Page 1

ISSN ISSN 2306-4498 2306-4498

№12 (208) декабрь 2016

VARIANT AGRO BUILD Оборудование воплощенное в деталях +38 (057) 719-14-14 Украина, Харьков variant-ab.com.ua /variant.ab/


Зерносушильные установки

Innovations for a better world. Бюлер АГ CH-9240 Уцвиль, Швейцария Тел. +41 71 955 11 11 Факс +41 71 955 39 49 www.buhlergroup.com

Представительство Бюлер АГ в Украине ул. Шумского Юрия, д. 1а, офис 118 02098, Киев, Украина Тел./факс: +38 044 520 55 85 office.kiev@buhlergroup.com


УКРАИНСКИЙ ПРОИЗВОДИТЕЛЬ ЭЛЕВАТОРНОГО ОБОРУДОВАНИЯ

Проектирование зернохранилищ Изготовление металлических вентилируемых силосов Изготовление элеваторного оборудования Монтаж и запуск в эксплуатацию оборудования Сервисное обслуживание

г. Николаев, ул. Айвазовского 19/1 (0512) 63-96-96 www. td-ugelevator.com (0512) 63-95-95


Engineering GmbH & Co. KG КОМПЛЕКСНЫЕ РЕШЕНИЯ ДЛЯ СУШЕНИЯ И ХРАНЕНИЯ ЗЕРНА ПРОЕКТИРОВАНИЕ ЗЕРНОХРАНИЛИЩ ИЗГОТОВЛЕНИЕ И ПОСТАВКА ОБОРУДОВАНИЯ:  Оцинкованых силосов;  Зерносушилок на различных видах топлива;  Теплогенераторов на биотопливе;  Транспортеров и норий;  Ситовых сепараторов для предварительной и тонкой очистки;  Завальных ям, потоковых весов и др. оборудования МОНТАЖ И ПУСКО-НАЛАДКА СЕРВИСНОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ

БЦ «ЮТА-СЕРВИС», ОФИС 332, УЛ. В. ЧАЙКИ,16, С. ЧАЙКИ, КИЕВСКАЯ ОБЛАСТЬ, 08135 (097) 952 75 56, (099) 487 76 22 @ stela_kiev@i.ua  www.stela.in.ua, www.stela.de


Cereals Mixed Feed, Moscow Hall B, Stand B224, 31st Jan - 2nd Feb

Grain Tech Ukraine 15 - 17th Feb

Ваш урожай в наших надежных руках

www.bentallrowlands.com

E: info@bentallrowlands.co.uk


№ 12 (208) ДЕКАБРЬ 2016 РЕД АКЦИОННА Я

«ХРАНЕНИЕ И ПЕРЕРАБОТКА ЗЕРНА» ежемесячный

КОЛЛЕГИЯ

Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) Главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com Подписка/реклама Ткаченко С.В. zerno2@apk-inform.com Техническая группа Чернышева Е.В., Гришкина Е.Н., Гречко О.И. Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе (материалы, обозначенные знаком ®, печатаются на правах рекламы). Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются по решению ученого совета Института зернового хозяйства НААН Украины № 16 от 14 сентября 2001 г. Внесен в Высшую аттестационную комиссию по техническим наукам (постановление президиума ВАК Украины от 23.02.2011 г. №1-05/2) Адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г. Днепр, 49006, Украина Адрес редакции: ул. Н. Алексеенко, 21, г. Днепр, 49006 Украина тел/факс: +380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com Основатель и издатель ООО ИА «АПК-Информ» Год основания: 31.01.2000 Украина, г. Днепр, ул. Н. Алексеенко, 21 Свидетельство о государственной регистрации КВ 17842-6692ПР Изготовитель: ДП «АПК-Информ», г. Днепр, ул. Ленинградская, 56 Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 30.12.2016 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

научно-практический

журнал

СОДЕРЖАНИЕ ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ ЗЕРНОВОЙ РЫНОК Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины.............................................. 4 Рынок продуктов переработки зерна Украины................................................. 5 Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур................................. 6 Россия: обзор внебиржевого рынка продуктов переработки зерновых культур............................................................................................................. 8 О важности хранения зерна – Bentall Rowlands Storage Systems Limited.............................................................. 9

ТЕМА Рынок нишевых зерновых культур в Украине..................................................11

МНЕНИЕ Основной фактор роста экспорта муки из Украины – волатильность курса национальной валюты – Борис Шестопалов........20 Транспортное оборудование Warrior – американская мощь и качество!.............................................................................23

РАСТЕНИЕВОДСТВО Від безплужного до глобального розумного землеробства!.....................26

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Эффективные технические решения в технологии двухстадийной сушки зерна.....................................................................................39 Технологічні прийоми зберігання зерна та їхні особливості.....................42 Вплив наявності домішок на зберігання партії свіжозібраного зерна....................................................................................................................................44

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ Новые сорта тритикалевой муки и их технологические свойства..........46 Переработка зерна узколистного люпина в крупку и муку.......................50

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Особливості сучасного виробництва хлібобулочних виробів з додаванням продуктів переробки зерна кукурудзи.....................................52 Використання продуктів переробки конопляного насіння в хлібопеченні.....................................................................................................................55

НАУЧНЫЙ СОВЕТ Вплив теплової обробки олійної сировини на якість комбікормів.........58 Дослідження хімічного складу гарбуза як компонента корму..................62

©


| №12 (208) декабрь 2016

Украина

В

Украине площадь сева озимых культур и зеленого корма под урожай-2017 составила 8,1 млн. га, что на 3,8% превышает показатель прошлого года. Об этом сообщила Государственная служба статистики Украины. В частности, посевные площади под зерновыми культурами увеличены до 7,2 млн. га (+1,5%). В т.ч. озимой пшеницей и тритикале в т.г. засеяно 6,1 млн. га (+2,2%), рожью – 169,3 тыс. га (+16,5%). При этом площадь сева ячменя сократилась до 881,5 тыс. га (-10,3%).

В

Украине по состоянию на 1 декабря т.г. запасы зерновых и семян подсолнечника составляли 28,428 млн. тонн. Данный показатель на 2,411 млн. тонн ниже объема на аналогичную дату 2015 г. Об этом сообщил Госстат. К отчетной дате в т.г. в наличии имелось 10,124 млн. тонн пшеницы, 14,593 млн. тонн кукурузы на зерно, 2,379 млн. тонн ячменя, 154 тыс. тонн ржи, а также 7,608 млн. тонн семян подсолнечника (+745 тыс. тонн к прошлогоднему показателю).

У

краина с начала текущего МГ поставила на внешние рынки 21,85 млн. тонн зерновых. Об этом 27 декабря сообщила прессслужба Министерства аграрной политики и продовольствия Украины. В т.ч. пшеницы экспортировано 11,1 млн. тонн, ячменя – около 4,3 млн. тонн, кукурузы – 6,4 млн. тонн. Кроме того, с начала текущего сезона на внешние рынки отгружено 167,1 тыс. тонн муки. Отметим, что ранее Минагропрод повысил прогноз экспорта зерновых в 2016/17 МГ более чем на 1,3 млн. тонн – до 41,557 млн. тонн.

У

краинские мукомольные предприятия в январе-ноябре т.г. произвели 1,75 млн. тонн муки, что на 5,1% ниже показателя за аналогичный период 2015 г. Об этом сообщил Госстат. В т.ч. в ноябре произведено 176 тыс. тонн муки, что на 2,6% меньше показателя за октябрь и на 6,4% уступает результату ноября годом ранее. Также сообщается, что объем производства хлеба и хлебобулочных изделий в Украине в январе-ноябре т.г. составил 1,03 млн. тонн, что на 6,5% меньше, чем за аналогичный период годом ранее. В частности, в ноябре производство данной продукции составило 89,7 тыс. тонн, что на 4,6% ниже показателя за октябрь т.г. и на 11,2% меньше результата за аналогичный месяц 2015 г.

ГПЗКУ

в 2016 г. приняла на хранение 2,7 млн. тонн зерна, что является рекордным показателем за время существования компании. Об этом заявил и.о. председателя правления ГПЗКУ Александр Григорович, сообщила 20 декабря пресс-служба корпорации. По его словам, по предварительным результатам экспортной деятельности за 2016 г., на внешние рынки ГПЗКУ реализует 2,6 млн. тонн зерна, что на 8%, или 218 тыс. тонн меньше, чем в прошлом году.

2


ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ

№12 (208) декабрь 2016 |

ОАО

«Беловодский комбинат хлебопродуктов» завершило реконструкцию зерносушильного комплекса для приема и хранения зерна в Роменском районе Сумской области. Об этом 21 декабря сообщила пресс-служба облгосадминистрации. В реализацию проекта компания инвестировала 56 млн. грн. Общая мощность комплекса после реконструкции составляет 17 тыс. тонн. По словам председателя правления компании Александра Загурского, комбинат занимается как хранением зерна, так и производством комбикормов и муки.

ООО

«Трансгрейнтерминал», входящее в «Кернел Групп», планирует до конца 2018 г. завершить строительство зернового терминала в морском порту «Черноморск». Об этом 6 декабря сообщила пресс-служба Министерства инфраструктуры Украины. Отмечается, что компания заключила договор долгосрочной аренды территории тылов причалов №14, 15 и верхних тыловых площадок порта «Черноморск». В проекте зернового терминала предусмотрены склад напольного хранения зерна вместимостью 140 тыс. тонн с двумя подземными и одной верхней галереей, а также металлические силосы для хранения зерна общей вместимостью 170 тыс. тонн.

Зарубежье

В

аловой сбор зерна в России к 12 декабря достиг 125,5 млн. тонн при урожайности 27,4 ц/га. К отчетной дате зерновые культуры были обмолочены на 45,9 млн. га, что составляет 97,1% от запланированной площади. В частности, продолжается уборка кукурузы на зерно, которая на отчетную дату была обмолочена на 2,5 млн. га (87,7% от плана). Собрано 14,9 млн. тонн зерна при урожайности 58,9 ц/га. Сев озимых культур под урожай 2017 г. в России к 12 декабря был проведен на 17,4 млн. га, или 100,1% к прогнозной площади сева (на аналогичную дату в 2015 г. – 16,3 млн. га).

С

начала 2016/17 МГ к 21 декабря объем экспорта российского зерна превысил 19 млн. тонн. Об этом 26 декабря сообщила пресс-служба Минсельхоза РФ. Как уточняется в сообщении, 14,886 млн. тонн из указанного объема составила пшеница, 1,821 млн. тонн – ячмень, 2,182 млн. тонн – кукуруза, 126 тыс. тонн – прочие культуры. «Темпы экспорта на отчетную дату были на 2,1% ниже прошлогодних. За соответствующий период 2015/16 МГ из РФ было экспортировано 19,425 млн. тонн зерна», - уточнили в пресс-службе.

А

налитики USDA в декабрьском отчете повысили прогноз мирового производства пшеницы и кукурузы в 2016/17 МГ. В частности, на 6,54 млн. тонн повышен прогноз производства пшеницы – до 751,26 млн. тонн, что на 15,77 млн. тонн превышает результат сезона-2015/16. Повышательная корректировка прогноза урожая произошла, в частности, за счет Австралии – до 33 (28,3; 24,5) млн. тонн, Китая – 128,85 (128; 130,19) млн. тонн и ЕС – до 143,97 (143,57; 160,01) млн. тонн. Оценка производства кукурузы в сезоне-2016/17 повышена до 1,04 млрд. тонн против 1,031 млрд. тонн, озвученных месяцем ранее, и 961,08 млн. тонн в 2015/16 МГ. Как уточняется, повышательная корректировка валового сбора зерновой была осуществлена для Бразилии – до 86,5 (83,5; 67) млн. тонн, Канады – до 13,2 (12,5; 13,6) млн. тонн, Китая – до 219,6 (216; 224,6) млн. тонн, ЕС – до 60,7 (60,28; 58,48) млн. тонн, Индонезии – до 10,2 (9,6; 10,5) млн. тонн и России – до 15,5 (14,5; 13,17) млн. тонн. www.hipzmag.com

3


| №12 (208) декабрь 2016

„„Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

Продовольственная пшеница

Фуражная пшеница

Представители перерабатывающих компаний, отмечая недостаточное количество предложений зерна с высокими качественными показателями, в течение месяца планомерно повышали цены спроса на 50 грн/т. Так, если в начале декабря цены на пшеницу 2 и 3 класса варьировались в диапазонах 4000-4700 и 3950-4550 грн/т СРТ, то в конце месяца – 4100-4750 и 4050-4650 грн/т СРТ соответственно. Экспортеры, нуждаясь в срочном пополнении запасов зерна для выполнения контрактных обязательств, также планомерно повышали в течение декабря закупочные цены в среднем на 50-300 грн/т. Таким образом, к концу рассматриваемого месяца экспортно-ориентированные компании приобретали пшеницу 2 и 3 класса по ценам в диапазонах 3950-4750 и 3900-4700 грн/т EXW соответственно. Сельхозпроизводители, отмечая стабильный спрос на сырье, повышали отпускные цены в среднем на 50 грн/т и реализовывали преимущественно малотоннажные партии данной культуры. Так, цены предложения на пшеницу 2 и 3 класса фиксировались в пределах 41504800 и 4100-4700 грн/т EXW соответственно. Отметим, что зерно с высокими качественными показателями сельхозпроизводители зачастую предлагали по максимальным отпускным ценам.

В течение месяца переработчики повышали цены спроса в среднем на 50-100 грн/т. Так, в первой половине месяца они составляли 3700-4300 грн/т СРТ, а во второй – 3800-4400 грн/т СРТ. Данный тренд был обусловлен недостаточным количеством предложений на рынке. Стоит отметить, что крупнотоннажные партии зерна зачастую удавалось приобретать лишь по приближенным к максимальным ценам спроса. Представители экспортно-ориентированных компаний в начале декабря озвучивали цены спроса в пределах диапазона 3650-4450 грн/т EXW. Однако во второй половине месяца, нуждаясь в срочном приобретении крупнотоннажных партий сырья для выполнения контрактных обязательств, повышали цены в среднем на 50-100 грн/т и фиксировали диапазон в пределах 3650-4520 грн/т EXW. Сельхозпроизводители, отмечая стабильный спрос на пшеницу, еженедельно повышали отпускные цены в среднем на 50-100 грн/т. Так, цены предложения в начале декабря фиксировались в пределах 3750-4350 грн/т EXW. Стоит отметить, что реализовывать зерно по минимальным ценам были готовы лишь единичные аграрии. В конце рассматриваемого месяца цены составляли уже 3900-4000 грн/т EXW.

Ячмень

Основная часть перерабатывающих компаний продолжала работать на ранее сформированных запасах сырья и не считала целесообразным пересматривать цены спроса. При этом в конце рассматриваемого периода цены увеличились, что было обусловлено уменьшением количества предложений зерновой. Так, по итогам месяца цены установились в пределах 34503800 грн/т СРТ. Сельхозпроизводители, в свою очередь, считали целесообразным реализовывать зерновую малотоннажными партиями и повышать цены предложения до уровня максимальных или приближенных к ним цен.

В начале месяца цены спроса озвучивались в диапазоне 3300-4000 грн/т СРТ. К середине декабря единичные потребители, нуждаясь в срочном привлечении крупнотоннажных партий зерна, были готовы приобретать ячмень по цене 4100 грн/т СРТ. Представители экспортно-ориентированных компаний вели закупки по ценам спроса в пределах диапазона 3350-4100 грн/т EXW. Только единичные экспортеры, также нуждавшиеся в срочном приобретении крупнотоннажных партий зерна, увеличивали максимальные цены до 4200 грн/т EXW. Сельхозпроизводители реализовывали преимущественно малотоннажные партии зерновой и фиксировали цены спроса в пределах ранее сформировавшегося диапазона – 3400-4100 грн/т EXW.

„„ Средние цены на продовольственные зерновые

„„ Средние цены на фуражные зерновые (спрос, EXW),

Продовольственная рожь

(предложение, EXW), грн/т

грн/т

02.12.2016 09.12.2016 16.12.2016 23.12.2016 Пшеница 1 кл.

4 500

4 550

4 550

4 550

Пшеница 2 кл.

4 450

4 500

4 500

4 500

Пшеница 3 кл.

4 350

4 450

4 450

4 450

Рожь

3 800

3 800

3 800

3 850

4

02.12.2016 09.12.2016 16.12.2016 23.12.2016 Пшеница 4 кл. Пшеница 5 кл. Пшеница 6 кл. Ячмень Кукуруза

4 000

4 050

4 100

4 100

3 950

4 000

4 050

4 050

3 900

3 950

4 000

4 000

3 600

3 600

3 650

3 650

4 050

4 050

4 050

4 050


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№12 (208) декабрь 2016 |

Кукуруза

„„ Закупочные цены на пшеницу экспортно-

Переработчики большинства регионов информировали о том, что закупочные цены на вышеуказанную культуру варьировались в пределах 3900-4400 грн/т СРТ. При этом единичные покупатели, не нуждаясь в срочном приобретении крупнотоннажных партий зерна, озвучивали приближенные к минимальным цены спроса. Представители экспортно-ориентированных компаний также продолжали формировать необходимые для работы запасы сырья, озвучивая цены спроса в прежнем диапазоне 3850-4550 грн/т EXW. Основная часть аграриев фиксировала отпускные цены в диапазоне 4000-4500 грн/т EXW.

ориентированных компаний на конец декабря 2016 г. (EXW), грн/т Регион

Пшеница 2 кл.

Пшеница 3 кл.

Центральный

4050-4550

3900-4500

Северный

4100-4520

4050-4400

Западный

4000-4420

4000-4370

Восточный

3950-4500

3900-4450

Южный

4150-4750

4100-4700

Классификация по ДСТУ-3768:2010

„„Рынок продуктов переработки зерна Украины

Пшеничная мука Большинство мукомолов реализовывали готовую продукцию по отпускным ценам, которые варьировались в пределах 5100-6750 и 5000-6400 грн/т EXW соответственно на муку высшего и 1 сорта. В то же время, некоторые переработчики подвергали цены предложения корректировкам, как повышая, так и незначительно снижая их. При этом ценовые изменения зачастую происходили в ранее сформировавшемся диапазоне, а ключевыми факторами ценообразования выступали конъюнктура рынка сырья и спрос покупателей. Ряд переработчиков ввиду увеличения затрат на приобретение зерна мукомольных кондиций считал целесообразным повышать цены предложения, в то же

время, некоторые участники рынка, отмечая невысокий спрос потребителей, наоборот, были готовы предоставлять ценовые скидки.

Ржаная мука Большинство перерабатывающих компаний продолжали работать на ранее сформированных запасах сырья, при этом не считая целесообразным пересматривать цены предложения на мукомольную продукцию. Так, реализация ржаной муки осуществлялась умеренными темпами и по ценам, которые варьировались в пределах ранее установившегося диапазона. Отметим, что отпускные цены на ржаную муку в основном озвучивались в пределах 4800-5400 грн/т EXW.

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т 8400 7400 6400 5400 4400 3400 2400 1400

Мука в/с

www.hipzmag.com

Мука 1 с.

Мука 2 с.

Мука ржаная

дек16

ноя16

окт16

сен16

авг16

июл16

июн16

май16

апр16

мар16

фев16

янв16

дек15

ноя15

окт15

сен15

авг15

июл15

июн15

май15

апр15

мар15

фев15

янв15

дек14

400

Отруби пшеничные

5


| №12 (208) декабрь 2016 При этом некоторые переработчики, отмечая невысокую покупательскую активность в данном сегменте рынка, были готовы предоставлять ценовые скидки. Присутствие на рынке ржаной муки белорусского происхождения традиционно способствовало понижательному ценовому тренду в данном сегменте рынка.

Пшеничные отруби Продажи пшеничных отрубей осуществлялись по ценам в диапазоне 2100-3300 грн/т EXW. Нередко поступала информация об увеличении спроса экспортно-ориентированных компаний на продукцию. Однако зачастую реализация готовой продукции осуществлялась по ценам в пределах 2100-2800 грн/т EXW. И лишь единичные перерабатывающие компании, отмечая стабильный спрос покупателей на пшеничные отруби, фиксировали цены предложения на максимальном уровне.

Крупы В начале месяца цены предложения на ячневую и перловую крупы, как правило, озвучивались в пределах 4500-6400 грн/т EXW. Реализация риса осуществлялась по ценам в диапазоне 15000-18000 грн/т EXW. Некоторые компании, отмечая достаточно высокий спрос покупателей на гречневую крупу, повышали отпускные цены в среднем на 500 грн/т EXW – до 33500 грн/т EXW. Цены на шлифованный горох озвучивались переработчика-

„„ Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т

02.12.2016 09.12.2016 16.12.2016 23.12.2016 Мука в/с

6 000

6 000

6 050

6 050

Мука 1 с

5 650

5 650

5 650

5 700

Мука 2 с

4 950

4 950

4 950

5 000

Мука ржаная

5 000

5 000

5 000

5 000

Отруби пшеничные

2 500

2 500

2 500

2 500

ми преимущественно в пределах 9000-1000 грн/т EXW. Цены предложения в секторе овсяной крупы подвергались незначительным корректировкам в сторону увеличения, однако в пределах ранее установленного диапазона – 7500-9300 грн/т EXW. Данная тенденция была обусловлена конъюнктурой рынка сырья. Во второй половине месяца некоторые предприятия, отмечая увеличение затрат на приобретение зерна для работы в долгосрочной перспективе, считали целесо­ образным повышать цены предложения. При этом фактором, сдерживающим рост цен, выступала невысокая потребительская активность. Минимальные цены предложения на ячневую и перловую крупы незначительно выросли и, как правило, озвучивались в пределах 4800-6400 грн/т EXW. В сегменте гречневой крупы сохранялась относительная ценовая стабильность, а отпускные цены, как правило, озвучивались в диапазоне 24000-26500 грн/т EXW. Цены на манную крупу также были относительно стабильными и, как правило, озвучивались в диапазоне 6000-7800 грн/т EXW.

„„Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур

В

начале декабря на рынке продовольственной и фуражной пшеницы отмечался рост цен в ряде ФО европейской части. Данная тенденция была обусловлена высокой потребительской активностью на фоне дефицита предложений крупнотоннажных партий зерна. Перерабатывающие компании в ряде случаев испытывали трудности с привлечением необходимых для работы объемов сырья и были вынуждены повышать цены спроса. По словам операторов рынка, наиболее востребованной была пшеница 3 класса с соответствующими требованиям ГОСТа качественными показателями. К середине месяца ценовая ситуация в данном сегменте стабилизировалась. При этом реализация зерна, как и ранее, осуществлялась преимущественно небольшими партиями. Отметим, что в Центральном и Приволжском федеральных округах в конце второй декады декабря наблюдалось незначительное снижение цен на зерновую 4 класса, что было обусловлено достаточным

6

количеством предложений указанной культуры на фоне умеренного спроса со стороны перерабатывающих и животноводческих предприятий. В декабре на рынке продовольственной ржи в большинстве федеральных округов существенных ценовых изменений не отмечалось. Аграрии предпочитали реализовывать данную культуру партиями небольших объемов, оставляя отпускные цены неизменными. В свою очередь, покупатели осуществляли закупки сырья по мере необходимости, озвучивая цены спроса в ранее сформировавшемся диапазоне. Отметим, что некоторые потребители с целью приобретения крупнотоннажных партий зерновой были вынуждены фиксировать приближенные к максимальным цены спроса. Наряду с этим, в Центральном федеральном округе фиксировался незначительный рост цен. Данная тенденция была обусловлена стабильным спросом со стороны перерабатывающих предприятий на фоне ограниченного количества предложений зерна с высокими качественными показателями.


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№12 (208) декабрь 2016 |

Цены предложения на условиях EXW на продовольственную рожь в Центральном ФО озвучивались в диапазонах: 8200-10000 руб/т, Приволжском – 7200-9700 руб/т, Уральском и Сибирском округах – 6300-8000 руб/т. В декабре ценовая ситуация на рынке фуражного ячменя характеризовалась как относительно стабильная. Сельхозпроизводители осуществляли реализацию данной культуры небольшими партиями, зачастую не меняя отпускные цены. Качественные показатели поступавшего на рынок ячменя оценивались операторами рынка как невысокие. Большинство потребителей оставляли закупочные цены неизменными. В то же время, некоторые переработчики приостановили закупки зерна, планируя возобновить их после новогодних праздников. Отметим, что во второй декаде декабря в Центральном федеральном округе фиксировался незначительный рост цен на фуражный ячмень ввиду увеличения спроса со стороны ряда перерабатывающих предприятий. В первой половине декабря для сектора фуражной кукурузы было характерно снижение цен в европейской части. По словам операторов рынка, данная тенденция была обусловлена увеличением количества предложений данной культуры на рынке. При этом стоит отметить, что реализация зерна осуществлялась преимущественно партиями небольших объемов, в то время как цены на крупнотоннажные партии кукурузы существенным корректировкам не подвергались. Во второй половине месяца ценовая ситуация стабилизировалась. Ряд потребителей сформировал запасы сырья, необходимые для работы в краткосрочной перспективе и озвучивал декларативные цены спроса в диапазоне 7500-8500 руб/т CPT. В свою очередь, сельхозпроизводители предлагали на рынок зерно по мере необходимости пополнения оборотных средств и освобождения складских помещений, существенно не меняя отпускные цены.

„„ Средние цены на продовольственную пшеницу (предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ Центральный

11500

11500

11500

11500

Приволжский

10800

10800

10800

10800

Южный

11000

11000

11000

11000

Уральский

10400

10400

10400

10400

10500

10500

10500

10500

Сибирский

Пшеница 4 класса Центральный

9600

9600

9500

9500

Приволжский

9200

9200

9000

9000

Южный

9800

9800

9800

9800

Уральский

8600

8600

8600

8600

Сибирский

8700

8700

8700

8700

„„ Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

09.12.16 16.12.16 23.12.16 30.12.16 Пшеница

Центральный

8400

8400

8400

8400

Приволжский

8000

8200

8200

8200

Южный

8600

8600

8600

8600

Уральский

7500

7500

7500

7500

Сибирский

7400

7400

7400

7400

Ячмень Центральный

8000

8200

8200

8200

Приволжский

8000

8000

8000

8000

Южный

8300

8300

8300

8300

Уральский

7600

7600

7600

7600

Сибирский

7700

7700

7700

7700

Кукуруза Центральный

9000

8800

8800

8800

Приволжский

9700

9400

9400

9400

Южный

9200

9000

9000

9000

Динамика цен предложения на пшеницу в европейской части России, EXW, руб/т

Динамика цен предложения на фуражные зерновые в европейской части России, EXW, руб/т

13000

13500

12000

12500

11000

11500

10000

10500 9500

9000

8500

8000

7500

www.hipzmag.com

Ячмень фур.

Кукуруза фур.

дек.16

окт.16

ноя.16

авг.16

сен.16

июл.16

июн.16

апр.16

май.16

мар.16

янв.16

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

дек.16

окт.16

ноя.16

авг.16

сен.16

Пшеница фур.

6500 июл.15

Пшеница 4 кл.

июл.16

июн.16

апр.16

май.16

мар.16

янв.16

Пшеница 3 кл.

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

7000 июл.15

09.12.16 16.12.16 23.12.16 30.12.16 Пшеница 3 класса

Пшеница фур.

7


| №12 (208) декабрь 2016

„„Россия: обзор внебиржевого рынка

продуктов переработки зерновых культур

В

декабре ценовая ситуация на рынке пшеничной муки оценивалась как относительно стабильная. Большинство переработчиков озвучивали цены предложения на готовую продукцию в ранее сформировавшемся диапазоне. Наряду с этим, некоторые переработчики предоставляли ценовые скидки на муку. Данная тенденция была обусловлена накоплением продукции в складских помещениях и необходимостью в активизации торговозакупочной деятельности для операторов рынка. Следует отметить, что размер скидок варьировался в зависимости от объемов закупок и формы/сроков оплаты. Активность торгово-закупочной деятельности характеризовалась как умеренная. Готовая продукция высшего сорта оставалась более востребованной на рынке, нежели мука 1 сорта. На рынке пшеничных отрубей в отчетном периоде не отмечалось существенных ценовых изменений. Основная часть переработчиков фиксировала цены предложения на данный вид продукции в ранее сформировавшемся диапазоне. Отметим, что ряд переработчиков информировал о снижении спроса экспортно-ориентированных компаний и предприятий и комбикормовых заводов на отруби. Активность торгово-закупочной деятельности характеризовалась как умеренная. В декабре в сегменте ржаной муки сохранялась относительная ценовая стабильность. По информации из большинства федеральных округов, цены предложения на готовую продукцию фиксировались в прежних диапазонах – 12000-13500 руб/т (предложение, EXW). Данная

ситуация была обусловлена умеренным спросом со стороны потребителей, а также сезонным фактором. Вместе с тем, некоторые участники рынка Центрального ФО снижали максимальные цены предложения на продукцию вследствие высокой конкуренции и с целью активизации продаж. Стоит отметить, что ряд участников рынка европейской части сообщал о поступлении на рынок ржаной муки белорусского происхождения по более низким ценам (9000-9500 руб/т с учетом стоимости доставки).

Динамика цен на пшеничную муку в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

Динамика цен на пшеничные отруби в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

19000

„„ Средние цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

09.12.16 16.12.16 23.12.16 30.12.16 Мука в/с

Центральный

16500

16500

16500

16500

Приволжский

16400

16400

16400

16400

Южный

16500

16500

16500

16500

Уральский

17000

17000

17000

17000

Сибирский

17000

17000

17000

17000

Мука 1 сорт Центральный

15700

15700

15700

15700

Приволжский

16000

16000

16000

16000

Южный

16000

16000

16000

16000

Уральский

16500

16500

16500

16500

Сибирский

15900

15900

15900

15900

Отруби пшеничные Центральный

6000

6000

6000

6000

Приволжский

6000

6000

6000

6000

Южный

6800

6800

6800

6800

Уральский

6300

6300

6300

6300

Сибирский

4500

4500

4500

4500

7600 7100 6600

17500

6100 5600

16000

5100 4600 4100

Европейская часть РФ

Уральский ФО

Для директора, инженера, технолога, производителя оборудования - специализированный портал

8

дек.16

окт.16

ноя.16

авг.16

сен.16

июл.16

июн.16

апр.16

май.16

мар.16

янв.16

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

дек.16

окт.16

ноя.16

авг.16

сен.16

июл.16

мука в/с х/п Сибирский ФО мука 1 с. х/п Сибирский ФО

3600 июл.15

мука в/с х/п европейская часть РФ мука 1 с. х/п европейская часть РФ

июн.16

апр.16

май.16

мар.16

янв.16

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

июл.15

14500

Сибирский ФО


№12 (208) декабрь 2016 |

„„О важности хранения зерна –

Bentall Rowlands Storage Systems Limited Bentall Rowlands Storage Systems Limited является ведущим производителем из Великобритании с более чем вековым опытом в области проектирования и изготовления систем для хранения зерна. Компания предлагает комплекс решений для сельского хозяйства и элеваторной промышленности. Ассортимент продукции включает силосы с плоским и конусным дном, прямоугольные бункеры, резервуары для воды, транспортные галереи и оборудование для кондиционирования зерна. Инженерный и технический опыт в сочетании с постоянным стремлением удовлетворить требования заказчика обеспечивает нам выгодное положение на растущем рынке элеваторного оборудования. Компания обладает всеми ресурсами для проектирования, производства, поставки и монтажа готовых систем хранения из широкого ассортимента изделий. Эти возможности в соответствии с требованиями заказчика позволяют предоставлять готовые комплексные решения. Мы спроектировали и установили силосы в Великобритании, Кении, Таиланде, Германии, Голландии, Франции, Украине, Малави, Новой Зеландии и многих других странах мира. Кевин Грум, технический директор компании, отмечает: «Наши системы хранения индивидуально разработаны для каждого клиента. Каждый проект имеет эксклюзивный дизайн, который обязательно соответствует требованиям клиента или даже превосходит их. Мы очень гордимся проектами, реализованными во многих проблемных регионах, доказывая, что независимо от специфики мы предоставим наиболее оптимальное решение».

Проектирование силоса Есть целый ряд причин, по которым каждый силос представляет собой уникальный дизайн и проектиру-

www.hipzmag.com

ется индивидуально для каждого заказчика, поскольку каждый заказчик и регион, в котором он располагается, уникальны. Географические условия играют огромную роль в проектировании силоса (например применение новейших норм ЕВРОКОД в Европе), так же как и климатические условия, которые влияют на ряд факторов, таких как аэрация и долгосрочность хранения. По мере увеличения численности населения в мире мы сталкиваемся с тем, что элеваторы и установки все быстрее и быстрее приближаются к городам и населенным пунктам. Это влечет за собой новые аспекты, которые необходимо принимать во внимание во время проектирования. Все более важной проблемой становятся такие факторы, как увеличение продуктивности, выделение пыли и повышенный уровень шума. При начале любого нового проекта первые встречи с клиентом всегда оказываются самыми важными. Когда речь заходит об успешной реализации проекта, обязательным является особое внимание к деталям. Как поставщик мы должны сначала понять потребности клиента и только после приступать к разработке проекта и оборудования.

Необходимость в гальванизации Гальванизация представляет собой процесс нанесения защитного покрытия цинком, которое используется для производства силосов в целях предотвращения коррозии. В регионах, где может присутствовать высокий уровень коррозии, это является достаточно критичным и важным пунктом. Срок службы гальванизации зависит от нескольких факторов, которые прямо пропорциональны количеству цинка (г/м²) и влажности, температуре и близости силосов к морю (соль или морской климат). Кроме того, большое влияние оказывает агрессивная или коррозионная атмосферная среда, присущая промышленным зонам, или более экологичная среда

9


| №12 (208) декабрь 2016 сельской местности. Таким образом, долговечность покрытия зависит от сочетания плотности нанесения цинка и атмосферной среды, в которой расположен силос. Если сравнивать нас с другими компаниями, мы используем Z600 (аналогично, но выше, чем стандарт G185), в то время как некоторые компании используют только Z270 (равен G90). Это значительно увеличивает ожидаемый срок службы наших силосов. Например, в тропических морских районах срок службы наших силосов с гальванизацией Z600 может составлять около 35 лет. Поэтому использование данной гальванизации дает нам огромное преимущество по сравнению с другими компаниями. Для дополнительной защиты от коррозии мы можем предложить порошковое нанесение на силоса. Данное покрытие позволит на больший срок увеличить службу силоса.

Сейсмическая активность Когда нам поручено заниматься проектированием нового хранилища, то первым делом должен быть проведен тщательный осмотр и обследование участка строительства. Геология и геодезия зоны и региона строительства играют ключевую роль в дальнейшем проектировании. При проектировании системы хранения, которая будет смонтирована в регионе с высокой вероятностью землетрясения, учитываются требования стран и соответствующие сейсмические стандарты. При установке в зоне с повышенной сейсмичностью все силосы должны быть усилены, поэтому, как правило, рекомендуется использование силосов с большим диаметром, но низких по высоте. Когда происходят сдвиги земной коры при землетрясениях, структура, которая имеет большую площадь основания, с большей вероятностью сможет выдержать давление и, таким образом, останется неповрежденной. Чем выше структура и чем меньше ее диаметр, тем больше напряжения возникает в нижних участках силоса, что, в конечном счете, приведет к падению данной конструкции. В связи с тем, что магнитуды землетрясений сильно варьируются, все наши силосы имеют индивидуальный дизайн в соответствии с требованиями каждого региона и региональными нормами. Сильные ветры могут вызвать большие проблемы для целого ряда структур, в том числе наших хранилищ. Мы уверены, что наши силосы разработаны для противостояния порывов ветра до 50 м/с, что эквивалентно 180 км/ч. Несколько лет назад на севере Англии и в Шотландии имели место очень свирепые бури. Нам было выдано официальное подтверждение, что все силосы выдержали штормовые ветра и остались неповрежденными. В тех районах, где силосы могут быть подвержены сильным ветрам, структура должна быть очень похожа на ту, которую используют в зонах с повышенной сейсмичностью. Силоса смогут выдержать эти огромные скорости ветра, когда они спроектированы с большим диаметром и меньшей высотой. Это дает им стабильность и

10

устойчивость, необходимую для противостояния сильным порывам ветра. В максимально возможной степени Bentall Rowlands при проектировании придерживается местного законодательства и норм.

Изменение температур Для стран, которые склонны к колебаниям температур, конструкция системы хранения должна быть тщательно продумана. Особенно в регионах с высоким уровнем влажности. При сильных морозах, где количество снежных осадков может быть довольно экстремальным, крыша является одним из основных направлений для модификации. При проектировании крыши важно знать глубину снега, которую можно ожидать в данной области. Каждая крыша рассчитывается согласно снеговой нагрузке в каждом конкретном регионе. Наш технический отдел подтверждает с заказчиком конкретные снеговые нагрузки и нормы, которые должны выполняться. В ряде случаев разрушение может заключаться только в депланациях или деформациях, которые в обязательном порядке могут не представлять непосредственной угрозы безопасности. С другой стороны, разрушения могут означать полный обвал конструкции, что приводит к неработоспособности элеватора, потере зерна, а в некоторых случаях к потере жизни. Основными причинами этих обрушений являются преимущественно ошибки проектирования, так же как и ошибки при монтаже или эксплуатации. Мы уверены, что наши силоса тщательно спроектированы для избегания разрушений. Мы прилагаем все усилия, чтобы выстроить наилучшие отношения с нашими клиентами, и сопровождаем их от концепции до окончания монтажа и сдачи проекта в эксплуатацию. Bentall Rowlands Елена Эктова +34644056773 +44 (0) 1724 282 828 elena.ektova@bentallrowlands.com www.bentallrowlands.com


ТЕМА

№12 (208) декабрь 2016 |

„„Рынок нишевых зерновых культур в Украине

В текущем сезоне для сегмента нишевых зерновых культур характерны повышательные тренды в производстве. Так, согласно оценкам ИА «АПК-Информ», посевные площади под этими культурами увеличились на 10% в сравнении с прошлогодним показателем и превысили 1,0 млн. га. При этом за счет прироста урожайности большинства культур суммарный валовой сбор в нишевом сегменте возрос на 27% и оценивается в 2,5 млн. тонн, что составляет порядка 4% общего валового сбора зерновых культур в Украине. В то же время, отмечается снижение производства некоторых культур, а для отдельных – давление избыточного предложения на ценовую динамику. В данном материале более детально рассмотрены основные тенденции на рынках ключевых нишевых культур. Андрей Купченко

Анна Танская

Рожь На фоне общих позитивных тенденций в производстве нишевых культур производство ржи в Украине отмечено постепенным снижением на протяжении 5 последних сезонов. Несмотря на увеличение средней урожайности культуры в текущем сезоне, которая оценивается нами в 27,3 ц/га (рекордный показатель), сокращение посевных площадей под культурой способствовало снижению валового сбора до 388 тыс. тонн. Рекордный показатель урожайности все равно остается достаточно низким в сравнении с другими зерновыми культурами (пшеница – 42,3 ц/га, ячмень – 33,5 ц/га), что на фоне отсутствия активного спроса со стороны импортеров делает данную культуру малопривлекательной для сельхозпроизводителей. Поэтому возобновление объемов производства возможно лишь при условии компенсации низкой урожайности более высокими цеДинамика производства ржи в Украине 800 22,7

25,9

27,3

22,8

30,0 25,0

600

400

15,0 677

300 200 100 0

„„ ТОП-5 областей Украины по посевным площадям под рожью в 2016 году

Посевная площадь, тыс. га

Доля, %

Волынская

26,4

18

Черниговская

23,7

17

Житомирская

22,5

16

Ривненская

19,2

13

Киевская

8,3

6

Прочие

43,3

30

Область

20,0

500

ц/га

тыс. га, тыс. тонн

700

25,8

нами, чего не наблюдается, а также увеличения спроса со стороны как переработчиков, так и импортеров. Для регионального распределения посевных площадей под рожью характерен высокий уровень концентрации производства. Так, порядка 70% площадей под культурой сосредоточены всего в 5 областях страны. Лидирует по данному показателю Волынская область, где под урожай 2016 года рожью было засеяно 26,4 тыс. га, или 18% от общей посевной площади под культурой. Также существенные доли посевов находятся в Черниговской (17%), Житомирской (16%) и Ривненской (13%) областях. Замыкает пятерку Киевская область с долей 6% от общей посевной площади.

638

10,0

478 303

2012/13

284

2013/14

388

188

152

144

2014/15

2015/16

2016/17*

Посевная площадь, тыс. га Урожайность, ц/га

www.hipzmag.com

391

5,0 0,0

Валовой сбор, тыс. тонн

*Здесь и далее прогноз Источник: ИА «АПК-Информ»

В соответствии с объемами производства сокращается общее предложение ржи на рынке, которое в 2016/17 МГ оценивается нами в 629,8 тыс. тонн, что на 12% меньше показателя предыдущего сезона. При этом объемы внутренней продовольственной переработки, которая доминирует в распределении, остаются достаточно стабильными и на протяжении последних четырех сезонов оцениваются в 240-250 тыс. тонн. Соответственно для кормового потребления и экспортного потенциала ржи характерны понижательные тенденции. Согласно нашим оценкам, в текущем сезоне

11


| №12 (208) декабрь 2016 на кормовые цели может быть использовано порядка 80 тыс. тонн данной культуры, а на экспорт – поставлено около 10 тыс. тонн. Анализ динамики производства ржаной муки в Украине подтверждает достаточно стабильный уровень продовольственного потребления. На протяжении двух последних лет годовой объем производства ржаной муки немного превышал 140 тыс. тонн, при этом двумя годами ранее показатель варьировался в диапазоне 160-167 тыс. тонн в год. Следует отметить, что на рынке сохраняется достаточно стабильный спрос на ржаную муку, что обусловлено постепенным изменением культуры питания и повышением интереса потребителей к ржаному хлебу. Лидирующую позицию по переработке ржи в муку занимает Киевская область, на предприятиях которой в 2015 году было выработано 32,9 тыс. тонн данной продукции, что составило 23% от общего производства. Также около 14% ржаной муки было произведено в Харьковской области и 10% - в Хмельницкой области.

Распределение ржи в Украине, тыс. тонн 300

838,5

1000

909,8 822,5

250

716,7

200 150

600 280,0

250,0

100 120,0

50

2012/13

250,0

240,0

124,6 50,3

16,5

0

2013/14

120,0 21,9 2014/15

Киевская Харьковская Хмельницкая Сумская Ривненская Прочие

2015/16

200

80,0 10,0

0

2016/17*

Динамика производства ржаной муки в Украине, тыс. тонн 179,6

160,8

167,1 142,6

140,6

2014

2015

Доля, % 23 14 10 9 8 36

Таким образом, основные регионы возделывания ржи и основные регионы, где осуществляется ее продовольственная переработка, несколько отдалены друг от друга, что приводит к дополнительным затратам на логистику и давлению на цены. На фоне стабильного внутреннего спроса на ржаную муку в Украине в предыдущем сезоне зафиксировано существенное увеличение импорта как сырья для ее производства, так и готовой продукции. Так, если в 2012/13 МГ и в 2013/14 МГ ни рожь, ни ржаная мука практически не импортировалась в Украину, то по итогам 2015/16 МГ закупки достигли 15,0 тыс. и 21,2 тыс. тонн соответственно. При этом по итогам июля-сентября 2016/17 МГ импорт ржи достиг 1,4 тыс. тонн, а импорт ржаной муки – 11,5 тыс. тонн. Активный импорт ржаной муки отражается на ценовой динамике ржаного хлеба, особенно в его премиум-сегменте. Анализируя динамику цен на рожь и ржаную муку в Украине, можно сделать вывод, что ценовая ситуация в данном сегменте относительно маловолатильна, при этом ключевыми факторами ценообразования выступают сокращение посевных площадей под данной культурой, ситуация на смежных рынках, а также конкуренция со стороны белорусских мукомолов. Отметим, что закупочные цены на рожь в течение минувшего сезона постепенно выросли с 2400-2850 грн/т СРТ до максимальных значений в пределах 39004250 грн/т СРТ. Поддержку ценам оказывало сокращение

12

90,0 19,7

400

Продовольственное потребление Кормовое потребление Экспорт Общее предложение

в 2015 году

Производство ржаной муки, тыс. тонн 32,9 19,6 14,0 12,4 11,3 50,4

250,0

Источник: ИА «АПК-Информ»

„„ ТОП-5 областей Украины по объемам переработки ржи Область

800

629,8

2011

2012

2013

Источник: ИА «АПК-Информ», ГССУ

Динамика импорта ржаной муки в Украину, тыс. тонн 21,2

15,0

4,6

4,0

0,0

0,0

0,2 0,0

2011/12

2012/13

2013/14

Рожь

0,0 0,0 2014/15

2015/16

Ржаная мука

Источник: ИА «АПК-Информ», ГССУ

запасов зерна на фоне достаточно активного спроса потребителей. В свою очередь, повышательный ценовой тренд в секторе ржаной муки отмечался преимущественно во второй половине минувшего сезона и был обусловлен конъюнктурой рынка сырья. Так, в конце 2015/16 МГ цены предложения на украинскую ржаную муку фиксировались в пределах 4850-5800 грн/т EXW против 3500-4500 грн/т EXW в начале минувшего сезона. На старте 2016/17 МГ с поступлением на рынок продовольственной ржи нового урожая многие перераба-


ТЕМА

№12 (208) декабрь 2016 |

тывающие компании снижали цены спроса в среднем на 500-650 грн/т – до 3400-3600 грн/т СРТ. Отметим, что качественные показатели зерновой, реализуемой на рынке, зачастую соответствовали требованиям ГОСТа, и лишь некоторые операторы рынка отмечали большое количество партий с повышенным содержанием проросших зерен. Однако вскоре сезонное снижение цен вновь сменилось их ростом. Данная тенденция была обусловлена активным спросом перерабатывающих компаний на фоне недостаточного количества предложений крупнотоннажных партий зерновой, а также увеличением затрат на логистику и ростом цен на смежных рынках. При этом уже к началу сентября т.г. ценовая ситуация в указанном сегменте стабилизировалась и вплоть до декабря значительных изменений не претерпевала. Так, закупочные цены на рожь в этот период варьировались в диапазоне 3300-3800 грн/т СРТ, а приобретать сырье, по словам переработчиков, удавалось преимущественно партиями небольших объемов и по ценам, приближенным к максимальным. Дефицит предложений зерна, в свою очередь, способствовал росту цен на рынке продуктов переработки. При этом лишь некоторые компании центрального и северного регионов, отмечая высокую конкуренцию со стороны белорусской ржаной муки, а также ожидая сезонного снижения цен на зерно, озвучивали цены предложения на минимальном уровне. В результате отпускные цены на ржаную муку на старте 2016/17 МГ (июль т.г.) установились в пределах 4550-6400 грн/т EXW. В последующие месяцы 2016/17 МГ ценовая ситуация в секторе ржаной муки характеризовалась относительной стабильностью и, в целом, развивалась в соответствии с конъюнктурой рынка сырья. В настоящее время отпускные цены на готовую продукцию, как правило, озвучиваются переработчиками в пределах 4600-5800 грн/т EXW, а спрос покупателей в большинстве случаев оценивается участниками рынка как умеренный. По мнению многих участников, в краткосрочной перспективе значительных ценовых изменений не ожидается, а основным фактором ценообразования останется конъюнктура рынка сырья. В свою очередь, давление

на цены традиционно будет оказывать покупательская активность и присутствие на рынке муки белорусского происхождения. Что касается прогнозов дальнейшего развития ситуации на рынке ржи, то с учетом того, что урожай практически полностью (на 99%) формируется озимыми посевами, в будущем сезоне можно ожидать некоторого прироста производства. Так, согласно оперативным данным Минагропрода, при прогнозе посевных площадей под урожай 2017 года на уровне 147 тыс. га фактически было засеяно 158 тыс. га, что на 7% больше. При сохранении урожайности на уровне текущего сезона удастся повысить объем производства данной культуры. Но делать какие-либо овеществленные прогнозы пока еще рано, так как существенное влияние на формирование урожая окажут агроклиматические условия во время перезимовки.

Динамика средних цен на рожь и ржаную муку в Украине, грн/т

Динамика производства овса в Украине 700

5350

5000

4000

3900

3650

3500

окт.16

ноя.16

авг.16

сен.16

июл.16

июн.16

апр.16

май.16

мар.16

янв.16

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

сен.15

Рожь (спрос, СРТ-предприятие) Мука ржаная (предложение, EXW)

Источник: ИА «АПК-Информ»

www.hipzmag.com

25,1 20,9

23,2

24,9

20,0

630

300

0

15,0

612

2012/13

515

489

467 310

30,0 25,0

19,4

400

100

2600 авг.15

500

200

2800

июл.15

тыс. га, тыс. тонн

4100

4000

2500

600

5000

4500

3000

На рынке овса в Украине на протяжении пятилетнего периода наблюдается достаточно высокий уровень волатильности производственных показателей. Посевные площади под культурой планомерно сокращаются и в текущем сезоне достигли минимального значения – 210 тыс. га, что на 32% меньше, чем было засеяно под урожай 2012 года (310 тыс. га). При этом общий повышательный тренд в динамике показателя урожайности позволяет частично компенсировать сокращение посевных площадей. В результате валовой сбор культуры в текущем сезоне оценивается АПК-Информ в 515 тыс. тонн, что всего на 18% меньше показателя 2012/13 МГ (630 тыс. тонн). Порядка 19% посевных площадей под овсом в 2016 году были сосредоточены в Волынской области, что в абсолютном выражении составляет 39,5 тыс. га. Около 30,4 тыс. га (14%) засеяли аграрии Житомирской области и еще 28,0 тыс. га (13%) было засеяно в Черниговской области. Всего на долю ТОП-5 областей пришлось 64% посевов.

ц/га

5500

Овес

252

250

2013/14

2014/15

Посевная площадь, тыс. га Урожайность, ц/га

213

210

2015/16

2016/17*

10,0 5,0 0,0

Валовой сбор, тыс. тонн

Источник: ИА «АПК-Информ»

13


| №12 (208) декабрь 2016 „„ ТОП-5 областей Украины по посевным площадям под овсом в 2016 году Область Волынская Житомирская Черниговская Ривненская Львовская Прочие

Посевная площадь, тыс. га

Доля, %

39,5 30,4 28 21,2 16,2 74,7

19 14 13 10 8 36

Что касается распределения овса в Украине, то здесь доминирует кормовое потребление, объем которого варьирует в соответствии с общим предложением культуры. В текущем сезоне на фоне прироста производства в сравнении с прошлогодним показателем кормовое потребление овса в Украине оценивается нами в 360,0 тыс. тонн при общем предложении культуры на уровне 599,8 тыс. тонн. Относительно других статей распределения отметим, что их объемы несущественны. Оценка продовольственного потребления овса остается достаточно стабильной и колеблется в диапазоне 70-75 тыс. тонн. Экспортные поставки данной культуры также незначительны и по итогам текущего сезона ожидаются на уровне 50 тыс. тонн, из которых порядка 18,9 тыс. тонн уже экспортировано в июле-октябре. На сегодняшний день основными странами-импортерами украинского овса являются Индия и Пакистан. Следует отметить, что в общем объеме продовольственной переработки на долю овсяных круп приходятся незначительные объемы. На протяжении отчетного периода максимальный объем производства овсяных круп на крупных перерабатывающих предприятиях был зафиксирован в 2013 году и составил всего 4,3 тыс. тонн. По итогам 2015 года данный показатель составил всего 2,4 тыс. тонн. Остальные объемы продовольственной переработки приходятся на овсяные хлопья и продукты типа «мюсли». Производство овсяных круп практически полностью сосредоточено всего в пяти областях. Лидирующую позицию занимает Киевская область с объемом производства 0,9 тыс. тонн по итогам 2015 года (37% от общего производства). Также около 34% овсяных круп было выработано в Харьковской области и 12% - в Черниговской области.

„„ ТОП-5 областей Украины по объемам

продовольственной переработки овса в 2015 году Область

Киевская Харьковская Черниговская Сумская Одесская Прочие

Производство овсяных круп, тыс. тонн

Доля, %

0,9 0,8 0,3 0,2 0,1 0,1

37 34 12 9 5 3

Подводя итоги 2015/16 МГ, можно сделать вывод, что ценовая ситуация в секторе овса характеризовалась

14

Распределение овса в Украине, тыс. тонн 500

688,3

400

800

682,5

700

599,8

597,5

564,4

600 500

300

400

450,0

200

350,0

400,0

300

360,0

325,0

200

100 0

70,0

1,0

2012/13

70,0

4,4

2013/14

75,0 38,5

75,0 42,8

75,0 50,0

2014/15

2015/16

2016/17*

100 0

Продовольственное потребление Кормовое потребление Экспорт Общее предложение

Источник: ИА «АПК-Информ»

Динамика производства овсяных круп в Украине, тыс. тонн 4,3

2,1

2,4

1,6 1,1

2011

2012

2013

2014

2015

Источник: ИА «АПК-Информ», ГССУ

относительной стабильностью. В целом, в течение прошлого сезона в указанном секторе преобладала повышательная ценовая тенденция, обусловленная рядом фундаментальных факторов: постепенным сокращением запасов, увеличением производственных затрат и девальвацией национальной валюты. Так, по итогам минувшего сезона цены спроса на овес постепенно выросли с 2000-2800 до 3500-4100 грн/т СРТ. В начале 2016/17 МГ фиксировалось незначительное снижение цен под давлением сезонного фактора. Так, большинство переработчиков считали целесообразным планомерно снижать закупочные цены ввиду поступления на рынок зерна нового урожая по более низким отпускным ценам. В результате этого стартовые цены спроса на овес в начале августа т.г. по сравнению с показателями конца предыдущего сезона снизились в среднем на 400-500 грн/т и до конца сентября т.г. варьировались в пределах 3100-3700 грн/т СРТ. В этот период участники рынка информировали о достаточном количестве предложений овса, качественные показатели которого зачастую соответствовали требованиям ГОСТа. При этом лишь единичные потребители северного региона информировали о недостаточном количестве сырья с высокими качественными показателями. Однако уже в октябре т.г. в данном сегменте рынка возобновился рост цен. Сложившаяся ситуация была об-


ТЕМА

№12 (208) декабрь 2016 |

Динамика средних цен спроса на овес в Украине, грн/т, CPT-предприятие 4000 3800 3600

3600

3400

3300

3200 3000

2900

2800 2600

окт.16

ноя.16

авг.16

сен.16

июл.16

июн.16

апр.16

май.16

мар.16

янв.16

фев.16

дек.15

окт.15

авг.15

сен.15

2200

ноя.15

2500

2400

Источник: ИА «АПК-Информ», ГССУ

Что касается дальнейшего развития данного сегмента, то на фоне сокращение поголовья с/х животных и птицы в Украине снижается и спрос на овес, а спрос на сырье для продовольственной переработки незначителен. Поэтому стимулировать производство может только активизация спроса со стороны импортеров.

Сорго Если для овса спрос со стороны импортеров рассматривается как стимулирующий фактор дальнейшего развития, то для сорго этот фактор является ключевым в формировании площади посевов. Объемы мирового импорта сорго после существенного роста (до 12,3 млн. тонн) в 2012/13 МГ стали снижаться и, согласно оценкам USDA, в текущем сезоне могут достигнуть всего 8,0 млн. тонн. В связи с этим основные производственные показатели носят колебательный характер на протяжении рассматриваемого периода. Максимальный объем проwww.hipzmag.com

Динамика производства сорго в Украине 37,2

400

37,5

40,0

350

35,0 27,4

300

27,0

30,0

250 200

25,0 15,2

172

15,0 224

209

50 0

20,0

354

150 100

ц/га

тыс. га, тыс. тонн

условлена недостаточным количеством предложений зерновой на фоне высокого спроса. Так, сельхозпроизводители, отмечая стабильный спрос на зерно, повышали отпускные цены в среднем на 100-200 грн/т и нередко озвучивали приближенные к максимальным цены предложения. Вследствие этого переработчики большинства регионов были вынуждены постепенно повышать цены спроса. В настоящее время, по сообщениям перерабатывающих предприятий, ценовая ситуация стабилизировалась, а осуществлять закупки зерновой удается по ценам в пределах 3100-4200 грн/т СРТ. При этом нередко поступает информация о том, что качественные показатели реализуемого на рынке овса в большинстве случаев не соответствуют требованиям ГОСТа, в частности по показателям натуры. Отметим, что на текущий момент торгово-закупочная деятельность в данном сегменте рынка характеризуется низкими темпами. Вследствие этого существенных ценовых изменений в краткосрочной перспективе не предвидится, и коррективы будет вносить лишь ситуация на смежных рынках.

2012/13

145

2013/14

89 2014/15

Посевная площадь, тыс. га Урожайность, ц/га

236

188

10,0 5,0

64

51 2015/16

2016/17*

0,0

Валовой сбор, тыс. тонн

Источник: ИА «АПК-Информ»

изводства этой культуры был зафиксирован в 2013/14 МГ и составил 354 тыс. тонн при посевной площади 145 тыс. га. В дальнейшем наблюдается сокращение посевов данной культуры, и по итогам предыдущего сезона был зафиксирован минимальный показатель – 51 тыс. га. При этом сокращение посевных площадей компенсируется ростом урожайности, которая в предыдущем сезоне достигла рекордно высокого показателя – 37,2 ц/га. В текущем сезоне посевные площади под культурой оцениваются в 64 тыс. га, а средняя урожайность – на уровне 37,5 ц/га, что позволяет сформировать валовой сбор в 236 тыс. тонн. Традиционно основные площади под сорго сосредоточены в южных регионах Украины. Лидирует по данному показателю Николаевская область, где в 2015 году было засеяно 10,5 тыс. га, или 20% от общей посевной площади. Также около 17% посевов (8,5 тыс. га) было сосредоточено в Днепропетровской области и еще 11% (5,6 тыс. га) – в Херсонской области. Всего на ТОП-5 областей пришлось 67% всех посевных площадей.

„„ ТОП-5 областей Украины по посевным площадям под сорго в 2015 году Область Николаевская Днепропетровская Херсонская Одесская Кировоградская Прочие

Посевная площадь, тыс. га 10,5 8,5 5,6 4,9 4,7 17,2

Доля, % 20 17 11 10 9 33

В распределении сорго доминирует реализация на экспорт. За предыдущие 4 сезона экспортировалось в среднем 54% от общего предложения сорго ежегодно. В текущем сезоне доля экспорта оценивается в 72%, или 200 тыс. тонн в абсолютном выражении. Увеличение доли экспортных поставок обусловлено сокращением оценки кормового потребления на фоне сокращения численности поголовья. В текущем сезоне данный показатель прогнозируется на уровне 50 тыс. тонн.

15


| №12 (208) декабрь 2016

50,0

2015/16

2016/17*

Кормовое потребление

50 0

Экспорт

Общее предложение

Источник: ИА «АПК-Информ»

Основными импортерами украинского сорго по итогам 2015/16 МГ стали страны ЕС. Так, порядка 44%, или 51,9 тыс. тонн было поставлено в Италию. Еще около 23% (27,8 тыс. тонн) импортировала Испания и около 4% (4,8 тыс. тонн) – Польша. Также значимые объемы были поставлены в Израиль (14,4 тыс. тонн) и Турцию (8,2 тыс. тонн). Всего на ТОП-5 стран-импортеров пришлось 90% поставок. География экспорта сорго в 2015/16 МГ Прочие; 11,4 Польша ; 4,8

Турция; 8,2

Ита лия; 51,9

Изра иль; 14,4

Динамика средних цен спроса на сорго в Украине, CPT-предприятие, грн/т

Испа ния; 27,8

16

4200

4000

4000

3900

3800

3650

3600

3500

3400 3200

2950

3000 2800

авг.15

За два месяца текущего сезона (сентябрь-октябрь) из Украины было экспортировано порядка 1,4 тыс. тонн сорго, что на 22% меньше аналогичного показателя в предыдущем сезоне. Традиционно наибольшие объемы поставок осуществляются в ноябре-декабре, поэтому оценки экспортного потенциала в данном сегменте будут корректироваться в соответствии с темпами поставок в эти месяцы. Развитие ценовой ситуации на рынке сорго в 2015/16 МГ характеризовалось общим повышательным трендом. Отметим, что закупочные цены на сорго в течение минувшего сезона постепенно выросли с 3000-3600 до 3300-4250 грн/т СРТ, а в единичных случаях достигали максимального уровня – 4350 грн/т СРТ. По мнению участников рынка, основную поддержку ценам оказывал

ноя.16

2014/15

50,0

окт.16

2013/14

100

авг.16

2012/13

91,5

сен.16

0

100,3

150

июл.16

68,1

118,6

июн.16

50

147,6

200

апр.16

125,1

200,0

май.16

250

220,1

100

300

мар.16

218,8

янв.16

238,7

150

276,2

фев.16

350

278,3

дек.15

400

200

окт.15

387,2

достаточно активный спрос экспортно-ориентированных компаний на фоне сокращения запасов зерна. В преддверии старта нового сезона часть потребителей ввиду недостаточного количества предложений зерновой не проявляла активного интереса к закупкам, оставляя закупочные цены декларативными. Также в этот период отмечалось снижение спроса на зерновую со стороны основных импортеров. Учитывая сложившуюся ситуацию, многие экспортно-ориентированные компании временно приостановили закупки сорго. В первый месяц нового сезона с поступлением на рынок зерновой урожая-2016 многие перерабатывающие компании и трейдеры снижали закупочные цены на сорго в среднем на 200-300 грн/т – до 3000-4000 грн/т СРТ. В свою очередь, аграрии предлагали на рынок малотоннажные партии зерна, незначительно снижая цены предложения. В результате политики сдерживания продаж крупнотоннажных партий зерна аграриями уже в сентябре т.г. многие операторы рынка, нуждаясь в срочном пополнении запасов сырья, были вынуждены повышать цены спроса в среднем на 200 грн/т и осуществляли закупки по ценам в пределах 3200-4200 грн/т СРТ. Сельхозпроизводители, в свою очередь, отмечая высокий спрос на данную культуру, повышали минимальные отпускные цены в среднем на 100-200 грн/т – до 3600 грн/т СРТ. В настоящее время ценовая ситуация в данном сегменте рынка оценивается как относительно стабильная на фоне умеренных темпов торгово-закупочной активности, а цены спроса, как правило, фиксируются в пределах 3200-4300 грн/т СРТ. По сообщениям участников рынка, количество предложений белого сорго ограничено, в то время как красного и кремового оценивается как достаточное, при этом качественные показатели зерна в лишь единичных случаях не соответствуют требованиям ГОСТа. Говоря о перспективах данного сегмента, стоит отметить, что на фоне сокращения объемов мирового импорта сорго данная культура становится все менее привлекательной для украинских аграриев и может выступать

ноя.15

450

сен.15

Распределение сорго в Украине, тыс. тонн 250

Источник: ИА «АПК-Информ»


ТЕМА

№12 (208) декабрь 2016 | Динамика производства гороха в Украине

700

Посевная площадь, тыс. га 41,2 34,3 33,7 17,5 15,0 97,0

Доля, % 17 14 14 7 6 41

Также достаточно интересным сегментом среди зернобобовых культур является производство нута, к которому у украинских аграриев в последние несколь-

20,0

15,6

755

0

349

267

219

189

2012/13

2013/14

10,0

378

359

239

156

170

2014/15

2015/16

15,0

5,0

2016/17*

0,0

Посевная площадь, тыс. га Валовой сбор, тыс. тонн Урожайность, ц/га

Источник: ИА «АПК-Информ»

ко сезонов наблюдался достаточно высокий интерес. Отдельной информации по посевным площадям и объемам производства нута официальные статистические органы, к сожалению, не предоставляют, и показатели по данной культуре входят в прочие зернобобовые, среди которых нут занимает доминирующую позицию. За анализируемый период максимальные посевные площади под прочими зернобобовыми культурами (нут, чина, маш) были зафиксированы в 2013 году и составили 34,9 тыс. га. На протяжении двух последних сезонов площади существенно сократились и в 2015/16 МГ составили всего 9,8 тыс. га. Как и для остальных нишевых культур, сокращение посевных площадей удалось компенсировать за счет прироста урожайности, которая в 2014/15 МГ достигла рекордного уровня – 14,3 ц/га, а в предыдущем сезоне несколько снизилась и составила 13,8 ц/га. Соответственно валовой сбор этих культур в предыдущем сезоне составил всего 13,1 тыс. тонн, что более чем в 2 раза уступает рекордному показателю 2012/13 МГ (28,2 тыс. тонн). Говоря о распределении зернобобовых культур, следует отметить, что на протяжении 5 сезонов в расДинамика производства нута, чины и маша в Украине (суммарно) 40

14,3

35

13,8

8,5

8,3

20

5 0

8,9

10 8

34,9

15 10

14 12

30 25

16

19,3 13,2

2011/12

6

28,2

25,9 19,2

2012/13

13,4

2013/14

ц/га

горохом в 2016 году

25,0

ц/га

16,6

22,4

300

100

тыс. га, тыс. тонн

„„ ТОП-5 областей Украины по посевным площадям под

www.hipzmag.com

400

200

Еще одним важным сегментом среди нишевых зерновых культур является сегмент зернобобовых. Здесь доминирует горох, посевы которого возросли до рекордного значения за последние 5 сезонов и достигли 239 тыс. га под урожай 2016 года. Основной причиной стала благоприятная ценовая ситуация в сегменте, сделавшая культуру достаточно привлекательной для возделывания. Кроме того, существенный недосев озимых осенью 2015 года обеспечил свободные посевные площади, а сами посевы бобовой позволили несколько улучшить состояние с/х угодий и оказались весьма кстати в севооборотах многих предприятий. Также в 2016 году установлен еще один рекорд в данном сегменте – урожайности, которая оценивается в 31,9 ц/га, что на 43% превышает показатель предыдущего сезона (22,4 ц/га). В результате удалось сформировать валовой сбор культуры на уровне 755 тыс. тонн, который в 2 раза превосходит объемы производства культуры в 2015/16 МГ (378 тыс. тонн). Соответственно такой избыток предложения культуры не мог не отразиться на ценовой конъюнктуре. Что касается распределения посевов гороха, то лидирующую позицию занимает Запорожская область, где под урожай 2016 года зернобобовой было засеяно 41,2 тыс. га (17% от общей площади посевов). Около 14% (34,3 тыс. га) было засеяно в Одесской области и практически такая же площадь (33,7 тыс. га) пришлась на посевы в Харьковской области. Всего на ТОП-5 областей пришлось 29% посевных площадей. Таким образом, посевы гороха более равномерно распределены по территории страны, что во многом обусловлено его важной ролью в севообороте.

Запорожская Одесская Харьковская Николаевская Кировоградская Прочие

500

35,0 30,0

23,4

600

Бобовые

Область

31,9

800

тыс. га, тыс. т.

только в роли страховой культуры в зонах рискованного земледелия – в регионах с наиболее засушливыми условиями. Формирование посевных площадей в будущем сезоне во многом будет зависеть от реализации экспортного потенциала в 2016/17 МГ. В качестве альтернативного направления сбыта может также рассматриваться отечественная спиртовая отрасль, но перспективы ее развития пока недостаточно определенные.

4

18,4 9,8

2014/15

13,1

2015/16

2 0

Посевная площадь, тыс. га Валовой сбор, тыс. тонн Урожайность, ц/га

Источник: ИА «АПК-Информ»

17


| №12 (208) декабрь 2016 пределении гороха доминирует экспорт. При этом существенное увеличение валового сбора культуры в текущем сезоне обусловило увеличение оценок по всем основным статьям распределения. Экспортный потенциал данного сегмента в 2016/17 МГ оценивается на уровне 500 тыс. тонн, что в 2,1 раза больше показателя предыдущего сезона. Тот факт, что горох является достаточно ценным компонентом кормов для с/х животных, позволил, даже несмотря на сокращение поголовья, повысить оценку кормового потребления культуры до 80 тыс. тонн в текущем МГ против 50 тыс. тонн в предыдущем сезоне (+60%). Что касается продовольственной переработки, то здесь также ожидается прирост – до 75 тыс. тонн в 2016/17 МГ. Но данный показатель может быть пересмотрен в сторону повышения в соответствии с темпами производства гороховых круп. На фоне роста объемов сырьевой базы для данного сегмента также характерна повышательная динамика. По итогам 2015 года объем производства гороховых круп составил 64 тыс. тонн, что стало рекордным показателем. В текущем году темпы производства данной продукции также остаются достаточно высокими. Лидируют в производстве гороховых круп предприятия Одесской области, которые в 2015 году суммарно выработали 27,1 тыс. тонн данной продукции, или 42% от всего объема производства по стране. Около 33% (21,1 тыс. тонн) пришлось на предприятия Харьковской области и еще 12% (7,7 тыс. тонн) – на предприятия Черниговской области. Таким образом, переработка гороха более консолидирована, чем посевные площади. Всего на ТОП5 областей пришлось 93% объемов производства гороховых круп в 2015 году.

Распределение гороха в Украине, тыс. тонн 600,0

500,0 800,0

500,0

700,0

400,0

600,0 437,5

300,0

101,7 80,0

90,0

100,0

50,0

45,0

2012/13

70,0 45,0

2013/14

2014/15

Одесская Харьковская Черниговская Полтавская Хмельницкая Прочие

Производство гороховых круп, тыс. тонн 27,1 21,1 7,7 2,1 1,8 4,2

Доля, % 42 33 12 3 3 7

Что касается экспортных поставок гороха, то традиционными покупателями украинской бобовой являются Индия и Пакистан. По итогам 2015/16 МГ на долю Индии пришлось порядка 45% всех поставок, что составило 103,6 тыс. тонн в абсолютном выражении. В Пакистан было экспортировано 36,8 тыс. тонн украинского гороха – 16% всех экспортных партий. За три месяца текущего сезона (июль-сентябрь) было экспортировано уже 229,8 тыс. тонн гороха, что практически соответствует объему поставок за весь предыдущий сезон (233,3 тыс. тонн). Относительно нута необходимо отметить, что эта культура также достаточно активно экспортируется. По итогам 2014/15 МГ был достигнут рекордный показатель объема поставок – 21,3 тыс. тонн при суммарном произ-

18

500,0 400,0

233,3

300,0 50,0 60,0 2015/16

200,0

80,0

100,0

75,0 2016/17*

0,0

Продовольственное потребление Кормовое потребление Экспорт Общее предложение

Источник: ИА «АПК-Информ»

Динамика производства гороховых круп в Украине, тыс. тонн 64,0

46,1

28,0

26,7

2012

2013

23,9

2014

2015

Источник: ИА «АПК-Информ», ГССУ

продовольственной переработки гороха в 2015 году Область

429,6

183,1

170,2

200,0

0,0

404,0 326,2

2011

„„ ТОП-5 областей Украины по объемам

900,0

781,9

География экспорта гороха в 2015/16 МГ

Прочие; 63,503

Кения; 9,3 Ба нгла деш; 10,0

Индия; 103,6

Йемен; 10,1 Па киста н; 36,8

водстве нута, чины и маша на уровне 28,2 тыс. тонн. Таким образом, 76% произведенных зернобобовых были поставлены на экспорт. В предыдущем сезоне экспорт данной культуры существенно сократился и составил всего 6,9 тыс. тонн. В июле-сентябре 2016/17 МГ объемы экспортных поставок нута достигли 2,2 тыс. тонн.


ТЕМА

www.hipzmag.com

Динамика экспорта нута из Украины, тыс. тонн 21,3

6,9

6,4 4,3

2,4

2011/12

2012/13

2013/14*

2014/15

2015/16

* Оценка Источник: ИА «АПК-Информ»

География экспорта нута в 2015/16 МГ Индия; 1,4

Прочие; 1,5

Египет; 0,7 Турция; 1,2 Изра иль; 1,0

Па киста н; 1,1

Динамика средних цен на горох и нут в Украине, грн/т 30000 25000

25000

22000

20000 16000

14000 11 500

Горох (спрос, СРТ)

окт.16

7100

ноя.16

авг.16

сен.16

июл.16

мар.16

янв.16

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

5000

7000

апр.16

6000 авг.15

9500

7900

июн.16

10000

май.16

15000

сен.15

Основные поставки нута, как и гороха, осуществляются в Индию. По итогам 2015/16 МГ в эту страну было поставлено 1,4 тыс. тонн данной культуры, что составило 21% от общего объема экспорта. Также около 17% (1,2 тыс. тонн) было поставлено в Турцию и 16% (1,1 тыс. тонн) – в Пакистан. В текущем же сезоне в закупках лидируют Египет (0,9 тыс. тонн за 3 месяца сезона) и Турция (0,25 тыс. тонн). Относительно ценовой ситуации в 2015/16 МГ рынок гороха и нута характеризовался преимущественно повышательным трендом, что было обусловлено недостаточным количеством предложений зернобобовых с высокими качественным показателями на фоне стабильного спроса со стороны как перерабатывающих, так и экспортно-ориентированных компаний. Так, по итогам 2015/16 МГ цены спроса/предложения на горох выросли в среднем на 3600-6500 грн/т и установились в диапазонах 9000-9800/9300-13000 грн/т соответственно на условиях СРТ и EXW. В свою очередь, цены на нут за минувший сезон выросли практически в 2 раза и в конце МГ фиксировались в пределах 14000-18000 грн/т СРТ и 15000-26000 грн/т EXW соответственно спрос и предложение. В начале 2016/17 МГ в секторе гороха фиксировалось значительное снижение цен под давлением сезонного фактора. Так, в августе т.г. цены на зернобобовую зачастую озвучивались в пределах 7000-7900 грн/т СРТ и 7200-8100 грн/т EXW соответственно спрос и предложение. В то же время, на рынке нута сезонного снижения цен не отмечалось, а даже, напротив, на старте нового МГ ценовая ситуация продолжила развиваться в повышательном тренде, что было вызвано фактором сдерживания продаж сельхозпроизводителями (особенно предложений бобовой калибром 8 и выше). По мере продвижения МГ на рынке гороха сохранялся понижательный тренд. Так, ввиду поступления на рынок гороха нового урожая по более низким отпускным ценам (6500-7300 грн/т EXW) большинство переработчиков считали целесообразным планомерно снижать закупочные цены до 6000-7000 грн/т СРТ. Данная тенденция наблюдалась в указанном сегменте рынка вплоть до ноября т.г., а затем сменилась ростом цен спроса/ предложения, которые в настоящее время фиксируются в пределах 6400-7300/6900-8000 грн/т соответственно на базисах СРТ и EXW. В свою очередь, цены спроса/ предложения на нут в настоящее время продолжают постепенно повышаться и, как правило, озвучиваются в пределах 20000-27000 грн/т СРТ и 24000-30000 грн/т EXW соответственно. Повышательный тренд был обусловлен сокращением количества предложений зернобобовых и увеличением спроса со стороны экспорт­ но-ориентированных компаний на фоне сдерживания продаж аграриями. Отметим, что осуществлять закупки указанных культур, по сообщениям участников рынка, удавалось преимущественно по ценам, приближенным к максимальным. Основная часть участников рынка сходится во мнении, что в ближайшее время существенных изменений

№12 (208) декабрь 2016 |

Нут (спрос, СРТ)

Источник: ИА «АПК-Информ»

как цен, так и темпов торгово-закупочной деятельности в данных сегментах не предвидится. Это обусловлено тем, что в настоящее время сельхозпроизводители предпочитают реализовывать другие культуры, а на рынке гороха и нута заняли выжидательную позицию. Вместе с тем, ввиду экспортной ориентации указанных секторов конъюнктура мирового рынка и ситуация на валютном рынке страны будут вносить коррективы в формирование цен.

19


| №12 (208) декабрь 2016

Перспективы развития сегмента Относительно перспектив данного сегмента в будущем сезоне ожидается некоторое сокращение посевных площадей под горохом на фоне снижения его ценовой привлекательности. В то же время, активный экспорт, высокие темпы внутренней переработки и важность культуры в севообороте стимулируют к поддержанию основных производственных показателей на достаточно высоком уровне. В свою очередь, сегмент нута будет развиваться в соответствии с уровнем спроса импортеров. Резюмируя анализ основных тенденций на рынках рассмотренных культур, можно отметить, что для всех культур характерен прирост урожайности, что позволяет аграриям сокращать посевные площади, формируя необходимый объем предложения в соответствии со спросом. В то же время, привлекательная ценовая ситуация на некоторых рынках нишевого сегмента стимулировала прирост производства, что возымело обратный

эффект, оказав давление на цены на фоне избыточного предложения. Что касается перспектив развития, то в дальнейшем наиболее стабильными из-за своей важности в севообороте и на фоне достаточно активного спроса будут посевы бобовых культур. На фоне сокращения мирового спроса, скорее всего, будут ограничены площади под сорго. На рынке ржи хоть и отмечается несущественный прирост площадей под урожай будущего сезона, но все еще фиксируются довольно низкие показатели урожайности при невысоких ценах (например, в сравнении с пшеницей). Отмеченные факторы на фоне наблюдающейся возможности компенсации дефицита предложения белорусским импортом пока являются недостаточными стимуляторами дальнейшего развития сегмента. Что касается рынка овса, то формирование посевных площадей под этой культурой будет происходить с учетом состояния озимых после перезимовки, но, в целом, существенного увеличения посевов не ожидается.

„„Основной фактор роста экспорта муки

из Украины – волатильность курса национальной валюты – Борис Шестопалов В последние годы на украинском рынке муки отмечается наращивание объемов и расширение географии экспортных поставок. Так, по итогам 2015/16 МГ на мировые рынки было поставлено около 340 тыс. тонн украинской муки, что на 80 тыс. тонн больше, чем годом ранее. В 2016/17 МГ также прогнозируется рекордный объем экспорта муки из Украины, который может достичь 370 тыс. тонн. При этом на фоне развития внешнего рынка стоит отметить негативную динамику производства муки и круп в Украине. Об основных тенденциях и перспективах сезона-2016/17 на украинском рынке муки и круп на внутреннем и экспортном направлениях в интервью с Борисом Шестопаловым, совладельцем группы компаний ООО «Укр-Агро-Продукт», «Хлебодар» и GFS Group.

- Борис Борисович, ООО «Укр-Агро-Продукт» является одним из крупнейших поставщиков муки украинского производства как на внутренний рынок страны, так и на мировой. Как Вы оцениваете ситуацию начала сезона-2016/17 для украинского рынка муки в целом и для вашей компании в частности? - Действительно, наша компания является крупным игроком на отечественном аграрном рынке. Анализируя ситуацию в первом квартале 2016/17 МГ, хочу подчеркнуть, что зафиксирован уже привычный для мукомолов дефицит зерна 2 класса. В прошлом маркетинговом году качественного зерна было мало, а в текущем МГ пробле-

20

ма обострилась. В результате, в настоящее время нехватка муки особенно ощутима, причем как на внутреннем рынке, так и для экспортных поставок. - По Вашему мнению, какие тенденции ожидаются на рынке муки в текущем сезоне? И какие факторы Вы могли бы выделить как основные? - Основные тенденции в 2016/17 МГ определятся ростом спроса на украинскую муку на традиционных экспортных рынках. Также это будет зависеть от волатильности ее цены на внутреннем рынке и решения ряда вопросов относительно качественных показателей муки.


МНЕНИЕ - Согласно оценкам аналитиков ИА «АПКИнформ», в 2016/17 МГ прогнозируется рекордный объем экспорта муки из Украины. По Вашему мнению, какие факторы будут этому способствовать? - Основной фактор роста экспорта муки из Украины – это волатильность курса национальной валюты, связанная со слабой гривной. При этом, к большому сожалению, украинская мука пока не соответствует стандартам мирового качества, а ее привлекательность определяется относительно невысокой ценой. Также надо понимать, что речь идет о «замкнутом круге»: низкая стоимость конечного продукта (муки) не позволяет переработчикам осуществить инвестиции в реконструкцию. А отсутствие инвестиций, в свою очередь, не позволяет повысить качество и снизить затраты производства. - В каких странах наиболее развита дистрибьюторская сеть вашей компании? Какая продукция украинского производства пользуется наибольшим спросом? - Безусловно, это Израиль. Уже на завершающем этапе регистрация нашей торговой марки «Новоукраинка» в этой стране. Думаю, в январе, мы увидим нашу муку, фасованную по 1 кг, в супермаркетах Израиля. Компания «Укр-Агро-Продукт» делает все, чтобы сломать стереотип относительно плохого качества украинской муки. Именно в Израиль и Палестину Украина экспортирует около 3 тыс. тонн муки в месяц. Абсолютно весь продукт поставляется под приватными торговыми марками покупателей. - Долгое время основным направлением экспорта украинской муки была КНДР. Какая ситуация с поставками в данный регион в 2016/17 МГ? Сохранились ли проблемы с наличием контейнеров при экспорте в эту страну? - Я помню первые поставки в КНДР. «Укр-АгроПродукт» был одним из первых поставщиков. Более того, изначально в эту страну поставлялась мука именно 1 сорта, а потом уже и высшего. Нынешняя ситуация с КНДР абсолютно прогнозируема. И вопрос совсем не в санкциях. Покупателей муки из Украины в Северной Корее всего 3, а продавцов много. Как только кто-то начинает работать с импортером, другие экспортеры начинают работу по завоеванию этого покупателя. Что может предложить такой экспортер? Только более низкую цену. Абсолютно нормальный закон рынка, вследствие которого цена предложения нашей продукции несколько лет была самой низкой в мире. В КНДР найти контейнера можно по судоходной линии (40 и 20 футов), заказать их, выполнять объемы можwww.hipzmag.com

№12 (208) декабрь 2016 | но, вопрос в цене, а, точнее, – стоимости перевозки и стоимости свободных дней в порту назначения. К сожалению, покупатель уже не готов принять нашу цену, с учетом значительного увеличения стоимости перевозки. - Какие страны только начинают импортировать украинскую мукомольную продукцию? Назовите наиболее перспективные из них? - Активно стала импортировать украинскую муку Ангола. Но с рынком Африки может повториться такая же ситуация, как и с КНДР. Все предприятия стали осуществлять поставки в эту страну, опережая друг друга в более низких ценах. С 1 октября 2016 года Maersk увеличила стоимость фрахта для Анголы (в итоге только для Анголы) почти на $500 за 1 контейнер, что влечет рост около $20 за 1 тонну муки. Естественно покупатель не готов платить на $20 больше, скорее, трейдер будет зарабатывать меньше на эту сумму. Турция предлагает на $40 дороже, но по аккредитиву, с отсрочкой от 30-90 дней и конечному покупателю. Так Украина и будет развиваться, кидаясь от одного рынка в другой, снижая цены до минимума, до момента, пока морская линия или прочие факторы не приведут к выравниванию цен на внешнем рынке. Это все определенный этап развития страны и отрасли в целом. Полноценным игроком на внешнем рынке Украина станет после стабилизации экономической и политической ситуации. Хочу подчеркнуть нужные и важные шаги для этого: - 3-процентное кредитование бизнеса (как во всех развитых странах); - государственные программы развития мукомольной отрасли (как это было в Турции); - поддержка предпринимателей в модернизации и подобных началах. Нужно отдавать себе отчет, что на предприятиях 70-х годов, в лучшем случае, мы сможем работать не более 15 лет. А за это время нам нужно сделать все для того, чтобы модернизировать их без остановки производства. - Борис Борисович, Вы активно занимаетесь продвижением украинской мукомольной продукции на европейский рынок. Расскажите об этом поподробнее. - Чехия, Болгария, Голландия – это активные покупатели нашей продукции. Основная проблема – это квоты на муку, на все хлопья, кроме овсяных. Европейский союз защищает своего производителя. Если в других отраслях необходима аккредитация и соответствие стандартам ЕС, то в направлении мука/хлопья есть еще ограничения по количеству. Непреложным условием развития европейского вектора по поставкам продуктов переработки является ак-

21


| №12 (208) декабрь 2016 тивная позиция соответствующих служб – Министерства экономического развития и торговли Украины и Министерства аграрной политики и продовольствия Украины по расширению квот. - Давайте поговорим о другом направлении деятельности вашей компании – производстве и реализации круп, хлопьев и мюслей. Какие позиции выпускаемого ассортимента наиболее популярны? Как изменился спрос на продукцию в текущем сезоне по сравнению с предыдущим? - Наиболее популярными позициями традиционно являются овсяные хлопья. Сезонно увеличивается спрос на мюсли (в первом и четвертом кварталах). Этот год стал удачным для нововведений. Так, мы успешно вывели на рынок овсянку в бумажном пакете. А сейчас запускаем овсяные хлопья в стакане. У этого эксклюзивного продукта на отечественном рынке есть большой потенциал. Общие тенденции на рынке не изменились. Потребитель в условиях сложившейся экономической ситуации в стране особенно взвешено подходит к покупкам. Для него крайне важна стоимость товара. Свидетельством этого является увеличение линейки продукции под privat lable в национальных сетях. Относительно развития ТМ «Новоукраинка» сегодня наблюдается рост продаж в сравнении с аналогичным периодом прошлого года более чем на 30%. Данных результатов нам удается достигать за счет системной работы с нашими партнерами, грамотной ценовой политики и оперативности при принятии решений. Рынок не вырос, а, скорее, он сократился. Наш рост происходит за счет сокращения объемов продаж у других игроков. Потребитель выбирает продукцию ТМ «Новоукраинка», так как наш товар имеет высокое качество, доступную цену, мы обеспечиваем его максимальное присутствие в торговых точках по всей территории Украины, постоянно проявляем маркетинговую активность. - В целом, как Вы оцениваете потенциал украинского рынка муки? Есть ли куда развиваться переработчикам? Возможно, стоит производить полуфабрикаты и т.д.? - Прежде всего, необходимо разделять внешний и внутренний рынки. Развитие внутреннего рынка, несомненно, определяется состоянием потребительской корзины, а также способностью и готовностью украин-

22

ского потребителя платить за продукцию (хлеб, макароны, хлопья и т.д.). А развитие экспортного потенциала будет непосредственно связано как с возможностью осуществления масштабных инвестиций в перерабатывающие предприятия (и их готовностью осуществлять такие инвестиции), так и с готовностью украинских аграриев уделить внимание производству украинской пшеницы с высокими мукомольными кондициями. - Занимается ли ваша компания производством полуфабрикатов? Если да, то какую продукцию выпускаете, и кто ваши основные потребители? Есть ли у вас планы по развитию данного направления и расширению ассортимента? - Что касается развития рынка полуфабрикатов, то это абсолютно разные рынки и продукты. При этом каждый производитель в состоянии дифференцировать свое производство согласно своим возможностям и компетенции. Нами действительно основана компания GFS, которая специализируется на производстве полуфабрикатов (Mealz Frozen). Сейчас этот проект только набирает обороты. Думаю, что мы вернемся к этой теме в дальнейшем. - Исходя из ваших наблюдений, какие страны заинтересованы в импорте украинской продукции на основе муки (полуфабрикаты и т.д.)? - Это любая страна, которую удовлетворит украинская продукция по цене и качеству. - В завершение благодарю Вас за содержательную беседу и прошу сказать несколько слов о перспективах развития вашей компании. Планируете ли наращивать производственную базу и расширять рынки сбыта в текущем сезоне? - Мы планируем активно сотрудничать с национальными сетями, в сегменте privat lable по хлопьям и муке. По-прежнему будем наращивать экспортные отгрузки, при этом не только крупную фасовку («no name»), а и брендированную продукцию, к которой уже проявляется интерес локальных игроков. Беседовала Анна Танская


МНЕНИЕ

№12 (208) декабрь 2016 |

„„Транспортное оборудование Warrior – американская мощь и качество!

Компания Warrior Mfg., LLC основана в 1978 году как производитель металлоконструкций для транспортных галерей, опорных башен и систем лестничных платформ для зерновой и комбикормовой промышленности. В 2015 году к компании Warrior присоединился основной состав менеджмента, инженеров и производственников завода Intersystems. Напомним, что в этом же году компанию Intersystems купила GSI Group (сейчас принадлежит AGCO Corporation). После этих событий Том Шредер, Ренди Стауффер и еще около 30 специалистов с более чем 20-летним опытом в производстве транспортного оборудования основали производство норий, ленточных и цепных транспортеров производительностью от 100 до 1500 т/ч под брендом Warrior. О том, что может сегодня предложить своим покупателям компания Warrior, рассказали Том Шредер, исполнительный вице-президент, и Ренди Стауффер, вице-президент по продажам и маркетингу. - Как вы себя позиционируете? - Компания Intersystems в свое время производила очень хороший, достойный продукт. Команда, которая это делала, ввиду известных вам событий перешла в Warrior. Мы, конечно, упоминаем об этом, общаясь с клиентами, ведь оборудование изобретают и производят люди, а завод с его материально-технической базой является лишь орудием труда. Мы разрабатываем и изготовляем оборудование производительностью от 100 до 1500 т/ч для коммерческих линейных элеваторов и портовых терминалов, которое призвано работать в тяжелых режимах 24/7. - Расскажите о компании Warrior. - Начиная с 1978 года, компания Warrior занималась производством металлоконструкций и производит их по сей день. С годами компания стремительно росла и расширяла список обслуживаемых отраслей. В 2007 году из-за необходимости увеличения производственных мощностей Warrior построила современнейший завод в г. Хатчинсон (штат Миннесота, США). В 2012 году Warrior поглотила компанию Micada, которая занимается производством хопперов и бункерных весов в потоке, а, уже начиная с 2015 года, мы открыли производство транспортного оборудования в г. Омаха (центральный город штата Небраска, США). Таким образом, наша линейка продукции на сегодняшний день состоит из ленточных и цепных конвейеров, норий, металлоконструкций и весов в потоке. Это мощное оборудование с ТОПовыми комплектующими, рассчитанными на длительные сроки эксплуатации. Целевой потребитель нашего оборудования – коммерческие перевалочные и линейные элеваторы и портовые зерновые терминалы. - Какие решения для портовых и перевалочных элеваторов предлагает компания Warrior? Какие сроки выполнения заказа? - Наша цель – предлагать максимально оптимальные сроки производства оборудования и удовлетворять все www.hipzmag.com

текущие потребности наших клиентов в портах. Для портовых терминалов мы предлагаем высокопроизводительное оборудование – это нории, ленточные и цепные конвейеры производительностью до 1500 т/ч и весы в потоке до 2000 т/ч. В данный момент на рынке имеется спрос на такое оборудование, и мы готовы его удовлетворять. Наш номинальный срок выполнения заказа – от 8 до 10 недель, но в зависимости от потребностей клиента сроки обсуждаются дополнительно. Также мы являемся компанией, специализирующейся на нестандартных решениях. Если оборудование надо оптимизировать под какие-то уже существующие условия (наклоны, ограниченное пространство и т.п.), у нас есть команда инженеров, которая за это ответственна и будет работать с клиентом до тех пор, пока мы не удовлетворим его интересы. - Высокопродуктивное оборудование подразумевает интенсивные режимы его работы, и, соответственно, растет вероятность травмирования зерна. Какие решения предлагает компания Warrior для уменьшения боя зерна? - Все зависит от транспортируемого продукта. При заказе нории или транспортера в зависимости от продукта мы подбираем правильную скорость транспортировки, расположение ковшей и варианты футеровки. Например, есть клиенты, которые заказывают керамическую футеровку при особо тяжелых режимах работы. Наш стандарт – полиуретановая футеровка ¼ дюйма (6,35 мм) и в башмаке, и в голове нории. Необходимо правильно рассчитать башмак, а именно – приемный хоппер, расположить его на правильной высоте и таким образом, чтобы продукт падал именно в ковши. И, конечно же, надо сделать правильный подбор ковшей. К примеру, если у клиента легкий продукт, ковши могут быть перфорированы для лучшего их заполнения. Если у покупателя есть свои требования к оборудованию – ограничения по скорости, ширине или высоте короба, наличию специфических датчиков, – мы работаем с этим и предоставляем такие решения. Если же нет, мы, исходя из продукта, его характеристик и особенностей

23


| №12 (208) декабрь 2016 технологического процесса, подбираем оптимальную комплектацию. - А если это элеватор, который может грузить несколько культур. Как совместить? - Из списка культур мы выбираем самую трудную и отталкиваемся от нее. Например, кукуруза и пшеница имеют очень схожую плотность, но кукуруза более подвержена травмированию. Тогда мы ведем расчет по кукурузе, подбираем оптимальные параметры работы норий и транспортеров, чтобы минимизировать ее травмирование и соответствовать нужной производительности. К примеру, соя – очень абразивный продукт, значит, нужно применять более износостойкую футеровку, а семена подсолнечника легче остальных, значит, нужно быть внимательным с выбором скорости. Соответственно, эти режимы работы будут приемлемы и для пшеницы как универсального продукта. - По каким критериям подбирается нория? - Один из первостепенных вопросов – какой продукт будет перемещаться. Исходя из этого, мы подбираем спецификацию: если это легкий продукт, как подсолнечник, то надо перфорировать ковши, если это абразивный продукт, надо дополнительно футеровать. Также, исходя из характеристик продукта, мы подбираем оптимальную скорость его перемещения и определяем размер ковшей. - Комплектуете ли вы нории полиэтиленовыми ковшами, и насколько это целесообразно? - Да, мы используем полиэтиленовые ковши, а не металлические. Есть компания Maxilift, с которой мы работаем и которая является фактически лидером в своем сегменте. Полиэтиленовые ковши безопаснее, хорошо противостоят износу, более легкие в сравнении с металлом, поэтому их использование вполне обоснованно. - Насколько экономически обоснованным является покупка американского оборудования украинскими предприятиями? - Америка является мировым лидером по экспорту зерна, и мы всегда выделяли много времени и ресурсов на разработку и совершенствование транспортного оборудования, что дало свои результаты. В США высокопродуктивное оборудование, которое работает на экспорт, находится на более высоком уровне и ввиду огромного опыта лидирует в данном сегменте. Украинские производители пока не имеют достаточного опыта производства такого оборудования. Естественно, на коком-то уровне мы пересекаемся, и очевидно, что для фермера, которому нужно транспортировать 20-50 т/ч, оборудование Warrior, как и большинство импортного оборудования, будет неоправданно дорогим, но там, где оборудование работает 24 часа в сутки, 7 дней в неделю на протяжении всего сезона, американское оборудование, безусловно, будет более выгодным капиталовложением.

24

- По вашему мнению, насколько стоит инвестировать в транспортное оборудование, и как быстро оно окупится? - Основная идея такова – оборудование не должно простаивать. Если оно не работает, вы просто теряете деньги. Инвестировать в оборудование надо для того, чтобы оно зарабатывало деньги, и каждая переваленная тонна увеличивает доход, а соответственно, оборудование быстрее окупается. Поэтому тем компаниям, которые интенсивно работают, экономить на транспортном оборудовании нецелесообразно. - Какой ресурс работы вашего оборудования? - При правильной эксплуатации и регулярном обслуживании наше оборудование может работать без существенных реконструкций и модернизаций около 10 лет. - Есть ли у вас сейчас проекты в Украине? Может, на стадии переговоров, участвуете в тендерах? - Много компаний из Украины и России работали с нами, когда мы представляли Intersystems, и сейчас мы уже как представители компании Warrior просчитали ряд коммерческих предложений для наших партнеров и ожидаем начала работы в ближайшее время. Первое, что мы делаем, – это обращаемся к тем людям, которые знают нас как надежных партнеров и производителей хорошего оборудования, но также знакомимся и с новыми клиентами. - На что, по вашему мнению, необходимо обратить внимание компаниям, которые планируют модернизировать или покупать новое транспортное оборудование? - Прежде всего, компания должна определиться с желаемым типом производства или предприятия, которое она будет строить или реконструировать. Если клиент понимает, что ему нужно качественное оборудование, которое будет выполнять желаемый объем работ, ему необходимо обратить внимание на основные компоненты оборудования: это цепи для цепных конвейеров, ленты для ленточных конвейеров, ковши для норий, толщина и материал футеровки, производитель моторов, редукторов и подшипников и их тип. Также, безусловно, нужно обращать внимание на дизайн самого оборудования: наличие болтовых соединений в потоке зерна, пыленепроницаемость, удобство обслуживания. При этом клиент должен понимать, что можно купить идеальный цепной конвейер, норию или ленточный конвейер, но если не обеспечить постоянную, равномерную и непрерывную подачу продукта и правильные пересыпы, то оборудование просто не будет эффективно работать. Клиент должен быть уверен, что компания, которая производит оборудование, является экспертом в данном вопросе и может, помимо поставки самого оборудования, предоставить техническую консультацию по его работе. Именно для того, чтобы быть ближе к нашим партнерам, говорить на их


МНЕНИЕ

№12 (208) декабрь 2016 |

языке и быть доступными в удобное для них время, мы открываем представительство компании Warrior в Украине.

- Каков, по-вашему, потенциал компании Warrior на рынке Украины?

- А как в Украине будет организована техническая поддержка оборудования?

- В последние несколько лет в Украине наблюдался бум строительства портовых терминалов, что, безусловно, является очень хорошим сигналом, но все же еще не в полной мере обеспечивает эффективную инфраструктуру для зернового рынка. Мы понимаем, что в Украине очень много старых зернохранилищ и элеваторов, на которых со временем необходимо будет увеличивать производительность и добавлять мощности. Владельцы предприятий, которые принимают 100-150 тонн зерна в час, захотят обрабатывать 250-300 тонн в час. Те компании, которые были относительно небольшими, будут расширяться и захотят приобрести более качественное, надежное оборудование. Этот сегмент рынка будет расти в ближайшие 5-10 лет, и развитие именно такого рода инфраструктуры и, естественно, обслуживание портовых терминалов является очень перспективным.

- Украинское представительство – это первая линия технической поддержки, которая будет предоставлять нашим украинским партнерам всю необходимую информацию и проводить технические консультации по работе оборудования. В вопросе поддержки второго уровня у нас есть «полевой» сотрудник, который будет выезжать на объект при необходимости и проводить осмотр, экспертизу оборудования и предлагать решения по настройке и оптимизации работы оборудования. - На рынке отмечается спрос на ленточные транспортеры закрытого типа. Есть ли у вас подобные решения? Являются ли ленточные конвейеры достойной альтернативой цепных транспортеров? - Наши ленточные конвейеры могут быть как открытого, так и закрытого типа. На самом деле есть несколько параметров, по которым определяется необходимость применения цепного или ленточного конвейера: соотношение длины и производительности, угол наклона, наличие коленных секции, а также требуемое число загрузок и выгрузок. Если обобщать, то до 25-30 м цепные конвейеры экономичнее, но максимально возможная их длина – 50-60 м. Ленточные же конвейеры будет целесообразнее использовать на длине от 30 и до 200 м (в зависимости от производительности), но у них есть ограничения по допустимому углу наклона (не более 15 град.) и количеству промежуточных выгрузок – не более трех (плюс одна в голове). У цепного конвейера таких ограничение нет, и он может работать под наклоном 45 и более градусов и обеспечивать необходимое количество выгрузок. Как видите, на практике стандартного решения не существует, и, исходя из потребности клиента, мы советуем тот тип оборудования, который будет максимально эффективно справляться с задачей. - Какие сейчас существуют мировые тренды в элеваторостроении, транспортировании продукции? - Могу отметить два основных тренда, которые наблюдаются на рынке достаточно давно и до сих пор актуальны. Первый – это упрощение схемы элеватора и в то же время повышение его функциональности и гибкости технологической линий. Второй – увеличение производительности оборудования. Растет урожай, развивается инфраструктура, ускоряется оборачиваемость – необходимо быстрее принимать и быстрее отгружать. Рынок нуждается в более производительном и надежном оборудовании с разумным соотношением цены и качества и быстрыми сроками производства – именно такое оборудование предлагает компания Warrior. www.hipzmag.com

- Что бы вы пожелали участникам зернового рынка? - Естественно, хотелось бы пожелать с вниманием относиться к своему бизнесу и к планируемым инвестициям. Сельское хозяйство в Украине развивается очень активно, и мы желаем всем игрокам высокого урожая и надежных партнеров, которые будут соответствовать сегодняшним требованиям к качеству оборудования и оперативности работы. Мы открываем свое представительство в Украине, поскольку уверены, что сможем предложить нашим партнерам высококлассный продукт, в котором они наверняка нуждаются, и предоставить им возможность использовать наш опыт и знания, которые мы копили с годами работы в зерновой промышленности. Мы верим, что украинские клиенты заслуживают лучшего оборудования, сервиса и решения для своих проектов. Также, пользуясь случаем, приглашаем познакомиться с нами и компанией в рамках выставки «Зерновые технологии» (15-17 февраля 2017 года, «КиевЭкспоПлаза», ул. Салютная, 2-Б), номер нашего стенда D 214 пав. №1. Беседовал Святослав Ткаченко, редактор журнала «Хранение и переработка зерна»

Представительство Warrior Mfg., LLC в Украине ул. Академика Проскуры, 1, оф. 532, г. Харьков, Украина, 61070 Валерий Нохрин (менеджер проектов): +38 098 387 33 10 valerii.nokhrin@warriormfgllc.com Наталия Вусык (консультант по маркетингу): +38 097 133 95 48 Nataliya.Vusyk@warriormfgllc.com

25


| №12 (208) декабрь 2016 УДК 631.3

„„Від безплужного до глобального розумного землеробства!

Броварець О.О., кандидат технічних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

На даному етапі розвитку механізованого сільськогосподарського виробництва, коли висуваються високі вимоги до економічної доцільності застосування технологій вирощування сільськогосподарських культур, а також до заходів з охорони довкілля пріоритетним напрямком є застосування сучасних технологій землеробства. Забезпечення належної економічної ефективності можливе за створення найсприятливіших умов розвитку рослини за допомогою ефективного управління агробіологічним та технічним потенціалом сільськогосподарських підприємств. У даній статті розглянуто основні принципи будови та особливості функціонування різних систем землеробства та показано перспективи їх розвитку. Ключові слова: системи землеробства, точне землеробство, сенсор, моніторинг сільськогосподарських угідь, спектрометр.

В

ступ. Сучасне землеробство – це наука про раціональне використання землі, захист її від деградації, про закономірності відтворення родючості ґрунту з метою вирощування та одержання високих і стабільних врожаїв. Розвиток сучасного землеробства лежить у площині вирішення завдань, які стоять перед сучасним землеробством. Завданням сучасного землеробства є забезпечення належної ефективності сільськогосподарського виробництва шляхом інтеграції сучасних передових механікоконструктивних та інформаційно-технічних систем для прийняття ефективного оперативного управлінського рішення. Основним засобом виробництва в сільському господарстві, як відомо, є земля. Одночасно вона є і предметом праці, на який людина активно впливає шляхом внесення добрив, обробітку ґрунту з тим, щоб отримати максимальну кількість продукції при мінімальних витратах енергії, ресурсів, праці. Землеробство – основна галузь сільськогосподарського виробництва, яка об’єднує всі рослинницькі дисципліни: рослинництво, кормовиробництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство. Завданнями землеробства як галузі є раціональний обробіток ґрунту, спрямоване регулювання агрофізичних, агрохімічних і біологічних процесів у ньому, забезпечення культурних рослин усіма факторами життя у потрібному співвідношенні, створення умов для стабілізації родючості ґрунту та бездефіцитного балансу гумусу в ньому. Теоретичною основою землеробства є ґрунтознавство, мікробіологія, метеорологія та ін. Воно тісно пов’язане з агрохімією, агрофізикою, фітопатологією, ентомологією, селекцією та іншими науками. Першими науково обґрунтували систему землеробства російські агрономи-вчені А.Т. Болотов і Г.М. Комов наприкінці XVIII ст. Вони розрізняли системи землеробства за способом відновлення родючості ґрунту та співвідношенням посівів зернових і кормових культур.

26

Значний внесок у розвиток наукових основ систем землеробства зробили І.А. Стебут, О.В. Совєтов, В.В. Докучаєв, П.А. Костичев, В.Р. Вільямс, Д.М. Прянишников. За ступенем інтенсивності системи землеробства поділяють на примітивні, екстенсивні, перехідні та інтенсивні. 1. Сутність інтенсивних систем землеробства. У результаті тривалої науково-дослідної роботи для кожної природно-економічної зони нині розроблені наукові основи ведення сільського господарства, складовою частиною яких є інтенсивні системи землеробства. Основна частина. Система знарядь землеробства трансформувалася в ході розвитку людства. Основою переходу від однієї системи землеробства до іншої був економічна ефективність і технічний прогрес. Ці дві на перший погляд прості речі дали можливість здійснити перехід на принципово новий рівень, забезпечуючи при цьому принципово нові можливості та сучасні умови функціонування. У цій статті спробую класифікувати попередні системи землеробства та враховуючи їх, спробую спрогнозувати тенденцію подальшого розвитку системи землеробства та технічних засобів їх реалізації. Розглянемо більш детально етапи розвитку систем землеробства і чим був обумовлений такий перехід. Етапи розвитку системи землеробства: — безплужна система землеробства; — плужна система землеробства; — інтенсивна система землеробства; — система точного землеробства ; — no-till система землеробства; — strip-till система землеробства; — цифрове землеробство; — розумне землеробство; — глобальне розумне землеробство. Зміна системи землеробства передбачає зміну форми фізичної дії на ґрунт робочих органів, оперативного керування виконанням технологічної операції, реалізація нових форм та методів внесення технологічного матеріалу, наприклад диференційоване внесення.


РАСТЕНИЕВОДСТВО

№12 (208) декабрь 2016 |

„„ Таблиця 1. Класифікація періодів землеробства з їхньою характеристикою № з/п 1

Технологія системи землеробства Безплужна система землеробства

2

Плужна система землеробства

3

Інтенсивна система землеробства

4

Система точного землеробства

5

No-till система землеробства

6

Strip-till система землеробства

7

Цифрове землеробство

8

Розумне землеробство

9

Глобальне розумне землеробство

Коротка характеристика Обробіток сільськогосподарських угідь проводиться з використанням примітивних знарядь Обробіток сільськогосподарських угідь з використанням плуга як основного елементу обробітку ґрунту Інтенсивні системи землеробства передбачають високопродуктивне використання придатних земель для вирощування найбільш цінних і високоврожайних культур, сортів і гібридів, широке запровадження ефективних заходів відтворення родючості ґрунту з урахуванням найновіших досягнень сільськогосподарської науки і передового досвіду. При інтенсивній системі землеробства родючість ґрунту поліпшується внаслідок застосування добрив, удосконалення технологій, структури посівних площ Отримання інформації про агробіологічний стан ґрунтового середовища і прийняття рішення щодо реалізації внесення технологічного матеріалу на основі карт технологій за допомогою створених картограм полів Система нульового обробітку ґрунту, також відома як No-Till,  — сучасна система  землеробства, що підказана  пермокультурою, при якій ґрунт не обробляється, а її поверхня ховається спеціально подрібненими залишками рослин  —  мульча Найважливішим чинником упровадження технології STRIP-TILL є скорочення витрат на обробку ґрунту, оскільки велика частина поля не обробляється. Завдяки застосуванню на агрегатах для STRIPTILL комбінації різних робочих органів, які розрізають і заробляють рослинні залишки, проводять глибоке розпушення і кришення ґрунту, утворюють борозну. І все це – за один прохід Дана технологія передбачає використання сенсорів, які розміщуються стаціонарно на полі або на рухомому сільськогосподарському агрегаті, який виконує технологічну операцію. Дані від таких сенсорів з використанням IT-технологій використовуються для отримання оперативної інформації від датчиків та технологічних систем, відображення їх на хмарному ресурсі і прийняття рішень. З використанням таких даних можна створити цифрові моделі сільськогосподарських угідь. Дана технологія передбачає використання розумних систем оперативного контролю та прийняття рішення, які розміщуються стаціонарно на полі або на рухомому сільськогосподарському агрегаті. Такі системи дозволяють в режимі реального часу забезпечити оперативне керування якістю виконання технологічних операцій. Ці системи можна назвати інтелектуальними, оскільки у них закладені алгоритми, за допомогою яких вони можуть приймати рішення в режимі реального часу про виконання технологічних операцій на основі отриманих оперативних даних Дана технологія ґрунтується на технологіях розумного землеробства та цифрового землеробства. Передбачає наявність хмарного ресурсу, на якому розміщуються дані від розумних систем оперативного контролю та прийняття рішення, які розміщуються стаціонарно на полі або на рухомому сільськогосподарському агрегаті. Ці дані аналізуються і автоматично передаються на іншу сільськогосподарську машину, яка виконує технологічні операції. Ці системи мають можливість створювати автоматичну базу даних для прийняття рішення

Безплужна система землеробства. Землеробські прийоми і знаряддя люди винайшли задовго до виникнення землеробства, що зародилося на основі високорозвиненого збирання. Людина, збираючи їстівні рослини, поступово удосконалювала способи їхнього збору, створюючи знаряддя для викопування коренів, зрізу стебел і т.п. Почалися зміни в технологіях, які завжди поряд з розвитком техніки були взаємозалежними. Історія створення перших землеробських знарядь, перших сільськогосподарських механізмів і машин іде своїми коренями в глибоку стародавність. Вивчаючи розвиток землеробських знарядь, С.А. Семенов прийшов до висновку, що історія сільського господарства має свою індустріальну лінію розвитку — це в першу чергу розвиток землеробських знарядь. Найбільші цивілізації стародавності, дотепер вражаючі нас своєю величчю, були створені на базі розвитого землеробського виробництва. Але останнє не змогло б розвинутися, якби людина не навчилася створювати і використовувати землеробські знаряддя. Засновник науки сільськогосподарських машин академік Василь Прохорович Горячкін вважав, що застосування знарядь узагалі, а орних особливо, робить людині неоціненні послуги. У той час як людина може безпосередньо зібрати всі сили www.hipzmag.com

свого розуму, зупинити усю свою увагу на одній думці, вона не в змозі без допомоги знаряддя зосередити усі свої фізичні сили на одному предметі, в одній точці. Знаряддя дозволяє людині додавати свої зусилля в зміненому за величиною і напрямком виді згідно з умовами роботи. Землеробство у своєму розвитку характеризується двома основними технологічними етапами, зв'язаними зі створенням знарядь з обробки ґрунту: — перший – доплужне, чи безплужне землеробство, — другий – орне землеробство. На доплужному етапі людина обробляла рослини без застосування знарядь для обробки землі, коли розпушування ґрунту, сів, закладення насіння робилось руками і ногами людини, ногами тварин, а також із застосуванням найпростіших ручних знарядь, виготовлених з дерева, каменю, рога, надалі — з елементами з металу. Це, можливо, було найпримітивніше землеробство, що відноситься до 3—9 тисячоріччя до н.е., розповсюджене в основному в тропіках. У ті часи дуже повільно відбувалося перетворення дерев'яної копачки в лопату. Плужна система землеробства. Розвивалася іригаційна система землеробства. Найбільшого розвитку і досконалості досягла в долинах рік Тигру, Євфрату, Нілу

27


| №12 (208) декабрь 2016 й ін. Дослідники думають, що мотика, яка використовувалася для очищення зрошувальних каналів, наштовхнула людину на думку про створення знаряддя безупинної дії – прообразу плуга. Хоча багато дослідників вважають, що доплужне землеробство було не тільки мотичним. Землеробські знаряддя з моменту своєї появи грали одну з основних ролей у розвитку продуктивних сил, і, безумовно, найголовнішу у справі зміни оточуючої людину природи. Винахід плуга, імовірно, вразив би наших предків не менш, ніж поява атомної техніки - наших сучасників. Саме тому, як писав В.П. Горячкін, «не торкнуті цивілізацією люди інстинктивно усвідомлювали, що під грубою, незграбною формою примітивного знаряддя ховається те, що звільнило людину від рабства, від підпорядкування його природі, і оточили це скромне знаряддя ореолом високого шанування і навіть святості». Орне землеробство поклало початок безперервності в технологічному процесі обробки землі, що дозволило використовувати тяглову силу тварин. Винахід плуга став першим якісним стрибком на шляху технічного прогресу, сходинкою до винаходу колеса, що визначило технічне майбутнє людства і нову еру в землеробстві — еру механізації. Завдяки появі плуга хлібороби змогли використовувати спочатку тяглову силу тварин, а потім і трактор. Як не дивно, усі ці машини сьогодні значать для людини навряд чи не більше, ніж у далекі часи міфічного Мафусаила. І от чому, за даними антропологічної науки, рід людський існує на Землі принаймні 1,5 мільйона років. Приблизно 60-80 тисяч років тому, наприкінці древньокам’яного століття – палеоліту, планета познайомилася з так називаною Homo Sapiens – людиною цілком сучасного виду, збройним першими примітивними знаряддями виробництва. Писана історія Sapiens’a нараховує близько 10-12 тисяч років. Передбачається, що такий же термін історії цивілізованої людини. За минулий час цей представник роду Homo дечого досяг. Зокрема, він зробив безліч технічних революцій: навчився літати в повітрі й абсолютній порожнечі, плавати по водяній поверхні і у ній, досяг неймовірних глибин земних і океанічних. Швидкість переміщення в просторі власного тіла він підвищив у тисячу разів. І разом з тим ніяк не змінив (у якісному змісті) того основного способу, за допомогою якого добуває свій хліб насущний. Як і одну, дві, десять тисяч років тому, людина здійснює стереотипний технологічний процес, по одну сторону якого знаходиться він сам з його вимагаючим наповнення шлунком, а по другу – природа, земля. От цей процес: зори, спуши землю, кинь у неї насіння... зрости і збережи врожай (залишається незмінним) [Новиков Ю.Ф. Машина в системе «ЧеловекМашина-Земля»]. Винахід плуга — тривалий складний історичний процес, що підлягає спеціальному вивченню. Але не можна заперечувати факту, що плуг і орне землеробство — винаходи історично неминучі, логічно необхідні. У кожнім регіоні агрикультура йшла до них через удосконалювання попередніх знарядь і форм землеробства. При цьому не виключена можливість запозичення плуга в готовому

28

виді деякими народами завдяки спілкуванню з хліборобами інших країн. Орне землеробство поклало початок безперервності в технологічному процесі обробки землі, що дозволило використовувати тяглову силу тварин. Винахід плуга став першим якісним стрибком на шляху технічного прогресу, сходинкою до винаходу колеса, що визначило технічне майбутнє людства і нову еру в землеробстві — еру механізації. Завдяки появі плуга хлібороби змогли використовувати спочатку тяглову силу тварин, а потім і трактор. У середні століття розвиток агрономічної науки був загальмований у зв'язку з поширенням релігійних забобонів і небилиць. В епоху Відродження (XIV-XVI ст.), що передували контакти з арабами, які зберегли праці античних учених-письменників, почався розвиток наук, у тому числі маючих відношення до землеробства. Проникнення машин у сільське господарство стає закономірним, необхідним. У перших вищих сільськогосподарських навчальних закладах Західної Європи і Росії, заснованих у XIX ст., обов'язково малися приміщення для машин і поле для їхнього іспиту. Можна затверджувати, що в XX ст. сільськогосподарське виробництво без машин, без механізації було б неможливим. Інтенсивна система землеробства. Сучасна система землеробства — інтенсивна, що є основою процесу різкого збільшення виробництва зерна, технічних, кормових та овочевих культур на основі розширеного відтворення родючості ґрунту. Цей процес відбувається як шляхом додаткового вкладення коштів, так і на основі прискорення науково-технічного прогресу. Різноманітність систем землеробства в Україні зумовлена зональними, природно-економічними особливостями. До них можна віднести такі: 1) промислова; 2) екологічна; 3) біологічна (органічна); 4) no-till. Сучасні інтенсивні системи землеробства характеризуються високим технічним оснащенням виробництва, використанням більш ефективних способів обробітку ґрунту, внесенням органічних і мінеральних добрив з розрахунку на запланований урожай і розширене відтворення родючості ґрунту, інтенсивними ґрунтозахисними технологіями вирощування сільськогосподарських культур, меліоративними, а також прогресивними організаційно господарськими заходами. Проведення значних організаційно-господарських, агротехнічних, меліоративних заходів сприяє переходу до вищих форм систем землеробства відповідно до сучасного рівня розвитку продуктивних сил, науки і техніки. При високому рівні інтенсифікації сучасних систем землеробства дуже важливу роль відіграють енергозберігаючі та ґрунтозахисні заходи для запобігання та усунення наслідків ерозії ґрунту. Проте, як свідчить досвід, запровадження зазначених вище інтенсивних систем землеробства не завжди забезпечує достатню їх ґрунтозахисну спрямованість. Незважаючи на відносно високу продуктивність інтенсивних систем, запровадження їх у зонах активної дії водної і вітрової ерозії не забезпечує надійного захисту ґрунту від водної ерозії та дефляції. Інтенсивний пошук більш ефективної в екологічному відношенні ґрунтозахисної системи землероб-


РАСТЕНИЕВОДСТВО ства дав змогу запобігти розвитку дефляційних процесів і забезпечити стійкий розвиток зернового господарства. Важливою складовою ланкою цієї системи землеробства є плоскорізний обробіток ґрунту, при якому стерню не загортають у глибокі шари, а залишають на поверхні ґрунту як мульчу. 2. Основні ланки сучасних систем землеробства. Сучасні інтенсивні системи землеробства – дуже складний комплекс, який складається з різних ланок. Загальним завданням їх є створення оптимальних умов для одержання високих і стійких врожаїв при мінімальній собівартості і покращенні родючості ґрунту. Перша ланка – це раціональна організація території, що включає ґрунтово-ерозійне, агрохімічне та фітосанітарне обстеження території зі складанням відповідних карт і картограм, виділення технологічних груп земель за їх якістю, нарізання сівозмін. Визначають спеціалізацію господарства, підбирають найбільш врожайні в даних умовах та високоліквідні культури, складають схеми їх чергування в сівозмінах. При доборі культур враховують також попит ринку, наявність технічних засобів для їх вирощування. Друга ланка – система обробітку ґрунту – повинна бути диференційованою по сівозмінах і культурах і поєднувати глибокий, звичайний, мілкий, поверхневий і нульовий обробітки з використанням як поличкових, так і безполичкових знарядь. Третя ланка – система удобрення. Вона повинна розраховуватись на запрограмовану врожайність і забезпечувати бездефіцитний баланс гумусу та інших елементів живлення в ґрунті. При складанні системи удобрення дуже важлива збалансованість доз і норм туків, а також окупність добрив урожаєм, особливо при їх нестачі. Так, в умовах Степу прибавка врожаю від внесення добрив складає: озимої пшениці по зайнятому пару та непарових попередниках – 27-53%, ячменю – 39%, однорічних трав – 12-18%, просапних – 10-15%, а озимої пшениці по чистому пару – лише 6,5%. В екологічно збалансованому землеробстві пріоритетного значення набувають органічні добрива – гній, солома, компост та ін. Четверта ланка – система захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб. Вона поєднує профілактичні та винищувальні заходи. При складанні системи захисту рослин потрібно керуватись двома основними принципами – їх екологічна та економічна обґрунтованість. П’ята ланка – система насінництва – передбачає використання для сівби та садіння найбільш продуктивних сортів і гібридів культурних рослин, які в найбільшій мірі відповідають конкретним ґрунтово-кліматичним умовам. Шоста ланка – система машин і знарядь. Сільськогосподарська техніка повинна бути високовиробною, забезпечувати якісне виконання усіх технологічних операцій, надійною та зручною в експлуатації. Сьома ланка – меліоративні заходи, такі як захист ґрунту від деградації, покращення стану зрошуваних (осушуваних) земель, культуртехнічні роботи на ріллі (ґрунтовий дренаж, вилучення каміння, викорчовування чагарників тощо). Восьма ланка – еколого-економічне обґрунтування систем землеробства. Вона передбачає визначення таких показників, як попередження втрати ґрунту й гумусу, виробництво проwww.hipzmag.com

№12 (208) декабрь 2016 | дукції на одиницю площі, коефіцієнт енергетичної ефективності вирощування культур, собівартість продукції, очікуваний прибуток і рівень рентабельності. 3. Цілі та задачі інтенсивних систем. Інтенсивні системи землеробства забезпечують зростання урожайності культурних рослин, відновлення, збереження і підвищення родючості ґрунту за рахунок факторів інтенсифікації землеробства (застосування добрив, меліорації, зрошення, механізації, автоматизації, ґрунтозахисних, ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій, вдосконалення знарядь тощо з урахуванням найновіших досягнень сільськогосподарської науки і передового досвіду). Вони передбачають високопродуктивне використання придатних земель для вирощування районованих високопродуктивних культур, сортів і гібридів. Співвідношення між окремими культурами в сівозміні за інтенсивної системами землеробства встановлюється з урахуванням державних та власних потреб у різних сільськогосподарських продуктах, спеціалізації господарства і природних умов. Сучасна інтенсивна система землеробства спрямована на ефективне використання землі та інших ресурсів з метою одержання в конкретних природних і економічних умовах максимальної кількості сільськогосподарської продукції найвищої якості з найменшими затратами. Спрямована вона також на боротьбу з посухою, ерозією ґрунтів та забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища. За сучасних інтенсивних систем землеробства майже всі орні землі зайняті посівами, причому посівна площа часто перевищує площу ріллі, широко застосовуються посіви просапних і проміжних культур. Ці системи характеризуються активною дією на ґрунт з метою підвищення його родючості за допомогою засобів, які випускає промисловість. 4. Промислова (інтенсивна) система землеробства. Промислова система землеробства є найбільш інтенсивною і енергоємною. Понад 50% площі ріллі за цієї системи відводиться під інтенсивні просапні культури, які потребують застосування високих норм органічних (5060 т/га) і мінеральних (до 1 т/га) добрив, пестицидів, доброї вологозарядки ґрунту. Крім того, застосовуються повторні і проміжні посіви. Вона забезпечує високий рівень продукції з 1 га сівозмінної площі, супроводжується великими виносами з ґрунту поживних речовин і фізичними навантаженнями на нього внаслідок інтенсивного механічного обробітку. Ця система потребує обов’язкового застосування агротехнічних заходів щодо запобігання деградації ґрунту і захисту його від ерозії. Родючість ґрунту підтримується за рахунок внесення великих норм органічних і мінеральних добрив. У господарствах передбачається вирощування високопродуктивних просапних культур – цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи на зерно, рицини, картоплі тощо. У 50-60-ті роки минулого сторіччя промислова система землеробства широко пропагувалась, але внаслідок недостатньої технічної оснащеності окремих господарств, відсутності необхідної кількості добрив, пестицидів, а також великої різноманітності ґрунтово-кліматичних умов та інших

29


| №12 (208) декабрь 2016 причин вона не отримала широкого розповсюдження, за винятком районів вирощування цукрових буряків, овочевих культур і картоплі. На думку переважної більшості вчених, такими є просапна, зернопросапна, зернопарова, зернопаропросапна, зернотрав’яна, плодо-змінна, ґрунтозахисна системи землеробства. Сучасні інтенсивні системи землеробства передбачають високопродуктивне використання придатних земель для вирощування найбільш цінних високоврожайних культур, сортів і гібридів, широке запровадження ефективних методів підвищення родючості ґрунту з урахуванням найновіших досягнень сільськогосподарської науки, передового досвіду. При інтенсивних системах землеробства родючість ґрунту поліпшується в результаті застосування добрив, меліорації, вдосконалення знарядь тощо. Оскільки сучасні системи землеробства розробляються на основі глибокого аналізу і всебічного врахування природних і економічних умов сільськогосподарського виробництва, то в основі їх визначення повинна бути насамперед природна зональність, яка б відображала місцеві ґрунтові, кліматичні і ландшафтні умови, особливості землеробства. До більш сучасних систем землеробства можна віднести органічну (біологічну) та No-till. Просапна (промислово-заводська) система землеробства є найбільш інтенсивною і енергоємною. Понад 50% площі ріллі за цієї системи відводиться під інтенсивні просапні культури, які потребують застосування високих норм органічних (50-60 т/га) та мінеральних (до 1 т/га) добрив, пестицидів, достатньої вологозабезпеченості ґрунту. Крім того, застосовуються повторні i проміжні посіви. Вона забезпечує високий рівень виходу продукції з 1 га сівозмінної площі, супроводжується великими виносами з ґрунту поживних речовин i фізичними навантаженнями на нього (ущільнення, розпорошення) внаслідок інтенсивного механічного обробітку. Ця система вимагає обов’язкового застосування агротехнічних заходів щодо запобігання деградації ґрунту i захисту його від ерозії. Родючість ґрунту підтримується за рахунок внесення великих норм органічних i мінеральних добрив. Поширена в господарствах, які займаються вирощуванням високоінтенсивних просапних культур – цукрових буряків, соняшнику, рицини, кукурудзи на зерно, картоплі тощо. До початку 30-х років ХХ ст. в нашій країні через технічну відсталість промислово-заводська система землеробства була поширена в меншій мірі, ніж плодозмінна. У 1955-1964 рр. просапна система землеробства широко пропагувалась, але внаслідок недостатньої технічної оснащеності господарств, відсутності необхідної кількості добрив, пестицидів, а також великої різноманітності ґрунтово-кліматичних умов та з інших причин не одержала поширення, за винятком районів вирощування цукрових буряків, овочевих культур і картоплі. Зернопарова система землеробства відзначається насиченістю сівозмін зерновими продовольчими (озимі зернові, яра пшениця) i фуражними (ячмінь, овес та ін.) культурами. Значні площі ріллі (5-25%) відведені під чисті пари. Ця система забезпечує високий вихід зерна з 1

30

га сівозмінної площі. Родючість ґрунту відновлюється і підтримується внесенням органічних та мінеральних добрив, застосуванням ґрунтозахисних заходів (смугове розміщення пару i посівів, безполицевий обробіток та ін.), вологонагромадженням i очищенням ґрунту від бур’янів у пару відповідною системою механічного його обробітку. Зернопросапна система землеробства передбачає, що у сівозмінах зернові i просапні культури займають основну частину ріллі. Ця система більш інтенсивна, ніж зерно парова, i забезпечує найбільший вихід рослинницької продукції з 1 га сівозмінної площі, що супроводжується високим виносом елементів живлення з ґрунту. Родючість ґрунту підтримується застосуванням високих норм органічних і мінеральних добрив, а також раціональним ґрунтозахисним обробітком ґрунту. Відсутність у сівозмінах чистого пару як протибур’янового заходу викликає потребу у застосуванні гербіцидів. Зернопаропросапна система землеробства передбачає, що більшу частину сівозмінної площі займають зернові i просапні культури та чистий пар. За інтенсивністю вона поступається зернопросапній, але перевищує зернопарову систему. За цієї системи забезпечується високий вихід зерна, кормів та іншої рослинницької продукції з одиниці площі. Зернотрав’яна система землеробства передбачає, що не менше половини площі ріллі займають зернові продовольчі i фуражні культури. Обов’язковим компонентом сівозмін повинні бути посіви багаторічних трав та відсутність чистих парів. Вихід зерна з 1 га сівозмінної площі середній, проте високий вихід соковитих кормів та сіна. У посушливих районах за дефіциту вологи в ґрунті застосування цієї системи є ризикованим, бо може призвести до значного зниження продуктивності ріллі. Разом з тим ця система відзначається високою ґрунтозахисною ефективністю завдяки значній частці в структурі посівних площ багаторічних трав i культур суцільного способу сівби. Відтворення родючості ґрунту забезпечується за рахунок вирощування багаторічних трав і застосування органічних i мінеральних добрив. Плодозмінна система землеробства передбачає, що зернові культури займають не більше половини площі ріллі, а решту займають просапні та бобові культури. Високий вихід рослинницької продукції з 1 га сівозмінної площі вимагає внесення у великих нормах органічних i мінеральних добрив, застосування пестицидів. Родючість ґрунту підтримується та підвищується за рахунок плодозміни чергування зернових, бобових i просапних культур, застосування добрив i ґрунтозахисних заходів. Ґрунтозахисна система землеробства поряд з відновленням і збереженням родючості ґрунту має ще своїм основним завданням захист ґрунту від водної та вітрової ерозії і передбачає комплекс науково обґрунтованих організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліо­ ративних, гідротехнічних та інших заходів. Органічна (біологічна) система землеробства, так як і кілька інших видів альтернативного землеробства (екологічна, органобіологічна, біодинамічна тощо), виникла внаслідок науково-технічного прогресу в країнах з високим рівнем хімізації.


РАСТЕНИЕВОДСТВО Промислова (інтенсивна) технологія. Важливим напрямом збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва, підвищення її якості та окупності витрат є перехід до вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями. Інтенсивна технологія – це комплекс агротехнічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур, технологічних засобів і операцій, які направлені на максимально повне використання біологічного потенціалу продуктивності культур (їх сортів і гібридів) за рахунок підвищення ефективності використання природних і антропогенних його факторів при мінімізації трудових і матеріальних ресурсів. Інтенсивні технології основані на управлінні процесом формування врожаю, який забезпечує скорочення розриву між потенційною і реальною продуктивністю сільськогосподарських культур. Сутність їх полягає в оптимізації факторів урожайності протягом усього періоду вегетації рослин. Якщо при традиційній технології матеріальнотехнічні ресурси забезпечуються, виходячи із можливостей, які є в даному конкретному підприємстві, то при інтенсивній технології – із потреби в них для одержання запрограмованого рівня врожаю з меншими витратами на одиницю продукції. З цією метою інтенсивні технології передбачають: розміщення посівів в науково обґрунтованих сівозмінах після кращих попередників; використання високоврожайних сортів і гібридів інтенсивного типу; внесення норм добрив, розрахованих на запрограмований урожай та оптимізацію живлення в процесі вегетації через систему роздрібненого внесення добрив у періоди їх потреби; застосування регуляторів росту та інтегрованої системи захисту посівів від бур’янів, шкідників і хвороб; своєчасне і якісне виконання всіх технологічних операцій на основі комплексної механізації виробництва та наукової організації праці; забезпечення захисту ґрунтів від ерозії і втрати родючості та збереження довкілля. При впровадженні інтенсивних технологій важливо розробити комплекс організаційно-економічних заходів, які направлені на раціональне використання робочого часу працівників, системи машин та інших ресурсів. Високу віддачу трудових і матеріально-технічних засобів інтенсивні технології забезпечують лише при додержанні усього комплексу рекомендованих заходів. Відхилення хоча б в одній ланці загального технологічного ланцюга супроводжується не лише зниженням урожайності сільськогосподарських культур, а й зменшенням рівня окупності витрат. Впровадження інтенсивних технологій потребує збільшення виробничих витрат на 1 га посіву до 1,5 і більше разів. Але це не завжди забезпечує відповідний ріст врожаю, що спричиняє зростання собівартості одиниці продукції і зниження рівня рентабельності виробництва. До негативних наслідків впровадження високовитратних інтенсивних технологій слід віднести небезпеку забруднення довкілля, порушення екологічної рівноваги внаслідок інтенсивного використання пестицидів та великих доз мінеральних добрив. Тому науково-дослідними установами розроблені і досліджуються різні моделі інтенсивних технології (альтернативна, ресурсозберігаюча, біологізована), які направлені на реаwww.hipzmag.com

№12 (208) декабрь 2016 | лізацію біологічного потенціалу продуктивності культур, формування агротехнічної моделі вирощування культур на основі раціонального використання матеріально-технічних ресурсів, в тому числі засобів хімічного захисту рослин і мінеральних добрив, впровадження прогресивних форм організації виробництва і праці. 7. Вимоги до інтенсивних систем. Основними вимогами до сучасних систем землеробства є: зональність; адаптованість до конкретних ґрунтово-кліматичних умов; екологічна безпека; енерго- та ресурсозаощадження; охорона ґрунтового покриву; гнучкість. Система точного землеробства. Сучасний стан рослинництва в більшості країн з високим рівнем розвитку сільського господарства (США, Канада, Німеччина та ін.) свідчить про стійку тенденцію застосування системи точного землеробства – високоінтегрованої системи аналізу і синтезу технологій вирощування польових культур з можливістю керуванням ними в оперативному режимі. Суть застосування системи точного землеробства полягає в тому, що кожен рік з сільськогосподарського поля збираються два врожаї – біологічний та інформаційний. Обидва "врожаї" пов’язані між собою в часі та просторі. Система точного землеробства є багатофункціональною. Основними напрямками прикладного застосування цієї системи є механізовані технологічні операції з внесення добрив, проведення сівбі, застосування пестицидів та збирання врожаю. На кожній з цих операцій використовується геовизначена інформація про стан поля, яка обробляється бортовим комп’ютером, і виробляються сигнали керування технологічним обладнанням. Наприклад, при внесенні мінеральних добрив норма їх внесення автоматично керується сигналами з бортового комп’ютера залежно від величини та вигляду картограм поля з поживних речовин та агрохімічного стану ґрунту. Причому ці керуючі сигнали синхронізовані з географічними координатами МТА на полі. Регулювання технологічними режимами робочих органів сільськогосподарських машин відбувається переважно через сервомеханізми, наприклад, гідравлічні виконуючі пристрої. Відомо, що гідропривід робочих органів застосовується на багатьох сільськогосподарських машинах. Тобто більша частина сільськогосподарських машин, що використовуються в сучасному землеробстві України, потенційно придатні до застосування в системі точного землеробства за умов використання додаткового обладнання. Крім того, можливе застосування електричних, пневматичних та інших виконуючих пристроїв. Система точного землеробства зародилася в США близько 25 років тому після того, як уряд дозволив використовувати геовизначену інформацію з 24 військових супутників (супутники були спроектовані і виготовлені фірмою Rockwell) у цивільних цілях. Для цивільного користувача відкрився доступ до Глобальної системи позиціонування – ГСП. Клієнт такої системи має можливість встановити зв’язок з супутником і отримати інформацію з географічних координат свого місцезнаходження, швидкості переміщення, точного часу тощо.

31


| №12 (208) декабрь 2016 Наявність геовизначеної інформації про стан поля дозволяє знайти точні шляхи зі зниження витрат на виробництво сільськогосподарської продукції та збільшення прибутків. Система точного землеробства дозволяє “бачити” окремі рівні агробіологічного стану поля, а також аналізувати їх комбінації і таким чином визначати коротко– та довгострокову стратегію організації землеробства на даному конкретному полі. Така система організації землеробства забезпечує економію технологічних матеріалів (органічних та мінеральних добрив, насіння, пестицидів тощо) та енерговитрат на усіх технологічних операціях. Шляхом докорінного вдосконалення технологій вирощування сільськогосподарських культур система точного землеробства забезпечує оптимізацію процесів виробництва продукції рослинництва і надходження стабільних прогнозованих прибутків. Одним з напрямків підвищення ефективності рослинництва є впровадження технологій системи точного землеробства. Суть системи точного землеробства полягає в тому, що кожен рік з сільськогосподарського поля збираються два урожаї – біологічний та інформаційний. Інформаційний урожай являє собою геовизначену карту поля з основних фізико-технологічних та біологічних характеристик. Обидва урожаї пов’язані між собою в часі та просторі. Збирання інформації про стан поля проводиться за допомогою системи позиціонування, наприклад, супутникової глобальної системи позиціонування (ГСП) та географічної інформаційної системи (ГІС). Супутникова система навігації дозволяє визначати місце машинно–тракторного агрегату (МТА) в полі з точністю в межах декількох метрів. Для цього використовують спеціальні антени і приймачі з дисплейним пристроєм, а також прилади для запису масивів геовизначених даних. В більшості випадків зазначені прилади об’єднані в бортовий комп’ютер. Геовизначена інформація, що записана бортовим комп’ютером, може оброблятись в стаціонарних умовах за допомогою ГІС. ГІС складається з комп’ютерної мережі та відповідного програмного забезпечення і дає можливість графічного представлення, аналізу та обробки геовизначених карт поля з агрофізичних характеристиках ґрунту, з наявності поживних речовин, кількості шкідників, з урожайності тощо. Урожайність сільськогосподарської культури є результатом дії цілого ряду факторів, таких як світло, тепло, повітря, волога, стан ґрунту (вологість, щільність), наявність шкідників і хвороб рослин, рівень поживних речовин, а також механізованих операцій з обробітку ґрунту, внесення добрив, пестицидів, сівби тощо. Для конкретного поля ці фактори є величинами змінними і залежать від координат кожної точки поля. Тобто в одних місцях поля умови для рослин кращі, в інших – гірші. Це обумовлює варіацію урожайності культур в межах одного поля. Варіації урожайності обумовлюють необхідність застосування технологій змінних норм внесення (ЗНВ) технологічних матеріалів (насіння, добрива, пестициди). Технологія ЗНВ враховує змінний характер вказаних вище

32

факторів і забезпечує створення оптимальних умов для зростання і розвитку рослин по всій площі поля. Для реалізації змінних норм внесень технологічних матеріалів необхідно мати картограми урожайності сільськогосподарських культур по площі поля. Наприклад, на рис. 1 подана картограма урожайності пшениці на полі з умовною назвою №29. Картограма свідчить, що урожайність пшениці на цьому полі варіює від 40 до 75 ц/га. На картограмі також позначені зони з низькою урожайністю і можливі причини її зниження: ущільнення ґрунту; полягання хлібів в центрі поля внаслідок несприятливих погодних умов; пошкодження врожаю гризунами. Аналізом причин варіації урожайності в межах поля займаються досвідчені спеціалісти. Картограма урожайності дозволяє їм бачити «силу» цих причин, що, в свою чергу, дозволяє визначати економічно вигідні шляхи і засоби вирішення існуючих проблем. Ці проблеми можуть бути пов’язані не тільки з питаннями варіації урожайності на полі, але і станом навколишнього середовища, що є важливим моментом для розробки стратегічних напрямків керування сільським господарством в конкретному регіоні. Таким чином, картограми урожайності служать основою стратегії ведення системи точного землеробства. Для побудови картограми урожайності необхідно мати загальну інформацію про поле, таку як ім’я поля, дата збирання, назва культури, що збиралася тощо, а також спеціальну інформацію – координати точок поля, урожайність та вологість зерна в кожній точці поля, площу елементарної ділянки, швидкість руху комбайна тощо. Ця інформація надходить від відповідних датчиків і обладнання, що встановлене на зернозбиральному комбайні, і записується на спеціальну карту пам’яті (наприклад, PCMCIA (Personal Computer Memory Card International Association) або на звичайну дискету 1,44 Mb. Для кожної позиції комбайна в полі записується окремий рядок даних. Дані збираються кожні 1, 2, 3 або 5 сек., в залежності від конкретних умов збирання. Зібрані дані утворюють базу даних, яка може складатися з тисяч і десятків тисяч рядків інформації.

Рис. 1. Картограма урожайності поля №29


РАСТЕНИЕВОДСТВО No-till система землеробства. Нульову обробку ґрунту доцільно застосовувати в посушливих місцевостях, а також на полях, розташованих на схилах, в умовах вологого клімату, а також в місцевостях де традиційний спосіб землеробства з порушенням поверхневого шару неможливий або заборонений. Оскільки верхній шар ґрунту не спушується, така система землеробства запобігає водній і вітровій ерозії ґрунту, а також значно краще зберігає воду. Проте для того, щоб застосування нульової технології було успішним, її необхідно диференціювати залежно від ґрунтово-кліматичних умов регіону, наявності відповідних можливостей господарств і матеріально-технічної бази. Хоч врожайність при цій системі нерідко нижче, ніж при використовуванні сучасних методів традиційного землеробства, така обробка ґрунту вимагає значно менших витрат роботи і пального. Нульова обробка ґрунту — сучасна складна система землеробства, яка вимагає спеціальної техніки і дотримання технологій і зовсім не зводиться до простої відмови від оранки. Strip-till технологія системи землеробства. Сучасним трендом у сільськогосподарському виробництві при вирощуванні сільськогосподарських культур є використання технології strip-till, ефективність якої порівняно з технологіями no-till та традиційними технологіями є очевидною. Так, у першому варіанті необхідно декілька років (від 3 до 5 років) для впровадження даної технології, що обумовлено особливостями технології та специфіки використання ґрунтів, що значно знижує економічну ефективність використання такою технології у перші роки. У другому варіанті виникає необхідність суцільного обробітку ґрунту із значними питомими енерговитратами, що значно здорожує вартість виробленої сільськогосподарської продукції. За цих умов використання технології стрічкового обробітку ґрунту або технології strip-till значно знижує енергозатрати, але за умов раціонального використання робочих органів, яке залежить від безлічі факторів (попередника, структури ґрунту, вологості тощо). Головне завдання механічного обробітку ґрунту полягає у створенні сприятливих умов для росту та розвитку рослин. Оптимальне значення щільності ґрунту є 1,1-1,3 г/см3. Для досягнення цього показника необхідно виконувати механічну дію на ґрунт за рахунок застосування певних ґрунтообробних органів. Для забезпечення таких умов необхідно розробити класифікацію робочих органів з урахуванням важкості їх роботи та руйнування структури ґрунту. Тому робочі органи, що використовують у strip-till, варто класифікувати залежно від послідовності їх роботи та навантаження на ґрунт (рис. 1). Деякі технологічні операції можливо сумістити при виконані їх в один період, так, наприклад нарізання стрічок, як правило, суміщають з осіннім внесенням добрив. Весною при внесенні добрив одночасно проводять сівбу. Обладнання для strip-till можна розділити на три основні категорії: легке, середнє і важке залежно від ваги www.hipzmag.com

№12 (208) декабрь 2016 | секцій і глибини обробки (або ступеню обробки ґрунту). Причому воно класифікується за ступенем дії робочого органу на ґрунт. Технологія смугової обробки strip-till активно застосовується в США і Канаді. Для цієї технології використовують сільгосптехніку як компаній: KRAUSE (GLADIATOR), SUNFLOWER (серія 7600), WIL-RICH (серія 357), HORSCH (FOCUS), KUHN (STRINGER), JOHN DEERE (2510), так і вузькоспеціалізованих невеликих фірм: YETTER (MAVERIK), REMLINGER (PST), BIGHAM BROTHERS (Strip Till), DAWN (модель 7772), UNVERFERTH (Ripper-Stripper) Orthman (1tRIPr) (рис. 2). Агрегати для осіннього середнього strip-till для глибини обробки на 20-30 см найбільш поширені. Класичним прикладом можна назвати 1tRiPr (ORThman), GLADIATOR (Krause), Till-n-Plant (Schlagel), 7600 (Sanflower). На таких агрегатах обов'язково є могутня стійка для глибокого обробітку ґрунту 20-30 см. Через цю стійку глибоко в ґрунт можуть подаватися рідкі і (або) сипкі добрива, у тому числі на два рівні. Такі агрегати найбільш поширені і дуже добре підходять для осінньої обробки. Проте, при весняній обробці в зонах з недостачею вологи стійка сильно висушує ґрунт, виносячи на поверхню вологий ґрунт. Другою особливістю середніх агрегатів є те, що стійки глибокорозпушувача розташовуються, як правило, на одній секції на паралелограмній навісці, і таке навішування не дозволяє заглибити стійку більш ніж на 25 см за важких умов обробки, наприклад, в засуху. Зате паралелограмна навіска забезпечує рівномірну обробку по всій ширині агрегату, у тому числі і на 11 м. Використовуючи комбінацію тих чи інших робочих органів, можна досягти ефективного виконання технологічних операцій з мінімальними затратами. Технологію strip-till можна застосовувати і за традиційного або мінімального обробітку ґрунту, наприклад, проводячи восени неглибоке (на 5-6 см) суцільне дискування ґрунту, а весною – смуговий обробіток на глибину 15-25 см одночасно з сівбою (рис. 2). Розумне землеробство. Особливістю розумного землеробства є використання не лише автоматизованих машинно-тракторних агрегатів, а і розумних сільськогосподарських машин, які виконують технологічну операцію, зокрема виконавчих органів. При виконанні технологічної операції такі машини використовують архіви масиву даних про агробіологічний стан виконання технологічної операції та мають специфічні робочі органи, які керують процесом виконання технологічної операції. Зараз розпочинається зародження даної розумної системи землеробства. З цією метою досить широко використовують різні датчики оперативного контролю якості виконання технологічних операцій (спектрометри, електропровідні властивості). Зараз зароджуються системи для технологій розумного землеробства. Але, за попередніми оцінками, володіння такими системами дає можливість зменшити норму винесення технологічного матеріалу (добрив, насіння), при цьому зменшити витрати на 20-30% шляхом оптимізації внесення технологічного матеріалу.

33


| №12 (208) декабрь 2016

1

2

3

4

5

6

Рис. 2. Сільськогосподарські знаряддя для реалізації технології strip-till: 1 – Pluribus (DAWN); 2 – 1tRipr (Orthmen); 3 – Till-N-Plant (Schlagel); 4 – PST (Remlinger); 5 – 7600 (Sunflower); 6 – Stripcat (Slyfrance)

На сучасному етапі розроблено досить багато машин для часткової реалізації технологій розумного землеробства. Одним із найважливіших елементів застосування технологій розумного землеробства є збір та реєстрація місцевизначеної інформації (агробіологічної та фітосанітарної) про агробіологічний стан сільськогосподарських угідь. Існуючі технології моніторингу базуються на застосуванні різних способів і засобів збору місцевизначеної інформації і відповідного спеціалізованого обладнання [1]. Моніторинг — комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом сільськогосподарських угідь.

34

Втілення технологій розумного землеробства дозволяє планувати витрати насіннєвого матеріалу, добрив, пестицидів та інших технологічних матеріалів, у тому числі палива, визначати загальну стратегію управління агробіологічним потенціалом поля тощо. Проте, на сьогодні при реалізації даних технологій бракує ефективних систем збору та реєстрації (моніторингу) місцевизначеної інформації (агробіологічної та фітосанітарної) про стан сільськогосподарських угідь у технологіях точного землеробства. Існуючі способи і засоби реалізації цього процесу недосконалі [2]. У цьому сенсі набувають актуальності розробка та використання принципово нового класу сільськогосподарських машин для моніторингу стану сільськогос-


РАСТЕНИЕВОДСТВО

№12 (208) декабрь 2016 |

подарських угідь за допомогою систем технічного зору (спектрометрів). Сучасне сільськогосподарське виробництво передбачає широке використання автоматичних систем для моніторингу стану сільськогосподарських угідь. Моніторинг стану сільськогосподарських угідь – важливий шлях підвищення врожайності сільськогосподарського виробництва та рентабельності. На сучасному етапі для моніторингу стану сільськогосподарських угідь широко використовують системи технічного зору (спектрометри) на рухомих транспортних засобах. Основним напрямком розвитку систем технічного зору є виготовлення оптичних датчиків, що визначають вміст азоту в рослинах. Використовуючи ці датчики та спеціальне технічне та програмне забезпечення можна змінювати норми внесення добрив, пестицидів, регуляторів росту та ін. Використання сучасних систем технічного зору для моніторингу дає можливість підвищити рентабельність процесів збору місцевизначеної інформації про стан сільськогосподарських угідь та знизити собівартість виробництва продукції рослинництва, зменшити витрати в умовах ведення сільського господарства на паливномастильні продукти, на пестициди та насіння, підвищити продуктивність обробітку та підвищити рентабельність ведення сільського господарства. Принцип роботи таких систем базується на використанні оптоелектронного датчика (спектрометра). Даний датчик фіксує випромінювання, що утворюється в результаті відбиття рослинами світла певної довжини. Використовуючи індекс вегетативної маси визначається норма добрив, що необхідна рослинам на певній стадії. Використовуючи системи диференційованого внесення добрив, можна досягти рівності та однорідності врожаю рослин в межах одного поля. Тим самим можна досягти надбавки врожаю на 10-20%. Отже, системи технічного зору – це системи призначені для безперервного, об’єктивного і оперативного моніторингу стану фітоценозів та біорізноманіття екосистем, пов’язаних з використанням фотоапаратів, відео­ апаратури та інших технічних засобів наземного, повітряного та космічного базування [3].

В Україні є значні площі природних та культурних фітоценозів, де застосування інсектицидів потребує або жорстокої регламентації, або недопущення їх використання. Це особливо стосується спеціальних сировинних зон, що відповідають умовам виробництва продукції рослинництва і тваринництва, придатної для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування, санітарно-курортних зон. У таких умовах посилюється необхідність ефективного моніторингу та надійний контроль енторізноманіття [4]. Фірма Fritzmeyer виробляє високоякісні сенсори азоту «ISARIA» та «MiniVeg-N». Відомо, що принцип роботи «ISARIA» (рис. 3) базується на передових технологіях оптоелектронного датчика. Має дуже цікавий і продуманий дизайн. Сенсор «MiniVeg» (рис. 4) є високотехнологічним датчиком для точного визначення вмісту N, біомаси та врожаю культур. «MiniVeg» єдиний датчик, що поєднує в собі спеціальні сенсори оптоелектроніки з лазерною технологією. Працює за принципом лазерної флюоресценції. Система працює незалежно від дня і року і в різних погодних умовах та здатна визначати захворювання на листі рослин [5]. Недоліками «ISARIA» та «MiniVeg-N» є те, що дана продукція є оптимальною у використанні на невеликих площах (лише до 100 га). Датчик «GreenSeeker» (рис. 5) – система диференційованого внесення азоту, без якої на сьогоднішній день майже не обходяться фермери Америки, Німеччини та інших країн. Дозволяє працювати 24 години на добу. Вона є інтегрованою оптично-сенсорною системою внесення, яка в реальному часі визначає стан культури і на основі цього диференційовано вносить необхідну кількість азоту. Обчислення даних NDVI усереднюються в кожній зоні. Контролер системи коригує норму внесення для кожної наступної зони. Система сумісна з більшістю контролерів. Сенсори можуть монтуватися на штангах різної конфігурації, на більшості обприскувачів. Азотний сенсор – GreenSeeker RT200 дозволяє керувати в русі зоною внесення азоту. Сенсор сканує рослину за допомогою променів СІД (світло – випромінює діод). Оптично розпізнає

Рис. 3. Сенсор азоту «ISARIA»

www.hipzmag.com

35


| №12 (208) декабрь 2016

Рис. 4. Сенсор азоту «MiniVeg»

Рис. 5. Датчик «GreenSeeker RT200»

стан культури, використовуючи вегетативний індекс та надає змінну норму внесення [6]. Недоліки: розмір зони, що охоплюється сенсором, дуже незначний в порівнянні з Yara-N-Sensor (лише 6%). Для експлуатації необхідно кріпити до штанги обприскувача, а для внесення сухих мінеральних добрив необхідно виготовити штангу окремо. Дорогий у ціні. Мала сила освітлення у джерел освітлення. Датчик «Crop Circle» ACS-470 (рис. 6) – активний датчик рослинного покриву, що використовує класичні вегетаційні індекси (NDVI, НДІ та ін.), а також відбиття рослинного покриву і ґрунту. На відміну від пасивних радіометричних датчиків світла, ACS-470 не обмежується освітленням-умови вимірювання можуть проводитись вдень чи вночі завдяки своїй унікальній запатентованій технології датчика світла. Виробник – американська фірма Holland Scientific, яка нещодавно заключила торгову угоду з компанією AgLeader [7]. Недоліки: ціна висока, але, що приємно, менша, ніж у інших сучасних сенсорів. Освітлення відбувається перпендикулярно по відношенню до рослини. Необхідно використовувати для кріплення штангу обприскувача. «Cropmeter» (рис. 7) виробляється компанією CLAAS Agrosystems та продається з 2002 року. Система CROP – Meter являє собою механічний пристрій, призначений для диференційованого внесення сухих та рідких добрив. Система CROP – Meter працює за принципом непрямого вимірювання біомаси рослин. На передній частині трактора кріпиться маятник, за допомогою якого на постійній висоті вимірюється сила опору рослин при їх відхилення від вертикального положення. Залежно від кута

відхилення маятника і встановлених при калібруваннях коефіцієнтів бортовий комп'ютер обчислює біомасу рослин, вміст у них азоту. Отримані значення передаються на контролер обприскувача або розкидачі добрив. Така технологія забезпечує внесення добрив залежно від стану рослин [8]. Недоліки: прилад базується на непрямих вимірюваннях, а тому він має велику похибку. Щоб прикріпити прилад необхідно придбати окремо передній начіпний пристрій. Фірма TopCon представила на виставці «Agritechnika» свій продукт «CropSpec» (рис. 8). CropSpec проводить в режимі реального часу комплексний моніторинг культур із застосування систем, розроблених у співпраці з Yara International. CropSpec складається з двох датчиків, легкий і простий в установці. Датчики встановлюються на даху кабіни з меншим потенційним збитком для сільськогосподарських культур або обладнання. З технологією спеціальної оптики CropSpec використовує пульсуючі лазерні діоди для сприйняття. Датчик вимірює відбиття рослиною для визначення вмісту хлорофілу, який тісно пов'язаний з концентрацією азоту в листі. Цей безконтактний метод забезпечує точні, стабільні покази та повторюваність значень [9]. Недоліки: це сучасний прилад, але у ньому не вистачає калібрувального пристрою. Датчик «CropScan» (рис. 9) – це програмний продукт фірми ARES. «CropScan» являє собою легкий і портативний сканер, що може використовуватися в автономному і автоматичному режимі. Шляхом вимірювання кількості випромінювання, що поглинається, пропущеного

Рис. 6. Датчик «Crop Circle» ACS-470

Рис. 7. Датчик «Cropmeter»

36


РАСТЕНИЕВОДСТВО або відбитого в кожній з довжин хвиль, визначають характеристику речовини. Для CROPSCAN мультиспектрального радіометра (MSR) система вузькосмугових фільтрів інтерференційної смуги використовується для вибору певних смуг у видимій і ближній інфрачервоній (NIR) областях електромагнітного спектру. Знаходиться на стадії розробки [10]. Недоліки: на жаль, прилад знаходиться на стадії експериментальних досліджень. «YARA N-Сенсор®» – продукт фірми YARA. Азотний сенсор YARA призначений для диференційованого внесення азотних добрив відповідно до кольору листкової поверхні рослин у полі. Робота апаратно-програмного комплексу ґрунтується на залежності кольору рослини від вмісту азоту, що входить до складу хлорофілу. На дах трактора монтується азотний сенсор (N-сенсор), який фіксує забарвлення рослин. Далі інформація про стан культури подається на робочі органи розкидача або обприскувача [11]. Азотні сенсори YARA бувають: — пасивними (рис. 10), які фіксують тільки сонячне світло, відбите листовою поверхнею рослин. Такі системи потрібно заново калібрувати при зміні освітленості (вечір, ранок, хмари, туман і т.д.). — активними (рис. 11), які мають свої власні прожектора, що знижує вплив інтенсивності сонячного світла на роботу (можна працювати і вночі). YARA N-Сенсор залишається провідним сенсором азоту. У нього велика кількість переваг: великий досвід у розробках та у використанні, потужна освітлювальна система, кут, під яким освітлюють рослини – 45, є калібрувальний сенсор, що дозволяє працювати незалежно від погоди. Як опцію можна встановити датчики, що визначають вміст мікроелементів та їх потребу для рослин. Недоліки: дуже висока ціна, окремо необхідно придбати Yara-N-Tester для попередньої оцінки стану на культурі та калібрування пристрою. Польовий спектрометр українського виробництва дає можливість швидкого обстеження стану посівів сільськогосподарських культур для ефективного моніторингу технологій їх вирощування, отримання даних для реалізації програм точного землеробства, раннього виявлення екологічних ризиків, розроблення ефективної наземної валідації (перевірка на достовірність) вимірювань стану рослинності з борту літака чи космічного корабля [12]. Однією з умов переходу до розумного землеробства є використання автоматизованих машинно-тракторних операцій з використанням машинно-тракторних агрегатів, які керуються автоматичними системами, тобто забезпечується автоматичне водіння. Такі системи дають можливість забезпечити належну якість виконання технологічних операцій. Прикладом такої системи є, www.hipzmag.com

№12 (208) декабрь 2016 |

Рис. 8. Датчик CropSpec

Рис. 9. Датчик «CropScan»

Рис. 10. Пасивний сенсор азоту фірми Yara

Рис. 11. Активний сенсор азоту фірми Yara

наприклад, трактор John Deere 8R, обладнаний системою автоматичного водіння AutoTrac (рис. 12). Трактор John Deere 8R обладнаний системою автоматичного водіння AutoTrac, яка дозволяє реалізувати прямі та зігнуті траєкторії, працювати в умовах поганої оглядовості, знижуючи при цьому кількість пропусків та перекриттів на 90%, що в кінцевому висновку приведе до економії технологічного матеріалу та паливно-мастильних матеріалів. Глобальне розумне землеробство. На мою думку, починаючи з 2020 року, почнеться інтенсивний розвиток глобального розумного землеробства, що передбачає використання автоматизованих машинно-тракторних агрегатів з розумними сільськогосподарськими машинам, які «спілкуються» між собою.

37


| №12 (208) декабрь 2016

Рис. 12. Трактор John Deere серії 8R, обладнаний системою автоматичного водіння AutoTrac

Це означає що сільськогосподарські машини матимуть можливість отримувати інформацію від «попередніх» сільськогосподарських машин, які виконували технологічну операцію, та різного роду датчиків та систем (датчики оперативної вологі отсі, датчик температури повітря, ґрунту). Зокрема від ґрунтобробки, сівби, внесення мінеральних макро- та мікродобрив. На практиці це означатиме, що машини самі у автоматичному режимі отримуватимуть інформацію про агробіологічний стан, аналізуватимуть терміни виконання технологічних операцій та самі зможуть виїжджати у поле для виконання цих операцій. Частка людської праці лише включатиме проведення сервісного обслуговування та поточного ремонту сільськогосподарських машин. Це буде справжня революція машин. За цих умов машинно-тракторний агрегат сам під’їжджає до сільськогосподарської машині у визначеній точці машинно-тракторного парку, агрегатується з нею та рухається на поле для подальшого виконання технологічної операції. У полі сільськогосподарська машина виконує технологічну операцію за певним алгоритмом, що складаєть-

1. 2. 3. 4.

ЛІТ Е РАТ У РА

ся на основі даних від систем, які виконували попередні операції, від датчиків оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь (датчики вологості, температури повітря, температури ґрунту, його щільності тощо). Така систем дозволяє максимально оптимізувати режими роботи машинно-тракторних агрегатів та забезпечити максимальний догляд за посівами. Це дозволяє спрогнозувати агробіологічний стан сільськогосподарських культур та оптимізувати раціональну витрату технологічного матеріалу. Володіння такою інформацією на практиці дозволить спрогнозувати режими роботи, траєкторію руху машинно-тракторних агрегатів та сільськогосподарських машин, а, отже, і забезпечити оптимальні умови та оптимізувати затрати на виконання технологічних операцій. Глобальне розумне землеробство передбачає використання системи машин, які об’єднані єдиним алгоритмом керування технологічною інформацією. Висновок. Сучасне землеробство трансформувалося в ході розвитку, що було обумовлено, з одного боку, науково-технічними прогресом, а з іншого – економічною ефективністю сільськогосподарського виробництва.

Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No-Till. – Київ, 2011. Гудзь В.П., Лісовал А.П., Андрієнко В.О., Рибак М.Ф. Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії. – Київ, 2007. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Ефективність диференційованої системи обробітку ґрунту в коротко ротаційній польовій сівозміні. Кравчук В., Хомишинець В., Пономар Ю., Погорілий В., Шустік Л., Рожанський О. // Техніка і технології АПК, 07(34) липня 2012 року. – С. 11-15. 5. http://agronews.org/2318-na-agrarnoj-vystavke-v-ukraine-pokazhut-bespilotnyj-traktor. 6. http://agronews.org/2318-na-agrarnoj-vystavke-v-ukraine-pokazhut-bespilotnyj-traktor.

38


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№12 (208) декабрь 2016 |

„„Эффективные технические решения

в технологии двухстадийной сушки зерна

Е

сли говорить о затратах на операции по послеуборочной подготовке зерна, то сушка является самым энергозатратным технологическим процессом. Порядка 70% энергии приходится на снижение влажности зерна до базисного состояния. Зерносушильное оборудование ведущих мировых производителей имеет далекий от идеала коэффициент полезного действия, оставаясь самым узким местом элеваторного комплекса. Таким образом, одним из известных на сегодняшний день и широко используемых за рубежом способов сушки зерна стала технология двухстадийной сушки. В последнее время ввиду сложной энергетической ситуации в стране данная технология становится объектом оживленных дискуссий среди украинских зернопереработчиков.

Двухстадийная технология сушки зерна

Технология двухстадийной сушки была разработана в США в конце 60-х годов с целью повысить качество высушиваемого зерна кукурузы, а сегодня применяется повсеместно в Италии, Канаде, Франции, Англии и других странах как энергоэффективный способ зерносушения. Суть этой технологии заключается в том, что зерно после сушки и отлежки в нагретом состоянии охлаждают в вентилируемой емкости. Таким образом, неохлажденное и недосушенное зерно после первой стадии сушки поступает в емкость, где в результате процессов термостатирования и вентилирования остаточная влага удаляется с минимальными энергозатратами. Технология и оборудование для осуществления двухстадийной сушки предусматривают последовательное выполнение следующих операций: - сушка зерна при высокой температуре в сушилке до влажности, на 3-4% превышающей кондиционную, без его охлаждения; - отлежка нагретого зерна в емкостях в течение 5-10 ч; - охлаждение зерна наружным воздухом в течение 6-12 ч и удаление остаточной влаги. И в то же время, несмотря на доказанную как в теории, так и на практике эффективность данной технологии, в Украине она активно используется лишь одним из многочисленных зернопереработчиков. И неспроста, так как реализация этого способа сушки содержит в себе ряд технических и организационных сложностей. Расширение технологической линии, дополнительное, специально разработанное оборудование для активного вентилирования, длительность процесса и другие проблемы препятствовали широкому применению этого способа. Итальянская компания ZANIN F.lli. предложила свое техническое решение для этой технологии. Ведущие инженеры, основываясь на многолетнем опыте и глубоком изучении процесса, реализовали технологию двухстадийной сушки в своем оборудовании. Компания предоставляет непрерывные охладители www.hipzmag.com

Охладитель непрерывного действия SLOW COOLER

39


| №12 (208) декабрь 2016 SLOW COOLER для энергосберегающей технологии сушки зерна. Технология основана на использовании высокотемпературной сушки в зерносушилке без охлаждения в сочетании с последующим медленным охлаждением продукта в непрерывном охладителе SLOW COOLER. Особенностью процесса является то, что высокотемпературная сушка прекращается за 3-4 пункта до необходимой влажности продукта, после чего происходит процесс термостатирования зерна и его медленного охлаждения в SLOW COOLER.

Технологическая схема работы охладителя SLOW COOLER

В охладитель продукт поступает с помощью транспортных механизмов после сушилки. Как только охладитель SLOW COOLER наполнен до определенного уровня, начинается продувка зерновой массы наружным воздухом. Расход воздуха для активного вентилирования составляет от 20 до 40 м3/т. Как показано на схеме, зерновая масса вентилируется встречным потоком холодного воздуха снизу вверх. Если говорить о сушке кукурузы, то входящая температура продукта составляет 50-55°С, а выходящая равна температуре агента активного вентилирования. По мере продвижения воздуха через зерновую массу происходит процесс теплопередачи и влагопоглощения. В верхних слоях масса термостатируется, так как находится в температурном равновесии с агентом активного вентилирования, а в нижних происходит медленное охлаждение. Таким образом, продукт движется навстречу холодному фронту, что обеспечивает одновременное выполнение данных процессов. Далее высушенный и охлажденный продукт транспортируется на хранение. За наполнение и уровень продукта в охладителе отвечают установленные датчики уровня. Для обеспечения равномерной насыпи используется разравнивающий винт шнека. Выгрузка синхронизирована с выгрузкой зерносушилки таким образом, что охладитель остается постоянно заполненным. Пневматические экстракторы обеспечивают процесс равномерной выгрузки по всей площади основания охладителя, что имеет фундаментальное значение с точки зрения однородности выходящего продукта. Затем зерно поступает в выгрузочный конвейер, которым укомплектован SLOW COOLER. Предусмотренный шлюзовой затвор предотвращает утечку потока воздуха через конвейер в момент экстракции. Для уменьшения теплопотерь и увеличения кпд стенки охладителя теплоизолированы минеральной ватой. В охладителе установлены термометрические кабели для контроля температуры. Для предотвращения скопления конденсата на крыше установлены вытяжные вентиляторы. Ряд технических решений позволяет интегрировать охладитель SLOW COOLER в любое производство с существующей зерносушилкой для достижения лучших показателей производительности и качества выходящего продукта. Очевидным преимуществом данной технологии является повышение производительности существующей сушильной установки за счет ранее неиспользуемых для нагрева зон охлаждения. Метод двухстадийной сушки позволяет повысить Охладитель SLOW COOLER в сочетании с зерносушилкой эффективность зерносушилки и снизить расход топлива до ZANIN

40


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

Зерносушилка ERCL от ZANIN

№12 (208) декабрь 2016 |

30% в сравнении с традиционным методом сушки. В результате выдержки продукта и его медленного охлаждения до 12 ч происходит удаление остаточной влаги без необходимости сжигания топлива. Медленное охлаждение продукта в охладителе SLOW COOLER помогает предотвратить появление трещин в результате теплового удара, продукт качественно подготавливается для хранения на складах с однородной влажностью по всей массе. Однако стремление компании ZANIN F.lli. к инновациям не позволило остановиться на достигнутом, и ведущими специалистами была реализована технология двухстадийной сушки в зерносушилке модели ERCL. Целью компании было создание компактной установки, которая бы выполняла все необходимые операции для этого способа сушки. Технологический процесс сушки в зерносушилке серии ERCL, как видно на схеме, состоит из двух стадий – высокотемпературной и низкотемпературной сушки. Первая стадия проходит в верхней части зерносушилки, подобно тому, как это происходит в распространенных сегодня зерносушилках шахтного типа с частичной рекуперацией тепла. На этой стадии зерновая масса сушится за 3-4% до необходимой влажности и не охлаждается. После зерносушильной колонны неохлажденный продукт поступает в подсушильный бункер, в котором проходит вторая стадия – медленное охлаждение наружным воздухом, термостатирование и равномерная выгрузка. Верхняя часть зерносушилки ERCL представляет собой шахтную зерносушилку с частичной рециркуляцией агента сушки. Нижний бункер для охлаждения выполнен таким образом, что вмещает 3-4 объема зерносушильной шахты в зависимости от модели. Равномерную загрузку подсушильного бункера обеспечивает винт шнека по аналогии с охладителем SLOW COOLER. Подача агента вентилирования в бункер осуществляется вентиляторами, работающими на разряжение. Пневматические экстракторы обеспечивают процесс равномерной выгрузки по всей площади основания подсушильного бункера. Благодаря использованию технологии двухстадийной сушки зерносушилка ERCL имеет значительно больший коэффициент полезного действия в сравнении с сушилками, основанными на традиционном высокотемпературном способе сушки. Последующее рациональное использование тепла, приобретенного продуктом в течение первой стадии сушки, позволяет экономить до 30% энергии. Кроме того, помимо экономических показателей, повышаются качественные характеристики высушенного продукта. Термостатирование и медленное охлаждение способствуют предотвращению трещинообразования зерна. За время эксплуатации в Европе данное оборудование зарекомендовало себя как экономичное и эффективное решение для двухстадийной сушки зерна. Вскоре и украинские компании смогут по достоинству оценить экономический эффект, применив технологию двухстадийной сушки зерна на своих предприятиях.

Технологическая схема работы зерносушилки ERCL

www.hipzmag.com

41


| №12 (208) декабрь 2016

„„Технологічні прийоми зберігання зерна та їхні особливості

Острогляд А.А., Чернишук Т.П., Кошулько В.С., Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

З

усіх відомих технологій і прийомів зберігання зерна найбільш вивченим є вентилювання зерна в підлогових сховищах, в прямокутних і циліндричних силосах (ємкостях), а також з використанням штучного охолодження повітрям. Проведемо аналіз прийомів зберігання зерна, однак попередньо відзначимо, що найбільшого розповсюдження отримали перші два прийоми. Вентилювання в підлогових зерносховищах. Конструктивно такі сховища для зерна, як уже зазначалося, у вигляді типових проектів були розроблені на початку 80-х років минулого століття, і призначалися для тимчасового його зберігання. Вивчення такого способу зберігання зерна показало необхідність строго виконувати наступні умови [12]: обмежений рівень чистоти і вологості зерна в насипу, відносно низькі температури і вологість атмо­ сферного повітря. У той же час визначено, що системи підлогової вентиляції зерносховищ не дозволяють забезпечити рівномірний розподіл повітря в вентильованій масі зерна. У ній мають місце «застійні» зони, куди потік повітря не надходить навіть при безперервній вентиляції. Наявність цих зон є причиною підвищення температури зерна в них і активізації життєдіяльності комах в насипу, що викликає порчу і зниження якості зерна. За підлогової вентиляції виникають складнощі із розвантаженням сховища, так як аеродинамічні системи, розташовані на підлозі і заважають вивантаженню зерна, необхідно демонтувати, а при зберіганні наступної партії знову встановити на колишнє місце. Можна припустити, що якщо застосування підлогової вентиляції проблематично для тимчасового зберігання зерна, то використання її для тривалого зберігання викликає ще більші ускладнення, які в основі своїй можуть призвести до зниження якості зерна. Активне вентилювання зерна в прямокутних силосах. Цей технологічний прийом найбільшого поширення, свого часу, отримав в складах заготівельної системи, як один з найбільш ефективних прийомів зберігання зерна. У 90-х роках минулого сторіччя проводилися значні роботи з дослідження вентилювання зерна і визначення аеродинамічних характеристик руху повітря в зернових масах для розробки конструкцій прямокутних установок у вигляді металевих, дерев’яних і залізобетонних силосів [7, 12]. Випробування таких силосів показали, що при русі повітря, що нагнітається за допомогою вентилятора низького тиску в поперечному напрямку, число обмінів його в міжзернових просторах дерев’яних силосів становило до 2230 на добу при поперечному перетину силосу 3,2×3,2 м і висоті насипу зерна 18 м. Витік через стінки складав 33% від загальної кількості повітря, що подається вентилятором. Рух повітря в більшій частині зернової

42

маси був рівномірним. У залізобетонних силосах число обмінів повітря в міжзернових просторах при тій же схемі доходило до 4200 на добу при поперечному перерізі силосу 2,8×2,3 м і висоті насипу зерна 13 м. Витік повітря через стінки силосу був незначним. Рух повітря в зерновій масі так само, як і в дерев’яних, був майже рівномірним. Таким чином, випробування конструкцій з попереч­ ним вентилюванням зерна дали позитивні результати. Однак ці конструкції не отримали широкої реалізації через те, що аеророзподільні системи займають значний обсяг, на який припадає близько 11% корисної ємності силосу. Крім того, їх устрій, монтаж та оснащення вимагає значних витрат. Розрахунок показує, що циліндричні ємності з вертикальною або радіальної продувкою зернової маси має об’єм аеророзподільної системи майже в 2 рази менше, а в системі з нижнім розподілом повітря на нього припадає менше 0,5% від загального обсягу ємності. У цьому зв’язку виникає необхідність вивчення ефективності роботи аеродинамічних систем таких ємностей з метою визначення можливого місця їх використання в технологічному ланцюжку післязбиральної обробки і зберігання зерна, якості зберігання зерна і режимів роботи аеродинамічної системи. Штучне охолодження зерна. Аналіз робіт [6, 8, 9, 10] по використанню штучного холоду при зберіганні зерна показав, що фахівці в основному відзначають три позитивних моменти, які супроводжують цей прийом. Це, по-перше, використання останнім часом в аграрному секторі високопродуктивних зернозбиральних машин та спеціалізованих транспортних засобів значно скоротило час збирання врожаю, але створює проблеми, пов’язані з тимчасовим зберіганням значних обсягів вологого зерна. У цьому випадку має місце те, що виробничої потужності наявної сушильної техніки недостатньо для обробки зерна, що надходить з поля в стислі терміни, а нарощування її в ряді випадків економічно невиправдано. По-друге, традиційні методи зберігання (попереднє очищення, сушіння, остаточне очищення і зберігання в елеваторі або зерноскладі) пов’язані з втратами зерна на кожному з етапів його обробітку. Зарубіжні фахівці вважають, що використання штучного холоду, в кінцевому рахунку, на 25-30% економніше теплової обробки зерна. Ними визначено [11, 12], що втрати сухої речовини під час дихання зерна при температурі 20°С втричі більше, ніж при 10°С. При цьому стверджується, що охолоджене зерно не підлягає самозігріванню, у ньому не розвиваються шкідники, відсутня необхідність його переміщення з однієї ємності в іншу, тобто відсутні додаткові відводи, менше витрата електроенергії і знос устаткування. По-третє, традиційна сушка зерна, як правило, проводиться суміш-


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ шю топкових газів і повітря, що викликає забруднення його канцерогенними речовинами. Так, навіть у борошні вищого сорту виявляється бензопірен, незважаючи на те, що зерно на борошномельних підприємствах обробляють великою кількістю води (2 л води на 1 кг зерна) [1]. У той же час, охолоджене зерно залишається екологічно чистим (виключається забруднення вуглеводнями, сажею, окислами сірки та азоту, важкими металами, нітритами і нітратами) і якісним (відсутня денатурація білка). У Росії були зроблені спроби використання штучного холоду для зберігання рису в Краснодарському краї. Однак цей прийом для зберігання зерна не знайшов масового застосування в нашій країні через холодильні машини, що мають високу енергоємність, і не обґрунтованості режимів зберігання і вентилювання зерна. На нашу думку, ефективне використання вентилювання зерна охолодженим повітрям можливо при оптимальному споживанні електроенергії на цей процес і обґрунтованим часом роботи аеродинамічної системи. Охолодження зерна застосовується за кордоном і для тривалого його зберігання [5]. Цей спосіб поширений у ФРН, Швеції, Італії, Великобританії. При використанні цього методу охолодження необхідно, щоб температура зерна знижувалася швидко. На думку зарубіжних фахівців, це запобігає поширенню бактерій, цвілі і комах у зерновій масі. Дана технологія вперше розроблена в ФРН наприкінці 50-х років минулого століття, а в 60-ті роки її вже стали застосовувати близько 400 англійських фермерів. Однак у той час вона не отримала широкого розповсюдження з технічних причин. Конструкція охолоджувальних установок була недостатньо досконалою, не враховувалися умови роботи на фермі. На початку 80-х років у зв’язку з виниклими надлишками зерна (особливо у Великобританії і західноєвропейських країнах) [2] з’явилася необхідність його тривалого зберігання. Для цього було вдосконалено охолоджувальне обладнання. Мікропроцесорна техніка і значне вдосконалення систем електронного та електричного контролю з температурними датчиками нового покоління дозволили проводити технологічні операції в автоматичному режимі і забезпечити збереження зерна. Аналіз зарубіжних досліджень показує, що вибір охолоджуючої установки в основному залежить від місткості сховища. Так, відзначимо, що продуктивність відомих охолоджувальних установок при цілодобовій роботі розрахована на обробку 30-50 тонн, у деяких – 500 тонн. На ефективність використання таких установок впливають щоденний обсяг зерна, що надходить з поля, вміст воло-

№12 (208) декабрь 2016 |

ги в ньому, використовувана місткість сховища і його тип, різниця температур зерна, що надходить і зберігається, а також рівень теплоізоляційних характеристик зерносховища. За результатами випробувань [2, 3] визначено, що для виконання операції зі зберігання 10 тонн зерна на добу потрібно близько 0,8 кВт потужності охолоджуючої установки (в цьому випадку максимальне використання електроенергії складає близько 135 кВт/т). Повторне охолодження необхідно проводити через 10 днів після первинного. При цьому витрата повітря повинна становити 0,184 м3/с в розрахунку на 1 тонну. Для цього в системі охолодження повинен використовуватися вентилятор високої продуктивності з необхідним напором для шару зерна, що продувається при зберіганні. Аналіз відомих робіт [2, 3] показує, що споживання електроенергії на охолодження зерна при його зберіганні залежить також від умов навколишнього середовища під час збирання і вологості зібраного зерна. Витрата електроенергії зазвичай становить 5-10 кВт•год/т. Так, випробування установки РМ Luft Store Master LKAA-2-060 (номінальна охолоджуюча продуктивність 60 тонн на добу, енергоємність 11-25 кВт) показали [4], що бункер місткістю 850 тонн охолоджується при початковій температурі зерна 32°С до кінцевої 12°С за 10 днів. При цьому середня температура повітря, що подається установкою, складає 11°С при середній відносній вологості 81%. Цими випробуваннями також визначено, що зерно, яке надходить на зберігання, слід якомога швидше охолодити, і доцільно це здійснювати після попередньої його очистки. Особливо це важливо проводити для зерна вологістю 18-19%. При цьому рекомендується [4] зерно підвищеної вологості (22%) охолоджувати цілодобово, щоб не втратити схожість у разі використання його в якості посівного матеріалу. Таким чином, аналіз відомих прийомів зберігання зерна свідчить про те, що найбільш вивченим є активне вентилювання, яке широко використовується в елеваторно-складській галузі. Досвід впровадження штучного охолодження зерна, який має найбільше розповсюдження в Європі, поки не знайшов практичного застосування в нашій країні. Проведені випробування показують, що ефективне використання такого прийому зберігання пов’язане зі станом зерна (попереднє очищення і незначна вологість), що не у всіх інших випадках може бути позитивно співставлено з його сушінням. Однак для виявлення можливостей використання в умовах України, на нашу думку, необхідне проведення експлуатаційногосподарських досліджень.

ЛІТ Е РАТ У РА

1. Авдєєв A. B. Механіко-технологічні основи розрахунку і проектування сільськогосподарських зерносушильних ліній // A. B. Авдєєв. Дис. док. техн. наук. – М.: ВИСХОМ, 1992. – 342 с. 2. Авдєєв A.B. Сучасний технічний рівень машин для післязбиральної обробки зерна // A. B. Авдєєв. Механізація і електрифікація сільського господарства, №6, 2002. – С. 12. 3. Авдєєв A.B. Перспективна зерносушильна техніка. A. B. Авдєєв, М.А. Жуков, В.Д. Сапожніков. Збірник наукових доповідей міжнародної наукової конференції. Землеробська механіка в рослинництві, т. 3, ч.2. - С. 48. 4. Аніскін В.І. Дослідження процесу активного вентилювання насіння з урахуванням умов потокової післязбиральної обробки // В.І. Аніскін. Автореферат дис. канд. тех. наук, М., 1965. – 24 с.

www.hipzmag.com

43


| №12 (208) декабрь 2016

ЛІТ Е РАТ У РА 5. 6. 7. 8. 9.

Аніскін В.І. Консервація вологого зерна // В.І. Аніскін. Колос, М .: 1968. – 120 с. Богданов Г.С. Післязбиральної обробки свіжозібраного зерна // Г.С. Богданов. Оглядова інформація, серія: Елеваторна промисловість, М .: 1975. – 9 с. Вальднер Н.К. Методика випробувань сушильних установок сільськогосподарського призначення // Н.К. Вальднер. М.: Машинобудування, 1990. – 48 с. Холек М.Г. Значення обмолоту в системі заходів зі зберігання кукурудзи // М.Г. Холек. Питання зберігання зернових запасів, вип. 25, М.: 1953. – 80с Демидович В.І., Аківіс С.І. Про застосуваннях ваги зернової маси при зберіганні її в силосах // В.І. Демидович, С.І. Аківіс. Питання зберігання зернових злаків, вип. 25, М .:1953. – 80с. 10. Драгаліна К.В. Про оптимальні технічні умови вентилювання зерна в силосах // К.В. Дргалкіна. Питання зберігання зернових злаків, вип. 25. М .: 1953. – 80с. 11. Єгоров Г.А. Розрахункова визначення площі зовнішньої поверхні і об’єму зерна // Г.А. Єгоров. Харчова технологія, №4, 1989. – 48с. 12. Жахангіров А.С. Обґрунтування параметрів і розробка плоского аеродна для вивантаження зерна з силосних сховищ сільськогосподарського призначення // А.С. Жахангіров. Автореферат, к.т.н., М.: 1988. – 24 с.

„„Вплив наявності домішок

на зберігання партії свіжозібраного зерна Попова Л.О., Чорней К.А., Грекова Н.В., Кошулько В.С., Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Д

ослідниками [3, 4, 5, 8] було встановлено, що вологість різних польових бур’янів у період збирання врожаю значно перевищує вологість зерна. За даними [8], у момент збирання вологість зерна пшениці в колосі у полі була 24,5%, а суцвіття, плоди, стебла і листя бур’янів характеризувалися зеленим кольором і вологістю, що досягає 74,1%. Підвищена вологість бур’янів пояснюється тим, що багато бур’янистих рослин знаходяться ще в незрілому стані, в той час як хлібна маса вже дозріла і починається збирання врожаю. Дослідженнями встановлено, що перерозподіл вологи в зерновій масі починається відразу ж після її утворення і закінчується в основному протягом трьох діб, причому повного вирівнювання не відбувається у зв’язку з явищем сорбційного гістерезису. При зберіганні в лабораторних умовах протягом 48 год. суміші пшениці і бур’янів у кількості 10% вологість пшениці збільшилася на 4,4-4,8% і склала 14,8 і 17,4%, а вологість бур’янів знизилася на 48,3-39,4% і склала 23,3-32,5% [3]. Найбільш інтенсивне переміщення вологи від бур’янів до зерна відбувається в перші години зберігання. За даними А.Ф. Проніна, відразу після комбайнування вологість основного зерна пшениці дорівнювала 14,29%, через 2 год. – 15,58%, через 6 год. досягала 16,44%, а через 56 год. склала 19,28% і при подальшому зберіганні зволоження не спостерігалося. Результати дослідження [2] показали, що при зберіганні зернової маси з вихідною вологістю 18,8% і вмістом домішок 8,4% протягом трьох годин вологість основного зерна збільшилася з 17,0 до 18,5%. При вмісті домішок 14,4% за цей же період зберігання вологість основного зерна зросла з 16,6 до 18,7%.

44

Ці дані свідчать про потенційну небезпеку погіршення якості партій при високій засміченості зерна у зв’язку з можливістю їх скупчення в окремих ділянках в результаті самосортування і утворення місць самозігрівання. Основною причиною, що викликає самозігрівання, є наявність у зерновій масі зерна з високою вологістю i насіння смітних рослин і їх зелених частин. Висока вологість складових частин зерна викликає його високу фізіологічну активність. Інтенсивність дихання бур’янистих домішок і вороху може перевищувати в 1,3-4,2 рази, а в окремих випадках у 25 разів інтенсивність дихання свіжозібраного зерна. Так, при вологості зерна пшениці 26,92% і вмісті смітної домішки 12,82%, зернової – 3,58% інтенсивність дихання партії зерна становила 201,45 мг СО2 на 100 г сухої речовини за 24 год. Інтенсивність дихання відходів перевищувала інтенсивність дихання вороху в 1,9-4,8 рази [4]. За даними Л.А. Трисвятського, інтенсивність дихання насіння смітної домішки в свіжозібраній зерновій масі може в 14-40 разів перевищувати інтенсивність дихання основного зерна в залежності від його вологості. Підвищеною інтенсивністю дихання характеризується і механічно пошкоджене зерно. У дослідженнях Л.А. Трисвятського підвищена інтенсивність дихання битих зерен пояснюється явищем механічного подразнення клітин, тобто більшою вірогідністю розвитку мікроорганізмів в зерні, більш вільним доступом повітря до клітин. Крім того, такі зерна мають і більшу гігроскопічність. Щуплі і дрібні зерна дихають приблизно на 25% інтенсивніше, ніж наповнені і великі зерна. Пояснюється це наявністю в них порівняно більшої активності поверхні, ніж у наповнених зернах. Крім того, маючи більшу гігроскопічність, щуплі зерна зазвичай більш вологі, ніж наповнені.


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Дослідженнями [10] встановлено, що у збільшенні інтенсивності дихання зерна і утворенні тепла в зерновій масі мікроорганізмам належить провідна роль. В умовах нормального розвитку рослин і своєчасного прибирання зерна мікрофлора свіжозібраного зерна складається з епіфітних мікроорганізмів. Значні зміни показників якості зерна, які характеризують його технологічні властивості, спостерігається при самозігріванні. Згідно з [11] встановлено, що самозігрівання пшениці супроводжується збільшенням кількості цвілі, погіршенням якості сирої клейковини та зменшенням її кількості, розпадом жиру і втратою посівних якостей при температурі самозігрівання до 45°С. При цьому зерно набуває затхлого запаху. Однак, найбільшу небезпеку при зберіганні зерна представляє набуття ним токсичних властивостей. На стан мікрофлори зернової маси впливають наступні основні фактори: її середня вологість і вологість окремих компонентів (основного зерна, домішок і повітря міжзернових просторів), температура зернової маси і ступінь її аерації, цілісність і стан покривних тканин зерна, кількість і видовий склад домішок. Зміна видового та кількісного складу мікрофлори зерна при зберіганні найбільшою мірою вивчено в залежності від вологості і температури, ступеня аерації, цілісності зерна і стану його покривних тканин. Вплив домішок на зміну мікрофлори зерна при зберіганні вивчено в меншій мірі. В основному цей вплив в літературі представлено з точки зору їх підвищеної вологості. Є окремі дані щодо зараження мікроорганізмами загнилих і запліснявілих зерен та інтенсивності їх дихання. У літературі вказується, що чим більше домішок у зерновій масі, тим, як правило, в ній більше і мікроорганізмів [10]. Однак не всі фракції домішок в однаковій мірі засіяні мікроорганізмами. Найбільш насичений прохід через сито з діаметром отворів 1 мм, зіпсовані зерна, мінеральне і органічне сміття. У свіжозібраному зерні більше мікроорганізмів перебувають на насінні смітних трав. Перші дані про нерівномірність розподілу мікроорганізмів у зерновій масі, пов’язані з перебуванням у ній домішок, отримані Е.Н. Мішустіним і Л.А. Трисвятським при вивченні динаміки мікрофлори в процесі сухої очистки на млинах. При цьому встановлено, що зараження мікроорганізмами зернових і пилоподібних відходів порівняно з вихідним зерном більше в 2,7-3,7 рази [11]. Однак, результати дослідження не наводять дані по зараженню мікроорганізмами окремих компонентів відходів та видовий склад мікрофлори. Нерівномірний розподіл мікроорганізмів у зерновій масі ускладнюється явищем самосортування. Місця скупчення пилу, домішок і легких пошкоджених зерен є осередками накопичення мікроорганізмів. У зерновій масі з великою домішкою битого і пошкодженого зерна мікроорганізмами створюються сприятливі умови для розвитку шкідників хлібних запасів. У роботах [7, 9] показано, що наявність у зерновій масі смітної домішки, травмованого насіння, а також пошкоwww.hipzmag.com

№12 (208) декабрь 2016 |

дженого або зіпсованого мікроорганізмами, різко знижує її стійкість при несприятливих умовах зберігання. У зерновій суміші, що містить від 5 до 10% смітної домішки, швидше і в 2-3 рази інтенсивніше, ніж при засміченості 1%, розвивалися цвілеві гриби, інтенсивність дихання зростала в 2-4 рази проти вихідної, енергія проростання такого насіння знижувалась на 6-12%. Зниження температури зберігання до 18-19°С лише подовжило терміни появи ознак погіршення якості засміченого зерна. При зберіганні зерна з вологістю 16%, але засміченого насінням бур’янистих рослин з різною вологістю, чітко було видно вплив вологості на розвиток цвілевих грибів. При вологості насіння бур’янистих рослин 8,7% цвіль на них не розвивалася, в той час як насіння бур’янистих рослин з вологістю 17,4 і 23% мали цвіль вже через 3-4 доби зберігання. Механічне пошкодження оболонок зерна активізує розвиток мікроорганізмів в зерновій масі, яка зберігається за підвищеної вологості, тому цілісність оболонок особливо істотна для запобігання розвитку життєдіяльності мікроскопічних грибів на зернових запасах. Результати ряду робіт свідчать про активне розмноження мікроорганізмів на травмованих зернівках. Биті зерна, а також засмічене насіння заповнюють проміжки між зернами і тим самим перешкоджають рівномірному проходженню повітря через зернові маси, що сприяє можливості виникнення процесу самозігрівання і пліснявіння зерна [3]. Зустрічаються в зерновій масі домішки, як правило, вони знижують її сипучість. При великому вмісті легких домішок (солома, полова тощо), а також при значному вмісті насіння бур’янів з чіпкою і шорсткою поверхнею сипучість може бути втрачена. Таку зернову масу без попереднього очищення не рекомендується завантажувати в силос елеватора, так як при випуску її отвори можуть забити випускні воронки [6]. Крім того, в зерні пшениці, яке заготовлюється, може міститися до 0,3% пилу (у розрахунку на загальну масу зерна). Крім погіршення умов зберігання зерна, що викликано великим вмістом у ньому мікроорганізмів, зерновий пил при певних умовах є однією з основних причин вибухо- і пожежонебезпеки, а також погіршення санітарних умов роботи підприємства. При концентрації пилу в робочій зоні понад 4 мг/м3 вона справляє шкідливий вплив на організм людини. В результаті очищення зернової маси, за рахунок відокремлення домішок з високою вологістю, запобігається зволоження зерна, підвищується його стійкість при зберіганні, знижуються витрати на післязбиральну обробку, забезпечуються безпечні умови праці, підвищується ефективність технологічного та транспортуючого обладнання, поліпшується санітарно-гігієнічний стан зерна. При очищенні свіжозібраного зерна на токах фермерських господарств відбувається зниження його вологості на 0,5-1,7% [1, 2, 5]. При правильно організованому очищенні зернової маси від домішок відбувається одночасно і часткове видалення мікроорганізмів з зерна. За даними Л.А. Трис-

45


| №12 (208) декабрь 2016 вятского, кількість мікроорганізмів на 1 г зернової маси після очищення на сепараторі знижувалася на 35%; в пилу після первинної очистки вміст мікроорганізмів був більше порівняно з вихідним зерном в 11, і в зернових відходах після бурату – в 14 разів. Про вплив очищення на стійкість свіжозібраного зерна при зберіганні свідчать результати наступних досліджень. При зберіганні жита, очищеного на сепараторі ЗСП-10 [4], була виявлена значно більша стійкість його при зберіганні, незважаючи на високу вологість (28%), в той час як в неочищеній зерновій масі за 3 доби зберігання температура збільшилася з 27 до 43°С, в очищеному зерні залишилася на рівні 24-27°С. Виявлені також відмінності в складі вуглекислого газу і кисню, енергії проростання і схожості, а також вміст зерен, уражених пліснявою. За даними Ю.І. Яблокова, при зберіганні насіннєвого вороху зерна ячменю вологістю 26,4% протягом тижня

температура у неочищеного вороху піднялася з 29 до 45 °С, у воросі, що пройшов первинну очистку – до 37 °С. Наведені вище результати досліджень показують, що для поліпшення умов зберігання зерна і підвищення його якості вкрай важливо забезпечити очищення. Однак, у раніше проведених дослідженнях не знайшли відображення питання про першочерговість відділення тих чи інших компонентів домішок із зернової маси для підвищення його стійкості при зберіганні. Не розкрито механізм впливу очищення на стійкість свіжозібраного зерна при зберіганні. Ці питання включені в завдання наших досліджень. Для поліпшення збереженості свіжозібраного зерна після збиральної обробки і зберігання шляхом відокремлення домішок була поставлена задача уточнити діючу в даний час організацію та технологічні схеми післязбиральної обробки зерна різної вологості.

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Азаров В.М. Технологическая линия для обработки зерна // Механизация сельскохозяйственного производства. – Барнаул: Алтайское книжное издво, 1974. – С. 8-16. 2. Азаров В.М. Характеристика зерновой массы, поступающей на пункты ПОЗ // Механизация сельскохозяйственного производства. – Барнаул: Алтайское книжное изд-во, 1974. – С. 3-7. 3. Агрономов Е.А. Стойкость зерна, убранного комбайнами, при его хранении. – М. 1961, вып. 3. – 40 с. 4. Акивис С.И. Особенности сорных примесей свежеубранного зерна. – Сообщения и рефераты ВНИИЗ, 1975, вып. 2, с. 18¬2. 5. Акивис С.И. Роль сорной примеси в увлажнении зерна. – Сообщения и рефераты ВНИИЗ, 1974, вып. 3, с. 4-6. 6. Анискин В.И. Научно-технический прогресс в сельскохозяйственной отрасли послеуборочной обработки и хранения зерна. – Науч.-техн. бюлл. М: 1980, вып. 42, с. 42-49. 7. Вакар А.Б. К вопросу о контроле состояния свежеубранного зерна при хранении. – Сообщения и рефераты ВНИИЗ, 1974, вып. 3, с. 2-4. 8. Делидович В.Н. О размещении и хранении свежеубранного зерна. – Сообщения и рефераты ВНИИЗ, 1971, вып. 4, с.1-5. 9. Исаченко Б.Д. Явление самонагревания зерна. – М., 1973. - С. 36-40. 10. Казаков Е.Д. Качество зерна и факторы его определяющие. – Элеваторная пром-ть, М., 1986. – 32 с. 11. Мишустин E.H., Трисвятский Л.A. Микробиология зерна и муки. – М.: Изд-во техн. и эконом, лит. по вопросам хлебопродуктов, 1980. – 408 с.

УДК: 664.788 / 664.668.9

„„Новые сорта тритикалевой муки и их технологические свойства

Панкратов Г.Н., доктор технических наук, Мелешкина Е.П., доктор технических наук, Кандроков Р.Х., кандидат технических наук, Витол И.С., кандидат биологических наук, ФГБНУ «Всероссийский научно-исследовательский институт зерна и продуктов его переработки»

Исследованы технологические показатели качества 17 сортов зерна тритикале и продуктов помола. Выявлен высокий технологический потенциал зерна тритикале. На основе кумулятивных кривых зольности сформированы 5 сортов муки тритикале с различными технологическими свойствами. Анализ качественных показателей муки и хлеба из тритикале показал, что формирование различных сортов тритикалевой муки целесообразно проводить путем смешивания трех основных потоков муки, которые характеризуются различным составом анатомических частей зерновки. Ключевые слова: зерно тритикале, выход и качество муки, технологические показатели качества, зольность, белизна, количество и качество клейковины. Technological quality indicators studied 17 varieties of triticale and grain mill products. The high technological potential of triticale grain is showed. On the basis of the cumulative curves ash formed 5 varieties triticale flour with deferens technological

46


ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ

№12 (208) декабрь 2016 |

properties. Analysis of quality indicators of flour and bread from triticale showed that the formation of different kinds of tritiсale flour is advantageously carried out by mixing the 3 main streams of flour, which are characterized by different composition anatomical parts of grain. Keywords: triticale grain, yield and quality of flour, technological quality indicators, ash content, whiteness, quantity and quality of gluten.

Т

ритикале – новый вид хлебных злаков, обладающий высоким биологическим потенциалом и пищевой ценностью. Современные сорта тритикале, созданные в настоящее время для использования в различных отраслях пищевой промышленности, должны привлечь внимание исследователей и производителей и, в конечном счете, внести существенный вклад в расширение ассортимента выпускаемых с использованием зернового сырья и создание новых пищевых продуктов. В России в 2014 году валовые сборы тритикале, по предварительным данным Росстата, составили 654,0 тыс. тонн. Это на 12,5% больше, чем было произведено в 2013 году, и на 40,9% превышает показатели производства в 2012 году. Регион с наибольшими объемами производства тритикале в 2014 году – Белгородская область, где собрали 106,19 тыс. тонн, или 16,4% от общего объема валовых сборов. Вологодская область, где сосредоточены наиболее крупные размеры посевных площадей, занимает второе место. Кроме этого, в ТОП10 регионов-производителей в 2014 году вошли Курская, Воронежская, Брянская, Ростовская области, Республика Башкортостан, Саратовская область, Республика Татарстан и Смоленская область. Средняя урожайность в 2014 году составила 26,4 ц/га, при этом на опытных станциях урожайность тритикале достигала 100-129 ц/га [1]. Тритикале используют, в основном, на корм сельскохозяйственным животным в виде зерновой массы либо комбикорма на основе зерна тритикале. Частично зерно тритикале используют и в питании человека. В Польше 63% валового сбора тритикале идёт в животноводство, 22% в хлебопечение и кондитерское производство. В Беларуси примерно 50% зерна тритикале потребляется в животноводстве и 50% – в бродильном производстве на пиво, спирт [2]. В России тритикале используют в производстве комбикормов и спирта. Перспективно применение муки из тритикале в качестве компонента сырья при производстве кондитерских изделий: печенья, бисквитов, кексов, крекеров. Возможно применение тритикалевой муки при производстве быстрых завтраков или при изготовлении диетических сортов хлеба. Популярными становятся хлебобулочные изделия из нескольких злаков, в том числе и с использованием тритикале [2,3,4]. Биохимический состав зерна тритикале характеризуется высоким содержанием углеводов (68,8%) и белков (12,8%), в нём содержится 3,1% клетчатки, 2,0% золы и 1,5% жиров. По содержанию белка оно превосходит не только зерно ржи, но и зерно мягкой пшеницы [4,5]. Эндосперм зерна тритикале содержит 27–28% водорастворимых белков, 7–8% солерастворимых, 25–26% www.hipzmag.com

спирторастворимых. Содержание незаменимых аминокислот, таких как лизин, валин, лейцин и др., выше, чем в пшенице, а количество важнейшей незаменимой аминокислоты – лизина – значительно превосходит ее содержание в пшенице и приближается к кукурузе. Три четверти веса зерна тритикале приходится на крахмал при низком содержании в нём амилозы (23,7%) в отличие от крахмала пшеницы и ржи [3]. Технологические свойства зерна тритикале сравнительно мало изучены, что объясняет незначительный объем использования тритикале для продовольственных целей. Результаты работ, проводимых в последние годы в ФГБНУ «ВНИИЗ», показали, что мука и другие продукты переработки зерна тритикале могут с успехом быть использованы для производства различных продуктов питания. При изучении 54 образцов 17 сортов тритикале урожая 2011-2013 гг. был выявлен их высокий технологический потенциал. Для проведения лабораторных помолов были выделены 6 проб зерна тритикале разных сортов: Топаз (2011, 2012); Сколот (2012); Вокализ (2012); Трибун (2012); Донслав (2012). Так, диапазон значений показателей качества исследуемых проб составил: стекловидность – 55-72%, натура –715-737 г/л, масса 1000 зерен – 40-44 г, зольность – 1,85-1,89%, содержание сырой клейковины –17-24%, ИДК – 46-64 ед., число падения – 74175 с, содержание белка – 12-13%. Поскольку исследуемые образцы зерна тритикале не содержали сорную и зерновую примеси, технологический процесс подготовки зерна тритикале к помолу включал только гидротермическую обработку: зерно увлажняли до 14-15% и отволаживали в течение 12 ч [6,7]. Технологический процесс размола зерна включал 4 драных, 6 размольных и 2 вымольные системы. Параметры и режимы измельчения соответствовали рекомендованным «Правилам организации и ведения технологического процесса на мукомольных заводах» для сортовых помолов пшеницы по сокращенной технологической схеме. Анализ 12-и отдельных потоков муки каждого помола позволил выявить определенные закономерности. Так, на рис. 1 представлена взаимосвязь белизны и зольности отдельных потоков муки с коэффициентом корреляции R=0,86. В связи с тем, что выявлена тесная взаимосвязь между зольностью и белизной (коэффициент корреляции составил 0,86, рис. 2) в дальнейшем для формирования сортов тритикалевой муки перешли на показатель белизны. Для зерна тритикале и муки из него значимой корреляции между содержанием белка и количеством

47


| №12 (208) декабрь 2016 клейковины не установлено (коэффициент корреляции R=0,22). Содержание клейковины в отдельных потоках муки с дранных и размольных систем не имело четко выраженной закономерности. Однако из муки с последних систем (6-ая размольная и 2-е вымольные системы) отмыть клейковину не удалось. В то же время наибольшее количество белка содержали потоки муки именно с данных систем. Максимальное (до 25%) содержание белка имели отдельные фракции отрубей. Изменение содержания белка в муке с отдельных систем показано на рис. 2. Процесс размола и формирования качества муки показан на рис. 3 в виде кумулятивных кривых зольности. Установлено наличие 3-х этапов формирования муки, что достаточно четко видно из графиков кумулятивных кривых (рис. 3). Кроме того, статистический анализ показал достоверность представления кумулятивных кривых в виде трех линейных отрезков. Первый этап заключался в извлечении центральной части эндосперма с выходом муки 40-45% и зольностью 0,63% и включал 1, 2 и 3-ю размольные системы. Условно данному потоку муки присвоено буквенное обозначение – А. Второй этап состоял из 5-7 технологических систем и характеризовался выходом тритикалевой муки в количестве 25-26% и зольностью 0,91%. Условно потоку муки присвоено буквенное обозначение – Б. Третий этап состоял из вымола оболочек с выходом муки 5-7% и зольностью 2,05% и включал 6-ую размольную систему и вымольные системы. Условное обозначение потока муки – В. В дальнейшем муку каждого из этапов смешивали с целью получения отдельных сортов (типов) муки, в результате чего было получено 5 сортов муки. Так, мука Т-600 – представляла собой поток А, мука Т-700 – смесь потоков А+Б. Мука Т-800 – смесь потоков А+Б+В, мука Т-1200 – смесь потоков Б+В. Мука Т-2000 – поток В. Все сформированные сорта муки из зерна тритикале были проанализированы по таким показателям качества, как белизна, зольность, количество и качество клейковины (табл. 1). Наилучшими технологическими свойствами, согласно приведенным

48

Рис. 1. Зависимость белизны от зольности муки

Рис. 2. Содержание белка в потоках муки отдельных систем (сорт Сколот)

Рис. 3. Кумулятивные кривые зольности муки

в табл. 1 данным, обладал образец муки Т-600, представляющий собой фракцию центральной части эндосперма и существенно отличающийся по белизне, зольности, количеству и качеству клейковины. Интерес, на наш взгляд, представляет образец Т-800, который уступает по показателю белизны и незначительно по количеству клейковины образцу муки Т-600, но, в целом, характеризуется большим содержанием белка, минеральных компонентов зерна, пищевых волокон, так как содержит фракции с последних систем (6 размольной и вымольных систем) размола зерна. На заключительном этапе исследований для изучения хлебопекарных свойств новых сортов муки из зерна тритикале проведены пробные лабо-


ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ

№12 (208) декабрь 2016 |

„„ Таблица 1. Качество сформированных сортов тритикалевой муки Количество клейковины, % Сырой Сухой

Образец муки, тип

Влажность, %

Белизна, ед. пр.

Зольность, %

Т-600

12,0

53,75

0,63

22,7

8,24

Т-700

12,1

49,75

0,72

21,0

7,96

Т-800

12,1

42,2

0,85

21,7

8,20

Т-1200

11,7

29,95

1,14

15,8

6,10

Т-2000

11,3

-8,675

1,99

0,4

0,08

раторные выпечки хлеба в соответствии с методом Госкомиссии по сортоиспытанию сельскохозяйственных культур (рис. 4) [8]. Показатели качества хлеба из муки тритикале и его органолептическая оценка представлены в табл. 2. Хлеб, выпеченный из новых сортов муки, за исключением муки Т-2000, характеризовался хорошим объемным выходом – от 400 до 450 см3/100 г муки. Хлеб из муки Т-2000 имел небольшой объемный выход 290 см3/100 г муки, однако для данного вида муки такое значение показателя является удовлетворительным. Хлеб из муки Т-600 и Т-700 имел отличный внешний вид, правильную форму, верхнюю корку темно-желтого цвета, соответствующего муке из тритикале, светлый, эластичный мякиш и равномерную пористость. У образца муки Т-800 суммарная хлебопекарная оценка была несколько ниже, чем у муки Т-600 и Т-700, из-за некоторых неровностей верхней корки хлеба и её цвета, а также мякиша с неравномерной пористостью. Однако хлеб именно из этого сорта тритикалевой муки имел лучшие показатели объемного выхода и пористости. У образца муки Т-1200 хлебопекарная оценка снижена за счет неровной формы, на поверхности подового хлеба отмечена небольшая трещина, мякиш имел пористость неравномерную, толстостенную. Самую низкую хлебопекарную оценку имел образец муки Т-2000. Хлеб, выпечен-

Качество клейковины, ед. пр. ИДК 70 I – хорошая 66 I – хорошая 66 I – хорошая 57 I – хорошая 89 II – удовл. слабая

ный из этой муки, имел плотный мякиш темного цвета, корку темного цвета и низкий объемный выход (рис. 4). Таким образом, проведенные исследования позволяют оценить технологические свойства новых сортов муки из зерна тритикале как высокие, с преобладанием пшеничного фенотипа. Установлено, что для тритикале характерно отсутствие значимой зависимости между содержанием клейковины и белка как в зерне, так и в отдельных потоках муки. Выявлена ожидаемая тенденция повышения содержания белка на последних системах размола зерна. Анализ хлебопекарных достоинств исследуемых образцов муки и качества хлеба, выпеченного в лабораторных условиях, подтвердил целесообразность формирования различных сортов муки из зерна тритикале путем смешивания трех основных потоков муки, которые содержат различные по составу анатомические части зерновки.

I

II

Рис. 4. Хлеб, выпеченный из муки тритикале: I – пористость; II – общий вид

„„ Таблица 2. Показатели качества хлеба из муки тритикале Образец муки, тип

Объемный выход хлеба, Формоустойчивость, см3/100 г муки H/D

Пористость, %

Органолептическая оценка, балл внешний вид мякиш суммарная оценка

Т-600

440

0,49

82

5

5

10

Т-700

440

0,50

82

5

5

10

Т-800

450

0,44

85

4

4

8

Т-1200

400

0,48

79

4

4

8

Т-2000

290

0,57

68

4

3

7

www.hipzmag.com

49


| №12 (208) декабрь 2016

Л И Т Е РАТ У РА 1. Производство тритикале в России по регионам – итоги 2014 года [Электронный ресурс] / Экспертно-аналитический центр агробизнеса // ab-cente.ru › articles/ proizvodstvo-triticalte (дата обращения: 29.07.2015). 2. Корячкина С.Я. Технология хлеба из целого зерна тритикале / С.Я. Корячкина, Е.А. Кузнецова, Л.В. Черепнина. – Орел: ФГБОУ ВПО «Госуниверситет – УНП». – 2012. – 177 с. 3. Мелешкина Е.П. Качество зерна тритикале / Е.П. Мелешкина, И.А. Панкратьева, О.В. Политуха, Л.В. Чиркова, Н.С. Жильцова // Хлебопродукты. – 2015. – №7. – С. 31-32. 4. Карчевская О.В. Научные основы и технологические аспекты применения зерна тритикале в производстве хлебобулочных изделий / О.В. Карчевская, Г.Ф. Дремучева, А.И. Грабовец // Хлебопеченье России. – 2013. – №5. – С. 28-29. 5. Кандроков Р.Х. Влияние ГТО на выход и качество тритикалевой муки / Р.Х. Кандроков, А.А. Стариченков, Т.С. Штейнберг // Хлебопродукты. – 2015. – №1. – С. 64. 6. Витол И.С. Белково-протеиназный комплекс зерна тритикале / И.С. Витол, Г.П. Карпиленко, Р.Х. Кандроков, А.А. Стариченков, А.И. Коваль, Н.С. Жильцова // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2015. – №8. – С. 36. 7. Витол И.С. Введение в технологии продуктов питания / И.С. Витол, В.И. Горбатюк, Э.С. Горенков, Н.Г. Ильяшенко, Д.В. Карпенко, А.В. Коваленок, А.А. Кочеткова, Н.Д. Лукин, Е.М. Мельников, А.П. Нечаев, Г.Н. Панкратов, Ю.И. Сидоренко, В.А. Тутельян, Т.Б. Цыганова, В.Г. Щербаков / Под общей ред. А.П. Нечаева. – М.: ДеЛи плюс. – 2011. – 720 с. 8. Методика Государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур / Под общей ред. М.А. Федина. – М.: Госагропром СССР, государственная комиссия по сортоиспытанию сельскохозяйственных культур. – 1988. – 121 с.

УДК: 664.788 / 664.668.9

„„Переработка зерна узколистного люпина в крупку и муку

Зверев С.В., доктор технических наук, Кандроков Р.Х., кандидат технических наук, ФГБНУ «Всероссийский научно-исследовательский институт зерна и продуктов его переработки»

Л

юпин, в качестве высокобелковой добавки, получает все большее применение в производстве комбикормов. В РФ в промышленных масштабах производится два вида люпина: узколистный и белый. Зерна первого имеют округлую форму (похожи на сою), а белый люпин - приплюснутую квадратно-округлую форму. Общий вид люпина узколистного приведен на рис. 1. Содержание белка в зерне узколистного люпина может достигать 30-35%, при этом люпин имеет оболочку, которая составляет до 10% от массы зерна и состоит, в основном, из трудно усвояемых полисахаридов. Удаление оболочки позволяет повысить концентрацию белка и снизить содержание клетчатки. При этом повышается кормовая и питательная ценность продукта. Ранее проводимые исследования по обрушению белого люпина с использованием дробилок различных конструкций показали эффективность его переработки с получением крупок и муки [1-3]. В отделе комплексной переработки зерна ФГБНУ «ВНИИЗ» были проведены исследования по переработке зерна узколистного люпина в крупку и муку. На первом этапе рассматривался процесс шелушения зерна узколистного люпина на лабораторном центробежном шелушителе. Для дробления зерна использовали шелушитель с частотой вращения рабочего диска n = 3000 мин-1, что обе-

50

Рис. 1. Общий вид люпина узколистного

спечивало скорость его периферии V= 76 м/с. Отвеивание мучки и оболочек проводили на лабораторном пневмосепараторе фирмы «Петкус» при различных скоростях воздуха в пневмоканале. Общая технологическая схема переработки зерна люпина в крупку представлена на рис. 2. Были взяты две навески измельченного узколистного люпина по 200 г каждая с влажностью 9,7% и 13,3% соответственно. Зависимость доли относов в виде оболочки и мучки от скорости воздуха в пневмосепараторе представлена на рис. 3. Исследования показали, что отвеивание лузги из зерна измельченного узколистного люпина с исходной


ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ влажностью 9,7% происходит при скорости воздуха в пневмоканале 6,5 м/с. При этом выход крупки составляет около 72%, оболочки и мучка в крупке отсутствуют, а содержание недоруша (частицы зерен с остатками оболочки) – 0,3%. Для измельченного зерна узколистного люпина влажностью 13,3% хорошее качество крупки достигается после отвеивания на скорости воздуха 7,8 м/с, при этом выход также около 72%, но недоруша – 1,9%. Результаты ситового анализа крупки представлены в табл. 1. Аналогичные данные для относов представлены в табл. 2. Из таблиц видно, что со снижением влажности повышается доля мелкой фракции, как в крупке, так и в относах. Следует заметить, что мелкая фракция относов (проход менее 1,5-2,0 мм) содержит большую долю мучки и мелких частиц ядра и имеет повышенное содержание белка [1]. В относах доля чистых оболочек для зерна влажностью 13,3% составляет 0,52, в то время как для зерна влажностью 9,7% – 0,25, т.е. вдвое меньше. Во втором случае оболочки переизмельчились и попали вместе с мучкой ядра в мелкую фракцию, существенно обогатив ее, повысив содержание клетчатки и, соответственно, снизив содержание белка и недоруша. На втором этапе исследовали процесс измельчения крупки из шелушенного зерна узколистного люпина. Структурная схема переработки люпиновой крупки в муку состоит из 6 систем и представлена на рис. 4.

№12 (208) декабрь 2016 |

Рис. 2. Технологическая схема переработки зерна узколистного люпина в крупку

„„ Таблица 1. Фракционный состав крупки узколистного люпина

Диаметр отверстий сит, мм сход

проход

0 1,5 2 2,5 3 3,5 4

1,5 2 2,5 3 3,5 4 Всего:

Выход крупки, % исходная исходная влажность 13,3% влажность 9,7% 3 13 5 10 7 11 14 14 17 15 13 14 41 232 100 100

Рис. 3. Доля относов в зависимости от скорости воздуха для зерна влажностью: 1 – 9,7%; 2 – 13,3%

„„ Таблица 2. Фракционный состав относов продуктов измельчения узколистного люпина

Диаметр отверстий сит, мм сход

проход

0 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4

1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 Всего:

* Чистые оболочки

www.hipzmag.com

Выход относов, % исходная влажность исходная 13,3% влажность 9,7% 5 22 7 20 10 18 11 15 14 12* 15* 7* 14* 4* 24* 2* 100 100

Рис. 4. Структурная схема переработки крупки узколистного люпина в муку

51


| №12 (208) декабрь 2016 За основу разработанной технологической схемы переработки узколистной люпиновой крупки в муку взяли запатентованный способ получения муки гороховой [4]. Режимы извлечения люпиновой муки на мучном сите 220 мкм на технологических системах составили: 15-20%

на первой системе, 25-30% на второй, 20-25% на третьей, 20-25% на четвертой, 7-10% на пятой и 2-5% на последней системе. Общий выход люпиновой муки из крупки вне зависимости от исходной влажности составил не менее 95%.

Л И Т Е РАТ У РА 1. Зверев С.В., Сесикашвили О.Ш. Первичная переработка зерна белого люпина. – Кутаиси: Университет Акакия Церетелли. – 2016. – 88 с. 2. Синицын А.П. Утилизация оболочек белого люпина в биотехнологическом производстве / А.П. Синицын, Д.О. Осипов, И.А.Шашков, Н.В. Цурикова, И.А. Великорецкая, А.С. Середа, Е.В. Костылева, С.В. Зверев. // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2016. – №4. – С. 43-47. 3. Зверев С.В. Белый люпин – альтернатива сое. // Птицепром. – 2016. – №2 (31). – С. 46-48. 4. Закладной Г.А., Кандроков Р.Х. Способ получения муки гороховой. Патент на изобретение RUS 2575959 11.05.2014.

„„Особливості сучасного виробництва

хлібобулочних виробів з додаванням продуктів переробки зерна кукурудзи Лакіза О.В., кандидат технічних наук, Сидорчук Л.В., магістр, Дніпропетровський державний агроекономічний університет

У статті розглянуто особливості сучасного виробництва хлібобулочних виробів, встановлено біологічну і фізіологічну цінність продуктів переробки зерна кукурудзи як інноваційних продуктів, додавання яких в рецептуру підвищує харчову цінність та розширює асортимент дієтичних хлібобулочних виробів. Ключові слова: зерно кукурудзи, борошно кукурудзяне, крупа кукурудзяна, олія кукурудзяна, рецептура, композиційна суміш, хлібобулочні вироби. The article describes the features of modern bakery production, established biological and physiological value of products of processing of corn grain as the innovative products that enhance the the nutritional value and broaden the assortment of dietary bakery products when added at the composition of the dough. Keywords: corn grain, corn flour, corn grits, corn oil, recipe, composition mixture, bakery products.

Х

лібопекарське виробництво – це одна з провідних галузей харчової промисловості. Сучасне хлібопекарське виробництво характеризується високим рівнем механізації і автоматизації технологічних процесів виробництва хліба, впровадженням нових технологій і постійним розширенням асортименту хлібобулочних виробів. У харчуванні людини хліб відіграє важливу роль: без нього неможливо уявити харчовий раціон ні дитини, ні дорослої людини. Асортимент виробів, які виготовляються хлібопекарськими підприємствами України, нараховує понад 1000 найменувань, який постійно розширюється та оновлюється. Розробляються нові види виробів з використанням місцевих, а також, нетрадиційних видів сировини. На сьогодні найважливішою проблемою є розширення асортименту дієтичних і хлібних виробів оздоровчого характеру, тобто виробів, які мають імуномоделюючу, антиоксидантну і радіопротектору дію на організм людини [1]. Згідно з сучасними тенденціями науки про харчування,

52

асортимент хлібопекарської продукції повинен бути розширений випуском виробів підвищеної якості і харчової цінності профілактичного і лікувального призначення. Кукурудза є дієтичним продуктом, вона має безліч корисних властивостей і цінується також за те, що здатна зберігати всі свої якості навіть після термічної обробки або консервації, а це властиво далеко не всім злаковим культурам. Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, на 2 грудня поточного року кукурудзи намолочено 24,209 млн. тонн при середній урожайності 63,4 ц/га [2]. Відповідно до листопадового прогнозу International grains council (IGC), пише Latifundist.com, Україна збільшить виробництво кукурудзи в 2016/17 МР на 13,7% - до 26,5 млн. тонн (23,3 млн. тонн в 2015/16 МР). При цьому обсяги експорту кукурудзи зростуть з 16,7 млн. тонн в 2015/16 МР до 19 млн. тонн в 2016/17 МР. [3]. Зростання попиту на зерно кукурудзи на вітчизняному та світовому ринках обумовлено тим, що поміж зернових ця культура займає одне з почесних місць, будучи


ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№12 (208) декабрь 2016 |

„„ Таблиця 1. Характеристика хімічного складу зерна кукурудзи, % Культура

Білок

Кукурудза

10…12

Крохмаль 60…70

Вуглеводи Клітковина 2,1…2,6

незамінним джерелом сировини, яка використовується як у харчовій, тваринницькій, медичній галузях, так і в промислово-індустріальній сфері для виробництва масла і палива. Культура знайшла своє застосування у захисті довкілля: пришвидшуються темпи технології використання для виробництва біоетанолу [4]. Характеристика хімічного складу зерна кукурудзи [5] наведена в табл. 1. Один з найпопулярніших продуктів, одержуваних з кукурудзи, – це кукурудзяна крупа. Вона характеризується великим вмістом вітамінів А, Е, групи В і мікроелементів – заліза, кремнію. Її енергетична цінність – 325 ккал у 100 г продукту. Кукурудзяне борошно порівняно з пшеничним містить більше ліпідів, вуглеводів, геміцелюлози. Воно багате на макро- й мікроелементи (К, Са, Mg, S і РР), вітаміни Е, B1, B2 і біотин. Кукурудзяне борошно використовують у виробництві хлібобулочних і кондитерських виробів для хворих на діарею та фенолкетонурію. Кукурудзяна олія вважається дієтичним продуктом, який легко засвоюється нашим організмом. За кількістю жирних кислот, таких необхідних для нашого організму, з кукурудзяною олією не може зрівнятися жодна олія. Масова частка жирних кислот у рафінованій кукурудзяній олії наведена в табл. 2 [6].

„„ Таблиця 2. Масова частка жирних кислот у рафінованій кукурудзяній олії

Жирні кислоти Насичені: пальмітинова (С16:0) стеаринова (С18:0) Мононенасичені: олеїнова (С18:1) Поліненасичені: лінолева (С18:2) Загальна кількість

Масова частка, % 11,1 2,2 2,4 57,6 94,9

Кукурудзяна олія багата вітамінами Е, Д, К, F, B1, нікотиновою кислотою і лецитином. За вмістом вітаміну Е (токоферолу) кукурудзяна олія майже в два рази перевищує соняшникову та оливкову. Вказані цінні речовини у складі кукурудзяної олії роблять її важливим інгредієнтом у виробництві дієтичних продуктів [7]. Вживання продуктів переробки зерна кукурудзи не провокує надлишкової ваги, рекомендовано літнім людям і тим, хто веде малорухливий спосіб життя, завдяки тому, що зерно кукурудзи сприяє виведенню з організму жиру. В тих країнах, де поширені страви з кукурудзяної крупи, наприклад, мамалига в Молдові та Румунії, люди менше хворіють серцево-судинними захворюваннями. Додавши до свого раціону хлібобулочні вироби, які містять продукти переробки зерна кукурудзи, ми отримуємо здоров’я та довголіття. Тому дуже актуальними є www.hipzmag.com

Пентозани 5,5…7,0

Жири

Мінеральні речовини (зольність)

3,5…8,0

1,2…1,9

питання дослідження технологій виробництва та розширення асортименту хлібобулочної продукції з додаванням продуктів переробки зерна кукурудзи. Метою даної роботи є аналіз останніх досліджень та публікацій щодо поживної цінності хлібобулочних виробів, до складу яких входять продукти переробки зерна кукурудзи. Сучасне виробництво хлібобулочних виробів характеризується дослідженням нових функціональних інгредієнтів, що мають високу біологічну і фізіологічну цінність, підвищують харчову якість та розширюють асортимент дієтичних виробів. Такими інгредієнтами є продукти переробки зерна кукурудзи. У своїй статті «Приготування пшеничного хліба» [8] автори досліджували доцільність заміни частини пшеничного борошна на кукурудзяне при приготуванні хліба. Зроблено висновок, що введення в рецептуру виробів кукурудзяного борошна покращує якість тіста і випеченого з нього хліба, поліпшуються органолептичні і фізико-хімічні показники якості хліба в порівнянні з контрольним зразком. За якісними характеристиками більш привабливим для споживачів є хліб з введенням до 10% кукурудзяного борошна. Так як кукурудзяне борошно є цінним дієтичним продуктом, то доцільно проводити подальші дослідження щодо його використання для виробництва і розширення асортименту хлібобулочних виробів. Введення дрібного кукурудзяного борошна (10-20 %) до рецептури хлібобулочних виробів поліпшує їхні органолептичні показники завдяки жовтому пігменту, що міститься в кукурудзі. Хліб з композиційної суміші пшеничного й кукурудзяного борошна в кількості 10-15% має такий самий питомий об’єм, як і контрольний зразок. Для порівняння: за умови змішування пшеничного борошна з гречаним у кількості 10% питомий об’єм буханців зменшується на 4%. Для суміші пшеничного борошна з кукурудзяними і пшеничними висівками в кількості 10% не виявлено змін хлібопекарських показників композиційної суміші порівняно з контрольним зразком. Буханці з добавкою 15% кукурудзяного борошна та 15% висівок мали низькі показники якості порівняно з пшеничним хлібом. Оптимальне співвідношення в композиційній суміші пшеничного, кукурудзяного борошна і висівок – 90:5:5 відповідно. Провідні фахівці НУХТ описали порівняльну характеристику хлібопекарських властивостей композиційних сумішей, що містять кукурудзяну крупу, та вплив кукурудзяної крупи на якість хліба [9]. Зважаючи, що продукти переробки кукурудзи багаті вмістом цінних природних компонентів, які позитивно впливають на фізіологічні процеси в організмі людини, їх доцільно використовувати для збагачення хлібобулочних виробів, як продуктів масового споживання, шляхом використання композиційних сумі-

53


| №12 (208) декабрь 2016 шей з пшеничного і кукурудзяного борошна або крупи. Такі композиційні суміші завдяки взаємному збагаченню пшеничного борошна і продуктів переробки кукурудзи за харчовою та споживчою цінністю мають перевагу перед традиційними сортами пшеничного борошна. В дослідженнях використовували композиційні суміші, в яких співвідношення пшеничного борошна І сорту і кукурудзяної крупи було 95:5, 90:10, 85:15. Кукурудзяну крупу додавали в композиційну суміш у не подрібненому вигляді. Для забезпечення якості виробів з композиційної суміші, яка містить кукурудзяну крупу, необхідно застосовувати певні технологічні заходи. Проведеними дослідженнями встановлено, що якість виробів з композиційної суміші, яка містить 12% кукурудзяної крупи, покращується при її замочуванні, протиранні, оцукренні. Однією з особливостей булочних виробів є висока калорійність і низький вміст таких біологічно важливих речовин, як вітаміни, мікро- та макроелементи, харчові волокна [10]. Усунення дефіциту необхідних харчових речовин у раціоні населення України шляхом збагачення ними виробів досить актуальне на сьогоднішній день. Однією з перспективних збагачуючих добавок для здобних булочних виробів з пшеничного борошна є зерно нового гібриду високоцукристої кукурудзи природної мутації sh2 у вигляді пюре, яка характеризується підвищеним вмістом білка (у 1,5 рази) та жирів (у 9,5 рази) порівняно з пшеничним борошном. Крім того зерно цього гібриду високоцукристої кукурудзи особливо у фазі технічної стиглості вміщує вітаміни групи В (В1, В2, В3, В6), вітаміни РР, С, Е, біотин, досить великий спектр мінеральних речовин, серед яких калій, фтор, кальцій, фосфор, срібло, марганець, магній, залізо та ін. До особливостей зерна цукрової кукурудзи слід віднести здатність у значно меншій кількості накопичувати солі важких металів. Новий гібрид кукурудзи характеризується також високим вмістом моно- та дицукрів, тому внесення цієї добавки у здобні булочні вироби дасть змогу знизити рецептурну кількість цукру у виробах. Підвищений вміст жирів у зерні гібриду високоцукристої кукурудзи дозволить зменшити рецептурну кількість маргарину (або вершкового масла). Використання цього гібриду кукурудзи дозволить покращити і зовнішній вигляд булочних виробів. За рахунок вмісту каротиноїдів у оболонці зерна готові булочні вироби набувають приємного золотисто-жовтого кольору. Таким чином, внесення кукурудзяного пюре у здобні булочні вироби суттєво підвищить їх харчову цінність і покращить органолептичні властивості [10]. Для приготування хлібобулочних виробів з профілактичними властивостями заварюють борошно пшеничне і кукурудзяне, яке беруть у кількості 10-15% від маси пшеничного борошна з температурою 98-100° С і співвідношенні борошна та води 1:3-4 [11]. Потім заварку охолоджують, вносять під час замішування пшеничного борошна і виконують традиційні операції. Після випікання поверхню готових виробів обробляють сиропом або збитою яєчною масою і посипають морською капустою у кількості, яка відповідає добовій потребі людини у йоді – 100-120 мкг на 1 г виробу. Ці хлібобулочні вироби ре-

54

комендують споживати в умовах дефіциту йоду. Вони мають поліпшені органолептичні властивості. Абакумова Т.Н. і співавтори вважають, що внаслідок додавання завареного кукурудзяного борошна замість 10% пшеничного зміцнюється тісто, підвищується газоутворення, поліпшуються органолептичні властивості виробів і збільшується їхня пористість. У дослідженні авторів [12] щодо впливу молочної сироватки на технологічний процес та якість хліба з суміші пшеничного та кукурудзяного борошна кукурудзяне борошно вносили в нативному вигляді та в завареному. Досліджено газоутворювальну здатність та структурномеханічні властивості даних зразків тіста. Основною причиною, яка стримує широке застосування кукурудзяного борошна у хлібопеченні, є відмінні від пшеничного хлібопекарські властивості цього борошна. Білки кукурудзяного борошна представлені проламінами і глютелінами (зеїн), які складають 60% всіх білків, але ці білки слабо набухають і не утворюють клейковину, 40% білків – водорозчинні. Це борошно містить більше геміцелюлози, ліпідів, має вищу кислотність, низьку активність амілаз. Крохмаль клейстеризується за більш високої температури, легше атакується амілазами. Кукурудзяне борошно містить менше власних цукрів, має меншу цукроутворювальну, газоутворювальну і водопоглинальну здатність. Зазначені відмінності при використанні кукурудзяного борошна в суміші з пшеничним зумовлюють погіршення реологічних характеристик тіста, зниження показників якості хліба: питомого об’єму, пористості, стану м’якушки, прискорює його черствіння. Встановлено, що серед досліджуваних зразків тіста найкращий об’єм мало тісто, в яке поряд з сироваткою вносили 50% кукурудзяного борошна у вигляді заварки, решту нативним. Питомий об’єм цього тіста був більший за контроль на 8%, зразка з нативним КБ – на 6%, а в разі заварювання всього кукурудзяного борошна – на 1,5%. Заварювання кукурудзяного борошна в поєднанні з сироваткою зменшує здатність тіста до розпливання. Це є непрямим доказом збільшення його в’язкості, що сприяє покращенню формостійкості хліба. Отже, заварювання кукурудзяного борошна та використання молочної сироватки прискорює перебіг біохімічних, мікробіологічних і колоїдних процесів, що зумовлює інтенсифікацію бродіння в тісті та позитивно впливає на його структурно-механічні властивості та якість хліба. З метою підвищення харчової та біологічної цінності хлібобулочних виробів, поліпшення органолептичних та фізико-хімічних показників в технологічних рецептурах як добавку використовують жирові продукти. Із жирових продуктів найбільше використовують маргарин, вершкове масло, рослинні олії. В деякі вироби додають до 20% жирових продуктів. Жири є ефективними пластифікаторами структури тіста [13]. При додаванні в гідрофільну структуру пшеничного тіста рідких або твердих жирів частина їх зв’язується з білками, крохмалем, іншими компонентами, решта знаходиться у вигляді емульсії у рідкій фазі тіста, утворюючи в ньому прошарки або краплі жиру.


ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Внесення жиру в кількості до 5% до маси борошна покращує структурно-механічні властивості тіста. Воно стає більш пластичним, покращується його формостійкість, хоча при цьому консистенція його слабкіша, ніж тіста без жиру. Внесення жиру в кількості, більшій 5% до маси борошна, помітно знижує інтенсивність бродіння тіста, подовжує процес вистоювання. Причиною цього є те, що в тісті утворюється жирова плівка навколо дріжджової клітини, чим погіршуються умови її живлення і пригнічується бродіння [1]. Жири сповільнюють процес черствіння хлібобулочних виробів, поліпшують їх смакові властивості та підвищують енергетичну цінність. Цінні речовини у складі кукурудзяної олії роблять її важливим інгредієнтом у виробництві дитячого харчування і дієтичних продуктів. Додавання в рецептуру батонів із борошна вищого сорту олії кукурудзяної, надасть виробам гарних сма-

1. 2. 3. 4. 5. 6.

№12 (208) декабрь 2016 | кових якостей та зробить продукцію профілактично-дієтичною. Аналіз сучасного стану технології виробництва хлібобулочних виробів з додаванням продуктів переробки зерна кукурудзи показав: – продукти переробки зерна кукурудзи характеризуються цінним харчовим комплексом, який має велике значення для розширення асортименту продукції профілактичного і дієтичного харчування; – введення кукурудзяної крупи та борошна в хлібобулочні вироби сприяє усуненню дефіциту необхідних харчових речовин у раціоні населення України; – кукурудзяна олія містить у своєму складі близько 85% поліненасичених жирних кислот і вважається дієтичним продуктом, що створює перспективу її використання у хлібопекарному виробництві.

ЛІТ Е РАТ У РА

Дробот В.І. Технологія хлібопекарського виробництва. – К.: “Логос”. – 2002. – 367 с. https://www.apk-inform.com/ru/harvest/1075768 http://agravery.com/uk/posts/show/igc-pidvisila-prognoz-virobnictva-kukurudzi-v-ukraini http://www.agro-business.com.ua/ Осокіна Н.М., Герасимчук О.П., Матвієнко Н.П. Технологія зберігання та переробки зерна. – К.: ТОВ «Книга-Плюс». – 2012. – 320 с. Додонкин Ю.В. Таможенная экспертиза товаров: учебник для студ. высш. учеб. заведений / Ю.В. Додонкин, И.А. Жебелева, В.И. Криштафович. – М.: Академия, 2003. – 272 с. 7. http://www.hnb.com.ua 8. http://www.ebooktime.net/book_25_glava_19_13._ПОЛІПШЕННЯ_ЯКОСТІ 9. Дробот В.І., Писарець О.П., Кравченко І.І. Використання кукурудзяної крупи у виробництві пшеничного хліба // Хранение и переработка зерна, – №9 (174) сентябрь 2013. – С. 53-55. 10. Черепов Д.А., Постнова О.М. Використання продукту переробки зерна високоцукристої кукурудзи для підвищення харчової цінності здобних булочних виробів / Тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів. У чотирьох частинах, ч. 1 (секції 4), 25 квітня 2012 р. 11. Сирохман І.В., Лозова Т.М. Якість і безпечність зерноборошняних продуктів. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2006. – 384 с. 12. Дробот В.І., Писарець О.П., Молочна сироватка покращує якість хліба з суміші пшеничного і кукурудзяного борошна // Хранение и переработка зерна, – №10(187) октябрь 2014. – С. 46-48. 13. http://sg.dt-kt.net/books/book-6/chapter-499/ Новітні дослідження щодо впливу сировини і технологічних операцій на формування якості хліба та хлібобулочних виробів.

„„Використання продуктів переробки

конопляного насіння в хлібопеченні Фалендиш Н.О., кандидат технічних наук, Янюк Т. І., кандидат технічних наук, Бадрук Ю.В., магістр, Національний університет харчових технологій, м. Київ

О

дним із вагомих факторів, що визначає здоров'я сучасної людини, є харчування. Результат розвитку технологій виробництва рафінованих продуктів – дефіцит необхідних компонентів їжі, що призводить до зниження захисних сил організму. Раціональним і ефективним рішенням проблеми харчування є додаткове збагачення харчових продуктів повсякденного раціону дефіцитними нутрієнтами: вітамінами, мінеральними речовинами, www.hipzmag.com

ненасиченими жирними кислотами, білками збалансованих за амінокислотним складом тощо [1]. Як джерело зазначених вище видів речовин доцільно використовувати нетрадиційну для хлібопекарської промисловості сировину рослинного походження. Тому, нами було запропоновано до використання продукти переробки конопляного насіння – конопляне борошно та олія [2,3]. Конопляне борошно містить 37,9% білків, збалансованих за амінокислотним складом, серед яких: лізин

55


| №12 (208) декабрь 2016 (регулює процеси кровотворення та поліпшує пам'ять), триптофан (бере участь в синтезі білків), лейцин (сприяє регенерації ушкоджених тканин), фенілаланін (стимулятор ЦНС) тощо. Високий вміст харчових волокон (29,5%) сприяє виведення з організму холестерину, важких металів, радіонуклідів та покращує перистальтику кишечнику. Вони зменшують ризик виникнення цукрового діабету, атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Також, конопляне борошно багате на вітаміни групи В (В1, В2, В3 та В6), Е та на мінеральні речовини (P, Ca, Mg тощо). Для збагачення хліба незамінними жирними кислотами було запропоновано внесення конопляної олії, яка містить оптимальне співвідношення ω-3 та ω-6 жирних кислот (1:3) порівняно з іншими оліями. Наявність високого вмісту ПНЖК сприяє зниженню агрегації тромбоцитів, рівня холестерину в крові та артеріального тиску. Найбільш важливою для нормального функціонування клітин є високоактивна i надзвичайно рідкісна γ-лінолева кислота (3,3-3,8%). Голандськими та англійськими вченими доведено, що багата цією кислотою дієта запобігає розвитку злоякісних новоутворень, блокуючи ріст нових судин, які живлять пухлину [4, 5, 6]. Тісто, для дослідження, готували безопарним способом. Замішування проводили в тістомісильній машині ЛТ-900. Параметри технологічного процесу приготування дослідних зразків приведено в табл. 1.

Під час дослідження було проведено заміну 10%, 15% та 20% борошна пшеничного першого сорту на конопляне борошно фірми «Десналенд». Контролем слугував зразок без додавання борошна коноплі. Результати дослідження представлено в табл. 1. При заміні від 10 до 20% пшеничного борошна на конопляне спостерігається незначне підвищення кислотності (на 0,2 град) тіста. Така ж тенденція притаманна готовим виробам. Імовірно, це можна пояснити підвищеною кислотністю конопляного борошна. При збільшенні кількості конопляного борошна спостерігається зменшення питомого об’єму тіста від 2,6 до 2,4 см3/г. Зниження даного показника, в більшій мірі, зумовлене підвищенням в’язкості тіста за рахунок складових конопляного борошна (клітковина, пентозани тощо). Окрім цього, підвищена в’язкість тіста приводить до зменшення розпливання кульки тіста на 8,7%. Незважаючи на це, при збільшенні вмісту конопляного борошна у всіх зразках, спостерігається підвищення газоутворювальної здатності від 1264 до 1336 см3/100г. Причиною цього є сприятливе середовище для дріжджів, яке містить збільшену кількість необхідних речовин: вітамінів, мінеральних речовин та амінокислот. Заміна пшеничного борошна на конопляне веде до кількісних та якісних змін клейковини. Згідно з результатами досліджень, які наведено в табл. 2, було встановле-

„„ Таблиця 1. Вплив конопляного борошна та олії на якість пшеничного хліба Показник

Кислотність, град – початкова – кінцева

Номер зразка №1 контроль

№2 10% Тісто

№3 15%

№4 20%

2,2 2,8

2,4 3,1

2,5 3,5

2,7 3,8

Вологість, % Тривалість бродіння тіста, хв. Тривалість вистоювання, хв.. Питомий об’єм тіста, см3/г Розпливання кульки тіста, мм ГУЗ, см3/100г

46 105 50 2,6 92 1264

46 95 47 2,5 88 1320

46 90 44 2,4 84 1336

Температура випікання, °С Тривалість випікання, хв.. Питомий об’єм хліба, см3/100г Пористість, % Кислотність, град Вологість, %

200-220 30-40 292 77 2,6 45 світло-жовта, гладка біла, хороша, тонкостінна, рівномірна, середня властивий пшеничному хлібу

46 103 49 2,6 91 1296 Хліб 200-220 30-40 264 73 2,8 45 світло-коричнева, гладка світло-коричнева, хороша, рівномірна, товстостінна, дрібна

200-220 30-40 258 70 3 45 світло-коричнева, гладка світло-коричнева, хороша, рівномірна, товстостінна, дрібна

200-220 30-40 248 69 3,1 45 коричнева, гладка коричнева, середня, рівномірна, товстостінна, дрібна

Скоринка (колір, поверхня) М’якушка (колір, еластичність, пористість) Аромат

Смак

56

властивий пшеничному хлібу

відчутний трав’янисто-горіховий аромат властивий пшеничному хлібу відчувається приємний присмак

властивий пшеничному хлібу, відчувається приємний присмак, відчувається хрускіт після розжовування

властивий пшеничному хлібу відчувається інтенсивний приємний присмак, відчувається хрускіт після розжовування


ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№12 (208) декабрь 2016 |

„„ Таблиця 2. Вплив конопляного борошна на кількість та якість клейковини Показники Кількість сирої клейковини, % Гідратаційна здатність, % ІДК, од. приладу Розтяжність, см Еластичність

Контроль 29,04 186 68 19 хороша

но, що збільшення дозування конопляного борошна призводить до зменшення кількості сирої клейковини. Зі збільшенням кількості конопляного борошна спостерігається зниження гідратаційної здатності клейковини від 186% (контроль) до 163% (зразок №4). Причину зменшення цього показника можна пояснити значним вмістом клітковини в конопляному борошні, яка поглинає вологу і видаляється з клейковини при відмиванні. Збільшення пружності клейковини, зменшення її розтяжності та гідратаційної здатності, імовірно, пов’язано з присутністю кислот в конопляному борошні, що призводять до кислотної пептизації клейковинних білків. Результати пробного лабораторного випікання (табл. 1) показали, що при заміні 10% пшеничного борошна на конопляне зменшується питомий об’єм хліба із 292 см3/100 г до 264 см3/100 г. Дещо гіршу якість мають вироби з вмістом 15% конопляного борошна (258 см3/100 г). З подальшим збільшенням конопляного борошна спостерігається зменшення питомого об’єму до 248 см3/100 г. Причиною зменшення питомого об’єму хліба при заміні 10, 15 та 20% пшеничного борошна обумовлено зменшенням кількості клейковинних білків, які відсутні у конопляному борошні, та підвищенням в’язкості тіста за рахунок високої водозв’язувальної здатності борошна коноплі. Пористість м’якушки при заміні 10% борошна зменшилась із 77% до 73%. При заміні більшої кількості пшеничного борошна (15% та 20%) спостерігається поступове зменшення пористості до 69%. Імовірно, це пов’язано із підвищенням в’язкості тіста. Еластичність м’якушки порівняно із контрольним зразком майже не змінилась у виробах із 10% та 15% конопляного борошна. Зі збільшенням відсотку конопляного борошна до 20% спостерігається погіршення еластичності.

10 26,20 170 63 17 хороша

Замінене борошно, % 15 25,05 170 60 15 хороша

20 22,56 163 58 14 хороша

Дозування 15% та 20% конопляного борошна призводить до незначного відчуття хрускіту при розжовуванні м’якушки, що обумовлено великим вмістом клітковини. При дозуванні 10% борошна хрускіту не спостерігається. Колір м’якушки та скоринки хліба (світло-коричневий) пояснюється процесом термічного розкладу хлорофілу, який входить до складу конопляної олії та борошна. Внаслідок теплової обробки хлорофіл із зеленого кольору перетворюється в бурий, що i призводить до зміни забарвлення кольору м’якушки. Висновок. В результаті лабораторного дослідження було встановлено, що заміна 10% пшеничного борошна першого сорту на конопляне борошно забезпечує найкращу якість хліба. Було встановлено, що саме така кількість конопляного борошна не приводить до погіршення органолептичних показників якості хліба. За вказаного вище дозування спостерігається незначне погіршення пористості (73%) та питомого об’єму хліба (264 см3/100 г) порівняно з контрольним зразком. За подальшого збільшення дозування конопляного борошна в кількості 15% та 20% спостерігається погіршення як органолептичних, так i фізичних показників якості хліба. М’якушка такого хліба при розжовуванні має неприємний хрускіт та товстостінну пористість. Питомий об’єм суттєво зменшується при дозуванні 20% конопляного борошна. Хліб, збагачений конопляним борошном та конопляною олією, сприятиме укріпленню серцево-судинної системи, виведенню шкідливого холестерину з організму та інших токсичних речовин, перистальтиці кишечнику тощо. Даний хліб можуть споживати всі верстви населення, окрім людей хворих на целіакію та малюків.

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Міхеєнко О.І. Основи раціонального оздоровчого харчування / О.І. Міхеєнко. – С.:Університетська книга, 2014. – 184 с. 2. Matran I.M. The role of hemp seed derivatives bakery, related to the ratio of essential polyaunsaturated fatty acids omega 3 and omega 6, cold pressed hemp oil, complete protein and fibres/ I.M. Matran // Rompan News. – 2009. – Vol 15. – Р. 263-270. 3. Журавлева Л.А Конопляное масло и его использование в хлебопечении /Л.А. Журавлева, Журавлев А.П. // Журнал хранение и переработка зерна. – 2012. – №5.– С. 51-53 4. Самофалова Л.А Качество и жирнокислотный состав конопляного масла/ Л.А.Самофалова, А.Н. Лисицын // Журнал масложировая прмышленность. – 2002. – №1. – С.24-26. 5. FDA Consumer, May, 1993. – Rockville. – 64 p. 6. Скурихин И.М. Таблицы химического состава и калорийности российских продуктов питания/ И.М. Скурихин, В.А. Тутельян. – М.:ДеЛи принт, 2007. – 276 с.

www.hipzmag.com

57


| №12 (208) декабрь 2016 УДК 664.6/.7

„„Вплив теплової обробки олійної сировини на якість комбікормів

Лакіза О.В., кандидат технічних наук, Сапай А.С., магістр, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Розглянуто вплив способів теплової обробки олійної сировини на вміст антипоживних речовин, мікробіологічний стан, безпеку і показники якості комбікормів для птиці. Ключові слова: теплова обробка, насіння льону, лляна макуха, лляний шрот, комбікорм, антипоживні речовини, мікробіологічна безпека. Рассмотрено влияние способов тепловой обработки масличного сырья на содержание антипитательных веществ, микробиологическое состояние, безопасность и показатели качества комбикормов для птицы. Ключевые слова: тепловая обработка, семена льна, льняной жмых, льняной шрот, комбикорм, антипитательные вещества, микробиологическая безопасность. The effect of the heat treatment methods of oilseeds raw material include: anti-nutritional substances, microbiological status, safety and quality poultry’s feed Keywords: thermal processing, flax seed, flax oilcake, flaxseed oil meal, feed, anti-nutritional substance, microbiological safety.

З

а останні десятиріччя виробництво зернових та олійних культур в Україні стрімко зростає. Це сприяє збільшенню об’ємів експорту зерна та насіння за кордон, а також зростанню виробництва кормів для внутрішнього використання. Україна входить у десятку найбільших світових виробників зернових та в трійку найбільших експортерів зерна. За даними Мінагрополітики України, в маркетинговому сезоні-2015/16 встановлено нові рекорди експорту. Цього року Україна експортувала рекордні 39,4 млн. тонн зерна та 3,87 млн. тонн насіння олійних культур. Збільшення виробництва насіння олійних культур забезпечує інтенсивний розвиток олійно-жирової і комбікормової галузей промисловості [1].

Безпека та якість кормів для годівлі тварин і птиці в останнє десятиріччя стала пріоритетною в усьому світі. На сьогоднішній день одним з головних питань АПК України є виробництво високоякісних повнораціонних комбікормів, БВД і преміксів для годівлі свиней, ВРХ, птиці та риби. Для їхнього рентабельного вирощування застосовують якісні та безпечні корми, що підібрані для кожного окремого виду з урахуванням віку та фізіологічних потреб тварин. Аналіз діяльності вітчизняної комбікормової промисловості за останні роки вказує на те, що виробництво кормів з кожним роком збільшується, що відображено на рис. 1. [2]. За період з 2011 по 2015 роки виробництво комбікормів зросло майже на 40% і має наступну структуру [3]:

Виробництво у натуральних показниках, млн. тонн

7 5,8

6 4,7

5 4

4,9

6

5,1

4,1

3 2 1 0

2011

2012

2013

2014

2015

2016 Роки

Рис. 1. Динаміка зростання виробництва комбікормів в Україні

58


НАУЧНЫЙ СОВЕТ – комбікорми для птиці – 56%; – комбікорми для свиней – 23%; – комбікорми для великої рогатої худоби – 19%; – інші комбікорми – 2%. У виробництві комбікормів традиційно в якості високопротеїнової добавки використовують соєві, соняшникові та ріпакові макухи та шроти, які одержують в процесі переробки олійного насіння відповідно методом механічного відтискання на пресах і методом екстракції за допомогою органічних розчинників [4, 5]. Однак, у зв’язку зі зростанням цін на вказані традиційні продукти, вмістом в деяких з них антипоживних речовин, а також значними енергозатратами, для підвищення ефективності їх використання у виготовленні комбікормів актуальним є пошук нових джерел протеїну серед доступної сільськогосподарської сировини. Альтернативним джерелом високоякісного протеїну у виробництві комбікормів може бути насіння льону та продукти його переробки (макуха і шрот). Насіння льону характеризується вмістом таких цінних поживних речовин, як білки з повноцінним амінокислотним складом, есенціальні поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) з переважним вмістом линоленової (ω-3) кислоти і лігнанів, харчові волокна та вітаміни групи B (особливо B1). Кількісний та якісний склад насіння льону свідчить про перспективність та доцільність його використання в якості джерела білку для підвищення біологічної і фізіологічної цінності комбікормів. За результатами досліджень в умовах науково-виробничої лабораторії з визначення якості зерна та зернової продукції ДДАЕУ (м. Дніпро), встановлено, що дослідні зразки насіння льону не поступаються контрольним (табл.1). Якість досліджуваних зразків насіння (масову частку вологи, сирого жиру, сирого протеїну, сирої клітковини, золи, безазотистих екстрактивних речовин) визначали згідно з вимогами державних стандартів та методик.

„„ Таблиця 1. Хімічний склад насіння льону Насіння льону контрольний дослідний зразок №1 зразок №2 Масова частка вологи, % 7,09 6,84 Сирий жир, % 44,70 44,40 Сирий протеїн, % 21,30 22,80 Сира клітковина, % 4,65 5,45 Зола, % 2,72 2,82 Безазотисті екстрактивні речовини, % 21,54 20,59 Показник

Насіння льону – джерело незамінних вищих поліненасичених жирних кислот (ω–3; ω–6; ω–9), домінуючою з яких є ліноленова кислота. Вміст незамінних амінокислот в білках лляного насіння (у % на абсолютно суху знежирену речовину) наступний: аргінін – 2,1-2,8; фенілаланін – 1,7-1,9; гістидин – 0,5-0,6; треонін – 1,0-1,7; ізолейцин – 1,11,4; триптофан – 0,5-1,0; лейцин – 1,8-2,5; тирозин – 1,7; лізин – 0,8-1,1; валін – 1,7-1,9; метіонін – 0,3-1,1. У насінні льону містяться фітостерини, ферменти, вітаміни групи В та вітаміни С, А, F [6]. www.hipzmag.com

№12 (208) декабрь 2016 | Вивчення жирнокислотного складу ліпідів насіння льону (табл. 2) показало, що серед високомолекулярних жирних кислот домінують такі ненасичені жирні кислоти: олеїнова, лінолева, ліноленова. Серед насичених жирних кислот переважає пальмітинова (7,31%).

„„ Таблиця 2. Жирнокислотний склад ліпідів насіння льону

Жирні кислоти Насичені: Міристинова Пальмітинова Стеаринова Арахідонова

11,9 Сліди 7,31 4,10 0,49

Ненасичені: Пальмітоолеїнова Олеїнова Лінолева Ліноленова

Вміст, %

88,10 0,22 21,40 12,40 54,08

Останнім часом у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях зростають посіви льону олійного, так як за вмістом жиру та протеїну насіння льону та продукти його переробки (макуха і шрот) не поступаються багатьом традиційним олійним культурам. Вони мають привабливий запах і приємний смак, багаті ессенціальними поліненасиченими жирними кислотами, харчовими волокнами та лігніном, вітамінами і мінеральними речовинами. За біологічною цінністю білки макухи та шроту олійних культур значно перевершують білки зерна злакових, а деякі з них за якістю наближаються до білків тваринного походження. Перетравлюваність білків макухи і шроту олійних культур складає 75-90% [7]. Автори досліджували можливості використання насіння льону для виробництва комбікормів [8]. За результатами визначення хімічного складу насіння льону та амінокислотного складу його білку встановлено, що додавання насіння льону в склад комбікормів дозволить підвищити рівень сирого протеїну та біологічну цінність білків, збільшити вміст поліненасичених жирних кислот та їх співвідношення до біологічних потреб тварин у цих кислотах, сприятиме вирішенню проблеми забезпечення високого рівня обмінної енергії у комбікормах. Насіння льону, як і інші олійні культури, має свої недоліки – здатність накопичувати ціаногенний глікозид лінамарин, який надає продукту гіркий смак. Тому особливу увагу при підготовці насіння льону слід звернути на методи, пов’язані з тепловою та водно-тепловою обробкою, які б впливали на інактивацію ферментів лінази та ліпази, оскільки підвищення їхньої активності призводить не лише до утворення синильної кислоти, але й до гідролізу тригліцеридів з вивільненням жирних кислот, які підвищують у подальшому кислотне число жиру. Недозріле насіння льону може містити невелику кількість ціаногенного глюкозиду лінамарину й супутнього йому ферменту лінази. При оптимальних умовах ліназа діє на лінамарин, вивільняючи синильну кислоту, яка є отруйною для живого організму. Згідно з публікацією [9] у дослідних зраз-

59


| №12 (208) декабрь 2016 ках насіння льону сортів Могилівський, Чарівний, Золотистий вмісту синильної кислоти не виявлено. Завдяки спрямованим методам селекції аграріїв у нових сортах насіння льону вміст синильної кислоти досить низький. З метою перевірки безпеки проведено якісне визначення вмісту синильної кислоти у дослідних зразках насіння льону та продуктів його переробки (макуха, шрот) відповідно до вимог ГОСТ 13979.8-69. Водну витяжку дослідних зразків подрібненого матеріалу витримували протягом 3 год. і фільтрували, потім додавали розчин їдкого натру і розчин сірчанокислого заліза, кип'ятили 30 хв., додавали соляну кислоту для одержання кислої реакції і декілька крапель розчину хлорида заліза. За наявності синильної кислоти розчин набуває синього кольору. Результати випробувань представлено в табл. 3.

„„ Таблиця 3. Вміст синильної кислоти в дослідних

зразках насіння льону та продуктів його переробки (макуха, шрот) Показник

Насіння льону

Забарвлення розчину в синій колір

відсутнє

Продукти переробки насіння льону макуха шрот відсутнє

відсутнє

Дані представлені в табл. 3 свідчать про відсутність синильної кислоти в дослідних зразках матеріалу. Технологічні процеси теплової обробки зернової та олійної сировини застосовують для підвищення її кормової цінності, а комбікормів – для зростання кормової цінності і для підготовки комбікорму до подальшого процесу гранулювання. Підвищення кормової цінності зерна, насіння та комбікормів під час теплової обробки досягається шляхом підвищення доступності поживних речовин, покращення смакових якостей та зниження загального мікробного числа, що покращує їх санітарну якість. Процес екструзії полягає у продавлюванні попередньо зволоженого водою або водяною парою пластичного матеріалу через отвори певного перерізу. Екструдування дозволяє зменшити кількість синильної кислоти в кінцевому продукті переробки насіння льону та значно покращити його якість. Про це свідчать результати досліджень мікробіологічного стану екструдованих зернових сумішей з насінням льону (табл.4) [10]. При проведенні екструдування зернової суміші з нативним насінням льону у кількостях 10 і 20%, а також екструдування зернової суміші з лляною макухою у відповідних кількостях 10 і 20% було одержано продукти належної якості, з високими органолептичними, структур-

но-механічними та фізико-хімічними характеристиками. Аналіз результатів досліджень показав, що додавання насіння льону та лляної макухи із вмістом сирого протеїну до 21% до складу сумішей сприяє збільшенню вмісту масової частки білку. В умовах науково-виробничої лабораторії з визначення якості зерна та зернової продукції ДДАЕУ (м. Дніпро) проведено порівняння поживної цінності та хімічного складу продуктів переробки насіння льону та соняшнику (макуха та шрот). Встановлено, що дослідні зразки лляних макухи та шроту не поступаються за показниками поживної цінності та хімічного складу соняшниковим. Результати досліджень наведено в табл. 5. Результати дослідження [11] показали, що токсичні елементи (свинець, кадмій, арсен, ртуть) у зразках насіння льону та лляної макухи не виявлені. Аналізом мікробіологічних показників встановлено, що загальна кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ) складає 1,0·10³-4,0·10³ КОЕ/г, вміст плісняви – не більше 2·10 КОЕ/г, патогенні мікроорганізми і бактерії групи кишкової палички (БГКП) не виявлені. Таким чином доведено, що льон і продукти його переробки мають високу мікробіологічну чистоту, що дозволяє використовувати їх як сировинний інгредієнт у виробництві комбікормів. Досліджували [12] зміни мікробіологічного стану екструдованих зернових сумішей з насінням льону під час зберігання при температурі 0 та + 20°С. В результаті проведених експериментів (табл. 6) було встановлено, що: – введення насіння льону в кількості 10-15% до складу зернових сумішей та використання екструзії при їх виробництві сприяє покращенню хімічного складу та енергетичної цінності отриманих продуктів; – використання екструзійного оброблення дозволило отримати майже стерильний продукт; – в процесі зберігання кормових продуктів при температурі +20°С протягом 30 діб загальна кількість мікробних клітин не перевищує допустимі норми – 5·105 КУО/г і знаходиться в межах: для пшенично-лляної суміші – 3,6·104 КУО/г і кукурудзяно-ячмінно-лляної – 2·104 КУО/г. При зберіганні за температури 0°С взагалі не виявлено росту і розмноження мікроорганізмів, що свідчить про відсутність психрофільної мікрофлори. Проводились дослідження над отриманням олії БАД із насіння льону [13]. Експериментально встановлено оптимальні режими обробки для максимального збереження поживних речовин і вітамінів у продукті. Доведено, що використання ІЧ обробки, м’яких режимів ГТО та методу холодного відтискання при переробці

„„ Таблиця 4. Фізико-хімічні показники сумішей до та після екструдування Показник, % Масова частка, %: вологи сирого протеїну сирого жиру сирої клітковини

60

Зернова суміш з насінням льону у відношенні 90:10 80:20 до після до після 8,60 5,20 8,50 5,10 38,96 37,76 40,02 38,66 19,29 17,75 19,37 18,15 9,87 8,39 10,31 8,76

Зернова суміш з лляною макухою у відношенні 90:10 80:20 до після до після 8,50 5,00 8,00 5,00 39,44 38,18 39,61 38,38 20,03 18,12 21,04 18,94 9,94 8,65 10,0 8,70


НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№12 (208) декабрь 2016 |

„„ Таблиця 5. Поживна цінність та хімічний склад макухи та шротів олійних культур (льон, соняшник) Найменування макухи, шроту Показник

К. од. у 1 кг Обмінна енергія, кДж/100 г Протеїн, % Жир, % Зола, % Клітковина, % БЕВ, % Мінер. реч., %: Na К Р Са Амінокислотний склад, г/кг: Лізин Метіонін Цистеїн Триптофан

лляний макуха контр. досл. зразок зразок 1,13 1,18 1205 1214 28,5 29,2 9,9 9,7 6,5 6,4 9,3 9,7 33,2 33,5

шрот контр. зразок 1,03 1205 28,6 1,9 6,5 9,7 36,9

досл. зразок 1,10 1200 28,8 2,0 6,3 10,0 36,6

соняшниковий макуха шрот контр. контр. досл. зразок досл. зразок зразок зразок 1,09 1,12 1,04 1,08 1209 1205 1121 1123 37,2 37,5 37,8 37,8 7,5 7,8 2,0 1,9 7,2 7,0 6,8 6,6 12,7 12,5 14,1 14,0 32,4 32,6 24,9 25,0

0,50 9,71 7,0 5,5

0,48 9,78 7,11 5,59

0,97 9,76 10,17 3,97

0,95 9,80 10,22 3,92

0,41 9,71 8,20 3,30

0,42 9,75 8,12 3,70

1,82 10,5 8,6 3,35

1,78 10,10 8,71 3,42

27,8 5,7 4,2 6,2

27,7 5,8 4,4 6,4

11,1 4,3 4,6 4,4

11,3 4,5 4,7 5,1

13,1 9,5 5,9 5,5

13,0 9,4 5,9 5,6

13,8 10,0 6,3 5,8

13,9 9,9 6,2 5,9

„„ Таблиця 6. Зміна мікробіологічних показників екструдованих кормових продуктів у процесі зберігання Назва екструдованого продукту

Пшенично-лляний

Кукурудзяно- ячмінно-лляний

Пшенично-лляний

Кукурудзяно- ячмінно-лляний

Термін зберігання, діб 0 10 20 30 0 10 20 30 0 10 20 30 0 10 20 30

МАФАМ, КУО/г При температурі +20°С < 10> 5,3·10³ 1,2·104 3,6·104 < 10 1·10² 2·10² 2·10² При температурі 0°С < 10 < 10 < 10 < 10 < 10 < 10 < 10 < 10

насіння льону в олії БАД позитивно впливає на інактивацію ферментів (ліпази та ліпоксигенази). Інтенсивність ІЧ випромінювання становила при оптимальних показниках 900 Вт/м², тривалість обробки насіння льону 3-4 хв. Параметри гідротермічної обробки: тиск пари – 0,05 МПа, тривалість обробки 1-3 хв. Отримана таким способом олія містить пальмітинову, пальмітолеїнову, стеаринову, олеїнову, лінолеву, ліноленову кислоти, що входять до складу мононенасичених та поліненасичених жирних кислот (до 87%), вітаміни, що обґрунтовує її цілюще-профілактичну направленість і дає можливість віднести її до біологічно активних добавок (БАД). Аналіз публікацій науково-технічної літератури і експериментальні дослідження показали, що останнім www.hipzmag.com

БКГП, КУО/г

Патогенні мікроорганізми, в т.ч. сальмонела, КУО/г

Анаероби

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

часом використання насіння льону та продуктів його переробки розширюється, у зв’язку з чим актуальним є докладне вивчення хімічного складу цих продуктів і визначення напрямів практичного використання їх у комбікормовому виробництві як альтернативу традиційним складовим. Встановлено, що насіння льону відрізняється підвищеним вмістом білків, жирів, клітковини та мінеральних речовин. Ліпіди насіння льону – джерело незамінних поліненасичених жирних кислот (ω–3; ω–6; ω–9), домінуючою з яких є линоленова кислота. Підтверджено безпечність насіння льону як комбікормової сировини. Продукти переробки олійного насіння – лляні макуха і шрот характеризуються високим вмістом протеїну, жиру,

61


| №12 (208) декабрь 2016 а тому забезпечують необхідний рівень обмінної енергії кормових сумішей та повнораціонних комбікормів. Теплова обробка сировини кормових сумішей та комбікор-

мів за допомогою екструдування дозволяє покращити доступність поживних речовин, смакові якості та знизити загальне мікробне число, а, отже, їх санітарну якість.

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Украинские компании в сфере кормопроизводства заинтересованы в соблюдении международных стандартов по безопасности кормов [Текст] // Хранение и переработка зерна. Научно-практический журнал. – 2014. – №2(179). – С. 54-56. 2. Афанасьев В. Комбикормовое производство: состояние и проблемы [Текст] / 3. В. Афанасьев // Комбикорма. – 2015. – №1. – С. 9-13. 4. Беленький А.Ю. Рынок комбикормов – положение и тенденции [Текст] / 5. А.Ю. Беленький // Stosowane naukove opracovania – 2010. Vol. 1. Ekonomiczne nauki. – Przemysl. Nauka I studia, 2016. – C. 59-61. 6. Єгоров Б. В. Технологія виробництва комбікормів [Текст] / Б.В. Єгоров. – Одеса: Друкарський дім. – 2011. – 448 с. 7. Лакіза О.В. Застосування продуктів переробки насіння олійних культур у комбікормовому виробництві [Текст] / О.В. Лакіза, В.Ю. Соколов, В.О. Єрмакова, 8. Ю.О. Чурсінов // Хранение и переработка зерна. Научно-практический журнал. – 2016. – №3(200). – С. 38-40. 9. Слободянюк Н.М. Харчова та біологічна цінність насіння льону [Текст] / 10. Н.М. Слободянюк, Ю.Г. Сухенко, І.А. Веретинська // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. – Одеса.: 2014. – Випуск 46, том 1. – С. 91-94. 11. Лакіза О.В. Особливості застосування ріпакового жмиху в комбікормовому виробництві [Текст] / О.В. Лакіза, В.Ю. Соколов, К.А. Самофал, В.О. Єрмакова, 12. Ю.О. Чурсінов // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. – Одеса.: 2014. – Випуск 46, том 1. – С. 80-83. 13. Шаповаленко О.І. Насіння льону як компонент для виробництва комбікормів [Текст] / О.І. Шаповаленко, Т.І. Янюк // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2008. – № 25. – С. 6-8. 14. Шаповаленко О.І. Насіння різних сортів льону як компонент для виробництва комбікормів [Текст] / О.І. Шаповаленко, О.Ю. Супрун-Крестова, О.С. Павлюченко // Зберігання і переробка зерна. – 2008. – №6. – С. 44-45. 15. Янюк Т.І. Використання насіння льону та продуктів його переробки у комбікормах [Текст] / Т.І. Янюк, І.В. Козюля // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2008. – №22. – С. 8-10. 16. Кондратова И.И. Изучение пищевой ценности и показателей безопасности продуктов переработки льна [Електронний ресурс] / И.И. Кондратова, А.И. Шевчук, 17. К.А. Гершончик // «Научно-практический центр Национальной академии наук Беларуси по продовольствию». – Режим доступу: http://produkt.by . 18. Шаповаленко О. І. Дослідження мікробіологічного стану екструдованих зернових сумішей з насінням [Текст] / О.І. Шаповаленко [та ін. ] // Зберігання і переробка зерна. – 2008. – №6. – С. 44-45. 19. Medvedkov E.B. Получение масла БАД из семян льна прессованием с использованием щадящей тепловой обработки [Текст] / E.B. Medvedkov, S.S. Jingibaev // Theoretical & Applied Science. International Scientific Journal, 2015. – №02(22) – С.6-40 – Режим доступу: http://dx.doi.org. 20. Крохина В.А. Комбикорма, кормовые добавки и ЗЦМ для животных (состав и применение). Справочник [Текст] / В.А. Крохина, А.П. Калашников, И.В. Фисин // – М.: Агропромиздат, 1990. – 304 с. 21. Капрельянц Л.В. Биохимическая характеристика липидов семян льна как компонентов функциональных продуктов питания [Текст] / Л.В. Капрельянц, Н.А. Швец // Зерновые продукты и комбикорма. 2002. – №1. – С. 12-14. 22. Капрельянц Л.В. Функціональні продукти [Текст] / Капрельянц Л.В., 23. Іоргачова К.Г. – Одеса: Друк. 2003. – 312 с. 24. Марченков Ф. Шроты и жмыхи в рационе сельскохозяйственных животных и птиц [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://biochem.net.ru .

УДК 635.085.55

„„Дослідження хімічного складу гарбуза як компонента корму

Шаповаленко О.І., доктор технічних наук, Кожевнікова М.І., аспірант, Шмалій Р.М., магістр, Національний університет харчових технологій, м. Київ

В статті наведені результати показників хімічного складу гарбуза, а саме вологість, білок, вуглеводи загальні, крохмаль та клітковина, а також мінеральні речовини. За допомогою хімічних показників було з’ясовано, що даний гарбуз може використовуватись у виробництві комбікорму. Ключові слова: гарбуз, корм, білок.

62


НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№12 (208) декабрь 2016 |

В статье приведены результаты показателей химического состава тыквы, а именно влажность, белок, углеводы общие, крахмал и клетчатка, а также минеральные вещества. С помощью химических показателей было выяснено, что данная тыква может использоваться в производстве комбикорма. Ключевые слова: тыква, корм, белок. The article presents the results of chemical indicators of pumpkins, such as moisture, protein, carbohydrates, total starch and fiber, and minerals. With chemical parameters, it was found that this squash can be used in the production of feed. Keywords: pumpkins, fееd, protein.

В

ступ. Комбікормова промисловість покликана виконувати одну з важливих народногосподарських задач – підвищення продуктивності тваринництва і зміцнення його кормової бази. Сучасний розвиток і інтенсифікація тваринництва і птахівництва мають потребу у великій кількості кормів. Тому разом з природними кормами, які відповідають звичній їжі тварин, необхідно використовувати і всі кормові засоби, одержувані в інших галузях промисловості. Живлення тварин вважається повноцінним, якщо тварини одержують в раціоні всі необхідні живильні речовини, змішані в певному співвідношенні для даного вигляду, віку і характеру продуктивності. У організації науково обґрунтованого годування сільськогосподарських тварин важливе значення мають комбікорми. Збалансовані за основними живильними речовинами вони забезпечують підвищення продуктивності тварин на 10-12%, а при збагаченні їх вітамінами, антибіотиками, мікроелементами і іншими засобами ефективність їх підвищується на 25-30% [1]. Основні поживні речовини комбікорму Вологість. У різних кормах міститься 4-95% води. У сировині, що використовується у комбікормовому виробництві, вміст вологи (води) регламентується і не повинен перевищувати 15%. Виключення складає меляса, що містить 20-25% води. Білок. У кормових раціонах білок повинний міститись в достатніх кількостях для забезпечення високої продуктивності тварин, за винятком жуйних, у яких завдяки мікроорганізмам, що утримуються в рубці, білок частково утворюється з небілкових азотних сполучень. Білки складаються з амінокислот. При додаванні до раціону недостатніх амінокислот (наприклад лізину, метіоніну) ефективність їх значно зростає. Жири. Є джерелом енергії організму, беруть участь у клітинному обміні речовин і служать розчинниками найважливіших для організму вітамінів. Сирий жир це різноманітні речовини (жир, смоли, хлорофіли, фосфатиди, холестерин тощо), що витягуються з корму обробкою етиловим ефіром (екстрагуються). Вуглеводи. До складу сирої клітковини входять головним чином целюлоза, пентозани, гексозани і речовини, що інкрустують. Клітковина в основному входить до складу оболонок рослинних клітин. Молоді клітки рослин складаються головним чином з целюлози. Сіно містить 18-30% клітковини. Сировина тваринного походження (м’ясо-кісткове борошно, рибне борошно тощо) не містить сирої клітковини [3]. www.hipzmag.com

Поживна цінність сирої клітковини непостійна і, як правило, низька. У шлункових трактах жуйних тварин і коней мікроорганізми дещо полегшують перетравлення клітковини грубих кормів. Свині і птиця перетравлюють клітковину значно гірше. Зі збільшенням вмісту клітковини поживна цінність корму знижується. Мінеральні речовини. Вони представлені кальцієм, фосфором, натрієм, калієм, хлором, магнієм, сіркою й ін. Ці речовини мають велике значення для організму тварин. Кормові раціони для всіх видів і груп тварин повинні бути забезпечені повною мірою необхідними мінеральними речовинами. Вітаміни. Входять до складу ферментів, що прискорюють і направляють хімічні процеси, які протікають в організмі тварини. Недолік вітамінів у раціонах призводить до зниження продуктивності і захворювання тварин. Тому тварин, що особливо ростуть і високопродуктивних, необхідно повною мірою забезпечувати вітамінами. Більшість вітамінів синтезується рослинами, але при заготівлі і зберіганні кормів значна їх частина руйнується. Гарбуз — родова назва рослин з родини гарбузових. Однорічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом, п'ятилопатевими листками та великими жовтими квітками. Збирають восени достиглі плоди і сушать. Гарбуз в Україні з’явився в ХІХ ст. і поширився як городня культура на присадибних ділянках. Основним районом товарного баштанництва стала південно-східна зона України, особливо нинішня територія Херсонської області, де ґрунтово-кліматичні умови найбільш сприятливі для вирощування баштанних культур. Товарне баштанництво розвивається в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Одеській областях. Середня врожайність баштанних культур у південному регіоні України поки невисока — 80-110 ц/га. Однак кращі господарства вирощують по 300-450 ц/га столових та 500-700 ц/га кормових кавунів, 250-300 ц/га дині, 400700 ц/га гарбузів, 300-500 ц/га кабачків [2]. Гарбуз тваринам згодовують в сирому вигляді. Свиням гарбуз згодовують й у сиром здрібненому вигляді у суміші з іншими кормами у кількості 1-3 кг на добу. Останні дослідження і публікації. Значний внесок у розроблення наукових основ технології виробництва кормів зробили вітчизняні та закордонні вчені: Г.О. Богданов, Л.Я. Бойко, Ф.Д. Братерський, Б.В. Єгоров, А.М. Кошелев, М.Ф. Кулик, А.І. Славнов, Н.П. Черняєв, О.І. Шаповаленко, R.G. Guy, A.L. Haufer, P.J. Lillford, D.A. Ledward, B. Van Lengerich, F. Mauser, J.R. Mitchell, W. Pfaller, A.C. Smith, K. Robinson та ін.

63


| №12 (208) декабрь 2016 Мета досліджень. Визначення можливості використання гарбуза у складі комбікормів для сільськогосподарських тварин. Для цього було проведено пошукові дослідження хімічного складу гарбуза згідно з ДСТУ 3190-95 «Гарбузи продовольчі свіжі. Технічні умови». Визначали білок біуретовим методом. Метод заснований на утворенні забарвленого в бузковий колір комплексу внаслідок взаємодії пептидних зв’язків білків з іонами двовалентної міді в лужному середовищі. Масову частку вологи визначали за ГОСТ 13496.3-92. Матеріали і методи. Математичну обробку даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel. Вологість зерна та готової продукції визначали методом висушування у сушильній шафі СЕШ-3М за температури 130°С впродовж 40 хв. з моменту встановлення температури за ДСТУ ISO 6496:2005 «Корми для тварин. Визначення вмісту вологи та інших летких речовин (ISO 6496:1999, IDT)». Загальний вміст білкових речовин визначали методом К’єльдаля за ДСТУ ISO 5983–2003 «Корми для тварин. Визначення вмісту азоту і обчислення вмісту сирого білку методом К’єльдаля (ISO 5983:1997, IDT)», що затверджений на заміну ГОСТ 10846-91 «Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка»; амінокислотний склад білку – методом іонообмінної рідинної колонкової хроматографії на автоматичному амінокислотному аналізаторі Т-339. Вуглеводно-лігніновий комплекс вивчали за такими показниками: вміст крохма-

лю, визначення якого проводили об’ємним методом, запропонованим Х. Починком, ДСТУ ISO 6493:2008. Результати досліджень. Показники хімічного складу гарбуза наведені в таблиці.

„„ Показники хімічного складу гарбуза Показники Вологість, % Білок, % Вуглеводи загальні, % Крохмаль, % Клітковина, % Мінеральні речовини, мг/100 г Натрій Калій Кальцій Фосфор Магній Залізо Сірка Хлор

Гарбуз 90,1 1,0 6,1 1,8 1,0 14 170 40 25 14 0,8 18 19

Аналіз результатів досліджень, наведених в таблиці, свідчить про те, що гарбуз відповідає ДСТУ 3190-95. «Гарбузи продовольчі свіжі. Технічні умови». Висновок. На основі проведених досліджень встановлено, що показники хімічного складу гарбуза відповідають ДСТУ, тому даний компонент може бути застосовуваний у складі комбікорму для відгодівлі сільськогосподарських тварин.

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Євтушенко О.О. Дослідження ефіроолійних культур як компонентів кормових добавок / О.О. Євтушенко, О.І. Шаповаленко // Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у ХХІ ст.: Тези доп. 74-ї наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів, Київ, 21-22 квітня 2008 р. – К. : НУХТ, 2008. – С. 276. 2. Наукові праці Національного університету харчових технологій. Т. 20, №5 / Національний університет харчових технологій. – К. : НУХТ, 2014. – 248 с. 3. Шаповаленко О.І. Вплив нетрадиційної сировини на технологію гранулювання пшеничних висівок / О.І. Шаповаленко, А.В. Шаран, О.О. Євтушенко, В.А. Почеп // Хранение и переработка зерна. – 2009. – № 4(118). – С. 56-57.

64


Grain storage and processing magazine (№12 December 2016)  

Научно-практический журнал «Хранение и переработка зерна» (№12 Декабрь 2016)

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you