Page 1

Д НІПРОПЕТРОВСЬКА

ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Д НІПРОПЕТРОВСЬКА Д НІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

ОБЛАСНА РАДА

ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМ .

Д. І. Я ВОРНИЦЬКОГО

СК АРБИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ІС ТОРИЧНОГО МУ ЗЕЮ І М Е Н І

Д

М И Т Р А

І

В А Н О В И Ч А

Я

В О Р Н И Ц Ь К О Г О

Дніпропетровськ Арт – Прес 2005


УДК 9 (С2Ф2)(069) ББК 79.1 (2Ук–4Дн) я2 С 79

Б 48

С К А Р Б И Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О ГО І С Т О Р І Ч Н О ГО — Д.: АРТ – ПРЕСС, 2005. – 320С.

МУЗЕЮ ІМЮ

Д . І . Я В О Р Н И Ц Ь К О ГО / А Л Ь Б О М .

ISBN 966-348-048-3

Д О К У М Е Н ТА Л Ь Н О – Х УД О Ж Н Є В И Д А Н Н Я Р Е П Р Е З Е Н Т У Є У Н І К А Л Ь Н І М У З Е Й Н І П Р Е Д М Е Т И І З 2 4 5 – Т И С Я Ч Н О ГО З І Б РА Н Н Я Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О ГО І С Т О Р И Ч Н О ГО М У З Е Ю І М . Д . І . Я В О Р Н И Ц Ь К О ГО , Я К Е С К Л А Л О С Я В П Р О Д О В Ж Й О ГО І С Н У В А Н Н Я З 1 8 4 9 Р О К У . ДАЄ

ЯСКРАВЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ІСТОРІЮ ФОРМУВАННЯ

І С К Л А Д М У З Е Й Н О ГО З І Б РА Н Н Я , Н А Я В Н І

В НЬОМУ КОЛЕКЦІЇ, ОСІБ, ЩО СТОЯЛИ БІЛЯ ВИТОКІВ СТВОРЕННЯ МУЗЕЮ І БРАЛИ УЧАСТЬ У КОМПЛЕКТУВАННІ І ЗБЕРЕЖЕННІ МУЗЕЙНИХ СКАРБІВ.

ПРИЗНАЧЕНЕ

ДЛЯ МУЗЕЄЗНАВЦІВ І

Ш И Р О К О ГО К О Л А А М АТ О Р І В І С Т О Р І Ї І С ТА Р О В И Н И .

УДК 9 (С2Ф2)(069) ББК 79.1 (2Ук–4Дн) я2

А В ТО Р И

ТЕКСТУ Й УПОРЯДНИКИ:

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

Н. І. КАПУСТІНА, В. М. БЕКЕТОВА

МУЗЕЙ ІМ.

ПЕРЕКЛАД АНГЛІЙСЬКОЮ: В. Я. КОВАЛЕНКО

ПР.

В

УПОРЯДКУВАННІ БРАЛИ УЧАСТЬ:

УКРАЇНА

С . В . А Б Р О С И М О В А , Т. А . А Р Х І П О В А , Т. І . З В О Р И К І Н А , Г. Є . З У Б К О В А , М . А . П І Д О С И М О В А , Г. В . П О Д О Л Я Н , М . Й . С Е РД Ю К , Н . О . С Т Е П А Н Е Н К О , М. М. ТИХОНОВА, Л. М. ЧУРИЛОВА

49027

Д И З А Й Н ТА В Е Р С Т К А :

О Л Ь ГА С А Ф О Н О В А , Т Е Т Я Н А Н О З Д Р І Н WWW.GUNAZA.COM

І С ТО Р И Ч Н И Й

Д. І. ЯВОРНИЦЬКОГО

К. МАРКСА, 18

ДНІПРОПЕТРОВСЬК,

ТЕЛ. ФАКС: (0562) 46 24 28 ТЕЛ. ФАКС: (0562) 46 34 22

WWW.MUSEUM.DP.UA MUZEUM@A-TELEPORT.COM

Ф О ТО Г РА Ф І Ї :

СЕРГІЙ ГУНАЗА, АРТЕМ ТКАЧ, О Л Ь ГА Ц В Є Т К О В А , ЮРІЙ МАЛІЄНКО, ВОЛОДИМИР МЕДЯК ТА З Ф О Н Д І В М У З Е Ю

ISBN 966-348-048-3

© 2005 Т Е КС Т : Н. І. К А П У С Т І Н А , В. М. Б Е К Е Т О В А © 2005 Д И З А Й Н : С АФ О Н О В А О. Л., Н О З Д Р І Н Т. А. © 2005 Ф О Т О Г РАФ І Ї : Г У Н А З А С. Л., Т К АЧ А. В., Ц В Є Т КО В А О. В., М А Л І Є Н КО Ю. М., Н Е Д Я К В. В. © 2005 А Р Т –П Р Е С


ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ 150-Й РІЧНИЦІ Д. І. ЯВОРНИЦЬКОГО

«...подібний заклад, як громадський музей, міг би відіграти одну із найважливіших просвітніх ролей, облагороджуючи і розум, і серце людини» Д. І. Яворницький


ІСТОРІЯ МУЗЕЙНОГО ЗІБРАННЯ

РОЗДІЛ І

«Музей є не зібранням речей, а собором душ; діяльність його полягає не у накопиченні мертвих речей, а у поверненні життя залишкам того, що віджило, у реконструкції померлих по їх творіннях живими діячами» М. Ф. Федоров


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ І М Е Н І Д М И Т РА І В А Н О В И Ч А Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О


І

С Т О Р І Я

М У З Е Й Н О Г О

З І Б Р А Н Н Я

Я

кі тільки яскраві визначення не дають музеям: і «пам’ятна книга людства», і «храм муз», і «місток між минулим і майбутнім, і «айсберг, верхня частина якого віддзеркалює лише десяту частину його підводних скарбів», і... І всі вони по-своєму правильні, особливо щодо характеристики і оцінки музейних зібрань – дійсних скарбниць історико-культурних цінностей, підмурку, без якого музей не існує. У музеї предмети немовби воскресають, починають проживати нове, інше – друге життя. Музейний предмет спонукає нас по-іншому перечитувати минуле, допомагає по-іншому розуміти філософію попередніх поколінь, не спрощуючи її, а проникаючи у суть часу; експонати здатні змінити в нас відчуття епохи.

становить 245 тисяч одиниць. Та за кожним предметом стоїть своя історія, своя легенда, своя таємниця... Історія музею є й історією формування його зібрання, яке починалось з декількох десятків історичних та природних пам’яток античності, старожитностей місцевого краю, колекції монет та медалей, які внесли у фонд Громадського музею старовини Катеринославської губернії, створеного 1849 р., губернатор А. Я. Фабр та директор міської гімназії Д. Я. Грахов. Оскільки музей у Катеринославі був створений за ініціативою Фабра і він особисто жертвував для нього старожитності, за традицією музей у ХІХ – на початку ХХ ст. отримав назву «Фабрівський».

За 155-річну історію існування в Дніпропетровському історичному музеї імені Д. І. Яворницького сформувалось зібрання музейних предметів, що

Таким чином, з середини ХІХ ст. почалося формування музейних колекцій кам’яних статуй, реліквій Стародавнього Єгипту, античних пам’яток Північного

А Н Д Р І Й Я КО В Л Е В И Ч Ф А Б Р

8

К Л АС И Ч Н А

Ч О Л О В І Ч А Г І М Н А З І Я , Д Е З Н А ХОД И В С Я

ФАБРІВСЬКИЙ

МУЗЕЙ


І

С Т О Р І Я

М У З Е Й Н О Г О

З І Б Р А Н Н Я

Причорномор’я й Криму, нумізматичних, фалеристичних, місцевих археологічних, мінералогічних та палеонтологічних матеріалів. Відвідавши в 1852 р. Катеринослав, етнограф і археолог А. В. Терещенко був вражений тим, що в місцевому музеї, який розташовувався у Потьомкінському палаці, були підібрані вельми рідкісні предмети старовини. Протягом 1849 – 1858 рр. зібрання музею поповнювалось виключно на пожертви мешканців краю – предмети дарувались музею або купувались на пожертвувані кошти. Під час Кримської війни в 1855 – 1856 рр. у музейне зібрання потрапили деякі античні речі з Керченського музею старожитностей, які були евакуйовані в Катеринослав. У цей час музей розташовувався в міській гімназії. Після побудови нового приміщення для гімназії на Соборній площі туди ж переселився і музей, залишаючись у ньому аж до початку ХХ ст.

ПОТЬОМКІНСЬКИЙ

О Б Л АС Н И Й

П А Л А Ц , В ОД Н О М У З П Р И М І Щ Е Н Ь Я КО Г О Р О З М І Щ У В А В С Я

ГРОМАДСЬКИЙ МУЗЕЙ У

1849 – 1850

РР.

ПОШТОВА

ЛИСТІВКА КІН.

ХІХ –

МУЗЕЙ НА

СОБОРНІЙ

ПЛОЩІ

К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К И Й ХХ С Т .

ПОЧ.

9


І

С Т О Р І Я

М У З Е Й Н О Г О

З І Б Р А Н Н Я

Т

им часом у Катеринославі й губернії в багатьох приватних осіб, міських та губернських установах, навчальних закладах починають формуватися цікаві й різноманітні колекції рідкісних речей, природних, археологічних, етнографічних, історико-культурних пам’яток. Найціннішим і найвизначнішим зібранням різноманітної старовини був музей Олександра Миколайовича Поля (1832 – 1890), який відкрився для широкої публіки в Катеринославі до 100-річчя заснування міста у 1887 р. Зібрання О. Поля, яке

та природних матеріалів, нумізматики (понад 2000 одиниць), документів, живопису, книг.

налічувало понад 5000 одиниць, оцінювалось у 200 тис. крб. сріблом. Воно складалось з великої колекції археологічних речей від палеоліту до часів Київської Русі, реліквій запорозького козацтва, численних зразків зброї, етнографічних

Синівський, вже в перші дні його відвідала «сила народу». Зібрання музею увібрало низку природноісторичних та археологічних колекцій директора музею Д. Яворницького,

Після смерті О. Поля громадськість міста і губернії з метою увічнення його пам’яті наполягала на відкритті в губернському центрі музею для розміщення полівської колекції. Ця подія відбулася лише 18 травня 1902 р., коли в приміщенні Комерційного училища за ініціативи Наукового товариства урочисто відчинив двері Обласний музей імені О. М. Поля. Як писав Д. Яворницькому хранитель музею, директор Комерційного училища Антін

А. Акінфієвої, К. Мельник-Антонович, професора В. Антоновича.

О Л Е КСА Н Д Р М И КО Л А Й О В И Ч П О Л Ь

АНТОН СТЕПАНОВИЧ СИНЯВСЬКИЙ

10


І

Але невеличке приміщення, відведене музею в навчальному закладі, не давало можливості для збільшення музейного зібрання, яке швидко зростало. Протягом 1902 р. у музей надійшли родові жалувані грамоти від О. П. Деконського та П. А. Поповича, булава сотника С. Поповича, мідні монети часів Івана Грозного від М. Г. Бєлінського, археологічні знахідки з Потьомкінського саду та з Лугової могили та багато інших предметів. І навіть переселення музею, завдяки клопотанням предводителя дворянства М. І. Миклашевського, у Потьомкінський палац не вирішувало проблему. Тому вже в 1902 р. губернське земство, міська управа, дворянство, громадськість Катеринослава і губернії, при особистому втручанні М. Родзянки, знайшли кошти на побудову спеціального приміщення, спорудження якого тривало протягом 1903 –1905 рр. 26 серпня 1905 р. учасники ХІІІ Всеросійського археологічного з’їзду стали його першими відвідувачами.

Б УД И Н О К

О Б Л АС Н О Г О М У З Е Ю І М .

О. М. П О Л Я ,

С Т О Р І Я

М У З Е Й Н О Г О

З І Б Р А Н Н Я

На той час зібрання музею значно збагатилось матеріалами з розкопок понад 150 курганів, обстеження церков Катеринославської єпархії, етнографічних експедицій В. Бабенка, старожитностями полівської колекції, пам’ятками «Фабрівського» музею та 20 різноманітними приватними зібраннями (А. Іваненка, М. Білого, Я. Новицького, І. Канкрина, М. Корнилова, В. Магденка, П. Гана, С. Родзянки, В. Тихомирова). У 1907 р. у музеї, як зазначав В. Данилов в одному з перших його описів, було чотири великих відділи: історико-археологічний, церковно-археологічний, етнографічний та мінералогічний. Експонати розташовувались у восьми кімнатах: старожитності доісторичні; старожитності тюрсько-татарські, класичні, слов’янські, східні предмети старовини; запорозькі старожитності; церковні старожитності; українська етнографія; мінералогічна, зоологічна, ентомологічна та ботанічна колекції.

УРОЧИСТО ВІДКРИТИЙ У

1905 Р .

11


І

С Т О Р І Я

М У З Е Й Н О Г О

З І Б Р А Н Н Я

С

истематичного обліку музейних предметів, у сучасному розумінні, у музеї не велося. За каталогом 1910 р., упорядкованим Д. Яворницьким, в археологічному та етнографічному відділах музею зберігалось приблизно 5500 музейних предметів. Враховуючи той факт, що нумізматична колекція, як правило, у кількісному відношенні перевищувала основне музейне зібрання майже удвічі, значну частину зібрання становили природні колекції, з Південно-російської обласної кустарної, промислової та сільськогосподарської виставки (1910 р.) надійшла чимала колекція знарядь праці та інших предметів,

ДМИТРО ІВАНОВИЧ ЯВОРНИЦЬКИЙ

С П О Р УД А 2- Г О КО Р П УС У М У З Е Ю , 1912-1914 Р Р . Ф О Т О 1999 Р .

12

а архівні матеріали обліковувались пудами, можна вважати, що в Обласному музеї імені О. М. Поля в цей час налічувалось понад 30 000 предметів, сотні пудів архівних документів і тисячі книг. Все це сприяло вирішенню питання про спорудження у 1911 – 1914 рр. ще одного приміщення для музею поруч з будинком 1905 р. Як зразок для другого корпусу музею послугував Каїрський національний музей. На жаль, події імперіалістичної війни та революції завадили завершенню будівництва другого корпусу музею, і ще довгі роки

(до завершення реконструкції у 1977 р.) музей містився у невеличкому першому корпусі. Значно поповнилось музейне зібрання у 1917 – 1920 рр. Тоді в Народний музей потрапили колекції купців-підприємців П. Проніна та В. Левенсона, речі з будинків заможних мешканців краю, палаців, церков тощо. Як писав Д. Яворницький, «...для музею настали гарячі й багаті жнива», «...він здобув собі стільки добра, що тепер правдиво вважається майже першим музеєм на Україні...». Водночас музей зазнав і певних втрат коштовних предметів від пограбувань бандитів та конфіскацій на потреби голодуючих (понад 1600 од.). Архівні матеріали, що зберігались у музеї, склали основу крайового архіву. Майже 160 художніх предметів поповнили фонди місцевого художнього музею. Природні колекції, які, як вважав Д. Яворницький, мали прикладне навчальне значення, були передані в гірничий інститут та інститут народної освіти, а численні матеріали з виставки 1910 р. – у губернський земельний відділ для створення сільськогосподарського музею. На 1928 р. у музеї налічувалось


І

С Т О Р І Я

М У З Е Й Н О Г О

40 786 музейних предметів, з них після всіх перерозподілів у 1940 р. залишилось приблизно 34 000 одиниць. Крім того, у музеї зберігалось майже 40 000 археологічних знахідок, розкопаних під час роботи Дніпробудівської археологічної експедиції, яку очолював академік Д. І. Яворницький. Музеєфікувати, науково обробити їх до початку війни не вдалося, що значною мірою було пов’язане з усуненням Д. Яворницького з посади директора музею у 1933 р., вигнанням більшості наукових співробітників, обвинувачених разом з академіком в «українському буржуазному націоналізмі» і «контрреволюції», згортанням експозиції музею, яка не відповідала настановам

були переважно археологічні пам’ятки, які німці вивезли влітку 1943 р. на захід до Німеччини разом з мідною статуєю імператриці Катерини II. Решту скарбів вдалося врятувати технічним працівникам музею М. Я. Білому і П. К. Дузь.

«центру».

можливість значно збільшити музейне зібрання, яке в 1990 р. перевищило 200-тисячну межу. Щорічно зібрання поповнюється в середньому на 3000 одиниць. За даними цифрами стоїть самовіддана повсякденна праця кількох поколінь музейників, чиї талант спілкування, любов до рідного краю та його історії, глибокі різнобічні знання й почуття передбачення, сприяли зосередженню в музеї непересічних скарбів історичної пам’яті народу України.

У

роки німецько-фашистської окупації Дніпропетровської області музейне зібрання зазнало незворотних втрат. Евакуйовані в пульманівському вагоні в 1941 р. на схід країни найцінніші предмети були розпорошені і здебільшого зникли. На квітень 1942 р., за даними рейхсканцелярії Розенберга, в Історичному музеї Дніпропетровська зберігалось 30 000 експонатів і 10 000 книг. Серед експонатів

З І Б Р А Н Н Я

За інвентаризацією 1947 – 1948 рр. у музеї налічувалось 33 000 музейних предметів, враховуючи нові надходження та ілюстративні матеріали. Численні археологічні, етнографічні, історикопобутові експедиції (1940 – 1980 рр.), цілеспрямоване поповнення колекцій, започаткованих ще Д. Яворницьким, систематичне комплектування матеріалів радянського часу (з 1917 р.) дало

ГРУПА

ГОРПИНА ФЕДОСІЇВНА В АТ Ч Е Н КО ДИРЕКТОР МУЗЕЮ В

1963 – 1983

Т В О Р Ц І В Н О В О Ї Е КС П О З И Ц І Ї М У З Е Ю

( З Л І В А Н А П РА В О ): В. О. З У Є В , В. Л. Р І В І Н , М. В. О В Е Ч К І Н , М. Я. Б У Т , В. С. П Р О К УД О – Л АУ Р Е АТ І В Д Е Р Ж А В Н О Ї П Р Е М І Ї І М Е Н І Т. Г. Ш Е В Ч Е Н К А . Ф О Т О 1979 Р .

13

РР.


І

С Т О Р І Я

М У З Е Й Н О Г О

З І Б Р А Н Н Я

З

М Е М О Р І А Л Ь Н И Й Б УД И Н О К Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О

МУЗЕЙ

а роки існування Дніпропетровського історичного музею імені Д. І. Яворницького на базі музейного зібрання утворився потужний музейний комплекс, що об’єднує експозицію історичного музею, діораму «Битва за Дніпро», меморіальний будинок-музей Д. І. Яворницького, музей «Літературне Придніпров’я», музейний центр О. П. Блаватської та її родини, де щорічно проводяться понад 60 різноманітних виставок, на яких і «працюють» музейні предмети – цінні історико-культурні пам’ятки, унікальні різноманітні джерела минулого, які дозволяють яскраво, образно, змістовно

Як на наш погляд, музей – це діалог, він змінює нас і дає можливість зрозуміти, що ми не тільки смертні й відвідали цю землю лише на миттєвість, а й що ми маленька ланка в довгомудовгому ланцюжку культури, історії, людського буття, що ми не самотні у цьому світі. Музей – це місце, де минуле не розминулося з майбутнім завдяки його величності МУЗЕЙНОМУ ПРЕДМЕТУ.

реконструювати історію і культурні традиції краю з найдавніших часів до сьогодення, дати можливість відвідувачам музею з цікавістю поринути в глибину століть і через перепони часу відчути і уявити дух минувшини, зміст і своєрідність кожної доби, нерозривний зв’язок поколінь.

1. Б УД И Н О К

МУЗЕЮ

2. Д І О РА М А «Б И Т В А

Н. І. К АПУСТІНА , ДИРЕКТОР МУЗЕЮ , ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ

В. М. Б ЕКЕТОВА , ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАУКОВОЇ РОБОТИ , КАНДИДАТ ІСТОРИЧНИХ НАУК

«Л І Т Е РАТ У Р Н Е П Р И Д Н І П Р О В ’ Я » ЗА

Д Н І П Р О ». Ф АС А Д . А Р Х І Т Е К Т О Р В. О. З У Є В

3. П А М ’ Я Т Н И К Д М И Т Р У І В А Н О В И Ч У Я В О Р Н И Ц Ь КО М У АВТОРИ:

1

С К УЛ Ь П Т О Р

В. В. Н А КО Н Е Ч Н И Й ,

2

14

АРХІТЕКТОР

У КРАЇНИ

В. І. М І Р О Ш Н И Ч Е Н КО

3


БІЛА

ЗАЛА

МУЗЕЮ


ПАМ’ЯТКИ С ТА Р О Д А В Н Ь О Г О Є Г И П Т У

РОЗДІЛ ІI

Єгипет завжди приваблював до себе археологів, істориків, мандрівників. Він притягує пірамідами, що височіють у пустелі й нагадують людині про швидкоплинність життя; залишками стародавніх храмових споруд; скульптурами величних сфінксів, які грізно охороняють спокій померлих правителів. У багатьох музеях світу зберігаються скарби єгипетської цивілізації – зразки світової культури.


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

П

ам’ятки світової цивілізації, зокрема Стародавнього Єгипту, з яких починався музей, посідають особливе місце в музейному зібранні. Майже 100 раритетів – пам’яток єгипетської культури – дають яскраве уявлення про початок всесвітньої історії, цю колиску культури людства. Колекція пам’яток мистецтва і матеріальної культури Стародавнього Єгипту в зібранні музею склалася між 1849 – 1919 рр. Хронологічні рамки колекції: XXI – XVIII ст. до н. е. (Середнє Царство) – I – II ст. н. е. (Римський період). У її складі – кругла скульптура малих форм, предмети поховального культу, амулети, прикраси, посуд. Кругла скульптура представлена статуєю фараона з іменами Рамсеса VI, моделлю скульптора (бюст фараона), монументальною храмовою статуєю бога Хора в образі сокола (Нове Царство), дерев’яною статуеткою слуги доби Середнього Царства тощо. Серед предметів поховального культу безумовний інтерес викликають мумія жінки і модель мумії немовляти, фрагменти саркофага з розписом, ритуальна борідка (від поховальної маски), канопи, покровна сітка, ушебті, амулети. Зразки дрібної пластики виконані в камені, дереві, фаянсі, бронзі, пасті. Найбільш рідкісною пам’яткою єгипетської культури, віднесеної єгиптологами до шедеврів єгипетської скульптури, яка має виключне історико-художнє значення, є статуя фараона з іменами Рамсеса VI. Статуя зображує коліносхиленого молодого фараона, який здійснює узливання богу Амуну. Портрет індивідуальний, що само по собі є великою історико-культурною цінністю. Ієрогліфічні надписи на основі й опорному стовпі, що розшифровані професором О. Д. Берлєвим (Санкт-Петербург, відділ Інституту сходознавства Російської Академії Наук), містить титулатуру

Г И П Т У

Рамсеса VI. Статуя виконана із пісковика фіванським майстром і походить із Фів. Вона датується XIII ст. до н. е. і належить до кола пам’ятників XX династії (правління Рамсесидів). Це третя у світі з відомих науці цілісних статуй з титулами Рамсеса VI (дві зберігаються в Каїрському музеї). Рамсес VI увійшов в історію як фараон-узурпатор статуй своїх найближчих попередників – Рамсесів IV і V. Дослідження текстів і характер надписів показали, що дніпропетровська статуя узурпована й, отже, виникає запитання про ідентифікацію зображення і реконструкцію царського імені (Рамсес III? Рамсес IV? Рамсес V?). Найбільш імовірним кандидатом для ідентифікації є Рамсес V, проте, питання ускладнюється тим, що науці невідомо жодного його портрета. У будь-якому випадку ми маємо справу з рідкісною іконографічною пам’яткою періоду Нового Царства. Найвизначніша пам’ятка музейного зібрання є і найзагадковішою за походженням. У наш час не викликає сумнівів той факт, що статую придбав французький археолог, письменник, антиквар і гравер, який жив у Парижі, граф Пилип де Келюс. У першій третині XVIII ст. він мандрував по Італії, побував у Греції і на Близькому Сході, відвідав руїни Трої, Ефеса. Невтомний колекціонер у 1752 – 1767 рр. видає свою капітальну працю «Recueil d’antiquеs egyptiennes, еtrusque, greeques, romaines et gauloises», де вперше був оприлюднений офорт із зображенням фараона («жреця»). Гравюра в 1791 р. була передрукована в іншому паризькому виданні, де її знайшов В. Єгер і перевидав у 1986 р. Вся ця інформація послугувала науковим матеріалом для С. І. Ходжаш (Музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна) та О. Д. Берлєва, які ідентифікували офорт Келюса і дніпропетровський оригінал.


П

А М

С

Я Т К И

С ТАТ У Е Т К А ДЕРЕВО, ЄГИПЕТ,

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

СЛУГИ

ҐРУНТ, РОЗПИС. КІНЕЦЬ

ІІ

ТИС. ДО Н. Е.

П О С УД И Н А КІСТКА, РІЗЬБЛЕННЯ. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е.

19


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

К А Н О П А ( Н Е С П РА В Ж Н Я )

КРИШКА

З ГОЛОВОЮ МАВПИ

ГОЛОВИ СОБАКИ

К А Н О П А ( Н Е С П РА В Ж Н Я ) З Г О Л О В О Ю С О КО Л А

ВАПНЯК. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е. Н А Д І Й Ш Л А З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я В 1912 Р .

ВАПНЯК. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е. Н А Д І Й Ш Л А З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я

ВАПНЯК. ЄГИПЕТ, І

К А Н О П И У В И ГЛ Я Д І

В

ТИС. ДО Н. Е.

1912 Р .

КАНОПА

З К Р И Ш КО Ю

ВАПНЯК. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е. Н А Д І Й Ш Л А З КО Л Е К Ц І Ї В. Я. Л Е В Е Н С О Н А В 1918 Р .

20


П

ГОЛОВА

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

ЄГИПТЯНКИ

Ф РА Г М Е Н Т С К УЛ Ь П Т У Р И ( ФА Л Ь Ш И В А ). КАМІННЯ, РІЗЬБЛЕННЯ. ПРИВЕЗЕНА З Є Г И П Т У Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь К И М У 1910 Р .

Ф У ТЛ Я Р

МУМІЇ НЕМОВЛЯТИ

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ, І

ТИС. ДО Н. Е.

21


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

С К УЛ Ь П Т У РА С Ф І Н КС КАМІННЯ, РІЗЬБЛЕННЯ. ЄГИПЕТ, І З КО Л Е К Ц І Ї В. Я. Л Е В Е Н С О Н А

П О С УД И Н А Т А Л Ь К - К А Л Ь Ц И Т О В А Г І Р С Ь К А П О Р ОД А . ЄГИПЕТ, СЕРЕДИНА І ТИС. ДО Н. Е.

22

ТИС. ДО Н. Е.


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

Ш О Л О М О Л Е КСА Н Д РА М А К Е Д О Н С Ь КО Г О У В И ГЛ Я Д І Г О Л О В И Л Е В И Ц І

Ф РА Г М Е Н Т ЄГИПЕТ

С К УЛ Ь П Т У Р И .

Г РА Н І Т ,

РІЗЬБЛЕННЯ.

23


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

С К УЛ Ь П Т У РА . Г О Р КАМІННЯ, РІЗЬБЛЕННЯ. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е. НАДІЙШЛА З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я В 1912 Р .

24

Є

Г И П Т У

НАМИСТО І

І З С К Л Я Н О Ї П АС Т И

ТИС. ДО Н. Е.


П

НАМИСТО

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

Ф РА Г М Е Н Т

ФАЯНС. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ,

КІН.

І

ТИС. ДО Н. Е.

РОЗПИСУ

СА Р КО ФА ГА

З О Б РА Ж Е Н Н Я Б О ГА С Е Б Е К А . А Л Е Б АС Т Р . Д А В Н І Й Є Г И П Е Т , І ТИС. ДО Н. Е.

МУМІЯ

К Р О КО Д И Л А

ЄГИПЕТ, І

ТИС. ДО Н. Е.

25


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

А М УЛ Е Т - П І Д В І С К А У В И ГЛ Я Д І Л Е В А

ФАЯНС

ЗЕЛЕНО-

БЛАКИТНИЙ.

ЄГИПЕТ, І

ТИС. ДО Н. Е.

1. А М УЛ Е Т - П І Д В І С К А ДИСК С ОТВОРОМ. ФАЯНС БЛАКИТНИЙ. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е.

2. А М УЛ Е Т - П І Д В І С К А АНУБІС

У В И ГЛ Я Д І Л ЮД И Н И

З ГОЛОВОЮ ШАКАЛА.

ФАЯНС СІРО-БЛАКИТНИЙ. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е.

1

3. А М УЛ Е Т . К О Л О Н А ФАЯНС ТЕМНО–ЗЕЛЕНИЙ. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е.

26

2

3


П

А М УЛ Е Т

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

У В И ГЛ Я Д І Н І Г

К О П І Я . К Е РА М І Ч Н А М АС А . НАДІЙШЛА ДО МУЗЕЮ Д О 1939 Р .

1. А М УЛ Е Т

У В И ГЛ Я Д І

С К А РА Б Е Я

ФАЯНС БЛАКИТНИЙ. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е.

2. С ТАТ У Е Т К А У Р Е Я - КО Б Р И БРОНЗА, ЛИТВО. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО

Н. Е.

3. П І Д В І С К А С ОХ М Е Т ? (Х О РА ?) В І Д Н И З К И Н А М И С ТА

1

2

ФАЯНС СИНІЙ. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е. Н А Д І Й Ш Л А І З З І Б РА Н Н Я Ф А Б Р І В С Ь КО Г О М У З Е Ю У 1906 Р .

3

27


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

УШЕБТІ ФАЯНС СІРИЙ. ЄГИПЕТ, І ТИС.

У Ш Е Б Т І (23

ДО Н. Е.

Ш Т .)

ФАЯНС БЛАКИТНИЙ. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е. НАДІЙШЛИ ДО МУЗЕЮ З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я В 1906 Р .

28


П

Р И Т УА Л Ь Н А

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

БОРІДКА

ДЕРЕВО, ҐРУНТ, РОЗПИС. ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е.

С ТАТ У Е Т К А З

ГОЛОВИ ЖІНКИ

РИСАМИ ОБЛИЧЧЯ

НЕГРОЇДНОГО ТИПУ.

П Е Р І ОД П РА В Л І Н Н Я ХХV Е Ф І О П С Ь КО Ї Д И Н АС Т І Ї . Є Г И П Е Т , VІІІ С Т . Д О Н . Е .

29


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

С К А РА Б Е Й

30

Є

Г И П Т У


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

1. С К А РА Б Е Й І З І М Е Н Е М ФА РАО Н А А М Е Н ХО Т Е П А ІІІ «Н Е Б - М А АТ -Р А » ТА У Р Е Є М ХVІІІ

Д И Н АС Т І Я , Ч АС П РА В Л І Н Н Я

А М Е Н ХО Т Е П А ІІІ. Ф А Я Н С . Є Г И П Е Т , ХІV С Т . Д О Н . Е . ФА РАО Н А

2. С К А РА Б Е Й НАПИСОМ ЗНАКАМИ

«ЗЕМЛІ»

І З І Є Р О ГЛ І Ф І Ч Н И М

«М Е Н - Х Е П Е Р -Р А », « С ТА Л І С Т Ь » ТА Д В І

С Т Е АТ І Т С І Р У В АТ О - ЖО В Т И Й . Є Г И П Е Т , І ТИС. ДО Н. Е. ЗНАЙДЕНИЙ У КЕРЧІ. Н АДІЙШОВ ДО МУЗЕЮ МІЖ 1902 – 1905 РР .

3. С К А РА Б Е Й НАПИСОМ

І З І Є Р О ГЛ І Ф І Ч Н И М

«А М О Н -Р А »

С ТЕАТІТ СВІТЛО - СІРИЙ . Є ГИПЕТ , І ТИС . ДО Н . Е . В ИПАДКОВА ЗНАХІДКА В К ЕРЧІ . Н АДІЙШОВ ДО МУЗЕЮ МІЖ 1902 – 1905 Р Р .

4. С К А РА Б Е Й

І З З О Б РА Ж Е Н Н Я М З М І Ї

Ф АЯНС СІРИЙ . Є ГИПЕТ , І ТИС . ДО Н . Е . – ІІ ТИС . Н . Е . З НАЙДЕНИЙ У К ЕРЧІ . Н АДІЙШОВ МІЖ 1910 – 1919 РР .

5. С К А РА Б Е Й

1

ДО МУЗЕЮ

І З З О Б РА Ж Е Н Н Я М С О КО Л А

НИЖНЬОГО ЄГИПТУ, І С Т И Н И » ТА У Р Е Ю

В КО Р О Н І

« П Е РА

С Т Е АТ І Т Т Е М Н О – С І Р И Й . ЄГИПЕТ, І ТИС. ДО Н. Е. Н АДІЙШОВ ДО МУЗЕЮ МІЖ 1910 – 1919 РР .

6. С К А РА Б Е Й

І З З О Б РА Ж Е Н Н Я М

П А В І А Н А З Д И С КО М Н А Г О Л О В І І

« П Е РА

ІСТИНИ»

С Т Е АТ І Т С В І ТЛ О - КО Р И Ч Н Е В И Й . Є Г И П Е Т , І Т И С . Д О Н . Е . Н А Д І Й Ш О В ДО МУЗЕЮ М І Ж 1910 – 1919 Р Р .

4

2

3

5

6

Є

Г И П Т У


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

ЦАРСЬКА

С ТАТ У Я

У З У Р П О В А Н А ФА РАО Н О М Р А М С Е С О М VІ. П І С КО В И К , РІЗЬБЛЕННЯ, ПОЛІРУВАННЯ. ЄГИПЕТ, НОВЕ ЦАРСТВО, ХІІІ С Т . Д О Н . Е .

32


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

С ТАТ У Е Т К А . Б О Г И Н Я І С І Д А БРОНЗА, ЛИТВО. Є Г И П Е Т , VІІ–VІ С Т .

Г И П Т У

З

ХОРОМ

ДО Н. Е.

С ТАТ У Е Т К А . Б И К А П І С З С О Н Я Ч Н И М Д И С КО М Н А Г О Л О В І

БРОНЗА,

ЛИТВО.

Є Г И П Е Т , VІІ-VІ

С Т . ДО Н. Е.

33


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

Є

Г И П Т У

НИЗКА

Ц И Л І Н Д Р И Ч Н О Г О Н А М И С ТА

З П І Д В І С КО Ю У В И ГЛ Я Д І К Р И Л АТ О Г О С К А РА Б Е Я . Ф А Я Н С Б Л А К И Т Н И Й . П І З Н І Й Д И Н АС Т И Ч Н И Й П Е Р І ОД (ХХVІ – ХХХ Д И Н АС Т І Ї ). Є Г И П Е Т , VІІ–ІV С Т . Д О Н . Е . П А М ’ Я Т К А Н А Д І Й Ш Л А В 1906 Р . І З З І Б РА Н Н Я Ф А Б Р І В С Ь КО Г О М У З Е Ю .

А М УЛ Е Т С Ф І Н КС , Щ О С И Д И Т Ь , З Т І Л О М Л Е В И Ц І Й Г О Л О В О Ю ЖІНКИ, У ПЕРУЦІ, З УРЕЄМ. ОЛОВО, ЛИТВО. Є Г И П Е Т , 305 – 330 Р Р . Д О Н . Е .

34


П

А М

Я Т К И

С

Т А Р О Д А В Н Ь О Г О

БЮСТ

Є

Г И П Т У

ФА РАО Н А

С К УЛ Ь П Т У Р Н А М ОД Е Л Ь . ВАПНЯК, РІЗЬБЛЕННЯ. Є Г И П Е Т , П Е Р І ОД П РА В Л І Н Н Я П Т О Л О М Е Ї В , 305 – 330 Р Р . Д О Н . Е . М ОЖ Л И В О , П Р И В Е З Е Н А З Є Г И П Т У Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь К И М У 1910 Р .

СІТКА

П ОХО В А Л Ь Н А

ЗРОБЛЕНА

З Ц И Л І Н Д Р И Ч Н И Х Т Р У Б Ч АТ И Х

ТА К Р У ГЛ И Х Н А М И С Т И Н . М АС А .

ЄГИПЕТ, І

К Е РА М І Ч Н А

СТ. ДО Н. Е.

35


АНТИЧНА КОЛЕКЦІЯ

РОЗДІЛ ІII

«Людина є мірилом усіх речей», – ці слова грецького філософа Протагора є основою античної культури, яка посідає особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму наступному історичному розвиткові людська цивілізація в цілому, й особливо культура народів Європи.


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

В

ишукані зразки античної цивілізації Греції та Риму привертали увагу колекціонерів з доби Ренесансу. Більшість світових музеїв вважали за честь зберігати античні греко-римські пам’ятки, цікавість до яких штовхала людей на далекі авантюрні подорожі, ошукування і навіть злочини. Не є винятком і зібрання Дніпропетровського історичного музею, в якому налічується понад 200 грецьких античних пам’яток, які походять здебільшого з Керчі (Пантікапея), а також з Ольвії й Херсонесу. Це теракотові статуетки, амулети, прикраси, світильники; керамічний, скляний, алебастровий посуд та його фрагменти. Особливу групу атичних пам’яток складають монети. Формування даної колекції теж пов’язане з певними цікавими історіями і непересічними особистостями. Зокрема, у 1856 р. під час Кримської війни до Катеринослава були евакуйовані експонати Керченського музею старожитностей, де їх повинен був прийняти й описати відомий археолог і сходознавець А. В. Савельєв. Але несподівано у місті починається пожежа, яка охопила весь квартал, де знаходились і керченські музейні предмети. Тюки з експонатами охопив вогонь, тільки дещо вдалося врятувати, і ці залишки були передані в місцевий музей. Античні старожитності надходили до музею як шляхом археологічних розкопок скіфських курганів та інших пам’яток, так і з приватних колекцій місцевих аматорів старовини.


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

А М Ф О РА Т Е РА КО ТА , VІ С Т . Д О Н . Е . Р О З КО П К И П О Ч АТ К У ХХ С Т . К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А Г У Б Е Р Н І Я , К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К И Й П О В І Т , СЕЛО КРИНИЧКИ

39


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

ПЕЛІКА Т Е РА КО ТА . ДАВНЯ ГРЕЦІЯ, ІV – ІІІ С Т . Д О Н . Е .

К РАТ Е Р Т Е РА КО ТА . ДАВНЯ ГРЕЦІЯ, V СТ. ДО Н. Е.

40


А

К А Н ФА Р

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

Ч О Р Н О Л А КО В И Й

Т Е РА КО ТА . Д А В Н Я Г Р Е Ц І Я , ІV-ІІІ

СТ. ДО Н. Е.

М Е Д А Л Ь Й О Н І З З О Б РА Ж Е Н Н Я М А Ф Р О Д І Т И ТА А Р Е СА Т Е РА КО ТА . Д А В Н Я Г Р Е Ц І Я , ІІІ-ІІ С Т . Д О Н . Е .

41


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

НАМИСТО С К Л Я Н А П АС ТА . І ТИС. ДО Н. Е.

НАМИСТО І З А Н Т Р О П О М О Р Ф Н О Ю П І Д В І С КО Ю

С К Л Я Н А П АС ТА . І ТИС. ДО Н. Е.

42


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

НАМИСТО С К Л Я Н А П АС ТА . І ТИС. ДО Н. Е.

Ф РА Г М Е Н Т И

Н А М И С ТА

С К Л Я Н А П АС ТА . І ТИС. ДО Н. Е.

43


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

СВІТИЛЬНИК

СВІТИЛЬНИК

Б Р О Н З А . Р И М С Ь К И Й П Е Р І ОД , ІІ–ІV С Т . Н . Е . З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я .

Т Е РА КО ТА . Р И М С Ь К И Й І-ІІ

СТ. Н. Е.

СВІТИЛЬНИК П Е Р І ОД ,

Т Е РА КО ТА . Р И М С Ь К И Й І-ІІ

П Е Р І ОД ,

СТ. Н. Е.

СВІТИЛЬНИКИ Т Е РА КО ТА . Р И М С Ь К И Й І-ІІ

44

СТ. Н. Е.

П Е Р І ОД ,


А

АСС

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

МАЛИЙ

БРОНЗА. ОЛЬВІЯ, ІV С Т . Д О Н . Е .

М О Н Е ТА МІДЬ. ПАНТІКАПЕЙ, ІV С Т . Д О Н . Е .

ТЕССЕР БРОНЗА. ОЛЬВІЯ, V СТ. ДО Н. Е.

45


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

М О Н Е ТА МІДЬ. ПАНТІКАПЕЙ, ІV С Т . Д О Н . Е .

М О Н Е ТА МІДЬ. ПАНТІКАПЕЙ, ІV С Т . Д О Н . Е .

М О Н Е ТА МІДЬ. ПАНТІКАПЕЙ, ІV С Т . Д О Н . Е .

46


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

М О Н Е ТА МІДЬ. ОЛЬВІЯ, ІІІ С Т . Д О Н . Е .

М О Н Е ТА МІДЬ. ОЛЬВІЯ, ІІІ С Т . Д О Н . Е .

М О Н Е ТА МІДЬ. ПАНТІКАПЕЙ, ІІІ С Т . Д О Н . Е .

47


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

М О Н Е ТА МІДЬ. ОЛЬВІЯ, ІІ С Т . Д О Н . Е .

М О Н Е ТА МІДЬ. БОСПОР, 14–38 Р О К И Н .

Е.

М О Н Е ТА МІДЬ. БОСПОР, 39 – 45 Р Р . Н . Е .

48


А

Н Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

М О Н Е ТА МІДЬ. БОСПОР, 123 – 1 32 Р Р .

Н. Е.

М О Н Е ТА МІДЬ. БОСПОР, 240 – 2 67 Р Р .

Н. Е.

МОНЕТИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я БРОНЗА,

МІДЬ.

V

СТ. ДО Н. Е.

– ІІІ

СТ. Н. Е.

49


АРХЕОЛОГІЧНА КОЛЕКЦІЯ

РОЗДІЛ ІV

«... наука про давнину, крім того, що збагачує неоціненними матеріалами, ще й зв’язує нас безпосередньо з нашими далекими пращурами, знайомить із зовнішніми та внутрішніми обставинами їхнього життя, вказує на ті чи інші взаємини їх з різними народами. Розвиває в нас чуття прекрасного, робить шляхетним наше серце, плекає любов до усього рідного..., умудряє нас життєвим досвідом, дає уроки майбутнього і робить нас справжніми синами нашої батьківщини, справжніми патріотами». Д. І. Яворницький


А

Р Х Е О Л О Г І Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

А

рхеологічна колекція музею складається із 30 тисяч одиниць пам’яток від палеоліту до пізнього середньовіччя. Перлиною археологічного зібрання є колекція монументальної кам’яної пластики – 85 одиниць, серед яких: антропоморфні стели III тисячоліття до н. е., скіфські ідоли ІV ст. до н. е., тюркські та половецькі кам’яні статуї ІХ-ХІІІ ст. Найунікальнішими з них є Наталіївська стела, Керносівський ідол, готська статуя, тюркська кам’яна баба з с. Дмухайлівки Магдалинівського району. Знаряддя праці, кераміка, зброя, прикраси, культові предмети різних часів та культур, знайдені на території краю, дозволяють послідовно і яскраво висвітлити давню історію степового Подніпров’я. Сотні пам’яток археології, досліджені І. Є. Забєліним, В. А. Городцовим, О. М. Полем, Д. І. Яворницьким, А. В. Добровольським, В. А. Грінченком, О. В. Бодянським, Б. М. Мозолевським, Д. Я. Телегіним, І. Ф. Ковальовою, Л. П. Єліновою, Л. М. Голубчик, Л. М. Чуриловою та іншими археологами на території колишньої Катеринославської губернії й теперішньої Дніпропетровської області, явили світу цінні свідоцтва життя людини, появи і зникнення культур і народів, які неначе коридором просувалися південними степами, формуючи своєрідність і неповторність місцевої історії та культури. Палеолітичний кістяний дротик з календарними зображеннями, мікролітичні знаряддя праці доби мезоліту; неолітичні кам’яні сокири з Ігренського півострова; Лобойківський скарб бронзових предметів з ливарними формами ІІ тис. до н. е.; зброя, прикраси, поховальні атрибути кіммерійських, скіфських, сарматських племен; угорські золоті та срібні предмети з с. Коробчино Криничанського району, срібні речі з поховання хозарського воїна; аланська гончарна піч з балки Канцерівка Солонянського району; численні зразки кераміки різних культур і народів; слов’янські пам’ятки; половецька зброя, прикраси, кінське оздоблення – все це унікальні свідоцтва давньої історії краю.


НАКОНЕЧНИК КІСТЯНОГО ДРОТИКА МЕЗОЛІТ. XII – X ТИС. РР. ДО Н. Е.


СОКИРА

. НЕОЛІТ З КОЛЕКЦІЇ О. М. ПОЛЯ, ГРАНІТНА

С О К И РА

54

ХОРТИЦЯ

С О К И РА

Г РА Н І Т Н А

Н Е О Л І Т , VІ – ІV Т И С . Д О М . В Е Р Х Н Ь ОД Н І П Р О В С Ь К

ОСТРІВ

Н. Е.

Г РА Н І Т Н А

Н Е О Л І Т , VІ – ІV

ТИС. ДО Н. Е.


А

Р Х Е О Л О Г І Ч Н А

С О К И РА

К О Л Е К Ц І Я

БОЙОВА

К А М І Н Ь . ІІ Т И С . Д О Н . Е . К АТА КО М Б Н А К УЛ ЬТ У РА . Р О З КО П К И ДІМ, 1960- Т І Р Р ., М . К Р И В И Й Р І Г

БРОНЗОВІ ІІ

СОКИРИ

ТИС. ДО Н. Е.

Б УЛ А В А К А М І Н Ь . ІІ

ТИС. ДО Н. Е.

К АТА КО М Б Н А

К УЛ ЬТ У РА

Б УЛ А В И Г РА Н І Т . ІІ Т И С . Д О Н . Е . К АТА КО М Б Н А К УЛ ЬТ У РА . Р О З КО П К И ДІМ, 1965 Р ., М . К Р И В И Й Р І Г

55


А

Р Х Е О Л О Г І Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

Ф РА Г М Е Н Т КІН. М.

IV

ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ПОПІВ

ГЛИНЯНИЙ ІІІ

КІН.

56

IV

МИС

ГОРЩИК

ТИС. ДО Н. Е.

СКАРБ М.

СКАРБ КРЕМНЕВИХ СОКИР

ТИС. ДО Н. Е.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

КРЕМНЕВИХ СОКИР ТИС. ДО Н. Е.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ПОПІВ

МИС

ОБЛ.


БРОНЗОВІ

ПРЕДМЕТИ З

ІІ

Л О Б О Й К І В С Ь КО Г О

ТИС. ДО Н. Е.

СКІФСЬКИЙ

СКАРБУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ОБЛ.

М Е Ч А К І Н А К ТА К И Н Д Ж А Л И

З А Л І З О . VІ

СКІФСЬКИЙ

СТ. ДО Н. Е.

Б Р О Н З О В И Й КО Т Е Л

ІV

СТ. ДО Н. Е.

СКАРБ 80

СКЛАДАЮТЬ

РІЗНОМАНІТНИХ ПРЕДМЕТІВ: З Б Р О Я , З Н А Р Я Д Д Я П РА Ц І , П Р И К РАС И

57


КАМ’ЯНИЙ ІІІ Т И С . Д О

П ОХО В А Л Ь Н И Й Я Щ И К Н . Е .,

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

О Б Л АС Т Ь


А

КЕРНОСІВСЬКИЙ

Р Х Е О Л О Г І Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

КАМ’ЯНИЙ ІДОЛ

З В И Р І З Ь Б Л Е Н И М И С И М В О Л І Ч Н И М И З О Б РА Ж Е Н Н Я М И

ІІІ

ТИС. ДО Н. Е.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

С О К И РА ( Б О КО В А

ОБЛ.

Ч АС Т И Н А )

К А М І Н Ь . ІІ Т И С . Д О Н . Е . К АТА КО М Б Н А К УЛ ЬТ У РА . Р О З КО П К И ДІМ, 1964 Р ., К Р И В О Р І Ж Ж Я

ГОРЩИКИ ГЛИНА. ДОБА

БРОНЗИ,

ІІІ

ЛІПНІ

ТИС. ДО Н. Е.

59


П О Л О В Е Ц Ь К І К А М ’ Я Н І С К УЛ Ь П Т У Р И (« К А М ’ Я Н І Б А Б И »). Х – ХІІІ С Т . Н . Е .

М АС К А І З С ТА Р О Д А В Н Ь О Г О У Г О Р С Ь КО Г О П ОХО В А Н Н Я

60

ІХ – Х С Т . Н . Е . С. МАНВЕЛІВКА Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь КО Ї

ОБЛ.


А

С ТАТ У Я ( Г Е Р М А )

Р Х Е О Л О Г І Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

Ч О Л О В І Ч А , СА К РА Л Ь Н А

Г РА Н І Т . ІІІ – ІV С Т . Н . Е . Г О Т И . К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А Г У Б Е Р Н І Я , С Т . В І С У Н Ь Р О З КО П К И Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О

ПРЕДМЕТИ

З С ТА Р О Д А В Н Ь О Г О

У Г О Р С Ь КО Г О П ОХО В А Н Н Я

ІХ – Х С Т . Н . Е . С . М А Н В Е Л І В К А Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь КО Ї

ВАЗА

ОБЛ.

ГЛЕЧИК

З ТРЬОМА РУЧКАМИ

Г Л И Н А . ІІІ С Т . Н . Е . Ч Е Р Н Я Х І В С Ь К А К УЛ ЬТ У РА . Д Н І П Р О Б УД І В С Ь К А Р О З КО П К И 1929 Р . З А П О Р І З Ь К А О Б Л АС Т Ь , С . П Р И В І Л Ь Н Е

Е КС П Е Д И Ц І Я .

Г Л И Н А . ІV С Т . ЧЕРНЯХІВСЬКА

Н. Е. К УЛ ЬТ У РА

61


К О З А Ц Ь К І С ТА Р О Ж И Т Н О С Т І

РОЗДІЛ V

«... українські козаки, які боролися з численними ворогами за православну віру, за українську народність, за свободу совісті, за людські права, козаки, які не знали у себе розколу та єресі й відзначалися високою релігійністю і були водночас далекі від крайньої нетерпимості, козаки, які створили безліч високохудожніх дум та високоморальних і правдивих історичних пісень, що складають в купі історичну літературу, свято оберігали всі дорогі заповіти своїх пращурів, виступали носіями високої громадянськості і вражали сучасників і вражають нащадків своєю дивовижною далекоглядністю. Зрештою, козаки, які добре розуміли і цінували красу природи, по справедливості гідні того, щоб усі їхні діяння були представлені у докладній, живій і художній історії, а їх домашній і військовий побут, так само як і найголовніші історичні події, були показані в наочних образах та мистецьких ілюстраціях...» Д. І. Яворницький


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

К

олекція козацьких пам’яток почала формуватися з 1870 – 1880 рр. Запорозькі козацькі старожитності існували вже у приватному музеї О. М. Поля. Будучи по материнській лінії нащадком гетьмана П. Полуботка, О. М. Поль особливу увагу приділяв збиранню козацьких реліквій, пам’яток козацької історії. Козацька зброя, одяг, спорядження, клейноди, люльки, різноманітний посуд посідали у його музеї одне з провідних місць. Різноманітну і цікаву колекцію козацьких старожитностей зібрав і передав до музею Д. І. Яворницький. Протягом 1870 – 1900 рр. він, подорожуючи колишніми козацькими місцями, збирав козацькі реліквії, документи, записував народні думи, пісні, перекази про запорожців – славних козацьких лицарів. Проводячи розкопки, фіксуючи всі козацькі пам’ятки, звертаючи увагу на їх стан збереження, Д. І. Яворницький часто робив копії, зокрема портретів видатних козаків, замальовки та креслення козацьких зимівників, осель, церков, могил; організовував фотографування пам’ятних місць, пов’язаних з козацтвом, тощо. Завдяки його копіткій праці, у музеї сформувалася цікава і цінна колекція козацьких старожитностей, яка була гордістю його директора. Один із залів музею за часів Д. І. Яворницького був присвячений історії запорозького козацтва. Тут, як описував В. Данилов, стояли «грізні гармати», висіли портрети діячів української історії й картини про козака Мамая, який «коли не п’є, так воші

б’є, а все ж не гуляє». «В одній з вітрин, – продовжує В. Данилов, – можна було побачити «михайлики» – дерев’яний запорозький посуд, з якого козаки пили горілку. Окрема вітрина була відведена козацьким люлькам. Тут були маленькі люльки з білої, сірої, жовтої глини; люлька у вигляді голови козака, велика люлька довжиною два аршини, велика турецька люлька, оправлена міддю. Поруч були представлені дзеркала, знамениті шаровари, «шириною з Чорне море», на які витрачалося 12 аршин тканини; синій жупан із срібними галунами, декілька поясів, у тому числі «слуцькі»; шаблі, пістолі, рушниці, натруски, сволоки, кахлі, тростина кошового отамана Пилипа Лантуха, вишукано прикрашена золотом, діамантами, сапфірами, рубінами. Не випадково, серед української інтелігенції побутувало уявлення, що музей у Катеринославі був саме «козацьким». Як писав В. Гіляровський, у музеї «як живі вставали запорожці». Багато козацьких речей було втрачено в роки німецько-фашистської окупації, частина реліквій розподілена по музеях України в 1950 – 1960 рр. за наказом Міністерства культури. Зокрема, картини «Козак Мамай» з колекції Дніпропетровського історичного музею зберігаються в музеях Харкова, Кіровограда, Мелітополя, Нікополя, Запоріжжя, Херсона, Переяслава-Хмельницького, Львова. Проте, незважаючи на всі втрати, колекція козацьких старожитностей залишається однією з найзмістовніших і найцінніших у музейному зібранні.


К

ПОРТРЕТ

ГЕТЬМАНА

НЕВІДОМИЙ

Х УД ОЖ Н И К .

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

Д А Н И Л А А П О С Т О Л А (1654 – 1734) ПОЛОТНО,

ОЛІЯ, КІН.

ХІХ

СТ.

65


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

П О Р Т Р Е Т С Т Е П А Н А В АС И Л Ь О В И Ч А Р О Д З Я Н К И , М И Р Г О Р ОД С Ь КО Г О П О Л К У (1711 – 1735). Н Е В І Д О М И Й Х УД ОЖ Н И К . П О Л О Т Н О , О Л І Я . ХVІІІ С Т . ОБОЗНОГО

66


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

П О Р Т Р Е Т К. М. Т А РЛ О В С Ь КО Г О (« Д И КО Г О

П О П А »).

Х УД ОЖ Н И К П. О К УЛ О В . П О Л О Т Н О ,

ОЛІЯ.

1873 Р .

67


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

ПОРТРЕТ

ГЕТЬМАНА

І. Ю. Р Є П І Н . П А П І Р ,

68

САМОЙЛОВИЧА

ОЛІВЕЦЬ.

РОСІЯ,

КІН.

ХІХ –

ПОЧ.

ХХ

СТ.


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

1

1. К О З А К - Б А Н Д У Р И С Т Н А Р ОД Н А К А Р Т И Н А . П О Л О Т Н О , О Л І Я . П Е Р Ш А П О Л . XVIII С Т . Н А Д І Й Ш Л А Д О В І Д Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О

МУЗЕЮ

2. К О З А К -М А М А Й Н А Р ОД Н А К А Р Т И Н А . П О Л О Т Н О , О Л І Я . П О Ч АТ О К ХІХ С Т . Н А Д І Й Ш Л А Д О М У З Е Ю Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О

ВІД

3. К О З А К -М А М А Й Н А Р ОД Н А

КАРТИНА.

ПОЛОТНО,

ОЛІЯ.

ХІХ

СТ.

ОЛІЯ.

ХІХ

СТ.

4. К О З А К -М А М А Й Н А Р ОД Н А

2

КАРТИНА.

3

ПОЛОТНО,

4

69


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

З А П О Р ОЖ Е Ц Ь

У БОЮ

Х УД ОЖ Н И К М. І. С Т Р У Н Н І КО В . Д У Б О В І ДОШКИ, ОЛІЯ. КАРТИНА НАПИСАНА ДЛЯ Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О

С К УЛ Ь П Т У Р Н И Й

І. Д. С І Р К А – З А П О Р О З Ь КО Ї С І Ч І

ПОРТРЕТ

КО Ш О В О Г О О ТА М А Н А

С К УЛ Ь П Т О Р Г. Л Е Б Е Д И Н С Ь К А . Г І П С

70

ТОНОВАНИЙ


К

ЖАЛУВАНА

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

А Н Н И І ОА Н І В Н И ДАНИЛОВІ АПОСТОЛУ

Г РА М О ТА

НА ГЕТЬМАНСТВО

О Р И Г І Н А Л . П Е Р ГА М Е Н Т , Ш О В К , Л Я С Е , П А Р Ч А , Р У КО П И С , 4 А Р К У Ш А . Н А Т И Т УЛ І – Г Е Р Б Р О С І Ї ТА В И Т И Й І Н І Ц І А Л «М О С К В А », 15 Т РА В Н Я 1730 Р .

71


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

КИСТЕНЬ ЗАЛІЗО, ДЕРЕВО, КУВАННЯ. ХVІІІ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я

«Ч АС Н И К И » – 4 З

72

ШТ.

ЯКІРЦІ

( Р О Г УЛ Ь К И )

З А Л І З О , К У В А Н Н Я . ХVІІІ КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я

СТ.


К

КИНДЖАЛИ С ТА Л Ь , СХІДНЕ

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

З ПІХВАМИ

П О З О Л О ТА , КО РА Л И , Б І Р Ю З А , Л И Т В О , К У В А Н Н Я . ВИРОБНИЦТВО.

К І Н . XVIII

СТ.

З

КО Л Е К Ц І Ї

КИНДЖАЛ

КИНДЖАЛИ

С ТА Л Ь , С Р І Б Л О , Р І Г , Л И Т В О . С Е Р Е Д И Н А XVIII С Т . З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я

С ТА Л Ь , С Р І Б Л О , XVIII С Т .

О. М. П О Л Я

ЛИТВО, КУВАННЯ.


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

Г А Р М АТ И - М О Р Т И Р И БРОНЗА,

ЛИТВО.

ХVІІІ

СТ.

Г А Р М АТА ЧАВУН, ДЕРЕВО, ЛИТВО. Р О С І Я , ХVІІІ С Т .

Г А Р М АТА

КАЗНОЗАРЯДНА

ЗАЛІЗО, КУВАННЯ. ХVІ – ХVІІ С Т .

74


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

1

2

3

4

5

1. Ш А Б Л Я М Е ТА Л ,

КО З А Ц Ь К А

ДЕРЕВО, КУВАННЯ,

Г РА В І Р У В А Н Н Я .

ПЕРША

ПОЛ.

XVII

СТ.

2. Ш А Б Л Я М Е ТА Л , К І С Т К А , К У В А Н Н Я , Г РА В І Р У В А Н Н Я . П О Л Ь Щ А , К І Н . XVIIІ – П О Ч . XІХ С Т .

3. Ш А Б Л Я М Е ТА Л , Х А Л Ц Е Д О Н , К У В А Н Н Я . П О Л Ь Щ А , XVIIІ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я

4. Ш А Б Л Я М Е ТА Л ,

К І С Т К А , К У В А Н Н Я , ТАУ Ш У В А Н Н Я ,

І Н К Р У С ТА Ц І Я , З О Л О Ч Е Н Н Я .

Т У Р Е Ч Ч И Н А , XVII

СТ.

З

О. М. П О Л Я

КО Л Е К Ц І Ї

5. Ш А Б Л Я М Е ТА Л , Д Е Р Е В О , К У В А Н Н Я . П О Л Ь Щ А , К І Н . XVIIІ – П О Ч . XІХ

6. Р У Ш Н И Ц Я

СТ.

К А П С УЛ Ь Н А С Х І Д Н А

М Е ТА Л , Д Е Р Е В О , К І С Т К А , П Е РЛ А М У Т Р ; К У В А Н Н Я , І Н К Р У С ТА Ц І Я . С Е Р Е Д И Н А XIХ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О

7. Р У Ш Н И Ц Я

КРЕМНЕВА

М Е ТА Л , Д Е Р Е В О , К У В А Н Н Я , К А Р Б У В А Н Н Я , І Н К Р У С ТА Ц І Я . С Х І Д , ХVIII С Т . З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я

8. Р У Ш Н И Ц Я М Е ТА Л ,

КРЕМНЕВА

Д Е Р Е В О , КО РА Л И , К У В А Н Н Я , К А Р Б У В А Н Н Я ,

І Н К Р У С ТА Ц І Я , Ґ РА В І Р У В А Н Н Я , З О Л О Ч Е Н Н Я .

Т У Р Е Ч Ч И Н А , ХVIII

СТ.

З

КО Л Е К Ц І Ї

О. М. П О Л Я

6

7

8

75


ТУЛУМБАС МІДЬ, ЗАЛІЗО,

Ш К І РА , Л И Т В О .

КІНЕЦЬ ХVІІІ

СТ.

1. П О Р ОХ І В Н И Ц Я КІСТКА, РІЗЬБЛЕННЯ. ХVІІІ С Т .

2. П О Р ОХ І В Н И Ц Я ДЕРЕВО, РІЗЬБЛЕННЯ. ХVІІІ С Т .

1

76

2


К

КОБЗА. ДЕРЕВО,

КАЛЕНДАР

М Е ТА Л .

ХVІІІ

СТ.

Л Ю Л Ь К А . Г Л И Н А . ХVІІІ

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

СТ.

З А П О Р О З Ь К И Й Н АС Т І Н Н И Й

ЗАЛІЗО, ДЕРЕВО, КАРТОН, ОЛІЙНІ ХVІІІ С Т . З Н А Й Д Е Н И Й У С ТА Р О Г О В М Е Ж И Г І Р С Ь КО М У М О Н АС Т И Р І

ФА Р Б И . КО З А К А

77


К

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

Ф У ТЛ Я Р

ДЛЯ ПАПЕРІВ

– « П О Р ТФ Е Л Ь »

КО З А Ц Ь КО Г О П И СА Р Я

ДЕРЕВО, РІЗЬБЛЕННЯ. ХVІІІ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я

ЧОРНИЛЬНИЦІ

ПОЯСНІ

(КАЛАМАРІ)

З ФУ ТЛ Я Р О М Д Л Я П И С Ь М О В О Г О П Р И Л А Д Д Я .

МІДЬ, ЛИТВО, ХVІІІ С Т .

ЧОРНИЛЬНИЦІ

Г РА В І Р У В А Н Н Я .

ТА П Е Р О

КО З А Ц Ь КО Ї Д О Б И

Д Р У ГА

П Е Ч АТ К А М І Д Ь . Д Р У ГА

78

ПОЛ.

XVIII

СТ.

ПОЛ.

XVIII

СТ.


К

ЖУПАН

КО З А Ц Ь К И Й

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

КУНТУШ

К А Р М А З И Н , Ш Т О Ф , П А Р Ч А , ТАС Ь М А , Д А Р І. П. М А ГД Е Н К А , 1912 Р .

ШИТВО.

ПОЯС ПАРЧА, ТКАЦТВО. Ф РА Н Ц І Я , ХVІІІ С Т .

ШАРОВАРИ ШОВК, ШИТВО П О Ч . ХХ С Т .

ЖУПАН ВОВНЯНЕ

КО З А Ц Ь К И Й

СУКНО, ПЛЮШ, ШТОФ, ШНУР, ШИТВО.

Д Р У ГА

ПОЛ.

ХVІІІ

СТ.

ПЕРСТЕНЬ Б Р О Н З А . ХVІІІ

СТ.

П Е Р І ОД З А П О Р О З Ь КО Ї С І Ч І

79


К

1

3

80

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

2


К

1. С Л У Ц Ь К І

О З А Ц Ь К І

С Т А Р О Ж И Т Н О С Т І

П О Я С И ТА С К Л Я Н І Ш Т О Ф И

С Е Р Е Д И Н А XVIII

СТ.

2. П О С УД И Н А

З РЕЛЬЄФНИМИ ГОЛІВКАМИ

ХЕРУВИМІВ

М І Д Ь . В И С О ТА 11 С М . М А Й С Т Е Р Н Е В І Д О М И Й . ХVІІІ С Т . З Н А Й Д Е Н И Й Н А М І С Ц І Ф О Р Т Е Ц І К ОД А К ( Н И Н І С . С ТА Р І К ОД А К И Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь КО Г О Р - Н У )

3. Д Е Р Е В ’ Я Н А XVIII

Б А К Л А ГА ТА Ш О В КО В І П О Я С И

СТ.

4. К О Р Я Ч К И - М И Х А Й Л И К И ДЕРЕВО, РІЗЬБЛЕННЯ. XVIII С Т .

5. В І З

ЧУМАЦЬКИЙ

Д Е Р Е В О , М Е ТА Л , К І Н . XVIII С Т . –

(МАЖА)

РІЗЬБЛЕННЯ, КУВАННЯ, ТЕСЛЯРСТВО. ПОЧ.

XIX

СТ.

4

5

81


ЕТНОГРАФІЧНА КОЛЕКЦІЯ

РОЗДІЛ VI

Протягом багатьох віків натурального господарства українське село виробило стійкі традиції в домашньому побуті, які змінювались дуже повільно. Етнографічні місцеві традиції зберігаються навіть тоді, коли змінюються умови, які їх породили. Яскравим свідченням цього є музейні етнографічні зібрання.


Е

Т Н О Г Р А Ф І Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

Е

тнографічні матеріали, які відтворювали заняття, культуру, побут, звичаї, обряди мешканців краю, почали формуватися в музеї з початку ХХ ст. Під час підготовки до ХІІІ археологічного з’їзду за ініціативи Д. І. Яворницького на кошти губернського земства в 1904 – 1905 рр. етнографом В. О. Бабенком були обстежені повіти Катеринославської губернії і зібраний цікавий етнографічний матеріал як у вигляді спостережень, так і у вигляді етнографічних предметів, які експонувались на виставці в обласному музеї. У наступні роки етнографічний відділ музею постійно збагачувався зразками народного одягу, посуду, меблів, килимами, рушниками, знаряддями праці, виробами народних майстрів. Саме Д. І. Яворницький розпочав збирати і фіксувати зразки народного живопису, зокрема петриківського розпису, писанкарства тощо. Протягом 1970 – 1990 рр. науковими співробітниками музею здійснювались етнографічні та історико-побутові експедиції в сільські райони та міста Дніпропетровської області, що дало можливість музею продовжити традиції, започатковані Д. І. Яворницьким, і сформувати різноманітні колекції рушників, українського одягу, глиняного та дерев’яного посуду, хатнього начиння, предметів народноужиткового мистецтва ХVIII – ХХ ст. Виставки петриківського народного живопису від поч. ХХ ст. до сьогодення, творів народних майстрів різних жанрів, українського народного костюму, керамічних виробів – щорічно створює музей на базі своїх колекцій.


Е

Т Н О Г Р А Ф І Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

СКРИНЯ З ПЕТРИКІВСЬКИМ РОЗПИСОМ

Д Р У ГА

1. Р У Ш Н И К И

ПОЛ.

XIX

СТ.

ТА К Л И М И

К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А ХVIII – XIX С Т .

ГУБЕРНІЯ,

2. Р У Ш Н И К ПОЛОТНО, ЗАПОЛОЧ. К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А Г У Б Е Р Н І Я , ХІХ

СТ.

1

2

85


Е

Т Н О Г Р А Ф І Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

НАРОДНІ

КО С Т Ю М И

ТА П О Б У Т О В І Р Е Ч І М Е Ш К А Н Ц І В К РА Ю КІН.

ХVIII –

ПОЧ.

ХІХ

СТ.

1,2. У К РА Ї Н С Ь К И Й Ж І Н О Ч И Й КО С Т Ю М

К АТ Е Р И Н О С Л А В Щ И Н А , К І Н . ХІХ – П О Ч . ХХ С Т .

1

86

2


Е

ІНТЕР’ЄР М.

ПОЧ.

ХХ

СТ.

Е Т Н О Г РАФ І Ч Н І П Р Е Д М Е Т И Н А В И С ТА В Ц І «Н А Р О Д Н І С В Я ТА ТА П РА В О С Л А В Н И Й К А Л Е Н Д А Р » ХІХ –

К О Л Е К Ц І Я

К І М Н АТ И Р О Б І Т Н И К А З А Л І З Н И Ч Н И Х М А Й С Т Е Р E Н Ь

К АТ Е Р И Н О С Л А В ,

КІН.

Т Н О Г Р А Ф І Ч Н А

ПОЧ.

ХХ

ІНТЕР’ЄР

У К РА Ї Н С Ь КО Ї Х АТ И

Н А Е Т Н О Г РАФ І Ч Н І Й В И С ТА В Ц І

СТ.

87


Е

Т Н О Г Р А Ф І Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

Л ОЖ К И ДЕРЕВО, РІЗЬБЛЕННЯ, РОЗПИС. Р О С І Я , К І Н . ХІХ – ХХ С Т . П ОД А Р У Н О К Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО М У

З ДАРЧИМ НАПИСОМ

Б А Н Д У РА

ТА Д Е Р Е В ’ Я Н І В И Р О Б И ,

Р О З П И СА Н І П Е Т Р И К І В С Ь К И М М И М А Й С Т РА М И

1980

ДЕРЕВ’ЯНІ

88

В И Р О Б И , Р О З П И СА Н І П Е Т Р И К І В С Ь К И М И М А Й С Т РА М И ,

1990

РР.

РР.


Е

Т Н О Г Р А Ф І Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

В И Т И Н А Н К А «Х Л І Б О Д А Р И » Х УД ОЖ Н И К Г. І. Г Р Е Ч А Н А Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К А О Б Л ., 1980 Р .

С.

ПЕТРИКІВКА,

1

1. П Е Т Р И К І В С Ь К А «Л І Т Н І К В І Т И »

МАЛЬОВКА

А В Т О Р М. І. С ТАТ И В А 1982 Р .

2. П Е Т Р И К І В С Ь К А «С И Н І П ТА Х И »

МАЛЬОВКА

А В Т О Р В. Д. Т Е З И К 1983 Р .

3. П Е Т Р И К І В С Ь К А «Л І Т О »

МАЛЬОВКА

А В Т О Р В. Д. Т Е З И К 1985 Р .

2

3

89


К У Л ЬТ О В А К О Л Е К Ц І Я

РОЗДІЛ VII

Унікальний, загадковий світ релігійних уявлень! Цікавість до нього закладена в самій людській природі. Людині притаманне прагнення до осягнення заповітного, незвіданного, таємничого, такого, що виходить за межі емпіричного досвіду. Власне така потреба її духу й викликала до життя різноманітні релігійні вірування, що залишили незгладний слід в історії культури.


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

М

узейна колекція культових речей починалась із створення в музеї 1905 р. відділу «церковна старовина». Отримавши від Синоду дозвіл на обстеження церков Катеринославської єпархії на предмет виявлення і рятування старовинних церковних книг, ікон, літургійного одягу та іншого церковного начиння, Д. І. Яворницький вже у перший рік своїх мандрівок по сільських церквах губернії знайшов і перевіз до музею 600 різноманітних старовинних церковних речей. Євангелія з вкладними написами, Біблії ХVI – ХVIII ст., рідкісні ікони, вишукано оздоблені фелони, єпитрахилі, плащаниці, воздухи, срібні та кипарисові напрестольні хрести, вінці, чаші, вилучені Д. І. Яворницьким з церков як пам’ятки старовини, були врятовані ним від пошкодження, подальшого псування, а інколи й недбалості місцевих священнослужителів. Своє продовження ця колекція мала у 1930 рр., коли за ініціативи Д. І. Яворницького в Преображенському соборі створюється антирелігійний музей (з певними перервами цей музей проіснував до 1992 р.). У ньому і зосереджуються предмети культу різних конфесій. У колекції музею зберігаються пам’ятки, що відтворюють первісні релігійні вірування місцевого населення від палеоліту до часів Київської Русі; східні (Китай, Монголія, Індія), античні грецькі, єгипетські міфологічні та релігійні уявлення; діяльність різноманітних православних, католицьких, протестантських, іудейських, ісламських конфесій та общин, сучасних релігійних культових об’єднань, які існували й існують серед населення краю. Майже 7000 колекція релігійних предметів у 2002 р. отримала окреме фондосховище, де продовжено її наукове вивчення й упорядкування. У ньому зосереджені найрізноматніші матеріали: російські та українські ікони на дереві, релігійний живопис на полотні ХVIII – поч. ХХ ст.; дрібна церковна пластика з металу, дерева та перламутру ХII – ХХ ст.; церковне начиння, літургійне шитво, християнські літературні пам’ятки (Біблія, Євангелія); іудейська література, ритуальні світильники, срібна корона на Тору, парохети (завіси на Тору); китайські та монгольські статуетки персонажів буддійського пантеону, фрагменти канонічних буддійських текстів; матеріали, що відображають діяльність видатних релігійних діячів, філософів, теософів тощо.


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

БІБЛІЯ П А П І Р , Д Е Р Е В О , Ш К І РА , Н Ю Р Н Б Е Р Г , 1708 Р .

МІДЬ, ДРУК, ЛИТВО.

93


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

Б І Б Л І Я ( Т О М И 2–5) П А П І Р , Ш К І РА , Д Р У К , Т И С Н Е Н Н Я , З О Л О Ч Е Н Н Я . З К Н И Г А П П О Л О Н А Л Е О Н Т О В И Ч А . М О С К В А , Д Р У ГА П О Л . XVIII

ЄВАНГЕЛІЄ ПАПІР,

Д Е Р Е В О , М І Д Ь , Ф І Н І ФТ Ь , Д Р У К

Д В О КО Л Ь О Р О В И Й , Ч Е К А Н К А , Т И С Н Е Н Н Я , З О Л О Ч Е Н Н Я , Р У КО П И С .

2 Т О М И , 253 С . М О С К В А : Д Р У К А Р С Ь К И Й Д В І Р , 1763 Р .

94

СТ.


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ЄВАНГЕЛІЄ П А П І Р , Д Е Р Е В О , О КС А М И Т , М Е ТА Л , Д Р У К , Г РА В І Р У В А Н Н Я , Л И Т В О , З О Л О Ч Е Н Н Я , СРІБЛЕННЯ. КИЇВ: ДРУКАРНЯ КИЄВОП Е Ч Е Р С Ь КО Ї Л А В Р И , 1746 Р . З У С П Е Н С Ь КО Ї Ц Е Р К В И С . К А Л У Ж И Н Е В Е Р Х Н Ь ОД Н І П Р О В С Ь КО Г О П О В І Т У К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Ї Г У Б .

95


ЄВАНГЕЛІЄ П А П І Р , Д Е Р Е В О , О КС А М И Т , М Е ТА Л , ДРУК, КАРБУВАННЯ, ЗОЛОЧЕННЯ, СРІБЛЕННЯ. М О С К В А : Д Р У К А Р С Ь К И Й Д В І Р , 1771 Р . МАЄ ВКЛАДНИЙ ЗАПИС К Н И ГА Н А Л Е Ж А Л А Т Р О Ф И М О В У Т И ХО Н У


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ЄВАНГЕЛІЄ ПАПІР,

Д Е Р Е В О , О КС А М И Т , М Е ТА Л , Д Р У К , К А Р Б У В А Н Н Я , ЗОЛОЧЕННЯ, СРІБЛЕННЯ. М О С К В А : Д Р У К А Р С Ь К И Й Д В І Р , 1766 Р . МАЄ ВКЛАДНИЙ ЗАПИС З П О К Р О В С Ь КО Ї Ц Е Р К В И С . Б О Р ОД А Ї В К И В Е Р Х Н Ь ОД Н І П Р О В С Ь КО Г О П О В І Т У К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Ї Г У Б .

97


ЄВАНГЕЛІЄ П А П І Р , Д Е Р Е В О , М Е ТА Л , Д Р У К , Г РА В І Р У В А Н Н Я , К А Р Б У В А Н Н Я , Ф І Н І ФТ Ь . М О С К В А : Д Р У К А Р С Ь К И Й Д В І Р , 1786 Р . МАЄ ВКЛАДНИЙ ЗАПИС. З П О К Р О В С Ь КО Ї Ц Е Р К В И С . Б О Р ОД А Ї В К И , В Е Р Х Н Ь ОД Н І П Р О В С Ь КО Г О П О В І Т У К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Ї Г У Б .


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

Х Р Е С Т - Е Н КО Л П І О Н

ІЗ

З О Б РА Ж Е Н Н Я М С В Я Т И Х

Б О Р И СА

Й

ГЛІБА

МІДЬ, ЛИТВО. К И Ї В С Ь К А Р У С Ь , XII

ХРЕСТ-ЕНКОЛПІОН М І Д Ь , Л И Т В О , Г РА В І Р У В А Н Н Я . К И Ї В С Ь К А Р У С Ь , КІН. ХІІ – ПОЧ. ХІІІ СТ. ДАРУНОК Д. І. ЯВОРНИЦЬКОГО

СТ.

99


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ХРЕСТ

Н АТ І Л Ь Н И Й

МІДЬ, ЕМАЛЬ, ЛИТВО, У К РА Ї Н А , XVII С Т .

ХРЕСТИ

ЕМАЛЬ ПО ЛИТВУ.

НАПЕРСНІ

СРІБЛО, ЕМАЛЬ. У К РА Ї Н А , ХVІІ С Т . І З З І Б РА Н Н Я О. М. П О Л Я

10 0


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ХРЕСТ РУЧНИЙ М І Д Ь , Л И Т В О , Г РА В І Р У В А Н Н Я , З О Л О Ч Е Н Н Я . Р О С І Я , Д Р У ГА П О Л . Х І Х – П О Ч . Х Х С Т .

ХРЕСТ

НАПЕРСНИЙ,

С ТА Р О В І Р С Ь К И Й

М І Д Ь , Л И Т В О , Г РА В І Р У В А Н Н Я . Р О С І Я , 1714 Р .

10 1


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ХРЕСТ-МОЩОВИК

ХРЕСТ

С Р І Б Л О , К У Т Т Я , Р І З Ь Б Л Е Н Н Я , Г РА В І Р У В А Н Н Я , Ж И В О П И С Н А Е М А Л Ь . М О С К В А , М А Й С Т Е Р Н Я В. К У Н К І Н А , М А Й С Т Е Р В. А Ф І Н О Г Е Н О В

МІДЬ, ЛИТВО. У К РА Ї Н А , XVIII

10 2

Н АТ І Л Ь Н И Й СТ.

З

КО Л Е К Ц І Ї

О. П О Л Я


К

ХРЕСТ

ХРЕСТ

НАПРЕСТОЛЬНИЙ

КИПАРИС, СРІБЛО, ЗОЛОЧЕННЯ, У К РА Ї Н А , К І Н . XVIII – ХІХ С Т .

РІЗЬБЛЕННЯ, ЧЕКАНКА.

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

НАПРЕСТОЛЬНИЙ

М І Д Ь , К И П А Р И С , Г РА В І Р У В А Н Н Я , У К РА Ї Н А , К І Н . XVIII – ХІХ С Т .

СРІБЛЕННЯ, ЗОЛОЧЕННЯ, РІЗЬБЛЕННЯ.

10 3


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

Д А Р ОХ РА Н И Т Е Л Ь Н И Ц Я ОЛОВО, ЛИТВО. Р О С І Я , XVIII С Т . П ОД А Р У Н О К Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О

Д А Р ОХ РА Н И Т Е Л Ь Н И Ц Я МІДЬ, ЛИТВО, КАРБУВАННЯ, СРІБЛЕННЯ, У К РА Ї Н А , К І Н . XVIII – П О Ч . ХІХ С Т .

10 4

ЗОЛОЧЕННЯ.


ДИСКОС І ЗВІЗДИЦЯ МІ ДЬ, Ш ТА МП У ВА НН Я, РОСІЯ, ХІХ СТ.

Г РА В І Р У В А Н Н Я

,

ЗОЛОЧЕННЯ

.

ПОТИР С Р І Б Л О , К У В А Н Н Я , Г РА В І Р У В А Н Н Я , З О Л О Ч Е Н Н Я . Р О С І Я , М А Й С Т Е Р «МР», XVIII С Т . З Ц Е Р К В И С . Л И Х І В К И К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Ї Г У Б .

10 5


І КО Н А «С В Я Т О П Р Е П О Л О В І Н Н Я » ДЕРЕВО, ОЛІЯ. У К РА Ї Н А , 1829 Р . З Р ОД И Н И Д. Т. М І З К А


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

І КО Н А «У С П І Н Н Я П Р Е С В Я Т О Ї Б О Г О Р О Д И Ц І » ДЕРЕВО, ОЛІЯ. АВТОР ВАРФОЛОМЕЙ КУЗНЕЦОВ, С А РАТ О В , 1868 Р .

І КО Н А «О Б РА З К А З А Н С Ь КО Ї Б О Г О Р О Д И Ц І » ДЕРЕВО, ОЛІЯ. Р О С І Я , XVII С Т . З КО Л Е К Ц І Ї О. Л. К РАС Н О С Е Л Ь С Ь КО Г О

І КО Н А «Н О В О З А П О В І Т Н А Т Р І Й Ц Я » ДЕРЕВО, ОЛІЯ. У К РА Ї Н А , 1765 Р . З С І Ч О В О Ї П О К Р О В С Ь КО Ї

ЦЕРКВИ

10 7


І КО Н А «О Б РА З Б О Г О Р О Д И Ц І Т Р О Є Р У Ч И Ц І » Д Е Р Е В О , О Л І Я , С У ХО З Л О Т И Ц Я , П Е РЛ И Н И , І КО Н О П И С , Р О С І Я , ХІХ С Т .

10 8

ШИТВО ЗА КАРТОЮ.


К

І КО Н А «С П АС

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

І КО Н А «С О Б О Р

В И Б РА Н И Х С В Я Т И Х »

Д Е Р Е В О , Л Е В К АС , Р О С І Я , ХІХ С Т .

ОЛІЯ, ЗОЛОЧЕННЯ.

Н Е Р У КО Т В О Р Н И Й »

Д Е Р Е В О , О Л І Я , С У ХО З Л О Т И Ц Я , Р О С І Я , ХІХ С Т .

І КО Н О П И С , Ш И Т В О З А К А Р Т О Ю .

10 9


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ВОЗДУХ ШОВК,

Н И Т К И Ш О В КО В І , С У ХО З Л О Т И Ц Я , Т О Р О Ч К И ,

В И Ш И В К А ГЛ А Д Д Ю , ГА П Т У В А Н Н Я

« У П Р И К Р І П ». Р О С І Я , XVIII С Т . З Т Р О Ї Ц Ь КО Г О С О Б О Р У М . Н О В О М О С КО В С Ь К А К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Ї Г У Б .

ВОЗДУХ ШОВК,

Н И Т К И Ш О В КО В І , С У ХО З Л О Т И Ц Я , Ш О В КО В А

С Т Р І Ч К А , В И Ш И В К А ГЛ А Д Д Ю , ГА П Т У В А Н Н Я

« У П Р И К Р І П ». У К РА Ї Н А , XVIII С Т . З Т Р О Ї Ц Ь КО Г О С О Б О Р У М . Н О В О М О С КО В С Ь К А К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Ї Г У Б .

11 0


К

ПОКРОВЕЦЬ А ТЛ АС ,

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

Х Р Е Щ АТ И Й

ГА З , Т О Р О Ч К И ,

Х Р Е С Т З С У ХО З Л О Т И Ц І , Н И Т К И Ш О В КО В І , А П Л І К А Ц І Я , ГЛ А Д Ь .

Р О С І Я , ХІХ

СТ.

ХРЕСТ КАНВА,

СИНЕЛЬКА, ВИШИВКА

Х Р Е С Т И КО М .

К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К И Й

ПАНСІОН

Б Л А Г О Р ОД Н И Х Д І В И Ц Ь ,

З К АФ Е Д РА Л Ь Н О Г О П Р Е О Б РА Ж Е Н С Ь КО Г О М . К АТ Е Р И Н О С Л А В А

1835 Р .

СОБОРУ

С УД А Р І Й ШОВК,

Н И Т К И Ш О В КО В І ,

В И Ш И В К А ГЛ А Д Д Ю .

XVIII С Т . У К РА Ї Н А , ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБ. Д А Р У Н О К О. Г. С Л АС Т І О Н А

11 1


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ВОЗДУХ О КС А М И Т ,

С У ХО З Л О Т И Ц Я ,

СКАННІ НИТКИ, ТОРОЧКИ, ГА П Т У В А Н Н Я ТА

«ЗА

«У

ПРИКРІП»

К А Р Т О Ю », О Б Л И Ч Ч Я

МАЛЬОВАНІ.

КИЇВ, МАЙСТЕРНІ Ф Л О Р І В С Ь КО Г О М О Н АС Т И Р Я , XVIII С Т . З Т Р О Ї Ц Ь КО Г О С О Б О Р У М . Н О В О М О С КО В С Ь К А К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Ї Г У Б .

ВОЗДУХ О КС А М И Т ,

ШОВК,

С У ХО З Л О Т И Ц Я , Т О Р О Ч К И , ГА П Т У В А Н Н Я

«У

П Р И К Р І П »,

ОБЛИЧЧЯ ШИТІ НА САЄТІ.

КИЇВ, МАЙСТЕРНІ В О З Н Е С Е Н С Ь КО Г О М О Н АС Т И Р Я , XVII С Т .

11 2


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ФЕЛОН О КС А М И Т ,

Н И Т К И Ш О В КО В І ,

С У ХО З Л О Т И Ц Я , М Е Р Е Ж И В О , ГА П Т У В А Н Н Я

«У

П Р И К Р І П », О Б Л И Ч Ч Я

ВИШИТІ НА САЄТІ.

КИЇВ, МАЙСТЕРНІ В О З Н Е С Е Н С Ь КО Г О М О Н АС Т И Р Я , XVII С Т . З П О К Р О В С Ь КО Ї Ц Е Р К В И Н О В О Ї С І Ч І

11 3


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

СТИХАР ПАРЧА РОСІЯ,

11 4

ПЕРША ПОЛ.

ХІХ

СТ.


ВІНЕЦЬ ВІНЧАЛЬНИЙ М Е ТА Л , С Т РА З И , Ш ТА М П У В А Н Н Я , ЛИТВО, ЗОЛОЧЕННЯ. Р О С І Я , К І Н . ХІХ – П О Ч . ХХ С Т


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ПЛАЩАНИЦЯ О КС А М И Т , П А Р Ч А , С У ХО З Л О Т И Ц Я , Т О Р О Ч К И , К И Т И Ц І , ГА П Т У В А Н Н Я « З А К А Р Т О Ю », В И Ш И В К А ГЛ А Д Д Ю , ОБЛИЧЧЯ Й ТІЛО МАЛЬОВАНІ. Р О С І Я , К І Н . XVIII – П О Ч . ХІХ С Т .

ПЛАЩАНИЦЯ ШОВК,

Н И Т К И Ш О В КО В І , С У ХО З Л О Т И Ц Я ,

В И Ш И В К А ГЛ А Д Д Ю .

РОСІЯ,

11 6

КІН.

XVII

СТ.


АНАЛОЙ ДЕРЕВО, ЛЕВКАС, ОЛІЯ, РІЗЬБЛЕННЯ, ЗОЛОЧЕННЯ, ІКОНОПИС У К РА Ї Н А , X V I I I С Т . З П О К Р О В С Ь КО Ї Ц Е Р К В И Н О В О Ї С І Ч І

11 7


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ВОТУМИ СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. К АТ Е Р И Н О С Л А В Щ И Н А , ХІХ

11 8

СТ.


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

11 9


КАТОЛИЦЬКИЙ РЕЛІКВАРІЙ (МОНСТРАНЦ) МІДЬ, СКЛО, ЛИТВО, ГА Л Ь В А Н О П О К Р И Т Т Я

ВАРШАВА, «НОРБЛІН Д Р У ГА

ЗОЛОТОМ

.

ФАБРИКА

К О» , ПОЛ. ХІХ СТ. І

К АТ О Л И Ц Ь К И Й

РЕЛІКВАРІЙ

М Е ТА Л , Л И Т В О , С Р І Б Л Е Н Н Я . З А Х І Д Н А Є В Р О П А , ХІХ С Т .


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

І КО Н А «В О З Н Е С І Н Н Я Г О С П О Д Н Є » МУШЛЯ,

М Е ТА Л , Р І З Ь Б Л Е Н Н Я ,

К У В А Н Н Я , Г РА В І Р У В А Н Н Я .

З А Х І Д Н А Є В Р О П А , ХІХ

СТ.

12 1


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

ХАНУКІЯ МІДЬ,

ЛИТВО, КАРБУВАННЯ,

ПЛАКУВАННЯ СРІБЛОМ.

ВАРШАВА,

ФА Б Р И К А

ПЕРША ПОЛ.

Т О РА П Е Р ГА М Е Н Т , Т У Ш , Д Е Р Е В О , Р У КО П И С . ХІХ С Т .

12 2

ХІХ

Ф РА Ж Е ,

СТ.


С ТАТ У Е Т К А Б УД Д И ЗОЛОЧЕНА БРОНЗА, ЛИТВО. С Х І Д , ХІХ С Т .


К

У Л Ь Т О В А

К О Л Е К Ц І Я

С ТАТ У Е Т К А Б УД Д И БРОНЗА, ЛИТВО. К И ТА Й , ХVII – XVIII

С ТАТ У Е Т К А

Б УД Д І Й С Ь К А

– «Б У Р Х А Н »

БРОНЗА, ЛИТВО. М О Н Г О Л І Я , Д О ХХ С Т .

12 4

СТ.


К

У Л Ь Т О В А

С ТАТ У Е Т К А ,

К О Л Е К Ц І Я

Б ОЖО К

( З П Л ОД О М У Р У К А Х ) КАМІННЯ, РІЗЬБЛЕННЯ. К И ТА Й , ХІХ С Т .

С ТАТ У Е Т К А , КАМІННЯ,

РІЗЬБЛЕННЯ.

Б ОЖО К

К И ТА Й , ХІХ

СТ.

12 5


КНИЖКОВО–АРХІВНЕ ЗІБРАННЯ

РОЗДІЛ VIII

Книга по суті – предмет, призначений виконувати роль посередника у передачі читачеві думок автора, це фундамент, на якому будується культура народу. Розвиток книги нерозривно пов’язаний з розвитком суспільства. Книга допомагає йому рости й удосконалюватись, запозичуючи й використовуючи усю масу знань, накопичених людством.


К

Н И Ж К О В О

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

К

нижково-архівне зібрання музею складається з майже 80 000 одиниць зберігання. Як окрема група зберігання воно виділене в 1974 р. До нього входять понад 40 різноманітних фондів і колекцій, які хронологічно охоплюють кінець ХV – початок ХХІ ст.

Унікальним комплексом матеріалів архівної збірки музею є епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького, що містить 6400 листів різних кореспондентів з Росії, Польщі, Чехословаччини, Англії, Німеччини, Франції. Серед них: листи Іллі Рєпіна, Василя Ключевського, Михайла

ХV – ХVI століття представлені у музейному зібранні рукописними книгами та стародруками кириличного шрифту (140 одиниць), серед яких: рукописне Євангеліє ХV ст., друковані видання Івана Федорова «Апостол» 1574 р. та «Біблія» 1581 р.

Грушевського, Михайла Лисенка, Марка

З архівних матеріалів ХVII – ХVIII ст. найбільшу цінність представляють фонди Азовської та Новоросійської губернських канцелярій, Малоросійської колегії, Новоросійської духовної консисторії, канцелярії Новосербського корпусу, колекція актових джерел з Коша Війська Запорозького, генеральної Військової канцелярії, різних полкових та сотенних канцелярій, родинних архівів козацької верхівки. Ордери князя Г. О. Потьомкіна, документи губернаторів І. Д. Язикова та І. М. Синельникова, залишки родинних дворянських архівів Адаменків, Байдаків, Бологових, Євецьких, Залюбовських. Магденків, Мізків, Миклашевських, Родзянків, Струкових, Урусових та інших – всі ці матеріали дозволяють реконструювати важливі сторінки історії краю кінця ХVIII – ХIХ ст.

ХVIII – ХХ ст. України, Росії, Польщі, Австро-

Значною за обсягом є колекція документів ХIХ – поч. ХХ ст., зокрема, це матеріали, що стосуються реформи 1861 р., будівництва індустріальних металургійних гігантів – Брянського заводу, трубопрокатних заводів Шодуар та інші.

В. Будника, С. Бурлакова, А. Верменича,

Кропивницького, Василя Біднова та інших діячів культури, науки, освіти. У фондах музею зберігається понад 300 одиниць фізичних, геологічних, гідрологічних та етнографічних карт і різних планів кінця Угорщини, Італії, Німеччини, Голландії. У межах архівного зібрання окремо виділені особові фонди учасників Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. Це великий за кількістю і дуже змістовний масив матеріалів, які висвітлюють цю трагічну і водночас героїчну сторінку історії ХХ ст. До цих матеріалів, зокрема, належать епістолярні джерела – 600 одиниць листів воїнів з фронту та їх рідних на фронт. Невичерпним джерелом з історії краю кінця ХIХ – ХХ ст. є тисячі особистих фондів, персонологічних матеріалів знаних виробничників, видатних урядовців, вчених, письменників, митців, представлені матеріалами В. Барановського, Л. Брежнєва, М. Голодного, О. Гончара, А. Задонцева, В. Зуєва, М. Кашель, Д. Кедріна, О. Красносельського, І. Коробова, В. Лазаряна, О. Макарова, І. Труби, З. Хрукалової, М. Чхана та багатьох інших.


К

Н И Ж К О В О

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

«А П О С Т О Л » – ОД Н А З П Е Р Ш И Х Д Р У КО В А Н И Х К Н И Г В У К РА Ї Н І . ДРУКАР ІВАН ФЕДОРОВ. М . Л Ь В І В : Д Р У К А Р Н Я І. Ф Е Д О Р О В А , 280 С . 25.02.1573 – 15.02.1574 Р .

Ф Р О Н Т О С П И С «А П О С Т О Л А » Д Р У К А Р Н Я І. Ф Е Д О Р О В А

129


К Н И ГА «С Л У Ж Б И

ПРЕПОДОБНИМ ОТЦЕМ

ПЕЧЕРСЬКИМ»

Ш К І Р Я Н А О П РА В А З З О Л О Т И М Т И С Н Е Н Н Я М , О Р Н А М Е Н Т И , З А П И С И Ч О Р Н И Л О М Н А Ц Е Р КО В Н О С Л О В ’ Я Н С Ь К І Й М О В І . П А П І Р , К А Р Т О Н , Т И П О Г РАФ С Ь К И Й Д Р У К . К И Ї В , Т И П О Г РАФ І Я К И Є В О -П Е Ч Е Р С Ь КО Ї Л А В Р И . Г РА В Е Р Г Е Р О Н Т І Й . П А П І Р ХVІІ С Т . 2 Т О М И , 128 С ., 1763 Р . З В К Л А Д Н И М Н А П И С О М


К

С ТАТ У Т

Н И Ж К О В О

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

М А Л О Р О С І Й С Ь К И Х П РА В

Р У КО П И С . С Е Р Е Д И Н А ХVІІІ

СТ.

131


К

Н И Ж К О В О

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

«П А Ш П О Р Т » ( ГЛ Е Й Т , ОХО Р О Н Н А Г РА М О ТА ) З К А Н Ц Е Л Я Р І Ї М А К Е Д О Н С Ь КО Г О Г УСА Р С Ь КО Г О П О Л К У М А Р К І ТА Н Т О В І П О Л К У П И Л И П У Ч Е КО В У Н А П Р О Ї З Д В Н О В У С Е Р Б І Ю ТА Д О К И Є В А З М Е Т О Ю ПРИДБАННЯ ПРОВІАНТУ

ОРИГІНАЛ. ПАПІР, 1726 Р .

Р У КО П И С .

П Е Ч АТ К А

СУРГУЧНА, ЧЕРВОНА.

1. Г Л Е Й Т ( Л И С Т « П Р О Ї З Ж Д Ж И Й ») КО З А КО В І М И К И Т І , Т О В А Р И Ш Е В І К У Щ І В С Ь КО Г О К У Р Е Н Я , ЯКИЙ ЇДЕ ДО КИЄВА З КОША ОРИГІНАЛ. ПАПІР,

Р У КО П И С

17.05.1728 Р .

2. Г Л Е Й Т О ТА М А Н А В І Й С Ь К А З А П О Р О З Ь КО Г О НИЗОВОГО ІВАНА МАЛАШЕВИЧА ПРО П Е Р Е П УС Т К У КО З А К А Д Е Р Е В ’ Я Н І В С Ь КО Г О К У Р Е Н Я О П А Н АСА В О Л О Ш И Н А Д О К И Є В А ОРИГІНАЛ. ПАПІР,

1

132

2

Р У КО П И С

17.08.1732 Р .


К

Н И Ж К О В О

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

А Т Е С ТАТ В І Й С Ь К А З А П О Р О З Ь КО Г О Н И З О В О Г О Т О В А Р И Ш Е В І К О Р С У Н С Ь КО Г О К У Р Е Н Я , П О Л ТА В С Ь КО М У М І Щ А Н И Н О В І П А В Л У Р УД Е Н К У З КОША О Р И Г І Н А Л . П А П І Р , Р У КО П И С . П І Д П И С КО Ш О В О Г О П. І. К А Л Н И Ш Е В С Ь КО Г О . 17.11.1771 Р .

О ТА М А Н А

Р А П О Р Т КО Ш О В О Г О О ТА М А Н А В І Й С Ь К А З А П О Р О З Ь КО Г О Н И З О В О Г О П. К А Л Н И Ш Е В С Ь КО Г О КО М А Н Д И Р У 2- Ї А Р М І Ї Г Е Н Е РА Л У В. М. Д О В Г О Р У КО М У З П Р ОХ А Н Н Я М П Р И П И Н И Т И З А ГА Р Б А Н Н Я З Е М Е Л Ь В І Й С Ь К А З А П О Р О З Ь КО Г О П О С Е Л Е Н Ц Я М И К АТ Е Р И Н И Н С Ь КО Ї П Р О В І Н Ц І Ї ОРИГІНАЛ. ПАПІР,

Р У КО П И С .

02.04.1772 Р .

133


К

Н И Ж К О В О

Д Р У ГА

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

ТА Т Р Е Т Я С Т О Р І Н К И АТ Е С ТАТА

З П Е Ч АТ КО Ю ТА П І Д П И С О М КО Ш О В О Г О О ТА М А Н А

П. І. К А Л Н И Ш Е В С Ь КО Г О

Ч Е Т В Е Р ТА

СТОРІНКА

Д О К У М Е Н ТА З А П І Д П И С О М КО Ш О В О Г О О ТА М А Н А

П. І. К А Л Н И Ш Е В С Ь КО Г О

134


К

ЛИСТ

Н И Ж К О В О

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

У К РА Ї Н С Ь КО Г О

А К Т О РА , І Н Ж Е Н Е РА

П. К. С А КСА ГА Н С Ь КО Г О Д О Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О К И Ї В –К АТ Е Р И Н О С Л А В . 23.01.1914 Р .

135


К

Н И Ж К О В О

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

Л И С Т Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О Д О І С Т О Р И К А І Ф О Л Ь К Л О Р И С ТА

Я. П. Н О В И Ц Ь КО Г О Х А Р К І В –О Л Е КС А Н Д Р І В С Ь К , 10.12.1883 Р .

ЛИСТ

В И Д АТ Н О Г О У К РА Ї Н С Ь КО Г О

М. В. Л И С Е Н К А (1842–1912) Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О

КО М П О З И Т О РА ДО

К И Ї В –В А Р Ш А В А , 02.12.1895 Р .

136


Г РА М О ТА О Л Е КСА Н Д РА ІІІ – Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО М У Н А О РД Е Н С В Я Т О Г О С ТА Н І С Л А В А ІІІ С Т У П Е Н Я С А Н К Т -П Е Т Е Р Б У Р Г , 14.10.1893 Р .


Г РА М О ТА № 6713 М. П. Н Е С Т Е Р Е Н К А Д О О РД Е Н А «Ч Е Р В О Н О Г О П РА П О РА » З А В І Д З Н А К У В БОЮ ПРОТИ ВОРОГІВ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ Б АТ Ь К І В Щ И Н И 23.09.1927 Р .

138


К

ПОШТОВА

Н И Ж К О В О

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

Л И С Т І В К А Р О С І Й С Ь КО Г О

П И С Ь М Е Н Н И К А І Р Е П О Р Т Е РА

В. О. Г І Л Я Р О В С Ь КО Г О (1855–1935) Д О Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О П О Л ТА В А –М О С К В А , 14.11.1902 Р .

139


К

Н И Ж К О В О

А Р Х І В Н Е

З І Б Р А Н Н Я

ЛИСТИ З ФРОНТУ ГЕРОЯ Р А Д Я Н С Ь КО Г О С О Ю З У , Г Е Н Е РА Л А Ю. Г. П У Ш К І Н А – Д Р У Ж И Н І ТА С И Н У В І Т І , 1941–1944 Р Р .

140


Д Е К Р Е Т № 194 «П Р О В І Д З Н АЧ Е Н Н Я О РД Е Н О М С В . С ТА Н І С Л А В А Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь КО Г О І С Т О Р И Ч Н О Г О М У З Е Ю І М . Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О ». 2001Р.

141


ФОТОФОНОКІНОВІДЕО М АТ Е Р І А Л И

РОЗДІЛ IX

Фотографія – це дзеркало життя, її сила – у конкретизації, у незаперечливій достовірності зафіксованого. Ця дорогоцінна якість швидко перетворила світлопис на найпоширеніший засіб образотворчої документації. Якщо знімок не інсценований і автор передав дійсну подію, нас підкуповує в ньому відчуття життєвої подробиці, звичні сучасникам, в очах нового покоління отримують новий сенс – вони стають прикметою епохи...


Ф

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

М А Т Е Р І А Л И

Д

ругою в кількісному відношенні після архівного зібрання є колекція фотофонокіновідео матеріалів. До неї належать поштові, вітальні та художні листівки, дагеротипи, негативи на склі та плівці, фотографії, кінофільми, відеокасети з фільмами, телепрограмами, інтерв’ю; комп’ютерні носії (дискети, ZIPдискети, CD-ROM), платівки, магнітофонні записи, які охоплюють другу половину ХIХ – ХХI ст. і відображають природу, етнографічні особливості населення, історичні та культурні події в краї, повсякденне життя мешканців регіону в усьому його розмаїтті. Тематика цих матеріалів найрізноманітніша, всі галузі життя краю відтворені у фототеці музею. Найціннішими в цій колекції є поштові листівки з видами Катеринослава та інших міст Катеринославської губернії кінця ХIХ – початку ХХ ст., випущені різними видавництвами в Росії й Західній Європі. Архітектурні споруди, культурні та освітні заклади, банки, промислові підприємства, пам’ятники, вулиці, площі, сади та парки Катеринослава (Дніпропетровська), Кам’янського (Дніпродзержинська), Олександрівська (Запоріжжя) знайшли відображення на цих фотодокументальних пам’ятках, які допомагають вивчати і реконструювати історію даних населених пунктів краю. Важливою частиною колекції є фотопортрети та групові знімки мешканців краю (на паспорту), зроблені в катеринославських фотомайстернях кінця ХIХ – початку ХХ ст. Церковна історія краю ХIХ – початку ХХ ст. відображена на негативах, відзнятих за ініціативою В. Машукова, якому вдалося об’їздити майже всі церкви Катеринославської єпархії та зафіксувати їх зовнішній вигляд, а в деяких випадках і внутрішній інтер’єр (іконостас, окремі цікаві ікони, хрести тощо).


Ф

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

М А Т Е Р І А Л И

1 1. Ф О Т О Г РАФ І Я «З А Л І З Н И Ч Н И Й Р . Д Н І П Р О В К АТ Е Р И Н О С Л А В І »

МІСТ ЧЕРЕЗ

З Н Я Т О П І Д Ч АС О С В Я Ч Е Н Н Я 18 Т РА В Н Я 1884 Р . Ф О Т О Г РАФ І Я В. Л. М І Т К І Н А , К АТ Е Р И Н О С Л А В , 1884 Р .

2. Ф О Т О Г РАФ І Я «С Т О Л І Т Н І Й Ю В І Л Е Й М . К АТ Е Р И Н О С Л А В А . Х І Д П Р Е Д С ТА В Н И К І В М І С ТА Й А Д М І Н І С Т РА Ц І Ї Д О П А Л А Ц У К Н Я З Я П О Т Ь О М К І Н А ПІСЛЯ МОЛЕБНІ» Ф О Т О Г РАФ І Я В. Л. М І Т К І Н А , К АТ Е Р И Н О С Л А В , 1887 Р .

2

145


П А М ’ Я Т Н И К К АТ Е Р И Н І ІІ В К АТ Е Р И Н О С Л А В І П О Ш Т О В А Л И С Т І В К А . П О Ч . ХХ

СТ.


Ф

МІСЬКИЙ ПОШТОВА

СА Д У М І С Т І ЛИСТІВКА.

ЗАЛІЗНИЧНИЙ ПОШТОВА

М А Т Е Р І А Л И

К АТ Е Р И Н О С Л А В І

П О Ч . ХХ

СТ.

МІСЬКА

ВОКЗАЛ

ЛИСТІВКА.

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

П О Ч . ХХ

СТ.

ПОШТОВА

ДУМА ЛИСТІВКА.

П О Ч . ХХ

СТ.

147


Ф

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

З А ГА Л Ь Н И Й ПОШТОВА

В И ГЛ Я Д М І С ТА

ЛИСТІВКА.

П О Ч . ХХ

М А Т Е Р І А Л И

К АТ Е Р И Н О С Л А В А СТ.

КОЛО БАНК ПОШТОВА

148

ЛИСТІВКА.

П О Ч . ХХ

СТ.

ТИНУ

ПОШТОВА ЛИСТІВКА З СЕРІЇ «У К РА Ї Н С Ь К І Т И П И І К РА Є В И Д И » В И Д А В Н И Ц Т В О Г РА Н Б Е Р Г , Ш В Е Ц І Я , С Т О К Г О Л Ь М , 1916 Р .


СЕЛЯНКА

З СЕРПОМ

ПОШТОВА ЛИСТІВКА З СЕРІЇ «М А Л О Р О С І Й С Ь К І Т И П И ». Ф О Т О Т И П І Я ШЕРЕР, НАБГОЛЬЦ І КО. М О С К В А , 1902 Р .


Ф

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

М А Т Е Р І А Л И

ВИДИ МАЛОРОСІЇ ПОШТОВА

ЛИСТІВКА З СЕРІЇ

У К РА Ї Н С Ь К А

НІЧЬ

«В И Д И М А Л О Р О С І Ї ». В И Д А В Н И Ц Т В О Г РА Н Б Е Р Г , Ш В Е Ц І Я , С Т О К Г О Л Ь М . П О Ч . ХХ

П О Б АЧ Е Н Н Я

Р Е П Р ОД У К Ц І Я К А Р Т И Н И М. К. П И М О Н Е Н К А . П О Ш Т О В А Л И С Т І В К А . В И Д А В Н И Ц Т В О «Р АС С В Е Т ». К И Ї В , 1910 Р Р .

150

СЕЛО

В

СТ.

МАЛОРОСІЇ

П О З Н І М К У О. З А В А Д С Ь КО Г О . П О Ш Т О В А Л И С Т І В К А З С Е Р І Ї «М А Л О Р О С І Й С Ь К І Т И П И ». Ф О Т О Т И П І Я Ш Е Р Е Р , Н А Б Г О Л Ь Ц І К О , М О С К В А , 1902 Р .


ДАГЕРОТИП. ЖІНКА Д А Г Е Р О Т И П М. А Б А Д І . М О С К В А , 1840 – 1850

РР.


Ф

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

М А Т Е Р І А Л И

Ф О Т О Г РАФ І Я АВТОР

152

НА СКЛІ.

НЕВІДОМИЙ,

ЖІНКА

К И Ї В , 1865 Р .


Ф

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

М А Т Е Р І А Л И

Ф О Т О Г РАФ І Я . М О Л О Д А КЛИЧЄ НА ВЕСІЛЛЯ, С . К РАС Н О Г Р И Г О Р І В К А К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А Г У Б Е Р Н І Я , К І Н . ХІХ – П О Ч . ХХ С Т .

1

2

1. Ф О Т О Г РАФ І Я

ЧОЛОВІКА

Ф О Т О Г РАФ В. П Е Т Р И КО В С Ь К И Й . К АТ Е Р И Н О С Л А В , 1870 Р Р .

2. Ф О Т О Г РАФ І Я . Д О Н Ц О В ГРИГОРІЙ ВЕНЕДИКТОВИЧ Д И Р Е К Т О Р С Е Л Я Н С Ь КО Г О Б А Н К У В К АТ Е Р И Н О С Л А В І . Ф О Т О Г РАФ В. С. М А Ц К Е В И Ч . К АТ Е Р И Н О С Л А В , К І Н . ХІХ С Т .

153


Ф О Т О Г РАФ І Я М О Л О Д О Ї Ж І Н К И Ф О Т О Г РАФ Н. Л. Т И РАС П О Л Ь С Ь К И Й . К АТ Е Р И Н О С Л А В , 1891 Р .


Ф

Ф О Т О Г РАФ І Я . С ТА Р О -К А Й Д А Ц Ь К И Й К АТ Е Р И Н О С Л А В ,

КІН.

ХІХ

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

М А Т Е Р І А Л И

ПОРІГ

СТ.

1. Ф О Т О Г РАФ І Я . М Л И Н С.

А Н Н І В К А , К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А Г У Б Е Р Н І Я , 1903 Р . З КО Л Е К Ц І Ї Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О . З А В Т О Г РАФ О М Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О НА ЗВОРОТІ ФОТО

2. Ф О Т О Г РАФ І Я . П А Р У Б О К В У К РА Ї Н С Ь КО М У О Д Я З І

Ф О Т О Г РАФ В. Л. М І Т К І Н . К АТ Е Р И Н О С Л А В , К І Н . ХІХ С Т .

1

2

155


Ф

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

Ф О Т О Г РАФ І Я . У К РА Ї Н С Ь К І

М А Т Е Р І А Л И

Т И П И , С Е Р Е Д Н И Х КО СА Р И В ’ Я З А Л Ь Н И Ц Я

Ф О Т О Г РАФ В. О. Б А Б Е Н КО . С Е Л О К У Ц Е В О Л І В К А , В Е Р Х Н Ь ОД Н І П Р О В С Ь К И Й

Ф О Т О Г РАФ І Я . С Е Л Я Н С Ь К А

Х АТА Н І М Е Ц Ь КО Г О Т И П У З Ч Е Р Е П И Ч Н И М Д А ХО М

Ф О Т О Г РАФ В. О. Б А Б Е Н КО . С Е Л О Н АТА Л І В К А О Л Е КС А Н Д Р І В С Ь К И Й П О В І Т ,) К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А Г У Б Е Р Н І Я , 1904 – 1905 Р Р .

156

ПОВІТ,

К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А

ГУБЕРНІЯ,

1904-1905

РР.


ФОТОГРАФІЯ. РОСІЯНИ В НАЦІОНАЛЬНИХ КОСТЮМАХ Ф О Т О Г РАФ В . О . Б А Б Е Н К О . С Е Л О Т Е Р Н І В К А П А В Л О Г РА Д С Ь К И Й К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А Г У Б Е Р Н І Я , 1 9 0 4 – 1 9 0 5 Р Р .

ПОВІТ,


Ф

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

Ф О Т О Г РАФ І Я . Г Р У П А

М А Т Е Р І А Л И

В О Л ОХ І В У Н А Ц І О Н А Л Ь Н И Х КО С Т Ю М А Х

Ф О Т О Г РАФ В. О. Б А Б Е Н КО . С Е Л О Т Р О Ї Ц Ь К Е , Б А Х М У Т С Ь К И Й

158

ПОВІТ,

К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А

ГУБЕРНІЯ,

1904 – 1905

РР.


Ф О Т О Г РАФ І Я ПОРТРЕТ

ЖІНКИ.

ДІВЧИНИ

Ф О Т О Г РАФ Н. Л Е П С Ь К И Й . К АТ Е Р И Н О С Л А В , 1910

РР.


ФОТОАЛЬБОМ РОДИНИ ВЯХІРЄВИХ ТА ЗАЙЦЕВИХ Ф О Т О Г РАФ І Ї К А Р Е Л І Н А , Д М И Т Р І Є В А , Ш И Н Д Л Е Р І М Е Й РОСІЯ, КІН. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.

ТА І Н Ш И Х


Ф

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

М А Т Е Р І А Л И

Ф О Т ОА Л Ь Б О М Р О Д И Н И В Я Х І Р Є В И Х ТА З А Й Ц Е В И Х У

Р О З Г О Р Н У Т О М У В И ГЛ Я Д І

АЛЬБОМ ПОШТОВИХ «С ТА РА У К РА Ї Н А »

ЛИСТІВОК

З І Б РА Н Н Я П О Ш Т О В И Х Л И С Т І В О К (46 ОД И Н И Ц Ь ) І З С Е Р І Й «У К РА Ї Н С Ь К І Т И П И І К РА Є В И Д И », «В И Д И М А Л О Р О С І Ї » Я. П. Н О В И Ц Ь КО Г О . П О Ч . ХХ С Т .

161


Н Е ГАТ И В Н А С К Л І . С О Б О Р У С П І Н Н Я Б ОЖО Ї М АТ Е Р І З Н І М О К В . Д . М А Ш У КО В А . К АТ Е Р И Н О С Л А В , К І Н . Х І Х –

ПОЧ.

ХХ

СТ.


Ф

Н Е ГАТ И В

НА СКЛІ.

І КО Н О С ТАС С В Я Т О -П Р Е О Б РА Ж Е Н С Ь КО Г О

О Т О Ф О Н О К І Н О В І Д Е О

М А Т Е Р І А Л И

СОБОРУ

З Н І М О К В. Д. М А Ш У КО В А . К АТ Е Р И Н О С Л А В , 1902 Р .

Н Е ГАТ И В Н А С А КСА ГА Н Ь

СКЛІ.

Ш А Х ТА Р С Ь К Е

ПОСЕЛЕННЯ

З Н І М О К Е. К. Ф У КС А . К Р И В О Р І Ж Ж Я . К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь К А Г У Б Е Р Н І Я , К І Н . ХІХ –

ПОЧ.

ХХ

СТ.

163


КОЛЕКЦІЯ З Б Р О Ї ТА О Б Л А Д У Н К У

РОЗДІЛ Х

Зброя відома людству з глибокої давнини, вона утворилася як оборонний мисливський засіб, являючись простою і невибагливою в оформленні. Але з часом з’явилися зразки зброї, які за своїм оздобленням нагадували витвори мистецтва.


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

З

броя, військове й мисливське спорядження та обладунок надійшли в музей вже на початку ХХ ст. з колекцій О. М. Поля та Д. І. Яворницького. Зокрема в колекції О. Поля налічувалось понад 200 одиниць різноманітної зброї: гармати, шаблі, рушниці часів козацтва, шведські тромблони, турецькі ятагани, 60 різних пістолетів. Здебільшого зброя була вишукано інкрустована сріблом, перламутром, різьбленням. Поповнювалась колекція за рахунок обмінів музейними предметами між музеями Росії й України. Так, у 1958 р. до музейного зібрання потрапили зразки зброї з Ермітажу (СанктПетербург), Історичного музею (Москва), музеїв Львова й Одеси. Це була здебільшого холодна зброя: бердиші, піки, палаші, тесаки, алебарди, стріли, еспантони, шашки, кістені ХVI – ХVIII ст. У музей передавались зразки зброї часів громадянської та Великої Вітчизняної війн учасниками цих подій, органами внутрішніх справ. Цінну частину колекції складає іменна зброя С. М. Будьонного, К. Є. Ворошилова, В. О. Судця, О. Ф. Федорова та багатьох інших, переданих родичами. На сьогоднішній день у колекції музею налічується 1065 одиниць зброї. Поряд з російською холодною та вогнепальною зброєю наявні зразки шабель, рушниць, пістолетів виробництва Німеччини, Франції, Бельгії, Англії, Іспанії, Італії, Туреччини, Японії. Суттєвим доповненням до зброї є численні елементи військового спорядження (натруски, порохівниці, патронташі, кобури) і обладунок (щити, кольчуги, лати, панцирі, шоломи, каски).


К

КИСТЕНЬ ДЕРЕВО,

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

ЧЕСЬКИЙ

М Е ТА Л .

ХVІІ

СТ.

З

КО Л Е К Ц І Ї .

О. М. П О Л Я

М О Р Т И Р К А - СА Л Ю Т О В К А Б Р О Н З А . ХVІІ

СТ.

З

КО Л Е К Ц І Ї

О. М. П О Л Я

16 7


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

1. Н А КО Н Е Ч Н И К

С П И СА

З А Л І З О . Р О С І Я , ХVІІІ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я

2. Ш А П К А - М І С Ю Р К А В И ГЛ Я Д

ЗВЕРХУ

3. Ш А П К А - М І С Ю Р К А ХVІІ

1

168

2

СТ.

3


К

4. Ш О Л О М ХVІІ

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

СХІДНИЙ

СТ.

5. Ш О Л О М

СХІДНИЙ

Ф РА Г М Е Н Т

6. Н А КО Н Е Ч Н И К

С П И СА

З А Л І З Н И Й , З А П О Р О З Ь К И Й . ХVІІ С Т . І З З І Б РА Н Н Я Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО Г О

4

5

6

169


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

1. Н А Л О КО Т Н И К ХVІІ

СТ.

З

ІНДО-ПЕРСЬКИЙ

КО Л Е К Ц І Ї

В. Я. Л Е В Е Н С О Н А

2. Н А Л О КО Т Н И К ХVІІ

СТ.

3. Н А Л О КО Т Н И К ХVІІ

1

170

2

СТ.

3


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

ШИШАК ХVІІ

Т А

О Б Л А Д У Н К У

СХІДНИЙ

СТ.

171


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

ЩИТ ХVІІ

172

ІНДО-ПЕРСЬКИЙ

СТ.


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

ЩИТ ХVІІ

СХІДНИЙ

СТ.

173


К

О Л Е К Ц І Я

ШОЛОМ

З Б Р О Ї

Т А

ШОЛОМ

СА М У РА Я

Я П О Н І Я , К І Н . ХVІІІ – П О Ч . ХІХ З КО Л Е К Ц І Ї В. Я. Л Е В Е Н С О Н А

О Б Л А Д У Н К У

СТ.

В И ГЛ Я Д

СА М У РА Я

ЗВЕРХУ

ШОЛОМ В И ГЛ Я Д

СА М У РА Я

ЗБОКУ


ОБЛАДУНОК

САМУРАЯ

ПАНЦИР

, ЯПОНІЯ, ХVІІІ – ХІХ

.

СА М У РА Я

Я П О Н І Я , К І Н . ХVІІІ – П О Ч . ХІХ З КО Л Е К Ц І Ї В. Я. Л Е В Е Н С О Н А

М АС К А

СТ

СТ.

СА М У РА Я

175


К

О Л Е К Ц І Я

ШАБЛЯ ХVІІІ

176

СТ.

З Б Р О Ї

Т А

ПЕРСЬКА

З

КО Л Е К Ц І Ї

О. М. П О Л Я

О Б Л А Д У Н К У


К

НІЖ «ДВОЙНИЙ»

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

З КО С Т Я Н И М И П А Л И Ч К А М И

М О Н Г О Л І Я , П Е Р Ш А П О Л . ХХ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї К. Є. В О Р О Ш И Л О В А

ВИЛИ ХVІІІ

П Е Р С Ь К І , П А РА Д Н І

СТ.

177


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

ДРОТИК ХІХ

СТ.

ЩИТ ХІХ

178

З

АФ Р И К А Н С Ь К И Й КО Л Е К Ц І Ї

М. М. М И К Л У Х И -М А К Л А Я

НУБІЙСЬКИЙ З ЧЕРЕПАХИ

СТ.

З

КО Л Е К Ц І Ї

М. М. М И К Л У Х И -М А К Л А Я


К

ДРОТИК ХІХ

СТ.

ЩИТ ХІХ

З

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

АФ Р И К А Н С Ь К И Й КО Л Е К Ц І Ї

М. М. М И К Л У Х И -М А К Л А Я

Н У Б І Й С Ь К И Й З К Р О КО Д И Л А

СТ.

З

КО Л Е К Ц І Ї

М. М. М И К Л У Х И -М А К Л А Я

179


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

КИНДЖАЛИ ПЕРША

180

ПОЛ.

КАВКАЗЬКІ

ХХ

СТ.

З

«КАМА»

КО Л Е К Ц І Ї

К. Є. В О Р О Ш И Л О В А


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

ПАЛАШ З О Л І Н Г Е Н , 1927. Д А Р У Н О К СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ВІД РОБОЧИХ

Н І М Е Ч Ч И Н И К. Є. В О Р О Ш И Л О В У

ДО

10- Ї

РІЧНИЦІ

181


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

ТРОМБЛОН

ШВЕДСЬКИЙ

У Д А Р Н О - К Р Е М Н Е В И Й . К І Н . ХVІІІ

182

СТ.


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

Т А

О Б Л А Д У Н К У

ТРОМБЛОН МОРСЬКИЙ, УД А Р Н О - К Р Е М Н Е В И Й ЗАХІДНА ЄВРОПА,

КІН.

ХVІІІ

СТ.

ГАКІВНИЦЯ

ФОРТЕЧНА

У К РА Ї Н А , ХVІІ

СТ.

183


К

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

БУНДЕЛЬРЕВОЛЬВЕР Д Р У ГА

184

ПОЛ.

ХІХ

СТ.

Т А

К А П С УЛ Ь Н И Й

О Б Л А Д У Н К У


К

РУШНИЦЯ

МИСЛИВСЬКА

У Д А Р Н О - К А П С УЛ Ь Н А . Н І М Е Ч Ч И Н А , ХІХ С Т .

РУШНИЦЯ

Д У ХО В А

З А Х . Є В Р О П А , 1874. З КО Л Е К Ц І Ї О. М. П О Л Я

О Л Е К Ц І Я

З Б Р О Ї

РУШНИЦЯ

Т А

О Б Л А Д У Н К У

МИСЛИВСЬКА

3– С Т В О Л Ь Н А . Н І М Е Ч Ч И Н А , 1930 З КО Л Е К Ц І Ї К. Є. В О Р О Ш И Л О В А

РР.

185


Н У М І З М АТ И К А ТА Б О Н І С Т И К А

РОЗДІЛ ХI

Початок збирання монет (монета – номізма, звідси – нумізматика) і взагалі грошей (паперові асигнації – бони, звідси – боністика) сягає у глибину віків. Природна допитливість людського розуму, цікаві легенди, історичні події, пов’язані з грішми, викликали необхідність збирати і вивчати ці невеличкі шматочки металу чи паперу. Але, мабуть, тільки в музеї зібрання грошей стають об’єктом пізнання в усій їх повноті.


Н

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

О

дними з перших до Катеринославського громадського музею старовини у середині ХІХ ст. надійшли старовинні іноземні та російські монети, з яких і починається формування музейної колекції монет і паперових грошей, яка на сьогоднішній день складається з 28 500 одиниць – від античних ольвійських мідних асів V ст. до н. е. до сучасних ювілейних золотих, срібних, нікелевих монет України, від асигнацій Катерини ІІ до сучасних українських гривень всіх номіналів. Формувалась колекція різними шляхами: це і археологічні розкопки, і дарунки, і передачі органами МВС, банками, і закупки. Основу її становлять матеріали із зібрання О. М. Поля. У 1947 р. до музею надійшов унікальний скарб з майже 1000 срібних російських монет Новгородського та Московського монетних дворів ХVII ст., знайдений у с. Рубліне Дмитрівського району Орловської області. Його придбали за 215 крб. Ще три цікавих скарби мідних, срібних та золотих російських монет ХIХ – поч. ХХ ст., знайдених на території Дніпропетровщини, були передані в музей в 1970 – 1980 рр. Більше 3000 одиниць монет і здебільшого паперових грошей різних країн світу надійшли в музей у 1980 рр. з колекції письменника М. О. Штейна (Шатрова). Серед них німецькі та австрійські марки, талери, пфеніги різних номіналів 1920 – 1930 рр. з гербами німецьких міст, які дають яскраве уявлення про тогочасну кризу економіки країн Західної Європи і водночас висвітлюють розвиток німецької територіальної геральдики. У 2003 р. колишній співробітник музею В. П. Чумаченко передав музею цінну колекцію ювілейних та пам’ятних монет СРСР та Російської Федерації, виготовлених з срібла та нікелевого сплаву протягом 1965 – 2000 рр. У цій колекції представлені серії й комплекти монет – «Олімпійські», «Червона книга», «Визволення Європи від фашизму», «Старовинні собори», «300 років російського флоту», «50-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні», «Всесвітні юнацькі ігри у Москві 1998 р.» та інші.


Н

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

М О Н Е ТА . Д Е Н А Р І Й СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. РИМ, СЕПТИМІЙ СЕВЕР, 193 – 211 Р Р .

М О Н Е ТА . Д Е Н А Р І Й СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. РИМ, АДРІАН, 117 – 138 Р Р .

М О Н Е Т И . С ТАТ Е Р ЕЛЕКТРУМ, КАРБУВАННЯ. Б О С П О Р , С А В Р О М АТ ІІ ТА Р И С К У П О Р И Д ІІІ, 204 – 222 Р .

189


Н

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

М О Н Е ТА . Л Е В Е Н Д А Л Ь Д Е Р СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. П І В Н І Ч Н І Н І Д Е РЛ А Н Д И , Г Е Л Ь Д Е Р Н , 1641 Р .

ПРОВІНЦІЯ

М О Н Е ТА . Є Ф И М О К « З

О З Н А КО Ю »

С Р І Б Л О , К А Р Б У В А Н Н Я . Р О С І Я , 1655 Р . – Т А Л Е Р І М П Е Р С Ь КО Г О М І С ТА Г А М Б У Р ГА , 1638 Р .

М О Н Е ТА . 1

РУБЛЬ

СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. Р О С І Я , 1725 Р .

190


Н

М О Н Е ТА . 5

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

РУБЛІВ

ЗОЛОТО, КАРБУВАННЯ. Р О С І Я , 1898 Р .

М О Н Е ТА . 10

РУБЛІВ

ЗОЛОТО, КАРБУВАННЯ. Р О С І Я , 1911 Р .

М О Н Е ТА . З

РУБЛІ

П Л АТ И Н А , К А Р Б У В А Н Н Я . Р О С І Я , СПБ, 1841 Р .

191


Н

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

М О Н Е ТА . Р У Б Л Ь СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. РРФСР, 1922 Р .

М О Н Е ТА . Р У Б Л Ь СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. СРСР, 1924 Р .

РАДЯНСЬКІ 1920

192

РР.

МОНЕТИ


Н

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

М О Н Е ТА . 10 Г Р И В Е Н Ь , «Р І З Д В О Х Р И С Т О В Е » СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. У К РА Ї Н А , 1999 Р . І З С Е Р І Ї «2000- Л І Т Т Я РІЗДВА ХРИСТОВОГО»

М О Н Е ТА . 100 «Е Н Е Ї Д А »

ГРИВЕНЬ,

ЗОЛОТО, КАРБУВАННЯ. У К РА Ї Н А , 1998 Р . І З С Е Р І Ї «С К А Р Б И У К РА Ї Н И »

193


Н

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

БІЛЕТИ УРЯДУ

К А З Н АЧ Е Й С Ь К І

ТАДЕУША КОСТЮШКА

П О Л Ь Щ А , 1794 Р .

194


Н

У М І З М А Т И К А

ГРОШОВІ

Т А

Б О Н І С Т И К А

ЗНАКИ

З Б О Н І С Т И Ч Н О Ї КО Л Е К Ц І Ї

М. О. Ш Т Е Й Н А

195


ГРОШОВІ ПОЧ. ХХ

196

ЗНАКИ СТ

.

РОСІЙСЬКОЇ

ІМПЕРІЇ


Н

ГРОШОВІ

ЗНАКИ

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

Т И М Ч АС О В О Г О У Р Я Д У

Р О С І Я , 1917 Р .

197


Н

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

ГРОШОВІ ЗНАКИ У К РА Ї Н С Ь КО Ї Н А Р О Д Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И 1918 Р .

ГРОШОВИЙ

ЗНАК

ДИРЕКТОРІЇ

1919 Р .

Б І Л Е Т К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Г О Г У Б КО М А Д О П О М О Г И Г О Л О Д У Ю Ч И М

К АТ Е Р И Н О С Л А В , 1922 Р .

198


Н

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

ГРОШОВІ ЗНАКИ У К РА Ї Н С Ь КО Ї Д Е Р Ж А В И 1918 Р .

199


Н

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

БОНИ К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Г О

БОНИ К АТ Е Р И Н О С Л А В С Ь КО Г О

Ц Е Н Т РА Л Ь Н О Г О

Г У Б Е Р Н С Ь КО Г О С О Ю З У Р О Б І Т Н И Ч И Х

Р О Б І Т Н И Ч О Г О КО О П Е РАТ И В У

С П ОЖ И В Ч И Х КО О П Е РАТ И В І В

«ЦЕРАБКОП»

«ГУБСОРАБКОП»

К АТ Е Р И Н О С Л А В , 1923 Р .

К АТ Е Р И Н О С Л А В , 1923 Р .

200


Н

РАДЯНСЬКІ

У М І З М А Т И К А

Т А

Б О Н І С Т И К А

ГРОШОВІ ЗНАКИ

1921 – 1924

РР.

201


ФАЛЕРИСТИЧНА КОЛЕКЦІЯ

РОЗДІЛ XII

Фалера – нагрудна бляха римського легіонера, нагорода за доблесть. Фалеристика – наука про нагородні системи країн світу. Усвідомлення специфіки засобів заохочення в будь-якому суспільстві допомагає розкрити його структуру не менш яскраво, ніж писемні джерела.


Ф

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

О

рдени, нагородні та пам’ятні медалі, нагрудні знаки, жетони, різноманітні значки ХVIII – ХХ ст. України, Росії, інших країн світу становлять фалеристичну колекцію музею, в якій налічується понад 8500 музейних предметів. Серед них особливу цінність мають російські ордени Святої Анни, Святого Володимира та Cвятого Станіслава різних ступенів, Георгієвські хрести I – IV ступенів, срібні нагородні та пам’ятні медалі часів російськотурецьких війн (1774, 1788 рр.), Вітчизняної війни 1812 р., Кримської війни 1853 – 1856 рр., російсько-японської війни 1904 – 1905 рр., різні ювілейні та пам’ятні медалі та знаки кінця ХІХ – початку ХХ ст. Значну частину колекції становлять радянські військові та трудові ордени і медалі 1920 – 1980 рр. У музеї зберігаються численні іменні комплекси нагород видатних людей краю – учасників Великої Вітчизняної війни, героїв праці, серед яких матеріали: В. К. Баранова, І. І. Большакова, В. І. Вознюка, В. М. Дзяка, І. І. Коробова, М. М. Макарова-Нікітіна, Г. С. Максимовича, В. О. Судця (66 одиниць), В. В. Тарана, В. П. Юбкіна і сотен інших. У 2003 р. музейні фонди збагатились 400 медалями, знаками та значками 1970 – 2003 рр. виробництва дніпропетровського приватного підприємства «Мегазнак» (колишній завод «Більшовик»). Ці матеріали особливо цінні тим, що, по-перше, – це місцеве виробництво, а, по-друге, – вони відображають місцеву символіку й геральдику радянських часів і періоду незалежної України.


Ф

ЗІРКА

О РД Е Н А

СРІБЛО, ЗОЛОТО, А В С Т Р І Я , XIX С Т .

ЗАЛІЗНОЇ

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

КО Р О Н И

Е М А Л Ь , Г РА Н У В А Н Н Я .

205


Ф

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

О РД Е Н С В . А Н Н И ЗОЛОТО, ЕМАЛЬ. РОСІЯ, ПЕТЕРБУРГ, МАЙСТЕРНЯ О. К О РД Е С А , К І Н . XIX С Т .

206


Ф

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

О РД Е Н С В . В О Л О Д И М И РА З МЕЧАМИ

ЗОЛОТО, ЕМАЛЬ. РОСІЯ, ПЕТЕРБУРГ,

ПОЧ.

XX

СТ.

207


Ф

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

1

1. О РД Е Н С В . С ТА Н І С Л А В А ЗОЛОТО, ЕМАЛЬ. Ф А Б Р И К А «Е Д УА РД », М А Й С Т Е Р В. Д І Н А КО В . Р О С І Я , П Е Т Е Р Б У Р Г , П О Ч . XX

СТ.

2. Х Р Е С Т Г Е О Р Г І Ї В С Ь К И Й IV С Т У П Е Н Я СРІБЛО. Р О С І Я , 1916 Р . Н А Л Е Ж А В Б І Л О М У М И Х А Й Л О В І Я КО В И Ч У , С ТА Р Ш О М У У Н Т Е Р - О Ф І Ц Е Р У Л Е Й Б - Г В А РД І Ї Г У С А Р С Ь КО Г О П О Л К У

2

208


Ф

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

МЕДАЛЬ «В П А М ’ Я Т Ь В І Т Ч И З Н Я Н О Ї В І Й Н И 1812 Р О К У » ДЛЯ КАВАЛЕРИСТІВ. СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. Р О С І Я , 1813 Р .

МЕДАЛЬ «З А В З Я Т Т Я ВАРШАВИ»

ПРИСТУПОМ

ДЛЯ КАВАЛЕРИСТІВ. СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. Р О С І Я , 1831 Р .

209


Ф

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

М Е Д А Л Ь «З А

ЗАХИСТ

СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. Р О С І Я , 1855 Р .

210

С Е В АС Т О П О Л Я »


Ф

М Е Д А Л Ь «З А

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

УС Е РД І Є »

СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. Р О С І Я , 1855 – 1881

М Е Д А Л Ь «З А

К О Л Е К Ц І Я

РР.

УС Е РД І Є »

СРІБЛО, КАРБУВАННЯ. ШИЙНА. Р О С І Я , К І Н . XIX – П О Ч . XX

СТ.

211


Ф

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

ЗНАК ОДЕСЬКОЇ ШКОЛИ ПРАПОРЩИКІВ СРІБЛО. РОСІЯ, 1916 Р.


Ф

ЗНАК

ПРО ЗАКІНЧЕННЯ

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

О Ф І Ц Е Р С Ь КО Ї

С Т Р І Л Е Ц Ь КО Ї Ш КО Л И

СРІБЛО. Р О С І Я , 1908 Р .

ЗНАК

ПРО ЗАКІНЧЕННЯ

О Ф І Ц Е Р С Ь КО Ї

А Р Т И Л Е Р І Й С Ь КО Ї Ш КО Л И

СРІБЛО. Р О С І Я , 1909 Р .

213


МУНДИР З НАГОРОДАМИ (66 ОД.) МАРШАЛА ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ В. О. СУДЦЯ

АВІАЦІЇ

,


Ф

1. Ч Е Р В О Н ОА Р М І Й С Ь К И Й Н А Г Р УД Н И Й РСФСР Ю. К У Ч Е Р Е Н К А

А Л Е Р И С Т И Ч Н А

К О Л Е К Ц І Я

ЗНАК

2. О РД Е Н Т Р УД О В О Г О Ч Е Р В О Н О Г О П РА П О РА У К РА Ї Н И М. О. К А Р ТА Ш О В А Р О Б І Т Н И К А М Е ТА Л У Р Г І Й Н О Г О З А В ОД У ІМ.

Г. І. П Е Т Р О В С Ь КО Г О . 1920

РР.

1

З Н АЧ К И

2

ДОБРОВІЛЬНОГО ТОВАРИСТВА

С П Р И Я Н Н Я О Б О Р О Н І ТА А В І А Ц І Й Н О М У І Х І М І Ч Н О М У Б УД І В Н И Ц Т В У .

1920-1930

РР.

215


КЕРАМІКА, ПОРЦЕЛЯНА, СКЛО

РОЗДІЛ XIII

Порцеляна – найблагородніший і найдосконаліший вид кераміки. Її маса як на поверхні, так і на зламі абсолютно біла, а в тонких місцях черепка – прозора, вкрита глазур’ю чи без неї. Порцеляновий посуд, скульптура, різноманітні елементи інтер’єру прикрашають і наповнюють повсякденне життя людини. Скло являє собою речовину, яка відрізняється прозорістю, блиском, здатністю до відбиття світла та ще багатьма цінними хімічними і фізичними якостями, але водночас воно дуже крихке. Саме прозорість і сильний блиск скла роблять його матеріалом, що слугує художнім цілям з єдиною у своєму роді властивістю, з якою не зрівняється жодний інший предмет.


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

С

еред речових колекцій музею найбільш чисельною і представницькою є колекція кераміки, порцеляни, скла. Понад 3500 одиниць зразків різноманітного глиняного, фаянсового, порцелянового, скляного побутового та виробничого посуду (аптечний, парфумерний), художніх виробів (статуетки, різні аксесуари), елементів інтер’єру (письмові приладдя, освітлювальні прилади), пам’ятних сувенірів, що зберігаються в музеї, висвітлюють головні етапи історії та розвитку керамічного, порцелянового та скляного виробництва в Україні й світі. Найвишуканіші предмети даної колекції надійшли з зібрань О. Поля, В. Левенсона, Г. Алексєєва, О. Красносельського. До музейної колекції належать зразки мейсенської, берлінської, віденської, севрської, різноманітної англійської та голландської порцеляни; саксонського, венеціанського та богемського скла; вироби Києво-Межегірської фаянсової фабрики, фабрики О. М. Миклашевського, Санктпетербурзького імператорського порцелянового заводу, російських порцелянових заводів Гарднера, Попова, Сафронова, Гуліна, Кузнєцових та скловиробництв Потьомкіна, Корнилових, Орлова, Мальцових, Бахметьєва ХVIII – початку ХХ ст.; Барановського, Коростеньського, Дулевського, Синельниківського порцелянових заводів 1920 – 1990 рр.


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

ПЛЯШКА

,

С К Л О

З РЕЛЬЄФНИМ

З О Б РА Ж Е Н Н Я М Б О ГА

Г Е Р М Е СА

ГУТНЕ

СКЛО.

Є В Р О П А , ХVІІ

219

СТ.


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ВАЗОЧКА ГУТНЕ СКЛО. Н І Д Е РЛ А Н Д И , ХVІІ

220

Ф Л А КО Н ГУТНЕ СТ.

С К Л О , В Е Н Е Ц І А Н С Ь К А Ф І Л І Г РА Н Ь .

І ТА Л І Я , ХVІІІ

СТ.


Ф Л А КО Н СКЛО,

ДЛЯ ДУХІВ

А К В А Р Е Л Ь , Б Р О Н З О В А В І З Е Р У Н Ч АТА О П РА В А .

Ф РА Н Ц І Я , ХІХ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї О. Л. К РАС Н О С Е Л Ь С Ь КО Г О


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ШТОФ С К Л О , ФА Р Б И , Р О З П И С . У К РА Ї Н А , ХVІІІ С Т .

ФІГУРНА

П О С УД И Н А

ГУТНЕ СКЛО. У К РА Ї Н А , ХVІІІ

222

СТ.

«В Е Д М І Д Ь »


К

Е Р А М І К А

,

КЕЛИХИ

П О Р Ц Е Л Я Н А

З М О Н О Г РА М О Ю

,

С К Л О

«Є П І»

С К Л О , Т РА В Л Е Н Н Я . Р О С І Я , П Е Т Е Р Б У Р Г , ХVІІІ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї Г. П. А Л Е КС Є Є В А . З А Л Е Г Е Н Д О Ю – П ОД А Р У Н О К І М П Е РАТ Р И Ц І ЄЛИЗАВЕТИ ПЕТРІВНИ ЗАПОРОЗЬКИМ КО З А К А М П І Д Ч АС КО Р О Н А Ц І Ї

ШТОФ СКЛО,

Т РА В Л Е Н Н Я .

Р О С І Я , П Е Т Е Р Б У Р Г , ХVІІІ

СТ.

223


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

КЕЛИХ СКЛО, РОЗПИС. Р О С І Я , С Е Р Е Д И Н А ХVІІІ

КЕЛИХ СКЛО, РОЗПИС. Б О Г Е М І Я , 1840 Р Р .

224

СТ.


К

Г РАФ И Н

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ЗІ СКЛЯНКАМИ

К Р И Ш ТА Л Ь , Р І З Ь Б Л Е Н Н Я , Р О З П И С Е М А Л Л Ю . Б О Г Е М І Я . Ч Е Х І Я , 1840 – 1850 Р Р .

ВАЗОЧКА СКЛО, ЕМАЛЬ. Б О Г Е М І Я , Ч Е Х І Я , 1840 – 1850 Р Р . З КО Л Е К Ц І Ї В. Я. Л Е В Е Н С О Н А

225


К

Е Р А М І К А

Ф Л А КО Н

П О Р Ц Е Л Я Н А

ПОЛ.

ХІХ

,

С К Л О

Г РАФ И Н

П А Р ФУ М Е Р Н И Й

С К Л О , М Е ТА Л . БОГЕМІЯ, ПЕРША

226

,

СТ.

Р У Б І Н О В Е ТА Б І Л Е С К Л О . Р О С І Я , З - Д М А Л Ь Ц О В А , 1880 Р .


К

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ВАЗОЧКА

КУБОК РУБІНОВЕ СКЛО. Б О Г Е М І Я , 1840 – 1850

Е Р А М І К А

РР.

С М А Л ЬТ О В Е С К Л О . Б О Г Е М І Я , 1840 – 1850

РР.

227


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ГЛЕЧИК

ДЛЯ ВИНА

СКЛО, ЕМАЛЬ, РОЗПИС. Р О С І Я , З - Д М А Л Ь Ц О В А , С . Д Я Т Ь КО В Е Г О Р Я Н С Ь КО Ї Г У Б ., 1894 – 1899 Р Р .

ГЛЕЧИК К Р И Ш ТА Л Ь , Б Р О Н З А . Р О С І Я , К І Н . ХІХ – П О Ч . ХХ С Т .

КЕЛИХ К Р И Ш ТА Л Ь . Р О С І Я , К І Н . ХІХ – П О Ч . ХХ С Т .

228


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ЧАЙНИЦЯ С К Л О , Л Ю С Т Р , М Е ТА Л . Ф РА Н Ц І Я , М ОД Е Р Н , П О Ч . ХХ

СТ.

Ц У КО Р Н И Ц Я СКЛО, Ф РА Н Ц І Я ,

Л Ю С Т Р , М Е ТА Л .

М ОД Е Р Н , П О Ч .

ХХ

СТ.

229


В А З А «Р ОЖ Е В Е С І М Е Й С Т В О » ПОРЦЕЛЯНА, ЛІПНИНА, РОЗПИС. К И ТА Й , ХVІІІ С Т .


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ВАЗА ПОРЦЕЛЯНА, РОЗПИС. Є В Р О П А , ХІХ С Т .

ЧАЙНА

ЧАШКА, ВАЗА

ПОРЦЕЛЯНА. Є В Р О П А , ХІХ –

ПОЧ.

ХХ

СТ.

231


К

Е Р А М І К А

З РА З К И

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

П О Р Ц Е Л Я Н О В О Г О П О С УД У

З А Х І Д Н А Є В Р О П А , ХІХ

СТ.

ВАЗА

ДЛЯ ФРУКТІВ

ПОРЦЕЛЯНА. А В С Т Р І Я , С Е Р Е Д И Н А ХІХ

232

СТ.


ВАЗА ПОРЦЕЛЯНА, ЛІПНИНА, РОЗПИС. А В С Т Р І Я , С Е Р Е Д И Н А ХІХ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї В. Я. Л Е В Е Н С О Н А


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ПОРЦЕЛЯНОВИЙ Ф РА Н Ц І Я , ХІХ

234

СТ.

СЕРВІЗ


СТАТ УЕ ТК А «ПА НН А ЗА Т УА ЛЕ ТО М» ПОРЦЕЛЯНА, РОЗПИС. НІМЕЧЧИНА, МЕЙСЕН, 1840 РР.


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

С ТАТ У Е Т К А «А Л Е Г О Р І Я

ЖИВОПИСУ»

ПОРЦЕЛЯНА, РОЗПИС. Ф РА Н Ц І Я , С Є В Р , ХІХ С Т .

236


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

С ТАТ У Е Т К А «Д І В Ч И Н А З

С ТАТ У Е Т К А «О Ф І Ц Е Р

КО Л Е К Ц І Ї

,

С К Л О

З К І Ш КО Ю »

ПОРЦЕЛЯНА, РОЗПИС. Є В Р О П А , ХІХ С Т . О. Л. К РАС Н О С Е Л Ь С Ь КО Г О

З ПАНІ»

ПОРЦЕЛЯНА, РОЗПИС. У К РА Ї Н А , В О Л О К И Т Е Н О Ч Е Р Н І Г І В С Ь КО Ї Г У Б Е Р Н І Ї , 1840 – 1850

РР.

237


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

С ТАТ У Е Т К А «Ж І Н К И

З ГРЕБІНЦЕМ»

БІСКВІТ, РОЗПИС. Р О С І Я , З - Д Г А РД Н Е РА , В Е Р Б І Л К И М О С КО В С Ь КО Ї К І Н . ХІХ С Т .

ГУБЕРНІЇ,

С ТАТ У Е Т К И «С Е Л Я Н И Н ,

Щ О ТА Н Ц Ю Є »

ПОРЦЕЛЯНА, РОЗПИС. Р О С І Я , З - Д П. К О З Л О В А , П Е Р Ш А Ч В Е Р Т Ь ХІХ С Т .

«С Е Л Я Н И Н

З Б А Л А Л А Й КО Ю »

ПОРЦЕЛЯНА, РОЗПИС. Р О С І Я , З - Д Г А РД Н Е РА , В Е Р Б І Л К И М О С КО В С Ь КО Ї Г У Б Е Р Н І Ї , К І Н . ХІХ С Т . З КО Л Е К Ц І Ї О. Л. К РАС Н О С Е Л Ь С Ь КО Г О

238


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

С ТАТ У Е Т К А «П Р Я Д І Л Л Я » БІСКВІТ, РОЗПИС. Р О С І Я , З - Д Г А РД Н Е РА , В Е Р Б І Л К И М О С КО В С Ь КО Ї К І Н . ХІХ С Т .

С ТАТ У Е Т К И «С Н І Д А Н О К В «Л О Т О Ш Н И К »

ГУБЕРНІЇ,

Д О Р О З І »,

БІСКВІТ, РОЗПИС. Р О С І Я , З - Д Г А РД Н Е РА , В Е Р Б І Л К И М О С КО В С Ь КО Ї Г У Б Е Р Н І Ї , К І Н . ХІХ

СТ.

239


К

Е Р А М І К А

РАМА

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

С К Л О

Д Л Я Н АС Т І Л Ь Н О Г О Д З Е Р К А Л А

ПОРЦЕЛЯНА, РОЗПИС. Р О С І Я , П Р И В АТ Н І З А В ОД И , 1880

240

,

РР.


К

ДЗЕРКАЛО

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

З П О Р Ц Е Л Я Н О В О Ю РА М О Ю

Є В Р О П А , ХVІІІ

СТ.

241


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ВАЗА Г Л И Н А , ГЛ А З У Р Ь , У К РА Ї Н А , С . О П І Ш Н Я П О Л ТА В С Ь КО Ї К І Н . ХІХ – П О Ч . ХХ С Т .

242

ГУБЕРНІЇ,


К

Е Р А М І К А

,

П О Р Ц Е Л Я Н А

,

С К Л О

ВАЗА Г Л И Н А , ГЛ А З У Р Ь . У К РА Ї Н А , С . О П І Ш Н Я П О Л ТА В С Ь КО Ї К І Н . ХІХ – П О Ч . ХХ С Т .

ГУБЕРНІЇ,

ЛЮЛЬКИ ГЛИНА, У К РА Ї Н А ,

С.

О П І Ш Н Я П О Л ТА В С Ь КО Ї

ГЛ А З У Р Ь .

ГУБЕРНІЇ,

ХІХ

СТ.

243


ГОДИННИКИ

РОЗДІЛ XIV

Бажання людини співвіднести рух власного життя з вічним рухом небесних світил з давнини знаходило своє втілення у різних засобах виміру часу. Притаманне людині почуття прекрасного саме в колісних годинниках знайшло єдиний у своєму роді предмет, який вказував на час і разом з тим міг являти собою художній витвір.


Г

О Д И Н Н И К И

П

ротягом існування музею його зібрання постійно поповнювалось матеріалами, які відтворювали не тільки історію краю, культуру та побут його мешканців, а й історію техніки, технічних перетворень, які змінювали життя людини на краще, рухали людство в напрямку технічного прогресу. Так, у зібранні музею можна побачити зразки різноманітних мікроскопів, фото- та телефонних апаратів, освітлювальних приладів, друкарських машинок, лічильно-рахункових приладів, фоновідеоапаратури, годинників тощо. Зокрема, музейна колекція годинників налічує близько 300 одиниць зразків західноєвропейського та російського годинникового виробництва (напільних, настінних, камінних, настільних, каретних, кишенькових, наручних та інших видів) XVIII – XX ст. Здебільшого це побутові годинники, значна частина яких має художню або меморіальну цінність, 22 одиниці з них виконані у сріблі та золоті з гравіруванням та інкрустацією. У колекції музею представлені сонячні, пісочні, механічні та електронні годинники виробництва Швейцарії, Німеччини, Англії, Франції, Польщі, Росії (відомих фірм «Гюстав Беккер», «Павел Буре», «Генрих Мозер» та інших). Серед них: мармурові, порцелянові, бронзові годинники у стилі бароко та ампір, з фігурами римських богів, видатних осіб (Лафонтен), сюжетних сцен з грецьких міфів та російських казок (каслінське лиття), у вигляді архітектурних споруд, картин тощо.


Г

ГОДИННИК БРОНЗА,

О Д И Н Н И К И

НА КАМІН

МАРМУР, ЛИТВО, ЗОЛОЧЕННЯ, РІЗЬБЛЕННЯ.

Ф РА Н Ц І Я ,

ПЕРША ЧВЕРТЬ

ХІХ

СТ.

247


Г

О Д И Н Н И К И

ГОДИННИК

НА КАМІН

БРОНЗА, МАРМУР, ЛИТВО, ЗОЛОЧЕННЯ, Ф РА Н Ц І Я , П Е Р Ш А П О Л . ХІХ С Т .

ГОДИННИК

Н АС Т І Л Ь Н И Й

БРОНЗА, ЛИТВО, ЗОЛОЧЕННЯ. Ф РА Н Ц І Я , П Е Р Ш А П О Л . ХІХ С Т .

248

РІЗЬБЛЕННЯ.


ГОДИННИК КАРЕТНИЙ БРОНЗА, ЛИТВО, ЕМАЛЬ. ЗАХІДНА ЄВРОПА, ХІХ СТ.

249


Г

О Д И Н Н И К И

ГОДИННИК БРОНЗА,

250

НА КАМІН

«П С І Х Е Я

І

АМУР»

ЛИТВО, ЗОЛОЧЕННЯ, РІЗЬБЛЕННЯ.

Ф РА Н Ц І Я ,

ПЕРША ПОЛ.

XIX

СТ.


ГОДИННИК

НА

КАМІН

ФАРФОР. РОЗПИС, НАДГЛАЗУРНИЙ РОЗПИС. ЗАХІДНА ЄВРОПА, ХІХ СТ.


Г

О Д И Н Н И К И

ГОДИННИК

НА КАМІН

Б Р О Н З А , Ш П І АТ Р , М А Л А Х І Т . Ф РА Н Ц І Я , П Е Р Ш А П О Л . ХІХ

252

СТ.


Г

ГОДИННИК

О Д И Н Н И К И

Н АС Т І Н Н И Й

ДЕРЕВО, ЗОЛОЧЕННЯ, РІЗЬБЛЕННЯ. П О Л Ь Щ А , Д Р У ГА П О Л . ХІХ С Т .

ГОДИННИК БРОНЗА,

НА КАМІН

МАРМУР, ЛИТВО, ЗОЛОЧЕННЯ, РІЗЬБЛЕННЯ.

Ф РА Н Ц І Я ,

СЕРЕДИНА

ХІХ

СТ.

253


Г

О Д И Н Н И К И

ПІДГОДИННИК ЧАВУН. РОСІЙСЬКА

254

ІМПЕРІЯ,

К АС Л І ,

КІН.

ХІХ

СТ.


Г

О Д И Н Н И К И

ПІДГОДИННИК ЧАВУН. РОСІЙСЬКА

ІМПЕРІЯ,

К АС Л І ,

КІН.

ХІХ

СТ.

255


Г

О Д И Н Н И К И

Г О Д И Н Н И К «Р О Т О Н Д А » М Е ТА Л , С К Л О , Л И Т В О , Ш ТА М П У В А Н Н Я . Н І М Е Ч Ч И Н А , К І Н . ХІХ С Т .

256


Г

О Д И Н Н И К И

ГОДИННИК

Д О Р ОЖ Н И Й

П Е РЛ А М У Т Р , М Е ТА Л , С К Л О . Н І М Е Ч Ч И Н А , ХХ С Т .

ГОДИННИК-ПОДАРУНОК О. Я. П А Р ХО М Е Н К А Ч Е Р В О Н И М М . К АТ Е Р И Н О С Л А В А В 1919 Р . ДЕРЕВО,

К У Р СА Н ТА М

М Е ТА Л , К У С ТА Р Н Е В И Р О Б Н И Ц Т В О

257


Г

О Д И Н Н И К И

ГОДИННИК

К И Ш Е Н Ь КО В И Й Ж І Н О Ч И Й

М Е ТА Л , С Р І Б Л О , Е М А Л Ь . Ф РА Н Ц І Я , Ф І Р М А «Л Е Р УА », П А Р И Ж , XIX

ГОДИННИК

СТ.

Н А Р У Ч Н И Й Ж І Н О Ч И Й , З Б РАС Л Е Т О М

С Р І Б Л О . Ш В Е Й Ц А Р І Я , ФА Б Р И К А «Б О Р Е Л Ь » ( Г ОД И Н Н И К ). СРСР, Б Р О Н И Ц Ь К А ФА Б Р И К А Ю В Е Л І Р Н И Х В И Р О Б І В ( Б РАС Л Е Т ), П Е Р Ш А П О Л . XX С Т .

258


Г

ГОДИННИК

К И Ш Е Н Ь КО В И Й Ж І Н О Ч И Й

М Е ТА Л , С Р І Б Л О . ШВЕЙЦАРІЯ, ЖЕНЕВА, 1890 – 1910 Р Р .

ФІРМА

«М О З Е Р »,

«Т О Б І АС »

Г О Д И Н Н И К - К УЛ О Н М Е ТА Л , З О Л О Т О . Ш В Е Й Ц А Р І Я , П О Ч . XX

О Д И Н Н И К И

ЖІНОЧИЙ СТ.

259


МУЗЕЙНА МОЗАЇКА

РОЗДІЛ XV

Людина і мистецтво – поняття нероздільні. З найдавніших часів повелося так, що, спостерігаючи нерукотворні шедеври, люди намагалися втілити цю природну красу, пишність у предметах, що їх оточують у повсякденному житті. Так з’явилися різні види образотворчого мистецтва.


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

М

узейне зібрання – це своєрідна мозаїка з численних і різноманітних, рідкісних, інколи навіть чудернацьких, предметів, які відтворюють багатогранне людське життя, демонструють глибинні вияви людського розуму, бажання людини оточити себе безліччю необхідних, корисних і просто гарних, прекрасних та комфортних речей. Саме ці свідоцтва людського існування і згруповані нами у «музейну мозаїку», до якої ми віднесли вироби з металу та дерева, каменя та глини, кістки та пластмаси, соломи та лози, тканин та шкіри; ковані, відлиті, відчеканені, різьблені, плетені, шиті, посріблені та золочені; українського, російського, східного, африканського чи західноєвропейського походження (меблі, одяг, прикраси, ритуальні речі, декоративні елементи костюму та інтер’єру, музичні інструменти, історичний живопис, подорожні речі, засоби пересування, ігрове приладдя, різноманітні сувеніри і таке інше).


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ДВОГОЛКА ФЕТР,

П А Р Ч А , С Т РАУ С И Н Е П І Р ’ Я .

КАПЕЛЮШОК

РОСІЙСЬКА

І М П Е Р І Я , Д Р У ГА П О Л .

ХІХ

СТ.

ЖІНОЧИЙ

РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ ( З А Ф РА Н Ц У З Ь К И М И

З РА З К А М И )

263


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

РОТОНДА ПЛЮШ, ШОВК, СИНЕЛЬКА, ВИШИВКА. Р О С І Й С Ь К А І М П Е Р І Я , К І Н . ХІХ С Т .

264


ТАЛЬМА ТЮЛЬ, СУКНО,

ТАС Ь М А ,

АПЛІКАЦІЯ ПО ТЮЛЮ.

РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ, КІН. ХІХ СТ.


М

У З Е Й Н А

ПОРТМОНЕ Ш К І РА ,

ЧОЛОВІЧЕ

ТКАНИНА, БІСЕР.

Ф У ТЛ Я Р КАРТОН,

266

М О З А Ї К А

РОСІЯ,

СЕРЕДИНА

ХІХ

СТ.

Ф У ТЛ Я Р ДЛЯ ГОЛОК БІСЕР.

ЄВРОПА,

ПЕРША ПОЛ.

ХІХ

СТ.

Д Л Я Г РА Л Ь Н И Х К А Р Т

ТКАНИНА, БІСЕР. Р О С І Я , С Е Р Е Д И Н А ХІХ

СТ.

ГАМАНЕЦЬ Т К А Н И Н А , Б І С Е Р , М Е ТА Л . Р О С І Я , К І Н . ХІХ С Т .


М

СУМОЧКИ ШОВК,

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ЖІНОЧІ

БІСЕР.

РОСІЯ,

СЕРЕДИНА

ХІХ

СТ.

267


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

КУЛОНИ. РОСІЯ Історія прикрас бере свій початок ще до появи одягу. Вважають, що потреба людини у прикрасах була сильнішою, ніж потреба в одягу. Амулети чи талісмани, застібки до взуття чи поясів, заколки до зачіски чи броші до вбрання – повсякденно супроводжували людину, поступово перетворюючись на дорогоцінність.

К УЛ О Н

К УЛ О Н

СРІБЛО, ЕМАЛЬ-ГІЛЬЙОШЕ. ПЕТЕРБУРГ, ФІРМА ФАБЕРЖЕ, 1899 – 1908 Р Р .

СРІБЛО, ЕМАЛЬ-ГІЛЬЙОШЕ. ПЕТЕРБУРГ, ФІРМА ФАБЕРЖЕ, 1899 – 1908 Р Р .

К УЛ О Н

К УЛ О Н

КВАРЦ. ПЕТЕРБУРГ, ФІРМА ФАБЕРЖЕ, 1899 – 1908 Р Р .

ЧЕРВОНА ЯШМА, ЗОЛОТО. ПЕТЕРБУРГ, ФІРМА ФАБЕРЖЕ, 1899 – 1908 Р Р .

268


М

СУМОЧКА

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

Т Е АТ РА Л Ь Н А

С Р І Б Л О , КО Л Ь Ч У Ж Н Е П Л Е Т І Н Н Я Р О С І Я , М О С К В А , 1899 – 1908 Р Р .

269


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

1. Г А М А Н Е Ц Ь БРОНЗА, ЄВРОПА,

ДАМСЬКИЙ

ЕМАЛЬ, ШОВК. ПЕРША ПОЛ.

2. Г А М А Н Е Ц Ь

ХІХ

СТ.

ДАМСЬКИЙ

ПАП’Є-МАШЕ, ЛАК, Р О С І Я , ХІХ С Т .

РОЗПИС.

3. С У М О Ч К А Т Е АТ РА Л Ь Н А

СРІБЛО,

КО Л Ь Ч У Ж Н Е

ПЛЕТІННЯ.

3

ПОЧ.

XX

ЄВРОПА, СТ.

КІН.

XIX

1

2


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

4. Г А М А Н Е Ц Ь ПАРЧА,

ДАМСЬКИЙ

О КС А М И Т ,

БРОНЗОВИЙ АЖУРНИЙ Г УД З И К , З О Л О Т І ТА С Р І Б Н І Н И Т К И , ГА П Т У В А Н Н Я .

Р О С І Я , ХІХ

СТ.

5. В І Я Л О КІСТКА, РІЗЬБЛЕННЯ. К И ТА Й , П О Ч . ХІХ С Т .

6. В І Я Л О РІГ,

4

5

Г І П Ю Р , М І Ш У РА ,

І Н Р У С ТА Ц І Я , ГА П Т У В А Н Н Я .

ЄВРОПА,

ПОЧ.

ХІХ

СТ.

6

271


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

1-2. З А П И С Н А

КНИЖКА

З ОЛІВЦЕМ

Б Р О Н З А , П Е РЛ А М У Т Р , КАРТОН, ЗОЛОЧЕННЯ. РОСІЯ, К І Н . ХІХ – П О Ч . ХХ С Т .

1

КНИЖКА

ЗАПИСНА

К І С Т К А , Р І З Ь Б Л Е Н Н Я . Р О С І Я , К І Н . ХІХ – П О Ч . ХХ С Т . Н А Л Е Ж А Л А Д. І. Я В О Р Н И Ц Ь КО М У ( З А В Т О Р С Ь К И М И З А П И С А М И )

2

272


М

ЛОРНЕТ

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ЧОЛОВІЧІЙ

Р І Г , М Е ТА Л , С К Л О . РОСІЯ, ПЕРША ПОЛ. ХІХ

БІНОКЛЬ

СТ.

Т Е АТ РА Л Ь Н И Й Д А М С Ь К И Й

Б Р О Н З А , П Е РЛ А М У Т Р , Є В Р О П А , ХІХ С Т .

СКЛО.

273


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

НІЖ

ДЛЯ РОЗРІЗАННЯ ПАПЕРУ

КІСТКА,

274

БРОНЗА, ЛИТВО.

Р О С І Я , ХІХ

СТ.


ПІВНИК МЕ ТА Л,

І НК Р УС ТА ЦІ Я

. І РА Н , Х V І І І О. М. ПОЛЯ

Г РА В І Р У В А Н Н Я

З

КОЛЕКЦІЇ

, СТ

.


ФУТЛЯР ДЛЯ ВІЗИТОК КІ СТ КА, Р ІЗ Ь БЛ Е НН Я. КИ ТА Й, КІН. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.


С ТАТ У Е Т К А

З К УЛ Ь КО Ю

К І С Т К А , Р І З Ь Б Л Е Н Н Я . К И ТА Й , 1961 Р . П ОД А Р У Н О К К И ТА Й С Ь К И Х С Т УД Е Н Т І В Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К І Й М І С Ь К РА Д І

Ф У ТЛ Я Р КІСТКА,

ДЛЯ ГОЛОК

РІЗЬБЛЕННЯ.

Є В Р О П А , ХІХ

СТ.


МІНІАТЮРИ КІ СТ КА, Р ІЗ Ь БЛ ЕН НЯ. КИ ТА Й, ХІХ

СТ

.


М

ВАЗА РІЗЬБЛЕННЯ ПО Б А ГАТ О Ш А Р О В І Й ФА Р Б І . К И ТА Й , ХІХ С Т .

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

С К УЛ Ь П Т У РА «А Г Р И П П І Н А » МАРМУР,

280

РІЗЬБЛЕННЯ.

Є В Р О П А , ХІХ

СТ.


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

С К Р И Н Ь К А З М І Н І АТ Ю РА М И : ЧАРКА, СВИНЯ, СОБАКИ, КІШКА, МИШКА БРОНЗА, ЛИТВО, ЗОЛОЧЕННЯ, КІСТКА, РІЗЬБЛЕННЯ. Р О С І Я , ХІХ С Т .

281


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

С К УЛ Ь П Т У РА «Д И Т И Н А Н А

КАБІНЕТНА П А РА П Е Т І »

МАРМУР, РІЗЬБЛЕННЯ. Є В Р О П А , ХІХ С Т .

282


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ШАХИ КІСТКА,

РІЗЬБЛЕННЯ.

І Н Д І Я , 1960 – 1970

РР.

283


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

НЕЦКЕ М І Н І АТ Ю РА «С ТА Р И Й З М А В П О Ю » К І С Т К А , Р І З Ь Б Л Е Н Н Я . Я П О Н І Я , ХІХ

М І Н І АТ Ю РА « Ж Е Б РА К » Є В Р О П А , ХІХ

284

СТ.

СТ.


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ГРЕБІНЬ ПАНЦИР

ЧЕРЕПАХИ,

РІЗЬБЛЕННЯ.

Є В Р О П А , ХVІІІ С Т . З А Л Е Г Е Н Д О Ю – П ОД А Р У Н О К І М П Е РАТ Р И Ц І К АТ Е Р И Н И ІІ Г РАФУ З А В А Д О В С Ь КО М У В ЙОГО МАЄТКУ ЛЯЛИЧІ Ч Е Р Н І Г І В С Ь КО Ї Г У Б .

ГРЕБІНЕЦЬ Д Е Р Е В О , П Е РЛ А М У Т Р , І Н К Р У С ТА Ц І Я . В’ Є Т Н А М , Д Р У ГА П О Л . ХХ С Т .

285


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ЩИПЧИКИ

286

КІСТКА,

РІЗЬБЛЕННЯ.

Р О С І Я , ХІХ

ЩІТКА

ДЛЯ ОДЯГУ

ПАНЦИР

ЧЕРЕПАХИ, ЩЕТИНА.

СТ.

ЄВРОПА,

ПЕРША ПОЛ.

ХІХ

СТ.


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ТРУБКА ДЛЯ ПАЛІННЯ ПІНКА, РІЗЬБЛЕННЯ. ЄВРОПА, ХІХ СТ.

ТРУБКА

ДЛЯ ПАЛІННЯ

Д Е Р Е В О , М Е ТА Л , С Х І Д , ХІХ С Т .

РІЗЬБЛЕННЯ, ЛИТВО.

287


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ТРУБКА ДЛЯ ПАЛІННЯ ДЕРЕВО, МЕТАЛ, РІЗЬБЛЕННЯ, ЛИТВО. ЄВРОПА, ХІХ СТ.

ЛЮЛЬКА М Е ТА Л , ФА Р Ф О Р , Н І М Е Ч Ч И Н А , ХІХ

288

РОЗПИС, ЛИТВО. СТ.


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ЛЮЛЬКА Ч Е Р Е М Х А , Р І Г , М Е ТА Л , А Ж У Р Н И Й Ш Н У Р К И Т И Ц І , ФА Р Ф О Р , Р О З П И С , Р І З Ь Б Л Е Н Н Я , Л И Т В О . Ф РА Н Ц І Я , П Е Р Ш А П О Л . ХІХ С Т .

289


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ТРУБКА ДЕРЕВО,

290

ТА РІГ

ЧУБУК

,

ВІД

БІСЕР

КАЛЬЯНУ

. ЄВРОПА,

СЕРЕДИНА

ХІХ

СТ

.


КОМПОЗИЦІЯ (ЗЛІВА СТЕК

Н А П РА В О ):

Д Л Я В Е Р ХО В О Ї Ї З Д И

ДЕРЕВО, СРІБЛО. Р О С І Я , П О Ч . ХХ С Т .

ПАЛИЦЯ ДЕРЕВО, КІСТКА, Є В Р О П А ХІХ С Т .

РІЗЬБЛЕННЯ.

ПАЛКА ДЕРЕВО,

І Н К Р У С ТА Ц І Я К І С Т КО Ю

ТА П Е РЛ А М У Т Р О М .

РОСІЯ,

КІН.

ХІХ

СТ.


ВАЗА МЕ ТА Л,

292

ЕМАЛЬ

,

РОЗПИС

. ЄВРОПА, ХІХ

СТ

.


МОЛОЧНИК СРІБЛО, КІСТКА, КАРБУВАННЯ, ВАЛЬЦЮВАННЯ, ПОЗОЛОТА. РОСІЯ, МОСКВА, 1835 Р.

293


ПРЕДМЕТИ СТОЛОВОГО СРІБЛА ВИРОБНИЦТВО МОСКОВСЬКИХ ТА САНКТ-ПЕТЕРБУРЗЬКИХ ЮВЕЛІРІВ. КІН. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ. СКАРБ, ЗНАЙДЕНИЙ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ


НА

ВУЛ

. СТОЛЯРОВА

В

1970-Х

РР

.


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

МИСОЧКИ ЧЕРВОНА

МІДЬ, РІЗЬБЛЕННЯ.

П Е Р С І Я , ХVIII

СТ.

Ш К АТ УЛ К А ЧАВУН. РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ, К АС Л І , П О Ч . ХХ С Т .

296


ВАЗА ДЕКОРАТИВНА БР ОН ЗА, Л ИТ ВО. КИ ТА Й, КІН. ХІХ СТ. – ПОЧ. ХХ СТ.


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

СУХАРНИЦЯ Ф РА Ж Е . В А Р Ш А В А , Р О С І Й С Ь К А

СКРИНЬКА БРОНЗА,

298

К И ТА Й ,

КІН.

1890

РР.

ЧАЙНИК

Д Е КО РАТ И В Н А

ЛИТВО.

ІМПЕРІЯ,

ХІХ

СТ.

ПОЧ.

ХХ

СТ.

ОЛОВО,

Ш ТА М П , Л У Ж Е Н Н Я .

А Н ГЛ І Я , Ш Е Ф Ф І Л Д ,

КІН.

ХІХ

СТ.


М

С К УЛ Ь П Т У РА

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

О РЛ А

Ч А В У Н . Р О С І Я , К АС Л І ,

ПОЧ.

ХХ

СТ.

299


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

РУЧКА

Д Л Я П И С Ь М А У В И ГЛ Я Д І П ТА Ш И Н О Ї П І Р ’ Ї Н И

СРІБЛО,

Ш ТА М П , Г РА В І Р У В А Н Н Я .

РУЧКА

ДЛЯ ПИСЬМА

К И Ї В , 1899 – 1908

СРІБЛО, ЕМАЛЬ. РОСІЯ, ПЕТЕРБУРГ, 1899 – 1908 Р Р .

ФА Б Р И К А

РР.

О. К. Д А Л Ь М А Н А ,

1. П О Р Т С И ГА Р СРІБЛО, МАЙСТЕР

ЛИТВО.

РОСІЯ, ПЕТЕРБУРГ, С У М І Н , 1895 – 1917 Р Р .

МАЙСТЕРНЯ

І. А Р Х А Р О В А ,

2. П О Р Т С И ГА Р СРІБЛО, ЕМАЛЬ Д. Н І КО Л А Є В А ,

1

300

2

ПО СКАНІ. ПОЧ.

XX

РОСІЯ, МОСКВА,

СТ.

МАЙСТЕРНЯ


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ТЮТЮННИЦЯ СРІБЛО, КУВАННЯ, КАРБУВАННЯ. Ф РА Н Ц І Я , XVIII С Т .

1. С І Р Н И Ч Н И Ц Я С Р І Б Л О , Ш ТА М П . Л АТ В І Я , 1919 – 1940

РР.

2. Т Ю Т Ю Н Н И Ц Я С Р І Б Л О , Е М А Л Ь П О С К А Н І , П О З О Л О ТА . Р О С І Я , М О С К В А , ФА Б Р И К А П. О В Ч И Ш КО В А , 1899 – 1908 Р Р .

1

2

301


М

У З Е Й Н А

САМОВАР МІДЬ,

М О З А Ї К А

ЖАРОВИЙ

Л АТ У Н Ь , Д Е Р Е В О , Л И Т В О .

Р О С І Я , Т УЛ А ,

ФА Б Р И К А

Є. В А Н И К І Н А ,

КІН.

ХІХ

СТ.

З

КО Л Е К Ц І Ї

К. В. Ф Е Д О Р Ч Е Н К А


М

САМОВАР МІДЬ,

У З Е Й Н А

ЖАРОВИЙ

Л АТ У Н Ь , Д Е Р Е В О , Л И Т В О .

РОСІЯ, МОСКВА,

ФА Б Р И К А

Є. В А Н И К І Н А ,

КІН.

ХІХ

СТ.

З

КО Л Е К Ц І Ї

К. В. Ф Е Д О Р Ч Е Н К А

М О З А Ї К А


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ПОРТРЕТ КАТЕРИНИ ІІ ХУДОЖНИК І. Б. ЛАМПІ. ПОЛОТНО,

ОЛІЯ


М

Е С К І З КО С Т Ю М А Д О Н А Б А З И Л І Я «С Е В І Л Ь С Ь К И Й Ц И Р Ю Л Ь Н И К »

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ДО ОПЕРИ

Х УД ОЖ Н И К А. В. А Р Є Ф ’ Є В . П А П І Р , Т Е М П Е РА , Г УА Ш , 1954 Р .

ЕСКІЗ

ЄРОШКИ «К Н Я З Ь И Г О Р »

КО С Т Ю М І В

ДО ОПЕРИ

І

С АУЛ А

Х УД ОЖ Н И К А. В. А Р Є Ф ’ Є В . П А П І Р , Г УА Ш , 1954 Р .

Т Е М П Е РА ,

305


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

С

лово «меблі» походить від латинської мови – рухливий. Її форма була простою й складною, елітарною й рафінованою або невибагливою й рядовою,

аристократичною й кокетливою, інтимною й домашньою, виключно розкішною, громадянською, придворною, міщанською й народною. Історія розвитку меблів знає кілька кульмінаційних періодів, коли художня робота в меблевій галузі могла по своїй якості бути порівняна з так званим високим мистецтвом.

П УФ ДЕРЕВО,

306

О КС А М И Т , Р І З Ь Б Л Е Н Н Я .

РОСІЯ,

Д Р У ГА П О Л .

ХІХ

СТ.


СТІЛЕЦЬ ДЕРЕВО, ТКАНИНА

У

ПЕРЛАМУТР

,

,

.

ПЕРША

ПОЛ

СТИЛІ

МЕТАЛ

І НК РУ С ТА ЦІ Я

РІЗЬБЛЕННЯ

ЄВРОПА,

ГОТИЧНОМУ

,

. ХІХ

,

СТ

.


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

КРІСЛО

У Є Г И П Е Т С Ь КО М У С Т И Л І

Д Е Р Е В О , К І С Т К А , П Е РЛ А М У Т Р , Є В Р О П А , ХІХ С Т .

308

Т К А Н И Н А , Р І З Ь Б Л Е Н Н Я , І Н К Р У С ТА Ц І Я .


М

П УФ

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

У К И ТА Й С Ь КО М У С Т И Л І

ДЕРЕВО,

О КС А М И Т , Б А Х Р О М А ,

РІЗЬБЛЕННЯ.

Є В Р О П А , ХІХ

СТ.

309


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

БЮРО

ДАМСЬКЕ

ДЕРЕВО,

БРОНЗОВІ

Н А К Л А Д К И , І Н К Р У С ТА Ц І Я .

ЄВРОПА

310


М

Б Ю Р О «Д А М С Ь К Е ДЕРЕВО,

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

Щ АС Т Я »

О КС А М И Т , І Н К Р У С ТА Ц І Я ,

( Н І Ж К И У В И ГЛ Я Д І С О Б АЧ И Х Є В Р О П А , С Е Р Е Д И Н А ХІХ С Т .

РІЗЬБЛЕННЯ Г О Л І В ).

311


М

312

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

П І Д С ТА В К А

У Ф О Р М І В А З И В І Д ГАС О В О Ї Л А М П И

ПОРЦЕЛЯНА,

БРОНЗА.

Ф РА Н Ц І Я , ХІХ

СТ.


М

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

С

вітло – це те, що розсіює темряву й відганяє разом з нею інстинктивний страх. Для оволодіння світлом людина випробувала найрізноманітніші матеріали й знайшла

багато джерел світла й можливостей їх використання. Відомі прості звичайні лампи, основним елементом яких є випромінювач, але є також складні своєрідні форми освітлювальних приладів, які настільки імпозантні й вишукані, що затьмарюють само джерело світла.

КАНДЕЛЯБРИ БРОНЗА,

ПАРНІ

МАРМУР, ЗОЛОЧЕННЯ, ЛИТВО.

ЄВРОПА,

ПОЧ.

ХІХ

СТ.

313


СВІЧНИКИ ПАРНІ З ФІГУРКАМИ ПУТТІ БРОНЗА, ЗОЛОЧЕННЯ, ЛИТВО. ЄВРОПА,

СЕРЕДИНА

ХІХ

СТ

.


М

КАНДЕЛЯБРИ

У З Е Й Н А

М О З А Ї К А

ПАРНІ

З ФІГУРКАМИ АМУРІВ

БРОНЗА, ЄВРОПА,

Л І Х ТА Р

ЗОЛОЧІННЯ, ЛИТВО. ПОЧ.

ХІХ

СТ.

ГАС О В И Й П Р О В І Д Н И К А

ЗАЛІЗНИЧНОГО ВАГОНУ

М Е ТА Л , С К Л О , 1920 – 1930

ВОЙЛОК, ДЕРЕВО. РР.

315


Р

Е З Ю М Е

Д

непропетровский исторический музей имени Д. И. Яворницкого является одним из старейших музеев в Украине. Основан в 1849 г. как Общественный музей древностей Екатеринославской губернии по инициативе и при активном участии губернатора А. Я. Фабра и директора местной гимназии Я. Д. Грахова, чьи коллекции послужили началу формирования музейного собрания. Располагался музей в Потёмкинском дворце г. Екатеринослава. С 1902 г. существовал как Областной музей имени А. Н. Поля. Коллекция древностей почетного гражданина Екатеринослава, предпринимателя и мецената, А .Н. Поля (1832 – 1890) стала базой для дальнейшего развития музея. В 1905 г. для музея было построено специальное здание по образцу дома Гофмана в Берлине. В 1902 – 1933 гг. музей возглавлял известный украинский историк, этнограф, археолог, академик Д. И. Яворницкий (1855 – 1940), передавший в музей свою коллекцию запорожских казацких древностей и других памятников. Его имя было присвоено музею в 1940 г. Собрание музея формировалось благодаря дарам многих местных коллекционеров и любителей старины, а также этнографическим и археологическим обследованиям населенных пунктов Екатеринославской губернии, церквей местной епархии, проводимым Д. Яворницким и его коллегами. В 1928 г. в Днепропетровском краевом историко-археологическом музее насчитывалось более 40 000 музейных предметов и столько же археологических памятников – находок, раскопанных сотрудниками Днепростроевской археологической экспедиции в 1927 – 1932 гг. До 1935 г. все природные коллекции музея были переданы в вузы города, и музей получил статут «исторического», в 1938 г. был создан «советский отдел». Большие утраты музей понес в годы фашистской оккупации. По инвентаризации 1948 г. в нем хранилось 33 000 музейных предметов с учетом иллюстративных материалов и новых поступлений, а на начало 1970-х гг. собрание музея удвоилось. В 1968 – 1977 гг. музей подвергся коренной реконструкции (архитектор В. А. Зуев), в результате которой в 1975 г. была создана диорама «Битва за Днепр» (авторы – художники московской студии им. Б. Грекова Н. Бут и Н. Овечкин, научный консультант – старший научный сотрудник музея В. С. Прокудо), в 1977 г.

осуществлена полная реэкспозиция исторического музея, разместившегося в 8 экспозиционных и 1 выставочном залах (авторы – санкт-петербургские художники-оформители под руководством В. Ривина и В. Короткова, общее руководство реконструкцией осуществляла директор музея А. Ф. Ватченко). В 1979 г. участники реконструкции музея были удостоены Государственной премии УССР им. Т. Г. Шевченко. Сегодня Днепропетровский исторический музей – это музейный комплекс, состоящий из: исторического музея – экспозиции по истории края с древнейших времен до современности (8 экспозиционных и 5 выставочных залов); диорамы «Битва за Днепр в районе сел ВойсковоеВовниги» с кинолекционным и выставочным залами; мемориального дома-музея Д. И. Яворницкого; музея «Литературное Приднепровье»; музейного центра Е. П. Блаватской и ее семьи (создается). Собрание музея насчитывает 245 тысяч музейных предметов и состоит из археологической, архивной, книжной, фотофонокиновидеодокументальной, этнографической, культовой, нумизматической, фалеристической коллекций, древностей запорожского казачества, исторической живописи, мебели, часов, оружия, фарфора, стекла и других разнообразных предметов. Особый интерес представляют хранящиеся в музее: древности Египта (статуя Рамсеса VI, мумия женщины с ребенком), коллекция каменной пластики (85 единиц, среди которых антропоморфные стелы – Керносовская и Натальевская, скифские изваяния, готский идол, половецкие каменные бабы), старопечатные книги (140 единиц), 14 народных картин «Казак Мамай»; оружие, клейноды, одежда, и предметы быта запорожского казачества; образцы петриковской народной росписи, живописные портреты деятелей местного края, рисунки И. Е. Репина, картины Н. И. Струнникова и другие уникальные материалы. На базе богатого музейного собрания ежегодно организуется до 60 разнообразных выставок. Музей посещает более 300 тысяч человек ежегодно, для посетителей проводятся 6 000 обзорных и тематических экскурсий, вечера, встречи, презентации книг и выставок, музейные гостиные. Для постоянных посетителей и друзей музея работают студии, кружки и клубы.


R

T

he Dniepropetrovsk historical museum named after D. I. Yavornitsky is one of the oldest museums in Ukraine. It was founded in 1849 as the Public Yekaterinoslav museum of antiquities. The inaguration of this museum is associated with the names of A. Fabr, the governor of Yekaterinoslav and J. Grahov, the director of local school. Their privat collections laid the foundations of the museum.It was housed in the building of Potemkin’s palace. In 1902 the regional museum named after A. Pol was inagurated. А. Pol (1832 – 1890) was the outstanding public figure, Maecenas, businessman, the honourable citizen of Yekaterynoslav. His collecion was the basis for further development of museum. In 1905 the museum building was erected according to the sample of Gofman’s house in Berlin. In 1902 – 1933 the museum was headed by the well-known Ukrainian historian, etnographer, archaeologist, academic D. I. Yavornitsky (1855 – 1940). He gave his private collection of Zaporozhian cossacks relics and other artifacts to the museum. It was named after D. Yavornitsky since 1940. Museum collection was formed thanks of the gifts of many local amateurs collectors and ethnographic, archaeological inspections of Yekaterynoslav province, churches of local diocese, which were conducted by D. Yavornitsky and his colleagues. In 1928 the museum collection numbered more than 40 000 exhibits. In 1927 – 1932 it was enlarged by archaeological finds – 40 000 items – from the Dnieprostroevsky archaeological expedition by D. Yavornitsky and the employees of expedition. All the natural collections of the museum were given to institutes of the city befor 1935, and a museum got the status of «historical», in 1938 a «soviet department» was created. The museum bore a lot of losses during Nazi occupation (1941 – 1943). In 1948 33 000 objects were kept in the museum, including illustrative materials and new exhibits, at the beginning of 1970th museum collection was doubled. In 1968 – 1977 the museum was exposed to the reconstruction (architect V. Zuev), as a result of it in 1975 the diorama «Battle for Dniepr-river» (its authors were the artists of the Moscow ciub-studio named after B. Grekov – N. But and N. Ovechkin, scientific consultant was the senior research worker

E S U M E

of the museum V. Prokudo) was created. In 1977 the restoration of the museum was completely finished. The museum exsposition was accommodated in 8 display halls and 1 exhibition room. A group of S.-Petersburg artists-designers, headed by V. Rivin and V. Korotkov, decorated the interiors of the museum. General direction was carried out by А. Vatchenko, the director of the museum. In 1979 the participants of museum reconstruction were awarded whith T. Shevchenko State Premium of Ukraine. Today the Dniepropetrovsk historical museum is the museum complex consisting of: historical museum – reflects the history of our region from the ancient past to present day (8 display and 5 show-rooms); diorama «Battle for Dniepr-river in the vicinity of the villages Voyskovoe-Vovnigy in 1943» with a movil, a public lecture hall and show-rooms; memorial housemuseum of the D. I. Yavornitsky; museum «Literary Prydneprov’e»; museum center of Е. Blavatskaya and its family (it is created). Museum collection numbers 245 thousand museum objects and consists of archaeological, archival, book, fotophonocinemavideo-documentary, ethnographic, cult, numismatic, falerystic collections, Zaporozhian cossacks relics, historical painting, furniture, clock, arms collection , porcelain, glass and other various objects. Antiquities of Egypt (the statue of Ramses VI, mummy of woman with a child), collection of stone carved images (85 idols among which anthropomorphus Kernosovka and Natalievka ornamented steles, gothic idol, polovetsky stone carved images), 140 early printed books, 14 folk pictures «Cossack Mamai», weapon, kleynods, clothes, cossacks posessings in everydaylife, Petrykovka folk painting, picturesque portraits of figures of our region, pictures by I. Repin, those by N. Strunnikov and other unique materials are of great interest. More than 300 thousand people visit museum annually, for 6000 museum tours devoted to topical surveys and those concerned with particular subjects, the museum parties, meetings, presentation of books and exhibitions, museum living rooms are organized for our visitors. At museum different studios, amateur clubs work for its constant visitors.


м і с т З

5

I

І СТ О Р І Я

17

II

ПАМ’ЯТКИ

37

III

АНТИЧНА

51

IV

А Р Х Е ОЛ О Г І Ч Н А

63

V

КОЗАЦЬКІ

83

VI

Е Т Н О Г РАФ І Ч Н А

91

VII К УЛ ЬТ О В А

М УЗ Е Й Н О ГО З І Б РА Н Н Я СТА Р О Д А В Н Ь О ГО

ЄГИПТУ

КОЛ Е К Ц І Я КОЛ Е К Ц І Я

СТА Р ОЖ И Т Н О СТ І КОЛ Е К Ц І Я

КОЛ Е К Ц І Я

127

VIII К Н И Ж КО В О - А Р Х І В Н Е

143

IX

ФОТОФОНОКІНОВІДЕО

165

X

К ОЛ Е К Ц І Я

187

XI

Н У М І З М АТ И К А

203

XII Ф А Л Е Р И СТ И Ч Н А

217

XIII К Е РА М І К А ,

245

XIV Г О Д И Н Н И К И

261

XV М УЗ Е Й Н А

З І Б РА Н Н Я М АТ Е Р І А Л И

З Б Р О Ї ТА О Б Л А Д У Н К У ТА Б О Н І СТ И К А КОЛ Е К Ц І Я

ПОРЦЕЛЯНА, СКЛО

МОЗАЇКА


Скарби Дніпропетровського історичного музею  

Документально-художнє видання репрезентує унікальні музейні предмети із 260-тисячного зібрання Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І...

Скарби Дніпропетровського історичного музею  

Документально-художнє видання репрезентує унікальні музейні предмети із 260-тисячного зібрання Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І...

Advertisement