{' '} {' '}
Limited time offer
SAVE % on your upgrade.

Page 1

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Зміст Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент   5

Контекст  5

Методологія  6

Дані  6

Аналіз краудфандингових кампаній. Фактори успіху   8

Аналіз проєктів   8

Аналіз доброчинних внесків   17

Аналіз доброчинців   19

Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян   22

Самооцінка автора проєкту   22

Дані про респондентів   23

Вплив на розвиток емпатії у вчителів   25

Розвиток лідерських компетенцій авторів проєктів   28

Соціальний капітал автора проєкту   33

Вплив краудфандингових проєктів на їхніх бенефіціарів   38

Обмеження дослідження   42

Висновки  49

Нефінансові переваги краудфандингу   50


Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент Контекст

Р

еформу освіти, яка сьогодні відбувається в Україні, доповнює реформа децентралізації, відповідно до якої повноваження, фінансова та управлінська автономія передаються на місця, у громади. Працюючи зі школами тривалий час, ГО «Про.Світ» спостерігає, з якими викликами стикаються директори, вчителі та батьки у процесі реформи: брак досвіду самостійного впровадження змін, реалізації проєктів та відповідальності за процеси, пов’язані зі змінами в освіті. За нашим припущенням, людям, які працюють у системі освіти, бракує попереднього досвіду співпраці з різними стейкхолдерами. Важливо критично сприяти швидкому становленню суб’єктності шкіл та задоволенню їхніх базових потреб, щоб вони мали можливість переходити на наступний етап розвитку. Необхідні механізми, які дозволяють навчитись проєктної діяльності, комунікацій та співпраці. Одним з таких механізмів є краудфандингова платформа GoFundEd (Благодійний Фонд «ГОФ»), заснована ГО «Про.Світ». Краудфандинг — ​це доволі новий соціально-­технологічний інструмент, який дозволяє реалізовувати освітні ініціативи вчителів, учнів та громадських активістів у сфері освіти. Зазвичай дослідження впливу краудфандингу фокусуються на кількісних показниках — ​краудфандингові платформи можуть виміряти кількість реалізованих проєктів, успішних фандрейзингових кампаній, кількість доброчинців та їхніх внесків. Проте поза увагою залишається довготерміновий і нефінансовий вплив краудфандингу: вплив на команду проєкту, соціальну взаємодію між доброчинцями та авторами проєктів після їх підтримки, розвиток лідерського потенціалу авторів проєктів та вплив на бенефіціарів проєктів. GoFundEd з 2016 року надає шкільним командам менторську підтримку та супровід у впровадженні проєктів у школах, навчає співпраці, комунікації та прозорому фандрейзингу. За 3 роки на платформі опубліковано 135 шкільних проєктів, з них реалізовано 102, та залучено понад 3 млн грн на їх фінансування. Маючи цей досвід, ми поставили собі за завдання дослідити не лише ті фактори, які впливають на успішність фандрейзингових кампаній, але й те, чи впливає досвід краудфандингових кампаній на розвиток освіти у школах, формування та розвиток громадських компетенцій у авторів проєктів (вчителів) та їхню подальшу траєкторію розвитку, проаналізувати вплив на освітнє середовище

  Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

5


у школі та громаді. Зокрема, з’ясувати, чи сприяє краудфандинг зміцненню соціальної довіри громади та школи, та виявити, які механізми можуть цьому сприяти. Усвідомлюючи обмеженість такого дослідження, яке ґрунтується здебільшого на суб’єктивній оцінці досвіду стейкхолдерів, ми прагнули показати, як можна вимірювати вплив краудфандингу, та поділитись цим досвідом з людьми, які працюють над розвитком краудфандингу в Україні.

Методологія Дослідницькі запитання: ●●

Які фактори впливають на успішність краудфандингових кампаній?

●●

Чи має краудфандинг вплив на розвиток лідерських компетенцій авторів проєктів та ріст соціальної довіри в громаді, де реалізується проєкт?

●●

Як автори оцінюють вплив краудфандингу на безпосередніх бенефіціарів проєктів?

Дані ДОСЛІДЖЕННЯ КОНТЕКСТУ

Щоб дослідити фактори успішності краудфандингових кампаній, за основу ми взяли дані з краудфандингової платформи GoFundEd за період з 1 березня 2016 року до 3 липня 2019 року: інформацію про 69 авторів проєктів, 3 278 доброчинних внесків, супровідні матеріали (тексти, візуалізації, бюджети проєктів). ФОРМУВАННЯ ОПИТУВАЛЬНИКА ТА ЗБІР ДАНИХ

Щоб відповісти на друге і третє дослідницькі запитання, ми провели серію коротких інтерв’ю з авторами успішних проєктів на GoFundEd, опрацювали літературу, що стосується розвитку лідерських якостей, емпатії, формування соціального капіталу, та здизайнували опитувальник, який поширили 116-ти авторам проєктів, які мали досвід реалізації проєктів на GoFundEd. Рівень повернення анкет (response rate) становить 50 % (58 респондентів). Ми надсилали опитування як авторам успішних, так і неуспішних проєктів, проте даних від авторів неуспішних проєктів не отримали.

6

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Крім цього, ми окремо опитали доброчинців про їхній досвід у краудфандинговій кампанії, розроблений опитувальник надіслали 2 000-м респондентів та отримали 100 відповідей (рівень повернення анкет — ​5 %). ГЛИБИННІ ІНТЕРВ’Ю З АВТОРАМИ ПРОЄКТІВ

Після здійснення збору даних з вибіркою авторів ми провели 12 глибинних інтерв’ю, щоб верифікувати дані та доповнити їх якісними дослідженнями.

  Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

7


Аналіз краудфандингових кампаній. Фактори успіху

В

початковій частині дослідження ми проаналізували дані 69-ти проєктів і 3 278-ми унікальних доброчинних внесків, здійснених у період з 1 березня 2016 року по 3 липня 2019 року. Основні питання, які ми ставили перед собою — ​ це зрозуміти 1) що зумовлює успішність краудфандингових кампаній проєктів; 2) які патерни можна простежити у доброчинців; 3) хто є постійними доброчинцями, які повертаються на платформу підтримувати проєкти. КОРОТКІ ВИСНОВКИ З ОПРАЦЬОВАНОГО МАТЕРІАЛУ: ●●

Медіана розміру внеску доброчинця становить 171 грн. Така сума залишалась сталою протягом тривалого часу.

●●

Найважливішими предикаторами успішності фандрейзингових кампаній можна назвати бюджет проєкту, а також отримання внесків у перші дні кампанії.

●●

Успішними були проєкти, що збирали невеликі суми коштів.

●●

Успішні кампанії вирізнялись тим, що у перші кілька днів після старту кампанії зуміли залучити значно більшу кількість внесків, ніж неуспішні проєкти.

●●

З 1 898-ми унікальних доброчинців 239 (13 %) здійснили більше, ніж один внесок.

●●

59 % доброчинців, що підтримали більше, ніж один проєкт (141 людина) спрямовували свої внески на кілька проєктів.

●●

Підтримка більш, ніж одного проєкту, не залежить від успішності фандрейзингової кампанії, яку вперше підтримав доброчинець.

Аналіз проєктів Проаналізувавши 69 проєктів, що були реалізовані на платформі GoFundEd у період з 1 березня 2016 року до 3 липня 2019 року, ми отримали такі дані:

8

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


1) ПРОЄКТИ СТОСУЮТЬСЯ РІЗНИХ ТЕМ, ЗОКРЕМА МОЖНА ЗГРУПУВАТИ ЇХ ТАКИМ ЧИНОМ:

30 % проєктів стосуються точних наук (STEM); 15 % — ​покращення інфраструктури та комунікацій у школах; 15 % — ​мистецтва та медіа.

Тема проєкту 17%

30%

інше

проєктів стосуються точних наук (STEM)

9%

методи навчання

7%

іноземні мови

15%

7%

покращення інфраструктури та комунікацій у школах

спорт

15%

мистецвто та медіа

2) ПРОЄКТИ НАДХОДИЛИ З РІЗНИХ РЕГІОНІВ КРАЇНИ Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

  Аналіз краудфандингових кампаній. Фактори успіху

9


3) 62 % ПРОЄКТІВ ПОВНІСТЮ ПРОФІНАНСОВАНІ, 14 % — ​З АЛУЧИЛИ БІЛЬШЕ, НІЖ ПОЛОВИНУ НЕОБХІДНОЇ СУМИ, І 22 % — ​Н ЕПРОФІНАНСОВАНІ.

Статус фінансування

1 — профінансовані

15

— частково профінансовані

43

10

— непрофінансовані — у процесі

Відсоток профінансованих проєктів

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

0

20

40

60

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент 10

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

80

100

120


4) БІЛЬШІСТЬ ПРОЄКТІВ МАЛИ НА МЕТІ ЗАЛУЧИТИ СУМУ ВІД 10 000 ГРН ДО  70 000 ГРН, СЕРЕДНІЙ БЮДЖЕТ ПРОЄКТУ СТАНОВИВ 44 360 ГРН (МЕДІАНА — ​3 7 899 ГРН, СТАНДАРТНЕ ВІДХИЛЕННЯ — ​2 7 766 ГРН).

Розмір проєкту 13 10

12

11

9

10 6

5

3

4

3

0 13 0-

20 -1

110

110

0-

00

10

-1

0

90

-9

0

80

-8

0

70

-7

0

60

-6

0 -5

40

50

0 -4 30

0 -3 20

0 -2

0

1 <1

0

3

12

6

10

КІЛЬКІСТЬ ПРОЄКТІВ

15

ЦІЛЬ ПРОЄКТУ (ТИС. ГРН)

5) ПРОЄКТИ З  БЮДЖЕТОМ 10 000–35 000 ГРН ТА  ПОНАД 100 000 ГРН МАЛИ УСПІШНІ КРАУДФАНДИНГОВІ КАМПАНІЇ, НА ПРОТИВАГУ ПРОЄКТАМ, БЮДЖЕТ ЯКИХ СТАНОВИВ 75 000–90 000 ГРН.

Статус проєкту

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент 100

8%

% ПРОЄКТІВ

80

31%

— профінансовано

57%

60 40

92%

100% 69%

20 0

МАЛІ (<30)

СЕРЕД НІ (30-70)

43% В ЕЛИ К І ( 7 0 -90 )

— не профінансовано

Часткове фінансування вважається фінансуванням у цьому аналізі

ДУ Ж Е В ЕЛИ К І ( >1 0 0 )

ЦІЛЬ ПРОЄКТУ (ТИС. ГРН)

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент   Аналіз краудфандингових кампаній. Фактори успіху

11


6) УСПІХ ПРОЄКТУ СИЛЬНО ПОВ’ЯЗАНИЙ З ВІДСОТКОМ ФІНАНСУВАННЯ У ПЕРШІ ДНІ ЧИ ТИЖНІ КРАУДФАНДИНГОВОЇ КАМПАНІЇ.

% ФІНАНСУВАННЯ ПРОЄКТІВ

Ранній імпульс проєкту 46%

50

— профінансовано

40

23%

30 20 10 0

— не профінансовано

13%

7%

2%

2% ДВА ДНІ

6%

3%

1 ТИЖДЕНЬ

2 ТИЖНІ

1 МІСЯЦЬ

ЧАСОВИЙ ПРОМІЖОК

●●

Успішність проєкту можна передбачити, базуючись на відсотку залученого фінансування у перші два дні кампанії.

●● 85 % проєктів отримали щонайменше один Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент ●●

внесок у перший день кампанії.

Проєкти, що не отримали внеску у перші два дні кампанії, мали значно менше шансів бути профінансованими.

7) ДОБРОЧИННІ ВНЕСКИ НА ПРОЄКТ

120

102 103

100

60 40

74

64

80

37

31

57

72 43

52 25 Примітка: Підрахунки не враховують дофінансування

20 20 -3 0 30 -4 0 40 -5 0 50 -6 0 60 -7 70 0 -8 0 80 -9 90 0 -1 0 10 0 011 110 0 -1 12 20 013 0

10

-2 0

0

0 <1

К-СТЬ ВНЕСКІВ У ПРОЄКТІ

Середня кількість внесків у розрізі розміру проєкту

ЦІЛЬ ПРОЄКТУ (ТИС. ГРН)

12

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


1992

2000 1500

1070

570 585 164

50 -

-5 0

0

40

-4

0

406 391

30

-3

20

-2 10

0

0

289 361

500

585

60 60 -7 70 0 -8 80 0 90 90 -1 0 10 0 011 110 0 -1 2 12 0 013 0

1000

<1 0

СЕРЕДНІЙ РОЗМІР ВНЕСКУ (ГРН)

Середній розмір внесків у розрізі величини проєкту

ЦІЛЬ ПРОЄКТУ (В ТИС. ГРН)

В середньому кожен проєкт залучає 57 доброчинних внесків, а проєкти, які є неуспішними, — 14 внесків. Кількість внесків не пов’язана з успішністю краудфандингової кампанії. Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент Середня сума внеску для успішних кампаній становила 1,8 % від цілі проєкту, а неуспішних — ​0,6 %. 8)  МИ ПРОАНАЛІЗУВАЛИ ТЕКСТИ ОПИСІВ ПРОЄКТІВ, А  ТАКОЖ ФОТО ТА ВІДЕОМАТЕРІАЛИ, ЯКИМИ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ПРОЄКТ.

Довжина опису проєкту 120%

КІЛЬКІСТЬ ПРОЄКТІВ

25

100%

20 15

86% 63%

86% 71%

80%

100% 80% 60%

67%

10

40%

5

20%

0

0

— профінансовано

— непрофінансовано

— % проєктів

Часткове фінансування враховується

  Аналіз краудфандингових кампаній. Фактори успіху

13


Тексти: ●● Довжина опису проєкту коливається від 210 до 1 364 слів, в середньому — 5 ​ 10 слів (медіана — ​419, стандартне відхилення — ​213 слів). ●●

Регресійний аналіз свідчить про незначний вплив кількості тексту на успішність краудфандингових кампаній.

Зображення: ●● Більшість описів проєктів містили 2–4 зображення, 11 проєктів не пропонували зображень і 7 — ​пропонували 5–8 зображень. ●●

Регресійний аналіз не показав жодного взаємозв’язку між кількістю зображень та успішністю краудфандингових кампаній.

Також нашим зацікавленням було виявити, чи є певні теми, які більше резонують доброчинцям та впливають на успішність краудфандингових кампаній. Аналіз не виявив взаємозв’язку між темою та успішністю краудфандингової кампанії. 9) ГЕОГРАФІЯ ПРОЄКТІВ ●●

Близько половини проєктів (32/69) надійшли з маленьких міст чи сіл з менш, ніж 10 000-ми населення.

●●

15 проєктів надійшли з великих міст, з понад 1 млн населення, в той час як 16 — ​ з міст з населенням від 100 000 до 1 млн жителів.

●●

Аналіз даних показує, що немає прямого зв’язку між успішністю проєкту та його географічним розташуванням.

Кількість населення у локаціях проєктів 22%

> 1 млн

46%

<10 000

23%

100 000 – 1 млн

9% 10 000–100 000

14

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


10) ДЕМОГРАФІЧНІ ПОКАЗНИКИ АВТОРІВ ПРОЄКТІВ

Більшість авторів проєктів — ​жінки (53/69); майже половина авторів віком 31–40 років. Ні стать автора проєкту, ні вік не мають прямого впливу на успішність кампаній.

Демографічні показники авторів проєктів Стать автора

Вік автора

6%

Змішані

10% 8% 51+ <18

17%

20%

17%

Чоловіки

18-30

41-50

77%

45%

Жінки

31-40

1 1 ) О Д Н І Є Ю З   І Н Т Е Р В Е Н Ц І Й , Я К І П Р О П О Н У В А Л А П Л АТ Ф О Р М А , Є СПІВФІНАНСУВАННЯ ПРОЄКТІВ. ПОЧАТКОВИМ ПРИПУЩЕННЯМ БУЛО ТЕ,  ЩО ОТРИМУЮЧИ ГАРАНТОВАНУ СУМУ СПІВФІНАНСУВАННЯ ВІД ПАРТНЕРСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, КРАУДФАНДИНГОВІ КАМПАНІЇ МАТИМУТЬ БІЛЬШЕ ШАНСІВ БУТИ ЦІЛКОМ ПРОФІНАНСОВАНИМИ. Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

Результати проєктів 80

% ПРОЄКТІВ

70 60 50 40 30 20 10 0

Профінансовано

Частково профінансовано

— дофінансування

Не профінансовано

— без дофінансування

  Аналіз краудфандингових кампаній. Фактори успіху

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

15


Проте аналіз проєктів показує, що співфінансування дозволяє проєктам досягнути 50 % інвестицій («гнучкого фінансування»), однак не впливає на успішність краудфандингової кампанії. Проаналізувавши надходження проєктів протягом трьох років, можна також резюмувати, що: ●● Збільшилась кількість проєктів із маленьких міст та сіл. ●●

Збільшились розміри бюджетів проєктів та цілі, які проєкти перед собою ставлять.

З викликів спостерігається, що: ●● Кількість проєктів, що отримують фінансування у перші два дні кампанії, зменшується. ●●

16

Загалом успішність краудфандингових кампаній зменшується.

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Аналіз доброчинних внесків Проаналізовано 3 278 унікальних доброчинних внесків, що були здійснені на платформі GoFundEd з 1 березня 2016 року до 3 липня 2019 року. Задля більш об’єктивної оцінки було вилучено внески, здійснені членами команди проєкту, а також тестові внески. Медіана внесків становить 171 грн, середній внесок — ​582 грн. Близько половини внесків становили менше 100 грн і 84 % внесків — ​менше 500 грн.

Розмір внеску >5000 грн

1000-5000 грн

2%

7%

501-1000 грн 7%

100 грн 101500 грн

48%

36%

Простежується сезонність внесків: більшість внесків були здійснені у другій половині 2016/2017 та 2017/2018 шкільних років.

350

Кількість внесків по місяцях

КІЛЬКІСТЬ ВНЕСКІВ

300

Теорія змін 250 в освіті: краудфандинг як інструмент 200 150 100 50

Бе

р

20 Тр 16 а 20 1 Л ип 6 20 Ве 16 р 20 Л ис 16 т2 01 6 С іч 20 Бе 17 р 20 Тр 17 а 2 Л 017 ип 20 Ве 17 р Л 201 ис 7 т2 01 7 С іч 20 Бе 18 р 2 Тр 018 а 20 18 Л ип 20 18

0

  Аналіз краудфандингових кампаній. Фактори успіху

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

17


Активність доброчинців на активний проєкт щомісяця КІЛЬКІСТЬ ВНЕСКІВ

60 50 40 30 20 10

20 ис 16 т2 01 6 С іч 20 17 Бе р 20 Тр 17 а 20 17 Л ип 20 Ве 17 р 20 17 Л ис т2 01 7 С іч 20 Бе 18 р 20 18 Тр а 20 1 Л ип 8 20 18

16

Л

р

20

Ве

16 ип

20 Л

Тр а

Бе

р

20

16

0

Варіативність кількості внесків можна пояснити взаємозалежністю з кількістю проєктів на платформі (наприклад, з 10-ма активними проєктами можна очікувати більшої активності доброчинців, аніж коли на платформі 2 активних проєкти). Наведений вище графік показує активність доброчинців на активний проєкт щомісяця. Кількість на активний проєкт коливається в межах 8–55 внесків, Теорія змін в освіті: внесків краудфандинг як інструмент в середньому — ​21 внесок на активний проєкт. Помітно також, що ця кількість знижується. Розмір внеску залишається незмінним, винятком є ріст у вересні 2017 року, що ймовірно є штучним результатом великої кількості незначних внесків, здійснених в цей період часу.

18

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Аналіз доброчинців

Аналіз доброчинців

Щоб проаналізувати дані доброчинців, ми взяли за основу 1 838 унікальних електронних адрес людей, що здійснили внески у період з 1 березня 2016 по 3 липня 2019 року. % донорів за типом КІЛЬКІСТЬ ДОБРОЧИНЦІВ

13%

Вік автора

Декілька внесків

87%

Один внесок

150

141

120 90 60

35 25

30 0

2

3

4

15 5

6

6

11

6

7

8≤

КІЛЬКІСТЬ ВНЕСКІВ

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

239 доброчинців (13 %) зробили більше, ніж один внесок, а 59 % цих доброчинців зробили внески у 2 проєкти, 25 % — ​внески у 3–4 проєкти, і 16 % — ​у 5 чи більше.

СЕРЕДНІЙ РОЗМІР ВНЕСКУ (ГРН)

Середній розмір внеску за типом доброчинця 800 700 600 500 400

759 501

300 200 100 0

ДЕКІЛЬКА ВНЕСКІВ

ОДИН ВНЕСОК

ТИП ДОБРОЧИНЦЯ

  Аналіз краудфандингових кампаній. Фактори успіху

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

19


Аналіз внесків також показує, що постійні доброчинці в середньому здійснюють більші внески, аніж ті доброчинці, що разово підтримують проєкти. Спостерігається також те, що другий внесок доброчинець, що повертається, здійснює протягом місяця після першого внеску. Час між наступними внесками скорочується, що показує часовий паттерн підтримки доброчинцями проєктів.

Проміжок між 1им і 2им внесками доброчинця, що повернувся 8%

8% більше року

6-12 місяців

31%

2-6 місяців

53%

1 місяць

Успішність фандрейзингової кампанії проєкту, який доброчинець вперше підтримав, не впливає на повторну підтримку інших проєктів. Аналізуючи доброчинців та їхні внески, можна виокремити їх у такі категорії: змін в освіті: краудфандинг як інструмент Доброчинці проєктів (41 %) — ​підтримують виключно один проєкт. 72 з них ((1))Теорія зробили невеликий внесок (до 500 грн), 9 — ​великі внески (500–1 000 грн), та 16 — ​дуже значні внески (типово від 2 000 до 10 000 грн). ((2)) Нові прихильники (35 %) — ​ці доброчинці здійснювали 2–3 внески (до  500 грн) до 2–3 проєктів. Ця когорта включає також самих авторів проєктів (11 авторів), які підтримували проєкти одне одного. ((3)) Доброчинці-­початківці (10 %) — ​зробили 4 чи більше невеликих внесків (до 500 грн) в різні проєкти. ((4)) Великі доброчинці (8 %) — ​зробили кілька внесків у різні проєкти на суму 500–1 000 грн. ((5)) Постійні доброчинці (3 %) — ​зробили великі внески (2 000–10 000 грн) в різні проєкти. ((6)) Інші (3 %) — ​складаються з членів команди «Про.Світ», наглядової та дорадчої ради організації, авторів проєктів, що підтримували власні проєкти.

20

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Категорії доброчинців 50

8%

3%

ІНШІ

0

10%

ПОСТІЙНІ ДОБРОЧИНЦІ

10

НОВІ ПРИХИЛЬНИКИ

20

ДОБРОЧИНЦІ ПРОЄКТІВ

30

ВЕЛИКІ ДОБРОЧИНЦІ

35%

40

Д О Б Р О Ч И Н Ц І - П О Ч АТ К І В Ц І

41%

3%

Деякі обмеження для аналізу доброчинців: ●● Деякі доброчинці використовують декілька різних електронних адрес для підтримки проєктів, що може спричинити недорахування постійних доброчинців. Теорія доброчинці змін в освіті: краудфандинг як інструмент ●● Деякі могли здійснювати внески від імені інших людей, користу-

ючись своєю електронною скринькою, що може штучно збільшити кількість доброчинців, що повертаються.

●●

Деякі доброчинці могли зробити більш, ніж 2 внески, не користуючись платформою (через друзів чи родичів), що могло спричинити недорахування кількості доброчинців, що повертаються.

  Аналіз краудфандингових кампаній. Фактори успіху

21


Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян щоб дослідити нефінансовий вплив краудфандингу, ми здійснили огД лялядтого, наукової літератури та провели ряд інтерв’ю з авторами проєктів. На основі зібраних даних склали онлайн-­анкету з опитуванням і надіслали її 116-ти авторам проєктів зі 138-ми (для аналізу обрані лише ті автори, які зазначили, що працюють чи працювали вчителями у школах у період реалізації проєктів), що реалізовували свої проєкти у період з 1 березня 2016 по 1 квітня 2019 року. Анкету розповсюдили за допомогою електронної пошти. Зі 116-ти авторів анкету заповнили 58 (50 %), усі вони мали успішний досвід реалізації проєкту. Опитування вимірює суб’єктивне сприйняття вчителями впливу краудфандингової кампанії на розвиток лідерського потенціалу, а також деякі ширші аспекти взаємодії з доброчинцями. Ми також провели серію глибинних інтерв’ю, щоб верифікувати дані авторів проєктів. Опитування складалось з трьох частин:

1. Самооцінка автора проєкту Самооцінка передбачала три основні підтеми: 1.1. Оцінка автором розвитку власної емпатії, що дозволяє йому/їй краще розуміти потреби учнів та формувати навчальний досвід у інклюзивний спосіб з урахуванням потреб різних учнів. Задля конструювання запитань використали дослідження емпатії (питання 1–10) 1. 1.2 Оцінка автором розвитку власного лідерського потенціалу та впливу крауд­ фандингових кампаній на подальший професійний розвиток. За основу взяли методологію, розроблену Джозефом Мерфі «Професійні стандарти для освітніх лідерів», та адаптували до українського контексту 2. 1

Initial development and validation of the teachers empathy scale: TES by Boubette Bouton https://getd.libs. uga.edu/pdfs/bouton_bobette_201405_phd.pdf

2 Professional Standards for Educational Leaders The Empirical, Moral, and Experiential Foundations Joseph F. Murphy — ​Vanderbilt University, Nashville, TN, USA https://us.sagepub.com/en-us/nam/professional-­standards-for-educational-­leaders/book250300

22

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


1.3. Вимір соціального капіталу автора проєкту — ​перевірка згуртованості спільноти, у якій діє автор та співставлення з успішністю краудфандингових кампаній. Насамперед, чи впливає кількість взаємодії між членами спільноти на грошові інвестиції та залученість у життя школи/громади. За основу взяли дослідження Світового Банку з виміру соціального капіталу 3. В майбутньому ми передбачаємо, що автор заповнюватиме цю самооцінку на початку співпраці з платформою та за рік після завершення проєкту, що дозволить порівняти показники та, відповідно, перевірити, чи мав вплив краудфандинг. Сьогоднішній аналіз не передбачає порівняння та з’ясування впливу, який мав краудфандинг на розвиток автора в часі — ​лише його суб’єктивну думку стосовно впливу краудфандингу вже після завершення співпраці.

2. Дані про респондентів: 1. Більшість авторів працюють у середній та старшій школі.

Зайнятість у школі авторів проєктів 85,7% 62,5% 42,9%

СЕРЕДНЯ ШКОЛА

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

СТАРША ШКОЛА

2. Майже половина авторів викладають предмети точних наук та інформатику — ​48,3 %, наступна група — ​вчителі, що розвивають мовну компетенцію, — 34 %, природничі науки — ​16,1  %, решта викладають мистецькі предмети, залучені в неформальну освіту чи навчають у початкових класах.

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент 3 Measuring Social Capital: An Integrated Questionnaire https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/15033

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

23


Предмети, які викладають автори проєктів 35%

30,4

8,9

10,7 ІНШІ

5,4

П О Ч АТ К О В І К Л А С И

7,1

МИСТЕЦТВО

0%

16,1 ІНОЗЕМНА МОВА

5%

ФІЛОЛОГИ

10%

І Н Ф О Р М АТ И К А

15%

17,9

16,1 ТОЧНІ НАУКИ

17,9

20%

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

25%

Н Е Ф О Р М А Л Ь Н А О С В І ТА

30%

3. Більшість респондентів (64 %) пропрацювали у школі від 10-ти до 44-х років, 24 % — ​5–10 років і 12 % — ​до 5 років. Медіана — ​15 років досвіду у школі, Теорія​1змін в освіті: краудфандинг як інструмент мода —  6 років.

24

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


3. Вплив на розвиток емпатії у вчителів Опитування стосовно емпатії ґрунтується на перевірених розробках кількох американських експертів, а саме: ●● концепція індивідуальної уважності (Langer & Moldoveanu, 2000), відповідно до якої індивідуальна уважність передбачає наявність таких якостей, як гнучкість, пильність, відкритість та спроможність припинити робити те, що не працює. Індивідуальна уважність допомагає критично обдумувати та сприймати інформацію; не уникати інформації, навіть якщо вона негативна чи некомфортна; аналізувати те, що відбувається в середовищі; усвідомлювати зміни чи їх необхідність та шукати ефективні шляхи їх здійснення. ●●

концепція розвитку та підтвердження емпатії вчителів (Bobette Bouton, 2014), відповідно до якої розвиток уважності до соціально-­емоційних станів учнів є однією з критичних навичок вчителів. Автором запропоновано шкалу вимірювання емпатії вчителів у школах.

Основним нашим припущенням про причини, що гальмують школи у втіленні освітніх змін, є те, що школи (та учасники шкільного життя) можуть на ціннісному рівні бути не переконані, що їхні рішення безпосередньо покращують навчальний досвід учнів. Для кращого розуміння потреб учнів необхідно почути їх і усвідомити та знайти ефективні способи відповідати на них. Ми задались питанням, чи розробка освітнього проєкту та втілення його у школі за допомогою краудфандингу допомагає вчителям розвинути уважність до потреб учнів та співпереживання. Вимірювання емпатії відбувалось через індивідуальне сприйняття автором проєкту: ●● навички спостереження за потребами учнів та розуміння потреб; ●●

вміння реагувати на емоційний стан учнів;

●●

вміння взаємодіяти з учнями, які виявляють свої потреби чи інтереси у різний спосіб.

В анкеті ми запропонували оцінити 10 тверджень за шкалою Лайкерта 4 від 1 до 5, де «1» — ​цілком не погоджуюся, «2» — ​радше не погоджуюся, «3» — ​важко визначитися, погоджуюся чи ні, «4» — ​радше погоджуюся, «5» — ​цілком погоджуюся. За результатами відповідей респондентів розраховуються бали та формуються індивідуальні показники, які ми узагальнили.

4

https://en.wikipedia.org/wiki/Likert_scale

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

25


Результати опитування Я вважаю, що, спостерігаючи за людиною, я розумію, як людина почувається. Мені подобається бути поруч з людьми, які мають інші інтереси та вподобання, ніж я.

56

54

Якщо учень чи учениця вважає щось несправедливим, я слухаю аргументи і намагаюсь зрозуміти його/її позицію.

56

Мені досить важко розуміти потреби сучасних учнів, їхні зацікавлення та інтереси.

48

Під час планування уроку я враховую сильні сторони своїх учнів та сторони, які їм потрібно покращувати.

56

Зазвичай я намагаюсь зрозуміти емоційний стан учнів, звертаю увагу на їхню мову тіла та жести.

56

Мені складно спілкуватись з тими учнями, які не розділяють зі мною захоплення предметом, який я викладаю.

51

2

8

5

3,96

4

3,69

4

4,7

5

1,9

2

4,54

5

4,39

4

1,96

2

К - СТ Ь Р ЕС ПО НДЕНТІ В

26

— відповіли

— у середньому

— не дали відповіді

— медіана

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


1) 82 % вчителів цілком погоджуються чи радше погоджуються з твердженнями «Я вважаю, що спостерігаючи за людиною, я розумію, як людина почувається», 98 % — ​з «Якщо учень чи учениця вважає щось несправедливим, я слухаю аргументи і намагаюсь зрозуміти його/її позицію», 94.6 % — ​стверджують, що враховують сильні сторони учнів під час планування уроків. 2) Трохи менше вчителів — ​51,8 % — ​погоджуються або радше погоджуються з твердженням, що їм подобається бути поруч з людьми, які мають інші інтереси та вподобання. 3) 64 % респондентів не погодились або радше не погоджуються з твердженнями, що їм важко розуміти потреби учнів та що їм складно спілкуватись з учнями, які не розділяють захоплення предметом. Наступне питання стосувалось викликів, які вчителі спостерігають в навчальному середовищі. Більшість (52 %) зазначили, що проблема полягає у мотивації учнів. Одним із наступних етапів дослідження може бути аналіз взаємозв’язку між емпатією вчителів та їхньою здатністю впливати на зміну навчального середовища відповідно до потреб учнів та на їхню мотивацію навчатись та досягати навчальних результатів.

Виклики, які вчителі спостерігають в навчальному середовищі 16,9% інше

3,4%

команда

52,5%

8,5%

мотивація учнів

розвиток навичок

3,4%

осучаснення обладнання

15,3%

осучаснення методик

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

27


Розвиток лідерських компетенцій авторів проєктів Одним з важливих елементів краудфандингових кампаній є навчання через дію, а, отже, це можливість авторів проєктів розвинути в собі навички, необхідні сьогодні, щоб втілювати освітні зміни в школах. Опитування, побудоване на роботі американського дослідника Джозефа Мерфі, передбачає оцінку автором власних компетенцій у трьох основних категоріях: 1) проєктний менеджмент; 2) лідерство; 3) командна робота та вміння залучати людей. Респондентам було запропоновано оцінити себе за шкалою Лайкерта, де «1» — ​ цілком не погоджуюся, «2» — ​радше не погоджуюся, «3» — ​і погоджуюсь і ні в рівній мірі, «4» — ​радше погоджуюся, «5» — ​цілком погоджуюся, «0» — ​важко відповісти. Ми отримали наступні відповіді з категорії «проєктний менеджмент», які було усереднено: САМООЦІНКА АВТОРАМИ ПРОЄКТІВ КОМПЕТЕНЦІЙ У  ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

28

Я зазвичай уважний/-на до деталей у своїй роботі.

4.43

Якщо в роботі виникають проблеми, я впевнений/н а, що маю змогу їх вирішити.

4.34

Я легко планую хід проєкту в часі, послідовність дій, які потрібно здійснити для того, щоб реалізувати проєкт.

3.84

Мені легко встановити чіткі цілі проєкту.

4.05

Мені легко спланувати бюджет проєкту.

3.93

Я вмію залучати фінансування для нашого проєкту.

3.45

Я достатньо гнучккий/-ка і можу вносити певні зміни у проєкт, коли це потрібно.

4.43

Мені не складно займатись фандрейзингом та залучати ресурси для проєкту.

3.2

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Автори доволі позитивно оцінюють свою компетенцію з проєктного менеджменту, найбільш позитивно — ​свою уважність до деталей, гнучкість, вміння давати раду з проблемами, а найменш позитивно — ​фандрейзинг та залучення ресурсів, а також планування алгоритму та втілення проєкту в часі. САМООЦІНКА АВТОРАМИ ПРОЄКТІВ КОМПЕТЕНЦІЙ У КОМАНДНІЙ РОБОТІ Я відчуваю підтримку від колег у школі та їхню зацікавленість у моїй діяльності.

3.38

Я вважаю, що вміння управляти людьми та ресурсами – це одна з моїх сильних сторін.

3.7

Якщо комусь у школі важко впоратись з проблемною ситуацією, я охоче надаю підтримку.

4.52

Я відчуваю, що спільнота батьків/громади зацікавлена у шкільних проєктах.

3.5

Мені хочеться реалізовувати наступні ініціативи у школі, адже я відчуваю достатню впевненість в собі та підтримку інших.

3.71

Стосовно командної підтримки та вміння залучати людей більшість авторів зазначають, що готові надавати підтримку іншим, але значно менше відчувають підтримку від колег у школі, а найменше — ​підтримку від батьків та громади. САМООЦІНКА АВТОРАМИ ПРОЄКТІВ ЛІДЕРСЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ Мені легко бачити основну ідею проєкту та пояснювати її іншим.

4.36

Мені притаманно продумувати стратегію розвитку проєкту.

3.98

Я розумію, який вплив мав шкільний проєкт на розвиток громади та нашої спільноти.

4.48

Мені подобається обговорювати місію нашої роботи з командою проєкту.

4.45

Серед категорії «Лідерство» найменш позитивно автори оцінюють свою здатність продумувати стратегію розвитку проєкту. Запитавши, що автори проєктів хотіли б розвивати у собі, ми отримали наступні відповіді:

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

29


Навички, які автори хотіли б розвинути Дизайн освітніх рішень Проєктний менеджмент Фінансовийменеджмент Фандрейзинг Комунікація та промоція Командотворення Інше 0

5

10

15

20

25

Найвагомішою підтримкою на шляху професійного вдосконалення під час кампанії є модератор платформи, який надає менторський супровід авторам проєкту — ​це зазначили 66 % опитаних. Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

Найвагоміша підтримка на шляху професійного вдосконалення під час кампанії Власний досвід

Навчальні програми «Про.Світ»

7,1 10,7 0%

20%

14,3

66,1 40%

60%

80%

100%

Спілкування з менторами платформи Досвід інших учасників/друзів/колег

Загалом, якщо підсумовувати дані, то можна побачити, що автори: ●●

Доволі позитивно оцінюють свої навички з проєктного менеджменту та лідерства: в середньому на 4 з 5 балів за шкалою Лайкерта.

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

30

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


●●

Найбільше потребують розвитку такі компетенції, як стратегічне планування, залучення ресурсів та фандрейзинг, планування проєкту.

●●

Відчуття респондентами підтримки від колег та батьків/громади не оцінюється позитивно (медіана — ​3 бали). Можна припустити, що це також зумовлено нечастою взаємодією між авторами та потенційними доброчинцями (дані про взаємодію — ​у розділі нижче).

●●

Найефективнішим способом навчання та вдосконалення компетенцій є менторський супровід модератора платформи.

85 % авторів проєктів зазначили, що відчувають зміну у ставленні до себе від учнів після реалізації проєкту, зокрема, 38 % з них зазначає, що зросла мотивація учнів до навчання, 29 % — ​покращилась комунікація з учнями, а 14,5 % зазначають, що стали більш впевненими у собі та своїх ідеях, у 12 % — ​з’явились нові ідеї.

Яку зміну Ви відчули після реалізації проєкту? 5,5%

38,2%

інше

мотивація учнів зросла

12,7%

наступні кроки, ідеї

14,5%

власна впевненість

29,1%

комунікація з учнями

Крім цього, 62 % авторів зазначили, що відчули зміну у ставленні колег, 51 % з них вважають, що ставлення стало більш позитивним. Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

31


Що у вас змінилось після реалізації проєкту? 5,1% інше

5,1% з’явились різні шляхи вирішення проблем/ ширше бачення

1,7%

команда

23,7%

розширилось коло однодумців

6,8%

нічого не змінилось

57,6% з’явилась віра у власні сили

Основним відкриттям про себе після реалізації проєкту вчителі вважають віру у власні сили (61 %) та розширення кола однодумців (25 %), і лише 7 % вважають, що нічого не змінилось. Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

32

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Соціальний капітал автора проєкту

ФОРМУВАННЯ ДОВІРИ ВСЕРЕДИНІ ШКОЛИ

Нашим припущенням було те, що формування та спільна реалізація проєктів через краудфандингову кампанію може сприяти новій організаційній культурі, а саме — ​довірі серед учасників навчального процесу. Довіра — ​це стан взаємодії, коли представники спільноти школи проявляють у своїй поведінці доброзичливість, надійність, компетентність, чесність, відкритість. У час швидких змін, коли багато процесів та ситуацій важко спрогнозувати, саме середовище довіри стає основою для спільного пошуку кращих рішень та відповідей на непрості питання, адже воно уможливлює діалог та співпрацю. Довіра передбачає відповідальне й уважне (небайдуже) ставлення до своєї ролі та завдань в рамках діяльності школи та її розвитку. Саме тому ми виокремили запитання, що стосуються комунікації між вчителем та спільнотою. Оскільки всі респонденти опитування мали позитивний досвід краудфандингової кампанії, то можна припустити, що ці дані також описують тенденцію використання комунікаційних каналів як таку, яка веде до успішної реалізації проєкту на платформі. 39 % вчителів зазначають, що обговорювали проєкт у школі кілька разів на місяць.

Обговорення проєкту у школі 39,3%

40 35 30 25

19,6%

20

16,1%

14,3%

15

7,1%

10 5 0

Майже не відбувались/ не відбувались

Раз на півроку

Кілька разів на місяць

1-2 рази на тиждень

Майже щодня/ щодня

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

33


41 % з них зазначають, що спілкуються про проєкт під час фізичних зустрічей у школах найчастіше, а 46 % — ​через соціальні мережі (Facebook, Viber, Telegram). КОМУНІКАЦІЯ З ДОБРОЧИНЦЯМИ

Для інформування доброчинців автори проєктів можуть використовувати різні канали комунікації. На думку авторів, найефективнішими каналами комунікації, після застосування яких вони помітили збільшення внесків на платформі, є соціальні мережі (83,9 %), родичі та друзі (53,6 %), значно менше — ​місцеві та інші видання. З цих даних можна зробити припущення, що персональне звернення до доброчинців діє ефективніше, ніж публікації в засобах масової інформації. Помітно, що автори практично не використовували електронних листів, щоб поінформувати про свій проєкт.

Найефективніші канали комунікації СОЦМЕРЕЖІ

100

80

60

83,9%

РОДИЧІ, СУСІДИ, ДРУЗІ

53,6%

ОРГАНІЗАЦІЇ (ЛЮДИ), ЩО ПОШИРЮЮТЬ ІНФОРМАЦІЮ

40 МІСЦЕВА ГАЗЕТА

20

5,4%

МІСЦЕВЕ ТБ

14,3%

3,6%

ВЕБСАЙТ ГРОМАДИ/ МІСТА

3,6%

ІНТЕРНЕТ (МЕДІА)

ІНШЕ

10,7%

12,5%

0

Ми запитали авторів проєктів, як часто вони обговорюють новини, ідеї у публічних просторах з малознайомими людьми. 35,7 % зазначають, що роблять це раз на місяць, 28 % — ​майже ніколи не зустрічаються з іншими у публічному а 26,8 % — ​ облять це раз на тиждень. Отже, можна Теорія змінпросторі, в освіті: краудфандинг якрінструмент припустити, що фізична взаємодія не є визначальною для успішності краудфандингового проєкта.

34

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Обговорення новин, ідей у публічному просторі Майже ніколи не зустрічаюсь у публічних просторах

28,6% 35,7%

Раз на місяць

26,8%

Приблизно раз на тиждень

7,1%

Майже щодня 0

5

10

15

20

25

30

35

40

САМООЦІНКА АВТОРОМ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

За нашим припущенням, краудфандингові проєкти можуть сприяти зростанню Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент соціального капіталу у школі. Соціальний капітал — ​це мережа зв’язків між зацікавленими сторонами, які живуть і працюють у спільноті, що уможливлює ефективне функціонування цієї спільноти. Підтримуючи проєкти, доброчинці інвестують фінансово у ідеї, які покращують освітнє середовище, а отже, долучаються до змін у спільноті. Запитання, поставлені вчителям, мали на меті зібрати дані стосовно суб’єктивної оцінки автором проєкту свого соціального капіталу (потенційний соціальний капітал) та того, чи потенційний капітал переростає в реальний соціальний капітал, що можна перевірити частотою взаємодії між вчителем та доброчинцями, зростанням зацікавленості доброчинців у житті школи та утворенням нових зв’язків між ними. Вимір соціального капіталу здійснений за  методикою Світового Банку «Measuring Social Capital: An Integrated Questionnaire», яку було адаптовано до українського контексту 5. 1) Скільки людей долучаються до шкільних активностей? У середньому автори зазначили 176 активних людей (медіана — ​50, стандартне відхилення — ​322). 2) До скількох людей за межами безпосередньо вашої сім’ї чи родини ви могли б звернутися з пропозицією інвестувати у цей проєкт? У середньому — ​81 (медіана — ​15, стандартне відхилення — ​175).

5 World Bank Working Papers: Measuring Social Capital: An Integrated Questionnaire: https://openknowledge. worldbank.org/handle/10986/15033

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

35


3) Скільки з цих людей, на вашу думку, можуть відреагувати на вашу пропозицію і надати (вже надали) підтримку й інвестувати ці кошти? Автори зазначили, що з 81-єї людини в середньому надати підтримку можуть 37 % (30 людей; медіана — ​10, стандартне відхилення — ​68). 4) Скільки людей з вашої громади підтримали проєкт фінансово? В середньому — ​48 (медіана — ​30, стандартне відхилення — ​81). Нашою гіпотезою є також те, що важливим фактором успішності проєкту є впевненість автора у достатній підтримці від громади, а також відчуття власної приналежності до спільноти. З опитаних респондентів більшість (76 %) зазначає, що відчуває свою приналежність до спільноти, у якій проживає.

Соціальний капітал Скільки людей долучаються до шкільних активностей? До скількох людей за межами безпосередньо вашої сім’ї чи родини ви могли б звернутися по допомогу? Скільки з цих людей, на вашу думку, можуть відреагувати на вашу пропозицію і надати допомогу? Скільки людей з вашої громади підтримало ваш проєкт фінансово?

0

50

100

150

200

Теорія змін в освіті: як інструмент Аналізуючи дані,краудфандинг можна помітити тенденцію, що в середньому з середовища

активних учасників шкільного життя приблизно чверть (27 %) фінансово підтримують проєкти. Впродовж реалізації проєкту автори також можуть розвивати свої навички з побудови партнерств та залучення різних гравців до шкільного життя. Зокрема, ми поцікавились, чи залучали автори локальний бізнес, громадські організації впродовж кампанії: 37 % респондентів залучали інші організації.

36

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ПАРТНЕРСТВ

Одним з питань, які ми хотіли перевірити, було залучення до проєктної діяльності партнерських організацій, які можуть формувати локальну навчальну екосистему. Ми запитали авторів проєктів, чи залучали вони до проєкту інші організації, і побачили, що 38 % відповіли ствердно.

Чи залучали Ви інші організації до співпраці? 38,9% так

61,1% ні

Примітно, що ті автори, які відповіли ствердно, здебільшого залучили більше, ніж одну організацію, до співпраці. В середньому кожен такий автор залучав 3 організації. Усі залучені організації можна типологізувати. Найбільше автори залучали місцеві організації, що діють в їхньому регіоні. Серед залучених близько 40 % продовжують неномінально співпрацювати з авторами після завершення проєкту. Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

Типи залучених проектів 12

2 3 8 2 3 3 2 0

2

4

6

8

10

12

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

37


Вплив краудфандингових проєктів на їхніх бенефіціарів У середньому один проєкт впливає на 135 учнів (мінімально — ​5, максимально — ​ 900, стандартне відхилення — ​203 учні). ●●

84 % респондентів вважають, що мотивація учнів внаслідок проєкту збільшилась.

●●

82 % — ​вважають, що залученість учнів у життя школи зросла внаслідок проєкту.

●●

84 % респондентів вважають, що учні розвинули навичку критичного мислення впродовж проєкту.

●●

75 % — ​вважають, що учні розвинули навичку аргументації.

●●

83 % — ​вважають, що учні тепер краще розуміють поняття лідерства.

●●

80 % — ​зазначають, що учні отримали змогу розвиватись за власним вектором.

●●

76 % — ​відчули, що у класі стала більш дружня атмосфера, стало більше довіри.

Що стосується самих вчителів, то ●● 92 % зазначають, що їм стало цікавіше проводити уроки. ●●

89 % почали частіше шукати матеріали та нові технології для проведення уроків.

Залученість та активність учнів на уроках

44,6%

48,2%% однозначно збільшилась

Чи стали учні більш активними в соціальному житті

1,8%

однозначно так

не змінилась

14,3%

1,8%

не вплинуло

1,8%

радше так

трохи змінилась

38

35,7%

35,7%

збільшилась

погоджуюсь

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Чи розвинули учні критичне мислення в результаті впровадження проєкту? 1,8% не вплинуло

14,5% радше так, ніж ні

47,3% однозначно так

36,4% погоджуюсь

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

Чи покращились в учнів навички аргументації? 1,8% не вплинуло

23,6% радше так, ніж ні

38,2% однозначно так

36,4% погоджуюсь

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

39


Чи краще учні тепер знають і розуміють поняття лідерства? 1,9% не вплинуло

14,8% радше так, ніж ні

35,2% однозначно так

48,1% погоджуюсь

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

Учні мають можливість розвиватися індивідуально, за власним вектором 5,4% не вплинуло

14,3% радше так, ніж ні

42,9% однозначно так

37,5% погоджуюсь

40

Теорія в освіті: краудфандинг як інструмент Теорія змінзмін в освіті: краудфандинг як інструмент


Чи стала у класі більш довірлива й дружня атмосфера? 1,9% не вплинуло

22,2% радше так, ніж ні

42,6% однозначно так

33,3% погоджуюсь

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

41


Обмеження дослідження Важливим обмеженням цього дослідження є те, що воно здебільшого спиралося на самооцінку авторів проєктів стосовно того, наскільки краудфандинг допомагає отримати нефінансові вигоди від користування інструментом. Також, оскільки методологія оцінки була розроблена та протестована після трьох років функціонування краудфандингу, то не передбачає базового оцінювання, що мало б здійснюватись перед початком роботи з автором проєкту, тож ми не можемо побачити, чи змінились показники у динаміці. Ми сподіваємося, що в майбутньому ця методологія оцінювання буде застосовуватись до і після краудфандингових кампаній, що дасть змогу змоделювати взаємозв’язок між показниками краудфандингу та зрозуміти, чи є безпосередній вплив на розвиток лідерських компетенцій та зміну соціального капіталу. Окрім цього, участь в опитуванні взяла більшість авторів, проте опитування не заповнили респонденти, що мали негативний досвід у реалізації краудфандингових кампаній. Таким чином, ми не можемо робити узагальнені висновки стосовно впливу краудфандингу, а лише говорити про тенденції, які визначають ті, хто мав успішний досвід в реалізації краудфандингових кампаній. Одним з обмежень, з якими ми також стикнулись, є відсутність безпосереднього зворотного зв’язку від бенефіціарів проєкту (учнів). Для того, щоб верифікувати судження авторів проєктів, потенційно важливо здійснювати візити у школи та проводити інтерв’ювання безпосередньо учнів. ВПЛИВ НА ДОБРОЧИНЦІВ

Одним з наших завдань було проаналізувати вплив краудфандингових кампаній на взаємодію авторів і доброчинців, а також зрозуміти, наскільки ця взаємодія переростає у тривалу залученість у життя школи, формує довіру та соціальний капітал. Для цього ми розробили опитування і розповсюдили його на електронні скриньки 2 000-ам унікальних доброчинців, які підтримували проєкти з 1 березня 2016 року до 3 липня 2019 року. Ми отримали 100 відповідей (0,5 % від вибірки, які планували опитати). Ця кількість не дає можливості говорити про об’єктивні результати, але дозволяє спостерігати певну тенденцію, якою можемо керуватись для формування подальшої стратегії роботи з доброчинцями.

42

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


ПОРТРЕТ ДОБРОЧИНЦЯ ●●

75 % доброчинців є жінками. Стать доброчинців

25% чоловіки

75% жінки

●●

Майже половина доброчинців (44 %) — ​віком до 35 років. Вік доброчинців

22% старше 45 років

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

44% до 35 років

34% 35-45 років

●●

67 % доброчинців зазначають щомісячний дохід у розмірі до 10 000 грн Щомісячний дохід доброчинців 9,8% більше 30 тисяч грн

Теорія змін 22,8% в освіті: краудфандинг як інструмент

67,4% до 10 тисяч грн

10-30 тис грн

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

43


●●

35 % доброчинців планують у бюджеті кошти на підтримку проєктів та організацій, а 42 % — ​надають фінансову підтримку проєктам приблизно раз на пів року. Чи виділяєте ви окремо у власному бюджеті кошти на підтримку благодійних/громадських проєктів?

35% так

65% ні

Як часто ви підтримуєте благодійні/громадські проєкти? 12% не підтримую

23% раз на місяць

42% Раз на пів року

23% Теорія змін в освіті: як інструмент раз накраудфандинг квартал

●●

Сфери, у які інвестують доброчинці: освіта (68 %), трохи менше — ​екологія (26 %), армія (28 %) та незахищені верстви населення (29 %). У які сфери ви зазвичай інвестуєте свої кошти, крім GoFundEd? 80 70

69%

60 змін в освіті: краудфандинг як інструмент Теорія 50 40

26% 28% 29% 25%

44

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

е ш ін

ні

ія не з на в ахи се ер щ ле ст ен нн ви і я м ед иц ин а за хи ст пр ав

ар м

ія ог ек ол

та ос

ві

0

10% 10% гій

8%

10

лі

20

ре

30


●●

40 % доброчинців дізнались про платформу безпосередньо від автора/друзів чи колег, 44 % — ​з онлайн-­каналів (соціальних мереж, онлайн-­медіа).

Як ви дізнались про GoFundEd? 4% інше

12%

18%

на конференції/мк

від друзів/колег

6%

22%

з онлайн-медіа

від автора проєкту

38% з соцмереж

●●

47 % зазначають, що підтримували проєкти на GoFundEd одноразово, 3 % — ​ роблять це щомісяця. Скільки разів ви підтримували проєкт на GoF? 50

47.5%

48.5%

% РЕСПОНДЕНТІВ

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент 40 30 20 10

3%

1%

я яц іс ом щ

ль ра ше зі в

бі

7

ів ра з 6 2-

од и

н

ра з

0

З основних мотивацій підтримувати проєкти можна помітити,  що 45 % підтримують проєкти, тому що мають особисту прив’язку до автора. 18 % вірять змін в освіті: краудфандинг як інструмент в ідею Теорія проєкту, а 19 % вважають свій внесок можливістю долучатись до освітніх змін.

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

45


Я підтримав/-ла проект тому що...

Це мій внесок у розвиток суспільства

19%

Знаю особисто автора/-ку проєкту

19% 26%

Я причетний/-а до школи/організації

6%

Я довіряю команді GoFundEd (Про.Світ) Я вірю в ідею проєкту

18%

Випадково натрапив/-ла на проєкт, який важливий

11%

Інше

1% 0

5

10

15

20

25

30

Основними передумовами підтримки проєкту можна назвати безпосередній вплив проєкту на доброчинця, адже 62 % респондентів зазначають, що або знали автора проєкту, або географічно прив’язані до інституції, в якій проєкт реалізується.

Як ви дізнались про GoFundEd?

15% інше

10%

Особиста взаємодія з автором/-кою проєкту

Є зайві кошти, які витрачаю на соціальні проекти

35%

13% Взаємодія з командою GoFundEd

46

27%

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

Причетність до школи/організації, в якій реалізується проєкт


Визначальним фактором у підтримці проєктів для більшості доброчинців (58 %) є актуальність ідеї, що можна інтерпретувати як розуміння доброчинцями потреб учнів. Що для вас є визначальним при підтримці проєктів на GoFundEd?

58%

Актуальність ідеї

1%

Попередній досвід автора

12%

Досягнення проекту

15%

Опис проекту

8%

Можливість масштабування

6%

Реалістичний бюджет

0

10

20

30

40

50

60

Одним з питань, які ми також хотіли перевірити, є те, чи існує певна тема проєкту, яка є більш цікавою для доброчинців. Ми попросили оцінити тематику проєктів за шкалою від «1» до «5», де «1» — ​найменш цікаві, а «5» — ​найбільш цікаві. Відповіді доброчинців показали, що немає залежності у їхній підтримці від теми проєкту.

Медіана

Середнє значення

Які фокусуються на зміні методик навчання у школах

5

3.96

Пов’язані з розвитком громад

4

3.77

Пов’язані з розвитком шкільної інфраструктури

4

3.76

Пов’язані з впровадженням технологій у школах (STEM)

4

3.94

Пов’язані з культурою/мистецтвом

4

3.57

2.5

2.67

Інше

  Вплив краудфандингу на розвиток лідерського потенціалу освітян

47


Чи стежите ви за реалізацією проєктів, які підтримали?

34% 66%

ні

так

Загалом дані, отримані від доброчинців, можна підсумувати наступним чином:

62 % підтримали проєкт, тому що знайомі з автором або причетні до школи.

58 % визначальним фактором є релевантність ідеї.

52 % стали активніше стежити за школою.

48

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент

65 % зазначають, що краще

розуміють ситуацію у школі та виклики, з якими стикаються вчителі.

50 % взаємодіяли з автором поза межами доброчинного внеску.


Висновки

П

ровівши аналіз проєктів на платформі GoFundEd, а також здійснивши опитування авторів проєктів та доброчинців за період з 1 березня 2016 року до 3 липня 2019 року, можемо окреслити наступні тенденції, що стосуються дослідницьких запитань: УСПІШНІСТЬ КАМПАНІЙ

Успішність краудфандингових кампаній, більшість з яких відбувається у містечках з менш, ніж 10 тис. населення, здебільшого досягається через: ●●

Залучення авторами проєктів доброчинців у перші дні кампанії (на 85 % більше шансів досягти мети).

●●

Активну комунікацію зі спільнотою (найефективнішими каналами є соціальні мережі, фізичні зустрічі).

За 3 роки існування платформи можна також спостерігати такі тенденції: ●●

Збільшення кількості проєктів із маленьких міст та сіл.

●●

Збільшення бюджетів проєктів та цілей, які проєкти перед собою ставлять.

З викликів спостерігається, що: ●●

Кількість проєктів, що отримують фінансування у перші два дні кампанії, зменшується.

●●

Загалом успішність краудфандингових кампаній зменшується.

На підтримку проєктів доброчинцями не впливає тема чи тип проєкту, але найважливішим фактором залишається релевантність ідеї. Більшість доброчинців підтримують проєкти тому, що ці проєкти можуть мати прямий або опосередкований вплив (географічна близькість, причетність до школи чи громади, в якій проєкт реалізується, особисте знайомство з автором проєкту).

  Висновки

49


Нефінансові переваги краудфандингу ВПЛИВ НА ЛІДЕРСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Однозначна більшість респондентів (82 %) зазначають, що впродовж кампаній та проєктної діяльності посилилась їхня емпатичність, вміння співпереживати та враховувати потреби учнів. З речей, які потрібно розвивати, автори зазначають здатність розуміти сучасні потреби та зацікавлення учнів. Понад 80 % респондентів позитивно оцінюють вплив на розвиток навичок стратегічного планування, проєктної діяльності, командної взаємодії та підтримки. Основними компетенціями, що, на їхню думку, потребують покращення, є фінансовий менеджмент та фандрейзинг, залучення спільноти. Менше половини (38 %) авторів розвинули вміння працювати з партнерами, оскільки вперше залучали до співпраці організації та інституції, що функціонують поза межами школи. Найчастіше це співпраця з локальними громадськими організаціями та освітніми організаціями. Більшість авторів, що залучали партнерів, залучали в середньому 3 партнери до співпраці і продовжують працювати хоча б з одним із них. ВПЛИВ НА БЕНЕФІЦІАРІВ ПРОЄКТІВ

Респонденти оцінюють вплив проєктів на учнів досить позитивно. До прикладу, понад 80 % авторів погоджуються, що внаслідок краудфандингових кампаній в учнів зросла мотивація навчатись, залученість під час уроків, розуміння поняття лідерства та командної роботи та активність в житті школи. Зокрема, 92 % авторів проєктів зазначають, що їм стало цікавіше проводити уроки, а це має вплив і на учнів. Також більшість зазначає, що зросла впевненість у собі і покращилась комунікація з командою школи, зросла підтримка, що дозволяє їм міркувати про наступні кроки у розвитку школи. Отже, роль краудфандингових кампаній у шкільному середовищі має позитивний вплив на розвиток лідерства, а також формування спільноти навколо школи. Краудфандинг стає інструментом, за допомогою якого можна набувати навичок та компетенцій, які сьогодні є необхідними для реформи української освіти. Досвід краудфандингу підсилює агентів змін, які є у спільнотах, сприяє набуттю ними більшої суб’єктності у створенні змін, розвиває ті навички, які потрібні у формуванні педагогічної свободи, управлінської та фінансової автономії у рамках школи. Також краудфандинг сприяє розвитку локальних освітніх екосистем, оскільки слугує механізмом залучення партнерських організацій до розвитку шкільного середовища.

50

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інструмент


Цей звіт створений ГО «Про.Світ» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Заборонене відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, в тому числі у графічному та електронному, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело. © ГО «Про.Світ», 2019


# EDUCATION

IS MY SUPERPOWER

What`s yours?

Profile for GoF

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інстурмент  

Теорія змін в освіті: краудфандинг як інстурмент  

Profile for gof_
Advertisement