Ніхто з учасників не змушений проявляти ініціативу і навіть бути присутнім в аудиторії. Перш за все, виходячи з мети події, зазвичай є проблема, яку треба розв'язати. Учасники, що зібралися для її розв'язання, напевне, мають своє бачення того, яким воно має бути і до чого призведе. Оскільки учасників багато, ідей - ще більше, однак ці ідеї, мабуть, повторюватимуться, враховуючи кількість присутніх, процес відбору ідей виглядає таким чином:

ня для роботи з подібними темами таким чином, утворюються перші ініціативні групи. Крок №2 - Шляхом голосування за допомогою кольорових цяточок, що наклеюються, учасники визначають найбільш цікаві та пріоритетні теми для опрацювання у групах. Крок №3 - Фасилітатор на очах учасників рахує "бали" і відбирає ті теми, що набрали найбільшу кількість голосів, і оголошує їх для всіх присутніх. На цьому етапі формуються основні робочі групи, що пра-

Фасилітатор розпочинає свою роботу... (Конференція Глобальної Мережі Каунтерпарт Інтернешнл, Інк. у всьому світі, Берлін, Німеччина, 17-19 липня 2004 року)

Крок №1 - Сформулювати тему для обговорення у межах головної теми події і вивісити її на спеціально відведену дошку. Після того, як перші теми з'являються на дошці, навколо них групуються ті учасники, що мають бажання і знан-

цюватимуть над досягненням поставленої мети події, та складається розклад роботи груп та презентації результатів, який також вивішується на дошку.

Добра Воля №4, 2004


ДИВИНА Найцікавіше починається, коли робочі групи розходяться у відведені для роботи кімнати. Оскільки ніхто з

групах з напрямком роботи інших груп. Під час презентацій члени групи мають змогу отримати відгуки та пропозиції від колег, щоб пізніше доопрацювати свою тему. До кінця події учасники мають внести результати своєї роботи в комп'ютер і викласти їх у вигляді файлу з рекомендаціями, які застосовуватимуться в роботі організаторів події після її завершення.

Формат роботи, безперечно, цікавий, хоча потребує значно більших ресурсів, ніж навіть подібна до кількості робочих Відбір фасилітатором тем для обговорення груп кількість окремих міні(Конференція Глобальної Мережі Каунтерпарт семінарів/тренінгів. Однак, і Інтернешнл, Інк. у всьому світі) проблеми, що розв'язуються під час "відкритого простору", мають учасників не зобов'язаний увесь час значно більший обсяг. бути зі своєю групою, то за стилем поведінки учасники доволі швидко розділяються на "бджілок" та "мете- І все-таки формат "відкритого просликів". "Бджілки", зазвичай, весь час тору" підходить не для всіх людей і не працюють у своїй групі, цілком прис- для будь-якої проблеми. Тому, вибивячуючи себе одній темі (іноді двом, раючи між форматом "відкритого коли мають змогу встигнути попра- простору" і будь-яким іншим формацювати у двох групах під час пе- том групової роботи, окрім досребігу "відкритого простору"). "Мете- татньої кількості учасників та релики", навпаки, не можуть працюва- сурсів, та плануючи продуктивну роти в одній групі, а "перелітають" від боту "відкритого простору", має однієї групи до іншої, і, таким чином, сенс зважати на: роблять свій внесок до роботи ³ Наявність справді важливої загалу. проблеми. Оскільки "відкритий Сама робота в групах може мати простір" є дійсно відкритим щодо різний вигляд - від мозкового штурму участі та присутності під час пез аналізом до модерації дискусії, ребігу події, тільки важливість для міні-семінару або тренінгу. Формат організації задекларованої про"відкритого простору" забезпечує блеми може утримати учасників в присутність у складі сформованих аудиторії та спонукати їх до сагруп саме тих людей, які можуть зромоорганізації у робочі групи. бити найбільший внесок у розв'язан- ³ Рівень ініціативності в організації. ня певної проблеми. Є досвід привеФормат "відкритого простору" дення місії великої міжнародної орнадає учасникам значно більганізації з програмами по всій земший рівень свободи, ніж будьній кулі у лаконічну, зрозумілу та приякий інший формат групової ровабливу форму за лише дві години боти. інтенсивної роботи групи профе- ³ Баланс між "бджілками" та "месіоналів у форматі "відкритого простеликами". Хоча заздалегідь натору". певне сказати важко, хто саме з учасників обере який стиль роНа роботу груп відводиться весь боти в групах, але що вкрай час, що залишився після представпотрібно забезпечити при форлення теми і, власне, формування муванні кола учасників події - це робочих груп. Отож, під час роботи, розмаїття характерів, відділів, реучасники самі планують свій час, гіонів та стилів роботи учасників. згідно із затвердженим розкладом, і Таким чином, вірогідність формумають змогу перерватися для коротвання балансу "бджілок" та "мекого відпочинку . теликів" значно зросте. Адже, якщо під час роботи виявиться, що Коли підходить час презентацій, усі серед присутніх майже всі учасники збираються у великій залі "бджілки", виникає ризик того, що для того, щоб послухати своїх колег і велике коло учасників так і зали порівняти результати своєї роботи в

Добра Воля №4, 2004

шиться "розбитим" на маленькі групи, які ніяким чином не спілкувалися між собою. Якщо ж серед присутніх переважатимуть "метелики" - навряд чи хоч одна тема буде доопрацьована до кінця.

³ Присутність усіх учасників на

презентаціях результатів роботи груп. Навіть тих, що взагалі не брали участі в роботі груп. Присутність усіх учасників на презентаціях важлива для того, щоб "потестувати" життєвість рекомендацій групи у межах ширшого кола працівників організації. Погляд "з боку" надасть презентуючій групі можливість доопрацювати свої рекомендації і, таким чином, забезпечити їхнє подальше застосування в роботі. �� Документування рекомендацій за результатами роботи груп. Інакше - вся подія обернеться просто згаяним часом. А враховуючи те, що зібрати таку кількість людей знову в одному місці для продуктивної роботи навряд чи скоро вдасться, ті рекомендації, що організатори подій фізично "винесуть" після її закінчення, і складатимуть основу для подальшого прийняття рішень. ³ Застосування напрацьованих рекомендацій до роботи організації та підтримка змін, які ці рекомендації можуть привнести. Без чого навіть страшно подумати, скільки ресурсів було б змарновано. Відтак, пригадаємо відомий вислів Генрі Торо: "Недостатньо багато працювати; мурахи теж працюють. Питання в тому, чого саме Ви досягаєте?".

25


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

СТВОРЕННЯ ТРЕНЕРСЬКОЇ КОМАНДИ Ігор Бущак, Товариство Лева м. Львів

Сьогодні семеро з двадцяти членів Товариства Лева цікавляться іншою звичною роботою. Вже от протягом семи років вони проводять тренінги для громадських організацій, шкіл, органів місцевого самоврядування, соціальних проектів та ініціативних груп. Звичною ця справа є тому, що практично всі громадські діячі знайомі з тренінгом як навчанням. А багато з-поміж них і самі створюють та пропонують курси як і на незвичну професійну тематику (правозахист, консультації з підприємництва, гендерні відносини), так і з популярними темами (лідерство, конфліктологія, командна робота). Але чому я належу до цієї команди, чому вона така особлива, чи стане вона унікальною, так, як інші проекти організації з оригінальною назвою? Свої пояснення хотів би викласти у цій короткій статті про тренінгову команду Товариства Лева.

З досвідом через практику до суспільного поступу Це речення є неформальним гаслом для нашої команди тренерів. І коротко озвучує формат нашої праці. "З досвідом" ми спілкуємося з учасниками тренінгів. Адже кожен тренінг для нас це не трансформація книжки або чужої ідеї. Передусім, це вміння, якими ми володіємо, і з якими знайомимося. У Товаристві маємо можливість виконувати і реалізовувати власні проекти, втілювати свої ідеї, а також співпрацювати в рамках партнерських програм із львівськими, українськими, східноєвропейськими неурядовими організаціями. Контакти з учасниками тренінгів допомагають нам перевіряти "практично" цілі тренінгів та рівень досягнення навчальної мети. В рамках своїх програм ми постійно впровад жуємо різні способи оцінювання своєї практики та практики учасників тренінгів. Найцікавіші результати отримуємо від опитувань. Останнє з них - це "Анкета homo studiorus", адже ми отримали відповіді на проблеми у навчанні дорослих у

26

Усі мої співрозмовники милуються з оригінальної назви організації, до якої я належу. Кажуть, що ім'я "Товариство Лева" має свого двоюрідного брата. Це - "Книга Лева" Богдана-Ігоря Антонича. І в далеких 90-х роках аж минулого століття ці тексти надихнули до незвичного іменування львівської "кумпанії". Слова миттєво підтвердилися атмосферою та ділами. Молоді, цікаві та незадіяні одразу взялися до незвичних справ, які, на перший погляд, були буденними: прибирання старого львівського цвинтаря, збір чорної побутової кераміки з-під львівських сіл, лагодження катамаранів на похід-експедицію річкою Дністер. Згодом усі ці "буденні" справи переросли у цікаві програми, і деякі зросли до наукового рівня. неурядовому секторі (мотивація, методи, теми і навіть оплата "неприбуткових" тренінгів). "Суспільний поступ" для нас є не стільки абстрактною метою, яку можна досягти макропоказниками по всій Україні, наші цілі - це успіх громади, спільноти, команди. У своєму гаслі ми виклали найважливіші цінності для нас, і тренінги та курси для нас є місцем де нас самих перевіряють за цими ознаками.

розроблених тренерами Товариства Лева. Кілька тренінгів у нашій скарбниці поки що "під закритим замком". Підвищення кваліфікації є дуже серйозним чинником для тренерської групи, а тому для нас звичними є тренерські майстерні, які ми проводимо або самостійно, або з партнерами. Такі зустрічі - прекрасна нагода ознайомитися з новими тренінгами, методами та просто послухати враження з останніх подорожей та візитів.

Наша наука Нашими наставниками у тренерській роботі були і досі залишаються польські тренери з Фонду "Освіта для демократії". Більшість з них під час свого вчителювання, вели роботу у скаутінгу, а вже пізніше навчилися тренерських вмінь від своїх партнерів з Американської федерації вчителів (American Federation of Teachers).

Тренінг це зручне середовище, яке створюється для сприятливого наставлення до навчання

Насьогодні у нашому спільному портфоліо тренінги для керівників НУО, волонтерів, вчителів, ініціативних осіб зі студентського та учнівського самоврядувань. А матеріали перекладено українською мовою та адаптовано до реалій України. Сьогодні завданням нашої групи є моделювання та дизайн нових тренінгів. Уже проведено десяток нових тренінгів ("Етика в НУО", "Робота в команді", "Оцінювання проектів. Оцінювання персоналу"),

За фліпчартом (Робота командою) Наша тренерська група завжди працює командою. І під час тренінгу, і розв'язуючи свої внутрішні питання. Хоча процес творення команди - не завжди легка робота. Адже кожен тренер - автор, творець, експерт та й, врешті, лідер. Одним з наших позитивів - об'єднання таких "зірок". Для цього кожен окремо та

Добра Воля №4, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД спільно працює в кількох напрямках. Формально це можна віднести і до програми тренерського росту, і до внутрішніх вимог, а хтось може і побачить тези для стратегії. Один за всіх і всі за одного. Кожен з нас є тренером, який розвиває та досліджує певний "блок" тем. У цій сфері він і працює, і шукає нові теоретичні виклади. А пізніше, творячи авторські напрацювання, ділиться ними із цілою командою. Не кожна команда може пишатися портфоліо тренінгів, яке створюють та впроваджують усі члени групи. Вчитися і навчати. Для нас важливо не приховувати знання та секрети. Відкритий до спілкування тренер найкорисніший. Ми не боїмося проводити сесії з прийняття рішень і тренінги для тренерів. Хоча це й не найлегші теми. Але саме під час них ми розповідаємо про інструменти тренера, якими і користуємося са мі. Це ж і штовхає до пошуку нових знань та вдосконалення набутих навичок. Мати за плечима власну "практичну" лабораторію. Кожен тренер нашої команди проходить власну "школу". Хтось керує організацією чи проектом, хтось започатковує

власний бізнес, хтось є учасником суспільнополітичної активності. У нас не тільки немає "теоретичних" тренінгів, а й всі навчальні матеріали включають реальні факти та ситуації. Ці компоненти запрограмуються не лише для команди та командної презентації, а й переносяться на персональний рівень, кожен з групи в будь-якій ситуації дотримується такого підходу - чим успішно представляє себе і всю тренерську групу. У цьому рядку хочу подякувати читачеві за увагу, думаю, що йому вдалося відкрити якусь маленьку "таємницю". Адже персональний чи командний маркетинг завжди включає в себе елементи "секретів". Якщо хоча б один для себе Ви відкрили - приємно! Якщо ж ні, то не сумуйте - шукайте тренерську групу Товариства Лева, і спробуйте безпосередньо на наших тренінгах вживу "прослухати" наші тренерські

Кожен тренер має свій стиль та грає свою роль. На фото роль "зеленої шапки"

секрети-майстерності. Раді будемо дискутувати і на неурядові, й на тренерські питання. Коли я сідав писа ти цю статтю, то поставив собі, щонайменше, завдання: спробувати пояснити, чому я працюю тренером, і чому працюю в тренерській групі Товариства Лева. Така звична тренерська робота у цій команді має свій шарм та унікальність. Так видається мені. А яка Ваша думка?

ДО УВАГИ ТРЕНЕРА Робота в команді так само піднімає тонус, як чашка гарячої кави, і після цього так само важко заснути. Анн Лінберг

Коли ми говоримо про тренерську команду, мова вже йде більше, ніж про одного тренера, який працює один чи з асистентом. У цьому випадку закономірними будуть запитання: який освітній потенціал несе чи може нести для учасників наявність декількох тренерів? І скільки цих тренерів має бути взагалі? У чому перевага і в чому складність роботи в команді? Почнемо з кількісного складу тренерської команди, пам'ятаючи класичний філософський постулат про те, що кількість не завжди говорить про якість. Досвід проведення семінарів і тренінгів як в рамках нашого проекту, так і в цілому в нашій тренерській діяльності, свідчить про те, що оптимальним складом для роботи з групами від 15 до 30 осіб (найбільш розповсюджений формат) є тренерська команда у кількості 3-х осіб. Роботу дуетом ми також розглядаємо як командну, яка має свою специфіку, але якщо це дійсно тренерський дует, а не тренер з асистентом.

Добра Воля №4, 2004

Значне збільшення кількісного складу команди призводить до того, що їй стає важко працювати як згуртованому колективу. Можуть виникнути труднощі в комунікації, розподілі обов'язків, прийнятті рішень, зникає відчуття залученості, важче досягнути згоди у методах роботи тощо. Робота в тренерській команді є важливою складовою семінару, тому що не дозволяє асоціювати заняття з однією людиною, вноси��ь елементи різноманітності та закріплює їх. Окрім виконання завдань організаційного плану, команда має завжди відчувати пульс семінару, забезпечуючи цілісність та взаємозамінність його структурних блоків та відслідковуючи динаміку групових процесів. Іншими словами, діяльність команди має бути ефективною. А це не просто, коли маєш справу з різними людьми, різними ідеями. Командна робота важка, але цікава. Зрозуміло, що її ефективність не складається сама собою. Для цього необхідно докласти зусилля всім її членам . Профессиональная кухня тренера (из опыта неформального образования в третьем секторе). С-Пб, 2003.

27


ДИВИСЬ

ҐЕНДЕРНИЙ ТРЕНІНГ ЯК ПОШУК ВЛАСНОГО "Я" Тетяна Литвинова, Координатор тренінгової програми Winrock International Інтерв'ю провела Надія Самуляк

Тетяна Литвинова Давня мудрість каже: "За все життя можна навчити одну-єдину людину самого себе". І все ж життя так склалося, що Ви, Тетяно, інженертехнолог швейного виробництва, є координатором тренінгової програми, тобто програми навчання.

Я не вважаю наші тренінги навчальною програмою, хоча за ці роки са ма дуже багато навчилася. Та й варто згадати, що саме з тренінгової програми Winrock International ви росли такі освітні проекти, як "Уповноважувальна освіта", а з неї - "Школа рівних можливостей". Я не скажу, що стала зовсім іншою, але тренінги змінили моє життя, і життя навіть моєї родини. Я впевнена, що саме так можуть відповісти багато моїх колег і тренерок, і учасників та учасниць наших тренінгів. Я ніколи не забуду свій перший тренінг. Ми працювали тоді на базі Інституту педіатрії, акушерства і гінекології. Мені тепер здається це теж дуже символічним, що мій перший ґендерний тренінг був у такому інституті. Зараз дуже багато говорять про те, що тренінги вражають, а для мене світ тоді просто перевер нувся. Наче й не було чогось цілком нового, всі говорили про такі речі, про які я давно думала. Я давно усвідомлювала, що жінка має бути вільною, повинна мати можливість самореалізації, можливість вибору, але сама я настільки традиційно ви хована, що точно знала коло своїх "жіночих" обов'язків, які і повинна ви конувати. На той час у мене вже було двоє маленьких дітей, і працював тільки чоловік. Тому я точно знала, що оскільки я не заробляю грошей, то повинна чітко виконувати все всю домашню роботу. Це був мій

28

Багатьом жінкам знайомий один з американських доброчинних фондів - Winrock International. Протягом дев'яти років він активно працював в Україні, підтримуючи окремі організації, стимулюючи розвиток жіночого руху, надаючи юридичні та інформаційні послуги і громадам, і окремим громадянкам. Зосередження такого могутнього фонду на проблемах жіноцтва в Україні не було випадковим. Не варто спеціально досліджувати політичну та громадську активність української жінки, щоб зрозуміти, що тут прихований вагомий резерв енергії, розуму, а головне - бажання бути потрібною громаді, бажання творити добро і міняти світ на краще. Одна з найпопулярніших програм Winrock International - тренінгова, завдяки якій у багатьох великих і маленьких містах з'явились нові громадські організації, чимало ініціатив втілились у життя. обов'язок. Я не знаю, хто його "повісив" на мене, але тепер, коли ми з чоловіком розмовляємо про це, я точно знаю, що він мені цей обов'язок не нав'язував. А коли прийшла на тренінг, я зрозуміла, що мені пора виходити з цього стану, давно вже була внутрішня потреба взятися до іншої роботи. І коли про це сказали інші люди, то це була подія всього мого життя. І не тільки Вашого, а всієї родини, напевно. Адже треба було прийти додому і розповісти про все, викласти свої враження.

Ви знаєте, я прийшла додому і нічого не розповідала, тому що мій чоловік не любить революцій. Вже згодом, коли я почала працювати у програмі й заглиблюватися у всі проблеми, зрозуміла, що наші тренінги є революційні, але, з іншого боку, вони все-таки повинні бути еволюційними. Тоді це не була продумана моя поведінка, я просто внутрішньо відчула, що почуті й сприйняті мною речі настільки революційні, що це буде вибух для моєї вже стабільної на той час патріархальної родини. Тому я нічого і не говорила, - сказала, що були лекції, але якісь радикальні речі не відкривала. Мені важливо було в сім'ї поступово викласти ті знання, які я отримала протягом одного дня. Я розуміла, що потім це все одно буде травма, але вона не

буде такою різкою. Тепер я розумію, що той тренінг був підготовлений всім моїм життям, він наче був стартом до чогось іншого. Далі події почали дуже швидко розвиватись. Мабуть, це була перша сходинка до змін. І треба не забувати, що це були також перші кроки роботи Winrock International в Україні. Директором тренінгової програми у проекті була п. Олена Суслова. Саме завдяки їй я стала координатором тренінгової програми, адже потрібно було формувати команду з тих людей, які сприйняли нову методику роботи в групі, а найголовніше - з тих людей, яким принципи толерантності та ненасильства були внутрішньо близькими. Не випадково в розмові з багатьма тренерками ми чули, як окремі правила наших ґендерних тренінгів стали життєвими переконаннями. Пані Тетяно, керована Вами команда тренерок працювала не тільки в Україні?

Так. Можу назвати окремі країни із числа колишніх республік СРСР, де ми проводили тренінги. Це Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Грузія, Вірменія, Литва, Білорусь - ми в Білорусії реалізовували декілька проектів. Мені здається, що найбільша наша робота була в Росії, де ми реалізовували проект, розрахований на Далекий Схід і Сибір. Десяти денні поїздки включали п'ятиденні

Добра Воля №4, 2004


ДИВИСЬ тренінги і роботу в офісі з персоналом, де пояснювали людям, як робити звіт, як організовувати роботу.

Наша позиція така, що ми людей не вчимо, ми подаємо інформацію і от-

І важливо, щоб кінь вважав, ніби цей водопій він знайшов сам.

Найчастіше так і буває. І це теж надзвичайно приємно, коли висловлені іншою людиною думки сприймаються тобою як власні.

Цей проект називався "Попередження торгівлі людьми на Далекому Сході і Сибіру". Це вже був 2002 рік. На той час ми мали достатньо досвіду, щоб працювати з такою гру пою, адже там дуже мало організацій, які цікавляться жіночими питаннями, їх фактично немає. Тому на биралися переважно пси хологи. А проект передба чав організацію працевлаштування і власний бізнес.

Якщо результат дев'ятирічної роботи тренінгової програми Winrock International в Україні вимірювати цифрами, то варто нагадати, що завдяки цьому фонду підготовлено понад 200 тренерок і тренерів, які продовжують роботу в інших програмах. Підприємницьку діяльність роз...Але найголовніший успіх ґендерної тренінгової програпочали 267 осіб, - і ці люди Коли ми приїхали вперше, ми полягає в тому, що тисячі жінок і чоловіків побачили не тільки вдосконалюють був досить складний монові можливості для власного "Я" свій бізнес, а й забезпечумент. Ми відчули, як роють роботою інших жінок. сійський шовінізм процвітав і процвітає там. Мало того, що римуємо велику кількість дуже ціка- Нову роботу знайшли 127 осіб, ствоми були з України, та ще й жінки з Ук- вої інформації від учасниць і учас- рено нові громадські організації та раїни. Оце ставлення: "Чому можуть ників кожної групи. Оце взаємонав- кредитні спілки. Але найголовніший навчити нас хохляцькі бабоньки?" - чання, мабуть, найприємніший мо- успіх ґендерної тренінгової програми чули навіть відкритим текстом. мент і для тренерки/тренера, і для ми полягає в тому, що тисячі жінок і Поки ми подолали цю недовіру, ми- багатьох учасниць і учасників. чоловіків позитивніше почали сприймати світ і побачили нові можливості нув деякий час. Правда, налаштована на працю частина групи, була Все-таки потрібно привести коня до для власного "Я". водопою... дуже привітною до нас.

ЩОБ ВИХОВУВАТИ МЕДІА-ПРОФЕСІОНАЛІВ ТРЕБА БУТИ ЕНТУЗІАСТОМ Олексій Солдатенко, Асоціація "Журналістська ініціатива", м. Харків У цьому році Харківська асоціація "Журналістська ініціатива" (АЖІ) відзначає свій 10-річний ювілей. Як і більшість громадських організацій, АЖІ народилася на ентузіазмі - у 1994 році 20 харківських журналістів вирішили об'єднатися, щоб захищати свої інтереси, підвищувати кваліфікацію, обмінюватися інформацією. Поступово волонтерська діяльність стала набувати рис професійного менеджменту, і у 1999 році Асоціація стала партнером в Україні Європейського центру журналістики. Лише за останні 2 роки у тренінгах АЖІ взяли участь більше ніж 600 журналістів і менеджерів з Public Relations громадських організацій з більше ніж 45 міст усіх регіонів України, а також колеги з Росії, Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та інших країн. Разом з тренерами Асоціації їх навчали наші колеги - провідні журналісти та спеціалісти у сфері

Добра Воля №4, 2004

громадської комунікації з Нідер ландів, Великої Британії, Німеччини, Франції, Бельгії, Росії та США.

допомогою зараз формується Інститут регіональної преси та інформації.

Завдяки проектам, що їх реалізувала АЖІ, українські журналісти мали можливість спілкуватися зі своїми колегами з Німеччини, Бельгії, Польщі, Нідерландів. За ці роки Асоціація знайшла партнерів у багатьох містах країни та за ї�� межами, і з їхньою

Одним з найважливіших своїх проектів ми вважаємо перше в Україні соціологічне дослідження журналістського середовища, у якому взяв участь 1041 журналіст з 12 міст усіх регіонів України. Це дозволило нам не тільки зрозуміти, хто наші журналісти за освітою, досвідом

29


ДИВИСЬ близько 150 журналістів. Турніром раїнських реалій місцевими тренекерує Рада команд, де самі учас- рами-аплікантами. ники випрацьовують правила, штрафні санкції, слід- З 2000 року спеціалісти "Журкують за їхнім виконан- налістської ініціативи" Ангеліна та ням і вирішують супе- Олексій Солдатенки, Тетяна Дьоречливі питання. Офі- міна належать до Консультаційної ційний сайт турніру групи Британської Ради у Харкові. http://www.mediasoc- Результатом стали тренінги і круглі cer.org, на якому також столи зі зв'язків з громадськістю, є чат і гостьова книга, - проведені для учасників проекту став майданчиком для підтримки НУО. спілкування не тільки для харківських журна- Ми допомагаємо нашим колегам, лістів, але й для колег з які тільки починають свою діяльність, інших міст. Окрім того, і щиро сподіваємося, що вони не на щорічні бліц-турні- загубляться серед тисячі громадсьри, які ми проводимо, ких організацій. Бо час, коли вже приїздять медіа-коман- сам факт появи та існування НУО ди з інших міст. На цей сприймався як свідчення переходу час турнір стає не тіль- до громадянського суспільства, миНа відкритті Чемпионату АЖІ ки майданчиком для нув. Для того, щоб це суспільство для журналістів з міні-футболу знайомства і спілку - було функціональним, необхідне вання, але і для почат- професійне зростання, менеджмент і структурованість громадсьточно й адресно сформувати нові ку співпраці між редакціями. тренінгові програми, виходячи з потреб спеціалістів у кожному конкрет- Зараз АЖІ реалізоному регіоні. Цей проект було вує трирічний трепідтримано посольством Великої нінговий проект у Британії в Україні. партнерстві з Європейським центЩе одним пріоритетним напрямком ром журналістики і діяльності Асоціації є розробка та Львівською органіпросування правил професійної зацією "Політика і поведінки журналістів (етичного ко- право". У його рамдексу). Наш стандарт передбачав ках українські журрозробку базового шаблону гру- налісти та спеці пою спеціалістів, до якої входили алісти зі зв'язків з журналісти, соціологи, юристи, по- громадськістю матім ми провели у всіх регіонах ють нагоду пройти Іде нарада команд України низку тренінгів із жур- тренінгові навчання налістської етики та круглих столів, у програмах, підгоде ретельно обговорювали кожен товлених провідними європейським кого середовища. І партнерство пункт Кодексу і записували кожну спеціалістами й адаптованих до ук- замість конкуренції. зміну, запропоновану місцевими журналістами. Після підсумкового ДоВідка круглого столу в Харкові, на якому Харківська асоціація "Журналістська ініціатива": зібралися представники всіх регіональних груп, ми привели Кодекс вчора, сьогодні, завтра до "єдиного знаменника" з урахуДесять років тому ми починали як невеличке об'єднання журналістів, які ванням усіх поправок, але й після відчували необхідність професійного спілкування, підвищення власної цього ми не назвали цей варіант оскваліфікації. таточним. Знаємо, що значна кількість редакцій взяла його собі за Сьогодні ми є громадською організацією, яка займається тренінговими основу, залишаючи як є, або змінюнавчальними програмами для журналістів України. Поруч з ентузіастами, в організації працюють люди, для яких навчання стало ючи певні деталі, і журналісти цих професією - покладено початок професійним аналітичним програмам. ЗМІ підписують його поруч з контрактом. У цьому, на наш погляд, гоСьогодні і завтра ми бачимо себе центром післядипломної освіти ловний результат проекту. журналістів, організацією, чия місія - сприяння становленню механізмів саморегулювання в Україні. Піклуючись про механізми саморегулювання, АЖІ розробила і реа Ми відкриті для всіх, хто цінує професію, хто вважає, що без вільної лізовує його ігрову модель - Чемінформації, без професійної цивілізованої журналістики немає піонат з міні-футболу для харківсьцивілізованої демократії, хто готовий працювати для її становлення. ких ЗМІ, у якому беруть участь роботи, знанням законодавства, етичних норм, соціальному й демографічному статусу, але й найбільш

30

Добра Воля №4, 2004


ВАША ДУМКА

ВИД, ПРОГРАМА І ФОРМА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ТРИ ОКРЕМО ЧИ ОДНЕ ЦІЛЕ? Андрій Нечипорук, Товариство Лева м. Львів ВИД. На етапі підготовки програми навчання дуже важливим є вибрати вид, в якому ця освітня програма проходитиме. Цей вибір істотно впливає на освітній процес, і тренерам це потрібно враховувати при підготовці занять. Дуже часто загальні рамки навчання визначають організації, які проводять або замовляють це навчання. Ці рамки також можуть залежати від вимог спонсорів, наявного часу як для проведення курсу навчання, так і для підготовки, тренерських навичок і досвіду, а також від цільової аудиторії, з якою належить працювати. Хочемо описати ті види освітніх програм, які найчастіше використовуються: ª Тривалий освітній курс - як правило, це спланована на кілька тижнів або місяців освітня програма, що складається з декількох частин. Зазвичай, він поділяється на дві частини, розділені перервою на конкретно визначений час, коли учасники повинні виконати запропоновану роботу або завдання, використовуючи досвід і знання, отримані у першій частині. Результати оцінюються у другій частині. Ця форма може використовуватися у тривалих програмах навчання (наприклад, управління проектами) або у програмах особистого розвитку. Такий процес навчання, що містить виконання завдань та подальше оцінювання, дозволяє краще вивчити всі елементи освітнього циклу. ª Короткий освітній курс, або, іншими словами, навчальна сесія, є логічним цілим і триває від 2-х до 7-ми днів. Ця форма ви користовується дуже часто. Незважаючи на порівняно велику тривалість навчання, тренери повинні обережно складати прог раму, щоб не перенаситити її та приділити достатньо часу для формування групи, яка почне добре функціонувати. Добра Воля №4, 2004

У цьому матеріалі ми хочемо розглянути три складові, які обов'язково впливають на виконання будь-якої освітньої програми - вид освітнього процесу, програма навчання і форма навчання. Часто згадують про один із цих елементів, але мало говорять про всі три: іноді через те, що не надають цьому значення, іноді аби не міняти звичний перебіг занять, що проводяться, а іноді просто через брак часу для творчого експериментування й модифікування. Спробуймо все ж підняти завісу й подивитися на них як на одне ціле. ª Модульний курс складається з різних модулів (певних блоків) або навчальних частин, які разом складають одне ціле. Кожний модуль концентрується на конкретній темі або питанні. Модулі можуть бути певною мірою взаємопов'язані, мати спільний лейтмотив, але часто також можна спостерігати, коли модулі не пов'язані між собою, і їх навіть ведуть різні команди тренерів. Модульний курс - це форма, що досить часто використовується, але вона дає добрий результат лише тоді, коли учасники довший час працюють разом. Це потрібно для того, щоб пройти всю серію модулів (при цьому модулі можуть мати різну тривалість). Не можна, щоб на різних модулях були різні учасники (навіть якщо вони представляють ту саму організацію). Така форма дозволяє організовувати навчання у формі циклу, що складається з певних складових або занять на різні теми. ª Семінар, спроектований під конкретні потреби ("під тему" або "на замовлення"): програма й зміст розробляються під конкретні потреби учасників. Концепція і структура такого семінару може розроблятися по-різному. Якщо принципи й цілі навчання обумовлено заздалегідь, тренери розробляють на їхній основі концепцію та структуру семінару разом з учасниками. Але, з іншого боку, принципи й цілі навчання також можна визначити разом з учасниками під час зустрічей, на яких тренери виконують роль фасилітаторів.

Семінар у такій формі можна організувати в рамках навчання з якогось конкретного питання чи проблеми або ж для організації, що займається діяльністю, яка вимагає від її членів обов'язково мати певні навички чи знання і потребує навчання у певній галузі. Ця форма навчання є великим викликом як для тренерів, так і для учасників. Вона така динамічна, що вимагає і великої гнучкості, й уміння проводити навчання за наявністю дуже широкого спектру запитань і тем. Величезне значення у цьому ви падку має те, наскільки точно визначено потреби учасників, а також, які методи буде використано. У разі, якщо при розробці концепції семінару мають брати участь учасники, процес фасилітації у групі варто ретельно продумати - які методи використовувати на цьому етапі, та які ролі повинні бути у тренерів і учасників. ª Обов'язкові освітні програми мають певні передумови й цілі, вони проводяться у рамках системи навчання, прийнятій в організації. Членів організації залучають або зобов'язують до участі у навчанні з метою отримання конкретних знань або вмінь, що потрібні в їхній діяльності. Навчання такого типу дуже часто відбуваються в рамках структур місцевого самоврядування та у скаутських організаціях, коли умовою обіймання конкретної посади або кар'єрного зростання, є проходження відповідного навчання, яке враховується

31


ВАША ДУМКА при призначенні. Система навчання такого типу ґрунтується, перш за все, на потребах самої організації. Тому необхідно постійно оцінювати й вивчати ці потреби та підлаштовувати під них систему навчання. ª Тренінг на робочому місці - це спеціальне навчання на певну тему, яка безпосередньо пов'язана із завданням або роботою, яку виконує учасник. Основною перевагою цієї форми навчання є те, що його зміст одразу використовується на практиці, а учасник може на місці обговорити з тренером отриманий результат.

який час. При цьому можна також вказувати метод роботи, наприклад: 08.00 - 09.00 Сніданок 09.00 - 10.00 Аналіз ситуацій (SWOT аналіз) 10.00 - 11.30 Розробка моделей (робота в групах) 11.30 - 11.45 Перерва на каву 11.45 - 13.30 Презентація розроблених моделей 13.30 - 14.30 Обід 14.30 - 16.00 Презентація розроблених моделей (продовження) 16.00 - 16.15 Перерва на каву 16.15 - 18.00 Планування роботи (таблиця Ганта) 18.00 - 19.00 Вечеря

09.00 - 10.00 Сніданок 10.00 - 11.30 Перша сесія 11.30 - 11.45 Перерва на каву 11.45 - 13.30 Друга сесія 13.30 - 14.30 Обід 14.30 - 16.00 Третя сесія 16.00 - 16.15 Перерва на каву 16.15 - 18.00 Четверта сесія 18.00 - 19.00 Вечеря У програмі, сформульованій таким чином, можна також розмістити невеликі коментарі про зміст сесій, не вказуючи, однак, методи роботи й час. ФОРМА. Можна використовувати різні форми роботи залежно від виду освітнього процесу та програми. Не будемо тут розглядати методики, які можна використовувати на заняттях для різних потреб і цілей, а розглянемо ті форми роботи, які можна використати у випадку, коли тренери формують програму разом з учасниками і коли вони дають учасникам більше відповідальності за процес навчання. Нижче наведено деякі із цих форм роботи, що досить часто використовуються :

ª Програми навчання зі змішаною структурою поєднують у рамках одного цілого елементи описаних вище форм, і спрямовані на вирішення певних проблем. Використання цієї форми навчання залежить від конкретної ситуації. При ª Групове навчання через цьому важливо, досвід - при такому підході щоб окремі елепріоритетне значення має менти складали розвиток групи та виражені безперервний потреби, а навчання диосвітній процес. намічно змінюється залежно Прикладом цього від зміни ситуації у групах. може бути модульУчасники беруть участь у розний цикл, у якому Учасники тренінгу мають можливість робці програми для кожного один з модулів пенавчатися через візуалізацію дня і можуть навчатися у тому редбачає навчанТренінг "Створення мережі. Комунікації в групі" темпі, який їм найбільше підхоня на робочому дить. Один з найбільш важлимісці, а решта вих елементів за такої форми розроблено під навчання - це загальне обгоконкретні проблеми. Дуже часто на етапі підготовки треворення здобутого досвіду з нерам важко передбачити майусіма учасниками. Цей підхід, коПрограма. У більшості випадків, коли бутнє, а дуже докладна програма ли зміст стає процесом, а проми говоримо про майбутній семінар може виявитися не дуже гнучкою і цес змістом, може призвести до або тренінг, ми говоримо про їхню не дозволить реагувати на динаміку дуже різких змін у динаміці групи, програму та структуру, які готуються групи, що склалася, й потреби, що можуть з'явитися конфлікти, які заздалегідь. Попередня підготовка з'являються під час занять. Тому при треба буде розв'язати. Через те, програми має ту перевагу, що га- розробці програми тренери часто що у групі відбуваються постійні рантує включення важливих для нав- резервують час для роботи учасзміни, заняття, побудовані в такій чання елементів. Окрім цього, таку ників та їхнього консультування, розформі, вимагають від тренерів дупрограму можна за необхідністю робляючи програму на основі поже великого включення в роботу, представити учасникам (повністю тенціалу групи. внутрішньої стабільності та впевабо скорочено). Вона також дає неності у собі. чіткі та зрозумілі рамки діяльності та гарантує стабільність роботи тре- При цьому можна сформувати та- ª Техніка "відкритого простору" кож програму-розклад, яка з однополягає у тому, що до програми нерів. го боку дає учасникам щось станвводяться "відкриті" частини або При цьому можна зазначати у прог- дартне, передбачуване, що захиблоки, в рамках яких учасники можуть використовувати свої рамі зміст: те, що будемо робити, і в щає від несподіванок:

32

Добра Воля №4, 2004


ВАША ДУМКА власні знання, ідеї та зацікавленість. Такого типу програми тривають (як мінімум) один день і проводяться згідно з відповідними правилами та в рамках лише однієї вибраної теми. Під час занять учасники ведуть дискусії в групах або проводять мікрозаняття на обрану ними тему. Характерною рисою техніки "відкритого простору" є те, що відповідальність за процес навчання лежить на учасниках, і кожен учасник з усією групою створює найбільш оптимальні умови для навчання. ª "Фабрика майбутнього" - цей метод використовується для вирішення актуальних проблем. "Фабрика майбутнього" складається з трьох етапів. На першому - учасники крок за кроком представляють проблеми, що їх цікавлять, записують все на картках і розвішують картки на стіні. Потім уявляють собі ідеальну ситуацію, в якій ці проблеми буде вирішено. І, нарешті, будують міст між реальністю та ідеальним образом, розглядаючи ті стратегії, дії та зміни, які дали б можливість зробити такий перехід. Програма "фабрики майбутнього" може тривати протягом цілого дня. Вона дає можливість учасникам проаналізувати різні стратегії вирішення проблеми і розробити реальні шляхи її розв'язання. Для детальнішого розгляду різних сторін вирішення проблеми в групі, члени якої мають різні зацікавлення й потреби, найкраще розділити всю групу на невеликі робочі групи. Це можна зробити у різний спосіб, залежно від цілей навчання, так і від запланованого рівня динаміки в групі: ª Міні-семінари дозволяють поглибити знання невеликим групам учасників, які стосуються певної теми. Тему обирають самі учасники відповідно до актуальних потреб, зацікавленості та цілей навчання. Дуже важливим є подальше підбиття підсумків і загальне обговорення результатів у великій групі. Мінісемінари вимагають від тренерів доброго знання зазначеної теми, а також уміння одночасно проводити кілька паралельних освітніх процесів. Добра Воля №4, 2004

ª Майстерні (workshops) дають можливість практичного навчання в невеликих групах. Цикл майстерень триває загалом одну або дві навчальні сесії. Майстерні допомагають розвинути конкретні компетенції та вміння. Для майстерень не потрібно багато часу, їх можна дуже гнучко використовувати, і вони завжди спрямовані на конкретні теми. Майстерні вимагають від тренерів значної попередньої підготовки, але потім дозволяють дуже глибоко опрацювати матеріал з групою. Освітню програму потрібно організовувати так, щоб учасники могли взяти участь у всіх майстернях, які відповідають їхнім інтересам. ª Креативні (творчі) групи можуть мати різні цілі, наприклад, підготовка реального проекту, написання заявки на фінансування проекту як вправа-симуляція або підготовка заняття для інших учасників навчання. У креативних групах учасники готують власний "продукт", який потім представляють іншим групам. Групи можуть бути створені тренерами, але учасники більше залучатимуться до роботи й матимуть більше відчуття відповідальності за роботу, якщо вони самі об'єднаються в групи. Розробка спільного "продукту" дає відчуття самостійності й відповідальності. Робота в креа тивних групах мотивує учасників до дій, залучає їх і дає можли вість виявити творчий підхід. Але одночасно потрібно пам'ятати, що така форма роботи в групах може також призвести до стресової ситуації, або фрустрації. Після завершення роботи в групах потрібно підсумувати зроблене. Тренерам потрібно чітко вказати ціль роботи в цих групах: це буде лише освітній процес, розробка реального проекту, досвід динаміки групи, або всі ці елементи разом. Можливо, що всі ці три складові вид, програму та форму - ми використовуємо у своїй діяльності при формуванні навчального процесу, але при цьому використовуємо той вид, ту форму й ту програму, які є найбільш традиційними або навіть стандартними. Але, може, подивитися на них з іншого боку? Спробуємо поекспериментувати?

ДО УВАГИ ТРЕНЕРА Імітаційні ігри Ігри-імітації є дуже важливою частиною семінарів, адже вони допомагають учасникам навчання у процесі виконання якихось практичних дій. Ці ігри можуть бути короткими або тривалими, відносно простими або значно складнішими. Вони відрізняються від енерд жайзерів, бо грають у них для того, щоб засвоїти або підсилити важливу інформацію та практичні навички, а не просто для того, аби "розворушити людей". Одна з найважливіших характеристик ігор-імітацій - це те, що вони є активними метафорами для понять, що їх ви хочете донести до свідомості своїх учнів. Іноді для учнів практично недоцільно, а то й зовсім неможливо відбути безпосередній досвід із реальними речами, а проте ми знаємо, що навчання, яке закорінене в досвіді, засвоюється швидко й надовго. У таких випадках нам іноді вдається винайти імітаційний досвід. Як приклад, наводимо одну з ігор. Літаючий килимок Мета: Показати, яким чином створюються кореневі групи. Різні ситуації по-різному впливають на людей. Яким чином складна ситуація може об'єднати чи роз'єднати групу. Правила гри: Для гри потрібно мати шматки тканини 50см на 50 см. Учасники діляться на групи. Кожна група отримує шматок тканини - це є літаючі килимки, кладе свій килимок на підлогу і стає на нього. Для того, аби килимок почав літати треба сказати магічні слова, які написані на зворотній стороні килимка. Завдання групи, не зійшовши з килимка, перевернути його аби прочитати інструкцію з використання. Після завершення люди мають сказати, що вони відчувають, чи важко їм було, чи хтось їм допомагав? Обговорення: Що люди відчули? Чи їм було важко? Хто і як діяв? Хто допомагав? Хто підтримував? Як ця вправа нагадує життя в громаді?

33


ДО ВАШОГО ВІДОМА

ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТРЕНЕРСЬКИХ КОМАНД ТРЕНЕРСЬКА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНИ ОБ'ЄДНАННЯ ТРЕНЕРІВ НОВОЇ ФОРМАЦІЇ ТАУ було створено ініціативної групою тренерів України в рамках проекту Творчого центру Каунтерпарт "Ініціювання створення Асоціації тренерів НУО України та проведення оцінки" за підтримки Фонду Ч. Ст. Мотта. Проект виконувався протягом листопада 2000 - грудня 2002 років. В його рамках було проведено сім зустрічей тренерів, в яких взяли участь більше 120 тренерів зі всієї України, які представляють різноманітні незалежні організації бізнесу, державних структур та соціального сектору України. Ініціативна група визначила мету та завдання Асоціації, перелік можливих послуг, розробила та затвердила статут майбутньої Асоціації, етичний кодекс, Положення про членство. Крім того, було підготовлено і розповсюджено сім випусків бюлетеня тренерів "Поштовх". Процес створення Тренерської асоціації України (ТАУ) був не легким і досить довгим. Він тривав біля трьох років.

Ми підготували та розповсюдили чотири випуски електронного бюлете-

І нарешті, 1 серпня 2003 р., отримав Свідоцтво про реєстрацію ТАУ Міністерством юстиції України. Насьогодні кількість осередків в різних регіонах України нараховує 17, кількість членів - 101. Яких же успіхів ми досягли за рік існування у сфері "задоволення та захисту законних, соціальних, економічних, професійних, творчих та інших інтересів фахівців, які здійснюють освітню, просвітню, наукову, благодійну діяльність з метою впровадження і розвитку модульних технологій освіти"?

ня для тренерів; провели Перший всеукраїнський форум тренерів "Професія тренера: Проблеми та перспективи" (без будь якої підтримки донорських організацій!!!), в якому взяли участь 50 тренерів з різних

регіонів України; стали провайдером тренінгів з адвокасі проекту UCAN; розробили професійні тренерські стандарти на основі стандартів, які використовують Асоціація тренерів і консультантів з менеджменту MATRIK (м. Краків, Польща) та Thames Valley University (Велика Британія); розробили концепцію Школи тренерів і провели перше ТОТ з підготовки тренерів, які працюватимуть у Школі. Ми вважаємо себе організацією "нової формації", бо об'єднуємо тренерів, які працюють у різних сферах, для різних клієнтів і в різних регіонах; ми відкриті, позитивні, професійні в різних сферах тренінгу і прагнемо до розвитку; ми не "шаровики" - і не тільки хочемо щось отримати від Асоціації, але і багато вкладаємо в її розвиток, а саме свою працю і гроші. Людмила Руденко-Кардаш Тренерська асоціація України

ТРЕНЕРСЬКА КОМАНДА СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Історія Східноукраїнського союзу молодіжних організацій (СУСМО) починається з 1995 року. З моменту створення СУСМО проведено безліч тренінгів та семінарів, круглих столів та конференцій, навчальних візитів та обмінів; волонтери СУСМО обмінювались досвідом та брали участь у різноманітних акціях та заходах як в Україні, так і за її межами. Спочатку був обмін досвідом, підвищення кваліфікації, стажування та навчання, навчання, і ще раз навчання. Згодом люди, які працювали у СУСМО, набули досвід, яким були здатні поділитися з іншими. Сьогоднішня тренерська команда СУСМО завдячує своїм створенням виконавчому секретарю організації Білоус Ірині Миколаївні та координатору тренінгових програм Хуснутдинову Валерію Яковичу. Саме вони зуміли зібрати та майстерно

34

передати досвід, впровадити особливу організаційну культуру. Окрім цього, наші тренери мали змогу запозичити різні тренерські навички у багатьох професіоналів, які працювали з СУСМО протягом дев'яти років її існування. Треба зазначити,

що наша спілка активно співпрацює з тренерами Національних рад Білорусі, Молдови, Швеції і також останнім часом з тренерами Національної ради Грузії. Саме тому наші тренери мали можливість вивчити особливості кроскультурної міжнародної роботи. Добра Воля №4, 2004


ДО ВАШОГО ВІДОМА Зараз тренерська команда СУСМО складається із 7 осіб. Це: Пантюх Ірина, Білоус Юлія, Сорока Одарка, Серебрякова Ельвіра, Агафонова Олена, Галуненко Анастасія та Борзило Олександр. Ми активно намагаємось вдосконалювати наші тренерські вміння, і саме тому тренери СУСМО беруть участь у різних тренінгах для тренерів, які проводяться громадськими організаціями України та закор-

дону. Останніми з таких були "Gender Course", який проводила Національна рада молодіжних організацій Швеції, літній "Псизон", організований Черкаським молодіжним соціально-психологічним центром "Пси-Поліс". Також у квітні цього року СУСМО організувало свій тренінг для тренерів, де мали змогу поділитися досвідом тренери з десяти областей України. Окрім цього, тренерська команда постійно організовує та проводе міні-тре-

нінги для НДО Донецької області, Горлівки та інших регіонів України. Тренери СУСМО намагаються добирати методи роботи таким чином, щоб створити приємну робочу атмосферу на перших етапах тренінгів та забезпечити довгострокове зберігання матеріалу тренінгів в пам'яті учасників.

ТРЕНЕРСКА КОМАНДА МОЛОДІЖНОЇ ПРАВОЗАХИСНОЇ ГРУПИ Молодіжний правозахисний рух (МПР) - це мережа молоді й молодіжних організацій, що об'єднані спільними цінностями, спільними справами, взаємодопомогою й дружбою. Наші цінності - право і достоїнство особистості (права людини), мир і взаєморозуміння у суспільстві (толерантність і миротворення), гармонія між людиною і природою (екологія), активність та солідарність у вирішенні громадських проблем. Одним з найважливіших напрямків діяльності МПР є освіта у сфері прав людини, підвищення громадської активності, толерантності, екології, миротворення й розвитку НУО. З 2000 року в складі МПР почала формуватися тренерська команда - Молодіжна правозахисна група (МПГ) Ростов. Будь-який початок йде від людей. Людський ресурс найважливіший елемент, так само і для створення сильної тренерської команди. Якщо ви маєте техніку, ефективні програми, стратегії розвитку, але не маєте людей - можемо з упевненістю сказати, що задумане не вдасться. Ростовська команда починалася з людей, точніше з однієї людини - Федора Мікушина. Для Федора важливо, щоб була правильна мета, а інші учасники команди не тільки про неї знали, але і поділяли її як свою. Маючи таку задумку і вже розпочавши реалізацію деяких тренінгів у Ростові, Федір знайшов союзників, які досить скоро стали його помічниками, а він - їхнім. Подвійна підтримка - ось головний принцип нашої команди. Але кожен учасник вносить всій “вітер змін”. Ми не люби мо застою! Кожен рік приносив до наших берегів нову людину. Когось потрібно було навчати, хтось мав багатий досвід. Наприклад, Міла Кисельова, без сумніву, універсальна людина. Їй яку роботу не дай, будь-яку групу - із завданням впорається. Ірина Омельченко відДобра Воля №4, 2004

різняється серйозністю. Вона прийшла у команду, коли ще навчалася у школі. "Я вважаю, що група - це найважливіше і необхідно виправдати їхні сподівання". Юридичну допомогу і підтримку, сильні навчання з Прав людини ми отримуємо від Ганни Маліновської. Для дітей і підлітків любить проводити семінари Наталя Антіпіна. А Поліна Фірсова, яка прийшла до нас з Донського союзу молоді, зараз працює координатором студентської ініціативної групи Міжнародної Амністії. А на чолі освітніх програм стоїть координатор Олена Толстогузова: відповідальна, ініціативна і творча людина. Члени ростовської команди постійно підвищують свою тренерську кваліфікацію, беручи участь у семінарах, конференціях, тренінгах. Вони є членами Інтертренінгу, Фонду “Освіта для демократії”, Гільдії тренерів, Міжнародної амністії, "Голубка" та інших відомих організацій. Багато тренерів нашої команди є також студентами Вільного університету. Першою нашою успішною програмою стала "Толерантність: мій крок!". Програма була розроблена і реалізована у 2001-2002 роках для учнів 8-11 класів, вчителів та батьків. Основними і не менш цікавими про-

грамами ростовської команди можна представити миротворення, громадянська й екологічна освіта, побудова команди, керування персоналом. Школа соціального мистецтва "Старт" - програма громадянської освіти і правового просвітництва для студентів й активістів НУО. "Старт" - це освітній простір, який необхідно постійно добудовувати і модернізувати. Для кожної навчальної групи підбирається команда тренерів, які з нею працюють протягом цілого курсу навчання, який може тривати кілька років. У своїй роботі наша команда співпрацює з багатьма російськими й міжнародними організаціями.

35


ДОВКОЛА

"АДУКАТАР" - ЖУРНАЛ ДЛЯ ТИХ, ХТО ЗАЙМАЄТЬСЯ ОСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ Сергій Лабода, Громадське об'єднання "Освітній центр "ПОСТ", м. Мінськ (Білорусь) Людина, яка прагне зростати, а особливо тренер, постійно шукає можливості доступу до нових ресурсів, нехай то книжки, журнали, дослідження, Інтернет чи різноманітні зустрічі. Саме завдяки новій інформації, ми відслідковуємо зміни, вчимося аналізувати, вигадуємо нові ідеї, реалізовуємо проекти. Одним з таких реалізованих проектів і став журнал про який нам розповідає один з членів редакційної колегії Сергій Лабода. Розмовляла Тетяна Вахненко, Ресурсний центр "Гурт". Сергію, коли і чому виникла ідея створення журналу "Адукатар"?

Ідея створення журналу "Адукатар" виникла ще кілька років тому в рамках діяльності партнерської мережі громадських організацій, яка займається громадянською освітою і співпрацює під єдиним брендом АГА (скороч. Абревіатура з білоруської мови - Арганізацыі грамадзянскай адукацыі. Українською - організації громадянської освіти. - Прим. ред.) Через те, що ця сфера діяльності білоруських громадських органі зацій перебуває на стадії становлення, то для зміцнення взаємної довіри, професіоналізму, розробки правил і принципів спільної діяльності, визначення цінностей-орієнтирів організаціям-партнерам потрі бен був деякий час. Тому з моменту зародження ідея до її реалізації минуло чотири роки, за які зазначена партнерська мережа зросла не тільки кількісно, але і якісно. За ці роки накопичено значний практичний досвід реалізації різноманітних програм і проектів у сфері неформальної освіти. Для його осмислення, аналізу і поширення необхідно було створити своєрідний "відкритий майданчик", який зміг би сприяти процесові обміну новими ідеями, обговоренню найбільш актуальних питань і проблем, одержанню зворотнього зв'язку з боку всіх суб'єктів і структур, зацікавлених у розвитку сектору неформальної освіти у Білорусі. Одним з ефективних засобів у досягнення таких цілей, на наш погляд, може стати журнал "Адукатар". Варто зазначити, що видання журналу стало можливим завдяки сприянню і підтримці закордонних партнерів АГА Institut for Internationale Zusammenarbeit des Deutschen Volkshochschul-Verbandes e.V. (IIZ/ DVV), Німеччина і Studiefurbundet Vuxenskolan, Швеція.

36

Чому Ви обрали саме таку назву для журналу?

Вибір назви нашого журналу не випадковий, бо у багато чому він визначається тією цільовою аудиторією, на яку в першу чергу розрахований. Білоруською мовою слово "адукатар", похідне від "адукація" (російською "образование"; англійською - "education") - є досить містким і багато в чому збірним. "Адукатар" - це людина, яка займається освітньою діяльністю. Наприклад, у російській мові, на відміну від білоруської "адукатар" чи англійської "educator" (дозволю собі сказати , що в українській мові є також слово "освітянин". - Прим. ред.), немає прямого еквіваленту цього слова. Для білорусів воно зрозуміле і звучить мелодійно- "па-роднаму", і з інтернаціональної точки зору добре поєднується з "educator", й тим самим несе у собі певне нашарування європейськості. Це дуже важливо, через те, що ми розраховуємо на те, що журнал буде відкритий для обміну досвідом як всередині країни, так і за її межами. Яким чином журнал може бути корисний бізнесу чи освітянам?

Напевно, завдяки своїй практичній орієнтованості журнал може викликати певну цікавить у представників бізнес-освіти. На наш погляд, бізнес-освіта багато у чому також визначається як неформальна освіта і несе у собі її специфічні риси. Тому багато матеріалів нашого журналу можуть зацікавити спеціалістівпрактиків з цієї сфери. Але у першу чергу журнал орієнтується на "адукатараў" (освітян., прим. ред.), які займаються освітньою і просвітницькою діяльністю у не-

формальній освіті, особливо через громадські організації. "Адукатар" може бути також цікавим і корисним для решти категорій педагогів, які керуються у своїй діяльності принципами демократії та плюралізму, беручи до уваги і представників закладів позашкільної освіти. А також середньої та вищої школи. На сторінках журналу вони зможуть прочитати аналітичні статті, присвя чені цілям, змістові та формам неформальної освіти, інформаційні та рефлексивні матеріали про проекти і програми, що реалізують гро мадські організації й інші освітні структури; методичні рекомендації з використання різноманітних форм і методів освіти; анотації та рецензії на науково-методичні журнали; огляди Інтернет-сайтів з освітньої тематики і багато іншого. Наскільки постійними є рубрики журналу, чи вони можуть і будуть змінюватися?

Основні рубрики журналу, такі, наприклад, як "Аналітика", "Розмова про важливе", "Тематичний майданчик", "Книжкова полиця", "www-освіта" задумані як постійні. У той самий час рубрикотор не є "монолітом століття", завжди існують можливості публікації матеріалів під новими рубриками, особливо, якщо видно, що у постійну рубрику немає вартісного матеріалу. Ми також маємо низку гнучких рубрик, таких, наприклад, як "Тренерська байка", "Події", "Напрямки", "Персони", "Джерела" мож ливо, з'являться якісь інші нові рубрики. Ми б хотіли бачити журнал, який іде у ногу з часом, тому, якщо довкола нього відбуватимуться зміни, то змінюватимуться і наші пріоритети, які знайдуть своє відображення на сторінках "Адукатара".

Добра Воля №4, 2004


ДОВКОЛА писати до Вашого журналу? А що є "родзинкою" Вашого журналу? Що саме відрізняє Вас від інших подібних видань (якщо такі є)? Відомий лозунг "освіта не має кор -

Хотілося б зазначити, що наш журнал не є вузькоспеціалізованим. За своїм змістом і способом написання матеріалів "Адукатар" орієнтується не тільки на тренерів, представників третього сектору, але і на широку педагогічну громадськість. Саме цим він покликаний стати своєрідною комунікативною платформою для обговорення різноманітних точок зору в освітній практиці, перш за все, з боку "адукаторов", які не обмежені якоюсь однією сферою діяльності чи однією громадою. І ми дуже зацікавлені у публікації полемічних, суперечливих, у чомусь провокаційних матеріалів на різноманітні актуальні аспекти освітньої діяльності у сфері неформальної освіти. Проте поява таких статей багато в чому вже залежить не тільки, та й не стільки від нас. Однією родзинкою журналу може стати рубрика "Тренерська скарбничка", яка являє собою своєрідну картотеку методів. Для кожного номера журналу ми плануємо готувати опис чотирьох методів, які відповідають певній змістовній темі чи аспектам роботи тренера (адукатара, освітянина) у різноманітних освітніх заходах. Таким чином, з кожним номером "Адукатара" у постійного читача журналу поповнюватиметься професійна тренерська картотека методів. Ми вважаємо нашим скромним "ноу-хау" саме те, що нам вдалося "запакувати" її у формат періодичного видання. Сергію, яким чином відбувається наповнення журналу? Тобто, чи люди самі Вас шукають чи Ви, знаючи про їхній досвід, звертаєтесь до них особисто?

Наш журнал поки досить молодий, і тому редакційній групі поки доводиться більше самостійно шукати авторів, добре те, що позитивним моментом є ресурс партнерської мережі АГА і її контактів. Звичайно, цікавість до нашого видання і його корисність залежатимуть не тільки від зусиль редакції, але і від активності читачів - фактично будь-хто з них може стати потенційним автором журналу. Зараз журнал робить лишень перші кроки. Має пройти час, щоб заявити про себе, стати впізнаваними і заробляти собі репутацію тоді джерела поповнення редакційного портфеля значно збільшаться.

основним для нас є створення якісного запитаного читачами продукту. Наступними кроками у розвитку донів" стосується і нашого журналу. журналу ми бачимо його реєстраТому, звичайно ж, ми зацікавлені у цію, а потім поширення через систому, щоб на його сторінках був тему передплати й продажу. представлений досвід наших колег з інших країн. У перших двох номеЯк Ви визначили, що журнал матиме рах уже були опубліковані матеріапопит і буде самоокуповуватися (як часто він виходить і яка його ціна)? ли авторів з Румунії та Польщі. І нам би дуже хотілося розширити геог рафію авторів завдяки країнам, де Поки важко говорити про реальний неформальна освіта стикається з платіжний попит на журнал і, більше більшістю проблем, що існують в того, про самоокупність, бо вийшов Білорусі. Тут мається на увазі, безу- тільки перший номер. Звичайно немовно, також і Україна. Тому через обхідно зазначити, що його наклад ваше видання закликаємо наших розійшовся досить швидко. У друці українських колег надсилати свої вже знаходиться другий номер. Сьматеріали в "Адуктар". Головне, щоб огодні видання є некомерційним і ці матеріали були актуальними, мо- фінансується у рамках проектної же навіть у чомусь навіть ексклюзив- діяльності АГА і тому поширюється ними, мали свою родзинку і давали безплатно. Насьогодні завершується робота над третім номером, привід для обговорення. який вийде орієнтовно у вересні. До Хто є працівниками Вашого журналу кінця цього року планується видан(люди з якою освітою) і хто ня ще двох номерів. дописувачами?

Журнал "Адукатар" є "продуктом" діяльності АГА, тому в колектив редакції входять представники трьох громадських організацій цієї партнерської мережі - ГО "Освітній центр "ПОСТ", ГО "Центр соціальних інновацій" та ГО "Екодім". Працівники журналу мають вищу гуманітарну освіту (в галузі педагогіки, психології, філології, історії) та багатий досвід тренерської діяльності, координації різноманітних освітніх проектів і програм, закордонних стажувань і в цілому практичної роботи в третьому секторі. Як каже один популярний сьогодні в Білорусі персонаж - це люди цілком і повністю "від землі", якщо під "землею" розуміють освітню діяльність у неформальній освіті.

Що стосується передплатників і са мої передплати - їх у нас у класичному варіанті поки немає. Ці пов'язано, перш за все, з рамковими умовами - малий тираж, у найближчій перспективі необхідно вирішува ти питання реєстрації видання тощо. Тому журнал розповсюджується, перш за все, через організаціїчлени АГА та їхніх партнерів, а також розсилається у всі великі універси тетські бібліотеки Білорусі - таким чином він у сьогоднішніх умовах може бути доступний колу читачів. Усі матеріали можна також знайти на сайті АГА (http://www.ace.ngo.by). Чи можуть тренери з інших країн Таким чином, на сьогоднішній день

Добра Воля №4, 2004

Чи є у Вас теми номерів, якщо так, то яким чином Ви обираєте теми наступних номерів?

Вище, відповідаючи на запитання про періодичність видання, ми вказували на те, що у цьому році планується видання 5 номерів "Адукатара", до того ж кожен номер має визначену (певну) тему. Наприклад, перший був присвячений нашому основному напрямку діяльності "неформальній освіті та її формам". Тема другого і третього номерів - відповідно "Освіта дорослих" і "Освіта для сталого розвитку". Четвертий номер ми плануємо присвятити аналізові стану освітньої, просвітньої, навчальної діяльності у третьому секторі Білорусі. А у п'ятому, скоріше за все, буде розглядатися міжкультурна освіта. Вибір тем здійснюється природним шляхом - через редакційне обговорення, консультації з колегами по АГА і експертами у сфері освітньої діяльності. Тому, користуючись можливістю, ми б хотіли запросити небайдужих читачів і потенційних авторів до співпраці. Сподіваємося, що завдяки "Адукатару" ви матимете можливість знайти не тільки цікавих співрозмовників, професійних однодумців, але й нових партнерів.

&&& 37


ДО ВАШОГО ВІДОМА

НА ДОПОМОГУ ТРЕНЕРУ ВИДАННЯ ТА ВЕБ-РЕСУРСИ Книжки Практичний посібник для тренерів з розвитку громади. Київ, 2002. Посібник складається з п'яти частин. Перша частина містить матеріали, пов'язані з підготовкою тренінгів, відмінності праці з дорослою аудиторією, типи навчання; друга частина включає ігри та вправи, які допоможуть краще засвоїти матеріал і переключити увагу учасників на інший вид діяльності; у третій частині зібрано різноманітні інструменти та техніки - практичні засоби в роботі з розвитку громади; четверта частина описує особливості питання з розвитку громади - сталість та ґендерну рівність; у п'ятій частині подано ситуативні вправи, які можна використовувати як навчальний матеріал для розкриття певних тем, і як поради у житті ваших громад. Посібник розроблено в рамках українсько-канадського проекту розвитку громадянського суспільства за фінансової підтримки Канадського агентства міжнародного розвитку. Запобігання домашньому насильству і торгівлі жінками. Підручник з проведення тренінгів. Київ, 2001. Посібник підсумовує дворічний досвід проведення тренінгів у рамках проекту "Громадські ініціативи у запобіганні домашньому насиль ству і торгівлі людьми" Winrock International. Видання містить інфор мацію з проблеми ґендерного насильства над жінками, а також міжнародний досвід стратегії розв’язання цієї проблеми. Видання складається з двох розділів та глосарія термінів. Розділи містять опис вправ: визначення проблеми, її дослідження, шляхи подолання, додаткові вправи та додаток (включає

38

Який же тренер може жити без постійного самовдосконалення і зростання, без вишукування нових методик і без прагнення нових знайомств? Зважаючи на це, ми не могли оминути у нашому журналі представлення посібників та Інтернет-ресурсів для тренерів. Сподіваємось, вони будуть цікавими не тільки для початківців, але й для тренерів з досвідом. приблизні плани проведення тренінгів для різноманітних груп). Підручник підготовано Winrock International, надруковано за підтримки Державного Департаменту США. Професійна кухня тренера (з досвіду неформальної освіти у третьому секторі). С-Пб., 2003. Видання розглядає проблеми, що виникають у тренерів, які працюють у сфері неформальної освіти для дорослих. У книзі Ви прочитаєте про: ³ Як тренеру, що працює

³ ³ ³ ³

³

³

³

у сфері неформальної освіти, підвищувати свою кваліфікацію Як працює тренер під час семінару Як зробити учасників програми її партнерами Чому під час семінару не вистачає часу Що вважати за результат дискусії і яким чином його виміряти Як зробити роботу з текстом ефективною Як оцінювати ефективність семінарів Особливості неформальної освіти у Швеції

Видання російськомовне. Інноваційні методи навчання в громадянській освіті. Мінськ, 2001. Видання підготовано на основі досвіду проведення у квітні 1999 ро-

ку Школи-семінару "Інноваційні методи навчання в громадянській освіті". У книзі Ви прочитаєте про: ³ Основи використання інноваційних методів навчання у школі-семінарі ³ Метод інтерактивної гри та умови її ефективного використання ³ Симуляційна гра у школісемінарі ³ Лекція як метод активного навчання ³ Методи групової роботи та специфіка їх використання ³ Етика використання інноваційних методів навчання Підтримка видання здійснена Прог рамою Партнерства Альянсу Каунтерпарт на кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Видання російськомовне. Роберт Л. Крег. Довідник з тренінгів і розвитку Американського товариства розвитку та тренінгової діяльності. США, 1996. Книга вже близько трьох десятиліть є свого роду біблією в питаннях проведення тренінгів та розвитку. Четверте, значно доповнене, видання на 80% складається з нової інформації, що стосується систем для проведення електронних презентацій, інтерактивних мультимедійних тренінгових систем, пояснення концепції та стратегії створення т.зв. організації безперервної освіти. У книзі Ви прочитаєте про: ³ Різні аспекти здійснення тренінгової діяльності: історію тренінгів, організацію та менеджмент, підбір та навчання професійного штату, якість тренінгів тощо

Добра Воля №4, 2004


ДО ВАШОГО ВІДОМА ³ Технологію проведення тренінго-

вих програм ³ Методи, що використовуються під час проведення тренінгів ³ Аспекти, на розвиток яких може бути спрямовано тренінги ³ Ресурси, необхідні для проведення тренінгів Видання англомовне. Пол Джексон. Імпровізація під час тренінгу. С-Пб., 2002. Видання є практичним посібником з розробки ефективних тренінгових програм. У книзі ви прочитаєте про вимоги до тренера, мотивацію, енергію та успіх; попередню підготовку до тренінгу; створення простору для навчання (практичні рекомендації); згуртування групи; створення ефекту впевненості; застосування резуль татів тренінгу на практиці; креативні принципи; можливості учасників; показники успіху тощо. Видання російськомовне. Ситуаційна методика навчання. Теорія і практика. Київ, 2001. Видання є практичним посібником для тих, хто прагне урізноманітнити традиційне університетське викла дання, використовуючи інтерактивні навчальні методики. Про одну з них ситуаційну, знану ще як кейс-метод, - і йдеться у цьому виданні. У книзі Ви прочитаєте про ситуаційну методику навчання і сучасну систему освіти; сутність ситуаційної методики навчання; чинники, що визначають успішність ситуаційної методики навчання; як написати успішну ситуаційну вправу; як навчати за ситуаційною методикою.

Інтернет-сайти Інформаційний ресурс для тренерів http://www.training.org.ua Україномовний ресурс, створений для інформаційної підтримки діяльності проекту "Ефективні громадські організації через використання інформаційно-комунікаційних технологій", який містить нові інтерактивні можливості для громадських та бла Добра Воля №4, 2004

годійних організацій України. Він включає в себе мережу новин, тематичні розсилки, календар подій та форум. Окрім того, можна ознайомитися з розкладом проведення тренінгів громадськими організаціями по всій Україні та їх результатами; бібліотекою, виданнями та дослідженнями; корисними посиланнями; інформацією про донорів. Учасники, які зареєструвалися на сайті, мають можливість самостійно ставити на нього інформацію про діяльність своїх організацій. Андрагогіка освіта для дорослих http://andragogika.ru Сайт задумувався як майданчик для спілкування тренерів різних країн, напрямків і з різним досвідом. Він складається з рубрик: що таке андрагогіка, де подано словничок з визначеннями різноманітних термінів, що стосуються освіти для дорослих; новинна стрічка; книжкова полиця. Окрім того, користувачі мають змогу користуватися навігатором по сайту, самостійно поповнювати сайт, пропонуючи матеріали для загального користування. Усі, хто хоче долучитися до розробки цього проекту, мають можливість це зробити. Американське товариство керівників тренінгових програм http://www.astd.org/astd На сайті розміщено інформацію про діяльність, членство в товаристві; подається опис конференцій з професійного розвитку, що відбуваються в рамках ASTD; розміщено перелік тренінгових та освітніх програм; результати досліджень; системи сертифікації та стандартизації якості тренінгових послуг. Сайт пропонує корисну професійну інформацію та ресурси (посібники, розсилки новин, журнал). Міжнародний тренінговий та ресурсний центр для НУО INTRAC http://www.intrac.org Сайт пропонує перелік та опис курсів, що проводяться Центром, опис конференцій та інших подій, які відбуваються в рамках його діяльності; нові публікації та брошури онлайн.

Міжрегіональна громадська організація тренерів та консультантів "ІнтерТренінг" http://www.intertraining.org На сайті ви можете ознайомитися з історією створення організації, її працівниками, партнерами, донорами, поточною діяльністю та проектами; скористатися методичним фондом та посиланнями з тренінгових та консалтингових послуг. Міжнародна мережа Освіти для демократії EDIT Net http://www.editnet.org Сайт є простором для співпраці незалежних організацій. Сайт зроблено двома мовами - англійською та російською, зважаючи на його міжнародну специфіку. Свою інформацію на ньому залишають члени мережі з Азербайджану, Білорусі, Монголії, Росії, Польщі. Узбекистану, Таджикистану та України. Тут ви знайдете новини з життя третього сектору з представлених у Мережі країн, запитання та відповіді на різноманітні запитання, що цікавлять тренерів; форум, цікаві посилання та підручники, а також інформацію про кожну з організацій - членів Мережі. Віртуальний ресурсний центр для некомерційних організацій http://www.trainet.org Окрім того що сайт дуже зручний у користуванні, він має низку інформаційних та методичних ресурсів: новини, ресурси, методичний фонд, адреси кадрових агентств; тренінги і послуги. На сайті також розміщено розклад проведення тренінгів за датами, темами, регіонами й ор ганізаціями. Сибірська асоціація освіти дорослих http://saov.krs.ru Сайт представляє діяльність трьох організацій: Сибірської асоціації освіти дорослих, Центру громадянської освіти та Центру активних методик. Усі ці організації займаються освітою для дорослих, створюють можливості для підвищення їхнього культурного та освітнього рівня. Також на сайті розміщено інформацію про основні події, матеріали проведених заходів, книжкову полицю, а також освітні статті.

&&& 39


ОТРИМУЙ ОТРИМУЙ ЖУРНАЛ ЖУРНАЛ “ДОБРА “ДОБРА ВОЛЯ” ВОЛЯ” ПОШТОЮ! ПОШТОЮ! Шановні друзі! Ви ще не отримуєте журнал "Добра Воля", або думаєте над тим, як це можна зробити? З радістю повідомляємо Вам, що тепер кожен має нагоду отримувати журнал поштою, лише сплативши за послуги пошти. Розрахунковий рахунок №26009163608001 у КРУ КБ "Приватбанк", МФО 321842, Код ЄДРПОУ 24075103. Призначення платежу - "Добровільне пожертвування". Вартість поштової пересилки на рік становить 15 гривень (6 журналів по 2 грн. 50 коп.). Якщо Ви сплатили за послуги пошти, просимо повідомити про це за телефоном (044) 554 1052, або електронною поштою на адресу info@gurt.org.ua, зазначивши назву своєї організації та адресу, на яку потрібно надсилати журнал. Попередні номери журналу доступні у *.pdf версії на Інтернет-сайті Ресурсного центру "Гурт" http://www.gurt.org.ua у розділі “Видання”.

Запрошуємо стати читачами нашого журналу!

Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року

Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 902 Тел./факс: (044) 554 1052 e-mail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)

Надруковано з оригінального електронного макету замовника © Друк ЧПФ “Серж” тел./факс (044) 573 3073, 574 0236

© Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”, 2004 © Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля”, 2004

Наклад 700 прим.


Журнал "Добра Воля", №30, 2004