Page 1

Гімназист Вересень №7(195)2019

Часопис В г мназ араської і

ії


К Коротко про Нам

2

20

Це не багато і не мало. Це якраз період розквіту юності і становлення свідомості. Саме зараз ми можемо впевнено сказати про те, на скільки влучно підібрана філософія розвитку гімназії. Наші випускники є тим індикатором якості. Нам 20. Згадайте, як вперше ви переступили поріг гімназії, той особливий запах квітів на святі Першого дзвоника. Згадайте, як трепетно переживали перші успіхи і невдачі. Все у природі циклічно. Саме такі переживання у наших сьогоднішніх п’ятикласників. Впевнена, що і з них скоро виростуть науковці, інженери, банкіри і просто прекрасні люди, які знають про значення праці у досягненні своїх цілей. Дорогі п’ятикласники, будьте здоровими і успішними. Нехай ваща дорога буде встелена радістю до здобуття знань. Кожен педагог гімназії вкладає в учня не тільки знання предмета, а і комунікативні навички, що є не маловажними у майбутньому учня. Гімназія прагне, щоб батьки знали: тут дитина навчиться здобувати знання, торкнеться прекрасного, переживатиме високі почуття. Любі наші випускники, нехай почуття гордості за навчання у нашому закладі переплітається не тільки із знаннями предметів, але із загальнолюдськими якостями четі і совісті. Ми звикли отримувати подяки з університетів України за наших вихованців, тому впевнена. що і ви будете у тих рядах. Дорогі колеги вчителі! Завдяки Вам тримається наша гімназія. Ваш талант любові до дітей, до своєї праці захоплює. Ви виконуєте найпочеснішу місію — впливаєте на людську душу тонкими інструментами: чистою совістю і золотими руками. Тож збережіть на довгі роки бадьорість духу і свіжість вражень Заступник директора, Мацієвська Наталія

№7 (195) Вересень

“ По тому, як людина – від перших проблисків свідомості до останнього подиху – ставиться до своєї школи, судять про її внутрішню культуру і благородство, про її здатність дорожити честю і славою свого народу…… В.Сухомлинський.

Новини

1

ВЕРЕСНЯ

Цього року гімназія вирішила зробити щось цікаве, щоб дітям і дорослим хотілося йти з прекрасним настроєм до школи. 1 вересня на території гімназії проводилися квести, які дуже сподобалися як і меншим класам, так і старшим. Кожен віддано змагався за свою команду, і всі допомагали один одному. У тій команді, де учні дружно і весело підтримували один одного, вдавалося все — і відпочинок, і гра, тому команда й виграла конкурси. Отож, висновок такий: потрібно допомагати один одному і підтримувати кожного, якщо ваша команда хоче одержати перемогу. Також були цікаві фотозони з різними предметами, наприклад, парта з книжками, глобусом, з дошкою і указкою або з мотоциклом, які так полюбляють драйвові хлопці і дівчата, або зі скелетом , який отримав 3 клички від різних класів — Валєра, Вова та Олег. На цих незвичайних фото зонах можна було зробити яскраві і харизматичні фотографії. Бойовим хлопцям і дівчатам, а також татам дітей теж було цікаво на дзвонику , вони могли безкоштовно постріляти в тирі. Менші класи мали смачний і пізнавальний пікнік зі своїми новими вчителями. А на стіні тенісного залу висіли великі листки, на яких учні , вчителі і батьки могли написати побажання та інші розумні пропозиції . Тому всі учні , вчителі і батьки прийшли додому після 1 вересня з чудовим настроєм на увесь день .

2

Після літніх канікул учні діляться один з однимвраженнями від літа, дізнаються про далекі подорожі своїх однокласників, про зміну їхнього стилю і як вони себе в них відчувають, про свої досягнення за літо, про цілі, які вони поставили

Творимо


ГОЛОВНЕ Від редактора

Д

ти готовий писати обрий день! Ви ще статті, фотографуване забули про нас? А ми ти різні цікаві заходи, повертаємося одразу з тобі до нас! Подавай початком навчального свою заявку на участь у року))) У цьому випуску нашій газеті, і ми радо ми дізнаємося про будемо з тобою співпраПласт та його учасцювати! Наш колектив ників, про літні пригоди творчий та непосидюучнів гімназії та познай- чий, у нас завжди багаомимося з п'ятикласни- то роботи та цікавих ками. Також заглянемо ідей — газета "Гімназа завісу президентства зист" з нетерпінням чегімназії. Хочу оголосикає саме на ТЕБЕ, юний ти те, що ми шукаємо друже))) помічників у кожноСмолянська Діана, 10-А му класі, тому якщо

собі і пообіцяли виконати, про веселі і незвичайні випадки, які з ними траплялися, про свої висновки чи з користю вони провели це літо

3

Одинадцяті класи вже починають готуватися до ЗНО , проходять тести минулих років ЗНО і аналізують свої помилки і прогалини в чомусь Одинадцяті класи розуміють, що 11 клас - це вирішальний рік і що від їхньої продуктивної роботи залежатиме їхній шлях в майбутньому житті

4 5 6 7 8

Перший тиждень в школі - це нові знайомства, нові інтереси, нові правила і нові інтереси учнів.

Десяті класи обгрунтовують те, що через два роки їх чекає ЗНО, і деякі розуміють, що потрібно потихеньку готуватися до цього, а інші думають, що ще рано готуватися і на все свій час. Цього тижня в їдальні на другий сніданок подали гамбургери, які дуже сподобалися учням. Класні керівники з перших днів навчання турбуються про свій клас, допомагають учням, хвилюються і хочуть зробити все, аби учні добре почували себе в класі.

газету разом!

9

П’ятикласники з захопленням отримують нові знання від своїх вчителів , знайомляться з цікавим і насиченим яскравими емоціями шкільним життям , з захватом спостерігають за старшими класами і хочуть бути як вони . Кожен прагне показати свої переваги і недоліки в чомусь , розповісти про свої досягнення і цілі , поміркувати, ким би вони хотіли бути, коли стануть дорослими, розповісти про тих, хто їх надихає на навчання або що їх надихає. Поки що п’ятикласники насолоджуються веселими, цікавими і легкими уроками, а в цей час одинадцяті класи намагаються старанно готувати до важливого екзамену.

10

На другому уроці інформатики вчителі вирішили зацікавити одинадцяті класи грою , яка має назву Kahoot , і на

подив, вона захопила учнів , а після неї старшокласники отримали драйвові і веселі емоції .

Катерина Дищук, 11-Б

№7 (195) Вересень

3


П ПЛАСТУНИ. Спогади про літо Кожен пластун з нетерпінням очікує на тепле літечко, щоб з нетерпінням розпочати своє неповторне ПЛАСТОВЕ літо. Чар таборів цього року закрутив наших вараських пластунів у вихорі нових знайомств, вражень та емоцій. «Цвіт папороті» - наметовий пластовий станичний табір біля Білого озера, який вже став традицією. 10 днів діти віком від 8 до 17 років корисно прово-

дять свій час: навчаються, купаються, бавляться та відпочивають. Тематика табору цього року була присвячена слов’янській міфології, богам, народам. За цією тематикою обирали ігри та проводили атмосферні вечори біля багаття. Всі діти були поділені на народи та мали собі за провідників міфологічних істот.

Кожен день на таборі був неймовірно

яскравим та насиченим. Учасники мали свій власний Holi fest,тренування з він-чун кунгфу, заняття йогою, вивчення танців, регулярне купання у Білому озері, щовечора палало багаття, а збоку сиділи друзі та підспівували пісням під гітару. Ігри поєднувалися з цікавими тренінгами, які розвивали Ігри поєднувались з цікавими тренінгами, які розвивали логіку дітей та навчали їх правильно працювати в команді. Легенда табору була пов'язана з вивченням прадавніх вірувань слов’ян, тому один день

4

був присвячений традиціям та обрядам до Кутаємниці, які були протягом табору, а запала. Дівчата плели віночки, які мали пускати вершилося все пошуками загадкової квітки на воду, та робили Марену. Хлопці ж готували папороті, яка таки розцвіла для пластунів дрова на ватру та майстрували Купайла. Купальська ватра була найемоційнішою Телюк Аделіна, 10-Б – діти грали в ігри, співали, розкрили всі

№7 (195) Вересень

Творимо


Мертві бжоли не гудуть М Усім доброго дня, панове, я впев-

нений: кожен з вас знає, що 14 та 15 жовтня святкували День нашого міста і в програмі урочистостей проводилося багато різних заходів, серед яких традиційно були й змагання з баскетболу 3 на 3. Наші гімназисти також брали там участь, як і в попередні 2 роки. Але цього року було щось незвичне, а саме те, що від гімназії виставляли одразу дві команди. Такі круті парубки, як Арсен Осмолович, Влад Карпович, Ваня Сивохин (команда "Чорно-білі"), Ваня Нікітчук, Антон Шишка, Олексій Григораш та Діма Котельник (команда "Bellials") сміливо взялися до боротьби. Цей турнір відрізнається від звичайних міжшкільних змагань тим, що учасни-

ком може бути будь-хто, тобто грати можуть як інші школи, так і дорослі чоловіки. І саме в цьому суть змагань: перевірити, на що ти здатен проти реально сильних гравців інших команд. До речі, у цих змаганнях також брали участь випускники нашої школи, а саме: Олег Мельник, Назар Патійчук та Діма Ляшик. І як би це дивно не звучало, але всі ці 3 гімназійні команди потрапили в одну групу. Усього ж на турнірі було 6 команд, які розбивалися на 2 групи по 3 команди в кожній. Думаю, подробиці самих ігор буде читати

газету разом!

не цікаво, тому одразу підіб'ємо підсумки змагань та зробимо кілька висновків. Отже, на перше місце в групі вийшли наші випускники, на друге "Чорно-білі", а останнє місце в групі посіла команда "Bellials". А зараз ще трошки регламенту: дві команди, які зайняли у своїх групах перші місця, грали за золото та срібло, а команди, що зайняли 2-і місця, грали між собою за 3-е. Наші випускники до останнього боролася за перемогу з дорослими чоловіками, але поступилися з мінімальним відривом. Перед цим команда Арсена, Влада та Вані грали за право називатися "третьою силою" на турнірі, але, на жаль, вони теж поступилися з рахунком 6:4. Хочеться все ж подякувати своїм партнерам по команді за самовіддану боротьбу та вогонь в очах - виступили ми на змаганнях непогано, значно краще, ніж у попередні 2 роки. Та й команда "Bellials"

теж хоробро проявила себе на цих змаганнях, хоча для когось з гравців це був перший досвід на турнірі такого рівня. Але в спорті часто буває так, що навіть переможці поступаються командам-новачкам: ми не змогли перемогти на змаганнях такого високого рівня, хоч і є минулорічними чемпіонами міста з баскетболу 3 на 3, але це не привід опускати руки. Спорт – це боротьба, і ми до неї готові. І, до речі, ми б хотіли бачити якомога більше підтримки під час виступів, любі наші гімназисти, від вас. (Це теж неабиякий стимул для боротьби). Тому запрошуємо всіх охочих прийти та повболівати "за своїх" на змаганнях, які орієнтовно будуть проводитися в кінці листопада.

Карпович Владислав, 11-В

№7 (195) Вересень

5


К реативна та цілеспрямована, одинадцятикласниця...

Надія Лук’яневич (Надя про себе)

Коли я танцюю, я щаслива. Зараз, коли я вже

випускниця, навіть уявити своє життя не можу без танців. Навіщо я танцюю? Коли рухаєшся під такт музики, відчуваєш себе щасливішим, показуєш справжнього себе та просто насолоджуєшся своїм танцем.

«

Коли ти дивишся, як танцює ця красуня, ти не звертаєш уваги на композицію танцю, синхронність виконання па учасниками колективу, ти вловлюєш подих, рух, емоцію, ти милуєшся грацією і пластикою. Боже, навіть не знаю, як передати усі почуття, що рояться в твоїй душі. То бровою повела, як справжня чаклунка,

6

№7 (195) Вересень

Мій творчий шлях розпочався в далекому 2009 році, коли я вперше переступила поріг старенької танцювальної зали. Тоді, ще маленька злякана дівчинка, не вірила в те, що мені дали шанс виступати на сцені та дарувати посмішки глядачам своїм незграбним танцем. З роками я почала вдосконалюватися, відпрацьовувала рухи, старанніше займалася. Та головне в цьому — танцювати для себе та отримувати насолоду. Наш колектив «Пірует» (БДЮТ) наполегливо працював, вірив у свої сили та завойовував не лише батьківське, а й усе українське визнання. Усе більше і більше концертів, благодійні акції, фестивалі та міжнародні конкурси, але ще — гордість керівника та щасливі обличчя дітей, які досягнули таких висот. Танці об'єднують, адже коли ви танцюєте в колективі, ви — єдиний організм, однаковий ритм б'ється у ваших серцях. Ти повністю віддаєшся танцю, щоб не підвести своїх друзів, які танцюють поряд. Довіра, відкритість та наполегливість — ось що виховали в мені танці. "Пірует" займає окрему частинку мого серця, це моя сім'я, підтримка та стимул працювати над собою. Я нічому в своєму житті не приділяю стільки уваги, часу та зусиль, як танцям. Отож, зрозуміло, навіщо я танцюю? Р.S. Відверта в танці — відверта в розмові. Натхнення тобі, Надійко, гарного навчального року, нових творчих відкриттів. А нам, глядачам, неймовірних вражень від твого шаленого творчого польоту. Бойко Іванна, 10-А

то так дрібоче ніжками, що й самому до танцю хочеться — це справжнє диво!!! У рубриці «Особистості» інших гімназистів не буває — тільки ті, хто живе, творить і надихає інших. Сьогодні знайомство наше з Надійкою Лук’яневич, одинадцятикласницею, креативною та цілеспрямованою гімназисткою.

Творимо


Д стільці Два

Історія, не гірша від твору Ільфа та Петрова Отже, привіт любі читачі нашої затишної газетки. Вітаю вас з початком навчального..., хоча знаєте, не буду я вам нагадувати про сумне та починати так банально.

Перейдемо одразу до най-

постом у Facebook. Здавалося цікавішого, а саме до історії б, які шанси має наша гімназія, про шалену боротьбу проти якщо у нас найменша кількість гігантів нашого міста, тобучнів у місті? Та очевидно, що то інших шкіл. Нещодавно ніяких, про що взагалі може йти колектив магазину "Blest" мова, поясніть, чому я пишу цю організовував розіграш статтю? Але не були б ми Варасьм'якеньких, зручних крісел кою гімназією, якби все було аж для навчальних закладів і так просто. Та ще маємо порох в щоб усе було чесно, перемог- порохівницях! Наша скромна, але ти мав той заклад, який надуже дружна та єдина школа до брав би найбільшу кількість останнього боролася із першою вподобайок у коментарях під школою та на початку “тягалася”

«Наша скромна,

але дуже дружна та єдина школа до останнього боролася із першою школою та на початку “тягалася” з третьою...

з третьою. От знаєте, я сам ні в що не вірив, але вподобайку лишив і маму з бабцею долучив. Справді, було приємно бачити, як ми разом, долучаючи всіх знайомих та родичів до цього івенту, можемо досягти справді неймовірних вершин. За нас голосували люди з інших країни (Росія, Казахстан, Естонія) та різних національностей, ми самі голосували з декількох акаунтів, щоб досягти перемоги. Саме за це я й люблю гімназію. Ми дружний та єдиний колектив, який незважаючи ні на що, може об'єднатися

газету разом!

та продемонструвати всім, що ми— сила. Хоч ті крісла ми й не здобули, але хіба це так важливо? Я радий, що ми до останнього проявляли свій інтерес до цього звичайного розіграшу. Але такі події єднають нас, позбавляють сірості наші будні і показують, хто ми є насправді. Дякую вам, якщо ви прочитали статтю та показали її своїм друзям та родичам. Успіху та натхнення вам, гімназисти, і пам'ятайте: разом ми здатні на більше!

Карпович Владислав, 11-В

№7 (195) Вересень

7


З Днем народження,

ГІМНАЗІЄ!

Якби в мене тоді запитали: "Де ти будеш

У сім привіт, я Патійчук Назар Борисович, випускник Кузнецовської гімназії 2017 року (тоді

через 4 роки?" - я б не знала, що відповісти, і навіть боялася про це думати! Зараз я можу чітко сказати: “Я студентка найкращого економічного, навчаюсь на відмінно, маю роботу мрії в міжнародному медійному холдингу, у мене прекрасне життя та чудові люди поруч! Якби мені про це сказали в Кузнецовській гімназії, я б не повірила. Тепер я можу чітко відповісти: “У цьому є заслуга моєї школи”. Це не жарт і не перебільшення, адже саме там я почала формуватися як особистість, саме там мене вчили, что є добре, а що погано, там був мій перший досвід роботи в команді, там мені давали свободу проявляти свої таланти та амбіції. Я дякую Кузнецовській гімназії та вітаю школу з Днем народження! Бажаю виховати та вивчити ще не одне покоління прекрасний, щирих, розумних та талановитих дітей! А всім учням, які навчаються в нашій школі та які будуть це читати, бажаю вдуматися в мої слова та подякувати своїм учителям за їхні старання та любов до Вас, адже вони дають Вам знання, які в майбутнього приведуть до успіху!

З любов'ю, учениця 11-А (випуск 2016) Омелюк Катерина

вона була ще Кузнецовська). На даний момент навчаюся на 3-му курсі НУВГП по спеціальності “Комп’ютерна інженерія”. Особливо себе “не напружую” навчанням, активно займаюся кіберспортом та найприємніше — маю 3 місяці зимових канікул (хоч і вимушених) — загалом ВНЗ мрії. Зараз, згадуючи гімназійні роки: веселі будні, зірвані уроки, розмальовані зошити, 1-ше вересня в парку, двійки в щоденнику, перерви з м’ячем на баскетбольному корті (навіть узимку), тяжкий рюкзак з 4 книжками підготовки до ЗНО та власне саму підготовку за останніми партами під час уроків, — розумію, наскільки це було весело, невимушено та легко. У гімназії я вчився бути самим собою, вірити в себе, спілкуватися, любити, дружити, знаходити спільну мову навіть тоді, коли це здавалося неможливим. Коли у моїй сім’ї постало питання, чи переводити меншого брата, я був першим, хто підтримав цю ідею, тому що не на словах, а зі свого досвіду знаю, наскільки високий рівень знань він отримає, наскільки вчителі допоможуть знайти себе в житті. Від себе та всього 11-А класу 2017 року випуску хочу подякувати гімназії, а особливо нашому класному керівнику та вчителю біології Засядько Лідії Степанівні, за життєвий досвід, даний нам, за віру у наші сили. Гімназистам бажаю наснаги у навчанні, бажання ставати кращими, сильнішими, розумнішими. Одинадцятикласникам - зробити правильний вибір свого майбутнього, вірити в себе, завжди прагнути більшого. Вірю, що у вас усе вийде, кожен вступить до вузу своєї мрії. До зустрічі на випускному, я до вас обов’язково завітаю - це наша добра гімназійна традиція. З Днем народження, ГІМНАЗІЄ! З Днем учителя!

8

№7 (195) Вересень

Патійчук Назар, випускник 2017 року

Творимо


Про наболіле

Я згоден з тим, що діти можуть стра-

ждати від булінгу зі сторони однолітків і це потрібно припиняти, але я не згоден з тим, як мої однолітки сприймають поняття «булінг». Поняття «булінг» зупиняє будь-яку критику в бік «постраждалого». «Булінг» та «критика» - це різні поняття, і не потрібно їх прирівнювати. Для деяких дітей булінг — це лише спосіб виправдатися у ході суперечки між собою, (не рідко й з учителем). Більшість з них не відрізняє об’єктивну критику від булінгу. Поки що такий людей не багато, але їх неможливо критикувати, тому що будь-яка спроба критики буде безрезультатною, відкинутою словами «це булінг».

Однак критика дозволяє краще побачити ситуацію: якщо людина зробила помилку й ти звернув на це увагу — це не булінг , а об’єктивна критика. Не забувайте про це! У жодному випадку не можна терпіти булінг, але потрібно чітко знати, що це таке— й це стосується не тільки дітей, але й дорослих. «Ні» булінгу в нашому житті, у нашій гімназії! Однак, і зловживати цим словом не варто! Учімося сприймати критику і відповідати за свої дії!

І знову ми обговорюємо те, що викликає безліч різних думок. Цього разу це питання булінгу, яке дуже часто обговорюється на виховних, відкритих уроках. Якщо згоден зі статтею, підтримуй! Якщо маєш протилежну думку - не мовчи! Мовчання ніколи не приносить бажаного, воно лише ховає проблему! Редакція "Гімназиста" готова вислухати усіх.

Махорін Микита, 10-А

газету разом!

№7 (195) Вересень

9


"Гімназист" Засновник Вараська гімназія м.Вараш асоційована школа ЮНЕСКО

Головний редактор випуску Горбачик Н.Ф (директор гімназії) Шеф-редактор:Гузь А.О Редактор: Смолянська Діана Коректор: Гузь А.О. Дизайн та комп'ютерна верстка: Качинська О.М

Адреса редакції: м.Вараш, м-н Вараш, 37, 2-ий поверх Наш індекс: 34400 Телефон:(03636)2-20-94, 2-19-49 E-mail: gimnazia@rv.ua.net

Profile for Вараська Гімназія

Вересень№7(196)2019  

Вересень№7(196)2019  

Advertisement