Issuu on Google+

Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая

ВІСНИК МНТУ  ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Київ – 2011


УДК 082.1 ББК 72 В 53 У збірці наукових праць розглядаються результати актуальних наукових досліджень Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая за основними напрямами діяльності університету та його філій. В галузі технічних наук в збірці представлені роботи по дослідженню динаміки бурильної колони, аналізу застосування віброзахисних пристроїв при бурінні, оцінці компонувань низу бурильної колони за допомогою методів математичної статистики, розгляду питань нормування міцності бурильної колони. Декілька статей присвячено засадам інженерії надійності та якості програмних систем, дослідженню АЧХ підсилювачів НВЧ, алгоритмам виявлення руху в полі догляду системи контролю, оцінці геоенергетичних запасів України та гідроенергетичному обладнанню малих ГЕС. Публікації з лінгвістики представляють наукові роботи студентів 5 курсу університету. Вони присвячені різноманітним аспектам перекладу англомовних текстів і окремих фразеологічних одиниць, класифікації лексіки, порівняльному аналізу окремих слів та лексико-семантичних варіантів цих слів в українській і англійській мовах. Роботи в галузі педагогіки у вищій школі досліджують проблеми формування громадянськості і духовності у молоді ВНЗ, морального виховання студентів з обмеженими фізичними можливостями в інтегрованих групах. Політологічному аналізу сучасних конфліктів, проблемам створення правових основ громадянського суспільства в Україні та дослідженню історичного аспекту права на працю присвячені статті з політології, соціології та права. Засновник і видавець: Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая. Свідоцтво про державну реєстрацію в Мінюсті України № 11491-364Р від 11.07.2006р. ВІСНИК МНТУ №6 Збірник наукових праць. Головний редактор: Бугай В.Ю. – президент Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая, професор, кандидат технічних наук. Редакційна колегія: Технічні науки Огородніков П.І. – доктор технічних наук, професор, заст. головного редактора, Волинський А.М. – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, відповідальний секретар, Здановський В.Г. – доктор технічних наук, професор, Ковалко М.П. – доктор технічних наук, професор, Коротун Т.М. – кандидат фізико-математичних наук, доцент, Коцкулич Я.С. – доктор технічних наук, професор, Кухтик Т.В. – доктор технічних наук, професор, Нагорний В.П. – доктор технічних наук, професор, Середюк М.Д. – доктор технічних наук, професор, Лінгвістика Ткачук-Мірошниченко О.Є. – кандидат філологічних наук, доцент, заст. головного редактора, Компанцева Л.Ф. – доктор філологічних наук, професор, Старикова О.М. – доктор філологічних наук, професор, Політологія, соціологія, право Козловський А.А. – доктор юридичних наук, професор, заст. головного редактора, Балух І.В. – доктор історичних наук, професор, Коцур А.П. – доктор історичних наук, професор. Рекомендовано до друку Вченою радою Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая 19.04.2011, №.8/1011. © Міжнародний науково-технічний університет ім. академіка Юрія Бугая.


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ЗМІСТ Технічні науки 1. Огородніков П.І., Бугай В.Ю., Крук О.М. Щодо можливості нормування міцності бурильної колони . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 2. Смаглюк А.К., Кузка С.П. Деякі особливості розрахунку динаміки бурильної колони як складної коливної системи . . . . . . . . . . . 13 3. Бугай О.Ю., Єремушкін Т.М., Лисяний Г.М. До питання вдосконалення нормативно-правової документації щодо проведення вогневих робіт на об’єктах газової промисловості . . . . . . . 18 4. Огородніков П.І., Бузінова О.В., Бузінов О.В. Аналіз застосування пристроїв для зміни динамічного стану бурильної колони в процесі буріння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 5. Венгерцев Ю.О., Письмак В.А. Сутність гідродинамічної кавітації та основи використання її в нафтогазовій промисловості . . . 29 6. Огородніков П.І., Равва Д.П., Бузінов О.В. Оцінка роботи компонування низу бурильної колони при застосуванні віброзахисних систем за допомогою методів статистики . . . . . . . . . . . . . 35 7. Венгерцев Ю.М., Письмак В.А. Проблема підвищення економічної ефективності трубопровідного транспорту газу . . . . . . . . . 40 8. Крук О.М., Білоцерківський А.С. Причини зниження довговічності сіток вібраційних сит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 9. Коваль Г.І., Коротун Т.М., Мороз Г.Б. Засади інженерії надійності та якості програмних систем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49 10. Прокопенко И.Г., Чурина А.И. Алгоритм обнаружения движения объектов в поле обзора системы контроля . . . . . . . . . . . . . . . . 61 11. Равва Д.П. Амплітудно-частотні характеристики прохідного та відбивного підсилювачів НВЧ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66 12. Пруднікова З.Г. Геоенергетичні запаси як складова частина основних сировинних ресурсів України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 13. Палишкин Н.А. Гидроэнергетическое оборудование малых ГЭС . . . . . 80

3


Вісник МНТУ

Лінгвістика 14. Компанцева Л.Ф., Тихомиров Н.В. Классификация ненормативной лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92 15. Камінський Ю. І., Штанько Ф.Ю. Історія вивчення проблеми перекладу трансформацій у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 16. Дружин Г.В., Мосійчук О.Я. Особливості прагматичного функціонування фразеологічних одиниць в публіцистичному стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 17. Пожидаєва І. В., Жуковська В.С. Прагматичний аспект перекладу англомовних рекламних слоганів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 18. Скапенко А.Ю. Інверсія в оригінальному та цільовому дискурсі: шляхи передачі її експресивності при перекладі . . . . . . . . . . 110 19. Шашков И.А., Рязанов Р.В. Психолингвистический подход к исследованию феномена манипуляции в процессе коммуникации . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114 20. Дружин Г.В., Свачій Д.М. Лінгвопрагматична детермінованість функціонування онімів у музиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121 21. Камінський Ю.І., Цимбал А. Розвиток стоматологічної термінології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126 22. Пожидаева И.В., Карпенко Я.И. Сравнение полисемичного слова background и его лексикосемантических вариантов в русском и английском языках . . . . . . . . . . 131 23. Дружин Г.В., Орда А.І. Прагматика Інтернет-дискурсу . . . . . . . . . . . . . . 139 24. Камінський Ю. І., Кумлик С.П. Особливості перекладу англомовних паремійних одиниць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143 25. Дружин Г.В., Будар О.М. Засоби вираження об’єктивної модальності у романі Ернеста Хемінгуея «Прощай, зброє» і повісті Джерома Селінджера «Ловець у житі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151 26. Здирко В.М., Майструк М.В. Основні прийоми та аналіз перекладу фразеологічних одиниць, які використовуються в заголовках англомовної преси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154

4


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Педагогіка у вищій школі 27. Сігова А.Г. Формування громадянськості та духовності молоді у виховній діяльності вищих навчальних закладів . . . . . . . . . . . 160 28. Хорошайло О.С. Студенти з обмеженими фізичними можливостями як суб’єкт морального виховання в інтегрованих группах вищих навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167 29. Сигова А.Г. Формирование гражданской позиции студентов технического и гуманитарно-педагогического профиля подготовки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171 Політологія, соціологія, право 30. Дігтяр П.А. Проблема створення правових основ розвитку громадянського суспільства в Україні відповідно до стандартів Ради Європи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181 31. Потупіков М.О. Політологічний аналіз сучасних конфліктів . . . . . . . . . 190 32. Довгошея В.В. Історичний аспект права на працю та його співвідношення зі свободою праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 202 Анотації статей збірника «Вісник МНТУ» №6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209 Звернення до авторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225

5


Вісник МНТУ

Технічні науки УДК 622.24.002 Огородніков П.І., д.т.н., проф., декан факультету нафтогазової інженерії і комп’ютерних наук Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ), Бугай В.Ю., к.т.н., проф., президент МНТУ, Крук О.М., здобувач МНТУ

ЩОДО МОЖЛИВОСТІ НОРМУВАННЯ МІЦНОСТІ БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ В статті досліджуються питання забезпечення необхідної міцності бурильної колони, визначення допустимих напружень і необхідної несучої здатності колони. Навантаження розглядаються випадковими функціями часу, а фактична несуча здатність — випадковою величиною. Наводяться основні принципи визначення коефіцієнта безпеки, що використовується при нормуванні міцності бурильної колони, при цьому розглядаються як детермінований, так і ймовірнісний підходи.

The article studies the questions of the necessary provision of the solidity of a drilling column, of acceptable pressure and bearing capacity of a column. Loads are considered to be accidental time functions and a virtual bearing capacity — an accidental quantity. The main principles of defining the safety factor that is used in setting the drilling column solidity applying both determining and probability approaches are presented. Процес безпечного буріння свердловини безпосередньо пов’я­ заний з міцністю бурильної колони і її елементів, тобто з нормуванням і забезпеченням необхідної несучої здатності конструкції колони. Це, в першу чергу, диктується вимогами безаварійного будівництва свердловини, а також економічними аспектами. Несуча здатність бурильної колони обумовлена багатьма факторами, в тому числі і геолого-технічними. Необхідною умовою нормування міцності бурильної колони є попереднє визначення розрахункових випадків навантаження для кожної частини її конструкції, де основою є геолого-технічний наряд. Застосування розрахункових методів і схем не виключає використання також тих типових ком-

В статье исследуются вопросы обеспечения необходимой прочности бурильной колонны, определения допустимых напряжений и необходимой несущей способности колонны. Нагрузки рассматриваются случайными функциями времени, а фактическая несущая способность — случайной величиной. Приводятся основные принципы определения коэффициента безопасности, который используется при нормировании прочности бурильной колонны, при этом рассматриваются как детерминированный, так и вероятностный подходы.

6


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

понувань бурильної колони, які добре зарекомендували себе на даному родовищі. В якості розрахункової конструкції, як правило, береться випадок, який є найнебезпечнішим за аварійністю для заданих умовах на даному родовищі. Порівняльна оцінка небезпечності різних напружених станів може бути проведена у відповідності до теорій міцності [1], що були використані при розробці нормативних документів [2]. Основна складність визначення допустимих напружень (деформацій) і необхідної несучої здатності бурильної колони полягає в узгоджені розрахункових даних з фактичними значеннями напружень, деформацій і внутрішніх навантажень в її елементах. У всіх випадках навантаження є випадковими функціями часу, а фактична несуча здатність конструкції — випадковою величиною. Виходячи з цього, міцність бурильної колони необхідно розглядати з імовірнісної точки зору. При великій зміні дійсних навантажень і параметрів, які характеризують несучу здатність бурильної колони в процесі заглиблення свердловини, забезпечення умов міцності зводиться до гарантування того, що за час проводки свердловини граничний стан не буде перевищено. В машинобудуванні і авіабудуванні [3,4] при проведенні подібних розрахунків вводиться поняття коефіцієнта безпеки, що відкриває можливість визначення потрібної несучої здатність в детермінованій формі. Цей коефіцієнт використовується як при визначені допустимих напружень (деформацій )

де — граничне напруження (границя текучості, границя міцності, критичне напруження втрати місцевої або загальної стійкості), так і при обчисленні руйнуючих навантажень. (2) де Np, N(x)  — відповідно руйнуючі та внутрішні силові фактори. Значення вказаного коефіцієнта залежить від точності, яку можна досягти при розрахунку зовнішніх навантажень, внутрішніх силових факторів і несучої здатності конструкції, а також від відповідності розрахункової силової схеми реальній схемі навантаження бурильної колони, оскільки розрахункові випадки можуть не відповідати експлуатаційним випадкам навантаження. Крім того, в ряді випадків фактична траєкторія свердловини відрізняється від розрахункової, і, як наслідок, відбувається зміна геометричної форми конструкції, що може призвести до зміни величин зовнішніх навантажень і особливо до зміни їх розподілення. В подібних випадках фактичне руйнуюче навантаження буде помітно відрізнятись від розрахункового, отриманого множенням на коефіцієнт безпеки. Труднощі, пов’язані з теоретичним рішенням всіх питань визначення необхідної несучої здатності бурильної колони, дуже великі, і встановлення норм міцності бурильної колони залишається дуже актуальним науковим завданням. По аналогії з роботою [3], це нормування можна звести до встановлення окремих випадків навантаження і коефіцієнтів безпеки для всіх основних вузлів бурильної колони, а також до інструкцій щодо методу розрахун-

(1)

7


Вісник МНТУ

на, а в більшості випадків в зв’язку з необхідністю врахування геолого- технічних умов визначення структури є неможливим. Величина цього коєфіціента залежить від багатьох факторів, більша частина яких носить випадковий характер. Необхідно відмітити, що величина коефіцієнта залежить також від методу розрахунку конструкції на міцність [7]. Для бурильної колони коефіцієнт безпеки фактично виконує роль компенсації невідповідності між детермінованим методом розрахунку на міцність і випадковим характером зовнішніх навантажень, пов’язаних з геолого- технічними умовами буріння, а також невідповідностей розрахункових схем реальній колоні. В першому наближені, коефіцієнт безпеки можна представити у вигляді добутку двох коефіцієнтів j1 і j2. Перший коефіцієнт можна представити як деяке узагальнене навантаження, що враховує змінність геолого-технічних умов буріння, внутрішніх силових факторів і несучої здатності конструкції бурильної колони. Необхідно відмітити, що узагальнене навантаження дорівнює відношенню роботи сил системи, виконаній на можливих переміщеннях, до можливої величини приросту узагальненої координати. У такий спосіб можуть бути враховані всі види динамічних деформацій конструкції в залежності від поставленого завдання. Величина цього коефіцієнта буде оцінюватись розподіленнями фактичних значень узагальненого навантаження N і несучої здатності конструкції. При нормальному законі розподілення N і NH коефіцієнт встановлює потрібне взаємне розташування їх середніх значень N і NH (рис.1) при відомих коефіцієнтах змінності

ку зовнішніх навантажень і внутрішніх силових факторів. Крім того, використовуючи результати роботи [4], можна провести експериментальну перевірку фактичної несучої здатності елементів бурильної колони при можливих випадках навантаження, при цьому не виключаються і статичні випробування бурильної колони. Для конструкції низу бурильної колони, яка може змінюватися від умов і способу буріння, норми міцності можуть бути прив’язані до конкретної компоновки, тобто може бути проведено нормування необхідної несучої здатності окремих елементів конструкції колони. В зв’язку з тим, що власні коливання бурильної колони і коливання, які вона генерує в процесі буріння, знаходяться в діапазоні низьких частот, нормуванню повинні підлягати і величини жорсткості основних елементів конструкції колони, Значення коефіцієнта безпеки залежить від багатьох факторів, які носять випадковий характер, і визначення мінімальної величини несучої здатності бурильної колони не може бути визнано коректним без вказівки щодо імовірності реалізації цієї величини. Таким чином, коефіцієнт безпеки бурильної колони може бути визначений тільки з імовірнісної точки зору. Природно, що нормовані коефіцієнти безпеки по своїй природі є також величинами статистичними. В останній час велика увага приділяється розробці теоретичних основ нормування коефіцієнтів безпеки особливо в будівельній механіці [4,5,6]. Структура коефіцієнта безпеки j, який встановлює відношення руйнуючого навантаження до деякого розрахункового навантаження, дуже склад-

8


узагальнене навантаження дорівнює відношенню роботи сил системи, виконаній на мож переміщеннях, до можливої величини приросту узагальненої координати. У такий с можуть бути враховані всі види динамічних деформацій конструкції в залежност поставленого завдання. Величина цього буде розподілен ЗБІР Н И К коефіцієнта НАУКОВИХ П Р оцінюватись АЦЬ №6

Рис.1 Криві розподілення функцій, які характеризують зовнішнє навантаження і несучу функцій, здатність Рис.1 Криві розподілення якіконструкції характеризують зовнішнє навантаження і не

здатність конструкції

і

Значення цього коефіцієнта залежить від способу буріння, умов буріння і буде різним для різних компоновок бурильної колони. Очевидно, що в загальному випадку імовірність руйнування Pim, яка допускається для окремих вузлів компонування низу бурильної колони, буде визначати ймовірність руйнування всієї конструкції. Тому наближено можна прийняти

(1)

і заданій ймовірності руйнування бурильної колони (2)

Умови руйнування конструкції бурильної колони N–N ≤ 0 можна представити у вигляді (NH – N) – p s = 0

, де mi  — число вузлів компоновки, для яких розглядається i  — випадок, а Pi — імовірність виходу із ладу окремого вузла, або, наприклад, прихвата долота. Коефіцієнт φ2 вводиться для врахування можливих відхилень фактичних значень зовнішніх навантажень, режимів буріння, типу привода і т. і. від прийнятих при розрахунках, в тому числі і критичних напружень в елементах компоновки. Очевидно, що всяке нормування його величин має виконуватись на рівні перевірочних методів розрахунку, а також експериментально.

(3) (4)

де p — число стандартів відповідно заданій ймовірності перевищення граничного стану. Тоді з урахув��нням того, що minφ1 має бути більше одиниці, можна отримати наступну залежність ; (5)

9


Вісник МНТУ

побудувати найбільш простий критерій небезпечності складного напруженого стану матеріалу, що використовується для виготовлення елементів бурильної колони. Необхідно пам’ятати, що умова Кулона-Сен-Венана не є критерієм руйнуванням конструкції, а визначає пише момент переходу елемента компоновки із стану пружної деформації в пластичну. В той же час вона може бути використана для порівняльної оцінки небезпечності плаского напруженого стану. Згідно з цією умовою найбільш важким буде випадок навантаження, якому відповідає найбільша величина приведеного навантаження.

Таким чином, однією із задач розрахунку динаміки бурильної колони, що тісно пов’язана з розглянутими питаннями, є задача встановлення допусків на можливу варіацію тих параметрів, які прямо чи побічно впливають на фактичну міцність бурильної колони, а значить і на процес поглиблення свердловини в цілому. При встановлені розрахункових випадків навантаження необхідно враховувати як характер напруженого стану елементів бурильної колони, так і ті зовнішні умови її роботи, які впливають на міцність і показники буріння. В процесі буріння колона знаходиться під впливом багатьох навантажень, в тому числі вібраційних, комбінованих динамічних деформацій. Навантаження, як правило, змінюються довільно. Для рішення питань, пов’язаних з урахуванням зміни навантажень, пропонується використати метод умовних навантажень, який широко використовується в ракетобудуванні [3]. Сутність цього методу полягає в тому, що в якості розрахункового розглядається такий випадок навантаження конструкції, коли всі зовнішні і внутрішні фактори чинять саму негативну дію на міцність колони і ефективність процесу поглиблення свердловини. При цьому їх величини визначаються таким чином, щоб враховувався як ефект комбінованої дії зовнішніх сил, так і інтенсивність взаємодії долота з вибоєм. Ефект сумісної дії подовжніх сил, згинаючих моментів і гідравлічних сил циркуляції промивальної рідини на бурильну колону в процесі буріння можна приблизно оцінити величиною приведеного зусилля. Для визначення цього зусилля можна використати теорію найбільших дотичних напруг, яка дає змогу

– se(x1) = smax(x1) – smin(x1) ,

(6)

де smax — розтягувальне напруження, а smin — стискувальне напруження. На  практиці зручніше користуватися не виразом (6), а приведеними еквівалентними силами. Для поздовжніх навантажень еквівалентна сила буде дорівнювати добутку цього напруження на площу поперечного перерізу частини колони, яка несе найбільше навантаження в процесі заглиблення свердловини. Nse(x1) = se(x1) Fc(x1) ;

(7)

Шляхом відповідного коригування величини цього приведеного навантаження можна приблизно врахувати і вплив зміни в часі других факторів (режимів буріння, гелого-технічних умов, конструкції низу БК й інших). Для багатьох компоновок бурильної колони, геолого-технічних умов буріння, на основі накопиченого досвіду буріння можна виділити і використати випадки навантаження, які

10


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

містять шукані розрахунки. Конструктивна надійність бурильної колони як критерій економічної доцільності будівництва свердловини спирається на систему нормованих кількісних показників, які визначають рівень роботоздатності бурильної колони в реальному діапазоні експлуатаційних навантажень і геологічних умов буріння. В цьому випадку можна рахувати, що конструктивна надійність бурильної колони є об’єктивною мірою її експлуатаційних властивостей, які забезпечують безаварійне і ефективне будівництво свердловини. В зв’язку з цим, проблема забезпечення технічної безпечності незмінно пов’язана з її несучою здатністю, що визиває необхідність розглядати ці питання в контексті з питанням формування показників надійності на всіх етапах будівництва свердловини, враховуючи геолого- технічні умови, стан і конструкції наземного обладнання. Для об’єктивної кількісної оцінки ефективності процесу поглиблення свердловини можуть служити і використані в роботі одиничні комплексні показники, які забезпечують виконання наступних критеріїв якості і надійності процесу: 1) ймовірність виконання завдання по будівництву свердловини, враховуючи і ГТН  (геолого-технічний наряд), —Pk(t); 2) ймовірність виконання завдання по продуктивності (враховуються простої по ремонтам обладнання, ускладнення, аварії і тощо) — PП(t); 3) приведені витрати на виконання технологічних операцій у відповідності з нормативними вимогами по якості і продуктивності  — СКП;

4) коефіцієнт ефективності по якості ,

(8)

по продуктивності ,

(9)

де  Wнорм, Wфакт — відповідно нормативний і фактичний рівні якості, що досягнуті в процесі буріння свердловини; Тнорм, Тфакт — відповідно нормативна і фактична продуктивність процесу буріння свердловини. Визначення критеріїв Рк, Рп пов’язано зі спеціальними дослідженнями і розрахунком системи показників , які характеризують надійність процесу побудови свердловини. Розглянемо основні поняття, які характеризують надійність технологічного процесу будівництва свердловини (організаційно  — технологічну надійність будівництва свердловини). 1) Надійність технологічного процесу (або технологічних операцій) — це властивість технологічного процесу, передбаченого ГТН, зберігати під час буріння свердловини в установлених границях значення всіх нормативних показників. 2) Граничний стан  — це стан технологічного процесу, при якому значення окремих параметрів його функціонування знаходяться за межами встановлених вимог. 3) Роботоздатність  — це стан технологічного процесу поглиблення свердловини, при якому він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення установлених параметрів.

11


Вісник МНТУ

2. РД39–0147014–502–85 Инструкция по расчету бурильных колонн. Куйбышев, 1986. — 220с. 3. Гладкий В.Ф.  Динамика и конструкция летательных аппаратов.  — М.: Наука, 1969.0–0653 с. 4. Болотин В.В.  Статические методы в строительной механике. — М.: Издательство лит. по стр. 1965.0–0367с. 5. Ржаницин А.Р. применение статистических методов в расчетах сооружений на прочность и безопасность. — М.: Строительная промышленность. №6.1952.–13–16с. 6. Стрелецкий Н.С., Основы статистического коэффициента запаса прочности сооружений.  — М.: Стройиздат. 1947.0 – 0272 с. 7. Санкар Ксистрис Оценка вероятности разрушений конструкции при больших амплитудах вибраций с помощью теории выбросов. — М.: «Конструирование и технология машиностроения». Труды американского общества инженеров-механиков, сер. В.1972. №1, — с.143–148. 8. Мазур И.И., Иванцов О.Н., Молдаванов О.И.  Конструктивная надежность и экологическая безопасность трубопроводов. — М.: Недра 1990. — с.262

4) Відмова технологічного процесу  — подія, яка пов’язана з порушенням робото здатності технологічного поцесу (прихват інструменту, відпрацювання долота, вихід з ладу наземного обладнання, тощо). 5) Критерій відмови — це показник, який характеризує граничне значення параметрів, що визначають роботоздатність технологічного процесу. 6)Аналіз надійності. Основною виробничою функцією процесу будівництва свердловини є формування бурильної колони, особливо КНБК (конструкції низу бурильної колони), з урахуванням способу буріння і геолого-технічних умов. Виходячи з цього, кількісні вимоги до організації бурового технологічного процесу, формування його якості мають бути пов’язані з вхідними показниками, які характеризують надійність і міцність бурильної колони і всіх її елементів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Г.  С.  Писаренко, О.  Л.  Квітка, Е.  С.  Уманський. Опір матеріалів. За  ред. Г.  С.  Писаренка  — К.: Вища школа,1993 .- 655 с.

12


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 622.24.053.6.534  Смаглюк А.К., к.т.н., доцент, ректор Карпатського інституту інформатики і підприємництва Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ), Кузка С.П., студент МНТУ

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ  ДИНАМІКИ БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ  ЯК СКЛАДНОЇ КОЛИВНОЇ СИСТЕМИ Розглянуто питання впливу фізичних властивостей складових елементів і всієї бурильної колони на її частотну характеристику. Бурильну колону представлено як коливну систему з характеристичним імпедансом, інтервалом між сусідніми резонансними частотами, затуханням коливань та коефіцієнтом відбиття хвильових збурень, що виникають при роботі колони в контакті з вибоєм. Запропоновано основні положення імпедансного методу розрахунку динаміки колони, який відкриває можливості цілеспрямованого змінювання частотної характеристики колони з метою підвищення показників буріння.

ки с целью улучшения показателей бурения. The article discusses the effects of the physical characteristics of the compounds and the drilling column as a whole on its frequency index. A drilling column is an oscillatory system with impedance, interval between adjacent resonance frequencies, vibration fading and coefficient of reflection of wave vibrations that result from the column contact with a dent. It  suggests the main provisions for the impedance calculation method that would enable to change the frequency index of a column to increase its drilling capacity. Динаміка подовжніх і крутильних коливань бурильної колони описується хвильовими рівняннями, [1,2,3], які застосовуються для математично��о опису подібних гідравлічних, механічних, акустичних і інших систем. Дякуючи своїй простоті такі системи, в тому числі і бурильна колона, корисні для ілюстрації дії основних законів коливних систем. Коливання елементів бурильної колони в поперечному напрямку, як стрижня, описуються диференціальним рівнянням четвертого порядку в часткових похідних. Рішення такого рівняння має задовольняти чотирьом граничним умовам. Додаткові граничні умови приводять до появи в цих рів-

Рассмотрены вопросы влияния физических свойств элементов и всей бурильной колонны на ее частотную характеристику. Бурильная колонна представлена как колебательная система с характеристическим импедансом, интервалом между соседними резонансными частотами, затуханием колебаний и коэффициентом отражения волновых возмущений, которые возникают при работе колонны на забое. Предложены основные положения импедансного метода расчета динамики колонны, который открывает возможности целенаправленного изменения частотной характеристи-

13


Вісник МНТУ

даючи реакцію цієї системи на гармонічні коливання збурюючих сил, можна передбачити її поведінку в процесі взаємодії долота з вибоєм. Такий підхід є повністю закономірним, оскільки поведінку бурильної колони під дією нестаціонарних сил можна передбачити по її реакції на гармонічні сили, використовуючи метод Фур’є або перетворення Лапласа. Гармонічні функції синуса і косинуса для зручності перетворень в подальшому замінимо введенням комплексних величин. В основу імпедансних методів дослідження динаміки бурильної колони покладено роботи [5, 6, 4]. Базуючись на цих роботах, розглянемо динаміку бурильної колони з відбивачем пружних сил, компоновку якої показано на рис.1. Теорія електричних ліній розроблено дуже детально, в тому числі теорію навантажених ліній, теорію відбиття на малих неоднорідностях, теорію вхідних і перехідних імпедансів. Дуже корисними є також схеми, які можуть бути використані в механіці коливань. Запишемо хвилеве рівняння для стрижня, яке отримано з диференційних рівнянь для довгої лінії, виключаючи і диференціюючи по x і t. Теорія подовжніх коливань стрижня, яким моделюється бурильна колона, ідентична теорії електричної лінії. Вводячи аналог «сила — напруга», виходячи з рівнянь для обчислення напруги і струму на одиницю довжини лінії, для стрижня запишуться

няннях членів, які описують додаткові збурення стрижня, збільшуючи коливання його вільних кінців в два рази. Фізичні властивості бурильної колони, як коливної механічної системи відбиваються в її частотних характеристиках. Встановлення зв’язку між конструкцією бурильної колони, розміром і формою елементів колони, як коливної системи, і її частотною характеристикою має велике практичне значення, оскільки дозволяє цілеспрямовано змінювати частотну характеристику системи у відповідності з практичними вимогами підвищення показників буріння. В роботах [3, 4] такий зв’язок встановлювався тільки для простих систем. Успіхи, які досягнуті на основі асимптотичних теорій і теорій довгих електричних ланцюгів з використанням електромеханічних аналогій, дозволяють досліджувати складні компоновки бурильної колони з застосуванням EBM  і отримувати результатів в цифровій формі. Бурильну колону як коливну систему можна охарактеризувати її характеристичним імпедансом, інтервалом між сусіднім резонансними частотами, затуханням коливань та коефіцієнтом відбиття в її різьбових елементах і спеціальних пристроях хвильових збурень, що виникають при взаємодії долота з вибоєм. Перерахованих параметрів достатньо для того, щоб представити частотну характеристику бурильної колони, її нерегулярності і мати повну уяву про динамічні властивості колони. Математичний опис динаміки бурильної колони сильно ускладнює те, що ця складна динамічна система є системою, в якій можуть виникнути багато можливих коливань. Розгля-

(1)

(2)

14


14 ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

де v- віброшвидкість.

Хвильове рівняння (3) можна записати для сили, переміщення, коливної швидкості. Загальне рішення хвильового рівняння (3) має вигляд (5) (6) де — сила, яку передає долото при вертикальних коливаннях,   — віброшвидкість переміщення долота при x = 0. Згідно [5] , а характеристичний імпеданс при незначних витратах енергії на тертя запишеться ,

(7)

де  — модуль Юнга,  — коефіцієнт пружних витрат, s  — площа пеРис.1 . Схема бурильної колони: рерізу труби. і труби; 2 - відбивачРис.1 . пружних хвиль; 3 – обважені Схема бурильної колони:бурильні труби; 4 – Для того, щоб відрізнити комплек1 — бурильні труби; 2 — віброзахисний пристрій відбивач сні величини від обертаючих векторів, пружних хвиль; 3 — обважені бурильні перші позначено прямою рискою, а труби; 4 — віброзахисний пристрій нь характеризується масою М , піддатливістю к , опором другі —витрат хвильовою. нням G . В сі ці величини до одиниці Рішення рівняння (3), з врахуванСтрижень відносяться характеризується ма- довжини. ням введених позначень може бути аючи швидкість і диференціюючи рівняння (1) по х, а рівняння сою М, піддатливістю к, опором витрат записано у вигляді римуємо хвильові рівняння [5] G.  Всі ці величини R,  і демпфуванням , (8) ∂f ∂2 f відносяться до одиниці довжини. + r1 + r2 f , (3) 2 Виключаючи швидкість і дифе∂t ∂t ренціюючи рівняння (1) по х, а рівнян1 . (9) r2 = RG і с 2 = ня Mk(2) по t, ми отримуємо хвильові рівняння [5] На практиці самою важливою ве-

швидкість розповсюдження пружної хвилі в металі.личиною є вхідний імпеданс бурильної колони, замкнений на імпеве рівняння (3) можна записати для сили, (3) переміщення, дкості. данс навантаження . Знаючи імпеданси бурильної кое рішення хвильового рівняння (3) має вигляд де (4) лони, як складеної з декількох ланок (5) K x + B sin k x, комбінованої системи з зосередженим навантаженням від взаємодії долота з (6) вибоєм на початку першої лан-

величина с  — швидкість розпоK x + D sin k x, всюдження пружної хвилі в металі.

15


Вісник МНТУ

пація енергії є незначною. Тоді хвильове рівняння колони запишеться

ки, бурильну колону можна бути розрахувати із застосуванням метода «кінцевих навантажень» [6, 7]. В цьому випадку вхідний імпеданс представляється як ;

,

(13)

(10) де

Без врахування дисипації енергії

— густина матеріалу

труб. Повна сила, яка прикладена до торця колони буде дорівнювати статичній реакції вибою Q. А сила, яка передається від колони через віброзахисний пристрій на долото становитиме , де  — сила, що передається від долота на пристрій, к2  — коефіцієнт трансформації. Рішення (див. формули (8) і (9) прийме вигляд

, (11) де w0  і w0’  — хвильові опори без втрат відповідно. Таким чином, розрахунок динаміки бурильної колони і визначення її раціональних компоновок з метою використання енергії коливних і хвильових процесів для збільшення інтенсивності взаємодії долота з вибоєм зводиться до визначення імпедансів її елементів для подовжніх і крутильних коливань за допомогою ЕОМ  по простим відомим алгоритмам. Для того щоб розрахувати імпеданс навантаження системи Zl  в рівняннях (8) і (9) приймаємо х=l, тобто довжині частини колони, яку ми рахуємо основною частиною ( обважені бурильні труби (ОБТ) і талева система, або тільки талева система)

Між наддолотною частиною і бу,тобто рильною колоною діє сила пристрій можна представити як трансформатор з коефіцієнтом трансформації к2. Долото як джерело енергії навантажене пружним елементом амортизатора. Якщо рахувати, що нижній кінець колони є закріпленим ,то V1 = 0 і імпеданс запишеться

, (12) де Zs — вхідний імпеданс бурильної колони. Слід зазначити, що режими складеної з ланок системи, якою є бурильна колона, при заданому значені частоти можна одержати при різних сполученнях параметрів і довжин труб, які входять в систему окремих ланок (ОБТ, колони труб і т.д.). Розглянемо приклад визначення імпедансу стрижня за умови, що диси-

.

(15)

Очевидно, що колона буде збурюватись в діапазоні частот, в якому імпеданс

лінійний, а шунтую-

чий імпеданс мінімальний. Таким чи-

16


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

3. Мислюк М.А., Васелюк Ю.М., Рибчин І.Й., Стефурак Р.І.  Динамічні режими шарошкових доліт: математична модель поздовжних коливань. — K.: Нафтова і газова промисловість.  — №3. 2004. — с. 12–15. 4. Сурнин Л.С.  Повышение зффективности применения амортизаторов на базе исследования волновых процессов в бурильной колонне. — Ив.-Фр.: Дис. канд. техн. наук, 1986 г. — 187 с. 5. Скучик Е.  Простые и сложные колебательные системы.  — M.: Мир,  1971. — с. 557. 6. Теумен И.И.  Ультрозвуковые колебательные системи.  — M.: МАШГИЗ, 1959.-с. 330. 7. Огородніков П.І., Сурнін Л.С,  Тачинський М.  Розподілення динамічних напружень по довжині бурильної колони  — Ив.-Фр.: Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми і шляхи енергозбереження України». Збірник статей частина 2. 1995 с. 32–43.

ном, розрахунок динаміки бурильної колони для подовжніх і крутильних коливань спрощується, що дає можливість розробити прості інструкції для вибору раціональних компоновок низу бурильної колони, підбору різноманітних віброзахисних пристроїв, вибирати спеціальні компоновки для ліквідації прихоплень, місця установки ударних пристроїв і їх параметри, а також враховувати динамічні параметри інструменту при розробці математичних моделей заглиблення свердловини.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Юнин Е.К., Хегай В.К. Динамика глубокого бурения.  — M.: Недра,  2004. -285с. 2. Юнин Е.К., Симонов В.В.  Влияние волновых процессов на разрушение горных пород.  — M.: ГАНГ  им. И.Н. Губкина, 1994 г. — 116 с. Рус. — Деп. в ВИНИТИ,  23.12.1994  г. №3019 -В94

17


Вісник МНТУ

УДК 622.691:331.452 Бугай О.Ю., віце-президент Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая(МНТУ) Єфремушкін Т.М., магістр (нафтогазова інженерія) Лисяний Г.М., к.т.н., проф., професор кафедри розробки та експлуатації нафтогазових родовищ (МНТУ)

ДО ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ  НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ  ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ВОГНЕВИХ РОБІТ  НА ОБЄКТАХ ГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В роботі зроблено порівняльний аналіз вимог та норм безпечного виконання вогневих робіт на магістральних газопроводах, запропоновано рекомендації щодо усунення розбіжностей в них та підвищення рівня безпеки вогневих робіт.

передбачені проектами строки, актуальність термінової розробки національних нормативних актів у цій відповідальній сфері є очевидною. В даний час головними нормативними документами, які формують вимоги щодо організації та безпечного виконання вогневих робіт є: 1. Типова інструкція по безпечному веденню вогневих робіт на об’єктах газової промисловості, 1988 (у подальшому ТІБВВР). 2. Правила безпеки при експлуатації магістральних газопроводів, 1984 (у подальшому ПБЕМГП). ТІБВВР (п. 1.3) зобов’язує керівників підприємств або їх підрозділів розробляти доповнення до типової інструкції, які б відображали специфіку проведення вогневих робіт з урахуванням кліматичних, неоморфологічних та інших особливостей їх виконання, які вимагають розробки додаткових заходів безпеки. Глибокий аналіз цих нормативно-правових документів у зв’язку з багаторічною практикою виконання кафедрою безпеки життєдіяльності Івано-Франківського технічного університету нафти та газу (ІФТУНГ)  судово-технічних експертиз по нещасним випадкам, пов’язаним з виконанням вогневих робіт, надає нам

В работе осуществлен сравнительный анализ требований и норм безопасного проведения огневых работ на магистральных газопроводах, приведены рекомендации по устранению несоответствий этих документов и повышению уровня безопасности огневых работ. The article conducts a comparative analysis of the requirements and standards for safe fire works at gas pipe mains; suggests recommendations as to the eradication of the differences between them to improve the safety factor of the works. Вогневі роботи займають важливе місце у практичній діяльності підприємств газової промисловості. У зв’язку із значним зростанням у недалекому майбутньому їх обсягів, що пов’язане з необхідністю капітального та поточного ремонту газопроводів, які знаходяться в експлуатації понад

18


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

повинна бути не менше  8–10  м (п.3.4.9 ТІБВВР) та 8–10 м згідно ПБЕМГП (п.8.109); – видання наказу на проведення вогневих робіт згідно ТІБВВР  є необхідним тільки при виконанні робіт у специфічних умовах (п.1.19), а ПБЕМГП  передбачає видання наказу на усі види вогневих робіт без винятку та ін. 2. В ТІБВВР  порушена давня і дуже важлива традиція, яка існує в практиці розроблення нормативно-правової документації з охорони праці, а саме визначення попереднього документу, його частини або окремого положення, що відміняє новий документ. Цей суттєвий недолік ТІБВВР ускладнює роботу не тільки виконавців робіт, проведення контрольно-наглядових функцій органів державного та галузевого управління, а також виконання експертних оцінок. Таке положення існує всупереч вимогам ДНАОП  0.00–4.13–94  щодо порядку побудови, викладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці, та «Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці» і повинно бути чимскоріш усунуте. 3. На  нашу думку, надмірна деталізація та регламентація окремих, не принципових з точки зору безпеки праці норм та положень, не тільки не сприяє підвищенню безпеки, а, навпаки, розвиває у виконавців певний нігілізм у відношенні до правил безпеки в цілому. Про це свідчать численні факти порушень правил безпеки при веденні вогневих робіт їх виконавцями, які

можливість висловити свої міркування щодо сучасного стану та оцінки цих документів, а також сформулювати пропозиції по їх вдосконаленню. Серед існуючих недоліків діючих нормативних документів у цій сфері можна виділити наступне. 1. ТІБВВР та ПБЕМГП містять чисельні принципово важливі неузгодженості, недомовленості та інші недоліки, які часто ставлять віконавців робіт, та керівний склад підприємств у становище, коли відповідальні рішення треба приймати на свій розсуд. Так, наприклад: – ТІБВВР  відносить земляні роботи до підготовчих робіт, а ПБЕМГП  розглядають їх як окремий вид робіт; – ТІБВВР  вимагає, щоби котлован при ремонтних роботах на газопроводах мав не менше  2-х виходів у протилежних напрямках (по одному з кожної сторони трубопроводу, п.2.3.7), а ПБЕМГП (п.8.55) допускає виконання виходів з котлована у виді сходів, пологого спуску чи приставних драбин; – вирізання технологічних отворів повинно проводитись при тиску у трубопроводі в межах  100–500  Па  (ТІБВВР), а згідно ПБЕМГП  цей тиск встановлюється в межах 200–500 Па; – в гумових кулях після розміщення їх у трубопроводі повинен бути тиск в межах 2500– 3000  Па  (ТІБВВР), а згідно ПБЕМГП- 4000–5000 Па; – відстань між місцем виконання вогневих робіт та гумовими кулями в обидві сторони

19


Вісник МНТУ

часто, нехтуючи діючими нормами та правилами, шукають більш простих та на їх погляд більш надійних рішень. З цієї точки зору регламентація мінімальної відстані між технологічними отворами для встановлення гумових куль та місцем проведення вогневих робіт  —  8–10  метрів (п.3.4.9.ТІБВВР)  без врахування діаметру газопроводу, тиску в гумових кулях, механічних та вогнестійких властивостей їх матеріалу не вбачається науково обґрунтованою. На  наш погляд, ці важливі характеристики повинні бути пов’язані з величиною максимально можливих тисків на фронті ударної хвилі та швидкісного напору, які можуть виникнути у відокремленій частині газопроводу при загоранні в ній газоповітряної суміші. 4. При безпосередньому виконанні вогневих робіт важливу роль з точки зору технології зварювальних робіт та безпеки праці має відігравати спеціальне укриття, яке повинно використовуватись у разі сильного вітру, снігопаду чи дощу (п.3.19. ТІБВВР). Як  нам здається, у новій редакції нормативних документів на вогневі роботи слід більш детально сформулювати вимоги до конструкції цього знаряддя та вогнестійкості матеріалів, які використовуються для його виготовлення. Можливо доцільним було б поставити питання про розроблення спе-

ціальної (штатної) конструкції такого пристрою для проведення вогневих робіт на газопроводах. 5. Принципово важливою вбачається необхідність суттєвого підвищення вимог до механічних властивостей гумових куль та їх вогнестійкості. 6. Ймовірність виникнення екстремальних ситуацій при проведенні вогневих робіт є досить високою. Тому винятково важливого значення, з точки зору безпеки праці, набувають чітке планування та організація робіт, а також рівень дисципліни та кваліфікації керівного та виробничого персоналу. У зв’язку з цим можливо доцільною було б розробити програми спеціального інструктажу членів бригади перед виконанням вогневих робіт, та передбачити періодичне проведення спеціального навчання виконавців вогневих робіт по навчально-тренуючій програмі «хлопок» чи «пожежа», які слід було б створити. 7. Вважаємо також необхідним в нормативних документах підвищити вимоги до рівня бойової готовності засобів пожежогасіння і особливо пожежної машини, яка повинна бути постійно готовою до миттєвого введення в дію, особливо на початку ведення вогневих робіт та на інших відповідальних етапах їх виконання.

20


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 622.23.05 Огородніков П.І., д. т. н., проф., декан факультету нафтогазової інженерії і комп’ютерних наук Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ), Бузінова О.В., асистент кафедри видобування нафти та газу МНТУ, Бузінов О.В., викладач кафедри комп’ютерних наук та інформаційних систем МНТУ

АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИСТРОЇВ  ДЛЯ ЗМІНИ ДИНАМІЧНОГО СТАНУ БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ  В ПРОЦЕСІ БУРІННЯ ходяться під дією поздовжніх крутильних та поперечних навантажень, що можуть спричиняти коливання колони, які передаються на наземні конструкції бурової установки — систему, вишку [1,2]. Вібрації бурильної колони при поглибленні вибою частково визначаються співвідношенням основних гармонік збурюючої дії та спектру частот власних колони бурильної колони. Збіг складових спектру (навантажень, власних частот) веде до виникнення резонансних коливань. Величини збурюючих сил, які визначають амплітуди вібрацій, зусилля в елементах бурильної колони, напрямок дії сил та їх розподілення, демпфуючі властивості елементів бурильної колони, включаючи опо��ні, — це фактори, аналіз яких відкриває можливості вибору найбільш ефективного способу віброзахисту за рахунок внесення змін до елементів бурильної колони. Вібраційна стійкість бурильної колони, її здатність ефективно поглиблювати вибій в умовах інтенсивних вібрацій при бурінні у міцних породах залежать від діючих при цьому сил тертя, які в загальному випадку мають ймовірнісний характер. Для успішного застосування того чи іншого компонування низу бурильної колони

В статті досліджуються коливання бурильної колони на підставі експериментальних результатів, отриманих в процесі буріння, та оброблення віброграм. Наведено аналіз результатів застосування віброзахисних пристроїв (пружних амортизаторів, гасників, відбивачів) з точки зору віброзахисту. В статье исследуются колебания бурильной колонны на основе опытных результатов, полученных в процессе бурения, и обработки записанных виброграмм. Представлен анализ результатов по применению виброзащитных устройств (упругих амортизаторов, гасителей, отражателей) с точки зрения виброзащиты. The article studies the vibrations of a drilling column based on the experimental conclusions of the drilling process and readings of vibrograms. The analysis of the applied vibration proof devices (spring shock-absorbers, dampers, reflectors) is given. Конструктивні особливості та специфіка роботи бурильної колони дають підстави представити останню у вигляді довгих розтягнуто-стиснутих важких трубчастих стрижнів, які зна-

21


Вісник МНТУ

(КНБК)  необхідно математичне моде- Порівняльні випробування якослювання динаміки процесу буріння, ті та ступеня віброзахисту проводияке дає змогу визначити відповідні ха- лись за умови ідентичних довбань рактеристики елементів КНБК  та най- в однакових породах із застосуванбільш ефективні способи розміщен- ням пружних амортиза­торів жорсткісня в компонуванні демпфуючих при- тю 5,8, 15 кН/см і демпферів з пружним строїв, враховуючи технологічні вимо- підвісом маси. Всі віброзахисні приги процесу буріння. Якщо розрахунки строї мали наддолотний варіант розта практичний досвід вказують на ві- міщення. браційну нестійкість запропонованоЗ метою зміни віброактивності буго компонування, необхідно його за- рильної колони, а саме зниження димінити або ввести до нього пристрій намічних навантажень, які передадля зміни динамічного стану. Для усу- ються на її еле­менти, у компонування нення вібрацій, їх перерозподілення вводився амортизатор з жорсткістю та використання їх енергії для підви- близько 80 кН/см або 15 кН/см з надщення інтенсивності взаємодії доло- долотним варіантом розташування. У та з породою, запропоновано засто- зв’язку з виникненням поламок в присування різних динамічних ударних єднувальних різьбах на СБТ (спеціальдемпферів, пружних амортизаторів, та ні бурильні труби) і ОБТ (обтяжені бувідбивачів пружних хвиль [3,4]. рильні труби), було прийнято рішення Для випробувань було обра- встановити розділювальний амортино динамічні демпфери з суціль- затор над ОБТ. ною ударною масою. Ця  ударна маса На Рис.2 наводяться записи спекмає вигляд сталевих кульок діаме- трограми коливань бурильної колони тром 18–24мм та чавунних куль діаме- та верху бурильної колони, при встатром 30–40 мм., а демпфер — це тру- новленні амортизаторів з різним місба діаметром 240 мм, заглушена з обох цезнаходженням та жорсткістю. кінців перехідниками для під’єднання Встановлення пружних віброзаїї в компоновку (Рис.1). хисних пристроїв (ВЗП) у компонуванУ середині труби проходить по- ні створило умови для зниження за22 рожнистий стовбур для протоку про- гального рівня вібрацій в 2 — 4 рази. мивальної рідини.було У герметичній по- демпфери Спектрограми свідчать,масою. що зменДля випробувань обрано динамічні з суцільною ударною Ця рожнині, утвореній корпусом та стовшення жорсткості ВЗП  веде до поліпударна маса має вигляд сталевих кульок діаметром 18-24мм та чавунних куль діаметром знаходиться ударна якості віброзахисту, але при 30-40буром, мм., а демпфер - це трубапевна діаметром 240 мм,шення заглушена з обох кінців перехідниками маса. цьому спостерігалось падіння мехадля під'єднання її в компоновку (Рис.1).

Рис.1.Ударний демпфер поздовжніх та крутильних коливань [1]. Рис.1.Ударний демпфер поздовжніх та крутильних коливань [1]. 1,2 - перехідники; 3- корпус; 4- ствол; 5- ударна маса; 6- штифти, розташовані по корпус; 4-8-ствол; 5ударна маса; 6- штифти, розташовані по гвинтовій1,2 — лінії; перехідники; 37- гумова прокладка; долотний перехідник. гвинтовій лінії; 7- гумова прокладка; 8- долотний перехідник.

У середині труби проходить порожнистий стовбур для протоку промивальної рідини. У герметичній порожнині, утвореній корпусом та стовбуром, знаходиться певна 22 ударна маса. Порівняльні випробування якості та ступеня віброзахисту проводились за умови


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ № 236

Рис.2. Амплітудно-частотна характеристика бурильної колони із застосуванням Рис.2. Амплітудно-частотна характеристика бурильної колони із різних типів амортизаторів і відбивача при роторному способі буріння. застосуванням різних типів амортизаторів і відбивача при роторному способі Навантаження 160 кН, продувка вибою повітрям.

буріння. Навантаження 160 кН, продувка вибою повітрям. а) без ВЗП; б) АБО-240 — оболонковий амортизатор; в) КРА- колонний розділювач-відбивач; а) без ВЗП; б) АБО-240 - оболонковий амортизатор; в) КРА- колонний розділювачг) ВГАЗ-4 — пружний амортизатор. відбивач; г) ВГАЗ-4 – пружний амортизатор.

нічної швидкості буріння та збільшен- ологічних умов буріння дає змогу забезпечити як необхідний віброзахист, ня Встановлення часу перебування долота на вибої. пристроїв пружних віброзахисних (ВЗП) у компонуванні створило так і підвищення показників буріння. Встановлення ВЗП між ОБТ та бурильумови для зниження загального рівня вібрацій в 2 - 4 рази. Застосування у поліпшення процесі буріння ними трубами не призвело до зміни жорсткості Спектрограми свідчать, що зменшення ВЗП веде до якості динамічних гасників коливань зумовсередніх але показників буріння, але ко- падіння віброзахисту, при цьому спостерігалось механічної швидкості буріння та лене простотою їх конструкції. Розефіцієнт віброзахисту зменшився від збільшення часу перебування долота на вибої. Встановлення ВЗП між ОБТ та бурильними рахунок параметрів гасників (ударК=4 до трубами не К=3. призвело до зміни середніх показників буріння, але коефіцієнт віброзахисту ної маси, вісьових зазорів) проводивОбрання оптимальних парамезменшився від К=4 до К=3. ся у наближений спосіб з урахуванням трів амортизатора з параметрів урахуванням Обрання оптимальних амортизатора з урахуванням умов поліпшення довжинивідповідно ОБТ. умов поліпшення віброзахисту під- лише віброзахисту та підвищення показниківтабуріння відбувалось до розробленої рис.  3а наведено вищення показниківамортизатора буріння відбуваметодики. Використання з жорсткістюНа  180 кН/см забезпечилоамплітуднокоефіцієнт частотну характеристику роторлось відповідно до розробленої мевіброзахисту К=2,4, при одночасному збільшенні проходки на долото при на 35% та тодики. Використання амортизатора з ному способі буріння без ВЗП. незначній зміні механічної швидкості. наведено спекжорсткістю 180 кН/см Таким чином, підбір забезпечило оптимальних копараметрівНа рис. 3б ВЗП в залежності відзаписи конструкції трограм коливань верху бу­ ильної коефіцієнт віброзахисту К=2,4, при умов одно-буріння КНБК, режимів буріння та геологічних дає змогу забезпечити якрнеобхідний часномутак збільшенні проходки набуріння. до- лони у випадку застосування динамічвіброзахист, і підвищення показників ного гасника з ударною масою у виглялото на  35% та незначній зміні мехаЗастосування у процесі буріння динамічних гасників коливань зумовлене чавунних куль маси, діаметром 30–40 мм, нічної швидкості. простотою їх конструкції. Розрахунок параметрівдігасників (ударної вісьових зазорів) засипаних у порожнину. Таким чином, підбір оптимальних проводився у наближений спосіб з урахуванням лише довжини ОБТ. На  рис.  3в наведено результапараметрів ВЗП  в залежності від конструкції КНБК,  режимів буріння та ге- ти записів вібрацій у випадку засто-

23


Вісник МНТУ

24

Рис.3. Спектрограма високочастотних складових вібрацій при бурінні ротором. P=130 кН, n=60 об/хв; L=1200м;складових ОБТ діаметром 203 мм; Рис.3. Спектрограма високочастотних вібрацій приl=120м. бурінні ротором. а) буріння без ВЗП; б) динамічний гасник, ударна маса — чавунні кулі; в) гасник, ударна P=130 кН, n=60 об/хв; L=1200м; ОБТ діаметром 203 мм; l=120м. маса 50 кг на жорскому підвісі. а) буріння без ВЗП; б) динамічний гасник, ударна маса – чавунні кулі; в) гасник, ударна маса 50 кг на жорскому підвісі. сування з пружним підвіНа  буровій в при процесі буріння На гасників рис. 3а наведено амплітудно-частотну характеристику роторному способі сом маси  50  кг та жорсткості підвісу свердловини (Кр-1) ВЗП  застосовувабуріння без ВЗП. С=250 кН/см. лися якколивань при роторному, так і приколони тур- у На рис. 3б наведено записи спектрограм верху бурильної Ударна маса застосованих способах випадку застосування динамічногогаснигасника бінному з ударною масою буріння. у вигляді чаву��них куль ків складала близько  300  кг, удовжина На  Рис.  4  а,б представлені зміни діаметром 30-40 мм, засипаних порожнину. гасників  м. 3в Буріння проводилося в спектральної щільності коливань бу- з На 6  рис. наведено результати записів вібрацій у випадку застосування гасників Стрийських відкладеннях. Породи за підвісу рильної колони при зміні осьового напружним підвісом маси 50 кг та жорсткості С=250 кН/см. маса застосованих гасників близькозаписані 300 кг, довжина гасників своїмиУдарна властивостями — тверді, абра- складала вантаження, на буровій при6 м. Буріння проводилося в Стрийських відкладеннях. Породи за своїми властивостями зивні. роторному способі буріння свердло- тверді, абразивні. результатів буріння вини (Кр-1). Ефективний діапазон цьоПорівняння Порівняння результатів буріння ідентичних умов буріння та відбувалось за ідентичних умов бурін- відбувалось го спектруза складає від 3 до 250Гц. однакових компонувань. ня та однакових компонувань. Зміна осьового навантаження при процесібуріння буріння реєструвалиреєструвалися постійній наступні параметри: осьове навантаження, В Впроцесі частоті обертання ро­ тору механічна швидкість буріння, проходка на долото, а також вібрації бурильної колони ся наступні параметри: осьове наван- веде до зміни спектру, до зникнення датчиками, встановленими на вертлюгу. таження, механічна швидкість бурін- одних піків і підсилення інших. НеобНа буровій в процесі буріння свердловини (Кр-1) ВЗП як при ня, проходка на долото, а також вібрахідно відзначити те, застосовувалися що зі збільшенням роторному, так і при турбінному способах буріння.

ції бурильної колони датчиками, встановленими на вертлюгу.

навантаження в області частот  140– 200  Гц  ампліту­ди змінюються до пев-

24


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

25

Рис. 4. а) а) Дисперсія трансформації Дисперсія трансформації спектра коливань верху спектра коливань верху бурильної колони при бурильної колони при зміні осьового навантаження зміні осьового навантаження для долот СЗГ, ЛД. для долот СЗГ, ЛД.

Рис. 4.

б) б) Зміна спектра коливань бурильної колони Зміна спектра коливань бурильної при зміні осьового навантаження. колони при зміні осьового Компонування: навантаження. L — СБТ 850м; l ОБТ= 140м, Компонування: ОБТ діаметром 203мм; n=8c-1.

L – СБТ 850м; l ОБТ= 140м, 203мм; n=8 амплітудно. На  рис.6  наводяться ної межи, в нашому випадку до 18т., а ОБТ діаметром Назменшуються. Рис. 4 а,б представлені зміни спектральної щільності (спектрограколивань бурильної частотні характеристики потім знову колони при осьового навантаження, буровій роторному ми)записані буріннянапри зміннійпри частоті обер-способі На  рис.  5  зміні наведена спектральна буріння свердловини (Кр-1). Ефективний діапазон цього спектру складає від 3 до об/250Гц. щільність коливань, знята при турбін- тання ротору в інтервалах  60–80  Змінабуріння осьового обертання ротору Наведенічастоті спектрограми свідчатьведе до ному способі на навантаження буровій Кр-1.прихв.постійній зміни спектру, до зникнення піків про і підсилення інших. Необхідно відзначити те, що збільшення частоти обер- те, що Ефективний частотний спектр одних в цьому зі збільшенням навантаження в областітання частот 140-200 Гц амплітуди змінюються до ротору призводить до зростанвипадку ширше і змінюється від часток певної межи, в нашому випадку до 18т., аня потім знову зменшуються. високочастотних складових спекГц до 350Гц. Однак амплітуди коливань

тру у інтервалі 100–200 Гц. Турбінний спосіб буріння характеризується тим, що максимум амплітуди при зміні навантаження спостерігається при навантаженнях 12–18 т. Будь-яка закономірність зміни спектру в залежності від частоти обертання інструменту або зміни вісьового навантаження не спостерігалась. Встановлено єдине, що основний діапазон частот залишається постійним для роторного способу буріння з верх-

на однакових частотах нижче при тур­ бінному способі буріння. Це  зумовлено, в значній мірі, демпфуючими властивостями турбобура та відсутністю обертання колони. Дина­мічне навантаження елементів бурильної колони при роторному способі буріння набагато більше, ніж при турбінному. Для встановлення залежності якісної зміни спектру коливань бурильної колони від режимних параметрів було проведено ряд експериментів.

25


Вісник МНТУ

Рис.5. Спектральна щільність при бурінні турбобуром А9 долото СЗГ 295; осьове навантаження Рос = 20 кН; ОБТ - 48м. На рис. 5 наведена спектральна щільність коливань, знята при тур буріння на буровій Кр-1. Ефективний частотний спектр в цьому в змінюється від часток Гц до 350Гц. Однак амплітуди коливань на од нижче при турбінному способі буріння. Це зумовлено, в значній мір властивостями турбобура та відсутністю обертання колони. Динаміч елементів бурильної колони при роторному способі буріння набагато Рис.5. Спектральна щільність при бурінні турбобуром А9Ш. турбінному. долото СЗГ 295; осьове навантаження Рос = 20 кН; ОБТ - 48м. долото Для СЗГ 295; осьове навантаження Рос = 20 кН; ОБТ — 48м. встановлення залежності якісної зміни спектру коливань бури На рис. 5 наведена спектральна щільність коливань, знята при турбінному режимних параметрів було проведено ряд експериментів.

способі буріння на буровій Кр-1. Ефективний частотний спектр в цьому випадку ширше і змінюється від часток Гц до 350Гц. Однак амплітуди коливань на однакових частотах нижче при турбінному способі буріння. Це зумовлено, в значній мірі, демпфуючими властивостями турбобура та відсутністю обертання колони. Динамічне навантаження елементів бурильної колони при роторному способі буріння набагато більше, ніж при турбінному. Для встановлення залежності якісної зміни спектру коливань бурильно колони від режимних параметрів було проведено ряд експериментів.

Рис.6. Залежність АЧХ від частоти обертання ротора. породи; вибій 1400 а) бурова Сх-22; Стрийська свита, тверді породи; вибій 1400м; ОБТС -140м, діаметр 203мм. діаметр 203мм. б) бурова Кр-2; Вигодська свита; породи середньої твердості; вибій 300м; ОБТ 86м, б) бурова діаметр 203мм. Кр-2; Вигодська свита; породи середньої твердості; 86м, діаметр 203мм. Рис.6. Залежність АЧХ від частоти обертання ротора. а) бурова Сх-22; Стрийська свита, тверді

26 На рис.6 наводяться амплітудно-частотні характеристики (спект при змінній частоті обертання ротору в інтервалах 60-80 об/хв. Навед


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

вібростану бурильної колони, загальний рівень вібрацій зменшився. Необхідно зазначити, що віброактивність компонування залежить від поєднання багатьох параметрів, в тому числі і від режимних. Змінити віброактивність компонування при бурінні в конкретних геологічних умовах можна шляхом зміни (комбінування) режимних параметрів, зміною конструкції колони, шляхом введення тих або інших елементів, що дозволяють змінювати власні частоти КНБК,  гасити коливальні і ударні навантаження, регулювати динамічний режим взаємодії долота з породою. Як  в першому, так і в другому випадках спостерігався позитивний ефект віброзахисту. У випадку використання ударного гасника з засипаними кулями масою 500 кг був отриманий ефект по віброзахисту та за показниками буріння. Це можна пояснити тим, що гасник на пружному підвісі має більш вужчу смугу частотного налаштування, тоді як ударний гасник є самоналагоджувальною системою. Проведені нами випробування динамічних гасників показали ефективність їх використання у процесі буріння для зниження динамічних навантажень, які передаються від долота на бурильну колону, та підвищення показників буріння. Дослідження в цьому напрямі проводились і раніше [3,4,5,6], але недостатність фундаментальних досліджень не дозволяє зробити більш правильний вибір конструкції та параметрів дина­мічних гасників в залежності від умов буріння, компонування бурильної колони, режимних параметрів.

ньою межею до 200 Гц та для турбінного — 400 Гц. Тут мається на увазі ефективний спектр. Необхідно відзначити, що зміна спектру коливань залежить від стану долота. Так наприклад, записи довбань долотами типу ТКЗ-295  свідчать, що у перші 15–20 хвилин роботи довбання супроводжуються підвищеним рівнем вібрації, потім рівень вібрацій знижується, а за  10–12  хвилин до завершення довбання (до заклинювання опори) рівень вібрацій різко зростає. В процесі буріння свердловини роторним способом (Кр-2) під час буріння спостерігалось велике число поламок по різьбі ОБТ. Буріння супроводжувалось значними вібраціями, які збільшувались із збільшенням частоти обертання ротора до 80 об/хв. Для контролю вібростану бурильної колони використовувався частотний аналіза­ тор АМ-1. Аналізатор дозволяв налаштовуватися на заздалегідь підраховану першу гармоніку власної частоти ОБТ. На цій частоті контролювалась амплітуда. За  рахунок варіювання осьовим навантаженням намагались досягти мінімальної амплітуди. Варіювання виявилось можливим лише в межах одного ділення гідродинамічного індикатора ваги, тобто близько 35 кН, в обидва боки від цього положення . Контроль вібростану бурильної колони дозволив перейти на більшу частоту обертання інструменту, що зумовило підвищення механічною швидкості (з 62об/хв до 75÷80 об/хв). Для зменшення поламок різьб було запропоновано внести зміни до компонування шляхом зміни кількості ОБТ з 120 м до 140 м. В результаті такої операції спостерігалось покращання

27


Вісник МНТУ

рні» частоти. Пікові значення амплітуд на цих частотах змінюються за величиною, але не зміщуються вздовж вісі частот. 4. При визначенні місця встановлення ВЗП треба враховувати, що з віддаленням від долота коефіцієнт віброзахисту зменшується. У першому наближенні можна прийняти лінійний закон зміни К від L,  де L  — відстань від вибою до місця встановлення ВЗП..

Аналіз вібрацій бурильної колони з метою дослідження її динамічних параметрів було проведено за результатами буріння свердловини Кр-1. Результати, отримані під час буріння свердловині (Кр-1), дали можливість провести порівняння ефективності зміни динамічної актив­ності бурильної колони при використанні різних способів віброзахисту, або шляхом зміни КНБК,  а також створили умови для регулювання динамічного режиму шляхом варіювання параметрів режимів буріння в однакових геологічних умовах з однією буровою бригадою, що виключило вплив суб’єктивних чинників.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Юнін Е.К., Хегай В.К.  Динаміка глибокого буріння.  — М.:Недра,  2004,285с. 2. Л.Е.  Сароян. Бурильні колони в глибокому бурінні. — М.: Надра, 1979, — 229с. 3. А.С.382804  СССР.МКИЕ  216  /  7/  06. Амортизатор колебаний бурильной колонны. / П.И.  Огородников, В.Г. Борецкий, Г.Н. Огородникова, М.Ф. Рожков. — №1629893/22–3: Заявлено 03.III.1971, Бюл. № 23, 1973. 4. Огородников П.И., Реймерс Н.А. Основы активного гашения вибраций бурильного инструмента / ИваноФранковский ин-т нефти и газа.- Ивано-Франковск,  1986. — 10с. — Деп. В Укр НИИНТИ  09.86. №  2223 — Ук86. — №2. — С.24–26. 5. Огородников П.И., Плисак В.Ф. Огородникова Г.Н.,Борисевич Б.Д. Некоторые результаты исследований работы виброзащитных устройств. / Нефть и газ. — Баку, 1977. № 3. — С.15–16. 6. Огородников П.И.  Исследование работы наддолотного амортизатора при бурении нефтяных и газовых скважин. Дис. канд. техн. наук. — ИваноФранковск, 1967. — 126с.

Основні висновки за результатами досліджень: 1. Регулювання динамічного навантаження на вибої та зміну вібростану бурильної колони можна здійснювати шляхом внесення змін до конструкції КНБК, тобто зміною віброактивності бурильної колони, а також використанням пружних ВЗП  та динамічних гасників ударної дії з обов’язковим вибором їх параметрів, відповідних вживаному компонуванню, режимам буріння та геологічним умовам. 2. Використання динамічних гасників ударної дії перспективно у поєднанні з пружним ВЗП  або встановленням декількох гасників у площинах зсуву по довжині колони з налаштуванням на різні частотні діапазони. 3. Розрахунок віброзахисту бурильної колони являє собою певну трудність у зв’язку з випадковим характером впливу від долота на колону. В цьому випадку ми рекомендуємо орієнтуватись на «опо28


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 622.24  Венгерцев Ю.О., к.т.н., проф., зав. кафедри транспортування та зберігання нафти та газу (ТЗНГ) Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Письмак В.А., магістр, здобувач кафедри ТЗНГ МНТУ

СУТНІСТЬ ГІДРОДИНАМІЧНОЇ КАВІТАЦІЇ  ТА ОСНОВИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ  В НАФТОГАЗОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ рами рідини і розчиненими в ній газами. Розрізняють гідродинамічну і акустичну кавітацію. При гідродинамічній кавітації тиск в рідині знижується в наслідок зростання місцевих швидкостей потоку. Виникнення каверн і бульбашок кавітацій може відбуватися за нерухомим або рухомим тілом, яке обтікає потік, або на його поверхні за рахунок дії турбулентних макровихорів, що розривають потік, а також в зустрічних струменях рідини при струменевому обтіканні пластин і витіканні рідин з сопел (струменева кавітація). При цьому бульбашки кавітацій і каверни утворюються в тих місцях, де тиск в рідині стає нижчим за деяке критичне значення [1, с. 48–51]. Гідродинамічна кавітація може виникати в потоці рідини, що має змінне поле тиску вздовж і поперек потоку. Змінне поле тиску може створюватися по-різному: в результаті зміни швидкості потоку (у соплах Лаваля) під впливом зміни форми тіла, в наслідок механічних дій (пульсації потоку, вібрації тіл) [2, с.422]. При акустичній кавітації зниження тиску викликане проходженням акустичних хвиль. Для промислового використання придатні усі способи створення гідродинамічної кавітації. Акустична кавіта-

Проблема пошуку нових шляхів отримання енергії і енергоресурсів в народногосподарському комплексі є надзвичайно актуальною. Використання гідродинамічної кавітації в цій області може дати істотні, принципово нові результати у розв’язанні глобальних енергетичних проблем. Проблема поиска новых путей получения энергии и энергоресурсов в народнохозяйственном комплексе является чрезвычайно актуальной. Использование гидродинамической кавитации в этой области может дать существенные, принципиально новые результаты в решении глобальных энергетических проблем. The problem of finding new ways to provide energy and energy resources in the national economy is extremely important. Use of hydrodynamic cavitation in this branch can give significant results in fundamentally new solution of global energy problems Кавітація це явище розриву краплинної рідини під дією розтягувальної напруги, що виникає при створенні розрідження в обмеженому об’ємі рідини, в результаті якого утворюються порожнечі  — каверни або кавітаційні бульбашки, що заповнюються па-

29


Вісник МНТУ

роблятимуться далі, використовуватимуться різні форми кавітації, різні способи її створення і в різних поєднаннях в залежності від призначення і сфери застосування апаратів кавітації (КА). Енергетика, енергетичні ресурси набувають в сучасну епоху первинного значення, і пошук нових шляхів отримання енергії і енергоресурсів є актуальним народногосподарським завданням. Використання гідродинамічної кавітації може дати істотні принципово нові результати в рішенні глобальних енергетичних проблем. Досить згадати про такі приховані можливості і проблеми, що вирішуються за допомогою використання гідродинамічної кавітації: – Отримання сірководню з глибин Чорного моря за допомогою занурюючих установок кавітації і його розділення на чистий водень і сірку. – Синтез метанолу з атмосферного вуглекислого газу і води, виникненню парникового ефекту, що загрожує глобальною катастрофою та повернення спалених раніше енергоресурсів. – Створення ядерних кавітаційних реакторів безуранового типу, перетворюючих, наприклад, фосфорні з’єднання у вуглецеві з виділенням ядерної енергії. – Створення ротаційних кавітаційних теплогенераторів з козфіцієнтом трансформації енергії (ККД)  до  1100%, де на вхід подається 100% енергії, а на виході отримується 1100% за рахунок виділення внутрішньої енергії від дії ротаційної кавітації. – Економія палива за рахунок змішування методом кавітації ма-

ція енергетично менш вигідна. Проте з метою промислового застосування можливо використовувати поєднання гідродинамічної і акустичної кавітації, і це буде новим напрямом в техніці кавітації. У разі промислового застосування різних способів гідродинамічної кавітації важливо враховувати таке явище як кавітаційна ерозія робочих органів, що виникає при згортанні на поверхнях робочих органів кавітаційних бульбашок, які утворилися при розкладанні каверн. Розрізняють дві стадії кавітації : початкову і розвинену [3, с. 68]. Існують різні форми початкової кавітації : пузирчаста, плівкова, у вигляді вихрових шнурів, що перемежаються, і змішана. У чистій рідині можлива парова кавітація, при якій виникає скипання рідини при тиску в каверні, рівному тиску насиченої пари. У звичайній рідині завжди є розчинені гази, а також гази у вигляді найдрібніших бульбашок радіусом 10–9 м, що уявляють собою кавітаційні зародки (нукліони). В цьому випадку можлива газова кавітація, що виникає при попаданні газових зародків в області нижчого тиску, в яких внаслідок дифузії розчинених газів бульбашки починають рости. Практично завжди спостерігається парогазова кавітація із зрушенням убік чисто газової або чисто парової кавітації. Якщо в будь-яку або розріджену область рідини подавати повітря або інший газ, то виникає явище, назване штучною (примусовою) кавітацією, при якій утворюються вентильовані каверни. У різних конструкціях апаратів кавітацій, які пропонуватимуться і роз-

30


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Об’ємна концентрація кавітаційних бульбашок в КА досягає величини близько  1010  /м3. При колапсі кожної бульбашки виникають імпульси тиску, які досягають  10  МПа  (10000  атм.). Такі високі ударні імпульси тиску при високій об’ємній концентрації бульбашок в робочій зоні КА сприяє тому, що питома потужність, яка підводиться до одиниці об’єму оброблюваного середовища складає  104...  105  кВт/м3. Це  на декілька порядків вище за питому потужність, яка виділяється в ультразвукових апаратах, дезинтеграторах, вібромлинах, апаратах вихорового шару. В результаті таких явищ створюються умови для протікання гідромеханічниих, фізичних та хімічних процесів, відтворення яких в інших умовах є ускладненим або неможливим [4, с. 226–234]. КА  є г��учкими універсальними системами для отримання продуктів, що відповідають найвищим вимогам якості по показникам однорідності і дисперсності. У проточних КА  для створення режимів кавітації використовується енергія технологічного потоку. Технологічний продукт подається відцентровим насосом або іншим рушієм під тиском від 0.3 до 1.2 МПа в проточний КА (ПКА), де проходить обробку в зоні кавітатора [5, с.215]. Форма виконання кавітатора, його конструкція, величина тиску в пузирковій камері впливає на ефект кавітації і, тим самим, на зфективність обробки. Процес обробки може здійснюватися як періодично так і неперервно. У робочій камері ПКА при певних режимах утворюється вакуумна зона з тиском 4...- 10 кПа, що дозволяє інжектувати безпосередньо в потік різні рідкі і газоподібні компоненти.

зуту з водою, бензину з водою, використання присадок, що компонують кавітаційним диспергуванням, безсвинцевого підвищення октанового числа. – Кавітаційне фракціонування і очищення газового конденсату, нафти і нафтопродуктів, – Розв’язання проблеми тривалої безперервної експлуатації електромобілів і також рішення багатьох інших енергетичних проблем (кавітаційні електроакумулятори можуть працювати без зарядження). Кавітаційні апарати (КА) , засновані на явищі гідродинамічноі кавітації, є ефективним змішувачем, активуючим, диспергуючим і гомогенізуючим устаткуванням нового покоління, здатні значно інтенсифікувати, прискорювати технологічні процеси в рідинних середовищах, значно знижуючи при цьому витрати енергії і ресурсів. КА  призначаються передусім для обробки рідкофазних середовищ, змішування, емульгування, гомогенізації, суспензування, диспергування, розчинення, насичення рідин газами, дегазації, деаерації, активації і реалізують універсальні і ефективні способи переробки широкого спектру продуктів в хімічній, нафтопереробній, нафтохімічній, машинобудівній, харчовій, фармацевтичній, парфюмерній і інших галузях промисловості. Технологічні процеси в КА  базуються на використанні гідродинамічноі кавітації і пов’язані з різними фізико-механічними ефектами ударної хвилі, кумуляції, автоколивання, вібротурбулізації, випрямленої дифузії і теплопередачі, які виникають при створенні каверн, їх розпаді і згортанні (колапсі) кавітаційних бульбашок.

31


Вісник МНТУ

Розрахунок вихрової кавітації. Гідродинаміка обертально — поступального плину рідини у вихровій трубі. Постановка завдання. При русі у вихровій трубі рідина одночасно з рухом уздовж осі циліндричної труби обертається навколо цієї осі. Такий рух виникає при тангенціальному підведенні рідини по дотичній. Потік, що утворюється, можна назвати закрученим. Лінії течії здобувають форму гвинтової лінії. Поступальна швидкість Wx уздовж осі труби та обертальна Wp визначаються із системи рівнянь руху в циліндричних координатах:

;

(4)

у силу симетрії рухові, Wp = 0, таким чином ,

(5)

т.я. швидкість поступального руху рідини уздовж осі труби постійна. Із рівняння (1) при постійній течії та при Wy= 0 маємо: ;

(6)

Диференціюємо рівняння (2) по n´ з урахуванням Wy = Wy (r), Wx= const, P= P´ (n), отримаємо

(1)

(7) (2) Другий додаток дорівнює нулю, тобто

;

Перший додаток має Wr = 0, або

(3)

; Швидкість обертового руху Wy в силу симетрії руху залежить лише від r. Складова швидкості уздовж радіуса Wx= 0. З рівняння нерозривності:

(8)

течія в обертовому трубовалі теплогенератора И.М. Федоткина Wx — швидкість уздовж осі труби, Wy — обертальна швидкість по дотиковій,

32


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Wr — радіальна швидкість. Із рішення систем диференційних рівнянь [ 15. стор.191] Wx= const — поступальна швидкість не змінюється. Wr = 0 радіальна — дорівнює нулю. Для обертальної швидкості залишається рівняння

У далечині від стінки труби, поки рідина за час Dt пройшла шлях WDt, труба повернулася, пройшовши шлях UDt, і абсолютний шлях рідини відносно труби буде WаабDt = UDt + WDt т.я Wабс = W + U. за умов ковзання одного шару рідини відносно другого Wабс = W + U. Якщо прийняти умову прилипания на стінці, то Wааб біля стінки буде Wабс = W – U При такій складовій в прикордонному шарі біля стінки виникає перегин профілю швидкостей, що і є визначальною причиною виникнення вихрової кавітації в трубоварі.

; (1) Для тиску в шарі використовується рівняння Бернулі (2)

Висновки В разі використання гідродинамічної кавітації можна досягнути суттєво  — нових результатів в рішенні глобальних енергетичних проблем. Це  отримання сірководню з глибин Чорного моря, синтез метанолу із атмосферного вуглекислого газу і води, виключення парникового ефекту, фракціонування та очищення газового конденсату та нафти.

, рівАле тому що няння (2) перепишеться у вигляді

Якщо початкова швидкість у соплі Wy = W0 , і тиск однаковий для всіх ліній течії, константа буде та сама. const1=const2=constf Рішенням рівняння (1) буде (3)

ЛІТЕРАТУРА:

1. Федоткин И.М. Мачинский А.С., Яхова Н.Л.  Гидродинамические характеристики в вентилируемых кавернах в ограниченных потоках. / Химическое машиностроение. К.: Техника,  1990, вип. 51. — С. 48–51. 2. Дейг М.Е., Филиппов Г.А.  Газодинамика двухфазных сред.  — М.: Энергия, 1968. — 422 с. 3. Федоткин И.М., Немчин А.Ф.  Использование кавитации в технологических процессах. — К.: Высшая школа. — Изд-во при КГУ, 1994. — 68 с. 4. Холл Дж., Биллет М., Вейр Д. Термодинамические эффекты при развитой

a і в знаходяться із граничних умов при m = R, Wy =0 (умова прилипання) В нашому випадку стінка трубовала обертається проти течії з круговою швидкістю

.

Біля стінки труби:

.

33


Вісник МНТУ

кавитации.  — Тр. Амер. общ. инж. механика. Теоретические основы инженерных расчетов,  1975.  — Т. 97. — № 4. — С. 226–234.

5. Федоткин И.М., Фирисюк В.Р. Интенсификация теплообмена в аппаратах химических призводств. — К.: Техника, 1971. — 215 с.

34


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 622.24.053.6.534.2 Огородніков П.І., д.т.н., проф., декан факультету нафтогазової інженерії і комп’ютерних наук Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Равва Д.П., к.т.н., професор, зав. кафедри математики і фундаментальних наук МНТУ Бузінов О.В., викладач кафедри комп’ютерних наук і інформаційних систем МНТУ

ОЦІНКА РОБОТИ КОМПОНУВАННЯ НИЗУ  БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ  ВІБРОЗАХИСНИХ СИСТЕМ  ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ СТАТИСТИКИ ні визначається їх точністю. Труднощі, які зустрічаються при оцінці і прогнозуванні результатів буріння численні і різноманітні, але вони завжди, в кінцевому рахунку, виражаються у великих витратах часу і грошей. Оцінку результатів буріння можна вести за різними критеріями, в тому числі за величиною механічної швидкості проходки на долото, яка є найбільш важливим показником. При бурінні свердловини до найбільш важливих змінних параметрів відносять осьове навантаження, кутову швидкість долота, його діаметр і тип, зношування долота, витрати бурового розчину і його властивості, перепад тиску на вибої, глибину свердловини і властивості розбурюваних порід. Незадовільна точність замірів перерахованих параметрів в процесі буріння не дає можливості порівняти показники проходки свердловин навіть при однакових геолого-технічних умовах. Якщо взяти до уваги, що розкривні породи в процесі буріння свердловини різнорідні, і їх буримість не визначена, то порівняння показників вимагає застосування методів математичної статистики. Необхідно від-

В статті на підставі результатів буріння свердловин з різними компоновками низу бурильної колони пропонується визначення ефективності компоновок з використанням імовірнісних і статистичних методів. В статье на основании результатов бурения скважины с разными компоновками низа бурильной колоны предлагается определение эффективности компоновок с использованием вероятностных и статистических методов. The calculation of the effectiveness of sets applying probabilistic and statistical methods based on the results of drilling with different bottom part sets of a drilling column is proposed. При розробці методу прогнозування ефективності роботи породоруйнуючого інструменту на вибої свердловини і виборі оптимальних режимів буріння виникає необхідність в оцінці результатів буріння при зміні компоновки низу бурильної колони, зокрема при застосуванні віброзахисних систем (ВЗС). При цьому оцінка результатів буріння при їх порівнян-

35


Вісник МНТУ

мітити, що зміна одного з параметрів, які зазначені вище, включаючи властивості розкривних порід, призводить до зміни динамічного стану колони, що веде за собою зміну показників буріння. Таким чином, неточність оцінки продуктивності буріння можна пояснити факторами неоднорідності порід і неточністю вимірів. В загальному вигляді оцінку роботи трьохшарошкового долота на вибої з використанням методів математичної статистики вперше було зроблено в роботі [1], в якій статистично порівнюється результати проходки свердловини двома типами шарошкових доліт. Процес взаємодії вибою, породоруйнуючого інструменту і бурильної колони при руйнуванні гірської породи в роботі [2] розглянуто в детермінованій постановці задачі. В нашому випадку для оцінки впливу ВЗС  в компоновці на показники буріння використаємо методи математичної статистики [3] і методику, запропоновану в роботі [1]. Розглянемо два варіанти технології буріння свердловини  — з застосуванням ВЗС у компоновці низу бурильної колони (КНБК) і без ВЗС. При цьому ми отримаємо дві групи результатів А і B. Виникає питання, як визначити істотну різницю між А і В і яка при цьому похибка. Виходячи з аналізу показників буріння на даній площі, припустимо, що генеральні сукупності ознак в обох площинах буріння (із застосуванням віброзахисного пристрою  — (А), і без застосування  — (B)) розподілені за нормальним законом з щільністю ймовірності

, математичним сподіванням m та . дисперсією Таке припущення є коректним за центральною граничною теоремою теорії ймовірностей: характеристики генеральної сукупності визначаються великою кількістю випадкових чинників, жодному з яких не можна надати перевагу перед іншими. Вивчення зазначених генеральних сукупностей А та В проводилось шляхом емпіричного дослідження вибірок з них обсягами (кількостями спостережень ) відповідно nА та nВ з вибірковими середніми та і вибіркота . вими дисперсіями Дві нормально розподілені генеральні сукупності А та В з параметрами (математичним сподіванням та дисперсією) (mА; s2А) та (mВ; s2В) можуть: 1) відрізнятись дисперсіями: s2А ≠ s2В; 2) відрізнятись математичними сподіваннями за однакових дисперсій: mA ≠ mB; s2А = s2В; 3) відрізнятись і математичними сподіваннями, і дисперсіями mA ≠ mB; s2А ≠ s2В. Кожна із зазначених відмінностей розглядалась як альтернатива гіпотези про відповідну рівність, для чого використовувались відомі критерії перевірки статистичних гіпотез [5,6]. При цьому критерії перевірки гіпотез  1) ÷3) будуть відповідно 1)

36

,

(1)


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

вання статистичного аналізу до процесу буріння свердловини аж ніяк не має звестись до одних математичних викладок. При вивчені поглиблення свердловини спершу необхідно провести найретельніший аналіз взаємодії долота з породою і в цілому бурильної колони з свердловиною. Так, при дослідженні результатів порівняльних випробувань віброзахисних пристроїв в процесі буріння свердловини шляхом чергування роботи з ВЗС і без неї приходиться зустрічатись з фактом, що виміряні значення показників буріння не є однаковими і змінюються в різних межах, тобто виражаються не одним числом, а низкою відмінних одне від одного чисел. Це  призводить в деяких випадках до того, що доцільність застосування віброзахисних пристроїв в бурінні викликає сумнів. Дослідження застосування ВЗС  в процесі буріння для розробки КД «Методика ефективного застосування різних типів амортизаторів» проводились в умовах Прикарпаття. Буріння велось у відкладах Стрийсько-Пасічнянської і Манявської свит, котрі складені з твердих і міцних порід. В подальшому будемо розглядати результати буріння  12  довбань:  5-довбань без амортизатора і 7-довбань з амортизатором, параметри якого були визначені згідно «методики». При бурінні використовувалось наступне компонування: долото СЗГ-295,ОБТ-148м,ǿ203мм, бурильні труби. Інтервали буріння =  850÷980  м,  1500÷1640  м. Навантаження на долото  —  240кН,  частота обертання ротора ω=1,5 c-1,витрати промивальної рідини — 25л/c. Середні значення показників буріння: механічна швидкість при бурінні без амортизатора — 2,94м/год., про-

де критичне значення Fкp (α, nA-1, nВ-1) визначається з таблиць для розподілення Фішера-Снедекора за прийнятим рівнем значущості α<<1  — ймовірності події P(F>Fкр)=α і кількості ступенів свободи nA-1 та nВ-1. 2)

(2) де критичне значення Ткр (α, nA+nВ-2) визначається з таблиць для розподілення Ст’юдента за прийнятим рівнем значущості α=Р (Т>Ткр)<<1 і кількістю ступенів свободи (nA1)+(nВ-1)= nA+nВ-2. 3)

(3)

де критичне значення tкр (α, k) визначається з таблиць розподілення Ст’юдента за прийнятим рівнем значущості α=Р (t>tкр)<<1  і кількістю ступенів свободи

(4) Статистичні методи досліджень з успіхом можуть застосовуватись для розрахунку загальної похибки результатів порівняльного випробовування компонувань низу бурильної колони при різних її конструкціях і різних геолого-технічних умовах. Застосу-

37


Вісник МНТУ

ходка на долото 13,28м., при бурінні з амортизатором  —  3,25м/год., проходка на долото — 13,49м. Після визначення основних статистичних параметрів — середньо статистичних відхилень, міжвиборочної дисперсії, міжвиборочного статистичного відхилення, була проведена оцінка по критерію Фішера-Снедекора для відношення дисперсій

= 3,25 і рівня

значущості α=0,05. Отримані величини лежать між 0,110 і 3,25. Це означає, що з ймовірністю  0,9  можна припустити, що дисперсії вибірок однакові. Оцінка по критерію Ст’ю­дента (порівняння середніх) полягає в тому, що з імовірністю 0,8 можна стверджувати, що компонування низу бурильної колони з амортизатором показують кращі результати ніж без амортизатора. Порівнюючи між собою інтервали по крайніх значеннях, можна визначити, що перевищення механічної швидкості буріння з амортизатором складає 1,28м/год. Аналізуючи отримані результати можна зробити висновки: 1) компонування з амортизатором з ймовірністю  0,8  дає збільшення показників буріння, ніж без амортизатора; 2) при обраному з імовірністю 0,95 довірчому інтервалі підвищення механічної швидкості буріння з застосуванням амортизатора находиться в межах від 0 до 1,28м/год. Більш детальна статистична обробка результатів показує, що імовірність не помітити підвищення на 0,5м/ год. механічної швидкості буріння з амортизатором дорівнює 0,25, що відповідає підвищенню на  20% порівняно з середнім значенням 3м/год. Про-

ведення порівняльних випробувань в процесі буріння свердловини з метою оцінки ступеня ефективності різних компонувань низу бурильної колони в даних геолого-технічних умовах дає підстави рекомендувати проводити випробування в одній тій самій свердловині для підвищення стабільності вимірювань з максимальною точністю; для зменшення відхилень вимірюваних величин показників буріння підтримувати параметри режимів в вузькому діапазоні змін; випробовувані компонування використовувати почергово. В менш сприятливих умовах потужність однорідних порід може бути недостатньою для проведення випробувань в одній тій самій свердловині. В такому випадку можна організувати випробування на суміжних бурових за умов однакових геологотехнічних показників . Для оцінювання зміни механічних властивостей породи авторами роботи [4] було запропоновано використовувати показник середнього рівня віброшвидкості в процесі буріння, що забезпечується простою стандартною апаратурою і без попередньої статистичної обробки: (5) де n(t) — віброшвидкість; T — період інтегрування. В результаті зміни механічних властивостей породи при заглиблені свердловини змінюється рівень вібрацій при і-му вимірі

38

(6)


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ЛІТЕРАТУРА:

де   — рівень вібрацій по даній опорній свердловині; і=1,2,3,…n ;

1. Raynal Jean C., Getalder Sergea Sagot Andre M,.Muckleroy I.A.  Organization of field teste and evaluation o tricone bit performance using statistical analisisand some logs. «J.Petrol.Technol»,  1971, Apr., 506–512. 2. Юнин Е.К., Хегай В.К. Динамика глубокого бурения. — М.: Недра. 2004. — с. 285. 3. Вентцель Е.С., Овчар П.А. Теория вероятностей  — М.: «Наука». 1969.  — 363 с. 4. Огородников П.И.  Управление углублением скважины на базе изучения динамических процессов в бурильной колоне. — М. Дис.докт.наук МИНХ и Г П им. Ак. И.П.Губкина, 1991. — 421 с. 5. Королюк В.С., Портенко Н.И., Скороход А.В., Турбин А.Ф.  Справочник по теории вероятностей и математической статистике.  — М.: Наука., 1985. — 1985. — 640 с. 6. Турчин В.М.  Математична статистика. — К.: ВЦ «Академія». 1999. — 328 с.

— рівень вібрацій при і-му вимірюванні вібрацій у визначеній смузі частот в породах, твердість яких визначається. Зміна вібрацій в процесі буріння в залежності від зміни конструкції низу бурильної колони, які розглядаються в ряді робіт [5,6], підпорядкована нормальному закону. Це  дає можливість застосування статистичних методів для дослідження апаратурних записів в процесі буріння. Порівняння віброграм з діаграмою стандартного каротажу, особливо з діаграмою каверноміра, підтверджує відповідність зміни середнього рівня віброшвидкості чергуванню порід по твердості, і характеризує їх неоднорідність. Таким чином, визначення ефективності застосування різних КНБК,різнотипних доліт і т.п. при порівняльних випробуваннях можна проводити з експрес визначенням властивостей розбурюваних порід.

39


Вісник МНТУ

УДК 622.692.83  Венгерцев Ю.О., к.т.н.,проф., зав. кафедри транспортування та зберігання нафти та газу (ТЗНГ) Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Письмак В.А., магістр, здобувач кафедри ТЗНГМНТУ

ПРОБЛЕМА ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ  ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ ГАЗУ Розв’язок проблеми підвищення економічної ефективності трубопровідного транспорту газу є можливим тільки за умови створення науковометодичної основи ринково орієнтованого аналізу та прогнозування наслідків реалізації потенційно можливих схем управління трубопровідним транспортом газу. Робиться висновок про необхідність створення ринково орієнтованої концепції оптимізації потоків газу як основи оцінювання та розвитку систем магістральних газопроводів.

tions of the market-oriented analysis and the forecasting of the consequences of implementation of potentially possible management schemes of gas pipeline transportation are provided. Газова промисловість — провідна галузь паливно-енергетичного комплексу України. Від її надійної роботи значною мірою залежить стабільність і розвиток національної економіки, а також, зважаючи на географічне положення України, надійність постачання природного газу до країн Європи. Сьогодні за споживанням природного газу (81,3  млрд. м3) Україна знаходиться на  4-му місці в світі, поступаючись тільки США, Росії та Великобританії. Видобуток газу в країні стабілізувався на рівні  18,1  млрд м3, що задовольняє 22,3 % його потреб. Проте найбільш відмінною особливістю газової промисловості України є її газотранспортна система (ГТС). Діюча система магістральних газопроводів України сьогодні виконує такі функції: – транспорт газу, видобутого в Україні та газу, що купується в Росії, територією України та його розподіл між споживачами; – забезпечення транзиту російського газу до країн Центральної та Західної Європи, а також до Молдови, Білорусії та південних

Решение проблемы повышения экономической эффективности трубопроводного транспорта газа возможно только при условии создания научно-методической основы рыночно ориентированного анализа и прогнозирования последствий реализации потенциально возможных схем управления трубопроводным транспортом газа. Делается вывод о необходимости создания рыночно ориентированной концепции оптимизации потоков газа как основы оценки и развития системы магистральных газопроводов. The solution of the problem of increasing economic effectiveness of gas pipeline transportation is possible only if the scientific methodological founda-

40


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Це  стосується, насамперед, науково-методичного обгрунтування та розв’язання ключових завдань порівняльного аналізу ринкових стратегій; управління функціонуванням і технічною реабілітацією систем магістральних газопроводів; підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на трубопровідний транспорт газу; обгрунтування раціональних схем реконструйованого розвитку систем газопостачання відповідно до оперативних і довгострокових планів розподілу потоків газу; аналізу фактичних режимів, віднайдення «вузьких місць» і підвищення продуктивності газопроводів за рахунок заходів щодо реконструкції та технічного переобладнання компресорних станцій магістральних газопроводів; забезпечення функціональної надійності систем газопостачання та прогнозування зміни системних властивостей магістральних газопроводів при взаємодії факторів кон’юнктурного типу; оперативного планування режимів, визначення експлуатаційно можливої зони надійного газопостачання, рівня технологічних запасів та обсягів їх реалізації; оптимізації розподілу потоків газу, за умов забезпечення і достатніх обсягів використання виробничих ресурсів. [1, с.35]. Розв’язок позначених задач є досяжним тільки за умови створення спеціалізованої науково-методичної основи ринково-орієнтованого аналізу та прогнозування наслідків від застосовуваних і потенційно можливих схем управління трубопровідним транспортом газу. Головним напрямком відпрацювання наукових засад підвищення ефективності трубопровідного транспорту газу має бути методологія оцінювання впливу чинни-

областей Росії. Нашою газотранспортною системою щорічно передається понад 100 млрд. м3 газу до 15 країн Центральної і Західної Європи; – подачу газу в значних обсягах для його закачування в підземні сховища газу (ПСГ) і його відбір з ПСГ . Газотранспортна система АТ «Укртрансгаз» одна з найбільших, але разом з тим і одна з найстаріших в Європі — її розвиток розпочався в 1924 р. Особливо швидко система почала розвиватися з 1967 р., який вважається початком експорту українського, а потім і російського газу до країн Центральної і Західної Європи, початком функціонування найбільшого на сьогодні коридору транзиту російського газу. На середину 60-х років припадає і початок функціонування міжнародної системи транспорту газу в Західній Європі. Розвиток української системи відбувався відповідно до розвитку загальноєвропейської сітки і на теперішній час ГТС  України є невід’ємною частиною міжнародної системи транспорту газу. Проблема оцінювання та підвищення економічної ефективності трубопровідного транспорту газу в умовах ринкових відносин постає надзвичайно гостро. Для її розв’язання необхідні розроблення та наукове обґрунтування принципово нової концепції рентабельного використання енергоресурсного потенціалу систем газопостачання. Метою статті є розгляд завдань ринкової концепції розрахунку та оцінки витрат паливного газу з розробкою методології і наукових принципів аналізу щодо зменшення незворотних втрат енергоресурсів.

41


Вісник МНТУ

Математичне відтворення вказаних проблем викликає необхідність перегляду та удосконалення застосовуваної концепції моделювання режимно-технологічних показників магістрального транспорту газу. Це  зумовлено тим, що через незбалансованість схемної структури систем газопостачання, безперервну їх адаптаційну реконструкцію та ситуаційно-залежні комутації потоків газу газопроводи можуть працювати далеко поза проектними режимами. А відтак, розроблення методики моделювання непроектних режимів роботи магістральних газопроводів стає найневідкладнішим. Практика розрахунків режимних показників газопроводів існуючими методами потребує ідеологічної і методологічної переорієнтації, оскільки чисельні моделі не враховують специфічності термодинамічних характеристик транспортованого газу як носія енергії, а також не узгоджені з критеріями оптимальної продуктивності магістральних газопроводів. Розрахунки магістральних газопроводів без врахування економічно-орієнтованих показників оптимальності потоків газу не відповідають загальноприйнятій логіці ринкових відносин. В теперішній час важливу роль в управлінській політиці галузевого рівня відіграють показники витрат паливно-енергетичних ресурсів на компресорних станціях магістральних газопроводів. Традиційно обсяги витрат паливно-енергетичних ресурсів визначались за рівнем технологічно оптимальної (максимальної) пропускної спроможності магістральних газопроводів. В умовах ринкової економіки витрати енергетичних ресурсів і обсяги транспортованого газу підпо-

ків виробничої (функціональної) спроможності трубопровідних систем на прибутковість газотранспортного виробництва, яка в ринкових умовах є базовим критерієм ефективності систем газопостачання [2, с.192]. Розробка загальної методології та наукових принципів експертного аналізу системних показників оптимальності магістральних газопроводів відіграє роль запобіжного заходу щодо зменшення незворотних втрат енергоресурсів, які через відсутність аналітично-розрахункового контролю можуть бути надмірними. Ідея пріоритетності економічної ефективності трубопровідного транспорту газу перед іншими виробничими показниками спричиняє дуже серйозні науково-методичні проблеми, які належить вирішувати з урахуванням успадкованих особливостей схемної структури систем газопостачання країни; фізичного зносу та наднормативної експлуатації технологічних об’єктів магістральних газопроводів; кон’юнктурних обмежень в структурах постачання і споживання газу; відсутності наукового обгрунтування альтернативних варіантів управління розвитком та функціонуванням систем трубопроводів в умовах внутрішньої та зовнішньої конкуренції з іншими енергоносіями та енергоресурсами в народному господарстві; нагальної потреби технічної реабілітації окремих газопроводів та реконструкції систем трубопровідного транспорту газу в цілому; необхідності пошуку оптимального компромісу між економічними інтересами газовидобувників, газотранспортників та споживачів газу, необхідності підвищення функціональної надійності (належної якості) газопостачання [3, с.37].

42


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ЛІТЕРАТУРА:

рядковані і визначаються за критерієм оптимальності економічного змісту, а саме — надходжень коштів за виконувану газотранспортну роботу. Останні визначаються за приписами ринкової економіки, або ситуаційно, і це диктує концептуально нову схему розв’язання проблеми нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів на трубопровідний транспорт газу. Ідея ринкової концепції визначення витрат паливного газу зводиться до побудови якісно нової інтегрованої системи кретиріальних показників ефективності витрат технологічного і економічного походження, в якій переважають економічні фактори.

1. Руднік А.А,Жидкова М.О.  Ринкова концепція аналізу та оцінювання ефективності трубопровідного транспорту газу// Нафтова і газова промисловість. — 2002. — №4, с. 33–35. 2. Щербаков С.Г.  Проблеми трубопровідного транспорту нафти і газу. — М: Наука, 1982. — 203 с. 3. Руднік А.А.  Методика узагальненого оцінювання та підвищення ефективності функціонування систем трубопровідного транспорту газу.// Нафтова і газова промисловість.

43


Вісник МНТУ

УДК 621.921.028 Крук О.М., ��добувач Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Білоцерківський А.С., студент МНТУ

ПРИЧИНИ ЗНИЖЕННЯ ДОВГОВІЧНОСТІ  СІТОК ВІБРАЦІЙНИХ СИТ Швидкий знос сіток на бурових установках, як показує аналіз умов експлуатації і конструкцій вібросит, обумовлено не лише абразивністю бурового розчину, але й динамічними силами, що виникають в результаті взаємодії натягнутої сітки з вібруючими елементами рухливої віброрами. Зниження довговічності сіток на віброситах типу ВС  обумовлене наступними основними причинами: – абразивним зносом, викликаним рухом шламу по сітчастій поверх­ні; – коливаннями сіткового полотна відносно віброрами і його взаємодією з елементами конструкції, яке залежить від натягу сітки; – недотриманням правил експлуатації. Ряд досліджень, які було проведено нами по виявленню причин руйнування сіток і підвищенню їх довговічності, показали, що найважливішими параметрами, які визначають швидкість транспортування шламу і якість очищення бурового розчину, є розміри поверхонь і чарунок, через які просіюється розчин, частота і амплітуда коливань віброрами, оптимальне значення яких визначається еліптичними траєкторіями руху точок вібросита. Для вібросита ВС-1, згідно паспорта, частота коливань віброрами складає 20 Гц, при амплітуді 3,5 мм. Обумовлений коливаннями віброрами, рух забрудненого бурово-

В статті розглянуто деякі з причин недовговічності сіток вібраційних сит на прикладі віброрам сит «ВС-1» та «СВАКО». На основі проведених досліджень розроблено пропозиції щодо налагодження та експлуатації вібросит. В статье рассмотрены некоторые из причин недолговечности сеток вибрационных сит на примере виброрам сит «ВС-1» и «СВАКО». На  основе проведенных исследований изложены предложения по наладке и эксплуатации вибросит. The article discusses some of the reasons for the short life cycle of vibration sieves. Proposals as to their effective operation and maintenance are tabled. Робочим органом сит, що використовуються для обробки бурильного розчину, є сітчаста поверхня, і від стану цієї поверхні багато в чому залежить якість сепарації розчину і транспортування шламу у відвал. Часті пориви сітки призводять до погіршення очищення бурового розчину і великих його витрат. Поверхня вібросита виконана із сталевої неіржавіючої сітки у вигляді касет, що встановлюються у віброрамі з подальшим натягом в поперечному напрямі. Натяг здійснюється притискними планками за допомогою натяжних болтів через пружи­ни.

44


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

го розчину уздовж сітчастої поверх- ливальний рух і зношується при перені є технологічною операцією по його міщеннях відносно віброрами і її елеочищенню, і те, що при цьому виникає ментів. абразивний знос сита, можна вважати Необхідно відзначити, що при наприродним. Такий рух розчину мож- тягненні сіткове полотно притискаливий лише при горизонтальній уста- ється до гумових накладок колосниновці вібросита на підставі. При пере- ків, які у віброситах, що випускаються, косі вібросита відносно подовжньої виготовлені з дуже твердої гуми. В ре45 осі в процесі його установки, відцен- зультаті, в розтягнутих дротинах сітки коливаннями віброрами, рух забрудненого бурового розчину уздовж трова сила Обумовлений інерції незбалансованих при обгинанні кутів гумової іпрокладсітчастої поверхні є технологічною операцією по його очищенню, те, що при цьому мас розкладається на знос дві складові: виникає абразивний сита, можна ки вважати природним. рухВрозчину виникає значна Такий напруга. проце-можливий вертикальну, і гори­ зонтальну, яка мілише при горизонтальній установці вібросита на підставі. При перекосі сі коливань сітки відбувається тертя вібросита няє напрям повороті дебалансу відноснопри подовжньої осі в процесі його установки, відцентрова сила інерції дротин по гумовій поверхні, яка змонезбалансованих мас розкладається на дві складові: вертикальну, і горизонтальну, яка відносно осі обертання. чена абразивною рідиною. В резульнапрямскладання при повороті дебалансу В міняє результаті рухів точ- відносно осі обертання. таті взаємного переміщення натягнуВ результаті складання рухів ки в площині ситової поверхні руха- точки в площині ситової поверхні рухаються по складних криволінійних траєкторіях. Частинки шламу, повторюючи цей рух, тих і вільних дротів, притиснутих одинпризводять ютьсядо полокального складних стирання криволінійних сітки і, тразрештою, до її руйнування. до одного нормальними розтягуючиєкторіях. Частинки шламу,і повторююІнше джерело механізм руйнування сітки полягають в тому, що натягнута сітка, ми і перерізуючими силами, відбувачи цейнавантажена рух, призводять до локального шламом, під дією коливальних рухів віброрами, а також паразитних ється руйнування, в першу чергу, коливань елементів,дозокрема стінок короба і підпружинених планок,вільприходить в стирання сітки їїі, зрештою, її руйнуних дротів. коливальний рух і зношується при переміщеннях відносно віброрами і її елементів. вання. Необхідно відзначити, що при натягненні сіткове полотно до На рис.1 показана ділянкапритискається сітки з Інше джерело і механізм руйнугумових накладок колосників, які у віброситах, що випускаються, виготовлені з дуже 0,5х0,5мм, сфотографована ваннятвердої сітки полягають в тому, що на- чарунком  гуми. В результаті, в розтягнутих дротинах сітки при обгинанні кутів гумової під мікроскопом, девідбувається видно наслідки тягнута сітка, навантажена прокладки виникає значнашламом, напруга. В процесі коливань сітки тертя дротин по руйнування під дією коливальних віброрами, гумовій поверхні,рухів яка змочена абразивною рідиною.сітки. В результаті взаємного переміщення натягнутих і вільних дротів,їїпритиснутих один до одногоруйнуванню нормальнимирозтягрозтягуючими і Подальшому а також паразитних коливань елеперерізуючими силами, відбувається в першу чергу, вільних дротів. нутих дротів сприяє тертя останніх по ментів, зокрема стінок короба і під- руйнування, На рис.1 показана ділянка сітки з чарунком 0,5х0,5мм, сфотографована під пружинених планок, приходить в ко- жорсткій гумовій поверхні, при цьому мікроскопом, де видно наслідки руйнування сітки.

Рис .1 Ділянка зруйнованої сітки (чарунки 0,5х0,5мм)

Рис .1 Ділянка зруйнованої сітки (чарунки 0,5х0,5мм)

Подальшому руйнуванню розтягнутих дротів сприяє тертя останніх по жорсткій гумовій поверхні, при цьому остання, також, схильна до інтенсивного зносу. 45 і зниження напруги в місцях перегину сітки на З метою гасіння коливань сітки жорсткі гумові прокладки, що встановлюються заводом - виготівником, була наклеєна смугова мікропориста гума завтовшки 8 мм. При цьому передбачалося також, що в місцях


Вісник МНТУ

остання, також, схильна до інтенсив- стких прокладках. Проте, зниження ного зносу. амплітуди призводить до погіршенЗ метою гасіння коливань сітки ня транспортування шламу. Проведеі зниження напруги в місцях переги- ні дослідження по динаміці вібросита ну сітки на жорсткі гумові прокладки, дозволили запропонувати інструкцію що встановлюються заводом  — виго- по наладці і експлуатації вібросита. тівником, була наклеєна смугова міМоменти інерції рухливих віброкропориста гума завтовшки 8 мм. При рам відносно осі, що проходить через цьому передбачалося також, що в міс- центр мас, визначалися згідно розроцях перегину за рахунок проникнення бленої Івано-Франківським інститутом дротин сітки в м’яку гуму станеться їх нафти і газу методики, в основу якої фіксація і зменшиться відносний зсув. покладено визначення і порівняння Для демпфування коливань сітки, що періодів гойдання фізичних маятнипередаються притискними планками, ків, параметри одного з яких заздалеміж корпусом і притискною планкою гідь відомі. Моменти інерції віброрам встановлювався амортизатор з мікро- сита «СВАКО» відносно осі, що прохопористої гуми, виготовлений у вигля- дить через центр мас, виявилися одді втулок Ø = 80 мм, одягнених на при- наковими, а траєкторії руху точок ситискні болти. метричні (див. рис.2). Необхідно відзначити, що довгоМоменти інерції частини віброравічність сітки з чарункою  0,5х0,5  мм ми з боку входу промивальної рідини при амплітуді коливань віброра- сита ВС-1  відносно осі, що проходить 46 ми 3,5 мм на частоті 20 Гц до впрова- через центр мас, на 10% менше інерції Необхідно відзначити,удосконалень що довговічністьїїсітки з чарункою 0,5х0,5шламу. мм при амплітуді дження перелічених частини з боку входу коливань віброрами 3,5 мм на частоті 20 Гц до впровадження перелічених складала  8  -10  годин. Після установУ зв’язку з тим, що уудосконалень вібросискладала 8 -10 годин. Після установки амортизаторів з пористої гуми і наклейки ки амортизаторів з пористої гуми і ната ВС-1  деформація передніх пружин прокладок з тієї ж гуми, стійкість сітки зросла до 200- 450 годин. клейки прокладок з тієї ж гуми, стійменша за деформацію задніх пружин Зносостійкість сітки в значній мірі залежить від амплітуди коливань віброрами. кість сітки зросла до 200- 450 годин. (результат статичної незбалансоваТак, при коливаннях віброрами з амплітудою 2 мм і частотою 20 Гц стійкість сітки, досягнута за рахунок зменшення дебалансів до 5,5 кг кожного, до 500 годин, Зносостійкість сітки вмаси значній ності віброрами в зростає горизонтальній і а інколи і вище, навіть при жорстких прокладках. Проте, зниження амплітуди призводить мірі залежить від амплітуди коливань вертикальній площинах) і власна часдовіброрами. погіршення Так, транспортування шламу.віПроведені дослідження по динаміці вібросита при коливаннях тота коливань віброрами на пружинах дозволили запропонувати інструкцію по наладці і експлуатації вібросита. брорами з амплітудою  2  мм і часто- різна, відбуваються кутові коливанМоменти інерції рухливих віброрам відносно осі, що проходить через центр мас, тою 20 Гц стійкість сітки, досягнута за ня відносно осі, нафти що проходить через в визначалися згідно розробленої Івано-Франківським інститутом і газу методики, рахунок маси дебалансів центр коливань. основу якоїзменшення покладено визначення і порівняння періодів гойдання фізичних маятників, до  5,5  кгодного кожного, зростає до  500 відомі. го- Моменти В основу визначення параметри з яких заздалегідь інерціїметодики віброрам сита "СВАКО" відносно осі, що і проходить через центр виявилися однаковими, а траєкторії руху дин, а інколи вище, навіть при жор-мас,положення осей коливань віброрами точок симетричні (див. рис.2).

Рис.2 Траєкторії руху точок вібросита Рис.2 Траєкторії руху точок віброситафірми фірми"СВАКО" «СВАКО» Моменти інерції частини віброрами з боку входу промивальної рідини сита ВС-1 відносно осі, що проходить через центр мас, на 10% менше 46 інерції її частини з боку входу шламу. У зв'язку з тим, що у вібросита ВС-1 деформація передніх пружин менша за деформацію задніх пружин (результат статичної незбалансованості віброрами в


47 ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Рис.3 Траєкторії руху точок віброрами сита ВС-І (фігури Ліссажу)

Рис.3 Траєкторії руху точок віброрами сита ВС-І (фігури Ліссажу)

Необхідно відзначити, що у вібропокладено визначення власних часНеобхідно відзначити, що у віброситі фірми "СВАКО" еліптичні траєкторії більш ситі фірми «СВАКО» еліптичні траєктотот коливань мас, що приходяться на витягнуті уздовж великої осі еліпса. Записи траєкторій показують, що у зв'язку із рії більш витягнуті великої осі передні і задні амортизатори,високим а такожположенням центру масуздовж статичною незбалансованістю, відбувається додаткове еліпса. Записитраєкторії траєкторій показують, обчисленнявсіх частот зв’язків між ВС-І, коли-а точки деренчання деталей вібросита описують у вигляді накладки еліпсів, (фігури Ліссажу, рис.3), що щопідтверджує у зв’язку із динамічну статичноюнезбалансованість незбалансованнямиспіралей цих мас. Експериментальна віброрами. перевірка і подальші розрахунку по- ваністю, високим положенням центру Було також проведено експеримент мас по відбувається виявленню впливу перекосу на форму додаткове деренчанказали, щоточок центр коливань у віброситраєкторій вібросита фірми "СВАКО". ня всіх деталей вібросита ВС-І, а точки та ВС-І знаходиться У зв'язкуназ відстані  тим, що 650– геометричні параметри пружин вібросит фірми описують у вигляді наклад- з 700 мм від центру і зміщений у бік "СВАКО" і ВС-І мас є різними, як відзначалося вище,траєкторії був проведений експеримент ки еліпсів, спіралей (фігури Ліссажу, установкою пружин вібросита ВС-І на вібросито "СВАКО". Запис траєкторії точок передніх пружин. У зв’язку з тим, що рис.3), що підтверджує динамічну не(рис.4) показав, що еліпс, який відображає траєкторію точок сита, витягнувся уздовж власні частоти коливань двох частин великої вісі, і транспортуючі здібності сита погіршали. віброрами сита «СВАКО» рівні між со- збалансованість віброрами. Було також проведено експерибою, вона здійснює коливальні рухи мент по виявленню впливу перекосу уздовж вертикальної і горизонтальна форму траєкторій точок вібросита них осей і її кутове коливання («пірфірми «СВАКО». нання») незначне, завдяки чому траєкУ зв’язку з тим, що геометричні паторії точок передньої і задньої частин раметри пружин вібросит фірми «СВАвіброрами мають вигляд еліпсів з відКО»  і ВС-І є різними, як відзначалося повідними нахилами їх осей. При цьовище, був проведений експеримент з му забезпечується нормальне при- установкою пружин вібросита ВС-І на Рис.4 Перекос лівої сторони нерухомої рами. скорення точок рами і амплітуда ко- вібросито «СВАКО». Запис траєкторії ливаньЦеблизько  6мм, що забезпечує ще раз підтвердило, що основною причиною точок (рис.4)незадовільної показав, щороботи еліпс, вібросита який ВС-І є статична і динамічна незбалансованість рухливої рами. Проведені дослідження нормальне транспортування шламу і відображає траєкторію точок сита, ви- по динаміці вібросита дозволили запропонувати інструкцію по налагодженню і експлуатації хорошу продуктивність вібросита фір- тягнувся уздовж великої вісі, і транвібросита. ми «СВАКО». спортуючі здібності сита погіршали. З подальших записів траєкторій Це  ще раз підтвердило, що осноЛІТЕРАТУРА: руху вібросита ВС-І після надан1. точок Огородников П.И., Вронский И.Ю., Огородникова Г.Н., Борисевич Б.Д. Результаты вною причиною незадовільної робоня рівноваги віброрами, було відмічесравнительных испытаний вибросостояний бурильной различной ти вібросита ВС-І є колонны статичнапри і динаміч// Известия высш. учеб. заведений/Нефть и газ. – рухливої Баку – 1980. - №10 – но, щовиброзащите. траєкторії точок І,4 мають форна незбалансованість рами. с15-18. му еліпсів, причому кут нахилу по осі Проведені дослідження по динаміці 2. Аликвандер Э. Современное глубокое бурение. – М.:Недра,1969. – 226с. еліпса точки І вібросита ВС-І більше вібросита дозволили запропонувати кута нахилу осі еліпса відповідної точ- інструкцію по налагодженню і експлуУДК 681.3 ки вібросита фірми «СВАКО». атації вібросита.

47


У зв'язку з тим, що геометричні параметри пружин вібросит фірми "СВАКО" і ВС-І є різними, як відзначалося вище, був проведений експеримент з установкою пружин вібросита ВС-І на вібросито "СВАКО". Запис траєкторії точок (рис.4) показав, що еліпс, який відображає траєкторію точок сита, витягнувся уздовж Вісник МНТУ великої вісі, і транспортуючі здібності сита погіршали.

Рис.4 Перекос лівої сторони нерухомої рами.

Рис.4 Перекос лівої сторони нерухомої рами.

те. // Известия высш. роботи учеб. заведеЛІТЕРАТУРА: Це ще раз підтвердило, що основною причиною незадовільної вібросита ний/Нефть и газ.  — Баку дослідження —  1980.  — по 1. Огородников П.И., Вронский И.Ю., ВС-І є статична і динамічна незбалансованість рухливої рами. Проведені №10 — с15–18. динаміці вібросита Г.Н., дозволили запропонувати інструкцію по налагодженню і експлуатації Огородникова Борисевич Б.Д. вібросита. Рез­ ультаты сравнительных испыта- 2. Аликвандер Э. Современное глубокое бурение. — М.:Недра,1969. — 226с. ний вибросостояний бурильной коЛІТЕРАТУРА: лонны при различной виброзащи1. Огородников П.И., Вронский И.Ю., Огородникова Г.Н., Борисевич Б.Д. Результаты сравнительных испытаний вибросостояний бурильной колонны при различной виброзащите. // Известия высш. учеб. заведений/Нефть и газ. – Баку – 1980. - №10 – с15-18. 2. Аликвандер Э. Современное глубокое бурение. – М.:Недра,1969. – 226с.

УДК 681.3

48


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 681.3 Коваль Г.І., к.ф.-м.н., с.н.с. Інституту програмних систем НАН України Коротун Т.М., к.ф.-м.н., доц., завідувач кафедри комп’ютерних наук та інформаційних систем Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая Мороз Г.Б., к.т.н., с.н.с. Інституту програмних систем НАН України

Засади інженерії надійності та якості програмних систем Розглянуто головні задачі інженерії надійності та якості програмних систем і шляхи їх розв’язання. Визначено місце і роль тестування, а також прогнозування та оцінювання надійності у життєвому циклі (ЖЦ) програмних систем (ПС). Встановлено взаємозв’язок елементів сучасної парадигми якості. Особлива увага приділена причинно-наслідковим зв’язкам та керуванню якістю за кількісними показниками у проектах ПС.  Визначено концепцію вдосконалення процесів ЖЦ.  Запропоновано модель прийняття рішень з керування якістю через вдосконалення процесів ЖЦ  при виконанні проекту.

ством через процессов ЖЦ.

усовершенствование

Рассмотрены главные задачи инженерии надежности и качества программных систем и пути их решения. Определены место и роль тестирования, а также прогнозирования и оценивания надежности в жизненном цикле (ЖЦ)  программных систем (ПС). Установлена взаимосвязь элементов современной парадигмы качества. Особое внимание уделено причинноследственным связям и управлению качеством по количественным показателям в проектах ПС.  Определена концепция совершенствования процессов ЖЦ.  Предложена модель принятия решений по управлению каче-

Вступ Ключовим чинником забезпечення конкурентоспроможності програмних систем (ПС) є підвищення їх надійності та якості. У проблематиці надійності та якості розрізнюють три аспекти їх забезпечення: запобігання появі дефектів у програмному продукті, виявлення та усунення дефектів на тих стадіях життєвого циклу (ЖЦ), на яких вони були внесені, а також підвищення рівня надійності та якості під час тестування. До початку 90-х років минулого сторіччя більшість досліджень в даній проблематиці присвячувалася саме

The article studies the main tasks of reliability engineering and quality of the software systems as well as the ways of their solving. A place and role of testing, forecasting and evaluation of reliability software systems life cycle (LC) are defined. Modern quality paradigm of elements interconnection is settled. The special attention is paid to cause-effect relation and quality management based on quantitative indexes in software projects. LC improvement process concept is determined. Decisions making model on quality management via LC processes improvement in project implementation cycle is offered.

49


Вісник МНТУ

цеси тестування: підготовку до його проведення на всіх рівнях випробувань (ліва гілка V-моделі) і власне проведення тестування при випробуваннях всіх рівнів (права гілка V-моделі). Ідея побудови стратегій тестування, адекватних умовам застосування ПС,  тобто таких, які враховують можливі сценарії та частоту використання ПС,  здобула розвиток у концепції профілів ПС [9]. Під профілем слід розуміти повну множину альтернатив (наприклад, множину альтернативних категорій користувачів, функцій, сценаріїв роботи ПС і т.п.), для кожної з яких існує певна ймовірність появи. В ході аналізу проблемної області, виділення множини задач, що розв’язує система, і декомпозиції системи на складові програмні компоненти можуть будуватися різні види профілів. Побудова профілів  — не єдиний захід для структурування розробки ПС і концентрації зусиль розробників на найбільш часто використовуваних або вразливих компонентах. Іншою ідеєю є врахування ризиків відмов ПС при визначенні стратегії тестування та критеріїв його завершення [10]. З появою процесного підходу до розроблення ПС ця ідея, а також розроблені на її підтримку моделі та методи керування тестуванням в умовах обмежених ресурсів були покладені в основу побудови процесу тестування [11].

останньому із зазначених аспектів. У дослідженнях авторів цієї статті проблема підвищення надійності та якості ПС  трансформована у множину теоретичних та практичних задач програмної інженерії, які безпосередньо стосуються прогнозування, вимірювання, керування досягненням надійності та якості ПС на всіх етапах їх виконання за програмними проектами. Розв’язання цих задач базується на створюваному єдиному понятійному та методичному апараті, що склав підґрунтя для нових розділів програмної інженерії — інженерії надійності [1] та інженерії якості [2]. На теперішній час цей апарат продовжує розвиватися з урахуванням нових парадигм програмування [3] та інженерних підходів до розроблення ПС,  зокрема, процесного підходу [4].

1. Постановка проблеми 1.1. Місце і роль тестування у програмній інженерії. Тестування завжди було і залишається однією з найголовніших задач інженерії надійності, оскільки саме в період тестування ПС  у комп’ютерному середовищі накопичуються статистичні дані для оцінювання потенційної експлуатаційної надійності ПС  за моделями надійності [5, 6]. На  початку  90-х років минулого сторіччя традиційне уявлення про тестування як про відокремлений етап випробувань «майже» готової ПС,  поступилося місцем усвідомленню тестування як цілеспрямованої багатопланової діяльності на всіх стадіях ЖЦ ПС [7]. Новий погляд на тестування пізніше знайшов відображення у V-подібній моделі (V-моделі) тестування [8], яка упорядковує два послідовні підпро-

1.2. Прогнозування надійності ПС на ранніх стадіях ЖЦ. В літературі термін прогнозування надійності (reliability prediction) пов’язують, як правило, з її оцінюванням на прикінцевих етапах робіт за проектом. Але міжнародна та вітчизняна практика програмної інженерії показує, що велика кількість (більше  50) моделей

50


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

зростання надійності, розроблених за ності є значення інтенсивності відмов останні 40 років, в більшості випадків ПС  на початку тестування системи. не знаходять широкого застосування Це  мінімальна надійність, яка згодом за ряду причин: може тільки підвищуватися завдяки – встановлюються не обґрунтовані усуненню дефектів у ПС. Мета ранньокількісні вимоги до надійності ПС; го прогнозування  — визначити, які – припущення в моделях не відпо- вдосконалення можуть бути зроблевідають реальному процесу від- ні в застосовуваних методах і процемови ПС; сах розроблення ПС, щоб забезпечити – погано організовано збір і обро- мінімальну щільність дефектів у ПС до блення даних для застосування у початку системного тестування. моделях, що призводить до неаПізнє прогнозування надійності декватної оцінки їх параметрів. фактично охоплює період після ранФахівці в області надійності нього прогнозування, коли надійність ПС прийшли до висновку про необхід- підвищується внаслідок тестування і ність формування систематизованих виправлення дефектів. Таке «відкладепідходів до прогнозування надійності не» прогнозування надійності звичайрозроблюваних ПС  на всіх стадіях їх- но може зменшити ризик відмови ПС у нього ЖЦ. Один з таких підходів ґрун- експлуатації, але не зменшить ризику тується на вирізненні двох фаз про- виконуваного проекту [14]. гнозування надійності: «раннє» проЗагалом, прогнозування надійгнозування (до початку тестування) і ності повинно бути ітеративним про«пізнє» прогнозування [12]. цесом застосування комбінації моде- 51 Раннє прогнозування надійнос- лей «раннього» та «пізнього» прогноі виправлення дефектів. Таке «відкладене» прогнозування надійності ті ПС полягає в побудові проекції зна- зування надійності ПС  з послідовним звичайно може зменшити ризик відмови ПС у експлуатації, але не чень вимірів надійності, отриманих за уточненням параметрів цихзменшить модеризику виконуваного проекту [14]. внутрішніми метриками на певній ста- лей по ходу розроблення програмнодії ЖЦ, на значення вимірів надійносго продукту. Такий бути підхід до прогнозуЗагалом, прогнозування надійності повинно ітеративним ті, обчислюваних за зовнішніми мевання надійності схематично подано процесом застосування комбінації моделей «раннього» та «пізнього» триками на будь-якій наступній стадії на рис. 1. прогнозування надійності ПС з послідовним уточненням параметрів цих та в кінці розроблення ПС [13]. РезульПід час виконання проекту знамоделей по ходу розроблення програмного продукту. Такий підхід до татом раннього прогнозування надій- чення вимірюваних величин уточню-

прогнозування надійності схематично подано на рис. 1. Збір даних

Аналіз даних

Історичні дані по проекту

Прогнозування початкової кількості дефектів та інтенсивності відмов

Значення метрик

Процеси розроблення

Оцінення параметрів моделей зростання надійності

Початкова кількість дефектів та інтенсивність відмов

Оцінення часу та ресурсів проекту

Оцінена завершеність або інтенсивність відмов програмного продукту

Керівні заходи

Рис. 1. Цикл надійності Рис. 1. Цикл прогнозування прогнозування надійності ПС ПС Під час виконання проекту значення вимірюваних величин 51 уточнюються і перед початком системного тестування прогнозні значення замінюються на фактичні та використовуються для статистичного


Вісник МНТУ

ються і перед початком системного 1.3. Встановлення причиннотестування прогнозні значення замі- наслідкових зв’язків чинників нанюються на фактичні та використову- дійності ПС.  Ранні прогнози надійються для статистичного оцінюван- ності ґрунтуються на вимірних харакня параметрів застосованої аналітич- теристиках (метриках) процесу розроблення ПС  і робочих продуктів (РП), ної моделі зростання надійності. Кінцева мета створення і застосу- вироблених цим процесом, що мають вплив на надійність програмного провання прогнозних моделей — органідукту. Причинно-наслідкові зв’язки зація керування проектом на кількісміж відмовами ПС  у експлуатації, деній основі. У сукупності з іншими профектами у коді, помилками розробгнозними моделями, наприклад моників і вадами у процесах створення делями прогнозу об’єму і складності ПС  простежено у [18] та підсумовано ПС [15], а також вартості її розроблен- на рис. 2. ня на всіх стадіях ЖЦ [16], ці моделі даВідмови ПС  можуть бути обумовють керівництву проекту реальні ва- лені як зовнішніми причинами (помил-52 желі керування ризиком проекту [17], ками елементів середовища функціооператора), так і внутрішніми причинами - дефектами у ПС. Дефекти завжди що свідчить про зростання рівня зрі- нування, в тому числі людини-операє лості наслідком помилки виконавця тора), і властиві специфікації вимог, так і внутрішніми причинами — організації-розробника ПС.

проектним Процес ЖЦ i Вада у визначенні

Межі процесу розроблення

Процес використання програми за певним сценарієм

Низький фаховий рівень та інші причини

Зовнішня помилка (користувача або апаратури) Відмова ПС в обслуговуванні

Помилка виконавця процесу

Дефект породжує помилку

Помилка призводить до дефекту

Процес виконання програми Відмова програми

Межі процесу контроля

Робочий продукт (результат для i) Дефект у робочому продукті процесу розроблення

Помилка компенсується Дефект усувається з робочого продукту

Помилка при виконанні дефектного коду Помилка розповсюджується по програмі

Робочий продукт (вхідной для i+1) Межі процесу кодування

... Процес кодування

Дефект породжує помилку при виконанні Текст програми Дефект у коді

Помилка програміста

Помилка у визначенні

Низький фаховий рівень та інші причини

Дефект усувається при перевірці

Рис. 2. Зв’язок помилок, дефектів та відмов ПЗ

Рис. 2. Зв’язок помилок, дефектів та відмов ПЗ документам, текстам коду, експлуатаційній документації тощо. Вихідні 52 робочі продукти одних процесів, які містять не усунені при перевірці дефекти, служать вхідними РП для інших процесів, а дефекти в них -


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

відповідності ПС потребам користувачів; 2) прогнозування досяжності встановлених цілей з урахуванням поточного стану виконуваних процесів та розроблених продуктів у програмному проекті. Пошук та аналіз можливих альтернативних рішень для досягнення цілей за умови усунення «слабких місць» у процесах ЖЦ. Якщо цілі недосяжні  — їх перегляд та узгодження з замовником ПС; 3) вибір найкращого рішення для досягнення надійності та оцінювання можливості його реалізації з урахуванням обмежених ресурсів проекту (або перегляд цілей); 4) визначення стратегії, методів та засобів забезпечення надійності та їх «вбудування» в компоненти ПС. Збір даних про хід виконання проекту, стан процесів, ресурсів та розроблюваних робочих продуктів ПС для накопичення досвіду; 5) аналіз досвіду, перегляд (уточнення) суджень стосовно важливості тих чи інших чинників успішного досягнення встановлених цілей та коригування стану виконання проекту. В разі потреби — повторне виконання задач (п. 1 або 2). Слід зазначити, що визначена множина задач є типовою для керування проектом за будь-яким показником якості ПС (не лише за надійністю) і є задачею інженерії якості ПС. Задачі інженерії надійності в програмному проекті вирішуються групою якості проекту. Об’єм вирішуваних задач може визначатися вимогами договорів на розроблення ПС  або встановлюватися у Програмі забезпечення надійності [20], в якій визнача-

дефектами у ПС.  Дефекти завжди є наслідком помилки виконавця і властиві специфікації вимог, проектним документам, текстам коду, експлуатаційній документації тощо. Вихідні робочі продукти одних процесів, які містять не усунені при перевірці дефекти, служать вхідними РП для інших процесів, а дефекти в них  — джерелом помилок виконавців цих процесів. Крім того, помилки виконавців можуть бути спричинені вадами у визначенні процесів (неправильна послідовність дій, неправильно вибраний інструмент тощо), які сприяють неправильній інтерпретації початкової інформації людиною і прийняттю невірних рішень. Помилки виконавців, в свою чергу, призводять до дефекту в робочому продукті, і цикл «помилка — дефект — помилка» повторюється. Дефекти в коді, що не виявлені під час перевірок тексту коду, є джерелом потенційних помилок і відмов ПС. «Спрацює» дефект чи ні, залежить від того, за яким сценарієм працюватиме з програмою користувач, і, чи «зіткнеться» оброблювач коду з неправильним елементом. Якщо дефект «спрацьовує», виникає ланцюг помилок, що передаються від модуля до модуля. Якщо помилка не компенсується в програмі (завдяки вбудованим у неї засобам відмовостійкості або внаслідок випадкового «спрацювання» іншого дефекту), вона може призвести до відмови ПС. 1.4. Керування надійністю. Множина задач з керування надійністю включає [19]: 1) визначення цільових кількісних значень показників надійності ПС,  які слугуватимуть критерієм

53


Вісник МНТУ

ється перелік заходів з інженерії надійності, необхідних для досягнення цілей надійності.

якісних програмних продуктів на постійній основі в рамках системи керування якістю ПС. Процесний підхід знайшов відображення у міжнародному стандарті ISO/IEC  12207  по процесах ЖЦ ПС, який вважається базовим стандартом по програмній інженерії [21]. У  1999  в Україні було впроваджено національний стандарт ДСТУ 3918 [22], гармонізований з ISO/ IEC 12207. Його поява спричинила перегляд ідей забезпечення якості у контексті процесного підходу, формулювання нової парадигми якості [23] і

2. Парадигма якості у програмній інженерії 2.1. Вплив процесного підходу до розроблення ПС на визначення парадигми якості. У середині 90-х років минулого сторіччя у світовій програмній інженерії відбулося перенесення наголосу з власне кінцевого програмного продукту у площину процесів життєвого циклу його розроблення як засіб створення високоЗабезпечення гарантій якості (SQA, Software Quality Assurance) Мета процесу: гарантувати, що продукти та процеси узгоджуються з вимогами до них і відповідають планам Включає два основні види діяльності: • впровадження стандартів та відповідних процедур в розроблення ПС • оцінку дотримання цих стандартів та процедур Задачі виконання — гарантувати (пересвідчитися у тому), що: • плани непротирічні та виконувані • проміжні робочі продукти узгоджуються з планами • призначені для постачання продукти відповідають вимогам • застосовні процеси узгоджуються з договором та дотримуються планів • середовище та методи розроблення узгоджуються з договором • прийняті метрики продуктів та процесів і прийоми вимірювання (за наявності) відповідають затвердженим стандартам та процедурам • штат виконавців має знання та досвід

Керування якістю (SQM, Software Quality Management) Новий. Включений у ISO/IEC 12207 поряд з процесами «керування проектом», «керування ризиком», «вимірювання». Мета процесу: здійснювати моніторинг якості. Гарантувати, що продукт буде задовольняти споживача. Включає два основні види діяльності: • визначення кількісних цілей якості, заснованих на виявлених і передбачуваних потребах користувачів • керування досягненням цілей Задачі виконання — гарантувати, що: • цілі якості встановлені для всіх робочих продуктів в контрольних точках • визначена стратегія досягнення цілей (метрики, критерії приймання, вимоги до процесу вимірювання) • для кожної цілі визначені і виконуються дії з – вбудування якості (надання продуктам властивостей, що забезпечують якість) – контролю якості (SQA, V&V). Якщо цілі не досягнуті — регулювання.

Рис. 4. Відмінності двох основних процесів в інженерії якості

54


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ні рішення, є завершеність (зрілість) ПС  (підхарактеристика надійності)  — визначальна характеристика якості для забезпечення безвідмовної роботи всіх програмних компонентів системи. Основна відмінність нового підходу від існуючих полягає в орієнтації на сформульовану нову парадигму якості та трактуванні множини процесів як таких, що обумовлюють внесення дефектів у ПС (що спричинює зниження якості), виявлення і усунення дефектів у ПС (що сприяє підвищенню якості). У рамках запропонованого підходу теоретичний апарат інженерії якості ПС  доповнено розробленими моделями та методами моніторингу та керування якістю ПС по кількісних показниках в продовж всього періоду виконання проектів. Насамперед, визначено модель якості, яка (у контексті завершеності ПС)  встановлює взаємозв’язок вимірів і відповідних метрик внутрішньої, зовнішньої і експлуатаційної якості ПС  і об’єднує погляди на якість як розробників системи, так і її безпосередніх користувачів [26]. Підхід до керування якістю схематично подано на рис. 5 у вигляді концептуальної моделі прийняття рішень з керування якістю за характеристикою завершеність ПС. Ця  концептуальна модель включає множину моделей та методів, розроблених в рамках підходу до керування якістю, а саме: − модель вимог до завершеності компонентів ПС; − метод раннього прогнозування якості; − графічну модель прогнозування щільності дефектів у ПС із застосуванням байєсівської мережі [27];

формування основ інженерії якості ПС, які викладені у [2], а потім уточнені та розвинені у [24]. Особливостями визначеної нової парадигми якості є процесна програмна інженерія, інтеграція процесів ЖЦ, а також ціле-орієнтована програма вимірювання та оцінювання артефактів проекту як ключова ланка циклу керування проектом і вдосконалення процесів ЖЦ  [2]. Схематично взаємозв’язок елементів нової парадигми якості подано на рис. 3. У дослідженнях авторів цілеспрямованість вимірювання відповідає потребам керування якістю на ранніх стадіях ЖЦ, що передують системному тестуванню ПС. Власне керування якістю визначено як новий процес ЖЦ ПС у поточній версії стандарту ISO/IEC 12207. Відмінності цього процесу від процесу гарантування якості, представленого у національному стандарті ДСТУ 3918, детально описані у [25] та стисло окреслені на рис. 4. Іншими процесами ЖЦ,  які безпосередньо стосуються забезпечення якості, є група процесів підтримки, а саме, процеси верифікації, валідації, сумісного перегляду, аудиту, вирішення проблем та група організаційних процесів, зокрема, процеси керування ризиком та проектом, а також група процесів тестування, традиційно віднесена до основних процесів ЖЦ. 2.2. Підхід до керування якістю у новій парадигмі якості. Запропонований у [25] підхід до керування якістю ПС забезпечує підтримку ухвалення обгрунтованих рішень на всіх етапах ЖЦ  ПС.  У цьому підході цільовою характеристикою якості, на базі значень якої виробляються керів-

55


56

Зовнішня якість

Розробники

використовує

керує

оцінює

Трудомісткість

Менеджер проекту

приймає рішення

контролюють

керує

Незалежні групи (якості, тестування, конфігурації, ризику...)

здійснюють V&V

Ризик проекту Строк Вартість Якість

має

засновується на

Зовнішні обмеження

має

представляють

Внутрішні ресурси

виробляє

Проект створення програмного забезпечення

Рівень проекту

Рис.3. Елементи сучасної парадигми якості

Рис.3. Елементи сучасної парадигми якості

контролюють

о ц і н ю в а н н я

забезпечують (вбудовують)

та

Внутрішня якість

Властивості

Робочі продукти

розробляється у рамках

характеризують

має

залежить від

Властивості

В и м і р ю в а н н я

залежить від

Експлуатаційна якість

визначає

Користувач

Програмна система

Продукти розробки

Замовник

оцінює

Зрілість

Организаціярозробник програмного забезпечення

висуває вимоги та оцінює

Вище керівництво

ініціює підвищення

має

впроваджує

Потужність

Процеси життєвого циклу

відкриває

Рівень організації

56 Вісник МНТУ


вимірів і відповідних метрик внутрішньої, зовнішньої і експлуатаційної якості ПС і об'єднує погляди на якість як розробників системи, так і її безпосередніх користувачів [26]. Підхід до керування якістю схематично З Б І подано Р Н И К на Н Арис. У К 5О уВ вигляді И Х П Рконцептуальної АЦЬ №6 моделі прийняття рішень з керування якістю за характеристикою завершеність ПС. Визначення цільового рівня показників зовнішньої якості компонентів ПС Прийняття рішення стосовно вдосконалення процесів

Прогнозування дефектів

Прогнозна підсистема Прогнозування безвідмовності компонентів ПС

Пошук альтернативних рішень стосовно досягнення цілей

Вдосконалення процесів за вибраним напрямком

Рис. 5. Концептуальна модель прийняття рішень з керування якістюякістю Рис. 5. Концептуальна модель прийняття рішень з керування

Ця концептуальна модель досягвключає множинуціїмоделей та процесі методів, дій розроблених − метод аналізу альтернатив в одному інших в рамках підходу до керування якістю, а саме: нення цільового значення показпроцесів (які на час формуван-

ника ня БПО формально не впрова− якості. модель вимог до завершеності компонентів ПС; джені) або шляхом делегуван− метод раннього прогнозування якості; 3. Концепція вдосконалення ня дій впроваджених процесів − графічну модель прогнозуванняЖЦ  щільності дефектів у ПС із процесів програмної інженерії (одного напрямку, напризастосуванням мережі [27]; Введення байєсівської у дію стандарту клад множини процесів пере− метод аналізу альтернатив досягнення цільового значення ДСТУ  ISO/IEC TR  15504  (2002  рік) [28], вірки) одному створюваному який упорядковує процеси оцінюванадаптованому процесу. Це, з показника якості. ня та вдосконалення процесів ЖЦ,  зуодного боку, дозволяє зберегмовило формулювання концепції вдоти формалізацію у визначенні сконалення процесів ЖЦ,  основними БПО,  а з іншого боку  — сприположеннями якої є: яє економії ресурсів при вико1) побудова базового процесу пронанні процесів; грамної інженерії в організації − стадій ЖЦ,  які проходить ПС  в (БПО) з декількох процесів ЖЦ, вирамках проекту; браних із множини процесів в ета− моделі ЖЦ, прийнятої для пролонній моделі за принципом їх екту; необхідності та достатності для − загальної методології розродосягнення цілей організації; блення, що прийнята органі2) ціле-орієнтований підхід як оснозацією для певного класу прова вдосконалення БПО (конкретні грамних продуктів; цілі організації є первинними при 4) визначення основних елементів виборі напрямку вдосконалень); БПО  (склад дій, архітектура, вхо3) вдосконалення БПО  з урахуванди і виходи) з точністю до (з посиням такого: ланнями на) визначення процесів − ресурсних обмежень у оргаЖЦ, з яких формується БПО. нізації. Конфігурація процесів 5) формування базової лінії стійЖЦ  у БПО  є мінімально необкості процесу для впровадженохідною. Діє принцип інтеграго БПО,  яка встановлює межі поції процесів ЖЦ.  Інтеграція виказників (вихідних параметрів) конується шляхом інкорпорапроцесу. Для її формування дані

57


Вісник МНТУ

стосовно функціонування БПО  у реальних проектах збираються у спеціалізованій базі даних; 6) опис кожного процесу ЖЦ  за допомогою профілю процесу (рис. 6). Невід’ємна складова профілю  — визначення методів виконання дій у процесі; 7) створення технологічних модулів для організації програмної підтримки виконання процесу ЖЦ, окремої дії або групи дій у процесі ; 8) визначення вдосконалення як безперервного процесу, який продовжується через багатократні цикли дій з планування, здійснення і контролю удосконалень; 9) збереження загального процесного підходу при застосуванні адаптивних ЖЦ.  Модифікуються процеси з групи «процесів керування», організується безупинне вдосконалення процесів у кожному циклі керування;

10) відповідність схеми вдосконалення процесів ЖЦ  вимогам ISO/ IEC 15504. Основою для вдосконалення процесів ЖЦ  є попереднє впровадження процесів вимірювання та оцінювання. Висновки За  сучасних темпів розвитку індустрії програмного забезпечення квінтесенцією здешевлення та підвищення якості ПС  у різних проблемних областях (доменах) є їх побудова у нових парадигмах (зокрема, аспектно-орієнтованого програмування, генеруючого програмування) із застосуванням новітніх технологій (наприклад, MDA (Model Driven architecture)) і адаптивних методологій розроблення (agile- методологій). Це спричинює подальші дослідження у проблематиці надійності та якості, які повинні спрямовуватися на розроблення теоретичного та методологічного апарату забезпечення створення високоякісних програмних систем [29]. 59

Вимоги до фахового рівня кадрів Суб'єкти процесу Стандарти для робочих продуктів процесу

Об'єкти процесу

Базове та адаптоване визначення процесу Архітектура процесу (операційні потоки) План виконання процесу Метрики процесу Міжнародні, національні, галузеві стандарти (вимоги до виконання процесу)

Вимоги, пов'язані з особливостями класу ПС (обмеження щодо безпеки, цілісності)

Ресурси та обмеження (умови середовища)

Методи та засоби виконання процесу

Рис. 6. Профіль процесу Рис. 6. Профіль процесуЖЦ ПС ЖЦ ПС

7) створення технологічних модулів для організації програмної підтримки виконання процесу ЖЦ, окремої дії або групи 58 дій у процесі ; 8) визначення вдосконалення як безперервного процесу, який продовжується через багатократні цикли дій з планування, здійснення і контролю удосконалень;


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ЛІТЕРАТУРА:

9. Концепция профилей в инженерии надежности программных систем / Г.И. Коваль, Г.Б. Мороз, Т.М.Коротун // Математичні машини і системи. — 2004. — № 1. — С. 166–184. 10. Коротун Т.М.  Тестирование информационных систем с учетом риска // «Проблемы программирования».-  2000.  — №1  (Спецвыпуск по материалам конференции. УкрПРОГ-2000). — С. 385–392. 11. Коротун Т.М., Лаврищева Е.М.  Построение процесса тестирования программных систем // Проблемы программирования. — 2002. — № 1–2. — С. 272–281. 12. Коваль Г.И.  Подход к прогнозированию надежности ПО при управлении проектом. // Проблемы программирования. — 2002. — № 1–2. — С. 282– 290. 13. Коваль Г.И.  Прогнозирование надежности ПО  компьютерных систем. // Сб. материалов конференции. УкрПРОГ’98,  2–4  сентября  1998  г., Киев. — 1998. — С. 358–361. 14. Управление риском проектов ПО  / Ф.И.Андон, В.Ю.Суслов, Т.М.Ко­ ротун, Г.И.Коваль, О.А.Слабоспицкая // Проблемы программирования.  — 1999. — № 1. — С. 53–62. 15. Коваль Г.И. Методы определения размера ПО // Проблемы программирования. — 1999. — №1. — С. 63–71. 16. Визначення витрат на створення програмного забезпечення автоматизованих систем / П. І. Андон, В. Ю. Суслов, Т.  М.  Kоротун, Г.  І.  Коваль, О. А. Слабоспицька // Проблемы программирования.  — №  3.  —  1998.  — С. 23–34. 17. Модель оценки технологической зрелости организаций-разработчиков ПО  / Ф.И.  Андон, В.Ю.  Суслов, Т.М. Коротун, Г.И. Коваль, О.А. Слабоспицкая // Проблемы программирования. — 1998. — № 4. — С. 46–57.

1. Определение целей и задач инженерии надежности программного обеспечения / Г.Б.Мороз, Г.И.Коваль, Т.М.Коротун // Проблемы программирования. — 1997. — № 1. — С. 98– 106. 2. Основы инженерии качества программных систем / Ф.И.Андон, Г.И.Коваль, Т.М.  Коротун, В.Ю.  Суслов / Под ред. И.В.  Сергиенко.  — К.: Академпериодика. — 2002. — 504 с. 3. Лаврищева Е.М. Современные методы программирования. Возможности и инструменты // Проблеми програмування. — 2006. — № 2–3 (Спецвипуск за матеріалами конференції УкрПРОГ-2006). — С. 60–74. 4. Лаврищева Е.М., Грищенко В.Н.  Области знаний программной инженерии SWEBOK  и подход к обучению этой дисциплине // УСиМ. — 2005. — № 1. — С. 38–54. 5. Мороз Г.Б., Лаврищева Е.М.  Модели роста надежности ПО  // Препринт / АН  УССР,  Ин-т кибернетики им. В.М.  Глушкова;  92–38.  — Киев. — 1992. — 25 с. 6. Мороз Г.Б. Пуассоновские модели роста надежности программного обеспечения и их приложение. Аналитический обзор // УCиМ.  —  1996.  — № 1–2. — С. 69–85. 7. Превентивное тестирование и оценка надежности программного обеспечения как форма управления риском проекта. / Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, А.П.  Остапенко // Сб. «Программная инженерия». — Киев. — 1993. — С. 19–26. 8. Подход к тестированию и оценке надежности программного обеспечения при управлении проектом / Г.И.Коваль, Т.М.  Коротун, Т.Л.  Яблокова, Л.И.  Куцаченко // Проблемы программирования.  —  2000.  — № 3 —4. — С. 83–88.

59


Вісник МНТУ

18. Kоваль Г.  И., Коротун Т.  М.  Проблемы анализа причинно-следственных связей отказов и ошибок в ПО. // Сб. «Программная инженерия».  — Киев: Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова НАНУ, 1994. — С. 83–93. 19. Коваль Г.І. Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем // Проблеми програмування. — 2005. — № 3. — С. 35–41. 20. Планирование обеспечения надежности информационных систем / Г.И.  Коваль, Т.М.  Коротун, Т.Л.Яб­ локова, Л.И.  Куцаченко // Проблемы программирования.  —  2001.  — № 3–4. — С. 40–47. 21. ISO/IEC  12207:1995  (Amd  1:2002, Amd  2:2004). Information Technology  — Software life cycle processes.  — ISO. — 106 p. 22. ДСТУ  3918–99  Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення.  — Київ.  — Держстандарт України.  — 2000.  — 49 с. 23. Парадигма качества программного обеспечения / Ф.И.  Андон, В.Ю.Суслов, Т.М.  Коротун, Г.И.  Коваль // Проблемы программирования. — 1999. — № 2. — С. 51–62. 24. Основы инженерии качества программных систем / Ф.И.Андон, Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, Е.М.Лаври­

щева, В.Ю. Суслов / Изд. перераб. и дополн., под ред. И.В. Сергиенко. — К.: Академпериодика. — 2007. — 672 с. 25. Подход к управлению качеством программных систем обработки данных / Е.М. Лаврищева, Г.И. Коваль, Т.М. Коротун // Кибернетика и системный анализ. — 2006. — № 5. — С. 174–185. 26. Коваль Г.І., Мороз Г.Б.  Моделювання вимог до якості програмних систем оброблення даних // Проблеми програмування (Спецвипуск конференції УкрПРОГ-2006).  —  2006.  — № 2–3. — С. 237–244. 27. Коваль Г.І,  Коротун Т.М., Мороз Г.Б. Байєсівські мережі: застосування для керування програмними проектами // Вісник МНТУ.- Збірник наукових праць — 2008. — №2. — 125 — 132 28. ДСТУ  ISO/IEC  TR  15504–12002  Iнформацiйнi технологiї. Оцi­ ню­ вання процесiв життєвого циклу програмних засобiв. Частина  1. Концепцiї та вступна настанова (ISO/ IEC TR 15504–1:1998, IDT). — Київ. — Держстандарт України.  — 2002.  — 20 с. 29. Лавріщева К.М.,  Коваль Г.І., Коротун Т.М. Підходи інженерії якості сімейств програмних систем // Проблеми програмування (Спецвипуск конференції УкрПРОГ-2008). — 2008. — №2–3. — С. 219–228.

60


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 681.3 Прокопенко И.Г., д.т.н., проф., зав. кафедрой авиационных радиоэлектронных комплексов Национального авиационного университета Украины Чурина А.И., к.т.н., доцент кафедры компьютерных наук и информационных систем Международного научно-технического университета им. академика Юрия Бугая

АЛГОРИТМ ОБНАРУЖЕНИЯ ДВИЖЕНИЯ ОБЪЕКТОВ В ПОЛЕ ОБЗОРА СИСТЕМЫ КОНТРОЛЯ Исследованы распределения вероятностей сигналов датчиков движения, разработаны статистические модели сигналов в ситуациях, когда движение в зоне ответственности присутствует и когда его нет. Синтезирован параметрический алгоритм обнаружения движения и подтверждена его работоспособность.

чики движения» [1] приводится краткое описание работы и технические характеристики детекторов движения  — энергосберегающих изделий, способных в автоматическом режиме включать рабочую нагрузку при появлении человека в зоне обнаружения детектора и выключать ее после того, как он ее покинул. Обсуждаются Системы управления освещением «Осрам» для решения задач энергосбережения [2]. В последнее время перед инженерами-светотехниками и проектировщиками все чаще встают задачи создания осветительных установок с высокой энергоэффективностью, которые, кроме этого, предоставляли бы конечному пользователю максимальный комфорт и обладали простотой управления. Решение этих задач трудно себе представить без применения в инженерной практике систем управления освещением, благодаря которым можно или уменьшить световой поток источников света в зависимости от дневного освещения и присутствия человека, или полностью отключить осветительную установку (ОУ). Принято считать, что успешное решение первой задачи позволяет уменьшить энергопотребление ОУ в пять раз, решение второй  — в два. Оценки являются, конечно же, усредненными.

Досліджені розподіли ймовірностей сигналів датчиків руху, розроблені статистичні моделі сигналів в ситуації, коли рух в зоні відповідальності присутній і коли його нема. Синтезовано параметричний алгоритм виявлення руху і підтверджено його працездатність.   Distributions of probabilities of signals of the movement detector are investigated, statistical models of signals in a situations when movement is present at a review zone and when it is not present are developed. The parametrical algorithm of detection of movement is synthesized and its working capacity is shown. В настоящее время широко обсуждается проблема энергосбережения в системе освещения. В каталоге «Умный дом (электропатрон энергосберегающий, фотореле, датчик движения, таймер). Дат-

61


излучении, которые возникают при перемещении человека или объекта, температура которых отличается от температуры окружения. Так как этот сенсор детектирует разницу температур, то его можно Вісник МНТУ применять для обнаружения перемещения людей.

Рис.1. схемадатчика датчика Рис.1. Структурная Структурная схема Обнаруживаемый объект –человеческое тело (размер 700 мм х 250 мм и Обнаруживаемый объект –человеческое тело

(размер 700 мм х 250 мм и 200 мм х 200 мм для детектора малых перемещений.

Предлагается также автомати- вает изменения в инфракрасном изческая система управления освеще- лучении, которые возникают при пением, внедрение которой позволяет ремещении человека или объекта, оптимизировать потребле­ ние элек- температура которых отличается от троэнергии, ускорить обнаружение и температуры окружения. Так как этот сенсор детектируорганизовать оповещение об аварийных ситуациях системы освещения в ет разницу температур, то его можно SCADA-системе с возможностью рас- применять для обнаружения перемесылки аварийных сообщений через щения людей. В зависимости от разницы темпее-mail и sms-сообщения [3]. Для построения автоматической ратур фона и обнаруживаемого объ64 системы управления освещением тре- екта, а также скорости перемещения объекта эти сенсоры способны обнаразработка алгоритмов авто-перемещений. 200 мм хбуется 200 мм для детектора малых матической обработки сигналов дат- руживать перемещение объектов за В зависимости от разницы температур фона иприведенных обнаруживаемого выше огра-объекта, чика освещения или датчика дви- пределами по дальности. Однако, сенсожения, еслиперемещения включение освещения а также скорости объекта ничений эти сенсоры способны обнаруживать должно происходить при входе чело- ры следует использовать в пределах перемещение объектов за пределами приведенных выше ограничений по указанных ограничений. века в зону обзора датчика. дальности. ВОднако, сенсоры в пределах указанных На  рис.2  приведена реализапредлагаемой системеследует исполь- использовать зуется пассивный инфракрасный дат- ция  270  значений сигнала на выхоограничений. чик движения. Этот сенсор обнаружи- де описанного датчика движения. Line Plot (Spreadsheet1 10v*338c)

6062

Var8

4528 3418 2808 2242 1687 1083 536 -1

Case 1 Case 65 Case 97 Case 129 Case 161 Case 193 Case 225 Case 33 Case 17 Case 49 Case 81 Case 113 Case 145 Case 177 Case 209

Рис.2 . Реализация сигнала на выходе инфракрасного датчика Рис.2 . Реализация сигнала на выходе инфракрасного датчика На рис.2 приведена реализация 270 значений сигнала на выходе описанного датчика движения. Участок с 12 по 57 соответствует 62 интенсивному движению в зоне датчика. Участок с 60 по 177 соответствует


движущегося объекта экспоненциальным законом, а распределение вероятностей сигнала датчика при отсутствии движения – гауссовским ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6 законом. Histogram (Spreadsheet1 10v*237c) Var8 = 237*1000*expon(x; 0,0015) 400

350

300

No of obs

250

200

150

100

50

0 -1000

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

8000

Var8

Рис.3. Гистограмма сигнала датчика на участке, где объект движется. Аппроксимация экспоненциальным законом распределения вероятностей.

Участок с  12  по  57  соответствует ин- ния, и по участку без движения, не тенсивному движению в зоне датчи- требующем освещения, были построка. Участок с  60  по  177  соответству- ены гистограммы (рис.3 и рис.4, соотет отсутствию движения. На  участке ветственно). Приведенные гистограмс 180 по 211 движение было слабым. мы допускают аппроксимацию расПо участкам с сильным движени- пределения вероятностей сигнала от Рис.3. Гистограмма сигнала датчика на участке,объекта где объект движется. ем, требующим включения освещедвижущегося экспоненциаль-

65

Аппроксимация экспоненциальным законом распределения вероятностей. Histogram (Spreadsheet1 10v*338c) Var9 = 240*50*normal(x; 290,2417; 89,5925) 70

60

No of obs

50

40

30

20

10

0 50

100

150

200

250

300

350

400

450

500

550

600

650

Var9

Рис.4. Гистограмма сигналадатчика датчика на где движение отсутствует. Рис.4. Гистограмма сигнала научастке, участке, где движение отсутствует. Гауссовская аппроксимация закона распределения вероятностей. Гауссовская аппроксимация закона распределения вероятностей. Аппроксимации распределений вероятностей сигналов датчика движения 63 и H1 (наличие движения) для ситуаций H0 (отсутствие движения) позволяют сформулировать задачу синтеза параметрического алгоритма


Вісник МНТУ

ным законом, а распределение вероятностей сигнала датчика при отсутствии движения  — гауссовским законом. Аппроксимации распределений вероятностей сигналов датчика движения для ситуаций H0  (отсутствие движения) и H1  (наличие движения) позволяют сформулировать задачу синтеза параметрического алгоритма обнаружения движения.

с  12  по  60), когда в поле датчика был движущийся объект

– параметры нормального распределения могут быть оценены по последующим  116  отсчетам, когда в зоне обзора датчика движения не было

(1)

; На  Рис.  5  приведена реализация сигнала датчика, обработанная по синтезированному алгоритму. Обработка проводилась в режиме «скользящего окна».

(2) Структура алгоритма определяется логарифмом отношения правдоподобия [4 ]. (3) Подставляя (1 )и (2) в (3) и проводя тождественные преобразования, получим

В этом режиме значение решающей статистики вычислялось в окрестности i-го момента времени по  30  предшествующим и  30  последующим значениям сигналов датчика. После сравнения вычисленного значения решающей статистики с порогом принятия решения V значение сигнала на выходе решающего правила gi записывалось в массив и отображалось на графике.

Анализ экспериментальных записей сигналов датчика позволяет принять такие значения параметров распределений: – размер выборки для принятия решения n=60; – параметр масштаба экспоненциального распределения может быть оценен по 48 отсчетам (

64


На Рис. 5 приведена реализация сигнала датчика, обработанная по синтезированному алгоритму. ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6 Line Plot (Spreadsheet1 10v*338c) 1,2 1,0

Var7

0,8 0,6 0,4 0,2 0,0 -0,2 Case 1 Case 33 Case 65 Case 97 Case 129 Case 161 Case 193 Case 225 Case 17 Case 49 Case 81 Case 113 Case 145 Case 177 Case 209

Рис.5. Сигнал на выходе детектора движения.

Рис.5. Сигнал на выходе детектора движения. Сравнение графиков на рис.2  и интенсивности с заданной вероятнорис.5 показывает, что настроенный та- стью. Обработка проводилась окна». ким образом детекторв режиме движения«скользящего поЛИТЕРАТУРА: i + 30 зволяет обнаруживать крупный2 дви- 1. http://www.rostnsk.ru/catalogue/smart2 γ = I [V − ∑ (x j − 2(m1 + σ λ ) x j )], i = 30, 225; жущийся объект i и не реагировать на house/movement-detector/  j =i −30 слабый, обеспечивая достаточно ма- 2. (http://www.russianelectronics.ru/ > 0; ⎧1, z срабатываleader-r/review/47098/47101/doc47154. лую вероятность I [ zложного ]=⎨ ≤ 0 , z 0 . phtml) ния. ⎩ 3. (www.time-systems.ru) При необходимости порог решеВ этом режиме значение решающей статистики вычислялось в ния V может быть подстроен так, что- 4. Кендалл М., Стьюарт А.  Статистиокрестности i -го момента времени по 30выводы предшествующим и 30 ческие и связи. − М.: Наука,  бы обнаруживать движение заданной 1973. − 900 с. последующим значениям сигналов датчика. После сравнения вычисленного

значения решающей статистики с порогом принятия решения V значение сигнала на выходе решающего правила γ i записывалось в массив и отображалось на графике. Сравнение графиков на рис.2 и рис.5 показывает, что настроенный таким образом детектор движения позволяет обнаруживать крупный

65


Вісник МНТУ

УДК 621.37  Равва Д.П., к.т.н., професор, заідувач. кафедри математики і фундаментальних наук Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

АМПЛІТУДНО-ЧАСТОТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОХІДНОГО  І ВІДБИВНОГО ПІДСИЛЮВАЧІВ НВЧ Порівнюються прохідний і відбивний підсилювачі, виконані на двополюснику з від’ємною динамічною провідністю і реактансом типу паралельного контура. За  однакових степенів регенерації і нерівномірностей амплітудно-частотних характеристик відбивна схема переважає прохідну і за коефіцієнтом підсилення, і за смугою підсилюваних частот.

та недисипативному сходинковому ланцюгу зв’язку К-типу з N контурами, налаштованими на частоту w0. Двополюсник типу паралельного контура з резонансною частотою w0 і добротністю Q має частотно-незалежну від’ємну динамічну провідність G і реактанс , який вважається першою ланкою чотириполюсника зв’язку Т). Теорія і досяжні характеристики відбивної схеми широко описані у літературі, наприклад у [1,  2], а прохідної — у роботах автора [4÷6]. У подальшому проводиться порівняльний аналіз амплітудно-частотних характеристик (АЧХ)  зазначених схем, який, на думку автора, є доцільним з точки зору визначення переваг і областей застосування. Залежні від частоти w коефіцієнти підсилення Kn = Kn(w) і відбиття

Сравниваются проходной и отражательный усилители, выполненные на двухполюснике с отрицательной динамической проводимостью и реактансом типа параллельного контура. При одинаковых степенях регенерации и неравномерностях амплитудно-частотных характеристик (АЧХ) отражательная схема превосходит проходную и по коэффициенту усиления, и по полосе усиливаемых частот. Passing and reflecting amplifiers on two-pole with negative dynamic admittance and parallel circuit type reactance are compared. Under the same regenerations and nonuniformnesses of amplitude- frequence response (AFR)  reflecting scheme exceeds passing one by both amplification factor and band of frequences.

потужності для прохідної схеми (рис. 1а) пов’язані співвідношеннями ; (1)

(2) а для відбивної схеми (рис. 1,б) зазначені характеристики співпадають і визначаються виразом

Розглядаються прохідна і відбивна схеми регенеративного підсилювача (рис.  1) на двополюснику

66


Теорія і досяжні характеристики відбивної схеми широко описані у літературі, наприклад у [1, 2], а прохідної – у роботах автора [4÷6]. У подальшому проводиться порівняльний аналіз амплітудно-частотних характеристик (АЧХ) зазначених схем, який, на думку автора, є доцільним з ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6 точки зору визначення переваг і областей застосування.

Р ис. 1. Схеми прохідного (а) і відбивного (б) регенеративних підсилювачів Рис. 1. Схеми прохідного (а) і відбивного (б) регенеративних підсилювачів та їх ланцюгів зв’язку (в). та їх ланцюгів зв’язку (в).

Залежні від частоти

коефіцієнти підсилення

і відбиття

потужності ,для прохідної схеми (рис. 1а) пов’язані (3)   — провідності де співвідношеннями відповідно генератора і навантаження (для прохідної схеми) та циркулятора (для відбивної схеми);   — вхідна провідність чотириполюсника зв’язку відповідно для прохідної і відбивної схеми (рис.1,в). Задаючись значеннями робочих параметрів

(5) а за умови однакового степеня регенерації (запасу сталості) прохідного і відбивного підсилювачів (6) встановити зв’язок між їх робочими параметрами . (7) Для кожної з наведених схем підсилювачів чотириполюсник зв’язку є недисипативним узгоджуючим чотириполюсником (рис.  1,в) між додатньою активною провідністю (8) і комплексною провідністю

на середній частоті w0 , якій відповідають умови (4)

, де відповідає (4), а АЧХ  коефіцієнта відбиття потужності

з (1) ÷ (4) можна знайти

67


Вісник МНТУ

і

однакових

нерівномірностей

АЧХ  кожної схеми у відповідній смузі частот

(9) може бути представлена у вигляді [1, 3]

. Для розповсюджених чебишевської (а) і максимально-плоскої (б) АЧХ (10), яким відповідають поліноми

, (10) де

(15 а) та

(11)

(15 б) у [2,3] наведені формули обчислення параметрів контурів узгоджуючого чотириполюсника і відповідної смуги частот w2 – w1. Останнє з урахуванням (4) ч (9) і умови дає

– нормована частотна змінна, що приймає значення

на границях w1,n,в та w2,n,в розрахункової смуги частот [w1; w2]n,в , (w1 x w2 = w20 ), при заданому рівні розузгодження

де

;

(16)   — добротність кінцевої

провідності узгоджуючої схеми, для якої за (4) ÷ (6)

  — поліном N-го степеня, що задовольняє умові . Це  дає можливість записати АЧХ прохідного і відбивного підсилювачів (1)(3) у вигляді

, (17) і відповідно до (15 а) та(15 б) (18 а)

(12)

(13)

та

при мінімальному підсиленні (14)

(18 б)

68


72

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Рис. 2. Чебишевські (а) і максимально-плоскі (б) АЧХ прохідного та підсилювачів Рис. 2. Чебишевські (а)відбивного і максимально-плоскі (б) АЧХ

прохідного та відбивного підсилювачів

За зазначених умов

, і для чебишевської АЧХ:

;

;

;

для максимально-плоскої АЧХ

для максимально-плоскої АЧХ

;

;

На  рис.  2  наведені нормовані чебишевські (а) і максимально-плоскі Перехід від нормованих до реальних може (б) АЧХ (12)÷(13) прохідної частотних і відбивної змінних Перехід від нормованих частотсхем , типових для реальних діодних здійснюватись за (11). регенеративних підсилювачів НВЧ,  з до реальних них змінних Гранично-можливі характеристики двоконтурним узгоджуючим чотири-прохідного і відбивного підсилювачів може здійснюватись (11).а, б) або на можуть бути отримані граничним переходом за уза(18 полюсником (N=2) і параметрами Гранично-можливі характеристипідставі співвідношення Фано [2] ки прохідного і відбивного підсилювачів можуть бути отримані граничним переходом за у (18  а, б) або За  зазначених умов на підставі співвідношення Фано(19) [2] , і для чебишевської ∞ З АЧХ: (19), (9), (7), (17) випливає, що для ідеальних (прямокутних) АЧХ (1)ч(3)

.

0

69

(19)


Вісник МНТУ

ЛІТЕРАТУРА:

З (19), (9), (7), (17) випливає, що для ідеальних (прямокутних) АЧХ (1)÷(3) відповідні смуги частот визначаються співвідношеннями

1. Н.  З.  Шварц, В.  С.  Эткин, Ю.  Л.  Хотунцев, Е. . Карманова, И. А. Стурков, Л.  Я.  Могилеская. Полупроводниковые входные устройства СВЧ, т. І. — Москва: Сов. Радио, 1975. 2. Вай Кайчэнь. Теория и проектирование широкополосных согласующих цепей, (пер. с англ.).  — Москва: Связь, 1979. 3. Н. З. Шварц. Усилители СВЧ на полевых транзистор��х. — Москва: Радио и связь, 1987. 4. Равва Д.  П.  Синтез амплитудно-частотных характеристик регенеративных проходных усилителей. — Радиотехника и электроника.  —  1977.  — т. ХХІІ. — №10. –с. 2136÷2140. 5. Равва Д.  П.  Синтез регенеративных усилителей мощности СВЧ.  — Радиотехника и электроника.  —  1983.  — т. XXVIII. — №5. — с. 943÷947. 6. Равва Д.  П.  Амплитудно-частотные характеристики проходного регенеративного усилителя мощности.  — Сер. Электроника СВЧ.  —  1981.вып. 8. — с. 19÷21.

(21) За наведених вище значень параметрів

(рис. 2)

Як  свідчать отримані результати, відбивна схема і за підсиленням, і за смугою частот помітно перевищує прохідну: останню ж доцільно застосовувати у випадках, коли використання циркуляторів є неможливим, наприклад, за умови інтенсивного магнітного поля чи жорстких вимог до масо-габаритних характеристик підсилювача.

70


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 553.041: 622.997  Пруднікова З.Г., к. т. н., доц., доцент кафедри транспортування і зберігання нафти і газу Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Ю.Бугая

ГЕОЕНЕРГЕТИЧНІ ЗАПАСИ  ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ОСНОВНИХ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ  УКРАЇНИ пла земної аномалії необхідний дуже тривалий час для її відновлення, отже геотермальна енергія, на відміну від розповсюдженої думки, не є відновлюваною [3]. Виділення невирішених частин загальної проблеми. Сучасна циркуляційна технологія видобутку тепла із сухих порід використовує систему з двох чи більше свердловин, між якими на глибині штучно створюється тріщинуватий прошарок порід. Крізь нагнітальні свердловини подається під тиском вода, вона нагрівається на глибині і піднімається по інших свердловинах. На  поверхні вода в теплообміннику віддає тепло теплоносієві зовнішнього контуру і знов нагнітається на глибину [2,5]. Крім суто енергетичного аспекту, в проблемі використання земного тепла значну роль відіграє й екологічний аспект справи: в сучасних геоенергетичних установках передбачене повне повернення глибинної води у пласт [3]. Тому аналіз геотермічних даних з точки зору оцінки ресурсного потенціалу теплової енергії Землі для України здається важливим і актуальним, особливо з урахуванням того, що видобування енергоносіїв в сучасній Україні є однією з гострих і нагальних проблем. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення вченими Інституту геофізики НАНУ теплового поля те-

В статті наведено і проаналізовано дані досліджень теплового поля України, які розглядаються як геоенергетична складова мінерально-сировинної бази країни. В статье приведены и проанализированы данные исследований теплового поля Украины, которые рассматриваются как геоэнергетическая составляющая минерально-сырьевой базы страны. Facts of investigations from heat fields Ukraine’s territory is comparison as geoenergetical component of country’s mineral-material resources. Постановка проблеми та її зв’язок із практичними завданнями. Найбільш швидко зростаючою частиною енергетики в останній час стає земне тепло, незважаючи на те, що його значення в енергетичному балансі світу поки що незначне. Застосування в останні роки нових технологій видобутку тепла (теплових насосів та ін.) демонструє можливості виходу геоенергетики на одне з чільних місць у комунальному секторі галузі. В розвинутих країнах за останні кілька років введено в дію майже півмільйона геоенергетичних пристроїв для будинків [4]. При цьому слід все-таки враховувати, що після припинення відбору те-

71


Вісник МНТУ

риторії України (перш за все — теплового потоку Землі  — ТП)  триває вже кілька десятиліть, але тільки за останні 10–15 років, протягом яких встановлено близько 90% значень ТП, вдалося створити мережу спостережень, що дало змогу характеризувати фонові та аномальні геотермічні параметри в усіх головних регіонах та побудувати карту України масштабу 1:2500000, а в найбільш вивчених регіонах побудовано і більш детальні карти [6]. За цей час визначено більше  3000  значень ТП [2]. Для даного регіону розраховувалися температури (з розподіленням теплопровідності за глибиною) при реальних на його території глибинних теплових потоках (ТП)  і щільності теплового ресурсу (W) для глибини буріння 6 км (W6). Провадились обрахунки і для глибин 4500 і 3000 м (W4,5 і W3). При обчисленні спостереженого значення ТП враховувалися величини геотермічного градієнту та теплопровідності порід в одному інтервалі глибин. Усього в Україні вивчено розподіл температури у  12000  свердловин, де можна було обчислити геотермічний градієнт. Теплопровідність порід вивчалося на близько  9000  зразків з усіх тектонічних регіонів України. З використанням таких даних і побудовані карти різного масштабу для головних тектонічних регіонів України та карта України в цілому [2,3,6]. Формулювання цілей статті. Про­аналізувавши використаний матеріал, показати багатство геотермальних ресурсів України і перспективність їх використання. Виклад основного матеріалу. Науковці провели розрахунки по всій території України і орієнтувалися на ресурси, придатні для теплопостачан-

ня, тобто для видобування з геоциркуляційної системи (ГЦС) води при температурі 600С та скиді її при 200С. Це максимальні ресурси, оскільки для обігріву і отримання електроенергії (пари для турбін) необхідні 100–400С та 210– 700С відповідно. Приклад практичного використання геотермальної енергії в районі з такими температурними показниками в Україні є. При цьому вартість проведення свердловини (одного з основних компонентів вартості ГЦС) в Україні у 1,2–2 рази менша, ніж у країнах дальнього зарубіжжя [2]. Вивчення теплового поля України На  більшій частині території України значення глибинного ТП  в середньому дорівнюють ~44 мВт/м2 і складають фон на Українському щиті, його схилах, на схилах Воронезького масиву, у ДніпровськоДонецькій западині, на східній частині Волино-Подільської плити, у частині Передкарпатського прогину. На північному заході та в деяких інших районах цієї великої області фонових глибинних теплових потоків встановлені менші значення ТП — в середньому  35 мВт/м2. Додаткові аномалії досить виразно спостерігаються на щиті, а незначні за площею — у западині. Вони сягають  60–70  мВт/м2. Фонові значення глибинного теплового потоку території Донбасу, південної частини Південноукраїнської монокліналі, західної частини Волино — Подільської плити, частини Передкарпатського прогину близькі до  50  мВт/м2. Проте тут досить широко розповсюджені аномалії, у межах яких глибинний ТП  сягає  60–90  мВт/м2. Підвищений фоновий ТП  виявлено на Скіфській плиті та у Складчастих Карпатах (близько  60  мВт/м2). Аномальні значення

72


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

тут  —  70–90  мВт/м2. Найвищі гли- Геоенергетичні ресурси території України бинні теплові потоки встановлеРозглянемо результати обчисно у Закарпатському прогині  — фон ~90 мВт/м2, аномалії — до 130 мВт/м2. лень щільності геоенергетичних реДосить детальні дослідження сурсів України по окремих регіонах. Український щит та його схили. ТП проведені в останні роки у районі Києва, що розташований в одній з най- Недостатня вивченість більшої частименш вивчених у цьому плані частин ни щита не дає змоги характеризувати його терито77 України. В окремих пунктах поблизу теплове поле на значних ріях, хоча і виявлено, що на УЩ та його міста було встановлено підвищені взнаосить детальні дослідження ТП проведені останні роки у районі схилах можуть зустрічатися райони з чення вглибинного теплового потокуу цьому плані частин що розташований одній з найменш вивчених (~60 мВт/м2), що дає надію на визна- перспективними ресурсами категорії . В окремих пунктах поблизу міста було встановлено Сз. Проте упідвищені більшості вивчених районів чення тут теплової аномалії зі значни-2 зафіксовані низькіна значення ТП — 35– я глибинного теплового потоку (~60 мВт/м ), що дає надію ми рентабельними геоенергетичними 2 50 мВт/м , що відповідає низьким темння тут ресурсами теплової [2].аномалії зі значними рентабельними пературам надр (рис.2). етичними ресурсами [2]. Розповсюджуючи на весь щит, за виключенням кількох аномалій ТП,  уявлення про низький глибинний тепловий потік, середнє значення щільності його теплових ресурсів (W) в цілому оцінене у 1,8 т у.п./м2 [2]. Таким чином, Український щит та його схили утворюють осьову «низькоенергетичну» структуру України, «обрамлену» територіями з відносно підвищеними значеннями W6  [3]. Безперспективними видаються більшість його районів, де важко очікувати ви1. Дніпровська аномалія глибинного 1 - пункти Рис.1. Дніпровська аномаліятеплового глибинногопотоку значення навіть середніх для регіону визначення ТП, 2 - ізолінії ТП (у мВт/м2) [2] теплового потоку  значень теплового потоку, при яких 1 — пункти визначення ТП,  (через високу теплопровідність крисприлеглих територіях Українського 2 — ізолінії ТП (у мВт/м2) [2] щита та його схилу такі талічних порід) не може бути досягнуза наявними даними були відсутні. У результаті встановлено тий рівень рентабельних ресурсів [2]. ську аномалію теплового потоку, яка, можливо, далеко На  прилеглих територіях Україн- простягається Хоча і виявлені райони на границі схиського його схилу такі аноманний схід від Києващита (рис.та1) і визначає цей район як з лівперспективний УЩ з ДДЗ (наприклад, район м. Києлії за наявними даними були відсутні. ру геоенергетичних ресурсів. ва) чи Приазовська дільниця Донбасу, У результаті встановлено Дніпровську або на сході Кіровоградського блока Геоенергетичні ресурси території України аномалію теплового потоку, яка, мож(південний схил), де, незважаючи на ливо, простягається на південзглянемо результати обчисленьдалеко щільності геоенергетичних рідку сітку ресурсів спостережень, все ж встаний схід від Києва (рис.  1) і визначає новлено величини щільності ресурсів, по окремих регіонах. 2 цей район як перспективний з точки вивченість що перебільшують 3 т раїнський щит та його схили. Недостатня більшої у.п./м [3]. зору геоенергетичних ресурсів. Східний регіон. Під цією назвою щита не дає змоги характеризувати теплове поле на значних його об’єднані Дніпровсько-Донецька заях, хоча і виявлено, що на УЩ та його схилах можуть падиназустрічатися та Донбас. Глибинний тепло-

з перспективними ресурсами категорії Сз. Проте у більшості вивчених зафіксовані низькі значення ТП – 35-50 мВт/м2, що 73 відповідає низьким турам надр (рис.2).


Вісник МНТУ

78

Рис. 2. Розподіл W на Українському щиті [2] Рис. 2. Розподіл W на Українському щиті [2]

Розповсюджуючи на весь щит, за виключенням кількох аномалій ТП, уявлення про потік, середнє майже значення щільності вий потік нанизький територіїглибинний западини втепловий се- ними ресурсами немає, хоча 79 2 редньому нересурсів вищий, (W) ніж на Україн-оцінене розподілення їх щільності його теплових в цілому у 1,8 т у.п./м [2]. у межах засконцентровані західному Донбасі на західному кінціДосить Головної ському щиті.чином, Протеу теплопровідність досить нерівномірне. Таким Український щит падини та [2,3], його схили утворюють осьову 2 2 порід верхньоїякого частини розрізу тут іс-85 значними є 6території розповсюдженантикліналі ТП перевищує мВт/м (W =7 т у.п./м ), і температура "низькоенергетичну" структуру України, «обрамлену» територіями з відносно 0 тотно знижена, тому глибинні темпе- ня 200 відносно низьких значень W6  (2,5– флюїду на значеннями глибині 6 км перебільшує С. При цьому рівні більшість температури підвищеними W [3]. Безперспективними видаються 2 2 6 ратури і W відносно підвищені 4 т у.п./м ) тадля високих (5–6 т у.п./м ). Гогеоенергетичні ресурси можнаі конвикористовувати отримання електроенергії його районів, де важко очікувати визначення навіть середніх для регіону центрація земного тепла у надрах Дон- ловні ж ресурси земного тепла скон(пари теплового для вища, турбін) без додаткового догріву. аномалій W лише на басу значно ніж у Дніпровськоу західному Донбасі6 [2,3], значень потоку, при якихцентровані (через Таких високу теплопровідність північно-західному фрагменті Головної антикліналі виявлено не менше Донецькій западині (рис.  3). Середня на західному Головної антиклінакристалічних порід) не може бути досягнутий рівенькінці рентабельних ресурсів 2 чотирьох, хоча райони вчені обґрунтовано що район район вірогідного щільність геоенергетичних ресурсів ліпередбачають, якого ТП перевищує 85 мВт/м  (W6 =м. [2]. Хоча і виявлені на границіу схилів УЩ з ДДЗ (наприклад, 2 2 Донбасі становить ~4 т у.п./м 7 т у.п./м , і райо), і температура флюїду на використовування Донбасу для гливиробки Києва) чи Приазовська геоенергетичних дільниця Донбасу,ресурсів або на сході Кіровоградського 0 нів з нерентабельними геоенергетичбині 6 км перебільшує 200 С. При цьоелектроенергії без догріву виявиться значно більшим. блока (південний схил), де, незважаючи на рідку сітку спостережень, все ж встановлено величини щільності ресурсів, що перебільшують 3 т у.п./м 2[3]. Східний регіон. Під цією назвою об'єднані Дніпровсько-Донецька западина та Донбас. Глибинний тепловий потік на території западини в середньому не вищий, ніж на Українському щиті. Проте теплопровідність порід верхньої частини розрізу тут істотно знижена, тому глибинні температури і W відносно підвищені і концентрація земного тепла у надрах Донбасу значно вища, ніж у Дніпровсько-Донецькій западині (рис. 3). Середня щільність геоенергетичних ресурсів у Донбасі становить ~4 т у.п./м2, і районів з нерентабельними геоенергетичними ресурсами майже немає, хоча Розподіл W у Донбасі розподілення їх щільностіРис.3. у межах западини досить [2] нерівномірне. Досить Рис.3. Розподіл W у Донбасі [2] значнимиОтже, є території розповсюдження низьких значеньвWУкраїні т 6 (2,5-4місць західний Донбас являє відносно собою одне з найкращих 2 2 у.п./м та високих (5-6 т у.п./м ). Головні ж ресурси До земного для) видобутку тепла Землі для потреб теплопостачання. того ж тепла науковці 74 впевнені, що, оскільки на кожній одиниці площі ДДЗ тепло можна добувати декілька разів, змінюючи глибину його відбору, то концентрація теплової


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

80

Розподіл W у південному регіоні Рис.4.Рис.4. Розподіл W у південному регіоні України [2]

України [2]

Прогрів надр цих тектонічних одиниць досить значний, хоча у

му рівні температури геоенергетичні тури  — Південноукраїнську монокліпівнічній частині регіону спостерігається смуга знижених (в одному та Скіфську плиту (включаючи ресурси можна використовувати для наль широтна районі навіть нерентабельних) геоенергетичних ресурсів шельф).(рис.4). отримання електроенергії (пари щільностей для Чорноморсько-Азовський Прогрів надрКримського цих тектонічних одитурбін) без додаткового догріву. Такихна територіях Південніше цієї смуги півострова ниць досить значний, хоча у північній аномалій W лише на північно-західноспостерігається поступове зростання величини W з півночі на південь від 2,5 6  му фрагменті Головної ви- частині регіону спостерігається шидо 3,5-4 т у.п./м2, і антикліналі визначаються додаткові аномалії інтенсивністю до 7 т явлено 2не менше чотирьох, хоча вче- ротна смуга знижених (в одному райо. В районі Тарханкуту на ні глибині буріння 6 км щільностей припускається навіть нерентабельних) ніу.п./м обґрунтовано передбачають, що ра0 вірогідність отримання пари з температурою більше 200 С, придатної для йон вірогідного використовування ге- геоенергетичних ресурсів (рис.4). виробництва ресурсів електроенергії [3]. Самецієїу смуги цих на межах (як і у територіоенергетичних Донбасубез длядогрівуПівденніше ях Кримського півострова спостерігавиробки електроенергії без догріву західному Донбасі) слід шукати ділянки, найбільш придатні для видобування ється поступове зростання величини виявиться значно більшим. тепла Землі. Сумарна кількість геоенергетичних ресурсів на півдні України Отже, західний Донбас являє со- W з півночі на південь від 2,5 до 3,5– виявляється доволі значною – 0,29 трлн. т у.п. [2,3]. Це набагато більше бою одне з найкращих в Україні місць 4  т у.п./м2, і визначаються додатковеличини енергії, можна отримати при спалюванні усіх запасів для видобутку тепла яку Землі для потреб ві аномалії інтенсивністю до  7  т родовищ у.п./ 2 нафти і газу регіону, БільшеТарханкуту того, концентрація енергії теплопостачання. До  тогощо ж видобуваються. науковці м . В районі на глибині бувпевнені, що, оскільки на кожній оди- в ріння 6 км вірогідність цих традиційних джерел всюди, тому числіприпускається і в межах контурів самих ниці площі ДДЗ тепло можна добувати отримання пари з температурою більродовищ менша за W6 [2,3,6]. декілька разів, змінюючи глибину його ше 2000С, придатної для виробництва Західний регіон. Регіон включає кілька тектонічних одиниць. В його відбору, то концентрація теплової електроенергії без догріву [3]. Саме межахявно об'єднані західна частина Східноєвропейської платформиДонба(Волиноенергії перевищує концентрацію у цих межах (як і у західному Подільська плита і частина Передкарпатського прогину), різні енергії традиційного палива навіть на сі) слід шукати ділянки, найбільш при-зони найкрупніших родовищах вуглеводнів датні для видобування теплапрогин Землі. Суальпійської геосинкліналі Карпат і Закарпатський внутрішній (рис. 5 ДДЗ (і в Україні в цілому) [3]. Сума геоемарна кількість геоенергетичних рета 6). нергетичних ресурсів Східного регіону сурсів на півдні України виявляється У західному регіоні виявлений максимальний контраст величин ТП. становить ~0,3 трлн. т у.п. [2,3]. доволі значною  —  0,29  трлн. т у.п. Так, на північному сході Волино-Подільської плити, в зоні Волинської Південний регіон. Регіон обмеже- [2,3]. Це  набагато більше величини від'ємної аномалії середнє значення глибинного теплового потоку ний границями України з Румунією, енергії, яку можна отримати пристановить спа2 34 мВт/м і ,Росією, а в зонісхилом позитивної у центральній частині Закарпатського Молдовою УЩ на аномалії пів- люванні усіх запасів родовищ нафти і ночі і Чорним Азовським 130 морями на 2 [3,6]. газу регіону, що зоні видобуваються. Більпрогину ТПтаперевищує мВт/м У цій же визначено ділянки з півдні і включає дві тектонічні струкше того, концентрація енергії цих найбільшою в Україні щільністю геоенергетичних ресурсів (до 10 ттрау.п./м2)

[2,3]. При цьому на сході, (а особливо на північному сході) регіону 75


Закарпатському прогині (��ис.12.6). Закарпатський прогин – найбі «прогріта» частина регіону і України в цілому. Практично на всій й території величина W6 перевищує 6 т у.п./м2. Розповсюджені тут фо Вісник МНТУ величини перевищують додаткові аномалії в інших регіонах.

Рис.5. Розподіл W у західному регіоні України [2]

Рис.5. Розподіл W у західному регіоні України [2]

диційних джерел всюди, і ніЗахідного Закарпатського прогину ТП  переСамев утому ційчислі частині регіону на деяких ділянках щільн в межах контурів самих родовищ мен- вищує  130  мВт/м2  [3,6]. 2 У цій же зоні геоенергетичних ресурсів сягає 10 т у.п./м . Природно, що цей ре ша за W6 [2,3,6]. визначено ділянки з найбільшою в здається найперспективнішим для використання тепла Землі. Західний регіон. Регіон включає Україні щільністю геоенергетичних рекілька тектонічних одиниць. В його сурсів (до  10  т у.п./м2) [2,3]. При цьомежах об’єднані західна частина Схід- му на сході, (а особливо на північноноєвропейської платформи (Волино- му сході) регіону розташований раПодільська плита і частина Передкарйон найнижчої щільності, де значення патського прогину), різні зони альпійW скорочується до величин, менших ської геосинкліналі Карпат і Закарпатза 1 т у.п./м2 [2]. ський внутрішній прогин (рис. 5 та 6). Максимальні ж для території У західному регіоні виявлеУкраїни значення W виявлені у Закарний максимальний контраст величин ТП. Так, на північному сході Воли- патському прогині (рис.12.6). Закарно-Подільської плити, в зоні Волин- патський прогин — найбільш «прогріської від’ємної аномалії середнє зна- та» частина регіону і України в цілому. чення глибинного теплового потоку Практично на всій його території вестановить  34  мВт/м2, а в зоні пози- личина W6  перевищує  6  т у.п./м2. Розтивної аномалії у центральній части- повсюджені тут фонові величини пе-

76


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Карта геоенергетичних ресурсів України Наведені дані дозволили вченим побудувати зведену карту розподілу W6 і визначити в межах території України три головних басейни з перспективними геоенергетичними ресурса82 ми категорії Сз: Західний, Східний і Південний. На  іншій площі значення концентрації тепла країни, які перевищують рентабельний рівень, представлені спорадично. Використовуючи відомості про середні величини щільності теплового потоку W, можна дати оцінки загальної кількості енергії для кожного регіону. Такий регіональний розподіл ресурсів в Україні наведено на рис. 7, за даними якого можна визнаРис.6. Розподіл W у Закарпатському чити геоенергетичні ресурси для гли[2] Рис.6. Розподіл Wпрогині у Закарпатському прогині [2]буріння не тільки  6  км, а і менш бин значних — для 4,5 та 3 км [2,3]. можливо не тільки здобуття Підсумуємо здобуті ут можливо не Тут тільки здобуття води для гарячого водопостачання з вченими дані, води для гарячого водопостачання з які характеризують геоенергетичні 0 атурою близько 60 С на невеликих глибинах, але й видобування пари, температурою близько  600С на неве- ресурси України. ної без догріву для вироблення електроенергії. Тобто, у ликих глибинах, але й видобування У західному басейні країни (плоатському прогині можливе створення системи геоелектростанцій, пари, придатної без догріву для виро- ща якого відносно невелика) сума електроенергії. Тобто,лише у Закаренергії для блення яких (при використанні теплагеоенергетичних глибин 5,5-6 км)ресурсів станопрогині створенщують 15 патському млрд. т у.п. А можливе на найбільш прогрітих дільницях (з т у.п., у східвить близько  0,2  трлн. ня системи геоелектростанцій, запа- ному та 2південному  — приблизно ною глибинного теплового потоку, більших за 120 мВт/м ) можливе си енергії для яких (при використанні по 0,3 трлн. т у.п. (природно, у південвання пари лише на глибинах до 5,5–6  4,5 км, тобто запаси можуть бути тепла глибин  км) перевиному басейні враховувалися ресуреними без додаткового буріння щують 15 млрд. т [3]. у.п. А на найбільш си тільки на суходолі). Отже, загальдільницях (з величиною гли- натермальні Західному прогрітих регіоні вже сьогодні використовуються води, а сума геоенергетичних ресурсів по бинного теплового потоку, більших проектувалася геотермальна електростанція [2]. Україні становить близько 0,8 трлн. т за  120  мВт/м2) можливе видобування умовного палива [2,3]. Карта геоенергетичних УкраїниПорівняємо отримані дані з інпари на глибинах до  4,5  км,ресурсів тобто запаси можуть бути збільшеними без до- формацією про запаси горючих коаведені данідаткового дозволили вченим карту розподілу буріння [3]. побудувати зведену рисних копалин України (табл.1). Із тавизначити в межах території три головних басейни з У Західному регіоніУкраїни вже сьогодні блиці видно, що запаси геоенергетичктивними геоенергетичними : Західний, використовуютьсяресурсами термальнікатегорії води, а Сзних ресурсівСхідний України перевищують раніше проектувалася геотермальна запаси її горючих копалин (переважнний. електростанція [2]. но які — кам’яного вугілля) у  20  разів. З а іншій площі значення концентрації тепла країни, перевищують ревищують додаткові аномалії в інших регіонах. Саме у цій частині Західного регіону на деяких ділянках щільність геоенергетичних ресурсів сягає 10 т у.п./ м2. Природно, що цей регіон здається найперспективнішим для використання тепла Землі.

урахуванням екологічних переваг геельний рівень, представлені спорадично. Використовуючи відомості отермальної енергетики це дозволяє редні величини щільності теплового потоку W, можна дати оцінки ої кількості енергії для кожного регіону. Такий регіональний розподіл 77 можна визначити в в Україні наведено на рис. 7, за даними якого ргетичні ресурси для глибин буріння не тільки 6 км, а і менш значних -


Вісник МНТУ

83

Рис.7.Розподіл Розподіл W [2] [2] Рис.7. WввУкраїні Україні

бині буріння  4,5  км невеликі ресурси оцінити використання тепла країни Землі в(площа У західному басейні якого відносно невелика) сума такої пари з’являються тільки в райоУкраїні як дуже перспективний напрягеоенергетичних ресурсів становить близько 0,2 трлн. т 2у.п., у східному та нах з W = 10 т у.п./м . У Закарпатському мок її розвитку. південному - приблизно по 0,3 трлн. тпрогині у.п. (природно, у південному басейні це відповідає глибинному теТаблиця 1[2,3] враховувалися ресурси тільки на пловому суходолі). загальна 2, тасума потокуОтже, понад 120 мВт/м Запаси горючих копалин геоенергетичних ресурсів по Україні становить близько 0,8 трлн. тодержанумовного ким чином, тут є можливим в Україні ня пари для турбін без підігрівання палива [2,3]. Запаси в 1010т Різновид палива (при глибині НезнаПорівняємо отриманіу.п. дані з інформацією про свердловин 6 км). запаси горючих корисних чні ділянки з подібними властивостяКам'яне вугілля копалин України (табл.1).3,880 Із таблиці видно, що запаси геоенергетичних ми можна визначити також у Донбасі Буре вугілля 0,127 ресурсів України перевищують запаси горючих копалин (переважно та вїїКриму. Торф 0,025 кам'яного вугілля) у 20 разів. З урахуванням екологічних переваг Нафта 0,022 Висновки геотермальної енергетики це дозволяє оцінити використання тепла Землі в Газ 0,161 З вищенаведеного очевидно, що Україні як дуже перспективний її розвитку. Конденсат 0,012 напрямок Україна має потужну геотермальну 0,04 трлн. т у.п. 1[2,3] сировинну базу. При цьомуТаблиця геологічВсього 12 (0,04∙10 Запаси) горючих копалин в Україні ні дані вказують, що глибини її терито10

в 10 т недостатньо у.п. рії, особливоЗапаси УЩ, вивчені 3,880 [1,2,8]. Отже науково-технічний про0,127 грес і пов’язаний з0,025 ним зріст інтенсивності розробок мінеральних ресурсів 0,022 вимагають безперервних пошуків но0,161 0,012 запасів як у вих покладів, приросту 12 0,04родовищах, трлн. т у.п. (0,04·10 ) що розвіданих так і у тих, 0 з температурою 210 С (достатньої для розробляються, а також перебудови одержання теплообміннику пари про Вище умова йшла переважно одержання процесу з надр для теплоносіїв технологічного видобу- з 0 вання головної і супутньої сировини. для турбін електростанції). При гливідносно низькою температурою (60 С). Розрахунки ж показали, що за умов Різновид палива Кам'яне вугілля Вище мова йшла переважно про Буре вугілляз надр теплоносіїв з відносодержання Торф но низькою температурою (600С). РозНафта рахунки ж показали, що за умов досягГаз нення значень W = 6, 7, 8, 9 та 10 т у.п./ Конденсат м2, можна оцінитиВсього ресурси для носіїв

досягнення значень W = 6, 7, 8, 9 та 10 т у.п./м2, можна оцінити ресурси для 78


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ЛІТЕРАТУРА:

field and related research methods.  — M.: RUPF, 2002. — p. 126–128. 5. Шпак А.А., Ефремочкин Н.В., Боревский Л.В.  Поиски, разведка и оценка прогнозных ресурсов и эксплуатационных запасов теплоэнергетических вод. М.: Недра. — 1989. — 89 с. 6. Карта глибинного теплового потоку України. М-б 1: 500000/ В.В.Гордієнко, І.В.Гордієнко, О.В.  Завгородня, О.В. Усенко. — 2002. 7. Державна геологічна служба України: Довідник.  — К.:Геоінформ, 1999.  — 87 с. 8. Гурський Д.С.  Концептуальні засади державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин: Монографія. — Л.: ЗУКЦ, 2008. — 192 с.

1. Лут Р.Т., Мищенко А.В. Возобновляемые источники энергии в Украине — ресурсы и хар��ктеристики //Возобновляемая энергия.  —  2001, №3.  — с.5–8. 2. Завгородня О.В., Гордієнко І.В., Логвинов І.М., Тарасов В.М., Усенко О.В.  Геоенергетичні ресурси України // Фундаментальні орієнтири науки. –К.: «Академперіодика», 2005. — с.178–199. 3. В.В.Гордиенко, И.В.  Гордиенко, Завгородняя О.В.  Геоэнергетические ресурсы территории Украины//Геофизический журнал №2, т.26, 2004. — с.73–86. 4. Kohl T., Brennil R., Eugster W.  Performance investigations of a deep borehole heat exchanger// The Earth’s thermal

79


Вісник МНТУ

УДК 621.311.21(075.8) Палишкин Н.А., д.т.н., проф., профессор Международного научно-технического университета им. академика Юрия Бугая

ГИДРОЭНЕРГЕТИЧЕСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ МАЛЫХ ГЭС источниками энергии. [4,5]. В рассматриваемой статье остановимся на режимах роботы малых гидроэлектростанций (МГЭС)  и их энергетическом оборудовании. Режим работы МГЭС,  предназначенных для снабжения электроэнергией изолированных потребителей, определяется особенностями электропотребителей и регулирующей способностью водохранилищ. К МГЭС, работающим в энергосистемах, предъявляется требование по качеству вырабатываемой электроэнергии и по участию в покрытии графика нагрузки. При невозможности подключения МГЭС  к крупной энергосистеме целесообразно объединение их в локальную энергосистему. Создание таких систем позволяет полнее использовать энергоресурсы, повысить надежность и качество энергоснабжения, частично снизить максимум нагрузки, снизить ограничение в применении мощных электрических двигателей в производственных процессах, а также снизить строительные и эксплуатационные затраты. Водохранилища МГЭС  должны иметь экономически целесообразные полезные объемы с небольшой высотой призмы сработки. При небольших объемах водохранилищ возникает необходимость работы гидроэлектростанций (ГЭС) в режиме водотока. Так, например, в Австрии на бытовом стоке работает  70% всех ГЭС.  В бывшем СССР на бытовом стоке работали 30%

Рассмотрены режимы работы МГЭС,  подающих энергию в энергетическую систему и индивидуальному потребителю. При этом учитывается работа МГЭС при наличии водохранилища, на бытовом стоке и работа ГЭС, построенных на водохранилищах неэнергетического назначения. Приведены номенклатуры гидротурбин отечественных и зарубежных фирм. Розглянуто режими роботи МГЭС,  що подають енергію в енергетичну систему та індивідуальним споживачам. При цьому враховується робота МГЭС  при наявності водоймища, на побутовому стоці і робота ГЕС,  побудованих на водоймищах неенергетичного призначення. Приведені номенклатури гідротурбін вітчизняних і закордонних фірм. The modes of operations SGES,  giving energy in power system and individual consumer are considered. Thus the work SGES is taken into account at presence of reservoir, on a household drain and work of hydroelectric power station constructed on reservoirs of not power purpose (assignment). The nomenclature of water-wheels of domestic and foreign firms are given. В предыдущих работах нами показаны возможности использования энергии малых рек и проведено их экономическое сравнение с другими

80


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

лес до  2,8м при изменении напора в диапазоне  1…1000  м. Коэффициент полезного действия малых турбин достигает 88... 90%, а в условиях максимальной нагрузки  82...85%. Такой высокий КПД  позволяет экономно расходовать воду, что важно для ГЭС с регулируемым стоком. Если же расход водотока большую часть времени превышает расход, необходимый для выработки электроэнергии, то в этом случае высокий КПД гидротурбин будет иметь подчиненное значение по сравнению с уменьшением их размера и стоимости. На  МГЭС  используются все известные в настоящее время гидротурбины: реактивные осевые с напором до  25  м, реактивные радиально-осевые с напором 2...600 м; активные ковшевые или наклонно-струйные с напором 60...1000 м. Оптимальное решение по выбору типа гидротурбины устанавливают на основе технико-экономического сопоставления вариантов. При этом решающее значение имеют рабочая характеристика, кавитационные показатели и стоимость гидротурбин. Из рассмотренных характеристик выявляется, что наиболее эффективными в условиях изменяющихся нагрузок, являются ковшовые и осевые с поворотными лопастями турбины, сохраняющие высокий КПД  в широком диапазоне изменения расходов. Радиально-осевые турбины обладают худшей приспособленностью к регулированию, а пропеллерные, КПД  которых приближается к нулю при расходах около 30...45 % расчетного, можно применять при незначительных колебания нагрузок. Высота отсасывания на МГЭС чаще всего принимается положительной

всех ГЭС.  Число часов работы таких ГЭС составляло 1500...4500 в год. Для вновь проектируемых МГЭС желательным является их работа в зоне графика нагрузки, соответствующей 5000 часам в год. Выработка электроэнергии МГЭС, работающих на бытовом стоке, зависит от расхода водотока, поддержания максимального напора, а также от возможности регулирования гидросилового оборудования. При наличии водохранилищ режим работы МГЭС  определяется требованием получения максимальной мощности в период покрытия дневного или вечернего пиков графика нагрузки энергосистемы или изолированного потребителя. С помощью суточного регулирования стока можно добиться почти стопроцентного использования водотока. При стабильном потреблении энергии работа ГЭС  может быть автоматизирована в соответствии с заданным графиком нагрузки. Режим работы МГЭС,  сооружаемых около существующих водохранилищ неэнергетического назначения, будет определяться режимом работы основного водопотребителя. В ряде случаев выработка электроэнергии таких электростанций будет носить сезонный характер с числом часов использования установленной мощности 1500...2500 часов в год. Такой режим работы ГЭС не всегда устраивает потребителей электроэнергии, но создание таких ГЭС  дает возможность экономить традиционное топливо. Гидроэнергетическое оборудование МГЭС.  К малым гидротурбинам относят турбины мощностью до  10МВт  и диаметром рабочих ко-

81


Вісник МНТУ

(0...3м). Только при низких напорах и больших мощностях турбинного агрегата допускают отрицательную высоту отсасывания (-1…1,5м) с целью применения более быстроходных турбин с меньшим диаметром рабочего колеса. В табл.  1  приведены применяемые на МГЭС  предельные значения быстроходности в зависимости от используемого напора, обеспечивающие положительную высоту отсасывания при отсутствии кавитации. Приведенные в табл. 1 значения быстроходности является ориентировочными. Допустимую высоту отсасывания в каждом конкретном случае определяют с учетом кавитационных качеств турбины и режимов ее работы. Удельная стоимость гидротурбины, как показано австрийскими специалистами, различна для различных видов гидротурбин, а в пределах одного вида резко уменьшается с увеличением напора [1]. Важным фактором является снижение стоимости производства гидротурбин наряду с повышением надежности и долговечности. Этот вывод подтвержден долговечной и надежной работой гидротурбин на еще действующих МГЭС Украины и других стран СНГ.

В основу стандартизации гидротурбин МГЭС положено: использование достижений в области расчета, проектирования и изготовления турбин большой мощности; сокращение числа типоразмеров; упрощение конструкции проточной части гидротурбин, унификация и нормализация основных деталей и применение современных материалов и технологий. Такая номенклатура была создана в средине прошлого столетия ВИГМ [З]. Оказалось возможным ограничить номенклатуры малых турбин четырьмя сериями радиально-осевых турбин (Ф310, Ф82, Ф15, Ф13) с быстроходностью  120...320  и двумя сериями пропеллерных турбин (ПрК  245  и ПрК  70) с быстроходностью  460...680. В результате технико-экономического обоснования для малых гидротурбин был рекомендован такой ряд диаметров рабочих колес (см): – для радиально-осевых турбин -30, 35, 42, 50, 59, 71, 84 и 100; – для осевых турбин -35, 46, 59, 86,  100, 120, 140 и 160. К малым и средним принято относить гидротурбины, имеющие рабочее колесо диаметром не более:

Таблица 1 Значение напора Н и быстроходности ns гидротурбин [1]

Гидротурбины Класс Вид Осевые: радиально осевые: Реактивные – быстроходные – средней быстроходности – тихоходные Двухкратные ковшовые: Активные  – многоструйные  – одноструйные

82

Быстроходность, ns 2–25

Напор Н, м 2–25

25–100 100–250 250–600

25–100 100–250 250–600

20–200 100–400 400–1800

20–200 100–400 400–1800


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

осевые  —  280  см, радиально-осевые — 180 см. Следовательно, ряд диаметров современных малых гидротурбин несколько изменился и имеет следующие размеры [2]:  35,  50,  60,  71,  84, 100,  120,  140,  160,  180,  200,  225,  250,  280 см. В настоящее время в Российской Федерации разработана новая номенклатура турбин для МГЭС.  В основу построения новой номенклатуры малых турбин положены размеры проточной части турбин, представленных в ОСТ  108.023.15  —  82  и ОСТ 108.023.107 — 85. Предельное значение напора устанавливалось исходя из соотношения: , где — Нsмин — минимальная высота отсасывания, которая принималась равной 1…5 м; dмин— коэффициент кавитации (принят 0,04). В результате предлагаются (табл.  2).следующие  8  типов турбин, которые обеспечивают покрытие все-

го диапазона мощностей и напоров МГЭС: Для радиально-осевых пр��нят номинальный диаметр турбин (м):  0,20; 0,24; 0,28; 0,32; 0,38; 0,45; 0,54; 0,62; 0,72; 0,81; 1,0; 1,18; 1,38, а для осевых турбин — 0,28; 0,38; 0,54; 0,72; 1,0; 1,39; 1,9. Мощности турбин: 5,1; 20; 50; 100; 200; 500; 1000; 2000; 5000; 10000 кВт. Опыт решения проблем нормализации и производства турбин малой мощности был использован в Российской Федерации специалистами Сызранского турбостроительного завода при участии НПО  ЦКТИ  и ПО  «Ленинградский металлический завод» при составлении эскизного проекта основных типов параметрического ряда унифицированных гидротурбин для МГЭС. [8] С учетом условий работы МГЭС указанными заводами и конструкторскими бюро были выделены пять групп гидростанций, и для каждой из них рекомендован экономичный тип турбин. Для первой группы МГЭС, сооружаемых для небольших водохранилищ с расходом З...6  м3/с и напором

Таблица 2 Номенклатура малых гидротурбин Российской Федерации [4] Серия Нмакс, м Нмин., м Базовая модель ns опт. ni опт. Q/1(95%),л/с Q/1 мин., л/с Конку-рент ns опт. n|1опт. Q|1(95%),л/с Q|1мин., л/с

A 180 90 РО23/ 791д 170 66 640 420 РО230/ 3234 166 65 700 390

B 105 55 ФГ2 207 70 870 560 РО230/ 3234 166 65 700 390

C 65 35 РО75/ 842а 294 83 1170 850 РО75/ 7286 278 79 1230 1 800

D 40 20 РО45/ 820 320 83 1430 1040 РО75/ 841а 293 83 1170 860

83

E 24 12 ПЛ40/ 800 440 125 1650 620 ПЛ30/ 5876 510 130 1800 700

F 14 7 ПЛ20/ 811 550 146 1800 660 ПЛ30/ 5876 510 130 1800 700

G 8,5 4 ПЛГК 23/3166 700 156 2600 800 ПЛГК 15/826 660 145 2250 1300

H 5 3 ПЛГК 15/984 720 164 3000 1000 ПЛГК 25/3166 700 156 2600 800


Вісник МНТУ

навливаемая в трубопроводе горизонтальная осевая турбина (диаметром  100  см) с переустанавливающимися лопастями. Вертикальный генератор устанавливается на трубопроводе с внешней стороны и соединяется с турбиной с помощью конической зубчатой передачи. Мощность турбины 500...700 кВт при напоре 7...15 м. Для четвертой группы МГЭС с напором 15...75 м и расходом 14...15 м3/с предлагаются: две вертикальные радиально-осевые турбины традиционной конструкции диаметром 160 см, мощностью  700...1160  и  3600...5000  кВт, турбина диаметром рабочего колеса 190 см, мощностью 3500...7500 кВт, при расходе  17,7...22,5  м3/с и турбина диаметром  225  см мощностью  3600...7000  кВт, при расходе 20,5...25 м3/с. Пятая группа МГЭС  — деривационные ГЭС,  сооружаемые в гористой местности на водотоках с расходом воды 1...2 м3/с и напором до 150 м. Для таких МГЭС предлагается две унифицированные горизонтальные радиально-осевые турбины. Первая из них рассчитана на напор 70... 150 м и мощность 620... 1900 кВт, вторая — на напор 40..70 м и мощность 600 кВт. Обе турбины имеют рабочее колесо диаметром 500 мм. В проектах гидротурбин предусмотрена максимальная унификация и типизация узлов и деталей, предусмотрена организация гибкого поточного производства позволяющего снизить срок изготовления, себестоимость и трудоемкость. Конструкции турбинных агрегатов разработаны с учетом блочной комплексной поставки с максимальной заводской готовностью.

5...15  м, предлагаются два варианта вертикальных пропеллерных турбин (диаметром  100  см) с переустанавливающимися лопастями рабочего колеса. Положение лопастей может меняться ступенчато при изменении напора путем их перестановки. Для этих целей в рабочем колесе имеется механизм перестановки лопастей, срабатывающий при поступлении соответствующей команды от системы управления. Одна из турбин устанавливается в бетонной турбинной камере и имеет регулируемый направляющий аппарат, а вторая устанавливается в открытой турбинной камере и имеет направляющий аппарат с неподвижными лопатками, одновременно выполняющими роль статора. Во второй турбине предусмотрен кольцевой затвор, служащий в качестве органа пуска и остановки. Мощность указанных турбин  160...600  кВт  при частоте вращения 429...500 мин -1. Для второй группы МГЭС,  сооружаемых при сравнительно крупных водохранилищах и на перепадах каналов с расходом  14...30  м3/с и напором  5...20 м, разработано три типоразмера горизонтальных «трубных» турбин диаметром 60, 180, 225 см и мощностью 800...1500, 1000...1800, 1500...3000 кВт. Это осевые турбины с поворотными или с переустанавливающимися лопастями, отсасывающей трубой S-образной формы. Направляющий аппарат — конический. Капсула — выдвинута в подводящий канал. Соединение турбины с генератором осуществляется через зубчатый или планетарный мультипликатор. К третьей группе относятся МГЭС,  сооружаемые на закрытых водоводах. Для них разработана уста-

84


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ными лопастями рабочего колеса и нерегулируемым направляющим аппаратом. Фирма «Нейрпик» (Франция) выпускает «трубные» турбины с вертикальным генератором, диаметром рабочего колеса 0,8...1,8 м и мощностью до 1500 кВт. В этих гидротурбинах рабочее колесо пропеллерного типа, а направляющий аппарат нерегулируемый. Особым видом горизонтального агрегата с осевой гидротурбиной является прямоточная безвальная машина, особенностью которой является то, что ротор генератора крепится на периферийных кромках лопастей рабочего колеса турбины. Эти турбины не получили в свое время широкого распространения из-за трудности, связанной с защитой генератора от попадания влаги. В настоящее время интерес к этим турбинам возрастает. Фирма «Щер—Висе» (Швейцария) разработала усовершенствованный тип прямоточной турбины «Стафко». Большая пропускная способность (3...3,2 м3/с) делает такую турбину перспективной на низконапорных ГЭС. При напорах 10...30 м широко используются стандартные «трубные» осевые турбины с кожуховым фронтальным подводом воды к рабочему колесу. Возможна наклонная компоновка турбинного агрегата. Такие турбины диаметром  0,5...1,5  м серийно выпускаются несколькими зарубежными фирмами. Предложена «трубная» осевая турбина с раздвоенным подводом воды к рабочему колесу. Поток до входа в направляющий аппарат разделен на две части. Обе подводящие трубы располагают в вертикальной или горизонтальной плоскости. В свободное

Подбор турбин для проектируемых МГЭС можно производить по рекомендациям [2], основанным на применении приведенных параметров. Далее остановимся на конструкциях турбин для МГЭС, разрабатываемых зарубежными фирмами. Осевые турбины применяют при напорах  1...25  м. Расход их достигает 75 м3/с, а мощность — 5000 кВт. При напоре до  6  м и диаметрах до  160  см применяют вертикальные пропеллерные турбины, устанавливаемые в открытых турбинных камерах. Наряду с пропеллерными турбинами применяют осевые турбины с поворотными лопастями рабочего колеса и лопатками направляющего аппарата (системы Каплана), а также системы Томана, у которых нерегулируемым является направляющий аппарат. При больших диаметрах рабочего колеса и напорах вода подводится к осевым вертикальным турбинам бетонными напорными со спиральным очертанием камерами таврового поперечного сечения. Перспективными для низконапорных МГЭС  являются горизонтальные так называемые «трубные» осевые турбины с S-образной отсасывающей трубой, У этих турбин отсутствует турбинная камера и практически осуществляется прямоосное движение воды, что упрощает конструкцию здания МГЭС,  уменьшает расстояние между агрегатами и сокращает объемы строительных работ. Такая конструкция турбины позволяет увеличить ее пропускную способность и мощность на  10...  15% по сравнению с вертикальной турбиной такого же размера. Фирма «Фест—Альпин» (Австрия) выпускает такие турбины с поворот-

85


Вісник МНТУ

ходности  120...400  и единичной мощности до  10000  кВт  соответствует изменению расхода от 0,1 до 60 м3/с. Для напоров  10...40  м и мощности  120...500  кВт  при положительной высоте отсасывания применяют установки с радиально-осевыми турбинами в открытых турбинных камерах. Такие установки выпускает фирма «Фойт» (Германия). За  счет меньшей быстроходности радиально-осевых турбин открытые камеры при тех же диаметрах рабочего колеса по сравнению с осевыми турбинами имеют меньшие размеры. В ряде случаев установки радиально-осевых турбин в открытых камерах с большой высотой отсасывания конкурируют с осевыми турбинами. Их стоимость меньше осевых и радиально-осевых турбин в спиральной камере на 20%. При напорах до  30  м применяют горизонтальные радиально-осе-

пространство между трубами выводится вал турбины, от которого через мультипликатор вращение передается к горизонтальному или вертикальному генератору. В Российской Федерации разработаны проекты унифицированных гидроагрегатов с горизонтальной прямоточной турбиной с напорами от  7,5  до  75  м и мощностью от 100 до 7500 кВт. Фирма «Фест—Альпин» выпускает такие турбины с лопастями типа Дарье диаметром до 1 м с горизонтальным или наклонным расположением вала. Турбины указанного выше типа выпускает также фирма «Бофоре— Нохаб» (Швеция). Основные параметры осевых турбин, используемые на зарубежных МГЭС приведены в табл.3 Радиально-осевые турбины (Р.О.) малых ГЭС  применяют при напорах 10...800 м, что с учетом их быстро-

Таблица 3

Основные параметры осевых турбин Особенности конструкции Открытая турбинная камера Напорная турбинная камера «Трубная» турбина: с S-образной отсасывающей трубой С генератором под утлом 90° к оси турбины Прямоточная Кожуховый подвод воды Раздвоенный подвод

Компоновка Напор агрегата* Н, м

Диаметр D, м

Приведенный расход Q1` м3/с

Мощность N, кВт

В

1...6

0,5...1,5

2

10...600

В

2–10

1...3

2,1...2,2

50...5500

Г, Н

3...10

1...3

2,2...2,3

100...500

Г, Н

3...10

1...3

2,3...2,5

100...600

Г

3...8

2...3

3...3.2

600...6000

В, Н

10...30

0,5...1,5

1,6...1,8

120...5500

Г, Н

2...30

0,5...1,0

1,4...1,6

10...1800

* В — вертикальная; Г — горизонтальная; Н — наклонная.

86


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

типоразмеров агрегатов мощностью 50...400 кВт при напорах 25...80 м. Несколько необычную конструкцию радиально-осевых турбин со спиральной камерой со стандартным генератором и двумя рабочими колесами с жестко закрепленными лопатками направляющего аппарата выпускает норвежская фирма «Санден». Фирмой «Фойт» создана конструкция радиально-осевой турбины для МГЭС, применяемой при больших колебаниях расходов воды. Она имеет сдвоенную спиральную камеру и два рабочих колеса различной мощности с индивидуальными отсасывающими трубами. Оба колеса работают вместе при больших расходах. Более мощное колесо работает при средних расходах, а маломощное — при малых расходах. Эта турбина имеет высокий КПД даже при расходах, равных 1/6 от максимального. На МГЭС с агрегатами мощностью до 200 кВт и напорах до 40 м применяют гидротурбины с регулирующей лопаткой (вместо направляющего аппарата), установленной в камере (улитке) специальной формы. Лопатка поворачивается на угол до 30°. Основные параметры радиально-осевых турбин, разработанных зарубежными фирмами приведены в табл. 4. Снижение стоимости при серийном производстве радиально-осевых и осевых турбин малой мощности достигается за счет упрощения конструкции рабочих органов, унификации основных деталей, совершенствования технологии и применения современных материалов. Рабочие колеса турбин выполняют литыми из стали, бронзы, алюминиевой бронзы и легированных ста-

вые турбины с кожуховыми камерами и фронтальным подводом (типа ФЗОО, разработанные во ВИГМ). [3] Горизонтальные радиально-осевые турбины оригинальной конструкции выпускает норвежская фирма «Санден». Кожуховая цилиндрическая камера имеет диаметр в 2,5 раза больше диаметра рабочего колеса. Такие турбины мощностью до  1400  кВт  выпускаются восьми типоразмеров с быстроходностью  120...138, диаметром до 1 м для напоров 8...120 м. Радиально-осевые турбины со спиральными металлическими камерами, с горизонтальным и вертикальным валом применяют при напорах  10...800  м. Их  выпускает фирма «Фойт» (Германия). Эта и другие фирмы выпускают моноблочные горизонтальные турбины. Рабочее колесо такой турбины устанавливается на консоль вала генератора. Вертикальная компоновка радиально-осевых гидротурбин диаметром до 1,2 м со спиральной камерой применяется при обязательном технико-экономическом обосновании. Однако и в этом случае используют моноблочные конструкции агрегатов, что уменьшает габариты и стоимость строительства ГЭС. Такие агрегаты выпускает японская фирма «Хитачи». Компактные моноблочные вертикальные агрегаты с радиально-осевыми турбинами в спиральной камере используют некоторые фирмы при относительно небольших мощностях. Так австрийская фирма «Кесслер» запатентовала конструкцию такого агрегата с утяжеленным ротором генератора, устанавливаемым непосредственно на спиральную турбинную камеру. Фирмой разработано несколько

87


Вісник МНТУ

Основные параметры радиально-осевых турбин [1] Особенности конструкции Открытые турбинные камеры Спиральные турбинные камеры Кожуховый подвод воды: – фронтальный – радиальный

Компоновка Напор агрегата* Н, м В 2...6 Г 3...10 В 20...800 Г 20...800 В Г

8...30 10...120

Таблица 4

Диаметр D, м 0,5...1,5 0.5...1 0,5...3 0,5...2

Мощность N, кВт 8...400 16...400 150...10000 150...5000

0.5...1 0,5...1

55... 1600 60... 1500

* В — вертикальная; Г — горизонтальная.

КПД  и пологой характеристике. Активные турбины при напорах 20...80 м предпочтительны в том случае, когда поток содержит взвешенные насосы, приводящие к износу проточной части и рабочего колеса турбины. Удобны эти турбины и тогда, когда недопустимо значительное повышение давления в напорном тракте МГЭС  при остановке агрегата. Конструкция ковшовой турбины зависит от числа сопел. Увеличение числа последних приводит к увеличению мощности и частоты вращения турбины при сохранении диаметра рабочего колеса и дает дополнительные возможности для регулирования расхода, сохранения высокого КПД.  Турбины с горизонтальным валом, как правило, имеют одно или два сопла. Вертикальные турбины благодаря использованию охватывающего водовода могут иметь два, четыре, а иногда и нечетное число сопел. Регулирование расхода осуществляется игольчатым затвором сопла, а также дефлектором (отклонителем). Ковшовая турбина соединяется с генератором с помощью эластичной муфты или используется моноблоч-

лей. Рабочие колеса радиально-осевых турбин средней и большой быстроходности выполняют со ступицей и ободом из любой стали с залитыми по краям штампованными лопастями. Рабочие колеса тихоходных турбин из-за невозможности обработки межлопастных каналов выполняют полностью сварными. Направляющие аппараты выполняют литыми или коваными из высокопрочных нержавеющих материалов. Регулирующее кольцо располагают со стороны напорной крышки или отсасывающей трубы. Для нормальных условий применяют подшипники с упорным кольцом. При малых осевых усилиях и небольшой частоте вращения используют самосмазывающиеся масляные подшипники с фиксированным положением упорной поверхности и без охлаждения масла водой, при значительных осевых усилиях и большой частоте вращения смазка для подшипников подается под давлением. Ковшовые и наклонно-струйные турбины применяют при напоре 80...1200 м и расходах 0,02…5 м3/с,. Эти турбины в указанной области напоров и расходов имеют мощность  50...10000  кВт  при высоком

88


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ный агрегат, что позволяет уменьшить размеры здания МГЭС. Зарубежные фирмы осуществляют производство стандартизированных конструкций агрегатов с ковшовыми турбинами. Например, норвежская фирма «Сайдем» намечает выпуск  26  типоразмеров одно и двух- струйных ковшовых турбин для напоров  80...1150  м, мощностью 100...15000 кВт. В зависимости от напора и мощности расход струи изменяется от  0,005  до  2  м3/с, диаметр струи — от 30 до 200 мм, а диаметр рабочего колеса  — от  400  до  2000  мм. Частота вращения изменяется -1 от 400 до 1500 мин . Все детали агрегатов унифицированы. Их  габаритные размеры определяются диаметром рабочего колеса (D)  и сопла (ND). Номенклатура фирмы «Санден» предусматривает следующий нормальный ряд турбин (D и ND в см): D 40 50 60 70 80 90 100 120 140 160 180 200 ND 15 20 25 30 35 40 500 Выпускает ковшовые турбины и австрийская фирма «Кесслер». Их  рабочие колеса чаще всего выполняют литыми из высоколегированной хромо-никелевой стали или алюминиевоникилиевой бронзы. Ковши турбин отливают вместе з диском рабочего ко-

леса или отдельно от него и затем соединяют с диском болтами. Подшипники вала турбины имеют масляную смазку. Подводящие устройства, включая кожух турбины, сваривают из листовой стали. При напорах до 400 м на МГЭС используют наклонно-струйные турбины (турбины Тюрго), которые выпускает английская фирма «Жиклес». Турбины выпускаются с одним и двумя соплами при коэффициенте быстроходности около  65. Коэффициент полезного действия этих турбин выше, чем у радиально-осевых. Расход регулируют иглой сопла и дефлектором. При мощности менее 750 кВт турбина и генератор соединяются с помощью эластичной муфты, а при больших мощностях предпочтение отдается моноблочной компоновке. Параметры выпускаемых активных турбин приведены в табл. 5. Двухкратные турбины (Банки— Митчела) относятся к классу свободно-струйных турбин. Поток, проходя через межлопастные каналы, попадает внутрь колеса и при выходе из него вторично проходит по этим каналам, отдавая еще раз часть своей энергии. При первом прохождении колеса поток отдает примерно  83% энергии, а при вторичном — оставшиеся 17%. В настоящее время двухкратные турбины выпускает фирма «Оссбер-

Параметры активных турбин [1] Турбины Ковшовые Наклонноструйные

Компоновка* В Г В Г

Напор Н, м 60...1200 60...1200 15...400 15...400

* В — вертикальная; Г — горизонтальная.

89

Диаметр рабочего колеса D, м 0,3...1,2 0,3...1,2 0,4...1 0,4...1

Таблица 5 Мощность, кВт 100... 10000 100... 10000 10...2000 10...2000


Вісник МНТУ

го пуска агрегата в работу, изменения мощности турбин с изменением нагрузки, оптимального распределения нагрузки между работающими агрегатами, быстрой остановки турбин при аварийных ситуациях. Действие регулятора с синхронными регуляторами основано на поддержании частоты вращения, которая контролируется центробежным маятником либо электронными устройствами. При использовании на МГЭС асинхронных генераторов регулирование работы турбин может быть основано на постоянстве уровня воды в верхнем бьефе, что упрощает конструкцию регулятора и снижает его стоимость. При работе асинхронного генератора на энергосистему можно вообще отказаться от регулятора частоты. Для снижения стоимости гидросилового оборудования МГЭС  в последнее время разработаны упрощенные схемы регуляторов. Для осевых и радиально-осевых турбин применяют систему регулирования частоты вращения, содержащую основную и балластную нагрузку. Электрический регулятор поддерживает постоянную нагрузку и автоматически изменяет балластную нагрузку. Использование турбин с нерегулируемыми направляющими аппаратами и жестко закрепленными лопастями рабочего колеса позволяет вообще отказаться от регулятора. Отказ от использования регуляторов, как показывает опыт, приводит к незначительной потери выработки энергии (не более 1,6 %) в год. Без регуляторов частоты вращения можно обойтись при использовании агрегатов с переменной частотой вращения. Такие агрегаты подключа-

гер». Рабочее колесо имеет два обода (диска), между которыми равномерно по окружности вварено до  30  лопастей. Вода к рабочему колесу подводится соплом прямоугольного сечения, в котором установлена лопатка, изменяющая площадь проходного сечения. Проходное сечение сопла по ширине разделено на две части в отношении  1:2  перегородкой. Регулирующие лопатки каждой секции могут поворачиваться независимо друг от друга. Турбина обладает пологой характеристикой. Максимальный КПД  крупных турбин достигает 84...88 %. При напорах до 50м прекращение подачи воды на лопасти рабочего колеса производится перекрытием сечения сопла, регулирующей лопаткой, а при больших напорах устанавливают дополнительный затвор. При напорах до 30 м двукратные турбины устанавливают с отсасывающей трубой. Указанной фирмой разработана номенклатура двукратных турбин для напоров 1...200 м расходов 0,02...9 м3/с, мощностью  5...1000  кВт, при частоте вращения 50...2000 мин -1. Номенклатура включает нормальный ряд диаметров: 20, 30, 40, 50, 60, 80, 100, 125 см. Максимальная ширина рабочего колеса 3,6 м. Эти турбины фирмой поставляются потребителю в комплекте с необходимым оборудованием. При строительстве МГЭС  в некоторых случаях в качестве турбины мощностью до  150  кВт  могут использоваться стандартные осевые и центробежные насосы. Регулирование работы турбин необходимо для автоматизированно-

90


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ГЭС  // Гидротехническое строительство. — 2004. —№9. — C. 41–45. 5. Палишкин Н.А.  Энергия малых рек Украины и ее использование. //  — К.: Зб. Меліорація і водне господарство. — 1996. — вип.82. — C. 101–110. 6. Палишкин Н.А.  Экономика строительства малых ГЭС //— К.: Зб. Меліорація і водне господарство. — 1996. — вип.82.— C. 120–126. 7. Серков В.С., Берлин В.В.  О применения насосных агрегатов в качестве энергетического оборудования малых ГЭС  // Электрические станции. — 1990. — №3. — C. 21–26. 8. Соколов Д.Я.  Использование водной энергии.  — М.: Сельхозгиз, 1953.  — 344 с. 9. Чухрин С.А., Навкунский А.В. Гидроагрегаты для малых ГЭС // — М.: Гидромашиностроение. — 1987. —№4.— C. 45–47. 10. Jonson M.  Insteling miero  — hydro in the developing nations // Alternative sources of Energy.  —  1986.  — №78.  — P. 23–24. 11. Stoiaken L.N.  Hydro turbine innovations.// 1985m review Jbid. — P. 39–43. 12. First Internetional Conference an small Hydro // International Water Power and Dam Construction — 1984. — №50. — P. 38 — 40.

ют к энергосистемам или к потребителям с помощью выпрямителей и статических преобразователей, что позволяет получить требуемую частоту тока. У ковшевых турбин регулирование мощности можно упростить, используя дефлектор при постоянном открытии сопла. Выводы. Проанализированы режимы работы МГЭС  в зависимости от вида водотока и работы ее в энергосистеме или на изолированного потребителя, приведен анализ выпускаемого зарубежными фирмами гидроэнергетического оборудования для МГЭС отмечены новые решения в компоновке турбинных агрегатов с реактивными и активными турбинами.

ЛИТЕРАТУРА:

1. Карелин В.Я., Волшаник В.В.  Сооружения и оборудование малых ГЭС. — М.: Энергоатомиздат, 1986. — 186 с. 2. Кривченко Г.И.  Гидравлические машины.  — М.: Энергоатомиздат, 1983. — 320с. 3. Малые гидротурбины /Под ред. В.С.  Квитковского/.  — М.: Машгиз, 1950. — 268с. 4. Орахелашвили Б.М., Моркин В.М. Гидротурбинное оборудование малых

91


Вісник МНТУ

Лінгвістика УДК 81–13  Компанцева Л.Ф., д. филол. н., проф.,професор кафедры лингвистики Международного научно-технического университета им. академіка Юрия Бугая (МНТУ) Тихомиров Н.В., студент 5 курса факультета лингвистики и права МНТУ

КЛАССИФИКАЦИЯ НЕНОРМАТИВНОЙ ЛЕКСИКИ нормативной лексики и ее классификациях, что свидетельствует об остроте вопроса. Цель нашей статьи  — рассмотреть наиболее известные классификации ненормативной лексики и предложить свою на основе выбранных. Вся ненормативная лексика является стилистически-сниженной. Стилистически сниженная лексика — это лексика, отличающаяся от литературного языка или языкового стандарта. Языковой стандарт же  — это образцовый, нормализованный язык, нормы которого воспринимаются как «правильные» и общеобязательные [3, с.55]. В современной лингвистике существует множество дефиниций понятия «ненормативная лексика». Обеспечивая широкую сферу коммуникаций и являясь неоднородной по своему составу, данная лексика представляет сложности в подаче её классификаций и определений. Существует большое количество классификаций ненормативной лексики, и все они являются довольно спорными, так как границы между ними размыты. Назовем наиболее популярные в лингвистике классификации и определения видов ненормативной лексики: Классификация по В.Д.Девкину:

В данной статье описываются различные классификации ненормативной лексики, как в английском, так и в русском языках. Также предлагается обобщающая классификация на основе нескольких рассмотренных. В даній статті описуються різноманітні класифікації ненормативної лексики, як в англійській, так і в російській мовах. Також пропонується узагальнююча класифікація на базі декількох розглянутих. Different classifications of obscene lexis are described in this article both in English and Russian. Also generalized classification is proposed on the basis of described ones. В последние годы активно поднимается лингвистами вопрос о статусе ненормативной лексики, её классификациях. С недавних пор русские филологи начали поднимать этот вопрос, так как во времена Советского Союза любые работы по этому поводу не пропускались цензурой в публикацию. Ненормативная лексика является неотъемлемой частью любого национального языка, и, следовательно, существует актуальность её классификации. В современной лингвистике продолжается спор о параметризации не-

92


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

• сленгизм  — [< англ. Slang]  — лингв. слово или выражение, употребляемое в различных человеческих объединениях (профессиональных, социальных, возрастных групп). Son of a gun — парень, малый • жаргонизм [< фр. Jargo] лексическая единица (обычно слово или словосочетание), не входящая в разговорный язык, характерная для ненормативного условный язык какой-либо социальной группы. Жаргон дублирует литературный язык в «зашифрованной форме», делает речь говорящих на нем непонятной для непосвященных. Hacker  — хэкер (программист, занимающийся доскональным изучением вычислительных систем с целью расширения их возможностей) • вульгаризм [< лат. vulgaris — простой]  — лингв. пошлое, грубое слово или выражение, употребленное в литературном языке. Motherfucker — ублюдок [2]. Классификация В.И. Жельвиса: • инвективная лексика  — всевозможные выпады, обзывания и оскорбления; • бранная лексика  — безадресная монологическая брань; • обсценная лексика — слова с неприличной сексуальной коннотацией; • ненормативная лексика  — слова, отклоняющиеся от принятой нормы; • табуированная лексика  — слова, запрещенные в литературной речи. [5, с. 75–76]. Исходя из вышеприведённых классификаций, можно выделить  6  функциональных групп не-

• фамильярная лексика (словарная помета «фам.» указывыет на фамильярность, фривольность, слова и выражения типичные для среды близких знакомых); • грубая лексика (помета «груб.» указывает на не эстетическое, антиэтическое понятие, обычно передаваемое эвфемизмами); • вульгарная лексика (помета «вульг.» обозначает применение грубых слов не по прямому их назначению, а для негативных характеристик того, что в норме называется нейтрально, прилично); • бранная лексика (помета «бран.» сопровождает бранную лексику, имеющую, как правило, нечеткое, общенегативное значение); • нецензурную лексику (помета «неценз.» обозначает табуированную лексику) [4, с. 95]. В.Д.  Аракин классифицирует ненормативную лексику следующим образом: • грубая лексика (rough): goddam­ ned — чёртов • презрительная лексика (contemp­ tious): spawn — плодиться • пренебрежительная лексика (scomfull): tippler — пьяница • разговорная лексика (colloquial): pine — ананас, jack around — прохлаждаться [1, с. 113]. В свою очередь С.С.  Беркнер, В.В. Варганова предлагают свою классификацию: • коллоквиализм [англ. colloquialism < лат. colloqui — разговаривать] — лингв. слово или выражение, употребляющееся только в разговорной речи. Casanova  — казанова, ловелас, бабник.

93


Вісник МНТУ

Таблица.

Оскорбительная группа

В.Д. Девкин

В.Д. Аракин

С.С. Беркнер, В.В. Варганова

Презрительная, пренебрежительная лексика

Фамильярная группа Вульгарная группа

Фамильярная, Грубая лексика Грубая лексика Вульгарная лек– сика Бранная лекБранная группа – сика Ненормативная Нецензурная группа лексика Разговорная группа

– Разговорная лексика

– Вульгаризм

В.И. Жельвис Инвективная лексика – Обсценная лексика

Бранная лексика

Табуированная, ненормативная лексика

Коллоквиализм, сленгизм, жаргонизм

грубой лексикой по классификации Аракина. Вульга��ная группа включает в себя вульгарную и обсценную лексику по классификациям Девкина, Беркнера и Варгановой, и Жельвиса. Термин вульгаризм указывает на то, что данная лексика несёт в себе сексуальную коннотацию. Можно отметить, что данная группа была представлена во всех классификациях, кроме классификации Аракина. Бранная группа олицетворяет бранную лексику. Она представлена в классификациях Девкина и Жельвиса. Зачастую такая лексика используется без адресата для негативной оценки окружающей обстановки. Ненормативная группа также представлена классификациями Девкина и Жельвиса. Сюда входят ненормативная и табуированная лексика, то есть слова и выражения, на которые налагается социальное табу, и тот слой лексики, который не соответствует литературной норме языка.

нормативной лексики на основе  4-х классификаций: оскорбительная, фамильярная, вульгарная, бранная, ненормативная и разговорная. В оскорбительную группу попадают слова и выражения, которые носят оскорбительный характер, выражающие пренебрежительное отношение говорящего к собеседнику. Презрительная и пренебрежительная лексика по классификации Аракина и инвективная лексика по классификации Жельвиса представлены в данной функциональной группе. В фамильярной группе находятся стилистически сниженные слова и выражения, несущие в себе определённую эмоциональную окраску. Согласно определению грубой и фамильярной лексики в классификации Девкина, данные слова употребляются в узких социальных кругах с целью проявления принадлежности к данному кругу или же для эмоциональной окраски речи. Данная группа представлена фамильярной и грубой лексикой по классификации Девкина и

94


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

состояние человека и делал его более стессоустойчивым. • междометия. Междометийный мат является последствием неразвитой речи и служит заполнением интервалов подыскивания нужных слов и выражений. • эхолалийность. Спонтанный повтор ненормативной эмоцио­ нально-окрашенной единицы (сло­ ва-возбудителя) за собеседником, с целью быть причастным к диалогу [6, с.21]. Ниже мы предлагаем ещё одну классификацию прагматических функций ненормативной лексики, описанную на интернет ресурсе «Википедия»: • повышение эмоциональности речи; • разрядка психологического напряжения; • оскорбление, унижение адресата речи; • демонстрация раскованности, независимости говорящего; • демонстрация пренебрежительного отношения к системе запретов; • демонстрация принадлежности говорящего к «своим» и т. п [7]. В вышеприведенной классификации, в дополнение к классификации, которую выводит Л.А.  Китаев-Смык, можно выделить такие прагматические функции как: повышение эмоциональности речи, что обуславливается эмоционально-экспрессивной коннотацией ненормативной лексики; демонстрация пренебрежительного отношения к системе запретов, то есть вербального нарушения социальных табу и нормы языка. Все остальные функции в данной классификации являются смежными с теми, которые приводит Л.А. Китаев-Смык.

И в разговорную группу вошла, соответственно, разговорная лексика: сленгизмы, коллоквиализмы и т.д. Группа представлена классификациями Беркнера и Варгановой, и Аракина. Разговорная лексика необязательно в себе несёт негативное значение, зачастую такого рода лексемы продолжают синонимический ряд литературных лексем, но всё же они не соответствуют норме языка. Сложность в классификации ненормативной лексики представляет выбор критерия, по которому будет происходить параметризация лексических единиц. В нашем исследовании мы выбрали классификацию по прагматическим функциям Л.А. Китаева-Смыка: • фактор принадлежности. Данная функция предполагает употребление мата в определённом социальном кругу, где подобного рода лексика является своеобразным «паролем» и способом самоутверждения. • агрессия. Чаще всего употребление агрессивно-защитной матерной речи говорит о личностной слабости и неуверенности в себе. • снятие стресса. Л.А. Китаев-Смык приводит в пример эксперименты по имитации космического полёта, где люди находятся длительное время в закрытом помещении и соответственно их контакт с внешним миром ограничен. При таких условиях человек находится в постоянно стрессовом состоянии. Одной из задач эксперимента являлось активное использование ненормативной лексики подопытными. В результате, мат действительно положительно влиял на психологическое

95


Вісник МНТУ

ЛИТЕРАТУРА:

Langenscheidt Verlag, Germany) 1993г. — 335с. 5. Жельвис В.И.  Поле брани: Сквернословие как социальная проблема в языках и культурах мира. — М.: Релиф-бук , 2001. — 349 с. 6. Китаев-Смык Л.  А.  Сексуально-вербальные защита и агрессия (Матерная речь и матерная ругань) \\ Речевая агрессия в современной культуре. Сб. науч. тр. Челябинск,  2005, с.  17– 21. Интерактивные источники: 7. Википедия  — http://ru.wikipedia.org/ wiki/Обсценная_лексика  — Википедия

1. Аракин В.Д.  Сравнительная типология английского и русского языков. Учебное пособие.  —  3-е издание.  — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. — 232с. 2. Беркнер С.С., Варганова В.В.  Тематическая группа «Оценка человека»: Стилистически-сниженные единицы в разговорной сфере английского языка и их перевод на русский язык. Воронежский государственный университет. 2005г. 3. Гальперин И.  Очерки по стилистике английского языка. М.  Издательство литературы на иностранных языках, 1958г. 4. Девкин В.Д.  «Русский мат», издательство Лангеншайдт, Германия. Devkin V.  (Russische obzöne Lexika,

96


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 81–13  Камінський Ю. І., к.філол.н.,доц.,доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Штанько Ф.Ю., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ТРАНСФОРМАЦІЙ  У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ У статті висвітлено історію вивчення перекладацьких трансформацій вітчизняними та зарубіжними дослідниками, та зазначено основні праці та концепції дослідження перекладацьких трансформацій.

рекладацьким трансформаціям, за останні 5 років. До  сьогодні, різні науковці багато разів намагалися розкрити поняття перекладацької трансформації [5  с.83–98][4  с.  3–14][2][1]. В теорії перекладу поняття трансформації має два різних значення. Перше: «…трансформації розглядаються або в межах мови оригіналу як внутрішньомовні трансформації, що зводять розмаїття мовних структур до порівняно не великої кількості ядерних структур, або, в межах мови перекладу, як внутрішньомовні перетворення ядерних структур у кінцеві мовні структури. Такий підхід збігається із традиційним трактуванням трансформації в рамках однієї мовної системи» [6 с. 16]. Друге значення має на увазі такі трансформації: «… коли структури оригіналу мови безпосередньо трансформуються в структури мови перекладу. Термін «трансформація» у цьому випадку має умовне значення, оскільки ніякого перетворення тексту оригіналу не відбувається, але поряд з ним і на його основі створюється текст перекладу. Відносини між двома текстами в такому випадку розглядаються як отримані шляхом трансформації» [6 с. 16–17]. Отже, бачимо, що в тексті перекладу можна виділити поверхневі структури, паралельні структурам оригіналу, та синонімічні структурам

В статье освещена история изучения переводческих трансформаций отечественными и зарубежными исследователями. Приведены основные работы и концепции исследования переводческих трансформаций. This article is about history of studying translation transformations by national and foreign scientists. It  highlights the main concepts concerning the matter of translation transformations. Метою дослідження, що здійснюється в рамках статті, є аналіз основних концепцій щодо поняття перекладацьких трансформацій та виявлення доцільності використання тієї чи іншої концепції в різних галузях перекладацької діяльності. Для досягнення поставленої мети ставимо перед собою наступні цілі: розглянути концепції різних науковців, провести порівняльний аналіз концепцій, на основі порівняння зробити висновки щодо доцільності використання тих чи інших класифікацій. Актуальність даної роботи зумовлена незначною кількістю публікацій присвячених пе-

97


Вісник МНТУ

ні еквіваленти у мові на яку ведеться переклад. Для виконання цієї умови також необхідно, або поглибити свої знання в даній сфері, або проконсультуватися зі спеціалістом, який знається на термінології даної галузі. Наступною умовою є правильне розуміння перекладу читачем, проте при дотриманні двох попередніх умов це не має стати проблемою [7  с.  115]. Проте якщо йдеться про текст специфічної тематики, тобто про текст спрямований на конкретну аудиторію  — то такий текст не обов’язково мусить бути зрозумілим людям, діяльність яких не пов’язана з темою описаною в тексті. Для належної передачі змісту оригінального тексту перекладачі використовують різні види так званих перекладацьких трансформацій. Наразі існує велика кількість робіт присвячених перекладацьким трансформаціям. Як  і в більшості наукових досліджень — науковці не дійшли єдиної думки щодо класифікації перекладацьких трансформацій, погляди науковців де в чому різнят��ся, а де в чому — співпадають. Бархударов Л.  С.  визначав перекладацькі трансформації як — численні та якісно різноманітні міжмовні перетворення, метою застосування яких є досягнення того, щоб текст перекладу з максимально можливою повнотою передавав усю інформацію, що міститься у тексті оригіналу, при чіткому дотриманні норм мови перекладу, у нашому випадку  — української. [1 с. 190]. Мін’яр-Бєлоручев Р.  К.  стверджував: трансформація  — основа більшості прийомів перекладу. Трансформація полягає у зміні формальних (лексичні та граматичні трансформації) або семантичних (семантичні

оригіналу, що розглядаються як результат міжмовних трансформацій [6]. Доцільність використання та вивчення перекладацьких трансформацій зумовлена необхідністю зберегти якомога більше інформації закладеної у текст оригіналу, тобто досягти максимальної еквівалентності або відповідності між текстом оригіналу та текстом перекладу [7 с. 76]. Еквівалентність тих чи інших мовних одиниць може бути повною та частковою [7 с. 76]. На думку різних авторів існує різна кількість рівнів еквівалентності, в кожному конкретному випадку перекладач мусить вирішити який аспект еквівалентності обов’язково зберегти, а яким можна знехтувати [7 с. 76–92]. Паралельно з поняттям еквівалентності існує поняття адекватності перекладу. З приводу цих двох понять думка різних науковців також сильно різниться — деякі вчені розглядають ці поняття як синоніми, інші протиставляють їх одне одному. Умовимося, що в межах даної роботи ці поняття є синонімами. Проте зазначимо, що еквівалентність стосується результату перекладу (фактичне порівняння двох текстів — оригінального та тексту перекладу), а адекватність стосується безпосередньо процесу перекладу (так би мовити еквівалентність конкретних мовних одиниць [7 с. 92]. Для того щоб досягти прийнятного рівня еквівалентності між оригіналом та перекладом необхідно дотримуватися певних умов. Перш за все перекладач має повністю розуміти інформацію подану у тексті оригіналу. За необхідності перекладач має поглибити свої знання з теми що описується в тексті оригіналу, або проконсультуватися з особою (носієм мови оригіналу) яка такі знання має. Також необхідно підібрати прийнят-

98


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

відсутня чи не може буди використана в умовах даного контексту. Щетінкін В.Е.  має таку думку: перекладацька трансформація, на думку вченого, являє собою перебудову якого-небудь елементу вихідного тексту, котра є необхідною для того щоб зберегти в перекладі специфіку висловленого цим елементом значення і за допомогою цього отримати у мові перекладу його повноцінний змістовний еквівалент. Латишев Л.К.  визначає перекладацькі трансформації як особливий вид перефразування, тобто міжмовне перефразування. Розглянувши концепції різних науковців, щодо поняття перекладацьких трансформацій, можемо зробити наступні висновки: найбільш універсальною (тобто такою, що може бути застосована до більшості галузей перекладу) є концепція, запропонована Швейцером О.Д.  (наявність трансформацій визначається відношенням тексту оригіналу до тексту перекладу). Проте неможливо остаточно стверджувати, яка з концепцій є більш «правильною», або ж більш підходящою в конкретних галузях перекладу. Це  зумовлено тим, що кожен дослідник розглядає питання з точки зору відмінної від інших, але жодна концепція не може бути визнана хибною.

трансформації) та перетворення компонентів вихідного тексту при збереженні їх формації, призначеної для передачі [3. с. 201]. Відповідно поглядам Рецкера Я. Й., перекладацькі трансформації — прийоми логічного мислення, за допомогою яких перекладач розкриває значення іншомовного слова в контексті та знаходить йому український (російський) відповідник, що не співпадає зі словниковим (лексичні трансформації) та перетворення структури речення в процесі перекладу у відповідності до норм мови, на яку ведеться переклад (граматичні трансформації). Швейцер О.  Д.  (Панов М.  В.) вважає, що термін «трансформація» використовується у перекладознавстві в переносному значенні. Насправді, на думку Швейцера О.Д., мова іде про відношення між початковим та кінцевим мовними висловами, про заміну перекладу однієї форми вислову іншою, заміні, яку ми образно називаємо перетворенням чи трансформацією. Перекладацькі трансформації по суті являють собою міжмовні операції «перевислову» змісту. Комісаров В. Н. дає таке визначення: перекладацькі (міжмовні) трансформації  — перетворення, за допомогою яких можливо здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу. Перекладацькі трансформації, на думку Комісарова В.Н., носять формально семантичний характер, перетворюючи як форму, так і значення початкових одиниць. Тобто, відповідно до переконань Комісарова В.Н., перекладацькі трансформації  — це способи перекладу, котрі може використовувати перекладач при перекладі різноманітних оригіналів в тих випадках, коли словникова відповідність

ЛІТЕРАТУРА:

1) Бархударов Л.С.  Язык и перевод.  — М.: Международные отношения, 1975. — 240 с. 2) Латишев Л.К. Перевод: проблемы, теории, практики и методики преподавания.  — М.: Просвещение,  1988.  — 160 с.

99


Вісник МНТУ

3) Мінь’яр-Белоручев Р.К.  Теория и методы перевода.  — М.: «Московский лицей», 1996. — 207 с. 4) Найда Ю.  Наука перевода // Вопросы языкознания.  —  1970.  — №4.  — С. 3–14.

5) Розенцвейг В.Ю.  Перевод и трансформации // Трансформационный метод в структурной лингвистике. — М.: Наука, 1964. — С.83–98. 6) Швейцер О.Д. Теория перевода. — М.: Наука, 1988. — 215 с.

100


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 81–13  Мосійчук О.Я.,студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ Дружин Г.В., к.філол. н, доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (МНТУ)

ОСОБЛИВОСТІ ПРАГИАТИЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ  ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ В ПУБЛІСТИЧНОМУ У статті розглядаються особливості прагматичного функціонування фразеологічних одиниць в публіцистичному стилі. Прагматичний аспект має великий вплив на формування семантики фразеологічних одиниць і є об’єктом постійного дослідження лінгвістів (В.  Хлєбди, В.Н Телії, Г.В Колшанського, О.С Яковлевої). Розмаїття поглядів на дану проблему обумовлюють актуальність дослідження. В статье рассматриваются особенности прагматического функционирования фразеологических единиц в публицистичном стиле. Прагматический аспект оказывает большое влияние на формировании семантики фразеологических единиц и является объектом постоянного исследования лингвистов (Войцеха Хлебды, В.Н Телии, Г.В Колшанского, Е.С Яковлевой). Разнообразие взглядов на данную проблему обуславливает актуальность исследования. This article deals with the specialties of phraseological units pragmatic functioning. Pragmatic aspect makes a great influence on the forming of semantic meaning of phraseological units. It  is the object of linguists’ permanent research (Voiceh Hlebda, V.N Telija, G.V Kolshanskiy, E.S Yakovleva). The variety of views on the problem of this issue explains the topicality of the research.

Метою даної роботи є дослідження лінгвопрагматичної специфіки фун­ к­ці­онування фразеологічних одиниць в газетному дискурсі. Для досягнення поставленої мети були описані особливості прагматичного значення фразеологічних одиниць. Матеріалом для нашого дослідження послугували статті з провідних американських газет, а саме, The New York Times та The Financial Times, а також англо-англійські та англо-українські фразеологічні та тлумачні словники. Наукова новизна роботи полягає у визначенні особливостей прагматичного функціонування фразеологічних одиниць в публіцистичному стилі. Досягнення поставленої мети зумовлює проведення детального аналізу прагматичного аспекту фразеологічних одиниць, які широко використовуються в текстах англомовних газет. Фразеологічні одиниці (ФО), як мовні структури справлять враження на людей, викликають емоційні реакції та формують особисте ставлення до інформації. Особливості функціонування ФО  найбільш яскраво проявляються в прагматиці, у відношенні до викладеної проблеми. «Прагматика (англ.Pragmatics)  — це один з планів чи аспектів дослідження мови, який виділяє та досліджує одиниці мови у їх відношенні до того лиця чи лиць, які користуються мовою» [  1]. Прагмати-

101


Вісник МНТУ

ка має справу не лише з типом реципієнта, а й з авторським задумом, тому в кожному фрагменті закладений принцип оптимального декодування інформації та її перекладу. Прагматичний аспект тісно пов’язаний з комунікативною функцією мови і тому вибір мовних одиниць та спосіб передачі інформації залежить від комунікативного наміру її відправника. Розглянемо прагматичний аспект функціонування ФО на прикладі сучасних англомовних публіцистичних текстів. Наприклад: Gray Kuntz: Out of the Fire, Into the Frying Pan («The New York Times») [7]. Gray Kuntz surveyed the most theatrical kitchen in the city. In two weeks, of all goes well, this will become the backdrop for Mr. Kuntz’s long-awaited culinary performance, when Cofe Gray opens the third floor of the Time Warner Centre.  — Грей Кунц вивчив найбільш професійну кухню в місті. Якщо все буде гаразд, то за 2 тижні відбудеться довгоочікуване кулінарне шоу Кунц А,  під час відкриття  2  поверху Cofe Gray в Tima Warner Centre. Значення фразеологізму оut of the fire into the frying pan  — з вогню та в полум’я у наведеному прикладі є сумнівним в заданому контексті, оскільки має негативний відтінок — потрапити з однієї халепи в іншу, гіршу хоча кулінар Грей Кунц демонструє свій талант у власному кафе, що є дуже респектабельним, так як відкриється в Тайм Уорнер . Згідно контексту даний заголовок відповідає виразу з корабля на бал, який розкриває суть статті. Прямий «кулінарний» контекст десемантизує ФО та повертає їй початкове значення, у зв’язку з чим заголовок стає більш експресивним і більш повно відповідає задуму автора  — привернути увагу майбутніх відвіду-

вачів, спокушаючи їх свіжою продукцією. Заголовок органічно сполучається з контекстом і успішно реалізує комунікативні наміри відправника інформації. In Asia, Low Fuel Prices and Subsidies Lose Ground («The New York Times») [6] .- Субсидії та низькі ціни на пальне не прижились у Азії. ФО  lose ground має значення поступатися, відступати, втратити попереднє положення, втратити вплив, популярність, престиж. [1, 627]. Однак у перекладі дієслово приживатися передає внутрішню семантику слова ground в ФО  lose ground  — земля, проростання, прискорення — і тим самим дозволяє посилити виразність, змушуючи адресата взяти інформацію до уваги. Також на даному прикладі актуалізація події, а відповідно більш ефективна прагматична дія, відбувається завдяки вживанню дієслова lose в теперішньому часі, не зважаючи на те, що подія вже відбулася. Подібні ситуації не характерні для української мови і те що вже відбулося, передається минулим часом. З точки зору оцінки, на наш погляд, часовий параметр має значення, оскільки певною мірою він несе прагматичне навантаження. Заголовок з використанням теперішнього часу виглядає більш актуально та вагомо. Заголовок Passing the Buck (ФО  pass the back  — перекладати відповідальність на іншого[  1,  34], який перекладається як у пошуках меценатства, хоча варіант втеча від відповідальності також можливий, але з втратою образності. Як  правило, контекст визначає найбільш вдалий заголовок. Звернемося до джерела: An  important part of the answer is that much of our health care spending is devoted to passing the buck: trying to get

102


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

someone else to pay the bill («The New York Times»)[5]. –Важливим у цій відповіді є те, що коли йде мова про витрати на охорону здоров’я, ми тікаємо від відповідальності, намагаючись змусити когось іншого сплачувати рахунки. Перший варіант перекладу доречніший , так як загострює увагу реципієнта. Заголовок в великій мірі визначає, чи буде стаття прочитана, тому, вибираючи красномовну назву, ми тим самим змушуємо читача звернути на нього більше уваги. Заголовок має особливу прагматичну дію, і такі поняття, як оцінність, образність та емоційність, є ключовими. Як  вже зазначалось, ФО,  що є яскраво конотивованими засобами номінації, в процесі використання в мовленні, можуть варіювати свої значення, тим самим впливаючи на прагматичну установку тексту, що й відображено в прикладі. Наведемо ще приклади . Coming clean («The Financial Times»). Даний заголовок можна перекласти як На шляху до зцілення. ФО come clean, яка складає його основу, має значення зізнатися, відверто висловитися, все викласти [  1,  224]. В статті під назвою Coming clean йдеться мова про зцілення. Так як намір автора  — допомогти людям подолати свою згубну звичку, то переклад заголовка має, перш за все, виявляти щирість замислів автора та не звучати пафосно, так, щоб, читачі які мають подібні проблеми могли довіритись людині, яка описує реальні долі і розмірковує про причини виникнення наркоманії. «На шляху до зцілення»  — досить зрозумілий та інтригуючий заголовок, сприяючий до читання матеріалу і здатний забезпечити контакт між відправником матеріалу і адресатом. Таким чином, лаконічність заголовка, його чітке форму-

лювання дозволяє привабити увагу читачів. Яскравий, точний, інформативний заголовок без сумніву вплине на аудиторію. Велика кількість фразеологічних одиниць використовується і в текстах статей. Використання ФО, як правило, націлене на підвищення експресії та образності висловлювання. The Dollar is Falling! «Given the number of people who have refinanced their homes with floatingrate mortgages, the falling dollar is a kind of sword of Damocles, getting closer and closer to their heads, «Mr. Rothkopf said («The New York Times»[3].  — …падаючий долар є чимось на кшталт Дамоклевого меча, який все нижче і нижче нависає над їх головами. Дамоклів меч  — фразеологічна одиниця міфічного походження, яка означає реальну небезпеку, нависшу загрозу. І в українській, і в англійській мовах інформація передається з однаковим емоційно-експресивним забарвленням, інакше кажучи, ФО однаково прагматично впливають на реципієнта. Достатньо добре знати міфологію, котра, будучи частиною культурної спадщини, допомагає зрозуміти, що послужило джерелом для виникнення того чи іншого фразеологізму. Прикладом, який ілюструє високий ступінь адекватності значення і експресивного забарвлення, може також служити ФО build bridges — наводити мости, встановлювати контакти. Mr. Mandelson’s officials say the proposal reflects his best effort to build a bridge between the two camps. («The Financial Times») [2].- Представники пана Мендельсона заявляють, що подібна пропозиція говорить про його спробу встановити контакти між двома сторонами.

103


Вісник МНТУ

В українській, і в англійській мовах дані ФО  мають однаковий об’єм інформації і з легкістю забезпечують розуміння повідомлення. Однак для україномовного реципієнта варіант перекладу встановлювати контакти більш прийнятний, так як для українських публіцистичних текстів не характерні вирази, властиві розмовній мові. Тому переклад наводити мости буде привертати не оправдано багато уваги, шкодячи загальному сенсу фрази. Порівнюючи текст оригіналу і переклад тексту, відзначимо, що при перекладі не завжди можливо підібрати задовільний еквівалент фразеологізму з огляду на відсутність аналога. В таких випадках можливо знайти ФО, в основі якої лежить інший образ, що може призвести до значного зниження прагматичного впливу, адекватності перекладу і часткової втрати образності. Наприклад: Headlines Fail To  Grasp Migration Issues But, for west Europeans the migrants are a mixed blessing  — they are both a source of low-cost labour and are potential threat to their own jobs («The Financial Times») [4]. Фразеологізм a mixed blessing, який перекладається як палка об двох кінцях, що має як позитивні, так і негативні властивості, викликає змішані почуття радості та смутку і тому речення слід перекласти як: Але для західних європейців проблема мігрантів  — палка об двох кінцях: вони одночасно є джерелом дешевої сили і потенціальною загрозою, так як можуть претендувати на їх робочі місця. В українській мові ФО палка об двох кінцях вживається, коли говорять про що-небудь, що може мати і хороші, і погані наслідки, тому цей фразео-

логізм використовується в якості заміни, повністю розкриваючи суть даного контексту. На  основі проведеного дослідження був висвітлені прагматичні особливості функціонування фразеологічних одиниць в публіцистичному стилі. Початкове словникове значення фразеологізму не завжди розкриває суть фразеологізму при перекладі текстів публіцистичного стилю та не здатне повністю висвітлити його експресивність. Завдяки прагматичній складовій, можна в повному обсязі передати характер та стиль фразеологічного висловлювання.

104

Література:

1. Англо-український фразеологічний словник — «Знання», Київ: — 2005 2. http://www.wto.ru/en/press. asp?msg_id=17589 3. http://www.nytimes. com/2005/02/24/ opinion/24friedman.html 4. http://www.mail-archive.com/ romania_eu_list@yahoogroups. com/msg17577.html 5. http://www.nytimes. com/2005/04/22/ opinion/22krugman.html 6. http://www.nytimes. com/2005/09/07/business/ worldbusiness/07asiaoil.html?ei=5 090&en=c221dfee619366f9&ex=12 83745600&partner=rssuserland&e mc=rss 7. http://query.nytimes.com/gst/ fullpage.html?res=9807E5DB1431F 932A3575AC0A9629C8B63&pagew anted=3


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 81–13  Пожидаєва І. В.,ст. викладач кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Жуковська В. С., студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ПЕРЕКЛАДУ  АНГЛОМОВНИХ РЕКЛАМНИХ СЛОГАНІВ Стаття присвячена дослідженню прагматичного аспекту в перекладі англомовних рекламних слоганів. Рекламний слоган розглядається, як специфічне мовне і культурне явище, досліджується його прагматичний вплив на людину, її хід мислення, поведінку та емоції. Визначаються труднощі та специфіка досягнення адекватного перекладу англомовного рекламного слогану з врахуванням прагматичного аспекту. Статья посвящена исследованию прагматического аспекта в переводе англоязычных рекламных слоганов. Рекламный слоган рассматривается как специфическое языковое и культурное явление, исследуется его прагматическое влияние на человека, его ход мышления, поведение и эмоции. Определяются трудности и специфика достижения адекватного перевода англоязычного рекламного слогана с учетом прагматического аспекта. The article deals with the pragmatic aspects of English advertising slogans’ translation. The advertising slogan is regarded as a specific linguistic and cultural phenomenon, we investigate its pragmatic effect on the person, his train of thought, behavior and emotions. Difficulties and specificity of an adequate English advertising slogan translation with pragmatic aspects are defined.

Актуальність дослідження прагматичного аспекту в перекладі англомовних рекламних слоганів зумовлюється необхідністю виявлення прагматичного впливу слогана на людину, її хід мислення, поведінку та емоції, все зростаючою роллю реклами у житті сучасного суспільства та маловивченістю ролі її складових у здійсненні прагматичної функції реклами. Метою статті є дослідити способи та проблеми перекдаду англомовних рекламних слоганів з врахуванням прагматичного аспекту, розглянути рекламний слоган, як специфічне мовне і культурне явище, з’ясувати певні закономірності стимулювання споживачів до купівлі того чи іншого товару. У відповідності з поставленою метою формулюються наступні завдання: – Дослідження рекламного слогана та його особливостей. – Аналіз поняття прагматичного аспекту та способів досягнення адекватного перекладу рекламного слогана. – Вивчення механізмів вербального впливу рекламних слоганів. Сьогодні реклама проникла в усі сфери людської діяльності, формуючи естетичні погляди споживачів. Вона є діалогом між виробником і покупцем і, як правило, націлена на певну категорію людей. Головним для рекламістів є підібрати потрібні слова, які б закарбувались у пам’яті людей і створили позитивне асоціативне поле. Таку

105


Вісник МНТУ

функцію виконує, у першу чергу, рекламний слоган, який містить рекламну концепцію товару чи «виражає маркетингову політику фірми-виробника» [5, с. 10]. І.В. Морозова дає визначення слогану так: «… рекламна фраза, котра в стислому вигляді викладає основну рекламну пропозицію в рамках рекламної кампанії» [6, с. 6]. Д. Огілві вказує, що «слоган дає змогу коротко викласти ключову тему та ідею, котрі, на думку компанії, повинні асоціюватися з товаром або назвою, сформульовані коротко і так, щоб запам’ятатися» [7, с. 64]. «Великий тлумачний словник сучасної української мови» пропонує таке визначення слогана: 1) «гасло, девіз»; 2) «рекламна формула (фраза для реклами товару, що кидається в очі, добре запам’ятовується)» [2, с. 1150]. Вдалий слоган часто є незалежним рекламним текстом. З огляду на це, І.В. Морозова зазначає: «Слоган — це коротке самостійне рекламне повідомлення, яке може існувати ізольовано стосовно інших рекламних продуктів, представляючи згорнутий зміст рекламної кампанії» [6, с.  7]. Слоган є основним структурним елементом рекламного тексту і має прагматичну спрямованість. Т.Н.  Лівшиць зазначає, що «слоган є константою всієї рекламної кампанії, своєрідною постійною характерною рисою, котра разом з товарним знаком служить для виокремлення та ідентифікації фірми» [4, с. 63]. Інколи весь рекламний текст складається лише зі слогана, а отже, семантична насиченість і мала форма дозволяють порівняти слоган з «літературою малих форм  — прислів’ями, приказками, афоризмами» [5, с.  111], які легко запам’ятовуються і часто цитуються в уснорозмовній комуні-

кації («Just do іt», «Always Coca-Cola», «McDonald’s. I’m Lovin’ It»). Рекламний слоган узагалі може не містити якоїсь ідеї і бути, на перший погляд, безглуздим, але в ньому може використовуватись гра слів, яка «позитивно сприймається споживачами, продукує емоційні реакції, можливо, навіть несвідомі» [6, с.  5]. Наприклад, рекламний слоган шоколадно-горіхового батончика «Snickers»: «Не гальмуй, снікерсуй». Сьогодні переклад реклами став не тільки необхідним, але й повсякденним явищем життя світового співтовариства. При цьому знання теоретичних основ процесу є не тільки обов’язковою умовою, але й гарантією якості перекладу. Базові теоретичні поняття перекладу включають адекватність перекладу й неминуче пов’язану з нею прагматичну адаптацію. «Адекватним перекладом називається переклад, здійснюваний на рівні, необхідному й достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні норм мови перекладу» [1, с. 9–12]. У зв’язку з цим А.Д.  Швейцер зазначає: «Адекватність спирається на реальну практику перекладу, що часто не допускає вичерпної передачі всього комунікативно-функціонального змісту тексту. Вона виходить із того, що рішення, прийняте перекладачем, нерідко носить компромісний характер, що переклад вимагає жертв.» [9, с.  96]. Цим вчений хоче сказати, що адекватність часто носить компромісний характер, і досягнення перекладацької адекватності пов’язане з деякими втратами смислу в змісті тексту. Далі він припускає, що «теоретично оптимальним можна вважати переклад, у якому разом з відтворенням

106


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

функціональних характеристик тексту передаються всі функції включених у нього одиниць» [8, с.  273]. Під визначенням «функціональні характеристики», автор має на увазі поняття: властивості висловлення (функція, що служить для опису предметів і зв’язку між ними) та експресивна функція (функція, що виражає відношення мовця до висловлення) [8, с. 275]. Однак, на практиці такий переклад не завжди можливий. Перекладачеві нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. У такому випадку досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що й визначає комунікативний ефект реклами. Прагматичні аспекти перекладу досліджував видатний вчений В.Н. Комісаров. Згідно його науковим дослідженням, теорія рівнів еквівалентності ґрунтується на виділенні в плані змісту оригіналу й перекладу п’яти рівнів: 1) рівень мовних знаків; 2) рівень висловлення; 3) рівень повідомлення; 4) рівень опису ситуації; 5) рівень мети комунікації. На кожному із цих рівнів за допомогою мовного коду (одиниць слів) і змісту, що володіють планом, передається особливий вид інформації. При цьому обов’язковою умовою еквівалентності В.Н.  Комісаров вважає збереження домінантної функції висловлення [3, с. 61–78]. У зв’язку з цим А.Д. Швейцер, який доповнив дослідження В.Н. Комісарова, стверджує, що «прагматичний рівень займає вище місце в ієрархії рівнів еквівалентності» [9, с.  85]. Отже, адекватний переклад можна визначи-

ти як переклад, що забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності. Варто зазначити, якщо цільова аудиторія говорить на іншій мові, а також має інші специфічні особливості соціокультурного середовища, тоді прагматичною адаптацією можна вважати зміни, внесені перекладачем у текст перекладу з метою домогтися необхідної реакції з боку цільової аудиторії, інакше кажучи, варто правильно передати основну комунікативну функцію оригіналу. Перекладачі рекламних текстів стикаються з істотними труднощами при передачі прагматичного потенціалу оригіналу. Зокрема, це пов’язано з перекладом у рекламному тексті фактів і подій, пов’язаних з культурою певного народу, різними національними звичаями й назвами страв, деталями одягу тощо. А.Д.  Швейцер виділяє важливість передачі прагматичного аспекту змісту перекладного тексту шляхом його переадресації іншомовному одержувачеві «з урахуванням тієї реакції, яку викличе текст, що точно передає денотативний і конотативний компоненти змісту вихідного висловлення в іншомовного читача. При цьому відбувається прагматична адаптація вихідного тексту, тобто внесення певних виправлень щодо соціально-культурних, психологічних та інших розходжень між одержувачами оригіналу й перекладного тексту» [9, с. 242]. Розглянемо слоган шоколадного батончика «Снікерс»: «Не гальмуй — снікерсуй!» — він розрахований на молодих людей (вік  12–20  років), позитивно агресивний, динамічний, екс-

107


Вісник МНТУ

пресивний. Використовується слово з підліткового сленгу «гальмувати» (гальмо, в значенні «тугодум, некмітлива людина»), створюється (помилкова) можливість вибору: навряд чи ти станеш більш кмітливим або активним, покуштувавши шоколад, хоча автори рекламної акції наполягають саме на цьому (Заряди мізки! Зламався  — значить, зголоднів!) Представлений неологізм «снікерсни», тобто спробуй, спробуй батончик «Снікерс». Неологізм тут — елемент креативності, а також засіб створення загадковості, інтриги. Люди старшого покоління не зможуть дати чітке тлумачення слову «снікерсни», але насправді цього від них і не потрібно, слоган розрахований на іншу аудиторію. Наявність рими у даному слогані підвищує його ефективність (запам’ятовуваність) на 30%. У даному випадку, слоган добре запам’ятовується, часто відтворюється цільовою групою, став одним з поведінкових мотивів, стереотипів. Наступним розглянемо рекламний слоган «Taste lіfe» компанії Johnny Walker. Вживання віскі за кордоном, зокрема, в Шотландії має багатовікову історію і асоціюється з вишуканим та заможним життям. Тому пропозиція «скуштувати життя», випивши віскі, викликає у адресата позитивні емоції, підкреслює його статус. Водночас, ця сама фраза викликає негативні емоції у українського споживача, зважаючи на соціально-культурні особливості його середовища  — «скуштувати життя» означає зіткнутися віч-на-віч з життєвими труднощами. Саме тому до слогану було внесено корективи з використанням прагматичної адаптації, що дозволило вірно передати його ідею — «Живи, щоб було що згадати».

Наостанок розглянемо рекламний слоган «Maybe she’s born wіth іt, Maybe іt’s Maybellіne» компанії Maybellіne. Оригінальний англомовний слоган з’явився через  74  роки після створення компанії Maybellіne, в час, коли вона була на вершині свого розквіту і популярності. Частина слогану «she’s born wіth іt» підкреслює закріплену у свідомості англомовного світу багаторічну історичну традицію цієї торгівельної марки. Проте, для української аудиторії цей факт є незрозумілим і не відіграє визначальної ролі при покупці, тому при перекладі слогану використано більш ефективний семантичний еквівалент  — «Всі в захваті від тебе, А ти — від Мейбеллін». Перекладачі в царині реклами часто допускають помилки в роботі, причому деякі з них надзвичайно курйозні. Так рекламісти і маркетологи окремих фірм, не розуміючи реалії інших країн, потрапляли в досить кумедні ситуації через помилки, зроблені внаслідок неточностей під час перекладу назв іноземних брендів або рекламних повідомлень, що спрямовані на їх промоцію. Проблеми можуть виникнути не лише з перекладом. Досить часто стереотипне мислення населення тієї або іншої країни відмовляється сприймати нові і відкинути вже укладені правила презентації товарів. Мабуть, найзнаменитішу невдачу в рекламі продуктів зазнала фірма Gerber, яка випускає дитяче харчування в коробках із зображенням усміхненого малюка. Коли продукція дійшла до країн Африки, реклама викликала величезне обурення, адже через високий рівень неписьменності на континенті упаковка товарів ілюструє їх вміст. Складнощі з рекламою вини-

108


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

кли й у американської компанії Frank Purdue, яка виробляє куряче м’ясо. Їхній слоган рідною мовою звучить приблизно так: «Для приготування ніжного курчати потрібний сильний чоловік». При перекладі фрази іспанською мовою, вона зазнала значних змін, отримавши сенс: «Щоб курка стала ніжною, потрібний сексуально збуджений чоловік». Потрясла світовий ринок реклама компанії «Pepsi» у Китаї, девіз якої «Живи з поколінням Пепсі» невірно переклали як «Пепсі примусить ваших предків піднятися з могил». Таким чином, основна мета реклами  — впливати на свідомість споживача, привернути його увагу та переконати його придбати певний товар. Тому переклад рекламного слогану повинен враховувати стратегічні рішення вихідної концепції та її потенційний результат на цільовому ринку. При перекладі рекламних слоганів перш за все має зберігатися прагматична функція тексту-оригіналу. Переклад може бути успішним за умови, якщо він здійснює на реципієнта такий самий вплив, як і оригінал. Усі мовностилістичні засоби тексту оригіналу, які роблять рекламу ефективною, повинні бути передані в мові перекладу. Проте прагматика тексту-перекладу

повинна обов’язково збігатися з прагматикою тексту-оригіналу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бархударов Л.  С.  Уровни языковой иерархии и перевод. — Тетради переводчика.,  6  вып.  — М.: Высшая школа, 1969. — 230 с. 2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.  Бусел.  — К.  : Ірпінь : ВТФ  «Перун», 2004. — 1150 с. 3. Комиссаров В.Н.  Общая теория перевода. Учебное пособие.  — М.: МГУ, 1999. — 133 с. 4. Лившиц Т.  Н.  Реклама в прагмалингвистическом аспекте / Лившиц Т.  Н.  — Таганрог : Таганрогск. гос. пед. ин-т, 1999. — 214 с. 5. Медведева Е. В. Рекламная коммуникация / Медведева Е. В. — М. : Издательство ЛКИ, 2008. — 208 с. 6. Морозова И.  В.  Слагая слоганы / Морозова И.  В.  — М.  : РипХолдинг, 2005. — 174 с. 7. Огилви Д.  Откровения рекламного агента / Огилви Д.  — М.  : Бераторпресс, 1998. — 185 с. 8. Швейцер А.Д.  Перевод и лингвистика. — М.: Воениздат, 1973. — 280 с. 9. Швейцер А.Д.  Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты.  — М.: Наука, 1988. — 364 с.

109


Вісник МНТУ

УДК 81–13  Скапенко А.Ю., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

ІНВЕРСІЯ В ОРИГІНАЛЬНОМУ ТА ЦІЛЬОВОМУ ДИСКУРСІ:  ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ЇЇ ЕКСПРЕСИВНОСТІ У статті розглядаються шляхи адекватної передачі експресивності інверсії засобами мови перекладу. Особлива увага приділяється характеру інверсії та інвертованим частинам речення. Вказується мета застосування кожного інвертованого члена речення. В статье рассматриваются пути адекватной передачи экспрессивности инверсии средствами языка перевода. Особенное внимание уделяется характеру инверсии и инвертированным частям предложения. Указываются причины использования различных видов инверсии. The article deals with the ways of adequate rendering of inversion expressiveness by means of the target language. Special attention is paid to the character of inversion and to the inverted members of sentence. Reasons for use of different types of inversion are stated. Всебічне вивчення шляхів перекладу інверсії залишається однією з актуальних проблем перекладацької науки. Метою даної статті є описати окремі шляхи передачі експресивності англійської інверсії засобами мови перекладу. Матеріалом для даної статті послугували матеріали дослідження таких науковців як Гальперін І.Р., Адоскіна М.А., Мороховський А.Н. та інших, а

також художні твори англомовних авторів та їх переклади. Наукова новизна даної статті полягає: у дослідженні способів перекладу інвертованих структур в англійському реченні на українську мову; у поясненні функцій, значень та вживання різноманітних інвертованих структур. Нормативним порядком слів у реченні в сучасній англійській мові вважається такий — підмет, присудок, додаток, інші члени речення. [5, c. 2] Розглядаючи поняття «інверсія», «норма», «прямий і зворотній порядок слів», треба враховувати не лише правила розташування слів у мові в цілому, але й кожне окреме речення, оскільки кожному комунікативному типу речення відповідає свій порядок, який є для нього нормою. І хоча у більшості речень англійської мови саме прямий порядок слів є нормою, для ряду граматично закріплених випадків «нормальним» є зворотний, інвертований порядок слів (питальні речення, підрядні безсполучниково-допустові, екзистенціальні речення з ввідним there і т.д.). Не  дивлячись на те, що інверсія являє собою відхилення від «нормативного» розміщення слів (за винятком граматичної інверсії), вона має на увазі не будь-які довільні перестановки у реченні, а лише ті, які не порушують структурних норм сучасної англійської мови. Інверсія підпоряд-

110


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

кована певним правилам і обмеженням. При інверсії зберігаються правила синтаксичного зв’язку інших членів речення, що сприяє збереженню синтаксичних функцій слова, що інвертується, вона також не повинна ускладнювати або порушувати розпізнання елементів актуального членування. [1, c. 7–8]. Способи перекладу англійського речення, у якому міститься інвертований порядок слів, залежать від характеру такої інверсії, від причин її появи в англійському тексті. Перекладачу важливо розрізняти наступні три види інверсії: граматичну, смислову і стилістичну.[4, c. 6] Граматична інверсія використовується не для вираження будь-яких додаткових смислових або стилістичних нюансів, а передусім тому, що інвертований порядок слів є єдиним можливим для певної граматичної конструкції. Наприклад, питальна форма англійського речення без питального слова потребує постановки на перше місце в реченні допоміжного дієслова, у наказовому способі це місце займає основне дієслово. ‘Do you live in London?’ inquired Oliver [7, c. 68].

— А ти живеш у Лондоні? — спитав Олівер [6, c. 71].

 Таким чином, граматична інверсія є частиною оформлення англійського речення. Тому вона слугує лише носієм певного граматичного значення і не являється безпосереднім об’єктом перекладу. Іншими словами, перекладачу не потрібно прагнути передати цю інверсію при перекладі.[2, c. 29] Наступним видом інверсії є смислова. Хоча в англійській мові порядок слів більш фіксований, ніж в укра-

їнській, у ряді випадків і тут зміна порядку слів може бути використана для виділення «нового», тобто смислового центру вислову. Це зазвичай має місце в тих випадках, коли в реченні присутній прямий додаток, а на першому місці стоїть обставина, наприклад: In the corner stood a long low table. Thus began their friendship. Up in that lake country were many, many lakes. У таких реченнях група слів, що виражають «нове», ставиться у кінці речення. Зазвичай усі речення подібні наведеним вище перекладаються дослівно: У кутку стояв довгий низький стіл. Так почалася їхня дружба. Там, у тому краю, дуже багато озер. [2, c. 30] Перекладачу лише необхідно, розібравши речення, переконатися, що інверсія в англійському реченні використана саме для виділення «нового». Останнім видом інверсії є стилістична. Цей вид інверсії включає всі випадки зміни порядку слів для емфатичного підкреслення того чи іншого члена речення. Така інверсія є сильним стилістичним засобом саме тому, що переміщення на перше місце у реченні обставини (крім обставин місця й часу) або додатка  — порівняно рідкісне явище в англійській мові [2, c. 30–31]. Розглянемо декілька типових прикладів англійської стилістичної інверсії та їх переклад українською мовою. Інвертований додаток. При перекладі речень з інвертованим додатком порядок слів може залишатися незмінним або ж змінюватися за рахунок перестановки додатка в позицію після присудка:

111


Вісник МНТУ

This I believe I have already shown not to the case. This we do in the following way. To this we shall now turn. This he uses to account for aberrant facts.

Вважаю, я вже показав, що це не так.

Rarely is the content of these differences made explicit.

Це ми робимо наступним чином. Тепер ми звернемося до цього. Він використовує це для пояснення незвичайних фактів [3, c. 111].

Інвертована обставина. У перекладі інвертована обставина, що вживається у реченнях із інвертованим присудком, може залишатися на початку речення або ж переставлятися в його кінець: In  Table II  are the values of the relevant correlations. Величини відповідних співвідношень подано у таблиці ІІ. Out of an impressive bibliography which runs to  162  entries and is still growing, they chose 92 items. Із вражаючої своїм обсягом бібліографії, що містить 162 позиції і все ще поповнюється, вони вибрали 92 праці. Below are some observations which seem to confirm the claim. Нижче наводяться деякі спостереження, що, здається, підтверджують це положення [3, c. 140]. Оскільки в англійській мові така інверсія може застосовуватися для емфатичного виділення обставини, то в перекладі така емфаза зазвичай передається лексичними засобами (словами «саме», «досить», «дуже»), що передують обставині: Here in lies the essence of his claim.

Саме в цьому полягає суть його пропозиції.

Але зміст цих розбіжностей експлікується досить рідко.

Інверсія обставини в англійському реченні інколи супроводжується інверсією присудка або його частини (особливо у випадку інверсії (not) only, not until тощо). В перекладі місце обставини може зберігатися, а присудок може розташовуватися перед підметом: Only once is there any mention of the over-all organisation of the theory. Not until Newton made his famous discovery did scientists realize the significance of this law.

Лише один раз згадується певним чином загальна структура теорії. Лише коли Ньютон зробив своє добре відоме відкриття, вчені осягнули значення цього закону.

У деяких випадках only може перекладатися в таких реченнях як «дуже» або «зовсім»: Only rarely may one Дуже рідко можна disagree with Briske’s не погодитися з інinterpretations. терпретаціями, що їх подає Бріске [3, c. 140–141].

Отже, кожен вид інверсії має свої особливості при перекладі. Тому, здійснюючи переклад речень з інвертованим порядком слів українською чи будь-якою іншою мовою, перекладачу слід спершу з’ясувати різновид інверсії та причину її появи в англійському реченні.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Александрова О.В. Синтаксис как наука о построение речи. — М.: Высшая школа, 1980. — 286 с.

112


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

2. Дородных А.И.  Грамматика речевого общения: Учебное пособие.  — Х.: ХГУ им. А.М. Горького, 1987. — 109 с. 3. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури.  — Вінниця: Нова книга, 2004. — 576 с. 4. Коваленко А.Я.  Науково-технічний переклад: Навчальний посібник.  — Тернопіль: Видавництво Карп’юка, 2001. — 284 с. 5. Комиссаров В.Н. Пособие по переводу с английского языка на русский. — М.: Высшая школа, 1965. — 302 с.

6. Чарльз Діккенс Пригоди Олівера Твіста / Пер. з англійської М. Пінчевського, Г.Пінчевської-Чекаль, О.  Тереха. — Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1987. — 424 с. 7. Charles Dickens Oliver Twist .  — London: Penguin Popular Classics, 1994. — 511 p.

113


Вісник МНТУ

УДК 811.161.1’42 Шашков И.А., преподаватель кафедры лингвистики Международного научно-технического университета им. академика Юрия Бугая (МНТУ) Рязанов Р.В., студент 5 курса факультета лингвистики и права МНТУ

ПСИХОЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ ПОДХОД  К ИССЛЕДОВАНИЮ ФЕНОМЕНА МАНИПУЛЯЦИИ  В ПРОЦЕССЕ КОММУНИКАЦИИ В статье рассмотрен психолингвистический подход к исследованию феномена манипуляции в парадигмах лингвистического знания. Авторы определяют характеристику манипулятивного воздействия. У статті розглянуто психолінгвістичний підхід до феномену маніпуляції в парадигмах лінгвістичних знань. Автори визначають характеристику маніпулятивного впливу. The article deals with the analysis of the phenomenon of manipulation presented in paradigms of linguistic research. The authors define the characteristics of manipulative impact. С середины ХХ века развитие информационно-коммуникативных технологий определило расширение спектра научных исследований во всех значимых сферах жизнедеятельности и развития человека. Человек становится ключевым звеном, соединившим теоретическую научную базу с опытным применением знаний на практике, что и в области языкознания определяет антропоцентрический вектор научных исследований на междисциплинарном уровне. Постановка проблемы. В последние годы особую актуальность приобретает лингвистическое ос-

мысление мира. Исследователи поразному именуют время, в которое мы живем. «Век глобальной информации», «четвертая мировая война», «век информационных войн», «век информационных технологий»,  — вот далеко не все именования, которые встречаются как в СМИ,  так и в научных изданиях. Все эти именования подчеркивают возросшее значение информации, информационных технологий, тактик и стратегий информационного воздействия. Актуальность исследования. В веке информационных технологий проблема применения манипулятивных техник и последствия такого применения является одной из центральных для ряда гуманитарных дисциплин — психологии, политологии, социологии и, конечно же, лингвистики во всех ее полипарадигмальных проявлениях  — психолингвистики, лингвокогнитологии, лингвопрагматики, лингвогендерологии и пр. Коммуникативные стратегии и техники современного общества определяются эффективностью информационного обмена и его манипулятивным потенциалом. Социальные сети  — новый коммуникативный феномен, к исследованию которого все чаще обращаются лингвисты. Этот интерес вызван несколькими причинами: во-первых, наука  21  века антропоцентрична и

114


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

развитие современного человека невозможно представить без использования информационно-коммуникативных технологий; во-вторых, виртуальная реальность все более становится комфортным коммуникативным пространством; в-третьих, глобальные информационные потоки делают возможным тотальное манипулирование языковым сознанием наций; в-четвертых, лингвистические средства манипуляции в Интернете  — основной манипулятивный потенциал, поскольку единственная представленность человека в Сети — его речевые действия. Начало функционирования Глобальной Сети и развитие сетевых технологий положило начало формированию многогранной терминологической парадигмы, что ставит перед учеными  — лингвистами задачи систематизации и нормализации компьютерно-сетевого узуса и развития терминологического аппарата [10,с.7], а также предоставило возможности исследования глобальной Интернет-Сети с точки зрения взаимодействия между участниками коммуникативного процесса. Так, появление таких терминов как гипертекст (англ.: http- Hyper Text Transport Protocol), виртуальная реальность, виртуальная личность и, соответственно, виртуальные сообщества, коммуникационная сеть (англ.: communication network), сетевое сообщество, цифровая коммуникация (англ.: digital сcommunication), информационная потребность, вебкоммуникация, виртуальное пространство, языковая картина мира сетевого сообщества и т.д. сегодня являются причиной концептуального переосмысления многих понятий в лингвистике, с учетом

виртуального (электронного, цифрового) феномена и участия в этом человека. Считаем, что данные концепты способны дать определение вновь сформировавшейся концептосфере Интернет-коммуникации, которую Л.Ф.  Компанцева определяет «как интерактивную межличностную коммуникацию, требующую изучения в двух основных аспектах  — когнитивнопрагматическом и лингвокультурологическом, поскольку эти научные области позволяют исследовать объект одновременно в различных парадигмах лингвистического знания (антропоцентрической, функциональной, коммуникативной, когнитивной, лингвогендерологической, социолингвистической, психолингвистической, ли нгвокультурологической)»[10,с.9]. Коммуникационный процесс между участниками Сети и сетевых сообществ возможен в условиях открытости коммуникантов и доступности к информационным ресурсам. «Значимыми для успешного прохождения Интернет-коммуникации становятся такие факторы, как ситуативное поведение участников Интернет-коммуникации, их статусные характеристики, особенности речевого поведения, иллокутивные установки» [10, с.11] Задача нашего исследования заключается в изучении и определении : а) факторов формирования языкового сознания и языкового сознания посетителей Сети; б) процесса коммуникации в Сети как лингво-психологического феномена. Цель нашего исследования − а) определить основные концепты религиозного виртуального дискурса, формирующие концептосферу и языковую картину мира представителей сетевых сообществ религиозных Ин-

115


Вісник МНТУ

тернет-ресурсов; б) охарактеризовать сценарии коммуникативного поведения манипулируемых субъектов. Изложение основного материала. Исследуя область общения и передачи информации, следует выяснить теоретическое и практическое значение самого термина коммуникация. Общепринятым считается феномен коммуникации как способ общения между людьми с использованием вербальных и паравербальных средств, с целью передачи и обмена информацией. Мы  склонны придерживаться точки зрения Г.  Почепцова, который считает, что до сих пор не сложилось универсального определения термина коммуникация, но мы имеем возможность, основываясь на работах некоторых лингвистов вывести определение, с позиции которого мы и будем рассматривать языковую личность информационного общества в нашем исследовании. «Коммуникация, общение определяются как «передача информации» от челове��а к человеку. Общение может осуществляться как в процессе любой деятельности, например производственной, так и при помощи специализированной формы ≈ речевой деятельности или другой деятельности, использующей знаки» [http://dic.academic.ru/dic. nsf/ bse/  97355/Коммуникация]. В.А.  Маслова в учебном пособии «Современные направления в лингвистике» главной особенностью коммуникации называет ее знаковый характер, «из всех видов знакового поведения в обществе важнейшим являются использование языка в коммуникации и сопровождающее ее невербальное (паравербальное) поведение» [13,с.61]. По  мнению В.А.Масловой в качестве отдельного фрагмента процесса ком-

муникации можно считать коммуникативный акт, мы считаем, что речевой и коммуникативный акты в своих значениях могут быть отождествлены. Согласно Селивановой Е.А.  « Речевой акт — базовая минимальная единица вербальной коммуникации; интенционально и ситуативно обусловленное, грамматически и семантически организованное высказывание, сопровождающееся соответствующими действиями говорящего, направленными на адресата и его реакцию»[17,с.425] . « Коммуникация- целенаправленный процесс информационного обмена между двумя и более сущностями с помощью определенной семиотической системы. <…>. Основными признаками коммуникации исследователи считают целенаправленность, конвенциональность (опора на определенные социальные регламенты — комментарий наш), наличие общего кода сообщения, единство определенного фонда знаний, коммуникативных навыков, установок» [17, с.274]. Рассматривая процесс коммуникации в условиях виртуального общения между коммуникантами, необходимо учитывать их коммуникативную компетенцию, выбранные речевые тактики и стратегии, где будет приниматься во внимание виртуальная коммуникативная ситуация и обстоятельства общения, которые ее предопределяют. «Планирование речевого поведения (выбор речевой стратегии и тактики) предполагает учет адресатом соответствия условий коммуникации осуществлению речевого воздействия» [10, с.43] Л.Ф. Компанцева предлагает свое видение на новый вид общения, а именно  — Интернет-коммуникацию, которая «рассматривается как особая лингвокультурологи-

116


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ческая среда, сфера реализации языка, никогда ранее не существовавшая, дающая возможность плодотворного изучения коммуникативного потенциала, закономерностей его функционирования» [10,с.10]. Считаем необходимым дополнить, что Интернет-коммуникация также характерна и особым видом речевой деятельности: монологом (реализуемым в тексте, а в нашем случае в текстовом/ гипертекстовом материале на религиозных Интернет-ресурсах). Исследуя возможный потенциал манипулятивного воздействия участников виртуальной коммуникации, мы примем во внимание именно монологическую речь со стороны манипулятора в адрес манипулируемого. «При монологическом общении один из участников коммуникации полностью владеет коммуникативной инициативой, другой  — коммуникативно несвободен, он зависит от коммуникативной инициативы партнера» [13,с.73]. Основным средством, используемым в реализации манипулятивных технологий в религиозном Интернетдискурсе является гипертекст, который обладает двумя важными характеристиками: 1) легкостью перехода с одного текста на другой, посредством клика на ссылку; 2) доступностью для любого желающего участника виртуального дискурса. В современной науке под манипуляцией понимается искусство управлять поведением с помощью целенаправленного воздействия на общественную психологию, сознание и инстинкты человека. «Манипулирование — достаточно универсальное явление, его можно обнаружить во всех социально значимых сферах жизнедеятельности человека. Этот фено-

мен служит объектом изучения многих наук. Соответственно в различных областях знания  — в медицине, технике, политике и т.п.  — существует множество определений этого явления» [11,с.136]. Современные техники манипулирования миллионами людей базируются на лингвистических структурах, которые позволяют управлять человеком, «начиная от политиков самого высокого ранга и заканчивая посредственными коммивояжерами» [14,с.81]. Психолингвистический подход рассматривает манипуляцию как «вид психологического воздействия, искусное исполнение которого ведет к скрытому возбуждению у другого человека намерений, не совпадающих с его актуально существующими желаниями» [7,с.84] и базируется на следующих значимых положениях: 1) родовой признак психологического воздействия; 2) отношение манипулятора к объектам манипулирования как средству достижения собственных целей; 3) стремление получить односторонний выигрыш; 4) скрытый характер воздействия (как факта воздействия, так и его направленности); 5) использование (психологической) силы, игра на слабостях (использование психологической уязвимости); 6) побуждение, мотивационное привнесение (формирование «искусственных» потребностей и мотивов для изменения поведения в интересах инициатора манипуляционного воздействия);

117


Вісник МНТУ

7) мастерство и сноровка в осуществлении манипуляционных действий. В учебном пособии « Речевое манипулирование » Г.А. Копнина, исходя из определений манипуляций, обращает внимание на главные признаки манипуляции: • Манипуляция — это вид духовного, психологического воздействия, а не физическое насилие. Это означает, что мишенью воздействия являются психические структуры человеческой личности. • Манипуляция — это скрытое воздействие. Конечная цель и манипулятора, и факт самого воздействия должны быть не замечены объектом манипуляции, у которого при этом обязательно сохраняется иллюзия самостоятельности принятия решений и осуществления действий. Тем самым, считают ученые, сокрытие и утаивание информации — обязательный признак манипуляции. • К объектам манипуляции относятся не как к личностям, а как к объектам воздействия [5,с.11–12]. Мы  считаем необходимым дополнить этот список еще такими пунктами: • Манипуляция  — это нейролингвистическое воздействие, требующее определенных знаний и значительного мастерства. • Объект манипуляции — языковая личность. При рассмотрении процесса манипуляции, с точки зрения психолингвистического подхода, особое внимание уделяется исследованию таких компонентов: наличие обратной (ответной) реакции, скрытое воздействие на все уровни организации личности манипулируемого, стратегия

манипуляции, базирующаяся на лингвистических структурах; обязательная коммуникация между манипулятором и манипулируемым. Существует несколько определений манипуляции, базирующихся на психолингвистических позициях. «Речевая (языковая) манипуляция (манипулирование)  — разновидность манипулятивного воздействия, осуществляемого путем искусного использования определенных ресурсов языка с целью скрытого влияния на когнитивную и поведенческую деятельность адресата» [5,с.25] . «Языковое манипулирование  — вид языкового воздействия, используемый для скрытого внедрения в психику адресата целей, желаний, намерений, отношений или установок, не совпадающих с теми, которые имеются у адресата на данный момент » [2] . «Под языковой манипуляцией понимается вид скрытого речевого воздействия, совершаемого в интересах манипулятора и направленного на внедрение в модель мира реципиента новых знаний, мнений, отношений и/ или модифицирование уже существующих посредством различного рода стратегий. В основе понимания языковой манипуляции лежит тезис о том, что высказывания автоматически создают ожидания, направляющие реципиента к пониманию значения говорящего» [3,с.8] «Манипуляция  — это психологическое воздействие, направленное на неявное побуждение другого к совершению определенных манипулятором действий. Манипуляция — это искусное побуждение другого к достижению (преследованию) косвенно вложенной манипулятором цели» [5,с.60] . «Под технологией речевого манипулятивного воздействия следует понимать последователь-

118


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ность действий манипулятора, реализуемых в его речевом поведении с целью побуждения адресата к определенному действию [5,с.35]». Несмотря на всю многочисленность и некоторую разнородность приведенных определений, все они базируются на ряде общих идей: использование ресурсов языка, скрытость воздействия на основе лингвистических структур, искусность коммуникации, актуализация психологических механизмов воздействия на все уровни организации языковой личности. Выводы. Основываясь на полученной информации, можно сделать схематический вывод о самом процессе манипулятивного воздействия, который условно можно разделить на две стадии: подготовительную (подготовка текстовой информации для пассивного адресата (манипулируемого) и действительную (реализация самого процесса речевой манипуляции), а точнее, речевого манипулирования. «Манипулятивная речевая тактика  — такое речевое действие, которое соответствует определенному этапу в реализации той или иной стратегии и направлено на скрытое внедрение в сознание адресата целей и установок, побуждающ��х его совершать поступок, выгодный манипулятору. Под манипулятивным приемом понимаем способ построения высказывания или текста, реализующий ту или иную тактику» [5,с.49].

ЛИТЕРАТУРА:

1. Бацевич Ф.С.  Основи комунікативної лінгвістики: Підруч.  — К.: Центр «Академія», 2004. — 344с. 2. Быкова О.Н. « Языковое манипулирование». Режим доступа: http://library. krasu.ru/ft/ft/_articles/0070503.pdf.

3. Голубева Т.М. Языковая манипуляция в предвыборном дискурсе. Режим доступа: www.lunn.sci-nnov.ru/?id=5318 4. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: Монография  — К.: Изд.-полиграф. центр «Киев. ун-т», 2002. — 293 с. 5. Доценко Е.Л.  Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита.  — М.: ЧеРо, Издательство МГУ, 1997. — 344 с. 6. Желтухина М.Р.  Масс-медиальная коммуникация: языковое сознание — воздействие  — суггестивность // Язык, сознание, коммуникация. — М.: МАКС Пресс, 2003. — Вып.24. — 144с. Режим доступу: http://www.philol. msu.ru/~slavphil/books/jsk_24.pdf (перевірено 25.03.10). 7. Зимняя И.А.  Лингвопсихология речевой деятельности.  — М.: Москов. психол.-социал. ин-т; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2001. — 432с. 8. Карасик В.И.  Языковой круг, личность, концепты, дискурс.  — Волгоград: Перемена, 2002. — 477 с. 9. Карасик В.И.  Язык социального статуса.  — М.: Ин-т языкознания АН СССР, 1991. — 495 с. 10. Компанцева Л.  Ф.  Интернет- лингвистика: когнитивно-прагматический и лингвокультурологический подходы: Монография.  — Луганск: Знание, 2008. — 528с 11. Копнина Г.А.  Речевое манипулирование: Учеб. пособ.  — М.: Флинта, 2008. — 176 с. 12. Котов А.А.  Инвентарь Д-сценариев. Режим доступа: http://www.harpia.ru/ docs/d-scripts-mid-011.pdf (перевірено 04.06.10). 13. Маслова В.А. Современные направления в лингвистике: учеб. пособие для студ. высш. заведений.  — М.: Издат. центр «Академия», 2007. — 272 с. 14. Петрик В.М., Остроухов В.В. Информационно-психологическая безопас-

119


Вісник МНТУ

ность в эпоху глобализации: Учеб. пособ. / Под ред. В.В. Остроухова. — К., 2008. — 544 с. 15. Селиванова Е.А.  Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монограф. учеб. пособие.  — К.: Брама, 2004. — 336 с. 16. Селіванова О.О.  Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підруч.  — Полтава: Довкілля-К, 2008. — 712 с.

17. Селіванова О.О.  Лінгвістична енциклопедія.  — Полтава: Довкілля- К, 2010. — 844 с. 18. Сусов И.П.  Лингвистическая прагматика.  — Винница: Нова Кныга, 2009. — 272 с. 19. Урдаева Ю.В. Речевое манипулирование сознанием читателя в «Новой газете». Режим доступа: http://library. krasu.ru/ft/ft/_articles/0088422.pdf

120


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 81–13  Дружин Г.В., к. філол.н., доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Свачій Д. М., студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ЛІНГВОПРАГМАТИЧНА ДЕТЕРМІНОВАНІСТЬ  ФУНКЦІОНУВАННЯ ОНІМІВ У МУЗИЦІ   Дана стаття присвячена впливу прагматичного фактора на формування преференцій, пов’язаних з вживанням онімів у музиці. Данная статья посвящена влиянию прагматичного фактора на формирование преференций, связанных с употреблением онимов в музыке. This article is devoted to the influence  of  pragmatic factors on the preferences connected with the onym usage in music. Актуальність даної теми полягає в  аналізі назв виконавців та музичних колективів з прагматичної точки зору. Мета даної роботи  — дослідити вплив прагматичного фактора на формування преференцій, пов’язаних з вживанням онімів у музиці. Завдання: 1) виявлення жанрових позначення в структурі назв; 2) з’ясувати особливості назв груп та виконавців і встановити різницi між визначеннями, що даються словниками як у межах однієї мови (англійської та української), так і в порівнянні між українською та англійською мовами. Досягнення поставленої мети і рішення конкретних задач зумовили використання методів семантичного

аналізу для вивчення семантичних характеристик назв музичних груп; кількісного аналізу назв для вивчення змін типових структур у назвах колективів і виконавців впродовж декількох десятків років . Музичний жанр  — багатозначне поняття, що характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо). Поняття музичного жанру відображає основну проблему музикознавства і музичної естетики — взаємозв’язок між позамузичними факторами творчості з її суто музичними характеристиками. Музичний жанр є одним із найважливіших засобів художнього ототожнення [1].   Поняття музичного жанру досліджувало багато музикознавців:  Т.В.  Попова,  В.А.  Цукерман, А.Н.  Сохор та н. Т.В. Попова класифікує жанри за умовами їх побутування виконання  [2. 64], В.А. Цукерман — за змістовними ознаками [3]. А.Н.  Сохор класифікує жанри за «жанровим змістом»[3.  78] та поділяє їх на: 1) культові та обрядові; 2) масово-побутові; 3) концертні; 4) театральні.

121


Вісник МНТУ

Проілюструємо назви груп та виконавців в залежності від жанрових ознак, запропонованих А.Н.  Сохоровим. Наведемо приклади культових та обрядових пісень.   Культові пісні  — гімни, що стали музичним супроводом певного часу(епохи). Обрядові пісні —  це ті ж культові пісні, які виконувались під час народних свят та обрядів. Обрядова поезія дуже тісно пов’язана  з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем. Наведемо приклади культових пісень. Група Nirvana (1987) та   пісня «Smells Like Teen Spirit», яка  стала «гімном покоління «. На  протязі багатьох років   «Smells Like Teen Spirit» продовжують називати однією з найкращих пісень. Ідея пісні прийшла до Кобейну, коли його подруга Кетлін Хана написала слова «Kurt smells like teen spirit» на стіні його спальні[6]. Пісня «Smells Like Teen Spirit» перекладається як «Пахне дитинством». В цій композиції використовуються лексеми, що підкреслюють незвичайний характер групи: «I’m worse at what I do best» «Це більше на те, що я роблю найкраще », «And for this gift I feel blessed» «І за цей дар я відчуваю себе благословенним», «Our little group has always been» «Наша маленька група завжди була», «And always will until the end» «І завжди буде до самого кінця» [5]. Nirvana («згасання, припинення» ) означає стан позбавлення всіх пристрастей, бажань, почуттів та трактується як стан абсолютного щастя[6]. Можна зробити висновок, що назва проявляється в пісні «Smells Like Teen Spirit», в якій співаки оповідають про всі пристрасті залишені в минулому та досягнення благословення та про те,

що вони будуть існувати вічно та йти до кінця — досягати нових висот. Проілюструємо наступні групи та виконавців у іншому жанровому аспекті, масово-побутовому (народні пісні, застільні, жартівливі, козацькі, ПІСНІ про кохання). Однією з представників масовопобутового жанру є група Cinderella (Золушка, Попелюшка)  — американська рок-група, заснована в 1983 році у Філадельфії . Учасники групи довго і плідно працювали та виступали в різноманітних клубах Пенсільванії, бо дуже хотіли заполучити контракт із звукозаписуючою компанією (працювали, як Золушка). Тому назвали плід своїх старань — Cinderella, що добре оспівується у піснях: «A Dream is a Wish Your Heart Makes», «So This is Love», «The Work Song». Цей антропонім запозичений у казці «Золушка», в якій розповідається про важкі моменти життя дівчини, яку мачуха та сестри заставляли виконувати всю найгрізнішу роботу, але наприкінці вана незважаючи на складнощі долі стала принцесою та добилась кращого життя для свого народу та власної свободи. У пісні «A Dream is a Wish Your Heart Makes» вжиті такі вирази, що розкривають музичний онім: «A dream is a wish your heart makes» «Мрія,  яку  серце бажа є  виконати «, «When you’re fast asleep» «Поки ти спиш», «In dreams you lose your heartaches» «У сні ви втратите страждання», «Whatever you wish for» «Чого б ви не бажали», «Have faith in your dreams and someday» «Мрійте і ваші мрії коли — небудь здійсняться», «If you keep on believing, the dream that you wish will come true» «Якщо ви продовжуєте вірити, то ваші бажання обов’язково збудуться».

122


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Цими висловами автор хотів описати відчуття Попелюшки. Дівчина, яка мріє про чудового принца та припинення знущань над нею. Сон — єдиний вихід, коли ми спимо, ми мріємо, так і Попелюшка хотіла забути всі страждання та незгоди. «So This is Love» «Що ж це кохання», «So this is love, So this is what makes life divine, I’m all aglow» «Що ж це кохання, це те, що робить життя божевільним, я зашарі лась», «My heart has wings, Mmmmmm, And I can fly» «Моє серце має крила, Мммммм, я вмію літати», «I’ll touch ev’ry star in the sky, So this is the miracle that I’ve been dreaming of Mmmmmm, So this is love» «Я торкнуся всіх зі рочок  на небі, Так що це диво, про яке я  мріяв Мммммм,  це любов». В даній композиції автор передавав почуття кохання, щастя, піднесення, теплоти та радості від зустрічі з коханою людиною. Кохання  — палке, шалене, неймовірне відчуття від якого хочеться літати. «The Work Song» «Go up and do the attic and go down and do the cellar, you can do them both together Cinderella.» «йди зробити горище спуститися вниз зробити підвал, ви можете зробити їх обидва разом, Попелюшка .», «How lovely it would be if I could live in my fantasy, But in the middle of my dreaming they’re screaming at me» «Як добре було б якщо б я міг жити в моїй фантазії, але в середині мого сновидіння вони кричали на мене». В пісні оповідається про важкі будні героїні, яка кожного дня виконувала велику кількість завдань. Працею та важкими зусиллями дівчина зберегла свою сутність та знайшла кохання своєї мрії так і виконавці завдяки довгій та плідній праці отримали світове визнання.

Наведе��о приклади концертних (сучасних) пісень. До цього жанру відносяться всі сучасні напрямки: метал, рок, поп, емо, хіп-хоп. Група  Frozen Splash (2008) працює у напрямі метал (від англ. metal) -  рок-музика, що з’явився з хард-року на початку та в середин 1970-х рр.., переважно в Англії та Сполучених Штатах Америки [14]; Проілюструємо приклади концертних пісень та їхніх представників. У пісні «Cніжний лабіринт» групи  Frozen Splash вжиті такі рядки,  що розкривають концепт групи:  «замерзла ріка», «створюючи позаду сніжний лабіринт»,  «як шматочки льоду «,  «укладав у сніговий лабіринт «,  «розтанув лід «,  «магія льоду «;Frozen Splash («морозяний плескіт» — за словами виконавців). Електронний словник Lingvo дає наступні визначення лексеми Frozen: заморожений, замерзлий, відморожений, захололий, змерзлий, студений, a Splash  — бризкання, сплеск, плескіт, бризки, плескатися, бризкатися, бовтатися. Учасник гурту Володимир зазначив наступне: «Англійська назва мелодійніше звучить, з іноземною назвою швидше можна вийти на європейський рівень. Наша група почала своє існування саме в зимовий період, тому ми вирішили назвати групу  Frozen Splash . Назва групи добре відображається в пісні «Cніжний лабіринт». Підсумовуюче вищевикладене, можна зробити висновок, що музичний онім Frozen Splash («морозяний плескіт» ) виражений у композиції «Cніжний лабіринт», що помітно в таких виразах як: «замерзла ріка», «створюючи позаду сніжний лабіринт»,  «як шматочки льоду «,  «укладав у сніговий лабіринт «. Ми  можемо вважати, що

123


Вісник МНТУ

цими словами учасники гурту хотіли розкрити назву. Наведемо ще приклади. Iron Maiden (в пер. с англ. Железная дева), було запозичене Стівом (учасником групи) з кінофільму «Людина в залізній масці «(The Man In The Iron Mask), яка оповідала про середньовічну інквізицію. В середні віки «залізною дівою» називали пристосування для тортур — порожнисту жіночу фігуру з шипом на внутрішній стороні [12].  Словник  Попова Є . Ф. та М. І. Балла   дає так визначення лексеми   Iron: залізо,  виріб із заліза, залізний, дужий, суворий, a Maiden: діва, дівчина, дівочий, неодружена. Пісня «Virus»  : «evil virus»,  «злий вірус»,  «A menace to society»,  «загроза для суспільства»,  «Eating away at your own self esteem»,  «Роз’ї дає (знищує, руйнує ) ваш страх самооцінку «,  «All in your head, all in your mind, try to relate it»,  «Все в голові, спробуй справитись з цим, постарайся позбутися цього»; у пісні «Clansman (член клана)»  —  «And I swear to defend», «я клянуся захищати»,  «And we’ll fight to the end»,  «ми будемо боротися до кінця»; у пісні   «Runn ToThe Hill» —  «Raping the woman», «згвалтовані жінки»,[6]  «That girl» — «Can you taste defeat, when you loose again, fight and win, never give in, hold her in your arms don’t let go», [5] «Чи  можете ви смак поразки відчувати, коли втрачаєте ви знову, боротися й перемагати, ніколи не складати рук й не відпускати» . Підсумовуючи вище сказане, можна зробити такі висновки: назва групи Iron Maiden відповідає буквальному перекладу   Залізна діва, а також в піснях групи оспівується сильна особистість, яку різні перешкоди не зламають, а зроблять ще міцнішою яка за

будь- яких умов буде йти до своєї цілі . Назву групи можна прослідити у піснях: «Virus», «Clansman»,   «Runn ToThe Hill». Наведемо ще приклади. Австралійський музичний колектив : Dead Can Dance» (дослівний переклад з англійської: Мертві можуть танцювати). За  іншою інтерпретацією назва базується на алегорії «танку смерті» (фр. danse macabre). Ще  однією інтерпретацією є ідея надання життя неживим предметам [4]. Ранні роботи відносять до жанрів дарквейв або готичний рок, поєднуються впливи електронної музики, альтернативного року, неокласики, середньовічних хоралів а також етно (переважно східноєвропейського і арабського походження). Проілюструємо приклади, в яких вживаються такі вислови, що підкреслюють та виражають назву : «Don’t fade away»   «Не  зникай»:  «I’ll fill your heart with joy, And we’ll dance through our isolation «,  «Я наповнила  ваше серце радістю, ми будемо танцювати крізь ізоляцію»,  «Let us dance away»,  «Давайте танцювати «,  «Don’t bring me down now, Let me stay here for awhile, You know life’s too short»,  «Не заберайте  мене зараз,  дозвольте мені залишитися тут на певний час, ви знаєте, життя занадто коротке». Назва   гурту Dead Can Dance («Мертві можуть танцювати») інтерпретується зазвичай як здатність повертати життя чомусь, що було мертвим або забутим. Ще однією інтерпретацією є ідея надання життя неживим предметам. Інше значення назви  — вдихання життя в щось неживе[4].  Музичний Онім Dead Can Dance   — жага  до життя, свободи, чогось незві-

124


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

даного та давно забутого, що можна виявити у пісні : «Don’t fade away». На  сучасному етапі розвитку музичної індустрії постає важливе питання про відповідність підбору назв груп або виконавців за жанровими, стильовими, семантичними та ознаками. Оніми належать до мовних універсалій та вони існують в усіх мовах світу. Але в кожні й мові власні назви мають свої специфічні ознаки. Музичний онім розглядається в різних аспектах (культові та обрядові, масово-побутові, концертні, театральні пісні) [3.  78], тобто назва не тільки залежить від стилю, жанру, манери чи напрямку у музиці, але й світосприйняття та розуміння реальності, які є ознаками прагматики.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Аверинцев С.  С.  Историческая подвижность категории жанра: опыт периодизации // Историческая поэтика. Итоги и перспективы изучения. М.: Наука, 1986. С. 104—116.

2. Луков Вл. А.  Жанры и жанровые генерализации // Знание. Понимание. Умение. — 2006. — № 1. — С. 141–148. 3. Журнал Мишпоха 2007р. 4. Пятигорский А. М. Лекции по буддийской философии.// Непрекращаемый разговор.  — СПб.: «Азбука-классика», 2004. — C. 38–102. 5. Юцевич Ю.  Є.. Музика. Словник-довідник.  — Тернопіль: «Навчальна книга  — Богдан»  2003  р. ISBN  966– 7924–10–6 6. Azerrad, Michael. Come as You Are: The Story of Nirvana. — Doubleday, 1994. — ISBN 0–385–47199–8 7. Cross, Charles. Heavier Than Heaven: A Biography of Kurt Cobain.  — Hyperion, 2001. — ISBN 0–7868–8402– 9 8. Dead Can Dance на myspace 9. http://iron.maiden.metallibrary.ru/ 10. http://lyrics-keeper.com/r u/ironmaiden/run-to-the-hills.html 11. http://nashapisnya.org.ua/ 12. http://www.metallibrary.ru/ 13. www./bandregister2.co.uk 14. http://www.mp3girls.ru/rualter_zone/ russian-metal/6516-frozen-splashoskolki-zerkal-2010.

125


Вісник МНТУ

УДК 81–13 Камінський Ю.І.,к.філол. н.,доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Цимбал Анна, студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

РОЗВИТОК СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Наша стаття присвячена розвитку стоматологічної термінології. В статті зазначено аспекти розвитку стоматологічної термінології протягом століть. Наша статья посвящена развитию стоматологической терминологии. В статье отмечены аспекты развития стоматологической терминологии в течение веков. Our article is devoted to the development of stomatological terminology. In  our article aspects of development of stomatological terminology are observed. Термінологія — це сукупність термінів певної галузі, а також наука про утворення, склад та функціонування терміну. Вітчизняне термінознавство протягом тривалого часу розвивається в теоретичному та практичному напрямках: початкові спроби виявити деякі термінознавчі проблеми належать до середини ХІХ  ст.; у першій третині ХХ  ст. основна увага науковців концентрувалася на збиранні термінів з усних та літературних джерел, подальшому створенні на цьому грунті національної термінології; обєктом комплексного наукового дослідження терміни — явище об’єктивної дійсності та специфічний лексичний склад мови  — стають із середини ХХ  ст. Остаточне становлення теоретичного термінознавства як сформованої

наукової дисципліни зі своїм предметом та методологією припадає, на думку вчених, лише на кінець 70-х — початок 8о-х рр. ХХ ст. Надзвичайно розгорнулася й активізувалася термінознавча робота в Україні за останнє десятиліття.[1,с. 3] Протягом десятиліть терміни засвоювали все те, що на час їхнього існування створила світова цивілізація. Медична термінологія не є сталою системою вона живе, змінюється, пристосовується до потреб сучасності. Історія розвитку термінології, зміна наукових поглядів, інтеграція та диференціювання наукових дисциплін, культурні зв’язки — все це відображається на стані як термінологічної системи, так і окремих термінів. Та все ж таки історію розвитку медичної термінології краще простежувати через появу медичних словників. Перші медичні словники почали з’являтися ще в XVI-XVII  століттях. Серед медичних словників того часу слід виділити такий словник як «Лексирь» Зизанія-Тугтановського (1596 р.) та «Лексиконь словенороський» П. Беринди (1627  р.). Також увагу привертає «Лексикон греко-словено-латинський» середини XVI  століття. Наявність в ньому грецьких та латинських термінів посвідчує вживання в науковій і практичній медицині цих мов у той період розвитку нашої держави. Це  — показник високого рівня розвитку медичної науки. А наявність

126


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

слов’янської медичної лексики свідчить про дуже високий рівень розвитку медичної термінології у цій мові. Розподіл українських земель між сусідніми державами спричинив деякий занепад медичної науки і термінології в Україні. Шляхи розвитку медицини та медичної лексики в нашій державі в кінці XVII ст. ще чекають своїх дослідників. Скоріше за все українська термінологія була штучно витіснена з наукового вжитку, проте продовжувала існувати у народному середовищі та серед лікарів-практиків. [ http://uk.wikipedia.org/wiki/Термінологія] Деякі узагальнення, що стосуються української медичної термінології зробили члени Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. Крім цього, утворення УНР сприяло організації Всеукраїнської академії наук, в установах якої працювали вчені над створенням медичного словника. У  1920  р. видається «Латинсько-український словник» М.  Галина, у  1925-за редакцією професорів Ф. Цешківського, О. Черняхівського та О. Курила було опубліковано «Nomina anatomica ukrainica», а в  1927р. академік О.  Корчак-Чепурківський видає словник «Номенклатура хвороб» (латинсько-українські назви хвороб та російський покажчик до них). До  цих видань можна додати ще  2  словники. Зокрема у 1927 р. вийшов «Медичний російсько-український словник» В. Кисільова, а у  1931- «Практичний словник медичних термінів» В.  Крамаровського. Українські видання медичних словників в умовах військового, а після тоталітарного режиму, коли українська мова всіляко пригноблювалась, було величезним досягненням, що до-

помогло збереженню української медичної лексики до наших часів. Аналіз цих словників засвідчує, що в них автори використали досвід світової науки про переклад медичних слів рідною мовою з латинської та грецької мов. Це вказує на високий рівень освіченності вчених, що складали ці словники. У цих працях більшість тлумачень — дуже вдалі, проте зустрічаються і незрозумілі вирази. Значний внесок у розвиток медичної термінології зробила видавнича спілка «Словник» при Львівському державному Університеті. Колектив спілки за  7  років опублікував  2  словники. У 1993р. побачив світ «Орфографічний словник української медичної термінології» за редакцією професора Л. І. Петруха, доцента О. М. Головка і доцента О. М. Тамашівської. Словник містить  29000  основних термінів, які охоплюють майже всі галузі і стосуються 36 спеціальностей. Цінність цього словника полягає ось у чому: 1. Вперше в Україні в такому обсязі наведено медичні терміни, що задовольняють потреби науковців, лікарів, викладачів та студентів. 2. Врахування авторами досвіду попередників з адаптації правопису. 3. У підготовці словника брали участь завідуючі кафедрами, професори, доценти та викладачі Львівського Медичного Університету, що дозволило врахувати потреби всіх галузей медичної науки. Інший словник за редакцією акад. М.П. Павловського, проф. Л. І. Петруха і доцента І.  М.  Головка став не тільки словником, а й фундаментальною науковою працею. Це  був «Українськолатинсько-англійський медичний тлу-

127


Вісник МНТУ

мачний словник», виданий «Спілкою» у 1995р. У передмові до праці наведено глибокий історичний аналіз видання словників в Україні, особливостей стану медичної термінології, а також надано поради стосовно користування словником. Основна частина праці — тлумачний словник з перекладом українських термінів латинською та англійською мовами. Словник вийшов у двох томах об’ємом 130 видавничих аркушів, подано близько  66000  слів. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Термінологія] У практичній чи науковій роботі часто доводиться користуватися російською літературою. Отже, виникає потреба у російсько-українському словникові медичної лексики. Такий словник був виданий у  1996р. видавництвом «Наукова думка». Це  — «Російсько-український словник медичної термінології» за редакцією доцента НМУ О. К. Усатенка. Вкрай потрібна книга вийшла якраз у той час, коли більшість ученихмедиків читають лекції і пишуть праці українською мовою, але досить часто не знають того чи іншого українського терміну. Адекватний дослівний переклад російського терміну українською мовою не завжди можливий. Ось тут і приходить на допомогу словник доцента Усатенка О.К. Значимість цього словника вкрай важлива, тому, що: 1. У ньому перекладено  30000  медичних термінів, що широко використовуються сучасною наукою. 2. До  одного російського терміну наведено один український еквівалент. Якщо в українській мові зустрічаються синоніми, вони подаються у послідовності від нор-

мативного, еквівалентного і найбільш уживаного в мові до його варіантів. 3. У всіх словах поставлено наголос, а у словах дефісального написання наголос поставлено над обома частинами, що допомагає правильній вимові. Протягом часу існування української медичної лексики та видання сучасних термінологічних словників логічно було б дійти висновку, що зазвичай українська медична термінологія мусить широко використовуватися на практиці. Але, на превеликий жаль, це не так. Виникає цілком справедливе питання: «Чому?» Спробуємо у цьому розібратися. Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності включає три аспекти: професійно-прикладний, національно-культурний і морально-патріотичний. Професійно-прикладний аспект реалізується головним чином у галузі практичної діяльності лікаря, в процесі спілкування з пацієнтом. Незалежно від успіхів технізації та роботизації в медицині живе слово лікаря ніколи не втратить свого значення. Це слово має бути зрозумілим, проникливим, переконливим, повинно викликати довіру. Думка про можливість розмежування мови практичної та наукової медицини є помилковою. Функціонування національної мови в науковій медицині, забезпечуючи повноту мовно-професійного спілкування лікаряпрактика, несе національно-культурницьке навантаження. Розвиток медичної мови сприяє лексичному та семантичному збагаченню національної мови, її формуванню на рівні мов цивілізованих націй.

128


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Щодо розвитку сучасної медичної термінології, то важливість вивчення сучасної англомовної медичної термінології зумовлюється зростанням значення медицини для вирішення загальних проблем, пов’язаних зі здоров’ям людини.Зі  збільшенням значимості спеціальної лексики в сучасній мові та внаслідок швидкого розвитку багатьох сфер людської діяльності актуальним стає комплексне вивчення терміносистем.[2, c. 1]. В сучасній медицині протягом останніх століть все більш розвивається галузь стоматології. Найбільш актуальне питання з поміж всіх напрямків стоматології (хірургічна, ортопедична, ортодонтична, лазерна і т. д.), займає ортодонтична стоматологія. Дмитренко М.І.  в своїй науковій статті зазначив, що «современная диагностика и лечение зубочелюстных аномалий со скученностью фронтальных зубов является наиболие важной проблемой в стоматологии и в ортодонтии в целом»[3, c. 129]. В свою чергу Головко Н.В.  зазначила, що «протягом останнього дисятиріччя спостерігається зростання кількості молоді з зубощелепними аномаліями, та за данними літератури становить більше 80%.[Головко Н.В. 2]. Зубощелепні аномалії  — це реальні фактори розвитку захворювань тканин парадонта, що обумовлено погіршенням стану гігієни порожнини рота. [Дмитренко М.І. c. 4] Що  до характерних особливосте перекладу стоматологічних термінів, ми можемо зазначити, що Характерні особливості перекладу стоматологічних термінів досягли надзвичайного розвитку на протязі багатьох століть.Ми  можемо використати багато джерел для того щоб показати ці

видові зміни,але все ж таки Медичний словни к Дорланда зазначив це краще ніж будь-яке інше джерело : «abutment t– опорний зуб, зуб вибраний для опори мостоподыбного протеза; accessional — поповнюючі зуби, моляри постійного прорізування; anatomic t– анатомічні зуби, штучні; anterior t– передні зуби; artifical  — штучний зуб, зуб виготовлений на зразок справжнього; buccal t — щічні зуби, задні; baby t– молочні зуби.»[Медичний словник Дорланда, 2394] Адгезиви (лат. см.Адгезія) — речовини, які посилюють або створюють адгезію. Одні з них являють собою густі рідини або гелі і використовуються для фіксації облицювання до поверхні металу або зубних тканин (емалі, дентину). Вони ще називаються сполучними речовинами. Інші, порошки або пасти, наносяться на внутрішню поверхню базисів знімних протезів, посилюючи фіксацію останніх. Адгезія (лат. adhaesio — прилипання)) — зчеплення поверхонь різнорідних матеріалів. Величина адгезії залежить як від структури з’єднуються матеріалів, так і від склеюючу речовини, і визначається двома факторами: власне адгезією (міцністю на відрив твердих поверхонь від клеючій прошарку) і когезией. Адент (гр. а — частка заперечення; лат. dens — зуб) — аномалія, що характеризується відсутністю зубного зачатка. Не слід використовувати цей термін для визначення втрати зубів (часткової, повної), називаючи адентії «вторинної», а так само підміняти ретенцию зубів визначенням «помилкова адентія». І те, й інше не відповідають Міжнародній класифікації хвороб.

129


Вісник МНТУ

У висновках ми можемо зазначити, що англійська стоматологічна термінологія досягла надзвичайного розвитку протягом тривалого часу. Сучасна стоматологія все більш розвивається, а з нею і стоматологічна термінологія. Кожного дня в термінологічні словники занотовуються все нові і нові терміни та їх значення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Українська граматична терміносистема, Медведь О.В. Харків 2001 (автореферат); 2. Кореневі,та їхні похідні в англійській медичній термінолексиці, Знаменська І.В. харків 2006 (автореферат); 3. Журнал «Актуальні проблеми в сучасній медицині» вип.  1, том  10, Київ 2010 р., Дмитренко М.І. 4. Медичний словник Дорланда, II том. 5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Термінологія

130


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 81–13  Пожидаева И.В., ст. преподаватель кафедры лингвистики Международного научно-технического университета им. академіка Юрия Бугая (МНТУ) Карпенко Я. И., студентка 5 курса факультета лингвистики и права МНТУ

Сравнение Полисемичного слова Background и его лексико — семантических вариантов в русском и английском языках Статья посвящена изучению проблемы полисемии в английском и русском языках на материале английского многозначного слова background. В работе предложены подходы к определению черт сходства и различия полисемичной лексемы в обоих языках и подбор необходимого эквивалента для осуществления адекватного перевода. Проанализировано каждое отдельное значение слова background, а также определена сочетаемость слов и наличие несовпадений, лакун и семантических неопределенностей. Представлена краткая характеристика каждого значения многозначного слова background и дана сравнительная характеристика лексического значения английского слова и его эквивалентов. Стаття присвячена вивченню проблеми полісемії в англійській та російській мовах на матеріалі англійського багатозначного слова background. У роботі запропоновано підходи до визначення рис подібності та відмінності полісемічних лексеми в обох мовах й підбір необхідного еквівалента для здійснення адекватного перекладу. Проаналізовано кожне окреме значення слова background, а також визначена сполучуваність слів і наявність розбіжностей, лакун і семантичних невизначеностей. Пред-

ставлена ​​коротка характеристика кожного значення багатозначного слова background та подана порівняльна характеристика лексичного значення англійського слова та його еквівалентів. The paper studies the problem of polysemy in English and Russian on basis of the English polysemantic word background. This paper describes approaches to define the similarities and differences of the polysemic lexeme in both languages​​ and the selection of the necessary equivalent to implement the appropriate translation. Each meaning of the word background has been analyzed, as well as collocations and the presence of inconsistencies, gaps, and semantic ambiguities defined. There are both a brief description of each meaning of the word background and the comparative characteristic of the lexical meaning of English word and its equivalents presented in the paper. В английском языке широко представлен такой феномен как синонимия и в большей степени, соответственно, присуще явление полисемии. Большинство слов, употребляемых в современном английском языке, являются многозначными и несут широкую семантическую нагрузку [13]. Цель данной работы исследовать диапазон значений многозначного

131


Вісник МНТУ

слова background и установить адекватность использования конкретного значения в определенном контексте. Объектом исследования выступает английское полисемичное слово background, имеющее ряд особенностей и вариантов при переводе на русский язык. Многозначное использование данного слова в речи и многообразие его лексико-семантических полей (ЛСП)  указывает на несхожее восприятие мира народов славянской и германской групп индоевропейской семьи языков. Достижение цели предполагает решение следующих исследовательских задач: • Выделить каждое отдельное значение, а также определение сочетаемости слов и наличие несовпадений, лакун и семантических неопределенностей • Проанализировать и дать краткую характеристику каждому значению многозначного слова background • Дать сравнительную характеристику лексического значения (ЛЗ) английского слова background и его русским эквивалентам Результаты исследования и их обоснование. Полисемия (от греч. πολυσημεία  — «многозначность», греч.: poly  — «много», sema  — «значение»)— многозначность, наличие у слова (единицы языка) двух или более взаимосвязанных и исторически обусловленных значений или перенос общих либо смежных признаков или функций с одного денотата на другой [20]. В. Виноградов объясняет многозначность слова как «наличие у слова более чем одного значения, т. е. способность одного слова передавать раз-

личную информацию о предметах и явлениях внеязыковой действительности» [10]. Согласно энциклопедическому словарю, многозначность  — это характеристика выражения, имеющего в разных контекстах разное значение [18]. В современном языкознании выделяют грамматическую и лексическую полисемии. Однако, когда говорят о полисемии, главным образом, подразумевают прежде всего многозначность слов как единиц лексики. Лексическая полисемия  — это способность одного слова служить для обозначения разных предметов и явлений действительности (ассоциативно связанных между собой и образующих сложное семантическое единство) (ЛЭС). Например: рукав  — рукав («часть рубашки» — «ответвление реки»). Практически все семантико-синтаксические теории придерживаются общей точки зрения о том, что слово, взятое в каком-либо одном значении, может обладать альтернативными моделями управления. Одно и то же слово при разных значениях может по-разному сочетаться с другими словами. Это происходит при сдвиге значения на основе переноса наименования [11]. Известно, что лексика определяет основные черты языковой структуры. В то время как ЛЗ представляет собой совокупность лексических и грамматических, коннотативных и денотативных компонентов, среди которых выделяются общие (родовые) и дифференциальные (различительные) компоненты (семы), основные и периферийные, потенциальные.

132


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

У каждого слова есть свой собственный денотат, другими словами  — значение (признак, явление, предмет, состояние), однако, кроме денотативного значения некоторые слова имеют еще и коннотативные значения. Этот компонент дополняет денотативное и грамматическое содержание языковой единицы и наделяет его экспрессивной функцией. Например: want to и wanna. Эти оба слова имеют одинаковый денотат, т.е. значение, но сфера их употребления разная (нейтральная сфера и разговорный язык). В представленном примере присутствует стилистическая коннотация. Коннотативное значение слова  — усложнение слова за счет появления у него дополнительной информации (положительная/отрицательная оценка явления или предмета, степень проявления действия или характерных черт или ограничение использования лексической единицы). Коннотация бывает ингерентной, т. е. такой, которая проявляется при каждом употреблении слов и адгерентной, т.е. проявляющейся только в определенном контексте [9]. Значение слова не является постоянной единицей и такое явления так смена значений, как коннотативных так и денотативных присуще любому языку. Семантическое поле слова background включает в себя следующие существительные: • Profile  — краткий биографический очерк, сведения из биографии • Enlightenment  — образование, обучение, просвещение; просвещённость

• Instruction — обучение, преподавание • Upbringing — воспитание • Backdrop — заставка, фон • Surroundings — окрестности, среда, окружение • Scenery — вид, пейзаж, ландшафт • Root  — прародитель, предок, основатель рода • Origin — происхождение • Circumstance  — обстоятельства, условия Также большое влияние при выборе значения слова оказывает внеязыковая действительность, условия и ситуации при которых происходит употребление слова. Н. Н. Амосова использует термин «речевая ситуация», а также «жизненная ситуация», «тематическая, или сюжетная, ситуация», т.е. используется ситуативный контекст [1]. Поэтому для проведения полного контрастивного анализа необходимо принимать во внимание сопоставление всех уровней ЛСС. Необходимо обращать внимание и анализировать связи и отношения между лексическими единицами обоих языков, которые сравниваются. Лексическая сочетаемость является важным показателем семантики слов, который не всегда совпадает в различных языках и тогда, соответственно, можно говорить и о несовпадающих значениях сопоставляемых слов. К тому же ЛСС  также указывает на закрепленное в контекстном языке значение, незнание которого может привести к неправильному употреблению значения в речи другого языка. При сравнении важно также учитывать диференционные признаки предмета. Если один из различающих признаков отсутствует в одном языке,

133


Вісник МНТУ

но является ключевым в другом, то это может вызвать затруднение при переводе или и вовсе такое явления так непереводимость, что говорит о наличии в языке лакун. Компонентный анализ также доказывает то, что денотативные значения слов в двух языках не всегда совпадают. Рассмотрим значение слова background The part of a scene or view furthest from the viewer, located behind something

In the top left hand corner there are 50 white stars on a blue background: one star for each State You could see the flag waving in the background

указывая на локальное размещение предмета, английское значение слова содержит гораздо больше информации и расширяет границы перевода. Английским словом background также можно выразить не только место действия, но обстановку и атмосферу при которой проходит ситуация и разворачиваются события. The music served as a background to the recitation of poetry In the distance I kept hearing applause in the background

Фон, задний, поверхность под отделку, засветка (экрана индикатора), основа, окружение, среда, обстановка В верхнем левом углу есть 50 белых звезд на синем фоне: 1 звезда для одного штата

Музыка служила фоном для декламации поэзии

На расстоянии я продолжал слышать аплодисменты, звучавшие фоном The radio is turned Радио включено большую часть on most of the времени и соtime, creating здает постоянный a permanent background noise фоновый шум

На заднем плане вы можете увидеть развевающийся флаг They got a bad У них была плоconnection and хая связь и вряд could hardly hear ли они могли one another over услышать друг the background друга на фоне сигналов signals Картина The picture is executed mostly in выполнена в основном в светлых light tones in the тонах на темном dark background фоне

Также слово background способно передавать внутреннее, духовное состояние человека, его эмоции и переживания, настроение и намерения, а не только служить фоном происходящих событий.

Несмотря на то, что первое значения слова background в английском варианте практически полностью совпадает с русским эквивалентом, русский вариант данного слова в основном подразумевает место расположения кого-то или чего-то географически,

134

I had a letter from Hunt soon after his visit, and Audrey occasionally mentioned him in conversation; but we had little time except for each other, and Hunt had to pass into the background again Rosemary likes to stay in the background

Я получил письмо от Ханта вскоре после его визита, и Одри иногда вспоминала о нем, но... у нас хватало времени только друг для друга, и Хант отошел на задний план Розмари любит оставаться в тени


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Судя по результатам проанализированных примеров можно сказать, что английский ЛСВ значительно шире русского. Английское понятие данного слова имеет больший объем значений, нежели русское, оно объясняет нравы, обычаи, характеры, атмосферу происходящего. В данном случае можно говорить о том, что между ЛСВ английского и русского языков существуют отношение включения. Анализируя же словарное значение в обоих языках, можно сказать, что в данном случае слово background имеет прямое значение в русском языке. A person's social class, education, training, heritage or experience

Происхождение, образование, подготовка, данные, биографические данные, объяснение, квалификация He is a lawyer Он юрист со знаwith a sports ниями в области background спорта Иметь подходяTo have the right background for a щее образование job для какой-либо работы But he had already Но он уже приступил к планиbegun planning his comeback, рованию своего возвращения, determined решив заполуto regain the чить особняк governor’s mansion and with губернатора, а it the experience вместе с ним опыт and background и квалификацию, необходимые, в needed to eventually win the конечном счете, для победы за White House Белый дом

background объединяются вокруг значения внутреннего качества человека и оценки этого качества другими людьми. С помощью коннотации данного слова можно говорить как о внутреннем, накопленном и приобретенном собственном опыте человека, так и о сведениях и фактах, характеристики его качеств, представленных и являющихся важными для других людей. Например, в английском языке с помощью одного из ЛСВ представленного слова можно сказать о знаниях, умениях и навыках человека, так же как и представить информацию об его происхождении, источнике получения образования, воспитании и о его семье. Her background in the arts is impressive Boston’s elite shunned the elder Kennedy, partly because of his Irish background, but mainly because they considered him ruthless and brutish and found distasteful his sensational affair with actress Gloria Swanson in the 1920s

Исследуя примеры можно заметить, что английские ЛСВ  слова

135

Ее опыт в области искусства впечатляет Элита Бостона избегала Кеннеди старшего, отчасти из-за его ирландского происхождения, но главным образом потому, что они считали его безжалостным и грубый и считали неприемлемым его нашумевший роман с актрисой Глорией Свенсон в 1920-х His background У него было обраwas in engineering зование инженера Oxford said it Оксфордский униwas consistent верситет объявил, in wanting to что желает приattract the best влечь самых лучcandidates from ших кандидатов из all backgrounds, всех слоев общеand worked hard to ства, и упорно труdo so диться над этим


Вісник МНТУ

come from a wealthy background 911 board votes for background check of director candidate

Learn more about his educational background, professional experience, and community Activities

родиться в богатой семье 911 членов правления проголосовали за проверку образования кандидата на пост директора Узнайте больше о его образовании, профессиональном опыте, и общественной деятельности

Исходя из этого, приходим к выводу, что и в данной ситуации английское значение имеет более обширную и глубокую семантику и представляет собой расширенный набор значений. В данной ситуации между значениями слова background наблюдаются отношения пересечения. А также второй эквивалент данного слова в русском языке имеет сдвиг значения на основе квалификационный переноса наименования (метафора).

языка постоянно необходимо уточнение, любая добавочная информация должна быть объяснена. Это разъясняется еще и тем фактом, что русский язык является имплицитным, т.е. нуждающимся в раскрытии и дополнительном описании представленной информации, тогда как английский — это эксплицитный язык, стремящийся к лаконичности [15]. ЛСВ  двух языков в представленной ситуации находятся в отношении включения. В некоторых случаях сопоставление слов по составу ЛСВ  является затруднительным, так как в одном из сравниваемых языков отсутствует необходимый эквивалент. Это явление имеет место практически в каждом языке, в силу того, что одна из лексем больше по своему семантическом объему и содержанию. Тогда языки находятся в отношениях включения, что объясняется семантической нестабильностью и несовпадением лексем.

Лакуны При рассмотрении различных явлений, ситуаций, обстоятельств, феноменов в английском языке можно заметить, что все они чаще всего обозначаются одним многозначным словом. В то время как в русском языке поиск отдельных слов ни к чему не приводит, здесь необходимы словосочетания или описательные конструкции. Такое явление стоит понимать как лакуны. Поэтому для перевода необходимо использование уточнения и пояснения. Применение такого способа перевода как конкретизация говорит о том, что носителям русского 136

Beyond that, historian James M. Giglio observes that «the president’s sexual indiscretions also created security difficulties regarding his physical protection since the Secret Service and FBI could not institute background checks on women discreetly smuggled into the White House

Помимо этого, историк Джеймс М. Джиглио отмечает, что «сексуальные проступки президента также создали трудности обеспечения безопасности, связанные с его физической защитой, так как Секретная служба и ФБР, не могли проводить проверку женщин, которые тайно доставлялись в Белый дом


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Whigs—especially New York Whigs—who were suspicious of Taylor’s background O’Henry wrote nearly 150 stories with a New York background

We're investigating a murder,’ the judge reprimanded. ‘Your personal feelings are to be relegated to the background, sir. You're a witness.

Виги, особенно Виги, живущие в Нью-Йорке, которые подозрительно относились к Тейлор О’Генри написал около 150 рассказов, в которых жизнь героев протекает в НьюЙорке Мы ведь разбираем дело об убийстве, — сделал ему замечание судья. Ваши личные переживания держите при себе. Не забывайте, что вы свидетель

Так как в русском языке наблюдается большая тенденция к эксплицитности, то для читателя необходима постоянная «расшифровка» английских имплицитный слов, что в свою очередь постоянно требует уточнения и конкретизации при переводе на русский. Во  время «расшифровки» используется так же описательный прием или же противопоставление. Добавочные значения и постоянное уточнение информации о месте действия, героях, атмосфере и условиях является неотъемлемой частью перевода и раскрытия значения английского многозначного слова background в русском языке. Несовпадение семантических структур многозначных слов в разных языках является одним из наиболее заметных расхождений, которое указывает на существенные особенности лексических систем языков. Это может объясняться неодинаковой степе-

нью развитости многозначности сравниваемых слов или наличием определенных слов или словосочетаний, для обозначения тех понятий, которые уже входят в структуру многозначного слова [15]. Особенности также видны благодаря тому, что слово в каждом языке включает в себя семантический компонент, который не присутствует в другом языке. Все это легко прослеживается при рассмотрении сочетаемости слов. Сочетаемость часто указывает на тонкие семантические отличия между словами [14]. Лакуны свидетельствуют о том, что один из ЛСВ слова имеет большую степень сочетаемости с другими словами. Лексическая сочетаемость является важным показателем того, что в разных языках возможно несовпадение значений сопоставляемых слов. Незнание законов сочетаемости слов может повлечь за собой применение калькирования или неправильного переноса значений одного языка на другой язык. Однако чаще всего основной причиной несовпадений ЛСВ  различных языков является разное восприятие и видение мира, различный способ его познания. Эти отличия можно легко распознать при применении сопоставления ЛСП  двух сопоставляемых языков. ЛСП  практически никогда не совпадают, так как реалии одного языка не способны быть полностью перенесены на другой язык. Ведь носители разных языков имеют несхожий темперамент, разный способ мышления, уровень культуры. В целом полисемия  — это явление, позволяющее в значительной степени расширить номинативный состав языка, не увеличивая при этом

137


Вісник МНТУ

количества лексических единиц. Контекст позволяет понимать слово ��днозначно и избегать многозначности.

ЛИТЕРАТУРА:

1. Амосова Н.Н. Английская контекстология. — Л.:1968. — 265с. 2. Андрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лескикология английского язика. — М.:Дрофа, 2001. — 288с. 3. Апресян Ю.Д.  Избранные труды, том 1. Лексическая семантика. — М.: 1995. — 251с. 4. Апресян Ю.Д.  Избранные труды, том 2. Интегральное описание языка и системная лексикография.  — М.: 1995. — 214с. 5. Арнольд И.В.  Лексикология современного английского язика.  — М.: 1959. — 295с. 6. Арнольд И.В.  Семантическая структура слова в современном английском языке и методика её исследования: на материале имени существительного. Монография. — Л.: Просвещение, 1966. — 287с. 7. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики.  — К.: Академія, 2004.  — 340 с. 8. Васильев Л.М. Теория семантических полей//ВЯ,1971. — №5, с. 105–113

9. Верба Л.Г.  Порівняльна лексикологія англійської та української мов. — Вінниця: Нова Книга, 2003. — 341с. 10. Виноградов В. В. Основные типы лексических значений слова, «Вопросы языкознания», 1953, № 5 11. Елисеева В.В.  Лексикология английского языка — СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2003. — 44 с. 12. Левицкий В.В.  Семасиология.  — Вінниця: Нова Книга, 2006. – 13. Кочерган М.П.  Загальне мовознавство: Підручник:  — К.: Видавничий центр «Академія», 2003. — 464 с. 14. Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства.  — К.: Вища Українська Академія, 2006. — 424с. 15. Манакин В.Н. Составительная лексикология. — К.: Знання, 2004. — 236с. 16. Марчук Ю.Н. Вычислительная лексикография– М.: ВЦП, 1976. — 175 с. 17. Маслов Ю.С.  Введение в языкознание  — М.: Высшая школа, 1987. — 272с. 18. Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А.А. Ивина. 2004. 19. Электронный словарь lingvo.ru 20. http://www.thefreedictionary.com

138


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 81–13  Дружин Г.В., к.філол.н., доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая Орда А.І., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ПРАГМАТИКА ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ Опис прагматичних і когнітивних особливостей рекламних англійських текстів Інтернету підтвердив думку про те, що існує тісний взаємозв’язок когнітивного і прагматичного аспектів в плані організації та змісту реклами. Це  підтверджують когнітивні моделі і певні речові акти, які відображають свої вербальні функції на особистому текстовому рівні. Описание прагматических и когнитивных особенностей рекламных английских текстов Интернета, подтвердило мнение о том, что существует тесная взаимосвязь когнитивного и прагматического аспектов в плане организации и содержания рекламы. Это подтверждают когнитивные модели и определенные вещественные акты, отражающие свои вербальные функции на личном текстовом уровне. Description pragmatic and cognitive features of Internet advertising English texts, confirmed the view that there is a strong correlation of cognitive and pragmatic aspects in terms of content and advertising. This is supported by cognitive models and some real acts that reflect their verbal functions on a personal level text. Фундаментальні дослідження Інтернет-дискурсу проводяться в кількох напрямах. В зв’язку з цим, виникла нова дисципліна — нетлінгвістика

(Netlinguistics), призначенням якої стало з’ясування мовного забезпечення мережі взагалі й інформаційно-пошукової системи зокрема. Багато дослідників (А.Г.  Баранов, О.В.  Дєдова), які вивчають різні аспекти Інтернет-дискурсу  — прирівнюють його до гіпертексту. Значна увага приділяється дослідженням Інтернет-дискурсу з позицій комунікативно-прагматичного підходу[8]. Незважаючи на численність лінгвістичних досліджень, спрямованих на вивчення Інтернет-дискурсу, найменш простудійованими залишаються англійськомовні Інтернет-форуми (конференції). Під Інтернет-форумами прослідковується жанровий різновид Інтернет-дискурсу, який є тематично організованим, відкритим для всіх учасників з метою отримання чи надання поради, обміну досвідом з певної проблеми та спрямованим на спонукання адресата до реалізації певної мовної дії. Актуальність  прагматики Інтернет-дискурсу зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення різних типів дискурсів як форм здійснення міжсуб’єктної мовної взаємодії. Зокрема, набуває ваги вивчення лінгвостилістичного аспекту дискурсу, а також його прагматичного потенціалу. В зв’язку з окресленою проблематикою актуальним стає аналіз жанрової специфіки та мовної організації Інтернет-дискурсу в контексті

139


Вісник МНТУ

різних мовних спільнот, зокрема англомовної. Метою є з’ясування і комунікативно-прагматичних особливостей англомовного Інтернет-дискурсу. Прагматичність Інтернет-дискурсу полягає в новому витку розвитку в когнітивній лінгвістиці. Е.С.  Кубрякова одна з перших дослідників  — запропонувала підхід до дискурсу, як до версії когнітивізму. В дискурсах представлені відомості про різні типи знання, їхня ієрархія, зафіксована інформація про різні умови й різні ситуації спілкування [5]. «Будь-який дискурс  — це вербалізований досвід мислення з певним способом (або способами) концептуалізації знання» [4, 14]. У когнітивній моделі Інтернет-дискурсу розробленій О.  Йокоямою, за норму береться середній учасник мовної події «з усім його суб’єктивізмом, егоцентризмом й обмеженістю» [6, 16]. Передача знання від одного учасника Інтернет-діалогу до іншого визначається, як одна з головних цілей мовного дискурсу і єдина мета інформаційного дискурсу  — контекстуальність, персоніфікованість, процесуальність, ситуативність, замкнутість. Е.А. Селіванова так визначає двобічність персоніфікованості дискурсу: «З одного боку, це конкретна взаємодія двох індивідуальних свідомостей (адресанта і адресата), з іншого боку — це вираження себе, своєї індивідуальної свідомості в комунікативній ситуації» [1, 39]. Персоніфікованість дискурсу досліджується різними науками, зокрема психолінгвістикою, предметом якої є процеси породження і розуміння того чи іншого тексту, тобто динамічна природа текстової структури.

Персоніфікованість дискурсу припускає спрямованість до категорії певної мовної особистості. Процесуальність дискурсу зумовлює розгляд його не як завершеного продукту, а як процесу за наявності, як мінімум двох учасників, «у спонтанному спілкуванні, інтерпретуючи висловлення один одному» [1, 39]. Процесуальність припускає когнітивне перенесення певних знань. О.Йокояма визначає мінімальну одиницю, необхідну для комунікації, яка складається із чотирьох компонентів: двох учасників комунікації й того, що можна назвати «предметом їхньої актуальної уваги», або активізованими знаннями. «Когнітивні множини будьяких двох нормальних людей відносно зрілого віку містять, принаймні кілька загальних елементів, а тому перетинання будь-яких двох таких множин ніколи не буває порожньою» [5, 7]. О. Йокояма визначає сім видів знання, якими володіє мовець, із яких п’ять є інформаційними (специфічне, пропозиційне, референційне, предикаційне, екзистенційне), а два — мета інформаційними (знання коду й знання дискурсивної ситуації). Процесуальність полягає у використанні мета інформаційного знання, тобто для здійснення інформаційного Інтернетдискурсу, або в передачі знання коду або інформації про певний стан множини знань учасників комунікації, тобто для здійснення мета інформаційного Інтернет-дискурсу [6, 3]. Прагмативний підхід заснований на осмисленні соціальних, комунікативних та різних лінгвістичних чинників у процесі формування Інтернетдискурсу. На початку 90-х років дослідники здійснили спробу розмежувати поняття дискурс і текст за допомогою

140


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

використання такої категорії, як ситуація. Так, дискурс пропонувалося трактувати як «текст плюс ситуація», текст у свою чергу визначався як дискурс «мінус ситуація» [7, 49]. Незважаючи на певний формалізм, наведене визначення виражає загальну тенденцію до розуміння Інтернет-дискурсу, для якого характерна «чутливість до контексту соціальної ситуації» [3]. Ситуативна зумовленість дискурсу означає залежність мовлення від умов перебігу й певний ступінь виведення з цих умов. Прагматичний аспект дискурсивних досліджень припускає аналіз лінгвістичних засобів і способів передачі певного змісту в різних ситуаціях спілкування. Прагматичність Інтернет-дискурсу сьогодні трактується досить широко. Так, дослідники Е.М.  Верещагін та В.Г.  Костомаров розробили поняття «ситуація певної мовної поведінки», яке визначають як регулярно повторюваний фрагмент соціального життя, тобто, вітання, прохання, дружелюбність, ворожість, залицяння… [4, 7] Наприклад: зустріч та діалог представників двох конкуруючих в галузі інформації  — компаній Microsoft та Apple. Apple: Hello, I’m MAC Microsoft: I’m PC Microsoft: What your big plan? Apple: Make a home movie, may be create a web site, try my built in camera, what about you? Microsoft: Well, I’m going to play games Apple: Which one’s? Microsoft: All of them Apple: Доброго дня, я MAC Microsoft: Я ПК Microsoft: Які Ваші плани?

Apple: Зробити  домашнє відео,  можливо створення веб-сайту, випробування своєї вбудованої камери, а у Вас які плани? Microsoft: Ну, я збираюся грати в ігри Apple: В які саме? Microsoft: У всі, які тільки є Ми  бачимо використання англійського інформаційного дискурсу на практиці. Тобто, комунікативну ситуацію в аспекті тактики і стратегії мовного спілкування. Кожен з представників компанії має певне уявлення про ситуацію спілкування для здійснення своїх намірів та кожен з них у мінімальному ступені прогнозує власний образ у передбачувальній ситуації, тобто планує певну мовну поведінку (вибирає мовну стратегію і тактику). У цьому діалозі Інтернет-дискурс становить комунікативно-прагматичний зразок мовної поведінки в певній інформаційній сфері, яка має певний набір змінних: соціальні норми, відносини, ролі, показники інтерактивності. Основною властивістю цього дискурсу є регулярність взаємодії мовних елементів, що є важливим в прагматичній основі організації Інтернет-реклами. Наприклад: англійська інтерактивна реклама однієї із автомобільних компаній Toyota. This the whole new way to travel in comfort and style. Presenting the new car Toyota Avalon. For a ride that jets move. It’s got reclaiming wear sits and such a quite cabin. Bluetooth wireless audio make’s every trip are delight. The new Toyota Avalon. Comfort is back. Це абсолютно новий спосіб подорожувати в комфорті та стилі. Представляючи новий автомобіль «Тойота» Авалон. Ця машина підійде для застосування. В ній є оновленні місця та затишна кабіна. Бездротова аудіо

141


Вісник МНТУ

система Bluetooth, зробить кожну подорож захоплюючою. Нова    «Тойота» Авалон. Комфорт повертається. Дискурс може бути визначений як самостійно означене поле, якась певна реальність, що розвивається за відповідними законами. Такий дискурс впливає на певну рекламну політику відносно певних соціальних груп. Події, які розвиваються на екрані — певним чином (спонукають до певної дії) впливають на думки і переконання людей. З аналізу позицій соціальнонаукового принципу ми бачимо взаємодію мовця та слухача (взаємодія диктора поза кадром та слухача перед екраном), це також, є однією із прагматичних основ організації Інтернет-дискурсу. Таким чином, нагромадження певних методів та методик дискурсивного аналізу, випробовування можливостей дискурсивного підходу в англійській Інтернет-рекламі по-новому визначають позиції лінгвістичної теорії тексту та комунікації. Текст представляє собою цілісну форму організації комунікації, а комунікація є процесом інформаційного обміну. Тобто Інтернет-дискурс представляє собою подію, ситуацію, що включає текст та інші складові.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Селиванова Е.А.  Основы лингвестической теории текста и коммуникации : монограф. учеб. Пособие / Е.А. Селиванова. — К.: Брама, 2004. — 336с. 2. Баранов А.Г. Когнитипичность текста. К проблеме уровней абстакции текстовой деятельности // Жанры речи / А.Г. Баранов. — Саратов : Изд-во ГосУНЦ «Колледж», 1997. — С. 4–12. 3. Дедова О.В.  Проблемы гипертекстовой интерпретации лингвистического материала в процес се автоматизированного мультимедийного курса русской фонетики / О.В.  Дедова // Науч.- образов. Интернет ресурс. Режим доступа: http://cam.psn.ru/ conferences/tula99/reports/dedova. html. 4. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи: Из  наблюдений над речевой практикой масс- медиа / В.Г. Костомаров. — М. : Рус. Язык, 2001. — 24 с. 5. Кубрякова Е.С.  Парадигмы научного знания в лингвистике и ее современный статус / Е.С.  Кубрякова // Изв. РАН. Сер. лит-ры и языка. — 1994. — Т. 53, № 2. — С. 7–14. 6. Йокояма О.Б.  Когнитивная модель дискурса и руський порядок слов / О.Б.  Йокояма.  — М.  : Языки славян. культуры, 2005. — 108 с. 7. Верещагин Е.М.  Язык и культура / Е.М.  Верещагин, В.Г.  Костомаров.  — М. : Рус. Язык, 1983. — 269 с. 8. Crystal D. Language and the Internet. — Cambridge: Cambridge University Press, 2002. — 272 p.

142


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 81–13  Камінський Ю. І., к.філол.н.,доц.,доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Кумлик С.П., студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРКЛАДУ  АНГЛОМОВНИХ ПАРЕМІЙНИХ ОДИНИЦЬ В дослідженні розглянуто своєрідність фразеологізмів, класифікацію паремійних фразеологічних одиниць, а також питання, як впливають фразеологічні паремійні одиниці на процес перекладу. В исследовании рассмотрены своеобразие фразеологизмов, классификация паремийных фразеологических единиц, а также вопрос о том, как влияют фразеологические паремийные единицы на процесс перевода. In  our investigation were observed such issues: how phraseological unit influences the process of translation, originality and classification of idiomatic expressions and phraseological units. На  сучасному етапі розвитку науки мовознавства фразеологізмів неможливо уявити дослідження без вивчення національно-культурної специфіки, без розгляду ролі фразеологізмів в репрезентації культури народу. Відомо, що зв’язок мови і культури реалізується через культурну конотацію, яка виникає, як результат інтерпретації асоціативно-образної бази фразеологізму за допомогою зіставлення його з культурно-національними еталонами і стереотипами. [1, 15] Проблематика національно-культурної своєрідності системи фразеологізму мови в даний час є предметом досліджен-

ня багатьох лінгвістів [3, 20; 4, 31]. Підвищена увага до цієї теми обумовлена загальним сплеском інтересу до проблеми «Мова і культура» останніми роками, яка, у свою чергу, отримала новий імпульс розвитку в рамках нової, антропологічної парадигми, що складається зараз, сучасної лінгвістики і може бути розглянута на матеріалі паремійних одиниць. В рамках антропологічної лінгвістики, покликаної вивчати «мову в тісному зв’язку з людиною, її свідомістю, мисленням і духовно-практичною діяльністю», необхідність створення єдиної теорії мови і людини робить природним і необхідним зверненням до системи фразеологізму мови, яка, на загальноприйняту думку, є найбільш національно-детермінованим і самобутнім явищем. Звертаючись до проблеми національно-культурної своєрідності фразеологізмів, слід усвідомити, що на сьогоднішній день в лінгвістиці існують декілька різних підходів до виявлення національно-культурної складової фразеологізмів, які мають різну методологічну базу, різні методи дослідження. У зв’язку з цим можна виділити 2 основних підходи виявлення національно-культурної своєрідності фразеологізмів. Перш за все, це  — лінгвокраїнознавчий підхід. Лінгвокраїнознавчий напрям у лінгвістиці спирався на вказівки, що з’явилися в роботах лінгвіс-

143


Вісник МНТУ

тів, на існування немовного компонента в значенні слова, обумовленого екстралінгвістичними чинниками [1,16]. Це  найбільш поверхневий рівень виявлення національно-культурної складової фразеологізмів. Другий підхід до виявлення національної своєрідності фразеологізмів, також виник в рамках структуралістського розуміння мови. Зіставлення фразеологізмів різних мов спочатку передбачало виявлення фразеологізмів-інтернаціоналізмів, аналіз видів еквівалентності фразеологізмів. Як відомо, категорія національного у сфері фразеології знаходиться в діалектичній єдності з категорією інтернаціонального. Зіставлення аналогів фразеологізмів різних мов з метою виявлення їх національного колориту, національно-культурних особливостей є предметом контрастивного підходу. Розвиток порівняно нових підходів до виявлення національно-культурних особливостей фразеологізмів відбувається, як було сказано вище, в руслі антропологічної парадигми лінгвістики, а саме в рамках когнітивної лінгвістики, яка на даний час відноситься до лінгвістичних напрямів, що розвиваються найбільш інтенсивно [1, 17]. На  даний час з’явилася велика кількість лінгвокультурологічних досліджень, де автори прагнуть виявити для окремих універсальних понять будь-якої культури їх національний образ, зафіксований в наївній картині світу. Концептуальна модель поняття визначається шляхом аналізу його вживання в мові. Залучення матеріалу фразеологізму, розгляд внутрішньої форми узуальної семантики фразеологізму як ключа до розуміння змісту того або іншого концепту культу-

ри є характерною межею робіт цього напряму. З цієї точки зору певний інтерес представляє розгляд компонентів семантики паремійних одиниць англійської мови, що містять так званий соматичний компонент. Найбільш частою серед них є група фразеологічних одиниць, що характеризують зовнішність людини. Фразеологічні одиниці, що характеризують зовнішність людини, побудовані на жарті, іронії, а часом навіть образливі. В образній основі таких фразеологізмів розкриваються особливості життя, побуту того чи іншого народу. В окремі підгрупи можна виділити фразеологізми, одним з компонентів яких стали частини людського тіла, а саме фразеологізми зі словами: face, eye, ear, nose, chin, hair, eyebrow, forehead, hand, leg [2,12]. В складі фразеологічного значення в цілому, й паремійні ФО не є винятком в цьому відношенні, виділяються  3  аспекти: сигніфікативний, денотативний та конотативний. Під денотативним компонентом розуміється значення знака, що відображає в узагальненій формі предмети і явища позамовної дійсності. Денотативний компонент має у своїй основі поняття, що характеризує позамовний об’єкт. Сигніфікативний аспект фразеологічного значення — це зміст поняття, реалізований у цьому значенні. Під змістом поняття розуміється «відображення в нашій свідомості властивостей, ознак і відносин предметів, ядром якого є відмінні істотні властивості, ознаки і відносини» [2, 13]. Для фразеологічних одиниць, семантично о��ієнтованих на людину, конотативна семантика ПФО  набуває особливу значимість у силу специфі-

144


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ки самого об’єкта дослідження, тому що, як правило, те, що характеризує людину  — його характер, ставлення, зовнішній вигляд, дії, відносини між людьми  — становить оцінні категорії та викликає до себе емоційно-оцінне відношення. Основним у конотативному значенні фразеологічних одиниць є оцінний компонент, тобто позитивна чи негативна оцінка, представлена у фразеологічному значенні, в силу його соціолінгвістичної природи. Виділяються негативний, позитивний та нейтральний компоненти фразеологічного значення, в основі яких лежить осуд, як констатація соціальної оцінки явища, семантично орієнтованого на людину: його якостей, властивостей, проявів людської діяльності. У групі фразеологічних одиниць, які характеризують зовнішність людини, можуть бути виділені такі фразеологізми, які мають негативний компонент фразеологічного значення: A face as long as fiddle, a face that stop a bus, a nose to light candles at — не пхай свого носа, куди не треба; make a sad face — зробити сумне обличчя, Good Friday face, draw a long face. В основі фразеологізмів, що характеризують зовнішність з позитивної сторони проглядається наявність експліцитного чи імпліцитного схвалення: her face is her fortune, a pretty-pretty face, fishy face, fishy eye, the eagle eye, as fair as a lily, handsome as paint. Фразеологізми з нейтральним значенням можуть мати залежно від контексту як позитивне так і негативне значення: a poker face, fleet of foot, aquiline nose, a long nose, make a sad face, it is written all over her face. З оцінним компонентом значення тісно пов’язаний емоційний компонент, під яким розуміється вираження

у фразеологічному значенні почуттів та емоцій. Наприклад, у фразеологізмі «a face that would stop a bus» помітно презирливе і трохи співчутливе ставлення до об’єкта обговорення. У той же час присутня велика група фразеологізмів, що виражають схвалення та захоплення мовця: the eagle eye, a pretty-pretty face, her face is her fortune. Оцінний та емоційний компоненти в межах семантики фразеологічних одиниць дуже тісно пов’язані. Це  пояснюється тим, що оцінка людиною певного явища спричиняє емоційне відношення; переживання, однак, за рідкісним винятком, головним компонентом у даному співвідношенні виступає оцінний компонент конотації. Експресивний компонент фіксується в словникових дефініціях фразеологізмів, він є найбільш непостійним серед компонентів конотації. Приклади фразеологізмів з експресивним компонентом конотації: black as a crow — чорний як сажа, lean as a rake — худий як жердина, blush like a rose — почервоніти. Останній компонент конотації  — функціонально-стилістичний, свідчить про належність фразеологізму до того чи іншого стилю мови, його поширеності та вживаності. Однак, як відзначає А. В. Кунін, «недостатня розробленість фразеологічної стилістики, рухливість одиниць різних стилістичних розрядів, таких, наприклад, як нейтральний і книжковий, розмовний та жаргонний, а також зміна норми фразо застосування в значній мірі ускладнюють віднесення фразеологізму до того чи іншого функціонального стилю». До розмовних фразеологізмів відносять одиниці, які вживаються в усному мовленні: all legs and wings — крила, polar beaver — полярний бобер,

145


Вісник МНТУ

a sweater girl  — гарненька дівчинка.. В описі зовнішності людини книжкові фразеологізми представлені невеликою групою: lattern jaws, long in the tooth, handle of the face. Незважаючи на те, що в конотації найбільш явно виділяється тільки функціонально-стилістичний компонент, і він у свою чергу піддається зміні. Ряд фразеологічних одиниць з жаргонізмів переходять у нейтральні, завдяки своєму широкому поширенню, інші стають застарілими або взагалі виходять з вживання. Це є закономірним процесом діалектичного розвитку світу, що нас оточує і відображення його в мисленні та мові людини. Англійські, німецькі та російські фразеологічні одиниці лексико-семантичного поля «частин тіла» складають велику групу фразеологізмів, які мають специфічні особливості. Серед них зустрічаються (за класифікацією Виноградова В. В.) фразеологізми усіх типів: фразеологічні зрощення, єдності та сполучення. Фразеологічні зрощення характеризуються незмінністю виразу, їх сукупні образні значення ніяк не виводяться з окремих значень слів, що входять до складу фразеологічних одиниць. Фразеологічні єдності мають меншу спаяність компонентів та їх сукупне значення обґрунтоване семантикою слів, що складають єдність. Слід зазначити відмінність англійських та німецьких фразеологічних зрощень та єдностей від російських: для них є необов’язковою незмінність структури, компоненти можуть залишатися без втрати образності та зміни сукупного значення одиниці. Фразеологічні сполучення не мають цілого плану вираження та їх се-

мантика визначається значенням їх компонентів. Найбільша кількість соматичних фразеологізмів зіставних мов є фразеологічними єдностями. Вони відрізняються за своїм походженням  — є запозичені та рідні [3, 18] Фразеологічні одиниці англійської, німецької та російської мов з компонентом «частин тіла» мають підвищену міжмовну фразеологічну еквівалентність. Це  пояснюється тим, що ядра (слова-назви частин тіла) входять до складу високочастотної та рідної лексики кожної з мов та мають високу фразоскладову активність, що підвищує рівень міжмовної еквівалентності. Виокремлюються різні критерії, що визначають рівень міжмовної фразеологічної еквівалентності — це значення фразеологічних одиниць, що утворені за продуктивними та непродуктивними моделями семантичного зсуву (останні визначають велику кількість міжмовних еквівалентів соматичних фразеологізмів, тому що це одна з небагатьох груп фразеологічних одиниць, що мають спільність способів переосмислення в англійській, німецькій, українській та російській мовах) [3,  19]. Це  також компонентний склад (слова, що входять до складу фразеологічної одиниці), тому що граматична організація має для англійської, німецької, української та російської мов лише побічний характер: для віддалено споріднених мов не є властивим прямий збіг граматичних структур. Це й функціонально-стильова приналежність фразеологічної одиниці, але цей критерій також є периферійним, оскільки більшість фразеологізмів лексико-семантичного поля (частин тіла) належать до розмовного стилю і тільки невелика група фра-

146


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

зеологізмів-кальок (в усіх зіставлених мовах) до літературного. Таким чином, взаємодію даних критеріїв можна поділити на наступні типи міжмовних фразеологічних еквівалентів: 1) повні структурно-семантичні еквіваленти (найбільша група соматичних фразеологічних одиниць); 2) неповні структурно-семантичні еквіваленти; 3) семантичні еквіваленти (невелика кількість фразеологічних одиниць, що досліджується); 4) безеквівалентні фразеологізми (здебільшого фразеологічні зрощення з компонентом «частин тіла»); 5) структурні псевдоеквіваленти (невелика група). Велику групу соматичних фразеологічних одиниць складають повні та неповні структурно-семантичні еквівалентні, при цьому найбільша кількість з них  — фразеологічні одиниці, до складу яких входять наступні назви частин тіла: голова/head/Kopf, волосся/hair/Haar, очі/eyes/Augen, зуби/ teeth/Zahne, серце/heart/Herz, рука/ hand/Hand. Зазначені ПФО  можна класифікувати, беручи за основу слово-частину тіла: 1) Head. A head without mind as lamp without candles. — Голова без розуму, як ліхтарня без свічки. A head is not ensure that only wears his cap. — Голова не на те, щоб тільки кашкет носить. A wise head does not care to evil words. — Мудра голова не дбає на лихі слова. Bread around the head. — Хліб — усьому голова. 2) Eye. Eye see far but mind still far  — Око бачить далеко, а розум ще далі.

3) His G — Diamond, wrong hands — ravens. Своє око  — алмаз, чужі руки — крюки. 4) To  poke one`s nose into other people`s business  — Пхати свого носа в чужі справи. Безеквівалентні фразеологічні одиниці звичайно мають у своєму складі певний архаїчний елемент або побудовані на метафоричному переосмисленні місцевої реалії, зустрічаються в усіх  4  зіставлених мовах та складають значну групу. Соматичні фразеологізми, що є частиною фразеологічних систем англійської, німецької, української та російської мов, мають підвищену фразеологічну еквівалентність, що вирізняє їх із загальної кількості фразеологізмів. Більшість дослідників (В. Н. Комісаров, Л. Ф. Дмитрієва, С. Е. Кунцевич, Е. А. Мартинкевич, Н. Ф. Смирнова) виділяють 4 типи основних способів перекладу фразеології, які з повним правом можна віднести до перекладу паремійних одиниць. Перший тип відповідностей зазвичай має фразеологічні еквіваленти. При використанні таких відповідників зберігається весь комплекс значень перекладеної одиниці. В цьому випадку в МП  є відповідний фразеологізм, який співпадає з усіма параметрами фразеологічної одиниці оригіналу, наприклад: to pull chestnuts out of the fire for smb. — таскать каштаны из огня для кого-либо. Використання такого відповідника дозволяє більш повно відтворити іншомовний фразеологізм, і перекладач, перш за все, намагається його відшукати. Однак існують 2 обставини, які обмежують можливість застосування першого виду фразеологічних відповідників: по-перше, фразеологічних еквівалентів порівня-

147


Вісник МНТУ

но небагато: частіше всього це так звані інтернаціональні фразеологізми, запозичення в обох мовах із якої-небудь 3-ої мови, наприклад, латинської чи грецької: the heal of Achilles  — Ахілесова п’ята, the sword of Damocles — Дамоклів меч [4,  21]; по-друге, як зазначає В. Н Комісаров, при запозиченні в обох мовах одного і того ж фразеологізму, його значення в одній із них може видозмінюватись, і в результаті ці фразеологізми виявляються хибними друзями перекладача  — тобто подібні за формою, але різні за змістом. Наприклад, англійський варіант «to lead by the nose» і російський «водить за нос» за формою співпадають, але англійський фразеологізм означає «повністю підкорятися, командувати», а російський «обманывать». Як  зазначає В.  Н.  Комісаров,  2-ий тип фразеологічних відповідників представляють так звані фразеологічні аналоги. У випадку відсутності фразеологічного еквівалента, слід підібрати в МП  фразеологізм з подібним переносним значенням, який побудований іншим способом. Наприклад: to turn back the clock — повернути назад колесо історії. Використання відповідників цього типу забезпечує достатньо високий рівень еквівалентності. Проте і тут існують деякі обмеження: по-перше, необхідно зберігати емоціональне і стилістичне значення фразеологізму. Англійський «Jack of the trades» і російський переклад «мастер на все руки»  — обидва приклади відносяться до людини, яка може займатися різними справами. Але російська ідіома не є фразеологічним аналогом англійської, оскільки в них не співпадають емоційні значення. З російської мови ФО  справді перекладається, як «мастер, умелец», а в англій-

ський  — «master of none», що означає — людина, яка все псує, нічого не вміє. По-друге, слід врахувати  2  фактори: стилістичну рівноцінність деяких аналогічних фразеологізмів (англійський «can the leopard change his spots» не можна перекладати російським «горбатого могила исправит») і національне забарвлення фразеологічних одиниць (однак англійське «to carry coals to Newcastle» і «will Mrs. Grundy say?» по смислу і стилістичному забарвленню повністю слідує російським фразеологізмам «ездить в Тулу со своим самоваром» і «Что будет?»  — скажет княгиня Марья Алексеевна?», але ці останні в перекладі не можуть бути використані). Як  показало дослідження ПФО,  національно-забарвлені фразеологізми слід передавати українськими фразеологічними одиницями, в яких національна забарвленість відсутня: Вийти заміж з розрахунку, всупереч почуттям  — please one’s eye and plague one’s heart. Не слід залишати поза увагою явище варіативності і паремійних фразеологічних одиниць при їх узуальному використанні. Що стосується паремійних фразеологічних одиниць, то проблема варіативності складається з визначення того, що може мінятися в процесі перетворення, і що повинно залишатися без змін. Зміни відбуваються в семантичній структурі фразеологічних одиниць при контекстуальній варіативності в узуальному вживанні, відрізняються від тих змін, які зазнали фразеологічні одиниці при їх оказіональному вживанні. Узуальна варіативність характеризується тим, що семантика фразеологізму пристосовується до різних контекстів за допомогою перегрупування сем, які уже мають в семантичній структурі фра-

148


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

зеологічні одиниці. В таких випадках відбувається актуалізація потенціальних сем і нейтралізація декількох диференціальних сем [5, 28–29]. При субституції компонентів зміна в семантичній структурі вихідного фразеологізму виникає у результаті взаємодії тих сем, які мають в семантиці вихідні фразеологічні одиниці і семи слова-замінники. Наприклад: Don’t wait for dead men’s shoes. (англ.) [3,  69]  — Не  сунь свого носа до чужого проса. Така взаємодія може відбуватись у напрямках: 1) семи слова-замінники, містять в собі диференційовані ознаки по відношенню до замінного компоненту, нейтралізуються в семантичній структурі фразеологічних одиниць, і в цьому випадку перетворена фразеологічна одиниця не має суттєвої відмінності з вихідною фразеологічною одиницею; 2) семи слова-замінники включаються в семантичну структуру вихідної фразеологічної одиниці без нейтралізації, і тоді виникає конкретизація значення перетвореної фразеологічної одиниці; 3) семи слова-замінника входить в семантичну структуру вихідної фразеологічної одиниці без нейтралізації, витісняє декілька сем вихідної фразеологічної одиниці. В таких випадках виникає переосмислення значення фразеологізму. При виділенні контекстуального аспекту варіативності семантики паремійних фразеологічних одиниць в узуальному вживанні визнається дихотомія «значення — вживання» відповідно до всіх змістовних одиниць мови, в тому числі і до фразеологізмів. Ототожнення фразеологізма як одиниці мови і його контекстуальне мов-

не вживання відбувається по моделі «константа  — варіант» по сукупності констант всіх аспектів семантики фразеологічних одиниць. Слід підкреслити, що контекстуальне варіювання фразеологічних одиниць завжди спирається на стабільність плану вираження фразеологічних одиниць. Напевно, на цій базі можна побудувати дослідження декількох груп оказіонально вживаних фразеологічних одиниць, що піддалися прийомам семантичного перетворення. При структурно-семантичних прийомах перетворення ототожнювати вихідну і перетворену фразеологічну одиницю по семантичній константі уже недостатньо, зважаючи на відсутність стабільності плану вираження. При структурно-семантичному перетворенні фразеологічної одиниці слід виходити із дихотомії «віртуальне/актуальне/оказіональне». Відповідно, ототожнення вихідної і перетворюваної фразеологічної одиниці відтворюється як по плану змісту, так і по плану вираження. В основному для ототожнення інколи пропонується віртуальна фразеологічна основа, взята в не конкретному речовому вживанні і має можливість до відтворення в мовленні різних речових варіацій, припустимим нормам на стилістичному, лексико-граматичному і семантичному рівні мови. Таким чином, віртуальна фразеологічна основа приймається за фразеологічний інваріант, який має першочергове значення для тлумачення семантики паремійних фразеологічних одиниць у лексикографічних джерелах. Фразеологічні одиниці, як і лексеми, крім свого основного значення, можуть мати додаткові відтінки. Причина появи семантичних відтінків полягає в ступені пізнання людиною дій-

149


Вісник МНТУ

сності: властивості предмета пізнаються не за один прийом, і це знаходить відображення у смисловій структурі одиниць мови, в тому числі і фразеологічних. Адже, узуальне значення ПФО безумовно впливає на процес перекладу: пошук аналогів та їхніх відповідників з однієї мови на іншу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ажнюк Б.М.  Англійська фразеологія у культурно-етнічному висловленні. — К.: Наукова думка, 1989. — 136. 2. Бірюкова І.П.  Семантика фразеологізмів. — Горлівка, 2000.

3. Білоноженко В.М.  Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів, К.: Наук.Думка,1989. — 155с. 4. Волосевич С.П.  Горлівка вид-во ГДПІІ, 2009. — 230с. 5. Маслова В.А.  Лингвокультурология. Москва, 2001. 6. Баранцев К.Т.  Англо-український фразеологічний словник, близько  30000  фразеологічних виразів.  — К.: Знання, 2005–1056с.

150


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 81–13  Дружин Г.В., к.філол.н.,доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Будар О. М., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ОБ’ЄКТИВНОЇ МОДАЛЬНОСТІ  У РОМАНІ ЕРНЕСТА ХЕМІНГВЕЯ «ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ»  І ПОВІСТІ ДЖЕРОМА СЕЛІНДЖЕРА «ЛОВЕЦЬ У ЖИТІ» У статті розкривається поняття об’єктивної та суб’єктивної модальності. Розкрито засоби її відтворення при перекладі та найчастіші перекладацькі трансформації. Особлива увага приділяється модальним дієсловам, які є найчастішим засобом вираження модальності на лексичному рівні. В статье раскрывается понятие объективной и субъективной модальности. Раскрыты способы ее воспроизведения при переводе и наиболее частые переводческие трансформации. Особое внимание уделяется модальным глаголам, которые являются частым средством выражения модальности на лексическом уровне. The article exposes the concept of objective and subjective modality. Means of its rendering during the translation are shown and most frequent translation transformations are explicated. Particular attention is paid to modal verbs that are most frequent means of expressing modality on the lexical level. В лінгвістичній літературі висловлюються різноманітні думки з приводу сутності модальносты . Категорія модальності визначається одними лінгвістами як семантична (В.Г.  Адмоні, Г.В.  Колшанський), іншими  — як синтаксична (Л.С.  Єрмолаєва, О.В.  Звєрє-

ва), а частина мовознавців уважають її за граматичну (В.В. Гуревич, Ф.М. Березін, В.В. Виноградов), логіко-граматичну (В.З. Панфілов), логічну (С.М. Амеліна, Е.Я. Мороховська), функціональносемантичну (В.М. Ярцева, О.В. Бондарко, В.М.  Ткачук, В.Д.  Шинкарук) тощо. Не  всі мовознавці є послідовними у виділенні двох площин модальності — об’єктивної та суб’єктивної. Мета даної статті  — розглянути вираження об’єктивної модальності. Актуальність статті зумовлена необхідністю всебічного теоретичного розгляду категорії модальн��сті, а зокрема об’єктивної модальності, засобів її вираження та перекладу, систематизації модальних слів, визначення їх статусу. Об’єктом дослідження слугували роман Ернеста Хемінгвея «Прощавай, зброє» і повість Джерома Селінджера »Ловець у житі» та їхні переклади виконані Володимиром Митрофановим та Олегом Лонгвиненком. Українська та англійська мови є гетерогенними у відношенні до їх типологій. Англійська є флективною, а також має деякі характерні ознаки ізолюючого типу. Українська є флективною мовою. Саме тому для засобів вираження модальності в даних мовах характерні як ізоморфні, так і аломорфні риси. Модальність може виражатися фонологічними, лексичними, грама-

151


Вісник МНТУ

тичними та лексико-граматичними засобами. Традиційно модальність поділяють на об’єктивну і суб’єктивну. Перша розуміється як відношення висловлення до позамовної дійсності, оформлене граматично, друга  — як вираження відношення того, що говорить (пише) до того, що він повідомляє. Загальновідомо, що об’єктивна модальність обов’язкова для будьякого висловлення, суб’єктивна ж факультативна. Мікрополе об’єктивної можливості становить функціонально семантичну єдність, що відрізняється складністю плану вираження і плану змісту. Об’єктивна модальність є необхідною структурною ознакою будьякого речення, вона виражає відношення повідомлюваного в реченні змісту до дійсності. Загальне значення об’єктивної модальності конкретизується у значеннях реальності (зміст висловлення відповідав, відповідатиме чи відповідає дійсності) та ірреальності (у змісті висловлення відображено потенційно реальну  — об’єктивно можливу, необхідну чи бажану  — ситуацію). Об’єктивна модальність, разом із синтаксичними категоріями часу та особи, складає сутність головної синтаксичної категорії речення — предикативності. Часто об’єктивну модальність визначають як необхідну складову речення й ототожнюють у визначенні з головною реченнєвою категорією — предикативністю, щоправда, ієрархічно останню ставлять на вищий щабель («Предикативність  — комплексна (модально-часова) семантико-синтаксична реченнєва категорія, до складу якої входять категорія часу (виражає стосунок до моменту мовлення) і категорія модаль-

ності (вказує на стосунок змісту речення до дійсності, з яким пов’язується витлумачення повідомлюваного як реального (лише констатованого мовцем) або як ірреального (можливого, бажаного, необхідного). Предикативність є тим фундаментом, на якому будується кожне речення. Ця  категорія як спільна властивість усіх без винятку речень відрізняє їх від непредикативних одиниць») [2]. Тобто предикативність наділена ознакою найвищого ступеня абстрактності). Об’єктивномодальні значення реальності та ірреальності можуть бути виражені різними засобами: морфологічними (форми способів дієслів-присудків), конструктивно-синтаксичними, інтонаційно-синтаксичними, лексико-граматичними (конструкціями «модальний модифікатор + інфінітив»). Кожне конкретне об’єктивно-модальне значення має свій набір засобів вираження. Надмірне поле значень, які входять у хрестоматійне визначення модальності як «відношення мовця до змісту повідомлюваного», дозволяє включати «будь-яке цілісне висловлення думки, почуття, спонукання» [1], а отже, і майже необмежену кількість найрізноманітніших значень, які виражаються практично всім арсеналом мовної системи Найбільш типoвим засобом вираження об’єктивної модальності в англійській мові на морфологічному рівні є модальні дієслова. Вони виражають різні відтінки модальних значень і не мають всіх морфологічних форм притаманних повнозначним дієсловам. Модальні дієслова в основному мають більш, ніж одне лексичне значення [3]. Їх  кількість в англійській мові значно більша ніж в українській. У романі Ернеста Хемінгвея «Прощавай,

152


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

зброє» саме модальні дієслова є основним засобом вираження цієї категорії. Використовуючи метод статистичного аналізу було підраховано, що для прикладу модальне дієслово «can» використано у романі 342 рази. Серед інших найчастотніших модальних дієслів can/could (634 рази), must (89 рази) and should (133 рази): You understand, doctor, I couldn’t stay in bed six months». Розумієте, докторе, я просто не можу лежати півроку. Переклад здійснений в основному за допомогою лексичних еквівалентів: There was what was left of a railway station and a smashed permanent bridge that could not be repaired and used because it was in plain sight.- Те саме й на місці залізничної станції і зруйнованого постійного мосту, що його досі ніяк не вдавалося відбудувати, бо він був на самісінькій видноті. При перекладі також застосовуються фонологічні засоби вираження модальності — частки. Вони виражають різні модальні та модально-вольові відтінки: «Sir, I can’t recommend you to. It  doesn’t even taste like strawberries».Пане, я б вам не радив. Та в ньому й полуничного смаку немає. Іншим частотним засобом вираження модальності є модальні слова та словосполучення. Питання віднесення цих слів до частин мови і залишається спірним. У перекладі повісті Джерома Селінджера »Ловець у житі» найуживанішим засобом вираження модальності є модальні слова. У перекладі по-

вісті Джерома Селінджера «Над прірвою в житі» найуживанішим засобом вираження модальності є модальні слова. Це пояснюється наявністю в повісті великої кількості розмовної лексики та так званих »слів-фаворитів». За  результатами статистичного аналізу повісті модальне слово really використано 228 рази, probably — 83 рази та maybe — 42 рази. При перекладі повісті застосовано такі перекладацькі трансформації як конкретизація та перефраз. Частим є переклад за допомогою контекстуальних відповідників. Саме завдяки частому використанні розмовних контекстуальних відповідників авторові вдалося передати стиль автора та атмосферу твору. Завдяки статичному та порівняльному аналізу вдалося визначити за допомогою яких засобів досягається відтворення модальності на всіх рівнях та порівняти якої ступені перекладацької точності досягнуто.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Виноградов В.В.  О категории модальности и модальных словах в русском языке // Избр. тр.: Исследования по русской грамматике.  — М.: Наука, 1975. — Т. 2. — С. 38–79 2. Вихованець І.Р.  Граматика української мови: Синтаксис. — К.: Либідь, 1993. — 368 с. 3. И. П. Крылова, Е. М. Гордон. Modality in Modern English: Пособие по употреблению модальных глаголов и форм нереальности Изд.  2-е, испр., доп. (на англ.яз.)  — М:  Лист Нью, 2002. — 208 с.

153


Вісник МНТУ

УДК 81–13  Здирко В.М., викладач кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Майструк М.В., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ОСНОВНІ ПРИЙОМИ ТА АНАЛІЗ  ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ,  ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ  В ЗАГОЛОВКАХ АНГЛОМОВНОЇ ПРЕСИ У статті розглядаються шляхи адекватного перекладу та аналіз фразеологічних одиниць, які використовуються в заголовках газет. Семантично пов’язане сполучення слів в різноманітному мовному застосуванні дає об’єктивне уявлення про фразеологічну систему нашої мови. Опис трансформацій сталих виразів має важливе значення для розуміння об’єктивних закономірностей загальномовної та фразеологічної систем. Розмаїття поглядів на проблему маловивчених питань обумовлюють актуальність даного дослідження. В статье рассматриваются пути адекватного перевода и анализ фразеологических единиц, используемых в заголовках газет. Семантически связанное сочетание слов в широком языковом применении дает объективное представление о фразеологической системе нашего языка. Описание трансформаций устойчивых выражений имеет важное значение для понимания объективных закономерностей общеязыковой и фразеологической систем. Разнообразие взглядов на проблему малоизученных вопросов обуславливает актуальность данного исследования.

The article deals with the ways of adequate translation and analysis of phraseological units being used in the headlines. Semantically related word combination in the different language use provides an objective understanding of our language phraseological system. Transformations description of constant expressions is important for understanding the objective regularities of the general and phraseological systems. The variety of views on the problem of insufficiently known issues explains the topicality of this research. Метою даної роботи є комплексне дослідження структурно-семантичної специфіки газетних заголовків, адже вони є не лише назвами творів чи їх частинами, що друкуються над текстом, але й постійними, незмінними елементами газети, які лаконічно, максимально стисло, чітко, конкретно і концентровано відображають головну ідею твору та задум автора. Для досягнення поставленої мети дана робота передбачає вирішення наступних завдань: • визначення семантичної класифікації фразеологічних одиниць у заголовках газет; • способи їх перекладу українською мовою; • опис особливостей мови преси;

154


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

• виявлення прагматичних функції фразеологізмів в англомовній публіцистиці. Матеріалом для нашого дослідження послугували статті з провідних американських газет, а саме, The New York Times, The USA Today, The Wall Street Journal, The Washington Post, а також англо-англійські та англо-російські фразеологічні та тлумачні словники. Наукова новизна даної роботи полягає в спробі системно��о дослідження фразеологічних одиниць з газетних статей та їх безпосереднього впливу на читача. Досягнення поставленої мети та вирішення конкретних задач зумовлюють проведення детального аналізу функціональних характеристик фразеологічних одиниць, які широко використовуються в заголовках англомовних газет. Переклад англійських фразеологічних одиниць українською мовою — складне завдання, в силу своєї семантичної образності, лаконічності та яскравості. Фразеологія надає мові виразності та оригінальності, тому вона широко використовується в суспільно-політичній літературі. Газетний стиль можна визначити як систему взаємопов’язаних мовних елементів, спрямованих на виконання певної комунікативної функції, насамперед, інформативного впливу на читача. При перекладі фразеологізму перекладачеві необхідно передати його зміст, знайшовши аналогічне вираження в українській мові, не упустивши при цьому стилістичну функцію фразеологізму [4,27]. Щоб говорити про способи перекладу фразеологічних одиниць, потрібно всю фразеологію даної мови класифікувати на групи, в межах яких

спостерігався б як переважаючий той чи інший прийом, так і підхід до передачі фразеологічних одиниць. При перегляді особливостей сталих виразів виділяють наступні способи їх перекладу: • дослівний переклад; • описовий переклад; • обертональний переклад; • повний еквівалент; • частковий еквівалент: – частковий лексичний еквівалент – частковий граматичний еквівалент Згідно даних способів розглянемо наступні приклади фразеологічних одиниць, взятих із газетних заголовків:

Дослівний переклад (калькування) Cuomo, before seeking a wage freeze, says he will cut his salary 5%. — Містер Куомо повідомляє, що перш ніж звернутись до уряду з проханням замороження заробітної плати, він скоротить свою зарплатню на п’ять відсотків [6]. Даний спосіб перекладу слова freeze — замороження, фіксація ідеально підходить для перекладу в даному контексті, так як наділяє дане висловлювання чіткою виразністю. В наступному прикладі вираз походить від легенди про жорстоку боротьбу між Kilkenny и Irish towns в XVII  столітті, яка призвела до їхнього занепаду. Однак без коментарю дана фразеологічна одиниця Kilkenny cats є ледве зрозумілою в перекладі. Вона невідома україномовному читачеві і перекладач зберігає національний характер англійської мови, забезпечуючи розуміння цієї фразеологічної оди-

155


Вісник МНТУ

ниці за допомогою авторського додавання — «від яких залишилися тільки хвости»: They fight among each other like the famous Kilkenny cats.  — Вони б’ються між собою як знамениті Кілкенійські кішки, від яких залишилися тільки хвости. Дослівний переклад застосовують у тому випадку, коли іншими прийомами не можна передати фразеологізм у цілісності його семантико-стилістичного і експресивно-емоційного значення, а з тих чи інших причин необхідно передати образну основу. «Передумовою для калькування є достатня вмотивованість значення фразеологічної одиниці значеннями її компонентів. Калькування можна використовувати, по-перше, щодо образних виразів, що зберегли достатньо «свіжою» метафоричність. Подруге, ряд прислів’їв, які не володіють підтекстом. По-третє, при передачі стійких порівнянь, але тільки переконавшись, що носій мови сприйме їх правильно» [2,47]. Наприклад: Mourinho clearly backed the wrong horse here, leaving Xabi Alonso, Karim Benzema and Cristiano Ronaldo all on the bench. — Очевидно, що Моуріньйо в даній ситуації поставив не на того коня, залишивши на лаві запасних усіх: і Хабі Алонсо, і Каріма Бензема, і Кріштіано Рональдо. В даному прикладі ми дослівно перекладаємо фразеологічну одиницю, зберігаючи спортивну етимологію та створюючи, таким чином, іронічний ефект.

Описовий переклад Коли в українській мові відсутня еквівалентна або варіантна відповідність англійському слову, часто дово-

диться вдаватися до описового перекладу. Описовий переклад фразеологічної одиниці може зводитися до перекладу не самого словосполучення, а його тлумачення (пояснення, порівняння). Наприклад: Faltering stocks saved by the bell.  — Ринку цінних паперів допомогли утриматися на плаву іноземні інвестиції. «Clubs are matter of taste. You like a cock-and-hen club. I don’t.»- Клуби  — справа смаку. Ви  любите змішані клуби, а я ні. We  didn’t know who would put him this question when my friend offered to bell the cat. — Ми не знали, хто задає це питання, коли мій друг взяв на себе ініціативу у цій ризикованій справі. Навіть коли в англо-українському словнику немає потрібного англійського слова, перекладач має можливість самостійно усвідомити і передати його значення описово, якщо є основа цього слова. Так, наприклад, слово outdoorsman немає не лише в словнику Мюллера, але й в англійських і американських тлумачних словниках [1,17]. Однак воно зустрічається в газетах, і, зокрема, у статті про південноафриканські заповідники в наступному контексті: The lake has a  550-mile shoreline that offers just about everything the outdoorsman might want. — Довжина берегової лінії озера 830 кілометрів. Любитель полювання і життя на лоні природи знайде тут усе, що душа забажає. Звичайно, цей переклад суто контекстуальний і цілком можливими є інші варіанти перекладу.

Обертональний переклад «Обертональний переклад  — це свого роду оказіональний еквівалент, який використовується для перекладу фразеологізму тільки в даному кон-

156


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

тексті. Тому він дається в перекладі цитати, а не даного фразеологізму. Слід враховувати, що оказіональний еквівалент визначається виключно особливостями контексту і що в іншому контексті аналогічний переклад може і не бути «обертональним», а лише повним чи частковим еквівалентом» [5,43]. Знаходження «обертонального перекладу», на відміну від використання готового еквівалента  — творчий процес. Розглянемо такі приклади: He played with the idea of staying forever with the occupation army- better to be a big fish in a small pond than a minnow in the ocean. — Він подумував навіть, чи не залишитися назавжди в окупаційній армії. Краще бути щукою в ставку, ніж карасем в океані. Suicide bombing opens vein of Christian anger in Egypt. — Вибух, зчинений терористами здіймає хвилю обурення у християн у Єгипті [8]. Згідно даного заголовку основним елементом являється фразеологічна одиниця open vein, яку на перший погляд можна перекласти як «надрізання вен». Однак для здійснення адекватного перекладу цей вираз необхідно трактувати зрозумілою мовою для читача, а саме так як подано вище. Необхідність використання обертонального перекладу яскраво простежується й на наступному прикладі: I’ll warrant we’ll never see him sell his hen on a rainy day. — Можу поручитися, що він за своє і око видере. Фразеологічна одиниця sell one’s hen on a rainy day означає продавати свій товар у невідповідний час, проявляти непрактичність, що ніяк не можна застосувати до даної ситуації. Обраний перекладачем спосіб перекладу

забезпечує передачу змысту і експресивності англійського виразу. Оскільки найбільш важкими випадками перекладу вважаються обертональні, тому в цих прикладах авторам довелося знайти свого роду оказіональний еквівалент, який використовується для перекладу фразеологізму тільки в даному контексті.

Повний еквівалент Повні еквіваленти  — це українські або російські відповідники, які співпадають з англійськими фразеологізмами за значенням, лексичним складом, образністю, стилістичною спрямованістю та граматичною структурою. Число подібних відповідностей невелике; до цієї групи належать фразеологізми інтернаціонального характеру, засновані на міфологічних переказах, легендах, біблійних та історичних фактах [5,33]. Повний еквівалент володіє денотативним і конотативним значенням незалежно від контексту, тобто між двома одиницями не повинно бути розбіжностей щодо смислового значення, стилістичної віднесеності, та емоційно-експресивного забарвлення. Вони повинні мати приблизно однаковий компонентний склад, а також однакові лексико-граматичні показники: сполучуваність, приналежність до однієї граматичної категорії, зв’язок з контекстними словами-супутниками, відсутність національного колориту. Наприклад: Our company holds the fate of Mercedes and Audi in its hands.  — Доля компаній Мерседес та Ауді знаходиться в руках нашої компанії. В даному заголовку не виникає труднощів при перекладі фразеологічних одиниць, повні еквіваленти

157


Вісник МНТУ

українською мовою відповідають за значенням англійським фразеологізмам, котрі також грунтуються на однакових з ними образах. В наступному прикладі ми також стикаємося з повним еквівалентом, спостерігається збіг за значенням, лексичним складом, стилістичною спрямованістю та граматичною структурою: The relatively short list of proposed program cuts quickly drew fire from Republicans who learned of them yesterday.  — Відносно невеликий список скорочень фінансування деяких програм піддався різкій критиці з боку республіканців, які вчора з ним ознайомилися [7].

Частковий еквівалент — частковий лексичний еквівалент Часткові лексичні еквіваленти можна розділити на дві групи. До першої групи належать українські еквіваленти англійських фразеологізмів, що співпадають за значенням, стилістичною спрямованістю та є близькими за образністю. Наприклад: «When the petrol finished, they stopped just by the spot where Francesca liked to buy some water. Their kids were both crying, but Michael who didn’t like it was standing by the cash desk looking surly as a bear with a sore head.»- Коли закінчилось пальне, вони зупинилились якраз біля того місця, де Франческа зазвичай полюбляла купувати воду. Їхні діти, обоє плакали, а Майкл, якому це не подобалося стояв біля каси надувшись, як сич. В даному прикладі використано часткові еквіваленти по відношенню до англійських фразеологізмів, що збігаються за значенням, стилістичною спрямованістю та є близькими за об-

разністю, але дещо відмінними за лексичним складом. «До  другої групи часткових лексичних еквівалентів відносяться українські еквіваленти англійських фразеологізмів, які співпадають з ними за значенням, стилістичною спрямованістю, але є відмінними за образністю» [3,56]. To  tell the truth, it doesn’t do to cry stinking fish, but as one old fellow to another I don’t give a snap of the fingers for Ella’s opinion. She’s a swanky frog!.» — Відверто кажучи, не став би я вам сміття з хати виносити, але скажу вам як товариш, думка Елли для мене виїденого яйця не коштує. Вона пихата жаба. У поданому вище прикладі, спостерігається співпадіння еквівалентів за значенням та стилістичною спрямованістю.

Частковий граматичний еквівалент До  цієї групи відносяться українські еквіваленти англійських фразеологізмів, які співпадають з ними за значенням та стилістичною спрямованістю, але відрізняються порядком слів, або числом в якому стоїть іменник [2,60], наприклад: Darren Bent’s move from Sunderland to Aston Villa last week raised more than a few eyebrows. — Перехід Дарена Бента з Сандерленда до Астон Вілли минулого тижня викликав хвилю емоцій у вболівальників. У даному прикладі спостерігається збіг за значенням еквівалентів, їх стилістичної спрямованості, образності, але відрізняються ці фразеологічні одиниці за своєю граматичною структурою. Розглянемо інший випадок в якому також використову-

158


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ється частковий граматичний еквівалент: Maybe the difference between success and failure really is as simple as a bounce in your step and a smile on your face. Last season, when Leonardo was coaching A.C.  Milan, he said his approach was more «hugs and love» than «carrot and stick,» adding that «Gandhi liberated India without raising his voice.» — Можливо відмінність між успіхом і провалом є насправді простою як і хвастощі з усмішкою на обличчі. Минулого року, коли Леонардо був наставником клубу Мілан, він спрямовував власний підхід до роботи створенням дружньої атмосфери в команді, а не суворими вимогами до гравців, порівнюючи при цьому політику Махатма Ганді, який виступав за незалежність Індії. Цей приклад привертає увагу тим, що при його перекладі можна сміливо використовувати частковий граматичний еквівалент. Спостерігається співпадіння англійського фразеологізму з українським за значенням, стилістичною спрямованістю та розбіжністю в числі. На  основі проведеного дослідження ми виявили особливості функціонування фразеологічних одиниць у публіцистиці. Аналіз сталих виразів свідчить про те, що найбільш часто трансформаціям піддається зовнішня форма фразеологізму, яка може спричинити зміну семантики. Семантична трансформація використовується рідше. Визначальне значення при виявленні семантичних перетворень має контекст. В ході даної роботи ми прийшли до висновку, через ті особливості, які отримують фразеологізми після індивідуально авторських перетворень,

трансформація широко застосовується в публіцистиці. Це робить стиль газети стереотипним. Крім того, вираз, яке виникає в результаті трансформації, не завжди є вдалим. Результат, доречність та етичність виразу залежать від майстерності автора.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гусейнова, Т.С.  Трансформация фразеологических единиц как способ реализации газетной экспрессии.  — Махачкала, 1997. — 23с. 2. Копыленко М. Н., Попова З. Д. Очерки по общей фразеологии.  — Воронеж: Изд. — во ВГУ, 1972. — 144с. 3. Крупнов В.Н.  Курс перевода. Английский язык: обществен­ нополитическая лексика/ под ред. Л.С.  Бар­хударова.–М.: Международные отношения, 1979. — 232с. 4. Лазарева Э.А.  Заголовок в газете Текст. / Э.А. Лазарева. — Свердловск: Издат. Урал. Ун-та, 1989. — 96с. 5. Розенталь Д.Э.  Стилистика газетных жанров. М., 1981. 6. Cuomo, Before seeking a Wage Freeze, Says He Will Cut His Salary 5%. — Режим доступу: http://www.nytimes. com/2011/01/04/nyregion/04unions. html?ref=jobs 7. Obama’s Budget Knife Yields Modest Trims. — Режим доступу: http://www. washingtonpost.com/wp-dyn/content/ article/2009/05/06/AR2009050603454. html 8. Suicide bombing opens vein of Christian anger in Egypt.  — Режим доступу: http://www.usatoday.com/news/ religion/2011–01–03-egypt-bombingchristian-anger N.htm

159


Вісник МНТУ

Педагогіка у вищій школі УДК 370.1+371.49  Сігова А.Г., канд. пед. наук, доцент Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ТА ДУХОВНОСТІ МОЛОДІ  У ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ  ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У статті доведено єдність процесів становлення громадянської компетентності та духовної культури молодого покоління. Автор розкриває напрями і форми виховної діяльності у вищих навчальних закладах, що сприяють формуванню громадянськості та духовності молоді. Содержание статьи раскрывает единство процессов становления гражданской компетентности и духовной культуры молодого поколения. Автор описывает направления и формы воспитательной деятельности в высших учебных заведениях, способствующие формированию гражданственности и духовности молодого поколения. The content of the article exposes the unity of becoming of civil competence and spiritual culture of the young generation. The author suggests directions and forms of pedagogical activity of higher educational establishments, encouraging evolution of civic consciousness and spirituality of the young generation. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями. Деідеологізація країни поставила перед освітою нові проблеми, які пов’язані з відсутністю патріотичних почуттів (особливо у підростаючого покоління), незнанням своїх коренів, своєї культури, неспроможністю зрозуміти й прийняти своєрідність інших культур. Тому сьогодні все більш актуальним стає завдання відродження духовності, виховання громадянськості и патріотизму, яке тісно пов’язує ці завдання з формуванням національних (патріотичних) та інтернаціональних (загальнолюдських) почуттів, необхідних для співпричетності до цінностей людської культури. У сучасних умовах удосконалення та реформування системи вищої освіти важливим питанням є відродження культурно-духовних здобутків вищої школи, перехід до культуротворчої системи освіти в цілому. Необхідність такого оновлення пов’язана з тим, що тільки піднявшись на вершину національної культури, людина може розкрити для себе загальнолюдські цінності, навчитися розуміти і поважати культурно-духовну спадщину і досягнення інших народів. Щоб бути патріотом, любити Батьківщину, необхідно

160


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

відчути духовне життя народу, творчо укріпити себе в ньому. Щоб бути гідним звання громадянина, необхідно прийняти мову, історію держави, правосвідомість, світобачення як свої власні. Громадянськість і патріотизм є складовими духовної культури особистості, тому рішення проблеми громадянсько-патріотичного виховання знаходиться в площині формування духовної культури підростаючого покоління, яку ми розглядаємо як складну інтеграційну особову властивість, що включає гуманістичні компоненти базової культури особистості в їх духовній цілісності. Ідея особистості в контексті культури дає напрям духовному життю індивіда. Функцію змістоутворюючого механізму тут виконує духовна культура. Процес виховання громадянськості і патріотизму, таким чином, тісно пов’язаний з процесом особистісного становлення індивіда і спрямованістю його культурної діяльності на етичній основі. Духовна культура стає базовою властивістю особистості, що визначає гуманні форми її буття в сучасній культурі. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми, і на які спирається автор. Про наявність різноманітних засобів і шляхів формування громадянської культури говорять багато науковців: і соціологи, і філософи, і психологи, і педагоги. Проблемі формування духовно-етичного компоненту громадянсько-патріотичного виховання в педагогічному процесі присвячені наукові дослідження П.В.  Симонова, Я,І. Єршова, О.П. В’яземського, А.М.  Кузіна, які направлені на зміц-

нення духовних зв’язків з навколишнім середовищем, як природним, так і соціальним, на формування стійкого інтересу до історичного минулого свого народу і народів своєї країни і визначення фундаментальних потреб. Ціннісно-змістовниий підхід до формування духовності розглядають Г.А.Аванесова, А.С.Арсе­ ньєв, Б.С.Бра­ тусь, Л.И.Буєва, З.А.Лекторсь­кий, Б.Т.Ли­ ха­чов, В.И.Слободчиков, С.Л.Со­ло­вей­ чик, С.Л.Рубінштейн, В.Н.Шер­да­ков, Н.Е.Щур­кова), роблячи акцент на етичному самовдосконаленні, а також на тому, що кожна людина є безпосередньою складовою світу культури. Культурно  — діяльнісний підхід, який полягає в розумінні духовності як форми самоорганізації і самоуправління людини і відображає творчу спрямованість діяльності особи в соціумі, розглядають у своїх роботах В.І. Мурашов, І.В.Силуянова. Процес формування духов­ ної культури особи в умовах освіти здійснюється на діяльнісній основі. Тому теоретичний і практичний інтерес представляють дослідження з теорії діяльності вітчизняних вчених (сутнісний підхід до проблеми діяльності розглядають психологи Е.Г.Юдін, В.С.Швирєв, Л.І.Буєва, А.Н.Леонтьев, Н.Г.Кристотур’ян, В.П.Зін­ ченко; суб’єктно-об’єктні відносини — К.А.Абульханова-Славська, С.Л.Ру­ бінштейн, Б.Г.Ананьєв, М.С.Каган, Е.Ф.Ломов). Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. На початку нового тисячоліття питання громадянства, громадянського суспільства, історичної спадщини, правового і духовного виховання при-

161


Вісник МНТУ

дбали особливу актуальність. Загострення соціально-політичної ситуації в Україні, зміна парадигми суспільного розвитку помітно підвищили інтерес суспільства до свого історичного коріння, зросла роль історичної свідомості. Разом з тим виникли прогалини в уявленні народу про своє минуле. Досвід останніх десятиліть ще раз показав, що неосвіченість мас в основних питаннях історії неминуче робить їх об’єктом маніпуляції в руках спритних політиків. Безперечно, авторитет історії  — явище не постійне. Відображаючи процес розвитку людського суспільства, історія завжди була тісно пов’язана з політикою, володарі завжди прагнули підпорядкувати її собі, нав’язати народу своє трактування минулого. І це заважало історії перетворитися на науку, робило її власницею і служницею політики. Але як би там не було, досвід розвитку людства виділяє, особливо переконливо в сучасному суспільстві, історичну свідомість народу як важливу рушійну силу суспільного розвитку [1]. Звернімо увагу і на те, що історія, її аналіз, трактування, оцінки осіб, узагальнення, що робляться ученими на основі досліджень, тільки тоді стають рушійною силою в суспільстві, коли вони закріплюються в свідомості народу. А це немислимо без активної, дієвої участі в освітньому процесі викладачів ВНЗ, які виявляються сполучною ланкою між академічною наукою і народом. Він, викладач, уміє доносити великі революційні ідеї до майбутніх фахівців, які знаходять у подальшому свій вірний життєвий шлях [2]. Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної статті є дослідження єдності процесів становлення

громадянської компетентності та духовної культури молодого покоління, визначення напрямів і форми виховної діяльності у вищих навчальних закладах, що сприяють формуванню громадянськості та духовності молоді. Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Наша країна переживає складний етап в своїй історії. Відкинувши радянську модель розвитку, суспільство опинилося на шляху пошуку альтернативних варіантів, апробації нових принципів ведення економіки, організації влади, формування нових підходів у сфері освіти тощо. Разом з продуманими, теоретично обґрунтованими рішеннями залишився, на жаль, горезвісний метод проб і помилок, який став традиційним. І, мабуть, найнебезпечнішим, таким, що викликає глибоку тривогу, стає невміння окремих діячів, що опинилися на капітанському містку суспільства і держави, за великою кількістю поточних, повсякденних завдань бачити проблеми, що мають стратегічне значення, в гонитві за технологіями миттєвого успіху враховувати глибинні процеси і тенденції [3]. Ті, хто професійно пов’язаний з вихованням і освітою молодих поколінь, краще за всіх усвідомлюють, що про економіку, про виробництво в цілому і про окремі його напрями, говорять багато, а про головного виробника, працівника, часто судять чисто споживацькі  — як про джерело доходів і прибутку. Так само судять і про громадянина. Немало таких політиків, для яких він представляє інтерес лише як виборець, що має право один раз в декілька років віддати за кого-небудь

162


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

свій голос. Про те ж, що кожен громадянин  — це особа з своїми запитами і потребами лідери різних суспільних утворень в кращому разі тільки говорять. Громадянська самосвідомість  — найважливіша частина суспільної свідомості, в якій сконцентровано уявлення суспільства, окремих його членів про самих себе, про свої соціальні ідеали, цінності, цілі, орієнтири на майбутнє тощо. Громадянська свідомість  — це свідомість члена громадянського суспільства, хоча таке суспільство, як стверджують деякі знавці, у нас в країні ще не склалося. Проте це зовсім не зменшує сенсу цивільного виховання. Кожен громадянин, що усвідомлює свій борг і відповідальність перед суспільством, — це активний прибічник затвердження громадського суспільства [4]. Громадянськість є невід’ємною частиною патріотизму  — відданості Батьківщині. Не  можна бути справжнім громадянином своєї країни, якщо ти не є її патріотом. У той же час громадянськість — це не тільки любов до рідної землі, але і грамотне, цивілізоване і свідоме виконання своїх громадянських обов’язків і боргу, усвідомлення політичної і правової культури, уміле використання своїх прав і обов’язків [5]. Патріотизм зіграв видатну роль на різних етапах вітчизняної історії, допомагаючи згуртувати народні маси для захисту Батьківщини від іноземних загарбників. Він актуальний і сьогодні, коли країна переживає нестабільність і коли далеко не подолані сепаратистські тенденції. В світлі сказаного представляється важливим питання про співвідношення громадянськості і патріотиз-

му у виховній роботі із студентською молоддю. Звичайно, і те і інше треба підсилювати, удосконалювати, адаптувати до сучасних умов. Важливо не протиставляти ці поняття і напрями у виховній роботі, а знайти міру їх поєднання. Патріотизм будь-якого рівня місцевого, регіонального, національно-етнічного або такого, що скріплює, цементує все співтовариство великої країни як єдине ціле є немислимим без усвідомлення прав і обов’язків громадян саме України [6]. Звичайно, проблеми, пов’язані з громадянським вихованням, не лежать на поверхні. Їх  треба виявляти, досліджувати. І тут кожен педагогічний, науковий колектив, державна або суспільна структура, політична партія і рух можуть знайти для себе відповідну нішу. Виховання громадянськості, визначення громадянської позиції  — центральні ланки проблеми формування поколінь. Вихідною позицією, одним з основоположних завдань будь-якої суспільної системи при цьому було і залишається утвердження в свідомості об’єднуваних нею мас відчуття приналежності до даного співтовариства [7]. В процесі виникнення націй, утворення держав  — вітчизн, в ході захисту їх від іноземних вторгнень зароджується і розвивається патріотизм як етнічно-етична норма, і на її основі формується напрям в духовному житті. І другий напрям, що має схожі цілі, покликаний формувати у громадян відношення до суспільства, Вітчизни, передбачає не просто відданість країні і народу, але й свідому участь у суспільному житті, активність у виконанні свого громадянського обов’язку, полягає у формуванні гро-

163


Вісник МНТУ

мадянськості, громадянському і правовому вихованні [8]. У епохи, коли справами суспільства заправляла вельми нечисленна еліта, величезні маси народу через своє безправ’я, неуцтво і неорганізованість виявлялися усуненими від вирішення багатьох доленосних питань. Проте у міру розвитку цивілізації і посилення ролі народних мас в історичному процесі значення громадянськості як мети виховання помітно зростає. На виховання громадянськості спрямовані зусилля органів влади, що відповідають за пропаганду, освіту і виховання, а також засобів масової інформації і політичних партій [9]. Однією з можливих причин такого становища була відсутність належної уваги суспільства до формування громадянськості та виховання відчуття приналежності до єдиної багатонаціональної країни. Треба сказати, що саме слово «громадянин» як форма звернення людей один до одного за радянських часів практично не вживалося, за виключенням хіба що міліції при затриманні сумнівних осіб або у відношенні до обвинувачених в ході судових процесів. У всіх інших випадках домінувало звернення «товариш». Звичайно, у будь-якому випадку малося на увазі, що патріот і є дійсним громадянином. Велика частка істини в цьому безумовно була. Але далеко не вся. Громадянин  — діяльна фігура, суб’єкт, що має свою думку, безпосередньо сам або через представників здійснює управління країною. Наскільки він компетентний в своїх правах? Наскільки уміло ними користується? Наскільки грамотно і відповідально виконує свої обов’язки? Питання не прості, відповідь на них залежить від

рівня культури у всіх її іпостасях і вимірюваннях — культури особистості, поведінки, мислення, спілкування, а також етичної, правової, політичної і естетичної культури. В той же час треба розуміти, що розвиток культури проблема не тільки соціальна і духовна, але і педагогічна. Культура громадянина багато в чому визначає умови соціального середовища, зовнішньої дії, вона формується у процесі становлення особистості і суспільства в цілому, і цей процес має бути керованим [2]. Що потрібно сьогодні нашому стабільному суспільству, щоб врятувати, зберегти країну? Як подолати дефіцит патріотизму? Ще  на шкільній лаві діти вивчають мову, історію рідної країни. Далеко за межі школи виходила державна програма «Духовний розвиток особиcтості». У цьому напрямі робиться немало. У числі тих, хто веде такий пошук,  — викладачі, молоді науковці, аспіранти Донбаського інституту техніки і менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (далі МНТУ). З  2004  року в інституті здійснюється ряд проектів, які дозволяють вирішувати завдання виховання і освіти молоді комплексно, наголошуючи на формуванні громадянських якостей, духовної культури студентської молоді. Серед них «Виховання громадянськості і патріотизму студентів» (автор Сигова А.Г.), «Світ рівних можливостей» (автор Роганова М.В.)  — проект для студентів-інвалідів і проект «Духовна реабілітація суспільства» (автори Кухтик Т.В.  Роганова М.В.). Наш інститут один з перших серед технічних вузів країни розпочав вивчення системи суспільно-політичних відносин в сьогоднішній Україні та практично ре-

164


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

алізує здобутки досліджень у цій сфері в освітньо-виховному процесі. Розроблено та впроваджено інтегрований курс «Громадянознавство», який дає можливість прослідкувати сучасні механізми реалізації народовладдя, починаючи з їх історичного коріння і виходячи на актуальні проблеми сьогодення. В навчальний процес МНТУ  та його підрозділів впроваджено авторську програму гуманітарного спецкурсу «Духовна культура студентської молоді», яка розрахована на студентів всіх спеціальностей технічних і економічних вищих навчальних закладів, де дисципліни культурологічного циклу практично не викладаються. З метою ефективного розв’язання завдань і досягнення цілей духовного розвитку особистості освоєння змісту навчальної дисципліни спеціально організується викладачем в умовах системнотехнологічної побудови навчальної, позанавчальної і самостійної пізнавальної діяльності студентів: – організація навчальної діяльності ведеться за такими формами як проблемна лекція, проблемний семінар, дискусія, уроки «відвертих думок», дебати, конференції; – позанавчальна діяльність поводиться у вигляді годин національного виховання, колективних творчих справ, навчально-виховних творчих програм, екскурсій, зустрічей з діячами культури, духовенством, відвідування музеїв, виставок, театрів і концертів, вечорів запитань та відповідей, диспутів тощо; – організація самостійної роботи студентів  — це творче проектування, ведення власного порт-

фоліо «Сходинки мого духовного становлення». Все це допомагає і молодим, і досвідченим викладачам вищих навчальних закладів у роботі по формуванню громадянської і духовної культури. Слід зазначити, що у самій стратегії виховання підростаючих поколінь і всіх українців необхідні зміни. Вони обумовлені ситуацією, що склалася,  — розпадом країни, наявністю відцентрових, сепаратистських тенденцій і настроїв, які ще й сьогодні не вдається переломити. Сьогодні, як ніколи, важливо змістити акценти, перенести центр тяжіння на громадянське виховання, на затвердження єдності і згуртованості народу на базі приналежності до однієї великої держави, єдиної системи державних і суспільних інститутів, навколо держави, що виступає як гарант свобод громадян і партнер громадянського суспільства [10, 11]. Мова йдеться про формування громадянськості як інтеграційної якості особистості, що дозволяє їй відчути себе юридично, соціально, етично і політично дієздатним членом суспільства і громадянином держави. Громадянськість — це не тільки любов до землі батьків, не тільки і не стільки платонічне відчуття. Це  усвідомлена життєва позиція, що виражається в активній, свідомій діяльності в ім’я принципів, що знаходяться в її основі [2, 12]. Висновки й перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Досвід показує, що громадянське виховання не можна відривати від інших напрямів і форм виховної діяльності і, тим більше, протистояти їм. Для унеможливлення подальшого по-

165


Вісник МНТУ

гіршення положення необхідно повернути країну на шлях самобутнього духовно-етичного розвитку. Тільки таким чином можна протистояти ворожій ідеології. Це  положення треба покласти в основу цивільно-патріотичного виховання молоді. Розроблена науковцями Донбаського інституту техніки та менеджменту система виховної роботи передбачає всебічний розвиток особистості на величезному арсеналі прикладів з скарбниці світової культури. Дана методика, яка була народжена вимогами гуманітаризації вищої освіти, має бути випробувана у підрозділах МНТУ, і це без сумніву дасть свої позитивні результати не тільки у формуванні суттєвих рис спеціаліста, які складають базис для розкриття творчих здібностей, але й продемонструє можливості розробленого на її основі численного методичного матеріалу у справі формування духовності молоді.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. — К., 1993. 2. Дзюба І.  Між культурою і політикою. — К., 1998. 3. Грабовська І.  Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру //Сучасність. — 1998. — № 5.

4. Шевченко Г.  Духовність і цінності життя. — Зб. наук. ст. Духовність особистості: методологія, теорія, практика. — Вип. 5 ст. 3–15. 5. Вишневський О.  Сучасне українське виховання: Пед. нариси.  — Львів, 1996. — 235 с. 6. Сухомлинська О. Рефлексії про генезу духовності в контексті виховання : на шляху до ситнтезу парадигм.  — Історико-педагогічний альманах. // Вип. 1. 2005. — ст. 5–20. 7. Кукушкин В.С.  Теория и методика воспитательной работы. Уч. Пособие. — Ростов- на-Дону. — Издательский центр Мао Т. — 2002, — 320 с. 8. Бех І.Д.  Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія.- 1997. — №1. — С.124–129. 9. Кісь Р.  Мова, думка і культурна реальність (лінгво-культурологічна концепція). — Від Олександра Потебні до теорії мовного релятивізму. — Львів, 2002. 10. Культурне відродження в Україні. — Тернопіль, 1993. 11. Методика воспитательной работы / Под ред. В.А. Сластенина. — Москва: Academa, 2002. — 114 с. 12. Українська народність: нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. — К., 1990. 13. Нариси історії української інтелігенції: У 3-х т. — К., 1994.

166


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК 37.034–056.24 Хорошайло О.С., канд. пед. наук, в .о. завідувача кафедри лінгвістики Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

Студенти з обмеженими фізичними можливостями як суб’єкти морального виховання в інтегрованих групах вищих навчальних закладів Стаття присвячена студентам з обмеженими фізичними можливостями, що навчаються в інтегрованих групах вищих навчальних закладах, як суб’єктам морального виховання. Статья рассматривает студентов с ограниченными физическими возможностями, обучающихся в интегрированных группах высших учебных заведений, как субъектов морального воспитания. The article is devoted to the students with the limited physical abilities as subjects of moral education in the conditions of higher educational establishments. Постановка проблеми в загальному виді і її зв’язок з важливими науковими і практичними задачами Соціокультурний прогрес як процес гуманізації стосунків між особистістю й суспільством, спрямований на збереження духовно-моральних цінностей людства, вимагає особливої уваги до представників найменш соціально захищених верств населення, серед яких люди з обмеженими фізичними можливостями є самою численною групою. Актуальність проблеми визначається наявністю в соціальній структурі країни значного числа осіб з ознаками обмеження життєдіяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких розпочато розкрит-

тя рішення даної проблеми, і на які посилається автор Проблемою інтеграції дітей-інвалідів, їх реабілітацією та спеціальним навчанням, особливостями корекційно-виховної роботи та їх правами займаються багато сучасних українських учених: В.Бондар, Д.Биков, А.Висоцька, В.Грицюк, В.Ерніязова, Т.Євтухова, І.Іванова, О.Копиленко, В.Ляшенко, О.Михайлова, М.Сварник, І.Татьянчикова, М.Тютюнник. Окремі аспекти супроводу навчання студентів з інвалідністю у вищому навчальному закладі розглядалися у працях О.Бажан, К.Кольченко, Д.Конопліцької, Г.Нікуліної, П.Талан­ чука, А.Шевцова, В.Шиян та ін.; особливості роботи викладачів в інтегрованих академічних групах, де навчають студенти з особливими потребами, вивчали Н.Козліковська, К.Кольченко, Г.Мазарська, Ш.Равер-Лампман та ін.; використання групової навчальної діяльності студентів із обмеженими можливостями у складі малих гетерогенних груп як фактору формування їх адекватної самооцінки досліджувала Л.Волошко. Більшість із цих наукових праць розглядають проблеми спеціальної освіти, дають наукове обґрунтування системи і змісту навчання і виховання в спеціальних школах, надають методологію корекційного навчання і виховання дітей з особливими потре-

167


Вісник МНТУ

бами, їх медико-психолого-педагогічного супроводу, здійснюють пошук ефективних методів та засобів корекційно-виховної роботи. В той же час, науково-практичних розробок у галузі вищої освіти людей з інвалідністю ще недостатньо. Формулювання цілей статті Метою даної статті є розкриття психологічних та педагогічних особливостей студентів з обмеженими фізичними можливостями, які варто враховувати при їх навчанні в інтегрованих групах. Викладання основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів Відповідно до Конституції України та цілої низки законодавчих актів наша держава повинна забезпечувати для людей з особливими потребами, відповідно до їх бажань та інтересів, доступність і безоплатність освіти у державних та комунальних навчальних закладах на рівні, що відповідає індивідуальним здібностям та можливостям. Ці  питання набувають особливої актуальності на сучасному етапі соціально-економічних перетворень, перебудови соціальної сфери, орієнтованої на максимальне задоволення потреб людини з інвалідністю, оскільки пов’язані з виконанням Україною зобов’язань перед Європейським Союзом у рамках Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством. Отримання якісної освіти, зокрема у вищих навчальних закладах, стає однією із умов інтеграції людей з обмеженнями життєдіяльності у суспільство. Разом із тим, як показує вітчизняна освітня практика, мова повинна

йти про організацію інтегрованого навчання та виховання молодих людей з обмеженими фізичними можливостями й молоді, що нормально розвивається, в рамках освітньої установи, у спільному проведенні дозвілля і різних заходів, тобто передбачається не тільки освітня, а й соціальна інтеграція за умов створення інтегрованого виховуючого середовища за принципами співжиття, співтворчості, спрямованого на подолання соціальної ізоляції. Таке об’єднання, вважають Г.Нікуліна, К.Кольченко, П.Таланчук, сприяє гуманістичному вихованню здорової молоді і соціалізації молодих людей-інвалідів [1]. А створення рівних можливостей у сфері освіти для молоді з особливими потребами є основним напрямом їх професійної реалізації, правової захищеності і життєвого самовизначення,  — вважає сучасний дослідник І.Іванова [2]. При цьому людина з обмеженими можливостями повинна розглядатися не тільки як об’єкт соціально-педагогічної, психологічної та медичної допомоги й турботи, але й як активний суб’єкт суспільного життя, що створює умови для максимально можливої його самореалізації й інтеграції. Термін «суб’єкт» у філософії визначає людину, яка активно діє й пізнає, має свідомість і волю, протистоїть зовнішньому світу як об’єкту пізнання [3, с.511]. Педагогічний словник трактує суб’єктність як «здатність людини бути стратегом своєї діяльності, ставити й коригувати цілі, усвідомлювати мотиви, самостійно будувати плани в житті» [4]. Студенти з особливими потребами як суб’єкти виховної роботи потребують соціально-педагогічної під-

168


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

тримки та супроводу. Соціально-педагогічна підтримка дітей та молоді з обмеженими можливостями розуміється В.Тесленком як особливий вид спеціально організованої професійної соціально-педагогічної діяльності, що полягає у виявленні, визначенні та вирішенні проблем цієї категорії дітей та молоді з метою реалізації та захисту їх прав на повноцінний розвиток, і яка ґрунтується на індивідуально орієнтованій допомозі та співробітництві в їх життєвому самовизначенні [5]. Педагогічний супровід студентів з особливими потребами як вид педагогічної підтримки передбачає комплекс заходів, спрямованих на диференціацію та індивідуалізацію методів виховання, серед яких поряд із педагогічними методами виховання (формування свідомості, організація діяльності, стимуляція діяльності, самовиховання) застосовуються спеціальні методи соціальної роботи (методи соціальної діагностики, профілактики, контролю, реабілітації) і специфічні методи, наприклад: метод «рівний — рівному» (спосіб надання і поширення інформації шляхом довірливого спілкування з ровесниками у межах організованої і неформальної роботи (спонтанне спілкування)) [6, с.429]. Проведені наукові дослідження відіграють суттєве значення для поступового становлення та вдосконалення системи інтегрованої вищої освіти студентів-інвалідів України. Однак вони повною мірою не вирішують проблеми інтегрованого навчання та виховання студентів з особливими потребами в умовах вищого навчального закладу. Всебічний аналіз наукових праць та власний педагогічний досвід роботи дозволяє констатувати, що в умовах

вищого навчального закладу у молодої людини з фізичними обмеженнями з’являється можливість більше зрозуміти себе, розібратися в своїх почуттях, взаємостосунках з іншими людьми, суспільством. З’являється нове коло інтересів, яке повинно стати психологічною базою для ціннісних орієнтацій студента. Це й зумовлює появу інтересу до питань моралі, духовності, релігії, мистецтва. Саме в умовах вищого навчального закладу студент з особливими потребами повинен оволодіти комплексом соціальних функцій, включаючи громадянські, суспільно-політичні, професійно-трудові. Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямку Отже, з метою створення сприятливого середовища для студентів з особливими потребами шляхом правильної організації виховного процесу у вищому навчальному закладі на наш погляд треба вирішити низку питань: – організувати діяльність інституту кураторства, завдання якого полягає у проведенні виховних заходів, спрямованих на виховання студентів з фізичними обмеженнями, розвиток їхніх комунікативних та організаційно-діяльнісних здібностей і, особливо, вивчення індивідуальних психологічних особливостей кожного; – створити систему соціального захисту студентів з обмеженими фізичними можливостями: пристосування для доступу студентів, достатнє матеріальне забезпечення; – організувати дозвілля студентів, що має насичений зміст та сприяє духовно-моральному зростан-

169


Вісник МНТУ

ню особистості. Адже за останні роки ця проблема не розглядалася, що й призвело до зростання соціальних аномалій серед молодих людей з особливими потребами, зміни соціальних орієнтирів, усвідомлення нездатності реалізувати себе та небажання самовдосконалюватись.

ЛІТЕРАТУРА:

1. П.М.Таланчук, К.О.Кольченко, Г.Ф.Ні­ ку­ліна. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі / навчально-методичний посібник. / К.: Соцінформ, 2004. — 128 с. 2. Іванова І.  Діти з особливими потребами: проблема термінологічного визначення // Дефектологія. — 1999. — №1. — С. 2–7.

3. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова.  —  5-е изд.  — М.: Сов. энцикл., 1970. — Т.3. — 740 с. 4. Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю.  Педагогический словарь: Для студ. высш. и сред. пед. учеб. завед. — М.: Изд. центр «Академия», 2000.  — 176 с. 5. Тесленко В.  Формування спеціальної етичної компетентності соціальних та педагогічних працівників для здійснення соціально-педагогічної підтримки дітей з обмеженими можливостями// Соціальна педагогіка: теорія та практика.  —  2005.  — №3.  — С.78–85. 6. Соціальна педагогіка. Підручник. / За  ред. проф. Капської А.Й.  — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 468 с.

170


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

УДК370.1+371.49  Сигова А.Г., канд. пед. наук, доцент Донбасского института техники и менеджмента Международного научно-технического университета им. академика Юрия Бугая

ФОРМИРОВАНИЕ ГРАЖДАНСКОЙ ПОЗИЦИИ СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКОГО И ГУМАНИТАРНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ ПОДГОТОВКИ В статье рассматриваются актуальные проблемы гражданского воспитания молодежи, формирования у студентов гражданской позиции. Раскрываются результаты комплексного исследования особенностей развития гражданской позиции студентов разных вузов и регионов. Разработана и экспериментально апробирована программа гражданского воспитания студентов, подтверждена ее эффективность. В статті розглядаються актуальні проблеми громадянського виховання молоді, формування у студентів громадянської позиції. Оприлюднюються результати комплексного дослідження особливостей розвитку громадянської позиції студентів різних ВНЗ  і регіонів. Розроблено та експериментально випробувано програму громадянського виховання студентів, підтверджено її ефективність. The actual problems of civil education of young people and forming of the student’s civil position are examined in the article. The results of the complex research of features of development of civil position of students of different institutes and regions open up. The program of civil education of students is developed and experimentally approved, its efficiency is confirmed.

Актуальность исследования, анализ последних работ и публикаций, на которые ссылается автор. В современном мире одно из базовых противоречий состоит в одновременном росте национального самоопределения и усилении интеграционных процессов. В Украине это противоречие проявляется особенно сильно, поскольку с момента обретения независимости обе эти тенденции не только не гармонизируются, но и обостряются еще больше. Такая ситуация повышает актуальность определения концептуальных основ гражданского воспитания молодого поколения, выявления реальных (а не идеализированных) путей формирования гражданской позиции студенчества как наиболее чувствительной к социальным процессам части молодежи. Проблема гражданского воспитания молодежи широко представлена в современной психолого-пе��агогической науке. Здесь следует, прежде всего, назвать работы И. Беха [1], Н. Бибик [3], А. Дубасенюк [2], П. Игнатенко [4], О.  Сухомлинской [5], В.  Сухомлинского [6], М. Рагозина [7] и др. Выделение не решенных ранее частей общей проблемы. Вместе с тем, ряд актуальных вопросов, посвященных формированию гражданственности студенчества, остается не раскрытым. Отсутствуют комплекс-

171


Вісник МНТУ

ные исследования особенностей развития гражданской позиции студентов в Украине на современном этапе, характеризуемом продолжающимся политическим и экономическим кризисом. Явно не достает исследований по вопросам гражданского воспитания студентов непедагогических вузов. Недостаточно четкой является теоретическая проработка содержания базовых понятий гражданственности, гражданской направленности, гражданского воспитания, гражданской компетентности, гражданской позиции. Совершенно не затронута проблема развития гражданской позиции у студентов вузов различных форм собственности. Отсутствуют исследования, посвященные личностным детерминантам гражданской позиции студентов. В условиях, когда общество остро нуждается в социально активной студенческой молодежи, готовой к адекватному гражданскому самоопределению, вузы непедагогического профиля и государственной, а особенно негосударственной форм собственности, фактически свернули воспитательную работу. Цель исследования. Выделенные тенденции обусловили актуальность выбранной темы исследования, объектом которого является процесс гражданского воспитания студенческой молодежи в современной высшей школе, а предметом — педагогические условия формирования гражданской позиции студентов в учебновоспитательном процессе вуза. Цель исследования состоит в теоретическом обосновании, эмпирическом подтверждении и экспериментальной проверке комплекса педагогических условий, способствующих

формированию гражданской позиции студентов. Изложение основного материала с обоснованием полученных научных результатов. Экспериментальной базой исследования выступили студенты шести высших учебных заведений: Донбасский институт техники и менеджмента (ДИТМ)  Международного научнотехнического университета имени академика Юрия Бугая, Донецкой государственной машиностроительной академии (ДГМА), Крымского гуманитарно-экологического института (КГЭИ), Киевского национального педагогического университета имени М. Драгоманова. Хмельницкой гуманитарно-педагогической академии, всего 618 человек. Гражданская позиция рассматривалась как системное явление, отображающее степень интеграции отношений человека к обществу, в котором он проживает, на эмоциональном, рациональном и поведенческом уровнях. Гражданская позиция как сложное системное образование возникает в результате интеграции множественных связей человека с обществом и выступает как диалектическое единство его знаний, мотивов и действий относительно как общества в целом, так и конкретного государства как выразителя основных общественных тенденций. Предложена теоретическая модель гражданской позиции студента, включающая три подсистемы (гражданской информированности, гражданской направленности и гражданской активности) и отвечающие этим подсистемам показатели. Исходя из структуры модели, разработана комплексная программа ис-

172


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

следования фактического состояния гражданского воспитания в высших учебных заведениях Украины. В результате проведенного констатирующего этапа исследования получены следующие данные. – В целом выявлена тенденция ослабления социальных связей между людьми, социального нигилизма, многие ответы студентов свидетельствуют о том, что они не верят в помощь иных людей, кроме родственников. Значительная часть студентов отчетливо понимает, что одно место работы не сможет обеспечить им и их семьям нормальных условий проживания, они заранее ориентированы на несколько мест работы. Последнее, безусловно, свидетельствует о снижении субъективных требований к качеству этой работы и работе как средству личной самореализации и дальнейшего развития. – Студенты нечетко представляют сущность демократического государства, их представление и отношение к правовым основам демократического государства остается расплывчатым. – Отмечено своеобразное расщепление в сознании студентов гражданской, профессиональной и личностной линий развития. Профессиональная деятельность не рассматривается большинством участников как способ служения государству, реализации своих гражданских прав и возможностей. – Участники исследования разделились на  4  группы: те, кто в будущем предполагает сам, независимо от государства, решать свои

173

жизненные проблемы,  —  56,1%; те, кто собирается выехать на ПМЖ  в другую страну,  —  12,3%; те, кто с целью улучшения жизни намерен участвовать в акциях протеста,  —  12,3%; те, кто будет пассивно ожидать изменений к лучшему,  —  10,5%; затруднились дать ответ  8,8% опрошенных. В процессе исследования изучались личностные особенности студентов этих групп на основе таких методик: тест Кеттела; «Автопортрет личности»; «Структура направленности личности»; тест личностной зрелости; «Уровень субъективного контроля». В целом результаты, полученные по всей совокупности методик, подтвердили, что личностные особенности студентов, принявших ту или иную жизненную стратегию, достаточно заметно отличаются при межгрупповом сравнении. При этом выбор, сделанный студентом, не коррелирует прямо с потенциальными возможностями последнего относительно его реализации. Факторами, определяющими принятие активной или пассивной стратегии, часто являются побудители, лежащие в иной плоскости отношений студентов (характер межличностных отношений, идеализированные представления о жизни, следование внешним воздействиям, стремление к содержательному общению и пр.). В качестве значимых факторов формирования гражданской позиции выступают не личностные факторы, а общественные стереотипы и внутригрупповые нормы.


Вісник МНТУ

– У современных студентов понимание отношений между человеком и государством базируется на механизмах долженствования (следование законам, ответственность и добросовестность), то есть пассивном следовании внешним требованиям. Фактическую позицию большинства студентов можно передать метафорой: в современном обществе достаточно не нарушать законов, чтобы претендовать на звание гражданина. – Наблюдается тенденция отчуждения студентов от государства. Около половины опрошенных считают, что родным может стать любое государство, в котором человеку живется хорошо. Шестая часть студентов, принявших участие в исследовании, отрицают необходимость быть информированными об уровне жизни. Более трети студентов считают, что идея служения Родине — «это очередной способ закабалить человека». Не утратило своей привлекательности участие в общественной работе. Только незначительная часть студентов (от 2,5% до 12,5%) считают, что никогда и ни при каких обстоятельствах не покинут родину, а более трети студентов крайне негативно оценивают свое отношение к государству. Отрицают свою национальную идентичность от  10,8% до  47,8% участников. Игнорирует или негативно относится к обсуждению политических проблем пятая часть студентов. Около трети студентов некоторых вузов считают бесполезным посещение выборов, негативно относятся к политическим партиям.

174

– Установлено, что при оценке власти и ситуации в стране студенты платных вузов настроены более критично по отношению к идеям служения Родине, самоотречения в ее пользу, защиты Родины. Очевидно, сказывается тот факт, что, не получив помощи от государства в деле приобретения профессии, эти студенты в свою очередь отказываются считать себя чем-то ему обязанным. – Вместе с тем, выявлены и позитивные тенденции: желание участвовать в общественной работе, позитивное отношение к украинскому языку и народным украинским традициям, ощущение чувства ответственности за будущее Украины, негативное отношение к угрозе экологическому состоянию природы Украины и приватизации стратегически важных объектов, осознание необходимости изучения украинской государственной атрибутики и т.п. – Полученные данные в целом позволяют сделать вывод о сложности и противоречивости процесса формирования гражданской позиции, на который влияет ряд разноплановых факторов. – Подтвердился тот факт, что в западном регионе преобладает национальная модель воспитания, тогда как в восточном  — гражданская, Расширение, взаимодополнение этих моделей является важным направлением воспитательной работы. – Важным условием гражданского воспитания является повышение уровня ознакомления студентов с базовыми понятиями, описывающими отношение человека с об-


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ществом, формирование потребности в выявлении сущности этих отношений. – При оценке степени субъективной значимости гражданских качеств выявлено расхождение между отношениями и действиями. Количество баллов по качествам, характеризующим определенные отношения, в целом заметно выше, чем по качествам, обозначающим действия. Отторгаемыми ценностями оказались альтруизм, плюрализм, толерантность. – Более половины студентов видят возможность реализации своей гражданской позиции в текущей деятельности, способны определить конструктивные пути выхода государства из кризисной ситуации. Выявленные тенденции были учтены в процессе организации формирующего эксперимента, базой проведения которого выбран вуз негосударственной формы собственности — Донбасский институт техники и менеджмента Международного научно-технического университета имени академика Юрия Бугая (99 студентов). Основой экспериментальной работы стал учебный курс «Граждановедение», который вошел как базовая составляющая в учебно-воспитательный процесс данного вуза и стал ведущим направлением по воспитанию гражданина в процессе профессиональной подготовки. Тематическое планирование курса включает следующие разделы и темы: Раздел  1. «Я  — гражданин Украины» (14  часов). Темы:  1) Урок гражданственности «Не  разочаровывайся в Украине — она святая».  2) «Я и мои

права». Правовой ринг.  3) «Я гражданин Украины». Семинар.  4) «Я и закон». Круглый стол.  5) «Твои права и обязанности». Правовой лекторий.  6) «Государственные символы Украины, история и современность». Лекция.  7) Ролевая игра «Пришельцы».  8) «Государство начинается с нас». Конкурсы докладов, рефератов. 9) Ролевая игра «Презентация».  10) «Если бы я стал Президентом». Открытый микрофон.  11) «Достойный сын Отечества». Тематический классный час.  12) «Моя гражданская позиция». Коллоквиум.  13) «Ты  гражданином быть обязан». Тест-опрос.  14) «Основные черты гражданского общества». Круглый стол. Раздел 2. «Украинский патриотизм» (11 часов). Темы: 1) «Мы — украинцы». Тематический вечер.  2) «Кто мы  — патриоты или «затерянная» молодежь?» Диспут.  3) «Как вы относитесь к перспективе выезда за рубеж?» Ролевая игра «Выезд за границу».  4) «Ми  діти твої, Україно». Тематичний вечір. 5) «Патриотизм: за и против». Дискуссионные качели. 6) «Чувство родины» — что это такое? Сочинение-рассуждение. Творческая работа студентов.7) Свято «Україно, любов моя».  8) «Патріотизм як ставлення до Вітчизни». Участь в акціях милосердя, шефство над ветеранами, трудові десанти. 9) «Патриотизм. Как я его понимаю». Круглый стол.  10) «Опаленные Афганистаном». Лекция-экскурсия. Музейная форма работы. 11) «Патриотическое движение в родном крае в годы Великой Отечественной войны». Музейно-краеведческая форма работы. Раздел  3. «Этнография и народоведение» (8 часов). Темы: 1) «Традиционные праздники украинского народа». Семинар.  2) «Осознанная любовь

175


Вісник МНТУ

к своему народу не соединима с ненавистью к другим» (Д.  Лихачев). Сочинение-рассуждение.  3) «Козацькому роду  — нема переводу». Виховна година. 4) «Моя маленька Батьківщина». Урок  — прес-конференція.  5) «Моя семья  — мое Отечество». Круглый стол.  6) «Наши знаменитые земляки. Народное творчество». Экскурсия в исторический музей.  7) «Солдатская слава краматорчан». Тематический вечер.  8) «Истоки украинской духовной культуры». Лекция — экскурсия. Результаты контрольного среза показали существенное возрастание всех показателей сформированности гражданской позиции: усиление позитивных связей студентов с государством, стремление принимать активное участие в жизни общества, конструктивность анализа социальных явлений, снижение негативизма при оценке общественных процессов. Коме прямых показателей, рассчитывались интегрированные показатели уровней сформированности когнитивного, эмоционального и деятельностного компонентов. Получены следующие данные: Из  представленных в таблице данных четко видно, что по всем трем компонентам гражданской позиции у студентов экспериментальной груп-

пы наблюдается ярко выраженная позитивная динамика. Это проявляется в значительном уменьшении количества студентов, имеющих низкие уровни сформированности компонент гражданской позиции, и существенном увеличении числа участников с высоким и средним уровнями. Таким образом, полученные результаты показали высокую эффективность воспитательного воздействия на студентов реализованной экспериментальной программы и позволили подтвердить исходную гипотезу. Выводы и перспективы дальнейших исследований. 1. Проблема гражданского воспитания молодежи, которая всегда привлекала пристальное внимание ученых (философов, педагогов, психологов) и практиков, является особо актуальной на современном этапе развития украинского общества. 2. Анализ степени исследования проблемы подтвердил, что несмотря на значительное количество работ в области гражданского образования и воспитания, до сих пор не получено исчерпывающих ответов на ряд таких актуальных вопросов как определение понятия гражданской позиции,

Распределение студентов контрольной и экспериментальной групп по уровням сформированности компонентов гражданской позиции (в %) Компонент Гражданская направленность Гражданская информированность Гражданская активность

Группа Контр. Эксперим. Контр. Эксперим. Контр. Эксперим.

Низкий 28,8 6,2 27,4 5,2 15,1 3,1

176

Средний 46,6 31,5 31,5 22,4 41,1 23,5

Высокий 24,6 61,2 41,1 71,4 43,8 73,4


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

его отличия от родственных понятий (гражданственность, гражданское сознание, гражданская культура, гражданская компетентность и пр.). Отсутствуют комплексные исследования тенденций развития педагогических условий и приемов формирования гражданской позиции студенческой молодежи именно в Украине с учетом функционирования вузов негосударственной формы собственности и региональных особенностей. 3. В процессе исследования сформулировано рабочее определение гражданской позиции как системного образования, отображающего степень интеграции отношении человека к обществу, в котором он проживает, на эмоциональном, рациональном и поведенческом уровнях. Гражданская позиция как сложное системное образование возникает в результате интеграции множественных связей человека с обществом и выступает как диалектическое единство его знаний, мотивов и действий относительно общества и государства как выразителя основных общественных тенденций. 4. Предложена теоретическая модель гражданской позиции студента, включающая три структурных компонента: эмоциональный, рациональный и поведенческий. Компонент рациональный описан понятием «гражданская информированность» и представляет совокупность знаний в определенной отрасли науки или сферы жизнедеятельности человека. Компонент эмоциональный отображается понятием «граждан-

177

ская направленность» и представляет собой систему детерминант, определяющих и направляющих активность личности на решение проблем ее взаимодействия с обществом. Компонент поведенческий описывается понятием «гражданская активность» и отображает проекцию субъективных составляющих в реальных действиях и поступках, то есть наличие совокупности потенциальных возможностей, благодаря которым человек может вступить в соответствующие отношения с обществом, решить соответствующие проблемы. 5. Исходя из намеченных общих ориентиров, определены показатели и критерии, характеризующие базовые структурные компоненты модели: – «Гражданская информированность» может быть охарактеризована такими показателями как знание атрибутики своей страны, знание основополагающих государственных документов, знание национальных традиций, знание истории своей страны, знание сущности связей, определяющих отношения человека со своей страной, знание культуры своей страны, знание демократических основ государственности, ориентация на расширение и углубление знаний о своей стране; – «Гражданская направленность» включает такие составляющие (элементы) как отношение к стране (любовь к Родине, патриотизм, переживание за судьбу Украины),


Вісник МНТУ

отношение к государству, власти, отношение к законодательной сфере государства, идентификация себя как представителя определенной национальности, наличие чувства гордости за свою национальную принадлежность и за государство в целом, интерес к текущим событиям, нежелание сменить место жительства, подданство, стремление участвовать в общественной жизни; – «Гражданская активность» включает такие показатели как готовность принять на себя ответственность за судьбу Родины, следование законам государства Украина, толерантность и уважение прав и свобод других граждан Украины, готовность включиться в решение важных проблем государственного устройства, следование обычаям и традициям, социальная активность и готовность к ее дальнейшему проявлению, участие в гражданских действиях (выборы), решение проблемных ситуаций в пользу Украины, совершенствование владения государственным языком. 6. Исходя из намеченной теоретической модели, разработана комплексная программа исследования тенденций развития гражданской позиции студентов вузов различных профилей (технического и гуманитарно-педагогического) и разных регионов Украины. В результате проведения исследования по этой программе эксп��риментально под-

тверждено наличие негативных тенденций формирования отношений студенческой молодежи и государства, Среди таких тенденций особенно обращают на себя внимание желание значительной части студентов выехать из Украины на ПМЖ в другие страны, отчуждение от государства, нарушение процессов формирования национальной и гражданской идентичности, недостаточное понимание, а в ряде случаев полное отрицание критериев, определяющих отношения человека с обществом, низкая оценка значимости качеств, присущих гражданам демократического общества (толерантность, альтруизм, эмпатия), недостаточное знание истории государства, его атрибутики, более негативное отношение к государству и власти у студентов негосударственной формы собственности и др. Вместе с тем, отмечены и позитивные тенденции: признание необходимости изучении правовых дисциплин, заинтересованность в общественной работе и внедрении студенческого самоуправления, потребность открыто обсуждать актуальные вопросы, принятие студентами вузов всех регионов украинского языка в качестве государственного и достаточно высокий уровень владения им, преобладание у большинства студентов позитивных чувств по отношению к Украине, уважение к ее истории и национальным традициям и т.п. 7. Более критичными по отношению к государству и власти оказались студенты вузов негосударственной формы собственности. Это обусловлено двумя причина-

178


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ми: объективной (недостаточный уровень воспитательной работы со студентами) и субъективной (студенты не считают себя обязанными по отношению к государству, которое не оказало им поддержки в получении профессии). 8. Разработана и внедрена в условиях вуза негосударственной формы собственности методика формирования гражданской позиции студентов, базирующаяся на спецкурсе «Граждановедение». При разработке и реализации программы учтены следующие педагогические условия: – Выявленные на поисковом и констатирующем этапах реальные тенденции развития гражданственности студентов, как общие, так и с учетом профиля вуза, индивидуальных потребностей студентов и региональных особенностей, послужили основой для содержания спецкурса и коррекционных действий во время занятий; – Организация воспитательного воздействия на студентов осуществлялась путем включения в учебный процесс проблем взаимоотношений человека с обществом, интеграции и направленности предметов социально-гуманитарного цикла на формирование у студентов ценностей демократического правового государства; – В деятельность кураторов академических групп введено задание ознакомления студентов с историей Украины и родного края, используя при-

влекательные для молодежи формы работы; – Широко использовались активные методы работы со студентами, регулярно проводились дискуссии по актуальным общественным проблемам, вопросам, интересующим молодежь, проводились тематические конкурсы и конференции, использовались элементы тренинговой работы, привлекались музейные средства, вводились процедуры самоанализа и элементы самоуправления и пр. 9. Анализ контрольного среза подтвердил позитивную динамику показателей сформированности гражданской позиции студентов экспериментальных групп. Выросли информированность о жизни государства и потребность ее углубить, понимание сущности гражданских качеств, умение дать им корректные определения, стремление внести вклад в развитие Украины, понимание путей выхода из кризиса, развитие чувства гражданской и национальной принадлежности. Данная работа не исчерпывает всех аспектов формирования гражданской позиции студенческой молодежи. Дальнейшего изучения требуют такие аспекты как гендерные особенности гражданских ориентаций студентов, сравнительный анализ особенностей становления гражданской позиции у студентов одних и тех же специальностей разных вузов и регионов, более глубокий анализ гражданских позиций студенчества в условиях многонациональных регионов, расширение форм студенческого самоу-

179


Вісник МНТУ

правления и гражданской активности молодежи, преемственность гражданского воспитания школы и вуза. Указанные проблемы очерчивают перспективы дальнейших исследований в области гражданского образования и воспитания.

ЛИТЕРАТУРА:

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. — К., 1998. — 246 с. 2. Бібік Н.,Ілляш М.  Зростаймо громадянами: розповідь про Конституцію України: Навч. Посібник. — К.: Веселка, 2000. — 87 с. 3. Дубасенюк О.А. Роль учителя у формуванні громадянських цінностей старшокласників у контексті євроінтеграційних процесів// Теорія і практика формування громадянських цінностей старшокласників: Зб. науково-метод. праць/ За  ред.. Л.В.  Корінної.  — Житомір: Вид-во ЖДЦНТЕІ, 2004. — с. 14–18.

4. Ігнатенко П.Р., Поплужний В.Л., Косарєва Н.І., Крицька Л.В.  Виховання громадянина: Психолого-педагогічний і народознавчий аспекти: Навчально-метод. посібник.  — Київ. 1997. — 250с. 5. Рагозін М.  Вчимося демократії. Уроки громадянської освіти. — Донецьк: ООО «Донбас», 2000. — 150 с. 6. Сухомлинська О.В.  Ідеї громадянськості: європейські підходи та українські реалії// Формування громадянської компетентності учнівської молоді: Матеріали науково-практич. Конф.  8–9  лютого  2005 / Ред. Колегія Л.О. Бєлова, І.В. Гавриш, Л.П. Покроєва та ін.  — Харків: ХОНМІБО, 2005. — (304 с.) — С. 82–90. 7. Сухомлинський В.О.  Народження громадянина// Вибрані твори в  5-ти томах.  — Т.  . Бесіди про громадянськість,  — К.: Рад. Школа, 1977. — 571 с.

180


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

Політологія, соціологія, право УДК 316. 3 Дігтяр П. А., кандидат історичних наук, доцент кафедри історії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

ПРОБЛЕМА СТВОРЕННЯ ПРАВОВИХ ОСНОВ  РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА  В УКРАЇНІ ВІДПОВІДНО ДО СТАНДАРТІВ РАДИ ЄВРОПИ В статті з’ясовується проблема створення правових основ розвитку громадянського суспільства України і шляхи гармонізації правових відносин влади, суспільства і особи. При цьому аналізується природа та структура громадянського суспільства і основні нормативно-правові акти, що встановлюють громадсько-політичний правопорядок. В статье уясняется проблема создания правовых основ развития гражданского общества Украины и пути гармонизации правовых отношений власти, общества и личности. При этом анализируется природа и структура гражданского общества и основные нормативно-правовые акты, которые устанавливают общественно-политический правопорядок. In the article the problem of creating of the legal foundations for the development of civil society in Ukraine examined and the ways of harmonization of the legal relations involving the authorities, the society and the person. Also, the nature and structure of the civil society and the main normative legal acts are analyzed,

which establish public and political legal order. Постановка проблеми. Проблема створення правових основ розвитку громадянського суспільства (ГС) в Україні є однією з найактуальніших. Вирішення питання гармонізації правових відносин влади, суспільства і особи перебуває в центрі уваги всього людства і, відповідно, науковців. Аналіз останніх досліджень та результатів. В статті на основі наукових принципів з’ясовуються правові основи розвитку ГС  в Україні. Пропонується авторський погляд на ГС як на складне явище, що здійснюється у контексті політичного розвитку, яке пов’язане з інтелектуальною і соціокультурною активністю людини. Концептуальні параметри статті включають актуальні проблеми новітнього українського соціального розвитку і шляхи правового їх вирішення. Поділяємо думку вчених, які трактують ГС  як ідеальну категорію, яка своїм змістом доводить, що ГС є складним та динамічним поєднанням суспільних інститутів, що регулюються правом та дотримуються засад справедливості, ненасильства, самоорганізації, саморефлексивності [4, с. 18].

181


Вісник МНТУ

Керуючись загальною теорією держави і права зазначимо, що ГС — це продукт взаємодії людей, об’єднаних різноманітними економічними, сімейними, груповими, етнічними, становими та іншими правомірними відносинами й інтересами. Розгляд ГС як системи суспільних зв’язків, основу яких складають економічні відносини, дозволяє: по-перше, підходити до нього історично; по-друге, виявити специфіку головних сфер громадського життя; по-третє, чітко визначити суб’єктів соціального спілкування. Найважливішою рисою ГС  є те, що воно являє собою систему взаємозв’язків дієздатних суб’єктів. Взаємодіючи із суспільством, люди розвиваються і розвивають свої сутнісні якості, стають особистістю. Саме в ГС дієздатна людина стає людиною у повному розумінні цього слова. ГС  притаманні властивості, без яких воно просто не може існувати. По-перше, це наявність в суспільстві певних соціальних інститутів, які надають йому організованої форми життєдіяльності. По-друге, суспільство не може обійтись без регулюючої сили, що спрямовує його життєдіяльність у загальнокорисне русло. Такою регулюючою силою в ідеалі має виступати організація суспільства, якою на сьогодні є держава. У ГС існує багато різних форм організації взаємозв’язків між індивідами і їх об’єднаннями. Всі ці форми гармонізують і інтегрують суспільні інтереси і на їх основі виробляють спільну політику. В цьому якраз і є сутність ГС. Концептуальне вирішення проблеми розуміння сутності ГС  неможливе без аналізу його структури. Це окремий і дуже складний предмет дослідження. Тут ми не погодимося з

авторами підручника «Теорія держави і права» О. В. Зайчуком і Н. М. Оніщенком, які спрощено подають структуру ГС у вигляді п’яти систем, які відповідають певним сферам його життєдіяльності: соціальної, економічної, політичної, духовно-культурної, інформаційної [3, с. 44]. Всі системи ГС  суб’єктивовані. З позицій конституційного права України суб’єктами конституційно-правових відносин нині прийнято вважати:  1) спільноти (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо);  2) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, депутати, службові та посадові особи;  3) політичні партії, громадські організації та блоки (асоціації);  4) громадяни України, іноземці, особи без громадянства, біженці; 5) підприємства, установи, організації;  6) міжнародні органи і організації;  7) органи самоорганізації населення; 8) засоби масової інформації [7,с. 465]. Враховуючи останні тенденції в чинному українському законодавстві, заслуговують на особливу увагу ті суб’єкти відносин, що відносяться до інститутів ГС.  Конституція України статтею  15  закріплює вихідний принцип ГС, згідно з яким суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності [5, с. 5]. Таким чином, це конституційне положення дає можливість сформулювати тезу, що ГС  України виступає як сфера реалізації економічних, соціальних, етнонаціональних, культурних та інших необмежених інтересів громадян. Ця  теза також ґрунтується на статті 22 Конституція України в якій зазначено: «Права і свободи людини і

182


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними» [5, с. 7]. ГС,  як система зв’язків і відносин між людьми, є джерелом держави, яка є домінуючим структурним елементом всієї суспільно-політичної системи. До  речі, суспільно-політичною справедливою системою як раз і слід вважати ГС.  Такий підхід спричинює оновлення трактування демократії. На  думку автора демократія є особливим типом політичної системи, в якій інститути ГС та держава виявляють тенденцію до функціонування як два необхідні елементи, як окремі й одночасно дотичні, різні та разом з тим взаємозалежні. Саме тому влада і держава в цілому завжди мають бути в центрі уваги ГС  і сукупності її інститутів. Разом взяті вони становлять демократію або республіку як її синонім. Тут зазначимо, що в ГС не допускається створення протиправних, антисуспільних елементів. Нагадаємо, що в 60 — і роки XX ст. в Союзі Радянських Соціалістичних Республік його політиками і юристами було вироблено нове розуміння і визначення держави. Тоді була обґрунтована ідея загальнонародної держави, яка матеріалізувалася Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки 1978 року. В статті 1 зазначалося, що Українська Радянська Соціалістична Республіка є загальнонародною державою, яка виражає волю й інтереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей [6, с. 3]. Ця сукупність класів, їх прошарків, націй і народностей розумілася як радянський народ. Така держава мала служити інтересам усього народу. Ідеологічною, а на той час вважалося і правовою, засадою загальнонародної держави стало положення

програми, прийнятої XXII  з’їздом Комуністичної партії Радянського Союзу в1961, про розвиток і переростання держави диктатури пролетаріату в загальнонародну державу. Це положення повинно було привернути увагу до того, що держава, не змінюючи своєї класової ролі стосовно експлуататорів, одержує нові соціальні підвалини у формі підтримки всього народу (суспільства). В принципі положення мало демократичне спрямування і було відлунням політичної «відлиги». На жаль, на практиці правильна ідея загальнонародної держави девальвувалася і не привела до якихось істотних змін. Нові можливості для всебічного аналізу в усвідомленні дійсного змісту ГС і розуміння держави з’являються у  90-і роки. Поряд з класовим підходом до визначення держави, пропонується загально концептуальний підхід, що обумовлює можливість ширшої і загальнішої характеристики суспільних ознак держави. У цій частині українська юридична література стала втілювати загальнолюдське розуміння держави. В  1996  році нова Конституція України прямо встановила: «Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування»[5, с.  4]. Офіційне тлумачення цього положення подає Конституційний Суд у Рішенні N 6-рп від 05 жовтня  2005  року. «Положення частини другої статті  5  Конституції України «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» треба розуміти так, що в Україні вся влада належить народові (вважати суспільству — авт). Влада народу є пер-

183


Вісник МНТУ

винною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України. Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов’язковими» [14]. Ці  конституційні норми спонукають перегляд науковцями поняття «демократія», яке сприятиме залученню у демократичну політику фактору «суспільного життя», як можливої сфери демократизації державної машини та її апарату. Демократія визнається складним, безперервно розширюваним процесом розподілу влади й публічного контролю за її використанням та здійсненням у межах політики, позначеної наявністю інституціонально різних проте завжди пов’язаних між собою сфер ГС й держави [4, с. 23]. Перегляд теорії демократії орієнтується на необхідності визнання пріоритетності таких принципів суспільства, як: природні права особи і громадянина, свобода, достаток, щастя громадян, право опору несправедливим законам, розподіл влад, свобода преси, верховенство права, тимчасові обмеження на здійснення виконавчої та законодавчої влади тощо. Ці  принципи, які є незалежними від політичної влади і які влада зобов’язана захищати, були висунуті на противагу державницьким теоріям демократії. Вважаємо, що усвідомлення демократизації в Україні і, тим самим, ін-

ститутів народної влади крізь призму розмежування держави й ГС  автоматично означає підтримку соціальної системи, що демонструє багате розмаїття її інститутів. Функціонуючи у правовому відношенні на засадах самоуправління інститути держави мають обов’язково діяти в межах права, бути підзвітними та підконтрольними демократично організованим інститутам соціальної держави, як це закріплено в Конституції України. З точки зору «Теорії держави і права» соціальна держава  — це правова держава розвиненого ГС, що реально забезпечує соціально-економічні права людини. Соціальна держава й правова держава є єдиним цілим в тому розумінні, що соціальна держава це сторона правової держави, тобто держави реальних прав людини, забезпечення реальності яких і є завданням соціальної держави. Соціальна держава за допомогою права має нівелювати невиправдані соціальні розходження, забезпечувати гідні умови існування своїх громадян, соціальну захищеність населення, беручи участь в організації виробництві й розподілі економічних благ [1, с. 82 — 85]. Інакше кажучи, головною функцією держави ГС  має стати певне вирівнювання різкої поляризації в соціальному становищі громадян, чого можна досягти через забезпечення повної зайнятості населення, гарантування прожиткового мінімуму, достатньої заробітної плати, регулювання розумного рівня цін, створення умов для відпочинку, росту інтелекту тощо. Держава має реалізувати свої функції шляхом створення соціальних програм, покликаних забезпечити через бюджет і оподаткування справедливий перерозподіл доходів, заохочува-

184


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

ти благодійну діяльність, впливати на процес ціноутворення, ліквідацію монополії в галузі виробництва і торгівлі. Для виконання цих завдань економіка і всі інші сфери в ГС  мають бути певною мірою врегульовані соціально-правовою державою. Разом з цим, держава як творчість суспільства протягом тривалого історичного розвитку була і ще є монопольною, самодостатньою,свавільною і, певною мірою, неконтрольованою суспільством організацією. Для контролю за державою мають створюватися неурядові або громадські організації (ГО), які повинні мати з нею сталий правовий зв’язок, який виявляється у регламентації взаємних прав і обов’язків. Держава і громадяни згідно Закону України «Про громадянство У��раїни» мають правові зв’язки між собою на своїй території і за її межами. Перелік цих зв’язків міститься у другому розділі Конституції України [5, с. 7 — 19]. Для захисту своїх прав та реалізації основних обов’язків громадяни України відповідно до статті  36  Конституції України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації (ГО). Далі встановлюється, що ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або ГО. Усі об’єднання громадян рівні перед законом [5, с.  11]. Інакше кажучи, Конституція України встановила те, що громадяни України, утворюючи різного роду ГО для реалізації прав і свобод, фактично об’єднані в ГС. Тому метою дослідження ми встановлюємо: проаналізувати причини наявності проблеми у правовід-

носинах між державою та організаціями ГС, розглянути можливості вдосконалення права в напрямі їхньої гармонізації. Виклад основного матеріалу. Далі ми зупинимося на аналізі нормативно-правових актів, які певною мірою створювали формальні правові засади, точніше ілюзію становлення і розвитку ГО в Україні в кінці ХХ — десятих роках ХХІ століття, як одної із складових ГС. Законодавчими засадами розвитку та функціонування ГС, крім Конституції України, є норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про об’єднання громадян», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про органи самоорганізації населення», Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації», Закону України «Про політичні партії в Україні», Закону України «Про професійні спілки», Закону України «Про творчі спілки», Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», Закону України «Про соціальні послуги», Закону України «Про інформацію» тощо. Нормативні основи функціонування ГС  встановлені також Указами Президента України та Постановами Кабінету Міністрів України. Наприклад, Указом Президента України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», Указом Президента України «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг»,

185


Вісник МНТУ

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку залучення громадян до формування та реалізації державної політики», Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та іншим нормативними актами. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування також вносять певний вклад у правове регулювання діяльності організацій ГС.  Вони в межах своїх повноважень можуть приймати місцеві нормативні акти, що врегульовують різні аспекти діяльності організацій ГС, зокрема з питань надання їм пільг щодо орендної плати, їхнього фінансування та участі у місцевих програмах соціально-економічного розвитку. Вся нормативно-правова база України у більшості своїх положень має відповідати «Фундаментальним принципам щодо статусу неурядових організацій в Європі» [15, с. 4 — 21]. Нарешті, згідно із статтею  9  Конституції України до правового поля, що забезпечує діяльність ГС в Україні слід віднести міжнародні договори і конвенції, що ратифіковані парламентом України. Наприклад, 10 жовтня 2007 р. Комітет Міністрів держав-членів Ради Європи розробив і прийняв Рекомендацію «Про правовий статус неурядових організацій у Європі», де були зазначені основні засади та стандарти, на яких мають базуватися національні закони про діяльність ГО [12]. Цей документ був прийнятий тому, що в ряді країн Європи і в Укра-

їні, була виявлена невідповідність національного законодавства європейським нормам, зокрема: а) унеможливлювалося створення спільних об’єднань фізичними та юридичними особами, або окремо юридичними особами, що значно гальмувало ГС та різних форм самоорганізації суспільства; б) поділ ГО за їх територіальним статусом на міжнародні, всеукраїнські та місцеві забороняв і забороняє проводити ГО діяльність за межами території зазначеної в реєстрації; в) зазначено, що ГО  можуть захищати права тільки своїх членів, що іншими словами означає заборону на захист прав інших громадян-не членів; г) ускладнена процедура реєстрації (існуюча процедура  — це подвійна реєстрація громадських об’єднань: як ГО — в органах юстиції і, як юридичної особи в місцевих органах державної реєстрації), що в сумі складає десь 1–2 місяці, в той час, як для бізнес-структур цей термін триває  5  днів; д) заборона на здійснення комерційної діяльності безпосередньо, а якщо виникла така необхідність, то ГО  має створити окрему юридичну особу для здійснення комерційної діяльності (за європейськими стандартами ГО  мають право займатися комерційною діяльністю, якщо увесь прибуток від діяльності йде на розвиток ГО та реалізації нею своєї статутної діяльності. Додамо до вищеозначеного, що 3 квітня 2008 р. Європейський суд з прав людини визнав Закон України «Про об’єднання громадян» таким, що порушував статтю  11  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Суд постановив, що законодавство України, яке регулює роботу «третього сектору» і практика його застосу-

186


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

вання обмежували право громадян на об’єднання. Зокрема, Суд визначив, що Закон «Про об’єднання громадян» є дуже нечітким і не прогнозованим щодо його виконання та залишає занадто багато можливостей для органів держави на власний розсуд приймати рішення, реєструвати чи не реєструвати ГО [13]. Аналізуючи законодавство, що регулює діяльність організацій ГС,  зазначимо, що часто воно їх дискримінує. Наприклад, у діючих актах щодо фінансування окремих видів організацій ГС  не повністю забезпечується гарантія рівності усіх об’єднань громадян перед законом, що передбачена у ст. 36 Конституції України. Зокрема, це стосується обмежень державної фінансової підтримки на підставі територіального статусу або організаційно-правової форми організацій ГС  тощо. Дискримінаційні обмеження щодо діяльності ГО  є, наприклад, і в Законі «Про об’єднання громадян» стосовно процедур реєстрації та майнових прав. Вищеозначене дає право зазначити, що правові засади діяльності ГО в Україні потребують розширення, оновлення та удосконалення за напрямами: а) доступ окремих громадян та ГО до офіційної інформації; б) забезпечення ефективної участі громадян у прийнятті рішень; в) забезпечення дієвого контролю з боку ГС за діями органів публічної влади, особливо в частині розпорядження суспільним майном та коштами; г) створення фінансовоекономічних умов існування структур ГС тощо. Крім того, потребують правового визначення засади взаємодії української держави та організацій ГС,  що діють в Україні, із закордонними ГО  і,

перш за все, із ГО закордонного українства. На  державному рівні не існує навіть концепції національної політики щодо закордонного українства. У визначеному аспекті звернемо увагу на те, що держава на певному рівні вчиняє дії, які спрямовані на підпорядкування собі ГС і його організацій. Під приводом сприяння реалізації громадянами конституційного права брати участь в управлінні державними справами були утворені і далі утворюються дорадчо-консультативні органи при центральних органах державної влади, яким дається пріоритет. Станом на 1 червня 2010 р. при центральних і місцевих органах виконавчої влади діяли понад  200  громадських рад, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів [2, с. 14], частина з яких періодично ліквідовується [10]. При Президентові України було утворено Національну комісію із зміцнення демократії та утвердження верховенства права, Раду громадськості при Президентові України та інші. У свій час так була утворена Рада регіонів, яка пізніше була перетворена в партію влади. Цю нормативно-державну тенденцію продовжили  3  листопада  2010  р. постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» [8]. Тут доцільно звернути увагу на відому дефініцію: державі заборонене все окрім того, що дозволено законом. Проілюструємо, що ж дозволено. В Законі України «Про об’єднання громадян» відсутня норма, яка б забороняла чи, навпаки, дозволяла створювати ГО.  Ним лише встановлено втручання «державних органів та службових осіб у діяльність об’єднань громадян, так само як і втручання

187


Вісник МНТУ

об’єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об’єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом» [11]. Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (стат��я  19) встановлено, що уряд «сприяє розвитку соціального діалогу, відповідно до закону проводить консультації із всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань розроблення та здійснення державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту» [9]. І далі. Стаття 40 цього Закону зазначає, що Кабінет Міністрів України безпосередньо або через органи виконавчої влади забезпечує реалізацію передбачених законом прав об’єднань громадян, розглядає пропозиції об’єднань громадян з питань, що належать до його компетенції. І ще один штрих. Міністерством юстиції України розроблено проект Закону України «Про громадські організації», основною метою якого є визначення правових основ реалізації права на свободу об’єднання, створення сприятливих умов для утворення і діяльності ГО. Не вдаючись до аналізу цього проекту закону ( це окрема тема), звернемо увагу на те, що статтею  6  пропонується встановити, що засновниками ГО  можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, а також юридичні особи приватного права. Неповнолітні особи можуть бути засновниками громадських організацій після досягнення чотирнадцятирічного віку. Не  можуть бути засновниками ГО  юри-

дичні особи публічного права, тобто держава. Інакше кажучи, державі як суб’єкту ГС  заборонено створювати ГО. Таким чином, головними шляхами створення необхідного для ГС  правового поля є:  1) вдосконалення (оновлення існуючого та створення нового) законодавства;  2) приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних, в першу чергу європейських, стандартів, в тому числі шляхом ратифікації міжнародних хартій, конвенцій, угод тощо; 3) створення правових механізмів повного втілення норм законодавства шляхом розробки підзаконних актів органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в розвиток і реалізацію положень законодавства. ГС  має стати не тільки об’єктом правозастосування, а й суб’єктом правоутворення та правозастосування. Організації ГС  мають взяти на себе обов’язок добиватись втілення законодавства як у своїй діяльності, так і у діяльності своїх партнерів, а перш за все, представників органів публічної влади. Без такої позиції ГО законодавство щодо діяльності ГС (як і будьяке інше!) не працюватиме і надалі. В зв’язку із наведеним, слід вважати, що найнагальнішим завданням українського ГС у правовій площині є втілення у повсякденну практику положень чинної української Конституції.

Література

1. Волинка К.  Г.  Теорія держави і права: Навч. посіб. — К. : МАУП, 2003. — 240 с. 2. Громадянське суспільство як основа демократичного розвитку України: Аналітична доповідь / Колектив авторів; за заг. ред. Н. В. Грицяк. — К. :

188


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

НІСД, 2009. — 25 с. (на правах рукопису). 3. Зайчук О.  В., Оніщенко Н.  М.  Теорія держави і права/ Академічний курс/ Підручник/ — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 274 с 4. Кин Дж. Демократия и гражданское общество / Пер. с англ.; Послесл. М. А. Абрамова. — М. : Прогресс-Традиция, 2001. — 400 с. 5. Конституція України (із змінами і доп). — К. : «ІВА», 1996. — 52 с. 6. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки. — К. : Політвидав України, 1979. — 36 с. 7. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підруч.: У  2  т.  — Т.  1/ За  ред. В.  Ф.  Погорілка.  — К.  : ТОВ  «Видавництво «Юридична думка», 2006. — 734 с. 8. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики. Постанова Кабінету Міністрів України від  3  листопада  2010  року. // Урядовий кур’єр. — 2010. — 11 листопада. 9. Про Кабінет Міністрів України. Закон України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua/ index.php?page= hotline&file= 341539– 07102010–0.tx t& code=2591–17. 10. Про ліквідацію деяких консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, утворених Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України. // Урядовий кур’єр. — 2010. — 16 червня. 11. Про об’єднання громадян. Закон України. // Відомості Верховної Ради. — 1992. — N 34.- ст. 504. 12. Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосов-

но правового статусу неурядових організацій в Європі № СМ/Rec(2007)14[1] (Прийнято Комітетом Міністрів 10  жов­ тня 2007  р. на  1006-му засіданні заступників Міністрів). [Електронний ресурс].  — Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/modules. php?op=modload&name=News& file= article&sid=6032308&mode=thread&or der=0&thold=0. 13. Рішення Європейського суду з прав людини. Справа «Корецький та інші проти України».  — Страсбург.  —  2008.  —  3  квітня. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon.nau.ua/doc/?uid= 1014.6553.0. 14. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням  60  народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням громадян Галайчука Вадима Сергійовича, Подгорної Вікторії Валентинівни, Кислої Тетяни Володимирівни про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України (справа про здійснення влади народом) м. Київ  5  жовтня  2005  року N  6-рп/2005. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon. nau.ua/doc/?code= v006p710–05. 15. Фундаментальні принципи щодо статусу неурядових організацій в Європі. Прийнято учасниками багатосторонньої зустрічі, організованою Радою Європи, Страсбург, 5 липня  2002р. // Юридичний вісник України. — 2002. — № 50. — С 4–21.

189


Вісник МНТУ

УДК 327.5:355.01  Потупіков М. О., к. іст. н., доц., доцент кафедри соціальних та гуманітарних дисциплін Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ КОНФЛІКИІВ Час, коли народ, позбавлений політичних прав, їх отримує, слід розглядати як час небезпечної кризи Алексис де Токвіль, французький історик і політик, XIX ст.

В статті на підставі аналізу сучасних джерел уточнюється типологія конфліктів, співвідноситься їх зміст з сучасними дефініціями «воєнний конфлікт», «збройний конфлікт» і т. п. Проведено структурно-змістовний аналіз природи та характеру етноконфесійного конфлікту як модельного конфлікту ХХ1 ст., що представляє собою одну з чотирьох принципових категорій ризику для європейської безпеки на рубежі ХХ — ХХ1 сторіч. В статье на основе анализа современных источников уточняется типология конфликтов, сопоставляется их смысл с существующими дефинициями «военный конфликт», «вооруженный конфликт» и т.п. Проведен структурно-смысловой анализ природы этноконфессионого конфликта как модельного конфликта ХХ1  столетия, который представляет собой одну их четырех принципиальных категорий риска для европейской безопасности на рубеже ХХ — ХХ1веков. By  analyzing contemporary sources the typology of conflicts is clarified; the definitions of «military conflict», «armed conflict» and others are compared. The structural-content analysis of the nature

and character of the ethnoconfessional conflict as a model conflict of the  21st century that belongs to one of the four principle risk categories for the European security on the edge of the 20th and 21st centuries is conducted. Мета статті полягає в тому, щоб по-перше, на підґрунті історично-теоретичного аналізу уточнити типологію сучасних конфліктів і відповідно співвіднести їх зміст та мету з сучасними дефініціями «воєнний конфлікт», «збройний конфлікт» і т. і.; по-друге, провести «структурно  — змістовний» аналіз природи та характеру етноконфесійного конфлікту як модельного конфлікту ХХІ ст., що представляє одну з чотирьох принципових категорій ризику щодо європейської системи безпеки на стику ХХ — ХХІ сторіч. Трагічний парадокс історичного процесу полягає в тому, що зародження, розвиток та дозрівання цивілізації на планеті Земля не змогли виключити з практики застосування зброї як засобу вирішення міждержавних, соціально-класових, релігійних та етнонаціональних протиріч. Французький філософ Поль Анрі Гольбах ще в XVIII  ст. прийшов до страшного висновку про те, що наша планета змушена плавати в крові своїх

190


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

дітей. За  даними швейцарського вченого Ж. —Ж.Бабіля та за підрахунками норвезьких дослідників з  3600  року до н. е. людство тільки приблизно 300 років жило в умовах миру, а решту часу воювало. За цей час відбулося  14,5  тис. війн загальною тривалістю більш ніж 26 тис. років і заплатило за це в якості прямих і непрямих втрат приблизно  3,5  млрд. людських життів. В середньому на земній кулі одночасно відбувалося не менше трьох війн, кожна з яких забирала приблизно  240  тис. людських життів (Palmer N., Perkins H.  International Relations. The Wold Community in Transition. N.Y., 1969, р. 183). Ця  статистика дозволила деяким дослідникам образно порівнювати мир із «здоров’ям», а війни  — з «хворобою» людства, вважати, що «хвороба» є «результатом у більшій мірі раціональних людських рішень, чим сил природи» (Beer T Peace against War. The Ecology of International Yiolence. Oxford and San Francisko. 1981, р. 4). XXI  століття отримало у спадщину десятки локальних війн і збройних конфліктів, разом з якими перекочувало в третє тисячоліття первісне варварство і жорстокість двадцяти століть, етноконфесійні протиріччя, національний і релігійний е��стремізм, міжнародний тероризм. З  1945  року локальні війни й збройні конфлікти забрали більше ніж  30  млн. людських життів. Астрономічна цифра  10  трлн. дол. — це ціна людської войовничості після другої світової війни. Аналіз війн ХХ  сторіччя свідчить, що їхніми зачинателями були не тільки країни з авторитарним режимом правління, але і з демократичними політичними системами. У ХХ сторіччі США були розв’язані 30 війн, Англією — 40, Фран-

цією  —  28, Ізраїлем  —  28, СРСР  —  4, Китаєм — 2. Не  дивлячись на відносне потепління міжнародного клімату, ступінь конфліктності і політико-воєнної нестабільності на геополітичній карті світу в деяких випадках підвищилась за рахунок географії конфліктів. Іде процес їх зміщення з мобильного на локально-регіональний рівень; зміни характеру самих конфліктів; причин виникнення конфліктних ситуацій. За  даними Міжнародного інституту дослідження проблеми миру за останні десятиріччя XX  століття відбулося приблизно  20  збройних конфліктів у 80 країнах. Вони забрали життя десь  6  млн. осіб, спровокували великі міграційні процеси  — приблизно  30  млн. мирних мешканців стали біженцями. На  початок XXI  століття більш за все гарячих точок збереглося: – в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні — 20; – в Африці — 21; – на Ближньому Сході — 3; – у Південній Америці — 2. Найбільш небезпечними регіонами на початку нового століття залишаються: – Балкани  — «порохова діжка Європи»; – Близький Схід і положення в Іраці та Афганістані; – у  1992  ропі епіцентр збройних катаклізмів перемістився на територію колишнього СРСР  — на величезний простір (приблизно  1/3  його території з населенням 30 млн. людей). За даними Інституту воєнної історії МО  РФ  і Штабу по координації воєнного співробітництва СНД  на території цього міжнародного утво-

191


Вісник МНТУ

рення нараховується більш ніж  200  зон і вогнищ потенційної воєнної напруги з метою: перерозподілу політичної влади у нових країнах СНД;  зміни їх національно-державного устрою; підтримки етноконфесійної напруги та нетерпимості; перегляду існуючих державних кордонів. Однією з характерних причин збройних конфліктів у СНД  стали вимоги надання автономії або права не відділення від національно-державного утворення. Сепаратистські настрої породжуються бажанням населення того чи іншого регіону виділитися з державного утворення з метою утворення власної держави або приєднання до іншої. Світовому співтовариству вистачило політичної мудрості та волі утриматися від розв’язання глобальної війни, але вирішення конфліктних ситуацій за допомогою збройного насилля залишається відмінною рисою сучасної епохи. У зв’язку з цим перед світовим співтовариством па перший план поряд з проблемами глобальної безпеки (яка включає розповсюдження озброєнь, забезпечення енергетичними ресурсами, екологічну та демографічну ситуацію, не вирішення продовольчої ситуації, міжнародний тероризм) вийшли проблеми регулювання численних вогнищ локально-регіональної напруги, мобілізації міжнародних зусиль для попередження і вирішення воєнно-політичних конфліктів.

I. Типологія сучасних конфліктів Проблема політологічного дослідження сучасних конфліктів допускає концентрацію уваги на їх визначеннях,

що зафіксовані в дефініціях суспільних наук та міжнародно-правових документах. У загальнометодологічному плані: КОНФЛІКТ  — зіткнення інтересів різних соціально-політичних суб’єктів, протиборство форм вирішення протиріч між ними із застосуванням політико-дипломатичних, економічних, ідеологічних, інформаційних, воєнних засобів і відповідних їм форм боротьби. Категорія конфлікт вживається у широкому та вузькому розумінні слова. У широкому розумінні конфлікт являє собою конфронтацію великих соціальних груп, класів і боротьбу між ними. Вузьке розуміння конфлікту  — це спосіб спілкування людей, соціальних груп і класів, інститутів суспільства, коли дії однієї сторони під час зіткнення з діями іншої сторони отримують відсіч у реалізації поставленої мети. ПОЛІТИЧНИЙ  КОНФЛІКТ  — результат зіткнення різних тенденцій у діяльності політичних лідерів, груп, структур; конфронтації ідей, теорій, шкіл; боротьби за монопольне панування в окремих сферах діяльності. ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ — форма вирішення національно-етнічних, релігійних, політичних, територіальних та інших протиріч із застосуванням форм збройного насилля як в середині країни, так і у відносно суміжних державах, коли держава не переходить в особливий стан, який називається війною. ВОЄННИЙ КОНФЛІКТ — будь-яке зіткнення, протиборство, форма вирішення протиріччя між державами, народами, класами й соціальними групами із застосуванням збройної сили. У широкому розумінні воєнний кон-

192


ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №6

флікт означає збройне зіткнення різних масштабів, у тому числі й світову війну. Вузьке розуміння кате