Page 1

ГРУДЕНЬ 2017 №9

Володимир Гірняк: «Стратегія реальних кроків»

О

Чому у нас хаос з рухом транспорту, катастрофа зі сміттям, конфлікти з забудовами і т.д. і т.п.? Відповідь не така очевидна.

сновна проблема не в тому, що хтось там з чимось не справляється. Чи може в сьогоднішніх умовах будь-яке підприємство чи конкретно взята людина досягнути успіху, не поставивши перед собою стратегічного мети і не окресливши шляхи для її досягнення? Відповідь очевидна: ні. Це в повній мірі стосується і Львова і Львівщини. Яким ми бачимо майбутнє? Куди ми рухаємося і якими кроками? Які ресурси для цього необхідні? Відповіді на ці питання в ідеалі мав би знати кожен активний представник громади? Однак… Продовження на 2 ст.

Анатолій Гриценко про борги України та інтереси олігархів

І

нтересам України відповідає лише умова створення Антикорупційного суду, все решта - це інтереси олігархату. Україні не потрібен кредит МВФ на умовах, які були висунуті Міжнародним валютним фондом, вважає лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко. Він нагадав про чотири вимоги МВФ: підвищення внутрішніх цін на газ; приватизація державних підприємств; ринок земель з наступного року; створення Антикорупційного суду. «Лише остання вимога МВФ відповідає інтересам України. Все решта - це інтереси олігархату, кількох родин, включно з президентською, які в умовах кризи і масових злиднів зможуть задешево скупити і землю, і залишки державної

власності, та ще й «заробити» мільярди на підвищенні цін на газ для населення», - переконаний Анатолій Гриценко. Разом із тим, у лідера «Грмадянської позиції» - суттєві зауваження щодо проекту бюджету на 2018 рік. Так, наголосив він, «Громадянська позиція» виступила б проти такого проекту, якби була у парламенті. Адже такий розподіл коштів - неадекватний: більше видатків спрямовуються владним структурам, а менше - на науку, освіту, медицину. «Подивіться, за борги, які уже набрали, потрібно платити наступного року 130 мільярдів. 55 мільярдів передбачено на субсидії. Люди цих грошей не бачать, вони прямо йдуть в кишені монополістам-олігархам за ті підвищені тарифи. На цьому фоні лише 400 мільйонів на такий важливий напрям, як енергозбереження. Неспівставно. Значить, це просто бюджет проїдання і подальшого закабалення через борги», - наголосив Анатолій Гриценко.


2 Роман Іванців: «Перемога Володимир Гірняк: «Стратегія реальних кроків» спільна, кожного з нас!» Громада Шевченківського району пише найкращі проекти громадського бюджету

Є

дина громада, з єдиними прагненням, єднання навколо спільних проектів - приречені на успіх. І доказ цьому – вже другий рік поспіль перемога мешканців Шевченківського району у конкурсі на найкращий проект громадського бюджету. Одразу дві пропозиції активістів знайшли найбільше голосів. Цього року йдеться про спорткомплекс при СЗШ 97 та реконструкцію скверу Віри, Надії та Любові.

Приклад інновації - Центр Митрополита Андрея Шептицького - новітній інформаційно-ресурсний центр Запитайте у когось із львів’ян, куди рухається наше місто і яким воно має бути, приміром через десять років – у 2027-му. Як у нас працюватиме громадський транспорт, якою буде інфраструктура, як забезпечуватимуться освітні та соціальні потреби, як функціонуватиме медицина тощо? Яким, врешті, має бути Львів нашої мрії? Відповіді не буде. Не можна сказати, що у нас не пишуть стратегій. Але виглядає, що все це робиться швидше для галочки, аби чиновники у разі потреби могли представити плід своїх «титанічних» зусиль. Зупинюся на Львові, оскільки найкраще обізнаний із ситуацією в нашому місті. Цікаво, чи люди, котрі планували розвиток міста десять-двадцять років тому, враховували нинішні виклики, припускали, наприклад, збільшення народжуваності чи сьогоднішній будівельний бум? Швидше за все, якщо про це й думалося, то не враховувалося. Інакше ми б у Львові не мали ситуації, котру деякі песимістично налаштовані урбаністи вже відкрито називають «стоянням на порозі інфраструктурної катастрофи». Так, у 2017 році щільність населення Львова фактично складає понад 4 тисячі мешканців на гектар площі, що майже вдесятеро перевищує встановлені нормативи. Постійне так зване ущільнення житлового простору призводить до практичної відсутності навіть мінімальних рекреаційних можливостей. Згідно з державними нормативами, у житловому кварталі на

Ми оголошуємо збір коштів з

тим, аби допомогти нашим героямземлякам.

Забезпечимо їх одягом, - продуктами харчування, засобами гігієни, миючими засобами. Просимо долучитися небайдужих людей! Про всі витрати а також

будемо звітувати на сторінці

«Допомога 24-тій механізованій бригаді» у Фейсбук.

одного мешканця має припадати 6 кв. м. зелених насаджень. А у нас ледь не в дитячих пісочницях будують. Згідно з державними санітарними правилами, наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів, в іншому ж разі потрібно будувати нові школи. Проблеми дитячих садочків, паркувальних місць помітні всім – тут і говорити нічого. Очевидно, що внаслідок непродуманого і хаотичного розвитку міста не справляється і транспортна система.

Місту потрібні ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ. А вони можливі лише за умови конкретного бачення його майбутнього. Тому настав час розробити чітку стратегію розвитку Львова. Але це не має бути черговий папірець, поспіхом «намальований» групою чиновників. До процесу розроблення стратегії Львова потрібно реально залучити широкі кола громадськості – експертні середовища, громадські організації, бізнес. Потрібно створивши робочі групи і спільно визначити пріоритети розвитку міста, окреслити стратегічні завдання і напрацювати кроки для їх реалізації. Мусимо нарешті зрозуміти, куди ми рухаємося і в якому Львові хочемо жити.

«До нашого успіху своїми активними діями долучилась переважна більшість мешканців мікрорайону. Вчителі, педагоги із садочку, працівники жеку, пенсіонери, парафіяни - тут просто неможливо згадати кожного»!

«У нас в районі є громадський актив – орієнтовно 15 чоловік. Ми збираємось і обговорюємо плани розвитку мікрорайону. Власне, тут і було прийнято рішення зробити ці два проекти. Згодом – долучили місцеву громаду до обговорення, дискусії велися як під під’їздами, так і в соцмережах», - розповідає один із ініціаторів, депутат ЛМР від фракції «Громадянська позиція» Роман Іванців. Так, каже він, досвід минулого року, коли також була перемога, а практичної реалізації досі немає (йдеться про реконструкцію Замарстинівського парку – Ред.), спонукав активістів працювати на випередження, тож наперед ініціювали, аби за кошти міста було зроблено проект реконструкції скверу Віри, Надії і Любові. Станом на зараз вже є готова проектно-кошторисна документація і як тільки потепліє, можна приступати до робіт - тендеру проводити не треба, адже йдеться про допорогові закупівлі. Кошторис цього громадського проекту – 500 000 грн. За ці кошти у сквері з’являться доріжки, лавочки та освітлення. «Те саме стосується і спортивного комплексу при школі № 97. Нині ця територія не в найкращому стані. Назва «спортивний комплекс» радше формальна. Певні заходи були заплановані заздалегідь, це дало нам поштовх швидко перейти до реалізації. Баскетбольний, волейбольний майданчики, відкриті тренажери вже мали би робитися. Зараз проходить

Волонтерський центр допомоги «24-тій механізованій бригаді» м. Яворів просить вас про допомогу Кошти можна перерахувати на карточку ПриватБанку: 4149 4978 7252 4378 Наталя Головань За більш детальною інформацією звертатись за тел. 093 70 18 709 Головань Наталя або за адресою: м. Львів, вул. Винниця 52.

експертиза. Щодо футбольного стадіону, то це глобальна робота. Там проблема із дренажною системою. Проте ми готові долучати ще й забудовників, які поруч будують. Тож разом проект може коштувати ще більше, аніж 3 млн. грн., на які нам дозволяє розраховувати перемога у конкурсі», - зазначає Роман Іванців. За його ж словами, заплановано, що при спорткомплексі будуть постійно працювати додаткові спортивні секції, аби зайняти дітей різними видами спорту.

Роман Іванців констатує: таких прикладів ще не було, щоб одна й та ж громада ставала двічі переможцем по усіх проектах, в яких брала участь. «До нашого успіху своїми активними діями долучилась переважна більшість мешканців мікрорайону. Вчителі, педагоги із садочку, працівники жеку, пенсіонери, парафіяни - тут просто неможливо згадати кожного! Знову захоплюють наші школярі, які з власної ініціативи агітували, створювали та розповсюджували листівки. Перемога заслужена! Перемога спільна, кожного з нас! Плоди цієї перемоги ми неодмінно будемо пожинати наступного року»! – наголосив Роман Іванців.


3

Володимир Гірняк:

Кожен метр квадратний обласної власності має використовуватися ефективно Зараз розглядається питання щодо приміщення дитячого кардіосанаторію на вул. Коновальця у Львові. Він не потрібен медицині. І в той же час керівник «Охмадиту» каже: «Потрібно 20 млн грн, щоби інвестувати у два реанімаційні місця, які коштують по 10 млн грн кожне». Це буде рятувати дитячі життя. Приміщення на вул. Коновальця ми якщо виставимо, то на аукціон. Якщо там може бути якийсь соціальний об’єкт – скажіть який. Назвіть джерело фінансування.

Л

ьвівська облрада зараз доволі активна щодо продажу об’єктів комунальної власності. Декого навіть лякає така масовість. Як запевняє заступник голови ЛОР Володимир Гірняк, який курує ці питання в області, усі процеси відбуваються публічно, після громадського обговорення - нічого тишком-нишком продавати наміру не мають. Що на виручені гроші планується зробити та збудувати – у розмові із паном В. Гірняком. – Пане Володимире, вже продано львівський універмаг «На ринку». Ціна 1374 долари за метр квадратний… – Це велике приміщення і там була копійчана оренда у межах 40 тис. грн за місяць. Як профільний заступник голови Львівської облради і юрист, я розглядав два питання: чи можна підняти вартість оренди і чи можна продати це майно з аукціону. Півроку з’ясовував ситуацію і побачив, що обидва варіанти неможливі. Було допущено дуже грубу помилку у 2003 році – продовжено договір оренди на 50 років – до 2053 року із фіксованою сумою оренди. Більше того, договір оренди був викладений у тій редакції, яка була вигідна тодішньому орендарю. Були пропущені строки позовної давності щодо оскарження договору. Коли ми неодноразово піднімали це питання на круглих столах, я говорив одну просту річ: єдиний варіант для обласної ради – дорого продати це приміщення орендарю. Усе інше – популізм. Не хочу ні на кого «наїжджати», але у 2013 році місто частину цього приміщення - 1800 кв м – продало за 7,8 млн грн. А ми продали більше ніж за 63 млн грн. Якщо в доларах – місто продало свою частку у 2013 році за 525,6 доларів США за метр кв., а область сьогодні - приблизно за 1500 доларів США за метр.кв. Тобто, ми продали у 2,5 раза дорожче. Більше того, у нас була угода до 2053 року. У міста таких обмежень не було.

– Яка загалом стратегія Львівської облради щодо приватизації? – Є стаття 13 Конституції України, де написано: «власніть зобов’язує», «власність не повинна шкодити». Я би дуже хотів, щоби в Конституції України були норми, які зазначені в конституціях США¸ Німеччини – кожен зобов’язаний ефективно використовувати власність. Вважаю, що кожен метр квадратний обласної власності має використовуватися ефективно. Не можна допускати ситуації, яка відбулася, наприклад, з приміщенням на вул. Пекарській (колишня обласна книжкова друкарня, - Ред). У 2006 році це приміщення було в хорошому стані, не те, що зараз. Обласна рада оцінила його по-мінімуму, тричі виставляла на аукціон. Зараз ціна пішла на зниження. Немає покупця.

‘‘

Зараз найважливіше відкрити перинатальний центр, який життєво необхідний для області. От 1 січня його запустимо, далі будемо говорити про перспективу

‘‘

У нас є порядок з майном. Є 1564 об’єкти обласної комунальної власності, усі мають свідоцтва про право власності. Вони повинні використовуватися ефективно. Якщо вони потрібні обласній раді, мають використовуватися за призначенням.

«Не лікують приміщення, лікують технології» – Чи зараз доцільний час для приватизації? – Універмаг «На ринку», вважаю, треба було приватизувати ще раніше. Ми би отримали серйозну суму грошей, а не копійки кожного місяця. У медицині є приміщення, які не використовуються – наприклад, приміщення фтизіатрії після реорганізації служби. Вони не потрібні охороні здоров’я. Що з ними робити? Виставили на аукціон. Одне приміщення продали за досить непогані гроші – понад 4,5 млн грн. На приміщення на вул. Устияновича,14 поставили ціну близько 10 млн грн. Поки немає покупця. Продамо - гроші надійдуть в медицину. Не лікують приміщення, лікують технології. – Куди підуть кошти від універмагу «На ринку» та інших проданих об’єктів? – Від усіх об’єктів кошти ідуть у бюджет розвитку. Від продажу універмагу «На ринку» близько 20 млн грн піде на перинатльний центр. А решту – це школи, садочки, дороги, об’єкти соціальної інфраструктури. – Яке наповнення бюджету розвитку від приватизації? – Цього року очікуємо близько 80 млн грн. Наступного року плануємо отримати більше.

У кожній галузі потрібно будувати щось нове – Щодо перинатального центру. Скільки вже вкладено і скільки ще потрібно? – Точні цифри знає замовник – УКБ ЛОДА. Кабмін цього року виділив 45 млн грн, ще 20 млн грн - обласна рада. Зараз на обладнання називали цифру близько 50 млн грн. Але дано доручення департаменту охорони здоров’я, щоби порахувати по-мінімуму, бо ці кошти сподіваємося залучити з державного

бюджету ще цього року. Завдання ставиться, щоби до 1 січня перинатальний центр запрацював. Він запрацює не на повну потужність, але запрацює. – Ви раніше зазначали, що за нинішньої каденції обласної ради планується збудувати щось знакове. Які проекти плануються до втілення? – Ми постійно повинні думати над тим, щоби щось створити. Я не люблю простого критиканства чи балаканини. Хотілося би, щоб у кожній галузі з’явилося щось нове. Щодо медицини – перинатальний центр - його відновимо за нашу каденцію. Хотілося би дитячу онколікарню. У планах - нове приміщення для обласної клінічної лікарні. Так само у сфері культури. Постать, яка презентує, об’єднує Україну - Іван Франко. Є ідея зробити щось на зразок нового ультрасучасного музею Франка. Я ще не знаю де і як, але певна спільнота і певні середовища підтримують таку ініціативу. Мусимо запустити наші бібліотеки. Потрібно, щоб вони жили. Є багато речей, де щось нове можна зробити. А десь можна суттєво покращити ситуацію. Дуже позитивний приклад музей Івана Франка у Нагуєвичах - прийшов новий керівник, який рухає справу уперед. – Із цих проектів щодо будівництва об’єктів, які ви називали, який найближчий до втілення? – Найперше, це перинатальний центр. От 1 січня його запустимо, далі будемо говорити про перспективу.

До ремонту приміщення на Короленка будемо залучати благодійників – Колишнє приміщення російського культурного центру на вул. Короленка. Коли там з’явиться господар? – Думка більшості спільноти, що там має бути обласне комунальне підприємство. Маємо амбітну мету до 14 жовтня 2018 року відкрити це приміщення. Зробити там центр під умовною назвою «будинок воїна» чи «будинок ветерана». – Йдеться про те, щоб відремонтувати його силами обласного бюджету? – Це буде коштувати понад 5 млн грн. Роботи буде фінансувати обласний бюджет. Тендерні процедури, підрядники мають бути під великим контролем. Завершується розроблення проектно-кошторисної документації. Далі треба провести різні експертизи. Сподіваємось, якщо у квітні розпочнемо відновлення, то впораємося до 14 жовтня. Також плануємо відкрити рахунок для благодійників. Моє бачення – на другому поверсі можна розмістити музей, пов’язаний із Небесною Сотнею, з російсько-українською війною. Перший поверх може використовуватися для різних зустрічей, офіційних прийомів. Розмовляла Галина Горак


4

Майдан. Чотири роки по тому

Б

Юрій Кужелюк, депутат Львівської міської ради, фракція «Громадянська позиція», учасник революції Гідності

удучи активним учасником обох Майданів, та об’їхавши лінію фронту від Пісків до Станиці Луганської в якості волонтера, дозволю собі декілька думок, можливо і не зовсім приємних. Базуюсь лише на фактах та на тому, що бачив. Без «слава» і «ганьба». Хоча очевидно, що були «зради». Але були і перемоги, адже ми ж все-таки існуємо і, здається оговталися від всього того, що на нас впало, правда ж? Ото ж минає чотири роки від Революції Гідності і сто років від революційних подій 1917 року. Назва книги Джона Ріда «Десять днів, що потрясли світ» дуже добре характеризує ті тектонічні зсуви, що відбулися в буремному 1917му, адже вони сформували майбутнє людства. Ми це добре відчуваємо зараз, хоча люди які були сучасниками тих подій і гадки не могли мати про їх наслідки. Вони їх просто творили, свідомо чи мимоволі. Так і ми, беручи тоді участь у подіях, які згодом назвали Другим Майданом, а потім Революцією Гідності, не могли уявити

собі наслідків. Ну хто тоді міг подумати, про те, що в Європі спалахне війна, що приведе до світової конфронтації з наступним сповзанням до холодної війни? Хто міг подумати, що від України, про яку мало хто говорив, залежатиме доля президента наймогутнішої держави в світі, адже Манафортгейт тільки починає розкручуватися. А що далі чекає світ і нас в ньому — лише одному Богу відомо. І як сталося, що здавалось би повністю пригнічений та деморалізований народ розпрямився як пружина за крок до нового «Переяслава» імені Путіна - Януковича? Хто б подумав, що разом на Майдан вийде мільйон людей? Хто б передбачив, що люди підуть на війну, власним коштом купуючи каски, форму та інше військове спорядження? Хто б подумав, що з усіх точок України почнуть їздити на фронт тисячі машин везучи все, що можна і не можна уявити? Адже сам з колегами возив все, що можна, від трусів, шкарпеток і цигарок до автомобілів і БРДМа (броньована розвідувально-дозорна машина) для батальйону «Свята Марія».

Ми переконалися у правдивості сентенції про те, що: «Революцію роблять романтики, а плодами її користуються негідники». Не секрет, що з’явилися псевдоволонтери, які збирали гроші і потім спокійно щезали, дискредитуючи весь волонтерський рух. А скільки людей ходили і ходять зараз по державі з шинами і в камуфляжах, видаючи себе після революції за «Правий сектор», а зараз — за бійців АТО. Правда і те, що чотири роки тому молодь на Майдані ішла під кулі і в армію, а зараз — вся Львівщина не може по призову набрати всього 700 чоловік. І це не на фронт, а на строкову службу. Правда і те, що попри розмови про торгівлю на крові, фабрику у Липецьку, маса наших співгромадян спокійно їздить на заробітки в Росію, активно працюючи на агресора. Та й в Крим на відпочинок також. Гроші не пахнуть. Пишу це не для того, щоб посипати голову попелом, а тому, що нам треба час від часу дивитися в дзеркало. Всім. І зображення там буде не зовсім погане, але і без німба над головою.

Давайте визнаємо, що ми творимо зараз історію. Ми брали участь у подіях під назвою: «Три місяці, що потрясли світ», якраз з 21 листопада по 21 лютого. В результаті ми вистояли, ми позбавилися від багатовекторності, ми провели декомунізацію, ми встояли у війні і, нарешті, з потішних військ створили справжні Збройні сили України. Ми почали наводити порядок у власній хаті, і болісна реакція наших сусідів, які не звикли до цього, свідчить про те що ми це робимо правильно. Ми зрозуміли, що Україну можуть збудувати лише українці і більше ніхто. Нам би ще вміти владу сформувати, але і цього навчимося. Все у нас буде добре, тільки для цього треба важко працювати, бути мудрими, не вірити пройдисвітам і вірити в майбутнє. Чотири найважчі роки минуло. Небесна сотня загинула недаремно. Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля!!!

«Громадянська позиція». Реєстраційне, свідоцтво: КВ №16558-5030Р. 79005, м.Львів, просп. Шевченка 12/4. Тел./факс: (032) 261-65-30. Відповідальний: Анатолій Петрінко. www.grytsenko.com.ua, gp.lviv@gmail.com. Друк: ФОП Войтович А.П. Тираж: 10 000 прим.

Газета "Громадянська позиція" (Львівська область), грудень 2017  
Газета "Громадянська позиція" (Львівська область), грудень 2017  

Газета "Громадянська позиція" (Львівська область), грудень 2017

Advertisement