Issuu on Google+

Зміст Календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Вступ Урок 1. Хімія — наука про природу. Хімія в навколишньому світі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Урок 2. Короткі відомості з історії хімії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 Урок 3. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з устаткуванням кабінету хімії і лабораторним посудом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Урок 4. Практична робота 1. Правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Прийоми роботи з лабораторним посудом і нагрівальними приладами. Будова полум’я . . . . . 11

Тема 1. Початкові хімічні поняття Урок 5. Речовини. Чисті речовини та суміші . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Урок 6. Атоми, молекули, йони. Хімічні елементи, їх назви та символи . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Урок 7. Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва . . . . . . . . . . . . . . 17 Урок 8. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Урок 9. Розмаїтість речовин. Метали й неметали . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Урок 10. Прості та складні речовини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Урок 11. Хімічні формули речовин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Урок 12. Валентність хімічних елементів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Урок 13. Складання формул бінарних сполук за валентністю атомів елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Урок 14. Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Початкові хімічні поняття» . . . . . . . . . . . . 31 Урок 15. Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хімічною формулою . . . . . . . . . . . 33 Урок 16. Масова частка елементів у речовині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Урок 17. Обчислення масової частки елемента в складі речовини. Розв’язування задач на визначення хімічних формул за масовими частками елементів, що входять до складу речовини . . . . . . . 37 Урок 18. Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують . . . . . . . . . . . . 39 Урок 19. Практична робота 2. Дослідження фізичних і хімічних явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Урок 20. Фізичні та хімічні властивості речовин. Способи вивчення хімічних речовин і явищ. Спостереження й експеримент у хімії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Урок 21. Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 Урок 22. Хімічні рівняння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 Урок 23. Узагальнення й систематизація знань з теми «Початкові хімічні поняття» . . . . . . . . . . . . 49 Урок 24. Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Початкові хімічні поняття». Контрольна робота № 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Тема 2. Прості речовини метали й неметали Урок 25. Прості речовини метали й неметали. Оксиген. Кисень, склад його молекули . . . . . . . . . . . 53 Урок 26. Проста речовина кисень. Фізичні властивості кисню. Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 Урок 27. Хімічні властивості кисню: взаємодія з вуглецем, сіркою, фосфором. Реакції сполучення. Поняття про оксиди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57 Урок 28. Практична робота 3. Одержання кисню в лабораторії та вивчення його властивостей . . . . . . 59 Урок 29. Поняття про оксиди. Окиснення. Горіння. Умови виникнення та припинення горіння . . . . . 61 Урок 30. Кругообіг кисню в природі. Використання кисню, його біологічна роль . . . . . . . . . . . . . . 63 Урок 31. Ферум. Залізо. Фізичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою . . . . . . . . 65 Урок 32. Поширення Феруму в природі. Використання заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 Урок 33. Прості речовини. Кисень. Залізо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69 Урок 34. Контроль знань з теми «Прості речовини метали й неметали». Контрольна робота № 2 . . . . . 71 1


Календарне планування № з/п

Тема уроку

Цілі уроку

Хімічний експеримент

Вступ (4 год) 1

Хімія — природнича наука. Хімія в навколишньому світі

Пояснити місце хімії серед наук про природу, з’ясувати цілі й завдання хімії. Сформувати знання про роль хімічної науки для розвитку народного господарства, у повсякденному житті людини

2

Короткі відомості з історії хімії

Вивчити основні етапи становлення хімії як науки. Назвати найвидатніших хіміків і охарактеризувати їх внесок у науку. Повторити відомості про речовини, вивчені в курсі «Природознавство»

3

Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом

Ознайомити учнів з правилами поведінки в кабінеті хімії, під час уроку, демонстраційних і лабораторних дослідів, практичних робіт. Повторити правила надання першої медичної допомоги в разі потрапляння шкідливих речовин на шкіру, в очі, у дихальні шляхи. Ознайомити з основним обладнанням кабінету хімії, лабораторним посудом

4

Практична робота 1. Правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом і нагрівальними приладами. Будова полум’я

Формувати навички практичної роботи; перевірити навички поводження під час роботи в кабінеті хімії, з хімічними речовинами й лабораторним обладнанням. Сформувати вміння використовувати хімічний посуд, лабораторний штатив, нагрівальні прилади

Демонстрація 1. Взаємодія натрій гідрогенкарбонату з розчином оцтової кислоти. Демонстрація 2. Утворення амоній хлориду. Демонстрація 3. Зміна забарвлення індикаторів у різному середовищі

Тема 1. Початкові хімічні поняття (20 год) 5

Речовини. Чисті речовини й суміші

Повторити відомості про речовини, суміші, їх властивості. Навчити учнів розрізняти фізичні тіла, речовини, матеріали. Повторити поняття «чисті речовини» та «суміші», основні способи розділення сумішей. Продовжити знайомство з лабораторним обладнанням і методикою проведення хімічного експерименту

6

Атоми, молекули, йони, хімічні елементи, їхні назви й символи

Поглибити знання учнів про атоми й молекули як складні структурні частинки речовини. Дати поняття про йони як заряджені частинки речовини. На основі будови атома дати поняття про хімічний елемент як певний тип атомів. Ознайомити учнів із сучасною науковою українською номенклатурою. Дати уявлення про поширення хімічних елементів у природі

7

Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Познайомити учнів із будовою періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Сформувати початкові навички визначення положення хімічного елемента в періодичній системі. Продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою

2

Домашнє Призавдання мітки


№ з/п

Тема уроку

Цілі уроку

Хімічний експеримент

8

Атомна одиниця маси. Розширити знання учнів про періодичну Відносна атомна маса систему елементів; закріпити знання про хімічних елементів хімічний елемент, хімічну символіку. Ознайомити учнів з поняттям абсолютної та відносної атомної маси, одиницею вимірювання відносної атомної маси — атомною одиницею маси (а.о.м.). Навчити визначати відносну атомну масу за періодичною системою

9

Багатоманітність речовин. Метали й неметали

Увести поняття про багатоманітність речовин. Дати елементарну класифікацію елементів на метали та неметали, їх поширення в природі. Навчити розрізняти металічні й неметалічні елементи за їх положенням у періодичній системі. Показати суттєву відмінність фізичних і хімічних властивостей металів і неметалів

10 Прості та складні речо- Поглибити знання учнів про класифікавини цію речовин за складом їх молекул. Дати поняття про прості та складні речовини. Навчитися розрізняти поняття «хімічна сполука» і «суміш речовин», «проста речовина» і «хімічний елемент». Навчити аналізувати якісний склад простих і складних речовин 11 Хімічні формули речовин

Закріпити знання про прості та складні речовини. Навчити записувати хімічні формули простих і складних речовин, користуючись хімічними знаками й індексами. Навчитися читати хімічні формули речовин, визначати їх якісний і кількісний склад

12 Валентність хімічних елементів

Визначити поняття «валентність» як здатність атомів утворювати хімічні сполуки. Ознайомити учнів зі значенням валентностей окремих атомів. Показати найпростіші способи визначення валентності за періодичною системою. Навчити визначати валентність атомів одного елемента за валентністю іншого в сполуках, що утворені атомами двох хімічних елементів (бінарних сполуках)

13 Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності за формулами ��інарних сполук

Продовжити формування вміння складати хімічні формули бінарних сполук на основі валентності й визначати валентність атомів хімічних елементів за формулами. Узагальнити й поглибити знання про зміст хімічної формули, склад простих і складних речовин. Підготовка до тематичного оцінювання

14 Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Початкові хімічні поняття»

Виявити рівень засвоєння основних понять, термінів, правил; визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми

15 Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хімічною формулою

Поглибити поняття про хімічну формулу, її використання для розрахунків. Дати поняття про відносну молекулярну масу. Формувати вміння й навички обчислення за хімічними формулами. Навчити визначати відносну молекулярну масу простих і складних речовин за їх формулами

3

Лабораторний дослід 1. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин

Домашнє Призавдання мітки


№ з/п

Тема уроку

Цілі уроку

Хімічний експеримент

16 Масова частка елемен- Закріпити знання про хімічні формули, та в речовині уміння обчислювати відносну молекулярну масу. Поширити знання з математики про частки на обчислення масової частки елемента в складі речовини. Навчити обчислювати масову частку елемента в складній речовині, використовувати поняття «масова частка» для розв’язання задач на визначення хімічних формул 17 Обчислення масової частки елемента в складі речовини. Розв’язування задач на визначення хімічних формул за масовою часткою елемента, що входить до складу речовини

Поглибити знання учнів про масові частки елемента в складі речовини. Удосконалити практичні навички обчислення масової частки речовини, розв’язання задач на визначення хімічної формули за масовою часткою елементів, що входять до складу молекули речовини. Оцінити рівень засвоєння вмінь і навичок використання поняття про масову частку елемента в складі речовини

18 Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують

Повторити й поглибити знання про фізичні та хімічні явища, з’ясувати їх суттєві відмінності. Сформувати поняття про хімічні реакції як спосіб вираження хімічного явища. З’ясувати ознаки хімічної реакції та умови їх виникнення за експериментальними даними. Удосконалити навички роботи з хімічними речовинами й лабораторним обладнанням

19 Практична робота 2. Дослідження фізичних і хімічних явищ

Продовжити формування навичок роботи з хімічними речовинами й лабораторним обладнанням. Перевірити знання правил техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Поглибити знання про фізичні та хімічні явища, умови перебігу, ознаки хімічних реакцій на підставі експериментальних даних. Визначити рівень засвоєння знань про хімічні реакції

20 Фізичні й хімічні властивості речовини. Як вивчають хімічні сполуки та явища. Спостереження й експеримент у хімії

Узагальнити й поглибити знання учнів про властивості речовин із попередніх курсів «Природознавство» і «Фізика». Ознайомити учнів із методами вивчення хімічних сполук і явищ. Дати поняття про спостереження й експеримент як методи дослідження фізичних і хімічних властивостей речовин і явищ у хімії

Лабораторний дослід 2. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин

21 Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин

Вивчити закон збереження маси речовин як один з основних законів природи. Показати роль учених-хіміків А. Лавуазьє, М. Ломоносова в розкритті цього закону як форми наукових знань про природу. Пояснити значення закону збереження маси речовини в хімії. Дати пояснення хімічних рівнянь як підтвердження закону збереження маси речовини

Демонстрація 10. Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин

22 Хімічні рівняння

Повторити й розширити знання про хімічні реакції. Сформувати поняття про хімічне рівняння як умовне зображення хімічної реакції. Формувати вміння й навички складання рівнянь хімічних реакцій, розстановки коефіцієнтів на підставі закону збереження маси речовини, читання хімічних рівнянь

Лабораторний дослід 3. Проведення хімічних реакцій

4

Демонстрація 4–8. Хімічні реакції, що супроводжуються: виділенням газу; випадінням осаду; зміною забарвлення; появою запаху; тепловим ефектом

Домашнє Призавдання мітки


№ з/п

Тема уроку

Цілі уроку

Хімічний експеримент

23 Узагальнення й систематизація знань з теми «Початкові хімічні поняття»

Узагальнення та систематизація знань про початкові хімічні поняття, хімічні формули, хімічні реакції. Підготовка до тематичного оцінювання

24 Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Початкові хімічні поняття». Контрольна робота № 1

Узагальнити й систематизувати знання з теми. З’ясувати рівень засвоєння основних понять і законів. Визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Початкові хімічні поняття» Тема 2. Прості речовини метали й неметали (10 год)

25 Оксиген. Кисень. Склад його молекули, фізичні властивості

Повторити класифікацію речовин. Закріпити поняття про елементи-неметали та прості речовини на прикладі Оксигену й кисню. Дати поняття про хімічний елемент Оксиген і просту речовину кисень. Ознайомити з історією відкриття кисню, його поширенням у природі, фізіологічною дією й фізичними властивостями

26 Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори

Сформувати уявлення про реакції розкладу та каталізатор на прикладі реакцій одержання кисню в лабораторії. Підготувати учнів до практичної роботи

Демонстрація 11. Одержання кисню з калій перманганату. Демонстрація 12. Одержання кисню з гідроген пероксиду. Демонстрація 13. Збирання кисню шляхом витіснення води. Демонстрація 14. Виявлення кисню

27 Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором. Реакція сполучення

Вивчити хімічні властивості кисню на прикладі взаємодії з вугіллям, сіркою, фосфором. Закріпити й розширити знання про хімічні реакції, складання рівнянь хімічних реакцій. Дати уявлення про реакції сполучення, окиснення. Дати поняття про оксиди як продукти окиснення елементів металів і неметалів

Демонстрація 15. Спалювання неметалів (фосфору, вуглецю, сірки) у повітрі та кисні

28 Практична робота 3. Одержання кисню в лабораторії та вивчення його властивостей

Перевірити знання техніки безпеки під час виконання практичної роботи. Продовжити розвивати навички роботи з хімічними речовинами й лабораторним обладнанням. Навчити складати прилад для одержання газів, збирати гази шляхом витіснення повітря й води. Формувати вміння й навички проведення хімічного експерименту й аналізу явищ, що спостерігаються, робити висновки в ході практичної роботи

29 Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення і припинення горіння

Розширити й поглибити знання учнів про процес горіння. З’ясувати умови виникнення і припинення горіння, механізм дії засобів пожежегасіння, заходи протипожежної безпеки в побуті й на виробництві. Розвивати вміння складати рівняння хімічної реакції взаємодії кисню з простими речовинами. Поглибити знання про складні речовини на прикладі оксидів, навички складання бінарних сполук

5

Домашнє Призавдання мітки


№ з/п

Тема уроку

Цілі уроку

Хімічний експеримент

30 Поширеність та кругообіг Оксигену в природі. Застосування кисню, його біологічна роль

Узагальнити й систематизувати знання про хімічний елемент Оксиген та просту речовину кисень. Розглянути поширеність і кругообіг Оксигену в природі. З’ясувати біологічну роль Оксигену. Виявити рівень засвоєння основних понять, навичок складання хімічних рівнянь

31 Ферум. Залізо. Фізичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою

Поглибити знання про елементи-метали та прості речовини на прикладі Феруму та заліза. Ознайомити учнів з фізичними та хімічними властивостями заліза; взаємодією з киснем, сіркою. Розширити знання про реакції заліза з простими речовинами

32 Поширеність Феруму в природі. Застосування заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах

Закріпити знання про фізичні й хімічні властивості заліза. Ознайомити з поширеністю Феруму в природі, застосуванням заліза. Поглибити знання учнів про хімічні явища на прикладі іржавіння заліза. Ознайомити зі способами запобігання іржавінню

33 Прості речовини кисень і залізо

Узагальнити й систематизувати знання учнів про прості речовини метали й неметали. Визначити рівень засвоєння знань про фізичні й хімічні властивості металів і неметалів на приладі кисню й заліза. Підготувати учнів до тематичного оцінювання

34 Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Прості речовини метали й неметали». Контрольна робота № 2

Визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Прості речовини метали й неметали»

35 Підсумковий урок

Провести аналіз тематичного оцінювання й коригування знань учнів. Підбити підсумки за І семестр

6

Лабораторний дослід 4. Вивчення фізичних властивостей заліза. Демонстрація 16. Взаємодія заліза із сіркою. Демонстрація 17. Спалювання заліза в кисні

Домашнє Призавдання мітки


Клас

Дата проведення уроку

Вступ Урок 1 Т��ма. Хімія — наука про природу. Хімія в навколишньому світі Цілі уроку: пояснити, що саме вивчає хімія; показати місце хімії серед наук про природу; пояснити цілі й завдання хімії; сформувати знання про роль хімічної науки в розвитку народного господарства, житті людини; сформувати в учнів поняття про хімію, предмет вивчення хімії, діалектикоматеріалістичний світогляд, найбільш загальні поняття про закони природи; повторити відомості про речовини та хімічні елементи, вивчені в курсі «Природознавство». Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна евристична бесіда. Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу Знайомство з класом, вступне слово вчителя, загальні уявлення про структуру курсу хімії в школі, оголошення теми уроку, його плану й основних цілей. ІІ. Вивчення нового матеріалу Що вивчає предмет «хімія»? (Евристична бесіда) — З чого складається земля під нашими ногами, сонце над головою, будинки, машини, рослини й наше власне тіло? — Спробуйте самі назвати предмети, що так чи інакше не пов’язані з хімією. Яка розмаїтість властивостей панує серед цієї незліченної безлічі хімічних речовин! Одна має неймовірну твердість, інша може бути розчавлена слабкою рукою дитини. В однієї речовини смак солодкий і ніжний, інша обпікає язик вогнем. Є речовини прозорі, блискучі, матові, брудно-сірі, сніжно-білі. — Наведіть приклади розмаїтості властивостей речовин. У природі все перебуває у вічному русі. Тисячі перетворень постійно відбуваються з речовинами. Одні речовини зникають, а замість них з’являються інші. — Спробуйте запропонувати хімічні перетворення з навколишнього життя. На вигляд ця нескінченна зміна незліченної кількості речовин відбувається начебто без будь-якого порядку, але насправді це не так. Люди вже давно здогадалися, що за надзвичайною розмаїтістю природи приховуються єдність і простота. Було доведено, що всі тіла містять у собі ті самі найпростіші складові частини, які одержали назву «елементи». Елементів зовсім небагато. Але вони здатні з’єднуватися один з одним у незліченних комбінаціях і сполученнях. Звідси й така надзвичайна різноманітність речовин, що трапляються на землі. — Наведіть приклади такої гармонії в природі? (Алфавіт, що містить 32 літери, складає всі слова нашої мови, поеми та вірші, повісті й казки. У музиці поєднання тих самих семи нот і тонів народжують тисячі мелодій) Елементи були виявлені не відразу. Багато які з них відомі людям із давніх часів, але минули століття, поки зрозуміли, що це справді елементи, а не складні речовини. — Які ви можете назвати хімічні елементи? І навпаки, деякі складні речовини тривалий час приймали за елементи, тому що хіміки не знали, що їх можна розкласти. А деякі елементи так рідко траплялися на шляху людини або так приховалися від її очей, що відшукати їх коштувало величезних зусиль. Пошуки елементів велися вченими сотні років. 7


Багато праці було докладено при цьому, багато виявлено розуму й винахідливості. А ми маємо вивчити це за 4,5 року. Хімія — це наука про речовини та їх перетворення. Хімія не лише копіює природу, наслідує її, а і з кожним роком усе більше починає перевершувати її. Народжуються тисячі й десятки тисяч речовин, не відомих природі, з властивостями, дуже корисними та важливими для людини. Перелік добрих справ, які робить хімія, воістину невичерпний. Адже всі прояви життя супроводжуються величезною безліччю хімічних процесів. Пізнати суть життєдіяльності без хімії, без знання її закономірностей неможливо. Хімія годує нас, одягає, взуває, надає блага, без яких неможливе сучасне цивілізоване суспільство. ІІІ. Закріплення нового матеріалу Що вивчає наука хімія? Наведіть приклади знайомих вам речовин, що мають різні властивості. Робота з опорною схемою Тема. Предмет хімія. Завдання хімії Хімія — це наука про ___________________________________________________ ______________________________________________________________________

Завдання хімії

Галузі сучасної хімії

IV. Підбиття підсумків V. Домашнє завдання Прочитати параграф і відповісти на запитання. Творче завдання. Підготувати розповідь з теми «Яким було б життя, якби люди не знали хімії».

8


Клас

Дата проведення уроку Урок 2

Тема. Короткі відомості з історії хімії Цілі уроку: вивчити основні етапи становлення хімії як науки; назвати найвидатніших хіміків та охарактеризувати їхні внески в науку; повторити відомості про речовини, вивчені в курсі «Природознавство». Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь учителя, бесіда. Обладнання: комплект портретів учених-хіміків. Хід уроку І. Організація класу Перевірка домашнього завдання. Відповіді на запитання до параграфа. Заслуховування підготовлених розповідей із заданої теми. ІІ. Вивчення нового матеріалу Короткі відомості з історії хімії Розповідь учителя за планом Тільки-но люди навчилися обробляти камені, вони помітили, що іноді природа речовин змінюється: блискавка могла запалити ліс, дерево горіло, і на місці пожежі людина знаходила чорну золу. Тільки-но людина навчилася розпалювати та підтримувати вогонь, вона одержала можливість здійснювати хімічні перетворення деяких речовин. М’ясо можна було зварити, і воно змінювало колір, смак, ставало м’якшим. 1. Згадайте з історії приклади використання давніми людьми хімії. 2. Які перші метали навчилася використовувати людина? 3. Хімія в Давньому Єгипті. 4. Грецькі вчені та їх елементи-стихії. 5. Грецька атомістика. 6. Що таке «алхімія», як вона виникла? 7. Надбання експериментальних дослідів арабських алхіміків. 8. Початок хімії як науки. 9. Деякі відомі вчені-хіміки. (Звертаємося до портретів відомих учених-хіміків, як іноземних, так і вітчизняних.) 10. Розділи сучасної хімії. Предмет вивчення хімії — хімічні елементи та їх сполуки, хімічні перетворення різноманітних сполук і закономірності, що регулюють ці перетворення. (Записуємо визначення в зошитах.) Отже, хімія  — наука про речовини, перетворення речовин і явища, що їх супроводжують. ІІІ. Закріплення нового матеріалу IV. Підбиття підсумків V. Домашнє завдання Прочитати параграф і відповісти на запитання. Творче завдання. Підготувати повідомлення про вчених-хіміків.

9


Клас

Дата проведення уроку Урок 3 Тема. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з устаткуванням кабінету хімії і лабораторним посудом Цілі уроку: ознайомити учнів із правилами поводження на уроках хімії, під час демонстрацій, лабораторних і практичних робіт, техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті, роботи з лабораторним устаткуванням, з рідкими, твердими й газоподібними речовинами, надання першої медичної допомоги в разі потрапляння різних небезпечних речовин на шкіру, в очі, дихальні шляхи; ознайомити з основним устаткуванням кабінету хімії, штативом, нагрівальними приладами, лабораторним посудом. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь учителя, бесіда. Обладнання: комплект плакатів з техніки безпеки та правил поведінки в кабінеті хімії, хімічне устаткування (штатив, пробірки, колби, склянки з рідкими та твердими реактивами). Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання Відповіді на запитання до параграфа. Заслуховування підготовлених розповідей із заданої теми. ІІІ. Вивчення нового матеріалу «Широко простирає хімія руки свої в справи людські» (Д. І. Менделєєв). Щодня нас оточують мільйони хімічних речовин. Чи завжди ми правильно поводимося з ними? Хімія не прощає помилок. Тому перше, що потрібно знати, перш ніж вивчати хімію, — як правильно використовувати хімічні речовини та які небезпеки в них таяться. Правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті Розповідь учителя Багато хімічних речовин їдкі — можуть спричинити опіки. Трапляються отруйні речовини. Деякі речовини легко загоряються або є вибухонебезпечними. Тому під час роботи з речовинами слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки, перелік яких є в кожному хімічному кабінеті. Робота з підручником, коментоване читання Перше правило, якого слід суворо дотримуватися в кабінеті хімії: якщо ви помітили яку-небудь несправність у приладах, тріщини в скляних посудинах, загоряння в кабінеті, якщо ви пролили або розсипали якісь реактиви, ви повинні негайно сповістити про це вчителя. У випадку будь-якої неординарної ситуації не панікувати, а суворо й неухильно виконувати всі вказівки вчителя. (Розповідь супроводжується демонстрацією нескладного хімічного устаткування, зразками хімічних реактивів.) Коротко ознайомимося з основними правилами. Поговоримо про те, як не можна поводитися в кабінеті хімії. (Клас розглядає плакати із ситуаціями в кабінеті хімії і вибирає правильні відповіді, учитель коментує вибір відповіді.) А тепер кілька жартівливих порад. (Учитель зачитує уривки зі шкідливих порад.) IV. Закріплення вивченого матеріалу. Підбиття підсумків V. Домашнє завдання Вивчити правила техніки безпеки. 10


Клас

Дата проведення уроку Урок 4

Тема. Практична робота 1. Правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Прийоми роботи з лабораторним посудом і нагрівальними приладами. Будова полум’я Цілі: сформувати початкові навички практичної роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням; перевірити знання техніки безпеки під час виконання практичної роботи в кабінеті хімії; сформувати вміння використовувати лабораторний посуд, лабораторний штатив, нагрівальний прилад; формувати навички й уміння проведення хімічного експерименту й аналізу явищ, що спостерігаються, робити висновки в ході практичної роботи. Тип уроку: практичне застосування знань, умінь і навичок. Форма роботи: виконання експерименту, складання звіту, висновки. Обладнання: прилад для одержання газів, нагрівальний прилад, лабораторний штатив, набір лабораторного посуду. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, під час проведення хімічного експерименту, інструктаж перед початком практичної роботи Щоб бути допущеним до практичної роботи, необхідно виконати тестові завдання за варіантами й розшифрувати «ключ» до роботи. Варіант І 1. Входити до кабінету хімії можна: а) без дозволу вчителя; б) з дозволу вчителя; в) з дозволу старости класу. 2. Під час роботи на робочому столі можуть знаходитися: а) портфель; б) верхній одяг; в) бутерброд; г) підручник хімії; д) письмове приладдя. 3. Під час роботи слід використовувати тільки реактиви в склянках: а) без етикеток; б) з етикеткою, на якій написано формулу й назву речовини. 4. Залишки реактивів: а) необхідно виливати або висипати назад у склянку, з якої вони були взяті; б) не можна виливати або висипати назад у банку, в якій вони містилися; в) слід віддати лаборанту; г) можна злити або зсипати разом в одну склянку. 5. Нагріваючи пробірку, необхідно: а) тримати її пробіркотримачем; б) тримати її руками; в) направляти отвором до себе; г) направляти отвором на товариша; д) направляти вбік від усіх. 6. На смак: а) можна куштувати всі реактиви; б) не можна куштувати жодні речовини; в) можна куштувати деякі речовини. 7. Після закінчення роботи: а) можна залишити неприбраним робоче місце; б) слід самому прибрати робоче місце; в) необхідно вимити руки; г) усі невикористані реактиви злити або зсипати разом в одну склянку. 11


Варіант ІІ 1. На робочому місці: а) слід підтримувати порядок; б) може бути безладдя; в) можна тримати зайві речі. 2. Виконувати досліди потрібно: а) спокійно; б) швидко; в) стоячи; г) сидячи; д) голосно розмовляючи. 3. Виконувати необхідно тільки ті досліди, що: а) хочеться виконати самому; б) дозволені вчителем або погоджені з ним. 4. Для дослідів необхідно: а) різні речовини набирати однією і тією ж ложкою або піпеткою; б) набирати кожну речовину окремою ложкою або піпеткою; в) набирати речовини в кількостях, зазначених в інструкції; г) набирати речовини так, щоб заповнити пробірку цілком. 5. Посуд, з якого взяли реактиви, слід: а) відразу закрити й поставити на місце; б) поставити на місце, не закриваючи пробкою; в) закрити й поставити на місце після виконання всіх дослідів. 6. Щоб пробірка не перегрілася і не лопнула: а) її нагрівають тільки внизу; б) її нагрівають тільки вгорі; в) спочатку прогрівають усю пробірку, а потім ту її частину, де знаходиться речовина. 7. У разі потрапляння речовин в очі або на руки необхідно: а) промити уражене місце великою кількістю води; б) протерти ганчірочкою або долонею; в) повідомити вчителя; г) розповісти товаришеві. Ключі Варіант І Варіант ІІ

Б А

Д Д

Б Б

В Б

Д А

Б В

Б, В А, В

ІІІ. Виконання практичної роботи за інструкцією Інструкція до проведення практичної роботи Дослід № 1. Вивчення лабораторного штатива Розгляньте лабораторний штатив, ознайомтеся з його складовими. Закінчіть речення: 1) Основа штатива має велику площу і виготовлена з чавуна для того, щоб… 2) Стрижень необхідний для… 3) Муфта необхідна для… 4) Лапка тримача необхідна для… 5) Кільце штатива призначене для… 6) Гвинт тримача необхідно закрутити так, щоб пробірки не… Дослід № 2. Ознайомлення з лабораторним посудом Ознайомтеся з лабораторним посудом на вашому столі. Запишіть у зошиті назви лабораторного посуду та його призначення. Дослід № 3. Ознайомлення з нагрівальними приладами, правилами користування ними, будовою полум’я Будова полум’я 1) Нижня зона: відбувається змішування газів з повітрям (t = 350 °С). 2) Середня зона, найяскравіша: тут розкладаються карбоновмісні речовини й часточки вуглецю сильно розігріваються і випромінюють світло (t = 1 540 °С). 3) Зовнішня частина полум’я, найгарячіша: відбувається цілковите згоряння газів з утворенням вуглекислого газу й води (t = 1 550 °С). Зробіть узагальнюючий висновок про правила поведінки в кабінеті хімії, правила користування лабораторним устаткуванням, нагрівальним приладом. IV. Оформлення звіту про здійснену роботу в зошиті V. Домашнє завдання Повторити правила поведінки в кабінеті хімії, правила техніки безпеки під час роботи з хімічним устаткуванням, нагрівальними приладами. 12


Клас

Дата проведення уроку

Тема 1. Початкові хімічні поняття Урок 5 Тема. Речовини. Чисті речовини та суміші Цілі уроку: повторити відомості про речовини, суміші та їхні властивості; навчити учнів розрізняти фізичні тіла, матеріали, речовини; повторити поняття «чисті речовини» та «суміші», основні способи розділу сумішей; продовжити знайомство з лабораторним устаткуванням і методикою проведення хімічного експерименту. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: бесіда, розповідь, демонстрації, самостійна робота з опорною схемою, робота в групах. Обладнання: хімічні склянки, фільтр, лійка, ділильна лійка, холодильник, дистилятор, крейда, вода, рослинна олія. Хід уроку І. Організація учнів ІІ. Перевірка домашнього завдання Фронтальна бесіда 1. Що вивчає хімія? 2. Що називають фізичним тілом? 3. Що називають хімічною речовиною? 4. Наведіть приклади фізичних тіл і хімічних речовин. (Цвях — залізо, свічка — парафін, стілець — деревина, ваза — скло) 5. З яких структурних частинок складаються речовини? (Атомів, молекул, йонів) 6. Згадаймо з курсу природознавства, чим відрізняються речовини одна від одної. (Фізичними та хімічними властивостями) 7. В якому агрегатному стані можуть перебувати речовини за нормальних умов? (Твердому, рідкому, газоподібному) ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Актуалізація опорних знань Наведіть приклади фізичних і хімічних властивостей речовин. Властивості речовин — це ознаки, за якими різні речовини подібні або відрізняються одна від одної

Фізичні (агрегатний стан, колір, смак, запах, тепло-, електропровідність, розчинність у воді, Ткип, Тпл, ρ та ін.)

Хімічні (здатність утворювати хімічні сполуки та взаємодіяти з іншими речовинами)

Речовини використовуються як матеріали для виготовлення фізичних тіл. Прокоментуємо ланцюжок: Речовина → матеріал → фізичне тіло. Наведіть приклади. (Кожен учень самостійно в зошиті проводить свій ланцюжок і розповідає в класі.) 2. Засвоєння нового матеріалу — Чи можна зустріти в природі чисті речовини? Наведіть приклади. (Алмаз, гірський кришталь та ін.) Більшість речовин у природі — суміші. 13


— Чим відрізняються чисті речовини від сумішей? Чиста речовина має постійний склад і постійні властивості. Суміші, навпаки, мають змінний склад; властивості окремих речовин у суміші зберігаються, а властивості суміші змінюються залежно від складу; суміш можна розділити на чисті речовини залежно від складу. Приклад: чисте золото — м’який метал (з історії — золоті монети). Сплави золота — суміші з іншими металами — досить міцні та зберігають форму. Але золото в цих сумішах, як і раніше, не розчиняється в кислотах і лугах. Суміші поділяються на однорідні й неоднорідні. Заповнимо таблицю: Однорідні

Неоднорідні

Частки речовин можна розрізнити (вода і пісок)

Частки речовин не можна розрізнити (чай з цукром)

— Наведіть свої приклади сумішей. (Учні записують у зошиті та розповідають у класі.) У курсі природознавства ми ознайомилися зі способами розділу сумішей. (Заповнюємо схему.) В основі розділу сумішей лежить той факт, що властивості речовин, які входять до складу суміші, зберігаються. — Які суміші можна розділити, використовуючи відстоювання і декантацію? yy Нерозчинних твердих речовин і рідини. yy Рідин, що не змішуються. (Показуємо крейду у воді, олію у воді.) Фільтрування: yy нерозчинні речовини в рідині з використанням фільтрів  — видаляє дрібні часточки нерозчиненої речовини. (Показуємо фільтрування.) Випарювання і кристалізація: yy розчинні речовини в рідині (наприклад, сіль із розчину). Дистиляція: yy розділення розчинних одна в одній рідин (спирт і вода). (Демонструємо установку для дистиляції рідини, дефлегматор, приклад — розділення нафти, що базується на різниці в температурах кипіння). 3. Робота в групах із закріплення Запропонуйте способи розділення нижченаведених сумішей; назвіть необхідне устаткування. Група 1: сіль + вода + крейда; Група 2: рослинна олія + вода + сіль. (Вважати, що сіль не розчиняється в рослинній олії.) Група 3: залізний порошок + вода + пісок. Група 4: тирса + вода + спирт. Коментування представниками груп свого шляху розв’язання проблеми, обмін думками з питання правильності й раціональності обраного шляху, коригування помилок. IV. Підбиття підсумків уроку На сьогоднішньому уроці ми згадали, що таке чиста речовина, суміш, як саме взаємозалежні між собою речовини, матеріали та фізичні тіла, чим відрізняються хімічні сполуки та суміші, основні способи розділення сумішей. V. Домашнє завдання Прочитати параграф. Відповісти на запитання до нього. Творчі завдання: 1) Запропонуйте спосіб розділення суміші: сіль + залізні ошурки + спирт + вода. 2) Складіть суміш з речовин з вашого оточення і запропонуйте спосіб її розділення.

14


Клас

Дата проведення уроку Урок 6

Тема. Атоми, молекули, йони. Хімічні елементи, їх назви та символи Цілі уроку: поглибити знання учнів про атоми й молекули як складні структурні частинки речовини; дати поняття про йони як заряджені частинки; на підставі будови атома дати поняття про хімічний елемент як визначений вид атомів; ознайомити учнів із сучасною українською номенклатурою; дати уявлення про поширення хімічних елементів у природі. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: евристична бесіда, розповідь, робота з опорною схемою. Обладнання: періодична система хімічних елементів. Хід уроку І. Організація учнів до роботи ІІ. Перевірка домашнього завдання 1. Заслуховуємо спосіб розділення суміші сіль + спирт + вода + залізні ошурки. yy Декантація і фільтрування. yy Дистиляція. yy Випарювання і кристалізація. 2. Кілька учнів на вибір пропонують свою суміш. Заслуховуємо спосіб розділення, обговорюємо запропонований варіант. ІІІ. Актуалізація опорних знань Згадаймо з курсів природознавства й фізики основні етапи розвитку вчення про будову атома. Евристична бесіда 1. Теорія атомів Демокрита. 2. Створення атомно-молекулярного вчення М. В. Ломоносовим і Дж. Дальтоном. 3. Ядерна модель будови атома Е. Резерфорда: yy Атоми складаються з позитивно зарядженого ядра й електронної оболонки. yy Заряд ядра атома й сумарний заряд усіх електронів однаковий. Атом електронейтральний. yy Електрони рухаються навколо ядра з різним запасом енергії, на різній відстані від ядра й утворюють енергетичні рівні. Розглядаємо схему будови атома. Гелій

Гідроген 1 1

4 2

H0 +1) 1e −

He2 2) 2e −

yy Ядро складається з протонів і нейтронів. yy Заряд ядра дорівнює порядковому номеру елемента в періодичній системі. (Заповнюємо схему.) Частинка атома

Позначення

Протон

p

Нейтрон

n

Електрон

e−

Маса

Заряд

Отже, підіб’ємо підсумок. Атом — дрібна електронейтральна частинка речовини, що складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів. 15


— А що буде, якщо кількість протонів і електронів у атомі буде різною? Він набуде заряду, причому якщо yy n p < ne , то негативного; yy n p > ne , то позитивного. Заряджені частинки називаються йонами. Позитивні йони — катіони, а негативні йони — аніони. Наприклад: H +  — позитивний йон Гідрогену (катіон Гідрогену); F −  — негативний йон Флуору (аніон Флуору). Зобразимо схему будови атомів і йонів Гідрогену та Флуору. H + +1)

H +1) −

0e −

F +9))

F − +9))

e

9e −

10e −

Самостійно заповнимо вільні місця: Na +11))

Na + +11))

S +8))

S −2 +8))

IV. Вивчення нового матеріалу Вид атомів з однаковим зарядом ядра називається хімічним елементом. Розгляньмо періодичну систему хімічних елементів. У ній з допомогою хімічних символів зображено всі хімічні елементи, відомі людині. Хімічні символи в такому вигляді запропонував шведський хімік Й. Я. Берцеліус. Вони позначають першу літеру латинської назви хімічних елементів. Якщо назви кількох елементів починаються з однакової літери, то до хімічного символу додають ще одну літеру. Ці позначення хімічних елементів є міжнародними та зрозумілими хімікам та іншим ученим у всьому світі. Крім хімічного символу елементи мають свої назви. Познайомимося з деякими з них за сучасною українською номенклатурою. (За підручником або схемою знайомимося з назвами, хімічними символами елементів і вимовою назв 20-ти елементів.) V. Закріплення нового матеріалу 1. Побудуймо схему будови атома Літію з допомогою періодичної системи. Порядковий номер — 3, отже, заряд ядра Li — +3, кількість електронів — 3. Схему можна зобразити так: Li +3)) 3e −

Самостійно складіть схему для Be. Порядковий номер — 4. Заряд ядра — +4. Кількість електронів — 4. Ве + 4)) 4e −

2. Знайдіть у періодичній системі позначення нижченаведених хімічних елементів: Ферум — Fe, Аурум — Au, Сульфур — S, Карбон — C. VI. Підбиття підсумків уроку Сьогодні ми з вами не лише повторили відомості про будову атома, але й довідалися багато нового. Зокрема: yy хімічний елемент — це вид атомів з однаковим зарядом ядра; yy йон — це заряджена частинка; yy довідалися назви хімічних елементів; yy ознайомилися з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва. VII. Домашнє завдання Прочитати параграф і відповісти на запитання. Творче завдання. Скласти схему будови атомів B, C, Al. 16


Клас

Дата проведення уроку Урок 7

Тема. Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва Цілі уроку: ознайомити учнів з будовою періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва; сформувати початкові навички визначення положення хімічного елемента в періодичній системі; продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: фронтальна бесіда, хімічний диктант, розповідь, самостійна робота. Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, повторення вивченого матеріалу 1. Хімічний диктант за назвами й хімічними символами елементів 2. Робота біля дошки Перевіряємо будову атома. ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Актуалізація опорних знань — Які відомості можна знайти про хімічний елемент у періодичній системі? 2. Знайомство з будовою періодичної системи Д. І. Менделєєва У такому вигляді, як ми користуємося сьогодні, періодична система хімічних елементів була запропонована в 1861 році Д. І. Менделєєвим — російським ученим-хіміком. Тоді було відомо лише 62 елементи, але всім знову відкритим елементам у ній знайшлося місце. Ця система хімічних елементів сьогодні відома в усьому світі й використовується в усіх країнах. У ній положення кожного хімічного елемента описується порядковим номером, номером групи й періоду, на перетинах яких він знаходиться. Поширено два варіанти таблиці: короткий і довгий. Розгляньмо ці варіанти. Елементи розташовуються в порядку зростання атомних мас і мають порядковий номер. Складений ряд елементів Д. І. Менделєєв поділив на короткі ряди, що починалися характерними металами (лужні метали) і закінчувалися типовими неметалами (галогени). Пізніше було відкрито інертні елементи (благородні гази), що завершують кожен ряд. Так сформувалися горизонтальні ряди — періоди. Періоди  — це горизонтальні ряди хімічних елементів. На сьогодні відомо сім періодів. І, ІІ, ІІІ — малі періоди, що складаються з одного ряду елементів. IV, V, VI, VII — великі періоди, що складаються з двох рядів елементів і можуть мати навіть більш ніж два ряди. Після розташування періодів один під одним утворилося вісім груп. Група — вертикальний стовпець елементів. У них зібрані елементи, що мають подібні хімічні властивості, хоча вони можуть відрізнятися за фізичними властивостями. Усередині групи елементи поділяються на головну й побічну групи. Наприклад, He знаходиться в I періоді, VIII групі, головній підгрупі. Особливу будову має VIII група. Її головна підгрупа — інертні гази, а побічна складається з трьох тріад. 17


У нижній частині системи винесено природні родини «лантаноїди» й «актиноїди». Розміщення елементів по групах і родинах полегшує їх вивчення. Знаючи будову і властивості одного з них, можна передбачити будову і властивості інших, що входять до цієї групи. ІV. Закріплення нового матеріалу 1. Назвіть період і групу, в якій знаходяться атоми: C, Al, F, Fe, Cu. 2. Тепер виконаємо завдання навпаки: ви по ланцюжку називаєте ім’я учня і положення атома в періодичній системі, а учень, чиє ім’я ви назвали, дає назву атома і складає нове завдання. Наприклад: yy II період, IV група, головна підгрупа — Si Силіцій; yy II період, V група, головна підгрупа — N Нітроген… 3. Ми вже знаємо, що порядковий номер дорівнює заряду ядра атома, а кількість електронів у атомі дорівнює порядковому номеру. За номером періоду визначається кількість енергетичних рівнів. Згадаймо, як ми записували будову атома на прикладі: О +8)) 8e–

Порядковий номер — 8; заряд ядра — +8, електронів — 8. Прокоментуйте схему будови атома Оксигену. 4. На додаток до вивчених елементів запишемо назви ще десятьох елементів, які необхідно вивчити до наступного уроку. 5. Заповніть пропущені клітинки в таблиці. Хімічний елемент

Al

Назва

Нітроген

Порядковий номер

9

Період

II

III

Група

III

I

Головна

Побічна

Підгрупа

V. Підбиття підсумків VI. Домашнє завдання Прочитати параграф і відповісти на запитання. Творче завдання. Підготувати повідомлення про історію виникнення назв хімічних елементів.

18


Клас

Дата проведення уроку Урок 8

Тема. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів Цілі уроку: розширити знання учнів про періодичну систему елементів; закріпити знання учнів про хімічний елемент, хімічну символіку; ознайомити учнів з поняттям абсолютної та відносної атомної маси, одиницею вимірювання відносної атомної маси — атомною одиницею маси (а.о.м.); навчити визначати відносну атомну масу за періодичною системою хімічних елементів. Тип уроку: коригування і засвоєння нових знань. Форми роботи: розповідь, самостійна робота, робота в групах. Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями за періодичною системою. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання Заслуховуються повідомлення учнів про історію виникнення назв деяких хімічних елементів. ІІІ. Актуалізація опорних знань Робота з періодичною системою в парах Кожна пара одержує кросворд — завдання за назвами хімічних елементів. Зашифровано слова: атом, молекула. Потрібно дібрати назви хімічних елементів з ІІ, ІІІ, IV, V періодів так, щоб у вертикальному стовпці було слово «атом». II

А

III

Т

IV

О

V

М

Дібрати назви хімічних елементів за першими літерами слова «молекула» і вказати порядковий номер цих елементів. Кожна група зашифровує свій результат. Наприклад: 12 76 57 63 6 92 3 18

М О Л Е К У Л А

агній сьмій антан йнштейній арбон ран ітій ргон

Шифр: 12-76-57-63-6-92-3-18. Групи обмінюються шифрами й за номерами елементів перевіряють, чи правильно дібрані назви. Оцінюється робота групи. IV. Вивчення нового матеріалу Атом — дрібна частинка речовини. Його розмір можна оцінити в 10−14 19


Якщо атом збільшити до розмірів друкарської крапки, то пропорційно збільшена людина матиме зріст близько 7 км. Тому дійсна (абсолютна) маса атома дуже маленька, наприклад: m (H ) = 1,66 ⋅ 10−27 кг; m (O ) = 2,66 ⋅ 10−26 кг;

m (C ) = 2,9 ⋅ 10−26 кг. Поняття атомної маси ввів у хімію ще Дж. Дальтон. Оскільки використовувати такі маленькі величини для розрахунків було незручно, запропонували використовувати не реальну, а відносну атомну масу. Як одиницю відліку тривалий час використовували атом Гідрогену як найлегший. Сьогодні за одиницю відліку приймають величину, що називається атомна одиниця маси (скорочено а.о.м.) і дорівнює 1/12 маси атома Карбону 126 C: 2,0 ⋅ 10−26 = 1,66 ⋅ 10−27 кг 12 Реальну масу кожного атома розділили на цю величину й одержали відносну атомну масу Ar , що показує, у скільки разів маса атома більша за 1/12 маси атома Карбону. Одиниця вимірювання  Ar   — а.о.м. Отже, у періодичній системі для кожного хімічного елемента зазначено не реальну, а відносну атомну масу. Наприклад: Ar (Fe ) = 55,847 а о м ≈ 56 а о м ; 1а о м =

Ar (Li ) = 6,941 а о м ≈ 7 а о м ;

Ar (Be ) = 9,012 а о м ≈ 9 а о м Ми будемо використовувати округлені значення.

V. Закріплення матеріалу Виконання тренувальних вправ. 1) Обчисліть відносну атомну масу Нітрогену, Оксигену, Сульфуру, якщо атомні маси цих атомів відповідно дорівнюють: 2,33 ⋅ 10−26 кг; 2,66 ⋅ 10−26 кг; 5,32 ⋅ 10−26 кг. Ar (N ) =

2,33 ⋅ 10−26 = 14,036 ≈ 14 (а о м ); 1,66 ⋅ 10−27

Ar (O ) =

2,66 ⋅ 10−26 = 16,024 ≈ 16 (а о м ); 1,66 ⋅ 10−27

Ar ( S ) =

5,32 ⋅ 10−26 = 32,048 ≈ 32 (а о м ) 1,66 ⋅ 10−27

2) З допомогою періодичної системи визначте округлені значення відносної атомної маси таких елементів: Флуор, Натрій, Фосфор, Хлор (35,5), Аргентум, Аурум. VІ. Підбиття підсумків уроку yy Яку нову характеристику атома ми сьогодні вивчили? yy Що показує відносна атомна маса? yy Як обчислити відносну атомну масу? VІІ. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання. Творче завдання. За періодичною системою знайти відносну масу, число протонів і нейтронів для атомів Неону, Магнію, Алюмінію, Калію і записати у формі таблиці.

20


Клас

Дата проведення уроку Урок 9

Тема. Розмаїтість речовин. Метали й неметали Цілі уроку: ввести поняття про різноманіття речовин; дати початкову класифікацію елементів на метали й неметали, їх поширення в природі; навчити розрізняти металічні й неметалічні елементи за їх положенням у періодичній системі; показати істотну відмінність фізичних і хімічних властивостей металів і неметалів. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: бесіда, евристична бесіда, розповідь, демонстрація, самостійна робота. Обладнання: зразки металів і неметалів, періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, кристалічні ґратки натрій хлориду, алмаза, вуглекислого газу, колекція «Метали». Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань Чотири учні описують на дошці будову атома. 20 10

24 12

Ne10 +10)) 10e

Mg12 +12)))

12e −

1) Скільки елементів знаходиться в періодичній системі? (Сто десять) 2) Які елементи трапляються переважно в космосі? (Н, Не) 3) Які елементи першими стали відомими людям? (Au, Ag, Cu, Fe, Sn, Pb, Hg) 4) Хто може пояснити, чому саме ці елементи першими навчилася використовувати людина? (Тому що вони траплялися у вільному стані, тобто не у вигляді сполук) 5) Речовин на Землі набагато більше, ніж елементів. Чому? (Елементи утворюють сполуки — молекули) 6) З яких частинок може складатися речовина? (Атоми, молекули, йони) Розповідь учителя Розгляньмо кристалічні ґратки. Алмаз: у вузлах ґраток — атоми Карбону С. Вуглекислий газ: у вузлах ґраток — молекули карбон(ІІ) оксиду CO2 Натрій хлорид: у вузлах ґраток йони — катіони Натрію Na + та аніони Хлору Cl− Отже, речовини можуть складатися як з окремих атомів, так і з молекул, або заряджених частинок — йонів. Тому Всі речовини поділяють на два види

Молекулярні (складаються з молекул) (цукор, вода у твердому, рідкому та газоподібному станах)

Немолекулярні (складаються з атомів, йонів та інших частинок) (графіт, алмаз, усі солі)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу Будова речовини залежить від природи хімічних елементів, що його утворюють. 21


Перша класифікація хімічних елементів за властивостями передбачає їх поділ на метали й неметали. Демонстрація 9. Розгляд зразків металів і неметалів Розгляньмо колекцію «Метали». 1. Які загальні властивості мають метали? yy Металевий блиск; yy сірі (крім міді); yy тверді; yy проводять електричний струм. 2. Розгляньмо зразки неметалів: сірка, графіт, ампула з кристалами I2 Додамо наші знання про N2 і O2 yy Крихкі; yy тверді або газоподібні; yy різні властивості. Запишемо приклади: Елементи

Метали Na, Ca, Al, Mg, Fe, Zn, Cu, Ba

Неметали S, P, Si, C, F, Cl, Br, H, N

Розгляньмо діаграму поширення елементів (урок 6). 1) Яких елементів у космосі більше  — металів чи неметалів? (Неметалів  — H, He) 2) Частка яких елементів більша в земній корі — металів чи неметалів? (Неметалів: ω(O) = 47 %; ω(Si) = 27,6 %) 3) А які елементи містяться в повітрі? (Неметали Нітроген, Оксиген у складі речовин N2 , O2 ) А тепер подивімося в періодичну систему. Умовна діагональ від Бору до Астату поділяє періодичну систему на дві частини: у нижній частині таблиці ліворуч від діагоналі знаходяться елементи-метали, а у верхній лівій частині знаходяться елементи-неметали (крім елементів побічних груп). Відомі також елементи, що в сполуках виявляють властивості як металів, так і неметалів. Вони називаються перехідними елементами. До них належать, наприклад, Fe, Ge та інші. Окрема група елементів — це елементи головної підгрупи VIII групи: He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn. Їх називають інертними, або благородними, елементами, оскільки вони не виявляють ні властивостей металів, ні властивостей неметалів. 3. Робота в парах Запропонуйте по п’ять прикладів елементів металів і неметалів з періодичної системи. Обміняйтеся знаннями й перевірте з допомогою періодичної системи, чи правильно виконане завдання в сусідніх пар. IV. Підбиття підсумків Оцінимо роботу пар. Підіб’ємо підсумки уроку, уточнимо: yy На які дві групи поділяються хімічні елементи? yy Як розрізнити за положенням у періодичній системі металічні й неметалічні елементи? yy Чи можна за властивостями — хімічними чи фізичними — розрізнити, метал чи неметал? V. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання. Творче завдання. Скласти таблицю відмінностей фізичних властивостей металів і неметалів на підставі матеріалу підручника і своїх спостережень. 22


Клас

Дата проведення уроку Урок 10

Тема. Прості та складні речовини Цілі: поглибити знання учнів про класифікації речовин за складом їх молекул; дати поняття про прості та складні речовини; навчити розрізняти поняття «хімічна сполука» і  «суміш речовин», «проста речовина» і «хімічний елемент»; навчити учнів аналізувати якісний склад простих і складних речовин. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь, лабораторні досліди, самостійна робота. Обладнання: зразки простих речовин (сірка, вугілля, залізо, алюміній), зразки складних речовин (вода, натрій хлорид, купрум(ІІ) оксид, цукор), пробірки, пробіркотримач, спиртівка, сірка, залізний порошок, магніт. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Перевірка домашнього завдання Складання таблиці класифікації хімічних елементів, порівняння властивостей металів і неметалів на дошці, коментарі учнів. yy Згадаймо, що таке молекула. (Молекула  — це дрібна частинка речовини, що має її властивості) yy З чого складається молекула? (З атомів) yy З однакових чи різних? (І з однакових, і з різних) ІІІ. Актуалізація опорних знань і виклад нового матеріалу Демонстрація Змішали порошок сірки й порошок заліза. yy Як можна розділити цю суміш? (Залізо в суміші зберігає свої магнітні властивості, то��у легко притягується магнітом) (Демонструємо, як залізо притягується до магніту.) yy Чому залізо не можна вилучити з цієї ж суміші після нагрівання? (Залізо прореагувало із сіркою) Запишемо рівняння: Fe + S → FeS Тепер і залізо, і сірка змінили свої властивості. Відбулася хімічна реакція, з атомів Сульфуру й Феруму утворилася речовина складу FeS. Речовини до проведення досліду складалися з однакових атомів S і Fe, після досліду речовина складається з молекул FeS. За якісним складом речовини поділяються на прості та складні. Речовини Прості

Складні

Прості — речовини, молекули яких складаються з атомів одного хімічного елемента. O2 , H2 , С, S8 , Fe (Індекс унизу праворуч указує на число атомів у молекулі.) Складні — речовини, молекули яких складаються з атомів двох і більше хімічних елементів. FeS, CO2 , H2SO4 , CaCO3 23


yy Вода — проста чи складна речовина? (Складна; складається з двох атомів Гідрогену й одного атома Оксигену — H2O ) Це можна довести шляхом розкладу води під дією електричного струму. Розгляньмо рисунок у підручнику, де зображено спеціальний прилад — електролізер, а рівнянням реакції записується так: струм 2H2O ел → 2H2 + O2

IV. Закріплення і поглиблення знань Робота з навчальною таблицею (див. Додаток до уроку на с. 26) 1) Морський бій. Учитель називає координату, учень — просту чи складну речовину під цими координатами. Опитування проводиться по ланцюжку для кожного учня. 2) Учні по вертикалі виконують завдання за таблицею. Варіант І: виписати десять формул простих речовин. Варіант ІІ: виписати десять формул складних речовин. Варіанти обмінюються виконаними завданнями й перевіряють. 3) На дошці виписані формули простих і складних речовин двох учнів, які першими виконали завдання. Усі учні по ланцюжку читають записи, аналізуючи якісний склад написаних речовин. V. Інструктаж із безпеки життєдіяльності Лабораторний дослід № 1 «Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин» В учнів на столі зразки: простих речовин: сірка, залізо, вугілля, алюміній; складних речовин: вода, натрій хлорид, купрум(ІІ) оксид, цукор. 1) Розгляньте речовини та відзначте: yy агрегатний стан; yy колір; yy відношення до води; yy запах. 2) Зробіть висновок про фізичні властивості простих і складних речовин. 3) Ґрунтуючись на власному досвіді, запропонуйте можливі способи застосування цих речовин. 4) Чи можна за зовнішнім виглядом судити про приналежність речовини до простих чи складних речовин? Учні записують у зошитах спостереження й оформляють їх у вигляді таблиці, окремо для простих і складних речовин. VI. Оцінювання роботи на уроці, підбиття підсумків За якісним складом усі речовини поділяються на прості та складні. Складні речовини істотно відрізняються від суміші речовин. Складні та прості речовини відрізняються за фізичними й хімічними властивостями. VII. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання, повторити назви й хімічні символи елементів. Виписати з підручника п’ять формул складних речовин і описати їх якісний склад.

24


Клас

Дата проведення уроку Урок 11

Тема. Хімічні формули речовин Цілі: закріпити знання учнів про прості та складні речовини; навчити записувати хімічні формули простих і складних речовин, використовуючи хімічні символи та індекси; навчити читати хімічні формули речовин, визначати їх якісний і кількісний склад; навчити використовувати поняття «хімічна формула»; «індекс»; «коефіцієнт». Тип уроку: поглиблення і систематизація знань. Форми роботи: бесіда, самостійна робота з навчальною таблицею, групова робота з таблицею. Обладнання: періодична система хімічних елементів, навчальна таблиця. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань Два-три учні записують на дошці вибрані ними формули складних речовин. Витираємо однакові, щоб не повторювалися. Ще два-три учні дописують тільки ті формули, яких ще немає на дошці. Таким чином, на дошці записані 10–12 формул речовин. ІІІ. Одержання і закріплення знань про хімічні формули Хімічна символіка — це алфавіт для складання формул хімічних сполук — «хімічних слів». Крім символів хімічних елементів, що наведені в періодичній системі хімічних елементів, для запису формул використовують індекси, які вказують число атомів у молекулі, простій або складній речовині. Отже, хімічна формула  — це умовний графічний запис молекули простої або складної речовини з допомогою хімічних символів та індексів. У кожної речовини є тільки одна хімічна формула. 1) Що показує хімічна формула? Атоми яких хімічних елементів входять до складу молекули речовини, або скільки атомів кожного хімічного елемента входить до складу молекули речовини. Наприклад, запис CO2 означає, що молекула вуглекислого газу складається з одного атома Карбону і двох атомів Оксигену, читається CO2 Розгляньмо і прочитаймо по ланцюжку формули речовин, написані на дошці. (Учні по черзі читають формули.) 2) Як показати визначену кількість молекул? Для цього використовують коефіцієнти — додатні цілі числа, що показують кількість молекул. Наприклад, запис 5CO2 означає п’ять молекул вуглекислого газу, 2CO2  — дві молекули вуглекислого газу, а CO2  — одну молекулу. Запишіть: yy чотири молекули води — 4H2O; yy десять молекул кисню — 10O2 ; yy три молекули водню — 3H2 ; yy п’ять атомів Сульфуру — 5S. 3) Повернімося до молекул складних речовин на дошці. Один з учнів у довільному порядку розставляє перед формулами речовин невеликі цілі числа. Чи змінилася кількість атомів кожного хімічного елемента в молекулі? Ні. А якщо взяти не одну молекулу, а ту кількість, на яку вказує коефіцієнт? Наприклад: 4H2O   — в одній молекулі, як і раніше, два атоми Гідрогену, але в чотирьох молекулах їх вісім. 25


Давайте порахуємо кількість атомів у наших складних речовинах на дошці. По ланцюжку у зворотному порядку називаємо кількість атомів кожного елемента в n молекул речовини. IV. Самостійна робота за навчальною таблицею до уроку 10 Учень одержує завдання в одному зі стовпців А, Б, В, Г, Д, Е записати кількість атомів у молекулах простих і складних речовин. Як коефіцієнт прийняти цифру  — номер рядка. У такий спосіб учні описують формули 12 речовин. Учитель протягом самостійної роботи коригує дії учнів. Робота перевіряється й оцінюється. V. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання. Додаток до уроку 10 Навчальна таблиця 1 № з/п

А

Б

В

Г

Д

Е

1

S

P

K2 SO4

CO

FeCl2

CO2

2

HNO3

Li

Ag2O

CuSO4

H2 SO4

CaO

3

NaCl

Ca (OH )2

Sr (OH )2

Na 2 SiO3

Hg

HgO

4

C4 H10

H2 SO3

Mg

FeCl3

C6 H12O6

Al2O3

5

K2 O

Na 2O

ZnO

BaCl2

FeS

SnO2

6

FeS2

Fe

BaSO3

C3 H8

N2

LiOH

7

K3 PO4

MgSO4

P2O5

Cu (OH )2

Rb

SnF4

8

Br2

Cl2O7

NaCl

HI

KMnO4

H3 PO4

9

Fe (OH )3

Cr2O3

Ca

PbS

Mg (OH )2

CaCO3

10

LiCl

K2ZnO2

Fe2O3

AgCl

N2 O 5

Cl2

11

HF

H2 S

NaOH

O2

FeO

SrSO4

12

ZnS

Ca 3 P2

Al4 C3

CH4

Mn

Fe2O3

Додаток до уроку 15 Навчальна таблиця 2 № з/п

Варіанти І

ІІ

ІІІ

IV

1

Ca (NO3 )2

S

KOH

P2O5

2

H2 SO4

Zn (OH )2

SO3

CaO

3

Ca (OH )2

Na 2 SO3

KNO3

CuSO4

4

SiO2

BaO

HNO3

P

5

Al (OH )3

KOH

K

Zn (OH )2

6

Hg

H2 SO3

Na 2 SO4

Ag

7

CaO

Na

FeO

H3 PO4

8

FeSO4

BaCl2

Cu

NaOH

9

P2O5

Cu

Al (OH )3

Ba

10

Ca

SO2

K2 O

Na 3 PO4

26


Клас

Дата проведення уроку Урок 12

Тема. Валентність хімічних елементів Цілі: визначити поняття «валентність» як здатність атомів утворювати хімічні сполуки; ознайомити учнів зі значеннями валентностей окремих атомів; показати учням найпростіші способи визначення валентності за періодичною системою; навчити визначати валентність атомів одного елемента за валентністю іншого в бінарних сполуках. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь, тренувальні вправи. Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хід уроку І. Організація учнів ІІ. Мотивація навчальної діяльності та засвоєння нових знань 1) Що таке хімічна формула? 2) Що таке молекула? 3) Яку інформацію можна одержати про молекулу з хімічної формули? 4) Як скласти формулу хімічної сполуки? (Потрібно знати, з атомів яких хімічних елементів складається молекула цієї речовини. Необхідно знати кількість атомів кожної речовини) 5) Чому атоми хімічних елементів утворюють молекули в суворо визначеному співвідношенні? (Атоми мають властивість, що визначає здатність атома певного хімічного елемента приєднувати визначене число атомів інших елементів) Ми будемо називати цю здатність валентністю. За одиницю валентності приймають валентність атома Гідрогену. Вона дорівнює 1. Вважають, що Гідроген у сполуках одновалентний. За кількістю атомів Гідрогену, що може приєднати атом, можна визначити його валентність. Наприклад, HCl: у Хлору в цій сполуці валентність І, тому що він приєднує один атом Гідрогену. За правилом: сума одиниць валентностей атомів одного елемента дорівнює сумі одиниць валентностей іншого елемента. H2S  — у Сульфуру в цій сполуці валентність ІІ; PH3  — у Фосфору валентність ІІІ; CH4  — у Карбону валентність IV. ІІІ. Формування і закріплення вмінь Тренувальні вправи на визначення валентностей за формулами бінарних сполук Слід відзначити, що багато які з атомів не мають постійної валентності. Наприклад, атом Карбону в сполуках може виявляти валентності ІІ і IV: CO і CO2 Атом Оксигену О має в більшості своїх сполук з іншими елементами валентність ІІ. II II

CO

IV II

C O2

— У чому причина відмінності цих двох формул? (У валентності атома Карбону) Для визначення вал��нтності елементів можна використати періодичну систему. Для цього скористаймося такими рекомендаціями: 27


yy для атомів елементів І, ІІ, ІІІ груп головної підгрупи валентність завжди дорівнює номеру групи; yy для атомів елементів IV, V, VI, VII груп головної підгрупи найбільша валентність у сполуках з Оксигеном дорівнює номеру групи; yy для атомів елементів IV, V, VI, VII груп головної підгрупи валентність у сполуках з Гідрогеном дорівнює 8 мінус номер групи; yy для атомів елементів зі змінною валентністю валентність указується в дужках поряд з назвою або хімічним символом елемента; yy валентність можна розрахувати за валентністю атома з відомою валентністю в бінарних сполуках. Разом із класом виконуємо завдання. 1) Розрахуйте валентність атомів у сполуках за валентністю атома Гідрогену. IV

I

III

I

I

II

III

II

SiH4 , NH3 , H2 S 2) Розрахуйте валентність атомів у сполуках з Оксигеном. II

II

I

II

Ca O , Na 2 O , Al2 O3 3) Робота в парах Пари одержують картку з номером валентності. — Виберіть з переліку сполуки Оксигену з атомами хімічних елементів з валентністю: пара 1 — II; пара 2 — III; пара 3 — IV; пара 4 — V; пара 5 — I; пара 6 — VI; пара 7 — VII. Список сполук у всіх однаковий: Cr2O3 , K2O , FeО, Fe2O3 , As2O5 , Cl2O7 , CrO3 , Li2O , HgО, SiO2 , P2O5 , SO3 , PbO2 , Mn2O7 Представник пари, яка швидше за інших виконала завдання, виписує формули своєї групи на дошці під відповідним номером валентності: І

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

VII

Li2O

FeO

Cr2O

SiO2

As2O5

SO3

Cl2O7

K2 O

HgO

Fe2O3

PbO2

P2O5

CrO3

Mn2O7

Разом із класом коригуємо відповіді на дошці й підбиваємо підсумки уроку. IV. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання. Визначити валентність атомів у сполуках: SnO2 , BeО, AsH3 , MnO2 , H2Se , Cu2O

28


Клас

Дата проведення уроку Урок 13

Тема. Складання формул бінарних сполук за валентністю атомів елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук Цілі: продовжити формування вмінь на підставі знань валентності складати хімічні формули бінарних сполук і за формулами визначати валентності атомів хімічних елементів; узагальнити й поглибити знання про зміст хімічної формули, склад простих і складних речовин; підготувати учнів до тематичного оцінювання зі знання хімічних формул. Тип уроку: поглиблення і систематизації знань. Форми роботи: фронтальна бесіда, самостійна робота з опорною схемою, лабораторний експеримент. Обладнання: періодична система хімічних елементів. Хід уроку І. Організація класу до уроку ІІ. Перевірка домашнього завдання (у формі бесіди) ІІІ. Засвоєння і закріплення знань 1. На дошці заздалегідь написані формули сполук. По ланцюжку учні виходять до дошки й визначають валентності атомів: CaCl2 AlCl3

якщо Хлор одновалентний І

Cl

Li2 S PbS2

PCl5

Al2O3

SiCl4

CS2

MgO

якщо Оксиген двовалентний II

O

II

BaS

KCl

Na 2O

якщо Сульфур двовалентний

Na 3N

S

якщо Нітроген тривалентний III

Zn3N2

Cr2O3

C3 N4

SiO2

CrN

As2O5

Mg3N2

N

2. Об’єднуємося в групи по три-чотири учні. Завдання: вибрати в періодичній системі три атоми, для яких валентність у сполуці з Оксигеном дорівнює: група 1 — I; група 2 — II; група 3 — III; група 4 — IV. Представник групи зачитує свій варіант відповіді. Наступна група виправляє, доповнює і коментує відповідь попередньої групи. IV. Поглиблення і систематизація знань 1) Ми можемо скласти формулу сполуки, якщо ми знаємо валентність? 2) Яким правилом ми повинні скористатися, складаючи хімічну формулу? (Сума одиниць валентності атомів одного елемента дорівнює сумі одиниць валентності атомів іншого елемента в бінарній сполуці) 3) Як можна зрівняти одиниці валентності елемента? (Змінити відповідно кількість атомів у молекулі) У цьому випадку сума одиниць валентності — це найменше спільне кратне валентності елемента та кількості цих атомів. 29


Спробуємо використати ці положення на прикладі: III

II

Al2 O3 НСК — 6; додатковий множник для Al — 2, додатковий множник для О — 3. 4) Групи одержують картки-завдання. Потрібно скласти формули бінарних сполук за відомими валентностями: I II

III I

II

I

III II

VI II

III I

V II

yy група 1: KO , NH , ZnCl, AlS , S O ; III

I

IV II

II III

yy група 2: CrCl, S O , Ca N, PH , NO ; IV

I

III II

I

II

II III

V

I

yy група 3: C Br , FeO , Na S , Ca N, PCl; V II

II

I

II II

IV I

III II

yy група 4: PO , PbCl, Ba S , SiH , NO Групи під керівництвом учителя обговорюють, виконують завдання, записують відповіді на дошці, коригують їх. 5) Хімічні формули — «хімічні слова» — складаються не довільно, а в суворій відповідності до правил. Зміст хімічної формули значно глибший, ніж тільки якісний і кількісний склад. Хімічна формула показує, як саме атоми хімічних елементів пов’язані між собою, в якому співвідношенні. Частково відповісти на це питання допомагає поняття валентності. Ще раз пригадаємо: 1) Як можна визначити валентність атома? 2) Як скласти хімічну формулу, знаючи валентність атома? V. Експрес-опитування (письмово) 1. У періодичній системі групи — це: а) вертикальні стовпці; б) діагоналі; в) горизонтальні ряди. 2. Хімічний символ Фосфору: а) Si; б) H; в) S; г) P. 3. Відносна атомна маса Карбону: а) 16; б) 8; в) 12; г) 6. 4. У формулі H2 цифра 2 називається: а) індекс; б) коефіцієнт; в) множник. 5. Формули простих речовин: а) NaCl; б) Cu; в) O2 ; г) CO2 6. До елементів-металів належать: а) Cu; б) Na; в) Br; г) C. 7. Валентність Оксигену в сполуках: а) І; б) ІІ; в) ІІІ. 8. Валентність атома металу дорівнює ІІІ у сполуці: а) MnO2 ; б) Mn2O7 ; в) Mn2O3 ; г) MnО. 9. Валентність Нітрогену в сполуці N2O дорівнює: а) IV; б) III; в) II; г) I. 10. Складіть формулу сполуки за валентністю: Mg(II) N(III) Перевіряємо відповіді за ключем і виставляємо оцінки за урок. VІ. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання, повторити вивчений матеріал і підготуватися до контрольної роботи. 30


Клас

Дата проведення уроку Урок 14

Тема. Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Початкові хімічні поняття» Цілі: виявити рівень засвоєння основних понять, термінів і правил; оцінити рівень навчальних досягнень учнів з теми. Тип уроку: контроль і коригування знань, умінь і навичок. Форма уроку: письмова самостійна робота за трьома варіантами. Обладнання: періодична система хімічних елементів, індивідуальні картки із завданнями. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Письмова самостійна робота Учитель пояснює учням зміст завдання, час виконання і ключові моменти оформлення відповідей: yy завдання 1–6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань дають 3 бали; yy завдання 7–9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів; yy завдання 10 — для учнів, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали. Максимальна оцінка за правильно виконану роботу — 12 балів. Час на виконання роботи — 40 хв. Варіант І 1. Молекула — це… 2. Установіть відповідність: 1) О а) Карбон 2) С б) Флуор 3) Са в) Кальцій 4) F г) Оксиген 3. Про Сульфур як хімічний елемент ідеться в реченні: а) до складу сульфатної кислоти входить Сульфур; б) сірка жовтого кольору. 4. Установіть відповідність: 1) Два атоми Нітрогену в складі а) N2O5 молекули складної речовини 2) Дві молекули азоту б) 2N2 3) Два вільні атоми Нітрогену в) 2N 5. Відносна атомна маса Натрію: а) 11; б) 23; в) 22. 6. У III періоді, IV групі, головній підгрупі знаходиться хімічний елемент: а) Ga; б) Sc; в) Si. 7. Із запропонованого переліку виберіть формули складних речовин: HNO3 , K2O , S, Br2 , ZnO, O3 , C3H8 , Hg, Ca (OH )2 , Fe, Fe2O3 , H2 8. Опишіть якісний і кількісний склад молекули за хімічною формулою: б) H2SO4 а) Al2O3 ; 9. Обчисліть валентності елементів у їх сполуках з Оксигеном: а) CO; б) N2O ; в) WO3 ; г) NO2 ; д) SO2 ; е) B2O3 31


10. Складіть формули сполук за валентністю: II

II

III II

а) Mg O ;

б) CrO ;

IV II

II III

в) SiO ; I

г) Ba P ;

I

I

II

е) Fe (OH )

д) LiH ;

Варіант ІІ 1. Прості речовини — це… 2. Установіть відповідність: 1) Li а) Силіцій 2) S б) Літій 3) Al в) Сульфур 4) Si г) Алюміній 3. Про кисень як просту речовину йдеться в реченні: а) кисень входить до складу повітря; б) крейда — складна речовина, що містить Оксиген. 4. Установіть відповідність: 1) Три молекули водню а) 3Н 2) Три вільні атоми Гідрогену б) NH3 3) Три атоми Гідрогену, що входять до складу речовини в) 3H2 5. Відносна атомна маса Сульфуру: а) 16; б) 32; в) 8. 6. У III періоді, V групі, головній підгрупі знаходиться хімічний елемент: а) Y; б) In; в) P. 7. Із запропонованого переліку виберіть формули простих речовин: Fe (OH )3 , Au, N2 , H2S , F2 , HCl, P2O5 , S8 , PbS, C, ZnO, Mg. 8. Опишіть якісний і кількісний склад молекули за хімічною формулою: б) Ca (OH )2 а) N2O5 ; 9. Обчисліть валентності елементів у їх сполуках з Оксигеном: а) Ag2O ; б) Cl2O7 ; в) CrO3 ; г) CaО; д) CO2 ; е) As2O5 10. Складіть формули сполук за валентністю: II

II

II

II

I II

а) SnO ;

б) KO ;

в) Ba O ;

II

III

III

I

г) MgN;

III I

е) Al (OH )

д) BH ;

ІІІ. Домашнє завдання Повторити символи хімічних елементів і правила складання хімічних формул.

32


Клас

Дата проведення уроку Урок 15

Тема. Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хімічною формулою Цілі: поглибити поняття про хімічну формулу, її використання для розрахунків; дати поняття про відносну молекулярну масу; формувати вміння й навички обчислювання за хімічними формулами; навчити визначати відносну молекулярну масу простих і складних речовин за їх формулами. Тип уроку: поглиблення знань, формування вмінь і навичок. Форми роботи: розповідь, самостійна робота, робота в парах. Обладнання: періодична система хімічних елементів, навчальна таблиця 2. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Аналіз проміжного оцінювання (самостійної ро��оти), робота з класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над помилками ІІІ. Актуалізація і поглиблення знань На дошці — п’ять формул: Ca, CO2 , H2 , Na 2O , H2SO4 Фронтальне опитування (усно) yy Прочитайте формули записаних речовин і розшифруйте якісний і кількісний склад цієї речовини. (Працюють по черзі п’ятеро учнів.) yy Розділіть запропоновані речовини на прості та складні. (Працює один учень біля дошки.) yy З допомогою періодичної системи хімічних елементів визначте відносну атомну масу кожного елемента. yy А як обчислити масу всієї молекули? (Як суму атомних мас усіх атомів, що входять до складу молекули) Молекулярна маса — це маса однієї молекули певної речовини. yy А якщо для визначення молекулярної маси використовувати наведені в таблиці відносні атомні маси? Відносна молекулярна маса — це фізична величина, що показує, у скільки разів маса певної молекули більша за 1/12 маси атома Карбону — 12. Одиниця вимірювання:  Mr  = а о м yy Обчислимо відносні молекулярні маси для наведених на дошці речовин. Mr (Ca ) = Ar (Ca ) = 40 (а о м );

Mr (H2 ) = 2 Ar (H ) = 2 ⋅ 1 = 2 (а о м );

Mr (CO2 ) = Ar (C ) + 2 Ar (O ) = 12 + 2 ⋅ 16 = 44 (а о м );

Mr (Na 2O ) = 2 Ar (Na ) + Ar (O ) = 2 ⋅ 23 + 16 = 62 (а о м );

Mr (H2SO4 ) = 2 Ar (H ) + Ar ( S ) + 4 Ar (O ) = 2 ⋅ 1 + 32 + 4 ⋅ 16 = 98 (а о м ) Отже, хімічна формула речовини дозволяє обчислити відносну молекулярну масу речовини. IV. Формування вмінь і навичок Завдання 1. Складіть за валентністю формули й обчисліть відносну молекулярну масу речовин: AlO, CaО, K. 33


Самостійно учні працюють у зошитах, потім називають Mr , виписують усі одержані результати, вибирають правильну відповідь, аналізують помилки. Mr ( Al2O3 ) = 2 Ar ( Al ) + 3 Ar ( O ) = 102; Mr (CaO ) = Ar (Ca ) + Ar (O ) = 56;

Mr (K2O ) = 2 Ar (K ) + Ar (O ) = 94

! Звертаємо увагу учнів на те, що слід ураховувати кількість атомів кожного елемента в молекулі! Завдання 2. Індивідуальна робота з навчальною таблицею 2 (див. додаток до уроку на с. 26). Шість варіантів (по рядах). Учні обчислюють відносні молекулярні маси речовин у рядах 1–6 з допомогою періодичної системи хімічних елементів. Після виконання завдання обмінюються зошитами й перевіряють виконання завдань сусіднього варіанта. Учитель під час виконання завдання і перевірки консультує окремих учнів. Останній етап перевірки: один з учнів кожного варіанта зачитує відповіді, усі порівнюють, з’ясовують розбіжності, визначаються зі своїми помилками та коригують їх. За необхідності розрахунки повторюються на дошці. Завдання 3. Письмова самостійна робота в парах. Піраміда Кожна пара одержує картку-завдання і повинна обчислити суму відносних молекулярних мас. Завдання повторюються для можливості перехресної перевірки. Картка 1 CaCO3 Cu2O Fe (OH )2

NaH HNO3

SO3

Картка 2 Na 2 SO3 Li2O Mg (OH )2

CaH2 H2CO3

WO3

Картка 3 AlPO4 Na 2O Ca (OH )2

MgH2 H2 SO3

SnO2

Картка 4 NaNO3 K2 O Cu (OH )2

LiH H3 PO4

Al2O3

Додаткове завдання. Розташуйте речовини в порядку зростання відносних молекулярних мас. V. Підбиття підсумків уроку VI. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання, повторити хімічні формули та правила їх складання. Розрахувати відносні молекулярні маси речовин: PbО, KCl, BaSO4 , AgNO3 34


Клас

Дата проведення уроку Урок 16

Тема. Масова частка елементів у речовині Цілі: закріпити знання про хімічні формули й уміння обчислювати відносну молекулярну масу; розширити знання про частки з математики для обчислення масової частки елемента в складі речовини; навчити обчислювати масову частку елемента в складі складних речовин, використовувати поняття «масова частка» для розв’язання задач на визначення хімічних формул. Тип уроку: поглиблення знань, формування практичних умінь і навичок. Форми роботи: фронтальне опитування, самостійна робота, евристична бесіда. Обладнання: періодична система хімічних елементів. Хід уроку І. Організація класу

yy yy yy yy yy yy yy yy

ІІ. Фронтальне опитування, перевірка домашнього завдання На які два класи поділяються речовини за складом? Які речовини називаються простими? Які речовини називаються складними? Що таке хімічна формула? Що виражає хімічна формула? Що таке відносна атомна маса? Що таке відносна молекулярна маса? Як, знаючи формулу речовини, обчислити відносну молекулярну масу? Перевірка домашнього завдання: Mr (PbO ) = 223; Mr (BaSO4 ) = 233; Mr (KCl ) = 74,5; Mr ( AgNO3 ) = 170

ІІІ. Актуалізація опорних знань yy Чи можна стверджувати, що маси кожного атома в молекулі речовини однакові? (Ні, тому що в усіх елементів різні атомні маси) yy Співвідношення мас атомів у складі молекули складної речовини постійне чи змінне? (Постійне, тому що постійним є склад речовини) yy Як обчислити співвідношення мас атомів у молекулі? Розгляньмо на прикладі бінарних сполук. CaО Ar (Ca ) = 40; Ar (O ) = 16;

m (Ca ) : m (O ) = 40 : 16 = 10 : 4 = 5 : 2 Отже, співвідношення мас атомів можна виразити невеликими додатними цілими числами. Ag2O Ar ( Ag ) = 108; Ar (O ) = 16;

m ( Ag ) : m (O ) = 216 : 16 = 108 : 8 = 27 : 2 Це співвідношення постійне. Обчислимо співвідношення атомів у молекулі KNO3 Ar (K ) = 39; Ar (N ) = 14; Ar (O ) = 16; m (K ) : m (N ) : m (O ) = 39 : 14 : 48 yy Як можна виразити склад речовини у відсотках? (Якщо прийняти відносну молекулярну масу речовини за 100 %, то маса кожного елемента може бути виражена як масова частка цього елемента в складі молекули) 35


Наприклад:

Mr (CaO ) = 56  — 100 % Mr (Ca ) = 40  — х

40 ⋅ 100 % = 71,4 % 56 Виражена у відсотках, ця величина є масовою часткою елемента в складі речовини (ω). x=

IV. Формування практичних умінь і навичок ω (E) =

n ⋅ Ar (E )

⋅ 100 %, Mr де n — число атомів елемента в молекулі; Ar  — відносна атомна маса елемента; Mr  — відносна молекулярна маса. Наприклад: Na 2O Ar (Na ) = 23; Mr (Na 2O ) = 62 ω (Na ) = Тоді

2 ⋅ Ar (Na )

Mr (Na 2O )

⋅ 100 % =

23 ⋅ 2 ⋅ 100 % = 74 % 62

ω (O ) = 100 %− ω (Na ) = 100 %− 74 % = 26 %

Розв’яжемо наступні задачі. (Біля дошки працює учень.) Завдання 1. Обчисліть масові частки елементів у молекулі вуглекислого газу CO2 Дано: CO2

Розв’язання

ω(С) — ? ω(О) — ?

Ar (C ) = 12; Ar (O ) = 16

Mr (CO2 ) = 12 + 32 = 44

12 ⋅ 100 % = 27,3 %; ω (O ) = 100 − 27,3 = 72,7 (%) 44 Відповідь: ω(C) = 27,3 %; ω(O) = 72,7 %. ω (C ) =

Завдання 2. Самостійна робота з навчальною таблицею 1 до уроку 10 з перевіркою і коригуванням результатів. — Обчисліть масові частки елементів у складних речовинах з ряду 12 у навчальній таблиці: ZnS, Ca 3P2 , Al4C3 , CH4 , Fe2O3 Після закінчення роботи на дошці виписуємо всі отримані учнями результати, визначаємося з помилками й коригуємо. Mr (ZnS ) = 97 ω(Zn) = 67 % ω(S) = 33 %

Mr (Ca 3P2 ) = 182 ω(Са) = 66 % ω(Р) = 34 %

Mr ( Al4C3 ) = 144 ω(Al) = 75 % ω(С) = 25 %

Mr (CH4 ) = 16 ω(С) = 75 % ω(Н) = 25 % Mr (Fe2O3 ) = 160 ω(Fe) = 70 % ω(О) = 30 %

V. Узагальнення і підбиття підсумків Оцінюємо роботу учнів, виставляємо оцінки. VI. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання. Обчислити масові співвідношення елементів і масові частки елементів у молекулах: MgCl2 , NaBr, PH3 , CrO3 36


Клас

Дата проведення уроку Урок 17

Тема. Обчислення масової частки елемента в складі речовини. Розв’язування задач на визначення хімічних формул за масовими частками елементів, що входять до складу речовини Цілі: поглиблення знань учнів про масову частку елемента в складі речовини; удосконалювання практичних навичок обчислення масової частки речовини, розв’язування задач на визначення формули речовини за масовими частками елементів, що входять до складу молекули речовини. Тип уроку: поглиблення і коригування знань, закріплення практичних умінь і навичок. Форми роботи: фронтальна робота, письмова самостійна робота. Обладнання: періодична система хімічних елементів, картки із завданнями для фронтальної роботи, алгоритм. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація знань 1. Учень записує на дошці та пояснює формулу масової частки елемента в складі речовини. 2. Перевіряємо домашнє завдання (усне фронтальне опитування і коригування). Mr (MgCl2 ) = 95

Mr (NaBr ) = 103

m (Mg ) : m (Cl ) = 24 : 71 24 ω (Mg ) = ⋅ 100 % = 25,3 %; 95

m (Na ) : m (Br ) = 23 : 80 ω(Na) = 22,3 %; ω(Br) = 77,7 %.

Mr (PH3 ) = 34

Mr (CrO3 ) = 100

ω (Cl ) = 74,7 %

m (P ) : m (H ) = 31 : 3 ω(Р) = 91,1 %; ω(Н) = 8,9 %.

m (Cr ) : m (O ) = 52 : 48 = 26 : 24 = 13 : 12 ω(Cr) = 52 %; ω(О) = 48 %.

3. Обчисліть масові частки елементів у молекулі H2SO4 2 ω (H) = ⋅ 100 % = 2 %; 98 32 ω (S) = ⋅ 100 % = 32,6%; 98 ω(О) = 65,4 %. ІІІ. Закріплення вмінь і навичок Тренувальні вправи Завдання 1. Розташуйте речовини в порядку зростання масової частки Оксигену в складі молекули. (Заповнюємо таблицю на дошці.) сu2O

Al2O3

Fe2O3

ZnO

WO3

Mr

140

102

160

81

232

ω(O), % 11,4

47,0

30,0

19,7

20,7

Валентність

I

V

IV

II

37

III


Завдання 2. (Пояснення вчителя) Деяка сполука Нітрогену з Оксигеном містить 63,2 % Нітрогену. Визначте формулу цієї речовини, якщо її молекулярна маса — 76 а.о.м. Дано: Розв’язання Nx O y A (O ) ω (O ) = r ⋅ 100 % Mr Nx O y = 76 Mr ω(N) = 63,2 % 1. Підставляємо у формулу відомі значення ω(N) та Mr і складаємо рівняння: Nx O y −− ? x ⋅ 16 63,2 = ⋅ 100 % 76 Звідси: 63,2 ⋅ 76 x= =3 100 ⋅ 16 Отже, число атомів Оксигену — три. 2. m (N ) = 76 − 3 ⋅ 18 = 28 Знаючи, що Ar (N ) = 14, 28 y= =2 14 Отже, число атомів Нітрогену — два, а формула речовини — N2O3

(

)

Завдання 3. Масова частка Карбону в його сполуці з Оксигеном — 27,3 %. Визначте формулу цієї сполуки, знаючи, що її відносна молекулярна маса — 44. Дано: Розв’язання ω(C) = 27,3 % x ⋅ 12 27,3 ⋅ 44 1. 27,3 = ⋅ 100 %; x = =1 44 12 ⋅ 100 Mr Cx O y = 44 32 2. m (O ) = 44 − 12 = 32; y = =2 Cx O y −− ? 16 Відповідь: CO2

(

)

IV. Письмова самостійна робота за варіантами Завдання 1. За хімічною формулою речовини: yy опишіть якісний склад молекули; yy опишіть кількісний склад молекули; yy обчисліть масові частки елементів у складі молекули цієї речовини. Варіант I

Варіант II

Варіант III

FeCl3

P2O5

C3 H8

Cu (OH )2

Fe (OH )3

Al (OH )3

Na 2 SO4

K2 (CO3 )3

Na 3 PO4

Завдання 2. За відомою масовою часткою Хлор�� в складі речовини та атомною молекулярною масою виведіть формулу цієї речовини.

(

)

(

)

(

)

Mr Mg x Cly = 95

Mr Alx Cly = 133,5

Mr Fex Cly = 162,5

ω(Cl) = 74,7 %

ω(Cl) = 79 %

ω(Cl) = 65 %

V. Домашнє завдання Повторити розділ «Масова частка елемента в складі речовини». Творче завдання. До складу молекули харчової соди входять атоми Натрію, Гідрогену, Карбону й Оксигену. Масові частки елементів відповідно дорівнюють: ω(Na) = 27,4 %; ω(H) = 1,2 %; ω(C) = 14,3 %; ω(O) = 57,1 %. Визначте формулу питної соди й обчисліть її відносну молекулярну масу.

38


Клас

Дата проведення уроку Урок 18

Тема. Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують Цілі: повторити й поглибити знання про фізичні та хімічні явища; з’ясувати їхні істотні відмінності; сформувати поняття про хімічні реакції; з’ясувати ознаки хімічних реакцій і  умови їх протікання за експериментальними даними; удосконалювати навички роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: розповідь, демонстраційні досліди, робота з опорними схемами. Обладнання: мідний дріт, нагрівальний елемент, крейда; розчини хлоридної кислоти, натрій гідроксиду, купрум(ІІ) сульфату, гранули цинку, натрій сульфат, барій хлорид; пробірки, штатив. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Мотивація навчальної діяльності Сьогодні ми повинні згадати матеріал, вивчений у курсі «Природознавство». yy Як називають процеси, що відбуваються в природі й у світі? (Явища) yy Які бувають явища? (Суспільні, біологічні, фізичні та хімічні) yy Наведіть приклади таких явищ, що відбуваються навколо нас щодня. (Дощ, сніг, вітер, гроза, ріст дерев, скисання молока, приготування чаю тощо) (Записуємо коротко всі запропоновані учнями явища на дошці.) yy Спробуймо зрозуміти, до яких явищ їх віднести — суспільних, біологічних, фізичних, хімічних чи інших? yy А тепер пригадаймо, які явища належать до фізичних. (Ті, в яких речовина не змінюється) yy Які явища належать до хімічних? (Ті, в яких речовина змінюється) Повернувшись додому з уроку хімії, учень подумав: «Як же багато навколо хімічних явищ! Наприклад: а) іде тепло від батареї опалення; б) запалилася неонова реклама; в) горять іменинні свічки; г) мама «гасить» соду оцтом, готуючи тісто; д) олійна фарба висихає на повітрі; е) скисає молоко, не випите кішкою; ж) після включення комп’ютера змінюється колір екрана; з) після додавання цукру чай стає солодким; и) з відкритої пляшки «Фанти» виділяються бульбашки газу; к) на цвяхах у гаражі з’являється іржа. Допоможіть учневі розібратися, які процеси хімічні, а які фізичні. (Усна фронтальна робота) ІІІ. Вивчення нового матеріалу Звернімося до нашої опорної схеми та заповнімо першу частину.

yy yy yy yy

Демонстрація 1 Візьмемо шматок мідного дроту й виготовимо спіраль. Яке це явище? (Фізичне) Чому? (Змінилася форма, але не змінилася речовина) Прожарюємо дріт у полум’ї спиртівки, він почорнів. Яке це явище? (Хімічне) Чому? (Змінилася речовина)

Розповідь учителя Зміни, що відбуваються з речовиною внаслідок хімічних явищ, описуються хімічними реакціями. 39


Речовини, що вступають у реакцію, називаються вихідними речовинами, або реагентами. Речовини, що утворюються в результаті реакції, називаються продуктами реакції. Умовний запис хімічної реакції: A+B → C+D вихiднi речовини

продукти реакцiï

— Які умови необхідно створити, щоб почалася хімічна реакція? (Зіткнення речовин; зміна температури; зміна тиску; перемішування...) Розглядаємо всі варіанти відповідей, запропоновані учнями, вибираємо правильні й записуємо до опорної схеми. — А за якими ознаками можна судити про протікання хімічних реакцій? Розглянемо на практиці. Демонстрація 2 Візьмемо шматочок крейди CaCO3 й додамо трохи хлоридної кислоти HCl. — Що спостерігаємо? (Виділення газу) Це одна з ознак хімічної реакції. Записуємо рівняння, що описує цю хімічну реакцію. CaCO3 + HCl → CaCl2 + H2O + CO2↑ Газоподібну речовину відзначаємо знаком ↑. В опорній схемі запишіть ознаку хімічної реакції — виділення газу. Демонстрація 3 До розчину натрій сульфату додали кілька крапель барій хлориду. Випадає білий осад. — Яка ознака хімічної реакції? (Випадання осаду) Запишемо до опорної схеми. Умовний запис хімічної реакції: BaCl2 + Na 2SO4 → 2NaCl + BaSO4↓ Демонстрація 4 До розчину їдкого натру додаємо дві краплі фенолфталеїну. yy Що спостерігаємо? (Розчин забарвлюється в малиновий колір) Потім по краплинах додаємо розчин хлоридної кислоти. yy Що спостерігаємо? (Розчин знебарвився) yy Яка ознака хімічної реакції? (Зміна забарвлення) Записуємо до опорної схеми. Записуємо рівняння: HCl + NaOH → NaCl + H2O Демонстрація 5 До розчину NH4OH (амоній гідроксиду) по краплинах додаємо розчин їдкого натру, з’являється запах амоніаку. — Яка ознака реакції? (Поява запаху) Записуємо до опорної схеми. Демонстрація 6. Тепловий ефект — Яка ознака реакції? (Виділення попелу) Записуємо до опорної схеми. IV. Закріплення нового матеріалу Демонстрація 7 До розчину купрум(II) сульфату додаємо по краплинах розчин їдкого натру. — Які ознаки хімічної реакції спостерігаємо? (Поява осаду) V. Домашнє завдання Прочитати параграф і відповісти на запитання. Творче завдання. Наведіть приклади хімічних реакцій, які вам трапляються в побуті, й опишіть фізичні явища, що супроводжують їх.

40


Клас

Дата проведення уроку Урок 19

Тема. Практична робота 2. Дослідження фізичних і хімічних явищ Цілі: продовжити формування навичок роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням; перевірити знання техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії; поглибити знання про фізичні й хімічні явища, умови їх протікання, ознаки хімічних реакцій; експериментально визначити рівень засвоєння знань про хімічні реакції. Тип уроку: практичне застосування знань, умінь і навичок. Форма роботи: виконання експерименту, складання звіту, висновки. Обладнання: пробірки, нагрівальний прилад, пробіркотримач, предметне скло, кристалічний натрій хлорид, гранули цинку; розчини хлоридної кислоти, аргентум нітрату, калій перманганату, ферум(ІІ) сульфату із сульфатною кислотою. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, під час проведення хімічного експерименту, інструктаж перед початком практичної роботи ІІІ. Тестові завдання за варіантами «Ключ» до тесту — допуск до практичної роботи. Варіант І 1. Явища, під час яких відбувається зміна речовини, називаються: а) хімічними; б) фізичними; в) історичними. 2. З наведених явищ виберіть хімічні: а) горіння іменинних свічок; б) утворення іржі на цвяхах; в) кипіння води. 3. З наведеного переліку виберіть складні речовини: б) K2SO3 ; а) N2 ; в) CuS; г) Fe; д) H2Se 4. Відносна молекулярна маса молекули K2SO3 дорівнює: а) 87; б) 126; в) 158. 5. Масова частка Калію в молекулі K2SO3 дорівнює: а) 24,6 %; б) 49,4 %; в) 20,2 %. Варіант ІІ 1. Суміші відрізняються від хімічних сполук: а) складом; б) агрегатним станом; в) кольором. 2. З наведених явищ виберіть хімічні: а) горіння ялинкової гірлянди; б) утворення інею; в) скисання молока. 3. З наведеного переліку виберіть складні речовини: б) Cu; а) KMnO4 ; в) NaOH; г) H2 ; д) CO2 4. Відносна молекулярна маса молекули KMnO4 дорівнює: а) 158; б) 126; в) 110. 41


5. Масова частка Калію в молекулі KMnO4 дорівнює: а) 49,4 %; б) 24,6 %; в) 34,8 %. Ключі Варіант І: 1 — а; 2 — а, г; 3 — в; 4 — б; 5 — б. Варіант ІІ: 1 — а; 2 — б, г; 3 — а; 4 — б; 5 — в. IV. Виконання практичної роботи за інструкцією Інструкція Дослід 1. Зміна агрегатного стану речовини Налийте в пробірку 2 мл води, закріпіть пробірку в пробіркотримачі й, дотримуючи правил техніки безпеки, прогрійте пробірку в полум’ї спиртівки до кипіння. Що спостерігаєте? Акуратно піднесіть до отвору пробірки предметне скло. Що спостерігаєте? Зробіть висновок. Дослід 2. Дослідження фізичних процесів під час розчинення Налийте в пробірку 1 мл води, додайте шпателем приблизно 1 г соли й розмішайте скляною паличкою. Що спостерігаєте? Скляною паличкою перенесіть дві-три краплини розчину на предметне скло, дотримуючись правил техніки безпеки, нагрійте. Що спостерігаєте? Зробіть висновок. Дослід 3. Виділення газоподібних речовин у результаті хімічних реакцій Налийте в пробірку 1–1,5 мл хлоридної кислоти (HCl), опустіть дві гранули цинку. Що спостерігаєте? Зробіть висновок. Дослід 4. Випадіння осаду в результаті хімічної реакції Налийте в пробірку 1–1,5 мл хлоридної кислоти (HCl) і додайте дві-три краплини аргентум нітрату ( AgNO3 ) Що спостерігаєте? Зробіть висновок. Дослід 5. Зміна забарвлення в результаті хімічної реакції Налийте в пробірку 1 мл рожевого розчину калій перманганату, по краплинаях додайте розчин ферум(II) сульфату. Що спостерігаєте? Зробіть висновок. Зробіть узагальнюючий висновок про фізичні та хімічні явища. V. Оформлення звіту про виконану роботу в зошиті, висновків з роботи VI. Домашнє завдання Повторити параграф про хімічні та фізичні явища, хімічні реакції. Творче завдання. Складіть розповідь про фізичні та хімічні явища, що вас оточують.

42


Клас

Дата проведення уроку Урок 20

Тема. Фізичні та хімічні властивості речовин. Способи вивчення хімічних речовин і явищ. Спостереження й експеримент у хімії Цілі: узагальнити й поглибити знання учнів про властивості речовин, набуті в курсах «Природознавство» і «Фізика»; ознайомити учнів з методами вивчення хімічних сполук і явищ; дати поняття про спостереження та експеримент як методи дослідження в хімії. Тип уроку: комбінований. Форми проведення: фронтальна бесіда, розповідь, лабораторний експеримент. Обладнання: зразки речовин з різними фізичними властивостями в пробірках (цукор, сіль, вода, крейда, сірка, кварц), колекція металів (мідь, цинк, алюміній), вода в склянках, скляні шпателі, скляні палички, пробірки, спиртівка, пробіркотримач. Хід уроку І. Організація класу, інструктаж з техніки безпеки ІІ. Мотивація навчальної діяльності На столах в учнів — колекція речовин з різними фізичними властивостями. Прості речовини: мідь, цинк, алюміній, сірка. Складні речовини: цукор, сіль, вода, крейда, кварц, парафін. Лабораторний дослід 2. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин Дослід 1. Роздивіться прості речовини мідь, цинк, алюміній, сірку. Порівняйте їхні фізичні властивості та запишіть у таблицю. № з/п

Властивість

1

Агрегатний стан

2

Колір

3

Запах

4

Блиск

5

Твердість

Мідь

Цинк

Алюміній

Сірка

Зробіть висновок. Дослід 2. Роздивіться складні речовини цукор, сіль, воду, крейду, кварц. Опишіть фізичні властивості кожної речовини за планом: yy агрегатний стан; yy колір; yy запах; yy розчинність у воді. Зробіть висновок про ознаки подібності та відмінностей фізичних властивостей речовин. Дослід 3. Оцініть температуру плавлення (легкоплавка або тугоплавка речовина). З допомогою шпателя помістіть у три пробірки одну дрібку цукру, солі або парафіну відповідно. Закріпіть пробірку в пробіркотримачі й, дотримуючись правил техніки безпеки й нагрівання, по черзі нагрійте кожну пробірку й потримайте на вогні 1–2 хв. Що спостерігаєте? Зробіть висновок. А тепер зробімо загальний висновок: за фізичними властивостями речовини можуть відрізнятися одна від одної або бути подібними. yy Згадайте з курсу природознавства, що таке властивість. (Це ознаки, за якими одні речовини подібні або відрізняються одна від одної) 43


yy Які властивості ми знаємо? (Фізичні та хімічні) yy Які властивості називаються фізичними? Наведіть приклади за результатами наших спостережень. yy Які властивості називаються хімічними? yy Якими способами можна їх досліджувати? (Записуємо пропозиції учнів на дошці та коментуємо.) Виділимо основні: yy спостереження, yy експеримент. ІІІ. Поглиблення знань і вивчення нового матеріалу Розповідь учителя Усі наукові відкриття відбувалися завдяки людям, які вміли спостерігати за явищами навколо себе, аналізувати, робити висновки. Сміливці наважувалися на небезпечні експерименти, що допомагали зрозуміти явища, які вони спостерігали. Спостереження — один з перших методів вивчення властивостей речовин з допомогою органів дотику. Спостереження  — цілеспрямоване, спеціально організоване сприйняття предметів і явищ. На підставі аналізу явищ учені висувають гіпотези. Гіпотеза — наукове припущення, що висувається для пояснення визначених явищ. Великий крок уперед  — це експеримент. З метою підтвердження гіпотези вчені організовують проведення експериментів. Експеримент — цілеспрямований і контрольований вплив на досліджуваний об’єкт за певних умов. Накопичення експериментальних даних, їх систематизація, аналіз дозволяють людині не лише вивчати, але й передбачати властивості речовин. На підставі отриманих даних формулюються закони й теорії. Закон — теоретично обґрунтоване і практично доведене наукове твердження. Необхідно чітко розуміти, що людина лише відкриває закони природи, вони існують незалежно від нашої свідомості. Теорія — вища досконала форма наукового відбиття дійсності. З допомогою теорій можна не лише пояснити явища, але й передбачати нові явища, речовини із заданими властивостями. yy Наведіть приклади використання спостережень для вивчення природних явищ. (Учні наводять свої приклади, клас аналізує, коригує.) yy Що таке експеримент? yy Наведіть приклади дослідження фізичних і хімічних властивостей експериментально. (Дивитися, як кипить вода, — спостереження, вимірювати температуру кипіння — експеримент) yy Які методи проведення експерименту ви вивчали в курсі природознавства? Записуємо всі запропоновані методи на дошці: yy зважування; yy вимірювання; yy порівняння. IV. Підбиття підсумків уроку 1) Для чого люди досліджують різні речовини та явища? 2) Якими методами ми користуємося для вивчення властивостей речовин? 3) Спробуймо розробити план проведення експерименту з вивчення розчинності речовин у воді. Наприклад, дослідження розчинності у воді речовин: пісок, сода, рослинна олія, сіль. V. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання. Творче завдання. Скласти план проведення експерименту з вивчення забруднення водопровідної води або вивчення фізичних і хімічних властивостей харчової соди. 44


Клас

Дата проведення уроку Урок 21

Тема. Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси Цілі: пояснити закон збереження маси речовини як один з основних законів; показати роль учених-хіміків А. Лавуазьє, М. В. Ломоносова у відкритті цього закону; пояснити значення закону збереження маси речовини в хімії як однієї з форм наукових знань про природу; дати поняття про хімічні рівняння як підтвердження закону збереження маси речовин; почати формування вмінь складання рівнянь хімічних реакцій. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми проведення: розповідь, демонстраційний експеримент, фронтальна робота зі складання рівнянь хімічних реакцій. Обладнання: терези з важками, свічка, ковпак, склянка Ландольта; розчини Na 2SO4 , BaCl2 , NaOH, Na 2CO3 , HCl. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань ІІІ. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя про закон як форму наукових знань Демонстрація 10. Досліди, що демонструють закон збереження маси Дослід 1. На одній шальці терезів урівноважується свічка. Підпалюємо, шалька терезів зі свічкою повільно піднімається. (Утрата маси) Тепер той самий дослід проведемо, але накриємо свічку ковпаком. Поступово свічка гасне, а рівновага зберігається. Дослід 2. В одне коліно склянки Ландольта наливаємо розчин натрій сульфату, в інше — розчин барій хлориду. Зважуємо склянку, потім повільно об’єднуємо вміст закритої склянки. — Яку ознаку хімічної реакції ми спостерігаємо? (Випадіння осаду) Рівновага зберігається, тобто маса речовин до і після реакції однакова. Дослід 3. Аналогічно в склянку Ландольта наливаємо розчин натрій карбонату й розчин хлоридної кислоти, щільно закриваємо, зважуємо, змішуємо розчини, знову зважуємо — рівновага зберігається. — Яку ознаку хімічної реакції ми спостерігаємо? (Виділення бульбашок газу) Проблемне питання — У чому суть хімічної реакції? yy У перетворенні речовини; yy у перегрупуванні атомів. Перетворення речовини в процесі хімічної реакції описується рівнянням хімічної реакції. Хімічне рівняння — умовний запис хімічної реакції з допомогою хімічних формул і коефіцієнтів. М. В. Ломоносов поміщав у реторту метал, запаював і нагрівав. Після нагрівання маса реторти не змінювалася, хоча метал реагував з киснем і на ньому з’являлася іржа. Запишемо рівняння реакції: Fe + O2 → Fe2O3 Випишемо відносні молекулярні маси речовин: 56 32 160 45


— Чому не виконується закон збереження маси? Необхідно зрівняти кількість атомів кожного хімічного елемента в лівій і  в  правій частинах рівняння, тоді маси всіх атомів у лівій і правій частинах будуть рівними. Тобто потрібно підібрати коефіцієнти в рівнянні реакції: 4Fe + 3O2 → 2Fe2O3 І тоді з урахуванням усіх коефіцієнтів: 56 ⋅ 4 + 32 ⋅ 3 = 160 ⋅ 2 320 = 320 Хімічні рівняння — це вираження закону збереження маси речовини. Запам’ятайте, що в лівій і правій частинах рівняння кількість атомів кожного елемента має бути однаковою. IV. Закріплення знань, формування вмінь складання хімічних рівнянь Mg + O2 → MgO 24

32

40

Відповідно до закону збереження маси розставляємо коефіцієнти: Тренувальні вправи Розставте коефіцієнти в рівнянні та підтвердьте правильність розміщення коефіцієнтів законом збереження маси. (Рівняння реакцій написані на дошці, учні по ланцюжку виконують завдання.) б) Na + Cl2 → NaCl а) Fe + Cl2 → FeCl3 в) Ag + S → Ag2S г) Al + O2 → Al2O3 д) HgO → Hg + O2 е) Na + O2 → Na 2O ж) Al + S → Al2S3 з) P + O2 → P2O5 и) Ca + HCl → H2 + CaCl2 к) WO3 + H2 → W + H2O Отже, ми познайомилися з одним з основних законів природи  — законом збереження маси речовин і навчилися застосовувати його для складання рівнянь хімічних реакцій. V. Домашнє завдання Прочитати параграф, виконати завдання до нього й відповісти на запитання наприкінці параграфа.

46


Клас

Дата проведення уроку Урок 22

Тема. Хімічні рівняння Цілі: поглибити й розширити знання учнів про хімічні реакції; продовжити формування поняття про хімічне рівняння як умовне зображення хімічної реакції; формувати вміння і навички складання рівнянь хімічної реакції, розміщення коефіцієнтів на основі закону збереження мас, читання хімічних рівнянь; удосконалювати навички роботи з хімічним устаткуванням і хімічними реактивами; дати уявлення про класифікацію рівнянь реакцій за кількістю вихідних речовин і продуктів реакції. Тип уро��у: поглиблення знань, формування вмінь і навичок. Форми роботи: фронтальна робота, лабораторний експеримент, самостійна робота. Обладнання: періодична система хімічних елементів, пробірки, штатив, реактиви. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань На дошці рівняння: І

ІІ

ІІІ

А

Al + Cl2 →

Zn + O2 →

P + H2 →

Б

Na + O2 →

Al + S →

H2 + Na →

Виконуємо завдання за варіантами на аркушах. 1) Запишіть формулу продукту реакції (врахувати валентність елементів). (2 бали) 2) Розставте коефіцієнти в рівнянні реакції. (2 бали) 3) Підтвердьте розрахунками виконання закону збереження маси речовини. (3 бали) 4) Обчисліть масову частку елементів у продукті реакції. (3 бали) Учні виконують роботу самостійно й передають на першу парту, де учніконтролери перевіряють завдання (за відповідями). Поки триває перевірка, проводиться фронтальне опитування. III. Лабораторний дослід 3 Проведення хімічних реакцій. Інструктаж з техніки безпеки Дослід 1. У дві пробірки налийте 1 мл хлоридної кислоти HCl. В одну пробірку занурте гранули Zn, в іншу  — Mg. Що спостерігаєте? (Виділення газу) Які висновки зі спостереження можна зробити? (В обох пробірках відбувається хімічна реакція. З Mg реакція протікає більш інтенсивно) Давайте запишемо обидва рівняння, розставимо коефіцієнти та прочитаємо (газоподібну речовину відзначають у реакції стрілкою). Zn + 2HCl → ZnCl2 + H2↑ Mg + 2HCl → MgCl2 + H2↑ Перевірте розрахунки, що підтверджують правильність розміщення коефіцієнтів.

Дослід 2. Налийте в пробірку 1 мл розчину купрум(II) сульфату (CuSO4 ) і по краплинах додайте розчин натрій гідроксиду (NaOH). Що спостерігаємо? Випадіння осаду позначається стрілкою. Рівняння реакції: CuSO4 + 2NaOH → Cu (OH )2↓ + Na 2SO4 Розставте коефіцієнти. Зробіть висновок. 47


IV. Формування знань про типи хімічних реакцій На дошці — плакат з рівняннями хімічних реакцій. Учні по ланцюжку розставляють фломастерами коефіцієнти. б) Cr + Cl2 → CrCl3 а) KClO3 → KCl + O2 в) NaNO3 → NaNO2 + O2 г) Ag + S → Ag2S д) Na 2O + H2O → NaOH е) Hg + O2 → HgO Проблемне питання Поміркуйте, за якою ознакою можна розділити наведені реакції на дві групи. Група 1: одна вихідна речовина → кілька продуктів. Група 2: кілька вихідних речовин → один продукт. За кількістю вихідних речовин і продуктів реакції хімічних реакцій виокремлюють реакції розкладу (позначимо жовтим маркером), реакції сполучення (позначимо червоним маркером). Це неповна класифікація реакцій. До них необхідно додати ще кілька. Реакції заміщення (ці реакції ми виконали під час лабораторної роботи) Дослід 1 Zn + HCl → ZnCl2 + H2 Mg + HCl → MgCl2 + H2 Реакції обміну Дослід 2

CuSO4 + NaOH → Cu (OH )2 + Na 2SO4 Отже, розрізняють чотири типи хімічних реакцій за кількістю вихідних речовин і продуктів реакції. Складемо схему у звичайному вигляді. Хімічні реакції

сполучення A + B → AB

розкладу AB → A + B

заміщення AB + C → AC + B

обміну AB + CD → AD + BC

Спробуємо сформулювати визначення реакцій сполучення, розкладу, заміщення й обміну. Реакції сполучення — це хімічні реакції, у результаті яких із двох і більше речовин утворюється один продукт реакції. N2 + O2 → NO NO2 + H2O + O2 → HNO3 Реакції розкладу — це хімічні реакції, у результаті яких з однієї складної речовини утворюється два й більше продуктів реакції. HgO → Hg + O2

(NH )

Cr2O7 → Cr2O3 + N2 + H2O Реакції заміщення — це хімічні реакції, у результаті яких одна проста речовина заміщає атоми іншого елемента в складній речовині. WO3 + H2 → W + H2O Реакції обміну — це хімічні реакції, у результаті яких складні речовини обмінюються своїми складовими. HCl + Na 2S → H2S + NaCl 4 2

V. Підбиття підсумків Ми розглянули матеріал про хімічні реакції та хімічні рівняння. Що нового сьогодні на уроці ми дізналися про хімічні реакції? Назвіть типи хімічних реакцій. VI. Домашнє завдання Повторити параграфи про хімічні реакції та хімічні рівняння. Творче завдання. Знайти в підручнику й навести два-три приклади хімічних рівнянь реакцій кожного типу. 48


Клас

Дата проведення уроку Урок 23

Тема. Узагальнення й систематизація знань з теми «Початкові хімічні поняття» Цілі: узагальнити й систематизувати знання про початкові хімічні поняття, хімічні формули, хімічні реакції, хімічні рівняння; підготувати учнів до тематичного оцінювання з теми «Початкові хімічні поняття». Тип уроку: узагальнення і систематизації знань. Форма проведення: гра. Хід уроку І. Організація класу Учні об’єднуються в три команди  — «Нейтрон», «Протон» і «Електрон». У кожній команді обирається капітан. Для заповнення протоколу обирається один учень. Ведучий (учитель) оголошує правила гри. На дошці написані назви конкурсів і кількість балів, які може одержати команда за кожен конкурс. Кожна команда заздалегідь одержує кілька аркушів формату А2, періодичну систему хімічних елементів, фломастери, маркери. ІІ. Гра Отже, повідомляємо перший конкурс. 1. Розминка «Вірю — не вірю» Команди по черзі одержують аркуш із твердженням. Вони повинні відповісти «вірю» або «не вірю» і пояснити свій вибір. Якщо команда дає неправильну відповідь, право відповіді переходить до наступної команди. yy Одержання цукрової пудри з рафінованого цукру — це хімічне явище. yy Прокисання молока — це хімічне явище. yy Іржавіння заліза — це фізичне явище. yy Горіння електричної лампочки — це хімічне явище. yy Плавлення алюмінію — це фізичне явище. yy Випаровування спирту — це хімічне явище. yy Танення льоду — це хімічне явище. yy Горіння свічки — це фізичне явище. yy Фотосинтез — це фізичне явище. Підбиваємо підсумки конкурсу, максимальна оцінка — 1 бал за правильну відповідь. Записуємо результати до протоколу на дошці. 2. «Морський бій» Кожна команда одержує ігрове поле, на якому написані формули простих і складних речовин. № з/п

А

Б

В

Г

Д

1

KOH

C

ZnO

O2

SO3

2

CuO

Ca 3P2

H2 CO3

Fe

N2O

3

LiH

N2

S

H2 O

Cu

4

P

Na 2 O

MgBr2

H2

AlCl 3

5

HNO3

Cr2 O3

Cl 2

AgCl

Si

Першій команді координати задає вчитель: учень, який відповідає, повинен прочитати формулу і сказати, проста це речовина чи складна. Ця формула викреслюється, і учень називає нові координати учневі другої команди. Правильна відповідь — 1 бал, неправильна — хід переходить до іншої команди, поки все поле не буде закреслено. Підбиваємо підсумки й заносимо бали до протоколу. 49


3. «Сортувальник» Кожна команда одержує коробку стикерів з формулами оксидів. Завдання однакові в кожній групі. Члени команд повинні наклеїти на аркуш формату А2 стикери з формулами відповідно до їх валентності. Na 2O , NO3 , CuO, ZnO, Cr2O3 , MgO, Cu2O , PbO2 , V2O5 , B2O3 , Li2O , SO3 , MnO2 , Al2O3 , CO2 , N2O5 , CrO3 , P2O5 Виконані завдання команди наклеюють на дошці, порівнюють, виправляють помилки. Підбиваємо підсумки за конкурс: 0,5 бала за правильно визначене значення валентності елемента у формулі. Разом правильна відповідь — максимально 9 балів. 4. «Цвітик-семицвітик» Кожна команда одержує завдання.

Команда 1: Х — Ca. Команда 2: Х — Mg. Команда 3: Х — Zn. На аркуші формату А2 команди записують формули продуктів реакції за валентністю, записують рівняння реакції та розставляють коефіцієнти. Потім аркуші наклеюють на дошку, перевіряють з учителем. Кожне правильне рівняння — 2 бали. Разом — 14 балів за конкурс. Поки вчитель перевіряє, учні виконують завдання п’ятого конкурсу. 5. «Рахувалочка» Кожна команда одержує номер від 1 до 6 відповідно до підсумків трьох конкурсів. За відведений час команда повинна підрахувати сумарну відносну молекулярну масу всіх оксидів на одному рядку в завданні 3. Учитель перевіряє суму. Оцінка за правильну відповідь — 3 бали. Підбиваємо підсумки четвертого і п’ятого конкурсів, заносимо до протоколу. 6. «Поле чудес» Команди одержують аркуші з хімічними рівняннями, в які необхідно вписати пропущені формули так, щоб вийшло рівняння хімічної реакції, і розставити коефіцієнти. Кожне рівняння — 3 бали. Ag + ? → Ag2S H2 + Cl2 → ? HgO → ? + O2 ? → H2 + O 2 Порівнюємо результати команд, знаходимо помилки, заносимо результати до протоколу, і поки учень-контролер підбиває підсумки, учитель аналізує результати гри. Повідомляємо переможця, виставляємо оцінки, відзначаємо активних учнів. Протягом гри доцільно вести особистий залік, видаючи учням за правильні відповіді фішки. За сумою таких фішок можна оцінити роботу кожного з учнів. ІІІ. Домашнє завдання Підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Початкові хімічні поняття». Творче завдання. Намалювати «Цвітик-семицвітик»: у центрі — проста речовина кисень, а на пелюстках — продукти її взаємодії з іншими простими речовинами. 50


Клас

Дата проведення уроку Урок 24

Тема. Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Початкові хімічні поняття». Контрольна робота № 1 Цілі: визначити рівень засвоєння основних понять і законів; оцінити рівень навчальних досягнень учнів з теми. Тип уроку: контроль і коригування знань, умінь і навичок. Форма уроку: письмова контрольна робота. Обладнання: періодична система хімічних елементів, індивідуальні картки із завданнями. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Письмова контрольна робота Учитель пояснює учням зміст завдання, час виконання і ключові моменти оформлення відповідей: yy завдання 1–6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань — 3 бали; yy завдання 7–9 оцінюються по 2 бали, усього за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів; yy завдання 10 ��� для учнів, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали. Усього максимальна оцінка за правильно виконану роботу — 12 балів. Час на виконання роботи — 40 хв. ІІІ. Домашнє завдання Повторити класифікацію хімічних елементів і речовин. Контрольна робота Варіант I 1. У запропонованому переліку речовин до складних речовин належать: Cu, NaCl, Cl2 , CuSO4 , Fe, H2O , Br2 , BaCl2 , Al, P, C2H6 , O2 2. Укажіть оксиди, в яких валентність елемента найбільша: а) CO; б) N2O ; в) WO3 ; г) NO2 ; д) SO3 3. Відносна молекулярна маса речовини Na 3PO4 : а) 70; б) 164; в) 118; г) 116. 4. Дано рівняння реакції: P + H2 → PH3 Сума коефіцієнтів у ньому дорівнює: а) 7; б) 3; в) 5; г) 14. 5. Серед запропонованих речовин укажіть «зайву»: а) водень; б) фосфор; в) сірка; г) азот; д) нікель. 6. Укажіть реакції заміщення: а) Fe + 2HCl → FeCl2 + H2 б) 2KClO3 → 2KCl + O2 в) Zn + Cl2 → ZnCl2 г) WO3 + 3H2 → W + 3H2O 7. Напишіть формулу речовини, що складається з одного атома Магнію, одного атома Сульфуру, трьох атомів Оксигену. Обчисліть масову частку Оксигену в цій речовині. 51


8. Розставте коефіцієнти в хімічних рівняннях: а) Na + O2 → Na 2O б) HgO → Hg + O2 в) Fe + HCl → FeCl2 + H2 9. Складіть формули продуктів реакції та розставте коефіцієнти: II II

II

I

а) C + O2 → CO б) Mg + H2 → Mg H 10. Допишіть реакції, розставте коефіцієнти, визначте тип реакції: а) P + ? → P2S3 б) NaI + ? → I2 + NaCl в) HBr → Br2 + ? Варіант II 1. У запропонованому переліку речовин до неметалів належать: Cu, NaCl, Cl2 , CuSO4 , Fe, H2O , Br2 , BaCl2 , Al, P, C2H6 , O2 2. Укажіть оксиди, в яких валентність елемента III: а) SO3 ; б) N2O3 ; в) CrO3 ; г) Ba 2O3 ; д) CrO. 3. Відносна молекулярна маса речовини K2SO4 : а) 174; б) 135; в) 126; г) 87. 4. Дано рівняння реакції: Li + S → Li2S Сума коефіцієнтів у ньому дорівнює: а) 8; б) 3; в) 4; г) 2. 5. Серед запропонованих укажіть «зайву» речовину: а) залізо; б) азот; в) аргон; г) цукор; д) кисень. 6. Укажіть реакції розкладу: а) 2KNO3 → 2KNO2 + O2 б) H2 + S → H2S в) MgO + HCl → MgCl2 + H2O г) 2HgO → 2Hg + O2 7. Напишіть формулу речовини, що складається з одного атома Феруму, одного атома Карбону, трьох атомів Оксигену. Обчисліть масову частку Оксигену в цій речовині. 8. Розставте коефіцієнти в хімічних рівняннях: а) Mg + O2 → MgO б) NH3 → N2 + H2 в) Al + CuCl2 → AlCl3 + Cu 9. Складіть формули продуктів реакції та розставте коефіцієнти: III II

V II

а) Al + S → AlS б) P + O2 → PO 10. Допишіть реакції, розставте коефіцієнти, визначте тип реакції: а) Fe + ? → Fe2O3 б) NiO + H2 → ? + H2O в) KClO3 → KCl + ?

52


Клас

Дата проведення уроку

Тема 2. Прості речовини метали й неметали Урок 25 Тема. Прості речовини метали й неметали. Оксиген. Кисень, склад його молекули Цілі: повторити класифікацію речовин; закріпити знання учнів про елементи метали й неметали та прості речовини на прикладі Оксигену й кисню; дати поняття про Оксиген — хімічний елемент і кисень — просту речовину; ознайомити учнів з історією відкриття кисню, його поширенням у природі, фізіологічною дією. Тип уроку: поглиблення і засвоєння знань. Форма роботи: розповідь, фронтальна бесіда. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Аналіз тематичного оцінювання з теми «Початкові хімічні поняття» ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності Фронтальна бесіда yy Чому речовини розрізняються за властивостями? (Тому що мають різний склад) yy На які дві групи поділяються речовини за складом молекул? (На прості та складні) Згадаймо визначення. Прості речовини — це... Складні речовини — це... yy Наведіть приклади простих і складних речовин. (Учитель записує на дошці у два стовпчики приклади учнів, коригує відповіді.) yy У природі хімічні елементи трапляються у вигляді простих речовин чи складних? yy А яких речовин більше в природі — простих чи складних? yy Чому? yy Прості речовини, у свою чергу, також поділяються на групи за властивостями. Які це групи? yy Відзначимо на дошці серед простих речовин ті, що утворені елементаминеметалами. yy Яких елементів у природі більше — металів чи неметалів? Згадуємо розташування елементів металів і неметалів у таблиці. yy Які елементи — метали чи неметали — частіше трапляються в природі у вигляді простих речовин? Наведіть приклади. yy Порівняймо деякі фізичні властивості елементів металів і неметалів, використовуючи наш досвід і знання. (Заповнюємо таблицю (див. додаток).) Прості речовини мають для людини важливе значення. Вивчення простих речовин ми починаємо з одного з найпоширеніших елементів-неметалів  — Оксигену. IV. Засвоєння нових знань Оксиген Розповідь учителя Ми починаємо вивчати елемент Оксиген. У складі хімічних сполук він розповсюджений на земній поверхні так, як жоден інший елемент. Він становить 53


близько 8/9 масових частин води (88,8  % масових). У твердому зовнішньому шарі Землі на частку Оксигену припадає 47 % масових, або 58 % за кількістю атомів. У повітрі поряд з азотом і незначною кількістю інших домішок міститься 23,15 % масових, або 21 % об’ємних. Оксиген входить до складу таких біологічно важливих речовин, як вода, білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, до 50–85 % ваги живих і рослинних тканин. — А яку роль відіграє кисень для людини? Усі тварини дихають киснем і в безкисневій атмосфері просто не можуть існувати. Лише деякі мікроорганізми — анаеробні бактерії, живуть без кисню. Вдихуваний кисень окиснює вуглеводи та інші речовини, і в цьому хімічному процесі виділяється та енергія, що витрачається на всі життєві процеси. Весь кисень виник і зберігається на планеті завдяки процесу фотосинтезу. 6CO2 + 6H2O + 2,83 Кдж хлорофiл  → C6H12O6 + 6O2 Розповідь учителя про відкриття кисню Складаємо опорний конспект. Хімічний елемент: О — Оксиген. Порядковий номер: 8. Будова атома: +8)) np = 8, ne– = 8, nn = 8. Відносна атомна маса: 16. Валентність — ІІ. Проста речовина: O2 — кисень, O3 — озон. Відносна молекулярна маса O2: 32. V. Підбиття підсумків VI. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання. Творче завдання. Написати есе про значення кисню для людини. Додаток Прості речовини

Метали

Неметали

1. Поширеність yy у земній корі;

Al — 8,8 %; Na — 2,6 %; Fe — 4,7 %; K — 2,4 %; Ca — 3,4 %; Мg — 2,3 %

O — 47 %; Si — 27,6 %

yy у повітрі;

Домішки

Близько 100 %

yy у воді

У розчинених складних речовинах

У складі молекул води H2O , у розчинних речовинах

2. Агрегатний стан

Hg, Ga — рідкі, решта — тверді

Газоподібні; рідкі; тверді

3. Будова речовини

Немолекулярна

Молекулярна, немолекулярна

4. Прості речовини

Атоми: Cu, Fe, Ag

Атоми й молекули: N2 , O2 , S, P

5. Фізичні властивості

yy Металевий блиск. yy Висока електропровідність. yy Теплопровідність. yy Пластичність. yy Тугоплавкість. yy Ковкість

Немає загальних властивостей, характерних для всіх неметалів

6. Хімічні властивості Багато в чому подібні, є ряд Особливі в кожного неметалу, активності металів загальних властивостей мало

54


Клас

Дата проведення уроку Урок 26

Тема. Проста речовина кисень. Фізичні властивості кисню. Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори Цілі: поглибити знання учнів про просту речовину кисень, його фізичні властивості; сформувати уявлення про реакції розкладу та каталізатори на прикладі реакцій одержання кисню в лабораторії; підготувати учнів до практичної роботи з вивчення кисню. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форми роботи: демонстраційний експеримент, робота з опорною схемою, самостійна робота. Обладнання: прилад для одержання газів, дерев’яна скіпка, вода, калій перманганат, манган(IV) оксид, гідроген пероксид, опорна схема. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань Учні працюють з першою частиною опорної схеми «Оксиген». yy Хімічний елемент yy Проста речовина yy Поширення в природі Фронтальна бесіда yy yy yy yy

Постановка проблеми Як кисень утворюється в природі? А чи можна одержати кисень у лабораторії. А з яких речовин можна одержати кисень? Як переконатися, що одержаний газ — це кисень? ІІІ. Експериментальне засвоєння знань

Демонстрація 11. Одержання кисню з калій перманганату У пробірку насипаємо 0,5–1,0 г калій перманганату (близько 1/10 частини від об’єму пробірки), прикриваємо отвір пробірки жмутиком вати й закриваємо пробкою з газовідвідною трубкою. Закріплюємо пробірку в лапці штатива. yy Як зібрати кисень, що виділятиметься з пробірки? yy Кисень важчий чи легший за повітря?

Mr (O2 ) = 32; Mr (повiтря ) = 29 Тож кисень витіснятиме повітря з пробірки, отже, газовідвідну трубку слід опустити на дно пробірки. Дотримуючись правил, нагріваємо пробірку, потім нагріваємо кристали калій перманганату. yy Що спостерігаємо? yy Чи можемо ми побачити, що кисень уже в колбі? yy Згадаймо фізичні властивості кисню. yy Як дізнатися, чи є в колбі кисень? Демонстрація 14. Виявлення кисню Підносимо тліючу скіпку, вона яскраво загоряється. Висновок: кисень підтримує горіння, його можна одержати шляхом розкладу калій перманганату. Записуємо рівняння. 2KMnO4 → K2MnO4 + MnO2 + O2 55


— До якого типу належить ця реакція? Реакції одержання кисню зі складних речовин — реакції розкладу. Демонстрація 12. Одержання кисню з гідроген пероксиду — Які ще речовини можна використовувати для одержання кисню? Використовуємо для нашого досліду гідроген пероксид H2O2 Наливаємо в пробірку 1,5–2,0 мл гідроген пероксиду, збираємо прилад, нагріваємо речовину. Демонстрація 13. Збирання кисню Збирання кисню шляхом витиснення води можливо тому, що він не розчиняється у воді. Збираємо кисень у колбу через гідрозатвор. Вода не витісняється з колби, отже, кисень не виділяється. Поміщаємо в гідроген пероксид дрібку манган(IV) оксиду і знову нагріємо. У колбі-приймачі збирається кисень. Додавання манган(IV) оксиду прискорило реакцію розкладу гідроген пероксиду. Речовини, що прискорюють хімічну реакцію, але не витрачаються в процесі реакції, називаються каталізаторами. MnO2  — каталізатор, він не витрачається в результаті реакції, а тільки прискорює її. Запишемо рівняння: MnO2 2H2O2 t, → 2H2O + O2 Приклад каталізаторів — ферменти, що прискорюють процес травлення. Негативні каталізатори, що сповільнюють реакцію, називаються інгібіторами.

IV. Закріплення й поглиблення знань Заповнюємо в опорній схемі розділ «Фізичні властивості кисню». У розділі «Одержання кисню» пропонуємо написати вже відомі рівняння. А тепер подивімося, які ще речовини можна використовувати для одержання кисню. (Записуємо рівняння і розставляємо коефіцієнти, вводимо назви нових речовин.) KClO3 → KCl + O2 ( KClO3  — калій перхлорат, бертолетова сіль) HgO → Hg + O2 NaNO3 → NaNO2 + O2 ( NaNO3  — натрій нітрат, натрієва селітра; NaNO2  — натрій нітрит) H2 O → H2 + O 2 Промисловий спосіб одержання кисню  — з рідкого повітря шляхом перегонки. yy yy yy yy

V. Підбиття підсумків Які нові поняття ви сьогодні вивчали? Що таке каталізатор? Які реакції називаються реакціями розкладу? Де можна використовувати лабораторні способи одержання кисню? Тестова самостійна робота Перевіряємо правильність виконання і виставляємо оцінки. VI. Домашнє завдання Прочитати параграф, виконати вправи. Творче завдання. Підготувати розповідь про просту речовину O3  — озон.

56


Клас

Дата проведення уроку Урок 27

Тема. Хімічні властивості кисню: взаємодія з вуглецем, сіркою, фосфором. Реакції сполучення. Поняття про оксиди Цілі: ознайомити учнів з хімічними властивостями кисню на прикладі його взаємодії з вуглецем, сіркою, фосфором; закріпити й розширити знання учнів про хімічні реакції, уміння складати рівняння хімічних реакцій; дати уявлення про реакції сполучення, про оксиди як складні речовини. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: розповідь, демонстраційний експеримент, фронтальне опитування. Обладнання: прилад для одержання кисню, порошок сірки, вугілля, червоний фосфор, ложка для спалювання речовин, спиртівка. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy

Фронтальне опитування Хімічний символ елемента Оксигену. Відносна атомна маса. Валентність у сполуках. Формула простої речовини кисню. У вигляді якої ще простої речовини Оксиген трапляється в природі? Основне джерело одержання кисню в природі. Основний спосіб промислового одержання кисню. Запишіть на дошці основні способи одержання кисню в лабораторії. Як перевірити наявність кисню в склянці? При цьому використовуються фізичні чи хімічні властивості кисню?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Проста речовина кисень підтримує горіння. Кисню, що міститься в повітрі, досить для горіння дров у багатті, природного газу в грубці, вугілля в каміні тощо. Якщо використовувати для горіння чистий кисень, воно відбувається інтенсивніше. Розгляньмо процес взаємодії кисню з деякими простими речовинами, тобто сьогодні ми вивчимо хімічні властивості кисню. IV. Вивчення нового матеріалу Демонстрація 5. Спалювання неметалів (фосфору, вуглецю, сірки) у повітрі й кисні Дослід 1. Взаємодія кисню з фосфором (під витяжкою) У ложку для спалювання речовин набираємо червоний фосфор, підпалюємо його, вносимо в склянку, заповнену киснем. Що спостерігаємо? З’являється білий димок, це утворюється сполука Фосфору з Оксигеном. Запишемо рівняння реакції. (Учні записують рівняння і розставляють коефіцієнти.) 4P + 5O2 → 2P2O5 Висновок. Кисень унаслідок нагрівання енергійно взаємодіє з деякими речовинами, при цьому виділяється тепло і світло. Такі реакції називаються реакціями окиснення. Окиснення  — це хімічна реакція взаємодії речовин (простих і складних) з киснем. 57


Горіння — це хімічна реакція, за якої відбувається окиснення речовин з виділенням тепла і світла. У більшості випадків у результаті цих реакцій утворюються оксиди. Оксиди  — це складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких — Оксиген з валентністю II. Розгляньмо ще приклади взаємодії кисню з простими речовинами. Дослід 2. Взаємодія кисню з вугіллям У ложку для спалювання речовин кладемо вугілля і вносимо його в полум’я спиртівки. Вугілля розігрівається, але не загоряється. У суміші з азотом повітря кисень взаємодіє з вугіллям повільно. Тепер внесемо ложку з розігрітим вугіллям у склянку, заповнену киснем. Вугілля швидко згоряє. У колбі нічого не залишається? Куди поділося вугілля? C + O2 → CO2  — карбон(IV) оксид Наллємо в ту ж склянку вапняної води, вона каламутніє. Ця реакція використовується для виявлення в повітрі вуглекислого газу CO2 : CO2 + Ca (OH )2 → CaCO3↓ + H2O Висновок. У чистому кисні реакція горіння відбувається інтенсивніше. Дослід 3. Взаємодія кисню із сіркою (під витяжкою) У ложку для спалювання речовин набираємо сірку, спалюємо на повітрі й у кисні. На повітрі блакитнувате полум’я стелиться на поверхні сірки, процес протікає повільніше. У кисні — яскраве полум’я, процес швидший. Заповнюємо склянку водою, підфарбованою індикатором метиловим оранжевим, вода змінює колір. Учень записує рівняння горіння сірки в кисні: S + O2 → SO2  — сульфур(IV) оксид Дослід 4. Взаємодія кисню повітря з магнієм Магнієві ошурки закріплюємо в щипцях, нагріваємо в полум’ї пальника і спостерігаємо реакцію горіння. Записуємо рівняння: 2Mg + O2 → 2MgO — До якого типу можна віднести реакції горіння? (До реакцій сполучення) Реакції сполучення — це реакції, в результаті яких із двох речовин утворюється одна складна. Висновок: кисень взаємодіє з металами й неметалами. V. Закріплення матеріалу Дається завдання за варіантами для самостійної роботи зі взаємоперевіркою. У процесі виконання вчитель консультує окремих учнів. 1. Допишіть рівняння реакції горіння і розставте коефіцієнти. Варіант І Варіант ІІ Zn + O2 → Mg + O2 → Na + O2 → Li + O2 → Al + O2 → Cr + O2 → 2. Проблемне питання. — А що утвориться внаслідок горіння складних речовин, наприклад природного газу метану? CH4 + O2 → Два оксиди — CO2 і H2O Дописуємо рівняння і розставляємо коефіцієнти. CH4 + 2O2 → CO2 + 2H2O Самостійно: CS2 + 3O2 → CO2 + 2SO2 VI. Підбиття підсумків — З якою хімічною властивістю кисню ми познайомилися? VII. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання, виконати вправи. Підготуватися до практичної роботи. Творче завдання. Скласти схему застосування кисню. 58


Клас

Дата проведення уроку Урок 28

Тема. Практична робота 3. Одержання кисню в лабораторії та вивчення його властивостей Цілі: продовжити формувати навички роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням; навчити збирати установку для одержання газів, збирати газ витисненням повітря і води; формувати навички й уміння проведення хімічного експерименту й аналізу явищ, що спостерігаються, робити висновки в ході практичної роботи; перевірити знання техніки безпеки під час виконання практичної роботи. Тип уроку: практичне застосування знань, умінь і навичок. Форма роботи: виконання експерименту, складання звіту. Обладнання: прилад для одержання газів, нагрівальний прилад, штатив, пробірки, дерев’яна лучинка, ложка для спалювання речовин, калій перманганат, вугілля. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, під час проведення хімічного експерименту, інструктаж перед початком практичної роботи ІІІ. Тестові завдання за варіантами Перед початком роботи ми виконуємо тестові завдання за варіантами. «Ключ» до тесту — ваш допуск до практичної роботи. Варіант І 1. Укажіть твердження, що не стосуються кисню: а) міститься в повітрі; б) не підтримує дихання і горіння; в) молекула складається з двох атомів. 2. Із запропонованого переліку виберіть формули оксидів: б) CO2 ; а) H2S ; в) CH4 ; г) CaО; д) NaCl; е) OF2 3. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти: а) MgO + O2 → б) P + O2 → в) CH4 + O2 → Варіант ІІ 1. Укажіть твердження, що не стосуються кисню: а) виділяється в результаті фотосинтезу; б) відносна молекулярна маса — 32; в) газ, легший за повітря. 2. Із запропонованого переліку виберіть формули оксидів: а) NO2 ; б) KBr; в) CuО; г) P2O5 ; д) CS2 ; е) LiН. 3. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти: а) Al + O2 → б) C + O2 → в) H2S + O2 → Ключ Варіант І: 1 — б; 2 — б, г, е. Варіант ІІ: 1 — в; 2 — а, в, г. 59


IV. Виконання практичної роботи за інструкцією Інструкція до проведення практичної роботи Дослід 1. Одержання кисню з калій перманганату У суху пробірку насипте 1 г калій перманганату. Складіть прилад, як показано на рисунку. В отвір пробірки помістіть жмутик вати. Закрийте пробірку пробкою з газовідвідною трубкою. Закріпіть пробірку горизонтально на такій висоті, щоб кінець газовідвідної трубки був якнайближче до дна пробірки. Прогрійте спочатку всю пробірку, а потім нагрійте тільки ту частину, де міститься калій перманганат. Зберіть кисень у пробірку шляхом витіснення повітря. Повноту заповнення пробірки перевірте тліючою скіпкою. Після заповнення накрийте пробірку предметним склом. Опишіть спостереження. За��ишіть рівняння реакції. Зробіть висновок. Дослід 2. Збирання кисню методом витіснення води У кристалізатор, до половини заповнений водою, опустіть перевернену пробірку з водою. Загнутий кінець газовідвідної трубки підведіть у пробірку з водою. Нагрійте пробірку з калій перманганатом. Коли пробірка заповниться киснем, закрийте її під водою склом і вийміть з води, не припиняючи нагрівання. Якщо припинити нагрівання раніше, то вода втягнеться в пробірку і пробірка трісне. Опишіть спостереження. Дослід 3. Горіння вугілля на повітрі й у кисні У ложку для спалювання речовин покладіть вугілля, нагрійте його в полум’ї спиртівки та внесіть у пробірку з киснем. Опишіть спостереження, напишіть рівняння реакції. Зробіть узагальнюючий висновок про способи одержання кисню та його хімічні властивості. V. Оформлення звіту про виконану роботу в зошиті, висновків за роботою VI. Домашнє завдання Повторити фізичні та хімічні властивості кисню.

60


Клас

Дата проведення уроку Урок 29

Тема. Поняття про оксиди. Окиснення. Горіння. Умови виникнення та припинення горіння Цілі: розширити уявлення про оксиди як продукти горіння, процес горіння, мимовільне окиснення; пояснити умови виникнення та припинення горіння, механізм дії засобів пожежогасіння, заходи протипожежної безпеки в побуті й на виробництві; розвивати вміння складати рівняння хімічних реакцій взаємодії кисню з простими речовинами; поглибити знання про склад складних речовин на прикладі оксидів; удосконалювати навички складання бінарних сполук. Тип уроку: поглиблення знань. Форми роботи: групова та індивідуальна форми роботи, бесіда. Обладнання: періодична система хімічних елементів, опорна схема «Кисень». Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань Клас поділяється на групи, кожна група одержує завдання за вивченим матеріалом. Група 1 1. Розкажіть про поширення Оксигену в природі. 2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти: б) HgO → а) Mg + O2 → Група 2 1. Розкажіть про будову молекули кисню, його фізичні властивості. 2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти: б) KNO3 → а) N2 + O2 → Група 3 1. Розкажіть про хімічні властивості кисню. 2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти: б) KMnO4 → а) S + O2 → Група 4 1. Розкажіть про лабораторні способи одержання кисню. 2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти: б) H2O2 → а) Zn + O2 → Група 5 1. Розкажіть про застосування кисню. 2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти: б) H2O → а) P + O2 → Один представник кожної групи усно відповідає на теоретичне запитання, другий записує рівняння реакції у вигляді стовпчика: реакції сполучення, реакції розкладу. ІІІ. Підбиття підсумків роботи груп, оцінювання IV. Поглиблення знань На дошці записані два стовпчики хімічних рівнянь. Один стовпчик характеризує способи одержання кисню (учні визначають, який саме), другий — хімічні властивості кисню. 61


yy Як називаються продукти горіння простих речовин у кисні? (Оксиди) yy Назвіть оксиди, записані на дошці. (Учні по черзі називають оксиди.) yy А чи можуть горіти складні речовини? (Так, наприклад, папір, тканина, бензин, природний газ. Природний газ містить складну речовину метан CH4 Під час горіння утворюються два оксиди: CH2 + 2O2 → CO2 + 2H2O ) Висновок. Кожен елемент, що входить до складу складної речовини, утворює оксид. yy В якому випадку горіння відбувається швидше: у чистому кисні чи на повітрі? (У чистому кисні) А без доступу повітря горіння неможливе взагалі. yy Папір добре горить. А чому наші зошити не загоряються зараз? (Необхідно внести їх у вогонь, тобто нагріти. Для кожної речовини існує температура, за якої вона загоряється, наприклад, для дерева ця температура становить близько 270 °С, для вуглецю — 350 °С, для білого фосфору — близько 40 °С, для азоту — близько 2500 °С) Така температура називається температурою загоряння. yy Отже, які умови мають виконуватися для виникнення горіння? (Нагрівання речовини до температури загоряння і наявність кисню) yy А як зупинити процес горіння? (Перекрити доступ кисню. Остудити речовину до температури, нижчої за температуру загоряння) yy Які засоби гасіння пожеж ви знаєте? (Вогнегасники, пісок, вода та ін.) Деякі речовини можуть повільно окиснюватися під впливом повітря без температури загоряння. Наприклад, залізо іржавіє, срібло вкривається сірим нальотом. Такий процес називають мимовільним окисненням. V. Закріплення вивченого матеріалу Завдання 1. Складіть рівняння горіння запропонованих нижче речовин і розставте коефіцієнти: 4B + 3O2 → 2B2O3 2Hg + O2 → 2HgO 2H2S + 3O2 → 2H2O + 2SO2 Завдання 2. Обчисліть масові частки Оксигену в одержаних оксидах і розташуйте їх у порядку зростання масової частки Оксигену. 3. B2O3 : ω (B ) =

48 = 68,5 % 70

1. HgO: ω (Hg ) =

16 = 7,4 % 216

4. H2O: ω (H ) =

16 = 88,9 % 18

2. SO2 : ω ( S ) =

32 = 50 % 64

VI. Підбиття підсумків Сьогодні ми дізналися, що реакцією горіння можна керувати. У кожної речовини є температура загоряння. Наприклад, для Na або P вона дуже низька, ці речовини називаються легкозаймистими й повинні зберігатися у відповідних умовах відповідно до правил техніки безпеки. Підбиваємо підсумки уроку. Виставляємо оцінки. VII. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання, повторити фізичні та хімічні властивості кисню. Творче завдання. Підготувати повідомлення про кругообіг Оксигену в природі, використання кисню та його біологічну роль.

62


Клас

Дата проведення уроку Урок 30

Тема. Кругообіг кисню в природі. Використання кисню, його біологічна роль Цілі: узагальнити й систематизувати знання учнів про хімічний елемент Оксиген і просту речовину кисень; розглянути поширення кисню в природі, кругообіг кисню в природі; з’ясувати біологічну роль кисню; визначити рівень засвоєння основних понять, навичок складання хімічних рівнянь, що відбивають хімічні властивості кисню. Тип уроку: засвоєння і систематизація знань. Форми роботи: фронтальне опитування, робота з підручником, робота зі схемою «Кругообіг кисню в природі», письмова самостійна робота. Обладнання: періодична система хімічних елементів, схема «Кругообіг кисню в природі». Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань Фронтальне опитування. Заслуховування повідомлень учнів yy Який елемент утворює просту речовину кисень? yy Де в природі поширений Оксиген? (Заслуховуємо повідомлення учнів.) yy Який вплив має кисень на живі організми? (Заслуховуємо повідомлення учнів, аналізуємо й узагальнюємо.) yy На які процеси витрачається кисень живими організмами? yy Де використовується кисень? (Заслуховуємо повідомлення учнів, аналізуємо, узагальнюємо.) ІІІ. Засвоєння нових знань Розгляньмо схему кругообігу кисню в природі. У ній є всі ланцюжки, які ми обговорювали. Загалом її можна представити так:

yy yy yy yy

Дихання, розкладання органічних речовин. Викиди заводів і фабрик. Викиди автомобілів, літаків, іншої техніки. Переробка вуглеводневої сировини. IV. Перевірка знань Письмова самостійна робота за варіантами

Варіант I 1. Запишіть рівняння реакції горіння в кисні, розставте коефіцієнти. а) S; б) Mg. 2. Обчисліть масову частку елементів в одержаних оксидах. 63


3. Складіть формули оксидів за валентністю. а) Cx O y ; б) Alx O y ; в) Na x O y 4. Розставте коефіцієнти в рівняннях реакцій. а) Si + O2 → SiO2 б) KClO3 → KCl + O2 в) H2S + NaOH → Na 2S + H2O 5. Опишіть умови виникнення горіння і способи запобігання пожежам. Варіант II 1. Запишіть рівняння реакції горіння в кисні, розставте коефіцієнти. а) С; б) Zn. 2. Обчисліть масову частку елементів в одержаних оксидах. 3. Складіть формули оксидів за валентністю. б) Px O y ; а) Cx O y ; в) Ca x O y 4. Розставте коефіцієнти в рівняннях реакцій. а) N2 + O2 → NO б) NaNO3 → NaNO2 + O2 в) HBr + Ca ( OH )2 → CaBr2 + H2O 5. Розкажіть про застосування кисню. V. Підбиття підсумків уроку Перевірка самостійної роботи, виставлення оцінок за тему. VI. Домашнє завдання Повторити хімічні властивості кисню. Творче завдання. Використовуючи знання географії, розповісти, де в природі поширене залізо. Написати есе про фізичні властивості заліза.

64


Клас

Дата проведення уроку Урок 31

Тема. Ферум. Залізо. Фізичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою Цілі: поглибити знання про елементи-метали та прості речовини на прикладі Феруму та заліза; ознайомити учнів з фізичними та хімічними властивостями заліза на прикладі його взаємодії з киснем і сіркою; розширити знання про реакції сполучення на прикладі реакцій заліза з простими речовинами. Тип уроку: засвоєння навичок і вмінь. Форми роботи: фронтальна бесіда, самостійна робота з опорною схемою, лабораторний експеримент. Обладнання: колекція «Залізо, чавун, сталь», опорна схема «Залізо та його властивості», хімічні реактиви, ложка для спалювання речовин, залізо відновлене, порошок сірки, кисень у склянці, нагрівальний прилад. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Хімічний диктант Запишіть назви хімічних елементів у два стовпчики: окремо метали, окремо неметали. Na, S, O, Fe, Cu, N, Ca, Mg, P, Cl, Ba, K. Після виконання завдання два учні записують відповідь на дошці, клас коригує помилки. 2. Фронтальне опитування Чи відрізняються метали й неметали за властивостями? Де давні люди використовували вироби з мета��ів? А де використовуються металеві вироби сьогодні? Який метал використовується нами найширше? (Залізо) Отже, об’єкт нашого дослідження — залізо. Записуємо тему уроку, формулюємо цілі. yy yy yy yy

ІІІ. Засвоєння нових навичок і вмінь Хімічний елемент: Fe — Ферум. Порядковий номер: 26. Відносна атомна маса: 56. Будова атома: +26)))) 26e − n p = 26; ne− = 26; nn = 30 Валентність: II або III. Проста речовина: Fe — залізо. Відносна молекулярна маса: 56. Лабораторний дослід 4. Вивчення фізичних властивостей заліза Інструктаж з техніки безпеки Дослід 1. Розгляньте зразки заліза в колекції й опишіть фізичні властивості заліза за планом: yy агрегатний стан (твердий); yy колір (сірий); yy блиск (є); yy запах (немає); yy твердість (твердий, тугоплавкий); yy дія магнітом (має магнітні властивості). 65


tпл = 1 539 °C tкип = 3 200 °C ρ(Fe) = 7,874 г/см3 Дослід 2. Вивчення розчинності заліза у воді Шматочок заліза занурте в пробірку з водою. Що відбувається? Закріпіть пробірку в пробіркотримачі. Дотримуючись правил нагрівання, прогрійте пробірку, а потім акуратно підігрійте до кипіння і приберіть з вогню. Що сталося зі шматочком заліза? (Не розчиняється у воді) Зробіть висновок про фізичні властивості заліза. Вивчені нами експериментально фізичні властивості заліза записуємо до опорної схеми. (Самостійна робота з опорною схемою) IV. Демонстраційний експеримент Хімічні властивості заліза розглянемо на прикладі взаємодії заліза з неметалами: киснем і сіркою. Демонстрація 16. Взаємодія заліза із сіркою Змішуємо порошок сірки й відновленого заліза в співвідношенні 4 г : 7 г, насипаємо в пробірку і трохи нагріваємо. Що спостерігаємо? Утворюється продукт взаємодії заліза із сіркою — ферум(II) сульфід. Запишемо рівняння хімічної реакції. Fe + S = FeS До спіралі із залізного дроту прикріплюємо сірник, підпалюємо й опускаємо дріт у банку з киснем (на дно банки попередньо насипаємо пісок). Що спостерігаємо? Щоб записати рівняння реакції, необхідно згадати, що Ферум у сполуках виявляє дві валентності — II і III, отже, може утворюватися два оксиди. Складемо відповідні рівняння реакції: 2Fe + O2 → 2FeO  — ферум(II) оксид 4Fe + 3O2 → 2Fe2O3  — ферум(III) оксид Обидва оксиди можуть утворюватися в результаті горіння заліза. Тому бура маса, що утворилася в результаті горіння, виражається формулою Fe3O4 = Fe2O3 ⋅ FeO Тоді 3Fe + 2O2 = Fe3O4 Висновок: залізо, як і більшість металів, взаємодіє з неметалами (сіркою і киснем). Залізо розчиняється в кислотах. При цьому виділяється водень: Fe + 2HCl = FeCl2 + H2 Залізо утворює сплави (чавун, сталь та ін.). Самостійно учні заповнюють опорну схему. V. Закріплення нових знань 1. Обчисліть масову частку Феруму в його оксидах. 56 112 = 77,8 %; Fe2O3 : ω (Fe ) = = 70 % FeO: ω (Fe ) = 72 160 2. Горіння ферум(ІІ) сульфіду можливе за високої температури. Запишіть рівняння реакції: 3FeS + 5O2 → Fe3O4 + 3SO2 3. Запишіть рівняння реакції взаємодії заліза з хлором. 2Fe + 3Cl2 → 2FeCl3 VI. Підбиття підсумків Ми познайомилися з фізичними та хімічними властивостями заліза — представника елементів-металів. VII. Домашнє завдання Прочитати параграф, відповісти на запитання. 66


Клас

Дата проведення уроку Урок 32

Тема. Поширення Феруму в природі. Використання заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах Цілі: закріпити знання про фізичні та хімічні властивості заліза; ознайомити учнів з поширеністю Феруму в природі, використання заліза; поглибити знання учнів про хімічні явища на прикладі іржавіння заліза; ознайомити учнів зі способами захисту від корозії. Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок. Форми роботи: самостійна робота з опорною схемою, групова робота з підручником, фронтальна бесіда. Обладнання: періодична система хімічних елементів, картки із завданнями. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань Фронтальна бесіда yy В якій групі періодичної системи знаходиться хімічний елемент Ферум? (VIII група, побічна підгрупа) yy До якого типу хімічних елементів належить Ферум? (До металів) yy Які фізичні властивості відрізняють метали від неметалів? (Металевий блиск, тепло- й електропровідність, ковкість, пластичність та ін.) yy Що таке сплави? (Це суміші металів) yy Які хімічні властивості заліза ми вивчили? (Взаємодія з киснем і сіркою) ІІІ. Засвоєння нових навичок і знань Учні об’єднуються в групи для спільного виконання завдання. Знайдіть у підручнику відповідь на запитання. Група 1. Поширення заліза й Феруму в природі. Група 2. Способи одержання заліза. Група 3. Використання і значення заліза. Група 4. Руйнування заліза в природних умовах. Група 5. Способи захисту від корозії. Після вивчення відповідного розділу підручника й консультації вчителя учні складають відповідь на запитання, представник кожної групи розповідає біля дошки про результати роботи групи. Учитель робить узагальнюючий висновок: 1. Залізо — один з найбільш поширених у природі елементів: за вмістом у земній корі — 4,7 % (масових). Трапляється у вигляді оксидів і сульфідів, сконцентрованих у вигляді родовищ, придатних для промислової розробки. Найважливіші руди: yy бурі залізняки (HFeO2 ⋅ nH2O ), пірит FeS2 ; yy червоні залізняки (Fe2O3 ); yy магнітні залізняки (Fe3O4 ); yy шпатові залізняки (FeCO3 ) Більшість із них жовто-бурі, коричневі, бурі й темно-червоні. 2. Одержують залізо з руди на металургійних заводах. Відновлюють з оксидів вугіллям, карбон(ІІ) оксидом або воднем. Запишемо рівняння реакції. а) Fe3O4 + 2C → 3Fe + 2CO2 б) Fe2O3 + 3CO → 2Fe + 3CO2 в) FeO + H2 → Fe + H2O (Тип реакцій а), в) — заміщення: одна проста речовина заміщає в складній сполуці іншу.) 67


3. Широко використовується в техніці завдяки своїм властивостям і легкості одержання. Має дуже важливе значення для людини. На частку заліза та його сплавів припадає близько 95 % усіх вироблених у світі металів. Але не тільки техніка має потребу в залізі. Без заліза не могло б існувати життя у звичній для нас формі: двовалентний Ферум міститься в гемоглобіні крові — речовині, що забезпечує насичення живих тканин киснем. 4. 3Fe + 4H2O → Fe3O4 + 4H2 У вологому повітрі за звичайної температури залізо легко окиснюється, вкриваючись рихлою іржею (її склад — Fe2O3 ⋅nH2O ). Унаслідок своєї пористості іржа не перешкоджає доступу кисню і вологи до металу, тому залізо руйнується. За деякими даними, у XIX столітті від корозії загинула половина всього виробленого заліза. 5. Корозія — хімічне або електрохімічне руйнування металів під впливом навколишнього середовища. Сьогодні розроблено способи боротьби з корозією: yy покриття фарбою; yy нікелювання заліза; yy оцинковування заліза; yy покриття емаллю; yy покриття антикорозійними оліями та ін. IV. Підбиття підсумків уроку Тестова робота 1. Хімічна формула простої речовини заліза: б) FeО; а) Fe3 ; в) Fe. 2. Формула ферум(III) оксиду: а) Fe3O4 ; б) Fe2O3 ; в) FeО. 3. Дано рівняння реакції: Fe + O2 → Fe3O4 Сума коефіцієнтів у рівнянні: а) 3; б) 9; в) 6. 4. Масова частка Феруму у ферум(II) оксиді: а) 77,8 %; б) 70,0 %; в) 79,4 %. 5. __________ використовується... yy у медицині; yy у техніці; yy у побуті тощо. V. Домашнє завдання Прочитати параграф про властивості заліза, відповісти на запитання.

68


Клас

Дата проведення уроку Урок 33

Тема. Прості речовини. Кисень. Залізо Цілі: узагальнити й систематизувати знання учнів про прості речовини метали й неметали; з’ясувати рівень засвоєння знань, умінь і навичок про метали й неметали на прикладі властивостей кисню і заліза; повторити основні правила складання хімічних формул і хімічних рівнянь, правила обчислень за хімічними формулами; підготувати учнів до тематичного оцінювання. Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок. Форми роботи: гра-аукціон. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями. Хід уроку І. Організація класу Учні в класі об’єднуються в чотири команди, кожна команда обирає капітана. ІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь, навичок

yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy yy

Лот 1 «Бліц-турнір» Гравці кожної команди по черзі відповідають на запитання вчителя. Питання «Бліц-турніру» В якому періоді знаходиться хімічний елемент Оксиген? (У ІІ періоді) Відносна атомна маса Феруму? (56) Яку молекулярну формулу має проста речовина кисень? (O2 ) В якій групі знаходиться хімічний елемент Ферум? (У VIII побічній) До елементів якого типу належить Оксиген? (До неметалів) Як називаються продукти взаємодії простих речовин з киснем? (Оксиди) Назвіть формулу ферум(ІІІ) оксиду. (Fe2O3 ) Іржавіння заліза — це явище фізичне чи хімічне? (Хімічне) Який природний процес сприяє збільшенню кисню в повітрі? (Фотосинтез) До якого типу належать реакції одержання кисню в лабораторії? (Розкладу) Чому дорівнює відносна молекулярна маса кисню? (32) Як називаються реакції за участі кисню? (Горіння, окиснення) В якій групі періодичної системи знаходиться Оксиген? (У VI групі, головній підгрупі) Яку валентність може виявляти Ферум у сполуках із киснем? (ІІ, ІІІ) Назвіть порядковий номер Феруму. (26) Заряд ядра атома Оксигену. (+8) До якого типу належать реакції горіння? (Сполучення) Кількість атомів у молекулі простої речовини залізо. (Один) До елементів якого типу належить залізо? (До металів) Назвіть формулу ферум(ІІ) оксиду. (FeО) Проста речовина кисень важча чи легша за повітря? (Важча) Назвіть формулу води. (H2O )

Лот 2 «Сім бід ��� один одвіт» Кожна команда одержує аркуш формату А3 з назвами простих речовин «Кисень» і «Залізо». За три хвилини гравці команди записують на аркуші сім властивостей цієї речовини, вивішують на дошці, захищають свої відповіді. Лот 3 «У гостях у Барона Мюнхґаузена» Кожна команда одержує завдання. Барон Мюнхґаузен одержав листа від свого юного друга, в якому знайшов багато помилок. Допоможіть баронові виправити ці помилки. 69


Лист 1 Кисень — це хімічно активна речовина, що складається з двох атомів Гідрогену. Він широко розповсюджений у земній корі, де трапляється у вільному стані. У вигляді простої речовини кисень входить до складу морської води. Лист 2 Залізо  — газоподібна речовина, що добре проводить електричний струм, взаємодіє з неметалами, добре розчиняється у воді, у земній корі трапляється в сполуках з киснем і сіркою. Лист 3 Оксиген — хімічний елемент, метал, з відносною атомною масою 36, у сполуках виявляє змінну валентність, з хімічними елементами металами й неметалами утворює сполуки — оксиди. Лист 4 Ферум  — хімічний елемент, що має постійну валентність ІІ, з відносною атомною масою 56, входить до складу гемоглобіну крові, найпоширеніший елемент на Землі. Команди обговорюють листа, потім представник кожної команди зачитує його, виправляє помилки. Лот 4 «Один за всіх» Кожен учень одержує картку-завдання і працює індивідуально. У кожній картці — три завдання. 1. Упишіть у вершині піраміди відсутню речовину. 2. Запишіть суму молекулярних мас усіх речовин у піраміді. 3. Заповніть таблицю формулами складних речовин. Лот 5 «Гонка за лідером» На дошці вивішуються незакінчені рівняння реакції. Гравці команди по черзі виходять до дошки, дописують рівняння і розставляють коефіцієнти. Кількість рівнянь відповідає кількості гравців. Команда 1

Команда 2

Команда 3

Команда 4

1. N2 + H2 →

1. Ca + O2 →

1. Na + O2 →

1. Fe + S →

2. Al + O2 →

2. K + H2 →

2. P + O2 →

2. N2 + O2 →

3. H2O2 →

3. S + O2 →

3. Cl2 + H2 →

3. KMnO4 →

4. Mg + O2 →

4. KClO3 →

4. Zn + O2 →

4. P + H2 →

5. CS2 + O2 →

5. Fe + O2 →

5. HgO →

5. Li + H2 →

6. S + H2 →

6. PH3 + O2 →

6. H2 S + O2 →

6. CH4 + O2 →

ІІІ. Підбиття підсумків уроку Тепер підіб’ємо особисті підсумки. Виставляємо оцінки за урок. IV. Домашнє завдання Повторити матеріал теми, підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Прості речовини метали й неметали».

70


Клас

Дата проведення уроку Урок 34

Тема. Контроль знань з теми «Прості речовини метали й неметали». Контрольна робота № 2 Цілі: Визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Прості речовини метали й неметали». Тип уроку: контроль і коригування знань, умінь і навичок. Форма уроку: письмова контрольна робота. Обладнання: періодична система хімічних елементів, індивідуальні картки із завданнями. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Письмова контрольна робота Учитель пояснює учням зміст завдання, час виконання і ключові моменти оформлення відповідей: yy завдання 1–6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань — 3 бали; yy завдання 7–9 оцінюються по 2 бали, усього за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів; yy завдання 10 — для учнів, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали. Усього максимальна оцінка за правильно виконану роботу — 12 балів. Час на виконання роботи — 40 хв. ІІІ. Домашнє завдання Повторити фізичні та хімічні властивості кисню та заліза. Контрольна робота Варіант I 1. Атом складається: а) з ядра й електронної оболонки; б) із протонів та електронів; в) з ядра й нейтронної оболонки. 2. До складу простих речовин входять: а) тільки один атом; б) атом двох і більше хімічних елементів; в) атом одного хімічного елемента. 3. Запис 3О означає: а) три молекули кисню; б) три атоми Оксигену; в) три атоми кисню. 4. Відносна атомна маса Феруму: а) 112; б) 56; в) 26. 5. Хімічне рівняння — це: а) перелік реагентів і продуктів реакції; б) умовне зображення хімічної реакції з допомогою хімічних формул і коефіцієнтів; в) умовне зображення складу речовин до і після реакції. 6. Формула ферум(III) оксиду: а) FeO; б) Fe2O3; в) Fe3O4. 7. Розставте коефіцієнти в рівнянні реакції: a) Al + S → Al2S3 б) AlCl3 + NaOH → Al ( OH )3 + NaCl 8. Обчисліть масову частку Оксигену в сполуці KClO3 (39,18%) 9. Допишіть рівняння реакції, розставте коефіцієнти, вкажіть тип реакції. а) Fe + ? → FeS б) P + O2 → ? 71


10. В одному з оксидів масова частка Фосфору дорівнює 56,4%. Визначте формулу цього оксиду. (Р2О3) Варіант II 1. Хімічні елементи поділяються на такі: а) метали й солі; б) неметали й оксиди; в) метали й неметали. 2. До складу складних речовин входять: а) атоми двох і більше хімічних елементів; б) атоми того ж самого хімічного елемента; в) тільки два атоми. 3. Запис 4FeO означає: а) чотири атоми Феруму й 4 атоми Оксигену; б) чотири молекули ферум(II) оксиду; в) чотири атоми Феруму. 4. Відносна атомна маса Оксигену: а) 16; б) 32; в) 8. 5. Реакція сполучення – це реакція, в якій: а) з однієї складної утворюється дві прості речовини; б) із двох простих речовин утворюється одна складна; в) із двох простих або складних речовин утворюється одна складна. 6. Валентність елемента в сполуці з Оксигеном дорівнює III в оксиді: а) BaO; б) SO3; в) Cr2O3. 7. Розставте коефіцієнти в рівнянні реакції: а) Fe + O2 → Fe2O3 б) Mg + H3PO4 → Mg3 (PO4 )2 + H2 8. Обчисліть масову частку Оксигену в сполуці KMnO4. (40,76%) 9. Допишіть рівняння реакції, розставте коефіцієнти, укажіть тип реакції. а) Fe + ? → FeCl3 б) HgO → ?+? 10. В одному з оксидів масова частка Карбону дорівнює 42,8 %. Визначте формулу цього оксиду. (СО) Варіант III 1. Хімічний елемент – це вид: а) атомів; б) молекул; в) йонів. 2. Хімічна формула – це умовний запис: а) хімічного елемента з допомогою символів; б) складу речовини з допомогою символів й індексів; в) назви речовини латиною. 3. Запис 3O2 означає: а) шість атомів Оксигену; б) три атоми Оксигену; в) три молекули кисню. 4. Відносна молекулярна маса кисню: а) 48; б) 32; в) 16. 5. Реакція розкладу – це реакція, в якій: а) з однієї складної речовини утворюється декілька простих; б) з однієї складної речовини утворюється декілька простих або складних; в) з однієї простої речовини утворюється декілька складних. 6. Валентність елемента в сполуці з Оксигеном дорівнює II в оксиді: а) SO2; б) Na2O; в) CaO. 7. Розставте коефіцієнти в рівнянні реакції: а) Fe + O2 → Fe3O4 б) ZnCl2 + KOH → Zn (OH )2 + KCl 8. Обчисліть масову частку Оксигену в сполуці K2Cr2O7. (38,09 %) 9. Допишіть рівняння реакції, розставте коефіцієнти, укажіть тип реакції. а) ?+ O2 → Al2O3 б) H2 + O2 → ? 10. В одному з оксидів масова частка Нітрогену дорівнює 63,6 %. Визначте формулу цього оксиду. (N2О) 72


УДК 37.016 ББК 74.262.4 С77 Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

Старовойтова І. Ю. С77 Хімія. 7 клас / І. Ю. Старовойтова, О. В. Люсай. — Х. : Вид. група «Основа», 2012. — 72 с. — (Серія «Мій конспект»). ISBN 978-611-00-0231-8. Посібник містить розробки всіх уроків хімії за програмою 11-річної школи для 7 класу. У розробках уроків широко використовуються сучасні наукові дані й прогресивні педагогічні технології. Докладно описано проведення всіх лабораторних і практичних робіт, передбачених програмою. Для всіх тем наведено кілька варіантів завдань для перевірки знань з теми. Посібник має перфоровані відривні аркуші з полями для внесення змін та доповнень до уроку. УДК 37.016 ББК 74.262.4

Навчальне видання

Серія «Мій конспект»

Старовойтова Ірина Юріївна Люсай Олена Вікторівна

Хімія 7 клас Навчально-методичний посібник Головний редактор К. М. Задорожний Редактор Л. В. Мариненко Коректор О. М. Журенко Технічний редактор О. В. Лєбєдєва Комп’ютерне верстання Є. С. Островський Підп. до друку 26.06.2009. Формат 60×90/8. Папір офсет. Гарнітура Шкільна. Друк офсет. Ум. друк. арк. 9,0. Зам. № 9—07/03—05. ТОВ «Видавнича група “Основа”». Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007. Україна, 61001 Харків, вул. Плеханівська, 66. Тел. (057) 731-96-32. E-mail: chem@osnova.com.ua Віддруковано з готових плівок ПП «Тріада+» Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1870 від 16.07.2007. Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15.

ISBN 978-611-00-0231-8

© Старовойтова І. Ю., Люсай О. В., 2009 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012


Starovoytova_lyusay_himiya_7_klas