November_Kontrakty45Ukr

Page 1


||||||||||||||||||||||||||||||||| Новини компаній ||||||||||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ Реєстраційний № КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р. Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi контракти» Президент Віктор ОДИНЕЦЬ Генеральний директор, шефредактор Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН Заступник генерального директора Свiтлана БАНАС Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО Редакція Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА Артдиректор Сергій ГЕТУН

США

Іспанія

США

Корпорація MetLife, один із найбільших світових гравців на ринку страхування життя, завершила угоду з придбання American Life Insurance Com­ pany в American Inter­national Group. Сума угоди — $16,2 млрд.

Другий за розміром банк Іспанії Banco Bilbao Vizcaya Argentaria купує 24,9% акцій однієї з найбільших фінустанов Туреччини Turkiye Garanti Bankasi. Сума угоди — EUR4,2 млрд ($5,8 млрд).

Корпорація Oracle купує провідного розробника ПЗ для інтернет-комерції Art Tech­nology Group Inc. Сума угоди — близько $1 млрд.

Епіцентр

Адреса редакцiї: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 (44) 3915175 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109 (32) 2702713 факс: (32) 2760787 Email: gazeta@gc.kiev.ua www.kontrakty.ua www.kontrakty.com.ua Розміщення реклами: (44) 3915193 3915194 3915195

Кут зору

Добити Юлю Ці вибори, серед інших базових завдань, вирішували проблему «зведення до нуля» основного суперника правлячої партії — політсили Юлії Тимошенко. Завдання «добити Юлю» влада виконує з весни — від часу відставки її Кабміну.

Email: reklama@gc.kiev.ua Збут, т./факс: Київ (44) 3915190 3915191 Усі права належать редакції Контрактів Передплатний індекс 21576 Підписано до друку 04.11.2010 р. Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 106509 Загальний наклад 68 000 прим. Цiна договiрна Матеріал публікується на правах реклами

на стор. 46

скандал навколо Євро-2012

• Чому Україні не бачити Євросоюзу

Життя після роботи

Тема

Пенсійне самогубство Пенсії придумав Юлій Цезар. Їх виплачували військовослужбовцям. Згодом саме ці пенсії стали однією з причин краху Римської імперії. Історія повторюється — українському Пенсійному фонду до банкрутства залишилося кілька років.

Кілька статей про те, чому Україна не може прогодувати всіх своїх пенсіонерів і як все ж таки накопичити на гідну пенсію на стор. 12–29

Компанії & ринки Союз непорушний Антимонопольний комітет України остаточно схвалив злиття Київстару та BeeLine.

У чому плюси й мінуси злиття Київстару та Beeline на стор. 30

Журналіст міняє професію

Здавайся хто може! Щоб дізнатися, якими стандартами на практиці керуються податківці сьогодні, спеціально навчені люди, за завданням Контрактів, відвідали три київські ДПІ та спробували здати звіти й оформити свідоцтва платників ПДВ.

Як київські податківці виховують платників податків на стор. 34

Стратегії Взірець взірцям Для більшості лідерами думок є люди, які є близькими за соціальним станом, але в чомусь переважають.

Чому лідерами думок стають дрібні начальники, а не кінозірки на стор. 40

на стор. 10

як власних вух

автоклу

Великий

б

тест драй в -

брат

Контракти з’ясували, Mitsubishi наскільки Outlander нам по доро XL. А наск зі з оно

Для регіональних РА: (32) 2702262 2762905

• Чим скінчиться корупційний

Чому головна опозиціонерка країни стала основною передвиборною мішенню на стор. 6

Ре­дак­цій­на гру­па Ма­рія Бон­дар На­дія Гон­Ча­рук Кос­тян­тин Дру­же­ру­Чен­ко Кос­тян­тин Крав­Чук Вік­то­рія Ру­ден­ко Ган­на Сай­Чен­ко Оле­на Струк Во­ло­ди­мир Хо­мЯ­ков

Докладніше на стор. 2–3

*Його робить

жахливо несучасним великий розмір — не настільки величезний, щоб говорити про нього, як про пафосного монстра, але настільки, щоб унеможливити думку вважати його сучасним європейським міським автомобілем.

cтор. 44

Матчастина Такт ико-техн

Контракти з'ясували, чи по дорозі нам з оновленим Mitsubishi Outlander XL

ічні

Об’єм двигуна багатоточковим(бензиновий із електронною упорскуванням та газорозподілусистемою фаз MIVEC), куб. см

Сергій ГЕТУ

вленим ільки по безд Н Щоб склас Фото Світл ти перш оріжжю ве враж ани СКРЯ ення про е важличергу ми БІНОЇ XL Outlander відзначаєм моде ціни наба о, 2010 року, льно го * Так називаєт гато скро що за слід на ньом ряду ься радіаторн ніж у німец їхатися. мніш ої, люблять давати а решітка. у проОбер попереднього гарні назви радіаторнУ Mitsubishi ників», Outlaьких «однокласна українське іть місто, можим решіткам Фудзі») і теж XL вона називала . nder XL 2010 У салоні . А візьм покоління. була запозичена ся Mount Fuji («гора У доси ть приклад, в Lancer іть, зміни має очок попередн наКиїв. Не ші. З’яви ґрунтовніього у катег «гран-тури буйтеся надто турлися шкір орії про ки на дверя яні встав гляду, то не тільк змо». Це означ йде що завго покриття: підіефектний ає и, нелі, прич х і приладовій паіксівський дно. Це «лансерчнете подорщо якщо ви пощо асфа ому на дверя нічого, » Jet Fight льт ож, то просто його ж насуп те її з х не er кали. Влаш хулігани розта якісь клапт комф ортомпроведелена оптик* та скраси, а це, звісно, скажімо, мом. Прав товуйтеся за кера — великі приєики для ви живе . Якщо , верхні. У майбутньо чудовий подарунок мні пояке ще не те рогу, чи ильний вид на донас до кінця в місті, не так? мальна комп на тесті макс цінніший, му власникові. Тим лося, в Євро Видн визначикапота, і ищо він огляд перех о край мованими лектація, із хроєдиним новим виявився ває чи деінд пі воно переб довий. Ні, рестя чувставками уштри е, керм сабву і , люком, за кількістю хом, який о за вильо подоланих феро не регул ПРИМІТКА том юєть перешкод безключов м у багажнику ДЛЯ БІЛЯВКИ поїздка шину прид ся, коли цю макожна , им досту на шими атриб пом вує назив роботу заслугобуло прий умали, це ще утами красита інатися приго не Акінорі Наканіш життя. Тож здатн ість вого лягає як нято. Але в руки і — голова дою, то ського бюро дизайнерскаржитися влите. Ну, особливо абстрагува автом обіля гідно відуальний Mitsubishi. Пропагу Відчуваєте поїхали! спортивний є індиякою часткою стиль Щоправда, нема на що. доро жніх тися від дрібних м’яко йде ? Відчуваєте, добре характеагресії. Підхід із неабияк негар аздів автомобіль сималці» навіть у «макточно не «Ми не дуже ризує його Наканіші рівності вам електропр завад підчищає. ? Усі нещоб досягти велика компані вислів: є лише у Далі. Outla ить. тримаєтьс І на дороз я, тож, успіху, маємо водійськог ивод унікальні речі». я як мону nder XL, і створювати діння не о собі. Спро сипо суті, мент сам . Нато новий Акінорі для задні мість є DVD «фейсліфт автомобіль. Це Ліворуч-пр буйт е змійк Наканіши х у. потрібне вважав за відкидним пасажирів з Інша річ, » моделі 2007 року. кий, а не аворуч — веливнести в екранчико крениться стелі. Сало автомобіля ексте сьогодні що й «прототип» му кає. Звідк й не рисза три роки. р’єр не втрат великий, н у XL настільки ив актуа ності. XL чути нена ись далеко знизу що існув льне заваж ання принципу — зразок втілення лення (аджев’язливі повідомає існуванню DVD капітан за ваші «більше автомобіля люка, в курсі): гроші», від «Проїхали має бути кінчиків ні шлях трамвайпідкермов назви до и», ток перем их пелюс«Леж ачий «Вибоїна, сер», икання псевд дач варіа «Люк». Що-о поліц ейськ ий», оперетора. Що моделі 2010 нового в критий люк, ? «...Це був відроку? Дизай сер». редньої Жарти геть. н печастини, Якщо більш респектабельн так їде, слід бути машина передньоприй салон і поява що вона коштує як готовим, тації із дволіиводної комплекпідприємс невелике тровим двигу тво. Тож Інше не у першу ном. дуже поміт стосується но. Що зовнішньо го ви-

Електронні

1998

системи

Коробка передач Тип привода Потужність, к. с. за об./хв Максимальний момент, Н•м крутильний за об./хв Габарити, довжина х ширина х висота, мм Дорожній просвіт, мм Маса (спорядж ена/повна), кг Витрата пальног заміський/комбіно (міський/ ований цикли), л/100 км Розгін до 100 км/год, с Максимальна швидкість, км/год Передня підвіска

ABS, EBD, BAS, MA 5-ступенева NVECS-I механічна (безступеневийII CV ва 2WD 147/6000 199/4200 4665 x 1800

x 1680

1625/2175 10,5/6,8/8,1 10,8

10,3/6,6/8,0

215 1670/26

10,6/7,0/8

12,2

12,3 180 типу Макфер сон зі стабілі Гальма передні/ незалежна, багатоважільна задні зі стабіліз Шини вентильовані Ціна, USD дискові 215/70 R16 28990 ABS — електрон 30120 32620 EBD — система на антиблокувальна гальмова система BAS — система розподілу гальмових . зусиль між , що оцінює потенціал гальмов колесами. швидкіс MASC — активна ої системи в першуть натискання на педаль ж гальма й в екстрен MATC — динамічнсистема стабілізації мить. механічне блокува а система контрол курсової стійкості. HSA — система ння переднього й ю гальмового зусилля заднього диферен . Заміняє протибу допомоги при INVECS-III — ціалів. ксув зрушенні електронна манеру водіння. система, що на підйомі. адаптує роботу Sport Mode автоматичної — ручний режим коробки пере перемикання передач на автоматичній коробці перед Задня підвіска

184 незалежна,

а коли огляд ського місця аєшся з водій , мимоволі ваєшся в почумінівені. відділенн До речі, у і знайшлис для рукавичо к вушники я бездротові надля DVD, цюють тільк які и на задньпрасидінні. ому Так, це нюанс. У забавний XL маних непо є кілька проду мітни х дрібниць, із числа тих, рити серйо про які й говозно — несер йоз-

но, а перес я без них — приклад, і н у на пово те роті протитуман боку, освіт ка лося, зовсі люю простору, м не а щ ліхтарик відкиданн вклю козирка, і сон щоб витися того, к хт

Цей автомобіл

ь не дуж


епіцентр

сухий залишок У чергу за хлібом

НАГОДУЄМО ВСІХ

Основні експортери зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) у 2010/2011 МР*

Потенційно Україна може збирати 65 млн т зерна на рік

100

млн т

%

90 80

234,86

35

100,00

70 60

40

30 25

50 40

20

Світ загалом

30 20

15 10 5

10 0

0

США

ЄС 27

Аргентина

Австралія

Експорт Частка ринку * Станом на жовтень 2010 року.

Канада

Україна

Бразилія

За даними FAS USDA, ААА

Що за країна

Їсти продано

контрактИ ТИЖНЯ

Що може завадити Україні стати найбільшим виробником продовольства

2?

ООН записала Україну до сві­ тового аграрного авангарду. За прогнозами організації, озвуче­ ними у доповіді «Сільськогоспо­ дарський розвиток і продовольча безпека», у найближчі дев'ять років темпи зростання виробниц­ тва в секторі сягнуть майже 30%. Динамічніше розвиватиметься лише сільське господарство Бра­ зилії, де зростання сягне 40%. За­ микає трійку лідерів Росія.

Схоже, саме ці три країни году­ ватимуть Західну Європу, де спо­ стерігається стагнація виробниц­ тва продовольства. Обсяги сіль­ госппродукції в регіоні збіль­ шаться до 2019 року менш ніж на 4%. Країни будуть змушені наро­ щувати імпорт. І це стосується не лише Західної Європи. За про­ гнозами ООН, світовий попит на продовольство до 2050-го подво­ їться, при цьому слід готуватися

США

до того, що сільгосппродукція лише дорожчатиме. Так, з почат­ ку 2010 року ціни на пшеницю на світових ринках зросли на 45% (з $200 за тонну до $290). Німець­ кий агроекономіст Харальд фон Віцке, професор Берлінського університету ім. Гумбольдта, за­ певняє, що такий рівень цін уже найближчим часом стане нор­ мою, а не аномалією, виклика­ ною природними катаклізмами.

За оцінками ОЕСР, у найближчі десять років продукти харчуван­ ня подорожчають на 15–40%. Пропозиція перестала встигати за попитом. Одна з причин — об­ меженість площ, придатних для сільського господарства. Адже найпродуктивніші землі вже ви­ користовуються фермерами. Як стверджують експерти ЄБРР, ре­ зерви для екстенсивного зрос­ тання є в деяких країн, що розви­ ваються. Наприклад, в Україні, Росії та Казахстані близько 13 млн га землі можна перетвори­ ти на сільськогосподарські угіддя без навантаження на довкілля.

Іспанія

На порятунок життя

Час купувати

MetLife купила актив AIG

Понад EUR4 млрд за чверть турецького банку

Корпорація MetLife, один із найбільших світових гравців на ринку страхування життя, завершила процедуру з придбання American Life Insurance Company (Alico) в American International Group (AIG). Остаточна сума угоди, домовленість про яку було досягнуто в березні 2010-го, — $16,2 млрд грошима й цінними паперами. AIG — одна з компаній, що отримали в кризу значну фінансову допомогу від влади США (понад $120 млрд). Щоб повернути державні кредити, тепер AIG розпродає активи. Для MetLife покупка Alico — можливість збалансувати портфель продуктів компанії, а також значно збільшити присутність на світовому ринку страхування. У 2009-му виручка MetLife становила $41,1 млрд, збитки — $2,4 млрд. Дохід AIG минулого року — $96 млрд, збитки — $11 млрд. Alico має дочірню компанію в Україні — «Аліко Україна», частка якої на ринку страхування життя в країні перевищує 26%. контракты || № контракти № 45 40 || 08.11.2010 05.10.2009

Другий за розміром банк Іспанії Banco Bilbao Vizcaya Argentaria (BBVA) купує 24,9% акцій однієї з найбільших фінустанов Туреччини Turkiye Garanti Bankasi. Сума угоди — EUR4,2 млрд ($5,8 млрд). За умовами досягнутої домовленості, BBVA купить 6,3% акцій Garanti в Dogus Holding та 18,6% — у General Electric. Купівля турецького банку — найбільше придбання BBVA після поглинання Compass Bancshares Inc. в 2007-м за $9,6 млрд. Для фінансування угоди іспанський банк проведе додемісію для акціонерів фінустанови на EUR5 млрд (близько $7 млрд). Приблизно половину прибутку BBVA отримує в Іспанії, економіка якої дуже повільно відновлюється після найглибшого падіння за останні 60 років, тож банк прагне розширити географію бізнесу, зокрема за рахунок перспективного турецького ринку. Наприкінці 2009-го активи BBVA становили EUR535 млрд, Garanti — $78 млрд.


Наша держава вже зараз вхо­ дить до числа найбільших світо­ вих продавців зерна й соняшни­ ку, що робить її дуже привабли­ вою для інвестицій. За час кризи українські агрохолдинги були чи не єдиними компаніями, які змог­ ли залучати кошти іноземних ін­ весторів. Але питання в тому, чи зможе Україна вповні скориста­ тися своїми перевагами. «Прогнози ООН щодо зрос­ тання агровиробництва — це гола статистика. Вона не врахо­ вує ризиків, які в Україні великі. Наприклад, регулярне запро­ вадження квот на експорт», — зазначає директор консалтинго­ вого агентства «ААА» Сергій На­ ливка. Чиновники побоялися, що через істотну різницю в цінах на українському та світовому ринках урожай буде продано іноземцям. Тож на початку жовт­ ня Кабмін обмежив до кінця року експорт пшениці та суміші

рам, то другий — операторамновачкам. У Кабміні віддали пе­ ревагу аукціонам. А поки оби­ рали механізм розподілу квот, експорт було заблоковано. Зараз у портах накопичилося понад 470 тис. т зерна. Експорт соняшникової олії теж мало не потрапив під обмеження цього року. «Іноземним інвесторам справ­ ді цікавий український аграрний ринок, але це стосується порт­ фельних інвесторів. Компанії, які здійснюють прямі інвестиції у виробничий капітал, навпаки, згортають фінансування. Який сенс вирощувати, якщо є забо­ рона на експорт? Наприклад, один із найбільших фондів, який давно працює в Україні, у 2007– 2008 роках обробляв 300 тис. га, а тепер лише 140 тис. га. І це не поодинокий випадок», — ствер­ джує Сергій Наливка. За даними Держкомстату, площі під посів

Вибір тижня

«Я не вірю в колективну мудрість індивідуального невігластва». • Томас Карлейль

Похмурий радикалізм Результати місцевих виборів підтверджують, що в Україні посилюються радикальні настрої — проросійські та націоналістичні. Про це, зокрема, свідчить успіх партії «Свобода»: вона перемогла на виборах у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях.

До 2050 року світовий попит на продовольство подвоїться пшениці й жита до 500 тис. т, ку­ курудзи — 2 млн т, ячменю — 200 тис. т, жита й гречки — по 1 тис. т. Хоча ще в серпні в уряді стверджували, що за врожаю в 42–43 млн т підстав для квоту­ вання немає. Україна поступово здобуває репутацію непередба­ чуваного гравця. Майже місяць знадобився чи­ новникам, щоб вирішити, як розподілятиметься квота — за «історичним принципом» (80% — компаніям, що експортували в попередньому році, і 20% — новим) або на відкритих аукціо­ нах. Якщо перший механізм ви­ гідний традиційним експорте­

озимих 2010 року зменшилися на 1,5 млн га, при тому, що після 2005 року Україна зазвичай засі­ вала 8,2 млн га. При цьому, попри введення об­ межень на експорт зерна, Украї­ на домовилася з Росією про по­ ставку їй 2 млн т фуражної пше­ ниці за цінами нижче від ринко­ вих. «Найбільший ризик для України — це проведення спіль­ ної аграрної політики з Росією. У такому разі ми можемо поверну­ тися до того, що Україна годує Росію, а Росія продає надлишки», — застерігає експерт.  Олена СТРУК

США

Суцільне мереживо Oracle купує ATG Корпорація Oracle, другий за величиною у світі виробник програмного забезпечення, купує провідного розробника ПЗ для інтернет-комерції Art Technology Group Inc (ATG). Сума угоди, яку планують закрити на початку 2011 року, після схвалення акціонерів і регулювальних органів, — близько $1 млрд. Купівля ATG — одне із придбань Oracle, спрямованих на диверсифікацію портфеля продуктів компанії. У цілому за останні 5 років корпорація придбала близько 65 компаній, витративши на це понад $40 млрд. Продукти ATG використовують понад тисяча клієнтів, зокрема телекомунікаційні гіганти AT&T та Vodafone Group Plc. Після оголошення про угоду цінні папери ATG подорожчали на 45,12%, акції Oracle — на 1,38%. Минулого фінансового року, що завершився 31 травня, виручка Oracle становила $26,8 млрд, чистий прибуток — $6,1 млрд.

Бютівці розповідають, що, мовляв, через «Свободу» пройшли кандидати від «Батьківщини», у якої були проблеми з участю у виборах. Нехай це в певному сенсі й так, але по суті це нічого не змінює. Таємні бютівці, які зараз стануть депутатами від «Свободи», навряд чи залишаться в лавах БЮТ. Політична логіка — невблаганна річ, особливо з урахуванням перспектив падіння рейтингів Тимошенко та її партії. Чи варто боятися радикалізму? В експертній спільноті побутує думка, що крайні націоналістичні, проросійські або ліві настрої нагнітаються штучно, для вирішення політтехнологічних завдань. Комусь потрібне опудало для Східної України, комусь — для Західної. Багато хто згадує, що ліві партії фінансують олігархи тощо. Тож, мовляв, весь цей антисемітизм, «антимоскалізм» і «все поділити» — ніщо інше, як ширма. Чесно кажучи, мене завжди дивувала така позиція. Хоч би яким чином було створено партію і хоч би ким вона фінансувалася, для людей, які входять до неї, і тим більше для тих, хто за неї голосує, все виглядає вкрай серйозно. Загалом, усі наші місцеві радикалізми — це реальність, а не технологія. У чому небезпека «радикалів»? Головна небезпека, яку становлять «Свобода» та подібні до неї, полягає в тому, що вони щосили прагнуть зберегти статус-кво. Саме тому стосовно цієї партії я беру слово «радикал» в лапки. Жодного радикалізму в постановці завдань там немає. Наші «радикали» так само хочуть перерозподіляти й володарювати, як януковичі та всі інші. Відмінність полягає лише в тому, що програми «радикалів» більш відвертіші. Але вони не несуть українцям змін. Чому українці голосують за «радикалів»? Сьогодні вони Володимир ЗОЛОТОРЬОВ бачать при владі людей, багато з яких — просто негідники, а значна частина — кримінальні злочинці. І ці люди не просто владарюють, вони куражаться. Тобто головна причина радикалізації — це приниження людей владою. Допоки воно триватиме, радикалізм буде зростати. контракти | № 40 45 | 05.10.2009 08.11.2010 контракты

3 ?


Євро-2012

скандал Олена СТРУК

*«Коли ти стаєш частиною великої гри

під назвою «футбол», треба бути готовим, що чутки, шантаж і дурні звинувачення були, є і будуть», — прокоментував ситуацію голова ФФУ Григорій Суркіс.

Українців знову підозрюють у корупції

Справа про плюшевого ведмедика Чемпіонат Європи з футболу коштує EUR11 млн. Так стверджує колишній казначей Асоціації футболу Кіпру Спірос Марангос, який викрив Україну і Польщу в підкупі членів УЄФА в 2007 році на відборі країни — господарки Євро-2012. За його словами, у справі замішані «впли­вовий кіпріот» і східноєвропейський футбольний діяч. Поки що Марангос не надав жодних доказів. Але три роки він засипав керівників УЄФА листами, у яких натякав на наявність у нього сенсаційних фактів. Такі звинувачення на адресу України та Польщі пролунали не вперше. У 2007 році вже були чутки про непорядність Григорія Суркіса. Голова футбольного союзу Хорватії Влатко Маркович у приватній розмові нібито визнав, що Григорій Михайлович заплатив восьми членам виконкому УЄФА по EUR1 млн. Сам Маркович інформацію, поширену мас-медіа, спростував. У нинішній історії загадок не менше. Спочатку Спірос Марангос стверджує, що до корупційної угоди на суму EUR11 млн причетні п'ять осіб з союзу європейських футбольних асоціацій. Потім каже вже про чотирьох хабарників і суму в EUR9,15 млн. Пікантності справі додає плюшевий ведмедик, у якому нібито й було передано гроші. «Напередодні дня визначення країни — господарки Євро-2012 я помітив, що відбувається щось негарне. Я знав, що Григорій Суркіс має намір здобути чемпіонат Європи в будь-яких спосіб, тож став спостерігати за всім уважніше». Цю цитату кіпріота з Gazzetta dello Sport розтиражували багато світових ЗМІ. Хоча сам Марангос тепер заперечує, що називав Суркіса хабарником. «Я категорично заявляю, що не називав імена тих, хто давав хабар, і точні суми, як повідомляють деякі іноземні сайти. Це стосується й Григорія Суркіса, про якого без мого відома написав журналіст Gazzetta dello Sport», — заявив Марангос.

4

контракти | № 45 | 08.11.2010

Дехто вважає, що кіпріот переслідує особисті цілі у викритті учасників корупційного скандалу. Адже одним з обвинувачуваних може виявитися почесний президент кіпрської асоціації Маріос Лефкарітіс. Історія чимдалі більше заплутується. В УЄФА поки що відбиваються від обвинувачень. Так і не отримавши від Марангоса обіцяних доказів, вони ініціювали судовий процес проти кіпріота. Зрозуміло одне. Міжнародні спортивні змагання вже давно

потрібні для підтримки здо­ ров'я. Сьогодні вони існують для того, щоб приносити гро­ ші», — чи то констатував, чи то ностальгував екс-зірка французького футболу Мішель Платіні. Доход світового кубка ФІФА у 2006 році наблизився до $2,5 млрд. А чемпіонат Європи з футболу 2008 року, проведений Австрією і Швейцарією, приніс УЄФА $2 млрд. Країни готові на багато що, аби лише здобути право на проведення найбільш видовищних і грошовитих зма-

Видовищні спортивні змагання вже давно супроводжуються корупційними скандалами не обходяться без скандалів. Зов­сім недавно в ефірі телеканала BBC показали документальний фільм про корупцію в МОК під час виборів країни — організатора Олімпійських ігор 2012 року. Репортери, вдаючи представників великих бізнесменів, зустрілися із президентом Олімпійського комітету Болгарії Іваном Славковим, який пообіцяв їм домогтися підтримки заявки Лондона в п'ятдесяти членів МОК. Ціна питання — $4 млн. У схожу історію втрапили члени виконкому ФІФА нігерієць Амос Адаму та таїтянин Рейнальд Темарін. Вони погодилися продати свої голоси журналістам Sunday Times, які вдавали підприємців, зацікавлених у перемозі США в тендері на проведення чемпіонату світу з футболу в 2022 році. Але й це ще не все. Іспанію й Португалію, які претендують на проведення турніру в 2018 році, і Катар, що має таку саму мету, але на 2022 рік, підозрюють у змові. Країни нібито мали намір проголосувати за заявки одне одної. «Років двадцять тому вважалося, що спортивні змагання

гань на планеті. Завдання полегшують два чинники. Члени виконкому віддають свої голоси, ґрунтуючись здебільшого на особистих уподобаннях, а не на об'єктивних даних. При цьому розплата за хабарництво дотепер не така значна — відставка чиновників-ко­руп­ціо­нерів з міжнародних і футбольних федерацій. Країну, обрану господаркою турніру, ще жодного разу не було дискваліфіковано. Навряд чи й Україну позбавлять права проведення Євро2012 менш ніж за два роки до футбольного дійства. Але ми все одно на поганому рахунку. Багато хто пам'ятає негарну історію 1995 року, коли Динамо перемогло грецький Панатінаїкос і очолило групу А Ліги чемпіонів. Результати матчу довелося скасувати, після того як іспанський арбітр Лопес Ньєто зізнався, що брати Суркіси нібито пропонували йому шубу за $30 тис. як хабар. Тоді Динамо дискваліфікували з євротурнірів на три роки. І лише завдяки Леонідові Кравчуку та Леонідові Кучмі цей строк вдалося скоротити до шести місяців.

«Усім взяв — розумом, талантом, а з когось і грошима». • Еміль Кроткий

Тінь, що знову впала на Григорія Суркіса, на руку його опонентам, а таких у голови Федерації футболу України чимало. Останній гучний скандал пов'я­ заний із ФК «Металіст». Клуб Олександра Ярославського звинуватили в договірній грі з «Карпатами», чим дуже розсердили бізнесмена-власника. Ринат Ахметов торік обмінювався публічними листами із Григорієм Суркісом, у яких звинувачував ФФУ у встановленні «непомірно високих цін на квитки» на гру Україна—Греція, що мала пройти на стадіоні «Донбас Арена». Непрозорість ФФУ, проблеми із суддівством — лише невелика частина претензій до Григорія Михайловича. Та ані Ярославський, ані Ахметов не зацікавлені в тому, щоб скандал набирав обертів. Обидва вже надто багато вклали в підготовку до чемпіонату. «Я переконаний, що Україна не причетна ні до яких скандалів — ми зробили все можливе й неможливе, щоб гідно провести Євро-2012», — прокоментував ситуацію Ринат Ахметов. Якщо українці переживають, то італійці — щасливі. Вони були одними із претендентів на Євро2012 і вимагають ретельного роз­ слідування підкупу членів УЄФА. У такому разі в них з'я­виться ще один, хоч і примарний, шанс стати господарями фут­больної першості Європи. Адже три роки тому їхню заявку не розглядали всерйоз. Корупціонерів і в італійському футболі не бракує. Усе ще свіжі спогади про скандал 2006 року, коли Gazzetta dello Sport опублікувала телефонні розмови гендиректора Ювентуса Лучано Моджі з футбольними функціонерами про призначення на матчі команди «правильних» суддів. Тоді президент Федерації футболу Італії Франко Карраро був змушений подати у відставку й заплатити штраф в EUR80 тис. Можливо, Україні теж доведеться пожертвувати головою Федерації футболу, якщо в кіпріота справді знайдуться докази підкупу. 



епіцентр

Павло СЄРОВ

*Не в останню чергу жорсткий тиск

на Тимошенко пов'язаний із розумінням головного принципу побудови й роботи вертикалі влади ро­сій­сь­кого зразка. В ідеалі за наяв­но­сті цієї вертикалі не має бути навіть натяку на скільки-небудь впливову альтернативу.

підсумки виборів

Добити Юлю

Ворог номер один

6

контракти | № 45 | 08.11.2010

• Оскар Уайльд

Шоу клонів

Ці вибори, серед інших базових завдань, вирі­шу­ вали проб­лему «зведення до нуля» основного супер­ ника правлячої партії — політсили Юлії Тимошен­ ко. Завдання «добити Юлю» вирішується вла­ дою з весни — від часу відставки її Кабміну. Зро­ зуміло, за всієї сили перед­ виборного тиску особисто на Тимошенко, її людей та партструктури на місцях не можна говорити про те, що екс-прем'єр є єдиною жерт­вою нинішньої пе­ ред­­ви­бор­ної кампанії. Але по­ві­дом­лен­ня про гоніння на тимо­шен­ків­ців стали все ж таки основними при­водами згадування те­­ми «переслідування опо­ зи­ції».

Та буде перебільшенням стверджувати, що з «Бать­ ків­щи­ною» поводилися набагато гір­ше, ніж з іншими. У комуністів, Єди­ ного Центру або Фрон­­ту Змін за під­сум­к а­м и виборів накопичилося не мен­ше претензій до влади. Проте са­ме комплексний характер тиску на Тимо­ шенко змушує говорити про системне пере­­слі­ду­ вання з можливими се­ рйозними наслід­ка­ми. Можливо, у Яну­ковича розуміють, що зай­ве ак­ центування уваги на Ти­ мошенко та БЮТ лише створює їй рекламу. Однак стиль аг­ре­сив­ної мані­пу­ ляції та прямого тис­ку об­ рано цілком свідомо. Почасти це пов'язано з на­яв­ніс­тю в Юлії Володи­ мирівни залишкового ре­ сурсу — тієї ж парламентської фрак­ції, хай і вельми зріділої. Почасти — з фактом особистої помсти: Тимошенко зали­ша­ ється подразником номер один не так навіть для Віктора Януко­ вича, як для Дмитра Фірташа, Валерія Хорошковського та

«Пробачайте своїм ворогам. Це найкращий спосіб їх дратувати».

Чому головна опозиціонерка країни стала основною передвиборною мішенню

Головним наробітком можна вважати клонуван­ ня списків БЮТ. Причому в деяких випадках його було проведено досить майстерно. Цю техніку ви­ пробували в кількох обла­ стях. Найбільш резонанс­ ними стали справи про списки «Бать­ків­щи­ни» до Львівської міської й об­лас­ ної рад та до Київської об­ лас­ної ради. Суть тех­но­ло­ гії — у нереєстрації судами змін у керівництві парт­ осередків, і, як нас­лі­док — невизнання списків «Бать­ ківщини», внесених на ви­ бори новими головами ре­ гіо­нальних парт­ор­гані­за­ цій. За­мість них для участі у виборах реєстру­ва­лися списки, складені колишнім керівництвом: на Львів­щи­ ні — Іваном Деньковичем, на Київщині — Володими­ ром Майбоженком. Обом скандалам передував роз­ кол у міс­цевих парт­орга­ ніза­ціях, за результатами якого з'я­ви­лися два пар­тій­ ні списки, дві печатки тощо. У резу­ль­таті Тимо­ шен­ко змушена була осо­ бисто їздити до цих регіо­ нів та умовляти населення не голосувати за власний бренд, «за­сві­чуючи», та­ ким чином, розкол у середовищі своїх пар­тій­ ців. Бачачи певний успіх Тимошенко на терені контр­агітації, вла­да вчини­ ла хитро: напри­кінці кам­ панії суди ухвалили рі­ шення щодо визнання змін у керів­ниц­тві місцевих парт­осередків і відкликали списки-клони. Та користі від цього Юлії Воло­ди­ми­ рівні було небагато: заре­ єструвати «пра­вильні» спис­ки часу вже не було, та й виборець був дез­орієн­тований. У підсумку вибори в цих регі­ онах можуть бути постав­лені під сумнів, оскільки у списках не було відображено всієї ін­фор­ мації, необхідної вибор­цеві.

З'ясувалося, що БЮТ не був ідеологічною силою, а був звичайним вождистським проектом Сергія Льо­воч­кіна. Не в останню чергу жорсткий тиск на Тимо­ шенко пов'язаний із розу­мін­ням головного принципу побудови й роботи вертикалі влади ро­сій­сь­ кого зразка. В ідеалі за наяв­но­сті цієї вертикалі (з формальними зовнішніми елементами

«керованої демократії») не має бути навіть натяку на скількинебудь впливову альтернативу. При цьому всі методи, які влада застосовувала проти Тимо­ шенко, вона використовуватиме й надалі — під час парламентсь­ ких виборів. Карти розкрито.


стоту списку своїх лав, Луган­ щину можна також виключати. Черга на нари Якщо рейдерські захоплення та клонування партії стали го­ ловними ноу-хау анти­ти­мо­ шен­ківської передвиборної кам­панії, то аудит Кабміну Ти­ мошенко й арешти чиновників її уряду — прийоми вже кла­ сич­ні. Останньою великою ак­ цією в цьому напрямку стало знайдення в Чехії збіглого ексміністра економіки Богдана Данилишина. І результати аудиту, і свід­чен­ ня колишніх чиновників мо­ жуть бути використані про­ти Тимошенко, якщо все ж та­ки буде ухвалено рішення її за­

Влада відпрацювала методи, які застосовуватиме під час парламентських виборів ської «Батьківщини» Іван День­ кович. Тобто в обох випадках ясно видно зв'язок між розко­ лом у місцевому осередку та співпрацею «роз­коль­ни­ків» із владою. Версію про місцеве коріння розборок у Львівській і Київ­сь­ кій організаціях БЮТ під­­твер­ джує порівняння із ситуацією в інших областях, де також відбулася зміна партійного керівництва — у Хмельницькій, Сумській і Харківській. Великі можливості нашкодити колиш­ ній шефіні були в Харкові в Олександра Фельдмана, усуну­ того з посади голови місцевого БЮТ. Але Фельдман осередків не клонував, хоч і став для кра­ щого збереження свого бізнесу членом парламентської біль­ шос­ті. Не виявилося потужних місцевих заступників і у відстороненого керівництва осередку БЮТ у Кіро­во­ градській області — у резуль­та­ ті Тимошенко вдалося зареєст­ ру­вати там свій «правильний» список. Незвичайно заверши­ лася ситуація з розколом у Луганській області, де в резуль­ та­ті на вибори пішли люди зі списку Дмитра Плугіна, якого формально можна також зара­ ховувати до «розкольників», але офіційного рішення щодо цього не було. Проте з числа об­ ластей, де Тимошенко може бути спокійна за формальну чи­

арештувати. Також вони мо­ жуть обернутися проти Олек­ сандра Турчинова. Однак за ареш­тами чиновників-тимо­ шен­­ківців стоять не завжди політичні мотиви. Якщо клону­ вання партій відбулося успішно тільки там, де в цієї ідеї знайш­ лися місцеві ентузіасти, то арешти чиновників колишньо­ го Кабміну мають багато в чому бізнесове підґрунтя, а іноді — і банальну особисту ворожнечу. За арештами колишнього першого заступника голови прав­ління НАК «Нафтогаз Укра­їни» Ігоря Діденка і колиш­ нього голови Держмитниці Ана­толія Макаренка про­гля­да­ єть­ся хід у відповідь Дмитра Фірт­аша, спрямований усім ви­ конавцями газової спец­опе­ра­ ції Тимошенко та пов’язаний з необхідністю отримати від них свідчення проти головної фі­гу­ рант­ки. Однак можливий суд над ними навряд чи буде від­ кри­тим. Через зрозумілі мір­ку­ ва­н­ня влаштовувати з «газової справи» показове шоу не пла­ ну­ється: важливий сам факт до­ ведення свого впливу та стату­ су, а не особисті страждання Макаренка й Діденка на нарах. За ґратами хочуть бачити Тимо­ шенко й Турчинова. Інші гучні справи — колиш­ нього в. о. міністра оборони Ва­ лерія Іващенка («справа Мін­ оборони»), колишнього першо­

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

Аналогічні розколи відбулися на Луганщині, де Тимошенко також розпустила місцеві парт­ осередки, у Кіровоградській об­ласті (тут ситуацію вдалося «віді­грати» оперативно, було зареєстровано новий список), у Тернополі, у низці райцентрів і районів Київщини. Найбільш резонансні — львівська та київська історії — пов'язані не лише з політичною винахідливістю Банкової, а й з ініціативою місцевих впливо­ вих персон, які перебігли до регіоналів. На Київщині це Во­ лодимир Майбоженко, який вважається близьким соратни­ ком Богдана Губського — одно­ го з колишніх спонсорів БЮТ. Таким самим перебіжчиком став і бунтівний голова львів­


епіцентр го заступника голови Держказ­ начейства Тетяни Гри­цун («спра­ва Держказначейства») — влада вза­галі особ­ливо не «засвічує». Чи то слідство мало накопало, чи то докопалося не лише до «помаранчевих» ко­ рупціонерів, чи то знову не знайшло прямих виходів на Ти­ мошенко. Тепер, однак, укупі зі справою Данилишина, цим про­ цесам можуть дати хід. Заради кумулятивного ефекту. Всі ці справи мають й іншу складову — переділ власності та повернення боргів. Так, Валерія Іващенка заарештували за те, що він віддав у при­ват­ні руки стратегічне держмайно — при­ чали Феодосійського судноре­ монтного заводу. Від­дав нібито бютівцю Андрію Сен­ченку, тоді як на навко­лиш­ні землі претен­ дує старший син президента — Олександр Янукович. Звісно, і Сенченко, і Янукович свою при­ чет­ність до справи заперечують, але логіка підказує — ви­ко­ навців на кшталт Іва­щен­ка так просто до в'язниці не запрото­ рюють. До речі, поки фігуранти си­ дять, деякі питання вже ви­рі­шу­ ються. Фонд держмайна до кінця року обіцяє повернути 400 млн грн застави, яку внесла компанія «Фрунзе-Флора» при невдалій приватизації Одесько­ го припортового заводу. А непо­ вернення цієї застави — одне з головних обвинувачень проти Тетяни Грицун. Хто може бути наступним арештантом серед колишніх чи­ новників Тимошенко? Це може бути екс-голова Дер­жав­ної авіа­ ційної адміністрації Олек­сандр Давидов, стосовно якого Генпро­ куратура вже завела кримінальну справу за зловживання службо­ вим становищем. До в'язниці мо­ жуть відправити й колишнього голову Держрезерву Михайла Поживанова. Його можуть зви­ нуватити у так званій цукровій справі, озвученій в аудиті Кабміну. До того ж ще влітку го­ лова СБУ Валерій Хорошковсь­ кий заявляв про розкрадання в Держрезерві на 7 млрд грн.

Ще одним «кримінальним» фронтом проти Тимошенко та її людей може стати історія зі спробою захоплення полі­граф­ комбінату «Україна». Із цього приводу генеральна прокурату­ ра вже порушила справу. До неї можуть залучити Олександра Турчинова та екс-міністра внут­ рішніх справ Юрія Луценка. Під час передвиборної кам­па­ нії лави арештантів поповнили­ ся й представниками місцевої вла­ди, пов'язаними з БЮТ. Так, взя­ли під варту мера Новомо­ сковська Володимира Лит­ви­ щен­ка та мера Кам'янця-Поділь­ сь­кого Ана­­толія Нестерука. Ос­ тан­нього не врятувало навіть те, що він вийшов із БЮТ незадовго до ареш­ту. Обидва мери мали шан­си на переобрання. У Литви­ щенка, який управляв містом з

підсумки виборів тами говорити не побажав, і в результаті Тимошенко особисто умовляла голо­ду­валь­ни­ків при­ пинити псувати здо­ро­в'я. До цієї категорії методів тиску можна віднести й принципи фор­мування виборчих комісій, за яких представники «Бать­ків­ щи­ни» потрапляли туди радше як виняток. Було зафіксовано й місцеві ексцеси у вигляді забо­ рони на акції та агітацію БЮТ. Таке, зокрема, трапилося 29 жовтня в Херсоні, де в «Бать­ ків­щини» відібрали законний останній день кампанії, заборо­ нивши мітингувати на від­ве­де­ них для цього місцях. Заразом за­боронили й мітинг під­при­єм­ ців проти Податкового кодексу. Нарешті, відповідно до по­ві­ дом­лення БЮТ, офіс Київської облорганізації партії було від­

«дах», побачивши неминучу по­ разку патронеси. Звісно, у ви­ падку перемоги Тимошенко на президентських виборах такий самий процес — принаймні, частково — відбувся б і з Партією регіонів. Але історія не знає умовного способу. І тепер ми бачимо, що вплив місцевих політеліт відіграв величезну роль у тих самих рейдерських скандалах із клонуванням пар­тії. До того ж з'ясувалося, що ідейних борців за справу «білосердечних» дуже мало. БЮТ не був ідеологічною силою, а був і є вождистським проектом із безумовно талановитим ліде­ ром, який програв свій голов­ ний бій і тепер втрачає залишки колишнього впливу. Для влади далекоглядніше було б залишити Тимошенко у

Тимошенко програла тоді, коли її спонсори кинулися змінювати політичний «дах» 1994 року, фактично не було кон­курентів. Нестерук був до­ сить по­пулярним мером — його прихильники після затримки місь­ко­го голови навіть перекри­ ли автотрасу. Однак у підсумку обидва мери так і залишаються за ґра­та­ми. Адміністративно-судові методи Серед інших методів зашкоди­ ти головному опозиціонерові країни була відмова в порушенні справ за фактом друку додатко­ вих бюлетенів у харківській друкарні. Інше негативне судове рішення було ухвалено, коли активісти «Батьківщини» ви­рі­ ши­ли оголосити голодування біля стін Адміністрації прези­ дента з вимогою зняти з виборів псевдосписки до Київської обл­ ради. Аналогічне голодування відбулося біля стін ЦВК, але нічим не скінчилося: ніхто із представників влади з акти­віс­

клю­чено від водопостачання й електроенергії. Державне під­ при­ємство «Науково-дослідний інститут містобудування», на чиїй території понад 10 років перебував офіс, посилаючись на наказ міністра регіонального розвитку та будівництва Воло­ димира Яцуби, зажадало негай­ ного звільнення приміщення. Так було блоковано роботу громадської приймальні БЮТ. Уроджена вада Багато в чому результат виборів, здобутий «Бать­ків­щи­ ною», — наслідок описаних ви­ще зусиль влади. Але з самої Юлії Володимирівни теж не­ можливо зняти відповідальність. Корінням проблем є її підхід до кадрів, втрата контролю над місцевими осередками. Власне, програш почався в той момент, коли більша частина її спонсорів кинулася міняти політичний

спокої — звісно ж, позбавивши її останніх залишків реального впливу. Тимошенко все ще за­ли­ шається генералом, який ко­ман­ дує неабияк пошматованою й потерпаючою від дезертирства, але все ж таки армією. Екс-пре­ м'єр виявилася заручницею влас­­ного стилю керування — пер­соналістського та ір­ра­ціо­ наль­ного. Їй не призначено ста­ ти навіть лідером об'єднаної опо­зиції: під її керівництво ніхто не хоче йти. Навпаки, більшість опозиційних політсил відчу­ва­ ють бажання зайвий раз штурхо­ нути «Батьківщину» — щоб зай­ няти «смачне», як їм чомусь ви­ да­ється, місце го­лов­ної опозиції країни. Природно, це буде «пра­ вильна» опозиція — Його Ве­лич­ ності, а не проти Його Велич­ ності. Тепер лише така опозиція в Україні зможе іс­ну­ва­ти відносно комфортно, не ризи­ куючи втратою бізнесу, іміджу та волі. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

8

контракти | № 45 | 08.11.2010



епіцентр

М

кут зору

іністерство закор*Євросоюз для донних справ відУкраїни — як лінія горизонту: звітувалося про що ближче підходиш, то далі дострокове виковідсувається. нання зовнішньополітичних завдань. Своїми досягненнями в Києві вважають відновлення співпраці з МВФ, Чому Україні не бачити Євросоюзу як власних вух впровадження нової процедури держзакупівель, прийняття закону про ринок газу, ратифікацію кількох міжнародних конвенцій і прийняття держпрограм з їх імплементації, а також виконання комплексу заходів із розділу «Мобільність», необхідних для подальшого просування безвізового діалогу. Тож в українській столиці можуть формально вважати, що, як і просив у квітні єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле, країна ще на кілька кроків просунулася в напрямку до Європейського Союзу. Формально — бо узгодження позицій з ЄС триває в Україні вже не перший, і навіть не десятий рік. Українські дипломати — досвідчені євроінтегратори, які займалися цією справою за всіх президентів, вони чудово знають закон лінії горизонту — що ближче до неї підходиш, то далі вона відсувається. За президента Леоніда Кучми теж приймалося чимало важливих з погляду європейців законів, але ніхто навіть і не думав про прийняття України у члени ЄС. Не тому, що проти цього виступала Росія, і не тому, що ми були надто вже бідними — Румунія чи Болгарія ненабагато багатші. А тому, що європейці бачили перед собою корпоративну корумповану державу, яка затято хотіла, щоб гості із Брюсселя цієї корумпованості й мафіозності не бачили, а пра- них Штатів. Але сусідом теж можна бути різним. Можна бути цювали, як то кажуть, з документами. За президента Віктора таким, як Канада. Можна бути таким, як Мексика. Можна бути Ющенка розмов про європейську інтеграцію побільшало, а таким, як Куба. Оскільки місце Канади Україні не світить — інакше вона зараз змісту в них поменшало: новий президент просто хотів, щоб корумповану корпоративну державу золотоординського зразка була б країною, яку щосили намагаються затягти до Євросоюзу, визнали Європою просто через те, що йому не вдалося в ній — а в ролі Куби ми вже були кілька кошмарних десятиліть радянстати ханом, а довелося просто залишитися президентом. У но- ського режиму, то залишається лише місце Мексики. Але й для вого президента вийшло стати ханом — тож так просто й зміню- того, щоб стати європейською Мексикою, теж слід дуже й дуже ються незначні для влади закони і такою непорушною залиша- постаратися. Потрібен комплекс політичних і економічних реється корпоративно-мафіозна суть країни, якою керує Віктор форм, деолігархізація громадського життя й бізнесу, поява сильних профспілок і громадських організацій — словом, усе те, що є Янукович. Із усього цього є два висновки — гарний і поганий. Гарний: в Мексиці й чого немає в Україні. І не треба зневаги! Мексика — це поки що те, чого слід прагукраїнські дипломати, які займаються євроінтеграцією, можуть успішно працювати на цьому терені до пенсії. Це гідне заняття, нути, а не те, що потрібно зневажати. Сучасний українець, за яке, до того ж, не соромно: у майбутньому діти цих диплома- який живе десь у Могилеві-Подільському, гордо називає тів із гордістю розповідатимуть про досягнення власним дітям, у Мексикою сусідню Молдову. Що ж, якщо нічого серйозного не той час як діти сучасних політиків і бізнесменів навряд чи бу- здійснити — мине ще десяток років і кордон ЄС зафіксується дуть пишатися батьками. І поганий: Україна спізнилася до Євро- по мосту, що розділяє цю державу й Україну, а сама справжня пи, спізнилася безнадійно, спізнилася на десятиліття, якщо не Мексика стане одним з економічних тигрів Латинської назавжди — що запропонована міністрами закордонних справ Америки. А над Україною в цей час літатиме вертольотом її Польщі та Швеції концепція щодо сусідів ЄС лише підтверджує. черговий недотепний володар, який очікує від своїх дипломатів Це, до речі, не означає, що реформи не потрібні — вони потріб- звітів про євроінтеграцію.  ні. Так, Україна займе відносно Європейського Союзу місце, яке посідають зараз країни Латинської Америки відносно СполучеВіталій ПОРТНИКОВ

PHL

Наздоженемо й переженемо Мексику

Для ЄС Україна — корпоративна корумпована держава, яка бажає, щоб гості із Брюсселя цієї корумпованості не помічали, а працювали, як то кажуть, з документами

10

контракти | № 45 | 08.11.2010



тема

життя після роботи Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

*Пенсійну систему у вигляді, що досить

нагадує нинішній, запровадив перший рейхсканц­лер Німецької імперії Отто фон Бісмарк, метою якого було досягнення кращої керованості суспільства та усунення з по­лі­тич­ної арени со­ціа­ліс­тів.

Чому держава може збирати податки, але не може гарантувати пенсії

Пенсійне самогубство Вважають, що пенсії вигадав Юлій Цезар. Їх виплачували військовослужбовцям. За кіль­ка сторіч саме ці пенсії (та інші соціальні виплати) стали однією з причин краху Римської Ім­пе­рії. Надалі пенсії (деякі постійні суми, виплачувані на утриман­ ня) були формою нагороди. Їх ви­давали за заслуги, причому видавала не лише держава, а й приватні особи та різні ор­га­ні­ за­ції. Старість завжди була «не радість», і в суспільстві здавна існували механізми допомоги старим і знедоленим. Головним таким механізмом, звісно ж, була сім’я. Вважалося (і подеку­ ди дотепер вважається), що діти мають піклуватися про

нення певного віку не тягнуло автоматично якихось фаталь­ них соціальних наслідків.

Бісмарк і держава загального добробуту Пенсії перетворилися із привілею на право за часів пе­ реходу від ліберальної держави до «держави загального добро­ буту». Єдиною причиною, з якої це сталося, були інтереси держави (як низки чиновників) і політиків. Разом із розширенням демократії політики виявили, що можуть легко маніпулювати виборцями, кидаючи їм подач­ ки з бюджету. До появи «дер­ жави загального добробуту» для громадян держава була джерелом витрат. Згодом бага­ то хто з них виявив, що це ще й джерело доходу. Це створило стійкий інтерес, з яким дуже важко боротися. Рузвельт мав слушність. Жоден «чортів

пенсійним забезпеченням, до­ помогами самотнім матерям тощо. Думаю, зрозуміло, що руйну­ вання сім’ї та інші жахи не є якимсь злим наміром. Це ре­ зультат, що виходить природ­ ним шляхом. Еволюціоніст Гер­ берт Спенсер ще в середині XIX століття писав: «Коли під час війни (маються на увазі Наполеонівські війни. — Прим. ред.), потрібно було поставити багато «гарматного м'яса» і для цього доводилося заохочувати збіль­шен­ня населення, Пітт го­ ворив: «Надання допомоги тим, у кого багато дітей, хай буде для нас справою справедливості й честі, і в жодному разі не має бути приводом до ганьби та приниження». Тоді ніхто не очікував, що податок на ко­ ристь бідних за п'ятдесят років зросте вчетверо, що жінки з кількома незаконнонародже­ ними дітьми завдяки посагу у вигляді отри­му­ва­ної ними від

націоналізувавши сферу со­ ціаль­ного страхування, що пе­ ребувала в руках робітничих товариств. У США, за прикла­ дом Канади, спочатку пошири­ лася пенсійна система без внесків. Для отримання пенсії потрібно було довести, що ти її потребуєш. До 1934 року такі системи існували у 28 штатах, а у 1935-му було запроваджено федеральну систему пенсійного страхування. Спочатку крок Рузвельта мав велику під­ тримку. Не дивно, адже люди, які мали отримувати пенсії, були вря­то­ва­ні від внесків на них. Програвало покоління, яке тільки починало трудову діяльність. Крім того, спочатку пенсійне та інше соціальне страхування не було вельми обтяжливим для підприємців. По-перше, ба­ гато з людей літнього віку пра­ цювали, по-друге, не забувай­ мо, що витрати пенсіонерів нижчі, адже вони не мають

Перехід до накопичувальної системи змінює економічний сенс величезних грошових сум — із проїдання на інвестування батьків хоча б дякуючи за те, що ті їх виростили. Іншим спо­ собом захисту були звичайні заощадження на старість. Інфляція була незначною, гроші мали велику цінність. Нарешті, третій спосіб — це інститути громадянського суспільства. Наприк­лад, у Данії з 1659 року існувала «каса вдів». Чоловіки робили регулярні внески, а після їхньої смерті гроші залишалися вдовам. Робітничі товариства Англії теж займалися пенсійним за­ безпеченням своїх членів. Якщо говорити про села, то там системи соціального страху­ вання існу­вали (та існують) зі стародавніх часів, найчастіше в натуральному вигляді. Простими словами, ніколи в нашій культурній зоні досяг­

12

контракти | № 45 | 08.11.2010

політик» не насмі­литься скасу­ вати пере­роз­по­дільну систему. Як стверджує економіст Мюр­рей Ротбард, соціальні ви­ трати американської держави з 1934 по 1976 роки збільшилися на 5614%. Це не дивно. Держава зацікавлена у зростанні витрат. Не забувайте, що вона нічим об'єктивно не обмежена. Адже «доходи» держави — це ваші витрати, все одно платите за все ви. «Соціальні» програми дають державі справді безмеж­ не поле діяльності та «об'єктивну» причину для зро­ стання. Так само держава зацікавлена в руй­ну­ван­ні сім’ї. Це збільшує кіль­кість платників податків за рахунок працюю­ чих жінок і, зно­ву ж таки, створює поле для діяль­ності держави. Сім’я руй­ну­ється

приходу пенсії матимуть більше шансів для виходу заміж, ніж дівчата гарної поведінки, і що безліч платників податків рап­ том потраплять до лав нужден­ них». Пенсійну систему у вигляді, що досить нагадує нинішній, запровадив перший рейхсканц­ лер Німецької імперії Отто фон Бісмарк, метою якого було до­ сягнення кращої керованості суспільства та усунення з по­лі­ тич­ної арени усяких там со­ціа­ ліс­тів. «Забезпечення у ста­рос­ ті» за рахунок платників по­дат­ ків було лише засобом досягнен­ня цієї мети.

Понеслося У 1911 році схожу систему за­ провадила Англія, фактично

платити за освіту, виховання дітей тощо. Однак згодом ситуація змі­ни­ла­ся.

Мотиви Насамперед змінилися моти­ ви поведінки людей. Чому ви віддасте перевагу у виборі «працювати чи не працюва­ ти»? І хай вас не бентежить той факт, що на момент запро­ вадження «халяви» вона виг­ лядає морально непривабли­ вою. Згодом ставлення змі­ ниться. Відомо, наприклад, що автори допомоги з безробіття й подумати не могли, що хтось свідомо житиме на неї, навіть не намагаючись знайти робо­ ту. На момент запровадження цієї новації втратити роботу було дуже соромно, жити на


«Ми запровадили ці нарахування на заробітну плату для того, щоб дати їх платникам правові, моральні та політичні права на отримання своїх пенсій. Із цим податком жоден чортів політик ніколи не насмілиться ліквідувати мою програму соціального страхування». • Франклін Рузвельт допомогу — морально непри­ йнятно. Минуло зовсім мало часу й ситуація змінилася. У США у 1900-му 66% чоловіків 60 і більше років пра­ цювали. У 1990-му таких було лише 26%. З 1950-го по 1990-й вік виходу на пенсію в най­ більш розвинених країнах зни­зився з 66 до 62 років. Ко­ ефі­цієнт участі у складі ро­бо­ чої сили осіб у віці 60–64 років у 1960 році в Бельгії, Нідер­лан­ дах, Франції перевищував 70%. До середини 1990-х років він знизився до 20%. Процитую російського еко­ но­міста Єгора Гайдара. «У період 1950–1960-х років Шве­ція демонструє високі темпи зростання, розви­ва­ ється ди­на­мич­ніше, ніж у се­ редньому по країнах ОЕСР. З 1960-х років починається швидка експансія соціальних зобо­в'язань. Частка держав­ них витрат у ВВП зро­стає до 41% у 1960-му, до кінця 1970-х років перевищує 50%. Пара­ лельно сповільнюються тем­пи розвитку. У 1970-му Шве­ція була четвертою з країн ОЕСР за рівнем ВВП на душу насе­ лення. Цей показник був на 6% вищим за середній по ОЕСР. До 1997 року за рівнем ВВП на душу населення Швеція опустилася на 15-те місце серед країн ОЕСР, цей показник на 14% нижчий за середній. Характерний показник впливу шведської системи соціаль­них гарантій на трудо­ ву етику — час, протягом якого пра­ців­ни­ки перебувають на лікар­ня­но­му. У середньому кожного робочого дня у Швеції не виходять на роботу через хворобу приблизно 10% працівників. Країна майже

вп’ятеро пере­ви­щує показни­ ки, характерні для Євро­пей­ ського союзу. Виплати на до­ помогу з тимчасової не­пра­ цездатності становлять при­ близно 10% державних витрат. Це не через погане здоров'я зайнятих шведських грома­ дян. Справа у трудовій етиці. В одному із соціо­ло­гічних опиту­ вань 62% працюючих шведсь­ ких громадян відповіли, що вважають нормальною ситу­ ацію, коли людина не хво­ра, але перебуває на лікарняному, не працює та отримує допомо­ гу за хворобою. Можна собі уявити, наскільки неймо­вір­ ними видалися б ці результати тим, хто у 30–50-х роках ХХ століття формував конту­ ри сучасної системи соці­аль­ ного захисту у Швеції».

Типове замкнене коло Зрозуміло, що зі збіль­шен­ ням кількості пен­сіонерів зро­ стає навантаження на праців­ ників і роботодавців, тобто збіль­шу­ють­ся податки. Нага­ даю, що соціальне страхуван­ ня тра­ди­цій­но здійснюється за рахунок оподаткування заро­ біт­ної плати. Що більші ці по­ датки, то вищі стимули ухиля­ тися від них. З одного боку, через це зростає безробіття, з іншого — працюючі йдуть у тінь. І те й інше означає, що вони не сплачують податку на соцстрах. Це змушує ще більше збільшувати податки на зарплату й так далі.

Падіння інвестицій Інвестиції безпосередньо по­в'я­зані із заощадженнями. Сказати, що це одне й те саме, не дозволяє банківська систе­ ма із частковим резервуван­ ням, але у принципі всі фідуціарні пузирі надуваються банками з тих самих початко­ вих внесків, тобто заощад­ жень, збережених у фін­уста­ новах. Інвестиції хоч у прямій формі, хоч у вигляді кредитів, безпосередньо походять від заощаджень. Солідарна пенсійна система призводить до того, що люди менше відкладають на старість, тобто менше роблять заощад­ жень. Відповідно, падають інвестиції. Гірше того. Пенсії, фінан­со­ ва­ні за рахунок податків, є в еко­номічному сенсі нічим іншим, як споживанням. Ці ж гро­ші, що відкладаються, на­ приклад, у накопичувальній пенсійній системі, є за­

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010

13


тема ощадженнями. Тобто лікві­дація со­лі­дар­ної системи й перехід до сис­теми нако­пи­чу­вальної доз­ во­ляють цілком змі­нити еко­но­ міч­ний сенс величезних грошо­ вих сум — із про­їдання на ін­ вес­ту­ван­ня. Особисто для мене це головний аргумент на ко­ ристь відмови від солідарної си­ стеми.

Тепер точно все «Демографічні прогнози при­ пускають, що в період до 2030 року навантаження пен­ сіо­нерів на працююче населен­ ня в розвинених країнах при­ близно подвоїться. Для держав «великої сімки» прогно­зу­єть­ся зростання витрат на пен­сії з 6,7% ВВП у 1995 році до 10,7% ВВП в 2030 році. За прогнозами ОЕСР, витрати на соціальне за­ безпечення зростуть із 18,3% ВВП у 1990 році до 25,5% у 2050 році в разі реалізації базо­ вого сценарію. За швидшого зростання вони збільшаться до 23,7%, за повільнішого — до 30,4%. З 1990-го по 2050-й ви­ трати на соціальне забезпечен­ ня щороку зростатимуть у се­ редньому на 1,9% у реальному вираженні» — стверджував Єгор Гайдар. Достовірні прогнози щодо України невідомі, однак, з ура­ хуванням нашої корупції та за­ гального стану економіки, на­ вантаження «пенсійного забез­ печення», мабуть, у кілька разів вище. Що вони робитимуть Історик Арнольд Тойнбі якось зауважив, що розтин ве­ ликих цивілізацій свідчить, що

всі вони вкоротили собі віку. Насамперед тому, що їхні ви­ трати трохи перевищували до­ ходи. Хронічна криза пенсійних систем почалася ще у 80-ті роки минулого століття. Відтоді держави вживають гарячкових спроб латати діри в пенсійних бюджетах. Насамперед збіль­ шу­ється вік виходу на пенсію, підвищується строк роботи, необхідний для отримання повної пенсії, ускладнюються умови більш раннього отри­ мання пенсії, відбувається ско­ рочення періоду, протягом

життя після роботи пенсія, згодом починає сприй­ матися як невід'ємне право. Навколо справи захисту цього права формуються групи ін­те­ ре­сів. Наприклад, вважа­єть­ся, що найпотужнішим лобі у США є Американська асо­ціа­ ція пен­сіо­нерів. У таких дер­ жавах, як Україна, пенсії (і взагалі весь соціальний пакет) є чи не єди­н ою основою легітим­но­сті, тоб­то причиною, з якої лю­ди терплять державу. Наші уряди, незалежно від за­ фарбування, від­чу­вають це й за будь-яку ціну на­магаються зберегти статус-кво.

Проблеми з пенсіями закінчаться тоді, коли державу буде усунуто із грошової системи якого триваліша робота передбачає збільшення бази майбутніх пенсійних виплат тощо. Зрозуміло, що всі ці заходи здатні лише відстрочити на­ стання краху пенсійної систе­ ми. Крім того, в умовах «держа­ ви загального добробуту», тоб­ то перерозподільної демо­кра­тії, політичні рішення, необхідні для відмови від солідарної си­ стеми, прийняти дуже важко, якщо взагалі можливо. Не ви­ падково чи не єдиними краї­на­ ми, що перейшли до на­ко­пи­чу­ валь­ної системи, є Чилі та Ка­ захстан. Справа в тому, що привілей, яким, без сумніву, є державна

Крім того, пенсійну систему приховано від безстороннього аналізу туманом пропаганди і словесних підмін. Громадянам, наприклад, невідомо, що дер­ жава не несе жодних зо­бо­в'я­ зань за їхніми пенсіями. Ця си­ стема означає лише благі наміри держави, але аж ніяк не зо­бо­в'я­зан­ня. Одного разу ці наміри можуть і не реалі­зу­ва­ тися, і тоді з'ясується, що уряди, вияв­л я­є ть­с я, нічого нікому не винні. Плутанину створює карколомна система нарахування й роз­п о­д ілу пенсій, всі ці формули, для розуміння яких пот­ріб­но, ма­ буть, закінчити спе­ціальний виш. Однак уся ця механіка

складна не тому, що так об'єктивно влаштоване пен­сій­ не забезпечення, а тому, що існує лише для пере­роз­поділу коштів. Я вже не кажу про ту ілюзію, яку створює в людей наз­ва «пенсійний фонд». В уяв­лен­ні обивателя «фонд» — це місце, де збираються (нако­ пичуються) кошти, що їх буде використано колись потім. Дефакто такого фонду немає. Пенсійний фонд зай­ма­єть­ся тим, що намагається правиль­ но розподілити кошти, що над­ ходять від відповідних податків на поточне пенсійне забезпе­ чення. Загалом, реформа пенсійного забезпечення неминуча. Та вважаю, що одного лише пере­ ходу на накопичувальну систе­ му бу­де замало. Допоки існує держав­на монополія на гроші, заощадження зазнаватимуть ризику фінансових криз та інфляції. Призначення нако­ пичувальних пенсійних фондів саме й по­ля­гає в тому, щоб за­ хистити кош­ти вкладників від інфляції. Але хоч би якими були обмеження на ризики операцій пенсійних фон­дів, все одно суть їхньої діяльності — фі­н ан­с ова спе­к у­л я­ц ія. Відтак за часів криз, які регу­ лярно про­д у­к ує державна фінансова система, ці фонди теж наражаються на серйоз­ ний ризик. Проблеми з пенсіями закінчаться лише тоді, коли державу буде усуну­ то із грошової системи. Тоді цінність грошей збільшу­ва­ тиметься з часом, і звичайний депозит або «під­м ат­р ас­н ий вклад» будуть цілком здатні замінити най­д оско­н а­л і­ш ий пенсійний фонд. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

14

контракти | № 45 | 08.11.2010


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010

15


тема

життя після роботи

99,9% пенсій

638,8 грн

Майже 60%

в Україні забезпечуються за рахунок солідарної системи пенсійного страхування

становив торік середньомісячний пенсійний страховий внесок одного працюючого. Щоб ПФ був бездефіцитним, розмір внеску мав перевищувати

українських пенсіонерів отримують близько 800 грн, живучи за межею бідності

Факти Пенсійна система України

1027 грн

Демографічний хрест

Дефіцитна система

27,2

30 25

140

101,9

120

14,0

12,8

11,7

15

143,5

160

17,0

20

103,1

102,0 76,0

100 80

10

88

60

125

100

74,6

40

5

71,1

62,2

20

0

2010

2025

0

2050

Населення працездатного віку, млн Населення пенсійного віку, млн Кількість пенсіонерів на 100 працюючих За даними порталу brc.undp.org.ua (проект ООН)

450

165,7

180

22,9

2007

2008

2009

Витрати ПФУ, млрд грн Власні доходи ПФУ, млрд грн Коефіцієнт покриття витрат за рахунок власних коштів, % За даними ПФ

НА ВІЦІ НЕ ЗАОЩАДИТИ

айімовірніший сценарій першого підвищення * Нпенсійного стажу в Україні — зрівняння строку

Витрати ПФ при різному пенсійному стажі, млн грн

виходу на пенсію жінок і чоловіків. Зокрема, про це йдеться в меморандумі української влади та Міжнародного валютного фонду. Документ передбачає поступове підвищення пенсійного віку для жінок із 55 до 60 років шляхом щорічного додавання 6 місяців до необхідного для отримання пенсії стажу починаючи з 2010 року.

400 350 300 250 200 150

2011

2013

2015

2017

2019

Без підвищення пенсійного віку для жінок Підвищення пенсійного віку для жінок на 5 років з 2021 року

2021

2023

2025

2027

2029

2031

Підвищення пенсійного віку для жінок починаючи з 2012 року на 6 місяців щороку впродовж 10 років Підвищення пенсійного віку для жінок на 5 років з 2012 року

EUR 400 млн збитків щодня приносили французькій економіці протести профспілок, які оголосили загальний страйк у відповідь на плани уряду реформувати пенсійну систему.

Франція До 15 листопада президент Франції Ніколя Саркозі підпише прийнятий парламентом закон, за яким пенсійний вік збільшується з 60 до 62 років, а повну пен­сію французи зможуть отримувати не з 65, а з 67 років.

16

контракти | № 45 | 08.11.2010

Румунія

Німеччина

25 жовтня кілька тисяч військових пенсіонерів виступили проти оголошеного владою плану скорочення бюджетних витрат. Учасники акції вимагали від влади країни розірвати угоду з Міжнародним валютним фондом про перерахування Румунії кредиту в EUR20 млрд, умовою отримання яких стало зменшення виплат військовим, які вийшли у відставку.

З 2012 по 2029 рік вік виходу на пенсію в Німеччині буде поступово збільшено з 65 до 67 років. На відміну від Франції чи Греції, де аналогічні рішення, прийняті в 2009–2010 роках, викликали масові акції протесту, уряд Німеччини встиг провести реформу до кризи, у 2007-му, уникнувши масштабного протистояння з проф­спіл­ ками.


Олена СТРУК

*«Країна, яка не здатна збирати

навіть простий податок на фонд зарабітної плати, не може управляти пенсійною програмою», — стверджує Ніколас Барр, професор Лондонської школи економіки.

Українці зможуть накопичити на пенсію — маленьку та скромну

Перехідний вік Вибір у реформаторів пенсійних систем, які борються зі зростаючим дефіцитом, невеликий. Будь-який крок змусить населення платити більше внес­ків, отримувати менші виплати або працювати довше. В Україні хочуть обійтися без перших двох механізмів, запровадивши накопичувальну систему, і відкладають третій крок, якого, зважаючи на все, бояться навіть ті, кому вже зараз за шістдесят.

Готуйся до пенсії замолоду

Третя спроба

Реформа

Теоретично доходи українців у старості можуть складатися з кількох джерел — пенсій, виплачуваних з поточних внесків або податків, і накопичувальних пенсій. Офіційний перехід України на багаторівневу систему, що складається із солідарних виплат, обов'язкового й добровільного накопичувального пенсійного забезпечення, відбувся (непомітно для середньостатистичного українця) ще 2004 року. Насправді спроба впровадити обов'яз­ ковий накопичувальний рівень провалювалася вже двічі —

спочатку 2007-го, а потім 2009-го. Пенсійну систему залишили без змін. Добровільно збирають на старість лише 7% українців. Тож і третій рівень пенсійної системи перебуває фактично в зародковому стані. Але вже 2012 року влада обіцяє зміни. За рік, за прогнозами віце-прем'єр-міністра Сергія Тігіпка, частину пенсії українці забезпечуватимуть собі самі

Вектори змін Пенсійна система у президентській програмі економічних реформ на 2010–2014 роки I етап — до кінця 2010 року • Впровадження фіксованого розміру пенсійного внеску для суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування • Обмеження максимальних пенсій II етап — до кінця 2012 року

тивної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років з одночасним збільшенням коефіцієнту врахування кожного року понад стаж або за кожний рік пізнішого виходу на пенсію • Скорочення пільг за достроковим виходом на пенсію • Впровадження єдиного соціального внеску • Впровадження накопичувальної сис­­те­ми обов'язкового державного пенсійного страхування • Впровадження обов'язкових корпоративних пенсійних схем для фінансування дострокових і спеціальних пенсій для деяких категорій професій, пов'язаних із ризиком для життя

• Підвищення мінімальної тривалості страхового стажу для отримання пенсії за віком з 5 до 15 років • Вирівнювання пенсійного віку для жінок і чоловіків (поступово з інтервалом у півроку протягом 10 років) • Збільшення пенсійного віку до європейських стандартів (65 років) для учасників другого рівня пенсійної III етап — до кінця 2014 року системи иверсифікація схем приватного • Заохочення пізнішого виходу на • Д пенсійного страхування пенсію шляхом підвищення норма-

через обов'язкові виплати до накопичувального фонду. З погляду демографії, переходити на другий рівень пенсійної системи (обов'язкове накопичення) найкраще вже цього року, коли на пенсію виходить нечисленне покоління післявоєнного періоду, за якими підуть «бебі-бумери». Саме 2010 року відношення кількості населення, не задіяного у виробництві, до зайнятого сягне свого дна — на 100 працюючих припадатиме 91 пенсіонер. Далі — гірше. Якщо пенсійну систему залишити в її нинішньому вигляді, то, як прогнозують експерти ООН, до 2050 року кількість пенсіонерів перевищить кількість працюючих на чверть. На їх утримання доведеться віддавати половину зарплати. А впровадження накопичувальної системи й спрямоване на те, щоб уникнути підвищення частки відрахувань на користь пенсіонерів, замінивши його створенням заощаджень. Очікується, що реформа торкнеться понад 40% платників пенсійних внесків, яким у 2012-му буде більш ніж 35 років. Стартова ставка відрахувань до накопичувального фонду — 2% від річного доходу з поступовим її збільшенням до 7% до 2017 року. На цю суму знизиться розмір страхового внеску платників до солідарної системи. З

«Не можна ставити перешкоди збагаченню сильного для того, щоб слабкі розділили з ним його бідність». • Петро Столипін

появою накопичувальної складової загальний розмір пенсійних виплат за рахунок отримання інвестиційного доходу збільшиться до 55–60% середньої зарплати в Україні, за нинішнього рівня виплат у 35%. Але дехто й програє. Весь тягар переходу на накопичувальний рівень відчують ті, кому зараз за 40. У другій групі «щасливчиків» — нині працююче населення, трохи молодше за 40 років. Перші не встигають зробити достатніх накопичень, другі зможуть накопичити, але небагато. Вирішення фіскального питання, пов'язаного з неможливістю фінансування ПФ, і нарощування обсягу заощаджень, що працюють у фінансовій системі, — головні плюси обо­в'яз­ кової накопичувальної системи. Але є й ризики. Розміри накопичень прямо залежатимуть від кон'юнктури фінансового рин­ ку та компетентності компаній з управління активами. Велика ймовірність використання коштів і на покриття дефіциту бюджету. Так, в Іспанії, яка важко переживає кризу, державний пенсійний фонд почав активно скуповувати державні боргові зо­бов'я­зан­ня. Якщо 2005 року на державні бонди припадало 50% інвестиційного портфеля, то 2009-го — уже 76%, а до кінця 2010-го їхня частина збільшиться до 90%. До інвестування в облігації внутрішньої позики вдавалися багато країн (Угорщина, Чилі, Казахстан тощо), особливо в перші роки функціонування накопичувальної системи. Це дозволяє підвищити гарантії збереження пенсійних накопичень і частково компенсувати фінансове навантаження на солідарну систему. «Але для України такий варіант поганий через наявність двозначного рівня інфляції та значний постійно зростаючий внутрішній державний борг за ОВДП (до початку 2010 року понад 100 млрд грн)», — пояснює віце-президент КУА «КІНТО» Анатолій Федоренко. Адже контракти | № 45 | 08.11.2010

17


Як накопичити Успіх накопичувальної системи залежатиме від механізмів її реалізації. У світі існує безліч варіантів управління пенсійними коштами. Так, у Швеції пенсійними активами управляють понад 500 компаній, а в Австралії кількість пенсійних планів різних гравців ринку (банків, страховиків, пенсійних фондів) перевищує півтори тисячі. У деяких країнах, зокрема у Польщі, кількість КУА не перевищує десяти-двадцяти. При цьому працівники в деяких випадках можуть самостійно складати навіть свій інвестиційний портфель. У Сінгапурі, де пенсійна система винятково накопичувальна, створено єдиний фонд, кошти якого інвестує державна корпорація або управляючі компанії, яких вона відбирає. В Україні остаточного варіанта реалізації обов'язкової накопичувальної системи чиновники ще не озвучили. Хоча передбачається, що кошти акумулюватимуться у Накопичувальному фонді, а управління пенсійними активами передадуть КУА, відібраним на конкурсі. З 2018 року працівники зможуть переводити свої обов'язкові пенсійні заощадження з Накопичувального фонду до будьякого недержавного ПФ. Хоч би яку модель накопичувальної системи обрали в Україні, інвестиційний дохід майбутнього пенсіонера не буде дуже високим. Головне завдання накопичувальної пенсійної системи все ж таки в тому, щоб забезпечувати максимальний захист накопичень від втрат і знецінення, вважає Анатолій Федоренко. У міжнародній практиці дохідність у 2–4% понад інфляцію — уже непоганий результат. Наприклад, за прогнозованої річної інфляції в Україні 2010 року у 13% прийнятна дохідність пенсійних активів — 15–17% річних. У країнах Південної Америки номінальна середньорічна дохідність НПФ із початку їхньої діяльності до початку 2000-х років становила від 11,4% (Аргентина) до 30% (Мексика), а реальна (скоригована на коефіцієнт інфляції) — від 5,3% (Перу) до 12,9% (Сальвадор). Однак передбачити дохід-

18

контракти | № 45 | 08.11.2010

життя після роботи

ність фондового ринку на кілька десятків років наперед майже неможливо. До речі, у Росії ефективністю накопичувальної системи незадоволені. У РФ пенсійні рахунки громадянам відкривали у «Внеш­эконом­банку», що був призначений державною управ­ляючою компанією. Населення мало право перевести свої гроші до НПФ, але за три роки до приватного сектору було передано лише 7% пенсійних накопичень. У Мінсоцрозвитку вважають, що накопичувальна система провалилася — вона не дозволяє зібрати скільки-небудь значимої суми. За дохідності 4% понад інфляцію для тих, хто вийде на пенсію 2035 року, сума накопичень становитиме лише 16% середнього розміру щомісячної пенсії. Друге покоління (1967 року народження) після досягнення пенсійного віку може розраховувати лише на

за рахунок слабкої статі. Попередньо, уже з 2012-го, пенсійний вік жінок збільшуватиметься на 6 місяців щороку, допоки не сягне 60 років. Усе тому, що тривалість пенсійного життя жінок сягає 24 років, а чоловіків — трохи більш ніж 14 років. Паралельно підвищиться й мінімальний стаж для отримання пенсії за віком із нинішніх 5 років до 15. Солідарна пенсійна система розбалансована, тож, як вважають демографи, без збільшення пенсійного віку справді не обійтися. За оцінками ООН, до 2050 року Україна витрачатиме 30% ВВП на утримання пенсіонерів. Якщо торік питома вага трансфертів з бюджету до ПФ становила 18%, то за січень– серпень 2010 вона перевищила 20%. Проблема ускладнюється тим, що й сам бюджет у катастрофічному дефіциті, котрий Україна перекриває, позичаючи й не повертаючи ПДВ експортерам.

Пенсійні накопичення залежатимуть від циклічності фінансового ринку 1007 руб. на місяць. Жорсткі обмеження на об'єкти інвестування та низькі зарплати — причини неуспіху накопичувальної системи.

Працювати до останнього У перший рік впровадження накопичувального рівня в Україні Пенсійний фонд може втратити 3,6–4 млрд грн. ПФ не врятує навіть збільшення соціальних внесків, оскільки частина зарплат піде в тінь. За словами Сергія Тігіпка, скорочення дефіциту Пенсійного фонду можливе, зокрема, за рахунок легалізації зарплат, збільшення пенсійного стажу, стимулювання продовження трудової діяльності громадян після досягненню ними пенсійного віку. Підвищення пенсійного віку та зниження максимального рівня пенсій могли б пом'якшити перехід на накопичувальну систему. Міністерство праці та соціальної політики в середині 2010 року запропонувало поступово вирівняти пенсійний вік жінок і чоловіків. Вирішувати проблеми ПФ збираються саме

Але, як показує досвід Європи, населення легше сприймає зростання соціальних податків, зниження виплат, але не збільшення пенсійного віку. Це питання турбує українців навіть більше, ніж скромні розміри пенсій. Прем'єр-міністр Микола Азаров почав заспокоювати електорат саме напередодні місцевих виборів. «Питання підвищення пенсійного віку постане на порядку денному після того, як запрацює накопичувальна система пенсійного страхування... Зараз головне — забезпечити наповнення Пенсійного фонду, його бездефіцитність за рахунок легальної виплати заробітної плати в пов­ ному обсязі», — наголосив глава уряду. У міру проведення реформи в роботодавця теоретично має з'явитися стимул легалізувати зарплати, оскільки внесок на пенсійне страхування буде поступово перерозподілений на користь працівника, який, відповідно до першої редакції президентської Програми економічних реформ на 2010–2014 роки, має платити не менш ніж чверть внеску. Втім, з нової редакції ця цифра

Прибавка до пенсії Припустімо, що працюючий інвестує 7% свого доходу щороку з 35 до 60 років. Дохідність його інвестицій у Накопичувальному фонді* — 2%. Тривалість життя на пенсії — 10 років. Скільки він зможе заробити до моменту виходу на пенсію в системі обов'язкового накопичувального страхування?** За зарплати*** в 907 грн на місяць (мінімальна зарплата в Україні з 01.10.2010 р.) Сума до моменту виходу на пенсію — 24,2 тис. грн, або 203,4 грн на місяць За зарплати в 2400 грн на місяць (середня зарплата в Україні) Сума до моменту виходу на пенсію — 64,6 тис. грн, або 538 грн на місяць За зарплати в 5000 грн на місяць Сума до моменту виходу на пенсію — 134,5 тис. грн, або 1121 грн на місяць За зарплати в 10 000 грн на місяць Сума до моменту виходу на пенсію — 269 тис. грн, або 2242 грн на місяць * Для зручності розрахунку інфляція дорівнює 0%. ** Розрахунок номінальної вартості (без урахування інфляції) здійснено за формулою Future Value (FV) — вартість грошового потоку через кілька періодів (років). *** За умови, що розмір зарплати не зміню­вати­ меться та її в повному обсязі виплачують легально.

зникла. Натомість в уряду з'явилася ідея запровадити штрафи для працівників, які не повідомляють податкові органи про отримання зарплат у конвертах. Майже 70% респондентів опитування, проведеного компанією GfК Ukraine улітку 2010 року, висловилися проти підвищення пенсійного віку, 65% майже нічого не знають про запровадження накопичувальної системи, а 55% не вірять у позитивний вплив реформи на пенсійну систему. Але для проведення будь-якої системної реформи в базових секторах слід мобілізувати принаймні два ресурси — фінанси та суспільну підтримку. Для створення нової пенсійної системи доведеться зробити багато непопулярних кроків, наприклад, для початку скоротити поточні бюджетні витрати, як зараз робить Велика Британія. А це означає обмежити витрати міністерств на 40–60%. Крім того, Кабмін має домогтися суспільної підтримки реформ, без якої такі болючі зміни проводити дуже складно. Але саме її уряд втрачає. 

Цифри

держава як емітент має забезпечувати поточний рівень дохідності держпаперів, що перевищує рівень інфляції. Висока ж інфляція означає надмірне навантаження на бюджет.

тема


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010

19


тема

життя після роботи Володимир ХОМЯКОВ

*Датою народження солідарної пенсії вважається

1889 рік, коли в Німеччині було організовано першу державну систему виплат пенсій за віком. У 1891-му солідарна система з’явилася в Данії, у 1898-му — в Новій Зеландії, у 1910-му — у Франції, у 1919-му — в Італії та Нідерландах, у 1935-му — у США. Найсправедливіша у світі держава робітників і селян — СРСР — запровадила солідарну систему через майже 70 років після Німеччини: пенсія для робітників та службовців з’явилася 1956-го, для селян — лише 1964 року.

Загальний страйк у Франції, багатотисячні демонстрації в Італії, вуличні заворушення у Греції — за зовнішньої несхожості всі ці події мають спільне коріння. Першопричиною протестів є пенсійна реформа. Точніше, збільшення строку виходу на пенсію: попри протести, французи поставлені перед фактом підвищення пенсійного віку на два роки; в Італії його поступово — з 2015-го до 2050-го — підвищать на три роки; греки зможуть піти на пенсію не в 60 років, а лише в 65, пенсії за віком у Греції зменшуються приблизно на 7%. Аналогічні реформи — зі збільшенням виробничого стажу й обмеженням пенсійних виплат — за останні 20 років провели майже всі розвинені країни. Якщо у 1945–1970 роках (на які припав розквіт солідарного страхування) доходи пенсіонерів зростали, а середній пенсійний вік у країнах ОЕСР скоротився з 66 до 62 років, то в останні півтора-два десятиліття процес пішов назад. Зараз у більшості країн Євросоюзу на пенсію виходять у 65–­67 ро­ ків, офіційно затверджений Брюсселем новий орієнтир пенсійного віку для країн ЄС — 70 років. Україна, у якій чоловіки виходять на пенсію у 60, а жінки в 55 років, неминуче приєднається до європейського тренду в

Чому українській системі пенсійного страхування до банкрутства залишилося кілька років

Крах системи 3 листопада віце-прем'єрміністр Сергій Тігіпко заявив, що Кабінет міністрів відмовився від своїх зобов'язань перед МВФ підвищити пенсійний вік для жінок. За словами віцепрем'єра, для стабілізації бюджету ПФ буде використано інші механізми фінансової компенсації, про суть яких Сергій Тігіпко говорити відмовився.

найближчі два-три роки. Але це не врятує вітчизняну пенсійну систему від краху.

ПРАЦЯ РОБИТЬ ВІЛЬНИМ Пенсійний вік, виробничий стаж і строк перебування на пенсії

За даними eurostat і Держкомстату

Країна

20

Вік виходу на пенсію, років Чоловіки Жінки

Період трудової активності, років Чоловіки Жінки

Період перебування на пенсії, років Чоловіки Жінки

Велика Британія

65

60

45

40

15,7

23

Італія

65

60

45

40

16,9

24,9

Німеччина

65

65

45

45

16,8

20,9

Польща

65

60

45

40

14

22

Словаччина

62

62

42

42

15

18

США

67

67

47

47

15,2

17,7

Угорщина

62

61

42

41

16

20

Україна

60

55

40

35

14

25

Франція

60

60

40

40

20

26

Чехія

63

63

43

43

15,9

19,2

Швеція

65

65

45

45

17,4

20

Японія

65

65

45

45

18,2

23

контракти | № 45 | 08.11.2010

Солідарна безвідповідальність Найімовірніший перший крок нашої пенсійної реформи,

уже узгоджений із МВФ, — підвищення у 2011 році пенсійного віку для жінок до «чоловічих» 60 — протягом п’яти років дозволить економити в середньому до 4 млрд грн на рік. Ще один крок, обговорюваний в уряді, — обмеження максимального розміру пенсійних виплат 10–12 мінімальними пенсіями. Певна логіка в цьому є: якщо за часів СРСР найбільша пенсія перевищувала мінімальну приблизно у 8 разів, то зараз — у 60– 80. Щоправда, ефект від цього буде радше популістським, ніж фінансовим: таких пенсіонерів небагато, і введення «стелі» в 7–8 тис. грн, за даними ПФ, зекономить фонду лише 6–7 млн грн на рік — мізерно мала сума порівняно з нинішнім дефіцитом у 60 млрд грн. Втім, у держави є можливості спрямувати до ПФ набагато істотніші суми. Наприклад, скасування обмеження за максимальним платежем до ПФ (сьогодні відрахування сплачуються із суми, що не перевищує 15 прожиткових мінімумів), за даними Рахункової палати, може дати Пенсійному фонду близько 6 млрд грн щороку. Крім того, у самому фонді підрахували, що сплата повнорозмірних внесків за ставкою 35,2% з доходів фізосібпідприємців додатково дасть 5,3 млрд грн. на рік; скасування пільг для інвалідів може при­ нес­ти ще 2,1 млрд грн; пенсійні платежі спрощенців — близько 1,5 млрд грн. Окремо кожне із додаткових джерел проблем фонду не вирішує; але всі разом вони дають майже 20 млрд грн щороку. Звісно, реальний ефект буде в 1,5–2 рази меншим,

Останні 10 років пенсійна система України живе не за статками


*Термін «демографічний перехід» вперше було запроваджено американським демографом Френком Ноутстейном 1945 року, хоча подібні ідеї висловлювалися

й раніше. Демографічний перехід передбачає чотири стадії змін кількості населення: першу, що характеризується збільшенням народжуваності та зниженням смертності; другу, з незмінною народжуваністю та, як і раніше, падаючим рівнем смертності; третю — коли рівень народжуваності падає до рівня смертності, і четверту, коли населення скорочується. Характерна риса третьої та четвертої стадій — зростання кількості пенсіонерів у геометричній прогресії.

СТАВКИ ЗРОСТАЮТЬ Зміна середнього розміру пенсійних відрахувань, % зарплат Країна

1994 р.

2006 р.

Україна

33,6

33,0-34,0

Італія

28,3

32,7

Чехія

26,9

28,0

Угорщина

30,5

26,5

Франція

21,5

24,0

Туреччина

20,0

20,0

Швеція

19,1

18,9

Японія

16,5

13,9

США

12,4

12,4 За даним OECD та ПФУ

ніж розраховують у ПФ або Рахунковій палаті: багато підприємців-приватників підуть у тінь через складності з веденням звітності, більшості отримувачів високих зарплат їх замінять бонусами, а спрощенці виплачуватимуть зар­ плату в конвертах. Але навіть 10–15 млрд грн цілком можуть звести до нуля дефіцит ПФ за лічені роки, причому без будь-якої фінансової допомоги з держбюджету. Щоправда, така ідилія триватиме недовго. У 2010–2016 роках пенсійного віку досягне післявоєнне покоління бебі-бумерів і витрати Пенсійного фонду збільшуватимуться в геометричній прогресії — навіть за умови зростання пенсій лише на 4% на рік. За розрахунками Національного інституту стратегічних до­ сліджень, з 2011 по 2016 рік пенсійні виплати зростуть приблизно на 20 млрд грн; з 2016 по 2021-й — майже на 50 млрд; з 2021 по 2026-й — на 75 млрд; з 2026 по 2031-й — майже на 100 млрд, досягши 400 млрд грн на рік. Майже триразове зростання пенсійних витрат — непід’ємний тягар для української економіки. Простий приклад: щоб зберегти хоча б нинішній стан справ — з фінансуванням із бюджету майже 40% пенсійних витрат і виплатою більшості пенсіонерів пенсій, які не дотягують навіть до прожиткового мінімуму, — вітчизняна економіка щороку має зростати на 8–10%.

Демографічний хрест Проблеми української пенсійної системи принципово нічим не відрізняються від проблем, з якими стикнулися Франція, Німеччина, Греція, Італія або США. Всі ці країни будували солідарну систему пенсійного страхування —

систему «бісмарківського» типу, вперше запроваджену в Німеччині 1889 року. Головна особ­л ивість цієї системи в тому, що працюючі оплачують старість пенсіонерам. Але функціонувати така система може лише за умови зростання населення. Поява солідарного страхування в більшості розвинених країн (кінець XIX — початок XX сторіччя) збіглася з першою та другою стадіями демографічного переходу*, — періодом, коли смертність падала, на­р оджуваність зростала, а кількість працюючих значно перевищувала кількість пенсіонерів. Ставки пенсійних зборів були вкрай низькими — так, у США при запровадженні солідарної системи 1935 року пенсійні платежі становили лише 3% зарплати. У такому вигляді солідарне страхування процвітало приблизно до кінця 1960-х, коли стало ясно, що демографічний вибух залишився позаду, а на-

пенсійний АПЕТИТ Пенсійні витрати України, % ВВП 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0

18,2 13,9 9,7

8,7

2000

2001

10,9

2002

12,0 9,9

2003

10,5%, у 2000-му пенсіонерів було вже 16,3%, а у 2010-му — чверть усього населення. Зараз на одного німецького пенсіонера припадає трохи менше двох працюючих. Для порівняння: в Україні це співвідношення вже приблизно 1:1,14. А 2025 року, за прогнозом ООН, кількість вітчизняних пенсіонерів і тих, хто сплачує пенсійні внески, зрівняється. Німеччина вже десять років послідовно реформує пенсійне страхування: обмежуючи роз-

мір пенсій за віком, підвищуючи пенсійний вік (востаннє — 2007 року) і всіляко стимулюючи перехід до персонального накопичення коштів на старість. В Україні над усім цим поки що лише міркують (докладніше про буксування пенсійної реформи — на стор.17).

Сумні перспективи За великим рахунком, шанс на безболісне реформування вітчизняної пенсійної системи було змарновано на початку десятиліття, коли на одного пенсіонера припадало двоє

Демографічний прогноз Структура населення в 2009–2050 рр., % 14

2009 р.

Населення молодше 15 років

14

Населення старше 65 років 16 25

70

2004

2007

2008

2009

За даними Держкомстату

До 2025 року пенсійний податок може зрости до 40% зарплати, а до 2050-го — перевищити 50% селення лише старітиме. Цікаво, що на думку одного з авторів теорії демографічного переходу Френка Ноутстейна, однією з причин падіння на­ роджуваності стала саме система пенсійного страхування: люди перестали бути кровно зацікавлені в наявності великої кількості нащадків, які допомагатимуть у старості. На батьківщині солідарної системи, у Німеччині, 1900 року громадяни у віці старше 65 років становили лише 4% населення. У 1930-му кількість літніх громадян зросла до 5,39%, у 1950-му — до

15,8

Населення у віці 15 64 років

2050 р.

61 За даними ООН, Держкомстату

працюючих, а пенсійні виплати не перевищували 8–9% ВВП. Хоч як цинічно це звучить, але останні 10–15 років українська система пенсійного страхування жила не за коштами: зростання пенсій випереджало й зростання ВВП, і зростання зарплат. Пенсії стабільно підвищували перед кожними виборами, після чого діри ПФ латалися за рахунок бюджетного фінансування. У підсумку до 2010 року пенсійні виплати в Україні зросли до 18% ВВП — максимальний показник у Європі. У такому режимі система може проіснувати ще 5–­­10 років, потім доведеться підвищувати відрахування до ПФ, знижувати пенсії або оголошувати ПФ банкрутом. Експерти Аналітично-до­рад­ чо­го центру Блакитної стрічки ПРООН/ЄС на замовлення Мінпраці підрахували, що за збереження нинішньої ставки збору до ПФ до 2025 року середня пенсія зменшиться з нинішніх 40–42% середньої зарплати до 35%. Ще один варіант має на увазі збереження нинішньої пропорції пенсії та середньої зарплати за рахунок підвищення страхових внесків. У цьому разі відрахування до ПФ зростуть з 35% фонду оплати праці до 40% у 2025-му і до 50% у 2050 році. У першому разі за межею бідності опиняться 99% пенсіонерів. У другому — на межу виживання буде поставлено майже все працездатне населення, оскільки з урахуванням прибуткового податку та відрахувань до соцфондів сумарне оподаткування зарплат перевищить 70% і неухильно зростатиме. До речі, обидва варіанти передбачають щорічне зростання державних дотацій Пенсійному фонду, витрати якого до 2031 року збільшаться щонайменше до 400 млрд на рік, що відповідає приблизно половині усього нинішнього ВВП України.  контракти | № 45 | 08.11.2010

21


тема

життя після роботи

Пенсійний пиріг

Розмір пенсії

Понад 20 000 грн Кількість пенсіонерів

близько 60 осіб

Ганна Сайченко, Володимир ХОМЯКОВ

Розмір пенсії

10 000 – 20 000 грн

Малюнки Ігоря ЛУК’ЯНЧЕНКА Максимальна сума, з якої платяться відрахування до ПФ —

Кількість пенсіонерів

13 605 грн

близько 3500 осіб

Усі, хто отримує більше, живуть за рахунок інших пенсіонерів, наближаючи крах солідарної пенсійної системи

Розмір пенсії

4000 – 10 000 грн Кількість пенсіонерів

Пенсіонери Національного банку України: середній розмір пенсії — 5016 грн

Колишні митники: середній розмір пенсії — близько 4400 грн

Екс-судді: середній розмір пенсії — близько 5600 грн

близько 10 000 осіб

Вищі чини прокуратури: середній розмір пенсії — близько 5700 грн

Розмір пенсії

2000 – 4000 грн 2356 грн

Реальний прожитковий мінімум — за оцінкою Національного форуму профспілок України

Кількість пенсіонерів

близько 600 000 осіб

Доходи 99% українських пенсіонерів не дозволяють вести гідний спосіб життя

Розмір пенсії

1000 – 2000 грн Кількість пенсіонерів

Науковці на пенсії: середній розмір пенсії — близько 1900 грн

близько 4 000 000 Військові пенсіонери — осіб інваліди війни: III групи середній розмір пенсії — 1850 грн

Офіційний прожитковий мінімум За офіційною межею бідності в Україні живуть близько 4 млн пенсіонерів

861 грн Розмір пенсії

Менш ніж 1000 грн Кількість пенсіонерів

близько 9 000 000 осіб

Близько

9,9 млрд грн

щомісяця перераховують до пенсійного фонду 400 тис. платників фіксованого податку, 1,16 млн единоподатників, 10,7 млн найманих робітників та їхніх роботодавців

22

контракти | № 45 | 08.11.2010

Майже всі пенсіонери, чий основний виробничий стаж припав на часи СРСР

Інваліди

Непрацездатні члени сім’ї, які втратили годувальника


За неофіційними даними, максимальний розмір пенсії в Україні становив 42 тис. грн у 2009 році та понад 50 тис. грн у 2010-му. Щоб отримати таку пенсію*, необхідно мати 50 років спецстажу, бути колишнім держслужбовцем 1 рангу, суддею або вищим чином прокуратури; бажано брати участь у бойових діях, мати звання академіка, звання «Герой України» або дипломатичний статус.

Хто з українських пенсіонерів отримує більш ніж 20 тис. грн на місяць — велика таємниця. Назвати реальний розмір пенсій і колишнє місце їхньої роботи офіційно відмовилися і в Пенсійному фонді, і в Мінпраці, посилаючись на конфіденційність. Найбільш заслужені українські пенсіонери отримують 30–70 мінімальних пенсій; держава забезпечує їм дохід, майже вдесятеро більший за реальний прожитковий мінімум і в 25 разів більший за офіційний. Якщо припустити, що власник максимальної пенсії здатен жити на 2356 грн на місяць (середній рівень витрат жителя великого міста), такий пенсіонер раз на п’ять місяців може купувати онукам і правнукам недорогий новий автомобіль, а раз на 1,5 року — квартиру в передмісті столиці. Труднощів з їжею або одягом ця категорія пенсіонерів не зазнає — якщо, звісно, харчуватися не в ресторанах й одягатися не за кордоном. На найдешевше авто їм доведеться збирати щонайменше 6 місяців, а відкладати пенсію на скромну квартиру спадкоємцям доведеться понад 2 роки.

Судді Конституційного Суду: середній розмір пенсії — близько 16 000 грн

Колишні народні депутати: середній розмір пенсії — 15 622 грн

Колишні президенти України: розмір пенсії — близько 15 000 грн

*Докладніші

інструкції викладено в 29 законах, за якими в Україні розраховуються пенсії: «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про держслужбу», «Про Кабінет міністрів України», «Про прокуратуру», «Про статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», «Про дипломатичну службу», «Про Національний банк України» тощо.

Екс-чиновники Кабміну: середній розмір пенсії — 14 981 грн

Колишні шахтарі: мінімальний розмір пенсії — 2169 грн Витрати на їжу, одяг і комунальні послуги таких пенсіонерів рідко перевищують 1–1,5 тис. на місяць — більшість із них живуть за межами міст-мільйонників і економлять майже на всьому. Теоретично, за такого рівня витрат раз на 5 років онуків можна потішити подарунком у вигляді недорогого автомобіля, але на практиці більша частина відкладеного в таких пенсіонерів іде на лікування. Висока за українськими мірками пенсія в 1–2 тис. грн ледь дозволяє прожити від виплати до виплати.Зазвичай будь-яка проблема зі здоров’ям ставить хрест на фінансовій самостійності такого пенсіонера: купівля ліків або лікування змушують звертатися по допомогу до родичів.

Працюючі пенсіонери

Пенсіонери за віком з неповним пенсійним стажем (для чоловіків — 25 років, для жінок — 20 років)

Утриманці

Середня пенсія, розмір якої дорівнює офіційному прожитковому мінімуму, означає життя за межею бідності. Саме так живуть понад 80% українських пенсіонерів: розраховуючи на допомогу дітей, здаючи пляшки й макулатуру або риючись у сміттєвих контейнерах.

Держслужбовці на пенсії: середній розмір пенсії — близько 2958 грн

Колишні судові експерти: середній розмір пенсії — близько 2100 грн

Військові пенсіонери — інваліди війни I, II групи: середній розмір пенсії — 2100 грн

Екс-помічники народних депутатів: середній розмір пенсії — 3400 грн

«Чорнобильці»: середній розмір пенсії — 1668 грн

Учасники бойових дій: середній розмір пенсії — 1625 грн

Використано дані Пенсійного фонду України, Міністерства праці та соціальної політики, Національного інституту стратегічних досліджень за 2009–2010 рр. Розрахунки Контрактів

За винятком поточних витрат у розмірі 2356 грн щомісяця, у розпорядженні урядовця-пенсіонера залишається в середньому близько 4,5 тис. Щомісяця відкладаючи таку суму, дешевий новий автомобіль можна купувати приблизно раз на 1,5 року; квартиру в передмісті — раз на 5 років. Втім, таке можуть дозволити собі лише ті, хто має можливість безплатно лікуватися у відомчих лікарнях і поліклініках — в інших накопичення без залишку будуть з’їдені витратами на здоров’я.

16,2 млрд грн становили виплати Пенсійного фонду в жовтні 2010 року. Ці кошти пішли на виплату 13,67 млн пенсій

контракти | № 45 | 08.11.2010

23


тема

життя після праці Вікторія РУДЕНКО

*Перші НПФ з’явилися в Англії понад два з

половиною сторіччя тому. Уже в 1897 році в Росії і зокрема в Україні успішно діяли понад 200 емеритальних, пенсійних і страхових кас, найбільш потужними з яких були каси залізничників, учителів, службовців Товариства судноплавства по Дніпру, деяких великих підприємств.

Чому недержавні пенсійні фонди не зможуть забезпечити українцям гідну старість

Неповний пенсіон

Один зі способів заробити пристойну пенсію — вкладати в недержавні пенсійні фонди. Поки що в Україні таких далекоглядних громадян трохи більш ніж півмільйона, однак управляючі фондами запевняють, що інтерес наших співвітчизників до накопичення постійно зростає. Адже НПФ в Україні з’явилися відносно недавно (відповідний закон «Про недержавне пенсійне забезпечення» було видано тільки 2004 року), а багато хто лише зараз дізнається про їх існування. До того ж дохідність НПФ вища за, наприклад, дохідність лайфових страховок та інститутів спільного інвестування (ІСІ). Однак чи зможуть пенсійні фонди забезпечити українцям гідну старість за 20–30 або навіть 10 років, наразі невідомо.

Накопичити на старість В умовах кризи недержавні пенсійні фонди спрацювали досить ефективно. За даними Держфінпослуг, у кризовому 2008 році НПФ заробили 18,7 млн грн, у 2009-му — 149 млн грн, а за 6 місяців 2010-го інвестиційний прибуток фондів сягнув 86,1 млн грн. Велике значення мав той факт, що масового відпливу коштів з НПФ навіть у період кризи не було (достроково забрати свої кошти з фонду вкладники не можуть), понад те, чинні клієнти продовжува-

Де заховано гроші Структура інвестиційного портфеля українських недержавних пенсійних фондів Сума (млн грн)/частка (%)

Інші активи, не заборонені законодавством України 96,3/9,8 ЦП, дохід за якими гарантований Кабінетом Міністрів 134,8/13,7

Облігації вітчизняних емітентів 162,9/16,5 За даними Держфінпослуг (станом на 30.06.2010 р.)

За 6 місяців 2010 року НПФ заробили на інвестиціях 86,1 млн грн ли платити внески, хоча й у менших обсягах. За своєю суттю, НПФ — досить консервативний інвестиційний інструмент. «Основне завдання пенсійних фондів — не примножити кошти, а зберегти їх, принаймні убезпечивши від інфляції», — пояснює начальник відділу продажу й маркетингу адміністратора ВПФ «ОТП Пенсія» Андрій

Кузьменко. За даними Держфінпослуг, у середині року управляючі фондами більш ніж 40% коштів зберігали в банках (5,9% коштів — на поточних рахунках, 39,8% — на депозитах), ще 13,7% — у держпаперах (ОВДП). На високоризикові інвестінструменти (акції й нерухомість) припадало менш ніж 10% коштів. Дотримуватися консервативної стратегії

З к/ф «Старірозбійники» управляючих змушує й законодавство. Станом на 30 червня 2010 року на українському ринку працювало 107 недержавних пенсійних фондів. Понад 50 із них — відкриті, тобто доступні широкому колу вкладників. При цьому більшість відкритих фондів дотримуються гнучких підходів до періодичності й розміру внесків. Вносити платежі можна щомісяця, щокварталу або навіть раз на рік. При цьому розмір платежів вкладник обирає сам (не менш ніж 10% мінімальної заробітної плати на місяць). Інші фонди — корпоративні або професійні. Учасниками корпоративного НПФ можуть бути лише працівники компанії — засновника фонду. При цьому внески сплачує не вигодоотримувач (майбутній пенсіонер), а роботодавець. До речі, роботодавці, які перераховують гроші до НПФ, можуть відносити пенсійні внески на валові витрати (але не більш ніж 15% фонду оплати праці). Вкладниками професійних фондів стають здебільшого або члени

Топ-10 НПФ Фонд

за популярністю серед населення Чиста вартість активів, млн грн 362,5

1

Національного банку України

2

Перший національний відкритий пенсійний фонд

3

Незалежної галузевої профспілки енергетиків України

66,17

4

ВАТ «Укрексімбанк»

48,44

5

Україна

34,53

6

ІФД Капітал

26,1

7

Європа

22,73

8

Соціальний стандарт

20,55

9

Форум

10

Автоальянс

128,34

Фонд

Сума пенсійних внесків від фізосіб, тис. грн 858,35

Кількість вкладників-фізосіб

1

Соціальний стандарт

2

Україна

690,59

1825 4645

3

Перший національний відкритий пенсійний фонд

473,2

12730 1312

4

Резерв Рівненщини

207,41

5

Хрещатик

190,21

914

6

Європа

187,82

8817

7

ОТП Пенсія

146,14

1016

8

Універсальний

112,99

225

15,45

9

Гірничо-металургійний професійний пенсійний фонд

107,22

874

11,4

10

Національного банку України

87,39

31

За даними Національної асоціації НПФ України та адміністраторів НПФ (станом на 30.06.2010 р.)

контракти | № 45 | 08.11.2010

Банківські депозити 392,4/39,8

Акції українських емітентів 74,5/7,6

за вартістю чистих активів

24

ЦП, дохід за якими гарантований Радою Міністрів АР Крим, місцевими радами тощо 7,3/0,7 Кошти на поточних рахунках Нерухомість Банківські метали 58,4/5,9 22,3/2,3 35,8/3,6

Топ-10 НПФ

«Взагалі ж це неправильно, що пенсію видають у старості. Насправді її слід давати від 18 до 35 років, коли й працювати гріх, треба займатися тільки особистим життям. А потім і на службу можна. Все одно від життя ніякої користі».

За даними Національної асоціації НПФ України та адміністраторів НПФ (станом на 30.06.2010 р.)


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010

25


тема профспілок, або фахівці, пов’язані між собою за родом професійної діяльності (НПФ незалежної галузевої профспілки енергетиків України, гір­ни­ чо-металургійний професійний пенсійний фонд тощо). Теоретично, вкладення до НПФ надійно захищені: гроші вкладників не зникнуть навіть у разі ліквідації фонду. «В організації роботи НПФ беруть участь три юридичні особи», — розповідає Андрій Кузьменко. Адміністратор фонду, підконтрольний Держфінпослуг, займається обліком вкладників, відкриттям і веденням персональних рахунків учасників фонду, а також відповідає за звітність НПФ. Компанія з управління активами, діяльність якої регулюється Держкомісією з цінних паперів і фондового ринку, інвестує кошти фонду й, фактично, відповідає за його дохідність та успішність. А банкхранитель контролює фінансові потоки НПФ. «Якщо одна із трьох організацій або не справляється зі своїми обов’язками, або ж у неї виникли фінансові труднощі, рада фонду має право замінити її», — додає Андрій Кузьменко. До того ж, існують законодавчі норми, згідно з якими контрольний орган (Держфінпослуг, ДКЦПФР або НБУ) може вимагати змінити адміністратора, КУА або банкхранитель. Наприклад, якщо активи НПФ за рік зменшилися більш ніж на 20%, ДКЦПФР ініціює зміну управляючої ком­ панії. При цьому не варто забувати, що кошти на пенсійному рахунку — власність вкладника. І якщо клієнта не влаштовує робота фонду (наприклад, отримана за підсумками періоду дохідність нижча за дохідність інших НПФ), він може в будь-який час без штрафних санкцій перевести свої пенсійні накопичення до іншого фонду. Для цього по-

життя після праці На розпутті Плюси та мінуси НПФ

Плюси

Мінуси

Можливість самостійно встановлювати розмір і періодичність внесків до пенсійного фонду Клієнт має можливість у будь-який момент перевести всі свої кошти до іншого НПФ (наприклад, якщо його не влаштовує отримана за підсумками періоду дохідність) Якщо в адміністратора фонду, КУА, що управляє активами фонду, або в банку, де відкрито рахунки клієнтів, виникнуть фінансові труднощі, всі кошти будуть передані іншому адміністратору/КУА/банку Можливість разово отримати виплату заощаджень (лише у разі, якщо сума не перевищує встановлений законодавством ліміт — зараз це 44 тис. грн)

Немає гарантованого інвестиційного доходу Достроково забрати свої кошти з фонду не можна (тільки в разі виїзду на ПМЖ, смерті клієнта, інвалідності І-ІІ групи, критичних захворювань) Виплата пенсії здійснюється лише протягом певної кількості років, прописаної в договорі (немає поняття «довічна пенсія») Отримувати пенсію можна тільки з певного віку (±10 років від установленого державою пенсійного віку)

працюють в Україні відносно недавно, Весь прибуток, отриманий від інвестицій активів НПФ тож досвіду роботи й інвестування НПФ, розподіляється між учасниками фонду в українських реаліях у них замало За версією Контрактів

трібно лише написати відповідну заяву адміністратору фонду й сплатити комісію (у середньому 50 грн).

Щоправда, отримувати пенсію можна тільки з певного віку: ±10 років від установленого державою пенсійного віку. «Такий варіант оптимальний для вкладника, — пояснює АнЧасто, але потроху дрій Кузьменко. — Гроші на Після закінчення періоду на- пенсійному рахунку працюють копичення учасник фонду як на етапі накопичення, так і може отримати пенсію в кілька протягом періоду виплат, тож при отриманні фонспособів. Перший — дом прибутку сума одноразова виплата. виплат постійно Але всю суму отризростає». Та й податмати можна, лише кове навантаження в якщо загальний розцьому разі буде нижмір накопичень не чим: 15%-вим податперевищує встановукраїнців — ком обкладатимуть лений законодаввкладники НПФ лише 60% пенсійної ством максимум виплати, тобто пода(зараз це 44 тис. грн). Крім того, одноразово (і до того ток становитиме 9% від суми. До ж достроково) накопичену суму того ж, вкладник звільняється можна отримати у разі критич- від сплати податку при досягного захворювання (онкозахво- ненні 70-річного віку. Якщо рювання, інсульт тощо), інва- учасник НПФ не дожив до залідності або виїзду на ПМЖ. кінчення виплат, усю суму заоВідповідно до чинного законо- щаджень успадковують родичі, давства, одержувачу пен­сійної які можуть або отримати одразу виплати доведеться сплатити всю суму на руки, або перевесдержаві податок у розмірі 15% ти накопичення на свій пенсійний рахунок. від отриманої суми. Третій варіант — так звана Другий, найпопулярніший, варіант — пенсійні виплати про- довічна пенсія. «Для цього тягом зазначеного в договорі вкладникові потрібно накопичасу (не менш Прогнозована ніж 10 років). Внески Виплати

Пенсійний калькулятор Скільки можна накопичити на пенсію за 25 років

1%

дохідність

200 грн щомісяця протягом 25 років

щомісяця протягом 15 років

Розмір виплат, грн

Розмір накопичень

400 000

14 000

Сума внесків, грн Накопичена сума з урахуванням прибутку, грн

350 000

12 000

300 000

10 000

250 000

8000

200 000 150 000

6000

100 000

4000

50 000

2000

0

12% річних*

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 Період накопичення, років

0

Середній розмір пенсії за 15 років — 5851,98 грн 1 17 33 49 65 81 97 113 129 145 161 177 Місяць, у якому здійснюється виплата

* Залежно від ситуації, дохідність може як збільшуватися, так і зменшуватися.

26

контракти | № 45 | 08.11.2010

чені в НПФ кошти перевести в страхову компанію, укласти з нею договір страхування довіч­ ної пенсії та отримувати виплати до самої смерті», — розповідає Андрій Кузьменко. Щоправда, при переведенні коштів із НПФ у СК клієнт має сплатити прибутковий податок.

Слабке місце «Якщо раніше ми орієнтувалися більше на корпоративних клієнтів, то з початку 2010 року ми спостерігаємо активний приплив приватних осіб», — розповідає Андрій Кузьменко. Підтверджує цю тенденцію й офіційна статистика. За даними Держфінпослуг, у ІІ кварталі 2010-го кількість контрактів з юрособами зменшилася на 0,5% порівняно з І кварталом, у той час як кількість договорів з фізособами зросла на 2,8%. Однак, попри уявну безризиковість, інвестування в НПФ має кілька підводних каменів. Відповідно до українського законодавства, НПФ не може гарантувати своїм вкладникам будь-якого, навіть мінімального, доходу. Не кажучи вже про те, щоб перекрити хоча б рівень інфляції. В українських реаліях інфляція за 15–20 років без проблем може сягнути 100% і всі заощадження вкладників просто перетворяться на пил. Понад те, фонд може спрацювати на збиток (від цього ніхто не застрахований). Тоді учасники фонду отримають навіть менше, ніж вони вклали. Як свідчить практика, пенсійними фондами найчастіше цікавиться аж ніяк не молодь, а ті, кому до пенсії залишилося не так і багато, а розраховувати на допомогу держави, очевидно, не випадає. Частка клієнтів НПФ у віці 40–55 років становить 41,1%, ще 15% — люди, старші 55 років. Управляючі фондами сподіваються, що в наступні кілька років активи НПФ збільшаться в рази. Однак масового припливу коштів не варто очікувати. Щонайменше допоки фонди не почнуть виплачувати за своїми зобов’язаннями. З огляду на те, що перші фонди почали працювати після 2004 року, до моменту масових виплат має минути ще принаймні п’ять-сім років. До того ж має сформуватися певна психологія українців: поки що опитані Контрактами потенційні вкладники НПФ у віці до 30 років не готові до того, щоб розстатися із грошима сьогодні заради пенсії за 20–30 років. 



тема

життя після роботи Вікторія РУДЕНКО

*Дохідність довгострокових

інструментів інвестування зазвичай мінімальна, і ризик того, що інфляція з’їсть заощадження, великий. Уряд України зберігає офіційних прогноз інфляції на рівні 13,1%, торік інфляція становила 12,3%.

Як накопичити на гідну старість в Україні

Мільйон на старість

Банківський депозит Багато українських банків пропонують клієнтам дов­го­тер­ мінові депозитні вклади (від 3 років), які можуть стати одним із варіантів накопичення коштів до пенсійного віку. Для того, щоб накопичити до вихо­ ду на пенсію певну суму, вклад­ ни­ко­ві слід просто обрати під­ хо­дя­щий банк, відкрити раху­ нок і ре­гулярно його по­пов­ нювати. Що­правда, бан­ківська криза, що вибухнула в Україні в 2008-му, показала, що зберігати всі свої заощадження в одному міс­ці (тобто в одному банку) не мож­на. А визначити, які фін­ус­ та­нови можуть опинитися «у зо­ні ризику», пере­січному ук­ раїн­цеві досить складно. Тож су­ма вкладу має бути в ме­жах суми, яку забезпечує Фонд га­ рантування вкладів фізосіб

Консалтинг, не перевищує 11–12%. Щоправда, банки укладають договори щонай­ довше на 3 роки. Потім кон­ тракт слід укладати заново, а ставки, виходячи з тенденцій цього року, можуть знижува­ тися й надалі. Яким буде рівень інфляції за рік-два, ніхто не береться прогнозувати. Тож не­має гарантій, що до моменту виходу на пенсію частину за­

ощаджень українців просто не з'їсть інфляція. Зараз вітчизняні банкіри ак­ тивно полюють на пенсіонерів. Більшість фінустанов пропону­

довгострокових депозитних програм 1

Хрещатик

Скарбничка

Ставка, % 18,25

Щомісяця, капіталізація

Min сума, грн 200

2

Індустріалбанк

Скарбничка

17,50

капіталізація

500

3

Хрещатик

Майбуття

16,50

Щомісяця, капіталізація

200

4

Ощадбанк

Накопичувальний Ощадного банку

16,50

Щомісяця

25 тис.

5

Промінвестбанк

Депозитний

16,00

Щомісяця

5 тис.

6

Ощадбанк

Накопичувальний Ощадного банку

15,50

Щомісяця

300

7

Експобанк

Класичний

15,25

Наприкінці строку

1 тис.

8

Укрексімбанк

9

Південкомбанк

10

Експобанк

Банк

Програма

• З к/ф «Старірозбійники»

суттю, ІСІ — хоча й ефектив­ ний, але досить ризикований спосіб заробітку. В Україні для інвесторів доступні відкриті, інтервальні

При розірванні страхового договору на руки можна отримати лише 50% від сплачених внесків

ТОП-10 №

років для жінок і 60 років — для чоловіків). Відсоткова ставка — 16,5% річних. Поповнювати вклад можна в будь-який час на суму не менш ніж 200 грн. А ось зняття коштів (навіть частково­ го) не передбачено. Поки що банківський вклад — най­простіший, най­доступ­ ніший і, відповідно, най­попу­ ляр­­ніший спосіб заощадження коштів для українців. Однак є

«Пенсіонером називається людина, якій платять за те, щоб вона не працювала. Старість треба поважати як своє недалеке майбутнє, адже кожен, якщо пощастить, стане старим».

Виплата відсотків

Класичний

15,10

Наприкінці строку

25 тис.

Накопичувальний

15,00

Щомісяця

1 тис.

Класичний

15,00

Щокварталу

1 тис.

один важливий момент: доте­ пер депозити податком не об­ кладали. Однак із прийняттям нового Податкового кодексу (ПК) все може змінитися. Швидше за все, нор­ма про 5% обкладання доходів за цим видом заробітку все ж та­ки на­ буде чинності з 1 січня 2011 року. Щоправда, відповідно до нинішньої редакції проекту ПК, обкладатимуть податком ли­ше ті вклади, сума яких пе­ре­ вищує 200 тис. грн.

Інститути спільного інвестування Інвестиційні фонди — від­нос­ но нове явище для українського ринку. Принаймні, з таким спо­ собом інвестицій знайомі дале­ ко не всі українці. За своєю

та закриті фонди. Мінімальний вклад у відкритий фонд, що інвестує гроші здебільшого в консервативні фінансові ін­ стру­менти (інвестиційні мож­ ли­вості КУА обмежено Зако­ ном України «Про інститути спіль­но­го інвестування»), ко­ли­ ва­єть­ся в межах 100–1000 грн. Для участі в ризиковому закри­ тому або інтервальному фонді знадобиться від кількох тисяч до десятків тисяч гривень. Основний мінус закритих фон­ дів: щоб отримати свої гроші, ін­вес­то­рам доведеться чекати на за­кін­чення строку роботи фонду (зазвичай 3–5 років). Можна, звісно, спробувати продати сер­ти­фікат на вторин­ ному ринку, але попиту на ньому зараз май­же немає. Сертифікати від­кри­то­го ПІФу

За даними Простобанк Консалтинг (дата проведення дослідження — 25.10.2010 р.)

(наразі це 150 тис. грн). Але в будь-якому разі найкраще відкрити депозити одразу в кількох банках. Наприкінці жовтня най­біль­ ші ставки фінустанови пропо­ нували за накопичувальними вкладами (з можливістю по­ пов­­нення рахунку, але без права часткового зняття гро­ шей) з виплатою відсотків наприкінці строку: до 18,5% річних. Для порівняння, серед­ ня ставка за довготерміновими гривневими вкладами (1–2 роки), за даними Простобанк

28

контракти | № 45 | 08.11.2010

ють так звані пенсійні вклади. Як правило, дохідність за ними на 0,5–1% вища, ніж за звичай­ ними депозитами. Для відкриття такого рахунку слід лише пред'явити пенсійне посвід­чення. Але деякі банки пішли ще далі та розробили спеціальні програми для нако­ пичення коштів до досягнення пенсій­ного віку. Наприклад, у банку «Хрещатик» діє вклад «Майбуття». Максимальний строк депозиту обмежується досягненням вкладником пенсійного віку (зараз це 55

ТОП-10 компаній зі страхування життя №

Компанія

Кількість громадян, Активи на 30.06.09 р., застрахованих на 30.06.2010 р. тис. грн 108 806 152 427,6

1

Аска-Життя

2

Аліко Україна

80 064

452 429,1

3

ТАС

64 893

375 888,0

4

УСГ «Життя»

47 335

146 835,2

5

Універсальна

39 393

21 174,2

6

Дельта Життя

30 045

49 279,6 70 250,0

7

ПЗУ Україна страхування життя

29 455

8

УНІКА Життя

26 687

48 748,0

9

Лемма-Віте

18 221

318 274,8

10

Гарант-ЛАЙФ

14 284

87 282,0 За даними insurancetop.com


можна продати в будь-який день (сплативши невелику комісію управляючій ком­панії). За даними УАІБ, за 9 місяців 2010 року відкриті фонди при­ несли своїм вкладникам трохи більш ніж 5% прибутку (інфляція за цей час становила 7,4%). При цьому третина фондів збиткові (втрати від 0,8% до 52%). Дохідність інтервальних фондів — 8,76%, закритих — 1,7%. Торік фонди заробили 18,08%, 34,18% і 99,9% відповідно. Але високий прибуток (порівняно з іншими інвестиційними інстру­мен­тами) не зміг залучити приват­них інвесторів: у 2008-му вони втра­ тили набагато більше (тоді

накопичення коштів. За дани­ ми Держфінпослуг, 3 млн українців є клієнтами лайфо­ вих страхових компаній. Головною своєю перевагою страховики вважають досвід роботи на ринку та великий обсяг сформованих резервів. Частка правди в цьому, звісно, є. Більшість лайфових СК — іноземні компанії з багато­річ­ ним досвідом роботи. Наприк­ лад, лідер за активами й обся­ гом зібраних премій СК Metlife Alico належить компанії Metlife, що працює на світовому ринку вже понад 100 років. А резерви українських СК (ризикових і лайфових) становили на поча­

ЖИття ПіСЛя ШістДЕСЯТИ Пасивний заробіток для майбутніх пенсіонерів

Депозит

Дохідність вкладень, % річних 11–12

Сертифікати ІСІ

Від -30 до 50

5

Відсутність гарантованої дохідності, збитки, махінації КУА, додаткові витрати при вході/виході з фонду

Накопичувальне страхування життя

Від 4

9–15

Банкрутство страхової компанії, махінації з резервами компанії

Недержавний пенсійний фонд

1–20

9–15

Відсутність гарантованої дохідності, збитки, махінації з боку адміністратора або КУА

Вкладення в акції, облігації українських емітентів

Від -50 до 100

15

Банкрутство емітента

Вид заробітку

Податок на прибуток, % —

Ризики Банкрутство фінустанови

За версією Контрактів

збитковість відкритих фон­дів, наприклад, сягнула 30–35%). Зазвичай основну частину коштів управляючі фондами вкладають саме в акції. Тож і прибуток вкладників прямо за­ лежить від українського фондо­ вого ринку. Прогнозувати його розвиток і тенденції в наступні кілька років (не кажучи вже про десяток-два) неможливо. До того ж управляючі фондами не мають права гарантувати інвесторам будь-яку дохідність. Відповідно до ук­ра­їн­ського за­ конодавства, во­­ни можуть тільки показувати ту дохідність, що вже була. Тож інвесторові, який вирішив вкласти кошти в ПІФ, доведеться в буквальному сенсі вірити на слово управля­ ючим. До речі, якщо інвестор отримає прибуток, ним дове­ деться поділитися з державою: сплатити податок у розмірі 5% інвестиційного доходу. В українських реаліях інвест­ фонди — свого роду лотерея. Можна ризикнути й виграти, а можна все втратити. Намагати­ ся заробити на пенсію в такий спосіб можуть лише най­від­чай­ душ­ніші інвестори.

Страхування життя Накопичувальне страхування — досить популярний спосіб

ток липня 2010 року 9,4 млрд грн. Понад те, теоре­ тично кошти клієнтів у СК забезпечені державою, і якщо з СК все ж таки щось станеться (наприклад, банкрутство), всі резерви компанії буде переда­ но іншому страховикові. Але як працюватиме ця схема на прак­ тиці, прогнозувати складно. Кри­­за показала, що в деяких СК резерви містили не­лік­відні цінні папери. Отже, якщо в компанії виникнуть фінансові труднощі, страхувальник ризи­ кує втратити всі заощадження. Внески в СК зазвичай дов­го­ строкові — у середньому 10– 20 років. Зазвичай клієнти самі (з огляду на свої можливості) обирають розмір страхової суми, від якої залежить і розмір внесків. Їхня частота (щомісяця, щокварталу, раз на рік) визначається в договорі й теж залежить від бажання клієнта. Є й можливість дострокового розірвання договору (ро­зір­ван­ ня договору неможливе, як пра­ вило, у перші 1–3 роки). Але на руки страхувальник отримує не все накопичене, а лише так звану викупну суму. У перші роки страхування викупна сума може становити частину від сплачених внесків (компанія вже понесла витрати на ор­га­ні­ за­цію страхового захисту та об­

слуговування договору). «Але що довше клієнт страхується, то більшу суму він отримає у разі розірвання договору», — ко­мен­тує фінансовий директор

ними видами спорту, авіа­ка­та­ стро­фи, ДТП тощо. Вартість страховки при цьому, звісно, зростає, однак клієнт у разі за­ грози життю або здоров'ю от­

Управляючі фондами не мають права гарантувати інвесторам будь-яку дохідність «Фортіс Страхування Життя Україна» Тетяна Немирович. З певного моменту (залежить від конкретних умов угоди) ця су­ма перевищуватиме розмір спла­чених внесків. Після за­кін­ чен­ня строку виплат клієнт може обрати пенсію на певний строк або довічну пенсію. Плюс накопичувального стра­хування — гарантований дохід у розмірі 4,0% річних (якщо компанія отримає ін­вест­ дохід, 85% прибутку буде розподілено між власниками страхових полісів). Жоден ін­ ший фі­нан­со­вий інструмент не може гарантувати навіть такого прибутку при укладанні дого­ вору на тривалий строк (напри­ клад, на 30 років). Однак такий рівень дохідності навряд чи врятує заощадження від інфляції. У принципі, деякі СК пропонують опцію індексації, мета якої — покриття можли­ вих еко­но­міч­них ризиків, по­ в'я­за­них з ін­фля­цією. Теоре­ тично індек­сація гарантує збе­ реження ку­пі­вельної спро­мож­ ності страхових сум і посилює накопичувальну можливість договору страхування. Що­ правда, вклю­чення цієї опції до договору істотно впливає на ве­ личину страхових внесків. Щоб компенсувати можливі втрати клієнтів, страховики включають до накопичуваль­ них полісів додаткові опції. На­ приклад, ризик критичних за­ хворювань, травми, отримані в результаті занять екстремаль­

ри­­має компенсацію. Крім цього, у програмах деяких СК існує опція звільнення від спла­ ти страхових платежів, яка передбачає, що страхова ком­ па­нія за свій рахунок продов­ жить вне­сення страхових пла­ тежів від­повідно до умов дого­ вору страхування, якщо стра­ хувальник отримав інвалідність І гру­пи. Однак є в накопичувальних полісів і мінуси. Нарахувань відсотків на залишок коштів (тобто вже після початку ви­ плат пенсії) страховики не ро­ блять (як, наприклад, практи­ку­ ється в НПФ). Одразу після по­ чатку виплат накопичена сума «замо­ро­жу­ється» на рахунку клієнта й розмір щомісячних платежів не перераховується. До речі, деякі фінансові кон­ сультанти радять забрати нако­ пичені кошти з СК після першої виплати, покласти їх на бан­ків­ ський депозит й отримувати додаткові відсотки. Крім того, пенсійні виплати за накопичувальними полісами обкладаються податком. Опо­ дат­кування таке саме, як і в НПФ. Але є й свої нюанси. На­ приклад, при достроковому розірванні договору страхуван­ ня клієнтові доведеться сплати­ ти податок з усієї викупної суми в розмірі 15%. У разі ви­ плати по смерті, якщо нота­ ріусом було визначено спад­ коємця 1 або 2 ступеня спо­рід­ нення, ставка оподаткування становитиме 0%. 

прожити на пенсію Яку пенсію можна отримати, застрахувавшись в одного з лайфових страховиків Страхувальник Щорічний платіж Період внесення платежів Період виплат Гарантований інвестдохід

У віці 50 років 7986,83 грн 10 років 10 років (періодичність — раз на рік) 4% річних

Прогнозований інвестдохід

14% річних

Щорічна страхова виплата

min 10 тис. грн*

* Може бути більшою за рахунок інвестдоходу, отриманого протягом періоду внесення платежів За даними СК «Фортіс страхування життя Україна»

контракти | № 45 | 08.11.2010

29


компанії & ринки

зв’язок

*Компанія Vimpelcom Ltd підписала угоду про

купівлю в єгипетського мільярдера Нагіба Савіріса холдингу Weather Investments S.p.A, що володіє 51,7% Orascom Telecom (працює в Африці, Азії та Канаді) і 100% Wind Telecomunicazioni (Італія, Греція). Для розрахунку з Савірісом і кредиторами його компаній VimpelСom Ltd має намір залучити $2–2,5 млрд, що призведе до збільшення чистого боргу до $24 млрд.

Надія ГОНЧАРУК

Плюси та мінуси злиття Київстару і Beeline

в

Союз непорушний Антимонопольний комітет України остаточно схвалив злиття двох активів компаній Telenor ASA та Altimo Holdings & Investments Ltd — фактично акцій ВАТ «ВимпелКом» (ТМ Beeline, Golden Telecom) і ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.». Обидва бізнеси будуть об'єд­ нані в групу Vimpelcom Ltd зі штаб-квар­т и­р ою в Амс­т ер­­ дамі, куди уві­йдуть оператори

го зв'язку та обсягу фактично най­біль­ша мережа з точки зору задіяного радіо­частотного ре­ кількості май­дан­чиків і базо­ сурсу». У середині літа цього вих стан­цій». Що справ­ді на­ року менедж­ сто­­ро­жує кон­ку­ мент Астеліту рен­тів — зосе­ відкликав редження в заяву. «Півро­ руках об'єд­на­ ку комітет ного Київстару проводив до­ понад 60% радіо­ кладне дослі­ кількість абонентів частотного ре­ дження на­ VimpelCom Ltd сурсу в діапазоні слідків злит­ 900 МГц, що від­ тя... і дійшов в Україні криває для нього висновку, що нові мож­ли­вості. с ь о г о д н і немає підстав для скасування Щоправда, кажуть, що поступ­ раніше прийнятого рішення», кою Астеліту в антимонополь­ — заявив в. о. голови АМКУ ній грі якраз і могли стати час­ тоти Київстару. Юрій Кравченко. За іншою версією, гамбітом Формальних підстав для за­ борони об'єднання немає. Офі­ стало завуальоване від­сто­ро­ ційна кількість абонентів Київ­ нен­ня Київстару від участі в

24,6 млн

Турецьким гамбітом стала неучасть Київстару в конкурсі з приватизації Укртелекому з Росії, України, Казахстану, Таджикистану, Грузії, Вірме­ нії, Киргизстану, В'єтнаму та Камбоджі. В Україні Vim­ pelcom Ltd буде представлена ТМ «Київ­стар», в інших краї­ нах компанія працює під брен­ дом Beeline. «Протягом 2011 року бренд Beeline поетапно виводитиметься з українсько­ го ринку, — коментує пресслужба Київ­с тару. — Проте абоненти Бі­лайн-Україна збе­ режуть тарифи, короткі номе­ ри, обслуговування тощо». Нагадаємо, що в березні 2010 року АМКУ вже давав до­ звіл на об'єд­нання двох теле­ко­ му­ні­ка­цій­них гігантів, проте за мі­сяць призупинив це рішення на під­ставі протесту компанії «Астеліт» (ТМ life:)). Зокрема, оператор звернув увагу на «не­ коректний розрахунок частки (об'єд­наної компанії. — Прим. ред.) на ринку послуг мобільно­

30

контракти | № 45 | 08.11.2010

стару — 22,59 млн осіб, BeelineУкраїна — близько 2 млн, тобто при злитті загальна частка єди­ ного оператора збільшиться менш ніж на 1%. «На нашій ринковій стратегії злиття ніяк не позначиться, — спокійний гендиректор МТС-Україна Анд­рій Дубовсков. — У нас

конкурсі з приватизації Ук­ ртелекому — до торгів не до­ пускаються компанії з дохо­ дом більш ніж 25% ринку, тоді як оператор у середньому ге­ нерує 26,8%. Altimo (акціонер ВимпелКому та Київстару) вже повідомила, що не брати­ ме участі в конкурсі. Фактич­

Vimpelcom Ltd Президент і гендиректор — Олександр Ізосімов 35,42

Telenor

Altimo

38,84 43,89

38,46 20,69 22,7

Акції у вільному обігу 0

5

10

Частка у статутному капіталі, % Частка від загальної кількості голосів, %

15

20

25

30

35

40

45

За даними VimpelCom Ltd

«У меня зазвонил телефон. — Кто говорит? — Слон. — Откуда? — От верблюда. — Что вам надо? — Шоколада». • Корній Чуковський, «Телефон»

но основними претендентами на купівлю Укртелекому зали­ шаються дві компанії — «СКМ» Рината Ахметова (опо­ середковано володіє 44,96% акцій Астеліту) і АФК «Систе­ ма» (холдинг володіє 52,8% акцій МТС). Об'єднання операторів буде не таким уже безболісним. Ві­ домо, що 15% усіх працівників обох компаній — близько 1200 осіб — потраплять під ско­ рочення. Щоправда, звільняти­ муть поступово — до 2013 року. А основним кістяком нової ком­панії стане команда Київ­ стару. Проте вигода від симбіозу двох операторів очевидна. Київ­стар має найбільшу в дер­ жаві абонентську базу. А Beeline-Україна закріпилася на ринку фіксованого інтернету на базі технології FTTB — мере­ жа дісталася після поглинання Golden Telecom 2008 року. За словами представників пресслужби Київстару, об'єднана команда вже на початку листо­ пада запропонує корпоратив­ ним клієнтам конвергентні рі­ шення для бізнесу. Незрозуміло, виграла чи про­ грала від злиття норвезька Telenor, яка останні кілька років загрузла в корпоративних кон­ фліктах і судах з Altimo. Нагада­ ємо, що два роки тому арбітраж­ ний суд Ханти-Мансійська задо­ вольнив позов компанії Farimex, яка во­ло­діє 0,002% акцій ВАТ «Вимпел­Ком», про стягнен­ ня з Telenor $2,8 млрд за пере­ шкоджання виходу російської компанії на український ринок. Тепер же обидва акціонери до­ мовилися про вжиття заходів для відкликання позовів і врегу­ лювання суперечок до здійснен­ ня операції. Про­те Telenor фак­ тично втратила контроль над Київстаром — український офіс компанії закривається, а консо­ лідувати у своїй звітності доходи Vimpel­Сom Ltd, як раніше дохо­ ди Київ­стару, компанія вже не може. 


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010

31


держрегулювання

Гра в картки Замість реформування системи соцзахисту уряд впроваджує соціальні картки Зовсім недавно — 18 травня цього року — російський Сбербанк запропонував президенту України запровадити електрон­ ну соціальну картку (ЕСК). А президент доручив Мінекономіки та Ощадбанку розглянути можливість випуску таких карток. І ось — постанова КМУ від 11.10.2010 р. № 947 про експериментальну реалізацію цього проекту в Києві, Харківській та Чернівецькій областях. Чим саме має бути ця ЕСК, зрозуміти з постанови КМУ неможливо. Як випливає з преамбули, метою КМУ є «створення єдиної інфор­ма­ційно-ана­лі­тич­ ної системи обліку та управління коштами соціальної сфери». Міністерство фінансів отримало доручення передбачити у проекті Держбюджету на 2011й та наступні роки кошти на створення такої системи, на запровадження ЕСК та на проведення експерименту. Скільки має бути цих коштів, у постанові КМУ не сказано. За попередніми оцінками, випуск соцкарток коштуватиме бюджету щонайменше 2 млрд грн. Чима-

ло, якщо врахувати, що кількість потенційних отримувачів таких карток по всій Україні становить 2 млн, — виходить по 1 тис. грн за картку. Однак це інші картки, вони також називаються соціальними, але ініціаторами їх випуску виступили

Електронні соціальні картки можуть коштувати більше, ніж сама соціальна допомога не банки, а аграрні асоціації. Для них соцкартки мали стати законним приводом підвищити ціни на продукти для решти населення на 7%. Зараз, очевидно, у верхах триває перетягування ковдри в питанні випуску соцкарток, хоча рішення по суті про їх запровадження вже прийнято. У Києві випуск так званої соціальної картки киянина про-

««««« Факт. Уряд введе електронну соціальну картку. КМУ прийняв рішення створити єдину інформаційно-аналітичну систему обліку й управління коштами соціальної сфери та запровадити електронну соціальну картку (ЕСК). Головним виконавцем і координатором проекту визначено Міністерство фінансів. Планується, що вже в 2010–2011 роках відбудеться експерементальне впровадження ЕСК у Києві, Харківській та Чернівецькій областях. Відповідним держадміністраціям доручено пі­д­го­ту­ вати розрахунки витрат на проведення експерименту й у місячний термін подати їх до Мінфіну, який має передбачити у проекті державного бюджету на 2011-й і наступні роки відповідні кошти. Постанова чинна з 22.10.2010 р. Документ Постанова КМУ від 11.10.2010 р. № 947.

контракти | № 45 | 08.11.2010

карток, який і взяла за взірець «молода команда». Московська соціальна картка є водночас ідентифікаційним документом, дисконтною карткою, платіжною карткою, на яку надходять кошти соціальних виплат, а також проїзним документом. З участі російського банку у проекті можна зробити висновок, що українська ЕСК має бути аналогом

Документи

УСІМ

32

штовхувала команда Черновецького ще 2009-го, а цьогоріч вони вже мали з’явитися. З’явилися натомість не картки, а проблеми в самого кїивського мера. Як і в Лужкова, який ще 2001 року почав реалізовувати у Москві проект соціальних

СУБ’ЄКТАМ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

««««« Факт. Держава підтримає суб’єктів малого підприємництва мікрокреди­ туванням. Кабмін затвердив Порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у держбюджеті для мікрокре­ дитування малого підприємництва (15 млн грн). Головним розпорядником коштів є Держкомпідприємництво, одержувачем — Український фонд підтримки підпри­ єм­ництва. Надання коштів здійс­нюєть­ ся на конкурсних засадах. Відсотки встановлено на рівні 1,5 облікової ставки НБУ на дату укладення договору. Розміри мікрокредитів: 50–100 тис. грн на строк до 1 року; 100–250 тис. грн на строк до 3 років з відстроченням повернення основної суми боргу до одного року. Постанова чинна з 20.10.2010 р. Документ. Постанова КМУ від 12.10.2010 р. № 923.

московської. На це ж вказує і паралель між назвами українського проекту та московського («ОИАС ЕРСЛ — Общегородская интегрированная автоматизированная система ведения Единого реестра социаль­ ных льготников»). Безперечно, свої плюси в запровадженні ЕСК таки є. Зрозуміла й привабливість такого проекту для банків, які за ним наглядають, та для міських високопосадовців, які отримують можливість змінити русло значних фінансових потоків. У Москві запровадження соцкартки стало ще одним кроком до перетворення столиці на «державу в державі». Але в Україні більш нагальним здається питання докорінної реформи самої системи соціального захисту, в її нинішньому вигляді вкрай громіздкої та неефективної. Тільки паралельно з такою реформою ЕСК могла б виправдати покладені на неї надії.  Андрій Поритко, заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»

ВИРОБНИКАМ ТА ІМПОРТЕРАМ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

««««« Факт. Сертифікувати треба менше. З переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, виключено: сири сичужні тверді, напівтверді (самопресувальні); масло вершкове, спреди та суміші жирові, масло вершкове з наповнювачами; маргарини та маргарини м’які; олії рослинні харчові, розфасовані у споживчу тару місткістю не більш ніж 10 кг та герметично закупорену; цукерки шоколадні та цукерки, глазуровані шоколадною глазур’ю, з терміном зберігання не менш ніж 30 діб; консерви, соки та напої рослинні (фруктові, овочеві, з дерев); ковбаси напівкопчені, варено-копчені з терміном зберігання не менш ніж 30 діб тощо. Наказ чинний з 22.10.2010 р. Документ. Наказ Держспоживстандарту від 22.09.2010 р. № 426.


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010

33


журналіст міняє професію

Вадим КУЛЬПІНОВ

*В редакції

є відеозапис зустрічей наших представників із податківцями. Нижче розміщено фрагменти цього відеозапису.

податки

Як київські податківці збирають звітність і розмовляють із платниками податків

Здавайся хто може!

Наприкінці жовтня голова ДПАУ Олександр Папаїка, виступаючи на Першому українському податковому форумі, заявив, що він готовий до впровадження європейських стандартів. Щоб дізнатися, якими стандартами на практиці керуються податківці сьогодні, спеціально навчені люди, за зав­данням Контрактів, відвідали три київські ДПІ та спробували здати звіти й оформити свідоцтва платників ПДВ. Понеділок, 18 жовтня 2010 року. Здача звітності до ДПІ Святошинського району Щоб здати звіт до Святошинської податкової, потрібно вистояти чергу, яка зазвичай вишиковується за периметром вестибюля. Вона описує велике коло від віконець, де сидять інспектори, проходить уздовж всіх стін і закінчується приблизно там, де почалася. Бухгалтери, хто моторніший, прилаштовуються до хвоста черги, а потім боком пробираються до віконець і під незадоволене ремство колег підсовують документи інспекторам. Та, навіть пробившись до віконця, здати звіт непросто. За тутешньою традицією працівник податкової приймає тільки звіти, поперед­ньо підписані інспектором, який веде підприємство. Оскільки попере-

днє отримання візи — процедура неформальна, далеко не всі знають це місцеве правило. Багато хто, відстоявши чергу, змушений іти на другий поверх за підписом інспектора, а потім знову повертатися в товкотнечу перед віконцями. Вимога отримати візу інспектора на бланку звіту — самодіяльність податківців, своєрідний виховний захід, спрямований на нелояльних платників. Якщо інспектор незадоволений підприємством, він може не підписати звіт. Або ж підписати після виховної бесіди, яка частенько закінчується пропозицією сплатити внесок. Хай там що, процедура підписання звіту в податкового інспектора не описана в жодному нормативному акті, тож чиновники не мають права наполягати на її виконанні. Та без візи здати звіт неможливо. Працівники податкової, всупереч усім інструкціям і роз'ясненням вищого керівництва ДПАУ, непідписані звіти не приймають. Щоб переконатися в цьому, ми чесно вистояли чергу й простягнули дівчині у віконці заповнені бланки декларації з ПДВ кількох нещодавно зареєстрованих підприємств. Зрозуміло, без будь-яких додаткових підписів. Перша спроба завершилася так, як ми й припускали: дівчина у віконці суворо запита-

ла, чому немає підпису камерального інспектора, і без нього категорично відмовилася приймати звіт. При цьому ані представитися, ані назвати підстави своєї відмови вона не захотіла. За всіма роз'яснен­ нями нас направили до начальника відділу обробки податкової звітності пана Клименка. Одразу вирушаємо до нього. Адже ми точно знаємо, що жодним нормативним актом не передбачено процедури завірення звіту в інспектора. Знають про це й працівники ДПІ. Саме тому працівники податкової, що приймають звітність, отримали суворе розпорядження від керівництва не називати ані своїх прізвищ, ані посад. Очевидно, в такий спосіб начальство намагається зменшити кількість скарг на неправомірні вимоги своїх підлеглих. Ми підготувалися до розмови з начальником відділу: дістали листа заступника голови ДПАУ Сергія Лєкаря. У листі йдеться: «Відмова посадової особи контрольного органа прийняти податкову декларацію з будьякої причини або висування ним будь-яких умов для прийняття звітності... забороняється й розглядається як перевищення службових повноважень посадовою особою, що спричиняє дисциплінарну й матеріальну відповідальність у порядку, встановленому законом». Однак для керівника

«відділу обробки» розпо­ рядження безпосереднього начальника важливіше від законів держави, посадових інструкцій та роз'яснень керівників ДПАУ. — Доброго дня. У нас не приймають звіт, сказали йти до начальника, — з порога заявив представник компанії. — Мені ось цікаво, чому підприємство не діє, але при цьому в нього є директор, є бухгалтер... — Насамперед є нормативи, що пропонують приймати звіти, і лист заступника голови ДПАУ Сергія Лєкаря, де йдеться, що звітність має прийматися безперешкодно. Якщо працівники податкової вважають, що на підприємстві слід провести перевірку, вона може бути проведена у встановленому порядку. — У мене є керівництво, будь ласка, ідіть до нього. Я не вирішую нічого, а виконую вказівку вищого керівництва. — Ви начальник відділу обробки податкової звітності. Правильно? — Правильно. А ви бухгалтер чи хто? — Я юрист. — Звіти здає бухгалтер. Давайте кожен буде займатися своєю справою. Є начальник інспекції. Всі вказівки, які ми виконуємо, виходять від нього. Він вам усе пояснить. — Можна поцікавитися, де ваш бейдж? Чому ви його не носите?


«Управління боротьби з організованою злочинністю можна розпускати. У результаті 19 років реформ за не дуже успішних урядів у нас у країні з'явилися дві яскраво виражені організовані злочинні групи — Державна податкова адміністрація України та Міністерство внутрішніх справ». • Борис Колесніков, віце-прем'єр-міністр України — Ось він (бере бейджик з далекого кута робочого стола). Мені нема куди його причепити. Вам що, письмове пояснення дати? Не затримуйте, у мене теж є робота! Однак іти ми не збиралися. У вестибюлі надто велика черга, щоб повторювати спробу в іншому віконці. Тож ми зажадали запросити до кабінету начальника або надати нам письмову відмову. Хазяїн кабінету довго кудись телефонував, щоб з нами «розібралися», але, хоч як прикро, колегам було не до того. Явно розлютившись, Анатолій Клименко дістав штампик й особисто проштампував принесений нами звіт: «Ось, я прийняв у вас звіт. Вам цього досить?» Середа, 20 жовтня 2010 року. Здача звітності до ДПІ Шевченківського району У Шевченківській податковій вигадали несподіваний спосіб боротьби з чергами.

На вході поставили охоронця, який перевіряє паспорти в усіх відвідувачів. У кого паспорта немає — не може пройти до будівлі інспекції. Зважаючи на те, що сьогодні останній день здачі декларації з ПДВ, бухгалтери, які з'явилися без паспорта, в розпачі: для подання декларації паспорт ніколи не був потрібен, а для входу в будівлю раптом знадобився. Жінки, у яких не виявилося із собою «документа, що засвідчує особу», юрбляться біля входу й по черзі намагаються то кудись телефонувати, то переконати охоронця пропустити їх усередину. Розгубленість і обурення відвідувачів можна зрозуміти — ніде не прописаний обов'язок бухгалтера носити із собою паспорт. Так само, як у податківців немає законних підстав перевіряти паспорти у відвідувачів. Та й користі від цієї перевірки жодної. Прізвища громадян ніхто не записує, дані не перевіряються. Охоронцеві важ­л иво пересвідчитися ли­ше у факті наявності пас­ порта. А точніше — продемонструвати платникам, що жодні закони не завадять тутешнім чиновникам перевіряти паспорти, вимагати додаткових підписів тощо. До речі, подання електрон­ ної звітності не рятує платників від виховних заходів. І у Святошинській, і в Шевченківській інспекціях у звітний період електронна система, за допомогою якої здається звітність, ніби не працює. Тож у коридорах багато народу з паперовими деклараціями, до яких додаються диски та флешки: мабуть, податківцям цікавіше, коли все здається вручну. Хто ж битиме поклони, якщо всі бухгалтери надсилатимуть файли електронкою?

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010

35


журналіст міняє професію Серед підприємців укорінилася думка, що сама ідея здачі звітів по інтернету загинається. Мабуть, податківці розуміють, що, перевівши платників в електронний режим, вони втратять такий важливий для них особистий контакт із представниками компаній. Останнім часом податкова просто перестала підписувати договори на електронне обслуговування — заповнені бланки місяцями лежать в очікуванні підписів. Якщо дуже потрібно — двері відкрито, про все можна домовитися. Однак, як ми дізналися в коридорах Шевченківської ДПІ, укладання договору про електронну звітність не означає його виконання. У звітний період система дає збої.

Четвер, 21 жовтня 2010 року. Прийом у начальника ДПІ Печерського району Миколи Ілляшенка У податкової Печерського району свої проблеми. Тут вкрай складно отримати свідоцтво платника ПДВ. Навіть нові підприємства, які ще не скоїли й не могли скоїти жодних правопорушень, піддаються неформальним покаранням. Мабуть, для профілактики. Щоб отримати свідоцтво платника ПДВ, ми, як представники двох компаній, змушені були з'явитися на особистий прийом до начальника ДПІ Печерського району Миколи Ілляшенка. Начальник Печерської податкової, колишній податко-

податки

вий міліціонер, розмовляв з нами так, неначе ми вдесяте прийшли просити в нього гроші в борг. На більшість запитань представників підприємств він просто відмовився відповідати. Мабуть, не царська ця справа — виправдовуватися перед платниками за проблеми, які створила їм податкова. — Щоб ви отримали свідоц­ тво платника ПДВ, до мене мають прийти директори підприємств, — заявив Микола Ілляшенко, ретельно вивчивши доручення представників компаній. — До мене або в податкову міліцію. Мені потрібно переконатися, що ці підприємства не будуть використовуватись у фінансових схемах. — Яким нормативним актом

передбачено зустріч із директором підприємства? — Ніяким не передбачено. Вони до мене прийдуть, після цього їм видадуть свідоцтво. Або не видадуть ніколи. Підсумки вилазки У результаті нашого невеликого рейду ми переконалися, що податківці змагаються між собою у вигадуванні нових виховних процедур для платників податків. При цьому вони самі створили досить сумнівні схеми реєстрації підприємств і подачі звітності. Досить одного разу здати звіт у податковій інспекції, щоб зрозуміти, чому Україна займає одне з останніх місць у світовому рейтингу зручності оподаткування. 

Податкова педагогіка Якими методами податківці виховують платників податків В основі виховних технологій наших податківців лежить цікавий винахід, що має назву «стан». Цей податковий термін не має прямого перекладу іншими мовами. Приблизно його можна трактувати як «категорія» або «положення». Застосовується «стан» у такий спосіб. Якщо підприємство з якихось причин не подобається податківцям, у своїх електронних базах даних вони присвоюють компанії один зі станів. Наприклад, «стан 09» або «стан 23». Цифра означає, чим саме податківцям не подобається підприємство. Чи то не за місцем реєстрації знаходиться, чи то мало податків сплачує, чи то директор незговірливий. Будь-який податківець, відкривши базу й побачивши неправильний «стан» підприємства, не підпише для цієї юрособи жодного документа. Таким чином, якщо

36

контракти | № 45 | 08.11.2010

стан компанії відрізняється від «стан 00», організація в буквальному сенсі паралізована. Слід зазначити, що в українському законодавстві нічого не сказано ані про присвоєння підприємствам «станів», ані про правові наслідки присвоєння цих самих «станів». У кого поганий «стан» 1. Збиткові підприємства 2. Компанії, які подають порожні декларації 3. Організації, у яких різні фактична та юридична адреси 4. Підприємства, які надто часто вимагають відшкодування ПДВ 5. Юрособи, до керівництва яких податківці відчувають ворожість із невідомих причин Ваші проблеми 1. Неприймання звітності Суть. Представник компанії не може здати звіт без підпису інспектора.

Інспектор не підпише звіт, якщо в підприємства невідповідний «стан». Вихід: Щоб виправити «стан», слід відвідати заступника начальника інспекції або податкової міліції та домовитися. 2. Відмова в постановці на облік розрахункового рахунку Суть. Податківці відмовляються ставити на облік розрахунковий рахунок компанії. Без цього банк не дозволить користуватися рахунком. Відповідно, підприємство не може розпочати діяльність. Вихід. Іти до камерального інспектора. Якщо виявляється невідповідний «стан», домовлятися з міліцією або заступником начальника ДПІ. 3. Невидача свідоцтва платника ПДВ Суть. Податкова не видає свідоцтво платника ПДВ, без якого підприєм-

ство не може здійснювати легальні угоди з іншими компаніями й не може розраховувати на податковий кредит. Вихід. Похід директора до одного із заступників начальника ДПІ або податкових міліціонерів, виправлення «стану». 4. Анулювання свідоцтва платника ПДВ Суть. Податківці виїжджають (або нібито виїжджають) на перевірку підприємства та складають акт про те, що така собі комісія встановила факт незнаходження підприємства за місцем реєстрації. У цьому ж документі міститься й рішення комісії: анулювати свідоц­тво платника ПДВ із дати складання акту. Від цього моменту компанію позбавлено права на податковий кредит. Подальша діяльність у рамках правового поля майже неможлива. Вихід. Переконувати, доводити, домовлятися.



стратегії компанії

Стратегія взаємної довіри ? У період кризи Кредит­ промбанк залишився серед найбільших фінан­ сових ін­­сти­­туцій України. Які стратегічні й управлін­ ські рішення, антикризові програми дали банку змогу зберегти свої пози­ ції? — У китайській мові немає слова «криза». Це поняття жителі Піднебесної китайці зображують за допомогою двох ієрогліфів: «проблема» і «можливість». Попри складність ситуації в період економічного колапсу, обидва ці вектори ми обрали як стратегічні. Основні наші зусилля, безумовно, було зосереджено на збереженні бізнесу, якісної клієнтської бази, ключового персоналу. Але разом із тим ми визначили перелік пріоритетних інституційних проектів, реалізація яких дасть Кредит­п ром­б анку змогу бути конкурентним на ринку в довгостроковій перспективі. Їх впровадження ми почали ще 2009 року. Серед найбільш значимих проектів я можу назвати вдосконалення управ­­ління персоналом та IT-інфраструктури, оптимізацію фінансового управління й ризик-менеджменту, орга­ нізаційно-функціональні пере­творення, на рівні як центрального офісу, так і регіональної мережі. Крім того, нам вдалося зберегти свої позиції на ринку завдяки підтримці акціонерів, які збільшили статутний капітал банку на 788 млн грн. Наша сьогоднішня стратегія «заточена» на забезпечення зростання: відновлення кредитування, активізацію продажу карткових продуктів, збільшення операцій через електронні канали тощо. При цьому ми прагнемо збалансованості між зростанням і розвитком. Динаміка об’ємних і кількісних показників порівнянна із зусиллями у сфері підвищення ефективності та керованості бізнесу. ? Який нинішній фінансовий стан Кредитпромбанку? — Наш фінансовий стан я оцінюю як цілком стабільний. Завдяки своєчасним та ефективним антикризовим заходам банк сьогодні демонструє позитивну динаміку всіх показників і стабільно нарощує клієнтську базу. За дев’ять місяців поточного року чисті активи збільшилися на 263 млн грн і сягнули 13,9 млрд грн. Депозити юридичних і фізичних осіб за цей самий період зросли на 1,7 млрд грн — до 4,8 млрд грн. Поточні залишки на рахунках клієнтів становлять 1,03 млрд грн. Банк залишається висококапіталізованим інститутом. Ми вчасно здійснюємо всі клієнтські платежі, оперативно та в повному обсязі повертаємо вклади за депозитами, підтримуємо

38

контракти | № 45 | 08.11.2010

безперебійну ро­боту банкоматів і видачу готівки з каси банку. Станом на початок жовтня Віктор наш чистий прибуток переЛеонідов, вищив 20,8 млн грн. Таким голова правління чином, нинішній рік ми Кредитпромбанку маємо намір завершити з позитивним фінансовим результатом. Разом з тим хочу зазначити, що прибуток не є сьогодні головним критерієм надійності та стабільності. По-перше, у банків досить інструментів для маніпулювання цим показником, а по-друге, на їхній фінансовий результат вплинула необхідність формування резервів під кредитні операції. Відповідно фінансові результати банків, негативні чи позитивні, варто аналізувати індивідуально, з урахуванням особ­ливостей і стратегії розвит­ку кожної фінінституції. Той факт, що деякі банки, виходячи зі звітів, у кризовий період отримували прибуток, може означати не лише успішність їхньої діяльності. Це також може свідчити або про небажання банку формувати резерви в достатньому обсязі, або про бажання знизити подат­ковий прес. Зверніть увагу, що збитки у 2009 році продемонстрували багато найбільших банків, у надійності яких не можна було сумніватися. У зв’язку з цим хочу наголосити, що ми не вважаємо кредити, під які сформовано наші резерви, втраченими грішми. Ці кредити сьогодні є проблемними, однак ми твердо впевнені, що їх можна повернути до стандартного графіку обслуговування. Крім того, значний обсяг сформованих резервів дозволяє банку зберегти необхідну ліквідність і фінансову стабільність і бути готовим до непрогнозованих кризових явищ. Найкраще про надійність (або ненадійність) банку свідчать такі індикатори, як рівень адекватності капіталу, що вказує на співвідношення власного капіталу й активів банку з урахуванням ризиків, співвідношення витрат і доходів, що демонструє ефективність управління витратами, і, звісно ж, рівень ліквідності, що визначає здатність банку розрахуватися за своїми зобов’язаннями, зокрема із вкладниками. Що вищий цей показник, то більше коштів доступно банку на даний момент. Тепер судіть самі: нині показник адекватності капіталу Кредитпромбанку становить 13,7% (за нормативного значення не менш ніж 10%). Після реєстрації в НБУ додаткового капіталу статутний капітал банку становитиме 2,6 млрд грн, показник адекватності капіталу — понад 24%. Співвідношення наших витрат і доходів — близько 49% (по банківській системі в цілому — 50,5%). Тобто доходи банку майже удвічі перевищують його витрати. Це гарний показник, проте ми


й далі шукаємо можливі варіанти подальшої оптимізації витратної частини банку. ? У цьому контексті як охарактеризуєте ліквідність банку? — Ліквідність банку оцінюється нормативами миттєвої, поточної та короткострокової ліквідності, визначеними НБУ. Сьогодні фактичні значення згаданих нормативів становлять 120% (за нормативного значення 20%), 135,3% (нормативне значення — 40%) і 103,3% (нормативне значення — 60%) відповідно. Значне перевищення фактичних значень над нормативними (мінімально припустимими) дозволяє охарактеризувати ліквідність банку як високу. Говорячи про платоспроможність банку, хочу зауважити, що крім досить високих залишків на кореспондентських рахунках і в касах банку, ми сформували портфель облігацій внутрішньої державної позики в розмірі понад 315 млн грн, що дозволяє в короткий термін значно збільшити платоспроможність банку. ? Чи вдалося банкам відновити довіру вкладників? — Протягом 2010 року спостерігалася тенденція до збільшення рівня довіри вкладників до банківської системи, про що свідчило й поступове зростання коштів фізичних осіб, розміщених у вітчизняних фінансових інституціях. Без сумніву, вже можна констатувати, що довіру вкладників до банківської системи майже відновлено. І показники Кредитпромбанку це підтверджують. Так, за 10 місяців поточного року строкові вклади фізичних осіб у нашому банку зросли на більш ніж 1,2 млрд грн. Загальна кількість вкладників збільшилася майже на 11 тис. осіб. ? Наскільки збільшився в Кредитпромбанку обсяг довго­ строкових депозитів фізичних осіб? — Частка довгострокових депозитів (строком понад рік) у портфелі строкових вкладів у період із січня по жовтень збільшилася з 34% до 52%. ? Яка динаміка зростання портфеля вкладів приватних клієнтів банку в короткостро­ ковій перспективі? — У короткостроковій перспективі темпи зростання портфеля вкладів приватних клієнтів збережуться. Сьогодні можна відзначити навіть позитивну динаміку. Так, у серпні в Кредитпромбанку цей показник становив 136 млн грн, у вересні — 172,2 млн грн, у жовтні — понад 160,5 млн грн. ? Ваші прогнози щодо дина­ міки депозитних ставок на найближчі два-три місяці? — Істотних змін у розмірах ставок до кінця року ми не побачимо. Можливо, ставки в усіх валютах ще «просядуть» на 1–2%. При цьому динаміка ставок нині набуває логічних і закономірних рис. Вони знову стоять у правильній пропорції до строків розміщення вкладів: що довший строк, то вища ставка за депозитом. ? У яких валютах банкам зараз вигідніше залучати депозити? — Переважно у гривні, бо відновлення кредитування фізичних осіб відповідно до норм законодавства можливе тільки в гривні. Потребу у валюті відчувають не всі банки. Валюту банківський сектор зараз використовує зазвичай для погашення субординованих кредитів і для кредитування юридичних осіб з валютною виручкою. Таким чином, потреба у валюті зараз істотно нижча за докризову. ? Чи варто очікувати в І півріччі 2011 року активізації креди­ тування фізичних осіб? — Без сумніву, обсяги кредитування поступово нарощуватимуться. Наш банк також активізується на ринках автокредитування, кредитування «зарплатників» тощо. Але досягнення обсягів 2007–2008 років можна очікувати не раніше 2012-го. Нині українська банківська спільнота працює над програмою розвитку гривневого кредитування. Якщо буде дозволено інститут валютних свопів, коли банк отримає можливість розміщати в НБУ

іноземну валюту й одержувати в обмін гривню для довгострокового кредитування, ми зможемо ефективніше використати ліквідність, істотно наростити свій кредитний портфель і збільшити його дохідність. ? Які законодавчі проблеми в банківській сфері потребують негайного рішення? — У принципі сьогодні немає підстав говорити про якусь недоврегульованість банківської діяльності: чи то стосується базових законів, чи нормативних правил регулятора — Національного банку України. Проблема виходить за межі фінансового сектора та стосується насамперед правової культури учасників фінансових відносин. Найчастіше позичальники, попри те, що гроші від банку вони отримали й уже витратили, звертаються до судів щодо недійсності кредитних договорів і договорів застави. Попри очевидну абсурдність їхніх вимог, суди можуть роками розглядати такі справи. Банки в підсумку судову суперечку виграють, але втрачають на цей час кредитний ресурс, що формується, зокрема, і з грошей інших клієнтів банку — вкладників, чиї інтереси, таким чином, порушуються. Позичальники мають ставитися до своїх боргів відповідальніше. Цьому посприяє прийняття Закону України «Про захист прав кредиторів». ? Чи можна вже говорити про закінчення фінансовоекономічної кризи в Україні або ж варто очікувати на другу хвилю? — Я солідарний з тими аналітиками, які вважають, що нинішня фінансово-економічна криза в нашій країні добігає кінця. Ані економічних, ані політичних передумов до початку другої хвилі я не бачу. Спостерігається певна стабілізація у вітчизняній банківській системі та в економіці загалом. Те саме можна сказати й про стан світових фінансових і сировинних ринків. Разом з тим очевидно, що вихід із кризи не буде стрімким. У найближчі рік-два нас очікує повільний і спокійний підйом. Динамічне зростання активів у банківській системі (не лише українській, а і європейській) найближчим ча­­ сом не прогнозується. Ми чудово усвідомлюємо, що досягнення докризових обсягів бізнесу відбудеться не скоро. Криза виявилася глибшою, ніж ми всі сподівалися ще рік тому. Ну а найбільш неприємними її наслідками виявилися зниження рівня довіри до банківського сектора з боку населення, втрата платоспроможності великими позичальниками. Ситуацію, що склалася сьогодні у фінансовій системі, аналітики порівнюють із кризою автомобільної індустрії кінця 1990-х років. Тоді автогіганти були змушені скоротити близько 30% робочих місць, активізувалися процеси поглинання й злиття автомобільних компаній, серйозно змінилися технології, результатом чого стало принципово нове конвеєрне виробницт­во авто. Аналогічні процеси очікують банківську систему в найближчі кілька років. ? Чи чекаєте на відновлення інвестицій в економіку України в короткостроковій перспективі? Які галузі цікавитимуть інвесторів у першу чергу? — Так, очікую. Цьому, зокрема, сприятиме й співпраця нашої країни з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, ЄБРР. І зовнішні, і внутрішні інвестори насамперед приділятимуть особливу увагу експортно орієнтованим галузям економіки, оскільки саме великі компанії-експортери мають сьогодні найбільший потенціал зростання. Крім того, значні капіталовкладення буде спрямовано в аграрний, фармацевтичний, телекомунікаційний та банківський сектори. У цілому ж пріоритет віддаватимуть тим підприємствам, які в умовах кризи змог­ ли зберегти фінансову стабільність, ринки збуту, бездоганну кредитну історію та сформувати чітку стратегію роботи в посткризовий період.

Темпи зростання портфеля вкладів приватних клієнтів збережуться. Уже в серпні в Кредитпромбанку цей показник становив 136 млн грн, у жовтні — понад 160,5 млн грн

контракти | № 45 | 08.11.2010

39


стратегії

маркетингова лабораторія Марія БОНДАР

*

В Україні 69% лідерів думок відмовляються від придбання продукції компаній, котрим не довіряють, навіть якщо вона дешевша, ніж аналоги інших виробників. Дані GfK Ukraine та noblet Media CIS.

Чому лідерами думок

стають дрібні начальники, а не кінозірки

Взірець взірцям «Завжди є люди, до яких звертаються по пораду, вони — сполучна ланка між тобою та покупцем», — напучувала своїх підлеглих головна героїня американської кінокартини «Сімейка Джонсів», яка займалася просуванням споживчих товарів і послуг. У центрі уваги авторів цієї драмеді давно не новий, але надзвичайно ефективний маркетинговий прийом — стимулювання особистих рекомендацій лідерів думок. Прихильники такого промо стверджують, що для будьякої категорії споживачів можна знайти одну або кілька лідерських груп, представники яких є прикладом для наслідування. Друзі, колеги і просто знайомі симпатизують їм і, свідомо чи ні, прагнуть бути схожими на них. Якщо такий лідер привселюдно висловлюється за певну ТМ, це зазвичай приводить до збільшення обсягів продажу.

Один із вас Ще в середині минулого століття залучати лідерів думок до просування товарів і послуг почав легендарний мільярдер Аристотель Онас­сіс. Він задіяв у рекламі дамських сигарет кількох кінозірок і моделей, які вважалися іконами стилю. Знаменитостям платили за те, щоб вони з'являлися на людях із сигаретами. Саме так у середині минулого століття грецький бізнесмен привчив американських жінок палити. Утім, на думку керівника департаменту вивчення споживчих ринків міжнародного агентства Marketing Solutions Синтії Розенблат, у наші дні аналогічна промо-кампанія не принесла б бажаних результатів. «У середині, та й у другій половині ХХ століття пошук лідерів думок не був складним, — наголошує експерт. — Обивателі орієнтувалися на знаменитостей. Наслідували їхню манеру поведінки та стиль. У кожному другому салоні краси біля дзеркал ставили фотографії знаменитих акторок і співачок. Відвідувачки обирали та вказували перукарям і візажистам, на кого саме вони хочуть бути схожими. У сучасному суспільстві наслідувати зірок кіно й естради прагнуть хіба що члени фан-клубів. Для більшості лідерами думок є люди, які близькі за соціальним станом, але в чомусь перевершують». Робота маркетологів, які роб­ лять ставку на особисті реко-

мендації, помітно ускладнилася. Універсальних лідерів, яких можна було б найняти для впливу на масову аудиторію, майже не залишилося. З'явилася проблема пошуку місцевих героїв, які задають тон у певній тусовці, але невідомі за її межами. «Більшість невдалих промо-проектів такого роду, про які мені доводилося чути, провалилися саме тому, що організатори помилилися у виборі лідерів думок, — зазначає Синтія Розенблат. — Багато моїх знайомих фінансують різноманітні соціологічні дослідження, сподіваючись виявити потрібні групи впливу за результатами споживчих опитувань. Навряд чи з цього вийде щось путнє». Як зазначає експерт, учасники опитувань не завжди бувають відвертими й нечасто зізнаються інтерв'юерам, на кого насправді хочуть бути схожими. У більшості споживчих анкет, зібраних працівниками Mar­keting Solutions для різних клієнтів агентства, зазначено, що покупці прислухаються до

думки незалежних експертів, які тестували продукт. Однак, як свідчить практика, мало кому вдається досягти істотного зростання продажу за допомогою рекомендацій профільних фахівців. «Не пам'ятаю, щоб оплачена публічна заява експерта принесла більш ніж 3% зростання оборотів, а ось залучаючи до участі в промопроектах керівників невеликих фірм і менеджерів середньої ланки великих компаній, можна отримати й 15%, — зазначає пані Розенблат. — Дуже багато представників середнього класу, які працюють за наймом, повторюють споживчий вибір свого безпосереднього керівництва. Однак майже ніхто не зізнається в цьому, заповнюючи анкети маркетингових компаній».

Лідерство по-українськи

В Україні практика стимулювання особистих рекомендацій існує досить давно. Першопрохідники, які використовували цей промо-прийом ще 15–20 років тому, найчастіше припускалися однієї загальної помилки. Вони вважали лідерами думок тих, хто більше за інших знає про певний продукт. За позитивні рекомендації зазвичай доплачували фахівцям суміжних галузей і торговцям, які спеціалізувалися на потрібній товарній категорії. Тим Складно знайти лідера часом потенційні покупці набадумок для реклами гато охочіше зверталися до предметів розкоші менш компетентних, але ближчих для них джерел інформації — радилися із друзями й колегами. Так, у 1990-х роках тютюнова компанія, яка виводила на український ринок марку дешевих сигарет, спершу зробила ставку на рекомендації торговців. Кільком десяткам тисяч продавців у дрібному роздробі запропонували заробити, просуваючи нові сигарети. Виробник витратився на масштабну програму Mystery Shopping і по­ обіцяв продавцям-порадникам щедру грошову винагороду. Результатом було незначне зростання продажу, яке лише покрило витрати на проведення акції. Виявилося, що цільова аудиторія ТМ — українці зі статком нижче середнього рівня — не надто довіряє відгукам продавців. Пізніше маркетологи тієї самої компанії запустили набагато

В Україні з лідерами думок працюють креативно, але безсистемно

40?

контракты || № контракти № 45 8 | |22.02.2010 08.11.2010


Для просування споживчих товарів на нових національних ринках краще обирати місцевих «героїв»

60%, у Європі про таке збільшення обсягів продажу за підсумками разової акції можна лише мріяти. Але, на жаль, їм майже ніколи не вдається утримати досягнуті показники довше, ніж до кінця сезону. Все тому, що українські фахівці зі стимулювання особистих рекомендацій працюють креативно, але безсистемно». Головною стратегічною помилкою віт­чизняних маркетологів експерт вважає те, що до лідерів думок звертаються «за необхідності», коли потрібно швидше розпродати залежаний на складах товар або підтримати нову ТМ, а варто було б всерйоз зайнятися формуванням лояльності лідерських груп. Скласти базу персоналій, здатних впливати на споживчий вибір цільової аудиторії, та регулярно з ними контактувати. Задіяти їх у тестуванні, а можливо й у розробці нових продуктів, проводити для них презентації, семплинги тощо. «Якби українські маркетологи завдали собі клопоту систематизувати роботу з лідерами думок, наслідки економічної кризи для FMCGкомпаній могли бути набагато менш болючими, — вважає пані Розенблат. — Гадаю, на початку нового періоду економічного зростання робитимуть погоду на споживчих ринках саме ті, хто зможе досягти лояльності лідерів думок та утримати їхню увагу в довгостроковій перспективі». Поки що активніше й успішніше за інших з лідерськими групами працюють торговці одягом premiumсегмента. На особливу увагу заслуговує промо-акція, за допомогою якої українменш витратний, але ефективніший ські представники Helen Marlen стимупромо-проект. Представники виробника лювали продаж стоків одягу й аксесуарів знайомилися з лідерами профспілок, ство- перед початком чергового сезону. У прорених на великих виробничих підприєм- даж ось-ось мала надійти нова колекція. ствах. Приносили кожному по блоку сига- Виникла потреба в очищенні складів, але рет і просили пригощати шанованих у ко- звичайного розпродажу та стокового лективі працівників. Іншу марку, орієнто- збуту виявилося недостатньо. «Ми оргавану на золоту молодь, просували за допо- нізували для Helen Marlen показ, але замогою діджеїв місцевих радіостанцій, MC мість професійних манекенниць запропопулярних дискотек і молодих людей, які сили відомих представниць українського вважалися лідерами тусівок. Кожному бомонду — дружин політиків, бізнес-леді учасникові проекту давали блок сигарет та просто світських тусівниць, — розпобезплатно й без будь-яких умов. Лідерів відає генеральний директор PR-компанії думок не просили привселюдно хвалити Noblet Media CIS Євгенія Панкратьєва. ТМ або радити її знайомим. Досить було, — Для кожної учасниці показу підбирали щоб потенційні покупці бачили фірмові одяг і аксесуари, що відповідають її сигарети в руках тих, кому прагнули на- стилю. У результаті весь сток, що накослідувати. Ефективність описаних акцій пичився в магазинах, було розпродано за два дні. Крім того, компанія отримала перевершила сподівання організаторів. Від початку маркетологи виробника безкоштовне пабліситі у провідних глянсових журналах країни». розраховували, що прибуОписана акція вигідно відток, отриманий у резульрізнялася від більшості таті проведення кампаній, «Якщо хочеш досягти разових заходів із залуутричі перевищить витрауспіху, не продавай ченням лідерів думок, ти. Насправді віддача старечі — продавай стиль оскільки сприяла формуновила близько $10 на життя, статус. Якщо ванню лояльності з їхньокожен витрачений долар. людям подобаєшся ти, го боку. Участь у повно«Наші українські партнеїм подобається те, що в цінному fashion-шоу для ри дотепер постійно затебе є». жінки, не пов'язаної з ін­ пускають промо-програми дустрією моди, — подія, за участю лідерів думок, • що запам'ятовується. За— розповідає Синтія Ро­ З к/ф «Сімейка вдяки цьому заходу було зенблат. — Іноді вони доДжонсів» створено позитивне емосягають вражаючого зросційне тло для подальшої тання оборотів. Пам'ятаю, роботи з лідерською грудо кризи на переговорах пою. озвучували цифри 50– 

Неправильний вибір лидерів думок — поширена помилка маркетологів

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010

41


автоклуб

новини

Два концепти до ювілею

Д

*Російське коріння: дизайн Peugeot HR1 розробив росіянин Артем Неретін

Найшвидший STi Subaru офіційно презентувала в Україні Impreza STi — нове покоління легендарного спорткара. Модель 2011 року офіційно вважається найшвидшим STi в історії компанії. Його доведення здійснювалося під керівництвом легендарного раліста Томмі Мякінена — у результаті авто показало найкращий час на Північній петлі Нюрбургрінга (7’55’’00) за всю історію випробувань Subaru Impreza STi на цьому треку. Серце моделі — турбований опозитний двигун потужністю 300 к. с. та об’ємом 2,5 л. У списку трансмісій, крім класичної для STi шестиступеневої механічної КПП, вперше з'явилася автоматична трансмісія. До вже відомого на українському ринку хетчбека 2011 року додасться седан Impreza WRX STi. Вартість седана з механічною КПП починається з 413 800 грн, варіант із автоматичною коробкою коштуватиме 406 000 грн.

Початок продажу

Новинка

о 200-річчя промислової історії марки Peugeot концерн офіційно представив два концепт-кари: цілком електричний родстер EX1 (на фото вгорі) і міський автомобіль HR1 з гібридною руховою установкою. EX1 — двомісний родстер на електричній тязі. Високі динамічні характеристики нової моделі забезпечують аеродинаміка надлегкого карбонового корпусу і два електродвигуни, максимальна сумарна потужність яких становить 250 кВт (340 к. с.). Футуристичний дизайн автомобіля заввишки 0,9 м і завширшки 1,77 м доповнюється дверима, що відкриваються назад, і спортивними сидіннями, що переміщаються при відкритті дверей. Керування автомобілем здійснюється за допомогою двох джойстиків, що асоціюються швидше з комп'ютерною грою, а не з автомобілем. Однак за максимальної динаміки прискорення водій і пасажир EX1 відчувають зовсім не іграшкове прискорення в 1 g. HR1 — міський концепт-кар, спроектований інженерами та дизайнерами Peugeot у стилістиці змішування жанрів. Концепт поєднує в собі габарити міського авто (довжина — лише 3,69 м), збільшений дорожній просвіт, повний привод і зовнішність купе. Інша особливість HR1 — трансформований салон із сидіннями-мотрійками та багажником об’ємом 180 або 734 л (у чотири- та двомісному варіанті відповідно). У розпорядженні водія бортовий комп'ютер з датчиком руху — керувати ним можна буде жестами. Місце переднього пасажира обладнано з'йомним ПК. Рухова установка HR1 складається із трициліндрового бензинового двигуна об’ємом 1,2 л (спереду) та електромотора (ззаду), сумарною потужністю 147 к. с. Витрата пального системи у змішаному циклі — лише 3,5 л на 100 км.

Citroёn для всієї родини З листопада на українському ринку офіційно представлений Citroёn C3 Picasso — сімейний автомобіль, продаж якого в Європі стартував торік. Новий Picasso — втілення концепції Space Box, що сполучає кубічну форму, округлість ліній, зовнішню компактність і місткий салон. На вітчизняному ринку модель пропонується з економічним бензиновим двигуном 14VTi потужністю 95 к. с. Усі авто комплектуються системами ABS, EBA, EBD, двозонним кліматконтролем, аудіосистемою CD+MP3, передніми сидіннями з підігрівом, бортовим комп'ютером, датчиками дощу та світла. Будучи сімейним авто, C3 Picasso характеризується високим рівнем безпеки для всіх пасажирів. Вартість новинки — $18 280.

42

контракти | № 45 | 08.11.2010


Нове покоління

Топ-10 авто, власники* яких найчастіше перевищують швидкість

Четвертий Caddy

*З 2004 по 2009 роки в усьому світі було продано

1 Mercedes Benz SL на 100 тис. миль пробігу

Середній вік власників

404 штрафи

53 роки

Рейтинг

30 жовтня 2010 року в Україні офіційно стартував продаж нового Volkswagen Caddy. Четверте покоління компактного фургона отримало новий дизайн, виконаний у єдиній концепції Volkswagen DNA. Новий Caddy — перший у своєму класі автомобіль, оснащений системою курсової стійкості (ESP) у стандартній комплектації. Новинка пропонується у варіанті зі збільшеною колісною базою (Maxi) і — єдина у своєму сегменті ринку — з повним приводом (4MOTION). Максимальний об’єм завантаження п’ятимісного Caddy становить 3030 л, для Caddy Maxi корисний об’єм багажного відділення зростає до 3880 л. Повністю знімні сидіння другого ряду та складане крісло переднього пасажира дозволяють перевозити вантажі завдовжки до трьох метрів. Крім того, Caddy може бути обладнаний третім рядом нероздільних сидінь (стандарт для модифікацій Caddy Maxi Trendline та Comfortline) — у цьому разі місткість машини зростає до семи осіб. Витрату пального в машин четвертого покоління в лінійці із шести нових бензинових і дизельних двигунів (усі — з турбонагнітачами й безпосереднім упорскуванням) знижено на 21%.

Восени цього року аналітичне агентство Quality Planning (США) опублікувало незвичайний рейтинг. Використо­ вуючи поліцейську статистику, в QP склали список автомобілів, власників яких найчастіше штрафують у США за перевищення швидкості.

2 Toyota Camry Solara на 100 тис. миль пробігу

Середній вік власників

349 штрафів

50 років

3

близько 800 тис. Caddy третього покоління. У Volkswagen Group розраховують, що четверте покоління повторить історію цього успіху

Scion Tc на 100 тис. миль пробігу

Середній вік власників

343 штрафи

30 років

4 Hummer H2/Н3 на 100 тис. миль пробігу

Середній вік власників

292 штрафи

46 років

5 Нові месники* Концерн Chrysler LLC представив оновлений седан Dodge Avenger. Рестайлинговий Avenger отримав повністю переналаштовану підвіску, що знизила розгойдування кузова й поліпшила керованість. Колія автомобіля стала на 25 мм ширшою, дорожній просвіт зменшився на 12 мм спереду й на 6 ззаду. Крім того, седан отримав покращену шумоізоляцію. У США новий Avenger пропонуватимуть із двома бензиновими двигунами: чотирициліндровим мотором об’ємом 2,4 л і шестициліндровою руховою установкою сімейства Pentastar об’ємом 3,6 л і потужністю 283 к. с. Обидві модифікації комплектуватимуть шестиступеневою автоматичною КПП. Чи поставлятиметься Avenger в Україну — невідомо: після переходу європейської дистрибуції американського бренда під керування Fiat імпорт Dodge у нашу країну було припинено.

*Назва автомобіля — Avenger («месник») — повторює назву легендарного торпедоносця-бомбардувальника фірми Grumman, одного із символів перемоги США у війні на Тихому океані

Середній вік власників

270 штрафів

37 років

6

Концепт

Рестайлинг

Scion xB на 100 тис. миль пробігу

Mercedes Benz CLS 63 AMG на 100 тис. миль пробігу

Середній вік власників

264 штрафи

46 років

7 Acura Integra

Ювілей навпаки У січні 2011 року Mercedes-Benz розраховує отримати патент на платформу MFA (Mercedes Front-drive Architecture), на якій найближчими роками буде створено автомобілі A- та B-класу. Цікаво, що рівно 125 років тому Карл Бенц отримав перший патент на «автомобіль, що працює на бензині». Нова платформа буде повною протилежністю концепції автомобіля Карла Бенца — MFA призначено для використання всіх відомих альтернатив бензиновому двигуну: паливних елементів, електричних акумуляторних батарей, балонів із воднем і скрап­ леним газом. Стилістика екстер'єру нового проекту, за інформацією Mercedes-Benz, буде розвитком дизайну концепт-кара Mercedes F800.

на 100 тис. миль пробігу

Середній вік власників

185 штрафів

33 роки

8 Pontiac Grand Prix на 100 тис. миль пробігу

Середній вік власників

182 штрафи

40 років

9 Mercedes Benz CLK 63 AMG на 100 тис. миль пробігу

Середній вік власників

179 штрафів

47 років

10 Volkswagen GTI на 100 тис. миль пробігу

Середній вік власників

178 штрафів

40 років

* Понад половина власників найпрудкіших авто — жінки. У топ-10 лише три винятки з цього правила: Hummer, за кермом якого у 73 випадках зі 100 сидять чоловіки, Mercedes Benz CLS 63 AMG — 58%, та Acura Integra — 60%.

контракти | № 45 | 08.11.2010

43


автоклуб

тест-драйв

Великий брат Контракти з’ясували, наскільки нам по дорозі з оновленим Mitsubishi Outlander XL. А наскільки по бездоріжжю Щоб скласти перше важли­ ве враження про Outlander XL модельного ряду 2010 року, слід на ньому про­ їхатися. Оберіть місто, мож­ на українське. А візьміть, на­ приклад, Київ. Не надто тур­ буйтеся про покриття: піді­ йде що завгодно. Це нічого, що асфальт хулігани розтас­ кали. Влаштовуйтеся за кер­ мом. Правильний вид на до­ рогу, чи не так? Видно край капота, і огляд перехрестя чу­ довий. Ні, кермо за вильотом не регулюється, коли цю ма­ шину придумали, це ще не було прийнято. Але в руки лягає як влите. Ну, поїхали! Відчуваєте? Відчуваєте, як м’яко йде автомобіль? Усі не­ рівності підчищає. І на дорозі тримається як монумент сам собі. Спробуйте змійку. Ліворуч-праворуч — вели­ кий, а не крениться й не рис­ кає. Звідкись далеко знизу чути ненав’язливі повідом­ лення (адже капітан має бути в курсі): «Проїхали трамвай­ ні шляхи», «Вибоїна, сер», «Лежачий поліцейський», «Люк». Що-о? «...Це був від­ критий люк, сер». Жарти геть. Якщо машина так їде, слід бути готовим, що вона коштує як невелике підприємство. Тож у першу

чергу ми відзначаємо, що за ціни набагато скромнішої, ніж у німецьких «одноклас­ ників», Outlander XL 2010 має досить очок у категорії «гран-туризмо». Це означає не тільки, що якщо ви по­ чнете подорож, то проведе­ те її з комфортом. Якщо, скажімо, ви живете в місті, яке ще не до кінця визначи­ лося, в Європі воно перебу­ ває чи деінде, і за кількістю подоланих перешкод кожна поїздка на роботу заслуго­ вує називатися пригодою, то здатність автомобіля гідно абстрагуватися від дрібних дорожніх негараздів вам точно не завадить. Далі. Outlander XL, по суті, не новий автомобіль. Це «фейсліфт» моделі 2007 року. Інша річ, що й «прототип» сьогодні не втратив актуаль­ ності. XL — зразок втілення принципу «більше автомобіля за ваші гроші», від назви до кінчиків підкермових пелюс­ ток перемикання псевдопере­ дач варіатора. Що нового в моделі 2010 року? Дизайн пе­ редньої частини, більш рес­ пектабельний салон і поява передньоприводної комплек­ тації із дволітровим двигуном. Інше не дуже помітно. Що стосується зовнішнього ви­

*Так називається радіаторна решітка. У Mitsubishi

Сергій ГЕТУН Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

У салоні зміни ґрунтовні­ ші. З’явилися шкіряні встав­ ки на дверях і приладовій па­ нелі, причому на дверях не прос­то якісь клаптики для гляду, то ефектний «лансеркраси, а великі приємні по­ іксівський» Jet Fighter* та верхні. У нас на тесті макси­ його ж насуплена оптика — мальна комплектація, із хро­ це, звісно, чудовий подарунок мованими вставками, люком, майбутньому власникові. Тим сабвуфером у багажнику, цінніший, що він виявився безключовим доступом та ін­ єдиним новим штрихом, який шими атрибутами красивого Примітка для білявки життя. Тож скаржитися особливо нема на що. Акінорі Наканіші — голова дизайнерського бюро Mitsubishi. Пропагує індиЩоправда, навіть у «мак­ відуальний спортивний стиль із неабисималці» електропривод якою часткою агресії. Підхід Наканіші добре характеризує його вислів: є лише у водійського си­ «Ми не дуже велика компанія, тож, діння. Натомість є DVD щоб досягти успіху, маємо створювати для задніх пасажирів з унікальні речі». відкидним екранчиком у стелі. Салон у XL настільки Акінорі Наканіши вважав за великий, що існування DVD потрібне внести в екстер’єр не заважає існуванню люка, автомобіля за три роки. люблять давати гарні назви радіаторним решіткам. У попереднього XL вона називалася Mount Fuji («гора Фудзі») і теж була запозичена в Lancer попереднього покоління.


Матчастина Тактико-технічні характеристики Outlander XL 2010 Об’єм двигуна (бензиновий із багатоточковим упорскуванням та електронною системою фаз газорозподілу MIVEC), куб. см

1998

Електронні системи Коробка передач

2360 ABS, EBD, BAS, MASC, MATC, HSA

ABS, EBD, BAS, MASC, MATC 5-ступенева механічна

NVECS-III CVT (безступеневий варіатор)

Тип привода

5-ступенева механічна

NVECS-III CVT — Sport mode

2WD

4WD

Потужність, к. с. за об./хв

147/6000

170/6000

Максимальний крутильний момент, Н•м за об./хв

199/4200

232/4100

Габарити, довжина х ширина х висота, мм

4665 x 1800 x 1680

4665 x 1800 x 1720

Дорожній просвіт, мм

215

Маса (споряджена/повна), кг Витрата пального (міський/ заміський/комбінований цикли), л/100 км Розгін до 100 км/год, с Максимальна швидкість, км/год

1625/2175

1545/2070

1625/2070

10,5/6,8/8,1 10,3/6,6/8,0 10,6/7,0/8,3 12,3/7,3/9,1

11,7/7,1/8,8

10,8

1670/2625

12,2

184

12,3

9,6

10,8

180

190

Передня підвіска

незалежна, типу Макферсон зі стабілізатором поперечної стійкості

Задня підвіска

незалежна, багатоважільна зі стабілізатором поперечної стійкості

Гальма передні/задні

вентильовані дискові / дискові

Шини Ціна, USD

Гарний спереду. Назвати зовнішність сучасною на всі сто заважає схожість із попереднім поколінням

215/70 R16 28990

30120

225/55 R18 32620

33600

Від 35620

ABS — електронна антиблокувальна гальмова система. EBD — система розподілу гальмових зусиль між колесами. BAS — система, що оцінює швидкість натискання на педаль гальма й в екстрених випадках реалізує весь потенціал гальмової системи в першу ж мить. MASC — активна система стабілізації курсової стійкості. MATC — динамічна система контролю гальмового зусилля. Заміняє протибуксувальну систему й механічне блокування переднього й заднього диференціалів. HSA — система допомоги при зрушенні на підйомі. INVECS-III — електронна система, що адаптує роботу автоматичної коробки передач під індивідуальну манеру водіння. Sport Mode — ручний режим перемикання передач на автоматичній коробці передач.

а коли оглядаєшся з водій­ ського місця, мимоволі почу­ ваєшся в мінівені. До речі, у відділенні для рукавичок знайшлися бездротові на­ вушники для DVD, які пра­ цюють тільки на задньому сидінні. Так, це забавний нюанс. У XL є кілька проду­ маних непомітних дрібниць, із числа тих, про які й гово­ рити серйозно — несерйоз­

но, а пересядеш на машину без них — і не вистачає. На­ приклад, у темний час доби на повороті включається протитуманка з відповідного боку, освітлюючи, як вияви­ лося, зовсім незайву область простору, а ще один мікро­ ліхтарик включається при відкиданні сонцезахисного козирка, щоб краще розди­ витися того, хто дивиться в

розташоване зі зворотного боку дзеркальце. У відділенні для рукавичок є дефлектор від кондиціонера, і цю нішу можна використовувати як холодильник. Це не дуже важливо, якщо возити там пульт дистанційного керу­ вання й навушники від DVD, як це робив я, але ж їм можна знайти й інше місце, благо речових відділень у салоні вистачає. Ну, загалом, і таке інше.Величезна (у букваль­ ному сенсі) перевага — ба­ гажник з відкидним борти­ ком. Бортик у версії 2010 року посилили троси­ ками, і тепер він у відкрито­ му положенні витримує 400 кг навантаження замість трьохсот попередньої версії. Задні сидіння одним дотор­ ком складаються впритул до передніх, звільняючи воіс­ тину вражаючий об’єм із рівною підлогою. Причому, склавшись, надійно фіксу­ ються. Щойно я — одним доторком — це зробив, од­ разу згадав, що три роки тому, склавши сидіння в «того» XL, провозився хви­ лин 20, щоб зрозуміти, як їх

Цей автомобіль не дуже просто вивести з рівноваги. Підвіска залишилася колишньою, але трохи ваги XL скинув

розкласти назад, і зовсім не пам’ятаю, як мені це тоді вдалося. Ну що сказати, за три роки результат покра­ щився хвилин на 10. Хай би вже червоною вони цю пе­ тельку зробили, за яку по­ тягнути потрібно, щоб си­ діння розклалися. Гени підвищеної прохідності Коли Контракти тестували перший Outlander XL, вияви­ лося, що в нього непогані по­ зашляхові задатки. Справа тоді закінчилася святкуван­ ням перемоги над глибоким піском, просторами бруду та зірваним пластиковим захис­ том. Звісно, у роду Mitsubishi є справжні чистокровні поза­ шляховики, поруч із якими згадувати про здатність XL з’їхати з асфальту треба з обережністю. В Outlander XL немає механічних блокувань, роль міжосьового диферен­ ціала виконує електромуфта, а незахищені звиси та пороги можуть зіпсувати насолоду пристойним дорожнім про­ світом. Проте, дотримуючись розумної обережності, авто­ мобіль здатен опинятися там, куди не слід сунутися «бра­ там меншим». У цьому сенсі поява пере­ дньоприводної комплектації Outlander XL виглядає комп­ ромісом. Однак компромісом не таким уже й страшним. Кон­ структивно по­ вний привод в Outlander XL у першу чергу паркетний, орієнтований на кращу керованість на дорозі. На платформі Outlander XL вийшли Citroen C-Crosser та Peugeout 4007, а Subaru, зметикувавши, до чого йде справа, підтягли під форми XL новий Forester на чималий подив фанів марки. XL більший за земляків Nissan X-Trail, Honda CR-V, Suzuki Grand Vitara і після оновлення виглядає більш хижим за них. контракти | № 45 | 08.11.2010

45


автоклуб Задня вісь підключається ав­ томатично, при прослизанні передніх коліс, але може бути примусово заблокова­ на або відключена. За звич­ ками XL більше схожий на передньоприводний автомо­ біль, першу скрипку в орке­ стрі дорожніх реакцій якого грає система курсової стій­ кості — поява заносу при­ пиняється гальмовими зу­ силлями на колесах і закрит­ тям дросельної заслінки. Тож, відмовляючись від по­ вного привода, хай і з мож­ ливістю повного блокування коліс, ви втратите аж ніяк не аналог Audi quattro.

тест-драйв

Люк і «стельовий» DVD в салоні не заважають одне одному

Кому Аутлендери, недорого! XL був і залишається функ­ ціонально різноплановим ав­ томобілем з ефектною зов­ нішністю, а Mitsubishi продо­ вжують робити те, що вихо­ дить у них справді добре: ав­ томобілі, які не так поступа­ ються... ну, скажімо, BMW, як дешевші за них. На здоров’я! В Outlander XL 2010 є й ком­ форт, і задоволення від їзди, і повний привод, і гарний варіа­ тор (та ще й з тіптроником!), і зухвалий ксеноновий погляд

Яскрава новина — допоміжний кольоровий дисплей. Ступінь яскравості регулюється

та уважність до деталей, і не­ погана ціна, і.., і.., і... Його робить жахливо несу­ часним великий розмір — не настільки величезний, щоб говорити про нього, як про пафосного монстра, але на­ стільки, щоб унеможливити думку про нього, як про су­ часний європейський місь­ кий автомобіль. Його водій приречений возити велику порожнечу попереду й позаду себе, страждати від власної неповороткості й відсут­ ності камери заднього виду на паркингах. Це проти су­ часних трендів, і це могло б бути підставою для жалю, якби не одне «але». В Україні поки що немає сучасних європейських міст. Тобто вони начебто є, але більшість машин для сучасних європейських міст до них не підходять. Ну не може автомобіль, що претендує на звання місь­ кого, бути за розміром порівня­н­ним з ямами, які йому в цьому місті нале­ жить долати! Тож нам Outlander XL годиться. Є в цьому «японці» щось своє, рідне, українське. 

Шухлядку для рукавичок можна охолоджувати кондиціонером

В автомобілі встановлено аудіосистему Rockford і вісім динаміків. У багажнику – сабвуфер

У Mitsubishi вміють триматися коріння...

...Подивишся - новий автомобіль!

Під час вилазок контракты | № 42 | 18.10.2010 на природу функціональність багажного відділення складно переоцінити

??

...А придивишся - старий знайомий




Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.