Issuu on Google+

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТКиївщини №13/1 8 серпня 2012 р.


2

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Країна

Партії показали свої обличчя Виборчі перегони офіційно стартували. Основні політичні гравці тримали інтригу до останнього і призначили партійні з’їзди безпосередньо на переддень початку кампанії. Деякі з них запропонували нову якість української політики. А деякі примусили згадати кадри старої радянської кінохроніки. Де делегати не дуже замислюються над змістом питань, слухняно піднімаючи руку за вказівкою своїх лідерів. ПАРТІЯ РЕГІОНІВ Будемо відверті, з’їзд регіоналів не викликав ані подиву, ані особливого інтересу. Події у залі не відзначалися оригінальністю. Партійні керівники та майбутні депутати по черзі виходили до мікрофону лише для того, щоб вчергове повторити нескінченну мантру: «В усьому винна попередня влада». Делегати не нудьгували. Адже чи не кожен з них чекав головної частини – затвердження списків. Сподіваючись хоч тоді отримати інформацію про їхній персональний склад. Не дочекались. Ні, за список проголосували одностайно, але зміст цього документу так і залишився загадкою. Керівники регіоналів не вважали за потрібне розкрити їх навіть для своїх однопартійців. Втім, інформація все ж просочилася в ЗМІ, і єдиною несподіванкою стало надзвичайно мале представництво представників «РосУкрЕнерго» у прохідній частині. Вочевидь, «донецькі» знову перехопили ініціативу у групи Фірташа. Зрештою, для нас, простих виборців, це не дуже й важливо. Від таких перестановок якість української політики не зміниться. Єдиний позитивний момент – на 11 місці красується ім’я Дмитра Табачника. Це означає, що він нарешті звільнить крісло у Міністерстві освіти. «БАТЬКІВЩИНА» З’їзд партії головної засудженої України провели прямо на вулиці. Перед офісом штабу. Передвиборча програма не відзначилась особливими новинками. Люстрація, «наші люди на всіх посадах», «злочинців за ґрати» і таке інше. Партійний список особливого враження не справив, оскільки містить переважно добре знайомі імена. З іншого боку, багатьох перевірених «бійців» опозиції принесли в жертву об’єднавчому процесу. З нових персоналій несподіванкою стало ім’я Ірини Луценко. Дружина опального екс-міністра стверджувала, що дізналась про таку ініціативу буквально напередодні. Одразу ж після закінчення з’їзду моноліт «Батьківщини» дав тріщину. Деякі «ображені» пішли з партії, добряче грюкнувши дверима наостанок. КПУ Комуністи не втрачають почуття гумору. Розпочався з’їзд, як годиться, промовою Петра Симоненка, який оголосив, що усі зусилля спрямує на боротьбу з «олігархічними кланами». Враховуючи, що саме КПУ активно співпрацює з «олігархічним кланом, що стоїть при владі», пролунало це вельми самокритично. Так само, як і обіцянка збільшити податки для багатих. Вочевидь, Петра Миколайовича замучила совість. І він вирішив трохи поділитися з бідними. Піддавалась анафемі і президентська влада – як антинародна (незрозуміло тільки, чому пан Симоненко так наполегливо прагне влізти в це крісло). Перша п’ятірка була цілком очікувана: Петро Симоненко, депутати Петро Цибенко і Спірідон Кілінкаров, медик-науковець Ірина Спіріна та головний комсомолець Олександр Присяжнюк. Наостанок Симоненко похвалився омолодженням команди – у партійному списку близько 150 кандидатів віком до 40 років. З іншого боку, лідер комуністів вирішив не уточнювати, на яких саме місцях вони перебувають. «УКРАЇНА – ВПЕРЕД!» Ті, хто спостерігав за цим з’їздом, отримали справжнє естетичне задоволення. Бездоганна режисура – ккурудзяне поле, Наталія Королевська у вечірній

сукні та промені згасаючого вечірнього сонця... А також присутність найбільшої наразі сенсації передвиборчої кампанії – футболіста Андрія Шевченка. Втім, збентежило те, що жодного разу не згадали про партійний список. Його затвердили на окремому засіданні та вирішили не поспішати з оприлюдненням. Точно відома лише перша п’ятірка кандидатів. Це, ясна річ, сама Наталія Королевська, Андрій Шевченко, Остап Ступка, колишній міністр Ілля Ємець та ректор Київського Національного лінгвістичного університету Роман Васько. «СВОБОДА» Тягнибок вперто веде свою партію обраною стежкою. З одного боку, це дозволяє не втратити своїх старих прихильників. З іншого, залишає мало шансів здобути нових. Серед запропонованих гасел варто відзначити обіцянку ухвалення закону про імпічмент. За цим ідуть відставка уряду, скасування «мовного закону» та недоторканості. Перша п’ятірка не стала несподіванкою: сам Олег Тягнибок, Богдан Бенюк, заступник гоЗ сайту wordpress.com лови партії Андрій Мохник, журналіст Ігор Мірошниченко і професор Олександр Шевченко. Інші претенденти на мандати настільки маловідомі, що окремо говорити про них навряд чи варто. УДАР Те, що партія подолає п’ятивідсотковий бар’єр та потрапить до Ради, вже ні в кого не викликає сумніву. Окрім того, команда УДАРу веде активну кампанію в одномандатних округах. Де змогла зібрати потужну команду професіоналів, які також мають високі шанси потрапити до Ради майбутнього скликання. Нині ж головне питання навіть не в кількісному, а в якісному складі майбутньої фракції. УДАР став єдиною партією, що завчасно відкрила повні списки. До того ж було підписано угоду з Громадським рухом «Чесно» – заради прискіпливого публічного обговорення кожної кандидатури. В результаті, понад 10 відсотків кандидатів відсіяно безпосередньо перед з’їздом. Перша п’ятірка: Віталій Кличко, Марія Матіос, Валентин Наливайченко, Оксана Продан, Віталій Ковальчук. Наступні п’ять: Ірина Геращенко, Віктор Пинзеник, Наталія Агафонова, Артур Палатний, Павло Розенко. Сам Віталій Кличко так пояснює доцільність присутності цих людей у першій десятці: «Запросивши до себе Матіос, ми хотіли апелювати до виборців моральним символом нації, Наливайченко – це міжнародні зв’язки, Продан – дрібний бізнес, Пинзеник – фінанси, Агафонова – податки, Розенко – соціальна політика». Лідер партії також озвучив основні програмні засади. В першу чергу, це лібералізація умов для роботи середнього та малого бізнесу, становлення середнього класу як основи держави. Завдяки цьому зарплата пересічного українця має стати за своєю платоспроможністю однією з найвищих у Європі. Наприкінці з’їзду всі кандидати від партії склали присягу, що затвердила принципи чесної політики. Віталій Кличко певен – висунуто найдостойніших. ПІДСУМОК Реально у виборця невеликий вибір. Адже більшість лідерів не можуть привнести будь-якого оновлення в політичну систему України. Вони вже неодноразово брали до рук кермо нашої держави. Як наслідок – ста-

8 серпня 2012 р.

більне падіння у прірву фінансової кризи та штучний розкол між громадянами. Крім того, маємо черговий проект за звичною схемою. Згадайте передвиборчу кампанію Сергія Тигіпка. Чи багато знайдеться відмінностей від стратегії Королевської? Особисто в мене немає жодних сумнівів, що, в разі потрапляння до Ради, на її політсилу так само чекатиме повне поглинання Партією регіонів. На цьому тлі партія УДАР веде до парламенту нову ефективну команду, що не заплямувала себе ані політичними, ані фінансовими скандалами. А моральні якості її лідерів дають впевненість у тому, що майбутня фракція не стане розмінною монетою в політичних іграх українських олігархів. Сергій Легінь

Коментар Павло Різаненко, голова ГО «Громадський захист Київщини»: – Аналізуючи все те, що відбулося на з’їзді політичної партії УДАР 1 серпня, де мене висунули кандидатом у депутати по мажоритарному 97 округу, хочеться наголосити на декількох принципових речах. На моє переконання, список кандидатів до парламенту по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від партії УДАР – найякісніший з усіх, запропонованих політичними партіями. Загалом, і на цьому хочеться наголосити обов’язково, з’їзд перевершив мої очікування. Перш за все, якістю мажоритарних кандидатів та списку, який подав УДАР. Не тільки я, а й багато експертів вважають, що це поки що найякісніший список із тих, які затверджували політичні партії. Він якісніший, ніж в об’єднаної опозиції, не кажучи вже про партію влади. УДАР, що дуже й дуже цінно, прислухався до вимог Громадського руху «Чесно», і зі списку та переліку мажоритарних кандидатів були виключені люди, які не відповідають критеріям цього руху. Ще однією важливою особливістю з’їзду УДАРу стало складання присяги кандидата в депутати перед народом України. Подібного, зауважу, не робила жодна політична партія, яка йде на вибори. Тож це не були якісь технічні збори, на які зібралися люди за вказівкою просто піднімати мандати, а справжній з’їзд, водночас урочистий і робочий, на якому справді представлялась та затверджувалась передвиборча програма. У виголошенні промов відчувалася щирість, бажання справді кардинально змінити систему, яка зараз панує в державі, побороти корупцію як основне зло. Дуже емоційний був виступ письменниці Марії Матіос. Вона – справді моральний лідер. Також варто відзначити таку особливість партійного з’їзду УДАРу, як складання присяги, причому кандидати присягали не партії, а народу України. Сама ж присяга, безперечно, піднімає рівень відповідальності кожного, хто йтиме від УДАРу до українського парламенту. І відповідальність саме перед народом. Хотів би також прокоментувати наявність у списку колишнього голови СБУ Валентина Наливайченка. Особисто я підтримую його присутність у списку. Це людина, яка, що суттєво, не працювала в радянському КДБ, яка прийшла в спецслужби в новітні часи, яка має великий досвід дипломатичної роботи. А найголовніше – це людина, яка розкрила архіви КДБ. Завдяки йому ми змогли дізнатися про злочини, що робилися проти українського народу. Жоден інший голова СБУ такого не зробив. Це фантастична заслуга. Після нього архіви КДБ знову закрили. Звісно ж, опоненти завжди критикуватимуть список кандидатів. Тим паче, в умовах гострої, безкомпромісної політичної боротьби. І це цілком зрозуміло. Але знайти 450 людей, якими були б задоволені усі, неможливо. Всім не сподобаєшся. Думаю, всі це розуміють.


Актуально №13/1 Нехай каміння з неба: сказали «за», так і голосуватимемо Мине зовсім небагато часу, і документи, в яких зафіксовані рішення і справи нинішніх депутатів Броварської міської ради, поповнять архівні полиці, на яких вже лежать теки з документами про справи тих, хто в різні часи намагався представляти та й представляв інтереси броварської громади у законодавчому органі міста. Діяльність їхню колись вивчатимуть історики. І, здається, перше, що вони відзначать, характеризуючи депутатський склад, обраний у 2010 році, – це його надзвичайна «скорострільність». Остання сесія міськради, яка відбулася 26 липня, чи повнення. Ну, гаразд, хай вони не цікавляться – кому, не найяскравіше ілюструє цю його особливість. Трохи чому і на підставі чого роздають земельні ділянки. Але більше, ніж за дві години роботи депутати розглянули ж з приводу такого, наприклад, неординарного питанпонад 40 питань. А якщо врахувати, що пункти 18 та 19 ня як затвердження «Міської програми регулювання порядку денного, які стосувалися земельних питань, чисельності безпритульних тварин у м. Бровари на розширилися за допомогою доповнень, внесених уже 2012-2017 роки» все ж якісь питання мали б виникнубезпосередньо на сесії, то можна спокійно говорити ти! Не виникли! Ні киці бездомні, ні песики теж особлипро суперскорострільність. Певно, будь-який інший вої цікавості не викликали. законодавчий орган у світі Мало того, депутати місьміг би позаздрити Броваркради впоралися б з таким алеко не за всі проголосовані ській міській раді. кількісно великим порядком рішення можна буде чесно Історики майбутньоденним іще швидше. Якби го ламатимуть голови ще й відкрито дивитися не лише в не одне якби. «Гальмували» над одним феноменом процес дружнього підняття очі виборцям, а й своїм дітям цього депутатського коррук і наближення до перетипусу – його абсолютної нання фінішної стрічки деякі байдужості до суті питань, які він розглядав. Або ж ці депутати. Хтось їх відверто не долюблює, інші не монародні обранці надзвичайно розумні, талановиті, або жуть зрозуміти – а навіщо їм все це, що ж, мовляв, їм ж якісь інші загадкові чинники відігравали свою роль. потрібно? Треті прекрасно їх розуміють, підтримують. Бо ж справді погано піддається розумінню той факт, Але підтримують лише морально, бо віддати голос що, розглядаючи такий величезний список питань, у за пропозицію цієї меншості не вистачає сміливості. переважної більшості депутатів не виникло жодного, Тому, опустивши очі, голосують за пропозицію більпідкреслюю – жодного запитання, жодного разу вони шості. Точніше, навіть не більшості, а керівного штане вступили в дискусію, не внесли бодай одного до- бу. При цьому руку вони стараються підняти якомога

Д

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

3

нижче, щоб не всім і видно було, а ще краще – щоб оця рука не потрапила в об’єктив відеокамери, яка, з ініціативи опозиційного депутата Павла Різаненка, фіксує кожну сесію, кожне голосування. Адже далеко не за всі проголосовані рішення можна буде чесно й відкрито дивитися не лише в очі виборцям, а й своїм дітям. Якщо ж бути точним, то таких рішень міськради – більшість. Звітна сесія теж не обійшлася без них. І все це переважно так звані земельні питання. – Хочу звернути увагу депутатів на те, що до основних 30 питань ми маємо ще 13 додаткових. А коли врахувати, що 18-е та 19-е питання, а це земельні справи, мають доповнення – одне на 121 питання, інше на 64, то насправді ми будемо розглядати на сесії загалом не 43 питання, а 226. А найголовніше – всі додаткові питання з’являються у порядку денному з грубими порушеннями регламенту, за два дні до сесії. Хоча проекти рішень повинні бути підготовлені за 22 дні, щоб із ними вчасно мали можливість ознайомитися не тільки депутати, а й громадськість. Тому я пропоную не вносити їх до порядку денного, – запропонував Павло Різаненко. Головуючий, він же мер Броварів Ігор Сапожко демонструє олімпійську впевненість. Пропозицію він виносить на голосування, не вступаючи в дискусію. Це для його команди непотрібно. Мер упевнений – «усьо буде чотко». Так воно й є. Слухняна більшість, не зважаючи на будь-які слушні аргументи проти, переважною кількістю голосів не підтримує пропозицію опозиціонерів і таку ж кількість голосів віддає за рішення, яке пропонує, скажімо, сам мер. Так було вже з озвученого питання. Так було, коли депутати Павло Різаненко або Роман Сімутін, або Юрій Чередник пропонували не голосувати за те чи інше рішення, яке суперечить законодавству загальнодержавному, місцевому. Наприклад, стосовно виділення земельної ділянки по вулиці Чубинського. Наприклад, щодо надання земельних ділянок згідно зі строковим сервітутом. Наприклад, коли навіть Управління містобудування та архітектури вважає неможливим надання ділянки в конкретному місці. У більшості на все це один аргумент – мовчазне голосування за проекти рішення, підготовлені керівництвом ради. Власне, до найбільш скандальних рішень цієї сесії ми неодмінно повернемося в наступних публікаціях. А наостанок відзначимо два позитивні моменти останнього зібрання депутатів Броварської міської ради. Сесія затвердила рішення «Про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Будинок №10 по бульвару Незалежності». Це перший такий комітет у Броварах. І другий момент, який зарахуємо до позитиву. На цій сесії збільшилась кількість депутатів, які нехай частіше утримуючись, та все ж не підтримували відверто протизаконні рішення, пропоновані більшістю. Микола Березовий

Офіційно Офіційно

Віталій Кличко представив передвиборчу програму УДАРу Лідер партії УДАР Віталій Кличко під час партійного з’їзду представив передвиборчу програму, з якою УДАР братиме участь у парламентських виборах. Кличко підкреслив, що в програмі партії окреслені цілком реальні й досяжні цілі. Політик переконаний: аби зруйнувати стіну, яка зупиняє розвиток країни, необхідно заламати корупційну систему, встановити контроль громадян над державою, надати владу місцевим громадам, децентралізувати бюджет й провести низку інших важливих реформ.

За словами Кличка, для знищення підвалин корупції, необхідно запровадити прозорі і єдині для всіх правила, звільнити економіку від податкових та адміністративних пут. Також він наголосив на необхідності встановити в Україні чіткі і прозорі закони, щоб унеможливити вільне тлумачення права – на користь чиновника і на шкоду громадянину. Лідер «УДАРу» зауважив, що окремими пунктом в програмі стоїть зменшення залежності громадянина від чиновника. «На відкриття своєї справи, отримання необхідних документів чи будь-які інші послуги держави людина витрачатиме не більше, ніж півгодини часу. Ми залишимо лише сім загальнодержавних податків та зборів, наблизимо загальну систему оподат-

кування за принципами адміністрування до спрощеної», – сказав Віталій Кличко. Водночас він зауважив, що ці процеси буде неможливо запустити без антикорупційної люстрації влади. Кличко наголосив, що одним з ключових напрямків програми партії є удар по безвідповідальності влади. Зокрема, громадяни отримають право на законодавчу ініціативу, а також буде встановлено право громадян скасувати через референдум рішення органів влади і місцевого самоврядування. Громадяни зможуть висловлювати недовіру голові місцевої адміністрації, податкової, міліції, прокурору, судді, щоб припинити їхні повноваження. Нарешті, буде розроблено механізм відкликання депутатів, щоб подолати прірву між громадянином та депутатом. Кличко вважає, що реалізація цих програмних цілей дозволить нанести вирішальний удар – по бідності, а наслідком проведених реформ має стати наближення України до європейських стандартів життя. Прес-служба партії УДАР


4

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Місцевий колорит

8 серпня 2012 р.

БаришівськаМАФія Майже 12 років жителі будинку номер 22 по вулиці Жовтневій в Баришівці відстоюють право на власну прибудинкову територію. Акуратний газон не дає спокою підприємцям – як не один, то другий намагається поставити на ньому «торгову точку». І таки ставлять! Порушуючи при цьому чимало будівельних норм. «Я багато років відпрацювала в податковій і ніколи не чула про себе нічого поганого доки не взялася за цю справу. На мене вже стільки вилили бруду, що просто жах. Навіть звинувачують в тому, що я збожеволіла. Уявляєте? А я просто хочу жити як людина. Як громадянка держави, захищена правами та законами»... Так емоційно почалась розповідь Антоніни Олексіївни, яка пішла в контрнаступ на забудовників. До розмови одразу ж підключається її сусідка, Василина Федорівна. Проводять, показують, знайомлять з наболілим. Торгівельні МАФи (малі архітектурні форми) стоять на «червоних лініях». Стоять на фундаменті, чого робити аж ніяк не можна. Під ними проходить силовий кабель, телефонний кабель та тепломережа. Тож, якщо станеться аварія – доведеться спочатку якось демонтувати кіоски. А якщо зима? Тепломережа йде до школи №2, яка розташована навпроти, тож і діти будуть «заморожені». До речі, про школу – з обох боків її обклали кіосками з пивом та різними «енергетиками», а тепер, ще й навпроти школи, певно, що торгуватимуть алкоголем. Хоча обіцяли, що будуть канцтовари, перукарня та продмаг... Мешканки будинку № 22 показують ще одну незручність: «Дивіться – проїзду тут немає. Тож прийом товарів та вивіз сміття буде або з тротуару, або, що зручніше, з двору. Але ж це під самими вікнами! Дивіться далі – віконечко для нічної торгівлі. Думаєте, що вночі цукерки продаватимуть?» Картина з чисельними шанувальниками пива на лавочках та характерним «ароматом» в під’їздах уявляється досить легко. Ще одне порушення – малі архітектурні форми передбачають площу до

30 квадратних метрів з територією для обслуговування. По факту маємо зовсім інші цифри – один магазин 32,2 м2, два інші разом займають 61,2 м2. Звичайно, без ніякої території для свого обслуговування. «Дітям і так немає де гратися , а тут забирають останнє!» – обурюються мешканці Жовтневої. Робітники, що облаштовують магазини проганяють малечу. А куди ж їм діватися? Це їх дім, і їх право проводити дозвілля саме тут.

Розповідають, що колись на цьому п’ятачку сусіди висадили каштани і берізки. Так комунальники їх викорчували – мовляв, над підземними комунікаціями нічого крім газону бути не може. А тут – павільйони... Звернення писалися до різних інстанцій. Дехто просто «не чув», дехто робив вигляд, що не розуміє причини ажіотажу навколо будівництва. Прокуратура, санстанція, пожежники, тепломережа... Представники селищної ради також на боці «малого бізнесу». Намагалися переконати, що МАФи на Жовтневій прикрасять Баришівку. Уявляєте – генделі навпроти школи то прикраса така! Що показово – зовсім поруч ціле торгівельне містечко. Але підприємці відмовилися приєднатись до колег. Певно, конкуренції уникають. Взагалі ця справа почалася ще в 1996-97 роках. Тоді був інший голова сільради, тож і дав на хвилі «лихих дев’яностих» землю під магазин двом жіночкам-підприємцям, Кушпіль та Ковальовій. Але тоді

Майбутні сусіди Випадкове знайомство з сім’єю Переволока було приємною несподіванкою. Володимир та Лідія двадцять років прожили в шлюбі пліч-о-пліч, допомагаючи одне одному та доповнюючи одне одного. Все життя, як і їхні батьки, прожили в столиці. Нажили двох прекрасних діточок: юну красуню-студентку Анастасію та непосидючого Дімчика. Їхня баришівська історія почалася з роздумів про тиху мальовничу місцину для сімейного відпочинку влітку. На карті Київської області обрали район та порівняли кілометражі, цінову політику, інфраструктуру та інші чинники. Вибір випав саме на наш районний центр . Голові сімейства як завзятому рибалці до душі припали оспівані ще Тарасом Григоровичем Шевченком колись повноводні та судоходні річки Трубіж і Красилівка. Лідії сподобалася тиша та плодючі землі. У мріях уже бачить на ділянці квіти та фруктовий садок. Діти не нарадуються, що нібито й далеко від Києва (за їхніми мірками), але й ігрових майданчиків вдосталь, і однолітки є – вистачає всякого-різного нового і цікавого навіть для молодого столичного покоління.

Потоваришували, роззнайомилися, провів невеличку експрес-екскурсію центром та окраїнами. Розповів трохи історії та небилиць з місцевого фольклору про Баришівщину, про бої під Борщевом... Володимир пообіцяв, що пускатиме коріння саме тут, у нас. З точки зору господаря – жити не так дорого, як в столиці, і набагато легше дихати. Каже: «Повітря смачне , хоч на хліб намазуй!» Посміхаюся та погоджуюся. Володимир з Лідією якраз розмірковують ділянку придбати чи навіть вже готову будівлю. Чим міг підсобив та поділився інформацією. Приємно бути корисним. Дай Боже, щоб побільше таких цікавих та активних людей прибувало до нас. Людей, які мають мету та вірять у перспективи розвитку рідного краю. Степан Бурим

мешканці Жовтневої, 22 відстояли свою прибудинкову територію. Втім, як виявилося, не назавжди... Антоніна Олексіївна запрошує до себе показати документацію, гортаємо стоси паперів... В око впадає досить свіже звернення з 25 підписами за будівництво магазинів. Як виявилось, п’ятеро з цих 25 людей – квартиранти, які взагалі не мали права підписувати такий документ. Ще восьмеро відізвали свої підписи коли з’ясувалося що будуватимуть аж ніяк не «малесенький кіосочок з хлібом». Але, попри недійсність більше ніж половини підписів, будівництво розпочалося. Цікаво, що будували здебільше вночі. Звісно, це не додало комфорту мешканцям Жовтневої, 22. Проте... Правоохоронці лише відводили очі, а з одним з мешканців будинку на роботі (він держслужбовець) провели відповідну «виховну бесіду». Ну, ви розумієте, як нинішня влада веде «роз’яснювальну роботу». Далі – ще смішніше. В двох вищезгаданих ділових пані, Кушпіль та Ковальової, з’явився майбутній «сусід по бізнесу» – такий собі Ситник Є.О. За дивним збігом обставин, як в індійському кіно, в нього знаходиться рідний брат, Ситник Д.О. Проте, везіння на цьому не скінчується – брат цей очолює районне архітектурно-планувальне бюро. Тож невдовзі в трійці підприємців з’являються архітектурнобудівельні паспорти на МАФи. За інформацією мешканців Жовтневої, районне бюро взагалі не має ліцензії на видачу таких паспортів, втім це вже нікого не дивує. Між тим, на Жовтневій не здаються. Супроти тих 12 (бо 8 відкликали, а ще 5 – незаконні) підписів в підтримку забудови, мешканці будинків 22 та 20 зібрали більше сотні підписів під вимогою не допустити забудову території біля їхніх будинків. Також направили скаргу до прокуратури, проте відповіді досі не отримали. Тож «письмова війна» між забудовниками та мешканцями продовжується. Продовжується і будівництво. Переможе в цьому протистоянні право громади чи безпардонне «кумо-братство» забудовників? «Громадський захист» слідкуватиме за подальшим розвитком подій. Іван Доля


№13/1 УДАРний з’їзд

Конкретні справи

1 серпня відбувся Х з’їзд партії УДАР, на якому затвердили кандидатів у народні депутати від цієї політичної сили. Кандидатом від УДАРу по 97-му одномандатному виборчому округу з центром у м. Бровари делегати з’їзду затвердили лідера «Громадського захисту Київщини» Павла Різаненка.

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

5

На відміну від багатьох інших зібрань українських політичних партій, журналісти мали прямий доступ до делегатів та гостей партійного з’їзду. Також помітно було, що тут зібралися люди не просто «відбути номер», а дійсно поговорити про партійну програму, висловити свою точку зору тощо. «Шановні колеги! – звернувся до делегатів з’їзду Віталій Кличко. – Я дуже вдячний вам за те, що сьогодні ви знаходитесь тут, що ви не байдужі до тих процесів, які відбуваються в нашій країні, що ви готові брати на себе відповідальність, працювати і робити все, щоб зміни прийшли. Я дуже вам вдячний за вашу громадянську й людську позицію. Сьогодні час вибору майбутнього України». І це дійсно так. Нехай хтось критикує кандидатів від УДАРу, на прикладі Броварів ми вже переконались – УДАРівців бояться і намагаються облити брудом. Проте ми з вами вже не наївні діти, тому випади «доброзичливців» мають зворотній ефект – зайвий раз показують, хто насправді становить загрозу для діючої влади. Експерти ж підтверджують: і партійний список, і перелік кандидатів-мажоритарників УДАРу – найякісніші серед усіх політичних сил країни. Партія УДАР прислухалася до порад Громадського руху «Чесно» та виключила тих кандидатів, які не відповідали критеріям цього руху. До речі, серед діючих парламентаріїв критеріям «Чесно» відповідають лише двоє. «Наразі партія УДАР – єдина політична сила, яка

взяла на себе зобов’язання перед рухом «Чесно» у повному обсязі й виключила зі списків низку порушників критеріїв. Сьогодні суспільство очікує від кандидатів цієї партії нових підходів до виконання критеріїв «Чесно» – як під час передвиборчої кампанії, так і в майбутньому парламенті», – заявила на з’їзді представниця руху «Чесно» Вікторія Сюмар. Ще однією особливістю з’їзду УДАРу стала присяга, яку зачитали всі кандидати в нардепи. І хоча вона й не має жодної юридичної сили, однак вже саме ��ї існування дозволяє сподіватися, що в українську політику прийшла справді нова сила, яка діятиме по-новому та за яку виборцям потім не буде соромно.

Більше фотографій та відео зі з’їзду партії УДАР дивіться на оновленому сайті «ГроЗи»!

www.groza.org


6

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Конкретні справи

8 серпня 2012 р.

Село Шевченкове тепер у лідерах Після спекотної неділі 5 серпня село Шевченкове принаймні за одним показником посідатиме 1-2 місце в Броварському районі. Точніше, ділитиме ці високі місця з Погребами. Взагалі те, що відбулося цього дня у цьому селі, йому довелося перебороти багато перешкод – невіру викликає водночас і захват, і сум. Спочатку – про деяких людей, в тім числі й своїх односельців, несприрадість. У Шевченковому відкрився новий стадіон. яння сільської влади. Значна подія як для самого села, так і для всього – Натомість, – каже Володимир Григорович, – я району. вдячний дуже багатьом, хто вірив у задум і допомагав Стадіон розташований у мальовничому привабли- справами, своєю особистою участю. Ми показали, що вому місці. Поряд невеличкий парк, де можна набрати спільними зусиллями можемо досягти, здавалось би, свіженької водички з бювету, прогулятися з дітьми, по- неймовірного результату. сидіти з друзями. Територія парку одразу переходить Церемонію урочистого відкриття стадіону взяла в у стадіон. свої руки районна влада, котра зробила і свій внесок Головною принадою стадіону є якісне, рівнесеньке в облаштування стадіону – на заключному акорді вруфутбольне поле. Краще за шевченківську зелену поля- чила комплект футбольної форми. Голова ж Федерації ну хіба що погребська. Але й недивно – адже футболь- футболу району Андрій Гречаний, висловлюючи своє не поле стадіону у Погребах вважається найкращим у захоплення ентузіазмом шевченківських активістів, районі! Крім того, у Погребах минулого року здали в акцентував увагу на тому, що зроблена дуже велика експлуатацію пристадіонний будинок, де є роздягаль- справа не лише для громади села, для його майбутньоні, душові, кімната для суддів тощо. У Шевченковому го, а й для всього району. цього наразі немає, натомість щойно – Думаю, це добрий приклад і для лада у перших відкритий стадіон виграє за іншим інших громад. Якщо поставити собі за параметром – це наявність капітальрядах, коли треба мету мати ось такий стадіон – досягти них трибун на 300 місць. цього можна. Хочу від імені Федерації, Але якщо ще характеризувати щось відкрити, усієї футбольної громадськості райостан футбольного поля тут, то хо- стрічку перерізати ну подякувати насамперед Володими- саме цього чоловіка, що їхній стадіон має ту «фішку», четься як підсумок навести слова ру Колоту за його служіння справі фут- котру не мають інші. тренера великодимерського «Колоболу, спорту, за його любов до рідного – Зовсім неважливо, отримав би я подяку сьогодні са» Ігоря Сердюченка: села, за його жертовність. чи ні. Важливо відчувати хоч якусь причетність до сьо– Знаєте, мене радує те, що хоча б раз на рік ми граАндрій Іванович нагородив Володимира Колота годнішнього свята. А це й справді свято. Дуже добре, тимемо на цьому якісному полі. пам’ятною медаллю Федерації футщо, завдяки неабиякому ентузіазмові …Ці слова продиктовані тим, що решта стадіонів болу. До речі, заслуга Володимира активістів цього чудового села, Шевевченкове у районі відчутно програють шевченківському та по- Григоровича ще й у тому, що під час ченкове матиме тепер один із найкраматиме тепер щих стадіонів у районі. Я би відзначив гребському. А якщо ж бути відвертими і щирими, то пе- урочистостей саме він не дозволив ребувають вони просто у занедбаному стані. Здається, не згадати когось із тих, хто вніс свою один з найкращих ще одну надзвичайно важливу роль, що життя тут зупинилося десь на рівні 60-70-х років. частку в облаштування цього чудовояку гратиме ця спортивна споруда. стадіонів у районі Ось від цього й сумно. го стадіону. Вона залучатиме до активних занять Парадоксально це звучить, але дуже часто активісПодяку від районної влади отрифутболом дітей Шевченкового. А нині там спортивного, футбольного руху на селі доводиться мав і голова «Громадського захисту Київщини» Павло це вкрай важливе соціальне питання, – сказав Павло переконувати місцевих керівників в елементарних ре- Різаненко. Йшов він до центру поля під оплески при- Олександрович. чах: що потрібно встановити на стадіоні урни для сміття, сутніх, адже переважна їх більшість знали – то заслуга Нагадаємо, що завдяки Фонду Павла Різаненка стадіон у Шевченковому, який називається «ЛокомотивАрена», має капітальні трибуни. …Звісно, свято відкриття футбольного стадіону не могло не обійтися без матчу. На рівненьку, підстрижену поляну вийшли господарі – футболісти шевченківського «Локомотива» та гості – збірна Броварського району. Основний час матчу закінчився внічию – 4:4. А в післяматчевій серії пенальті сильнішими, на радість всіх присутніх на стадіоні, виявилися гравці «Локомотива» – 4:1. Матч закінчився, а свято відкриття стадіону у Шевченковому тривало до пізнього вечора. Іван Луговий

В

Ш

а потім – ще й регулярно вивозити це сміття, що треба хоча б поремонтувати «трибуни», а це – прості лавки, що час від часу треба викошувати поле тощо. Не кажучи про «високі матерії», що влада села повинна піклуватися про розвиток фізичної культури та спорту, виділяти на це бодай якісь кошти, а не повертатись спиною. Натомість влада у перших рядах, коли треба щось відкрити, стрічку перерізати, полум’яне слово сказати, вручити якісь нагороди, продемонструвати свою значущість. … Цінність шевченківського стадіону у тому, що ідея зародилася внизу. Знизу її й штовхали. Власне, й довели все до логічного завершення саме ініціатори, на чолі яких стояв справжній ентузіаст своєї справи Володимир Колот. Разом із колективом однодумців


ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Сторінка юриста №13/1 Право на честь та гідність

7

доходів громадян. Крім того, особа, права якої було порушено, має право вимагати відшкодування моЯ вважаю, що Конституцію України потрібно вивчати в школі, щоб кожен маленький громадянин ральних збитків. знав – життя, здоров’я, честь та гідність людини є найвищою цінністю. Бо вже дійшло до того, що непоКоли вже порушників було «спіймано за руку» під внолітніх почали використовувати в політичних іграх. Цікаво, ці діти чули про право на повагу честі та час розповсюдження наклепницької інформації, то гідності громадянина? Ці діти знають, що за порушення цього права настає відповідальність? відповідач відомий. У ході судового розслідування відповідач може змінитися, бо очевидно ж, що роз31 липня Броварами знов поширили «чорнуху» про ти і тому агітація голосувати за або проти нього – за- повсюджувачі не самостійно вигадали та надрукуваПавла Різаненка. Певно, своїми вигадками «креативні» боронена, то порушили і Закон України «Про вибори ли ті листівки. На жаль, нашій судовій системі далеко автори наклепницьких листівок хотіли вплинути на народних депутатів України». Ну, й найбрутальнішим до досконалості, тож захистити ваше право на погромадську думку, проте напрацювали лише на відпо- порушенням, як на мене, є – повагу до честі та гідності, коли відальність перед законом. Отже, друкуючи листівки рушення поваги до честі та гідособа порушника невідоехай кожен читач без зазначення повних вихідних даних, розповсюджу- ності. ма – можливості не має. Хоча, ючи їх у недозволених місцях, використовуючи при Є надія, що правопорушенколи йдеться про підробку замислиться – кому цьому труд неповнолітніх, невідомі особи порушили ня не залишаться поза увагою. друкованого засобу масової вигідно паплюжити ім’я одразу три статті Кодексу України про адміністративні У момент роздачі цих листівок інформації, як це було вже деправопорушення. Окрім цього, оскільки станом на 31 працівниками правоохоронних людини, яка активно кілька раз у Броварах з місцелипня 2012 року Різаненка Павла Олександровича не органів були затримані особи, які займається громадською вими газетами, то тут, окрім було офіційно зареєстровано як кандидата в депута- їх роздавали, а також виявлено порушення цього права, є діяльністю, висвітлює склад злочину, передбачений Кримінальним кодексом факти порушення з боку України, а саме ст. 356 «Самоорганів місцевої влади, правство». У такому випадку бездіяльності районної міліція повинна встановлювати особу або осіб, які, вчинивпрокуратури та міліції? ши кримінальний злочин, ще й порушили право на повагу до честі та гідності. автівку з примірниЦе вже далеко не перша спроба спаплюжити ім’я ками приблизно 3 з Павла Різаненка. Починаючи з квітня в Броварах було половиною тисяч ек- випущено три підробні газети, кілька разів фальшуземплярів. Отже, по- вали листівки, друкували наклепницькі статті в комурушники мають бути нальній газеті. притягнуті до адмініНехай кожен читач замислиться – кому вигідно пастративної та цивіль- плюжити ім’я людини, яка активно займається громадної від­повідальності. ською діяльністю, висвітлює факти порушення з боку Від­ по��ідно до чин- органів місцевої влади, бездіяльності районної прокуного законодавства, ратури та міліції? Вочевидь, є такі особи. І наскільки вже, відповідальність за мабуть, бояться ці особи, що йдуть на такі принизливі такі адміністратив- вчинки. Головне, щоб суспільство усвідомлювало всю ні правопорушення дикість ситуації і робило для себе правильні висновки. передбачена у ви- Бо в здоровому суспільстві не може бути відсутня повагляді штрафу – до ві- га до честі та гідності людини. Адже з честі та гідності сімдесяти неоподат- починається усвідомлення себе, як громадянина. кованих мінімумів Олена Титова

Н

Павло Різаненко, голова ГО «Громадський захист Київщини»: – Мені дуже хочеться, аби Бровари вже в найближчій перспективі раз і назавжди очистилися від цієї скверни – застосування брудних технологій у боротьбі з ідеологічними опонентами. І я глибоко вірю, що так і буде, що це не за горами. Поки що мушу стверджувати, що моє рідне місто підтверджує дане йому раніше визначення – столиця чорного піару. 31 липня 2012 року, броварців та гостей міста «ощасливили» новим зразком чорного піару. Активісти «Громадського захисту Київщини» у центрі міста виявили дві мобільні групи, які розповсюджували розтиражовані друкарським способом листівки неправдивого і образливого змісту щодо мене. Двоє молодих людей роздавали цю «продукцію» біля торговельного центру «Перекресток» на вулиці Гагаріна, інша група у складі трьох осіб – на бульварі Незалежності, біля магазину «Калина». До речі, хлопці, котрі були задіяні у цій справі біля «Перекрестка», як з’ясувалося, були неповнолітніми. Активістами на місця події були викликані працівники правоохоронних органів. Молодих людей, котрі займалися розповсюдженням, доставили для дачі пояснень у відділок міліції. Тут же, біля «Калини», активісти заблокували автомобіль «Шевроле» червоного кольору, номерний знак – АІ4601ВІ. На задньому сидінні автомобіля виявили пачку листівок. Про подальшо-

Разом ми зможемо! Кожному з нас доводиться стикатись з байдужістю чиновників та свавіллям можновладців. З відвертою зневагою до «пересічного громадянина». З тим, що столоначальник вважає себе вищим

му огляді автомобіля у багажнику виявили ще 3,5 тисячі цих листівок. Звісно, хотілося б, аби правоохоронці цього разу продемонстрували свою фаховість, незаангажованість і нарешті відповіли на запитання – хто займається такою брудною справою, де виготовляється така продукція та хто її розповсюджує. Правда, надії на такий результат небагато. Адже за останні три місяці це вже четвертий приклад тиражування та роздачі у Броварах фальшивої поліграфії. Нагадаю – у квітні вийшла псевдогазета «Маєш Право Знати», потім плакат із моїм спотвореним зображенням, пізніше – ще одна фальшива газета «Громадський захист Київщина». І ось тепер листівка. Попередні ж звернення, заяви до міліції з приводу цього ніяких конкретних результатів не дали, так як правоохоронці не могли ідентифікувати осіб, причетних до справи. Цього ж разу активісти фактично зробили справу за міліціонерів, виявивши порушників. Тож є надія, що за їх допомоги правоохоронні органи зуміють встановити замовників цієї друкованої продукції, безпосередніх виконавців та місце її тиражування. Хоча сумнівів щодо цього додає той факт, що влада міста, здається, й сама не зацікавлена в розкритті злочину. Фальшиві листівки розповсюджувалися у десятках метрах від приміщення міськради. А псевдогазета «Громадський захист Київщини» вручалася броварцям разом із іншою пресою на поштових відділеннях, про що є у нас свідчення очевидців.

за нас лише тому, що примудрився отримувати зарплатню з податків які ми сплачуємо. Протистояти цьому важко, адже проти однієї людини виступає вся система. Давайте спробуємо допомагати одне одному в цій боротьбі, адже разом ми зможемо!

Отож, напрошується висновок, що влада Броварів аж ніяк не зацікавлена у встановленні у місті чесних і прозорих правил гри під час передвиборних перегонів, котрі стартували, як відомо, 30 липня цього року. Що ж до самої листівки, її змісту, то хотілося б відзначити дві речі. Перше. Вона складена настільки примітивно, що немає сенсу вступати в заочну дискусію. То занадто багато честі для автора цього тексту. Друге. Я вже звик до всього. Фантазіями нечистих на руку людей я вже був мафіозі, шпигуном ЦРУ, був навіть убивцею, наркобароном. Тож додатковим титулом (фінансовий рейдер), «присвоєним» мені ідеологами «чорнопіарівського» броварського «ательє», мене вже не здивуєш. Як і не можна завадити мені та моїм однодумцям йти тим шляхом, який ми обрали. А це – утвердження справедливості, законності, відповідальності, чесних правил гри в усіх сферах суспільного життя, неприпустимість використання брудних способів ведення політичної боротьби.

ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ

«Громадського захисту Київщини»

(067) 235-93-92


8

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

8 серпня 2012 р.

«Фельєтон»

Анекдоти Регіонали зареєстрували в Раді законопроект щодо введення кримінальної відповідальності за наклеп. Якщо його приймуть, пересаджають всю торгівлю, бо ціни в магазинах – це наклеп на наше щасливе життя. *** На відкритті Лондонської олімпіади Україну представляв Микола Азаров – людина, яка не вважає себе українцем, не говорить українською та має родовий маєток в Австрії. *** Якби за крадіжку відрубали руку, в Верховній Раді замість кнопок для голосування були б педалі. *** Регіонал Лук’янов гнав по трасі «Київ-Одеса» зі швидкісю 240 км/год. і публічно заявив, що це для нього ще не межа. Правоохоронні органи досконало розібралися в цьому питанні і офіційно підтвердили: так і є, дісно для Лукьянова це не межа. *** Янукович пише чергове звернення до українського народу. Доходить до слів «наша економіка відроджується» і питає помічника: – Як вірно «відродШується» чи «відродЖується»? – Звісно, через «Ж». – Ти диви – як відроджується, так і пишеться... *** Партія регіонів дуже схожа на свій «другий номер», співачку Таю Повалій – колись українська, зі штучними формами та обличчям і з величезними матеріальними запитами. *** Це на Заході – мафія, а у нас – керівництво.

Інформаційно-аналітичний тижневик "Громадський захист Київщини" Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№1445Р, від 06.03.2012 р.

Остання сторінка

Права засновника передані ТОВ «КГ «Контакт», вул. М.Васлиенка, 7А, м. Київ, 03124

Як я цілувалася з Кличком Я буквально бігла на опозиційний мітинг, щоб не пропустити його виступу, бо бачити справжню зірку світового масштабу «наживо», як то кажуть, погодьтеся, доводиться не часто. Словом, я прибігла, вся захекана й зморена літньою спекою, буквально за кілька хвилин до початку і ледве-ледве пробилася крізь людей з плакатами й прапорами до сцени, на яку він ось-ось мав вийти. Люди навколо мене – пенсіонери й молодь, чоловіки й жінки, навіть декілька юних мам із дітками – гомоніли, а активісти високо тримали прапори та радісно вигукували його прізвище. Нарешті, під гучні оплески присутніх, він упевнено й неспішно підіймається на сцену. Я ще ніколи не бачила його так близько. Мружачись від сонця, він привітно усміхався до людей і махав їм рукою. Ведучий надав йому мікрофон, і кілька довгих секунд ми стежили за його виразом обличчя. Зустрівшись із кількома тисячами людей поглядами, він миттю посерйознішав, на його обличчі з’явилася рішучість і мужність, такі знайомі нам усім ще з переглядів по телевізору його поєдинків. І от я почула його голос. Він говорив спершу спокійно, однак у цій спокійності відчувалася чоловіча впевненість і тверда воля. Головне нагальне завдання – це докорінне перезавантаження країни: позбутися бандитської влади, корупції та олігархічного режиму, натомість повернути повагу до простої людини, справедливість для всіх, незалежні суди, які нарешті перестануть обслуговувати багатіїв і провладних політиків… Говорячи про ці болючі проблеми його голос усе більше наливався силою, якої так бракує більшості українських політиків. Кілька раз мітинг перебивав його гучними оплесками та скандуванням його прізвища. Легким порухом руки він просив тиші і продовжував свій виступ. Його аргументи були прості й очевидні, з якими погодиться кожна тверезомисляча людина. Більшість наших проблем – від нашої пасивності, від небажання гуртуватися й бути мобільними, від давньої хуторянської філософії «моя хата з краю». «Ми повинні відстояти своє заради майбутнього наших дітей», – пролунав його голос із динаміків біля сцени. І знову шквал овацій! Випусковий редактор: Іван Доля Адреса редакції: grom_zah@meta.ua Редакція може не поділяти думку та позицію автора. За точність фактів, викладених в

Уже після мітингу, коли він зійшов зі сцени та його обступила добра сотня людей, фотографуючись і беручи автографи, я також спробувала наблизитися до нього. Біля мене стояла журналістка з диктофоном, яка змогла вихопити його з тісного гурту прихильників, з якими він прощався. Він стояв від мене за якихось два метри, і я змогла пильніше роздивитися його обличчя й очі. Коли він відповів на запитання журналістки і проходив повз м��не, якась невідома сила змусила мене взяти його за руку й зупинити. «Можна вас поцілувати?» – сором’язливо промовила я. «Залюбки», – усміхнувся він. Я поцілувала легенду, я поцілувала людину, яку знає весь світ і з якою асоціюється моя країна. Я відчула його теплі губи, які відповіли мені взаємністю, і ... прокинулася. Упродовж усього дня я ходила сама не своя. Сама до себе усміхалася, наспівувала пісні Віктора Морозова та Славка Вакарчука. Однак мене гнітило й інше почуття: як-не-як, але я ніби зрадила свого чоловіка. Я хотіла подзвонити йому на мобільний і в усьому зізнатися, однак не зважувалася. Хоча мій чоловік – сучасна й освічена людина, а не якийсь забитий совок, який продається за кіло гречки. Думаю, він усе б зрозумів. Вже після роботи, коли ми сіли вечеряти, я наважилася розповісти йому про мій сон. Він уважно мене вислухав, не задаючи жодних уточнюючих питань, і раптом несподівано засміявся. «Твоє щастя, – сказав чоловік, – твоє щастя, що це був Кличко, а не Янукович, Азаров чи навіть Яценюк. Інакше б я подав на розлучення». Маша Ромашкіна, м. Бровари

опублікованих матеріалах, відповідальність несе автор. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За зміст та достовірність реклами відповідальність несе рекламодавець.Рукописи не

рецензуються і не повертаються. Адреса друкарні: inter-ua@ukr.net Зам. 0512/14(13/1). Наклад 20000. Виходить щосереди. Розповсюджується безкоштовно.


Газета "Громадський захист Київщини" № 13/1