Page 1

ХАРКІВ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

ГРУДЕНЬ 2016

Українці найбільше довіряють Анатолію Гриценку Лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко має найвищий рівень довіри українців з поміж усіх політиків. Про це засвідчують результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту. Опитування проводилося по всій Україні (крім окупованих територій Криму і Донбасу) з 28 вересня по 7 жовтня 2016 р. Всього було опитано 2400 жителів України віком 18 років і старше, які мають право голосувати. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, регіоном і величиною населеного пункту. Допустима похибка не перевищує 2.0%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 66.9%. Додатково було опитано 1156 респондентів у Харківській області. Допустима похибка не перевищує 2.8%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 64.1%.

зГриценко досьє Анатолій Степанович Гриценко Анатолій Степанович Голова КоординаційноїРади РадиПартії, Партії, Голова Координаційної член Партії «Громадянська «Громадянськапозиція» позиція». Член Ради Ради Партії Народився 25 жовтня 1957 року. Народився 25 жовтня 1957 року Міністр оборониУкраїни України2005 у 2005 -2007 рр. міністр оборони -2007 На президентських виборах у 2014 році зайняв 4 місце. На президентських виборах у 2014 році зайняв 4 місце. Одружений, має44дітей. дітей. Одружений, має

Анатолій Гриценко про – Мінські домовленості: «…не можна виконати, вони за часом вже формально завершилися. Треба, щоб прийшло усвідомлення, що Мінські угоди – дохлі з самого початку. Їх не можна виконати. Вони по часу вже завершилися формально, вони були до 2015 року... Вони не вирішили проблему системно. Економічно там все зруйновано» «Якщо світова спільнота не готова повністю відмовитися від Мінських угод, нехай їх залишать, але змінять черговість виконання пунктів. На перше місце нехай поставлять питання безпеки та контролю над кордоном». –перспективи вступу України до НАТО: «Коли Україна може вступити в НАТО? Коли ми дозріємо, може, вже не буде куди вступати»... – новий етап відносин з Америкою: «Китайці щось таки знали. Ще в травні, коли був з делегацією у Пекіні, головне, що їх турбувало – як відстояти свої інтереси у відносинах із США під керівництвом Дональда Трампа. На той час уся Європа дружно стала на підтримку Хілларі Клінтон. У боротьбу проти Трампа включилася і українська влада, розкривши кілька рядків із “чорної книги” ПР, наслідком чого стала відставка керівника його виборчої кампанії Пола Манафорта. Таке не забувається. Тепер, у набагато складніших умовах, як би важко це не було, Україна має чітко визначити і відстояти у відносинах з Америкою Трампа СВОЇ інтереси. І голов-

не: усвідомити, що будувати і захищати СВОЮ країну – це НАША відповідальність.» – зовнішнє середовище для України: «Drang nach Osten? Молдова обрала Президента. В інтерв’ю російському каналу він окреслив свої плани: Асоціація з Євросоюзом – то помилка; відновлення стратегічного партнерства з Росією; ніякого виведення російських військ; перетворення унітарної Молдови на федеративну державу з “особым статусом” для Придністров’я; перший зарубіжний візит – до Москви. Сусідка розвертається на схід. Схожа історія в Болгарії, а після наступних виборів на схід потихеньку подрейфують ще кілька країн ЄС/НАТО. Тож зовнішнє середовище для України стає складнішим. Значить, сильнішою має бути наша власна політика, а для цього потрібні довіра і єдність. Справжні, а не силовиками-”шатунами” згуртовані» – про правду Саакашвілі: Неправда підриває довіру людей. Міхеїла Саакашвілі трохи занесло. Заявив, що він сьогодні, напевно єдиний із відомих українських політиків, хто має лише один, український, паспорт, решта тримають по 2-3-4 паспорти інших держав. За інших не скажу, але я особисто маю лише українське громадянство. Паспорту іншої держави не маю і ніколи не мав, на відміну від того ж Саакашвілі. І не лише я: коли наша партія Громадянська позиція ішла на парламентські вибори, усі (!) кандидати від ГП у своїх автобіографіях чітко вказали “Громадянин України, громадянства іншої держави не маю” і скріпили своїм підписом. Усі ці документи й зараз у ЦВК. Розумію, Саакашвілі створює нову

партію, планує йти на вибори, хоче якимось чином виділитися. Але надто гарячкувати й молоти язиком зайвого, неправдивого – не варто. Неправда підриває довіру людей. – про декларації: «За мільярдними деклараціями якось затихло розслідування мільярдних хабарів депутатам-міністрам-політикам із “чорної книги” Партії Регіонів. Совпадєніє? А якщо в деклараціях індульгізувалися не лише свіжо-вкрадені, а й оті “регіональні” мільярди? Тоді розслідування НАБУ стане ще цікавішим?)» -про мораль влади: «За межами моралі! Глава держави “заробив” 50 мільйонів на позиках своїй державі. Під час війни!! Найбільше – 48,7 мільйонів – на ігрищах з обмінним курсом. Джерело “доходів”: Міністерство фінансів України. Так вказано в декларації. Насправді – ми з Вами, народ України, бо своїх грошей ні Міністерство, ні Уряд не мають. А з курсовою різницею напевно підсобила Гонтарєва, бізнес-партнер Порошенка і голова НБУ за сумісництвом? Як на мене, після Ліпецько-Севастопольського “бізнесу” на території ворога, це найбільш аморальна стаття “доходів” у декларації Порошенка.» - про «Беркут» та інші спецпідрозділи: «Спецпідрозділи голови МВС Авакова, голови СБУ Грицака, керівника Управління державної охорони Гелетея зараз поза законом. Ще під час Майдану, коли загострювалася ситуація, я разом із правозахисником Станіславом Батріним подав позов в суд, щоб заборонити стягувати «беркутів-

ців», які діяли найбільш нахабно і жорстоко, з регіонів країни, і щоб заборонити їм використовувати зброю і спецзасоби проти мирних мітингувальників. Ясна річ, що за Януковича суд тягнув з вироком. Але у березні 2014 року було винесено остаточне рішення, яке зафіксувало, що керівництво держави не мало права стягувати до Києва ті всі спецпідрозділи, не мало давати їм можливість використовувати зброю. Але влада зараз продовжує робити те, що робив незаконно Янукович...» - про план «Шатун» та шатунят-підспівувачів Не оберете в першому турі, буде війна і кров… Пікетуватимете Нацбанк – упаде гривня... Підете з протестами на Печерськ – будуть теракти і кров... Невдоволені грабіжницькими тарифами – рука Путіна… – суцільний «Шатун»! А вбитих, поранених солдат і цивільних ПІСЛЯ однотурового обрання у 100 разів більше – ніж ДО? Нескінченна війна під фальшивою ширмою АТО – вже ПІД ЧАС однотурового президентства? Більш ніж утричі опущена гривня з украденим багатомільярдним рефінансом для придворних – тихенько і БЕЗ протестів? Медведчук два роки за столом переговорів – не рука Путіна, не «Шатун»? Ліпецьк, мільярди рублів у бюджет ворога; офшори, підсліпкуваті трасти, недоплачені власній країні мільярди; військові замовлення в копілку богданів і ленінських кузень; на падінні гривні 50 мільйонів “зароблених”; постійна брехня з екранів, невиконані обіцянки, зірвані реформи, тотальна корупція, втрата довіри і безнадьога, всередині і ззовні – хіба не ЦЕ саме і є– найперший «Шатун»?


2

ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ | ХАРКІВ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

ГРУДЕНЬ 2016

ОТ АКТИВНОГО ГРАЖДАНИНА –

К ГОСУДАРСТВУ-ЛИДЕРУ

Шишкин Юрий Иванович, 61 год, полковник в отставке, ветеран воинской службы, политолог, политтехнолог. С 2002 года активно занялся общественно-политической деятельностью. Обладает опытом работы в аппарате Секретариата Президента Украины: в 2005-2006 гг. работал старшим консультантом региональной приемной Президента Украины в Харьковской области. Руководителями областных организаций партий принято избирать бизнесменов, предпринимателей, а вы к таковым не относитесь. Да еще помнится, вы заявляли, что как покончим с режимом Януковича, то можно будет и отойти от активной политической деятельности... Поэтому ваше избрание стало некоторой позитивной неожиданностью. Неожиданность в чем? Я всегда был в оппозиционерах. Я с самого начала не поддержал стремление олигарха стать Президентом Украины. Я знал, что большинство людей задурены придуманными высокими цифрами рейтинга Порошенко и его, существовавшей в то время на бумаге, партии «Солидарность». Доказать это кому-то тогда было практически невозможно. Колесо истории крутилось очень динамично, украинцы хотели мира и готовы были проголосовать хоть за черта. И проголосовали. К сожалению, народ к власти привел снова олигарха. А власть украинских олигархов, мы все знаем, к хорошему не приводит. На президентских выборах 2014 года я голосовал за А.Гриценко. Выбор был сделан из морально-этических и деловых соображений. Хотя тогда я не задумывался про вступление в партию «Гражданская позиция». Только в июне месяце этого года я вступил в эту партию. Через несколько месяцев в областной организации место Головы стало свободным. Я стал одной из кандидатур, которые претендовали на партийную вакансию. Выбор пал на меня, с учетом опыта в общественно-политической работе, участия в избирательных кампаниях, и наличия времени заниматься партийной работой. Выбрали единогласно. Сказалось то, что некоторые однопартийцы меня знали раньше, с другими я успел познакомиться и рассказать подробно о себе и своих планах. В Украине, как правило, каждую политическую партию связывают с ее лидером. В «Гражданской позиции», как известно, таким лидером является Анатолий Гриценко. Отличается ли он чем-то от лидеров других партий? Конечно, любую политическую партию связывают с ее лидером. И, как правило, некоторые партии вписывают в свое название фамилию лидера. Что касается нашей партии, то она отказалась от упоминания

Имеет 7-й ранг госслужащего. Возглавлял региональный благотворительный фонд поддержки материнства и детства «МАМА». Будучи членом общественной организации «Независимое агентство журналистских расследований», основал Интернет-сайт «НАРОДнаяПРАВда». В избирательных кампаниях принимает участие с середины 90-х гг.

имени лидера в своем названии. Во-вторых, партия функционирует на реальных демократических принципах и бывает такое, что чья-либо высокая должность в партии не является гарантией «неприкосновенности» того или иного члена партии. Были случаи, когда, например, городская партийная организация исключала из партии своего члена за нарушения моральных норм, при том, что этот человек являлся головой областной организации… Третий момент: Анатолий Гриценко по должности не руководитель партии, а Голова Координационного совета Рады Партии, а все руководители областных организаций являются членами этой Рады. В-четвертых, за партией не стоят фигуры ахметовых, левочкиных, фирташей, то есть олигархов, как это у большинства нынешних парламентских партий. Может здесь и есть некоторая финансовая «слабость» партии, но это правильный путь. Ибо тот, кто рассчитывает на олигархов, потом вынужден протаскивать в Верховную Раду кумовьев, «секретарш», «охранников», «водителей» этих олигархов. Поговорим о рейтингах партии. Партия не является парламентской. Насколько известно, на выборах в 2014 году ей не хватило голосов, чтобы войти в Верховную Раду. Есть ли у партии перспективы? Да, на сегодня партия «Гражданская позиция» не является парламентской партией. В 2014 году, например, по Харькову партия набрала около 4%, в то время как на президентских выборах у лидера партии Анатолия Гриценко было около 5%. Хотя перед выборами социологи давали до 10%. Видимо, где-то на «финише» не доработали… Если говорить о рейтингах этого года, то можно отметить следующее. У А. Гриценко самый высокий уровень доверия среди населения. И это при том, что его не приглашают на центральные рейтинговые телеканалы, как многих других политиков. В президентском рейтинге Анатолий Степанович многие месяцы стабильно находится среди лидеров. Если говорить о рейтингах Партии, то, он несколько отстает от рейтинга А.Гриценко. И тем не менее, по данным нескольких социологических центров, партия «Гражданская позиция» преодолевает 5% рубеж, если бы выборы проходили в конце ноября-начале декабря 2016 года.

28 сентября 2016 года на конференции Харьковской областной организации политической партии «Гражданская позиция» ее руководителем избран Юрий Шишкин Хочу также напомнить, что наша партия настойчиво выступает за новый закон о выборах народных депутатов, то есть за закон о пропорциональной системе выборов, которая уже апробирована на прошлогодних местных выборах. Только при переходе на новый, партийный принцип выборов , появится возможность для эффективной работы не только парламента, но и правительства. В случае принятия нового Закона, исходя из сегодняшних рейтингов, «Гражданская позиция» сможет создать фракцию из 30 и более народных депутатов. Но мы не намерены держаться на достигнутом уровне и будем активизировать деятельность как по привлечению активных, честных людей в партию, так и по увеличению числа своих сторонников. Есть ли у партии «Гражданская позиция» свой лозунг, девиз? Да, такой девиз есть. – «От активного гражданина – к государству-лидеру». При этом наша партия предлагает путь опережающего развития, делая ставку на мораль, интеллект и творческую энергию активных граждан. Последние три года показали, что такой потенциал в Украине есть. Но, к сожалению, в стране много политиков, особенно тех, кто при власти, которые больше говорят, чем делают. А если что и делают, то не в интересах народа. Яркий пример тому, грабительские цены на энергоносители. Понятно всем, что внутренние цены на уголь, газ, электроэнергию сильно завышены. И такие цены объясняются не экономическими причинами, а, скорее, моральными. Случай с народным депутатом Онищенко, убежавшим за границу – яркий пример, как энергоносители дорожают в интересах нескольких лиц. Я уже не говорю про е-декларации, которые проявили всю вороватость украинской «элиты». Вы были участником украинских Майданов и в 2004, и в 20132014 годах. Почему Майданы в Украине заканчивались именно так? Можно ли было избежать трагических событий, особенно, в 2014 году? В начале 90-х гг. Украина была не готова жить в условиях демократии и гласности. Одно дело объявить, другое – следовать этому. Поэтому на вершине политического Олимпа оказались довольно нечистоплотные люди, – алчные, с криминальным прошлым и т.д. И сейчас, к сожалению, их хватает как в парламенте, так и в

правительстве. Не говоря уже об олигархах. Олигархи определяли политику как внутри страны, так и внешнюю политику. В 2000 годах в Украине наступило некоторое экономическое оживление. Как ни странно, наши устаревшие заводы стали востребованы из-за роста производства в Китае. Украина даже стала лидировать по приросту промышленного производства среди стран СНГ. В то же время эти процессы не привели к заметному росту благосостояния масс в стране. То есть, явно была видна несправедливость. И 2004 год стал первой отправной точкой, когда украинское общество восстало против существовавшей несправедливой системы распределения благ. Выборы президента в стране, точнее явные нарушения при голосовании и стали поводом к «Оранжевой революции». Затем народ немного успокоился, поверив, что новая власть будет работать во имя людей. По инерции действительно несколько лет что-то двигалось, поднимался малый и средний бизнес. Но олигархи продолжали делить Украину. И вновь кризис 2008 года, который способствовал приходу к власти В.Януковича. А он начал полностью оправдывать надежды тех, кто выдвигал его ради построения тоталитарного общества. Янукович стал превращаться в «царя», отнимая бизнес у многих и укрепляя коррупционную систему, которая помогала ему править и грабить страну. Государственные институты (МВД, таможня, налоговая, суды) окончательно стали коррумпированными. Чемпионат ЕВРО-2012 немного отодвинул начало протестов, поскольку возродил евроинтеграционные надежды, да и власти надо было вкладываться и меньше воровать. Хотя и там успевали. Вспомним харьковские лавочки в метро по цене автомобиля «ланос». 2013 год: еврофутбол закончился, «тормоза» у коррупции отказали, жизнь начала ухудшаться - начались массовые мирные выступления. Они были направлены вначале на то, чтобы заставить Януковича подписать соглашение о вступление в Евросоюз . Евросоюз у украинцев ассоциировался не только со свободой и демократией, но и с отсутствием коррупции, власти олигархов, реальной властью закона, высоким уровнем жизни. В.Янукович тогда задумывался над вторым президентским сро-

Интервью вел Петр Матвиенко ком – по замыслу его политтехнологов, он должен был взрастить радикальное движение в лице партии «Свобода» и вывести во второй тур выборов именно Тягнибока. (Здесь вспоминается «модель» Кучма – Симоненко образца 1998 г.) Напугав, таким образом, обывателя радикальным националистическим движением, «регионалы» планировали, что в 2015 году Янукович должен был быть избран на второй срок. Но ситуация вышла из-под контроля. Произошло это главным образом по причине того, что власть не желала признавать свои ошибки, отправлять своих «проколовшихся» чиновников в отставку. Что, в конце концов, и завершилось трагическими событиями… Сегодня, Украина продолжает развиваться по сценариям Кучма-Янукович. Олигарх продолжает править страной – это к добру не приведет, тем более в нынешних условиях. Поэтому нынешняя власть нуждается в смене, так как не способна проводить реформы, не способна проводить открытую честную кадровую политику, не способна бороться с коррупцией. Возникли проблемы и со свободой слова. Становится сложнее критиковать президента, правительство, депутатов под страхом быть обвиненным в сепаратизме или принадлежности к агентам-шатунам… …А трагических событий в 2013-2014 можно было избежать, если бы политическая элита была ответственной за свои поступки. Но у нас нет элиты, на ее месте находится псевдоэлита. А, как известно, псевдоэлита только делает вид, что работает на благо своего народа. В то время как настоящая элита должна осуществлять функции управления во имя людей. Надо ли понимать так ваши последние слова, что партия «Гражданская позиция» стремится, чтобы в ее рядах были такие люди, которые могут реально стать элитой нашего общества? Вообще-то, к этому должна стремиться каждая партия. К сожалению, большинство известных нам, в том числе и парламентских партий, в своем составе имеют преимущественно людей из псевдоэлиты. А мы стремимся к тому, что наша организация, наша партия стала образцом в привлечении к политической деятельности высокоморальных, культурных, образованных людей, которые, надеюсь, в ближайшем будущем станут элитой государства Украина.


ГРУДЕНЬ 2016

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ | ХАРКІВ

3

ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО И ЖИЗНЕННАЯ ПОЗИЦИЯ ХАРЬКОВЧАН (по материалам круглого стола) ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ МОЛОДЬ?

«Звісно потрібна! Без молоді України не буде» – скажуть патріоти і виставлять десять кандидатур на виборах одного президента. «Звісно потрібна, без молоді у нас не буде пенсій» – скажуть люди похилого віку і підуть голосувати за минуле покоління комуністів та популістів. «Потрібна, без молоді у нас не буде роботи» – скажуть вчителі і будуть просити гроші молодих батьків на різні потреби керівництва школи. «Молодь несе прогрес» - скажуть науковці і зарублять всі новітні ідеї, «потому что лучшее – враг хорошего» (власний досвід ). «Молодь це надія держави» скажуть депутати у парламенті і продовжать відстоювати інтереси олігархів. Слова та справи в Україні відрізняються. Доказом тому – сумна статистика. 45% випускників університетів влаштовуються не за спеціальністю, а згодом їх кількість зростає до 68%. 81% молоді бажає виїхати з України. У 2013 році їх було 65 %, тобто також є тенденція до збільшення. Згідно даних Міносвіти, 79% випускників ПТУ офіційно працевлаштовані, але я працював майстром виробничого навчання і знаю, що це фікція. Насправді

керівництво змушує приносити довідки про працевлаштування щоб захистити себе від перевірок. В кращому випадку, окремі випускники працюють рік-другий, а потім змінюють роботу, а в більшості випадків просто домовляються про довідку через знайомих. Освіта дорога та неякісна, медицина сумнівна, власний бізнес не розпочнеш, бо кредити дорогі. Покоління втрачених можливостей. І що ж залишається молодій людині? Або на заробітки, в армію, або в кримінал. Мені майже 40, я висококваліфікований інженер-конструктор з багатим професійним досвідом. Розробляю технологічне обладнання для електродвигунів, володію комп’ютерним проектуванням, вмію працювати на верстатах, за потреби спілкуюсь та переписуюсь англійською, освоїв 3D-принтери. Давав пропозиції по новій продукції. Але отримую зарплату в 3200 грн. Спроби підняти зарплату поки невдалі. Бо діє політика низьких зарплат. Щоб люди злились на владу та задивлялись в бік Росії, яка лише за півгодини від нас. Там, до речі, зарплати вдвічі вищі. Але я не хочу в Росію. І не хочу «в конверті», бо це собі на шкоду. Я живу в гуртожитку заводу «Комунар». Там чотири поверхи людей, більшість – молодь. Якби цей гуртожиток передали на баланс міста, ми могли б приватизувати наші невеличкі кімнати, де живемо. Але не передають, хоч мали б за графіком ще у 2015 році. Ні родини не можемо завести (гуртожиток для несімейних), ні заходи з теплозбереження запровадити. Кому вигідно? Точно не молоді. От і виїзжають люди з України, хто на щось здатен, бо не бачать перспектив у власній державі. Олексій Бугаєв, інженер-конструктор

ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ ЛЮДИНИ – ВІД ТОТАЛІТАРНОГО ДО ДЕМОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

Активна життєва позиція – це така система особистих цінностей людини, яка спонукає її до позитивної, морально впевненої, соціально-орієнтованої активної діяльності. Дії такої людини мають корисний вплив як на саму людину, так і на суспільство в цілому. Тоталітарна система регламентує усі суспільні та приватні сфе-

На жаль, змушені констатувати, що незважаючи на спроби України робити певні кроки у напрямі реформування місцевого самоврядування, багато проблем, пов язаних із здійсненням громадами своїх повноважень, залишаються, по суті, не вирішеними. Слід зазначити і те, що до цього часу в Україні не виконується значна частина вимог і принципів Європейської Хартії місцевого самоврядування. Чинний текст Конституції України містить деякі протиріччя та припускає різні трактування, які стосуються адміністративно-територіального устрою і організації місцевого самоврядування демократичної держави. Проте, поки що не дуже помітно бажання законодавчого органу вирішувати ці питання. Як не дивно, але місцеве самоврядування чомусь залишилося

самоврядування

Культури, 9, побудований у 20-х рр.. кооперативом літераторів, в якому до 1938 року було репресовано мешканців майже сорока квартир із шістдесяти трьох!!! Події 2013-2016 років засвідчили незгасиму жагу українців розбудовувати демократичну правову державу. Воїни-кіборги, волонтери, активні співгромадяни переконливо довели, що на українській землі народ, як господар, буде самостійно визначати власну долю, подальший напрямок розвитку. …Важливу увагу, на мою думку, ми маємо приділити молодому поколінню, тим кому жити та розвивати нашу країну завтра. На часі розвиток в учнівській та студентській молоді – математичних -, ІТ-, комунікативних компетентностей, вміння вчитися, мати ініціативу та лідерство, бути відповідальним громадянином. Ігор Піскунов, соціальний педагог

АКТИВНАЯ ЖИЗНЕННАЯ ПОЗИЦИЯ КАК ИНСТРУМЕНТ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ

Сегодня каждый среднестатистический гражданин Украины переживает тяжелое социальное

бремя. 25 лет независимости и обещаний, нами же выбранных политиков, терпеть и дожидаться счастливой жизни ни к чему положительному не привели. Народ поставлен на грань выживания. И только активная жизненная позиция каждого, направленная в единое русло позитивных перемен, может сдвинуть государственную машину в нужном направлении. Формы, виды и степень участия каждого из нас в формировании государственно-правовых институтов могут быть самыми разнообразными: от участия в собраниях, митингах, референдумах и выборах до участия в общественных, профсоюзных организациях и в политических партиях. В стране сейчас насчитыва-

ется более 350 политических партий. В этом партийном многообразии сложно сделать правильный выбор. Но если внимательно присмотреться, то в этом прослеживается определенная закономерность. Большинство политических новообразований возглавляют или входят в них одни и те же политики, морочащие нам голову два десятилетия и успешно обогащающиеся, пользуясь нашей доверчивостью. Герой рассказа Н.Лескова Максим Исповедник говорит: «у человека два крыла, чтобы возлетать к Богу: свобода и благодать». Так вот свобода у нас есть, а за благодать надо побороться. Анатолий Савенко, инженер-строитель

ЧОМУ ПРОСТИЙ УКРАЇНЕЦЬ – НАЙГОЛОВНІШИЙ КОРУПЦІОНЕР?

ПРО КОРИСТЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ поза широкою громадською та фаховою дискусією на предмет його подальшої розбудови та вдосконалення. Люди, як завжди, відсторонені від участі у цьому процесі. Разом з тим людей цікавлять проблеми сьогодення: житлово-комунального господарства, шляхів, транспорту, медичного і побутового обслуговування, росту цін. Тобто усе, що визначається як рівень і якість життя. Саме ці питання і покликана вирішувати місцева влада. Ніякі макроекономічні показники не можуть вважатися ефективними, якщо вони не трансформуються у підвищення стандартів життя безпосередньо на місцях. Яким чином можна докорінно виправити ситуацію в Україні ? Що може змінити пересічний громадянин, член територіальної громади у себе в селі або місті, на що і як може вплинути? Виявляється що може, якщо буде знати та користуватися Конституцією України, Європейською Хартією про місцеве самоврядування, Додатковим протоколом до Європейської Хартії, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про органи самоорганізації населення», а також «Положенням про Загальні збори громадян за місцем проживання» і Статутом територіальної громади. Борис Івакін, експерт з питань місцевого

ри життя людини-громадянина і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка і господарство, культура, виховання, релігія. Серед ознак тоталітарного суспільства: наявність однієї всеосяжної ідеології, на якій побудована політична система суспільства, вкрай висока роль державного апарату, проникнення держави практично в усі сфери життя суспільства, масові репресії та терор з боку силових структур, знищення індивідуальних громадянських прав і свобод. Українці пам’ятають Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х рр. XX ст., яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене сталінським режимом. Загальновідомий Будинок «Слово» в Харкові по вулиці

Можливо, це провокаційна заява, але так воно є насправді. Ми любимо лаяти владу, хулити її за те, що бере хабарі, живе не за доходами, займається корупцією. А ще процвітають кумівство, інтриги, зради тощо. Це все так, але… Кожен українець є теж корупціонером: коли дає гроші лікареві, вчителеві, працівнику ЖЕКу, прокурору… Породжуючи цим розбещеність і безвідповідальність бюджетного працівника. Адже легше за все брати потихеньку один в одного хабарі, аніж об’єднатися і вимагати дотримання та гарантування у держави гідної оплати праці. З цього міркування випливає ще одна важлива думка: в українців відсутня довіра: ніхто не вірить своїм колегам, однодумцям, урешті-решт, друзям та родичам аби зібратися в одну групу та вголос вимагати чогось.

Отже, можна констатувати таке: довіра, перш за все, своєму найближчому оточенню повинна бути набагато вищою, аніж та, яка є зараз. Як це роблять за кордоном? Виходять на всезагальні страйки. Якщо виходять – то усі. І головну роль відіграють профспілки, які домовляються між собою, узгоджують дії, координують їх. Ми звикли, що профспілки можуть лише видавати раз на рік цукерки дітям «під ялинку» та, якщо поталанить, путівку до санаторію. Проте це не є функцією профспілок. Вони повинні завжди відстоювати права найманих робітників. Постає питання: хто заважає учителям, лікарям та іншим виходити на мітинги? А ніхто. Усі бояться. Людей, які дійсно хочуть змінити цю систему насправді мало: десь приблизно 10-15%. Старше покоління не хоче нічого змінювати, бо сидить на схемах, знає, куди занести, а куди винести, і в принципі задоволені своїм становищем. Звісно, не всі, але більшість. Ще одна проблема: ми мовчимо, боїмося. Дається взнаки генетична пам’ять голодомору, розстрілів, катувань, виселень з рідних місць, фізичного та морального знищення інтелігенції, середнього класу (селян), колонізаторської ідеології та пропаганди. Тож, як бачимо, причини і наслідки очевидні. Що робити, як діяти в цих умовах? Перше. Намагатися звести до мінімуму (а краще взагалі відмо-

витися) давати і брати хабарі. Це складно, але можливо. Починати треба з себе. Як наслідок задумаєшся: як можна прожити на 3 тисячі гривень? Та ніяк. Тому треба об єднуватися у групи, виходити на вулиці і вимагати поліпшення умов праці. Цього не станеться, доки один у одного будемо брати хабарі або «подяку». Оскільки за рахунок саме цих тіньових грошових потоків люди забезпечують собі проживання, то напружуватись для відстоювання гідної платні не хочеться. Друге. Профспілки повинні згадати про свої прямі обов язки, співпрацювати з найманим робітником, а не з керівництвом. Це повинен зробити трудовий колектив, який кожного місяця зі свого гаманця відраховує кошти на утримання профспілки. Третє. Довіряти один одному. Не мовчати. Підніматися разом. Ламати стереотипи. Це найважче, але реально все це зробити. Урешті-решт кожен з нас може вже зараз змінити свою країну на краще: сплатити за проїзд в електричці чи трамваї, а не ховатися від кондуктора; не смітити в своєму під їзді, а зібратися разом і зробити порядок; сортирувати сміття, а не виносити все в купі: скло, папір, пластмас, побутові відходи; об єднуватися в ОСББ, вітатися один з одним, бути ввічливим. Цими маленькими кроками ми покажемо свою громадянську позицію, готовність до змін на краще. Марина Повар, викладач, кандидат філологічних наук


4

ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ | ХАРКІВ

ЧТО ДОЛЖНЫ МЫ ГОСУДАРСТВУ?

Хотел бы поделиться особенностью жизненной позиции харьковчан. Я также буду основываться на социологических исследованиях, в которых участвовал в составе разных организаций: с 2012 года закрыто более 50 проектов по Харьковской области (минимум половина – сам Харьков). Зачастую кроме электоральных (рейтинговых) вопросов мы ставили и другие, которые как раз позволяют сформировать представления о жизненной позиции. На мой взгляд, Харькову, скорее, присущ индивидуализм, а не коллективизм. -Нынешние социсследования показывают, что готовность выходить на улицу и протестовать в восточных городах ниже, чем в Западных. - И, при всем уважении, события 2013-2014 г. тоже показали, что % (у нас же полуторомиллионный) выходящих коллективно бороться за свои идеалы, у нас ниже. - Все 25 лет Харьковщина себя показывает как один из самых пассивных регионов, а в рамках региона город пассивнее сел. Люди не ходят на выборы, а это одна из кульминаций коллективной политической деятельности. Отчасти я бы это объяснял чуть меньшей степенью религиозности Харьков достаточно патерналистский город, как и вся Украина. Патернализм (лат. paternus — отцовский, отеческий) — система отношений, при которой власти обеспечивают потребности граждан, которые в обмен на это позволяют диктовать им модели поведения, как публичного, так и частного. Большинство харьковчан убеждены, что государство должно решать их проблемы. Получается, что государство должно, а не мы государству? Антон Авксентьев, политолог, общественная организация «Центр политических исследований «Каразинский».

Современное общество отличает высокая ответственность за свое будущее. И если в быту каждый из нас знает, как помочь себе и детям, то в целом, мы в зави-

ГРУДЕНЬ 2016

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Новобаварский (бывший Октябрьский) район Харькова – один из самых неблагополучных районов Харькова в экологическом отношении. Виновниками здесь считаются такие предприятия как Харьковский Коксовый завод и «Термолайф». Ежегодно от рака в городе умирает около 6 тыс. человек. Лидирует здесь Новожаново. Наиболее распространен рак легких. Второе место среди причин смерти занимают рак желудка и рак молочной железы. Основные причины заболеваний находятся в воздухе и воде. … В Украине проблемы рака стоят особенно остро. Ведь риск заболеть раком в нашей стране имеет каждый третий мужчина и каждая пятая женщина, причем почти 30% больных находятся в работоспособном возрасте, отмечают в Харьковском ОЦЗ. В настоящее время на каждые 50 жителей Украины приходится 1 онкологический больной. На учете в онкологических учреждениях находится почти 1 млн. больных. Ежедневно регистрируется 470 новых случаев заболевания и 250 смертей от рака, за год это составляет свыше 160 тыс. новых случаев заболевания и 85 тыс. смертей. По прогнозам, до 2020 года уровень заболеваемости злокачественными новообразованиями в стране достигнет 180 тыс. новых случаев, то есть увеличится на 15%. У мужчин в Украине чаще всего регистрируют рак легких, кожи, желудка, простаты, толстой кишки, у женщин – рак молочной железы, кожи, желудка, толстой кишки, тела матки, - такие данные приводят сотрудники Харьковского областного центра здоровья. Вы когда-нибудь дышали неповторимым воздухом Новожаново, а если еще и пробовали искупаться в местных водоемах, то считайте, что шансов заболеть онкологическими болезнями у вас стало больше. Наша общественная организация «Экоцид. Net» давно борется за закрытие вредных заводов. Ведь «Актом проверки Государственной Экологической инспекции Украины» в районе Новожаново подтверждается совершение Экологического преступления! Предприятия ЧАО «Харковский коксовый завод» и ЗАО «Термолайф» за год выбрасывают больше 800 тонн отравляющих веществ: 240 тонн диоксида серы, 50 тонн синильной кислоты, 200 тонн формальдегида, 100 кг ртути… Харьковский коксовый завод давно стал проблемой не только для жителей Октябрьского района г. Харькова, но и без преувеличений можно сказать, что и для всего города. В районе микрорайона Новожаново давно образовалась зона ядовитых выбросов (всего здесь 25 предприятий), а ведь в этой зоне проживают десятки тысяч харьковчан. При этом искусственно уменьшена санитарная зона для проживания людей с предусмотренной законом как минимум 1000 м до 500м, фактически создана зона чрезвычайной

экологической ситуации согласно положений статьи 5 Закона Украины «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» от 13.07.2000 года № 1908-III. Ситуация осложняется тем, что на территории ПрАТ «Харківський коксовий завод» уютно расположилось предприятие ЗАО «Термолайф» по производству изделий на основе минеральной ваты. Оба эти предприятия, расположенные по адресу г. Харьков, ул. Карачевское шоссе, 44, образуют комплекс потенциально опасных предприятий первого класса опасности для жизнедеятельности людей. Указанным предприятиям для своей деятельности необходимо много воды. Только коксовое производство потребляет более 100 тысяч кубических метров воды в год! Но за эту воду хитрые бизнесмены не выкладывают по 9,55 грн. за кубометр, как харьковчане. Они добрались до водоносного комплекса плиоцен-верхнемеловых отложений, глу-

ного и.о. первого заместителя начальника государственного управления охраны окружающей природной среды в Харьковской области Зозулей О.М. (подписи: начальник отдела Сервуля В.Ф., исполнитель Стребкова А.Ю.). В заключении указано, что приняты меры к защите скважины и водоносного горизонта от загрязнения различными мероприятиями и что рабочий проект по разработке скважины получил положительное заключение Харьковской областной санитарно-эпидемиологической станции от 05.10.07 г. № 1081. А в 2011 году на коллективное обращение жителей относительно чрезвычайной ситуации в микрорайоне Шевченковский г.Харькова получено письмо от 25.11.2011 г. № Кол-141 за подписью заместителя начальника управления охраны окружающей природной среды в Харьковской области М.Я.Кушнерского (исполнитель Стребкова), где указано о нанесении вреда государству предприятием ПрАТ «Харківський коксовий завод» в размере 14109312,67 грн. в связи с загрязнением им земельных ресурсов через нарушение природоохранного законодательства. А ведь ПрАТ «Термолайф», как уже было сказано, находится на одной территории вместе с ПрАТ «Харківський коксовий завод», поскольку собственник у них один и тот же. Это кипрский оффшор, за которым стоит российский бизнес. Интересно, что поразительную пассивность по отношению к вопиющим нарушениям как законодательства, так и основного права людей – права на жизнь, проявляют чиновники и политики независимо от своей партийной принадлежности – от бывшего главы Харьковской госадминистрации А.Авакова до действующего нардепа от этого округа А.Фельдмана. Об их мотивации несложно догадаться. И она никак не связана ни с интересами граждан, ни с интересами государства, которые предусмотрены действующим законодательством.

ПОЧЕМУ МОЛЧИМ, КОГДА

НАС ТРАВЯТ?

симом положении. Рычаги влияния на нашу действительность в руках у политиков, мэров и чиновников, а они, прямо скажем, умом и благородством не блещут. А демократия предполагает единственный инструмент влияния на политиков – выборы. Зрелая демократия этим и довольствуется, потому что все институты власти сбалансированы, а персональная ответственность политиков распространяется на все сферы государственной деятельности. Но наш политический «бомонд» и чувство ответственности друг с другом незнакомы, и терпеть их весь срок до выборов себе дороже. Своей вороватостью и подлостью «бомонд» вынудил народ сгенерировать уникальное решение этой проблемы – Майдан. Мы научились менять президента через Майдан, но мы

бина скважины составляет 80 м. Это пласт с минеральной водой уникального состава типа знаменитых «Берминвод». И качают уникальную воду для охлаждения коксовых батарей совершенно бесплатно! А отработанную, которая уже представляет собой концентрат разных ядов, выливают на близлежащие луга, откуда она фильтруется в почву, затем поступает в речку Уды. И, заметьте, никакой платы за водоотведение в размере 13,07 грн. за кубометр! Эту информацию жители микрорайона Шевченковский г. Харькова получили из заключения государственной экологической экспертизы от 01.02.2008 г. № 642, утвержден-

Елена Решетько, председатель общественной организации «Экоцид.Net»

ПОРОЧНЫЙ КРУГ никак не научимся использовать стандартный инструмент – выборы. Проблема в том, что люди постсоветского склада не привыкли брать на себя ответственность за общие вопросы. Поэтому активная часть общества – на Майдане, а пассивная даже на выборы не ходит. Скрипят диванные скептики, мол, за что Вы на Майдане боролись? Мы знаем, за что боремся, но круговорот политических проституток в природе невозможно прекратить без участия каждого гражданина Украины. Не готов жечь шины и держать флаг Украины на баррикадах? Ну, хоть на выборы сходи!

Харьковская областная организация политической партии «Гражданская позиция»

Проголосуй против приспособленцев, которые уже мозоли нам в глазах натерли. Харьковчане настолько привыкли течь по течению, что каждые выборы выбирают одних и тех же. Мэр украл половину бюджета, заложил метро, но зато подъезд починили! Да, раньше и этого не делали, но должны ли мы довольствоваться ремонтом в подъезде, зная, что украдено в миллион раз больше? Давайте выберем нового мэра, пусть старается еще лучше. С каждыми выборами нужно повышать планку требований до тех пор, пока вор туда даже идти не захочет.

Пора разорвать этот порочный круг и научится сделать выбор в пользу новых, не «замусоленных» кандидатов. Ведь от нашего выбора напрямую зависит наше будущее. Необходимо со всей серьезностью подходить к тому, кого выбирать и что потом требовать. Давайте воспитаем политиков, ответственных за общие интересы. Через Майдан, через выборы – через общее стремление изменить политиков и страну. Только так Украина станет новой и расцветет в полную силу. Если задолго до выборов начнем думать и анализировать – все у нас получиться! Наталия Эрлих, руководитель Харьковской городской организации политической партии «Гражданская позиция»

Харьков, ул. Клочковская, 174 (трамвай, автобус - ост. «Сосновая горка», или метро «Научная»), конт. тел. (066) 54-066-87, (063) 539-39-31

Отпечатано ФЛП Лементов О.Л. Тираж 10000 экз. Заказ № 32/12

Газета "Громадянська позиція" (Харківська область), грудень 2016  

Газета Харківської обласної організації політичної партії "Громадянська позиція", 12/2016