Issuu on Google+

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГАЗЕТА КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЗАСНОВАНА 25 ЖОВТНЯ 1929 РОКУ № 10 (2266) листопад 2016 р.

«Блокбастери» народжуються в КНУ

kunews.knu.ua

Університет відкритий для реалізації цікавих проектів – довів перший Фестиваль інновацій КНУ, який пройшов 16-18 листопада 2016 року.

Переможці конкурсів наукових проектів і стартапів Фестивалю зможуть представити свої розробки в ефірі каналу «1+1». Конкретні інвестори готові вкладати у них кошти задля доведення лабораторних зразків до ринкового продукту і виходу університетських розробок на національний та міжнародний ринки. Комерціалізація наукових проектів КНУ триває. Про Фестиваль інновацій КНУ читайте на с. 3.

Переможці конкурсу стартапів Сергій Батарчук та Вікторія Гайдар (факультет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем): «Виростити зелень чи квіти для кухні можна дистанційно, якщо застосувати наш UA-Robotics EcoBox»

С. 2

Співпрацюємо з Huawei

С. 3, 6

Тиждень науки та миру

С. 5

Час героїв


2

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

#КНУ дайджест подій P 23 листопада – Президент Спілки ректорів ВНЗ України, ректор КНУ Леонід Губерський і Президент Конференції чеських ректорів професор Томаш Зіма підписали Угоду про співробітництво P 23 листопада – Меморандум про взаємодію між КНУ та громадським об’єднанням «Бастіон» підписали проректор із науково-педагогічної роботи Володимир Бугров та координатор ГО МІК «Бастіон», народний депутат України Дмитро Тимчук. P 21 листопада – у День Гідності та Свободи круглий стіл «Революція гідності: виклики і перспективи» зібрав усіх охочих поділитися думками й почути оцінки учасників тих подій. P 17 – 19 листопада – КНУ взяв участь у Міжнародній спеціалізованій виставці «Освіта та кар’єра – 2016», що пройшла в «Українському домі». P 17 листопада – початок циклу науково-популярних лекцій для школярів на факультеті радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем. P 17 листопада – щорічний конкурс «Веселка країн» в ІМВ ознайомив усіх гостей та учасників із культурою та традиціями різних країн світу. P 16-18 листопада – фестиваль інновацій КНУ. P 16 листопада – ректор Леонід Губерський виступив на парламентських слуханнях на тему «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні». P 14-15 листопада – у Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом студенти, викладачі й співробітники КНУ змогли перевірити рівень цукру у крові методом скринінгу. P 10 листопада – День правничої кар’єри в Головному корпусі КНУ, організований юридичною клінікою «Pro bono», показав студентам можливості стажування і працевлаштування. Учасниками заходу стали відомі українські та міжнародні юридичні фірми. P 9 листопада – ректор КНУ Леонід Губерський і ректор Національної академії Служби безпеки України Сергій Кудінов підписали Договір про співпрацю між нашими вишами. P 9 листопада – у День української писемності та мови студенти, викладачі та співробітники КНУ долучилися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. P 9 листопада – відкрита лекція професора Олександра Пономарева «Українська мова в Україні і в світі» в Інституті журналістики. P 8-11 листопада – тиждень Інституту філології з нагоди його 15-річчя: зустрічі з випускниками, наукові читання, ярмарки, літературні вечори, екскурсія «Ніч у корпусі». P 8 листопада – Конференція трудового колективу Університету. Обговорювали доповнення до Статуту КНУ та Постанову Кабінету Міністрів України щодо раціонального використання державних коштів. P 4-5 листопада – Перший Всеукраїнський форум «Дискримінація в Україні: від усвідомлення до протидії» в КНУ, організований Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини, Офісом Ради Європи в Україні та нашим Університетом. P 3 листопада – II Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Розвиток медичного права України в контексті євроінтеграційних та глобалізаційних процесів». Відкрив роботу конференції виступ ректора Леоніда Губерського.

№ 10 (2266) листопад 2016 року

У співпраці з лідером інформаційних технологій 28 жовтня 2016 року в нашому Університеті підписано Меморандум про розширення співпраці з одним із лідерів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій – компанією Huawei Ukraine. В урочистій атмосфері документ підписали ректор КНУ імені Тараса Шевченка Леонід Губерський та директор «Huawei Ukraine» Чжоу Хаодзе. Huawei Technologies Co. Ltd. – одна з найбільших компаній Китайської народної республіки у галузі телекомунікацій. Заснована у 1988 році, компанія входить до числа провідних виробників мережевого обладнання, яке використовують Інтернет-провайдери, мобільні оператори та великі компанії для побудови власної інформаційної інфраструктури. Продукцію Huawei використовують 45 з 50 провідних мобільних операторів світу. Компанія Huawei співпрацює з понад 70 університетами світу, за її підтримки понад 10 000 студентів отримали освіту в галузі ІКТ. Історія співпраці КНУ з «Huawei Ukraine» налічує понад 4 роки, і саме її результативність спонукала китайську сторону ініціювати підписання Меморандуму щодо подальшого розширення співпраці. Від 2012 року на факультеті радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ працює авторизована мережева Академія Huawei, яка була першою в Україні. Ще тоді компанія обладнала комп’ютерний клас, встановила мультимедійне забезпечення та лабораторний комплект унікального мережевого устаткування на факультеті. Підписаний Меморандум передбачає продовження співпраці у рамках роботи Академії, розширення переліку сертифікованих дисциплін, які можна викладати за допомогою її обладнання. Окремим напрямком співпраці стане призначення стипендій від компанії Huawei, спільні наукові проекти, стажування кращих студентів та викладачів у Китаї. – Ви зможете не тільки поглибити свої знання, а й відчути культуру Китаю, – звернувся до студентів директор «Huawei Ukraine» Чжоу Хаодзе на церемонії підписання Меморандуму. Знаковою подією назвав підписання документу ректор КНУ Леонід Губерський і подякував партнерам за послідовність та високу оцінку ділових контактів.

Ректор Леонід Губерський та директор "Huawei Ukraine" Чжоу Хаодзе – Пан директор Чжоу Хаодзе – великий друг Університету, – відзначив Леонід Губерський. – Уже чотири роки ми співпрацюємо з компанією «Huawei Ukraine», а після підписання Меморандуму таке партнерство набиратиме нових, більш потужних обертів. Церемонія підписання документу виглядала урочисто та масштабно – саме так, як подібні заходи з царини науки облаштовують нині в КНР: художнє та музичне оформлення, повний зал зацікавлених глядачів, високі гості, майстер-класи від Інституту Конфуція та експозиції в коридорі, вікторина з призами. За хорошою китайською традицією підписання Меморандуму скріпили розрізанням величезного торта з емблемами Університету та компанії «Huawei». У церемонії взяв участь присутній на заході заступник Міністра освіти та науки України Максим Стріха. На завершення урочистої частини директор «Huawei Ukraine» Чжоу Хаодзе вручив представникам нашого Університету сертифікат розвитку на суму 200 тисяч гривень. Наступна частина свята особливо зацікавила присутніх у залі студентів: призи конкурсу на тему презентації Huawei Technologies Co. Ltd міг отримати лише той, хто уважно її прослухав. Щасливими власниками «розумних годинників»

Мова – це стильно

виробництва Huawei стали двоє студентів ФРЕКСу. КОМЕНТАР Максим Стріха, заступник Міністра освіти та науки України: – Нещодавно до України прилітав заступник Міністра науки і технологій КНР для участі у засіданні Підкомісії з питань співпраці між Україною та КНР. Тоді ми затвердили перелік спільних проектів для включення до програми співпраці на 2017-2018 рр. Підписання Меморандуму між Університетом та «Huawei Ukraine» я розглядаю саме у рамках такої співпраці. Ігор Анісімов, декан факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ: – Завдяки підписаному Меморандуму наші компаньйони обладнають ще один комп’ютерний клас. Плануємо розширити перелік дисциплін, які можна буде викладати за допомогою її обладнання – скажімо, популярні нині «хмарні обчислення». А четверо наших студентів уже вирушили на стажування до Китаю.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності у День української писемності та мови зібрав у стінах аудиторії імені М. Максимовича студентів, викладачів, співробітників КНУ і просто охочих долучитися до популярного флешмобу. За 16 років така ініціатива Українського радіо продовжує збирати нові аудиторії: Україна, Німеччина, Бельгія, Велика Британія, Канада, Аргентина, Австралія, Росія та Китай… Цьогоріч приєдналися українці Лівану. Організатори підкреслюють, що надходять листи з диктантами жителів Криму й окупованих територій Донбасу. Серед тисяч конвертів із диктантами, що надійшли на перевірку до студії Українського радіо, був і чималенький пакет із університетськими роботами. «Україна на зламі тисячоліть» – тема цьогорічного радіодиктанту, який у черговий раз об’єднав українців навколо рідного слова та вкотре довів, що українська мова – це стильно, українська мова – сучасна; і як, зрешто��, пишеться та «дика орда»? З великої літери рука не піднімається. Диктант писала Лариса КІТ


№ 10 (2266) листопад 2016 року

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Блокбастери» народжуються в КНУ «Для науки немає кордонів, а наукові розробки та дослідження є фундаментальними для розвитку всього суспільства. Важко уявити, скільки новітніх розробок відбувається щодня і скільки ще неймовірного попереду!» – з такими словами звернулося Представництво ООН в Україні до вітчизняних науковців напередодні Міжнародного тижня науки і миру. За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 6 грудня 1988 р. він проходить в усіх країнах світу щороку впродовж третього тижня листопада. Університетській науці у Міжнародний тиждень науки та миру приділили особливу увагу, вона стала предметом дискусій на всіх рівнях. 16 листопада 2016 року Президент Спілки ректорів ВНЗ України, ректор КНУ імені Тараса Шевченка Леонід Губерський виступив на парламентських слуханнях на тему «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні»: – Нові технології можуть створити лише нові знання, а нові знання продукує виключно якісна освіта та ефективна наука, – наголосив ректор із парламентської трибуни. (З повним текстом виступу можна ознайомитися за посиланням http://www.univ.kiev. ua/news/8190) Активно відзначали Тиждень науки на факультетах та в інститутах Університету: проводили публічні лекції та наукові шоу для слухачів різного рівня підготовки (від молодших школярів до потенційних інвесторів), розпочали безкоштовний курс лекцій із фізики для підготовки до ЗНО. Молоді науковці провели щорічну конференцію «Об’єднані наукою: перспективи міждисциплінарних досліджень». Активно цікавилися досягненнями університетської науки представники Міністерства оборони України, закликали до співпраці на новому Шовковому шляху представники делегації КНР. Наймасштабнішою подією Тижня науки став Фестиваль інновацій КНУ, проведений за ініціативи Наукового парку «Київський університет імені Тараса Шевченка», який поєднав інтереси науковців, влади, інвесторів і юних стартаперів. Фестиваль відкрився Міжнародним форумом «Інтелектуальна власність та інновації», учасники якого обговорювали шляхи реформування відповідної сфери в Україні та вивчали закордонний досвід захисту інтелектуальної власності. Гості форуму оперували цікавими й несподіваними (для непідготовленого слухача) поняттями: інноваційна екосистема, «вау-ефект» і «мамонтопланірка». Наприкінці дня всім

3

#КНУ дайджест подій P 2 листопада – делегація Глобального університету імені О. П. Джіндала (Індія) відвідала КНУ. Меморандум про взаєморозуміння між двома університетами підписали проректор із науково-педагогічної роботи Петро Бех та доктор Сенджіва Сані. P 31 жовтня – 4 листопада – щорічний тиждень тюркських мов в Інституті філології. P 31 жовтня – зустріч із заслуженим лікарем і народним депутатом України Ольгою Богомолець на тему медичного страхування в Україні. P 28 жовтня – Рада ветеранів Університету з нагоди відзначення 72-ї річниці визволення України від нацистських загарбників заклала клумбу пам’яті в Ботанічному саду імені академіка О. Фоміна. P 28 жовтня – Меморандум про розширення співпраці між КНУ та компанією Huawei Ukraine, відомим у світі експортером обладнання та послуг для мережевих і комунікаційних технологій, підписали в урочистій атмосфері ректор КНУ Леонід Губерський та директор «Huawei Ukraine» Чжоу Хаодзе.

Відрізнити оригінал від фальсифікату дуже просто за допомогою "електронного носа" – розробки Сергія Литвиненка (ліворуч) та Валерія Скришевського (праворуч) захотілося «потрапити до експертизи інвестора» або ж одразу до «зони банківських портфелів».

Побачити «блокбастер» на етапі ідеї Під спалахи телекамер кількох каналів почався наймасовіший другий день Фестивалю. Його учасників, спонсорів та партнерів вітали ректор Леонід Губерський, голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Горган, представники Міністерства освіти та науки України: – Без інтенсивного впровадження інновацій сьогодні Україна як держава просто приречена на повний колапс, – підкреслив у своєму виступі Олександр Горган. – Практично в усіх сферах суспільного життя Україна потребує проривних рішень. Саме такі рішення пропонували учасники конкурсу інноваційних проектів – як молоді, так і вже добре відомі своїми дослідженнями науковці. Присутні в залі представники бізнесу могли переконатися у перевагах нових біоцидних препаратів для обробки бинтів, системи моделювання засобів реабілітації хворих, дискретної металокерамічної броні чи відрізнити оригінал від фальсифікату за допомогою «електронного носа». Ідеї одразу не сприймалися на віру, час від часу спалахували дискусії. Членів журі (до нього увійшли представники спонсорів та партнерів Фестивалю) цікавило все: наскільки патентоспроможний продукт, нюанси його доклінічних досліджень, які показники бралися для порівняння результатів тощо.

Будь-яка поверхня стане інтерактивною за допомогою Cam Touch – винаходу партнера Фестивалю – компанії Noosphere

Наші науковці виявилися готовими захищати свої ідеї, хоча подекуди їм бракувало переконливості щодо комерційних зисків власних проектів. Напевно, у таких дискусіях і загартовуються подібні вміння.

Старший хімік-аналітик наукового центру ТОВ «Юрія-Фарм» Марина Мигловець:

– Комерційні компанії найбільше цікавить, наскільки продукт може бути конкурентоздатним у майбутньому. Вони готові вкладати гроші – але в ідеї, які стануть блокбастером. Головне – побачити його на етапі ідеї. І важливо, що сьогодні є люди, готові розглянути такі проекти. Впевненіше, попри юний вік, трималися наступного дня учасники конкурсу стартап-проектів. За найвищу оцінку компетентного журі змагалися 17 команд, кожна з яких представляла свій проект рішення. Ефективна система пошуку текстових збігів, портал із підбору репетиторів, прилад для дистанційного вирощування домашніх рослин, соціальна мережа для обміну викликами, асистент математика, мобільний додаток «Моя поліція» та багато інших стартапів взяли участь у змаганні. І нехай ці проекти далеко не настільки масштабні, як були у науковців напередодні, вони можуть принести маленький, але стабільний прибуток уже завтра. Чимало нинішніх топ-компаній світу були засновані студентами. Не виключено, що саме на першому Фестивалі інновацій КНУ зробили свої серйозні заявки на успіх майбутні українські видатні підприємці.

P 27-30 жовтня – перший в Україні соціологічний батл на факультеті соціології, на якому студенти змагалися у креативності та інноваційності. P 27 жовтня – профорієнтаційний захід «Географічні професії: шлях до успіху» на географічному факультеті. У відкритті взяв участь проректор із науково-педагогічної роботи Володимир Бугров. P 27 жовтня – лекція легендарного журналіста, автора книги «Аеропорт» Сергія Лойка «Військова журналістика. Яка вона насправді» у Червоному корпусі Університету. P 25-27 жовтня – КНУ нагороджено дипломом лауреата І ступеня у номінації «Інновації з інтенсифікації міжнародного співробітництва у сфері освіти, науки, культури» та дипломом за активну участь в інноваційній освітній діяльності на Восьмому міжнародному форумі «Інноватика в сучасній освіті» у Київському Палаці дітей та юнацтва. Подяки отримали ректор КНУ Леонід Губерський за впровадження інноваційних технологій для підвищення якості освітнього процесу та проректор із науково-педагогічної роботи Володимир Бугров за активну діяльність із упровадження інноваційних наукових і навчально-виховних проектів в освітню практику. P 25-26 жовтня – міжнародна наукова конференція «Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог», присвячена 15-річчю Інституту філології. P 25 жовтня – Павло Шеремета, екс-міністр економічного розвитку та торгівлі України, прочитав лекцію «Співвідповідальність задля спільного прориву» у Школі лідерства та підприємництва Наукового парку «Київський університет імені Тараса Шевченка». P 25 жовтня – літературна зустріч із письменником, журналістом, лауреатом Шевченківської премії Мирославом Дочинцем в Інституті філології. P 25 жовтня – фестиваль українського слова та мовної комунікації «Стиль-М-К-Фест» в Інституті філології. P 23 жовтня – VIІ Чемпіонат КНУ з більярду «Вільна піраміда» у більярдному клубі «Променада». У командному заліку восьмий раз поспіль чемпіоном стала команда Військового інституту.


4

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

№ 10 (2266) листопад 2016 року

У пошуках Протидіяти агресії разом правдивої історії Меморандум про взаємодію уклали КНУ та Міжнародний інформаційний консорціум «Бастіон» під час засідання круглого столу «Нереалізований потенціал України у протидії російській агресії. Формування нових механізмів інформаційної активності» 23 листопада 2016 року в КНУ. Як зазначив модератор заходу, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, попередній Меморандум «Бастіон» уклав із РНБО, Університет – друга структура, з якою консорціум підписав таку угоду. Необхідність звернутися у питаннях захист�� інформаційного простору до університетів викликана усвідомленням того, що інформаційний фронт сьогодні для держави не менш важливий, ніж реальний фронт на Сході. Про відсутність взаємодії не лише між громадськими організаціями, а й між державними структурами розповів народний депутат України Дмитро Тимчук. Наголошував на потребі розширити коло протидії інформаційній агресії у науковій сфері доцент НТУУ КПІ імені І. Сікорського Євген Магда. На тверде переконання радника Міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна,

Центр комунікацій Історію пишуть люди, і від того, наскільки об’єктивно і чесно вони ставляться до своєї справи, залежить розуміння минулого, цінності і норми сучасної молоді. Читаючи підручник історії у школі, складаючи іспити, обираючи правильну відповідь у тесті ЗНО, молоді українці набувають знань, які в подальшому будуть визначати дискурс української нації, її пріоритети та національні інтереси. До розкриття нових сторінок правдивої історії Голодомору-геноциду українського народу 1932-33 рр. активно долучились і університетські науковці. Так, професор історичного факультету Володимир Сергійчук давно відомий в академічному середовищі своїми дослідженнями на тему Голодомору. Він доклав чимало зусиль для визнання знищення радянським режимом мільйонів безневинних жертв в Україні у 193233 рр. геноцидом українського народу. Сьогодні професор Сергійчук та його однодумці довели, що кількість жертв цієї трагедії була значно вищою за встановлену раніше: – В українській діаспорі на підставі документів іноземних дипломатів і наукових розвідок окремих дослідників кількість жертв називалася від 7 до 10 мільйонів осіб, однак частина дослідників, спираючись на московські архіви, обстоює цифру 3,5 – 3,9 мільйона, – стверджує професор Сергійчук. – Українські історики вже ввели до наукового обігу нововиявлені архівні документи, що дають підставу говорити про значно більшу кількість жертв. Зокрема, про це можемо говорити тому, що ми беремо за основу відліку кількість сільського населення на початок 1932 року (32,6 мільйона осіб). А вони користуються даними 1926 року, коли населення УСРР було майже на 4 мільйони меншим, а також сфальсифікованою всесоюзним переписом 1939 року цифрою населення станом на 1 січня 1932 року в кількості 31,7 мільйона осіб, що вже є заниженим майже на один мільйон, – зазначає Володимир Сергійчук. За його підрахунками, реальні втрати в УСРР становлять щонайменше 7 мільйонів, а за її межами – 3 мільйони осіб. Обстоюючи свою позицію, професор Сергійчук з однодумцями проводять конференції і видають книжки, виступають на телебаченні і радіо. Так, учасники міжнародної конференції «Голодомор 1932–1933 років: втрати української нації», у якій взяли участь 33 дослідники з України та діаспори, рекомендували освітнім закладам, музейним установам, ЗМІ, дипломатичному корпусу вважати визначеною кількістю втрат українців від цього злочину – 7 млн. в Україні та 3 млн. на Кубані, в Центральночорноземній області, Поволжі та Казахстані.

Координатор МІК "Бастіон" Дмитро Тимчук та проректор Володимир Бугров підписують Меморандум українські фахівці сьогодні набагато більше підготовлені для війни на інформаційному полі, ніж західні спеціалісти. Адже життя саме у наших умовах дає вітчизняним інформаційникам досвід, якого просто немає у закордонних фахівців. Учасники круглого столу – студенти

та викладачі КНУ – ставили чимало запитань спікерам, деякі теми викликали особливо жваві обговорення (скажімо, щодо утилізації протипіхотних мін чи доцільності створення центрів дослідження для атак на російський інформаційний простір на кшталт «ольгінських тролів»).

Трансформери на службі здоров’я Університетська програма реабілітації стартувала у військовому санаторії Лариса КІТ Кілька років тому науковці факультету кібернетики створили складні трансформери – «Екзоскелетони». Навіть найпростіші з їхніх модифікацій здатні суттєво поліпшити фізичні можливості людини у багатьох галузях життя. Екзоскелетон (ЕКС) допомагає рухатися людям із травмами хребта, кінцівок, порушенням спинномозкового кровообігу, ревматологічними захворюваннями. Пристрій відносять до трансформерів через те, що він може виконувати різні задачі залежно від потреб – трансформуватися, як дитяча іграшка. На відміну від закордонних аналогів, що працюють на батарейках, український скелетон – біомеханічний пристрій: він використовує силу пацієнта, дозволяє натренувати м’язову систему, сформувати новий навик. Механізм повторює рухи живого суглоба, підсилює їх та допомагає триматися на ногах. Тому екзоскелетон ще й відновлює хворого. Винахід України 2016 року «Екзоскелетон хребта» (КНУ імені Тараса Шевченка, автори: Анатолій Анісімов, Олег Горбунов та Євген Осадчий) забезпечений новітньою інформаційною трансформерною технологією медичної реабілітації пацієнтів із захворюваннями та порушеннями хребта. Технологія отримала визнання на Форумі інновацій КНУ 2016 року. Нині спільно з медиками військового госпіталю розробники готують медичну методику, яка стане мобільною альтернативою відомому способу витягування хребта у басейні. Ці пристрої мають міжнародний та національний пріоритет та визнання, у тому числі дозволи Міністерства охорони здоров’я України на використання у клінічних умовах. Винаходи університетських науковців уже застосовували на практиці, у тому числі для реабілітації тяжких «спинальних» хворих, ще у мирний час. Але тепер, коли додому повертаються тисячі поранених бійців, потреба у таких засобах реабілітації різко зросла. І йдеться не лише про поранення чи

контузії. Майже всі, кому доводилося носити на собі бронежилети та «розгрузки» (та не просто носити, а й стрибати в них, перевертатися чи виконувати різкі «непрогнозовані» рухи) – отримали захворювання хребта. Новітня модифікація екзоскелетона університетських кібернетиків здатна розвантажувати різні відділи хребта, стабілізувати хребці та створювати умови для повноцінного одужання. Клінічне впровадження винаходу почалося на базі санаторію Міністерства оборони України в Пущі-Водиці завдяки Угоді про співробітництво нашого Університету з Міністерством оборони України. Отримати дозвіл працювати з підрозділом військового відомства було непросто, винахідники зверталися до

санаторію не раз, адже система працює досить закрито, існують обмеження на залучення цивільних до реабілітації військових. Тепер у реабілітаційний курс, на який приїздять бійці до санаторію, входять і заняття з ЕКС за участю науковців Університету Олега Горбунова та Євгена Осадчого. – Процес реабілітації в екзоскелетоні багатофункціональний, – розповідає Олег Горбунов. – Адже трансформер можна використовувати у різних ситуаціях, на різних частинах тіла. Він дуже ефективний у відновленні функцій хребта, дозволяє зменшувати навантаження у вільному пересуванні, суміщати оздоровчу ходьбу з витягуванням. Винахід уже допомагає бійцям: деякі приходили на милицях, а поверталися додому без них. Однак плани винахідників сягають набагато далі. На їхню думку, можливості інформаційної медичної трансформерної технології не обмежуються відновленням здатності пацієнта рухатися. Екзоскелетон для них – лише комплексний елемент реабілітаційної програми у санаторних умовах, в ідеалі до неї мають увійти елементи психологічної та соціальної адаптації. Адже якщо у людини відсутня мотивація, бажання повертатися до повноцінного життя після поранення, її реабілітація буде неповною. Ентузіасти трансформерної технології вважають, що можуть допомогти з комплексним відновленням здоров’я бійців. На думку Олега Горбунова, силами нашого Університету цілком реально виконати таке завдання, якщо об’єднати зусилля кібернетиків, соціологів, психологів і викладачів фізвиховання. До санаторію пацієнти потрапляють слабкими після поранень та операцій: крім усього іншого, їм потрібні також психологічна допомога та комплекс спеціалізованих нескладних фізичних вправ, розроблений індивідуально для кожного. Якщо така технологія підтримки і комплексного відновлення здоров’я силами нашого Університету запрацює хоча б в одному санаторії, її можна буде поширити на всі реабілітаційні центри України.


№ 10 (2266) листопад 2016 року

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

5

Перемога складається з людей Тетяна ХАСАНОВА Батьківщина чи територія – у кожного свій вибір. Кавалерів ордену «Народний Герой України»: Євгена Межевікіна, Сергія Козака, Євгена Жукова, Івана Звягіна, Костянтина Холодова та Ірину Довгань поєднує спільний вибір – любов до рідної землі. У Шевченковому Університеті вони розповіли про свій досвід у подіях війни. З ініціативи студенток Інституту журналістики Ганни Щемелиніної, Валентини Павлушенко, Олександри Червинської, Анастасії Терещенко, Анастасії Тимошенко та Богдани Яценко минула друга зустріч студентів КНУ зі справжніми героями України. Вони всі різні. У кожного з них свої навички. Однак їхні розповіді поєднані – єдиним українським духом, любов’ю до своєї землі і радістю від набуття нових друзів. Кожна з цих історій варта того, аби бути почутою. Євген «Адам» МЕЖЕВІКІН:

«Завжди йшов попереду» Начальник штабу танкового батальйону, майор Збройних сил України розповів, що ще з дитинства хотів стати військовим. Під час війни Євген зрозумів, що екіпаж відчуває себе впевненіше і поводиться гідно, коли у нього є впевненість у своїй машині. Саме тому навіть після бою замість відпочинку команда за власним бажанням береться за чистку та ремонт танка. Кожен наступний бій спочатку здається найстрашнішим. Потім звикаєш. Страшно отримувати завдання та усвідомлювати, що тими засобами, якими володієш, його виконати складно. Та у Євгена є рецепти боротьби зі страхом. Рухатися вперед і не відступати змушують знання про людей, які попереду і які потребують бойової підтримки. Свій позивний «Адам» Євген Межевікін отримав за те, що завжди йшов першим. «Адам» переконаний, що наша країна витримає натиск, якщо наші люди не заплющуватимуть очі на те, що відбувається. Сергій КОЗАК:

«Просто розумієш, що маєш виконати завдання і вижити, щоб вижили твої хлопці»

Старшина 95-ї окремої десантно-штурмової бригади добровільно пішов служити одразу після народження донечки. Фактично залишившись без

ноги Сергій продовжив бій, а за півтора року після поранення повернувся на службу на прохання командира батальйону. Переніс більше 30 операцій на нозі. На сьогодні Сергій звільнений до запасу та навчається на заочному відділенні юридичного факультету КНУ. Сергій Козак пригадує всі миті в АТО позитивно, адже знайшов багато нових друзів і людей, на яких можна покластися. Він щиро вірить, що кожен має робити те, що вміє і може. Саме тому висловив готовність до роботи у поліції, аби надалі служити людям. Євген «Маршал» ЖУКОВ:

«Війна – це театр бойових дій: як вигадаєш, так і переможеш» Кіборг, з 2015 р. заступник начальника Департаменту патрульної поліції МВС поділився роздумами про те, наскільки важливими є підтримка і мотивація бійців, адже коли зростає паніка – збільшуються втрати. На думку Євгена, треба усвідомити, що немає проблем, яких не можна вирішити. Командир має згуртувати команду так, щоб «зайшло 110 і вийшло 110». У кожного є свій вибір і свій шлях. Хто не хоче йти у бій – не ганьба, у таборі теж потрібні люди. Хто йде – розуміє, що загинувши залишиться героєм в очах своєї сім’ї і батьківщини.

«Усі – люди, усі бояться – і ми, і вони» – тому не можна знущатися з полонених чи займатися мародерством. Передбачити завершення війни складно, бо вона є тим вузликом, який зав’язали політики, а розв’язують військові.

рив базу даних, до якої вносили списки усього, необхідного для постачання. Костянтин ХОЛОДОВ:

Іван ЗВЯГІН:

Як скромний священик УПЦ КП став військовим капеланом

Волонтер, координатор медичної служби Майдану, вразив розповіддю про безстрашних лікарів, які попри відсутність елементарних умов і необхідних медикаментів рятували десятки людей. Іван вважає, що медична освіта в Україні на високому рівні. Адже на початку війни військових медиків фактично не було, однак наші лікарі швидко набули необхідних умінь і навичок в екстремальних умовах. Найголовнішою проблемою для медичних працівників у час війни він назвав нестачу автотранспорту для вивозу поранених. Будучи юристом за освітою, Іван пройшов курси Червоного Хреста і поїхав до АТО як медик, щоб надавати першу допомогу. Однак на місці він зрозумів, що нагальнішою є потреба в організації збору та транспортуванні медичних препаратів, адже їх критично не вистачало. Для вдосконалення роботи Іван ство-

Отець Костянтин переконаний, що важливо працювати з молоддю, адже тепер вона вже знатиме, як виховати своїх дітей гідними громадянами. Життя – найдорожчий дар, даний Богом. Коли людина жертвує своїм життям заради інших – це говорить про її духовне багатство: «Людина усвідомлює свою значущість не тільки у даний момент, а й у моменти вічності». У час війни збільшується віра, з’являється віра у дива. Хоч отець Костянтин бачив на війні все – і смерть, і поранення – та радості, на його думку, бачив найбільше. Революція дуже змінила людей в Україні. Однак державний апарат не встигає за суспільством. Потрібен час. Важливо збудувати країну довіри – без зради і підкупів. Зустріч завершилася подарунками та побажаннями. Почесний гість і волонтер Георгій Тука зауважив, що у багатьох українців всередині є такий стрижень, який ані здолати, ані скорити. За молоддю – майбутнє тієї України, про яку ми всі мріємо.

«На початку війни у нас практично не було військових медиків»

Хакатон – битва соціологічних ідей Ніна СЬОМКІНА, Поліна БАЙКОВА, факультет соціології, студентки Фінал першого соціологічного Хакатону – практичного інтенсиву з розробки проектного рішення в сфері соціального життя – пройшов на факультеті соціології. Чотири команди, які складалися зі студентів різних курсів, презентували результати своєї чотириденної інтенсивної роботи – розробки проектного рішення соціальної кампанії «Залишайся в Україні!» Проблемне коло кампанії молоді соціологи мали визначити самостійно. Усі команди зробили акцент на проблемі «витоку мізків» (brain drain) та прагненні української молоді навчатися у західних вишах. Маючи у сформульованому завданні часові та фінансові обмеження, кожна команда прагнула максимально продуктивно та ефективно впоратися з поставленою задачею: розробити сценарій діяльності, визначити цільову групу, відзняти відео та створити логотип, слоган із серією постерів кампанії,

а також визначитися з критеріями оцінки ефективності власного проекту. Словом, показати у всьому спектрі можливості студентів-соціологів як майбутніх соціальних технологів та аналітиків. Кожній команді допомагали ментори – випускники факультету. Така співпраця виявилася результативною, адже віковий лаг був невеликим і команди не потрапили під ефект дисбалансу світогляду поколінь. Команди підготували оригінальні та подекуди неочікувані презентації, які продемонстрували здатність учасників справитися з поставленою проблемою. Вони пропонували шляхи не просто корегування, а й подолання її. Члени журі, яке складалося зі співробітників провідних компаній у галузі соціології, високо оцінили рівень можливостей студентів факультету та визначили команду «Абажур» переможцем KNU Sociology Hackathon 2016. Переможці отримали подарунок у розмірі 5000 грн. від компанії Kantar TNS, партнерів соціологічного хакатону.


КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

6

№ 10 (2266) листопад 2016 року

З днем народження, Енергія лідерства філологи!

від Павла Шеремети Тетяна ХАСАНОВА Учасники Business-Leader School KNU зустрілися з керівником Школи управління Українського католицького університету, Міністром економічного розвитку та торгівлі України (2014 р.), засновником Києво-Могилянської бізнес-школи Павлом Шереметою. Він ділився власним досвідом, заряджав енергією та надихав усіх присутніх .

Інститут філології відсвяткував своє 15-річчя. ІФ – це традиції і міф про класичну освіту, що передається наступним поколінням. Директор Інституту філології професор Григорій Семенюк: «За роки свого існування філологічний осередок Київського університету став колискою слова, якісної освіти і любові до Батьківщини. Інститут філології – це згуртований колектив однодумців, які з любов’ю роблять спільну справу. Викладачі сіють розумне, добре, вічне. Допоміжний персонал тримає у гарному стані Жовтий корпус, дворик. А студенти наполегливо і натхненно вчаться. У єдності – сила!

Злагоджена робота колективу Інституту приносить щедрі плоди. Висококваліфіковані викладачі щодня роблять вагомий внесок у розвиток національної гуманітаристики, творять інтелектуальну еліту української нації, професійного фахівця з мов і літератур. Кожна кафедра – це колектив талановитих, об’єднаних високою ідеєю особистостей, які формують соціально-компетентну, духовно збагачену, творчо мислячу особистість, здатну до самовдосконалення, яка володіє глибоким знанням і розумінням слова».

Музика = математика+фізика?

Вести діалог – дізнатися, чим зацікавлені відвідувачі, та відповісти на їхні питання – на думку Павла Шеремети, найкращий формат спілкування. Під час такої інтерактивної розмови лектор пригадав чимало людей та подій, які вплинули на процес становлення його кар’єри. Отримуючи ідеї він робив висновки. Павло Шеремета не знає всього і не приховує цього. Він наголошує на тому, що у більшості робочих ситуацій людина не може знати відповіді на всі питання. Якщо не знаєш чогось сам – подзвони тому, хто знає. Спікер не розгубився, коли йому поставили питання, що не відповідали сфері його діяльності. Він просто взяв телефона і подзвонив спеціалістові, який кваліфіковано зміг дати вичерпну відповідь. Лектор зазначив, що лідерство – це мережа й енергія, що базується на принципі «Give&Take» («віддавати та отримувати»). Найголовніше – не чекати на подарунок долі, сидячи на одному місці. П. Шеремета вірить, що коли він віддає і ділиться знаннями, то з часом сам щось от-

римає. Навіть якщо це станеться нескоро і крізь призму чийогось успіху. Принцип «Give&Take» не працює в одному місці чи в одній сит��ації. Він є тривалим. Усі проблеми мають тенденцію повторюватися – це життя. Існують такі рішення, яких можна очікувати від держави, а є такі, які потрібно забезпечити самому. Шевченків Університет дає свободу вибору студентам і намагається прищепити їм навички для професійного життя. «КНУ краще готує студентів до самостійного стукання в двері», – вважає Павло Шеремета. Врешті-решт, початком будь-якого успіху є голова і бажання. Чим глобальніші цілі, тим більше можливостей відкривається.

Лідер – не джин за викликом Дмитро СИДОРЕНКО, юридичний факультет, студент Ми вже давно звикли шукати когось, на кого легко та безтурботно можна перекласти свої обов’язки, хто зможе вирішити всі наші проблеми замість нас, владнати життєві негаразди, забезпечити добробут. Хоча ми, зазвичай, нічого не плануємо робити задля досягнення нашої мети. Отже, це – лідер? Це той, хто лише виконує людські мрії, ніби джин за викликом?

Фізика бандури

на

ціо

нальний

ун

ів

е

ні

нк

ім

а

итет

Київськ

ерс

ий

Дні науки на фізичному факультеті пройшли під музику лекцій серйозних виконавців: професора кафедри експериментальної фізики Ігоря Дмитрука «Нанофізика: навіщо і куди ми йдемо», старшого наукового співробітника Інституту математики НАН України Ірини Єгорченко «Математичні фокуси», асистента кафедри молекулярної фізики Тимофія Ніколаєнка «Музика = математика + фізика?», студента магістратури кафедри ядерної фізики Артема Ста-

Та

раса Шев

че

венка «Чи варто боятися радіації?» та інших. Крім того, професор Ігор Дмитрук та інженер Дмитро Гринь створили для глядачів справжнє наукове шоу, майстерно поєднавши видовищні демонстрації різноманітних фізичних процесів і явищ із інтерактивним спілкуванням з аудиторією. Левову частку гостей Всесвітнього дня науки на фізичному факультеті склали діти молодшого шкільного віку – наші потенційні студенти – та їхні батьки.

Реєстраційне свідоцтво КІ № 198 від 25.02.97 р. Телефони: 239-31-65, вн. 31-65 E-mail: gazeta@mail.univ.kiev.ua 01033, м.Київ, вул.Володимирська, 60, кімн. 231

Професор Джеф Еванс, який викладає курси лідерства в Центрі американського права юридичного факультету, вразив мене цікавою теорією, яку безліч науковців спробували інтерпретувати на нашу реальність: не існує такого фактору, як відокремлене лідерство. Натомість є суспільна єдність, де усі діють рівноправно відносно одне одного. Лідерство, за Джефом Евансом, грунтується не на власному зискові суспільного ідеалу, а на вмінні вислухати будь-яку людину та зрозуміти її проблеми та хвилювання, і не тільки поспівчувати, але й докласти максимальних зусиль, щоб допомогти їй впоратися з лихом. Ласкаве слово або корисна порада також важливі у процесі взаєморозуміння. Варто поважати свого співрозмовника, тому що кожна людина прагне взаємності у розмові, це є основою людських стосунків.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: С. ДАНИЛЕНКО – шеф-редактор, І. АНІСІМОВ, П. БЕХ, Ф. КИРИЛЮК, В. РІЗУН, Т.ФЕДОРЧУК, В. ШАМРАЙ

Отже, лідер – походить від слова «вести» ( від англ. lead – вести, leader – той, що веде), а не «володіти». Лідер – це той, хто не вирізняється з-поміж інших, проте це надзвичайно поважна людина, яка досягла цього старанною, безкорисливою та невпинною працею на суспільне благо. Це той, на кого можна покластися у будь-яку тяжку хвилину, хто підтримає, ніколи не зрадить та дотримається обіцянки.

НАД НОМЕРОМ ПРАЦЮВАЛИ: Л. КІТ, Т. ХАСАНОВА, Г. ЧУЙКО Дизайн та верстка – М. ДМИТРОВ Центр комунікацій КНУ +38-044-239-34-60

Друк – Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" Тираж 3000 прим. Зам. № 216-7974


Gazeta листопад final