Липень 2018
Честь і сила І
сторичні виклики, які сьогодні стоять перед Україною, можуть бути подоланими лише за однієї умови – консолідації суспільства. Однак консолідація жодним чином не може відбуватися довкола популістичних гасел чи корумпованих політиків. У складні часи потрібен сильний і чесний лідер, який здатен об’єднати громадян країни довкола ідеї справедливої держави. БІЛЬШЕ НА СТОРІНЦІ 4
А
натолій Гриценко виграє у другому турі президентських виборів – такі дані соціології. Згідно останнього опитування КМІС, лідер Громадянської позиції безапеляційно потрапляє у друге коло президентських змагань.
2
Анатолій Гриценко: «Ми працюємо на перемогу»
З
гідно з останніми соціологічними опитуваннями, лідер «Громадянської позиції» посідає другу сходинку у президентському та партійному рейтингах, а у другому турі президентської гонки має шанси перемогти. — Від початку ви декларували курс вступу України до НАТО та ЄС. Окрім подолання корупції та реформи державних інститутів, ЄС також диктує й інші правила, наприклад, створення відповідних умов для життя та захисту меншин, зокрема сексуальних… — Якщо ми живемо не в межах лозунгів, а реальної політики, то Україні років з десять не світить ані членство в ЄС, ані в НАТО. Насамперед через неготовність ЄС і НАТО вирішувати це питання, через проблеми з біженцями, через тиск Росії тощо. Треба піднімати життєві стандарти в Україні спочатку до ближніх європейських держав, потім до Центральної Європи і далі вище. Стандарти, які пов’язані із захистом людини, її прав і свобод, стандарти соціального захисту, безпеки, судочинства, дерегуляції. Ось цим треба займатися. Є в Європі й інші чутливі сфери, які ви згадали, до сприйняття яких українське суспільство ще не готове. І не тільки українське, а й угорське, в якихось аспектах болгарське чи румунське, хоча вони вже є членами ЄС і НАТО. Не треба «педалювати» ті питання, до вирішення яких країна ще не готова. — Ваша популярність серед виборців станом на зараз є доволі великою. Отже, Ви маєте реальний шанс стати президентом. Виникає питання команди, людей, яких Ви приведете до влади разом з собою. Кого бачите на ключових посадах? — На посади люди відбиратимуться за трьома принципами: професійність, порядність, патріотизм. Всі три разом. Тому що можна бути професіоналом, як Юрій Бойко в енергетиці, але при цьому літати в Москву або мати якісь брудні історії, пов’язані з вишками. Щодо прізвищ. Команда формується, і вона буде представлена тоді, коли для цього буде час. Але не тоді, коли завершаться вибори, а коли вони почнуться.
— Якщо допустити, що єдиним кандидатом у президенти від об’єднаної опозиції будете не Ви, то кого б Ви підтримали? — Коли ми починали об’єднавчий процес у березні 2017-го, то ці люди, які його починали усі близькі за цінностями до нас і всі вони достойні. Якби тоді були дострокові президентські вибори, тоді б пішов Андрій Садовий – і всі б ми його дружно підтримали, і я в тому числі. З цього часу йшли «праймеріз». Якщо є почуття відповідальності перед тим, що зараз країна над прірвою і треба відвернути від прірви і піти позитивним шляхом, справедливим, безпечним, мирним, то зараз уже не до «праймеріз». От знайдіть будь-яке соціологічне опитування – і там абсолютно чітко видно, хто станом на зараз, коли треба вже серйозно планувати кампанію, має реальний шанс. От вам і відповідь. — Отже, Ви вважаєте, що у демократичній опозиції Вам зараз альтернативи нема? — Я вважаю абсолютно деструктивним зараз сидіти і чекати, нічого не робити, не об’єднувати людей, не формувати план дій, кадрову команду, не розгортати штаби, не розробляти стратегію, не працювати з бізнесом, щоби мати фінансовий ресурс, бо вибори – це гроші, а почати це десь у грудні, після якихсь міфічних нових опитувань чи фейсбук-праймеріз. Тоді ця команда точно програла, тоді вона точно безвідповідальна – і тоді при владі залишиться Порошенко П.О. От і все. — Юлія Тимошенко та її партія «Батьківщина» – лідер соціологічних опитувань. Як бачите політичне змагання із нею? — Зараз немає виборів, тому ця розмова безпредметна. Коли почнеться виборча компанія, буде зрозуміло, хто опоненти, а хто союзники – і, відповідно, як будувати кампанію.
Чи можна про щось домовитися з Юлією Тимошенко? Очевидно, що можна домовитися про спільний контроль за ходом голосування, за підрахунком голосів і так далі.
— Згідно з останнім опитуванням «Рейтингу», найважливіше очікування людей від нового Президента – це припинення війни на Донбасі. Ви знаєте, як це зробити?
— Ви послідовно критикуєте Порошенка. Припустимо, що у другий тур виборів потрапляють Порошенко і Тимошенко. За кого б Ви віддали свій голос як громадянин?
— Нинішня влада вже не вирішить це питання. Але ми не чекаємо, бо мир потрібен зараз, ще вчора, для того, щоб дати людям спокій і відчуття безпеки, розвиватися економічно, соціально і рухатися вперед. Тому ми, перебуваючи в опозиції, не сидимо і не чекаємо перемоги на виборах – ми працюємо на мир. Я особисто входжу до складу робочої чотиристоронньої групи яка працює в Європі в закритому режимі з осені минулого року, в якій представлена Україна, Росія, Європа і Америка. Мирний план підготовлений, обґрунтований поетапно, по фазах, по завданнях, по чисельності, по пріорітетах. Цей план ми не ховаємо. Більше того, ми поклали його на стіл і Порошенку, і Путіну, і Макрону, і Меркель, і Трампу. Але він буде задіяний з внутрішніх наших причин тільки після виборів – раніше ні, бо немає довіри до цієї влади. І з зовнішніх причин – ще не готовий до підписання такого плану і його втілення Путін. І тому тут треба посилити скоординовані дії з зарубіжними партнерами для того, щоб така готовність була.
— Петро Порошенко, його політика, його життя по-новому вже остогидло всім. В мене немає жодного бажання взагалі згадувати це прізвище і критикувати його. Я б хотів, щоб наша розмова була про проблеми, які постали перед країною і шляхи їх вирішення. І саме так я будуватиму виборчу кампанію. Прізвище Порошенка мене цікавить найменше, тому говорити, що я часто його критикую – не хочу взагалі його критикувати. Тим більше, якщо моделювати в голові оці ваші сценарії. Я вважаю, що країна набагато колоритніша, багатша у всіх сенсах цього слова: і ресурсами, і людьми, і мізками, й ідеями, – щоби зводити її до двох прізвищ, вами названих. Але я хочу вам поставити питання. Як останні опитування «Рейтингу» і КМІС, звідки ви винесли такий варіант другого туру? — Згідно з останнім опитуванням КМІС, Ви перемагаєте в другому турі з будь-яким із двох кандидатів. Ви точно виходите в другий тур. — А хто ще? — По-різному. — Ні. Тимошенко і Гриценко. З лютого місяця такі результати. Тому моделювати, що буде, якщо вийде Рабінович і Зеленський або Каплін і Ківа – це потрібно не зі мною, а з політологами. Я говорю про реальну ситуацію – і ми працюємо на перемогу.
— Але чим ваш план відрізняється від тих же мінських домовленостей? — Мінський план був мертвим з самого початку. Виконати його неможливо. Ми пропонуємо реалістичний план, але в якому, якщо говорити про інтереси України, є ключове, чого немає в мінському. У мінському слова «Крим» немає взагалі, а в нашому плані чітко написано в перших рядках: кінцева мета – Україна повинна повернутися в межі міжнародно визнаних кордонів станом на лютий 2014 року, включаючи Крим. Хоча б цим. Але це окрема розмова на години чотири. Розмовляла Дарія ГІРНА (публікується зі скороченнями, повна версія інтерв’ю — на сайті zbruc.eu)
Олексій Гриценко про Автомайдан, полон та передову зони АТО Джерело: nova-gromada.com.ua
П
ро Олексія Гриценка заговорили, коли він потрапив у полон у Криму в березні 2014 року. Не менш резонансною була інформація, що він бере участь в АТО. Люди дивувалися, що син відомого політика так відверто виступив проти режиму Януковича, створив «Автомайдан» і не побоявся поїхати на передову. Він разом із Сергієм Хаджиновим закликали друзів і сформували кістяк майбутнього руху «Автомайдан», мету якого визначили з самого початку: чіткі, ефективні й, головне, мирні удари по конкретних ворогах євроінтеграції. Першою акцією була поїздка до Міністерства внутрішніх справ України. « Можливі ризики проговорили відразу, зокрема про те, хто конкретно готовий йти до перемоги, усвідомивши всі можливі наслідки, – зазначає Олексій. – Кожен сказав собі, що якщо боятися тепер, то потім доведеться все життя бути в страху. І не тільки нам, а й нашим дітям. А коли ж зараз ми вистоїмо, можливо, з втратами здоров’я чи навіть життя заради гідного майбутнього для всіх українців, то це буде перемогою. Такою була щира позиція, яка об’єднала нас усіх».
Син Анатолія Гриценка — Олексій під час перебування в зоні бойових дій на Сході України Зі слів ініціатора створення «Автомайдану», відтоді його життя повністю змінилося. Досі він успішно будував свою кар’єру, реалізував кілька інфраструктурних проектів. «А потім стався Майдан. Далі сталося непередбачуване: був у розшуку. Від 8 до 15 років мені світило, якби команда Януковича перемогла й залишилася, – згадує Олексій. – Після цього допомагали нашій армії, їздили в Крим. Там потрапив у полон, на щастя, через сім днів нас обміняли. Призвали 1 травня 2014 року в Збройні Сили України, служив у вертолітній бригаді, був командиром зенітно-артилерійського взводу. Автомайданівці завдяки проекту «Майдан-SOS» матеріально підтримували велику кількість частин. Намагалися максимально сприяти ініціативам знизу, підказували, як ефективно діяти, – це ми називали «ініціалізація громадянського суспільства».
3
Шанувати чужу працю — це прийшло з маминого прикладу «Мама навчила мене трьох речей: бути відповідальним, любити книжку, працювати і шанувати чужу працю. «Відповідальні справи мама доручала мені змалечку. Тато на роботі з ранку до ночі, мама доглядала малого Вітальку, меншого за мене на сім років. Тож мене, семирічного, самого посилали по магазинах... Хоч і малим був, але мамина довіра надихала — я відчував відповідальність за забезпечення харчами й ліками всієї сім’ї. Пізніше в житті довелося відповідати за багатьох, але та риса — особиста відповідальність, сформована мамою змалечку», - відгукується про матір Анатолій Гриценко.
Мама — Ганна Тихонівна Гриценко працювала різноробочою на будівництві, прибиральницею на комунальному підприємстві та вела домашнє господарство. Вона дотепер живе у тій самій ватутінській двокімнатній квартирі, в котрій все життя прожила із батьком А. Гриценка Степаном Дем’яновичем. Тато помер в лютому 2013.
Анатолій Гриценко із мамою — Ганною Тихонівною Мама вже давно на пенсії, але й тепер, коли бачу, що хтось кидає недопалки чи плює на підлогу, мені ріже серце — бо чиясь мама все те потім прибирає»
«
«Мама навчила мене трьох речей: бути відповідальним, любити книжку, працювати і шанувати чужу працю. Чесна праця і повага до чужої праці — теж завдяки мамі. Здавалося, вона вміє робити все. Мама навчила створювати затишок за найскрутніших обставин, власною працею. Шанувати чужу працю — це прийшло з маминого прикладу. Бачив тяжку роботу мами-прибиральниці, фактично за копійки. Мама вже давно на пенсії, але й тепер, коли бачу, що хтось кидає недопалки чи плює на підлогу, мені ріже серце — бо чиясь мама все те потім прибирає», - зазначає Анатолій Гриценко.
Юлія Мостова: «Жодного разу не бачила в очах Гриценка страху» Юлія Мостова - журналіст, провідний політичний аналітик, головний редактор газети «Дзеркало тижня. Україна», дружина Анатолія Гриценка: З Анатолієм Степановичем ми познайомилися у 1997-му році. Тоді Степанович – а наступні п’ять років я до нього зверталася саме так – працював в аналітичній службі Ради національної безпеки й оборониМіж нами була професійна взаємоповага. Потім ми виявилися однодумцями. Ще через кілька років – стали друзями. А потім, наче з неба, на нас упало кохання. Минуло чимало часу, але, якщо в нас є можливість взяти одне одного за руку, ми це одразу робимо. Чула, що голова сім’ї не той, хто приймає рішення, а той, хто формує порядок денний. Я маю схильність консервувати проблеми, як Скарлет О’Хара: «Подумаю про це завтра». А Гриценко все одно поставить запитання, на яке потрібна відповідь. Хоч зуби до коренів стирай, але приймаємо рішення. От тоді я зітхаю полегшено, як людина, яка виходить від стоматолога. Кожна нова ідея проходить три етапи сприйняття: відторгнення – визнання – перетворення на банальність. В Анатолія швидкий розум. Дуже часто він
перший говорить суспільно значущі речі, за які його «спалюють» на вогнищі, як Джордано Бруно. Але потім визнають правоту. Часто – неприпустимо пізно. Якщо людина постійно правильно діагностує проблеми і пропонує виходи із ситуації, то давайте дослухатися. Багато ж політиків і депутатів у кулуарах тиснуть Гриценкові руку за правдиву позицію. Вони хотіли б так, як він, якщо не настільки розумно, то настільки незалежно. Але майже всі не можуть собі це дозволити: у когось – бізнес, хтось – на «зарплаті» у своїх старших товаришів по розуму або капіталу. Вони – залежні. Гриценко не залежить ні від кого.
Анатолій Гриценко із дружиною — Юлією Мостовою Жодного разу не бачила в очах Гриценка страху. Він був на Майдані під час найгостріших сутичок. Я дивилася трансляції, щоб побачити, чи живий. Коли штурмували барикаду на Михайлівській, дзвонить старший син Льоша: «Тато не озивався? Його «Беркут» оточив». Я вдивляюсь у відеокартинку: «Беркут» і ВВ тиснуть, барикада тріщить. І тут трансляція обривається. Я в паніці. Чоловік слухавку не бере. Через якісь півгодини зображення відновили. Бачу – з одного боку тиха-тиха барикада з майданівцями. З другого – тихі-тихі ВеВешники. А між ними ходить Гриценко. Повернувся додому – ноги арматурою порізані, куртка пошматована.
Найскладніше було, коли викрали Олексія (Старший син Анатолія Гриценка, автор ідеї та один з організаторів Автомайдану. У березні 2014 року тиждень перебував у полоні кримських бойовиків. - ред.). Дзвонили багато і щоразу чоловік брав телефон з надією. Хтось намагався допомогти, хтось погрожував – «пришлемо тобі сина шматками». Якось Толя відповів на дзвінок і, бачу, напружився. Потім каже: «Мій син був на своїй землі і допомагав нашим військовим. А ті були на чужій». Дзвонили люди, які пропонували обміняти Олексія на полонених російських ГРУшників. Анатолій сказав те, що мав сказати. Хоч це було дуже непросто. Потім мовчки втупився в комп’ютер. Просто дивився перед собою. Десь під ранок Толя раптом міцно мене згріб, і вперше в житті я відчула його сльози.Страшенно перелякалась, боюся слово промовити – може, Льоші вже нема. А він каже: «Льошка подзвонив. Його відпустили». Потім ми про це більше не згадували. Чому Гриценко такий? Думаю, це виховання. Його батьки – прості люди, чисті душею, не замішані ні в чому, за що може бути соромно перед Богом. Тому, коли я бачу політика, який багато на що претендує, прошу: розкажіть мені про його батьків. Це – найголовніше.
4
П
рипинення війни на Донбасі, зростання економіки та покращення екології – такі головні завдання ставить перед собою лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко. 21 червня політик зі своєю командою приїхав до Запоріжжя, аби зустрітися з партійними активістами та журналістами.
Лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко — про свою програму змін в країні чують по 500 євро зарплатні і більше на своїх підприємствах. Владі потрібно стимулювати розвиток робочих місць і зупинити мільйонний відтік людей за кордон».
Владі потрібно стимулювати розвиток робочих місць і зупинити мільйонний відтік людей за кордон.
Припинення війни на сході – це одна з ключових проблем і завдань нової влади, оскільки влада нинішня не змогла забезпечити мир в країні.
«Українці хочуть повернутися до нормального життя без відчуття загрози, мами хочуть спати спокійно і не переживати за дітей, які сидять в окопах. У Запорізькій області, що знаходиться недалеко від лінії зіткнення, це відчувається особливо гостро, – Анатолій Гриценко відкидає можливість воєнного наступу і пропонує політико-дипломатичний шлях зупинення конфлікту на Донбасі. – Наші міжнародні партнери також зацікавлені в мирі в Європі і світі. Є неофіційний формат мирних перемовин – між Україною, Росією, Америкою та Європою». До участі в такому форматі перемовин лідера «Громадянської позиції» запросили як людину з досвідом в галузі безпеки і міжнародної дипломатії. Він особисто брав участь у розробці нового проекту мирного плану.
«Цей документ зараз лежить на столі Еммануеля Макрона, Ангели Меркель, Дональда Трампа, Петра Порошенка і Володимира Путіна. План передбачає участь міжнародних сил, розформування «республіканських» органів управління і військових сил, відновлення систем життєзабезпечення. Проект повернення Донбасу до нормального спокійного життя розрахований на 3-5 років, – розповідає Анатолій Гриценко. – Розпочати цей план заважають дві проблеми. По-перше, міжнародна спільнота ще не дотиснула Путіна, хоча санкції вже досягли його найближчого оточення. По-друге, це недовіра до нинішньої української влади».
Другим завданням для нової влади Анатолій Гриценко називає питання зростання економіки.
«Відповіддю на вирішення проблем освіти, медицини, соціального забезпечення – є потужна економіка. Все інше – це порожні обіцянки, які призводять до мітингів та зіткнень під Радою. Як зробити економіку потужною? По-перше, державі не треба заважати бізнесу. Підприємці кажуть: перестаньте нас «кошмарити» у судах, на митниці, дозволами і ліцензуванням, – розповідає лідер «Громадянської позиції», – Якщо держава зменшить податкове навантаження, це допоможе врятувати економіку. Наші підприємства готові і вже спла-
Третім важливим кроком для позитивних змін в країні Анатолій Гриценко називає покращення стану навколишнього середовища - висока зарплатня і гідне робоче місце не матимуть сенсу без здоров’я.
«Проблема екології є актуальною по всій країні, особливо на Запоріжжі, Дніпропетровщині, Львівщині, у Сумах, Харкові тощо. Нові підприємства повинні відповідати європейським екологічним стандартам. Якщо інвестор вкладає в будівництво сотні мільйонів, але 10 мільйонів шкодує на екологічні заходи – завод не будуть вводити в експлуатацію. На вже існуючих підприємствах необхідно провести аудит і скласти графік поступового приведення у відповідність їх до екологічних стандартів. Інших варіантів не може бути».
Честь і сила
Сьогоднішні рейтинги, репрезентовані різними авторитетними компаніями, засвідчують, що українці здатні демонструвати політичну свідомість і готові обирати Президента з розумінням своєї відповідальності за країну. До такого висновку підштовхують високі і динамічно зростаючі рейтинги лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Власне мотиви симпатиків Анатолія Гриценка цілком очевидні та зрозумілі. Люди втомилися від пустослів’я та несправедливості і хочуть бачити на чолі держави освіченого професіонала без шлейфу корупційних скандалів.
Анатолій Гриценко – кадровий офіцер, який із золотою медаллю закінчив Суворовське та Вище військове училища. В його активі більше сотні наукових праць, серед яких і монографії, видані за кордоном. Студенти Києво-Могилянської Академії з інтересом відвідують його лекції. Фаховість Анатолія Гриценка високо оцінюють у світі, запрошуючи читати лекції у престижних навчальних закладах, у тому числі й у Гарварді. То ж очевидно, що з Президентом Гриценком Україна вийде на якісно новий рівень довіри в очах міжнародних партнерів.
Українці розумні і, пройшовши горнило Революції Гідності, стали політично зрілішими Не менш важливим є й інший аспект кандидата. Безперечно, що військова кар’єра полковника Гриценка – це той базис на якому, очоливши державу, він як Головнокомандувач буде здатен зміцнити обороноздатність країни і повернути її до мирного, безпечного життя.
Серед плюсів Анатолія Гриценка – здатність об’єднати довкола себе молодих, незаангажованих у кланові ігрища політиків і громадських діячів. Його знання у сферах державного будівництва, економіки, енергетичної безпеки будуть тим локомотивом, який поведе потяг ефективної команди професіоналів до кінцевої мети – демократичної і заможної держави зі справедливими і чесними правилами для усіх, не залежно від соціального статусу та займаних посад. На тлі інших кандидатів на найвищу посаду в державі саме кандидатура Анатолія Гриценка виглядає найпереконливіше та оптимально. На відміну
від основних конкурентів, у владі він перебував зовсім недовго, оскільки не прийняв корупційних правил гри. Його не підтримують олігархічні клани, розуміючи, що в разі перемоги, Гриценко не перебиратиме прізвищами і не захищатиме корупціонерів перед відповідними органами. У Гриценка – великі перспективи на президентство ще й тому, що у його особі українці значною мірою вбачають людину, здатну не лише подолати корупцію, а й створити справедливі, однакові для всіх правила гри у державі. Очевидно, що президентства Гриценка відверто бояться і нинішні очільники, і багато так званих опозиціонерів. Звідси і брудна проплачена кампанія проти нього, яка розпочалася задовго до офіційного початку виборчих перегонів. Однак українці розумні і, пройшовши горнило Революції Гідності, стали політично зрілішими. Тож уміють відрізнити де правда, а де брехня. Уже сьогодні, за кілька місяців до дня виборів, можна без перебільшення стверджувати наступне: Анатолій Гриценко – кандидат українців, котрі вміють думати і усвідомлюють свою відповідальність перед державою. Оскільки й сам Гриценко – сформований лідер, який не боїться брати на себе відповідальність і готовий відповідати за свої дії перед краянами, державою та історією.
Розповсюджується безкоштовно. Засновник – Політична партія «Громадянська позиція». Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 16558-5030Р від 26.04 2010. Видавець – політична партія «Громадянська позиція». Надруковано: А-Прінт ТОВ ДІМ. Наклад 390 000 примірників. Головний редактор – Павлик З.Б. Відповідальний за випуск – Нещадим М.І. Адреса: 01004, Київ, вул. Антоновича 23, б, офіс №42, тел/факс (044) 289 34 35, www.grytsenko.com.ua