Page 1

Благ віст ст № 1-2 (191-192), 2017 р.

ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

У номері:

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО І СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКОГО АНТОНІЯ Христос рождається – славте! Христос з небес – зустрічайте! (Ірмос 1-ї пісні Різдвяного канону) Улюблені у Господі всечесні отці, боголюбиві іноки й інокині, браття і сестри - усі мої вірні духовні чада Хмельницької єпархії Української Православної Церкви та за її межами! З почуттям глибокої радості вітаю усіх Вас з чудовим, незбагненно великим і радісним святом Різдва Христового! Милістю Божою ми знову урочисто святкуємо це свято і прославляємо прихід в світ і з’явлення Сина Божого на землі. Свята Церква спішить в ці дні поділитися з усіма своїми чадами цією спасительною радістю, звертаючись до нас: «Христос рождається – славте, Христос з небес, зустрічайте, Христос на землі - возносьтеся». Ця священна пісня висока по духу, глибока за відчуттям і повчальна за змістом. Радість! Це перше почуття само собою наповнює душу християнина, коли він розуміє силу і мету таїнства втілення Сина Божого. І як не радіти, коли сьогодні Віфлеємська зірка сповістила світові про початок нашого спасіння, адже Бог не залишив людський рід, але так полюбив світ, «що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3.16). Ця нетлінна радість ніколи не повинна покидати християнське серце, навіть у хвилини відчаю, коли ми терпимо хвороби і нужду, стикаємося з горем і розлукою, насильством і жорстокістю, бо наша віра, навіть посеред життєвої скорботи, нагадує нам про радісний прихід у світ Христа Спасителя . А так як ця радість прийшла до нас з небес, то значить, по слову Євангелія, її ніхто не зможе відняти від нас (Ін.16,22). З приходом у світ Ісуса Христа Бог відкрився людині, бо Христос - є образ Бога невидимого (Кол.1.15). Його з’явлення у світ стало початком повернення людства до Світла і Істини. Немеркнуче світло євангельської істини засяяло всьому світу дороговказною зіркою, вказуючи рятівний шлях до вічного життя. Ось чому в благословенну Віфлеємську ніч, ангели піснею «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» (Лк.2.14), прославили втілення Сина Божого і повідомили, що на землю прийшов Христос. Він приніс людям благословенний мир і благовоління Боже! (продовження на ст. 2)

Різдвяне послання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія С. 3 Життя єпархії день за днем С. 4-5 Зусиллями Української Православної Церкви звільнено українського військовополоненого С. 6 Чудо в ночь на Рождество С. 7 Різдвяні колядки (оголошення) С. 8


2

№ 1-2 (191-192), 2017 р.

Офіційно

Благовіст хмельниччини

(Продовження. Початок на ст.1.)

Будемо пам'ятати, що мир Христовий перемагає ворожнечу віку цього, що, тільки маючи цей мир в своєму серці, людина може встояти у всіх життєвих бурях і негодах. Спрямувавши наші думки і почуття до свого Спасителя, ми просимо, щоб Він огородив нас миром, щоб перестала литися людська кров, щоб перестали гинути наші воїни і мирні люди. Улюблені отці, браття і сестри! Всі події нашого життя, кожну мить, кожен день і кожен рік, прожитий нами, ми покликані осмислити, подякувати Господу і приймати як дар Божий. Святкуючи Різдво Христове, підбиваючи підсумки минулого 2016 року, і, вступаючи в Новий Рік благості Божої, подякуймо Господу за Його милість до нас, нашого народу, нашої Церкви і нашої Держави. Минулий, 2016 рік, незважаючи на всі труднощі, був для нас успішним. Як і раніше, Церква Христова на Поділлі продовжувала виконувати свою спасительну місію, дбаючи про кожного, як любляча мати. Тисячі віруючих людей нашого краю продовжували відвідувати храми, брати участь в Церковних Таїнствах, відвідувати святі місця, брати активну участь в житті Церкви. За молитвами Пресвятої Богородиці і всіх святих, що просіяли своїми подвигами, в нашій єпархії триває відродження церковного життя, відновлення, будівництво і відкриття храмів і монастирів, ведеться просвітницька та соціальна робота. Ведеться робота з учнями середніх шкіл

та студентами вузів. Ведеться також робота з військовослужбовцями та ув'язненими, продовжувалась співпраця з громадськими організаціями. Надавалася допомога воїнам в зоні АТО і переселенцям з Луганської та Донецької областей. Через засоби масової інформації ведеться місіонерська робота. Милістю Божою в минулому році я здійснював богослужіння в соборі і храмах кафедрального граду, освячував нові храми, відвідував парафії та монастирі єпархії. Я брав участь в урочистостях і богослужіннях інших єпархій УПЦ, а також брав участь в Обласних заходах, присвячених дню Перемоги, Дню Незалежності України, Голодомору, Чорнобильської катастрофи та річниці Майдану. Маючи успіхи, ми не повинні забувати і про ті проблеми, які потрібно буде вирішувати в наступаючому році. А для цього необхідно молитися, сподіватися і вірити, що з Божою допомогою, зуміємо подолати всі труднощі. Отже, незважаючи на різні обставини, не дивлячись на умови життя, якими б вони не були важкими, направимо наші думки і почуття до нашого Спасителя, принесімо Йому в дар самих себе, віддаймо своє серце, розум і волю Богонемовляті Христу, що прийшов до нас, станемо для Нього вертепом і з благоговінням вмістимо Невмістимого. Від усієї душі і серця ще раз вітаю Вас з Різдвом Христовим та Новим 2017 роком! Бажаю Вам міцного здоров'я, духовної радості та Божої допомоги у ваших добрих справах і починаннях. Нехай світло Різдвяної зірки осяє світлом правди, миру і любові кожну осель і сім'ю, а Новонароджений Господь нехай прийде до тих, хто самотній, хто хворий, хто перебуває в ув'язненні, до всіх, кому потрібна Його допомога і заступництво, і щоб всі ми разом могли заспівати:

«Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!»

+ АНТОНІЙ МИТРОПОЛИТ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ

Різдво Христове 2016-2017 рік м. Хмельницький


Благовіст

Офіційно

хмельниччини

№ 1-2 (191-192), 2017 р.

3

Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія Архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви Боголюбиві Архіпастирі й пастирі, всечесні іноки та інокині, дорогі брати і сестри — вірні чада нашої Святої Української Православної Церкви, сердечно поздоровляю усіх Вас з великим, мироспасительним празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа. У ці святі дні наші душі і серця наповнюються благочестивими спогадами про велику Тайну народження у світ Сина Божого. В той час, коли народився Владика Христос, самою великою і могутньою державою на землі була Римська імперія. Вона охоплювала собою майже все цивілізоване людство, і люди, які не знали Істинного Бога, пишалися тим, що вони живуть у такій державі. Коли сповнилися часи пришестя у світ Месії, Сина Божого, люди, навіть язичники, в сокровенних тайниках своїх душ відчували, що у світі має статися щось надзвичайне і велике, щось таке, що змінить на краще увесь світ. Деякі із «си1льныхъ мjра сегw2» рахували, що це велике і дивне мають зробити саме вони. Так, цезар Август, правитель Римської імперії, вирішив провести перепис населення, щоби прославити себе і здивувати світ великим числом своїх підданих та неосяжними просторами свого царства. Він навіть не підозрював, що його велика ідея є лише маленькою крапелькою в океані мудрості Божественного Промислу про спасіння падшої людини. Толковники Священних Писаній говорять, що Божим Промислом перепис був влаштований для того, щоб Матір Божу привести з Назарета у Вефлеєм, щоби Вона саме тут народила у світ Сина Божого, як про це було сповіщено Духом Святим через уста древніх Пророків (Мих. 5, 2). І Матір Божа, Преблагословенна Діва Марія, у Вефлеємі, в бідній печері, народила Месію-Христа, Спасителя світу. Вефлеємська печера, в яку в негоду заганяли безсловесних тварин, стала Палатою, в яку увійшов Творець видимого і невидимого світу. Вефлеємська печера стала Небом. «Поки в печері не було Владики Христа, — говорить святитель Димитрій Ростовський, — печера була печерою, але коли в печері народився Владика Христос, печера вже стала не печерою. Вона стала Небом… тому що де Бог, там і Небо». Святитель Григорій Неокесарійський говорить нам про те, що в печері Богомладенця Христа оточували святі Ангели. Священний трепет охопив серця Вефлеємських пастушків, коли вони, отримавши звістку від Ангела, прийшли в печеру і побачили Богомладенця Христа в пеленах і лежачого в яслах (Лк. 2, 12, 16). Для поклоніння Божественному Младенцю прийшли Мудреці зі Сходу. Натхненні внутрішнім відчуттям того, що у світі має статися щось велике, вони уважно слідкували за поведінкою небесних світил, надіючись через них знайти це чудо. І Господь відкрив їм його появою чудесної зірки. Ця зірка привела Мудреців до Богомладенця Христа, Якому вони принесли дари: золото, ладан і смирну, і Якому вони з великим трепетом і благоговінням віддали Божественну честь і поклоніння. І ми, дорогі брати і сестри, у ці святкові дні з особливим трепетом і благоговінням вклоняємось та молитовно прославляємо народженого у світ нашого Спасителя і Господа Іісуса Христа. Ми смиренно дякуємо нашому Спасителеві за те, що Він, будучи Сином Божим, по Своїй любові до нас, грішних, став Сином Людським; за те, що Він, як говорить святий Кирил Ієрусалимський, прийняв на Себе гірше, щоби подарувати нам краще. Син Божий прийняв на Себе людську природу і став тим, чим Він не був, щоби нас зробити тими, чим ми повинні бути. «Приєднаймо себе, — закликає нас свт. Василій Великий, — до тих, хто з радістю прийняв Господа з Небес». Підкорімося Йому, бо Він наш Создатель і Господь, і Він бажає і творить нам тільки благо і добро. Та людина, яка підкоряє себе Богові, яка заставляє свою гріхолюбиву природу робити те, що Бог заповідує робити, і відвертається від того, від чого Бог заповідує відвертатися, та людина, як колись Вефлеємська печера, стає вмістилищем Божого миру і радості. Сьогодні багато говорять про свободу людської особи. Так, людина має свободу робити все: і добре, і зле. Христос Спаситель прийшов у світ, щоб навчити нас розумно користуватися своєю свободою. Син Божий навчає нас тому, що є добро і що є зло; що ми повинні робити, а від чого ми повинні відвертатися; що веде нас до життя, а що — до смерті. Людино, якщо ти хочеш знати закони, які ведуть тебе до життя, — відкрий Святе Євангеліє, вони там усі написані. Читай їх і намагайся на них будувати своє життя, і будеш ти носієм справжнього щастя. А якщо за твоє благочестиве життя, за твою вірність Святому Євангелію хтось тебе зненавидить і буде над тобою знущатися, буде тебе ображати і переслідувати, не озлобляйся на нього, а терпи і люби всіх. Пам’ятай, що дорога життя устеляється терпінням і любов’ю, і той, хто так робить, той на землі живе життям Небесним. Ще раз поздоровляю всіх Вас, дорогі брати і сестри, з великим празником Різдва Христового. Бажаю всім здоров’я і Божого благовоління. Нехай мир Божий, оспіваний в різдвяну ніч святими Ангелами, буде в наших серцях, в наших домівках, в нашій Українській державі і в усьому світі. Нехай Господь благословить усіх нас! Амінь. Смиренний Різдво Христове, Митрополит Київський і всієї України 2016/2017 + Онуфрій м. Київ


4

№ 1-2 (191-192), 2017 р.

Життя єпархії

Благовіст

хмельниччини

прихожане собора, жители города и паломники из других храмов епархии. По окончании Всенощного Бдения Высокопреосвященнейший Митрополит Антоний обратился ко всем молящимся с архипастырской проповедью - «…В праздник Покрова Пресвятой Богородицы мы испрашиваем у Царицы Небесной защиты и помощи..."Помяни нас во Твоих

Свято-Покровский храм с. Печески отметил 10-тилетие 4 октября 2016 года, в отдание праздника Воздвижения Животворящего Креста Господня и день памяти святителя Димитрия, митр. Ростовского, Высокопреосвященнейший

святинями - щорічний захід, що організовується Хмельницькою єпархією. Духовенство та багатотисячні віруючі проходячи містом, відвідують усі 13 міських храмів, де звершуються оздравні молебни, за Державу, місто та їх жителів.

Освящен храм в Михайловском скиту Свято-Преображенского женского монастыря митрополит Хмельницкий и Староконстантиновский Антоний совершил Божественную Литургию в Свято-Покровском храме села Печески Красиловского района Хмельницкой епархии в честь его 10-летия. Его Высокопреосвященству за богослужением сослужили благочинны Красиловского округа м/протоиерей Владимир Грушкевич и священнослужители данного благочиния. В завершении богослужения и Крестного хода, который состоялся вокруг храма, с словами назидательной проповеди ко всем присутствующим на торжестве обратился Высокопреосвященнейший Митрополит Антоний, в которой поздравив с сегодняшними отмечаемыми праздниками и 10-ти летним Юбилеем храма. Ровно 10 лет тому назад, 4 октября 2006 года, почившим Предстоятелем Украинской Православной Церкви Блаженнейшим Митрополитом Киевским и всея Украины Владимиром (+2014, Сабодан) и Высокопреосвященнейшим митрополитом Хмельницким и Староконстантиновским Антонием был освящен сей храм.

25-летие Свято-Покровского храма с. Дружне Красиловского р-на

8 октября 2016 года в день преставления Преподобного Сергия Радонежского, Высокопреосвященнейший митрополит Хмельницкий и Староконстантиновский Антоний совершил Божественную Литургию в СвятоПокровском храме села Дружне Красиловского района, возглавив этим торжества, посвященные 25-летию сего храма.

Містом проходить традиційний щорічний Хресний Хід 11-12 жовтня 2016 року з благословення Високопреосвященнішого Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія розпочався традиційний щорічний «Покровський» Хресний Хід вулицями міста Хмельницького, присвячений великому церковному святу Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії. Хресний хід з місцевошанованими святинями: часткою чесного і животворящого Хреста Господнього та чудотворними іконами, хрестами, хоругвами, іншими християнськими

11 октября 2016 года в день празднования Собора преподобных отцов Киево-Печерских, в Ближних пещерах (прп. Антония), Высокопреосвященнейший Митрополит Хмельницкий и Староконстантиновский Антоний освятил нововозведённый храм на честь Святых Царственных Страстотерпцев в СвятоМихайловском скиту Свято-Преображенского женского монастыря, расположенного в селе Марковцы Летичевского района Хмельницкой епархии.

После освящения Архипастырь совершил Божественную литургию в новоосвященном храме, за которой ему сослужили священнослужители епархии. В своем архипастырском слове, Владыка Митрополит Антоний поздравил всех с радостным событием – освящением храма. Владыка выразил благодарность благодетелям, которые помогали в строительстве нового храма, а также поблагодарил настоятельницу Преображенской обители игумению Любовь (Пихур) за неустанные труды, которые она несет по возрождаемой обители и скита, а также по окормлению вверенных ей Господом сестер, и пожелал ей и сестрам благодатной и всесильной помощи Божией во всех их монашеских трудах, чтобы Господь молитвами Царственных Страстотерпцев, укреплял их, даровал им силы, здравие, душевный мир и любовь к ближним. В завершение праздника был совершен крестный ход вокруг храма.

молитвах, Госпоже Дево Богородице, да не погибнем за умножение грехов наших, покрый нас от всякаго зла и лютых напастей; на Тя бо уповаем и, Твоего Покрова праздник чествующе, Тя величаем..."…», поздравив всех с наступающим великим праздником в честь Покрова Пресвятой Владычицы нашей Богородицы и Приснодевы Марии и малой Пасхой – престольным праздником нашего Свято-Покровского кафедрального собора.

В Хмельницкой епархии освящен новый храм

24 октября сего года Высокопреосвященнейший Митрополит Хмельницкий и Староконстантиновский Антоний освятил новый храм на честь Святых первоверховных апостолов Петра и Павла в селе Сорокодубы Красиловского района.

Престольный праздник в мкр. Книжковцы г. Хмельницкого 27 октября 2016 года в день памяти Преподобной Параскевы Сербской Высокопреосвященнейший Митрополит Хмельницкий и Староконстантиновский Антоний

Митрополит Антоний возглавил Всенощное бдение в канун престольного праздника Свято-Покровского Хмельницкого кафедрального собора 13 октября 2016 года накануне великого праздника в честь Покрова Пресвятой Владычицы нашей Богородицы и Приснодевы Марии Высокопреосвященнейший митрополит Хмельницкий и Староконстантиновский Антоний возглавил в Свято-Покровском кафедральном соборе города Хмельницкого праздничное Всенощное Бдение. Его Высокопреосвященству сослужили соборное духовенство, настоятели храмов областного цента, благочинные епархиальных округов, священнослужители епархии. Также, вместе со своим Архипастырем и духовенством, за богослужением молились многочисленны

совершил Божественную Литургию в СвятоПараскевинском храме в микрорайоне Книжковцы города Хмельницкого, возглавил этим торжества престольного праздника прихода. В завершение богослужения Архипастырь обратился ко всем молящимся с словами назидательной проповеди, в которой поучая паству примерами из богоугодного жития Преподобной, призвал быть подражателями глубочайшей вере и благочестию Святой Параскевы, «…будем просить Господа, чтобы и мы стали наследниками Царства Небесного, в чем да поможет нам Божественная благодать и сила Отца и Сына и Святаго Духа. Аминь.».

Х


Благовіст хмельниччини

В Хмельницькій єпархії вшанували пам`ять жертв голодоморів

Життя єепархії

№ 1-2 (191-192), 2017 р.

5

Звернення митрополита Антонія до організаторів та учасників XV Всеукраїнської науково-практичної конференції

«ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В КОНТЕКСТІ ТРАГІЧНИХ ПОДІЙ ХХ-ХХІ СТОЛІТЬ» (до 150 річчя з дня народження Михайла Грушевського (1866-1934), вченого, історика, політичного та державного діяча, Голови ЦР УНР) Шановні організатори та учасники вченого зібрання, браття і сестри!

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій. Особливо згадують пам’ять тих, хто став жертвою організованого безбожною владою штучного голоду 1932-33 років. В місті Хмельницькому відбулися меморіальні заходи за участю керівництва облдержадміністрації, міста, депутатів обласної та міської рад, членів товариства політичних в’язнів та репресованих, громадськості обласного центру. В заході прийняв участь керуючий Хмельницькою єпархією Високопреосвященніший митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній, у супроводі священнослужителів храмів міста. Скорботною кількатисячною ходою від майдану Незалежності вулицями Соборною, Героїв Майдану та Свободи, покладанням живих квітів, вінків, колосків і маленьких снопиків пшениці з калиною до пам’ятного знаку «Ангел Скорботи», запалюванням поминальних лампадок та молитвами вшанували хмельничани пам’ять жертв жахливої трагедії 20 століття – голодомору 19321933 років.

В місті Волочиськ освячений новий храм 23 грудня Высокопреосвященніший Митрополит Хмельницький и Старокостянтинівський Антоній в місті Волочиськ освятив на честь Святих жінок-мироносиць новий храм подвор`я жіночого монастиря ікони Божої Матері «Живоносне джерело» с. Завалійки.

У XX-му сторіччі український народ пережив у своїй історії чимало трагедій, які сталися через злочинні дії тоталітарного режиму безбожної влади колишнього Союзу РСР. Серед цих скорботних сторінок історії були голодомори, етнічні чистки, депортації, репресії, розкуркулення, насильницька колективізація, антирелігійний терор, тощо. Нам відомо, що існує фактор, який об’єднує ці соціальні катаклізми радянського режиму: це відречення від Христа й християнської моралі та обрання нової віри – у людину-бога. Молох більшовизму поглинав невинні жертви з диявольською бездушністю. У наслідок цього геноциду Україна втратила мільйони своїх дітей: вони зазнали тяжких мук і жахливої смерті. А ті, хто вижив, назавжди запам’ятали, що таке “рай на землі”, коли він без Бога. Оскільки вчене зібрання присвячене 150 річчю від дня народження Михайла Грушевського, слід окремо підкреслити важливу роль наукової, політичної та громадської діяльності цього патріота України, який доклав чимало зусиль для вивчення та популяризації історії України, її культурних та археологічних пам’яток. Михайло Грушевський прожив нелегке життя, сповнене гонінь від радянської влади, з якого пішов передчасно через лікарську некомпетентність. Та у контексті тематики конференції, треба зазначити те, що саме патріоти нашої Держави як у ті буремні роки, так і сьогодні робили й роблять усе, щоб Україна була самостійною Державою та ніхто не порушував її територіальної цілісності і, як ми бачимо – хоч і минуло більше ста років, але ця робота не стала легшою. Вона завжди поєднана з ризиком, нерозумінням, зрадами, підступністю, тощо. Слід окремо згадати, що у ці листопадові дні ми молитовно вшановуємо пам'ять жертв голодомору, який Україна пережила у 1932-1933 роках – це було масове вбивство мільйонів наших співвітчизників. Цинічне, цілеспрямоване, безжальне. Лише у богоненависницькому й людиноненависницькому середовищі міг відбутися подібний злочин. На щедрому українському чорноземі вмирали у страшних муках мільйони людей. Цей геноцид був намаганням знищити саму душу народу, привести її до повного духовного рабства. Він став знаряддям диявольської помсти за неспроможність викорінити зі свідомості нашого мудрого, сповненого високих чеснот народу синівську пам’ять про Бога, любов до Бога, вірність і віру в Бога. Цю віру можна було знищити лише через фізичну ліквідацію її носія. Тому богоборча влада, створивши духовний голод, прирекла націю і на голод фізичний. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною панував диявол. Церква сурово засуджує чинники, які привели до цих трагедій. Виправдання їм немає. Сама історія винесла вирок. Ніякі репресії не змогли врятувати державно-політичну систему, яка за базис обрала богоборство, знехтувала ґрунтовними моральними принципами людства – вірою, надією і любов’ю. “Горе тим, що замислюють беззаконня”(Мих. 2: 1). Справа таких “діла протизаконні” (Пс. 100: 3). “Кінець їхній — загибель” (Флп. 3: 19) – говорить Святе Письмо. Церква застерігає усіх від глибокої хибної та антигуманної ідеології, що спричинила подібні трагедії і закликає до покаяння тих, хто ще не прозрів і не зрікся богоборства та людиноненависництва в усіх його формах. Як любляча Мати, свята Українська Православна Церква молиться за упокоєння в оселях праведних усіх, хто загинув як у ті страшні часи, так і сьогодні прийняв смерть на Сході країни за нашу Державу Україну та її незалежність і оголошує їм вічну пам’ять! Закликаю Боже благословення на роботу вченого зібрання! Нехай неупереджений обмін думками слугує на благо науки та відновлення моральних цінностей у суспільстві, без яких не може бути мирного та стабільного майбуття. Нехай Всемилостивий Господь благословляє усі Ваші добрі справи та починання! Керуючий Хмельницькою єпархією

+Антоній Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський 29 листопада 2016 рік. м. Хмельницький.

Зараз при храмі діє сестринство, яке здійснює опіку над пацієнтами Волочиської районної лікарні та організувало в даному районному центрі патронажну службу. Після чину освячення храму Архіпастир звершив у новоосвяченому храмі першу Божественну Літургію.

Вітання з нагоди ювілею Протоієрей Сергій Теслюк, благочинний Волочиського району 2 січня відзначає 70-річний ювілей У цей чудовий день прийміть щирі вітання та слова вдячності! Дай Вам Бог багатьох років життя, милості і ласки Божої. Нехай Всемилостивий Господь рясно благословить Вас і зміцнить на життєвому шляху. Бажаємо Вам допомоги та благодаті Божої, терпіння у Вашому служінні. Дай Бог Вам душевних і тілесних сил у всіх Ваших починаннях, легкого вирішення складних питань, міцного здоров'я, любові і миру в родині і храмі. Ви - служитель Божий і завжди знайдете спосіб направити Ваших прихожан на шлях істинний! Бажаємо Вам завжди перебувати в радості і в мирі, щоб Господь допомагав нести свій хрест, а служби в храмі були наповнені благодаттю, бажаємо зміцнення сил у Вашому постійному служінні Богу та людям! Нехай благодать Божа буде завжди з Вами. Многая і благая Вам літа!!!


6

№ 1-2 (191-192), 2017 р.

Церква та суспільство

Зусиллями Української Православної Церкви звільнено українського військовополоненого 18 грудня відбулася передача українського військового Тараса Колодія, який з січня 2015 року перебував у полоні після оборони Донецького аеропорту.

За ініціативи Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, представники Української Православної Церкви протягом тривалого часу займалися процесом визволення українських військових, які знаходилися на територіях непідконтрольних військовим силам України. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. Зокрема нещодавно було досягнуто домовленості, що до дня пам’яті святителя Миколая, 19 грудня, українській стороні буде переданий захисник Донецького аеропорту Тарас Колодій, який з 2014 року перебував у полоні. 18 грудня 2016 року на контрольному пункті Оленівка/Волноваха відбулася передача українського військового, який в даний момент направляється до Києва. Слід зазначити, що Президент України Петро Порошенко та Предстоятель Української Православної Блаженніший Митрополит Онуфрій домовились про спільну координацію діяльності Держави і Церкви у звільнені українських полонених. Нагадаємо, що зусиллями Української Православної Церкви протягом останніх двох років вже був звільнений з полону не один з українських військових. Деякі з них повернулися в рідні домівки минулого року напередодні Різдва Христового. За підтримку і допомогу у звільненні військовополоненого Тараса Колодія Глава СБУ Василь Грицак особисто висловив вдячність Українській Православній Церкві.

Благовіст хмельниччини

Голова СБУ висловив вдячність Українській Православній Церкві за сприяння у звільненні Тараса Колодія Василь Грицак особисто висловлює вдячність Українській Православній Церкві за підтримку і допомогу у звільненні військовополоненого Тараса Колодія. Про це сказав радник голови Служби безпеки України Юрій Тандит в ефірі телеканалу NewsOne, повідомляє Інформаційнопросвітницький відділ УПЦ. Радник Голови Служби безпеки України Юрій Тандит передав слова вдячності Українській Православній Церкві від Голови Служби безпеки України Василя Грицака. «Я хочу особисто від себе подякувати тим, хто брав участь у цій операції. Василь Грицак особисто висловлює вдячність Українській Православній Церкві за цю підтримку і за те, що вони зробили», — підкреслив радник глави СБУ. Юрій Тандит повідомив, що під час проведення засідання Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій у Краматорську Голова Служби безпеки України Василь Грицак через митрополита Білоцерківського і Богуславського Августина звернувся до Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Онуфрія з прохання посприяти у звільненні українських заручників. «Можу сказати, що це звільнення стало можливим завдяки втручанню і допомозі Української Православної Церкви. Блаженніший Митрополит Онуфрій вів переговори з представниками УПЦ, в тому числі і з тими, хто знаходиться в

Донецьку», — сказав зокрема він. Також він зазначив, що в Службі безпеки висловлюють надію на те, що Українська Православна Церква буде і надалі допомагати державним органам звільняти заручників з полону. «Тут немає ніякої політики, і немає ніяких маніпуляцій. Я ще раз хочу подякувати всім тим, хто займався звільненням Тараса і продовжує займатися звільненням інших хлопців. Звичайно, ми зробимо все, що від нас залежить, щоб і надалі звільнялися наші заручники», — сказав Юрій Тандит. Нагадаємо, що 18 грудня відбулася передача українського військового Тараса Колодія, який з 2014 року перебував у полоні після оборони Донецького аеропорту.

З початку конфлікту священики УПЦ звільнили кілька десятків полонених З початку конфлікту на Донбасі священикам вдалося звільнити кілька десятків військовополонених. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила перший віце-спікер парламенту, представник України на переговорах у Мінську Ірина Геращенко. «Дякуємо церкві і всім священнослужителям, що причетні до ЗВІЛЬНЕННЯ Тараса. До речі, з початку конфлікту священикам вдалося звільнити кілька десятків бранців», – зазначила вона. Тараса Колодія мобілізували в серпні 2014 року. Спочатку десантник 80-ї аеромобільної бригади служив у Костянтинівці, потім захищав донецький аеропорт. Там рік тому потрапив у полон. Колодій – останній з «кіборгів», які були в полоні у бойовиків. Спілка православних журналістів http://uoj.org.ua/ua


Благовіст

Історії з життя

№ 1-2 (191-192), 2017 р.

хмельниччини

7

Чудо в ночь на Рождество

История первая. О несделанном аборте, слепых глазах и зрячем сердце

Этот случай произошел с одной моей подругой давным-давно. Нино приехала в город учиться. Ее соблазнил один женатый человек. Она забеременела, а дальше всё развивалось по обычной схеме: виновник проблемы дал деньги на аборт. Но Нино уже любила своего еще не рожденного ребенка и отказалась от этой идеи. Хорошо знала, что строгий отец и братья не простят ей этой ошибки, и все-таки на седьмом месяце вернулась домой, в деревню. Наступал Новый год, и она надеялась, что сказочная ночь сотворит и для нее чудо: родные ее простят и всё забудут. Даже мать не заступилась за беременную дочь. Наоборот, она подсказала «мудрое» решение. И Нино решила бежать из дома К сожалению, этого не произошло. Даже мать не заступилась за беременную дочь. Наоборот, она подсказала «мудрое» решение: – Сейчас все отдыхают, и никому нет до нас дела. Как Рождество пройдет, я отвезу ее в соседний район к знакомой акушерке. Там и родит втайне. А ребенка продадут кому-нибудь. Благо, бездетных много – долго искать не придется! Нино решила бежать. И вечером на Рождество ей это удалось. Она долго шла лесом, чтобы скрыться. Даже холода не чувствовала от страха. Вышла из чащи, когда совсем стемнело. Подошла к первому же дому. Во дворе стоял молодой парень. Нино окликнула его. Он двинулся к воротам и спросил: – Кто ты? Я по голосу не узнаю тебя. – Чужая я здесь. Из дома сбежала, – ответила Нино, не видя в темноте, что хозяин смотрит словно мимо нее. – Мама, – крикнул парень, оборачиваясь в сторону дома. – Рождественский меквле(с груз. человек, который первым входит в дом на Рождество или Новый год со сладостями и желает семье благополучия) пришел к нам! И кое-как на ощупь открыл ворота. Неужели слепой? У Нино сжалось сердце. Из дома вышла женщина средних лет, вытирая о фартук запачканные мукой руки. Нино завели в дом, накормили и выслушали ее историю. – Я ребенка не отдам. Умру без него, – рассказывала Нино. – Не знаю как, но спасу его. Прошу, позвольте переночевать у вас. Боюсь заболеть на улице. Господь вознаградит вас за доброту. – Мама! – воскликнул слепой срывающимся голосом. – Эту девушку мне Бог послал после стольких лет мучений. И Нино услышала от него удивительную историю: Она не захотела жить с инвалидом. Я умолял ее родить нашего ребенка и дать мне его на воспитание, но она сделала аборт – Четыре года назад я был самым счастливым человеком на свете. Любил очень красивую девушку. Она была уже от меня беременна. Мы собирались справить свадьбу после Рождества. Встречали Новый год вместе. Я вынес во двор ружье, чтобы выстрелить, как наступит 12 часов. Оно взорвалось у меня в руках. Врачи не смогли вернуть мне зрение. Когда моя невеста узнала о диагнозе, она испугалась жизни с инвалидом и отказалась от свадьбы. Я умолял ее родить нашего ребенка и дать мне его на воспитание, но она сделала аборт. Трудно описать словами мои страдания. Я не покончил жизнь самоубийством только потому, что маму пожалел. Ты веришь в чудеса? Ведь это неспроста, пройдя такой длинный путь, ты постучала именно в наши ворота. Я не смею просить тебя остаться. Но позволь мне заботиться о твоем ребенке, который вот-вот родится. Нино прослезилась и чуть не расцеловала руки хозяевам дома. Рождество они встретили вместе. На рассвете у Нино разболелся живот. Она перепугалась. Ведь плод был только семимесячный. Ехать в больницу было поздно: роды уже начались. Мать Тедо Тамара стала помогать: «Я хоть и ветеринар, но в гинекологии кое-что понимаю!» Наутро родился мальчик. Друг Тедо днем привел врача, который, осмотрев мать и ребенка, сказал, что в больницу их перевозить необязательно. Тамара накрыла стол. Нино захотела назвать мальчика в честь хозяина дома, но слепой попросил: «Раз Бог подарил мне вас в такой день, лучше назвать его Хвтисо (груз. Божий) » С тех пор прошло больше 30 лет. Всё наладилось. Тедо и Нино поженились. У них кроме Хвтисо родились еще трое детей. Самый старший выучился, стал врачом, женился. План у него первостепенный таков: отцу хотя бы на один глаз операцию сделать – вернуть зрение. Тедо ему верит и надеется. Потому что знает: нет ничего невозможного. Инга Джакели Журнал «Гза»

История вторая. О потерянном кошельке и обретенной любви

С детства я верила и всю жизнь ждала, что однажды в ночь на Рождество со мной обязательно случится чудо. Но проходили годы, и ничего особенного не происходило. И все же я не теряла надежды, что мне улыбнется счастье. Несмотря на мой возраст (мне 30 лет), в душе я такой же романтик, каким была в детстве. Мне всегда не везло в материальном плане, и по разным причинам не получалось создать семью, но внутри я верила, что однажды всё изменится. В том году 6 января мне позвонила подруга и пригласила к себе вместе встретить Рождество. Но я отказалась, так как в кошельке было всего 2 лари мелочью и не было денег на дорогу. О подарке говорить было тем более смешно. Но подруга тут же сообразила причину отказа и взяла с меня обещание явиться, несмотря ни на что. Я продолжала стоять на своем, и она сказала: «Садись на такси, я встречу тебя внизу и сама расплачусь!» Пришлось мне согласиться. Мы прекрасно провели время, весело встретили Рождество. Когда рассвело, все разошлись. Моя подруга забыла дать мне деньги на дорогу, а я не стала напоминать, пошла пешком. Шла и думала о своем одиночестве, о нежелании возвращаться в пустую квартиру. Скучно провести праздник, а на другой день идти на опостылевшую работу. Даже заплакала от жалости к себе. Тут моя нога споткнулась обо что-то, и я увидела на земле толстый кошелек. Открыла и поразилась: он был набит долларами и евро. Я остановилась и стала ждать. Думала: хозяин придет на это место, и я ему отдам. Стояла я так какое-то время, но никто не явился. Замерзла и пошла домой. Я села к компьютеру, пытаясь найти владельца бумажника по скудным данным Дома я перерыла бумажник и нашла только страховку. В ней были указаны фамилия и имя. Потом я села к компьютеру, пытаясь найти владельца бумажника по этим данным. В итоге нашла. Написала ему, что хочу познакомиться, и попросила прислать мне адрес, объяснив, что через полчаса приеду туда. Вы верите в любовь с первого взгляда? Я тоже не верила. Но именно это произошло с нами обоими при первой встрече. Георгий встретил меня не один. У него сидели два друга. Он явно был не в духе, но встретил меня, незнакомую женщину, очень вежливо. Поставил на стол сладости, налил коньяк и на ломаном грузинском поздравил с Рождеством. Причем не спускал с меня восторженного взгляда. Я тоже нервничала, так как должна была сказать о причине своего прихода. И еще ощущала внутреннее волнение: я влюбилась в этого незнакомого человека с первого взгляда. Хотя не знала, женат он или нет. В итоге я достала из сумки найденный бумажник. Георгий, желая доказать, что эта вещь действительно его, точно перечислил всё, что там лежало. Потом Георгий довез меня домой на машине и по дороге рассказал, что уже 15 лет живет в Америке и приехал в Грузию по делам только на месяц. Потом подчеркнул, что семьи у него нет, но он собирается жениться только на грузинке. Потом задал мне несколько вопросов, и мы распрощались. Через два дня он пришел ко мне домой с огромным букетом, шампанским и тортом. Немного поговорили, и Георгий сделал мне предложение. Я так растерялась, что ничего не могла сказать. Только попыталась отговорить его: «Ты же совсем не знаешь меня». Георгий засмеялся и сказал: «Ты даже не представляешь, насколько хорошо я тебя знаю. Пока я здесь нахожусь, будем встречаться каждый день, и ты узнаешь меня поближе. Я не хочу тебя потерять, потому что Господь подарил мне тебя на Рождество, и я сразу влюбился в тебя!» Я, конечно, согласилась выйти за него замуж. Думаю, мы самая счастливая пара на земле. В конце января мы венчаемся и расписываемся. Затем мы должны будем уехать в Америку. Мне трудно вот так резко всё здесь оставить, но Георгий обещал, что мы часто будем приезжать в Грузию, а через несколько лет вернемся на родину окончательно. Потому желаю всем не терять надежды. В ночь на Рождество, правда, случаются чудеса.

Тамуна, 30 лет Журнал «Тбилиселеби» Подготовила и перевела с грузинского Мария Сараджишвили


8

Актуально

№ 1-2 (191-192), 2017 р.

ДУХОВНА ОСВІТА

Рекомендуємо… Фильм «ФОРПОСТ»

"Форпост" - это картина о чистой бескорыстной любви, которой учит Христос в Евангелие. Фильм рассказывает о настоятеле СвятоВознесенского монастыря отце Михаиле, о жизни и подвигах братии. Режиссер показал, какая бывает истинная любовь по заповеди Христа относись к другим так, как хочешь, чтобы к тебе относились. Фильм о жалости, которой так не хватает всем людям на этой земле, дает задуматься о том, как мы живем.

Управління Хмельницької Єпархії Української Православної Церкви продовжує будівництво Свято-Миколаївського кафедрального собору в м. Хмельницькому. Усі, хто бажає зробити свій внесок у будівництво Свято-Миколаївського кафедрального собору, можуть перерахувати кошти на рахунок управління Хмельницької Єпархії:

Благовіст хмельниччини

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ”ПРАВОСЛАВНЕ БОГОСЛОВ’Я” ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ Підготовка фахівців за дистанційною формою навчання в Чернівецькому православному богословському інституті здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем ”Бакалавр” – спеціальність ”Православне богослов’я” (термін навчання – 4 роки) та освітньо-кваліфікаційним рівнем ”Магістр” – спеціальність ”Православне богослов’я” (термін навчання – 2 роки). За програмами освітньо-кваліфікаційного рівня ”Бакалавр” та освітньо-кваліфікаційного рівня ”Магістр” можуть навчатися:  священнослужителі та церковнослужителі;  випускники загальноосвітніх шкіл, духовних училищ і духовних семінарій;  викладачі дисциплін етикоморального спрямування державних навчальних закладів і церковних недільних шкіл;  особи, які не мають можливості одержати високоякісні освітні послуги в традиційній системі освіти через професійну зайнятість, географічну віддаленість від навчальних закладів, за сімейними обставинами;  особи з особливими потребами й особи, які мають медичні обмеження для здобуття освіти у вищих навчальних закладах з традиційними формами навчання;  військові капелани, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, прикордонної та пенітенціарної служби. Керівники державних органів управління різних рівнів;  студенти, які бажають паралельно отримати іншу спеціальність. Безробітні та особи, які бажають здобути другу освіту;  Громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном. Україномовні громадяни зарубіжних країн. Після закінчення терміну навчання студенти отримають диплом БАКАЛАВРА/BACHELOR і МАГІСТРА/MASTER європейського зразка. Кращі студенти отримують направлення на навчання до університетів країн Західної Європи та Америки. Здібні до наукової діяльності можуть продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі при інституті. Перевірка знань здійснюється як у дистанційній формі, так і під час очних сесій. Складання екзаменаційної сесії відбувається дистанційно – виконання контрольних робіт, співбесіди за допомогою Skype, або явкою студента до навчального закладу (як правило, на один день). Документи приймаються впродовж усього року. Всі необхідні навчально-методичні матеріали для студентів розміщені на сайті інституту: www.cpbi.info; http://moodle.cpbi.info/. За детальнішою інформацією звертатися за адресою: 58004, м. Чернівці, вул. Краматорська, 1В, тел: +38050-204-75-30, +38096-069-78-80. E-mail: cpbi@meta.ua, VKontakte: https://vk.com/id258406645 ; Facebook: https://www.facebook.com/BOGOSLOVSKIYINSTITUT

Різдвяні колядки Розрахунковий рахунок (у гривнях): р/р: 26001000252207 в ПАТ УСБ у м. Києві, МФО 300023, ЄДРПОУ 21326071 Одержувач: Управління Хмельницької Єпархії УПЦ. Призначення платежу: На будівництво Свято-Миколаївського кафедрального собору. Адреса редакції 29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 113, Хмельницьке єпархіальне управління УПЦ Тел.: ( 0382) 650332 Просимо не використовувати газету в господарських цілях

8 січня 2017 року, з благословення Високопреосвященнішого Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія, в Хмельницькій обласній філармонії відбудеться благодійний вечір колядок та щедрівок “Христос Рождається – славімо Його!”, за участю кращих хорових колективів міста Хмельницького та області.

Початок о 16:00 ВХІД ВІЛЬНИЙ

Друк ПП Мельник А.А. м.Хмельницький, вул. Чорновола, 37; тел.: 746949 наклад: 3000 газета зареєстрована Хмельницьким обласним управлінням по пресі від 23.05.1994 р.

Головний редактор: Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній Редагування та коректура: ієрей А.Теслюк Фото: митрофорний протоієрей В.Козінчук Верстка: Д.Баланюк Газетні матеріали ви можете переглядати також на сайті: fialсo.org

Blagovist hmelnitchiny january 2017  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you