Page 1

Серія «Мій конспект» Заснована 2008 року

Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

Харків Видавнича група «Основа» 2012


УДК 37.016 ББК 74.262.4 С77

Старовойтова І. Ю. С77 Хімія. 8 клас / І. Ю. Старовойтова, О. В. Люсай. — Х. : Вид. група «Основа», 2012. — 128 с. — (Серія «Мій конспект»). ISBN 978-611-00-0232-5. Посібник містить розробки всіх уроків хімії для 8 класу за чинною програмою загальноосвітньої школи. У розробках уроків широко використовуються сучасні наукові дані й прогресивні педагогічні технології. Докладно описано проведення всіх лабораторних і практичних робіт, передбачених програмою. Для всіх тем наведено кілька варіантів завдань для перевірки знань з теми. Посібник має перфоровані відривні аркуші з полями для внесення змін та доповнень до уроку. УДК 37.016 ББК 74.262.4

Навчальне видання

Серія «Мій конспект»

Старовойтова Ірина Юріївна Люсай Олена Вікторівна

Хімія 8 клас Навчально-методичний посібник Головний редактор К. М. Задорожний Редактор Л. В. Мариненко Коректор О. М. Журенко Технічний редактор О. В. Лєбєдєва Комп’ютерне верстання Є. С. Островський Підп. до друку 26.06.2009. Формат 60×90/8. Папір офсет. Гарнітура Шкільна. Друк офсет. Ум. друк. арк. 18,0. Зам. № 9—07/03—05. ТОВ «Видавнича група “Основа”». Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007. Україна, 61001 Харків, вул. Плеханівська, 66. Тел. (057) 731-96-32. E-mail: chem@osnova.com.ua Віддруковано з готових плівок ПП «Тріада+» Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1870 від 16.07.2007. Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15.

ISBN 978-611-00-0232-5

© Старовойтова І. Ю., Люсай О. В., 2009 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012


І семестр

Клас

Дата проведення уроку

Повторення основних питань курсу хімії 7 класу Урок 1 Тема. Основні поняття хімії Цілі уроку: повторити хімічні поняття, що були розглянуті під час вивчення хімії в 7 класі («речовина», «атом», «молекула», «йон», «хімічний елемент», «відносна атомна й молекулярна маси», «прості та складні речовини», «хімічна формула», «фізичні й хімічні явища», «хімічні рівняння»). Тип уроку: узагальнення й систематизація знань. Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, опорні схеми. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань У 7 класі ми познайомилися з основними хімічними поняттями й термінами, якими користуються в хімії. Фронтальна бесіда — Назвіть, перелічіть ці поняття. Учні з допомогою вчителя називають основні хімічні поняття. (Речовина, чисті речовини й суміші, прості та складні речовини, атом, молекула, хімічний елемент, хімічна формула, фізичні й хімічні явища, хімічні реакції, рівняння хімічних реакцій та ін.) ІІІ. Узагальнення й систематизація знань Робота в парах з опорною схемою Опорна схема 1 «Основні поняття хімії»

Хімія — наука про ____________, їх властивості, перетворення та явища, що супроводжують ці перетворення. Речовини — це те, із чого складаються _______________________. Речовини, що існують у природі, постійно зазнають різних змін. Явища — різні ______________, що відбуваються з речовинами. Фізичні явища — це явища, що не супроводжуються перетвореннями одних речовин на інші (зазвичай змінюється агрегатний стан речовин або їхня форма). _____________ явища  — це явища, у результаті яких з певних речовин утворюються інші. Хімічні явища називають ___________________________. Кожна речовина має суворо визначені властивості. Речовина — ______________________________________________. Властивості речовин — це ознаки, що дозволяють відрізнити одні речовини від інших або встановити подібність між ними.

3


Наведіть приклади: ______________________________________________ Усі речовини, що існують у природі, являють собою сукупність частинок (атомів, молекул, йонів).

Кожна речовина залежно від умов (температури, тиску) може перебувати в певному агрегатному стані.

________________ — дрібна електронейтральна хімічно неподільна частинка речовини, що складається з позитивно зарядженого ядра й негативно зарядженої електронної оболонки. Електрон — одна з елементарних частинок ___________________ зарядом. Атомне ядро — центральна, позитивно заряджена частина атома, що складається з нуклонів, зв’язаних між собою ядерними силами.

_________________________ — вид атомів з певним зарядом ядра. Молекула — найменша частинка _____________________, що характеризується його хімічними властивостями.

Склад речовин молекулярної будови прийнято виражати з допомогою хімічних формул. Хімічна формула — умовний запис ___________________ з допомогою хімічних символів та індексів. Хімічне рівняння — _______________________ хімічної реакції з допомогою _____________________. IV. Підбиття підсумків уроку Учні разом з учителем перевіряють правильність заповнення схем, виправляють помилки. Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює, заохочує найбільш активних учнів. V. Домашнє завдання Повторити основні хімічні поняття. 4


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 2

Тема. Прості речовини кисень і залізо Цілі уроку: повторити вивчені відомості про прості речовини — метали й неметали на прикладі кисню й заліза, їх фізичні та хімічні властивості; удосконалювати навички складання хімічних формул і рівнянь. Тип уроку: узагальнення й систематизації знань. Форми роботи: групова, індивідуальна. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання Опитування по ланцюжку: учні відповідають на запитання з теми «Основні поняття хімії» та ставлять своє питання наступному учневі. yy yy yy yy

ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу На які групи можна поділити всі речовини? (На прості й складні) А на які групи можна поділити прості речовини? (На метали й неметали) За якою ознакою? (За фізичними й хімічними властивостями) Які прості речовини вивчили в 7 класі? (Кисень і залізо)

Групова робота Учні об’єднуються в групи, одержують завдання, заповнюють опорну схему. Група 1. Оксиген Хімічний символ — __________ Відносна атомна маса Ar (O ) = _______________ Будова атома: +)) Число протонів ___________ р Число електронів __________ e − Число нейтронів __________ n Валентність _________________ Група 2. Кисень Тип речовини ____________ Має ____________________ будову. Хімічна формула _________________ Відносна молекулярна маса Mr (O ) = _______________ Фізичні властивості Розчинність у воді _______________________________ Агрегатний стан ___________ Колір _______________________ Запах ____________________ Смак _______________________ Група 3. Способи одержання кисню 1. Лабораторні способи Розкладання оксигеновмісних речовин: KMnO4 → K2MnO4 + + H2 O 2 → + KNO3 → KNO2 + KClO3 → + H2 O → + 2. Промисловий спосіб ___________________ Поширення в природі: ___________________ 5


Група 4. Хімічні властивості кисню Взаємодія з неМе C + O2 → S + O2 → P + O2 → N2 + O 2 → Взаємодія з Ме Mg + O2 → Li + O2 → Al + O2 → Cu + O2 → Окиснення — це реакція взаємодії ___________________ Горіння — це реакція _______________, що супроводжується виділенням _______________ і _______________. Оксиди  — складні речовини, що складаються з ___________ елементів, один з яких _______________. Група 5. Ферум Хімічний символ — _____________________ Відносна атомна маса Ar (Fe ) = _________________ Будова атома: +)))) Число протонів ___________ р Число електронів _________ e − Число нейтронів __________ n Валентність ________________ Група 6. Залізо Тип речовини _____________________ Має ___________________ будову. Хімічна формула _____________ Фізичні властивості: Розчинність у воді _____________________ Агрегатний стан ___________ Колір ________________ Запах ____________________ Смак ________________ Специфічні властивості _______________________________ Група 7. Способи одержання заліза 1. Доменне виробництво чавуну. 2. Відновлення заліза зі сполук. Fe2O3 + H2 → Fe3O4 + CO → Fe2O3 + Al → Fe2O3 + C → Поширення в природі: _____________________ Група 8. Хімічні властивості заліза 1. Взаємодія з неметалами. Fe + O2 → Fe + S → Fe + Cl2 → 2. Взаємодія з кислотами. Fe + HCl → Корозія — це __________________. Способи захисту від корозії: ________________________. Учні складають звіт про виконане завдання, по черзі коментують допущені помилки. Учитель узагальнює відповіді, звертаючи особливу увагу на способи одержання й хімічні властивості простих речовин. IV. Підбиття підсумків уроку Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює роботу учнів. V. Домашнє завдання Повторити матеріал про прості речовини — кисень і залізо. Творче завдання. Навести свої приклади хімічних властивостей кисню й заліза (по два-три рівняння реакцій). 6


І семестр

Клас

Дата проведення уроку

Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами Урок 3 Тема. Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Стала Авогадро Цілі уроку: сформувати уявлення учнів про хімічне поняття «кількість речовини»; показати сутність фізичної величини кількості речовини; ознайомити з одиницею вимірювання кількості речовини; увести поняття «моль», «стала Авогадро». Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь учителя, бесіда. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань Фронтальна бесіда 1) Із чого складаються всі речовини на Землі? (З атомів, молекул, йонів) 2) Наведіть приклади речовин молекулярної та немолекулярної будови. ( I2 , Cl2 ; NaCl, CaF2 , алмаз) 3) В яких одиницях вимірюються розміри атомів? (нм, тобто 10−9 м, ra = 10−14 см (якщо атом збільшити до розміру друкарської крапки, то пропорційно збільшена людина досягала б зросту близько 7 км)) 4) Якою є маса атома? (Це маленька частинка, реальна маса якої оцінюється величиною порядку 10−27 − 10−26 кг) 5) Скільки молекул води H2O міститься в краплі води? (Багато, порядку 1023 молекул) 6) А скільки атомів Карбону міститься в діаманті вагою 1 карат? Розв’язати задачу нам допоможе величина, з якою ми познайомимося на сьогоднішньому уроці. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Ще у ХVIII столітті для хімічних обчислень водночас із масою й об’ємом було введено фізичну величину, яка дозволяла розрахувати кількість структурних частинок (атомів, молекул, йонів) у певній порції речовини. Ця величина одержала назву «кількість речовини». Кількість речовини — це фізична величина, що показує число структурних частинок (атомів, молекул, йонів) у певній порції цієї речовини. Позначається грецькою літерою ν (ню). Одиниця вимірювання кількості речовини — моль. Відомий італійський учений Амедео Авогадро вивчив і виміряв кількість речовини для різних речовин. З допомогою спеціальних розрахунків А. Авогадро підрахував, що у 12 г вуглецю міститься 6,02 ⋅ 1023 атомів. Таку кількість речовини взяли за 1 моль. Подібні розрахунки показали, що: yy у 32 г сірки міститься 6,02 ⋅ 1023 атомів; yy у 18 г води міститься 6,02 ⋅ 1023 молекул. Ця величина одержала назву «стала Авогадро». Позначається вона N A = 6,02 ⋅ 1023 частинок моль , або моль–1. Ця величина не залежить від агрегатного стану речовини. 7


Отже, 1 моль — це кількість речовини, що містить стільки ж частинок (атомів, молекул, йонів), скільки атомів міститься у 12 г вуглецю, тобто 6,02 ⋅ 1023 частинок. N ν= , NA де N — число частинок у порції речовини; N A  — стала Авогадро. IV. Закріплення нового матеріалу (керована практика) 1. Обчисліть кількість речовини в порції води, що містить 12,04 ⋅ 1023 молекул. Дано: Розв’язання N (H2O ) = 12,04 ⋅ 1023 молекул ν ( H2 O ) − ? ν ( H2 O ) =

ν=

N NA

12,04 ⋅ 1023 молекул = 2 моль. 6,02 ⋅ 1023 молекул

Відповідь: 2 моль. 2. Обчисліть число атомів Феруму в порції заліза кількістю речовини 5 моль. Дано: Розв’язання ν(Fe) = 5 моль N(Fe) — ?

ν=

N ⇒ N = ν ⋅ NA NA

N (Fe ) = 5 моль ⋅ 6,02 ⋅ 1023 атомiв моль = 30,1 ⋅ 1023 атомiв. Відповідь: 30,01 ⋅ 1023 атомів. V. Підбиття підсумків VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на питання. Творче завдання. Обчислити кількість атомів Карбону в діаманті масою 1 карат (1 карат = 0,2 г). Додаток до уроку 4 Варіант

Формула речовини

Кількість речовини

I

K2 SO4

0,5 моль

K

S

O

II

NaNO3

1,5 моль

Na

N

O

III

Ca (OH )2

0,8 моль

Ca

Ca

H

IV

H3 PO4

2 моль

H

P

O

8

Число молекул

Число атомів


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 4

Тема. Обчислення кількості атомів (молекул) у певній кількості речовини Цілі уроку: формувати вміння і практичні навички хімічних обчислень з використанням понять «кількість речовини», «моль», «стала Авогадро». Тип уроку: формування вмінь і навичок. Форми роботи: керована практика, самостійна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Тестові завдання (на дошці). 1) Кількість речовини вимірюється в одиницях: а) моль; б) метр; в) літр. 2) Число частинок, що міститься у 2 моль: а) 12,04 ⋅ 1023 ; б) 6,02 ⋅ 1023 ; 23 в) 3,01 ⋅ 10 . 3) В 1 моль вуглекислого газу CO2 міститься: а) 1,67 ⋅ 1023 молекул; б) 44 молекули; в) 6,02 ⋅ 1023 молекул. 2. Якою формулою виражається взаємозв’язок між кількістю речовини та сталою Авогадро? N ν= , або N = ν ⋅ N A NA 3. У чому полягає фізичний зміст «кількості речовини»? ІІІ. Поглиблення знань, формування вмінь і навичок Керована практика Задача 1 Обчисліть кількість молекул у 3 моль натрій карбонату Na 2CO3 . Дано: Розв’язання ν (Na 2CO3 ) = 3 моль N (Na 2CO3 ) − ?

ν=

N ⇒ N = ν ⋅ NA NA

N (Na 2CO3 ) = 3 моль ⋅ 6,02 ⋅ 1023 молекул моль = 18,06 ⋅ 1023 молекул. N (Na 2CO3 ) = 3 моль ⋅ 6,02 ⋅ 10 молекул моль = 18,06 ⋅ 1023 молекул. 23

Відповідь: 18,06 ⋅ 1023 молекул. Задача 2 Обчисліть кількість атомів Оксигену у 2 моль вуглекислого газу CO2 . Дано: Розв’язання ν (CO2 ) = 2 моль N(O) — ?

N ⇒ N = ν ⋅ NA NA 1) Обчислюємо кількість молекул CO2 : N (CO2 ) = 2 моль ⋅ 6,02 ⋅ 1023 молекул моль = 12,04 ⋅ 1023 молекул. ν=

2) Одна молекула CO2 містить два атоми Оксигену, отже ν (O2 ) = 2 ⋅ ν (O ) = 2 ⋅ 12,08 ⋅ 1023 = 24,16 ⋅ 1023 (атомів). Відповідь: 24,16 ⋅ 1023 атомів. 9


Задача 3 Обчисліть кількість речовини сульфатної кислоти H2SO4 у зразку, що містить 3,01 ⋅ 1023 молекул. Дано: Розв’язання N (H2SO4 ) = 3,01 ⋅ 1023 молекул ν (H2SO4 ) − ?

ν (H2SO4 ) =

ν=

N NA

3,01 ⋅ 1023 молекул = 0,5 моль. 6,02 ⋅ 1023 молекул моль

Відповідь: 0,5 моль. IV. Самостійна робота під керівництвом учителя з картками Завдання: обчисліть число молекул складної речовини й число атомів кожного хімічного елемента в заданій кількості речовини (див. Додаток до уроку на с. 8). Після виконання завдання виписуємо відповіді на дошці, коригуємо. Складаємо алгоритм розв’язання. 1. Обчислити число молекул складної речовини за формулою N = ν ⋅ N A . 2. За хімічною формулою речовини визначити число атомів кожного елемента в молекулі складної речовини. 3. Обчислити кількість атомів хімічного елемента в заданій кількості речовини. V. Керована практика. Розвивальне завдання Обчисліть кількість речовини кисню, що прореагує без залишку із залізом кількістю речовини 2 моль з утворенням ферум(ІІІ) оксиду. Для того щоб розв’язати задачу, згадаймо курс хімії 7 класу. — Що показує рівняння хімічної реакції? yy Які речовини взаємодіють між собою (формули речовин). yy В якому співвідношенні ці речовини взаємодіють одна з одною (коефіцієнти в рівнянні реакції). Правило. Кількість речовини будь-яких попарно взятих речовин у рівнянні реакції співвідносяться як їхні коефіцієнти в рівнянні реакції. Розв’яжемо задачу. Дано: Розв’язання ν(Fe) = 2 моль 1) Складемо рівняння реакції: 4Fe + 3O2 → 2Fe2O3 ν ( O2 ) − ? 2) Запишемо над рівнянням відомі кількості речовини: 2 моль

х моль

4Fe + 3O2 → 2Fe2O3

3) За рівнянням хімічної реакції, 4 моль заліза реагують із 3 моль кисню: 2 моль

х моль

4 моль

3 моль

4Fe + 3O2 → 2Fe2O3 4) Складемо пропорцію: 2 x = ; 4x = 6; x = 1,5. 4 3

Отже, ν (O2 ) = 1,5 моль. Відповідь: 1,5 моль кисню реагують із 2 моль заліза. VI. Підбиття підсумків VII. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на питання. Творче завдання. В якій кількості речовини ферум(ІІІ) оксиду міститься 18,06 ⋅ 1023 атомів Феруму? Скільки атомів Феруму міститься в такій же кількості речовини ферум(ІІ) оксиду?

10


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 5

Тема. Молярна маса Цілі уроку: увести поняття «молярна маса»; ознайомити з одиницею вимірювання молярної маси речовини; показати фізичний зміст молярної маси речовини; пояснити взаємозв’язок між кількістю речовини, масою, молярною масою. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: керована практика, самостійна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання Керована практика. Розв’язання задач Задача 1 Розв’язання Дано: N (Fe ) = 18,06 ⋅ 1023 атомів 1) Оскільки в одній молекулі міститься два атоми Феруму, то N (Fe2O3 ) = 2N (Fe ), тобто ν (Fe2O3 ) − ? N (Fe2O3 ) = 18,06 ⋅ 1023 ⋅ 2 = 36,12 ⋅ 1023 молекул. 2) За формулою ν =

N , NA

ν (Fe2O3 ) =

36,12 ⋅ 1023 молекул = 6 моль. 6,02 ⋅ 1023 молекул моль

Відповідь: 6 моль. Задача 2 Дано: Розв’язання ν(FeО) = N = 1,5 моль 1) З формули ν = N випливає N = ν ⋅ N A , тоді A N(Fe) — ? N (FeO ) = 1,5 моль ⋅ 6,02 ⋅ 1023 молекул моль = 9,03 ⋅ 1023 молекул. 2) Оскільки в молекулі FeО одна молекула Феруму, то N (Fe ) = N (FeO ) = 9,03 ⋅ 1023 (атомів). 23 Відповідь: 9,03 ⋅ 10 атомів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Скільки важить 1 моль речовини? В 1 моль міститься 6,02 ⋅ 1023 частинок речовини. Кожна частинка має певну масу. Молярна маса — це маса 1 моль речовини, а отже, сумарна маса всіх частинок, що входять в 1 моль цієї речовини. Молярна маса пропорційна масі однієї молекули певної речовини. Тому числове значення молярної маси дорівнює відносній молекулярній масі для будьякої речовини. Молярна маса — це фізична величина, що дорівнює відношенню маси речовини до відповідної кількості речовини. Позначається Mm . m Mm = . ν кг г Одиниці вимірювання: або . моль моль 11


Наприклад, маса 1 моль води дорівнює: Mr (H2O ) = 18 а.о.м.; Mm (H2O ) =

m ( H2 O ) ν ( H2 O )

=

18 г = 18 г моль. 1 моль

IV. Закріплення вивченого матеріалу Знаючи масу речовини, ми можемо обчислити кількість речовини за формулою m ν= . Mm Задача 1 Обчисліть кількість речовини кисню в 64 г кисню. Дано: Розв’язання m m (O2 ) = 3 моль З формули ν = випливає: Mm ν ( O2 ) − ? m ( O2 ) ν ( O2 ) = . Mm (O2 ) Mr (O2 ) = 2 ⋅ 16 а.о.м.; Mm (O2 ) = 32 Тоді: ν ( O2 ) =

г . моль

64 г = 2 моль. 32 г моль

Відповідь: 2 моль. Задача 2 Обчисліть масу 3 моль карбон(IV) оксиду.

Дано: Розв’язання m ν (CO2 ) = 3 моль З формули ν = випливає: Mm m (CO2 ) − ? m (CO2 ) = ν (CO2 ) ⋅ Mm (CO2 ). Mr (CO2 ) = 12 + 2 ⋅ 16 = 44 а.о.м.; Mm (CO2 ) = 44 Тоді: Відповідь: 32 г.

г . моль

m (CO2 ) = 3 моль ⋅ 44 г моль = 132 г.

V. Самостійна робота з узаємоперевіркою Обчисліть масу 5 моль: варіант І: натрій хлориду NaСl; варіант ІІ: кальцій оксиду СаО. Після виконання завдання учні обмінюються роботами й перевіряють одне одного. VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на питання, виконати вправи. Творче завдання (домашня практика) 1. Обчисліть кількість речовини питної соди — натрій гідрогенкарбонату NaHCO3 в ложці соди масою 42 г. 2. Обчисліть масу 5 моль цукру (сахароза має формулу C12H22O11 ).

12


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 6

Тема. Обчислення за хімічними формулами молярної маси й кількості речовини Цілі уроку: поглибити уявлення учнів про молярну масу речовини; навчити використовувати набуті знання для обчислення за хімічними формулами молярної маси, маси й кількості речовини. Тип уроку: формування вмінь і навичок. Форми роботи: керована практика, самостійна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання Хімічний диктант 1) Скільки атомів Феруму міститься в 1 моль заліза? ( 6,02 ⋅ 1023 атомів) 2) Молярна маса молекули кисню O2 дорівнює… (32 г моль ) 3) Формула розрахунку кількості речовини за відомою масою речовини.  m   ν = M  m

)

(

4) Стала Авогадро N A дорівнює… 6,02 ⋅ 1023 частинок моль 5) Одиниці вимірювання молярної маси. (кг/моль або г/моль) У цей час два учні на дошці наводять розв’язання домашніх задач. ІІІ. Формування навичок і вмінь Мета уроку: навчитися здійснювати обчислення за хімічними формулами з використанням фізичних величин «кількість речовини» й «молярна маса». Записуємо на дошці формули, що знадобляться для розрахунків у процесі розв’язання задач: ν=

N m ; ν= ; m = ν ⋅ M; N = ν ⋅ N A . NA Mm

Розв’язання задач. Практика на прикладах Задача 1 Розрахуйте кількість речовини натрій хлориду (NaСl) масою 117 г. Дано: Розв’язання m(NaСl) = 5 моль 1) Обчислимо молярну масу NaСl: M (NaCl ) = 23 + 35,5 = 58,5 г моль. ν (NaCl ) − ? 2) За формулою ν =

m : Mm ν (NaCl ) =

117 г = 2 моль. 58,5 г моль

Відповідь: 2 моль. Задачі для самостійного розв’язання Задача 2 Обчисліть масу 5 моль сульфатної кислоти H2SO4 . 13


Дано: Розв’язання ν (H2SO4 ) = 5 моль 1) Обчислимо молярну масу H2SO4 : г M (H2SO4 ) = 98 . m (H2SO4 ) − ? моль m 2) З формули ν = випливає: M m = ν ⋅ M, тоді m (H2SO4 ) = 5 моль ⋅ 98 г моль = 490 г. Відповідь: 490 г. Задача 4 Обчисліть масу кальцій карбонату (CaCO3 ) кількістю речовини 3 моль. Дано: Розв’язання ν (CaCO3 ) = 3 моль 1) Обчислимо молярну масу CaCO3 : M (CaCO3 ) = 100 г моль. m (CaCO3 ) − ? 2) З формули ν =

m випливає: M

m = ν ⋅ M,

тоді

m (CaCO3 ) = 3 моль ⋅ 100 г моль = 300 г. Відповідь: 300 г. Задача 5 Обчисліть кількість атомів Феруму у ферум(II) сульфіді масою 352 г. Дано: Розв’язання m(FeS) = 352 г 1) Обчислюємо молярну масу FeS: M(FeS) = 88 г/моль. N(Fe) — ? 2) За формулою ν =

m обчислюємо кількість речовини FeS: Mm 352 г ν (FeS ) = = 4 моль. 88 г моль

N випливає: N = ν ⋅ N A . NA Обчислюємо число молекул FeS: N (FeS ) = 4 моль ⋅ 6,02 ⋅ 1023 молекул моль = 24,08 ⋅ 1023 молекул. 4) Оскільки молекула FeS складається з одного атома Феруму й одного атома Сульфуру, то N (Fe ) = N ( S ) = 24,08 ⋅ 1023 (атомів). Відповідь: 24,08 ⋅ 1023 атомів. 3) З формули ν =

IV. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання. Творче завдання (домашня практика). Самостійно розв’язати задачі 2, 4, 6, 8 з картки на окремому аркуші.

14


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 7

Тема. Молярний об’єм газів. Обчислення об’єму газу за нормальних умов Цілі уроку: ознайомити учнів з поняттям «молярний об’єм»; розкрити особливості використання поняття «молярний об’єм» для газоподібних речовин; навчити учнів використовувати отримані знання для розрахунків об’ємів газів за нормальних умов. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: розповідь учителя, керована практика. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями, куб об’ємом 22,4 л (зі стороною 28,2 см). Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Учні здають на перевірку виконане на аркушах домашнє завдання. Фронтальна бесіда 1) Що таке «кількість речовини»? 2) Одиниця вимірювання кількості речовини. 3) Скільки частинок міститься в 1 моль речовини? 4) Яка існує залежність між кількістю речовини й агрегатним станом, в якому перебуває ця речовина? 5) Скільки молекул води міститься в 1 моль льоду? 6) А в 1 моль рідкої води? 7) В 1 моль водяної пари? ІІІ. Вивчення нового матеріалу Створення й розв’язання проблемної ситуації Проблемне питання. Який об’єм займатиме: yy 1 моль льоду? yy 1 моль води? yy 1 моль пари? Відповісти на ці запитання відразу ми не можемо, тому що об’єм речовини m , об’єм буде різним. залежить від густини речовини. І згідно з формулою V = ρ 1 моль пари займає об’єм більший, ніж 1 моль води або льоду. Чому? (У рідких і газоподібних речовинах відстань між молекулами води різна) Вивченням газоподібних речовин займалося безліч учених. Значний внесок у вивчення цього питання зробили французький хімік Жозеф Луї Гей-Люссак та англійський фізик Роберт Бойль, які сформулювали низку фізичних закономірностей, що описують стан газів. Які з цих закономірностей ви знаєте? Усі гази однаково стискаються, мають однаковий термічний коефіцієнт розширення. Об’єми газів залежать не від розмірів окремих молекул, а від відстані між молекулами. Відстані між молекулами залежать від швидкості їхнього руху, енергії та, відповідно, температури. На підставі цих законів і своїх досліджень італійський учений Амедео Авогадро сформулював закон: В однакових об’ємах різних газів міститься однакова кількість молекул. За звичайних умов газоподібні речовини мають молекулярну будову. Молекули газів дуже дрібні порівняно з відстанню між ними. Тому об’єм газу визначається не розміром частинок (молекул), а відстанню між ними, що для будьякого газу приблизно однакова. 15


А. Авогадро зробив висновок, що, якщо взяти 1 моль, тобто 6,02 ⋅ 1023 молекул будь-яких газів, то вони займатимуть однаковий об’єм. Але при цьому вимірюватися цей об’єм має за однакових умов, тобто за однакових температури й тиску. Умови, за яких проводяться подібні розрахунки, назвали нормальними умовами. Нормальні умови (н. у.): Т = 273 К або t = 0 °С Р = 101,3 кПа або Р = 1 атм. = 760 мм рт. ст. Об’єм 1 моль речовини називають молярним об’ємом ( Vm ). Для газів за нормальних умов він дорівнює 22,4 л/моль. Демонструється куб об’ємом 22,4 л. У такому кубі міститься 6,02 ⋅ 1023 молекул будь-яких газів, наприклад, кисню, водню, амоніаку (NH3 ), метану (CH4 ). За яких умов? За температури 0 °С і тиску 760 мм рт. ст. Із закону Авогадро випливає, що V = ν ⋅ Vm ; отже, V ν= , Vm де Vm = 22,4 л моль для будь-якого газу за н. у. Отже, знаючи об’єм газу, можна обчислити кількість речовини, і навпаки. IV. Формування навичок і вмінь Практика на прикладах Задача 1 Обчисліть, який об’єм займатимуть 3 моль кисню за н. у. Дано: Розв’язання V ν (O2 ) = 3 моль (н. у.) З формули ν = випливає V = ν ⋅ Vm . Vm V ( O2 ) − ? Тоді V (O2 ) = 3 моль ⋅ 22,4 л моль = 67,2 л. Відповідь: 67,2 л. Задача 2 Обчисліть кількість молекул карбон(IV) оксиду в об’ємі 44,8 л (н. у.). Дано: Розв’язання V V (CO2 ) = 44,8 л 1) Обчислимо кількість речовини CO2 за формулою ν = : Vm N (CO2 ) − ? 44,8 л V (CO2 ) = = 2 моль. 22,4 л моль 2) Обчислимо кількість молекул CO2 за формулами: N ν= ; N = ν ⋅ NA : NA N (CO2 ) = 2 моль ⋅ 6,02 ⋅ 1023 молекул моль = 12,04 ⋅ 1023 молекул. Відповідь: 12,04 ⋅ 1023 молекул. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання. Творче завдання (домашня практика). Самостійно розв’язати задачі 2, 4, 6 з картки. Картка-завдання до уроку 7 Задача 1 Обчисліть, який об’єм займе 7 моль азоту N2 (за н. у.). (156,8 л) Задача 2 Обчисліть, який об’єм займає сірководень масою 340 г. (224 л) 16


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 8

Тема. Відносна густина газів. Обчислення відносної густини Цілі уроку: розкрити суть поняття «відносна густина газів»; навчити учнів здійснювати розрахунки відносної густини газів, обчислення молярної маси за відомою відносною густиною; показати практичне значення цих розрахунків. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форми роботи: розповідь учителя, керована практика, самостійна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, терези, колба об’ємом 0,250 мл із пробкою, установка для одержання кисню, картки із завданнями. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань 1. Звіряємо відповіді в задачах, коментуємо, відповідаємо на запитання учнів. 2. Заповнюємо таблицю на дошці й у зошитах, проводячи розрахунки усно (умови нормальні). V m ; ν= . Формули для розрахунку записуємо на дошці: ν = Vm M Формула газу

Кількість речовини

Молярна маса

Маса

Об’єм

N2

1 моль

28 г/моль

28 г

22,4 л

O2

0,5 моль

32 г/моль

16 г

11,2 л

H2

1 моль

2 г/моль

22,4 л

CO2

2 моль

44 г/моль

88 г

44,8 л

CH4

2 моль

16 г/моль

32 г

44,8 л

NH3

0,5 моль

17 г/моль

8,5 г

11,2 л

Яким законом ми скористалися, щоб обчислити об’єм газів? (Законом Авогадро) ІІІ. Виклад нового матеріалу Розповідь учителя З таблиці на дошці видно, що однакова кількість речовини різних газів займає однаковий об’єм, але має різну масу, як і різну молярну масу. Тобто гази мають різну густину. Порівняємо густину двох газів кількістю речовини 1 моль за н. у. m ρ = M1 ; ρ = M2 . ρ= ; 1 2 Vm Vm V Тоді співвідношення густин: M ⋅V ρ1 M = 1 m = 1. M2 ρ2 Vm ⋅ M2 Таке співвідношення називають відносною густиною газів і позначають D. Це безрозмірна величина, що показує, у скільки разів один газ важчий або легший за інший. M D = 1 , звідси M1 = D ⋅ M2 . M2 Отже, за молярною масою відомого газу можна визначити густину будьякого газу. 17


Демонстрація 1. Зважуємо закриту колбу з повітрям на терезах. 2. Заповнюємо колбу киснем, закорковуємо та зважуємо. 3. Обчислюємо співвідношення маси колби з повітрям і киснем, це й буде відносна густина, оскільки об’єм колби однаковий, а отже, і кількість речовин однакова. 4. M2 (O2 ) = 32 г моль. За формулою M1 = D ⋅ M2 обчислюємо молярну масу повітря в кімнаті. IV. Закріплення вивченого матеріалу Керована практика Задача 1 Обчисліть відносну густину карбон(IV) оксиду за киснем. Розв’язання M (CO2 ) M D = 1 ; DO2 (CO2 ) = ; M (CO2 ) = 44 г моль; M2 M ( O2 ) 44 M (O2 ) = 32 г моль ; DO2 (CO2 ) = = 1,375. 32 Відповідь: 1,375. Задача 2 Обчисліть відносну густину сульфур(ІV) оксиду SO2 за воднем H2 . (32) Задача 3 Густина невідомого оксиду Нітрогену за воднем дорівнює 38. Обчисліть молярну масу цього оксиду, визначте його формулу. Дано: Розв’язання M DH2 (N2O x ) = 38 1) З формули D = 1 випливає M1 = D ⋅ M2 . M2 M ( N2 O x ) − ? M (N2O x ) = 38 ⋅ 2 г моль = 76 г моль. Формула — ? 2) Визначаємо формулу. Складемо рівняння: M (N2O x ) = 14 ⋅ 2 + 16x = 28 + 16x; 28 + 16x = 76; 16x = 48; x = 3. Відповідь: N2O3 ; M (N2O3 ) = 76 г моль. Задача 4 Обчисліть об’єм водню, що взаємодіє з киснем об’ємом 3 л. Дано: V ( O2 ) = 3 л V ( H2 ) − ?

Розв’язання Для розв’язання цієї задачі ми скористаємося наслідком із закону Авогадро — законом об’ємних відносин: «Об’єми газоподібних речовин, що беруть участь у реакції, співвідносяться між собою як відповідні стехіометричні коефіцієнти».

Рівняння реакції: 2H2 + O2 = 2H2O 2 л 1 л х л 3 л

За рівнянням: За умовою: Складемо пропорцію:

2 1 = ; x = 6 (л) x 3

Відповідь: 6 л.

V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання. Творче завдання (домашня практика). Самостійно розв’язати задачі. Використовуючи знання про газоподібні речовини, скласти й розв’язати задачі, аналогічні задачі 2.

18


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 9

Тема. Розрахунки за хімічними формулами Цілі уроку: систематизувати знання про кількість речовини, молярну масу, молярний об’єм; удосконалювати навички обчислень за хімічними формулами; підготувати учнів до тематичного оцінювання з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами». Тип уроку: узагальнення й систематизації знань. Форми роботи: групова, індивідуальна. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання 1. Два-три учні пропонують складені вдома задачі на обчислення відносної густини газоподібних речовин. 2. На дошці виписуємо формули зв’язку: m ; yy кількості речовини й маси: ν = M N yy кількості речовини й числа частинок: ν = ; NA V yy кількості речовини й об’єму газів: ν = ; Vm ν ν yy попарно взяті кількості речовини реагентів і продуктів реакції: 1 = 2 , де k1 k2 k1 і k2 — коефіцієнти в рівнянні реакції; V V yy об’ємів газоподібних речовин — реагентів і продуктів реакції: 1 = 2 . k1 k2 ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу Групова робота 1. Учні об’єднуються в групи, одержують завдання на аркуші формату А3, виконують відповідні розрахунки, заповнюють вільні клітинки в таблиці. Потім по колу обмінюються аркушами, червоним чорнилом виправляють помилки й вивішують аркуші на дошці. Варіант ІІ

Варіант І NaCl m, г

CO2

SO2

H2 SO4 m, г

58,5

ν, моль

16

ν, моль

2

12, 04 ⋅ 1023

N, частинок

N, частинок V, л

V, л

11,2

44,8

Варіант ІІІ CaCO3

Варіант IV

CO

HCl

AlCl3 m, г

150

M, г/моль

N2

H2CO3

26,7

M, г/моль

ν, моль

ν, моль 9, 03 ⋅ 10

N, частинок V, л

CuО

M, г/моль

M, г/моль

m, г

Al (OH )3

23

56

3

N, частинок V, л

33,6

19


Після цього по черзі коментують допущені помилки. Учитель узагальнює відповіді (10–15 хв). 2. Кожна група одержує завдання (5 хв) Обчисліть об’єм вуглекислого газу, що утвориться в результаті згоряння природного газу, який містить метан об’ємом: група 1 — 5 л; група 2 — 3 л; група 3 — 7 л; група 4 — 10 л. Який об’єм кисню з повітря при цьому витрачається? Записуємо на дошці рівняння реакції й під рівнянням виписуємо відповіді всіх груп. CH4 + 2O2 = CO2 + 2H2O СН4

О2

СО2

Варіант І

10 л

Варіант ІІ

Варіант ІІІ

14 л

Варіант IV

10 л

20 л

10 л

3. Яка кількість речовини кисню знадобиться для повного згоряння речовини Х кількістю речовини 0,5 моль? Х: група 1 — Al; група 2 — Р; група 3 — Mg; група 4 — Li. Кожна група наводить рівняння реакції, складає пропорцію й записує відповідь. Потім групи по колу обмінюються розв’язаннями, перевіряють, виправляють, коментують. Учитель узагальнює відповіді. Група 2

Група 1 0,5 моль

х моль

0,5 моль

х моль

4 моль

5 моль

4 моль

5 моль

4Al + 3O2 = 2Al2O3

4P + 5O2 = 2P2O5

0,5 x = ; 4 3

0,5 x = ; 4 5

x = 0,375 моль O2 .

x = 0,625 моль O2 .

Група 3

Група 4

0,5 моль

х моль

0,5 моль

х моль

2 моль

1 моль

4 моль

1 моль

2Mg + O2 = 2MgO

4Li + O2 = 2Li2O

0,5 x = ; 2 1

0,5 x = ; 4 1

x = 0,25 моль O2 .

x = 0,125 моль O2 .

IV. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія Ще раз звертаємо увагу на виписані на дошці формули. yy Де на уроці ми використали ці формули? yy Яка група швидше й правильніше виконувала завдання? yy Які помилки допускалися в процесі виконання завдань? V. Домашнє завдання Повторити матеріал теми, підготуватися до тематичного оцінювання. Творче завдання. Заповнити таблицю. 2Na m, г

+ Cl2

= 2NaCl

4,6

ν, моль V, л

20


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 10

Тема. Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» Цілі уроку: перевірити рівень знань учнів та їх уміння виконувати розрахунки з використанням понять «кількість речовини», «молярна маса», «молярний об’єм», «відносна густина газу»; виявити рівень навчальних досягнень учнів з теми. Тип уроку: контроль знань, умінь і навичок. Форми роботи: письмова контрольна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, тексти завдань. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Письмова контрольна робота Учитель нагадує учням зміст завдань, час виконання, розподіляє варіанти, наголошує на ключових моментах оформлення відповідей і системи оцінювання: yy завдання 1–6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань — 3 бали; yy завдання 7–9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів; yy завдання 10 пропонується виконати учням, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали. Таким чином, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить 12 балів. Час на виконання роботи — 40 хв. Варіант І 1. Кількість речовини — це… 2. У кисні O2 кількістю речовини 2 моль міститься: а) 6,02 ⋅ 1023 молекул; б) 3,01 ⋅ 1023 молекул; в) 12,04 ⋅ 1023 молекул; г) 9,03 ⋅ 1023 молекул. 3. Молярна маса НСl: а) 36,5 г/моль; б) 35,5 г/моль; в) 73 г/моль; г) 15 г/моль. 4. 3 моль азоту за н. у. займає об’єм: а) 67,2 л; б) 22,4 л; в) 89,6 л; г) 44,8 л. 5. Одиниця вимірювання молярної маси — … 6. Зв’язок між кількістю речовини й числом молекул описується формулою: … 7. Обчисліть кількість речовини вуглекислого газу CO2 масою 2,2 г. (0,05 моль) 8. Обчисліть відносну густину амоніаку NH3 за воднем H2 . (8,5) 9. Обчисліть кількість речовини кисню, що витратиться на згоряння 5 моль кальцію Са. (2,5 моль) 10. Обчисліть, у якій масі карбон(IV) оксиду міститься стільки ж молекул, скільки міститься атомів у фосфорі масою 3,1 г. (1 г) Варіант ІІ 1. Молярний об’єм — це… 2. У водні кількістю речовини 1,5 моль міститься: б) 3,01 ⋅ 1023 молекул; а) 6,02 ⋅ 1023 молекул; 23 в) 12,04 ⋅ 10 молекул; г) 9,03 ⋅ 1023 молекул. 21


3. Молярна маса СuО: а) 64 г/моль; б) 16 г/моль; в) 80 г/моль; г) 40 г/моль. 4. 2 моль кисню за н. у. займає об’єм: а) 22,4 л/моль; б) 44,8 л/моль; в) 11,2 л/моль; г) 32 л/моль. 5. Одиниця вимірювання постійної Авогадро — … 6. Зв’язок між кількістю речовини й масою описується формулою: … 7. Обчисліть кількість речовини води масою 3,6 г. 8. Обчисліть відносну густину вуглекислого газу CO2 за киснем. 9. Обчисліть об’єм кисню, що за нормальних умов узаємодіє з воднем об’ємом 3 л. 10. Обчисліть, у якій масі водню міститься стільки ж молекул, скільки міститься атомів у залізі масою 28 г. (1 г) Варіант ІІІ 1. Молярна маса — це… 2. В азоті кількістю речовини 0,5 моль міститься: б) 3,01 ⋅ 1023 молекул; а) 6,02 ⋅ 1023 молекул; в) 12,04 ⋅ 1023 молекул; г) 9,03 ⋅ 1023 молекул. 3. Молярна маса CO2 : а) 22 г/моль; б) 32 г/моль; в) 44 г/моль; г) 12 г/моль. 4. 4 моль водню за н. у. займає об’єм: а) 44,8 л/моль; б) 89,6 л/моль; в) 22,4 л/моль; г) 67,2 л/моль. 5. Одиниця вимірювання кількості речовини — … 6. Зв’язок між кількістю речовини й об’ємом газоподібних речовин описується формулою: … 7. Обчисліть кількість речовини натрій хлориду NaCl масою 17,5 г. (0,3 моль) 8. Обчисліть відносну густину сірководню H2S за азотом. (1,21) 9. Обчисліть кількість речовини водню, що взаємодіє без залишку з киснем кількістю речовини 4 моль. (8 моль) 10. Обчисліть, у якій масі азоту N2 міститься стільки ж молекул, скільки міститься атомів у кальції масою 80 г. (56 г)

22


І семестр

Клас

Дата проведення уроку

Тема 2. Основні класи неорганічних сполук Урок 11 Тема. Основні класи неорганічних сполук Мета уроку: сформувати уявлення про загальну класифікацію неорганічних речовин на підставі отриманих раніше знань про прості та складні речовини. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: бесіда, робота з опорною схемою, самостійна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, опорна схема, класифікація речовин, навчальна таблиця. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Аналіз контрольної роботи Робота з класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над помилками. ІІІ. Актуалізація опорних знань, постановка завдання Бесіда 1. На які два класи поділяються всі хімічні речовини? Наведіть приклади з навчальної таблиці. (Учні називають і деякі пишуть на дошці.) 2. Прості речовини, у свою чергу, поділяються ще на дві групи. Які саме? (Метали й неметали. Наведені на дошці прості речовини розподіляємо на метали й неметали) 3. А на які групи можна розподілити складні речовини? (З наведених на дошці вибираємо органічні й неорганічні) 4. Складних чи простих речовин більше в природі? (Складних, тому що вони складаються з атомів кількох хімічних елементів, а такі, як органічні, — з різної кількості тих самих елементів: CH4 , C2H8 та ін.) 5. А за якою ознакою можна класифікувати складні речовини? (За складом, будовою, застосуванням, властивостями) Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему, що познайомить вас не лише зі способами класифікації складних речовин, але й дозволить дізнатися, як склад і будова речовин впливають на їхні властивості, способи одержання й застосування. IV. Вивчення нового матеріалу Робота з опорною схемою За складом неорганічні сполуки поділяються на чотири класи: оксиди, основи, кислоти, солі. Згадайте, де ми зустрічалися з оксидами в процесі вивчення хімії. У 7 класі під час вивчення простої речовини кисню. Унаслідок згоряння різних речовин у кисні утворюється продукт їх узаємодії — оксид. Тому невід’ємна частина будь-якого оксиду — Оксиген. Оксиди — це складні речовини, що складаються з атомів двох хімічних елементів, один із яких — Оксиген. Наводимо приклади оксидів з навчальної таблиці. Основи — це складні речовини, що складаються з атомів металів та однієї чи кількох гідроксильних груп −OH. Наприклад: Ca (OH )2 , Mg (OH )2 , NaOH, Fe (OH )3 . 23


Кислоти — це складні речовини, що складаються з атомів Гідрогену й кислотних залишків. (Гідроген у кислотах записується перед кислотним залишком.) Наприклад: HNO3 , H2SO4 , H3PO4 , H2SO3 . Солі — складні речовини, що складаються з атомів металів і кислотних залишків. Наприклад: K2SO4 , CuSO4 , MgSO4 . V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Виберіть із п’ятого ряду таблиці формули оксидів. 2. Виберіть зі стовпця В усі формули основ. 3. Виберіть із восьмого ряду формули кислот. 4. Зі стовпця Г виберіть формули солей і відокремте кислотний залишок. VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання. Навчальна таблиця 1 до уроку 11 № з/п

А

Б

В

Г

Д

Е

1

S

P

K2 SO4

CO

FeCl2

CO2

2

HNO3

Li

Ag2O

CuSO4

H2 SO4

CaO

3

NaCl

Ca (OH )2

Sr (OH )2

Na 2 SiO3

Hg

HgO

4

C4 H10

H2 SO3

Mg

FeCl3

C6 H12O6

Al2O3

5

K2 O

Na 2O

ZnO

BaCl2

FeS

SnO2

6

FeS2

Fe

BaSO3

C3 H8

N2

LiOH

7

K3 PO4

MgSO4

P2O5

Cu (OH )2

Rb

SnF4

8

Br2

Cl2O7

NaCl

HI

KMnO4

H3 PO4

9

Fe (OH )3

Cr2O3

Ca

PbS

Mg (OH )2

CaCO3

10

LiCl

K2ZnO2

Fe2O3

AgCl

N2 O 5

Cl2

11

HF

H2 S

NaOH

O2

FeO

SrSO4

12

ZnS

Ca 3 P2

Al4 C3

CH4

Mn

Fe2O3

24


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 12

Тема. Оксиди, їх склад і назви. Класифікація оксидів Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин на прикладі оксидів та їх класифікації за складом; ознайомити із сучасною науковою українською номенклатурою оксидів; формувати навички використання номенклатури на прикладі назв оксидів; розвивати навички учнів у складанні формул бінарних сполук на прикладі складання формул оксидів. Тип уроку: поглиблення знань. Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстраційний експеримент. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, зразки оксидів, навчальна таблиця 2. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання 1. Самостійна робота за варіантами. Завдання: за навчальною таблицею розподілити по класах речовини, що розташовані в колонці вашого варіанта. 2. По одному учню з різних варіантів пишуть на дошці оксиди. 3. Які сполуки називаються оксидами? (Визначення) 4. Що спільного в складі всіх оксидів, написаних на дошці? (Наявність у складі атомів Оксигену) 5. Чим відрізняються ці оксиди? (Кількістю атомів Оксигену, другим хімічним елементом, що може бути металом і неметалом) 6. Розподіліть написані на дошці оксиди на оксиди металів і оксиди неметалів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Демонстраційний дослід 1. Зразки оксидів Учні розглядають оксиди в запаяних ампулах, на яких написані формули оксидів та їх назви, розділяють їх на три класи. Оксиди металів (основні)

Оксиди неметалів (кислотні)

Амфотерні оксиди

CaO, CuO, FeO, K2O

SiO2 , P2O5 , SO2

Al2O3 , ZnO, Fe2O3

Оксиди металів — основні оксиди. Оксиди неметалів — кислотні оксиди. Амфотерні оксиди — це оксиди, що проявляють властивості й кислотних, і основних оксидів. Назви оксидів за сучасною українською номенклатурою складаються за схемою: Назва елемента (валентність, якщо вона змінна) + Оксид. Наприклад: CaО — кальцій оксид, SiO2  — силіцій оксид. Далі по ланцюжку учні називають оксиди, написані на дошці: yy барій оксид; yy фосфор(V) оксид; yy ферум(II) оксид; yy сульфур(IV) оксид; yy калій оксид; yy сульфур(VI) оксид. 25


IV. Закріплення знань Заповнюємо таблицю самостійно в зошиті й коментуємо запис на дошці. Елемент

Формула оксиду

Назва оксиду

Клас оксиду

Li C(IV) Mg N(III) Pb(II) Fe(III) Cl(VII)

V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи. Творче завдання. Скласти формули оксидів елементів ІII періоду з вищою валентністю, дати назви, зазначити клас. Навчальна таблиця 2 до уроку 12 № з/п

Варіант І

ІІ

ІІІ

IV

1

Ca (NO3 )2

S

KOH

P2O5

2

H2 SO4

Zn (OH )2

SO3

CaO

3

Ca (OH )2

Na 2 SO3

KNO3

CuSO4

4

SiO2

BaO

HNO3

P

5

Al (OH )3

KOH

K

Zn (OH )2

6

Hg

H2 SO3

Na 2 SO4

Ag

7

CaO

Na

FeO

H3 PO4

8

FeSO4

BaCl2

Cu

NaOH

9

P2O5

Cu

Al (OH )3

Ba

10

Ca

SO2

K2 O

Na 3 PO4

26


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 13

Тема. Кислоти, їх склад і назви. Класифікація кислот Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин на прикладі кислот; ознайомити учнів із класифікацією кислот за складом, номенклатурою кислот. Тип уроку: поглиблення знань, вивчення нового матеріалу. Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстраційний експеримент. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця назв кислот за українською сучасною номенклатурою. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання Учні пишуть на дошці формули вищих оксидів елементів III періоду, дають назви й указують клас оксиду. — Як у періоді зі збільшенням порядкового номера хімічних елементів змінюється клас оксидів, які вони утворюють? (Основні → амфотерні → кислотні) ІІІ. Вивчення нового матеріалу Кожному кислотному оксиду відповідає кислота. — Який клас неорганічних речовин називається кислотами? Демонстраційний дослід 2. Зразки кислот Розглядаємо зразки кислот у пробірках з етикетками з формулами й назвами. yy Що спільного у формулах кислот, які є у вас на столах? (Атом Гідрогену присутній у всіх формулах) yy За кількістю атомів Гідрогену кислоти класифікують на такі класи:  одноосновні (HCl, HNO3 );  двоосновні (H2SO4 );  триосновні (H3PO4 ). yy Чим відрізняються формули цих кислот?  Кількістю атомів Гідрогену;  наявністю або відсутністю атомів Оксигену. yy За наявністю Оксигену в складі кислоти поділяються на такі класи:  безоксигенові (HCl);  оксигеновмісні (HNO3 , H2SO4 , H3PO4 ). Познайомимося з назвами кислот за сучасною українською номенклатурою. (Розглядаємо таблицю з назвами кислот.) У деяких кислот є історично сформовані назви, що використовуються поряд з номенклатурними дотепер. Назви кислот Формула

Назва за номенклатурою

Тривіальна назва

Назва кислотного залишку

HF

Флуоридна

Флуороводнева, плавикова

Флуорид

HCl

Хлоридна

Хлорводнева, соляна

Хлорид

HBr

Бромідна

Бромводнева

Бромід

HI

Іодидна

Іодоводнева

Іодид

HCN

Ціанідна

Ціановоднева

Ціанід

H2 S

Сульфідна

Сірководнева

Сульфід

H2 SO4

Сульфатна

Сірчана

Сульфат

27


Формула

Назва за номенклатурою

Тривіальна назва

Назва кислотного залишку

H2 SO3

Сульфітна

Сірчиста

Сульфіт

HNO3

Нітратна

Азотна

Нітрат

HNO2

Нітритна

Азотиста

Нітрит

H2CO3

Карбонатна

Вугільна

Карбонат

H2 SiO3

Силікатна

Кремнієва

Силікат

H3 PO4

Ортофосфатна

Ортофосфорна

Ортофосфат

HPO3

Метафосфатна

Метафосфорна

Метафосфат

HCl — хлоридна (соляна) кислота — кислота, що входить до складу шлункового соку. H2SO4  — сульфатна (сірчана). HNO3  — нітратна (азотна). HF — флуоридна (плавикова) кислота, що розчиняє скло. Назви кислотних залишків відповідають назвам кислот. (Розглядаємо відповідний стовпчик у таблиці.) I

H

Cl Кислотний залишок

I

II

III

HNO3 H2 SO4 H3 PO4

Валентність кислотного залишку дорівнює числу атомів Гідрогену в молекулі кислоти. Чому? (Тому що валентність Гідрогену завжди дорівнює I) IV. Закріплення вивченого матеріалу 1. Обчисліть масову частку Гідрогену в наведених на дошці кислотах і виберіть кислоту з найбільшим та з найменшим умістом Гідрогену. ω (H HCl ) = 1 36,5 = 2,7 % ω (H HNO3 ) = 1 63 = 1,6 % — мінімальний уміст ω (H H2SO4 ) = 2 98 = 2,0 %

ω (H H3PO4 ) = 3 98 = 3,0 % — максимальний уміст 2. Кожній оксигеновмісній кислоті відповідає кислотний оксид, з якого можна одержати цю кислоту. Спробуймо підібрати ці оксиди: H2SO4 SO3 HNO3 N2 O 5 H2SO3 SO2 H3PO4 P2O5 3. Для того щоб зрозуміти, як розміщуються атоми в молекулах кислот, будуємо їхні структурні формули. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього. Вивчити назви кислот за сучасною українською номенклатурою.

28


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 14

Тема. Солі (середні), їх склад і назви Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин і номенклатуру неорганічних речовин на прикладі солей; навчити називати солі, складати їхні формули за валентностями, розпізнавати з-поміж інших класів неорганічних сполук; розвивати вміння й навички складати формули за валентністю на прикладі солей, виконувати обчислення. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстраційний експеримент, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, зразки солей, картки-завдання. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання Хімічний диктант за назвами кислот і оксидів 1) Купрум(ІІ) оксид; 2) сульфатна кислота; 3) соляна кислота; 4) карбон(ІV) оксид; 5) алюміній оксид; 6) карбонатна кислота; 7) ортофосфатна кислота; 8) сульфатна кислота; 9) ферум(ІІІ) оксид; 10) нітратна кислота. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, виклад нового матеріалу Демонстрація 9. Зразки солей 1) NaCl — кухонна сіль 2) CuSO4  — мідний купорос 3) Na 2SO4  — каустична сода 4) KMnO4  — марганцівка 5) KNO3  — калійна селітра (На склянках наведені тривіальні назви.) — Де використовуються ці солі? 1. Які неорганічні сполуки належать до класу солей? Солі, представлені на столі, належать до класу середні солі. Розрізняють: середні (Na 2CO3 ), кислі (NaHCO3 ) й основні (CuOH )2 CO3 солі. 2. Як називаються солі відповідно до сучасної української номенклатури? Назва металу (валентність, якщо змінна) + назва кислотного залишку. Скористаймося таблицею «Назви кислот» і назвемо солі, які є на вашому столі. 1) NaCl — натрій хлорид 2) CuSO4  — купрум(ІІ) сульфат 3) Na 2SO4  — натрій сульфат 4) KMnO4  — калій перманганат 5) KNO3  — калій нітрат

(

29

)


3. Аналогічно можна скласти формули солей, знаючи їхню назву, валентність металу й валентність кислотного залишку. Ферум(II) хлорид — FeCl2 Натрій фосфат — Na 3PO4 Алюміній сульфат — Al2 ( SO4 )3 IV. Закріплення вивченого матеріалу Робота в парах Кожна пара одержує картку-завдання. 1. Складіть формули солей. 2. Дайте назву за сучасною українською номенклатурою. Cl

SO4

PO4

Br

SO3

NO3

F

PO4

SiO3

CO2

Cl

NO3

Mg K Fe(III)

Cr(III) Li Ca

Fe(II) Na Al

Cu(II) Li Al

Учні по черзі читають складені формули солей, записують у зошитах і, за необхідності, на дошці, дають солям назви. 3. Додаткове завдання. 1) Серед одержаних солей виберіть формулу солі з найбільшою молярною масою. 2) Обчисліть кількість речовини в 32 г цієї солі. 3) Обчисліть, у якій масі міститься 2 моль солі. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього. Творче завдання 1. Складіть формули солей Калію з усіма кислотними залишками в таблиці й дайте їм назви. 2. Підберіть приклади історично сформованих назв солей.

30


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 15

Тема. Основи, їх склад і назви. Класифікація основ Цілі уроку: розширити знання про класифікацію й номенклатуру неорганічних речовин на прикладі основ; складати назви речовин за сучасною українською номенклатурою, розпізнавати класи неорганічних речовин. Тип уроку: поглиблення і розширення знань. Форми роботи: групова робота, робота з опорною схемою, демонстраційний експеримент. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, зразки основ. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Учні записують формули солей з назвами. Звернімося до схеми класифікації органічних речовин. У ній залишився ще один клас неорганічних сполук, з яким ми повинні познайомитися на цьому уроці. Демонстрація 6. Зразки основ KOH, NaOH, Ca (OH )2 , Cu (OH )2 (свіжоприготовлений), Al (OH )3 ІІІ. Засвоєння нових знань Назви основ складаються за такою схемою: Назва металу (валентність, якщо вона змінна) + слово «гідроксид». Назвемо основи, які є на вашому столі, за сучасною українською номенклатурою та наведемо тривіальні назви цих речовин. KOH — калій гідроксид (їдке калі) NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр) Ca (OH )2  — кальцій гідроксид (гашене вапно) Cu (OH )2  — купрум(II) гідроксид Al (OH )3  — алюміній гідроксид Один зі способів класифікації основ ґрунтується на їхній узаємодії з водою. Серед наведених у вас основ не розчинними у воді є Cu (OH )2 і Al (OH )3 . Основи поділяються на такі класи: yy розчинні у воді (луги); yy нерозчинні (малорозчинні). Познайомимося з таблицею розчинності. У ній літерою «н» позначено практично нерозчинні речовини, «р»  — розчинні, «м»  — малорозчинні речовини, у тому числі й основи, солі й кислоти. IV. Закріплення вивченого матеріалу Робота в парах З допомогою таблиці розчинності виберіть по два приклади нерозчинних солей і основ, складіть їх формули й дайте назви. Пари зачитують свої приклади, записують неповторювані формули на дошці, читають їх назви, виправляють помилки. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

31


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 16 Тема. Фізичні й хімічні властивості оксидів Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями оксидів; дати поняття індикаторів, пояснити їх використання для визначення кислот та основ. Тип уроку: формування вмінь і навичок. Форми роботи: фронтальна робота, розповідь учителя, демонстраційний експеримент. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, хімічні реактиви. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності yy Ми знаємо, що за складом хімічні сполуки поділяються на чотири класи. Які саме? (Оксиди, основи, кислоти, солі) yy Як розрізняють класи сполук? (За складом речовин) ІІІ. Формування вмінь і навичок Демонстрація 2. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою Дослід 1. Розглянемо два оксиди: СаО і P2O5 . Що можна сказати про фізичні властивості цих оксидів? (Тверді, білого кольору, розчинні у воді) Дослід 2. У склянку з водою насипаємо білий порошок СаО, а в іншу — білий порошок P2O5 . yy Що спостерігаємо? Обидва порошки розчинилися у воді. yy Що сталося з водою? Розібратися в цьому нам допоможе індикатор  — речовина, що реагує на різне середовище зміною забарвлення. Познайомимося з двома з них. Фенолфталеїн  — безбарвний у нейтральному й кислому середовищах, стає малиновим у лужному середовищі. Додаємо дві краплі фенолфталеїну в розчин СаО — з’являється малинове забарвлення, а в розчині P2O5 колір не змінився. Метиловий оранжевий у нейтральному середовищі — оранжевий, у лужному — жовтий, у кислому — червоний. Додаємо по кілька крапель у наші розчини: yy розчин СаО під дією метилового оранжевого забарвився в жовтий колір, отже, у склянці міститься луг; yy розчин P2O5 набув червоного забарвлення, отже, у цій склянці міститься кислота. Запишемо рівняння реакцій, щоб підтвердити наші дослідження. CaO + H2O = Ca (OH )2 (кальцій гідроксид) P2O5 + 3H2O = 3H3PO4 (ортофосфатна кислота) По-різному кислотні й основні оксиди взаємодіють із лугами й кислотами. Кислотні оксиди взаємодіють з основами з утворенням солі й води; основні оксиди взаємодіють із кислотами з утворенням солі й води. Кислотні й основні оксиди можуть узаємодіяти між собою. CaO + P2O5 = Ca 3 (PO4 )2 IV. Закріплення вивченого матеріалу Заповнюємо опорну схему «Хімічні властивості оксидів», по ланцюжку на дошці складаємо рівняння реакцій з опорної схеми. V. Домашнє завдання 32


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 17

Тема. Оксиди в природі. Використання оксидів Цілі уроку: поглибити знання про класи неорганічних сполук на прикладі фізичних і хімічних властивостей оксидів; розвивати вміння й навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів, навички виконання обчислень за хімічними формулами; ознайомити учнів з поширенням оксидів у природі; показати зв’язок між властивостями й використанням оксидів; дати поняття індикаторів, пояснити їх використання для визначення середовища. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань. Форми роботи: фронтальна робота, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, картки-завдання. Хід уроку І. Організація класу Учні об’єднуються в шість груп, кожна група одержує картку-завдання. На виконання завдання виділяється 10 хв. ІІ. Виконання завдань, обговорення результатів Кожна група записує результати на дошці, клас із учителем перевіряють виконання завдання, виправляють помилки, виставляють оцінки. Учитель підбиває підсумки роботи груп. ІІІ. Поглиблення знань про оксиди Фронтальна бесіда Завдання 1 Назвіть оксиди, що трапляються в природі. Наприклад: CO2 , SiO2 , Al2O3 , CaО, Fe2O3 , FeO, оксиди металів — руди. Учитель доповнює відповіді учнів. Завдання 2 Ви підготували повідомлення про використання оксидів. Учні розповідають про використання оксидів у техніці, побуті. Учитель доповнює, пояснює зв’язок між властивостями оксидів та їх застосуванням. Завдання 3 Обчисліть, яку масу заліза можна одержати з ферум(ІІІ) оксиду масою 32 кг. Дано: Розв’язання m (Fe2O3 ) = 32 кг m(Fe) — ?

ω (Fe Fe2O3 ) =

56 ⋅ 2 г = 0,7; 160 г

m (Fe ) = m ( Fe2O3 ) ⋅ ω (Fe Fe2O3 ); m (Fe ) = 32 кг ⋅ 0,7 = 22,4 кг.

Відповідь: 22,4 кг. Завдання 4 Обчисліть об’єм кисню (н. у.), що необхідний для спалювання сірки масою 6,4 г. Дано: m(S) = 6,4 г V ( O2 ) − ?

Розв’язання За формулою ν =

m обчислимо кількість речовини сірки: Mm 6,4 г ν (S) = = 0,2 моль. 32 г 33


Складемо рівняння: 0,2 моль

х моль

1 моль

1 моль

S

+ O2 = SO2

Складемо пропорцію і знайдемо кількість речовини O2 : 0,2 моль : 1 моль = х моль : 1 моль ν (O2 ) = 0,2 моль.

За формулою ν =

V обчислимо об’єм кисню за н. у.: Vm V (O2 ) = 0,2 моль ⋅ 22,4 л моль = 4,48 л.

Відповідь: 4,48 л. IV. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього. Додаток до уроку 20 Напишіть рівняння можливих реакцій.

34


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 18

Тема. Фізичні й хімічні властивості кислот Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями кислот. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, робота з опорною схемою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, хімічні реактиви. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань На попередніх уроках ми познайомилися з фізичними й хімічними властивостями оксидів. — З якими класами неорганічних речовин узаємодіють оксиди? (З водою, з лугами — кислотні оксиди, з кислотами — основні оксиди, з іншими оксидами) Розставте знак «плюс» там, реакція можлива, виходячи з властивостей оксидів. Основний оксид Кислотний оксид

+

Кислота

+

Кислота

Основа

Сіль

+

Основа Сіль

— А як же інші клітинки? Щоб заповнити їх, ми повинні вивчити хімічні властивості інших класів неорганічних сполук. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Фізичні й хімічні властивості кислот Коли ми вивчали класифікацію кислот, звернули увагу, що більшість відомих кислот — це водні розчини. Без води їх властивості змінюються. Вивчення хімічних властивостей кислот ми проведемо за планом: yy Дія кислот на індикатори yy Взаємодія кислот з металами yy Взаємодія кислот з оксидами yy Взаємодія кислот з основами yy Взаємодія кислот із солями 1) Лабораторна робота № 1. Дія кислот на індикатори. Акуратно капаємо в перший ряд по дві краплі хлоридної кислоти, у другий ряд — по дві краплі сульфатної кислоти. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну краплю фенолфталеїну. На підставі спостережень заповнюємо таблицю. Метиловий оранжевий

Лакмус

Нейтральний

Оранжевий

Фіолетовий

Безбарвний

НСl

Червоний

Рожевий

Безбарвний

H2 SO4

Червоний

Рожевий

Безбарвний

35

Фенолфталеїн


Висновок. У розчинах кислот метиловий оранжевий набуває червоного забарвлення, лакмус — рожевого. Отже, розчини кислот можна визначити з допомогою індикатора метилоранжу або лакмусу. 2) Демонстрація 4 Розглянемо, як узаємодіють кислоти з металами. Для експерименту в три пробірки наливаємо хлоридну кислоту; у першу додаємо шматочки мідного дроту, у другу — гранули цинку, у третю — магнієву стружку. — Чому метали неоднаково реагують із кислотою? Це пов’язано з властивостями металів. М. М. Бекетов розташував метали відповідно до їх активності в ряд від найсильніших до найслабших. Цей ряд так і називається — ряд активності металів. (Розглядаємо таблицю, знаходимо ряд активності металів у підручнику.) Водень серед металів перебуває не випадково. Він розділяє метали на активні, які витісняють водень із розчинів кислот, і ті, що не взаємодіють із розчинами кислот і водень не витісняють. Запишемо рівняння реакцій: Cu + HCl ≠ Zn + 2HCl → ZnCl2 + H2 Mg + 2HCl → MgCl2 + H2 Укажіть тип реакції. (Реакція заміщення) Увага! Нітратна кислота по-особливому реагує з металами. Водень не витісняється жодним із металів, наприклад: Zn + 4HNO3 → Zn (NO3 )2 + 2H2O + 2NO2 3) Із попередніх уроків ми знаємо, що кислоти можуть реагувати тільки з якими оксидами? (З основними) Насиплемо в пробірку кальцій оксид, додамо розчин хлоридної кислоти. Що спостерігаємо? (Оксид розчинився) Запишемо рівняння реакції: CaO + 2HCl → CaCl2 + H2O Укажіть тип реакції. (Реакція обміну) 4) У пробірку наливаємо натрій гідроксид, додаємо кілька крапель фенолфталеїну — розчин забарвлюється в малиновий колір. Потім по краплях додаємо хлоридну кислоту. Яку ознаку реакції спостерігаємо? (Знебарвлення розчину) Запишемо рівняння хімічної реакції: NaOH + HCl = NaCl + H2O — Чому знебарвлюється розчин? (Середовище стало нейтральним) Укажіть тип реакції. (Реакція обміну) Така реакція між розчинами кислот і основ називається реакцією нейтралізації. Поясніть, чому. Висновок. Кислоти взаємодіють із солями. 5) Кислоти можуть витісняти більш слабкі кислоти з їхніх солей. З’являються бульбашки газу — ознака протікання хімічної реакції. Запишемо рівняння: Na 2CO3 + 2HCl → 2NaCl + H2CO3 H2CO3 → H2O + CO2↑ IV. Закріплення вивченого матеріалу Підіб’ємо підсумки сьогоднішнього уроку. Візьміть таблицю, яку ми почали заповнювати на початку уроку. — В які ще клітинки ми можемо поставити знак «плюс»? V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

36


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 19

Тема. Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот Цілі уроку: закріпити знання про хімічні властивості кислот на прикладі хлоридної кислоти; поглибити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних властивостей кислот; розвивати навички експериментальної роботи з кислотами; повторити правила техніки безпеки під час роботи з кислотами; ознайомити учнів з галузями використання кислот. Тип уроку: формування вмінь і навичок, урок-дослідження. Форми роботи: розповідь учителя, лабораторні досліди, робота з опорною схемою, робота з підручником. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, хімічні реактиви, плакат «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії». Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Завдання 1 Учень розповідав біля дошки про хімічні властивості кислот. Знайдіть помилки в нижченаведених висловлюваннях і виберіть тільки ті хімічні властивості, які характерні для кислот: а) забарвлення розчину лакмусу в синій колір; б) забарвлення розчину лакмусу в червоний колір; в) взаємодія з металами; г) взаємодія з кислотними оксидами; д) взаємодія з основними оксидами; е) взаємодія з основами; ж) взаємодія з кислотами. Наведіть рівняння відповідних реакцій і назви продуктів реакцій у вигляді опорної схеми «Властивості кислот». Завдання 2 Робота з опорною схемою «Хімічні властивості кислот». ІІІ. Формування навичок і вмінь Лабораторна робота № 2. Взаємодія хлоридної кислоти з металами На кожному столі — дев’ять пробірок з номерами та склянка з хлоридною кислотою. Учитель нагадує учням про необхідність дотримання правил техніки безпеки під час виконання лабораторної роботи. Особливу увагу слід приділити заходам безпеки під час роботи з кислотами. (Розглядаємо підготовлені учнями схеми.) — Назвіть правила першої допомоги в разі потрапляння кислоти на шкіру або в очі. (Рясно промити водою; шкіру промити розчином харчової соди, що є в лабораторній аптечці) Завдання. У протоколі під номером пробірки зазначений реактив, що міститься в цій пробірці. Акуратно додаєте в кожну пробірку три-чотири краплі хлоридної кислоти, записуєте ознаки реакції та висновок про властивість хлоридної кислоти. 37


Протокол лабораторної роботи № 1 Взаємодія хлоридної кислоти з різними речовинами № пробірки

Назва реагенту

1

Zn — цинк гранульований

2

Аl — алюміній гранульований

3

Cu — мідний дріт

4

CuО — купрум(II) оксид

5

SiO2 — силіцій оксид

6

NaOH — натрій гідроксид

7

Cu (OH )2 — купрум(II) гідроксид

8

Na 2CO3 — натрій карбонат

9

Na 2 SiO3 — натрій силікат

Ознаки реакції

Рівняння реакції

Висновки

IV. Закріплення вивченого матеріалу Підбиття підсумків лабораторної роботи Кожна група учнів по черзі зачитує результати експерименту, учні спільно вносять виправлення в протоколи, роблять висновки. Візьміть таблицю «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук». — В які ще клітинки ми можемо поставити знак «плюс»? Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук Основний оксид

Кислота

Основа

Кислотний оксид

+

+

Кислота

+

+

Основа

+

Сіль

+

Сіль +

Продовжимо заповнювати таблицю на наступному уроці. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи. Творче завдання. Скласти за підручником схему «Використання кислот».

38


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 20

Тема. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції Цілі уроку: закріпити знання про хімічні властивості оксидів і кислот; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів і кислот; розвивати вміння й навички проводити розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції; підготувати учнів до проміжного оцінювання з теми «Властивості оксидів, кислот». Тип уроку: узагальнення й систематизації знань. Форми роботи: групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, карткизавдання. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання Учні представляють підготовлені ними схеми використання кислот. ІІІ. Узагальнення й систематизація знань Групова робота Для роботи на уроці учні об’єднуються в шість груп. Після закінчення роботи над кожним завданням група представляє результат своєї роботи, учні виправляють помилки, учитель підбиває підсумки. Завдання 1 Дано такі речовини: №

Речовини

1

Cu (OH )2 , Na 2O , P2O5 , HNO3 , Al2 ( SO4 )2 , KOH

2

Fe (OH )2 , СаО, SO3 , H3 PO4 , MgCl2 , NaOH

3

Fe (OH )3 , K2O , CO2 , HCl, Zn3 (PO4 )2 , Ba (OH )2

4

Al (OH )3 , MgО, Cl2O7 , H2 SO4 , Ba (NO3 )2 , KOH

5

ZnО, H2 SiO3 , CO2 , Al (OH )3 , AgNO3 , KOH

6

K2O , HCl, P2O5 , Cu (OH )2 , Ca 3 (PO4 )2 , Ba (OH )2

1. Виберіть зі списку формули оксидів. Назвіть речовини. 2. Напишіть рівняння одержання цих оксидів із простих речовин. 3. Розташуйте ці оксиди в ряд у міру зростання їх відносної молекулярної маси. 4. Розташуйте ці оксиди в ряд у міру зменшення масової частки Оксигену в них. 5. Напишіть рівняння можливих реакцій цих оксидів з речовинами: yy водою; yy хлоридною кислотою; yy натрій гідроксидом. Укажіть тип реакцій, назвіть продукти. 6. Де в навколишньому світі трапляються оксиди? 39


Завдання 2 Дано речовини. №

Речовини

1

Cu (OH )2 , Na 2O , P2O5 , HNO3 , Al2 ( SO4 )2 , KOH

2

Fe (OH )2 , СаО, SO3 , H3 PO4 , MgCl2 , NaOH, H2S

3

Fe (OH )3 , K2O , CO2 , HCl, Zn3 (PO4 )2 , Ba (OH )2 , HNO3

4

Al (OH )3 , MgО, Cl2O7 , H2 SO4 , Ba (NO3 )2 , KOH, H2S

5

ZnО, H2 SiO3 , CO2 , Al (OH )3 , AgNO3 , KOH, HBr

6

K2O , HCl, P2O5 , Cu (OH )2 , Ca 3 (PO4 )2 , Ba (OH )2 , H2SO4

1. Виберіть зі списку формули оксигеновмісних кислот. 2. Напишіть рівняння їх одержання з відповідних оксидів. 3. З якими із запропонованих речовин реагують ці кислоти: yy магній, мідь, алюміній, цинк? yy натрій гідроксид, барій гідроксид, купрум(ІІ) гідроксид? yy натрій сульфат, калій силікат, барій нітрат? Напишіть рівняння можливих реакцій. 4. Чи трапляється ця кислота в природі? Завдання 3 На дошці зображено схему:

У реакцію з хлоридною кислотою вступив метал масою 20 г. 1) Запишіть рівняння реакції. 2) Обчисліть об’єм водню, що виділився (н. у.). 3) Обчисліть масу солі, що утворилася. 4) Обчисліть кількість речовини кислоти, що вступила в реакцію. Після виконання розрахунків групи обмінюються розв’язаннями й перевіряють розрахунки сусідів, а потім віддають на перевірку вчителеві. IV. Підбиття підсумків уроку Учитель підбиває підсумки роботи груп за трьома завданнями, повідомляє оцінки, акцентує увагу на типових помилках, які були припущені в процесі виконання завдань. V. Домашнє завдання Повторити параграф, виконати завдання, підготуватися до тематичного оцінювання. Напишіть рівняння можливих реакцій (див. Додаток до уроку на с. 34). 40


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 21

Тема. Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Фізичні й хімічні властивості оксидів і кислот» Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про класифікацію неорганічних сполук, фізичні й хімічні властивості оксидів і кислот; визначити рівень навчальних досягнень учнів з цієї теми. Тип уроку: контроль і коригування знань. Форми роботи: письмова самостійна робота. Обладнання: картки-завдання, Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Проведення контрольної роботи Учитель нагадує учням зміст завдань, час виконання, розподіляє варіанти, наголошує на ключових моментах оформлення відповідей і системи оцінювання: yy завдання 1–6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань — 3 бали; yy завдання 7–9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів; yy завдання 10 пропонується виконувати учням, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали. Отже, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить 12 балів. Час на виконання роботи — 40 хв. Варіант І 1. Оксиди — це… речовини, що складаються з… 2. Установіть відповідність: 1. Оксиди а) NaCl 2. Основи б) LiOH 3. Кислоти в) CuSO4 4. Солі г) SO2 д) Ca (OH )2 е) HNO3 ж) CaО з) H2CO3 3. Дайте назви солям із завдання 2. 4. Укажіть оксид, розчин якого забарвить лакмус у рожевий колір: б) CaО; а) CO2 ; в) Na 2O. 5. Виберіть метали, що взаємодіятимуть із розчинами кислот: а) Zn; б) Hg; в) Ba; г) Co; д) Au. 6. Укажіть, з якими з нижчеперелічених оксидів узаємодіятиме сульфатна кислота: а) літій оксид; б) хром(III) оксид; в) фосфор(V) оксид. 7. Для однієї з кислот із завдання 2 напишіть рівняння реакції з основами із завдання 2. 8. Для обраних вами в завданні 2 оксидів запишіть рівняння взаємодії з водою. Назвіть продукт реакції. 9. Дано речовини: кальцій, сульфатна кислота, ферум(III) оксид, карбон(IV) оксид, срібло, аргентум нітрат. Які з цих речовин реагуватимуть із хлоридною кислотою? Напишіть рівняння хімічних реакцій. 41


10. У реакцію із сульфатною кислотою вступив магній масою 6 г. Обчисліть: а) кількість речовини сульфатної кислоти, що вступила в реакцію; (0,25 моль) б) об’єм водню, що виділився (н. у.); (5,6 л) в) масу солі, що утворилася. (30 г). Варіант ІІ 1. Кислоти — це… речовини, що складаються з… 2. Установіть відповідність: 1. Оксиди а) Na 2CO3 2. Основи б) Li2O 3. Кислоти в) K2SiO3 4. Солі г) HI д) N2O3 е) Al (OH )3 ж) NaOH з) H2SO4 3. Дайте назви солям із завдання 2. 4. Укажіть оксид, розчин якого забарвить метиловий оранжевий у червоний колір: а) SO2 ; б) FeО; в) SnO2 . 5. Виберіть метали, що взаємодіятимуть із розчинами кислот. а) Mg; б) Al; в) Ag; г) Hg; д) Sn. 6. Укажіть, з якими з нижченаведених оксидів узаємодіятиме нітратна кислота: а) силіцій оксид; б) купрум(II) оксид; в) натрій оксид. 7. Для однієї з кислот із завдання 2 напишіть рівняння реакції з основами із завдання 2. 8. Для обраних вами в завданні 2 оксидів запишіть рівняння взаємодії з водою. Назвіть продукт реакції. 9. Дано речовини: золото, барій гідроксид, фосфор(V) оксид, вода, калій оксид, залізо. Які із цих речовин реагуватимуть із сульфатною кислотою? Напишіть рівняння хімічних реакцій. 10. У реакцію з хлоридною кислотою вступив алюміній масою 2,7 г. Обчисліть: а) кількість речовини хлоридної кислоти, що вступила в реакцію; (0,3 моль) б) об’єм водню, що виділився (н. у.); (3,36 л) в) масу солі, що утворилася. (13,35 г). ІІІ. Домашнє завдання Повторити фізичні та хімічні властивості оксидів та кислот.

42


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 22

Тема. Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними властивостями основ; закріпити знання про класифікації основ на розчинні й нерозчинні; розширити знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі основ; показати дію лугів на індикатори; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ. Тип уроку: поглиблення й розширення знань. Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, робота з опорною схемою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, таблиця «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії», ряд активності металів, хімічні реактиви. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Аналіз тематичного оцінювання Робота з класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над помилками. ІІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності yy Який клас неорганічних сполук називається основами? yy На які дві групи поділяються основи? (Розчинні (луги) й нерозчинні (малорозчинні)) yy З допомогою таблиці розчинності наведіть приклади розчинних і нерозчинних основ. (П’ятеро-шестеро учнів по ланцюжку виписують на дошці формули основ.) yy Назвіть записані основи за сучасною українською номенклатурою. (По ланцюжку наступні учні називають основи.) yy З допомогою таблиці «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук», що є у вас у зошитах, припустіть, які хімічні властивості проявлятимуть основи. 1) Взаємодія з кислотами. 2) Взаємодія з кислотними оксидами. Додаємо: 3) Взаємодія із солями. І за цим планом будемо вивчати властивості основ. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Лабораторна робота № 3. Дія лугів на індикатори Акуратно в перший ряд капаємо по дві краплі натрій гідроксиду, у другий ряд — по дві краплі кальцій гідроксиду. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну краплю фенолфталеїну. На основі спостережень заповнюємо таблицю. Метиловий оранжевий

Лакмус

Фенолфталеїн

Нейтральний

Оранжевий

Фіолетовий

Безбарвний

NaOH

Жовтий

Синій

Малиновий

Ca (OH )2

Жовтий

Синій

Малиновий

43


Висновок. У розчинах лугів метиловий оранжевий набуває жовтого забарвлення, лакмус — синього, фенолфталеїн  — малинового. Отже, розчини лугів можна визначити з допомогою індикатора. 2. Демонстрація 7. Хімічні властивості основ На початку уроку ми припустили, які властивості повинні мати основи. Подивимося практично. Дослід 1. Взаємодія лугів з кислотними оксидами Збираємо прилад для одержання вуглекислого газу. Одержаний газ пропускаємо крізь розчин кальцій гідроксиду. — Яку ознаку реакції спостерігаємо? (Випадіння осаду) Записуємо рівняння реакції. CO2 + Ca (OH )2 → CaCO3 + H2O Укажіть тип реакції. (Реакція обміну) Дослід 2. Взаємодія лугів з кислотами yy Як називається ця реакція? (Нейтралізації) yy Яка речовина допоможе побачити, що реакція відбулася? (Індикатор) У дві пробірки наливаємо NaOH і Ca (OH )2 , додаємо фенолфталеїн. А потім по краплях знебарвлюємо розчин хлоридною кислотою. Пропонуємо учням записати рівняння реакцій: NaOH + HCl → NaCl + H2O Ca (OH )2 + 2HCl → CaCl2 + 2H2O

Дослід 3. Взаємодія лугів із солями У дві пробірки наливаємо CuSO4 , Al2 ( SO4 )3 , потім по краплях додаємо розчин їдкого натру. — Які ознаки реакції спостерігаємо? (Утворення нерозчинного осаду) Запишемо рівняння реакції: CuSO4 + 2NaOH → NaSO4 + Cu (OH )2↓

Al2 ( SO4 )3 + 6NaOH → 2Al (OH )3↓ + 3Na 2SO4 Усі наші припущення про властивості лугів підтвердилися практично. (Розглядаємо відповідно до пунктів плану.) На основі цього вносимо доповнення в таблицю «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук». V. Закріплення вивченого матеріалу Завдання 1. Здійснити перетворення: CaO → Ca (OH )2 → CaSO4 ← H2SO4 ← SO3 Знання властивостей класів неорганічних сполук дозволяє нам припустити, з допомогою яких реакцій можна одержати ту чи іншу речовину. Два учні з двох боків: CaO + H2O → Ca (OH )2 Ca (OH )2 + H2SO4 → CaSO4 + 2H2O SO3 + H2O → H2SO4 H2SO4 + Ca (OH )2 → CaSO4 + H2O

Завдання 2. Здійснити перетворення: а) Mg → MgO → Mg (NO3 )2 → Mg (OH )2 б) Ba → BaO → Ba ( OH )2 → Ba (NO3 )2

VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи. Здійснити перетворення: BaO → Ba ( OH )2 → BaCO3 ← H2CO3 ← CO2

44


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 23

Тема. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ у процесі нагрівання Цілі уроку: закріпити знання учнів про хімічні властивості основ; розвивати вміння й навички проведення хімічного експерименту, складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей лугів і нерозчинних основ. Тип уроку: формування вмінь і навичок, урок-дослідження. Форми роботи: лабораторна робота, робота з опорною схемою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, хімічні реактиви, плакат «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії». Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань 1. BaO + H2O → Ba (OH )2 2. CO2 + H2O → H2CO3 3, 4. Ba (OH )2 + H2CO3 → BaCO3 + 2H2O Робота з опорною схемою «Хімічні властивості основ» yy На основі знань про хімічні властивості основ заповнимо опорну схему «Хімічні властивості основ». yy Згадаймо, яких правил необхідно дотримуватися в хімічній лабораторії. (Звертаємося до таблиці «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії».) ІІІ. Формування навичок і вмінь Лабораторна робота № 4. Взаємодія розчинів лугів з кислотами У дві пробірки наливаємо по 1 мл NaOH і по одній-дві краплі фенолфталеїну. Потім в одну з них по краплях додаємо хлоридну кислоту, у другу  — сульфатну кислоту. Заносимо результати до протоколу. Реагенти

Що спостерігаєте?

NaOH

HCl

NaOH

H2 SO4

Cu (OH )2

HCl

Рівняння реакції

Висновок

Лабораторна робота № 5. Взаємодія нерозчинних основ з кислотами Нам необхідно одержати купрум(II) гідроксид. Як це зробити? Яку властивість основ для цього можна використати? CuSO4 + 2NaOH → Cu (OH )2↓ + Na 2SO4 До одержаного осаду по краплях додаємо хлоридну кислоту. — Які ознаки хімічної реакції спостерігаємо? Запишіть результати досліду до протоколу. Лабораторна робота № 6. Розкладання нерозчинних основ у процесі нагрівання Нерозчинні основи за нагрівання розкладаються на оксид і воду. Перевіримо це на практиці. Одержіть купрум(II) гідроксид, закріпіть пробірку в пробіркотримачі. yy Як правильно нагріти пробірку? yy В якій частині полум’я необхідно нагрівати пробірку? (У верхній, найбільш гарячій) 45


yy Що спостерігаємо? Запишемо рівняння реакції: Cu (OH )2 → CuO + H2O Укажіть тип реакції. (Реакція розкладу) Висновок. З якими властивостями основ ми познайомилися на цьому уроці? yy Реакція нейтралізації. yy Розклад нерозчинних основ. IV. Закріплення вивченого матеріалу Керована практика Завдання 1. Обчисліть кількість речовини води, що утвориться внаслідок нагрівання алюміній гідроксиду масою 15,6 г. Дано: Розв’язання m Al (OH )3 = 15,6 г

(

)

ν ( H2 O ) − ?

15,6 г 0,2 моль

х моль

2 моль

3 моль

2Al (OH )3 → Al2O3 + H2O

1) Обчислимо кількість речовини Al (OH )3 за формулою ν =

)

(

ν Al (OH )3 =

m : M

15,6 г = 0,2 моль. 78 г моль

2) Складемо пропорцію й обчислимо кількість речовини води: 0,2 моль : 2 моль = х моль : 3 моль ν ( H2 O ) =

0,2 ⋅ 3 = 0,3 (моль). 2

Відповідь: 0,3 моль. Завдання 2. Здійсніть перетворення: Cu (OH )2 → CuO → CuSO4 → Cu (OH )2

1) Cu (OH )2 → CuO + H2O 2) CuO + H2SO4 → CuSO4 + H2O 3) CuSO4 + 2NaOH → Cu (OH )2 + 2H2O

V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, виконати завдання до нього. Творче завдання. Підготувати повідомлення про використання основ.

46


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 24

Тема. Поняття про амфотерні основи Цілі уроку: розглянути поняття амфотерності як здатності сполук проявляти двоїсті властивості: і кислот, і основ; розширити знання учнів про властивості основ і кислот на прикладі амфотерних сполук; формувати вміння й навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі амфотерних основ. Тип уроку: поглиблення й систематизації знань. Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, робота з опорною схемою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, хімічні реактиви. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Мотивація навчальної діяльності Ми знаємо, що кислоти й основи реагують між собою. Як називається така реакція? (Реакція нейтралізації) Демонстрація 8. Доказ амфотерності цинк гідроксиду Здійснимо таку реакцію з цинк гідроксидом. — Як одержати цей гідроксид з реактивів, наведених на дошці? ZnSO4 , NaOH, HCl, CuSO4 ZnSO4 + 2NaOH = Zn (OH )2↓ + Na 2SO4

Zn (OH )2 — нерозчинна основа, желеподібний осад. Розділимо одержаний осад на дві пробірки. Який реактив слід додати, щоб провести реакцію нейтралізації? (Розчин хлоридної кислоти) Zn (OH )2 + 2HCl = ZnCl2 + 2H2O yy Що спостерігаємо? (Осад розчинився) А тепер у другу частину осаду доллємо розчин натрій гідроксиду. yy Що спостерігаємо? (Осад розчинився) yy Чому? Запишемо рівняння реакції: Zn (OH )2 + 2NaOH = Na 2ZnO2 + 2H2O натрiй цинкат

Висновок. Цинк гідроксид — амфотерна основа. Амфотерність  — це здатність речовин проявляти властивості й кислот, і основ залежно від природи речовин, з якими вони взаємодіють. Наприклад, Zn (OH )2 під час узаємодії з кислотами проявляє властивості основ, а під час узаємодії з основами — властивості кислот. До таких основ також належать Al (OH )2 , Be (OH )2 , Cr (OH )3 та ін. ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу Керована практика Заповнимо опорну схему «Хімічні властивості основ». Завдання 1 У трьох пробірках без етикеток містяться нерозчинні гідроксиди Цинку, Купруму й Магнію. Як дослідним шляхом розпізнати, в якій із пробірок міститься амфотерний гідроксид? Укажіть, яким зі способів може скористатися лаборант: а) за забарвленням виявити Cu (OH )2 ; 47


б) до порцій гідроксидів долити кислоту, розчиняться всі гідроксиди; в) до порцій гідроксидів долити розчин лугу, розчиниться тільки амфотерний гідроксид; г) виділивши за забарвленням купрум(ІІ) гідроксид, до решти додати розчин лугу, розчиниться амфотерний гідроксид. Завдання 2 Доведіть амфотерність Be (OH )2 . Be (OH )2 + 2HCl = BeCl2 + 2H2O

Be (OH )2 + 2NaOH → Na 2BeO2 + 2H2O

Завдання 3 У лабораторії знаходяться набори реактивів різного складу. Укажіть, який із наборів речовин можна використати для одержання найбільшої кількості амфотерних гідроксидів: а) ZnCl2 , ZnSO4 , Al (NO3 )3 , КОН; б) NаОН, Mg (OH )2 , КОН, CuCl2 ; в) AlCl3 , CrCl3 , FeCl3 , NаОН; г) ZnCl2 , MgCl2 , BaSO4 , КОН. Завдання 4 На лотку після експерименту залишилися реактиви: Na 2CO3 , КОН, СаО, Pb (OH )2 , Сu, BaCl2 , Cu (OH )2 , NаCl, Al (OH )3 , H2O , SO2 . Виберіть із перелічених речовин ті, які можна нейтралізувати сульфатною кислотою. Запишіть рівняння можливих реакцій, назвіть солі. Завдання 5 Лаборант злив розчини калій гідроксиду й сульфатної кислоти, що містять КОН і H2SO4 однаковою кількістю речовини — 1 моль. Визначте реакцію середовища одержаного розчину. Якого забарвлення набуде лакмус у розчині, що утворився? IV. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання. Творче завдання. Підготувати повідомлення про використання амфотерних основ. Додаток до уроку 25

48


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 25

Тема. Техніка безпеки під час роботи з лугами. Використання основ Цілі уроку: закріпити й поглибити знання про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі властивостей основ; розвивати навички й уміння складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ, виконання розрахунків за хімічними рівняннями; повторити правила техніки безпеки під час роботи з лугами; ознайомити учнів з галузями використання основ. Тип уроку: розвитку вмінь і навичок. Форми роботи: самостійна робота, групова робота, робота з підручником і додатковими джерелами інформації. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, таблиця «Техніка безпеки в кабінеті хімії», опорні схеми, картки-завдання. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань Групова робота з карткою-завданням Завдання 1. Дано речовини: № 1

Речовини Cu (OH )2 , Na 2O , P2O5 , HNO3 , Al2 ( SO4 )3 , KOH, HCl

2

Fe (OH )2 , CaО, SO3 , H3 PO4 , MgCl2 , NaOH, H2 S .

3

Fe (OH )3 , K2O , CO2 , HCl, Zn3 (PO4 )2 , Ba (OH )2 , HNO3 .

4

Al (OH )3 , MgО, Cl2O7 , H2 SO4 , Ba (NO3 )2 , LiOH, H2 S .

5

ZnО, H2 SO3 , CO2 , Al (OH )3 , AgNO3 , KOH, HBr

6

K2O , HCl, P2O5 , Cu (OH )2 , Ca 3 (PO4 )2 , Ba (OH )2 , H2 SO4 .

1. Виберіть серед наведених речовин формули лугів і назвіть їх. 2. Напишіть рівняння одержання цих лугів шляхом гідратації відповідного оксиду металу. (Гідратація — процес узаємодії речовини з водою.) До якого типу реакцій належать ці реакції? 3. Виберіть серед наведених речовин формули нерозчинних основ і назвіть їх. 4. Напишіть рівняння одержання цих нерозчинних основ шляхом узаємодії розчинної солі й лугу. Згадайте, коли реакції обміну протікають до кінця. 5. Розташуйте наведені основи в ряд у міру збільшення їх відносної молекулярної маси. 6. Розташуйте наведені основи в ряд у міру зменшення масової частки металу в них. 7. Напишіть рівняння нейтралізації цих основ: yy хлоридною кислотою; yy сульфатною кислотою. 8. Обчисліть масу й кількість ортофосфатної кислоти, необхідної для цілковитої нейтралізації цієї трикислотної основи кількістю речовини 0,5 моль. 9. Наведіть приклади використання солей ортофосфатної кислоти. Для виконання завдання учні об’єднуються в шість груп. На виконання завдання дається 15 хвилин. Потім групи представляють свої відповіді, учні виправляють помилки, учитель коментує відповіді. 49


ІІІ. Самостійна робота з карткою-завданням Завдання 2. Напишіть рівняння взаємодії натрій гідроксиду з речовинами за схемою:

Завдання 3. Виберіть серед записаних реакцій реакції нейтралізації. Завдання 4. Напишіть рівняння реакцій, з допомогою яких із кальцій гідроксиду можна одержати речовини, наведені в Додатку до уроку на с. 48. Завдання 5. Для реакції нейтралізації взяли 0,5 моль кислоти. Обчисліть: 1) кількість речовини основи, що прореагувала; 2) масу солі, що утворилася. Варіант

Кислота

Основа

1

HCl

Mg (OH )2

2

H2 SO4

LiOH

3

H2CO3

Ba (OH )2

4

H2 SO3

NaOH

5

HBr

Ca (OH )2

6

H3 PO4

KOH

IV. Групова робота з підручником Завдання 6. Використовуючи матеріал підручника й підготовлені вами повідомлення, складіть схему використання основ. Після закінчення роботи розглядаємо схеми учнів. V. Підбиття підсумків уроку Учитель ще раз нагадує учням про правила роботи з лугами, підсумовує результати учнівських досліджень про використання основ, виставляє оцінки. VI. Домашнє завдання Повторити відповідний параграф підручника, виконати завдання. Творче завдання. Здійснити перетворення: ZnO → ZnSO4 → Zn (OH )2 → Na 2ZnO2 50


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 26

Тема. Фізичні й хімічні властивості середніх солей Цілі уроку: розширити знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі властивостей середніх солей; розвивати навички й уміння складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей середніх солей. Тип уроку: поглиблення й систематизація знань. Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, робота з опорною схемою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, розчини реактивів. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Ми вивчили хімічні властивості оксидів, кислот, основ. За результатами наших досліджень ми склали таблицю взаємодії класів неорганічних сполук. Звернімося до цієї таблиці. Основний оксид

Кислота

Основа

Сіль

Кислотний оксид

+

+

Кислота

+

+

+

Основа

+

+

Сіль

+

+

?

З допомогою цієї таблиці й демонстраційного експерименту складемо план вивчення хімічних властивостей солей: Солі взаємодіють: 1) з кислотами; 2) з основами; 3) із солями. yy Чи завжди можливі ці реакції? (Ні) yy В яких випадках реакція відбувається необоротно?  Якщо утворюється нерозчинна речовина;  якщо виділяється газоподібна речовина;  якщо утворюється вода. Розглянемо властивості солей експериментально. IV. Демонстрація 10. Хімічні властивості солей Дослід 1. Взаємодія солей з кислотами Цю властивість кислот ми вивчали. В якому випадку можлива ця реакція? (Якщо знову утворена кислота слабша за кислоту, що реагувала) До розчину натрій карбонату додаємо кілька крапель сульфатної кислоти: K2CO3 + H2SO4 = K2SO4 + H2O + CO2↑ Ознака реакції — виділення газоподібної речовини. Карбонатна кислота, що утворилася, слабша за сульфатну. Висновок. Солі реагують із кислотами, якщо кислота, яка утворилася, слабша за ту кислоту, що реагувала. Дослід 2. Взаємодія солей з основами Ці реакції ми розглядали, вивчаючи властивості лугів. 51


— Які речовини при цьому утворювалися? (Нерозчинні основи) До розчину алюміній сульфату по краплях додаємо натрій гідроксид. Al2 ( SO4 )3 + 6NaOH = 2Al (OH )3 + 3Na 2SO4 Висновок. Солі взаємодіють з основами, якщо утворюється нерозчинна сіль або основа. Дослід 3. Візьмемо дві солі. До натрій сульфату додамо барій хлорид. Спостерігаємо випадіння осаду, отже, відбулася хімічна реакція. BaCl2 + Na 2SO4 = BaSO4↓ + 2NaCl Звернімося до таблиці розчинності: BaSO4 — нерозчинна сіль. До натрій сульфату додамо калій карбонат. Видимих ознак реакції немає. Запишемо рівняння реакції: Na 2SO4 (розч.) + K2CO3 (розч.) = K2SO4 (розч.) + Na 2CO3 (розч.) Подивіться в таблиці розчинності. Усі солі розчинні, реакція не протікає. Висновок. Солі взаємодіють між собою, якщо в результаті реакції утворюється нерозчинна сіль. Додаємо «плюс» у таблицю. Дослід 4. Крім перелічених властивостей солі можуть узаємодіяти з металами. Розглянемо дві пробірки. У першу наливаємо розчин купрум(ІІ) сульфату й кидаємо дві гранули цинку. У другу наливаємо розчин цинк сульфату й кидаємо два шматки мідного дроту. Спостерігаємо за обома пробірками. Що відбулося в першій? (На шматочках цинку з’явився червоний наліт міді) У другій пробірці змін немає. Звернімося до ряду активності металів. Така реакція можлива, якщо метал, який додається, активніший за той, що входить до складу солі. Запишемо рівняння реакції: CuSO4 + Zn = Cu + ZnSO4 Cu + ZnSO4 ≠ V. Керована практика Завдання 1 Учень заради експерименту занурив шматочки металу в розчини кислот. Поясніть, що спостерігатиме учень у кожній пробірці, і підтвердьте свої припущення рівняннями хімічних реакцій: б) Ag + HCl → а) Mg + H2SO4 → в) Al + H2SO4 → г) Ca + HCl → д) Ag + H2SO3 → е) Cu + H2SO4 → ж) Zn + H3PO4 → з) Hg + H2CO3 → Завдання 2 Складіть рівняння можливих реакцій за таблицею: Na 2CO3 I

Na 2 SO4

II

AgNO3

III

Al2 ( SO4 )3

IV

BaCl2

V

Zn (NO3 )2

CuSO4

Ba (NO3 )2

PbCl2

Na 3 PO4

VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання. Закінчити роботу із завдання 2. Творче завдання. Підготувати повідомлення про поширення солей у природі та їх практичне значення.

52


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 27

Тема. Поширення солей у природі та їх практичне значення Цілі уроку: систематизувати знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі хімічних властивостей солей; показати поширення солей у природі, їх практичне значення. Тип уроку: поглиблення й систематизація знань. Форми роботи: лабораторна робота, навчальний міні-семінар, робота з опорною схемою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, розчини реактивів. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань учнів Заповнюємо опорну схему «Хімічні властивості солей». Інструктаж з безпеки життєдіяльності. ІІІ. Лабораторна робота № 7. Взаємодія солей з металами У три пробірки наливаємо по 1 мл розчину купрум(ІІ) сульфату й занурюємо по одній гранулі заліза, алюмінію, цинку. У наступні три пробірки наливаємо по 1 мл розчину цинк сульфату й занурюємо по одній гранулі міді, заліза, алюмінію. — Що спостерігаєте? Заповніть протокол. Протокол лабораторної роботи № 7 № досліду

Реактиви I

II

CuSO4

Fe

Що спостерігали?

Рівняння реакції

Висновок

Al Zn ZnSO4

Cu Fe Al

Чому в графі «Рівняння реакції» у деяких випадках немає запису? (Ряд активності) IV. Лабораторна робота № 8. Взаємодія солей з лугами в розчині У дві пробірки наливаємо розчини CuSO4 й ZnSO4 , потім в обидві пробірки по краплях додаємо натрій гідроксид до появи осаду. yy Чому до розчину ZnSO4 натрій гідроксид необхідно додавати акуратно, по краплях? yy А якщо, навпаки, додавати розчин ZnSO4 до розчину натрій гідроксиду? Заповніть протокол лабораторної роботи № 8. Протокол лабораторної роботи № 8 № досліду

Реактиви CuSO4

NaOH

ZnSO4

NaOH

Що спостерігали?

53

Рівняння реакції

Висновок


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 28 Тема. Практична робота № 1. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук Цілі уроку: продовжити формування навичок роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням; перевірити знання техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії; поглибити знання про хімічні властивості оксидів, кислот, основ і солей; визначити рівень засвоєння знань про хімічні властивості класів неорганічних сполук. Тип уроку: практичне використання знань, умінь і навичок. Форми роботи: виконання експерименту, складання звіту. Обладнання: відповідно до інструкції. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, під час проведення хімічного експерименту, інструктування перед початком практичної роботи ІІІ. Виконання практичної роботи за інструкцією IV. Оформлення звіту про виконану роботу в зошитах, формулювання висновків щодо роботи V. Домашнє завдання Повторити хімічні властивості класів неорганічних сполук.

Додаток до уроку 27 V. Лабораторна робота № 9. Реакція обміну між солями в розчині Протокол лабораторної роботи № 9 № досліду

Реактиви I

II

CuSO4

BaCl2

ZnSO4

BaCl2

AgNO3

BaCl2

CuSO4

NaCl

Що спостерігали?

Рівняння реакції

Висновок

В якому випадку ми можемо стверджувати, що реакція не відбувається? Чому? VI. Міні-семінар Учні розповідають про практичне застосування солей, їх поширення в природі. VII. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, підготуватися до практичної роботи № 1 «Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук». 54


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 29

Тема. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук Цілі уроку: розкрити взаємозв’язок явищ у природі на прикладі взаємоперетворень одних класів речовин на інші; узагальнити знання про неорганічні речовини та їх властивості; розвивати вміння порівнювати склад і властивості речовин, класифікувати речовини й реакції, встановлювати генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук. Тип уроку: поглиблення й узагальнення знань. Форми роботи: виконання вправ, робота з опорною схемою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, опорні схеми класів неорганічних сполук, генетичного зв’язку класів неорганічних сполук. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Аналіз виконання практичної роботи Робота із класом зі з’ясування типових помилок, коригування знань. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Повернімося до схеми класифікації речовин. Усі класи речовин складаються з тих самих хімічних елементів: металів і неметалів. — Чим вони відрізняються? Кількісним і якісним складом. А чи існує зв’язок між окремими класами неорганічних сполук? У чому цей зв’язок виявляється? Речовини одного класу взаємодіють з іншими речовинами. При цьому утворюються сполуки інших класів. Тобто шляхом хімічних перетворень сполуки одного класу можна перетворювати на інші. Ми говоримо, що між класами неорганічних сполук існує генетичний зв’язок, тобто вони взаємоперетворюються під час хімічних реакцій. Розгляньмо найпростіші приклади. ІV. Поглиблення знань Здійсніть перетворення: S → SO2 → H2SO3 → Na 2SO3 1) S + O2 → SO2 2) SO2 + H2O → H2SO3 3) H2SO3 + 2NaOH → Na 2SO3 + 2H2O Запишемо цю схему в загальному вигляді. Схема 1 Неметал → кислотний оксид → кислота → сіль

Тепер візьмемо інший ланцюжок перетворень: Na → Na 2O → NaOH → Na 2SO3 1) 4Na + O2 → Na 2O 2) Na 2O + H2O → 2NaOH 3) H2SO3 + 2NaOH → Na 2SO3 + 2H2O Запишемо її в загальному вигляді. Схема 2 Метал → основний оксид → основа → сіль

Подібних ланцюжків можна запропонувати багато. 55


Завдання 1 Запропонуйте ланцюжки перетворень до схем 1 і 2. (Заслуховуємо варіанти учнів, записуємо на дошці.) Схеми 1 і 2 можуть змінюватися. У загальному вигляді така схема матиме набагато більш складну структуру. Наприклад: Схема 3 Генетичний зв’язок класів неорганічних сполук

Розглядаємо з учнями схему. Чи можна одержати сіль з оксиду? Так. Отже, до схеми слід додати стрілочку від оксидів до солі. Чи можна одержати основу із солі? Так, тобто стрілочки мають бути у двох напрямках. Аналогічно можна одержати кислоту із солі, оксиди з основ і кислот, чисті метали й неметали з їхніх оксидів і солей і т. д. (Учні аналізують можливі шляхи взаємоперетворень класів неорганічних сполук за схемою і доповнюють схему генетичного зв’язку.) V. Керована практика Завдання 2 (по варіантах, під керівництвом учителя) Напишіть рівняння реакцій, щоб здійснити перетворення. Варіант І а) P → P2O5 → H3PO4 → Na 3PO4 б) Zn → ZnO → ZnCl2 → Zn (OH )2 → ZnSO4 Варіант ІІ а) Ca → CaO → Ca (OH )2 → CaCO3 б) Al → Al2O3 → Al2 ( SO4 )3 → Al (OH )3 → AlCl3 Зачитуємо правильні відповіді. Завдання 3 Обчисліть кількість речовини магній сульфату, яку можна одержати з магнію масою 12 г, за схемою: Mg → MgO → MgSO4 (Відповідь: 0,5 моль) Завдання 4 Варіант І Обчисліть кількість речовини натрій ортофосфату, якщо для реакції взяли 6,2 г фосфору. Варіант ІІ Обчисліть кількість речовини кальцій карбонату, якщо для реакції взяли кальцій масою 30 г. VI. Підбиття підсумків уроку Перевірка відповідей у завданні 4, виставлення оцінок за роботу на уроці. VII. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, скласти схему 1, 2 для Карбону й Барію. 56


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 30

Тема. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук Цілі уроку: розкрити взаємозв’язок явищ у природі на прикладі взаємоперетворень одних класів речовин на інші; узагальнити знання про неорганічні речовини та їх властивості; розвивати вміння порівнювати склад і властивості речовин, класифікувати речовини й реакції, встановлювати генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань. Форми роботи: самостійна робота, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, опорні схеми, картки-завдання. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Учні записують на дошці підготовлені схеми генетичного зв’язку на прикладі Барію й Карбону, а також рівняння до них. ІІІ. Фронтальна робота з картками-завданнями Завдання 1 Унаслідок розчинення різних речовин у воді розчин набуває лужного, нейтрального або кислого середовища. Поясність це і підтвердьте рівняннями хімічних реакцій на таких прикладах: а) Які з перелічених речовин — натрій оксид, кальцій, сульфур(IV) оксид — узаємодіють із водою з утворенням лугу? б) Які з перелічених речовин — калій, барій оксид, сульфур(VI) оксид — узаємодіють із водою з утворенням лугу? в) Які з перелічених речовин — фосфор(V) оксид, силіцій оксид, сульфур(VI) оксид — взаємодіють із водою з утворенням кислоти? Завдання 2 Поясніть, що означає поняття «генетичний зв’язок». Виберіть правильну відповідь і обґрунтуйте її: а) перетворення речовин одного класу сполук на речовини інших класів; б) хімічні властивості речовин; в) можливість одержання складних речовин із простих; г) взаємозв’язок простих і складних речовин усіх класів неорганічних сполук. Складіть схему генетичного зв’язку класів неорганічних сполук на прикладі Сульфуру й Кальцію. Завдання 3 Розчини деяких солей не можна зберігати в залізному посуді. Які з перелічених речовин — купрум(ІІ) нітрат, натрій нітрат, хлоридна кислота — вступають у реакцію заміщення із залізом? Складіть відповідні рівняння реакцій. Посудину з яких металів ви порекомендували б використати для зберігання цих розчинів? Завдання 4 а) Визначте речовину С, що утворюється в результаті перетворень: H2O P → P2O5 + →A H2O Ca → CaO + →B A+B→C Складіть алгоритм виконання цього завдання біля дошки.

57


б) Використайте запропонований алгоритм для виконання аналогічного завдання: визначте, що є продуктом Х, який утворюється в результаті таких перетворень: H2O S → SO2 → SO3 + →A

H2O Ba (OH )2 → CaO + →B A+B→ X Визначте рівень складності цього завдання.

Завдання по варіантах (зі взаємоперевіркою) Варіант І Завдання 5 Із чотирьох елементів — Натрій, Сульфур, Оксиген і Гідроген  — складіть формули: yy однієї основи; yy однієї кислоти; yy трьох середніх солей. Як ви вважаєте, які з цих речовин реагуватимуть між собою? Складіть рівняння хімічних реакцій, укажіть їх тип. Варіант ІІ Завдання 6 Із чотирьох елементів  — Алюміній, Хлор, Оксиген і Гідроген  — складіть формули: yy однієї основи; yy однієї кислоти; yy однієї середньої солі. Які з цих речовин, на вашу думку, реагуватимуть між собою? Складіть рівняння хімічних реакцій, укажіть їх тип. IV. Самостійна робота під контролем учителя з наступним обговоренням біля дошки Завдання 7 У дві однакові відкриті склянки, що врівноважені на шальках терезів та містять достатню для реакції кількість хлоридної кислоти, внесли однакові за масою наважки цинку і крейди. Чи збережеться рівновага терезів після закінчення реакції? Відповідь підтвердьте обчисленнями. Завдання 8 Перетворення Сульфуру «зашифровані» схемою: + Al(OH )

( ) O2 NaOH 3 S + → A гiдратацiя → Б  → B + → Г  →Д → Е t° Розшифруйте речовини А, Б, В, Г, Д, Е; укажіть, до якого класу вони належать. Напишіть рівняння реакцій. NaOH надл.

V. Підбиття підсумків уроку Склад, властивості речовин, їх використання тісно пов’язані одне з одним. Знаючи склад речовини, ми можемо запропонувати шляхи синтезу цієї речовини. Якщо нам відомі властивості цієї речовини, ми можемо легко припустити, з якими речовинами вона реагуватиме, де можна її використати. VI. Домашнє завдання Повторити матеріал про класи неорганічних сполук, їх властивості, генетичний зв’язок , підготуватися до контрольної роботи. Творче завдання. Скласти схему генетичного зв’язку для Феруму, записати рівняння реакцій.

58


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 31

Тема. Проміжне оцінювання з теми «Основні класи неорганічних сполук» Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про властивості класів неорганічних сполук, їх генетичний зв’язок; визначити рівень навчальних досягнень з теми. Тип уроку: проміжний контроль і коригування знань. Форми роботи: письмова контрольна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, карткизавдання. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Проведення контрольної роботи Варіант І 1. Виберіть із переліку речовини, розчини яких забарвлюють фенолфталеїн у малиновий колір: 1) NaOH; 2) Na 2SO4 ; 3) HCl; 4) CaCO3. 2. Установіть відповідність: а) кислотний оксид 1) SO3 б) основний оксид 2) Na 2S в) амфотерний оксид 3) CaО г) не є оксидом 4) ZnО 3. Виберіть ряд солей, розчини яких унаслідок узаємодії з розчином NaOH утворюють виключно нерозчинні основи: 1) NaCl, CuCl2 , MgCl2 ; 2) Al2 ( SO4 )3 , CuSO4 , Na 2SO4 ; 3) AlCl3 , CuCl2 , MgCl2 . 4. Виберіть речовину, що не буде взаємодіяти із сульфатною кислотою: а) Hg; б) Na 2SO4 ; в) Zn; г) Cu (OH )2 . 5. Допишіть рівняння можливих реакцій: 1) CO2 + NaOH → 2) Cu + ZnSO4 → 3) Na 2SO4 + H2CO3 → 4) H2S + KOH → 6. Для нейтралізації хлоридної кислоти кількістю речовини 0,5 моль необхідно взяти кальцій гідроксид кількістю речовини: а) 0,5 моль; б) 0,25 моль; в) 1 моль; г) 1,5 моль. 7. Здійсніть перетворення: Ca → CaO → Ca (OH )2 → CaCl2 8. Обчисліть об’єм водню (н. у.), що виділиться в результаті дії на розчин сульфатної кислоти алюмінієм масою 2,7 г. (3,36 л) 9. Обчисліть масу ортофосфатної кислоти, яку можна одержати в результаті проведення таких перетворень: фосфор → фосфор(V) оксид → ортофосфатна кислота, якщо фосфор був узятий масою 6,2 г. (19,6 г) 10. Дано ряд речовин: Ca (NO3 )2 , H2SO4 , Ca (OH )2 , SiO2 , Са, Al (OH )3 , Hg, CaО, FeSO4 , P2O5 . Випишіть речовини, що утворюють генетичний ряд; складіть схему цього зв’язку, напишіть рівняння реакцій, з допомогою яких можна його здійснити.

59


І семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 32 Тема. Аналіз проміжного оцінювання й коригування знань учнів. Підсумковий урок за I семестр Цілі уроку: узагальнити знання, уміння й навички, набуті під час вивчення теми «Класи неорганічних сполук». Тип уроку: коригування знань. Форми роботи: фронтальна робота, індивідуальна робота над помилками. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Аналіз тематичного оцінювання ІІІ. Індивідуальна робота учнів над помилками, виконання коригувальних завдань IV. Підбиття підсумків, виставлення оцінок за перший семестр Додаток до уроку 31 Варіант ІІ 1. Виберіть із переліку речовини, розчини яких забарвлюють метиловий оранжевий у жовтий колір: 1) H2SO4 ; 2) H2CO3 ; 3) NaCl; 4) Ba (OH )2 . 2. Установіть відповідність: а) безоксигенова кислота 1) Cu (OH )2 б) оксигеновмісна кислота 2) HCl в) сіль 3) Na 2SO4 г) основа 4) H3PO4 3. Виберіть ряд, у якому всі оксиди внаслідок розчинення у воді утворюють луг: 1) Na 2O , BaО, K2O ; 2) Na 2O , Cu2O , N2O ; 3) CO, BaО, CaО. 4. Виберіть речовину, що не буде взаємодіяти із сульфатною кислотою: а) SO2 ; б) Ag; в) Al; г) Al (OH )3 . 5. Допишіть рівняння можливих реакцій: 1) Cu (OH )2 + NaOH → 2) Fe + CuSO4 → 3) BaO + KOH → 4) Zn + HCl → 6 Для нейтралізації сульфатної кислоти кількістю речовини 1 моль необхідно взяти натрій гідроксид кількістю речовини: а) 1 моль; б) 2 моль; в) 0,5 моль; г) 4 моль. 7. Здійсніть перетворення: K2O → KOH → KNO3 K2SO4 8. Обчисліть масу міді, що виділиться в результаті дії цинкової пластинки на розчин купрум(II) хлориду масою 13,5 г. (6,4 г) 9. Обчисліть масу сульфітної кислоти, що утвориться в результаті проведення таких перетворень: сірка → сульфур(ІV) оксид → сульфітна кислота, якщо для реакції взяли сірку масою 3,2 г. (9,8 г) 10. Дано ряд речовин: KOH, SO3 , KNO3 , HNO3 , K, FeО, Cu, Na 2SO4 , Al (OH )3 . Випишіть речовини, що утворюють генетичний ряд; складіть схему цього зв’язку, напишіть рівняння реакцій, з допомогою яких можна його здійснити. ІІІ. Домашнє завдання 60


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 33

Тема. Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей Цілі уроку: ознайомити учнів із загальними способами одержання оксидів, основ, кислот, солей; розвивати навички роботи з навчальною літературою; показати на прикладі одержання різних класів неорганічних сполук узаємозв’язок між будовою, властивостями й одержанням цих речовин. Тип уроку: комбінований урок засвоєння навичок, формування вмінь і творчого застосування їх на практиці. Форми роботи: робота з підручником, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, лабораторне устаткування, хімічні реактиви. Хід уроку І. Організація класу Для організації роботи на уроці учні об’єднуються у вісім груп (по дві групи на кожен клас неорганічних сполук для можливості взаємоконтролю та взаємоперевірки). Кожна група одержує картку-завдання, набір навчальної літератури, аркуш для оформлення результатів. ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності Між класами неорганічних сполук існує генетичний зв’язок. Проаналізуємо, що означає поняття «генетичний зв’язок класів неорганічних сполук». yy Одні сполуки шляхом хімічних перетворень можна перевести в інші. yy Існує тісний зв’язок між складом окремих класів сполук. yy Взаємоперетворення кожного класу неорганічних сполук зумовлені їх фізичними й хімічними властивостями. yy Генетичний зв’язок дає можливість припустити шляхи синтезу класів неорганічних сполук. Можливе одержання різних класів неорганічних сполук із простих речовин шляхом узаємоперетворення складних речовин. Сьогодні ми повинні, спираючись на наші знання про властивості класів неорганічних сполук, їх генетичний зв’язок, розглянути способи одержання класів неорганічних сполук. Для цього в запропонованій літературі ви повинні знайти відповіді на певні питання й завдання. Завдання для груп Група 1. Розкажіть про способи одержання оксидів у промисловості. Група 2. Розкажіть про лабораторні способи одержання оксидів. Група 3. Розкажіть про способи одержання основ у промисловості. Група 4. Розкажіть про лабораторні способи одержання основ. Група 5. Розкажіть про способи одержання кислот у промисловості. Група 6. Розкажіть про лабораторні способи одержання кислот. Група 7. Розкажіть про способи одержання солей у промисловості. Група 8. Розкажіть про лабораторні способи одержання солей. ІІІ. Самостійна робота в групах Учні під керівництвом учителя готують відповіді на завдання групи й вивішують на дошці підготовлені способи одержання класів неорганічних сполук. Група 1. Загальні способи одержання оксидів у промисловості 1) Багато речовин у природі існують у вигляді руд, що містять оксиди. Наприклад:  червоний залізняк Fe3O4 ;  бурий залізняк Fe2O3 ;  боксити Al2O3 ;  пісок, кварц SiO2 . У цьому випадку одержання оксиду передбачає очищення і збагачення руди. 61


2) Шляхом спалювання простих речовин: N2 + O2 = 2NO 3) Шляхом спалювання складних речовин: 4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O Група 2. Лабораторні способи одержання оксидів 1) Шляхом спалювання простих речовин: C + O2 = CO2 2Mg + O2 = 2MgO (Демонстрація спалювання вуглецю і магнію) 2) Шляхом спалювання складних речовин: CH4 + 2O2 = CO2 + 2H2O 3) Шляхом розкладання складних речовин у процесі нагрівання: Ca (OH )2 = CaO + H2O H2SO3 = H2O + SO2 CaCO3 = CaO + CO2 Група 3. Одержання основ у промисловості Луги — шляхом електролізу розчинів солей: 2NaCl + 2H2O = 2NaOH + H2 + Cl2 Група 4. Лабораторні способи одержання основ 1) Луги — шляхом розчинення лужних і лужноземельних металів у воді: 2Na + 2H2O = 2NaOH + H2 Луги — шляхом розчинення основних оксидів у воді: CaO + H2O = Ca (OH )2 2) Нерозчинні основи — шляхом дії лугів на солі: ZnCl2 + 2NaOH = Zn (OH )2↓ + 2NaOH Група 5. Промислові способи одержання кислот 1) Безоксигенові кислоти одержують шляхом розчинення галогеноводнів у воді: HCl, H2S. 2) Виробництво оксигеновмісних кислот — це складний багатостадійний процес, що ґрунтується на розчиненні кислотних оксидів у воді: SO3 + H2O = H2SO4 CO2 + H2O = H2CO3 Група 6. Лабораторні способи одержання кислот У лабораторії кислоти одержують шляхом дії більш сильних кислот на розчини солей: 2NaCl + H2SO4 = 2HCl ↑ + Na 2SO4 CaCO3 + H2SO4 = CaSO4 + CO2 + H2O Група 7. Одержання солей у промисловості 1) Із природних сполук: CaCO3 , Na 2CO3 , MgCO3 , NaCl. 2) Шляхом сплавлення оксидів: Na 2O + SiO2 = Na 2SiO3 Група 8. Лабораторні способи одержання солей 1) Шляхом узаємодії кислотних оксидів з розчинами лугів: Ca (OH )2 + CO2 = CaCO3 + H2O Ca (OH )2 + CO2 = CaCO3 + H2O 2) Шляхом розчинення металів у кислотах: Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2 3) Шляхом узаємодії основних оксидів з кислотами: CaO + H2SO4 = CaSO4 + H2O 4) Шляхом узаємодії основ і кислот: 2NaOH + H2SO4 = Na 2SO4 + 2H2O 5) Шляхом узаємодії солей з основами: AlCl3 + 3NaOH = Al ( OH )3↓ + 3NaOH 6) Шляхом узаємодії солей з кислотами: Na 2CO3 + 2HCl = 2NaCl + CO2 + H2O 7) Шляхом узаємодії розчинів солей: AgNO3 + NaCl = AgCl ↓ + NaNO3 IV. Підбиття підсумків уроку Учитель узагальнює відповіді учнів і підбиває підсумки уроку. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника. Скласти схему одержання класів неорганічних сполук у будь-якій формі. 62


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 34

Тема. Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей Цілі уроку: розвивати вміння й навички учнів у складанні рівнянь на прикладі одержання оксидів, основ, кислот, солей; систематизувати знання учнів про загальні способи одержання оксидів, основ, кислот і солей; показати їх узаємозв’язок з генетичним зв’язком класів неорганічних сполук. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань учнів. Форми роботи: семінар-практикум, демонстраційний експеримент. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, лабораторне устаткування, хімічні реактиви. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання. Мотивація навчальної діяльності На попередньому уроці ми розглянули способи одержання оксидів, основ, кислот і солей. Удома ви склали схеми способів одержання класів неорганічних сполук. (Учні презентують свої варіанти класифікації способів одержання класів неорганічних сполук. Учитель коментує й узагальнює.) Тепер розглянемо, як практично можна використати ці знання. ІІІ. Практика на прикладах

yy yy yy

yy yy

Демонстрація 11. Взаємодія кальцій оксиду з водою Насипаємо в пробірку кальцій оксид і доливаємо 10 мл дистильованої води. Що спостерігаємо? (Порошок розчинився) Що утворилося в пробірці? (Кальцій гідроксид) Як це можна підтвердити? (Індикатор фенолфталеїн забарвлює розчин у малиновий колір) Записуємо рівняння хімічної реакції: CaO + H2O = Ca (OH )2 Тепер пропустимо вуглекислий газ крізь цей розчин. Що спостерігаємо? (Випадає осад, забарвлення зникає) Чому? (Утворилася сіль) Записуємо рівняння реакції: Ca (OH )2 + CO2 = CaCO3↓ + H2O Завдання 1 Складіть ланцюжок перетворень, що відповідає нашому експерименту. CaO → Ca (OH )2 → CaCO3

Демонстрація 12. Спалювання фосфору Акуратно, під витяжкою спалюємо 0,5 г червоного фосфору. Одержаний білий порошок розчиняємо в 10–15 мл дистильованої води. yy Що утворилося в пробірці? (Ортофосфатна кислота) yy Як це можна перевірити? (З допомогою індикатора. Лакмус забарвлює розчин у рожевий колір) Запишемо рівняння реакції. 4P + 5O2 = 2P2O5 P2O5 + 3H2O = 2H3PO4 Акуратно, по краплях, додаємо розчин натрій гідроксиду до зміни забарвлення розчину з рожевого на фіолетовий. 63


yy Про що свідчить зміна забарвлення? (У пробірці немає кислоти, утворилася сіль) H3PO4 + 3NaOH = Na 3PO4 + 3H2O Завдання 2 Складіть схему перетворень, що відповідає цьому експерименту. P → P2O5 → H3PO4 → Na 3PO4 Завдання 3 Обчисліть масу натрій фосфату, який можна одержати з фосфору масою: yy варіант І — 6,2 г; yy варіант ІІ — 15,5 г. Клас розв’язує задачу та звіряє відповідь. Завдання 4 Учитель пояснює на уроці, що для одержання солей можна скористатися такими способами: а) реакція нейтралізації; б) взаємодія кислотних оксидів з основними оксидами; в) взаємодія кислоти з основним оксидом. Наведіть конкретні приклади одержання кальцій фосфату кожним із запропонованих способів. Для чого в сільському господарстві використовуються фосфати? Подумайте, солі яких металів найбільш ефективні для використання з цією метою. Завдання 5 Унаслідок розчинення різних речовин у воді розчин набуває лужного, нейтрального або кислого середовища. Поясніть це і підтвердьте рівняннями хімічних реакцій на нижченаведених прикладах. а) Які з перелічених речовин — натрій оксид, кальцій, сульфур(IV) оксид — узаємодіють із водою з утворенням лугу? б) Які з перелічених речовин — калій, барій оксид, сульфур(VI) оксид — узаємодіють із водою з утворенням лугу? в) Які з перелічених речовин — фосфор(V) оксид, силіцій оксид, сульфур(VI) оксид — узаємодіють із водою з утворенням кислоти? Учні виконують завдання самостійно по варіантах, з узаємоперевіркою. IV. Підбиття підсумків уроку Учитель оцінює роботу учнів і підбиває підсумки уроку. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього. Творче завдання. Скласти схему одержання сульфатної кислоти із сірки. Обчислити масу одержаної сульфатної кислоти, якщо для реакції взяли сірку масою 128 г.

64


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 35

Тема. Значення експериментального методу в хімії Цілі уроку: розвивати навички й уміння розв’язувати експериментальні задачі, використовувати знання про властивості речовин різних класів неорганічних сполук для визначення цих речовин; показати значення експерименту в хімічних дослідженнях; повторити правила техніки безпеки. Тип уроку: формування знань, умінь і навичок. Форми роботи: самостійна робота, евристична бесіда, лабораторний експеримент. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів. Демонстрація: індикатори: фенолфталеїн, метиловий оранжевий, лакмус; розчини хлоридної кислоти, натрій хлориду, натрій гідроксиду, аргентум нітрату, барій хлориду, натрій сульфату, натрій карбонату. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності Тестова самостійна робота Варіант І Завдання 1. Укажіть серед запропонованих речовин формули солей: а) Na 3PO4 ; б) Cu (OH )2 ; в) Na 2SiO3 ; г) H2SiO3 . Завдання 2. Серед наведених хімічних реакцій укажіть ті, у результаті яких можна одержати кислоту: а) Cu + H2SO4 б) NaCl + H2SO4 в) SO3 + H2O г) K2SO4 + H2CO3 Завдання 3. Із запропонованих речовин з водою взаємодіють: а) MgO; б) H2SO4 ; в) KNO3 ; г) P2O5 . Завдання 4. Фенолфталеїн забарвить у малиновий колір розчин: а) CuSO4 ; б) H3PO4 ; в) NaOH; г) NaCl. Завдання 5. Напишіть рівняння реакцій, що дозволяють здійснити перетворення: BaO → Ba ( OH )2 → Ba (NO3 )2 Завдання 6. Обчисліть за запропонованою в завданні 5 схемою масу солі, якщо вихідний оксид був узятий кількістю речовини 0,5 моль. Варіант ІІ Завдання 1. Укажіть серед запропонованих речовин формули солей: б) HCl; а) AlCl3 ; в) Al (OH )3 ; г) Na 2ZnO2 . Завдання 2. Серед наведених хімічних реакцій укажіть ті, у результаті яких можна одержати кислоту: а) Na 2SiO3 + HCl б) SiO2 + H2O в) Na 2SO4 + H2SiO3 г) SO2 + H2O Завдання 3. Із запропонованих речовин з водою взаємодіють: а) HNO3 ; б) Na 2O ; в) NaOH; г) SO3 . Завдання 4. Фенолфталеїн забарвить у малиновий колір розчин: а) Na 2SO4 ; б) Ca (OH )2 ; в) H2SO3 ; г) KBr. 65


Завдання 5. Напишіть рівняння реакцій, що дозволяють здійснити перетворення: SO3 → H2SO4 → Na 2SO4 Завдання 6. Обчисліть за запропонованою в завданні 5 схемою масу солі, якщо вихідний оксид був узятий кількістю речовини 1,5 моль. ІІІ. Формування знань, умінь і навичок Евристична бесіда з учнями щодо значення експерименту в здобутті хімічних знань, з історії відкриття деяких законів хімії. На уроці познайомимося з реакціями, що дозволяють відрізняти одні хімічні речовини від інших. Такі реакції в хімії називаються якісними реакціями. Лабораторна робота № 10. Розв’язання експериментальних задач Повторюємо правила роботи з хімічними речовинами, основні правила поведінки в хімічному кабінеті. Дослід 1 У три пробірки без написів лаборант налив розчини: натрій хлориду, хлоридної кислоти, натрій гідроксиду. Допоможіть недбалому лаборантові розібратися, в якій пробірці міститься кожна з речовин. Які реактиви можна використати, щоб розпізнати ці речовини? Індикатори: фенолфталеїн, лакмус, метиловий оранжевий. У пробірці з натрій хлоридом лакмус не змінить кольору. У пробірці з хлоридною кислотою змінює колір на червоний. У пробірці з лугом колір змінюється на синій. Завдання. Акуратно з допомогою лакмусового папірця дослідіть запропоновані розчини та приклейте відповідні етикетки на пробірки. Розглянемо наступні три пробірки. У кожній з них міститься сіль: натрій хлорид, натрій сульфат або натрій карбонат. Щоб розпізнати ці речовини, слід скористатися якісними реакціями. Дослід 2. Якісна реакція на хлоридну кислоту та її солі Якісною реакцією на хлоридну кислоту та її солі є дія розчину аргентум(I) нітрату. Завдання. Налийте в пробірку 1 мл натрій хлориду, додайте одну-дві краплі аргентум(I) нітрату. Що спостерігаєте? Випадіння білого осаду. Процес описується рівнянням реакції: NaCl + AgNO3 → AgCl + NaNO3 бiлий осад

Дослід 3. Якісна реакція на сульфатну кислоту та її солі Якісна реакція на сульфатну кислоту та її солі — дія розчинних солей Барію. Завдання. Налийте в пробірку 1 мл натрій сульфату, додайте одну-дві краплі барій нітрату. Що спостерігаєте? Випадіння білого осаду. Процес описується рівнянням реакції: Na 2SO4 + BaCl2 → BaSO4 + 2NaCl бiлий осад

Дослід 3. Якісна реакція на карбонати Якісна реакція на карбонати — дія кислот. Завдання. Налийте в пробірку 1 мл натрій карбонату, додайте одну-дві краплі хлоридної кислоти. Що спостерігаєте? Виділення бульбашок газу. Процес описується рівнянням реакції: Na 2CO3 + 2HCl → 2NaCl + H2O + CO2 ІV. Підбиття підсумків уроку З допомогою експерименту можна не лише відкривати нові закони, але й визначати вже відомі речовини. За результатами експерименту складемо таблицю (див. Додаток до уроку на с. 67). V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, підготуватися до практичної роботи № 2 «Розв’язання експериментальних задач». 66


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 36

Тема. Практична робота № 2 «Розв’язання експериментальних задач» Цілі уроку: перевірити знання правил техніки безпеки, навички роботи з лабораторним устаткуванням, хімічними реактивами, навички проведення хімічного експерименту; перевірити навички практичного використання знань про фізичні й хімічні властивості речовин різних класів неорганічних сполук. Тип уроку: практичне використання знань, умінь і навичок. Форми роботи: практична робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, реактиви й устаткування за інструкцією до практичної роботи № 2. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, під час проведення хімічного експерименту, інструктування перед початком практичної роботи. ІІІ. Виконання практичної роботи за інструкцією IV. Оформлення звіту про виконану роботу в зошитах, формулювання висновків щодо роботи V. Домашнє завдання Повторити фізичні й хімічні властивості класів неорганічних сполук, способи їх одержання. Додаток до уроку 35 Речовина

Якісна реакція

Ознаки реакції

Сульфати

Дія розчинних солей Барію Білий осад BaSO4

Хлориди

Дія аргентум нітрату

Білий осад AgCl

Дія кислот

Виділення газу CO2

Карбонати

Гашене вапно

Білий осад CaCO3

Фосфати

Аргентум нітрат

Жовтий осад Ag3 PO4

67


Додаток до уроку 38 Поле 1

Поле 2

Поле 3

Поле 4

Додаток до уроку 41 Властивості лужних металів Характеристики Символ

Літій

Натрій

Калій

Рубідій

Цезій

Францій

Li

Na

K

Rb

Cs

Fr

Атомна маса

6,94

22,99

39,10

85,47

132,91

[223]

Порядковий номер

3

11

19

37

55

87

Валентність

І

І

І

І

І

I

Радіус атома, нм

0,156

0,192

0,238

0,251

0,271

Густина, г/см3

0,53

0,97

0,86

1,52

1,87

Температура плавлення, °С

179

97,8

6305

39

28,5

Температура кипіння, °С

1 340

883

760

696

708

Твердий

Твердий

Твердий

Твердий

Твердий

ЧервоноЖовтий коричневий

Фіолетовий

Червоний

Фіолетовий

Агрегатний стан (н. у.) Колір полум’я

68

Твердий


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 37

Тема. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції Цілі уроку: розвивати вміння й навички розрахунків за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції; повторити хімічні властивості класів неорганічних сполук, генетичний зв’язок між ними; підготувати учнів до тематичного оцінювання. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок. Форми роботи: виконання тренувальних вправ, самостійна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, карткизавдання. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Самостійна робота за варіантами Завдання. Заповніть пропуски в таблиці в рядку свого варіанта. Варі- Вихідна ант речовина

Продукт реакції

1

Ca

Ca (OH )2

2

CH4

CO2

3

Na 2CO3

NaCl

4

Zn

H2

5

AlCl3

Al (OH )3

6

MgО

MgCO3

7

Fe (OH )3

Fe2O3

8

S

SO2

9

CO2

CaCO3

РівВихідна речовина няння m V ν реакції M

Продукт реакції M

m

V

ν

0,5 моль 5л 10,6 г 0,1 моль 7,8 г 8г 0,4 моль 1,8 л 2л

IІІ. Засвоєння нових умінь і навичок Практика на прикладах Завдання 1. Обчисліть кількість речовини води, що виділиться внаслідок термічного розкладання купрум(II) гідроксиду масою 9,8 г. Дано: Розв’язання 1) Складемо рівняння реакції: m Cu (OH )2 = 9,8 г Cu (OH )2 → CuO + H2O M Cu (OH )2 = 98 г моль 2) Обчислимо кількість речовини Cu (OH )2 за форν ( H2 O ) − ? m мулою ν = : M 9,8 г ν Cu (OH )2 = = 0,1 моль. 98 г моль 3) За рівнянням реакції обчислимо кількість речовини води: ν (H2O ) = 0,1 моль. Відповідь: 0,1 моль води.

( (

) )

(

)

69


Під керівництвом учителя учні розв’язують задачі біля дошки. Завдання 2. Обчисліть маси вихідних речовин, необхідних для одержання 98 кг сульфатної кислоти. Дано: Розв’язання m (H2SO4 ) = 98 кг = 9,8 ⋅ 104 г 1) Запишемо рівняння реакції: SO3 + H2O → H2SO4 M (H2SO4 ) = 98 г моль 2) Обчислимо кількість речовини сульфатної m ( SO3 ) − ? m кислоти за формулою ν = : m ( H2 O ) − ? M 4 9,8 ⋅ 10 г ν (H2SO4 ) = = 1000 моль. 98 г моль 3) За рівнянням реакції обчислимо кількість речовини SO3 й H2O: ν ( SO3 ) = 1000 моль ; ν (H2O ) = 1000 моль. m 4) Обчислимо маси вихідних речовин за формулою ν = : M m ( SO3 ) = 80 г моль ⋅ 1000 моль = 80 000 г = 80 кг ; m (H2O ) = 18 г моль ⋅ 1000 моль = 18 000 г = 18 кг. Відповідь: 18 кг H2O , 80 кг SO3 .

Завдання 3. У результаті взаємодії деякого двовалентного металу масою 11,2 г з розчином хлоридної кислоти виділився водень об’ємом 4,48 л. (н. у.) Визначте цей метал. Розв’язання 1) Для розв’язання задачі складемо рівняння реакції в загальному вигляді: Me + 2HCl → MeCl2 + H2 V 2) Обчислимо кількість речовини водню за формулою ν = : Vm 4,48 г ν ( H2 ) = = 0,2 моль. 22,4 л моль 3) За рівнянням реакції обчислимо кількість речовини металу: ν (Me ) = ν (H2 ) = 0,2 моль. 4) Обчислимо молярну масу металу: 11,2 г M (Me ) = = 56 г моль. 0,2 моль 5) З допомогою періодичної системи знайдемо метал з атомною масою 56 г/моль. Це Ферум. Відповідь: залізо. ІV. Закріплення нового матеріалу Незалежна практика Учні самостійно розв’язують задачі з наступним обговоренням результату. Завдання 4. Тривалентний метал масою 32,4 г розчинили в сульфатній кислоті. При цьому виділився водень об’ємом 40,32 л (н. у.). Визначте цей метал. Завдання 5. Для відновлення двовалентного металу з оксиду масою 11,15 г витратили водень об’ємом 1,12 л (н. у.). Визначте цей метал. Завдання 6*. У розчин аргентум(I) нітрату занурили металеву пластинку. При цьому виділилося 3,4 г срібла, а маса пластинки зменшилася на 6,5 г. Визначте метал, якщо відомо, що він розташований у II групі періодичної системи хімічних елементів. V. Підбиття підсумків уроку Учитель підбиває підсумки роботи учнів на уроці, оцінює роботу груп. VI. Домашнє завдання Повторити фізичні й хімічні властивості класів неорганічних сполук, способи їх одержання. 70


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 38

Тема. Узагальнення й систематизація знань з теми «Основні класи неорганічних сполук» Цілі уроку: узагальнити, систематизувати й скоригувати знання учнів з теми «Основні класи неорганічних сполук»; з’ясувати рівень засвоєння знань, умінь і навичок про класи неорганічних сполук на прикладі оксидів, основ, кислот і солей, їх фізичних і хімічних властивостей, способи одержання, рівень розуміння основних понять, уміння використовувати їх на практиці. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок. Форма роботи: гра-аукціон. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, карткизавдання. Хід уроку І. Організація класу Учні об’єднуються в чотири команди з умовними назвами «Оксиди», «Основи», «Кислоти», «Солі» для спільної роботи. У кожній команді вибирають капітана. ІІ. Узагальнення й систематизація знань, умінь, навичок Лот 1 «Бліц-турнір» Гравці кожної команди по черзі відповідають на запитання вчителя. Закінчіть фразу. 1) Оксиди класифікуються на кислотні, амфотерні й… (Основні) 2) Складна речовина, що складається з атомів металу й кислотного залишку, — … (Сіль) 3) Кислотні оксиди не взаємодіють з… (Кислотами) 4) Реакція взаємодії між кислотами й основами називається… (Нейтралізація) 5) За кількістю атомів Гідрогену кислоти поділяються на… (Одно-, дво-, триосновні) 6) У лужному середовищі фенолфталеїн набуває кольору… (Малинового) 7) Складні речовини, що складаються з атомів металу й Оксигену, називаються… (Оксидами) 8) У результаті взаємодії кислотного й основного оксидів утворюється… (Сіль) 9) Розчинні у воді основи називаються… (Лугами) 10) Основні оксиди не взаємодіють з… (Основами) 11) За вмістом Оксигену кислоти поділяються на безоксигенові й… (Оксигеновмісні) 12) Складні речовини, що складаються з атомів металу й однієї або кількох гідроксильних груп, називаються… (Основами) 13) Унаслідок розчинення кислотних оксидів у воді утворюється… (Кислота) 14) Нерозчинні основи внаслідок нагрівання розкладаються на… (Оксиди й воду) 15) Метиловий оранжевий набуває червоного кольору в середовищі… (Кислому) 16) Унаслідок розчинення основних оксидів у воді утворюється… (Основа) 17) Хімічні реакції, з допомогою яких можна визначити речовини, називаються… (Якісними реакціями) 18) Гідроксиди, що взаємодіють і з кислотами, і з основами, називаються… (Амфотерними) Асистент роздає по одному аурумчику за кожну правильну відповідь і ставить оцінку в протоколі гри. 71


Лот 2 «Сем бед — один ответ» Кожна команда одержує аркуш формату А3 з назвою класу неорганічних сполук: «Оксиди», «Основи», «Кислоти», «Солі». За 5 хвилин гравці команди записують на аркуші способи одержання сполук цього класу, вивішують на дошці, захищають свої відповіді. Лот 3 «Поле чудес» Кожна команда одержує аркуш А3 з формулами речовин. Завдання. З’єднайте стрілочками із центральною речовиною тільки ті речовини, що можуть із нею взаємодіяти, запишіть рівняння хімічних реакцій (див. Додаток до уроку на с. 68). Команди представляють свої схеми на обговорення класу, мотивують свій вибір і підтверджують відповідним рівнянням реакції. Лот 4 «Один за всіх» Кожен учень одержує картку-завдання і працює індивідуально. Завдання 1. Здійсніть перетворення. Завдання 2. Обчисліть масу кінцевого продукту за масою вихідної речовини. Лот 5 «Гонитва за лідером» На дошці вивішуються незакінчені рівняння реакції. Команда І 1. CaCO3 → 3. ZnSO4 + NaOH → 5. BaCl2 + Na 2SO4 → 7. K2SO3 + H3PO4 →

2. 4. 6. 8.

SO2 + Na 2O → KOH + H2SO4 → HgNO3 + Na 2S → Fe (OH )3 →

Команда ІІ 1. CrCl3 + NaOH → 3. Ca (OH )2 + HCl → 5. P2O5 + K2O → 7. Al (OH )3 →

2. 4. 6. 8.

AgNO3 + AlCl3 → MgCO3 → CaCO3 + H2SO4 → Pb (NO3 )2 + K2S →

Команда ІІІ 1. K2CO3 + CaCl2 → 3. FeSO3 → 5. H2SO4 + Mg (OH )2 → 7. CuSO4 + NaOH →

2. 4. 6. 8.

Cr (OH )3 → SO3 + CaO → AgNO3 + K3PO4 → Na 2CO3 + HCl →

Команда IV 2. CuCO3 → 1. CO2 + NaOH → 3. AlCl3 + Na 3PO4 → 4. Ba (NO3 )2 + CuSO4 → 5. NaOH + H3PO4 → 6. FeCl3 + KOH → 7. Na 2SO3 + H2SO4 → 8. Fe (OH )2 → Записані на дошці рівняння перевіряють капітани команд-суперниць. ІІІ. Підбиття підсумків уроку Тепер підіб’ємо особисті підсумки. Виставляємо оцінки за урок. IV. Домашнє завдання Повторити матеріал теми, підготуватися до контролю знань з теми «Класи неорганічних сполук».

72


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 39

Тема. Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Основні класи неорганічних сполук» Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми «Основні класи неорганічних сполук»; визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми, розуміння основних понять, уміння використовувати їх на практиці. Тип уроку: контроль і коригування знань, умінь і навичок. Форми роботи: письмова контрольна робота за варіантами. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Письмова контрольна робота Учитель нагадує учням зміст завдань, час виконання, розподіляє варіанти, називає ключові моменти оформлення відповідей й систему оцінювання: yy завдання 1–6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань дають 3 бали; yy завдання 7–9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів; yy завдання 10 пропонується виконувати учням, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється у 3 бали. Таким чином, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить 12 балів. Час на виконання роботи — 40 хв. IІІ. Домашнє завдання Повторити з курсу фізики й хімії за 7 клас будову атома. Варіант І 1. Укажіть рівняння реакції, що є якісною реакцією на хлоридну кислоту та її солі: а) BaCl2 + Na 2CO3 → BaCO3 + 2NaCl б) NaCl + AgNO3 → AgCl + NaNO3 в) ZnCl2 + Na 2CO3 → ZnCO3 + 2NaCl 2. Укажіть ряд, в якому наведено формули сульфатів: а) CaSO4 , Na 2SO4 , Al2 ( SO4 )3 ; б) K2S ; ZnS, MgS; в) BaSO3 , K2SO3 , CaSO3 . 3. Дано рівняння реакції: NaCl + KOH → KCl + NaOH Ця реакція не можлива, тому що: а) усі вихідні реагенти та продукти реакції розчинні; б) випадає осад; в) змінюється колір розчину. 4. Маса купрум(II) сульфату, що утворюється в результаті взаємодії сульфатної кислоти масою 9,8 г з надлишком лугу, дорівнює: а) 10 г; б) 14 г; в) 16 г. 5. Унаслідок узаємодії солей з кислотами утворюються: а) нова сіль і нова кислота; б) основа й нова кислота; в) нова сіль і основа. 6. З розчином купрум(II) сульфату не реагують метали: а) Mg, Zn, Fe; б) Na, K, Ca; в) Au, Pt, Ag. 73


7. На нейтралізацію калій гідроксиду витратили нітратну кислоту масою 18,9 г. Обчисліть масу солі, що утворилася. (303 г) 8. Здійсніть перетворення: S → SO2 → H2SO3 → K2SO3 → CaSO3 9. Складіть рівняння хімічних реакцій послідовних перетворень для одержання цинк оксиду із сульфатної кислоти. 10. Двовалентний метал масою 4 г розчинили у воді. При цьому виділився водень об’ємом 2,24 л (н. у). Визначте цей елемент. (Са) Варіант ІІ 1. Укажіть рівняння реакції, з допомогою якої можна одержати луг: а) CuCl2 + 2NaOH → Cu (OH )2 + 2NaCl б) Ba + H2O → Ba ( OH )2 + H2 в) Fe (NO3 )2 + 2KOH → Fe (OH )2 + 2KNO3 2. Укажіть пару солей, в якій обидві солі нерозчинні: а) BaCl2 , NaNO3 ; б) KCl, Na 2SiO3 ; в) AgCl, BaSO4 . 3. Дано рівняння реакції: Cu + 2AgNO3 → Cu (NO3 )2 + 2Ag Ця реакція можлива, тому що: а) менш активний метал витісняє з розчину солі більш активного металу; б) більш активний метал витісняє з розчину солі менш активного металу; в) мідь реагує з нітратами. 4. У результаті взаємодії аргентум(I) нітрату масою 17 г із хлоридною кислотою випадає осад масою: а) 12,5 г; б) 14 г; в) 14,35 г. 5. Унаслідок сильного нагрівання нерозчинних у воді основ утворюються: а) нова основа й вода; б) луг і вода; в) оксид і вода. 6. Гідроксиди складу Me (OH )3 утворюються металами: а) Al, Fe, Cr; б) Na, Mg, Ca; в) K, Zn, Ag. 7. Який об’єм газу (н. у.) виділиться в результаті остаточного розчинення кальцій карбонату масою 20 г у хлоридній кислоті? (4,48 л) 8. Здійсніть перетворення: Ca → CaO → Ca (OH )2 → Ca 3 (PO4 )2 Ca (NO3 )2 9. Складіть рівняння хімічних реакцій послідовних перетворень для одержання ортофосфатної кислоти з фосфору. 10. Двовалентний метал масою 1,2 г без залишку розчинився в хлоридній кислоті. При цьому витратилася кислота масою 3,65 г. Визначте цей елемент. (Mg) Варіант ІІІ (див. Додаток до уроку на с. 100)

74


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку

Тема 3. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома Урок 40 Тема. Історичні відомості про способи класифікації хімічних елементів Цілі уроку: проаналізувати тематичне оцінювання та здійснити коригування знань учнів з теми «Класи неорганічних сполук»; розкрити необхідність наукової класифікації хімічних елементів і показати недосконалість перших спроб класифікації елементів; розширити знання про хімічні елементи, характерні ознаки простих речовин, утворених металами й неметалами. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна евристична бесіда, робота з навчальною літературою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, плакат «Приклади спроб класифікації хімічних елементів». Хід уроку І. Організація класу Вступне слово вчителя, загальні відомості про місце досліджуваної теми в курсі хімії в школі, оголошення теми, плану й основних цілей теми. II. Актуалізація опорних знань Фронтальна бесіда за основними поняттями хімії yy Як називається найменша неподільна частинка хімічного елемента, що входить до складу молекул простих і складних речовин? (Атом) yy Що таке хімічний елемент? yy Що таке молекули? Згадаймо класифікацію хімічних елементів і речовин.

Дайте визначення оксидів, основ, кислот, солей. Доповніть визначення: yy відносна атомна маса; yy відносна молекулярна маса; yy валентність. Завдання 1 Обчисліть відносні молекулярні маси таких речовин: Mr (CuSO4 ) = Ar (Cu ) + Ar ( S ) + 4 Ar (O ) = 64 + 32 + 4 ⋅ 16 = 160.

(

)

Mr Ca (NO3 )2 = Ar ( Ca ) + 2 Ar (N ) + 6 Ar ( O ) = 40 + 2 ⋅ 14 + 6 ⋅ 16 = 164. Mr ( Al2O3 ) = 2 Ar ( Al ) + 3 Ar ( O ) = 2 ⋅ 27 + 3 ⋅ 16 = 102 .

Завдання 2 Визначте валентність атомів хімічних елементів у молекулах: MgО, HCl, Na 2O , Al2O3 , H2S. 75


Завдання 3 Запишіть формули сполук Калію, Кальцію, Сульфуру з Оксигеном. III. Вивчення нового матеріалу 1. Евристична бесіда з учнями Важливу роль у розвитку хімії як науки відіграли філософи Давньої Греції. — Які елементи-стихії виділяли давні греки? Давні греки вважали, що основними елементами є вода, земля, повітря й вогонь. Спочатку вчені намагалися розділити всі хімічні елементи на дві групи — метали й неметали. — Які елементи називаються металами? неметалами? — Доведіть, що кальцій оксид — основний оксид. CaO + H2O → Ca (OH )2 — Доведіть, що сульфур(IV) оксид — кислотний оксид. SO3 + H2O → H2SO4 Метали реагують із кислотами, як правило, заміщуючи в них атоми Гідрогену, з утворенням солей. Для неметалів реакція з кислотами не характерна. Згодом з’ясувалося, що класифікація хімічних елементів на метали й неметали є неповною. Виявляється, існують хімічні елементи й відповідні їм речовини, що проявляють двоїсту природу. — Як називаються такі елементи та їхні сполуки? Цинк гідроксид Zn (OH )2 має властивості основи (реагує з кислотами) і кислоти (реагує з лугами), тобто має двоїсту природу. — Доведіть амфотерність цинк гідроксиду. Із сильною кислотою, наприклад із хлоридною, цинк гідроксид реагує як основа: Zn (OH )2 + 2HCl → ZnCl2 + 2H2O Із сильною основою, наприклад з натрій гідроксидом, цинк гідроксид реагує як кислота: ° Zn (OH )2 + 2NaOH t → Na 2ZnO2 + 2H2O Такі ж двоїсті властивості характерні й для цинк оксиду: ZnO + 2HCl → ZnCl2 + H2O ZnO + 2NaOH → Na 2ZnO2 + 2H2O натрiй цинкат

Оксиди й гідроксиди, здатні реагувати й з кислотами, і з лугами, називають амфотерними (від грецьк. амфотерос — «обидва», «той і інший»). 2. Поняття про групи подібних елементів Учені-хіміки робили також спроби класифікувати хімічні елементи, об’єднуючи їх в окремі групи відповідно до їхніх властивостей. — За якими ще ознаками можна об’єднати хімічні елементи та їхні сполуки в групи? Завдання 4 Розподіліть запропоновані хімічні елементи на чотири групи: Гелій, Натрій, Хлор, Калій, Купрум, Меркурій, Бром, Аргон. Група 1. Натрій, Калій  — активні метали, тверді, валентність І, розчинні у воді, легко окиснюються на повітрі — лужні метали. Група 2. Хлор, Бром  — неметали, валентність змінна, розчинні у воді, не окиснюються на повітрі — галогени. Група 3. Купрум, Меркурій — малоактивні метали, валентність змінна, нерозчинні у воді, не окиснюються на повітрі. Група 4. Гелій, Аргон — не взаємодіють з іншими речовинами, не утворюють сполуки з іншими хімічними елементами — інертні елементи. ІV. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника і відповісти на запитання. Творче завдання. Підготувати інформацію про одну з груп хімічних елементів: «Галогени», «Лужні метали», «Інертні елементи». Скласти ребуси з назвами цих елементів. 76


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 41

Тема. Поняття про лужні метали, інертні елементи, галогени Цілі уроку: розширити знання учнів про хімічні елементи та їхні властивості на прикладі природних родин хімічних елементів (лужні метали, інертні елементи, галогени); розкрити залежність властивостей усередині груп лужних металів і галогенів від порядкового номера елемента. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань. Форми роботи: розповідь учителя, робота з навчальними таблицями, демонстраційний експеримент. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів; для демонстрації: кристалізатор, фільтрувальний папір, дистильована вода, ніж; розчини: фенолфталеїн, металевий натрій, кальцій, магній, запаяна ампула з бромом, ампула з кристалічним іодом. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності Розглядаємо ребуси з назвами хімічних елементів, які підготували учні, і на дошці розділяємо їх на три групи: лужні метали, галогени, інертні елементи. Наскільки схожі ці елементи за фізичними й хімічними властивостями всередині родини? Чим відрізняються один від одного? Який зв’язок існує між елементами різних груп? Спробуємо відповісти на ці питання на сьогоднішньому уроці. ІІІ. Узагальнення й систематизація знань 1. Лужні метали — Назвіть хімічні елементи, що утворюють групу лужних металів. Li, Na, K, Rb, Cs, Fr Учні одержують для роботи таблицю 1 із властивостями лужних металів. — В якій групі періодичної системи вони розташовані? Лужні метали — це хімічні елементи з різко вираженими металевими властивостями. Розповідь про історію відкриття лужних металів, порівняння властивостей (див. табл. у Додатку до уроку на с. 68). ° і tплавл ° зменшуються (зі збільшенням атомної У ряді Li, Na, K, Rb, Cs, Fr tкип маси), густина збільшується, активність підвищується (щодо кисню й води). Li, Na, K загоряються на повітрі лише за нагрівання, а метали з більшою атомною масою без нагрівання: 4Li + O2 → 2LiO2 З водою літій реагує повільно, натрій значно швидше, а калій так швидко й виділяє стільки тепла, що водень, виділяючись, загоряється. Демонстрація 13. Взаємодія натрію, кальцію, магнію з водою Запишемо на дошці рівняння реакцій: Ca + 2H2O → Ca (OH )2 + H2↑

2Na + 2H2O → 2NaOH + H2↑ 2. Галогени Галогени — типові неметали, у періодичній системі розташовані в VII групі головної підгрупи. Їх назва походить від слів галос — «сіль» і ген — «той, що народжує». 77


Назвіть їх. F, Cl, Br, I, At Учні одержують для роботи таблицю 2 із властивостями галогенів. Властивості галогенів Характеристики

Флуор

Символ

Хлор

Бром

Іод

Астат

F

Cl

Br

I

At

19,00

35,45

79,90

126,90

[210]

Порядковий номер

9

17

35

53

85

Валентність

І

І

І

І

І

Радіус атома, нм

0,071

0,099

0,114

0,133

Густина, г/см3

1,11

1,56

3,12

4,94

Температура плавлення, °С

–220

–101

–7

114

Температура кипіння, °С

–188

–34

59

186

Газ

Газ

Рідина

Твердий

Атомна маса

Агрегатний стан (н. у.) Колір

ЗеленкуватоЖовтоЧервоноТемножовтий зеленкуватий бурий фіолетовий

Флуор — газ ясно-зеленого кольору, дуже отруйний. Багато вчених, які працюють із ним, постраждали від цього. Найбільш активний неметал (у флуорі навіть вода горить), реагує з воднем за значного охолодження в темряві. Хлор — важкий газ зеленого кольору з різким запахом, отруйний, за звичайних умов реагує з воднем дуже повільно, а за температури або на світлі — з вибухом: H2 + Cl2 → 2HCl ° і tплавл ° У ряді: F, Сl, Br, I, At tкип збільшуються, активність зменшується (найбільш активний — Флуор). Запишемо кілька рівнянь, що характеризують хімічні властивості галогенів. 2Al + 3Br2 → 2AlBr3 + Q 2Na + Cl2 → 2NaCl 2Al + 3I2 → 2AlI3 + Q (kat H2O ) 3. Інертні елементи Інертні елементи — це елементи головної підгрупи VIIІ групи періодичної системи. Назвіть їх: He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn Розповідь учителя про відкриття інертних елементів Інертні гази He

Інертні гази

Ne

Ar

Kr

Xe

Rn

Безбарвні гази без запаху і смаку, помірно розчинні у воді, за значного охолодження ° і tплавл ° переходять у рідкий і твердий стани. Густина, tкип збільшуються

Хімічні сполуки Не та Nе не відомі, тому їх називають інертними, у тoй час як Кr і Хе утворюють хімічні сполуки. Аr, Кr і Хе утворюють також клатрати. IV. Підбиття підсумків уроку Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Які природні родини хімічних елементів ви вивчили? Чим відрізняються ці три родини? Учитель узагальнює відповіді учнів, відзначає, що така класифікація хімічних елементів не є універсальною. Спроби класифікації хімічних елементів тривали багато років аж до відкриття періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєвим у 1869 році. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на питання. Під керівництвом учителя підготувати повідомлення з теми. 78


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 42

Тема. Історія відкриття періодичного закону й періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва Цілі уроку: ознайомити учнів з історією відкриття періодичного закону й періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєвим; розкрити роль російського хіміка Д. І. Менделєєва у створенні універсальної класифікації хімічних елементів — періодичної системи; розширити знання про хімічні елементи, історію їх відкриття. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форми роботи: навчальний семінар. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, саморобні таблиці класифікації хімічних елементів. Хід уроку І. Організація класу Учні об’єднуються в групи відповідно до підготовлених завдань. На дошці — тема уроку, план семінару: 1) Вступне слово вчителя 2) «Правило тріад» німецького хіміка Й. В. Деберейнера 3) Класифікація елементів американського хіміка Дж. Ньюлендса 4) «Гвинтовий графік» французького геолога О. Е. Шанкуртуа 5) «Хвильовий графік» німецького хіміка Ю. Л. Мейєра 6) Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва 7) Підбиття підсумків семінару ІІ. Семінар 1. Вступне слово вчителя Не всі елементи укладалися в природні родини, тому класифікація елементів залишалася актуальною. Багато хіміків: німецькі вчені Деберейнер і Мейєр, англієць Ньюлендс, француз Шанкуртуа та інші, пропонували різні варіанти класифікації хімічних елементів. Учні заздалегідь одержали завдання підготувати повідомлення про спроби класифікації хімічних елементів. Надаємо слово першій групі учнів. 2. «Правило тріад» німецького хіміка Й. В. Деберейнера Виділив тріади елементів. Середній має середні (проміжні) властивості. Визначаємо переваги та недоліки. Надаємо слово для доповіді другій групі. 3. Класифікація елементів американського хіміка Дж. Ньюлендса Повторюваність властивостей через сім елементів — октави. Учні наводять переваги та недоліки класифікації Ньюлендса. Третя група представляє нам доповідь про роботу О. Е. Шанкуртуа. 4. «Гвинтовий графік» французького геолога О. Е. Шанкуртуа П’ята група підготувала нам повідомлення про роботу Ю. Л. Мейєра. 5. «Хвильовий графік» німецького хіміка Ю. Л. Мейєра Більш щасливим виявився німецький хімік Юліус Лотар Мейєр (1830– 1895). Графічна залежність атомних об’ємів елементів від їхніх атомних мас виражається у вигляді низки хвиль, що підносяться гострими піками в точках, що відповідають лужним металам. Переваги та недоліки класифікації. У ч и т е л ь. Ми впритул підійшли до досліджень Д. І. Менделєєва. Такі вчені, як Дж. Ньюлендс і Ю. Л. Мейєр, близько підійшли до відкриття періодичного закону, помітивши залежність властивостей елементів від їхніх 79


атомних мас, але не зуміли піднятися від спостережуваних ними фактів до сміливих узагальнень. Закон, що об’єднує всі знання про хімічні елементи в струнку природну систему, був відкритий російським ученим Д. І. Менделєєвим. Слово надається групі учнів, які розкажуть нам про відкриття періодичного закону Д. І. Менделєєвим. 6. Періодична система Д. І. Менделєєва Д. І. Менделєєв виходив з переконання, що в основу класифікації має бути покладена фундаментальна кількісна характеристика елементів — атомна маса. На відміну від усіх своїх попередників, російський учений зіставив між собою подібні елементи, розташувавши всі відомі елементи в порядку зростання атомних мас. Розглядаємо «дослід системи хімічних елементів», коментуємо окремі моменти. 7. Завершальне слово вчителя Виявлена Д. І. Менделєєвим і названа ним законом періодичності закономірність, була сформульована так: Властивості простих тіл, а також форма і властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних мас елементів. Відкритий закон періодичності Д. І. Менделєєв використав для створення періодичної системи елементів. «Днем народження» системи Д. І. Менделєєва зазвичай вважають 18 лютого 1869 р., коли був складений перший варіант таблиці. У таблиці 63 елементи були розташовані в порядку зростання атомних мас. Це розташування відбивало також періодичність зміни властивостей елементів. Закон періодичності й періодична система елементів відіграли важливу конструктивну роль у перевірці й уточненні властивостей багатьох елементів. Однак справжній тріумф періодичної системи Д. І. Менделєєва був пов’язаний з відкриттям передбачених ним елементів 45, 68, 70 і 180. IІІ. Підбиття підсумків семінару Складання опорного конспекту Д. І. Менделєєв поклав у основу класифікації атомну масу: Властивості простих тіл, а також форма і властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних мас елементів. Для складання таблиці Менделєєв (на відміну від попередників): 1) змінив атомні маси ряду елементів; 2) під час визначення положення елементів керувався в першу чергу хімічними властивостями; 3) для деяких елементів, що ще не були відкриті, залишив порожні клітинки — під Si — Екасиліцій (Ge); 4) передбачив наявність великих періодів. ІV. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання.

80


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 43

Тема. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва Цілі уроку: ознайомити учнів зі структурою Періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва (малі й великі періоди, групи й підгрупи), з довгою й короткою формами періодичної системи хімічних елементів; продовжити формування уявлень учнів про періодичну зміну властивостей хімічних елементів, виходячи з їх положення в періодичній системі; показати загальну залежність і розвиток неорганічної природи; продовжити формування знань про загальні закони природи. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форми роботи: розповідь учителя, індивідуальна робота з періодичною системою хімічних елементів, фронтальна робота з періодичною системою, демонстрація. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (коротка і довгоперіодна форми). Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Завдання класу (Четверо учнів працюють біля дошки.) 1. Дати порівняльну характеристику лужних металів. 2. Дати порівняльну характеристику галогенів. 3. Здійснити перетворення: 2) Cl2 → HCl → ZnCl2 → Zn (OH )2 1) К → KOH → KCl → KNO3 2K + H2O → 2KOH Cl2 + H2 → 2HCl KOH + HCl → KCl + H2O 2HCl + ZnSO4 → ZnCl2 + H2SO4 KCl + AgNO3 → KNO3 + AgCl ↓ ZnCl2 + 2KOH → Zn (OH )2 + 2KCl Фронтальна бесіда yy Які вчені вдавалися до спроб класифікувати хімічні елементи? yy Як змінюється валентність у вищому оксиді в елементів:  від Li до С;  від Na до Сl? yy Як змінюється характер оксидів цих елементів? Висновок. Властивості елементів та їхніх сполук повторюються. Періодична залежність означає, що властивості елементів повторюються. yy Яку властивість атомів поклав в основу класифікації Д. І. Менделєєв? yy Як Д. І. Менделєєв сформулював періодичний закон? Властивості простих тіл, а також форма і властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних мас елементів. IІІ. Вивчення нового матеріалу Спробуємо з’ясувати, що із цього вийшло, у чому суть відкриття Д. І. Менделєєва. Розглянемо таблицю сучасної Періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Горизонтальні ряди елементів, у межах яких властивості елементів змінюються послідовно (наприклад, ряд з восьми елементів від Літію до Неону або від Натрію до Аргону), Д. І. Менделєєв назвав періодами. Періоди бувають великі й малі. Малі періоди складаються з одного ряду (1, 2, 3); великі періоди — з двох рядів (4, 5, 6). 81


Група — це вертикальний ряд подібних за властивостями елементів. Група поділяється на підгрупи: головну й побічну. Головна підгрупа містить елементи й малих, і великих періодів, побічна — елементи виключно великих періодів. Завдання для закріплення 1) Де в періодичній системі розташований елемент № 20? Складіть формулу його оксиду й гідроксиду: (CaО, Ca (OH )2  — II група, 4 період) 2) Назвіть елементи: а) 4 період, IV група, головна підгрупа; (Ge) б) 5 період, III група, побічна підгрупа. (Y) yy Як змінюються металічні й неметалічні властивості елементів і характер їх оксидів у малих періодах? yy Як змінюються металічні властивості лужних металів і неметалічні властивості галогенів залежно від відносної атомної маси? yy Як змінюється максимальна валентність елементів у вищому оксиді? yy Як змінюється валентність елементів неметалів у сполуках з Гідрогеном?

3) Складіть формулу вищого оксиду й укажіть його характер для елементів № 23, 30, 34. ( V2O3 (основний), ZnО (амфотерний), SeO3 (кислотний)) 4) Складіть формули летких сполук із Гідрогеном для елементів № 15, 35. ( PH3 , HBr) 5) Назвіть елементи 5 періоду, які мають формулу вищого оксиду R2O3 . (Y, In) 6) Назвіть елемент 3 періоду, що має формулу сполуки з Гідрогеном H3R. (P) 7) Назвіть елемент, розташований у V групі, відносна молекулярна маса вищого оксиду якого дорівнює 108. (N) 8) Назвіть елемент, розташований у IV групі, відносна молекулярна маса сполуки якого з Гідрогеном дорівнює 32. (Si) ІV. Самостійна робота на закріплення вивченого матеріалу з узаємоперевіркою Учні індивідуально письмово за варіантами працюють із періодичною системою, після закінчення часу обмінюються варіантами з метою взаємоперевірки. Варіант І 1. Назвіть елемент 4 періоду, VI групи головної підгрупи. 2. Складіть формулу вищого оксиду елемента № 32. 3. Назвіть елемент 4 періоду, що має формулу сполуки з Гідрогеном HR. 4. Назвіть елемент, розташований у II групі, відносна молекулярна маса гідроксиду якого дорівнює 58. Варіант ІІ 1. Де в періодичній системі розташований елемент № 26? 2. Складіть формулу леткої сполуки з Гідрогеном для елемента № 8. 3. Назвіть елемент 5 періоду, що має формулу вищого оксиду RO3 . 4. Назвіть елемент, розташований у IV групі, відносна молекулярна маса сполуки з Гідрогеном якого — 211. Варіант ІІІ 1. Назвіть найактивніший метал 4 періоду. 2. Складіть формулу вищого оксиду елемента № 3. 3. Назвіть елемент 5 періоду, що має формулу сполуки з Гідрогеном HR. 4. Назвіть елемент, розташований у III групі, відносна молекулярна маса вищого оксиду якого дорівнює 102. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника і відповісти на запитання. Творче завдання. Підготувати повідомлення про відкриття радіоактивності. 82


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 44

Тема. Будова атома: ядро й електронні оболонки. Склад атомних ядер Цілі уроку: продовжити знайомство з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва; на основі знань про будову атома розкрити фізичний зміст порядкового номера елемента; розширити знання учнів про радіоактивність і будову атома; підвести учнів до сучасного формулювання періодичного закону; формувати вміння характеризувати хімічні елементи за положенням у періодичній системі хімічних елементів, обчислювати кількості протонів, нейтронів і електронів у атомі; формувати уявлення про матеріальну єдність світу й можливість його пізнання. Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок. Форми роботи: розповідь учителя, індивідуальні повідомлення учнів, фронтальна робота. Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, плакат зі схемами ядерних реакцій. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Завдання класу (фронтальна бесіда) 1. Що називається періодом? Що мають спільного й чим відрізняються великі періоди від малих? 2. Що називається групою? 3. Розкажіть про структуру періодичної системи хімічних елементів. 4. Як змінюються властивості хімічних елементів у періодах і головних підгрупах? 5. Порівняйте неметалічні властивості елементів: О і С; F і В; Si і S. 6. Порівняйте металічні властивості елементів: Al і Ga; Rb і Mo; Ca і Ba. 7. Назвіть елемент V групи, відносна молекулярна маса оксиду якого дорівнює 142. (Р) 8. Назвіть елемент VI групи, відносна молекулярна маса сполуки з Гідрогеном якого дорівнює 81. (Se). IІІ. Засвоєння знань, умінь і навичок Вступне слово вчителя Періодичний закон і періодична система хімічних елементів вплинули на розвиток науки й техніки: вони послужили теоретичним фундаментом спрямованого пошуку й відкриття за минуле століття 46 нових елементів зі 111 відомих сьогодні. Крім того, закон Д. І. Менделєєва став поштовхом до досліджень будови атома, які змінили наші уявлення про закони мікросвіту й привели до практичного втілення ідеї використання ядерної енергії. Розповідь учителя про відкриття радіоактивності П. Кюрі й М. СклодовськоїКюрі. Повідомлення учнів 1. Відкриття радіоактивності. 2. Досліди Резерфорда. 3. Роботи П. Кюрі та М. Склодовської-Кюрі. Розповідь учителя про дію радіоактивного випромінювання на людину.

83


Умови випромінювання

Доза

Ефект

Хронічне: упродовж кількох років

0,5 Зв (50 Бер) Хронічна променева хвороба (катаракта — захворювання очей)

Гостре одноразове

>1 Зв (100 Бер) Гостра променева хвороба

Гостре одноразове

>450 Бер

Смерть

ГДД для людей: 0,1 Бер на рік. Норми для продуктів харчування: від 50 до 100 Бк на 1 кг (кількість атомів, що розпадаються за одиницю часу). У 1911 р. англійський учений Е. Резерфорд довів з допомогою досліду, що в центрі атома є позитивно заряджене ядро. Ядра атомів складаються з протонів і нейтронів (загальна назва — нуклони). Кількість протонів у ядрі дорівнює порядковому номеру елемента, а сума чисел протонів і нейтронів відповідає його масовому числу. Навколо ядра замкненими орбітами обертаються електрони. Їх число дорівнює позитивному заряду ядра. Атом у цілому електронейтральний. Нейтрон — нейтральна частинка, що не має електричного заряду. Протон — позитивно заряджена частинка. Заряд протона дорівнює заряду електрона, але протилежний за знаком. І ті, й інші мають масу, що приблизно дорівнює 1 а.о.м. Порядковий номер = заряд ядра атома = кількість протонів = кількість електронів n = Ar − p ІV. Практика на прикладах Завдання 1. Складіть схему будови атома Карбону, обчисліть число протонів і нейтронів: 12 − 6 C +6)) 6e , n p = 6, nn = 6, ne = 6 Завдання 2. Дайте характеристику будови атома елементів а) № 13, б) № 15 за їх положенням у періодичній системі. Приклад. № 13. Al — 3 період, ІІІ група, головна підгрупа, p = 13, e = 15, вища валентність  — ІІІ, вищий оксид  — Al2O3 , амфотерний гідроксид  — Al (OH )3 або HAlO2 . Біля дошки один учень виконує аналогічне завдання для хімічного елемента з № 15. Р  — 3 період, V група, головна підгрупа, p = 15, e = 15, n = 31 − 15 = 16, вища валентність — V, вищий оксид — P2O5 , кислота — H3PO3 . V. Самостійна робота Заповніть таблиці (див. Додаток до уроку на с. 112). VІ. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника й відповісти на запитання.

84


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 45

Тема. Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи Цілі уроку: розширити знання про періодичний закон і періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва; формувати поняття про ізотопи (стабільні й нестабільні); дати уточнене визначення поняття «хімічний елемент» виходячи зі знань періодичного закону — фундаментального закону природи; дати сучасне формулювання періодичного закону. Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок. Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна робота з навчальною літературою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності Завдання класу (фронтальна бесіда) — Чому явище радіоактивності було сприйняте як катастрофа періодичного закону й періодичної системи? У результаті розпаду атомів радіоактивних елементів утворювалися атоми вже відомих елементів, але з іншими атомними масами. IІІ. Засвоєння знань, умінь і навичок У результаті експериментальних досліджень було встановлено, що, наприклад, у природному кисні, крім атомів Оксигену з масою 16, є також атоми Оксигену з масою 17 і 18. Їх співвідношення таке:

( ) ( ) ( )

n 168 O : n 178 O : n 188 O = 3000 : 1 : 6 Виявилося, що інші елементи також складаються з атомів з різною масою. Так, у природній воді, крім атомів Гідрогену з масою 1, є також атоми Гідрогену з масою 2; співвідношення чисел цих атомів таке:

( ) ( )

n 11H : n 21H = 7000 : 1 В ядерних реакціях також одержано Гідроген з атомною масою 3: 31H. Причому «важка вода» шкідлива для живих організмів. Тож притчі про «живу» і «мертву» воду мають реальне наукове пояснення. Учні розглядають таблицю «Ізотопи деяких елементів, виявлених у земній корі». Назва елемента

Число ізотопів

Масові числа

Гідроген

3

1, 2, 3

Оксиген

3

16, 17, 18

Хлор

2

35, 36

Кальцій

6

40, 42, 43, 44, 46, 48

Ферум

4

54, 56, 57, 58

Уран

3

234, 235, 238

Різновиди атомів того самого хімічного елемента, що мають однакове число протонів у ядрі, але різну масу, називають ізотопами. «Ізотоп» означає «той, що займає те саме місце». У природі існують хімічні елементи ізобари — атоми, що мають однакове атомне число, але різні величини зарядів ядра, наприклад: 40 40 18 Ar і 19 K. 85


Атомні маси елементів у періодичній системі є середнім значенням масових чисел природних сумішей ізотопів. Тому вони не можуть, як пропонував Д. І. Менделєєв, служити головною характеристикою атома, а отже, й елемента. Такою характеристикою, як ми тепер знаємо, є заряд ядра. Він визначає число електронів у нейтральному атомі, які розподіляються цілком визначено навколо ядра. Характер же розподілу електронів визначає хімічні властивості атомів. Зазначені міркування дозволили дати нове визначення хімічного елемента: Хімічний елемент — це сукупність атомів з однаковим зарядом ядра. А також уточнити формулювання періодичного закону: Властивості елементів, а також властивості й форми їхніх сполук перебувають у періодичній залежності від заряду ядра атома елемента. Чому ж атомні маси більшості елементів дробові? З'ясувалося, що слід розмежовувати поняття «відносна атомна маса» і «відносна атомна маса елемента». Елемент Хлор складається з двох ізотопів з відносними атомними масами, 35 дуже близькими до 35 і 37. Ізотопу 17 Cl в природній суміші міститься 75 %, а ізо37 топу 17 Cl  — 25 %. Звідси середня відносна атомна маса елемента Хлору дорівнює Ar = 35 ⋅ 0,75 + 37 ⋅ 0,25 = 35,5 Отже, атомна маса елемента тим більша, чим більше важких ізотопів входить до складу елемента. Можна пояснити аномалію в положенні в періодичній системі Калію й Аргону, розрахувавши їх відносну атомну масу з урахуванням природних ізотопів: ω

(

40

)

) ( Ar ) = 0,34 %; A ( Ar ) = 38,9852. ω ( K ) = 0,02 %, ω ( K ) = 93,1 %; A (K ) = 39,1378.

Ar = 99,6 %, ω

( )

(

38

Ar = 0,06 %, ω

36

r

ω K = 6,88 %, r Ізотопи поділяються на стабільні й радіоактивні. Натрій, Алюміній, Флуор не мають стабільних ізотопів. У Стануму їх десять. Розрізняють природні радіоактивні ізотопи (Уран) та ізотопи штучного по90 ходження — радіонукліди. Небезпечні ізотопи: 38 Sr (заміщає в кістках Са), 137 113 Cs, I. Радіоактивні ізотопи в процесі радіоактивного випромінювання роз55 53 падаються на атоми інших елементів, унаслідок чого відбувається ядерна реакція, що супроводжується шкідливим випромінюванням: 41

40

(

39

)

(

)

226 4 222 Ac → 24He + 223 87 Fe 88 Ra → 2 He + 86 Rn Швидкість радіоактивного випромінювання характеризується періодом напіврозпаду й може тривати від частки секунди до мільярдів років. У хімічних реакціях радіоактивні перетворення атомів не відбуваються. 277 89

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок Практика на прикладах (Учні отримують аркуш із завданнями.) Завдання 1. Знайдіть серед елементів такий, відносна атомна маса якого — 23, а число протонів — 18: 24 б) 11 в) 23 г) 12 Mg. а) 51 23 V; 8 B; 11 Na; Завдання 2. Знайдіть серед елементів такий, відносна атомна маса якого — 40, а число протонів — 11. 40 91 40 а) 189 F; б) 20 Ca; в) 40 Zr; г) 18 Ar. V. Підбиття підсумків уроку 1. Чим формулювання періодичного закону, запропоноване Д. І. Менделєєвим, відрізняється від сучасного формулювання цього закону? 2. Як можна перетворити свинець на золото? 3. Що таке ізотопи? Як вони розміщаються в періодичній системі хімічних елементів? 4. Чому елементи з великою атомною масою в природі трапляються нечасто? 5. Що ще ви хотіли б дізнатися в цій темі? VІ. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника й відповісти на запитання. Повторити будову атомів хімічних елементів І–ІІІ періодів. 86


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 46

Тема. Стан електронів у атомі Цілі уроку: ознайомити учнів з рухом електронів у атомах; увести нові поняття (електронна орбіталь, енергетичний рівень, квантові числа, напрямок орбіталі в просторі, спін); показати учням двоїсту природу електрона, утворення орбіталей під час руху електронів навколо ядра; пояснити істотну відмінність між хімічною та ядерною реакціями. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форми роботи: фронтальне опитування, розповідь учителя, робота з навчальною схемою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, проектор, навчальна схема. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань, постановка завдання Звернемося до сучасного формулювання періодичного закону. (Учні наводять формулювання.) Положення кожного елемента в періодичній системі суворо регламентовано будовою атома. Фронтальне опитування (На проекторі або на дошці наведено незаповнену таблицю, така ж таблиця знаходиться на парті кожного учня. Учні відповідають на запитання і поступово заповнюють таблицю.) Зв'язок періодичної системи й будови атома Поняття в періодичній системі

Зв’язок з будовою атома

Визначення

Порядковий номер елемента Період Група Відносна атомна маса Поняття в періодичній Визначення системі

Зв'язок з будовою атома

Порядковий номер елемента

Число, що визначає положення елемента в періодичній системі

Заряд ядра, число протонів, число електронів

Період

Горизонтальний ряд хімічних елементів у періодичній системі

?

Група

Вертикальний ряд хімічних елементів у періодичній системі

?

Відносна атомна маса

Фізична величина, що показує, у скільки разів маса атома більша, ніж маса атома 12 C

Сума протонів і нейтронів

У таблиці залишилися два питання, які ми заповнимо протягом уроку. А для цього нам необхідно розглянути, як поводиться електрон в атомі. IІІ. Виклад нового матеріалу Електрон  — це частинка, маса спокою якої  — me = 9,1 ⋅ 10−31 кг, заряд  — qe = −1,6 ⋅ 10−19 Кл. 87


У теорії будови атома Резерфорда передбачалося, що рух електрона навколо ядра відбувається за певною траєкторією — орбітою, і в кожен момент часу ми можемо знайти його. Але насправді це було помилкою. Виявилося, що рух електрона значно складніший. Швидкість його обертання навколо ядра настільки велика, що в масштабах атома поняття траєкторії втрачає зміст. Тому не можна розглядати електрон як частинку, що рухається та положення якої в  просторі точно відоме в будь-який момент часу. Можна лише вказати деяку частину простору навколо ядра, в якому перебування електрона є найбільш імовірним. Ця частина простору навколо ядра називається електронною хмариною, або електронною орбіталлю. (Проектуємо на екран або показуємо на плакаті зображення електронної хмарини атома Гідрогену.) Електронна орбіталь  — це простір навколо ядра атома, в якому найбільш імовірне перебування електрона. Електронні орбіталі різняться за формою й напрямком у просторі. (Проектуємо на екран або показуємо на плакаті форми електронних орбіталей.) Ці електронні орбіталі різної форми позначаються літерами s — сферична, p — гантелеподібна, d, f. Електронні орбіталі, що є більш складними, ніж f-орбіталі, в атомах, описаних у періодичній системі на сьогодні, не використовуються. На s-підрівні така квантова комірка лише одна, умовно позначається На р-підрівні їх три

або _.

або _ _ _.

На d-підрівні їх п’ять

або _ _ _ _ _.

На f-підрівні їх сім . Кожна квантова комірка може розмістити лише два електрони. Крім руху навколо ядра, електрон має ще і власний обертовий рух навколо своєї осі. Цей рух описує спінове квантове число (або спін, від слова «веретено»). Набуває два 1 1 значення: + або − . Для запису ми використовуємо умовну позначку елек2 2 тронів ↑ або ↓. У квантовій комірці можуть знаходитись або один електрон, або два електрони, але з протилежними спінами ↑↓. yy Чому негативні електрони не падають на позитивно заряджене ядро? (Тому що електрони обертаються навколо ядра з величезною швидкістю) yy Що необхідно електрону, щоб обертатися з такою швидкістю й утримуватися біля ядра, а не полетіти? (Відповідний запас енергії) Моделі атомів передбачають розташування електронів на різних відстанях від ядра. Електрони з більшими чи меншими запасами енергії розташовуватимуться ближче до ядра? Енергія розподіляється між електронами порціями. Тому розташування електронів навколо ядра обмежується енергетичними рівнями. Кількість енергетичних рівнів у атомі описується головним квантовим числом n і дорівнює номеру періоду, в якому знаходиться атом. Наприклад: 126 C +6 )2 )4 Дописуємо в таблицю, що заповнювали на початку уроку, фізичний зміст номера періоду. ІV. Узагальнення й систематизація 1. Як визначити кількість електронів у атомі? 2. Де розподіляються електрони в атомі? 3. Які форми мають електронні орбіталі? 4. Як розподіляються електрони в атомі на різних енергетичних рівнях? 5. Якими квантовими числами описується стан електронів у атомі? V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника й відповісти на запитання. Скласти таблицю квантових чисел за матеріалами уроку.

88


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 47

Тема. Будова електронних оболонок атомів. Енергетичні рівні й підрівні Цілі уроку: розширити уявлення учнів про будову атомів; навчити складати електронні формули, схеми розподілу електронів по квантових комірках для елементів I–III періодів; формувати вміння учнів визначати електронну будову атома за його положенням у періодичній системі; формувати уявлення учнів про єдину природу матеріального світу. Тип уроку: засвоєння вмінь і навичок. Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна бесіда, індивідуальна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань Фронтальна бесіда yy Як визначити кількість електронів у атомі? yy Чому атоми електронейтральні, адже вони складаються з позитивних протонів, негативних електронів і нейтральних нейтронів? yy Чому говорять, що електрон має двоїсту природу? yy Чи всі електрони в атомі однакові? yy Чим вони відрізняються? yy Що таке орбіталь? yy Які форми може мати електронна хмарина? yy Яка максимальна кількість електронів може перебувати: yy на s-підрівні; yy на р-підрівні; yy на d-підрівні? yy Як розподіляються електрони в атомі? yy Яка кількість енергетичних рівнів може бути в атомі? yy Як визначити їх кількість за положенням у періодичній системі? yy Як визначити кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні? yy Як розподіляються електрони по енергетичних рівнях? IІІ. Формування вмінь і навичок На енергетичних рівнях розташовуються електрони з близьким значенням енергії. На кожному енергетичному рівні може перебувати суворо визначене число електронів. Максимальна кількість електронів на кожному рівні обчислюється за формулою: N = 2n2 . Разом з учнями заповнюємо таблицю. Номер рівня

Максимальна кількість електронів

Підрівні

1

2

s

2

8

s, p

3

18

s, p, d

4

32

s, p, d, f

5

50

s, p, d, f, g

Можна подати розподіл електронів за енергією у вигляді схеми для перших чотирьох рівнів. 89


ІV. Закріплення Практика на прикладах Завдання 1. Побудуйте схему будови атома Гідрогену Н, запишіть електронну формулу, розподіл електронів по квантових комірках. H0 +1 )1 1s1 1 ↓ s Завдання 2. Побудуйте схему будови атома Гелію Не, запишіть електронну формулу, розподіл електронів по квантових комірках. 1 1

He2 +2 )2 1s2 1 ↓↑ s Завдання 3. Побудуйте схему будови атомів елементів ІІ періоду, запишіть електронну формулу, розподіл електронів по квантових комірках. Біля дошки учні по черзі будують електронні формули Літію, Берилію, Бору, Карбону, далі під керівництвом учителя самостійно будують електронні формули Нітрогену, Оксигену, Флуору, Неону. Учитель під час виконання завдання дає учням індивідуальні консультації. 4 2

V. Підбиття підсумків уроку Звертаємо увагу учнів на такі ключові моменти складання електронних схем: 1) Загальне число електронів у атомі дорівнює номеру елемента в періодичній системі хімічних елементів. 2) Число енергетичних рівнів у атомі дорівнює номеру періоду, в якому знаходиться елемент. 3) Число електронів на зовнішньому енергетичному рівні дорівнює номеру групи, в якій знаходиться хімічний елемент. 4) Заповнення електронами р-підрівня здійснюється відповідно до правила максимального сумарного спіну. 5) Відповідно до принципу Паулі, в атомі не може бути двох однакових електронів. Вони відрізняються розташуванням на енергетичних рівнях за запасами енергії, на підрівнях за формою орбіталі, усередині підрівнів орієнтацією орбіталі в просторі, в одній квантовій комірці можуть розташовуватися тільки два електрони з протилежними спінами. VІ. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника й відповісти на запитання. Побудувати схеми будови атомів елементів ІІІ періоду, записати електронну формулу, розподіл електронів по квантових комірках. Творче завдання. Скласти для подальшої роботи таблицю будови електронних оболонок атомів елементів І–ІІІ періодів.

90


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 48

Тема. Будова електронних оболонок атомів Цілі уроку: розвивати навички складання електронних формул, схем розподілу електронів по квантових комірках для елементів I–III періодів; продовжити формування вмінь і навичок учнів з визначення електронної будови атома за його положенням у періодичній системі та знаходження хімічних елементів у періодичній системі за електронною формулою атома; формувати уявлення учнів про завершений і незавершений енергетичний рівень, заповнену, вільну квантову комірку. Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок. Форми роботи: групова робота, самостійна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності Розглядаємо підготовлені учнями схеми будови електронних оболонок хімічних елементів І–ІІІ періодів. Обговорюємо утруднення, які виникли під час роботи. Робота в парах Пропонуємо учням з наведених формул вибрати елементи, в яких зовнішній енергетичний рівень цілком заповнений електронами (завершений). Це Гелій, Неон, Аргон — інертні елементи. — Який енергетичний рівень можна вважати завершеним? Решта атомів у цій таблиці має незавершений зовнішній енергетичний рівень. Пропонуємо учням за схемами будови атомів і розподілом електронів по квантових комірках вибрати хімічні елементи, в яких на зовнішньому рівні є вільні квантові комірки. (Учні по черзі називають елементи, правильні відповіді записуємо на дошці.) Літій — три комірки. Бор — дві комірки. Карбон — одна комірка. А тепер підрахуйте, скільки в цих атомах квантових комірок, що містять два спарені електрони. За результатами досліджень на уроці заповнюємо таблицю: Назва елемента Літій Берилій Бор Карбон Нітроген Оксиген Флуор Неон

Кількість вільних комірок 3 3 1 – – – – –

Кількість спарених електронів 1 2 2 2 2 3 4 5

Кількість неспарених електронів 1 – 1 2 3 2 1 –

Завдання для самостійної роботи. На прикладі цих елементів доповніть таблицю хімічними елементами III періоду. IІІ. Застосування знань, умінь і навичок Керована практика Завдання 1. За електронною формулою хімічного елемента знайдіть цей елемент у періодичній системі, назвіть його: б) 1s2 2s1; а) 1s2 2s2 2 p1; 2 2 1 2 2 в) 1s 2s 2 p 3s 3 p ; г) 1s2 2s2 2 p6 . 91


Завдання 2. Хімічний елемент розташований у ІІІ періоді, VI групі. Напишіть схему будови й електронну формулу цього елемента. Завдання 3. Укажіть, які елементи мають нижченаведений розподіл електронів по енергетичних рівнях: а) 2e1e; б) 2e2e; в) 2e8e3e. Завдання 4. Запишіть рівняння реакції між простими речовинами, утвореними елементами А і Б, атоми яких мають такі електронні формули: А — 1s2 2s2 2 p6 3s2 ; Б — 1s2 2s2 2 p6 3s2 3 p5 . Завдання 5. Подумайте, скільки різних видів молекул карбон(IV) оксиду можна скласти з ізотопу 12 C і трьох ізотопів Оксигену: 16O, 17 O, 18 O. Обчисліть молярні маси цих оксидів. ІV. Керована практика Самостійна робота за варіантами Варіант І 1. Визначте положення атомів у періодичній системі хімічних елементів та обчисліть число протонів, нейтронів, електронів в атомах елементів: а) Карбон; б) Калій; в) Ферум. 2. Напишіть схему будови атома й електронну формулу запропонованих атомів, укажіть кількість вільних квантових комірок, кількість спарених і неспарених електронів: а) Оксиген; б) Фосфор; в) Магній. 3. Просту речовину, утворену хімічним елементом, електронна формула зовнішнього енергетичного рівня якого  — ...3s2 3 p1, спалили в кисні масою 3,2 г. Обчисліть масу простої речовини, що витратили в результаті реакції. Варіант ІІ 1. Визначте положення атомів у періодичній системі хімічних елементів та обчисліть число протонів, нейтронів, електронів у атомах елементів: а) Хлор; б) Кальцій; в) Кобальт. 2. Напишіть схему будови атома й електронну формулу запропонованих атомів, укажіть кількість вільних квантових комірок, кількість спарених і неспарених електронів: а) Алюміній; б) Берилій; в) Неон. 3. Просту речовину, утворену хімічним елементом, електронна формула зовнішнього енергетичного рівня якого  — ...3s2 3 p3 , спалили в кисні масою 3,2 г. Обчисліть масу простої речовини, що витратили в результаті реакції. V. Підбиття підсумків уроку 1. Які питання у вас викликали запропоновані завдання? 2. Що ще ви хотіли б дізнатися про будову атомів? 3. Чи можна вважати протон, нейтрон, електрон неподільними частинками? (Ні, але ці питання вивчає ядерна фізика. Перетворення, що відбуваються в результаті хімічних реакцій, стосуються лише електронної будови атомів) VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи. Творче завдання. Підготувати повідомлення про сучасні дослідження з вивчення будови атомів.

92


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 49

Тема. Структура періодичної системи у світлі теорії будови атома Цілі уроку: розширити знання учнів про періодичну систему хімічних елементів; на підставі знань про будову атома й будови електронних оболонок атомів показати взаємозв’язок між розміщенням хімічних елементів у періодичній системі та їхніми властивостями; показати взаємозв’язок періодичної зміни електронних структур атомів хімічних елементів та їх властивостей. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань. Форми роботи: фронтальне опитування, виконання тренувальних вправ. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Аналіз письмової самостійної роботи. Фронтальне опитування (робота з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва) 1. Скільки енергетичних рівнів, заповнених електронами, мають атоми елементів з порядковими номерами: а) 17; б) 29; в) 42? Складіть схему будови атома й електронну формулу. 2. Напишіть електронні формули елементів: а) Фосфор; б) Калій; в) Аргон; г) Магній; д)* Скандій. 3. Розподіліть на р-підрівні: а) три електрони; б) чотири електрони; в) шість електронів. 4. Електронна формула атома має закінчення ...3 p3 . Напишіть повну електронну формулу цього елемента, визначте його порядковий номер і назву. 5. Складіть схему взаємозв’язку понять у періодичній системі й будови атомів. (Учні під керівництвом учителя складають схему.) 6. Інертні елементи мають таку електронну формулу зовнішнього енергетичного рівня: ns2np6 . Запишіть електронні формули атомів Неону й Аргону. Проаналізуємо ці формули. yy Скільки вільних квантових комірок на зовнішньому рівні? yy Яка кількість неспарених електронів? yy Скільки пар електронів на зовнішньому рівні? yy Скільки електронів може приєднати атом? yy Чому? Тому що зовнішній енергетичний рівень атомів Неону й Аргону завершений. IІІ. Практика на прикладах Завдання 7. Складіть схему будови атома Натрію та йона Na + . Na +11 )2 )8 )1 1s2 2s2 2 p6 3s1 Na + +11 )2 )8 1s2 2s2 2 p6 Схема будови якого атома така сама, як і йона Натрію? 93


Завдання 8. Складіть схему будови атома Флуору та йона F − . F +9 )2 )7 1s2 2s2 2 p5 F − +9 )2 )8 1s2 2s2 2 p6 Схема будови якого атома така сама, як і йона Флуору? Завдання 9. Самостійно побудувати схему будови атома та йона: а) Магнію; б) Хлору. Завдання 10. Подумайте і складіть схему будови йонів S −2 , S +4 , S +6 . Порівняйте будови атома Сульфуру та йонів Сульфуру. Чим вони відрізняються? Чим вони подібні? Завдання 11. У періодичній системі групи поділяються на головні й побічні. Вони включають елементи, подібні за будовою атома. Елементи, в яких останній заповнюваний підрівень — s, називають s-елементами. В яких групах розташовуються s-елементи? (У І, ІІ групах, головній підгрупі) Завдання 12. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть приклади s-елементів. Елементи, в яких останній заповнюваний електронами підрівень  — р, називають р-елементами. В яких групах періодичної системи перебувають р-елементи? (У III–VIII групах, головній підгрупі) Завдання 13. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть приклади р-елементів. У побічних підгрупах розташовані елементи, в атомах яких електронами заповнюється d-підрівень, — це d-елементи. На зовнішньому рівні в атомах цих хімічних елементів перебуває один-два s-електрони. Скільки таких елементів може бути в кожному періоді періодичної системи? Чому? Тому що максимальна кількість електронів на d-підрівні — 10. Завдання 14. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть приклади d-елементів. У нижній частині таблиці окремо розташовані два ряди хімічних елементів, що називаються лантаноїди й актиноїди. В якому періоді вони мають розташовуватися? Скільки таких елементів у кожному періоді? Чому? Елементи лантаноїди й актиноїди відрізняються від решти хімічних елементів тим, що в них заповнюється електронами f-підрівень, максимальна кількість електронів на f-підрівні — 14, тому й f-елементів у кожному періоді — 14. Завдання 15. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть приклади f-елементів. ІV. Підбиття підсумків уроку 1. Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? 2. Чому в короткоперіодній формі періодичної системи є головні й побічні підгрупи? Чим відрізняються елементи, розташовані в головній і побічній підгрупах? 3. Яка максимальна кількість періодів може бути в періодичній системі? 4. Яка максимальна кількість груп може бути в періодичній системі? Чому? 5. Чому змінюються властивості хімічних елементів у періодах і групах? V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи.

94


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 50

Тема. Взаємозв’язок між розміщенням елементів у періодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном і Оксигеном Цілі уроку: розширити знання про взаємозв’язок між розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, будовою їхніх атомів та їх фізичними й хімічними властивостями; показати залежність між положенням хімічного елемента в періодичній системі хімічних елементів і складом, будовою і властивостями простих речовин, утворених цими елементами; складом, будовою і властивостями сполук цих елементів із Гідрогеном і Оксигеном. Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок. Форми роботи: хімічний диктант, робота в парах, фронтальна евристична бесіда. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Хімічний диктант (робота з періодичною таблицею) 1. Назвіть елемент ІІ періоду, що має на зовнішньому енергетичному рівні два електрони. 2. Назвіть елемент ІІІ групи, останній заповнюваний електронами енергетичний рівень якого — третій. 3. Назвіть елемент, у якого на п’ятому енергетичному рівні знаходиться один електрон. 4. Назвіть елемент, у якого на другому зовнішньому енергетичному рівні знаходиться п’ять електронів. 5. Назвіть елемент ІІІ періоду, що в сполуках з Гідрогеном проявляє валентність I. 6. Назвіть елемент IV періоду, що має завершений зовнішній енергетичний рівень. 7. Назвіть елемент ІІІ періоду, який у сполуках з Оксигеном має вищу валентність IV. 8. Назвіть елемент VI групи, останній заповнюваний електронами енергетичний рівень якого — другий. 9. Назвіть елемент ІІІ періоду, що має один валентний електрон. 10. Назвіть елемент головної підгрупи VI групи, що має п’ять енергетичних рівнів. IІІ. Вивчення нового матеріалу yy Розкажіть, як змінюються властивості хімічних елементів у періодах і групах. yy У чому ж причина такої послідовної зміни властивостей у періоді? У зміні будови атома. Хімічні властивості елементів визначаються поводженням електронів зовнішнього енергетичного рівня. Якщо на зовнішньому рівні атома мало електронів (один-три), то він у процесі утворення хімічних сполук може легко віддавати електрони, тобто проявляє металічні властивості. Якщо ж на зовнішньому рівні багато електронів (чотири-сім), атом легко приймає ще електрони до завершення цього енергетичного рівня, тобто проявляє неметалічні властивості. Максимальна кількість 95


електронів на зовнішньому рівні — вісім. Такий енергетичний рівень мають інертні елементи. Назвіть їх. Здатність атомів віддавати та приєднувати електрони кількісно визначається електронегативністю атомів (американський учений Полінг, 1932 р.). Електронегативність — фізична величина, що показує здатність атомів певного елемента притягувати до себе електрони атомів інших хімічних елементів у хімічних сполуках. (Розглядаємо з учнями таблицю електронегативностей хімічних елементів.) Умовно за одиницю прийнято електронегативність Літію. Відповідно розраховано решту. Найбільшу електронегативність має атом Флуора — 4,1. Електронегативність зменшується в періодах справа наліво, у групах — згори вниз. Аналогічно змінюються металічні й неметалічні властивості елементів. У періодах посилюються неметалічні та слабшають металічні властивості, у групах слабшають неметалічні й посилюються металічні властивості. ІV. Закріплення нового матеріалу yy Який елемент можна назвати найсильнішим неметалом? yy Який елемент можна назвати найсильнішим металом? Чому? Тренувальні вправи (робота в парах) Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, можна зробити висновок про хімічні властивості простих і складних речовин, утворених цими елементами. Наприклад. 1) Літій  — ІІ період, I група, один електрон на зовнішньому енергетичному рівні. Висновок: Літій — метал, у сполуках з Оксигеном проявляє валентність I, оксид — основний, гідроксид — основа. 2) Сульфур — ІІІ період, VI група, шість електронів на зовнішньому рівні. Висновок: Сульфур — неметал, вища валентність у сполуках з Оксигеном — VI, оксид — кислотний, гідроксид — кислота. Утворює летку водневу сполуку. Валентність у сполуках з Гідрогеном — II. Завдання 1. Складіть формули вищих оксидів, гідроксидів, сполук із Гідрогеном для таких елементів: а) Барій; б) Калій; в) Нітроген; г) Карбон. Завдання 2. Порівняйте металічні й неметалічні властивості в парах елементів: а) Барій і Кальцій; б) Фосфор і Хлор. Завдання 3. Укажіть, яка основа сильніша: а) магній гідроксид чи барій гідроксид; б) калій гідроксид чи цезій гідроксид. Завдання 4. Укажіть, яка кислота сильніша: а) карбонатна чи силікатна; б) сульфатна чи ортофосфатна. V. Підбиття підсумків уроку Учитель підбиває підсумки роботи учнів на уроці, оцінює роботу груп. VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи.

96


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 51

Тема. Характеристика хімічних елементів за положенням у періодичній системі хімічних елементів і будовою атома Цілі уроку: закріпити знання учнів про будову атома; формувати вміння й навички характеризувати елементи за положенням хімічних елементів у періодичній системі й будовою атома. Тип уроку: засвоєння вмінь і навичок. Форми роботи: фронтальна робота, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, алгоритм характеристики хімічних елементів за положенням у періодичній системі. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Фронтальна робота 1. Скільки електронів необхідно віддати атому Магнію, щоб електронна конфігурація зовнішнього рівня в нього стала такою, як в атома Неону? 2. Не заглядаючи в періодичну систему хімічних елементів, розрахуйте, в якому періоді та групі розташований елемент із порядковим номером 25. 3. Заповніть графи в таблиці. (Учні заповнюють таблицю на дошці.) № з/п

Назва хімічного елемента

Порядковий номер

1

Період

Група

Електронна формула

4

2

1s2 2s2 2 p3

3

2

4

4

1s2 2s2 2 p6 3s2 3 p6

4. Скільки неспарених електронів у елемента 2 у таблиці? 5. Скільки спарених електронів на зовнішньому рівні в елемента 4 у таблиці? 6. Скільки електронів може приєднати елемент 3 у таблиці? IІІ. Вивчення нового матеріалу Положення елемента в періодичній системі може багато розповісти про цей елемент, його сполуки, їхні властивості. Д. І. Менделєєв помітив цю закономірність і навіть зміг передбачити властивості ще не відкритих на той час хімічних елементів. Знання закономірностей зміни будови й властивостей атомів дозволяють передбачати будову та властивості елементів, їхніх сполук. Тому кількість відкритих елементів постійно збільшується. Скористаємося алгоритмом, щоб охарактеризувати будь-який хімічний елемент за положенням у періодичній системі. (Кожен учень одержує алгоритм складання характеристики для роботи на уроці.) Бланк характеристики елемента за положенням у періодичній системі 1. Символ, назва хімічного елемента 2. Порядковий номер 3. Відносна атомна маса 4. Заряд ядра атома 5. Загальна кількість електронів, протонів, нейтронів 6. Номер періоду (великий, малий) 7. Кількість електронних рівнів

97


8. Номер групи, головна чи побічна підгрупа 9. Кількість валентних електронів 10. Схема будови атома 11. Електронна формула 12. Електронно-графічна схема будови атома 13. Формула простої речовини, метал чи неметал 14. Формула вищого оксиду, його характеристика 15. Формула гідроксиду, його характеристика 16. Формула леткої сполуки з Гідрогеном (якщо є) 17. Порівняльна характеристика властивостей з елементами в підгрупі 18. Порівняльна характеристика властивостей з елементами в періоді

ІV. Засвоєння вмінь і навичок 1. Разом з учнями заповнюємо на дошці таблицю характеристики хімічного елемента за положенням у періодичній системі на прикладі Карбону. 2. Учні об’єднуються в групи по три-чотири особи для складання характеристики елементів. Кожна група одержує номер хімічного елемента (№ 11, № 13, № 15, № 16). Учні виконують завдання упродовж 5–6 хвилин, потім зачитують і за необхідності записують на дошці результати, обговорюють у класі, виправляють помилки. 3. Розв’яжіть задачу. Відносна молекулярна маса вищого оксиду елемента VI групи за воднем дорівнює 40. Масова частка Оксигену в ньому — 60 %. Визначте цей елемент, охарактеризуйте його за положенням у періодичній системі. V. Підбиття підсумків уроку Учитель підбиває підсумки роботи учнів на уроці, оцінює роботу груп. Ми навчилися характеризувати хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі хімічних елементів. Де можна надалі використати ці знання? VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, повторити будову атома. Охарактеризувати за алгоритмом хімічні елементи з порядковими номерами 14 і 19.

98


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 52

Тема. Характеристика хімічних елементів за положенням у періодичній системі хімічних елементів і будовою атома Цілі уроку: закріпити вміння й навички характеризувати елементи за їх положенням у періодичній системі й будовою атома; підготувати учнів до тематичного оцінювання з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома». Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок. Форми роботи: виконання тренувальних вправ, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, алгоритм характеристики хімічних елементів за положенням у періодичній системі. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності 1. Двоє учнів записують характеристику за положенням у періодичній системі Силіцію й Калію. 2. З допомогою хімічних реакцій доведіть, що калій оксид є основним оксидом. 3. З допомогою хімічних реакцій доведіть кислотний характер силіцій(IV) оксиду. 4. Назвіть два-три елементи, в яких неметалічні властивості виражені сильніше, ніж у Силіцію. 5. Назвіть два-три метали, сильніші за Калій. 6*. Складіть усі можливі формули води з атомів ізотопів Гідрогену й Оксигену й розташуйте їх у порядку зростання молярної маси. IІІ. Використання знань, умінь і навичок для виконання тренувальних вправ Учні об’єднуються в групи, які одержують аналогічні завдання. 1. Розв’яжіть задачу та визначте хімічний елемент за запропонованими даними. 2. Дайте характеристику цього елемента за положенням у періодичній системі. 3. Напишіть електронну формулу йона, утвореного цим атомом, порівняйте її з електронною формулою атома. Групові завдання Група 1. Формула леткої сполуки елемента з Гідрогеном  — EH3 . Масова частка Гідрогену в ній — 17,6 %. Група 2. Масова частка елемента II групи у вищому оксиді дорівнює 60 %. Група 3. Масова частка Оксигену у вищому оксиді елемента II групи дорівнює 28,6 %. Група 4. Елемент VII групи утворює летку сполуку з Гідрогеном, масова частка елемента в якій дорівнює 97,3 %. Група 5. Формула вищого оксиду елемента — E2O3 . Масова частка Оксигену дорівнює 47 %. Групи виконують завдання, після закінчення роботи учні зачитують і наводять на дошці результати, за необхідності доповнюють і виправляють помилки. ІV. Підбиття підсумків уроку Ми закріпили вміння й навички характеризувати хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі хімічних елементів, характеризувати властивості простих і складних речовин, які утворюють ці елементи. Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює роботу груп. 99


V. Домашнє завдання Повторити матеріал про будову атома, періодичний закон. Підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома». Додаток до уроку 39 Варіант ІІІ контрольної роботи з теми «Основні класи неорганічних сполук» 1. Укажіть рівняння реакції нейтралізації: б) NaOH + HCl → NaCl + H2O а) AgNO3 + HCl → AgCl + HNO3 в) 2NaOH + CO2 → Na 2CO3 + H2O 2. Укажіть пару формул, до якої входять лише амфотерні гідроксиди: а) NaOH, Ba (OH )2 ; б) Ca (OH )2 , Cr (OH )3 ; в) Zn (OH )2 , Al (OH )3 . 3. Дано рівняння реакції: MgCl2 + 2NaOH → 2NaCl + Mg (OH )2 Ця реакція можлива, тому що: а) виділяється газ; б) випадає осад; в) утворюється вода. 4. У результаті взаємодії міді масою 64 г з розчином аргентум(I) нітрату випадає в осад срібло масою: а) 216 г; б) 21,6 г; в) 20 г. 5. Колір лакмусу в лужному середовищі: а) червоний, не змінюється; б) синій, рожевий; в) синій, малиновий. 6. З наведених пар сполук виберіть ті, в яких обидві речовини реагуватимуть із цинк гідроксидом: а) H2O , ZnO; б) HNO3 , NaOH; в) H2S , MgO. 7. Який об’єм газу виділиться (н. у.), якщо нагрівати за високої температури магній карбонат масою 336 г? (89,6 л) 8. Здійсніть перетворення: P → P2O5 → H3PO4 → Na 3PO4 → Ba 3 (PO4 )2 9. Складіть рівняння хімічних реакцій послідовних перетворень для одержання купрум(II) хлориду з міді. 10. Тривалентний метал масою 11,2 г прореагував із хлором. При цьому витратився хлор об’ємом 6,72 л (н. у). Визначте цей елемент.

100


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 53

Тема. Тематичне оцінювання з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома» Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома»; визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми. Тип уроку: контроль і коригування знань, умінь і навичок. Форма роботи: письмова контрольна робота за варіантами. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, алгоритм характеристики хімічних елементів за положенням у періодичній таблиці. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Письмова контрольна робота Учитель розподіляє варіанти, нагадує учням зміст завдань, час виконання, ключові моменти оформлення відповідей і систему оцінювання: yy завдання 1–6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань — 3 бали; yy завдання 7–9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів; yy завдання 10 пропонується виконувати учням, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали. Отже, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить 12 балів. Час на виконання роботи — 40 хв. Варіант І 1. Заряд ядра атома визначається: а) числом електронів на зовнішньому енергетичному рівні; б) числом нейтронів; в) числом протонів. 2. Ядро атома містить відповідно протонів і нейтронів: а) 80 і 120; б) 80 і 100; в) 80 і 80. 3. Укажіть максимальну кількість електронів, що може перебувати на одній орбіталі: а) три; б) два; в) один. 4. Електронна формула зовнішнього енергетичного рівня атома ns2np6 відповідає елементам головної підгрупи: а) VI групи; б) II групи; в) VIII групи. 5. Відносна молекулярна маса оксиду елемента I групи дорівнює 144. Масова частка елемента в ньому — 88,89 %. Укажіть елемент: а) Cu; б) K; в) Pb. 6. У ряду кислот HClO4 − H2SO4 − H3PO4 − H2SiO3 найбільш сильною кислотою є: а) H3PO4 ; б) H2SiO3 ; в) HClO4 ; г) H2SO4 . 7. Елемент головної підгрупи IV групи утворює летку сполуку з Гідрогеном, масова частка цього елемента в якій — 5,2 %. Визначте цей елемент, укажіть формулу його вищого оксиду й леткої сполуки з Гідрогеном. 101


8. Напишіть схему будови атома, електронну формулу і схему розподілу електронів по квантових комірках: а) для атома Фосфору; б) для йона Алюмінію Al+3 . 9. Двовалентний метал масою 2,5 г без залишку прореагував з водою. При цьому виділився газ об’ємом 1,4 л (н. у.). Визначте метал. 10. З допомогою алгоритму складіть характеристику Карбону за положенням у періодичній системі хімічних елементів. Варіант ІІ 1. В основу класифікації хімічних елементів Д. І. Менделєєв поклав: а) валентність атомів хімічних елементів; б) властивості хімічних елементів; в) відносну атомну масу. 2. Ядро атома 209 82 Pb містить відповідно протонів і нейтронів: а) 82 і 82; б) 82 і 127; в) 82 і 107. 3. Укажіть, чим відрізняються між собою s- і p-орбіталі: а) тільки розміром; б) спіном; в) формою та просторовою орієнтацією. 4. Електронна формула зовнішнього енергетичного рівня атома ns2np2 відповідає елементам головної підгрупи: а) VI групи; б) IV групи; в) II групи. 5. Відносна густина леткої сполуки з Гідрогеном елемента головної підгрупи V групи за воднем дорівнює 17. Масова частка елемента в цій сполуці  — 91,2 %. Укажіть елемент: а) N; б) As; в) Pb. 6. У ряду гідроксидів LiOH − Be (OH )2 − H3BO3 − H2CO3 найбільш сильною основою є: а) LiOH; б) Be (OH )2 ; в) H3BO3 ; г) H2CO3 . 7. Елемент головної підгрупи V групи утворює вищий оксид, масова частка Оксигену в якому — 74,07 %. Визначте цей елемент, укажіть формулу його вищого оксиду та леткої сполуки з Гідрогеном. 8. Напишіть схему будови атома, електронну формулу і схему розподілу електронів по квантових комірках для: а) атома Магнію; б) йона Сульфуру S −2 . 9. Метал другої групи масою 6 г без залишку прореагував із розчином хлоридної кислоти. При цьому виділився газ об’ємом 5,6 л (н. у.). Визначте метал. 10. З допомогою алгоритму складіть характеристику Нітрогену за положенням у періодичній системі хімічних елементів. Варіант ІІІ (див. Додаток до уроку на с. 104) IІІ. Домашнє завдання Підготувати повідомлення про життя й діяльність Д. І. Менделєєва.

102


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 54

Тема. Значення періодичного закону. Життя і діяльність Д. І. Менделєєва Цілі уроку: розкрити роль Періодичного закону як фундаментального закону природи, доказу єдності матеріального світу; показати його значення для розвитку природничих дисциплін, у тому числі хімії; ознайомитися з життям і діяльністю російського вченого-хіміка Д. І. Менделєєва. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань. Форма роботи: навчальний семінар. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, портрет Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Аналіз контрольної роботи Робота з класом з пояснення типових помилок, індивідуальна робота над помилками. Семінар «Життя й діяльність Д. І. Менделєєва» На дошці плакат: Другого ничего в природе нет Ни здесь, ни там, в космических глубинах: Все — от созвездий малых до планет — Из элементов состоит единых. С. Щипачев. Читая Менделеева

1. Вступне слово вчителя 1 березня 2009 року виповниться 140 років від дня відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного закону. Відкриттю закону передувала тривала й напружена наукова праця Менделєєва протягом 15 років (1854–1869), а подальшому його поглибленню було віддано ще 25 років (до початку 1907 р.). Попередники Менделєєва (Деберейнер, Ньюлендс, Мейєр) зробили багато для підготовки відкриття періодичного закону. Але жоден із цих учених не наважився на підставі поміченої періодичності передбачати нові хімічні елементи. Жоден із них не зумів у повному обсязі охопити сукупність фізичних і хімічних властивостей елементів і утворюваних ними речовин, що розкривають усю глибину періодичного закону. Для них періодичність була лише способом класифікації, вони не побачили в ній фундаментального закону природи. Мир сложен. Он полон событий, сомнений, И тайн бесконечных, и смелых догадок. Как чудо Природы Является гений И в хаосе этом Находит порядок. Весь мир большой: Жара и стужа, Планет круженье, свет зари — Все то, что видим мы снаружи, Законом связано внутри. Найдется ль правило простое, Что целый мир объединит?

103


Таблицу Менделеев строит, Природы пишет Алфавит. А. Чивилихин. На изображение таблицы элементов на стене дома у памятника Д. И. Менделееву

2. Виступи учнів про життя й діяльність Д. І. Менделєєва 3. Завершальне слово вчителя Цей закон і сьогодні, через 140 років, залишається одним із найважливіших законів хімії. Він об’єднує всі явища, що відбуваються в природі, підтверджує загальні закони розвитку природи: yy закон переходу кількості в якість; yy закон єдності й боротьби протилежностей; yy закон заперечення заперечення. IІІ. Домашнє завдання Творче завдання. Запропонуйте свої приклади дієвості періодичного закону в навколишньому світі. Додаток до уроку 53 Варіант ІІІ контрольної роботи з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома» 1. Число нейтронів у ядрі атома можна визначити так: а) від нуклонного числа відняти число електронів; б) від нуклонного числа відняти протонне число; в) дорівнює значенню протонного числа. 2. Ядро атома містить відповідно протонів і нейтронів: а) 92 і 147; б) 92 і 92; в) 92 і 145. 3. Максимальна кількість електронів на третьому енергетичному рівні дорівнює: а) 18; б) 12; в) 8. 4. Електронна формула зовнішнього енергетичного рівня атома ns2np5 відповідає елементам головної підгрупи: а) V групи; б) VI групи; в) VII групи. 5. Відносна молекулярна маса оксиду тривалентного металу в 76 разів більша, ніж відносна молекулярна маса водню. Масова частка елемента в цій сполуці — 68,42 %. Укажіть елемент: а) Cr; б) Al; в) Sc. 6. У ряді оксидів SiO2 − P2O5 − SO3 − Cl2O7 найсильніші кислотні властивості проявляє: а) SiO2 ; б) P2O5 ; в) SO3 ; г) Cl2O7 . 7. Елемент головної підгрупи V групи утворює кислоту складу H3EO4 , відносна молекулярна маса якої дорівнює 142, масова частка елемента в ній становить 52,82 %. Визначте цей елемент. 8. Напишіть схему будови атома, електронну формулу та схему розподілу електронів по квантових комірках для: а) атома Хлору; б) йона Натрію Na + . 9. Лужний метал масою 5,75 г без залишку прореагував із водою. При цьому виділився газ об’ємом 2,8 л (н. у.). Визначте метал. 10. З допомогою алгоритму складіть характеристику Магнію за положенням у періодичній системі хімічних елементів.

104


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку

Тема 4. Хімічний зв’язок і будова речовини Урок 55 Тема. Електронна природа хімічного зв’язку. Поняття про електронегативність Цілі уроку: ознайомити учнів із причинами виникнення хімічного зв’язку між атомами в процесі утворення простих і складних речовин, типами хімічного зв’язку; розкрити зміст поняття електронегативність та його застосування для визначення типу хімічного зв’язку; поглибити знання про періодичний закон і будову атома на прикладі утворення хімічного зв’язку між атомами різних хімічних елементів. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна евристична бесіда. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, схеми будови атомів елементів I–III періодів. Хід уроку І. Організація класу Вступне слово вчителя (загальні уявлення про місце досліджуваної теми в курсі хімії в школі, оголошення теми, плану й основних цілей теми). II. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності Фронтальна бесіда (робота з періодичною системою хімічних елементів і схемами будови атомів хімічних елементів) 1. Назвіть хімічні елементи періодичної системи, що мають завершений зовнішній енергетичний рівень. 2. Наведіть приклади хімічних елементів з незавершеним зовнішнім енергетичним рівнем. 3. За якими властивостями відрізняються елементи із завершеним і незавершеним зовнішнім енергетичним рівнем? 4. Наведіть приклади елементів-металів. 5. Наведіть приклади елементів-неметалів. 6. Чим відрізняється будова зовнішнього енергетичного рівня в елементів металів і неметалів? 7. Наведіть приклади s-елементів, p-елементів, d-елементів, f-елементів. Розповідь учителя У природі рідко коли можна зустріти атоми у вільному стані. Найчастіше вони утворюють велику кількість сполук з іншими атомами. Причина стійкості молекул полягає в тому, що між сполученими атомами в молекулі виникає хімічний зв’язок, в утворенні якого головну роль відіграють електрони зовнішнього рівня. III. Вивчення нового матеріалу Основна причина утворення зв’язку між атомами — їх прагнення утворити стійку електронну конфігурацію зовнішнього енергетичного рівня. Таким рівнем можна вважати восьмиелектронний завершений рівень ns2np6 , наприклад у інертних елементів. Завершений рівень характеризується високою міцністю і стійкістю. У процесі хімічної взаємодії атоми прагнуть перетворити зовнішній енергетичний рівень так, щоб він став завершеним. У процесі утворення хімічного зв’язку атоми перебудовують зовнішній енергетичний рівень. При цьому атоми можуть віддавати або приєднувати (частково 105


чи повністю) електрони зовнішнього енергетичного рівня. Учення про будову атомів пояснює механізм утворення молекул простих і складних речовин, а також природу хімічного зв’язку. Кількісно здатність притягувати електрони зовнішнього енергетичного рівня інших атомів вимірюється поняттям електронегативності. yy Який елемент має найбільшу електронегативність? yy Який елемент має найменшу електронегативність? yy В яких елементів — металів чи неметалів — електронегативність менша? З допомогою таблиці електронегативностей розглянемо можливі схеми перетворення зовнішнього енергетичного рівня в металів і неметалів. IV. Закріплення нового матеріалу Побудуємо електронну формулу Натрію. Це метал, може лише віддавати електрони. 23 11

Na +11 )2 )8 )1 1s2 2s2 2 p6 3s1

Охарактеризуємо зовнішній рівень атома Натрію: незавершений, один неспарений електрон. Атом Натрію легко може віддати один електрон, при цьому змінюється електронна формула: 23 11

Na + +11 )2 )8 1s2 2s2 2 p6

Зовнішній енергетичний рівень перетворюється на завершений (як в атома Неону, але атом стає зарядженою частинкою — позитивним йоном). Аналогічно розглядаємо схеми будови атома Магнію та йона Магнію. 24 12

Mg +12 )2 )8 )2 1s2 2s2 2 p6 3s2 24 12

Mg +2 +12 )2 )8 1s2 2s2 2 p6

У йона Магнію зовнішній рівень завершений, як в атома Неону. Розглянемо атом Флуору. Це найсильніший неметал, має найвищу електронегативність, може лише приєднувати електрони. 19 9

F +9 )2 )7 1s2 2s2 2 p5

Незавершений сьомий електронний зовнішній рівень Флуору перетворюється на завершений, як в атома Неону. 19 9

F − +9 )2 )8 1s2 2s2 2 p6

Пропонуємо учням самостійно записати будову атома й електронні формули атома та йона Оксигену. V. Підбиття підсумків уроку yy У чому причина утворення хімічного зв’язку між атомами? yy Чому атоми різних елементів утримуються один біля одного? yy Чому можливе утворення хімічного зв’язку й між атомами однакових, і між атомами різних хімічних елементів? VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника й відповісти на запитання.

106


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 56

Тема. Ковалентний зв’язок, його види — полярний і неполярний. Утворення ковалентного неполярного й полярного видів зв’язку Цілі уроку: ознайомити учнів із принципами утворення ковалентного неполярного й полярного видів зв’язку; формувати навички складання електронних формул речовин. Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок. Форми роботи: розповідь учителя, самостійна робота в групах. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, схеми будови молекул водню і флуороводню. Хід уроку І. Організація класу II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань Робота біля дошки 1. Двоє учнів записують домашнє завдання. 2. Двоє учнів будують електронні формули атомів Літію та Хлору. 3. Як перетворити зовнішній енергетичний рівень цих атомів на завершений? 4. Який стан енергетично більш вигідний — Li чи Li + ; F чи F − ? III. Вивчення нового матеріалу Розглянемо схему будови атома Гідрогену: 1 1

H +1 )1 1s1

Для завершення зовнішнього (першого) рівня йому не вистачає одного електрона. Ядро вільного атома Гідрогену оточене сферичною симетричною електронною хмариною. Якщо два атоми Гідрогену віддалені один від одного на значну відстань, то вони не взаємодіють між собою. У разі зближення атомів Гідрогену на достатню відстань між ядром одного атома й електронною оболонкою іншого атома виникає сила притягання. Унаслідок зближення атомів на певну відстань (розглядаємо схему утворення молекули водню) між ядрами атомів відбувається перекривання електронних хмарин і два електрони різних атомів Гідрогену утворюють спільну електронну пару. Між ядрами утворюється підвищена щільність негативного заряду, що утримує ядра, урівноважуючи їх узаємне відштовхування. Обидва електрони, кожен з яких раніше належав різним атомам, утворюють пари. У результаті виникає зв’язок між атомами Гідрогену. Кожен атом перетворює зовнішній електронний рівень на завершений, як в атома Гелію. (Записуємо електронну схему утворення молекули водню.) H ⋅ + ⋅ H → H (:) H Зв’язок між атомами з допомогою утворення спільної електронної пари називається ковалентним зв’язком. Хімічний зв’язок між атомами характеризується суворо визначеною відстанню між ядрами, за якої притягання між атомами є максимальним. Ця відстань називається довжиною зв’язку. Характеристикою хімічного зв’язку також є енергія зв’язку й кут зв’язку. Ковалентний зв’язок виникає не лише між однаковими атомами, але й між атомами різних хімічних елементів, наприклад у гідроген флуориді. Розглядаємо з учнями схему утворення молекул галогеноводнів. Розрізняють два різновиди ковалентного зв’язку — неполярний і полярний. У молекулі водню ковалентний зв’язок утворений спільною електронною парою 107


між двома однаковими атомами Гідрогену. Спільна електронна пара розташовується симетрично щодо двох ядер, тому що вони мають однакову здатність притягувати електрони, тобто електронегативність. Такий зв’язок називається неполярним ковалентним зв’язком. Він утворюється між атомами елементів з однаковою електронегативністю. Наприклад (використовуємо таблицю електронегативностей): H2 , Cl2 , F2 , PH3 . Якщо електронегативність атомів різна, то спільна електронна пара зміщається до ядра атома з більшою електронегативністю. Такий зв’язок називається ковалентним полярним зв’язком. Наприклад: H − F , H − Cl, NH3 . Різниця в електронегативностях не більш ніж 2. Пропонуємо учням за таблицею електронегативностей підібрати пари елементів, які утворюють між собою ковалентний полярний зв’язок. IV. Закріплення нового матеріалу 1. Серед наведених молекул укажіть молекули, утворені ковалентним полярним зв’язком: HBr, N2 , N2O5 , O2 , H2O , H2S. 2. Складіть схему утворення молекул. V. Підбиття підсумків уроку Ще раз звертаємо увагу учнів на те, що зовнішній рівень обох атомів став завершеним, в утворенні хімічного зв’язку беруть участь тільки електрони зовнішнього рівня. 1. На які види поділяється ковалентний зв’язок? 2. Як можна визначити, полярним чи неполярним ковалентним зв’язком утворена молекула певної речовини? 3. За яким принципом утворюється ковалентний зв’язок? VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання. Скласти схему утворення молекули води.

108


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 57

Тема. Йонний зв’язок Цілі уроку: розширити знання учнів про будову атомів металів і неметалів на прикладі утворення йонів; ознайомити учнів з механізмом утворення йонного зв’язку; розвивати навички складання електронних формул речовин. Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок. Форми роботи: розповідь учителя, самостійна робота, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, схеми будови молекули натрій хлориду. Хід уроку І. Організація класу II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань На дошці виписані формули речовин. HBr, N2 , NH3 , H2O , H2 , NO2 , O2 , P2O5 , НІ, Br2 ,. 1. Виберіть із переліку: варіант І — речовини з ковалентним полярним зв’язком; варіант ІІ — речовини з ковалентним неполярним зв’язком. 2. Укажіть, які електрони атомів Гідрогену і Брому беруть участь в утворенні хімічного зв’язку в молекулі НBr. Зобразіть електронну формулу цієї молекули. 3. Які електрони атомів Нітрогену й Фосфору беруть участь в утворенні хімічного зв’язку з атомами Гідрогену? Скільки ковалентних зв’язків може утворити кожен із цих атомів. 4. Використовуючи значення електронегативностей, поясніть, у якому напрямку будуть зміщатися спільні електронні пари. 5. Який із хімічних зв’язків: H − Cl, H − Br , H − I, H − P , H − S  — є найбільш полярним? Скористаємося таблицею електронегативностей, знайдемо різницю електронегативностей атомів. Там, де ця різниця найбільша, зв’язок більш полярний. 6. Учні самостійно виконують завдання. Оксиген утворює хімічні зв’язки з Літієм, Карбоном, Бором, Фосфором. Складіть молекулярні формули цих речовин, укажіть, використовуючи значення електронегативностей, який із цих зв’язків найбільш полярний, а який найменш полярний. III. Вивчення нового матеріалу Розглянемо процес утворення йонів на прикладі атомів Натрію і Хлору. Два учні на дошці зображають схему будови атомів Натрію і Хлору. — Охарактеризуйте зовнішній енергетичний рівень цих атомів. Натрій — зовнішній рівень незавершений, має один електрон, для перетворення цього рівня на завершений атом Натрію може віддати один електрон, при цьому він перетвориться на позитивний йон (катіон). Хлор  — зовнішній рівень незавершений, має сім електронів, для перетворення на завершений йому необхідно прийняти один електрон, у результаті атом Хлору перетвориться на негативний йон (аніон). Такі йони мають завершений зовнішній енергетичний рівень. Між ними виникають сили притягання й утворюється хімічний зв’язок, що називається йонним. У цьому випадку спільна електронна пара переходить у володіння більш електронегативного атома (різниця в електронегативностях більш ніж 2). Утворені сполуки мають йонний зв’язок (розглядаємо схему утворення йонного зв’язку між атомами Натрію і Хлору). 109


IV. Закріплення вмінь і навичок 1. Складіть схему утворення молекул Li, HF, F2 . Визначте вид хімічного зв’язку в утворених молекулах. 2. Самостійна робота за варіантами з узаємоперевіркою. Варіант І Завдання 1. Сульфур утворює хімічний зв’язок з атомами: Калій, Гідроген, Карбон. Який зі зв’язків буде найбільш полярним? Завдання 2. Складіть схему утворення молекули: NaF, H2O. Укажіть вид хімічного зв’язку. Які електрони беруть участь в утворенні хімічного зв’язку в цих молекулах? Варіант ІІ Завдання 1. Оксиген утворює хімічний зв’язок з атомами: Магній, Силіцій, Сульфур. Який зі зв’язків буде найбільш полярним? Завдання 2. Складіть схему утворення молекули: LiCl, H2S. Укажіть вид хімічного зв’язку. Які електрони беруть участь в утворенні хімічного зв’язку в цих молекулах? V. Підбиття підсумків уроку Після виконання самостійної роботи обговорюємо результати, коригуємо відповіді учнів, акцентуємо увагу на типових помилках, аналізуємо недоліки, ще раз повторюємо ключові моменти досліджуваної теми. 1. Які види хімічного зв’язку ви знаєте? 2. Чи можна стверджувати, що ковалентний зв’язок виникає між атомами неметалів? 3. Чи можна стверджувати, що йонний зв’язок можливий лише між атомами металів і неметалів? 4. Чи можуть метали утворювати негативні йони? 5. Чи можуть неметали утворювати позитивні йони? VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника й відповісти на запитання.

110


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 58

Тема. Ковалентний полярний і неполярний зв’язок, йонний зв’язок. Електронні формули молекул речовин Цілі уроку: закріпити знання про види хімічного зв’язку; розвивати навички написання електронних формул речовин, уміння визначати вид хімічних зв’язків у молекулах за будовою атомів, що утворюють цю молекулу. Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок. Форми роботи: самостійна робота, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей. Хід уроку І. Організація класу II. Актуалізація опорних знань Фронтальна бесіда 1. Які види хімічного зв’язку ви знаєте? 2. Напишіть електронні та структурні формули молекул (три учні біля дошки): PH3, H2O , O2 . Назвіть вид хімічного зв’язку й електрони, що беруть участь в утворенні зв’язку в цих молекулах. 3. Чому молекулу води називають диполем? 4. Чому в молекулах простих речовин ділянка електронної густини після перекривання орбіталей розташовується симетрично відносно ядер атомів? 5. Поясніть з погляду будови атома, чому молекули інертних елементів складаються з окремих атомів. 6. Порівняйте, в якій із двох пар елементів, з погляду теорії будови атома, спостерігається тенденція до утворення йонного зв’язку: а) С і S; б) Na і F. III. Засвоєння знань, умінь і навичок Групи одержують перехресні завдання з метою взаємоперевірки. Завдання 1 Група 1 Атом елемента має на чотири електрони менше, ніж йон Магнію. Назвіть цей елемент, складіть електронну формулу атома. Група 2 Атом елемента має на чотири електрони більше, ніж йон Натрію. Назвіть цей елемент, складіть електронну формулу атома. Група 3 Атом елемента має на два електрони більше, ніж йон Літію. Назвіть цей елемент, складіть електронну формулу атома. Група 4 Атом елемента має на три електрони менше, ніж йон Калію. Назвіть цей елемент, складіть електронну формулу атома. Завдання 2 Складіть схему утворення хімічного зв’язку цього елемента: а) з Оксигеном; б) з Гідрогеном. Опишіть на підставі будови атома, якими електронами утворений хімічний зв’язок у сполуках з Гідрогеном. 111


Завдання 3 Обчисліть масову частку Оксигену в отриманих сполуках. Завдання 4 Обчисліть об’єм водню (за н. у.), що прореагує без залишку з простою речовиною, утвореною цим хімічним елементом масою 20 г. Завдання 5 (фронтальна робота) На дошці записані чотири оксиди й чотири сполуки з Гідрогеном, складені групами. 1) Розташуйте оксиди в порядку зростання полярності зв’язку E − O. 2) Розташуйте сполуки з Гідрогеном у порядку зменшення полярності зв’язку E − H. IV. Підбиття підсумків уроку У результаті групової роботи вчитель узагальнює знання про хімічний зв’язок, підкреслює зв’язок між хімічним зв’язком і будовою атома, показує відмінності в хімічних і фізичних властивостях речовин, утворених різними видами хімічного зв’язку. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника й виконати завдання до нього. Творче завдання. Опишіть фізичні й хімічні властивості однієї-двох речовин з різними видами хімічного зв’язку. Додаток до уроку 44 Самостійна робота Варіант І Назва Хімічний Порядковий елемента символ номер

Заряд ядра

Можливі Формула n p nn ne валентності вищого оксиду

Нітроген Кальцій Ферум Варіант ІІ Назва Хімічний Порядковий елемента символ номер

Заряд ядра

Можливі Формула n p nn ne валентності вищого оксиду

Силіцій Калій Цинк Варіант ІІІ Назва Хімічний Порядковий елемента символ номер

Заряд ядра

Можливі Формула n p nn ne валентності вищого оксиду

Сульфур Рубідій Купрум Варіант IV Назва Хімічний Порядковий елемента символ номер Хлор Стронцій Титан

112

Заряд ядра

Можливі Формула n p nn ne валентності вищого оксиду


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 59

Тема. Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали Цілі уроку: показати взаємозв’язок між будовою речовин та їх фізичними властивостями на підставі знань про типи хімічних зв’язків у неорганічних речовинах; ознайомити учнів з типами кристалічних ґраток (атомною, молекулярною, йонною, металевою); сформувати вміння характеризувати фізичні властивості речовин за типом кристалічних ґраток і видом хімічного зв’язку. Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок. Форми роботи: фронтальна бесіда, демонстраційний експеримент, тренувальні вправи. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, моделі кристалічних ґраток (натрій хлорид, алмаз, графіт, карбон(IV) оксид, залізо). Хід уроку І. Організація класу II. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності Фронтальна бесіда 1. Який вид хімічного зв’язку називається ковалентним? 2. Який вид хімічного зв’язку називається йонним? 3. Які частинки називаються йонами? Як вони утворюються? 4. Наведіть приклади речовин з ковалентним полярним, ковалентним неполярним, йонним зв’язком. (Учні зачитують із підготовлених удома описів речовини з різними видами хімічного зв’язку і записують на дошці.) Учитель узагальнює наведені учнями відомості: між будовою речовин, їх фізичними й хімічними властивостями існує тісний взаємозв’язок. III. Засвоєння нових знань, умінь і навичок Демонстрація 15. Моделі кристалічних ґраток різних типів Розглядаємо моделі кристалічних ґраток натрій хлориду, алмазу, графіту, карбон(IV) оксиду. По черзі на підставі попередніх знань учні описують властивості кожної речовини. Натрій хлорид — твердий, кристалічний, тугоплавкий, добре розчинний у воді. Хімічний зв’язок — йонний, у вузлах кристалічних ґраток знаходяться йони Натрію і Хлору, які утримуються силами кулонівського притягання. Такий тип кристалічних ґраток називається йонний. Алмаз  — найтвердіша речовина, тугоплавка, нерозчинна у воді. Тип зв’язку  — ковалентний неполярний, найміцніший. У вузлах кристалічних ґраток знаходяться атоми Карбону, зв’язані між собою ковалентним полярним зв’язком. Такі кристалічні ґратки називаються атомними. Карбон(IV) оксид — за нормальних умов газ, низькі температури плавлення й кипіння, розчинний у воді. У твердому стані у вузлах кристалічних ґраток знаходяться молекули вуглекислого газу. Зв’язок між вузлами кристалічних ґраток — міжмолекулярна взаємодія. Такі кристалічні ґратки називаються молекулярними. Залізо — електропровідність, металевий блиск, високі температури кипіння і плавлення, нерозчинне у воді. У вузлах кристалічних ґраток знаходяться атоми та йони Феруму, а між вузлами ґраток рухаються вільні електрони. Такий тип ґраток називається металевим. 113


IV. Закріплення нового матеріалу 1. Які сили утримують атоми, молекули, йони в кристалах? 2. Учні на підставі отриманих знань заповнюють таблицю. Тип кристалічних ґраток

Характеристика

Загальна схема

Приклади речовин

Фізичні властивості

Молекулярний

У вузлах кристалічних ґраток знаходяться полярні або неполярні молекули, зв’язані між собою слабкими силами електростатичного притягання

Вода, амоніак, більшість органічних сполук

Невисокі температури плавлення й кипіння, нетверді, діелектрики, розчинні (з полярним типом зв’язку) і нерозчинні (з неполярним типом зв’язку)

Атомний

У вузлах атомних ґраток розміщені атоми, зв’язані між собою спільними електронними парами

Алмаз

Високі температури плавлення й кипіння, тверді, крихкі, діелектрики або напівпровідники, нерозчинні

Йонний

У вузлах йонних ґраток почергово розташовані позитивно й негативно заряджені йони

Більшість солей, оксидів та основ

Високі температури плавлення, кипіння, тверді, крихкі, діелектрики, у водних розчинах або розплавах — провідники, розчинні

Металевий

У вузлах металевих ґраток поряд з нейтральними атомами розміщаються позитивно заряджені йони металів

Метали, сплави Різні температури плавлення й кипіння, переважно високі, тверді, пластичні, провідники, нерозчинні у воді

3. Самостійна робота. На підставі таблиці учні самостійно складають і заповнюють таблицю. Речовина

Вид хімічного Тип кристалічних Структурні зв’язку ґраток частинки

Сили взаємодії

Фізичні властивості

NaCl H2 O N2 Cu

V. Підбиття підсумків 1. Що нового ви дізналися на уроці про будову речовин? 2. З якими типами кристалічних ґраток ми познайомилися на уроці? 3. Чим зумовлений той чи інший тип кристалічних ґраток речовини у твердому агрегатному стані? 4. Як називаються речовини, які не мають кристалічних ґраток? VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, виконати завдання до нього, повторити види хімічного зв’язку.

114


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 60

Тема. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток Цілі уроку: систематизувати знання учнів про будову речовин на прикладі речовин з різними типами кристалічних ґраток; розвивати вміння й навички порівнювати властивості речовин та їх будову, аналізувати будову атома й будову речовин та їх зв’язки з фізичними властивостями простих і складних речовин; поглибити знання про класи неорганічних сполук на основі знань про будову речовини. Тип уроку: узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок. Форми роботи: фронтальна бесіда, демонстраційний експеримент, робота в групах, індивідуальна робота за картками. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, приклади речовин з різними типами кристалічних ґраток. Хід уроку І. Організація класу II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Самостійна робота за картками Завдання (на дошці). Охарактеризуйте вид хімічного зв’язку, тип кристалічних ґраток, структурні частинки, що знаходяться у вузлах кристалічних ґраток, сили, які їх утримують, фізичні властивості речовин. Кожен учень одержує картку з формулою речовини, індивідуально виконує завдання і здає на перевірку. Два-три учні (на вибір) зачитують свої відповіді, клас за необхідності коментує, учитель відзначає правильні й неправильні судження. Речовини: Cl2 , KCl, O2 , H2S , Br2 , SiO2 , CaCl2 , CaS, HBr, CO2 , SO3 , BH3 , NaBr, MgS та ін. III. Засвоєння нових знань, умінь і навичок Демонстрація 16. Фізичні властивості речовин з різними типами кристалічних ґраток 1. Розчинність у воді (Заповнюємо таблицю.) Речовина

Тип ґраток

Вид зв’язку

Розчинність

Натрій хлорид Цукор Сірка Мідь

2. Температура плавлення й кипіння (З допомогою довідкової літератури заповнюємо таблицю.) Речовина

Тип ґраток

Вид зв’язку

tпл

Натрій хлорид Цукор Сірка Мідь

115

tкип


IV. Узагальнення й систематизація знань Розглянемо формули складних речовин: кислот, основ, солей. 1. Чому солі належать до йонних речовин? Тому що солі складаються з позитивних йонів металів і негативних йонів кислотного залишку, тобто зв’язок йонний. У вузлах кристалічних ґраток чергуються позитивні й негативні йони, які утримуються силами електростатичного притягання. Наприклад: Na + Cl− , K + Br − . Аналогічно в солях з оксигеновмісним кислотним залишком. Отже, усі солі належать до йонних речовин. Про це можна судити з їх фізичних властивостей. 2. Основи — це йонні чи молекулярні речовини? Йонні. Розглянемо зв’язок у молекулі натрій гідроксиду. Na − O − H , зв’язок O − H ковалентний полярний, Na − O значно більш поляризований, атом Натрію віддає свій електрон і перетворюється на катіон Натрію. У вузлах кристалічних ґраток чергуються катіони Натрію й аніони гідроксильних груп. Основи належать до йонних речовин, що й підтверджують фізичні властивості: гідроксиди — тверді, тугоплавкі речовини. 3. Розглянемо молекулу сульфатної кислоти H2SO4 . Запишемо структурну формулу кислоти, проаналізуємо тип зв’язку в молекулі. Усі зв’язки ковалентні полярні. Полярність якого зв’язку більша — O − H чи S − O ? Отже, молекула полярна, матиме молекулярні кристалічні ґратки. 4. Цукор — органічна речовина. Усі органічні речовини, навіть найскладніші, мають молекулярні кристалічні ґратки. Чому? Це підтверджується їхніми фізичними властивостями: легкоплавкі, малорозчинні у воді, не проводять електричний струм. V. Підбиття підсумків Між складом, будовою, властивостями, застосуванням речовин існує тісний взаємозв’язок, який можна пояснити на підставі будови речовин. VI. Домашнє завдання Повторити будову атомів елементів I–III періодів.

116


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 61

Тема. Ступінь окиснення Цілі уроку: сформувати уявлення про ступінь окиснення, розділити поняття «валентність» і «ступінь окиснення»; формувати навички визначення ступеня окиснення в сполуках за формулами, а також за будовою атомів, що утворюють ці сполуки. Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок. Форми роботи: розповідь учителя, тренувальні вправи, індивідуальна робота за картками. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картка-інструкція з визначення ступенів окиснення. Хід уроку І. Організація класу II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Біля дошки троє учнів виконують завдання, одночасно клас працює в зошитах. Завдання. Визначте вид хімічного зв’язку, тип кристалічних ґраток у молекулах. Покажіть, до якого атома зміщатимуться електрони в молекулах: HCl, NaCl, Cl2 . Після виконання завдання разом із класом аналізуємо відповіді учнів, показуємо, що у випадку гідроген хлориду спільна електронна пара зміщається до більш електронегативного атома Хлору. Умовно атом Гідрогену віддає один електрон, а атом Хлору його приєднує. Тому молекула полярна. У молекулі натрій хлориду атом Натрію віддає атому Хлору один електрон, у результаті чого вони перетворюються на заряджені частинки — йони, які притягуються один до одного: Na 0 − 1e − → Na + Cl− + 1e − → Cl − В обох випадках ми говоримо про перерозподіл електронів усередині молекули. III. Вивчення нового матеріалу Для характеристики атомів хімічних елементів у сполуках з йонним і ковалентним полярним зв’язком використовують поняття ступеня окиснення. Ступінь окиснення — це умовний заряд, який отримали б атоми в сполуках у результаті обміну електронами в процесі утворення хімічного зв’язку. Ступінь окиснення може дорівнювати нулю або виражатися цілим додатним або від’ємним числом. Ступінь окиснення можна розрахувати виходячи з будови атома певного хімічного елемента або за формулою хімічної речовини. Розглянемо будову атома Флуору. Зовнішній рівень незавершений. На зовнішньому рівні сім електронів, один неспарений. В атома Флуору найвища електронегативність. Він може лише приєднувати електрони. Отже, після приєднання одного електрона ступінь окиснення Флуору дорівнюватиме –1. Аналогічно розглядаємо будову атома Оксигену. Характерний ступінь окиснення Оксигену з менш електронегативними елементами дорівнює –2. У сполуці з Флуором він дорівнює +2 (OF2 ). Розглянемо деякі правила розрахунку ступенів окиснення. (Учні одержують картку-інструкцію.) 1) Сума ступенів окиснення всіх атомів у молекулі дорівнює нулю. 2) Ступінь окиснення атомів простої речовини дорівнює нулю. 117


3) Ступінь окиснення атома Флуору в сполуках дорівнює –1. 4) Характерний ступінь окиснення атома Оксигену в складних речовинах дорівнює –2 (винятки OF2 , H2O2 ). 5) Ступінь окиснення атома Гідрогену в складних речовинах дорівнює +1 (винятки — гідриди металів, –1). 6) Ступінь окиснення металів у сполуках завжди додатний. Згадуємо будову атомів елементів І–ІІІ періодів (за схемою). Легко можна помітити, що в металів I групи головної підгрупи ступінь окиснення за кількістю електронів на зовнішньому рівні дорівнює +1. Для металів головної підгрупи другої групи ступінь окиснення дорівнює +2, для металів третьої групи головної підгрупи дорівнює +3. 7) Сума ступенів окиснення атомів у складних йонах дорівнює заряду йона. IV. Керована практика Розглянемо ці положення на конкретних прикладах. H2+ O −2 , +2 − 2 = 0

H + Cl − , +1 − 1 = 0

H + Nx O3−2 +1 + x − 6 = 0; x = +5

Завдання 1. Учні по ланцюжку біля дошки розраховують ступінь окиснення атомів у записаних на дошці формулах речовин: CO2 , CH4 , NH3 , N2O5 , H2S. Завдання 2. Індивідуальна робота учнів за картками з визначення ступенів окиснення атомів у речовинах: Na 2O , Cl2O7 , NO2 , CuO, AlCl3 , H2SO4 , NaOH, KNO3 . Учитель контролює індивідуальну роботу учнів, коригує помилки, індивідуально консультує учнів. Потім по ланцюжку учні записують відповіді з метою перевірки, вносять виправлення, за необхідності вчитель ще раз пояснює правила визначення ступенів окиснення на конкретних прикладах. V. Підбиття підсумків уроку Учитель обговорює з учнями такі питання: 1. Чому в простих речовинах в атомів ступінь окиснення — нуль? 2. Який знак має ступінь окиснення атома, що притягує електрони? 3. Чому атоми металів виявляють у сполуках лише додатні ступені окиснення? 4. Як визначається ступінь окиснення атомів у складних сполуках? VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, виконати вправи до нього.

118


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 62

Тема. Визначення ступеня окиснення атомів елементів за хімічними формулами сполук Цілі уроку: розвивати навички визначення ступеня окиснення в сполуках за формулами, а також за будовою атомів, які утворюють ці сполуки. Тип уроку: засвоєння вмінь і навичок. Форми роботи: самостійна робота, групова робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картка-інструкція з визначення ступенів окиснення. Хід уроку І. Організація класу II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань 1. Учні (за вибором учителя) записують на дошці домашнє завдання. 2. Визначте вид хімічного зв’язку, тип кристалічних ґраток і усно розрахуйте ступені окиснення атомів у сполуках: NaF, CO2 , O2 , H3P , NO, KCl, Cl2 , BF3 , SO3 , P2O5 . III. Засвоєння нових знань За відомими ступенями окиснення можна складати формули складних речовин. Яких правил слід дотримуватися під час складання формул? 1) Сума ступенів окиснення всіх атомів у молекулі дорівнює нулю. 2) Сума ступенів окиснення атомів у складних йонах дорівнює заряду йона. Розглянемо на прикладі. Кальцій — метал II групи головної підгрупи, отже, ступінь окиснення дорівнює +2. Оксиген — неметал VI групи головної підгрупи, ступінь окиснення –2. Формула сполуки — Ca +2O −2 , +2 − 2 = 0, отже, індекси дорівнюють 1. Для алюміній оксиду: Al2+3O3−2 , +3 ⋅ 2 − 2 ⋅ 3 = 0. Для складання формул солей необхідно враховувати заряд йонів кислотних залишків. Розглядаємо на прикладі: Na 2SO4 , Ca 3 (PO4 )2 . IV. Самостійна робота за варіантами З метою виявлення рівня засвоєння теми учні самостійно виконують завдання і здають на перевірку вчителю. Завдання 1. Укажіть тип хімічного зв’язку в сполуках, відповідь підтвердьте електронною формулою. Варіант І: K2S , N2 , SiO2 . Варіант ІІ: NH3 , H2 , NaCl. Завдання 2. Визначте ступені окиснення атомів хімічних елементів за формулами. Варіант І: Na 2O , CuO, H2S , H3PO4 . Варіант II: MgS, NH3 , Fe2O3 , HNO3 . Завдання 3. Укажіть, яку кількість електронів віддає або приєднує атом за схемою. Варіант І Варіант ІІ a) S0 → S +4 a) Fe0 → Fe +3 0 −3 б) N → N б) O0 → O −2 V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, виконати вправи до нього. 119


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 63 Тема. Складання формул сполук за відомим ступенем окиснення атомів елементів Цілі уроку: закріпити навички складання хімічних формул за відомими ступенями окиснення атомів, визначення ступенів окиснення. Форми роботи: розповідь учителя, виконання тренувальних вправ, індивідуальна робота за картками-завданнями. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань III. Засвоєння нових знань Розповідь учителя Процес віддачі електронів атомами називається окиснення. Ступінь окиснення при цьому збільшується. Атом, що віддає електрони, називається відновником: Al0 − 3e − → Al+3 Fe +2 − 1e − → Fe +3 Процес приєднання електронів атомами називається відновлення. Ступінь окиснення при цьому знижується. Атом, що приєднує електрони, називається окисником: S0 + 2e − → S −2 Розглянемо рівняння горіння вугілля: C + O2 → CO2 У результаті хімічної реакції ступінь окиснення Карбону змінюється від 0 до +4: C0 − 4e − → C +4 — процес — окиснення, атом Карбону — відновник. Ступінь окиснення атома Оксигену змінюється від 0 до –2. O0 + 2e − → O −2  — процес — відновлення, атом Оксигену — окисник. Звертаємо увагу учнів на те, що реакції окиснення й відновлення протікають разом, тому й хімічні реакції зі зміною ступеня окиснення атомів називаються окисно-відновними реакціями. IV. Закріплення вмінь і навичок Завдання 1. Обчисліть кількість відданих або прийнятих електронів відповідно до схеми. Укажіть процеси окиснення й відновлення: Cl0 → Cl−

Sn +2 → Sn +4

N +5 → N −3

Завдання 2. В якому ступені окиснення атоми можуть виявляти відновні властивості? Завдання 3. На підставі будови атома обчисліть вищий і нижчий ступені окиснення атомів Сульфуру, Нітрогену, Хлору. Укажіть, у якому ступені окиснення ці атоми виявляють окисні властивості, у якому — відновні. V. Незалежна практика За карткою-завданням учні самостійно виконують завдання, одержують консультацію вчителя й учнів у класі. VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, виконати вправи за карткоюзавданням. 120


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 64*

Тема. Окисно-відновні реакції Цілі уроку: поглибити знання учнів про ступінь окиснення на прикладі окисно-відновних реакцій; розвивати навички написання хімічних рівнянь на прикладі найпростіших окисно-відновних реакцій; відпрацювати навички й уміння визначати ступені окиснення атомів хімічних елементів за хімічною формулою. Тип уроку: узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок. Форми роботи: виконання тренувальних вправ, складання схем. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Перевіряємо домашнє завдання, коментуємо помилки. На дошці записані схеми реакцій. Завдання 1. Допишіть рівняння хімічних реакцій, укажіть серед них ті, що протікають зі зміною ступеня окиснення атомів: H2O + Na → H2SO4 + CuO → Fe2O3 + H2 → NaOH + HCl → Na 2CO3 + H2SO4 → Zn + H3PO4 → — Як називаються хімічні реакції, що протікають зі зміною ступеня окиснення атомів хімічних елементів, які входять до складу сполуки? III. Закріплення знань, умінь і навичок Завдання 2. Для обраних ОВР запишіть схеми передачі електронів і вкажіть окисник і відновник. Звертаємо увагу учнів на те, що кількість відданих і прийнятих електронів має бути однаковою, для цього обчислюємо найменше спільне кратне прийнятих і відданих електронів. H2O + Na → NaOH + H2 2H + + 2e − → H20 2e − 1 2 Na 0 − 1e − → Na + 1e − 2 Знаходимо додаткові множники до кожного рівняння: 2H + + 2e − → H20 2Na 0 − 2e − → 2Na + Ці коефіцієнти переносимо в рівняння реакції: 2H2O + 2Na → 2NaOH + H2 Завдання 3. Аналогічно учні під керівництвом учителя розставляють коефіцієнти в рівняннях реакцій: а) Fe2O3 + H2 → б) Zn + H3PO4 → IV. Самостійна робота Завдання 4. Складіть алгоритм дій для розміщення коефіцієнтів у окисновідновних реакціях. 121


Завдання 5. Розставте коефіцієнти в рівнянні реакцій, укажіть окисник і відновник в окисно-відновних реакціях: а) KClO3 → KCl + O2 б) HgO → Hg + O2 в) Ag + HNO3 → AgNO3 + NO2 + H2O V. Домашнє завдання Розставте коефіцієнти в рівняннях реакцій, укажіть окисник і відновник в окисно-відновних реакціях: а) Mg + H2SO4 → б) PH3 + O2 → в) Cu + HNO3 → Cu (NO3 )2 + NO2 + H2O Опрацювати відповідний параграф підручника, виконати вправи з карткизавдання. Додаток до уроку 66 Варіант ІІІ контрольної роботи з теми «Хімічний зв’язок і будова речовини» 1. Речовина з молекулярною формулою F2 утворена хімічним зв’язком: а) йонним; б) ковалентним полярним; в) ковалентним неполярним. 2. Ступінь окиснення лужних металів у сполуках дорівнює: а) +1; б) 0; в) –1. 3. У вузлах атомних кристалічних ґраток розміщені: а) полярні й неполярні молекули; б) атоми неметалів; в) позитивно заряджені йони металів і негативно заряджені йони неметалів. 4. Дано рівняння реакції: 2HgO = 2Hg + O2 У цій реакції окисником є: а) атоми Меркурію; б) йони Hg +2 ; −2 в) йони O . 5. Укажіть ряд, у якому наведено лише йонні сполуки: а) KCl, ZnBr2 , Al2O3 ; б) HF, SO3 , H2SO4 ; в) K2SiO3 , NO2 , HBr. 6. Елемент з електронною формулою 1s2 2s2 2 p6 3s2 3 p2 виявляє відповідно максимальний і мінімальний ступені окиснення: а) +2 і –2; б) +4 і –4; в) +2 і –4; г) +4 і –2. 7. Визначте вид хімічного зв’язку й тип кристалічних ґраток у сполуках: CO2 , PH3 , H2 , OF2 , O2 , KF. 8. Визначте ступені окиснення атомів у сполуках: KBr, MnO2 , Cr2O3 , CaS, Al2S3 , N2O5 . 9. Допишіть рівняння реакцій, виберіть рівняння зі зміною ступеня окиснення атомів. Укажіть для цього рівняння окисник і відновник: а) Fe2O3 + HCl → б) Fe2O3 + H2 → 10. У реакції з елементом головної підгрупи III групи масою 5,4 г повністю прореагував хлор об’ємом 6,72 л (н. у.). Визначте цей елемент. Складіть схему будови атома, електронну формулу. (Al)

122


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 65

Тема. Хімічний зв’язок і будова речовини Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про види хімічного зв’язку й типи кристалічних ґраток з погляду будови атома; продовжити формування елементів наукового світогляду учнів, багатогранності та єдності будови речовини, взаємозв’язку явищ у природі; розвивати вміння й навички учнів застосовувати отримані знання для виконання завдань; підготувати учнів до тематичного оцінювання з теми «Хімічний зв’язок і будова речовини». Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок. Форми роботи: фронтальна бесіда, робота в групах, самостійна робота. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, моделі кристалічних ґраток. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності У темі «Хімічний зв’язок і будова речовин» ми познайомилися з основними видами хімічних зв’язків усередині молекул і між молекулами, з типами кристалічних ґраток. Ця тема дозволяє зрозуміти зв’язок між будовою й властивостями речовин, передбачити можливі шляхи синтезу й напрями використання речовин. Пропонуємо вам відповісти на такі питання: 1) Якими типами хімічних зв’язків утворені молекули простих і складних речовин? 2) Які зв’язки дозволяють молекулам утримуватися між собою у твердому агрегатному стані? 3) Наведіть приклади міжмолекулярної взаємодії в різних типах кристалічних ґраток. (Учні наводять стислу характеристику кристалічних ґраток.) IІІ. Використання знань, умінь і навичок для виконання тренувальних вправ Учні об’єднуються в групи, кожна група одержує картку-завдання. Завдання 1 1. Опишіть вид хімічного зв’язку, тип кристалічних ґраток для запропонованої речовини. 2. Складіть електронну формулу цієї речовини. 3. На підставі ваших знань про кристалічні ґратки опишіть фізичні властивості цієї речовини. 4. Наведіть приклади рівнянь хімічних реакцій, що описують хімічні властивості цієї речовини. 5. Складіть реакцію одержання цієї речовини з простих речовин, укажіть окисник і відновник. Групові завдання Група 1. CaО. Група 2. HCl. Група 3. CH4 . Група 4. KBr. Група 5. N2 . Група 6. Cl2 . Групи виконують завдання, після закінчення роботи зачитують і наводять на дошці результати, за необхідності доповнюють і виправляють помилки. 123


Завдання 2 Самостійна робота учнів у групах зі взаємоперевіркою На підставі знань про ступені окиснення складіть формули оксидів елементів II періоду, укажіть ступені окиснення. Складіть схеми окисних і відновних процесів, що відповідають зміні ступеня окиснення атомів від простих речовин до оксидів. Завдання 3 Запишіть рівняння можливих хімічних реакцій у процесі горіння вугілля і розгляньте їх з погляду зміни ступеня окиснення атома Карбону. (Рівняння записується на дошці з наступним обговоренням.) Завдання 4 Кожна група одержує завдання на обчислення. Група 1. Обчисліть масу осаду, що утвориться в результаті взаємодії розчину натрій хлориду з аргентум(I) нітратом масою 3,4 г. Група 2. Обчисліть об’єм хлороводню (н. у.), який можна одержати внаслідок дії концентрованої сульфатної кислоти на барій хлорид масою 2,08 г. Група 3. Обчисліть масу купрум(II) гідрокисду, що утвориться в результаті дії їдкого натру на розчин купрум(II) сульфату, який містить 6,4 г солі. Група 4. Обчисліть масу цинку, яку розчинили в розчині ортофосфатної кислоти, якщо в результаті реакції виділився газ об’ємом 11,2 л (н. у.). Група 5. Обчисліть масу осаду, що утвориться в результаті взаємодії розчину натрій сульфату й розчину, що містить барій нітрат масою 2,61 г. Перевіряємо відповіді, отримані в групах. Потім вибірково обговорюємо розв’язання запропонованих задач. Учитель акцентує увагу на ключових моментах розв’язування. Пропонуємо учням обмінятися задачами для самостійного розв’язання вдома. ІV. Підбиття підсумків уроку Ми закріпили знання про будову речовин. 1. Яке значення для вивчення хімії має теорія хімічного зв’язку й будови речовини? 2. Де практично можна використати знання про типи хімічного зв’язку й кристалічних ґраток? 3. Як взаємозалежать типи хімічного зв’язку, кристалічна будова і властивості речовин? 4. Які знання ми узагальнили на уроці? Підбиваємо підсумки уроку, оцінюємо роботу груп. V. Домашнє завдання Повторити матеріал про хімічний зв’язок, будову речовини, підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Хімічний зв’язок і будова речовини».

124


ІІ семестр

Клас

Дата проведення уроку Урок 66

Тема. Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Хімічний зв’язок і будова речовини» Цілі уроку: узагальнити й скоригувати знання учнів з теми «Хімічний зв’язок і будова речовини»; визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми, розуміння основних понять, уміння використовувати їх на практиці. Тип уроку: контролю й коригування знань, умінь і навичок. Форми роботи: письмова контрольна робота за варіантами. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Письмова контрольна робота Учитель розподіляє варіанти, нагадує учням зміст завдань, час виконання і ключові моменти оформлення відповідей, систему оцінювання: yy завдання 1–6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань — 3 бали; yy завдання 7–9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів; yy завдання 10 пропонується виконувати учням, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали. Отже, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить 12 балів. Час на виконання роботи — 40 хв. Варіант І 1. Ковалентним називають хімічний зв’язок, що утворюється: а) йонами; б) спільною електронною парою; в) йонами та спільною електронною парою. 2. Ступінь окиснення атома Оксигену в оксидах дорівнює: а) –2; б) 0; в) –1. 3. У вузлах йонних кристалічних ґраток розміщені: а) позитивно заряджені йони металів; б) негативно заряджені йони неметалів; в) позитивно заряджені йони металів і негативно заряджені йони неметалів. 4. Дано рівняння реакції: Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2 У цій реакції окиснюються: а) Цинк; б) Гідроген; в) Хлор. 5. Найбільш полярним є ковалентний зв’язок між атомами: а) H − Cl; б) H − S ; в) H − N. 6. Елемент з електронною формулою 1s2 2s2 2 p6 3s2 3 p3 виявляє відповідно максимальний і мінімальний ступені окиснення: а) –3 і +5; б) +3 і +5; в) +3 і –5; г) –3 і +3. 7. Визначте вид хімічного зв’язку й тип кристалічних ґраток у сполуках: N2 , HF, NH3 , CH4 , H2S , KCl. 8. Визначте ступені окиснення атомів у сполуках: As2O5 , SO3 , NH3 , Cl2O7 , HCl, O2 . 125


9. Допишіть рівняння реакцій, виберіть рівняння зі зміною ступеня окиснення атомів. Укажіть для цього рівняння окисник і відновник: а) Cu + Hg (NO3 )2 → б) CuO + HNO3 → 10. Елемент головної підгрупи II групи масою 3,6 г повністю прореагував під час нагрівання з азотом об’ємом 1,12 л (н. у.). Визначте цей елемент. Складіть схему будови атома, електронну формулу. (Mg) Варіант ІІ 1. Йонним називають хімічний зв’язок, що утворюється: а) електростатичним притяганням між йонами; б) спільною електронною парою; в) йонами та спільною електронною парою. 2. Ступінь окиснення атомів у простих речовинах дорівнює: а) +1; б) 0; в) –1. 3. У вузлах молекулярних кристалічних ґраток розміщені: а) неполярні або полярні молекули; б) атоми; в) позитивно заряджені йони металів і негативно заряджені йони неметалів. 4. Дано рівняння реакції: Cu + 2O2 = 2CuO У цій реакції відновником є: а) атом Оксигену; б) йон O −2 ; в) атом Купруму. 5. Укажіть ряд, у якому наведені лише неполярні молекули: а) N2 , PH3 , H2 ; б) N2 , O2 , CO2 ; в) N2 , H2O , NH3 . 6. Елемент з електронною формулою 1s2 2s2 2 p6 3s2 3 p5 виявляє відповідно максимальний і мінімальний ступені окиснення: а) +5 і –3; б) +5 і –1; в) +7 і –1; г) +7 і +1. 7. Визначте вид хімічного зв’язку й тип кристалічних ґраток у сполуках: SO3 , NCl3 , ClF3 , Br2 , H2O , NaCl. 8. Визначте ступені окиснення атомів у сполуках: Mn2O7 , CO2 , PH3 , SO2 , P2O5 , H2Se. 9. Допишіть рівняння реакцій, виберіть рівняння зі зміною ступеня окиснення атомів. Укажіть для цього рівняння окисник і відновник: а) Na + H2O → б) NaOH + HCl → 10. Оксид елемента головної підгрупи II групи масою 2,8 г повністю розчинився в хлоридній кислоті масою 3,65 г. Визначте цей елемент. Складіть схему будови атома, електронну формулу. (Ca) Варіант ІІІ (див. Додаток до уроку на с. 122)

126


Зміст І семестр Повторення основних питань курсу хімії 7 класу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Урок 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Урок 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Урок 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Урок 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 Урок 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Урок 6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Урок 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Урок 8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Урок 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Урок 10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Тема 2. Основні класи неорганічних сполук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 11 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 12 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 13 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 14 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 15 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 16 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 17 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 18 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 19 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 20 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 21 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 22 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 23 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 24 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 25 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 26 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 27 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 28 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 29 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 30 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 31 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 32 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

23 23 25 27 29 31 32 33 35 37 39 41 43 45 47 49 51 53 54 55 57 59 60

ІІ Семестр Урок 33 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 34 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 35 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 36 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 37 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 38 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Урок 39 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

61 63 65 67 69 71 73

Тема 3. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома . . . . . 75 Урок 40 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75 Урок 41 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 Урок 42 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79 Урок 43 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Урок 44 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83 Урок 45 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85 Урок 46 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 Урок 47 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89 Урок 48 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91 Урок 49 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93 Урок 50 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95 Урок 51 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 Урок 52 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99 Урок 53 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 Урок 54 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103 Тема 4. Хімічний зв’язок і будова речовини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Урок 55 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Урок 56 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 Урок 57 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109 Урок 58 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111 Урок 59 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113 Урок 60 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115 Урок 61 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117 Урок 62 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119 Урок 63 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120 Урок 64* . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121 Урок 65 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123 Урок 66 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125


ДЛЯ НОТАТОК ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________

Starovoytova_lyusay_himiya_8_klas  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you