Page 1

БЕЗКОШТОВНО

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

БЮРОКРАТ ПРОГРАМА CIB: на перехресті європейської інтеграції та внутрішньодержавних реформ

Нарада з підготовки плану інституційних реформ у сфері санітарних та фітосанітарних заходів у рамках підготовки програми CIB Київ, 12 травня 2010 року

П

роголошуючи у 1998 році пріоритетом державної політики питання європейської інтеграції, Уряд України, у першу чергу, розглядав його як частину зовнішньої політики держави. Однак чим далі Україна слідує цьому пріоритету, тим зрозуміліше стає, що це питання безпосередньо торкається майже усіх аспектів внутрішньої політики країни. Вимоги, які необхідно виконати для створення зони вільної торгівлі та впровадження безвізового режиму з країнами — членами ЄС, передбачають не лише внесення суттєвих змін у законодавство України у секторних питаннях, але і зміну принципів функціонування всієї державної системи. Так, скажімо, відповідно до вимог ЄС Україна має відмовитися від більшості державних стандартів якості (системи ГОСТ та ДСТУ), які є пережитком радянських часів, але водночас і частиною українського менталітету.

Яскравим прикладом переходу питань європейської інтеграції у внутрішню політику України є програма Всеохоплюючої інституційної розбудови*. * Comprehensive Institution Building Programme — CIB.

www.center.gov.ua

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови* — це складова частина ініціативи ЄС „Східне партнерство”, спрямована на забезпечення розбудови інституціонального потенціалу ключових державних установ з метою створення передумов для реалізації майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і створення поглибленої зони вільної торгівлі. Відповідно до загальної концепції Східне партнерство має враховувати, по-перше, особливості нових східних сусідів ЄС — Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Грузії, Молдови та України, подруге, мати на увазі євроінтеграційні прагнення цих держав. Основна мета ініціативи „Східне партнерство” — підтримати зусилля, спрямовані на прискорення політичної асоціації та подальшої економічної інтеграції Європейського Союзу та зацікавлених країн-партнерів. У свою чергу, програма СІВ, яка є складовою Східного партнерства, направлена на реформування та підсилення спроможності державних установ, які мають реалізовувати положення майбутніх угод про асоціацію, у тому числі зони вільної торгівлі. Проведена у 2006 році програмою SIGMA оцінка системи урядування України виявила низку проблем у механізмі функціонування системи. Зокрема, це низький рівень професіоналізму на державній службі, недостатньо визначені ролі та обов’язки міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, наявність дублювань та протиріч між закоТЕМАТИКА НОМЕРА: нодавчими нормами, стійка тенденція до прийняття ЄВРОПЕЙСЬКІ ОРІЄНТИРИ ad hoc рішень, наявність ПОРУЧ: численних центрів розробСІВ, TWINNING, TAIEX ки політики та відсутність її координації тощо. НОВИНИ


2

Кілька слів від редакції Мабуть, будь-яка ініціатива впроваджується швидше всупереч, аніж завдяки. Попри справді стійку підтримку Уряду країни, проекти інституціональної розбудови долали в Україні чимало адміністративних та мовних бар‘єрів, натикалися на нерозуміння, несприйняття, небажання, та все ж поступово набирали обертів. Приємно відзначити, що сьогодні Twinning уже не викликає такого подиву та розгубленості, як ще якихось п‘ять роки тому. Тоді, на початках його запровадження, навіть самі „твіннінгісти” мали лише загальне уявлення про те, що це інструмент допомоги Європейського Союзу, назва якого походить від англійського twins (близнюки) та який передбачає споріднення однотипних органів влади у країні-бенефіціарі та країні — члені ЄС. Сьогодні суть проекту уже набула свого увиразнення, й обізнаних що ж таке Twinning, як і що таке інший інструмент інституціональної розбудови ТАІЕХ, можна відшукати навіть у віддалених куточках нашої країни, — певна річ, насамперед завдячуючи Адміністративному офісу програми Twinning (PAO, як називають його самі „твіннінгісти” на європейську манеру). Цього спекотного літа працівники РАО відсвяткували незначну, та показову подію — виділення окремого приміщення під свій офіс. Це чергове підтвердження того, що зусилля немарні та визнаються не лише в Європі (а Україна неодноразово виборювала перші місця з різних аспектів використання інституціональних інструментів), а й у нашій рідній державі. Визнаються як на рівні держави, так і на рівні окремих інституцій. Більше того, коло залучених до реалізації проектів перерос ло у коло друзів — і Щорічна конференція з питань інструменту Twinning цієї осені уже четвертий раз збере таких однодумців з ІНФОРМАЦІЙНИЙ країн Східного партБЮЛЕТЕНЬ нерства та Євросоюзу, „БЮРОКРАТ” аби не зупинятися на досягнутому. Керівник проекту: Сергій Кучерук Зокрема, окрім траШеф-редактор: Фаїна Козирєва Підготовка матеріалів: Наталія Кидиційних уже Twinning і риченко, Олеся Цикалюк, Олена ЧерТАІЕХ йтиметься про ній, Світлана Репік, Сергій Троценко Коректор: Надія Кизицька новий інструмент — Індекс видання: 91644 програму Всеохоплюючої Засновник-видавець: Центр інституційної розбудови адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (СІВ). Планується, що ця Розповсюджувач: ДП „Преса” програма стане „місНаклад: 8700 примірників Замовлення: № точком” для реалізації Номер і дата виходу: № 17-18 майбутньої Угоди про (118-119) від 25/09/2010 асоціацію з ЄС. Адреса редакції, видавця: 01601, Київ, вул. Прорізна, 15, тел. 278-36-50 Ще одна ініціатива Адреса виготівника: ПП „Фенікс”, нашої країни, що жваво вул. Шутова, 13Б, Київ, 03680 Свідоцтво про держреєстрацію обговорюється останЗМІ: КВ № 14433-3404ПР нім часом — створення від 24.09.2008 та розвитку в Україні Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК № 3280 від 17.09.2008 Регіонального тренінгоСвідоцтво про державну вого центру за участю реєстрацію виготівника: ДК № 271 від 07.12.2000 країн Східної Європи, Центральної, Східної та © 2009, Центр адаптації державної Південної Азії, Кавказу. служби до стандартів Європейського Союзу Що ж, залишається E-mail: center@center.gov.ua сподіватися, що й ці ініwww.center.gov.ua ціативи матимуть поВидання здійснене за рахунок коштів зитивну атмосферу. Державного бюджету України

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Маркус КОРНАРО, директор Офісу з реалізації Інструменту європейської політики сусідства Європейської Комісії, в інтерв’ю газеті „Дзеркало тижня”** зазначив: „…Ми хотіли би пов’язати підтримку адміністративної реформи в Україні з програмою CIB. Ця програма більше фокусується на вертикальних сферах — міграційній політиці, безпечності харчових продуктів і державній допомозі. Проте я вважаю, що програма CIB дасть змогу нам уже зараз максимально сконцентрувати ресурси на важливих напрямах і дуже яскраво показати зв’язок цих сфер з адміністративною реформою. Отже, я хочу сказати, що це аж ніяк не декоративна програма. Ми зараз дуже серйозно підходимо саме до питання адміністративної реформи. І наміри наші тверді” .

Експерти SIGMA наголошують на необхідності проведення адміністративної реформи в Україні, однак зазначають, що стратегія прискореного впровадження прогресивних правових норм не завжди є ефективною. Загроза такого підходу полягає не лише у неефективності конкретного інструменту, але (якщо законодавство юридично прийнято, але фактично не виконується) у підриві самого принципу верховенства права.

Натомість пропонується зосередитися на окремих державних органах, в яких з’являються відповідні можливості, з метою поступового впровадження прогресивних норм. Саме такій логіці слідуватиме програма Всеохоплюючої інституційної розбудови. Практичний вимір програми СІВ Установчим документом для програми СІВ в Україні стане Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 1653. Наступним кроком є розробка планів інституційних реформ для кожного із визначених напрямів, які мають узгоджуватися із внутрішньодержавними стратегіями розвитку відповідних секторів та загальною логікою адміністративної реформи у державі. Кожен план інституційної реформи визначатиме цілі, заходи і засоби для їх досягнення. Програма СІВ передбачає виділення з боку Європейського Союзу 43,37 млн. євро на фінансування реалізації планів інституційних реформ. Водночас Україна бере на себе зобов’язання 20%-го співфінансування всіх інвестиційних компонентів. Крім того, програма СІВ відкрита для інших донорів, зокрема, зацікавленість у співпраці у рамках програми СІВ виявили Польща, Швеція, Латвія та Угорщина. Впровадження планів інституційних реформ можливе через усі доступні для України механізми: експертну допомогу через інструменти Twinning, ТАІЕХ, проекти технічної допомоги, навчальні програми, стажування державних службовців у країнах — членах ЄС, постачання спеціалізованого обладнання. ** Маркус Корнаро: „Євросоюз надасть Україні всі інструменти, які допоможуть провести реформи”. / Ведернікова І. // Дзеркало тижня. — № 21 (801). — 2010. — 5—11 червня.

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010


3

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

Відповідно до концепції програми СІВ Україна обрала три вертикальні сфери, які є найбільш важливими для питань європейської інтеграції: безпечність харчових продуктів, міграція та державна допомога. Крім загальних проблем функціонування державної системи, зазначених вище, усі ці вітчизняні галузі характеризуються низкою інших негараздів, зокрема, нечіткістю розмежування повноважень відповідальних державних установ, відсутністю загальних стратегічних рамок, низькою інституційною спроможністю тощо. Саме на рефор-

мування системи органів державної влади у цих секторах буде спрямована програма СІВ в Україні. Найбільш вагомим результатом імплементації планів інституційних реформ має стати оптимізація структури органів державної влади відповідних підсистем, належне законодавче забезпечення в обраних сферах у відповідності зі стандартами ЄС, що дасть змогу наблизити систему органів державної влади України до європейського зразка та сприятиме досягненню стратегічної мети —повноцінній інтеграції України до Європейського Союзу.

БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ: здоров’я громадян vs прибутковість бізнесу

П

итання безпечності харчової продукції та відповідно забезпечення здоров’я нації є одними з найзначніших пріоритетів будь-якої держави. Україна у цьому контексті не є винятком. Вказаним питанням у державі надають великої ваги: про це свідчить і кількість державних лабораторій, і кількість державних інспекторів (санітарних, ветеринарних тощо), що перевищує відповідні показники будь-якої країни Європи.

Також не варто забувати про інший аспект державної політики у цій сфері — створення сприятливого бізнес-середовища для розвитку національного виробника.

Разом з тим якість реалізації державної політики у галузі залишається під питанням, оскільки й досі список харчових продуктів, що експортується українськими виробниками до країн — членів ЄС залишається дуже обмеженим, а офіційний орган контролю ЄС у цій сфері (Офіс з питань харчових продуктів та ветеринарії) відзначає низку недоліків у системі, зокрема: — відсутність координації між органами державної влади, відповідальними за безпеку харчових продуктів; — відсутні гарантії, що персонал, залучений до здійснення інспектування, пройшов навчання щодо вимог ЄС у відповідній сфері; — офіційний контроль, що проводиться органами державної влади України, переважно не відповідає вимогам ЄС; — виробництва, де проводилася інспекція, не відповідали ні загальним, ні спеціальним вимогам ЄС, у одному з інспектованих виробництв (інспекція проводилася на двох виробництвах) гігієнічні умови були неприпустимі; — велика кількість лабораторій, залучених до проведення тестування, координація між якими не є адекватною, що іноді призводить до дублювання тестів.

Надмірне законодавче регулювання, що виражається у неймовірній кількості законодавчих та підзаконних актів, які регламентують санітарні та фітосанітарні заходи (лише основних актів понад 100), не сприяють ні прозорості діяльності державних органів, ні створенню позитивного підприємницького середовища.

Див.: Фінальний звіт місій Офісу з питань харчових продуктів та ветеринарії, проведеної в Україні з 20 по 29 жовтня 2009 року з метою оцінки здійснення контролю виробництва яловичини для експорту в ЄС.

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

Навантаження на підприємства за умови наявності декількох контролюючих структур, неузгоджених між собою, завдає серйозної шкоди ефективному розвитку бізнесу.

Сьогодні в Україні питаннями санітарії/фітосанітарії тією чи іншою мірою опікуються 4 міністерства, 3 державні комітети, 3 державні служби, 4 державні інспекції, а також Національна комісія України з Кодексу Аліментаріус та Національне агентство з акредитації України. При цьому всі вказані інституції, за винятком двох останніх, мають ті чи інші контролюючі функції.

Дублювання та розпорошення функцій органів виконавчої влади у сфері виступає однією з ключових проблем галузі. Наприклад, виробництво молока контролюють 4 органи державної влади: Мінагрополітики, Держкомветмедицини, Держсанепідемслужба та Держспоживстандарт, кожен з яких здійснює власний контроль шляхом видачі атестатів, дозволів, проведення інспектування, відбору та аналізу зразків тощо.

Ще одне питання, яке потребує негайного розв‘язання — наявність функцій, що легалізують відхід від законодавчо закріплених норм. Наприклад, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.2001 № 1282 „Про затвердження Порядку відрахування до спеціальних фондів місцевих бюджетів 10 відсотків вартості питної води, яка подається через сис-


4

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Система державного управління у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в Україні Міністерство охорони здоров’я України

Міністерство аграрної політики України

Державна санітарноепідеміологічна служба України

Державний комітет ветеринарної медицини України

Головна державна інспекція з карантину рослин України

Центральна санітарноепідеміологічна станція МОЗ та 5 науководослідних лабораторій

Ⱦɟɪɠɚɜɧɢɣ ɧɚɭɤɨɜɨɞɨɫɥɿɞɧɢɣ ɿɧɫɬɢɬɭɬ ɡ ɥɚɛɨɪɚɬɨɪɧɨʀ ɞɿɚɝɧɨɫɬɢɤɢ ɬɚ ɜɟɬɟɪɢɧɚɪɧɨɫɚɧɿɬɚɪɧɨʀ ɟɤɫɩɟɪɬɢɡɢ

ɐɟɧɬɪɚɥɶɧɚ ɧɚɭɤɨɜɨɞɨɫɥɿɞɧɚ ɤɚɪɚɧɬɢɧɧɚ ɥɚɛɨɪɚɬɨɪɿɹ

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державна інспекція з контролю якості с/г продукції та моніторингу її ринку

Головна державна інспекція захисту рослин

Міністерство економіки України

ɇɚɰɿɨɧɚɥɶɧɟ ɚɝɟɧɬɫɬɜɨ ɡ ɚɤɪɟɞɢɬɚɰɿʀ ɍɤɪɚʀɧɢ

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

Державна митна служба України

Національна комісія України з Кодексу Аліментаріус

Державна екологічна інспекція України

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РІВЕНЬ

МІСЦЕВИЙ РІВЕНЬ

30 обласних, Києва та Севастополя міських санітарноепідеміологічних станцій

800 регіональних, районних в містах, міських, спеціального режиму роботи та інших санітарноепідеміологічних станцій

1628 обласних лабораторій, лабораторій в містах Києві та Севастополі, при аграрних та споживчих ринках та інші

27 державних обласних, в містах Києві та Севастополі інспекцій з карантину

рослин

29 зональних обласних і міських карантинних лабораторій

Обласні хлібні інспекції

25 державних інспекцій захисту рослин АР Крим і областей, 489 районних інспекцій, 16 лабораторій

28 державних центрів стандартизації, метрології та сертифікації

279 КПП з функціями: 91 – санітарного контролю 120 – ветеринарного контролю 182 – карантину рослин

27 територіальних управлінь у справах захисту прав споживачів

518 місцевих установ з карантину рослин

теми централізованого постачання з відхиленням від вимог стандартів” , Держспоживстандарт „видає тимчасовий дозвіл на централізовану подачу питної води з відхиленням від вимог стандартів щодо її якості”.

Маємо ми і функції, які надмірно посилюють вплив держави на підприємницьке середовище. Наприклад, накази Мінагрополітики про створення галузевих дегустаційних комісій: від 14.05.2009 № 332 „Про Центральну галузеву дегустаційну комісію з оцінки якості продуктів дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції” , від 31.07.2007 № 551 „Про затвердження Положення та складу Центральної дегустаційної комісії виноробної промисловості” тощо. Зазначені комісії приймають рішення про поставлення на виробництво нових видів харчової продукції.

В Україні обов’язкова сертифікація харчових продуктів перетворилась на додатковий контрольний механізм, який не виправдовує своєї ефективності через функціонування застарілих стандартів (ГОСТ, ДСТУ), які не відповідають сучасним світовим вимогам, відсутність методів ідентифікації, невизнання національних сертифікатів за межами СНД тощо. Обов’язкова стандартизація та сертифікація продуктів харчування не є практикою Європейського Союзу. При цьому виробники харчової продукції на добровільній основі можуть сертифікувати харчові продукти після проведення відповідних досліджень незалежними недержавними лабораторіями. Наявність такого сертифіката є додатковим свідченням безпечності виробленої продукції.

Одним із першочергових кроків для реформування наявної системи має стати створення єдиного органу влади з питань безпечності харчових

продуктів (або ефективно функціонуючої інтегрованої системи). Інтегрована система, до якої країни — члени ЄС прийшли близько 20 років тому, є найбільш ефективною у галузі, попри це й досі проводяться її реформи.

Протягом останніх років більшість країн — членів Європейського Союзу, аби досягти більш високих стандартів безпеки харчових продуктів і забезпечити їх ефективний контроль, створили Національні управління з безпеки харчових продуктів. Скажімо, в Естонії єдиним державним органом, що відповідає за безпеку харчової продукції, є Ветеринарно-продовольчий департамент, який знаходиться у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики, у Швеції — Шведська національна продовольча адміністрація, у Німеччині — Федеральне міністерство захисту прав споживачів, продовольства та сільського господарства Німеччини.

Отже, з одного боку, санітарна та фітосанітарна система державного управління в Україні несе в собі застарілі елементи радянського періоду, коли держава була одночасно і виробником, і контролером. У тих умовах система працювала досить ефективно. З іншого боку, вже у незалежній Україні навколо неї було створено нові елементи, без суттєвого реформування вже існуючих. Такі кроки призвели до створення ресурсоємного, недостатньо ефективного з точки зору здоров’я громадян та шкідливого з точки зору розвитку національного бізнесу гібриду, реформування якого є нагальною потребою на сьогодні. Нова система має відшукати „золоту середину” між безпекою для здоров’я людини та успішністю бізнесу.

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010


5

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

ОЛЕНА АЛЕКСАНДРОВА:

TWINNING — КРОК ДО ЯКІСНИХ ЗМІН Уже п’ять років поспіль державні органи нашої країни використовують інструмент інституціональної розбудови Twinning , а минулого року перші проекти добігли логічного кінця. Звісно, життєва школа кожного з них стала по-своєму особливою, проте загальним та беззаперечним варто констатувати те, що Twinning довів свою ефективність у досягненні якісних інституціональних зрушень та змін у державному управлінні. Маємо ствердний факт: кількість проектів у робочому плані невпинно зростає. Збільшується й кількість проектів, ініційованих одними й тими ж бенефіціарами (серед них Державна авіаційна адміністрація, Національне агентство з акредитації України, Головне управління внутрішніх військ МВС України, Національна комісія регулювання енергетики України, Державний комітет статистики України та інші). Таке прагнення не зупинятися на досягнутому і продовжувати розпочаті реформи вчергове свідчить про те, що сьогодні державні органи сприймають та високо оцінюють інструмент Twinning. Однією з яскравих сторінок успіху Twinning є приклад Державного комітету статистики України. Перший проект „Покращення якості української статистики через оцінку ефективності офіційної статистики, гармонізацію макроекономічних показників та структурної статистики підприємств відповідно до стандартів ЄС” готували з кінця 2008 року, а вже за рік розпочалася його реалізація. Форматом проекту обрано Twinning Light, що, на відміну від звичайного проекту Twinning, передбачає поміж іншого скорочений термін реалізації – 6 місяців, а також відсутність постійного радника проекту. Так, усі обов’язки з управління проектом були покладені на координатора з боку Держкомстату — контактну особу з питань інструменту Twinning пані Олену Александрову, яка чудово з ними впоралася. Про те, чи складно було реалізовувати це амбітне завдання і чи варті результати докладених зусиль ми вирішили поцікавитися у самої пані Олени.

— Пані Олено, як відомо, Держкомстат має значний досвід використання допомоги ЄС, зокрема у рамках програми Tacis. У 2008 році Вами вперше ініціювано проект Twinning. Як Ви гадаєте, у чому переваги цього інструменту (зокрема, порівняно з класичними проектами допомоги ЄС)? Яке Ваше бачення поліпшення його функціонування? Справді, як й інші органи виконавчої влади, з метою постійного розвитку інституційної спроможності та в умовах відсутності достатньої бюджетної підтримки Держкомстат співпрацює з європейськими колегами в рамках проектів міжнародної технічної допомоги. Слід зазначити, що для української офіційної статистики проекти Tasic завершилися у 2008 році. Серед альтернативних інструментів технічної допомоги вже існували Twinning, TAIEX, двостороннє співробітництво та проекти під стратегію розвитку галузі, але інформації про чіт-

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

кий механізм підготовки та реалізації останніх не було. Заходи TAIEX розв’язували важливі, складні, проте вузькі питання. Водночас на користь проекту Twinning свідчили наявність Керівництва з питань інструменту, ентузіазм ГоловдержОлена АЛЕКСАНДРОВА служби, яка власним виконувала обов’язки з управління проектом Twinning у Держкомстаті прикладом та серією навчальних семінарів надихала розпочати роботу, а також питання, які потребували якнайшвидшого розв'язання. Таким чином, Twinning видався найкращим рішенням. Особливою відмінною рисою Twinning є рівноцінна та спільна відповідальність партнерів проекту (з країни — члена ЄС та України), що сприяє розвитку міжнародного співробітництва та практики партнерських взаємовідносин. Щодо поліпшення принципів функціонування інструменту — мені відомо, що наразі готується оновлення Керівництва з питань інструменту Twinning. Загальним побажанням було б пом’якшення регульованості його використання, зокрема, фінансових обмежень. Наприклад, підвищення граНОВИНИ ничного відсотку 25/09/2010 урочисте закриття перерозподілу ухваХІІ Всеукраїнської спартакіади серед збірних команд леного бюджету. державних службовців П’ятнадцять відсотків, Автономної Республіки Крим, як показала практика, областей, Київської та Севастопольської міських дуже швидко досягадержавних адміністрацій ється, а підготовка по(м. Алушта, Автономна дальших змін є надРеспубліка Крим) звичайно трудоємною 23/09/2010 чергове засідання Спільного Комітету на рівні процедурою та вимастарших посадових осіб гає тривалого часу. Є й Порядку денного асоціації інші непринципові обУкраїна — ЄС меження, які за мож23/09/2010 засідання за круглим столом „Нове законодавство ливості варто було б про протидію корупції в Україні” послабити. (зала засідань Комітету — Чи справдились Ваші сподівання щодо інструменту Twinning? Як Ви оцінюєте його ефективність та які практичні результати приніс проект?

Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією) 23—24/09/2010 зустріч високопосадовців з центральних країн – членів ОЕСР „Шляхи виходу з кризи: управління фінансовою стабілізацією та інвестиції у майбутнє зростання”


6

Проект став справді ефективним. Було, звичайно, багато напруженої роботи, однак ми спромоглися зробити навіть більше, ніж запланували. Так, підготовлена брошура для користувачів та переклад двох детальних нових методологічних керівництв для макроекономічної статистики. Усе це можна знайти на веб-сайті Держкомстату. Та важливо навіть інше. Від самого початку для нас було цікаво „випробовувати” новий інструмент. По-перше, на відміну від проектів Тасіs, Twinning передбачає співпрацю з колегами з країн — членів ЄС без посередника в обличчі недержавних організацій. По-друге, в Керівництві з Twinning прописані усі процедурні питання. Цього бракувало Тасіs. До речі, наразі спрощено процедуру звітування по проектах, до категорії яких відноситься Twinning. — Чи правда, що сьогодні діяльність Держкомстату повністю визнається Європою? Які Ваші міркування щодо детермінантів такого успіху? Специфіка статистичної галузі полягає в тому, що на постійній основі має паралельно проводитися дві роботи. Одна — розробка показників, яких потребують українські користувачі (це, наприклад, рівень інфляції), друга — розробка показників, які вимагає Євростат від кран — членів ЄС (наприклад, гармонізований індекс споживчих цін). Останньої роботи вимагає стратегія Уряду країни в частині приведення національних стандартів у відповідність з європейськими. Водночас для моніторингу ефективності поточної державної політики керівництву країни важливо мати і нові показники. Попри велику завантаженість (до речі, 96 відсотків працюючих в органах державної статистики України — це жінки) та необхідність постійного підвищення кваліфікації варто час від часу зупинятися та оцінювати свої досягнення. Так, у 2006 році в рамках проекту Тасіs проводилася глобальна оцінка української статистичної системи, яка показала відповідність європейським стандартам на 68 відсотків. У рамках цьогорічного проекту Twinning наші колеги зі Статистичної служби Данії проводили оцінку неупередженості самооцінки відповідності принципам та нормам Кодексу практики європейської статистики, проведеної Держкомстатом. Держкомстат гідно пройшов випробування — адже у результаті його діяльність була досить високо оцінена. Зрештою, приємно нагадати про те, що в проекті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розділ, що стосується статистики, Держкомстатом було закрито в числі перших органів виконавчої влади. — Більшість вітчизняних органів влади надають перевагу звичайним проектам Twinning. Власне, Держкомстат досі є першим і єдиним ініціатором проекту Twinning Light. Чому Ви вирішили піти

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

„невторованим” шляхом і розпочати саме зі „скороченого” проекту, попри те що реалізація Twinning Light вимагала від Вас як органу-бенефіціара додаткових зусиль? Насправді це просто пояснити. По-перше, у 2008 році в Держкомстаті тривала реалізація масштабного проекту за фінансової та технічної підтримки Світового банку. По-друге, виникли питання, які вимагали термінового розв’язання, але були надто складними для TAIEX. А з іншого боку, їх було не так багато, щоб ініціювати тривалий проект Twinning, тоді як бюджету Twinning Light цілком вистачало. Керівництво Держкомстату переконане, що робота має здійснюватися, але „некерованих” проектів, коли взято на себе більше зобов’язань, ніж можна виконати, не повинно бути. Відтак було прийнято рішення готувати„скорочений” проект — Twinning Light. А що стосується додаткових зусиль, то ініціювання та впровадження будь-якого проекту вперше — це завжди додаткові зусилля, незалежно від розміру його бюджету. — Розкажіть про Ваш досвід організації та управління проектом та хто відігравав ключову роль у цьому процесі? Наостанок, які б Ви сформулювали основні рекомендації що підготовки та впровадження проекту Twinning для нового користувача цього інструменту? Twinning саме тому є простим та ефективним для використання інструментом, що його протестовано впродовж багатьох років іншими країнами Європи. Зрозуміло, що для України настане час, коли Європейський Союз припинить адресну допомогу на підготовку технічних завдань Twinning Fiche, і доведеться готувати їх власними силами. Тому слід починати тренуватися самостійно готувати технічні завдання уже зараз. Наразі в Держкомстаті триває підготовка другого проекту Twinning, детальне технічне завдання якого, як, власне, і першого проекту, підготоване Держкомстатом із залученням Адміністративного офісу програми Twinning. Варто зазначити, що якість розроблених технічних завдань виявилась достатньо високою. Крім того, значно заощаджується час на підготовку проекту. Зрештою, проекти технічної допомоги Європейського Союзу задумані як полігон для навчання. Щодо досвіду, то він з’являється у ході роботи. Найважливіше — це, звичайно, щоб керівництво підтримувало ентузіазм виконавців, а виконавці пам’ятали про остаточну ціль. Що можна порекомендувати новим користувачам цього інструменту? Читати Керівництво з питань інструменту Twinning та інші методичні матеріали, а також звертатися за допомогою до представників Адміністративного офісу програми Twinning та колег з інших органів-бенефіціарів проектів Twinning.

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010


7

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА СПІВПРАЦЯ для оптимізації використання Twinning

9

вересня 2010 року з ініціативи Головдержслужби України та за підтримки Міністерства закордонних справ Польщі відбувся семінар „Практичні питання використання інструменту Тwinning в Польщі та Україні”, спрямований на обмін досвідом на рівні спільнот Twinning в Україні та Польщі. У заході взяли участь представники державних органів — бенефіціарів проектів Twinning в Україні, а також експерти міністерств закордонних справ та фінансів Польщі, котрі представили свій досвід і власне бачення шляхів розв’язання проблем у рамках роботи з інструментом Twinning. Зокрема, зі свого багаторічного досвіду імплементації проектів Twinning польські колеги виокремили найбільш поширені помилки і ризики при розробці та реалізації проектів та дали поради щодо їх розв’язання. 1) ідентифікація тематики майбутнього проекту порада: тематика має відповідати acquis communautaire, що дасть змогу знайти країну — партнера з ЄС та отримати кращі європейські практики; має відповідати основним стратегічним документам країни (Порядок денний асоціації Україна — ЄС, національним стратегічним документам в окремій сфері, яка стосується тематики проекту); 2) визначення некоректних цілей, невизначеність чи занадто детальний опис проекту порада: проведення аналізу, який допоможе точніше описати ціль; залучення компетентних осіб для підготовки детального технічного завдання проекту чи навчання власного персоналу у відповідній галузі; 3) зміни потреб призводять до того, що обрані заходи в рамках проекту Twinning стають неактуальними і перешкоджають досягненню цілей порада: гнучкість запропонованих заходів (але згідно з процедурами); 4) досягнення обов’язкових результатів проектом Twinning та їх сталість порада: виважене планування проекту, конкретизація цілей та індикаторів, моніторинг та гнучкість заходів, планування майбутніх заходів (після завершення проекту), які допоможуть забезпечити сталість результатів; 5) забезпечення механізмів контролю для здійснення моніторингу і підтримки сталості результатів проекту порада: вибір правильного типу заходів (пілотна програма, навчання для тренерів тощо), що допоможе підтримати сталість заходів; розбудова системи моніторингу під час та після завершення проекту; 6) розробка бюджету на належному рівні порада: усі статті витрат робочого плану мають відображатися в бюджетних розділах (назви витратних статей у робочому плані та бюджеті мають бути ідентичними); бюджет включає тільки ті кошти, які передбачені правилами Twinning та є економічно обґрунтованими; усі витрати мають визначатися у валютній одиниці „євро”.

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

Cемінар „Практичні питання використання інструменту Тwinning в Польщі та Україні” Київ, 9 вересня 2010 року

У свою чергу, представники українських бенефіціарів теж виступили з презентацією власного досвіду роботи в рамках Twinning та зазначили основні аспекти, на які варто звертати першочергову увагу для отримання оптимального результату. Зокрема, наголошено на важливості відбору експертів, що мають залучатися до роботи в рамках проекту як з боку бенефіціара, так і від країни-партнера ЄС; налагодженні співпраці між партнерами на належному рівні, особливу роль у цьому відіграє знання мови та менталітету/культури партнерів, а також знаходження часу та можливостей працювати у рамках проекту на постійній основі; плануванні заходів проекту з НОВИНИ урахуванням стра16—17/09/2010 щорічні тегічного плану орРішельєвські академічні читання гану-бенефіціара. „Модернізація державного Приємно відзнауправління, державної служби і кадрової політики” (м.Одеса) чити, що українськопольська співпраця 10/09/2010 підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу у цьому контексті „Приязна адміністрація” у 2009 р. триває вже декілька 09—10/09/2010 українськороків і має різноплапольські семінари „Децентрановий характер. Полізоване управління зовнішньою допомогою ЄС” та дібні заходи важливі „Практичні питання впровата корисні з точки дження інструменту Twinning в зору можливості поПольщі та Україні” черпнути нові зна07—08/09/2010 щорічна конференція „Професійна державна ння і досвід, знайти служба: перспективи розвитку спільне розв’язання 2010” (м. Дублін, Ірландія) проблем, адже співп03/09/2010 засідання Ради раця у рамках Twinкерівників кадрових служб ning вимагає не тіль27/08/2010 щорічна серпнева ки щоденних зусиль, робоча нарада „Реалізація державної кадрової політики та а й подекуди винакадрове забезпечення органів хідливості та дипловлади: завдання, стратегії, матичного хисту. перспективи”


8

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

ТАІЕХ — ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ для європейської інтеграції

У

2006 році Україна першою серед країн TACIS стала бенефіціаром інструменту зовнішньої допомоги Європейської Комісії TAIEX*. За час реалізації цього інструменту ТАІЕХ зарекомендував себе як дієвий та ефективний механізм співпраці з Європейським Союзом у сфері інституціональної розбудови, державного реформування, наближення та впровадження стандартів ЄС. Вікторія КОЗЛОВА, головний спеціаліст відділу міжнародних зв’язків Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: У зв’язку з тим, що одним із завдань, які стоять перед працівниками Комісії, є поліпшення розуміння законодавчих засад з питань здійснення нагляду за ринком цінних паперів у країнах — членах ЄС, ТАІЕХ є саме тим інструментом, що відповідає потребам в обміні теоретичним та практичним досвідом шляхом проведення експертного діалогу з питань посилення законодавчих актів у цій сфері. Крім цього, для Комісії використання цього інструменту допомоги суттєво вплинуло на посилення взаємних зв’язків із регуляторами ринків цінних паперів країн — членів ЄС.

Із 2006 року маємо постійне збільшення кількості проведених заходів ТАІЕХ та якості поданих заявок, і така тенденція знайшла своє визнання: Україну визнано лідером серед країн Європейської політики сусідства щодо використання цього інструменту. За перше півріччя цього року майже усемеро порівняно з 2006 роком збільшилася кількість залучених до заходів ТАІЕХ (1452 та 205 учасників відповідно), загалом же протягом 2006 — І півріччя 2010 рр. 3625 українських державних службовців взяли участь у 172 заходах ТАІЕХ.

Установам-бенефіціарам на етапі визначення своїх потреб у використанні ТАІЕХ завжди необхідно враховувати: — особливості, механізм та процедуру використання цього інструменту; — відповідність змісту заходу законодавству ЄС; — відповідність тематики заходу загальнодержавним пріоритетам; — детальне обґрунтування доцільності проведення заходу ТАІЕХ, чітке висвітлення потреб; — відсутність дублювання з проектами Twinning та іншими проектами технічної допомоги. Потенціал у використанні цього інструменту в розбудові нашої держави досить потужний, адже саме через ТАІЕХ та інші проекти зовнішньої допомоги Європейський Союз надає Україні підтримку у виконанні низки зобов’язань, визначених новими рамками співробітництва: Порядком денним асоціації та майбутньою Угодою про асоціацію. Порівняння кількісних показників в Україні та країнах — кандидатах на вступ до ЄС не на користь нашої держави і свідчить про значний резерв у можливостях використання цього інструменту. Так, безперечним лідером виступає Туреччина, в якій у 2009 році пройшло 150 заходів ТАІЕХ, тоді як в Україні за аналогічний період маємо показник лише 31 (і майже вдесятеро менша кількість учасників цих заходів). Туреччина

150

Республіка Македонія

Водночас поряд із позитивною динамікою у кількості маємо негаразди з якістю.

Хорватія

Так, у 2009 році близько 40 % заявок ТАІЕХ від України (37 із 93) було відхилено Європейською Комісією.

Чорногорія

Лариса ШЕРЕМЕТЬЄВА, начальник відділу міжнародних відносин Управління зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних відносин Міністерства з питань житловокомунального господарства України: Потенційні бенефіціари інструменту ТАІЕХ, перш за все, мають ознайомитися з нормативно-правовою базою, яка стосується підготовки та виконання Плану залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках ТАІЕХ, що дасть можливість Українській стороні не мати проблем при заповнення та поданні заявок. * Цей інструмент технічної допомоги для обміну інформацією заснований Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань розширення у 1996 році як програма, покликана допомагати країнам-кандидатам у стислі терміни розв’язати питання запровадження законодавства ЄС (acquis communautaire). Офіційне рішення 2006/62/EC, ухвалене у лютому 2006 року, створило правові засади для розширення дії інструменту TAIEX на країни Європейської політики сусідства.

83 89

Сербія

70 45

Косово

91

Боснія і Герцеговина

46 64

Албанія Україна

31

Кількість проведених заходів ТАІЕХ у потенційних / країнах – кандидатах на вступ до ЄС та в Україні у 2009 році (інформація надана Європейською Комісією)

Наразі маємо вагомі підстави та можливості для форсування використання ТАІЕХ в Україні, адже завдяки цьому інструменту українські службовці отримують допомогу щодо тлумачення, узгодження та запровадження різних сфер законодавства ЄС (acquis communautaire) та пов’язаних з цим питань, мають можливість обмінюватися інформацією та кращими методами організації діяльності між країнами — членами ЄC та країнами Європейської політики сусідства, налагоджують двосторонні зв‘язки.

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

Бюлетень „Бюрократ” № 17-18/2010  

інформаційний бюлетень, європейська інтеграція, інструменти Twinning, TAIEX, SIGMA, CIB