Діагностика шкіл: як відслідкувати трансформацію шкіл за допомогою опитування by GoF

Діагностика шкіл: як відслідкувати трансформацію шкіл за допомогою опитування

Вступ

В Україні нарешті відбувається масштабна реформа шкільної освіти. Реформа передбачає не лише зміну контенту освіти, але й зміну підходів, що дає велику надію на ґрунтовну трансформацію ролі та призначення освіти. Відбувається відхід від тоталітарно-орієнтованого виховання слухняних кадрів до демократично-орієнтованого розвитку самостійних громадян, де людина розглядається як капітал, а не як ресурс. Окрім кардинальних структурних змін, які потребують щонайменше декількох років для повної імплементації, реформа передбачає більшу автономію самих шкіл, що уможливлює активну участь у змінах самих освітніх спільнот. Це важлива складова успіху, без якої призначена згори демократичність буде нестійкою. У теперішньому періоді, коли спосіб прийняття рішень в освітній сфері трансформується, школи змушені балансувати в перехідному періоді, коли зміна ролей вже проголошена, але реалізація механізмів переходу до цих ролей ще не чітко визначена і не працює повноцінно. Це може створювати дисонанс у стейкхолдерів освітнього середовища і викликати відчуття, що процес реформ безкінечний, а отже безперспективний і беззмістовний. Це може посилити інерцію, що стримує шкільні середовища у звичних формах взаємовідносин. Окрім структурного спадку, освітянські середовища обтяжені загальним несприятливим культурним фоном у суспільстві. В Україні загалом спостерігається низький рівень довіри до державних інституцій та високий запит на безпеку (human security). За ціннісними індикаторами світового дослідження цінностей українське суспільство перебуває у зоні виживання, що визначає тип взаємодій між людьми, коли інший сприймається радше як потенційна загроза чи перешкода, ніж як потенційний партнер. Це ускладнює взаємодію, змушуючи індивідів почуватися ізольовано, закрито і дбати, у першу чергу, про власні короткотермінові інтереси, пов’язані з виживанням. Такий стан пов’язаний із загальним високим рівнем тривожності й відсутності відчуття передбачуваності, захищеності. ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Хоч освіта має значний вплив на зміну культури суспільства, освітня сфера навряд зможе суттєво змінити цю суспільну картину в короткостроковій перспективі. Однак, є речі, які школи вже можуть змінювати самостійно на своєму рівні, паралельно взаємодіючи з органами управління освіти, впливаючи таким чином на культурний фон суспільства. Зокрема, розуміючи культурний контекст, школа може стати осередком безпеки та довіри, задаючи тон змінам у решті сфер, формуючи нові покоління в іншій ціннісній рамці. Важливо, аби школа розуміла цю флагманську роль і навантаження, пов’язане з нею. Можливо, саме завдяки атмосфері передбачуваності школам вдасться зняти бар’єр недовіри і поступово вибудувати взаємодію, що базується на довірі та уважності (trust and mindfulness). Це уможливить демократичний розвиток шкіл і в подальшому суспільства в цілому. Проєкт, представлений у цьому документі, є дослідженням в дії (action research). Із одного боку, воно пропонує діагностичний інструмент, за допомогою якого можна буде відстежувати трансформацію шкіл у напрямку побудови взаємодії на основі довіри та уважності. З іншого боку, це дослідження залучає спільноту вчителів у зміни, стимулює взаємодію між вчителями та директором, а також ставить ті запитання, що підштовхують замислитися про сенс змін, крізь які проходить освіта, і таким стати їх активними співавторами. Цей документ призначений для організаторів та партнерів проєкту для допомоги в розумінні основ і специфіки діагностики шкіл. Для учасників діагностики – вчителів та директорів шкіл – розроблена спеціальна адаптована версія (див. підрозділ 3.3.)

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Структура документу 1. Якою ми хочемо бачити школу (візія)? 2. Якою зараз є школа – що заважає втіленню візії? 2.1. Структурні обмеження. 2.2. Культурні обмеження. 2.3. Розриви у сприйнятті. 3. Діагностика. 3.1. Призначення діагностики. 3.2. Методологія та обґрунтування. 3.3. Як діагностичний інструмент виглядатиме для вчителів? 3.4. Технічне завдання для програмування інструменту. 4. Рекомендації для шкіл відповідно до результатів діагностики.

Якою ми хочемо бачити школу (візія)?

Школа – середовище взаємодії багатьох зацікавлених сторін (вчителів, директора, батьків та учнів, а в перспективі – роботодавців, інвесторів, підприємців тощо) на засадах довіри та співпраці, у якому учень та його потреби є у центрі задля навчання та зростання кожного учня як самозарадної особистості, а відтак розвитку суспільства на основі ліберально-демократичних цінностей. Довіра – це стан взаємодії, за якого представники спільноти школи проявляють у своїй поведінці доброзичливість, надійність, компетентність, чесність, відкритість. У час швидких змін, коли багато процесів та ситуацій важко спрогнозувати, саме середовище довіри стає основою для спільного пошуку кращих рішень та відповідей на непрості питання, адже воно уможливлює діалог та співпрацю. Довіра передбачає відповідальне та уважне (небайдуже) ставлення до своєї ролі та завдань у рамках діяльності школи та її розвитку. Уважність передбачає гнучкість і пильність учасників процесу, тобто вони включені в роботу, розуміють, що своїми діями впливають на результати. На рівні школи як організації уважність проявляється і набувається в процесі командної робота, обговорення помилок під час зустрічей, нарад, індивідуальних розмов, спільного формування плану розвитку школи та роботу над ним, реалізації проєктів із орієнтацією на результат та потреби учнів, а не процес, а також делегування директором відповідальності вчителям. Формат взаємодії формує культуру школи, яка проявляється у часто неозвучених думках, поведінці членів організації та прийнятті рішень. Без довіри серед представників кожної зі сторін та взаємодії між ними розвиток школи уповільнюється.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Довіра та уважність уможливленні завдяки співпрацею т комунікацієї між зацікавленими сторонами. На рівні відносин «вчитель-директор» це проявляється у наданні зворотного зв’язку та відкритості до нього як директора, так і вчителів. Директор виступає лідером змін та часто ініціює певні процеси. Спільно директор та вчителі формують у школі спільноту, яка безперервно навчається, аналізує власні помилки та шукає кращі рішення. Ставлення до помилок не як до вироку чи тавра, а як до неефективних рішень, які потребують аналізу, є важливою характеристикою відносин між вчителями та директором. Спільнота, яка навчається, перш за все, шукає відповіді на питання, чому ми робимо те, що ми робимо; у чому ми унікальні та як ми можемо бути кращими. Для директора це передбачає: безперервну включеність у те, що відбувається; розвиток і посилення у собі здатності бачити та визнавати помилки; здатність поставити під сумнів статус-кво; здатність відзначати та винагороджувати індивідуальні досягнення колег; вміння будувати комунікації між учнями, батьками, вчителями; формування спільного бачення та принципів. На рівні відносин «вчитель-вчитель» у школі існує середовище безперервного професійного розвитку. Професійний розвиток уможливлюється на базі школи, за допомогою спільних регулярних зустрічей у форматі обговорень та аналізу успішності учнів та пошуку можливостей для покращень. Учителі відкриті до досвіду одне одного та готові ним обмінюватися, ділячись практиками на уроках та отримуючи зворотний зв’язок від колег. У такий спосіб вчителі створюють навчальне середовище у школі для себе та стають творцями власної організації, яка формує потенціал відповідати на різноманітні виклики та складнощі.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Відносини між директором та вчителями, а також між вчителями закладають фундамент відносин із учнями та батьками. Розглядати батьків та учнів як повноправних учасників середовища, формуючи таким чином спільноту людей, які працюють разом – важливе завдання школи сьогодні. Саме учень, його потреби є у центрі діяльності школи; батьки ж можуть стати важливим партнерами вчителя в комунікації з учнем, а також у розвитку школи в цілому. Це бачення не є повним і вичерпним, радше пропонує загальну рамку для формування середовища у школі, яке зможе відповідати на виклики, що безперервно постають перед директорами, вчителями, учнями та батьками. Довіра та уважність уможливлюють культуру безперервного покращення, яка посилює спроможність школи до автономії та незалежності, а також уможливлює експерименти, інновації, пошук кращих рішень та їх втілення, особливо якщо припустити, що у довгостроковій перспективі автономія та незалежність школи зростатимуть у відповідь на реформи, запит суспільства та міжнародні тренди, створюючи запит на якісно інші управління, навчальне середовище та взаємодію між усіма зацікавленими сторонами.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Якою зараз є школа – що заважає втіленню візії?

2.1. Структурні обмеження. Взаємовідносини в школі все ще визначаються ієрархічною моделлю підзвітності, де директор чи завуч є головними фігурами, тоді як вчителі їм підпорядковані. Учні підпорядковані вчителям, вчителі і адміністрація школи підпорядковані місцевим органам управління освіти, які, у свою чергу, підпорядковані міністерству. Батьківські комітети мають обмежений вплив на операційні і стратегічні рішення школи, адже фінансування школи великою мірою залежить від рішень міністерства. При переході до горизонтальної структури відносин на школи накладається подвійне навантаження – з одного боку, стара структура все ще вимагає об’ємного звітування та формального підпорядкування, з іншого боку, новий характер відносин є незвичним і вимагає формування і закріплення нових звичок та оволодіння новими інструментами взаємодії. Школам важливо розуміти, що перехідний період накладає подвійне навантаження. Директорам важливо бути в цьому відвертими з вчителями, домовитися про певні перехідні принципи взаємодії, наприклад, критикувати дії та ідеї, а не людей, вчитися давати відвертий зворотний зв’язок, схвалювати ініціативу, підтримувати один одного. У цьому процесі критична роль лідера, який виступатиме гарантом і арбітром дотримання перехідних принципів, який своїм ставленням та діями зможе передати команді розуміння, що це етап проб, який не ідеальний і який ніхто за них не пройде, але цей етап веде до розуміння, як діяти в таких непростих обставинах.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

2.2. Культурні обмеження. Враховуючи несприятливий культурний фон суспільства в цілому, шкільне середовище зараз можна охарактеризувати наступним чином: недовіра між колегами (включно зі страхом); закритість; недоброзичливість; неготовність і неспроможність до змін. Шкільному середовищу бракує як готовності, так і спроможності до змін. Стейкхолдери освіти не діляться напрацюваннями, недискутують, не надають конструктивну критику, не аналізують помилки, бояться і негативно ставляться до помилок, не вчаться і не розвиваються, не розглядають школу як свою відповідальність. Великою мірою такий стан спричинений загальним високим рівнем тривожності і відсутності відчуття передбачуваності та захищеності в суспільстві. Цей стан розвинувся у зв’язку з тривалим періодом колоніальної і тоталітарної залежності, перебування суспільства в стані виживання. Культурний фон має сильну інерцію, її складно подолати у короткотерміновій перспективі. Для її подолання потрібен час, терпіння, комунікації, інструменти.

Першим кроком до подолання наслідків травм, які переживає українське суспільство може стати її усвідомлення, відвертість щодо неї. Разом із тим, шкільне середовище може працювати на створення атмосфери передбачуваності – прозоро комунікувати, попереджати про можливі складнощі, ділитися планами і успіхами. Це частково зможе зняти бар’єр недовіри та дасть поштовх до поступової побудови довіри.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

2.3. Розриви у сприйнятті. Суттєві суспільні та технологічні зміни, що відбулися за останні десятиліття як в Україні, так і у світі, спричинили суттєвий розрив у сприйнятті реальності між поколіннями. Суттєво більша свобода, суттєво більша необхідність робити вибір, суттєво більша відкритість і швидкість взаємодій визначають спосіб сприйняття світу молодшими поколіннями, тоді як старші покоління формувалися у цілком інших обставинах, у цілком іншій культурній парадигмі. Окрім того, молодші покоління переважно не змушені дбати про виживання, що суттєво впливає на спосіб взаємодії старших поколінь. Це призводить до неузгодженості між очікуваннями та форматом взаємодій у школі. Учні можуть сприймати школу як необхідну рутину, не розуміючи цінності навчання (так школа стає для них радше соціальним середовищем, ніж освітнім), відчувати страх щодо відвідання школи, дискомфорт, нудьгу, не розуміючи, чому вчителі «ховаються» за маскою суворості та авторитарності, а відтак, не довіряючи їм. Вчителі, водночас, можуть сприймати таке ставлення як зверхність, зіпсованість дітей, наслідок байдужості батьків та погіршення суспільства в цілому. Вчителі можуть відчувати себе затисненими з різних боків: із одного боку – умови перехідного періоду, коли потрібно втілювати вимоги старої ієрархічної системи і водночас переходити на нову горизонтальну, а з іншого боку – взаємодія між дирекцією, батьками, учнями, колегами, де часто можна спостерігати атмосферу недоброзичливості й недовіри. Складні обставини та ґрунтовні зміни системи можуть виснажувати вчителів, яким іноді складно виставити пріоритети: освоювати нове чи давати собі раду в старому. Частково розуміючи, що підхід до викладання потребує оновлення, вчителям не завжди вистачає інструментів, часу, змоги, мотивації для цього. Перехід на партнерські відносини з учнями вимагає нових ціннісних установок, які, у свою чергу, потребують ментальних зусиль, що не завжди очевидно. Окрім того, цей перехід може супроводжуватися страхом втрати авторитету в очах колег і учнів, страхом втрати контролю над ситуацією в класі.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Між старим і новим підходами є доволі велика відстань, яку не подолати, не відкинувши деякі когнітивні звички, а відкинути їх страшно, адже так вчителі працювали багато років. Окрім того, перехід до взаємодії на основі довіри вимагає відкриття власної вразливості, а отже, провокує страх, що інші можуть цією вразливістю зловжити. Стара система звітування суттєво поглинає ментальні і фізичні сили вчителів, після чого вчителі можуть почуватися виснаженими, разом із цим неоціненими, а відтак демотивованими на будь-які зміни, не вважаючи себе стейкхолдерами школи.

Комунікуючи зміни вчителям, важливо допомогти їм зрозуміти, що зміни спричинені не так неправильністю старого підходу, як вимогами часу. На старті впровадження змін виникне потреба балансувати у перехідному етапі Аби це було легше, варто спиратися на вчителів, що становлять ядро змін та на волю директора/директорки, акцентуючи увагу, однак, не на особистостях, а на ідеях, а також підтримуючи один одного, а не протиставляючи.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Започатковуючи партнерські стосунки з батьками, важливо почати з прозорості, регулярних комунікацій і незавищених очікувань щодо залученості батьків у життя школи. Якщо освіта не є безпосереднім зацікавленням батьків, вони матимуть суттєво менше часу та ментального простору для залучення у справи школи і навчання їхніх дітей, ніж вчителі. Це важливо розуміти і не провокувати в батьків відчуття провини. Батьки ймовірно розуміють глибину і масштаб необхідних змін в освіті, а отже, можуть відчувати себе неспроможними та неготовими впливати на них. Аби бути конструктивно залученими, батькам може стати в нагоді стисла регулярна інформація (наприклад електронна розсилка що два тижні) про новини і справи школи загалом і класів, де навчаються їхні діти зокрема. Така інформація може містити поради батькам із приводу того, як вони можуть посприяти навчальному процесу, долучитись і допомогти школі (наприклад, допомогти вчителю на одному з уроків). У розсилці також можна нагадувати про важливі дати життя школи і класу, стисло розказувати про те, що діти проходили під час навчання. Для побудови довіри така інформація має бути максимально стислою, неформальною і практичною. Вона також не повинна займати багато часу в тих, хто її готуватиме.

Складнощі у сприйнятті змін директором/кою можуть полягати у плутанні, з одного боку ролей управлінця і власника школи, а, з іншого інерційного відтворення ієрархічної управлінської командно-адміністративної ролі на противагу побудові горизонтальної лідерської ролі. Приймаючи управління школою директор/ка може прагнути уособити й очолити зміни, що відбуваються в школі, одноосібно керуючи процесами і приймаючи рішення, не допускаючи, або допускаючи дуже обмежено, інших членів команди в процес управління. За інерцією попереднього управлінського досвіду (власного та звичного для українського суспільства) лідерство проявляється радше у формальному звітуванні та операційному «гасінні пожеж», особистісному контролі та мікро-менеджменті, сприйнятті себе як єдиної відповідальної особи, якій не байдуже школа.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Директор/ка може помилково вважати себе власником/цею школи, не вважаючи себе відповідальним/ною перед батьками, будучи не готовим/вою і не спроможним/ною до партнерства та прозорості, не вважаючи учнів стейкхолдерами школи, а вчителів – готовими і спроможними формувати (стратегічні) рішення для школи в цілому.

Нова лідерська роль мала б передбачати командну роботу, делегування, командне звітування, прозорість і комунікації. Це такий тип лідерства, коли рішення і відповідальність не сконцентровані на одній особі, коли лідер готовий визнати власні помилки, поставити під питання статус-кво, підтримати колег, схвалювати ініціативу тощо, не відчуваючи страху перехоплення лідерської позиції кимось іншим, а радше приймаючи здорову конкуренцію.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Діагностика

3.1. Призначення діагностики.я Усвідомлення змін та їх безперервності – критичний крок для запуску нових підходів у будь-якій організації. На сьогодні світ та життя проходять швидкі трансформації, результати яких для нас часто неочевидні чи не зовсім зрозумілі. Школи будуть змінюватись і надалі. Як саме – часто залишається питанням. Очевидно, у майбутньому на школу чекають нові неочікувані підходи та формати. Автономія школи зростатиме, передаючи важелі впливу та впровадження інновацій усе більше на місця. Аби бути відкритим до такого виду змін та прийняття рішень, важливо створити в школі середовище та культуру, які описані вище (розділ 1). Діагностика покликана дати школам розуміння, на якій стадії трансформації вони знаходяться, рухаючись до бажаного бачення школи. Вона також покликана дати рекомендації, як приділити більшу увагу формуванню нової культури взаємодії у школі – взаємодії на основі довіри та уважності, що в свою чергу уможливить перехід на наступні стадії розвитку організації. Ми припускаємо, що в Україні є школи, що вже започаткували необхідні процеси для переходу до взаємодії на основі довіри і уважності. Це передбачає, що школи, а саме вчителі та директор, навчаються через дію, формуючи організаційний досвід та спільний словник, які допоможуть перейти від спроб та тестів до більш осмислених процесів і довготермінового бачення згодом. Досвід таких шкіл може бути важливим та критичним для інших шкіл для обміну досвідом та створення «руху» в середовищі. Саме тому діагностика містить питання, які допомагають побачити такі школи й залучити можливу експертизу та досвід для інших шкіл, а також посилити вже існуючі процеси в школах, які прогресують.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

3.2. Методологія та обґрунтування. Діагностика є дослідженням в дії (action research). Із одного боку, вона допоможе відстежувати рух шкіл у напрямку побудови взаємодії на основі довіри та уважності, з іншого боку, вона залучатиме спільноту вчителів у зміни, стимулюючи взаємодію між вчителями і директором, а також ставлячи питання, що змушують замислитися про суть змін, крізь які проходить освіта, стати їх активними співавторами. Директор запрошує вчителів пройти опитування, однак, результати залишаються для нього невідомими, аж поки вчителі самі не вирішать поділитися ними. Стимулюючи вчителів пройти опитування, директор дає таким чином сигнал про довіру, про готовність змінюватися, заглиблюватися в рефлексію щодо змін. Після проходження опитування школи отримують рекомендації щодо того, як перейти на наступний етап розвитку. Даючи оцінку процесам у школі, вчителі долучаються до її змін. Ми виходимо з переконання, що для стійкості змін важлива готовність і спроможність до них як згори, так і знизу. У випадку шкільної освіти це – усвідомлення необхідності змін, ініціювання і прагнення змін самими шкільними і експертними середовищами, а далі – планування та корекція політик змін у взаємодії із центральними і місцевими органами адміністрування освіти. Тобто активна участь шкільних середовищ є критично важливою для того, аби зміни були органічними, повними і стійкими. І другим важливим висновком є те, що взаємодія на основі довіри та уважності є проміжною точкою для органічного розвитку шкіл, для того, аби школи ставали організаціями, що навчаються. Довіра та процеси взаємодії у школі закладають основу для втілення змін та прийняття необхідності змінюватися, адже зміни відбуваються безперервно. Старі рішення часто вже не працюють, натомість пошук кращих та їх тестування – щоденна реальність. Саме тому культура взаємодії на основі довіри та уважності у школі важлива, бо створює фундамент для розвитку: аналізу викликів, пошуку рішень та їх реалізації. Опитування вимірює суб’єктивне сприйняття вчителями культури в школі, а також деякі ширші аспекти взаємодій. У подальшому діагностика може включати ще й об’єктивну складову – коли організатори дослідження відвідують школи і спостерігають за роботою інструментів, що встановлюють та закріплюють нову культуру взаємодії. ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Опитування вчителів ґрунтується на перевірених розробках кількох американських експертів, а саме: концепції індивідуальної уважності (Langer & Moldoveanu, 2000), відповідно до якої індивідуальна уважність передбачає наявність таких якостей як гнучкість, пильність, відкритість та спроможність припинити робити те, що не працює, ндивідуальна уважність допомагає критично обдумувати та сприймати інформацію, не уникати інформації, навіть якщо вона негативна чи некомфортна; аналізувати те, що відбувається в середовищі; усвідомлювати зміни чи їх необхідність та шукати ефективні шляхи їх здійснення. концепції уважних організацій (Weick et al., 1999), яка передбачає, що організації володіють такою організаційною культурою, яка допомагає їм постійно адаптуватися до труднощів у середовищі. Ця культура має наступні характеристики: уважність до помилки; здатність бачити проблеми згори, комплексно; уважність до щоденних процесів; терплячість до труднощів; здатність залучати експертизу та досвід як членів організації, так і зовні. дослідженні про довіру та уважність серед шкіл (Hoy et el., 2006), яке спирається на вище вказані концепції та пропонує інструменти для вимірювання довіри та уважності саме у шкільному середовищі. концепції професійних навчальних спільнот (DuFour et el., 2008), відповідно до якої школи є навчальними організаціями, де навчаються не лише учні, а й вчителі та директор. Таке середовище включає наступні елементи: наявність бачення, спільних цінностей та розуміння місії школи; безперервна взаємодія між вчителями у форматі спільних зустрічей із обговоренням поточних викликів, пріоритетів у розвитку, аналізом успіхів та труднощів учнів; готовність і здатність вчителів надавати одне одному, чути та приймати зворотній зв’язок від колег, інше.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Зазначені підходи у цій діагностиці були адаптовані до українського культурного та інституційного контексту. Основним нашим припущенням про причини, що гальмують школи у втіленні освітньої реформи є те, що школи (та учасники шкільного життя) можуть на ціннісному рівні бути не переконані, що взаємодія на основі довіри є безпечною і ефективною, а відтак бути не готовими і не спроможними втілювати таку взаємодію. Культурні та структурні чинники роками докладалися до побудови взаємодії за принципами виживання, недовіри, уникнення відповідальності і пристосування до вимогливої вертикалі. Перехід на новий спосіб взаємодії вимагає суттєвої культурної зміни. Ця зміна, що має бути сталою, а не імітованою, повинна відбуватися як за допомогою впровадження нових практик практик, так і за допомогою трансформації переконань. Прийняття безпечності та ефективності взаємодії на основі довіри може зародитися за умов:

1) підвищення рівня передбачуваності (що в подальшому вестиме до підвищення відчуття безпеки); 2) прийняття ліберально-демократичних цінностей;

Ці три пункти дадуть готовність до взаємодії на основі довіри, відкривши певні особисті якості, які блокуються за їх відсутності.

3) прийняття змін; 4) оволодіння інструментами нового типу взаємодії; 5) розвиток відповідних звичок.

Ці два пункти дадуть спроможність до взаємодії на основі довіри.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Формула взаємодії на основі довіри і уважності це: Готовність: передбачуваність (безпека); віра в ліберально-демократичні цінності; готовність до змін і відповідальності. Спроможність: наявність інструментів; відповідні індивідуальні практики; відповідні практики на рівні організації. Безпека, яка з’являється внаслідок передбачуваності, дає змогу проявити довіру та уважність, що включають доброзичливість, терплячість до іншої точки зору, чесність, відкритість, небайдужість (виведена на новий рівень відповідальність: з відповідальності виключно за себе, до відповідальності за спільноту, школу) тощо. Готовність до взаємодії на основі довіри та уважності також передбачає віру учасників шкільного життя в ліберально-демократичні цінності, зокрема гідність, індивідуалізм, рівність відсутність дискримінації), партнерство (як анти-авторитарність), плюралізм, а також готовність до самостійності та до змін у цьому напрямі. Спроможність до взаємодії на основі довіри та уважності будується за рахунок оволодіння інструментами: 1) командна робота; 2) конструктивний аналіз помилок, спрямований на пошук кращих рішень; 3) навчання в процесі роботи (безперервне навчання); 4) формування спільного бачення, цілей та плану розвитку;

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

5) управління проєктами (робота орієнтована на результат, а не процес); 6) зворотний зв’язок; 7) делегування обов’язків (дає вчителям можливість вплинути на управління школою). Особливо важливо розвивати відповідні звички взаємодії як на рівні особи, так і на рівні організації. Ми прагнемо, аби школи та учасники шкільного життя взаємодіяли на основі довіри та уважності, тобто були а) переконані, що така взаємодія є безпечною і ефективною, а також б) володіли інструментами для втілення такої взаємодії та набули звичок у їх використанні. Що і як вимірює діагностичний інструмент Важливо! Діагностичний інструмент є експериментальним, він пробуватиме заміряти чинники, що стримують безпеку, віру в ліберально-демократичні цінності, а також рівень володіння інструментами та наявність нових звичок у школах, необхідними для втілення взаємодії на основі довіри та уважності. Проте він не є об’єктивним і не є вичерпним у вимірі цих чинників, як у школі, так і поза нею. Ми виходимо з припущення, що проходження діагностики допоможуть вчителям і директорам шкіл поставити собі питання, які будуть перепустковими на шляху до змін, як і з точки зору культурного, так і структурного контекстів. Результати опитування не можуть свідчити про об’єктивний стан справ у школі, вони слугують для допомоги школам зорієнтуватися на непростому шляху до змін. У майбутньому, коли рівень довіри до державних інституцій і, зокрема, до адміністративних органів освіти зросте, варто доповнити діагностику об’єктивними показниками. Проте ми вже зараз можемо вимірювати рівень і швидкість взаємодії з інструментом діагностики, частку вчителів і шкіл, що пройшли діагностику тощо. Як вимірюється готовність Загальний показник готовності до взаємодії на основі довіри а уважності формується з показників безпеки, ліберально-демократичних цінностей і прийняття змін, кожен із яких розбитий на складові. ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Безпека Оцінка рівня безпеки відбувається через індивідуальне сприйняття ширшого розуміння екзистенційної безпеки (human security) та через сприйняття передбачуваності роботи у школі. Вимірювання відбувається за допомогою таких запитань: 1. Рівень екзистенційної тривожності – рівень згоди з твердженнями: Я відчуваю впевненість у завтрашньому дні. У нашому суспільстві я відчуваю ворожість і недоброзичливість від навколишніх людей. Якщо мені доведеться піти з роботи в нашій школі, я легко дам собі раду. 2. Рівень непередбачуваності у школі (інституційний та соціальний аспекти відчуття передбачуваності) – вибір між тим, чи певний аспект дає відчуття захищеності чи навпаки змушує нервувати: взаємодія з директором; відносини в колективі та неформальні правила школи; формальні правила школи; взаємодія з учнями; взаємодія з батьками. За результатами відповідей респондентів розраховуються бали та формуються індивідуальні показники загальної тривожності та непередбачуваності в школі. Далі з них формуютьсясередні показники по школі. Як саме це відбувається описано у наступному розділі.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Показник екзистенційної тривожності

Я відчуваю впевненість у завтрашньому дні.

У нашому суспільстві я відчуваю ворожість і недоброзичливість від навколишніх людей.

Якщо мені доведеться піти з роботи в нашій школі, я легко дам собі раду.

Відповідь

Бал

Якщо сумарний бал з екзистенційної тривожності низький, тобто = [1:5] – надається рекомендація 1.1.1, якщо бал високий, тобто = [6:9] – надається рекомендація 1.1.2, якщо бал = 0 – рекомендація з цього блоку не надається.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Показник непередбачуваності у школі

Взаємодія з директором.

Відносини в колективі та неформальні правила школи.

Формальні правила школи.

Взаємодія з учнями.

Взаємодія з батьками.

Відповідь

Бал

Якщо сумарний бал з непередбачуваності у школі низький, тобто = [1:5] – надається рекомендація 1.2.1, якщо бал високий, тобто = [6:10] – надається рекомендація 1.2.2, якщо бал = 0 – рекомендація з цьому блоку не надається.

Як вимірюються ліберально-демократичні цінності Оцінка прийняття ліберально-демократичних цінностей відбувається через індивідуальну згоду з твердженнями, що описують прояви деяких із цих цінностей у шкільному житті, а також через оцінку наявності практик, що опосередковано суперечать ліберально-демократичним цінностям. Вимірювання відбувається за допомогою таких запитань: 1. Рівень загальної авторитарності – рівень згоди з твердженнями Заради порядку в класі до окремих учнів можна застосувати примус (гідність). У кожному класі трапляються більш і менш розумні учні (рівність). Школа має вказувати дітям правильний шлях у житті (індивідуалізм). До думки старших молодші повинні дослухатися (партнерство). Кожна думка має право на існування, навіть якщо вона для мене неприйнятна (плюралізм). Людина може робити, що хоче, за умов, якщо її дії не шкодять іншим (свобода).

Цей блок не претендує на повноцінну методику вимірювання ліберально-демократичних цінностей, він охоплює ті цінності, з якими, враховуючи розуміння контексту і тривалі спостереження авторів, в українських школах можуть спостерігатися складнощі. 1

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

2. Рівень недемократичності у школі – оцінка наявності практик, що суперечать ліберально-демократичним цінностям Спілкування з батьками для вчителів – це стрес (гідність). Туалети в школі завжди чисті і відремонтовані (гідність). У вчителів є окремі улюблені учні (рівність). Деякі вчителі мають більше прав, ніж інші (рівність). Ще до початку роботи з новим класом вчителі знають імена кожного учня (індивідуалізм). Учні даватимуть списувати один одному, якщо вчитель не дивитиметься (індивідуалізм). Вчителі готові змінити спосіб викладання матеріалу, якщо хтось із учнів не дає ради (партнерство). Учні загалом охоче діляться з вчителями своїми думками та враженнями (партнерство). Вчителі вміють модерувати дискусії в класі на потенційно конфліктні теми (плюралізм). Суперечка вчителя з директором – це розмова двох рівних (плюралізм). Учню дозволено в будь-який момент уроку встати з-за парти (свобода). Якщо хтось із учнів виглядає неохайно, він/вона отримає зауваження вчителя (свобода).

За результатами відповідей респондентів розраховуються бали та формуються індивідуальні показники загальної авторитарності та недемократичності в школі. Далі з них формуються середні показники по школі. Як саме це відбувається описано в наступному розділі. ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Показник загальної авторитарності

Заради порядку в класі до окремих учнів можна застосувати примус.

У кожному класі трапляються більш і менш розумні учні.

Школа має вказувати дітям правильний шлях в житті.

До думки старших молодші повинні дослухатися.

Кожна думка має право на існування, навіть якщо вона для мені неприйнятна.

Відповідь

Бал

Показник загальної авторитарності

Повнолітня людина може робити, що хоче, за умов, якщо її дії не шкодять іншим.

Відповідь

Бал

Якщо сумарний бал із загальної авторитарності низький, тобто = [1:6] – надається рекомендація 2.1.1, якщо бал високий, тобто = [7:18] – надається рекомендація 2.1.2, якщо бал = 0 – рекомендація з цього блоку не надається.

Показник недемократичності у школі

Відповідь

Бал

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

Ще до початку роботи з новим класом вчителі знають імена кожного учня.

так

ні

Учні даватимуть списувати один одному, якщо вчитель не дивитиметься.

так

ні

Спілкування з батьками для вчителів – це стрес. Туалети в школі завжди чисті та відремонтовані. У вчителів є окремі улюблені учні. Деякі вчителі мають більше прав, ніж інші.

Відповідь

Бал

Вчителі готові змінити спосіб викладання матеріалу, якщо хтось із учнів не дає ради.

так

ні

Учні загалом охоче діляться з вчителями своїми думками і враженнями.

так

ні

Вчителі вміють модерувати дискусії в класі на потенційно конфліктні теми.

так

ні

так

ні

Учню дозволено в будь-який момент уроку встати з-за парти.

так

ні

Якщо хтось із учнів виглядає неохайно, він/вона отримає зауваження вчителя.

так

ні

Показник недемократичності у школі

Суперечка вчителя з директором – це розмова двох рівних.

Якщо сумарний бал з недемократичності у школі низький, тобто = [1:6] – надається рекомендація 2.2.1, якщо бал високий, тобто = [7:12] – надається рекомендація 2.2.2, якщо бал = 0 – рекомендація з цього блоку не надається.

Як вимірюється показник прийняття змін Оцінка прийняття змін відбувається через визначення страху відкритості, а також через оцінку когнітивної ригідності вчительського середовища.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Вимірювання відбувається за допомогою таких запитань: 1. Наявність страху відкритості: Вибір між тим, чи відкриті уроки (відвідування уроків іншими особами) дають відчуття захищеності чи навпаки змушують нервувати. Рівень згоди з твердженням, що вчителі готові говорити з батьками про складнощі, із якими вчителі зіштовхуються в школі. 2. Оцінка рівня когнітивної ригідності вчительського середовища – рівень згоди із твердженнями щодо вчительського середовища у школі: Вони люблять пробувати нові методи та підходи в роботі. Їм страшно визнати, що вони чогось не знають. Якщо їхня думка вже сформувалася, вони не відмовляться від неї. Вони знають, як можна покращити функціонування нашої школи.

Показник страху відкритості

Відкриті уроки (дають відчуття захищеності чи навпаки змушують нервувати)

Вчителі готові говорити з батьками про складнощі, з якими вони (вчителі) зіштовхуються в школі.

Відповідь

Бал

Якщо бал за показником страху відкритості низький, тобто = 1 – надається рекомендація 3.1.1, якщо бал високий, тобто = [2:5] – надається рекомендація 3.1.2, якщо бал = 0 – рекомендація з цього питання не надається.

Показник ригідності

Вони люблять пробувати нові методи та підходи в роботі.

Їм страшно визнати, що вони чогось не знають.

Якщо їхня думка вже сформувалася, вони не відмовляться від неї.

Вони знають, як можна покращити функціонування нашої школи.

Відповідь

Бал

Якщо сумарний бал з ригідності низький, тобто = [1:4] – надається рекомендація 3.2.1, якщо бал високий, тобто = [5:12] – надається рекомендація 3.2.2, якщо бал = 0 – рекомендація з цього блоку не надається.

Сумарний показник готовності особи розраховується таким чином:

екзистенційна тривожність Безпека непередбачуваність у школі

загальна авторитарність Ліберальнодемократичні цінності

недемократичність у школі

страх відкритості Прийняття змін ригідність

відсутня

низька [1:5]

-1

висока [6:9]

-2

відсутня

низька [1:5]

-1

висока [6:9]

-2

відсутня

низька [1:5]

-1

висока [6:9]

-2

відсутня

низька [1:5]

-1

висока [6:9]

-2

відсутня

низька [1:5]

-1

висока [6:9]

-2

відсутня

низька [1:5]

-1

висока [6:9]

-2

Якщо за результатами опитування показник = 0, це означає, що особа демонструє готовність до взаємодії на основі довіри та уважності. Якщо цей показник = [-1:-12], це означає, що потрібно збільшувати готовність відповідно до рекомендацій, наданих з кожного окремого параметру. Результати вимірюються як загальні, так і розбиті по складових.

Як вимірюється спроможність Бали, які респондент отримує за впізнаваність інструмента і практики мають позитивний знак, бали за інтерналізацію принципів – негативний. Навіть якщо респондент вказує, що знає про інструмент і практики їх використання спостерігаються в школі, він отримає базові рекомендації. Адже інструменти для того, аби бути дієвими, потребують додаткового осмислення. Командна робота 1. Впізнаваність. 2. Володіння – оцінка наявності практик: Вчителі позитивно ставляться до того, що їхні уроки відвідують колеги. Наради та зустрічі конструктивні та відбуваються у форматі жвавих обговорень, а не монологів. Я можу відкрито й відверто говорити з іншими вчителями нашої школи про будь-які професійні та робочі питання. Я можу відкрито й відверто говорити з директором/директоркою нашої школи про будь-які професійні та робочі питання. Спілкування в нашій школі легке й не бюкратизоване. 3. Інтерналізація – рівень згоди з твердженням. Деякі питання у нашій школі можуть довгий час не вирішувати лише через те, що немає змоги про них поговорити.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Командна робота

Впізнаваність інструменту командної роботи.

Відповідь

Бал

Володіння інструментом: Вчителі позитивно ставляться до того, що їхні уроки відвідують колеги.

так

ні

Наради та зустрічі конструктивні й відбуваються у форматі жвавих обговорень, а не монологів.

так

ні

Я можу відкрито й відверто говорити з іншими вчителями нашої школи про будь-які професійні та робочі питання.

так

ні

Я можу відкрито й відверто говорити з директором/директоркою нашої школи про будь-які професійні та робочі питання.

так

ні

Спілкування у нашій школі легке та не бюкратизоване.

так

ні

Інтерналізація: Деякі питання у нашій школі можуть довгий час не вирішувати лише через те, що немає змоги про них поговорити.

-5

-4

-3

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Якщо сумарний бал з інструменту низький, тобто = [-5:0] – надається рекомендація 4.1.1, якщо бал середній, тобто = [1:3] – надається рекомендація 4.1.2, якщо бал високий, тобто = [4:6] – надається рекомендація 4.1.3.

Аналіз помилок 1. Впізнаваність. 2. Володіння – оцінка наявності практик: Якщо в роботі вчителів стаються помилки, ми їх ретельно аналізуємо під час нарад/зустрічей. Якщо ми говоримо про помилку, ми говоримо і про те, як убезпечитися від неї на майбутнє. Рішення та ідеї, які були обговорені на нарадах, не залишаються лише словами, а втілюються у життя. Особа, яка вчинила помилку, не зазнає негативного осуду. 3. Інтерналізація – рівень згоди з твердженням: Людям варто стримуватися від висловлювань на нарадах.

Аналіз помилок

Впізнаваність інструменту аналізу помилок.

Відповідь

Бал

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Володіння інструментом: Якщо в роботі вчителів стаються помилки, ми їх ретельно аналізуємо під час нарад/зустрічей.

так

ні

Якщо ми говоримо про помилку, ми говоримо і про те, як убезпечитися від неї на майбутнє.

так

ні

Рішення та ідеї, які були погоджені на нарадах, обов’язково втілюються у життя.

так

ні

Розбір проблемної ситуації сфокусований на її вирішенні, а не на виявленні винного.

так

ні

-4

-3

-2

Інтерналізація: Людям варто стримуватися від висловлювань на нарадах.

Якщо сумарний бал з інструменту низький, тобто = [-4:0] – надається рекомендація 5.1.1, якщо бал середній, тобто = [1:2] – надається рекомендація 5.1.2, якщо бал високий, тобто = [3:5] – надається рекомендація 5.1.3.

Безперервне навчання 1. Впізнаваність. 2. Володіння – оцінка наявності практик: Вчителі нашої школи мають змогу займатися япрофесійним саморозвитком.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Директор/ка нашої школи має змогу займатися професійним саморозвитком. Щонайменше раз на квартал вчителі обмінюються досвідом та обговорюють, як можна покращити навчання учнів. Вчителі регулярно відвідують уроки один одного для обміну досвідом і власного навчання. 3. Інтерналізація – рівень згоди з твердженням: Вчителям нашої школи бракує часу на те, щоб змінювати свій підхід до роботи та/або тестувати ідеї.

Безперервне навчання

Впізнаваність інструменту безперервного навчання.

Відповідь

Бал

Володіння інструментом: Вчителі нашої школи мають змогу займатися професійним саморозвитком.

так

ні

Директор/ка нашої школи має змогу займатися професійним саморозвитком.

так

ні

Хоча б раз на квартал (або частіше) вчителі обмінюються досвідом та обговорюють, як можна покращити навчання учнів.

так

ні

Хоча б раз на місяць (або частіше) вчителі відвідують уроки один одного для обміну досвідом і власного навчання.

так

ні

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Інтерналізація: Вчителям нашої школи бракує часу на те, щоб змінювати свій підхід до роботи та/або тестувати ідеї.

-4

-3

-2

Якщо сумарний бал з інструменту низький, тобто = [-4:0] – надається рекомендація 6.1.1, якщо бал середній, тобто = [1:2] – надається рекомендація 6.1.2, якщо бал високий, тобто = [3:5] – надається рекомендація 6.1.3.

Командна робота 1. Впізнаваність. 2. Володіння – оцінка наявності практик: Вчителі розуміють, як буде змінюватися наша школа у найближчі рік-два. План розвитку школи розробляли здебільшого вчителі. Робота над планом школи відбувається регулярно, адже це живий робочий документ. Реалізація пріоритетів і досягнення цілей переглядається принаймні раз на квартал. Ми святкуємо досягнення цілей, які були поставлені в плані. Вчителі мають усі необхідні ресурси, матеріали для досягнення поставлених цілей. 3. Інтерналізація – рівень згоди з твердженням. План розвитку нашої школи був розроблений для того, аби адміністрація могла добре відзвітуватися.

Формування спільного бачення, цілей та плану розвитку школи

Впізнаваність інструменту формування спільного бачення, цілей та плану розвитку школи.

Відповідь

Бал

Володіння інструментом: Вчителі розуміють, як буде змінюватися наша школа у найближчі рік-два.

так

ні

План розвитку школи розробляли здебільшого вчителі.

так

ні

Робота над планом школи відбувається регулярно, це живий робочий документ.

так

ні

Реалізація пріоритетів та досягнення цілей переглядається принаймні раз на квартал.

так

ні

Ми святкуємо досягнення цілей, які були поставлені у плані.

так

ні

Вчителі мають усі необхідні ресурси, матеріали для досягнення поставлених цілей.

так

ні

-6

-5

-4

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Якщо сумарний бал з інструменту низький, тобто = [-6:0] – надається рекомендація 7.1.1, якщо бал середній, тобто = [1:3] – надається рекомендація 7.1.2, якщо бал високий, тобто = [4:7] – надається рекомендація 7.1.3.

Управління проєктами 1. Впізнаваність. 2. Володіння – оцінка наявності практик: Уся робота нашої школи поділена на проєкти. Робочі завдання обов’язково мають відповідальну особу, цілі та терміни реалізації. Втілення робочих завдань відстежується й обговорюється на відповідних зустрічах/нарадах. Усі робочі завдання нашої школи відбуваються в межах пріоритетів роботи школи на рік. 3. Інтерналізація – рівень згоди з твердженням. Робота у школі – це радше постійний процес, ніж досягнення конкретних результатів.

Управління проєктами

Впізнаваність інструменту управління проєктами.

Відповідь

Бал

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Володіння інструментом: так

ні

так

ні

Втілення робочих завдань відстежується і обговорюється на відповідних зустрічах/нарадах.

так

ні

Усі робочі завдання нашої школи відбуваються в межах пріоритетів роботи школи на рік.

так

ні

-4

-3

-2

Уся робота нашої школи поділена на проєкти.

Робочі завдання обов’язково мають відповідальну особу, цілі та терміни реалізації.

Інтерналізація: Робота у школі – це радше постійний процес, ніж досягненн конкретних результатів.

Якщо сумарний бал з інструменту низький, тобто = [-4:0] – надається рекомендація 8.1.1, якщо бал середній, тобто = [1:2] – надається рекомендація 8.1.2, якщо бал високий, тобто = [3:5] – надається рекомендація 8.1.3.

Управління проєктами 1. Впізнаваність. 2. Володіння – оцінка наявності практик: Якщо хтось з учителів хоче прокоментувати роботу колег, він/вона має таку змогу.

Учителі в нашій школі охоче дають відгук на роботу один одному. Якщо хтось з учителів хоче прокоментувати роботу директора/ки, він/вона має таку змогу. Директор/ка заохочує вчителів давати відгуки на його/її роботу. 3. Інтерналізація – рівень згоди з твердженням. Навіть якщо критика конструктивна, висловлювати її в нашій школі складно.

Зворотний зв’язок

Впізнаваність інструменту зворотного зв’язку.

Відповідь

Бал

Володіння інструментом: Якщо хтось з учителів хоче прокоментувати роботу колег, він/вона має таку змогу.

так

ні

Учителі в нашій школі охоче дають відгук на роботу один одному.

так

ні

Якщо хтось з учителів хоче прокоментувати роботу директора/ки, він/вона має таку змогу.

так

ні

Директор/ка заохочує вчителів давати відгуки на його/її роботу.

так

ні

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Інтерналізація: Навіть якщо критика конструктивна, висловлювати її в нашій школі складно.

-4

-3

-2

Якщо сумарний бал з інструменту низький, тобто = [-4:0] – надається рекомендація 9.1.1, якщо бал середній, тобто = [1:2] – надається рекомендація 9.1.2, якщо бал високий, тобто = [3:5] – надається рекомендація 9.1.3.

Делегування 1. Впізнаваність. 2. Володіння – оцінка наявності практик: Директор/ка виконує радше роль лідера (надихає інших, допомагає, підтримує, організовує тощо), ніж начальника (визначає та каже іншим, що робити, а потім запитує звітування про результат). Директор/ка нашої школи вміє визнати власну помилку. Індивідуальні досягнення вчителів помічають і відзначають. Учителі знають, у чому унікальність нашої школи. Учителі знають пріоритети роботи школи на рік. 3. Інтерналізація – рівень згоди з твердженням. Якщо стається нагальна ситуація, директор/директорка схильний/схильна радше вирішити її самостійно, ніж залучати команду та/або скликати позачергову нараду. ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Делегування

Впізнаваність інструменту делегування.

Відповідь

Бал

Володіння інструментом: Директор/ка виконує радше роль лідера (надихає інших, допомагає, підтримує, організовує тощо), ніж начальника (визначає та каже іншим, що робити, і потім запитує звітування про результат).

так

ні

Директор/ка нашої школи вміє визнати власну помилку.

так

ні

Індивідуальні досягнення вчителів помічають і відзначають.

так

ні

Учителі знають, у чому унікальність нашої школи.

так

ні

Учителі знають пріоритети роботи школи на рік.

так

ні

-5

-4

-3

Інтерналізація: Якщо стається нагальна ситуація, директор/директорка схильний/схильна радше вирішити її самостійно, ніж залучати команду та/або скликати позачергову нараду.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Школа відтворює старі правктики

Школа ініціює процес змін

Школа приймає і розуміє зміни

Школа запроваджує культурні та структурні зміни

Нові практики закарбовані в культурі і структурі школи

Адаптована під український контекст схема створена за методом 2 згаданого вище експерта ДюФора. Вчителі також отримують запитання про кількість років стажу і потенційне задоволення від професії вчителя. Ці запитання виконують роль вступу до опитування. Опитування було протестоване серед п’ятьох вчителів українських державних шкіл. На основі зворотного зв’язку від них щодо формулювань запитань, їх зрозумілості та відповідності контексту школи, був сформований остаточний вигляд інструменту та перелік запитань. У анкеті запитання були перегруповані у порядку, що адаптований для зручності опитування респондентів.

Learning by Doing. R. DuFour, R. DuFour, R. Eaker, T.Many

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

3. 3. Як діагностичний інструмент виглядатиме для вчителів Дорогі учасники і учасниці опитування! Вітаємо вас у Добровільній Діагностиці Шкіл! Це опитування допоможе не лише вашій школі ефективніше розвиватися, воно також допоможе освітній сфері в цілому проходити крізь непростий етап змін. Після проходження опитування ви отримаєте рекомендації для вашої школи, які відповідатимуть стадії змін, на якій вона знаходиться. Відповіді на запитання залишаться конфіденційними і будуть використані лише в обробленому вигляді, тож відповідайте, будь ласка, максимально щиро. В опитуванні немає правильних і неправильних відповідей. Чим відвертіше ви будете відповідати, тим точнішими будуть рекомендації для подальшого розвитку вашої школи. Опитування займе орієнтовно 20 хвилин. Спробуйте виділити цей час так, аби не відволікатися. Важливо, аби ви пройшли опитування від початку і до кінця. Після того, як ви пройдете опитування, директор/ка вашої школи отримає сповіщення про те, що опитування пройдене, але рекомендації за результатами опитування отримаєте лише ви, після чого ви зможете передати їх директору/ці та вашим колегам вчителям. Оберіть, будь ласка, вашу школу Область Район/Місто Населений пункт Школа

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

1. Перед вами перший блок запитань. Він стосується деякої інформації про вас та деяких ваших особистих переконань і вражень. Скільки повних років вчительського стажу ви маєте станом на момент проходження опитування?

Якщо б у вас була змога повернутися в минуле Й переобрати професію, ви б переобрали? ні, я все одно обрала/обрав би професію вчителя; так, я обрала/обрав би іншу професію; я не можу дати однозначну відповідь на це запитання. Вкажіть, будь ласка, вашу електронну адресу (на неї за результатами опитування будуть надіслані рекомендації для вашої школи).

Оцініть, будь ласка, наскільки ви погоджуєтеся чи не огоджуєтеся з наступними твердженнями за п’ятибальною шкалою, де «1» – цілком не погоджуюся, «2» – радше не погоджуюся, «3» – важко визначитися, погоджуюся чи ні, «4» – радше погоджуюся, «5» – цілком погоджуюся. Я відчуваю впевненість у завтрашньому дні.

Умови роботи у нашій школі передбачувані.

Нашому вчительському колективу бракує доброзичливості та взаємопідтримки. Директор/директорка нашої школи відверто повідомляє колектив як про успіхи школи так і про складнощі, з якими школа зіштовхується.

Складається враження, що школа і батьки сьогодні – це два різні табори. Якщо мені доведеться піти з роботи в нашій школі, я легко знайду собі іншу.

2. Наступні питання стосуються певних робочих інструментів в організаціях. Подивіться, чи знайомі вашій школі ці інструменти і чи вони присутні у вашій школі. Оцініть, будь ласка, за п’ятибальною шкалою, наскільки кожен із наведених нижче інструментів роботи присутній у вашій школі, де «1» – у нашій школі не знають про такий інструмент, «2» – чули про такий інструмент , «3» – є перші спроби впровадження такого інструменту, «4» – використовуємо такий інструмент, але він ще не закарбувався як повсякденна практика, «5» – ми використовуємо інструмент системно, він уже став щоденною нормою. Командна робота. Конструктивний аналіз помилок, спрямований на пошук кращих рішень. Навчання в процесі роботи (безперервне навчання). Формування спільного бачення, цілей та плану розвитку школи. Управління проєктами.

Зворотний зв’язок. Делегування (уможливлює включеність вчителів в управління школою)

3. У наступному переліку відзначте відповіддю «так» лише ті практики, які впевнено присутні у вашій школі. Якщо практика присутня лише частково або не присутня взагалі – відзначте «ні».

Відзначте практики, що присутні у вашій школі

Вчителі не проти, аби їхні уроки відвідували колеги. Наради та зустрічі конструктивні та відбуваються форматі жвавих обговорень, а не монологів. Я можу відкрито та відверто говорити з іншими вчителями нашої школи про будь-які професійні, робочі питання. Я можу відкрито та відверто говорити з директором/директоркою про будь-які професійні, робочі питання. Спілкування у нашій школі легке та не бюрократизоване. Якщо в роботі вчителів стаються помилки, ми їх ретельно аналізуємо під час нарад/зустрічей. Якщо ми говоримо про помилку, ми говоримо й про те, як убезпечитися від неї в майбутньому. Рішення та ідеї, які були обговорені на нарадах, не залишаються лише словами, а втілюються у життя. Вчителі нашої школи мають змогу займатися професійним розвитком. Директор/ка нашої школи має змогу займатися професійним розвитком.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Щонайменше раз на квартал вчителі обмінюються досвідом та обговорюють, як можна покращити навчання учнів. Вчителі регулярно відвідують уроки один одного для обміну досвідом і власного навчання. Вчителі розуміють, як буде змінюватися наша школа у найближчі рік-два.

План розвитку школи розробляли здебільшого вчителі. Робота над планом школи відбувається регулярно, адже це живий робочий документ. Реалізація пріоритетів та досягнення цілей переглядається принаймні раз на квартал. Якщо ми говоримо про помилку, ми говоримо й про те, як убезпечитися від неї в майбутньому. Ми святкуємо досягнення цілей, які були поставлені в плані. Вчителі мають усі необхідні ресурси, матеріали для досягнення поставлених цілей. Уся робота нашої школи поділена на проєкти. Усі проєкти обов’язково мають відповідальну особу, цілі та терміни реалізації. Втілення проєктів відстежується й обговорюється на відповідних зустрічах/нарадах.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Якщо хтось з учителів хоче прокоментувати роботу колег, він/вона має таку змогу. Вчителі у нашій школі охоче дають зворотний зв’язок одне одному. Якщо хтось з учителів хоче прокоментувати роботу директора/ки, він/вона має таку змогу. Директор/ка заохочує вчителів давати йому/їй зворотний зв’язок. Директор/ка виконує радше роль лідера (надихає інших, допомагає, підтримує, організовує тощо), ніж начальника (визначає та каже іншим, що робити, і потім запитує звітування про результат). Директор\ка нашої школи може визнати власну помилку. Індивідуальні досягнення вчителів помічають і відзначають. Учителі знають, у чому унікальність нашої школи.

Учителі знають пріоритети роботи школи на рік.

4. Наступне запитання стосується ваших вражень про щоденну роботу у вашій школі.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Оцініть, будь ласка, чи описи наступних тверджень відповідають процесам у вашій школі у звичайний робочий день за п’ятибальною шкалою, де «1» – цілком не погоджуюся, «2» – радше не погоджуюся, «3» – важко визначитися, погоджуюся чи ні, «4» – радше погоджуюся, «5» – цілком погоджуюся. Деякі питання у нашій школі можуть довгий час не вирішувати лише через те, що немає змоги про них поговорити. Людям варто стримуватися від висловлювань на нарадах. Вчителям нашої школи бракує часу на те, щоб змінювати свій підхід до роботи та/або тестувати ідеї. План розвитку нашої школи був розроблений для того, аби адміністрація могла добре відзвітуватися. Робота у школі – це радше постійний процес, ніж досягнення конкретних результатів. Навіть якщо критика конструктивна, висловлювати її у нашій школі складно. Якщо стається нагальна ситуація, директор/директорка схильний/схильна радше вирішити її самостійно, ніж залучати команду та/або скликати позачергову нараду.

5. Наступне питання стосується вашої взаємодії з іншими вчителями у вашій школі і вашого враження про них. Зрозуміло, що вчителі є різні, але спробуйте оцінити загальну вчительську атмосферу вашої школи. Оцініть, будь ласка, за п’ятибальною шкалою, наскільки ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з наступними твердженнями щодо вашої взаємодії з іншими вчителями вашої школи, де «1» – цілком не погоджуюся, «2» – радше не погоджуюся, «3» – важко визначитися, погоджуюся чи ні, «4» – радше погоджуюся, «5» – цілком погоджуюся.

Це надійні люди, на їх дії та судження я можу покладатися. Вони постійно підвищують свою професійну компетентність. Вони не бояться визнати, що чогось не знають.

Помилка змушує їх почуватися дуже некомфортно.

Вони відкриті до нового.

Якщо їхня думка вже сформована, вони не можуть відмовитися від неї.

Для них шкільне життя – це більше, ніж просто робота.

Вони розуміють, як можна покращити функціонування нашої школи.

6. Наступне запитання стосується вашої взаємодії з директором/директоркою і вашого враження про нього/неї. Ситуації можуть бути різними, але спробуйте оцінити ваше агальне враження.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Оцініть, будь ласка, за п’ятибальною шкалою, наскільки ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з наступними твердженнями щодо вашої взаємодії з директором вашої школи, де «1» – цілком не погоджуюся, «2» – радше не погоджуюся, «3» – важко визначитися, погоджуюся чи ні, «4» – радше погоджуюся, «5» – цілком погоджуюся. Це надійна людина, на її дії та судження я можу покладатися. Він/вона постійно підвищує свою професійну компетентність. Він/вона не боїться визнати, що чогось не знає.

Помилка змушує його/її почуватися дуже некомфортно.

Він/вона відкритий/відкрита до нового. Якщо його/її думка вже сформувалася, він/вона не може відмовитися від неї. Для нього/неї шкільне життя – це більше, ніж просто робота. Він/вона розуміє, як можна покращити функціонування нашої школи.

7. У цьому запитанні відзначте відповіддю «так» лише ті ситуації чи відчуття, які спостерігаються у вашій школі. Якщо ситуація спостерігається частково або не спостерігається – відзначте «ні».

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Відзначте, які з ситуацій чи відчуттів спостерігаються у вашій школі.

Спілкування з батьками для вчителів – це стрес.

У вчителів є окремі улюблені учні. Ще до початку роботи з новим класом вчителі знають імена кожного учня. Вчителі готові змінити спосіб викладання матеріалу, якщо хтось з учнів не дає ради. Вчителі вміють модерувати дискусії в класі на потенційно конфліктні теми. Учню дозволено в будь-який момент уроку встати з-за парти.

8. І останній блок запитань стосується деяких ваших загальних переконань. Оцініть, будь ласка, наскільки ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з наступними твердженнями за п’ятибальною шкалою, де «1» – цілком не погоджуюся, «2» – радше не погоджуюся, «3» – важко визначитися, погоджуюся чи ні, «4» – радше погоджуюся, «5» – цілком погоджуюся. Школа має вказувати дітям правильний шлях в житті.

Кожна думка має право на існування, навіть якщо вона для мене неприйнятна.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Кожна людина може робити, що хоче, за умов, якщо її дії не шкодять іншим. Заради порядку в класі до окремих учнів можна застосувати примус. У кожному класі трапляються більш і менш розумні учні. До думки старших молодші повинні дослухатися.

Це всі запитання. Дякуємо за ваш час і за вашу співпрацю! Результати опитування залишаться конфіденційними. Найближчим часом вам надійдуть рекомендації для вашої школи. Ви зможете самостійно ознайомити з ними директора та/або колег. У разі запитань щодо результатів та/або рекомендацій, будь ласка, звертайтеся у Центр інноваційної освіти «Про.Світ» за телефоном +38 050 370 99 66, або електронною поштою prosvit.center@gmail.com 3.4. Технічне завдання для програмування інструменту Дослідження заповнюють вчителі. Коли хтось з учителів обирає школу і проходить опитування, директор школи отримує сповіщення про те, що опитування було пройдене, а вчителі отримають рекомендації для школи. (Чи це означає, що має бути база всіх шкіл із електронними адресами директорів?) Вчитель заходить на сайт http://nus.org.ua/. Йому потрібно ввійти у його Кабінет. У Кабінеті вчитель може перейти на опитування. Альтернативно, якщо кабінет не створюється, вчитель заходить на сторінку з опитуванням.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Йому відкривається сторінка з привітанням і вступною інформацією про опитування, його важливість та конфіденційність, щоб у вчителя сформувалося розуміння, що це важливо і безпечно – заповнити форму (результати не будуть розголошені, директор не знатиме, як саме відповіли конкретні вчителі). У вступній частині вчитель зорієнтується в тому, як виглядає процес опитування, скільки часу це займе, що відбудеться після проходження опитування. Після вступної інформації вчитель має обрати свою школу із випадаючого списку шкіл, який фіксований і запропонований системою – спочатку обирається область, далі район, далі населений пункт, далі школа. Після загальної інформації вчитель натискає «Далі» і переходить на першу сторінку опитування. Питання скомпоновані блоками. У кожному блоці запитань є невеликий вступний текст і власне питання. У першому блоці три запитання. Перше – вписати цифру від 1 до 99, друге – обрати одну з трьох відповідей, третє – вписати свою електронну адресу. Заповнивши, респондент натискає «Далі» і переходить до наступних семи блоків запитань. Більшість запитань оцінюється за п’ятибальною шкалою Лікерта: «1» – цілком не погоджуюся; «2» – радше не погоджуюся; «3» – важко визначитися, погоджуюся чи ні; «4» – радше погоджуюся; «5» – цілком погоджуюся. Одне запитання оцінюється за п‘ятибальною шкалою з іншими значеннями шкали: «1» – у нашій школі не знають про такий інструмент; «2» – чули про такий інструмент; «3» – є перші спроби впровадження такого інструменту; «4» – інструмент використовується, але ще не закарбувався як повсякденна практика; «5» – інструмент використовується системно і вже став щоденною нормою.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Два запитання матимуть варіанти так/ні для кожного із запитань. Пройшовши запитання останнього блоку, натискаючи «Завершити опитування», учасник переходить на сторінку із подякою, описом того, що відбуватиметься далі і ще одним нагадуванням про конфіденційність. Окремо має бути супровід процесу дослідження для директора (директор не заповнюю опитувальник), а саме: 1. Коли школа була обрана у переліку, директору надходить лист сповіщення про те, що хтось із його школи пройшов опитування, а також у сповіщенні надано пояснення мети і суті діагностичного інструменту. У сповіщенні обов’язково слід зазначити про конфіденційність наданої вчителями інформації. 2. Директор не має доступу до імен вчителів, які заповнили опитування, та до їхніх відповідей. Рекомендації директор отримує безпосередньо від учителів. Та сама особа може пройти опитування ще раз не раніше, ніж через три місяці після першого проходження, однак, опитування може проходити необмежена кількість вчителів з однієї школи. Важливо, аби система збору даних була зручна для проходження – усі технічні повідомлення мають бути українською мовою. Інструмент буде доступний для всіх шкіл, тому потенційно кількість даних буде зростати і має зручно зберігатися та легко читатися для аналізу. Залишається питанням, хто і як матиме доступ до всіх даних. Дані опитування буде опрацьоване автоматично – кожна відповідь матиме числове значення. Залежно від відповідей вчителя буде сформовано набір рекомендації. Наразі рекомендації у розробці.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Рекомендації для змін для шкіл відповідно до результатів діагностики. У розділі описано те, як співвідносяться відповіді респондентів із визначенням стадії шляху змін, на якій знаходиться школа.

Школа відтворює старі правктики

Школа ініціює процес змін

Стадія 1. Школа відтворює старі практики

Школа приймає і розуміє зміни

згода з ліберальнодемократичними цінностями повністю відсутня як на рівні тверджень, так і на рівні проявів безпека відсутня

Стадія 2. Школа ініціює процеси змін

Стадія 3. Школа приймає і розуміє зміни

Стадія 4. Школа запроваджує культурні та структурні зміни

безпека присутня частково

згода з ліберально-демократи-чними цінностями присутня частково як на рівні тверджень, так і на рівні проявів

згода з ліберально-демократи-чними цінностями присутня повністю на рівні тверджень, але відсутня, або частково присутня на рівні проявів

Школа запроваджує культурні та структурні зміни

Нові практики закарбовані в культурі і структурі школи

Стадія 1. Нові практики закарбовані в культурі і структурі школи

безпека присутня

згода з ліберально- демократичними цінностями присутня повністю і на рівні тверджень, і на рівні проявів

Рекомендації щодо безпеки: 1) коли безпека повністю відсутня (як проявляється загроза і перші кроки із подолання тривожності), 2) коли безпека присутня частково (як збільшувати передбачуваність); 3) коли безпека присутня повністю (як робити безпеку сталою і пильнувати, аби вона не пропадала). Рекомендації щодо ліберально-демократичних цінностей: 1) згода з ліберально-демократичними цінностями повністю відсутня як на рівні тверджень, так і на рівні проявів (як познайомитися з ліберально-демократичними цінностями); 2) згода з ліберально-демократичними цінностями присутня частково як на рівні тверджень, так і на рівні проявів (чому ліберально-демократичні цінності критичні для реформи освіти); 3) згода з ліберально-демократичними цінностями присутня повністю на рівні тверджень, але відсутня, або частково присутня на рівні проявів (як осмислити ліберально-демократичні цінності та як їх втілювати у щоденному житті); 4) згода з ліберально-демократичними цінностями присутня повністю і на рівні тверджень, і на рівні проявів (як закріплювати на рівні організації та як допомагати їх зрозуміти іншим).

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

I. Рівень безпеки: 1. Якщо безпека є, школа отримує рекомендації, як розвивати доброзичливість, терплячість до іншої точки зору тощо. 2. Якщо її немає, школа отримує рекомендації, як підвищити рівень передбачуваності. II. Віра в ліберально-демократичні цінності: 1. Якщо вона є, школа отримує рекомендації, як постійно підтримувати віру в них. 2. Якщо її немає, школа отримує рекомендації, як її розвинути (за допомогою дискусій, семінарів, воркшопів, читання книжок, проходження онлайн-курсів). III. Володіння інструментами. З кожного інструменту визначається рівень впізнаваності інструмента в школі, а також втілення практик, що становлять суть інструмента. 1. Якщо інструмент втілений у щоденній практиці, школа отримує рекомендації, як це володіння закріплювати і розвивати. 2. Якщо інструмент не втілений у щоденній практиці, школа отримує рекомендації, як почати знайомитися з інструментом і оволодіти ним. IV. Наявність звичок і компетенцій. 1. Якщо їх немає, школа отримує рекомендації, як оволодіти ними. 2. Якщо вони є, школа отримує рекомендації як їх розвивати і закріплювати на рівні організації.

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

ПРО.СВІТ

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Будемо раді зворотному зв’язку, пишіть на пошту або телефонуйте: prosvit.center@gmail.com +38 050 359 55 51