Issuu on Google+

№1-2 (225)

Електросилові установки

Електроенергетичне обладнання

Низьковольтне обладнання

Cистеми автоматизації

10 січня – 6 лютого 2012 р.

www.eltema.com.ua ПІДСМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Рік минулий і нинішній: все ж таки є підстави для оптимізму Ярослав ЯКИМОВИЧ

По-всякому можемо трактувати минулий 2011-й, який для більшості з нас став серйозним випробуванням кризовими явищами в економіці, неоднозначними процесами у політичному житті країни, від яких, зрозуміло, годі абстрагувати таку особливо важливу, власне незамінну, надзвичайно чутливу до будь-яких збурень у функціонуванні державного механізму галузь, як енергетика. Вона ж, незважаючи на всілякі суспільні перипетії, вистояла і, вкотре загартована новітніми ринковими випробуваннями, увійшла у 2012-й із хорошими перспективами. Конкретно про те, з якими підсумками завершили минулий і з якими сподіваннями увійшли у нинішній рік, «ЕлектроТЕМІ» розповіли: Іван НАДЄЇН, голова гро­ мадської організації «Комі­ тет енергетичної незалеж­ ності України» (Київ):

– Зважаючи на високі вимоги і загальнодержавні масштаби, відразу зауважу, що жодна із заявлених цілей у 2011-му не була досягнута. Показники енергоємності, рівень розвитку відновлюваної енергетики, власний видобуток газу, LNGтермінал, виконання Державної програми з енергоефективності, – всі амбіції за зазначеними проектами не були підкріплені реальними справами. Минулий рік не дав відповіді на головне питання: якою най­ ближчим часом буде ціна на газ. Проте воно було б не настільки важливим, якби українська влада почала проводити більш збалансовану енергетичну політику. Хоча рішення, прийняті у першій половині 2011 року, давали привід для певного оптимізму. Перелічу лише основні, що свідчили про початок зміни курсу в енергетичній політиці. Насамперед, це приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства. Із членством у ЄЕС ми пов’язували великі надії. Головним чином, йшлося про отримання коштів на модернізацію української

газотранспортної системи. ЄБРР і ЄІБ навіть обіцяли виділити на ці цілі $300 млн. Ну і, звичайно, із введенням європейських правил гри на українському енергетичному ринку. Торік, 16 лютого, у США НАК «Нафтогаз України» та компанія «ЕксонМобіл» підписали Меморандум про співробітництво у сфері розвідки запасів нетрадиційних вуглеводнів в Україні. Як було зазначено в офіційному повідомленні, його метою є «започаткування взаємовигідного співробітництва компаній у сфері аналізу потенціалу запасів метану вугільних родовищ, сланцевого газу, газу зі щільних порід та інших нетрадиційних вуглеводнів на ділянках в Україні». Фактично, меморандум став першим кроком від розмов про сланцевий газ до початку розробки родовищ. Третім за важливістю я вважаю рішення про внесення змін до Державної цільової економічної програми з енергоефективності на 2010–2015 роки. Затвердивши ці зміни у квітні, уряд збільшив фінансування програми з 285 млрд до 360 млрд грн, упродовж 5 років. Окрім того, у документі були чітко зафіксовані цілі на 2011 рік: зниження енергоємності ВВП на 3,3%, зменшення частки природного газу та нафтопродуктів в енергетичному балансі на 3 млрд м³, державне фінансування програми в розмірі 910 млн грн. 12 травня 2011 року Президент своїм Указом затвердив Положення «Про Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами», що стало фактичним початком роботи цієї структури. Одним із чотирьох національних проектів, які було доручено вести Держінвестпроекту, стала «Нова енергія», що передбачає будівництво LNG-терміналу, а також вітрових і сонячних електростанцій.

Торік чимало уваги було приділено реформуванню НАК «Нафтогаз України». У серпні минулого року уряд розпочав, а у вересні президент продовжив «штовхати» українського монополіста до ліквідації. Вже до 1 жовтня Кабінет Міністрів мав забезпечити та подати на розгляд керуючої ради Комітету з економічних реформ проект програми реформування компанії. А ще планували, що процес реформи хронічно дефіцитного і малоефективного НАКу буде стрімким і завершиться до кінця року. Напередодні 20 річниці Незалежності України було опубліковане доручення Президента «Щодо запобігання негативному впливу на економіку України значного зростання ціни на імпортований природний газ». Воно передбачало низку заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу високої ціни на цей енергоресурс. Це і збільшення фінансування, і заміщення газу місцевими видами палива, й облік теплової енергії. Що характерно, кожен захід мав бути проведений у стислі терміни, до кінця 2011 року. І нарешті, повною несподіванкою стало вето Президента на закон про «зелений» тариф для електроенергії, виробленої з біогазу, яке, зрештою, засвідчило посилення конкуренції в галузі відновлюваної енергетики, тобто продемонструвало, що у боротьбі за державні інвестиції деякі гравці ринку готові на маніпуляції. Про що йдеться? При прийнятті цього рішення В. Янукович зіслався на аналітичні дані Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України. Зокрема, що у 2015 році собівартість електроенергії, виробленої з використанням електроенергії вітру, буде в 7 разів нижча, ніж собівартість електроенергії з біогазу. Закінчення на с. 10

Конференції

с. 2

Сприяючи економічному розвиткові, соціальній стабільності Нещодавно у місті Славуті Хмельницької області відбулася науково-практична конференція «Екологія Малополіського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу». Її проведення ініціювали фахівці ВП «Атомпроектінжиніринг» НАЕК «Енергоатом», Хмельницької атомної електростанції, Українського ядерного товариства разом з Асоціацією міст 30-кілометрової зони ХАЕС, міський голова Славути, представники Національного науково-природничого музею НАН України, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області, Міського краєзнавчого музеєю (м. Нетішин) та Управління освіти Славутської міської ради.

Комплектуючі

с. 4

Електротехнічні «місточки» під назвою WINSTA Кожен електротехнічний пристрій, не кажучи вже про цілу електротехнічну систему, складається із більшої або меншої кількості елементів, приладів, вузлів, котрі для забезпечення роботи системи потрібно між собою сполучити, з’єднати. Для цього існує в електротехніці цілий підрозділ пристроїв-з’єднувачів, котрі й є тими «місточками» для перетікання струму від одного елемента до іншого, від одного блоку до іншого, від однієї електросистеми до іншої, зокрема й до кінцевого споживача.

корисно знати

с. 7

Протипожежний захист кабелів і кабельних трас Кабельні канали – один із основних шляхів поширення вогню і продуктів горіння між поверхами та приміщеннями. Всередині будівлі швидкість розпо­ всюдження вогню можна значно знизити, правильно організувавши протипожежний захист проводки.

Проблема вибору

с. 8

ЯК ВИБРАТИ ПЛК? Вибір найефективнішого ПЛК (програмованого логічного контролера) для вашої системи залежить від безлічі факторів. Передусім необхідно мати схему автоматизації машини або процесу. За її допомогою можна визначити, які польові пристрої в ній використовуватимуть і які будуть фізичні вимоги до розміщення апаратури. Зі схемою ви зможете визначити кількість аналогових і/чи дискретних пристроїв. Щойно вимоги до польових пристроїв і розміщення апаратури будуть відомі, ви зможете підібрати контролер, який задовольнить усі ваші побажання.

cmyk


cmyk



10 січня – 6 лютого 2012 р. КОНФЕРЕНЦІЇ

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №5874 від 19.02.2002 р. Засновник Василь Масюк Видавець ТзОВ «Редакція газети «ЕлектроТЕМА» Директор Михайло КОВАЛЬЧУК Випусковий редактор Олександра ГАЙДУКІВСЬКА Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054 Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244–11–66, 244–11–67 e–mail: eltema@eltema.com.ua www.eltema.com.ua

Передплатний індекс 23717 © ТзОВ «РГ «ЕлектроТЕМА», 2011

Сприяючи економічному розвиткові, соціальній стабільності Нещодавно у місті Славуті Хмельницької області відбулася науково-практична конференція «Екологія Малополіського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу». Її проведення ініціювали фахівці ВП «Атомпроектінжиніринг» НАЕК «Енергоатом», Хмельницької атомної електростанції, Українського ядерного товариства разом з Асоціацією міст 30кілометрової зони ХАЕС, міський голова Славути, представники Національного науковоприродничого музею НАН України, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області, Міського краєзнавчого музею (м. Нетішин) та Управління освіти Славутської міської ради. Це перший захід такого спрямування у зоні спостереження Хмельницької АЕС, який об’єднав атомників, освітян, екологів, представників науки.

Тираж – 10 000 примірників Періодичність – двічі на місяць Ціна договірна –––––––––––––– Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів. З�� зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ––––––––––– Газета «ЕлектроТЕМА» є учасником медіа–групи «ПромІнфо»

Шеф–редактор Петро Баландюх www.prominfo.com.ua ––––––––––– Газета надрукована у ТзОВ «Книгодрук» (Львівська обл., с. Кротошин, вул. Січ. Стрільців, 35) Замовлення №

А ЯК У НИХ…

У США альтернативна енергетика обігнала атомну Як відомо, в Україні близько 50% електроенергії виробляють атомні електростанції. Хоча повільно, але поступово набувають розвитку альтернативні джерела енергії. Наразі їхні обсяги нарощування незначні, тому годі порівнювати їх з провідними країнами. Ось нещодавно у США опублікували дослідження, згідно з яким за період з січня по вересень 2011 року частка поновлюваних джерел енергії становила 12%. За цей же період атомними електростанціями США вироблено лише 10,6% загального обсягу електроенергії. Порівняно з 2010 роком, торік зростання відновлюваної енергетики у країні становило 14,4%. США отримує електроенергію з ВДЕ завдяки гідроелектростанціям, частка яких зі січня по вересень 2011 року становить 4,35%, а також біомаси (3,15%), біопалива (2,57%), вітрових турбін (1,45%), геотермальних установок (0,29%) і сонячних батарей (0,15%).

Як повідомив пресцентр «Енергоатома», актуальна тематика конференції зібрала в одному залі більше 200 учасників, не байдужих до нинішнього становища та перспектив розвитку регіону. Серед тих, хто відгукнувся на запрошення взяти участь у діалозі, були науковці, депутати місцевих рад, представники громадськості й засобів масової інформації. Взяли участь у конференції й освітяни – педагогічні колективи навчальних закладів Славути та Славутського району, Острога, Нетішина, Шепетівки та Ізяслава. Конференцію започаткували виступи міського голови Славути Василя Сидора, віце-президента Українського ядерного товариства, заслуженого енергетика України Володимира Коровкіна, заступника генерального директора Хмельницької АЕС Віктора Демидюка, завідувача Ботанічним музеєм Національного науково-природничого музею НАН України Валерія Новосада. Учасники заходу почули детальну розповідь про перспективи економічного та промислового розвитку міста, а також про природоохоронні заходи, вжиті місцевою владою, які вже дали вагомі результати.

Оскільки тематика конференції безпосередньо пов’язана із регіоном розташування Хмельницької АЕС, представники атомної станції акцентували увагу на екологічних аспектах її експлуатації, дотриманні принципів раціонального природокористування і забезпечення екологічної рівноваги у поточній діяльності ХАЕС та під час реалізації інвестиційних проектів зі спорудження нових ядерних потужностей. Представники НАЕК «Енергоатом» зосередили увагу також на аспектах соціально-економічного розвитку регіонів, розміщення об’єктів атомної енергетики. Вони дали розгорнуту інформацію щодо нарахування та використання коштів на соціально-економічну компенсацію ризику населення території зони спостереження (1% у складі собівартості виробленої на АЕС електроенергії). Учасникам конференції також розповіли про виділення коштів на будівництво об’єктів соціального призначення при спорудженні нових енергоблоків Хмельницької АЕС. Спеціалісти-атомники презентувалиперспективи розвитку ХАЕС, ознайомили учасників з основними аспектами реалізації проекту третього та четверто-

го енергоблоків станції. Серед іншого присутні дізналися про особливості реакторної установки ВВЕР-1000/В-392, основні рішення щодо удосконалення систем безпеки цих блоків з урахуванням подій на Фукусімі, а також про оцінку впливу на навколишнє середовище будівництва й експлуатації нових блоків. Змістовні й актуальні доповіді для конференції підготували науковці – фізики, біологи, екологи, а також представники громадських організацій. Вони розповіли про біотичне різноманіття рослинного і тваринного світу зони спостереження Хмельницької АЕС, про вплив природних і техногенних радіаційних джерел на навколишнє природне середовище та населення України, про природоохоронні заходи щодо збереження фіто- і флорорізноманіття в зоні впливу енергокомплексів, роль громадськості в охороні та збереженні біологічного і ландшафтного різноманіття регіону розташування ХАЕС. Окремо учасники конференції обговорили шляхи посилення екологічного просвітництва громадськості та прищеплення ідей ощадного природокористування тощо. Найцікавіші доповіді конференції вміщені у науко-

во-популярному збірнику, призначеному для широкого кола читачів. Другий день конференції відбувся у Нетішині – місті-супутнику Хмельницької АЕС. Учасники заходу відвідали Міський краєзнавчий музей та навчально-тренувальний центр Хмельницької АЕС. Особливий резонанс мав проведений під час регіональної конференції фестиваль-конкурс дитячої екологічної творчості. У ньому взяли участь 23 самодіяльних колективи, понад 350 дітей віком від трьох до вісімнадцяти років. Цікаво, що діти випробували свої сили не лише як артисти, а разом із дорослими створювали сценарії, декорації та сценічні костюми. Дитячі екологічні театри, агітбригади, хорео­ графічні та вокальні колекти­ви зони спостереження Хмель­ницької АЕС предста­вили перед журі конкурсу роботи, присвячені екологічній тематиці. Окрім традиційних гран-прі та трьох призових місць, були визначені кращі виконавці у кількох номінаціях. Переможці акції підготували шоу-містерію за мотивами власних програм, яка стала чудовим святковим подарункам усім учасникам регіональної конференції. Організатори заходу уро-

чисто вручили нагороди дев’ятнадцяти кращим виконавцям і колективам. До фестивалю також долучилися науковціпочатківці, які взяли участь у конкурсі рефератів на екологічну тематику. Журі відзначило 14 робіт. Творчі здібності у конкурсі тематичних статей продемонстрували і юні журналісти, кращі з яких були нагоро­ джені дипломами та подарунками. На знак вдячності громаді міста Славути за активну життєву позицію, підтримку розвитку ядерної енергетики та багаторічну плідну спів­ працю з Українським ядерним товариством в організації освітніх і просвітницьких заходів щодо енергетичної складової, зокрема, атомної енергетики, у загальноекономічному розвитку регіону, УкрЯТ надало 50 тис. грн для будівництва у місті дитячого майданчика. Регіональна екологічна конференція стала знаковим заходом для представників різних громадських груп регіону, усіх, хто щиро зацікавлений станом, проблемами і перспективами розвитку зони Малополіського Погориння. Конференція дала можливість учасникам отримати відповіді на численні запитання безпосередньо від атомників, створила міцне підґрунтя для формування достовірного уявлення про атомну галузь у місцевого населення. Отже, вичерпна інформація про безпечну, надійну роботу наявних і майбутніх енергоблоків ХАЕС підтвердила: діяльність станції не створює будь-яких проблем для навколишнього середовища, а навпаки – сприяє подальшому поступальному економічному розвитку регіону та його соціальній стабільності. Гадаємо, що науковопрактична конференція «Екологія Малополіського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу» має чимале значення, зважаючи на дискусію про подальший розвиток атомної енергетики у зв’язку із подіями на японській станції «Фукусіма». За матеріалами інформагенцій підготувала Наталія НЕБОЛА




10 січня – 6 лютого 2012 р. Нові рекорди

Новинки

Корпорація «LeCroy» анонсувала осцилограф зі смугою пропускання реального часу 60 ГГц Корпорація «LeCroy» оголошує про початок випуску серії високопродуктивних широкосмугових цифрових осцилографів «LabMaster 10 Zi» з максимальною пропускною здатністю 60 ГГц і найбільшою швидкістю вибірки 160 Гвиб/с, виготовлених на базі кремнієвих технологій SiGe BiCMOS. Поєднання технології цифрового чергування смуг від «LeCroy» (DBI) та інноваційної архітектури багатоканальної синхронізації «ChannelSyncTM» серії «LabMaster» забезпечило можливість безпрецедентної концентрації широкосмугових каналів (5-кратне збільшення щодо базової комплектації), розширення робочого діапазону частот новітніх високошвидкісних SiGe-компонентів. При цьому вдалося досягнути майже подвійного зростання верхньої межі смуги пропускання ЦЗО на базі кремнієво-германієвих надвеликих інтегральних схем за допомогою DBI. Такі параметри осцилографів на сьогодні є абсолютним галузевим рекордом. Цифровий осцилограф має 4 канали, кожен з яких реалізований на SiGeмонокристальному АЦП з максимально можливою смугою пропускання 36 ГГц і швидкістю вибірки 80 Гвиб/с. Він забезпечує неперевершену кількість широкосмугових каналів. Запатентована технологія «LeCroy» цифрового чергування смуг (DBI) дала змогу збільшити верхню межу смуги пропускання завдяки застосуванню новітніх СВЧ-компонентів на базі SiGe з робочою частотою для аналогового сигналу 36 ГГц і дискретизацією 80

ГГц. У режимі парної роботи таких чипсетів 2х36 Гц (об’єднання каналів збору даних) смуга пропускання мо��е сягати максимального значення 60 ГГц при швидкості вибірки 160 Гвиб/с. Окрім максимальної смуги пропускання (60 ГГц, частоти дискретизації – 160 ГГц, доступної величини пам’яті – 1024 Mб/кан, ступеня концентрації кількості каналів у сфері НВЧ), – 4канальна система збору на базі парних однокристальних модулів 36 ГГц і загальної кількості каналів – до 10х60 ГГц, до 20х36 ГГц, система синхронізації має робочу смугу до 30 ГГц, що практично вдівічі більше ніж у попередніх лінійках осцилографів «LeCroy» WaveMaster 8 Zi-A і «LabMaster» 9 Zi-A.

Цікаві ідеї

Пристрій плавного пуску DS7 Компанія «Moeller» випустила новий пристрій плавного пуску DS7. Новий прилад має такі важливі особ­ ливості: • повну інтеграцію в систему «xStart» (сумісність з автоматичними вимикачами, реле перевантаження та додатковими компонентами); • асиметричне керування (запатентований алгоритм керування тиристорами, що покращує пуск двигуна); • цілковиту заміну лінійок продукції DS4 і DS6; • опційний вентилятор охолодження; • доступнішу порівняно з попередніми моделями ціну. У лінійці доступні дев’ять пристроїв для діапазону потужностей двигунів від 1,1 до 15 кВт, 400 В (від 3 до 32 А, 480 В). Окрім того, є також пристрої з напругою кіл керування 24 В, AC/DC або 110/230 В. Технологія під’єднання і ширина пристрою (45

мм) цілком відповідають серії автоматичних вимикачів захисту двигуна і контакторів. Важлива особливість с и с т е м и  – пристрої можна під’єднувати не використовуючи інструменти, що спрощує інтегрування їх з іншими пристроями комутації серії «xStart» та дає змогу замінити механічний контактор, а також розширити діапазон застосувань. Як і пристрої плавного пуску DS6 з контролем двох фаз, DS7 оснащений запатентованою процедурою запуску, яка забезпечує потужний пуск двигуна. Завдяки пригніченню постійної складової, яка зазвичай трапляється у пристроях з контролем у двох фазах, запуск двигуна з DS7 відбувається швидше, з більш рівномірним і потужним моментом. Для забезпечення

Новинки

Стильна та енергозбережна розетка

Цифровий таймер типу Т15

26-річний південнокорейський дизайнер запропонував свою концепцію «енергозбережна розетка». Райан Джонгву Чой спроектував незвичайну розетку, яка унеможливлює зайві втрати електроенергії завдяки зменшенню кількості всіляких шнурів і кабелів від побутової техніки.

Українська електротехнічна компанія «Електро Лайф» розробила новий цифровий таймер типу Т15. Нове рішення спрямоване на чітке та своєчасне ввімкнення і вимкнення напруги з функцією запам’ятовування заданого режиму.

Численні дроти і кабелі, які повсюдно використовують у житлових і офісних приміщеннях, стали звичним явищем. Ніхто й не замислюється над тим, скільки енергії ми витрачаємо даремно, а ще менше людей турбує питання, як скоротити ці витрати. Проте якщо ми дбаємо про нашу планету і довкілля, то навіть найнезначніша, на перший погляд, економія має велике значення у глобальному масштабі для вирішення проблеми енергозбереження. Ця ідея покладена в основу нової енергозбережної розетки Чоя. Молодий винахідник спроектував перехідник із незвичним ультрасучасним дизайном, який найбільше підійде для використання в невеликих квартирах і будинках, оскільки він дає змогу вирішити проблему змішування сигналів в електричному колі, що особливо часто трапляється внаслідок конструкційних особливостей сучасних електромереж.

більшої кількості запусків на годину DS7 можна додатково укомплектувати вентилятором, який встановлюють усередині корпусу, що дає змогу зберігати незмінними розміри пристрою. М’який запуск із пристроєм DS7 забезпечує плавне збільшення крутного моменту й ефективне зниження пускових струмів для таких варіантів застосування: комутація трифазних індуктивних навантажень, безшумний і плавний пуск транспорту і транспортних систем, безконтактний запуск насоса або вентилятора з меншим зношенням ременів. Переваги DS7: • простий, швидкий монтаж; • більш плавний розгін, порівняно з іншими пристроями плавного пуску; • завдяки вентилятору можна довести кількість пусків за годину до 40; • доступні пристрої плавного пуску з діапазоном потужності від 1,1 до 110 кВт і напругою в колі керування 24 В AC/DC або 110/230 В AC.

Крім того, часто в невеликих будинках бракує роз’ємів для під’єднання техніки. Енергозбережна розетка Чоя за допомогою кнопки живлення дає змогу від’єднати від мережі невикористовувані шнури, щоб уникнути пасивного споживання енергії. Округла форма перехідника забезпечує гнучкість і запобігає сплутуванню кабелів. Автор енергозбережної розетки вважає, що його перехідник можна використовувати в будинках і квартирах, однак не менш актуальним він буде і для офісних приміщень. В основі ідеї корейського дизайнера не лежать якісь інноваційні рішення, проте, як вважають фахівці, широке застосування його розетки сприятиме енергозбереженню. Це не перший винахід Чоя, деякі його досягнення вже отримали кілька нагород, у тому числі п’яту Універсальну нагороду в сфері дизайну та енергозбереження, яку він отримав у 2010 році.

Цифрове реле часу Т15 – це тижневе реле часу, призначене для ввімкнення та вимкнення устаткування або ділянок електричного кола за тижневим циклом. Кількість програмованих ввімкнень-вимкнень, які може забезпечити це реле, – не більше 16. Інтервал налаштування часу – не менше хвилини. Головне доопрацювання цього приладу полягає в тому, що таймер Т15 укомплектований акумулятором, який підтримує працездатність при відімкненні напруги протягом 150 год. Підзаряджається акумулятор впродовж роботи таймера від напруги. Технічні характеристики: • номінальна напруга Uн – 220 В; • частота F – 50 Гц; • кількість ввімкнень-вимкнень на добу – 16; • максимальна потужність комутації – 800 ВА; • ступінь захисту – IP20.

ibaPADU-S – контроль, керування та реєстрація результатів вимірювань Нещодавно компанія «iba» презентувала модульну систему ibaPADU-S, призначену для контролю якості енергії, реєстрації результатів вимірювань, а також для керування системами приводів і позиціонування. На каркасі з шиною на задній стінці можна встановити один центральний блок і до чотирьох додаткових вхідних/вихідних модулів.

Є два варіанти центральних блоків. Перший – ibaPADU-S-IT, має інтегрований процесор. Він реєструє результати вимірювань й інтелектуально обробляє сигнали для завдань вимірювання, керування і регулювання. Ці сигнали він може також видавати іншим iba-системам світловодним каналом, або сам приймати дані. Другий варіант – ibaPADU-S-CM є лише комунікаційним блоком, який видає або приймає світловодним каналом різні сигнали вхідних і вихідних модулів. До того ж обидва варіанти центрального блока мають вісім цифрових входів із рівнем вхідного сигналу ±24 В.

cmyk


cmyk



10 січня – 6 лютого 2012 р. Комплектуючі

Електротехнічні «місточки» під назвою WINSTA Кожен електротехнічний пристрій, не кажучи вже про цілу електротехнічну систему, складається із більшої або меншої кількості елементів, приладів, вузлів, котрі для забезпечення роботи системи потрібно між собою сполучити, з’єднати. Для цього існує в електротехніці цілий підрозділ пристроїв-з’єднувачів, котрі й є тими «місточками для перетікання струму від одного елемента до іншого, від одного блоку до іншого, від однієї електросистеми до іншої, зокрема й до кінцевого споживача. Оскільки з’єднувачі – окремий важливий підрозділ електропристроїв, то є й виробники, котрі спеціалізуються на розробці та виробництві таких пристосувань. Серед визнаних лідерів такого виробництва компанія «WAGO», з представником якої на ринках СНД пані Ольгою Нольд ми говоримо про фірмові особливості цієї продукції, про новинки, якими компанія поповнила ринок цьогоріч. – Серед широкого асортименту наших електрокомунікативних виробів є група з’єднувачів, котрі випускаються під власною торговою маркою, і це WINSTA ®. В цьому «сімействі» частіше наро­ джуються новинки, тому докладніше поговоримо про цю торгову марку, тим більше, що кожна нова розробка, що з’являється під означенням WINSTA тією чи іншою мірою інноваційна, тобто містить якусь «родзинку», конструкційну цікавинку. Постійні користувачі нашою продукцією цінують її головним чином за те, що за допомогою наших з’єднувачів можна легко й швидко здійснювати найскладніші електромонтажні роботи. Економія часу і сил – це врешті економія коштів. Отже, висновок простий і очевидний: хочеш на електрооб’єктах працювати ощадливіше – працюй з використанням з’єднувачів WINSTA. Аби ці слова не сприймалися як голослівний рекламний клич, дещо деталізую. Про зручність і легкість в установленні й самих з’єднувачів, і здійснення комунікаційних з’єднань за їхньою допомогою я вже казала, але хочу ці достоїнста пов’язати зі ще однією вимогою, що важлива при виконанні будь–яких робіт, а електротехнічних особливо, – з безпекою в подальшому обслуговуванні електрооб’єкта. Наші вироби для такого убезпечення готові на сто відсотків. Більше того, якщо, скажімо, здійснювати монтаж освітлювальних ламп чи заміну, то можна такі роботи цілком безпечно проводити, не вимикаючи напруги. Навіть наведу такий конкретний приклад: в одному з університетів проводили монтажні роботи із заміни освітлювальних пристроїв під час проведення занять, тобто уні-

верситетський корпус не знеструмлювався при цьому. Якщо, приміром, взяти з’єднувальні пристрої, що забезпечують вхідні чи ввідні електрокомунікації, то, окрім того, що фазові під’єднання здійснюються просто, зручним є й те, що передбачені на виході численні силові відгалуження можна безпомилково «адресувати» наступному елементу. Використання наших з’єднувальних пристроїв зручне ще й тому, що є можливість їх установлення в умовах обмеженого простору, тобто там, де й без того тісно. Це свідчення того, що WINSTA компактні. Ще одна їхня вигідна характеристика – гнучкість. Приміром, можна встановлювати з’єднувачі з розрахунком на те, що з часом у схемі треба буде щось змінювати. Найчастіше – чимось доповнювати систему. Приміром, якщо мова йде про освітлювальну систему, то часто доводиться збільшувати число світильників або розширювати освітлювальну мережу. Наші з’єднувачі мають резерви і для розширення споживачів, і можливості для зміни схеми електросистеми. На запитання, де найчастіше використовуються з’єднувачі WINSTA, пані Нольд сказала, що їхнє використання можливе скрізь, втім найширше застосування, як показує практика, вони знаходять у суднобудуванні, на залізницях, у меблярстві, при спорудженні виставкових композицій тощо. У Мінську, приміром, вони встановлені у вуличних світлофорах, у тролейбусах. Але непоодинокі приклади їхнього застосування у вигляді різного роду розгалужувачів, розподільників у житлових будинках, офісах, лікарнях тощо – для прокладання електромереж під підвісними стелями, підключення кондиціонерів, опалювальних

приладів, електрифікованих жалюзі, вентиляційних систем. З’єднувачі WINSTA «приймають у себе» дроти різних видів – м’які, жорсткі, – широкого діапазону перерізу – до шести квадратів. З будь–яким ізоляційним покриттям, одножильні чи багатожильні. Можна під’єднувати два провідники до одного полюса. Довжина зняття ізоляції однаково нормована для всіх видів – дев’ять міліметрів. Одножильні провідники просто вставляються в клемні отвори – це і є запорука швидкого монтажу. Для багатожильних провідників із тонкого дроту знадобиться тільки викрутка. Вона вставляється в отвір поряд із робочим, натисканням відкривається затискач клеми в робочому отворі. Вставляється дріт, і відпускається затискач. Виймаються обидва види провідників так само за допомогою викрутки. Вставили її в допоміжний отвір, натиснули на затискач – він відкрився, дріт вийняли. – Помилитися при підключенні неможливо, веде далі пані Ольга, – бо існує в з’єднувачах захист від неправильних дій. Є кодування, яке не дасть змоги під’єднатися до з’єднувача, якщо він перевернутий іншим боком. Є захист при боковому підключенні, при підключенні різної кількості полюсів. Не можна підключити до п’ятиконтактного з’єднувача триконтактний. Для зручнішого післямонтажного обслуговування системи можна користуватися з’єднувачами різних кольорів. Наприклад, при трифазному живленні можна зробити, аби одна фаза слугувала освітленню, з’єднувачі WINSTA в цьому ланцюгу можна використовувати, скажімо, червоного кольору. Для розеток вибираємо фазу, яка буде супроводжуватися, припустимо, зеленим кольором з’єднувачів, і так далі. Звісно, за тако-

го колірного позначення обслуговувати систему буде простіше, зникає вірогідність припуститися помилки. Як розповіла далі представниця компанії «WAGO», у з’єднувачах WINSTA передбачена можливість індивідуального кодування виведень. До технічних характеристик слід додати широкий діапазон робочої температури – від мінус 35 до плюс 85 градусів. Корпус WINSTA виробляється з поліаміду з високими ізоляційними параметрами. Є шість різновидів з’єднувачів WINSTA, кожен із яких має якусь монтажно–функціональну особливість. Приміром, WINSTA mini призначений для монтажу в тісних умовах. Технічні характери­ стики його такі. Номінальна напруга 250 В/4 кВ, номінальний струм 16 A. Підключення з інструментом. Компактні вилочні й розеткові частини для самостійного виготовлення. Фіксатор Snap–In для підключення приладів. h– подібний перехідник (вхід: штекер, вихід: розетка– розетка), для збільшення потенціалу. Компоненти, які не по­требують догляду. Число полюсів: 2 і 3. Діапазон перетинів: 0,35 – 2 кв. мм. Різні можливості кодування. S–затискач для всіх видів провідників з додатковою можливістю використання техніки прямого вставляння для одножильних провідників і тонкожильних провідників з наконечною гільзою. WINSTA midi більш широкого спектра застосування. Може мати велику кількість розгалужень, адаптерів. У цього комутатора номінальна напруга 250/400 В/4 кВ, номінальний струм 25 A. Підключення з інстру-

ментом. Розподільні пристрої в різному виконанні (h–подібні розгалужувачі, T–подібні розгалужувачі; комутаційні розгалужувачі для вимикання, послідовного й стандартного вмикання; розгалужувачі для трифазного змінного струму; розгалужувачі з комутатором фаз, змонтовані за індивідуальною схемою розподільні коробки тощо). Число полюсів: 3, 4, 5 і 6. Діапазон перетинів: 0,5,2 – 4 кв. мм. Різноманітні можливості забарвлення і кодування. Інші параметри такі, як і в попередника. Там, де передбачаються великі навантаження, надійно здійснюватиме комунікації з’єднувач WINSTA maxi. У нього номінальна напруга: 400 В/6 кВ/, номінальний струм 32 А. Збільшення вхідного струму на 7 A порівняно з WINSTA midi виявляється корисним для покриття потреби в енергії пристроїв, розташованих далі по ланцюгу. Незважаючи на зменшення перерізу з шести кв. мм у WINSTA maxi до чотирьох у WINSTA midi, при сполученні їх не потрібно додаткового забезпечення. Неправильне під’єднання між WINSTA midi і WINSTA maxi неможливе через різну конфігурацію штекерів. Число полюсів – 5. Діапазон перерізу 5 x 0,5 – 6 кв. мм Урізний контактор WINSTA IDC для максимальної гнучкості. Характеризується номінальною напругою: 400/690 В/4 кВ, номінальним струмом 25/76 A. 5–контактний модуль живлення та відведення для дротів тонкого перерізу 5x4 мм/400В/ 25A. 5–контактний модуль живлення та відведення під дроти тонкого перерізу (5x4 мм + 2xBUS)/400В/ 25A. 2–контактні модулі

живлення та відведення напруги під 7–жильні проводи тонкого перетину (5 +2xBus)/50В/3A. 2– контактні модулі живлення та відведення напруги (під 2–жильні проводи тонкого перетину (50В / 3A). Модулі живлення та відведення напруги під плоскі дроти перерізу 3x2,5 мм /250В/24A. Модулі живлення та відведення напруги під плоскі дроти перерізу 5x10 мм і 400В/57A. Модулі живлення та відведення напруги під плоскі дроти перетину 5x16 мм і 400В/76A. Для стандартизованої промислової мережі найліпшим чином підійде WINSTA EIB. Номінальна напруга 50 В/4 кВ, номінальний струм 3A. Пристосовані для двожильних дротів промислових мереж, наприклад 2Y (ST) 2x (2x0,8). Повністю підготовлені відрізки дроту підключення (штекер–кінець дроту відкритий; розетка – кінець дроту відкритий) або з’єднання «штекер–розетка». Дроти з’єднання і підключення різної довжини. І, нарешті, останній різновид з’єднувачів цього сімейства – WINSTA RD для округлих виводів і труб. У нього номінальна напруга 250 В/4 кВ при номінальному струмі 20 A. Поставляються ці з’єднувачі виключно у вигляді повністю готових відрізків дротів, оскільки для його роботи потрібен спеціальний переріз провідника. Дроти з’єднання й підключення різної довжини зі штекером–розеткою. Сполучні дроти з вилкою або розеткою – відкритий кінець проводки. Число полюсів 3 або 4. Переріз від 1,5 до 2,5 кв. мм. Анатолій Задорога




10 січня – 6 лютого 2012 р. Eнергоефективність будівель

Продуктивні ідеї цінніші за гроші Анатолій Задорога

Німецьке товариство технічного співробітництва (GТZ) реалізує власні проекти в галузі енергозбереження як для внутрішнього використання, так і в рамках міжнародного співробітництва. У цій публікації ми розповімо про два проекти українського напряму такого співробітництва, що стосуються енергоощадного переоснащення наявних житлових приміщень та об’єктів громадського користування, і допоможе нам у цьому керівник київського представництва Німецького товариства технічного співробітництва д-р Бербель Швайгер. – Перший проект, що стартував 2007 року, уже фактично на стадії завершення, хоча економічна криза й пригальмувала його на певному етапі. Інший, до якого ми приступили і який можна назвати «Енергоефективна квартира», реалізовується в рамках так званої міжнародної ініціативи для захисту клімату. Нашими партнерами з української сторони є міністерства регіонального розвитку та житловокомунального господарства, тісно співпрацюємо з Національним технічним університетом «КПІ». Для реалізації проекту із перетворення споруд громадського призначення на енергоощадні за європейськими стандартами об’єкти були проведені тендери з метою визначення десяти експериментальних закладів у різних областях. 34 міста виборювали право участі в програмі надання спорудам енергоощадних властивостей, у результаті ми визначилися з чотирма містами. Це – ІваноФранківськ, Чернігів, Миргород і НовоградВолинський. Треба відзначити, що ��і­сцева влада серйозно поставилася до наших ініціатив, хоча ми пропонуємо не гроші, а ідеї, пропозиції з вирі-

шення важливих проблем. Кожне місто і кожен об’єкт у ньому мали різні стартові позиції, тому пілотні проекти розробляли індивідуально для кожного з них. Якщо говорити про перший проект, 2007 року, то були розроблені чотири моделі, чотири складових розв’язання проблем, котрі постали при реалізації завдань із досягнення енергоефективності будівель (для початку німецькі фахівці зосередили зусилля на вдосконаленні будівель громадського призначення), більшість із яких виявилися в поганому технічному стані, тому проекти потребували додаткових капіталовкладень. Головні в переліку цих складових – розробка проектного менеджменту і докладна оцінка технічного стану будівель. Для реалізації менеджментних завдань довелося відкрити спеціальний офіс, таке собі бюро з надання технічної допомоги в реалізації проекту. Не менш важливий етап – збір інформації про те, як заклади, що містяться в охоплених «енергоощадним проектом» спорудах, споживають енергію, яка забезпечує їхню життєдіяльність; скільки оптимально по­трібно енергоресурсів для цього й скільки реально споживається.

Для таких обчислень використовували методику, за якою ще років 12 рому був проведений аналіз енергоспоживання будівлями різного призначення в Німеччині. І завершальна стадія – власне розробка пілотного проекту. Тепер про проект «Енергоефективна квартира». Якість будівництва в Україні відрізняється від німецької, суттєво програючи їй. Наше завдання полягає в тому, аби дослідити якість спорудження певного нового житлового об’єкта, аби з’ясувати, що потрібно виправляти, вдосконалюючи споруду для надання їй високих енергозбережних характеристик, і в якій послідовності це робити. Звісно, треба буде домагатися впровадження в Україні тих будівельних норм, котрих дотримується Європа, встановлення енергоощадного обладнання, зокрема освітлювального. Після введення об’єкта в експлуатацію реалізація проекту не закінчиться: треба буде моніторити квартири щодо енергоспоживання. Спробуємо деталізувати створення системи комунального енергетичного менеджменту (КЕМ), що є найважливішим кроком у реалізації енергоощад-

них проектів. Це процес, що охоплює п’ять стадій: 1) облік енергозбереження; 2) його аналіз; 3) планування та реалізація заходів (на­приклад, будівельних, як-от теплоізоляція, чи технічних, що стосуються енергоефективного опалювального та освітлювального обладнання); 4) енергетичний контролінг; 5) сприяння енергозбереженню (навчати споживачів свідомого поводження з енергією, стимулювати ощадливих і карати неощадливих, пропонувати дорадчі інформаційні послуги). Згідно зі специфікою нашого видання, говоритимемо лише про електричну енергію. Для КЕМ 1 важливо, передусім, створити концепцію енергетичного менеджменту. А це: складання переліку споживачів енергії, облік споживання електроенергії в останні роки (річні розрахунки), складання енергетичного звіту. Для зручності облік енергоспоживання доцільно вести в кіловатгодинах, аби можна було порівнювати різні форми енергії. На основі зібраних даних про енергоспоживання окремих споживачів і будинків та технічної інф-

СПІВПРАЦЯ

Закінчення у наст. номері

ПЕРСПЕКТИВИ

Задля підвищення ефективності передачі електроенергії Наприкінці минулого року у Міністерстві фінансів України відбулася церемонія підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво та Кредитної угоди між Кабінетом Міністрів України і Німецьким банком розвитку «KfW» про надання позики у сумі €65,5 млн для фінансування проекту «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій ДП «НЕК «Укренерго»)». Проект передбачає реконструкцію і модернізацію п’яти високовольтних підстанцій Дніпровської та Донбаської енергетичних систем і дасть змогу

раструктури в цілому можна скласти енергетичний звіт про споживання енергії як будинком, так і всією територіальною громадою. Метою КЕМ 2 є ви­значення відправних точок для енергетичної оптимізації наявного фонду та використання енергії шляхом порівняння потреб в енергії різних споживачів, пошуку особливостей споживання та виявлення марнотратів. КЕМ 3. На основі проведеного аналізу розробляють план заходів, що передбачає: оцінку потенціалу заощадження на відповідному об’єкті (порівняно зі середніми значеннями); визначення характеру заходів (чи по­трібні будівельні заходи – технічні, експлуатаційні, чи потрібна зміна способу поведінки споживачів);

встановлення інвестиційних витрат (на будівельні й технічні заходи); порівняння рентабельності заходів (розрахунок економічності); прийняття рішення про власні заходи чи контрактинг (фінансування третіми особами). КЕМ 4. Коли територіальна громада побудувала енергетичний менеджмент і реалізувала заходи, необхідно регулярно контролювати енергоспоживання. Численні наукові дослідження показують, що користувачі лише тоді заощаджують енергію, коли вони перебувають під регулярним наглядом, коли впрова­джують стимули й методи стягнень. Тому для енергетичного контролінгу необхідно, щоб кожен будинок мав «енергетичного менеджера», який відповідатиме за поводження з енергією. До контролінгу також належить розробка річного енергетичного звіту, який потрібно подавати відповідальним особам територіальної громади й енергетичним менеджерам будинків.

підвищити їхню надійність, зменшити аварійність завдяки встановленню інноваційного електрообладнання, виготовленого з використанням нових матеріалів і сучасних технологій. Підписанню передували офіційні переговори між українською урядовою делегацією на чолі з директором департаменту Мін­ енерговугілля та Урядом ФРН і Німецьким банком розвитку «KfW» з 22 до 28 грудня 2011 року в Києві та у Франкфурті-на-Майні, які завершили семирічний період підготовки першого інфраструктурного проекту «KfW» в Україні. Про це повідомила прес-служба Міненерговугілля.

Довідково Згідно з проектом буде реконструйовано та модернізовано п’ять підстанцій Дніпровської та Донбаської енергетичних систем, а саме: ПС 330 кВ “Кіровська” Дніпровської ЕС у Дніпропетровській області, ПС 330 кВ “Дніпро-Донбас” Дніпровської ЕС у Запорізькій області, ПС 330 кВ “Центральна” Донбаської ЕС у Донецькій області, ПС 330 кВ “Михайлівка” та ПС 220 кВ “Лисичанська” Донбаської ЕС у Луганській області. Загальна вартість Проекту становитиме €80,4 млн, у тому числі: • кредит уряду Федеративної Республіки Німеччини – €40,5 млн; • кредит «KfW» – €25,0 млн; • співфінансування української сторони (ДП «НЕК «Укренерго») – €13,1 млн. «KfW» – провідний німецький банк сприяння розвитку як для внутрішньої економіки, так і для країн, що розвиваються, та країн у процесі трансформації. За дорученням Федерального уряду Німеччини «KfW» надає Україні кредитні та грантові кошти на фінансування інвестицій задля поліпшення енергоефективності у сфері енергетики, підтримання малих і середніх підприємств, а також реабілітації комунальної інфраструктури.

Через 10 років на ринку будуть малі атомні реактори Компанія «Westinghouse» почала розробляти невеликі модульні реактори потужністю 225 МВт. Перші зразки компактної енергоустановки надійдуть у комерційний продаж у 2020 році. Невеликі реактори можна буде транспортувати частинами у залізничних вагонах. При цьому процес будівництва займе близько 18 місяців, порівняно з кількома роками, необхідними для побудови, наприклад, новітнього великого реактора AP1000 потужністю 1100 МВт, пише «CNews». Інтегральний водоводневий реактор (iPWR) будуватимуть у котловані розміром 30х30 м. При цьому iPWR займе площу близько 0,06 км², на відміну від 0,2 км², необхідних

для зведення AP1000. iPWR має звичайну конструкцію і відрізняється від реакторів великих АЕС лише габаритами. Розмір активної зони реактора нового «Westinghouse» 2,8 м, зовнішні габарити 24,7х3,5 м, вихід теплової енергії становитиме 800 МВт, електричної – 225 МВт. Пасивні системи безпеки гарантують безперебійну 7-денну роботу реактора без втручання оператора. Раз на 2 роки реактор потрібно заправляти паливом – 5% збагаченим ураном 235.

cmyk


cmyk



10 січня – 6 лютого 2012 р. Нові прилади

Нові електровимірювальні кліщі Fluke 317 та Fluke 319 Корпорація «Fluke» презентувала струмові кліщі Fluke 317 і 319 з функцією TRMS (вимірювання справжніх ср. кв. значень).

Загальні характеристики Живлення

3 елементи живлення AAA IEC LR03

Максимальна ширина відкриття губок

37 мм

Діаметр затискача

37 мм

Габарити приладу (Д х Ш х В)

234x74x34,8 мм

Вага

384 г (з елементом живлення)

Калібрування

Повністю ручне калібрування і перевіряння, термін дії калібрування становить один рік

Цифровий дисплей із розширенням

6000 розрядів

Безпека

CE EN / IEC 61010-1 і IEC 61010-2 -032 Категорія вимірювання: 600 В CAT III (категорія III)

Індикатори навколишніх умов Робоча температура

від –10 до +50°C

Температура зберігання

від –40 до +60°C

Cтупінь захисту корпуса

IP40

Ударостійкість

Під час випробувань падав із висоти 1 м, перевірені всі шість сторін, падіння на дубову підлогу

Технічні характеристики Функція Змінний струм

Параметр Вимірювання

Fluke 317

Fluke 319

40,00 A

40,00 A

600,0 A

600,0 A 1000 A

Дозвіл

Кліщі Fluke 317 та Fluke 319 дають змогу вимірювати струм до 600/1000 А відповідно, змінну/постійну напругу до 600 В, частоту (Hz), опір до 4 кОм, продзвонювати коло. При вимірюванні постійного струму передбачена функція обнулення (Zero). Модель Fluke 319 дає змогу вимірювати раптові підвищення пускового струму (Inrush, з інтервалом часу усереднення 100 мс). Нові моделі мають обтічну ергономічну форму, що робить їх зручними при роботі впродовж тривалого часу. Вузькі губки кліщів можна розкрити на 37 мм, завдяки чому можна комфортно здійснювати вимірювання у вузьких розподільних шафах із джгутами проводів (у яких важко користуватися звичайними кліщами), у важкодоступних місцях електроустановок, а також у промислових об’єктах з обмеженим технологічним про­стором. Переваги новинок: стійкі вимірювання на межі 40 A (дозвіл 10 мА) із забезпеченням високої точності вимірювання малих струмів і струму витоку (± 1,6%). РКдисплей (макс. індикація 6000) із підсвічуванням для зручності зчитування при будь-якому освітленні, функція зберігання екрана для збереження результатів вимірювань. Електровимірювальні кліщі Fluke 317 та 319 мають клас безпеки за стандартами МЕК 61010-

1 і 61010-2-032 для вимірювань в електроустановках категорії III (600 В), ступінь захисту корпуса – IP40. Живлення від 3 елементів 1,5 В (тип ААА), розмір – 25,4x9,4x6,3 см, маса – 650 г. Вимірювальні кліщі Fluke 317 і 319 оптималь­ ні для використання ін­же­нерами й еле­кт­ ротехнічним персо­налом, яким необхідно виконувати широкий спектр вимірювань струму на промислових електроустановках. Характеристики Fluke 317 і 319: • можливість ви­­ конання високоточних випробувальних мікро­ вимірювань струму 40 A: дозвіл – 0,01 A, точність вимірювання – 1,6% (більшість інженерів виконують вимірювання малих струмів набагато частіше, ніж великих); • тонкі затискачі та невеликий легкий корпус, що значно полегшує роботу в обмеженому просторі; • запатентована функ­ ція вимірювання пускового кидка дає змогу вимірювати пусковий струм електродвигунів і освітлювального обладнання; час інтеграції стоновить 100 мс (лише 319); • з точністю ви­мірюють частоту ви­хідного сигналу ШІМ (тільки 319); • можна обнуляти дисплей для вимірювання постійного струму; • вимірювання по­­ стійного і змінного струму високого значення 1000 А; вимірювання напруги

0,01 A

0,01 A

0,1 A

0,1 A 1A

Точність

Напруга змінного струму

похибка 1,6% ± 6 розрядів (50–60 Гц) [40 A]

похибка 1,6% ± 6 розрядів (50–60 Гц) [40 A]

похибка 2,5% ± 8 розрядів (60–500 Гц) [40 A]

похибка 2,5% ± 8 розрядів (60–500 Гц) [40 A]

похибка 1,5% ± 5 розрядів (50–60 Гц) [600 A]

похибка 1,5% ± 5 розрядів (50–60 Гц) [600/1000 A]

похибка 2,5% ± 5 розрядів (60–500 Гц) [600 A]

похибка 2,5% ± 5 розрядів (60–500 Гц) [600/1000 A]

Якщо коефіцієнт амплітуди CF>2, підвищіть характеристики на 2%

для 500 A макс. 3,0

для 500 A макс. 3,0

для 600 A макс. 2,5

для 600 A макс. 2,5

Реакція на змінний струм

середньоквадратичне значення

середньоквадратичне значення

Вибір діапазону

40,00 A

40,00 A

600,0 A

600,0 A 1000 A

постійного і змінного струму (тільки 319); • функцію ви­­мі­ рювання мінімальних і максимальних значень можна використовувати для сили струму і напруги; • середньоквадратичне значення; • діапазон вимірювання опору – 4000 Ом; • функція збереження зображення екрана; • перевірка ввімкнення-вимкнення – ≤ 30 Ω; • функція автоматичного вимкнення живлення максимально подовжує термін слугування елемента живлення. Загальні технічні параметри: • гарантує точність при температурі 23± 5°C; • при температурі нижче 18 і вище 28°C точність знижується на 0,1 на кожен °C; • вимірювання середньоквадратичних значень змінної напруги і змінного струму встановлюються в межах від 5 до 100%.

Дозвіл

0,01 A

0,01 A

0,1 A

0,1 A 1A

Точність

похибка 1,6% ± 6 розрядів [40 A]

похибка 1,6% ± 6 розрядів [40 A]

похибка 1,5% ± 5 розрядів [600 A] Напруга змінного струму

Вибір діапазону

600,0 В

Дозвіл

0,1 В

Похибка

1,5% ± 5 розрядів (20–500 Гц)

Реакція на змінний струм

середньоквадратичне значення

Напруга постій- Вибір діапазону ного струму

Опір

600,0 В

Дозвіл

0,1 В

Точність

1% ± 4 розрядів

Вимірювання

400,0 Ом 4000 Ом

Дозвіл

0,1 Ом 1,0 Ом

Точність Вимірювання ввімкненнявимкнення

1% ± 5 розрядів

≤ 30 Ом

Пусковий струм Час інтеграції

немає даних

100 мс

Частота

Діапазон вимірювань

немає даних

5,0–500,0 Гц

Точність

немає даних

0,5% ± 5 розрядів

Рівень потужності

немає даних

10 – 100 Гц ≥ 5 A, 5 – 10 Гц, 100 – 500 Гц ≥10 A




10 січня – 6 лютого 2012 р. Корисно знати

Протипожежний захист кабелів і кабельних трас Кабельні канали – один із основних шляхів поширення вогню і продуктів горіння між поверхами та приміщеннями. Всередині будівлі швидкість розповсюдження вогню можна значно знизити, правильно організувавши протипожежний захист проводки. Окрім того, що кабелі часто слугують засобом поширення пожежі та виділяють при згорянні небезпечні для життя людини речовини (хлороводень HCI, чадний газ СО тощо), вони також можуть стати і причиною пожежі. Наприклад, при порушенні технічних параметрів під час експлуатації кабель, особливо силовий, може нагріватися. Також в аварійних режимах роботи загоряння можуть спричинити дугові та іскрові розряди при короткому замиканні, внаслідок яких утворюються небезпечні частинки розплавленого і палаючого металу.

Проектування кабельних трас Важливим протипожежним профілакт и ч н и м засобом є правильне проек­ тування кабельних трас. уже на етапі проектування слід чітко дотримуватись усіх протипожежних вимог і враховувати особливості прокладання кабельних трас. Наприклад, їх не можна розташовувати поблизу нагрівальних систем будівлі. Якщо поблизу кабельної траси розміщена інша техніка, при обслуговуванні якої є ризик пошкодження траси, то маршрут прокладання кабелю слід змінити так, щоб цей ризик був мінімальним. Також необхідно подбати про хорошу вен­ тиляцію кабельної траси. Якщо температура прокладених кабелів в процесі експлуатації підвищується, то необхідно передбачити способи їх охолодження. Наприклад, без охолодження не обійтись при

побудові структурованої кабельної системи з витопарними кабелями, яку дедалі частіше використовують для подавання живлення активним пристроям, таким як мережеві камери, активне мережеве обладнання і навіть комп’ютери. Більшість кабельних мереж, спроектованих без урахування додаткового навантаження, що не були модернізовані у зв’язку зі зміною умов експлуатації, стають потенційно небезпечними об’єктами у плані пожежі. Дотримання екс­ плуатаційних норм. Режим експлуатації кабельної траси повинен відповідати передбаченим при проектуванні нормативам потужності. Неприпустиме навіть невелике перевищення енергоспоживання над нормативними показниками протягом тривалого часу. Якщо потужності не вистачає, кабельну трасу необхідно модернізувати. При побудові кабельної мережі будинку необхідно також перед­бачити можливість доступу до кабелів для прибирання пилюки та візуального огляду їх стану. Як хороший профілактичний захід спеціалісти рекомендують використовувати кабелі, виготовлені зі спеціальних протипожежних і антитоксичних матеріалів. Для гарантування вимог пожежної безпеки розроблені рецептури ПВХ-пластикатів типу ПП для ізоляції, оболонок і внутрішнього заповнення кабелів. У цих матеріалів вище значення кисневого індексу порівняно з аналогами,

низьке значення параметра димоутворення і виділення хлористого водню, чадного газу, а також невисока токсичність продуктів горіння. Для зниження пожежної небезпеки і підвищення вогнестійкості кабелів, за допомогою яких здійснюється живлення системи безпеки найважливіших об’єктів енергетики (в тому числі АЕС), а також систем протипожежного захисту і споживачів, що повинні справно функціонувати в умовах пожежі (аварійне освітлення, сигналізація та оповіщення, насоси пожежогасіння, вентиляційні системи димовиведення тощо), розробляють і впроваджують вогнестійкі кабелі, у тому числі з мінеральною ізоляцією (наприклад, марки «КМЖ»). Їх особливістю є абсолютна негорючість. В умовах пожежі вони підтримують працездатність траси протягом трьох і більше годин – залежно від рівня температури.

Спостереження та оповіщення Стеження та оповіщення має забезпечити швидку реакцію на загоряння для локалізації джерела пожежі та запобігання його поширенню. Для цього в приміщеннях і кабельних шахтах встановлюють датчики пожежної сигналізації (теплові або димові точкові сповіщувачі), які в разі небезпеки подають звуковий або світловий сигнал. Насамперед необхідно передбачити постійне стеження за станом кабельних шахт. У великих будинках по всій довжині кабелів організовують відеоспостереження. Камери встановлюють у вузлових точках. У місцях, недоступних або важкодоступних для візуального огляду, для швидкого отримання інформації про виникнення пожежі або аварійному підвищенні температури прокладають термокабель (лінійний тепловий сповіщувач) – датчик безперервної дії, який ідентифікує загоряння за збільшенням оптичної щільності середовища при її задимленості та за значенням температури навколишнього середовища у певному м��сці на всій його довжині. Термокабель використовують для віддалених місць (якими, власне, і є більшість кабельних трас), коли почути звуковий сигнал неможливо. Його застосовують там, де не можна встановити теплові або димові точкові сповіщувачі, а також в умовах підвищеної вибу­ хонебезпеки. Як оптимальне рішення. Такий термокабель зазвичай складається із

двох сталевих провідників під механічним напруженням, якого досягнуто внаслідок скручування. Кожен провідник розташовують у термочутливій полімерній оболонці. Сам кабель розміщують синусоїдально поверх усіх прокладених кабелів. При досягненні критичного значення температури полімер розплавиться, і після замикання провідників блок керування передасть сигнал тривоги на пульт. Таким чином, обслуговуючий персонал може отримати оперативну інформацію про стан кабельних трас і швидко відреагувати у разі підвищення робочої температури кабелів, вживаючи необхідних заходів для запобігання пожежі.

Спеціальні матеріали Використовувані при створенні кабельних трас спеціальні матеріали і технічні рішення слугують як для профілактики, так і для запобігання поширенню вогню в разі його появи. Асортимент таких продуктів досить різноманітний, оскільки універсального чи ідеального способу протипожежного захисту на сьогодні немає. Кожен спосіб спрямований на усунення певних проблем, що з’являються під час пожежі, має свої переваги і недоліки. Протипожежні по­ криття для кабелів – це досить велика група різних засобів. Спільним для них є застосування спеціального покриття, яке наносять на кабель відразу після монтажу проводки. Механізми дії при загорянні або

досягненні критичних температур, а також різні характеристики і сфера застосування таких засобів можуть різнитися, але всі вони мають велике практичне значення для зменшення або усунення ризику виникнення та поширення пожеж. Таке покриття можна застосовувати для кабелів різного типу і призначення, які використовують на різних об’єктах, у тому числі в місцях скупчення людей – в офісних будівлях, торговельних центрах та інших спорудах. Важливо, щоб обране покриття не погіршувало параметрів кабелю.

Спеціальні будівельні протипожежні конструкції На ринку представлено також багато вогнестійких кабельних каналів. Виготовляють їх здебільшого з вермікулітових плит або з панелей зі скловолокнистого легкого бетону. Вогнестійкі кабельні канали призначені для протипожежного захисту кабельних ліній, по яких подається живлення до систем, що гарантують безпечну експлуатацію технологічного обладнання небезпечних виробництв, передусім – атомних об’єктів, установок пожежогасіння та протипожежних насосів, систем аварійного освітлення й оповіщення тощо. Якщо горіння відбувається в приміщенні поза кабельним каналом, прокладений у ньому кабель зберігає функціональність і працездатність протягом нормованого часу. Такий канал можна використовувати також для захисту шляхів евакуації вздовж кабельних ліній на випадок загоряння усередині кабельного каналу. Вогнестійкі панелі класифікують як негорючі (клас будівельних матеріалів А1), вони мають герметичну поверхню, що характеризується міцністю, гладкістю та зносостійкістю. Ці кабельні канали повністю відповідають вимогам класів вогнестійкості I та Е. Кабельні канали класу I забезпечують захист кабельної траси в разі загоряння кабелю всередині каналу. Кабельні канали класу Е зберігають цілісність кабельної траси при виникненні пожежі у приміщенні. Закінчення на с. 9

cmyk


cmyk



10 січня – 6 лютого 2012 р. Проблема вибору

1

 Стан системи:

Визначте, є ва­ ша система новим продуктом чи розширює функції наявної. Буде ваша система встановлена на нове обладнання чи там уже працюють якісь пристрої, з якими система повинна бути сумісною? Це важливо тому, що контролери від різних виробників можуть бути несумісними один з одним. Тому така проста процедура вбереже вас від зайвих витрат. • нова система; • наявна система.

2

 Умови навколишнього середовища:

Уважно дослідіть умови, в яких повинен працювати новий прилад (діапазон температур, наявність пилюки, вібрації тощо). Деякі параметри навколишнього середовища можуть пошкодити контролер. Наприклад, часто ПЛК має робочу температуру від 0 до +55ОС. Якщо в місці встановлення системи температура може опускатися нижче 0ОС, то необхідно або обрати інші умови розміщення, або підібрати контролер із більшим температурним діапазоном. • умови навколишнього середовища, на які обов’язково слід зважати (наприклад, робоча температура); • умови навколишнього середовища, що не мають першочергового значення (наприклад, температура зберігання).

3

Дискретні й аналогові пристрої:

Визначте, скільки дискретних і аналогових пристроїв буде під’єднано до системи і якого вони типу (пристрої змінного струму на 220 В, постійного – на 24 В тощо). Кількість і тип під’єднуваних пристроїв безпосередньо впливає на кількість каналів введення/виведення. Тому спеціалісти рекомендують обирати модель контролера, яка підтримує більшу кількість каналів, ніж є пристроїв у вашій системі, і має модулі, які підтримують необхідні для наявних пристроїв типи сигналів.

8

 Програмування:

4

 Спеціальні модулі та функції:

Щоб визначити вимоги до програмування процесора, потрібно знати, чи ваше застосування потребує тільки традиційних команд програмування мовою релейної логіки, чи необхідні спеціальні інструкції. Зрозуміло, що контролер не може підтримувати всі типи команд, тому вам доведеться вибирати пристрій, який підтримує власне необхідні команди у цьому специфічному додатку. Наприклад, значно легше використовувати вбудовані команди ПІД-регулювання, ніж написати власний код для керування процесом зворотного зв’язку. • математика з плавальною точкою; • мови IEC-61131; • інше.

ЯК ВИБРАТИ

ПЛК?

Вибір найефективнішого ПЛК (програмованого логічного контролера) для вашої системи залежить від безлічі факторів. Передусім необхідно мати схему автоматизації машини або процесу. За її допомогою можна визначити, які польові пристрої в ній використовуватимуть і які будуть фізичні вимоги до розміщення апаратури. Зі схемою ви зможете визначити кількість аналогових і/чи дискретних пристроїв. Щойно вимоги до польових пристроїв і розміщення апаратури будуть відомі, ви зможете підібрати контролер, який задовольнить усі ваші побажання.

7

 Вимоги до зв’язку:

Комунікаційні можливості контролера також є однією із найважливіших його характеристик, тому необхідно визначити, чи до вашої системи під’єднуватимуть інші мережі або системи. Вільно програмовані комунікаційні порти не завжди вбудовують у контролер. Тому необхідно знати вимоги до інтерфейсів і протоколів обміну, які має підтримувати система. Це дасть змогу вибрати процесор і, за необхідності, використовувати додаткові модулі зв’язку. • ASCII (інтерфейс із послідовними пристроями: зчитувачами штрих-коду, вагою, теплолічильниками тощо); • між контролерами (серед моделей одного виробника); • спеціальні протоколи; • Ethernet; • DeviceNet; • Profibus; • MODBUS RTU.

6

 Розміщення модулів введення/виведення:

Визначте, де необхідно розташувати модулі введення/виведення. Можливо, вашій системі необхідне лише локальне введення/ виведення, може, будуть потріб­ ні також і віддалені модулі. Якщо потрібно будувати віддалені підсистеми введення/ виведення, то вам знадобиться процесор, що підтримує такі можливості. Окрім того, необхідно визначити відстань до віддалених підсистем, а також швидкість обміну даних, необхідних для справної роботи додатка. • локальне розміщення; • дистанційне розміщення.

Дискретні пристрої • кількість входів:  • постійного струму;  • змінного струму. • кількість виходів:  • постійного струму;  • змінного струму. Аналогові пристрої • кількість входів:  • 0–10 В;  • 4–20 мА; • термопари; • термоспротив; • кількість виходів: • 0–10 В; • 4–20 мА.

Аби полегшити процедуру вибору, спеціалісти рекомендують орієнтуватися на такі критерії:

5

Вимоги до процесора:

Визначте, який тип процесора вам потрібен, тобто скільки пам’яті може потребувати система, скільки пристроїв буде під’єднано (це визначає обсяг пам’яті даних), якою великою буде програма і які типи команд використовуватиме (це визначає обсяг пам’яті програм), який час сканування вам потрібен? Обсяг пам’яті даних визначають, підсумовуючи пам’ять, необхідну для динамічної обробки даних, і пам’ять, потрібну системі для розміщення всіх значень. Наприклад, команди лічильника і таймерів зазвичай використовують пам’ять даних, щоб завантажувати налаштування, поточні величини і внутрішні прапори. Якщо програма потребує зберігання історично-

го архіву (до прикладу, середньогодинні значення витрат газу при комерційному обліку), то розмір необхідних таблиць даних допоможе визначити необхідну модель процесора. Обсяг пам’яті програм визначають, підсумовуючи пам’ять, необхідну для завантаження послідовності команд ПЛК. Кожен тип команд потребує власного обсягу програмної пам’яті, зазначеної в інструкції з програмування. Для дискретних додатків пам’ять програм можна обчислити практичним методом: сім слів (2 байти) пам’яті на кожен пристрій введення/виведення. Для складніших безперервних програм таке обчислення неможливе, оскільки розмір зале-

Визначте, які спеціальні характеристики контролера можуть бути необхідні у вашій системі (наприклад, високошвидкісний лічильник для роботи з імпульсним витратоміром або система позиціонування сервоприводу). В інших випадках може бути потрібний, наприклад, годинник реального часу чи інші спеціальні функції. Їх не завжди може виконувати програма, що використовує стандартні модулі введення/ виведення. Тому слід заздалегідь продумати усі можливі вимоги до контролера, щоб потім не довелося докуповувати спеціальні модулі для готової системи. •  в и с о к о ш в и д к і с н и й лічильник; • позиціонер; • годинник реального часу; • керування серво/кроковим двигуном; • програмування на BASIC; • інші вимоги.

жить від виконуваних алгоритмів. Якщо час сканування (програмний цикл) є визначальним у додатку, то слід врахувати швидкість процесора, а також швидкість виконання інструкції. Деякі процесори, швидші при виконанні бітових операцій, відстають за швидкістю при роботі з командами щодо обробки даних. Практична порада для обчислення пам’яті програм у дискретних додатках: 10 байт для кожного дискретного і 25 байт для кожного аналогового каналу. • K слів, пам’ять програм; • К слів, пам’ять даних; • математика з плавальною точкою; • ПІД-регулятор; • час сканування; • батарейне резервування харчування.




10 січня – 6 лютого 2012 р. ЛЮДИ ЕНЕРГЕТИКИ

Фото: korolenko. Kharkov.com

Життя у невтомному пошуку Винахідники – неспокійні люди, які не відсиджуються у кабінетній тиші, завжди готові змінити розмірений спосіб життя на ризикований підприємницький шлях з безліччю невідомих. Такою особистістю й був Володимир Павлович Лавриненко (1939–2009 рр.) – знаний фахівець, винахідник, науковець і організатор виробництва в галузі обробки електричної ізоляції силових трансформаторів – одного з головних елементів у системі енергопостачання. Про нього наша розповідь.

Утверджуючи принципово нові підходи Його шлях становлення як винахідника і підприємця розпочався за часів Союзу і був нелегким – від монтажника електроустаткування до відомого фахівця у галузі електроенергетики. Він запропонував і розробив принципово нові підходи до відновлення паперово-олійної ізоляції, що дало змогу забезпечити якісний ремонт силових потужних трансформаторів електричних станцій і мереж. Відомо, що для забезпечення необхідних характеристик і подовження терміну експлуатації силових трансформаторів потрібне періодичне ретельне очищення оливи від механічних домішок, води, повітря, різних газів, а також продуктів старіння. Навіть незначна кількість у ній води чи повітря відчутно знижує її технічні характеристики. В.П. Лавриненко розробив ефективний спосіб сушіння ізоляції силових трансформаторів. Після його нагрівання до 70–80°С оливу швидко зливали, а тоді продували гарячим повітрям. Таким чином можна було досягти високого ступеня відновлення електричної ізоляції силових трансформаторів. Понад 40 років В.П. Лавриненко займався розв’язуванням нагальних проблем монтажу і

технічного обслуговування силових оливонаповнених трансформаторів напругою 110–1150 кВ, домагаючись підвищення надійності й подовження терміну їх експлуатації. Під час інтенсивного енергетичного будівництва (1970–1980 рр.) у колишньому СРСР, коли гостро постало питання скорочення терміну введення в дію нових об’єктів, ним були створені винаходи, впрова­ дження яких вирішувало це завдання, знижувало вартість монтажу унікальних на той час силових трансформаторів. Серед значних технічних рішень того періоду можна відзначити авторське свідоцтво СРСР №418517 на винахід «Установка для очистки трансформаторных масел», завдяки якому дегазацію та осушення оливи здійснюють у термовакуумних установках, забезпечуючи виділення розчиненої води і газів. Одним із головних елементів у ній є вакуумна колона, у якій, власне, й обробляють оливу. У цій колоні заздалегідь нагріту оливу розпилюють під вакуумом за допомогою форсунок окремими краплями, які під час вільного падіння набувають кулястої форми. Основним фактором, який визначає якість оброблення оливи, є діаметр її крапель. Ефективне осушення забезпечується випарюванням води з отриманих крапель нагрітої оливи, темпера-

тура якої становить 35– 45°С. Особливістю установки є можливість осушення значної кількості трансформаторної оливи завдяки безперерв­ному способу її оброблення. Ще одним значним винаходом того періоду був «Способ разгерметизации емкостей электрических аппаратов» за авторським свідоцтвом №458889. Його застосування дало змогу забезпечити захист ізоляції силових трансформаторів від зволоження під час монтажу та налаго­ дження обладнання електростанцій. За вагомий внесок у галузі оброблення ізоляції силових трансформаторів на високому винахідницькому рівні свого часу Володимира Павловича Лавріненка відзначено високими нагородами на Всесоюзній виставці досягнень народного господарства (ВДНГ) у Москві, а саме «Дипломом Почета» і премією – легковим автомобілем «Москвич», двома золотими і чотирма бронзовими медалями ВДНГ СРСР. У радянські часи В.П. Лавриненко тривалий час керував розробками нової техніки у Центральному проектному конструкторсько-технологічному бюро (ЦПКТБ) «Електротехмонтаж» у Харкові, займаючи посаду головного інженера. Це бюро успішно працювало у своєму сегменті енергетичного ринку СРСР та продовжує цю

роботу нині в Україні. Володимир Павлович постійно піклувався про технічне переозброєння ЦПКТБ, наполіг на придбанні тоді ще мало розповсюдженої комп’ютерної техніки, що дало змогу різко підвищити продуктивність праці інженерного персоналу. Завдяки його зусиллям у ЦПКТБ «Електротехмонтаж» була впроваджена Система автоматизованого проектування, одна з перших у Харкові, яка дала змогу підвищити продуктивність праці проектантів у 3–5 разів.

Виклики часу Аналізуючи процес створення нової техніки, В.П. Лавриненко виділяв три основні етапи: постановка завдання, пошук рішення, втілення його у розроблюваний об’єкт. Він постійно наголошував, що лише нові технічні рішення можуть забезпечити конкурентоспроможність виробленої продукції. Винаходи, створені у ЦПКТБ «Електротехмонтаж», дали змогу запропонувати нові технології щодо термовакуумної обробки

трансформаторної оливи. Однією з таких інновацій стала технологія осушення оливи у колонах із її плівковим розтіканням тонким шаром значною поверхнею (авторські свідоцтва СРСР №1684322 та №1761780). Значна поверхня створюється за допомогою насадок – тіл певної геометричної форми з розвиненою поверхнею, наприклад, кілець Рашига, у яких діаметр кільця дорівнює його висоті. Такими кільцями заповнюють вакуумну колону, до якої цівками подають оливу, яка, стікаючи тонким шаром поверхнею кілець Рашига, під впливом вакууму виділяє розчинену у ній водяну та повітряну пару. Ця технологія дала змогу отримати вміст вологи після оброблення 10 г/т, а газовміст – не більше ніж 0,1%, і використовувати оливу у трансформаторах найвищих класів напруги. За безпосередньої участі В.П. Лавриненка та під його керівництвом постійно удосконалювали й оновлювали парк технологічного обладнання, що розробляли в ЦПКТБ. Це, наприклад, установки для регенерації трансформа-

торної оливи «Иней» та «Суховей», які також використовували як ефективний засіб для висушування твердої ізоляції трансформаторів. Ці установки докорінно змінили технологію оброблення електричної ізоляції силових трансформаторів, їх серійно виготовляли і вони отримали найвищу оцінку енергетиків. Минав час, і становище в електроенергетиці докорінно змінювалося. Значна частина трансформаторного парку пост­ радянських країн уже відпрацювала нормативний термін, і їх подальша експлуатація здебільшого була неможливою без відновлення електричної ізоляції. Тож, закономірно, винаходи В.П. Лавриненка у пострадянський період розв’язували проблеми відновлення саме таких трансформаторів. Євген СТОГНІЙ, патентний повірений; Лілія ГОНТАРЕНКО, головний бібліотекар відділу науковоінформаційного забезпечення інноваційних процесів ХГНБ ім. В.Г. Короленка Закінчення у наст. номері

Протипожежний захист кабелів і кабельних трас Закінчення. Поч. на с. 7

Проте, незважаючи на високу надійність, таке рішення має обмежене застосування у зв’язку з необхідністю облаштовувати певні будівельні конструкції (канали зі спеціальних плит). До того ж його реалізація пере­ шкоджає вільному доступу до кабельної траси для обслуговування і контролю її стану. Кабельні проходки. При пожежі всередині будівлі кабельні кана-

ли є одним із основних шляхів поширення вогню та продуктів горіння (диму й отруйних газів, що утворюються при згорянні різних синтетичних матеріалів) між приміщеннями і поверхами. Тому при інсталяції кабельних систем для підвищення рівня пожежної безпеки спеціалісти рекомендують ��становлювати у стінах і перекриттях спеціальні протипожежні (вогнезахисні) бар’єри – кабельні проходки. Кабельні проходки

бувають найрізноманітніших типів. Це може бути вогнестійкий розчин, вогнестійкі панелі, 2-компонентна вогнестійка піна, вогнестійкі збірні рамки, заглушки, оболонка, подушки, піноблоки чи вогнестійка шпаклівка. Для запобігання поширенню пожежі через кабельні системи використовують ще і протипожежні бар’єри. Основний каркас протипожежного модуля виготовляють із товстої сталі (1,5 мм), він відіграє роль датчика тем-

ператури. Настінні панелі виготовлені з жаростійкої сталі. Внутрішня частина каркаса заповнена негорючим термочутливим матеріалом. Каркас і панелі швидко реагують на підвищення температури, термочутливий матеріал розширюється і займає весь вільний простір у коробі, утворюючи герметичний корок усередині протипожежної кабельної проходки. У результаті припиняється подавання повітря, блокується поширення полум’я між при-

міщеннями, обмежується надходження диму і токсичних продуктів горіння. Під час проектування технічних систем і розробки заходів з протипожежного захисту кабельних трас одним із головних завдань є мінімізація можливих помилок персоналу, які можуть призвести до погіршення протипожежного захисту. При цьому необхідно враховувати, що технічні системи в період експлуатації потребують ремонту, заміни застарілого

або пошкодженого кабелю, прокладання нових магістралей. На жаль, не завжди вдається проконтролювати, що саме використовували при відновленні віддаленої розчинної кабельної проходки: спеціальні матеріали чи звичайний будівельний розчин. Ось чому варто використовувати такі технічні пристрої, які здатні автоматично реагувати на іскріння і не потребують додаткового контролю й експертизи після ремонтних та інших робіт.

cmyk


cmyk

10

10 січня – 6 лютого 2012 р.

ТОВ «Лапп Україна», Валерій Мардаль, директор: Минулий рік довів, що криза – не тимчасове явище, а звичайний стан речей. Нині першочергове завдання для компаній, які бажають розвиватися, – адаптація до такого середовища. Не потрібно очікувати якихось змін на краще. Треба вести пошук і пристосовуватися до тих обставин та умов, які склалися на сьогодні. Багато хто звик до стабільної ситуації, проте у бізнессередовищі стабільності немає, усе змінюється, тобто змінюватися мусить і той, хто бажає не лише вижити, а й перемогти у цій боротьбі. Упродовж 2011 року ми мали можливість реалізувати деякі внутрішні проекти, які заклали непоганий фундамент для подальшого розвитку. При цьому ми спромоглися відкинути зайве і сконцентруватися на основному. Вважаю, що зміни – це добре, це не дає можливості заспокоюватись і спочивати на лаврах. Щороку ми пропонуємо ринку нові продукти і нові рішення. Минулий рік також не став винятком. Зараз велику увагу «Lapp Group» приділяє відновлюваним джерелам енергії – це той напрям, у якому нині активно рухається Європа, та й в Україні ця тема починає набувати дедалі більшої актуальності. Тому багато інноваційних розробок пов’язані саме з галуззю фото­енергетики – це силові кабелі ÖLFLEX® SOLAR XLS-R, ÖLFLEX® TRAFO та надтонка з’єднувальна коробка EPIC® SOLAR RAZOR, яка виконана з надзвичайно стійкого алюмінію. Однією з останніх новинок продукції, яку в листопаді минулого року Lapp Group представила під гаслом «сім в одному», став кабель для серводвигунів ÖLFLEX® SERVO FD 796 CP – завдяки своїм технічним характеристикам новий кабель може замінити сім кабелів для серводвигунів. Тепер ми більше сконцентровані на тому, що нас очікує і які плани ми перед собою ставимо, ніж на наших колишніх успіхах.

«Eaton», Надія Агафонова, маркетолог: На нашу думку, впродовж минулого року відбулося багато позитивних змін. Наприклад, збільшилися темпи зростання ВВП. Покращився стан промисловості. Особливо високою була активність у металургії, машинобудуванні, сільськогосподарському секторі. Також велике значення для покращення економічної ситуації мала підготовка до «Євро 2012»: реконструкція стадіонів, доріг, аеропортів, будування готелів та ін. Головне надбання компанії «Eaton» – потужна база дослідження та розробки, саме цьому присвячена діяльність корпорації. Протягом століття ми були та є лідером технологічних інновацій, які згодом стають стандартами якості в усьому світі. 2011 рік не став винятком. Цього року ми випустили на ринок кнопки безпеки для машин та механізмів Emergency-Stop buttons. Також було розширено лінійку пристроїв плавного пуску DS7 до 200 кВт. У нашому арсеналі з’явилися сенсорні панелі XV100 із вбудованим SWD-інтерфейсом. Нещодавно на ринку з’явилися автоматичні вимикачі захисту двигуна зі змінними електронними розчеплювачами та можливістю комунікації PKE. Окрім того, ще з часів Бігельмайера, австрійського інженера, який у 1957 році винайшов перший у світі ПЗВ на базі потужностей «Moeller», у нас також багато розробок і в цьому напрямі, наприклад, вдосконалене ПЗВ з цифровою обробкою сигналу dCRM, яке підвищує надійність захисту від ураження електричним струмом. Цей список можна продовжувати далі. Проаналізувавши результати роботи нашої компанії у 2011 році, можна сказати, що темпи зростання ринку порівняно з попереднім роком вищі. Одним із факторів пожвавлення було збільшення кількості проектів для «Євро 2012», завдяки чому зростали масштаби будівництва. Покращилася ситуація й у сфері роздрібної торгівлі та промисловості.

ТОВ “Шнейдер Електрік Україна”, Марія Дудник, керівник відділу маркетингових комунікацій Впродовж багатьох років наша компанія завжди активно розвивалась як у технологічному, так і в економічному та інтелектуальному плані. 2011 рік не був для нас винятком. 16 листопада у Києві відбулася перша галузева конференція, присвячена створенню систем гарантованого електроживлення (СГЕ) й автоматизації, золотим спонсором якої була наша компанія. Суть заходу відобразило його гасло: «Енергоефективність та надійність систем електроживлення – фактор успіху бізнесу». 27 квітня в Донецьку, а 29 квітня в Києві була організована конференція «Schneider Electric’s Energy Days». Програма заходу передбачала презентацію об’єднаного бізнес-дивізіону «Energy», й оновленого асортименту обладнання середньої напруги і РЗіА, рішень з електропостачання промислових підприємств і рішень для міських електричних мереж на базі обладнання «Schneider Electric» і «Areva D». Також минулоріч, після схвалення антимонопольними комітетами по всьому світу, було успішно інтегровано компанію «T&D AREVA» до складу «Schneider Electric». Завдяки цьому придбанню, нам вдалося розширити свою пропозицію повнішою лінійкою продукції та рішеннями для складних енергетичних завдань. Упродовж 2011 року ми також суттєво оновили свою лінійку продукції. Одним із наших досягнень була нова серія одно- і трифазних імпульсних джерел живлення ABL4 потужністю від 85 до 960 Вт. Ми також випустили нову серію електронних датчиків тиску з аналоговим виходом XMLK для контролю тиску в насосних установках від 0 до 6 бар та серію пристроїв плавного пуску із вбудованим шунтувальним контактором Altistart 22 потужністю від 4 до 315 кВт. На ринку з’явилась ще одна наша новинка – перетворювач частоти “книжкового формату” Altivar 32 з вбудованим програмованим контролером потужністю від 0,18 до 15 кВт. І це ще далеко не повний перелік. Як бачите, 2011 рік був для нас дуже плідним та інтенсивним у плані розвитку і нововведень. Таких самих успіхів очікуємо і в наступному році.

ПІДСМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Рік минулий і нинішній: все ж таки є підстави для оптимізму Закінчення. Поч. на с. 1

Однак в інтерв’ю «ІнтерфаксУкраїна» заступник директора Інституту Степан Кудря заявив, що «Інститут відновлюваної енергетики по біогазу ніяких висновків не надавав. Нас просто підставили». За його словами, раніше наукова установа надавала Держенергоефективності дані по біомасі, але до біогазу вони не мають жодного стосунку. Проте, незважаючи на значний резонанс, схоже, що «зеленого» тарифу біогаз таки не отримає, і перспективна галузь, яка має значний потенціал, може опинитися в зоні ризику. І насамкінець, конкретно визначимо наслідки, які стали прикрою реальністю підсумків минулорічного непідкріплення ефективними діями вищезазначених проектів. Зокрема: енергоємність ВВП зменшилася не більш ніж на приблизно 1%, до 0,63 кг у.п./грн; власний видобуток газу за 11 місяців скоротився на 0,4%, нафти – на 6%; LNG-термінал не побудований і, можливо, буде «тимчасово зафрахтований». Звичайно, в такому разі його потужність зменшиться з 5– 10 млрд м³ газу на рік до 3–4 млрд; заявлені 910 млн грн на Державну програму з енергоефективності не були виділені з державного бю­джету; газифікація українських регіонів, попри зростання цін на «блакитне» паливо, продовжується. А на носі парламентські вибори, які стимулюватимуть приплив державних інвестицій у розбудову газової інфраструктури – в обмін на голоси для кандидатів від правлячої партії. Загалом, 2011-й, на жаль, не став роком збалансованішої енергетичної політики. Ми все ще тримаємося завдяки старим запасам, які дуже швидко можуть закінчитися. Для, так би мовити, зниження критично-тривожної тональності висновків пана Надєї��а подамо інформацію, отриману з ТзОВ «Сервіс-Інвест» (ДТЕК). Зокрема, в. о. генерального директора Ірина Протопопова запевнює, що колектив підприємства сповнений оптимізму, адже минулий рік став для нього знаковим – уперше побудовані «з нуля» два об’єкти. Досі, тобто за 11 років діяльності компанії, в основному лише реконструювали об’єкти – підстанції, лінії електропередач. А торік збудовано дві великі підстанції: «Аеропорт-110 кВ» у Донецьку, «Ювілейну» у Дніпропетровській області. У будівництво нових об’єктів інвестовано 134 млн грн. Загалом торік інвестиційна програма компанії становила 230 млн грн. Це досить значна сума, адже за попередні роки обсяг інвестиційних програм не перевищував 120 млн грн. За офіційними даними Державної служби статистики України за 2011 рік, «Сервіс-Інвест» посів перше місце серед підприємств Донецької області, які працюють

у розділі «розподіл і передавання електроенергії». Основними критеріями рейтингу були обсяг реалізованої продукції та послуг, прибуток, скерування отриманих кредитів та інвестицій на модернізацію виробничих потужностей, продуктивність праці, заробітна плата, обсяг податкових перерахувань до бюджетів різних рівнів. Торік компанія також реконструювала кілька об’єктів у Донецькій області – підстанції «Дружківка-110 кВ», «Давидівка-Північна 110/35/6 кВ», «Новомакіївка-110 кВ», які постачають електроенергію як найбільшим промисловим підприємствам регіону, так і населенню Макіївки, Харцизька, Дружківки та прилеглих населених пунктів. Загальна сума інвестицій становила 62 млн грн. А ще замінили силовий трансформатор потужністю 40 МВА на підстанції «Вугільно-Ртутна-110 кВ», споживачами якої є промислові підприємства Горлівки та її населення. У придбання і впровадження нового обладнання інвестовано 7,3 млн грн. На ПС «Зуєвка-110/35/6 кВ» (Харцизькі електромережі) замінено ОРУ-110 кВ на елегазові вимикачі, що дало змогу підвищити якість подання електро­ енергії споживачам. Підстанція постачає електроенергію Зуєвському енергомеханічному заводу, населенню міста Зугреса. На цих та деяких інших підстанціях реконструйовані силове обладнання, релейний захист і автоматика. У компанії впроваджена автоматизована система комерційного обліку електроенергії. Тобто, виконуючи вимоги державного підприємства «Енергоринок» про щодобове надання даних про обсяги електроенергії, що закуповується, продається і транспортується компанією ще наприкінці 2010 року ТзОВ «СервісІнвест» першим зареєструвало свою АСКОЕ. Торік цю реєстрацію успішно продовжили до 2014 року. Зараз в АСКОЕ інтегровані всі розрахункові лічильники електроенергії комерційних і технічних точок обліку на підстанціях компанії, а також збирають інформацію з низки підстанцій ліцензіатів та споживачів Донецького і Дніпропетровського регіонів. Один з основних напрямів розвитку «Сервіс-Інвесту» – інвестиції в сучасні технології. На побудованих об’єктах застосовано технологічні рішення XXI століття, що є гарантією високої надійності електропостачання споживачів. Підсумком такої роботи стало урочисте відкриття 22 грудня, саме у День енергетика, підстанції «Аеропорт-110 кВ». Головне завдання підстанції – забезпечення безперебійної подачі електроенергії для нового аеровокзального комплексу в Донецьку. Її будували відповідно до Програми з підготовки до чемпіонату з футболу «Євро-2012». Обсяг інвестицій становив 96 млн грн.

На підстанції «Аеропорт-110 кВ» уперше в Донбасі встановлене електрообладнання нового покоління КРПЕ-110 кВ виробництва шведської компанії «АВВ». Для підвищення надійності підстанція обладнана двома трансформаторами потужністю по 40 МВА кожний, пристроями автоматики та захисту при аварійних ситуаціях. Сучасна система стеження дає змогу тестувати стан установок і в режимі онлайн передавати інформацію на диспетчерський пункт «Сервіс-Інвесту». Серед клієнтів компанії є і вуглевидобувні підприємства. Так, торік у грудні відкрили уже згадувану підстанцію «Ювілейна-110 кВ», призначену для електропо­ стачання шахти «Ювілейна», що входить до «ДПЕК Павлоградвугілля». Підстанція обладнана двома трансформаторами по 10 МВА кожний, розподільними пристроями на 110,35 і 6 кВ, пристроями автоматики та захисту. ОРУ-110 кВ виконано із застосуванням комплектних осередків напругою 110 кВ виробництва компанії «Siemens». Вони надійні, гарантія виробника – 25 років і не потребують витрат на обслуговування. Крім того, у грудні минулого року «СервісІнвест» завершив будівництво ВЛ 35 кВ, призначеної для підвищення надійності живлення підстанції «Ювілейна-35 кВ». Щодо планів «Сервіс-Інвесту» на цей рік, то, за словами пані Протопопової, темпи розвитку не знизяться. Інвестиційна програма 2012-го затверджена в розмірі 200 млн грн. Запропоновано повністю реконструювати дві великі підстанції – «Іверську» і «Часів Яр». Також належить модернізувати обладнання на підстанціях «Оленівка-35 кВ», «Ілліч-110 кВ», «Давидівка-110 кВ», «Вугільно-Ртутна-110 кВ». «Сервіс-Інвест» і надалі інтенсивно вкладатиме кошти в модернізацію активів, щоб забезпечити безперебійне постачання електроенергії споживачам. Ірина РУГАЛЬ, директор з маркетингу і збуту ПАТ «Елек­ тромашина» (Харків): – За видами і призначенням продукції ми єдине таке галузеве сучасне підприємство в Україні. Маємо хорошу репутацію як на вітчизняному ринку, так і в країнах СНД й далекого зарубіжжя. Нагадаю, що основною продукцією підприємства уже більше 50 років є електричні машини постійного струму від 0,37 до 315 кВт будь-якого конструктивного і кліматичного виконання, краново-металургійні електродвигуни, електродвигуни для залізничного транспорту, рудникових, тягових, контактних і акумуляторних електровозів, рудникова апаратура. Закінчення у наступному номері


11

10 січня – 6 лютого 2012 р. АЛЬТЕРНАТИВА

Французи розвиватимуть вітроенергетику в Криму Компанія «Filasa Inter­ national» (Франція) має намір побудувати в АРК три ВЕС сумарною встановленою потужністю 600 МВт. Згідно з повідомленням ТОВ «Крим-Еол» (Судак, дочірня компанія «Filasa International»), уряд автономії дозволив компанії розробити проект земле­устрою з відведення 765,55 га на території Бахчисарайського, Радянського, Білогірського і Червоногвардійського районів для будівництва ВЕС. На цих майданчиках передбачають побудувати Бахчисарайську ВЕС і Холмогорську ВЕС потужністю 200 МВт кожна. Станції оформлені на окремі дочірні підприємства – ТОВ «Греус», «Корус» і «Соран». ВЕС обладнають вітрогенераторами одиничною потужністю 3 МВт. Здійснювати будівництво передбачено за кошти інвестора і кредитів. Загалом, як повідомляє «UA-energy», у портфелі проектів «Filasa International» – спорудження в Україні ВЕС сумарною потужністю 1 100 МВт.

10 вітряків поблизу Очакова Наприкінці минулого року на Миколаївщині почала працювати Очаківська вітроелектростанція, споруджена, як повідомив сайт облдержадміністрації, під патронатом першого віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва. Лише за шість місяців на узбережжі Чорного моря було встановлено 10 вітроенергетичних установок потужністю по 2,5 МВт кожна і таким чином, так би мовити, було дано старт промисловій альтернативній енергетиці у регіоні. Торік у травні Миколаївська обласна державна адміністрація виділила 1,69 га на будівництво й експлуатацію вітроелектростанції компанії «Вітряний парк Очаківський», який працює у межах інвестиційного проекту «Вітряні парки України». За словами першого заступника голови облдержадміністрації Геннадія Ніколенка, на будівництво першої черги вітряків було витрачено €198 млн, а друга черга потребуватиме €296 млн. Він зазначив, що це великі гроші, але ж і для інвестора створені

«дуже непогані умови», маючи насамперед на увазі переваги «зеленого тарифу». «Технічним спонсором» будівництва першої черги вітроенергетичних установок (ВЕУ) стала німецька компанія «Фурлендер Фельбермаер Вінд Логістик», працівни­ ки якої виконували монтаж конструкцій, і, за словами Г.Ніколенка, «надавали обладнання, своїх фа­хівців і будуть на початках працювати на станції». З цією компанією обласна влада має намір співпрацювати і надалі на взаємовигідних умовах. Загалом, на Миколаївщині згідно з чинним проектом передбачено встановлення 120 ВЕУ. Тепер, зазначив Г. Ніколенко, в Україні завершується будівництво заводу з виробництва подібних установок, тому

вони стануть доступнішими і подешевшають. До речі, миколаївці навчилися закладати фундамент під основні конструкції, і цим успішно займаються відомі місцеві фірми «Житлопромбуд-8» і «Перспектива-Миколаїв». За інформацією галузевого управління Миколаївської облдержадміністрації, введення в експлуатацію першої черги вітроенергетичних установок умовно дасть змогу заощадити 2,5% потужності одного ядерного реактора атомної електростанції. А виведення Очаківської вітрової електростанції на повну потужність – 120 ВЕУ – в еквіваленті заощаджуватиме 30% потужності одного ядерного реактора. Нині тривають роботи на вітрополях «Киряківське» у Миколаївському районі, «Тузли»

АКТУАЛЬНО

(Березанський район) і «Алюміній». На них буде споруджено 68 вітряків. Очікуваний термін готовності проектної документації до початку будівництва для другої і третьої черг – початок 2012 року. Введення їх в експлуатацію планують у третьому або четвертому кварталах 2012 року. Сумарна потужність – 100 МВт. Оптимізму щодо успішної реалізації проекту, переконаності в успіху справи додає й та обставина, що ТзОВ «Вітряні парки України»

є дочір­ньою компанією ТзОВ «Торговий дім українських машинобудівних заводів» (обидва – у Донецькій області) й вони причетні до реалізації схожих проектів з будівництва вітроагрегатів як у Донецькому краї, так і в інших регіонах країни. А за цим, як зазначають ЗМІ, слід вбачати стосунки екс-голови Донецької облдержадміністрації, нині міністра ЖКГ Анатолія Близнюка і першого віце-прем’єр-міністра Андрія Клюєва.

ОТАКЕ!

Сонячна енергетика в кризі?

Упродовж останніх років в Україні чимало уваги приділяють розвитку альтернативних джерел енергії, зокрема, сонячної. Кожен такий навіть незначний реалізований проект, як правило, з неабияким піднесенням подають у ЗМІ, у тому числі в «ЕлектроТЕМІ». І досі якось не надавали значення тривожним прогнозам експертів щодо кризи сонячної енергетики. Хоча тут можливі й деякі перебільшення, проте банкрутство німецького виробника комплектуючих для СЕС «Solar Millennium» засвідчило, що галузь нині на порозі серйозних проблем. У США про банкрутство вже заявила низка виробників сонячних установок: «SES», «Solyndra»,

Перший заступник Миколаївської облдержадміністрації Геннадій Ніколенко (праворуч) і директор вітропарку Володимир Підгуренко під час урочистого відкриття першої черги енергооб’єкта

«Evergreen Solar» i «Spectrawatt». У Німеччині першою ластівкою стало берлінське підприємство «Solon», а тепер – вже і виробник з Ерланґенера «Solar Millennium», повідомляють Ютта Вассераб і Христина Ніколайчук з «Німецької хвилі». Стурбовані підсумками минулого року й керівники інших підприємств цієї галузі:

«Conergy AG», «Q-Cells», «Phoenix Solar» та інших. У такій ситуації європейські й американські фахівці, як мовиться, кивають у бік Китаю, вважаючи, що виробничі надпотужності й демпінгова війна, оголошена цією країною решті світу, є головними причинами банкрутства конкурентів. Торік у жовтні американське дочірнє підприємство німецького виробника сонячних установок «Solarworld» разом із шістьма іншими галузевими підприємствами у США надіслали петицію американському міністерству торгівлі та міжнародній торговельній комісії. Вони звинувачують китайців у нечесній конкуренції. Мовляв, ті пропонують власну продукцію в галузі сонячної енергетики на 30% дешевше, аніж її виробнича собівартість. У Німеччині, щоправда, «забувають», що й місцеві підприємства перебувають у доволі привілейованому становищі, користуючись низкою пільг. Однак, зауважує Давид

Ведеполь із Німецького об’єднання сонячної економіки, слід не забувати, що ситуація в Китаї інша, ніж у Німеччині. У КНР дешеві кредити отримують винятково вітчизняні підприємства. Якщо німецький ринок сонячної енергетики відкритий для іноземних інвесторів, то на китайський дорога німецьким підприємцям закрита, сказав в інтерв’ю «Deutsche Welle» пан Ведеполь: «Натомість у Німеччині для закордонних інвесторів у галузі сонячної енергетики діють ті самі правила, що й для вітчизняних». Окрім цього, багато підприємств – і не лише німецьких – потерпають нині від значного зниження цін. «Це результат надмірних виробничих потужностей у світі», – вважає Давид Ведерполь. В Азії, наприклад, фабричні потужності зростали значно швидше, аніж попит на ринку. Багато європейських країн останнім часом суттєво скоротили мільярдні субвенції у сонячну енергетику.

Cтворено «рідку електрику»

Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (США) представили новий тип батареї, яка забезпечує збереження електричного заряду в рідині, так званій Cambridge Crude. Хоча електричні транспортні засоби, зокрема, автомобілі – справа не такого вже й далекого майбутнього, наразі є низка факторів, які стримують людей від їх при­ дбання. У електромобілів надзвичайно низька швидкість перезарядження і не розвинена інфраструктура зарядних станцій порівняно зі звичайними бензиновими. Але тепер, із винаходом «рідкої електрики» водії зможуть швидко заправити своє авто. Коли збережена в рідині елек-

троенергія закінчується, водій заїжджає на зарядну станцію, де зливає з автомобіля старий відпрацьований електроліт і заповнює бак акумулятора новою зарядженою рідиною. Вся процедура займає стільки ж часу, скільки і заправка традиційної машини бензином або дизельним паливом. Таким чином, один із найістотніших недоліків електромобілів зводиться нанівець. За матеріалами: vlasti.net

cmyk


cmyk

12

10 січня – 6 лютого 2012 р. Екологічна катастрофа

На жаль, не завжди добрі наміри завершуються хорошими результатами. Саме така проблема може спіткати Українські Карпати в 2012 році. Тут планують спорудити близько 550 малих гідроелектростанцій. На перший погляд, чого сумувати – ми йдемо в ногу з часом і намагаємося вирішити енергетичні проблеми, використовуючи альтернативні джерела. Проте, як стверджують екологи, така «зелена» енергетика принесе нам аж ніяк не позитивні плоди.

Читайте у нас на сайті

• Нова серія потужних джерел живлення Російська компанія «АКІП» випустила нові потужні джерела живлення. У модельному ряді імпульсних джерел живлення постійного струму з’явилися три нові лінійки: АКІП1133 (A), АКІП-1134 (A) та АКІП-1135 (A).

• Проект, який буде реалізовано вперше ВАТ «Турбоатом» визнано переможцем тендеру на модернізацію турбіни енергоблоку № 8 Добротвірської ТЕС. На станції заплановано модернізувати парову турбіну К-160-130 виробництва «Турбоатому» з заміною циліндра низького тиску, а також здійснити ремонтно-відновлювальні роботи, завдяки чому збільшиться потужність агрегата, підвищиться його надійність і економічність, поліпшаться екологічні показники.

• Прогнозована гуртова ринкова ціна на електроенергію Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), збільшила прогнозовану гуртову ціну на електроенергію на січень 2012 року на 4% – до 645,13 грн за Мвт/год (без ПДВ).

• П’ять нових приладів «Agilent Technologies» Компанія «Agilent Techno­ logies» представила п’ять нових ручних приладів з удосконаленим дисплеєм і покращеними параметрами безпеки для використання у промисловості.

• Нові ручні осцилографи від «Tektronix» Лінійка продукції компанії «Tektronix» поповнилася серією нових ручних осцилографів THS3000 з частотою дискретизації до 5 ГГц. За словами фахівців компанії, ці прилади забезпечують новий рівень точності вимірювань для налаго­ дження, налаштування та ремонту складних електронних систем як у польових, так і в лабораторних умовах.

Врятуймо Карпати!!! Спорудження цих малих ГЕС природоохоронці називають екологічною загрозою №1, якої зазнає Україна у 2012 році. Серед прогнозованих наслідків будівництва – загибель червоно­ книжних риб: харіуса європейського, лосося дунайського, форелі, втрата туристичного потенціалу та збільшення небезпеки від паводків. Зараз ці міні-ГЕС перебувають на різних етапах проектування і погодження. У Закарпатській області планують спорудити до 330 таких «зелених» об’єктів, Львівській – близько 20, Івано-Франківській – за різними підрахунками, від 50 до 150, у Чернівецькій – близько 20. Більшість запланованих ГЕС належать до так званих “дериваційних”. Технологія їхнього спорудження передбачає, що воду з гірської річки спрямовують у трубу, якою вона рухається залежно від місцевості – від кількох сотень метрів до кількох кілометрів. Потім вода потрапляє в агрегат, крутить турбіну і нарешті повертається назад у русло ріки. Це означає, що у понад півтисячі місцях карпатські річки будуть на кілометри загнані у труби і назавжди втрачені для природи і туризму. Лише, наприклад, Чорний Черемош може опинитися в трубі у кількох місцях. При проектуванні цих гідроспоруд не надто зважають на рекреаційну привабливість і на заповідний статус території.

Подекуди сільські ради вже дозволили будівництво “зелених” електростанцій, але швидко зрозуміли власну помилку. Тепер на місці майбутніх ГЕС – спотворені гірські ландшафти, будівельна техніка і протестувальники-селяни. На притоці Білого Че­ремоша в Івано-Франківській області вже введена в експлуатацію перша в області ГЕС. Селяни скаржаться, що на відрізку в кількасот метрів вода в руслі майже зникла. Попри протести селян і застереження громадських організацій, обласна влада обіцяє спорудити ще 330 міні-ГЕС. Як стверджує «Українська правда», на відміну від європейських країн, на досвід яких охоче посилаються українські посадовці, у нас проекти будівництва ретельно приховують від громади, а власники і підприємці спілкування зі ЗМІ уникають. Лише в Закарпатті є 20 підприємств, які взялися за будівництво ГЕС. Хто вони? Будівництво міні-ГЕС перешкодить рухові на нерест форелі й інших гірських видів риби, більшість із яких занесені до Червоної книги України. Місцеві чиновники заспокоюють екологів, мовляв, рибу від потрапляння в конструкції гідроелектростанцій убезпечать сп��ціальними ґратами. «На річці Пробійна Верховинського району, де вже побудована дериваційна ГЕС, заходи рибоохорони — це ґрати такої величини, що від потрап-

ляння в трубу зможуть убезпечити хіба що людину. Натомість риба, мальок та інші живі організми, що потрапляють туди, будуть буквально перемелені турбінами», — каже Анатолій Павелко з ГО «Бюро екологічних розслідувань». Крім того, у погоджувальних висновках, зокрема щодо низки малих ГЕС у Закарпатській області, безпосередньо зазначено, скільки риби з Червоної книги буде знищено. Річки більше не будуть придатними для екстремальних сплавів; краєвиди перестануть радувати око на пам’ятних фотографіях. Окрім природи, суттєвих втрат зазнає і туристична галузь Карпатського регіону, без якої економіку гірських областей і Прикарпаття уявити важко. Екологи бачать і додаткові ризики, що принесуть горянам міні-ГЕС. «Ще більші ризики можуть проявити себе при будівництві каскаду греблевих ГЕС: якщо під час чергового паводка в гірському регіоні верхня дамба не витримає, є ризик, що решта падатимуть, як складене у ряд доміно. Масштаби такої катастро-

фи, руйнування та людські жертви, до яких це призведе, годі й уявити», – додає Анатолій Павелко. Проте місцеві чиновники і завзяті підприємці квапляться, активно організовуючи громадські обговорення в селах і переконуючи мешканців Карпат дозволити побудувати міні-ГЕС саме в їхніх селах. Поспіх настільки нагальний, що з’явилися перші випадки незаконного будівництва міні-ГЕС. Наприклад, у руслі ріки Чорний Черемош біля с. Дземброня на ІваноФранківщині уже почали нелегально зводити гідроелектростанцію. Екологічні організації оголосили про початок всеукраїнської кампанії на захист карпатських річок під гаслом «Не допустити завдання шкоди природі Карпат будівництвом мініГЕС! Збережемо Карпати від міні-ГЕС, збережемо міні-ГЕС для зеленої енергетики!» Створена група у мережі «Facebook», до якої можуть приєднатись усі небайдужі. Олександра ГАЙДУКІВСЬКА за матеріалами інтернетпорталу «Українська правда»


ElectroTEMA_01-02