Issuu on Google+


|||||||||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ ТИЖНЯ ||||||||||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ Реєстраційний № КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р. Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi контракти» Президент Віктор ОДИНЕЦЬ Генеральний директор, шефÂредактор Сергій ІВАНОВÂМАЛЯВІН Заступник генерального директора Свiтлана БАНАС Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

США-Нідерланди

США

США-Канада

Capital One Financial Corporation купує американський підрозділ директбанкінгу ING Direct USA у голландської фінансової групи ING. Вартість угоди, яку планують закрити в IV кварталі 2011 року, — $9 млрд.

Американська газотранспортна компанія Energy Transfer Equity купує газопостачальну Southern Union Company. Вартість угоди — $7,9 млрд.

PNC Financial Services Group, шостий за обсягом депозитів банк у США, придбав американську дочку найбільшої фінустанови Канади Royal Bank of Canada (RBC). Вартість угоди — $3,62 млрд.

Подробиці на стор. 2

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО Редакція Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА АртÂдиректор Сергій ГЕТУН Редакційна група Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ Марія БОНДАР Вілен ВЕРЕМКО Надія ГОНЧАРУК Вікторія РУДЕНКО Ганна САЙЧЕНКО Дмитро СІМОНОВ Олена СТРУК Володимир ХОМЯКОВ Адреса редакцiї: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 (44) 391®51®75 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109 (32) 270®27®13 факс: (32) 276Â07Â87 E®mail: gazeta@gc.kiev.ua www.kontrakty.ua www.kontrakty.com.ua Розміщення реклами: (44) 391®51®77 391®51®93 391®51®95 Для регіональних РА: (32) 270®22®62 276®29®05 EÂmail: reklama@gc.kiev.ua

ЕПІЦЕНТР Корупція — мати порядку З 1 липня набуде чинності новий закон про боротьбу із корупцією. Президент, підписуючи цей документ, висловив упевненість, що це допоможе впоратися з одвічним українським злом.

Чому новий закон про корупцію нічого не змінить на стор. 4

Передплатний індекс 21576 Підписано до друку 23.06.2011 р. Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 11Â4857 Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна Матеріал публікується на правах реклами

• Чому Євро-2012 замінює українцям національну ідею

нам нічим не допоможе

тема

Чому підприємці не відчувають спрощення ведення бізнесу на стор. 8

ГРОШІ Нереальні гроші Останнім часом українці почали чимдалі частіше віддавати перевагу безготівковим розрахункам. Та, попри зростання популярності альтернативних грошей, найближчим часом вони не замінять справжніх.

Чи з'явиться з часом альтернатива державним валютам на стор. 12

КОМПАНІЇ & РИНКИ Яблуко у хмарі Голова Apple Стів Джобс, перебуваючи у відпустці за станом здоров'я з початку 2011-го, знайшов сили для невеликого виступу на WWDC, щоб представити найцікавіші розробки компанії.

Чому після презентації iCloud у Стіва Джобса додасться недоброзичливців на стор. 14

ЄВРО-2012

ТЕМА

У

Контракт и вболіваль підрахували, в яку суму никам відві стан з футболу наступно дування чемпіонат е го року у Європи

В уряді вирішили спростити процедуру започаткування бізнесу. Зокрема, було внесено зміни до деяких нормативно-правових актів.

Дамоклів м'яч Україна витратить на підготовку до чемпіонату 109 млрд грн (61 млрд грн — витрати бюджетів усіх рівнів, 48 млрд грн — приватні інвестиції). Таким чином, майбутній чемпіонат поставить ще один рекорд. Спільні витрати Польщі й України на підготовку до європейської першості сягнуть приблизно EUR27 млрд. Така ціна ідеї Мішеля Платіні з просування футболу до Східної Європи.

Куди йдуть кошти на підготовку до Євро-2012, а також про те, хто заробить під час чемпіонату на стор. 16–31

матчі у Варшаві, Донецьку та Києві, а також проживання в найдешевших готелях, пересування автобусом та харчування у фаст-фудах коштуватимуть вболівальнику щонайменше EUR735

МЕДІУМ 5 матчів у Харкові, Львові, Проживання: Гданську, Києві в готелі 3 зірки, Трансфер: залізниця ............ 12 днів ........................ ...........в Квитки другої ........................ ........................ ід EUR600 один чверть- категорії: на два матчі ..від EUR250 і один групового турніру Накладні витрати півфінал, фінал... ........................ , проїзд містом, : харчування, ................EUR7 сувеніри тощо 00 РАЗОМ: ............ ........................ ........................ ........................ ........................ від ....................від EUR500 EUR2050 ЕКОНОМ 3 матчі у Варшав і, Донецьку, Проживання: Києві для вболіва в готелі 2 зірки або наметові містечк льників, 10 днів ............ Трансфер: ........................ а залізниця, автобус ............ .............. від Квитки третьої EUR150 ........................ на один чверть-категорії: .......... від EUR150 Накладні витратиі один півфінал, фінал ........................ проїзд містом, : харчування, ............. EUR135 сувеніри тощо. РАЗОМ: ............ ........................ ........................ ...................... ........................ від EUR300 ......................в ід EUR735

EUR20

Гданськ

5 годин, від EUR

7 матчів у VIP Варшаві, Львові, Проживання: Харкові, Гданськ в готелі 5 зірок, у, Трансфер: 24 дні ............ Києві чотири авіапер ...................... або бізнес-к від EUR500 ласом, два ельоти першим 0 переїзди поїздом Квитки першої ........................ 3 матчі груповокатегорії: на матч-ві .. від EUR160 дкриття, го турніру, 0 1 чверть- і 1 півфіна Накладні витрати л, фінал ........................ ........................ проїзд містом, : харчування, ..... EUR163 сувеніри тощо 0 РАЗОМ: ............ ........................ ........................ ..................... ........................ від EUR200 0 ................ від EUR10 230

*Квитки на три

30

Познань

4 години, від 3 години, від 4 години, від

Відстань між містами: 345 км

EUR30

1 година, EUR

100

Відстань між містами: 320 км

витратить Польщ а За твердженнна підгот ям украї витрати на підготовку нашої к становит

EUR30

1 година, EUR

EUR20

80

10 годин, від

Варшава

Відстань між містами: 820 км

Вроцлав

16,5 години,

EUR30

1 година, EUR

На

500

Відстань між містами: 350 км

1

від EUR66

100

Відстань 480 км

Львів

тис.

1,5 години, від

осіб на рік після чемпі туристів у Польщ онату збільшить ся потік у. Турис в Україну зрост тичний потік е на

EUR220

Київ

12

6,5 годин, від

млн

EUR8

1,25

7 годин, від EUR

48

Відстань між м 700 км

1,25 годин, EUR

ПОЛЬЩА

Варшава-201

1 Варшава-201

2 Гданськ

110

Відстань між містами: 540 км

УКРАЇНА Київ-1980

БУЛО

контракты ти

EUR9,5

40

6

Варшавський діон будуєть національний стася на місці Десятиліття Стадіону — спортивної прийнятої в експлуатацію арени, ня 1955 року. Старий 22 липбуло зведен стадіон о на честь Польщею соціалістично вибору розвитку. го шляху

EUR75

5 годин, від EUR 4 години, від

Варшава-200

30?

Є

Національний ся на березі стадіон будуєтьвул. Зелене Вісли за адресою: цька, 1. У ньому домаш майбутпроводитиме ні матчі на ньому збірна Польщ честь чого і, на фасад арени прапор держав нагадує и, що майори ть.

|| № № 26 8 | |22.02.2 27.06.2010 011

1

БУДЕ

Познань

Місткість нового больної збірної стадіону футПольщі під чемпіонату час Євро-2012 50 тис. уболіва складе льників за місткості 58 тис. Одноча повної зведенням арени поруч сно зі джуються спорупарковки на майже 12 тис. машин сейн і готель. , олімпійський ба-

БУЛО

2 Вроцлав

Спортивна арена ський» будуєть НСК «Олімпійся в Києві ці Респуб на місліканського зведеного стадіону, у 1978–1980 Олімпіади-80. роках до у центрі Києва У той час стадіон більших у СРСРбув одним із наймісткість становита Європі — його ла 100 тис. осіб.

Скільки коштуватиме вболівальникам відвідування чемпіонату Європи з футболу наступного року 1 Муніцип альний

стадіон Гданська

, 40 тис. осіб,

cтор. 30

на стор. 6

Євро 2012 -

КАРТА П РОЇЗД

Будьте простішими

на стор. 3

• Чому товариш Ху Цзіньтао

ПРАВИЛА ГРИ

Збут, т./факс: Київ (44) 391®51®90 391®51®91 Усі права належать редакції Контрактів

КУТ ЗОРУ

2 Муніцип альний

стадіон Познані,

3

40 тис. осіб,

3 Вроцлав ський муніципа

льний стадіон,

Є

Реконструкція ський» включаНСК «Олімпійє розшир прилеглої ення території та оснащення стадіону прозорою покрівлею. Проект реконс но німець трукції розроблеким архітек бюро GMP турним von Gerkan , Marg und Partner.

40 тис. осіб

1 «Донбас

Арена», 50

тис. осіб,

2 Харківсь кий

стадіон «Металіс т», 35 тис.

осіб, 3 «Львів-А рена»,

35 ти


сухий залишок

епіцентр

ЗАВАЛИТИ ЗА БУДЬ-ЯКУ ЦІНУ

Уряд готовий до всього, аби втримати інфляцію в межах 10%

Що за країна

Вартість стабільності

КОНТРАКТИ ТИЖНЯ

Скільки коштуватиме українській економіці безкомпромісна боротьба уряду з інфляцією

2

«Для нас зараз найважливіше завдання — це стабілізація цінової ситуації, важливо не допустити розгону інфляції», — заявив 21 червня прем'єр-міністр Микола Азаров, коментуючи останні переговори членів українського уряду з МВФ у Вашингтоні. Прем'єр не раз стверджував, що у 2011 році уряд має всі шанси стримати інфляцію в межах 10% — своєї думки він не змінив донині. Щоправда, Микола Азаров ризикує залишитися останнім, хто дотримується такої оптимістичної точки зору. Днями прогноз української інфляції переглянули у Світовому

банку: якщо у грудні 2010-го у СБ чекали на зростання споживчих цін за підсумками 2011 року на 10,7%, то тепер прогноз погіршено до рівня 11,4%. Прогноз економістів СБ майже збігся з травневою статистикою Держкомстату, за якою зростання споживчих цін становило 11% в річному вимірі, або 5,5% з початку року. Ще песимістичнішого розвитку подій очікують українські бізнесмени, щокварталу опитувані Нацбанком: їхній консенсус-прогноз за підсумками І кварталу становить 14,7% зростання споживчих цін за підсумками року.

США — Нідерланди

Песимізм експертів поділяють і в уряді. «Якщо нам цього року вдасться зберегти інфляцію нижче 10%, це буде успіхом», — заявив віце-пре��'єр-міністр України Сергій Тігіпко. Та останні події дають уряду надію утримати зростання цін за підсумками року якщо не в межах закладених у бюджеті 8,9%, то хоча б у межах 11–12%, прогнозованих СБ. По-перше, делегації українських чиновників начебто вдалося домовитися з МВФ про продовження співпраці. Причому, якщо вірити офіційним повідомленням уряду, на наших умо-

США

Сервіс на відстані

Піддати газу

ING продала дочку за $9 млрд

Energy Transfer купує Southern Union Company

Capital One Financial Corporation купує американський підрозділ директбанкінгу ING Direct у голландської фінансової групи ING. Вартість операції, яку планують закрити в IV кварталі 2011 року, — $9 млрд. Capital One заплатить голландцям за найбільший у США банк $6,2 млрд готівкою і передасть 55,9 млн своїх акцій, оцінених у $2,8 млрд. ING отримає 9,9% у капіталі американської компанії і право призначати свого представника до ради директорів. Купівля дозволить Capital One стати п'ятою за величиною депозитів американською фінустановою та провідним у США банком, що займається дистанційним обслуговуванням клієнтів через інтернет, — клієнтами Capital One стануть 7,7 млн користувачів ING Direct USA. ING розпродає активи в рамках програми реструктуризації, узгодженої з Єврокомісією в 2009 році, — в 2008му голландська група отримала від уряду фінансову допомогу в розмірі EUR10 млрд ($14,4 млрд). контракти | № 26 | 27.06.2011

вах, тобто без підвищення тарифів на газ ще на 30%. Насправді у МВФ так і не підтвердили готовність йти на поступки українському уряду в питанні підвищення тарифів, але все ж таки червневі переговори не були провальними. «Я думаю, що у вересні місія (МВФ. — Прим. ред.) приїде до України», — заявив після завершення візиту української делегації до Вашингтона Микола Азаров. По-друге, в уряду — принаймні теоретично — залишається можливість домовитися про нову ціну на газ із російським Газпромом. По-третє, сприятливі погодні умови, що склалися в середині червня, дають можливість розраховувати на один із найбільших за всі роки незалежності врожай зернових. Так, за прогнозом першого заступника міністра аграрної політики й продовольства Миколи Безуглого, у 2011 році валовий збір зерна в Україні становитиме не менш ніж 45 млн т проти 39,3 млн т у 2010 році. Якщо очікування Мінагрополітики справдяться, це дозволить значною мірою компенсувати рекордне зростання світових цін на продовольство. Крім того, у боротьбі з інфляцією уряду активно допомагає Нацбанк, продовжуючи вилучати з обігу вільну гривню. Наприклад, постановою від 16 червня 2011 року (№ 195) регулятор змінив правила резервування для банків — з 1 липня фінустановам доведеться відкладати на спеціальному рахунку не 4% від суми короткострокових депозитів в інвалюті, а 6%. Для вкладів до запитання й коштів на поточних рахунках в інвалюті норматив зріс із 7% до 8%. Але й це ще

Американська газотранспортна компанія Energy Transfer Equity купує газову Southern Union Company. Вартість угоди, за якою буде створено одну з найбільших компаній на ринку газової промисловості США, — $7,9 млрд, включно з боргами Southern Union у розмірі близько $3,7 млрд. Купівля дозволить Energy Transfer розширити мережу газопроводів до 70,8 тис. км і присутність на східних ринках, а також збільшити транспортування блакитного палива до 30,7 млрд куб. футів (близько 870 млн куб. м) на день — третину денного обсягу споживання газу в США. Компанії планують закрити угоду в I кварталі 2012 року. Купівля Southern Union — друга велика оборудка для Energy Transfer за останні кілька місяців, у березні компанія погодилися придбати газопровід і виробництво в Техасі у Louis Dreyfus Highbridge Energy LLC за $1,93 млрд. За даними Bloomberg, угода Energy Transfer із Southern Union — найбільша купівля газотранспортних компаній цього року.


не все. При формуванні обов'язкових резервів банки використовують ОВДП, випущені для фінансування Євро-2012. Однак якщо раніше регулятор дозволяв враховувати в резервах держпапери за номінальною вартістю, то з 1 липня — лише на 50%. За оцінками фахівців, нововведення дозволять Нацбанку вилучити з обігу близько 3 млрд грн. Втім, активна монетарна підтримка в боротьбі з інфляцією не завадила голові НБУ Сергію Арбузову виступити у травні з гострою критикою урядового антиінфляційного курсу, що призвів до тимчасового розриву стосунків з МВФ. Дещо пізніше, в перших числах червня, з аналогічною критикою дій

номіки від розриву відносин з Фондом станом на червень 2011-го сягнули щонайменше $7,7 млрд, а повна сума збитку до кінця року може впритул наблизитися до $9 млрд. Марно минають для економіки й інші антиінфляційні заходи. Вилучення гривневих ресурсів опосередковано стримує кредитування — у підсумку, промпідприємства змушені працювати в ситуації жорсткого браку оборотних коштів. Щоб вповні скористатися бонусом у вигляді рекордного врожаю, уряду, швидше за все, доведеться так чи інакше обмежувати експорт. У 2010–2011 роках такі заходи призвели до втрати $1–1,5 млрд аграріями. А до-

Îô³ö³éíà ³íôëÿö³ÿ íå âðàõîâóє â³ä òðåòèíè äî ïîëîâèíè ðåàëüíèõ âèòðàò äîìîãîñïîäàðñòâ уряду виступила перший заступник голови Адміністрації президента Ірина Акімова. На її думку, ризик закриття світових ринків запозичення і припинення співпраці з МВФ можуть спровокувати в Україні розвиток ситуації за сценарієм другої половини 2008 року. Реакцією на лист Ірини Акімової став червневий візит української урядової делегації до Вашингтона й декларація про відновлення співпраці з МВФ. Місія фонду з'явиться в Україні не раніше осені. Тим часом, за підрахунками НБУ, прямі втрати української еко-

мовитися про нову ціну на газ із Росією українському уряду навряд чи вдасться без втрати контролю над газотранспортною системою. І все це заради 3–5 п. п. індексу інфляції. Який, до речі, ніяк не відображає реального стану справ у сфері ціноутворення, оскільки застаріла методика розрахунку індексу, що не змінювалася майже 10 років, сьогодні не враховує від третини до половини реальних споживчих витрат українців.  Ірина ПЕРЕВОЗЧЕНКО, Вікторія РУДЕНКО

США — Канада

Банк уроздріб Royal Bank of Canada продає підрозділ у США PNC Financial Services Group, шостий за обсягом депозитів банк у США, придбав американську дочку найбільшої фінустанови Канади Royal Bank of Canada (RBC). Вартість угоди, яку планують закрити в березні 2012 року, — $3,62 млрд, включно з $165 млн за портфель кредитних карток RBC. Мережа американського роздрібного підрозділу RBC складається з більш ніж 420 відділень, розташованих у Вірджинії, Північній та Південній Кароліні, Джорджії, Флориді, Алабамі. Купівля дозволить PNC розширити свою присутність на південному сході США, збільшити обсяг депозитів на $19 млрд, а розмір виданих позик — на $16 млрд. RBC продає американський підрозділ, щоб зосередитися на вигідніших і більших, ніж надання роздрібних банківських послуг у США, бізнесах — управлінні статками приватних осіб (RBC Wealth Management) та інвестиційному банкингу (RBC Capital Markets). У 2010 році активи PNC становили $264 млрд, тоді як RBC — близько $745 млрд.

ІДЕЯ РОКУ

Æèòòÿ ï³ñëÿ ªâðî

Євро-2012 для українців — не просто футбольний чемпіонат, це букво-цифросполучення вже кілька років — наша національна ідея. І хоча ані Тарас Шевченко, ані Леся Українка не мають до чемпіонату жодного стосунку, Євро-2012 — наше все. Принаймні всі ознаки живої національної ідеї тут наявні. Об’єднує націю? Об’єднує. Почуття національної гордості викликає? Викликає. І багато чого ще: допомагає жити й будувати. На відміну від закостенілих парадигм XVIII–XIX століть така ідеологічна конструкція, як Євро-2012, не потребує ані філософських обґрунтувань, ані поетичної спадщини, ані моральних ідеалів. Ця ідеологія — сама сучасність. Їй байдуже, чи знають її адепти, як правильно розставити наголоси в прізвищі композитора й драматурга Семена Гулака-Артемовського, важливо, щоб вони встигали здавати в експлуатацію стадіони за графіком. Крім того, будь-яка офіційна світоглядна доктрина (зокрема, й цей її різновид) виконує ще одну важливу суспільну функцію. А саме — надає владі легітимності. Говорячи марксистським жаргоном, ця доктрина є опіумом для народу, що дозволяє до часу уникати революції. І слід сказати, нинішня українська влада цієї легітимації дуже потребує. Досить згадати, що, за даними Центру Разумкова, 63,4% громадян вважають, що події у країні розвиваються у неправильному напрямку. Якби вибори президента відбулися сьогодні, невідомо, чи переміг би Віктор Янукович... Словом, влада тримається завдяки так званому мовчазному референдуму, тобто завдяки відсутності масових протестів. І підготовка до Євро-2012 відіграє не останню роль для учасників цього мовчазного референдуму. Хай там що, влада будує стадіони, дороги, аеропорти, й українці це бачать. Понад те, вони мають підстави пишатися. Останнє досягнення — полякам не вдалося відібрати в нас проведення фінального матчу. Але ж іще навесні через проблеми з реконструкцією НСК «Олімпійський» чиновники УЄФА розмірковували, чи не провести фінал у Варшаві. Але віце-прем'єр Борис Колесніков зробив усе можливе... Говорю це без тіні іронії. Так, я, як і більшість наших співгромадян, вважаю, що в усіх цих будівництвах століття є чимала корупційна складова (за даними компанії GfK, 60% українців побоюються, що інвестиції на підготовку до ч��мпіонату розкрадаються). Та у цієї влади будувати виходить набагато краще, ніж у попередньої. Причому я впевнений, що в підготовку до Євро-2012 багато хто з них вкладає душу. Зрештою, більшість представників нинішньої владної команди, як і більшість олігархів, — затяті вболівальники. У цій ситуації — це, можливо, єдине, що зближає їх із народом. До чемпіонату залишився рік. Це буде черговий посткризовий рік, болісний для опозиції, важкий для нас. Але весь цей час ми, затамувавши подих, стежитимемо, Дмитро ФІОНІК як піднімаються над аренами багатотонні вантові дахи, укладаються магістралі, розрізаються червоні стрічечки біля станцій швидкісних електропоїздів... Потім — коротка мить свята й ейфорії. А що ж далі, що чекає нас у 2012 році, після свята? Здається, у календарі Майя є варіант відповіді... контракти | № 26 | 27.06.2011

3


епіцентр

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

*Україна втрачає

від корупції 20 млрд грн на рік

кут зору

Чому новий закон про корупцію нічого не змінить

Корупція — мати порядку З 1 липня набуде чинності новий закон про боротьбу із корупцією. Віктор Янукович, підписуючи документ, висловив упевненість, що це допоможе впоратися з одвічним українським злом. Президент наголосив, що закон підготовлено за допомогою міжнародних організацій, які спеціалізуються на корупції. На його думку, це має додати положенням закону переконливості. Щоправда, самі ці міжнародні організації, а точніше GRECO, вже висловили невдоволення новим антикорупційним документом. Президент підрахував, що Україна втрачає від корупції 20 млрд грн на рік. І він вважає, що це погано. Тож СБУ та прокуратурі дали недвозначні вказівки щодо боротьби із корупцією. Також президент пообіцяв якнайшвидше розробити стратегію боротьби із цим злом. У майбутньому передбачається навіть створити якийсь упов новажений орган. Президент не забув і про громадян, закликавши їх повідомляти про випадки корупції телефонами довіри. Преса вважала основною фішкою нового закону декларування витрат чиновників і членів їхніх сімей. Та нещодавно з'ясувалося, що декларувати слід придбання на суму

понад 150 тис. грн. Тобто нині ця норма особливого сенсу не має.

Що в законі Закон містить чудове визначення корупції, трактуючи її як невиправдане втручання чиновників. Однак таке визначення суперечить самій суті сучасного розуміння діяльності держслужбовця як суворого виконавця різноманітних регламентів. Це розуміння передбачає, що держслужбовець не може втручатися ані виправдано, ані, тим більше, невиправдано, він має лише виконувати те, що написано у нього на папірці. Таким чином, законом цілком легалізуються будь-які вольності чиновників у трактуванні та виконанні різноманітних нормативів, адже ці вольності можуть бути й цілком «виправданим» втручанням. Насправді цей норматив прийнято, щоб впорядкувати корупційну діяльність та керувати нею. Необхідність цього очевидна. Величезна армія опричників потрібна нашому режимові для збереження влади. Опричників неможливо прогодувати з бюджету, адже якщо перевести їх на бюджетний пайок, вони просто роз-

«Ну а якщо писане право суперечить законам, яким підкоряються більшість громадян, можна бути впевненим, що невдоволення, корупція, бідність і насильство збережуться й надалі». • Ернандо де Сото, «Загадка капіталу»

біжаться. Тож від самого початку свого існування українська влада трималася на тому, що чиновник сам себе годує. Та нині ця його діяльність зайшла надто далеко, тож виникла потреба у керуванні нею, для чого й прийнято цей закон. Вважаю, всі знають, яке нелегке й небезпечне чиновницьке життя. Якби чиновники не відбирали у нас гроші, їх можна було б лише пожаліти, адже їхнє життя складається з постійної боротьби, підсиджувань, інтриг, принижень і безглуздої важкої роботи. Нині у цій діяльності з'явилися прямі узаконені орієнтири у вигляді перспектив опинитися біля «ганебного стовпа» і розуміння, що все у твоїй кар'єрі залежить від того, оцінять інші чиновники твоє втручання як виправдане чи як невиправдане. Це — свого роду правила. А керуватиме процесом Міністерство корупції чи як його там назвуть — саме той уповноважений орган, про який ідеться в законі. Можна легко передбачити щонайменше два наслідки роботи такого документа. Поперше, чиновники тепер значно охочіше об'єднуватимуться в явні й таємні синдикати, хоча б тому, що всі розуміють обов'язковість ритуальних жертв «боротьби із корупцією» (необхідність яких прямо передбачено законом) і ніхто не хоче стати такою жертвою. Мінімізація ризиків для чиновників полягає у тому, щоб об'єднатися, мати свою людину в Міністерстві корупції та взагалі перенести внутрішньовидову боротьбу на якомога вищий рівень. Тобто кругова порука, якої так хоче уникнути президент, лише посилиться. По-друге, сама затія управління корупцією від початку приречена. Корупція в нашій версії передбачає вільний пошук чиновником підприємницького прибутку і несумісна з будьяким централізованим управлінням, хай навіть рамкового характеру.

Причина корупції Боротьба з африканською за своїми масштабами корупцією — нездійсненне поки що завдання для української держави

4

контракти | № 26 | 27.06.2011

Залишимо тепер осторонь горезвісний закон і поговоримо про головну причину ко-


ського суспільства, які, переслідуючи особисті інтереси, тим не менш, значною мірою паралізують чужу їм активність держави. Зауважте, що в обох випадках йдеться про захист звичаєвого права, яким користуються люди. Просто в першому разі діяльність чиновника знаходиться в межах цього права, їм породжується і захищає його, а у другому — люди намагаються захистити звичаєве право від зов­ нішніх посягань.

Що з нею робити Вважаю, в Україні останні кількасот років другої моделі не існувало. Не варто пояснювати, що здобуття незалежності цього не змінило, й навіть, очевидно, погіршило ситуацію. Від того, що колишні імперські чиновники стали ніби своїми, нічого не змінилося. Після розпаду СРСР українці швидко відтворили імперію (без Москви) і тепер знаходяться в режимі самоокупації. У нас так і не з'явилося того, що справді змінює ставлення людей до влади — практики самоврядування. Самоврядування відрізняється від його імітацій насамперед тим, що реалізується безпо-

За допомогою корупції наші люди захищають себе від агресії держави права дозволяє суспільству існувати. Взагалі, стосовно начальників можна виділити два ідеальні типи суспільства. Перший — із переважно горизонтальними зв'язками. У суспільстві такого типу формування компетенції начальників (констеблів, шерифів тощо) знаходиться в безпосередній досяжності його членів. Начальники в суспільстві такого типу утримуються його учасниками та слідкують за виконанням норм звичаєвого права, яким керуються люди у своїй повсякденній практиці. Суспільство другого типу відрізняється великою кількістю вертикальних зв'язків. Начальники в такому суспільстві з'явля­ ються згори, формування їхніх обов'язків знаходиться поза досяжністю звичайних людей. Суспільства другого типу зазвичай схильні до зовнішньої окупації або багатовікової самоокупації (Китай). Відомі численні історичні приклади того, як виникають і працюють такі системи. Наприклад, під час окупації Австро-Угорщиною Італії серед австрійських чиновників завелася небачена досі корупція. Щоб зменшити її, австро-угорці навіть встановили для Італії спеціальний (короткий) строк служби чиновників. Начальники в цій системі призначаються та годуються центральною (зов­ нішньою) владою. У цьому разі завдання звичайних людей — захистити себе та свій спосіб життя від виконання чиновниками їхніх обов'язків. Це завдання вирішується систематичним підкупом начальників представниками громадян-

середньо за гроші людей, які його становлять. Такої практики в Україні не було й немає, тож стара імперська модель агресії держави проти суспільства й захисту суспільства від держави через корупцію все ще працює. Всі антикорупційні ідеї, які ми намагаємося бездумно запозичувати, народжені людьми, які живуть у межах першої горизонтальної моделі. І це не дивно, адже корупція в цьому разі становить безпосередню загрозу живій тканині суспільства й тому звичаєвому праву. Проте, як бачимо, ці ідеї малопридатні для нашої ситуації. Звісно, теоретично можна «змусити» чиновників — скоротити їхню кількість, оптимізувати роботу, показово карати, платити високі зарплати, завести електронний уряд, та нічого не зміниться, доки сама діяльність чиновника є руйнівною за своєю суттю, попри те, чи він краде. Доки це не зміниться, корупція буде природним чином породжуватися знизу, як реакція захисту суспільства від агресії держави. Тож якщо говорити про боротьбу із корупцією всерйоз, то вона має вестися у двох напрямках. Перший — згори: це скорочення держави, причому не чисельне, а функціональне. Другий — знизу: це розвиток практики самоврядування за гроші керованих. Як бачимо, самі ці завдання далеко виходять за межі «боротьби із корупцією». Корупція — побічна проблема, яка вирішується в ході реалізації такої політики. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 391���5194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

рупції. Чи можна в наших умовах щось зробити із корупцією взагалі, якщо дотримуватися загальноприйнятої парадигми? Цю парадигму збудовано на тому, що всі вироблені державою нормативи безумовно корисні. Корупція за цією парадигмою шкідлива саме тому, що вона спотворює та перекручує діяльність за нормативами. Саме цими поглядами керуються різноманітні міжнародні організації, політики, експерти та широкий загал. Ця парадигма передбачає, що джерелом корупції є чиновник і що корупція шкідлива, оскільки спотворює за визначенням корисну діяльність держави. Українцеві легко зрозуміти хибність (точніше, частковість) цієї парадигми. Для цього йому достатньо замислитися, що було б, якби всі українські закони й розпорядження виявилися виконаними в буквальному сенсі. Якщо українець буде чесним із собою, він неминуче здригнеться, оскільки услід за точним та бездоганним виконанням усіх правил і законів негайно настануть хаос, розруха, голод, громадянська війна... Справа в тому, що будь-яке суспільство живе за правилами, які можна назвати звичаєвим правом. Дотримання цього


епіцентр

Л

кут зору

айнер голови КНР на льотному полі аеропорту «Бориспіль» кілька днів нагадував киянам про перебування у столиці керівника країЧому товариш Ху Цзіньтао нам нічим не допоможе ни, яку нинішня українська влада часто намагається подати як таку собі важливу економічну альтернативу і Європі, й Росії. Зрозуміло, що Віктору Януковичу та його оточенню — людям глибоко радянським не за вибором, а за народженням і вихованням — приклад економічного розвитку КНР справді симпатичний. Адже є на світі країна, де при владі, як і раніше, та сама Комуністична партія, економіка зростає не по днях, а по годинах, жителі стурбовані не протестами проти влади, а накопиченням юанів. Справжнє комуністичне суспільство споживання — те, про яке мріялося в радянські 80-ті — тільки було геть незрозуміло, як же цього суспільства досягти? А у китайців вийшло! Ентузіазм із приводу китайських економічних успіхів зазвичай не враховує того факту, що країни Південного Сходу чудово розвиваються й без комуністів. Ті самі Сінгапур і Тайвань показали дива економічного розвитку без керівної Ось, прекрасне місце для ваших грошей ролі Комуністичної партії — навпаки, саме ці країни є прикладом того, що китайцям для побудови ефективного суспільства ніякий комунізм і задарма не потрібен. До того ж у континентальному Китаї, на відміну від Тайваню, така кількість невирішених проблем і бідняків, що поки що неясно, чи переварить усе це Піднебесна, чи ж розвалиться на складові, як це вже не раз бувало в її історії. Але думати про майбутнє Китаю — футурологія чистої води. Переконливі звісно ж, по-різному — але все ж інакше й швидше. Росіяни аргументи знайдуться й у тих, хто вважає, що КНР стане справж- точно розуміють правила української гри й не бояться ризикуваньою супердержавою, конкурентом Сполучених Штатів і голов- ти. Європейські інвестиції — показник нормальної температури ним політичним авторитетом ХХI століття, і в тих, хто впевне- економіки. Втім, стверджувати, що китайських проектів на українському ний, що Китай в його нинішньому вигляді доживає останні десяринку немає, теж не можна. Є, зрозуміло. Але це проекти тиліття. Йдеться поки що не про майбутнє Китаю, а про майбутнє політично-презентаційного характеру — і не випадково рішення українсько-китайських зв’язків. Нас постійно пригощають роз- про їх фінансування приймаються на найвищому рівні. Як наомовами про амбітні проекти, мільярдні інвестиції та інші кон- чний приклад наведу історію з будівництвом експреса до кретні результати зустрічей Віктора Януковича з Ху Цзіньтао й Борисполя: мало хто має сумніви у збитковості цього проекту, інших переговорів українських і китайських керівників. Але це який якщо й почне приносити прибуток, то за десятиліття. Але радше очікування, ніж конкретні проекти — ті, хто називає вра- Пекіну могло здатися важливим побудувати поїзд для майбутньожаючі цифри, не можуть сказати про вражаючі факти. Я не го чемпіонату Європи з футболу й продемонструвати, що на стверджую, що з Китаєм не можна домовитися. Просто йдеться Старому континенті можуть бути затребувані не лише китайські не про приватного інвестора, а про державні інвестиції. І люди, товари, що створюються за європейськими лекалами, а й власне які відповідають за виділення ресурсів, найбільше у світі бояться китайські технології. Хоча, звісно ж, для точного розуміння китайпомилитися. Приватний інвестор ризикує грошима, державний ської мотивації слід дочекатися не лише завершення проекту, а й чиновник — посадою, а в китайському випадку часто й головою. зміни влади в Києві — коли ми зможемо без зайвих компліментів, Тож щоб в Україні з’явилися реальні китайські гроші, має стабі- але з документами в руках оцінити діяльність Бориса Колеснікова лізуватися стан самої української економіки. Якщо вона не ляка- й аргументи, якими він користувався на переговорах про майбуттиме наших гостей із Пекіна, вони розпочнуть переговори, які ній швидкісний поїзд.  триватимуть кілька років та можуть мати як позитивні, так і негативні результати. З Росією та Європою переговори ведуться, Віталій ПОРТНИКОВ

УНІАН

Китайська альтернатива

Ùîá â Óêðà¿í³ ç’ÿâèëèñÿ ðåàëüí³ êèòàéñüê³ ãðîø³, ìàє ñòàá³ë³çóâàòèñÿ ñòàí ñàìî¿ óêðà¿íñüêî¿ åêîíîì³êè

6

контракти | № 26 | 27.06.2011


правила гри

дерегуляція Вілен ВЕРЕМКО

*Регуляторна реформа може

дещо підняти позиції України в міжнародних рейтингах. Та суттєвого покращання умов ведення бізнесу навряд чи варто чекати. Для цього потрібні не точкові зміни в законодавстві, а кардинальні заходи.

Після несподіваного прояву ніжних почуттів до бізнесу — реєстрації у ВР законопроекту про спрощену систему оподаткування — влада не зупиняється на досягнутому. Хоча згаданий документ одразу ж зник десь у надрах парламенту (обіцяного розгляду його «вже найближчим часом» поки що не спостерігається), на вищому рівні постало питання про термінову дерегуляцію бізнесу. Власне, кампанія щодо спрощення умов ведення бізнесу стартувала ще рік тому, але потім поступово зійшла нанівець. Та й прийняті в межах програми закони не могли компенсувати посилення фіскального навантаження після набуття чинності Податковим кодексом. Крім того, в самому уряді не раз скаржилися, що виконання законів щодо дерегуляції саботується на місцях. Зокрема, це визнавав урядовий уповноважений з дерегуляції Михайло Бродський. Наприкінці травня президент Віктор Янукович зажадав від прем'єра Миколи Азарова прискорити дерегуляцію бізнесу. «Чому у нас гальмується питання дерегуляції? Чому затримуються різні підзаконні акти уряду і деяких міністерств», — обурився президент. Прем'єр пообіцяв виправити ситуацію. 10 червня на засіданні Комітету з економічних реформ Віктор Янукович доручив Кабміну розробити необхідну нормативну базу для реалізації нових законів з дерегуляції. За словами першого заступника голови АП Ірини Акімової, президент зробив особливий акцент на тому, що за всіма прийнятими законами нормативну базу має бути розроблено й прийнято якнайшвидше, а також доручив продовжити роботу з розширення сфер дерегуляції. Добрий початок Можливо, занепокоївшись невтішною статистикою реєстрації нових підприємств

8

контракти | № 26 | 27.06.2011

Чому підприємці не відчувають спрощення ведення бізнесу

Будьте простішими після того, як запрацював Податковий кодекс, в уряді вирішили спростити процедуру відкриття бізнесу. Так, було внесено зміни до деяких нормативно-правових актів (закон № 3263-VI, набув чинності 07.06.2011 року). За словами старшого партнера LCF Law Group Артема Стоянова, він значно спрощує відкриття бізнесу й мінімізує витрати на цю процедуру. Зокрема, скасовано вимогу щодо мінімального розміру статутного капіталу (СК)

криває можливості для махінацій. «У цілому закон може покращити рейтинги ведення бізнесу в Україні, але фактично процедуру заснування підприємств не надто спрощує та відкриває шляхи для зловживань, особливо при підписанні установчих документів», — констатує він. Також законом № 3262-VI від 21.04.2011 надається можливість створення підприємства на підставі модельного статуту. Він затверджується КМУ. Якщо

Ñпроùеннÿ вèмоã до документів моæе спровокуватè махінації ТОВ. Також вилучається норма про внесення до статутного капіталу (СК) кожним з учасників до моменту держреєстрації товариства не менш ніж 50% свого внеску. Скасовуються норми про обов'язкове нотаріальне засвідчення справжності підписів засновників на статутних документах та нотаріальне завірення установчих договорів. Реєстратору можна подавати не лише оригінали та нотаріально завірені копії, а й звичайні ксерокопії документів тощо. Втім, не все так однозначно. Юрист ЮК «Ващенко, Бугай та Партнери» Микита Нуралін нагадує, що раніше мінімальний СК і без того становив одну мінімальну зарплату. Тож навряд чи ця норма була серйозною перешкодою для відкриття бізнесу. Також слід пам'ятати, що СК визначає розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Тобто ТОВ саме зацікавлене у збільшенні СК. Що стосується скасування нотаріальних гарантій підписів засновників та установчих договорів, то, за словами юриста, це несуттєво знижує витрати на реєстрацію юрособи. Але від-

засновники ТОВ згодні з положеннями такого статуту, вони не зобов'язані розробляти окремий статут і подавати його держреєстратору. Якщо ж вони хочуть якось особливо врегулювати відносини між собою, у них залишається право розробити індивідуальний статут. На жаль, часто статути підприємств не містять обов'язкових положень або цілком суперечать встановленим нормам. Тож можуть бути визнані недійсними в судовому порядку. Модельний статут допоможе запобігти таким наслідкам, а також може бути зразком при підготовці індивідуального статуту, щоб уникнути майбутніх конфліктів і судових суперечок. «Для України з досить забюрократизованою процедурою затвердження установчих документів та реєстрації юросіб пропоновані зміни матимуть позитивний ефект», — вважає асоційований партнер ЮФ ILF Олена Пархоменко. Пригоди Електроніка Крім того, 14 серпня набуде чинності закон про держреєстрацію юросіб і фізосіб-

«Найкращі закони не допоможуть, якщо люди нікуди не годяться». • Вільгельм Швебель

підприємців в електронному режимі (закон № 2609-VI). Він дозволяє подавати держреєстратору документи в електронній формі. У такому разі реєстраційна картка та документи засвідчуються електронним цифровим підписом заявника. Але Артем Стоянов звертає увагу, що подання електронних документів можливе тільки для засвідчення факту створення суб'єкта підприємницької діяльності (СПД). «Подача документів для реєстрації змін до установчих документів здійснюється лише на паперових носіях», — зазначає він. Така процедура має заощадити час і покращити документообіг. Але на практиці ситуація може виглядати дещо інакше. За словами юриста ЮФ ILF Артема Наумова, фізособампідприємцям доведеться перед реєстрацією отримувати електронний цифровий підпис, що навряд чи спростить всю процедуру. А ось із юрособами можуть виникнути складніші проблеми. Виникають запитання: хто має надсилати й завіряти документи, якщо засновників ТОВ кілька? Як реєстратор може перевірити повноваження особи, яка надіслала документи на реєстрацію? Як він зможе перевірити справжність довіреності, якщо вона завіряється лише електронним цифровим підписом заявника? «Враховуючи сучасні комп'ютерні технології, електронній копії довіреності довіряти не слід. Ми в будь-якому разі стикнемося з необхідністю надання реєстратору оригіналу довіреності в паперовому вигляді», — вважає Артем Наумов. Влада пішла й на спрощення процедури закриття бізнесу. Відповідні норми містяться у прийнятому в цілому 18 травня законопроекті № 8295 (зараз на підписі президента). Зокрема, пропонується обмежити терміни подання податковими органами й Пенсійним фондом довідки про відсутність у підприємства заборгованості, передбачено принцип мовчазної


згоди — якщо протягом десяти днів від закінчення встановленого строку така довідка не надається, вважається, що її надано. Раніше ж надання можна було очікувати роками, що не дозволяло ліквідувати підприємство. Скасовується низка платежів, необхідних при ліквідації підприємства тощо. Та принцип мовчазної згоди введено ще наприкінці 2009  року. А на практиці він майже не діє. Не виключено, що після набуття чинності законом ДПАУ та Пенсійний фонд просто ігноруватимуть цю норму. Нам би понеділки взяти й скасувати Спростити життя підприємцям покликане скасування свідоцтва про державну реєстрацію юросіб і фізосіб-підпри­ ємців, впроваджене законом від 7.04.2011 № 3205-VI. Згідно з документом свідоцтво замінюється випискою з єдиного державного реєстру (ЄДР). Партнер АТ «АФ «АКТІО» Ольга Просянюк зазначає, що з набуттям чинності закону спрощується документообіг, а також зменшуються витрати держави на виготовлення бланків свідоцтв про держреєстрацію. Хоча, за її словами, ці нововведення все ж таки більш значущі для держави, оскільки захист бланка свідоцтва завжди був і залишається досить витратним. Та є й зворотний бік медалі. Витяг видається безстроково й не може стовідсотково підтверджувати інформацію про СПД на конкретний момент, його найменування, місцезнаходження тощо.

«Виписка, видана за результатами реєстрації, на відміну від свідоцтва, може й не містити достовірної інформації, оскільки лише показує стан юрособи на певну дату, і, на відміну від свідоцтва, не підлягає заміні у разі зміни відповідної інформації в реєстрі», — пояснює юрист. Втім, за її словами, цей недолік частково компенсується наявністю у СПД довідки статистики, в якій міститься актуальніша й повніша інформація (наприклад, вказується керівник

400  грн, потрібних на отримання печатки. Управляючий партнер ЮК LCF Law Group Ганна Огренчук зазначає, що ця ініціатива загалом відповідає міжнародному досвіду. Але в українських реаліях можуть виникнути труднощі. Адже без печатки підприємець не зможе працювати з банком (або доведеться документи завіряти нотаріально, що призведе до додаткових витрат і втрат часу). У разі відсутності печатки у підприємця податкова вимагатиме від

Проблема бізнесу не в печатках та свідоцтвах, а в податках та корупції юридичної особи). Варто зазначити, що скасування свідоцтва про держреєстрацію потребуватиме змін не лише у законах, а й у багатьох підзаконних актах. Тож найближчим часом із застосуванням виписок з ЄДР можуть виникати проблеми. Але в уряді збираються піти далі та скасувати використання підприємцями печаток. Відповідний законопроект вже розроблено. «Це буде наступним етапом для спрощення ведення бізнесу в Україні, — пояснив мету документа Михайло Бродський. — Він дозволить країні піднятися в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку на декілька пунктів». Передбачається, що законопроект зекономить кожному підприємцю п’ять-сім днів і близько

нього подання звітності в електронному вигляді з використанням електронного ключа, вартість якого становить понад 100  грн на рік. Печатками в обов'язковому порядку мають скріплюватися певні договори. Юрист ЮФ «Місечко та Партнери» Антон Марченко зауважує, що шахрайство в договірній системі присутнє й за наявності печаток, а у разі їх скасування може ще й зрости. «Не викликає сумнівів, що суди будуть завалені зверненнями щодо визнання договорів недійсними», — зазначає він. Від PR — до реальних дій Олена Пархоменко зазначає, що всі ці зміни спрямовано на оптимізацію витрат інвесторів,

спрощення ведення бізнесу й навіть гармонізацію національного законодавства з європейським. Але це — точкове вирішення проблем. На її думку, це тактичний підхід, а не стратегічний. «Причини інвестиційної непривабливості та складності відкриття та ведення бізнесу в Україні аж ніяк не в нотаріальному засвідченні або печатках, — запевняє юрист. — Вони набагато глибші: незліченні обмеження у сфері валютного законодавства, тотальна корупція, жорстка фіскальна політика, відсутність безпечного механізму використання електронного цифрового підпису, свавілля в оформленні землі тощо. Тож сьогодні говорити, що в Україні вести бізнес стало легше, передчасно». Звісно ж, ці реформи вирішують деякі проблеми. Водночас вони можуть створити й чимало нових, зокрема збільшення кількості рейдерських захоплень. «Тепер змінити директора на цікавому об'єкті і вивести його активи стало ще простіше!» — зазначає Олена Пархоменко. Голова Комітету ВР з промислової та регуляторної політики й підприємництва Наталя Королевська оцінює ситуацію вкрай скептично. «Попри прийняті закони, система залишилася та сама. Дозвільна система як була доїльним апаратом, так і залишається, про що свідчать усі міжнародні рейтинги», — зазначає депутат. На її думку, для реформування сформованої системи недостатньо точкових законодавчих змін. Необхідно переходити до радикальних заходів. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 26 | 27.06.2011

9


правила гри

митниця Ірина ПЕРЕВОЗЧЕНКО

Голова Державної митної служби України Ігор Калетник готовий максимально полегшити життя бізнесу

10 СЕКУНД НА ЧИТАННЯ

Простіше за неможливе

? За п'ять місяців 2011 року органи митної служби перевиконали план надходжень до держбюджету на 5% — митники перерахували до скарбниці 39,7 млрд грн. Що дозволило вашій службі досягти таких результатів? — Справді, за п'ять місяців цього року органи митної служби перерахували до бюджету майже 40 млрд грн, що на 7,7 млрд грн більше порівняно з аналогічним періодом 2010 року. Понад те, зараз митниця щодня збагачує скарбницю майже на півмільярда гривень. Наприклад, у травні — вперше за останні три роки — надходження митних платежів у середньому становили 0,48 млрд грн на день. Такі результати стали можливими насамперед через удосконалення роботи митниці та зміну філософії відносин служби з бізнесом — підприємці почули від нас позитивні сигнали. Тільки за останні півтора року ми вжили цілу низку заходів, спрямованих на спрощення умов ведення бізнесу. ? Про що конкретно йдеться? — Ми значно прискорили процедуру митного оформлення — з кінця 2010 року вона займає не більш ніж дві години. Наприклад, зараз час проходження цієї процедури для імпорту становить 1 год 46 хвилин, а для експорту — лише 58 хвилин. Крім того, істотно зменшилася кількість митних оглядів.

10

контракти | № 26 | 27.06.2011

В інтерв'ю Контрактам Ігор Калетник розповів, що: 1) за день митниця перераховує до держбюджету майже 0,5 млрд грн 2) зараз процедура митного оформлення займає не більш ніж дві години 3) черг на кордоні під час Євро-2012 не буде Якщо 2009 року огляду підлягало 80% імпортних вантажів, то цього року — лише 31%. За експортом ця цифра сягала 64%, зараз вона становить всього 16%, а за транзитом — скоротилася з 14% до 7%. Найближчим часом ми маємо намір знизити кількість митних оглядів з імпорту до 10% вантажів, що цілком відповідає європейським стандартам. У квітні ми започаткували пілотні проекти електронної митниці — зараз уже 22 митниці працюють із електронними деклараціями. Це дозволяє значно прискорити проведення митних процедур, а також унеможливлює викручування рук бізнесу, адже безпосереднього контакту між митником та підприємцем немає. Також найближчим часом буде значно спрощено процедуру перетину державного кордону. Митники візьмуть на себе функції ветеринарного, екологічного, санітарного контролю тощо, які в пунктах пропуску раніше виконували інші держоргани. При цьому наявність в пунктах пропуску лише двох контролюючих служб — митників і прикордонників — дозволить уникнути черг. За останній рік значно скоротилася кількість документів, необхідних для проходження процедури митного оформлення вантажів, — з 87 до 65. Але ми розуміємо, що цього недостатньо — бізнес не відчує змін, допоки перелік

таких документів не буде зменшено кардинально. Тож ми, взявши участь в розробці Митного кодексу, внесли окремі пропозиції, які дозволять скоротити перелік дозвільних документів на 70% — до 20. ? А які основні зміни внесе до роботи митниці та бізнесу новий Митний кодекс? — Прийняття нової редакції Митного кодексу — важлива складова оновлення митної системи загалом та побудови конструктивного діалогу з бізнесом зокрема. Цей документ фактично об'єднає інтереси бізнесу й держави. Кодекс матиме норми прямої дії, які дадуть можливість підприємцям працювати відкрито й прозоро за зрозумілими правилами й у стабільних умовах. Разом із тим документ дозволить митній службі якісно виконувати свої функції, нівелює суб'єктивні моменти в роботі митників, дозволить жорстко протидіяти контрабанді. Це все приведе до збільшення надходжень до держбюджету. Документ дозволить врегулювати питання митної вартості, на законодавчому рівні забезпечить використання системи аналізу ризиків та пост-аудит контролю, закріпить електронне декларування вантажів та декриміналізацію товарної контрабанди. ? До Євро-2012 залишилося менше року. Як митники готуються до проведення турніру в Україні?

— Наше основне завдання — спростити й прискорити проведення митних процедур, забезпечити безперешкодне ввезення товарів учасниками та організаторами чемпіонату й уникнути черг на кордоні. Для цього ми вживаємо всіх необхідних заходів. Зокрема, ініціювали розробку Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з організацією та проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» (набув чинності в липні 2010-го), яким встановлено спрощені правила ввезення до України товарів для чемпіонату та зменшено кількість документів, необхідних для їхнього митного оформлення. Зараз ми плідно співпрацюємо в питанні підготовки до Євро-2012 із польськими колегами. Йдеться і про проведення спільного прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску на українськопольському кордоні, та про визначення окремих смуг руху — коридорів для команд, представників УЄФА, вболівальників, про застосування реверсного руху. ? Зараз у владних колах активно обговорюють можливість створення на базі митниці та податкової єдиного фіскального органу. Наскільки доцільно об'єднувати служби? — Вважаю, що питання об'єднання не на часі. Зараз перед Україною стоять набагато важливіші завдання — це й пенсійна, й адміністративна реформи. Крім того, проводити об'єднання заради об'єднання, на мою думку, недоцільно. Наприклад, Грузія та Вірменія пішли на створення єдиного фіскального органу, а ось Росія не лише зберегла митниці окремий статус, а й наділила її додатковими повноваженнями. Понад те, багато викликів, які стояли перед нашою службою, ми вирішили самостійно. 


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 26 | 27.06.2011

11


гроші *

Електронні гроші — це фінансові зобов'язання емітента, які знаходяться у розпорядженні користувача та відповідають трьом критеріям: фіксуються та зберігаються на електронному носії, випускаються емітентом при отриманні коштів в обсязі не меншому, ніж емітована грошова вартість, приймаються іншими (крім емітента) організаціями.

Останнім часом українці почали чимдалі частіше віддавати перевагу безготівковим розрахункам. За допомогою карток розплачуються у торговельних мережах, купують товари й послуги в інтернет-магазинах тощо. «Поки що банкомати залишаються найпопулярнішим засобом доступу до свого рахунка для власників карток, проте клієнти фінустанов стали частіше розплачуватися платіжними картками в терміналах самообслуговування та використовувати їх для розрахунків в інтернеті», — розповідає директор із питань розвитку бізнесу UPC Андрій Березюк. Якщо ще рік тому за допомогою банкоматів здійснювалося понад 90% всіх транзакцій із картками, то тепер — уже менш ніж 80%. Частка операцій в ПОСтерміналах збільшилася до 17%, в інтернеті — до 3%. Онлайн українці воліють розраховуватися в супермаркетах, магазинах одягу, торгово-розважальних центрах, готелях і на заправках, оплачують компослуги та поповнюють рахунки мобільних телефонів. За даними Нацбанку, в І кварталі 2011-го частка безготівкових розрахунків становила 22,5%, в той час як за підсумками 2010 року цей показник був на рівні 17,5%. Бездротова проводка Причин, через які українці віддають перевагу безготівковим платежам (зокрема в ін-

Вікторія РУДЕНКО

Попри зростаючу популярність альтернативних грошей, найближчим часом вони не замінять справжніх

Нереальні гроші тернеті), кілька. По-перше, якщо раніше, щоб здійснити платіж, був потрібен комп'ютер, то тепер можна використовувати будь-який мобільний телефон із виходом до інтернету. Зазвичай телефон завжди під рукою, чого не скажеш про стаціонарний ПК. Навесні цього року ПУМБ, наприклад, запустив нову послугу onlineбанкингу спеціально для користувачів iPhone та iPad. Подруге, постійно зростає список товарів та послуг, за які можна сплатити, не виходячи з дому. Українці вже оцінили переваги купівлі онлайн: в інтернеті товар часто в рази дешевший,

тощо) фінустанова надсилає користувачеві текстове повідомлення на мобільний телефон із інформацією, коли та на яку суму було здійснено розрахунок. Тепер же клієнти більшості банків можуть здійснювати так звані платежі на користь третіх осіб, тобто самостійно оплачувати товари та послуги. Крім того, вітчизняний онлайнбанкинг стає безпечнішим: у зв'язку зі стрімким зростанням популярності онлайн-придбань банки посилили контроль за розрахунками в інтернеті. Один із винаходів банкірів, покликаний зменшити всілякі ризики при купівлі в мережі, —

Îòðèìàòè á³òêîéíè ìîæíà áåçêîøòîâíî, âñòàíîâèâøè íà ÏÊ ñïåö³àëüíó ïðîãðàìó ніж у магазинах. По-третє, за останній рік-півтора вітчизняні банки зробили величезний крок вперед у розвитку інтернет- та мобільного банкингу. Ще недавно вітчизняний онлайн-банкинг зводився лише до інформаційних послуг: після кожної проведеної операції (зарахування платежів, переказ грошей з картки на депозитний або кредитний рахунок, списання коштів з рахунка або пластикової картки

ГУЛЯЙ НА ВСІ! Де українці розплачуються картками, частка в загальному В Україні обсязі транзакцій, % Оплата рахунків 23 Магазини одягу 7 Супермаркети Інші послуги 6 51 Заправки 6

власні фінанси

За кордоном

Розваги (кіно, концерти, атракціони тощо) 23 Магазини для дому Супермаркети 3 Турагенції 21 5 Заправки 6

віртуальна картка, яка використовується лише для розрахунків в інтернеті (у такої картки з реквізитів є лише номер, термін дії та CVV2-код). Зазвичай банкіри рекомендують не зберігати на ній гроші та перераховувати стільки, скільки потрібно для оплати: знімати кошти в банкоматах з такої картки не можна. Втім, і самі банкіри переглянули своє ставлення до онлайнбанкингу: тепер вони сприймають його не просто як послугу для клієнта, а як канал продажу й альтернативу класичним відділенням. Тільки з початку 2011 року низка фінустанов знизила вартість послуги, а деякі (наприклад, Банк Форум) взагалі зробили доступ до рахунків безкоштовним. Банкіри сподіваються, що до кінця року інтернет-банкингом користуватимуться близько 1 млн клієнтів. Паралельний світ

Готелі 1

12

Магазини для дому 3 Розваги (кіно, концерти, атракціони тощо) 3

контракти | № 26 | 27.06.2011

Готелі 14 Магазини одягу 13

Інші послуги 15

За даними Українського процесингового центру

Втім, класичного онлайнбанкингу деяким українцям вже недостатньо. При купівлі товарів у зарубіжних інтернет-

«Людство любить гроші, хоч би з чого ті були зроблені, чи то зі шкіри, з паперу, з бронзи або золота». • Михайло Булгаков, «Майстер і Маргарита»

ОНЛАЙН-ШОПІНГ В інтернеті українці найчастіше купують косметику, частка в загальному обсязі продажу, % Процент опитаних Комунальні послуги 9

Інше 10

Оплата рахунків мобільних телефонів 11 Косметика 41

Оплата інтернету та інших комунікаційних послуг 29 За даними Українського процесингового центру

магазинах вітчизняною карткою розрахуватися не можна. Тут на допомогу приходять електронні гроші — аналог готівки, який існує у вигляді електронних записів на віртуальних гаманцях в інтернеті. Найпопулярніші в Україні електронні платіжні системи, які мають свої власні гроші, — російська Яндекс.Деньги, міжнародні WebMoney та PayPal, вітчизняні Інтернет.Гроші та LiqPay. Із травня свій власний віртуальний гаманець можуть створити й власники карток Visa (підключити до нього можна буде будь-яку кількість пластикових карток), а в червні на український ринок вийшов ще один російський гравець — холдинг Qiwi. Зазвичай у кожної платіжної системи є власна валюта, яка обмінюється за певним курсом. Кошти із віртуального гаманця можна перераховувати на інші гаманці, на банківські картки або використовувати для оплати інтернету, телефону, ТБ, послуг ЖКГ, придбань в інтернетмагазинах. За кожен платіж в мережі стягується комісія — 0,5–2% суми платежу залежно від системи та напрямку переведення. Гроші, що залишилися після здійснення операцій, можна перевести в готівку. В системі WebMoney, наприклад, виведення грошей через банк коштуватиме 1,5–5% від суми,


РЕГІОНИ НАСТУПАЮТЬ Поки що найбільш просунутими користувачами пластикових карток залишаються мешканці столиці Місто

У 2010 році, %

У І кварталі 2011 року, %

Київ

59

55

Інші міста

33

37

Одеса

4

4

Дніпропетровськ

3

3

Донецьк

1

1

За даними Українського процесингового центру

а через спеціальні термінали самообслуговування — 5–7%. У системі LiqPay комісія при переведенні в готівку — не більш ніж 1,5%. Серед плюсів використання електронних грошей — анонімність. Для відкриття електронних гаманців, на відміну від банківського рахунка, не потрібні ані паспортні дані, ані ідентифікаційний код. Віртуальний гаманець не прив'язаний до жодного банку. Поповнювати його можна будьякою банківською карткою, з рахунку мобільних операторів, електронними ваучерами або готівкою в терміналах. Однак з кожним роком центробанки різних країн намагаються посилити контроль над електронними платежами. Основних причин дві: нелегальна торгівля (наприклад, продаж наркотиків) і відмивання грошей (зокрема, уникнення оподатку-

вання). З 1996 року Банк міжнародних розрахунків за підтримки світових центробанків тримає під контролем ситуацію в мережі та регулярно аналізує розвиток електронних грошей. Спроби контролювати ринок електронних переказів робилися й в Україні. Наприкінці 2010 року Нацбанк зобов'язав усі системи, що працюють з електронними гаманцями, розробити, подати до Нацбанку й зареєструвати правила роботи. Втім, на початку 2011-го дію постанови було призупинено: щоб регулятор міг контролювати електронні платежі, для початку слід внести зміни до закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». Поки що у світі існує лише одна електронна валюта, яку неможливо взяти під контроль, — біткойн. Систему створено 2009 року працівником Університету Кобе, японцем Сатоcі Накамото. На відміну від інших валют, біткойн не залежить від будь-якого центру, що займається випуском валюти, в системі немає контролюючих органів. Отримати віртуальні монети може кожен, хто встановив на своєму комп'ютері спеціальне програмне забезпечення, яке генерує валюту. Причому систему влаштовано так, що неможливо вирахувати навіть кількість власників віртуальних монет. З 2009 року випущено

понад 6 500 000 біткойнів, причому випуск із часом уповільнюється й запрограмовано його таким чином, що загальна кількість монет не перевищить 21 млн. Отримані гроші зберігаються на жорсткому диску власника. Прихильники біткойнів упевнені: їхня система — альтернатива будь-яким державним валютам. І вже в найближчому майбутньому біткойни цілком замінять паперові гроші. Зараз головне завдання прихильників системи — максимально розширити сферу застосування нової валюти в реальному світі. Сьогодні біткойни приймаються в обмін на мережеві послуги та реальні товари у 300 точках по всьому світу. Платежі здійснюються без посередництва будь-яких фінансових організацій. З них не стягують комісію (при цьому, якщо клієнт добровільно сплатить комісію, його платіж матиме перевагу перед іншими платежами в системі). Простежити, хто є відправником або одержувачем переказу, теж не можна. Втім, попри повну незалежність нової валюти, її майбутнє не таке вже безхмарне. Сенатори США вже не раз пропонували закрити всі сайти, які при розрахунках дозволяють використовувати біткойни. Противники системи впевнені, що це не що інше, як чергова

УСЕ ПАРАЛЕЛЬНО

Спроба піти від контролю національних регуляторів — ідея не лише творців системи Вitcoin. Випуск власних грошей — доволі популярний бізнес. На Заході корпоративні валюти випускають часто, особливо великі корпорації. Власні грошові знаки — своєрідний спосіб мотивувати працівників. Заробити їх можна, наприклад, запропонувавши керівництву перспективну ідею для подальшого розвитку компанії, взявши участь у підготовці корпоративних заходів або у проведенні тренінгів і семінарів. Тут же, у компанії, можна й витратити зароблене: у корпоративних магазинах продаються, наприклад, різні товари й сувеніри з фірмовою символікою або сертифікати на придбання товарів у магазинах (зі знижкою від компанії),

відвідування салонів краси, клубів і кінотеатрів. Втім, власна валюта — прерогатива не лише компаній. За даними Колумбійського університету, сьогодні у світі використовуються понад чотири тисячі систем паралельних грошей. У 1991 році у США ввели в обіг ітакогодини, свої екогроші у 1995 році з'явилися в Японії. Зараз у Франції є понад 300 місцевих валют, у Німеччині їх до 15-ти. Валютний бум у цих країнах почався з уведенням євро: від самого початку французи й, особливо, німці дуже скептично поставилися до введення єдиної європейської валюти, тож у деяких містах ввели в обіг власні грошові знаки. Вчитель Крістіан Геллері у 2003 році запропонував використати в місті Розенхайм (Баварія) валюту під назвою хімгауер. Зараз в обігу є 70 тис. хімгауерів, їхній курс до євро становить один до одного. Причому приблизно за рік після появи хімгауерів їх використання вийшло за межі Розенхайма й поширилося всією Баварією. До речі, є й ще одна категорія емітентів власних грошей — це люди

мистецтва. Наприклад, андеграундний художник із Копенгагена Ларс Креммер вигадав альтернативну валюту — арт-мані: його картини коштували доволі дорого й особливим попитом не користувалися, а ось маленькі репродукції (розміром до 20 см) своїх шанувальників знайшли. Креммер сам встановив курс артмані — 100 данських крон. Згодом художник навіть організував артбанк BIAM (Bank of International Art Money), у штаті якого зараз близько

мильна бульбашка, яка рано чи пізно лусне. Хоча обмінного курсу як такого у біткойнів немає, нову валюту без проблем можна купити й продати в інтернеті. І оскільки кількість віртуальних монет обмежено, попит тут справді народжує пропозицію. За два роки існування біткойнів їхня вартість зросла з $0,005 до майже $20. А щоденні коливання курсу сягають іноді 50% вартості. Наприклад, ще 15 червня за один біткойн покупці готові були викласти майже $20, а за два дні, 17 червня — вже $17. Втім, українці поки що дуже скептично ставляться до ноухау. Вже зараз трейдери пропонують купити біткойни на онлайн-біржах за долари США, євро, російські рублі, англійські фунти стерлінгів, чилійські песо й навіть за польські злоті. А ось гривні у списку немає. Українці досить консервативні, й популяризувати серед них навіть послуги традиційного онлайн-банкингу доведеться ще дуже довго. Учасники ринку сподіваються, що до кінця року частка безготівкових розрахунків сягне щонайменше 25% загальної кількості операцій за платіжними картками. Але навіть 25% — це досить низький показник, в Європі частка безготівкових платежів становить у середньому 40–50%.  500 творців, які беруть участь у створенні грошей. Всі намальовані купюри проходять легальну емісію в офісі BIAM, де їм присвоюють серійний номер. Сьогодні арт-мані приймають у сотнях міських магазинчиків, перукарень, кав’ярень, соляріях тощо не лише в Данії, а й по всій Європі (курс арт-мані зараз, за даними Bank of International Art Money, становить 200 данських крон, тобто $34 або EUR27). Хоча заплатити всю суму художніми грошима не можна: у середньому від 10% до 50% суми за чеком.

BITCOIN В ДІЇ Курс біткойну до світових валют Валюта

Тикер

За день*

За останній місяць**

Американський долар

USD

17,6198

16,1257

Російський рубль

RUB

155,0000

Болгарський лев

BGN

23,5818

Сьєрра-леонський леоне

SLL

4672,5252

4157,4864

Англійський фунт стерлінгів

GBP

11,6107

10,8549

Польський злотий

PLN

51,8981

55,3518

Чилійський песо

CLP

8483,1461

11705,0927

Євро

EUR

14,1303

12,4326

* 17 червня 2011 року; ** з 17 травня по 17 червня 2011 року.

За даними bitcoinwatch.com контракти | № 26 | 27.06.2011

13


компанії & ринки *Американська компанія iCloud подала позов проти Apple, звинувативши її у порушенні права на використання торгового знаку iCloud.

технології Надія ГОНЧАРУК

Чому Apple, просуваючи хмарний сервіс iCloud, руйнує інші бізнеси

Яблуко у хмарі На червневій Worldwide Developer Conference (WWDC), щорічній конференції для розробників у Сан-Франциско, Apple вкотре здивувала. Поперше, компанія презентувала чергове ноу-хау. Але цього разу не пристрій із приставкою «i» для користувачів, а програмне забезпечення. По-друге, на сцені ненадовго з'явився Стів Джобс, який анонсував найцікавіші розробки компанії. Голова Apple, перебуваючи у відпустці за станом здоров'я із початку 2011-го, знайшов сили для невеликого виступу на WWDC. І публіка радісно зустріла його оплесками. Найцікавішою виявилася презентація інтернет-сервісу iCloud. Apple, як завжди, не винайшла нічого нового, але змогла донести до мас, що таке хмарні технології. Раніше термін переважно зустрічався в лексиконі ІТпрофесіоналів. Хоча, нема чого лукавити, користувачі Androidпристроїв від Google вже користуються синхронізацією даних за допомогою хмарних технологій. Та Стів Джобс спростив та одночасно замкнув цей процес на своїх пристроях. Суть iCloud гранично проста: файли, завантажувані на один пристрій Apple (мобільний чи стаціонарний), чи то малюнок, чи то музичний трек, список контактів, календар або ж електронний лист, через інтернетз'єднання автоматично копіюються на всі гаджети користувача, підписані на сервіс. Грубо кажучи, ви скинули на iPhone картинку, яка за допомогою iCloud та мережі вже доступна на iPad, на iMac без повторного завантаження. Всю інформацію Apple зберігає на своїх серверах у трьох дата-центрах у США і розподіляє на пристрої для користувачів через інтернет. Сервіс буде доступний широким масам вже восени цього року, а поки що, влітку, бета-версію iCloud випробовують розробники. Для зберігання електронної пошти, документів і контактів Apple надає користувачеві 5Гб дискового простору у хмарі. На книжки, музику та програми обмежень за обсягом немає. Понад

14

контракти | № 26 | 27.06.2011

ϳñëÿ ïðåçåíòàö³¿ iCloud ó Ñò³âà Äæîáñà ïîá³ëüøàє íåäîáðîçè÷ëèâö³â те, куплені одного разу в інтернет-магазині Apple трек або літературний твір автоматично стають доступними на всіх пристроях із підтримкою iCloud, а не лише на тому, з якого ведеться завантаження файлу. На презентації сервісу в СанФранциско Стів Джобс не оминув нагоди трохи над собою поіронізувати. Він нагадав про існування сервісу MobileMe від Apple, прототипу iCloud, незручного, громіздкого, гальмівного й до того ж платного — за $99 на рік, тож невдалого й не надто популярного серед користувачів. iCloud, на відміну від свого попередника, простий та безплатний. Звісно, не цілком безплатний. Стів Джобс запропонував до нього платне доповнення iMatch. Ця програма просканує на комп'ютері користувача всю на-

явну музику на жорстких дисках, не лише куплену в iTunes, а й безкоштовно завантажену з інтернету або скопійовану з диска або флешки. Масив музичних файлів сервіс ототожнить зі своєю базою даних інтернет-магазину iTunes, що містить 18 млн музичних композицій. Тобто Apple фактично легалізує піратський контент, але за гроші — $24,99 на рік. А далі — всю музику буде синхронізовано з усіма пристроями користувача. Слід сказати, що Стів Джобс не вперше вміло балансує між інтелектуальними піратами та грізними власниками прав. Кілька років тому він вже знайшов вдалий компроміс між двома протиборчими таборами, створивши iTunes із продажу музичних файлів, ціна на які не перевищує $0,99 за трек. Тобто ко-

т

«Я достаю из широких штанин дубликатом бесценного груза...» • Володимир Маяковський, «Стихи о советском паспорте»

ристувачі цілком законно й недорого купують музику в магазині Стіва Джобса, яку можна програвати лише на пристроях Apple та обмеженій кількості ПК, а лейбли отримують прибуток. Кількість завантажень через iTunes зараз сягнула 2,5 млрд треків. Після презенатціі iCloud у Стіва Джобса додасться недоброзичливців. По-перше, він фактично зруйнував цілу низку перспективних стартапів, які розробляють хмарні сервіси для користувачів не один рік. По-друге, разом зі зручністю iCloud додасть власникам гаджетів головного болю. Наприклад, наскільки надійним є захист особистої інформації, що зберігається в дата-центрах Apple у США? Що буде, якщо до важливих документів отримає доступ хтось іще? Незрозуміло також, як буде здійснюватися передача даних — якщо мобільним інтернетом, то рахунки за інтернет-трафік будуть непідйомними, якщо за допомогою Wi-Fi, то синхронізація пристроїв може відбуватися лише в зоні дії Wi-Fi. По-третє, Джобс зазіхає на низку суміжних бізнесів. Створюючи один віртуальний хмарний диск, він фактично знищує реальні фізичні зберігачі інформації. Виробники флешок та жорстких дисків (річний оборот цієї індустрії становить $33 млрд на рік) явно не в захваті. Не дуже раді, швидше за все, й власники прав: користувач за допомогою iMatch легалізує піратський контент, Apple отримує дохід, а музичні лейбли залишаються ні з чим. Виручка музичної індустрії США й так із 1999-го знижується на $1-2 млрд на рік. Крім того, Apple може створити у хмарі єдиний віртуальний магазин для продажу електронних книжок, журналів, газет тощо. І тоді поштові служби залишаться не при справах. Але публіка Стіва Джобса давно пробачила: геній, хворий на рак підшлункової залози, продовжує творити. 


тема

Євро-2012 Олена СТРУК

*Майже всі українські міста, які приймають Євро-

2012, відчують дефіцит місць для проживання футбольних фанатів. Нові готелі з’являться, але не так швидко. «Інвестування в готельний бізнес — більш ємне за часом і витратами. Тож з урахуванням вартості позикових коштів за інших рівних умов девелопери воліли розвивати проекти в інших сегментах», — пояснює невисокий інтерес інвесторів до готельного сектора старший консультант департаменту оцінки і консалтингу компанії Colliers International в Україні Катерина Березинець.

«Років двадцять тому вважалося, що спортивні змагання потрібні для підтримки здоров'я. Сьогодні вони існують, щоб приносити гроші», — констатував колишня зірка французького футболу та президент УЄФА Мішель Платіні. За загальним визнанням, організація, якою він керує, краще за будь-яку іншу вміє заробляти на футболі. Наприклад, дохід чемпіонату Європи за останні двадцять років збільшився більш ніж у 30 разів. «Все завдяки популярності футболу як виду спорту й тому факту, що Євро надає сцену найкращим національним командам Європи. Звідси зростання інтересу до події спонсорів і мовників, які прагнуть бути його частиною», — пояснює медіацентр УЄФА. Футбол залучає та поглинає чимдалі більше коштів. Стосовно Євро-2012 УЄФА має вельми райдужні прогнози. Чемпіонат принесе рекордні EUR1,3 млрд прибутку, які буде здебільшого реінвестовано в розвиток футболу в Європі. Доки у Швейцарії підраховують

Вибране

Справа про підкуп

Колишній скарбник Кіпрської Асоціації футболу Спірос Марангос звинуватив Україну й Польщу в підкупі членів УЄФА у 2007 році на відборі країни-господарки Євро-2012. Спочатку Марангос стверджував, що до корупційної угоди на суму EUR11 млн причетні п'ять осіб з Європейської федерації футболу. Потім говорив уже про чотирьох хабарників і суму в EUR9,15 млн. Він три роки засипав керівників УЄФА листами, у яких натякав на наявність у нього сенсаційних фактів, але так і не надав жодних доказів.

Справа про лави

Наприкінці грудня 2010 року в Харківському метрополітені було відкрито 29-ту станцію, профінансовану бюджетом на честь майбутнього чемпіонату. Вартість її будівництва становила 384,6 млн грн. Скандал вибухнув після того, як стала відома вартість десяти лав на станції — 630 тис. грн. Договір на закупівлю було укладено із приватною фірмою «Р-1». Після ажіотажу у пресі офіційна ціна золотих лав знизилася до 288 тис.

16

контракти | № 26 | 27.06.2011

Скільки коштуватиме Польщі й Україні експеримент Мішеля Платіні

Дамоклів м'яч доходи, в Україні й Польщі губляться в підрахунках витрат. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у червні 2011-го озвучив нову цифру витрат своєї країни на підготовку до першості — EUR20 млрд, про всяк випадок попередивши всіх недбайливих підрядників, які постійно збільшують кошториси, що виходити за межі цієї суми уряд наміру не має. Україна, яка спочатку декларувала намір витратити 148 млрд грн, скорегувала плани до 109 млрд грн (61 млрд грн — витрати бюджетів всіх рівнів, 48 млрд грн — приватні інвестиції). Таким чином, майбутній чемпіонат поставить ще один рекорд. Спільні витрати Польщі та України на підготовку до європейської першості сягнуть приблизно EUR27 млрд. Така ціна ідеї Мішеля Платіні щодо просування футболу до Східної Європи. Марш-кидок на Схід Для держави проведення європейської першості — це

ЄВРОСКАНДАЛИ грн. Мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що журналісти зробили хибні висновки й лист-узгодження Нацагенції з Євро-2012 процедури закупівлі не є «підтвердженням ціни предмета аукціону».

Справа про демонтаж

Генпрокуратура України звинуватила менеджмент НСК «Олімпійський» у розтраті держкоштів в особливо великих розмірах. Підставою став демонтаж 83 тис. сидінь стадіону, за який компанія «Технолайн Системс» отримала 250 тис. грн. У ході розслідування виявилося, що фірма була фіктивною та жодних робіт у спорткомплексі не виконувала. Демонтаж було здійснено силами й коштами регіональних федерацій футболу, спортивних установ й органів місцевого самоврядування.

Справа про туалети

Донецька міськрада придбала десять пересувних євротуалетів. Планувалося, що їх буде встановлено в

радше інвестиція у престиж, яку не кожна країна може собі дозволити. З цієї причини колишні країни-господарки світових змагань ставали ними знову й знову. Наприклад, авторитетні у футбольному світі й багаті Франція, Німеччина, Італія двічі приймали в себе фінальні турніри чемпіонату світу ФІФА. Вони можуть окупити витрати, понесені їхніми держбюджетами. Адже будувати їм доводиться небагато, а логістика в Європі зручна. Проведення міжнародних змагань одразу у двох країнах поламало цю тенденцію й дало можливість біднішим державам скористатися благами, раніше їм недоступними. Можливість проведення спареної футбольної першості перевірили на Австрії та Швейцарії, які приймали чемпіонат Європи з футболу у 2008 році. Загальний бюджет фінальної частини Євро-2008 становив $1 млрд. Приблизно така ж сума для підготовки чемпіонату в 2004-му лягла на плечі маленької Португалії, якій довелося побумісцях масового скупчення людей під час Євро-2012. Усе б нічого, але вартість одного такого туалету дорівнює вартості престижної іномарки — 400 тис. грн. Загалом на біотуалети витрачено 4 млн грн. «Я вважаю цю закупівлю цілком обґрунтованою. Я відзвітуюся за кожну гривню витрачених бюджетних коштів», — заявив мер Донецька Олександр Лук’янченко.

Справа про підрядчиків

Розподіл держкоштів на підготовку до Євро-2012 між своїми компаніями став нормальною практикою серед українських чиновників. Наприклад, у 2009-му, за прем'єрства Юлії Тимошенко, генпідрядником будівельних робіт у львівському аеропорту без тендера було оголошено компанію «Азовінтекс» бізнесмена Сергія Тарути. У 2010 році новий Кабмін узаконив своєю постановою безконкурсну закупівлю за держкошти товарів, робіт і послуг до чемпіонату. У результаті ключові проекти за межами столиці, зокрема аеропорт Львова, отримала донецька компанія «Альтком».

«У футболі не може бути помірності. Режисер цієї гри — Господь». • Тарчізіо Бертоне, Державний секретар Ватикану дувати спеціально до Євро вісім нових стадіонів. У 2012 році чемпіонат просунеться далі на Схід. Тільки завдяки населенню України й Польщі, організаторів фіналу Євро-2012, до головного футбольного дійства Європи буде залучено близько 100 млн осіб. На цьому тлі проведення чемпіонату в Україні й Польщі виглядає навіть дуже прагматично. Для УЄФА. Футбол має виходити на нові ринки. Але для України блага від Євро-2012 можуть перетворитися на непосильну ношу. «І Україна, й Польща виграють від розвитку інфраструктури. Дороги, аеропорти, стадіони, готелі — спадщина від Євро, яка залишиться країнам на довгі роки», — йдеться в офіційній відповіді УЄФА на запит Контрактів. Польська преса пише, що якби не чемпіонат, то будівництва швидкісних автомагістралей поляками довелося б чекати три-вісім років, а до модернізації стадіонів руки дійшли б у найкращому разі лише за десять років. Поляки підрахували, що завдяки чемпіонату кількість іноземних туристів у країні збільшуватиметься на 500 тис. осіб щороку, при цьому обороти туріндустрії зростуть на EUR2 млрд на рік. Втім, через зволікання й недосвідченість Україна й Польща не справляються зі своїми амбітними планами, відмовляючись від будівництва то одного, то іншого об'єкта, і постійно змінюючи бюджети. Інфраструктурні дивіденди виглядають чимдалі примарнішими. За рік до Євро2012 країни-господарки сконцентруються на створенні лише критично необхідних об'єктів. Дорогою ціною За три роки Україна вже витратила на підготовку до Євро2012 майже 18 млрд грн державних коштів, більшу частину яких з'їли стадіони в Києві та Львові, а також аеропорти у приймаючих містах. Щоб забезпечити потрібний обсяг інвестицій, державі довелося двічі вдатися до


розміщення євробондів під чемпіонат на $1,26 млрд. І хоча в УЄФА оцінюють готовність України на 80%, основні витрати ще попереду — 29 млрд грн у 2011 році. Слабким місцем в українській підготовці до чемпіонату залишається транспортне сполучення. Планувалося, що до чемпіонату Україна побудує й відремонтує 3460 км доріг. Але лише в 2010 році роботи в цьому напрямку активізувалися. Укравтодор відзвітувався про модернізацію й будівництво 973 км автомобільних шляхів (у десять разів більше, ніж у 2009му). Втім, у Рахунковій палаті визнають, що кошти у 2009– 2010 роках було витрачено неефективно. З 18,9 млрд грн, запланованих у бюджеті на 2009-й

витрачає чимдалі більше коштів на спортивні арени, які мають бути здані до осені, набагато складніше. Ще у 2007 році реконструкцію НСК «Олімпійський» оцінювали в 1,5 млрд грн, зараз її вартість зросла до 4,6 млрд грн. Та сама ситуація й зі львівським стадіоном, який коштуватиме бюджету 2,2 млрд грн. Шанси на окупність цих інвестицій доволі примарні. За словами професора економіки спорту та спортивного менеджменту Хольгера Прюсса з університету Майнца, бездефіцитну роботу стадіону можна забезпечити, якщо на ньому грають 2-3 професійні команди. Принаймні 60 днів на рік спортивну арену має бути заповнено. Чи зможе це забезпечити менеджмент НСК «Олім-

ªâðî-2012 âñòàíîâèòü ðåêîðä ùîäî âèòðàò íà éîãî ï³äãîòîâêó та 2010 роки на розвиток мережі й утримання автомобільних доріг виділено лише 14,3 млрд грн. Із них 36,8% пішли на утримання доріг, 41,6% — на погашення кредитів і лише 5% — на будівництво нових шляхів і капремонт. У 2011 році на покращання транспортної інфраструктури (1292 км доріг) цільовою програмою з підготовки до Євро передбачено 16,9 млрд грн. Та зекономлять, схоже, саме на новому будівництві. Наприклад, уряд уже заморозив створення дороги першої категорії між Львовом і Краковцем, вирішивши обмежитися капітальним ремонтом. В УЄФА, схоже, й не очікують від України дива. Як визнав операційний директор організації Мартін Кален, країні знадобиться ще 30– 40 років, щоб вирішити проблему доріг. Поки ж, за словами віце-прем'єрміністра інфраструктури Бориса Колеснікова, основні ризики пов'язані із дефіцитом готельного фонду (цю проблему мають вирішити приватні інвестори) і роботою митниці. До прямих же державних витрат на Євро-2012 чиновники відносять лише будівництво стадіонів у Львові та Києві, які коштуватимуть скарбниці, за оцінкою Бориса Колеснікова, $700– 750 млн. Але якщо на дороги українці навіть дуже розраховують, то пояснити, чому держава

пійський» або львівського стадіону? У Португалії, наприклад, не змогли. Місцеві чиновники, так і не вигадавши, як використати деякі спортивні споруди, побудовані до європейської першості, вирішили їх демонтувати. «Реконструкція стадіону в Харкові — це інвестиція, що передусім справляє соціальний ефект, а не економічний зиск. Тому термін окупності — не головне», — визнає Олександр Ярославський, власник групи DCH. Зростаючі як на дріжджах бюджети стадіонів, зрив графіка будівництва інфраструктури — це лише частина невдач, які переслідують Євро-2012 в Україні. Корупційні скандали теж стали невід'ємною частиною підготовки країни до чемпіонату. Після спрощення тендерних процедур доступ до бюджетних коштів деякі компанії отримали напряму. Наприклад, донецька компанія «Альтком» будує не лише дороги до Євро-2012, а тепер і стадіон у Львові, де потіснила іншого підрядника — компанію «Азовінтекс». Десять лав у харківському метрополітені, куплені за неймовірні 600 тис. грн, — ще одне прикре непорозуміння чемпіонату. Поганий приклад заразливий З такими проблемами на тлі цивілізованої Польщі Україна

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 26 | 27.06.2011

17


тема

? 15 червня в швейцарському Ньоні відбулося чергове засідання наглядової ради УЄФА. Як пройшло обговорення підготовки до фінальної стадії Євро-2012? — Це була предметна, рівна й майже беземоційна дискусія. Було розглянуто питання завершення будівництва основних об’єктів, операційного управління стадіонами та аеропортами, організації стюардингу на стадіонах, залучення волонтерів тощо. За оцінками УЄФА, загалом картина поліпшується: з червоно-оранжевої зони Україна майже перейшла до жовто-зеленої. ? Але зауваження все ж таки були — до яких приймаючих Євро-2012 міст в УЄФА їх найбільше? — У кожного міста є свої слабкі сторони. Наприклад, у Донецьку, який, крім групових матчів турніру, прийматиме чвертьфінал і півфінал, — нестача місць для розміщення цільових груп УЄФА: персоналу, команд, суддів, представників офіційних делегацій, спонсорів. Потреба УЄФА у розміщенні цих цільових груп становить 5575 місць, — а сьогодні, з урахуванням усіх готелів міста, навіть недобудованих і не відремонтованих, маємо заледве 3000. У Харкові головна проблема — стан міських доріг. У Львові — завершення будівництва стадіону та облаштування прилеглої території, завершення будівництва аеропорту й реконструкції злітно-посадкової смуги, організація регулярного та швидкого сполучення між Львовом та Трускавцем, де проживатимуть більшість представників цільових груп і вболівальники. Першочергові завдання, які слід вирішити у Києві — завершення реконструкції НСК «Олімпійський», будівництва терміналу «Д» в Борисполі, а також організація сполучення між столицею та аеропортом.

18

контракти | № 26 | 27.06.2011

тивної споруди. Очікується, що варшавський стадіон відкриють наприкінці листопада, тоді як раніше йшлося про кінець червня. Підвів проект стадіону. Виявилося, що одні зі сходів, що ведуть на трибуну, можуть не витримати великої кількості глядачів. Їх доведеться споруджувати знову. Виправлення помилки коштуватиме польському бюджету, за рахунок якого відбувається будівництво й реконструкція всіх стадіонів до чемпіонату Європи, додаткові EUR63 млн. Кошторис самого стадіону порівняно з 2009 роком збільшився з EUR253 млн до EUR400 млн. Поки що поляки здали лише спортивну арену в Познані, модернізація якої завершилася торік. Але й реконструкція цього стадіону не обійшлася

без скандалів. На початку 2011 року Центральне антикорупційне бюро Польщі ініціювало одразу кілька розслідувань, пов'язаних зі зловживаннями при модернізації стадіону. У ході першого розслідування бюро вивчало питання про нецільове використання 10 млн злотих ($3,6 млн) у результаті непередбаченої проектом заміни одного будматеріалу іншим. Крім того, у бюро звернули увагу, що проект облаштування приміщень усередині трибун арени реалізує виконавець, не обраний в ході тендера, а призначений напряму. Ще одне розслідування про неефективне використання 220 тис. злотих (понад $80 тис.) на проведення освітлювальних робіт на стадіоні здійснює Апеляційна прокуратура Познані.

З дорогами, на які Польща мала намір витратити близько 45% коштів, у поляків теж виникли труднощі. «Проблеми починаються за межами спортивних арен. Ремонт доріг може затягтися. Уболівальникам, які подорожуватимуть самостійно, без автомобілів, доведеться насолодитися соціалістичним шармом невеликих польських міст, вокзалів та аеропортів», — пише німецький тижневик «Wirtschaftswoche». Зі звіту польської Головної палати державного контролю, що перевіряє готовність країни до проведення чемпіонату Європи-2012, випливає, що за рік до старту турнір, як і раніше, залишається під загрозою. Головні ризики — затримки в будівництві автотрас між містами, які приймають матчі Євро, і в модернізації

ЄВРОЗОБОВ’ЯЗАНИЙ Директор турніру УЄФА ЄВРО 2012 в Україні, керівник Місцевого організаційного комітету «ЄВРО 2012 Україна» Маркіян Лубківський впевнений, що проведенню української частини чемпіонату не завадить вже ніщо ? І як, наприклад, будете вирішувати проблему нестачі готельних номерів у Донецьку — адже зрозуміло, що добудувати номерний фонд вже не вдасться? — Розміщуватимемо цільові групи у сусідніх містах — Дніпропетровську, Харкові. До Донецька гостей чемпіонату плануємо перевозити чартерними авіарейсами або швидкісними потягами — ми вже провели консультації з вирішення проблеми комфортного та швидкого транспортування пасажирів із керівництвом Укрзалізниці. ? Наразі навіть є проблеми з розміщенням цільових груп УЄФА. А щодо звичайних вболівальників — скільки готелів в Україні реально готові прийняти гостей чемпіонату? — Місцевий оргкомітет несе відповідальність лише за розміщення цільових груп УЄФА. Зрозуміло, розміщення звичайних вболівальників — не менш важливе питання, але у його вирішенні ми в першу чергу розраховуємо на активну позицію керівництва приймаючих міст і Національної агенції з підготовки Євро-2012. Як таких, вимог УЄФА з розміщення звичайних вболівальників немає, проте, враховуючи кількість матчів, які пройдуть в Україні, і місткість стадіонів, легко вирахувати, скільки — хоча б мінімально — потрібно місць, аби забезпечити житлом усіх. За наявними можливостями з розміщення українські міста близькі до цих розрахунків.

? З практики проведення попередніх чемпіонатів знаємо, що більшість європейських туристів не можуть дозволити собі житло, дорожче за EUR10–40 на добу — скільки коштуватиме проживання у готелях однієї-трьох зірок і в наметових містечках? — Ми не маємо прямого впливу на ціноутворення, але вважаю, що саме таку вартість проживання — EUR10– 40 на добу — буде забезпечено вболівальникам у наметових містечках, кемпінгах, готелях однієї або двох зірок. ? Наскільки українці ментально готові до Євро-2012? Наприклад, чи буде відмінено заборону на відео- та фотозйомку в метро, чи встигне місцева влада дублювати англійською дорожні покажчики, чи будуть говорити англійською міліціонери тощо? — Справа не в Євро-2012, а в цілому в готовності українців жити в цивілізованій країні. Основні труднощі пов’язано з радянським підходом до обслуговування в аеропортах, у роботі митниці, пунктів пропуску через державний кордон тощо. Ми розуміємо всі проблеми й намагаємося їх вирішувати, та вдається це не завжди. Але я щиро вірю, що спільними зусиллями всі ці питання буде вирішено найближчим часом. Наприклад, для роботи в аеропортах і стадіонах уряд вже зараз набирає операційні команди — висококваліфікованих

спеціалістів із досвідом управлінської роботи, які не просто виконуватимуть функції перевезення пасажирів чи доступу на стадіон, а забезпечать гостям чемпіонату європейський рівень сервісу. Проблему незнання міліціонерами чи лікарями іноземної мови можна вирішити за допомогою волонтерів, що володіють англійською, — вони могли б стати помічниками міліції або медичних працівників. В умовах фінансових обмежень і часових рамок слід шукати ефективні та прості рішення. ? До речі, про фінанси. Прибуток УЄФА від проведення Євро-2008 в Австрії та Швейцарії склав приблизно EUR1,3 млрд. Скільки Союз європейських футбольних асоціацій розраховує вкласти та скільки заробити на проведенні чемпіонату в Україні та Польщі? — За попередніми розрахунками, УЄФА сподівається заробити на

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

мала б виглядати в дуже невигідному світлі. Але Польща пішла від нас не набагато далі. При підготовці до Євро поляки наступали на ті самі граблі, особливо сильно помилившись з термінами завершення будівництва об'єктів інфраструктури. Три стадіони із чотирьох ще не відкрито. Наприклад, гданський стадіон мав прийняти дебютний матч — товариську зустріч збірних Польщі та Франції на початку червня 2011-го. Але його довелося перенести до Варшави через неготовність підтрибунних приміщень. Завершення будівництва спортивної арени у Вроцлаві відклали через зміну підрядчика. Головна варшавська арена, Стадіон народовий, повторює долю головної київської арени. Влада озвучує все нові й нові терміни здачі спор-

Євро-2012


залізничних станцій. Наприклад, усе ще не завершено будівництво автомагістралі, яка з'єднує Варшаву та Гданськ. Ще одну проблему полякам створили китайці. Генеральна дирекція національних доріг та автомагістралей (GDDKi) Польщі розірвала контракт із китайським консорціумом СOVEC, який будував частину ключової для проведення Євро-2012 автомагістралі А2 між Лодзю й Варшавою загальною довжиною близько 50 км. COVEC визнав, що в нього не вистачає коштів на подальшу реалізацію проекту. Китайці прорахувалися із вартістю робочої сили. Заборгованість COVEC перед місцевими будівельниками перевищила $10 млн. Підрядчик звернувся до GDDKi із пропозицією про збільшення фінан-

сування проекту, але поляки відмовилися. Польський контрольний орган підрахував, що понад 400 км важливих для Євро2012 доріг не вдасться здати в експлуатацію до відкриття чемпіонату. За словами голови Головної контрольної палати Яцека Езерського, 14 ключових ділянок доріг залишаться недобудованими. Схожість проблем, які переслідують Польщу й Україну, може бути хоча й слабкою, але втіхою для України. А якщо згадати, що Греція примудрилися офіційно завершити будівельні роботи, пов'язані з підготовкою до Олімпійських ігор 2004 року, лише за кілька годин до церемонії відкриття, то, схоже, ми ні в чому не відступаємо від європейських традицій. 

Євро-2012 трохи більше, ніж на попередній першості — EUR1,355 млрд, з яких EUR840 млн від продажу прав на трансляцію, EUR125 млн — від продажу квитків, EUR390 млн — на рекламі, сувенірах тощо. Хоча, на мою думку, прибуток о��ганізації може бути більшим. По-перше, Україна та Польща — більші за розміром і чисельністю населення країни, ніж Австрія та Швейцарія. По-друге, загальна місткість українських та польських стадіонів майже на 30% перевищує цей показник у господарів попередньої першості Європи з футболу. Більшими у порівнянні з Австрією та Швейцарією у нас будуть і фанзони. Все це дозволить нам прийняти значно більше вболівальників. Фінансова складова проведення єврочемпіонатів важлива для УЄФА — це найпотужніший проект організації, а гроші, зароблені на проведені таких турнірів, Союз направляє на розвиток футболу в усіх 53 країнахчленах організації, фінансування турнірів УЄФА серед молоді та жінок, підтримку масового футболу. Інвестиції УЄФА в підготовку та проведення Євро-2008 становили EUR460 млн, не враховуючи призових командам-учасницям. Передбачається, що витрати на проведення Євро-2012 будуть дещо більшими — сюди входять оплата роботи персоналу, реалізація таких проектів, як волонтерський рух, фан-зони тощо. ? У Польщі розраховують, що після проведення Євро-2012 потік туристів у країну збільшиться на 500 тис. на рік — наскільки туристичний потік може зрости в нас? — Вважаю, туристичний потік до України може збільшитися на 1 млн на рік. Для нас дуже показовий приклад проведення таких турнірів у Португалії, Австрії та Швейцарії — люди, побувавши один раз у цих

країнах на чемпіонаті Європи з футболу, захотіли повернутися туди знову. ? А в яку суму ви оцінюєте непрямий дохід у найближчі три-п’ять років від росту туризму? — Мені важко давати такі оцінки. Можу навести лише приклад Австрії та Швейцарії — ці країни лише за час проведення турніру заробили на туристах EUR1 млрд. В Україну та Польщу на чемпіонат приїде щонайменше 1,4 млн вболівальників — саме така загальна кількість квитків на матчі турніру. Проте значна кількість туристів прибуде до країн-господарок без квитків, щоб просто підтримати свою команду. ? Кінцевий термін здачі НСК «Олімпійський» і Львівського стадіону — жовтень, аеропортів — грудень, єврошляхів — травень 2012-го. Чи встигне Україна підготувати всі об’єкти вчасно? — Я в це вірю. Що стосується стадіонів та аеропортів, то інших дат здачі об’єктів бути не може, адже їх зафіксовано у гарантіях українського уряду перед УЄФА. Будівництво й реконструкція доріг — надскладне завдання, проте воно не лімітоване часом так жорстко, як підготовка основних інфраструктурних об’єктів. До травня наступного року реально підготувати основні транспортні артерії країни та дороги в містах, що прийматимуть чемпіонат. ? У Польщі все ще сподіваються, що фінальний матч Євро-2012 відбудеться у Варшаві. Чи можуть перенести фінал у столицю Польщі, якщо Україна вчасно не здасть НСК «Олімпійський»? — Я виключаю такий варіант. Сьогодні це питання вже не стоїть на порядку денному. Розмовляла Ганна САЙЧЕНКО

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 26 | 27.06.2011

19


тема

Євро-2012 Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ

*Генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно офіційно заявив про те, що Польща і Україна вчасно здадуть усі об’єкти Євро-2012.

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Журналіст Контрактів побував на будівництві НСК «Олімпійський» та спробував з’ясувати, на що було витрачено 4,6 млрд грн платників податків

Фінішний ривок У три зміни «Зараз роботи на всіх ділянках ведуться паралельно. Це і монтаж сидінь, і благоустрій території навколо стадіону, і оздоблювальні роботи, і монтаж покрівлі, — не без гордості зазначає технічний директор НСК «Олімпійський» Дмитро Соколовський. — Ми нарешті вийшли на фінішну пряму». З південної сторони стадіонної чаші, ближче до Черепанової гори та Планетарію, на висоті десяти поверхів робітникивисотники фарбують колони, які підтримують покрівлю. Ще вище триває монтаж покриття

СТАБІЛЬНЕ ЗРОСТАННЯ Проектна вартість реконструкції НСК «Олімпійський» млрд грн

4,6

5

3,597

3,878

4 3

2,114 1,5

2 1 0

8

200

9

200

0

201

11

20

тий

Лю

011

ь2

тен

Кві

За даними відкритих джерел

20

контракти | № 26 | 27.06.2011

над трибунами. По периметру верхнього ярусу на південнозахідній стороні монтують огорожу зі скляних панелей. За сотню метрів, з боку Театру оперети, інша бригада лише почала ставити стовпчики, до яких ці плити кріпляться. До середини червня 2011 року готовність Олімпійського сягнула 87%. Позаду складний демонтаж більшої частини конструкцій старого стадіону. Цілком побудовано чашу й трибуни, змонтовано колони даху, укріплено схил Черепанової гори, готові п’ятиповерховий будинок VIP-зони, підземний паркинг, естакада, об’їзна дорога. Прокладено інженерні мережі, споруджуються електропідстанції «Олімпійська» та «Європейська». Піднято на висоту 34 м вантову систему даху загальною вагою 765 т. Залишилося зробити порівняно небагато: завершити монтаж покрівлі, закінчити оздоблення, включно зі склінням фасаду, облаштувати футбольне поле та прилеглі до стадіону зовнішні території. Щоб здати НСК в жовтні 2011 року, на будівництві одночасно працюють понад 1000 осіб,

роботи ведуться у три зміни. «На стадіоні працюють три генпідрядники та близько п’яти десятків підрядних організацій. Завдання моєї служби — скоординувати й проконтролювати їхню роботу», — пояснює Дмитро Соколовський. Антикризовий менеджмент Так було не завжди. Лише рік тому, на початку 2010-го, експерти УЄФА засумнівалися в тому, що фінальні матчі Євро2012 можна буде провести на НСК «Олімпійський» у Києві, — поляки одразу запропонували перенести фінал до Варшави. Підстав для цього вистачало: НСК реконструювався надто повільно, з порушенням не лише строків, а й елементарних правил будівництва об’єктів такого рівня. На початок минулого року було виконано лише 35% запланованих робіт. Причому протягом півтора року стадіон фактично будувався без кінцевих проектних рішень, системи контролю якості та остаточного кошторису. Що, втім, не завадило освоїти 726,5 млн грн. Здебільшого на демонтаж...

«— Шахи! — говорив Остап. — Чи знаєте ви, що таке шахи? Вони рухають уперед не лише культуру, а й економіку! Чи знаєте ви, що ваш «Шахклуб чотирьох коней» за правильної постановки справи зможе цілком перетворити місто Васюки?» • Ілля Ільф та Євген Петров, «Дванадцять стільців»

Нагадаємо, реконструкцію НСК «Олімпійський» було розпочато в серпні 2008 року. За роботу відповідав єдиний на той момент генпідрядник: АТХК «Київміськбуд». У 2008-му будівельники обіцяли вкластися у два роки та 1,5 млрд грн. Але — не склалося. Будівництво супроводжували скандали. Спочатку довго не могли знести торговий центр Троїцький, що загороджував центральний під’їзд до стадіону. Потім довго обирали проект реконструкції, паралельно намагаючись скласти кошторис... У квітні 2010-го реконструкцію спортивного комплексу доручили Національній агенції. 28 липня минулого року уряд збільшив загальну кошторисну вартість до 3,6 млрд грн. Робота закипіла у три зміни. За лічені місяці, у жовтні, виконком УЄФА затвердив НСК «Олімпійський» місцем проведення фінального матчу 1 липня 2012 року.


Ціна помилок У 2007–2009 роках можна було побудувати новий НСК у Києві за 1,5–2 млрд. Для порівняння, здана в експлуатацію в серпні 2009-го Донбас-Арена коштувала 1,5 млрд. «Її розробляли найкращі світові фахівці як єдиний проект. Замовник контролював якість роботи й ефективне використання грошей», — пояснює аналітик консалтингової компанії SV Development Сергій Костецький. Сьогодні вже складно розібратися, хто відповідає за рішення реконструювати НСК «Олімпійський», а не побудувати новий стадіон у районі Бориспільської траси і зробити капремонт Олімпійського. Реконструкція виявилася найдорожчим і найбільш неефективним з усіх можливих варіантів — у підсумку вона коштуватиме 4,6 млрд грн. «За ці гроші можна було б побудувати два нові стадіони еліт-класу, а на решту зробити капітальний ремонт на НСК», — зазначає Сергій Костецький. Перевіряючі комісії не раз зазначали неефективне освоєння бюджетних коштів. У 2010 році розтрату в 11 млн грн старим керівництвом НСК виявила СБУ. Але це — лише крапля в морі, оскільки реконструкція коштуватиме втричі дорожче, ніж планувалося. Понад 0,5 млрд грн пішло на демонтаж старого комплексу, який будували з монолітного залізобетону, на віки. При будівництві нового стадіону цих витрат можна було уникнути. Майже мільярд коштувало бюджету затягування строків будівництва. Це й зарплата робіт-

Глядацькі крісла від англійської компанії BlueCube зроблені у кольорах національного прапора

Çà ãðîø³, âèòðà÷åí³ íà ðåêîíñòðóêö³þ ÍÑÊ «Îë³ìï³éñüêèé», ìîæíà áóëî çáóäóâàòè äâà òàêèõ ñòàä³îíè ників, і оренда техніки, q інфляція, і подорожчання будматеріалів у 2010–2011 роках. Девальвація гривні призвела до значного збільшення витрат на імпортне обладнання й матеріали. Ці витрати не окупляться ніколи. Навіть на нульову операційну рентабельність, за словами віце-прем’єра й міністра інфраструктури Бориса Колесникова, стадіон вийде лише за два-три роки. Будували на совість Робітники, руками яких побудовано стадіон, своєю роботою

пишаються. Багато хто з них на об’єкті працює із початку реконструкції. Тоді робота була мало не найважчою — демонтаж. Отримують на будівництві не так уже й багато: 3–3,5 тис. грн — приблизно стільки ж, скільки на інших об’єктах столиці. Та зарплата регулярна й без перебоїв. «Часи непрості, тож раді будь-якій роботі», — зазначає виконроб Михайло Степанович. «Я тут від самого початку, — майстер Петрович розмовляє голосно, намагаючись перекричати гуркіт відбійного молотка. — Коли все починалося,

багато суєти було. Роботи по три рази переробляли. Як в армії — копай яму, а тепер закопуй». Відчуття, що стадіон таки побудують, з’явилося в робітників тоді ж, коли й у чиновників УЄФА — цією весною. «У 2010му тут усі забігали, почали у три зміни гарувати», — згадує Петрович і починає перераховувати, що та за який строк встигли побудувати. «Ось це, — він обводить рукою майже готовий сектор другого ярусу — моя праця, я сюди вже квитки купив, дітей своїх приведу, буду показувати». 

Німецький дах: аби підняти 765-тонну вантову конструкцію від німецької GMP на 34-метрову висоту, знадобилося 10 днів і 160 гідродомкратів

контракти | № 26 | 27.06.2011

21


тема

Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК

*«Львів закономірно лідирує

з-поміж інших регіонів за розкраданням єврокоштів», — вважає політолог, завідувач сектора етносоціальних досліджень Інституту народознавства НАН України Ігор Марков.

За рік до Євро-2012 на прикордонному українсько-польському автомобільному переході Краковець–Корчова нічого не змінилося: на в’їзді до України оглядач Контрактів простояла в черзі майже п’ять годин. Туристичні оператори, яких вдалося опитати під час вимушеної зупинки, переконані, що в червні 2012-го ситуація буде аналогіч-

Чому у Львові до чемпіонату готовий лише музей-ресторан «Сало»

Львівське-2012 служб удвічі–втричі (з п’яти до 10–15 осіб) та мобілізувати на львівські митниці десант з центрального апарату Державної митної служби України для прийняття оперативних управлінських рішень. Начальник Львівської митниці Микола Харкавий вважає, що така допомога знадобиться для надання тимчасових дозволів на ввезення майна й

22

контракти | № 26 | 27.06.2011

Карп’як. На його думку, це добрий результат порівняно з червнем минулого року, коли готовність стадіону оцінювали в 10%. Нині, за словами Володимира Карп’яка, будівництво євроарени триває цілодобово в двозмінному режимі, згідно з графіком. На об’єкті, здачу якого у жовтні 2011 року хочуть відсвяткувати пілотним матчем між Україною та Австрією, працює 1120 осіб. На відкритому сайті стадіону через веб-камеру й справді можна побачити мікроскопічний рух техніки й людей, але неможливо оцінити ступінь готовності об’єкта. На прохання оглядача Контрактів дозволити екскурсію на євроарену в ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у місті Львові» по-

«І всі ми вірили, що своїми руками Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт...» • Іван Франко, «Каменярі» Генеральні – донецькі Генеральним підрядником будівництва стадіону є компанія «Альтком-Київбуд», яку пов’язують з урядовим куратором Євро-2012 Борисом Колесніковим. Вона перейняла естафету від фірми ТзОВ ПСП «Азовінтекс»(генеральний директор Олександр Тарута), яку регіональна влада звинуватила у зриві графіків будівництва. Сукупно обидва підрядчики з 2008 року освоїли 1 млрд 700 млн державних і 84 млн муніципальних грошей. Попереду – ще 400 млн грн, заплановані на будівництво, і 20 млн грн, передбачені на експлуатаційні витрати – персонал та обладнання,

² приêордонниêи, і митниêи радять перетинати êордон літаêом

Головна проблема львівської арени — як її заповнити після чемпіонату ною. Досить згадати слова заступника начальника відділу організації митного контролю та роботи митних посередників Львівської митниці Ігоря Каламуняка, який повідомив, що між Польщею та Львівщиною в дні Євро-2012 працюватимуть ті самі чотири прикордонні пункти перепуску, що й сьогодні. Тож західний кордон для пересічних підприємців чи туристів буде стабільно непрохідним. Особливо постраждають вантажні перевізники. Аби збільшити пропускну спроможність переходу в Шегинях-Медиці для футбольних фанів на час чемпіонату, митники планують зупинити тут рух вантажних автомобілів. На пільговий проїзд зможуть розраховувати лише добре організовані групи вболівальників, для яких відкриють зелений коридор. Аби пришвидшити процедуру перетину кордону, поляки й українці планують запровадити спільний догляд подорожних, збільшити кількість працівників митної та прикордонної

Євро-2012

транспорту. Тож і прикордонники, і митники в один голос радять гостям Євро-2012 користуватися найзручнішим і найшвидшим способом перетину кордону – літаком. В аеропортах, мовляв, за годину можна пропустити майже одну тисячу пасажирів із багажем, і митний пост в аеропорті «Львів» уже майже готовий до такого виклику. Але і цієї повітряної пропускної спроможності, напевно, також забракне, якщо всі очікувані у Львові 15–20 тис. європейських гостей раптом вирішать летіти до міста Лева. Під грифом «секретно» Саме від найдорожчого об’єкта Євро-2012 у Львові – аеропорту (3,5 млрд державних грн) — піде фан-маршрут до центру міста, а звідти – до новенького стадіону, який сьогодні готовий на 69%. Таку цифру назвав виконуючий обов’язки директора з будівництва стадіону та інфраструктури ДП «Західінфрапроект» Володимир

радили написати листа й чекати на високе рішення. Після цієї бюрократичної процедури – тільки у четвер, який визначено днем відкритих дверей на стадіоні-довгобуді, можна буде потрапити на заповідну територію. Хоча й не факт. Дирекція може зарубати прохання журналіста, якщо зауважить у його попередніх публікаціях чи сюжетах брак євролояльності. Ми на стадіон так і не потрапили. З інформації, яка надходить про будівництво стадіону, незалежний експерт, голова правління Групи компаній «ВЕЕМ», заступник голови ради Львівського об’єднання організацій роботодавців Володимир Гарцула робить висновок, що, попри всі оптимістичні прогнози, здати євроарену в жовтні 2011-го буде дуже складно. Не меншою проблемою, вважають експерти, буде ефективна експлуатація стадіону, який є філією київського НСК «Олімпійський», після чемпіонату. У 750-тисячному Львові вже є малозавантажене футбольне поле.

повідомив директор департаменту Євро-2012 Львівської міської ради Олег Засадний. На відміну від східних міст, де левову частку робіт фінансували олігархи, Львів використовує, головним чином, бюджетні кошти. За офіційною інформацією, місто отримало 6 млрд грн прямих інвестицій із державної скарбниці. «Тож Львів закономірно лідирує з-поміж інших регіонів за розкраданням єврокоштів», — вважає політолог, завідувач сектора етносоціальних досліджень Інституту народознавства НАН України Ігор Марков. «Місцевий будівельний потенціал у підготовці до Євро2012 використано дуже слабко, — переконаний Володимир Гарцула. — У Львові не було відкритого прозорого тендеру з пошуку генпідрядника та інвестора. І ця стратегічна помилка має наслідки: спочатку – витрати на спорудження стадіону грошей з бідного муніципального бюджету, збій у графіку будівництва, а потім — призначення безтен-


дерного підрядчика. Ба більше – на початок будівництва не бу­ло навіть проектно-кошторис­ ної документації». З Володимиром Гарцулою погоджується голова комісії з питань регуляторної політики та підприємництва Громадської ради при Львівській облдержадміністрації Олег Мацех: «Єврочемпіонат міг би стати стимулом

ською та російською мовами. Ресторатори також розробляють англомовні меню. Ці, найбільш лояльні до туристів, ресторани буде позначено спеціальними значками, а міська влада, зі свого боку, поширюватиме інформацію про інтергостинні заклади на своїх сайтах та іншій рекламній продукції. Паралельно львівські рестора-

Найміцніше місце у Львові — готелі й ресторани, найслабше — стадіон і дороги для іноземних інвесторів. Але на перше місце вони ставлять стабільність, дотримання законодавства, гарантії держави, щоби не втратити гроші». Атракційний тренд Одразу після запуску годинника перед оперою, що лічить дні до початку чемпіонату, у Львові відкрили атракційний заклад, розрахований на туристів, – музей-ресторан «Сало». Професійні скульптори виставили у вітринах кілька недоторканих сальних шедеврів на кшталт грудей Венери чи прутня Давида, а шеф-кухар ліпить побутові скульптури з сала, які можна замовити з картоплею, яйцями, солоними огірками чи іншими наповнювачами. Заклади харчування, в яких годують стравами із враженнями та подають їх у музейній інтерактивній атмосфері – трендовий мікс-формат у Львові, пояснює голова Гільдії рестораторів Львівщини Марк Зархін. У місті таких закладів майже два десятки й розраховані вони, головним чином, на гостей. Меню тут дорожче, ніж у традиційних ресторанах чи кафе, бо клієнт, який хоче хліба й видовищ, мусить заплатити ще й за креатив. Зате власники шоуресторанів економлять на рекламі завдяки безкорисливому інтересу журналістів до епатажних тем та народному піару. Ресторани та кав’��рні, що вже працюють, перебудовуються на марші до Євро-2012, а відтак європеїзуються. Усі вони намагаються вирішити одну з найбільших проблем – мовну, зазначає Марк Зархін. У кожному ресторані, що розташований в місцях скупчення туристів та на євромаршрутах, має бути бодай одна людина, яка розмовляє англій-

тори підсилюють кулінарну сторону справи. «Галицьку кухню перетворили на кухню вареників і борщу, — наголошує Марк Зархін. – Але вона набагато колоритніша. Тож гільдія рестораторів починає дослідницьку програму в цій галузі. Для дослідників, які працюватимуть в архівах, буде запроваджено гранти від рестораторів». 1,5 тис. кав’ярень, ресторанів, кнайп, що, за словами Олега Засадного, є у Львові, – це одна з найміцніших позицій міста в підготовці до футбольного чемпіонату. І їх буде ще більше, оскільки нові ресторани відкривають при готелях, які форсовано будують до Євро-2012. 900 у. о. за номер Під фан-зону організатори чемпіонату запланували курортний Трускавець, розташований за сто кілометрів від

наших готелів. Бо вони переважно працюють на продажу зі стійки, — зазначає Олег Засадний. — У зв’язку з чемпіонатом кожен готель віддав 60–70% готельних номерів ТUE. У підсумку заброньовано 5 тис. місць в готелях і 6 тис. місць у мотелях і гуртожитках Львова. Трускавець може дати ще 12–15 тис. місць». — З 400 тис. фанів, яких Львівщина очікує на чемпіонаті, за підрахунками Олега Засадного, ночівлі потребуватиме не більш ніж 20 тис. осіб. Якщо цю цифру помножити на три футбольні ночі, то отримаємо 60 тис. Доба перебування в готелі коштуватиме в середньому EUR 160–170. Отже, можна розраховувати на виторг у EUR30 млн. Олександра Гагаріна, заступник директора Дністер преміум готелю, стверджує, що готельні тарифи в дні футбольного чемпіонату встановлять ціновий рекорд. Якщо сьогодні номер у Дністер преміум готелі коштує

Головне, аби нові дороги протрималися до Євро-2012 Львова. Для цього було два голов­ні аргументи: готовий готельний фонд оздоровниці та одна з кількох на Львівщині якісних доріг, яку будували іноземці у складі траси Чоп–Київ. Натомість львівські готелі віддадуть командам, штабам, спонсорам, ЗМІ тощо. Міжнародний оператор ТUE, який має угоду з УЕФА про розміщення й розселення всіх причетних до чемпіонату, вже викупив максимальну кількість номерів у 50 львівських і 40 обласних готелях. «Це новий досвід роботи з попередніми замовленнями для

EUR150, то за рік за нього доведеться заплатити щонайменше у п’ять-шість разів більше. Готелі не матимуть впливу на таку цінову політику, адже вони вже уклали угоди з ТUE, який, власне, і продаватиме номери. «Будівництво готелів було найбільшою приватною інвестицією в підготовці до Євро-2012, — повідомив Олег Засадний. — У готельну сферу за чотири роки було вкладено 300–400 млн грн. Щороку у Львові відкривалося в середньому п’ять готелів на 30–50 номерів вартістю по 20 млн грн».

Але у Львові, вважають самі готельєри, сьогодні бракує готельних місць, коли збігається кілька заходів. «У дні чемпіонату все залежатиме від жеребкування, — вважає Олег Засадний. — Якщо приїде збірна Греції, потрібно буде менше номерів, для збірної Німеччини – більше». Вічний двигун У дні матчів, які заплановано на 3, 13, і 17 червня 2012 року, від центру міста до стадіону вирушить потік у 24 тис. пасажирів – це 240-300 автобусів, які треба пропустити за три години. Саме на ці стратегічні напрямки було кинуто головні дорожні гроші – сотні мільйонів державних та муніципальних гривень, а тепер на черзі – освоєння кредитних європейських коштів від ЄБРР. «У Львові вже реконструйовано 70 км старих доріг, треба встигнути поремонтувати ще 50 км автомагістралей та збудувати 4 км нових доріг, — розповів Олег Засадний. — Головні критерії для протокольних автомагістралей – пропускна здатність за маршрутом: аеропорт, центр, стадіон, а не їхня якість». Тож виходить як у тій казці: ані великі гроші, ані іноземні фірми-виконавці, які кладуть шляхове полотно, не можуть зробити львівські дороги європейськими, а місцевих водіїв – щасливими. «Відремонтовані рік тому магістралі вже потребують нового ремонту», — такий висновок з фокус-групового дослідження, яке провела лабораторія соціальних досліджень Центру підтримки приватних ініціатив, робить Ігор Марков. — Тепер головне, аби дороги протрималися до Євро-2012. А кримінальні справи за фактами зловживань відкриватимуть уже після чемпіонату».  контракти | № 26 | 27.06.2011

23


тема

Євро-2012 Марія БОНДАР

*За прогнозама деяких турагенцій, кількість

подієвих туристів, які відвідають Україну під час Євро-2012, перевищить 600 тис. осіб.

Кому й чому не знайдеться місця в Києві під час Євро-2012

Місць немає Усе продано!

Наступного літа Києву доведеться прийняти понад 150 тис. вболівальників. Готельна інфраструктура міста до такого напливу клієнтів не готова. У столиці діють 88 готелів із загальним фондом 7800 кімнат (дані CB Richard Ellis). У 2007 році, коли Україну було офіційно затверджено як приймаючу країну Євро-2012, йшлося, що до початку чемпіонату в Києві з'явиться ще щонайменше 20 великих повноцінних готелів. Бажання вийти на український ринок тоді висловили кілька всесвітньо відомих готельних мереж Hilton Worldwide, Fairmont Raffles Hotels, Sofitel тощо. Більшість проектів будівництва нових готелів залишилися на папері. Ті окремі, хто все ж таки зважився попрацювати в Україні, зараз зазнають серйозних труднощів. Наприклад, Accor Hospitality, яка ще взимку завершила будівництво київського готелю для мережі Ibis, дотепер не здала його в експлуатацію. За неофіційними даними, об'єкт був готовий до здачі ще в лютому, та власники не змогли домовитися з місцевими регулюючими органами.

Шмуель Йосеф Агнон

За прогнозами аналітиків готельного ринку, впродовж наступних п'яти років кількість п'ятизіркових готелів в Україні має збільшитись утричі Спробувавши забронювати номер на час Євро-2012 хоча б в одному з 88 столичних готелів, Контракти з'ясували, що місць, не зарезервованих туроператорами, майже не залишилося, а наявні пропонуються за ціною вдвічі, а то й утричі вищою за

Під час Євро-2012 готелі середньої цінової категорії будуть надзвичайно затребувані

звичайну. Так, якщо в червні поточного року номер у п'ятизірковому готелі можна зняти за EUR400, то під час чемпіонату за таке саме розміщення доведеться заплатити щонайменше EUR1200. Неважко вгадати, що брак готельних місць стимулює попит на хостели й подобову оренду приватних квартир. Та хостелів у столиці замало й далеко не в кожному є послуга бронювання, тож пропонувати їх уболівальникам у рамках організації подієвих турів на Євро-2012 досить проблематично. Із приватними квартирами справи ще гірші. Господарі, які звикли до схеми «перегляд — передоплата», на інші умови співпраці зазвичай не погоджуються, а орендувати квартиру заздалегідь, точно не знаючи, чи сподобається вона гостеві, ризиковано. Alma Hotel Цієї весни Міністерство інфраструктури та Міністерство освіти спільно запропонували оригінальний варіант вирішення проблеми браку готельних місць. Ідея полягає в тому, щоб на час чемпіонату перетворити гуртожитки київських, доне-

24

контракти | № 26 | 27.06.2011

«І споконвіку того не було, щоб бідняку або багатію, простій людині або знатному не знайшлося підходящого місця для ночівлі в місті».

цьких та львівських вузів на готелі формату low-cost. Теоритично все виходить гладенько. У 2012-му навчальний рік закінчиться на місяць раніше звичайного. Студенти роз'їдуться й заберуть із собою речі, оскільки адміністрації вузів попередять їх, що кімнати будуть в оренді. До початку червня 2012 туроператори продадуть місця вболівальникам, які бажають оселитися в low-cost, і складуть плани розміщення гостей, а потім ці самі гості приїдуть та благополучно оселяться. Вузи зароблять, туроператори вирішать проблему розміщення не надто багатих клієнтів, а студенти отримають зайвий місяць канікул. Схема не нова. Нею давно й успішно користуються багато навчальних закладів у США, Великій Британії, Франції, Австрії та Ізраїлі. На канікулах студенти звільняють кімнати для учасників різних конгресів, симпозіумів, міжнародних семінарів та літніх шкіл. Однак, по-перше, закордонні вузи, які практикують таке розміщення, зазвичай обзаводяться сховищами з охороною та беруть на себе відповідальність за залишені там особисті


речі студентів. Далеко не всі, вирушаючи на канікули, хочуть і можуть забрати із собою все до останньої валізи. Подруге, студентам, які тимчасово втратили можливість користуватися власними кімнатами, надають грошову компенсацію. Загальна практика така, що студент, який заздалегідь заплатив за наступний рік навчання та проживання в кампусі, має право в письмовій формі відмовитися від надання його кімнати будь-кому навіть під час канікул. По-третє, і це, мабуть, головне, ремонтні роботи в гуртожитках західних вузів проводять не навмисно до приїзду гостей, а планово. Тож адміністрації зазвичай не доводиться завчасно звільняти приміщення й доводити його до пуття. Багато галасу В Україні обійшлися без сховищ, компенсацій, добровіль-

них згод і відмов. Студентів вирішили переселяти в обов'язковому порядку. Ректори та проректори вузів — вла��ників великих студентських містечок отримали завдання звільнити й підготувати до прийому гостей один або два корпуси, залежно від розмірів кампусу. «Підготувати» означало здійснити ремонт, де косметичний, а де й капітальний. На це навіть виділили бюджетні кошти, щоправда, не всім і не в достатній кількості. Ось тут і почалися проблеми. Розуміючи, що за обмеженого бюджету ремонт обіцяє бути повільним і болісним, деякі вузи стали звільняти приміщення ще до закінчення іспитів, що завершують 2011 навчальний рік. ЗМІ здійняли галас із приводу обмеження прав студентів. Деякі журналісти навіть викривали віцепрем'єра Бориса Колесникова в тому, що він нібито виселяє студентів та аспірантів із гуртожитків, а потім публікували

його відповіді на ці обвинувачення. Контракти вчинили простіше — звернулися до столичних вузів під виглядом представників туристичної агенції, що обслуговує вболівальників Євро-2012, щоб з'ясувати, яким буде механізм розміщення гостей чемпіонату в гуртожитках і хто від цього може постраждати. Почнемо з того, що переважній більшості студентів й аспірантів ніщо не загрожує. Вузи, які отримали гроші на ремонт гуртожитків і внесені до реєстру приймаючих організацій Євро-2012, виділили по одному, щонайбільше по два корпуси із 25–30 наявних. Зараз вони справді стурбовані переселенням студентів і аспірантів, але проблеми нестачі місць немає, бо житлові корпуси завантажено не повністю. На провокаційну пропозицію Контрактів провести ущільнення у кімнатах (тобто збільшити кількість ліжко-місць), щоб звільнити

якісь приміщення, крім зазначених у реєстрі, майже всі опитані вузи відповіли відмовою. І правильно зробили. Знайшлося, щоправда, кілька навчальних закладів, які не фігурують у реєстрі й не мають великих кампусів, але при цьому готові надавати кімнати для вболівальників. Однак стан гуртожитків цих вузів такий, що навіть найспритніший клієнтменеджер туристичної агенції навряд чи зможе продати їх європейським туристам. Генеральний директор ЗАТ «Гамалія, туристична фірма» Ігор Голубаха зізнався Контрактам, що хоча його працівники й законтрактували понад 14 тис. місць у гуртожитках, лише 50% цих місць справді придатні для розміщення гостей Євро-2012. Половина вже зарезервованих гуртожитків потребують ремонту. Агенція не пропонуватиме їх уболівальникам, допоки вузи не впорядкують приміщення. 

РОЗВІДКА БОЄМ

Студенти ще не звільнили приміщень гуртожитків, призначених для вболівальників Євро-2012

Європейські подієві туристи ще не знають, як виглядає кухня в українському гуртожитку

Більшість студентських гуртожитків в Україні наразі мало схожі на готелі, навіть low-cost контракти | № 26 | 27.06.2011

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Кореспондент Контрактів під виглядом турагента звернувся до одного з відомих київських інститутів і запропонував наступного літа розмістити в гуртожитку цього вузу вболівальників. Пропозицію сприйняли з ентузіазмом. Працівників інституту навіть не здивувала відсутність в «агента» візитівки з реквізитами туристичної компанії. Комендант одразу запропонувала організувати для імовірного орендаря екскурсію гуртожитком. Готовність укласти договір на умовах орендаря дивувала. Як з'ясувалось у процесі екскурсії, все, що має вуз — один дев'ятиповерховий корпус, вщент заповнений студентами. Це був класичний пострадянський гуртожиток... Один туалет й одна душова на чотири кімнати, розмита штукатурка на стелях, непристойні написи на стінах і в ліфті тощо. «У нас тут художники живуть, люди творчі, ось, наприклад, захотілося комусь стіну розписати...», — коментувала комендант. Вона без будь-якої ніяковості заводила імовірних орендарів до обжитих кімнат студентів. На запитання, чи є в гуртожитку вільні житлові приміщення, які можна було б подивитися й сфотографувати, комендант відповіла так: «Взагалі ж є, але вони в такому стані, що показувати їх нікому не варто». Про ціну і про строки розміщення вболівальників вона говорити не зважилася. Після екскурсії комендант відвела нібито турагента до свого кабінету, сказала, що негайно зателефонує проректорові. Потім набрала невідомий нам номер і передала трубку кореспондентові Контрактів. Людина, яка була на іншому кінці дроту, почала діалог бадьоро, але неначе глузуючи. — Ви що, справді збираєтеся оселити когось у цьому?... — проректор не закінчив фразу, чи то не хотів негативно озиватися про гуртожиток, чи то просто не знав, як охарактеризувати умови, у яких живуть його студенти. — Важко сказати, ми спробуємо запропонувати ваші кімнати як дешевий хостел. До речі, на яку суму ви розраховуєте? — Не знаю. Запропонуєте свою ціну. Але врахуйте, що я зателефоную іншим проректорам, у яких такі самі вбиті гуртожитки, і порівняю пропозиції. — З кожної кімнати 400 грн за ніч вас влаштує? (це вартість окремої кімнати в найближчому до гуртожитку хостелі. — Прим. ред.). — Отже 200 грн з місця... — проректор замислився, він явно розраховував на більше — ну добре, я згоден. — А якщо не секрет, куди подінуться студенти, які живуть у гуртожитку? — Поїдуть наприкінці травня. — А якщо хтось захоче залишитися або залишити речі в кімнаті? — Ні, їм повідомлять... Поїдуть.

25


тема

Євро-2012 Вілен ВЕРЕМКО

*Обов'язкове «присвоєння» готелям зірок може поліпшити якість послуг. А може і породити нові корупційні схеми.

Кому потрібен обов'язковий розподіл готелів за категоріями

Орієнтуйся по зірках До Євро-2012 всім готелям в Україні присвоять зірки. З 1 січня наступного року така норма стане обов’язковою. Це передбачено законопроектом про внесення змін до Закону України «Про туризм», прийнятим парламентом у першому читанні ще 1 лютого. Автори документа впевнені, що у другому читанні і в цілому проект можуть прийняти вже до кінця поточної сесії. Пропонується виключити з чинного закону статтю 18, яка зобов'язує всі готелі проходити сертифікацію та стандартизацію на відповідність безпеці для життя та здоров'я людей, захисту їхнього майна тощо. Водночас передбачено змінити ст. 19 закону. Сьогодні вона дозволяє присвоювати зірки об'єктам туристичної інфраструктури за бажанням власників. Після змін це стане обов'язком. А надавати послуги із розміщення без свідоцтва про встановлення певної категорії буде заборонено. «Всі готельєри з 1 січня 2012 року мусять отримати зірки й показати реальний рівень готелю», — зазначив заступник голови Держслужби туризму та курортів України Дмитро Заруба. У пояснювальній записці до законопроекту наголошується, що за 11 років дії Правил обов'язкової сертифікації послуг із тимчасового розміщення (проживання), за даними Держкомстату, в Україні пройшли сертифікацію всього 1648 готелів, зокрема в АР Крим — 96, в Івано-Франківській області — 37. Хоча, за неофіційними даними, тільки в місті Яремче (Івано-Франківська область) понад 90 готелів, з яких отримали зірки лише чотири. Крім того, автори законопроекту підкреслюють, що в Україні процедура отримання сертифіката на відповідність вимогам безпеки «є доволі заплутаною та корумпованою, що не дозволяє прозоро розвиватися готельному бізнесу та тримає його в тіні». Втім, немає жодної гарантії,

26

контракти | № 26 | 27.06.2011

Ñüîãîäí³ ãîòåëÿì âèã³äíî ïîêàçóâàòè ïðèáóòîê ³ îòðèìóâàòè ï³ëüãè що обов'язкове присвоєння зірок буде менш корумпованим, ніж сьогодні сертифікація безпеки. Про це йдеться й у висновку Головного науковоексперт ного управління ВР, яке пропонувало відхилити законопроект ще у першому читанні. Автори законопроекту вважають, що нововведення дозволять підвищити якість вітчизняних готелів, яка поки що залишає бажати кращого. За даними Держслужби туризму, до початку цього року в Україні було 6–7 тис. об'єктів, що надають тимчасове житло туристам. А офіційне право на це мали не більш ніж 2,8 тис. об'єктів. Втім, попит на зірки збільшився вже сьогодні й без «зобов'язалівки». Винний у цьому Податковий кодекс, який набув чинності з 1 січня поточного року. Він містить норму, яка звільняє готелі з трьома, чотирма та п’ятьма зірками, відкриті до 1 вересня 2012 року, від сплати податку на прибуток. Щоправда, вивільнені кошти мають бути ви-

користані на розвиток об'єктів інфраструктури. А саме — «на збільшення обсягів надання послуг, переобладнання матеріально-технічної бази, впровадження нових технологій, погашення кредитів на згадані цілі». У підсумку, за деякими підрахунками, з початку року кількість «зіркових» готелів у нашій країні вже збільшилася на 20–30%. «Готелі подають заявки, стають у чергу. Щоправда, для багатьох бізнесменів податок на прибуток істотної ролі не грає. Цей бізнес, як і будь-який інший, навчився ховати доходи», — запевняє Дмитро Заруба. Хоча, як зазначають експерти, сьогодні готелям вигідніше показувати прибуток та отримувати пільги, ніж працювати в тіні. Це підтверджує досвід Криму, де з початку року і до 1 червня категоризацію на зірковість пройшли 29 готелів. Зокрема, 24 об'єкти отримали три зірки, чотири готелі — чотири зірки, одному ялтинському готелю присвоїли п’ять зірок. За словами першого заступника міні-

«Люди забудуть, що ви говорили, люди забудуть, що ви робили, та вони ніколи не забудуть, як ви примусили їх себе відчути». • Конрад Хілтон стра курортів і туризму Криму Олександра Лієва, до кінця року кількість зіркових закладів збільшиться до 60. Але, напевно, Держслужбу туризму не цілком влаштовують такі темпи. Тож вирішено запровадити обов'язкове присвоєння зірок. Щоправда, Дмитро Заруба пояснює необхідність змін і тим, що норми, які застосовуються до готелів сьогодні, застаріли. «Буде переглянуто самі критерії оцінки зірковості, — зазначає він. — І якщо за основу візьмуть визнаний у всьому світі стандарт Hotelstars Union асоціації HOTREC, то вимоги до готелів розтягнуться на 270 пунктів. Частина цих пунктів обов'язкова, частина має рекомендаційний характер. Проте за всіма позиціями нараховуються бали, за кількістю яких виконавчий орган визначить, яку зірковість можна присвоїти готелю, і чи можна її присвоїти взагалі». Втім, самі правила ще мають бути затверджені Кабміном. А наскільки об'єктивно вони застосовуватимуться до тих чи інших об'єктів, поки що можна лише здогадуватися. За словами Дмитра Заруби, зірковість, присвоєна за старими нормами, залишиться в силі до закінчення дії ліцензії (видається на три роки). Але зазначмо, що прямо в законопроекті цього не прописано, хоча не встановлено й іншого. Це, з одного боку, підштовхує готелі до отримання зірок вже до кінця року на підставі чинних норм. Та, з іншого боку — породжує побоювання, що з нового року доведеться проходити додаткові перевірки. Загалом після набуття чинності законом туристи зможуть очікувати на покращання якості послуг. Адже сьогодні, за різними оцінками, близько 90% готелів не відповідають кількості декларованих зірок. Але якщо, як часто буває у вітчизняних реаліях, документ породить нові корупційні схеми, це неминуче призведе до подорожчання готельних послуг. 


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 26 | 27.06.2011

27


тема

Євро-2012 Надія ГОНЧАРУК

*Перша людина, яка замовила квиток на Євро-2012, — мешканець Південної Кореї.

ТОП-10 бізнесів, які зароблять на Євро-2012*

Бізнес-матч Хто заробить: УЄФА На чому заробить: продаж телетрансляції чемпіонату, продаж квитків, спонсорські контракти, продаж сувенірної продукції Дохід ........... EUR1,3 млрд

Крім телетрансляції виручка Європейської асоціації футболу від спонсорства, ліцензування та мерчандайзингу становитиме EUR290 млн, або 22% загального обсягу доходів. Також близько EUR100 млн сягне виручка від продажу квитків у Польщі та Україні. У нашій країні стати безпосереднім свідком гри можна за 300–6000 грн залежно від категорії та кількості матчів. Квитки продавалися з 1-го по 31 березня 2011 року на спеціально створеному УЄФА сайті.

Більша частина прибутку від чемпіонату піде до кишені Європейської футбольної асоціації. Ця організація проводить змагання збірних і клубів на території Європи та володіє винятковими правами на телеХто: туроператори трансляції першостей, рекламу на чемпіонатах і продаж На чому: квитків. Нагадаємо, що осноорганізація авіаперельотів, вною вимогою асоціації на проживання, харчування, чолі з Мішелем Платіні до трансфер України стало звільнення УЄФА від оподаткування в Дохід ........... EUR200 млн обмін на право проведення фіналу в нашій країні. Кількість іноземних гостей, Євро-2012 принесе європей- за різними оцінками, сягне ській федерації футболу близь- 0,3–1,2 млн. Стільки туристів ко EUR1,3 млрд прибутку. Це зазвичай приїжджає до країни трохи більше, ніж від прове- протягом року, зазначає дення Євро-2008 в Австрії та Йосиф Андрик, виконуючий Швейцарії. Продаж прав на обов’язки президента Асоціатрансляцію чемпіонату збага- ції лідерів турбізнесу України. тить УЄФА на EUR840 млн, що Традиційно туроператори становитиме 62% заплановано- заробляють на продажу турпаго доходу оргакетів, до яких нізатора, дані входять авіаІнформаційнопереліт, прого центру живання, хар«Україна-2012». ч у в а н н я , трансфер, ексВ Україні мо— сукупний оцінний дохід курсійне обнополію на показ матчів країни від проведення фіналу слуговування. чемпіонату заєвропейського чемпіонату Перелік послуг кріплено за під час ЄвроПершим націо2012 істотно не нальним, який придбав дозвіл зміниться. Якщо кожен туна трансляцію в УЄФА. На- рист, перебуваючи в Україні, приклад, показ Євро-2008 ко- витратить близько EUR600, то штував Національній телеком- вся галузь заробить не менш панії EUR4 млн. Євро-2012, ніж EUR200 млн. швидше за все, дорожче. КеЙосиф Андрик вважає, що рівництво каналу стверджує, основне враження на іноземщо заробляти на перепродажі них гостей справлять не моправ на показ Євро-2012 рес- дернізовані стадіони та аероторанам і барам не буде. Най- порти, а стан туристичної інфбільш імовірний заробіток раструктури та сервісу. За підПершого національного — ре- рахунками австрійців, які приклама під час матчів. «Ціни й ймали Євро 2008 року, середня попит на рекламу будуть висо- тривалість перебування вболікими, що є традиційним для вальника в місті — 2,9 доби. З таких заходів», — зазначає цих днів лише 5–10% часу Денис Лазуренко, засновник вболівальники (вони ж турискомпанії Sigma Media. ти) проведуть на стадіонах та в

$4,5

28

контракти | № 26 | 27.06.2011

млрд

аеропортах. Решту часу вони користуватимуться туристичною інфраструктурою. «В Україні не вирішено питання інфраструктурного та інформаційного облаштування об'єктів відвідування туристів. У нас дуже багато об'єктів історичної спадщини, чудовий природно-заповідний фонд і в цілому величезний туристичний потенціал. Та більшість об'єктів не готові до відвідування туристів», — скаржиться Йосиф Андрик. Хто: рекламісти На чому: продаж реклами, спонсорські послуги Дохід ........... EUR110 млн Лише за рахунок проведення Євро-2012 український ринок медіареклами може збільшитися на 10%, вважають в українському офісі AITI/Сarat. За прогнозами Всеукраїнської рекламної коаліції, у 2011-му обсяг ринку становитиме 12,9 млрд грн, отже Євро2012 збільшить витрати рекламодавців на 1,29 млрд грн, або EUR110 млн. У цей період дохід рекламістів може подвоїтися порівняно з аналогічним періодом торік, вважає Денис Лазуренко. Приріст ринку забезпечать великі рекламодавці, а також ресторанні мережі та приймаючі міста. «У нас такий захід проводиться вперше. Зростання відбудеться переважно за рахунок спецпроектів спонсорів. А в Україні основою рекламного ринку є кампанії FMCG-сектора, які дуже чутливі до купівельної спроможності населення. Але я не думаю, що вона якось радикально зміниться під час чемпіонату», — зазначає Денис Лазуренко. Хто: таксисти На чому: перевезення Дохід ........... EUR30 млн У дні чемпіонату кількість пе-

«Суть менеджменту — отримувати зарплату за те, що інші забивають голи». • Кейсі Стенгел, американський бейсбольний гравець ревезень містом збільшиться щонайменше удвічі. За різними оцінками, в Києві працюють близько 30 тис. таксистів, в Україні — не менш ніж 200 тис. У Києві, Харкові, Львові та Донецьку кількість машин для перевезення пасажирів становить близько 60 тис. (включаючи нелегальних перевізників). Під час Євро-2012 обсяг замовлень на одного таксиста підскочить із нинішніх 10–15 до 20–30 на день, причому вартість однієї поїздки становитиме в середньому близько 70–80 грн (зараз — 50–60 грн). За приблизними оцінками, за 12 днів (стільки часу перебуватимуть іноземні туристи на Євро-2012) таксисти зароблять EUR30 млн. Міська влада має намір упорядкувати роботу таксистів, врегулювавши ціни й зобов'язавши операторів цього ринку оснастити автомобілі лічильниками та кондиціонерами. Також ведуться розмови про створення муніципального таксі. Хто: букмекери На чому: прийом ставок Дохід ........ від EUR27 млн В Україні букмекерський бізнес (зокрема, віртуальні контори) заборонено, однак під час Євро-2012 ставки, швидше за все, прийматимуть, хай нелегально (принаймні через інтернет, через російські інтернеткомпанії тощо). Крім того, державна компанія «Молодьспортлото» (МСЛ) фактично займається букмекерською діяльністю — приймає ставки на футбол під виглядом лотерейного тиражу. Вітчизняні букмекери, посилаючись на заборону, відмовляються називати обсяги ставок під час проведення чемпіонату. У МСЛ також не змогли оцінити ринок. Ми можемо спиратися хіба що на досвід подій, що відбувалися раніше. Наприклад, у


Хто: мобільні оператори На чому: роумінг Дохід ........ EUR14–24 млн Вітчизняні мобільні оператори більше заробляють на іноземних туристах, які відвідують Україну, ніж на українцях, які розмовляють за кордоном. Євро-2012 — чудовий стимул зростання доходів від роумінгу. Відповідно до світового досвіду, приріст гостьового трафіку на час проведення заходів рівня чемпіонату Європи, світу та Олімпіади коливається від 50% до 200% у країні проведення, зазначає Владислав Войтович, провідний спеціаліст зі зв'язків із громадськістю компанії «МТС-Україна». Традиційно доходи від роумінгу становлять 5–10% виручки оператора. Причому річний обсяг українського ринку, за різними оцінками, дорівнює $100 млн. Можна приблизно підрахувати, що за червень 2012-го українські стільникові компа��ії збагатяться на $20– 30 млн, або EUR14–24 млн. Хто: власники квартир На чому: оренда житла Дохід ............... EUR5,5 млн Власники житла вже зараз підраховують, скільки зможуть заробити на іноземних футбольних фанатах за рік. Здаватимуть квартири подобово, а ціни на оренду збільшаться майже вдвічі. Оцінити доходи орендодавців нескладно. За даними SV Development, у Києві кількість квартир, що здаються в найм (тобто які порожні й чекають свого наймача), становить 2500 (подобово) і 29 300 (помісячно). Припустімо, що все вільне житло на момент проведення Євро2012 господарі здаватимуть подобово. Таким чином, у Києві зда-

ватиметься понад 30 тис. квартир за $50 на добу. У Харкові (після аналогічного підсумовування) — понад 11 тис. квартир за $38 на добу, в Донецьку — близько 9 тис. квартир за $31 на добу та у Львові — понад 9 тис. за $35 на добу. Якщо припустити, що всі ці квартири знімуть закордонні гості під час Євро-2012 (в середньому беремо інтервал у три доби перебування іноземця в одному місті і в цілому 12 днів — в Україні), то навіть за нинішніх цін і за нинішньої пропозиції власники житла отримають дохід у розмірі $8 млн, або EUR5,5 млн протягом кількох днів. За підрахунками Сергія Костецького, аналітика девелоперської компанії SV Development, під час проведення Євро2012 пропозиція квартир здатна збільшитися у три-чотири рази, лише в Києві може звільнитися до 100 тис. квартир, а ціни також піднімуться на 50– 70%, якщо ніхто не контролюватиме орендодавців. Тобто на практиці загальний дохід від оренди може перевищити $20 млн.

мерів влада має намір виріши- Тож ресторатори можуть ти за рахунок прилеглих міст впевнено розраховувати на та автотранспорту з доставки збільшення виручки на 30%. вболівальників на матчі. Готелі Ціни на цей період збільшатьдо чотирьох зірок будуть запо- ся щонайбільше на 20%, інаквнені на 80–90%, прогнозує ше це відлякне постійних кліСергій Костецький. Та їхня за- єнтів, прогнозує експерт. У цих зонах знаходяться вантаженість залежатиме від вартості проживання. Йосиф різні заклади з різним рівнем виручки. Андрик наНаприводить приклад, усеклад минулореднений го чемпіонаоборот ту Європи в київських Австрії та іноземців відвідають Україну закладів Швейцарії в площею 2008-му. «Середня вартість готельного до 200 кв. м становить 200– номера у Відні збільшилася на 250 тис. грн на місяць, площею 61,4%, сягнувши EUR270,16 на 300–400 кв. м (ресторани добу. Високі ціни відлякнули рівня середній+) — 300– багатьох туристів — заванта- 350 тис. грн на місяць. Тільки в ження готелів у Відні станови- Києві на цій території працюло до 75%», — згадує він. Офі- ють близько 100 закладів. В ційний туроператор УЄФА, інших містах — Львові, ДонеTUI Travel, ще в 2009-му визна- цьку й Харкові — ресторанів і вав завищеними ціни в україн- кав’ярень приблизно вдвічіських готелях. Враховуючи за- втричі менше. У кожного з цих ста ресторагальну кількість номерного фонду приймаючих міст, при- нів Києва в середньому по 70 поблизні прогнози щодо запо- садочних місць, загалом — 7 тис. внюваності у 70–80% та се- місць. Там можуть харчуватися близько 30 тис. осіб щодня. За великого напливу гостей столичні ресторани й кав’ярні зможуть обслужити до 50 тис. осіб на день, зазначає Ольга Насонова. Виходячи з отриманих даних і враховуючи, що вболівальник проведе в Україні приблизно 12 днів, можна підрахуредні ціни в $100–150 на добу, вати, що вітчизняні ресторани приблизна виручка готельних й кав’ярні зароблять на Єврооператорів може сягнути 2012 близько EUR3,1 млн. $4,5 млн або EUR3,5 млн, якщо вболівальник проведе в одноХто: торговці му місті три доби, а в цілому в та ремісники Україні — 12 діб. На чому: продаж сувенірів Хто: ресторани, бари, кав’ярні Дохід ................ EUR3 млн На чому: харчування Всі права на символіку Євро2012, включно із брендами та Дохід ............ EUR3,1 млн логотипами, належать УЄФА. Та місцеві умільці мають намір Ресторани та кав’ярні в міс- заробити на бажанні іноземцях, прилеглих до стадіонів, де ців увезти щось на згадку з проводитимуться матчі (на- України. Порушувати інтелекприклад, у Києві це станції туальну власність європейметро «Палац спорту» та «Рес- ської федерації футболу віпубліканський стадіон»), роз- тчизняні ремісники будуть раховують на збільшення ви- обережно — трохи змінюючи ручки вдвічі під час Євро-2012. зображення, тобто не копіююТаких показників досягти не- чи їх, а інтерпретуючи. Якщо реально, бо виграють здебіль- кожен із 300 тис. туристів вишого ті, у кого будуть обладна- тратить на пам'ятний подаруні літні майданчики, а вони, на нок EUR10, то продавці сувеніжаль, є менш ніж у половини рів та іншої футбольної та назакладів, зауважує Ольга На- ціональної атрибутики заросонова, директор компанії блять на Євро-2012 близько «Ресторанний консалтинг». EUR3 млн. 

Понад

300

тис.

Á³ëüøà ÷àñòèíà äîõîä³â â³ä ªâðî-2012 ï³äå â ÓªÔÀ Не факт, що всі іноземці, для яких готелі — дороге задоволення, зніматимуть квартири. Частина з них оселиться в спеціально обладнаних кампусах, частина — в студентських гуртожитках. «Футбольні вболівальники — не надто заможні люди, тож альтернативою Києва в плані оренди, наприклад, можуть стати містасупутники — Бориспіль, Бровари тощо», — зазначає Сергій Костецький. Хто: готельєри На чому: готельні послуги Дохід ............ EUR3,5 млн Згідно з вимогами УЄФА, Київ має забезпечити 7300 номерів у 3-4-5-зіркових готелях, Львів — 2545, Харків — 2765, а Донецьк — 2945 номерів. Якщо Харків та Львів виконали ці умови, то Київ та Донецьк не встигають побудувати достатню кількість об'єктів. В обох містах проблему дефіциту но-

* Оціночні дані

2006-му, під час чемпіонату світу в Німеччині, українські букмекери за місяць зібрали близько $30 млн ставок — в чотири-п’ять разів більше, ніж зазвичай. З урахуванням того, що Євро-2012 проводиться в Україні й обсяг ринку за цей час збільшився, сума ставок може скласти не менш ніж $40 млн, або EUR27 млн.

контракти | № 26 | 27.06.2011

29


тема

Євро-2012

КАРТА ПРОЇЗДУ Гданськ

Контракти підрахували, в яку суму стане вболівальникам відвідування чемпіонату Європи з футболу наступного року

5 годин, від EUR30 4 години, від EUR30

Познань

1 година, EUR80 3 години, від EUR20

VIP 7 матчів у Варшаві, Львові, Харкові, Гданську, Києві Проживання: в готелі 5 зірок, 24 дні .................................. від EUR5000 Трансфер: чотири авіаперельоти першим або бізнес-класом, два переїзди поїздом.......................... від EUR1600 Квитки першої категорії: на матч-відкриття, 3 матчі групового турніру, 1 чверть- і 1 півфінал, фінал ..................................................... EUR1630 Накладні витрати: харчування, проїзд містом, сувеніри тощо............................................. від EUR2000 РАЗОМ: ............................................................................ від EUR10 230

Відстань між містами: 345 км

4 години, від EUR30 1 година, EUR100

Варшава

Відстань між містами: 320 км

Вроцлав

5 годин, від EUR40 4 години, від EUR30

МЕДІУМ 5 матчів у Харкові, Львові, Гданську, Києві Проживання: в готелі 3 зірки, 12 днів ...................................від EUR600 Трансфер: залізниця ..............................................................від EUR250 Квитки другої категорії: на два матчі групового турніру, один чверть- і один півфінал, фінал...........................................EUR700 Накладні витрати: харчування, проїзд містом, сувеніри тощо................................................від EUR500 РАЗОМ: ................................................................................від EUR2050

ЕКОНОМ 3 матчі у Варшаві, Донецьку, Києві Проживання: в готелі 2 зірки або наметові містечка для вболівальників, 10 днів .................................................. від EUR150 Трансфер: залізниця, автобус .............................................. від EUR150 Квитки третьої категорії: на один чверть- і один півфінал, фінал ..................................... EUR135 Накладні витрати: харчування, проїзд містом, сувеніри тощо............................................... від EUR300 РАЗОМ: ..................................................................................від EUR735

Варшава-2006

1 година, EUR100 Відстань між містами: 350 км

На

500

Львів

тис.

осіб на рік після чемпіонату збільшиться потік туристів у Польщу. Туристичний потік в Україну зросте на

Варшава-2011

1

млн

ПОЛЬЩА Варшава-2012

Гданськ

1 Познань

БУЛО

Є

БУДЕ

Варшавський національний стадіон будується на місці Стадіону Десятиліття — спортивної арени, прийнятої в експлуатацію 22 липня 1955 року. Старий стадіон було зведено на честь вибору Польщею соціалістичного шляху розвитку.

Національний стадіон будується на березі Вісли за адресою: вул. Зеленецька, 1. У майбутньому домашні матчі на ньому проводитиме збірна Польщі, на честь чого фасад арени нагадує прапор держави, що майорить.

Місткість нового стадіону футбольної збірної Польщі під час чемпіонату Євро-2012 складе 50 тис. уболівальників за повної місткості 58 тис. Одночасно зі зведенням арени поруч споруджуються парковки на майже 12 тис. машин, олімпійський басейн і готель.

2 Вроцлав

3

30?

контракты || № контракти № 26 8 | |22.02.2010 27.06.2011

1 Муніципальний стадіон Гданська, 40 тис. осіб, 2 Муніципальний стадіон Познані, 40 тис. осіб, 3 Вроцлавський муніципальний стадіон, 40 тис. осіб


EUR20

«Середньої української зарплати вистачить на відвідування шести матчів чемпіонату, включно з фіналом».

млрд

витратить Польща на підготовку до Євро-2012. За твердженням української влади, витрати нашої країни на підготовку становитимуть лише

EUR9,5

10 годин, від EUR75

• Борис Колесніков, віце-прем’єр з ЄВРО-2012

млрд

Відстань між містами: 820 км

Євро-2012 в Україні та Польщі відвідають більш ніж

6 годин, від EUR10 6 годин, від EUR43

1,4

1 година, EUR110

16,5 години, від EUR66

млн вболівальників

Відстань між містами: 480 км

Київ Харків

12 годин, від EUR8,5 9 годин, від EUR63 1,25 годин, EUR75

6,5 годин, від EUR8

Відстань між містами: 700 км

7 годин, від EUR48 1,25 годин, EUR110

Донецьк

Відстань між містами: 540 км

УКРАЇНА Київ-1980

Київ-2011

Київ-2012

Донецьк

1 Харків

БУЛО

Є

БУДЕ

Спортивна арена НСК «Олімпійський» будується в Києві на місці Республіканського стадіону, зведеного у 1978–1980 роках до Олімпіади-80. У той час стадіон у центрі Києва був одним із найбільших у СРСР та Європі — його місткість становила 100 тис. осіб.

Реконструкція НСК «Олімпійський» включає розширення прилеглої території та оснащення стадіону прозорою покрівлею. Проект реконструкції розроблено німецьким архітектурним бюро GMP von Gerkan, Marg und Partner.

За рахунок розширення проходів і оснащення стадіону сучасними кріслами, його місткість зменшиться до 70 тис. місць (під час проведення Євро-2012 — до 60 тис. місць). Всі місця для глядачів розташовано під навісом, а градус нахилу нижніх секторів буде збільшено на 15%, щоб максимально покращити огляд ігрового поля.

1 «Донбас Арена», 50 тис. осіб,

2 Харківський стадіон «Металіст», 35 тис. осіб,

3 «Львів-Арена», 35 тис. осіб

2 Львів

3

контракти | № 26 | 27.06.2011

За даними uefa.com, національних дирекцій з проведення чемпіонату Євро-2012, національних статистичних відомств. Вартість проживання, трансферу, харчування тощо переведено з національних валют у євро за курсом НБУ та Нацбанку Польщі

1,5 години, від EUR220

31


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

32

контракти | № 26 | 27.06.2011


June_Kontrakty#26Ukr