Page 1

Зміст

1. Законність у державному управлінні................................................3 2. Забезпечення законності у державному управлінні........................5 Список використаних джерел:............................................................10


3

1. Законність у державному управлінні. Законність і дисципліна - основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов'язкові риси. Вони невід’ємні одна від одної. Законність можлива тільки при суворому дотриманні дисципліни усіма, фізичними

і

юридичними

особами,

а

дисципліна,

в

свою

чергу

обумовлюється рамками закону. В юридичній науці під законністю розуміють “неухильне виконання законів та відповідних їм інших нормативних актів органами держави, посадовими особами, громадянами та громадськими організаціями”. Це означає що законність обов’язкова для всіх елементів держави (органів законодавчої, виконавчої, судової влади, інших державних і недержавних утворень, громадян). Вона також є обов'язковою умовою, що забезпечує безперешкодну реалізацію прав громадян, громадських утворень на самовираження і вільний розвиток. Під законністю в державному управлінні розуміють метод і режим діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Трактуючи як метод, законність зводять до сукупності способів, прийомів і засобів, за допомогою яких управлінська діяльність спрямовується на виконання законів, причому у встановлених законами формах і визнаними законами методами. Якщо

розглядати

принцип

законності

щодо

її

практичного

застосування, то законність означає, що всяке рішення державних і недержавних органів, уповноважених на те осіб не повинно суперечити чинному законодавству; має бути прийняте в межах компетенції органу або посадової особи, що його приймає; з додержанням необхідної процедури; мусить сприяти створенню, закріпленню або розвитку корисних для суспільства відносин.


4

Законність можна розглядати і як метод державного управління, тобто як сукупність прийомів, способів, за допомогою яких держава забезпечує належну поведінку своїх суб'єктів. Законність - це також режим системи відносин громадян, громадських та інших недержавних утворень, органів місцевого самоврядування з органами, що представляють різні гілки державної влади. Такий режим має сприяти забезпеченню прав і законних інтересів особи, її всебічному розвитку, формуванню і розвитку громадянського суспільства, ефективній діяльності державного механізму. Для того щоб забезпечити режим законності, держава повинна створити основу для цього. Основою або гарантіями законності в державному управлінні слід визнати наявність: 1) певних економічних умов; 2) розвинутої політичної системи; 3) механізму соціального захисту населення; 4) науково обґрунтованої системи норм права, що відповідає вимогам часу і доступна для розуміння усіма суб'єктами державного управління; 5) механізму примусу, який чітко працює в межах закону. Важливою умовою законності в державному управлінні слід визнати також високу правову культуру громадян і апарату виконавчої влади, яка, в свою чергу, є наслідком загального рівня освіти і культури суспільства. Таким чином, законність - це обов'язкова риса правової держави, сукупність форм і методів державного управління, які знаходять своє відображення в чинному законодавстві і за допомогою яких держава регулює взаємовідносини в суспільстві, досягається стан законослухняної поведінки об'єктів управління.


5

2. Забезпечення законності у державному управлінні. Законність в державному управлінні забезпечуються трьома основними способами - проведенням контролю, здійсненням нагляду та за допомогою звернень громадян. Проте здійсненню цих конкретних юридичне значущих дій передує переконання, яке виявляється в попередженні, роз'ясненні, вихованні, а також в утворенні певних стимулів законослухняної поведінки суб'єктів державного управління. Діяльності по забезпеченню законності надається державно-правовий характер, а органи, що її здійснюють (органи виконавчої влади, міліція, прокуратура, різні державні інспекції, служби, суди, деякі громадські утворення), наділяються юридично-владними повноваженнями. Такого роду діяльність вважають способами забезпечення законності. Кожний з цих способів має притаманні тільки йому риси, закріплені відповідними нормативними актами, та реалізується за допомогою спеціальних методів. Разом з тим ці способи пов'язані між собою єдністю мети - забезпечити суворе

додержання

вимог

законності

усіма

суб'єктами

державного

управління. Забезпечення законності в державному управлінні досягається в процесі повсякденної діяльності державних органів і знаходить своє зовнішнє відображення в припиненні порушень законів і дисципліни; здійсненні заходів щодо ліквідації причин і умов, які їх породжують; відновленні порушених прав і законних інтересів громадян, громадських організацій; притягненні до відповідальності і покарання осіб, винних у порушенні законності і дисципліни; створенні атмосфери невідворотності покарання за порушення вимог законності і дисципліни; вихованні працівників апарату управління в дусі суворого додержання існуючих правил. Цим забезпечується додержання законності кожною ланкою державного управління, кожним службовцем з метою організації їх чіткої


6

роботи, підтримання державної дисципліни, а також охорони і захисту прав і свобод громадян, інтересів юридичних осіб у повсякденній діяльності апарату управління. Контроль - основний спосіб забезпечення законності в державному управлінні, один із найважливіших елементів державного управління. Без організації та здійснення контролю неможлива належна робота державного апарату, інших підконтрольних державних структур. Сама контрольна діяльність здійснюється шляхом перевірок, планових і позапланових ревізій, обстежень, витребування звітів, проведення рейдів, оглядів. Звернення громадян є особливим способом забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні, який істотно відрізняється від контролю та нагляду. Відмінність між ними полягає в тому, що ініціаторами перевірок тут виступають не державні утворення, а громадяни. Звертаючись до компетентних органів із заявами і скаргами, вони сигналізують про виявлені ними порушення законності і дисципліни, надаючи тим самим змогу повноважним органам розібратися в суті справи, притягти, якщо на це є підстави, до відповідальності винних. Звернення громадян за захистом своїх прав у компетентні органи є важливим засобом забезпечення їх прав і свобод, законності і дисципліни в цілому. Законність має місце тоді, коли жодна структура влади не може перевищувати своїх повноважень і буде, у випадку таких спроб, спільними діями інших структур влади підпорядкована закону. Особливе місце в підтриманні

законності

в

державному

управлінні

займають

органи

виконавчої влади. У системі виконавчої влади використовують різні засоби забезпечення законності в державному управлінні. їх сутність зводиться до того, що в даній системі створюються контрольні механізми, які дають змогу відстежувати управлінські рішення та дії під кутом зору їх відповідності законам та іншим нормативним правовим актам,


7

Йдеться перш за все про зовнішній контроль, який у системі виконавчої влади одні органи здійснюють стосовно інших. Оскільки виконавча влада має строгу ієрархію, в ній вищі за організаційно-правовим статусом органи контролюють законність управлінської діяльності нижчих за статусом органів. Це так званий загальний контроль, який полягає в нагляді за законністю реалізації встановленої компетенції кожним органом. Визначальна роль у забезпеченні законності в державному управлінні відводиться судовій владі. Особливий статус органів цієї влади робить її функціонування незалежним від інших підсистем державної влади і перетворює їх на справжнього стража законності. Так, у Конституції України (ст.

124)

зазначається:

“Юрисдикція

судів

поширюється

на

всі

правовідносини, що виникають у державі”. Великі можливості для забезпечення законності в державному управління має Конституційний Суд України, який згідно зі статтею 147 Конституції України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Розгортання у правовій державі судового контролю за законністю в державному управлінні не знижує, а навпаки, підвищує роль у цьому процесі прокуратури. Особливе місце в підтриманні законності в державному управлінні займають

органи

виконавчої

влади.

У

системі

виконавчої

влади

використовують різні засоби забезпечення законності в державному управлінні, їх сутність зводиться до того, що в даній системі створюються контрольні механізми, які дають змогу відстежувати управлінські рішення та дії під кутом зору їх відповідності законам. Йдеться перш за все про зовнішній контроль, який у системі виконавчої влади одні органи здійснюють стосовно інших. Оскільки виконавча влада має строгу ієрархію, в ній вищі за організаційно-правовим статусом органи


8

контролюють законність управлінської діяльності нижчих за статусом органів. Це так званий загальний контроль, який полягає в нагляді за законністю реалізації встановленої компетенції кожним органом. Суттєвим для забезпечення законності в державному управлінні є внутрішній контроль, який здійснюється в органах державної влади та органах місцевого самоврядування їх керівниками, а також виділеними з цією метою посадовими особами або підрозділами. Внутрішній контроль є недостатньо надійним, оскільки покладається на тих, хто сам приймає управлінські рішення або бере участь у їх підготовці. Проте розвиток правової культури державних службовців, зміцнення в цілому стану законності в державному управлінні здатне позитивно впливати і на внутрішній контроль. Дедалі більшу роль у забезпеченні законності в державному управлінні саме демократичної держави має відігравати саме суспільство. Громадські об'єднання та інші структури громадян, засоби масової інформації, профспілкові організації, трудові колективи, соціальні прошарки і професійні групи мають навчатися захищати свої законні інтереси, конституційно гарантовані права та свободи й активно виступати проти порушень норм, вимог законності в рішеннях і діях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх керівників та інших посадових осіб. Законність у державному управлінні формується в певних умовах. З одного боку - це логічне моделювання бажаних суспільних відносин і закріплення його в законодавчій нормі, а з другого - це реальний стан суспільних відносин, що є результатом практичної реалізації юридичних норм. Законність і правопорядок у державному управлінні згуртовують персонал державного апарату, створюють між його членами належні формальні й неформальні відносини, посилюють координацію різних рівнів і


9

видів управлінської діяльності, в цілому посилюють результативність і раціональність державного управління. Законність у діяльності апарату органів державного управління означає що рішення, які приймаються державним органом, не повинні суперечити чинному законодавству; не можуть виходити за межі його повноважень і можуть прийматись тільки з питань, що віднесені до його компетенції; повинні прийматись у передбачених нормативними актами порядку та формах;

усі

взаємовідносини

державних

органів

з

недержавними

структурами, громадянами та їх об’єднаннями будуються на основі взаємних прав і обов’язків, які визначені на законних підставах. Таким чином, розглянувши наведену тему, можна дійти висновку, що діяльність державних органів управління підлягають ретельному контролю по здійсненню ними своїх функцій не тільки зі сторони держави, але й громадян. Держава забезпечую законність прийнятих рішень шляхом контролю зі сторони Верховної Ради України, Президента України, Судових органів, Кабінету Міністрів, додержанням

центральних органів виконавчої влади. Контроль за

законності

здійснюється

не тільки за

горизонтальним

принципом, але й за вертикальним. Відомчий контроль забезпечує законність у підпорядкованих структурах, надвідомчий – у не підпорядкованих. Такий принцип

забезпечує

законодавства.

більш

ретельний

контроль

за

додержанням


10

Список використаних джерел: 1. Конституція України - К., 1996. 2. Стеценко С. Г.Адміністративне право України. - К. : Атіка, 2008. 3. Гаращук В. М. Законність у сфері державного управління. - К. : Юрінком Інтер, 2005. - 544 с. 4. Андрійко О. Ф. Поняття і система засобів забезпечення законності у державному управлінні. - К. : Вид-во “Юридична думка”, 2004. - 584 с. 5. Колпаков В. К.Адміністративне право України. - К. : Юрінком Інтер, 2003. - 544 с. 6. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні. - Х., 2003. - 412 с.

Законність у державному управлінні  

внз: НАДУ Національна академія державного управління при Президентові України; предмет: Державна політика; описание: Законність і дисциплі...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you